чісло 3 2016 | рiчник хiIi.
русин
iнфо
70
сезон Театру Александра Духновіча
Iнформачный двотыжденник Русинiв Словеньска ׀цiна 0,50 € факты ׀култура ׀історія актуалны iнформацїї о Русинах а не лем про Русинiв
Розговор
Наша тема
Карпатьска Русь
Співак Марек Мохнач ославив три юбілеї
Штат і розваджены желізніці
Перше засіданя обществ Стоваришыня Лемків і Руской Бурсы
6
Міморядный сейм РОС – 20-го фебруара 2016 У просторах Словацького народного музею – Музею русиньской културы в Пряшові 27-го януара 2016 р. проходило засіданя членів Выконного выбору Русиньской оброды на Словеньску (РОС) і членів єй Дозорной рады. Засіданя скликав його сучасный штатутарь Мартін Караш, котрый на його зачатку інформовав членів о вшыткых поданых проєктах орґанізації в рамках проґраму Култура народностных меншын 2016 на Уряд влады Словеньской републікы. Анна Кузмякова Повів, же РОС на тот рік подала 24 проєктів в сумі 135 666 евр, з того 16 проєктів на културны події, де належать централны акції, як наприклад декламаторьскый конкурз Духновічів Пряшів, співацькый конкурз Співы мого роду, Кірілометодьске свято Русинів, Фіґлярьска нота – фестівал русиньского гумору, але і іншы културны акції, фестівалы ці клубовы вечоры в русиньскім реґіоні. Міджі поданыма проєктами не хыбить єдине періодічне выдаваня РОС - новинкы Інфо Русин, 2 неперіодічны выданя – книжкы русиньскых авторів, як Штефан Сухый і Іван Чіжмарь, творчі ділні ці анкеты з русиньсков тематіков про школярів, молодеж і іншы події. Немалу увагу членове ВВ і ДР РОС присвятили приправі засіданя членів Коордіначного выбору РОС і Міморядного сейму РОС. Договорили ся, же засіданя сейму РОС буде проходити 20-го фебруара 2016 у Пряшові, де бы мало взяти участь коло 45 делеґатів. При кількости делеґатів за окремы Містны орґанізації РОС членове дотримовали допереду становленый ключ. Орґанізації, котры мають до 20 членів – 1 делеґат, до 50 членів – 2 делеґаты, над 50 членів – 3 делеґаты. На сейм РОС, на котрім будуть проходити вольбы до окремых орґанів – ВВ РОС, КВ РОС, ДР РОС і вольба председы РОС, будуть запрошены і гості, переважно з русиньскых орґанізацій і інштітуцій. Єдным із пунків проґраму засіданя ВВ РОС была і пропозіція на сполупрацу і зближованя русиньскых орґанізацій і інштітуцій на Словакії. Уж на тім засідані ВВ РОС брав участь цінный гість – Михал Секерак, староста села Баєрівці, котрый быв на недавнім засіданю повіреный і зволеный за председу Округлого стола Русинів Словеньска (по тім, як з посту председы з родинных причін абдіковав на функцію председы ЮДр. Ан-
с. 2 ◢
7
8
ПРЯШІВЧАНЕ споминали на Михала Чабалу Карікатуріста Федор Віцо приготовив стрічу з нагоды недожытых 75-ых народенин мяляря Михала Чабалы, котра была в Шарішскій ґалерії. Добрый чоловік все хыбить, тыма словами зачав споминати на маляря М. Чабалу його приятель, знамый карікатуріста Федор Віцо, котрый 4-го фебруара 2016 р. зорґанозовав споминану стрічу. TASR Од смерти академічного маляря мине в авґусті 14 років. Віцо повів, же по Чабаловій смерти ся так зышли іщі в просторах його ательєру, пізніше собі на тоту смутну річніцю спомянули в дакотрій із пряшівскых корчмічок. На події жычливці вытварного кумшту не могли не спомянути і сохаря і маляря Душана Пончака, котрый умер лем недавно. Ф. Віцо ся в ґалерії заставив перед нецілым місяцьом, жебы договорити днешню акцію. „Быв єм ту в ґалерії 19-го януара а в тот день мав народенины Душан Пончак, але не знав єм тото, я тоты датумы не слідую. A Душан о два дні умер. Буде то уж так, же собі спомянеме нелем на недожыты Чабаловы 75-ты народенины, але і на дожыты 75-ты народенины Пончака, але уж ани Душан не є міджі нами," повів коротко перед отворіньом клубу в ґалерії Віцо. Чабала так ожыв в мысли своїх сімпатізантів і вдяка документарному філму Іншы світы режісера Марка Шкопа, де грав і Ф. Віцо. У філмі є така пасаж, де глядаме його гріб а потім го найдеме на Чабиньскім цінтері. Його родаци о ним бісідують" додав Віцо.
Хто быв Михал Чабала
Михал Чабала народив ся 4-го фебруара 1941 р. в селі Нижні Чабины в окресі Меджілабірці, умер 3-го авґуста 2002 р. в Пряшові. В роках 1958-1962 штудовав у Бырні – одбор вжыта мальба в архітектурі. Рік по скінчіню школы робив як пропаґачный вытварник в Музею україньской културы у Свіднику, но такой од далшого школьского року наступив на Высоку школу вытварных умінь в Братіславі. По єй абсолвованю коротко робив на Вытварній катедрі Педаґоґічной факулты в Тырнаві. Од 1972 р. собі выбрав жывот умелця в слободній професії. Свою творбу презентовав на колектівных і самостатных выставах. Послідня была з нагоды його 60-ых народени в Меджілабірцях. Чабаловов доменов была країномальба, но рад мальовав театралны мотівы, портреты і закутины. Як країнарь мав незвычайне чутя. Найчастіше мальовав темперов і олійом.
2
Актуално
дрій Ліґа). Бісідовало ся о актуалных проблемах в русиньскім руху – школство, словакізація церьковных обрядів, русиньскы медії – преса, высыланя в розгласі і телевізії, соціалны проблемы на нашых селах, прі-
с. 1 ◢
орітах тогорічных проєктів русиньскых орґанізацій і о іншых недостатках, з котрыма ся стрічаме в сучасній добі. Быв на засіданю од штатутаря М. Караша даный і такый важный вопрос, якым бы мав быти День Русинів (12-ый юн). Петро Мікула, член ВВ РОС, але і староста села Біловежа в Бардейовскім окресі, пропоновав велику презентацію Русинів, як єй памятаме з 30-ых років минулого столітя, кідь до Пряшова приходили на возах і на піше Русины у великій кількости із вшыткых реґіонів. Красна пропозіція, але ці сьме способны тото іщі днесь повторити? Моя пропозіція была – выдати ЦД, де бы звучали церьковны дзвоны, прозвучала бы коротка інформація, чом 12-ый юн святиме ДЕНЬ РУСИНІВ і русиньска гімна Я Русин быв... Але то є отвореный вопрос і про далшых людей, котры бы мали іншы пропозіції.
Коордіначный выбор РОС
Як было в плані ВВ РОС – 6-го фебруара 2016 р. на своїм засідані зышли ся і членове КВ РОС (найвысшый орґан РОС міджі сеймами), котре таксамо проходило в просторах нашого музея у Пряшові. На ним брали участь, окрем членів ВВ і ДР РОС, председове – представителі містных і реґіоналных орґанізацій РОС з русиньского реґіону. Інґ. Мартін Караш, сучасный штатутарь орґанізації, інформовав участників о вшыткых темах, котры были на проґрамі засіданя ВВ РОС. Подяковав представителям вшыткых русиньскых орґанізацій і ґарантам проєктів за дотеперішню роботу і приближыв проєкты на тот рік. Богата діскузія была до планів роботы РОС на 2016-ый рік. Мож повісти, же основнов темов было - розумне і шпоровливе хоснованя фінанцій з Уряду влады СР на акції, котры суть досправды русиньского характеру а не вшелиякы комерчны ці дорогы выступліня, котры з русиньсков културов не мають нич сполочного. При тім не треба забывати, жебы планованы події были рівномірно заступлены у вшыткых реґіонах, де жыють Русины. Др. Іван Бандуріч, довгорічный русиньскый діятель і актівный член РОС од єй вынику повів,же в першім ряді маме на русиньскых подіях дати простор в першім ряді нашым колектівам, спомянув вызначный фестівал в Курові, котрый треба з нашого боку в будучности ліпше підпорити і фінанчно. І Мґр. Петро Медвідь, председа МО РОС в Пряшові і шефредактор ІІнфо Русина, реаґовав на минулорічне нерівномірне розділіня фінанцій на окремы фестівалы ці іншы културны події і русиньскы проєкты. Спомянув знаму подію - Русиньску ватру в Малім Липнику, дваденну акцію, котру уж традічно орґанізують Молоды Русины із чісто богатым русиньскым репертоаром, на котру дістали мінімалну кількость фінанцій. Говорило ся на засідані КВ РОС і о зближованю русиньскых орґанізацій, ту М. Караш спомянув плановане сполочне засіданя членів КВ РОС і Округлого стола Русинів на Словеньску і вопросы новой штруктуры розгласового высыланя. Вшыткы пропозіції членів будуть конкретніше обговорены на Міморяднім сеймі РОС, котрый 20-го фебруара 2016 року дасть одповідь на далшы вопросы єствованя русиньского руху на Словакії.
Ч. 3 2016
iнфо РУСИН
Подля Андрія Балогы ся вшыткы Закарпатці ідентіфікують як Українці У віторок, 26-го януара 2016 р., приніс україньскый портал Главком розговор із новым мером Мукачова Андрійом Балогом. Микола Підвезяный, котрый інтервю з Балогом робив, опросив ся і на тему русиньского ці мадярьского сепаратізма на Підкарпатю. Петро Медвідь
Новым заступником у выборі за Русинів є Мінчіч
28-го януара 2016-го р., в просторах Уряду влады Словацькой републікы проходили выборы заступника членів Выбору про народностны меншыны і етнічны ґрупы за русиньску народностну меншыну. Кандідата могли пропоновати орґанізації, котры доказательно анґажують ся в підпорі всокочіня і розвитку індентічности і културы русиньской народностной меншыны. Інформує о тім сайт повіреной задачами уповномоченого влады Словацькой републікы про народностны меншыны і етнічны ґрупы. -пемЯк заступник членів Выбору про народностны меншыны і етнічны ґрупы за русиньску народностну меншыну быв зволеный Юдр. Владимір Мінчіч, Пгд. 29-річный Владимір Мінчіч є русиньскый правник, котрый походить із Стащіна, в окресі Снина. Жыє в Братіславі і передавать лекції на універзіті. Так само брав участь на дакілько леґіслатівных процесах на Словакії. Є членом Округлого стола Русинів Словеньска. Доповнюючі выборы заступника проходили на основі того, же єден із членів Выбору про народностны меншыны і етнічны ґрупы Мілан Мнягончак зо здравотных причін абдіковав із функції члена в новембрі 2015-го року. В смыслі штатуту Выбору про народностны меншыны і етнічны ґрупы, народностны меншыны і родову рівность і на основі взаємного договору заступників Петра Медвідя і Мілана Піліпа, на увольнене місце рядного члена Выбору про народностны меншыны і етнічны ґрупы наступив Мілан Піліп, котрому повірена уповномочена влады про народностны меншыны Марія Єдлічкова дня 17-го децембра 2015 р. святочно передала декрет о менованю. Піліп заступать русиньску народностну меншыну вєдно із далшым рядным членом Яном Ліпіньскым. Мінчіч буде заступником до кінця рядного функчного періоду выбору вєдно із Медвідьом.
