The Social Post

Цього місяця у номері:

1. Інтерв’ю з Чуйко О. В. або як факультет психології переміг битву з театральним інститутом.

2. Історія успіху нашої випускниці та її поради студентам.

3. Анонси подій, котрі студенти соціальної роботи просто не мають права пропустити.

4. Результати креативного марафону «Пошук майбутнього»: проекти від студентів та викладачів.

5. Анотація до роману Робера Мерля «За склом» від Кунцевської А. В.

6. 10 причин бути студентом спеціальності «соціальна робота».

Випуск The Social Post, який Ви зараз тримаєте в руках є особливим з двох причин: по-перше, це перший випуск видання, тож робота над ним була кропіткою та хвилюючою, по-друге, номер випущено напередодні Дня працівника соціальної сфери і це означає, що він є вдвічі святковішим!

Зважаючи на названі причини, наша редакція зіштовхнулася одразу з двома непростими задачами: привітати усіх соціальних працівників з їх професійним святом та зробити привітання небанальним, аби не розчарувати читача. Ми вирішили, що найкраще привітання – це особливі слова, які мають значення для тих, кому вони адресовані. Тож, аби підібрати «саме ті» слова, ми провели імпровізоване опитування серед викладачів, аспірантів та студентів кафедри соціальної роботи та з’ясували, який особистісний сенс вкладає кожен з них в поняття «соціальна робота».

Отже, у чому полягає місія соціального працівника? × В утвердженні і забезпеченні високих стандартів якості життя особистості. (Кунцевська А. В.) × У впровадженні стандартів якості життя особистості та в сприянні гармонізації стосунків людини із соціумом. (Чуйко О. В.) × Соціальний працівник повинен бути об’єднуючою ланкою між людиною, суспільством та державою; завдяки його діяльності встановлюється ефективний контакт між особистістю та соціумом, формується довіра до держави та повага до законодавчої системи. (Іващенко А. С.) × Покращення якості життя кожного клієнта та підвищення якості суспільства в цілому. (Байдарова О. О.) × Соціальний працівник повинен допомогти людині зорієнтуватися у світі, що активно змінюється та навчити її проектувати власне майбутнє. (Рудська А. І.) × Надихати людей на кращі зміни у собі та світі навколо. (Скляр О. Г.) × Надихати людину на віру у можливості змін на краще та скеровувати на пошук власних особистісних ресурсів. (Полівко Лариса, аспірант) × В сприянні трансформації суспільства для подолання соціальних проблем. (Аліна, 6 курс) × В покращенні соціального становища населення. (Юлія, 3 курс) × У підвищенні рівня якості життя особистості та в сприянні соціокультурному розвитку суспільства загалом. (Анастасія, 4 курс) × У розвитку сфери соціальної допомоги в Україні. (Ангеліна, 2 курс) × У вирішенні невирішуваного. (Надія, 3 курс) × У своєчасному реагуванні на актуальні проблеми суспільства та у володінні достатнім рівнем компетентності для випрацювання варіантів вирішення цих проблем. (Катерина, 4 курс)

Опитування довело, що люди, чия теперішня чи майбутня професійна діяльність дотична до соціальної сфери – це унікальні самобутні особистості, що мають оригінальне бачення і власної професії, і проблематики, на розв’язання якої вона спрямована, але їх об’єднує головне – готовність змінювати соціальну реальність на краще.

Напередодні професійного свята ми бажаємо усім соціальним працівникам ніколи не втрачати творчого запалу, віри в себе та в інших, та у те, що почавши з малого можна досягти грандіозних змін!

1

Чуйко Олена Василівна – в. о. завідувача ка-

федри соціальної роботи, доктор психологічних наук, доцент, практикуючий психолог, тренер.

Мабуть, складно буде посперечатися з тим, що професії пов’язані з наданням соціально-психологічної допомоги не обираються «раз і назавжди». Отримання диплому не гарантує миттєвого професійного успіху, а швидше підштовхує до подальшого самовизначення. Розкажіть про свій професійний шлях: що свого часу, спонукало Вас вступити на факультет психології та мотивувало підкорювати нові професійні вершини?

