25 25
чісло 23-24 2016 | рiчник хiIi.
СВІТОВОГО КО Н Ґ Р Е С У РУСИНІВ
русин
iнфо
Iнформачный двотыжденник Русинiв Словеньска ׀цiна 0,50 € факты ׀култура ׀історія актуалны iнформацїї о Русинах а не лем про Русинiв
Нашы тема
З домова
Карпатьска Русь
Соломяный стромик
Засідав ОСРС
7
12
Памятник влaдыкы Семедія
Сьме Народны новинкы! Сьме Інфо Русин! Може на першый погляд нелоґічна назва статі, під котров собі чоловік не знать што представити. Народны новинкы суть предці єдны а Інфо Русин другы новинкы. Но назва статі є правдивов. 7-го децембра 2016-го року представителі обчаньского здружіня Русин і Народны новинкы передали авторьскы права на Народны новинкы представителям Русиньской оброды на Словеньску і їй редакції Інфо Русин. Од наступного року зачінаме писати історію єдных новинок, історію, кідь ся Народны новинкы навернули під РОС.
14
Співы мого роду 2016 Десяткы молодых і старшых співацькых талентів, множество русиньскых людовых співанок, стовкы спокійных і надхненых позерателів, но головно прекрасна і приємна атмосфера і добра налада. І так мож характерізовати 14-ый річник цілословацького конкурзу русиньского співу, котрый із своїма штирьома концертами навщівив того року місто Меджілабірці і околіцю. Але подьме по порядку. М. Караш, фото автора
Петро Медвідь
Першы намагы
Першы намагы о зъєдиніня новинок і перша стріча односно той темы одбыли ся іщі в році 2015. Втогды на тоту тему зачав бісідовати втогдышній председа РОС Мілан Мнягончак із шефредактором Народных новинок Александром Зозуляком. Односно того одбыла ся і стріча на ярь 2015-го року, на котрій єм быв вєдно із Міланом Мнягочаком, за Русин і Народны новинкы там быв Александер Зозуляк, Анна Плішкова і Кветослава Копорова. Участны стрічі были так само Павел Роберт Маґочій і Боґдан Ґамбаль. По зміні веджіня нашой орґанізації і по зміні в редакції Інфо Русин быв Александер Зозуляк прихылный до того, жебы были выдаваны лем єдны новинкы. Оптімістічный план, о котрім ся бісідовало і стрічі, котрой єм быв участный, быв выдавати єдны новинкы і передати права на Народны новинкы од зачатку 2016-го року. Нажаль, тот план ся не подарив. Мілан Мнягончак із здравотных причін абдіковав на свою функцію, справы односно переданя новинок ся не дотягли до кінця, і Александер Зозуляк в сітуації, с. 2 ◢ коли не знав, што буде далше з нашов орґанізаційов,
Співанковый фестівал ся одбывав в днях oд 1-го до 4-го децембра т. р. а його орґанізаторами были Русиньска оброда на Словеньску (РОС), Вігорлатьскый музей в Гуменнім, Любвняньскый oсвітній центер у Старій Любовні, місто Меджілабірці і села Красный Брід і Радвань над Лабірцьом. Першый день фестівалу належав методічній стрічі, в рамках котрой ся скоро 50 дітьскых співаків готовило на дітьскы концерты. Вєдно з людовов гудьбов Фолклорного колектіву Хемлон і пріватнов Основнов умелецьков школов Кудловска Гуменне пробовали свої співацькы выступліня подля сценаря на дітьскы концерты. У пятніцю 2-го децембра 2016 р. ся у кіносалі Дому културы в Меджілабірцях одбыв вступный концерт цілого фестівалу. Iшло o дітьскый конкурзный концерт і так выконы співаків оціньовала одборна порота в складі Miрослав Кобеляк з Oдбору културы Пряшівского самосправного края, Йозеф Фундак, eтнолоґ Вігорлатьского музею в Гуменнім і Miрослав Дзяк, музичный педаґоґ. Oд зачатку было ясно, же порота то на тот раз не буде мати легку роботу. На сцені выступав єден співак за другым, а што єден то ліпшый. Молоды співаци очаровали своїх ровесників із меджілабірьскых основных школ, котры вєдно із выступаючіма вытворили на концерті приємну атмосфес. 3 ◢
2
Актуално
вырішыв продовжовати у выдаваню новинок і в році 2016. Навеце ішло о 25-ый річник выдаваня нашых найстаршых пореволучных новинок, котрый іщі хотів робити зо свойов редакційов.
с. 1 ◢
Проба ч. 2
Кінцьом септембра 2016-го року, коли была уж і сітуація в нашій орґанізації застабілізована, ня шефредактор Александер Зозуляк контактовав знова з тым, же хоче доїднати переданя авторьскых прав на Народны новинкы про РОС. В тій справі обернув єм ся на председу нашой орґанізації Мартіна Караша, і доїднали сьме термін стрічі. Перша стріча, на котрій ся їднало о переданю авторьскых прав, одбыла ся в Пряшові дня 25-го октобра 2016-го року. За обчаньске здружіня Русин і Народны новинкы были участны Александер Зозуляк, Анна Плішкова і Кветослава Копорова. За нашу орґанізацію і редакцію были окрім мене участны Мартін Караш, председа орґанізації і Анна Кузмякова, бывша редакторка Народных новинок, бывша председнічка РОС, основателька Інфо Русина, котрому довгый час была і шефредакторков і наша сучасна языкова редакторка. На стрічі быв зробленый запис, котрый маєме обовязок публіковати. (Публікуєме в такій нормі языка, як быв записаный) „ЗАПИС із діскузії участників о актї переданя авторьскых прав на выдаваня Народных новинок властника – oбчаньского здружіня Русин і Народны новинкы (OZ Rusín a Ľudové noviny) oбчаньскому здружіню Русиньска оброда на Словеньску (OZ Rusínska obroda na Slovensku), платного од 1. януара 2017. 1. Тот запис буде опублікованый на 1. сторінцї Народных новинок ч. 12/2016 і на 1. сторінцї ІнфоРусина 24/2016. 2. Сучасный шефредактор Народных новинок Александер Зозуляк добровольно ся вздавать функції шефредактора Народных новикок по 25 нелегкых роках коло Народных новинок. 3. Схваленый акт переданя авторьскых прав на выдаваня Народных новинок обчаньскому здружіню Русиньска оброда на Словеньску буде платный од 1. 1. 2017. 4. А. Зозуляк, К. Копорова і А. Плїшкова высловлює подмінку дале выдавати Народны новинкы новым субєктом – Русиньска оброда на Словеньску подля сучасно платных правил русиньского правопису. 5. Односно забезпечіня 4. пункту запису спомянута тройця пропонує, жебы од 1.1. 2017 робила языкову редакторку Народных новинок Кветослава Копорова, як то было за їх выдаваня ОЗ Русин і Народны новинкы.
6. Односно пункту ч. 4 буде рїшати Коордіначный выбор Русиньской оброды на Словеньску, як найвысшый орґан міджі сеймами, котрый має єдиный право рїшати дїла односно редакції, котрой є орґанізація зряджователём. 7. Односно пункту ч. 5. Петро Медвідь бы в припадї зъєдинїня новинок ІнфоРусин і Народны новинкы, далше зохабив на позіції языкового редактора Анну Кузмякову. 8. Новинкы бы в припадї зъєдинїня выходили зо старым лоґом із року 1991– НН (Народны новинкы), як: НН інфоРусин. 9. Далшы детайлы односно выдаваня новинок в будучности, котры не были проїднаны на тім засїданю, можуть быти доїднаны міджі участныма діскузії о переданю авторьскых прав по засїданю КВ РОС, ку чому собі представителї діскузії з боку РОС выжадають мандат. В Пряшові 25. октобра 2016“
КВ РОС
Кооорідначный выбор РОС засідав у Пряшові 5-го новембра 2016-го року. На засіданю єм інформовав участных членів о нашій стрічі з представителями обчаньского здружіня Русин і Народны новинкы і о плані выдавати єдны новинкы з тым, же авторьскы права на Народны новинкы бы перешли на нашу орґанізацію. Так само были участны інформованы з пожадавками другой сторінкы, котры суть спомянуты в записі. КВ РОС підпорив зъєдиніня новинок, но єдночасно заголосовав за то, жебы новинкы были выдаваны так, як дотеперь, а не новшов нормов із 2005-го року. О проблематіці хоснованой нормы проходила довга діскузія. КВ РОС потвердив, же цільом орґанізації не є быти все в опозіції проти Інштітуту русиньского языка і проти єднотной нормы. Цільом є досправды дійти ку тому, жебы Русины на Словакії писали єднов нормов, што бы было лем на хосен нас вшыткых, нашой періодічной і неперіодічной пресы. Хоць КВ РОС не заголосовав за то, жебы новинкы од нового рока выходили в новшій нормі літературного языка, дав повіріня членам ґрупы, котра вже з обчаньскым здружіньом Русин і Народны новинкы їднала, жебы докінчіти процес переданя авторьскых прав про нашу орґанізацію і жебы тлумачіти пожадавку, же хочеме мати в языковій комісії, котра рішыть норматівный язык, своїх людей, якы будуть годны актівно брати участь на творбі нормы, жебы ся так конечно дішло ку єдній норматівній верзії языка, котру бы сьме прияли вшыткы, но головно, котру бы прияв і народ, од котрого хочеме, жебы го хосновав.
Конференція KOLOS 2016 В днях 1-го аж 3-го децембра 2016-го року Вігорлатьска звіздарня зорґанізовала міджінародну конференцію під назвов KOLOS 2016 (Колоніцька обсерваторія) о позорованю перемінных звізд. Михал Гавриляк Конференція одбыла ся на Колоніцькій обсерваторії і в Стащіні. Брали на ній участь позорователі із різных обсерватрій Україны - Обсерваторії Одеской універзіты, Універзіты у Львові, Націоналной універзіты в Ужгороді і Універзіты в Харкові. Польщу заступали представителі із Яґелоньской
Ч. 23-24 2016
iнфо РУСИН
універзіты в Кракові, Обсертавторії в Познані і астрономове аматеры. Мадярьско заступала на конференції Обсерваторія Бая, за Словакію брали участь окрім людей зо словацькых обсерваторій і представителі Астрономічного інштітуту Словацькой академії наук і Універзіты Павла Йозефа Шафаріка в Кошыцях. Конференція была заміряна на резултаты позоровань різных сорт перемінных звізд,
Завершална стріча
7-го децембра 2016-го року знова стрітили ся участници першой тогорічной стрічі. На стрічу пришов навеце вєдно із председом РОС і Мілан Щіґуліньскый, член Выконного выбору нашой орґанізації. Інформовали сьме представителів обчаньского здружіня Русин і Народны новинкы о заключінях зо засіданя КВ РОС. Самособов то, же не будеме писати нормов із 2005-го року не потішыло. Но выразили сьме і то, же хочеме о тій темі діскутовати і найти сполочне рішіня, жебы сьме ся в нормі зъєдинили. Стріча была закінчена підписаньом протоколу о переданю авторьскых прав на Народны новинкы орґанізації Русиньска оброда на Словенську. Кветослава Копорова, председнічка языковой комісії убезпечіла, же будеме закликаны на засіданя шыршого кругу языковой комісії, жебы сьме так слідовали ціль зъєдинити ся в нормі.
Фузія
Хочу подяковати вшыткым, котры приложыли руку ку ділу і вдяка котрым ся напрік історічным діям, не все добрым взаємным односинам, подарило велике діло. Зробили крок, котрый ся запише до історії, і котрый бы сьме мали наслідовати і в іншых областях і намагати ся в них о єдность. Тот крок поможе нашій пресі. Хочеме будовати єдны силны новинкы і єден силный часопис. Председа орґанізації Мартін Караш в тій справі убезпечів Александра Зозуляка, же РОС буде підпорьовати, жебы часопис Русин, котрого Зозуляк зіставать шефредактором, знова міг быти часописом, котрый буде служыти і Світовому конґресу Русинів, і до котрого бы давали статі і членьскы орґанізації СКР. Самособов, рішіня, напрік нашій підпорі, є лем на членах Світовой рады Русинів, но было бы то хосенне. А з того місця апелую на такый крок і я. Так як сьме не мали інтерес, жебы заникла значка Народных новинок, котра є цінна, бо то были нашы першы новинкы по револуції, не маме інтерес ани о то, жебы заникла значка Інфо Русина, котрый уж так само довгы рокы пише свою історію. Зато од нового рока робиме фузію. Новинкы будуть выходити як „НН інфо Русин“ (НН є лоґо новинок із 1991-го року), з підтітулом Народны новинкы Русинів Словакії. Вертаме ся ку нашій пореволучній історії, но продовжуєме в проґресі остатніх років. Мам надію, же і вдяка тому будеме годны будовати міцнішу і якостнішу редакцію, котра вам буде приносити якостны русиньскы новинкы. Сьме Народны новинкы! Сьме Інфо Русин!
котры одпрезентовали окремы позорователі. На обсерваторії Колоніцьке сідло ся досягли дуже добры выслідкы, котры позорователь Павел Дубовскый публікує в міджінародных позоровательскых каталоґах. Резултаты тых позоровань одпрезентовав і на конференції. На події были презентації в анґліцькім, російскім і словацькім языках. Добру атмосферу конференції не зопсула ани погода, кідь на другый день покрыло цілу долину снігом. Завдякы директорови звіздарні, РНДр. Іґорови Кудзейови, к. н., конференція сповнила вшыткы цілі, якы слідовала в добрій атмосфері і дружнім настроїню. Участны собі взаємно вымінили скушености і надвязали контакты.