Редактор позвідав ся, ці є реална грозьба „мадяро-русиньского“ сепаратізма, або є том лем ефемерна грозьба. Андрій Балога одповідать, же таке дашто абсолутно не існує. Додавать, же на Підкарпатю были і Америчаны, котры пришли із цільом досліджати можливость такой грозьбы. Два тыждні спознавали сітуацію, кідьже їм в Києві о такім говорили. Резултаты їх досліджінь, як продовжує Балога, вказали, же лем 1,5 процента містных жытелів видить Підкарпатя мімо Україны, решта в складі Україны. Балога потім і далше в розговорі бісідує, же сепаратізм є міф, котрый ся пошырює. Новый мер Мукачова в тій самій одповіді односно сепаратізма говорить, же „вшыткы Закарпатці ся ідентіфікують як Українці.“ Штатістікы говорять інше. Подля остатнього, і затля єдиного, перепису населіня на Україні, котре проходило у 2001-ім році, в Закарпатьскій области Україны жыє веце як 100 народностей. Подля штатістік бы в тій области мало жыти 80,5 процента Українців, 12,1 процента Мадярів, 2,6 процента Румунів, 2,5 процента Росіянів, 1,1 процента Ромів, 0,5 процента Словаків, 0,3 процента Німців, і меншы кількости Білоросіянів, Жыдів, Поляків і далшых. Русины были зарахованы до Українців і не могли ся голосити ку своїй народности. Андрій Балога є сыном Віктора Балогы. На функцію мера быв выбраный в октобрі минулого рока, коли проходили локалны выборы на Україні. Здобыв 62,7 процент. Кандідовав за партію Єдиный центер, котру засновав його отець Віктор Балога.
Стовпчік Петро Медвідь Парламентны вольбы будуть про меншыны важны нелем із того боку, же якый буде склад новой влады. Подля остатніх предволебных анкет то вызерать так, же найправдоподібніше нову владу буде складати днесь владна партія Smer – SD вєдно із дакотров далшов політічнов партійов. І як раз тото буде інтересне. Позіція партії Smer – SD односно меншын є ясна вже днесь. Премєр Фіцо ся высловив, же меншыны лем натігають рукы но і його позіцію ку меншинам іщі підкреслює то, же векшыну того волебного періоду сьме зістали без уповномоченого про народностны меншыны і влада ся уж ани не тварить, же має даякый інтерес то рішыти. Просто їй стачіть став такый, якый є. Зато покля Smer – SD буде складати владу, і не буде мати дость процент на то, жебы владла партія сама, буде важным моментом то, хто буде соціалістам спарінґ партнером, як тому партнерови буде залежати на меншынах, і якый буде мати реално вплив коло міцного великана, якым Smer – SD є. Од того буде залежати і то, ці будуть в далшім волебнім періоді меншыны годны дашто выїднати про зліпшіня своїх условій (зо самов партійов Smer – SD невыїднають якбач нич), або будуть рады, же суть рады. Теперь нам не зіставать нич. Лем чекати. Но і неостатньов темов в рамках волебного року є і то, якы будуть зміны на Уряді влады, і як тоты шаховы гры на постах урядників знова можуть передовжыти чеканя на дотації, на котры сьме одказаны. Значіть, ці знова не будеме чекати до першого опаданого листя. Кітайці мають подля свого календаря теперь рік налпы. Пишуть, же рік налпы є про них щастным роком. Про меншыны то може быти рік чеканя. І аж такым щастным быти не мусить.
Ч. 3 2016
iнфо РУСИН
Актуално
3
Інсітный малярь Михал Сірик
14-го януара 2016 т.р. у Вігорлатьскім музею в Гуменнім ся одбыло публічне уведжіня книжной моноґрафії о інсітнім русиньскім малярьйови Михалови Сірикови (1925-2012), родакови із села Стерківці. У спомянутім музею была можность посмотрити авторовы діла на выставці од 10-го децембра 2015 р. до 30-го януара 2016. М. Сірик і М. Ясик, фото авторів
Михал Сірик зачав інтензівно мальовати од 1983 року, коли пішов до пензії. Не перешов академічнов школов, його мальованый світ є автентічный. Мальовав главно олійовыма фарбами на „лепенку“. Од зачатку собі створив властный імаґінарный,
окремый штіл. Його творчость належыть до сферы поетічного кумшту. Вытварна творчость ся стала вызначнов частьов його жывота. Першыраз презентовав свої олійовы мальбы в 1987 році на самостатній выставці в Міджілабірцях. Од того часу зачав публічно выставляти на многых індівідуалных і колектівных выставках. Михал Сірик добрі знав містну народну културу, і зато ся му подарило створити образову саґу зо жывота Русинів у епічных фіґуралных сценах поскладану з окремых епізод. Тоты епізоды на себе надвязують як калейдоскоп і суть записом його скушеностей і сінтезов познаня края і традіцій з околіці Стерковець і Меджілаборець. Найвеце образів намальовав у 80-ых і 90-ых роках 2-го столітя. Мальовав конкретных людей з родины, сусідів і приятелів, з котрыма го звязовало много особных зажытків. Фіґуралны композіції, як Молочіня зерна (1986), На дворі у Бурціна (1986), На-
кладаня капусты (1986), Мочіня конопель (1986), Забиячка (1990) і многы іншы темы всадив до міцного обсягового контексту села свойого дітинства. Авторовым заміром было передати країну, фіґуры і предметы в їх тіпічній і природній подобі. Творчость Михала Сірика выходить з глубочавы народной културы і стала ся неодділнов частьов духовного богатста Словакії. Його умелецька експресія є щіра, нефалшыва і чіста. Книжка о русиньскім малярьови вышла під назвов Інсітный малярь Михал Сірик і є написана триязычно – по словеньскы, по русиньскы і по англіцькы. Книжку выдав Вігорлатьскый музей в Гуменнім, авторьскый колектів: ПгДр. K. Чєрна, Мґр. M. Mішкова, ПгДр. Й. Вархол і ПгДр. Н. Вархолова, ґрафіку робив академічный малярь С. Станкоці.
Малярь Володимір Микита має округлый юбілей Учів ся у такых великанів як Ерделій, Бокшай, Манайло. Выставкы мав од Франції через Канаду аж по Японію. Недавно отворила ся колектівна выставка підкарпатьскых малярів в Мішколці, де має свої творы і він. Русиньскый малярь Володимір Микита 1-го фебруара дожыв ся округлого юбілею – 85 років жывота. -пем-
Народив ся В. Микита 1-го фебруара 1931го року в селі Ракошино на Підкарпатю, котре втогды належало до Чехословакії. Закінчів руську ґімназію у Мукачові, потім штудовав в Ужгороді на умелецькім учілищу під веджіньом Йосифа Бокшая і Адалберта Ерделія. Почас своїх штудентьскых часів многораз выставляв вєдно із своїма учітелями і став ся продовжовательом традіцій міджівойновой Підкарпатьской школы жывопису. A то нелем техніков мальованя, aлe і приятьом філозофії служіня народу і отцюзнині. Микита має успіх як портретіста, автор жанровых сцен, пейзажів, но в його творчости суть і філозофічны роздумы о смыслі людьского єствованя. Творчу зрілость досягнув у 1960-тых роках, коли ся в його творчости появили штири головны мотівы: псіхолоґічный портрет, благородна сельска робота, філозофічный пейзаж і еколоґічный протест. Переломом быв образ Ягнятко із 1969 р., одколи суть на полотнах Микиты міцны сельскы особы, котры наповнює внутрішньов дінаміков творіня. Тыма образами Микита представив
в умелецькых кругах совітьской Україны новый приступ трактованя тем традічного сельского жывота. Ґалерію портретів у Володиміра Микиты одкрывать лірічне полотно Моя мамка із 1967го року, по котрім вытворив дакілько портретів сучасників. Портрет під назвов „Художник Манайло“ здобыв про Микиту перше місце серед выдатных майстрів сучасного філозофічного портрету. У Микиты суть унікатны і його пейзажы. Володимір Микита одограв вызначну роль і в културнім жывоті Підкарпатьской Руси (Закарпатя) в остатніх роках совітьского режіму і незалежной Україны. У рр. 1966 – 1999 быв головов „Закарпатської обласної організації Спілки художників України“. За свої умелецькы успіхы быв і дакількораз нагородженый. Спомяньме членство в „Національній Спілці художників України“ од 1962го р., має тітул „Заслужений художник України“ од 1975-го р., од 1991-го р. має тітул „Народний художник України“. Од 1997-го року быв членом корешпондентом в „Академії мистецтв України“ і од 2004-го р. є рядным чле-
ном той академії. Є лавреатом областной премії ім. Й. Бокшая і А. Ерделія, ці лавреатом премії Т. Шевченка. У 2006-ім році му была передана „Золота медаль Академії мистецтв України“, в тім самім році дістав од презідента Україны орден Ярослава Мудрого V. ступня. Є честным жытельом міста Ужгород. У 2004-ім році быв лавреатом Премії Штефана Чепы, русиньского мецената із Канады, за вызначный вклад до русиньской културы. Микита має свою важну роль в народнім возроджованю Русинів. Твердо стоїть на позіціях, же Русины суть окремым народом. На Світовім конґресі Русинів у 1999-ім році, котрый проходив в Ужгороді, Володимір Микита зорґанізовав ретроспектівну выставку русиньского уменя.
