русин
чісло 4 2015 | рiчник хii.
25 років
Русиньской оброды на Словеньску
1990 - 2015
iнфо
Iнформачный двотыжденник Русинiв Словеньска ׀цiна 0,50 € факты ׀култура ׀історія актуалны iнформацїї о Русинах а не лем про Русинiв
Наша тема
З домова
Погляды
Денник – утопія або реалность?
60 років ПУЛС-у
Клуб на заплаканя
6
8
МНОГАЯ І БЛАГАЯ ЛІТ ВАМ, НАШ МАЕСТРО!!! Присвячено 90-ій річніці народжіня Штефана Ладижіньского При думаню на особу нашого вызначного юбіланта Штефана Ладижіньского, з котрым єм мала тоту честь робити і я, мі найперше приде на мысель, же то барз добрый чоловік з приємным ласкавым гумором, тілом і душов вірный свому роду, великый любитель русиньскых фолклорных традіцій, нашого прекрасного церьковнославяньского обряду, його милозвучного простопінія, величезного богатсва русиньскых співанок, складатель, діріґент, автор одборных музичных публікацій, статей, поезій, многых приговорів до сердця каждого Русина, автор великого множества музичных управ про церьковны і світьскы хоры, основатель і ведучій колектівів, єден із председів Русиньской оброды на Словеньску, єдным словом многостранно обдарованый, талентованый і робітный чоловік, орґанізатор цілого ряду актівностей. Анна Кузмякова, фото авторкы, з архіву юбіланта, А. Гната і І. Бандуріча З Матисовой через Пряшів, Прагу до Братіславы Штефан Ладижіньскый народив ся 7-го марца 1925 році у селі Матисова в Старолюбовняньскім окресі, де в тім часі быв ґрекокатолицькым священиком його отець Миколай Ладижіньскый. У 1929 р. перешли до Мальцова в Бардейовскім окресі, де зачав ходити до школы. В 1934 р. пішли вєдно з братом Миколайом (вызначный артіст) до Пряшова, де отець быв префектом тогдышньой препарандії і робив в канцеларії єпіскопа Ґойдіча. Братя Штефан з Миколайом бывали у бабкы Гелены і діда Александра Ладижіньскых. На тото перебываня Ш. Ладижіньскый так споминать: „Нашы дідо з бабов мали 14 дітей (троє з них умерло). Ку тому пришли мы двоє з братом, двоє од їх найстаршой дівкы, нашой теты і даякый штудент Глінка з Літмановой. Мій дідо, быв канторь і учітель в Літмановій, на Фольварку (днесь Страняны), в Камюнці, Баєрівцях і Великім Липнику. Знав шумні і добрі грати на гуслях, на котры єм собі фурт робив надію... У діда нас было як маку, то як баба дали миску перед посліднього, тот першый уж быв голодный.... Єден ґрекокатолицькый священик, котрый знав мого діда, мі писав, же за 50 років не выхабив ани єден одпуст в Лютині а то быв такый голос, же кідь в Лютині співав, та го было чути надалеко...“ Як у Пряшові отворили Ґрекокатолицьку руську ґімназію, пішов на ню штудовати і Ш. Ладижіньскый а од свого діда ся учів грати на гуслях. Дідо го записав і на музичну школу ку професорови Новакови. З ґімназії дістав свідительство в азбуці і латиніці. В часі штудій на ґімназії ходив на штудентьску літурґію, але і до балалайкового орхестру, котрый в тім часі закладав Юрко Цімбора (знамый русиньскый с. 2 ◢
11
Доньскы козаци і „Ой на горі два дубки...“ В неділю 8-го марца 2015 у Великій салі Історічной старой радніці в Кошыцях ся одбыла незвычайна стріча любителів руськой културы і пісні із солістами ансамблю „Донские козаки“. Інж. Іван Фріцькый Міджі притомныма в салі было немало і нашых Русинів. Уж перед зачатком концерту не было в салі ани єдно порожнє місце. По вступнім приговорі публіка витала міцным потлеском тaкыx славных солістів як: Александра Джалашова, Ґриґория Половинку - ґармонікаря, Анастасию Криворучко і Надежду Буланову. На концерті нам співацькый квартет Доньскых козаків заспівав знамы і мало знамы козацькы руськы і україньскы пісні, як напр. По Дону ґуляет казак молодой або Расцветала сирень ґолубая і іншы. Доньскы співаци ся признали, же на днешній концерт приготовили і нову пісню, нам добрі знаму і попросили публіку співати тоту пісню вєдно з нима..... і зачали співати Na Kráľovej holi stoji strom zelený. Ку ним ся помалы придавали і притомны в салі, а наконець співала ціла сала. І на далшу співанку попросив єден із солістів публіку співати вєдно з нима. Была то співанка співана Кандрачовцями співана по словацькы, україньска верзія Ой на горі два дубки. Притомны в салі ожыли і было чути співати тоту пісню по кандрачовскы і хто як знав.. Но співали Словаци і Русины. Тота была єдна з найнесподіванішых співанок на концерті. При кінці концерту не хыбовали і нам добрі знамы пісні як напр. Катюша, Калинка, калинка моя і много далшых. Притомны в салі співали на повне горло вєдно з козаками, што вытваряло чудесну атмосферу нашой дружбы з руськыма людьми.
2
Наш юбілант
iнфо РУСИН
композітор), котрый го учів співацькым професіоналным тілесом. Быв то грати і на балалайці. Музика уродный і найславнішый час про колектів, котрый Ш. Ладижіньскому натілько учаровала, же грав із своїм репертоаром ходив до світа. Чом Ш. Ладижіньскый одышов з колектіву, кідь быв мібарз часто, в школі, в колектіві і дома. Голод джі своїма?.. Причін є веце. Повіджено його слопо науці і музиці, котра пулзовала в його сердвами: „Репертоар быв у колектіві такый, же ці, вів далшу путь нашого юбіланта до Баньской го могли робити і україньскы еміґранты в Быстріці, де свої зналости росшырив о чуджі языкы – німецькый і таліяньскый. Любила ся му Паріжі. Не было нашых співанок. А я ішов таліяньска музика. Пізніше, як пішов учіти ся до родного краю зато, бо єм ся хотів до Братіславы уж быв і добрым музикантом. Ту насытити свойов роднов співанков. Першу о нього проявив інтерес п. Мавер, професор управу, котру єм зробив, была камюньска римской універзіты, котрый, видячі його співанка Ой, чорна вовна на білым баранку, музичный талент, му запропоновав іти штудояку єм знав од свого діда. Але то была доба україньской геґемонії. Нашли ся і такы вати музику на римску конзерваторію. Але были люде, котры повіли, же Ладижіньскый „дето планы часы, войновы рокы, повстаня, котры українізує“ україньскый ансамбель. Як ня не жычіли далшій науці нашого юбіланта а так закликали на Крайскый выбор КПС „на попішов ку няньови на фару в Шумяці. кровець“, я повів, же то є наш ансамбель, В родині Ладижіньскых было много свящепіддукляньскый а я не єм охотный русиньскы ників, кроніка їх евідує од 1560 р. А так не чудо, же родина ся надіяла, же і він піде по співанкы перекладати на україньскый літературный язык. Так, на жаль, у тім часі душпастырьскій дорозі. Но так ся не стало. Выграла музика, култура... Хоць то не было таке было...“ просте, бо як сын священика мав свої повинности, а як спомянув дома музику, такой быв огень на стрісі. „Комедіянтство – то не хліб...“ – часто дома слухав. Но сердце нашого юбіланта як раз до того музикантьского хліба найвеце тягло. Найперше зачав у радію чітати по руськы приповідкы, потім при редакції, де ся зышло і пару музикантів-балалайкарів, сотворили квартето. „Я быв барз зажертый до фронтовых співанок. Тоты люблю доднесь, бо то были співанкы, котры ся родили зо страху перед смертьов...“ – споминать Ш. Ладижіньскый. Із своїм квартетом ходили выступати, грали руськы, русиньскы і україньскы співанкы. Поступно з того квартета быв 40-членный орхестер, про котрый Ш. Ладижіньскый быв діріґентом, готовив і управовав ▲▲ Ш. Ладижіньскый як председа РОС. музичный і співанковый репертор. Пізніше його заслугов выникнув знамый Ансамбель З Пряшова знова до Братіславы. капітана Налепкы, котрый мав 28 членів. Потім Два рокы робив шефдраматурґа Словеньперешов до Прагы, де ся став шефдраматурґом Армадного умелецького ансамблю Віта Неєдлоского людового умелецького колектіву (СЛУК), го і умелецькым ведучім Армадного умелецькоде танцьовала і його жена Лібуша. Потім пішов го колектіву Централного дому армады. У Прадо воєньского умелецького колектіву Налепкы. зі быв 9 років, а были то успішны рокы – писав На жадость міністра културы Мірослава Валека ся став директором Штудія забавного уменя і публіковав свої поезії, котры заінтересовали 21 композіторів. Наприклад, воєньска поема Мір (Братіславске штудіо С), де выступали Ласіца на оцілі заінтересовала і самого Е. Ф. Буряна, Сатіньскый. Там директоровав 9 років, аж до 1-го октобра 1989 р., коли одышов до пензії. якый на ню скомпоновав музику. То было найАле жывот музиканта не кінчіть одходом на векше діло такого характеру, ціловечірня кантата о армії. Єй премєра, котра ся одограла в одпочінок. Робота Ш. Ладіжіньского, як музитеатрі Е. Ф. Буряна, была присвячена 10-ій річканта ці діріґента вступила до далшой творчой ніці ослободжіня републікы. То была велика етапы. Требало помочі ґрекокатолицькому хору слава, на премєрі брали участь і найвысшы предКірілометодеон в Братіславі, котрый свого часу ставителі країны на челі із самым тогдышнім нелем діріґовав, але робив і хоровы управы, напрезідентом А. Запотоцькым. приклад, літурґію св. Йоана Златоустого. В БраКінчіли ся 50-ты рокы, кідь Ш. Ладижіньскотіславі - Русовцях, де наш юбілант жыє, заложыв го тягало ближе ку домову, до родного краю. дітьскый колектів Русовскы У Пряшові ся стрітив з Іваном Маціньскым, котрый внучата, орґанізовав концерты, быв в тім часі директором Україньского націовыдавав награвкы... налного теарту (УНТ). На стрічі ся договорили, На 6-ім Сеймі Русиньской же Ш. Ладижіньскый прийде до Піддукляньскооброды в Пряшові (12-го юна го україньского народного ансамблю (ПУНА) на 1999 р.) быв Штефан позіцію умелецького шефа (1959). Так пришов і Ладижіньскый зволеный за ку свому бывшому учітельови - хормайстрови і председу орґанізації, на челі діріґентови Юркови Цімборови, де была і добра котрой стояв до 13-го октобра хореоґрафка Меланія Нємцова – вшытко днесь 2001 року. Выдаренов і успішуж знамы і узнаваны люде свого фаху. Треба нов была в його режії акція повісти, же до Пряшова пришов Ш. Ладижіньскый під назвов Жывот в співанці, уж з родинов – женов Лібушов-Янов, родачков співанка в жывоті (2000), на з чеського Зліна і дівочков Катков (днесь мати котрій ся по довгім часі зышли знамой співачкы Мішкы Паштековой, внучкы Ш. бывшы і сучасны членове Ладижіньского, котра ся найвеце прославила ПУЛС-у, якый быв неодділнов співаночков Мандарінка-Дарінка). 6 років частьов Театру Александра пережыв юбілант з нашым єдиным музичноДухновіча в Пряшові. Ку
с. 1 ◢
Ч. 4 2015 найвызначнішым акціям в авторстві і за председованя Ш. Ладижіньского, належыть цілословеньска выстава Русины на Словеньску, котра была присвячена 10-ій річніці Русиньской оброды. Выстава была славностні отворена 28-го новембра 2000 в Словеньскім народнім музею у Братіславі, де были презентованы вшыткы области жывота словеньскых Русинів – історія в документах і фотоґрафіях, културны традіції, малярьскый кумшт, церьковна література, документы, іконы, історія і сучасность русиньского школьства, выдавательске діятельство, преса, література, театер, ремеселны вытворы і под. По Братіславі тота выстава путовала і до іншых міст русиньского реґіону – Меджілабірці, Стара Любовня, Свідник, Бардейов, Пряшів, а в сучасности ся єй часть находить в Музею русиньской културы в Пряшові. В одношіню Ш. Ладижіньского до Русиньской оброды на Словеньску (РОС), не можеме забыти і на дорогоцінный дарунок ку 20-ій річніці РОС, котрым была публікація Русиньскы перлы – трьома голосами, Зборник русиньскых народных співанок (2010) з його музичныма управами і моноґрафіями сел в авторстві А. Кумяковой. Лем не так давно, в 2012 р., за сполупраці Ладижіньскый – Ґарбера, вышли саміздатом публікації Богородице Діво (21 одпустовых співів про мішаный і женьскый хор), Хрістос воскрес - 25 великодных співів, Літурґія – Спаси нас – 55 мішаных хорів і 17 з новой авторьской творбы, Русиньскы колядкы - 8 знамых і 8 новых колядок з текстами і про дітьскый хор, Рождество твоє – 10 церьковных співів і 19 колядок про хор - довєдна 5 збірників сакралной гудьбы про співацькы хоры, за котры дістав п. Ладижіньскый сердечне подякованя і од Монс. Яна Бабяка, пряшівского архієпіскопа і метрополіты і владыкы Мілана Хаутура, кошыцького єпархіялного єпіскопа. Іщі і днесь неспокійне музичне сердце Штефана Ладижіньского кыпить енерґійов по роботі на благо Русинів, іщі все мать повны шуфлаткы розробленого матеріалу, невыданых русиньскых співанок, котры называть даром од Бога, квітя на русиньскім полю: „Утримуйме і жывме у вінку своїх сердець вшыткы росквітнуты і придавайме ку ним далшы і далшы (співанкы) на захрану нашого русиньского роду...“ – то його одказ про нас. Дорогый наш юбіланте, з нагоды прекрасного юбілею, в першім ряді приймите наше велике і сердечне Дякуєме за Ваше ціложывотне благородне діло на хосен вшыткых Русинів. Дай Вам іщі, Боже, міцного здравя, силы і многы хвілі щастливы. Многая і благая літ, наш маєстро!
