iнфоРУСИН ч. 16 2016 by lem.fm

чісло 16 2016 | рiчник хiIi.

сезон Театру Александра Духновіча

русин

iнфо

Iнформачный двотыжденник Русинiв Словеньска ‫ ׀‬цiна 0,50 € факты ‫ ׀‬култура ‫ ׀‬історія актуалны iнформацїї о Русинах а не лем про Русинiв

З домова

Култура

Із нашой історії

Зачаткы друкованого слова

Русин філм фест

Зрізаный крест

Початок желізнічных злучінь міджі Русинами

Андрій Смолак выставлює в Москві

В суботу 27-го авґуста т. р. могли путовати люди на влаку з Ряшова, через лупківскый тунел із гранічным переходом на Лемковині в Польщі, до Меджілаборець на Словакії. То быв початок вакаційного желізнічного споїня міджі тыма містами.

11-го авґуста 2016-го року была в Словацькім інштітуті в Москві торжественно одкрыта персонална выставка академіка Міджінародной академії културы і уменя (Международная академия культуры и искусства), русиньского маляря зо Словакії Андрія Смолака. Інформовав о тім сайт академії.

Наталія Малецка Новак Крайскы самосправы обох держав – представителі Маршалківского уряду Підкарпатьского воєводства і Пряшівского краю, уж довше діскутують о тім, што робити, жебы росшырити турістічный рух в пригранічній области і підпорити обидва реґіоны. Єднов із думок, якой реалізація міцно припомогла до реалізації обох цілів, є принавернутя сістематічного пригранічного желізнічного споїня. В тій справі проходили уж конкретны бісіды.

Суботній переход влаку быв тым курзом, котрый бы мав вести до злучіня Підкарпатьского воєводства в Польщі із Словакійов. Влак одходить із Ряшова о 6.30 год. Потім на нього мож досідати в пізнішых годинах на наступных штаціях, м.ін. в Яслі, Коросні, Саноку, Команчі ці Лупкові. Планованый час приходу до Меджілаборець є о 11.30 год., дорога тырвать коло 5 годин. Переход з Лупкова до Меджілаборець буде безплатный, але до Лупкова треба мати купленый тікет. Орґанізаторами цілой акції суть Маршалківскый уряд за участи Реґіоналных перевозів (желізнічна компанія в Польщі), Стоваришыня «Люблю Желізницю», ґміна Загіря і місто Меджілабірці. Пріматор Меджілаборець уможнив участникам переходу м.ін. безплатный вступ до Музею модерного уменя Анді Варгола, концерт в амфітеатрі, попозераня міста ці іншы індівідуалны інтересы. Другый такый переход буде 24-го септембра т. р. При тій нагоді суть планованы і далшы бісіды самосправных урядів Підкарпатьского воєводства і Пряшівского краю, котры с. 2 ◢

Петро Медвідь На вернісажі быв участный і надзвычайный і повномочный амбасадор Словацькой републікы в Російскій федерації Петер Пріпутен, котрый у своїм приговорі повів, же з Андрійом Смолаком го звязує довгорічне приятельство, і выразив радость, же хоць є Смолак в Росії добрі знамым умелцьом, довгы рокы актівно співпрацує з російскыма умелцями і в Росії уж выставльовав дакілько раз, в Москві ся його творы вказують по першый раз.

Директор Словацького інштітуту Ян Шмігула подяковав многочісленным гостям і приятелям маляря за то, же хоць суть літні вакації, нашли собі час на то, жебы прийти до Словацького інштітуту на Смолакову выставку. Куратор выставкы, сын умелця Андрій Смолак молодшый, підкреслив, же харектерістічным про творчость його вітця є скушеность – умелець не зображать обнажены жены – моделы, а зображать їх душы, їх внутрішній світ. Автор выставльованых творів Андрій Смолак участным повів, співпраца з російскыма умелцями є про нього взаємно обогачуюча, має з нима тісны контакты і подяковав за можливость вказати свої творы в Словацькім інштітуті. Выставку буде мож в Москві видіти до 19-го септембра т. р. Андрій Смолак Андрій Смолак (1953) походить із села Старина (днесь неіснуюче село) в сниньскій долині. Абсолвовав Філозофічну факулту Універзіты Павла Йозефа Шафарика в Пряшові (вытварна выхова і с. 3 ◢

Актуално

мають замір ожывити реґуларне желізнічне споїня міджі державами, што бы ся мало довершыти найпізніше на другый рік. На тото суть іщі потребны одповідны порозумліня і рішіня на різных рівнях, зачінаючі од міністерств транспорту, шпеціалных комісій аж по локалны уряды. Обидві страны Карпат уж были желізніцьов споєны в другій половині 19-го столітя. Од 1872го рока зачала фунґовати Перша Угорьско-Галичска желізніця, яка злучала Будапешт з Твердыньов Перемышль і Львовом. Желізніця мала велике стратеґічне значіня. В 1874-ім році было скінчено приготовліня тунелу в Лупкові – тот є довгый 461 метрів. Тунел быв аж штири раз высаджeный (в 1914 році через Австріяків, o рік –Росіянaми, пак – через Поляків в 1939 році і про Німців у 1944 році). В 1946-ім році быв збудованый і з той нагоды было по обох странах вмурувано памятны табліці. Єднак желізнічне споїня з Лупкова на Словакію вернули зясь аж в 1999-ім році. Влакы ходили до кінця 2010-го рока. Парадоксно, хоць уж ніт гранічной контролі, міджі Польщов і Словакійов не фунґує реґуларный транспорт. Реалным вырішіньом того проблему бы были польско-словацькы міджінародны условя, на основі котрых трансгранічны автобусовы або желізнічны споїня бы были державны. Обновлене споїня Лупків - Меджілабірці давать надію на далше поліпшіня в тій справі.

с. 1 ◢

Стовпчік Петро Медвідь Як каждый рік, так і того року 29-го авґуста припоминала ся річніця Словацького народного повстаня. На святкованю в Баньскій Быстріці быв участный і премєр Словакії Роберт Фіцо. Тот, окрім того, же собі робив властне промо крітікованьом вшыткых і вшыткого на домашній і европскій політічній сцені, повів, же людям треба припоминати, же „в Другій світовій войні ся приготовляло выгубліня цілых народів і загынуло в ній 50 міліонів людей.“ Тым реаґовав і на сучасну політічну реалность, кідь в парламенті сідить фашістічна партія а і вдяка кавзам „традічных політічных партій“, котры люди дурно рішають воліньом „несістемовых партій“, то вызерать так, же так скоро ся з парламентом Котлебовці прощати не будуть. У 2012-ім році ішла премєрова партія SMER - SD до выборів з геслом: Люди собі заслужать істоты. Єдным з резултатів істот, котры сьме здобыли по 4-ох роках другой влады Роберта Фіца, є Котлеба в парламенті і все веце радікалізуюча ся сполочность. Днесь премєр бісідує о іншім. Днесь хоче припоминати, што ся стало, і што нам грозить, кідь ся на поучіме. Кідь не будеме знати історію. А так днесь вже і премєр мусить признати, же істоты собі може заслужыме, но омного веце люди потребують порядны лекції історії. Властні собі їх так само залужать. В рамках бесплатного школства ґарантованого Конштітуційов Словацькой републікы. І порядны лекції дасть лем добре школство. Зато ліпше, як бісідовати на святкованю Словацького народного повстаня о тім, што людям треба припоминати, бы было перестати іґноровати жалостный став школства, з котрого іщі ідеме взяти на підпору продукції молока. Най ся потім нихто не чудує, яка є політічна реалность, кідь держава буде мати радше сытых но глупых, як школованых воличів.

iнфо РУСИН

Ч. 16 2016

Одпуст в Лютині мав 165-ый юбілей. Посвятили третю етапу мінісканзену Через вікенд, в днях 20-го і 21-го авґуста 2016-го року, в стародавнім путницькім місці ґрекокатоликів на Словакії проходив архієпархіалный одпуст присвяченый Празднику Успенія Пресвятой Богородіці. В рамках нього была в суботу 20-го авґуста посвячена третя етапа Мінісканзену деревяных церьквей, котрый находить ся на фундуші коло Базілікы мінор – Церькви Успенія Пресвятой Богородіці. Лютина собі того року припоминать 165 років од зъявліня св. Николая Зузані Фекете. П. Медвідь, Т. Латтова Уж довєдна 49 мініатур Довєдна теперь буде мож видіти в сканзені 49 мініатур деревяных цінностей нашой сакралной архітектуры із Словакії і Закарпатьской области Україны. Перша етапа сканзену в ареалі базілікы была одкрыта в році 2011 в рамах одпусту. Іде о мініатуры в мірці 1:10. Друга етапа была посвячена і одкрыта через одпуст в році 2013. Тота етапа мінісканзену была співфінанцована Европсков унійов зо средств Европского фонду реґіоналного розвитку в рамках Проґраму черезгранічной співпраці Польща – Словацька републіка 2007 – 2013. Нова етапа мінісканзену обсягує новых 20 мініатур і была фінанцована фінанчныма средствами із Норвеґійского фінанчного механізма. Церькви, котры прибыли суть з теріторії Словакії і Україны. Як пише офіціалный сайт путницького місця Лютина, цільом є, жебы в мінісканзені было і дакілько мініатур деревяных храмів з Лемковины. 165 років од зъявліня Лютина є якбач найзнамішым путницькым місцьом ґрекокатоликів на Словакії. Находить ся недалеко Пряшова, в окресі Сабінів. До року 1855 была філійов великой ганіґівской парохії, но історічны дії в 1851-ім році зачали процес, котрым ся Лютина стала окремов парохійов. 19-го авґуста 1851-го року на Праздник Преображіня Господне за юліяньскым календарьом ся містній жытельці Зузані Фекете появив св. Николай. Была біднов вдовов і ішла до ліса на грибы, жебы мала што зварити своїм дітям. Взяла зо собов і троє дітей. Коло мінералной воды клякла на землю і втогды збачіла святочно облеченого єпіскопа, котрый ся подобав на св. Николая з іконостасу в лютиньскій церькви. Єпіскоп ся озвав, же таке велике свято, мала бы быти в церькви а она зберать грибы. Повідала, же є вдова, же є бідна, но він на то, же вчера могла то зробити, а же на памятку стрічі ту на тім місці треба поставити святый крест і вшытко повісти духовному отцьови. Потім ся стратив, а діти виділи лем перестрашену маму. Тот святый єпіскоп ся їй зъявляв і на дразі, і в лісі і все напоминав, жебы повіла отцьови духовному, што наказав. Зузана нич не повідала никому, бо ся бояла, але єпіскоп ся їй все зъявив і припомянув, што мать зробити. Наконець повіла вшытко містному священикови Штефанови Ройковічови. І тот їй не вірив, ани люди, сміяли ся і повідали, же то шалена Жужя. Єдного дня знова ся їй зъявив святый і послідній раз припомянув їй, што мають зробити. Жена біжала за ріхтарьом, най прийде посмотріти, але святого уж там не было. І він думав, же Зузані ся то лем привиділо. Но она в тот день оніміла. Закликали дохторів і псіхолоґа, они

конштатовали, же Зузана здрава, лем не знали высвітлити, чом оніміла. Отець духовный Ройковіч дав ту поставити крест і сам го посвятив. Втогды Зузана закричала, же го видить, видів го і отець духовный – того єпіскопа, і так вшыткы повірили, же в їх селі стало ся чудо. Іщі раз ся зъявив єпіскоп Николай, хотів, жебы поставили на місці, де ся стрітили зо Зузанов, капліцю і присвятили єй Успенію Пресвятой Богородіці. Подаровав їй ікону, котру мала дати священикови Ройковічови, дістала і другу ікону, але каса, де была замкнута перша, была порожня, а наконець была там замкнута лем єдна. І тото было чудо, котре пересвідчіло вшыткых кураторів і священиків, абы єпіскопову просьбу сповнили. Тоты чуда вышетровав і єпіскопскый уряд Ґрекокатолицькой церькви в Пряшові і Крайскый докторьскый колеґіюм. Выслідкы вышетрованя послали до Рима на конґреґацію, котра 24-го мая 1855-го року їх схвалила а Папа римскый Пій ІХ. післав апостольске бреве, де суть выписаны вшыткы одпусткы, котры на Лютиньскій горі мож вымолити. Народ зберав пінязі і будовав капліцю Успенія Пресвятой Богородіці, потім і далшы капліці святой Анны, Святого Креста, Капліцю святого Николая при жрідлі а послідня была докінчена в 1930-ім році. На Лютиньскій горі были і многы уздравліня, котры суть в записніці у ватіканьскых архівах. Храм ту быв деревяный, уж малый і так народ зачав будовати новый храм. Тот зачав будовати священик Антон Ройковіч. В 1908-ім році го высвятив єпіскоп пряшівскый Йоан Валій. Деревяный храм згорів коротко перед высвячіньом нового. В 1988-ім році на одпусті втогдышній апостольскый адміністратор Пряшівской ґрекокатолицькой єпархії Монс. Ян Гірка перечітав апостольске бреве, котрым Папа римскый Йоан Павел ІІ. повышыв лютиньскый храм на Базіліку Мінор. Сучасность Высокопреосвященый владыка Ян Бабяк, архієпіскоп пряшівскый і метрополіта Словакії, за остатні рокы розбудовав околіцю базілікы, котра є в селі під горов. За його веджіня єпархії росшырили базіліку, ку котрій добудовали бочны части, зачав ся будовати мінісканзен храмів, подля історічных документів і фотоґрафій збудовала ся вірна репліка лютиньской деревяной церькви, збудовали ся дві новы капліці – єдна присвячена нашым священомученикам П. П. Ґойдічови, В. Гопкови і М. Д. Тырчкови, друга присвячена св. Николайови. Так само быв збудованый Душпастырьскый дім св. Николая. Так само ся управив літурґічный простор на горі, в котрім ся служать богослужіня почас одпустів.

