Аналітичні звіти за результатами соціологічних досліджень

UKRAINE EARLY RECOVERY PROJECT

Проект експертної підтримки Надзвичайної кредитної програми Європейського інвестиційного банку для відновлення України

АНАЛІТИЧНІ ЗВІТИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ СОЦІОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ЗАСАД ЕФЕКТИВНОЇ ВЗАЄМОДІЇ МІСЦЕВИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ І ГРОМАД З ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИМИ ОСОБАМИ

Київський міжнародний інститут соціології жовтень - листопад 2015 року

ЕКСПЕРТНА ПІДТРИМКА НАДЗВИЧАЙНОЇ КРЕДИТНОЇ ПРОГРАМИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ІНВЕСТИЦІЙНОГО БАНКУ ДЛЯ ВІДНОВЛЕННЯ УКРАЇНИ

Ця публікація створена за фінансової підтримки Європейського Союзу в межах проекту «Експертна підтримка Надзвичайної кредитної програми Європейського інвестиційного банку для відновлення України: розробка планів соціального менеджменту і залучення зацікавлених сторін» (Грантова угода ENPI #2015/362383). Зміст цього документу є виключною відповідальністю Міжнародного фонду «Відродження» і ні в якому разі не може розглядатися як такий, що відображає позицію Європейського Союзу.

Ця публікація створена для Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України та виконавців субпроектів Надзвичайної кредитної програми з відновлення України, що фінансується Європейським інвестиційним банком (ЄІБ).

ЗМІСТ Довідка про Надзвичайну кредитну програму Європейського Інвестиційного Банку для відновлення України 3 Список скорочень 5 Аналітичний звіт по дослідженню «Оцінка потреб та умов життя вимушених переселенців» 6 Вступ 7 8 Методологія дослідження Обставини переселення та плани на майбутнє 14 19 Проблеми, з якими довелось зіштовхнутися ВПО після переселення Взаємодія з державними установами. Складнощі та проблеми 26 Відчуття безпеки або тривоги у ВПО 32 36 Взаємовідносини ВПО з місцевими жителями Відносини ВПО між собою 40 45 Ідентичність ВПО Взаємодія з громадськими організаціями 49 Джерела допомоги та інформації 52 Основні висновки 56 Аналітичний звіт по опитуванню постійного населення в 5 областях, 63 прилеглих до зони конфлікту Вступ 64 65 Методологія дослідження Соціально-демографічний профіль опитаних 66 68 Проблеми та потреби міста Безпека та сприйняття ймовірності настання негативних подій 71 Довіра до людей та інституцій 74 Відносини між постійним населенням та внутрішньо переміщеними особами 75 Громадянська активність 84 86 Політичні погляди Джерела інформації про місцеві новини 88 Основні висновки 90 Аналітичний звіт по експертному опитуванню місцевої влади та 92 представників місцевої громади і ВПО Вступ 93 94 Загальні висновки Слов’янськ 95 Сєвєродонецьк 103 111 Бердянськ Нікополь 120 Чугуїв 127 Дергачі 137 Додаток 1. Списки учасників фокус-груп та глибинних інтерв’ю 143

2 Аналітичні звіти за результатами соціологічних досліджень засад ефективної взаємодії місцевих органів влади і громад з ВПО

ДОВІДКА ПРО НАДЗВИЧАЙНУ КРЕДИТНУ ПРОГРАМУ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ІНВЕСТИЦІЙНОГО БАНКУ ДЛЯ ВІДНОВЛЕННЯ УКРАЇНИ В грудні 2014 року Європейський Інвестиційний Банк (ЄІБ) та Уряд України уклали Рамкову угоду про Надзвичайну кредитну програму відбудови Сходу України на 20152017 рр, що передбачає виділення Україні кредиту у розмірі 200 млн євро на проекти відновлення. У квітні 2015 року Верховна Рада України ратифікувала цей документ і Фінансова Угода набула чинності. Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства було визначено головним виконавцем цього Проекту. Проект має допомогти місцевим громадам, органам виконавчої влади та місцевого самоврядування, державним та муніципальнальним підприємствам регіонів України, що зазнали впливу військового конфлікту та прийняли велику кількість вимушених переселенців (ВПО), покращити соціальну інфраструктуру та доступність публічних послуг для населення. Міжнародний фонд «Відродження» за підтримки Європейського Союзу здійснює пілотний проект експертного супроводу в рамках Надзвичайної програми Європейського Інвестиційного Банку для відновлення України. Ця ініціатива виконується спільно з партнерами, серед яких – аналітичні центри, місцеві громадські організації, а також Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України і Робоча група проекту, що працює при міністерстві. Мета експертного супроводу полягає у посиленні внеску Програми ЄІБ «Надзвичайна кредитна програма для відновлення України» у зміцнення соціальної згуртованості та інтеграції в Україні. Ініціатива сприяє залученню громадськості, покращенню гласності та звітності щодо реалізації Проекту «Надзвичайна кредитна програма для відновлення України». Залучаються зацікавлені сторони, зокрема громадянське суспільство та органи влади, задля їх спільної роботи над місцевими проектами реконструкції та відновлення. Надаються рекомендації щодо зниження можливих соціальних ризиків, пов’язаних із потенційними конфліктами між ВПО та громадами, які їх приймають. Цілі проекту: •• Розробка і затвердження Плану залучення зацікавлених сторін (ПЗЗС) на підставі консультацій з представниками громадянського суспільства, керуючись принципами недискримінації, прозорості та залучення усіх груп населення, в тому числі ВПО, для поінформованого прийняття рішень •• Розробка і затвердження Плану соціального менеджменту (ПСМ), що передбачає аналіз соціально-економічної ситуації та аналіз потреб громад. Розробка заходів для зменшення конфліктного потенціалу, проведення навчання для підвищення інституційної спроможності органів влади та громадських організацій у регіонах, де реалізується Надзвичайна кредитна програма •• Пілотування ПСМ та ПЗЗС у чотирьох цільових громадах – у місті Бахмут (колишній Артемівськ) Донецької області, місті Сєвєродонецьк Луганської області, місті Харків та місті Запоріжжя. Метою пілотного застосування цих документів є, перш за все, тестове запровадження усіх процесів, передбачених у ПСМ та ПЗЗС, а також виявлення можливостей коригування цих документів з метою більш ефективного їх застосування на практиці під час другого та подальших траншів проекту •• Інформування населення регіонів, які зазнали негативного впливу військового конфлікту, про допомогу та нові механізми впливу на прийняття рішень, що доступні в рамках Програми.

Аналітичні звіти за результатами соціологічних досліджень засад ефективної взаємодії місцевих органів влади і громад з ВПО 3

Дослідження засад ефективної взаємодії місцевих органів влади і громад з внутрішньо переміщеними особами проведено у жовтні-листопаді 2015 року Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) в областях України, прилеглих до зони конфлікту. Основна мета – створення плану дій, що сприяє вибору найбільш необхідних інфраструктурних проектів, уникненню конфліктів між внутрішньо переміщеними особами та місцевим населенням, а також ефективному інформуванню про проекти Європейського Інвестиційного Банку та залученню усіх зацікавлених сторін до їх реалізації. Компоненти дослідження: •• оцінка потреб та умов життя вимушених переселенців; •• опитування постійного населення в п‘яти областях, прилеглих до зони конфлікту; •• опитування місцевої влади, представників місцевої громади і ВПО, де ймовірно реалізуватиметься програма Європейського Інвестиційного Банку з відновлення соціальної інфраструктури.

4 Аналітичні звіти за результатами соціологічних досліджень засад ефективної взаємодії місцевих органів влади і громад з ВПО

СПИСОК СКОРОЧЕНЬ АТО

– антитерористична операція

БО / БФ

– благодійна організація / благодійний фонд

ВПО

– внутрішньо переміщені особи (у текстах відповідей респондентів також як ВПЛ)

ГО / НДО

– громадська організація / недержавна організація

ДЛНР / ДНР / ЛНР

– так звані Донецька і Луганська народні республіки

ЖЕК

– житлово-експлуатаційна контора

МНС

– Міністерство надзвичайних справ

ОВЦА

– обласна військово-цивільна адміністрація

ОДА

– обласна державна адміністрація

СБУ

– Служба безпеки України

ТЕС / АЕС

– теплоелектростанція / атомна електростанція

ТОВ

– товариство з обмеженою відповідальністю

УСЗН

– управління праці та соціального захисту населення (в текстах від повідей респондентів також як СЗН / ОСЗН / собес)

Скорочення назв міжнародних структур, що згадуються у звітах: ВКБ ООН

– Верховний комісаріат ООН у справах біженців

ЄІБ

– Європейський інвестиційний банк

ОБСЄ

– Організація з безпеки і співробітництва в Європі

ООН

– Організація об’єднаний націй

ADRA

– Адвентистське агентство допомоги і розвитку

OCHA

– Офіс координації гуманітарних справ при ООН

UNDP

– Програма розвитку ООН (ПРООН)

UNICEF

– Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ)

Аналітичні звіти за результатами соціологічних досліджень засад ефективної взаємодії місцевих органів влади і громад з ВПО 5

Аналітичний звіт по дослідженню «Оцінка потреб та умов життя вимушених переселенців»

Жовтень 2015

ВСТУП Збройний конфлікт на Сході України суттєво вплинув не лише на життя на непідконтрольних українському уряду територіях, а й на соціально-економічну ситуацію в областях, близьких до зони конфлікту. Бойові дії спричинили руйнування в містах, близьких до лінії розмежування, і потік внутрішньо переміщених осіб, що чинять додаткове навантаження на соціальну інфраструктуру та ринок праці, котрий переживає важкі часи через економічну кризу. І вимушені переселенці, і мешканці населених пунктів, що їх приймають, потребують системної підтримки, що полегшила б їх непросте становище. Надзвичайна програма Європейського Інвестиційного Банку для відновлення України, що буде реалізуватися сумісно з Урядом України, передбачає фінансування невеликих локальних проектів з відновлення інфраструктури в областях, прилеглих до зони конфлікту, що прийняли найбільшу кількість внутрішньо переміщених осіб з Донбасу, забезпечення доступу населення до публічних послуг, створення нових робочих місць. Міжнародний фонд «Відродження» надає експертну підтримку цій програмі з питань інформування та залучення зацікавлених сторін до реалізації проектів та забезпечення соціальної згуртованості та злагоди у спільнотах, де вони будуть втілюватись. В рамках проекту експертної підтримки Надзвичайної програми Європейського Інвестиційного Банку Київський міжнародний інститут соціології на замовлення Міжнародного фонду «Відродження» провів соціологічне дослідження «Оцінка потреб та умов життя вимушених переселенців» у декількох містах, попередньо вибраних для реалізації пілотних проектів з відбудови інфраструктури. Основні завдання дослідження: •• З’ясувати нинішню життєву ситуацію, першочергові потреби та актуальні проблеми внутрішньо переміщених осіб; •• Описати досвід взаємодії ВПО з державними установами, та проблеми, що при цьому виникають; •• Дізнатись особливості взаємодії ВПО з місцевим населенням та між собою; наявність конкуренції за ресурси, конфліктів; рівень інтеграції ВПО в місцеву спільноту; •• Описати самоідентифікацію ВПО (вужча регіональна vs. ширша національна); причини вибору певного місця проживання після переїзду; плани щодо подальшої міграції; •• Виокремити лідерів думок у середовищі ВПО, а також людей, організації та установи, з якими вони взаємодіють, отримують від них інформацію та підтримку, зокрема об’єднання ВПО заради самодопомоги.

Результати дослідження мають лягти в основу плану дій, що сприятиме успішній інтеграції ВПО в місцеву спільноту, уникненню конфліктів усередині спільноти, ефективному інформуванню про проекти Європейського Інвестиційного Банку та залученню ВПО до їх реалізації.

Аналітичний звіт по дослідженню «Оцінка потреб та умов життя вимушених переселенців» 7

МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ Протягом польового етапу дослідження було опитано 425 внутрішньо переміщених осіб віком від 18 років, які виїхали з Криму з березня 2014 року або з Донбасу з травня 2014 року. Респонденти могли як мати офіційний статус внутрішньо переміщеної особи (довідку, реєстрацію з державних установах), так і не мати. Опитування було заплановано в 7 містах, але через дуже малу кількість переселенців у Приморську Запорізької області польові роботи були перенесені в Бердянськ. У Дергачах Харківської області також виникли складнощі з пошуком цільової групи, тому основний масив інтерв’ю був узятий у Чугуєві. Розподіл інтерв’ю по містах та областях наведений у таблиці нижче.

Таблиця 1.1. Кількість інтерв’ю по містах Слов’янськ (Донецька область) Нікополь (Дніпропетровська область) Дергачі (Харківська область) Чугуїв (Харківська область) Приморськ (Запорізька область) Бердянськ (Запорізька область) Сєвєродонецьк (Луганська область) Разом

80 81 20 66 3 95 80 425

Надалі у звіті інтерв’ю, взяті у Приморську, завжди аналізуються разом з інтерв’ю з Бердянська. Інтерв’ю з Дергачів та Чугуєва також аналізуються разом, якщо не вказано інше. Точки, на яких відбувався пошук та опитування респондентів, - місця колективного проживання, волонтерські та благодійні організації. Третій спосіб пошуку – «снігова куля» (коли контакти ВПО надавали інші переселенці) або списки адрес проживання або роботи ВПО, які вдавалось отримати від місцевих установ або волонтерських організацій. Розподіл інтерв’ю за методом пошуку респондента по містах наведений у таблиці нижче.

8 Аналітичний звіт по дослідженню «Оцінка потреб та умов життя вимушених переселенців»

Слов’янськ Нікополь Дергачі Чугуїв Приморськ Бердянськ

«Снігова куля», за місцем роботи чи проживання за списками Місця колективного проживання (модульне містечко, бази відпочинку, гуртожитки) Волонтерські, благодійні організації

Сєверодонецьк

Разом

Таблиця 1.2. Методи пошуку респондентів по містах

0

1

18

6

2

33

0

60

5

46

0

19

1

39

0

110

75

34

2

41

0

23

78

253

Для більш збалансованої за віком, статтю та родом занять вибірки були встановлені нежорсткі квоти: не менше 30% чоловіків, не менше 20% осіб віком від 18 до 30 років, не менше 30% працюючих. Квоти були витримані не скрізь по причині особливостей цільової групи в певному місті. Наприклад, за звітами інтерв’юерів, у Нікополі Дніпропетровської області знаходиться модульне містечко, куди переважно селять старших людей та жінок з дітьми, а чоловіки з їх сімей лишаються працювати у Дніпропетровську або деінде; тому ВПО Нікополя більшою мірою представлені старшими людьми та жінками. Польові роботи тривали з 11 по 27 жовтня. Метод опитування – F2F з елементами напівструктурованих глибинних інтерв’ю. Деякі розділи анкети були повністю закритими та структурованими, в той час як інші передбачали, що респондент відповідає на питання як на відкриті (списки альтернатив, якщо вони є, відомі тільки інтерв’юеру і використовуються для кодування відповіді), а інтерв’юер має право задавати уточнюючі запитання. З кожним інтерв’юером перед початком роботи було проведено брифінг по методології та інструментарію та контрольне інтерв’ю з супервізорами із центрального офісу.

Соціально-демографічний профіль опитаних Протягом польового етапу дослідження було опитано 124 чоловіка та 301 жінка (29% та 71% відповідно). Менша представленість чоловіків у вибірці пояснюється їх меншою пропорцією в цільовій групі, важчою досяжністю та значно меншою готовністю брати участь в дослідженні. Найменше чоловіків – серед опитаних у Дніпропетровській та Харківській області, найбільше – в Луганській.

Аналітичний звіт по дослідженню «Оцінка потреб та умов життя вимушених переселенців» 9

Таблиця 2.1. Стать (% від опитаних) Слов’янськ

Чоловіча 33% Жіноча 68%

Нікополь

Дергачі, Чугуїв

22% 78%

20% 80%

Бердянськ, Приморськ 33% 67%

Сєверодонецьк 39% 61%

Разом 29% 71%

Вибірка внутрішньо переміщених осіб включає 100 респондентів віком від 18 до 30 років (24%), 167 - віком від 31 до 45 років (39%), 87 - віком від 46 до 59 років (20%), 71 - старше 60 років (17%). У Луганській області був опитаний більший відсоток 18-30-річних переселенців (35%) і менший – людей старше 46 років (18%) порівняно з іншими областями. У Дніпропетровській області, навпаки, понад половина ВПО старше 46 років.

Таблиця 2.2. Вік. (% від опитаних)

18-30 років 31-45 років 46-59 років 60+ років

Слов’янськ

Нікополь

Дергачі, Чугуїв

Бердянськ, Приморськ

Сєверодонецьк

Разом

21%

11%

21%

29%

35%

24%

38%

25%

45%

42%

46%

39%

23%

27%

23%

18%

11%

20%

19%

37%

10%

11%

8%

17%

55% опитаних до початку збройного конфлікту проживали у Донецькій області, 44% - у Луганській, і менш ніж 1% - в Криму. У Слов’янську, Нікополі, Бердянську переважають ВПО з Донецької області (від 70% до 85%), а у Сєвєродонецьку, Чугуєві та Дергачах – з Луганської (63%-95%).

Таблиця 2.3. Місце проживання до початку збройного конфлікту (% від опитаних) Слов’янськ Нікополь

Крим 0% 1% Донецька область 85% 70% Луганська область 15% 28%

Дергачі, Чугуїв 0%

Бердянськ, Приморськ 0%

Сєверодонецьк 1%

Разом 0%

37%

76%

4%

55%

63%

24%

95%

44%

Більшість респондентів-ВПО покинули свої домівки з березня по серпень 2014 року (35%) або з вересня 2014 по лютий 2015 року (41%). Ще 19% переїхали відносно недавно – весною чи літом цього року, а 4% - цієї осені.

10 Аналітичний звіт по дослідженню «Оцінка потреб та умов життя вимушених переселенців»

Серед тих респондентів, що зараз проживають у Слов’янську та Бердянську, найбільше таких, що покинули своє помешкання в першій-другій хвилі міграції, а серед тих, хто мешкає у Дергачах та Чугуєві, більше переселенців цього року.

Таблиця 2.4. Період переселення (% від опитаних) Слов’янськ

З березня по 46% серпень 2014 року З вересня 2014 по 38% лютий 2015 року З березня по 14% серпень 2015 року З вересня 2015 3% року

Нікополь

Дергачі, Чугуїв

Бердянськ, Приморськ

Сєверодонецьк

Разом

38%

19%

39%

33%

35%

25%

50%

47%

43%

41%

32%

21%

12%

19%

19%

4%

10%

1%

5%

4%

35% респондентів мають вищу освіту, 26% - неповну вищу або середню спеціальну, 23% - середню професійно-технічну. 16% мають повну загальну середню або нижче. В областях, де більше старших респондентів, більше ВПО з нижчим освітнім рівнем.

Таблиця 2.5. Освіта (% від опитаних)

Базова загальна середня чи нижче Повна загальна середня Середня професійнотехнічна Неповна вища / середня спеціальна Базова або повна вища

Слов’янськ

Нікополь

Дергачі, Чугуїв

Бердянськ, Приморськ

Сєверодонецьк

Разом

9%

6%

6%

3%

1%

5%

19%

16%

12%

0%

9%

11%

26%

23%

22%

22%

23%

23%

15%

20%

30%

40%

22%

26%

31%

35%

30%

35%

44%

35%

Серед респондентів понад половина була економічно активною до вимушеного переміщення: 42% як наймані працівники, 8% - як зайняті індивідуальною трудовою діяльністю, по 1% - як роботодавці або військовослужбовці. 26% знаходились на пенсії, 16% займались домашнім господарством, а 4% були безробітними. Після переселення економічно активними залишились тільки 26% респондентів. Рівень безробіття зріс із 4% до 22%, також на декілька відсотків зросли категорії пенсіонерів та зайнятих домашнім господарством. Найбільше безробітних – у Нікополі та Сєвєродонецьку, а найменше – у Слов’янську та Бердянську, але в останніх двох найвищий відсоток домогосподарок(-ів). Якщо Аналітичний звіт по дослідженню «Оцінка потреб та умов життя вимушених переселенців» 11

рахувати ці два види (не)зайнятості разом, області мають більш-менш подібну ситуацію із незайнятістю ВПО працездатного віку. Найменший відсоток зайнятих – у Нікополі (4%).

Таблиця 2.6. Основний рід занять до та після переселення (% від опитаних) Слов’янськ

Нікополь

Дергачі, Бердянськ, Чугуїв Приморськ До Після До Після

До Після До Після Найманий 35% 22% 43% 2% 45% працівник Інд. трудова 9% 4% 3% 2% 3% діяльність Роботодавець 0% 0% 0% 0% 1% Військово0% 0% 0% 0% 1% службовець Домашнє господарство, 20% 27% 6% 10% 17% декрет Пенсіонер 31% 34% 43% 51% 22% Учень, 0% 0% 0% 0% 3% студент Безробітний 5% 14% 3% 33% 5% Інше 0% 0% 3% 1% 1%

Сєверодонецьк До Після

Разом До

Після

24%

26%

15%

65%

29%

42%

18%

3%

20%

17%

4%

0%

8%

6%

1%

1%

1%

3%

1%

1%

1%

0%

0%

1%

3%

3%

1%

1%

20%

23%

23%

9%

16%

16%

19%

27%

23%

24%

10%

10%

26%

29%

0%

1%

0%

1%

1%

1%

0%

23% 1%

4% 1%

14% 2%

4% 0%

29% 9%

4% 1%

22% 3%

Якщо порівняти професійні категорії зайнятих до та після переселення, видно, що структура зайнятості в цілому лишилась подібною, але дещо зріс відсоток зайнятих у найпростіших професіях та у категорії робітників з обслуговування технологічного обладнання, машин (включає в себе водіїв), в той час як зменшилась частка зайнятих у категоріях професіоналів, спеціалістів, допоміжного персоналу, працівників сфери торгівлі та послуг, кваліфікованих робітників з інструментом. Це вказує на те, що ті з внутрішньо переміщених, хто спромігся знайти роботу, знайшли таку саму або гіршу.

12 Аналітичний звіт по дослідженню «Оцінка потреб та умов життя вимушених переселенців»

Таблиця 2.7. Професійна категорія до та після переселення (% від опитаних)

Законодавці, керівники, менеджери Професіонали Спеціалісти та допоміжний персонал Службовці, офісні працівники Працівники сфери торгівлі та послуг Кваліфіковані робітники сільського та лісового господарства Кваліфіковані робітники з інструментом Робітники з обслуговування технологічного обладнання, машин Найпростіші професії

До 4% 16% 17% 3% 27% 2% 18%

Після 4% 15% 14% 3% 26% 0% 17%

9%

10%

5%

12%

60% респондентів проживає в орендованому житлі, 29% - в приміщеннях, наданих під потреби внутрішньо переміщених осіб, 10% - у родичів, друзів, знайомих. У Слов’янську та Сєвєродонецьку переважна більшість орендує помешкання, в Бердянську та Нікополі, окрім орендованих приміщень, значна частка опитаних живе в гуртожитках, санаторіях, модульному містечку. У містечках Харківської області майже кожен четвертий проживає з родичами.

Таблиця 2.8. Де Ви проживаєте? (% від опитаних)

Орендоване житло Житло родичів, друзів, знайомих (не сплачує оренду) Гуртожиток, санаторій, хостел, лікарня тощо Власне житло Де доведеться Інше

Бердянськ, Приморськ 58%

Сєверодонецьк 84%

Разом

27%

Дергачі, Чугуїв 53%

5%

7%

23%

0%

14%

10%

15%

62%

23%

40%

3%

29%

0% 1% 0%

0% 0% 4%

0% 0% 0%

1% 1% 0%

0% 0% 0%

0% 0% 1%

Слов’янськ

Нікополь

79%

60%

Аналітичний звіт по дослідженню «Оцінка потреб та умов життя вимушених переселенців» 13

ОБСТАВИНИ ПЕРЕСЕЛЕННЯ ТА ПЛАНИ НА МАЙБУТНЄ Основна причина вибору певного населеного пункту як місця проживання після виїзду з окупованих територій – соціальні зв’язки, а саме, наявність у ньому родичів, друзів, знайомих, що проживають там постійно або раніше вимушено переселились до цього міста. У 30% опитаних в місці їх нинішнього проживання мешкають близькі та знайомі, а 28% вказали, що до цього міста раніше переїхав хтось з їх соціального оточення. Ще 20% пояснили своє рішення тим, що у місті вже проживало чимало переселенців (що вказувало на наявність можливостей для поселення). Друга поширена причина вибору певного міста – близькість до покинутого дому. Цей фактор мав значення для 20% опитаних. 8% також вказали на те, що з їх нового місця проживання легше їздити додому. Найменш поширеною причиною з перерахованих була наявність роботи або перевід на нове місце роботодавцем. Вплив різних чинників на вибір респондентів неоднаковий в різних областях. Наприклад, наявність родичів і друзів, що постійно мешкають у населеному пункті, найбільш популярна причина вибору респондентами Слов’янська, Нікополя, Чугуєва та Дергачів як нового місця проживання, але майже не грає ролі для Бердянська. Натомість переселенці в Бердянську частіше за інших керувались тим, що в це місто раніше вже переїхали їх родичі та знайомі. Близькість до дому мала значення для тих, хто зупинився в Бердянську та Сєвєродонецьку, значно менше – для Слов’янська, і майже не відігравала ролі для ВПО Нікополя й містечок Харківської області. Для Сєвєродонецька, єдиного міста з усіх, також має певну вагу причина «роботодавець перевів на роботу в цей населений пункт».

Таблиця 3.1. Розкажіть, будь ласка, як Ви опинились в цьому місті, чим обумовлений Ваш вибір? (% від опитаних) Бердянськ, Сєверо- Разом Слов’янськ Нікополь Дергачі,

Чугуїв Приморськ донецьк В цьому місті постійно проживають родичі, 38% 44% 45% 2% 26% 30% знайомі, друзі В це місто раніше вже вимушено переселились 18% 6% 19% 60% 33% 28% родичі, друзі, знайомі Місто знаходиться близько до населеного пункту, де респондент 14% 6% 2% 35% 43% 20% проживав до переселення В цьому місті вже проживала значна 19% 18% 22% 28% 13% 20% кількість внутрішньо переміщених осіб З цього міста простіше 5% 0% 0% 16% 19% 8% їздити додому В цьому місті було 6% 15% 13% 0% 3% 7% безкоштовне житло Роботодавець перевів на 0% 0% 2% 0% 15% 3% роботу в це місто

14 Аналітичний звіт по дослідженню «Оцінка потреб та умов життя вимушених переселенців»

Заздалегідь знайшли роботу в цьому місті Інше Важко сказати, не знаю

0%

1%

3%

0%

0%

1%

28% 1%

26% 0%

27% 0%

55% 0%

33% 1%

34% 0%

Інші чинники, що вплинули на вибір, про які розповіли респонденти: «Ехали где не стреляли, куда люди ехали, туда и мы» (Слов’янськ) «В августе вывозили и я не спрашивал куда, я просто собрался и выехал в Артемовск, а там волонтерские служители вели распределение Славянск, Изюм» (Слов’янськ) «Ближний город после освобождения» (Слов’янськ) «Начала в Хмельницкой области, искали жильё, жили в детском лагере в Ровенской области, через интернет нашла в Никополе модульный городок» (Нікополь; такий довгий ланцюжок переміщень по країні часто зустрічається в розповідях респондентів з цього міста) «Жила в Марганце на квартире, узнала с новостей по телевизору, приехала попросилась и меня приняли» (Нікополь) «Позвонили, чтоб переезжала, сначала жила у них, а потом перешла в Благодать» (Нікополь) «Училась раньше в Харькове» (Харківська область) «Привезли украинские войска» (Харківська область) «Из Харькова направили, сказали что тут есть еще жилье» (Харківська область) «В Интернете нашли - сдается дом, и поехали» (Харківська область) «Приехали летом отдохнуть и переждать боевые действия» (Бердянськ) «Отдыхали здесь часто» (Бердянськ) «Перевезли из церкви Благая весть» (Бердянськ) «Выбор делали родители, университет, в котором я учусь, переехал в Северодонецк» (Сєвєродонецьк) «Из всех городов Луганской области, самый удобный и комфортный город для жизни с развитой инфраструктурой» (Сєвєродонецьк)

14% усіх опитаних розглядали інші варіанти щодо того, куди переїхати. В досліджуваних містах Донецької, Дніпропетровської та Харківської областей таких було 21-23%, а в Запорізькій та Луганській – всього по 4%. Із 49 респондентів, які відповіли на питання, які інші варіанти вони розглядали, тільки 5 назвали Росію, а 3 – інші країни (Білорусію, Ізраїль, Німеччину). Всі інші вибирали між містами в межах України. Основними бар’єрами виявилась відсутність безкоштовного або недорогого житла в іншому місті та невпевненість у тому, що там вдасться влаштуватись. Значна частина внутрішньо переміщених осіб розглядає свій статус як тимчасовий і має намір повернутися туди, звідки вони приїхали. Більш ніж половина від усіх опитаних збирається повернутися додому в найближчі декілька років. 26% не збираються, а 20% не можуть відповісти.

Аналітичний звіт по дослідженню «Оцінка потреб та умов життя вимушених переселенців» 15

Частка тих, хто не збирається повертатись, найменша у Бердянську (5%), дещо більша в Слов’янську та містечках Харківської області (17-18%), ще більша в Нікополі (36%) та досягає 56% у Сєвєродонецьку.

Таблиця 3.2. Чи збираєтесь Ви повернутись додому на постійне місце проживання в найближчі декілька років? (% від опитаних) Бердянськ, Приморськ 82% 5%

Сєверодонецьк 11% 56%

Разом

51% 36%

Дергачі, Чугуїв 67% 17%

14%

15%

13%

33%

20%

Слов’янськ

Нікополь

Так Ні Важко сказати, не знаю / відмова

54% 18% 29%

54% 26%

Основні причини того, що люди не збираються додому: •• Зруйноване житло: «Дом разбит и квартира - прямое попадание»; •• Бойові дії: «Продолжаются военные действия»; •• Проблеми з сусідами: «Мой дом разбит, страх, что оставшиеся люди в Авдеевке не примут нас назад, будут гнобить»; •• Небажання жити в ДЛНР: «Не разделяю политических взглядов той стороны, могу попасть под репрессии», «Психологический барьер, не могу забыть того, что происходило там»; •• Бажання дати дітям українську освіту: «Дети посещают школу, хочу, чтобы они получили украинское образование», «Хочу чтобы мой будущий ребенок родился и жил на территории Украины»; •• Певна вкоріненість на новому місці: «Уже работаю, не хочу все переживать заново», «Дети ходят в школу, привыкли к коллективу»; •• Лояльність до України: «Я буду жить только на Украине»; •• Відсутність можливостей для нормального життя, перспектив: «Не хочу жить в бардаке», «Там стало дорого жить, по слухам знаю, что там цены высокие». На ймовірність того, що людина збираються повернутись, впливає вік: люди старше 46 років частіше відповідають, що хотіли б додому, аніж молодші ВПО. Натомість наявність дітей, всі з яких ходять у шкільні чи дошкільні навчальні заклади, та членів сім’ї, всі з яких працюють, підвищує шанси того, що респондент повертатись не хоче. При цьому наявність роботи у самого респондента не збільшує його прив’язаність до теперішнього місця проживання. Склад сім’ї та наявність родичів, що лишились на окупованих територіях, не продемонстрували очевидного впливу на плани повернутися додому. Більш ніж половина опитаних не можуть сказати, коли б вони хотіли повернутися додому. Це скоріше залежить від виконання декількох умов: припинення бойових дій, повернення Донбасу під контроль української влади та налагодження умов для нормального життя на цих територіях. Важливість цих умов є неоднаковою в різних областях. Зокрема, в Харківській області повернення Донбасу в склад Україні є необхідною умовою тільки для 27% опитаних. В Сєвєродонецьку тільки 3% назвали умовою припинення бойових дій, а 41% не змогли відповісти взагалі.

16 Аналітичний звіт по дослідженню «Оцінка потреб та умов життя вимушених переселенців»

Таблиця 3.3. За яких умов Ви б повернулись додому на постійне місце проживання? (% від опитаних)

Припинення бойових дій Поверення Донбасу під контроль української влади Перехід Донбасу під контроль Росії Налагодження умов для нормального життя на Донбасі За будь-яких умов За жодних умов Інше Важко сказати, не знаю

Слов’янськ Нікополь

Дергачі, Чугуїв

Бердянськ, Приморськ

Сєверодонецьк

Разом

60%

62%

42%

96%

3%

54%

41%

53%

27%

96%

41%

53%

0%

1%

0%

1%

0%

0%

49%

28%

43%

28%

14%

32%

1% 1% 29%

0% 6% 9%

3% 8% 2%

2% 0% 0%

0% 8% 6%

1% 4% 9%

3%

17%

12%

2%

41%

14%

Тільки 4% від всіх респондентів збираються переїхати в інше місто чи країну в найближчі декілька років (не додому). Необхідні умови – наявність житла та/або роботи. У 44% опитаних ВПО вдома лишились члени їх родини. Переважно це старші покоління, які не хочуть покидати домівки, але дехто називав чоловіків (стережуть помешкання) і рідше – дітей (навчаються). У 18% деякі члени родини виїхали в інший населений пункт (в Нікополі у цілих 41% є такі родичі). Це переважно представники того ж покоління, до якого належить респондент (брати, сестри, чоловіки), рідше – молодшого (дорослі діти). У 59% тих, хто проживає з працездатними дорослими віком від 18 до 60, є працюючі серед членів родини. 72% тих, хто живе з неповнолітніми, вказали, що діти відвідують шкільні та дошкільні навчальні заклади. Це вказує на те, що значна частка ВПО в досліджуваних містах встигла до певної міри вкоренитися.

