25 25
чісло 17 2016 | рiчник хiIi.
СВІТОВОГО КО Н Ґ Р Е С У РУСИНІВ
русин
iнфо
Iнформачный двотыжденник Русинiв Словеньска ׀цiна 0,50 € факты ׀култура ׀історія актуалны iнформацїї о Русинах а не лем про Русинiв
Наша тема
Култура
З домова
Молоды Русины
Нова традіція
6
8
Цілонародны ославы СНП
10
Прокуратура буде рішыти ганобліня русиньского народа
Председа парламенту бы дав Русинам депутата
Дня 30-го авґуста 2016-го року подав на Ґенералну прокуратуру Словацькой републікы в Братіславі оголошіня о переступліню закона Мілан Піліп, член Выбору про народностны меншыны і етнічны ґрупы за русиньску народностну меншыну, котрый є моментално і председом Округлого стола Русинів Словеньска. Оголошіня дотулять ся конференції, котра проходила 8-го аж 9-го апріля 2016-го року в Словацькім народнім музею – Музею україньской културы в Свіднику, на котру звернула увагу і наша редакція.
Председа Народной рады Словацькой републікы Андрей Данко 2-го септембра 2016-го року навщівив румуньску Орадеу, де ся стрітнув із румуньскыма Словаками. Інформовала о тім словацька державна пресова аґентура TASR.
Петро Медвідь Піліп подав оголошіня о переступліню закона на незнамого переступника. Но вєдно з тым загнав і писмо ґенералному директорови Словацького народного музея Вікторови Ясаньови, в котрім жадать одкликаня директора Словавького народного музея – Музея україньской културы в Свіднику. Ясань ся вже скоріше од резултатів конференції, якы не суть в згоді з меншыновов політіков Словацькой републікы і Словацького народного музея, діштанцовав.
Ганобліня народа
Переступліня закона в публікованых заключінях конференції Піліп видить наприклад в тім, же подля пункту 5 конференчных заключінь, каждый жытель (нелем) Словацькой републікы, котрый ся свободно приголосить ку русиньскій народности, або ся поважує за члена русиньского народа, допущать ся сепаратізму односно Україны, і допущать ся „дестабілізації україньского народа і державы Україна.“ Хоснованя назвы Русин є за тыма заключінями лем історічнов назвов, „каждый Русин має быти властно Українцьом,“ пише Піліп. „Значіть, пункт 5 заключінь означує каждого жытеля, котрый ся поважує за члена русиньской народности незалежной од україньской, за сепаратісту і дестабілізатора, чім ся властно ганобить русиньска нарондость. Русин, як член русиньской народности незалежной од народности україньской, с. 2 ◢
Петро Медвідь За словами Данка, котрый є єдночасно і председом Словацькой націоналной партії (Slovenská národná strana), Словакія при тім, яку має днесь владу, може быти прикладом в комунікації державотворного народа і народностной меншыны. Данкова партія, котра была під минулым веджіньом Яна Слоты спринимана як протимадярьска і протиромска, є днесь во владі зо соціалнодемократічнов партійов SMER-SD Роберта Фіца і словацько-мадярьсков партійов MOST-HÍD Белы Буґара, за котру кандідовало і дакілько Русинів. „Є про мене величезнов жывотнов скушеностьов быти во владі з председом партії належаючой меншыні. Кідь не буде стояти коло себе Мадярь, Словак, Румун, Поляк, Чех, в рамках Европской унії не будеме значіти нич. Єдина путь є здолавати розділности і комуніковати,“ повів в Орадеї Данко.
Депутата Русинам
Данко є пересвідченый о тім, же Словацька републіка має взорове одношіня ку народностным меншынам, і кідь є все што зліпшовати. Председови словацького парламенту ся любить і румуньскый модел, на котрый подля нього треба памятати. „Вісемнадцять румуньскых депутатів є автоматічно з народностных меншын. Я бы ся не боронив ани в нас, жебы холем Русины, або і іншы народностны меншыны, мали автоматічно мінімално єдного депутата,“ выголосив Андрей Данко. Припомяньме, же хоць Словацька републіка підпорує културу народностных меншын і меншынове школство, на Словакії доднесь не є принятый закон о народностных меншынах ани о їх фінанцованю. Модел фінанцованя ся так може хоцьколи мінити. Пропозіцію закона о народностных меншынах, в котрій є обсягнутый і модел фінанцованя ці вытворіня меншыновых самосправовань, выпрацовав Округлый стіл Русинів Словеньска, котрый го дав до діскузії далшым народностным с. 2 ◢
2
Актуално
Зыйде ся громада Общества св. Йоана Крестителя Общество св. Йоана Крестителя орґанізує дня 24-го септембра 2016-го року Громадну стрічу. Громада общества одбуде ся в кіносалі міста Свідник і зачінать о 9.00 год. В рамках стрічі будуть одпрезентованы актівности Общества св. Йоана Крестителя, буде ся говорити о господаріню орґанізації, слово дістануть і позваны гості з далшых русиньскых орґанізацій діючіх на Словакії.
Апостолы, Требник, акафіст ітд. Сучасным председом є отець Ярослав Поповець.
Як інформовав Театер Александра Духновіча, дня 7-го септембра 2016-го року словацька Асоціація сучасного театру (Asociácia súčasného divadla) выголосила резултаты голосованя театралных крітіків і публіцістів на номінації про нагороды знаны під назвов DOSKY 2016. Петро Медвідь
Номінація про актора ТАД
За театралну сезону 2015/2016 ся міджі трьох номінованых за найліпшый акторьскый выкон в мужскій катеґорії дістав Василь Русиняк, член Театру Александра Духновіча в Пряшові. Номінованый є за роль Венечкы в драматізації твору Венедікта Єрофеєва з назвов Москва – Петушкы, котру в нашім театрі режіровав Светозар Спрушаньскый. Святочне выголошіня резултатів одбуде ся 18-го септембра 2016-го року о 20.30 год. в Штудію Словацького народного театру в Братіславі. Передаваня премій буде в прямім
Піліп звертать увагу на чуджу міць
До відома далшым
Василь Русиняк номінованый на DOSKY
DOSKY суть театралны оцініня сезоны і передавають ся од 1996-го року почас міджінародного театралного фестівалу Divadelná Nitra. Оцінюють ся творивы чіны в области професіоналного театру на Словакії. DOSKY ся уділюють фізічным особам без огляду на їх державну приналежность, творцям за умелецькы выконы, котры мали премєру в театрах на теріторії Словакії в односній театралній сезоні в осмеро катеґоріях.
то значіть сепаратіста і дестабілізатор,“ пише в оголошіню о переступліню закона Піліп. „Так публікованы формулації мають выкликати у каждого жытеля русиньской народности чутя вины і ганьбы за свою приналежность. Такым діяньом на жытелів їх нелемже ганобить, але підтримує ся однародньованя, котре є Конштітуційов Словацькой републікы заказане.“
с. 1 ◢
Піліп звертать увагу прокуратуры на чуджу міць, котра може брати участь на переступліню законів Словацькой републікы. Цітує пункт 7 заключінь конференції: „Дезінтеґрація україньского етнічного языкового і етнічного народного простору, котру мож слідовати в остатніх двох десятьлітях в рамках западной україньской етнічной теріторії, свідчіть о недостаточній ефектівности україньской наукы і україньской державы.“ За думками Піліпа тот пункт прямо признавать, же україньска держава бы мала веце діяти на теріторії іншых держав, в тім чіслі на тероторії Словацькой републікы. „Пункт ч. 7 заключінь конференції говорить о діяню україньской державы мімо свойой теріторії, і є барз правдоподобне, же ку переступліню закона односно ганобліня народа дішло і доходить у звязи з чуджов моцьов,“ пише Піліп в оголошіню.
-пемОбщество святого Йоана Крестителя – ОСЙК, было засновано Александром Духновічом іщі в 1862-ім році. Єствовало до року 1874, коли было зрушене. О його обновліня в році 2003 ся постарали русиньскы священици, котры зістали далше вірны заповіди русиньскых хрістіаньскых родолюбів Александра Духновіча, Александра Павловіча, блаженых Павла Петра Ґойдіча, Василя Гопка. Головным цільом Общества св. Йоана Крестителя є розвивати хрістіаньскый і културный жывот Русинів на Словакії. До його діятельства належыть і робота з дітми і молодежов на полю хрістіаньского жывота і духовного релаксу, выдаваня хрістіаньской літературы, книжок, календарів, молитвеників, спознаваня і утримованя церьковнославяньского обряду русиньскым материньскым словом, шыріня русиньскых церьковных і културных традіцій. ОСЙК выдавать раз за квартал часопис Артос, раз за рік книжный Ґрекокатолицькый русиньскый календарь. Як раз членове ОСЙК стояли і при зроді літурґічных тлумачінь на русиньскый язык текстів як Тетраєвангеліє,
Ч. 17 2016
iнфо РУСИН
Піліп подав оголошіня як пріватна особа. Каждый жытель має право, а докінця обовязок, подати на прокуратуру таке оголошіня, покля знать о даякім переступліню закона. До відома Мілан Піліп загнав спомянуты матеріалы Еріці Юріновій, председничці Выбору Народной рады Словацькой републікы про людьскы права і народностны меншыны, Канцеларії публічного охранцю прав (омбудсман), Міністерству загранічных справ Словацькой републікы і Міністерству културы Словацькой републікы. меншынам на Словакії. Цільом є найти політічну підпору про протиснутя такого закона в парламенті.
с. 1 ◢
Інша реторіка
ефірі мож видіти і на проґрамі Dvojka словацькой верейноправной телевізії.
Василь Русиняк
Член Театру Александра Духновіча Василь Русиняк народив ся 14-го авґуста 1953-го року в Пряшові. По закінчіню основной школы штудовав на втогдышній ґімназії з навчалным языком україньскым в Пряшові. По матурі продовжовав штудовати на Київскій націоналній універзіті К. Карпенка-Карого. По закінчіню штудій наступив до втогдышнього Україньского народного театру, котрый ся од 1990-го року называть Театер Александра Духновіча і є днесь єдиным професіоналным русиньскым театром у світі.
Председа парламенту і Словацькой націоналной партії од вступу до коаліції з партійов MOST-HÍD змінив реторіку. Іщі у 2014-році му перешкаджала як партія Белы Буґара, так і Округлый стіл Русинів Словеньска (ОСРС). Перед комуналныма выборами в октобрі 2014-го року в єдній із телевізных діскузій повів, же актівности ОСРС повязаны з пожадавками принятя закона о народностных меншынах і вытворіньом народностных самосправовань, суть сполупрацов Русинів з Буґаровов партійов MOST-HÍD. Вытворіня народностных самосправ дезінтерпретовав як намагы теріторіалных автономій. ОСРС ся діштанцовав од слов Данка, як і од того, же співпрацує із будьяков політічнов партійов. Так само ся ОСРС діштанцовав од того, же хоче будьяку теріторіалну автономію. Днесь Андрей Данко не має проблем з депутатами, котры бы были в парламенті лем на основі того, же бы заступали народностну меншыну, што є так само форма народностного самосправованя.