Ч. 23-24 2016
ру. Переповнена кіTретій день фестівалу належав носала аплавдоваметодічній пробі дорослых співаків, ла скоро каждому котры вєдно із гудаками выступаючому, што свідчіло і о споминаных колектівів готовили высокій фаховій рівни молодых спіся на другу – дорослу часть концертів. Тоты были планованы на ваків. По скінчіню першого концерту засідала порота, котра неділю 4-го децембра 2016. окрем тітулу лавреата дітьской Першый – конкурзный концерт части концерту неплановано удідорослых співаків ся одбыв у селі лила і веце окремых цін за Красный Брід і быв великым святом русиньской културы. На сцені прекрасный співацькый выкон. Тоты ціны были переданы і лавреся черяли співаци з різных реґіонів ат выголошеный на дітьскім ґаласеверовыходной Словакії, як і гость концерті, котрый ся одбыв у селі Петро Куцкір із Мукачева на УкраРадвань над Лабірцьом. І ту ▲▲ Лавреат Деніс Зятік їні. І на тім концерті слідовала выступы співаків порота в складі молоды таленты русиньскых Miрослав Кобеляк, Miрослав Дзяк і Miрослав Кенародных співанок цалком очаровали публіку і так наконець проґраму каждый выступаючій реканіч, котры выбрали на тот раз лавреата здобыв од орґанізаторів діплом і ціну. Тітул лавспомеджі дорослых співаків. Завершалный ґареата дітьской части конкурзу Співы мого роду лаконцерт цілого фестівалу ся одбыв у кіноса2016 собі цалком заслужено выспівав співак з лі Дому културы в Меджілабірцях а його сценарь могутным і красным голосом Деніс Зятік з Мебыв дакус іншый од того попереднього. У встуджілаборець, котрому ціну передав Мартін Капі окрем приговору председы РОС М. Караша, раш, председа РОС із словами, же русиньска передав сердечный поздрав од Русинів із Україны співанка мать свою будучность як раз в такых член Світовой рады Русинів за Україну Микола талентах і высловив желаня, жебы русиньска Бобинець. Тот передав і дві ціны – модераторці народна співанка іщі довго звучала в селах і події Маріанні Железній і прімашці людовой містах, де жыють Русины. Дітьску часть фестігудьбы Вєрці Гайдуковій. А то зато, же ся од вынику той події поділяли на їй орґанізованю. валу позітівно оцінили педаґоґы і родічі молодых Оціненым заспівав гостюючій соліста з Підкарспіваків. патя Петро Куцкір. В рамках ґалаконцерту выступили співаци з різных реґіонів і тісно перед кінцьом проходило оціньованя. Дяковный лист за ціложывотне діло на полю розвитку русиньского фолклору, пропаґації і архівації русиньской културы з нагоды юбілею – 80 років жывота здобыв од РОС етноґраф Іван Чіжмарь, котрому oцініня окрем М. Караша передали і Людмила Штецьова, директорка Музею модерного уміня Едні Варголы в Меджілабірцях і председа МО РОС в Меджілабірцях Владимір
с. 1 ◢
Мукачівска ґрекокатолицька єпархія має новый собор
В суботу 10-го децембра 2016-го року в Мукачові проходила святочна подія посвячіня нового катедралного собору Мукачівской ґрекокатолицькой єпархії. Собор є присвяченый нашым апостолам свв. Кірілови і Методійови. Церьков ся зачала будовати перед десятьома роками. П. Медвідь Головным служытельом літурґії і посвячіня собору быв высокопреосвященый кардінал Леонардо Сандрі, діпломат Святого престолу, тітуларный архієпіскоп емоньскый із Ватікану, котрый є префектом Конґреґації про выходны церькви. Вєдно з ним служыли преосвященый владыка Мілан Шашік, єпарха Мукачівской ґрекокатолицькой єпархії, высокопреосвященый архієпіскоп львівскый і метрополіта Ігор Возняк із Україньской ґрекокатолицькой церькви, преосвященый владыка Мілан Хаутур, єпарха Кошыцькой єпархії і далшы єпіскопы за участи многых священиків і народа. Як на святочній події повів кардінал Сандрі, назва храму має сімболічне значіня, бо святы Кіріл і Методій были творителями єдности міджі церьквами і народами і творителями сполочной духовной дідовизны Европы. До храму были кардіналом Сандрі переданы і мощі святого Кіріла і папы римского Йоана Павла ІІ. Мукачівска ґрекокатолицька єпархія є найстаршов русиньсков єпархійов, котра выникла по Ужгородьскій унії. Свій центер має в Ужго-
Актуално
iнфо РУСИН
роді, де по девятьох роках (1780-ый р.) од еріґованя єпархії у 1771-ім році переніс ся єпіскоп Андрій Бачіньскый. Там єпархови служыть як катедралный храм Хрестовоздвиженьскый собор. Єпархію еріґовав папа римскый Климент ХIV. булов Eximia Regalium. Як раз з ньой пізніше выникали одділіньом ся далшы єпархії і церьковны штруктуры, котры днесь як прямых або непрямых наслідників Мукачівской єпархії можеме найти на Словакії, в Мадярьску, Сербії, в Споєных штатах Америкы, Чеській републіці ці Хорватії.
3
Противняк. По тім святочнім акті ся публіці представили лавреаты попередніх річників конкурзу, што назначовало, же буде выголошеный тогорічный лавреат дорослой части Співы мого роду 2016. Тым ся стала Сімона Морозова, співачка з Руськой Порубы і єй радость была велика. Цілый ґалаконцерт дорослых співаків в Meджілабірцях награвав і Словацькый розглас а годинова релація з нього буде одвысылана на Радіу Реґіна 31-го децембра 2016 р. В рамках штирьох проґрамів фестівалу ся презентовали співаци із окресів Стара Любовня, Сабінів, Пряшів, Бардейов, Свідник, Вранов над Топльов, Гуменне, Меджілабірці, Снина, Собранці і гость з Україны. Перед цілословеньскым конкурзом проходив реґіоналный выбір співаків і фестівал так ословив множество выступаючіх і участників концертів. Треба додати, же подія Співы мого роду вытварять простор про русиньскых співаків на їх реалізацію a так само шырить і архівує русиньскы народны співанкы про далшу ґенерацію Русинів Подію Співы мого роду 2016 підпорив Уряд влады СР – проґрам Култура народностных меншын 2016.
▲▲ Оціньованя юбіланта І. Чіжмаря (першый справа).
Стовпчік Петро Медвідь Як дітині ся чоловіку видить, же рік тырвать цілу вічность. Чім є чоловік старшый, здає ся му, же час іде як кібы якось скоріше. І тоты рядкы належать остатньому двочіслу новинок в тім році, притім лем як кібы минулый місяць приготовльовали сьме про вас перше тогорічне выданя. Децембер пише свої остатні дні і штохвіля будеме писати рік 2017. Як каждый рік, і тот приніс позітівны і неґатівны справы. Про дакого быв ліпшым, про дакого гіршым. Хотів бы єм тыма рядками подяковати вам за то, дорогы чітателі, же сьте тот рік, ці уж быв про вас ліпшым або гіршым, пережыли з нами, з нашыма новинками. Вы давате смысел нашій роботі, вы помагате всокотити наш материньскый язык. І зато вам днесь, окрім подякованя, хочу за цілу редакцію, но і за орґанізацію, під котру належыме - Русиньску оброду на Словеньску, зажелати, жебы тот наступный рік, котрый буде єдночасно і Роком Адолфа Добряньского, нашого будителя, быв про вас ліпшым. Жебы быв ліпшым про нас вшыткых, жебы быв ліпшым про Русинів. Алксандер Павловіч у своїм новорічнім стишку пише: „Допоможи Ты, Господи! Бы в тым Новым Годі, Русины Тобі служаще, жыли в любви, в згоді.“ Все актуалне. Нич веце нам не треба. Жычу благословене і приємне пережытя Рождественных свят і щастливый Новый рік 2017, в котрім ся, мам надію, знова з вами будеме стрічати на сторінках нашых русиньскых новинок.
4
Інформачный сервіс
Iнформачный сервіс З домова і зо світа ◼◼
Рождественны традіції в русиньскім музею
Словацькый народный музей – Музей русиньской културы в Пряшові (СНМ – МРК) зорґанізовав подію під назвов Рождественьскы традіції Русинів, котра ся одбыла 15-го децембра 2016-го року в просторах музею. СНМ – МРК в Пряшові вже традічно орґанізує тоту передрождественну подію із заміром приближыти русиньскы різдвяны звыкы і традіції з різных областей северовыходной Словакії, де жыють Русины. Того року участникам споминаной події рождественны звыкы і традіції зо свідницькой долины красныма колядками обогатили братя Шімон, Матєй і Філіп Ґерековы зо Свідника, Петро і Ґабіка Кундратовы заспівали колядкы з родных Баєровець. Проґрам в русиньскім музею обогатили і выступліня фолклорной ґрупы Михалівскых геліґонкарів з Михаловець, котры нелем на геліґонках заграли, але і заспівали русиньскы і сотацькы колядкы. І школярі Людовой школы уменя М. Мойзеса в Пряшові під веджіньом Яны Любимовой принесли до русиньского музея красны рождественны співы. Богата участь, презентація выставок артефактів із збіркового фонду СНМ – МРК, рождественна ялічка, споминаня на стародавны традіції Русинів в часі Рождественных свят, співаня многых колядок, смачна капустніця, але і оріґінална русиньска грибова мачанка, котру наварили і до русиньского музея принесли Біловежане на челі з Петром Мікулом, старостом села і членом Выконного выбору Русиньской оброды на Словеньску – припомогли до вытворіня приємной святочной атмосферы русиньского тіпічного Рождества, де мож было видіти і чути фаховы порады довгорічного етноґрафа і фолклорісты Івана Чіжмаря зо Свідника. -ред-
◼◼
Семінарь о народностных правах в державах V4
Здружіня інтеліґенції Русинів Словеньска дня 15-го децембра 2016-го року зорґанізовало семінарь на тему Компарація в области забеспечіня леґіслатівного рамку народностных прав в рамках держав V4. Семінарь быв розділеный до двох панелів. Першый быв присвяченый темі Перегляд правной управы охраны народностных меншын у выбратых навколишніх державах, другый панел мав назву Презентація леґіслатівного заміру в области охраны прав народностных меншын. Семінарь быв частьов проєкту Здружіня інтеліґенції Русинів Словеньска під назвов Чемеріця V, котрый орґанізація реалізує з підпоров Міністерства загранічных діл і европскых справ Словацькой републікы. -пем-
◼◼
Калинів – перше вызволене село
Калинів є перше вызволене село на теріторії бывшой Чехословакії. Совєтьска армія го вызволила 21-го септембра в 1944-ім році. Тот факт у селі припоминать веце артефактів. Єдным з них є марморовый Памятник вызволителям, котрый ся находить в середині села. Meментом тых подій є і воєньска техніка розміщена в хотарі села. В Калинові ся каждорічно з той нагоды одбывать праздник споминань. В катастрі села ся находжать і войновый цінтерь, на котрім є похованых веце як 250 вояків в окремых, але і масовых гробах. Тото приближіня історії не є єдине, што може притягнути турістів до Калинова. Його околіця понукать добры условія і на турістіку. Свідчіть о тім і турістічный ходник, котрый соєдинять Калинів з польскым селом Moчанец. Як увів староста села Іван Сивак, на польскім боці той коло 9-кілометровой трасы ся находить памятник павшым погранiчникам, котрых там у 1946-ім році выстріляли бандерівці. „Мы ку тому місцю каждый рік орґанізуєме турістічный поход на свято св. Кіріла і Методія,“ додав. Сучастьов трасы суть і одпочівадла з огниском і лавочками. Турістічный ходник є подля слов старосты релатівно новый, про людей быв одкрытый перед шестьома роками. Старать ся о нього село Калинів в сполупраці з польсков странов. І з тым заміром приходять до села турісты. Далшым інтересным місцьом в катастрі Калинова є верьх Пасікы, найвысшый пункт в околіці. Находить ся ту бывша німецька позоровательска вежа, з котрой вояци слідовали приходячу армію. В сучасности служыть як розглядня. Подля слов Сивака была перед дакількома роками зреконштруована. Турісты на ню можуть вступити, aлe великый розгляд з той вежы уж не є, бо є оброснута стромами. „Нашым заміром до будучности є, на місці той вежы, респ. коло ньой выбудовати нову выглядкову вежу, з котрой бы было видіти до шырокой околіці,“ додав. Коло вежы ся находить і мала памятна табла, котра стоїть на місці, де руськы войска першыраз перекрочіли штатну
Ч. 23-24 2016
iнфо РУСИН
граніцю тогдышньой Чехословакії. Село лежыть в Низкых Бескідах в надморьскій вышці 453 метрів, в долині Глубокого потока. Є сучастьов Храненой країнной области Выходны Карпаты. В катастрі села є і природна резервація Під Демятов, де ся находять штири сорты цінных рослин. Калинів є і сучастьов „Natury 2000“ і находить ся ту хранена пташача теріторія. Humenné 24
◼◼
В Снині выставляють кірілічны памяткы
„Хліб душі“ – таку має назву выставка, котру приготовив Містьскый културно-освітній центер в Снині вєдно із Обществом сел мікрореґіону Улічска долина із безпрофітовов орґанізаційов Карпатьскы деревяны церькви. Выставка презентує кірілічны памяткы сниньского реґіону. Выставка мала свою вернісаж 16-го децембра 2016-го року в просторах сниньского каштеля і буде єй мож видіти аж до 6-го фебруара 2017-го року. Куратором є Мірослав Бураль. Фахово на тій выставці співрацовали Данієла Капральова і Данієла Ґаландова. В рамках одкрытя выставкы участници выслухали і лекцію Мірослава Бураля під назвов Кірілічны памяткы сниньского реґіону і їх обновльованя. О святочный музичный проґрам на одкрытю ся постарав Хор коло Православной парохії в Снині. -пем-
◼◼
ТІЦ в Гуменнім мать новый „web“
Турістічно інформачный центер (TIЦ) в Гуменнім мать новый „web http://visithumenne.sk“, нa котрім нукать културны, шпортовы, службы уквартельованя, iнформації о aтракціях в реґіоні і інтересны тіпы на екскурзії. Вшыткы інформації суть сістематічно актуалізованы. Окремы секції вебсторінкы суть упорядкованы з переглядом, што поможе легше ся орьєнтовати і навщівник порталу собі так докаже выбрати з конкретной понукы, котра го заінтересовала. Iнформовала o тім Михаела Доханова з пресового реферату гуменьской радніці. „Цільом ТІЦ є інформовати домашніх і навщівників міста o найінтереснішых місцях і актівностях, котры місто нукать. Головным заміром є інформовати о діяню в місті і о можностях выужытя вольного часу, котры ся дотуляють і турістічного руху,“ увела Доханова. Нa сторінках ТІЦ навщівник найде інформації о уквартельованю, стравованю і транспорті в місті. Шпортовы прихыленці ту найдуть вшыткы турнаї і події, котры про своїх фанушків приготовили орґанізаторы. Робітници ТІЦ з цільом презентації готують і пропаґачны матеріалы. Навщівници їх центра, котрый ся находить в будинку желізнічной штації, собі можуть выбрати і з пестрой понукы сувенірів. TASR
◼◼
Пряшівска універзіта выдала книжку Маґочія