Таблиця 3.4. Місцезнаходження та заняття інших членів родини (% від опитаних; питання про працюючих членів родини - % від тих, хто переїхав з працездатними людьми віком від 18 до 60; питання про дітей - % від тих, хто переїхав з неповнолітніми)

Хтось із членів сім’ї лишився в тому населеному пункті, звідки переїхали Хтось із членів сім’ї виїхав в інший населений пункт або країну

Слов’янськ

Нікополь

Дергачі, Чугуїв

Бердянськ, Приморськ

Сєверодонецьк

Разом

33%

50%

64%

34%

41%

44%

11%

41%

14%

18%

8%

18%

Аналітичний звіт по дослідженню «Оцінка потреб та умов життя вимушених переселенців» 17

Хоча б один з інших членів родини працює, окрім самого респондента ( з тих, хто живе з респондентом) Хоча б одна дитина відвідує навчальні заклади ( з тих, хто живе з респондентом)

Слов’янськ

Нікополь

Дергачі, Чугуїв

Бердянськ, Приморськ

Сєверодонецьк

Разом

67%

46%

49%

52%

82%

59%

74%

87%

78%

57%

75%

72%

18 Аналітичний звіт по дослідженню «Оцінка потреб та умов життя вимушених переселенців»

ПРОБЛЕМИ, З ЯКИМИ ДОВЕЛОСЬ ЗІШТОВХНУТИСЯ ВПО ПІСЛЯ ПЕРЕСЕЛЕННЯ Переважній більшості опитаних внутрішньо переміщених осіб доводилось переживати нестачу грошей на побутові товари, одяг, взуття та на харчування з моменту переселення – про це повідомили 77-78% респондентів. 61% доводилось сплачувати значну для них суму за житло, 54% бракувало коштів на ліки. 41% не могли знайти добре оплачувану роботу, а 39% - просто вакантне місце, яке б підходило. 34% зіштовхувалися з відсутністю вільного житла, 31% - з незадовільними житловими умовами. 21% опитаних не міг оплатити необхідне лікування. Проблема з нестачею місць у шкільних та дошкільних закладах менш поширена, але вона виникала у 7% респондентів. 3% не могли більше сплачувати за навчання, а 1% - продовжувати його. Найбільше труднощів виникало у тих респондентів, що проживають наразі у Бердянську: в середньому на одну людину припадає 6-7 проблем. Частіше, ніж в інших містах, перед переселенцями з цього міста стояли проблеми з пошуком роботи, нестачею грошей на харчування та побутові товари, вартістю та відсутністю вільного житла, житловими умовами, нестачею місць в школах і дитсадках. Внутрішньо переміщені особи у Слов’янську та Нікополі мали в середньому по 4-5 проблем. Серед специфічних для цих населених пунктів проблем – нестача грошей на ліки, неможливість оплатити лікування. Натомість в Слов’янську майже не було проблем з відсутністю вільного житла, а в Нікополі – з його вартістю (дякуючи наявності модульного містечка). У Дергачах, Чугуєві, Сєвєродонецьку переселенцям доводилось вирішувати по 2-4 проблеми. Основна проблема невеликої спільноти у Дергачах – нестача вільного житла. В Сєвєродонецьку в основному потерпали від нестачі коштів на харчування та побут, високої плати за житло. У Чугуєві основною проблемою також були фінансові складнощі.

Таблиця 4.1. З якими проблемами Вам та членам Вашої родини довелось зіштовхнутися з моменту переселення? (% від опитаних)

Брак грошей на побутові товари, одяг, взуття Брак грошей на харчування Житло обходиться занадто дорого Брак грошей на ліки Відсутність добре оплачуваної роботи Відсутність вакантних робочих місць

СєвероСлов’янськ Нікополь Дергачі Чугуїв Бердянськ, Приморськ донецьк

Разом

83%

68%

35%

59%

96%

90%

78%

83%

74%

45%

65%

89%

76%

77%

73%

20%

25%

46%

89%

81%

61%

74%

65%

5%

46%

57%

40%

54%

38%

25%

10%

35%

79%

29%

41%

30%

32%

25%

26%

77%

23%

39%

Аналітичний звіт по дослідженню «Оцінка потреб та умов життя вимушених переселенців» 19

Відсутність вільного житла Незадовільні житлові умови Неможливість оплатити необхідне лікування Брак місць в школах, дитсадках Неможливість оплатити навчання Неможливість продовжувати навчання Інше ЖОДНИХ ПРОБЛЕМ ВАЖКО СКАЗАТИ, НЕ ЗНАЮ

СєвероСлов’янськ Нікополь Дергачі Чугуїв Бердянськ, Приморськ донецьк

Разом

6%

35%

50%

24%

84%

4%

34%

38%

33%

0%

33%

51%

5%

31%

30%

30%

0%

12%

23%

11%

21%

6%

1%

0%

0%

23%

0%

7%

3%

7%

0%

0%

6%

0%

3%

1%

2%

0%

0%

3%

0%

1%

6%

30%

25%

9%

0%

1%

10%

1%

5%

5%

0%

0%

3%

2%

0%

1%

0%

0%

0%

0%

0%

Порядок проблем, які залишились у переселенців на момент опитування, практично не змінився. Топ-3 проблем – нестача грошей на харчування та побут, дороге житло. Якщо порівняти відсоток внутрішньо переміщених осіб, які зустрічалися з певною проблемою з моменту переїзду, та відсоток тих, в кого вона залишилась, можна зробити висновок, які проблеми вирішуються найважче та найповільніше. Як показує діаграма нижче, частіше вирішуються проблеми з браком грошей на побутові товари, одяг, взуття та харчування. Окрім того, з часом покращується ситуація з наявністю житла та житловими умовами. Від третини до половини тих, хто мав перераховані труднощі, зуміли з ними справитись. Складніше вирішуються проблеми зі здоров’ям (брак грошей на ліки, неможливість оплатити необхідне лікування) та роботою (відсутність вакантних робочих місць, відсутність добре оплачуваної роботи), а також завеликими витратами на житло. Ці проблеми минули тільки у кожного четвертого – кожного п’ятого респондента, який з ними зіштовхувався, у решти вони залишились. Стратегії вирішення проблем у внутрішньо переміщених осіб здебільшого пасивні. Проблему з харчуванням, одягом, побутовими товарами в основному вирішують завдяки гуманітарній допомозі від волонтерів та благодійних організацій. Іншою практикою є оформлення соціальних виплат, які частково компенсують фінансові труднощі. З житлом нерідко допомагають родичі, знайомі, волонтери, прихожани церков, але дехто знаходив його сам. Роботу знаходять по-різному – через старі зв’язки, оголошення, майже ніхто не згадував Центр зайнятості.

20 Аналітичний звіт по дослідженню «Оцінка потреб та умов життя вимушених переселенців»

Діаграма 4.1. Проблеми, що були, і проблеми, що залишились на сьогодні (% від всіх опитаних). Діаграма 4.1. Проблеми, що були, і проблеми, що залишились на сьогодні (% від всіх опитаних).

78%

Всі проблеми, що були

Проблеми, що залишились

77% 61% 52%

43%

48%

54% 39% 40% 41% 34% 31% 31% 29% 21% 22% 18% 17%

7%

4% 3%1%

1% 1%

10% 8%

Значна кількість проблем в Бердянську вирішилась, особливо це стосується нестачі грошей на різні потреби та незадовільних житлових умов. На даний момент більше половини опитаних ВПО мають проблеми з вартістю житла, відсутністю вільних помешкань та вакантних робочих місць. Наразі складнощі з роботою найбільше поширені саме серед переселенців у Бердянську. ЗначнаВ кількість проблем в Бердянську особливо це знайшов стосується нестачі Сєвєродонецьку пом’якшилась проблема звирішилась, наявністю житла, дехто також роботу, але грошей на різні потреби та незадовільних житлових умов. На даний момент більше лишаються практично невирішеними фінансові труднощі переселенців у цьому місті, передусім, стосовно половини ВПО мають проблеми з вартістю житла, вільних вартості опитаних житла та нестачі грошей на ліки й побут. Проблеми з дорогим житлом відсутністю і нестачею фінансів на побутові товари в Сєвєродонецьку є найбільш поширеними серед ВПО, порівняно з іншими містами. помешкань та вакантних робочих місць. Наразі складнощі з роботою найбільше В Слов’янську проблеми залишаютьсяу Бердянську. практично такими ж гострими, що й були. Майже нічого не поширені саме серед переселенців змінилось щодо наявності добре оплачуваної роботи, високої оплати за житло. Більший відсоток ВПО у цьому місті порівняно з іншими заявляє проблема про нестачу грошей на ліки та харчування. В Сєвєродонецьку пом’якшилась з наявністю житла, дехто також знайшов Нікополі близько половини респондентів знайшли прийнятне по ціні труднощі житло, але інші проблеми роботу,В але лишаються практично невирішеними фінансові переселенців вирішуються погано. Мінімально змінився відсоток тих, хто відчуває нестачу грошей на ліки та у цьому місті, передусім, стосовно вартості житла та нестачі грошей на ліки побутові й побут. товари, а також не може дозволити собі необхідне лікування. Проблеми з дорогим житлом і нестачею фінансів на побутові товари в Сєвєродонецьку В Чугуєві близько половини тих, хто відчував брак коштів на харчування, побут та ліки, зуміли вирішити є найбільш порівняно з іншими містами. для себе поширеними ці труднощі. Але серед кількістьВПО, ВПО, які не мають добре оплачуваної роботи, не можуть лікуватись і живуть в незадовільних умовах, змінилась несуттєво. В Слов’янську проблеми залишаються практично такими ж та гострими, й були. Майже У Дергачах пом’якшились проблеми з нестачею грошей на побут відсутністющо добре оплачуваної нічого не змінилось щодо наявності добре оплачуваної високоїі оплати житло. роботи, але, як і раніше, є складнощі з дорогим житлом, відсутністюроботи, вільних помешкань дорогимиза ліками.

Більший відсоток ВПО у цьому місті порівняно з іншими заявляє про нестачу грошей на Таблиця 4.2. Які проблеми залишились на сьогодні? (% від опитаних) ліки та харчування. Бердянськ, СєвероСлов'янськ Нікополь Дергачі Чугуїв

Разом

донецьк В Нікополі близько половини респондентів знайшли прийнятнеПриморськ по ціні житло, але інші Брак грошей на побутові товари, одяг, 72% 64% 19% 28% тих, 19% 87% нестачу 52% проблеми вирішуються погано. Мінімально змінився відсоток хто відчуває взуття грошей на ліки та побутові товари, а також не може дозволити собі необхідне лікування.

66% 9% 25% 34% 51% 82% 48% Житло обходиться занадто дорого 67% 61% 31% 31% 7% 60% та ліки, 43% Брак грошей на харчування В Чугуєві близько половини тих, хто відчував брак коштів на харчування, побут 58% 60% 6% 28% 22% 41% 40% Брак грошей на ліки зуміли вирішити для себе ці труднощі. Але кількість ВПО, які не мають добре оплачуваної 37% 21% 6% 32% 46% 19% Відсутність добре оплачуваної роботи роботи, не можуть лікуватись і живуть в незадовільних умовах, змінилась несуттєво.31% Відсутність вакантних робочих місць

24%

25%

19%

19%

55%

17%

29%

У Дергачах пом’якшились проблеми0%з нестачею побут 52% та відсутністю добре 23% грошей 44% на 19% 1% 22% Відсутність вільного житла оплачуваної роботи, але, як і раніше, є складнощі житлом,7%відсутністю 32% 25% з дорогим 0% 31% 4% вільних 18% Незадовільні житлові умови помешкань і дорогими ліками. Неможливість оплатити необхідне 27% 27% 0% 11% 12% 12% 17% лікування

11

Аналітичний звіт по дослідженню «Оцінка потреб та умов життя вимушених переселенців» 21

Таблиця 4.2. Які проблеми залишились на сьогодні? (% від опитаних) СєвероСлов’янськ Нікополь Дергачі Чугуїв Бердянськ, Приморськ донецьк Разом Брак грошей на побутові товари, одяг, взуття Житло обходиться занадто дорого Брак грошей на харчування Брак грошей на ліки Відсутність добре оплачуваної роботи Відсутність вакантних робочих місць Відсутність вільного житла Незадовільні житлові умови Неможливість оплатити необхідне лікування Брак місць в школах, дитсадках Неможливість оплатити навчання Неможливість продовжувати навчання Інше

72%

64%

19%

28%

19%

87%

52%

66%

9%

25%

34%

51%

82%

48%

67%

61%

31%

31%

7%

60%

43%

58%

60%

6%

28%

22%

41%

40%

37%

21%

6%

32%

46%

19%

31%

24%

25%

19%

19%

55%

17%

29%

0%

23%

44%

19%

52%

1%

22%

32%

25%

0%

31%

7%

4%

18%

27%

27%

0%

11%

12%

12%

17%

8%

0%

0%

0%

9%

0%

4%

1%

4%

0%

0%

0%

0%

1%

0%

3%

0%

0%

1%

0%

1%

6%

29%

13%

6%

0%

0%

8%

Однієї, однозначно найбільш болючої проблеми для всіх опитаних ВПО немає. Частіше за все згадували дороговизну оренди житла (27% від всіх опитаних), при цьому ця проблема стоїть найбільш гостро для переселенців у Сєвєродонецьку, а найменш актуальна вона для мешканців Нікополя. На другому місці – відсутність добре оплачуваної роботи (12%). Частіше за інших про цю проблему згадували ВПО у Слов’янську та Чугуєві. 10% найбільш болючою проблемою вважають брак грошей на ліки (особливо у Слов’янську та Нікополі), стільки ж – відсутність вільного житла (дуже актуальна проблема для Дергачів). Відсутність вакантних робочих місць назвали 9%, передусім це турбує переселенців у Дергачах та Бердянську. Брак грошей на харчування, побутові товари, одяг, взуття, необхідне лікування, незадовільні житлові умови вважають першочерговими проблемами від 5% до 8% респондентів. Зокрема, неможливість лікуватися турбує ВПО Нікополя, а житлові умови не влаштовують мешканців Чугуєва.

22 Аналітичний звіт по дослідженню «Оцінка потреб та умов життя вимушених переселенців»

Таблиця 4.3. Назвіть, будь ласка, найбільш болючу та важливу проблему (% від опитаних) СєвероСлов’янськ Нікополь Дергачі Чугуїв Бердянськ, Приморськ донецьк Разом Житло обходиться занадто дорого Відсутність добре оплачуваної роботи Брак грошей на ліки Відсутність вільного житла Відсутність вакантних робочих місць Брак грошей на харчування Брак грошей на побутові товари, одяг, взуття Неможливість оплатити необхідне лікування Незадовільні житлові умови Брак місць в школах, дитсадках Неможливість оплатити навчання Неможливість продовжувати навчання Інше

20%

4%

18%

14%

34%

58%

27%

20%

1%

0%

17%

11%

14%

12%

18%

19%

6%

6%

6%

3%

10%

0%

12%

35%

11%

16%

1%

10%

3%

5%

18%

3%

23%

4%

9%

13%

8%

12%

15%

0%

6%

8%

16%

8%

0%

6%

2%

8%

8%

4%

11%

0%

6%

4%

5%

6%

3%

5%

0%

17%

2%

1%

5%

1%

0%

0%

0%

1%

0%

0%

0%

0%

0%

0%

0%

0%

0%

0%

0%

0%

0%

0%

0%

0%

3%

21%

12%

3%

0%

0%

5%

84% опитаних внутрішньо переміщених осіб вказали, що потребують фінансової допомоги на даний момент. На другому місці – гуманітарна допомога, в ній відчувають потребу 72% ВПО. Менше половини (44%) ВПО не відмовились би від допомоги з житлом, а 40% прийняли б допомогу з працевлаштуванням. Приблизно кожен третій опитаний (36%) вказав, що потребує медичної допомоги. Що стосується професійної юридичної та психологічної підтримки, їх бракує на даний момент приблизно кожному десятому респонденту або його родині (12% та 11% відповідно). Окремо деякі респонденти вказували на гостру потребу в зимовому одязі та взутті. Дехто також потребує вугілля та дров для опалення помешкання. Повторювались також прохання допомогти з постільною білизною та медикаментами. Ті, хто мають намір залишитись надовго, висловлювали потребу у меблях та побутовій техніці. («Хотела бы обосноваться жить здесь - где взять элементарную мебель, посуду и предметы жилья», «Я имею нужду в финансовой помощи, чтобы оплачивать аренду жилья и коммунальных Аналітичний звіт по дослідженню «Оцінка потреб та умов життя вимушених переселенців» 23

услуг, а так же помощь всякого рода (особенно кухонная мебель и техника), а также ноутбук для работы»). Деякі види допомоги більш потрібні одним містам, аніж іншим. Фінансова допомога дуже затребувана скрізь, крім Дергачів, де 40% відчувають необхідність в ній, що є порівняно невеликим показником. Гуманітарна допомога менш потрібна переселенцям з Дергачів та Чугуєва, аніж іншим. Нагальна потреба у допомозі з житлом є у ВПО Бердянська, але майже відсутня у Сєвєродонецьку. Працевлаштування потребують передусім переселенці в Бердянську, дещо меншою мірою – у Слов’янську та Сєвєродонецьку. Медична, юридична та психологічна допомога найбільш затребувана у Нікополі і практично не потрібна у Дергачах. потребують передусім переселенці в Бердянську, дещо меншою мірою – у Слов’янську та Сєвєродонецьку. Медична, юридична та психологічна допомога найбільш затребувана у Нікополі і практично не потрібна у Дергачах.

Діаграма 4.2. Чи потребуєте Ви або члени Вашої сім’ї допомоги на Діаграма 4.2. Чи потребуєте Ви або члени Вашої сім’ї допомоги на даний момент? (% даний момент? опитаних) (% від опитаних) Фінансова допомога Допомога з працевлаштуванням Психологічна допомога

100% 90% 80% 70% 60% 50% 40% 30% 20% 10% 0%

Слов'янськ

Нікополь

Дергачі

Гуманітарна допомога Медична допомога Інше

від

Допомога з житлом Юридична допомога

Чугуїв

Бердянськ, Приморськ

Сєверодонецьк

Разом

Найстарші респонденти віком від 60 років виявились найменш проблемною категорією внутрішньо переміщених: серед них менший відсоток, аніж в інших вікових групах, зіштовхувався з різними проблемами, окрім медичних. Вони також меншоювиявились мірою потребують допомоги на даний момент (окрім Найстарші респонденти віком від 60 років найменш проблемною категорією медичної та психологічної). Натомість наймолодші ВПО віком від 18 до 30 років більш ніж інші категорії внутрішньо переміщених: серед них менший відсоток, аніж в інших вікових групах, стверджують, що потребують фінансової та гуманітарної допомоги, що їм бракує грошей на побутові товари зіштовхувався з різними проблемами, окрім медичних. Вони також меншою мірою та одяг, а житло обходиться занадто дорого. Ця ситуація може бути пов’язана з тим, що старші респонденти потребують допомоги на даний момент (окрім медичної та психологічної). Натомість отримують пенсію, мають право на гуманітарну допомогу як вразлива категорія, а також на поселення в наймолодші ВПО віком від 18 до 30 років більшлюди ніжнеінші категорії стверджують, центри колективного проживання. Молодші працездатні завжди мають змогу користуватисьщо потребують та гуманітарної допомоги, пільгами та фінансової допомогою, особливо якщо в них ще немає дітей. що їм бракує грошей на побутові

товари та одяг, а житло обходиться занадто дорого. Ця ситуація може бути пов’язана з У старші кожного респонденти п’ятого ВПО є в сім’ї чи серед знайомих люди особливими потребами, чиї як тим, що отримують пенсію,переселенців мають право наз гуманітарну допомогу проблеми загострились після переїзду, або ж респондент сам до таких належить. вразлива категорія, а також на поселення в центри колективного проживання. Молодші Найбільше таких у Нікополі (31% знають людей знають людей з особливими потребами, чиї проблеми працездатні люди не завжди мають змогу користуватись пільгами та допомогою, загострились) та Бердянську (34%), найменше – у Дергачах (5%) та Сєвєродонецьку (1%), ймовірно, тому, що особливо якщо в нихнайменший ще немаєвідсоток дітей.людей старше 60 років серед опитаних. в останніх двох містах Діаграма 4.3.ВПО Чи є єсеред членів чи серед знайомих ВПОлюди люди зз особливими особливими У кожного п’ятого в сім’ї чи Вашої середродини, знайомих переселенців потребами? (% від опитаних) потребами, чиї проблеми загострились після переїзду, або ж респондент сам до таких належить. Так, є такі люди, і їх проблеми загострились

Так,(31% є такі люди, але їх людей проблемизнають лишились людей такими, якзбули Найбільше таких у Нікополі знають особливими потребами, Немає таких людей чиї проблеми загострились) та Бердянську (34%), найменше – у Дергачах (5%) та Сєвєродонецьку (1%), ймовірно, 85% тому, що в останніх двох містах найменший відсоток 76% людей старше 60 років серед опитаних.

74% 53% 25% 19%

Слов'янськ

62%

54%

53% 34%

31% 9% Нікополь

5%

10%

Дергачі

12%12% Чугуїв

12%

19% 1%

Бердянськ, Приморськ Сєверодонецьк

20% 15% Разом

24 Аналітичний звіт по дослідженню «Оцінка потреб та умов життя вимушених переселенців» 13

в останніх двох містах найменший відсоток людей старше 60 років серед опитаних. Діаграма 4.3. Чи є серед членів Вашої родини, чи серед знайомих ВПО люди з особливими потребами? (% від опитаних) Так, є такі люди, і їхВашої проблемиродини, загострились чи серед знайомих ВПО Діаграма 4.3. Чи є серед членів Так, є такі люди, але їх проблеми лишились такими, як були люди з особливими потребами? (% від опитаних) Немає таких людей 85% 53% 25% 19%

Слов'янськ

76%

74%

62%

54%

53% 34%

31% 9% Нікополь

5%

10%

Дергачі

12%12% Чугуїв

12%

19% 1%

Бердянськ, Приморськ Сєверодонецьк

20% 15% Разом

Дослідницька гіпотеза полягала в тому, що люди, які належать до особливо вразливих груп з хронічними захворюваннями – інваліди, ВІЛ-інфіковані, хворі на туберкульоз, 13 діабет, онкохворі – після вимушеного переселення опиняються у гіршій ситуації, аніж були до того, наприклад, перестають отримувати необхідну медичну допомогу через відсутність спеціалістів потрібного профілю, програм безкоштовного або пільгового лікування, брак коштів. Як з’ясувалось, вимушене переміщення негативно впливає на стан здоров’я осіб з будьякими гострими чи хронічними захворюваннями, від гіпертонії та алергії до злоякісних утворень, цукрового діабету чи перенесених інфарктів та інсультів. На лікування часто потрібні гроші, яких у вимушених переселенців вкрай бракує. Буває, що люди не отримують необхідної їм медичної допомоги, оскільки просто не можуть її собі дозволити. «Дорогостоящее лечение гепатита С - у меня нет денег на лечение, ухудшилось финансовое положение после переезда». «Затраты на лечение сахарного диабета у ребенка, никто не работает, в семье денег нет». «Операция желудка - деньги на операцию мне, мужу деньги на слуховой аппарат, лечение после инсульта, нет денег (мы не работаем), а бесплатно не лечат».

Аналітичний звіт по дослідженню «Оцінка потреб та умов життя вимушених переселенців» 25

ВЗАЄМОДІЯ З ДЕРЖАВНИМИ УСТАНОВАМИ. СКЛАДНОЩІ ТА ПРОБЛЕМИ Найчастіше вимушено переміщені особи взаємодіяли з Управліннями праці та соціального захисту населення (94% від усіх опитаних в 5 областях) та з підрозділами Державної міграційної служби / паспортними столами (97% від усіх опитаних). До «собесів» переважно зверталися за отриманням довідок переселенця та за оформленням пільг та соціальних виплат. У Міграційній службі ВПО оформлювали довідки переселенця, а також продовжували термін їх дії, ставили печатку на довідку та реєстрували місце перебування згідно з постановами уряду. Дещо рідше з тих же питань (довідок та реєстрації) звертались до підрозділів Міністерства надзвичайних ситуацій (24% від всіх опитаних, з них абсолютна більшість проживає у Бердянську). В Нікополі окремі особи реєструвались як ВПО у міській раді.

76% опитаних з моменту вимушеного переїзду отримували допомогу у медичних закладах. 36% влаштовували дітей у школи, 17% - у дитячі дошкільні заклади.

40% переселенців (98% від усіх опитаних пенсіонерів) зверталися до Пенсійного фонду з питань переоформлення пенсії.

24% опитаних ВПО зверталися до Державної служби зайнятості з метою пошуку роботи та взяття на облік. Взаємодіяли з цією установою 57% тих, хто наразі є безробітним, 28% найманих працівників, 8% самозайнятих. Найменше до служби зайнятості звертались ВПО, що проживають у Дергачах та Бердянську – 5% та 11% відповідно. Серед ВПО, що проживають у Дергачах, 15% не взаємодіяли з державними установами взагалі – це найбільший показник серед усіх населених пунктів, що входили в дослідження. Окрім Служби зайнятості, менший відсоток респондентів з цього міста звертався до Міграційної служби, Управління праці та соціального захисту, медичних закладів порівняно з іншими містами. Суттєвих відмінностей між населеними пунктами, окрім вищезазначених, щодо взаємодії ВПО з державними установами немає. Ті, що залишились, пов’язані із соціальнодемографічним профілем респондентів, опитаних у певному населеному пункті. Наприклад, у Сєвєродонецьку до пенсійного фонду зверталось всього 13%, а в Нікополі цей показник складає 62%, оскільки перше місто представлене здебільшого людьми працездатного віку, а друге – пенсіонерами.

Таблиця 5.1. З якими державними установами Вам доводилось взаємодіяти з моменту переселення? (% від опитаних)

Міграційна служба Управління праці та соціального захисту населення Медичні заклади Пенсійний фонд

Слов’янськ Нікополь Дергачі Чугуїв

Бердянськ, СєвероПриморськ донецьк Разом

98%

98%

80%

97%

98%

100%

97%

96%

95%

80%

89%

93%

100%

94%

66%

79%

35%

71%

91%

78%

76%

49%

62%

30%

36%

43%

13%

40%

26 Аналітичний звіт по дослідженню «Оцінка потреб та умов життя вимушених переселенців»

Школи Державна служба зайнятості Підрозділи Міністерства надзвичайних ситуацій Дитячі садки ЖЕКи Міліція Суди Інше Не взаємодіяли з державними установами

Слов’янськ Нікополь Дергачі Чугуїв

Бердянськ, СєвероПриморськ донецьк Разом 47% 33% 36%

31%

33%

35%

35%

26%

33%

5%

33%

11%

25%

24%

3%

1%

0%

3%

98%

0%

24%

23% 10% 0% 3% 3%

19% 5% 4% 1% 14%

0% 0% 0% 0% 5%

27% 6% 2% 2% 0%

12% 0% 0% 0% 0%

13% 0% 0% 0% 1%

17% 4% 1% 1% 4%

1%

1%

15%

2%

2%

0%

2%

Внутрішньо переміщені особи переважно оцінюють якість наданих їх державними установами послуг як добру та дуже добру. Найбільше вони задоволені роботою шкіл (середня оцінка – 4,4 з 5), пенсійного фонду (4,4 ) та дитячих садків (4,2). Послуги Державної міграційної служби, Управління праці та соціального захисту населення та медичних закладів також оцінюються як добрі (4,0-4,1). Більш проблемною є робота Державної служби зайнятості – якість її послуг була оцінена на 3,5. Нечисельні респонденти, що мали справу з ЖЕКами, судами та міліцією, лишились скоріше незадоволеними, особливо досвідом взаємодії з правоохоронними органами (3,6, 3,0 та 1,8 відповідно). У різних населених пунктах присутні певні відмінності у тому, як респонденти оцінюють якість наданих державними установами послуг. Внутрішньо переміщені особи, що проживають у Слов’янську, найменше задоволені роботою державних закладів у порівнянні з мешканцями інших міст. Вони переважно оцінюють якість послуг як середню. Зокрема, це стосується послуг Державної служби зайнятості, Управлінь праці та соціального захисту, Міграційної служби, медичних установ. Добре респонденти оцінили тільки роботу шкіл, дитсадків та пенсійного фонду. Основна проблема, яку називають ВПО Слов’янська, - величезні черги у державних установах, де вони отримують довідку, реєструються та оформляють соціальні виплати, незручний графік роботи та тривале оформлення. В Державній службі зайнятості немає вакансій, що підходили б, а також вимагають трудову книжку, якої у деяких ВПО немає. Щодо медичних закладів респонденти жалілися, що лікування дороге, немає потрібних спеціалістів або їх кваліфікація низька, не вистачає ліків. В Сєвєродонецьку ситуація краща, аніж у Слов’янську, але трохи гірша, ніж в інших містах, в тому, що стосується оцінки якості послуг Міграційної служби, Державної служби зайнятості, Пенсійного фонду. Як і в Слов’янську, є скарги на великі черги в Міграційній службі та Управліннях праці та соціального захисту, погану організацію процесу, а також дехто відзначав нечемність співробітників цих установ. Аналітичний звіт по дослідженню «Оцінка потреб та умов життя вимушених переселенців» 27

В Бердянську люди переважно оцінюють якість послуг державних установ як добру, але є багато скарг на послуги Управлінь праці та соціального захисту – не вистачає інформації, вимагають багато довідок або присутності людей, які не завжди можливо забезпечити, працівники поводяться некоректно. Є проблема з дитсадками – дітей не можуть влаштувати, оскільки немає вільних місць. В Нікополі, Чугуєві та Дергачах ВПО переважно задоволені досвідом взаємодії з державними установами, але зустрічаються типові скарги: черги при отриманні довідок та реєстрації, брак інформації, дороге лікування в медичних закладах, відсутність роботи в Державній службі зайнятості, необхідність надавати документи, яких у ВПО немає, іноді трапляються епізоди недоброзичливого ставлення посадовців.

Таблиця 5.2. Як Ви оцінюєте якість наданих Вам державними установами послуг? (середнє значення по шкалі, де 1 – дуже погано, 5 – дуже добре; курсивом виділені значення, для яких кількість спостережень менша за 20)

Слов’янськ Нікополь Дергачі Чугуїв

Бердянськ, СєвероПриморськ донецьк Разом

Управління праці та соціального захисту населення

3,3

4,3

3,6

4,7

3,9

4,0

4,0

Міграційна служба

3,2

4,4

4,4

4,5

4,5

4,0

4,1

Підрозділи Міністерства надзвичайних ситуацій

5,0

5,0

-

2,5

4,4

-

4,4

Медичні заклади

3,9

4,0

4,3

4,4

4,1

4,1

4,1

Школи

4,7

4,5

4,8

4,3

4,1

4,7

4,4

Дитячі садки

4,1

4,5

-

4,8

2,8

4,6

4,2

ЖЕКи

3,4

3,5

-

4,3

-

-

3,6

-

2,0

-

1,0

-

-

1,8

Суди

1,5

5,0

-

4,0

-

-

3,0

Державна служба зайнятості

2,7

3,8

5,0

3,8

3,8

3,5

3,5

Пенсійний фонд

4,2

4,7

4,5

4,4

4,5

4,3

4,4

Міліція

Внутрішньо переміщені особи здебільшого оцінюють легкість процедури отримання послуг в державних установах як середню та вище середнього. Згідно з відповідями респондентів, що контактували з певним закладом, досить легко було взаємодіяти зі школами (середня оцінка - 4,4 з 5), пенсійним фондом (4,2), медичними закладами (4,1),

28 Аналітичний звіт по дослідженню «Оцінка потреб та умов життя вимушених переселенців»

дитсадками (4,0), Міграційною службою (4,0), а також підрозділами МНС у Бердянську (4,2). Важче отримувати послуги в Управліннях праці та соціального захисту (3,8) та Державній службі зайнятості (3,5). Ті респонденти, що мали справу з ЖЕКами, міліцією та судами, оцінюють взаємодію з ними як скоріше складну. Найбільше складнощів з отриманням послуг від державних установ виникало у внутрішньо переміщених осіб, що проживають у Слов’янську. Зокрема, найважче було взаємодіяти з Управліннями праці та соціального захисту (2,8 з 5), Міграційною службою (2,8), Державною службою зайнятості (2,9). В перших двох установах, за свідченнями респондентів, величезні черги, а у службі зайнятості немає вакансій або потрібні документи, яких нема на руках. В Сєвєродонецьку ВПО оцінюють легкість отримання послуг в державних закладах як вищу середнього. Є скарги на Управління праці та соціального захисту та Міграційну службу (3,7 з 5 для обох) – в обох установах бувають великі черги. Порівняно невисоко оцінили легкість процедури в Державній службі зайнятості (3,6), Пенсійному фонді (3,4). В Бердянську ВПО здебільшого назвали отримання послуг легким, але є складнощі з дитячими садками (2,3 з 5), де немає місць, та Управліннями праці та соціального захисту (3,7), в яких важко отримати потрібну інформацію та непроста бюрократична процедура («Предоставление большого количества справок, которые нужно ехать и заказывать по месту жительства. Заведомое затягивание выдачи пособий и большая бюрократия», «Сложность, что необходимо приводить с собой детей», «Переселенцы сами ищут положения для себя, которые часто меняются»). В Нікополі, Чугуєві і Дергачах ВПО загалом отримують послуги без особливих ускладнень. Є нечисленні скарги на байдужість посадовців, дорогу медицину, черги, складнощі з документами.

Таблиця 5.3. Як би Ви оцінили легкість чи складність процедури надання державними установами послуг? (середнє значення по шкалі, де 1 – дуже важко, 5 – дуже легко; курсивом виділені значення, для яких кількість спостережень менша за 20)

Управління праці та соціального захисту населення Міграційна служба Підрозділи Міністерства надзвичайних ситуацій Медичні заклади Школи Дитячі садки ЖЕКи Міліція

Слов’янськ Нікополь Дергачі Чугуїв

Бердянськ, СєвероПриморськ донецьк Разом

2,8

4,4

3,9

4,8

3,7

3,7

3,8

2,8

4,4

4,0

4,7

4,4

3,7

4,0

5,0

5,0

-

4,0

4,2

-

4,2

4,0

4,0

4,8

4,5

4,1

3,9

4,1

4,7 3,9 3,3 -

4,2 4,1 3,5 2,5

5,0 -

4,5 4,9 4,3 -

4,1 2,3 -

4,6 4,3 -

4,4 4,0 3,6 2,5

Аналітичний звіт по дослідженню «Оцінка потреб та умов життя вимушених переселенців» 29

Бердянськ, СєвероПриморськ донецьк Разом 2,7

Слов’янськ Нікополь Дергачі Чугуїв

Суди Державна служба зайнятості Пенсійний фонд

2,0

4,0

-

-

2,9

3,6

5,0

3,8

3,8

3,6

3,5

3,7

4,7

4,3

4,5

4,1

3,4

4,2

Приблизно кожен десятий респондент бував у ситуації, коли йому безпідставно відмовляли в послугах, допомозі, консультаціях через його статус внутрішньо переміщеної особи. Переселенці зі Слов’янська, Нікополя, Чугуєва та Дергачів повідомляють про це частіше (14-18% з них з таким стикались), з Бердянська – рідше (7%), а опитані у Сєвєродонецьку не мали подібного досвіду.

