iнфоРУСИН ч. 15-16 2015 by lem.fm

чісло 15-16 2015 | рiчник хii.

25 років

Русиньской оброды на Словеньску

1990 - 2015

русин

iнфо

Iнформачный двотыжденник Русинiв Словеньска ‫ ׀‬цiна 0,50 € факты ‫ ׀‬култура ‫ ׀‬історія актуалны iнформацїї о Русинах а не лем про Русинiв

Карпатьска Русь

Наша тема

Нашы особности

Ярослав Трохановскый нагородженый

Материньскый язык фундамент єствованя народа

Хореоґрафка Меланія Нємцова

До русиньского неба одышов Павел Дупканіч 3-го септембра 2015 р. о 3-ій годині над раном дотовкло сердце вірного Русина інжініра Павла Дупканіча з Меджілаборець, родака із русиньского села Габура, котрый того року ославив свій жывотный юбілей – 80 років. Народив ся 31-го мая 1935 року в Габурі, як шестый із девятеро дітей, з котрых єдно умерло іщі маленьке. Уж як малый хлопець видів на властны очі звірьства другой світовой войны – нещастя, плач, мертвых людей, згоріты хыжы, зазнав голод і холод. -акПо основній школі в родній Габурі, пішов учіти ся на Руську ґімназію до Гуменного, но як пришла школьска реформа, тота заникла а так доштудовав і зматуровав уж на єденадцятьрічній середній школі в Меджілабірцях. Його сестра Марія Хомова – Дупканічова (аж до свойой смерти ся таксамо актівізовала в русиньскім руху) уж в тім часі штудовала на Карловій універзіті в Празі. І так молодый Павел Дупканіч ▲▲ Інґ. П. Дупканіч зліва. іншпірованый свойов сестров наслідовав єй крокы. Але не дав ся на штудії языків, як сестра, але на економію, котра го веце інтересовала, і свої высокошкольскы штудії успішно завершыв із діпломом інжініра економії. У своїм актівнім жывоті заставав Інґ. Павел Дупканіч многы одповідны позіції, докінця быв і директором такого великого заводу як Вігорлат, котрый давав роботу многым людям Лабірской долины. Уж од вынику Русиньской оброды в Меджілабірцях перед 25 роками ся актівно залучів до єй діятельства. Но треба додати, же іщі в роках тзв. Пражской яри зачатком 1968 року, П. Дупканіч вєдно із Штефаном Бунґанічом, своїм бывшым директором Руськой ґімназії і ґрупов русиньскых актівістів (Іван Мороз, Василь Латта, Михал Крайняк, Андрій Міцай, Михал Хахаляк, Юрій Бурцін і далшы) намагали ся заложыти русиньскый рух. Кінцьом авґуста 1968 р. быв в Меджілабірцях приготовленый зьязд на вытворіня русиньской орґанізації. Але настав іншый час, нормалізація і наступна доба наслідуючіх 20 років такым пробам не жычіла. В Русиньскій оброді на Словеньску быв П. Дупканіч довгорічным председом єй Дозорной рады, готовив обсяглы справы о діятельстві і господаріню орґанізації, быв єй сістематічным радцьом в економічній і правній области, до кінця свого жывота быв єй актівным членом. У 2010 році, коли

с. 2 ◢

Словацькый депутат хоче день героїв Дуклі. Говорить о „Русинах-Українцях“ Як інформовала Пресова аґентура Словацькой републікы (TASR), депутат Народной рады Словацькой републікы Віліям Ясань, за владну соціалнодемократічну партію Smer-SD, предложыв пропозіцію на новелу закона о державных святах і днях робочого покоя з тым, же хоче встановити 6-тый октобер як памятный день під назвов День героїв Карпато-дукляньской операції. В минулости ся тот день святковав як День Чехословацькой людовой армады, в сучасности є то день присвяченый жертвам Дуклі, а не героям Дуклі, поясньовав депутат. Петро Медвідь Дукля є про Ясаня стратеґічным місцьом 20-го столітя. В Першій світовій войні ту проходили тяжкы бої міджі російсков і австроугорьсков армадами. Памятков на тоты бої суть цінтері павшых вояків в Ладомировій, Свіднику, Вышнім Мирошові, Дубовій, Юрковій Волі, Цернині і в далшых піддукляньскых селах, повів про TASR Ясань. Словацькый депутат парламенту, напрік тому, же на Словакії є вызнана окрема русиньска народностна меншына, не розрізнять Русинів од Українців і інформовав TASR о кількости „Русинів-Українців“ в Першім чехословацькім армаднім корпусі армадного ґенерала Людвіка Свободы, котрый войовав на Дуклі. „До зачатку Карпато-дукляньской операції го творило (армадный корпус, позн. редакції) веце як 16 тісяч жен і хлопів. З того Словаків было коло 20 процент, Чехів 44 процент і Русинів-Українців 24 процент,“ повів про аґентуру Ясань. Переломліня німецькой дефензівы подарило ся як раз 6-го октобра 1944 року. Зато 6-тый октобер має быти подля новелы закона, яка є передкладана на септемброве їднаня словацького парламенту, тот день присвяченый героям операції.

Актуално

Русиньска оброда на Словеньску з нагоды свого 20-го юбілею выдала першу публікацію о своїй новодобій історії під назвов Наша двадцятьрічна путь, Інґ. Павел Дупканіч быв автором цінной капітолы - документації о Сеймах Русиньской оброды на Словеньску од єй вынику аж по 2010 рік.

с. 1 ◢

iнфо РУСИН

Ч. 15-16 2015

Умер Ян Лазорік, вірный любитель людовых традіцій Мено Яна Лазоріка, родака з Кривян, є шыроко - далеко знаме фолклорній родині Словаків і Русинів на цілій Словакії. Фолклоріста, котрый цілый свій жывот войовав за утриманя традічной културы людей той области, того села, де жыють. Його погляд, жебы діти у каждім селі мали ся в школі учіти язык, културны і хрістіаньскы традіції і історію свого села, не быв выслуханый і часто ся стрічав з іґнораційов і непорозуміньом компетентных. Ян Лазорік, великый любитель родных традіцій, скінчів свою жывотну путь на тій земли у Пряшівскім шпыталю в неділю 30-го авґуста 2015 р. і одышов до вічного фолклорного неба. (АК)

І у своїм особнім жывоті пережывав із свойов женов Штефанійов і двома дітми сыном, дівков і внучатами їх радости і старости. Перед пару роками мусив ся змірити із тяжков жывотнов ранов - смертьов свого сына Іґора. Із своїма внучатами приходив до Пряшова центра Русиньской оброды на Словеньску і редакції Інфо Русин. Быв актівным фотбалістом і председом Тіловыховной єдноты СПАРТАК в Меджілабірцях. Його цінны рады будуть хыбити в Дозорній раді РОС, його жені Штефанії, з котров вєдно пережыли 51 років, дівці і пятьом внучатам, котрых надовшытко любив. Вічная память і блаженый покій, дорогый наш Павле. Сочуствіє од Світовой рады Русинів В мені членів Світовой рады Русинів і мені своїм як председы СРР, высловлюю скорботу і глубоке сочуствіє родині небого інжініра Павла Дупканіча, Русинам Словакії і Русиньскій оброді на Словакії, над стратов свого довгорічного русиньского діятеля і вірного сына свого русиньского роду. Др. Штефан Лявинець, председа Світовой рады Русинів

Не дожыв ся 29-го септембра, коли бы ославив свій 95-ый юбілей. Його родны Кривяны ся завдякы ньому стали вызначным центром людовой културы різных народностей нелем із Словакії, але з цілого світа,бо він цілый свій жывот присвятив тому, жебы каждый быв вірный тому СВОМУ. Позберав тісячі фотоґрафій людей при роботі, співі, многы крої, робочі інштрументы стародавного села, правда, найвеце із своїх родных Кривян. Цілым своїм сердцьом любив фолклор, записовав пригоды з минулого жывота нашых предків, часто їх переробляв до сценічной подобы, з котрыма Кривянчане выступали нелем в шырокій околіці по сценах културных домів ці на амфітеатрах, але і в телевізії. Наприклад, єден час ішов в телевізії його інетересный гуморістічный філмовый серіал „Попатерце на нас“, де собі заграли многы герці і з нашого Театру Александра Духновіча в Пряшові. Зберав пословіці і мудрости старых людей, написав многы книжкы „Наше традічне бачовство“, „Жыти, значіть бісідовати“, „Кривяньске весіля“, „Їджіня на старій Горноторіській долині“, „Фоточітанка людовой архітектуры і бываня выходного Словеньска“, На здравічко, добра скляночко, добрых людей пітішенячко“, „Пияцтво“, „Збойництво“ і многы, многы далшы публікації, котры по ним остали на тім світі і котры мають про сучасну ґенерацію велику ціну, яка ся не дасть вычіслити ниякыма, ани тыма найвысшыма валутами. До посліднього дыху заставав людовый діалект і гудьбу, архітектуру і традічный фолклор. Остали по ним тісячкы кіл пописаных писем, котрыма ся сістематічно домагав, жебы каждый міг утримати лем тото СВОЄ. Памятам і жыво собі споминам на нашы стрічі з паном Лазоріком зачатком 90-ых років, кідь сьме зачали выдавати першы пореволучны Народны новинкы по русиньскы. Часто приходив до нашой редакції і тішыв ся вєдно з нами, же конечні сьме зачали писати оріґінално, по русиньскы. Приносив нам свої публікації і многы матеріалы, котры записав в русиньскых селах Старолюбовняньского окресу, кідь іщі робив в музею у Старій Любовні. Тоты його цінны матеріалы, записы од многых людей з русиньскых сел, сьме публіковали в новинках на продовжіня. Были то нелем цінны і мудры высловы многых Русинів, але часто і гуморістічны пригоды, котры ся стали на нашых селах. А завдякы Я. Лазорікови ся тоты до днешніх днів утримали на папері, в новинках і його публікаціях. Ян Лазорік умер лем два тыждні по найвызначнішім і найзнамішім фестівалі у выходословеньскім реґіоні – в Кривянах, котрый він сам заложыв і на котрім ниґда не хыбили русиньскы колектівы, бо він любив оріґіналный фолклор, і наш, як звык повідати „непопанщеный“. Його 22-ый річник ся того року першыраз одбывав без нього, бо здоровя му уж не доволило быти прямо на ним, але орґанізаторы його традіції і того року дотримали, а на сцені выступили і Русины. Пане Лазорік, дякуєме Вам за вшытко, головно за Вашу цінну ідею – утримати тото СВОЄ. Блаженый покій і вічная Вам память.

Вернула ся до капліці, де їх вінчав єпіскоп Ґойдіч

Учітелька на пензії Елена Шафранкова (97) собі перед пару днями припомянула річніцю вінчаня з небогым мужом. По 73 роках ся вернула до капліці, в котрій їх оддав сам єпіскоп Ґойдіч. А то лем зато, же двоми священици мали міджі собов недорозуміня. Жрідло: Korzár Все го мать в жывій памяти як чоловіка златого сердця. Ґрекокатолицького єпіскопа Павла Петра Ґойдіча выголосив у 2001 році папа Ян Павел II. за благославеного. Доднесь жыють віруючі, котры го мають в жывій памяти. Єдну з найвызначнішых особ Ґрекокатолицькой церькви на Словакії люде познали як вірного, одданого, катеґорічного чоловіка і застанцю слабых. За такого го поважує і пані учітелька Елена Шафранкова, котра мать на нього силны особны споминкы. Недавно, по 73-ох роках знова пришла до єпіскопской капліці, де їх з мужом Штефаном вінчав благославеный єпіскоп. Притім вшытко мало быти інакше. Перед свадьбов, даколи в юлі 1942 р. собі їх дав закликати єпіскоп на свій уряд. Дакус із страхом передступали перед владыку Ґойдіча, бо не знали, што ся діє. „Єпіскоп нас усадив і по русиньскы повів, же мій духовный пастырь з Пряшова і священик з Лютины ся дістали до недорозуміня, бо обидвоми нас хотіли вінчати“, повіла пані Елена. Не знали, ці іде о важне недорозуміня, бо з обома священиками выходжали добрі. Єпіскопови ся то не виділо і вырішыв розумно і діпломатічно. „Опросив ся нас, што бы сьме повіли, кебы нас оддав він. Тот великый чоловік,котрого каждый тримав у великій почливости і решпек▲▲ Проба театру в міщаньскій школі (шк. р. товав його погляд, ся нас учтиво опросив, ці бы нас не міг він повінчати. Были сьме приємно заскочены і барз щастливы,“ споминать пані Шафранкова. А то не было 1933-34). При ній помагав і владыка, будуча вшытко. Зато, же были вакації і доволенкы, владыка не мав асістенцію на вінчаня в храмі і так учітелька Елена Івановічова (нескорше Шафмолодій парі понукнув, же обряд буде прямо в його пріватній капліці. Так по 73-ох роках ся пані ранкова) послідня в середнім ряді вправо. Фото: Родинный архів. Шафранкова вернула на місце свого вінчаня до просторів днешнього архієпіскопского уряду.

Ч. 15-16 2015

Стовпчік Петро Медвідь Многораз єм чітав о різных дісідентах, котры іщі за часів комунізму пашовали тайно через граніці різну літературу, котра была режімом заказана. Робили то нелеґално і грозили їм за то тверды кары в арешті. Же може мати чоловік проблем з тым, же має зо собов книжкы, кідь їх везе леґално і навеце в році 2015, то бы мі на розум не пришло. Но Україна ня знова раз несподівала і пересвідчіла о опаку. На остатній дразі на Підкарпатя, зачатком септембра, сьме вєдно з колеґами стояли на граніці може годину. Ніт, не было вельо авт. Лем сьме мали книжкы. Русиньскы книжкы, котры сьме їм без натиску коло контролі вказали. То была причіна того, жебы нас загнати на бік і зачати контрольовати вшытко, аж і шампон, штримфлі ці ґачі. Іщі же были чісты, бо сьме были на дразі там. По звычайній контролі україньскых „фінанців“ сьме мусили знова чекати, теперь на „панів в цівілю“, котрых закликали по телефоні, якы собі книжкы нафотили. Кібы повіли, же їх хотять чітати, не мусили бы фотити, мы бы їм по фалатку дали. Але правда така, же сьме в істім моменті не знали, ці нас пустять іти далше, ці нас пустять, но без книжок, або нас обернуть і підеме назад домів. Не помагало поясньованя, же то не є жаден контрабанд, ани же на тых книжках не є нич підле. Про них были підлы, бо были русиньскы. І не знали зрозуміти, же книжкы были выданы дякуючі фінанціям словацькой і польской держав, што сьме так само мусили пояснити. Наконець нас пустили. Із книжками. По тім, што сьме підписали папіря. Папіря, же сьме были контрольованы. Добре рано, Україно! Русины суть в европскых державах давно вызнаны. І влады тых держав їх културу підпорують. Коли хоче Україна іти до Европы, та раз і на все бы то мала зрозуміти і зробити тото саме з Русинами у себе дома. Іншак є можливе, же намісто досправдового контрабанду, ся там будуть дакотры люди іщі довго лем позерати міджі штримфлі і ґачі. І тоты не все мусять быти чісты. Хоць бы як не были выснены – европскы.

