FreudTimes ТРАВЕНЬ 2014 -№2
КОВАЛЕНКО Алла Борисівна про
+10
БАЛІВ ДО ІСПИТУ
ПОЄДНАННЯ КАР’ЄРИ ТА СІМЕЙНОЇ ГАРМОНІЇ
4
А ВИ ГОТОВІ БУТИ В ТРЕНДІ ЦЬОГО РОКУ?
6
ЛЮДИ І АРХІТЕКТУРНІ СТИЛІ, АБО БАРОКО В НАШИХ ГОЛОВАХ
8
ЗАМИСЛЮВАТИСЯ ЧИ НІ?
10 ІНТЕРВ’Ю З АЛЛОЮ БОРИСІВНОЮ КОВАЛЕНКО 12 СЕСІЯ У #КНУ, АБО Ж ЛОТ ВІД А.Б. КОВАЛЕНКО 13 СУПЕРСИМЕТРІЯ В ТВОРЧОСТІ ВАКАРЧУКА 14
ПРАЦЯ, ПРАКТИКА І ВІДПОЧИНОК
15
ПОРАДИ ВІД ПСИХОЛОГА І.А. ДАНИЛЕВСЬКОГО
16
ANDROID & IOS
17
ЯК ЦЕ, ЗЛАМАТИ ГІТАРУ ОБ ГОЛОВУ КАТА ЄВРОПИ?
18
ІНДІЯ - КРАЇНА, ДЕ КОЖЕН ЗНАЙДЕ ТЕ, ЩО ШУКАЄ
17 4
про стиль
NORMCORE
15
Як позбутись ПОЧУТТЯ ТРИВОГИ?
Що спільного у БЕРТОЛЬДА БРЕХТА і
АДОЛЬФА ГІТЛЕРА?
13
Кому присвячена пісня «SUSY»?
НАД НОМЕРОМ ПРАЦЮВАЛИ:
FreudTimes 3 СЛОВО ВІД РЕДАКЦІЇ
Привіт, друзі! На вулиці стає спекотно, тому ми підготували для вас гарячий випуск газети. Окрім літа, до нас невпинно та безпощадно наближається сесія, а тому думки стають все серйознішими, доба – все довшою, але часу щоб поспати все менше. А FreudTimes продовжує тішити Вас новими порціями інформаційних смаколиків. Про те, що може турбувати сучасного студента #психфаку, про те, що є спільним для нас всіх – українських студентів, та й просто про важливе та приємне - ви можете прочитати на сторінках нашої газети. Життя кожного з нас наповнене величезним спектром людей, захоплень, заходів, подорожей та вподобань, але нас усіх пов’язує любов до психології і... солодкого, тому ми уже вдруге намагаємося зацікавити вас, можливо, здивувати, а головне – принести задоволення від прочитання кожної розміщеної тут статті. Робота над другим номером газети була і складною, і натхненною. Багато подій заважало нам повертатися до навколишньої дійсності, але ми щиро сподіваємося, що наша праця залишиться не марною, і ви отримаєте не лише користь, а й задоволення від прочитаного. Завжди Ваші члени редколегії.
КОРЕКТОРИ
СУБУРАЙ ОКСАНА
РОМАНЮК КАТЕРИНА Головний редактор
ГОЛОТЕНКО АНАСТАСІЯ
ДИЗАЙН ТА ВЕРСТКА
Тут може бути твоє фото. Стань редактором журналу «FreudTimes»! freudtimes@gmail.com
ГОБА ВЕРОНІКА
Редакція газети «FreudTimes» виносить подяку Студентському Парламенту та адміністрації факультету психології.
А ВИ ГОТОВІ БУТИ В ТРЕНДІ ЦЬОГО РОКУ? СПІК-ІЗІ-БАРИ (SPEAK-EASY-BARS)
Ми живемо в динамічному світі, де кожного дня відбуваються незвичайні події, щось змінюється, з’являються якісь інновації тощо. Все це підштовхує нас до того, аби бути в курсі всіх подій, слідувати ритму навколишнього світу, що стрімко змінюється кожної миті, відповідати моді, бути в ТРЕНДІ. Встигнути за всіма новинками та не пропустити нічого цікавого буває досить непросто, тому ми вирішили трохи вам допомогти і наштовхнувшись на один нетривіальний чат, з трендами 2014 року, обрали з них декілька найактуальніших для нас, студентів. Тож, аби ознайомитися з модними цікавинками та почуватися серед них як риба в воді, пропонуємо вашій увазі короткий огляд того, що буде найпопулярнішим цього року.
Напівтемні таємні бари, що поступово набувають розповсюдження в Києві. Фішка таких закладів у тому, що вони «грають» в закритість і недоступність – вони можуть мати нестандартне розміщення та важкодоступну локацію. Зокрема, розташовуватися в підвалі без вказівних знаків, або ж навіть і без вивіски з назвою, як наприклад, «Криївка» у Львові, або «Палата №6» у Києві. Такі заклади можуть знаходитися в якихось невідомих великих будівлях, що на перший погляд, мають мало спільного з місцем розташування модних барів. Наприклад, паб «Паровоз» можна знайти зайшовши в кінотеатр «Київ» (ст. м. Площа Льва Толстого), потім слід звернути ліворуч, спустившись сходами вниз знову повернути наліво – і вуаля! Ви потрапили до незвичайного закладу.
До подібних закладів у Києві також можна віднести «Фідель» (заклад у кубинському стилі), «Пєтровіч» (клуб у радянському стилі), «Квартира номер один» (ось Вам і богемні 60-ті). Тож, якщо Ви маєте бажання відчути себе героєм так званого квесту, шукайте, та обов’язково знайдете! А знайшовши, матимете чудову нагоду зачекінитися за допомогою Foursquare у такому собі анти-закладі, де ще не був жоден з ваших друзів. ;)
НОРМКОР (NORMCORE)
Модна течія для тих, хто втомився від моди. Прихильники нормкора виявляють байдужість до індивідуальності в одязі, демонструючи своєрідний протест проти модних тенденцій. Соціологи пов’язують виникнення нормкора з процесом глобалізації, а психологи вбачають у таких проявах анти-моди формування нового фешенебельного стилю. Толстовка, що не вирізняється з десятка інших, кеди, звичайні джинси – це ознаки істинного нормкора. Цей стиль став справжнім порятунком для тих, хто втомився від різноманітних молодіжних субкультур та необхідності постійно обирати серед великої кількості модних брендів. Справжніми іконами нормкора вважаються генії нашого тисячоліття – Марк Цукерберг та Стів Джобс, а також яскраві зірки кінематографу – Том Круз та Кіану Рівз, що теж не приділяють особливої уваги своєму особистому стилю. Результати соціологічного опитування оприлюднені на шпальтах «The New York Times» говорять, що головним прагненням прибічників нормкора є бажання об’єднати всіх людей на Землі, а своєрідним девізом – теза про те, що 7 мільйонів жителів планети Земля не можуть бути абсолютно індивідуальними.