Ч. 16 2016

200 років од народжіня Петра Кузмяка зо Странян

Того року минать 200 років од народжіня Петра Кузмяка, педаґоґа, шырителя културноосвітньой роботы, хорового співу і великого покровителя бідных Русинів, котрый своїма поезіями войовав проти панщіны і феодалным порядкам, котры oжобрачовали простых Русинів. Народив ся у Странянах у Старолюбовняньскім окресі, учів ся в Подолинці, Дебреціні, Мукачові і Ужгороді. Учітельовав у селах Шамброн і Якубяны, а як 38-річный одышов до Руського Керестура бывшой Югославії, днесь Сербія. Ту пережыв найплоднішу часть свого жывота аж до смерти – 13-го януара 1900-го року. Умер як 84-річный. А. Кузмякова У Руськім Керестурі, на Русиньскій уліці, ся находить основна і середня школа, котра несе мено Петра Кузмяка а в єй ареалі на вывышеній підвалині є уміщена і його буста.

З нагоды округлого юбілею Націонална рада Русинів у Сербії готує Научну конференцію о ціложывотній творчости Петра Кузмяка і іншы супроводны події, котры будуть проходити в днях од 30-го септембра до 2-го октобра 2016-го року. Представителі Націоналной рады Русинів (Желько Ковач) і Інштітуту войводиньскых Русинів (Серґей Тамаш) із Сербії недавно навщівили Словакію і Страняны, родне село П. Кузмяка, де на знак почливости хотять на будинок сельского уряду умістнити памятну таблу. На святкованя юбілею П. Кузмяка до Руського Керестура запросили і старостку села Страняны Вєру Кравчакову, ФК Барвінок з Камюнкы і іншых окресных і крайскых представителів із Пряшівского краю. Петро Кузмяк (1816-13.1.1900) Здобыткы револуції років 1848-1849, єдным голосом з І. Ріпом і І. Віслоцькым, оспівав скромный плугатарь народной освіты Петро Кузмяк, родак із села Страняны (даколи Фольварк) на Спішу, днесь окрес Стара Любовня. Народив ся в родині сельского дяка. Середню освіту здобыв в Подолинці і в Дебреціні. Потім хотів штудовати дале, але не дістав єпархіалну штіпедію. У 1836-ім році пішов на науку до Мукачовского монастыря з тым, же здобуде кваліфікацію педаґоґа на ґімназії. Добру педаґоґічну освіту здобыв в Ужгороді, де окрем іншого, учів ся хорове майстерство у знамого російского діріґента Константіна Матезоньского. Но одношіня в монастырі, де пановала грубость і деспотізм, были нестерпныма, і так П. Кузмяк, вєдно із дакількома приятелями, утік з монастыря. Од 1838го року учітельовав в селі Шамброн, а од 1841-го року быв півцоучітельом і сельскым писарьом у селі Якубяны – обидві села належать до Старолюбовняньского окресу. У 1854-ім році быв П. Кузмяк повіреный іти до Руського Керестура в тогдышній Югославії, днесь Сербія, де жыли Русины, переселенці з Підкарпатя і Выходной Словакії, тзв. Бачваньскы Русины. Ту робив учітеля до 1892-го року, до пензії. У Керестурі жыв аж до свойой смерти. Цілый свій жывот присвятив богатій културноосвітній роботі, котров собі здобыв велику почливость у містного русиньского жытельства. Його біоґраґрафы підкреслюють, же шырячі родну материньску освіту, Кузмяк, окрем іншого, учів молодых людей складати поезію, віршы, зберати фолклор, любити і пропаґовати родну співанку, положыв основы хоровой културы, продовжуючі в традіції свого учітеля К. Матезоньского,

Актуално

iнфо РУСИН

котрый быв основательом хоровой културы на Підкарпатю. Як о тім свідчать жрідла, П. Кузмяк быв близкым приятельом Александра Духновіча, но нажаль з тых ся не дізнаваме яка была їх конкретна співпраца. В публікаціах Духновіча і в Літературнім пряшівскім сполку творы Кузмяка не находжаме. Першыраз із призвіском того автора ся стрічаме у фолклорнім зборнику „Русский соловей“, котрый упорядковав М. Врабель. Споминаный зборник вышов у 1890-ім році в Ужгороді і в ним были надрукованы дві поезії П. Кузмяка – Прилетіла зозуленька... і Співай, жаворонку... Ту выникать опрос, чом П. Кузмяк скоріше не публіковав свої творы? Може ся побойовав перзекуцій за свої, його „волі любы“ поезії, бо знаме, же в часі револуції быв арештованый, правдоподобно, контрареволучныма силами, і ледво уникнув воєньскому суду. Мож гадати, же дві надрукованы поезії П. Кузмяка суть лем незначныма уламками його поетічной творчости, бо як споминають його школярі, Кузмяк цілый жывот у Керестурі складав поезії, головно тексты співанок. Тоты ся досправды шырили в рукописных списках і жыли в устах народа. Може і зато його дві споминаны поезії узріли світло світа у фолклорнім зборнику. В поезії Прилетіла зозуленька зображено двобой свободы і панщіны, дефінітівну перемогу свободы, причім оріґіналность єй мотіву спочівать в тім, же автор, одповідно до фактів обєктівной правды, зрывать маскы з лібералных панів, котры выголошовали антіфеодалны ідеї, але як пришло до того, жебы їх зреалізовали, зачали самы себе ратовати, жебы ся назад вернули їх феодалны порядкы. Кузмяк із йому призначнов іроніов ся высмівать із „проґресівности“ панів, указуючі їх як врагів робочого селянства і общого проґресу. Друга поезія Співай жаворонку – то є співанка вольного „урбарьского панщаря“. У ній автор, окрем здобытків в соціалній сфері, наівно звеличав проголошены, в основі фіктівны, буржуазны свободы, значіть рівноправность пана ці „немеша“, і Русина, під котрым ся розумить колишній невольник (підданый). Оспівав і право того Русина, таксамо фіктівне, на вольный културно-народностный розвиток. Обидві поезії суть простов реакціов на зрушіня панщіны, з чого выходить і оптімістічна настроєность і дуговый тон тых творів. Прилетіла зозуленька... Прилетіла зозуленька тай стала кувати, А што я вам, благы люде, маю повідати: Як уж гаї зеленіли, я до вас вертала, Сіла-м собі на дереві, мало спочівала. А я дораз за собой і великый гук чула, Посмотріла-м, што так гучіт, аж єм ся забыла: А свобода все панщіну перед собой гнала, Загнала ю в темны лісы, штобы там пропала. А за ней біжат і паны, зачали тужыти: „Вертай, вертай, панщінонько, не єсть откуд жыти!“ – Панщіна їм отвічає: „Я вам была вірна, Самы сте мя отправили, я тому не винна.“ – „Мы не знали, што так тяжко на хліб працовати, Мы думали єще з тобой даколи вітати. Мы не знаєм молотити, нашы жінкы жати, Просиме тя, верни ся к нам, будем тя кохати! До трактырні не мож іти картати, гуляти, Бо в кешені всюды пусто, не єсть откуд брати. І арендаш уж не хочет грошей пожычати, Бо і мужік уж не ідет на борґ попивати!“

російскый язык) і выняткове штудіюм на Академії вытварных умень в Празі. Є автором веце як 6000 образів, мав веце як 60 выставок дома і за граніцями. Зачатком 1990-ых років зо своїм братом Міром Смолаком отворив в Снині філіалку братовой ґалерії з назвов Galerie MIRO, котра є доднесь в Празі. Од року 2004 в Снині веде ґалерію під своїм меном – Galéria Andrej Smolák. Єднако так філіалку той ґалерії веде і в Братіславі. Ініціовав окрім іншого Міджінародный вытварный фестівал в Снині, котрый ся од 1994 року одбывать шторік. Засновав веце фундацій. В 2004-ім році засновав і пріватну основну умелецьку школу. Є автором многых проєктів, котры підпорують русиньску културу, вытварне уменя і обчаньску сполочность.

с. 1 ◢

Соціална сіть «ВКонтакте» має русиньску верзію Петро Медвідь 23-го авґуста 2016-го року російска соціална сіть «ВКонтакте», яка ся тішыть популарности і на Україні, сприступнила переклад сайту на русиньскім языку. Інформує о тім аґентура УНІАН. „Много жытелів Україны має властны діалекты і писeмность. Підтримуєме ініціатіву за всокочіня културной дідовизны і пропонуєме вшыткым заінтересованым взяти участь у сотворіню «ВКонтакте» родным языком,“ коментовав ініціатіву пресовый секретарь соціалной сіті на Україні Влад Леготкін. Ініціатором перекладу соціалной сіті на русиньскый язык підкарпатьской варіанты є Рене Ґрандж і ґрупа добровольників. Мати русиньску верзію сайту є барз просте. Стачіть іти на адресу vk.com/settings і в языках собі выбрати русиньскый язык. «ВКонтакте» приготовлює і верзію протлумачену до галицького діалекту україньского языка. За тоту роботу взяли ся Максім Равлюк і Іріна Сенишин. Іде о западный діалект україньского языка, котрый сформовав ся у містнім населіню Галичіны, коли тота теріторія належала АвстроУгорьскій імперії і пізніше Польщі. Тота мутація сайту є моментално іщі лем у верзії тестованя. Російскый Facebook «ВКонтакте» має днесь веце як 80 языковых мутацій. Далшых 45 ся приготовлює. Моментално в інтерфейсі сайту не суть лем европскы і азійскы языкы, но і языкы народностных меншын і корінных народів, з котрых многы вымерають. Співай жаворонку Співай, жаворонку, весело на полю, Бо уж Русинові свобода на волю. І мні єсть по волі, кедь мя нич не болит, Кедь свободно ходжу по шыроком полі. Тепер мої рукы працовати старчат, Як їх уж урбарьскы мозолі не траплят. Уж тепер частійше нащівлю родину, Бо мя не выженет гайдук на панщіну. Уж можу народность свою подпирати, А пред тым требало паном работати. Тепер Русинові злате время світло, Боже, дай, штобы му оно на все квітло! Тепер уж і Русин ровный немешові, Ровный єму правом, як свому братові. Співай, жаворонку, весело на полю, Бо уж Русинови свобода на волю.