Актуално

iнфо РУСИН

На Закарпатю фестівал проґрамів про народностны меншыны За інформаціями порталу Голос Карпат, в днях 9-го і 10-го септембра 2015 р. проходив уже 17-тый річник міджінародного фестівалу телевізных і радіовых проґрамів твореных про народностны меншыны під назвов Мій рідный край. Петро Медвідь

Орґанізаторами того фестівалу суть Державный комитет телевізії і розгласу Україны, Закарпатьска областна державна телерадіокомпанія Тиса і Закарпатьска областна державна адміністрація. У фестівалі все беруть участь домашні, но загранічны телевізії і радіа. На 17тый річник были зо своїма проґрамами про народностны меншыны приголошены участнтници із Україны, Румунії, Словакії, Мадярьска, Німецька, Сербії, Швеції. До конкурзу было тот рік наголошены 70 телевізных проґрамів і 42 радіовых проґрамів. Влони премію за режію і звук здобыв проґрам Розгласу і телевізії Словеньска – Радіа Патрія – Народностно-етнічного высыланя Словеньского розгласу в Кошыцях під назвов „Подобы жывота“. Оцінене было выданя проґраму, в котрім выступав Боґдан Ґамбаль, втогды іщі ведучій заряду Стоваришыня Руска Бурса і редактор lem.fm, якый бісідовав нелем о собі, но і о жывоті Русинів на Лемковині. Того року як найліпшы проґрамы про народностны меншыны нагороджены были проґрамы з Мадярьска. Журі оцінило як якость обсягу тых проґрамів, так і режію, звук ці камеру.

Вышнє Німецьке – Ужгород є в реконштрукції за европскы грошы Як інформує у своїй пресовій справі Фінанчный директоріат Словацькой републікы, од 14-го септембра 2015 р. ся зачало із реконштрукціов гранічного переходу Ужгород – Вышнє Німецьке на граніці міджі Українов і Словацьков републіков. -пемТот перехід буде в части особный транспрот зреконштруованый в рамках сполочного словацько-україньского проєкту „Модернізація і реконштрукція гранічных переходів на словацько-україньской граніці“, котрый є імплементованый посередництвом „Проґраму черезгранічной співпраці ENPI Мадярьско – Словакія – Румунія – Україна 2007 – 2013“ і є співфінанцованый Европсков Унійов. Причінов реконштрукції є подля пресовой справы звышіня комфорту выбавльованя подорожніх і знижіня добы чеканя в особнім транспорті. Реконштрукчны роботы мають быти закінчены до кінця рока 2015 і не заставлять ход переходу. Фінанчный директоріат підкреслює, же в інтересі плынулого выбавльованя є потрібне дотримовати предписы і реґулацію транспорту на україньскім і словацькім боках граніці.

Турне Іґора Куцера на Словакії Русиньскый співак Іґор Куцер належыть до молодой ґенерації оперных співаків, і є знамый нелем дома але і за граніцями. Петро Медвідь Куцер абсолвовав професіоналну музичну освіту, наперед на конзерваторії в Кошыцях і пізніше на Высокій школі музичных умень в Братіславі, як і на на Академії музичных умень П. І. Чайковского в Києві. У своїх остатніх проєтках присвячать ся зъеднаваню різных жанрів, світа оперы і класічной музикы з джезом, роком, поповов музиков ці народнов музиков. У 2013 році выдав інтересный музичный діск вєдно зо свойов ґрупов Igor Kucer Emotion Group. На нім суть його обробкы русиньскых народных співанок, котры в Америці записала на платню Юлія Вархолова – мати Енді Варгола і загнала єй до отцюзнины – родині до Миковой, русиньского села на теріторії днешньой Словакії. На діску є як оріґінална верзія, котру співать Варголова мати, так і нова обробка Іґора Куцера каждой єдной співанкы. З тым діском теперь Іґор Куцер приготовлює далше турне, котре буде проходити в дакілько містах на Словакії. 28-го септембра 2015 р. го можете видіти в Мартіні, 29-го септембра в Жіліні, 30-го септембра Братіславі, 2-го октобра в Пряшові, 14-го октобра Баньскій Быстріці, 15-го октобра в Попраді, 16-го октобра в Михалівцях і остатній концерт буде одограный 18-го октобра в Брадейові. Тікеты на концерты Іґора Куцера собі можете купити на сайті Ticket Portal.

Літературный конкурз Марії Мальцовской Oд 10. септембра до 20. новембра 2015 Сполок русиньскых писателїв Словеньска у сполупраці з редакціов Русин і Народны новинкы і Інштітутом русиньского языка і културы Пряшівской універзіты в Пряшові выписує 2. річник Літературного конкурзу Марії Мальцовской на найлїпшы творы в области поезії, прозы, есеїв і драмы в списовнім русиньскім языку. Оріґіналны літературны творы в розсягу од 10 до 20 сторінок тексту (непублікованы) може на адресу ПгДр. Кветослава Копорова, ПгД., Інштітут русиньского языка і културы ПУ, уліця 17. новмебра ч. 15, 080 01 Пряшів посылати каждый автор од 18. року віку, жыючій в Словеньскій републіцї. Конкурз є анонімный, то значіть, же каждый автор до обалкы з літературным твором вложить іщі єдну залїплену обалку, в якій буде ёго мено, призвіско, адреса i фотопортрет. Обалкы з менами і призвісками будуть розбалены председом пороты по оцїнїню конкурзу (буде го оцїнёвати тройчленна порота). Выголошіня выслїдків конкурзу ся одбуде в послїднїм тыждню децембра 2015. Найлїпшы роботы, выбраны одборнов поротов, будуть наслїдно оцїнены і опублікованы в часописї Русин. Приправный выбор літературного конкурзу

Інформачный сервіс

iнфо РУСИН

Iнформачный сервіс З домова і зо світа ◼◼ Позіція меншыновых языків на Словакії В Братіславі 25-го авґуста 2015 р. проходила панелова діскузія на тему Позіція меншыновых языків на Словакії, яка была орґанізована в рамах проєкту Словацькый язык в контексті вецеязычных общін на Словакії. Діскузію вела Луція Сатінска із Языконаучного інштітуту Людовіта Штура Словацькой академії наук в Братіславі. В рамках діскузії были одпрезентованы штири лекції. Выступали Петтері Лаійонен із Фінландії, Мілан Самко із Інштітуту ромолоґічных штудій Універзітіы Конштантіна Філозофа в Нітрі, Ґейза Токар із Округлого стола Мадярів на Словакії, но і своє заступліня мав і русиньскый язык. З лекційов на події выступив Станіслав Конєчні із Інштітуту русиньского языка і културы Пряшівской універзіты в Пряшові. (-пем-)

◼◼ Назва Русины уж світить златыма буквами В суботу 29-го авґуста 2015 на ославах 71ой річніці Словацького народного повстаня в Баньскій Быстріці першый раз офіціално брали участь і представителі Русинів на Словакії. Вінець ку памятнику СНП положыли Мілан Мнягончак, председа Русиньской оброды на Словеньску, Мілан Піліп, секретарь Округлого стола Русинів Словеньска і Ян Крайковіч, русиньскый актівіста. По завершіню офіціалного проґраму быв в просторах музея СНП за участи представителів державных орґанів, директоркы СНМ – Музея русиньской културы Олґы Ґлосіковой і далшых прямых участників боїв і русиньскых діятелів, одкрытый камінь із назвов Русины, як єдному з народів, котрый брав актівну участь в Словацькім народнім повстаню.

Тесты будуть писати з математікы і словацького языка, в меншыновых школах і з тых языків. Наградный термін монітора буде 19-го апріля 2016. Пятаци собі свій монітор напишуть в єднім терміні – 25-го новембра, а то з математікы, словацького языка або і з меншыновых языків. У выбраных основных школах будуть пятаци мочі абсолвовати ґенералну скушку електронічнов формов тестованя. Писомны екзамены на середніх школах ся одбудуть од 15-го до 18-го марца будучого рока, устны в днях 23-го мая – 10го юна. Першы вакації – осінні - будуть мати школярі уж кінцьом октобра, а то в днях од 29-го до 30-го. За нима наслідують зимушні вакації, в рамках котрых собі школярі оддыхнуть высше два тыждні, а то од 23-го децембра до 7-го януара. Піврічны вакації будуть 1-го фебруара 2016. Пряшівскый і Кошыцькый край будуть в новім школьскім році першыма реґіонами, де собі школярі оддыхнуть в рамках ярьных вакацій, а то од 15-го до 19-го фебруара, по них буде наслідовати Братіславскый, Тырнавскый і Нітряньскый край (22.2 аж 26.2.) а наконець Баньскобыстріцькый, Тренчаньскый і Жіліньскый край (29. 2. аж 4.3.). Великодны вакації в школьскім році 2015/16 выходять на 24-го аж 29-го марца. Аж 64 вольных днів чекать на школярів в часі літніх вакацій, котры зачнуть 1-го юла. Діти ся знова вернуть до школьскых лавок 5-го септембра 2016 р. (шк.портал)

◼◼ Карпаторусиньска ватра америцькых Русинів 12-го септембра того року проходила Карпаторусиньска ватра споєна з русиньскым і словацькым пікніком, котра была в штаті Огайо, коло ґрекокатолицькой парохії в Бордмені, то є 60 міль од Пітсбурґу. Орґанізаторы приготовили богатый културный проґрам, коштованя русиньскых страв, інформації о ґенеалоґічных досліджінях і музыку, при котрій ся і танцьовало. Наконець події была вечур у ґрекокатолицькій церькви ослужена Служба Божа. Орґанізатором ватры было Карпаторусиньске общество в Джонстон-Варені. (Д.Т., lem.fm)

◼◼ У Воліці згоріла капліця

(АК), фото: Архів СНМ – Музею русиньской културы в Пряшові

◼◼ На школярів чекать 191 навчалных днів і повно вакацій 2-го септембра т.р. до школьскых лавок засіло коло 663-тісяч школярів і штудентів. В школьскім році 2015/2016 чекать на школярів цалком 191 навчалных днів. Про девятаків буде в новім школьскім році тяжшым дньом 6-ый апріль 2016, коли їх чекать тестованя, тзв. монітор, котрый овірить зналости школярів посліднього річника основной школы.

У селі Воліця на Лабірщіні пару днів перед одпустовым святом з незнамых причін згоріла (з 9-го на 10-го авґуста 2015) капліця присвячена Діві Марії, ку котрій ся ходили молити нелем Волічане, але і іншы путници. Капліцю собі жытелі Воліці выбудовали перед 17-ома роками властныма руками на краю села коло драгы на Чабины. Шкода про парохію была вычіслена на суму найменше 1500 евр. В капліці быв образ Дівы Марії, котрый згорів. При капліці были каганці, котры могли быти на причіні огня а ку тому могла приспіти і велика горячота, думають собі домашні жытелі. (-ред-)

◼◼ Міґранты похованы в русиньскых селах Перед пятьома роками, кідь до Европы іщі не ходила така велика кількость нелеґалных міґрантів, ся під Шенґеньсков

Ч. 15-16 2015 словеньско-україньсков граніцьов люде рідко стрічали з фактом, же на нашу теріторію проникають міґранты з Африкы ці Азії. Вшыткы утікали за ліпшым жывотом, но дакотрым ся переход через лісы став траґічным. В русиньскых селах Новоселіця, Уліч і Стащін дотеперь припоминають смертельны пригоды нелеґалных міґрантів, де суть і похованы. Перед пятьома роками, кінцьом авґуста сконала на турістічнім ходнику в Новоселіці і 32-річна міґрантка із Сомалска. Подля патолоґа умерла з великого вычерьпаня. (Slovenský východ)

◼◼ Ключі од кральовства – документ о Русинах Красы северовыходу Словакії, прекрасны теріторії од окресу Стара любовня аж по окрес Снина іншпіровали знамого герця, сценарісту, педаґоґа і креатівного продуцента Івана Матуліка до ідеї зроду нового документарного філму. Тема заінтересовала і молоду режісерку Владіславу Планчікову, з котров пришли і до Полонин, жебы змаповати місця, на котрых будуть в будучности накручати. Іван Матулік є узнаваным майстром кумшту, котрый мать за собов многы знамы телевізны, театралны і філмовы проєкты. Його найновшым проєктом є новый документарный філм, котрым хоче як автор одкрыти двері до културы, країны і реліґії Русинів, котры жыють в северовыходній части Словеньска. (Slovenský východ)

◼◼ Цінтерь з 1-ой Світовой войны в Меджілабірцях кличе по обнові Місто Меджілабірці мало в часі 1-ой світовой войны ключову пологу, як місто коло желізнічной штрекы, по котрій ходили влакы до Галичі в днешній юговыходній Польщі і северозападній Україні. Смутнов споминков на 1-у світову войну є там доднесь пять войновых цінтерів. Векшына вояків, котры суть там похованы, полегли або были ранены не в Меджілабірцях, але на фронті в Польщі або на теріторії теперішньой Україны. Єден з цінтерів, котрый Лабірчане кличуть і „Діло“ а є на Цінтерьскій уліці, бы собі уж жадав реконштрукцію. Пріматор Меджілаборець Владіслав Вішньовскый і Мартін Дробняк, председа Клубу воєньской історії Бескиды, ся сполупраці на обнові цінтеря не бранять. До Меджілаборець приходять каждый рік стовкы турістів нелем на навщіву до Музея модерного уміня Анді Варгола, але і за історійов боїв 1-ой світовой войны. В місті недалеко словацько-польскых граніць їх дотеперь припоминало пять войновых цінтерів. (Slovenský východ)

