чісло 3 2016 | рiчник хiIi.
русин
iнфо
70
сезон Театру Александра Духновіча
Iнформачный двотыжденник Русинiв Словеньска ׀цiна 0,50 € факты ׀култура ׀історія актуалны iнформацїї о Русинах а не лем про Русинiв
Розговор
Наша тема
Карпатьска Русь
Співак Марек Мохнач ославив три юбілеї
Штат і розваджены желізніці
Перше засіданя обществ Стоваришыня Лемків і Руской Бурсы
6
Міморядный сейм РОС – 20-го фебруара 2016 У просторах Словацького народного музею – Музею русиньской културы в Пряшові 27-го януара 2016 р. проходило засіданя членів Выконного выбору Русиньской оброды на Словеньску (РОС) і членів єй Дозорной рады. Засіданя скликав його сучасный штатутарь Мартін Караш, котрый на його зачатку інформовав членів о вшыткых поданых проєктах орґанізації в рамках проґраму Култура народностных меншын 2016 на Уряд влады Словеньской републікы. Анна Кузмякова Повів, же РОС на тот рік подала 24 проєктів в сумі 135 666 евр, з того 16 проєктів на културны події, де належать централны акції, як наприклад декламаторьскый конкурз Духновічів Пряшів, співацькый конкурз Співы мого роду, Кірілометодьске свято Русинів, Фіґлярьска нота – фестівал русиньского гумору, але і іншы културны акції, фестівалы ці клубовы вечоры в русиньскім реґіоні. Міджі поданыма проєктами не хыбить єдине періодічне выдаваня РОС - новинкы Інфо Русин, 2 неперіодічны выданя – книжкы русиньскых авторів, як Штефан Сухый і Іван Чіжмарь, творчі ділні ці анкеты з русиньсков тематіков про школярів, молодеж і іншы події. Немалу увагу членове ВВ і ДР РОС присвятили приправі засіданя членів Коордіначного выбору РОС і Міморядного сейму РОС. Договорили ся, же засіданя сейму РОС буде проходити 20-го фебруара 2016 у Пряшові, де бы мало взяти участь коло 45 делеґатів. При кількости делеґатів за окремы Містны орґанізації РОС членове дотримовали допереду становленый ключ. Орґанізації, котры мають до 20 членів – 1 делеґат, до 50 членів – 2 делеґаты, над 50 членів – 3 делеґаты. На сейм РОС, на котрім будуть проходити вольбы до окремых орґанів – ВВ РОС, КВ РОС, ДР РОС і вольба председы РОС, будуть запрошены і гості, переважно з русиньскых орґанізацій і інштітуцій. Єдным із пунків проґраму засіданя ВВ РОС была і пропозіція на сполупрацу і зближованя русиньскых орґанізацій і інштітуцій на Словакії. Уж на тім засідані ВВ РОС брав участь цінный гість – Михал Секерак, староста села Баєрівці, котрый быв на недавнім засіданю повіреный і зволеный за председу Округлого стола Русинів Словеньска (по тім, як з посту председы з родинных причін абдіковав на функцію председы ЮДр. Ан-
с. 2 ◢
7
8
ПРЯШІВЧАНЕ споминали на Михала Чабалу Карікатуріста Федор Віцо приготовив стрічу з нагоды недожытых 75-ых народенин мяляря Михала Чабалы, котра была в Шарішскій ґалерії. Добрый чоловік все хыбить, тыма словами зачав споминати на маляря М. Чабалу його приятель, знамый карікатуріста Федор Віцо, котрый 4-го фебруара 2016 р. зорґанозовав споминану стрічу. TASR Од смерти академічного маляря мине в авґусті 14 років. Віцо повів, же по Чабаловій смерти ся так зышли іщі в просторах його ательєру, пізніше собі на тоту смутну річніцю спомянули в дакотрій із пряшівскых корчмічок. На події жычливці вытварного кумшту не могли не спомянути і сохаря і маляря Душана Пончака, котрый умер лем недавно. Ф. Віцо ся в ґалерії заставив перед нецілым місяцьом, жебы договорити днешню акцію. „Быв єм ту в ґалерії 19-го януара а в тот день мав народенины Душан Пончак, але не знав єм тото, я тоты датумы не слідую. A Душан о два дні умер. Буде то уж так, же собі спомянеме нелем на недожыты Чабаловы 75-ты народенины, але і на дожыты 75-ты народенины Пончака, але уж ани Душан не є міджі нами," повів коротко перед отворіньом клубу в ґалерії Віцо. Чабала так ожыв в мысли своїх сімпатізантів і вдяка документарному філму Іншы світы режісера Марка Шкопа, де грав і Ф. Віцо. У філмі є така пасаж, де глядаме його гріб а потім го найдеме на Чабиньскім цінтері. Його родаци о ним бісідують" додав Віцо.
Хто быв Михал Чабала
Михал Чабала народив ся 4-го фебруара 1941 р. в селі Нижні Чабины в окресі Меджілабірці, умер 3-го авґуста 2002 р. в Пряшові. В роках 1958-1962 штудовав у Бырні – одбор вжыта мальба в архітектурі. Рік по скінчіню школы робив як пропаґачный вытварник в Музею україньской културы у Свіднику, но такой од далшого школьского року наступив на Высоку школу вытварных умінь в Братіславі. По єй абсолвованю коротко робив на Вытварній катедрі Педаґоґічной факулты в Тырнаві. Од 1972 р. собі выбрав жывот умелця в слободній професії. Свою творбу презентовав на колектівных і самостатных выставах. Послідня была з нагоды його 60-ых народени в Меджілабірцях. Чабаловов доменов была країномальба, но рад мальовав театралны мотівы, портреты і закутины. Як країнарь мав незвычайне чутя. Найчастіше мальовав темперов і олійом.