Інформачный сервіс

Iнформачный сервіс З домова і зо світа ◼◼

Молоды Русины у своїм таборі

Орґанізація молоды.Русины орґанізує далшу традічну подію – Табор з молодыма по русиньскы VII. Iдe o триденну подію (од 9-го до 11-го септембра 2016) у їх знамім центрі в Малім Липнику в Старолюбовняньскім окресі. Окрeм традічной забавы в добрій компанії ся молоды люде можуть дізнати інтересны інформації з історії і сучасного світа Русинів із многых областей жывота. На участників табора чекать богатый проґрам, як наприклад, в пятніцю ся будуть вшыткы взаємно спознавати і штось о собі поповідати, скады походжають. Субота буде присвячена черьпаню зналостей, познаня і інформацій, бо міджі молодых Русинів завітать знамый лектор Проф. ПгДр.Осиф Сіпко, ПгД., (родак із Камюнкы), котрый є професором про славяньскы языка і літературу, а як го уж рокы знаме, своїма лекціами докаже заінтересовати каждого слухача. Зачаткы русиньского языка і будованя народной ідентічности – то буде тема, з котров выступить перед молодыма Русинами. Чекають на них інформації і рады зо світа маркатінґу (як затрактівнити свою значку, як штонайліпше спропаґовати свою подію...). О тых, але і іншых тайомностях прозрадить і поросповідать маркетінґовый маґ Мґр. Михал Піліп (маркетінґовый директор). Ґрекокатолицькый священик TгЛiц. Франтішек Крайняк з Камюнкы выступить з лекціов на тему Русины і церьков oд єй зачатків по сучасность. Не буде хыбити в таборі і школа танця, котру поведуть членове колектіву Рутенія і сполочна забава. У неділю (11-го септембра 2016) ся одбуде засіданя Сейму орґанізації молоды. Русины. www.molody.rusyny.org

◼◼

Михал Чабала – выбер з творбы

Вігорлатьскый музей в Гуменнім позывать на выставу образів – 8-го септембра 2016-го р. буде про шыроку громаду доступна выстава oбразів єдного із найінтереснішых країнкарів реґіону, умелця, котрый подля властного вызнаня – oставать з нами у своїх образах. Выстава діл академічного маляря Михала Чабалы (4.2.1941–3.8.2002) в ґалерійных просторах Вігорлатьского музея є присвячена недожытым 75-ым народенинам майстра, котрому умелецька і лаічна громада вздала честь многыма цінами. Выставленый выбер образів із творчости автора нукать головно колекцію олійомалеб країны, портретів і закутин із незамінительным авторовым рукописом замолженой шкалы фаребных землистых тонів. Выстава образів Михала Чабалы, в котрых є закодоване звязаня автора із родным крайом в околіці Чабин, aтмосфера країны і настроєность портретованых, буде у Вігорлатьскім музею в Гуменнім до 31-го oктобра 2016-го р. www.humencanonline.sk

◼◼ Уповномоченый влады про народностны меншыны ся зышов з представителями Світового конґресу Русинів Ласло Буковскый, уповномоченый влады СР про народностны меншыны прияв 22-го авґуста 2016-го року председу Світового конґресу Русинів, Штефана Лявинця і секретаря конґресу Владиміра Противняка. Світовый конґрес Русинів, як найстарша орґанізація соєдиняюча Русинів із 9-ох країн выникла на Словакії 23-го марца 1991-го року. Взаємна діскузія была присвячена опросам взаємной сполупраці з цільом наповньованя Рамкового договору на охрану народностных меншын. Представителі Світового конґресу Русинів інформовали o потребі сістематічной роботы з молодежов і підпорі народностной културы, чого выслідком бы быв далшый розвой русиньской народностной меншыны на Словакії і за граніцями. www.narodnostnemensiny.gov.sk

Ч. 16 2016

iнфо РУСИН

◼◼ Комунітный центер в Меджілабірцях хотять росшырити о ділні Самосправа в Меджілабірцях ся уходжать o ненавернутельне фінанчне приспіня на реконштрукцію Комунітного центра, котрый хоче росшырити о гіґєнічный центер і ділні. Місто іщі влони зачленили міджі 150 місць на Словакії, де ся мать у першім ряді і комплексно рішыти проблематіка бываня, школства, теренной соціалной роботы, доступности воды, каналізації і беспекы марґіналізованых ромскых комуніт (МРК). Перед высше роком самосправа зреконштруовала бывше строярьске учіліще на Комунітный центер, де жыє коло 300 Ромів. На його реконштрукцію місто здобыло 20 000 евр з міністерства внутрішніх діл, самосправа ся поділяла 10-ома процентами. Были змодернізованы верьхні штокы, де выникли 4 канцеларії і єдна сполоченьска містность. Была планована і електроіншталація, выбудованя котелні, гіґєнічных заряджінь, нового централного куріня і выміна старых облаків і дверей, што мать інтерес самосправа зробити з тым, жебы ся на реконштрукції поділяла 5-ома процентами. Центер денно навщівлять 25 aж 40 дітей переважно зо Замочницькой уліці. Намагов є притягнути до центра і дітей з центра міста. Жадость о споминаны фінанції требало подати до 23-го септембра, тота уж была схвалена посланцями міста і подана на міністерство. На споминаній уліці мать місто і далшы планы – выбудованя бытів низшого штандарду про Ромів зо зниченых бытовок на Сідліску дукельскых героїв із центра міста, купліня бытів у домі бывшого Лісоставу, мала бы ту быти і мала матерьска школа про 80 дітей. За даныма МУ в сучасности жыє в місті 75 дітей од 3-ох дo 6 років з оточіня МРК а їх кількость наростать. Дo найблизшой школкы в місті мають 3 км, што не є добре про мaлы діти. Oд центра і школы собі радніця обіцять зліпшіня гіґєнічного і освітнього рівня тых дітей. Планованы фінаннції на реконштрукцію суть в сумі 536 000 eвр, 5-процентове фінанцованя міста не перевершыть 26 800 eвр. Кідь буде місто успішне, зачне з будованьом уж в будучім році, а за словами пріматора В. Вішньовского – в септембрі 2018 бы ішли до школы першы школкарі. Korzár

◼◼ Новый културный парк у пряшівскім амфітеатрі – вшыткы акції задармо Новов оддыховов културнов зонов у вышній части пряшівского амфітеатра выник новый містьскый парк. Тот мать нукати културу, освіту, кумшт, шпорт і оддых. Святочне отворіня ся одбыло в неділю 14-го авґуста. Домінантов нововытвореного оддыхового парку з лавочками і безплатнов віфі зонов є бібліотека з терасов, котра мать служыти як подіум. Іде о монтовану деревяну бібліотеку – тзв. букбокс. Єй главнов ідеов є вольный приступ ку книжкам, котры будуть доповньованы із збераня старых книжок од людей. Oкрем друкованых книжок будуть чітателі мати до діспозіції безплатну віфі, а так можуть чітати книжкы і за помочі чітачок, нотбуків або таблетів. Простор бы мав служыти на розмаїты події, творчі ділні, презентацію різных выслідків културной роботы, де буде приступ і про гендікепованых людей – увів Miрослав Таслер з ОЗ Aмфітеатер Пряшів. Oддыховый парк выник з підпоров Пряшівского самосправного краю, Уряду влады СР і ґранту з норвеґійскых фондів сумов 177-тісяч евр. „Вдяка тым фінанціам ся нам подарило скултурнити вышню часть амфітеатра і притягнути інтересны колектівы,“ увів коордінатор проєкту Ріхард Гімпан з тым, же вшыткы події в парку будуть безплатны. (Позн.ред.: Мы додаваме, же доброму умысслу треба зробити і добру пропаґацію, бо недавно на пряшівскім амфітеатрі выступав Закарпатьскый хор, але мало людей о тім знало, што одповідало і небогатій участи на такім прекраснім выступліню професіоналного колектіву із Закарпатя). SITA

◼◼ Уряд влады готує Справу о стані хоснованя языків народностных меншын в СР Справа о стані хоснованя языків народностных меншын на теріторії Словацькой републікы подля закона o хоснованю языків народностных меншын ся готує у дворічній періодічности. В сучасности ся готує по порядку уж третя справа, котру в згоді з даным законом предложыть владі СР ведучій Уряду влады СР. В тых днях Уряд влады СР через Уряд уповномоченого влады СР про народностны меншыны зачав ся дізнавати якый є стан хоснованя языків народностных меншын про заміры приготовліня той справы. Із тым цільом суть поступно ословльованы oрґаны верейной справы (oрґаны теріторіалной самосправы, oрґаны містной державной справы), як і орґанізачны части захранных зборів і поліцайного збору із жадостьов дати до діспозіції теренны даны, а то выповніньом електронічно засыланых формуларів. Здобыты даны будуть служыти я цінне жрідло інформацій о стані аплікації закона ч. 184/1999 З. з. o хоснованю языків народностных меншын. Выслідкы будуть спрацованы, оцінены і на їх основі будуть пропонованы рекомендації про ефектівнішу аплікацію даного закона. Формулары в електронічній формі суть опублікованы і на сайті уповномоченого Уряду влады СР про народностны меншыны: www.narodnostnemensiny.gov.sk

◼◼

Кална Розтока в сканзені

Вігорлатьскый музей в Гуменнім в рамках свого традічного проєктового заміру ожывленого музею приготовив 5-ый річник стрічі родаків і жытелів сел, котрых автентічны обєкты ся стали сучастьов Експозіції людовой архітектуры і бываня (сканзену) Вігорлатьского музея. Цільом події было познаваня історії міст і сел свого реґіону, oжывльованя традіцій і зміцньованя реґіоналной свідомости. 21-го авґуста од 15-ой годины Вігорлатьскый музей в Гуменнім вєдно із селом Кална Розтока привітали вшыткых родаків і жытелів Калной Розтокы, любителів фолклору і традіцій, турістів і навщівників з околіці в ареалі Експозіції людовой архітектуры і бываня (сканзену) Вігорлатьского музею в Гуменнім на неділній події Кална Розтока в сканзені. На зачатку родацькой стрічі одбыла ся у сканзені традічна православна літурґія в церьковці святого Михала архангела, потім могли навщівници попозерати цілу експозіцію сканзену, а в непосліднім ряді видіти і чути інтересный културный проґрам фолклорной ґрупы Бескид, дівоцькой співацькой ґрупы Босорчата і іншых. -ак-

◼◼

Свідник і Ґіралтівці хотять пріватны яслі

Родічі у Свіднику будуть мочі дати свої діточкы од септембра до пріватных ясел. О вытворіня єднакой службы мають інтертес і Ґіралтівці. Форму старостливости о дітей в подобі ясел нукать родічам дітей од пів рока до 3-ох років у Свіднику Здено Кніш, котрый приходить до міста з новов службов. Скушеность уж здобыв зряджіньом ясел в Kромпахах. Яслі Лишячік у Свіднику плановав довшый час, хоць бывать в Кошыцях. Візія ся не сповнила про неінтерес, но теперь вызерать сітуація з отворіньом ясел успішно. Зорґанізовав стрічу з родічами і многы му потвердили інтерес. Мусили найти новы просторы – на основній школі на Уліці 8-го мая. Пан Кніш бісідовав з директорков школы, ґіґєниками Реґіоналного уряду а їх замір мусили схвалити і посланці міста, де жадав шпеціалну ціну за аренду, жебы то не посуджовали як обычайный комерчный субєкт, вытварять ся нова служба, котра в місті не є. Позітівным є, же вшыткы были тому наклонены. Oтворіня ясель місто вітать, будуть новы робочі місця і матери будуть мочі іти до роботы. Арендарь собі заряджіня і выбавліня просторів забеспечіть на властны кошты. По реконштрукції приземных просторів можуть подля Кніша яслі в септембрі отворити. Будуть фунґовати oд 6.00 дo 18.00 год., ход забеспечать подля потребы родічів. Oд септембра уж привітають дітей. Векшый

Ч. 16 2016 інтерес очекують по підписі договору, кідь буде вшытко готове. Кідь мати піде до роботы, дітину дасть до ясел, може од державы поберати суму до вышкы 280 евр. „Яслі будуть тілько стояти з їдлом, то значіть, же матірь то нич не стоїть. УПСВіР переплачать поплаток за яслі, aлe позаставить родічовскый приспівок. Тоту службу планує в Ґіралтівцях і Ленка Хырзанова, котра мать скусености з таков роботов у яслях уж в минулости. До ясель можуть привести дітей і жытелі зо сел. Зa словами пріматора Я. Рубіса, выгодны просторы бы могли быти в ЦВЧ. Prešovské noviny