◼◼ IV. Міджінародный конґрес русиньского языка в Пряшові Конґрес під назвов Русиньскый літературный язык на Словакії орґанізує Інштітут русиньского языка і културы Пряшівской універзіты в Пряшові і є присвяченый 20-річу кодіфікації русиньского літературного языка на Словакії. Конґрес буде проходити 23. – 25. септембра 2015 на Пряшівскій універзіті. Почас конґресу зо своїма рефератами у штирьох тематічных секціях (І. Статус русиньского языка в шыршім лінґвістічнім контексті, 2. Актуалны

Ч. 15-16 2015 ліґвістічны проблемы русиньского языка в окремых країнах, 3. Русиньскый язык в окремых функціоналных сферах і 4. Русиньскый язык у школьскій сістемі Словакії і в загранічу) выступлять домашні і загранічны гості: проф. Др. П. Р. Маґочій, асіст. проф. Др. Елена Будовская, проф. ПгДр. Ю. Дудашова, др. н., проф. Др. А. Рабус і Мґр. А. Шімон, доц. ПгДр. В. Ябур, к. н., проф. Др. габ. Г. Фонтаньскі, Мґр. М. Алмашій, проф. Др. М. Капраль, к. н., проф. Др. М. Фейса, доц. ПгДр. А. Плїшкова, ПгД., ПгДр. К. Копорова, ПгД., Др. габ. О. ДуцьФайфер, Мґр. В. Падяк, к. н., Мґр. М. Лявинець, Мґр. А. Кузмякова, ТгЛіц. Ф. Крайняк і Мґр. Н. Гнатко. Окрем них, участниками конґресу будуть представителі Міністерства школства Словакії, Польщі, Мадярьска, Сербії, Хорватії, Румунії і Україны, представителі Европской унії, Уряду уповномоченого влады СР про народностны меншыны, представителі Пряшівского самосправного края і выбраных сел і міст северовыходной Словакії, участници тематічных секцій конґресу, позваны гості із штатных школьскых інштітуцій, міджінародных орґанізацій і інштітуцій і народностных русиньскых орґанізацій і інштітуцій. (стор. Академії русиньской културы)

◼◼ Лабірскы колкарі знова в конкурзі Подля інформацій Выходословеньского колкарьского сполку в слідуючім річнику 20152016 будуть в реґіоналнім конкурзі знова штартовати і колкарі з Меджілаборець, де традіціїї колкарьства сягають до минулого столітя. Сістематічнов сучастьов Фестівалу културы і шпорту в Меджілабірцях є і колкарьскый турнай. Окрем того орґанізують і містны конкурзы, знамый є главні конкурз, котрый ся одбывать в часі Рождественных свят. Проблемом Лабірчанів є двойдорожна колкарьня, а на конкурз ся выжадує чотыридорожна. У выходословеньскій колкарьскій ліґі послідніраз Лабірчане штартовали в річнику, котрый ся одбыв в роках 20132014 і скінчіли на пятім місці з двома вітязствами і чотырьома бодами. Дресы Меджілаборець репрезентовали Адріян і Андрій Штеньковы, Алеш Даньо, Любомір і Роберт Бохіновы і Андрій Ґаздов. (Korzár)

◼◼ Обновлять влаковый транспорт на Старолюбовняньскій долині? Минать уж 3-ій рік од того часу як в децембрі 2012-го року штат зрушыв особны влакы меджі Старов Любовньов і Плавчом, што у людей той области выкликало велику неволю. По обновліню споїня кличуть люде надале, указуючі на дорогу од Попраду через Стару Любовню, Плавеч, Липяны до Пряшова. Можности споїня видять меджі Попрадом і польскым Краковом як раз через Плавеч. Актівісты за обновліня влаків орґанізують петіцію, котру підпорили уж многы люде і самосправы Старолюбовняньского і Сабинівского окресу. Подля них єствує веце причін ожывити транспорт влаків, меджі котры належыть і велика безробітность, але таксамо і наростаюча навщівность реґіону. Лем Любовняньскый музей навщівило в минулім році высше 140-тісяч турістів. (Korzár)

◼◼ Краса сотворена Богом Ґрекокатолицьке одпустове місце в Лютині, в окресі Сабінов, привітало 7-го септембра 2015 р. на два тыжні участників меджіна-

iнфо РУСИН родного малярьского пленера, котрый ся уж четвертый рік одбывать під покровительством пряшівского архієпіскопа і метрополіту Яна Бабяка. Головным орґанізатором події є Ґрекокатолицькый архієпіскопскый уряд в Пряшові, з котрым узко сполупрацує і Татраньскый скрашлюючій сполок. В часі перебываня орґанізаторы приготовили про майстрів кумшту з Чеськой републікы, Словакії і Україны простор на творіня і прямо у Высокых Татрах на Скалнатім плесі в просторах Ґалерії Енціан. Темов про малярів было гесло Краса сотворена Богом. Творче перебываня в Татрах тырвало 4 дні. Завершіньом сполочной намагы малярів была презентація успіхів на попленеровій выставі. Вернісаж выставы была 17го септембра 2015 р. у Домі святого Николая в Лютині. Проґрам зачав о 17-ій годині архієрейсков святов літурґійов, котру одслужыв архієпіскоп і метрополіта Ян Бабяк в базіліці мінор в Лютині а потім святочні отворив выставу. Цільом меджінародного пленера є надвязаня приятельскых контактів меджі малярями в оточіню Карпатьского округу, де ся можуть іншпіровати людовов сакралнов архітектуров деревяных храмів, традіційов выходного обряду, богатством мотівів прекрасной природы з вызначныма памятками того реґіону. (Korzár)

Інформачный сервіс

До вынесіня образів ся могли залучіти і люди. Каждый, хто выніс єден образ на Сниньскый камінь, дістав купон, за котрый в ґалерії Андрія Смоляка потім дістане репродукцію єдного із образів. (-пем-)

◼◼ „Автопортрет“ в музею в Міджілабірцях 29-го септембра 2015 о 15.00 год. зачне в просторах Музею модерного уменя Енді Варгола в Міджілабірцях вернісаж выставкы Любіці Лінтнеровой під назвов „Автопортрет‟. Выставка є орґанізована Музейом модерного уменя Енді Варгола і Сполочностьов Енді Варгола в Міджілабірцях. Середчно запрошаме на подію. (-пем-)

◼◼ Карпаторусины на „Словацкім Фестівалі“ в США

◼◼ Новый завод в Кружльові В русиньскім селі Кружльов у Бардейовскім окресі отворили новый завод на выробляня плажового і одпочінкового обутя завдякы чіньского інвестора. Іде о першу выробну інвестіцію Чіны на Словакії. Напомічным при отворіню заводу бав і штат, котрый приспів сумов коло 4,5 міліона евр з інвестіції 14 міліонів евр. Подля ґенералного директора сполочности Марека Яйка, в заводі у Кружльові уж робить 100 людей а в найближшых місяцях будуть приїмати далшых 50 людей. Цілкова кількость робітників бы мала скінчіти на чіслі 200. В сучасности єдна з двох ґруп выпродукує денно 3000 парів обутя, но ани тото не постачать на наповніня пожадавок. Товар выважають до Польщі, Чеськой републікы, Німецька, Хорватії, Австрії, Мадярьска і на домашній торг на Словакії. Матеріал званый ЕВА, з котрого ся обутя выраблять, ся доважать з Чіны. (Korzár)

◼◼ Снина привитала 30 умелців із 20-ох держав Од 6-го септембра до 18-го септембра 2015 р. буде проходить вже 22-гый річник Міджінародного малярьского фестівалу в Снині. Фестівал од 1994 р. орґанізовала напаред ґалерія Miro і пізніше Andrej Smolak Gallery. Цілый час ся о фестівал у Снині старать як раз Андрій Смоляк, академічный малярь русиньского походжіня, котрый окрім іншого має в місті Снина і пріватну основну умелецьку школу. Того року на фестівалі бере участь 30 умелців із 20-ох держав світа. Мож спомянути од нам близкых держав як Польша, Білоросія, Росія ці Сербія, аж по такы екзотічны державы як Татарстан, Кірґізія, Ірак або Баграйн. Почас цілого пленеру можуть люди ходити і смотрити, як каждый день під руками малярів выникають новы умелецькы творы іншпірованы місцьом, простором, часом, котрый будуть умелці в Снині пережывати. 15-го септембра проходила выставка образів під голым небом. На Сниньскый камінь малярі вынесли свої образы, котры там выставлльовали од 11.00 год. до 13.00 год.

В неділю 27-го септембра т.р. в Гольмдель, штат Ню Джерсі (PNC Bank Arts Center, Exit 116 Garden State Parkway, Holmdel, New Jersey), буде проходити „Словацкый Фестівал“, в котрім участь возмуть тыж Русины, зорґанізованы в Карпаторусиньскім обществі. Подія зачне ся од 9.00 год. В проґрамі будуть м. ін. реґіоналны стравы, занятя про діти, ці выставка експонатів. Карпаторусиньскє общество запрезентує книжкы о русиньскій културі і літературі. Буде мож тыж купити русиньскы артефакты. (-ск-, lem.fm)

◼◼ Концерт церьковной музикы в Криніці В четверь 24-го септембра т.р. в православній Церкви св. Владиміра в Криніці одбуде ся концерт церьковной музикы. Выступить церьковный хор криніцькой парафії під веджіньом Петра Трохановского. Криніцькы концерты проходять раз за місяць (остатній четверь) і притігають не лем Лемків, але передовшыткым турістів, котры приходять на одпочінок і лікованя до Криніці. Початок є о 16.00 год. (-ск-, lem.fm)

З домова

iнфо РУСИН

Ч. 15-16 2015

Умерла Ґізела Липовска, послідня жыдівка з Улічской долины Світ пришов о цінного чоловіка, пані Ґізелу Липовску. В концентрачнім лаґрі пришла о цілу родину, в Освєнчімі пережыла пробы доктора Менґелея і цілый жывот пережыла в Улічскій долині без того, жебы о своїм терпіню дакому бісідовала. Роздавала любов, покій, актівно пережыла жывот, на кінці котрого могли єй пригоды спознати люде через книжку Ярославы Марцінековой. У віку 92 років умерла 4-го авґуста пані Ґізела Липовска з Уліч Кривого. Жена, о котрій великій особній і родинній траґедії ся люде дізнали аж у єй высокім віці. Смерть пані Ґізелы потвердив Мілан Січак, староста Уліч Кривого. Подля його слов пані Ґізела умерла в Снині. Староста повів, же пані Ґізела была похована коло свого мужа на цінтері в Уліч Кривім. Небіжчік пан Липовскый быв істый час у тім селі під словеньско-україньсков граніцьов старостом. Січак увів, же на пані Ґізелу собі споминать як на барз актівну жену. Перед роками ся актівізовала в тім, жебы жытелі мали дуступну першу поміч. Зато быв у селі куфрик першой помочі, котрый путовав з дому до дому подля того, хто мав в даный день службу. Кідь ся дакому став будьякый ураз, такой ішов до дому, де быв як раз куфрик і там го лічіли. Тот спосіб помочі выдумала і орґанізовала пані Ґізела. Жрідло: Slovenský východ, перетлумачіла АК

Вернула ся з Освєнчіму Пані Липовска, роджена Вайсберґерова, жыла в Уліч Кривім десятьріча, но о єй судьбі знав малохто. З книжкы Послідня жыдівка Улічской долины од авторкы Я. Марцінековой ся чітателі могли дізнати, же пані Ґізела ся народила 28-го октобра 1922 р. в Уліч Кривім. Як дівчатко пришла о маму, як 22-річну єй Німці одвлекли до концентрачного лаґра в Освєнчімі, де на ній робив пробы доктор Йозеф Менґеле. По них не могла мати діти. Пережыла, но в концентрачнім лаґрі умерла ціла єй родина, окрем єдного брата. По войні жыла дале в Уліч Кривім, выдала ся за католика. У 2013 році, уж в дость высокім віці 91 років, узріла світло світа споминана книжка Послідня жыдівка Улічской долины Я. Марцінековой. Жебы сьме припомянули Ґізелу, ословили сьме авторку книжкы.

Чом сьте вырішыли написати книжку о пані Ґізелі? „Пані Ґізелу єм познала іщі з дітинства через моїх родічів, але аж кідь єм была доросла, зачала єм собі усвідомльовати, якым є цінным чоловіком і чім вшыткым собі в жывоті мусила перейти. При єдній з моїх навщів мі зачала бісідовати свої пригоды, і так єм собі повіла, же то не можу охабити лем так одыйти до страчена, а так єм собі зачала записовати окремы части нашых розговорів, і потім єм вырішыла зробити з того книжку.“

Якы были першы доймы із першой стрічі з ньов?

одповідати. О дакотрых річах не хотіла іщі ани по роках вельо бісідовати. Была щастлива, кідь говорила о часі перед войнов о своїх родічах і сородниках, але потім все, кідь пришла ку місцю о депортації і смерти свойой родины, мала слызы на краю.“

Котрый момент в часі роботы над книжков о пані Ґізелі быв про вас ▲▲ Ґізела Липовска. е м о т і в н о найсилнішый? „Найсилнішым зажытком про мене было тото, кідь наконець бісідованя о своїм тяжкім жывоті повіла: „Бог є добрый, лем мы сьме планы...“Цінила єм собі на ній, же ани по тім вшыткім, што ся єй стало, не стратила віру в Бога і мала силу жыти.“

высокім віці вызерать благородно. Таксамо фоткы єй рук на заднім боці книжкы. Думам, же тоты фоткы давають книжці шыршый розмір. Може найвеце ся мі любить тітулна фотоґрафія, котру Юрі Дойч пропоновав на тітулну страну. На ній є пані Ґізела з профілу а темного позадя ся позерать до світла, до ліпшой будучности, то значіть там, де уж одышла.“

Котра часть книжкы є вашому сердцю наближша?

Што вам дала до жывота стріча з пані Ґізелов?