4
Інформачный сервіс
iнфо РУСИН
Iнформачный сервіс З домова і зо світа ◼◼ Ціну Стропкова дістала Мачошкова 22-го януара першыраз у тім році засідало стропківске містьске заступительство. Його довгорічнов традіційов є зачатком рока славностне оціньованя особностей і колектівів, котры ся вызначным способом заслужыли о розвиток і пропаґацію міста. Самосправа їх оцінила уж десятый раз. Чесне жытельство было уділене о. Янови Кочішови ін меморіам за заслугу о розвиток і велебіня міста з духовного боку. Чесным жытельом ся став стропківскый родак Йозеф Душан Гріц, жыючій в Ліптові. Довгорічного манажера поднику Тесла Ліптовскый Градок оцінили в роднім місті за шыріня доброго мена Стропкова і довгорічну вызначну поміч в области філантропії, шпорту і културы. З рук пріматора собі Ціну міста перевзяла фолклорна співачка Марія Мачошкова. Родачка з Потічків коло Стропкова єй здобыла за ціложывотны творчі выконы і вызначны выслідкы в умелецькій діятельности і за пропаґацію міста. Наймолодшов з оціненых была 21-річна столна теністка Eвa Юркова. Дяковны писма собі перевзяли бывшый директор поднику Татра Юрай Кунц і фолклорный колектів Стропківчан. Дотеперь было чесне жытельство уділене про o. Метода Домініка Тырчку, Маріку Ґомбітову, Беату Дубасову, Петра Коцака і іншых. Podduklianske novinky
◼◼ До Ужгороду на туній накуп Были сьте даколи в Ужгороді? Кідь ні, спробуйте над тым пороздумовати. Про велике ослабіня україньской гривны ку евру ся будете чути як кралі, але при погляді на центер міста у своїх споминках векшынов в добрім вернете ся згруба 20 років дозаду. З метрополы выходу до головного міста Підкарпатя є коло 100 км а мы сьме тоту путь із досправды фрышным одбавліньом на обох боках граніці перешли за коло півдруга годины. А то сьме іщі перед граніцьов стигли наложыти до авта і Михалівчана Штефана, котрый о то попросив, бо через переход ся не дасть перейти на піше. Штефан нам прозрадив, же черяно бывать у нас і в Ужгороді, де мать фірму. За короткый час сьме ся од нього дізнали і про нас цалком шокуючу інформацію, же обычайный 3-ізбовый быт купите в Ужгороді за коло 45 000 евр, што є іщі веце як в Михалівцях. Чом то є так, собі не знав высвітлити ани він сам, кідьже 250-евровый чістый місячный плат є уж на Підкарпаті браный за надштандард. Стигли сьме і пофіґльовати із словеньскым цолником, котрый ся нас просив, ці в Кошыцях уж зліквідовали блышак, кідь мусиме іти аж до Ужгороду. Тісно перед граніцями сьме на словеньскім боці виділи дві занедбаны бензинкы. Ани сьме ся не чудовали, кідьже на другім боці граніці стояв 95-октановый бензин 64 центів а нафта 53 центів. На повній 50-літровій цістерні ушпорите найменше 20 евр. Приємно сьме ся чули і при змінарні такой за гранічным переходом, котра нам і наперек тогды платнім офіціалнім курзі 27 гривен за евро дала іщі о гривну і 10 копійок навеце. На великім „базарі“ не было аж так вельо купців. Сітуацію окрем пару домашніх спасали выходнярі, головно з михалівскыма, собранецькыма, кошыцькыма, гуменьскыма і пряшівскыма ешпезетками. Кorzár
◼◼ Оцінены на Пряшівскій універзіті Ціну декана собі однесли найліпшы робітници Філозофічной факулты Пряшівской універтіты. Нагородили роботу главно тых людей, котры помогли факулті дістати ся міджі найліпшых на Словакії. Акредітачна комісія оціньовала місця факулт словеньскых школ. Міджі гуманітныма науками триме ФФ спомеджі 22 факулт першенство. У першій трійці є і в далшых областях.„В історічных науках сьме другы з 8 факулт а в сполоченьскых треті з 19 факулт,“ повів декан факулты Василь Ґлухман. Як раз тоты, котры ся поділяли на тых добрых выслідках, собі однесли оцініня. Кажда область мала своїх оціненых. Ку найліпшым выслідкам в области гуманітных наук приспіли Василь Ґлухман, декан ФФ, Франтішек Мігіна, Владіслав Сувак, Павол Сухарек, Зузана Маліновска і Любомір Белас. Ціну історічны наукы собі перевзяли Петер Шворц, Любіца Гарбульова і ректор ПУ Петер Кониа. Четверо оціненых – Йозеф Джука, Петер Бабінчак, Ґабрієла Микулашкова і Александер Дулеба – были оцінены в области сполоченьскых і бегавіоралных наук. Кorzár
◼◼ На память Антонія Годинкы 11-го януара была в Мадярьску, в Будапешті, конфернція присвячена памяти Антонія Годинкы, де выступили з рефератами Тібор– Мікловш Поповіч, Маріана Лявинець і іншы лекторы. Конференцію орґанізовала Столічна русиньска самосправа на челі з ґарантом проєкту Штефаном Лявинцьом, председом Світовой рады Русинів. Антоній Годинка быв вызначный славіста, історік, академік Мадярьской академії наук, ректор Печской універзіты і чесный председа Підкарпатьского общества наук. Народив ся 7-го фебруара 1864 року в селі Ладомирів на Снинщіні. 13-го фебруара быв і День памяти Антонія Годинкы, котрый зачав панахідов на його гробі. Уж традічно была в рамках свята призначена премія, котра несе мено Антонія Годинкы. Того року была його цінов нагороджена Олґа Ґлосікова, директорка Словацького народного музея – Музея русиньской културы у Пряшові. (ред)
◼◼ Кітайскый вельвысланець у Свіднику Вельвысланець Кітайской людовой републікы (КЛР) на Словакії Лін Лін із свойов женов навщівив минулый місяць Свідник. На містьскім уряді привітали гостів традічным фолклором, хлібом і сольов. За їх участи отворили выставу в просторах Дому културы у выставній салі із людовым проґрамом. Влони в маю собі Европа припомянула 70 років вітязства над фашізмом. Вельвысланецтво КЛР на Словакії в сполупраці з міністерством културы при тій нагоді приготовило в просторах міністерства уж в авґусті минулого року фотоґрафічну выставу, котра была присвячена 70-ій річніці вітязства кітайского народа над японьсков аґресійов і світового вітязства над фашізмом. Місто Світник мало таку честь, же по главнім місті є другым словацькым містом, де собі жытелі могли попозерати тоту выставу. На 120 історічных фотоґрафіях участници виділи історічный пере-
Ч. 3 2016 різ боїв кітайского народа за свободу. Войнова атака Японії на Кітай ся зачала 7-го юла 1937 р. Война ся скінчіла вітязством кітайского люду 9-го септембра 1945 р. У войні пришло о жывот коло 3,8 міліона кітайскых вояків і 17 міліонів кітайскых цівілістів. Вельвысланець Кітая навщівив културны памяткы, інштітуції, фірмы, повідомив ся з історійов міста і підписав ся до його Памятной книгы. Представив свою країну і росповів о візії можной сполупраці міста з вельвысланецтвом. „Оцінюю красоту міста, рад бы єм ту пришов і в літніх місяцях“ – повів вельвысланець Кітая Лін Лін. Prešovské noviny
◼◼ Выставка присвячена біженцям 5-го фебруара т.р. была в гуменьскім каштелю вернісаж выставкы Антона Фріча під назвов Біженці з Іраку. По одкрытю выставкы на тоту тему зазвучала лекція і проєкція документу Слызы і надій Іраку. Сучастьов вернісажі была і стріча з асірскыма хрістіанами з гуменьского центра. Антон Фріч є фотоґраф і гуманітарный робітник, котрый ся два рокы заподівать проблематіков біженців. Уж дакількораз навщівив Ірак і Сірію і поділяв ся на пересуні 25 ірацькых родин на Словакію до Гуменного. Є залученый і до інтеґрації асірскых хрістіанів як учітель словацького языка. Робить і над документарным проєктом, котрый мапує першый рік жывота ірацькых хрістіанів. Споминану выставку можете в гуменьскім каштелю навщівити до 29-го фебруара 2016 року. HU-24
◼◼ Коло Пряшівской універзіты буде новый научный парк Наклады на його выбудованя вычіслили на 4,5 міліона €. У тій сумі суть зарахованы і наклады на наймодерніше выбавліня лабораторій в ціні міліона евр. Парк дістав назву УНІПОЛАБ. „Ідеов сьме ся зачали заподівати уж в 2013 році. Недавно сьме зачали з його будованьом. До ходу буде уведженый іщі в тім році,“ увів Рене Матловіч, декан факулты гуманітных і природных наук. В парку будуть робити головно научны робітници над енвіроменталным, значіть над такым проєктом, котрый буде хранити природу. Лабораторії будуть служыти і як місце на выник „стартупів“. Кorzár
◼◼ В Збою похрестили нову файту пса В сучасности выникать нове народне племя – файта польовницькых псів. На балі у Збою ся недавно одбыла вызначна подія, котра ся записала до історії вынику файты Татраньскый дуріч. Новотарьом у хові файты Татраньскый дуріч в Полонинах є Ладіслав Ладоміряк, староста села Збой і довгорічный скушеный польовник. Як раз він є єдным з польовників, котры ся можуть похвалити скушеностями з новов файтов Татраньскый дуріч. Нова файта мать уж і властну заставу. „До Збоя пришов в тім часі і презідент Словацькой польовницькой коморы Тібор Лебоцкый, Ярослав Євчак, презідент Клубу хователів татраньскых дурічів, Сілвія Перінайова, ведуча канцеларії Обводной польовницькой коморы в Гуменнім і при тій нагоді хрестили заставу новой словеньской польовницькой файты Татраньскый дуріч. Про словацьку кіноліґію є то вызначна подія. Выникать нам нова народна файта польовницькых псів а в рамках
Ч. 3 2016 балу сьме похрестили заставу Татраньского дуріча,“ інформовав Ладіслав Ладоміряк. Slovenský východ
◼◼ Обновили цінны іконы в Іновці Умелецькы діла невысловной ціны в собі цілы столітя укрывав ґрекокатолицькый деревяный Храм святого Михала Архангела в Іновці. Рештавраторам ся подарило принавернути бывшу красоту цінным іконам і утримати їх так про будучі ґенерації. Кінцьом минулого рока рештавраторы докінчіли свою роботу на мобіліарі споминаного деревяного храму. Роботы проходили в рамках проєкту „Обнова деревяных храмів, зліпшіня інфраштруктуры Ціклістічного ходника ікон“, фінанцованого з Ґрантів ЕГП і розрахунку Словацькой републікы, вєдно фінанцованого з орґанізаціями Карпатьскы деревяны церькви, н. о., і Надації на охрану біодіверзіты Карпат. Найвеце была пошкоджена ікона Пєта. Окрем той іконы з 1838 або 1842 р. были в рамках проєкту комплетно зрештаврованы і далшы народны културны памяткы – ікона Хрістос Пантократор з років 1760 – 1780, процесійный деревяный хрест із зачатку 19го столітя і ікона Укрижованя на жертвенику, тыж з ділні Михала Манковіча. Slovenský východ