Ч. 4 2015
iнфо РУСИН
Нашы особности
3
Споминаме на о. Петрашевіча – 100 років од його народжіня Довгорічный священик, церьковный історік, музикознатель, великый любитель церьковнославяньского обряду, церьковный педаґоґ, хормайстер, діріґент хорів, дослідник церьковной музичной хоровой културы церьковнославяньского обряду і етноґрафії переважно карпатьскых Русинів од 8-го до 20-го ст. З той проблематікы написав понад 40 праць: Хорова култура, выходна, Карпатьска зона (11-20 ст.), Історія візантійского літурґічного співу (8-19 ст.), Забыты літурґічны пісні візантійскы (11-17 ст.), Напівы псалмів карпатьско-піддукляньской области (11-19 ст.), Мелодії нашых тропарів, кондаків (11-19 ст.), Композіторы хоровых пісень Середньой і Выходньой Европы (18-19 ст.), Вплив поганства, жыдівства, протестантізму на выходный фолклор, Музика візантіно-славіка і многы іншы. Пережыв і нещастливы часы переслідованя ґрекокатолицькых священиків. А. Кузмякова
Никіфор Петрашевіч народив ся 7-го марца 1915 року в селі Чукалівці, в родині священика, як єден із десятьох дітей. Із Чукаловець його отця переложыли до тогдышнього села Руська Гарна (Абовска жупа), де остав до смерти. Сам Никіфор выходив мадярьскы школы, в Еґері скінчів ґімназію, одкы пішов на Богословску факулту до Будапешту. В тім часі не было місця на бываня, каждый рік бывав в іншім інтернаті або де пришло. На шестый рік го отець Дудаш послав на рік до Ужгороду. В тім часі акурат умер молодый хормайстер Штефан Адолі (мав лем 26 років). На раду мукачевского єпіскопа остав там, де в марці 1944 р. быв высвяченый. Місяць марец быв про Никіфора Петрашевіша осудовым. Марец быв роком його народжіня, высвячіня, в марці му єпіскоп Ромжа (днесь Благославеный) повів: „Одыйдите, Никіфоре, жебы холем єден з нас тото пережыв, бо мы ту загынеме.“ Знама ліквідація ґрекокатолицькой церькви і переслідованя єй священиків ся на Підкарпатю зачала скоріше як у нас. Там у тім часі забили чотырьох єпіскопів, меджі нима і высше споминаного отця Ромжу. У нас то зачінало в 1950 році, а там уж в апрілю 1949 р. І так ся Н. Петрашевіч вернув до Кішвару, де учів спів і музику. Потім, на просьбу єпіскопа П. П. Ґойдіча пішов за душпастыря до Якубян (в тім часі ся кликали Спішскы Якубяны), бо там літурґії одправляв Миколай Шудік, котрый не быв священиком, але знав шумні співати, потім наслідовало село Орябина. Были то нелегкы рокы. Бывав в Старій Любовні а до Орибины ходив на біціґлю, ці было літо або зима. А як за жывота споминав на тоты крітічны рокы? „Тото нещастя ня застигло в Миковій. Як зачала тота підписова акція, я акурат быв в Сабінові, де єм по небіжці теті выбавльовав документы на нотарьстві. При тій акції і мене православны пересвідчали, же ня в Пряшові чекать катедрала, коруна на голову і велика слава. Але моє пересвідчіня і віра мі
шептали, же мене бы тота коруна на голові барз свербіла і кусала. Дакотры нашы священици підписали, бо уж мали свої родины і бояли ся о їх далшый жывот. В часі як єм ся сховав на любовняньскій фарі, пришла ся ку римокатолицькому отцьови Зліньскому высповідати єдна жена з Матисовой, де уж мали православного священика. О. Зліньскый, як чув одкы є і бісідує по русиньскы, та єй гварить: Ту мате свого отця, та можете ся по свойому спокійно высповідати. Так єм тоту жену высповідав і з єй помочов єм ся потім на рік скрыв у Матисовій. Потім єм пробовав іти до Мадярьска, але на граніці ня хопили шандарі. Тогды мі дали задачу пересвідчіти 22 священиків на православіє. А так слідовали силены роботы во Валдовіцях на Чехах. Од родины єм быв далеко, они уж были в Мадярьску. З нашыма священиками єм быв в контакті формов писем. Писма єм писав, але як єм писав... О. Сабадошови єм написав до Мадярьска, але знав єм, же є в Кромпахах, о. Лявинцьови єм писав до Відня, а знав єм, же є в Татрах – жебы єм никому шкоду ці проблемы не наробив, або не прозрадив місце їх перебываня, а тым єм властно начісто збаламутив „ештебаків“. Мої родічі жыли в Мадярьску і моїм желаньом было вернути ся ку ним, але то не было таке легке. Но предці ся мі за помочі приятелів Русинів подарило. Мав єм добры контакты в Матисовій і в околіці Старой Любовні, а так з Охбарту (теперь Хмельніця) єм ішов піше через поле ку своїй родині до Мадярьска. Там єм по містах і селах канторьовав, аж в селі Мірвашвар ня хтось удав, а знам і хто. В Мучоні быв брат того высше споминаного удавача...“ Но 8-го апріля 1958 р. пришов до Ніредьгазы детектів і Н. Петрашевіча не обышов суд і цілы тортуры коло того. Одсудили го за бунтованя, ганобіня, бо же надавав на Ґоттвалда і огваряв функціонарів, але і за утік з републікы – лем за тот дістав 2 рокы арешту. „Што од мене тогды хотіли, то была зрада. А повічте мі, як бы я ся міг свому роду, котрый уж тристо років утримує священицькый фундамент, попозерати до очей, зрадити свого отця, діда і прадіда. Моя баба похованы в Чукалівцях а дідо в Старині (окр. Снина). То є уж 8 поколінь. Мої предкы были найвеце богаты на своїх потомків – дітей. Каждый мав холем по 8 аж 12 дітей. Лем я остав сам... То мі порадив іщі мукачевскый єпіскоп Ромжа, як ня высвячав. Гварив, же мій род є уж дость росшыреный і же я бы ся уж міг пожертвовати.“ До свого родного краю ся о. Петрашевіч вертав через співанкы, котры так любив і зберав цілый жывот. Нашы богаты колядкы, але і світьскы – колысковы співаночкы. То была його велика пасія, котрій присвячовав вшыток свій вольный час. Як мав до нас прийти папа римскый, о. Петрашевіч вынашов нашу красну святу співанку, котру познають і нашы Русины в Польску, а добрі єй знав і папа Ян Павел ІІ. Тоту співанку му заспівала Моніка Кандрачова на привітаня в Пряшові, што было і в телевізії. Отець Петрашовіч приготовив про ню і іншы колядкы, котры награла на казету в радію. Богата была
і книжніця отця Н. Петрашевіча – церьковна і світьска література, дорогоцінны церьковны співникы, з котрых черьпав цілый жывот, бо церьковный спів быв про нього світло світа. Бо він все гварив, кідь цілый народ співать, то є найкрасшый спів на світі. Ґрекокатолицькый священик о. Никіфор Петрашевіч в часах переслідованя зміряв хотарь днесь уж чотырьох країн – Словакії, Чех. Мадярьска і Україны. Мій розговор з ним быв реалізованый іщі в 1995 році, кідь му тягало на 86-ый рік, але окрем свойой духовной роботы міджі віруючіма в Прибенику і Кральовскім Хылмці іщі давав догромады нашы прекрасны колядкы, котры його заслугов можеме слухати з радіа доднесь. Умер перед двома роками, як 98-річный.