Моє «потрапляння» до професії психолога відбулось завдяки порадам моєї мами. Причому, наприкінці закінчення школи розглядались два варіанти – театральний інститут або університет Шевченка. Для мами абсолютно очевидним було те, що з моїми здібностями комунікувати і вміти справляти враження на аудиторію, треба щось робити. В школі я багато декламувала зі сцени, виконувала роль конферансьє на різних заходах, вчилася в музичній школі, але… так і не наважилась скласти іспити в театральний. Психологія перемогла.

Чи були у вашому житті моменти, пов’язані

з певним розчаруванням у професії, або такі, що змусили подивитися на фахову діяльність по-новому?

Розчарування не було ніколи. Лише нові можливості і нові перспективи. Дуже добре пам’ятаю 90-ті роки, коли нас – випускників із академічною психологічною освітою, буквально накрило хвилею практичної або практикуючої психології. Тоді ж я отримала додаткову освіту - психотерапевтичну і, власне, з цього моменту розпочався абсолютно новий виток в моєму професійному становленні. Практика дуже класно «лягла» на підґрунтя теорії і навпаки.

Ви можете пригадати ситуації, пов’язані із

викладацькою діяльністю та роботою зі студентами, що були для Вас неочікуваними, курйозними?

Пам’ятаю курйоз, коли працювала завідуючою психологічної служби вузу і до мене підійшла куратор із серйозним проханням розібратися, хто із студентів зробив підробку в журналі і «понаписував» собі зайвих відмінних оцінок. Це було несподівано. Але замовлення надійшло і треба було щось робити. Врешті, моя імпровізована бесіда в студентській аудиторії, зміксована у стилі Шерлока Холмса плюс трішечки Фрейда, дала швидкі результати. Конфлікт було вичерпано, неусвідомлені поведінкові імпульси юнака було раціоналізовано…а я відчула в собі новий хист слідчого.

Чи варто студентам кафедри соціальної ро-

боти очікувати на якісь зміни та нововведення? Які напрямки розвитку спеціальності Ви плануєте втілювати?

Для мене цілком очевидно, що випускник спеціальності «соціальна робота» повинен бути готовим до реальної професійної практики. І ця практика повинна розпочинатися не після шести років навчання в університеті, а сьогодні. Власне, ця ідея і лягла в основу запуску тих нововведень, які кафедра почала впроваджувати у вересні. Студент ініціює проектні ідеї, які мають соціально-професійну спрямованість, (а таких ідей у студентів безліч) і його ж задача і особиста відповідальність – втілити цей проект в реальне життя. Пройти етапи від проектної ідеї до її реалізації шляхом створення команди однодумців – це технологія реальної професіоналізації студента в освітньому середовищі вишу. Щодо відкриття нових спеціалізацій, то кафедра вийшла з ініціативою відкриття магістерської програми «соціальна реабілітація» в рамках нашої спеціальності, над цим зараз працюємо. Але ще є й інші цікаві ідеї, які знаходяться на стадії оформлення. Про них пізніше.

2

Ви справляєте враження активної особистості, яка прагне до постійного руху та розвитку в різних сферах життя, що Вас надихає та допомагає зберігати життєвий баланс?

Важко сказати однозначно. З одного боку – темперамент (не буду оригінальною), а з іншого – смак життя. Надихає молодь, допомагає зберігати життєвий баланс – розумна саморегуляція, життєвий (жіночий) досвід.

Що для Вас криється за поняттям «успіх»?

Які характеристики, на вашу думку, втілюють образ успішної особистості?

Зафіксувати момент успіху важко. Мабуть в емоційному плані – це складне поєднання радості, гордості, певної розгубленості (невже це зі мною?) від втіленої мрії. А успішна особистість – це швидше зовнішній штамп, адже сприйняття себе як «успішної людини» є абсолютно суб’єктивним, і воно може не співпадати із відомими «маркерами» успіху – будинок, машина, сім’я тощо. Але однозначно, це людина – переможець. Переможець себе, своїх обмежень і зовнішніх обставин.

