3 minute read
ÂÀÑÈËÜ ÑÈÌÎÍÅÍÊÎ. «Ùîñü ó ìåíå áóëî âіä äіäà Øåâ÷åíêà і âіä ïðàäіäà Ñêîâîðîäè»
ÂÀÑÈËÜ ÑÈÌÎÍÅÍÊÎ (1935–1963)
Âàñèëÿ Ñèìîíåíêà íà îäíîìó ç ëіòåðàòóðíèõ âå÷îðіâ ïîïðîñèëè ðîçïîâіñòè ïðî ñåáå. «ß – óêðàїíåöü. Îöå і âñÿ ìîÿ àâòîáіîãðàôіÿ» – òàê ïðîñòî âіäïîâіâ ïîåò. Âіí áóâ ãîðäіñòþ ñâîãî ïîÂàñèëü Ñèìîíåíêî êîëіííÿ, ñó÷àñíèêè éìåíóâàëè éîãî «âèòÿçåì» і «ëèöàðåì» – ïî÷åñíіøîãî çâàííÿ íå ìîæå çäî-
А що життя ви і пам’ятаєте про долю цього áóòè Ïîåò і Ëþäèíà... Öå äóæå âàæêî – æèòè ó âі÷íîìó íåñïîêîї поета, його творчість із äóøі. Êîëè ïîåòè÷íå ñëîâî íå ïîâíèòüñÿ ïðè ìàðвивченого в попередніх íîþ âòіõîþ âіä æèòòÿ, à òóæàâіє âіä ïðîëèòîãî класах? ïîòó і êðîâі ïðåäêіâ, êîëè íàïóâàєòüñÿ âîíî «âіäëóííÿì êðîêіâ êíÿçÿ Ñâÿòîñëàâà» і ñâіòëèì Ñê³ëüêè á íå ñóäèëîñÿ ðîçóìîì ßðîñëàâà Ìóäðîãî, êîëè îæèâàþòü ó ñòðàæäàòè, íüîìó «îãíåííі, ïðîðî÷і» ðÿäêè «ç ïðèéäåøíіõ Âñå îäíî áëàãîñëîâëþ ñîíÿ÷íèõ âіêіâ», íàïèñàíі Ëåñåþ Óêðàїíêîþ. çàâæäè Âàñèëü Ñèìîíåíêî óçÿâ äî ñåðöÿ óâåñü áіëü çåìÄåíü, êîëè ìåíå ðîäèëà ëі ñâîєї і ïåðåëèâ òå âñå â ïîåçіþ, òàêó ïðîíèçìàòè ëèâó, ùî âîíà íå çàëèøàëà áàéäóæèì æîäíîãî Äëÿ æèòòÿ, äëÿ ùàñòÿ, ÷èòà÷à, ÿêèé âіäòåïåð ç íåòåðïіííÿì ÷åêàâ íà äëÿ á³äè... âèõіä ÷åðãîâèõ çáіðîê ìîëîäîãî ïîåòà, áî íàÂàñèëü Ñèìîíåíêî â÷èâñÿ ðîçóìіòè «òèøó і ãðіì» éîãî âіðøіâ, «çåìíå òÿæіííÿ» éîãî єñòâà, õòî çãîäåí áóâ ðàçîì ç àâòîðîì øóêàòè «áåðåã ÷åêàíü».
Ìîæëèâî, òîìó òàê ðàíî, ó 28 ðîêіâ, îáіðâàëîñÿ æèòòÿ Âàñèëÿ Ñèìîíåíêà, áî íàäòî âàæêèé òÿãàð óçÿâ âіí íà ñâîї ïëå÷і, áî íåïðîñòîþ âèÿâè-
Як ви Василь гадаєте, чи мав право Симоненко вважати ëàñÿ äîðîãà, ÿêîþ êîëèñü óæå ïðîéøëè Ñêîâîðîäà і Øåâ÷åíêî... себе послідовником Григорія Âіí ïîñïіøàâ, ïðàöþâàâ íà ìåæі ëþä-
Сковороди і Тараса Шевченка? ñüêèõ ìîæëèâîñòåé – і ÿê ïîåò, і ÿê äîïèòëèâèé æóðíàëіñò, ùî öіêàâèâñÿ íåäîñëіäæåíèìè ñòîðіíêàìè іñòîðії, і ÿê ÷ëåí êëóáó òâîð÷îї ìîëîäі, ÿêà âñі íàäії ïîêëàäàëà íà íàöіîíàëüíå âіäðîäæåííÿ Óêðàїíè, ãàðòóþ÷è ïàòðіîòè÷íå ñëîâî, ùî çàïàëþâàëî â äóøàõ ëþäåé âîãîíü ñâîáîäè.
Ïîåò íіáè ïåðåäáà÷èâ ñâîþ äîëþ: Íå äîêîðþ íіêîìó і íіêîëè, Õіáà íà ñåáå іíîäі ïîçëþñü, Ùî â äâàäöÿòü ëіò â ìîєìó ñåðöі âòîìà, Ùî â òðèäöÿòü ñìåðòі â î÷і ïîäèâëþñü.
Àëå Âàñèëÿ Ñèìîíåíêà íå ëÿêàëî ïåðåä÷óòòÿ ñìåðòі; âіí íå ìіã çðàäèòè ñâîїì ïåðåêîíàííÿì, íå ìіã ïåðåêðåñëèòè âñå òå, ùî â÷èâñÿ öіíóâàòè â äèòèíñòâі ùå çàâäÿêè ïåðøèì ñâîїì íàâ÷èòåëÿì – äіäîâі Ôåäîðó і ìàìі.