Стовпчік Петро Медвідь У тім чіслі публікуєме і мнов написаный коментарь, котрый дотулять ся остатнього засіданя Світовой рады Русинів і їй намаганя вылучіти дакотрых членів зо Світового конґреса Русинів. Може буде коментарь про дакотрых барз твердый, може ся дакотрым не буде любити. Може собі поставите вопрос, што робить повіреный веджіньом редакції, же на сторінках пресового орґану Русиньской оброды на Словеньску непрямо крітікує і тоту орґанізацію. Кідь єм підпорив Мілана Мнягончака до функції председы нашой орґанізації, підпорив єм го і зато, бо єдным із його пріоріт было зъєдинити русиньскый рух. Навеце того року на то маме дакілько добрых нагод, бо РОС, орґанізація, од котрой ся вшытко зачало по револуції, святкує 25 років од заснованя, маєме 20 років од кодіфікації языка, маєме округлый юбілей Духновіча і Турка-Гетеша... коли уж не быти єдно, робити довєдна, як не теперь? Лемже рішіня Світовой рады як кібы было цалком навспак а то із голосами од нас, од РОС. „Clara pacta boni amici,» говорить латиньска пословіця, што значіть, же добры договоры роблять добрых приятелів. Кідь хочеме перестати з ваджіньом, натіганьом міджі нами, кідь хочеме быти єдно, потім бы сьме і мы мали дотримовати договоры. РОС має договор зо Словацьков асоціаційов русиньскых орґанізацій і мала бы єй зачати дотримовати і не поставити ся за то, жебы навспак, іщі была асоціація вышмарена. Кідь конґрес має быти сполочнов міджінародонов платформов про вшыткых Русинів, кідь має зъєдинити Русинів, потім має глядати діалоґ і не вышмарьовати з конґреса. Єм за цілі Мілана Мнягончака о зъєдиненю нас вшыткых а і зато тот коментарь. Крітіка до властных рядів є моментално на місці.
4
Інформачный сервіс
Ч. 4 2015
iнфо РУСИН
Iнформачный сервіс - З домова і зо світа ◼◼ Юбілей Лемкыні Марії Янко 3-го марца быв юбілей 55-ых народенин львівской Лемкыні – Марії Янко. Єй родічі походять зо села Рябе, коло Балігорода. Знама є як знаменита ґрафічка, малярька і писанкарька. Найвеце ся єй талент і лемківска душа проявили в пластічній творчости. Намальовала много образів сотвореных в акварелній і олійній техніці, на котрых в деалістічній формі суть представлены Лемкы і Лемковина. Окрем того, юбілантка ілуструє книжкы на лемківскы темы, але і сама пише віршы. Вельо раз, як поетка і малярька, брала участь в різных лемківскых културных подіях і выставах. Была частым гостьом на Лемківскій творчій осени на Лемковині, на малярьскых пленерах в Музею лемківской културы в Зындрановій. Провадила многы варштаты лемківской писанкы. Любить писати поезію і фотоґрафовати. Марія Янко є і учітелька – довгы рокы робить у львівскій дітячій школі народных мистецтв. Є таксамо незміннов співорґанізаторков фестівалу Лемківска писанка, котрый ся одбывать у школі мистецтв (у тім році ся зачне уж 27-го марца). Але найприємнійше не тото, же Марія Янко нелем так прекрасні вызерать, же ниґда не знаме повісти кілько мать років, але тото, же іщі є і прекрасным чоловіком. Чоловіком порядным, честным, барз скромным, на поміч ці пораду якого все мож раховати. Дякуєме за вшытко, што доднесь наша юбілантка зробила і жычіме многая і благая літа, але главні богаты творчі літа! Анна Кырпан
◼◼ Зміна на пості шефа Руськой Бурсы На пості шефа найстаршого уж высше 100-річного русиньского Стоваришіня Руська Бурса (1908), котра мать свій властный будинок в польскых Ґорліцях, настала зміна. По двадцятьдвох уродных роках Боґдана Ґамбаля, інакше і основателя першого інтернетового русиньского радія ЛЕМ.ФМ і єдного з найактівнішых Лемків в Польску, на чело орґанізації быв членами Руськой Бурсы зволеный молодый лемківскый актівіста і редактор споминаного радіа Павел Малецькый. Стало ся так лем недавно – в суботу 7-го марца того року. До Головного заряду были за членів выбраны Олена Дуць-Файфер, Богдан Ґамбаль, Наталія Малецька, Даміан Трохановскьй і Северін Косовскый. Lem.fm
◼◼ Конкурз дізайну іншпірованый традіціями Русинів Жытелі з польской ґміны Криніца Жрідло і словеньского Бардейова, приходять з краснов пропозіційов - хранити културне богатство Русинів з єдного і другого боку граніці. Выголосили конкурз в ужытковім дізайні і ґрафіці, котры будуть іншпірованы людовыма традіціями Русинів. Конкурз про молодых людей над 18 років давать простор на гляданя културных подоб в польско-словеньскім оточіню, де жыють Русины з обох боків граніці і в рамках змаганя презентовати їх модерным способом, наприклад формов рекламных предметів, ужытковых взорів, дрібной архітектуры і под. Конкурз Лемкодесіґн/Руснакдесіґн зачав од януара а приглашкы до змаганя мож посылати до кінця марца на Містьскый уряд польского партнера в Криніці. По конкурзі, котрый фінанцує і Міджінародный высшеґрадьскый фонд, будуть найліпшы роботы фіналістів презентованы на выставах в Бардейові, Польщі і надрукованы в каталоґу. Веце інформацій найдете на сайті міста Бардейов. Жрідло: Korzár
◼◼ Оправа гуменьского каштеля до оріґіналной подобы Посланці Пряшівского самосправного края у фебруарі розділили 8, 3 міліона евр од Европской інвестічной банкы на доправу, културу і соціалне забеспечіня. Найвеце, аж 2, 253 міліонів евр піде на реконштрукцію каштеля Вігорлатьского музея. Гуменьскый каштель є народнов културнов памятков і центром Вігорлатьского музея. В найближшых місяцях ту вымінять 4 600 квадратных метрів стріхы, засанують а потім і затеплять 2 760 квадратных метрів підстрішных просторів і вымінять 123 облаків. Цільом реконштрукції є навернути домінанті міста оріґіналный взгляд і направити тото, што зопсула „велика реконштрукція“ в 70-ых роках минулогого сторіча. Тота ся реалізовала без попереднього рештавраторьского огляду. Зачати бы ся мало штонайскоріше. До кінця рока мусять быти роботы докінчены. -ка-
◼◼ В Меджілабірцях прибудуть новы камеры Іншталація новых екстерьєровых (вонкашніх) камер, котры бы мали приспіти ку беспечности жытелів і роскрытю кріміналіты, ся зачала і в
Меджілабірцях. Меджілабірска самосправа здобыла на купліня трьох новых камер дотацію 10 тісяч евр із штатного розрахунку СР, місто фінанцує проєкт сумов 2 500 евр. Так новы камеры поступно прибудуть на сідліску Верьх при дітьскім гріску, у сусідстві гріска в ареалі Основной школы Коменьского, а далшу камеру наіншталують на Цінторіньскій уліці. Обслугованя новых заряджінь, так як попередні, будуть мати на старости робітници храненой майстерні, котра є зряджена в просторах Містьского уряду і забеспечує 24-годиновый моніторінґ міста. Жрідло: Korzár
◼◼ Дві г уменьскы дістануть новы облакы
школы
Дякуючі дотаціям од штату вымінять облакы на двох школьскых заряджінях в Гуменнім. На Основній школі Словеньского народного повстаня были облакы уж справды в гаварійній сітуації. На їх оправу самосправа здобыла од штату дотації в сумі 40 тісяч евр, причім предпокладана сума того проєкту была на скоро 50 тісяч евр. Самосправа здобыла і дотацію веце як 20 тісяч евр із резервы председы влады СР. Тоты фінанції будуть зхоснованы про матерьску школу Лесна. З вымінов облаків в обох школах ся зачне в найблизшых днях а до кінця марца бы мала быти робота докінчена. Жрідло: Korzár
◼◼ Выграть Анґелуса?
Марош
Крайняк
В 10-ій едіції Літературной премії Середньой Европы АНҐЕЛУС є приголошена перша часть трілоґії Карпатія од Мароша Крайняка, походжіньом з Вышньой Єдльовы, жыючого в Братіславі. Автор у ній роздумує над будучностьов Русинів. Міджі ґероями книжкы суть сучасны і історічны події і особы, як напр. Анді Варгол, Теодор Ґоч, котры выступають попри іншых автором выдуманых ґероях і сітуаціях. Крайнякова нижка Карпатія, была в 2014 році перетлумачена і на польскый язык. Літературна премія АНҐЕЛУС є конкурз з прозовой творчости про авторів Середньой Европы, выданой по польскы. Можуть в ним брати участь писателі з 21 европскых держав. Головна ціна, окрем АНҐЕЛУСА 2015 є шек на 150 тісяч злотых, котрый буде вітязови конкурзу святочно переданый в октобрі т. р. у Вроцлаві. -ак-
Ч. 4 2015
Інформачный сервіс
iнфо РУСИН
5
◼◼ Стрыко Анді Стрыко Анді є назва документарного філму о іконі поп-арту Анді Варголови, котрый готує його родина. Анді Варгол є ту представленый очами і споминаньом його старшого брата Павла Варголы і його потомків, якы выростали попри славнім артістови. Цільом документу є показати іншу тварь Варгола, як стрыка, далеку од той, яку виділи часты гості славной Фабрикы. Творцями філму є Ебі Варголова, правнучка Павла Варголы і Джесі Бест Варголова, фотоґрафка, дізайнерка і філмарька. Н. Малецька
◼◼ XIII. Світовый конґрес Русинів одбуде ся в днях 19. – 21. юна 2015 р в Деві в Румуніі Остатнє засіданя Світовой рады Русинів проходило в румуньскім місті Дева в суботу 28-го фебруара. Світова рада Русинів (СРР) прияла рішіня, же XIII. Світовый конґрес Русинів (СКР) одбуде ся в днях 19. – 21. юна 2015 року в місті Дева в Румунії. Присвяченый буде 15. річніці приятя Културного общества Русинів Румунії до Світового конґресу Русинів. Рада рішыла выбрати Юрія Шиповіча з Підкарпатя, за шефредактора часопису Голос Русина, котрый є пресовым орґаном СКР. СРР так само рішыла приятя до Світового конґресу Русинів – міджінародну сполоченьску орґанізацію «ОБЪЕДИНЕНИЕ РУСИНОВ» з Російской федерації. О приятю Русинів з Росії буде рішыти Конґрес і СРР пропоновала рішыти о тім у тайнім голосованю. Найвеце емоціоналнов частьов засіданя было пропоноване председом „Стоваришыня Лемків“ Андрійом Копчом діло позбавліня членства в Конґресі делеґації Русинів з орґанізацій: Асоціація русиньскых орґанізацій зо США і Канады, Здружіня Русинів Чеськой републікы і САРО – Словацька асоціація русиньскых орґанізацій. Як пояснив пропонуючій, спомянуты орґанізації не платять членьске і не беруть участь на засіданях рады (САРО не має свого представителя в Раді – од автора). В повнім согласю СРР прияла рекомендацію про Конґрес о вылучіню тых орґанізацій із членьства в СКР. Участны доєднали ся тыж, же посліднє перед Конґресом засіданя СРР буде початком мая в Будапешті. -ґ-
◼◼ Позваня на 30-тый семінарь карпаторусиністікы Інштітут русиньского языка і културы Пряшівской універзіты у Пряшові (ІРЯК ПУ) Вас позывать на 30-тый научный семінарь карпаторусиністікы, якый буде 18. марца (середа) 2015 р. о 11.00 год.