◼◼ Мeджілабірці будуть мати iнтерну і кардіо амбуланцію Місто iнвестує на купліня кардіолоґічных апаратів 24 000 eвр. Нашли лікарьку а так бы мала зачати фунґовати в Меджілабірцях iнтерна і кардіо амбуланція. „В Меджілабірцях є довго проблем о одборну здравотну старостливость нелем шпыталю, бо тот быв зрушеный, aлe і амбулантной,“ высвітлив пріматор В. Вішньовскый. Велика кілкость жытелів міста, але і околіці є у высшім віку. Iдe о людей, котры належать до ґрупы пацєнтів із сердечно-жыловыма проблемами. Meджілабірчане ся подля слов пріматора дожадовали амбуланції зато, жебы не мусили доходжати за лікарями до іншых міст. „Нашли сьме лікарьку, котра была охотна прийти з тым, же єй поможеме з апаратами, на котры не мать фінанції,“ повів Вішньовскый. А так самосправа вырішыла, же iнвестує на купліня коло шестьох заряджінь суму 24 000 eвр і дасть їх до аренды. Споминана лікарька буде мати в Меджілабірцях дві амбуланції. „Iнтерна зачне фунґовати oд 1-го септембра, кардіолоґічна подля того, як ся выбавлять договоры з кранкасами,“ iнформовав пріматор з тым, же по першых контактах з нима то вызерать добрі. „To значіть, же в октобрі або в новембрі бы могла зачати ордіновати уж і в кардіолоґічній aмбулації,“ высвітлив пріматор. Пoдля його слов не буде о пацєнтів біда, кідьже в Стропкові їх є з Меджілаборець коло 500, далшы суть реґістрованы в Гуменнім. „Люде мають сердечно-жыловы проблемы, aлe не мали доступну здравотну старостливость в місті, так до доктора не ішли,“ додав пріматор з тым, же по тій зміні їх істо прибуде. Фінанції самосправа ушпорила на платі пріматора і далшых персоналных огранічінях. TASR

◼◼ В Нижнім Мирошові страшыть „спрейовачій фантом“ Нa школьскых будинках в селі Нижній Мирошів по 40-ох роках мінили стары облакы за новы пластовы. Но тішыли ся лем коротко, „спрейовачій фантом“ їх позначів чорнов фарбов. Старостка села Д. Кеселіцьова і жытелі говорять о ненависти і людьскій злобі. Споминаный спреєр чорнов фарбов помальовав ці пострікав на будинку тілоцвічні 5 а на будинку школьской їдалні 3 новы пластовы облакы. Хоць на будинку суть камеры, шыковні їх обкеровав. Фантом не урядовав першыраз. „Пару років дозаду то было перманентне. Чекарня была пофарблена. Перед душічками сьме єй вычістили, а рано было пострікане, кідь сьме дали нову, такой была пострікана. Ниґда ся нам не подарило одкрыти, хто то робить,“ прозрадила старостка, котра собі думать, же то не є нагода, але барз добрі передуманый замір, бо кривдить вшыткым Мирошівчанам, самособов закликала поліцайтів. „Увідиме, ці ся то дасть вычістити, може то буде прекласіфіковане з переступку на карный акт,“ додала. Село дістало фінанції на выміну облаків од державы. Тішыли ся, же oкна зo 70-ых років конечні вымінять а ту пришов такый шок. Притім дакотры были в 3-метровій вышці і під камерами, значіть, же винник мусив мати драбину. Назлощены суть і жытелі Нижнього Мирошова. „Што му заваджало на тых окнах? Же суть шумні зроблены, новы? Є то найвекша глупота, яка квітне у людей. Дахто выліпшує , дахто тото ничіть.“ – повіли жытелі села. Podduklianske novinky

iнфо РУСИН ◼◼

Снина мать выновлену шпортову галу

В днях од 15-го до 18-го септембра 2016 ся одбудуть ославы Дні міста Снина, повны забавы і шпорту. 4-денне свято зачне славностным отворіньом зреконштруованой шпортовой галы. В богатім проґрамі выступлять мажореткы Маршалкы а своє шпортове майстерство укажуть волейбалісты, фотбалісты, каратісты, теквондісты і іншы шпортовці і співацькы ґрупы. Галу як першы „покрестять“ кадеткы волейбалу. Місто в януарі т. р. дало зготовительови будованя – реконштрукцію шпортовой галы в Снині. На основі выслідків выберового конкурзу была зготовительом фірма „DAG SLOVAKIA“, a.с. Пряшів. В рамках будованя были вымінены конштрукції (oблаків і дверей), было зроблене затепліня обєкту а в тім і новой фасады, комплетна реконштрукція тілоцвічні, вступного вестібулу і посилньовні, але і далшы управы. Про гаварійну сітуацію низкой части стріхы шпортовой галы, было потребне зреалізовати і єй статічне забеспечіня. На споминану реконштрукцію здобыло місто фінанції од Уряду влады СР в сумі 443 тісяч евр. З нагоды святочного отворіня обновленой містьской шпортовой галы пріматор міста Штефан Мільовчік запросив председу влады СР Роберта Фіца, жебы му особно подяковав за приділены фінанції. Podvihorlatské noviny

◼◼

Гриць і Машталір філмовали на выході

Kaштелик з Тібавы ся обявить в крімі трілері Чара (Čiara). По першій успішній клапці в селі Убля накручаня продовжовало а творителі робили в краснім оточіню каштелика в Тібаві. Словацькый кріміналный трілер Чара – є o граніцях, котры ся дадуть перекрочіти лем раз – мать за собов зачаток накручаня. Нихто не буде заскоченый, же перша клапка упала як раз у селі Убля. „В Ублі єм была дакількораз, бо з того села походжать моя мама,“ прозрадила продуцентка Ванда Aдамік Грицова. Дія філму є всаджена до околіці Шенґеньского простору із 2007-го року. Говорить о орґанізованім злочіні при выходній граніці і всягды пануючім страху із запертя граніць, нa основі оправдивых подій. Кріміналны пригоды з елементами трілеру і чорной комікы суть вложены до характерістічного і містічного простору, в котрім ся черяють културы, языкы, звыкы, чудеса і людьскы осуды. Заключна монтаж ся одбывать 21-го децембра в 2007-ім році в часі офіціалного посунутя Шенґеньской граніці міджі Словакію і Україну. Доповідать дійовы лінії, осуды постав і завершує траґікомічну ідею пригод, жe выход пережыє вшытко. Найвекшый проблем буде автентічне одзеркаліня реаліты, і так максімална намага творителів є утриманя штонайвекшой міры автентічности атмосферы а таксамо середовиска. Зато, про потребы філму, його творителі і каштелик в селі перетворили. І просторы, в котрых як раз проходить накручаня, были управлены. Вычеряють ся ту такы герецькы звізды як Eмілія Вашаріова, Aндрей Гриць, Зузана Фіaлова ці Тoмаш Машталір і много далшых. Штаб остав у селі іщі пару днів, потім ся пересунули нa Україну. Премєра філму є напланована на марец 2017. Korzár

◼◼ Вояци з Требішова обновують памяткы на Дуклі і в Свіднику Вояци з 21-го змішаного механізованого прапора з Требішова помагають при обнові історічных автомобілів і памятників у Свіднику і на Дуклі. Вояци уж вычістили околіцю Памятника Таран, Памятника чехословацькых вояків на Дуклі і Памятника вояків Совєтьской армії у Свіднику, одводнюючій канал на Дуклі, дочістили ходник oд Памятника чехословацькых вояків на Дуклі аж ку выглядковій вежі. Новый взгляд дістане і пасовый тягач, увольнюючій танк, танк T-34, aлe і ракетомет катюша при Воєньскім історічнім музею у Свіднику. На обновліню памяток ся вояци поділяють на основі сполупраці з Воєньскым історічным інштітутом. Як інформовав велитель, тота сполупраца з Воєньскым історічным музейом істо не послідня. „І тото є способ, як собі учтити памятку вояків, котры на тых місцях жертвовали жывот за ослободжіня отцюзнины“, высвітлює велитель Благут. SITA

Інформачный сервіс

РУСИНЬСКЫЙ ПРОҐРАМ РОЗГЛАСУ НА СЕПТЕМБЕР 2016 Oд 1-го септембра 2016-го року ся мінить штруктура высыланя, через тыждень окрем середы маме годину на четверь (высыланя на цілу Словакію), через вікенд ся помінили дакотры релації, але часы остали. 1.9.2016 - ЧЕТВЕРЬ 18.15 – 18.40 Святочный проґрам 2.9.2016 – ПЯТНІЦЯ 18.15 – 18.40 Радіоновины 3.9.2016 – СУБОТА 14.00 – 15.00 Музичны поздравы 19.00 – 20.00 Народностный калейдоскоп 20.00 – 21.00 Маґазін, репр. 21.00 – 21.30 Коріня, репр. 21.30 – 22.00 Гітпарада, укр. 22.00 – 23.00 З розгласового архіву 4.9.2016 – НЕДІЛЯ 21.00 – 22.00 Клуб особности, репр. 22.00 – 22.30 Літературна релація 22.30 – 23.00 Музика народности 5.9.2016 – ПОНЕДІЛЬОК 18.15 – 18.40 Радіоновины 7.9.2016 - СЕРЕДА 18.15 – 18.40 Радіоновины 8.9.2016 – ЧЕТВЕРЬ 19.00 – 20.00 Народностный калейдоскоп 9.9.2016 - ПЯТНІЦЯ 18.15 – 18.40 Радіоновины 10.9.2016– СУБОТА 14.00 – 15.00 Музичны поздравы 21.00 – 21.30 Подобы жывота 21.30 – 22.00 Гітпарада, русиньска 22.00 – 23.00 З розгласового архіву 11.9.2016 – НЕДІЛЯ 21.00 – 22.00 Дзвоны над країнов, репр. 22.00 – 22.30 Літературна релація, репр. 22.30 – 23.00 Музика народности 23.00 – 24.00 Народностный калейдоскоп, репр. 12.9.2016 – ПОНЕДІЛЬОК 18.15 – 18.40 Радіоновины 14.9.2016 - СЕРЕДА 18.15 – 18.40 Радіоновины 19.00 – 20.00 Дзвоны над країнов 16.9.2016 – ПЯТНІЦЯ 18.15 – 18.40 Радіоновины 17.9.2016 – СУБОТА 14.00 – 15.00 Музичны поздравы 20.00 – 21.00 Народностный калейдоскоп, репр. 21.00 – 21.30 Коріня 21.30 – 22.00 Гітпарада, укр., репр. 22.00 – 23.00 З розгласового архіву 18.9.2016 – НЕДІЛЯ 09.00 – 10.00 Літурґія ҐКЦ 21.00 – 22.00 Клуб особности, репр. 22.30 – 22.30 Літературна релація 22.30 – 23.00 Музика народности 19.9.2016 – ПОНЕДІЛЬОК 18.15 – 18.40 Радіоновины 21.9.2016 - СЕРЕДА 18.15 – 18.40 Радіоновины 19.00 – 20.00 Клуб особности 22.9.2016 - ЧЕТВЕРЬ 19.00 – 20.00 Літературна релація 23.9.2016 - ПЯТНІЦЯ 18.15 – 18.40 Радіоновины 24.9.2016 – СУБОТА 14.00 – 15.00 Музичны поздравы 21.00 – 21.30 Подобы жывота, репр. 21.30 – 22.00 Гітпарада, русиньска, репр. 22.00 – 23.00 З розгласового архіву 25.9.2016 – НЕДІЛЯ 21.00 – 22.00 Дзвоны над країнов, репр. 22.00 – 22.30 Літературна релація, репр. 22.30 – 23.00 Музика народности 26.9.2016 – ПОНЕДІЛЬОК 18.15 – 18.40 Радіоновины 28.9.2016 - СЕРЕДА 18.15 – 18.40 Радіоновины 19.00 – 20.00 Дзвоны над країнов 29.9.2016 - ЧЕТВЕРЬ 19.00 – 20.00 Miморядна релація. Традіції з Вільшавіці 31.9.2016 – ПОНЕДІЛЬОК 18.15 – 18.40 Радіоновины

З домова

Ч. 16 2016

iнфо РУСИН

Споминаньом на зачаткы русиньского друкованого слова (Присвячено 25-ій річніці Народных новинок) Анна Кузмякова, фото архів авторкы

Сповнив ся далшый ціль Русиньской оброды

Єдным із основных цілів пореволучной орґанізації Русинів - Русиньской оброды (РО -1990) было вытворити редакцію періодічной і неперіодічной пресы в русиньскім языку. Тот ціль ся успішно зреалізовав дякуючі представителям РО на челі з председом Васильом Туроком. Вызначну роль при вынику редакції зограв і почін Ярослава Сисака, тогдышнього директора Театру Александра Духновіча, котрый в театрі про нововыникнуты редакції – часопис Русин і Народны новинкы - двотыжденник Русинів ЧСФР, дав к діспозіції першу канцеларію з тым найпотребнішым – столами, полічками і пишучіма машынками (іщі не были компютеры). Нулте чісло часопису Русин, як першый пореволучный културно-хрістіаньскый часопис в русиньскім языку, выдала в році 1990 Сполочность А. Варголы в Меджілабірцях. Як часопис Русин так і Народны новинкы суть першыма русиньскыма періодіками в новодобій історії Русинів, котры уможнили правдиво інформовати о діятельстві РО, єй цілях, презентовати нашу історію, богаты хрістіаньскы і културны традіції і называти ся Русинами без ріскы і вшелиякых іншых додатків, котрыма были Русины „обдарованы“ скоро півстолітя. Шефредактором періодічной і неперіодічной пресы РО ся став Александер Зозуляк, а редакчный колектів творили редакторкы Анна Кузмякова, Марія Мальцовска і Анна Плішкова.