Діаграма 5.1. Чи виникали ситуації, коли Вам безпідставно відмовляли в послугах, допомозі, консультаціях через те, що Ви належите до групи внутрішньо переміщених осіб? (% від опитаних) Так, виникали

16%

10%

Слов'янськ

16%

4%

Нікополь

18% Дергачі

Важко сказати, не знаю

83%

82%

80%

73%

Ні, не виникали

13%

97%

81%

5%

Чугуїв

7%

11%

83%

3%

Бердянськ, Приморськ Сєверодонецьк

11%

7%

Разом

Проблеми, про які повідомляли респонденти: •• Червоний Хрест відмовляв у видачі гуманітарної допомоги («Красный крест ( в получении гуманитарной помощи) - Донецк не попал в обслуживание (выдавали по прописке, Донецк посчитали оккупированной территорией»); •• Медичні заклади відмовляли у безкоштовному лікуванні, взятті на облік («не ставили на учет в больнице т.к. медицинская карта уничтожена в результате военных действий», «больница - без денег не принимали ребенка на лечение»); •• Траплялись відмови у житлі та роботі («съём квартиры отказывали из-за прописки, милиция отказывала из-за прописки», «в предоставлении работы от предпринимателей»); •• Дітей не приймали в школу та дитячий садок («в д/садике не взяли моего ребенка»); •• Відмовляли у постанові на облік у Центрі зайнятості («отказ в регистрации из-за отсутствия документов с места бывшей работы», «отказано в постановке на учет в службе занятости так как там осталось незакрытым ЧП»); •• Відмовляли в переоформленні довідки про інвалідність, не визнавали довідку («не признавали справку, хоть у меня явное увечье, на костылях хожу»); •• Деяким відмовляли в оформленні довідки ВПО, соцвиплат, пільг («горгаз отказывает в субсидии на газ в жилье, которое мы выкупаем», «Собес - отказали в оформлении пособия, так как надо стать на учет в военкомате»).

30 Аналітичний звіт по дослідженню «Оцінка потреб та умов життя вимушених переселенців»

Оскільки про кожну з перерахованих проблем повідомляло не більше 5 респондентів, важко сказати, чи вони є системними, чи разовими.

Аналітичний звіт по дослідженню «Оцінка потреб та умов життя вимушених переселенців» 31

ВІДЧУТТЯ БЕЗПЕКИ АБО ТРИВОГИ У ВПО Майже всі ВПО – 92% відчувають, що вони та члени їх сімей перебувають в безпеці на новому місці (Діаграма 6.1.). За регіонами відсутні значні відмінності у відчутті безпеки.

Відчуття безпеки або тривоги у ВПО Майже всі ВПО – 92% відчувають, що вони та члени їх сімей перебувають в безпеці на новому місці (Діаграма 6.1.). За регіонами відсутні значні відмінності Діаграма 6.1. Чи почуваєте Ви, щоу відчутті Ви та безпеки. члени Вашої родини, з якими

Ви переїхали, в цілому знаходяться в безпеці? відВиопитаних) Діаграма 6.1. Чи почуваєте Ви, що Ви та члени Вашої родини, з (% якими переїхали, в цілому знаходяться в безпеці? (% відВідчуття опитаних) безпеки або тривоги у ВПО

Майже всі ВПО – 92% відчувають, що вони та члени їх сімей перебувають в безпеці на новому місці 4% відмінності у відчутті безпеки. (Діаграма 6.1.). За регіонами відсутні 2%значні 2% цілкомВи переїхали, в цілому Діаграма 6.1. Чи почуваєте Ви, що Ви та члени Вашої родини, Так, з якими знаходяться в безпеці? (% від опитаних) Скоріше так 31%

2%

2%

Скоріше ні

4%

Зовсім ні

Так, цілком

Важко сказати, не знаю

Скоріше так

31%

Скоріше ні Зовсім ні

61%

Важко сказати, не знаю

Криміногенна ситуація значно відрізняється по містах. Так, у Бердянську майже ніхто (99%) з ВПО та їх знайомих не став жертвою злочину, 61%у Сєвєродонецьку – 96%, у Слов’янську – 91%. Найгірша ситуація в Чугуєві та Дергачах – лише 73% не знають про злочини проти ВПО, а у Нікополі таких трохи більше - 85% Криміногенна ситуація значно відрізняється по містах. Так, у Бердянську майже ніхто (Діаграма 6.2.).

(99%) з ВПО та їх знайомих не став жертвою злочину, у Сєвєродонецьку – 96%, у

Діаграма 6.2. Чи–траплялись з Вами,ситуація Вашими близькими Слов’янську 91%. Найгірша в Чугуєві чи та знайомими Дергачах внутрішньо – лише 73%переміщеними не знають про Криміногенна ситуація значно відрізняється по містах. Так, у Бердянську майже ніхто злочину?

(99%) з ВПО особами ситуації з моменту переселення, коли Ви чи хтось інший ставали жертвами (% та їх злочини проти ВПО, а у Нікополі таких трохи більше - 85% (Діаграма 6.2.). знайомих не став жертвою злочину, у Сєвєродонецьку – 96%, у Слов’янську – 91%. Найгірша ситуація в від опитаних)

Чугуєві та Дергачах – лише 73% не знають про злочини проти ВПО, а у Нікополі таких трохи більше - 85% Не були жертвами злочину (Діаграма 6.2.).

Діаграма 6.2. Чи траплялись з Вами, Вашими близькими чи знайомими 120% Діаграма 6.2. Чи траплялись з Вами, Вашими близькими чи знайомими внутрішньо переміщеними 99% 96% внутрішньо особами з моменту 100% особами ситуаціїпереміщеними з моменту переселення, коли91% Виситуації чи хтось інший ставали переселення, жертвами злочину? (% 85% коли Ви чи хтось інший ставали жертвами злочину? (% від опитаних) від опитаних) 80% 40%

120%

20%

100% 0%

80% 60%

73%

Не були жертвами злочину

60%

99% Бердянськ, Приморськ

96% Сєверодонецьк

91% Слов'янськ

85% Нікополь

Чугуїв, Дергачі 73%

40% Відповідно, найбільш позитивно оцінюють криміногенну ситуацію у Бердянську – 96%, в той час як в 20% Слов’янську лише 45%, Нікополі - 46%, Чугуєві та Дергачах - 55% (Таблиця 6.1.). На це запитання також дуже багато респондентів не змогло відповісти – у Слов’янську майже половина (49%), а у Нікополі - 43%.

0% Бердянськ, Сєверодонецьк Слов'янськ Нікополь Чугуїв, Дергачі Таблиця 6.1. Як би Ви оцінили криміногенну ситуацію в місті? (% від опитаних) Приморськ Скоріше хороша Скоріше погана Важко сказати, не знаю Бердянськ, Приморськ 96% 3% 1% Відповідно, найбільш позитивно оцінюють у Бердянську – 28% 96%, в той час як в Сєвєродонецьк 65%криміногенну ситуацію 7% Слов’янську лише 45%, Нікополі - 46%, Чугуєві та Дергачах - 55% (Таблиця 6.1.). Науце запитання також найбільш позитивно оцінюють криміногенну Бердянську – 96%,дуже в 55% 37% Чугуїв,Відповідно, Дергачі 8% ситуацію багато респондентів не змогло відповісти – у Слов’янську майже половина (49%), а у Нікополі 43%. той час як в Слов’янську лише 45%,46% Нікополі - 46%, Чугуєві (Таблиця 6.1.).

43% Нікополь 11% та Дергачах - 55% Слов’янськ 45% ситуацію в місті?

6% (% від опитаних) 49% Таблиця 6.1. Як би Ви оцінили криміногенну Разом 63% 7% 30%сказати, не знаю Скоріше хороша Скоріше погана Важко

32 Аналітичний звіт по дослідженню «Оцінка потреб та умов життя вимушених переселенців»

Бердянськ, Приморськ Сєвєродонецьк

96% 65%

3% 7%

1% 28%

18

На це запитання також дуже багато респондентів не змогло відповісти – у Слов’янську майже половина (49%), а у Нікополі - 43%.

Таблиця 6.1. Як би Ви оцінили криміногенну ситуацію в місті? (% від опитаних) Скоріше хороша

Скоріше погана

Важко сказати, не знаю

Бердянськ, Приморськ

96%

3%

1%

Сєвєродонецьк

65%

7%

28%

Чугуїв, Дергачі

55%

8%

37%

Нікополь

46%

11%

43%

Слов’янськ

45%

6%

49%

Разом

63%

7%

30%

Більше половини ВПО не працюють – 65%, а приблизно 20% не отримують соціальних виплат. Іншими словами, лише 45% ВПО мають роботу, а 80% отримують соціальні виплати (Діаграма 6.3.). Найгіршою є ситуація в Сєвєродонецьку та містах Харківської області, оскільки там не працює 63% і 65% відповідно та не отримує допомогу 39% та 27% відповідно. У всіх інших областях ситуація відносно стабільніша. Більше половини ВПО не працюють – 65%, а приблизно 20% не отримують соціальних виплат. Іншими словами, лише 45% ВПО мають роботу, а 80% отримують соціальні виплати (Діаграма 6.3.). Найгіршою є ситуація в Сєвєродонецьку та містах Харківської оскільки там не працює і 65% відповідно та не Діаграма 6.3. Відсоток ВПО, області, які не працюють або63%не отримують отримує допомогу 39% та 27% відповідно. У всіх інших областях ситуація відносно стабільніша.

соціальних виплат за областями.

Діаграма 6.3. Відсоток ВПО, які не працюють або не отримують соціальних виплат за областями. Респондент не працює 100%

Респондент не одержує соціальних выплат

88%

80%

65%

63%

60%

0%

65% 53%

39%

40% 20%

59%

27% 6%

Нікополь

Чугуїв, Дергачі Сєвєродонецьк

10%

11%

Слов'янськ

Бердянськ, Приморськ

18%

Разом

Приблизно 10% всіх ВПО не працює і не отримує соціальних виплат одночасно, а більша половина їх (55.8%) проживає в10% досліджуваних Луганської областісоціальних (30% від усіх виплат ВПО у Луганській області), 23.3% Приблизно всіх ВПО немістах працює і не отримує одночасно, а більша Харківської області (12% від усіх ВПО у Харківській області) (Діаграма 6.4.). Тобто ситуація з соціальною половина їх (55.8%) проживає в досліджуваних містах Луганської області (30% від усіх захищеністю ВПО є найгіршою в Луганській Харківській області областях,(12% бо там відсотки ВПО у Луганській області), 23.3% - та Харківської відодночасно усіх ВПОнайбільші у Харківській безробітних та тих, хто не отримує соціальні виплати. області) (Діаграма 6.4.). Тобто ситуація з соціальною захищеністю ВПО є найгіршою в

Луганській та Харківській бо там одночасно найбільші відсотки безробітних та за Діаграма 6.4. % всіх ВПО, областях, які не працюють і не отримують соціальних виплат одночасно тих, хто не отримує соціальні виплати. областями.

5%

5%

Сєвєродонецьк Аналітичний звіт по дослідженню «Оцінка потреб та умов життя вимушених переселенців» 33 12%

Чугуїв, Дергачі

(55.8%) проживає в досліджуваних містах Луганської області (30% від усіх ВПО у Луганській області), 23.3% Харківської області (12% від усіх ВПО у Харківській області) (Діаграма 6.4.). Тобто ситуація з соціальною захищеністю ВПО є найгіршою в Луганській та Харківській областях, бо там одночасно найбільші відсотки безробітних та тих, хто не отримує соціальні виплати.

Діаграма 6.4. % всіх ВПО, які не працюють і не отримують соціальних

Діаграма 6.4. % всіх ВПО, які не працюють і не отримують соціальних виплат одночасно за виплат одночасно за областями областями.

5%

5% Сєвєродонецьк

12%

Чугуїв, Дергачі Нікополь Слов'янськ

56%

23%

Бердянськ, Приморськ

Респондентам було запропоновано оцінити ризик настання певних негативних подій або втрати ресурсів за шкалою від 0 – «ніяких шансів» до 100 «повністю можливо» (Діаграма 6.5., перелік негативних було запропоновано оцінити ризик які настання певних негативних подій подій та Респондентам ресурсів на Діаграмі 6.6.). На основі десяти запитань, задавались респондентам, було абосумарний втрати ресурсів шкалою від 0 – «ніяких дозначенням, 100 «повністю можливо» розраховано показник – за індекс тривожності/втрати, якийшансів» є середнім розрахованим перелік на негативних та ресурсів на Діаграмі 6.6.). На основі десяти на основі(Діаграма відповідей 6.5., респондентів 10 запитань.подій Середнє значення індексу тривожності/втрати для всіх запитань, які задавались респондентам, було розраховано сумарний – індекс ВПО складає 39,5% імовірності втратити один з складників свого добробуту. Але два містапоказник – Бердянськ та тривожності/втрати, який є середнім значенням, розрахованим на основі відповідей Сєвєродонецьк – значно різняться за цим показником. Так, у Бердянську індекс тривожності/втрати досягає респондентів на 10регіону запитань. Середнє значення індексу тривожності/втрати для всіх свого максимуму – ВПО цього на 71,1% впевнені, що можуть втратити будь-який з 10 складників ВПО складає 39,5% втратити з складників свогонастання добробуту. Але два свого добробуту. Навпаки, ВПО імовірності Сєвєродонецька лише наодин 13% оцінюють імовірність негативної міста –з втратою Бердянськ та Сєвєродонецьк – значно різняться за цим показником. Так, у події, пов’язаної комфорту.

Бердянську індекс тривожності/втрати досягає свого максимуму – ВПО цього регіону на 71,1% впевнені, що можуть втратити будь-який з 10 складників свого добробуту. Навпаки, ВПО Сєвєродонецька лише на 13% оцінюють імовірність настання негативної події, пов’язаної з втратою комфорту.

19

Діаграма 6.5. Середнє значення індексу тривожності/втрати за Діаграмапроживання 6.5. Середнє значення індексу тривожності/втрати за регіоном проживання. регіоном 80

71,1

60

37,7

40

37,4

13,3

20 0

39,5

31,7

Бердянськ, Приморськ

Нікополь

Слов'янськ

Чугуїв, Дергачі

Сєвєродонецьк

Разом

Імовірність росту цін, потреба дорого вартісної медичної допомоги та скасування всіх соціальних виплат державою є тими загрозами, які в уяві ВПО мають найвищу імовірність настання – 68%, 67% та 63%. Лише Імовірність росту цін, потреба дорого вартісної медичної допомоги та скасування всіх Бердянськ відрізняється – там найбільш імовірними загрозами є скасування соціальних виплат державою соціальних виплат державою є тими загрозами, в уяві ВПО мають найвищу імовірність 85%, втрата роботи – 85%. Найнижчою, на думку ВПО, є які імовірність настання таких подій, як мобілізація настання – 68%, 67% та 63%. Лише Бердянськ відрізняється – там найбільш імовірними когось із членів сім’ї, переслідування внаслідок переконань та початок бойових дій.

загрозами є скасування соціальних виплат державою - 85%, втрата роботи – 85%. Діаграма 6.6. настання десяти негативних подій: як мобілізація когось із Найнижчою, на Середні думку імовірності ВПО, є імовірність настання таких подій, членів сім’ї, переслідування внаслідок переконань та початок бойових дій. Значний зріст цін і неможливість дозволити собі найнеобхідніше

68

Неможливість дозволити собі невідкладну медичну допомогу

67

Припинення соціальних виплат

63

Втрата 34 Аналітичний звіт по дослідженню «Оцінка потреб тажитла умов життя вимушених переселенців»

58

Втрата роботи Жертва злочину

55 48

Бердянськ відрізняється – там найбільш імовірними загрозами є скасування соціальних виплат державою 85%, втрата роботи – 85%. Найнижчою, на думку ВПО, є імовірність настання таких подій, як мобілізація когось із членів сім’ї, переслідування внаслідок переконань та початок бойових дій. Діаграма 6.6. імовірності настання настання десяти негативних подій: Діаграма 6.6.Середні Середні імовірності десяти негативних подій Значний зріст цін і неможливість дозволити собі найнеобхідніше

68

Неможливість дозволити собі невідкладну медичну допомогу

67

Припинення соціальних виплат

63

Втрата житла

58

Втрата роботи

55

Жертва злочину

48

Утиски в правах через статус ВПО

38

Початок бойових дій у місті

35

Переслідування через переконання

29

Мобілізація (в т.ч. членів родини)

29

Взаємовідносини ВПО з місцевими жителями. Відчуття довіри ВПО до місцевого населення та подібності в поглядах та культурі з місцевими жителями значно відрізняється, залежно від області проживання ВПО. Індекс довіри/подібності до місцевого населення (максимальне значення – 4 «відсутність культурних та світоглядних відмінностей/ довіра до місцевого населення», мінімальне – 0 «наявність культурних та світоглядних відмінностей/ недовіри до місцевого населення») в середньому є досить високим – 2,8, при найкращій ситуації у Бердянську (3,6), а найгіршій – у Сєвєродонецьку (1,8) (Діаграма 7.1.). Можна припустити, що переселенці у «своїх» регіонах відчувають себе гірше ніж в сусідніх через те, що місцеві жителі Слов’янська та Сєвєродонецька також є постраждалими в результаті військових дій і мають менше матеріальних та особистісних ресурсів, щоб допомагати ВПО, бо самі очевидно потребують допомоги: «Окружающие люди так же выживают как и мы. Им еще тяжелее - все приходится зарабатывать самим», «Всем сейчас нелегко»

20

Аналітичний звіт по дослідженню «Оцінка потреб та умов життя вимушених переселенців» 35

ВЗАЄМОВІДНОСИНИ ВПО З МІСЦЕВИМИ ЖИТЕЛЯМИ Відчуття довіри ВПО до місцевого населення та подібності в поглядах та культурі з місцевими жителями значно відрізняється, залежно від області проживання ВПО. Індекс довіри/подібності до місцевого населення (максимальне значення – 4 «відсутність культурних та світоглядних відмінностей/ довіра до місцевого населення», мінімальне – 0 «наявність культурних та світоглядних відмінностей/ недовіри до місцевого населення») в середньому є досить високим – 2,8, при найкращій ситуації у Бердянську (3,6), а найгіршій – у Сєвєродонецьку (1,8) (Діаграма 7.1.). Можна припустити, що переселенці у «своїх» регіонах відчувають себе гірше ніж в сусідніх через те, що місцеві жителі Слов’янська та Сєвєродонецька також є постраждалими в результаті військових дій і мають менше матеріальних та особистісних ресурсів, щоб допомагати ВПО, бо самі очевидно потребують допомоги: «Окружающие люди так же выживают как и мы. Им еще тяжелее - все приходится зарабатывать самим», «Всем сейчас нелегко».

Діаграма 7.1. Середнє значення Індексу довіри/подібності до місцевого населення за регіонами (4 «відсутність відмінностей/ довіра», 0 Діаграма відмінностей/ 7.1. Середнє значеннянедовіра») Індексу довіри/подібності до місцевого населення за регіонами (4 «наявність «відсутність відмінностей/ довіра», 0 «наявність відмінностей/ недовіра»)

4,0 3,5

3,6 2,9

3,0 2,5

2,6

2,8

2,6 1,8

2,0 1,5 1,0 0,5 0,0 Бердянськ, Приморськ

Нікополь

Чугуїв, Дергачі

Слов'янськ

Сєвєродонецьк

Разом

Відмінності в поглядах на ситуацію в країні між ВПО та місцевими жителями, особливо в

Відмінності в поглядах на Чугуєві ситуацію в країніочевидні між ВПО(Таблиця та місцевими жителями,96% особливо в Сєвєродонецьку, Слов’янську, та Дергачах, 7.1.). В Бердянську ВПО поділяє Сєвєродонецьку, Слов’янську, та Дергачах, очевидні 7.1.).поділяють В Бердянську погляди місцевого населення, тодіЧугуєві як в Сєвєродонецьку лише 8% (Таблиця опитаних ВПО погляди місцевого ситуацію місцевого в країні, а 73%населення, «важко сказати». Слов’янську, Чугуєві та Дергачах 96% ВПОнаселення поділяє напогляди тодіВяк в Сєвєродонецьку лишеподіляє 8% погляди місцевого населенняпогляди на ситуацію в країні населення лише половина опитаних. вВисокі відсотки опитаних ВПО поділяють місцевого на ситуацію країні, а 73% відповідей «важко «важко сказати» можуть свідчити про те, ВПО не комфортно говорити місцевого відверто пронаселення свої відмінності сказати». В Слов’янську, Чугуєві та що Дергачах поділяє погляди на у поглядах з місцевим населенням: «никогда не думал над этим, есть и так чем заняться». Основні лінії ситуацію в країні лише половина опитаних. Високі відсотки відповідей «важко сказати» відмінностей між ВПО та місцевими жителями – це відсутність житла/матеріальної підтримки, пережита можуть свідчити про те, що ВПО не комфортно говорити відверто про свої відмінності у травма війни, втрата престижу Донбасу: «никогда не думал над этим, есть и так чем заняться». поглядах з місцевим населенням: «Я такой же відмінностей как и они житель только бомж»; «Тем, что у меня дома»; «Они дома у Основні лінії міжстраны, ВПО та місцевими жителями – ценет відсутність житла/ себя, а я в общежитии, в комнате человек 20»; «Мы ничем друг от друга не отличаемся, просто у нас матеріальної підтримки, пережита травма війни, втрата престижу Донбасу: как у ВПЛ больше жизненных проблем» «Когда вырываешься из подвала, по-другому смотришь на жизнь и больше ценишь человеческие «Я такой как и они бомж»; «Тем, что у меня отношения»; «Вже отличие от житель местных страны, жителей только ценю каждую секунду жизни»; «Не нет знаю.дома»; С одной «Они дома у себя, а я в общежитии, в комнате человек 20»; «Мы ничем друглюдей». от стороны такой же, как все, а с другой, я по-другому смотрю на некоторые вещи. Война меняет друга не отличаемся, у насв как у ВПЛ больше жизненных проблем» «Потому что к донецким просто и луганским общем такое отношение вроде бы мы виноваты»; «Окружающие люди боятся расшатывания мирной жизни переселенцами»; «Я считаю, что Донбасс не «Когда вырываешься из подвала, по-другому нанахлебники)»; жизнь и больше ценишь дотационный регион, и мы много делали для страны (асмотришь они - что мы «Считают, что человеческие отношения»; «В отличие от местных жителей ценю каждую секунду Донбасс нужно отдать России, чтобы не стреляли больше, боятся за своих детей»; «Я более жизни»; «Не знаю. С одной стороны такой же, как все, а с другой, я по-другому патриот».

смотрю на некоторые вещи. Война меняет людей».

Таблиця 7.1. Чи поділяєте Ви з місцевими мешканцями погляди та переконання про ситуацію в країні? (% від опитаних) Чугуїв, Бердянськ, СєвероСлов'янськ Нікополь Разом Дергачі Приморськ донецьк Повністю поділяю 25% 19% 7% 10% 36 Аналітичний звіт по дослідженню «Оцінка потреб та умов життя вимушених 1% переселенців» 0% Переважно поділяю 31% 40% 40% 95% 8% 45% Переважно не поділяю 11% 10% 7% 4% 20% 10%

«Потому что к донецким и луганским в общем такое отношение вроде бы мы виноваты»; «Окружающие люди боятся расшатывания мирной жизни переселенцами»; «Я считаю, что Донбасс не дотационный регион, и мы много делали для страны (а они - что мы нахлебники)»; «Считают, что Донбасс нужно отдать России, чтобы не стреляли больше, боятся за своих детей»; «Я более патриот».

Таблиця 7.1. Чи поділяєте Ви з місцевими мешканцями погляди та переконання про ситуацію в країні? (% від опитаних)

Повністю поділяю Переважно поділяю Переважно не поділяю Зовсім не поділяю ВАЖКО СКАЗАТИ, НЕ ЗНАЮ

Бердянськ, Приморськ 1%

Сєверодонецьк 0%

Разом

19%

Чугуїв, Дергачі 7%

31%

40%

40%

95%

8%

45%

11%

10%

7%

4%

20%

10%

6%

5%

5%

0%

0%

3%

26%

27%

41%

0%

73%

32%

Слов’янськ

Нікополь

25%

10%

Таблиця 7.2 детальніше прояснює ситуацію з відносинами між внутрішньо переміщеними особами та місцевими жителями. ВПО в Сєвєродонецьку не зустрічали готовності допомогти з боку місцевого населення 0% та особливої співчутливості – найменший показник за всіма областями – лише 9% ВПО зустрічалися зі співчуттям місцевих. Натомість третина ВПО у Нікополі повідомляє про готовність допомогти з боку місцевих жителів та (33%) та співчутливе ставлення (35%). Найбільше доброзичливого ставлення з боку місцевого населення до себе ВПО зустрічали у Чугуєві та Дергачах (69%) та Нікополі (62%), у решті областей цей показник коливається в межах 46-50%. Цікавим є поєднання найвищих показників по нейтральному (68%) та співчутливому (46%) ставленню у Бердянську з боку місцевого населення до ВПО, що може свідчити про відносно найблагополучнішу ситуацію з інтеграцію переселенців у місцеву спільноту в цій місцевості, оскільки вони не відчувають себе відмінними від місцевих жителів. З іншого боку, можна припустити, що у Бердянськ переселились люди, які мали більше матеріальних та особистісних ресурсів до початку військових дій у регіоні, оскільки саме серед них часто зустрічається така причина переселення, як хороший клімат, «отдыхали на море и остались», а також найвищий відсоток зайнятості індивідуальною трудовою діяльністю – 20%.

Таблиця 7.2. Як, на Вашу думку, ставляться мешканці міста до внутрішньо переміщених осіб? (% від опитаних)

Нейтрально Доброзичливо З готовністю допомогти Співчутливо

Бердянськ, Приморськ 68% 46%

Сєверодонецьк 30% 50%

Разом

11% 62%

Чугуїв, Дергачі 22% 69%

18%

33%

12%

15%

0%

16%

14%

35%

24%

46%

9%

26%

Слов’янськ

Нікополь

40% 48%

36% 55%

Аналітичний звіт по дослідженню «Оцінка потреб та умов життя вимушених переселенців» 37

трудовою діяльністю – 20%. Таблиця 7.2. Як, на Вашу думку, ставляться мешканці міста до внутрішньо переміщених осіб? (% від опитаних) Чугуїв,вісім Бердянськ, Індекс конкуренції ВПО та місцевого населення за таких ресурсів, Сєверояк робота, Слов'янськ Нікополь Разом Дергачі Приморськ донецьк житло, місця в школах, дитячих садках, час прийому в медичних закладах, державних Нейтральнодопомогу від держави та 40% 11% 22% 68% 30% 36% закладах, волонтерів/громадських організацій (мінімум 0 Доброзичливо 48% 62% 69% 46% 50% 55% «немає конкуренції», максимум 8 «конкуренція за всі 8 ресурсів») значно відрізняється готовністю допомогти ВПО (Діаграма 18% 15% 7.3). Найбільша 0% 16% заЗ місцем проживання 7.2, перелік33% ресурсів12% див. у Таблиці Співчутливо 14% 35% 24% 46% 9% 26% конкуренція за ресурси спостерігається в Сєвєродонецьку - більше 5 ресурсів,

Бердянську – більше 4, та та місцевого Слов’янську – 3.5. за Найменша в Чугуєві тамісця Дергачах Індекс конкуренції ВПО населення таких вісімконкуренція ресурсів, як робота, житло, в школах, –дитячих 1.8, та Нікополі 2.4. садках, час прийому в медичних закладах, державних закладах, допомогу від держави та

волонтерів/громадських організацій (мінімум 0 «немає конкуренції», максимум 8 «конкуренція за всі 8 ресурсів») значно відрізняється за місцем проживання ВПО (Діаграма 7.2, перелік ресурсів див. у Таблиці 7.3). Найбільша конкуренція за значення ресурси спостерігається Сєвєродонецьку ВПО - більше ресурсів, Бердянську Діаграма 7.2. Середнє Індексувконкуренції та5місцевого – більше 4, та Слов’янську – 3.5. Найменша конкуренція в Чугуєві та Дергачах – 1.8, та Нікополі - 2.4.

населення за ресурси за регіонами (мінімум 0 «немає конкуренції», Діаграма 7.2. 8 Середнє значення Індексу ВПО та місцевого населення за ресурси за регіонами максимум «конкуренція за конкуренції всі 8 ресурсів») (мінімум 0 «немає конкуренції», максимум 8 «конкуренція за всі 8 ресурсів»).

6

5,3

5

4,5 3,6

3,5

4

2,4

3

1,8

2 1 0

Сєвєродонецьк

Бердянськ, Приморськ

Слов'янськ

Нікополь

Чугуїв, Дергачі

Разом

Таблиця 7.3 демонструє, що найвищий (або другий за величиною) відсоток конкуренції по всіх ресурсах, крім житла, існує в Сєвєродонецьку – 93% повідомили про конкуренцію за допомогу держави, 90% за Таблиця 7.3- час демонструє, що найвищий (або78% другий за величиною) відсоток конкуренції роботу, 83% прийому в державних закладах, - допомогу волонтерів/НДО. В Бердянську найбільше по всіх ресурсах, крім житла, існує в Сєвєродонецьку – 93% повідомили про конкуренцію конкурують за роботу (76%), допомогу волонтерів/НДО (63%) та місця в дитячих садках (61%); останній за допомогу держави,серед 90% всіх за роботу, 83% - час в державних закладах, 78% є показник є найвищим досліджуваних міст.прийому В Слов’янську найбільшими проблемами -конкуренція допомогув волонтерів/НДО. В Бердянську найбільше конкурують за роботу (76%), чергах в державних (79%) та медичних закладах (63%), що є найвищим показником серед допомогу волонтерів/НДО (63%)конкуренції та місця вє дитячих (61%); останній показник є та усіх опитаних. В Нікополі найбільше за робочі садках місця (37%) та житло (35%). Для Чугуєва найвищим серед всіх досліджуваних міст. В Слов’янську найбільшими проблемами є Дергачів найбільшою проблемою є житло (51% - максимум по містах) та робочі місця (40%).

конкуренція в чергах в державних (79%) та медичних закладах (63%), що є найвищим Таблиця серед 7.3. % ВПО, повідомили наявність конкуренції за ресурси з ємісцевим населенням показником усіхякі опитаних. В про Нікополі найбільше конкуренції за робочі місця за регіонами.

(37%) та житло (35%). Для Чугуєва та Дергачів найбільшою проблемою є житло (51% максимум по містах) та робочі місця (40%).Слов'янськ Нікополь Чугуїв, Бердянськ, Сєверо- Разом

Дергачі Приморськ донецьк Допомога вразливим групам населення від 39% 17% 13% 47% 93% держави Таблиця конкуренції Робочі місця 7.3. % ВПО, які повідомили про 46% наявність 37% 40% 76% за 90% з місцевим населенням Часресурси прийому у державних закладах (великі черги) за регіонами 79% 33% 24% 49% 83% Допомога вразливим групам населення від 34% 13% 63% 78% Чугуїв, 20% Бердянськ, Сєвероволонтерів та громадських організацій Слов’янськ Нікополь Дергачі Приморськ донецьк Разом Час прийому у медичних закладах (великі черги) 63% 31% 8% 51% 56% Допомога Місця у школах 10% 14% 9% 46% 46% вразливим Місця в дитсадках 39% 17% 93% 42% 21%13% 20% 47%6% 61% 45% групам населення Доступне житло 46% 35% 51% 45% 35% від держави

Робочі місця

46%

37%

40%

76%

90%

58%

Час прийому у державних закладах (великі черги)

79%

33%

24%

49%

83%

53%

38 Аналітичний звіт по дослідженню «Оцінка потреб та умов життя вимушених переселенців»

42% 58% 53% 42% 42% 26% 32% 43% 22

Слов’янськ

Нікополь

Чугуїв, Дергачі

Бердянськ, Приморськ

Сєверодонецьк

Разом

Допомога вразливим групам населення від волонтерів та громадських організацій

34%

20%

13%

63%

78%

42%

Час прийому у медичних закладах (великі черги)

63%

31%

8%

51%

56%

42%

Місця у школах

10%

14%

9%

46%

46%

26%

Місця в дитсадках

21%

20%

6%

61%

45%

32%

Доступне житло

46%

35%

51%

45%

35%

43%

Аналітичний звіт по дослідженню «Оцінка потреб та умов життя вимушених переселенців» 39

ВІДНОСИНИ ВПО МІЖ СОБОЮ Відносини внутрішньо переміщених осіб між собою можна охарактеризувати як переважно доброзичливі – 62% всіх ВПО про це повідомили (Таблиця 8.1). По областях, найбільш доброзичливими охарактеризували свої відносини ВПО в Сєвєродонецьку. Найвищий відсоток нейтральності та співчутливості зафіксований для Нікополя – 46% та 36% відповідно. Найбільший відсоток готовності допомогти між Слов’янська – 25%, найменший – в Бердянську та Сєвєродонецьку – 7% та 10% відповідно.

Таблиця 8.1. Як ставляться внутрішньо переміщені особи один до одного? (% від опитаних) Слов’янськ

Нікополь

Чугуїв, Дергачі

Бердянськ, Приморськ

Сєверодонецьк

Разом

Нейтрально

21%

6%

7%

46%

18%

21%

Доброзичливо

69%

63%

70%

34%

81%

62%

З готовністю допомогти

25%

22%

20%

7%

10%

16%

Співчутливо

16%

25%

19%

36%

3%

20%

65% ВПО повідомили про існування взаємодопомоги в своєму середовищі (Діаграма 8.1.). Набільший відсоток ВПО засвідчив про взаємодопомогу в Нікополі (79%) та Бердянську (71%), найменший - у Сєвєродонецьку (50%). Здебільшого така взаємодопомога носить нематеріальний характер: поради, поширення корисної інформації про гуманітарну допомогу, роботу, житло, моральна підтримка: «Мы поддерживаем друг друга морально и так по мелочам (услуги друг другу)»; «На уровне сочувствия, поговорили как дела, ‹поплакали в кулак› и всё»; «Обмен информацией по гуманитарной помощи»; «Мы что-то узнали - другим подсказали, так же и нам подсказывают»; «моральная поддержка, консультации, подсказки, рекомендации»; «Общаемся, ходим в БО ‹Парус› к переселенцам» (Бердянськ); «помогаем друг другу всячески, если не хватает денег на лекарства - скидываемся, проведуем, если ктото в больнице, морально новеньких поддерживаем»; «Помогают тем, что могут поселить на некоторое время у себя дома. Делятся информацией где можно подработать»; «Помогли с работой мне и моей жене, информируют о месте и времени выдачи гуманитарной помощи»; «Такая жизнь людей сплотила и есть необходимость в советах, помощи вещами, продуктами».