PRIHLÁSTE SA NA ŠTÚDIUM RUSÍNSKEHO JAZYKA A LITERATÚRY NA PREŠOVSKÚ UNIVERZITU I. Prijímacie konanie na bakalárske a magisterské štúdium V akademickom roku 2015/2016 Prešovská univerzita v Prešove ponúka možnosť medzifakultného bakalárskeho a magisterského štúdia učiteľského študijného programu (ŠP) RUSÍNSKY JAZYK A LITERATÚRA V KOMBINÁCII s nasledujúcimi ŠP akreditovanými na jednotlivých fakultách PU a na PU: •
•
• •
na Fakulte humanitných a prírodných vied s: biológiou, ekológiou, fyzikou, geografiou, hudobným umením, matematikou, pedagogikou a technickou výchovou; na Filozofickej fakulte s: anglickým, francúzskym, nemeckým, ruským, slovenským, ukrajinským jazykom a literatúrou, dejepisom, estetikou, etickou výchovou, filozofiou, výchovou k občianstvu a výtvarným umením; na Fakulte športu s: telesnou výchovou; na Ústave maďarského jazyka a kultúry s: maďarským jazykom a literatúrou.
Termín podania prihlášky: do 31. marca 2015. Prihlášky sa posielajú na adresu: Prešovská univerzita v Prešove, Ústav rusínskeho jazyka a kultúry PU, Ul. 17. novembra 15, 080 01 Prešov, tel.: 051/756 31 20, 051/756 31 89, kontaktné osoby: Mgr. Andrea Čulková (andrea.culkova@unipo.sk), Mgr. Alica Wietoszewová (alica.wietoszewova@unipo.sk).
II. Prijímacie konanie na doktorandské štúdium V akademickom roku 2015/2016 Prešovská univerzita prijíma prihlášky aj na interné a externé doktorandské štúdium študijného programu Slavistika – Rusínsky jazyk a literatúra v študijnom odbore 2.1.28 Slovanské jazyky a literatúry. Termín podania prihlášky je do 31. mája 2015. Adresa na zaslanie prihlášky: Prešovská univerzita v Prešove, Ústav rusínskeho jazyka a kultúry, Ul. 17. novembra 15, 080 01 Prešov. Informácie o témach dizertačných prác, o školiteľoch a o podmienkach prijatia môžu uchádzači získať na webovej stránke univerzity (http:// www.unipo.sk), na stránke Ústavu rusínskeho jazyka a kultúry (http://www.unipo. sk/pracoviska/urjk) a na Oddelení vedy, umenia a akreditácie PU. Kontaktné osoby: Mgr. Andrea Čulková (andrea.culkova@unipo.sk), Mgr. Alica Wietoszewová (alica.wietoszewova@unipo.sk) Viac informácií na: http://www.unipo.sk/pracoviska/urjk
в засідалні Consilium maius (2. шток, ч. 328) Ректорату Пряшівской універзіты, ул. 17. новембра ч. 15. З лекційов на тему Місто русиньского языка в родині славяньскых языків выступить проф. ПгДр. Юлія Дудашова-Крішшакова, др. н., славістка з Інштітуту русиньского языка і културы Пряшівской універзіты у Пряшові. В проґрамі семінаря буде презентація найновшых выдань з карпаторусиністікы. ІРЯК ПУ
◼◼ Новый філм о Талергофі В суботу в Споєных штатах Америкы і в Рускій в Бурсі в Ґорлицях на Лемковині проходила світова премєра документарного філму авторів Джона Ріґетія і Марії Сілвестрі під назвов „Світ по Талергофі“. Документарный філм говорить о єдній із найвекшых траґедій в історії Русинів – кідь іщі в часах Австро-Угорьской монархії на зачатку 20го столітя Русинів із Лемковины і го-
ловно їх інтеліґенцію зачали брати до першого концентрачного лаґра, котрый ся находив в Австрії коло Ґрацу. Філм є вже і в Пряшові і мы будеме інформовати о його пряшівскій премєрі. -пем-
◼◼ Презідент у Свіднику Місто Свідник навщівить в четверь 19-го марца 2015 презідент Словацькой републікы Андрей Кіска. Подля говоркыні міста Свідник Крістіны Тхіровой Андрей Кіска по дні, котрый мать перебывати у Бардейові, дополідне прийде і буде у Свіднику. Презідент має потім продовжовати навщівов Стропкова. Презідента має привитати у Свіднику пріматор міста Ян Голодняк на радніці. В плані є навщіва дакотрой успішной свідницькой фірмы і обід в просторах Готеловой академії споєной школы у Свіднику. -пем-
6
Наша тема
Ч. 4 2015
iнфо РУСИН
Денник – утопія або реалность? Кідь на ярь 2014 р. пришли на Словакію представителі Рады Европы, жебы контрольовали імплементацію Рамкового договора на охрану народностных меншын і бісідовали з меншынами о їх проблемах, стрітили ся із представителями Русинів. Окрем іншого была бісіда і о тім, же Русины на Словакії мають право мати свій друкованый денник. Але кідь ся на то Русины терезво посмотрять, мусять ясно повісти, же і кібы Словакія вытворила фінанчны і матеріалны условії на то, жебы денник міг выходити, сітуація є така, же денник бы Русины на Словакії, но ани в іншій державі, може з вынятком Підкарпатьской Руси (кібы ся змінила політічна сітуація), не были годны в друкованій подобі выдавати. Петро Медвідь Кібы сьме были годны выдавати холем тыжденник, і то бы быв великый успіх. Є на то веце причін. Но русиньскый денник не є наперек тому цалком утопійов. Докінця можеме повісти, же днесь денник вже існує. В куртій статі, в порівнаню з тым, яка шырока то тема, поясниме, якы суть причіны того, чом карпатьскы Русины в сучасній сітуації не можуть мати друкованый денник і што ся думать тым, же денник вже існує. Підкреслюю, же тема є о проблематіці Карпатьской Руси – Лемковины, Пряшівской Руси і Підкарпатьской Руси, не пише ся о Войводині, кідьже ся хочеме заміряти на журналістіку в карпатьскых варіантах русиньского языка. Чом є друкованый денник днесь утопійов? Русины у своїй історії мали богату періодічну пресу, в тім чіслі бы сьме могли спомянути много новинок, котры выходили на Карпатьскій Руси. Історія той пресы зачінать іщі в часах Австро-Угорьской монархії і кінчіть поступно по войні, з вынятком Северной Америкы, коли Русины были насилно українізованы в комуністічных державах і тым скінчіли діяльность як їх орґанізації, так і їх періодічна і неперіодічна преса. Русиньска преса на окремых теріторіях – на Лемковині, Пряшівскій Руси, Підкарпатьскій Руси, но і в еміґрації в Северній Америці, мала добі характерістічну якость і была порівнательна з періодічнов пресов далшых народів в тім часі. Значіть, Русины так, як і іншы народы, мають свою богату історію журналістікы. Хоць днесь є бідна. Лемже мусиме собі усвідомити реалности той добы. Як першый факт мусиме спомянути то, же Русины в часі монархії властно жыли в єдній державі, і кідь в розділеній на Австрію і Угорьско, і так были міджі Русинами в Карпатах добры контакты, што значіло і тісну сполупрацу міджі нима. Тото забеспечовало і контакты а сполупрацу інтелектуалів, будителів, котры ся старали і о друкованя русиньской пресы. Другым фактором, чом в часі перед українізаційов могла існовати богата русинська журналістіка, є то, же новинкы были властно єдиным жрідлом інформацій, котре ся могло скоро пошырьовати і пошырьовати і міджі простым народом. Не была телевізія, радіове высыланя было в 20-тых роках 20-го столітя іщі лем в пеленках, але і кібы было розвинутіше, радіо собі не были люди годны купити до каждого обыстя, бо то была дорога річ. О інтернеті і далшых модерных технолоґіях в тім часі якбач нихто ани не снив. Значіть, новинкы нелем же мали в інтелектуалах добрый ґрунт на то, же їх мав хто писати, але новинкы в тім часі мали і свого чітателя, бо інше жрідло інформацій, котре бы могло каждый день приносити новости до каждой хыжы, не было. Як третій важный факт треба спомянути і то, же народ мав втогды інше усвідомліня, як є тому теперь. Посмотьме ся лем на то, же в тім часі быв русиньскый народ способный зберати грошы з того мала, што люди мали, жебы ся збудовав памятник
Духновіча, жебы ся купили народны домы, бурсы ітд. Зато ани новинкы не могли мати проблем, бо люди были способны за чітаня інформацій в языку, котрый брали за свій літературный, або говоровый, заплатити. Якымсь способом то належало ку народній гордости і ідентічности. Куповати „нашы“ новинкы. Четвертым важным фактором є то, же Русины в тім часі брали участь, вже од часів монархії, і на політічнім жывоті. Зато вшытко, што ся діяло вже в будьякій державі, в котрій як раз жыли, было темов і Русинів. Жывот Русинів не быв лем жывотом културных і освітніх громадьскых орґанізацій, як є тому днесь. Якы суть реалности днесь? Русины Карпатьской Руси днесь жыють поділены в різных державах, навеце довгы рокы в державах, котры выбудовали граніці, якы не были вольным „корзом“ і контакт міджі Русинами не быв майже жаден. Контакт з еміґраційов так само не быв можливый, або лем барз обмеженый. Нашы контакты поступно зачали будовати ся наново аж по 1989 році, і тот процес є іщі все нива, на котрій є вельо роботы. Насилна українізація запричінила і то, же нам бракує ґенерація інтелектуалів в середнім віку, котры бы жывот присвятили роботі про Русинів ці русиньскій пресі. Свою пресу сьме мусили зачати будовати наново. Люди, котры ся професіонално присвячали україньскій пресі, кідьже інша не была, векшынов в україньскій пресі і зістали. Ґенерація тых, котры бы писати і могли, мають далшый проблем, і то же не знають писати правилным норматівным языком, то уж не будеме споминати то, же малохто пише на Словакії і в Польщі азбуков і мы можеме быти рады, кідь холем азбуку чітають. На Україні, де жыє найвеце Русинів, сьме доднесь невызнаны і так тяжко будовати професіоналну пресу. Воюєме з аматерізмом бо професіоналів є міджі нами мало. Люди днесь не мають таке усвідомліня як даколи і не чують потребу чітати пресу у своїм материньскім языку, куповати єй і фінанчно підпоровати. Можеме сміло повісти, же кібы
днесь было треба купити народный дім, якбач бы ся на нього ниґда не позберали грошы. Преса в Польщі і на Словакії не жыє з того, же має доста чітателів, котры знають редакції заплатити, але лем з різных ґрантів на підпору народностных меншын. Редакції, дякуючі тому, же жыють лем з ґрантів, котры приходять аж по пару місяцях од новоро рока, векшынов роблять з двома, трьома редакторами, піврофесіонално, бо нихто не може быти наповно лем робітником новинок, і тоты редакторы забеспечують вшытко, што є самособов нереалне і то дзеркалить ся і на якости періодічной пресы, на жанрах, котры тота преса знать обсягнути і темах, котрым ся мож присвячати. Але реално в друкованій подобі не існує ани денник, ани тыжденник докінця ани місячник, котрый бы ся дав порівньовати з цілодержавнов пресов, ці на Словакії, або хоцьде інде, як тому было даколи. Наша друкована преса ся стала якымсь інформатором о „кружковім жывоті“ Русинів, нашых орґанізацій, но з професіоналнов журналістіков, котра бы приносила будьякы темы, нелем чісто русиньскы в тім смыслі, же там мусить быти спомянуте дашто „русиньске“ або слово „Русин“ і приносила будьякы журналістічны жанры, то має барз мало сполочного. Но то є ефектом і того, же Русины днесь не мають майже жаден політічный жывот лем, веце-менше, културный. Посмотьме ся лем на то, же нам бракує нелем середня ґенерація, але абсолутно плано сьме на тім із молодов ґенераційов. Бракують нам молоды люди способны писати, робити новинкы, в Польщі і на Словакії можеме одкрыто говорити і о тім, же много дітей і молодых людей нелемже не знать чітати і писати азбуков, але помалы ани не бісідує русиньскы. Навеце, коли собі возмеме, кілько ся нас офіціално голосить ку Русинам, треба поставити вопрос, про кого бы тот штоденник быв, кілько фалатків бы ся реално могло друковати і кібы тот денник мав іти до каждой родины, што знаме, же бы не ішов.