Ч. 17 2016
Міджінародна астрономічна конференція
В днях 8-го аж 9-го септембра 2016-го року в Астрономічній обсерваторії на Колоніцькім седлі одбыла ся Міджінародна конференція о метеорах в Полонинах. Часть конференції проходила в Стащіні. Михал Гавриляк, TASR Конференція была зорґанізована із нагоды вызначных юбілеїв: 150-ой річніці од того, як упав великый метеоріт Княгыня в році 1866 в селі Збой і коло села Княгыня на Підкарпатю, 30-ой річніці од заснованя Астрономічной обсерваторії на Колоніцькім седлі і 15-ой річніці од того, як упав метеоріт в Туря Реметах на Підкарпатю. На тот рік припала і 5-та річніця од заснованя Парку темного неба Полонины. Конференція мала россяглый проґрам присвяченый спомянутым юбілеям. На конференції выступали вызначны робітници научных інштітутів і звіздарень зо Словакії, Польщі, Україны і Мадярьска, як і робітници Храненой країнной области Полонины. Высше шістьдесят участників выслухало много інтересного о метеоріті Княгыня части якого находять ся в музеях во Відню і Будапешті. Подія была розділена до веце блоків. Окрім блоку, котрый быв присвяченй метеорітам, были спомянуты і метеорічны експедіції на Словакії і оціненый їх вклад. Пад метеоріта в Туря Реметах у 2001-ім році ся обсервовав із Обсерваторії на Колоніцькім седлі почас метеорічной експедіції, а і на основі того обсервованя было зроблене вырахованя місця його допаду. На гляданя його частей было присвяченых дакілько експедіцій. Нажаль, дотеперь не были найджены ниякы його части. Часть конференції присвячала ся і розвитку Астротурістікы в непромысловых реґіонах Карпат. Ту важну роль має і Обсерваторія на Колоніцькім седлі з дотеперь найвекшым далекоглядом на Словакії якый має діаметер 1 м. Остатній блок быв присвяченый найтемнішому небу на Словакії - Парку темного неба Полонины і його розвитку на Астротурістіку. Із той нагоды дішло ку злучіню трьох парків темного неба, котры сусідять на теріторіах трьох держав: Парку темного неба Полонины на Словакії, Парку темного неба Бієщады (Бескиды) в Польщі і парку темного неба Ужаньского на Україні з назвов „Парк темного неба
Выходны Карпаты, што было потверджено підписами на протоколі представителів вшыткых трьох сторон.
150 років як упав метеоріт Княгыня
150 років перешло од того часу як на історічній теріторії села Збой у Сниньскім окресі упав метеоріт Княгыня. У 1866-ім році, конкретно 9-го юна перед 17.00 год. стовкы людей виділи на небі чудесо. Як повів Мірослав Бураль із Справы Народного парку Полонины, ґазда Янко Карагута із Шалґовіка коло Пряшова го в тім часі описав як „выґланцовану кулю велику як Сонце, котра перелетіла понад сілуеты гор і з гырмотаньом упала на землю за горбами“. Коло 1200 уломків метеоріту, з вагов коло 500 кілоґрамів упало в тім часі на теріторію з великостьов коло 28 квадратных кілометрів коло села Княгыня, котре лежыть на днешній Україні. Найвекшый фалат метеоріту, котрый дістав назву по місці, де упав, ся находить у Природознавчім музею у Відні. Тот важыть коло 280 кілоґрамів. Зарыв ся ся до земли веце як три метры. На тім місці, де упав, є днесь кратер. Meтеоріт Княгыня быв свого часу найвекшым хондрітом, то є сорта камінного метеоріту, на світі. Понаходжаны уломкы ся находять в музеях по цілім світі і в пріватных збірках. Чув о ним і славный писатель Й. Верне, котрый у 1892-ім році навщівив град Невицьке недалеко Ужгороду. Кідьже ся інтересовав o aстрономію, може собі попозерав і місце, де метеоріт упав, oд котрого быв лем дас 45 кілометрів.
Засіданя в Будапешті В середу 14-го септембра 2016-го року проходила в головнім місті Мадярьска в Будапешті подія під назвов Засіданя на честь академіка Антонія Годинкы. Лекції одзвучали в будові Уряду омбудсмана од 11.00 год. до 15.00 год. -пем-
В рамках події одзвучали лекції од внука академіка Антонія Годинкы, ведучого травматолоґічного одділіня Др. Ласла Годинкы,
Актуално
iнфо РУСИН
єпіскопа Ґрекокатолицькой мішковецькой єпархії Др. Атаназа Ороса, підкарпатьского языкознателя із Береґгазького мадярьского інштітуту Др. Іштвана Черничка, доц. історії Др. Йожефа Болтіка із Будапешті і Др. Михаіла Капраля, ведучуго Русиньского наукового інштітуту при Русиньскім націоналнім самосправованю. Подія одбыла ся під покровительством представителькы Русинів в мадярьскім парламенті Віры Ґіріц і мадярьской омбудсманкы Ержейбет Салайне Шандор. В тот день там была одкрыта і выставка покійного Атаназа Фединця, котру одкрыв ведучій Музейной експозіції при Русиньскім націоналнім само-
3
Стовпчік Петро Медвідь Вже дакілько тыжднів проходить „мала война“ в коаліції. Міністер културы Марек Мадяріч за SMER-SD хоче підняти концесны поплаткы про верейноправый Розглас і телевізію Словеньска (RTVS). На задні ся ставлять SNS, котра нич таке як піднятя поплатків не хоче чути. Властно може бы то не быв аж такый проблем, но партія бы за словами председы Андрея Данка якбач мусила мати вплив в телерозгласі. Но і третій коалічный субєкт MOST-HÍD має ку темі медіалны выступы такы, як кідь бы собі не хотів погнівати ани єдного, ани другого коалічного партнера. Тихо в куті. Тадь іде лем о якыйсь розглас і телевізію. Кідь ся вже натігати, та холем най іде о даякы порядны грошы, найліпше з еврофондів, говорить нам букварь словацького політічного жывота. І то є як раз доста серьйозна хыба партії Белы Буґара. MOST-HÍD якбач не одгаднув політічный капітал темы і то, што бы ся з той темы могло вытягнути, кідь партійній політіці має іти досправды і о розвиток меншын. Мімопарламентна Партія мадярьской комуніты (SMK) пришла в авґусті з пресконференційов, на котрій інформовала, же публічна служба про меншыны, котру має зо закона RTVS повнити, не є односна даным о кількости жытелів окремых народностных меншын. SMK жадать, жебы быв новелізованый закон о высыланю і ретрансмісії. Новелізація бы мала одзеркалити обєм высыланя про народностну меншыну подля того, кілько жытелів ся ку даній народнстній меншыні приголосило в переписі населіня в 2011-ім році. Як приклад SMK спомянула минутаж мадярьскых проґрамів в телевізії. Тыжденно мали в минулім році Мадярі коло 56 минут высыланя, хоць подля закона їм належать на основі резултатів перепису 4 годины тыжденно. Подобно то СМК видить у Ромів, Русинів, Німців... Вернийме ся назад ку партії MOST-HÍD. В „малій войні“ о концесії бы буґаровці не мали быти тихо, а мали бы вытягнути як раз тоты карты, котры вытяглa SMK. Хто іншый в тій коаліції має думати на інтересы меншын, як партія, котра ся такым способом декларує? Навеце такы пожадавкы з боку MOST-HÍD за підпору піднятя поплатків, же в порядку, но дайте меншынам, што їм довгуєте, бы были на розділ од пожадавок SNS, котра властно хоче лем вплив про себе, на хосен про жытелів, леґітімны і быв бы то акцептовательный політічный бізніс. За такый „ґешефт“ бы партії MOST-HÍD холем дакотры люди были досправды і вдячны, што ся о інтересах SNS в тій темі не дасть повісти. Бо теперь то вызерать так, же мы вже маєме давно передплачено. справованю в Мадярьску Др. Золтан Кламар. Участным ся приговорив і державный секретарь з вопросів церьковных, народностных і цівілных звязків Мікловш Шолтес. Антоній Годинка быв вызначный славіста, історік, академік Мадярьской академії наук, ректор Печской універзіты і честный председа Підкарпатьского общества наук. Народив ся 7-го фебруара 1864-го року в селі Ладомирів на Пряшівскій Руси, втогдышня Австро-Угорьска імперія. Умер 15-го юла 1946го року в Будапешті.
4
Інформачный сервіс
Iнформачный сервіс З домова і зо світа ◼◼ Русиньскый фестівал Червена ружа на новім місці Як інформує аґентура Рутенпрес - тогорічный 55ый Фестівал русинькой културы ЧЕРВЕНА РУЖА, котрый мав быти кінцьом юна, і про несподівану смерть Юліяна Рамача Чаму переложеный, ся одбуде в днях 1-го і 2-го октобра 2016 р. у шпортовій галі в Руськім Керестурі. На недавнім засіданю членове орґанізачного выбору конштатовали, же вшыткы участници фестівалу уж потвердили свою участь у тім новім терміні. Червена ружа зачне в суботу, 1-го октобра о 16-ій годині, кідь у шпортовій галі буде одкрыта выстава авторкы Андєлкы Антічевіч з Беркасова. Проґрам ЧЕРВЕНЕ ПУПЧА зачне о 16,30 год., а од 20-ой годины може собі публіка, по роках павзы, знова ужывати в проґрамі ОДОЗВЫ З РІВНИНЫ. По вшыткых выступлінях чекать на молодых популарна діскотека. Нєдільный проґрам зачне о 18-ій годині конкурзнов частьов о найкрасшый дівоцькый і парібскый голос, потім ся одбуде малый концерт, на котрім будуть презентованы композіції з компакт діску „Лєм єден погляд“ Златка Русковския. Святочный концерт, на якім уж традічно выступляють тоты найліпшы ансамблі, зачне вечур о 20-ій годині. -ак-
◼◼
60 років співу
„Марька юбілує“ 60 років співу має назву концерт Марькы Мачошковой і їй гостів, котрый одбуде ся дня 20-го септембра 2016-го року в Домі културы у Свіднику. Покровительство над юбілейным концертом перевзяв пріматор міста Свідник Ян Голодняк, і окрім першой дамы русиньской народной сіванкы буде мож видіти выступати Музику Мілана Рендоша, Барбору Фецкову, Тріо Світковых, Фолклорный колектів Варґовчан, солістку Анну Порачову, ці народноґо росповідача Йожка Йожку. Марія Мачошкова належыть міджі найвызначнішы особности русиньского фолклору вже веце як пів столітя. Народила ся 30-го марца 1940-го року в русиньскім селі Потічкы у втогдышнім Словацькім штаті. По закінчіню ґражданьской школы наступила до втогдышнього Піддуклянського українського народного ансамблю в Пряшові (ПУЛС), де в рр. 1956 – 1998 выступала як хорістка і перша солістка. В 1964ім році выступала із Бырняньскым розгласовым орхестром народных інштрументів (Brněnský rozhlasový orchestr lidových nástrojů) і Цімбаловым орхестром ім. Яношка в Празі. Є єднов із найвекшых популарізаторів русиньской народной співанкы нелем на Пряшівщіні, але в колишній Чехословакії обще. Од 1960-ых років шторік ходила із ПУЛС-ом або орхестром із Бырна до різных европскых держав ці Северной Америкы. Так само выступала в Споєных штатах Америкы в рамках соловых концертів. В 1969-ім році выступала на першім народнім фестівалі в Лемко-парку в Ню Йорку. Їй голос мож чути на многых албумах котры выдав ПУЛС або іншы ансамблі. В 1985-ім році была удостоєна тітулом заслуженой артісткы Чехословакії. Актівна є доднесь. Концертує дома і за граніцями як солістка. У 2013-ім році знова завитала і до Споєных штатів Амеиркы, де абсолвовала турне в дакілько амерьцкых містах -пем-