FreudTimes
5
КРОСІВКИ
Nike, Adidas, Puma, Reebok … Які асоціації? Спорт? Ні! Тепер це універсальне взуття, що пасує навіть до класичної сукні, або строгих брюк. Тепер, кросівки актуальні як на вечірці, так і на навчанні або роботі. Декілька років тому початком кросівко-манії стали легенькі Nike Flyknit, котрі кардинально змінили сприйняття і розуміння спортивного взуття та вивели його за межі спортзалів. Зараз, світ підкорили Air Max, що стали справжнім трендом не лише вуличної моди, а й пробралися до гардеробу прихильників елегантного та вишуканого одягу. Рокерські шкіряні куртки та джинси у поєднанні з такими кросівками-летючками вже нікого не дивують, а от легкі суконки та шовкові блузи з тими ж таки кросівками – це апогей сучасної моди великих міст. Така вичурність активно розповсюджується фешн-блоггерами і підтримується провідними брендами та кутюр’є у всьому світі. Тож чекаємо на новий тренд у стінах нашого КНУ. Але не треба забувати, що інше взуття ще ніхто не відміняв.
Автор статті: Дьяконова Анастасія
6 FreudTimes ЛЮДИ І АРХІТЕКТУРНІ СТИЛІ Ex nihilo nihil fit. Ніщо не з нічого. Будьщо, існуюче у нашому світі, це відповідь. Клімат – це відповідь на коливання сонячного випромінювання та відхилення орбіти Землі, анархія – відповідь на тиранію, мистецтво – на прагнення виразитись, наука – на страх перед невідомим. Не виняток і різноманіття архітектурних стилів різних епох, які, як і усе в мистецтві, є відповіддю на запити соціуму. Тривалість існування явищ та час протікання процесів явно зменшується: готика, яка панувала близько 4-х століть, період бароко, що охопив 150-200 років, уступили місце каскаду короткочасних трендів. Цей факт дає право умовно вважати сучасний світ дивовижною сумішшю контрастів, де серед потоку неординарних сучасних тенденцій нерідко зустрічаються відголоски давно забутого. І хто краще це зможе відобразити, як не самі люди?
або БАРОКО з’являється
В НАШИХ ГОЛОВАХ
Оглянувшись на людній вулиці, можна помітити мінімум з десяток людей, які, ніби живучи у Стародавньому Римі, готові зводити цілі архітектурні ансамблі, амфітеатри і базиліки, розраховані на величезні маси народу, що прославляють могутність і велич «я-імператора». Обов’язково кинуться в очі і фанати БАРОКО, чиї декоративність та вичурність будуть всіма можливими засобами притягувати погляд. І як такі особи ще не ходять з ліхтариками, щоб підсвічувати себе із трьох сторін?! Але в бароко є й інша сторона. Сюди можна приписати й тих, хто сміливо відходить від класичних канонів, авторитетних рішень, попередніх правил, це своєрідні бунтівники-революціонери. Тому, якщо це робиться осмислено – це варто поваги. Неможливо оминути ГОТИКУ. Раціональна каркасно-нервюрна система, що поглинула весь досвід попередників у сфері математичних знань. Унікальний спосіб розподілу навантажень за допомогою методу геометричних пропорцій дозволив зрозуміти, що вся вага і тиск можуть концентруватися в певних точках, і якщо їх підтримати саме в цих місцях, - іншим елементам споруди вже не обов'язково бути міцними. Геніальними є люди, які здатні, використавши весь набутий досвід, визначити ті невидимі точки, що можуть стати основою каркасу сильної особистості. Вони раціонально використовують власні сили, адже докладання зусиль саме в цих точках здатне полегшити стіни і, що більш важливо, – радикально збільшити висоту споруди. Такі люди, ніби шпилі готичних соборів, спрямовані догори, у конкретну ціль, їх основним завданням є ріст і розвиток. Але не варто забувати, що часом те, що дає найбільшу силу, може стати слабким місцем. Адже, якщо руйнівна сила буде спрямована саме на одну з таких центральних точок, цілком ймовірно, що вся споруда рухне, як картковий будиночок. Тому такі особи прагнуть створити якнайбільше контрфорсів (опорні стовпи, винесені за межі будівлі), щоб гарантувати власну стійкість.
ЕКСТРАВАГАНТНИЙ, ДЕКОРАТИВНИЙ, НАПОВНЕНИЙ ДЕТАЛЯМИ СТИЛЬ БАРОКО МОЖНА ПОРІВНЯТИ З ОСОБИСТІСТЮ
ДЖОЗЕФА КОРНЕЛЛА
- АМЕРИКАНСЬКОГО МИТЦЯ, ДИЗАЙНЕРА, ЯКИЙ ВІДОМИЙ СОЇМИ СЮРРЕАЛІСТИЧНИМИ КОРОБКАМИ. РОЗМІЩЕННЯ РІЗНОМАНІТНИХ ПРЕДМЕТІВ, ЯКИМИ НАПОВНЕНІ ЦІ КОРОБКИ, НЕЗВИЧНИМ ЧИНОМ ВИКЛИКАЮТЬ СПОГАДИ, НАПОВНЕНІ ОСОБИСТИМ СИМВОЛІЗМОМ.