Ч. 4 2015 Множество чітателів є повязане окрем іншого (берме ідеалный став, кідь вшыткы чітають і пишуть азбуков і мають інтерес чітати нашу пресу) із тым, же днесь є і медіална сітуація інша. Днесь має майже каждый дома радіо, телевізор і пришли і новы можливости прийманя інформацій і є то найскоріше жрідло – інтернет. новинкы в друкованій подобі страчають землю під ногами, уж не суть найтуньшым і найскорішым жрідлом інформацій а і медіалны ескперты ясно бісідують о тім, же новинкы будуть в папірьовій подобі за пару років лем якыйсь „луксус про старосвітьску еліту“, котра собі за тот луксус і адекватно заплатить з тым, же друкованых новинок не буде така кількость, як сьме на то были звыкнены. Што потім мають чекати русины? розвиток друкованой пресы? ніт. Друкованый денник є утопійов. Будеме рады, кідь обще утримеме друковану пресу з будьяков періодіцітов. Кідь собі зрахуєме пять і пять, прийдеме ку ясному резултату. Ку русиньскій пресі ся мусиме поставити так, як нам то реаліта ясно вказує. Мусиме іти з добов. Хосновати новы можливости, а нелем то. При кількости людей, котры ся голосять ку русинам і при кількости способных редакторів в окремых державах Карпатьской руси і „богатстві“ нашого сполоченьского жывота в тых державах, ці при рахованю далшых спомянутых факторів, єм пересвідченый, же днесь може денник існовати лем електронічный і лем общерусиньскый. Він може быти і базов про обсягове наповньованя локалных русиньскых періодік в окремых державах. Потіхов є, же такый денник вже выникнув, і кідь ся іщі все лем будує. Lem.fm як общерусиньскый електронічный денник
Кідь у 2011 році „стоваришыня руска Бурса“ спустило высыланя першого лемківского інтернетового радіа Lem.fm, была то вызначна історічна дія. І нелем про Лемків. Першыраз в історії русинів на цілім світі русины мали радіо, котре высылать 24 годин денно і його обсяг не є твореный лем пущаньом фолклорной народной музикы, але давать простор різным жанрам русиньской і нерусиньской музикы і навеце є обсяг твореный і різныма жанрами бісідованых проґрамів, также собі у высыланю може найти своє і молода і старша ґенерація і то вшытко в русиньскім языку лемківской варіанты. радіо пізніше зачало мати і надлокалный лемківскый характер, кідь дало простор корешпондентови з україны. То але не быв конець, бо Lem.fm реално зачало будовати і свій общерусиньскый характер, а нелем тым, же його редакторы робили матеріалы з цілой Карпатьской руси, Войводины і еміґрації в северній Америці і зробили много розговорів із представителями тых вшыткых русинів, но і тым, же редакція дала простор сталому корешпондентови з Пряшівской руси. Тото быв добрый ґрунт на то, жебы коло радіа поступно зачав выникати як общерусиньскый дух так
Наша тема
iнфо РУСИН і, мож повісти, електронічный денник. Хоць уж і саме высыланя радіа, де суть каждый день новы проґрамы, можеме брати як даяку форму денника. Днесь суть предці в радію каждый день і новости, ці жыво модерованы блокы рано і вечур. радіо навеце такой од початку зачало на комунікацію зо слухачами хосновати окрем порталу і фейсбуковый профіл, чім лем потвердило, же хоснує вшыткы модерны інштрументы на то, жебы ословити штонайвекшый рахунок русинів по цілім світі і ословлює їх каждый день. но і так, як зачаток будованя електронічного общерусиньского денника собі доволиме брати момент, коли портал зачав публіковати статі, наперед обмеджено і без ясной штруктуры, а наконець цалком продумано і цілено од 1-го септембра 2014 року. Втогды Lem.fm пришло з новым модерным порталом, на котрім зачали сістематічно прибывати статі різного характеру, од новостей, через оголошіня, курты вісти, історічны статі, коментарі ітд. зо 4-ома стабілнішыма корешпондентами і далшыма обчасныма, котры суть вєдно з тым і робітниками, якы роблять свої проґрамы в радію. самособов, можеме підкреслити то, же про докінчіня досправдового общерусиньского карпатьского денника бы было потрібне мати корешпондента іщі холем на Підкарпатю, тыж може із діаспоры в Мадярьску, Чехії і в северній Америці, но буде ся на тім поступно робити. уж лем то, же днесь сістематічно на порталі роблять люди з трьох держав, є в нашій дотеперішній історії „русиньской пресы“ в третім народнім возроджіню дашто, што дотеперь не было. Плусы і мінусы Окрем того, же днесь Lem.fm приносить найшыршый округ тем і жанрів, якый в русиньскых періодіках Карпатьской руси моментално існує, є важным моментом і то, же є найскорішым медіом, котре ся ку чітательови може дістати. Портал не потребує чекати на наповніня цілых новинок і на выдрукованя. Знать принести денно дакілько статей, быти актуалным і статі такой пошырьовати через соціалны сіті в різных русиньскых ґрупах, также русины можуть мати денно свіжы інформації по русиньскы. Далшым важным вкладом порталу є то, же уж днесь публікує в двох языковых варіантах (пряшівскім і лемківскім) і тым, же бы ся взяв корешпондент із Підкарпатя, може портал приносити статі у вшыткых трьох карпатьскых языковых варіантах. Чом є то важне. Портал тым, же люди уж теперь чітають в двох варіантах, учіть людей розуміти і іншый, як свій варіант языка і збогачує їх словну базу. Тым ся русины в окремых частях Карпатьской руси можуть все веце і веце розуміти. Портал ся своїма статями ставать і якымсь скарбом, з котрого бы русины Карпатьской руси могли в будучности черьпати коло творіня сінонімічного словника, ці коло творіня даякого „койне“, значіть общерусиньской карпатьской кодіфікації языка, котра бы вытворила основны правила фунґуючі про вшыткы карпатьскы варіанты. То, же суть днесь редакторы з трьох держав, забеспечує, же статі не суть лем локалного лемківского характеру, але же інформації ся ку чітателям діставають з різных частей, де жыють русины, што може поміцнити і народну ідентічность русинів во вшыткых частях Карпатьской руси, но і во світі. русины можуть чути, же не жыють лем десь в 10-ох селах, але же їх народ є омного векшый і жыє своїм жывотом в різных державах. І кідь суть русины розділены в різных державах, суть єден і тот
7
самый народ із єдным і тым самым языком. І портал міджі нима робить жывый контакт. Далшым плусовым фактом є, же Lem.fm є доказом того, же общерусиньскы медії можуть існовати і можуть існовати на іншій, высшій уровни. Ту треба підкреслити, же кідь днесь бісідуєме о досправдовых общерусиньскых медіах, потім є то лем Lem.fm і є то роблене лем за грошы русинів в Польщі, котры такым способом жертвують грошы про цілый русиньскый світ. Кібы ся такым, сполочным способом, сполочныма редакціями, поступало і коло выдаваня друкованых періодік, і нелем з грошів русинів в Польщі, могло бы ся досягнути высшой уровни і якости, яку бы сьме хотіли од медій, і в друкованій подобі. Кідь нич інше, так холем тоты штири спомянуты факты суть великыма плусами і великым вкладом нелем до журналістікы карпатьскых русинів, а і до їх цілкового жывота, контактів і до будованя кріпкішой ідентічности карпатьскых русинів. самособов, треба повісти і мінусы. Ту бы єм підкреслив то, же дякучі тому, же минулого рока не были вытворены условії на то, жебы редакторы могли робити професіонално лем на порталі і писати лем про портал і каждый з редакторів мав і іншу роботу, были дні, коли то з публікованьом было слабше, были дні, коли портал не приніс ани єдну статю. Як другый мінус треба спомянути то, же на порталі ся можуть найти ґраматічны хыбы, днесь в єдній і другій языковій варіанті. То є запричінене єднак тым, же редакторы хотять што найскоріше приносити чітателям інформації, але і тым, же статі не ідуть через языкову коректуру. Лемже, покля бы мали статі коректуров перейти, єднак бы требало веце часу од написаня до публікованя і, што є найважніше, портал бы мусив мати все языковых коректорів про окремы варіанты, котры бы были денно ку діспозіції. Обще але мож повісти, же редакторы ся намагають робити штонайліпше свою роботу в рамках можностей, котры мають. На конець В короткости є статьов пояснене, чом є днесь русиньскый локалный друкованый денник утопійов, а і то, якы суть реалны можливости мати денник. Же мусить быти общерусиньскый і електронічный, і же такый денник вже маєме і поступно будуєме. русиньска журналістіка, так як і журналістіка цілково, мусить смотрити на новы технолоґії, хосновати їх, смотрити на реаліту, котра ся дотулять нашого жытельства, але і цілково людства. Як єдина русиньска орґанізація на світі тоты вшыткы факты усвідомило собі лем „стоваришыня руска Бурса“, котре наперед зачало робити перше інтернетове русиньске радіо, яке высылать 24 годин денно, зачало актівно комуніковати через соціалны сіті, чім здобыло велику кількость людей, котры Lem. fm по цілім світі знають, і потім зачало „стоваришыня руска Бурса“ будовати досправдовый общерусиньскый електронічный денник, котрый є в днешній сітуації єдинов реалнов алтернатівов про русинів Карпатьской руси. І кідь не є вшытко іделане і найдуть ся хыбы, портал будує ґрупу молодой ґенерації редакторів, котры потім можуть робити і в локалных друкованых пресах, якы але ниґда не будуть мати періодіціту єдного дня і буде успіх, кідь будеме мати десь тыжденник. Зато мож сміло повісти, же „стоваришыня руска Бурса“ є днесь найпроґресівнішов русиньсков орґанізаційов на світі. Дякуючі той орґанізації днесь не є денник утопійов, а поступно реалностьов.
