чісло 15-16 2015 | рiчник хii.
25 років
Русиньской оброды на Словеньску
1990 - 2015
русин
iнфо
Iнформачный двотыжденник Русинiв Словеньска ׀цiна 0,50 € факты ׀култура ׀історія актуалны iнформацїї о Русинах а не лем про Русинiв
Карпатьска Русь
Наша тема
Нашы особности
Ярослав Трохановскый нагородженый
Материньскый язык фундамент єствованя народа
Хореоґрафка Меланія Нємцова
9
10
До русиньского неба одышов Павел Дупканіч 3-го септембра 2015 р. о 3-ій годині над раном дотовкло сердце вірного Русина інжініра Павла Дупканіча з Меджілаборець, родака із русиньского села Габура, котрый того року ославив свій жывотный юбілей – 80 років. Народив ся 31-го мая 1935 року в Габурі, як шестый із девятеро дітей, з котрых єдно умерло іщі маленьке. Уж як малый хлопець видів на властны очі звірьства другой світовой войны – нещастя, плач, мертвых людей, згоріты хыжы, зазнав голод і холод. -акПо основній школі в родній Габурі, пішов учіти ся на Руську ґімназію до Гуменного, но як пришла школьска реформа, тота заникла а так доштудовав і зматуровав уж на єденадцятьрічній середній школі в Меджілабірцях. Його сестра Марія Хомова – Дупканічова (аж до свойой смерти ся таксамо актівізовала в русиньскім руху) уж в тім часі штудовала на Карловій універзіті в Празі. І так молодый Павел Дупканіч ▲▲ Інґ. П. Дупканіч зліва. іншпірованый свойов сестров наслідовав єй крокы. Але не дав ся на штудії языків, як сестра, але на економію, котра го веце інтересовала, і свої высокошкольскы штудії успішно завершыв із діпломом інжініра економії. У своїм актівнім жывоті заставав Інґ. Павел Дупканіч многы одповідны позіції, докінця быв і директором такого великого заводу як Вігорлат, котрый давав роботу многым людям Лабірской долины. Уж од вынику Русиньской оброды в Меджілабірцях перед 25 роками ся актівно залучів до єй діятельства. Но треба додати, же іщі в роках тзв. Пражской яри зачатком 1968 року, П. Дупканіч вєдно із Штефаном Бунґанічом, своїм бывшым директором Руськой ґімназії і ґрупов русиньскых актівістів (Іван Мороз, Василь Латта, Михал Крайняк, Андрій Міцай, Михал Хахаляк, Юрій Бурцін і далшы) намагали ся заложыти русиньскый рух. Кінцьом авґуста 1968 р. быв в Меджілабірцях приготовленый зьязд на вытворіня русиньской орґанізації. Але настав іншый час, нормалізація і наступна доба наслідуючіх 20 років такым пробам не жычіла. В Русиньскій оброді на Словеньску быв П. Дупканіч довгорічным председом єй Дозорной рады, готовив обсяглы справы о діятельстві і господаріню орґанізації, быв єй сістематічным радцьом в економічній і правній области, до кінця свого жывота быв єй актівным членом. У 2010 році, коли
с. 2 ◢
13
Словацькый депутат хоче день героїв Дуклі. Говорить о „Русинах-Українцях“ Як інформовала Пресова аґентура Словацькой републікы (TASR), депутат Народной рады Словацькой републікы Віліям Ясань, за владну соціалнодемократічну партію Smer-SD, предложыв пропозіцію на новелу закона о державных святах і днях робочого покоя з тым, же хоче встановити 6-тый октобер як памятный день під назвов День героїв Карпато-дукляньской операції. В минулости ся тот день святковав як День Чехословацькой людовой армады, в сучасности є то день присвяченый жертвам Дуклі, а не героям Дуклі, поясньовав депутат. Петро Медвідь Дукля є про Ясаня стратеґічным місцьом 20-го столітя. В Першій світовій войні ту проходили тяжкы бої міджі російсков і австроугорьсков армадами. Памятков на тоты бої суть цінтері павшых вояків в Ладомировій, Свіднику, Вышнім Мирошові, Дубовій, Юрковій Волі, Цернині і в далшых піддукляньскых селах, повів про TASR Ясань. Словацькый депутат парламенту, напрік тому, же на Словакії є вызнана окрема русиньска народностна меншына, не розрізнять Русинів од Українців і інформовав TASR о кількости „Русинів-Українців“ в Першім чехословацькім армаднім корпусі армадного ґенерала Людвіка Свободы, котрый войовав на Дуклі. „До зачатку Карпато-дукляньской операції го творило (армадный корпус, позн. редакції) веце як 16 тісяч жен і хлопів. З того Словаків было коло 20 процент, Чехів 44 процент і Русинів-Українців 24 процент,“ повів про аґентуру Ясань. Переломліня німецькой дефензівы подарило ся як раз 6-го октобра 1944 року. Зато 6-тый октобер має быти подля новелы закона, яка є передкладана на септемброве їднаня словацького парламенту, тот день присвяченый героям операції.