ГОТИКА З ТОЧНИМ РОЗРАХУНКОМ ВАГИ І РУШІЙНИХ СИЛ НАГАДУЄ ЦІЛЕСПРЯМОВАНОГО ДЖЕКА ДЖОНСОНА
- АМЕРИКАНСЬКОГО БОКСЕРА, СИНА ДВОХ КОЛИШНІХ РАБІВ, ЯКИЙ РОЗПОЧАВ СПОРТИВНУ КАР’ЄРУ ІЗ НЕЛЮДСЬКИХ КОРОЛІВСЬКИХ БОЇВ МІЖ ЧОРНИМИ, СТВОРЕНИХ ДЛЯ РОЗВАГ, А ЗГОДОМ СТАВ ПЕРШИМ ЧОРНОШКІРИМ ЧЕМПІОНОМ СВІТУ В СУПЕРТЯЖКІЙ ВАЗІ. Чимало серед нас прихильників РАЦІОНАЛІЗМу - провідного напряму 20-х рр. західноєвропейської архітектури. Спираючись на технічні досягнення, представники цього напряму наголошують, що основне завдання — це раціональна організація життєвих процесів, створення комфортабельного житлового середовища, засоби художньої виразності вони вбачають в лаконізмі, а, обираючи щось в магазині, основне значення надають технічним характеристикам та максимальній функціональності. Їхній практичності можна лише позаздрити, але часом вони втрачають дещо більше. Для будівництва Карнакського храму у Фівах знадобилося 1300 років і його численні храми, швидше за все, є найбільшим архітектурним комплексом з коли-небудь побудованих. Але людині не потрібно стільки часу, щоб збудувати в собі щось величне і варте поваги; головне – прагнення, спрямоване на конкретну ціль, адже без плану не був збудований ще жодний будинок (який витримав би випробування часом). Ви можете використовувати усі надбання цивілізації, техніки і прогресу заради досягнень власних цілей, що уособлюють в собі хмарочоси, або повернутись до тенденцій первісного мистецтва, при бажанні наблизитись до природи і стати першопрохідцем, що спостерігається, наприклад, в спробах органічної архітектури. МОДЕРН, КОНСТРУКТИВІЗМ, МІНІМАЛІЗМ, СТИЛЬ «ТЕХНО», ХАЙ-ТЕК, КІТЧ, БРУТАЛІЗМ – у всьому є сенс, якщо для цього є підґрунтя. Головне, не пе-
ретворюватись на Тріумфальну арку з площі Шарля де Голля, до якої неодмінно повинна променями стікатись увага всього Всесвіту. Варто усвідомити, що варіацій є сотні-тисячі-міліарди:
зводити в самому собі мури чи відкриті тераси в епоху мегаполісних домінант — обирати Вам.
Автор статті: Гоба Вероніка
8 FreudTimes
ЗАМИСЛЮВАТИСЬ ЧИ НІ?
Серед інших характерних ознак сучасності особливого значення набула інформація та той вплив, котрий вона здійснює на суспільні процеси. Беззаперечним є той факт, що наразі ІНФОРМАЦІЯ СТАЛА СПРАВЖНЬОЮ ЗБРОЄЮ, яка може бути використана як для захисту, так і для нападу. Лише зараз ми починаємо прозрівати, розуміючи, наскільки, виявляється, люди схильні підпадати під вплив інформації ззовні. Якщо до подій останніх місяців ми перебували в блаженній ілюзії, що люди мислять самостійно, вільно обираючи свої погляди, зараз ми не можемо дозволити собі розкоші продовжувати так думати. Що ж, наразі ми можемо спостерігати результати експерименту із великою кількістю навіть не досліджуваних, а піддослідних. Шукати позитивні сторони, тим не менше, треба в усьому – тому я буду лише радий, якщо вивчення соціальної психології після публікації даної статті пожвавиться. Тепер всім стане очевидно, для чого потрібні знання з психології.
Початково слово «пропаганда» стосувалося проповіді католицької віри. В перекладі з латини Propagare означає «розповсюджувати». В 1622 році в часи папства Григорія XV Католицька церква створила новий адміністративний орган – Конгрегацію розповсюдження віри (Congregatio de Propaganda Fide), метою якої була місіонерська діяльність. Це слово не мало негативного підтексту в ті часи – лише у 1980-ті роки конгрегація була перейменована папою Іоаном-ПавломII на Конгрегацію євангелізації народів.
ПРОПАГАНДИСТСЬКА КАРТИНКА РАДИКАЛЬНОЇ ІНДУСЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ БАДЖРАНГ ДАЛ ПРОТИ МЕНШИН, ЩО ПРОЖИВАЮТЬ В ІНДІЇ.
Пропаганда є одним із різновидів переконання. Її відмінність полягає в першу чергу не в методах та техніках, а у меті впливу. Засоби пропаганди мало відрізняються від того, що ми всі за прийнятних умов назвали би «освітою», аргументацією та інформаційною війною на нашу користь. Змінюється лише акцент, оцінка прийнятності того, що відбувається. Звичайно, з метою досягнення освітньої цілі неможна застосовувати брудні методи, зокрема, брехати, тоді як пропагандистів цей імператив зупиняє рідко. Втім, викладання історії в школах різних країн світу нерідко супроводжується сумнівними відомостями про велич відповідних націй та країн. Метою викладання історії часто виступає створення національного міфу та формування ідентичності.
FreudTimes Для ілюстрації наведу приклад із сучасними дебатами про викладання історії Першої Світової Війни у Великобританії, де консервативний уряд намагався героїзувати британських вояків і таким чином виховати патріотизм молодих підданих корони. В Індії, після перемоги на виборах коаліції індуських націоналістичних партій в 1998 році, була розповсюджена нова версія шкільної історії, згідно з якою засновниками європейських цивілізацій були вихідці з Індійського субконтиненту. Якщо з погляду вчених це було просто брехнею з пропагандистською метою, то з точки зору індуських націоналістів це – елемент патріотичного виховання та освіти молоді.
ПРОПАГАНДА ПРОТИ ДЕМОКРАТИЧНОЇ ПАРТІЇ США. ВІСЛЮК – ЛОГОТИП ПАРТІЇ, НАПИС ОЗНАЧАЄ «ДРУЗІ НЕ ДОЗВОЛЯЮТЬ ДРУЗЯМ ГОЛОСУВАТИ ЗА ДЕМОКРАТІВ».