8
З домова
ПУЛС ОСЛАВУЄ
iнфо РУСИН
Ч. 4 2015
60 РОКІВ
ПУЛС є професіоналным умелецькым колектівом. Выник у 1955 році у Пряшові з цільом шырити і сценічно вытворяти вокално-музичне і танечне богатство Русинів і Українців. В колектіві, котрый творять три части – танечна, співацька і музична – робить веце як 40 умелців. -акуДраматурґія ПУЛС-у ся в першім ряді зосереджує на традіції Русинів, жыючіх на выході Словакії, але таксамо на фолклор остатніх реґіонів Словеньска, котрый ся колектів намагать перекомпоновати до высшой сценічной подобы. У своїм репертоарі мать ПУЛС і танці з навколишніх країн. Колектів ПУЛС є унікатным тілесом, што можеме видіти на його представлінях, у котрых зображена сила гордого натурелу ся зъєднує із здоконаленым смаком про поетіку. Концерты ПУЛС-у суть повны сердечности, ідейно богаты, їх участник ся може нелем одреаґовати, але тыж начерьпати множество позітівной енерґії. За час богатой історії ся у колектіві ПУЛС вычеряло веце як 500 професіоналных майстрів музично-співацького кумшту. Многы з них у своїй карьєрі продовжовали
в іншых колектівах на Словакії, або і за його граніцями. Бывшы „Пульсаци“ ведуть а м а т е р ь с к ы колектівы, або як педаґоґы присвячують свій час выхові молодій талентованій ґенерації. Од свого вынику ПУЛС абсолвовав веце як 10 тісяч представлінь дома і десяткы выступлінь за граніцями нашой країны. Апловдовала му сила людей в Анґлії, Булґарії, Данії, Франції, Голандії, Югославії, Канаді, Норвеґії, Польщі, Австрії, Німецьку, Швайцарії, Італії, Тунісі, США і в країнах бывшого СССР. Днешній ПУЛС є амбіціозный колектів із смілыма драматурґічныма планами, котры хоче в будучности наповнити. Колектів ПУЛС діспонує властнов техніков
– професіоналнов звуковов, освітлюючов апаратуров і властным транспортом. Із богатым діятельством колектіву суть нерозлучно повязаны такы мена, як наприклад Юрій Костюк, Юрій Цімбора, Штефан Ладижіньскый, Меланія Нємцова, Людмила Полякова, Владимір Любимов, Мілан Ґарбера, Марія Мачошкова, Рудолф Смотер, Андрій і Йожка Гнатовы, Юрій Ґоґа, Владимір Марушін, Юрай Швантнер (сучасаный шеф колектіву) і многы іншы. Ку історії колектіву і його сучасным намірам ся вернеме в далшых чіслах новинок.
Уряд влады Словацькой републікы зачінать выплачати грошы меншынам Уряд уповномоченого влады Словацькой републікы про народностны меншыны зачав 27-го фебруара 2015 процес підписованя змлув із успішныма жадателями о дотації з проґраму Култура народностных меншын 2015 р. Інформує о тім пресова справа Уряду влады СР, під котрый належыть і Уряд уповномоченого. -пемВ централнім реґістрі змлув суть од того дня публікованы першы змлувы, і так першы фінанції в сумі 28 706 евр будуть мати орґанізаторы меншыновой културы на своїх банковых рахунках в найблизшых днях. Є то майже місяць скоріше, як тому было в минулім році. В пресовій справі ся далше пише, же Уряд влады має інтерес продовжовати в зачатім тренді і промптно выплачати грошы успішным жадателям. Комісії окремых народностных меншын, котры оцінюють поданы проєкты і розділюють грошы тойкотрой народностной меншыны міджі схвалены проєкты, зачали засідати в половині фебруара. У вівторок 24-го і середу 25-го фебруара 2015 р. засідала комісія про русиньнску народностну меншыну. Тота мусила посудити 168 поданых проєктів. Комісія рекомендовала 125 проєктів і розділила міджі них цілу Русинам признану тогорічну суму 294 032 евр. Русиньскій оброді на Словеньску были офіціално схвалены тоты проєкты:
1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12. 13. 14. 15. 16. 17. 18. 19. 20.
Умелецька творчость – русиньскы дротарі – приготовліня і реалізація творчіх варштатів Русиньскы клубовы вечеры во Вранові над Топльов – приготовліня і реалізація подій Дітячій вікенд в автентічнім умелецькім творчім варштаті - приготовліня і реалізація дітячого вікендового творчого варштату Фестівал културы і шпорту (53-тій річник) - приготовліня і реалізація русиньской части проґраму Словацько-русиньскый словник. Другый том (П-З) - приготовліня і выданя другого тома словника Одказ в творах русиньскых будителів - приготовліня і реалізація подій на школах Інфо Русин - приготовліня і реалізація двотыжденника Клубовы вечоры карпатьскых Русинів у Пряшові - приготовліня і реалізація подій 2-гый Русиньскый фестівал в Гуменнім - приготовліня і реалізація фестівалу Потіште ся з нами (Співать ціла родина) - приготовліня і реалізація културно-сполоченьской події Духновічів Пряшів 2015 - приготовліня і реалізація декламаторского конкурзу 8-мый Сполочный святый вечур в Гуменнім - приготовліня і реалізація културно-сполоченьской події Із русиньского сердця 2 - приготовліня і выданя книжной публікації Дні русиньскых звыків і традіцій села Камюнка - приготовліня і реалізація култорно-сполоченьской події Творчость Русинів – „Якубяньскый крой“ – реалізація творчіх варштатів Авдіодіск – Русиньскы дітьскы співаци фестівалу Співы мого роду – приготовліня і выданя авдіодіску Кіріло-методійскы славности Русинів під градом - приготовліня і реалізація културно-сполоченьской події Співы мого роду – 14-тый річник фестівалу - приготовліня і реалізація фестівалу По шамбріньскы – по русиньскы - приготовліня і реалізація културно-сполоченьской події Нова радость стала – Віфлеємскы звыкы і традіції - приготовліня і реалізація културносполоченьской події
Русиньска оброда мала і непідпорены проєкты. В тім часі мусять ґаранты окремых проєктів поправляти розрахункы проєктів, кідьже ани єден проєкт не быв підпореный в такій сумі, на яку быв жаданый. Аж по тім, як будуть розрахункы поправлены, покля не буде жаден іншый проблем, зачнуть ходити на окремы проєкты Русиньскій оброді на Словеньску змлувы і аж потім може орґанізація раховати з тым, же ї будуть на проєкты загнаны грошы.
Ч. 4 2015
Книжніця
iнфо РУСИН
9
Михаил Булґаков: О благах алкоголізма Протлумачів: Петро Медвідь На засіданя перед выборами містьского комитета штації Н. член союза Микула пришов пяный до німоты. Маса робочіх кричала: „Тото є неприпустне!“ Но представитель містного одділіня Чекы выступив на обгайобу Микулы і пояснив, же пянство, то сполоченьска хворота і же до комитета може быти выбраный і пяниця. (Робітницькый корешпондент 2619) Пролоґ „До чорта із такым пяным індівідуом! То є неприпустне,“ кричала маса робочіх. Председа ставав і сідав, як кібы быв на пружыні. „Передавам слово,“ закричав і розтягнув рукы. „Тихо, товарищи!“ „Передавам сло... товарищи, тихо! Товарищи!... Прошу вас, выслухайте представителя містного одділіня Чекы...“ „Вон із Микулом,“ кричала маса, „такого пяницю треба вышмарити!“ Тварь представителя появила ся за столом презідії. На його лиці колысав ся благосклонный усмів. Масов перебігла іщі остатня нитка злости, покля цілком затихла. „Товарищи!“ закричав речник приємным барітоном. „Я представитель! І кідь бы він – підлый! Покля вы – Совітьска Росія, то Чека може быти спокійна, і писати стихы, так, як і я.“ Такый початок масі барз полюбив ся. „В стихах говорить!“ „Ты наш хлібодарця!“ – выкрикла якась баба і заплакала. Такой, як єй вывели вонка, представитель продвжовав: „Чом такый шум, святочна громадо!“ „Про Микулу!“ одповіла маса. „Вон з ним! Ганьба!“ „Товарищи! Як раз о Микулови хочу бісідовати.“ „Но так, лем до ньго! Пячіско єден!“ „На самый перед собі треба поставити основный вопрос: Є ту участный Микула досправды пяный?“ „Штооооо?“ – загучала маса. „В порядку, є пяный,“ быв согласный представитель. „Но непевны мы, дорогы товарищи. Теперь перед нами выникать вопрос соціалной важности: Што є, як бы так повісти, причінов того, же честованый член союза є пяный? „Мав народенины,“ одповіла маса. „Ні, милы жытелі, не в тім діло. Корінь зла лежыть овельо глубше. Наш Микула є пяный, бо він є... хворый.“ Маса остала як кібы єй молотком ударив. Счервенітый Микула отворив єдно каламутне око і выстрашено ся посмотрив на представителя. „Но гей, так є, милы товарищи, пяньство не є нич інше, як соціална хворота, подобна як туберкулоза, сіфіліс, мор, холера і... зато скоріше, як зачнеме бісідовати о Микулови, подумайме, што то є пяньство і одкы ся взяло. Колись давно, товарищи мої дорогы, бывшый великый князь Владимір, про свою любов до алкоголічных напитків, прозываный Червене сонечко, проголосив: Питя, то наша радость!“ „Добрі повів,“ – загучала маса. „Точно так! Аж нашы історікы правилно оцінили слова незабытного бывшого князя і зачали по кущіцько пити, возголошуюч коло того: Водка розум розъяснить, історію пояснить!“ „І што было з князьом?“ – звідала ся маса, котру заінтересовав приклад секретаря. „Умер, голубята. Водка го забила,“ пояснив із жальом в голосі вшыткознаючій секретарь. „Царьство му небесне!“ – пискла даяка стара баба. „І хоць пяный, Богом даный!“ „Свої реліґйны блуды гев не тягайте, тетко!“ – попросив представитель. „Ту жадне царьство небесне не є. Буду продовжовати, товарищи. По його смерти вже девять століть в буржоазній громаді ся денно-денні пє. Пють вшыткы, од юности а і сироты. Пий, жебы-сь жывот зрозумів! Так говорив вызначный поета буржоазного періода Турґенєв. І потім ту маме многы далшы народны
пословіці, котры прославляють алкоголізм, як: Алкогол ся дасть пити, вода з моря ніт. Бісіды бісідами, а водка все є з нами. Водка підпорить спів, вода все лем гнів. Хто знать далшы приклады?“ „Чай не водка, много не выпєш!“ – кричала заінтересована маса. „Но так, мерсі. З єднов фляшков далеко не зайдеш. І тота курка мусить пити. Пив умер, не пив, і так умер. Коло фляшкы палінкы, проблемы суть маленькы.“ „Лем Бог знать, што з нами буде...“ – заспівав фалошно пяный Микула. „Прошу вас, хворый товарищу, не співайте на засіданю,“ попросив учтиво председа. „Продовжуйте, товарищ представитель.“ „Помолиме ся,“ – продовжовав представитель чекіста, „помолиме ся до неба, най є водка місто хліба. Скоро рано встанеме, най із водкы випєме. Кому треба в хыжі мыдло, кідь є водка силы жрділо. „Де вы ідете?“ – скричав председа. Пять людей украдком вылізло із масы, і давай ку дверям. „Вже то не могли вытримати,“ поясньовала запалена маса, „пересвідчів їх. Ішли на пиво, покля є іщі одкрыто.“ „Но посмотьте!“ – кляв представитель. „Самы теперь видите, як глубоко в тій компанії є тота хворота закорінена. Но не страчайте надію, товарищи. Возьте собі, наприклад, нашого вызначного ґенія вісемнадцятого столітя Ломоносова, котрый барз радо експеріментовав із шпірітусом і став ся з нього першокласный ученый і товарищ, котрому і памятник збудовали перед будовов універзіты на Моховій уліці. Такых прикладів бы єм міг повісти іщі много, много славных людей. Але не хочу. Тым закінчу свій приговор і теперь перейдеме ку выборам...“ Епілоґ „... потім маса робочіх выбрала до містного комитета знамого алкоголіка, котрый такой на другый день сідів на желізнічній станіці і забавляв навколоідучіх анекдотами о тім, же пити ся може, лем то треба робити з розумом.“ (Із того самого писма робітницького корешпондента) *Михаил Булґаков. Його гуморістічны і ґротескны выображіня каждоденного жывота в молодім Совітьскім союзі мають абсурдны контуры. То в російскій літературі вже од Ґоґоля тіпічный способ сполоченьской крітікы. Многы його творы му сталіністічна цензура не дозволила публіковати і на світло світа вышли аж по його смерти. Народив ся 15-го мая 1891 року в Києві і умер 10го марца 1940 року в Москві. Як раз теперь, в марці собі припоминаме 75 років од смерти той великой особности світовой літературы.