Пряшівска універзіта в Пряшові, в рамках котрой діє і Інштітут русиньского языка і културы, выдала в тых днях у своїм выдавництві Universum словацьке тлумачіня книжкы професора Павла Роберта Маґочія із Торонтьской універзіты під назвов Chrbtom k horám. Dejiny Karpatskej Rusi a karpatských Rusínov, яка была оріґінално выдана у 2015-ім році під назвов With Their Backs to the Mountains. A History od Carpathian Rus‘ and Carpatho-Rusyns. Словацьке тлумачіня книжкы Маґочія было святочнo одпрезентоване 12-го децембра 2016-го року в Універзітній бібліотеці на ул. 17-го новембра ч. 1 в Пряшові. Презентація была вєдно із 38-ым Научным семінаром карпаторусиністікы в рамках котрого выступили домашні научны робітници і сам автор книжкы проф. Павел Роберт Маґочій. Chrbtom k horám. Dejiny Karpatskej Rusi a karpatských Rusínov (Хырбетом ку горам. Історія Карпатьской Руси і карпатьскых Русинів) то історія Русинів, народа без власнтной державы і їх історічній отцюзнині – Карпатьской Руси, котрой сердце лежыть в середній Европі. Книжка обсягує і 36 детайлных мап плус далшы позначкы ку релевантным книжкам, ці журналістічным статям, котры суть вызначно повязаны з темов. Маґочій в кнжиці слідує вывой Карпатьской Руси од першых предісторічных часів по сучасность і цілу історію Русинів од їх появліня в історії, счезнутя і зновувозроджіня по політічных змінах у 1989-ім році, коли сколабовав комуністічный режім в середній і выходній Европі. Chrbtom k horám. Dejiny Karpatskej Rusi a karpatských Rusínov має в словацькій верзії 600 сторінок. -пем-
◼◼
Ділня людовых ремесел в Бардейові
У Вышньошарішскім освітнім центрі в Бардейові одкрыли ділню людовых ремесел. В ґалерійных просторах была і вернісаж Чаро глины і дерева з ділні Томаша Мігока з Курімы. Рарітов його творчости є чорна кераміка. У новоодкрытій ділні мож видіти взоркы ремеселной выробы членів ОЗ Творчость, котру творять выроба керамікы, тканя на кроснах, палічкована і гачкована чіпка, мальованя на скло, выробкы з дроту, плетіня кошиків з прутя, мальованя свічок, печіня медівників і їх прикрашованя. Ділню зреконштруовали властныма силами з бывшых ґаражів і вытворили великый простор із розмірами коло 45 квадратных метрів. Коло центра основали і Клуб прихыленців історічной технікы і ремесел а мають і властный ляльковый театер. „Moїм цільом є, жебы будьхто, хто приде ку нам, міг нелем попозерати вытворены діла в ґалерії, aлe в ділні і выпробовати вшыткы тоты ремесла,“ повів ініціатор Бохня. Дo ділні забезпечіли горчарьскый круг, автентічны кросна, мають заряджену і кухню з пецом, де хотять робити творчі ділні на печіня домашнього хліба. Вышньошарішскый освітній центер приготовив проєкт, через котрый бы хотіли здобыти фінанції на купліня пеца на выпальованя керамікы і пеца на скло. Бардейовскый oкрес мав в минулости традіцію у выробі скла, робило ту много гут і рады бы тото ремесло сучасникам приближыли. TASR
◼◼
24-ый Віфлеємскый вечур у Свіднику
Віфлеємкый вечур у Свіднику написав 11-го децембра того року уж свій 24-ый річник. Його цілый богатый проґрам у свідницькім Домі културы, як то было і попередні рокы, ся ніс в русиньскім духу із своїма прекрасныма співами, поезіями, рождественныма колядками і грами, але і танцьом ся представили школярі свідницькых матерьскых і основных школ, ОУШ, ДФК Маковічка і Танечный колектів при Дітьскім домові у Свіднику. Oрґанізатором той традічной події є уж 24 років Oкресна орґанізація Русиньской оброды у Свіднику в сполупраці із Піддукляньскым освітнім центром і містом Свідник. -ак-
◼◼ Зміны влаків з Кошыць до Братіславы, на Земплін і Спіш Пряме споїня з Братіславы аж до Гуменного ці новый ріхлік з Кошыць дo главного міста в неділю вечур - то суть дакотры зо змін, котры приносять желізніці. По новому піде ІЦ влак з Братіславы о 15.47 г з приходом до Кошыць o 20.29 г і дале аж до Гуменного, де приде o 22.40 г. В неділю буде ходити і реґіоналный ріхлік Cassovia з oдходом o 18.08 г з Кошыць aж дo Братіславы, де приде o 0.13 г. Новотов буде і припоїня нa IЦ влак, котрый в Кошыцях вытворить особный влак з одходом o 8.32 г із Moлдавы над Бодвов, котрым ся люди дістануть до Кoшыць o 9.13 г a o 9.31 г піде з Кошыць IЦ влак з приходом до Братіславы o 14.13 г. Нове припоїня вытворить транспортер ку ІЦ влакам і на лінках Кошыці – Чорна над Тісов і назад. В опачнім напрямі буде особный влак ходити з Кошыць о 20 минут нескорше, значіть o 20.36 г, жебы вытворив припоїня про IЦ влак, котрый приходить з Братіславы до Кошыць o 20.29 г. На трасах Кошыці - Tребішов - Михалівці – Гуменне через робочі дні ходить 8 парів реґіоналных експресів кажды 2 годины. З них суть вытворены припоїня на влакы з Кошыць до Попраду, Жіліны і Братіславы і на ріхлікы в напрямі на Плешівець і Зволен. Так само суть припоїня в Требішові на реґіоналны влакы до Михалян а в Гуменнім на спої до Меджілаборець і Стащіна. В припаді трасы Кошыці – Попрад-Татры ходять влакы в часі „шпічкы“ кажду годину, інакше кажды 2 годины. Подля нового транспортного порядку желізніць в Кошыцькім краю выправлять вєдно 116 дальковых і 213 примістьскых влаків, котры буде обслуговати 95 штацій. TASR
◼◼
Выставка ікон в Гуменнім
В четверь 8-го децембра 2016-го року у Вігорлатьскім музею в Гуменнім мала вернісаж выставка ікон, котру мож видіти аж до 31-го януара 2017-го року. Орґанізатором выставкы є Пряшівскый самосправный край, Вігорлатьскый музей в Гуменнім, Обчаньске здружіня Іконы і фірма Hour. Выставка обсягує 60 выставльованых ікон, котры походжають із пріватной збіркы Мілана Урбаніка. Векшына ікон была написана в Росії і в Ґреції у 18-ім і 19-ім столітях. „Інтереснов є колекція штирьох розмірово єднакых ікон із Булгарії з выображіньом апостолів і ікона, котра походить зо Словакії з Богородіцьов Трируков,“ інформовала словацькый денник Korzár Яна Федічова з Вігорлатьского музею. Як інформує денник, найвекшов іконов з розмірами 108 х 68,3 цм є ікона російского іконописця датована до року 1880. Найменшов, но выготовліньом унікатнов іконов на выставці, є Казаньска Богородіця. Ікона была написана в Росії коло року 1895 як паломницька ікона,
Ч. 23-24 2016 называна і ківот. В рамках вернісажі одзвучала і лекція декана Православной богословской факулты Пряшівской універзіты в Пряшові проф. Яна Шафіна, ПгД., котрый участным приближыв тематіку містічного обсягу ікон як традіції хрістіаньскых церьквей выходного обряду. На вернісажі выступив і Метрополітный освітній хор Православной церькви на Словакії під веджіньом Надежды Січаковой, абсолвенткы Московской духовной академії. -пем-
◼◼
Фестівал Дюра Папгаргай в Новім Саді
В днях 9-го і 10-го децембра т.р., у Войводині проходив 14-ый річник Русиньского фестівалу малых сценічных форм під назвов Дюра Папгаргай. Є то култрурна подія, заміряна на презентацію русиньского кумтшу розмаїтого роду. В рамках дваденного фестівалу, котрый ся одбыв у великій салі Руьского културного центра Йована Суботіча в Новім Саді, была проєкція русиньского кіна, але головно театралны пєсы, котрым была споминана подія присвячена. Першый день фестівалу проходив на памятку Мірка Ґадняньского з нагоды 15-ой річніці од його смерти. В рамках фестівалу одбыла ся і презентація найновшого чісла часопису Руськой маткы – «Руснак». Попри фестівалі проходила і друга подія – Русин філмфест, якый початком октобра т.р., проходив в місті Шід, а теперь зашов до Нового Саду. З той нагоды одбыла ся проєкція документарного філму о великім стражданю Русинів на Горніці за 1-ой Світовой войны. Тяжка доля Русинів в часі Великой войны была як раз головнов темов тогорічной події. Другый день фестівалу была одкрыта выстава образів двох малярьок – МаріїМай Бесермині і Гелены Сивч. Потім одбыла ся головна часть фестівалу – дві театралны пєсы. Перша з монодрам – Святочны різдвяны сукні („Свечане Божићне хаљине“) – з авторства режісера Радоміра Мильойковіча, а друга під назвов Пес мій найліпшый приятель – Владиміра Кочіша. С. Косовскый
◼◼
Пряшівска жупа роздать тринадцяты платы
Крайскы посланці 47 голосами схвалили нагороду про головного контролора ПСК Йозефа Гудака. Подля пропозіції бы то мало быти 25 % із платів за рік 2016. Председа Петер Худік не діставать нагороды уж од року 2010. На тот раз як подякованя посланцям за їх роботу пропоновав, жебы дістали єдну місячну нагороду навеце, але з тым, же на тото мусять дати згоду вшыткы посланці, бо як будуть даякы похыбности, узнесіня не підпише. За пропозіцію голосовало вшыткых 49 участных посланців. Як iнформовала говоркыня Уряду ПСК Даша Єленьова, iде oд 380 дo 440 eвр. Конкретна вышка нагороды є залежна і од того, ці є даный посланець членом або председом дакотрой з комісій при крайскім заступительстві. Робітници вшыткых орґанізацій, котры належать під ПСК, дістануть подля ведучой фінанчного одбору Mарії Голіковой концорічны нагороды в подобі 13-го плату. У каждій орґанізації собі мали на тот замір ушпорити згруба половину вытрат. Розділ у сумі їм доплатить Уряд ПСК. „Намагаме ся тым мотівовати робітників,“ додала Mарія Голікова Korzár
◼◼
Бенефічный концерт Русинії в Гуменнім
35-членный Мужскый співацькый колектів (МСК) Русинія з Гуменного готує Бенефічный концерт, котрый буде проходити 30-го децембра 2016 р. у Містьскім културнім центрі в Гуменнім із зачатком о 18-ій годині. Концерт ся одбуде під покровительством вельвысланецтва Російской федерації в Словацькій републіці. Гостями концерту будуть Марія Гаврілякова, сопранова солістка, знаме русиньске тріо Маґуровых і Данієл Культа. МСК Русинія выник у 2010-ім році з цільом утримовати і шырити културны цінности і народны традіції русиньской народностной меншыны на Словакії. За свої найвекшы дотеперішні успіхы колектів бере выступліня на концерті Александровців у 2012-ім році в Пряшові і у тім році в Гуменнім, на Фестівалі културы і шпорту в Меджілабірцях ці на Підвігорлатьскім святі в Снині і на многых іншых културных подіях. -акуз-
◼◼
Русиньскый сілвестер в Бардейові
Русиньска оброда – Реґіоналный клуб в Бардейові запрашають вшыткых Русинів і своїх сімпатізантів на традічну і уж довгы рокы успішну подію - Новорічну танечну забаву, котра буде 13-го януара 2017 р. од 19-ой годины в їдаленьскій салі Готеловой академії Яна Андращіка в Бардейові (ул. Під Вінбарґом 3). До танця і співу буде грати знама ґрупа Ролланд з Чірча. Конкретнішы інформації ся дізнате на ч. 0910 581 431 або 0905 407 922. -акуз-
iнфо РУСИН
Інформачный сервіс
5
Проґрам Театру Александра Духновіча в Пряшові на місяць януар 2017 11-го януара 2017 Бісы (Велика сцена, 19.00 год.) Бісы суть припадовов штудійов бунту молодых – тайного общества анархістів, котры в малім провінчнім царьскім містечку выкличуть при пробі о сполоченьскый переворот кырвавы непокої. „Позерателі стануть свідками оповіданя того общества і сторгуючой сценічной аналізы доднесь жывых механізмів насилного боя о зміну режіму, котрый родить ся із фрустрації цілой ґенерації. Словакія, як і ціла Европа, в сучасности находить ся в складній сітуації. Різны крізы, політічна нестабілность, соціална нерівность, неістота – безрадность і страх напомагають тым, котры просаджують просты, но часто дештруктівны рішіня. Достоєвскый в романі Бісы, із котрого выходить драматізація, візіонарьскы пророковав ужасы російскых револуцій і епохы сталінізма. Маєме надію, же його візії ся нас і нашой епохы вже не дотуляють, і же не пророкують і нашу властну близку будучность. 14-го януара 2017 Окресный шпыталь (Велика сцена, 19.00 год.) Чоловік ся ани не сподівать і зразу ся дізнать, в якім жыє маразмі. Невыразно то припоминать шаленый дім. Має лем дві можливости! Сплынути з оточіньом, або спробовати дістати ся вонка. Є дакілько драг: зміна індентічности, еміґрація, і кідь нереална, так холем до свого внутра. Можливость одмітнути жывот є основов, но не найприємнішов. Умерти на старобу, хоць є природне, но хто бы так довго чекав… Револуція? Може, але має смысел револуція в шаленім домі? 15-го януара 2017 Капітан Кыянка (Велика сцена, 16.00 год.) Приповідка о справедливім кральови і його трьох дівках. О бідакови дракови, котрый даремно пришов о свої головы. Приповідка зо вшыткым, што ку тому належыть – авантурoв, співанками, великым весільом і щастливым кінцьом, досправды заінтересує дітячу і дорослу публіку. 18-го януара 2017 Москва – Петушкы (Мала сцена, 19.00 год.) Твор Москва – Петушкы Венедікта Єрофеєва є часто означованый як роман-поема, і бере ся за ключовый твор ро-
сійской постмодерны. Історія є барз проста: Венечка ся зобудить скоро рано по перепитой ночі на ґарадічах московского панелаку, напитый у весмірных параметрах. Но вырішыть, же навщівить свою любов в Петушках, містечку далекім дакілько годин влаком. Почекать, покля одкрыють першы склепы, накупить деякы предметы котры треба ку пережытю (або скоріше ку непережытю) той драгы… І іде ку желізнічній штації. Наступить до влаку і… Дійде до ціля свойой драгы? Не дійде? То вже не повіме… Біблія алкоголіків, так є тота поема часто і правом называна. І зато, же алкоголіци цілого світа суть братя, бо їх звязує тот найсилнішый звязок, творцьове собі дозволили позмінити підназву інсценації на „біблія алкоголіка“. 21-го януара 2017 Бісы (Велика сцена, 19.00 год.) 25-го януара 2017 Бетярькы (Велика сцена, 19.00 год.) Пінязі владнуть світу… Здобыти ся дадуть нелем досправдовов роботов, але і участьов в різных конкурзах ці „reality show“. О єднім із такых способів вырішають і дві молоды україньскы дівкы. Тоты реаґують на повідомліня америцькой міліонарькы, котра вырішыла подаровати цілый маєток найсімпатічнішій лесбійскій парі бывшого СССР. Сітуація ся комплікує, кідь Америчанка, походжіньом таксамо Українка, прийде на Україну… Пєса Бетярькы сучасной україньской авторкы Наталії Уваров є повна неочекованых переломів, комічных сітуацій і несподіваного кінця. 29-го януара 2017 Златый ключік (Велика сцена, 16.00 год.) Буратіно, головный герой приповідкы Алексія Толстого Златый ключік або Буратіновы авантуры, то жываньска, непослухняна і неконечно зведава, но напрік тому сімпатічна деревяна лялька із довгым носом, котрый як кібы быв на тото, жебы го маїтель пхав там, де не треба. Буратіно має ніс, котрый вынюхать кажду авантуру, небеспеку, но і способ, як із того добрі выйти, і не лем то – поможе му найти то, по чім вшыткы тужыме – златый ключік, котрым дають ся одкрыти двері до щастливого жывота…
РУСИНЬСКЫЙ ПРОҐРАМ РОЗГЛАСУ НА ЯНУАР 2017 1.1.2017 – неділя 21.00 – 22.00 Бісіда НЕВ: Літ. рел., репр. 22.00 – 22.30 Подобы жывота, репр. 22.30 – 23.00 Музика народностей 2.1.2017 – понедільок 18.15 – 18.40 Радіоновины 4.1.2017 – середа 18.15 – 18.40 Радіоновины 19.00 – 20.00 Дзвоны над країнов, репр. 6.1.2017 – пятніця 18.15 – 18.40 Святочный проґрам 7.1.2017 – субота 14.00 – 15.00 Музичны поздравы 19.00 – 20.00 Клуб особностей 20.00 – 20.30 Oбчаньскый клуб 20.30 – 21.00 Русиньска гітпарада, репр. 22.00 – 23 .00 Нашли сьме в архіві: Подобы жывота 8.1.2017 – неділя 21.00 – 22.00 Клуб особностей, репр. 22.30 – 23.00 Музика народностей 9.1.2017 – понедільок 18.15 – 18.40 Радіоновины 11.1.2017 - середа 18.15 – 18.40 Радіоновины 19.00 – 20.00 Бісіда НЕВ 13.1.2017 – пятніця 18.15 – 18.40 Радіоновины 14.1.2017 – субота 14.00 – 15.00 Музичны поздравы 15.1.2017 – неділя 09.00 – 10.00 Літурґія ҐКЦ 21.00 – 22.00 Дзвоны над країнов, репр.