◼◼ Mісто Meджілабірці хоче выбудовати ховзиско Mісто Meджілабірці планує выбудовати ледову плоху, планована інвестіція была вычіслена на веце як 400 000 eвр. Із ставляньом бы самосправа хотіла зачати уж в тім році. „Увідиме, што нам укажуть розрахункы,“ увів пріматор міста Владіслав Вішньовскый. Ледова плоха бы мала мати розміры 60 x 30 метрів. У тім році мать місто в плані зреалізовати eлeзoбeтонову
Ч. 17 2016
iнфо РУСИН
закладову дочку, нa будучій рік бы могло забеспечіти холоджіня або мантінелы. „Кідьже іде о велику інвестіцію, не докажеме то зробити за рік, бо бы сьме на то мусили взяти увер, а то не хочеме, але знаме таке будованя розділити до даякых трьох-штирьох років,“ высвітлив пріматор. В сучасности є місто у фазі реалізації проєктів, іде о екстерьєрову ледову плоху (ховзиско), на котру самосправа хоче найти простор на такім місці, де бы дана плоха могла і застрішыти. Ховзиско бы ся могло выужывати 5-6 місяців в році. Вытраты на його ход были вычіслены на 10 000 aж 15 000 евр зa сезону, тоты бы забеспечовало місто. Ховзиско в Меджілабірцях ся мало будовати іщі перед роком 1989. „Tота потреба ту все є, діти ся хотять корчульовати,“ дoдaв Вішньовскый. Korzár
◼◼ Влада обіцяла Свіднику 1 418 робочіх місць Вытворіньом 1418 робочіх місць до року 2020 хоче влада знижыти безробітность у Свідницькім окресі, тото є цільом Акчного плану (AП) на підпору розвитку окресу, котрый схвалила влада 31-го авґуста 2016-го р. на выяздовім засіданю у Свіднику. Із схвальованой фінанчной інвестіції в слідуючіх роках у сумі найменше 63 міліонів евр предпокладать із верейных жрідел 46 міліонів евр a 17 міліонів із пріватных жрідел. Пропонованый приспевок є 3,06 міліона евр. Причінов залучіня Свідницького oкресу міджі найменше розвинуты окресы є довго евідована высока міра безробітности, котра є в сучасности на рівни 17,5 процента. Oкрес Свідник ся находить у северовыходній части Словакії, на севері в сусідстві з Польщов, в промыслово найменше розвинутій области, дость далеко од промысловых центрів. Промыслову основу творить низка кільлость подників (oдежный промысел, стройовый, дрыварьскый, скоряный...), котры ся находять головно в містах Свідник і Ґіралтівці. Oкрем них окрес творить 66 сел, причім высше тісяч жытелів мають лем дві – Крачунівці і Ладомирова. Векшына сел мать низку кількость жытелів, котра упадать, причім наростать чісло старых людей у попродуктівнім віці. В окресі довше упадать і поділ польногосподарства і цілковой продукції. Подля АП, рішіньом є підпора молодых фармарів, родинных і малых фарм і потравинового сектора. Довгочасным конкурентом домашніх выробців потравин суть фармарі і обходници з потравинами з Польщі, де є дотачна політіка (низша ДПГ) інша од політікы на Словакії. Як выходить із АП, при продаваню польногосподарьскых продуктів, подобно як в области спотребного товару, матеріалу на ставляня, продаваня ПГМ є вырішална ціна, котра є в Польщі низша як на теріторії реґіону. Про близкость обходных центрів ся фінанції і купуючі пересувають до Польщі а домашня економіка страчать на силі. Теріторія окресу творить значный потенціал про розвиток рекреацій і турістічного руху. Про турістічный рух суть інтересны нелем природны цінности, aлe і дорогоцінны културны памяткы – деревяны церькви, котрых є в околіці окресу 11. Із них дві – в Бодружалю і Ладомировій суть записаны в Списку світовой дідовизны UNESCO. Вызначным історічным місцьом є Дукляньскый переход і Долина смерти, де ся одбыли вырішалны бої за другой світовой войны. Недостатком турістічного руху є і слаба інфраштруктура (службы в области стравованя, уквартельованя) aбсенція анімачных і проводницькых капаціт, хыблячого концепчного маркетінґу. Подля АП рішіньом є вытворіня катастра турістічного руху. SITA
◼◼
Дні міста Снина
17-ым септембром 2016 р. продовжовали Дні міста Снина 2016 третім дньом, котрого сучастьов была і друга часть Підвігорлатьского фолклорного фестівалу (о 10.00 г.) а таксамо і продовжованя 26-го Сниньского ярмарку. Окрем іншых, нa сцені выступили фолклорны колектівы Вігорлат і Шінява, aлe представили ся і школярі Пріватной основной умелецькой школы на Гвєздославовій уліці i мажореткы Maршалкы з Центра вольного часу на Кукучіновій уліці. Неділя 18-го септембра завершалный день ослав ся ніс в духу людовых традіцій і пожегнаня зерна, aлe і в духу културного проґраму, розмаїтых змагань, шпортовых дісціплін і т. п. Недільный проґрам зачав о 10:30 год. святочнов дожінковов св. літурґіов у церькви Повышіня св. Креста a нa „старім“ фотбаловім гріску ся одбыло отворіня 12-го річника події Чоловік, пес і кінь. Пo скончіню літурґії ся дожінковый поход на челі із членами колектіву Шінява, котры несли дожінковый вінець, выбрали на гріско в історічнім парку, де было офіціалне отворіня Дoжінкового свята. В рамкых події Чоловік, пес і кінь участници виділи выступліня псоводителів, змаганя фурманів, презентацію ремеселників і много іншого. Завершіньом недільного пообідя было выступліня пряшівской ґрупы Млоци. Далшов інтереснов подійов недільного пообідя быв 5-ый річник змаганя під назвов Сниньскы татарчаны перогы. Oкружнов яздов по Снині, котра мала ціль на старім гріску, закончіли панове ветеранів 3-ій Річник Стрічі історічных авт під Вігорлатом. 4-денный проґрам Днів міста Снина быв богатый і розмаїтый. Podvihorlatské noviny
◼◼ Мeджілабірці дадуть на оправы дорог і ходників коло 150 000 eвр Mісто Meджілабірці інвестує у тім році до iнфраштруктуры коло 150 000 eвр. Самосправа выділила пінязі на оправу ходників і гаварійны части дорог в рамках міста. З розрахунку становили фінанції і на будованя новых парковиск, на котрых ся сістематічно робить, увів пріматор міста Владимір Вішньовскый. В сучасности оправують за помочі властных робітників ходникы при вступі до міста, котры были выбудованы в 1983-ім році. Асфалтовы поверьхы зробить фірма, котру выбере радніця на основі верейного выберового конкурзу. Нa ходник є выділено коло 30 000 евр. Дотеперь самосправа выбудовала коло 60 місць на паркованя, далшых 30 бы хотіла докінчіти до кінця септембра. Мать в плані започати іщі з єдным парковиском. Подля слов пріматора, про недостаток місця на паркованя авта часто стояли на травниках. „В Meджілабірцях не фунґує містьска поліція. Не хотіли сьме покутовати людей, бо не мали де парковати,“ додав пріматор з тым, же потреба росшыріня місць на паркованя пришла і од жытелів міста. TASR
◼◼
Глядаючі своє коріня
Карпаторусиньске общество в Споєных штатах Америкы, одділ орґанізації в Ню Джерзі, орґанізує 24го септембра т. р. панел, котрый буде присвяченый темі парохіалных ґенеалоґічных досліджінь. Лекція буде презентована русиньскым актівістом в США – Джоном Швайком. Подія зачне од 13-ой год. за локалным часом в місцевости Вейн – в тамтешній бібліотеці (Wayne Public Library, 461 Valley Road, Wayne, NJ 07470). Русиньска популація в реґіоні Ню Джерзі і сусіднього Ню Йорка є доднесь велика. Найвеце еміґрантів з Карпатьской Руси пришло за велику млаку на переломі 19-го і 20-го ст. Потомкы тых, котры ішли товды глядати ліпшый світ, старають ся днесь навязовати на коріня, глядаючі темы, в котрых можуть найти даку часть свойой фамилії – ці шырше – народной історії. По великім успіху Лемко Союза, а пак по його впадіню, векшына актівістів не лем родом з Лемковины, але головні з Пряшівской і Підкарпатьской Руси, асоціує ся при Карпаторусиньскім обществі в США. Русины по зайджіню до портів америцькых міст, одразу глядали своїх, жебы з нима
Ч. 17 2016 творити м ін. новы парохії, в котрых могли бы плекати віру зо „Старого краю“. Днесь тоты парохії то неєдно добре жрідло інформацій про предків і точный запис даякых чісел, котры указують населіня еміґрації 19/20го ст. Джон Швайк є членом общества і автором пару документів о ґенеалоґічнім доспліджіню, котры были публікованы в часописі Наша родина. Автор черьпать із великого архіву парохій, основаных часто Русинами початковов фазов еміґрації, котрый утримує много архівных фотоґрафій і історічных детайлів, котры тяжко глядати в іншых місцях. Севериян Косовскій, lem.fm
◼◼ Гуменьскый інфоцентер перейде під културу Заказницькый центер на желізнічній штації уж не буде мати на старости Справа рекреачных і шпортовых заряджінь. Перейде під Містьскый културный центер, што бы мало зліпшыти службы. На главній штації є в Заказницькім центрі одділіня, в котрім здобудуть люди інформації o місті і реґіоні. Можуть собі выбрати зо шырокой шкалы сувенірів. По новому то буде мати на старости Містьскый културный центер (МКЦ). Посланці на засіданю містьского заступительства схвалили доповніня Зряджовательского документу културного центра. До 11-го пункту закотвили, же буде подавати і зосереджовати інформації в Турістічно-інформачнім центрі. Службы буде давати жытелям міста і навщівникам реґіону. Цільом той зміны є вытворити платформу про выник Турістічно-інформачного центра служеб про турістіку в гуменьскім реґіоні, інформовати о турістічных інтересностях в Гуменнім і околіці, о актуалных културных подіях і службах у місті. Найосновнішов задачов буде зосереджовати і нукати інформації головно навщівникам міста і реґіону, тоты iнформації і сістематічно актуалізовати. На тот ціль хоче Містьскый културный центер выужыти споїня із єствуючіма штруктурами турістічно-інформачных канцеларій на Словеньску, здобыти далшы жрідла фінанцованя. Oкрем канцеларії робить МКЦ на вытворіню вебового центра, котре буде нукати турістічны дестінації в тім реґіоні. Korzár
◼◼ Договор на зліпшіня гранічного переходу на Україну Партнерьскый договор заміряный на зліпшіня технічных і освітніх капаціт, на ускоріня процесу переходу через словацько-україньскы граніці підписало міністерство внутрішніх діл із Спрaвов державной гранічной службы Україны, Выскумным центром Словацькой сполочности про загранічну політіку і україньскым Центром про стратеґічне партнерство. Як презентує документ опублікованый нa Централнім реґістрі договорів, на школіню в рамках проєкту бы мало брати участь 160 поліцайтів з oбох держав. Нa сполочны гранічны переходы бы мали умістити і 53 новых камер а про потребы гранічных переходів бы ся мало купити і 21 новых компютеровых сад. Цілковы вытраты на проєкт бы подля документу мали представляти 975 507 eвр. Проєкт є співфінанцованый із Норвеґійского фінанчного механізму. Korzár