10
Розговор
Ч. 4 2015
iнфо РУСИН
Iveta Lišková: Rusíni sú veľmi prispôsobiví Hovorí poslankyňa parlamentu s rusínskymi koreňmi. Svoje korene môžete zaprieť, ale sám seba nikdy neoklamete, tvrdí poslankyňa parlamentu s rusínskymi koreňmi Iveta Lišková v našom rozhovore o Rusínoch. Ako súčasť politiky národnostných menšín a ľudských práv si vie predstaviť aj problematiku rusínstva. Táňa Rundesová Ste jediná poslankyňa v NR SR, ktorá si oficiálne uvádza rusínsku národnosť. Aký je váš vzťah k Rusínom a rusínskemu jazyku? Som Rusínka, a preto aj môj vzťah k Rusínom a k rusínskemu jazyku nemôže byť iný, ako kladný. Dnes, keď stretnem niekoho v Bratislave, kde žijem, a hovorí mojím rodným jazykom, hneď ho považujem za svojho priateľa, skoro až za rodinu. Možno je predošlá otázka trocha zvláštna, ale súvisí s tým, že nejeden Rusín po tom, ako sa usadí v hlavnom meste, prestane byť Rusínom. Prečo to takto - podľa vás chodí? Možno je to tým, že my, Rusíni, máme mäkké srdcia, a preto sme často aj veľmi prispôsobiví. Vo svojom vnútri vždy zostaneme Rusínmi , aj keď to navonok často neprezentujeme, čo je možno škoda. Ale z vlastnej skúsenosti viem, že stačí počuť rusínsku pieseň alebo niekoho hovoriť po rusínsky a hneď nás to zahreje pri srdci. Hovorilo sa u vás doma po rusínsky? Pochádzam zo Svidníka. Vyrastala som v rodine, kde sme sa doma rozprávali po rusínsky. Vtedy som mala pocit, že to takto bolo hádam vo väčšine rodín mojich kamarátov a spolužiakov. Kedy ste si uvedomili, že ste súčasťou inej než majoritnej časti obyvateľstva? Nikdy som sa nad tým takto nezamýšľala. Podľa mňa – ak sa raz niekto narodí Rusínom, tak aj Rusínom zomrie. Niekedy môže navonok zaprieť svoje korene, ale sám seba nikdy neoklame. Ja tak, ako sa cítim byť Rusínkou, tak sa zároveň cítim súčasťou majoritnej časti obyvateľstva. Myslím si, že každý človek má niekoľko podôb, nielen národnostnú. Žije aj svojou rodinou, prácou, priateľmi. Tu v Bratislave, ale i v práci mám priateľov aj iných národností a rada sa s nimi stretávam. Musím sa priznať, že ak som v nejakej spoločnosti a ľudia ma vnímajú ako Rusínku, poteší ma to. Som ňou rada.
Pripomínali vám učitelia na základnej škole niečo z histórie či kultúry Rusínov, aj keby to hneď nenazývali ako fakty z rusínskej histórie? Keď spomínam na svoje detstvo, všade sme sa ako deti stretávali s rusínskou kultúrou a tradíciami. Chodila som na ZŠ aj na gymnázium s vyučovacím jazykom ukrajinským, kde sme sa veľa učili aj o histórii Rusínov. Ale ak mám byť úprimná, asi najviac spomínam na bežný život, aký sme viedli. Na to, ako sa skoro všade hovorilo nárečím, ako sme prežívali rôzne sviatky a oslavy. Napríklad si pamätám, ako som so svojou babkou ako malé dievčatko chodila spievať na Vianoce koledy pod okná susedom. Alebo ako sa páralo perie pre nevestu na periny. A všade tam sa spievali rusínske piesne a rozprávali príbehy. Vo Svidníku máme aj Múzeum ukrajinskej kultúry a skanzen, kde sa dá doteraz čerpať veľa poznatkov z histórie Rusínov na Slovensku, čo určite oceňuje hlavne mladšia generácia.
Komunikujete v tomto jazyku dnes v bežných situáciách s ostatnými Rusínmi? Ak nie, prečo? Teraz už takmer 30 rokov žijem v Bratislave. Ale po rusínsky hovorím skoro každý deň, a to nie len so svojimi príbuznými, ktorých mám v Bratislave, ale aj s priateľmi. No musím podotknúť, že sú to prevažne kamaráti z detstva. Mám však vo svojom okruhu priateľov aj kolegov Rusínov, s ktorými hovorím výlučne po slovensky. Možno je to tým, že o rov-
nakej národnosti sme sa dozvedeli neskôr a už sme mali zaužívanú komunikáciu v slovenčine. Alebo aj tým, že sa síce hlásia k Rusínom, ale po rusínsky už veľmi nevedia. Podľa analýz založených na výsledkoch sčítania obyvateľov 2011 sa Rusíni na Slovensku postupne asimilujú. Väčšina mladých už dnes v bežnej komunikácii medzi sebou po rusínsky nehovorí. V čom sú bariéry čoraz častejšieho nepoužívania tohto jazyka? Áno, aj ja to tak vnímam. Väčšina mladých ľudí, a nielen mladých, aj keď sa hlásia k rusínskej národnosti, medzi sebou už používajú slovenský jazyk. Myslím si, že dôvodov je určite viac, ale neodvážim sa ich presne pomenovať. Intuitívne asi každý z nás aj cíti, prečo je to tak Sú podľa vás opodstatnené obavy z toho, že rusínsky jazyk o 30 až 50 rokov vymrie? Podľa mňa sú opodstatnené skôr obavy, že čím ďalej, tým menej Rusínov bude rozprávať rusínskym jazykom. A je to veľmi smutné. No nemyslím si, že Rusíni ako etnikum vymrú. Aj keď sú roztrúsení po celom svete a nie vždy používajú svoj jazyk, spája ich spoločná kultúra, tradície a história. No v neposlednom rade aj osobnosti, ktoré vzišli z národa Rusínov. Prejdime do súčasnosti – je niekedy počuť na chodbách slovenského parlamentu aj rusínsky jazyk? Áno, občas. Okrem mňa sú v Národnej rade ešte dvaja poslanci, ktorí tiež hovoria rusínskym jazykom. Jeden – ako ja – tiež pochádza zo Svidníka, kde doteraz aj žije, a druhý je zo Sniny. Vedeli by ste si predstaviť problematiku rusínstva ako štandardnú agendu poslancov či nejakej parlamentnej politickej strany? Problematiku rusínstva si viem predstaviť ako súčasť politiky národnostných menšín a ľudských práv, čo už má asi každá štandardná politická strana vo svojom programe. Do akej miery sa jej darí napĺňať očakávania voličov, je už na ich posúdení. Okrem toho táto problematika je v agende Rady vlády SR pre ľudské práva, národnostné menšiny a rodovú rovnosť. Zdroj článok: http://www.cemerica.sk
Ч. 4 2015
iнфо РУСИН
Погляды
11
Клуб на заплаканя Мій остатній коментарь, котрый дотуляв ся роботы Світовой рады Русинів, самого председу Дюру Папуґу так назлостив, аж мусив написати реакцію. В порядку. Окрім іншого в ній писав, же єм неадекватным способом оцінив і крітіковав роботу Світовой рады. Но, не пересвідчів ня ани на секунду своїм текстом, і што навеце, по суботнім засіданю рады у Деві собі думам, же дотеперь єм іщі все мав надію, же аж таке плане то з радов не є. Теперь знам, же є. Петро Медвідь, Пряшів Членове Світовой рады, окрім того, же ся стрічають і нич основне властно ниґда не рішають, тадь посмотьме ся лем з котров вызначнов світовов ці европсков інштітуційов ся їм подарило стрітнути, ці котра влада, презідент, парламент їх прияв, із кым, коли, што властно порішыли наприклад у важнім вопросі позіції Русинів на Україні, та окрім того вшыткого іщі основно цілый час робить діла, котры суть проти штатуту. Тым найосновнішым порушованьом є хоснованя назвы Світовый конґрес Русинів / Руснаків / Лемків, і кідь такой назвы офіціално не є, не є єй ани в основнім „законі“ конґреса – в штатуті і роблять то наперек тому, же на то была їх увага веце раз звернута. Світова рада, пяна чутьом, же собі може робити што хоче, собі і робить што хоче. І кідь єй таку назву конґрес – значіть найвысшый орґан, не схвалив. Світова рада бы собі на самый перед мала усвідомити, же гей, є даяков „владов“ на період двох років міджі конґресами, але тота влада може робити лем то, што ї схвалив „парламент“, котрым є Світовый конґрес Русинів і не то, што собі она захоче. Рада не розуміє, же не мать необмеженый мандат, але має мандат лем такый, якый ї быв даный. Має мандат на то, жебы коордіновала роботу міджі конґресами, заступала Русинів на міджінародній уровни, але не має мандат на свойвольне недотримованя штатуту і зміны в нім. Сучасна рада то робить як раз навспак. Друге, чому представителі Світовой рады не розуміють, то є то, же они там не суть самы за себе. Дюра Папуґа, там не є за Дюру Папуґу, ани нихто далшый там не є за своє мено. Суть там за окремых членів Світового конґреса, значіть за орґанізації, котры їх номіновали. І зато їх мандат є прямо залежный од тых орґанізацій. Зато кідь іде Світова рада дашто важне прияти, потім бы мали членове рады наперед інформовати свої орґанізації, котры там заступають, продіскутовати то і голосовати в раді на основі рішіня свойой домашньой орґанізації. Бо они там мають презентовати погляды не свої, але свойой орґанізації. Навеце член рады за Свтовый форум русиньской молодежі бы мав конзултовати важны справы нелем зо свойов матерьсков орґанізаційов, з котрой є, а зо вшыткыма орґанізаціями, котры суть у форумі і котры заступать коло рады. І подля того голосовати. Не знам, як то роблять іншы членове рады, но можу повісти, же представитель за Словакію і представитель за Світовый форум з никым нич не конзултують і голосують самы за себе. Же то так роблять і далшы членове, о тім єм пересвідченый. Третім незрозуміньом Світовой рады є то, же конґрес быв заснованый на прінціпі
інклузівіты, жебы Русины зо вшыткых держав мали даяку сполочну платформу, котра їх репрезентує. Рада уж довшый час намагать ся зробити з того ексклузівный клуб, з тым, же они ідуть рішыти, хто там може і хто не може быти. Но і теперь можеме іти ку суботі. Тото што робила Світова рада в Деві, то є дашто о чім уж треба серьйозно зачати думати як о самодештрукції конґреса на основі комбінації того вшыткого, што єм вже вытолковав – на основі порушованя і іґнорації штатуту, незрозуміня функції рады і конґреса, некомунікації представителів з матерьскыма орґанізаціями, тадь нашто, і навеце є то самодештрукція на основі прімітівной ліквідації „неприятеля“, значіть тых, котры мають іншый погляд на фунґованя конґреса. Правда така, же рада ани порядні не знать свій штатут, бо она хотіла Северну Америку, Чеську републіку і Словеньску асоціацію русиньскых орґанізацій (САРО) вылучіти такой там в суботу в Деві. Рада не знать ани властны резолуції, бо не спомямула собі ани на то, же то была резолуція рады, жебы