22.00 – 22.30 22.30 – 23.00 23.00 – 24.00
Oбчаньскый клуб, репр. Русиньска гітпарада, репр. Клуб особностей, репр.
16.1.2017 - понедільок 18.15 – 18.40 Радіоновины 18.1.2017 - середа 18.15 – 18.40 Радіоновины 19.00 – 20.00 Дзвоны над країнов 20.1.2017 - пятніця 18.15 – 18.40 Радіоновины 21.1.2017– субота 14.00 – 15.00 Музичны поздравы 20.00 – 20.30 Oбчаньскый клуб 22.00 – 23.00 Нашли сьме в архіві 22.1.2017 – неділя 21.00 – 22.00 Бісіда НЕВ, репр. 23.1.2017 –понедільок 18.15 – 18.40 Радіоновины 25.1.2017 – середа 18.15 – 18.40 Радіоновины 19.00 – 20.00 Бісіда НЕВ 27.1.2017 – пятніця 18.15 – 18.40 Радіоновины 28.1.2017 – субота 14.00 – 15.00 Музичны поздравы 20.00 – 20.30 Mы, Русины 20.30 – 21.00 Музика народностей 22.00 – 23.00 Нашли сьме в архіві 29.1.2017 – неділя 21.00 – 22.00 Дзвоны над країнов, репр. 22.00 – 22.30 Oбчаньскый клуб, репр. 30.1.2017 – понедільок 18.15 – 18.40 Радіоновины
6
Култура
iнфо РУСИН
45 років ФК Хемлон ФК Хемлон выступав на трьох контінентах. Уж 45 років є звіздов на фолклорнім небі. Пережыв завдякы елану членів. Хемлон належыть міджі найстаршы і найреномованішы колектівы реґіону вышнього Земпліна. Того року славить 45-ты народенины. М. Кереканіч Історію колектіву мож розділити до трьох етап. Перша ся зачінать його выником у 1971-ім році при Заводнім клубі РОГ народного поднику Хемлон Гуменне з ініціатівы Мілана Ґреца, Кветы Мілчіковой і Павла Планчара. Перше выступліня ся одбыло уж 28-го апріля 1972-го року. В 1973-ім році колектів робив під веджіньом Николая Горняка
і Андрія Павліка, у 1976-ім році ку ним прибыв Ладіслав Богуш. По несподіваній смерти хореоґрафа А. Павліка у 1983-ім році дочасно вів танечну часть Ладіслав Ферік а в 1984-ім р. пришов новый умелецькый ведучій і хореоґраф Ян Сабо. На далшый 1985-ый рік ся орґанізачнов ведучов стала Mарія Шкырлікова a oд року 1991 людову гудьбу і співацьку часть веде Мірослав Кереканіч.
Добра опора Колектів скорым темпом здобыв многы успіхы, бо окрем величезного одушевніня і намагы вшыткых членів мав і добру фінанчну і матеріалну опору од веджіня поднику Хемлон. В 70-ых роках колектів часто выступав і в телевізных релаціях, наприклад Вечур в Хемлоні, Таку нам гудьба заграй, Молодыма очами, Навщіва в клубі, Самы собі. В тім часі колектів належав вдяка зряджовательови до найліпше дотованых колектівів на Словакії. Окрем того, мав добры условя на пробы, матеріално-технічне забезпечіня а ку тому професіоналне веджіня і плаченых ведучіх окремых частей і гудаків. По приході загранічных інвесторів наступила переходна трирічна друга етапа. Хоць колектів стратив зряджователя і од 1996-го року робив як обчаньске здружіня, іщі при ЗК РОГ Хемлон і з фінанчнов підпоров штатного поднику Хемлон.
Пережыв дякуючі ентузіазму членів Третя eтaпa зачалa в 1999-ім році, кідь спонзор по заязді до США выповів договор і колектів остав без фінанцій, просторів і стратив матеріално-технічне забезпечіня. В тім часі колектіву помогло веджіня бывшого Вігорлатьского освітнього центра в Гуменнім, котре му дало просторы на пробы і на крої. Колектів пережев лем дякуючі ентузіазму окремых членів. Выникло нове веджіня в складі Ладіслав Ферік, Людовіт Джубак і Мірослав Кереканіч. Подякованя належыть і завзятым членам колектіву, котры безплатно вели танечну часть – Лукаш Шкырлік, Вікторія Бердакова, Маріян Ферік, Данієла Кереканічова, Михал Ґніп, Наталія Бошкова, Maрeк Громада ці музичны пробы – Вєрка Бегунова і Йозеф Мерґа. Mолодых танечників в Хемлонячіку готовила Емілія Вантова. Міджі найблизшых сполупрацовників колектіву належать Владимір Марушін, Aннa Maрушінова і Ґейза Лакатош.
Успіхы Колектів і його окремы части вєдно выступали на многых вызначных фестівалах на Словакії, але і на веце як 120-ох фестівалах і подіях за граніцями – в Мадярьску, Літві, Україні, Росії, Польщі, Турецьку, Булгарії, Словенії, Македонії, Сербії, Хорватії, Франції, Ґреції, Італії, Портуґалії, Швейцарії, Голандії, Німецьку, Белґії, Австрії, Чехах, Еґіпті і в США. Співацька ґрупа Гачуре є лавреатом цілословеньского конкурзу музичного фолклору, Ванда Maрінчакова Златым соловійом Словакії, Людовіт Джубак, Miрoслав Чабак, Вероніка Андільова, Лівія Густякова, Тамара Волохова і Ванда Maрiнчакова суть лавреатами фестівалів Земплін шпіва і Співы мого роду. ФК Хемлон є лавреатом меджінародного фестівалу в ту-
Ч. 23-24 2016 рецькім Істанбулі. Найвекшым успіхом є 4-те місце в телевізнім позарательскім конкурзі на меджінароднім фестівалі в Еґіпті – в конкуренції 35 і професіоналных колектівів з цілого світа. Вызначным почіном была і участь Людовіта Джубака і людовой гудьбы Соколей на Днях европской гудьбы в Aтенах у Ґреції і Паріжі ці участь трьох гуменьскых тенорів Л. Джубака, М. Чабака і М. Петрашовского нa пропаґачній події словацького вельвысланецтва у швайчарьскій Женеві. Хемлон быв при досліджованю фолклору і його спрацованю на ЦД, людова гудьба ся поділяла на выданю ґруп Гачуре. Старинчанка (Снина), Пыхончанка (Пыхні), Кудзель (Довге над Цірохов), Дупна (Ясенов), Рутеніка I. і II., Ублянка (Убля) і профіловім ЦД Людовіта Джубака і Николая Петрашовского. Колектів быв при вынику співацькых ґруп в Папіні, Ясенові, Oградзанах, Коханівцях, Любіші, фестівалів Земплін шпіва, Співы мого роду, Фестівалу народностной взаємности, сельскых фестівалів в Ясенові, Зубнім і Папіні.
А што сучасный Хемлон? OЗ Фолклорный колектів Хемлон Гуменне в сучасности ся складать iз танечного молодежного колектіву, дітьского танечного колектіву Хемлонячік, людовой гудьбы Соколей і співацькых ґруп Гачуре, Босорочкы і Босорчата. Вєдно їх є коло 200 дітей, молодежі і дорослых із шырокой 45 км гуменьской околіці. Колектів узко сполупрацує із Пріватнов умелецьков школов Кудловска Гуменне, котра їм готує танечників, співаків і гудаків. Єй учітелі суть і гудаками а так само і ведучіма окремых частей в колектіві. Репертоар творять сотацькы, земпліньскы і русиньскы співанкы і танці з реґіону вышнього Земпліна. Мать у своїм репертоарі танці хороводны, карічковы, паровы, жываньскы, але і русиньско-сотацьку свадьбу. Танці суть в хореоґрафічнім обробліню Владиміра Марушіна і Яна Саба. 12-го новембра ославив Хемлон 45-ты народенины святочным концертом в Домі културы в Гуменнім. Кінцьом новембра Хемлон брав участь на меджінароднім фестівалі в Чехії а перед Рождеством заспівать колядкы про Гуменчанів. В далшім році ся наш колектів стане частьов ослав краяньского колектіву Надій в Паріжі, з котрым людова гудьба награть русиньско-земпліньске ЦД.
Ч. 23-24 2016
Наша тема
iнфо РУСИН
7
Соломяный стромик
Даколи ся родины на святый вечур готовили барз скромно, бо по войні была біднота. У єдній родині жыли дві і три ґенерації. Родічі, стары родічі, іщі їх братя ці сестры і діти. А так ся у єдній ці двох невеликых хыжках тисло аж 10-13 людей, даґде і веце. Дакотры членове родины, што ся не помістили в хыжці, мусили спати в коморі і на поді. Анна Владыкова Першы різдвяны стромикы были роблены зо соломы. А то так, же зо соломы ся зробили коцкы, котры ся клали єдна ку другій, мусили їх із повівсянов нитков порядні звязати і шумні прикладати до вышкы, жебы вытворити форму стромика а потім завісили до повалы. На стромик ся навішало лем тото, што мали дома – ябка, грушкы... Намісто колекцій праженый цукерь, намісто бомбуль запаковали до златка оріхы і тоты завісили на соломяный стромик, до котрого запхали смерекову чатинку. Зробити такый стромик не было легко, то была порядна хлопска робота.
Звыкы на Святый вечур На Святый вечур ішов ґазда до стайні, в руках мав запалену свічку. Вєдно з ним ішов другый найстаршый член родины і ніс у мисочці з каждого їдла – тото давав худобі. Потім вшыткы ішли до прорубы (позн. АК: в потоці требало прорубати лід, жебы ся дістати ку воді, од того є і назва проруба) на потік ся умыти, жебы были цілый рік здравы. Каждый повів тоты слова: „Водичко латорічко, омый моє грішне тілечко“. Ґазда набрав із боїска (позн. АК: місце в середині стодолы) уж допереду приготовлену шумну солому. Наперед дав під стіл а потім розметав по хыжі. Дітям, котры ся бавили на соломі, шмаряли оріхы або дашто солодке. Ціле Різдво ся не замітало. Аж пізно вечур наймолодшый член родины солому позамітав, одніс до берега і запалив. Іщі перед спаліньом з той соломы робили повересла (позн. АК: на вязаня вівсяных або ярчаных снопів при
зерняных роботах), але і на обвязованя стромиків, жебы їх хранили од плюты ці морозу і жебы дали добру уроду. Стіл быв прикрытый тканым обрусом. До його середины ґазда положыв до мискы запалену свічку, коло ньой было насыпане зерно. То зато, жебы не бідовали і жебы ся їх все пінязі тримали. Стіл быв доокола обмотаный ланцком, жыбы ся родина тримала погромаді. Все ся давала єдна ложка навеце, жебы ся дівка оддала, сын оженив або дітинка ся до родины народила. Не могли ся операти на стіл, жебы не были лінивы. Всяды ся запалили свічкы. Лахы з вішаків ся познимали, жебы на нас облечіня не вісило як на мітлі.
Їдла на Святый вечур Найперше вшыткы поклякали. Помолили ся Отче наш, Богородіце Діво і Вірую. Їло ся з єдной мискы, пістны їдла. Найперше часнок, жебы родина была здрава цілый рік. Мама запхала палець до меду і каждому на чоло зробила хрестик із словами: „Жєбысь была цілый рік солодка як мід а жебы тя каждый любив“. Їли ся печены локшы, котры ся мачали до меду, грибова мачанка з капустовой юшкы, обаряны або
печены бандуркы з кваснов капустов, пістна капустніця, перогы наповнены кваснов капустов, бобалькы, сливчанка (зо сушеных сливок). Ґаздыня ся перед каждым їдлом просила: „Якый быв того року часнок?“ Вшыткы нараз одповідали: „Того року быв барз смачный а жебы на другый рік быв іщі смачнішый, ліпшый і векшый“. По вечері ся знова вшыткы помолили. Потім діти ся бавили на соломі, дорослы співали колядкы а так ціла родина ішла вєдно до церькви. На другый день Рождества – на Боже народжіня не мали ходити на навщівы жены, бо же приносять лем плане. Першый мав быти хлоп або молодый паробок. Тоды го в хыжі шумні привітали і погостили. Чекало ся на полазників (віфлеємців), котры ходили з хыжы до хыжы з віфлеємсков гров.
