чісло 19 2015 | рiчник хii.
25 років
Русиньской оброды на Словеньску
1990 - 2015
русин
iнфо
Iнформачный двотыжденник Русинiв Словеньска ׀цiна 0,50 € факты ׀култура ׀історія актуалны iнформацїї о Русинах а не лем про Русинiв
70 років ТАД – 60 років ПУЛС
Із нашой історії
Нашы особности
Мої пережыты рокы з нашов културов
Споминаня на Лазоріка
Іван Манайло – в слідах свого вітця
6
8
10
ХХІІІ. Лемківска творча осінь
Камюнчане зачали нову традіцію
Пришла осінь, а так выходячі з хыжы вытігаме з шафы тепліше облечіня. Ідучі по уліці, плянтать ся нам попід ногы пожовтіле листя, авґустовы спекоты уж не тямиме як надприродну біду, лем з фантазійов споминаме тоту 40-ґрадусову теплоту. Пришла календарьна осінь, а з ньов і творча в подобі ХХІІІ-ой Лемківской творчой осени, рокы орґанізована Стоваришыньом Лемків вєдно із Стоваришыньом «Руска Бурса», до котрых того рока прилучіла ся Пасіка «Барць» в Камяній. Влони стріча зачала зложіньом квітя на тыліцькім цінтері, де спочівають Русины, котры были вязнены в Талергофі (з нагоды смутной 100-ой річніці основаня першого в Европі концентрачного лаґру і великого русиньского ґеноціду початку ХХ-го столітя), в 2013 р. першый день Осени проходив у Верховни з нагоды 170-ой річніці народжіня в тім селі вызначного лемківского писателя – Владиміра Хыляка.
Заспоминати, зробити дашто про своє здравя, выпровадити теплы і сонячны дні, зыйти ся з приятелями і знамыма, но главні актівно пережыти вольный час – то было головным цільом новозачатой традіції Споминкового турістічного походу, котрый про Камюнчанів зорґанізовало село Камюнка, ТЄ Мір і знамый русиньскый колектів Барвінок.
Д. Трохановскый, Н. Малецька-Новак, lem.fm Творчі Осени то стрічі поетів, писателів, творителів сучасной русиньской літературы із вшыткых реґіонів Карпатьской Руси. На 23-ох річниках брало участь уж вельо десяток літераторів, як іконы русиньской творчости, так і менше знаны писателі, котры зачінають одкрывати свій талент перед світом. Тогорічна ХХІІІ. Лемківска творча осінь, яка проходила в днях 17-го -18-го октобра в Камяній і в Ґорлицях, мала богатый проґрам. По суботній стрічі посеред пчол, ціле недільне пополідне мож было провести в Рускій Бурсі. І істо, хто пришов начас, мав вражінь на добрых пару годин. Першый день Осени проходив в Камяній, бо одты походжав Миколай Малиняк, якому было присвячене тогорічне літературне свято Лемків. Хто быв в Камяній ці в Ґорлицях, міг почути, як о ним
с. 2 ◢
М. Караш В другу октоброву неділю ся поступно в камюньскім културношпортовім ареалі Дубне сходжали любителі природы і турістікы, жебы наштартовати нову традіцію споминкового походу по прекрасній камюньскій природі. Тота ідея нашла у людей підпору і порозуміня а так на путь ся выбрало скоро 50 турістів. Староста села Інґ. Юрай Єдинак вшыткых привітав і высловив надію, же такым способом можеме іщі ліпше спознати хотарь нашого села і показати го молодій ґенерації. Участници поспоминали і на небогых шпортовців. На своїй першій пути ся єй участници приставили коло мінералного жрідла Щава, котре было недавно Миністерством здравотництва СР офіціално выголошене за природну мінералну воду Данка в Камюнці. Хоць на зачатку не быв аж такый добрый час, налада участників была весела і з прибываючіма кілометрами, як на драгу уж сонце засвітило, было іщі веселіше. Прекрасный погляд мали турісты по выступі на верьх званый Ґрапа, де собі і заспівали знаму полянову співанку Поляна, поляна, верьшком мальована, хто-же єй мальовав, фарбы не жаловав... Переходячі красныма просторами смерековых лісів потім вышли на луку. Ту собі наклали огня, опікали кобасу ці солонину і вєдно ся нукали своїма добротами. Дорога назад домів была повна дружньой бісіды і веселого споминаня на добры зажыткы з природы. Дакотры по дразі зберали чорніці і грибы. Своє путованя завершыли сполочнов фотоґрафійов і посиджіньом в будові выновленого амфітеатра. Можеме повісти, же нултый річник Споминкового турістічного походу ся выдарив і оставать нам вірити, же тоты далшы будуть холем такы успішны як тогорічный.