Отже, пропаганда застосовує ті самі методи, що й ми, намагаючись переконати іншого в нашій правоті. Переконання можливе за умов частого повторення наших тез та їх спрощення – спрощені твердження краще запам’ятовуються та виринають у свідомості в потрібні моменти. Не бачу сенсу повторювати прописні істини описуючи методи пропаганди, та й описані вони чудово – достатньо вийти в Інтернет і грамотно сформулювати запит. Головне, що треба запам’ятати: будь-яка маніпуляція будується на тому, що людина не замислюється над змістом повідомлення, не докладає зусиль аби зрозуміти те, що їй говорять. ВИБІР, ЯКИЙ МИ ЗДІЙСНЮЄМО ЩОСЕКУНДИ – ЗАМИСЛЮВАТИСЯ ЧИ НІ. Якщо наша відповідь «ні», переконати нас буде неважко.
Автор статті: Ягіяєв Ілля
9
10FreudTimes
НАВЧАННЯ — МУКА ЧИ ЧАС ПРОВЕДЕНИЙ З ЗАДОВОЛЕННЯМ? ВІДПОВІДЬ НА ЦЕ ПИТАННЯ БІЛЬШОЮ МІРОЮ ЗАЛЕЖИТЬ ВІД АТМОСФЕРИ, ЯКА ПАНУЄ МІЖ СТУДЕНТОМ І ВИКЛАДАЧЕМ. СЬОГОДНІ МИ ЗУСТРІЛИСЯ З ДОСВІДЧЕНИМ ВИКЛАДАЧЕМ, МУДРОЮ ЖІНКОЮ І ПРОСТО ЦІКАВОЮ ОСОБИСТІСТЮ, ЯКА ПОДІЛИЛАСЯ З НАМИ СЕКРАТАМИ УСПІШНОЇ РЕПУТАЦІЇ СЕРЕД СТУДЕНТСТВА ТА КОЛЕГ —
КОВАЛЕНКО АЛЛОЮ БОРИСІВНОЮ
— АЛЛО БОРИСІВНО, РОЗКАЖІТЬ, БУДЬЛАСКА, ЯКИМ ЧИНОМ ВИ НАМАГАЄТЕСЯ БУДУВАТИ СТОСУНКИ ЗІ СТУДЕНТАМИ В ПРОЦЕСІ ВИКЛАДАННЯ?
Стосунки викладача зі студентом визначаються стінами того закладу, в якому відбувається навчання. Київський національний університет імені Тараса Шевченка відрізняється від інших вузів надзвичайною демократією, яка більшою мірою виявляється у відсутності дистанції між викладачем і студентом. Що стосується мене, то студентів, перш за все, я сприймаю, як чиїхсь дітей. Тому ставлюся до них вимогливо, але разом з тим і лояльно, намагаюся зрозуміти їхні проблеми. Єдине, чого найбільше не люблю – це брехні. Тому що вона принижує як того, хто бреше, так і того, кому вона адресується. Повірте, немає таких проблем, розв’язати які не можна шляхом взаєморозуміння. — А ЩО ВИ МОЖЕТЕ СКАЗАТИ ПРО СЬОГОДНІШНЄ СТУДЕНСТВО? І ЧИ СИЛЬНО ВОНО ВІДРІЗНЯЄТЬСЯ ВІД СТУДЕНТІВ ВАШОГО ПОКОЛІННЯ?
Нас виховували у соціалістичному суспільстві, тому навчально-виховний процес був в основному ідеологічно забарвленим. На філософському факультеті тоді навчалося багато іноземців, вихідців з держав соціалістичного табору: з арабських, африканських країн, Куби. І сталося так, що у гуртожитку я мешкала з кубинками. Насправді, було дуже цікаво пізнавати специфіку національного характеру кубинців, їх традиції, звичаї, особливості побудови міжособистісних стосунків. Це були надзвичайно патріотичні, порядні, чесні люди, які вірили у світле майбутнє своєї бідної, але гордої країни. Пам’ятаю, коли
Фідель Кастро планував приїхати з візитом до Радянського Союзу, мої сусідки та їхні друзі дуже хвилювалися з приводу того, як їхній керманич «переживе» міцний поцілунок Леоніда Брежнєва, який полюбляв таким чином показувати свою прихильність та гостинність, - посміхаючись, згадує Алла Борисівна. Щодо сучасного студентства, то воно практично не відрізнєються від тодішнього: є активні, цілеспрямованість люди, які прагнуть знань, а є й ті, у яких мотивація до навчання знижена, які не відвідують занять. Єдине, що мені здається, ми читали більше книг, ніж сучасні студенти. — У ВАС ДОВГИЙ ВИКЛАДАЦЬКИЙ СТАЖ. І ЙОГО, НАПЕВНЕ, НЕ ОМИНУЛИ КАЗУСИ ЗІ СТУДЕНТАМИ. ПОДІЛІТЬСЯ З НАМИ ТИМИ, ЯКІ ВАМ ЗАПАМ’ЯТАЛИСЯ НАЙБІЛЬШЕ?
Моя професійна кар’єра почалася в Уманському педагогічному інституті імені Павла Тичини. Там я робила свої перші кроки у викладанні, тому згадую цей період, наче це було вчора. Пам’ятаю, у перший рік після закінчення університету мені довелося читати лекції заочникам, більшість з яких були вчителями початкових класів. У групі був лише один чоловік, офіцер, який проходив службу в Німеччині. Так, одного разу на практичному занятті ми вивчали метод соціометрії. Я накреслила на дошці матрицю і кожен студент виходив і робив 3 вибори, кого б він запросив на день народження. Коли вийшла одна студентка, вона зробила тільки один вибір — того єдиного чоловіка в групі. На мою пропозицію зробити наступні два вибори вона, посміхаючись, відповіла: “А нам більше ніхто не
потрібен”. Відтоді на задніх партах з’явився шум. Коли я намагалася виправити це, дівчина відповіла: “Дисципліна тут у надійних руках”. І шум припинився. — У ВАС УСПІШНА КАР’ЄРА І ЩАСЛИВА СІМ’Я. ЯК ВАМ ВДАЄТЬСЯ ПОЄДНУВАТИ ЦЕ?
Жінка, безперечно, стає невимовно щасливою, коли народить дитину і це одне з найперших її призначень. Проте, воно не єдине. Я переконана у тому, що жінка повинна працювати, щоб мати змогу постійно розвиватися, одержувати задоволення від професійних успіхів, реалізовувати себе “поза домом”. Проте, поєднання кар’єри та сімейної гармонії можливе у випадку, коли жінка прагне і щасливої сім’ї, і професійного зростання. Не менш важливим є ставлення чоловіка до професійних здобутків дружини. Тому при виборі шлюбного партнера, слід звертати увагу на те, яку перспективу чоловік бачить для майбутньої дружини і чи є в цій перспективі її кар’єра.