◼◼ В Кошыцях припомянули ґеноціду Арменів 31-го януара 2016 р. одбыла ся славностна православна архієрейска свята літурґія і посвячіня памятника жертвам ґеноціды арменьского народа в кошыцькім храмі св. Яна Милостивого. Літурґію одправляли Його Блаженство Растіслав, архієпіскоп пряшівскый, метрополіта чеськых країн і Словакії і Його
iнфо РУСИН
Інформачный сервіс
5
Высокопреосвященство кір Юрай Странскый, архієпіскоп михалівско-кошыцькый. На святочнім акті брали участь і представителі церькви з Арменії. Памятник посвятив єпіскоп Арменьской апостольской церькви Анушаван Жамкойчан, декан Теолоґічной факулты Єреваньской державной універзіты. Korzár
теріторії можуть ґеолоґічны роботы продовжовати. Сполочность „Alpine Oil & Gas“, с.р.o., мать поволіня на реалізацію ґеолоґічного выскуму, то значіть, же може робити і выскумне верчіня, але тяжіня ні. Выскумны теріторії суть правоплатно становлены до 1-го авґуста 2016,“ повів. Slovenský východ
◼◼ Вертіти гей, але жяжыти ні
◼◼ Америцькы Русины о гляданю свого коріня
Люди зо сел Смілно, Руська Поруба і Олька жыють на теріторії, де глядають ропу і земный плін Америчане. Несподівано, покы окремы жытелі не суть властниками тых парцел, по котрых Америчане „слинтають“, не будуть ся з нима бавити нелем они, але і словацькы уряды. Села суть з поволюючого процесу выскумной роботы вылучены од самого зачатку. Якы хімікалії, технолоґії ся будуть хосновати в близкости їх домів при выскумных верчінях, тыж ся не дізнають. Проєкт є на міністерстві, але приступ до нього їм загатив прямо його автор. З обычайных людей із Руськой Порубы і Олькы ся зо дня на день мусили стати обчаньскы актівісты, жебы могли презентовати свої погляды до будучности свого жывотного оточіня. Ниґда дотогды в такій мірі не комуніковали з урядами. Знають, же не сміють быти пасівныма. До авґуста мають на выскумы поволіня. Кідьже міджі людми все резонує, же векшына о планованім выскумі і планах з тяжіньом в катастрах їх сел нич не знала, зіщовали сьме ближшы інформації од говорцю міністерсртва жывотного оточіня Мароша Стана. „Выскумну теріторію міністерство приділює на основі посуджіня проєкту, котрый предложыть ашпірант. Ґеолоґічный выскум у вшыткых предметных терітіріах тырвать уж 9 років а до скінчіня платности выскумной
Карпаторусиньске общество в США готує презентацію - лекцію Др. Вірджінії Е. Шейн на тему гляданя русиньского коріня. Подія буде проходити 27-го фебруара того року на Філаделфічнім інштітуті. Лекторка у своїм выступі представить пріватны досліджіня в гляданю русиньского коріня на Україні. Окрем того, з філму під назвов «My Carpatho-Rusyn Roots Search Adventure» ся участникы події дізнають о роботі того характеру. Презентація істо принесе добры інформації і рады про вшыткых тых, котры мають інтерес о гляданя свойой родины і єй коріня. Др Вірджінія Е. Шейн нашла свою карпаторусиньску приналежность, што єй уможнило в 2011 році навщівити свою родну Підкарпатьску Русь. Завітала до дідовых сел Руске і Кайданове, навщівила міста Ужгород і Мукачево. Скоріше взяла участь і на Міджінародній літній школі русиньского языка і културы в Пряшові (ІІ Studium Carpatho-Ruthenorum), котру уж 7 років орґанізує Пряшівска універзіта – Інштітут русиньского языка і културы у Пряшові. По проєкції філму буде діскузія або бісіда, в котрій можуть участникы події давати вопросы, якы їх з той тематікы інтересують. С. Косовскый, lem.fm
6
Розговор
Ч. 3 2016
iнфо РУСИН
Співак Марек Мохнач ославив три юбілеї Молодый, красный, высокый, обдарованый співацькым талентом, а што є головне – добрый чоловік, чесный і вірный Русин, любитель нашого прекрасного церьковнославяньского обряду і русиньского фолклору. То є Марек Мохнач, родак з Лабірщіны, із села Габура. Недавно (23-го новембра) ославив красных 30 років а вєдно з тым своїх 5 років як співак у нашім професіоналнім колектіві ПУЛС і його 60-ту річніцю. Яка была його жывотна путь, котра го привела до Пряшова на професіоналну сцену, сьме ся опросили уж самого співака. А. Кузмякова Марек, повічте нам, якы были вашы жывотны крокы, покы сьте пришли на професіоналну сцену до нашого ПУЛС-у.
По основній школі в родній Габурі єм продовжовав навчаня на Ґімназії в Меджілабірцях, де уж довше єствовав і аматерскый фолклорный колектів Камяна, котрый успішно веде і доднесь танцює Владимір Тарча, сучасный директор ґімназії. Він ня почас штудованя на ґімназії в Меджілабірцях притяг до того колектіву. То были мої першы такы актівнішы контакты з русиньскым фолклором, де єм не співав але танцьовав. Но днесь собі усвідомлюю, же то была про мене і вдяка В. Тарчови барз добра школа на професіоналну сцену. По ґімназії єм штудовав на Пряшівскій універзіті – апробацію україньскый язык і педаґоґіка (20062010). Но по єй скінчіню єм не мав роботу, як многы молоды люди. І так єм як безробітный знова пришов до свойой родной Габуры. Як єм быв дома, помагав єм у церькви своїм співом. Раз, кідь быв у Габурі погріб, де єм таксамо співав, ословив ня Мілослав Прокіпчак, габурьскый родак, інакше шофер автобуса, котрый познать многых людей, ходить по світі, але бывать в Чаклові. Він мі по погробі повідать: „Хлопче, шкода твого красного голосу, буде у Пряшові выписаный конкурз до професіоналного колектіву ПУЛС, бо його довгорічный співак Едо Гоголко одходить на пензію.“ Мене тото фест заінтересовало. Але на конкурз не мож іти з ничім, треба ся на нього добрі приготовити, кідь хочу быти успішным.
Як сьте ся готовили на конкурз, хто вам притім помагав і з чім сьте ся представили комісії на конкурзі. Як комісія прияла ваш спів?
Ходив єм у Габурі до попаді, бо лем она мала клавір і там єм ся з ньов готовив на тот осудный конкурз. Выбрав єм собі співанку Там на горі циґане стояли. Одборна коміся на конкурзі, котрый быв у 2011 році, по моїм выступіню вырекла про мене приязный вердікт – Гей, береме! А я в тім моменті быв максімално щастливый чоловік.
Якы были вашы зачаткы в професіоналнім колек тіві як выштудованого учітеля?
Як єм пришов до ПУЛС-у, мусив єм ся поступно научіти цілый його репертоар. Першый рік быв тяжкый. Бо тото уж не было співаня гев-там у церькви, або в аматерьскім колектіві, пришов
єм міджі професіоналів. А так єм мусив звыкати і учіти ся, жебы привыкнути до професіоналного співацького жывота. А главні, учіти ся жыти на сцені жывотом професіоналного співака зо вшыткым, што ку тому патрить. А того было невроком. Хоць то была немала трапеза, за короткый час, по першых аплавзах участників на нашых концертах єм порозумів, же тота ро-
Шанґрікова (співачка ПУЛС, родом з русиньского села Ольшінків) мі порадила і запропоновала контакт на пана Павла Василя, котрый мать богаты скусености зо співом, вів многы колектівы. І я ся з ним сконтактовав. Він ня много научів і дав вельо добрых рад, понаходив многы співанкы (62) на мій голос (барітон). То суть русиньскы співанкы нелем з нашого реґіону, але таксамо з Лемковины в Польску ці Підкарпатя на Україні, котры пасують на мій голос і мій натурел. Він мі звыразнив фарбу голосу і техніку співаня. Уж 4 рокы 3 раз до тыжня ся сістематічно стрічаме. Научів ня вокалы – формованя звуку, здоконалив ня в теорії музикы і в тім учіню продовжую доднесь, бо як співак хочу ся все здокональовати у вшыткых областях співу і выступу на професіоналній сцені. Думам собі, же єм ся дістав до добрых рук.
Уж 5 років сьте у професіоналнім колектіві ПУЛС, котрый недавно ославив свою 60-ку красным премєровым проґрамом на великій сцені Театру Йонаша Заборского (ТЙЗ) у Пряшові, але з тым проґрамом высупив в Братіславі і мав величезный успіх. Як сьте тото вшытко пережывали?
бота стоїть зато, бо люде барз добрі знають добре і красне діло і достаточно оцінити. Треба повісти і тото, же в порівнані з аматерьскым колектівом, в ПУЛС-і суть омного векшы пожадавкы на вшыткых його членів, нелем танечників, співаків і музикантів, але і на його веджіня – режісерів, сценарістів, його цілкову сцену, просто іде о высшу умелецьку уровень. А я ся до того вшыткого мусив дістати, сістематочно ся учітити репертоар хору і соловы выступы, котры єм співав уж по першім місяці в колектіві.
Марек, тадь ваше перше соло сьте співали уж в церькви в Габурі...
Гей, але на тото мі нетребало поміч доброго професіонала, то єм знав, бо професіонална сцена є о дачім іншім як аматерьска. Моя колеґыня Данка
Можу повісти, же одколи єм в ПУЛС-і іщі велика сцена ТЙЗ в Пряшові на нашім концерті не была так цалком выпродана, аж послідній рік, коли сьме ся вернули до нашого традічного русиньского репертоару. Великы аплавзы на премєрі были нелем по них, але і почас окремых выступів. Люде нераз стояли і довго, довго тляпкали. Я іщі тото прекрасне чудо і красоту почутів дотеперь не зажыв. А тото значіть, же наш народ давать порядні і добрі наяво тото, што ся му міцно любить. Бо тото є досправды наше, родне. А мене самого тото барз тішыть, кідь ся людям наш проґрам любить, є близкый їх сердцю. Потім тото знають і належно оцінити. Точно так – як то было і на нашій недавній премєрі.
Марек, здоконалюєте ся в позіції професіоналного співака, мате іщі і далшы планы?
Окрем здокональованя свого співу на професіоналній сцені, хочу із своїм співом навщівити школы по нашых русиньскых селах, роздавати нашым людям співанкову радость, бо наш колектів не зайде всяды, а я мам проєкт – Пісні мого сердця, з котрым бы єм хотів припомянути нашы стародавны співы, нашы співанкы, котры были славны, але сьме на них забыли. Дякую за розговор.