З чим у Вас асоціюється ідеальний відпочи-

нок? Чим Ви займаєтесь у вільний час?

Моя сім’я – джерело натхнення і відпочинку. У вільний час пишу ігрові сценарії для всієї нашої родини, потім займаюсь театральною постановкою, підбираємо костюми, репетируємо і... виступ. Для себе і гостей. Але все ж таки ідеальний відпочинок – море.

Улюблені письменники – це певна динаміка симпатій, починаючи від В.Вересаєва, А.Чехова, М.Гоголя, Л.Толстого до сьогоднішньої української прози. Люблю Ю. Винничука, М. Матіос, Л. Дереша, Л. Денисенко, С. Жадана і багатьох-багатьох інших наших митців.

Улюблений фільм. «Собаче серце»

Які якості Ви найбільше цінуєте в людях? Щирість, природність, легкість натури.

Найхарактерніша риса Вашого характеру. Обов’язковість.

Життєвий девіз «Бути собою».

Креативний марафон «Пошук майбутнього», який відбувся 27 жовтня 2015 року, не залишив байдужим жодного із учасників, ставши справжньою точкою відліку для зародження величезної кількості ідей, планів та проектів. Але не будемо випереджати події і розкажемо все по порядку.

Кілька слів про сам захід. Так вже трапилося, що домовитися з природою щодо ясної та сонячної погоди в цей день не вдалося, але дощ не завадив студентам, аспірантам та викладачам зібратися у тісному дружньому колі та створити свою, зрозумілу тільки учасникам заходу, «погоду» – атмосферу емоційного тепла, відкритості та творчості. Тим, хто побоявся намокнути під дощем, і через це не брав участі у марафоні, а тепер дуже про це шкодує, можемо сказати лише одне: втратили Ви багато, але не все! Ми, креативні люди, зовсім не жадібні, тож з радістю ділимося з Вами своїми проектними напрацюваннями та запрошуємо всіх бажаючих до співпраці та активної участі.

Проект міжнародного обміну студентами та закордонним досвідом

Ви вже зрозуміли, що назва даного проекту говорить про грандіозні наміри та розширює наші горизонти до міжнародного рівня? Це справжній шанс для студентів, котрі мріють здобувати освіту за кордоном, брати участь у студентських обмінах, подаватися на гранти, презентувати свої ідеї та напрацювання на міжнародному рівні. Сприяти здійсненню цих мрій покликаний Проект міжнародного обміну студентами та закордонним досвідом, адже його головною метою є узагальнення інформації та пропозицій щодо можливостей навчання в інших країнах. Зацікавилися або «впізнали» свою мрію? Тоді запрошуємо до співпраці! Керівник проекту : Стащенко Станіслава ( 098 799 20 34)

Агентство соціальних проектів

Уявіть собі, що існує місце, де Ви можете отримати допомогу і підтримку в реалізації свого власного соціального проекту. Тут, ІДЕЯ перетворюється у ПРОЕКТ, події відбуваються в реальному часі, з реальними людьми та мають РЕЗУЛЬТАТ – вирішення реальних соціальних проблем.

Сподобалося? Тоді можемо Вас порадувати, тепер таке місце існує не лише в паралельній реальності Вашої уяви, а й тут, у цьому світі. Бо ми засновуємо Агентство соціальних проектів!

Метою Агентства є створення простору для взаємодії ініціатора проекту з проектною групою спеціалістів та втілення проектної ідеї в життя. Лідер проекту зможе отримати допомогу в плануванні проекту, організації заходів, залученні волонтерів, фандрайзингу – в усьому, що пов’язано з успішною реалізацією проекту.