◼◼ Музеї і ґалерії в Пряшівскім краю навщівило веце людей як влони Mузеї і ґалерії, котры належать під Пряшівскый самосправный край (ПСК) навщівило в часі літніх вакацій скоро о 30 000 людей веце як в 2015-ім р. Памяткы ПСК виділо в літі 148 251 турістів. Iнформовала о тім говоркыня края В. Фітзекова. Перше місце собі уж традічно триме Любовняньскый музей у Старій Любовні. Град і сканзен пришло попозерати 90 800 навщівників, то є o 18 500 людей веце як м.р. Музей в часі сезоны приготовив і новы інтересны експозіції. А ку тому перед сезонов быв одкрытый і зреконштруованый дом адміністратора, котрый служыть як реґіоналный турістічно-інформачный центер. Mузей в Кежмарку навщівило через літо скоро 18 200 людей, o 3100 веце
Інформачный сервіс
iнфо РУСИН як м.р. найвекшый інтерес є о театралне представліня прямо в експозіціах граду в часі фестівалу Eвропске людове ремесло. І в ренесанчнім каштелю Друґетовців – у Вігорлатьскім музею в Гуменнім, проходила т. р. велика реконштрукція екстерьєру зa 2,7 міліона eвр. Но і так го вєдно із сканзеном навщівило высше 15 400 турістів, o 3100 веце як у такім самім часі минулого року. Дo Шарішского музея в Бардейові завітало высше 11 400 людей. Пять експозіцій в місті і в Бардейовскых Купелях виділо через вакації o 2000 турістів веце як м.р. у тій сезоні потішыла турістів і комплетно зреконштруована будова з експозіціов ікон. Музей нукать і історічну експозіцію Свободне кральовске місто Бардейов, але і природонаучну, сканзен в ареалі купелів і народописну експозіцію у вілі Ракоці. І Mузей модерного уменя Aнді Варголы в Meджілабірцях, котрый 1-го септембра ославив 25 років од свого основаня, навщівило в літі o 1400 людей веце як минулого року, їх кількость перевышыла 5700. Крайскый музей в Пряшові заевідовав 1800 турістів, o 700 веце як минулы вакації. Высше 1600 турістів, o 600 веце як м.р. перекрочіло браны Властіведного музея і aрхеoпарку в Ганушівцях над Топльов. Taтраньска ґалерія в Попраді мала скоро 1900 навщівників, o 300 веце як влони. Выразно ся навщівность знижыла в Підтатраньскім музею в Попраді, котрый є про комплетну реконштрукцію запертый. Ставебны роботы были скінчены а в першій половині 2017-го року понукне навщівникам нелем выновлены просторы, aлe і новы експозіції, котрым буде доміновати шпеціална експозіція цінного експонату – князівской гробкы. Єднака сітуація є і в Шарішскій ґалерії в Пряшові, дe проходить россягла реконштрукція. TASR
◼◼
Вікіпедісты і етноґрафы в Карпатах
Вікіпедісты, етноґрафы, музейници і дослідници переходять Kaрпаты, жебы здокументовати фолклор гор. Фотоґрафують, камерують і зберають матеріалы о реґіоні, жебы збогатити і пошырити обсяг статей Вікіпедії. Етноґрафія Карпат є проєкт Народного етноґрафічного музею у Варшаві при спертю Вікомедії Польжа і Фундації Вікімедіа. Його цільом є утриманя карпатьской културы при хоснуваню Вікіпедії. Карпаты то по Алпах другы найвекшы горы в Европі. Тягнуть ся через Польщу, Україну, Словакію, Чехію, Мадярьско, Румунію і Сербію. Народна култура в карпатьскім реґіоні є барз розмаїта, а заміром проєкту є і досліджіня того, што є спільне. Першов етапов проєкту є збераня бібліоґрафії, жрідел, фоток, авдіовізуалных матеріалів о автентічнім фолклорі Карпат, а пак сприступніня того вшыткого на Вікімедіі Комонс. Наступна етапа є схоснованя позбераного матеріалу до пошыріня, або сотворіня новых тематічных статей на Вікіпедії (в анґліцькім і одповідных міцсевых языках). Головный натиск є кладженый на реґіоналне облечіня, народну културу і ремесло. Є плановано 5 вікі-експедіцій, коли ся будуть награвати і записовати традічны звыкы, обряды, фотоґрафовати народне облечіня, народна култура і ремесла, котры суть характерістічы про даный реґіон. Обыйдуть етноґрафічны музеї і малы реґіоналны културны центры. В авґусті навщівили Жывєцкый Бескид і Підгаля, де нашли інтересный матеріал, м. ін. релікты оріґіналного народного облечіня з колекцій Музею міста Жывєц і Татраньского музею, сфілмовали процес вырабляня керпців, народных інштрументів і провели короткы бісіды із сучасныма народныма ремеселниками і творцями різных артефактів. В септембрі будуть експедіції проходити в Румунії, в мараморошскій области, а на другый рік суть планованы досліджіня в Чехах, на Словакії і Україні. Спільный проєкт професіоналных етноґрафів і добровольників Вікіпедії є хосенный про обидва бокы. Музейници мають нагоду ближе спознати ся з одкрытов ліценціов і роботов повязанов з Вікімедіами, а добровольници ся учать основы професіоналных етноґрафічных експертіз, бібліоґрафічных досліджінь і іншых. Як потверджають членове експедічных ґруп – і фолклор Русинів є браный до увагы, як тот, котрый треба дослідити. Наталія Малецка-Новак
5
◼◼ Михалівці і Ужгород – сполочный проєкт турістікы Місто Михалівці вєдно із партнерами з Україны, Словакії і Норвеґії роблять на проєкті розвитку інформачных токів сусідніх реґіонів – Зeмпліна і Закарпатьской области. Проєкт быв підпореный з фінанцій Норвеґійского фінанчного механізму і державного розрахунку сумов 189 764 eвр. Mістo вєдно з україньскым партнером фінанцують проєкт 15-ома процентами а тот уж приносить і першы выслідкы на обох боках граніці. В Михалівцях были зряджены дві „wifi zóny“ – нa Намістю ослободителів і нa aвтобусовій штації. Каждый, хто мать смартфон ці таблет може ся задармо припоїти на iнтернет – 30 минут каждый день. Єднакы можности мать і місто Ужгород. Через проєкт была посилнена презентація інформачных канцеларій обидвох міст. В Турістічній канцеларії у Михалівцях є „Net-top-box“ сервер з інформаціями о місті і околіці, котрый буде сучастьов презентації міста нa меджінародных выставах турістічного руху ці на аналоґічных подіах. Подобный сервер мать і Ужгород із такым самым заміром. Прибыли і новы турістічны інформачны таблы у пятьох місцях Михаловець. На двоязычных таблах із мапами і „QR“ перепоїньом на далшы вытворены жрідла суть презентованы історічны памяткы міста, інтересны місця про навщівників, турістів. Готують і далшы електронічны і друкованы інформації о обидвох реґіонах в трьох языковых мутаціах, котры будуть приступны на інтернеті. Oбидві страны в сучасности роблять на турістічных веб порталах, aвдіо і мултімедіалных проводниках. Спрацована є і умелецька фототоґрафічна публікація о сполочнім реґіоні Земплін і Закарпатя, котра выйде занедовго. SITA
◼◼ Maкoвіця дістала ціну і готує ославы юбілея Фолклорный колектів Маковіця жне успіхы дома і за граніцями і все знать притягнути многых людей до людовой културы. Вєдно з „юніорков“ Маковічков належыть під Піддукляньскый освітній центер у Свіднику, а того року ославить уж 60 років. В рамках події Мы сьме выход дістав колектів ціну за шыріня доброго мена міста і реґіону. Умелецька ведуча Марія Пайзінкова была в тім часі на выступліню, а ціну перевзяла єй колеґыня Марта Бойкасова, ведуча дітьского колектіву Маковічка, котра танцьовала в Маковіці 16 років. Теперь учіть танцьовати дітей, котрых є в колектіві Маковічка 130. Повіла, же в найближшім часі ідуть награвати ЦД і готують проґрам на 60-ту річніцю єствованя Маковіці. Премєра є напланована на конець новембра. Маковіця є великый фолклорный колектів, котрый мать людову гудьбу, співацьку і танечну ґрупу і є жаданый у світі. А то і на нетіпічных місцях. Єден із най заяздів быв в Даґестані, де быв колектів як першый із Словакії. Выступали і в азійскій части Турецька, в Ґрецьку і в різных далшых країнах. Prešovské noviny
◼◼
Выстава ікон в Сабінові
Інтересну выставу одкрыли недавно в сабіновскім културнім центрі. На выставі, котра несе назву Милосердный отець, є презентована творчость автора, іконописця Петра Комішака. Часть выставы была перед пару тыжднями презентована і в Дворані Міністерства културы СР. Міджі першыма навщівниками быв і пряшівскый архієпіскоп і метрополіта Ян Бабяк, котрый у своїм приговорі припомянув як раз проходячій Рік милосердя і потребу розвиваня талентів, котрыма є чоловік обдарованый. Доказом того є і споминана выстава. Діакон Андрей Шковіера, научный робітник Словацькой академії наук, высвітлив основы іконы і єй выник. Выстава ікон буде про навщівників одкрыта до кінця септембра т. р. Prešovské noviny
6
Наша тема
iнфо РУСИН
Ч. 17 2016
Молоды Русины, ФК Рутенія i Радіо русин.ФМ Анна Кузмякова, фото Каміл Яцечко
моноґрафію о своїм роднім селі під назвов Малый Липник, котра вышла на высше 380-ох строрінках. Є в ній вшытко о селі Малый Липник – його хар ак те р іс т іка, іс то р ія, господарство, школство, церьковный жывот, бываня і родинный жывот, народны обычаї, култура, шпорт і сімболы, не хыбить і додаток історічных фотоґрафій зо жывота Малого Липника, котрый є централным селом наукы, бо ту ходять до школы і діти із сусідніх сел – Матысовой, Леґнавы, Старины ці Суліна. Пізніше ся указало, же на розділ од попереднього ОЗ СРМС, нова орґанізація ся явить як жывотаспособніша. Єй выконный выбор або основне ядро творять молоды Р усины, котры уж завершыли высокошкольскы штудії і остали робити і жыти в Братіславі. При зачатках, жебы ся могли поставити на властны ногы, їм помагали уж єствуючі русиньскы орґанізації Здружіня інтеліґенції Русинів Словеньска (ЗІРС) і Русиньска оброда на Словеньску (РОС). Штафету председы орґанізації минулого року од П. Штефаняка перевзяв Інґ. Петро Ярінчік, родак із села Шамброн, котрый робить в Братіславі. Молоды Русины за час свого скоро 10-річного єствовованя обогатили русиньскый рух многыма ініціатівами, пришли з новыма проєктами културных подій – Русиньска ватра в Малім Липнику, таборы про молодых Русинів, засновали Фолклорный колектів Рутенія, заложыли інтернетове Радіо Русин.фм, котры суть в сучасности уж окремыма субєктами. Зробили выскум на русиньскых селах і записали многы русиньскы приповідкы, котры вышли на ЦД у формі награных текстів із професіоналныма герцями Театру Александра Духновіча.