11
FreudTimes
— КОЛИ ВИ ВЖЕ ЗГАДАЛИ ПРО ЧОЛОВІКА. ПОДІЛІТЬСЯ З НАМИ ЯК ВИ ЗУСТРІЛИ СВОЄ КОХАННЯ?
Більшість молодих людей, особливо дівчата, думаючи про свої стосунки з представником протилежної статі, бачать їх романтичними, надзвичайними. Кожен вважає, що буде вибудовувати ці стосунки, уникаючи тих помилок, яких, наприклад, припускалися батьки, родичі, друзі… У душі кожен вважає, що десь на світі є та половинка, спільно з якою можна створити нове, гармонійне, спільне життя в атмосфері любові, взаєморозуміння, згоди. А в житті все буває набагато прозаїчніше. Частіше за все люди зустрічають своє кохання там, де вчаться, працюють, живуть. Так вийшло і в мене, як і в багатьох студенток-психологів. Серед психологів традиційно переважали дівчата, хлопців же було більше серед студентів-філософів. Ми навчались на одному факультеті, проживали в одному гуртожитку № 2, тому природним було і виникнення почуттів. — ДО РЕЧІ, ПРО ПОМИЛКИ. А ЧИ ХОТІЛИ Б ВИ ЗМІНИТИ ЩОСЬ У МИНУЛОМУ, ЯКБИ МАЛИ ТАКУ НАГОДУ?
Від непоправних помилок та вчинків не застрахована жодна людина. І навчання на власних помилках є найбільш ефективним. Але як тільки усвідомлюєш помилку, відразу слід зробити все для того, щоб її виправити (якщо це можливо). Особливо, якщо це пов'язано зі стосунками з близькими людьми, адже вони частіше за все стають «мішенями» нашого негативу. Щодо свого минулого, то я завжди пам’ятаю рядки А. Дементьєва: «Никогда ни о чем не жалейте вдогонку, если все, что случилось нельзя изменить. Как записку из прошлого грусть свою скомкав, с этим прошлым порвите непрочную нить». Життя дає нам випробування, щоб зробити нас сильнішими, сформувати наш характер. Тому жалкувати, що життя не виявилося прямою безперешкодною магістраллю, немає сенсу. — І НА ОСТАНОК, ПОДІЛІТЬСЯ З НАШИМИ ЧИТАЧАМИ, У ЧОМУ ВИ ЗАЗВИЧАЙ ЗНАХОДИТЕ НАТХНЕННЯ ДЛЯ НОВИХ СПРАВ? МОЖЛИВО, ЯКАСЬ ВІДОМА ОСОБА Є ДЛЯ ВАС ПРИКЛАДОМ НА ЯКИЙ ВАРТО РІВНЯТИСЯ?
На нові справи мене надихають студенти, спілкування з якими дає багато позитиву. Заходячи в аудиторію, забуваєш про всі негаразди, поганий настрій, втому. У моєму житті мені пощастило, оскільки я зустрічала багато людей, які ставали взірцем для мене. Це, зокрема, академік Сергій Дмитрович Максименко, яким можна захоплюватися як Особистістю, Людиною і Науковцем. А особливою його рисою є надзвичайна доброта і здатність пробачати. Академік Валентин Олексійович Моляко – мій науковий керівник, ще одна Людина, якій я завдячую. Це особистість з різнобічними здібностями: крім наукових праць, він є автором прекрасних поетичних творів. Спілкування з ним завжди збагачує особистий досвід, оскільки дає змогу пізнавати нові грані людини і світу. І, безумовно, найближчими людьми, які вкладають в нас найцінніше, - є наші батьки, яким я завдячую, як нікому іншому.
Текст: Станович Уляна
12FreudTimes
0 1 +
ІВ БАЛ
Д
ИТ П С І О
У
АЛЛА БОРИСІВНА ОРГАНІЗУВАЛА ДЛЯ СТУДЕНТІВ СЮРПРИЗ І ОГОЛОСИЛА КОНКУРС. З ТИХ, ХТО ПЕРШИМ НАДІШЛЕ СВОЇ ВАРІАНТИ РОЗВ’ЯЗКУ ЗАПРОПОНОВАНИХ ЗАДАЧ, БУДУТЬ ОБРАНІ НАЙКРАЩІ. ВОНИ МАТИМУТЬ ЗМОГУ ОДЕРЖАТИ + 10 БАЛІВ НА ІСПИТІ З ДИСЦИПЛІНИ, ЯКУ ВИКЛАДАЄ АЛЛА БОРИСІВНА, АБО Ж ПІТИ З НЕЮ НА ЧАШКУ КАВИ.
УМОВИ КОНКУРСУ:
• Розв'язати 4 задачі. • Надіслати їх розв’язок протягом перших 5-ти днів після випуску газети на freudtimes@gmail.com • Чекати результатів!
ЗАДАЧІ: ЗАДАЧА 1. "МIСТ". В серединi квадратного озера знаходиться квадратний острiв, береги якого паралельнi берегам озера. Вiдстань мiж берегами озера i острова рiвна "а". За допомогою двох дощечок (довжина кожної трохи менша “а”) потрібно перекинути мiст з берега на острiв. Для розв'язання забороняється застосовувати будь-якi "зовнiшнi" засоби. ЗАДАЧА 2. "ЯЙЦЯ". Колгоспниця продала першому покупцевi половину яєць, що у неї були, i ще пiв'яйця, другому - половину остачi i ще пiв'яйця, третьому - половину остачi i ще пiв'яйця, пiсля чого яєць у неї не залишилось. Скiльки яєць було у колгоспницi? ЗАДАЧА 3. "ГОДИННИК". У жителя тайги зупинився настiнний годинник. У нього немає нi радiо, нi телевiзора, нi телефона, нi наручного годинника. Сусiдня хатинка знаходиться на вiдстанi 3,5 км. Необхiдно поставити годинник з точнiстю до 10 хв. ЗАДАЧА 4. «МОНЕТИ». У 4 мішках зберігаються монети. В одному з мішків – фальшиві монети, які за вагою легші, ніж справжні. За одне зважування виявити, в якому мішку знаходяться фальшиві монети.