Агентство запрошує студентів, котрі МАЮТЬ ІДЕЮ та МАЮТЬ БАЖАННЯ дізнатися більше про соціальні проекти та спробувати себе у їх плануванні та реалізації. А також студентів (викладачів, аспірантів, випускників), які МАЮТЬ ДОСВІД менеджменту соціальних проектів, написання грантових заявок, фандрайзингу і можуть виступати експертами, навчати та надихати. Керівник проекту: Аліна Бочарнікова (063 661 11 34) Сторінка Агентства в соціальній мережі Facebook: https://www.facebook.com/groups/agencySP/

Психологічний клуб саморозвитку «TROPA»

Усі ми знаємо, що студентам кафедри соціальної роботи дуже пощастило – наша навчальна програма насичена різноманітними тренінгами та практикумами, тож ми маємо безліч можливостей для саморозвитку та особистісного зростання, так би мовити, не виходячи з навчальної аудиторії. Але знаємо ми й про інше – робота над собою справа делікатна і не завжди її вдається вдало поєднати з іншими академічними дисциплінами, особливо «непсихологічного» змісту.

Це зовсім не означає, що ми агітуємо Вас пропускати пари з непрофільних дисциплін, ми інформуємо про нові можливості для самовдосконалення! А саме про те, що для бажаючих особистісно «розширюватися» та «поглиблюватися» розпочинає свою роботу Психологічний клуб саморозвитку «TROPA».

Робота Клубу орієнтована на студентів, які мають внутрішньо-особистісні проблеми або прагнуть до вдосконалення власних знань у сфері надання соціально-психологічних послуг, чи то спрямовані на вирішення конкретних ситуацій, що складають перепону для ефективної самореалізації.

Метою даного проекту є підвищення рівня особистісно-професійної компетентності студентів: розвиток професійних та особистісних якостей, що необхідні для самореалізації в професійній діяльності, розширення кола можливостей, підвищення рівня готовності до роботи з різними категоріями клієнтів.

Тож, щиро запрошуємо долучитися до роботи Клубу всіх, хто знаходиться у пошуку додаткового простору для саморозкриття та розвитку власної особистості!

А також висловлюємо зацікавленість у співпраці з спеціалістами-практиками, котрі готові долучитися до реалізації Проекту та поділитися власним досвідом і професійними знаннями. Керівник проекту : Іващенко Анна

Ну от, як і обіцяли, ми щедро поділилися з Вами своїми напрацюваннями, а одне з них Ви навіть тримаєте в руках прямо зараз (так-так, ідея створення The Social Post – це також результат роботи марафону). Але розкриємо маленький секрет, вищезазначене – це далеко не всі ідеї, що виникли під час креативного марафону. Їх було значно більше. Деякі з них наразі перебувають на стадії конкретизації та доопрацювання, і обов’язково будуть висвітлені в майбутньому. В майбутньому, котре ми маємо нагоду шукати і творити разом!

3

Досвід від випускників

Про початок професійного шляху та секрети успіху ми вирішили дізнатися в методолога Центру допомоги дітям «Місто щасливих дітей», активної, ініціативної, цілеспрямованої випускниці КНУ імені Тараса Шевченка факультету психології, спеціальності «соціальна робота» – Скляр Оксани Григорівни.

Як починався Ваш професійний шлях?

По-перше, професійний шлях починається з рішення обрати професію. По-друге, з усвідомлення власних задач та місії. Можна дуже довго щось автоматично робити, але при цьому не бути професіоналом. Мені пощастило, що мій професійний шлях почався одразу після університету. Коли я ще навчалася, одна знайома попросила мене заповнити електронну анкету, бажання цього робити у мене не було, але вона наполягала. І все ж я погодилась, а через деякий час мені зателефонували і запросили на співбесіду.

Ось так я знайшла свою першу роботу, де благополучно працюю й досі. З одного боку це випадковість, а з іншого – логічний ланцюжок подій. Тому не варто відмовлятися навіть від, на перший погляд, дивних можливостей, які тобі пропонують, бо кожна можливість може призвести до чогось надзвичайного.