Ч. 3 2016
iнфо РУСИН
Наша тема
7
Штат і розваджены желізніці, выслідок – одрізаный Пряшівскый край Зрушіньом влаків катеґорії „InterCity“ і їх ненагороджіня споїньом з векшынов окресів Пряшівского края із главным містом, путованя ся продовжыло о дві годины. Теперь дорога тырвать 8 аж 9 годин. Aни жупа не мать інтерес тот проблем рішыти. Мілан Піліп У 2015 році были жытелі Словакії свідком конкуренчного боя міджі желізнічныма сполочностями. До того боя вступив і штат заведжіньом бесплатного подорожнього про штудентів і пензістів. Взглядом на нерентабілность ходу влаків катеґорії „InterCity“ (ІС) їх державна акційовка Желізнічна сполочность Словеньско в януарі 2016 зрушыла, а пріватный транпортер „RegioJet“ тоты спої іщі не встиг нагородити. Кебы так і в близкім часі зробив, Пряшівскому краю то не поможе, бо він не мать можности припоїня на окресы северовыходной Словакії. Проба о їх зряджіня в минулости скраховала на жупнім уряді в Пряшові. Кідьже в окресах северовыходу Словакії (главні в містах Сабінов, Бардейов, Свідник, Вранов над Топльов, Стропков, Меджілабірці, Снина, Гуменне) є высока безробітность, многы люди з тых міст ходять за роботов мімо свого реґіону і за граніці нашой державы. Домів ся вертають за своїма родинами а тоту путь їм актуална сітуація істо не злегшує. Зрушіня IC влаків продовжыло путованя о добры дві годины. Уведу то на прикладі трасы міджі главным містом СР Братіславов і Бардейовом. Одход колишнього IC з Братіславы o 15.30, приход до Бардейова о 22.00 год. Тото є вєдно 6 і пів годины дорогы, в тім
суть зарахованы і два переступованя. В сучасности є в данім часі к діспозіції лем ріхлік (Р) з одходом із Братіславы о 16.00год., приход до Бардейова опівночі. Час путованя є 8 годин, а кідь влак пізнить потім і веце. Ку тому собі треба додумати комфорт і службы у влаках катеґорії Р, а таксамо раховати з фактом бесплатной дорогы про штудентів і пензістів, што влакы дость наповнює. Єднакый проблем є із дорогов назад. Як добра алтернатіва на першый погляд ся явить „RegioJet“, но тот мать лем три спої через день, а як уж было спомянуто, без можности припоїня з переступного узла Кісак. Зато єм ся обернув на “RegioJet“ - “e-mailom“ і дістав єм таку їх позіцію:
„Із заведжіньом далшых споїв (3 далшы пары денно) сьме раховали в припаді, же нашы актівіты на Словеньску будеме дале розвивати і ход влаків не будеме мусити скінчіти так, як то вызерало іщі на зачатку децембра м.р.. Далшы крокы, котры реалізовало Міністерство транспорту СР, были про нас сіґналом, же на Словакії можеме дале фунґовати і в законнім просторі розвивати нашы службы. Кідьже ку рішіню о зрушіню IC влаків дішло лем в децембрі минулого року, жебы сьме могли на тоту сітуацію скоро реаґовати, фрышно сьме звышыли кількость вознів, a тo oд 17-го януара 2016 р. У такій формі плануєме і в тім часі дати до ходу 3 пары споїв денно (цалком 6 споїв) з цілковов капацітов скоро 2900 місць. Далше посилніня, в тім чіслі і заведжіня додатковых споїв, будеме реалізовати по тім, як оціниме новый россяг ходу, но покы ся укаже, же то є потребне, можеме то і зреалізовати. Нашым інтересом теперь є розвиток служеб подорожуючім на Словакії. У першій етапі посилнюєме даны спої а по їх оцініню вырішыме о далшім поступі. Што до припоїня на выход Словакії, веджіня сполочности „RegioJet“ ся намагало завести навозный автобусовый транспорт на нашы влакы з міст Пряшів, Свідник, Бардейов. На жаль, з причін неґатівной позіції міста Свідник, ку выданю ліценції і наслідному рішіню Пряшівского края ку уділіню ліценції не дішло. Властник сполочности „RegioJet“ вырішыв, же планованый навозный транспорт не буде реалізовати.“
„RegioJet“, 29-го януара 2016 р. Обернув єм ся і на говоркыню Пряшівского самосправного края (ПСК) Вероніку Фітзекову з вопросами, чом жупа не уможнила в минулости зряджіня припоїв і ці взглядом на нову сітуацію буде тот проблем рішыти. Дістав єм таку одповідь:
Чом ПСК не уможнив в минулости сполочности „RegioJet“ ход автубусового транспорту? „ПСК не бранив сполочности „RegioJet“ дати до ходу автобусовый транспорт в тім змыслі, жебы „RegioJet“ зважав своїх людей ку влакам – на тото од нас не потребує ліценцію... Пожадованы лінкы не были в згоді з планом транспортной обслужности.
Дакотры ословены самосправы выдали ку тому неґатівну позіцію. Уділіньом ліценції бы дішло до собіжности на дакотрых споях. В часі веджіня пропонованых споїв уж суть в ході спої в общім інтересі – дотованы спої на многых лінках. Брали сьме до увагы і претензії просторового проблему з навертаньом автобусів в Кісаку. ПСК мать забеспеченый транспорт на даных етапах в змыслі Договору о службах общого інтересу на рокы 2009 – 2018. Уділіня ліценції бы нарушыло план транспорту в данім реґіоні і огрозило економічне затяжіня самосправного края при його фінанцованю.“
Взглядом на нову сітуацію буде ПСК рішыти споїня міст на теріторії ПСК ку головным желізнічным узлам?
„Не евідуєме жадну скаргу на хыбуючі спої, ани жадну пожадавку на заведжіня новых споїв.“
Пряшівскый самосправный край, 9-го фебруара 2016 р. Кідь на тоту сітуацію попозерам ґлобално, не можу желізнічным сполочностям нич ґанчовати. Їх цільом є профітованя а конкуренчный бой міджі нима є природный. Я собі думам, же ту не успів штат. Верейный транспорт, і тот на желізніці, ся не може робити „на дико“. Штат є зо закона повинный на своїй терітірії забеспечіти про людей основный транспорт, а то про каждого і у вшыткых реґіонах. Всяды у світі, де такый транспорт фунґує, держава готує порядкы путованя і уділює ліценції різным транспортерам на ход конкретных споїв. Найчастіше формов выберовых конкурзів. Покы ся так не стане і у нас, респ. покы про представителів Пряшівского самосправного края будуть на першім місці інтересы сполочности САД Пряшів, але не інтересы тых, про котрых є транспорт основным жывотным єствованьом, бо путують за роботов, жебы ужывити свою родину, до того часу жытелі нашого края будуть на періферії вшыткых інтересів. Навеце, по зрушіню споїв з януара 2016 р., будуть іщі веце одрізаны од світа.
8
Карпатьска Русь
iнфо РУСИН
Політіка
Ч. 3 2016
Перше засіданя обществ Стоваришыня Лемків і Руской Бурсы 23-го януара 2016 р., одбыло ся в Ліґниці спільне засіданя двох обществ Стоваришыня Лемків (СЛ) і Стоваришыня Руска Бурса (РБ). Хоць спільне діятельство обох орґанізацій фунґує од початку 90-ых років 20-го ст. у многых просторах – была то перша історічна і офіціална стріча такого роду. Єй ініціаторков была др. габ. Олена Дуць-Файфер, з цільом оцінити і обговорити дакотры проблемы, в котрых обидва общества ся не сходять, але таксамо запропоновати спосіб їх спільного рішіня в будучім часі. Обидві орґанізації серьйозно приступили до пропонованой формы стрічi, што было видно і в участи 9/13 членів было за Стоваришыня Лемків і 5/6 членів за Стоваришыня Руска Бурса. Д. Трохановскый, lem.fm На засіданю было представлено загрозу, перед яков стоїть в нашім часі лемківскe oтoчіня. Посеред того нашли ся проблемы, котры навязують до діяльности орґанізацій пробуючіх зверьху вызерати як лемківскы, але як їх называти лемківскыма, кідь тото не потверджують ани в своїм діятельстві (хоць часто го замалюють, называючі лемківскым), ани в записах своїх штатутів, а придавник лемківскый потрібують лем при жадостях о державны грошы. Така сітуація выкликує небеспеку іщі векшой асіміліцаії як дотеперь, або однародніня, пропонуючі Лемкам алтернатівный поступ ку лемківскому самоусвідомльованю, зато споминаны общества обох орґанізацій на своїм засіданю міцно занеґовали такы діяня і підкрислили свою приналежность до русиньского напряму, потребу єй плеканя і співєствованя з цілым карпаторусиньскым рухом. Діскузія ся дотулила і проблематікы медій, інфомованя, атаків і фалешности, котры приходять з боку часописів замальованых на лемківскы, ці другых ініціатів, шумні называных радіом. Шефредакторы радіа лем.фм (Богдан Ґамбаль) і порталу лем.фм+ (Демко Трохановскый) підкрислили потребу скорой реакції на такы діяня і взаємну підпору обох орґанізацій, бо до інтернету, як і традічных форм публіцістікы приходить штораз веце неправды, на котры нихто не
реаґує. При бісіді о медіах, орґанізації СЛ і РБ вырішыли, же вшыткы поді ї нима орґанізованы, будуть мати медіалну підпору і покровительство лем.фм, котре в мірі своїх можливостей буде тоты події нажыво передавати в своїм радіу, што припоможе іщі ку векшій пропаґації тых акцій у світі. Важным пунктом стрічі была бісіда над основаньом асоціації лемківскых орґанізацій, котра бы мала быти діскузнов платформов і політічнов репрезентаційов Лемків у Польщі. Дашто таке єствує на Словакії (Округлый стіл Русинів Словакії), котрый запрашать на свої засіданя як члена нелем зареґістрованы общества, але і фізічны особы – вызначных людей русиньского културного і соспілного жытя, як і представителів ґрекокатолицькой і православной церькви. То є важный субєкт, котрый выдавать свої позіції, рекомендації, або установлює пріоріты діянь в русиньскім руху. Першы крокы до основаня такой формы сполочного діяня уж за нами – СЛ і РБ вызначіли по 2 особы до роботы над кодіфікаційов і способів діятельства асоціації, котры на наступнім планованім засіданю (така явила ся інтенція участників – реґуларны стрічі обох обществ), по конзултації в своїх орґанізаціях, буде мож прияти як реґламент новоосноваго субєкту.
Далшов темов были контакты орґанізацій і їх діятельности в інтерреґіоналнім просторі. Обговорили актуалну сітуацію Світового конґресу Русинів, до котрого приналежыть Стоваришыня Лемків, і його презідії – Світовой рады Русинів – діючой в його мені міджі конґресами. Члены Руской Бурсы выразили свій непокій у звязку з недостатком будьякых інформацій на тему діятельности СКР і зо свойого боку попросили ведучого СЛ, жебы на наступне засіданя приніс веце інформацій о актуалній роботі СКР. Суботнє засіданя было важным пунктом в історії Русинів у Польщі. Підняты рішіня, основаны робочі ґрупы і декларація близшой сістематічной сполупраці в духу порозуміня і взаємной піпдоры напевно будуть мати вплив на іщі векшу пропаґацію Лемків і протиставліня до асімілачных процесів, з котрыма приходиме каждоденно до контакту.