40 Аналітичний звіт по дослідженню «Оцінка потреб та умов життя вимушених переселенців»

проведуем, если кто-то в больнице, морально новеньких поддерживаем»; «Помогают тем, что могут поселить на некоторое время у себя дома. Делятся информацией где можно подработать»; «Помогли с работой мне и моей жене, информируют о месте и времени выдачи гуманитарной помощи»; «такая жизнь людей сплотила и есть необходимость в советах, помощи вещами, продуктами».

Діаграма 8.1. Наявність взаємодопомоги в середовищі ВПО Діаграма 8.1. Наявність взаємодопомоги в середовищі ВПО за регіонами. (% тих, за регіонами. (% тих, хто відповів «так») «так»)

хто відповів

50%

Сєвєродонецьк

60%

Чугуїв, Дергачі

65%

Слов'янськ

71%

Бердянськ, Приморськ

79%

Нікополь

Приблизно дві третини ВПО (69%) мають спільні погляди та переконання щодо ситуації в країні. Але ситуація значно відрізняється за регіонами. Так, у Бердянську всі ВПО повідомили про спільні погляди та Приблизно дві третини (69%) маютьлише спільні погляди та переконання щодо ситуації переконання – 100%, тоді як уВПО Чугуєві та Дергачах половина – 51%.

в країні. Але ситуація значно відрізняється за регіонами. Так, у Бердянську всі ВПО повідомили про спільні погляди та переконання – 100%, тоді як у Чугуєві та Дергачах лише половина – 51%.

Діаграма 8.2. Чи поділяєте Ви з іншими ВПО погляди та переконання

Діаграма 8.2. Чи поділяєте Ви з іншими ВПО погляди та переконання щодо ситуації в країні? (% від щодо ситуації в країні? (% від опитаних) опитаних) Поділяю

Не поділяю

Разом

Важко сказати, не знаю

69%

Сєвєродонецьк

7%

59%

24%

23

40%

Бердянськ, Приморськ

100%

Чугуїв, Дергачі

51%

Нікополь

8%

40%

62%

Слов'янськ

16%

66% 0%

20%

22%

13% 40%

60%

21% 80%

100%

Індекс конкуренції ВПО між собою за таких вісім ресурсів, як робота, житло, місця в школах, дитячих садках,Індекс час прийому в медичних від житло, держави та в конкуренції ВПО міжзакладах, собою задержавних таких вісімзакладах, ресурсів,допомогу як робота, місця волонтерів/громадських 0 «немає конкуренції», максимум 8 «конкуренція за всі 8 школах, дитячихорганізацій садках, час(мінімум прийому в медичних закладах, державних закладах, допомогу ресурсів») значно відрізняється за місцем проживання ВПО (Діаграма 8.3, перелік ресурсів див. в Таблиці від держави та волонтерів/громадських організацій (мінімум 0 «немає конкуренції», 8.2). Найбільша конкуренція за ресурси спостерігається в Сєвєродонецьку - майже 5 ресурсів, Бердянську максимум 8 «конкуренція за всі 8 ресурсів») значно відрізняється за місцем проживання та Слов’янську - по 4. Найменша конкуренція в Чугуєві та Дергачах – 1.6, та Нікополі – 2. Конкуренція ВПО ВПО (Діаграма 8.3, перелік ресурсів див. в Таблиці 8.2). Найбільша конкуренція за ресурси між собою повторює конкуренцію ВПО з місцевим населенням майже на 100%.

спостерігається в Сєвєродонецьку - майже 5 ресурсів, Бердянську та Слов’янську - по 4. Найменша конкуренція в Чугуєві та Дергачах – 1.6, та Нікополі – 2. Конкуренція ВПО між Діаграма 8.3. Середнєконкуренцію значення Індексу конкуренції ВПОнаселенням між собою за ресурси за регіонами собою повторює ВПО з місцевим майже на 100%. (мінімум 0 «немає конкуренції», максимум 8 «конкуренція за всі 8 ресурсів»).

6 5

4,8

4,3

4,3

3,5

4 3

2,1

2

1,6

1 0

Сєвєродонецьк

Аналітичний звіт по дослідженню «Оцінка потреб та умов життя вимушених переселенців» 41

Слов'янськ

Бердянськ, Приморськ

Нікополь

Чугуїв, Дергачі

Разом

волонтерів/громадських організацій (мінімум 0 «немає конкуренції», максимум 8 «конкуренція за всі 8 ресурсів») значно відрізняється за місцем проживання ВПО (Діаграма 8.3, перелік ресурсів див. в Таблиці 8.2). Найбільша конкуренція за ресурси спостерігається в Сєвєродонецьку - майже 5 ресурсів, Бердянську та Слов’янську - по 4. Найменша конкуренція в Чугуєві та Дергачах – 1.6, та Нікополі – 2. Конкуренція ВПО Діаграма 8.3. Середнє значення Індексу конкуренції ВПО між собою за між собою повторює конкуренцію ВПО з місцевим населенням майже на 100%.

ресурси за регіонами (мінімум 0 «немає конкуренції», максимум «конкуренція за всіконкуренції 8 ресурсів») Діаграма 8 8.3. Середнє значення Індексу ВПО між собою за ресурси 0 «немає конкуренції», максимум 8 «конкуренція за всі 8 ресурсів»).

6 5

4,8

4,3

за регіонами (мінімум

4,3

3,5

4 3 2

2,1

1,6

Нікополь

Чугуїв, Дергачі

1 0

Сєвєродонецьк

Слов'янськ

Бердянськ, Приморськ

Разом

Таблиця 8.2 демонструє, що найвищий (або другий за величиною) відсоток конкуренції по половині ресурсів (4) існує в Сєвєродонецьку – 96% повідомили про конкуренцію за роботу, 91% за допомогу держави, 8.2 86%демонструє, - допомогу волонтерів/НДО, час прийому в державнихвідсоток закладах.конкуренції В Бердянську Таблиця що найвищий78% (або- другий за величиною) найбільше конкурують за роботу (73%), допомогу волонтерів/НДО (67%) та місцяпро в дитячих садках (66%), по половині ресурсів (4) існує в Сєвєродонецьку – 96% повідомили конкуренцію за останній показник є найвищимдержави, серед всіх 86% досліджуваних міст.волонтерів/НДО, В Слов’янську найбільшими проблемами роботу, 91% за допомогу - допомогу 78% - час прийому є за закладах. час прийому в державнихнайбільше (83%) та медичних закладах (63%), (73%), обидва допомогу показники є вконкуренція державних В Бердянську конкурують за роботу найвищими серед всіх міст опитування. В Нікополі найбільше конкуренції є за житло (43%), робочі місця волонтерів/НДО (67%) та місця в дитячих садках (66%), останній показник є найвищим (27%) та допомогу волонтерів/НДО (26%). Для містечок Харківської області найбільшою проблемою є житло серед всіх досліджуваних міст. В Слов’янську найбільшими проблемами є конкуренція (52%) та робочі місця (36%). за час прийому в державних (83%) та медичних закладах (63%), обидва показники є

найвищими серед всіх міст опитування. В Нікополі найбільше конкуренції є за житло (43%), робочі місця (27%) та допомогу волонтерів/НДО (26%). Для містечок Харківської області найбільшою проблемою є житло (52%) та робочі місця (36%).

Таблиця 8.2. % ВПО, які повідомили про наявність конкуренції за ресурси між собою Слов’янськ

Нікополь

Чугуїв, Дергачі

Бердянськ, Приморськ

Сєверодонецьк

Разом

Робочі місця

55%

27%

36%

73%

96%

58%

Допомога вразливим групам населення від держави

48%

16%

15%

47%

91%

43%

Допомога вразливим групам населення від волонтерів та громадських організацій

46%

26%

14%

67%

86%

48%

Час прийому в державних закладах (великі черги)

83%

19%

17%

42%

78%

47%

Доступне житло

64%

43%

52%

45%

61%

53%

Час прийому в медичних закладах (великі черги)

69%

22%

3%

48%

58%

40%

42 Аналітичний звіт по дослідженню «Оцінка потреб та умов життя вимушених переселенців»

24

Слов’янськ

Нікополь

Чугуїв, Дергачі

Бердянськ, Приморськ

Сєверодонецьк

Разом

Місця в школах

19%

10%

5%

42%

0%

16%

Місця в дитсадках

29%

12%

5%

66%

0%

24%

На новому місці проживання ВПО підтримують стосунки найчастіше між собою 58%, на другому місці місцеві жителі – 23%, на третьому – ті, хто залишився на непідконтрольних територіях – 9% (Таблиця 8.3). Найбільше «замкнуті» на спілкуванні в своєму колі ВПО Сєвєродонецька – 89% тут надає перевагу спілкуванню з іншими ВПО в своєму місті і, навпаки, найменше з усіх ВПО вони спілкуються з місцевими жителями – лише 5%. Найбільше відкриті на спілкування з місцевими жителями ВПО Слов’янська та Чугуєва з Дергачами – 39% та 38% відповідно, і, навпаки, найменше вони підтримують стосунки з іншими ВПО – 40% і 34% відповідно.

Таблиця 8.3. А з ким Ви більш за все підтримуєте стосунки на новому місці проживання? (% від опитаних)

Слов’янськ

Нікополь

Чугуїв, Дергачі

Бердянськ, Приморськ

Сєверодонецьк

Разом

З іншими внутрішньо переміщеними особами в Вашому місті

89%

74%

54%

40%

34%

58%

З іншими внутрішньо переміщеними особами, що виїхали до інших міст

0%

1%

7%

5%

6%

4%

З місцевими мешканцями

5%

21%

9%

39%

38%

23%

З тими, хто лишився на непідконтрольних територіях

1%

0%

17%

10%

17%

9%

ВАЖКО СКАЗАТИ, НЕ ЗНАЮ

5%

4%

12%

6%

5%

6%

Діаграма 8.4. дає більш детальну картину взаємовідносин внутрішньо переміщених осіб з місцевими жителями. ВПО Слов’янська тут виглядають найблагополучнішими, оскільки 90% повідомили про існування особистих відносин з місцевими, а 70% з них навіть можуть звернутись до місцевих жителів по допомогу у разі виникнення необхідності. Найменше підтримують стосунки з місцевими жителями ВПО Бердянська (63%), але у разі потреби третина з них (34%) звернуться по допомогу до місцевих жителів. Найменш схильними у випадку звертання за допомогою до місцевих є ВПО Сєвєродонецька – лише 11% з них звернуться по допомогу до місцевих. Другий найслабший контакт з місцевими у разі необхідності допомоги у ВПО Нікополя – лише 20% з них звернуться до місцевих жителів. Аналітичний звіт по дослідженню «Оцінка потреб та умов життя вимушених переселенців» 43

Діаграма 8.4. Підтримка відносин та звертання за допомогою Діаграма 8.4. Підтримка та звертання за допомогою до місцевих жителів до місцевих жителів відносин (% від опитаних) опитаних)

(% від

Підтримую особисті стосунки з місцевими мешканцями Звернусь за допомогою, якщо знадобиться, до місцевих мешканців 100% 80%

90% 70%

86%

79%

76%

78%

63%

Діаграма 8.4. Підтримка відносин та звертання за допомогою до місцевих жителів (% від 60% опитаних)

38% 35% 34% Підтримую особисті стосунки з місцевими мешканцями 20% Звернусь за допомогою, якщо знадобиться, до місцевих мешканців 11% 20% 100% 90% 86% 79% 78% 76% 0% 80% 70% 63% Слов'янськ Чугуїв, Дергачі Бердянськ, Нікополь Сєвєродонецьк Разом Приморськ 60% 38% 34% Лише 12% об’єднань ВПО, створених 35% заради 40% ВПО повідомили про існування громадських взаємодопомоги: «многие были переселенцами, ныне служат переселенцам». Найбільше об’єднань ВПО Лише 12% ВПО повідомили про існування громадських об’єднань ВПО, створених заради 20% 11% 20% та Дергачах - 25% та Бердянську -15%, найменше – в Сєвєродонецьку знають в Чугуєві (Діаграма 8.5). Люди 40%

взаємодопомоги: «многие были переселенцами, ныне служат переселенцам». Найбільше

називали такі0%назви: переселенці» / «Переселенці громада разом» (Бердянськ); «Свої об’єднань ВПО «Громада знають втаЧугуєві та Дергачах - 25% тата Бердянську -15%, найменше –в люди» (Сєвєродонецьк); «Данте» (Чугуїв); молодіжна організація «Парус» (Бердянськ); «Нове життя» Сєвєродонецьку (Діаграма 8.5). Люди Бердянськ, називали такіНікополь назви: «Громада та переселенці» Слов'янськ Чугуїв, Дергачі Сєвєродонецьк Разом (Нікополь); «Слов’яни» та (Чугуєв); «Фонд допомоги переселенцям» (Слов’янськ); Центр переселенців«Данте» / Штаб / «Переселенці громада разом» (Бердянськ); люди» (Сєвєродонецьк); Приморськ «Свої переселенців Церква «Благая весть» (Бердянськ). (Чугуїв); (Чугуєв); молодіжна організація «Парус» (Бердянськ); «Нове життя» (Нікополь); «Слов’яни» Лише 12% ВПО повідомили про існування громадських об’єднань ВПО, створених заради (Чугуєв); переселенцям» (Слов’янськ); Центр переселенців /заради Штаб Діаграма «Фонд 8.5. Чи«многие єдопомоги в місті громадські об’єднання внутрішньо переміщених осіб, створених взаємодопомоги: были переселенцами, ныне служат переселенцам». Найбільше об’єднань ВПО переселенців (Чугуєв); Церква «Благая весть» (Бердянськ). взаємодопомоги? знають в Чугуєві та Дергачах - 25% та Бердянську -15%, найменше – в Сєвєродонецьку (Діаграма 8.5). Люди називали такі назви: «Громада та переселенці» / «Переселенці та громада разом» (Бердянськ); «Свої 30% люди» (Сєвєродонецьк); «Данте» (Чугуїв); молодіжна організація «Парус» (Бердянськ); «Нове життя» 25% 25% (Нікополь); «Слов’яни» (Чугуєв); «Фонд допомоги переселенцям» (Слов’янськ); Центр переселенців / Штаб Діаграма (Чугуєв); 8.5. ЧиЦерква є в місті громадські об’єднання внутрішньо переселенців «Благая весть» (Бердянськ).

20%

переміщених осіб, створених 15%громадськізаради Діаграма 8.5. Чи є в місті об’єднаннявзаємодопомоги? внутрішньо переміщених осіб, створених заради

15%

взаємодопомоги?

10% 30% 5% 25% 0% 20% 15%

11% 6%

25%

1% Чугуїв, Дергачі

15% Бердянськ, Приморськ

Нікополь 11%

10%

Слов'янськ

Сєвєродонецьк

6%

5% 0%

1% Чугуїв, Дергачі

Бердянськ, Приморськ

Нікополь

Слов'янськ

Сєвєродонецьк

26

44 Аналітичний звіт по дослідженню «Оцінка потреб та умов життя вимушених переселенців»

ІДЕНТИЧНІСТЬ ВПО У переважної більшості ВПО є дві ідентичності: вони майже одночасно відчувають себе українцями та представниками свого регіону або міста/села (Таблиця 9.1). Основна ідентифікація переважної більшості ВПО пов’язана з відчуттям себе українцем - більше 90% ВПО у всіх областях вважають себе українцями, крім ВПО Сєвєродонецька, де лише 43% вважають себе українцями. Для 90% респондентів з цього міста основною ідентифікацією є місто/село та регіон попереднього проживання – 94% та 90% відповідно. Майже така сама кількість ВПО із Слов’янська та Чугуєва з Дергачами (89%) теж повязують свою ідентичність з регіоном попереднього проживання. Про «гібридну» ідентичність, пов’язану із східнослов’янською спільністю повідомили майже дві третини ВПО із Слов’янська (67%) та майже половина із Чугуєва та Дергачів (48%). Цікаво, що відсоток ВПО, які вважають себе росіянами більше ніж удвічі менший, ніж відсоток ВПО, які вважають себе європейцями: 16% проти 6%.

Таблиця 9.1. Якою мірою Ви відчуваєте себе… (% від опитаних) Слов’янськ

Нікополь

Чугуїв, Дергачі

Бердянськ, Приморськ

Сєверодонецьк

Разом

Українцем

90%

95%

93%

97%

43%

84%

Мешканцем регіону, в якому Ви проживали

89%

66%

89%

71%

90%

81%

Мешканцем міста/ села, в якому Ви проживали

67%

67%

85%

88%

94%

80%

Представником соціального класу (робітник, безробітний, селянин, середній клас, багатий і т.д.)

69%

68%

69%

46%

9%

52%

Представником певної професії /спеціальності (гірником, землеробом, вчителем і т.д.)

59%

68%

58%

14%

53%

49%

Представником східнослов’янської спільноти

67%

12%

48%

1%

20%

29%

Європейцем

8%

15%

27%

1%

35%

16%

Росіянином

10%

6%

11%

0%

3%

6%

Представником іншої нації, наприклад, поляком, литовцем, євреєм, іншим

4%

1%

2%

1%

1%

2%

Аналітичний звіт по дослідженню «Оцінка потреб та умов життя вимушених переселенців» 45

Більше двох третин ВПО вважають своє попереднє місце проживання частино себе (86%) та сумують за ним (78%), менше таких відчуттів у ВПО Донецької та Дніпропетровської областей (Таблиця D2).

Таблиця 9.2. Наскільки наступні твердження відповідають Вашим почуттям про місто чи село, де Ви проживали до початку бойових дій на Донбасі? Слов’янськ

Нікополь

Чугуїв, Дергачі

Бердянськ, Приморськ

Сєверодонецьк

Разом

Те місце є частиною мене

81%

75%

88%

90%

93%

86%

Я сумую, коли мене там довго немає

66%

78%

85%

83%

79%

78%

Я пишаюсь тим місцем

40%

64%

66%

34%

70%

54%

Я хотів(ла) би, щоб в майбутньому мої близькі там жили

45%

47%

60%

32%

15%

40%

Я хотів(ла) би ніколи туди не повертатись

16%

21%

17%

10%

6%

14%

Лише 14% ВПО більше б не хотіли повертатись на своє попереднє місце проживання, найбільший відсоток тих, хто не хотів би повертатись, у Нікополі (21%), Чугуєві з Дергачами (17%) та Слов’янську (16%), найменший – у Сєвєродонецьку (6%) (Діаграма 9.1.). З іншого боку, саме в цих областях найбільші відсотки тих, хто хотів би, щоб у майбутньому їхні близькі там жили, – у Чугуєві з Дергачами (60%), у Нікополі (47%) та Слов’янську (45%), і навпаки, лише 15% ВПО Сєвєродонецька та 32% Бердняьска бажають повернення своїх близьких у майбутньому до місця проживання перед бойовими діями.

Діаграма 9.1. %ВПО, які не хотіли б повертатися на своє попереднє Діаграма 9.1. %ВПО, які не%ВПО, хотіли бякі повертатися своє попереднє місце в проживання; %ВПО, які місце проживання; хотіли б,нащоб їхні близькі майбутньому хотіли б, щоб їхні близькі в майбутньому повернулись на попереднє місце проживання. повернулись на попереднє місце проживання 100%

Я хотів(ла) б, щоб в майбутньому мої близькі там жили

Я хотів(ла) б туди не повертатись

80% 60%

17% 21%

16%

40% 20% 0%

60%

Чугуїв, Дергачі

10% 47%

45%

Нікополь

Слов'янськ

32%

6% 15%

Бердянськ, Приморськ

Сєвєродонецьк

На основі шести тверджень про значення для респондента України, регіону та міста/села, звідки 46 Аналітичний по дослідженню «Оцінка потреб та умов життя переїхали внутрішньозвіт переміщені особи, було побудовано тривимушених індекси: переселенців» індекс ідентифікації з Україною, індекс ідентифікації з регіоном та індекс ідентифікації з містом/селом (мінімальне значення індексу 0 «негативні відповіді або невизначеність щодо значення України/регіону/міста села» та максимальне 6

60%

21%

16%

40%

10%

60%

На основі для респондента України, регіону та міста/села, 47% 45% 20%шести тверджень про значення 6% 32% три індекси: звідки переїхали внутрішньо переміщені особи, було побудовано індекс 15% ідентифікації з Україною, індекс ідентифікації з регіоном та індекс ідентифікації з містом/ 0% селом (мінімальне значення індексу відповідіБердянськ, або невизначеність щодо Чугуїв, Дергачі Нікополь 0 «негативні Слов'янськ Сєвєродонецьк значення України/регіону/міста села» та максимальне 6 «шість позитивних відповідей Приморськ про значення України/регіону/міста села»). Як демонструє Діаграма 9.2, ідентифікація На основі шести тверджень про значення для респондента України, регіону та міста/села, звідки зпереїхали Україною є найсильнішою для ВПО всіх населених пунктів, крім Сєвєродонецька внутрішньо переміщені особи, було побудовано три індекси: індекс ідентифікації з Україною, (найнижча точка на блакитній лінії на графіку). ВПО в Сєвєродонецьку найбільше індекс ідентифікації з регіоном та індекс ідентифікації з містом/селом (мінімальне значення індексу 0 ідентифікують себе з містом/селом, у якому вони проживали до військових дій. Більше «негативні відповіді або невизначеність щодо значення України/регіону/міста села» та максимальне 6 того, вони майжевідповідей не ідентифікують себе з регіоном свогосела»). походження (найнижча точка9.2, «шість позитивних про значення України/регіону/міста Як демонструє Діаграма червоної лінії графіку – 1,2). Більше 50% з них не могли дати відповідь на більшість ідентифікація з Україною є найсильнішою для ВПО всіх населених пунктів, крім Сєвєродонецька (найнижча запитань про ідентичність. точка на блакитній лінії на графіку). ВПО в Сєвєродонецьку найбільше ідентифікують себе з містом/селом, у

якому вони проживали до військових дій. Більше того, вони майже не ідентифікують себе з регіоном свого походження (найнижча точка червоної лінії графіку – 1,2). Більше 50% з них не могли дати відповідь на більшість запитань про ідентичність.

Діаграма 9.2. Індекс ідентифікації з Україною, індекс ідентифікації з Діаграмата9.2. Індексідентифікації ідентифікації з зУкраїною, індекс ідентифікації з регіоном та регіоном індекс містом/селом ідентифікації з містом/селом.

Україна 5

4,3

4 3

3,0

4,3 3,5

Регіон

місто/село

4,2 3,4

3,8 3,2

3,2

3,2 2,4

2

1,2

1 0

індекс

Нікополь

Чугуїв, Дергачі

Бердянськ, Приморськ

Слов'янськ

Сєвєродонецьк

Респондентам було запропоновано висловити своє бачення того, як до їх регіону проживання ставляться жителі інших регіонів України, і, навпаки, висловити почуттясвоє до жителів інших того, регіонів шкалою від 1 до 5, Респондентам було запропоновано висловити бачення якза до їх регіону де 1 «повністю холодно», а 5 – «повністю тепло». Основним висновком є те, що ВПО висловлюють проживання ставляться жителі інших регіонів України, і, навпаки, висловити почуття більш до теплі почуття до жителів Західних та Центральних регіонів порівняно з їх сприйняттям почуттів у жителів інших регіонів за шкалою від 1 до 5, де 1 -України «повністю холодно», а 5 – «повністю відповідь від останніх висновком (Діаграма 9.3). Так,що респонденти усіх міст, крім Бердянська, в середньому на цілий тепло». Основним є те, ВПО висловлюють більш теплі почуття до жителів бал більше люблять жителів Волині, Галичини, Закарпаття, Києва та Центральної України, ніж жителі Західних та Центральних регіонів України порівняно з їх сприйняттям почуттів у відповідьцих регіонів, на думку тих самих ВПО, люблять їх у відповідь (див. Таблицю 9.3.). ВПО Бердянська ставляться до від останніх (Діаграма 9.3). Так, респонденти усіх міст, крім Бердянська, в середньому на жителів інших регіонів так само, як думають, що ті ставляться до них (див. Таблицю 9.3). Отже, очевидним є цілий бал більше люблять жителів Волині, Галичини, Закарпаття, Києва та Центральної існування стереотипу в середовищі ВПО (крім ВПО Бердянська) про більш негативне сприйняття Донбасу на України, ніж жителі цих регіонів, на думку тих самих ВПО, люблять їх у відповідь (див. Заході і в Центрі України.

Таблицю 9.3.). ВПО Бердянська ставляться до жителів інших регіонів так само, як думають, що ті ставляться до них (див. Таблицю 9.3). Отже, очевидним є існування стереотипу в середовищі ВПО (крім ВПО Бердянська) про більш негативне сприйняття Донбасу на 28 Заході і в Центрі України.

Аналітичний звіт по дослідженню «Оцінка потреб та умов життя вимушених переселенців» 47

Діаграма 9.3. Різниця між ставленням ВПО до інших регіонів України та їх сприйняттям ставлення жителів інших регіонів Діаграма 9.3. їх Різниця між ставленням ВПО до інших регіонів України та їх сприйняттям ставлення до регіону походження. жителів інших регіонів до регіону їх походження. (Різниця між середнім значенням по кожному (Різниця між середнім значенням по кожному регіону регіону за 5-ти бальною шкалою). за 5-ти бальною шкалою) 1,5 1,0

1,0

1,0

0,9

1,0

0,8 0,5

0,4

0,5 0,0

Волинь

Галичина

Закарпаття

Київ

Центральна Україна

Південна Україна

Східна Україна

Як демонструє Таблиця 9.3., ВПО ставляться до жителів всіх регіонів приблизно однаково, надаючи демонструє 9.3., ВПО ставляться до жителів всіхарегіонів приблизно трохиЯк кращі оцінки заТаблиця 5 бальною шкалою, де 1 - «повністю холодно», 5 – «повністю тепло»,однаково, своїм регіонам надаючи трохи кращі оцінки за 5 бальною шкалою, де 1 «повністю холодно», а5– – Східному та Південному – порівняно з Галичиною, Волинню, Закарпаттям. Респонденти з Бердянська «повністю тепло», своїм регіонам – Східному та Південному – порівняно з Галичиною, взагалі не роблять різниці у своєму ставленні до жодного регіону України, тоді як опитані в Харківській Волинню, Закарпаттям. з Бердянська роблять різниці у своєму області більш контрастні в своїх Респонденти оцінках: 3,8 до Галичини і 4,7 довзагалі Східноїне України. ставленні доСереднє жодного регіонуВПО України, тодіінших як опитані в 5-ти Харківській Таблиця 9.3. ставлення до жителів регіонів за бальною області шкалою .більш контрастні в своїх оцінках: 3,8 до Галичини і 4,7 до Східної України. Центральна Південна Східна Київ Галичина Закарпаття Волинь Україна Україна Україна Слов’янськ 4,2 4,0 4,0 4,0 4,2 4,5 4,5 Нікополь 4,5 ВПО до 4,4жителів 4,4інших регіонів 4,6 4,7 Таблиця 9.3. Середнє4,5 ставлення за 4,7 5-ти Чугуїв, Дергачі 4,1 3,8 3,9 3,9 4,2 4,5 4,7 бальною шкалою Бердянськ, Приморськ 3,9 3,9 3,9 3,8 3,9 3,9 3,9 Центральна Південна Східна Сєвєродонецьк 4,3 4,3 4,3 4,3 4,4 4,5 4,6 Київ Галичина Закарпаття Волинь Україна Україна Україна Разом 4,2 4,1 4,1 4,1 4,2 4,4 4,5 Слов’янськ 4,2 4,0 4,0 4,0 4,2 4,5 4,5 Нікополь

4,5

4,5

4,4

4,4

4,6

4,7

4,7

з громадськими Чугуїв, Дергачі 4,1 Взаємодія 3,8 3,9 3,9 організаціями.

4,2 4,5 4,7 Приблизно дві третини опитаних внутрішньо переміщених осіб сказали, що вони самі чи їх близькі та Бердянськ, 3,9 від громадських, 3,9 3,9 3,9 організацій 3,9 (Таблиця 3,9 10.1), а знайомі отримують благодійних3,8 та волонтерських Приморськ допомогу 10% не отримували допомоги ні раніше ні зараз. Найбільший відсоток тих, хто повідомив про отримання Сєвєродонецьк 4,3 4,3 4,3 4,5 допомоги, у Бердянську –4,3 90%, а найменший у Чугуєві з Дергачами - 56%.4,4 Найвищий відсоток тих,4,6 хто ніколи не отримував такої допомоги, у Сєвєродонецьку – 15%. Серед назв громадських, благодійних та Разом 4,2 4,1 4,1 4,1 4,2 4,4 4,5 волонтерських організацій, які надають допомогу ВПО, респонденти найчастіше називали Червоний хрест, далі БФ Карітас, волонтерів, Фонд Ахметова, Датську допомогу. Рідше називали такі організації, як «Нове життя», ООН, АДРА, «Слов’яни», «Станція Чугуєв», «Save the children» та церкву «Емануїл».

48 Аналітичний звіт по дослідженню «Оцінка потреб та умов життя вимушених переселенців»

ВЗАЄМОДІЯ З ГРОМАДСЬКИМИ ОРГАНІЗАЦІЯМИ Приблизно дві третини опитаних внутрішньо переміщених осіб сказали, що вони самі чи їх близькі та знайомі отримують допомогу від громадських, благодійних та волонтерських організацій (Таблиця 10.1), а 10% не отримували допомоги ні раніше ні зараз. Найбільший відсоток тих, хто повідомив про отримання допомоги, у Бердянську – 90%, а найменший у Чугуєві з Дергачами - 56%. Найвищий відсоток тих, хто ніколи не отримував такої допомоги, у Сєвєродонецьку – 15%. Серед назв громадських, благодійних та волонтерських організацій, які надають допомогу ВПО, респонденти найчастіше називали Червоний хрест, далі БФ Карітас, волонтерів, Фонд Ахметова, Датську допомогу. Рідше називали такі організації, як «Нове життя», ООН, АДРА, «Слов’яни», «Станція Чугуєв», «Save the children» та церкву «Емануїл».

Таблиця 10.1. Чи отримуєте Ви, Ваші родичі чи знайомі допомогу від якихось громадських організацій, волонтерських об’єднань, благодійних фондів? Так, отримуємо

Отримували раніше, зараз не отримуємо

Ні, не отримували ні раніше, ні зараз

ВАЖКО СКАЗАТИ, НЕ ЗНАЮ

Бердянськ, Приморськ

90%

6%

4%

0%

Нікополь

83%

5%

5%

7%

Сєверодонецк

76%

9%

15%

0%

Слов’янськ

71%

16%

13%

0%

Дергачі, Чугуїв

56%

31%

13%

0%

Разом

75%

14%

10%

1%

Лише 5% ВПО є членами громадських/волонтерських організацій та інших співтовариств (Діаграма Н2). Найбільше ВПО – членів громадських організацій у Донецькій області – 11%, зовсім немає у Дніпропетровській (див. Додаток питання Н2 за регіонами). Найчастіше ВПО працюють волонтерами при різноманітних церковних організаціях та червоному хресті, рідше при благочинних фондах олігархів (див. Додаток питання Н2 текст за регіонами). Переважна більшість цих організацій складається з ВПО або працює для захисту їх інтересів (див. Додаток питання Н3 за регіонами). Дві третини ВПО, які є членами громадських/волонтерських організацій та інших співтовариств, також мають родичів, які приймають активну участь в таких організаціях (див. Додаток питання Н4 за регіонами).

Аналітичний звіт по дослідженню «Оцінка потреб та умов життя вимушених переселенців» 49

Лише 5%захисту ВПО є їх членами громадських/волонтерських та інших співтовариств працює для інтересів (див. Додаток питання Н3 організацій за регіонами). Дві третини ВПО, які(Діаграма є членамиН2). Найбільше ВПО – членів організацій громадських у Донецькій 11%, зовсім немає у громадських/волонтерських та організацій інших співтовариств, такожобласті мають –родичів, які приймають Дніпропетровській (див. Додаток питання Н2 за регіонами). Найчастіше ВПО працюють волонтерами при активну участь в таких організаціях (див. Додаток питання Н4 за регіонами). різноманітних церковних організаціях та червоному хресті, рідше при благочинних фондах олігархів (див. Діаграма 10.1. є Ви,родичі Ваші родичі знайомі членами громадських Діаграма 10.1. є Чи Ви,заВаші знайомі чи членами громадських організацій, волонтерських Додаток питання Н2Читекст регіонами).чиПереважна більшість цих організацій складається з ВПО або організацій, волонтерських об’єднань, інших спільнот? об’єднань, інших спільнот? працює для захисту їх інтересів (див. Додаток питання Н3 за регіонами). Дві третини ВПО, які є членами громадських/волонтерських організацій та інших співтовариств, також мають родичів, які приймають активну участь в таких організаціях (див. Додаток питання Н4 за регіонами). Так, я сам(а) 5% Діаграма 10.1. Чи є Ви, Ваші родичі чи знайомі членами громадських організацій, волонтерських родичі чи знайомі 1% об’єднань, Так, інших спільнот? Ні, ніхто Так, я сам(а) Важко сказати, не знаю Так, родичі чи знайомі

93%

5% 1% 1%

Лише близько однієї третини Ні, всіхніхто ВПО хотіли б брати участь у проектах допомоги іншим ВПО (Діаграма 93% 10.2). Найбільше таких ВПО в Бердянську – 40%, а найменше в Сєвєродонецьку – 8%. Брак часу через сімейніЛише обов’язки та роботу є основними причинами, які не дозволяють ВПО займатись допомогою іншим близько Важкооднієї сказати,третини не знаю всіх 1% ВПО хотіли б брати участь у проектах допомоги ВПО. іншим ВПО (Діаграма 10.2). Найбільше таких ВПО в Бердянську – 40%, а найменше Діаграма 10.2. Чи хотіли Ви брати участь сімейні в проектах для допомоги іншим внутрішньо в Сєвєродонецьку – 8%.б Брак часу через обов’язки та роботу є основними переміщеним особам? Лише близько однієї всіх ВПО хотіли б брати участь у проектах допомоги причинами, які нетретини дозволяють ВПО займатись допомогою іншим ВПО. іншим ВПО (Діаграма 10.2). Найбільше таких ВПО в Бердянську – 40%, а найменше в Сєвєродонецьку – 8%. Брак часу через сімейні обов’язки та роботу є основними причинами, які не дозволяють ВПО займатись допомогою іншим ВПО. Діаграма 10.2. хотіли брати участь в проектах для допомоги Діаграма 10.2. Чи Чи хотіли б Виб Ви брати участь в проектах для допомоги іншим внутрішньо іншим внутрішньо переміщеним особам? переміщеним особам? Важко сказати, не знаю; 27%

Скоріше так; 31%

Скоріше ні; 42% Скоріше так; Важко сказати, 31% не знаю; 27%

Скоріше ні; 42%

30

24% ВПО хотіли б брати участь у проектах по розвитку інфраструктури міста, 43% не бажають, а 33% - не визначились (Таблиця 10.2). Найчастішими причинами відмови є брак часу через роботу, сімейні обов’язки, похилий вік; «не мой уровень, не смогу»; «не обладаю информацией о городе, не интересно, мы здесь временно». Найбільше активних ВПО в Бердянську (майже половина – 49%) та у Нікополі (26%), а найменше у 30 Луганській області (5%).