„Книжка є богато ілустрована фотоґрафіями з єй жывота, родинныма фотоґрафіями, котры ся єй подарило утримати, фотками Йозефа Новака а таксамо професіоналныма фотоґрафіями Юрі Дойча, котрый фотив людей, якы пережыли голокавст а фотив і пані Ґізелу. Люблять ся фотоґрафії, котры захоплюють єй тварь позначену зморщками, котра і у своїм

„Главні тото, же бы сьме мали быти уважнішы ку нашій околіці і ку людям, котры жыють в нашій близкости, бо тоты люде суть найвекшы поклады, котры нам судьба привела до жывота а даколи собі тот не ціниме а усвідомиме собі то аж кідь є уж нескоро. Єм рада, же ся мі іщі подарило захопити єй судьбу на папірь, а так го утримати про нас а може і про далшу ґенерацію.“

Як собі пані Ґізелу памятате у своїх споминках?

„Пані Ґізела была мудра жена, котра свою мудрость черьпала з нелегкых жывотных скусеностей і того, што пережыла в часі войны.“

„Памятам єй як барз силну жену, котра мала приємный погляд, і котра розуміла людям коло себе.“

Яке поучіня до жывота сьте собі вы особно однесли потім, як сьте спознали судьбу пані Ґізелы?

Як вызерала ваша сполупраца на книжці? „При моїх навщівах сьме бісідовали, клала єм їй вопросы а она ся намагала

▲▲ Концентрачный лаґер у Освєнчімі.

„Мусиме ся інтересовати о людей, котры жыють коло нас, не мусиме глядати ґероїв даґде далеко за граніцями або лем міджі знамыма особностями, стачіть кідь ся пообзераме коло себе і дізнаме ся, же правдивы ґерої жыють цалком близко а їх пригоды говорят( барз наголос.“

Ч. 15-16 2015

iнфо РУСИН

З домова

ШТЕФАН СУХЫЙ І ЙОГО РОДНЫЙ ДОМ Знамый русиньскый писатель Штефан Сухый, котрый днесь жыє в русиньскім селі Стащін на Снинщіні, народив ся 24-го мая 1946 році в селі Нехваль Полянка. Русиньска громада знать Ш. Сухого як найліпшого і найплоднішого автора многых поезій і прозовых творів, котры выходять в русиньскій пресі і в книжках. Тема, котра домінує в творчости Ш. Сухого, або о чім пише автор, є родный край і судьбы людей, котры в ним жыли і днесь жыють, але і темы сучасного світа, як поетічна збірка русиньской поезії Енді сідать на машыну вічности ці Слон на Кычарі. Выдав і інтересны гуморістічно-сатірічны оповіданя Як Руснакы релаксують ці збірку есеїв під назвов Міст над ріков часу, котра вышла трьома языками – по словацькы, по русиньскы і по анґліцькы. -акВ Народных новинках были друкованы на продовжіня його інтересны пригоды з минулости під назвов Як єм ся став комуністом. За свою літературну творчость быв Ш. Сухый у 2000 році оціненый Меджінароднов Премійов Александра Духновіча за русиньску літературу. Роднай дом нашого вызначного писателя стоїть як цінный експонат у гуменьскім сканзені Вігорлатьского музею.

Споминали в родиску Сухого у гуменьскім сканзені

карты, домашня ґаздынька росповідала приповідкы. Было нас повна хыжа. Было весело, в літі сьме співали вонка. Остало нам на дом красне споминаня. Ходила до нього іщі моя мама. Домашні были в селі барз облюблены,“ говорить 62-річна Марта Сірійова, родом Соляникова з Нехваль Полянкы о домі Сухых. У неділю пришла до сканзену попозерати вєдно із свойов сестров Геленов Сиваковов.

Слызы радости

На стрічу родаків пришла і родачка з Нехваль Полянкы, 52-річна Марія Фіндрікова, родом ▲▲ Русиньскый писатель Штефан Сухый. В роднім домі русиньского поета і проПлаткова. З мужом Ярославом із Мама часто мінила росповіданя. Може зо заіка Штефана Сухого з Нехваль Полянкы Папина ся як 19-річна переселила до Гузабыдливости, може зато, же хотіла слубыло все повно. Сходили ся там діти і моменного. „В селі сьме ходили до школы аж хачів тримати в напрузі і не хотіла, жебы лодеж, домашня ґаздынька росповідала до пятой класы. Дом стояв недалеко оснося приповідкы приїли. Нераз єм їй тото приповідкы. В домі было весело і нихто в вной школы. Жыво собі споминам на повідав. „Так же єм говорила?“ реаґовала.“ селі ся не задумовав над тым, чом у тій жытелів дому і на їх сына. Домашній пан Главні восени і в зимі ходили дівчата до невеликій хыжочці з маленькыма облачкамав все отворены облакы, фурт сьме му дому на прядкы. „А за нима і парібци. Наш ми є тілько народа. Тот дом днесь стоїть поздравили Слава Ісусу Хрісту,“ споминать. дом быв місцьом першых дотулень любови, в гуменьскім сканзені, де собі на стары О стрічі родаків в сканзені ся дізнала од нераз із тых стріч взышли і ціложывотны часы заспоминали жытелі і родаци з Нестаросты в часі недавной навщівы села. партнерства,“ додавать. хваль Полянкы і Вышньой Яблінкы. Подію „Дом в сканзені мі припоминать рокы моспоминань обох сел зорґанізовав 23-го авлодости. Стискать ня при сердці. І кідь Споминаня є все жыве ґуста 2015 р. Вігорлатьскый музей, уж як ся обявлять слызы, будуть то слызы рачетверту свою подію такого характеру. На дости, не смутку,“ додавать. Хоць дом родины Сухых розобрали і родне село собі в просторах сканзену заодвезли до сканзену кінцьом 70-ых років споминали і жытелі Новоселіці, Заспавав і зобуджав ся з приповідками минулого столітя, Штефан го фурт носить Земпліньскых Гамрів, Олшінкова і Выравы. у сердці. „Мам ку ньому близке одношіня, Штефан Сухый ся у тім домі народив Храм, домы і господарьскы обєкты з тых не ку дереву, інвентару, але моє споминау 1946 році. „Одмаленька, што собі памясел стоять в сканзені уж од кінця 70-ых і ня на нього є все жыве,“ говорить. Рішіня там, ходили до нас валальскы дівкы і пазачатку 80-ых років. Перед каждов стрічів продати дом до сканзену поважує за дорібци. Моя уж небога мама Марія была проходила обнова домів. У тім році навеце бре. „Повідав єм сусідови, котрому єм прознама тым, же была велика приповідкарьв ковальскій ділні з Нехваль Полянкы дав фундуш: мы ту уж не будеме а на дом ка. У своїм репертоарі мала може стовкы вымінили стріху і основны стовпы в перебудуть позерати турісты в сканзені. Чолоприповідок. Часто єй кликали на поротя дній части обєкту. „Каждый вікенд ся ту вік найвеце обдивлять тото, чого є мало піря. „Марьо, не будете нич робити, лем сходжала молодеж із села. Хлопці грали на світі,“ додавать. Кідь єм ту привів наросповідати,“ кликавщіву із Споєных штатів, вызначного ли єй сусідкы. Мама высокошкольского професора славяньскых ся вертала зунована языків, не хотів вірити, же єм у тім домі а я як хлопець не выростав. Заскочіла го тота скромность. розумів з чого. Мама „Ты такый шыковный чоловік, а в такім мі в тім часі то домі єсь ся народив,“ повів мі тогды,“ высвітльовала тым, высвітлює Ш. Сухый.„Така хыжочка чоловіже кідь чоловік века позначіть. І богатство чоловіка познальо бісідує, мусить і чіть. Біда чоловіка поучіть веце до добровельо роздумовити, го як богатство. Тото го лем роспестить. а тото высилює чоІ богатый чоловік може ступити на жывотну ловіка веце як фізічіглу, котра не войде до ногы, але до сумна робота. Тогды єм ліня, волі. І зробить з волі неволю, з доброты то не міг порозуміти, плане. Але бідный чоловік собі веце цінить днесь знам, о чім годоброту в жывоті. Мы не думали на дроґы, ворила,“ споминать мы думали на тото, же завчас рана треба Штефан Сухый, іти з козами і коровками на пашу, помагарусиньскый поет і ти родічам одмаленька. Отець нам все напрозаік. „Пробуджав шов роботу, котру сьме могли і як діти єм ся рано з припоробити. Што сьме собі засіяли, тото сьме відками, і вечур єм і зожали,“ повідать Ш. Сухый. з нима заспавав. ▲▲ В гуменьскім сканзені є і деревяна церьков із Новоселиці. Я. Отрійова (переклад –ак-)

Карпатьска Русь

Ч. 15-16 2015

iнфо РУСИН

Готує ся фестівал Молода Лемковина Орґанізаторы фестівалу «Молода Лемковина» з радостьов оголошають список участників першой едіції той події. Знаме і датум – фестівал буде проходити 21. новембра 2015 р. в Ґорлицькім Центрі культуры (ul. Michalusa 4, Gorlice). На фестівал ся приголосили ансамблі «7кропка», «Чудакы», «Арджа» (Hrdza), «Сестры Бочнєвіч», Юлія Ющак, «Весна» і Владіслав Сивый. ся смычковый квартет, котрый єднать елементы лемківской музикы з класічнов. В 2012 р. ансамбель награв свою першу платню Струнами серця, а в 2013 році закваліфіковав ся до престіжного конкурзу Нова Традиция в Варшаві. «Сестры Бочнєвіч» то не єдиный їх проєкт, бо сестры актівні беруть участь в музичнім світі лемківской сцены оддавна (грали в Ластівочці, Кычері, Окмелю). Днесь грають і в Lemko Tower і Камералній Оркєстрі Concertino зо Щеціна.

Павло Малецкый, lem.fm

«7кропка»

«7кропка» - лемківскый ансамбель з Нижнього Шлеска (чужына). Ансамбель быв основаный в октобрі 2011 р. Музикы «7кропкы» суть тыж членами іншых музичных ініціатів і проєктів, зато з легкостьов навязують контакт з публіков і грають про людей. Про Лемків і нелем про них. «7кропка» концертує головні на фолклорных і фолковых фестівалах. Окрем народной, традічной музикы, «7кропка» творить авторьскы аранжма і глядать вшелеякы іншпірації на Лемковині, але і в сусідній Словакії ці Україні. Хоснує знамы Лемкам інштрументы, як гуслі, басы, акордеон ці сопілкы.

«Чудакы» Ансамбель «Чудакы» то нова ініціатіва молодых Лемків з околіці Рудной, Любіна, Пшемкова і Ліґниці. Концепція ансамблю, то є схоснованя традічного лемківского інштрументаріа про сотворіня выняткового, а при тім своєродного, звуку і клімату. Амбіційов ансамблю є вказати новый розмір і можливости інштрументів, котры ся фурт хоснують при фолку. Ансамбель «Чудакы» злучать у собі різны жанры і музичны напрямы, з думков –жебы музична душа Лемковины все была наверьху. Склад ансамблю: Йоанна Пеляк – спів, Аґнєшка Пальчак – гуслі, Дарія «Текля» Кузяк – гуслі, саксофон, спів, аранжма Юлія Кузяк – флетна Андрій Хомяк – акордеон Дарій Кунцік – перкусійны інштрументы.

Юлія Ющак

▲▲ Ґрупа Hrdza.

барті – спів, акустічна і електрічна ґітара Михал Брандіс – гуслі, вокал Павол Болеш – басова ґітара, вокал Матєй Плаідраб – акордеон Михал Лорінц – бубні, перкусія

«Сестры Бочнєвіч» Ансамбель «Сестры Бочнєвіч» быв основаный у 2009 році в Пшемкові. Спочатку выступав як тріо (двої гуслі сестер Рамоны і Наталії вєдно з няньом Адамом на ґітарі). По двох роках діяльности, Рамона і Наталія запросили до співпраці колежанкы з Академії Штукы в Щеціні. Од того моменту до ансамблю залучів

▲▲ Юлія Ющак.

Юлія Ющак має 22 років і є штудентков економії в Вроцлаві. Музика єй провадить ціле жытя. В дітинстві ходила до музичной школы (класа фортепіяно), але все барже любила ґітару і зато доднесь як раз з ґітаров єй найчастіше видиме при різных стрічах зо співом. Лемківскы співанкы звучали як першы в єй репертоарі. Любить грати зо слуху, з душы, а росписаны акорды не все суть потрібны. На фестівалі учуєме дві пісні авторства Юлії – соло, і іншы творы, выконуваны вєдно із Семаном Дудом. Будуть то композіції написаны через Семана і його няня. В своїй творчости Юлія іншпірує ся такыма артістами як Святослав Вакарчук, Наталія Пшыбыш, Куба Бадах, але, як бісідує: …як в правдивой Лемкыні, моє серце

«Арджа» (Hrdza) Ґрупа «Арджа» (Hrdza) была основана в 1999 році з ініціатівы Славоміра Ґібарті і Ярославы Сисаковой (артістка Театру Александра Духновіча) в Пряшові на Слов а к і ї. « А рд жа» перетворює середньоевропскый фолклор до модерной подобы, котру мож называти як фолк, worldbeat, ethnic fusion, world fusion, або – барз загалні – world music. Файны вокалы і ефектівны мелодії выкликують захопліня каждой публікы. «Арджа» планує выдати русиньскый албум із свойов першов співачков Ярославов Сисаковов, з котрого дакотры співанкы можете выслухати на фестівалі. Склад ансамблю: Ярослава Сисакова – спів, Славомір Ґі▲▲ Сестры Бочнєвіч.

▲▲ Весна.

Ч. 15-16 2015 найбілше радує ся товды, коли почує «Під облачком» ці «Ой верше мій верше»…

«Весна» «Весна» то женьскый лемківскопольскый дует з Вроцлавя, якый уж оддавна выконує лемківску авторьску творчість. Ансамбель творять Аґнєшка Коробчак-Домінґез і Дорота Лаґудка. Співають з акомпаніаментом ґітар сучасну лемківску поезію авторства Петра Мурянкы і Володіслава Ґрабана. Перша їх платня Посеред зеленых доріг, стрітила ся з великым заінтересованьом і популарностьов. В голосі і аранжмах Аґнєшкы знавці музикы находять елементы фадо, ці блус. В тій музиці не стратила ся лемківска душа, котра в новій, модерній формі барз ся любить.