УСПІХІВ!
FreudTimes13
В ТВОРЧОСТІ ВАКАРЧУКА ЧИ ЗНАЛИ ВИ, ЩО ПІСНЯ ГУРТУ ОКЕАН ЕЛЬЗИ «SUSY» ПРИСВЯЧЕНА ВЗАЄМОДІЇ БОЗОННИХ ТА ФЕРМІОННИХ КВАНТОВИХ ПОЛІВ? 1996 року лідер відомого гурту «Океан Ельзи» Святослав Вакарчук, випускник фізичного факультету ЛНУ ім. Івана Франка, захищав кандидатську дисертацію на кафедрі теоретичної фізики. Період її написання був надзвичайно складним для Святослава, адже доля поставила його на роздоріжжя. Співак змушений був обирати між наукою та музикою. Найвагомішим у той період життя Вакарчука було те, що цей вибір визначав все його подальше життя. На щастя, тоді він зробив правильний вибір, вибір на користь музики. Дисертація мала назву «Суперсиметрія електронів в магнітному полі». Пізніше на її честь буде названо один з найбільш успішних
альбомів гурту («Суперсиметрія», 2003). Період же обтяжливих для Вакарчука душевних переживань та зроблений ним доленосний вибір, згодом оспівано в пісні «Susy», яка є скороченням терміну «supersymmetry». «Дівчину на ім’я Сьюзі я не знаю. … В пісні йдеться про той час, коли я вагався з вибором – буде це фізика чи музика на все життя». «Я НЕ МОЖУ ЇСТИ, Я НЕ ХОЧУ ПИТИ, Я ТАКИ НЕ ЗНАЮ, ЯК З ТОБОЮ ЖИТИ. ЯК БЕЗ ТЕБЕ ЖИТИ.» Надзвичайно важливо для того, щоб глибше відчувати виконавця та його творчість, знати мотиви та причини створення саме таких рядків та нот. Беручи до уваги квантові поля, навіть рядки «Сьюзi, скiльки ми з тобою// Спiльною метою// Поливали поле», звучать зовсім по-новому. Автор статті: Заєць Андрій
14FreudTimes
ПРАЦЯ, ПРАКТИКА Студенти, які навчаються в ІМВ, практикуються І ВІДПОЧИНОК в МІНІСТЕРСТВІ ЗАКОР-
Наступаєліто... Хтось досі відпочиває від зими та насолоджується весною, хтось вже починає готуватися до сесії, а старші курси проходять практику. Швидше за все, ви маєте певні припущення щодо місця її проходження на різних факультетах. Наприклад, географи проходять практику в горах, юристи – в юридичних фірмах, а журналісти – в редакціях газет або ж журналах тощо. Все це звісно так, але редакція газети FreudTimes вирішила перевірити як все відбувається насправді та визначити найцікавіші місця проходження практики студентами КНУ ім. Тараса Шевченка. Почнемо з політологів, які навчаються на філософському факультеті. Вони проходять практику у Верховній Раді та в політичних партіях. Хлопці та дівчата протягом трьох тижнів працюють разом з депутатами, спостерігають за їхньою роботою та допомагають їм у прийнятті важливих рішень. Іноді, вони навіть можуть бути присутні при вирішенні важливих питань щодо майбутнього нашої країни! А найцікавішим є те, що студенти можуть працювати з тими політиками та в тих фракціях чи партіях, чиї політичні погляди не співпадають з їх власними.
ДОННИХ СПРАВ - головному органі у системі центральних органів виконавчої влади у формуванні та забезпеченні реалізації державної політики, де реалізують здобуті знання на практиці, працюючи в різних департаментах та управліннях. В цьому інституті варто навчатися хоча б заради місця проходження практики! У географів завжди цікава практика, але найбільш неочікувана, напевно, за спеціальністю туризм. Адже там студенти після третього курсу,влітку, їдуть до Туреччини країни,з прекрасними курортами та спекотним літнім сонцем, де не лише показують свої навички та вміння, а здобувають новий досвід. Також вони мають можливість поїхати в Грецію - одну з найбільш відвідуваних країн світу, після п’ятого курсу. І праця, і відпочинок – все включено. Напевно, всі мріють про таку практику. Разом з туристами, подорожують ще і студенти інституту філології. Вони їдуть не так далеко, але не в менш романтичні та захопливі місця. Такими місцями є різноманітні села України, від сходу до заходу, від півдня до півночі, де мовознавці збирають різноманітний фольклор. Також, філологи допомагають про водити заняття в школах іноземних мов, ще працюють в бібліотеках, видавництвах та музеях.
Студенти фізичного факультету, які навчаються за спеціальністю астрономія, їдуть до Кримської астрофізичної обсерваторії, одного з найбільших наукових центрів в Україні та країн колишнього Радянського Союзу. Там, разом з професорами та науковцями, спостерігають та досліджують об’єкти Сонячної системи, беруть участь у різноманітних проектах. Ну і звичайно ж, студенти факультету психології! Психологи проходять практику в Київській міській психоневрологічній лікарні №1, де вони разом з лікарями спілкуються з психічно хворими. Думаю, не всім така робота до душі, але те, що вона є водночас і складною і цікавою – це факт. Також, психологи співпрацюють з компанією In Mind, де здобувають навички у проведенні різноманітних досліджень. Автор статті: Коломієць Вікторія
ПОРАДИ ВІД ПСИХОЛОГА
FreudTimes15
І. А. ДАНИЛЕВСЬКОГО ДАНИЛЕВСЬКИЙ ІВАН АНАТОЛІЙОВИЧ - ПСИХОЛОГ, ВИКЛАДАЧ, ІНТЕРПЕРСОНАЛЬНИЙ ПСИХОТЕРАПЕВТ, ДИРЕКТОР УКРАЇНСЬКОГО ІНСТИТУТУ КОНСУЛЬТАТИВНОЇ ПСИХОЛОГІЇ ТА ПСИХОТЕРАПІЇ, ЧЛЕН АСОЦІАЦІЇ ПСИХОЛОГІВ УКРАЇНИ.