Минать 75 років од заснованя Підкарпатьского общества наук 26-го януара т. р. минуло 75 років, одколи было у 1941-ім році в Ужгороді засноване Підкарпатьске общество наук (Подкарпатское общество наукъ, ПОН), што была перша наукова і културна інштітуція на Підкарпатьскій Руси, яка приняла ясну русиньску орьєнтацію. -пемПОН было засноване Міклошом Козмом, реґентьскым комісарьом Підкарпатьской теріторії Мадярьска (в тім часі належало Підкарпатя до гортійовскокого Мадярьска). Його цільом было помочі формованю окремой народной самоідентіфікації серед Русинів як части мадярьского політічного народа. У звязку з тым міджі основны задачі ПОН належала кодіфікація русиньского языка. В міджівойновім періоді існовало Общество Александра Духновіча ці проукраїньска „Просвіта“, но ПОН єствовало як академія наук, котра мала 35 членів, якы робили в секціях: природных наук, уменя, етноґрафії, русиньского языка і літературы. ПОН здобыло про свою роботу бывшый
будинок „Просвіты“ і друкарню, яка перед тым належала обществу „Шкільна поміч“. Першым шефом ПОН быв Антоній Годинка, потім Александер Ільницкый, і заступником быв Іреней Корятовіч. Но общество реално рядив директор, котрым быв Іван Гарайда. Общество было „вірне Мадярьску“ – не было ани проукраїньской, ани проросійской орьєнтацій, і так орґанізація доказала про свою роботу здобыти ґрупы людей різных поглядів. ПОН выдавало двотыжденик „Литературна недѣля“ і науковый журнал „Зоря – Hajnal“. ПОН каждый рік выдавало „Великий сельско-господарский календар“ і многы далшы публікації. Першов публікаційов общества была русиньска ґраматіка І. Гарайды „Грамматика руського языка“, котра вышла у 1941-ім році. Общество заникло по войні.
Ч. 3 2016
iнфо РУСИН
Нашы особности
9
Александер ВОЛОШІНОВІЧ – русиньскый діятель, уйко АНТОНІЧА Александер Волошіновіч. Од його народжіня днесь минать 135 років. Но хто быв тот твердый Русин із Лемковины, приятель Добряньского, уйко Антоніча, і чім записав ся до русиньской історії? Дві-три ґенерації дозаду памятали собі го іщі люди в Лабірьскій долині на Пряшівскій Руси. Там часто приходив до села Чертіжне, де ся стрічав зо своїм приятельом Адолфом Добряньскым. Теодозія Латтова Народив ся Александер Волошіновіч в Липовці на Лемковині 2-го фебруара 1881го р., недалеко од Чертіжного, котре уж было на Пряшівскій Руси. До школы ходив в Саноку, потім штудовав право на Львівскій універзіті. І так, хоць быв іщі молодым на політіку, сходив ся в Чертіжнім із русиньскым будительом Адолфом Добряньскым, верьхнім радцьом цісарьского двору у Відні, політком, депутатом угорьского парламенту. Добряньскый быв великым славянофілом і русофілом, котрый заставав права Русинів як окремого народа. На тоты стрічі приходив і Юлій СтавровскыйПопрадов, чертіжняньскый священик і далшы діятелі. Волошіновіч формовав свій погляд міджі тыма людми. В роках 1914 – 16 терпів в лаґрі в Талергофі. Пережыв вшыткы тортуры, зиму і голод. Стрітив ся там із Михалом Вацлавскым. Тым Вацлавскым, котрый утік із Лемковины на Пряшівску Русь і до смерти жыв в Міджілабірцях. За вшытко добре жытелі Міджілаборець му дякують каждый рік , як кладуть квіткы ку памятній таблі. Но Волошіновіч стрітив ся з Вацлавскым і на Лемковині в Руській народній раді в Саноку у 1918-ім році. В делеґації за Руську народну раду вєдно з Ґаґатком і Граб-
цьом в януарі 1919-го року в Кошыцях ся стрітили з представителями Чехословацькой републікы і їднали о тім, жебы і Лемковина была приєднана ку Чехословацькій републіці. За тото суд в Кракові одсудив їх консумачні на смерть. Тот задум, быти вєдно з Русинами Пряшівской і Підкарпатьской Руси, Русинам із Лемковины не подарив ся. Бо в Паріжі на Мірній конференції в 1919-ім році, як пише Федор Ковач, чеськы політіці за Богумін, Тєшін і Карвіну одрекли ся од той можливости приєднати Лемків ку ЧСР. Як собі додумаме чом, так прийдуть нам на розум угольны шахты, котры Чехословацька републіка собі забеспечіла за вычеряня із другыма краями. Но і так лемківскы представителі за Руську народну раду мусили втікати з Польщі до Чехословакії і стратили ся міджі людми. Волошіновіч од 1-го марца 1919-го року робив на жупанаті в Требішові. На його пропозіцію жупан Крішко позвав Михала Вацлавского за школьского іншпектора. Ґаґатко быв директором ґімназії в Ужгороді а Грабець быв журналістом в Празі. На пропозіцію Волошіновіча і з підпоров кошыцького жупана Славіка з нагоды 10ой річніці выникнутя Чехословацькой републікы в Михалівцях быв збудованый памятник Адолфови Добряньскому як „найвекшому славянови“.
Інтересне є і то, же Волошіновічова сестра Ольґа была мамов Богдана Іґора Антoніча, Лемка, котрый писав поезію по україньскы. Александер Волошіновіч умер в Братіславі, в Чехословакії, коло 1965-го року.
Перед 275-ма роками народив ся Йоан Пастелий Минуло точно 275 років од народжіня русиньского ґрекокатолицького священика, педаґоґа, історіка і културного діятеля на Підкарпатьскій Руси – Йоана Пастелия. Петро Медвідь
Йоан Пастелий – першый вікарь на Пряшівскій Руси
Народив ся Йоан Пастелий, властным меном Іван Ковач, 27-го януара 1741-го року в селі Мала Пастиль на Підкарпатю, котре втогды належало до АвстроУгорьской монархії. Днесь тото село має назву „Пастилки“ і находтить ся у Перечиньскім районі в Закарпатьскій области Україны. Пастелий штудовав в духовных семінаріях в Ужгороді, Буді і Еґері. По закінчіню штудій быв рукоположеный на священика. Од 1765-го р. передавав лекції із етікы на Мукачівскій богословскій школі і вєдно із тым служыв на парафіях в Гуменнім, Хусті i у Мукачові.
У 1787-ім році мукачівскый єпіскоп Андрій Бачіньскый зрядив вікаріат про западну часть єпархії і Йоан Пастелий быв призначеный за першого вікаря нового ґрекокатолицького вікаріату, котрый быв на теріторії Пряшівской Руси і свій центер мав у Кошыцях. За його резіденцію му быв встановленый монастырь домініканів, но тот в тім часі служыв про цівілны справы містьскых урядів. Зато мав вікарь іти до порожнього монастыря францисканів, но в тім зясь барз наскоро яґерьскый римокатолицькый єпіскоп зрядив семінарію. Тото вшытко Йоанови Пастелийови взяло дяку до той роботы і на свою посаду резіґновав. На його місце быв выменованый Михаіл Брадач, котрый по дакілько неуспішных пробах здобыти резіденцію в Кошыцях наконець переніс центер вікаріату до Пряшова із чого пізніше выникла і Пряшівска єпархія.
Прихыльник просвіщіня
Пастелий быв прихыльником просвіщіня. Витав соціалны і реліґійны реформы імператора Йосифа ІІ., котрому присвятив елеґію і мав важну актівну роль в борьбі Мукачівской ґрекокатолицькой єпархії,
жебы ся збавити надвлады римокатолицькых єпіскопів в Еґері. Із другого боку быв крітічный односно низкой уровни освіты ґрекокатолицькых священиків, што видно і в його стиху „Піснь должности пастыря душевнаго“.
Русиньскы досліджіня – автохтонность Русинів
В рамках борьбы за незалежность од Еґера Йоан Пастелий написав у 1788-ім році по латиньскы досліджіня о історії Русинів під назвов „De origine Ruthenorum“ (О походжіню Русинів). Всокотив ся тот твор в рукописі. Далше написав „Historia Dioecesis Munkasciensis“ (Історія Мукачівской єпархії). Тота была пізніше включена до пятого тому Історії карпатьскых Русинів од Михаіла Лучкая, котру Лучкай написав у 1843-ім році. Пастелий в єдній і другій історічній роботі писав, же історічны права Русинів суть обґрунтованы на основі факту їх автохтонности на теріторіях коло рікы Дунай, і же Мукачівска єпархія існовала іщі до приходу Мадярів на кінцю 9-го столітя. Умер Йоан Пастелий в Ужгороді у 1799ім році.
10
70 років ТАД – 60 років ПУЛС
Ч. 3 2016
iнфо РУСИН
Мої пережыты рокы з нашов културов (8) (Продовжіня з попереднього чісла ІР)
Андрій Гнат, Заслуженый працовник културы Фото: архів автора
Пульсаци на пути до Колореда Далша путь провадила членів колектіву до штату Колорeдо - його главного міста Денвер. У Феніксі на аеродромі сьме насіли до літадла, котре знова было приставлене лем про нас. Ідучі з Арізоны, де было тепло, вылетіли сьме коло обіда. Літадло летіло понад „Нове Мексіко“, понад знамый Націонал Парк – Ґранд Каньон, над котрым пілот і закружыв, жебы сьме ліпше виділи тоту природну красоту. Векшым несподіваньом і зажытком про нас было, же сьме вылетіли з горячой Арізоны налегко, в трічках із короткыма рукавами і сандалах а пристали на денверьскім летіску до снігу. Понагляли сьме ся до „Оксфорд Готелу“, повыберати з куфрів тепле облечіня і такой на перше выступліня до „Авдіторії Театру“. Ту уж величезна сала з 2500 сідадлами помалы ся заповньовала. Зведава публіка на вшытко прекрасно рeаґовала, аплавзы на концертах не утихали. Но з міста сьме мали дакус неґатівнішы чутя, виділи сьме вельо бездомовців, пяных або надроґованых, лежали на студенім ходнику і требало їх перекрочовати. Зажыли сьме ту і демонштрацію проти войні у Вєтнамі, але то немало неґатівный вплив на успіх нашых концертів. З холодного Денверу сьме одходили як з іншого світа, бо о 2 дні – 7-го новембра 1972 р. мали быти в Америці презідентьскы вольбы. Всяды было повно предволебных реклам, білбордів, главні з кандідатом Ріхардом Ніксоном, а в тоты дні мораторіа не сміли ся робити ниякы акції, ани културны. Были сьме і рады, же буде дакус вольна.