Коли Ви зрозуміли, що хочете працювати саме з дітьми?

Я ніколи не хотіла та не планувала працювати з дітьми. До того ж це була одна з категорій у списку під назвою «Ніколи не працюватиму з…», поруч з безхатченками та людьми похилого віку. Але з досвідом я розумію, що тепер мене починають цікавити саме ці категорії клієнтів. Я думаю, що нас притягує те, що нас лякає.

Який ресурс необхідний для вдалого старту в професійній кар’єрі?

Внутрішній ресурс – впевненість у собі і в тому, що ти хочеш робити та, звісно ж, стійкий інтерес. Якщо ти сам не знаєш чим хочеш займатися, то інша людина тобі не допоможе. Тільки тоді, коли ти чимось цікавишся, щось вивчаєш, читаєш, відвідуєш різноманітні заходи – інші бачать в тобі потенціал. Ще один пункт – це готовність включатися та працювати. Дуже важливим є й коло однодумців, людей які тебе підтримають, зрозуміють, направлять. Самому дуже важко.

Але найнеобхідніший ресурс для успішного старту – це мрія, або шалене бажання бути корисним. Роботою треба горіти! Тому соціальні працівники – це такі собі невиправні романтики. Кожен із нас хоче змінити світ. Наша задача – змінювати соціальну реальність, але за відсутності мрії – людина швидко вигорить та згасне. Університет – це те місце, де студента мають «запалити», як факел, що горітиме все життя.

Хобі: рукоділля Улюблений літературний жанр: наукова фантастика. Улюблена музика: український рок Улюблений казковий герой: Аліса в Країні Чудес;

Маленький принц.

Розкажіть, будь ласка, про роботу Центру «Місто щасливих дітей» та Вашу професійну діяльність.

Ми займаємося соціально-психологічною реабілітацією дітей, які пережили кризові ситуації та були вилучені з неблагополучних сімей, спеціалізуємося на особливих випадках: сексуальне насильство над дітьми, нехтування потребами дітей, жорстоке поводження з дітьми. Комплексні реабілітаційні послуги надаються завдяки діяльності мультидисциплінарної команди нашого Центру.

Особисто я вбачаю місію моєї роботи в покращенні якості життя дітей, що пережили травмуючі ситуації. На більш глобальному рівні – це підвищення якості соціальних послуг, наразі я намагаюся показувати приклад іншим, як робити справу якісно.

4

Які у Вас плани на майбутнє, або ідеї, які Ви хочете втілити в життя?

Звичайно, хочеться підвищувати якість послуг, які ми надаємо, розширювати сферу діяльності і поглиблювати спеціалізацію. Ми робимо кроки в напрямку методичного та методологічного оформлення результатів нашої діяльності. Це займає дуже багато часу, як, наприклад, студентам написати диплом. Це потрібно для того, щоб ділитися досвідом практичної роботи з іншими організаціями.

Розкажіть про найцікавіші моменти, пов’я-

зані з навчанням та викладацькою діяльністю в нашому університеті.

Зі студентського життя мені згадується випадок, коли один з наших викладачів прийшов на пару і сказав: «Я устал. У меня было очень напряженное утро. Помогите мне, мне плохо!». І ми, як добросовісні студенти, мусили його рятувати, і займалися цілу пару тим, що використовували на ньому ті самі техніки, які з ним і вчили. З одного боку, «зміна ролей» стала для нас стресовою ситуацією, а з іншого – ми дуже кайфонули, бо нарешті дорвалися і змогли «помститися» йому за все, що він робив з нами. Але, насправді, це нас дуже зблизило.

Щодо викладацької діяльності, то я згадала історію з моєї практики, що надихає найбільше. Одного разу, після закінчення курсу який я викладала, студентка сказала, що наші заняття дарують впевненість у можливості зміни життя людей на краще, з’являються не лише ідеї та бажання, а й зростає внутрішня сила для їх втілення. Такі слова – найпрекрасніше, що може почути викладач. У них втілюється викладацька задача і місія: «запалити» студента, аби потім він зберіг цей вогник протягом усього професійного життя.