Владіслав Сивый По професії електротехнічний інжінір і конштруктер. Народив ся 25.10.1960 в русиньскім місті Меджілабірці, а дітинство і молодость пережыв «під Бескидом» в недалекых Стерківцях. Музика є в його жытю од дітинства. Грати на різных інштрументах навчів ся як сам при няньови і дідови. В молодости, в штудентьскых часах, заложыв зо своїма ровесниками в

iнфо РУСИН селі музичну мултіжанрову формацію «Сіґнум». Молодость Владіслава Сивого є споєна з аматерьскым театром «Думка» в Кошыцях – може дахто го памятать і як декламатора поезії русиньскых класіків – Павловіча, Духновіча і іншых в театрі поезії в Пряшові. Позітівне одношіня до театру, радіа, поезії і музикы остало в ним і в зрілім віці. Ку авторьскому творіню музикы і поезії Владіслав Сивый доходить аж як зрілый пятдесятник, як чоловік, котрый уж штось в жытю видів і перескакав. Музичный прояв різнить ся од другой сучасной русиньской музикы абсенційов фолклору, є повный носталґіі, часто баладічный, музичны темы і рітмы в многім припоминають золоту еру року, попу, совлу даґде з 70-ых ці 80-ых років, лем звукова обробка є сучасна, з днешнім звуком інштрументів… Старому псови ся новых звычаїв учіти не хоче… 55-річный хлоп реповати, або гіпгоп грати не може… Сила артістічного прояву Владіслава Сивого ся находить в його поезії, в текстах його співанок, котры суть рефлексійов нашой добы, нецензурованым поглядом на днешній світ, наріканьом над вымераючім рідным крайом, споминаньом на стары часы, властну молодость, різны скламаня в жытю, пережыты любови… На жывых выступлінях, концертах, днесь його

Карпатьска Русь

▲▲ Владіслав Сивый.

нерозлучным співграчом є сын Томаш Сивый. Дотеперь автор выдав лем єдну платню – ЦД названу «Смутный клавн, віршы і ґітары» – в 2014 р. Але співанок презентованых на концертах є веце. Планує выдати далшый діск під назвов «Із жывота справы»…

Ярослав Трохановскый нагородженый Золотым крестом Заслугы Із радостьов інформуєме, же за діяльнoсть про всокочіня і розвиток лемківской (русиньской, позн. редакції) ідентічности презідент Польской републікы Анджей Дуда нагородив Ярослава Трохановского, основателя і довгорічного діріґента Лемківского ансамблю пісні і танця „Лемковина“ Золотым крестом Заслугы. Золотий крест Заслугы то державна нагорода, яка ся передавать од 1923 р. за выходячі шыроко поза простор штоденных обовязків вызначны заслугы про державу, або жытелів, діяльность, ідучу на хосен державы, або жытелів, за діяня в публічнім просторі, несіня помочі і благодійну актівность. Даміан Трохановскый, lem.fm Ярослав Тр оха н о в ск ы й то найвыдатнішый лемківскый творця музикы, композітор, діріґент, вызначный мултіінштрументаліста, але тыж народный діяч, писатель і пречудовый інтерпретатор віршів Івана Русенка, оддавна званый єдным словом – МАЕСТРО. В 1969 році основав ансамбель „Лемковина“, котрый в часах, коли Русины были выняты комуністами з офіціалного публічного простору, быв інстітуційов, яка выховала стовкы співаків, музикантів і діятелів, плекаючі, підтримуючі і розвиваючі лемківску ідентічность в найтяжшых ку тому часах. Од 1983 р. під крылами „Лемковины“ были орґанізованы, днесь уж переняты через чуджіх Лемкам ідеолоґів, Лемківскы ватры, котры в оных часах были нелем нагодов прийти на родну землю, але мали величезне інтеґрачне і сполоченьске значіня про Русинів по северній стороні Карпат. За свою роботу на ниві лемківской културы, Маестро Ярослав Трохановскый быв многораз доціненый, м.ін.: одзнаком Заслуженый діятель културы, Нагородов князя Константина Острогского, Нагородов Мосты Старосты і другыма. Ярослав Трохановскый того рока скінчів 75 років. На многы і благы літа МАЕСТРО!

▲▲ На фотоґрафіях Ярослав Трохановскый в „Рускій Бурсі" в Ґорлицях.

Наша тема

Ч. 15-16 2015

iнфо РУСИН

Материньскый язык - фундамент єствованя народа 27-го януара того року минуло 20 років од кодіфікації русиньского літературного языка і 23 років од 1-го світового языкового конґресу русиньского языка, котрый у 1992 році орґанізовала русиньска оброда в Бардейовскых Купелях. Міджі тым ся одбыли два зрахованя жытелів на словакії в 2001 і 2011 році, котры принесли про русинів позітівны выслідкы – звышыла ся кількость тых, котры собі написали русиньску народность, з чісла 23 775 в році 2001 на чісло 33 475 в році 2011. Штатістічно то быв нарост о скоро 41 процент. Оптімістічный быв і далшый выслідок. Анна Кузмякова Покы в 2001 році ся спомеджі тых, котры мали русиньскый материньскый язык, ани половина не приголосила (43 %) ку русиньскій народности, в 2011 то уж была веце як половина (60 %). То значіть, же кілкость тых людей, котры ся приголосили ку русиньскому материньскому языку і русиньскій народности оптімістічно підросла. Але кідь береме до увагы лем материньскый язык, котрый творить основу народности, у тім смыслі ся мало зліпшыло, бо кількость тых, котры собі записали русиньскый язык як материньскый, ся за десять років підвышыла лем o 562 людей, то є о 1 проценто. у зрахованю в 2011 році то было 55 469 особ. А то значіть, же тото 1 % є в порівнаню з першыма двома оптімістічныма выслідками не аж таке радостне. скоро каждый другый або третій чоловік, котрый одмаленька дома бісідівав по русиньскы, ся днесь з якойсь причіны уж ку родічовскій народности не голосить. Чом? на тото нам чісла не одповідять, лем конкретны нашы люде. А може тых людей, котры хоснують русиньскый язык, але не видять таку потребу, жебы собі го записали і при зрахованю людей, ани не інтересує такый основный факт, же од того залежить далше єствованя русинів як народностной меншыны на словакії. на превеликый жаль єствують і такы погляды, же „русинам є близкый і словацькый язык, знають го і можуть ся ним легко добісідовати. А співанкы? Тоты фурт будеме знати співати і мы і нашы діти...“. А я ку такому погляду лем додавам, же, може будуть ся і надале співати русиньскы співанкы, але без сердця і без того, жебы тоты співаци знали о чім співають, бо материньскый язык є фундамент єствованя народа.

Поможе конґрес русиньскый язык

зъєднотити

В днях од 23-го до 25-го септембра 2015 р. буде у Пряшові проходити 4. Міджінародный конґрес русиньского языка, котрый орґанізує Пряшівска універзіта з нагоды 20-ой річніці од кодіфікації русиньского языка на словакії. на конґресі выступлять домашні лінґвісты, але таксамо лекторы з іншых країн Европы і Америкы. русины словакії, головно тоты, котры хоснують русиньскый літературный язык в пресі, радіу, театрі, при навчаню ці в церьковнім діятельстві бы істо привитали, жебы ся наш язык став легшым і приступнішым шнонашыршому колу людей, бо і од того залежить охота людей учіти ся свій материньскый язык. З цільом дізнатися, што од споминаного конґресу очекують головно тоты, котры в сучаснім

часі вжывають русиньскый язык при своїй роботі в пресі ці радіу, положыли сьме слідуючій вопрос:

Ближать ся дні 23.- 25-ый септембер, коли ся буде в Пряшові одбывати 4. Міджінародный конґрес русиньского языка. Што од того світового языкового форума очекуєте і якы рішіня конґресу бы вас, як сістематічных хоснователів русиньского языка у своїй роботі, найвеце потішыли? Інґ. Петро Штефаняк, ПгД., председа орґанізації молоды.Русины, директор першого русиньского інтернетового радіа Русин.фм, шеф фолклорного колектіву РУРТЕНІЯ: „Єм барз рад, же на 20-ый юбілей од кодіфікації русиньского языка на словакії ся одбывать така вызначна подія як Міджінародный конґрес русиньского языка в Пряшові. Од того конґресу очекую, же ся порішыть зъєдночíня штандарду русиньского языка. Зато, же і тоты люде, котры го хоснують в одборных кругах, не суть єднотны з тым, котра верзія є "ліпша". Такый молодый язык бы мав вести до зъєдночіня і його полегшіня а не навертати ся ку даякым історічным прінціпам. І наш язык, як остатні языкы на світі, ся розвивать. А кідь уж іде о меджінародный конґрес, было бы потребне собі задефіновати, ці є можливе, жебы холем дакотры державы хосновали єднаку варіанту русиньского языка. Думам на языковый потенціал одборників, котрый бы ся міг росшырити. В сучасности уж суть одборници в Польщі, на словакії і на Підкарпатю ці в сербії. Кебы была хоснована єдна або дві варіанты (думам на сербско-хорватьску верзію языка), мали бы сьме веце сполочных одборників. Як

▲ Петро Штефаняк.

далше бы єм привітав, кебы ся на тім світовім языковім форумі вырішыло, якым способом доцілити, жебы наш язык (а то нелем кодіфікованый але його діалекты) не умерав, чого сьме свідками в днешніх днях. Як глядати драгу і форму, жебы пересвідчіти директорів школ, старостів сел, родічів дітей, жебы наш язык не быв вопросом курзів ці кружків, але став ся сучастьов каждоденной выукы на школах в русиньскых селах. Аж потім можеме мати языково здатных людей в нашій пресі, радіу і в нашых русиньскых інштітіуціях ці орґанізаціях“. Мґр. Теодозія Латтова, довгорічна редакторка Словеньского розгласу, Народностно-етнічного высыланя, в сучасности редакторка інтернетового высыланя радіа Русин.фм:

▲ Двоми із кодіфікаторів языка – Юрій Панько і Василь Ябур.

„Мій погляд на днешній і будучій русиньскый язык? Была єм редакторков україньского, пізніше русиньского радіовысыланя словацького радія і єм редакторков інтернетового высыланя русин.фм в части Говорить Пряшів. у радію нащастя не видно ґраматіку, але чути акценты і словникове богатство нашого языка. Доколи буду робити

Ч. 15-16 2015

iнфо РУСИН

акцент як они. Мы сьме выходны Славяне, але Карпатьскы Русины зо своїма діалектами, звычаями а і тыма нашыма акцентами, традіціями і т. д. З того выходить, же люди ку тій проблематіці ся не высловлюють, бо кажда часть нашого народа тым д н е ш н і м кодіфікованым і културным языком бісідовати не буде, є то про них як не свій язык. Наш язык ▲▲ Памятна табла в Братіславі припоминать кодіфікацію языка з 1995 р. в днешнім часі, коли го засычуєме чуджітоту роботу, не знам, але думам на ма словами, забываме на азбуку, не маме молодшых колеґів і далшых молодых школ, уж 25 років діскутуєме, ці ліпша людей, котры ся уж 25 років не учать азбука або латиніка, злостиме ся на ліазбуку, штудують і думають при роботі таючі акценты, язык бы мав быти такый по словацькы. Треба їм помочі, бо учіти легкый, жебы одразу сьме го прияли за ся хотять, треба про них зробити язык, свій, ці сьме од Старой Любовні, Бардекотрый буде легкый на учіня, не йова, Свідника, Меджілаборець ці Снины. комплікованый, научіти ся азбуку і думаЖебы сьме не гадали што то за знак – ти по русиньскы. Очекую, же ку нашому твердый знак, якый літературному русиньскому языку ся озве то архаізм, жебы много людей, ці дома або на конґресі, обычайне „і“ з точале, як знам нашу менталіту, радше буков было „і“ як у деме тихо, най бісідують другы, мы бунашых найближшых деме і так бісідовати дома по свойому. сусідів і як го знаме Добрі зроблять, же будуть бісідовати по дотеперь, а не місто свойому, бо так в каждім реґіоні будуть нього поставиме хранити і розвивати свої діалекты, з букву з двома точкотрых ся творить норматівный язык і ками. Йі все буде Ї, словникова база русиньского языка буде так чітаме і богатша. Але на другім боці, треба повівыходить з того сти і свій погляд, якый бы тот норматівный дурнота. А кідь тото літературный русиньскый язык мав быти. „ї„ помякшує дакы Чом ся творить лем з єдного реґіону, зо буквы перед собов, словами, котры ся ниґде інде не вжывають то значіть, же бы і акцентами, котры в іншых реґіонах не сьме мали їх так екзістують. Як ся чоловік народить з мягко чітати, тыж материньскым языком, домашнім акценвыходить блуд, слотом так буде бісідовати цілый жывот. Му▲▲ Яна Трущіньска Сива. ва, котры так не сив бы жыти в іншім реґіоні холем цілый высловлюєме. А комплікуєме собі і другым єден рік, жебы нахапав до свойой бісіды жывот, бо бы сьме ся вадили до неконечлітаючій акцент і про його ухо незвычайны ности, кого будеме ці маме слухати – свій слова. Мають правду тоты, што дотеперь розум ці рішіня нашых лінґвістів, твердять, є то уж 25 років, же языкознателів, котры на русиньскім языку найоптімалнішый язык про нас буде лем зробили собі свої тітулы. Ученым бы сьме тот лабірскый діалект. А тыж не можеме мали вірити, бо списовный язык, ся выгваряти на акцент, бо мы сьме кодіфікованый, норматівный мали бы сьме выходны Славяне, так мусиме мати такый мати, як вшыткы цівілізованы народы. Але як видиме, тот язык іґноруєме, нич не насвідчує тому, же ся уйме меджі народом. Все чуєме, же тот язык потребуть лем люди, што з языком роблять професіоналні – редакторы, учітелі, русиньскы функціонарі, в Театрі А. Духновіча, в Музею русиньской културы і пару далшых. Але што далшы люди? То буде кажду книжку, новинкы, проґрам до радіа, каждый плаґат, позваня, выголошія старосты і так далше, оправляти єден з авторів нашой новой русиньской ґраматікы? А іщі як прирахуєме тоты акценты, вопрос азбука ці латиніка, іщі словакізмы, так хто то докаже робити? Не ліпше бы было выбрати тото, што народ уж давно хоснує? Так як штуденты на інтернаті ани не знали коли і як а нашли собі язык, котрым комуніковали легко і без одпору – лабірьскый. Ці з літаючім акцентом або стабілным, было то єдно, вшытко ся при▲▲ Теодозія Латтова.