50 Аналітичний звіт по дослідженню «Оцінка потреб та умов життя вимушених переселенців»

Таблиця 10.2. Чи хотіли б Ви брати участь у проектах з розвитку інфраструктури міста, в якому Ви зараз проживаєте? Слов’янськ

Нікополь

Чугуїв, Дергачі

Бердянськ, Приморськ

Сєверодонецьк

Разом

Скоріше так

18%

26%

19%

49%

5%

24%

Скоріше ні

48%

46%

56%

36%

29%

43%

ВАЖКО СКАЗАТИ, НЕ ЗНАЮ

35%

28%

25%

15%

66%

33%

Найнеобхіднішими інфраструктурними покращеннями для переселенців у Слов’янську є подача води та ремонт доріг (див. Таблиця 10.3). ВПО у Нікополі найчастіше вказують на необхідність ремонту доріг та підтримки чистоти у місті. ВПО Чугуєва та Дергачів звертають увагу на незадовільний стан доріг та громадського транспорту. ВПО Бердянська частіше вважають проблемою наявність житла, дитячих садків та роботу. Для переселенців, що мешкають у Сєвєродонецьку, найважливішими є житло, освітлення вулиць, дороги, ремонт під’їздів та міст на Лисичанськ. На запитання про те, якого покращення потребує інфраструктура, відповіло лише 60% ВПО, тому інтерпретувати відсотки у таблиці 10.3. слід з обережністю.

Таблиця 10.3. Якого покращення міської інфраструктури, на Вашу думку, потребує населений пункт, де Ви зараз проживаєте? Слов’янськ

Нікополь

Чугуїв, Дергачі

Бердянськ, Приморськ

Сєверодонецьк

Разом

Житло для переселенців

2%

13%

13%

71%

36%

35%

Дороги

41%

43%

46%

0%

33%

26%

Школи, дитячі садки

2%

4%

0%

36%

0%

14%

Робота

0%

4%

13%

26%

0%

11%

Водогін

52%

2%

4%

0%

3%

11%

Інше

11%

20%

13%

3%

3%

9%

Чистота в місті

0%

33%

8%

1%

0%

9%

Освітлення вулиць

5%

4%

4%

0%

36%

8%

Озеленення, парки, місця відпочинку

9%

11%

0%

1%

13%

7%

Ремонт під’їздів, дворів

7%

0%

0%

0%

26%

5%

Центри для переселенців

0%

2%

4%

10%

5%

5%

Транспорт

5%

9%

17%

0%

3%

5%

Аналітичний звіт по дослідженню «Оцінка потреб та умов життя вимушених переселенців» 51

ДЖЕРЕЛА ДОПОМОГИ ТА ІНФОРМАЦІЇ У випадку потреби в фінансовій допомозі 35% респондентів не знають куди звертатись, а 22% вважають, що ніхто не надасть таку допомогу (Таблиця 11.1). Лише 26% вимушених переселенців звернулися б до волонтерів, а 22% - в державні заклади. В Бердянську в першу чергу люди звернулися б до державних закладів – 52%. В Слов’янську, Нікополі та Чугуєві з Дергачами на першому місці волонтери та благочинні фонди – 36%, 35% та 29% відповідно. В Сєвєродонецьку більше половини ВПО (54%) вважає, що ніхто не надасть таку допомогу.

Таблиця 11.1. Якщо Вам знадобиться фінансова чи матеріальна допомога, яку не зможуть надати Ваші близькі та знайомі, чи знаєте Ви, куди звернутись? (% від всіх опитаних) До волонтерів чи благочинних фондів

26%

В державні заклади

22%

До громадських організацій

7%

Інше

5%

Попросити допомоги в Інтернеті

5%

До окремих представників влади

2%

НІХТО НЕ НАДАСТЬ ТАКУ ДОПОМОГУ

22%

ВАЖКО СКЗААТИ, НЕ ЗНАЮ

35%

У випадку потреби знаходження вакансій по працевлаштуванню приблизно половина ВПО звернулися б до державної служби зайнятості – 52%, на другому місці знайомі, родичі та друзі – 37%, на третьому – Інтернет 28% (Таблиця 11.2). В Нікополі до служби зайнятості звернулося б найменше ВПО – лише 35%. В Бердянську та Сєвєродонецьку на першому місці у вирішенні цього питання – родичі та друзі, до них звернулося б по 74% ВПО у кожній області.

Таблиця 11.2. До кого б Ви звернулись за інформацією про вакансії для працевлаштування, якби це знадобилось Вам чи комусь із Ваших родичів та друзів? Державна служба зайнятості

52%

Знайомі, родичі, друзі

37%

Інтернет

28%

Прямо до роботодавця

24%

Друкована преса, інші ЗМІ

20%

Приватні рекрутингові агентства

7%

Волонтери, благодійні фонди

5%

Інші державні заклади

3%

Громадські організації

1%

52 Аналітичний звіт по дослідженню «Оцінка потреб та умов життя вимушених переселенців»

Окремі представники влади

1%

Інше

2%

НІ ДО КОГО

8%

ВАЖКО СКАЗАТИ, НЕ ЗНАЮ

15%

При потребі знайти житло майже половина ВПО – 48% у першу чергу звернулися б до знайомих, родичів та друзів (Таблиця 11.3). На другому місці Інтернет – 35%, далі йдуть спеціалізовані пункти – 29%, друкована преса – 27%. До спеціалізованих пунктів найменше звернулося б у Сєвєродонецьку та Нікополі – 1% та 4% відповідно, а найбільше у Бердянську та Чугуєві з Дергачами – 77% та 37% відповідно.

Таблиця 11.3. До кого б Ви звернулись за інформацією про доступне житло, якби це знадобилось Вам чи комусь із Ваших родичів та друзів? Знайомі, родичі, друзі

48%

Інтернет

35%

Спеціалізовані пункти, що займаються прийомом та облаштуванням внутрішньо переміщених осіб

29%

Друкована преса, інші ЗМІ

27%

Волонтери, благодійні фонди

8%

Державні заклади

7%

Громадські організації

2%

Окремі представники влади

1%

Інше

19%

НІ ДО КОГО

4%

ВАЖКО СКАЗАТИ, НЕ ЗНАЮ

14%

Переважна більшість внутрішньо переміщених осіб (58%) дізнається інформацію, яка стосується їх як ВПО, від знайомих, родичів та друзів, на другому місці Інтернет – 35% (Діаграма 11.1). Далі йдуть спеціалізовані пункти для ВПО та державні заклади – 32% та 21% відповідно. Взагалі не отримують ніякої інформації 6% ВПО.

Аналітичний звіт по дослідженню «Оцінка потреб та умов життя вимушених переселенців» 53

Діаграма 11.1. Джерела інформації, що стосується ВПО 11.1. Джерела інформації, що стосується ВПО. (% від опитаних) (%Діаграма від опитаних) А до кого б Ви звернулися за інформацією про нові пільги та послуги для внутрішньо переміщених? А звідки Ви зараз дізнаєтесь інформацію, яка стосується Вас, як внутрішньо переміщеної особи? Знайомі, родичі, друзі

Діаграма 11.1. Джерела інформації, що стосується ВПО. (% від опитаних)

45%

58%

28%

Інтернет

35% про нові пільги та послуги для внутрішньо переміщених?

36% 32% А звідки Ви зараз дізнаєтесь інформацію, яка стосується Вас, як внутрішньо 34%переміщеної особи? Державні заклади 21% 12% 45% Друкована преса, інші ЗМІ 15% Знайомі, родичі, друзі 58% 4% Інше 28% 8% Інтернет 35% 3% НІ ДО КОГО Спеціалізовані пункти, що займаються прийомом та 6% 36% облаштуванням внутрішньо переміщених осіб 32% 8% Волонтери, благодійні фонди 6% 34% Державні заклади 21% 10% ВАЖКО СКАЗАТИ, НЕ ЗНАЮ 12% 4% Друкована преса, інші ЗМІ 15% 5% Громадські організації 4% 4% Інше 8% 0%3% Окремі представники влади 0% НІ ДО КОГО 6% Переважна більшість опитаних переселенців (63%) дізнається місцеві новини при особистому 8% Волонтери, благодійні фонди спілкуванні з родичами, друзями, знайомими 6% (Діаграма 11.2). На другому місці загальноукраїнські НЕ ЗНАЮ телеканали (48%), даліВАЖКО йде СКАЗАТИ, Інтернет (36%), місцеві 10% канали (32%).дізнається Рівень довіри пропорційно Переважна більшість опитаних переселенців (63%) місцеві новинипадає, при 4% починаючи з 51% для особистісного спілкування і закінчуючи 11% для місцевих каналів. В Сєвєродонецьку 5% особистому спілкуванні з родичами, друзями, знайомими (Діаграма 11.2). На другому Громадські організації 4% Інтернет є другим за величиною джерелом місцевих новин. У Нікополі основним джерелом новин є місці загальноукраїнські телеканали 0% (48%), далі йде Інтернет (36%), місцеві канали (32%). друкована преса. Окремі представники влади 0% Рівень довіри пропорційно падає, починаючи з 51% для особистісного спілкування і Спеціалізовані що займаються та А до кого бпункти, Ви звернулися заприйомом інформацією облаштуванням внутрішньо переміщених осіб

Діаграма 11.2. інформації про місцеві новини. (% від опитаних) є другим за величиною закінчуючи 11%Джерела дляопитаних місцевих каналів. В Сєвєродонецьку Переважна більшість переселенців (63%) дізнаєтьсяІнтернет місцеві новини при особистому джерелом місцевих новин. У Нікополі основним джерелом новин друкована преса. спілкуванні з родичами, друзями, місцеві знайомими 11.2). На Ви другому загальноукраїнські Звідки Ви дізнаєтесь новини?(Діаграма Чи довіряєте якимсьєзмісці цих джерел? телеканали80% (48%), далі йде Інтернет (36%), місцеві канали (32%). Рівень довіри пропорційно падає, 63% особистісного спілкування і закінчуючи 11% для місцевих каналів. В Сєвєродонецьку починаючи з 51% для Інтернет є60% другим11.2. за величиною джерелом місцевихпро новин. У Нікополі основним джерелом новин є 48% Діаграма Джерела інформації місцеві новини друкована преса.

36% 32%

(% від 40%опитаних) 51%

Діаграма 11.2. Джерела інформації про місцеві новини. (% від опитаних) 20%

80%0%

14% 27% Звідки Ви дізнаєтесь місцеві новини?

23% 11% 2% 63%

60% 40% 20% 0%

14% 12% 8% 7% Чи довіряєте Ви якимсь з цих джерел? 0% 10% 3% 3%

48% 36%

51% 27%

32%

14% 23%

11%

2%

14%

12%

10%

3%

8%

7% 3%

0%

Переважна більшість опитаних внутрішньо переміщених осіб (64%) вважає, що в середовищі місцевої громади немає авторитетних людей, до чиєї думки вони прислуховуються (Діаграма 11.3), найбільше скептиків у Сєвєродонецьку та Бердянську – 86% та 79% відповідно. Загалом, лише близько однієї п’ятої ВПО (22%) прислухаються до думки авторитетних людей, а саме, 10% прислухаються до волонтерів, 7% до думки публічних людей, 3% до думки представників влади та 2% до громадських діячів. Найбільше ВПО називали пасторів та церкву в якості місцевих авторитетів: «Доверяю только служителям протестантских церквей, только они и помогли переселенцам».

Переважна більшість опитаних внутрішньо переміщених осіб (64%) вважає, що в середовищі місцевої 33 громади немає авторитетних людей, до чиєї думки вони прислуховуються (Діаграма 11.3), найбільше скептиків у Сєвєродонецьку та Бердянську – 86% та 79% відповідно. Загалом, лише близько однієї п’ятої ВПО (22%) прислухаються до думки авторитетних людей, а саме, 10% прислухаються до волонтерів, 7% до 54 Аналітичний звіт по дослідженню «Оцінка потреб та умов життя вимушених переселенців» думки публічних людей, 3% до думки представників влади та 2% до громадських діячів. Найбільше ВПО називали пасторів та церкву в якості місцевих авторитетів: «Доверяю только служителям

Переважна більшість опитаних внутрішньо переміщених осіб (64%) вважає, що в середовищі місцевої громади немає авторитетних людей, до чиєї думки вони прислуховуються (Діаграма 11.3), найбільше скептиків у Сєвєродонецьку та Бердянську – 86% та 79% відповідно. Загалом, лише близько однієї п’ятої ВПО (22%) прислухаються до думки авторитетних людей, а саме, 10% прислухаються до волонтерів, 7% до думки публічних людей, 3% до думки представників влади та 2% до громадських діячів. Найбільше ВПО називали пасторів та церкву в якості місцевих авторитетів: «Доверяю только служителям протестантских церквей, только они и помогли переселенцам».

Діаграма 11.3. Чи є серед місцевої спільноти авторитетні люди, яких Ви неДіаграма обов’язково особисто, але авторитетні до чиєї думки прислухаєтесь?

11.3. Чи єзнаєте серед місцевої спільноти люди, яких Ви не обов’язково знаєте (%особисто, від опитаних) але до чиєї думки прислухаєтесь? (% від опитаних) Представники влади; 3% Інші публічні люди; 7%

Громадські діячі; 2%

Волонтери; 10%

Важко сказати; 17%

Немає таких; 64%

Аналітичний звіт по дослідженню «Оцінка потреб та умов життя вимушених переселенців» 55

ОСНОВНІ ВИСНОВКИ Вибірка дослідження – 425 внутрішньо переміщених осіб, з яких 29% - жінки, а 71% чоловіки. Вибірка включає 100 респондентів віком від 18 до 30 років (24%), 167 - віком від 31 до 45 років (39%), 87 - віком від 46 до 59 років (20%), 71 - старше 60 років (17%).

55% опитаних до початку збройного конфлікту проживали у Донецькій області, 44% - у Луганській, і менш ніж 1% - в Криму. 76% покинули своє місце постійного проживання в період з березня 2014 по лютий 2015 року включно. 35% респондентів мають вищу освіту. 51% з них були економічно активними до вимушеного переселення. Якщо порівняти ситуацію до початку збройного конфлікту та на момент проведення дослідження, рівень безробіття серед опитаних зріс більш ніж у 5 разів з 4% до 22%, а рівень зайнятості зменшився вдвічі з 51% до 26%. Разом з тим, 60% опитаних проживає в орендованому житлі. Безробіття та необхідність сплачувати за житло – два чинники, що зумовлюють більшість проблем ВПО. Основні проблеми, з якими зіштовхнулись ВПО після переїзду і які лишились дотепер у багатьох (за спаданням) – брак коштів на необхідне (харчування, побут, одяг та взуття, ліки), дороге житло, відсутність роботи (добре оплачуваної чи ні). Ситуація з нестачею коштів з часом пом’якшується (дякуючи волонтерській, благодійній допомозі з харчуванням, одягом, предметами побуту, оформленню соціальних виплат від держави), але майже не вирішується проблема відсутності роботи та дороговизни житла. Найбільша частка ВПО (74%-82%) все ще потребує фінансової та гуманітарної допомоги, майже вдвічі менше (40%-44%) – сприяння з житлом та роботою. Молодші респонденти частіше повідомляють про проблеми та потребу в допомозі, аніж старші. Окрема категорія проблем – нестача грошей на ліки та неможливість дозволити собі лікування. Через фінансові труднощі люди з гострими та хронічними захворюваннями будь-якого ступеню тяжкості часто вимушені відмовляти собі у необхідній медичній допомозі. Основні чинники вибору міста для переїзду – соціальні зв’язки (друзі, родичі, знайомі, що проживають в цьому населеному пункті або переїхали туди раніше) та наявність житла, що підходить. Грає деяку роль близькість до дому, попереднє знайомство з населеним пунктом та звичайна випадковість (їхали, куди везуть). Відмінності між різними містами є, але в межах перерахованих причин. Що характерно, майже ніхто з опитаних не розглядав Росію як можливий напрямок переїзду, в основному вибір відбувався між містами в межах України. Приблизно половина опитаних розглядає свій статус як тимчасовий і збирається повернутись додому в найближчі декілька років. Кожен четвертий не знає, чи повернеться, і стільки ж не збираються назад. Небажання повертатись зумовлене різними причинами, серед яких – зруйноване житло на окупованих територіях, небажання жити в тому середовищі, відсутність порядку та перспектив, певна інтеграція на новому місці проживання. Основні умови, за яких люди готові повертатися – припинення бойових дій, відновлення влади України над Донбасом, наявність умов для нормального життя. Найчастіше вимушено переміщені особи взаємодіяли з Управліннями праці та соціального захисту населення (94%) та з підрозділами Державної міграційної служби (97%) задля отримання та поновлення довідок переселенця, оформлення пільг та соціальних виплат. 76% опитаних з моменту вимушеного переїзду отримували допомогу у медичних закладах. 40% переселенців зверталися до Пенсійного фонду з питань переоформлення пенсії, а 24% - до Державної служби зайнятості. 36% влаштовували дітей у школи, 17% - у дитячі дошкільні заклади. ВПО переважно оцінюють якість наданих їх державними установами послуг як добру та дуже добру, а легкість процедури отримання послуг в державних установах як середню та легку. Найкраще вони оцінюють досвід взаємодії зі школами (якість та легкість – 4,4 з 56 Аналітичний звіт по дослідженню «Оцінка потреб та умов життя вимушених переселенців»

5), дитячими садками (якість – 4,2, легкість 4,0), пенсійним фондом (якість – 4,4, легкість - 4,2). Також досить непогано оцінюють послуги Державної міграційної служби (якість – 4,1, легкість - 4,0) та медичних закладів (якість – 4,1, легкість - 4,1). Виникали деякі складнощі з Управлінням праці та соціального захисту населення (якість – 4,0, легкість - 3,8) та Державною службою зайнятості (якість – 3,5, легкість - 3,5). Основна скарга – черги, особливо там, де оформлюють довідки ВПО. Приблизно кожен десятий респондент бував у ситуації, коли йому безпідставно відмовляли в послугах, допомозі, консультаціях через його статус внутрішньо переміщеної особи. Серед названих ситуацій: відмова у житлі та роботі, медичному обслуговуванні та постанові та облік в Центрах зайнятості, «собесах» через нестачу документів (медичної картки, трудової книжки, довідки з військкомату, потрібної прописки), відмова у гуманітарній допомозі. Більше половини ВПО не працюють (65%), а приблизно 20% не отримують ніяких соціальних виплат. Найгіршою є ситуація в Сєвєродонецьку та Чугуєві з Дергачами, оскільки там не працює 63% і 65% відповідно та не отримує допомогу 39% та 27% відповідно. Тобто ситуація з соціальною захищеністю ВПО є найгіршою в досліджуваних містах Луганської та Харківської областей, бо там одночасно найбільші відсотки безробітних та тих, хто не отримує соціальні виплати. У всіх інших областях ситуація відносно стабільніша. Імовірність росту цін, потреба дорогої медичної допомоги та скасування всіх соціальних виплат державою є тими загрозами, які в уяві ВПО мають найвищу імовірність настання – 68%, 67% та 63%. Найнижчою, на думку ВПО, є імовірність настання таких подій, як мобілізація когось із членів сім’ї, переслідування внаслідок переконань та початок бойових дій. Відчуття довіри ВПО до місцевого населення та подібності в поглядах та культурі з місцевими жителями є найвищим у Бердянську, а найнижчим – у Сєвєродонецьку та Слов’янську. Можна припустити, що переселенці у «своїх» регіонах відчувають себе гірше, ніж в сусідніх, через те, що місцеві жителі також є постраждалими в результаті військових дій і мають менше матеріальних та особистісних ресурсів, щоб допомагати ВПО, бо самі очевидно потребують допомоги. Відмінності в поглядах на ситуацію в країні між ВПО та місцевими жителями, особливо в пілотних містах Луганської, Харківської та Донецької областей, очевидні. Основні лінії відмінностей між ВПО та місцевими жителями – це відсутність житла/матеріальної підтримки, пережита травма війни, втрата престижу Донбасу. ВПО конкурують з місцевим населенням та між собою за таких вісім ресурсів, як робота, житло, місця в школах, дитячих садках, час прийому в медичних закладах, державних закладах, допомогу від держави та волонтерів/громадських організацій значно відрізняється за регіонами проживання ВПО. Найбільша конкуренція за ресурси спостерігається в Сєвєродонецьку - більше 5 ресурсів в зоні конкуренції, Бердянську – більше 4, та Слов’янську – 3.5. Найменша конкуренція в Чугуєві з Дергачами – 1.8, та Нікополі – 2.4. Відносини ВПО між собою можна охарактеризувати як переважно доброзичливі – 62% всіх так вважають. Приблизно дві третини ВПО (69%) мають спільні погляди та переконання щодо ситуації в країні. 65% ВПО повідомили про існування взаємодопомоги в своєму середовищі. Здебільшого така взаємодопомога носить нематеріальний характер: поради, поширення корисної інформації про гуманітарну допомогу, роботу, житло, моральна підтримка. На новому місці проживання ВПО підтримують стосунки найчастіше між собою (58%), на другому місці місцеві жителі (23%), на третьому – ті, хто залишився на непідконтрольних територіях (9%). Лише 12% ВПО повідомили про існування громадських об’єднань ВПО, створених заради взаємодопомоги.

Аналітичний звіт по дослідженню «Оцінка потреб та умов життя вимушених переселенців» 57

У переважної більшості ВПО є дві ідентичності: вони майже одночасно відчувають себе українцями та представниками свого регіону або міста/села. Цікаво, що відсоток ВПО, які вважають себе росіянами більше ніж удвічі менший, ніж відсоток ВПО, які вважають себе європейцями: 16% проти 6%. У середовищі ВПО (крім ВПО Бердянська) існує стереотип в про більш негативне сприйняття Донбасу на Заході та в Центрі України. Приблизно дві третини ВПО отримують допомогу від громадських, благодійних та волонтерських організацій. Лише 5% ВПО є членами громадських/волонтерських організацій та інших співтовариств. Найчастіше ВПО працюють волонтерами при різноманітних церковних організаціях та Червоному хресті, рідше при благочинних фондах олігархів. 24% ВПО хотіли б брати участь у проектах по розвитку інфраструктури міста, 43% не бажають, а 33% - не визначились. У випадку потреби в фінансовій допомозі 35% ВПО не знають куди звертатись, а 22% вважають, що ніхто не надасть таку допомогу. Лише 26% ВПО звернулися б до волонтерів, а 22% в державні заклади. У випадку потреби знаходження вакансій по працевлаштуванню приблизно половина ВПО звернулися б до державної служби зайнятості – 52%, на другому місці знайомі, родичі та друзі – 37%, на третьому Інтернет – 28%. При потребі знайти житло майже половина ВПО (48%) у першу чергу звернулися б до знайомих, родичів та друзів. На другому місці Інтернет (35%), далі йдуть спеціалізовані пункти (29%), друкована преса (27%). Переважна більшість ВПО (58%) дізнається інформацію, яка стосується їх, як внутрішньо переміщених осіб, від знайомих, родичів та друзів, на другому місці Інтернет – 35%. Далі йдуть спеціалізовані пункти для ВПО та державні заклади – 32% та 21% відповідно. Взагалі не отримує ніякої інформації – 6% ВПО. Переважна більшість ВПО (63%) дізнається місцеві новини при особистому спілкуванні з родичами, друзями, знайомими. На другому місці загальноукраїнські телеканали – 48%, далі йде Інтернет – 36%, місцеві канали – 32%. ВПО достатньо критичні у своєму сприйнятті інформації: лише половина ВПО довіряє інформації, отриманій при особистому спілкуванні, а місцевим каналам і поготів – лише 11%. Переважна більшість ВПО (64%) вважає, що в середовищі місцевої громади немає авторитетних людей, до чиєї думки вони прислуховуються. Загалом, лише близько однієї п’ятої ВПО – 22% прислухаються до думки авторитетних людей, а саме – 10% прислухаються до волонтерів, 7% до думки публічних людей, 3% до думки представників влади та 2% до громадських діячів.

Слов’янськ (Донецька область) 85% респондентів із Слов’янська переїхали з інших населених пунктів Донецької області, 46% - ще у березні - серпні 2014 року. Причини вибору цього міста – соціальні зв’язки; декого перевезли сюди волонтери. Більш ніж половина з них збираються повернутись додому протягом кількох років. Внутрішньо переміщені особи, що проживають у Слов’янську, найменше задоволені роботою державних закладів у порівнянні з мешканцями інших міст. Зокрема, це стосується послуг Державної служби зайнятості, Управлінь праці та соціального захисту, Міграційної служби, медичних установ. Основна проблема, яку називають ВПО Слов’янська, - величезні черги у державних установах, незручний графік роботи та тривале оформлення. Не дивно, що ВПО в донецькій області найбільше конкурують з місцевим населенням в чергах до державних закладів – 79%, та до медичних закладів 63%, що є найвищим показником серед всіх регіонів проживання ВПО. Найбільший рівень підтримки стосунків з місцевими жителями серед ВПО Слов’янська – 39%, і навпаки, найменше вони підтримують стосунки з іншими ВПО – 40%. 90% вимушених переселенців повідомили про існування особистих відносин з місцевими, а

58 Аналітичний звіт по дослідженню «Оцінка потреб та умов життя вимушених переселенців»

70% з них навіть можуть звернутись до місцевих жителів по допомогу у разі виникнення необхідності, що робить ВПО цього регіону найблагополучнішими у плані підтримки від місцевих жителів. Найважливішими інфраструктурними покращеннями для ВПО Слов’янська є подача води та дороги.

Нікополь (Дніпропетровська область) У Нікополі 37% опитаних – старше 60 років, 51% зараз перебувають на пенсії. 62% живуть у місцях компактного проживання ВПО. Тільки 4% респондентів є на момент опитування економічно активними.

70% ВПО, опитаних у Нікополі, раніше проживали в Донецькій області. Сама поширена причина вибору цього міста – наявність родичів, друзів, знайомих, що проживають там постійно. Деякі респонденти розповідають, що багато переміщались по Україні, перш ніж потрапити сюди самостійно чи за чиєюсь порадою/направленням, оскільки тут є недороге житло - модульне містечко. 51% опитаних ВПО хотіли б повернутись додому протягом кількох років, основна умова – припинення бойових дій та перехід Донбасу під контроль української влади. Оскільки середній вік ВПО Нікополя вищий, ніж в інших досліджуваних містах, специфічною проблемою для них є потреба в медичній допомозі та ліках, які вони не можуть собі дозволити. Приблизно 60% респондентів досі бракує коштів на харчування та побутові товари й одяг. Третина ВПО у Дніпропетровській області повідомляє про готовність допомогти з боку місцевих жителів та (33%) та співчутливе ставлення (35%), що є одними з найвищих показників по всіх областях. Проте, лише 20% з них готові звернутися до місцевих жителів по допомогу. В цій області також найбільший відсоток ВПО засвідчив про взаємодопомогу ВПО між собою - 79%. У Нікополі ВПО найбільше конкурують з місцевими за робочі місця (37%) та житло (35%). У Нікополі є багато активних ВПО, які хотіли б брати участь у проектах по розвитку інфраструктури міста – 26%. Найважливішими інфраструктурними покращеннями для цієї області є дороги та чистота у місті. У Нікополі основним джерелом місцевих новин для ВПО є друкована преса на відміну від інших міст, де на першому місці особисте спілкування, телебачення та Інтернет.

Сєвєродонецьк (Луганська область) У Сєвєродонецьку – найбільша частка молодих респондентів до 30 років і найменша – старших людей після 60-ти порівняно з іншими точками опитування. В цьому місті також найбільша частка працевлаштованих найманих працівників. Майже всі опитані живуть в орендованому житлі.

95% ВПО, опитаних у Сєвєродонецьку, переїхали з інших населених пунктів Луганської області. Основна причина вибору цього міста – близькість до попереднього місця проживання. Окрім того, Сєвєродонецьк – розвинене місто з хорошою інфраструктурою. Тільки 11% опитаних ВПО у цьому місті збираються повернутись додому протягом кількох років, основна умова – повернення Донбасу під контроль української влади. Найбільш болюча проблема ВПО Сєвєродонецька – житло, що обходиться занадто дорого. Окрім того, респонденти частіше, ніж у інших містах, скаржились на брак коштів на побутові товари, одяг, взуття. Внутрішньо переміщені особи, що проживають у Сєвєродонецьку, менше задоволені Аналітичний звіт по дослідженню «Оцінка потреб та умов життя вимушених переселенців» 59

роботою державних закладів у порівнянні з мешканцями інших міст, окрім Слов’янська. Є складнощі з отриманням послуг Державної служби зайнятості, Міграційної служби, Управлінь праці та соціального захисту, Пенсійного фонду.

30% всіх ВПО Сєвєродонецька не працює і не отримує соціальних виплат одночасно, що є найбільшим показником серед 5 областей. Найвищий відсоток тих, хто ніколи не отримував допомоги від громадських, благодійних та волонтерських організацій також у Сєвєродонецьку – 15%. Середнє значення індексу тривожності/втрати для ВПО Сєвєродонецька найменше – ВПО цього міста лише на 13% оцінюють імовірність настання негативної події, пов’язаної з втратою комфорту. Відчуття довіри ВПО до місцевого населення та подібності в поглядах та культурі з місцевими жителями є найменшим у Сєвєродонецьку, що свідчить про їх проблемну адаптацію у цьому регіоні. Більше того, лише 8% опитаних ВПО поділяють погляди місцевого населення на ситуацію в країні, що є піковим найнижчим показником серед всіх областей. ВПО не зустрічали готовності допомогти з боку місцевого населення - 0% та особливої співчутливості – найменший показник за всіма областями – лише 9% ВПО зустрічалися зі співчуттям місцевих. Крім того, в цьому місті найменший відсоток ВПО засвідчив про взаємодопомогу ВПО між собою – лише 50%. Найбільша конкуренція між ВПО та місцевими жителями за всі ресурси крім житла спостерігається саме в Сєвєродонецьку – 93% повідомили про конкуренцію за допомогу держави, 90% за роботу, 83% - час прийому в державних закладах, 78% - допомогу волонтерів/НДО. Найбільше «замкнуті» на спілкуванні в своєму колі ВПО Сєвєродонецька – 89% тут надає перевагу спілкуванню з іншими ВПО в своєму місті і, навпаки, найменше з усіх ВПО вони спілкуються з місцевими жителями - лише 5%. Більше того, вони є найменш схильними звертатись по допомогу місцевих – лише 11% з них здатні на це. ВПО Сєвєродонецька найменше серед інших областей вважають себе українцями – лише 43%. Для 94% ВПО основною ідентифікацією є місто/село попереднього проживання. Примітно, що вони майже не ідентифікують себе з регіоном свого походження і приблизно утричі менше за ВПО інших регіонів заявляють про таку ідентифікацію. Найменше ВПО, які хотіли б брати участь у проектах допомоги іншим ВПО, в Сєвєродонецьку – лише 8%. Найменше активних ВПО, які хотіли б брати участь у проектах по розвитку інфраструктури міста, також в цьому місті – лише 5%. Найважливішими інфраструктурними покращеннями для ВПО Сєвєродонецька є житло, освітлення вулиць, дороги, ремонт під’їздів та міст на Лисичанськ. У випадку виникнення потреби в фінансовій допомозі в Сєвєродонецьку більше половини ВПО (54%) вважає, що ніхто не надасть таку допомогу. У випадку потреби знаходження вакансій по працевлаштуванню на першому місці у вирішенні цього питання – родичі та друзі, до них звернулося б 74% опитаних. При потребі знайти житло до спеціалізованих пунктів найменше ВПО звернулося б у Сєвєродонецьку – лише 1%. Тут проживає другий за величиною (після Бердянська) відсоток скептиків, які вважають, що в середовищі місцевої громади немає авторитетних людей, до чиєї думки вони прислуховуються – 79%.

Бердянськ (Запорізька область) 76% ВПО, опитаних у Бердянську, переїхали з Донецької області, здебільшого у першійдругій хвилях міграції. Основна причина вибору цього міста – інші переселенці, що раніше переїхали до цього міста, а також близькість до попереднього місця проживання. Окрім того, деякі з них раніше відпочивали у Бердянську, або приїхали на літо і залишились.