ÄІÇÍÀÉÒÅÑÜ ÁІËÜØÅ ÏÐÎ ÏÈÑÜÌÅÍÍÈÊÀ
À ÷è çíàєòå âè, ÿêèì çàëèøèâñÿ â ïàì’ÿòі ìàòåðі ìàëèé Âàñèëüêî? Îñü ÿê âîíà çãàäóâàëà ïðî íüîãî: «Äåñÿòèðі÷êó çàêіí÷èâ іç çîëîòîþ ìåäàëëþ. À â÷èòèñÿ éîìó áóëî îé íåëåãêî! Ï’ÿòü êëàñіâ âіí çàêіí÷èâ ó Áіїâöÿõ, à ðåøòó – â ñóñіäíіõ ñåëàõ. À öå 9 êіëîìåòðіâ ëèøå â îäèí êіíåöü. Ïîâîєííі çèìè áóëè ëþòі é ñíіæíі. À ïàëüòî ó Âàñі – ïîøàðïàíå, ÷îáîòè – äіðÿâі. Òіëüêè íіêîëè, íі ðàçó íå çàïіçíèâñÿ âіí íà óðîê. Áóëî ïèòàþ éîãî: “Âàæêî òîáі, Âàñþ?..”. À âіí âåñåëî âіäêàçóє: “Òà ÷îãî òàì âàæêî? Äîêè äіéäó äî øêîëè, òî âñі óðîêè ïîâòîðþ, à ÿê íàçàä âåðòàþñÿ, òî âñі ïіñíі ïåðåñïіâàþ”». «Ìàäîííî ìîãî ÷àñó!» – òàê çâåðòàâñÿ ïîåò äî ìàòåðі. À äіäîâі âñå æèòòÿ áóâ âäÿ÷íèé çà ìóäðèé çàïîâіò ñâîїé ìàòåðі: «Âàñèëÿ, єäèíîãî îíóêà, âèâ÷è, äîíþ, õàé ðîçóìíîþ ëþäèíîþ áóäå». Êîëè â ïîåòà íàðîäèâ ñÿ ñèí, âіí íàïèñàâ ïðåêðàñíó ïîåìó – «Êèðïàòèé áàðîìåòð». Çíàєòå, ÷îìó âіí òàê íàçâàâ ñâіé òâіð? Öå ñâîєðіäíà çóñòðі÷ ìèíóëîãî ç ìàéáóòíіì – äіä Ôåäіð Òðîõèìîâè÷, ïðèñèïëÿþ÷è îíóêà, ÷àñòî øåïîòіâ: «Áåçñìåðòÿ÷êî òè ìîє êèðïàòå...». Éîìó æ ïðèñâÿ÷åíî îäèí іç âіðøіâ «Äіä óìåð», äå çâó÷èòü ïåðåêîíëèâà äóìêà ïðî íåìàðíіñòü æèòòÿ ðіäíîї ëþäèíè:
Éîãî äóìè íåõèòðі äîäóìàþòü âíóêè, і ç î÷åé ùå âіêè ïëîìåíіòèìóòü â íèõ éîãî ïðèñòðàñòü і ãíіâ, éîãî ðàäîùі é ìóêè, ùî, âìèðàþ÷è, âіí ïåðåäàâ äëÿ æèâèõ.
Як ви гадаєте, що означали для Василя Симоненка традиції його роду, родина, взаємини в ній?
Пам’ятайте ці слова. Справжній патріот завжди був гордістю будь-якої нації!
Ó òâîð÷îñòі Â. Ñèìîíåíêà ç îäíàêîâîþ ëþáîâ’þ âèïèñàíі îáðàçè ðіäíîї ìàòåðі é Óêðàїíè – éîãî çåìëі. Їì âіí ïðèñâÿòèâ ñâîє êîðîòêå æèòòÿ і íå äіëèâ ñâіé íàðîä íà «÷óæèõ» і «ñâîїõ». Íàâіòü òі ìі ëіöіîíåðè, ùî æîðñòîêî ïîáèëè éîãî òåìíîї íî÷і â ÷åðêàñüêîìó ìіñòå÷êó Ñìіëà, áóëè äëÿ íüîãî óêðàїíöÿìè. Íàñëіäêè òîãî ïîáèòòÿ ñêîðіøå çà âñå âèÿâèëèñÿ äëÿ Âàñèëÿ Ñèìîíåíêà òðàãі÷íèìè. Ó ñâîєìó ùîäåííèêó, ÿêèé ïîåò íàçâàâ «Îêðàéöі äóìîê», âіí êîðîòêî çàïèñàâ: «І çàðàç âіä÷óâàþ, íіáè ùîñü îáіðâàëîñü óñåðåäèíі...». Òîäі óðèâàëîñü éîãî æèòòÿ, óðèâàëîñü íà âèñîêîìó äóõîâíîìó çëåòі!
«Âіí ìàëî æèâ, íåìîâ ëіòàê, ùî õîâàєòüñÿ çà îáðієì øâèäøå, íіæ äîá’єòüñÿ äî íàøîãî ñëóõó øóì éîãî äâèãóíіâ. Âàñèëü Ñèìî íåíêî çíèê çà ïðóãîì æèòòÿ ñêîðіøå, íіæ äîëèíóâ äî íàñ ìîãóòíіé ãóê éîãî ñåðöÿ, çàðÿäæåíîãî òðèâîãîþ äâàäöÿòîãî âіêó і ëþáîâ’þ äî óêðàїíñüêîї çåìëі», – іç ñóìîì çãàäóâàâ Äìèòðî Ïàâëè÷êî.