Выступы по вольбах презідента Америкы Чекало нас путованя до штату – Кансас, то было 6-го новембра 1972 р. і довга дорога до міста Вічіта - 608 кілометрів. Девять годин тримало, покы сьме пришли на місце - до красного мотелу Рамада Ін. 7-ый новембер было приємне вольно, а Америчане собі волили презідента. Аж на другый день вечур сьме выступили у iмпозантнім „Центер Сіті УСА“, бо місто Вічіта є ґеоґрафічным центром Америкы. Чудесный колос, котрого сала мать 2 200 місць. По вольбах ся тот простор цалком заповнив. Цілый наш проґрам ся ніс у дакус святочній поволебній атмосфері, публіка на проґрам реаґовала з несподіваньом на твари і радостьов. Про ансамбель то была велика честь выступати у такій прекрасній салі у самім центрі Америкы такой день по вольбах, на котрых собі Америчане зволили за презідента Ріхарда Ніксона. Далшый выступ нас чекав такой на другый день у невеликім містечку Лавренце. Ту уж сала „Гох Авдіторії“ не была така помпезна, але мила участниками - дас тісяч людей прияли наш проґрам приємні, бо на їх сцені іщі таке дашто не виділи. І сам пан Нюмен не быв ту цалком спокійный з участьов, але і таке ся ставать. Дакус смутнішы сьме на другый
день, 10-го новембра 1972 р., перешли до далшого штату Місурі, міста Кансас. Уквартельовали нас в готелі з помпезнов назвов „Презідент“, але ту не было барз часу на позераня по місті, такой по обіді сьме ся понагляли до „Музік Галу“, бо наше выступліня было як матіне векшынов про штудентів, але і дорослых. Пришло їх може 1 200, про котрых быв наш выступ як штось нове, іншаке як є у них звыком. Ляпкали, тішыли ся і были дуже спокійны. Ту ся мі стала несподіванка, по выступліню мі нашы хлопці говорять, же вонка хтось глядать дакого з ансамблю. Выйду вонка а передомнов стоїть священик у реверенді. Предсталяме ся - я говорю, же єм Андрій Гнат, а він на то: „І я Андрій Гнат“. Говорив, же є ту священиком у церькви Кіріла і Методія, а як ся дочув же ту буде фолклорный колектів із Чехословакії, із Пряшова, та пришов посмотрити на културу своїх предків із Востока, a же його інтересовало ці сьме не принесли і даяку кірілометодьску културу. „Моє коріня є там на Спішу, коло Маркушовець. Барз сьте ся мі любили, было то прекрасне. Желам вам і надале много успіхів. Є то велике чудо, прекрасна нагода, аж ся не хоче вірити, же єднакы мена і призвіска ся стрітнуть у такім далекім світі, а притім не суть ани родина“ – повів тот священик ламанов анґло-старославянчінов. Наша місія продовжовала по середині Америкы, до 220 кілометрів оддаленого міста Ст. Луйс, найперше до готела „Ваврік Мотор Інн“, потім выступ салі „Кіл Оперы“ – было там коло 2 000 тісяч людей, про котрых то было штось неочековане, што може у своїм жывоті виділи першыраз.
Міджі Індіанами і своїма краянами Далшый штат „Іова“ – місто „Сіокс Сіті“„. Назва міста мать індіаньскый надых, а была то і правда, бо Індіяне там жыють, недалеко од міста мають і свою резервацію. „Готел Авентіно“ нас притулив до свойой мотеловой части з базеном. Потім два дні довгочеканый одпочінок, бо 12-го і 13-го новембра 1972 р. были дні без концертів, выступліня было аж 14-го. Про цілый ансамбель то была заслужена реґенерація
сил, потрібна до далшых выступлінь на выході Америкы, де жыє найвеце нашых краянів. Выступліня у Сіокс Сіті было прекрасне, обогачене і ґрупов Індіанів, котры пришли выобліканы у своїх тіпічных парадных костімах. Свою радость і спокійность проявляли по свойому, што было про нас дашто красне і барз інтересне. Перешли сьме потім до штату Вісконсін, до міста Мілвокі, на 29-ый річник Народностного фолклорного фестівалу, де ся презентує 34 народностей, котры ту в Америці жыють. Барз нас потішыло, же і наш ансамбель міг брати участь на тім многонародностнім святі културы. Бывали сьме в „Готелі Вісконсін“, недалеко од „Перформінґ Артс Центра“, де проходив тот фестівал. Із Сіокс Сіті до Мілвокі 15-го новембра сьме путовали цілый день - дас 10 годин, бо то было веце як 500 кілометрів, зато у тот день уж ся не выступало. Далшы два дні были фестіваловы концерты, а 17-го новембра 1972 р. наш колектів як гість завершовав тот розмаїтый і на културу многых народів і народностей богатый фестівал. Были сьме рады і горды на тото, же і мы Русины были участны на такій вызначній акції в Америці, якым быв споминаный фестівал у Мілвокі.
В Чікeґу успіх і злодійство Коло Мічіґeньского озера спущаме ся з Мілвокі до штату Іліноіс, до його найвекшого міста - Чікeґа, котре втоды мало 3,5 міліона жытелів, а з прилеглыма околіцями то было аж 7 міліонів. Уквартельовали сьме ся у „Кроіден Готелі“ 18-го новембра, то быв день без выступліня, зато сьме мали час і на навщіву дакотрых частей того чудесного міста. На другый день - 19-го новембра 1972 р., у неділю, были два концерты у „МекКормік Пласе“. Но як сьме ся на Чікеґо тішыли, так сьме вшыткы рано зосмутніли, бо вночі нас у готелі окрали. Чікеґо нам указало і свою „мафіяньску повість“. Злодії были на трьох ізбах і украли пас і доларі Юркови Ватащінови, пас із саком Янкови Еліяшови, доларі Міланови Гудокови і фотоапарат гуслістці Марії Міковій. Готелова поліція крадеж здокументовала і нашому манажерови Нюменови
Ч. 3 2016 порадила, жебы „Гюрок Концертс Інц.“ нагородив окрадженым шкоду. Потрібне было штонайскорше рішати сітуацію із украдженыма пасами, бо ся ближыв термін нашого одходу домів. Выступліня в Чікеґу мали великый успіх, публіка на обидвох проґрамах была аж в екстазі. Было познати зміну реґіону і іншу реакцію публікы. Стрітили сьме ту веце нашых людей, старшых і молодшых – Русинів, Росіянів, Українців, Чехів, Югославців, Поляків, котры нам міцно аплавдовали і довго дяковали за фантастічный проґрам Чехословацькой „Дуклі“. 300 кілометрів міряла дорога до міста Колумбус, котре є головным містом штату Огайо, де сьме бывали в „Неїл Готелі“ в центрі міста. Было то 20-го новембра 1972 р., а на другый день сьме выступили у „Мершон Аувдітірії“.
Телеґрам од директора Фельбабы По Чікеґу то было про нас цілком приятельне. Лемже пан колеґа Нюмен мі приніс телеґрам на моє мено з Пряшова з текстом: „директор Йосиф Фельбаба приде 23-го новембра 1972 о 16.40 вашого часу, чекайте на летіску в Ню Йорку (Вархола). Мав єм хробака вголові, як ся 23-го дістати начас до Ню Йорку, кідь із Клівленду то є 500 кілометрів. Але сьме іщі лем в Колумбусі. На нашім проґрамі была повна сала (2000 сідадел). Танці Біла фантазія, Черяна, Козацькый вітор, Гопак співы з бандурами мали величезный успіх. Потвердив то в новинах „Колумбус Огіо“ редактор Джан Вооргеес,котрый свою рецензію написав словами: „Дукла Україніан нам принесла почестный фолклорный проґрам“ – тото говорить за вшытко. 22-го новембра 1972 р. сьме переходжали до Клівленду, на берег Ерійского озера, у котрім довєдна із Пітсбурґом жыє найвеце нашых Русинів. Дорога до Клівленду не была аж так далека - дас коло 150 кілометрів. Бывати нас дали до двох готелів „Свінґс Кеґ і Квартер Ін“. Же інтерес о выступліня нашого ансамблю быв великый, сьме ся дізнали такой по нашім приході. Нашы Радванчане Ґоґальовы з Пітсбурґу привели коло 20 краянів, бо мы выступліня у Пітсбурґу в плані не мали, што была шкода. Выступ Клівлендьскій „Музик Гал“ ся ніс у домашнім веселішім духу, бо ту было много нашых краянів. Великый успіх мали сппіванкы хору, але головно солоспівы Марькы Мачошковой, Йожка Пригоды, Руда Смотера, Реґіны Ярощаковой і другых і вшыткы танці. Ляпканю стоячой публікы і великой вдякы не было кінця. Кідь єм ся по концерті з паном Нюменом і пані Нємцовов радив над телеґрамом в руках, як ся дістати до 16-ой годины до Ню Йорку, пан Нюмен повів, же ансамбель із Клівленду до Ню Йорку приде аж вечур коло 19.00 год. Пришла мі на мысель пословіця „Бабо радь...“. Так і было, пришла ку нам тета Ґоґальова і вера же порадила: “Андрію, підеш із нами до Пітсбурґу а выдтам пополідне літадлом до Ню Йорку“. Так ся і стало, але посліднє слово мала пані Нємцова, котра одповідала і за то, же што: „Кебы недайбоже ся дашто стало“. Мило погрозила але наконець дала згоду. І так вночі єм пішов автом до Пітсбурґу. За нецілы дві годины сьме пришли на місце, дакус єм і здримнув, але Ґоґальовы мі рано говорять: „Як добрі, же тя ту маме як гостя, бо днесь в Америці велике свято День дякывзданя або День благодати – то як у вас дожінкы – дякованя за добру уро-
iнфо РУСИН
70 років ТАД – 60 років ПУЛС
ду, мы по свойому то называме „Пуляче свято“, бо у каждій родині мусить быти на столі печена пулька або пуляк“. Тото свято ся ту славить каждый послідній четверь місяця новембра. Навщівив єм у Пітсбурґу і радваньскых старшых краянів Б а б и н о в ы х , Л и пч а ко в ы х , Mлейовых, а у Ґоґальовых єм быв як гость. Але час утікав, дакус сьме посвятковали і треба ся зберати на летіско. Тета мі до ташкы запаковала фалаток святочного пуляка, розлучіли сьме ся і хлопі ня одвезли на летіско. Уйко Ґоґаль ня звірив до меркованя єдному панови, нашому краянови, котрый тыж ішов до Ню Йорку - представив ся меном Лайчак. Вельо сьме ся о собі не дізнали, бо за пару минут сьме пристали на летіску ЙФК в Ню Йорку. Парадоксом было, же директор Фельбаба приходив до Ню Йорку з выходу а я зо западу, обидвоми по першый раз. Почекав єм в терміналі на лідадло ЧСА з Прагы. Першы выходили пілоты, за нима летушкы, а по них пасажіры. Як сьме ся із директором збачіли, рукы нам выскочіли горі, по звитаню єм взяв таксі, якый нас одвіз на Менгетен, на 55-ту уліцю до „Готела Велінґтон“, де за пару годин пришов і ансамбель з Клівленду.
