русин
чісло 4 2015 | рiчник хii.
25 років
Русиньской оброды на Словеньску
1990 - 2015
iнфо
Iнформачный двотыжденник Русинiв Словеньска ׀цiна 0,50 € факты ׀култура ׀історія актуалны iнформацїї о Русинах а не лем про Русинiв
Наша тема
З домова
Погляды
Денник – утопія або реалность?
60 років ПУЛС-у
Клуб на заплаканя
6
8
МНОГАЯ І БЛАГАЯ ЛІТ ВАМ, НАШ МАЕСТРО!!! Присвячено 90-ій річніці народжіня Штефана Ладижіньского При думаню на особу нашого вызначного юбіланта Штефана Ладижіньского, з котрым єм мала тоту честь робити і я, мі найперше приде на мысель, же то барз добрый чоловік з приємным ласкавым гумором, тілом і душов вірный свому роду, великый любитель русиньскых фолклорных традіцій, нашого прекрасного церьковнославяньского обряду, його милозвучного простопінія, величезного богатсва русиньскых співанок, складатель, діріґент, автор одборных музичных публікацій, статей, поезій, многых приговорів до сердця каждого Русина, автор великого множества музичных управ про церьковны і світьскы хоры, основатель і ведучій колектівів, єден із председів Русиньской оброды на Словеньску, єдным словом многостранно обдарованый, талентованый і робітный чоловік, орґанізатор цілого ряду актівностей. Анна Кузмякова, фото авторкы, з архіву юбіланта, А. Гната і І. Бандуріча З Матисовой через Пряшів, Прагу до Братіславы Штефан Ладижіньскый народив ся 7-го марца 1925 році у селі Матисова в Старолюбовняньскім окресі, де в тім часі быв ґрекокатолицькым священиком його отець Миколай Ладижіньскый. У 1929 р. перешли до Мальцова в Бардейовскім окресі, де зачав ходити до школы. В 1934 р. пішли вєдно з братом Миколайом (вызначный артіст) до Пряшова, де отець быв префектом тогдышньой препарандії і робив в канцеларії єпіскопа Ґойдіча. Братя Штефан з Миколайом бывали у бабкы Гелены і діда Александра Ладижіньскых. На тото перебываня Ш. Ладижіньскый так споминать: „Нашы дідо з бабов мали 14 дітей (троє з них умерло). Ку тому пришли мы двоє з братом, двоє од їх найстаршой дівкы, нашой теты і даякый штудент Глінка з Літмановой. Мій дідо, быв канторь і учітель в Літмановій, на Фольварку (днесь Страняны), в Камюнці, Баєрівцях і Великім Липнику. Знав шумні і добрі грати на гуслях, на котры єм собі фурт робив надію... У діда нас было як маку, то як баба дали миску перед посліднього, тот першый уж быв голодный.... Єден ґрекокатолицькый священик, котрый знав мого діда, мі писав, же за 50 років не выхабив ани єден одпуст в Лютині а то быв такый голос, же кідь в Лютині співав, та го было чути надалеко...“ Як у Пряшові отворили Ґрекокатолицьку руську ґімназію, пішов на ню штудовати і Ш. Ладижіньскый а од свого діда ся учів грати на гуслях. Дідо го записав і на музичну школу ку професорови Новакови. З ґімназії дістав свідительство в азбуці і латиніці. В часі штудій на ґімназії ходив на штудентьску літурґію, але і до балалайкового орхестру, котрый в тім часі закладав Юрко Цімбора (знамый русиньскый с. 2 ◢
11
Доньскы козаци і „Ой на горі два дубки...“ В неділю 8-го марца 2015 у Великій салі Історічной старой радніці в Кошыцях ся одбыла незвычайна стріча любителів руськой културы і пісні із солістами ансамблю „Донские козаки“. Інж. Іван Фріцькый Міджі притомныма в салі было немало і нашых Русинів. Уж перед зачатком концерту не было в салі ани єдно порожнє місце. По вступнім приговорі публіка витала міцным потлеском тaкыx славных солістів як: Александра Джалашова, Ґриґория Половинку - ґармонікаря, Анастасию Криворучко і Надежду Буланову. На концерті нам співацькый квартет Доньскых козаків заспівав знамы і мало знамы козацькы руськы і україньскы пісні, як напр. По Дону ґуляет казак молодой або Расцветала сирень ґолубая і іншы. Доньскы співаци ся признали, же на днешній концерт приготовили і нову пісню, нам добрі знаму і попросили публіку співати тоту пісню вєдно з нима..... і зачали співати Na Kráľovej holi stoji strom zelený. Ку ним ся помалы придавали і притомны в салі, а наконець співала ціла сала. І на далшу співанку попросив єден із солістів публіку співати вєдно з нима. Была то співанка співана Кандрачовцями співана по словацькы, україньска верзія Ой на горі два дубки. Притомны в салі ожыли і было чути співати тоту пісню по кандрачовскы і хто як знав.. Но співали Словаци і Русины. Тота была єдна з найнесподіванішых співанок на концерті. При кінці концерту не хыбовали і нам добрі знамы пісні як напр. Катюша, Калинка, калинка моя і много далшых. Притомны в салі співали на повне горло вєдно з козаками, што вытваряло чудесну атмосферу нашой дружбы з руськыма людьми.