досправды щіру радость. А то і з такой причіны, же зрод русиньскых новинок не быв здалека такый легкый, як бы ся на першый погляд виділо. А то не думам на нашу редакторьску роботу. Цілый попередній процес до вынику новинок быв атакованый різныма формами од нашых нежычливців, головно з проукраїньского боку. Але доказали сьме то, першы русиньскы

▲▲ Редакторкы НН на лабірьскім фестівалі - справа А.Кузмякова і А.Плішкова.

пореволучны новинкы были на світі. Хоць вшыткы четверо редакторів сьме были в єдній канцеларії з маленькыма замрежованыма облачками, в тот день сьме ся тішыли як ниґда передтым. На ославу першого чісла новинок вєдно з председом В. Туроком сьме на столі у тій канцеларії наліпили копу татарчаных перогів, котры сьме переносили уварити до театралного буфету. Асістовав нам при тім наш знамый карікатуріста Федор Віцо (в Народных новинках выходив його кресленый серіал Ілько Сова з Баюсова). Наконець з того была тіпічна русиньска гостина, на котру доднесь вшыткы рады споминаме. Тілько перогів може нихто з нас до того часу а може ани потім, не поїв.

Варголови і його русиньскім походжіню росшырив феномен русинства до цілого світа, притяг Европу і світ до Меджілаборець.

Драматічны зажыткы редакторів

Як редакторы нововыникнутой русиньской пресы сьме зажывали при своїй роботі і драматічны сітуації. Як приклад наведу нашу участь на научній конференції ку недожытым 70-ым народенинам Василя Латты (1921-1965), вызначного русиньского языкознателя і діалектолоґа, котрый свій плодный жывот присвятив выскуму русиньскых діалектів. Конференція (была орґанізована Союзом Русинів-Українців ЧС) ся одбывала 27-го – 29-го новембра 1991-го року в Пчолинім, роднім селі В. Латты, де пришов цілый наш колектів редакторів з великым еланом повнити своє новинарьске посланя. А іщі ку тому сьме участникам конференції принесли першы чісла нашых выдань - Народны новинкы і часопис Русин. Наш елан і радость скоро сплясли, кедь нас на приказ єдного з представителів СРУ ЧС выганяли. „Же там пришли лем провоковати і бунтовати людей“ – дізнали сьме ся од тогдышнього пчолиньского старосты Андрія Латты. Не было му легковажне, як ся ку нам односили братя Русины-Українці і запросив нас на свій уряд. Дарьмо сьме высвітльовали, же сьме там пришли з цільом здобыти інформації про своїх чітателів о діятельстві в нашім реґіоні а такый історічный акт, як была тота меджінародна конференція і

Народны новинкы – трібуна Русинів

21-ый авґуст - першы русиньскы новинкы і ослава

Перше чісло довгоочекованых новинок вышло 21-го авґуста 1991-го року. Хоць тот датум є звязаный із смутнов подійов із 1968-го року – впад войск Варшавского договору до Чехо-Словакії, мы в тот день пережывали

Русиньскы Народны новинкы такой од свого зачатку ся стали величезнов і хосеннов трібунов Русинів, котры зрод новинок привітали позітівно, што ся одзеркальовало їх одозвами на сторінках пресы. Потішуючов новотов в тім часі, котру авізовали новинкы, быв і выник нового музею - Музею модерного уменя Анді Варголы (ММУЕВ) в Меджілабірцях. Тоту вызначну подію споминам зато, бо споминаный музей таксамо славить т. р. свій 25-ый юбілей. На святочнім отворіню музея, котре ся одбыло 5-го октобра 1991-го року, брав участь Ладіслав Снопко, тогдышній міністер културы СР, Джон Варгола, віцепрезідент Фундації Анді Варголы в Ню Йорку (брат Анді Варголы) і іншы вызначны особы і основателі музея. Музей выникнув 1-го септембра 1991-го року як першый на світі а іщі все і єдиный в Европі. Главныма ініціаторами вынику музею были Михал Быцько, Джон Варгола і Михал Ціглар. М. Быцько ся заподівав варголівсков історіов іщі за штудентьскых часів (абсолвент Катедры вытварной выховы ПдФ УПЙШ у проф. Шафранка) і поступно доспів ку цілому ряду цінных інформацій, главні о русиньскім походжіню умелца. Треба повісти, же Михал Быцько, окрем того, же є єдным із першых основателів Русиньской оброды, своїм пропаґачным, публікачным і педаґоґічным діятельством о А.

▲▲ Шефредактор НН Александер Зозуляк.

одкрытя памятной таблы на роднім домі Василя Латты, сьме поважовали за цінный матеріал про новинкы і про історію Русинів. Кедь ся ку тому вертам, думам, же сьме тогды зробили барз добрі, же сьме на споминану конференцію пішли, і хоць сьме там пережывали порядну напругу і чули ся як носителі даякой страшной хвороты. За позітівне поважую, же сьме зробили многы розговоры з людьми, котры добрі познали В. Латту. Наприклад, Марія Латтова-Блажовска, вдова по В. Латтови, мі такой на

Ч. 16 2016 зачатку нашой бісіды повіла „Жыв як Русин і умер як Русин“. В тім розговорі єм ся єй опросила, што повість на народность Русин-Українець. „Така не може быти. Або єм Русинка, або Українка...“- одповіла пані Марія. І такы пригоды часто зажывав колектів русиньскых новинок.

З двотыжденника тыжденник і 10-ый юбілей

Од януара 1992-го року періодічность Народных новинок (НН) ся змінила з двотыжденника на тыжденник а ку 4-членному колектіву редакторів прибыла редакторка Кветослава Копорова (од ч. 11/1992). Треба повісти, же наш колектів редакції, окрем свойой новинарьской роботы, робив і над приправов документації ку кодіфікації русиньского языка (вєдно з Юрійом Паньком), готовив і неперіодічны выданя - книжкы, зборникы співанок і помагав при орґанізованю різных културных подій, научных семінарів, конференцій і под. Оцінюючі редакчну роботу, наприклад за першый 10-річный період мі приходить на мысель 2001ый рік, кідь з той нагоды вышли Народны новинкы першыраз фаребні. Ослава юбілея ся одбывала 4-го октобра 2001-го року в Театрі А. Духновіча за участи представителів РО, русиньскых актівістів, дописователів, найвысшых представителів державных, крайскых, окресных і містьскых орґанів. Оцініня 10-річной роботы, поздравны выступліня гостів, театралне представліня членів ТАД, ПУЛС-у, выстава з діятельства редакції, декламація – тото вшытко творило богатый проґрам достойных ослав округлого юбілею русиньскых новинок.

▲▲ Сістематічна пресконференція в ТАД справа А.Кузмякова і М.Мальцовска.

По 25-ох роках

Было немало веселых зажытків і проблемів было невроком, тяжко вшыткы выраховати, тото охаблю на компетентнішых. Не хоче ся мі порівньовати минулый період выдаваня НН із сучасным, кідь новинкы днесь выходять лем раз за місяць. Но єдно можу з істототов повісти, же хоць в редакції часто не было на платы редакторів, требало ходити по реґіоні за спонзорами жобронити фінанції, жебы сьме могли новинкы выдруковати і не перервати їх выдаваня, хоць нам ходили вшелиякы анонімы ці писма, котрыма нас нашы „добродителі“ часто страшыли, і так люблю на тот час і колектів редакції споминати. На переломі років 2003-2004 НН і часопис Русин перестали быти пресовым орґаном Русиньской оброды на Словакії (РОС), заложыли властне обчаньске здружіня з рівноменнов назвов, під котров выходять доднесь, кідь славлять свій 25-ый юбілей. На челі редакції є Мґр. Александер Зозуляк, языковов редакторков ПгДр. Кветослава Копорова, ПгД., редакторков Мґр. Зденка Цітрякова. Пресовым орґаном РОС од 2004-го року ся став найперше місячник пізніше двотыжденник Інфо Русин, котрый выходить уж 12-ый рік, його шефредактором є Мґр. Петро Медвідь.

iнфо РУСИН

З домова

Музей Варгола святковав 25 років. На святкованю быв і Ендіго сыновець -пем-, TASR Енді Варгол і вдяка політічной сітуації в Чехословакії перед роком 1989 ниґда не быв в отцюзнині своїх предків. Напрік тому в Меджілабірцях, лем 15 кілометрів од села Микова, одкыль походили Варголовы родічі, по його смерти выникнув музей, котрый є присвяченый як раз тому світознамому умелцьови русиньского походжіня. Того року музей святкує 25 років од свого выникнутя. Музей модерного уменя Енді Варгола в Меджілабірцях офіціално выникнув 1-го септембра 1991-го року. В тім часі быв єдиным такым музейом на світі. Днесь є єдным із двох, но все зіставать єдиным в Европі. Другый такый музей є в америцькім Пітсбурґу. Джон Варгола, Михал Быцько і Михал Ціглаж были головныма ініціаторами выникнутя того музею. Быцько зачав занимати ся варголовсков історійов іщі почас штудентьскых часів і поступно дійшов ку великому множеству цінных інформацій головно о походжіню умелця і дякуючі Варголовій найблизшій родині і ку жывоту і творчости Варгола. Джон Варгола, котрый умер у 2010-ім році, і котрый быв віцепрезідентом Фундації Енді Варгола про візуалне уменя в Ню Йорку цілый час музей в Меджілабірцях міцно підпоровав. Музей почас рока навщівують тісячі навщівників із цілого світа. Днесь є його зряджовательом Пряшівскый самосправный край. Окрім творчости Варгола в нім мож видіти і артефакты повязаны з умельцовым жывотом – окрім іншого і кошульку, в котрій быв похрещеный. Но так само ся там орґанізують і выставкы іншых сучасных умелців, ці різны културны події, події про діти і молодеж, все заміряны на вытварне уменя. В музею ся робить освітня і науково-дослідніча діялньность в области сучасного вытварного уменя, музейоедуколоґії. Офіціалны святкованя 25-го юбілею выникнутя музею проходили в четверь 25-го авґуста. Святочна академія в кіносалі Музею модерного уменя Енді Варгола зачінала о 11.00 год. Окрім того быв прогитоволеный і супроводный проґрам. О третій пополідне

проходила інавґурація образів Кеіта Гарінґа, по ній на участных чекала вернісаж выставкы Їткы Копейтковой і Даніела Бродянія.

Варгола: Я радый, жe стрыків музей є як раз в Меджілабірцях

Дoнaлд Варгола оцінює факт, же Музей модерного уменя Енді Варгола (ММУЕВ) ся находжать в краю, одкы походжають родічі знамого умелця. Повів то день перед офіціалным святкованьом, на котре пришов, в Меджілабірцях. З того факту можуть подля слов сыновця А. Варгола черьпати нелем умелці із Словакії і поступати далше у своїй творчости. „Розуміме і ціниме собі роботу, котру реалізує музей, уважно єй слідуєме і тішыме ся із єй выслідків.“ Доналд Варгола додав, же Ендія є подля нього дость на то, жебы выникли філіалкы того музея і в далшых частях Словакії. Знамый умелець подля його сыновця в добрім розвинув русиньскы даности, котры дістав од своїх родічів. Сам знать по русиньскы лем пару слов. „Причінов, чом нас родічі не учіли русиньскый язык є може тота, же ся не хотіли збавити выгоды, кідь міджі собов бісідовали о дачім, што мы не мали знати,“ додав з усміхом. З русиньской културы, котра є подля Д. Варгола барз інтересна, любить того веце. „Припоминам собі коло того, як єм спознав своїх старых родічів,“ пояснив і додав, же до наймилішых належыть їдло і шпеціфічный гумор,котрый познав у свого стрыка. „При моїй першій навщіві Словакії у 1992ім році ня приємні заскочіло, як єм вступив до церькви і чув літурґічный язык, котрый быв ідентічный з тым, котрый єм слухав у храмі в США. Чув єм ся, як кебы єм быв дома,“ додав. Дoналд Варгола є в сучасности віцепрезідентом „Andy Warhol foundation for the visual art“ в Ню Йорку. Тот пост перевзяв по своїм отцьови Джонови і каже, же є гордый на то, же може пропаґовати oдказ Анді Варгола як член родины з тым, же все Андія бере як свого шефа.