главнім місті. На челі Рутенії стоїть Інґ. Петро Штефаняк, ПгД., котрый жыє з тым колектівом од самого зачатку, од першой ідеї засновати таке русиньске тілесо. Танечным педаґоґом є Мґр.Інґ. Славомір Зрод русиньского руху молодой Ондейка. Колектів сістематічно орґанізує конкурзы про своїх будучіх членів, бо ґенерації штуденты одходжають і треба їх нагородити У Братіславі уж шестый рік єствує новыма членами і знова научіти даный русиньскый фолклорный колектів Рутенія, репертоар. А так Рутенія отворять свої двері котрый быв заснованый при орґанізації далшым молодым людям, котры люблять молоды.Русины. Но треба повісти, же іщі фолклор, спів, танець і музику Русинів. кінцьом 2001-го року ся до русиньского Выник Рутенії ся вяже на зачаткы основозроджуючого процесу залучіла і русиньска ваня неформалной ґрупы молодых людей молодеж, котра ся зґруповала до ОЗ Сполку у 2007-ім році. Maла членьска база уж єствурусиньской молодежі на Словеньску (СРМС). ючой oрґанізації молоды.Русины і незнамы Його основателями были переважно мена новых iскер русиньского жывота не высокошкольскы штуденты русиньского давали у тім часі тій думці велику надію. языка і културы на Пряшівскій універзіті, Toт замір ся подарило знова обновити по на челі котрого стояв Марек Ґай, єден із 4-ій Русиньскій забаві в Братіславі, коли споминаных тогдышніх штудентів, днесь пані Божена Загорцова зачала діскузію о директор Основной школы з Матерьсков вынику колектіву. Она не лем обновила школов Михала Сопіры в Радвани над бісіду о тім задумі, aлe помогла і при заЛабірцьом, учітель русиньского языка, беспечіню просторів і кроїв. Стала ся i яковметодік про русиньскый язык а найновше таков покровительков колектіву. Першый і председа робочой ґрупы на выпрацованя раз ся колектів презентовав іщі як ґрупа Концепції розвитку выукы русиньского молодых ентузіастів русиньского фолклору языка і културы в матерьскых, основных і на 5-ій Русиньскій забаві в Братіславі. Уж середніх школах СР, котру ініціовало в часі 6-ой Русиньской забавы в БратіслаМіністерство школства, наукы, выскуму і ві, 23-го октобра в 2010-ім році быв колекшпорту СР, конкретно Мґр. Петро Крайняк, тів офіціално пoкрещеный і вступив до його штатный тайомник, котрый быв ФК Рутенія повнокровного жывота як ФК Рутенія. Уж таксамо єдным із закладаючіх членів СРМС. на споминаній забаві ся представив трьоФолклорный колектів Рутенія єствує Тото молоде здружіня ожывило діятельство ма хореоґрафіами, меджі котрыма не днесь уж як самостатный субєкт і минулого молодых Русинів і ініціовало заложіня хыбили русиньскы танці – Коломыйка і танроку ославив 5-ый юбілей свого успішного Світового форуму русиньской молодежі. ці з Камюнкы. Назва неєствуючой державы діятельства. Членьску базу колектіву Хоць по школі в Пряшові штуденты ся Русинів – Рутенія была іншпіраціов і про творять молоды люди, переважно Русины, розышли на різны робочі посты до іншых колектів Рутенія (Ruthen). Языкова основа котры будь штудують в Братіславі або реґіонів і орґанізачно уж не могли слова є з латиньского языка, де слово завершыли штудії і остали робити у нашім продовжовати в започатій роботі і так „Ruthen“ значіть Русин. Головным цільом орґанізація зробила много хосенной колектіву є утримованя русиньской роботы а ідея русинства остала у културы і єй презентація перед Рукаждого з них. синами, майорітным народом і іншыма народами світа. Як зачінаНова орґанізація Молоды ючій колектів ся поступно розріс, до колектіву приходили новы члеРусины бере свою роботу нове, прибыли новы танці, допосерьозно вньовав ся репертоар. Колектів ся Кінцьом 2007-го року выникать поступом часу росшырив найперше уж не в Пряшові, але прямо в о співацьку ґрупу а пізніше i главнім місті – в Братіславі нове o властну людову музику і цалком ОЗ Молоды Русины на Словеньску фрышным темпом ся етабловав в на чело котрого ся поставив тогды просторі, дe робить дакілько десяіщі штудент, днесь уж із здобытыма ток далшых фолклорных тілес. Котітулами Інґ. Петро Штефаняк, ПгД., лектів абсолвовав дакілько конкурродак із Малого Липника в зів, жебы ся розростав і од Старолюбовняньскім окресі. Як зачатку сполупрацує із екстерныма локалпатріот уж в 2007-ім році, іщі ▲▲ О. духовны Бучко, Ясик і Костілник посвятили обыстя Молодым хореоґрафами, котры ся заподіваяк штудент, выдав прекрасну Русинам. ють автентічным фолклором –
Ч. 17 2016
▲▲ ФК Рутенія.
Maріанна Свореньова, Штефан Штець, Славомір Ондейка, але із особами, котры роблять в области музичной управы – Бетка Лукачова, Михал Ноґа, Радослав Кертіс. У 2012-ім році колектів Рутенія перешов выразнов змінов, коли здобыв властны просторы із танечнов салов, кройовньов і містностьов на пробы про музикантів. Із танечниками робить пробы танечный педаґоґ a співакам радить музичный педаґоґ. Хоць колектів выникав на базі ентузіазму, мать уж днесь своє певне місце на фолклорній сцені, за недовгый час абсолвовав понад стовку выступлінь в реґіоні Братіславы, по цілій Словакії, в Польщі, на Чехах, в Сербії, Мадярьску a того року, од 1-го до 13-го марца Рутенія брала участь на Міджінароднім фестівалі в Перу в Южній Америці.
Рутенія перед домашнім турне За 5 років свого єствованя собі колектів Рутенія росшырив свій репертоар натілько, же може ся ним сміло презентовати на різных фестівалах і подіах. Творять го співы, танці, музика з різных реґіонів, де жыли і жыють Русины, тот несе назву Русиньске сердце. В сучасности ся Рутенія готує на домашнє турне найперше по выході нашой нашой републікы а потім і в Братіславі. Перше выступліня їх очекує в Театрі Талія в Кошыцях, де Рутенія выступить 15-го октобра того року. Такой на другый день – 16-го октобра 2016 молоды Русины з Рутеніов ся представлять в Културнім домі у Старій Любовні. 22-го октобра завітать Рутенія і до Пряшова, де вечур выступлять в Театрі Александра Духновіча, а 23-го октобра в Снині. Oкрем традічных русиньскых танців – Кыйов, Камюнка, Коломыйка, Шеметківці, Шарішске Ястрабє, Тихый Потік, Шамброн, мать колектів в репертоарі і карічкы, росказовачкы ці танець із Шаріша – Шарішску полку, танці із села Шумяц, котре было даколи заселене Русинами, але і танці з Войводины в Сербії, де доднесь жыє много Русинів. Колектів Рутенія памятать своїм репертоаром і на різны шторічны обычаї Русинів, як наприклад рождественне колядованя ці свадьбяны звыкы. Од 2013-го року колектів ся осамостатнив од свойой матерьской орґанізації молоды.
iнфо РУСИН
Русины, під котров выник і днесь фунґує як обчаньске здружіня Рутенія (Ruthenia ensemble) і є колектівным членом орґанізації молоды.Русины.
Молоды Русины у своїм таборі і сеймі У другый септембровый тыждень, од 9-го до 11-го септембра т.р. молоды Русины зорґанізовали свій традічный табор. Тот ся одбывав у прекраснім природнім просторі села Малый Липник, де каждый рік проходить не лем їх наймасовіша і найпопуларніша подія - Русиньска ватра, але і Табор з молодыма по русиньскы. Того року проходив уж його 7-ый річник. Уж в першый день пришли меджі молодых Русинів трьоми русиньскы ґрекокатолицькы отці духовны – Ясик, Костілник і Бучко, котры посвятили ціле обыстя. А тым є деревяне кральовство Осифа Гучка, єдного з найактівнішых Русинів (із свойов фірмов є і колектівным членом орґанізації молоды. Русины), котрый, хоць жыє в Попраді, триме над молодыма Русинами охранну руку і сістематічно помагать, а то не лем просторами у своїй деревяній хыжі в Малім Липнику, де ся молоды Русины чують як у своїм раю. А бодай бы ні, кідь ту мають вшытко, по чім молода душа прагне – сполоченьскы просторы, базен, гріско, а ку тому прекрасну навколишню природу. Цілый другый день табора молодых Русинів, субота, ся ніс в духу наукы. Найперше то была лекція на тему Русины і церьков од єй початку по сучасность, з котров выступив ТгЛіц. Франтіше Крайняк, отець духовный із камюньской парохії, по ній проходила діскузія. Проф. ПгДр. Осиф Сіпко, ПгД. із Пряшівской універзіты росповідав молодым Русинам о Лінґвокултуролоґії Русинів – о зачатках русиньского языка і будованю русиньской ідентічности. І по тій лекції проходила інтересна бісіда.
Наша тема
7
Як штонайліпше спропаґовати і затрактівнити значку молоды.Русины – то была тема, з котров выступив маркетінґовый директор Мґр. Михал Піліп, потім в окремых ґрупах молоды Русины ся учіли творити маркетінґовый план. По довгім сиджіню на лекціах і бісіді ся русиньска молодеж розрушала при грі волейбалу. Тот день завершыли школов русиньского танця із членами ФК Рутенія. Неділю, як добры хрістіаны, зачали молоды Русины в ґрекокатолицькій церькви в Малім Липнику, де были на святій літурґії. Потім продовжовали свою плановану роботу сеймом орґанізації молоды.Русины. Тот одкрыв і вів сучасный председа Інґ. Петро Ярінчік, котрый на сеймі привітав і гостів – ПгДр. Олґу Ґлосікову, ДрСц., директорку Словацького народного музею – Музею русиньской културы в Пряшові, Інґ. Мартіна Караша, председу Русиньской оброды на Словеньску і Мґр. Анну Кузмякову за редакцію Інфо Русин. На сеймі была зроблена аналіза і оцінка роботы орґанізації за дотеперішній період, членьской базы і годподаріня з фінанціами на окремы проєкты, бісідовали і о подіах, котры планують зробити до кінця того року. Была на сеймі зволена і нова Дозорна рада ОЗ молоды. Русины. Єй членами ся стали Лидія Хованцова, Луція Росічова і Станіслава Ясикова. Што до оцінкы окремых подій, П. Штефаняк, як ґарант проєкту Русиньской ватры в Малім Липнику, конштатовав, же тоту тогорічну оцінює як найліпшу зо вшыткых річників. А то і наперек тому, жев в часі, кідь тота проходила, погода не была аж така доброжычлива, бо часто падав додж. Но тым, же мали застрішены просторы, участь і так была богата, а културный проґрам ся вшыткым любив і были спокійны. Уж теперь є становленый датум на будучу ватру, котра буде 15-го юла 2017 р. Із поздравныма словами, подяков за дотеперішню сполупрацу і понуками на будучу выступили і гості – О. Ґлосікова, М. Караш і А. Кузмякова. Бісідовало ся о сполочнім орґанізованю Дня Русинів, конкурзі Співы мого роду і іншых русиньскых подіах. О тім, же ціле 3-денне перебываня і проґрам ся молодым Русинам любив, свідчів завершалный выступ Петра Мацка з кошыцькой орґанізації, котрый дяковав вшыткым, котры ся причінили о добре, поучне, іншпіратівне і хосенне наповніня тых днів. Любило ся в таборі і його наймолодшій участничці Вікторії Ґубовій, штудентці 2-го річника на Пріватній здравотній школі в Пряшові, родом з Меджілаборець, котра ся тішыть уж на далшый річник табора про молодых Русинів.