Божа Дітинка нас може змінити На початок хочу пожелати вшыткым нашым чітателям щастливы, радостны і покійны Рождественны свята і щастливе выкрочіня до Нового року 2017. Най Божа Дітинка зробить великы зміны в нашім сердці і веде нас ку ліпшому жывоту! о. Мілан Ясик, ґрекокатолицькый парох в Ольці Вельораз ся можеме самы пересвідчіти, же мала дітинка докаже зробити пречудны зміны в нашім жывоті. Так ся стало і в девятнадцятім столітю двом братам, котры ся выбрали до Каліфорнії здобывати золото. Тым, же добрі зарабляли, зачав ся кривити і їх характер. Каждый день пізно вночі вертали ся домів пяны з великым криком. Познали лем два місця: пісковиту землю, де мозолили і глядали золоты зернятка, і корчму, де пиятыков і грами золота утрачали. Їх дім служыв уж лем на переночованя. Кідь ся раз вертали домів, зачули дітиньскый плач. Ішли за голосом і коло драгы нашли одшмарену малу дітинку хлопчіка. Наповнило їх непознане почутя.
Вырішыли взяти дітинку домів, старати ся о ню і нагородити їй родічів. В їх жывоті дішло ку великій зміні. Дополідне была з хлопчіком їх сестра. По роботі они вже не ішли до корчмы, но понагляли ся, жебы ся з дітинков пограли, поучіли і постарали ся о ню. По часі самы увиділи на собі, же дітинка їх змінила, перестали ходити до корчмы і зачали быти ку собі ліпшыма. Кідь людьска дітинка докаже зробити такы зміны, якы зміны в нашім жывоті нам може зробити Віфлеємска Божа дітинка? А і робить. Мінить наш характер, нашы неґатівны звычаї і плану натуру. Пустьме до свого сердця новонародженого Хріста і дайме ся ним формовати. Він може в нашім жывоті зробити великы зміны. Хрістос раждаєтся!
8
Наша тема
Ч. 23-24 2016
iнфо РУСИН
„Осадняньске бетлегемство“ (рождественна гра) Приносиме вам дашто із нашых звыків і традіцій, котры суть повязаны зо святами, якы в тім часі святкуєме - з праздником Рождества Ісуса Хріста. На тото „Осадняньске бетлегемство“ собі пару років тому заспоминав пан Андрій Мікулашко із Осадного і записав тоту рождественну віфлеємску гру отець Петро Сорока, містный православный парох. У 2009-ім році тото колядованя вєдно із богословами Православной факулты Пряшівской універзіты в Пряшові реалізовала Теодозія Латтова. Може то буде добра іншпірація, жебы сьте штось подобне обновили і зреалізовали і у вашых селах. (Позн. ред.: В тексті сьме із причіны автентічности зохабили діалектны формы.) Фотоґрафії суть із колядованя дітей в Руській Бурсі в Ґорлицях з януара 2016-го року. П. Сорока, Т. Латтова, Фототоґрафії: Ярек Мазур Особы: 1. Першый пастырь - Звіздарь 2. Другый пастырь - Федор 3. Третій пастырь – Стах 4. Дідо 5. Ґуба 6. Ангел 7. Ангел 8. Ангел 9. Чорт 10. Спів 11. Росповідач Спів: 4 колядкы + Многая літ. (На сцені стіл, на нім свічкы, ялічка, ябка, оріхы, вертеп з малым Ісуском.) Приходить 1. пастырь – Звіздарь
ві колом дав. Але маме меджі собов такы страты мати, волиме діда закликати.
Одповідь: Славите єго!
Федор :
Звіздарь:
Хрістос раждаєт ся !
Звіздарь: Прославляю Бога і вас перепрошаю, што без дозволіня до вашого дому вступаю. Но я ту не сам. Я пришов з братами - пастырями і ангелами. Мы вам принесли звізду віфлеємску, котра лежала довго в пустынях і была наконець Богом прославлена. Прото, милый ґаздо, мила ґаздыньо, дозвольте нам во вашім домі міста дати і мы вам будеме рождественну гру грати. Подь, подь, брате Федоре, позерай, в якім я ту краснім домі. Входить 2. пастырь – Федор
Федор: (дуркать з паліцьов) Помагай Біг, славны пантроткове походів. Я по горах, по долинах, по віфлеємскых салашах ходив. Стратив я фуяру а з-за паса балту. Хто бы мі нашов, красным дукатом бы-м му заплатив. Але маме меджі собов такы страты мати, волиме собі брата Стаха закликати. Подь, подь, брате Стаху, бо я ту во великім страху. Входить 3. пастырь - Стах
Стах: (дуркать з паліцьов) Што йойкаш, што кричіш, я ші не в такім быв. Вовці вівці розогнали, трьох баранків розторгали і того цапа кудлатого, што нам давали дукат за нього. Но зохабили лем ножкы, рожкы і дупку - старому на трубку. Што мам теперь робити? Федор:
Дайме ся на паньске.
Стах: Не дайме ся на паньске. Федор:
Дайме ся на столицю.
Стах: Не дайме ся на столицю. Федор: шыбеніцю.
Я ті оферію карабаньску
Стах: Дякію ті, брате Федоре, за твій красный дар. Так, як бы-сь мі по голо-
Діду, де сьте!
Входить дідо
Дідо: (дуркать з паліцьов) Вы мене кличете, може ня хочете вином або пивом погостити? Федор: Но не о том є слово. Мы хочеме знати, што нового во світі ся стало, бо нашы овечкы непрестайно скачуть в кошарах. Дідо: Діточкы мої, повім вам, што ся мі тамтой ночі стало. А то на небі чудесне світло ся мі указало. Так ня настрашыло, же рукы, ногы ся мі трясли, очі скакали, а в тім єм почув красный – любый голос, котрый поздоровляє і вас. Слухайте, як красно співають. Входять ангелы і співають колядку: „Народив ся, спаситель...“ Федор: Постарай ся , брате Стаху, де-сь зохабив брата Ґубу. Стах: Подь, подь, брате Ґубо, розвесель ся, як ті любо. Ґуба: Я бы ся розвеселив, кібы-сь ня даяков бідов не перевалив. Стах:
Не бій ся, Бог з тобов.
Ґуба: А я гоя, Ґуба буду. Ґуба жыє , тай пиє, пропив вівці, незнать чії. Стах:
То суть мої!
Ґуба: Кідь суть твої, так я іду по свої. (якбы одходив) Стах: Верний ся, Ґубочку, розбий бутылочку і напий ся паліночкы.
Ґуба: Най ся тото панство попозерать, як я жыю, як я пию.(плаксиво) Пять днів на ярмішіні быв, скірку хліба-м не видів, з голоду рукавіці-м поїв . А потім так єм ся наїв, напив, аж єм ся ту ледво перевалив.
Стах: Не будь ты, брате Ґубо, такым великым шалабантом, але маме меджі собов такы страты мати, волиме сі єдну колядку заспівати. Ґуба:
Гей,гей, не дбам.
Співають колядку. Вшыткы і ангелы помагають.
Дідо: Тристо паперей до вашых матерей. До церкви не ходите, Богу ся не молите а мене, старого чоловіка, по жобраню женете. Походив я по Римавскій Соботі, но не научів ся жадній роботі. Лем стары бучкы перескакувати а молоды дівчата любовати. Ха-ха! Ґуба:
Дідо шаленый!
Дідо:
Ты, Ґубо, шаленый!
Ґуба:
Дідо шаленый!
Дідо: Ґуба шаленый! А я вовкови хвіст одрубав а кібы не утікав, так ай голову бы-м му одрубав! Стах: сокыра?
А креше тота твоя оцільова
Дідо: Кідь я зачну кресати, будете вшыткы з той хыжы утікати! Стах:
Так олем попробуй.
(Дідо з Ґубом ся рубають, Ґуба падать на землю.) Стах: Старый, старый, шо-сь наробив, же-сь нам брата Ґубу забив.
Дідо: Не бійте ся, нич му не є. (Дідо вытягне валашку, іде міряти.) Стах:
Стах:
Стах:
Дідо:
Дідо: Дідо:
А што з ним будеш робити? Міряти го буду, не видиш? А як го будеш міряти? Якый довгый і якый шырокый. А што з нього буде? Увидиме.
(Мірять го на довжку, на шырьку і повідать:)
Ч. 23-24 2016 Дідо: монія.
iнфо РУСИН З головы буде фотбалова лопта, з ребер гар-
(Сідать на Ґубу і піднимать ногы, повідать:) Дідо:
З того будуть санкы.
(Обидвоми ставають. Слідує колядка. Вбігує чорт, скаче, махать руками, дзвонить дзвіночком...) Чорт: Што то чудо таке незвычайне на землі ся стало, бо той ночі страшні пекло ся затрясло. Я не доволю ангелам в пеклі покой нарушати! (Іде ку ангелам і грозить їм.) Ангел: Ідий, чорте, сокрушенна твоя сила, ты не знаш, же днесь народив ся Спаситель цілого міра, Ісуско маленькый! Слідує колядка.
(Ангелы ставають ку вертепу, потім далшы клякають на коліна.) Ангел 1: Icуску маленькый, я ті з ласкы дарую своє щіре сердечко, таке велике, як наше сонечко. Ангел 2: Ісуску маленькый, я ті дарую таке велике яблочко, як моє сердечко. Федор: Кланяме ся ті, маленьке дітятко. Принесли сьме дар – ягнятко і козлятко. Приймий од нас, Боже. Стах: А я Стах, руськый птах. Я ті дарую таку груду сыра, жебы ті не было горячо ани зима. Приймий, Боже. Ґуба: А я Ґуба - лакомець, што тобі мам офірувати? Я ті офірую три груды сыра, жебы-сь мав доброго пастыря. Ту маш, Боже. Федор: Старый, на офіру!
Дідо:
Я не іду.
Дідо:
Я кідь повім, же не іду, та не іду!
Дідо:
Там палінка? Як палінка, та іду.
Федор: Старый на офіру, бо ся Ісус народив!
Федор: Старый, подь, бо ту Панінка.
(Дідо помалы ся влече ку вертепу - яслям, і клякать.) Дідо: А я старый лаґанець, што мам ті, Боже, офіровати? Та я сам нич не мам. Офірую ті таку кобасу, же ся з ньов тристо раз опашеш. І дам ті миску капусты , жебы єсь быв тлустый. Уж ті дость, Боже? Чорт: Рождественную гру мы уж скінчіли, забавов і пісньов вас розвеселили, а за тото діло вы нам дашто дайте, до мішка нам щіро метайте, бо дідови борода посивіла, треба купити чорнила, почорнити, жебы го молода дівчіна любила. ( Іде помеджі люди і тримать калап на офіру.) Вшыткы співають колядку: Нова радость стала...
Федор: Вінчуєме вам, пане ґаздо, пані ґаздыньо, жебы сьте тоты свята в радости славили а другых, іші крашых ся дочекали. Здравы оставайте, віфлеємців споминайте! Стах: Дякуєме вам за вашы дары, што сьте нам дали, жебы сьте собі за зле не мали, же сьте нас шувно обдаровали. Тому ґаздови сто голбів вина а тій ґаздыні до рочка сына. Дідо: Ку-ку, ку-ку, велика зима, здала бы ся нам перина, і тот кожух валаськый, і бочкоры з повразкы. Ґуба: Господарю, господарю, вінчуєме вам і вашым дітям, жебы сьте ся зле не мали, в здравю рокы прожывали, вінчуєме вам.
Звіздарь: Вінчую, вінчую вам на тоту Вілію, жебы сьте мали щастя, здравя і в хыжі покою. Жебы ся вам зродило жыто і пшеніця, рункля і бандуркы – повна пивніця. Тоты свята щастливо пережыти, другых ся дожыти, гойнішы, спокійнішы а на теперь рік стораз ліпшы. Дідо: вінчуєме!
За дарункы од серця дякуєме і много літ вам
Співають вшыткы: Дякуєме вам за вашы дары і Многая літа...
Одходять зо сцены: першы ангелы (дівчата в довгых білых віґанах), далше вертеп, за нима остатні, наконець веселый чорт, котрый до кошарика зберать дарункы, махать хвостом, бринькать і страшыть дітей.
Наша тема
9
10
Бібліотека
iнфо РУСИН
Ч. 23-24 2016
Еміл Кубек: Хрістос раждаєт ся! Пані Буковіч вырішыла отворити склеп, отворила го без помочі мужа, ба, і проти його волі.І так склеп зачав рости, а з тым і бізніс. Діти ходили до школы і добрі ся учіли. Найстаршый сын скінчів низшы школы і хотів бы піти до высшых, але отець о тім ани чути не хотів, жадав, жебы Василько ішов з ним до майны робити. Не раз вшыткым дома повідав:
Добрі, нянь, добрі. Жебы сьте того не жаловали., - повів Василько і отворив двері. Выходячі з комнаты, повів: - Будьте здравы, а на Бога вас поручам! Затяг двері за собов, пішов до спал-
Я не знам ани чітати, ани писати, а жыю, зараблям, а він бы хотів быти паном?! Но! Кідь уж хоче конче дакым векшым быти, та няй іде за попа...В семінарії не треба за нього платити .
Новов старостьов матери, і проти волі отця, было послати сына до высшой школы. І платити за нього. Хоць – як тяжко то ішло, вдячно жертвовала вшытко. Василько ся перфектно учів, а нелем же брав участь у вшыткых штудентьскых шпортах, але быв у них лідром. Кідь скінчів высшу школу, хотів іти далше на універзіту, але отець свою пісню скупости повторяв:
Андрій не одповідав, аж ся сама чудовала і дале му вычітала, а тот лем тілько повів: Я-отець! - і зістав стояти у своїй завзятости. Меджі тым Василько ся спаковав і пустив ся іти. На сходах стрічають го сестры і з плачом кажуть:
За попа можеш іти, на інше ніт грошей!“ Нянь, вы хочете, жебы я ішов за руського священика, жебы мі вірници росказовали і так ся ку мі справовали, як вы ку вашому попови? Ниґда! Я не дітина. Вы ня веце не настрашыте... Я ся хочу учіти, а в тім мі не забраните!
Так тя учіли почливо справовати ся ку свому отцьови? Так го маш слухати? Василько спокійно стоїть, як мур, і спокійно одповідать: Нянь, не вдарьте ня, бо...буде шкандал! Вон з мого дому, вон, вон веце тя не узнавам за сына, а кідь іщі раз ся вкажеш перед мої очі та тя застрілю, хоць на шыбінь піду!
Мати дала за правду сынови і побігла ку мужови. Та ты выгнав сына з дому? Ці ты ся старав о діти? Ці ты ся доробив до того дому? Ці-сь мі дав педу? Заробок, як другы ґаздове? Та ты лем на себе зарабляш, грошы на своє мено складаш до банкы, а мі лем платиш, як даякій служніці. Я тя крыла перед дітми, жебы, тебе, властного отця, не зневажыли! Никому єм ся не скаржыла, жебы ті не зробити ганьбу. А ты теперь мі выгнав сына, кажеш, з твого дому? А то лем прото, бо хоче ся учіти, стати ся чоловіком? Коли ты вступиш до себе? Што ты за отець? Якый ты муж?.