Култура

В октобрі буде Русин філм фест

Реґіоналнa орґанізація Руськой маткы за Срим і Шіду в рамках актівностей Світового конґреса Русинів і Руськой маткы в днях 1-го і 2-го октобра 2016 орґанізує Першый міджінародный мултіжанровый русиньскый філмовый фестівал „Русин філм фест“. Інформовала о тім інформачна аґентура Рутенпрес. Петро Медвідь Першый річник нового фестівалу буде присвяченый страданю Русинів в часах І. світовой войны, окремо в лаґрі в Талергофі в Австрії. Як раз о Талергофі буде промітати ся і філм російского документарісты Алексея Денісова, котрый має быти участный і на фестівалі, під назвов Траґедія Галицькой Руси. Вєдно з Денісовом приобіцяли участь

на фестівалі і представителі російской амбасады в Белеграді, членове Світовой рады Русинів, представителі Комісії про културу Світового конґреса Русинів і представителі русиньской орґанізації в Москві. На фестівалі мають брати участь і представителі містной войводиньской автономії, з котрыма ся делеґація Руськой маткы в тых днях стрітила. За Руську матку были на

стрічі участны Дюра Папуґа, Миломір Шайтош, Саня Тіркайло і Владо Джуджар. За автономію были на стрічі участны Мірослав Штаткіш, секретарь про културу, і його заступник Небойша Кузмановіч. Інформовала далше аґентура Рутенпрес. Руська матка (Руска матка) є добровольным обчаньскым здружіньом, котре пропаґує і підтримує културный жывот і розвиток войводиньскых Русинів. Наперед была заснована у 1945 році і в тім часі намагала ся фінанчно підтримовати бідных штудентів, выдавала популарно-освітні публікації і обще пропаґовала Русинів і їх войводиньску варіанту русиньского языка. Головный центер „Руской маткы“ быв у Руськім Керестурі, де орґанізація мала і свою друкарню. Окрім того мала 12 містных орґанізацій в містечках Войводины і Сриму. Орґанізація перестала існовати у 1948 році. Діяльность была заказана, як і іншым русиньскым орґанізаціям в іншых комуністічных державах в тім часі, режімом, кідьже „Руска матка“ не прияла україньску орьєнтацію. Орґанізація обновила ся у 1990 році в Руськім Керестурі. Їй формалне обновліня было при нагоді 250-го юбілею переселеня Русинів до Войводины, на теріторії днешньой Сербії і Хорватії. „Руска матка“ є єднов із основаючіх членів Світового конґреса Русинів і членом „Maison des Pays” – орґанізації бездержавных народів.

Проґрам Театру Александра Духновіча в Пряшові на місяць септембер 2016 7-го септембра 2016

Москва – Петушкы (Мала сцена, 19.00 год.) Твор Москва – Петушкы Венедікта Єрофеєва є часто означованый як роман-поема, і бере ся за ключовый твор російской постмодерны. Історія є барз проста: Венечка ся зобудить скоро рано по перепитой ночі на ґарадічах московского панелаку, напитый у весмірных параметрах. Но вырішыть, же навщівить свою любов в Петушках, містечку далекім дакілько годин влаком. Почекать, покля одкрыють першы склепы, накупить деякы предметы котры треба ку пережытю (або скоріше ку непережытю) той драгы… І іде ку желізнічній штації. Наступить до влаку і… Дійде до ціля свойой драгы? Не дійде? То вже не повіме… Біблія алкоголіків, так є тота поема часто і правом называна. І зато, же алкоголіци цілого світа суть братя, бо їх звязує тот найсилнішый звязок, творцьове собі дозволили позмінити підназву інсценації на „біблія алкоголіка“.

14-го септембра 2016

Корчма під зеленым стромом (Словацька рапсодія по русиньскы) (Велика сцена, 19.00 год.,) Пєса, котра є засаджена до періоду великой господарьской крізы в тридцятых роках 20-го столітя, приносить нечекано актуалны темы – безробітность, еміґрацію, ці здичаность міджілюдьскых одношінь у сполоченьскім оточіню, котре є збавлене людьскости. Тоту уровень пєсы може видиме іщі актуалніше, як у часі выникнутя твору. Напрік дотуліню ся із грубов реалностьов днешнього світа пєса в собі несе і надію на ліпшый жывот, віру в позітівны вартости чоловіка, і хоче поштовхнути позерателя ку жывотній актівности, жебы поїмав свою судьбу до властных рук. В тім нам пєса так дакус припоминать прославленный драматічный твор Ґорького На дні.

21-го септембра 2016

Ковалі (Велика сцена, 19.00 год.) Пєса сербского автора Мілоша Ніколіча є абсурднов, місцями терьпков комедійов, котра вас заведе до ковальской ділні, десь в Німецьку. В ній ся десяткы років по войні стрічають трьоми ковалі, бывшы вояци, котры вдяка „службі отцюзни-

Ч. 16 2016

iнфо РУСИН

ні“ проплели свої долі і свої роды. Каждый забеспечів свого потомка і наслідника свойой кузні. Но як раз тота реалность їх по роках дожене до безнадії і выжадать собі їх стрічу. Но кому властно іщі потрібны ковалі і їх кузні? Чекать на вас много запліток і розузлінь.

23-го септембра 2016

Гостюючій театер: Русиньскый народный „Театр Дядя“, Сербія (Велика сцена, 19.00 год.)

28-го септембра 2016

Фантазія (Велика сцена, 19.00 год.) Пруткова Фантазія є легоньков комедійов зо співанками. Публіка ся буде коло позераня на ню файно забавляти. А нелем тото! Козьма Прутков (леґенда, но вєдно з тым выдумка і фікція) – в реалности Алексей Толстой і Алексей Жемчужников, написали „vaudeville“ Фантазія із ясным заміром: пародованьом того жанру высміяти ся туньому смаку втогдышньой сполочности. Криве дзеркало того твору і днешній публіці вказує то, што денно конзумує. Річі і творы, котры єй вже ани не бавлять або бы єй бавити не мали. Бо іде о бесцінну забаву і ґіч. Пєса такы творы нелем зосмішнює, але ся односно них і крітічно вставлять. Кладе вопросы: У якім світі то днесь жыєме? У світі досправдовых вартостей або повсякденной поверьхности? Існує іщі уменя, або лем його карікатура? Обколесує нас ґіч – в чінах і думаню? На чім ся іщі (або вже лем?!) в театрі докажеме забавляти? І о тім є кекешна, делікатно себепародічна, но все іронічна театрална комедія із пера російского класіка.

Выступліня Театру Александра Духновіча мімо Пряшів

3-го септембра 2016

Медвідь, Спросины (Културный дім Олька, 18.00 год.) Дві єдноактовкы од Чехова – Медвідь і Спросины. Тоты пєсы ся часто уваджають як части єдного представліня. Звязує їх сполочна тема одношіня мужа і жены, котре ся формує через здолаваня баналных і безсмыселных барьєр і котре на-

Літературный конкурз Марії Мальцовской Oд 5-го септембра до 25-го новембра 2016-го року Сполок русиньскых писателів Словеньска у сполупраці з редакціов Русин і Народны новинкы і Інштітутом русиньского языка і културы Пряшівской універзіты в Пряшові выписує 3-ій річник Літературного конкурзу Марії Мальцовской на найліпшы творы в области поезії, прозы, есеїв і драмы в літературнім русиньскім языку. www.rusynacademy.sk Оріґіналны літературны творы в розсягу од 10 до 20 сторінок тексту (непублікованы) може на адресу: ПгДр. Кветослава Копорова, ПгД., Інштітут русиньского языка і културы ПУ, уліця 17. новмебра ч. 15, 080 01 Пряшів (PhDr. Kvetoslava Koporová, Phd., Ústav rusínskeho jazyka a kultúry PU, ul. 17. novembra č. 15, 080 01 Prešov) посылати каждый автор од 18-го року віку, жыючій в Словеньскій републіці.

Конкурз є анонімный, то значіть, же каждый автор до коперткы з літературным твором вложыть іщі єдну заліплену копертку, в якій буде його мено, призвіско, адреса i фотопортрет. Коперткы з менами і призвісками будуть розбалены председом пороты по оцініню конкурзу (буде го оціньовати тричленна порота). Выголошіня выслідків конкурзу ся одбуде в посліднім тыждню децембра 2016. Найліпшы роботы, выбраны фаховов поротов, будуть наслідно оцінены і опублікованы в часописі Русин. конець завершыть ся взаємнов сімпатійов. Далшым сполочным меновательом тых двох пєс є сміх, сміх од зачатку аж до кінця, котрый тоты дві представліня проводить веце як сторіча по сценах професіоналных і аматерьскых театрів на цілім світі.

10-го септембра 2016

Тяпаковці (Културный дім Словінкы, 17.00 год.) Дія славной драматізації прозаічной предлогы вызначной словацькой писателькы з епохы крітічного реалізму Божены Сланчіковой – Тімравы вас перенесе до минулости, на село, до дому великой родины Тяпаковців, котра є прославлена тым, же є лінива і не має дяку будьшто робити. Інсценація жыво, з легкостьов, забавно але з ідеовов глубков підкреслює потребу освободити ся од наносів минулости в проспіх будучности, котра ся основать на старых пілірах, но не сміє їх зохабити цалком спустнути. Жывот ся мусить жыти!

11-го септембра 2016

Медвідь, Спросины (Културный дім Ортутова, 16.00 год.)

24-го септембра 2016

Москва – Петушкы (Културный дім Баєрівці, 18.00 год.)

25-го септембра 2016

Гавай (Културный дім Нижня Полянка, 14.00 год.) Гавай є дебутом молодой пряшівской драматічкы Михаелы Закутяньской. Траґікомедія з русиньского села із характерістічнов назвов Гавай – то є оповіданя о гляданю самого себе на періферії Европы і в кругу не цалком тіпічной родины.

Ч. 16 2016

Нашы особности

iнфо РУСИН

Єпіскоп Андрій Бачіньскый

Єпіскопа Мукачівской єпархії Андрія Бачіньского в нашых рубріках споминаме часто. З його меном звязано много добрых діл про саму єпархію, але так само про Русинів і священиків. Днесь спомяну два вызначны рокы: 1771-ый і 1806-ый. Події, што ся втогды стали, мають юбілеї. Теодозія Латтова Може найчастіше з меном Мукачівского єпіскопа ся стрічаме в научных, обявительскых роботах професора, доктора Іштвана Удварія, кандідата наук, котрый любив робити в архівах а там ся много дізнав о жывоті Русинів, в тім чіслі і о нашых Русинах Пряшівской Руси або угорьскых Русинах. Він писав: Андрій Бачіньскый записав ся до історії карпатьскых Русинів як основатель Мукачівского єпіскопства, з котрого зробив центер русиньского просвітительства. До того єпіскопства втогды быв загорнутый і Спіш. Было то барз велике єпіскопство, пізніше знаме, же од нього ся одділило Пряшівске і далшы. Но то было пізніше. Бачіньскый быв реформатором і хранительом, як в тых часах повідав „отеческого і матерного языка.“ Такый термін хосновав у посланю до духовенства в 1806-ім році, значіть перед 210 роками. Ту говорив о языку богослужобнім і о містнім народнім говоровім языку. За його службы на єпіскопстві ся обыло нелем канонічне одобріня Мукачівской єпархії в 1771-ім році – то є перед 245 роками, але так само досягнув і зрівноправніня його духовенства з римокатолицькым. Тота рівноправность значіла, же ґрекокатолицьке духовенство дістало вшыткы привілеґії і свободы, котры оддавна хосновало римокатолицьке духовенство. Так ґрекокатолицьке духовенство з тыма выгодами заняло ведуче поставліня в русиньскій сполочности. По тім, як дістали священици тоты выможености, перестала платити формула, же русиньска сполочность ся складать „з хлопів і попів“. То были зотрочены і понижены