8
Култура
iнфо РУСИН
Ч. 17 2016
В сканзені вліті проходив далшый річник Проглядкы русиньского і шарішского фолклору В неділю, 24-го юла 2016-го року, в сканзені в Бардейовскых Купелях проходив далшый річник Проглядкы русиньского і шарішского фоклору, котру орґанізовала Русиньска оброда на Словеньску - Реґіоналный клуб Бардейов в співпраці зо Шарішскым музейом і одділіньом културы Miстьского уряду в Бардейові. Про любителів русиньской і шарішской народной музикы і співу быв приготовленый „коктейл“ выступлінь ґруп і солістів з русиньскых і шарішскых сел окресу Бардейов властно зо вшыткых віковых катеґорій. Лю. Роман, Бардейов (редакчно корочено) Участных події, котрій жычіла і погода, привітала Марія Шуркалова, котра фестівал і конферовала. Окрім навщівників зблизка і здалека на зачатку привітала і представителів Реґіоналного клубу Русиньской оброды в Бардейові, на челі з председничков Вєров Юрічовов, яка є єдночасно і председничков Дозорной рады РОС. Міджі навщівниками події быв і председа Округлого стола Русинів Словеньска Мілан Піліп, котрый є і посланцьом в Бардейові. Наймолодшу ґенераію співаків (соло і дуоспів) на проглядці заступала Елішка Чехова з Бардейова з Тамарков Кухтовов із Осікова, далше Леа Козакова, Вероніка Данькова, ці вже скушена Стефані Ковачова із Ортутовой. Русиньскым і шарішскым співанкам у їх выконаню властно нич не хыбовало, значіть ніт ся чом чудовати, же за свої запалены выступы были одмінены міцным аплавзом і жычливыма усмівами на тварях навщівників. Старшу вікову катеґорію молодых співаків репрезентовали Терезка і Тобіяс Черкаловы (дуоспів) і Леа зо Славоміром Козаковы (солоспів), вшыткы із Бардейова. Не мож забыти ани на сестры Крістіну і Домініку Фечаніновы зо Снакова, котрых чісто заспіваны дві русиньскы співанкы спокійно бы знесли крітерії і в конкурзі дорослых, покля бы даякый в тоту неділю быв. Правда,
цільом орґанізаторів події, котра ся із малыма перервами орґанізує вже од року 1992, не є змагати ся, але дати простор на выступліня домашнім і надреґіоналным выступаючім, жебы тоты могли потішыти свойов музиков мысель і сердце каждого навщівника Бардейовскых Купелів, ці вже є зблизка ці далека. Кідь сьме писали о співацькім выступліню сестер Фечаніновых, котрый бы спокійно обстояв і міджі дорослыма, та в тій віковій катеґорії публіку выразно захопив дзвоновый спів Валікы Полчовой зо Златого. В. Пчолова і тот раз подала вынятковый выкон, ці як солістка, так і як членка Женьской співацькой ґрупы села Злате, котра так само выступала в сканзені. Властно в ничім гіршов од ньой не была ани Андреа Фотькова із русиньскых Кожан, котра лем потвердила факт, же о будучность народного співу в нашім реґіоні затля бояти ся не мусиме, бо якостных інтерпретів має реґіон все доста, причім старшых і знамішых доповнюють новы, молодшы. Тото конштатованя платить і про Марію і Патріка Шуркаловых із Бехерова, котрых ани не є потрібно ближе представльовати, може лем то, же Марія окрім того, же шумні співать, є і скушенов модераторков, што вказала і теперь в сканзені. Покля іде о выступы співацькых і фолклорных ґруп, на тогорічній проглядці їх выступало аж пять. Окрім спомянутой ґрупы зо Златого, то была і домашня співацька ґрупа сеніорів Sami
sebe, Мужска співацька ґрупа з Ряшова, Співацька ґрупа Біловежанка з Біловежы. В тім вырахованю сьме не спомянули іщі єдну ґрупу, котра была дало бы ся повісти „золотым клинцьом проґраму“, без того, жебы сьме хотіли знижовати рівень далшых выступаючіх. Тым музично-співацькым тілесом была Народна музика Шарішанці із Пряшова з прімашом Маріяном Сіріком і солістом Любоміром Шімчіком. Ґрупа презентує народну музику і спів головно із реґіону Шаріша, но в репертоарі находять ся і співанкы з іншых реґіонів Словакії, в тім чіслі і русиньскых. Свіжо і на высокій умелецькій уровни заграны і заспіваны русиньскы і шарішскы народны співанкы доказали в завершіню порядні розіграти жылкы навщівникам події, без оглюду на то, із котрого кута Словакії, ці може аж зо заграніча ку нам пришли.
У Пряшові ся зродила нова і красна традіція Успішный літературный вечур декламованя, співу, музикы і танечных креацій під назвов Смутный клавн, віршы і ґітары або русиньска поезія дакус інакше мав свою першу премєру іщі перед двома роками на професіоналній сцені Театру Александра Духновіча в Пряшові в рамках святочного передаваня Премії Александра Духновіча за русиньску літературу. А. Кузмякова, фото авторкы Кідь єм ся дочула, же штось подобне ся мать 8-го септембра т. р. одбывати в просторах кавярні, дакус єм ся побойовала, ці ту не буде хыбити тот призначный театралный дух, на котрый сьме были при такых нагодах звыкнуты. Но такой зачаток того прекрасного літературного вечора, котрый ся теперь переніс до Літературной кавярні Віола в Пряшові, ня пересвідчів, же професіоналів не выведе з міры ниякый іншый простор. Як авторку проєкту, режісерку і драматурґічку Яну Трущніньску Сиву, так нашых артістів з ТАД – Іґора Латту, Людку Лукачікову Козменкову, Зузку Ковалчікову і Ладіслава Ладомиряка, котры ся по просторах кавярні декламуючі проходжали по міджі людей так природно, як кебы то робили каждый день. Лем шкода, же тоту красну подію не виділи і не чули тоты, котрых поетічне русиньске слово звучало цілый вечур – писателі Штефан Сухый, Юрко Харитун, Валерій Купка, Квета Мороховічова Цвик і Дана Капральова, бо істо бы были не лем спокійны,
але і правом горды як їх поетічне майстерство звучіть з уст професіонала. Поезія декламована а тота Владіслава Сивого ним самым і співана, а позад того на сцені іде цілый час відеопроєкція, котра є тісно повязана із тов тематіков, котру як раз тот ці іншый артіст декламує. Наприклад при декламованю поезій Юрка Харитуна, котрый свою поетічну творчость присвятив выселіню людей про будованя водоєму Старина, участници вечора могли видіти многы історічны фотоґрафії із тых русиньскых сел із їх жытелями, котры з плачом охабляли своє обыстя, своє родне село. Приємным обогачіньом літературного вечора были і прекрасны танечны креації із лірічныма любовныма назнаками артісткы З. Ковалчіковой із артістом Л. Ладомиряком, кідь декламовали любовны поезії Кветы Мороховічовой Цвик. Што до участників вечора, было ту дость велике заступліня бывшых Пульсаків – Марька Мачошкова, Реґіна Ярощакова, Йожка Гнатова, Андрій Гнат, Мілош Благут і многы іншы, котры заповнили просторы кавярні до посліднього місця.
Наконець треба повісти, же презентацій такой формы русиньского слова дотеперь не было, хоць каждый рік ся выдавають русиньскы книжкы. Русиньскы здружіня при выданю книжкы зроблять єдну презентецію і тым кінчіть пропаґація русиньского слова, а даколи ани то. А такый літературный вечур, кідь уж нич інше, є холем приємным сприємніньом часу. Як авізовала главна орґанізаторка події Я. Трущіньска Сива, Русиньскы вечоры в Літературній кавярні Віола (находить ся в центрі міста Пряшова на Ткачскій уліці) ся будуть сістематічно одбывати в четвер каждый другый і четвертый тыждень в місяці. А так можеме ся тішыти, же у Пряшові ся зродила нова і красна традіція.
Ч. 17 2016
iнфо РУСИН
Нашы особности
9
Мілан Андраш Од 1989-го року отворила ся нова можливость про Русинів. Ожыли, підняли головы, поставили ся за своє, хоць не раз мусили пролыґнути гірьку слину. Но лідер того руху Василь Турок - Гетеш тоту путь мав ясну, і не зышов з ньой, хоцьбы што ся стало. Як люди тоту можливость виділи, помалы, але істо зачали будовати новый жывот. Дакотры не виділи і не нашли тоту путь, лем позерали ся збоку, дакотры не вірили, жебы цілый народ ся так скоро спамятав. Але стало ся, возроджіня русинства ся зачало. І доднесь не перестало. Так і Інж. архітект Мілан Андраш, ПгД. в Братіславі, лем што ся зышли братіславскы Русины порозумів, же тото є путь, по котрій підеме далше. Теодозія Латтова Мілан Андраш народив ся в Ренчішові коло Сабінова. Было то русиньске село, но каждым роком тото русинство ся ту помаленькы страчать. Як повідав Мілан Андраш, тото село не мало щастя на русиньского учітеля, ани на русиньского священика. Русинство было лем дома. Мілан Андраш ся народив 15-го авґуста 1953-го року, перше ходив дома до україньской школы, потім до словацькых в Яровніцях, Пряшові і на Факулту архітектуры Словацькой высокой технічной школы в Братіславі. По промоції робив в Кошыцях в Ставопроєкті, але далше хотів радше учіти, а тото робить дотеперь на Словацькій технічній універзіті в Братіславі. Пришли і функції: председа академічного сенату факулты, пізніше член цілоуніверзітного академічного сенату, є посланцьом Містного заступительства Братіслава - Рача, як авторізованый архітект діставав, а і дотеперь діставать понукы на роботу. В Братіславі ходив на русиньскы балы, котры орґанізовав Михал Калиняк з україньской народностной орґанізації. Там го втягли до співацького колектіву. І там ся му іщі веце отворили очі, кідь роджены Українці нам Русинам зачали повідати, же „чом так брыдко бісідуєме“. А так собі подумав: „Моя бісіда є брыдка?“
Історічный КАЛЕНДАРЬ -тл17-го септембра 1931-го року в Радвани над Лабірцьом народив ся Іван Мяхкый. Быв то публіціста, написав до радіа і новинок в Пряшові, до окресных, крайскых і цілоштатных новинок стовкы інформацій із жывота людей на Лабірщіні. Робив в кооператіві Jednota в Гуменнім. В пятьдесятых роках за такзване кулацтво служыв в реґіменті Чорных баронів. То были тзв. неприятелі соціалізму, люди, што хотіли втечі за граніці републікы, кулакы, што мали веце землей і не хотіли їх дати до дружства, священици , монахы, маїтелі фірм, жывностници, інтеліґенція і іншы. 17-го септембра 1921-го року на Підкарпаті народив ся Іван Росоха. Быв то педаґоґ, ветерінарь. Од 1930-го року його родина жыла в Блатных Реметах недалеко Михаловець. Скінчів ґімназію в Ужгороді і Высшу ветерінарьну школу в
Пришла револуція в 1989-ім році. По отворіню граніць зачали зо штудентами ходити на Запад. На єдній тыждньовій екскурзії до Швайцарії переходили єднов долинов. А тогды архітект Ротлісберґер, якый їх спроваджав, повідав, же є то долина „ретороманьска“. Жыє їх ту коло 14 тісяч, мають своє радіо, телевізію, школы, універзіту а же в їх материньскім языку суть і надписы на швайчарьскых папірьовых банковках. І знова собі подумав: „Чом мы, Русины, не маме свої школы, радіо, телевізію і інше?“ А так дішло до того, же на вырочній громаді україньской орґанізації в Братіславі, тісно по револуції, выступили членове Гелена Гайдова-Жыдовска і Ян Быцько з тым, же наша орґанізація бы ся мала называти русиньска. „Зо сто участників лем мы троє підпорили тоту пропозіцію“, споминав Мілан Андраш. Засновали з пані Жыдовсков свою русиньску орґанізацію в Братіславі, містну орґанізацію Русинькой оброды. На другім сеймі Русиньской оброды в Гуменнім Мілана Андраша прияли за члена Коордіначного выбору. Но в тім часі не было з кым робити. Днесь уж в Братіславі є і Здружіня інтеліґенції Русинів Словеньска, орґанізація молоды.Русины, в Братіславі выникло і інернетове радіо русин.ФМ, фолклорный колектів Рутенія, є там Центер молодых Русинів і так далше. Бырні. Робив на Універзіті ветерінарьной медицины в Кошыцях. Ту быв продеканом, проректором, ведучім катедры мікробіолоґії, імунолоґії і зоогіґєны. Професором став ся в 1965-ім році. Публіковав коло 150 статей о дезінфекції, дезінсекції і дератізації, написав высше 20 учебників і моноґрафій, автор штирьох патентів. Орґанізатор Словацького гіґєнічного общества, в роках 1972 - 1982 быв председом і Меджінародного гіґєнічного общества. Іван Росоха быв председом Ветерінарьной секції Словацькой академії наук. Умер 25-го октобра 1993-го року в Кошыцях. Бывшы русиньскы штуденты му зістали вдячны за поміч. 30-го септембра 1906-го року в Кромєжіжі на Мораві народив ся Яромір Томечек. Быв то правник, урядник і писатель. По скінчіню ґімназії в Кромєжіжі штудовав на Факулті права Бырняньской універзіты. Штудіюм не скінчів, але прияв можность быти нотарьом в сістемі чехословацькой адміністратівы на Підкарпатьскій Руси. Як скінчів правницьку семінарію в Братіславі в 1929-ім році, зачав выконовати функцію нотаря в Ракошині, Дерцині, Лалові, Воловім. В марці 1939-го року мадярьскы окупанты Підкарпатя вєдно з родинов депортовали
Мілан Андраш быв і членом рады влады Словацькой републікы про народностны меншыны, де ся причінив, абы русиньска народность дістала ся до списку народностней Европской унії, причінив ся і о то, абы в основных школах ся зачав учіти русиньскый язык а так само брав участь при орґанізації акту святочного выголошіня кодіфікації русиньского літературного языка на Словакії. Тот акт одбыв ся 27-го януара 1995-го року в інтернаті Дружба, де директором быв його приятель Іван Даньо. Были то рокы смілых людей, много людей хотіло забранити културно-народностному розвитку Русинів. Но пришли успіхы, розвиток ся уж не дало заставити. Мілан Андраш і дотеперь в русиньскім русі робить. А видить і перспектіву. Приходять молоды люди. В Братіславі інтензівно роблять молоды. Но треба бы было запалити іщі векшый огень русиньской гордости і так само бы требало веце русиньскых священиків.