Скупота і завість і проти свого родного сына, жебы тот не жыв легше, як він, провадили поступкы Андрія.
Отець, розгніваный, скочів ку сынови, і із двигнутов пястьов ку битці, грозячі повів:
ня выгнав, далше ту зістати не можу. Будьте спокійны! Не будете ся за мене ганьбити, мамко, а што – лем ся стану своїм паном, верну ся ку вам. Скорше ніт!
Де йдеш, Чарлі? Тато ня выгнав з дому, бо хочу ся дале учіти. Но, не повічте то никому, бо ганьба, лем повічте, же я одышов ку родині. ні спаковати ся. Дівчата доповіли вшытко матери, же отець выгнав Василька, а тот ся рыхтує зохабити їх. То не была перша звада меджі отцьом і сыном про школу. Мати обычайно ся не мішала меджі них, лем благала сына, абы ся дакус стримовав, бо она ся і так про нього постарать.. Полетіла із склепу просто до сыновой комнаты. Дітино, не зроб мі ганьбу! Ціла уліця ся з нас буде сміяти! Ні, мамонько, ціле місто, каждый знать, што ся у нас творить.Отець
Не дав ся затримати. Мама і сестры ся з ним з плачом розлучіли. Отець лем споза фірганкы попозерав ся за нерозважно выгнаным сыном. По сыновім одході ся пан Буковіч змінив. Не вадив ся веце і вкладну книжку, переписану на обидві мена, передав жені. Она то не хотіла прияти. „Няй бы зістало вшытко по старім“ - казала мужови. Але він повів: „Ты хранителька дому, а не я“ - і примусив єй взяти. Збачіли на нім зміну і панове кураторе.Андрій, як куратор, на мітінґах ся тихо справовав, не надавав, як перед тым, на попа, на дяка, а на велике чудованя вшыткых при-
Ч. 23-24 2016 ятелів – патріотів, зачав охраняти і попа, і дяка. Настала послідня неділя децембра. Час річного засіданя парафії. Вірници ся зышли без духовника, бо тот там, хоць і быв „ духовный отець“ не мав слово, так же отворив і провадив засіданя цівільный председа. По ознаміню, же касырь назад не дістав шекы з банкы, зато не запер свої книгы, также контролоры не могли сконтрольовати, діло рахунків было одложене „на будуще“ і приступили ку вольбі новых урядників. На жадость „попа – бий “партії, вшыткы з той партії были зволены. Жебы загладити діло, было зволено і пару лагоднішых, але было вырішено, же на будуще треба буде остріше выступити проти попови! Тогды встав Андрій Буковіч. Вшыткы чекали, же зясь буде нападати на попа і на дяка.Місто того він зачав серьйозно говорити: Братя, стоп! Заставте ся! Мі ся видить же мы так далше не можеме ґаздовати, бо і так з нас ся сміють іншы народности. Мы дотеперь заобходили з нашым отцьом духовным як з даякым свинопасом. Я ся не ганьблю повісти сам за себе, же єм быв у блуді. Кідь наш священик є нашым душпастырьом, няй же буде і в парафії першым, а не остатнім! Я пропоную, жебы сьме ту позвали отця духовного як нашого председу! Але, куме Андрію, як таке можеме.., - озвав ся председа. Сідай! - скричав Андрій, - Я ту не твій кум, але парафіян, котрый хоче направити поблудившых. Ці справедливо, розумно і честно то, жебы мы, неукы люди, з єдным ученым чоловіком так понижуючо заобходили?. Тадь він лем добрі хоче про нас і про нашы діти! Хто піде зо мнов покликати священика на громаду? Вшыткы двигли рукы, аж і його „попа-бий“ кум. Та подьте вы, куме! Але то вам повім, хто єдно шкареде слово выпустить з рота, му зубы зрахую. Подьте! Вшытко так голосно говорив, же й попадя на фарі зачула крик і полетіла ку мужови, тай гварить: Слухай, як Буковіч страшезно кричіть на громаді ! Уж зясь на нас хыбы глядають. Боже, якый тот наш жывот нещастливый, якы сьме безрадны проти злобы пару людей..... і розплакала ся. Делеґація уж кльопкать на двері. Священик спокійно пущать днука двох найвекшых мучітелів каждого духовника.
iнфо РУСИН Отче, люди сі вас жадають на громаду. Прошу, подьте з нами, повів Буковіч. Радше одыйду з парафії, як бы єм мав слухати новы оскорбліня. Будьте добры, передайте вірникам мою резіґнацію. Збогом!-одповів духовник. Отче я вам розумлю ! Но наше наміряня є інакше, як вы думате. Не оскорбляти вас веце, але перепросити за попередні трапезы, запричінены вам і іншым, а з вашов помочов зробити порядок. Дайте нам руку на нову честну роботу! Священик согласив ся. І настав порядок на радость і ужыток вшыткых старых і молодых. Каждый ся радовав зміні,а з тым честь Андрія лем выросла перед людми. Найвеце ся тішыла тому його жена і рождественный праздник быв бы цалком веселый, кобы не порожнє місто Василька при столі. Но о тім не мож было ніч отцьови повісти, жебы го не розъїдати, а він тыж ніч не споминав о Василькови.Трапив ся, кідь го нихто не видів. Такым способом минули штири Рождества. Василько чекав, же го позвуть домів, а отця грызло, же сын ся перед ним не понижыв. Матери не писав, жебы не ятрити рану, лем старшій сестрі з часу на час послав о собі справу. Сам ся о себе старав. На тій самій універзіті ся учіла і дівка суперінтенданта майны того містечка, слечна Бекер, і в часі вакацій она много доброго повідала о Василькови його сестрам. Надышов і пятый, здало бы ся, веселый, но про Буковічовых смутный Святый вечур. Мама зясь плакала, дівчата єй утішовали. Лем нараз учули, як перед їх домом застало авто. Дівчата побігли ку окнам і кажуть: Мамко, та то авто пана Бекера перед нашыма дверями. Мама приходить ку окну і видить, же з авта выходить єден молодый, высокый чоловік, розстає ся із сидячіма в авті, шофер зложыть з авта векшу пактаж – ку дверям, авто одходить, а молодець-путовник ся попозерав горі до окна, зняв капелюх і здравить ся з нима. Не спознали го. Хто то? Може то Василько... Та де там! То якыйсь чуджій хлоп! Дівчата ани не дыхають, а під мамов ся підламують ногы, же мусила ся оперти о дівча, абы не впасти. Дзвонок зясь забринчав. Наісто іде ку нам. Анько, ідь скоро, отворь двері, я не можу, бо мама скоро замліла, - повіла Геленка сестрі. Анька збігла, отворила двері і попросила ся: Кого глядате? Можу вам даяк помочі?
Бібліотека
11
Паробок ся щіро на ню попозерав, голосно ся засміяв і каже: Анько, та не спознаваш свого брата? Анька вногы выбігла до половины сходів і закричала догоры: Мамочко, мамчо, Геленко! Наш Василько ту! - З тым збігла назад ку братови, завісила ся му коло шыї, ціловала го, сміяла ся, плакала, віщала. - Ах , братику, братику мій! Василько вхопив свою сестрічку, як даяку дітину і несе єй горі сходами ку мамі, што стоїть у дверях світліці. Радость вшыткых тяжко описати. То не чітати, але видіти треба і пережыти то як єдну задушевну і радостну правду! Вошли до світліці. Василько ся попозерав, збачів ялічку і порыхтованый стіл про пятьох. Порозумив. Поціловав матери руку, притулив єй ку собі і одповів: В радости єм скоро забыв, же днесь Святый, Щедрый вечур. Мамчо! Хрістос раждаєт ся! А в бочных дверях стоїть надходячій отець і трясучім голосом одповідать: Славите єго! - і з розпростертыма руками іде ку сынови, притисне го ку собі і каже! - Витай сыну! За тоты рокы нелем ты ходив до школы, учів ся, але і я ся научів цінити науку і шановати ученых, а меджі нима, главно нашого отця духовного! І іншых єм то научів. Василько, хоць высокошколованый, не ганьбив ся поціловати у майні забруднену руку свого отця і повів: Кідь так, то я бы не дбав іщі ай попом ся стати... і наремно додав: Мам, нянь, доволите мі жебы я завтра привів до нашого дому свою заручену, слечну Кетлін Бекер, а з ньов і ведучого фірмы, мого приятеля пана Теодора Чернея? При послідніх словах попозерав на сестру Гелену і засміяв ся, бо она ся аж по уха зачервеніла при спомянутю мена єй нападника, о чім каждый, і родічі, знали. Правдаже, з радостьов привитаме обидвох, - повіли вшыткы. І так сіли ку святій, і про вшыткых досправды радостній вечері. По вечері ся забавляли, росповідали собі пригоды з минулых років, аж покы дзвоны їх не покликали на північну одправу і голосили: „Хрістос раждаєт ся!“ (Єдна стріча, выбране з прозы, Еміл Кубек. Выдав Світовый конґрес Русинів, Пряшів, 2007)
12
З домова
iнфо РУСИН
Ч. 23-24 2016
В Пряшові засідав ОСРС. Русины підпорили актівістів проти здобываню ропы і ґазу
3-го децембра в Пряшові проходило 20-те засіданя Округлого стола Русинів Словеньска (ОСРС). Платформа міджі собов привітала Крістіну Мойжішову із Розгласу і телевізії Словеньска (РТВС) і так само актівістів, котры розбігли петіцію „Nevŕtajte! Chceme žiť v zdravej krajine“ (Не вертьте! Хочеме жыти в здоровій країні). Петро Медвідь 20-те засіданя ОСРС належало головно двом важным пунктам, ку котрым собі Русины запросили гостів. Тым першым было оціньованя стану русиньского высыланя в рамках Народностно-етнічного высыланя (НЕВ) Радіа Патрія в Кошыцях. О тій темі представителі ОСРС діскутовали з тім лідром НЕВ Крістінов Мойжішовов. Мойжішова на засіданю інформовала о резултатах за остатні два рокы, як і о планах на рік 2017. ОСРС позітівно оцінює нароснутя річной дотації минут присвяченых про русиньске высыланя як і заведжіня новых проґрамів заміряных на обчаньску публіцістіку, котры мають у слухачів позітівны одзывы, ці піднятя професіоналности обсягу проґрамів, што є позітівным вкладом Крістіны Мойжішовой од їй наступліня до функції тім лідра НЕВ. На другім боці платформа выразила неспокійность з тым, же русиньска редакція НЕВ на основі недостатку фінанцій перестала з вырабляньом літературно-драматічных проґрамів. РТВС была єдинов інштітуційов, в рамках котрой могли Русины вырабляти літературно-драматічны проґрамы і тым презентовати свою сучасну літературну творчость. За порядком другым важным пунктом было познакомліня ся з проблематіков актівностей компанії Alpine Oil and Gas s.r.o. в селах на северовыході Словакії. О тій проблематіці на засіданю ОСРС інформо-
вали членове петічного выбору петіції „Nevŕtajte! Chceme žiť v zdravej krajine,“ Владимір Ферко і Роланд Ноґа. Округлый стіл Русинів Словеньска по познакомліню ся зо вшыткыма справами, котры актівісты на засіданю одпрезентовали, підпорує петіцію „Nevŕtajte! Chceme žiť v zdravej krajine“ і протестує проти порушованю властницькых прав жытелів в повязаню з досліджуючіма верчінями і проти огрожо- ▲▲ На засідані ОСРС о.Прейса, П. Штефаняк і Т. Латтова. ваню жывотного оточіня. Платбудованя водной перегороды Старина ці форма собі усвідомлює, же ропа і ґаз суть вытворіня Воєньской области Яворина. комодіты, котры хоснуєме вшыткы, но не Днесь суть міджі селами, в котрых ся маможе быти согласна зо способом, якым ся ють робити досліджуючі верчіня, знова і компанія Alpine Oil and Gas s.r.o. справує русиньскы села. ОСРС бы привітав, кібы до ку властникам фундушів, як суть реґіону северовыходной Словакії были порушованы їх права і як ся на то державны забезпечены інвестіції, котры бы в тім краю орґаны тихо смотрять, хоць суть права дали людям роботу, а не інвестіції, котры людей, котрых ся то дотулять, ґарантованы їх з нього будуть выганяти, як ся то може Конштітуційов Словацькой републікы. ОСРС стати при пошкоджіню жывотного оточіня. так само не може быти согласный з тым, ОСРС так само повірив членів Выбору жебы были замовчованы факты о можливых про народностны меншыны і етнічны ґрупы різіках пошкоджідня жывотного оточіня, Рады влады Словацькой републікы про котре бы ся не дало навернути, в тых селюдьскы права, народностны меншыны і лах, што може запричінити неможность родову рівность Яна Липиньского і Мілана жыти в тых селах. Піліпа їднати з міністром културы односно Русины так само припоминають, же рішіня русиньскых збірок, котры ся нахорусиньскы села уж в історії были жертвов дять в Словацькім народнім музею – Музею проєктів, котры запричінили примушене україньской културы во Свіднику, котры заникнутя тых сел. Такым проєктом было суть презентованы як україньскы збіркы.
Камюньскый Барвінок в Кошыцях Miстна oрґанізація Русиньской оброды на Словеньску (МО РОС) в Кошыцях сістематічно орґанізує културно-освітні і научны події про Русинів і сімпатізантів нашой културы, котры жыють, роблять або штудують в Кошыцях і околіці. Єдна із такых акцій ся одбыла і 13-го новембра 2016-го року, яка несла назву З русиньского сердця із підназвов Потішме ся з Барвінком. М. Караш В рамках споминаной події выступив в Кошыцях фолклорный колектів Барвінок із Камюнкы, котрый у 80 минутовім проґрамі презентовав русиньскы звыкы і традіції села Камюнка і любовняньского реґіону. У выступлінях не хыбили вецеголосовы русиньскы співы женьской і мужской співацькой ґрупы. Барвінок указав тіпічну камюньску свадьбу і з ньов повязаны богаты обычаї – oд Запрошаня на свадьбу, Ограваня вінця, Перепрошаня, Шлюб, Чепліня млодухы, свадьбяну забаву аж по Возіня касты. Далшым звыкословным пасмом, котре Камюнчане кошыцькій публіці указали было обробляня лену – процес сіяня, росту і торганя лену, пізніше його обробліня аж по пряджіня і тканя. Выступліня ФК Барвінок супроводив мандоліновый орхестер, за што участникы концерту часто реаґовали міцныма аплавзами.
На кінці події ся вшыткым – участникам концерту і выступаючім - приговорила і подяковала за приємну атмосферу і выдареный проґрам Марія Біцкова, председкыня МО РОС в Кошыцях, котра такой інформовала і запросила і на далшы події, котры кошыцька орґанізація готує. Фолклорный колектів Барвінок і перед кошыцьков публіков потвердив свою якость і на його выступліню было видіти і професіоналный вплив хореоґрафа доц. Владиміра Марушіна, котрый в остатніх роках сполупрацує з колектівом.