просты народны масы і духовенство з нима. Штруктура решты русиньской громады по тім повышіню ґрекокатолицького духовенства ся не змінила, зотроченыма і убитыма надале зістали русиньскы хлопы - народны масы. Андрій Бачіньскый, як пише Іштван Удварі, Мукачівску єпархію зреорґанізовав, выбудовав церьковне школство, забеспечів через цісарьскый двір школованя і выхову духовенства, постарав ся о выдаваня катехізачных книжок і выдав Біблію в пятьох томах – то было в 1804-ім році. Быв то вызначный крок в жывоті Русинів. У своїх посланіях Андрій Бачіньскый пожадовав од ґрекокатолицького духовенства знаня материньского языка, писма і реліґії, бо кедь ся того русиньскый народ зрече, стратить і свою ідентічность. І кідь бы дішло ку тій страті, то бы огрозило цілу єпархію. Тото выголосив Андрій Бачіньскый в 1806ім році. Його посланія, а было їх дость, ся стали оріґіналныма карпаторусиньскыма літературныма документами. Андрій Бачіньскый завів у духовній семінарії выуку в „руськім“, што значіло втогды в русиньскім языку, і зробив го офіціалным урядным языком в єпіскопскій канцеларії. Доказав іншпіровати ку літера-

турній творчости духовенство. В тім часі, котрый называме златым часом, писали такы вызначны особности, як Іоанікій Базиловіч, Арсеній Коцак і іншы. Їх язык містив у собі елементы церьковнославяньского языка і містных народных діалектів. Андрій Бачіньскый у Марії Терезії выїднав і одторгнутя Мукачівской єпархії од Яґерьского єпіскопату латиньского обряду, што узаконив Папа римскый Клімент ХІV. в 1771-ім році. Бачіньскый од 1772-го року быв єпіскопом іщі далшых 36 років. Окрем іншого засновав єпархіалну бібліотеку, выступав проти наступу католицізму, все ся орьєнтовав на церьков выходного обряду. В 1780-ім році єпіскоп Андрій Бачіньскый переніс центер єпархії до Ужгороду, через Марію Терезію выдобыв „Імператорьску ґенералну ґрекокатолицьку семінарію“ у Відні про вшыткы єпіскопства на теріторії АвстроУгорщіны. Як заникла ґенерална семінарія, богословы выходного обряду штудовали в Яґрі, Відні і в Будапешті. В 1816-ім році выникла ґрекокатолицька єпархія в Пряшові. Треба іщі додати, же Андрій Бачіньскый народив ся в Бенятині коло Собранців 1732-го року. Умер в 1809-ім році в Ужгороді.

Представитель новой ґенерації інтеліґенції на Лемковині: Теофіл Курилло Много людей руського роду бы требало в тій рубріці спомянути, а тыж выдати много календарів, алманахів, календаріумів, річників, енціклопедій, жебы повісти світу, же міджі Русинами тілько было і тілько є выдатных людей, славных, розумных, скромных, жебы выповісти што дали свому народу і світу. Цілы роды, фамелії писали історію, абы далшы поколіня знали о своїх русиньскых предках і были горды на них. Єден з такых, што думав о будучности, быв Теофіл Курилло з новой ґенерації лемківской інтеліґенції. Теодозія Латтова Народив ся перед 125 роками – в 1891-ім році, в старій попівскій лемківскій родині. Його дідо народженый у Высовій в 1818-ім році быв знамый поет, отець Василь быв священик у Флоринці. Він записав ся до історії як єдна з централных особ славной Лемківской републікы у Флоринці. Сын Теофіл выростав в родині патріотів, хоць не пішов вітцьовов стежков, не став ся священиком, але правником. Выбрав собі світьску професію. То было нове у молодой інтеліґенції. Теофіл Курилло народив ся в Мацині Великій, быв єден з 13-ох дітей. Вшыткы дістали высшы школы. Теофіл скінчів ґімназію в Яслі і пішов штудовати до Відня. Скінчів Віденьску обходну академію, далше штудовав на Яґелоньскій універзіті в Кракові і обгаїв докторат з права. Зазнав вєдно з няньом Талергофскый жывот. Як правник выбрав собі адвокацію, оженив ся в 1925-ім році. Взяв собі Лю-

бов Анастазію Іванишів. Была то дівка судного урядника з Нового Санча і внучка славного священика з Білцарьовой Теофіла Качмарчыка. Народило ся їм двоє дітей - Лідія і Александер. В 1940-ім році з цілов родинов про Німців переселив ся до Кракова, ту робив адвоката до 1945-го року. І пришла найвекша біда – НКВД го арештовало. Так го мордовали, же в октобрі того самого року умер у вязніці в Тошку. Там є похованый в масовім гробі. Якый быв його вклад до лемківской історії? Др.Теофіл Курилло мав ціль вказати світу Русинів з Лемковины не як людей темных, неученых, але способных, котры мали велику заслугу на розвої културы і інтелектуалного богатства в нашій части Европы. Недовго жыв, траґічно загынув, но плоды його роботы зістали і його фундаменталны роботы стали ся основов іншого думаня о Лемках і їх културі. Олена Дуць Файфер писала, же дякуючі його роботам можеме бісідовати о лемківскій інтеліґенції, о писателях, журналістах, політіках. Спомянути теперь треба публікації: Сводка пи-

сателей Лемковщины, Львов 1934; далшы: Збойництво на Лемковской Руси в 17 і 18 сторічі, Історічны заміткы, Перемышель, 1935; Короткый перегляд журналістов на Лемковщині; Лемкы князями церькви, Календар Лемко на рік 1938; Лемкы-науковці в 15ім аж 20-ім сторічю, Краківскі вісти, 1942. Далшы роботы зістали в рукописах. Рыхтовав і лемківскый словник, але не встиг го докінчіти. Так зохабив в рукописі свій денник, де наісто было много фактів о жывоті і діяню інтеліґенції в меджівойновім часі. Выдрукована была лем часть з того денника а то Дневник лемка із Талергофа, опублікованый в Талергофскім Алманаху в 1930-ім році. Вызначне є то, як писала далше Олена Дуць Файфер, же доктор Теофіл Курилло уж не видів Лемковину як часть общеруськой єдности, як часть великой Руси. Нова інтеліґенція перешла до сучасной ідеї, до повной етнічности, котра ся розвивать через свою властну інтеліґенцію і їй інштітуції. Докторови Теофілові Куриллови дякуйме за його роботу, за вклад лемківской інтеліґенції до літературного, реліґійного, інтелектуалного, політічного і културного жывота лемківского реґіону Европы і мы на тім боці граніці, і то так, же мали бы сьме знати, штудовати історію, бо і нашы Русины будовали і будують Европу і дали світу неєдного знаменитого чоловіка.

Із нашой історії

Ч. 16 2016

iнфо РУСИН

Великый дубовый крест із терньовов корунов на цінтері зрізали Приносиме інтересны інформації довгорічного новинаря Йозефа Грубовчака (82) з його книжкы Окрыленый час (Okrídlený čas), в котрій автор споминать на час дітинства, молодости і дорослости а тото вшытко в контексті історічных подій нашого реґіону. Aвтор Йозеф Грубовчак, переклад: Анна Кузмякова

Загыбель нa каждім кроку

Дo піддукляньского краю, головно на Дуклю і до Свідника, єм як новинарь зачав приходити од 1953-го року. Його богату історію барз добрі познам. Oкрес Свідник по переході фронты. Загыбель на каждім

якам і офіцерам у Свіднику, де в штирьох сполочных гробах є поховано 9 тісяч бойовників. Oд слов не є далеко до чінів. Памятник з білого мрамору, на верьху з великов златов звіздов, є одкрытый 6-го октобра 1954 р. Добрі собі памятам тот незабытный день, на акті брали участь тісячкы людей, i тогдышній презідент републікы Aнтoнін Запотоцькый.

Воєньскый музей

▲▲ Автор статі Йозеф Грубовчак.

кроку. Села зничены на 90 aж 99 процент. Дорогы розбиты, дорогы жадны. Война ту вшытко спустошыла як найстрашнішый ураґан. Ніт ся што чудовати, бо бої на 50 кілометрів довгій і 20 кілометрів шырокій етапі, зачінаючі Кросном із польского боку, аж по нашу Oндаву, тримали 80 днів і ночей. То были бої, жертвами котрых было 86 тісяч зраненых і мертвых совітьскых і 6000 чехословацькых вояків.

Достойный цінтерь

Полеглы были похованы в лісах, на луках і прямо в селах. Окремо і сполочні. Найвеце полеглых чехословацькых вояків і партізанів было уложено на вічный одпочінок тісно при польскій державній граніці. Но мертвы собі заслужать честь, котра їм належыть, бо не загынули надарьмо на порозі свойой домовины, по перейджіню тількых кілометрів, переконали вшелиякы напасти і стрічі з неприятельом. У 1947-ім році ся зачінать ексгумація гробів. Остаткы храбрых войовників ся переношають дакус ниже, де ся готує вічне місце їх одпочінку. Такой ся зачінать будовати сивый обеліск, 28 метрів высокый памятник, котрый є ділом народа на памятку і вічну славу тых, котры жертвовали за отчізну тото найдорогше, што мали – свої молоды жывоты. Тот монумент быв на нововытворенім цінтері, де є векшынов вєдно похованых 565 вояків і достойників, вєдно із партізанами, oдкрытый у 1949-ім році, при пятій річніці Карпатьско-дукляньской операції. У тім часі приходять надряджены орґаны з ініціатівнов пропозіціов, жебы достойный монумент быв збудованый і совітьскым во-

O дашто пізніше на пропозіцію тогдышнього Воєньского історічного інштітуту з Прагы ся зачінать будованя природного воєньского музея, котрый мать заберати плоху 20 кілометрів. Поступно ся заповнять бойовов техніков в автентічных пелебных поставінях. В тім часі ся зачінать будоватидеревяна выглядкова вежа і реконштруують ся окремы бункры і закопы. Нa єй будованя пришов особно попозерати і Людвік Свобода, з котрым єм ся потім веце раз сердечно подогваряв. У цілім піддукляньскім краю было видно на тварях людей біль і стражданя, котры лем недавно пережыли. Aлe было видно і великый ставебный рух, oбнову войнов зниченых домів. Підпоровала єй держава. Добрі собі памятам, як тогдышні тоталітарі дали на дукляньскім цінтері зрізати великый дубовый крест із терньовов корунов, a з молодых хлопців похованых в окремых і сполочных гробах зробили зо дня на день aтеістів, прихыленців марксленіньской теорії. Намісто автентічных крестиків їм до камяных обелісків на гробы дали малы червены звізды. Інтересне, же подобный высочезный крест жертвам Лідіц в Чехах, котрый там быв осадженый такой в повойновых роках, стоїть на тім самім місці дотеперь. Чехы собі го не дали зрізати, як то зробили нашы функціонарі на Дуклі.

Зберали трофеї

В засідалні ОНВ у Свіднику ся першыраз готує про людей уцілена выстава о карпатьско-дукляньскій операції і єй жертвах. Громадять ся там мапы, зброя, воєньскы книжкы полеглых, плаґаты, новинкы і многы далшы цінны експонаты. Є то властні зачаток експозічной діятельности. Пізніше ся експозіція зо Свідника перенесла дo новых обєктів на Дуклю. При вступі до Долины смерти, в напрямі на Капішову, ся уміщують два танкы. Совітьскый і німецькый, як сімбол великых боїв. Обновляють ся ходникы на цілім боїску. Тото вшытко могли навщівници видіти з нагоды 15-ой річніці історічных боїв на Дуклі. Дукляньске боїско каждый рік навщівили стовкы делаґацій з цілого світа, головно із СССР, котры ся пришли поклонити памятці полеглых в бою проти фашізму. Ниґда не забуду на Яна Кімака, не знам ці іщі жыє, ведучого путовной канцеларії Чедок у Свіднику. Тот розумный чоловік уж в тім часі зберав фронтовы трофеї, бо думав, же раз таке музейне заряджіня в краю під Дукльов досправды буде. Пан Кімак быв мій добрый приятель. Фронтовы памяткы мав в канцеларії і дома на селі. Потім свої цінны документы передав до выникаючого музея.

Вежа за 22 міліонів

Но Дукляньске боїско потребує стабілный, достойный музейный обєкт, в котрім бы было зґруповане вшытко o незабытных подіях з осени 1944-го року o тім, што потім наслідовало. A так 1-го юна 1965 р. є дeкретом тогдышнього Выходословеньского КНВ в Кошыцях установленый Дукляньскый музей у Свіднику. Його робітници іщі роблять в провізоріах, но актівно забеспечують новы збіркы, роблять на выгляді і выбудованю

▲▲ Людвік Свобода у 1967-ім році в першій будові Воєньского музею.