го на теріторію Протекторату Чех і Моравы. Яромір Томечек не забыв на Підкарпатя. Писав о природі Карпат, о люд я х , русиньскых пастырях філозофах на полонинах, лісниках і польовниках, траґічных пригодах і о збойникови Ількови Липейови. Того Липея знали і Русины з нашого краю. Даколи їх называли лем жыванами, так споминав Ян Чеканяк із Странян, котрый з Липейом ся на Підкарпаті стрітив. Томечек по чеськы выдав: Стріберный Липан, Чудны, Меджі двома выстрілами, Земля заслюблена, Марко, З небом над головов, На полонинах. Свій послідній нарис Томечек написав по навщіві Підкарпатя по 50-ох роках, назвав го Країна по битві – Спустошена земля. Яромір Томечек умер 15-го юла 1997-го року в Бырні.
10
З домова
Делеґація Русинів на святкованю СНП 29-го авґуста 2016-го року, як каждый рік, проходило в Баньскій Быстріці святкованя Словацького народного повстаня. На офіціалных церемоніях брала участь і русиньска делеґація. Петро Медвідь
iнфо РУСИН
Цілонародны ославы СНП в Баньскій Быстріці. Історія нас не мать роздільовати, але поучати 29-ый авґуст, день державного свята СР, каждорічно належыть міджі вызначны події, котрыма было СНП. Цілолонародне свято ся і т. р. одбыло прямо в сердці Повстаня – Быньскій Быстріці. Офіціалный проґрам 72-ой річніці той вызначной історічной події в новодобій історії нашого народа ся зачав перелечіньом еропланів озброєных сил СР над центром ослав. Проґрам продовжовав пєтным актом кладжіня вінців до підножя сохы Жертвы варують у пєтній сіні Музея СНП. Як першы положыли вінець войновы ветераны і прямы участници Повстаня. Свою почливость і вдяку проявили і найвысшы представителі нашой державы, вельвысланці і членове діпломатічных зборів із 32-ох країн акредітованых на Словакії. В супроводі не хыбила і делеґація Централной рады Словацького союзу протіфашістічных бойовників, делеґація Чеського союзу бойовників за свободу, представителі державных орґанів, інштітуцій, політічных партій і народностных орґанізацій. Др. Анна Петрічова, Бардейов
Словацьке народне повстаня (СНП) є вызначным історічным пунктом про Словакію. Дякуючі СНП Словакія могла быти зараховна міджі вітязны моцности. СНП было озброєне повстаня словацького домашнього протифашістічного одбоя почас ІІ. світовой войны проти вступу Вермахту на теріторію втогдышнього Словацького штату – сателіту Гітлерового Німецька, ведженого пізніше на смерть одсудженым презідентом Йозефом Тісом. Зачало 29-го авґуста 1944-го року як оборона перед окупачнов армадов, но непрямо то была і атака на авторітатівный режім презідента Тіса. Центром повстаня была Баньска Быстріця. Німецька армада повстанців поразила вночі з 27-го на 28-го октобра 1944-го року, но часть повстанців перешла на партізаньскый способ боя і так їх бої продовжовали аж до освободжіня теріторії в 1945-ім році. Русины вєдно з далшыма народами брали участь на тій про словацьку історію вызначній історічній дії. Хоць остатні народы мали вже давно на памятнику Словацького народного повстаня в Баньскій Быстріці свої камянны таблы з назвов свого народа, котрый брав участь на повстаню, Русины до минулого рока такой таблы не мали і о їх участи ся векшынов мовчало. Зміна і вызначный історічный крок одбыв ся аж на минулорічных святкованях, коли Русины приписали ся міджі остатні народы свойов таблов. Ініціатіву за одкрытя таблы, котра бы припоминала, же на повстаню брали участь і Русины, минулого року почав довгорічный русиньскый актівіста Іван Бандуріч. На його ініціатіву пришла позітівна одповідь з одповідьов, же табла Русинам буде одкрыта як раз почас святкованя 29-го авґуста 2015-го року. На тогорічных святкованях брала з ініціатівы директоркы Словацького народного музею – Музею русиньской културы Олґы Ґлосіковой участь і делеґація Русинів, котра під памятник СНП в Музею в СНП в Баньскій Быстріці положыла і вінець з написом „Русины 2016“. На святкованю традічно беруть участь і найвысшы представителі державы, в тім чіслі презідент ці премєр Словацькой републікы. В делеґації Русинів быв і председа найвекшой русиньской орґанізації на Словакії – Русиньской оброды на Словеньску, Мартін Караш.
Ч. 17 2016
Пo пєтнім акті проґрам продовжовав вывішіньом державного прапора і гімнов СР, котру з Воєньсков гудьбов oзброєных сил СР заспівав оперный співак Мартін Бабяк. Потім уж главный гоститель ослав Станіслав Мічев, ґенералный директор Музея СНП, привітав цінных гостів, міджі котрыма вздав честь головно ветеранам войны, причім звыразнив, же з рока на рік ся зменшують ряды нашых протіфашістічных героїв. Міджі ветеранами, котрых груди заповняли медайлы і далшы воєньскы оцініня, быв і найстаршый одбоярь з нашого Бардейовского окресу, 95-річный кпт. в.в. Aлойз Фуняк, котрый пережыв два концентрачны таборы. Ґенералный директор привітав і презідента СР Андрея Кіску, председу НР СР Андрея Данка, председу влады СР Роберта Фіца, експрезідента Івана Ґашпаровіча, підпредседу Eвропской комісії про eнерґетіку Maроша Шевчовіча, румуньского міністра обраны Miгнеа Moтoц, председу Централной рады одбоярів Павла Сечкара, пріматора Баньской Быстріці Яна Носка, посланців НР і членів влады СР, представителів самосправ і далшых домашніх і загранічных гостівa. На зачатку ослав ся участникам свята пригварив презідент А. Кіска, котрый звыразнив, же „тот день є про нас честьов і повинностьов ославити геройство, дати почливость павшым і подяковати за одвагу і честь, котру в 1944-ім році борці Словацького народного повстаня вернули Словакії“. Спомянув і свого діда, котрый быв aктівным партізаном і перешов бойову путь, в котрій ся родила наша свобода і людьска достойность, котры суть нашыма найвысшыма вартостями і днесь. Конштатовав, же „сьме сучастьов модерной европской історії, котру сьме п о м о гл и
выбойовати проти злу, варварству, фашізму і націзму a тo вдяка не лем нашій повстаньскій армії і десятьтісячам смілых жытелів, котры ся залучіли до Повстаня, aлe i многым загранічным бойовникам. Зато не можеме днесь не видіти різны проявы неонацізму і ненависти, котры суть в сучасности частым явом. Звыразнив, же „підпора такых ідеолоґій і їх проявів не є неуступчівостьов народа, aлe ганьбов чоловіка“. Наконець порядні голосно подяковав вшыткым народам за геройскый прояв свого сумліня і одвагы поставити ся за вартости Повстаня, слободной Словакії і Европы, што участници свята оцінили міцным аплавзом, по котрім звучав любозвучный спів М. Бабяка співанкы Найкрасшый кут в шырім світі... І А. Данко, председа нашого найвысшого закодарного збору у своїм выступі підкреслив, же при основных рішінях і посуджованю того, чім ся мать Словак пышыти є цінне, жебы сьме ся рядили сердцьом і розумом. A сердце, як повів, є сімболом Словаків, бо і сама Баньска Быстріця є сердцьом Повстаня a Словакія є зясь сердцьом Европы. Зато є основне, жебы сердце в каждій історічній добі керовало розум, бо „історія нас не мать роздільовати, aлe поучати“. Теперь, як председуюча країна Рады Европской унії, маме велику нагоду доказати вшыткым членьскым державам, же маме сердце. „Сьме на єдній з найвекшых ослав – ослав
Ч. 17 2016
СНП, але видить ся мі, же сьме забыли ославовати, же сьме забыли тішыти ся з того, што маме, же сьме забыли, же тоты ославы здобывають народный характер і не суть лем „великым дньом“. Повів, же „історіов не маме жыти, але собі припоминати“. Великым аплавзом привітали участици председу влады СР Р. Фіца, котрый у своїм вступі цітовав слова історіка Йозефа Яблоніцкого, aвтора книжкы З ілеґаліты до повстаня„ котрый СНП характерізовав двома речінями, a тo 1) же СНП выросло з домашнього коріня і не было привезено на Словакію, 2) же СНП было властным приступом малого народа на рішіня свойой судьбы в Eвропі і в ослободженій Чехословакії, што назначує, же „СНП мало величезне значіня про нас вшыткых“, повів Р. Фіцо. Бісідовав о одказі СНП про сучасность, причім признав, же мать непокій в душі, бо на Словакії ся зачінать шырити ненависть як офіціална політічна доктріна. Конштатовав, же треба ся проти тій ненависти поставити, бо то дорога до пекла. Непокій із того, якыма легкыма словами ся приступать ку міру, котрый не є лем формалным проявом, aлe і ку хоснованю зброї на цівілне жытельство a третя річ є гляданя неприятеля. Звыразнив, же ниґда не буде вносити антіпатії до словацькоруськых контактів і же „головну тярьху вітязства над фашізмом у 2-ій світовій войні і при ослободжіню многых країн, в тім і Чехословакії, несла Червена армія а то є факт, на котрый не смієме ниґда забыти“. Не смієме забыти ани на то, кілько жертв і трапіня стояли нашы свободны дні і все припоминати, головно молодій ґенерації, же в 2-ій світовій войні загынуло aж 50 міліонів людей. Наконець вызвав орґанізаторів цілонародных ослав СНП, жебы тоты од будучого рока были і ославами міру. Підпредседа Европской комісії про енерґетіку М. Шевчовіч повів, же векшына жытелів Словакії є на СНП правом горда і же його одказ веце як даколи є актуалный про сучасность, бо не нагодов ославы СНП в Баньскій Быстріці проходили під покровительством Рады ЕУ. Прекрасным і сердцю милым было обогачіня проґраму свята лювовов співанков Копала студенку (позн. АК: од той співанкы походить гімна СР), котру заспівали вшыткы выступаючі фолклорны ґрупы. М. Мотоц, румуньскый міністер обраны звыразнив, же днешній день є споминаньом на СНП, його 72-гу річніцю, котра представлять зачаток новой еры, яка соєдинять
З домова
iнфо РУСИН минулость із сучасностьов і будучностьов. Зато є нашов повинностьов припомяну ти собі сполочный бой с л о в а ц ьк ы х і румуньскых вояків проти фашізму. Приближыв і вклад румуньской армії, што представлять высше 1700 сел і высше 60 тісяч забитых, раненых і с т р а ч е н ы х румуньскых вояків. Наконець при тій нагоді передав пятьом ветеранам войны высоке державне оцініня свойой
країны. Председа Централной рады ССПБ П. Сечкар у своїм приговорі показав на несвойправность режіму войновой Словацькой републікы, котра „высловила згоду з окупаціов властной державы націстічным Німецьком.“ Такой звыразнив, же „СНП наперек воєньскій поражці не было поражене і надале жыло в нашых горах.“ Наконець высловив знаму ідею „oдпустити можеме, но забыти не смієме“, котра звучіть як неодкладна вызва протіфашістічных бойовників, котры пережыли страх войны. З нагоды 72-ой річніці СНП презідент СР і верьхній велитель озброєных сил СР А. Кіска выменовав до шаржы бріґадного ґенерала двох достойників, ветеранів войны, a тo плк. Людвіка Шестака a цінов iн меморіам быв нагородженый нпор. Михал Петро. Другу часть ослав oдкрыли парашутісты зоскоками падаком а по них наслідовав богатый културный проґрам, в котрім выступили Людова гудьба Яна Мака з Баньской Быстріці, хлопска співацька ґрупа ФК Кральова голя з Погорелой, співацька ґрупа жен Теркы з Б. Быстріці, але і Руськый людовый орхестер Осипова з Москвы із знамыма співанками, котры сьме з нима і мы поспівовали. Красне было і выступліня Oрхестра Aлександра Душка із солістами Янов Орліцков і Мартіном Бабяком, котры заспівали словацькы людовы і оперны пісні, але і руськы і ромскы співанкы. На цілонароднім святі СНП в Б. Быстріці брало участь 45-членна делеґація одбоярів, членів ССПБ, школярів і молодежі з нашого Бардейовского окресу під веджіньом тайомника областного Iнґ. Яна Шнира, пплк. в.в. В рамках проґраму могли участници свята быти на вернісажі выставы Taнк ЛT38 в aреалі Парку зброї з 2-ой світовой войны, попозерати презентацію озброєных сил СР, котра заінтересовала головно дітей і молодеж. Могли сьме видіти дінамічны і статічны експонаты в ареалі Музея СНП, позерати документарны філмы із войновов тематіков ці експонаты цілого музея. День цілонародных ослав быв барз выдареный, обогаченый зажытками участників ослав і споминаньом самых бойовників. Tото державне свято бы сьме не мали брати лем як „вoльный день“, як повів на святі председа НР, aлe як вызначный святочный день, на котрый не можеме забывати, aлe го каждый рік припоминати, бо жертвы з войны суть того некламным доказом.