60 Аналітичний звіт по дослідженню «Оцінка потреб та умов життя вимушених переселенців»

ВПО Бердянська – найбільш тимчасові мешканці міста, 82% опитаних збираються повернутись додому протягом декількох років за умови припинення бойових дій та переходу Донбасу під контроль української влади (кожну з цих передумов назвали 96% респондентів). Вимушені переселенці, що проживають у Бердянську, з моменту переїзду стикалися з найбільшою кількістю складнощів. На даний момент більше половини опитаних ВПО мають проблеми з вартістю житла, відсутністю вільних помешкань та вакантних робочих місць. Наразі складнощі з роботою найбільше поширені саме серед переселенців у Бердянську. Разом з тим, 17% зайняті індивідуальною трудовою діяльністю, що є найвищим показником серед досліджуваних міст. Дуже специфічна проблема, притаманна саме Бердянську – брак місць у школах та дитсадках. Загалом досвід контактів з державними установами більш-менш позитивний, але є скарги на Управління праці та соціального захисту: складно оформити документи, буває потрібна присутність людей, яких важко доставити (діти, інваліди, лежачі хворі) тощо. У Бердянську Індекс тривожності/втрати досягає свого максимуму – ВПО цього регіону на 71,1% впевнені, що можуть втратити будь-який з 10 складників свого добробуту. Для цього міста, на відміну від інших, найбільш імовірними загрозами є скасування соціальних виплат державою - 85%, втрата роботи – 85%. Відчуття довіри ВПО до місцевого населення та подібності в поглядах та культурі з місцевими жителями є найвищим у Бердянську. Більше того, 96% ВПО поділяє погляди місцевого населення, що є найкращим піковим показником серед інших областей. Цікавим є поєднання найвищих показників по нейтральному (68%) та співчутливому (46%) ставленні з боку місцевого населення до ВПО, що може свідчити про відносно найблагополучніші перспективи з інтеграцію переселенців у спільноту в цій місцевості, оскільки вони не відчувають себе відмінними від місцевих жителів. В Бердянську найбільша конкуренція ВПО та місцевих жителів за роботу - 76%, допомогу волонтерів/НДО - 63% та місця в дитячих садках - 61%, останній є найвищим серед всіх регіонів проживання ВПО. У Бердянську всі ВПО повідомили про спільні погляди та переконання з іншими ВПО щодо ситуації в країні – 100%, що є найвищим показником по всіх областях. ВПО Бердянська ставляться до жителів інших регіонів так само, як думають, що ті ставляться до них. ВПО цього регіону є єдиними, хто не перебуває під владою стереотипу про більш негативне сприйняття Донбасу на Заході і в центрі України. Найбільший відсоток тих, хто отримує допомогу від громадських, благодійних та волонтерських організацій, у Бердянську – 90%. Тут проживає найбільше ВПО, які хотіли б брати участь у проектах допомоги іншим ВПО (40%). Найбільше активних ВПО, які хотіли б брати участь у проектах по розвитку інфраструктури міста, також тут – майже половина (49%). Найважливішими інфраструктурними покращеннями, з точки зору переселенців, є житло, дитячі садки та робота. Примітно, що ніхто з опитаних, крім респондентів з Бердянську, не надав роботі вагомої важливості. У випадку виникнення потреби в фінансовій допомозі в першу чергу респонденти з Бердянська звернулися б до державних закладів – 52%, що є найвищим відсотком серед всіх областей. У випадку потреби знаходження вакансій по працевлаштуванню на першому місці у вирішенні цього питання – родичі та друзі, до них звернулося б по 74% ВПО. При потребі знайти житло найбільше ВПО звернулося б до спеціалізованих пунктів - 77%. Переважна більшість дізнається інформацію, яка стосується їх, як внутрішньо переміщених осіб, від знайомих, родичів та друзів, лише у Бердянську спеціалізовані пункти для ВПО та державні заклади домінують серед джерел інформації – 85% та 58% відповідно.

Аналітичний звіт по дослідженню «Оцінка потреб та умов життя вимушених переселенців» 61

Найбільше скептиків, які вважають, що в середовищі місцевої громади немає авторитетних людей, до чиєї думки вони прислуховуються, в Бердянську – 86% ВПО.

Чугуїв та Дергачі (Харківська область) 63% ВПО, опитаних у Чугуєві та Дергачах, переїхали з Луганської області. Основна причина вибору цього міста – соціальні зв’язки. 67% опитаних ВПО у цьому місті збираються повернутись додому протягом кількох років, основні умови – припинення бойових дій та налагодження нормального життя. Повернення Донбасу під контроль української влади – другорядний фактор. Специфічна проблема Чугуєва - незадовільні житлові умови. У Дергачах є складнощі з дорогим житлом та відсутністю вільних помешкань. Мешканці цих двох міст в цілому менше заявляють про потребу в різних видах допомоги.

12% всіх ВПО у Чугуєві та Дергачах не працює і не отримує соціальних виплат одночасно – другий за величиною відсоток після Сєвєродонецька. Найменший відсоток тих, хто отримує допомогу від громадських, благодійних та волонтерських організацій, також проживає у цих двох містах - 56%. Найбільше доброзичливого ставлення з боку місцевого населення до себе ВПО зустрічали у Чугуєві та Дергачах – 69% ВПО повідомили про це. Спостерігається високий рівень підтримки стосунків з місцевими жителями на новому місці – 38%, і навпаки, вони менше підтримують стосунки з іншими ВПО – 34%. Лише половина переселенців повідомили про спільні погляди та переконання з іншими ВПО щодо ситуації в країні, що є найнижчим показником серед всіх областей. ВПО Чугуєва та Дергачів найбільше конкурують з місцевими жителями за житло (51%), що є найвищим показником серед всіх регіонів проживання ВПО, та робочі місця (40%). Найважливішими інфраструктурними покращеннями для Чугуєва та Дергачів з точки зору внутрішньо переміщених є дороги та транспорт.

62 Аналітичний звіт по дослідженню «Оцінка потреб та умов життя вимушених переселенців»

Аналітичний звіт по опитуванню постійного населення в 5 областях, прилеглих до зони конфлікту

Жовтень-листопад 2015

ВСТУП В рамках проекту експертної підтримки Надзвичайної програми Європейського Інвестиційного Банку Київський міжнародний інститут соціології на замовлення Міжнародного фонду «Відродження» провів соціологічне опитування постійного міського населення 5 областей, прилеглих до зони конфлікту, в яких реалізується програма ЄІБ по відновленню соціальної інфраструктури. Опитування є другим компонентом великого дослідження, спрямованого на створення плану дій, що сприятиме вибору найбільш потрібних для місцевої спільноти інфраструктурних проектів, уникненню конфліктів між внутрішньо переміщеними особами та місцевим населенням, ефективному інформуванню про проекти Європейського Інвестиційного Банку та залученню усіх зацікавлених сторін до їх реалізації. Перший компонент - соціологічне дослідження «Оцінка потреб та умов життя вимушених переселенців» у декількох містах, попередньо вибраних для реалізації пілотних проектів з відбудови інфраструктури. Результати двох компонентів за можливістю порівнюватимуться у цьому звіті. Основні завдання дослідження: •• З’ясувати основні проблеми та побоювання мешканців невеликих міст 5 областей, а також першочергові потреби щодо відновлення міської інфраструктури; •• Описати рівень довіри міських жителів до людей та інституцій, їх політичні переконання; •• Дізнатись особливості взаємодії місцевого населення з ВПО; наявність конкуренції за ресурси, конфліктів; •• Оцінити рівень громадянської активності та зацікавленості в участі в проектах, спрямованих на розбудову міської інфраструктури та допомогу ВПО; •• З’ясувати джерела інформації, якими користуються міські мешканці, та рівень довіри до цих джерел.

64 Аналітичний звіт по по опитуванню постійного населення в 5 областях, прилеглих до зони конфлікту

МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ Протягом польового етапу дослідження було опитано 2000 повнолітніх мешканців Донецької, Луганської, Дніпропетровської, Запорізької та Харківської областей, які проживають у містах з населенням до 156 тисяч. Вибірка не включала населення сіл, обласних центрів, а також великих міст – Маріуполя Донецької області, Дніпродзержинська та Кривого Рогу Дніпропетровської області. Таким чином, до вибірки потрапляли мешканці невеликих міст, котрі є найбільш ймовірними одержувачами донорської допомоги на проекти розбудови інфраструктури. У кожній з 5 областей було опитано по 400 респондентів. Метод опитування – CATI (телефонні інтерв’ю за допомогою комп’ютера). Використовувалися переважно стаціонарні номери телефонів, відібрані випадковим чином, але для кращого досягнення молодших респондентів використовувалися також мобільні номери. Середня тривалість інтерв’ю – 14-15 хвилин. В опитуванні застосовувалися квоти на розмір населеного пункту. Розподіл інтерв’ю за квотами усередині кожної області наведений у Таблиці 1.1.

Таблиця 1.1. Розподіл інтерв’ю за розміром населеного пункту

Міста 100-165 тис. Міста 20100 тис. Міста 20тис.

Донецька

Луганська

Дніпропетровська

Харківська Запорізька Разом

25%

50%

28%

0%

43%

29%

44%

20%

37%

38%

14%

31%

31%

30%

35%

62%

43%

40%

Окрім того, усередині кожної області було встановлено квоти на стать та вік (загальний розподіл по всій вибірці наведений у Таблиці 1.2). Польовий етап тривав з 19 жовтня до 15 листопада. Було проконтрольовано 250 інтерв’ю методом повторного телефонного дзвінка. За результатами контролю з масиву даних було вилучено та перероблено 53 анкети.

Аналітичний звіт по по опитуванню постійного населення в 5 областях, прилеглих до зони конфлікту 65

СОЦІАЛЬНО-ДЕМОГРАФІЧНИЙ ПРОФІЛЬ ОПИТАНИХ Протягом польового етапу дослідження було опитано 44% чоловіків та 56% жінок. Вибірка включає 20% респондентів віком від 18 до 29 років, 27% - віком від 30 до 44 роки, 26% - віком від 45 до 59 років, 27% - старше 60 років.

Таблиця 1.2. Розподіл респондентів за статтю та віком Чоловік

44%

Жінка

56%

18-29 лет

20%

30-44 лет

27%

45-59 лет

26%

60+ лет

27%

Переважна більшість опитаних респондентів (86%) отримала освіту вищу, аніж повна середня, а саме: 39% респондентів мають вищу освіту, 41% - неповну вищу/середню спеціальну. Ще 13% мають повну загальну середню освіту або нижче.

Таблиця 1.2. Розподіл респондентів за освітнім рівнем Базова загальна середня чи нижче

4%

Повна загальна середня

9%

Середня професійно-технічна

6%

Неповна вища / середня спеціальна

41%

Базова або повна вища

39%

45% респондентів є економічно активними. З них 36% – це наймані робітники, 6% займаються індивідуальною трудовою діяльністю, 2% - роботодавці, 1% військовослужбовці. 34% опитаних – пенсіонери, 15% ведуть домашнє господарство або безробітні, 4% навчаються.

Таблиця 1.3. Розподіл респондентів за основним родом занять Найманий працівник

36%

Інд. трудова діяльність

6%

Роботодавець

2%

Військовослужбовець

1%

Домашнє господарство, декрет

8%

66 Аналітичний звіт по по опитуванню постійного населення в 5 областях, прилеглих до зони конфлікту

Пенсіонер

34%

Учень, студент

4%

Безробітний

7%

Інше

1%

51% респондентів вважають, що вони мають середній дохід, 39% вважають себе бідними, 6% ведуть злиденний спосіб життя. Тільки 2% мають статок вище середнього.

Таблиця 1.4. Розподіл респондентів за самооцінкою фінансового становища Багате

0%

Вище середнього

2%

Середнє

51%

Бідне

39%

Злиденне

6%

За національністю респонденти розподілились наступним чином: 80% українців, 9% росіян, 8% вважають себе і українцями і росіянами одночасно, ще 1% належать до іншої національності. В Донецькій та Луганській областях найменша кількість українців (74% та 71% відповідно) та найбільша кількість росіян (11% та 13%).

Таблиця 1.5. Розподіл респондентів за національною самоідентифікацією Донецька Луганська Дніпропетровська Харківська Запорізька Разом

Українець Росіянин І українець, і росіянин Інша національність Важко сказати, відмова

74% 11%

71% 13%

83% 8%

87% 5%

82% 9%

80% 9%

12%

11%

6%

5%

7%

8%

1%

2%

1%

2%

1%

1%

2%

3%

1%

1%

1%

2%

Аналітичний звіт по по опитуванню постійного населення в 5 областях, прилеглих до зони конфлікту 67

ПРОБЛЕМИ ТА ПОТРЕБИ МІСТА Найбільше населення невеликих міст у областях, прилеглих до зони конфлікту, стурбоване питаннями, пов’язаними з фінансовим благополуччям, а сама неістотна проблема для них – це утиски за мовною чи національною ознакою (Діаграма 2.1). Найбільш гострі проблеми міст, на думку їх мешканців, полягають у бідності населення, високих цінах та тарифах (гострота проблеми оцінена на 4.6 з 5), а також у дотичній Проблеми та потреби міста сфері - безробітті та складнощах працевлаштування (4.5 з 5). Наступні за рівнем гостроти Найбільше населення невеликих міст у областях, прилеглих до зони конфлікту, стурбоване питаннями, проблеми стосуються поганої роботи місцевих посадовців та корупції (3.9 з 5), якості пов’язаними з фінансовим благополуччям, а сама неістотна проблема для них – це утиски за мовною чи надання соціальних послуг – освіти та медицини (3.7.) та стану міської інфраструктури національною (Діаграма 2.1). місці з середнім рівнем гостроти – проблеми у сфері (3.6. з 5).ознакою На передостанньому Найбільш гострі проблеми міст, на думку їх мешканців, полягають у бідності населення, високих правопорядку та правосуддя: беззаконня та неможливість захистити права (3 зцінах 5), та тарифах (гострота проблеми оцінена на 4.6 з 5), а та також у дотичній сфері - безробітті складнощах а також тривожна криміногенна ситуація вулична злочинність (2.7 з 5). та Утиски за працевлаштування (4.5 з 5). Наступні за рівнем гостроти проблеми стосуються поганої роботи місцевих мовною або національною ознакою практично не турбують опитаних – вони оцінили посадовців та корупції надання соціальних – освіти танеістотна»). медицини (3.7.) та стану міської цю проблему на(3.9 0.8зз5),5 якості (між «проблеми немає» послуг та «проблема Трохи більше, інфраструктури (3.6. з 5). це Напроблемою передостанньому з середнім гостроти і–росіянина, проблеми або у сфері ніж інші, вважають ті, хтомісці ідентифікує себерівнем як і українця, правопорядку та правосуддя: беззаконня та неможливість захистити права (3 з 5), а також тривожна як представника іншої національності (порівняно з українцями та росіянами), а також ті, криміногенна ситуація та вулична злочинність з 5). уУтиски мовною або національною ознакою хто є прихильником ідеї автономії своєї(2.7 області складізафедеративної України. практично не турбують опитаних – вони оцінили цю проблему на 0.8 з 5 (між «проблеми немає» та «проблема неістотна»). Трохи більше, ніж інші, вважають це проблемою ті, хто ідентифікує себе як і українця, і росіянина, або як представника іншої національності (порівняно з українцями та росіянами), а 2.1. Наскільки гострими є для Вашого міста наступні такожДіаграма ті, хто є прихильником ідеї автономії своєї області у складі федеративної України.

проблеми? (середнє значення по всіх опитаних по шкалі від 0 до 5,

Діаграма 2.1. Наскільки гострими є для Вашого міста наступні проблеми? (середнє значення по всіх де 0 по – проблеми немає, проблема неістотна, опитаних шкалі від 0 до 5, де 01––проблеми немає, 1 – проблема неістотна, 5 – проблема вкрай 5 – проблема вкрай гостра) гостра). Бідність населення, високі ціни та тарифи

4,6

Безробіття, проблеми працевлаштування

4,5

Погана робота місцевої влади та чиновників, корупція

3,9

Низький рівень медичного обслуговування чи освіти

3,7

Поганий стан міської інфраструктури

3,6

Беззаконня, неможливість захистити свої права

3,0

Погана криміногенна ситуація, вулична злочинність Утиски за мовною, національною ознакою

2,7 0,8

Перша група проблем рівною мірою турбує місцеве населення усіх 5 областей (Діаграма 2.2). Проблеми роботи влади, медицини, освіти та інфраструктури також непокоять всіх респондентів приблизно однаково, Перша група проблем рівною мірою турбує місцеве населенняЛуганській усіх 5 областей (Діаграма але на інфраструктурні проблеми трохи більше скаржаться в Донецькій, та Дніпропетровській 2.2). Проблеми роботи влади, медицини, освіти та інфраструктури також непокоять областях. Беззаконня та особливо погана криміногенна ситуація більшою мірою непокоять мешканців всіх респондентів приблизно Дніпропетровської та Донецької областей.однаково, але на інфраструктурні проблеми трохи більше скаржаться в Донецькій, Луганській та більшою Дніпропетровській областях. Беззаконня Утиски за мовною та національною ознакою дещо мірою вважають проблемою мешканці та особливо погана криміногенна ситуація більшою мірою непокоять мешканців Донецької області (1.1 з 5). Дніпропетровської та Донецької областей.

Утиски за мовною та національною ознакою дещо більшою мірою вважають проблемою мешканці Донецької області (1.1 з 5).

68 Аналітичний звіт по по опитуванню постійного населення в 5 областях, прилеглих до зони конфлікту

Діаграма Наскільки гострими є для Вашого міста наступні Діаграма2.2.

2.2. Наскільки гострими є для Вашого міста наступні проблеми? (порівняння по областях). проблеми? (порівняння по областях) Донецька Луганська Дніпропетровська Харківська Запорізька 5,0 4,5

Діаграма 2.2. Наскільки гострими є для Вашого міста наступні проблеми? (порівняння по областях).

4,0

Донецька

3,5

Луганська

Дніпропетровська

Харківська

Запорізька

3,0

5,0

2,5

4,5

2,0

4,0

1,5

3,5

1,0

3,0 2,5 2,0 1,5

0,5 0,0

Бідність населення, Безробіття, Погана робота Низький рівень високі ціни та проблеми місцевої влади та медичного тарифи працевлаштування чиновників, обслуговування чи корупція освіти

Поганий стан міської інфраструктури

Беззаконня, неможливість захистити свої права

Погана Утиски за мовною, криміногенна національною ситуація, вулична ознакою злочинність

1,0

На думку 62% респондентів, серед об’єктів міської інфраструктури найбільше потребують ремонту дороги. Наступним за важливістю є ремонт лікарень, житлових будинків та шкіл (25%, 21% та 19% На думку 62% респондентів, серед вказали, об’єктів міської інфраструктури найбільше відповідно). Меншість опитаних респондентів що ремонту підлягають такі інженерні комунікації, 0,0 потребують як системаремонту центрального опалення,Наступним електромережіза та газопровід (8%, 6% 4% відповідно). дороги. важливістю є та ремонт лікарень, житлових

0,5

Бідність населення,

Безробіття,

Погана робота

Низький рівень

Поганий стан

Беззаконня,

Погана

Утиски за мовною,

будинків та шкіл (25%, 21% та 19% відповідно). Меншість респондентів Діаграма 2.3.проблеми Ремонту чи оновлення яких міської інфраструктури мешканці Вашого міставказали, високі ціни та місцевої влади та об’єктів медичного міськоїопитаних неможливість криміногенна національною тарифи працевлаштування обслуговування чи інфраструктури захистити свої ситуація,опалення, вулична ознакою потребують найбільше? такі (% чиновників, відінженерні всіх опитаних, множинний вибір). що ремонту підлягають комунікації, як система центрального корупція освіти права злочинність електромережі та газопровід (8%, 6% та 4% відповідно). Дороги

62%

На думку 62% респондентів, інфраструктури найбільше потребують ремонту Лікарні серед об’єктів міської25% дороги. Наступним Житлові за важливістю є ремонт лікарень, будинки 21% житлових будинків та шкіл (25%, 21% та 19% відповідно). Меншість опитаних респондентів вказали, що ремонту міської підлягаютьінфраструктури такі інженерні комунікації, Діаграма 2.3. РемонтуШколи чи оновлення яких об’єктів 19% як система центрального опалення, електромережі та газопровід (8%, 6% та 4% відповідно).

мешканці Вашого міста потребують найбільше? Дитячі садки 15% Діаграма 2.3. Ремонту чи оновлення яких об’єктів міської інфраструктури мешканці Вашого міста (%потребують від всіх опитаних, множинний вибір) Водогін 13% найбільше? (% від всіх опитаних, множинний вибір). Поліклініки

12%

Громадський транспорт Дороги

12%

Дитячі майданчики

Лікарні

Система централізованого опалення

Житлові будинки Електромережі

Школи

Газопровід

Дитячі садки Інше

62%

9%

25%

8% 6% 4% 4%

21% 19% 15%

В цілому, в ДонецькійВодогін та Луганській областях13% об’єкти міської інфраструктури більше потребують ремонту, ніж в інших областях. Житлові будинки, водогін, система централізованого опалення та газопровід Поліклініки 12% найбільше потребують ремонту в Луганській області (на думку 26%, 14%, 11% та 7% опитаних респондентів відповідно). В Донецькійтранспорт області школи, дитячі садки, Громадський 12% лікарні та громадський транспорт вказує як об’єкти, що потребують ремонту, найбільший відсоток опитаних порівняно з іншими областями (22%, 18%, 30% та Дитячі майданчики 9% 15% відповідно). В Харківській області більший відсоток респондентів, аніж у решті регіонів, (70%) вважає, що дороги Система централізованого опалення 8% підлягають ремонту. В Запорізькій області найменший відсоток респондентів вказав, що потрібно Електромережі 6%електромережі та газопровід (5%, 4% та 1% відповідно). ремонтувати систему центрального опалення,

Газопровід

4%

Інше

4%

В цілому, в Донецькій та Луганській областях об’єкти міської інфраструктури більше потребують ремонту, ніж в інших областях. Житлові будинки, водогін, система централізованого опалення та газопровід найбільше потребують ремонту в Луганській області (на думку 26%, 14%, 11% та 7% опитаних респондентів В Донецькій та області школи, дитячі садки, об’єкти лікарні таміської громадський транспорт вказує як об’єкти, В відповідно). цілому, в Донецькій Луганській областях інфраструктури більше що потребують ремонту, найбільший відсоток опитаних Житлові порівняно збудинки, іншими областями 18%, 30% та потребують ремонту, ніж в інших областях. водогін,(22%, система 15% відповідно). опалення та газопровід найбільше потребують ремонту в Луганській централізованого В Харківській більший відсоток аніж у решті регіонів, (70%) Ввважає, що дороги області (на думкуобласті 26%, 14%, 11% та 7% респондентів, опитаних респондентів відповідно). Донецькій підлягають ремонту. В Запорізькій області найменший відсоток респондентів вказав, що потрібно області школи, дитячі садки, лікарні та громадський транспорт вказує як об’єкти, що ремонтувати систему центрального опалення, електромережі та газопровід (5%, 4% та 1% відповідно).

Аналітичний звіт по по опитуванню постійного населення в 5 областях, прилеглих до зони конфлікту 69

потребують ремонту, найбільший відсоток опитаних порівняно з іншими областями (22%, 18%, 30% та 15% відповідно). В Харківській області більший відсоток респондентів, аніж у решті регіонів, (70%) вважає, що дороги підлягають ремонту. В Запорізькій області найменший відсоток респондентів вказав, що потрібно ремонтувати систему центрального опалення, електромережі та газопровід (5%, 4% та 1% відповідно). Також є невеликі відмінності між більшими та меншими містами. Загалом, у містах з населенням 100-165 тисяч жителів респонденти називають трохи більшу кількість інфраструктурних проблем. Зокрема, якщо порівнювати такі міста з меншими населеними пунктами, найбільший відсоток опитаних в містах 100-165 тис. називає такими, що потребують ремонту, дитячі садки (17%), лікарні (26%), поліклініки (14%), громадський транспорт (13%), дитячі майданчики (10%). Натомість в містах з населенням до 20 тис. переважна більшість (67% респондентів) називають дороги об’єктом, який потребує ремонту.

70 Аналітичний звіт по по опитуванню постійного населення в 5 областях, прилеглих до зони конфлікту

БЕЗПЕКА ТА СПРИЙНЯТТЯ ЙМОВІРНОСТІ НАСТАННЯ НЕГАТИВНИХ Також є невеликі ПОДІЙ відмінності між більшими та меншими містами. Загалом, у містах з населенням 100-

165 тисяч жителів респонденти називають трохи більшу кількість інфраструктурних проблем. Зокрема, якщо порівнювати такі міста з меншими населеними пунктами, найбільший відсоток опитаних в містах 100-165 Трохи жителів (47%) відчувають, щополіклініки вони та члени тис. менше називає половини такими, що постійних потребують місцевих ремонту, дитячі садки (17%), лікарні (26%), (14%), їх сімей перебувають безпеці (Діаграма 3.1).(10%). Жителі Донецької областей громадський транспортв(13%), дитячі майданчики Натомість в містахтаз Луганської населенням до 20 тис. дещо меншебільшість почувають себе у безпеці порівняно з трьома іншими областями. переважна (67% респондентів) називають дороги об’єктом, який потребує ремонту.

Показово, що сприйняття рівня безпеки майже удвічі менше за такий самий показник Безпека та сприйняття настання негативних для внутрішньо переміщених осіб –ймовірності 92% ВПО відчувають, що вони наподій новому місці у Трохи менше половини постійних місцевих жителів (47%) відчувають, що вони та члени їх сімей безпеці. перебувають в безпеці (Діаграма 3.1). Жителі Донецької та Луганської областей дещо менше почувають себе у безпеці порівняно з трьома іншими областями. Показово, що сприйняття рівня безпеки майже удвічі менше за такий самий показник для внутрішньо переміщених осіб – 92% ВПО відчувають, що вони на новому місці у безпеці.

Діаграма 3.1. Чи почуваєте Ви, що Ви та члени Вашої родини в цілому Діаграма 3.1. Чивпочуваєте Ви, що та опитаних) члени Вашої родини в цілому знаходяться в безпеці? (% від знаходяться безпеці? (%Вивід опитаних)

9%

8%

12% Так, цілком Скоріше так 38%

Скоріше ні Зовсім ні

Важко сказати, не знаю 33%

Трохи менше половини (41%) місцевих мешканців не працюють, а 19% не отримують соціальних виплат, порівняно з 65% ВПО, які не працюють, та 20% з них, які не отримують соціальних виплат. Лише 5% Трохи менше половини (41%)немісцевих працюють, 19% не отримують представників місцевих спільнот працюють імешканців не отримуютьне соціальних виплата одночасно, порівняно з соціальних виплат, порівняно 65% ВПО, які не працюють, 20% з них, які не отримують 10% ВПО. Значних відмінностей за з областями за цими показниками не та спостерігається.

соціальних виплат.неЛише представників місцевих спільнот не працюють і не 85% респондентів ставали5% жертвами злочинів протягом останнього року, і не знають про такі випадки отримують соціальних виплат одночасно, порівняно з 10% ВПО. Значних відмінностей у родичів та друзів. Разом з тим, 15% повідомляли про такі випадки. за областями за цими показниками не спостерігається. Криміногенна ситуація не дуже відрізняється за регіонами. Найбезпечніше у Харківській області - 90% респондентів та їх знайомих не були жертвами злочину, найгірша ситуація - у Дніпропетровській області, де

85% респондентів не ставали злочинів протягом останнього року, і не знають цей показник склав 83% (Діаграма жертвами 3.2.). про такі випадки у родичів та друзів. Разом з тим,криміногенну 15% повідомляли такі випадки. Внутрішньо переміщені особи дещо краще оцінюють ситуацію, про ніж місцеві жителі: 89% ВПО та їх знайомих не були жертвами злочину порівняно з 85% місцевих. Хоча Харківська область є

Криміногенна ситуація не дуже відрізняється за регіонами. Найбезпечніше у Харківській найбезпечнішим місцем згідно з відповідями місцевого населення, у ній найгірша криміногенна ситуація, області 90% респондентів їх знайомих не були жертвами найгірша ситуація на думку переселенців, – лишета73% ВПО не знають про злочини протизлочину, людей з таким статусом, що є - у Дніпропетровській області, де цей показник склав 83% (Діаграма 3.2.). найнижчим показником серед усіх областей. Внутрішньо переміщені особи дещо краще оцінюють криміногенну ситуацію, ніж місцеві жителі: 89% ВПО та їх знайомих не були жертвами злочину порівняно з 85% місцевих. Хоча Харківська область є найбезпечнішим місцем згідно з відповідями місцевого населення, у ній найгірша криміногенна ситуація, на думку переселенців, – лише 73% ВПО не знають про злочини проти людей з таким статусом, що є найнижчим показником серед усіх областей.

Аналітичний звіт по по опитуванню постійного населення в 5 областях, прилеглих до зони конфлікту 71

Діаграма 3.2. % тих, хто НЕ знає про випадки злочинів проти себе або Діаграма 3.2. % тих, хто НЕ знає про випадки злочинів проти себе або знайомих протягом поточного знайомих протягом поточного року (% від опитаних) року (% від опитаних). Місцеві мешканці

90%

85%

96%

99%

Луганська

91%

85%

84%

Запорізька

Донецька

73%

Харківська

Переселенці

83% 85%

85% 89%

Дніпропетровська

Разом

Респондентинайпозитивніше найпозитивніше оцінюють криміногенну ситуацію в Харківській області – області 54% з них Респонденти оцінюють криміногенну ситуацію в Харківській – вважають, що вона скоріше хороша. Найгірша оцінка в Дніпропетровській області, де так вважають лише 54% з них вважають, що вона скоріше хороша. Найгірша оцінка - в Дніпропетровській 39% (Таблиця 3.1.). області, де так вважають лише 39% (Таблиця 3.1.). Місцеве населення загалом набагато гірше оцінює криміногенну ситуацію порівняно з переселенцями:

46% проти 63% відповідно. Місцеве населення загалом набагато гірше оцінює криміногенну ситуацію порівняно з переселенцями: 46% проти 63% відповідно. Таблиця 3.1. Як би Ви оцінили криміногенну ситуацію в місті? (% від всіх опитаних) Дуже погана + Дуже хороша + Важко сказати, Скоріше погана Скоріше хороша не знаю Харківська область 26% 54% 20% Таблиця 3.1. Як би Ви оцінили криміногенну ситуацію в місті? (%18% від Запорізька область 31% 52% всіх опитаних) Луганська область 28% 49% 23% Донецька область 36% 40% 24% Дуже погана Дуже хороша Важко15% сказати, Дніпропетровська область 46% + 39% +

Скоріше погана

Скоріше хороша

не знаю

Харківська область 26% оцінити ризик настання 54% певних негативних 20%подій або Мешканцям 5 областей було запропоновано

втрати ресурсів за шкалою від 0 – «жодних шансів» до 100 - «повністю можливо» (Діаграма 3.3., перелік

Запорізька область 52% 18% негативних подій та ресурсів на наступній31% Діаграмі 3.4.). На основі дев’яти запитань, які задавались респондентам, було розраховано сумарний показник – індекс тривожності/втрати, який23% є середнім Луганська область 28% 49% значенням, розрахованим на основі відповідей респондентів на 9 запитань. Середнє значення індексу

Донецька область для всіх респондентів 36% 40% 24% свого тривожності/втрати складає 40,5% імовірність втратити один з складників

добробуту. Дніпропетровська область

46%

39%

15%

Відмінності між областями є лише по двох показниках - ймовірності початку бойових дій та втрати даху над головою, імовірність настання яких жителі Луганської та Донецької областей оцінюють значно вище порівняно з іншими опитаними. Значення індексу тривожності/втрати по всіх опитаних майже збігається з таким самим показником для Мешканцям 5 областей булоу запропоновано оцінити ризикспостерігається настання певних негативних ВПО, який складає 39,5%, хоча Луганській та Запорізькій областях значний розрив: ВПО подій або втрати ресурсів за шкалою від 0 – «жодних шансів» до 100 «повністю можливо» Сєвєродонецька значно менш тривожні, аніж населення Луганської області в цілому (можливо, тому, що (Діаграма 3.3., аперелік негативних та ресурсів наступній 3.4.).аніж На основі більш молоді), у Бердянську, навпаки,подій переселенці більше на непокояться проДіаграмі різні ризики, загальне дев’яти запитань, які задавались респондентам, було розраховано сумарний показник населення.

– індекс тривожності/втрати, який є середнім значенням, розрахованим на основі відповідей респондентів на 9 запитань. Середнє значення індексу тривожності/втрати для всіх респондентів складає 40,5% імовірність втратити один з складників свого добробуту. Відмінності між областями є лише по двох показниках - ймовірності початку бойових дій та втрати даху над головою, імовірність настання яких жителі Луганської та Донецької областей оцінюють значно вище порівняно з іншими опитаними.

Значення індексу тривожності/втрати по всіх опитаних майже збігається з таким самим показником для ВПО, який складає 39,5%, хоча у Луганській та Запорізькій областях 72 Аналітичний звіт по по опитуванню постійного населення в 5 областях, прилеглих до зони конфлікту

спостерігається значний розрив: ВПО Сєвєродонецька значно менш тривожні, аніж населення Луганської області в цілому (можливо, тому, що більш молоді), а у Бердянську, навпаки, переселенці більше непокояться про різні ризики, аніж загальне населення.

Діаграма 3.3. Середнє значення індексу тривожності/втрати за регіоном проживання

Діаграма 3.3. Середнє значення індексу тривожності/втрати за регіоном проживання. Місцеві мешканці

ВПО

80,0 70,0

71,1

60,0 50,0

44,1

43,4

39,2

40,0

40,5

37,5

39,5

37,7

37,4

30,0

38,5

31,7

Імовірність росту цін, потреба вартісної медичної допомоги та втрата роботи є тими 20,0 загрозами, які в уяві місцевого населення мають найвищу імовірність настання – 67%, 10,0 13,3 57% та 50% (Діаграма 3.4). Перші два пункти – ріст цін та коштовна медична допомога 0,0 повністю співпадають зДонецька пріоритетами загроз ВПО. на думку Луганська Дніпропетровська Харківська Найнижчою, Запорізька Разом постійного населення, є мобілізація когось із членів сім’ї та переслідування внаслідок переконань Імовірність ростудій, цін, потреба вартісної медичної допомоги та втратаВПО. роботи є тими загрозами, які в уяві та початок бойових що також збігається з відчуттями місцевого населення мають найвищу імовірність настання – 67%, 57% та 50% (Діаграма 3.4). Перші два пункти – ріст цін та коштовна медична допомога повністю співпадають з пріоритетами загроз ВПО. Найнижчою, на думку постійного населення, є мобілізація когось із членів сім’ї та переслідування внаслідок переконань та початок бойових дій, що також збігається з відчуттями ВПО.