Наша тема

йме природным способом. Як тото будеме акцептовати, буде спокій, каждый найде в тім языку свою бісіду, нихто не буде тискати і силовати лем тото, што собі думать, же є найліпше. Люди своїм тихом повіли, же такый язык як є теперь, не приймуть. Окрем того, каждый язык на світі ся доповнює, мінить, актуалізує, бо кебы тот єден язык мав служыти на вічны вікы, заникне і языкознателі не будуть мати роботу... А ці буде в близкій будучности єден русиньскый язык? Словник із вшыткыма реґіоналныма словами буде, але койне – єден язык русиньскый про вшыткых ні. Перше бы сьме мусили мати у нас дома в Пряшівскім реґіоні, на Підкарпаті, на Лемковині, в Мадярщіні, в Румунії а не споминам язык Руснаків із Сербії або Хорватії. Они свій язык мають а ку нам ся не будуть приспособльовати, бо была бы то їх народна смерть...В каждій русиньскій области в різных републіках є по два, три аж пять варіантів русинького языка. Тот крок в каждій части карпатьского реґіону, де жыють Русины іщі не зробленый, єден русиньскый язык про вшыткых Русинів треба складати, але каждый перше у себе дома в своїй країні“.

Яна Трущіньска Сива, режісерка і редакторка Словеньского розгласу, Народностно-етнічныго высыланя в Кошыцях: „Найвеце бы ня потішыло, кібы собі лінґвісты усвідомили, же літературный язык бы мав служыти штонайвекшій кількости людей, нелем дакільком особам, якы ся ним заоберають з тітулу свойой професії. Зато бы мав быти штонайлегшым з певныма і легкыма правилами. Жебы го люди прияли за свій. Сучасну подобу языка, з не все яснов ґраматіков, не прияла ани часть нашых писателів. Суджу так подля текстів, якы посылають до русиньского высыланя. Крітічный погляд чути і з уст дакотрых людей, котры стояли при кодіфікації языка. Може бы сьме ся мали справды притримовати слів Л.Штура „Пиш як чуєш“ і договорити ся на штандарді, якый будуть люди хотіти хосновати. Кідьже на конґресі будуть прочітаны і рефераты в тематичній секції „Русиньскый язык у школьскій сістемі Словакії і в загранічу“, вірю, же ся дізнаме і якыйсь рецепт, як достати русиньскый язык до нашых школ“. За одповіді дякуєме.

Із нашой історії

Ч. 15-16 2015

iнфо РУСИН

КНЯЗЬ РОСТИСЛАВ Могли бы сме тыма днями бісідовати о Конштітуції Словацькой републікы, ці маєме там ґарантованы свої права як народностна меншына, ці їх досправды хоснуєме, і кідь нас дашто мерзить, чія то вина, боїме ся будучности, асімілації, занику азбукы... Але чом собі вставляти такы вопросы. Або є нам то єдно? Выбрала єм спомеджі многых особностей як приклад смілости бойовати за своє святого Ростислава, князя Великоморавского. Теодозія Латтова Народив ся у 846-ім році, умер у 870ім році. Што зробив Ростислав про свій народ, котрый жыв на теріторії теперішньой Моравы і теперішньой Словакії? І єдны і другы называли ся великомораване – і днесь на Мораві суть Словаци а на Словакії суть Мораване. Ростислав быв князьом Вликоморавскым – так писав протоєрей доктор Штефан Горкай. Ростислав быв в молодости выхованый про політічну карьєру в єднім баворьскім монастырі. Засів на трон не по смерти свого уйка Мойміра Першого, але по його ліквідації. Наступность ішла не по мечі, а по женьскій лінії. Быв то князь, як писав Шафарик, найліпшый в цілім 9-ім сторічі. Познав ся із сыном Людовіта Німця Каролманом і на трон го посадили Франкы, котры думали, же буде повнити їх політічны цілі. Но Ростислав за короткый час выбудовав такы певности, котры ся не любили Франкам. І як ся дізнали, же вырішыв надвязати діпломатічны і політічны контакты з Візантійов, вєдно із Святополком і Коцельом, так то значіло акт наміреный проти Франків. Ростислав быв добрым вояком, великым діпломатом, політіком, але і добрым хрістіаном. По своїм кресті дістав мено по помічникови св. Апостола Павла од св. Кріскента – Ростислав, жебы віра росла, розмножовала Хрістову славу. Покрестили го духовници, котры пришли з выходу або з югу. Іншак ся пише в публікації Приклад русиньской церькви, же крест прияв од св. Кіріла. У тій публікацї ся пише і то, же своїй вірі быв цалком одданым і намагав ся привести свій народ ку світлу віры. Ростислав порадив ся зо своїма владыками Мораванами і выслав посолство цісарьови Михалови – так ся пише в публікації Жывот Конштантiна. В публікації Жывот Мефодія ся пише: І стало ся в тоты дні, же Ростислав, князь словєньскый із Святопoлком выслали з Моравы посолство цісарьови Михалови. Хотіли добрый закон хрістіаньскый і обчаньскый.. Писали: „Пішлий нам, славный цісарю, єпіскопа і учітеля такого, жебы нас у вірі хрістіаньскій підняв так, абы сьме были прикладом і про іншы країны. Бо од вас, з Візантії, все добрый закон выходить...“ Также Ростислав быв ініціатором цілой просьбы. А так была позвана візантійска місія із святым Кірілом і Мефодійом. Їх значіня было шырше, як пошырьованя віры. Ростислав просив єпіскопів і учітелів высокой, найвысшой уровни. Ішло му о то, жебы ся Велика Морава збавила залежности од сольноградьского архієпіскопства і амбіцій

Выходофраньской імперії. Ростислав хотів вытворити автокефалну, окрему церьковну орґанізацію. Тото царіградьска церьков і патріарха підпорили. Але ту была іші єдна думка, же будуть споєнці. Ту ся Ростислав указав як діпломат. Одповідь з Царіграду пришла скоро. Візантійскы кораблі ішли горі Дунайом. Булгарьскый царь Борис одступив од профраньской орьєнтації і підкорив ся Царіграду. Так ся Ростиславови подарило вшыткы силы поставити проти намагань Людовіта Німця. Візантія помогла Великій Мораві нелем воєньскы, але і ідеолоґічно. Выслала многочісленне посолство, котре вели учены солуньскы діпломаты Кіріл і Мефодій. Была міджі нима нелем силна озброєна дружіна, але і служобна челядь, писарі, духовенство, майстры на перґамен, мозаїкы, іконы, перекладателі, ставителі і далшы. На Великій Мораві ся ку ним приєднали Ґоразд, Каіх і далшы. Велика Морава ся мала стати нелем споєнцьом Візантії, але і реалным членом хрістіаньской екумены, хрістіаньского світа. Стала ся колысков словацькой і чеськой державности і країнов зрілой проґресівной културы, славяньской писемности і културы языка. І днесь літурґію славяньску найдеме в храмах Ґрекокатолицькой і Православной церьквей, але ці бы єй познали святы Кіріл і Мефодій і їх ученикы? Кіріл і Мефодій дістали права над франьскыма і іншыма духовныма, мали вольны рукы в школстві і хрістіанізації іншых славяньскых народів. Согласный з тым быв і Папа римскый Гадріан, што писав в письмі Ростиславови, Святополкови і Коцельови. Лемже проти того проєкту, кідь ся не подарило го заставити в Римі, гляда-

▲▲ Ікона покрещіня Великой Моравы.

▲▲ Св. князь Ростислав.

ли ся іншы можности – інтріґы. Сынове Людовіта Німця глядали непрятелів Ростислава. Знали, же Святополк багне по владі над Великов Моравов. Дістали го. Святополк перше хотів Ростислава отровити, но отрова му не уближыла. Потім Ростислава дістали до пасти і звязаного выдали Німцям. Ростислав знав о тім, же Святополк ся сприятелив з Каролманом, наказав го забити, але Святополка остерігали, і так Ростислава заняли. Тото ся стало у 870-ім році. Радили ся представителі Франків, Баворів і Славянів, што з ним зроблять, і вырішыли, же позбавлять Ростислава зраку. Наконець сконав у півніцях баворьской монастырьской вязніці. Нихто не знать, де є похованый. Інтересне є то, же історіоґрафія в традіціях Великой Моравы часто не споминать Ростислава, але Святополка, котрый выгнав учеників святых Кіріла і Мефодія. Хто знать чом. Добра бы была ту шырока діскузія. Наконець іші треба повісти і то, же за Ростиславовой влады на Великій Мораві кінчів ся глыбокый процес ідеолоґічной перебудовы сполочности, заникав світ славяньскых племен, місія солуньскых братів мала вплив і на функцію і орґанізацію ранносередньовікой державы – штату. Такыма тортурами перешов Ростислав, князь Великоморавскый, кідь хотів меджі славянами мати высшу културу, церьковны обряды в языку, котрому бы розуміли вшыткы Славяне, а не в латиньскім ці німецькім. То было перед 1 145 роками.

Ч. 15-16 2015

iнфо РУСИН

Нашы особности

ХОРЕОҐРАФКА МЕЛАНІЯ НЄМЦОВА В літнім часі, котрый вже минать, жнива мають і співацькы, тaнечны, музичны колектівы, котры видиме на сценах ці амфітеатрах на різных славностях, святах, фестівалах. А кідь позераме, як танцюють, співають, грають, думаме собі, же як то приємнo ся так бавити і забыти на каждоденны проблемы, жалі, нещастя, людьску зависть. Видиме на сцені лем красу, радість, вшыткы фарбы світа, завидиме тым молодым і дякуєме аплавзом за їх намагу, час і пот. Теодозія Латтова

▲▲ Нова ґенерація членів ПУЛС почас выступліня.

Таке щастя нам приносить і выступліня Піддукляньского умелецького народного ансамблю, єдиного на світі русиньского професіоналного колектіву. Як выйде на сцену вызерать як малый колектів, але проґрам так поставленый, же на цілій сцені є повно танцю, співу, музикы, просто заповнить цілу сцену. І в тій редукованій подобі не стратив свої якости. Довольте тепер спомянути Піддукляньскый умелецькый народный ансамбель в цілій його силі в минулых роках. Быв то Піддукляньскый україньскый народный ансамбель з першокласныма одборниками на музику, спів, танець, режію. Опроти днешньой реаліты быв то може найславнішый час про колектів із великым чіслом співаків, танечників, музикантів. Днесь хочу ту спомянути єдну хореоґрафку, котра, як писала Марія Мальцовска, помогла Русинам блиснути ся у світі. Была то Меланія Нємцова з Великого Шаріша, роджена Серваткова. Народила ся 28-го октобра 1918 року у Великім Шарішу. Ґімназію выштудовала в Пряшові. Як учітелька наперед наступила у 1938 році до Стропкова, пізніше одышла із своїм мужом на Кісуці і у 1940 році вернула ся назад на выход Словакії – до Плавніці. По 6-тьох роках дістали з мужом понуку іти до Стражского. Втогды Меланія Нємцова засновала дітячій фолклорный колектів коло

Історічный

школы, котрый быв якымсь передходцьом колектіву Стражчан. Зачатком 50-тых років пришла з мужом до Пряшова, Нємцова зачала робити як умелецька шефка, хореоґрафка і режісерка Піддукляньского україньского народного ансамблю. Робила там майже 20 років і за тот час охабила колектів у добрій кондіції і великій славі. Доднесь єй професіоналіта не была переверьшена, но пришли далшы люди, новы танці, методы роботы, не суть слабшы, але іншы. Наступила до роботы у 1957-ім році і скоро каждый рік приготовила новы премєры, новы хореґрафії танців. В тых хореоґрафіях было видно, яке чувство мала Меланія Нємцова ку фолклору і народным звычаям. Нарабляла з ефектами, фарбами, кроями. Приготовила наприклад композіції Летьте, голубы – режія Штефана Ладижіньского, Витай, ярь – хореоґрафія Меланії Нємцовой, Кубанкы і Балоґовой, Ей, сонце выходить – ту написала сценарь, робила і режію і часть хореоґрафії. Робила із знамым режісером Україньского народного театру, де Піддукляньскый україньскый народный ансамбель быв як друга його часть - Іваном Іванчом. Дотеперь многы колектівы мають у своїх репертоарах Гры на луках, танець Черяну, Маковицьку полку, дупканы танці, вербунґ Потрясану, монтаж При Лабірцю, Весна під горами, Заграй мі, гудачку і далшы. А вшытко все было таке доконале, блискаче. Не хочу повісти, же їх копіровали, але же їх помалы, поступно обявльовали. З тым вшыткым колектів пішов до світа, його монтажі, креації всягды мали великый успіх. В 60-х і 70-х роках 20-го столітя колектів походив много штатів Европы, Канады, Америкы. Втогды ПУНА зажыв найвекшу славу а з ним і Меланія Нємцова, хоць не каждому ся втогды подарило піти за граніці соціалістічной Чехословакії. Русиньскый фолклор Меланія Нємцова спрофесіоналізовала. В тім часі была тенденція вказати україньскый фолклор, хоць ту, на выході републікы, быв

календарь

4-го септембра 1910-го року в Гачаві, кошыцького реґіону, народив ся Михал Дубай. Быв то педаґоґ, малярь і успішный орґанізатор. Скінчів руську ґімназію в Мукачові і Універзіту Коменьского в Братіславі. -тлОкрем історії і ґеоґрафії штудовав і малярьство. Учів в Пряшові, писав до журналу Пряшевщина, закладав Музей україньской културы в Пряшові, быв директором Штатной научной книжніці в Пряшові, ведучій редакції Словацького педаґоґічного выдавництва – одділіня україньской літературы в Пряшові і много публіковав, наприклад, о історії русиньскых сел Пряшівского краю. У 1942-ім році зоставив збірник Общества Александра Духновіча під назвов Образованіє. Умер четвертого октобра 1996-го року в Пряшові.

В 1925-ім році в Берегові робітници трьох фабрик на выробу цеглы зачали штрайковати. Дожадовали ся звышіня плату і рішіня далшых вопросів. Адміністратіва была неуступна, кликала поліцію і забеспечовала з околіці штрайкоказів. Поліція при тім застрілила єдну робітничку, 23 штрайкуючіх поранила і головных одборарів посадила до вязніці. В Женеві у 1925-ім році одбыв ся конґрес представителів народностных меншын. За Русинів выступив Алексій Ґеровскый з остров крітіков поступу чехословацькой влады у вопросі обіцяной автономії Підкарпатьской Руси.