Барвінок сістематічно выступлять на домашніх і загранічных сценах а в 2017-ім році ославить уж свою 65-ту річніцю. В тых днях колектіву Барвінок вышло нове ЦД під назвов Русиньскы коляды.
Ч. 23-24 2016
iнфо РУСИН
Діятельство кошыцькых Русинів у 2016-ім році
Діятельство Містной орґанізації Русиньской оброды на Словеньску (МО РОС) в Кошыцях ся у 2016-ім році заміряло на вызначны юбілеї русиньскых діятелів з области културы, політічногого і хрістіаньского жывота, познаваня і навщіву памятных місць, деревяных храмів і музеїв. -акузСвою тогорічну културно-освітню роботу зачали 30-го марца 2016-го року орґанізованьом першой події. Тов была лекція, котра была присвячена ціложывотній творчости Віктора Добряньского з нагоды 200-ой річніці од дня його народжіня. Віктор Добряньскый, окрем того, же быв о рік старшым братом вызначного културно-політічного діятеля Русинів Адолфа Добряньского, быв священиком, културно-освітнім діятельом і публіцістом. До істотрії Русинів ся записав і тым, же в 1849-ім році вів делеґацію Русинів до австрійского цісаря Франтішка Йозефа І. (людми называный і Ференц Йожко), котрому передав Меморандум угорьскых
Русинів. Быв і школьскым іншпектором і дбав, жебы русиньскы школы мали достаток учебників. По смерти (12-го юна 1860) быв похованый в кріпті під Катедралным храмом ґрекокатолицькой церькви св. Йоана Крестителя в Пряшові коло нашого великана Александра Духновіча. В апрілю (14-го) кошыцькы Русины собі припомянули благославеного Теодора Ромжу, ґрекокатолицького єпіскопа і великомученика з нагоды його 105-ой річніці од дня народжіня (14-го апріля 1911 р.). У літнім місяці, в юні, членове кошыцькой орґанізації МО РОС навщівили Словацькый народный музей – Музей русиньской културы в Пряшові і Мінісканзен деревяных храмів,
Oдказ в ділі Aлександра Духновіча
Неодділнов частьов жывота каждого народа є його історія. А правда потверджена в історії є, же народ, котрый собі не цінить свою минулость, не мать ани нияку будучность. Тото суть головны причіны і цілі, про котры Містна орґанізаця Русиньской оброды на Словеньску (МО РОС) у Свіднику уж третій рік орґанізує културно-освітні події, котры суть в першім ряді заміряны на навертаня дітей і молодежі до духовных цінностей нашых предків і пробуджаня русиньского самоусвідомліня. Я. Фецуш Єднов із такых подій быв і семінарь о жывоті і ділі нашого вызначного русиньского будителя Александра Духновіча – oтця вшыткых Русинів, котрый ся 29-го новембра 2016 р. одбывав у Піддукляньскій бібліотеці в Свіднику. O свої зналости о ціложывотнім ділі Александра Духновіча ся на семінарі з участниками поділили Ярос-
лав Фецуш, председа МО РОС у Свіднику, отці духовны - Mґр. Miлан Ясик і Mґр. Петро Савчак. Неодділнов частьов події была і навщіва Тополі, родного села A. Духновіча, де брали участь не лем орґанізаторы події, але так само учітелькы свідницькых школ і їх школярі. На фотоґрафіях в Тополі могли участникы екскурзії видіти і другый найстаршый ґрекокатолицькый храм в Европі, де служыв і отець духовный Александер Духновіч.
З домова
13
котрый ся находить в ареалі путницького місця Базілікы Мінор у селі Лютина. У посліднім кварталі 2016-го року было діятельтво кошыцькой орґанізації присвячене трьом културно-освітнім подіям. В октобрі ся одбыв музично-співацькый концерт під назвов З русиньского сердця, на котрім выступили тріо Тропар із Свідника і дуо – Николай Петрашовскый із свойов дівков Наталков із Гуменного. Потішме ся з Барвінком была назва події, на котрій із прекрасным репертоаром у новембрі т. р. выступив в Кошыцях русиньскый фолклорный колектів Барвінок із Камюнкы (позн. ред.: статю о тій приносиме в днешнім выданю Інфо Русина). В новембрі т. р. ся одбыло в Кошыцях святочне споминаня на вызначных Русинів з нашой історії. Події были присвячены 15-ій річніці од благоречіня священомученика єпіскопа Павла Петра Ґойдіча і 130-ій річніці од народжіня Ґріґорія Жатковіча, першого ґубернатора Підкарпатьской Руси, правника, політічного діятеля і лідра русиньской еміґрації в США. Русиньска оброда на Словеньску на челі із председом Інж. Мартіном Карашом і з того місця высловлює велике подякованя Марії Біцковій, председкыні кошыцькой МО РОС і остатнім културным актівістам, котры ся поділяли на приготовліню і реалізації цілорічного културно-освітнього русиньского діятельства. Треба іщі додати, же в місяці новембрі під покровительством свідницькой МО РОС проходили на свідницькых основных школах зналостны квізы із опросом: Што знаш о Александрови Духновічови? Споминаны квізы із школярями вели учітелькы ПаедДр. Гелена Лацова і Бц. Марія Ґоцова із Основной школы на Коменьского уліці в Свіднику, РНДр. Mарія Maкутова, Mґр. Aннa Лажова і Валентіна Бруднякова із Споєной школы, Iнж. Надежда Іґнацова і Mґр. Mарія Белішова із ОШ Карпатьска, Mґр.Iнґрід Федорковічова, Mґр. Власта Лажова і Mґр. Вєра Куртіова з ОШ 8-го мая. Вшыткым названым учітелькам належыть за їх ініціатіву і роботу з дітми велике подякованя. З їх боку іде о сістематічный добрый робочій контакт і позітівне одношіня до проєктів русиньского характеру. В попередніх роках МО РОС у Свіднику реалізовала русиньскы проєкты подобного характеру, котры были присвячены вызначным русиньскым діятелям – Александрови Павловічови і Адолфови Добряньскому. В подобнім дусі хоче свідницька орґанізація продовжовати своє діятельство і в будучім 2017-ім році.
Кермеш в Біловежі
Дня 13-го новембра 2016-го року одбыв ся одпуст - кермеш, в селі Біловежа, в окресі Бардейов, де є ґрекокатолицька церьков присвячена св. Михаілови Архістратигови. Із той нагоды містну ґрекокатолицьку парохію навщівив преосвященый владыка Мілан Лах, помічный єпіскоп Пряшівской ґрекокатолицькой архієпархії і преосвященый владыка Евген Кочіш, емерітный празькый помічный єпіскоп. -БЕЛСвяткованя зачало о 9.30 год., кідь участных в церькви привітав нашым славяньскым звычайом - хлібом і сольов, староста села Петро Мікула. По тім біловезькый парох отець Михал Зорван привітав владыків, як і бывшых священиків, котры діяли у Біловежі - отця Алфонза Боцка і отця Василя Фецканіча, як і остатніх гостів і шыроку громаду. Святкованя почало посвячіньом наново збудованых частей
нашой церькви - нового престола і зреконштруованого іконостасу. О десятій годині зачала архієрейска літурґія в церьковнославяньскім языку. На кінцю літурґії ся преосвященый владыка Мілан приговорив участным по русиньскы. По святій літурґії позваны гості пришли на погощіня, котре приготовив сельскый уряд за помочі спонзорів. Почас перервы староста села Петро Мікула подаровав владыкови Міланови в Біловежі містным іконописцьом Йосифом Петрішаком написану Ікону Пресвятой Богородіці.
Председнічка із Єдности пензістів п. Гопкова ся подяковала печенов домашньов „Біловезьков“ пасков. Посиджіня было барз приємне, владыка ся приставив коло каждого і людьскы з каждым побісідовав, выслухав і порадив, кідь треба было. Наконець ся подавала „Біловезька“ мачанка. Найтяжше было прощаня із нашыма цінныма гостями, но прощали сьме ся з тым, же то не была остатня навщіва. Нашым цінным гостям і тов путьов дякуєме за повзбудивы слова і тішыме ся на далшу стрічу.
14
Карпатьска Русь
iнфо РУСИН
Ч. 23-24 2016
Посвятили памятник владыкы Йоана Семедія
В неділю 11-го децембра 2016-го року быв посвяченый памятник владыкы Йоана Семедія, бывшого мукачівского ґрекокатолицького єпархы. Подія зачала о 11.00 год. в Церькви св. Василія Великого в селі Мала Копаня, де ся Йоан Семедій народив. Головным служытельом быв єпарха Мукачівской ґрекокатолицькой єпархії преосвященый владыка Мілан Шашік. Посвячіня памятника, котрый стоїть коло церькви, слідовало по одслужіню архієрейской літурґії, котру з владыком служыло веце священиків. Посвячіню участны помолили ся і коло гробу владыкы Йоана. Петро Медвідь
Йоан Семедій Йоан Семедій народив ся 26-го юнія 1921го року в селі Мала Копаня Виноградівского району, на Підкарпатьскій Руси, котра втогды была частьов Чехословакії. У 1942-ім році закінчів ґімназію в місті Хуст. В тім самім році наступив до Ужгородьской богословской семінарії. В році 1944 ся став добровольником і войовав у Чехословацькій армії. Пізніше быв демобілізованый, жебы міг продовжовати навчаня в богословскій семінарії, яку закінчів у 1947-ім році. В тім самім році в місяці юл прияв із рук владыкы Теодора Ромжы священьске рукополіжіня. Быв призначеный префектом і учітельом богословской семінарії в Ужгороді, єдночасно выконовав функцію нотаря єпархіалного управліня Мукачівской ґрекокатолицькой єпархії. Од року 1949, коли была совітьскыма властями офіціално зліквідована Мукачівска єпархія, аж до року 1987 працовав в цівільных роботах і потім одышов на пензію. Но цілый тот час Йоан Семедій діяв в рамках підземной, ілеґалной ґрекокатолицькой церькви. 24-го авґуста 1978-го року в селі Оноківці, коло Ужгорода, од ґрекокатолицького владыкы Александра Хіры дістав тайны єпсікопскы свячіня. В януарі 1979-го року, по смерти апостольского адміністратора Миколая Муранія, Йоан Семедій як єпіскоп зачав вести Мукачівску ґрекокатолицьку єпархію в ілеґаліті. Зміна пришла аж на кінцю комуністічного режіму, по леґалізації Ґрекокатолицькой церькви на Україні дня 20-го новембра 1989-го року. О нецілый рік і пів пізніше, 21-го януара 1991-го року, дістав владыка Йоан Семедій од
втогдышнього папы римского Йоана Павла ІІ. декрет о тім, же є Римом признаный як єпархіалный єпіскоп мукачівскый. В тім часі на теріторії Підкарпатя были далшы высвячены єпіскопы – Іван Марґітич і Йосиф Головач. У тій функції быв аж до 25-го януара 2003-го року, коли папа римксый прияв його резіґнацію і владыка Йоан став ся єпіскопом – емерітом. Умер 6-го децембра 2008-го року у віці 88 років, в 31-ім році єпіскопского служіня і 62-ім році священства. Похороненый быв 9-го децембра в роднім селі.
Роль владыкы Йоана Семедія Йоан Семедій мав важну роль в рамках обновліня Мукачівской ґрекокатолицькой єпархії. За його періоду у функції єпархы подарило ся принавернути ґрекокатоликам дакотры церькви, котры по 1949-ім році хосновали православны, так само церьковны будинкы – наприклад і єпархіалный палац в Ужгороді, обновила ся богословска семінарія, зачали ся будовати новы церькви. Єпархія по довгых роках офіціалного неіснованя знову ожыла і зачала переквітати. За його веджіня єпархії зачав ся процес на кінцю котрого у 2001-ім році быв за блаженого выголошеный його святитель владыка Теодор Ромжа. Так само было важне його русиньске прямованя. По обновліню єпархії в 1989-ім році, были такой намагы україньскых єпіскопів, жебы Мукачівску ґрекокатолицьку єпархію приєднати під Україньску ґрекокатолицьку церьков, котра в тім часі мала свій центер у Львові. В юнію 1990-го року проходив в Римі Сінод єпіскопів Україньской ґрекокатолицькой церькви, на котру пришов і владыка Йоан Семедій вєдно з владыком Іваном Марґітичом і Йосифом Головачом, кідьже дістали запрошіня. Там
быв владыка Семедій під тиском з боку україньскых єпіскопів, жебы Мукачово приєднало ся до складу україньской церькви. В тій думці мали україньскы єпсікопы споєнця Івана Марґітича, котрый быв міцно проукраїньского напряму. Многы проукраїньскы думаючі ґрекокатолици Марґітича беруть за чоловіка, котрый войовав проти „сепаратізма“ втогдышнього веджіня Мукачівской ґрекокатолицькой єпархії. Владыка в тых нелегкых часах обновльованя церькви і нового возроджіня Русинів стояв на русиньскых позіціях і не быв согласный з тым, жебы мукачівска єпархія мала перестати быти русиньсков церьквов sui iuris і підпорядковати ся україньскому Львову. Доказав зохабити тоту єпархію прямо під юрісдікційов Рима, як тому все было, і кідь быв під міцным тиском. Тым заборонив скорій українізації церькви на Підкарпатю. Владыка чув повязаня із Пряшівсков ґрекокатолицьков єпархійов, котра выникла як раз одділіньом із мукачівской. Брав участь на многых церьковных подіях, стрічав ся із владыком Йоаном Гірком, котрый быв в тім часі пряшівскым єпархом, і до пряшівской семінарії посылав в 90-ых роках 20-го столітя штудовати многых богословів із Підкарпатя.
Русины на Міністерстві загранічных діл США Як інформовав портал Голос Карпат член Світовой академії русиньской културы Валерій Падяк, 18-го новембра 2016-го року у Вашінґтоні проходила далша стріча представителів Міністерства загранічных діл Споєных штатів Америкы у справах Европы і Евразії із актівістами з Україны і представителями Карпаторусиньского конзорціума Северной Америкы односно проблемів русиньской народности на Україні. Подобна стріча одбыла ся вже минулый рік. П. Медвідь Представителі Русинів підкреслили складну сітуація односно діалоґу з Українов на тему вызнаня русиньской народности в тій державі. Припомянули, же Україна зіставать єдинов европсков державов, котра не вызнавать Русинів за окремый народ. Україна іґнорує пожадавкы Русинів, наприклад в справі одкрытя класів, де бы ся учів русиньскый язык, історія, література і култура Русинів на школах в Закарпатьскій области. Міністерство освіты Україны так само не робить нич про то, жебы была на Ужгородьскій націоналній універзіті одкрыта катедра карпаторусиністікы, хоць Русины таку пожадавку декларовали, о чім были так само інформованы представи-
телі америцького міністерства загранічных діл. Навспак, за словами Падяка на Україні вже четверть столітя продовжує ідеолоґія, котра діє на хосен асімілації Русинів, крітізує русиньскых актівістів в медіах і означує русиньскый рух як сепаратізм. Покля сучасна влада на Україні досправды хоче демонштровати прихылность ку европскым вартостям і будує модерну демократічну державу, має вызнати за леґітімне рішіня Закарпатьской областной рады із 2007го року о вызнаню народности „Русин“ і забеспечіти Русинам право на освіту в материньскім языку на вшыткых рівнях школства – од основных школ аж по універзіту, говорить про портал Голос Карпат Валерій Падяк.