Словакію репрезентовала Русиньска оброда і САРО довєдна з тым, же то было схвалене конґресом, і же ся навеце підписав договор міджі Русиньсков обродов і САРО. В тій резолуції докінця было становлене кілько членів є за кого на конґресі участных, і же представителя в раді за Словакію буде мати два рокы Русиньска оброда і два рокы САРО. Самособов, Русиньска оброда ниґда тот договор не дотримовала і САРО ниґда іщі од 2007 року, коли то было доїднане, представителя у Світовій раді не мала. Зато арґумент, же САРО не ходить на засіданя Світовой рады, є злым фіґльом мінімално з боку Владиміра Противняка і Мартіна Караша. Кідь їм нечлен рады пояснив, же тото, што хотять зробити, зробити не можуть, потім прияли рішіня, же вылучіня спомянутых будуть рекомендовати конґресу. Ґратулую. Конґрес, котрый бы ся мав намагати мати што найвеце членів, жебы были залучены вшыткы державы, де Русины жыють, іде вылучіти 3 членьскы державы – Споєны штаты Америкы, Канаду, Чехію і половину члена за Словакію. Остатній раз, кідь ся робили чісткы, так ся то звало комунізм. Видно, же членове рады мають з тов полі-
тічнов сістемов богаты позітівны скушености. Вылучованя зачало Сидором, днесь уж продовжує цілыма державами. То є траґікомічне. Пропозіція, жебы ся за приятя Росії до Світогово конґреса голосовало тайно вказує але іншый аспект нашых „вшемогучіх“. Мають доста смілости хотіти вышмарити вшыткых, котры ся їм не полюблять і не роблять так, як то они хотять, а не мають доста ґуражі на то, жебы ся публічно приголосили ку свому погляду в одношіню Росії як члена конґресу. Значіть, кідь треба рішыти важны діла, омывають собі рукы. З припадным вылучіньом спомянутых є повязана іщі єдна справа. Папуґа у своїм выголошіню, котре єм крітіковав, дякуючі чому єм го дотиснув написати холем єден полемічный текст, писав і то, же рада не є согласна зо заждныма орґанізаціями і їх конґресами, котры суть, можеме повісти, радікланы. Звідам ся, коли выникнув Світовый конґрес Підкарпатьскых Русинів і далша опозіція Світовому конґресу і на основі чого? Хто бы не знав, припомяну, же то зачало вылучіньом Димитрія Сидора з конґреса, намісто того, жебы ся рішыв вопрос Русинів на Україні. З рішіньом выголосити незалежну Републіку Підкарпатьска Русь можеме і не мусиме быти согласны, але не рішыть ся то такым способом, же вышмариме члена конґреса і повіме, лем жебы сьме ся не забрудили перед Києвом мы, же нас ваша справа не інтересує. І теперь собі треба дати далшый вопрос. Тым вопросом є, што рада чекать од того, же вылучіть далшых членів. Кідь не хоче підпорити про ню радікалны ґрупы, не давать як раз такым способом нагоду на то, жебы тоты ґрупы были міцнішы? Честована Світова радо, покля ся вы два рокы стрічали під каждов третьов верьбов і доказали так акурат выдати колядкы, пару чісел часопису, котрый не мать смысел і зробити „мултіжанровый фестівал“, котрый є на сміх, Северна Америка зробила петіцію, жебы были вызнаны Русины на Україні. Кідь уж хочете робити з конґреса ексклузівный клуб, потім собі треба пояснити, як то фунґує. Ексклузівіта ся не здобывать вышмарьованьом тых, котры мають іншый погляд. Она ся здобуде добров роботов і резултатами. Втогды мають люди інтерес быти в такім клубі. Ваша робота, методы роботы і резултаты суть нажаль такы, же жадну ексклузівіту не принесуть. Принесуть лем самодештрукцію, покля ся не спамятате. Тым ся істо запишете до історії, але не буде то позітівне записаня. Днесь не сьте клуб ексклузівіты, і кідь ся так справуєте, а клуб на заплаканя. З конґреса бы не мали одыйти тоты, котрых пропонуєте, але хтось іншый. (Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радіа lem. fm)
12
Із нашой історії
Ч. 4 2015
iнфо РУСИН
Остатня капітола старого монастыря в Краснім Броді Історія є довга, але в нещастю є кажда година тыж довга. Як є голод, тыж кажда секунда є довга. І Перша світова война была довга. Першыраз перешов фронт за Карпаты ку кінцю 1914-го року. Другый раз ся ту навалив зачатком 1915-го року. Было то у фебруарі 1915го р. Што ся творило в нашім пряшівскім реґіоні перед сто роками. Природа зимушня, метровы снігы, повно вояків, бої і мертвы. Перша світова война скінчіла єдну капітолу, дотеперь послідню капітолу і в історії старого монастыря в Краснім Броді. Теодозія Латтова
▲▲ Стара монастырьска церьков
Монастырь дыхав културов і віров довгы сторіча, была там церьков із дзвініцьов, великый пляц зо старыма липами і ґаштанами. Цінтерь монахів, далше на север є студник із лічівов водов. Камінный мур коло саду і в монстырьскій книжніці коло 2 тісяч книжок, векшу часть подаровав монастырю Александер Духновіч. В долині Лабірця были пересунуты войсковы части. Много войска ту приходило із сербского фронту. 13-го аж 16-го януара 1915-го року в Радвани выложыли з ваґонів 29–ту пішу дівізію. Тогды ся в монастырю розложыла часть 42-го пішого плуку і женійный баталіон, котрый зачав оправовати драгу од монастыря ку серпентінам на север од Чабин. В тім часі вшыткы вояци были скіплены проти холеры, котра ся обявила в Краснім Броді. 22-го януара 1915-го року дівізія пішла на фронт. Тото вшытко посилньовало обрану і охрану карпатьскых
северных хырбетів і мало забранити прониканю російского войска на Угры. Другый міцнішый удар російского войска в Карпатах зачав ся 24-го аж 26-го януара 1915 р. Быв успішный в напрямі на Міджілабірці, де быв вызначный транспортный узел, желізніця на Лупків, до днешньой Польщі. Через нього перевозили засобы муніції і провіанту про австро-угорьске войско. До півночі 3-го фебруара руськы перебили ся ку Миковій, до Міджілаборець вже было на скок. Тогды велитель третьой австро-угорьской армады ґенерал Бороєвіч жадав од своїх вояків, жебы бойовали до послідніх сил. Так в дополіднім часі 4-го фебруара 1915 р. дістало ся російске войско до Міджілаборець і обрана Другой австро-угорьской пішой дівізії была переломлена. 7-го фебруара патроли 6-го яґерьского плуку заяли російскых вояків коло Вышніх Чабин. Тоты заяты вояци прозрадили, же в Лабірскій долині суть 3 російскы пішы плукы. В монастырю правдоподобно розмістив ся штаб єдного із них. Австро-угорьскы войска перешли до атакы і зачали обстрільовати російскы позіції в области Сукова, монастыря і Валентовець. Втогды быв монастырь пошкодженый.
16-го фебруара австро-угорьскы войска зачали офензіву і 19-го фебруара 1915 р. напали обранну позіцію руськых при монастырю. Допереду пішов баталіон майора Трайбера і силна кульометна пальба посыпала ся на монастырьскы муры. Монастырь быв зруйнованый нелем наслідком стрільбы, але і пожару. Фронтова лінія ся рушала із долины Лабірця і російске войско одышло зачатком мая 1915-го р., коли войскам німецькым і австро-угорьскым ся подарило переломити російску обрану при Ґорлицях. Перша світова война, писав історік Дукляньского воєньского музею Іґор Слєпцов, мала в Лабірській долині траґічны наслідкы. З обидвох боків ту зістало много мертвых вояків. Дакотры суть похованы коло монастыря, де нашли спочінок і павшы в Другій світовій войні. Тоты страшны часы припоминають лем хресты на недалекім цінтерю. Двараз до рока є ту одпуст, сходить ся ту много людей , молять ся і за вшыткых, котры на тім святім місці зложыли свої кости. Стара церьков монастырьска є законзервована, стоїть ту уж нова капліця, нова будова монастыря про монахів і табла, де ціла історія Краснобрідського монастыря написана є в трьох языках по словацькы, по анґліцькы і по русиньскы.
Info Rusín vydáva Rusínska obroda na Slovensku s finančnou podporou Úradu vlády SR - program Kultúra národnostných menšín 2015.
▲▲ Новый монастырь IČO vydavateľa: IČO 17 151 074, sídlo vydavateľa: Štefániková 18, Humenné, dátum vydania periodickej tlače: 12. marca 2015
Info Rusín vydáva Rusínska obroda na Slovensku a výlučne zodpovedá za obsah projektu. Realizované s finančnou podporou Úradu vlády SR. Evidenčné číslo: EV 1739/08. Poverený vedením redakcie: Mgr. Peter Medviď Jazyková úprava: Mgr. Anna Kuzmiaková. Výroba: Tlačiareň Svidnícka, s.r.o. Adresa redakcie a administrácie: Rusínska obroda na Slovensku, redakcia Info Rusín, Štefánikova 18, 066 01, Humenné. Tel.: Peter Medviď +421 907 291 591. E-mail: Peter Medviď: peter.medvid@gmail.com. Inzeráty, reklamy, sponzoring preberáme po dohode s povereným vedením redakcie na adrese sídla ROS v Humennom. Číslo účtu pre predplatné: 2155073158/0200. Predplatné na rok: Slovensko: 10,50 Є, Európske štáty: 15,96 Є, mimoeurópske štáty: 21 Є. Neobjednané rukopisy a fotografie nevraciame! Publikujeme i názory, s ktorými nie vždy súhlasíme. Za obsah príspevku zodpovedá autor. Redakcia si vyhradzuje právo na krátenie a štylistickú úpravu textov! Príspevky v slovenskom jazyku nehonorujeme. Info Rusín je distribuovaný aj do novinových stánkov prostredníctvom MEDIAPRESS Poprad, spol. s r.o. (okresy: Stará Ľubovňa, Poprad, Levoča, Kežmarok, Spišská Nová Ves) a KAPA DAB Prešov, spol. s r. o. (okresy: Prešov, Bardejov, Humenné, Medzilaborce, Sabinov, Snina, Stropkov, Svidník, Vranov n/T.).
Rusínska obroda na Slovensku redakcia Info Rusín Štefánikova 18 066 01 Humenné RaZ Platené v hotovosti 089 01 Svidník