ЕСТЬ ЛИ ТАКОЕ ПОНЯТИЕ «СУДЬБА/ФАТУМ»? МЫ РЕШАЕМ ВСЕ В СВОЕЙ ЖИЗНИ САМИ, ИЛИ КТО-ТО В ОТВЕТЕ ЗА НАШ ВЫБОР? ОБСТОЯТЕЛЬСТВА, ИЛИ САМ ЧЕЛОВЕК? На мой взгляд, это вопрос выбора системы координат. Если Вы сами для себя выбираете систему ценностей, в которой судьба определяет нашу жизнь, то и события своей жизни Вы интерпретируете исходя из этой базовой предпосылки. Аналогично – если считаете, что Вы ответственны за свою жизнь. У меня эти две позиции ассоциируются с внешним и внутренним локусом контроля соответственно. Конечно, изменения в процессе психотерапии (и в жизни в целом), возможны в том случае, если человек способен признать свой вклад и свою ответственность.
ЩЕ БУКВАЛЬНО ВЧОРА БУЛА ПІД БАТЬКІВСЬКОЮ ОПІКОЮ, А З ВСТУПОМ ДО УНІВЕРСИТЕТУ ВСЕ ЗМІНИЛОСЯ. МАЮ БУТИ САМОСТІЙНОЮ, ВІДПОВІДАТИ ЗА СВОЇ СЛОВА ТА ВЧИНКИ. ВЖЕ МАЙЖЕ РІК ЯК ЖИВУ БЕЗ БАТЬКІВ, АЛЕ ДОСІ БОЮСЯ БРАТИ НА СЕБЕ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ. СКАЖІТЬ, ЯК ПЕРЕБОРОТИ ЦЕЙ СТРАХ? Процес дорослішання – завжди складний і досі тривалий. Добре, якщо періоди фізичної та психологічної сепарації співпадають, якщо ж Ви подорослішали «примусово», це може сприйматися досить травматично. Мені не дуже хочеться розмірковувати у даному випадку про відповідальність, але здається більш доцільною розмова про Ваші почуття. Як Ви переживаєте свою самостійність та відокремленість від батьків? Як і в чому проявляється Ваш страх? Можливо, що справа тут у тому, що Ви ще дуже не хочете прощатися з дитинством, тобто Ви виросли, але не хочете цього усвідомити. Тоді мова може йти про таке визнання та переживання почуттів, що це супроводжують (можливо смутку).
КАК ПРОГНАТЬ НЕОБЪЯСНИМОЕ, БЕСКОНЕЧНОЕ ЧУВСТВО ТРЕВОГИ ВНУТРИ И ОБРЕСТИ СПОКОЙСТВИЕ ДУШИ? Я не сторонник того, чтобы «прогонять», «бороться», «контролировать» какую-то часть своей личности, симптом, проявление. Полагаю, более продуктивная позиция состоит в исследовании и объяснении того, что эта тревога означает для Вас, какую функцию выполняет. Возможно, стоит отнестись к Вашему состоянию, как стимулу к изменениям и росту. Если Вы глубже поймете себя, то получите хороший ресурс и новые возможности. Здесь сложно ответить однозначно без знакомства с Вами, но часто мы понимаем тревогу как такое переживание, которое скрывает Ваши истинные потребности или чувства. Можно попробовать отследить, в какие моменты (разговор, ожидание события и т.д.) актуализируется тревога. Тогда, возможно, получится найти нове смыслы, и потребность в тревоге исчезнет. Иногда в таких случаях нужна профессиональная психотерапевтическая помощь, этого тоже не нужно бояться.
Текст: Свиридова Марія
16 FreudTimes
Android & iOS
Дискусії стосовно того яка операційна система краща – Android чи пропіарений iOS, не раз переходили в суперечки, що тривають вже близько десятиріччя. Боротьба йде не на життя, а на смерть. Хтось стверджує, що він затятий прихильник Android, а хтось – нічого крім iOS навіть спробувати не хоче. Певний час, у цій битві брав участь Windows, але цей батл тривав недовго – Windows не витримавши конкуренції з такими досвідченими супротивниками, як надкушене яблуко та зелененький робот. Стосовно розповсюдженості, Android без варіантів перемагає, бо ця операційна система встановлена на багатьох девайсах: HTC, Samsung, Lenovo, Fly, LG тощо. А от iOS в цьому плані програє з великим розривом, адже він встановлений лише на популярну продукцію Apple, що є не дуже розповсюдженою, бо часто не по кишені середньостатистичному українцю. Також слід згадати про дуже активну рекламну кампанію iOS: телевізійні рекламні ролики,
використання у зйомках фільмів західного кінематографу, вуличні білборди, соціальні мережі – піар iOS торкнувся навіть того, що не має жодного відношення до модних гаджетів. Окремим пунктом у питанні популярності та розповсюдженості того чи іншого продукту, а відповідно
і встановленої на ньому операційної системи, виступають модні тенденції. Тож небезпідставною буде думка про те, що серед української молоді популярність продукції Apple стала результатом саме віянь моди. Безумовно, iPhone чи MacBook – це престижно, статусно та по-американськи, а от власне фото зроблене iPhon-ом у ванні через дзеркало на фоні кахлю радянських часів – це вже дивно, зате зовсім «по-нашому». Усе це, іноді, наштовхує на роздуми про те, що функціональні «надкушені яблука» американського виробництва в умовах української дійсності перетворилися на банальні іграшки з зовсім не
іграшковою ціною. Але, досить балачок. Як справжні психологи, ми маємо розуміти, що теоретичні припущення не підкріплені реальними емпіричними дослідженнями – це лише здогадки. З метою підтвердження або спростування цих здогадок ми вирішили провести у нас на факультеті маленьке дослідження. На офіційній сторінці інформаційного відділу нашого факультету в одній із соціальних мереж було викладено опитування «Android & iOS». Результати якого свідчать, що людей які користуються iOSом майже вдвічі менше, ніж користувачів Android. При цьому досить мала кількість респондентів виявила бажання перейти з Android на iOS. Отож, ми можемо констатувати успішність проведеного дослідження. Але війну між iOS та Android ще не закінчено…
Автор статті: Дьяконова Анастасія
FreudTimes17
ЯК ЦЕ, ЗЛАМАТИ ГІТАРУ ОБ ГОЛОВУ КАТА ЄВРОПИ? Бертольд стояв над ним, глумлячись над його ораторськими здібностями, та даючи «поради» щодо відвідування уроків акторського мистецтва. Юнак, затаївши образу, прислухався до поради, і вже через 12 років прийшов до влади, ставши рейхсканцлером Третього Рейху. Цим юнаком був Адольф
Одного гарного вечора, 1921 року, в одній із мюнхенських пивних, молодий німецький поет грав балади і шлягери, які завжди подобались тамтешній публіці. Його пальці майстерно перебирали струни гітари, з яких народжувався містичний, заворожуючий звук. Юнак виконував авторські твори. Вони були чи то соціальною сатирою, чи то фольклорними мотивами, але й ті й інші користувалися шаленою популярністю у публіки. Але не того дня. Того вечора аудиторія, визнання якої так прагнув БЕРТОЛЬД БРЕХТ, в майбутньому один з найбільш відомих німецьких драматургів і поетів, була, на його глибоке розчарування та роздратування, захоплена виступом іншого юнака. Молодий та худий як тріска, він декламував промову в іншому закутку пивної. Декламував так незграбно, що Бертольд навіть не схотів слухати про що була та промова, але всі відвідувачі зацікавлено та одностайно спостерігали за виступаючим. Через свою запальну вдачу, Брехт спочатку пригрозив юнакові, аби той не зривав йому концерт, після чого, з гітарою в руках, накинувся на бідолаху. Через мить оратор лежав горілиць, а інструмент був вщент розбитий об його голову.
