чісло 18 2015 | рiчник хii.
25 років
Русиньской оброды на Словеньску
1990 - 2015
русин
iнфо
Iнформачный двотыжденник Русинiв Словеньска ׀цiна 0,50 € факты ׀култура ׀історія актуалны iнформацїї о Русинах а не лем про Русинiв
Розговор
Нашы особности
Із нашой історії
Держава і Русины
Федор Манайло – русиньскый малярь
Німці ідуть!
6
9
В Мукачові проходив русиньскый фестівал. Зъїзду не было В суботу 10-го октобра 2015 року дополідне мав од 10.00 год. київского часу проходити Всезакарпатьскый зъїзд Русинів. По нім быв на 12.30 год. напланованый 17-тый річник фестівалу русиньской културы Червена ружа. Петро Медвідь, Фотоґрафії: Роман Пищальник Зъїзд, якый орґанізує Народна рада Русинів Закарпатя, орґанізація, котра зъєдинує майже 90 процент русиньскых орґанізацій діючіх на теріторії Підкарпатя, быв на остатню хвілю одкликаный. Причінов подля орґанізаторів мала быти непокійна сітуація в місті. Вночі із 8-го на 9-го октобра быв забитый молодый ромскый муж, што выкликало далшы непокійны дії в місті. Жебы вываровати ся різным провокаціям в одношіню ід Русинам, зъїзд, котрый Народна рада Русинів Закарпатя орґанізує кажды два рокы, быв одложеный на новый термін, котрый іщі не быв уточненый. В каждім припаді одбуде ся аж по локалных выборах, котры на Україні в тім місцяці будуть проходити. Хоць перша часть русиньского проґраму в суботу не одбыла ся, о 12.30 подля проґраму зачав вже 17-тый річник фестівалу русинькой културы під назвов Червена ружа. Участны наперед од будовы мукачівского драмтеатру, в котрім фестівал шторік проходить, пішли ку памятнику Александра Духновіча, коло котрого заспівали нашу гімну „Подкарпатские Русины“. Голова Народной рады Русинів Закарпатя Євген Жупан вєдно з ґрекокатолицькым священиком отцьом Стефаном Сючом положыли під памятник нашого будителя вінець. Вінець участны принесли і під памятник святых Кіріла і Методія, апостолів Славянів. Потім вже проґрам продовжовав в просторах драмтеатру. Фестівал поблагословив отець Стефан Сюч. Русинів пришов на фестівал поздоровити пріматор Мукачова Золтан Лендєл, котрый припомянув, же в місті, но і в цілій Закарпатьскій области, тісяч років жыють Русины з далшыма народами в мірі. Підкреслив, же київскы власти як кібы бояли ся того, жебы Русины могли быти вызнаны на цілодержавній уровни, і жебы коло перепису населіня могли голосити ся ід своїй народности. Подля його слов културу Русинів, їх звыкы і традіції собі цінить.
с. 2 ◢
10
Зміна фінанцованя народностных меншын на Словакії перешла першым чітаньом
Народна рада Словацькой републікы прияла 1-го октобра 2015 р. в першім чітаню пропозіцію закона од партії Most-Híd о фінанцованю меншыновых култур. Партія на своїм сайті інформує, же по 25-тьох роках є першыраз реална шанца добрым способом вырішыти тот вопрос, котрый є ключовым із погляду меншын на Словакії. Пропозіцію в першім чітаню підпорили вшыткы парламентны партії. Петро Медвідь „Дотеперь сьме не мали досправды обсяглу пропозіцію на трактованя фінанцованя меншыновых култур. Но на будьякый крок допереду в тім напрямі є потрібна конкретна пропозіція закона. Зато мы зробили такый документ, котрый уможнює, жебы меншыны конечно рішыли самы о своїй културі, і жебы ся културна самосправа стала реалностьов. Наша пропозіція докінця забеспечує і потрібны жрідла,“ поясньовав Ласло Шойомош, підпредседа партії Most-Híd. Пропозіція закона рахує зо заснованьом Фонду меншыновой културы, в рамках котрого бы кажда меншына мала властну, окрему Раду. Рада, котрой членами бы были представителі орґанізацій меншыновых култур і незалежны експерты, бы окремо рішыла о перерозділіню фінанцій про підпору меншыновых култур міджі проєктами. Дякуючі тому бы Рады діспоновали достаточныма правомоцами про встановліня напряму културной політікы своїх комуніт. Обєм фонду бы значно звекшыв ся, причім бы фінанчны средства были перерозділены міджі меншынами пропорціонално. „Заснованя фонду бы уможнило стабілізацію фінанцованя меншыновых култур, без інтервенції вонкашніх факторів. Не было бы залежне од ласкавости актуалной влады. Значіло бы і покрок із погляду транспа-
с. 3 ◢