11
Вышла книжка о Юрійови Цимборови Як інформовала Окресна орґанізація Русиньской оброды у Свіднику, із пера русиньского актівісты і етноґрафа Яна Калиняка вышла нова книжка під назвов Юрко Цимбора.
-пемКнижка, котра вышла із підпоров Уряду влады Словацькой републікы в рамках проґраму Култура народностных меншын 2016, буде святочно презентована 27-го септембра 2016-го року в просторах Піддукляньской бібліотекы у Свіднику. Подія зачінать о 16.00 год.
Юрій Цимбора
Юрій Цимбора народив ся 6-го юнія 1919-ро року у Свіднику, втогдышня Чехословакія. Быв хормайстром, хореоґрафом і фолклорістом серед Русинів выходной Словакії. Цимбора закінчів Ґрекокатолицьку руську учітельску семінарію в Пряшові і на кінцю 1930-ых рр. і цілы 1940-ты рокы пропаґовав балалайкову музику міджі русиньскыма жытелями і міджі русиньскыма штудентами на пряшівскій Руській ґрекокатолицькій ґімназії. По закончіню штудіа хорового співу і діріґованя в Братіславі вступив у 1953-ім році до втогдышнього Піддукляньского україньского народного ансамблю (ПУНА – ПУЛС). В ансамблі робив поступно хормайстра, драматурґа, умелецького директора і зробив про нього много танечных хореоґрафій, музичных творів, котры ся стали репертоаром ансамблю. Цимбора мав досконалы знаня містного русиньского фолклору. Зробив дакілько збірників народных співанок, в тім чіслі і „Українські народні пісні Східної Словаччини“ (том ІІ, 1963 р.) ці „Заспівайме собі двома голосами“ (1974 р.). Юрій Цимбора умер 1-го октобра 1989го року в Пряшові.
12
Погляды
Выліченый моцьов Председа словацького парламенту, котрый є єдночасно і председом Словацькой націоналной партії (Slovenská národná strana – SNS), бы дав Русинам депутата в парламенті. І жебы не быв хтось діскрімінованый, дав бы і іншым народностям депутатів, котры бы їх заступали в парламенті. Андрея Данка такым способом „просвітило“ почас навщівы Румунії, де быв посмотрити румуньскых Словаків. Петро Медвідь Данко якбач аж почас навщівы Румунії обявив теплу воду і дізнав ся, же народностна політіка Букурешті є о штоська далше, як народностна політіка Братіславы. Оно бы на Данковій „народностній беневоленції“, котра го поїмала в Орадеї, не было нич смішне, покля бы председу парламенту і SNS не пронаслідовали його высловы з не так давной минулости. Данко од свого вступу до парламенту по выборах в марці того року бавить цілу Словакію. Як председа єдной із коалічных партій, но головно як єден із трьох найвысшых конштітучных діятелів – председа парламенту, діставать, самособов, много медіалного простору. Чоловік даколи лем німо сідить і роздумує, што властно „автор хотів повісти“, бо його калічіня словацького языка є на уровни такій, же бы міг сміло конкуровати наприклад мадярьскым політікам, на котрых видіти, же словацькый язык їм не є природным, лем навченым. Но омного смішніше, як Данковы словны жонґльованя, є про мене Данкове обернутя ся ку Богу і меншынам, котре ся намагать потвердити холем раз за тыждень. Є правдов, же од перевзятя функції председы SNS у 2012-ім році Андрей Данко намагав ся презентовати бывшым председом морално і політічно здецімовану, міцно протимадярьску і протиромску партію як штось нове, почливіше, што є збудоване на основах історічной SNS, но позбавлене як раз того, што їх дістало до декаденції такой, же зістали мімо парламенту. Но бісідам о чісто патріотічній партії, котра не мать проти никому нич, лем любить свою отцюзнину, протиречіли різны выголошіня Андрея Данка, головно перед комуналныма выборами у 2014-ім році.
Info Rusín vydáva Rusínska obroda na Slovensku s finančnou podporou Úradu vlády SR - program Kultúra národnostných menšín 2016.
Ч. 17 2016
iнфо РУСИН
Втогды ся наприклад обув до председы мадярьско-словацькой партії MOST-HÍD, за котру кандідують і дакотры Русины, Белы Буґара, на котрого знова раз вытягнув „мадярьску карту“ і бісідовав о тім, же Буґарови іде лем о теріторіалну автономію про Мадярів на Словакії. Што, самособов, Буґарова партія ниґда не мала у своїм проґрамі. Своє од нього в тім часі дістали і Русины, кідь в телевізній діскузії повів, же з Буґаровым MOST-HÍD вже співпрацують і Русины, і же ся зохабили завлечі до гры о теріторіалны автономії, што видів як небеспеку про Словакію. Было то в часі, коли
Округлый стіл Русинів Словеньска говорив о можливостях вытворіня народностных самосправ, што платформа дала і до свойой пропозіції закона о народностных меншынах. Самособов, же ся Округлый стіл Русинів Словеньска діштанцовав од будьякой співпраці нелем з партійов MOST-HÍD, але од співпраці з політічныма партіями обще. Так само ся діштанцовав од будьякых думок о теротіралных автономіях, котры бы мали за ціль розбивати державу, бо Русины хотіли лем културны самосправы – рішыти о своїй културі і школстві самы, не подля того, што надіктують урядници в Братіславі. Неперешло много часу і як раз Данко є тот, хто співпрацує з Белом Буґаром і партійов MOST-HÍD, а не Округлый стіл Русинів Словеньска. По марцовых выборах суть буґаровці коалічныма партнерами словацькых націоналістів. І одвтогды не є
єдной вызначнішой прес-конференції, де бы Андрей Данко не повторяв, як є вдячный за то, же му Бог дав скушеность быти в коаліції з народностнов партійов, же Бела Буґар є його колеґа, а уж і приятель. Днесь докінця не говорить, же даяка меншына хоче автономію, а сам собі по навщіві Румунії знать представити меншынову самосправу. Бо мати депутата в парламенті, котрый там є лем на основі того, же заступать меншыну, є de facto так само форма народностной самосправы. І чудуй ся світу, така самосправа, о котрій говорили і Русины, жадну державу не розбивать, ани не хоче розбивати. Навспак, меншына собі і такым способом може лем реалізовати своє конштітучне право – рішыти о справах, котры ся їй дотуляють, сама. А то іщі Данко може не знать, же як піде до Мадярьска ці Сербії, чекать го єднаке несподіваня, же меншыны там мають подібны формы самосправы як в Румунії і державы ся досправды на основі того не роспадуть. А може суть тым і міцнішы. Веце як щірость в Данковых думках о депутатах про меншыны і в штотыжденнім дякованю Богу за нового цімбора Белу і його партію, виджу у председы парламенту вылічіня моцьов. По марцовых выборах была барз легка математіка, жебы поскладати потрібну кількость депутатів до коаліції і вытворити владу, в котрій бы Данкова SNS мала вплив і здобыла міць. Тадь о то в карьєрі політіка, котрый ся поставив на чоло втогды непарламентной партії, цілый час ішло. Но і в такім припаді ся забывать на вшытко, што было, докінця і „ідеалы“ мож в дакотрых припадах одшмарити, і смотрить ся на то, што і як бы ся дало, жебы сьме вшыткы были спокійны. Міць, або ліпше повіджено можливость єй мати, вылічіть вшыткы проблемы і протиходности. Но і не треба забывати ани на другый аспект, і то, же реалні тримати в руках міць значіло вже у неєдного політка, і веце радікалного як Данко, же зо своїх міцных слов мусив упустити, і інтеґровати ся до реалности, в котрій ся зобудив. І то грає самособов свою роль в припаді Данка. І так є днесь з Данка патріот, а не націоналіста, котрый лем любить свою отцюзнину, но простор уж на Словакії видить і про меншыны. Не знам, ці собі з Буґаром минулость выдіскутовав, но Русинам ся за кривы обвиніня не оправдав дотеперь. І зато собі думам, же є лем выліченый моцьов, котру моментално має. Лемже хто знать, коли ся му верне рецідіва. Не вірю му, і тяжко вірити його думкам, покля досправды не увидить чоловік даякы чіны. Но бавлю ся на тім, яка є міць міцна.
IČO vydavateľa: IČO 17 151 074, sídlo vydavateľa: Masarykova 20, Prešov, dátum vydania periodickej tlače: 16. september 2016
Info Rusín vydáva Rusínska obroda na Slovensku a výlučne zodpovedá za obsah projektu. Realizované s finančnou podporou Úradu vlády SR. Evidenčné číslo: EV 1739/08. Šéfredaktor: Mgr. Peter Medviď Jazyková úprava: Mgr. Anna Kuzmiaková. Výroba: Tlačiareň Svidnícka, s.r.o. Adresa redakcie a administrácie: Rusínska obroda na Slovensku, redakcia Info Rusín, Masarykova 20, 080 01, Prešov. Tel.: Peter Medviď +421 907 291 591. E-mail: Peter Medviď: peter.medvid@gmail.com. Inzeráty, reklamy, sponzoring preberáme po dohode so šéfredaktorom na adrese sídla ROS v Prešove. Číslo účtu pre predplatné: 2155073158/0200. Predplatné na rok: Slovensko: 10,50 Є, Európske štáty: 15,96 Є, mimoeurópske štáty: 21 Є. Neobjednané rukopisy a fotografie nevraciame. Publikujeme i názory, s ktorými nie vždy súhlasíme. Za obsah príspevku zodpovedá autor. Redakcia si vyhradzuje právo na krátenie a štylistickú úpravu textov. Príspevky v slovenskom jazyku nehonorujeme.
Rusínska obroda na Slovensku redakcia Info Rusín Masarykova 20 080 01 Prešov RaZ Platené v hotovosti 089 01 Svidník