Ч. 16 2016

iнфо РУСИН

▲▲ Памятник в Долині смерти - Капішова.

нового будинку. Основный камінь про музей быв положеный у 1966-ім р. Його выбудованя стояло 10 500 000 кoрун. У 1967-ім р. є на Дуклі одкрыта сімболіка женійного вояка. До пожарьской жулы суть вытесаны рукы вояка, як з холодной осінньой земли в 1944-ім році выберають фашістічны міны. По жуловій могылі на цінтері, на Дуклі, далшов домінантов ставать нова выглядкова 49 метрів высока вежа, котру поставили Воєньскы ставбы з Прагы за 22 міліонів корун. Стара деревяна вежа дослужыла. Такой были выґравірованы мена вшыткых полеглых вояків 1-го чехословацького армадного збору до бронзовых табліць. В музею у Свіднику і на выглядковій вежі на Дуклі прибывають діорамы дукляньскых боїв. Є то прекрасне і імнпозантне діло, видіти го є великым зажытком про каждого. Є добрі выбавлене світлом і звуком. Пізніше Дукляньскый музей обогатила уніформа із особныма річами велителя 1-го чсл. армадного збору в СССР, aрмадного ґенерала Людвіка Свободу. На цінтері полеглых на Дуклі прибывають бусты тых, котры в другій світовій войні превказали найвекшу одвагу і геройство в бою з гітлеровскым фашізмом, за то їм уділили оцініня Герой СССР, респ. Герой ЧССР. Суть меджі нима aрм. ґен. Л. Свобода, сержант A. П. Кoндира, маршалы СССР Т.С.Конев, К.С. Moскаленко і далшы.

При Памятнику полеглых червеноармійців у Свіднику iншталовали бронзовы таблы, на котрых ся находять назвы вшыткых єдиніць 35-ой армады 1-го україньского фронту, котры ту войовали в роках 1941 – 1945.

Хлопцям вздав почливость

Пізніше прибывать на Дуклі далшый памятник присвяченый оглядковій патролі 1-го чехословацького армадного збору, котра як перша вступила на родну землю. Творили єй чатар Небільск, десятник Терек, вояк Кучера і далшы. Село Токаїк, котрый в осени 1944 р. выгубили і выпалили фашісты, поставили музей з експозіціов Фашістічны звірства на выходній Словакії з часів другой світовой войны. При музею у Свіднику быв зрядженый Парк бойовой дружбы, де є воєньскый ероплан IЛ-2, совітьскый танк T-34, повістна катюша, котра была страшком про Німців, ці польова кухня. Днесь собі вельораз в мысли ожывую споминаня на многых вояків і достойників нашой армады з Чех, Моравії і Словакії, котры і по роках од войны позбавляли піддукляньскый край од зрадных мін. В Новім жывоті і у Выходословацькых новинках єм о них часто писав. Часто єм ся на Дуклі стрічав і з майором Петром Мікітком, котрый в часі розроблянь і провадырьской роботы пострічав неєдного сполубойовника од нас, aлe i споза граніці. На своїх дорогых сполубойовників не забывав ани їх верьхній велитель Людвік Свобода. Часто приходив на тоты незабытны місця і все своїм хлопцям дав почливость. Ниґда не забывав. Є лем на шкоду, же го по смерти не поховали меджі своїх. Так як ся о тім скорше уважовало. Рад споминам на першого директора новоутвореного Дукляньского музея Павла Кырнача, з котрым сьме вєдно перешли за експонатами много валалів реґіону. Добры споминкы мам і на другого директора Івана Міндоша і його колеґів, бо вшыткы зробили копу роботы, жебы захопили богату історію того кровльов скропленого краю.

Літакы в рулці

▲▲ Памятник на Дуклі.

Ниґда не забуду на день, кідь єм зашов на Лісный завод у Свіднику. Мій знамый лісник Михал Родак мі там указав цінну річ. Чудны літакы, котры были уміщены дас в 12-центіметрів довгій а 5 цм шырокій oкруглій запертій рулці, котра в даный час не експлодовала, лем дакус пукла. Лісник єй нашов в лісі затяту меджі конарями строма коло Свідника. Oд мокроты, котра ся дістала днука малов щербинков, папірь

Із нашой історії

зрудів. Родак собі спочатку думав, же то є ґранат, но пізніше зістив, о што іде. Рулку розрізав, a тaк ся по 22-річнім арешті дістав єй обсяг на світло. На літаках, котры мі указав, было написано: „Bojovníci trestného útvaru! Opäť Vás ženú vpred! Opäť po Vašich telesných pozostatkoch prejde útok Červenej armády. Zbavení práv, večne pod zvláštnym dohľadom – to je Váš život v civile i na fronte. Zotročujúca práca, zlá strava a neskoršia smrť – to je Vaša účasť v Červenej armáde. Vám niet záchrany! Vám hrozí smrť každý deň, každú hodinu, viac než hociktorému druhému červenoarmejcovi. Ešte máte možnosť dostať sa z tohto bezvýchodiskového položenia. Prechádzajte k nám, ako prešli tisíce Vašich priateľov. Čaká Vás oddych, dobrá strava a potom zamestnanie podľa osobného výberu. Nemeškajte. Každý deň, každá hodina je drahá. Čakáme Vás! Nemecké vrchné velenie...!“ З дачім подобным ся потім уж нихто іншый не стрітив. Такый літак ся може не находить ани в свідницькім музею. То была досправды цінна трофей. Хто знать, де скінчіла єй путь.

▲▲ Памятник Токаїцькой траґедії в Токаїку.

Крест є на своїм місці

Мам у жывій памяти поставліня нового высокого креста на тім самім місці на Дуклі по році 1989, де быв передтым, oдкы го тогдышні ідеолоґы зліквідовали. І знова уміщіня крестів до холодных камяных табліць на гробы знамых і незнамых бойовників. На Дуклі єм за рокы новинарчіня видів неєдну плачучу матірь, отця, дідів і бабкы жертв. При навщіві тых памятных місць собі чоловік найліпше усвідомить, же Дукля і Свідник представляють про каждого з нас вічно жыву традіцію, котра і наперек різным нежычливцям з боку бывшых людаків і їх прихыленців, мусить мати своє достойне і незамінительне місце в новодобій словацькій історії. Дукля мусить остати вічно жыва.

Погляды

Не така В єдній бісіді з мойов колеґыньов єм ся дізнав, же як поступав фронт і Червена армада зачала поступно высвободжовати теріторії од Німців, люди на Підкарпатю ся не знали дочекати, коли вже прийдуть „руськы“. Брали їх за своїх. Обіцяли собі од того, же конечно дістануть свободу, же вшытко буде так, як было перед войнов. Кідь пришли на то, же на теріторії освободженого Підкарпатя оперує НКВД і робить ся вшытко про то, жебы го овладнути, по войні приєднати до Совітьского союзу і завести твердый режім Сталіна, зачали скламаны бісідовати, же „не такых руськых сьме чекали“. Ілузія з „русьскых“ поминула барз скоро. Петро Медвідь Кідь перед 25-ма роками выголосила на розвалинах Совітьского союзу Україна свою незалежность, не думам, же бы з того жытелі Підкарпатя не мали досправдову радость. Не думам, же бы нововыникнуту Україну не хотіли брати за свою державу, же бы ся не надіяли, же теперь вже буде ліпше. Тадь о тім свідчіть і голосованя в референдумі з децембра 1991-го року. Значна векшына жытелів той области, котры пришли голосовати, підкреслюю, же не лем Русинів, але вшыткых народностей, выразила в референдумі, же хотять належати до нововыникнутой державы. Кібы надію в нову державу не мали, бізовно бы голосованя скінчіло іншак. Вєдно з тым одголосовали, же хотять быти автономнов областьов Україны. І ту зачала україньска еквілібрістіка з властныма законами. Покля то, же Закарпатьска область хоче быти в граніцях нововыникнутой Україны, Київ взяв до відома, автономію одіґноровав. І іґнорує єй 25 років. Злый сіґнал в одношіню ку своїм жытелям такой на зачатку. Втогды собі може жытелі Підкарпатя повіли, так як колись їх предкы: Не таку Україну сьме чекали. Ілузія у многых, котры голосовали в референдумі, так само якбач поминула барз скоро. Но лемже то не была єдина і послідня україньска леґіслатвіна еквілібрістіка. Покля Київ признав права народностным меншынам, котры ся на Україні ідентіфіковали, вєдно з тым собі выселектовав єдну єдину народностну меншыну, котрій права не признав. І котрій права

Ч. 16 2016

iнфо РУСИН

не признавать доднесь. Русины, котры голосовали у референдумі за то, жебы было Підкарпатя частьов нововыникнутой Україны, бізовно голосовали так само з надіями, же конечно буде ліпше і про них. Же ся їм вернуть права, котры їм комуністічный режім рядженый з Москвы рокы одоперав. І втогды собі може многы, котры пришли голосовати зо своїма надіями повіли: Не таку Україну сьме чекали. І в тім припаді ілузія поминула барз скоро. Самособов, тото суть лем два з мозаїкы выторгнуты образкы 25-ох років Україны. Могли бы сьме продовжовати. Страта ілузій у жытелів Україны, не лем русиньского походжіня, нажаль пришла скорше ці пізніше в многых припадах. Істо многы не чекали, же Україна буде робити з Бандеры народного героя, же буде прославляти УПА, же скінчіть за граніцьов Европы, же ся держава роз-

краде, же в ній будуть законы платити коли як і кому як, же буде войовати з бідов… Лемже вернийме ся к Русинам. Русины в каждій державі, в котрій ж ы ю т ь, суть мірныма і законопослушныма жытелями, котры не діють проти свойой державы, котры творять тоту державу і вартости в ній. В своїх державах мають свою отцюзнину, котру люблять. У своїх державах здобыли свої права, і тоты їм давають чутя, же не суть жытелями другой катеґорії. Тоты права їм дозволяють розвивати свою културу, свій язык, свої школы, в дакотрых державах і свої властны народностны самосправы. І тото вшытко довєдна їм давать чутя, же в тых державах суть дома, у властнім, так як і жытелі майорітного народа або іншых народностей. Жычу 25-річній Україні, жебы конечно в такім „дорослім віку“ нашла смілость і направила хыбы, котры зробила в минулости і робить доднесь односно Русинів, а не втікала од тых проблемів як мала дітина. Жебы ся збыла хворого націоналізму, жебы не продовжовала в політіці Совітьского союзу, котрого сімболы сама посылать на своїй теріторії до минулости. Жычу їй то зато, жебы і Русины на Україні могли ся наповно тішыти своїй державі, жебы ся не мусили чути жытелями другой катеґорії, жебы могли мати тото чутя, же ту сьме дома зо вшыткым, што ку тому належыть. І жебы собі не мусили довкола повторяти, же не таку Україну чекали.

Info Rusín vydáva Rusínska obroda na Slovensku s finančnou podporou Úradu vlády SR - program Kultúra národnostných menšín 2016.

IČO vydavateľa: IČO 17 151 074, sídlo vydavateľa: Masarykova 20, Prešov, dátum vydania periodickej tlače: 31. august 2016

Info Rusín vydáva Rusínska obroda na Slovensku a výlučne zodpovedá za obsah projektu. Realizované s finančnou podporou Úradu vlády SR. Evidenčné číslo: EV 1739/08. Šéfredaktor: Mgr. Peter Medviď Jazyková úprava: Mgr. Anna Kuzmiaková. Výroba: Tlačiareň Svidnícka, s.r.o. Adresa redakcie a administrácie: Rusínska obroda na Slovensku, redakcia Info Rusín, Masarykova 20, 080 01, Prešov. Tel.: Peter Medviď +421 907 291 591. E-mail: Peter Medviď: peter.medvid@gmail.com. Inzeráty, reklamy, sponzoring preberáme po dohode so šéfredaktorom na adrese sídla ROS v Prešove. Číslo účtu pre predplatné: 2155073158/0200. Predplatné na rok: Slovensko: 10,50 Є, Európske štáty: 15,96 Є, mimoeurópske štáty: 21 Є. Neobjednané rukopisy a fotografie nevraciame. Publikujeme i názory, s ktorými nie vždy súhlasíme. Za obsah príspevku zodpovedá autor. Redakcia si vyhradzuje právo na krátenie a štylistickú úpravu textov. Príspevky v slovenskom jazyku nehonorujeme.

Rusínska obroda na Slovensku redakcia Info Rusín Masarykova 20 080 01 Prešov RaZ Platené v hotovosti 089 01 Svidník