▲▲ Меланія Нємцова.

русиньскый. То нич, тенденція представити україньску културу на першім місці, то была штатна політіка, але про фолклорістку Меланію Нємцову то были творчі рокы, творила про публіку, яка ту была – русиньску. Зберала фолклор ту в краї, штудовала крої, робила драматурґію а помагали собі взаємно з Юрійом Цимбором, як споминала, котрый ї посмертно зохабив майже вшыткы свої награвкы співанок. Знала вшыткы шпеціфічности русиньской културы. Ґенерація, котра втогды співала, грала і танцьовала вєдно з Меланійов Нємцовов помалы одходить. Но танці, русиньскы співанкы зіставають. На добрых традіціях ся народили, вышли з народа, котрый любить співати і танцьовати, што видно на каждій фестиваловій сцені. Лем честуйме роботу тых, што ся заслужыли на їх всокочіню до днешніх днів. На гробі Меланії Нємцовой є написано: Любов, то є щастя, котре собі взаємно даруєме. Умерла в Братіславі коло свойой дівкы і внучат 16-го авґуста 2006-го року як 87-річна . Там є і похована. У 1830-ім році русиньскый діятель, священик, педаґоґ, языкознатель і етноґраф Іван Фоґораші-Бережанин, котрый ся народив у Великых Комятах, написав велику роботу о діалектах підкарпатьскых Русинів. Підпоровав погляд тогдышніх славянофілів о єдности руського народа. Штудовав у Тырнаві і у Відні, быв ректором ужгородьской духовной семінарії, од 1813-го року быв священиком Церькви св. Барбары у Відні. Іщі написав Русько-угорьску ґраматіку. Його етноґрафічны матеріалы дали основу роботі словацького етноґрафа Чапловіча Етноґрафіка рутенорум, котрый писав серію нарисів о народах Австрійской імперії. Іван Фоґораші-Бережанин написав і ґраматіку старославяньского языка, то была ґраматіка підкарпаторусиньского варіанту. Його погляд быв о потребі заховати старославяньскый язык в літературі славяньскых авторів, і модерны, новы славяньскы языкы, поважовав за діалекты.

Досліджіня

Ч. 15-16 2015

iнфо РУСИН

Terénny výskum dvojjazyčnosti v 68 rusínskych obciach. Prieskum používania rusínskeho jazyka v obciach so zmiešaným obyvateľstvom Novela zákona o používaní jazykov národnostných menšín účinná od 1. júla 2011 zrušila zákon č. 191/1994 Z. z. o označovaní obcí v jazyku národnostných menšín, tzv. tabuľový zákon, ktorý obsahoval zoznam označení obcí v jazykoch národnostných menšín. Ten upravuje od 1. júla 2011 zákon o používaní jazykov menšín a nariadenie vlády Slovenskej republiky č. 221/1999 Z. z. Ním sa vydáva nový zoznam obcí, v ktorých občania Slovenskej republiky patriaci k národnostnej menšine tvoria najmenej 20 % obyvateľstva. Toto nariadenie bolo doplnené nariadením vlády Slovenskej republiky č. 534/2011 Z. z. o označeniach obcí v jazykoch národnostných menšín. Novela nadobudla účinnosť 1. januára 2012.

Michal Cocuľa, Alena Cocuľová, Jaroslav Alexovič, zdroj: www.rusin.sk Správne delikty podľa §7b ods. 1 zákona o používaní jazykov národnostných menšín Správneho deliktu na úseku používania jazykov menšín sa dopustí orgán verejnej správy, ktorý v obci podľa § 2 ods. 1: a) neumožní občanovi Slovenskej republiky, ktorý je osobou patriacou k národnostnej menšine, komunikovať v ústnom a písomnom styku v jazyku menšiny alebo ho o takejto možnosti neinformuje (§ 2 ods. 3), b) na požiadanie občana Slovenskej republiky, ktorý je osobou patriacou k národnostnej menšine, nevydá rovnopis rozhodnutia a rodný list, sobášny list alebo úmrtný list aj v jazyku menšiny (§ 2 ods. 4 a 5), c) nezabezpečí svoje označenie na budove, v ktorej sídli, aj v jazyku menšiny (§ 2 ods. 6), d) neposkytne na požiadanie úradný formulár vydaný v rozsahu jeho pôsobnosti aj v jazyku menšiny (§ 2 ods. 7), e) nezabezpečí na svojom území označenie obce v jazyku menšiny vo svojej pôsobnosti v prípadoch ustanovených v § 4 ods. 1, f) nezabezpečí uvedenie informácií, nápisov a oznamov vo svojej pôsobnosti podľa § 4 ods. 6 prvej vety, g) nezabezpečí na požiadanie informácie o všeobecne záväzných právnych predpisoch aj v jazyku menšiny (§ 4 ods. 8), h) neposkytne úradu vlády informácie a písomné podklady podľa § 7a ods. 3. I. Zámer projektu V zozname obcí pre kraj 7 – Prešovský sú v prílohe Terénny výskum dvojjazyčnosti v 68 rusínskych obciach vedené obce s rusínskym obyvateľstvom v 7 okresoch (701 – Bardejov, 702 – Humenné, 705 –

Medzilaborce, 709 – Snina, 710 – Stará Ľubovňa, 711 – Stropkov, 712 – Svidník). V období 22. až 27. novembra 2014 bola vykonaná fyzická kontrola označenia obce v rusínskom jazyku a ich obecných úradov tabuľovými nápismi v rusínskom jazyku a priame zistenie doplňujúcich údajov o obci. O čo vo výskume ide: Hlavný cieľ projektu a. označenie obce zvislým dopravným značením podľa vyhlášky Ministerstva vnútra Slovenskej republiky č. 9/2009 Z. z. o dopravných predpisoch, a to informatívnou smerovou značkou IS 37a , IS 37b – označenie začiatku/konca obce v jazyku národnostnej menšiny na hlavnom ťahu cesty danou obcou b. označenie príslušného obecného úradu tabuľovým nápisom Doplňujúce úlohy projektu c. zisťovanie počtu žiakov 1. a 2. stupňa ZŠ v týchto navštívených obciach d. zisťovanie počtu detí v predškolskom veku patriacich do MŠ II. Zistené výsledky 1. Počty dopravných značiek – tabúľ IS 37a, IS 37b pre jednotlivé kontrolované obce: a. celkový počet kontrolovaných obcí 68, t. j. 100 % b. úplný potrebný počet značiek (áno majú) 20, t. j. 29,41 % c. nemajú vôbec značku (nemajú) 39, t. j. 57,35 % d. čiastočne vybavené značením (čiastočne) 9, t. j. 13,24 % 2. Celkový počet správne označených obecných úradov nápisom v rusínskom jazyku: 1, t. j. 1,47 %.

p. č.

Názov obce slovenský

Názov obce rusínsky

tabuľa IS 37a , IS 37b: a – áno majú n – nemajú č ̶ čiastoč.

701 ̶ okres Bardejov

Becherov

Бехерів

áno majú

správny

nemajú

Frička

Фрічка

nemajú

Chmeľová

Хмельова

nemajú

Jedlinka

Ялинка

čiastočne

správny

nemajú

3. Označenie obce dopravnou značkou a označenie budovy obecného úradu bolo fotodokumentačne zaznamenané. 4. V jednotlivých obciach boli zisťované počty žiakov. Informácie poskytli hlavne obyvatelia týchto obcí, starostovia, zástupcovia príslušnej školy... Z toho dôvodu majú údaje o počte žiakov informatívnopracovný význam a disponujú len orientačnou hodnotou. V spomínanom počte žiakov sú zahrnuté iba deti s možnosťou hlásiť sa k rusínskej, ukrajinskej alebo slovenskej národnosti. Počty žiakov a nimi navštevované školy sú uvedené v kolónke „deti“ v priloženej tabuľke. 5. Iné zistenia a informácie sú zapísané v prílohe „rusínske obce“ v poznámke na konci tabuľky. 6. Preverených bolo všetkých 68 obcí podľa prílohy a zoznamu nariadenia vlády č. 534/2011 Z.z. 7. Samotná myšlienka zorganizovať a uskutočniť takýto zámer bola veľmi dobrá a priniesla reálny obraz o situácii v terajších rusínskych obciach. V každej obci sme sa stretávali s veľkou ochotou oslovených osôb a nezištnou snahou pomôcť a poradiť. Organizovaná akcia a jej realizácia boli uskutočnené vo veľmi krátkom čase. V značnej miere bola ovplyvňovaná počasím a dĺžkou slnečného svitu potrebného na fotodokumentáciu. Výsledky výskumu môžu poslúžiť Úradu vlády SR na doplnenie správy o používaní jazykov národnostných menšín, resp. ako podklad pre správne konanie s cieľom odstrániť zistené nedostatky. 7 - Prešovský kraj okresy: 701 - Bardejov, 702 - Humenné, 705 - Medzilaborce, 709 - Snina, 710 - Stará Ľubovňa, 711 - Stropkov, 712 - Svidník.

rusínsky nápis: ̶ správny ̶ nespr.

nápis obecného úradu: ̶ majú ̶ nemajú

deti x

Mikulášová

Микулашова

áno majú

správny

nemajú

Regetovka

Реґетівка

nemajú

Deti študujú na ZŠ Pod Vinbargom v Bardejove a taktiež v Zborove. Deti študujú na ZŠ v Gaboltove. Počet: neznámy. ZŠ zrušená od septembra 2014. Deti študujú na ZŠ Pod Vinbargom v Bardejove a taktiež v Zborove. Počet: neznámy. Deti študujú na ZŠ v Smilne a Nižnej Polianke. Počet: asi 3 deti. Deti študujú na ZŠ v Nižnej Polianke. Počet: asi 25 detí. Deti študujú na ZŠ Pod Vinbargom v Bardejove a taktiež v Zborove. 14 detí študuje na ZŠ v Bardejove a 2 deti vo Svidníku. Deti študujú na ZŠ v Nižnej Polianke a na 2. stupni už navštevujú ZŠ v Bardejove. Počet: asi 8 detí. Jedno dievča študuje 1. stupeň ZŠ v Nižnom Tvarožci. Na 2. stupni už žiaci študujú v Bardejove.

Šarišské Čierne

Шарішске Чорне

nemajú

Vyšná Polianka

Вышня Полянка

nemajú

Vyšný Tvarožec

nemajú

702 - okres Humenné

Вышній Тварожец X

nemajú

2 deti študujú na ZŠ v Zubnom. 2 deti študujú na ZŠ v Humennom. V obci bola ZŠ zrušená pred 2 rokmi. Asi 12 detí študuje na ZŠ v Humennom.

Prituľany

Нехваль Полянкы (Полянкa) Притуляны

Ruská Poruba

Руська Поруба

Nechválova Polianka

nemajú

Ч. 15-16 2015 13 14

Досліджіня

iнфо РУСИН

Vyšná Jablonka Závada

Вышня Яблінка Завада

nemajú nemajú

̶ ̶

nemajú nemajú

Pčolinné

Nehodnotené

705 – okres Medzilaborce

Medzilaborce

Меджілабірці

nemajú

Brestov nad Laborcom

Берестів над Лабірцьом

ZŠ Komenského: 237 detí z okolia: Čertižné, Habura, Borov, Ňagov, Krásny Brod, Výrava. Čabiny, Sukov, Roškovce, Rokytovce, Kalinov. ZŠ Duchnovičova: 238 detí z okolia: Kalinov, Palota, Vydraň, Habura, Čertižné, Borov, Ňagov, Čabalovce, Výrava, Krásny Brod.

nemajú

Čabiny

Чабины

nemajú

majú

Čertižné

Чертіжне

čiastočne

správny

nemajú

Habura

Габура

čiastočne

správny

nemajú

Kalinov

Калинів

čiastočne

správny

nemajú

Krásny Brod

Красный Брід

nemajú

Ňagov

Няґів

nemajú

23 24 25 26 27 28 29 30

Олька Вышынків Пoлaта Репеїв Рокытівці Валентівці Вырава Збудська Біла

áno majú nemajú čiastočne nemajú nemajú áno majú nemajú čiastočne

správny ̶ správny ̶ ̶ správny ̶ správny

nemajú nemajú nemajú nemajú nemajú nemajú nemajú nemajú

31 32 33 34 35 36 37 38 39

Oľka Oľšinkov Palota Repejov Rokytovce Valentovce Výrava Zbudská Belá 709 – okres Snina Brezovec Čukalovce Hrabová Roztoka Michajlov Nová Sedlica Parihuzovce Runina Ruská Volová Ubľa 710 – okres Stará Ľubovňa

Deti tu nie sú. 4 deti študujú na ZŠ v Humennom. Asi 50 detí tu študuje na 1. a 2. stupni ZŠ. Školu navštevujú aj deti (3 – 5 detí) z Čukaloviec a Osadného.

Asi 6 – 7 detí študuje v Radvani nad Laborcom. Na 1. stupni ZŠ študuje 13 detí, ostatné študujú v Radvani a Medzilaborciach. Počet: 45 detí. 12 detí študuje v Medzilaborciach na dvoch ZŠ. 20 detí navštevuje MŠ. 33 detí študuje na ZŠ v Medzilaborciach. 7 detí študuje na 1. stupni a 8 detí na 2. stupni ZŠ v Medzilaborciach. ZŠ bola zrušená. Ostala len MŠ. 20 detí študuje na ZŠ Komenského a Duchnoviča v Medzilaborciach. 31 detí študuje v Havaji a 2 deti v Humennom. 2 deti študujú v Medzilaborciach. 6 detí študuje v Medzilaborciach. 7 detí študuje v Havaji. 7 detí študuje v Medzilaborciach. Deti tu nie sú. Deti tu nie sú. 6 detí študuje v Radvani.

Березовець Чукалівці Грабова Розтока Михайлів Новоселіця Паризівці Рунина Руська Волова Вубля

nemajú nemajú čiastočne čiastočne nemajú áno majú áno majú nemajú nemajú

̶ ̶ ̶ ̶ ̶ správny správne ̶ ̶

nemajú nemajú nemajú nemajú nemajú nemajú nemajú nemajú nemajú

Jarabina

Орябина

čiastočne

správny

nemajú

Legnava

Леґнава

nemajú

Обручне Руська Воля над Попрадом

áno majú

správny

nemajú

áno majú

správny

nemajú

Asi 15 detí študuje 1. a 2. stupni ZŠ v Orlove.