Яка з навчальних дисциплін Вам найбільше подобалась у студентські роки?

Дивне питання. Мені всі навчальні дисципліни подобалися. Я намагалася якнайбільше дізнатися від викладача. Проте, найулюбленішими були ті, що пов’язані з консультуванням і, звісно, всі заняття Наталії Юріївни Максимової. Конспект з її лекцій я знала на зубок. Також подобалася дисципліна «Психологія організації», яку викладав Юрій Михайлович Швалб.

І на останок, які побажання Ви хотіли б

висловити студентам спеціальності «соціальна робота»?

Побажання, яким я скористалася у свій час, і хочу передати його іншим – це використовувати всі можливості, які з’являються, пробувати все, що тільки можна. Наприклад, я волонтерила всюди, де тільки була така можливість. Ти ніколи не знаєш, чим обернеться для тебе твоя діяльність та її результат. Тому головне – пробувати, робити, цікавитися, не боятися! Страх – тільки в голові. Він зникає, коли ти починаєш щось робити і розумієш, що в тебе це виходить.

Інститут Суспільних Ініціатив шукає нових волонтерів!

Волонтерська робота відкриває безліч можливостей для самовдосконалення, особистісного ї професійного розвитку та набуття цінного досвіду. Особливо, коли йдеться про роботу в команді неурядової організації, що працює в інтересах молоді та невпинно генерує і втілює суспільно корисні ідеї. Саме зараз у Вас є шанс стати частиною такої команди!

Разом з Інститутом Суспільних Ініціатив Ви маєте нагоду долучитися до реалізації локальних національних та міжнародних проектів в галузі екології, культурно-соціальної та науково-освітньої сфери, вплинути на процес формування громадянського суспільства в Україні та розширити власні горизонти. Зацікавилися? Тоді саме час взятися за написання резюме та заповнити анкету на сайті Організації. Деталі за посиланням: http://sii.org.ua/volunteer/

9 вересня–27 листопада 2015 року VІ Всеукраїнський фотоконкурс «Благодійність крізь призму об’єктива»

Український форум благодійників під патронатом Національної спілки художників України запрошує аматорів та професійних фотографів до участі у фотоконкурсі, що покликаний привернути увагу громадськості до найкращих практик благодійності в Україні.

Розкажіть про Ваші благодійні проекти та ініціативи через фотомистецтво – і про них дізнаються по всій Україні. Не змарнуйте свого шансу долучитися до оригінальної творчої ініціативи, що дозволить Вам не лише проявити свій талант, а й надасть можливість зробити свій внесок у розвиток української благодійності. Роботи приймаються до 18.00 27 листопада 2015 року. Більше інформації про умови участі та вимоги до конкурсних робіт за посиланням: http://gurt.org.ua/news/ competitions/28988/ Координатор фотоконкурсу: Леся Ярошенко (photo. blagodiynist@gmail.com).

6-7 листопада 2015 року Міжнародна науково-практична конференція «Тенденції розвитку психології та педагогіки»

Київська наукова організація педагогіки та психології запрошує молодих та перспективних науковців взяти участь у Міжнародній науково-практичній конференції «Тенденції розвитку психології та педагогіки». Якщо Ви прагнете поділитися своїми науковими здобутками та практичними напрацюваннями, радимо Вам скористатись нагодою та відправити тези доповіді на електронну адресу Оргкомітету.