Гітлер. Нацистським урядом Бертольд Брехт буде оголошений «ворогом Германії №1». Він буде вимушений емігрувати за кордон, в Сполучені Штати. Чи можна стверджувати, що великий німецький драматург через свій вчинок став однією з причин Другої Світової війни? Видається
таємничим та романтичним, але навряд чи. У мюнхенській пивній юнак виступав з промовою про переваги націонал-соціалістичної ідеології, а отже, його життєвий курс вже був практично визначений. Можливо, Брехт, прислухавшись до думок Гітлера, зміг би цей курс змінити, але пиха та гордість поета робили такий сценарій неможливим. Образа, яку Бертольд наніс майбутньому фюреру, стала ще однією вагомою іскрою, котра додала жару пожежі, що охопила згодом весь світ.
Автор статті: Заєць Андрій
18FreudTimes
ІНДІЯ - країна, де кожен
Навчальний рік добігає кінця... Попереду ще обтяжлива сесія, а потім спекотне літо. Передчуття заворожують. Так хочеться відпочити. Забрести кудись у тиху місцину, подалі від людей, і насолоджуватися самотністю. Зустрічати світанок і вітатися з природою, бути одним цілим зі всім світом. Проте, це лише мої мрії. Впевнена, що у кожного свої плани щодо відпочинку. Хтось хоче поніжитися на сонці, хтось полазити по горах, інші провести час з сім'єю, є й ті, що, на жаль, відпочивати не будуть, а усе літо проведуть в задушливому офісі. Але ви не засмучуйтеся,
ми зробимо це за вас :) Я обожнюю подорожі, правда, зрозуміла це зовсім недавно. І з того часу я мрію про Індію. Про цю таємничу, величну і контрастну країну. Вона захоплює нас зовсім іншою культурою та незвичними для нас звичаями. Багаті маєтки і трущоби, чистота і бруд — все це зустрінеш там. Але є дещо, що об'єднує ці протиріччя. Свобода і віра. Люди там щасливі. Вони живуть не матеріальним, а духовним, вірять у себе, приймають і пробачають непросту правду про себе та інших.
Я відчайдушно прагну зустріти індійців, які, отримуючи за свою тяжку працю центи, посміхаються на всі свої 32 і не приховуюють свого безмежного щастя, з тими, хто живе у трущобах у вісьмох на 1 м2 у хижинах з дірами, розміром з кулак, і дахом, який протікає. Незважаючи на всі ці умови, вони живуть дружно і весело, готові поділитися з сусідом останнім. За нашими примітивними мірками ці люди бідняки у матеріальному плані, але насправді — це багачі, у яких величезне істинне серце. Вони надають перевагу життю, а не жалю.
знайде те, що шукає Моє бажання, аби Індія відкрилася мені з усіма її почестями і прогалинами. Це безмежна країна, у якій зустрінеш будь-що. Мумбаї (Бомбей) — місто-галас, мільйонник, у якому живуть, напевно, люди усіх національностей. Це розважальний, комерційний, творчий і водночас духовний центр Індії. Все це в одному місці. Архітектура, тисячі туристів, місцеві традиції, кримінал, неймовірні пейзажі, трущоби і безліч висоток. Ти сам можеш обрати те, що тобі ближче. Головне нічого не планувати. Місто саме приведе тебе, куди потрібно. Ризикова-
но, але без цього ніяк, адже це основна частина подорожі. Делі... Про нього неможливо забути. Сучасність і древність. Духовні осередки невимовної краси і могутні імперії банків, ринки з незабутніми прянощями і прекрасними індійськими аксесуарами, незвичайна їжа, яка не дасть про себе забути. Тадж-Махал, Акшардхам, ДжамаМасджид, брама Індії, храм Лотоса... і багато-багато іншого, що приховує в собі мільйонна і велична Індія. Секрет Індії криється у тому, що це країна почуттів. Вона манить до себе своїми красотами та загадками, на що
FreudTimes19
ти і купуєшся, потрапляючи у пастку. Адже там можна вижити лише за умови, що ти приймаєш усі закони і кожною клітинкою свого тіла віддаєшся цій країні, довіряючи їй свою істину. Ти забуваєш про розум і відкриваєш серце, не боячись поранитися. Надіюсь, що моя мрія здійсниться і я розвідаю цю таємничу країну, поглину всі її контрасти, стану маленькою її частиною, і відкрию там свою істину. Саму ж Індію, на мою думку, відкрити неможливо, тому що вона дозволяє побачити тобі тільки те, що необхідно твоїй душі.
Автор статті: Станович Уляна
А куди Ви плануєте поїхати? Які незвідані краї Ви відвідаєте цього року? Редакція газети пропонує Вам, наші читачі, поділитися з нами своїми подорожами та відпочинками. Пишіть як ви проводите своє літо на freudtimes@gmail. com та вже з випуском наступних номерів усі зможуть відчути Ваші емоції та переживання від нових вражень. Головне, не бійтеся експериментувати, відкривайте для себе незвідане та обов'язково ризикуйте. Адже в цьому і полягає наше життя.
КНУ імені Тараса Шевченка факультет психології