ПУЛС в Ню Йорку уж з директором Уж у вестібулі готелу пан Фельбаба нетерпезливо чекав на членів колектіву, бо дакотрым приніс писма і поздравы од родин з дому. Звитав ся із пані Меланійов Нємцовов, членами веджіня і цілым ансамбльом. Розділив єм бываня по ізбах вшыткым членам у новім найвекшім місті Америкы - Ню Йорку, у котрім ансамбель чекало 5 концертів. З того 4 у славній „Кернеґі Гал“ а єден у „Ґолден Авдіторії Флашінґ“. Уж 24-го новембра 1972 р., о 20.00 год. быв першый проґрам у концертій салі з 2 804 місцями на сиджіня, котры были выпроданы. Од самого зачатку нашого турне сьме ся тішыли на Ню Йорк, на нашы выступы у тім „Великім ябку“, як го світ з ласков называть. Такой першый день сьме спознали знаму галу „Ендрю Кернеґі“, де при вступі до будовы мать таблічку із своїм філантропiчным кредом: „Є ганьбов про мужа умерти богатым“. Ту ансамбель привітав сам пан С. Гюрок, подяковав за дотеперішнє турне по Канаді і Америці і же ся барз тішыть на нюйорскы представліня, а нелем він, але і многы Нюйорчане. Ансамбель собі выпробовав сценічный простор і дакотры части проґраму, бо вечур ся мало іти наостро із премєров. Пополідне іщі дакотры ся розбігли видіти холем часть уліці Бродвей ці недалекый „Централ Парк“. Перед вечаром єм ся стрітнув із паном С. Гюроком у буфеті, де сьме при каві говорили (на його желаня по руськы) о дотеперішній пути нашого колектіву, о успіхах і проблемах, котры нас провадили. Помалы ся уж зачали сходжати зведавы
11
Нюйорчане на першый концерт піддуклянців. Меґагала ся заповньовала масов зведавых людей. Зазвучав ґонґ, Овертура і великый аплавз, першы ряды і постоячкы. Было ту чути тоту чудесну атмосферу, іншого зложіня публікы, всесторонный інтерес о мало знаму народну културу окремо выходословеньско-русиньску в співах хору і солістів М. Мачошковой, Р. Ярощаковой, Й. Пригоды, Р. Смотера, Й. Піґулы і далшых. По танцях як хоровод-Біла Фантазія, Черяна, Вербуґ, Шарішська полька, або Чардаш і далшых - ляпканю не было кінця. Публіка окремо сердечні прияла майстерьскый выкон - леґендарный Гопак, котрый ся мусив повторяти веце як трираз. Премєра в Ню Йорку ся над очекованя выдарила. З такым успіхом были приїманы і кінчіли і далшы штири нашы концерты в Ню Йорку. Были сьме рады, же ся нам подарило обогатити і заспокоїти скоро 15 тісяч Нюйорчанів нашов културов. Уж на першый концерт пришов і наш колишній танечник Михал Савчак зо женов Славков, родак із Кружльовой, Свідницького окресу. По концерті пришов меджі своїх бывшых колеґів, звитали сьме ся, потішыли, поспоминали і дакус поплакали. Він приходив і на далшы выступліня, бо хотів быти довше із своїма. То была успішна пятніця 24-го новембра 1972 р, іщі нас чекали два концерты, в неділю 26-го быв послідній. Пан Гюрок позвав цілый ансабель на славностну рецепцію до нашого готела Велінґтон. По вечернім выступліню ся вшыткы членове дали до парады і пришли до славностной салы із насервірованыма столами вшелиячінов, вшыткого там было невроком. Пан С. Гюрок вшыткых сердечні привітав, подяковав за умелецьку роботу на многых концертах у многых містах Канады і Америкы. „Хоць іщі не є конець турне і так міцно дякую і за дісціпліну ансамблю, яку єм не зажыв у жадного іншого тілеса, котры єм у штатах мав. Вітам вас і зато, же святиме День Вдякы, котрого сімболом є у нас пулька – по вашому Пуляче свято. Ту на боку видите пулт із пульками, та няй ся любить. А іщі дашто. Я мам 82 років і ту выголошую, же як здравя доволить і ся дожыю 85-кы, то ваш ансамбль буде на моїм юбілею“. Жаль, не стало ся. Пан С. Гюрок умер у віці 84 років. Дале підеме до Вашінґтону... Продовжіня в далшім чіслі.
12
Погляды
Ч. 3 2016
iнфо РУСИН
Мадярьскый ґуляш із русиньскых інґредіенцій На Словакії ся ближать парламентны выборы. Самособов, кажда політічна партія намагать ся о каждый єден голос, котрый бы єй дістав до парламенту, зробив їй в парламенті міцнішу позіцію, припадно єй дістав аж до влады. То є тот час, коли все жытелі слухають різны стораз повторяны політічны співанкы і іде о то, хто буде мати „міцный рефрен“, бо така співанка ся легко дістане до головы воличам. Припадно, хто зробить ліпшый ґуляш, котрый буде смаковати людям, і то не думам лем тот роздаваный на кортешачках, але і тот проґрамовый. Петро Медвідь Єдным із успіхів Округлого стола Русинів Словеньска є, же ся подля моделу, котрый выникнув в тій платформі, зробила нова сістема перероздільованя грошей міджі окремыма народностныма меншынами на Словакії. Русины протисли, же коло роздільованя смотрить ся і на тото, кілько людей напише собі материньскый язык той котрой меншыны, нелем кілько людей голосить ся ку меншыні. Русины з тым мають проблем од 1991-го року, коли першыраз могли голосити ся ку Русинам. Іщі все ся голосить веце людей ку материньскому языку русиньскому, як ку народности. Іде о дость велике чісло – веце як 20 тісяч людей. Взятя до увагы тот факт в сістемі фінанцованя принесло Русинам десяткы тісяч евр на русиньску културу веце як в старім моделі. Подобный проблем зачінають мати Мадярі. Лемже він є подобный лем на першый погляд. Так само по переписі населіня у 2011-ім році штатістікы вказали, же нараз мають Мадярі веце людей, котры ся голосять ку материньскому языку мадярьскому, як людей, котры ся голосять ку народности. Різніця є в тім, же Русинам ся кількость людей, котры ся голосять ку языку, тримле на майже єднакім чіслі і кільскость людей, котры ся голосять ку народности все росне, а Мадярам ся знижує кількость людей, котры собі напишуть у переписі, же суть Мадярі. Значіть, коло вшыткой асімілачной біды Русины дотеперь мають все позітівный тренд розвитку, покля Мадярі неґатівный.
Info Rusín vydáva Rusínska obroda na Slovensku s finančnou podporou Úradu
Недавно Бела Буґар, председа партії Most-Híd, котра ся намагать здобывати голосы нелем мадярьскы, але і іншых меншын, дав розговор про єден словацькый інформачный портал. Проблемом партії Most-Híd є, же хоць хоче ословити вшыткы меншыны і робити політіку про вшыткы меншыны, якось все є мадярьска меншына „лем на першім місці“. Спомянутый розговор із Буґаром то лем потверджує. Буґар, і думам, же з ним і його партія, барз шыківно взяв єдну із думок, з котров пришов як першый Округлый стіл Русинів Словеньска, і приспособив єй так, жебы то пасовало до його аґенды. Тов думков є взятя до увагы нелем кількость людей, котры ся голосять ку народности, але і то, кілько людей собі пише материньскый язык той меншыны. Лемже покля Русины то пропоновали коло перероздільованя грошей, Буґар то хоче хосновати і в катеґорії языковых прав. Конкретно іде о то, же наприклад означіня сел, міст, інштітуцій ітд. бы не было вязано на законом дане проценто людей, котры ся голосять ку народности, але ку материньскому языку. Навеце тоту граніцю бы хотів знижыти зо сучасных 20 на 15 процент. Одкликує ся притім і на Русинів.
vlády SR - program Kultúra národnostných menšín 2016.
Можеме ся позвідати, што є на тім плане, тадь бы то помогло і Русинам – могли бы мати веце сел означеных по русиньскы. І досправды бы на тім не было нич плане. Но тота „богумила і щіра“ думка появить ся в іншім світлі, кідь собі спомянеме, же як раз мадярьсков політіков было законзервовати став означованя двоязачныма таблами. В практіці тота конзервація значіть тото, же днесь бы сьме подля перепису людей із 2011-го року мали мати омного веце сел означеных по русиньскы, но не маме, бо то не было выгодне про Мадярів. Кідьже ся їм зменшыла кількость жытелів, котры собі пишуть народность мадярьску, протисли, же ся став законзервовав до 2021-го року, коли має быти далшый перепис, і довтогды ся выходить із перепису з 2001-го року. Законзервовали то про себе, жебы не пришли о означіня своїх сел, міст, урядів. І не інтересовала їх втогды доля іншых меншын, котры на тім днесь могли быти ліпше. Кідь на цілу проблематіку теперь зачнеме позерати із той точкы зріня, не зіставать нич інше, як конштатовати, же Буґар іде далше конзервовати сучасный став про Мадярів, лем софістікованішов формов, на котру пришов за помочі Русинів. Бо конзервація таков формов, яка уж была раз зроблена, бы Мадярям другыраз не перешла. То, же конзервація 2.0 бы теперь могла помочі і далшым народностям, є лем бочный ефект, а не пріоріта. Most-Híd варить ґуляш перед выборами. Хоче, жебы смаковав вшыткым. Но і кідь до нього придавать русиньскы інґредіенції, є то все лем мадярьскый ґуляш, котрый має „аж першорядо“ смаковати головно Мадярям. Кідь має партія досправды інтерес і о іншы народности, і хоче про них робити добру політіку, мусить быти аґенда буґаровців омного веце пересвідчіва. В арґументації о двоязычных означінях є тот мадярьскый ґуляш про мене, нажаль, лем слабым чайом.
IČO vydavateľa: IČO 17 151 074, sídlo vydavateľa: Štefániková 18, Humenné, dátum vydania periodickej tlače: 15. februára 2016
Info Rusín vydáva Rusínska obroda na Slovensku a výlučne zodpovedá za obsah projektu. Realizované s finančnou podporou Úradu vlády SR. Evidenčné číslo: EV 1739/08. Šéfredaktor: Mgr. Peter Medviď Jazyková úprava: Mgr. Anna Kuzmiaková. Výroba: Tlačiareň Svidnícka, s.r.o. Adresa redakcie a administrácie: Rusínska obroda na Slovensku, redakcia Info Rusín, Štefánikova 18, 066 01, Humenné. Tel.: Peter Medviď +421 907 291 591. E-mail: Peter Medviď: peter.medvid@gmail.com. Inzeráty, reklamy, sponzoring preberáme po dohode s povereným vedením redakcie na adrese sídla ROS v Humennom. Číslo účtu pre predplatné: 2155073158/0200. Predplatné na rok: Slovensko: 10,50 Є, Európske štáty: 15,96 Є, mimoeurópske štáty: 21 Є. Neobjednané rukopisy a fotografie nevraciame! Publikujeme i názory, s ktorými nie vždy súhlasíme. Za obsah príspevku zodpovedá autor. Redakcia si vyhradzuje právo na krátenie a štylistickú úpravu textov! Príspevky v slovenskom jazyku nehonorujeme.
Rusínska obroda na Slovensku redakcia Info Rusín Štefánikova 18 066 01 Humenné RaZ Platené v hotovosti 089 01 Svidník