Прийом матеріалів та реєстрація триватимуть до 4 листопада 2015 року. Детальна інформація за посиланням: http://knopp.org. ua/index.php/konferencia.html

6-8 листопада 2015 року. ІІ Всеукраїнська організаційно-діяльнісна гра «Організація соціальної та психологічної допомоги в постраждалих спільнотах»

Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України та Громадська організація «Товариство незалежних експертів» запрошує Вас взяти участь в організаційно-діяльнісній грі, в рамках якої Ви матимете можливість проаналізувати досвід та визначити перспективи надання соціальної та психологічної допомоги в постраждалих спільнотах. Для реєстрації та отримання детальної інформації звертатися до координатора Лесі Лютої за телефоном +38(050) 440-58-83. Посилання на сторінку події в соціальній мережі Facebook: https://www.facebook.com/events/1035895723107537/

19-20 листопада 2015 року IV Форум з організаційного розвитку: ЗМІНИ СЕБЕ, ЩОБ ЗМІНИТИ КРАЇНУ

Ви маєте активну громадську позицію? Займаєтесь волонтерською або благодійною діяльністю? Давно хотіли поділитися з однодумцями ідеями щодо можливостей розвитку нашої країни та суспільства? Тоді цей Форум саме для Вас! Під час Форуму Ви матимете унікальний шанс ознайомитися з історіями успіху громадських ініціатив та стартапів, а також налагодити контакти з представниками благодійних та громадських організацій як України, так і зарубіжних країн!

Online-реєстрація: http://cd-platform.org/forum/ cdforum2015/1601-cdforum2015

5

Кунцевської Анастасії Володимирівни (доцента кафедри соціальної роботи, канд. психол. наук) анотація від

Робер Мерль «За склом» (роман, 1970 р.) Фабулою роману Робера Мерля «За склом» є заворушення, що відбулися 22 березня 1968 року на гуманітарному факультеті Паризького університету, розташованого у Нантері, де готували соціологів і психологів. Роман є надзвичайним твором хоча б тому, що в ньому немає жодної вигаданої особи. Описані події відбуваються впродовж одного дня, а сам роман створений на основі реальних історій – зі самозвітів студентів, які безпосередньо брали участь у зазначених подіях.

Засклена коробка факультетської будівлі, де здійснюється «конвеєрне виробництво» спеціалістів, стає символом відірваності від реальності і штучності «освітнього процесу», який, по суті, послуговує лише одній меті – безперервній роботі цього самого «конвеєра». Символіка скла стає основною і у характерах героїв роману, які знаходяться ніби «за склом» всередині себе – надійно захищені і, водночас, пронизливо самотні, відчужені, неспроможні до побудови близьких відносин. Динамічний і захопливий, роман дає можливість зсередини поглянути на подію, яка стала поштовхом до реальних соціальних змін.

Студенти вимагають реформ вищої школи, виступають проти традиційних

6

форм контролю, «роблять революцію» – стають суб’єктами власного життя. Мерль чудово показує, як виглядає революція у свідомості молодої людини. Ми бачимо вибуховий коктейль із ідей соціальних перетворень, проектів соціальних змін і гострих особистісних пере живань: страху, невпевненості, почуття меншовартості, ненаситного бажання любові, жалощів до себе, прагнення свободи, жаги, справедливості. У бурхливому відстоюванні власних прав дуже легко стати непримиримим, глухим до іншої сторони, забути про обов’язки, відповідальність і почуття інших людей. Власне, роман є свіжим іронічним поглядом на конфліктну соціальну ситуацію, що викриває умовність, формальність, ритуалізацію як особистісних відносин, так і процесу навчання, і навіть війни, що змушує читача до осмислення необхідності живого діалогу. Зростання та розвиток за склом - неможливі. Відірваність від реальності призводить до неможливості справжніх близьких стосунків і щирих живих почуттів.

10 причин бути студентом спеціальності «соціальна робота»

Напевно, кожен студент, незалежно від обраного факультету та спеціальності, хоча б раз у житті задавався питанням: «Чому я навчаюся саме тут?». Студенти соціальної роботи не є виключенням. Навіть більше – ходять легенди, що студенти-соціальні працівники – це здебільшого ті, хто за збігом обставин не вступив на психологію чи геофак. Сьогодні, ми готові розвіяти цей міф та довести, що вступ і навчання на соціальній роботі – це свідомий вибір, а не результат гри в рулетку.