Діаграма 3.4. Середні імовірності настання десяти негативних подій Діаграма 3.4. Середні імовірності настання десяти негативних подій. Місцеві мешканці

80 70 60 50 40

68

67

ВПО

63

58

55

67

48

57 50

48

40 35

30

36

44 36

20

29

38 29 29

10 0

Значний зріст Неможливість Втрата роботи цін і дозволити собі неможливість невідкладну дозволити собі медичну найнеобхідніше допомогу

Припинення Жертва злочину Початок соціальних бойових дій у виплат місті

Втрата житла

Мобілізація (в Переслідування Утиски в правах т.ч. членів через через статус родини) переконання ВПО

Довіра до людей та інституцій Найбільше мешканці невеликих міст 5 областей, прилеглих до зони конфлікту, довіряють іншим людям: родичам та іншим жителям їх міста, а також церкві. Близько половини опитаних довіряють армії, волонтерам та переселенцям. Представники влади та державні інституції користуються найменшою довірою. Аналітичний звіт по по опитуванню постійного населення в 5 областях, прилеглих до зони конфлікту Переважна більшість опитаних респондентів - 96% довірять членам своєї родини, 72% - звичайним людям в місті, 60% довіряють Церкві. Збройним силам України та волонтерам довіряють половина

73

ДОВІРА ДО ЛЮДЕЙ ТА ІНСТИТУЦІЙ Найбільше мешканці невеликих міст 5 областей, прилеглих до зони конфлікту, довіряють іншим людям: родичам та іншим жителям їх міста, а також церкві. Близько половини опитаних довіряють армії, волонтерам та переселенцям. Представники влади та державні інституції користуються найменшою довірою. Переважна більшість опитаних респондентів - 96% довірять членам своєї родини, 72% звичайним людям в місті, 60% довіряють Церкві. Збройним силам України та волонтерам довіряють половина опитаних респондентів (52% та 51% відповідно). Найменше респондентів вірять Уряду України (21%) та судам (19%).

Діаграма 4.4. Рівень довіри (% тих, хто відповів «цілком довіряю» та «скоріше довіряю», від усіх опитаних) Члени родини

96%

Звичайні люди в місті

72%

Церква

60%

Збройні сили України

52%

Волонтери

51%

Переселенці

46%

Місцева влада

29%

Міліція

29%

Президент України

26%

Уряд України

21%

Суди

19%

Рівень довіри до родини та інших міських мешканців приблизно однаковий по областях, а щодо інших осіб та інституцій є деякі відмінності: •• В Луганській та Донецькій областях довіру до переселенців мають більший відсоток респондентів. Це може бути пов’язано з тим, що мешканці цих областей більше з ними спілкувались, зокрема, більший відсоток має ВПО серед родичів, друзів, знайомих.

•• Також в Луганській та Донецькій областях найменше довіряють Збройним силам України, Уряду та Президенту України, а також мають порівняно низькі показники довіри до судів. Донецька

120%

Луганська

Дніпропетровська

Харківська

Запорізька

•• У Дніпропетровській області найменше тих, хто довіряє місцевій владі, міліції та судам.

100% 80% 60% 40% 20% 0%

74 Аналітичний звіт по по опитуванню постійного населення в 5 областях, прилеглих до зони конфлікту

Діаграма 4.5. Рівень довіри по областях (% тих, хто відповів «цілком довіряю» та «скоріше довіряю», від усіх опитаних) Донецька

Луганська

Дніпропетровська

Харківська

Запорізька

120% 100% 80% 60% 40% 20% 0%

Аналітичний звіт по по опитуванню постійного населення в 5 областях, прилеглих до зони конфлікту 75

ВІДНОСИНИ МІЖ ПОСТІЙНИМ НАСЕЛЕННЯМ ТА ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИМИ ОСОБАМИ Опитування місцевих жителів та внутрішньо переміщених осіб не підтверджує поширену тезу щодо того, що між переселенцями та постійним населенням існує конфлікт. Принаймні на словах обидві сторони декларують нейтрально-доброзичливе ставлення одна до одної і переконання у тому, що інша сторона загалом поділяє це ставлення. Негативне відношення та повідомлення про конфлікти мають швидше одиничний, а не системний характер. Відносини між постійним населенням та внутрішньо переміщеними особами Опитування місцевих(89%) жителів та внутрішньо переміщених осіб неставляться підтверджуєдо поширену тезу щодо Абсолютна більшість постійних мешканців 5 областей ВПО позитивно того, що між переселенцями та постійним населенням існує конфлікт. Принаймні на словах обидві сторони або нейтрально (Діаграма 5.1.). Тільки 4% негативно сприймає переселенців, а ще 7% декларують нейтрально-доброзичливе ставлення одна до одної і переконання у тому, що інша сторона незагалом визначились. Найкраще до ВПО ставляться в Луганській області (позитивно - 59% поділяє це ставлення. Негативне відношення та повідомлення про конфлікти мають швидше респондентів). одиничний, а не системний характер. Абсолютна більшість (89%) постійних мешканців 5 областей ставляться до ВПО позитивно або нейтрально (Діаграма 5.1.). Тільки 4% негативно сприймає переселенців, а ще 7% не визначились. Найкраще до ВПО ставляться в Луганській області (позитивно - 59% респондентів).

Діаграма 5.1. Як Ви ставитесь до внутрішньо переміщених осіб? Діаграма 5.1. Як Ви ставитесь до внутрішньо переміщених осіб? Позитивно

Нейтрально

Разом

Негативно

Важко сказати, не знаю

51%

Луганська

38% 59%

Донецька

31%

53%

Запорізька

49%

Дніпропетровська

45% 0%

10%

20%

5%

40%

50%

60%

8%

39%

5% 5%

42%

3% 5%

40% 30%

7%

2% 7%

34%

51%

Харківська

4%

6% 70%

80%

90%

9% 100%

Більше двох третин респондентів ставляться нейтрально (72%), доброзичливо (86%), з готовністю допомогти (82%), співчутливо (80%) до переселенців (Діаграма 5.2.). Значних відмінностей по областях не Більше двох третин респондентів ставляться нейтрально (72%), доброзичливо (86%),з спостерігається, хоча у Донецькій та Луганській трохи більше відповідають, що ставляться доброзичливо, допомогти, а в Харківській, Запорізькій та(80%) Дніпропетровській дещо частіше зустрічаються з готовністю готовністю допомогти (82%), співчутливо до переселенців (Діаграма 5.2.). відповіді відмінностей «нейтрально», «байдуже» та «підозріло, насторожено». хоча у Донецькій та Луганській Значних по областях не спостерігається,

100% 90% 80% 70% 60% 50% 40% 30% 20% 10% 0%

трохи більше ставляться що доброзичливо, з готовністю Діаграма 5.2.відповідають, Як Ви ставитесьщо до переселенців, проживають у Вашому місті? (%допомогти, від опитаних)а в Харківській, Запорізькій та Дніпропетровській дещо частіше зустрічаються відповіді Донецька Луганська Дніпропетровська Харківська Запорізька Разом «нейтрально», «байдуже» та «підозріло, насторожено».

Доброзичливо

З готовністю допомогти

Співчутливо

Нейтрально

Підозріло, насторожено

Байдуже

Відчужено

Недоброзичливо

Вороже

Проте, якщо порівняти ставлення постійних жителів до ВПО та віддзеркалене сприйняття ставлення місцевих до переселенців самими ВПО, то побачимо достатньо промовисту різницю по всіх чотирьох 76показниках, Аналітичний звіт по по опитуванню постійного населення в 5 областях, зони конфлікту а найбільше по готовності допомогти. Наприклад, 82% прилеглих постійнихдо мешканців кажуть, що готові допомогти ВПО, а лише 16% ВПО підтверджують цей факт, отже різниця складає 66% (Діаграма 5.3).

0%

10%

20%

30%

40%

50%

60%

70%

80%

90%

100%

Більше двох третин респондентів ставляться нейтрально (72%), доброзичливо (86%), з готовністю допомогти (82%), співчутливо (80%) до переселенців (Діаграма 5.2.). Значних відмінностей по областях не спостерігається, хочаВи у Донецькій та Луганській трохи більше відповідають, ставляться доброзичливо, з Діаграма 5.2. Як ставитесь до переселенців, що що проживають у готовністю допомогти, а в Харківській, Запорізькій та Дніпропетровській дещо частіше зустрічаються Вашому місті? відповіді «нейтрально», «байдуже» та «підозріло, насторожено».

(% відДіаграма опитаних) 5.2. Як Ви ставитесь до переселенців, що проживають у Вашому місті? (% від опитаних) Донецька 100% 90% 80% 70% 60% 50% 40% 30% 20% 10% 0%

Доброзичливо

З готовністю допомогти

Луганська

Співчутливо

Дніпропетровська

Нейтрально

Харківська

Підозріло, насторожено

Байдуже

Запорізька

Відчужено

Разом

Недоброзичливо

Вороже

Проте, якщо порівняти ставлення постійних жителів до ВПО та віддзеркалене сприйняття ставлення місцевих до переселенців самими ВПО, то побачимо достатньо промовисту різницю по всіх чотирьох показниках, найбільше по готовності допомогти. Наприклад, 82% постійних що готові Проте, якщо апорівняти ставлення постійних жителів до мешканців ВПО та кажуть, віддзеркалене допомогтиставлення ВПО, а лише 16% ВПО підтверджують цей факт, отже різниця складає 66%побачимо (Діаграма 5.3). сприйняття місцевих до переселенців самими ВПО, то достатньо

промовисту різницю по всіх чотирьох показниках, а найбільше по готовності допомогти. Наприклад, 82% постійних мешканців кажуть, що готові допомогти ВПО, а лише 16% ВПО підтверджують цей факт, отже різниця складає 66% (Діаграма 5.3).

Діаграма 5.3. Порівняння думок ВПО про ставлення до себе з боку місцевого населення та дійсного ставлення Діаграма 5.3. Порівняння думок ВПО про ставлення до себе з боку місцевого населення та дійсного місцевого населення ВПО ставлення місцевого населеннядо до ВПО. Ставлення місцевого населення до ВПО 100% 90% 80% 70% 60% 50% 40% 30% 20% 10% 0%

Думка ВПО щодо ставлення до них місцевого населення

86%

82%

80%

72%

55%

16%

26%

36% 13% 9%

12% 9%

4% 3%

2%

3%

2% 2%

Якщо проаналізувати, що думають місцеві мешканці про ставлення до них переселенців та дійсне ставлення ВПО до них, то побачимо, що постійне населення дає більш емоційно навантажені відповіді – Якщо проаналізувати, що думають місцеві мешканці про ставлення до них переселенців вищі відсотки на червоній лінії на Діаграмі 5.4., як у позитивну, так і в негативну сторону, порівняно з ВПО. таЗнову-таки, дійсне ставлення до них, то побачимо, що постійне емоційно внутрішньо ВПО переміщені особи декларують краще ставленнянаселення до місцевих,дає ніжбільш сприйняття самих навантажені відповіді – вищі відсотки на червоній лінії на Діаграмі 5.4., як у позитивну, місцевих: переселенці майже не висловлювали негативного ставлення до постійних жителів. Загалом, так і в негативну порівняно з ВПО. Знову-таки, внутрішньо переміщені особи можна стверджуватисторону, про існування взаємних стереотипів/невідповідностей у ставленні один до одного, як декларують краще до місцевих, у середовищі ВПО, так ставлення і серед місцевого населення. ніж сприйняття самих місцевих: переселенці Діаграма 5.4. Порівняння думок місцевого населення про ставлення до себе з боку ВПО та дійсного ставлення ВПО до місцевого населення.

Аналітичний звітмісцевого по по опитуванню населення в 5 областях, до зонидоконфлікту Ставлення ВПО до населенняпостійного Думка місцевого населенняприлеглих щодо ставлення них ВПО 80% 72%

77

Якщо проаналізувати, що думають місцеві мешканці продо ставлення до них переселенців та дійсне майже не висловлювали негативного ставлення постійних жителів. Загалом, можна ставлення ВПО до них, то побачимо, що постійне населення дає більш емоційно навантажені відповіді – стверджувати про існування взаємних стереотипів/невідповідностей у ставленні один вищі наяк червоній лінії на Діаграмі 5.4.,і як у позитивну, так і населення. в негативну сторону, порівняно з ВПО. довідсотки одного, у середовищі ВПО, так серед місцевого Знову-таки, внутрішньо переміщені особи декларують краще ставлення до місцевих, ніж сприйняття самих місцевих: переселенці майже не висловлювали негативного ставлення до постійних жителів. Загалом, можна стверджувати про існування взаємних стереотипів/невідповідностей у ставленні один до одного, як Діаграма 5.4. думок місцевого населення про ставлення до у середовищі ВПО, так іПорівняння серед місцевого населення.

себе з боку ВПО тадумок дійсного ставлення ВПО до місцевого населення Діаграма 5.4. Порівняння місцевого населення про ставлення до себе з боку ВПО та дійсного

ставлення ВПО до місцевого населення.

Ставлення ВПО до місцевого населення 80% 72% 70% 56% 56% 60% 50%

34%

40% 30% 20% 10% 0%

Думка місцевого населення щодо ставлення до них ВПО

24%

23% 8%

7%

13% 3%

15% 6% 1%

1%

11% 0%

5% 0%

Внутрішньо переміщені особи та місцеві мешканці в невеликих містах 5 областей, прилеглих до зони Внутрішньо переміщені та місцеві невеликих областей, конфлікту, перебувають у досить особи тісному контакті.

76% мешканці респондентіввзазначили, що вмістах їх місті 5 проживають прилеглих до зони конфлікту, перебувають у досить тісному контакті.

76% респондентів ВПО (найбільше в Луганській області – 83%). Майже половина опитаних (49%) спілкувались з зазначили, що щопроживають в їх місті упроживають ВПО (найбільше в Луганській області – 83%). переселенцями, їх населеному пункті. У 17% є внутрішньо переміщені серед родичів, Майже половина опитаних (49%) спілкувались з переселенцями, що проживають у їх друзів, знайомих, а у 2% вони проживають разом з респондентом. В Донецькій та Луганській областях

населеному пункті. У 17% є внутрішньо переміщені серед родичів, друзів, знайомих, а у 2% вони проживають разом з респондентом. В Донецькій та Луганській областях більший відсоток респондентів мають знайомих ВПО або спілкувались з ними у своєму місті, аніж у решті регіонів, що також може впливати на трохи більш доброзичливе до них ставлення. Під час опитування вдалось поспілкуватись з невеликою кількістю ВПО, що підійшли до телефону – близько 1% від усієї вибірки.

78 Аналітичний звіт по по опитуванню постійного населення в 5 областях, прилеглих до зони конфлікту

більший відсоток респондентів мають знайомих ВПО або спілкувались з ними у своєму місті, аніж у решті регіонів, що також може впливати на трохи більш доброзичливе до них ставлення. Під час опитування вдалось поспілкуватись з невеликою кількістю ВПО, що підійшли до телефону – Діаграма 5.5. контактів ВПО близько 1%респондентів від усієїРівень вибірки.мають більший відсоток знайомихзВПО або спілкувались з ними у своєму місті, аніж у решті

(%що від опитаних) регіонів, також може впливати на трохи до них ставлення. Діаграма 5.5. Рівень контактів з ВПОбільш (% від доброзичливе опитаних). Під час опитування вдалось поспілкуватись з невеликою кількістю ВПО, що підійшли до телефону – Донецька Луганська Дніпропетровська Харківська Запорізька Разом близько 1% від усієї вибірки.

90%

Діаграма 5.5.83% Рівень з ВПО (% від опитаних).

79%контактів 76% 80% 70%

90% 80% 70% 60% 50% 40% 30% 20% 10% 0%

75%

74%

75%

Донецька

Луганська

58% 53%

60% 83% 79% 50% 76% 75% 74% 75% 40% 30% 20%

Харківська

Запорізька

Разом

48% 49% 45%

42%

29%

58% 53%

21%

48% 49% 45% 42%

10% 0%

Дніпропетровська

ВПО проживають в місті

17% 14%15% 10% 2%

Спілкувались з ВПО, що проживають в місті

Є29% ВПО серед родичів, друзів, знайомих

21%

4%

1% 1%

2% 2%

ВПО проживають з респондентом

1% 3% 1% 1% 1% 1% Респондент сам є ВПО

17%

14%15% допомогу внутрішньо переміщеним особам 44% респондентів в тій чи іншій формі доводилось надавати 10% (Діаграма 5.6). Найбільш популярна форма допомоги – одягом, взуттям, побутовими товарами, 4% 3% 1% 2%практика 44% респондентів тій чи іншій кожен формічетвертий доводилось надавати допомогу 1% 1% 1% 1% 2% продуктами, іншим; цев робив приблизно (26%). Менш –внутрішньо фінансова 2% поширена 1% 1% переміщеним особам (Діаграма 5.6). Найбільш популярна форма допомоги – одягом, допомога, яку хоча б один раз здійснювали 12%. Ще 8% надавали переселенцям приміщення для ВПО проживають в місті Спілкувались з ВПО, що продуктами, Є ВПО серед родичів, ВПО проживають з Респондент сам є ВПО проживання. взуттям, побутовими товарами, іншим; це робив приблизно кожен проживають вхоча містіб колись друзів, знайомих респондентом Більший (26%). відсотокМенш респондентів допомагав ВПО передбачувано у 2 областях – Донецькій і четвертий поширена практика – фінансова допомога, яку хоча б один раз Луганській (приблизно 50%), тоді як у Дніпропетровській та Запорізькій таких менше 40%. здійснювали 12%. Ще 8% надавали переселенцям приміщення для проживання.

44% респондентів в тій чи іншій формі доводилось надавати допомогу внутрішньо переміщеним особам Діаграма 5.6. Чи доводилось Вам коли-небудь надавати–допомогу внутрішньо переміщеним особам? (Діаграма 5.6). відсоток Найбільш популярна форма допомоги одягом, побутовими товарами, Більший респондентів хоча б колись допомагав ВПО взуттям, передбачувано у 2 областях (% від опитаних) продуктами, іншим; іце робив приблизно кожен50%), четвертий (26%). Менш поширена практика – фінансова – Донецькій Луганській (приблизно тоді як у Дніпропетровській та Запорізькій допомога, яку хоча б один раз здійснювали 12%. Ще 8% надавали переселенцям приміщення для Допомога з одягом, взуттям, побутовими товарами, таких менше 40%.

26% іншими речами проживання. Більший відсоток респондентів хоча бФінансова колись допомагав ВПО передбачувано у 2 областях – Донецькій і допомога 12% Луганській (приблизно 50%), тоді як у Дніпропетровській та Запорізькій таких менше 40%.

Діаграма 5.6. Чи доводилось Вам коли-небудь надавати допомогу

Надання приміщення для проживання 8% Діаграма 5.6. Чи доводилось Вам коли-небудь надавати допомогу внутрішньо переміщеним особам? внутрішньо переміщеним особам? (% від опитаних) (% від опитаних) Надання професійних послуг безкоштовно

2%

Безоплатна робота в волонтерській чи іншій Допомога з одягом, взуттям, побутовими товарами, організації іншими речами

2%

Інше

3%

Фінансова допомога

Не доводилось

Надання приміщення для проживання

26% 12% 8%

56%

Спроба Надання виявити, чи є між внутрішньо мешканцями політично-світоглядний професійних послуг переміщеними безкоштовно та місцевими 2% конфлікт, продемонструвала, що до половини респондентів не мають чіткої думки щодо того, чи поділяють ВПО їх погляди та переконання. Це може вказувати як на малу поширеність упереджень, так і на уникання Безоплатна робота в волонтерській чи іншій 2%місцевими мешканцями та переселенцями є обговорень гострих тем у організації спільноті. 43% вважають, що між повний або частковий консенсус, і лише меншість (15%) вказують на розбіжності в політичних оцінках Інше 3% (Діаграма 5.7). Мешканці Луганської та Донецької областей частіше вірять в наявність спільних з ВПО переконань, а у решті областей більше тих, хто не має думки з цього приводу. Не доводилось 56%

Спроба виявити, чи є між внутрішньо переміщеними та місцевими мешканцями політично-світоглядний конфлікт, продемонструвала, половини респондентів не мають чіткої щодо того, чи поділяють Спроба виявити, чищоє до між внутрішньо переміщеними та думки місцевими мешканцями ВПО їхполітично-світоглядний погляди та переконання. Це може вказувати як на малу поширеність упереджень, так і на уникання конфлікт, продемонструвала, що до половини респондентів не обговорень гострих тем у спільноті.

43% вважають, що між місцевими мешканцями та переселенцями мають чіткої думки щодо того, чи поділяють ВПО їх погляди та переконання. Це може є повний або частковий консенсус, і лише меншість (15%)так вказують на розбіжності в політичних вказувати як на малу поширеність упереджень, і на уникання обговорень гострихоцінках тем (Діаграма 5.7). Мешканці Луганської та Донецької областей частіше вірять в наявність спільних з ВПО переконань, а у решті областей більше тих, хто думки з цього приводу. Аналітичний звітне по має по опитуванню постійного населення в 5 областях, прилеглих до зони конфлікту 79

у спільноті. 43% вважають, що між місцевими мешканцями та переселенцями є повний або частковий консенсус, і лише меншість (15%) вказують на розбіжності в політичних оцінках (Діаграма 5.7). Мешканці Луганської та Донецької областей частіше вірять в наявність спільних з ВПО переконань, а у решті областей більше тих, хто не має думки з цього приводу.

Діаграма 5.7. Як Як Вам здається, чи поділяють переселенці Вашіпереселенці погляди та переконання щодо ситуації Діаграма 5.7. Вам здається, чи поділяють Ваші погляди в країні? (% від опитаних) та переконання щодо ситуації в країні? (% від опитаних) Повністю поділяють Разом

Переважно поділяють 11%

Переважно не поділяють

32%

10%

Зовсім не поділяють

5%

Важко сказати, не знаю

43%

Запорізька 5.7.8% 29%чи поділяють11% 6% Ваші погляди та46% Діаграма Як Вам здається, переселенці переконання щодо ситуації в країні? (% від опитаних)

Харківська

10%

30%

8%

Повністю поділяють Переважно поділяють Дніпропетровська 7% 31% Разом Луганська

11% 14%

Запорізька Донецька

8%14%

4%

Переважно не поділяють 13% 5%

32% 36% 29%

Харківська 0% 10% 10%

48%

10% 11%

33%

20% 30%30%

40%

Зовсім не поділяють 44%

5% 9% 3%

43% 38%

8%6% 4%

8% 50%4%

60%

Важко сказати, не знаю

46% 40% 70%

48% 80%

90%

100%

Дніпропетровська

7% 13% 5%що внутрішньо переміщені 44% Більш ніж половина міських31% мешканців (53%) вважають, від них не відрізняються, 18% бачать певні відмінності, а близько третини не мають сформованої думки з цього Луганська 36% 9% 3% 38% питання (Діаграма 14% 5.8). Серед жителів Луганської та Донецької областей понад 60% не бачать принципової Більш ніж половина міських мешканців (53%) вважають, що внутрішньо переміщені різниці між мешканцями свого міста та ВПО.

14% 33% певні відмінності, 8% 4% а близько третини 40% від нихДонецька не відрізняються, 18% бачать не мають Діаграма думки 5.8. Чи звважаєте Ви, що переселенці відрізняються від Луганської мешканців Вашого міста: сформованої цього питання (Діаграмачимсь 5.8). Серед жителів та Донецької поглядами на0% життя,10% культурою, опитаних) 20% звичками, 30% іншим?

40% (% від50% 60% 70% 80% 90% 100% областей понад 60% не бачать принципової різниці між мешканцями свого міста та ВПО. Скоріше відрізняються

Скоріше не відрізняються

Важко сказати, не знаю

Більш ніж половина міських мешканців (53%) вважають, що внутрішньо переміщені від них не відрізняються, 18% 18% бачать певні відмінності, а близько третини не мають сформованої думки з цього Разом 53% 29% питання (Діаграма 5.8). Серед жителів Луганської та Донецької областей понад 60% не бачать принципової Діаграма Чи вважаєте що переселенці чимсь відрізняються від різниці між5.8. мешканцями та ВПО. Запорізька 22% свого міста Ви, 48% 30%

мешканців Вашого міста:Ви,поглядами життя, культурою, звичками, Діаграма 5.8. Чи вважаєте що переселенціна чимсь відрізняються від мешканців Вашого міста: Харківська 23% 48% 29% іншим? (%навід опитаних) поглядами життя, культурою, звичками, іншим? (% від опитаних) Дніпропетровська

19% Скоріше відрізняються

Луганська Разом

16% 18%

Донецька Запорізька

Харківська

47% Скоріше не відрізняються

14% 0%

22%

10% 23%

20%

30%

40%

34% Важко сказати, не знаю

60% 53%

24% 29%

62% 48%

24% 30%

50% 48%

60%

70%

80%

90% 29%

100%

Індекс конкуренції постійного населення та внутрішньо переміщених осіб за таких вісім ресурсів, як

робота, житло, місця19% в школах, дитячих садках, час47% прийому в медичних закладах, державних закладах, Дніпропетровська 34%

допомогу від держави та волонтерів/громадських організацій (мінімум – 0 «немає конкуренції», максимум 8 «конкуренція за всі 8 ресурсів») не суттєво відрізняється Луганська 16% 60% за областями та є достатньо малим 24%(Діаграма 5.9). Місцеве населення конкурує з ВПО в середньому лише за 1.8 ресурси з 8, тобто не більше двох. Це удвічі менша конкуренція, ніж та, яка існує на думку ВПО, Донецька 14% 62% а саме 3,6 ресурси. Більше того, 32% 24% місцевих мешканців вважають, що конкуренції з ВПО взагалі немає, тоді як лише 12% ВПО такої ж думки, тобто утричі менше.0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70% 80% 90% 100%

Індекс конкуренції постійного населення та внутрішньо переміщених осіб за таких вісім ресурсів, як робота, житло, місця в школах, дитячих садках, час прийому в медичних закладах, державних закладах, Індекс конкуренції постійного населення та організацій внутрішньо переміщених осіб за таких вісім допомогу від держави та волонтерів/громадських (мінімум – 0 «немає конкуренції», максимум ресурсів, як робота, житло, місця в школах, дитячих садках, час прийому в медичних 8 «конкуренція за всі 8 ресурсів») не суттєво відрізняється за областями та є достатньо малим (Діаграма закладах, державних допомогу відлише держави та волонтерів/громадських 5.9). Місцеве населення закладах, конкурує з ВПО в середньому за 1.8 ресурси з 8, тобто не більше двох. Це удвічі менша конкуренція, ніж та, яка існує на думку ВПО, а саме 3,6 ресурси. Більше того, 32% місцевих мешканців вважають, що конкуренції з ВПО взагалі немає, тоді як лише 12% ВПО такої ж думки, тобто утричі менше.

80 Аналітичний звіт по по опитуванню постійного населення в 5 областях, прилеглих до зони конфлікту

організацій (мінімум – 0 «немає конкуренції», максимум 8 «конкуренція за всі 8 ресурсів») не суттєво відрізняється за областями та є достатньо малим (Діаграма 5.9). Місцеве населення конкурує з ВПО в середньому лише за 1.8 ресурси з 8, тобто не більше двох. Це удвічі менша конкуренція, ніж та, яка існує на думку ВПО, а саме 3,6 ресурси. Більше того, 32% місцевих мешканців вважають, що конкуренції з ВПО взагалі немає, тоді як лише 12% ВПО такої ж думки, тобто утричі менше.

Діаграма 5.9. Середнє значення Індексу конкуренції місцевого населення та ВПО за ресурси за регіонами (мінімум – 0 «немає Діаграма 5.9. Середнє значення 8Індексу конкуренції місцевого та ВПО за конкуренції», максимум «конкуренція за всі 8населення ресурсів»)

регіонами (мінімум – 0 «немає конкуренції», максимум 8 «конкуренція за всі 8 ресурсів»). Місцеві мешканці

0,0

3,6

3,5

4,0

1,0

ВПО

4,5

5,0

2,0

за

5,3

6,0

3,0

ресурси

2,4 2,1

1,8 1,9

1,8

Дніпропетровська Запорізька область Донецька область область

1,8

1,6

Луганська область Харківська область

1,8 Разом

Найбільша конкуренція між постійними жителями та ВПО – за роботу (приблизно третина респондентів з місцевих про це повідомили), далі йде житло (24%) та місця в дитячих садках (23%). ВПО також вважають Найбільша конкуренція між апостійними жителями роботу найдефіцитнішим ресурсом, житло - на третьому місці. та ВПО – за роботу (приблизно

третина респондентів з місцевих про це повідомили), далі йде житло (24%) та місця в

Таблиця Як Ви(23%). вважаєте, є конкуренція між переселенцями та місцевимресурсом, населенняма житло за такі дитячих5.1. садках ВПО чи також вважають роботу найдефіцитнішим ресурси, як... (% від опитаних місцевих мешканців).

- на третьому місці. ДніпроДонецька Луганська Харківська Запорізька Разом петровська 30% 29% 34% 28% 33% 31% Робочі місця 21%чи є конкуренція 21% 26% 24% 26% та 24% Доступне житло Таблиця 5.1. Як Ви вважаєте, між переселенцями 20%ресурси, 22% 27% опитаних 22% місцевих 24% 23% Місця вмісцевим дитсадках населенням за такі як... (% від 20% 18% 22% 19% 21% 20% Місця в школах мешканців) 17% 16% 21% 12% 15% 16% Час прийому в медичних закладах 16% 14% 20% 10% 14% 15% Час прийому в державних закладах ДніпроДонецька Луганська Харківська Запорізька Разом

петровська Допомога вразливим групам населення 13% 12% 13% 10% 12% 12% від держави Робочі місця 30% 29% 34% 28% 33% 31% Допомога вразливим групам населення від волонтерів та громадських 13% 12% 15% 9% 11% 12% Доступне 21% 21% 26% 24% 26% 24% житло організацій Переважно респонденти не поділяють побудову спеціальних інфраструктурних об’єктів лише для Місця в 20% 22% 27% 22% 24% 23% дитсадкахпереміщених осіб, внутрішньо але підтримують інфраструктурні покращення, від яких матимуть зиск як приїжджі, так і місцеві. 73% вважають, що треба будувати тільки такі об’єкти, якими будуть користуватися Місця в школах 20% 18% 22% 19% 21% 20% усі мешканці міста, 8% - за те, щоб споруджувати і спільні приміщення, і окремі для ВПО. 18% висловилися проти всякого інфраструктурного будівництва, і тільки 1% за те, щоб відокремити ВПО від інших та будувати Час прийому в медичних 16% 21% 12% 15% 16% щось спеціально для них. 17% закладах Загалом, за будівництво окремої інфраструктури для ВПО висловилися 9% респондентів, а за спорудження спільної – 75%. Суттєвих відмінностей між областями з цього питання немає.

Час прийому в Більшість державних 16% 14% надання 20% 14% переміщеним 15% постійного населення підтримує різноманітних10% пільг внутрішньо закладах5.10). З найбільшим розумінням вони ставляться до ідеї надавати ВПО субсидії на сплату (Діаграма комунальних послуг чи оренди житла (підтримали 77%) та фіксовану щомісячну грошову допомогу від держави (74%). З невеликим відставанням слідує право на безкоштовне отримання необхідних ліків (70%) та безкоштовний проїзд у транспорті (69%). Найменший відсоток (але все ще більш ніж половина) вважають, що переселенці повинні отримувати можливість відпочити мати пільги при Аналітичний звіт по по опитуванню постійного населеннябезкоштовно в 5 областях, прилеглих до та зони конфлікту 81 вступі у вищі навчальні заклади. Пільги при вступі для ВПО найменше схвалюють наймолодші респонденти.

Дніпропетровська Харківська Запорізька Разом

Донецька

Луганська

Допомога вразливим групам населення від держави

13%

12%

13%

10%

12%

12%

Допомога вразливим групам населення від волонтерів та громадських організацій

13%

12%

15%

9%

11%

12%

Переважно респонденти не поділяють побудову спеціальних інфраструктурних об’єктів лише для внутрішньо переміщених осіб, але підтримують інфраструктурні покращення, від яких матимуть зиск як приїжджі, так і місцеві. 73% вважають, що треба будувати тільки такі об’єкти, якими будуть користуватися усі мешканці міста, 8% - за те, щоб споруджувати і спільні приміщення, і окремі для ВПО. 18% висловилися проти всякого інфраструктурного будівництва, і тільки 1% за те, щоб відокремити ВПО від інших та будувати щось спеціально для них. Загалом, за будівництво окремої інфраструктури для ВПО висловилися 9% респондентів, а за спорудження спільної – 75%. Суттєвих відмінностей між областями з цього питання немає. Більшість постійного населення підтримує надання різноманітних пільг внутрішньо переміщеним (Діаграма 5.10). З найбільшим розумінням вони ставляться до ідеї надавати ВПО субсидії на сплату комунальних послуг чи оренди житла (підтримали 77%) та фіксовану щомісячну грошову допомогу від держави (74%). З невеликим відставанням слідує право на безкоштовне отримання необхідних ліків (70%) та безкоштовний проїзд у транспорті (69%). Найменший відсоток (але все ще більш ніж половина) вважають, що переселенці повинні отримувати можливість безкоштовно відпочити та мати пільги при вступі у вищі навчальні заклади. Пільги при вступі для ВПО найменше схвалюють наймолодші респонденти.

82 Аналітичний звіт по по опитуванню постійного населення в 5 областях, прилеглих до зони конфлікту

Діаграма 5.10. Чи підтримуєте Ви надання переселенцям таких пільг, як... (% від опитаних)

Діаграма 5.10. Чи підтримуєте Ви надання переселенцям таких пільг, як... (% від опитаних). Субсидії на сплату комунальних послуг чи оренди житла

77%

Фіксована щомісячна грошова допомога від держави

74%

Право на безкоштовне отримання необхідних ліків 70% Діаграма 5.10. Чи підтримуєте Ви надання переселенцям таких пільг, як... (% від опитаних). Безкоштовний проїзд у транспорті 69% Субсидії на сплату комунальних послуг чи оренди житла

Позачергове надання місць у школах та дитячих садках

77%

66%

Фіксована щомісячна грошова допомога від держави

Безкоштовне професійне навчання та перекваліфікація

66%

Право на безкоштовне отримання необхідних ліків

70%

Надання безкоштовних путівок до санаторіїв та баз відпочинку проїзд у транспорті Безкоштовний Полегшена процедура вступу до вищих навчальних закладів Позачергове надання місць у школах та дитячих садках

61% 58%

Безкоштовне професійне навчання та перекваліфікація

74%

69%

66% 66%

Прихильників надання різноманітних пільг внутрішньо переміщеним суттєво більше в Донецькій та Надання безкоштовних путівок до санаторіїв та баз 61% особливо Луганськійнадання областях, а найменше – у пільг Дніпропетровській 5.11). відпочинку Прихильників різноманітних внутрішньо(Діаграма переміщеним суттєво більше в

Донецькій та особливо Луганській областях, а найменше – у Дніпропетровській (Діаграма Діаграма 5.11. Чи підтримуєте Ви надання переселенцям таких пільг, як...58% (% від опитаних, по областях). закладів Полегшена процедура вступу до вищих навчальних

5.11).