Быстре Гавай Кожухівці Мала Поляна Микова Потічкы Владыча Войтівці

nemajú nemajú nemajú nemajú áno majú nemajú nemajú nemajú

̶ ̶ ̶ ̶ správny ̶ ̶ ̶

nemajú nemajú nemajú nemajú nemajú nemajú nemajú nemajú

52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62

Obručné Ruská Voľa nad Popradom 711 – okres Stropkov Bystrá Havaj Kožuchovce Malá Poľana Miková Potôčky Vladiča Vojtovce 712 – okres Svidník Belejovce Bodružal Cigla Dobroslava Dubová Havranec Jurkova Voľa Kečkovce Krajná Porúbka Medvedie Nižná Pisaná

Deti tu nie sú. Posledný školák od septembra študuje na strednej škole. Jeden chlapec študuje na 1. stupni ZŠ v Orlove.

správny ̶ ̶ ̶ správny ̶ ̶ správny správny správny správny

nemajú nemajú nemajú nemajú nemajú nemajú nemajú nemajú nemajú nemajú nemajú

Deti v školskom veku tu nie sú. Deti tu nie sú. 6 detí študuje vo Svidníku. Deti tu nie sú. 7 detí študuje vo Svidníku. Deti tu nie sú. 3 deti študujú vo Svidníku. Deti študujú na ZŠ vo Vyšnom Orlíku a vo Svidníku. Deti tu nie sú. Deti tu nie sú. 2 deti študujú vo Svidníku.

Nová Polianka Vápeník Vyšná Jedľová Vyšná Pisaná

Нижній Мирошів

áno majú nemajú nemajú nemajú áno majú nemajú nemajú áno majú áno majú áno majú áno majú

64 65 66 67

Nižný Mirošov

Белеївці Бодружал Циґла Доброслава Дубова Ґаврянец Юркова Воля Кечківці Крайня Порубка Медведже Нижня Писана Нова Полянка Вапеник Вышня Ядлова Вышня Писана

áno majú áno majú nemajú áno majú

správny správny ̶ správny

nemajú nemajú nemajú nemajú

Vyšný Mirošov

Вышній Мирошів

áno majú

správny

nemajú

10 detí študuje vo Svidníku. 3 deti študujú Svidníku. Deti študujú na ZŠ vo Svidníku. Deti študujú na ZŠ vo Svidníku. Deti študujú na 1. a 2. stupni ZŠ vo Vyšnom Mirošove a vo Svidníku.

43 44 45 46 47 48 49 50 51

áno majú

správny

nemajú

x Poznámka č.4. 3 – 5 detí študuje v Pčolinom. Poznámka č.4. Poznámka č.4. 8 detí študuje v Uliči. 1 dieťa študuje v Pčolinom. Deti tu nie sú. Poznámka č.4. Poznámka č.4. x MŠ navštevuje asi 25 detí. V ZŠ študuje na 1. a 2. stupni asi 80 detí. Navštevujú ju aj 3 deti z Litmanovej a asi 2 – 3 deti študujú v Starej Ľubovni.

x Deti tu nie sú. Z okolitých obcí tu študuje 123 detí. 7 detí študuje v Bukovciach. Z 19 detí študuje 17 v Havaji a 2 v Medzilaborciach. 7 detí študuje v Havaji. 2 deti študujú v Stropkove. 1 dieťa študuje v Havaji. 4 deti študujú v Stropkove. x

Deti študujú na ZŠ v Nižnom Mirošove a časť vo Svidníku.

P o z n á m k y : Kontrolované a dokumentované boli označenia obce podľa vyhlášky Ministerstva vnútra Slovenskej republiky č. 9/2009 Z. z. o dopravných predpisoch, a to informatívnou smerovou značkou IS 37a , IS 37b – označenie začiatku/konca obce na hlavnom ťahu cesty. Zákon č. 534/2011 pre obec Jedlinka nemá rusínsky výraz. Je tam len niekoľko nezrozumiteľných znakov. Do Uble chodia deti z okolitých dedín: Hrabová Roztoka, Šmigovec, Strihovce, Dúbrava, Michajlov, Brezovec, Ruská Volová. Na ZŠ študuje asi 80 detí a MŠ navštevuje 18 detí. Z obce Osadné študuje 5 detí na ZŠ v Pčolinom a 2 deti navštevujú MŠ. Ostatné študujú v Snine. K rusínskej národnosti sa v Osadnom hlási asi 70 % obyvateľov. O týchto skutočnostiach nás telefonicky informoval miestny pravoslávny kňaz Peter Soroka. Za správny nápis označujúci obecný úrad v danej skúmanej obci považujeme: СЕЛЬСКЫЙ УРЯД alebo МІСТСКЫЙ УРЯД. Nápisy, ako sú СІЛЬСКИЙ УРЯД, СІЛЬСКЫЙ УРЯД, МІСКИЙ alebo МІСКЬІЙ, hodnotíme ako nesprávne.

Погляды

Ч. 15-16 2015

iнфо РУСИН

Za čiastočne vyhovujúce označenie obce sa považuje, ak je v nej aspoň jedna zvislá dopravná smerová značka (IS 37a , IS 37b), ktorá má správny nápis v rusínskom jazyku. Na križovatke pri obci Breznička chýba zvislá dopravná značka IS 17b (smerová tabuľa s jedným cieľom) do obce Potôčky, rodiska Márie Mačoškovej. V názve obce Nechválova Polianka podľa zákona č. 534/2011 Z.z. navrhujeme prehodnotiť správnosť zápisu v rusínskom jazyku Нехваль Полянкы, nakoľko terajší tvar „Полянкы“ je v množnom čísle. Do zoznamu zákona č. 534/2011 Z.z.nie sú započítané rusínske obce s viac ako 20 % rusínskeho obyvateľstva. Ide o obce Osadné, Bajerovce a možno aj iné. Vo Svidníku študujú deti z nasledovných obcí: Nižná Jedľová, Vyšná Jedľová, Nižný Orlík, Vyšný Orlík, Rakovčík, Duplín, Jurkova Voľa, Mestisko, Dubová, Cigla. Obecný úrad v Belejovciach má blatistú, takmer poľnú prístupovú cestu k budove úradu v dĺžke asi 150 metrov. Celkový počet dopravných značiek – tabúľ IS 37a , IS 37b pre jednotlivé obce: úplný potrebný počet (áno majú) ............................ 20, t. j. 29,41 % nemajú vôbec (nemajú) ......................................... 39, t. j. 57,35 % čiastočne vybavené značením (čiastočne) ............ 9, t. j. 13,24 % celkový počet kontrolovaných obcí ....................... 68, t. j. 100,00 % Celkový počet správne označených obecných úradov s nápisom v rusínskom jazyku: 1 (len v obci Čabiny), t. j. 1,47 %.

Русины. Кідь нам пасує… Подля словацькой леґіслатівы є табліця з означіньом сел або міст языком народностной меншыны, де є потрібна кількость жытелів народностной меншыны, на зачатку і їх кінцю обовязком, не добровольнов справов, і недотриманя той леґіслатівной нормы є докінця подля закона санкціоновано. Но і в тім припаді платить, же папірь знесе вельо і мы собі зробиме по свому. Мы, старостове. Петро Медвідь О тім, же держава, напрік приятому закону о двоязычнім означіню сел і міст, не мать реално інтерес, жебы тому так і досправды было, свідчіть довгы рокы то, же не знам припад даякого села або міста, котре бы было сконтрольовано державныма орґанами і дістало фінанчный штроф за то, же означіня не мать. І прикладів бы было доста, бо покля мадярьска народностна меншына є на своє походжіня горда і табліці з мадярьскым означіньом села або міста давать де лем може, на Словакії є велике множество русиньскых сел, де бы подля перепису населіня русиньска табліця мала быти, но не є. Неінтерес державы, про котру є добрі так, як є, бо асімілація є ліпша, як кібы собі мали меншыны зачати выскаковати може барз высоко, переросла мож повісти аж до дерзости, котру собі в остатнім часі дозволили урядници в Братіславі. Кідь Ян Липиньскый зо Здружіня інтеліґенції Русинів Словеньска і член Выбору про народностны меншыны і етнічны ґрупы за Русинів недавно контактовав компетентный уряд з тым, жебы му было пояснено, чом в многых русиньскых селах не дотримує ся закон і не суть на зачатку і на кінцю села русиньскы означіня, урядници намісто властного заганьбліня, же уряды сітуацію не контролюють, хоць бы Info Rusín vydáva Rusínska obroda na Slovensku s finančnou podporou Úradu

подля закона мали і докінця бы то мали і санкціоновати, контактовали старостів сел, де не є дотриманый закон з тым, же ся на них властно скаржыть даякый Липиньскый. Старостове про зміну намісто того, жебы ся ганьбили, же не дотримують закон і намагали ся то штоскоріше направити, бо можуть дістати штроф, зачали контактовати Яна Липиньскго, же што собі то дозволять, же на табліці треба грошы, і же нам то властно не треба, бо розумієме і по словацькы. Значіть, зробме собі резуме в Татарстані, в котрім сьме ся теперь знайшли. Недотримованя того, же наповньованя закона о двоязычнім означіню треба контрольовати, припадно санкціоновати, не є ани ганьбов, ани проблемом про урядників, котры бы ся о то мали старати. Єдиный проблем є Липиньскый, котрый собі дозволив урвати їм з їх дорогоцінного часу, кідь жадав поясніня, чом то не роблять. Но і не наповньованя закона з боку старостів, за што бы село могло дістати і штроф (на то бы якбач пінязі были, лем на табліці не суть), не є ганьбов про старостів, котры бы мали в дотримованю законів іти прикладом, не є то про них ани проблем, котрый бы хотіли направити. Єдиный проблем є Липиньскый, котрый собі дозволив скаржыти ся на таку справу, котра є про мадярьскых старостів дачім абсолутно природным, докінця є то выражіньом їх гордости, а про русиньскых старостів то є беспотребность, бо розумієме і по словацькы. Справованя як урядників, так і старостів в одношіню ку Янови Липиньскому, є в тій справі в нормалній, правній державі неприпустне і є то ганьба. То як кібы прокуратор не рішыв, же хтось зробив злочін, а інформовав злочінця, же го хтось удав,

дав му контакт на нього і злочінець, вдяка інформації од прокуратора, контактовав того, котрый наголосив його злочін з тым, же што собі то доволив. Інтересують ня дві справы. По перше, ці бы уряды так само зістали нечінны, ці так само бы не вырубали штроф старостови даякого русиньского села, в котрім ся нам не приголосила потрібна кількость людей ку тому, жебы сьме там табліцю могли мати, лемже він, як гордый Русин, бы єй там дав зробити. Єм на 99 процент пересвідченый, же на другый день бы єй мусив зняти долов і мав бы з того проблем. По друге, хотів бы єм знати, ці такым самым способом бы старостове на русиньскых селах приступали ку двоязычному означіню, кібы ся зробили такы условії, же з проґраму Култура народностных меншын, конкретно з грошей, котры суть выділены про русиньску народностну меншыну, можуть жадати дотації лем тоты села, котры суть означены двоязычно, значіть, є явно, же суть то русиньскы села. І можу повісти, же шторік ся на різны малы фестівалы, стрічі родаків і далшы културны події давать на нашы села цалком шумна сума грошей, котру бы старостове не мали, і мусили глядати інде, або бы обще тоты події не могли орґанізовати, кібы ся люди не голосили ку Русинам. Як бы реално ішло лем о грошы, то ся могли старостове, з котрых многы довгы рокы сидять у своїх функціях, вже давно зъєдинити і наприклад через такый орґан як Здружіня міст і сел Словакії зачати лобовати за то, жебы была змінена леґіслатіва, і жебы тоты табліці не платило село, а держава. Лемже ту не іде лем о грошы. Они суть Русины. Кідь їм пасує. Наприклад перед выборами, або як ся дадуть дякуючі того здобыти грошы. Но і іншак, розуміють і по словаьцкы, та пошто їм дашто навеце. Гордость на своє походжіня, о чім мають свідчіти і русиньскы табліці на нашых селах, собі, панове старостове, не купите за жадны грошы. Ани за тоты, котры пошпорите на русиньскых табліцях, якы сьте не дали зробити. І я мам надію, же холем дакотрым з вас то тоты вашы жытелі, котры гордость мають, порахують у далшых выборах.

vlády SR - program Kultúra národnostných menšín 2015.

IČO vydavateľa: IČO 17 151 074, sídlo vydavateľa: Štefániková 18, Humenné, dátum vydania periodickej tlače: 17. septembra 2015

Info Rusín vydáva Rusínska obroda na Slovensku a výlučne zodpovedá za obsah projektu. Realizované s finančnou podporou Úradu vlády SR. Evidenčné číslo: EV 1739/08. Šéfredaktor: Mgr. Peter Medviď Jazyková úprava: Mgr. Anna Kuzmiaková. Výroba: Tlačiareň Svidnícka, s.r.o. Adresa redakcie a administrácie: Rusínska obroda na Slovensku, redakcia Info Rusín, Štefánikova 18, 066 01, Humenné. Tel.: Peter Medviď +421 907 291 591. E-mail: Peter Medviď: peter.medvid@gmail.com. Inzeráty, reklamy, sponzoring preberáme po dohode s povereným vedením redakcie na adrese sídla ROS v Humennom. Číslo účtu pre predplatné: 2155073158/0200. Predplatné na rok: Slovensko: 10,50 Є, Európske štáty: 15,96 Є, mimoeurópske štáty: 21 Є. Neobjednané rukopisy a fotografie nevraciame! Publikujeme i názory, s ktorými nie vždy súhlasíme. Za obsah príspevku zodpovedá autor. Redakcia si vyhradzuje právo na krátenie a štylistickú úpravu textov! Príspevky v slovenskom jazyku nehonorujeme. Info Rusín je distribuovaný aj do novinových stánkov prostredníctvom MEDIAPRESS Poprad, spol. s r.o. (okresy: Stará Ľubovňa, Poprad, Levoča, Kežmarok, Spišská Nová Ves) a KAPA DAB Prešov, spol. s r. o. (okresy: Prešov, Bardejov, Humenné, Medzilaborce, Sabinov, Snina, Stropkov, Svidník, Vranov n/T.).

Rusínska obroda na Slovensku redakcia Info Rusín Štefánikova 18 066 01 Humenné RaZ Platené v hotovosti 089 01 Svidník