Тож, до Вашої уваги, 10 причин бути студентом спеціальності «соціальна робота», котрі, як то кажуть, засновані на реальних подіях та покликані роз’яснити питання – чому ми досі тут :) 1. Завдяки цій спеціальності в тебе з’являється «необмежений запас» терпіння, який виявляється у постійній готовності пояснювати людям, що ти НЕ соціолог і НЕ розноситимеш пенсію бабусям.

2. Ти стаєш трохи схожим на Юлія Цезаря, котрий, якщо вірити легендам, міг робити декілька справ одночасно. А насправді, не знаємо як там Цезар, а от ти дійсно універсальний: тобі доведеться виступати в ролі психолога, педагога, діагноста, юриста (і це далеко не повний перелік).

3. У тебе відкривається «третє око»: починаєш всюди помічати клієнтів соціальної роботи, або представників груп ризику; загалом, починаєш розуміти, що без роботи ти не залишишся!

4. «До кожного клієнта – індивідуальний підхід» – тепер це твоє життєве кредо. Воно ж і нерідко стримує тебе від бажання «популярно пояснити» нахабі, що розштовхує всіх у громадському транспорті, ступінь його неправоти, або «на підвищених тонах» відповісти людині, в якої видався невдалий день і котра вирішила помститися за це всьому світу, включаючи тебе. Тепер у подібних ситуаціях ти використовуєш прийоми Я-висловлювання, активного слухання, навички асертивної поведінки… ну або просто починаєш подумки повільно рахувати до десяти.

«Кожен соціальний працівник може бути психологом, але далеко не кожен психолог може бути соціальним працівником»

5. Ти починаєш задумуватися про недоліки соціальної інфраструктури: пандуси, що впираються в цегляну стіну, двері громадських установ та магазинів, в які не проходить інвалідний візок, громадський транспорт, що непристосований для людей з особливими потребами – тепер усе це кидається в очі та викликає нестримне бажання змусити проектувальників, будівельників та відповідальних осіб усіх рівнів скористатися цими «перевагами» безбар’єрності за призначенням.

6. Дізнаєшся про себе багато речей, про які раніше навіть не здогадувався. Правда, паралельно з цим, ти починаєш розуміти, що час від часу твоя рефлексія провокує соціальну дезадаптацію, але нічого, рефлексію також можна «дисциплінувати», ну або хоча б спробувати здійснити на неї виховний вплив.

7. Ти періодично відчуваєш у собі суперздатність – прагнення змінювати соціальну реальність.

8. Ти починаєш розуміти, що професійна робота з клієнтами не тотожна безперервному «нанесению добра и приченению счастья». Звісно, головною місією соціального працівника є підвищення якості життя клієнтів, але мотивувати до змін на краще та допомогти втілити ці зміни в життя, не означає змусити змінитися. Зміни – справа добровільна.

9. Студенти-психологи заздрять великій кількості практичних занять та тренінгів, які є частиною навчальної програми за твоєю спеціальністю.

10. І найголовніше: «Вітаю, «Твоя жизнь никогда не станет прежней» (с).

Наостанок, мотивуючий вислів викладачів нашої кафедри: «Кожен соціальний працівник може бути психологом, але далеко не кожен психолог може бути соціальним працівником» (с).

7

Київський національний університет імені Тараса Шевченка Факультет психології

Над номером працювали: Голотенко Анастасія Карпцова Світлана Казанцева Юлія Кожух Ірина Котик Анна Романюк Катерина Скорбатюк Анастасія Шубчинська Ангеліна Грущенко Юлія

Верстка та дизайн: Станович Уляна Паїч Анна Минаєв Вадим

8

Висловлюємо подяку за сприяння в технічній підтримці команді Швейцарсько-українського проекту «Підтримка децентралізації в Україні - DESPRO» та особисто Гарнець О. М.

Маєте питання, пропозиції співпраці, або ж хочете приєднатися до команди, щоб робити кожен наступний випуск «The Social Post» все кращим, тоді пишіть нам на пошту romaniukate@gmail.com (Катерина Романюк).