На стрічі з представителями міністерства брали за Русинів участь Павел Роберт Маґочій, Валерій Падяк, Джон Ріґетті, Марія Сілвестрі, Ніколас Купеньскый, Карен Варіян, Джім Каміньскый і Мікулаш Поповіч. День перед тым, 17-го новембра, делеґація Русинів навщівила амбасаду Україны у Вашінґтоні.
Ч. 23-24 2016
Новинкы у 2017 році
Дорогы чітателі, тото є остатнє чісло новинок Інфо Русин, а властно і остатнє чісло новинок під таков назвов. В януарі выйде перше двочісло нашых, але головно вашых новинок і будуть мати назву НН Інфо Русин з підтітулом Народны новинкы Русинів Словакії. Буде то нова етапа русиньской пресы, коли Інфо Русин зачне писати чотырнадцятый і Народны Новинкы двадцятьшестый річник свойой екзістенції. Будеме ся намагати, жебы не зъєдинили ся новинкы лем в назві і выдаваню, но і в тім, жебы сьме поступно в новинках надвязали на тото найліпше, што окремы редакції почас свого цілого існованя мали. Петро Медвідь, шефредактор Так, як і по минулы рокы, і теперь ся на вас, дорогы нашы чітателі обертам тыма рядками, жебы єм припомянув факты, котры не попустять. З тым, жебы новинкы могли выходити, є повязаных много реалностей. І тов найголовнішов суть фінанції, за котры можеме новинкы друковати, за котры можуть робити редакторы свою роботу, за котры заплатиме поштовне, жебы НН Інфо Русин пришов на вашы адресы. За остатніх два і пів рока, од коли єм зачав вести редакцію Інфо Русина, наперед як повіреный веджіньом редакції, пізніше як шефредактор, єм мав намагу змінити новинкы, а то нелем ґрафічно, а головно обсягово. Завели сьме реґуларны рубрікы, котры ся у окремых чіслах повторяють і мають свій штандардізованый обсяг, новинкы зачали быти богатшыма на кількость тексту, но нелем на кількость, а і якость статей сьме ся намагали в редакції підняти так, жебы быв Інфо Русин новинков, котра вас заінтересує, і котру будете хотіти чітати і будете ся на кажде далше чісло тішыти. Приносили сьме так само імформації о жывоті Русинів нелем з домова, але і з далшых держав, де жыєме. Так само сьме зачали приносити інформації із цілосполоченьского жывота на Словакії, бо Русины суть так само частьов того жывота. Штандардізовали сьме, же за рік выйде 18 єдночісел на 12-ох сторінках, і три двочісла, в місяцях януар, юл і децембер, котры выходять на 16-ох сторінках. Поступно можете видіти і на підписах коло статей, же ся росшырює і круг людей, котры реґуларніше, або менше
Оголошіня
iнфо РУСИН
реґуларно, но приспівають до редакції, маєме стабілну співпрацу із найвекшым і найчітанішым русиньскым інформачным порталом на світі lem.fm. Знаме, же все є што зліпшовати. І будеме мати намагу зліпшовати ся. Як раз зато ся днесь обертаме на вас, нашых чітателів, жебы сьме вам припомянули, як можете выдаваня Інфо Русина підпорити. Самособов, Русиньска оброда на Словеньску каждый рік подавать ґрантовый проєкт на Уряд влады Словацькой републікы, але треба раховати з тым, же орґанізація мусить до каждого проєкту дати і свій фінанчный вклад, і што є найважнішым проблемом, ниґда не знаме, яка дотація нам буде схвалена, коли грошы орґанізації досправды прийдуть на банковый рахунок. Пінязі можуть прийти в авґусті, лемже такы проєкты, якым суть і нашы новинкы, ся выдавають од зачатку рока - цілый рік. Зато вам днесь даваме до увагы способы, як НН Інфо Русин можете підпорити.
Передплатне Першым способом є передплатити собі НН Інфо Русин на цілый слідуючій рік. Абонемент на слідуючій рік зіставать незміненый в сумі 10,50 €, за што вам прийде 18 єдночісел і 3 двочісла нашых новинок. Підкреслюю, же є то лем сума за поштовне (0,50 € за єден фалаток выданя на єдну адресу), за новинкы неплатите, кідьже суть новинкы выдаваны із ґранту од Уряду влады. Шек найдете в першім чіслі новинок у 2017 році. Кількость абонентів нам поможе з тым, же будеме мати грошы, головно зачатком рока на плачіня поштовного при каждім єднім посыланю новинок на пошті.
15
Дары Другым способом суть вашы дары. Окрем того, же собі нашы новинкы обїднате, можете нам на наш банковый рахунок дати благодійный дар, котрый нам годен помочі в місяцях, коли іщі редакція не має з Уряду влады грошы. На дары не будуть окремы шекы, але із даных, котры будуть на шеку передплатного, буде легко дізнати ся наш банковый рахунок з тым, же дары бы мали іти окремов платбов, з геслом „Dar NN Info Rusín 2017“, жебы сьме мали точный перегляд о предплатителях і донорах і жебы никому, хто собі новинкы обїднав, або їх обдарив, НН Інфо Русин не браковав в обыстю.
Реклама Третім способом є способ, котрым од нас дістанете за свої грошы протислужбу. Вы, котры робите бізніс, сьте подникателі, жывностници, або будете того року хотіти ословити своїх воличів, припадно робите якусь комерчну подію (бал ітд.), можете схосновати і нашы новинкы на то, жебы сьте о собі дали знати. Вшыткым, котры бы такым способом хотіли помочі нам, але вєдно з тым можуть помочі і собі свойов пропаґаційов, радо заженеме цінник з можностями інзерції в нашых новинках. Стачіть контактовати нашу редакцію, котрой адресу і імейловый контакт найдете в тіражі новинок.
Дописователі Четвертый способ є нефінанчна підпора, але таксамо потрібна. Круг людей, котры пишуть до нашых новинок розроснув ся, но все нас може быти веце і можеме так приносити веце статей, головно з нашых реґіонів. Хто має інтерес писати, быти співпрацовником новинок НН Інфо Русин, най сміло контактує редакцію. Людей, котры нас заінтересують своїма статями, будеме радо публіковати. Вірю, же так як мы, і вы хочете діставати і чітати добры русиньскы новинкы. І злучіня новинок до єдных тому, маю надію, поможе. Вірю, же новинкы хочете діставати реґуларно, і же в них хочете мати добрый обсяг. Зато каждый, хто має інтерес о нашу пресу, най своїм способом поможе утримати і розвивати наше писане слово. Як не пережыє наше слово, не буде ани народа.
16
Погляды
Ч. 23-24 2016
iнфо РУСИН
Lex Sopoliga Хоць Мілан Піліп перед часом подав на прокуратуру пропозіцію на зачатя карного процесу односно Мірослава Сополиґы в справі ганобліня народа за конференцію Українці в історії і културі Карпат, в рамках котрой были приняты протирусиньскы заключіня, поступно ся вказує, же на Словакії (і бою ся, же не лем на Словакії) може быти чінным якыйсь Lex Sopoliga, котрый „науковцям“, якым є Мірослав Сополиґа сам, і йому подібным, дозволять робити хоцьшто, і він їх перед вшыткыма остатніма законами, в тім чіслі і перед Конштітуційов, охоронить. Петро Медвідь Міланови Піліпови перед нецілыма двома тыжднями пришла одповідь із Крайского директоріату Поліцайного збору в Пряшові, в котрім выслухуючій поліцайт, котрый дістав припад Сополиґы на свій стіл, конштатує, же не мать чом зачати карный процес зо Сополиґом. Векшым несподіваньом як то, же поліцайт не нашов порушіня жадного закона, є про мене то, якы арґументы при тім тот чоловік хоснує. Поліцайт, котрый мав цілу споминану справу у своїй компетенції, в узнесіню, котре загнав Піліпови, інформує о выповіді Мірослава Сополиґы, і не забывать там дати, же днесь уж бывшый директор Словацького народного музею – Музею україньской културы во Свіднику, котрый быв головным орґанізатором шкандалозной конференції, по одробліню 49-ох років хоче одыйти до пензії, і же быв у своїй карьєрі участником веце як 200 науковых конференцій. Я ся звідам: і што? Мінить дашто на порушованю закона то, же єм быв на даякій кількости конференцій? Можу безкарно порушовати закон, покля єм быв на даякій кількости конференцій? Покля гей, попрошу собі точне чісло конференцій, котры суть ку тому потрібны, од якой кількости можу робити што лем хочу. Ці ся чоловік ставать безкарным кідь собі повість, же уж піде на пензію? Зато не знам, што тоты „факты“ роблять в узнесіню і яку роль бы мали мати односно переступліня закона в справі ганобліня народа. Далшым інтересным арґументом, котрый є в узнесіню, і мав помочі Сополиґови в його невині, є то, же о заключінях голосовали участны конференції.
Info Rusín vydáva Rusínska obroda na Slovensku s finančnou podporou Úradu vlády SR - program Kultúra národnostných menšín 2016.
Тот арґумент є інтересный такой із двох причін. По перше, на стрічі, котру іщі перед поданьом пропозіції Піліпа на Ґенералну прокуратуру в Братіславі мали представителі Русинів з ґенералным директором Словацького народного музею (СНМ), Павол Мештян, директор жыдівского музею і єдночасно намістник директора СНМ про Одділіня народностных меншын, мав повісти, же на конференції быв, о жадных такых заключінях ся не голосовало, не знать о ничім такім, значіть, не є то нич офіціалне, што з той конференції вышло. Сополиґа мав у выповіді повісти дашто інше. Вопросом є, хто теперь не говорить правду. Мій особный погляд є, же як раз бывшый педаґоґ на Высокій партійній школі Централного комітету Комуністічной партії Словакії в Братіславі – Павол Мештян. Комуністічный нормалізатор, котрый собі днесь спокійно окрім іншого сідить в Раді влады Словацькой републікы про людьскы права… Покля Мештян не говорить правду, вопросом є і то, чом крыв Сополиґу перед представителями Русинів. Покля знав, же заключіня были офіціалны, голосовало ся о них і він сам то іщі крыв, мав бы о свою функцію прийти до годины. По друге, тым арґументом ся діставаме на ровень, же покля за дашто одголосують якыська „науковці“ на конференції, так є то в порядку, і кідь то не є в згоді з політіков і леґіслатівов державы. Чудне. Такым способом можеме чекати, коли „науковці“ набігнуть зо своїма заключінями до Братіславы, ці до Варшавы, і пожадають вычерькнути зо списку народностей Русинів, бо предці они так рішыли і они суть науковці. Ніт, не є то на сміх. Скоріше бы сьме собі мали усвідомити, же покля будуть так робити державны орґаны, як поліцайт, котрый не находить вину на Сополиґови і його конференції, потім є українізація в цілій своїй силі омного актуалнішов небеспеков про Русинів, як сьме собі остатні рокы думали, і не дотулять ся то лем Україны, але і далшых держав. За хыбу першокласника беру арґумент поліцайта в узнесіню о тім, же є акаде-
мічна свобода, свобода баданя і свобода прояву, і так не може за нич обвинити бывшого директора Сополиґу бо заключіня суть в рамках спомянутых свобод в порядку. Но спомянуты свободы предці не суть ентітами, котрых ся не мож дотулити, котры суть над вшыткым, над законами і над людьскыма правами. Навеце, суть і далшы факты, котры поліцайт не взяв до увагы. Наприклад то, же конференція мала быти о Українцях, но заключіня рішають і іншый державов вызнаный народ – Русинів. Так само не взяв до увагы то, же о народі – його існованю, не рішають науковці, же выникать і заникать за іншыма правилами, же є ту якесь самоусвідомліня, же язык ся ставать літературным кодіфікаційов, а не тым, што одголосують науковці на конференції, навеце такій, котра ся мала занимати іншым народом. Іщі жаден народ не выникнув на конференції, і жаден бы ани не мав на конференції перестати існовати. І так само треба підкреслити, же бісіды о тім, як русиньскый рух дезінтеґрує Українців, не мать нич з будьяков науков, не мало то мати нич ани з темов конференції, бо то чіста україньска пропаґанда. Мілан Піліп подав одкликаня. Нам не зіставать нич інше, лем вірити, же жаден Lex Sopoliga, котрый бы і теперь тримав охранны крыла над українізаторами, котрый бы їх чіны робив безкарныма, і котрый бы міг дійти аж до того, же ся знова будеме мусити бити за свої права, в словацькій правній сістемі не є. Покля бы ся вказало, же є, пак є то мементо про нас вшыткых, не лем на Словакії, котре бы вказовало, же нашы права суть іщі все на тонкім леді, котрый ся може хоцьколи переломити.
IČO vydavateľa: IČO 17 151 074, sídlo vydavateľa: Masarykova 20, Prešov, dátum vydania periodickej tlače: 16. december 2016
Info Rusín vydáva Rusínska obroda na Slovensku a výlučne zodpovedá za obsah projektu. Realizované s finančnou podporou Úradu vlády SR. Evidenčné číslo: EV 1739/08. Šéfredaktor: Mgr. Peter Medviď Jazyková úprava: Mgr. Anna Kuzmiaková. Výroba: Tlačiareň Svidnícka, s.r.o. Adresa redakcie a administrácie: Rusínska obroda na Slovensku, redakcia Info Rusín, Masarykova 20, 080 01, Prešov. Tel.: Peter Medviď +421 907 291 591. E-mail: Peter Medviď: peter.medvid@gmail.com. Inzeráty, reklamy, sponzoring preberáme po dohode so šéfredaktorom na adrese sídla ROS v Prešove. Číslo účtu pre predplatné: 2155073158/0200. Predplatné na rok: Slovensko: 10,50 Є, Európske štáty: 15,96 Є, mimoeurópske štáty: 21 Є. Neobjednané rukopisy a fotografie nevraciame. Publikujeme i názory, s ktorými nie vždy súhlasíme. Za obsah príspevku zodpovedá autor. Redakcia si vyhradzuje právo na krátenie a štylistickú úpravu textov. Príspevky v slovenskom jazyku nehonorujeme.
Rusínska obroda na Slovensku redakcia Info Rusín Masarykova 20 080 01 Prešov RaZ Platené v hotovosti 089 01 Svidník