Донецька 85% 80% 75%

Луганська

Дніпропетровська

Харківська

Запорізька

Прихильників надання різноманітних пільг внутрішньо переміщеним суттєво більше в Донецькій та особливо Луганській областях, а найменше – уВи Дніпропетровській (Діаграма 5.11). Діаграма 5.11. Чи підтримуєте надання переселенцям таких пільг,

як... (% від опитаних, областях) Діаграма 5.11. Чи підтримуєтепо Ви надання переселенцям таких пільг, як... (% від опитаних, по областях).

70%

Донецька

Луганська

Дніпропетровська

Харківська

Запорізька

65% 85% 60% 80% 55% 75%

50% 70% 45% 65% 40%

60% 55%Субсидії на

50% сплату

комунальних

45% послуг чи оренди 40% житла

Фіксована щомісячна грошова допомога від держави

Субсидії на сплату комунальних послуг чи оренди житла

Фіксована щомісячна грошова допомога від держави

Право на безкоштовне отримання необхідних ліків Право на безкоштовне отримання необхідних ліків

Безкоштовний проїзд у транспорті

Безкоштовний проїзд у транспорті

Позачергове Безкоштовне Надання Полегшена надання місць у професійне безкоштовних процедура вступу школах та навчання та путівок до до вищих дитячих садках перекваліфікація санаторіїв та баз навчальних відпочинку закладів Позачергове Безкоштовне Надання Полегшена надання місць у професійне безкоштовних процедура вступу школах та навчання та путівок до до вищих дитячих садках перекваліфікація санаторіїв та баз навчальних відпочинку закладів

Громадянська активність

34% місцевих мешканців знають про волонтерські об’єднання та громадські організації, що функціонують в їх місті, та з діяльністю котрих вони знайомі. Цей показник складає 40% в Луганській області, 34-36% в Донецькій, Дніпропетровській та Запорізькій, і 31% в Харківській. Громадянська активність Тільки самі є членами таких організацій та об’єднань, а 7% мають та знайомих, 34%3%місцевих мешканців знають про волонтерські об’єднання та родичів громадські організації,якіщоберуть участь в їх діяльності. між областями немає. функціонують в їх Суттєвих місті, та відмінностей з діяльністю котрих вони знайомі. Цей показник складає 40% в Луганській 34-36% в Донецькій, Дніпропетровській та Запорізькій,організацій і 31% в Харківській. Необласті, всі члени волонтерський об’єднань та громадських беруть активну участь в їх роботі: Тільки 3% самі є членами таких організацій та об’єднань, а 7% мають родичів знайомих, які беруть близько половини (56%) – активні учасники, інші – ні. Дещо більш залучені дота громадянської діяльності участь в їх діяльності. Суттєвих відмінностей між областями немає. волонтери Запорізької області: там 69% членів організацій – їх активні учасники. Не всі члени волонтерський об’єднань та громадських організацій беруть активну участь в їх роботі:

Кожен опитаний (25%) хотів інші би –брати участь проектах для допомоги внутрішньо близькочетвертий половини (56%) – активні учасники, ні. Дещо більшузалучені до громадянської діяльності волонтери особам, Запорізької області: там 69%волонтером членів організацій – їх активні громадські учасники. слухання (Діаграма 6.1). Цей переміщеним наприклад, бути чи відвідувати показник дещочетвертий нижчий уопитаний Запорізькій області 20%. Слідучасть зазначити, що це лише декларативна готовність, Кожен (25%) хотів –би брати у проектах для допомоги внутрішньо Аналітичний звіт по по опитуванню постійного населення в 5 областях, прилеглих до зони конфлікту 83 що може бути вищою за реальну. переміщеним особам, наприклад, бути волонтером чи відвідувати громадські слухання (Діаграма 6.1). Цей показник дещо нижчий у Запорізькій області – 20%. Слід зазначити, що це лише декларативна готовність, що може бути вищою за реальну.

ГРОМАДЯНСЬКА АКТИВНІСТЬ 34% місцевих мешканців знають про волонтерські об’єднання та громадські організації, що функціонують в їх місті, та з діяльністю котрих вони знайомі. Цей показник складає 40% в Луганській області, 34-36% в Донецькій, Дніпропетровській та Запорізькій, і 31% в Харківській. Тільки 3% самі є членами таких організацій та об’єднань, а 7% мають родичів та знайомих, які беруть участь в їх діяльності. Суттєвих відмінностей між областями немає. Не всі члени волонтерський об’єднань та громадських організацій беруть активну участь в їх роботі: близько половини (56%) – активні учасники, інші – ні. Дещо більш залучені до громадянської діяльності волонтери Запорізької області: там 69% членів організацій – їх активні учасники. Кожен четвертий опитаний (25%) хотів би брати участь у проектах для допомоги внутрішньо переміщеним особам, наприклад, бути волонтером чи відвідувати громадські слухання (Діаграма 6.1). Цей показник дещо нижчий у Запорізькій області – 20%. Слід зазначити, що це лише декларативна готовність, що може бути вищою за реальну. Готовність внутрішньо переміщених осіб допомагати іншим переселенцям, вища, ніж у місцевих мешканців, але ненабагато (31% охочих проти 25%). Найбільший розрив по цьому показнику у Запорізькій області: 40% охочих ВПО проти 20% місцевих. У Луганській, натомість, постійне населення більше налаштоване допомагати переселенцям, аніж самі переселенці (8% ВПО проти 25% місцевих). Готовність внутрішньо переміщених осіб допомагати іншим переселенцям, вища, ніж у місцевих мешканців, але ненабагато (31% охочих проти 25%). Найбільший розрив по цьому показнику у Запорізькій області: 40% охочих ВПО проти 20% місцевих. У Луганській, натомість, постійне населення більше Діаграма 6.1. Чи хотіли б Ви брати участь у проектах для допомоги налаштоване допомагати переселенцям, аніж самі переселенці (8% ВПО проти 25% місцевих).

переселенцям (наприклад, бути волонтером в громадській організації Діаграма 6.1. Чи хотіли б Ви брати участь у проектах для допомоги переселенцям (наприклад, бути або братив участь в організації громадських слуханнях)? (% від всіх опитаних) волонтером громадській або брати участь в громадських слуханнях)? (% від всіх опитаних). Місцеві мешканці

45% 40%

35%

35% 30% 25%

25%

25%

ВПО

33%

36%

26%

25%

31% 20%

20% 15%

40%

25%

8%

10% 5% 0%

Донецька

Луганська

Дніпропетровська

Харківська

Запорізька

Разом

Майже третина респондентів (29%) бажає брати участь у проектах з розвитку інфраструктури їх міст. Знову-таки, у Запорізькій області інтерес до громадської активності трохи слабший – 24% зацікавлені у таких проектах. Майже третина респондентів (29%) бажає інфраструктури брати участь у проектах з розвитку ВПО передбачувано зацікавлені менше в розбудові тих міст, що їх прийняли (Діаграма інфраструктури їх міст. Знову-таки, у Запорізькій інтерес до громадської 6.2), особливо в Луганській області (5% ВПО проти 28% місцевих). Аобласті от спільнота переселенців у Бердянську активності трохиготова слабший 24% взацікавлені у таких проектах. Запорізької області брати–участь інфраструктурних проектах навіть більше, аніж постійне населення (49% ВПО проти 24% місцевих).

ВПО передбачувано зацікавлені менше в розбудові інфраструктури тих міст, що їх Діаграма(Діаграма 6.2. Чи хотіли Ви брати участь у проектах з розвитку Вашого міста прийняли 6.2),б особливо в Луганській області (5% інфраструктури ВПО проти 28% місцевих). (наприклад, бути волонтером в громадській організації або брати участь в громадських слуханнях)? А от спільнота переселенців у Бердянську Запорізької області готова брати участь(%в від всіх опитаних). проектах навіть більше, аніж постійне населення (49% ВПО проти 24% інфраструктурних місцевих). Місцеві мешканці ВПО 60% 50% 49% 40% Аналітичний звіт по по опитуванню постійного населення в 5 областях, прилеглих до зони конфлікту 84 30%

30%

28%

30%

31%

24%

29%

Знову-таки, у Запорізькій області інтерес до громадської активності трохи слабший – 24% зацікавлені у таких проектах. ВПО передбачувано зацікавлені менше в розбудові інфраструктури тих міст, що їх прийняли (Діаграма 6.2), особливо в Луганській області (5% ВПО проти 28% місцевих). А от спільнота переселенців у Бердянську Запорізької області готова брати участь проектах навіть більше, аніж постійне населення Діаграма 6.2. Чи хотіли б Вив інфраструктурних брати участь у проектах з розвитку (49% ВПО проти 24% місцевих).

інфраструктури Вашого міста (наприклад, бути волонтером в Діаграма 6.2. Чи хотіли б Ви брати проектах в з розвитку інфраструктури Вашого міста громадській організації або участь братиу участь громадських слуханнях)? (наприклад, бути волонтером в громадській організації або брати участь в громадських слуханнях)? (% (% відопитаних). всіх опитаних) від всіх Місцеві мешканці

60%

ВПО

50% 49%

40% 30%

30%

28%

20% 10% 0%

30%

31% 24%

26%

24%

19%

18%

29%

5% Донецька

Луганська

Дніпропетровська

Харківська

Запорізька

Разом

Причини небажання брати участь у громадській активності у постійного населення ті самі для різних видів активності та різних областей: шість-сім осіб з десяти не мають часу, здоров’я чи мотивації займатись таким, приблизно кожен брати десятийучасть сам потребує допомоги, також трапляється переконання,населення що проблеми Причини небажання у громадській активності у постійного ті має вирішувати держава говорить 7% допомоги ВПО ташість-сім 14% щодоосіб розбудови інфраструктури). самі для різних видів (це активності тащодо різних областей: з десяти не мають Приблизно 5% нечи знає, до яких ініціатив приєднатися не довіряє кожен жодній здесятий наявних. сам Майже ніхто не часу, здоров’я мотивації займатись таким, або приблизно потребує говорить, що принципово не хоче допомагати переселенцям (всього 2%) чи займатись покращенням допомоги, також трапляється переконання, що проблеми має вирішувати держава (це інфраструктури міста (1%). говорить 7% щодо допомоги ВПО та 14% щодо розбудови інфраструктури). Приблизно

5% не знає, до яких ініціатив приєднатися або не довіряє жодній з наявних. Майже ніхто не говорить, що принципово не хоче допомагати переселенцям (всього 2%) чи займатись покращенням інфраструктури міста (1%).

Аналітичний звіт по по опитуванню постійного населення в 5 областях, прилеглих до зони конфлікту 85

ПОЛІТИЧНІ ПОГЛЯДИ Серед опитаних респондентів 32% вважають, що Україна повинна вступити до Європейського союзу, 29% респондентів не підтримують як вступ України до Європейського Союзу, так і до Митного Союзу з Росією, Білорусією та Казахстаном, а 12% підтримують вступ України до Митного союзу. Близько третини не змогли відповісти. В Луганській області найменший відсоток респондентів Політичні погляди(21%) підтримують вступ України до Європейського Союзу. Найбільш проєвропейськими є респонденти Дніпропетровської Серед опитаних респондентів 32% вважають, що Україна повинна вступити до Європейського союзу, 29% та Запорізької областей. Вступ до Європейського союзу вСоюзу, цих областях підтримують 39% респондентів не підтримують як вступ України до Європейського так і до Митного Союзу з Росією, та 37% респондентів відповідно. Білорусією та Казахстаном, а 12% підтримують вступ України до Митного союзу. Близько третини не змогли відповісти.

В Луганській області найбільший порівняно з іншими В Луганській області найменшийвідсоток відсоток респондентів респондентів (21%) підтримують вступобластями України до (18%) висловився за вступ України до Митного Союзу з Росією,Дніпропетровської Білоруссю та Казахстаном. Європейського Союзу. Найбільш проєвропейськими є респонденти та Запорізької областей. Вступ до Європейського союзу в цих областях підтримують 39% та 37% респондентів відповідно. В Луганській області найбільший відсоток респондентів порівняно з іншими областями (18%) висловився за вступ України до Митного Союзу з Росією, Білоруссю та Казахстаном.

Діаграма 7.1. Як Ви вважаєте, яким інтеграційним напрямком має йти Діаграма 7.1. Як Ви вважаєте, яким інтеграційним напрямком має йти Україна? (% від всіх опитаних). Україна? (% від всіх опитаних) Разом

32%

12%

Дніпропетровська

39%

Запорізька

37%

29%

11%

28%

29%

10%

27%

28%

13%

28%

31%

Харківська

29%

11%

29%

31%

31%

30%

21% 0%

18% 20%

40%

Вступ в Митний Союз з Росією, Білорусією та Казахстаном

26%

Донецька

Луганська

Вступ в Європейський Союз

21%

60%

Неприєднання ні до Європейського Союзу, ні До Митного Союзу Важко сказати, не знаю, відмова

80%

100%

Більшість опитаних респондентів (40%) вважають, що регіон, в якому вони живуть, має бути у складі унітарної України з існуючими повноваженнями, 24% - висловилися за те, щоб їх регіон входив до складу унітарної України з розширеними повноваженнями. 5% респондентів підтримують входження їх регіону до Більшість опитаних (40%) щоїхрегіон, в якому живуть, федеративної Україниреспондентів в статусі автономії.

3%вважають, вважають, що регіон має бути ввони іншому статусі, має який бути у складі унітарної України з існуючими повноваженнями, 24% висловилися за передбачає ще більшу незалежність. Близько третини не змогли відповісти, що може вказувати як на дійсну те,невизначеність, щоб їх регіонтаквходив до складу унітарної України з розширеними повноваженнями. і на небажання висловлювати свої погляди.

5% респондентів підтримують входження їх регіону до федеративної України областях, в статусіа Найбільший відсоток прихильників унітарної України – в Дніпропетровській та Донецькій федеративної (та варіантів – у Харківській та Луганській. автономії.

3% України вважають, що їхз більшою регіон незалежністю) має бути в іншому статусі, який передбачає ще

більшу незалежність. Близько третинимає не бути... змогли що може вказувати як на Діаграма 7.2.Регіон, в якому Ви проживаєте, (% відповісти, від всіх опитаних). дійсну невизначеність, так і на небажання висловлювати свої погляди.

Найбільший унітарної України та Донецькій Разомвідсоток прихильників 40% 24% 5% 3% – в Дніпропетровській 28% областях, а федеративної України (та варіантів з більшою незалежністю) – уунітарної Харківській У складі України з існуючими повноваженнями Дніпропетровська та Луганській.

44% 24% 5% 3% 24% Донецька

47%

Запорізька

21%

39%

Харківська

35%

Луганська

34% 0%

20%

25% 26% 25% 40%

5% 2% 3% 2%

24%

60%

У складі федеративної України у статусі автономії

32%

7% 6% 6% 4%

У складі унітарної України з розширеними повноваженнями

В іншому статусі, що передбачає ще більшу незалежність

27%

Важко сказати, не знаю, відмова

30% 80%

100%

86 Аналітичний звіт по по опитуванню постійного населення в 5 областях, прилеглих до зони конфлікту

федеративної України в статусі автономії. 3% вважають, що їх регіон має бути в іншому статусі, який передбачає ще більшу незалежність. Близько третини не змогли відповісти, що може вказувати як на дійсну невизначеність, так і на небажання висловлювати свої погляди. Найбільший відсоток прихильників унітарної України – в Дніпропетровській та Донецькій областях, а федеративної України (та варіантів з більшою – у Харківській та Луганській. Діаграма 7.2.Регіон, в якому Винезалежністю) проживаєте, має бути...

7.2.Регіон, в якому Ви проживаєте, має бути... (% від всіх опитаних). (% Діаграма від всіх опитаних) Разом

40%

Дніпропетровська

24%

44%

Донецька

24%

47%

Запорізька

21%

39%

Харківська

35%

Луганська

34% 0%

20%

5% 3%

25% 26% 25% 40%

28%

5% 3%

24%

5% 2%

24%

3% 2%

60%

У складі унітарної України з розширеними повноваженнями У складі федеративної України у статусі автономії

32%

7% 6% 6% 4%

У складі унітарної України з існуючими повноваженнями

В іншому статусі, що передбачає ще більшу незалежність

27%

Важко сказати, не знаю, відмова

30% 80%

100%

Аналітичний звіт по по опитуванню постійного населення в 5 областях, прилеглих до зони конфлікту 87

ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ ПРО МІСЦЕВІ НОВИНИ Про місцеві новини респонденти частіше за все дізнаються з загальноукраїнських телеканалів та особистого спілкування – відповідно 37% та 33% користуються цими джерелами інформації. З невеликим відставанням слідують сайти новин в Інтернеті, друкована преса та місцеві телеканали, з яких взнають новини свого населеного пункту відповідно 29%, 26% та 23% опитаних. Найменше людей користуються для цієї мети такими джерелами, як пабліки в соціальних мережах та блогах (9%) та російські телеканали (3%). Довіра до перерахованих джерел зменшується пропорційно їх популярності. Приблизно кожен п’ятий (22%) скоріше довіряє національним телеканалам, 15% - новинам, отриманим в особистому спілкуванні, 12% - новинарним сайтам, решта медіа користуються меншою довірою. Показник рівня довіри складає 59% від показника користування для загальноукраїнського телебачення, 46% для персонального спілкування та 44% сайтів новин, що є найкращим співвідношенням серед усіх джерел, окрім російського ТБ, якому довіряють 55% із його вкрай не чисельної глядацької аудиторії. Водночас майже кожен четвертий (24%) не вірить жодному з перерахованих джерел.

Діаграма 1.1. Джерела інформації про місцеві новини (% від опитаних) Діаграма 1.1. Джерела інформації про місцеві новини. (% від опитаних)

40% 35% 30% 25% 20% 15% 10% 5% 0%

37%

Користування

33% 29%

22% 15%

12%

26%

Довіра

23% 17%

8%

8% 3%

13% 3%

9% 2%

3% 2%

Мешканці п’яти областей подібні між собою у використанні та довірі до джерел інформації. Є лише кілька невеликих в абсолютному вимірі, але статистично значущих відмінностей: •• Респонденти з Запорізької області частіше, ніж інші, називали друковану пресу як джерело інформації про місцеві новини (34% у Запорізькій проти 22-24% у Донецькій, Луганській та Дніпропетровській та 28% у Харківській областях); •• Трохи менший відсоток опитаних у Харківській області дізнається новини їх міста з Інтернету (31% проти 37-42% у інших областях); •• Російські телеканали вказали 5-7% мешканців Донецької та Луганської областей, але всього 1% від решти респондентів.

88 Аналітичний звіт по по опитуванню постійного населення в 5 областях, прилеглих до зони конфлікту

Порівняно з внутрішньо переміщеними особами, що проживають в містах 5 досліджуваних областей, місцеве населення більше отримує інформацію з національного телебачення, аніж з особистого спілкування (у переселенців - навпаки). Постійні мешканці також дещо більше користуються радіо та місцевими каналами, а ВПО натомість – пабліками в соціальних мережах та блогах. ВПО також висловлюють суттєво більшу довіру інформації, отриманій в особистому спілкуванні.

Аналітичний звіт по по опитуванню постійного населення в 5 областях, прилеглих до зони конфлікту 89

ОСНОВНІ ВИСНОВКИ •• Найбільше населення невеликих міст у областях, прилеглих до зони конфлікту, стурбоване питаннями, пов’язаними з фінансовим благополуччям, на другому місці – погана робота влади, незадовільні послуги у сфері освіти та медицини та інфраструктурні проблеми, на третьому місці – беззаконня та вулична злочинність, а сама неістотна проблема для них – це утиски за мовною чи національною ознакою. Ситуація подібна у всіх областях.

•• На думку опитаних, в їх населених пунктах найбільше потребують ремонту дороги (особливо в Харківській області). Наступним за важливістю є ремонт лікарень, житлових будинків та шкіл.

•• Приблизно половина місцевих жителів не відчуває себе в безпеці порівняно з менш ніж 10% ВПО. Жителі Донецької та Луганської областей ще менше почувають себе у безпеці порівняно з жителями трьох інших областей. Вірогідно, ВПО вже пережили втрату місця постійного проживання, тому менш гостро переживають ті небезпеки, які несе небезпека наближення лінії фронту та інші ризики для постійного населення. Місцеві мешканці також набагато гірше оцінюють криміногенну ситуацію порівняно з ВПО – лише 46% місцевих позитивно оцінюють криміногенну ситуацію порівняно з 63% ВПО.

•• Лише 5.4% місцевих мешканців не працюють і не отримують соціальних виплат одночасно, порівняно з 10% ВПО.

•• Місцеві мешканці та переселенці мають майже однаковий рівень тривожності щодо імовірності втратити один з складників свого добробуту - 40,5% та 39,5% відповідно. Ріст цін, потреба вартісної медичної допомоги та втрата роботи є тими загрозами, які в уяві місцевого населення мають найвищу імовірність настання, а перші два з них – ріст цін та коштовна медична допомога повністю співпадають з найбільшими ризиками з точки зору ВПО.

•• Найбільше респонденти довіряють іншим людям: родичам та іншим жителям їх міста. Значною довірою користується Церква. Близько половини опитаних довіряють армії, волонтерам та переселенцям. Представники влади та державні інституції користуються найменшою довірою. Луганська та Донецька області трохи відрізняються від інших: їх мешканці більше довіряють ВПО, але менше – Збройним Силам, Уряду, Президенту, судам.

•• Внутрішньо переміщені особи та місцеві мешканці в невеликих містах 5 областей, прилеглих до зони конфлікту, перебувають у досить тісному контакті. 76% респондентів зазначили, що в їх місті проживають ВПО. 49% спілкувались з переселенцями, що проживають у їх населеному пункті. У 17% є внутрішньо переміщені серед родичів, друзів, знайомих, а у 2% вони проживають разом із респондентом.

•• Опитування місцевих жителів та внутрішньо переміщених осіб не підтверджує поширену тезу щодо того, що між переселенцями та постійним населенням існує конфлікт: сторони декларують нейтрально-доброзичливе ставлення одна до одної. 89% постійних мешканців ставляться до ВПО позитивно або нейтрально, 4% - негативно, 7% не мають певної думки.

•• Можна стверджувати про існування взаємних стереотипів/невідповідностей у ставленні один до одного, як у середовищі ВПО, так і серед місцевого населення. А саме, і перші, і другі вважають, що вони краще ставляться до протилежної сторони, ніж протилежна сторона відчуває. ВПО майже не давали негативних відповідей щодо ставлення до місцевого населення, на відміну від останніх.

•• До половини респондентів не мають чіткої думки щодо того, чи поділяють ВПО їх погляди та переконання. Це може вказувати як на малу поширеність упереджень,

90 Аналітичний звіт по по опитуванню постійного населення в 5 областях, прилеглих до зони конфлікту

так і на уникання обговорень гострих тем у спільноті. Близько третини не можуть сказати, чи відрізняються від них ВПО за світоглядом, поведінкою, культурою. Серед тих, хто відповів, здебільшого поширена думка, що переселенці скоріше не відрізняються від них і поділяють їх погляди на ситуацію в країні.

•• Індекс конкуренції постійного населення та внутрішньо переміщених осіб за таких вісім ресурсів, як робота, житло, місця в школах, дитячих садках, час прийому в медичних закладах, державних закладах, допомогу від держави та волонтерів/ громадських організацій не суттєво відрізняється за областями та є достатньо малим. Постійні жителі та переселенці найбільше конкурують за роботу, житло та місця в дитячих садках. Третина респондентів з постійного населення вважає, що конкуренції з ВПО взагалі немає, тоді як лише 12% ВПО, тобто утричі менше, поділяють цю думку. Ймовірно, постійне населення має позицію господарів на своїй території, тому не розглядає ВПО, як серйозних конкурентів на ринку праці, житла та ін.

•• Більшість постійного населення підтримує надання різноманітних пільг внутрішньо переміщеним. Разом з тим, респонденти переважно не поділяють побудову спеціальних інфраструктурних об’єктів лише для внутрішньо переміщених осіб, але підтримують інфраструктурні покращення, від яких матимуть зиск як приїжджі, так і місцеві (73%).

•• Кожен четвертий опитаний (25%) хотів би брати участь у проектах для допомоги внутрішньо переміщеним особам, наприклад, бути волонтером чи відвідувати громадські слухання, а майже третина (29%) хотіли б допомагати розбудові інфраструктури їх міст. Внутрішньо переміщені в середньому більше готові допомагати іншим ВПО, аніж місцеві, і менше бажають займатися проблемами інфраструктури (за винятком Сєвєродонецька Луганської області, де ВПО дуже малоактивні у всіх питаннях, та Бердянська Запорізької області, де ВПО навіть більш активні, аніж місцеві).

•• 32% вважають, що Україна повинна вступити до Європейського союзу, 29% респондентів не підтримують як вступ України до Європейського Союзу, так і до Митного Союзу з Росією, Білорусією та Казахстаном, а 12% підтримують вступ України до Митного союзу. Близько третини не змогли відповісти. Більшість опитаних респондентів (40%) вважають, що регіон, в якому вони живуть, має бути у складі унітарної України з існуючими повноваженнями, 24% - висловилися за те, щоб їх регіон входив до складу унітарної України з розширеними повноваженнями, 8% - за варіанти з більшою автономією, третина не мають відповіді. Мешканці Луганської області за обома питаннями демонструють менш проєвропейську та проукраїнську громадську думку.

•• Про місцеві новини респонденти частіше за все дізнаються з загальноукраїнських телеканалів, особистого спілкування, сайтів новин в Інтернеті (відповідно 37%, 33% та 29%). 22% скоріше довіряє національним телеканалам, 15% - новинам, отриманим в особистому спілкуванні, 12% - новинарним сайтам.

Аналітичний звіт по по опитуванню постійного населення в 5 областях, прилеглих до зони конфлікту 91

Аналітичний звіт по експертному опитуванню місцевої влади та представників місцевої громади і ВПО

Жовтень-листопад 2015

ВСТУП В рамках проекту експертної підтримки Надзвичайної програми Європейського Інвестиційного Банку Київський міжнародний інститут соціології на замовлення Міжнародного фонду «Відродження» провів експертне опитування представників місцевої влади, посадовців, громадських активістів з числа постійного населення та внутрішньо переміщених осіб у 6 містах, де, вірогідно, реалізуватиметься програма ЄІБ по відновленню соціальної інфраструктури. Було проведено 6 фокус-груп та 10 глибинних інтерв’ю у Бердянську Запорізької області, Нікополі Дніпропетровської області, Слов’янську Донецької області, Сєвєродонецьку Луганської області, Чугуєві та Дергачах Харківської області у період з 5 по 11 листопада 2015 року. Основні завдання дослідження: •• З’ясувати основні проблеми міста та першочергові потреби щодо відновлення міської інфраструктури; •• З’ясувати проблеми та потреби внутрішньо переміщених осіб, особливості їх взаємодії з місцевим населенням; •• Дізнатись, чи справляється місцева влада з забезпеченням функціонування освітніх, медичних закладів та регулярних соціальних виплат, охороною громадського порядку, прав людини; •• Описати взаємодію громади та громадських організацій з міською, районною, обласною владою (або військово-цивільними адміністраціями), а також органів влади міського, районного, обласного рівня між собою; •• З’ясувати, чи є можливості для проведення тренінгів, круглих столів за участі представників громадськості та місцевої влади.

Аналітичний звіт по експертному опитуванню місцевої влади та представників місцевої громади і ВПО 93

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ •• Події останніх двох років зумовили патріотичне піднесення та зріст громадянської активності серед проукраїнськи налаштованих жителів досліджуваних міст; •• В декількох місцевих спільнотах виник прихований конфлікт між носіями проукраїнських та проросійських поглядів (зокрема у Харківській області та Сєвєродонецьку). Через ідеологічні розбіжності часто ускладнена взаємодія між різними гілками / рівнями влади (наприклад, між міською та обласною владою, або між мером та міськрадою), або між владою та громадськими організаціями; •• Основні проблеми внутрішньо переміщених осіб – житло та працевлаштування. Наступні за частотою згадування – потреба в безкоштовних/недорогих медикаментах, теплому одязі та взутті на зиму; •• Внутрішньо переміщені особи отримують всі послуги державних установ (шкіл, медичних закладів, соціальних служб) на загальних підставах. Вони деколи навіть опиняються у більш привілейованому становищі, аніж місцеві жителі: наприклад, отримують місце в дитсадку поза чергою; •• Інформація про наявність конфліктів між ВПО та постійним населенням суперечлива. Експерти у всіх містах вважають, що системного конфлікту немає, але завжди можуть згадати приклади, що описують взаємодію з ВПО у негативному світлі; •• Представники місцевої влади, що брали участь в експертному дослідженні, дуже часто розповідають про свої намагання чи спроби колег вирішувати інфраструктурні проблеми міста шляхом залучення грантів. Є розуміння корисності цього механізму, зацікавленість у ньому. Також багато з них дуже зацікавлені у партнерстві з громадськими організаціями та небайдужими мешканцями міста; •• З іншого боку, шанси реалізації певного інфраструктурного проекту дуже залежать від особистої зацікавленості ключових посадовців, зокрема мерів міст. Не всі мери є відкритими для співпраці.

94 Аналітичний звіт по експертному опитуванню місцевої влади та представників місцевої громади і ВПО

СЛОВ’ЯНСЬК Зміни протягом останніх 2 років Події останніх двох років: захоплення адміністративних будівель, зміна влади, повернення міста під контроль українського уряду, близькі воєнні дії – суттєво позначитись на Слов’янську та його мешканцях. З одного боку, загострились економічні проблеми, поглибився політико-ідеологічний розкол усередині спільноти, додалась проблема внутрішньо переміщених осіб. З іншого, відбувся зріст національної самосвідомості частини населення та, як наслідок, сплеск громадської активності. За статистикою, наведеною одним з експертів, на 118 тисяч довоєнного населення Слов’янська припадає 35 (за іншою версією, 39) тисяч зареєстрованих переселенців. Соціальний склад ВПО – жінки, діти, люди похилого віку. Але до половини цих осіб у місті не проживає: це пенсіонери, що живуть на непідконтрольній території та отримують у Слов’янську пенсії, також ті, що повернулись до своїх домівок після припинення інтенсивних бойових дій. З настанням холодів дехто з тих, хто проживає по ту сторону лінії розмежування в напівзруйнованих помешканнях у теплий період, може знову переїхати до міста, щоб перезимувати. «После освобождения города у нас значительное количество добавилось, по крайней мере, численно, официально пенсионеров, которые здесь зарегистрированы как временно перемещенные лица с оккупированных территорий. Но я имею некоторые сомнения, что значительная часть этих людей здесь постоянно проживает». (Представник міськради, відділ зв’язків з громадськістю) Що стосується постійного населення, після подій останніх двох років воно дещо зменшилось за рахунок двох факторів: не повернулась частина тих людей, що полишили місто з початком конфлікту, а відновлення української влади на цій території витіснило з міста учасників «ополчення». «Соответственно, при 118 тысячах населения города до войны, мы имеем 35 тысяч переселенцев (приблизительно так; в ОСЗН надо узнать, они их регистрируют). И мы имеем выезд, выход из города антиукраински настроенного элемента населения». (Представник міськради, відділ зв’язків з громадськістю) Конфлікт на Сході України негативно позначився на відносинах усередині спільноти. Люди проукраїнських поглядів почуваються зараз більш вільно, аніж раніше, робляться більш помітними. Є свідчення, що патріотичні настрої ростуть. Але досі залишаються ті, хто є прихильниками ДЛНР. Додаткове напруження створює присутність переселенців, серед яких трапляються носії антиукраїнських переконань. «Вот флажок. Раньше за это меня могли расстрелять, четвертовать, то сейчас, как видите. Т.е. идет трансформация к увеличению проукраинских настроений в обществе». (Представник міськради, відділ зв’язків з громадськістю) «Люди поссорились между собой. Они не могут идти друг другу навстречу. То есть упёрлись рогом и всё. Мы не прекращаем говорить, что они сепаратисты, а они не прекращают говорить, что мы патриоты». (Представник ГО «Слов’янська Січ»)

Аналітичний звіт по експертному опитуванню місцевої влади та представників місцевої громади і ВПО 95

«Мы два или три месяца жили под чужими людьми здесь, которые ходили с автоматами, убивали. Мы чувствовали себя не комфортно. И теперь вторая половина, которая чувствовала себя комфортно, чувствует себя не комфортно уже полтора года». (Представник ГО «Слов’янська Січ») У Слов’янську наразі відбувається розвиток громадянського суспільства, здебільшого завдяки проукраїнським активістам. З’явились нові волонтерські ініціативи. Громада почала більш активно висловлювати свою точку зору. Більш того, є свідчення, що до неї почати більше прислухатися. Наприклад, керівництво міської міліції стало більш доступним для пересічних громадян. Один з експертів відмічає, що зросла свобода засобів масової інформації, в яких тепер можна вільно та відкрито обговорювати місцеві проблеми. «Общественность стала более смело высказывать мнение своё, стала более заметна, к ней стали более прислушиваться». (Координатор при міській раді) «Сейчас проводятся выездные приемы, более-менее открыто. Того же руководителя областной милиции. Т.е. увеличился уровень доступа простых граждан к руководству милиции. Это большой плюс. Если они раньше были на десятом небе, их надо было доставать, то сейчас они на втором-третьем». (Координатор при міській раді) На момент дослідження місто поступово повертається до нормального життя після воєнних дій: повертаються мешканці, з’являються робочі місця. Люди сподіваються, що війна відступила «За полтора года, когда здесь военные действия закончились, первые полгода была зона такого, условно говорить, отчуждения. Люди не верили, что здесь нужно что-то строить, не возникали никакие рабочие места. Мало того, что люди не возвращались, потому что ожидали очередного витка. Поэтому можно говорить о том, что первые полгода после освобождения у нас здесь было всё довольно мрачно. …За этот год стали возникать какие-то рабочие места, потому что народ воодушевился и пошло движение. Это отличие. То есть мы потихоньку начинаем восстанавливать свою собственную жизнь здесь. И она, можно сказать, что сейчас уже на осень 2015, можно говорить о уже позитивных изменениях». (Представник ТОВ «Новый імпульс»)

Проблеми міста. Ситуація з медициною, освітою, соціальними виплатами, безпекою Слов’янськ наразі переживає непрості часи. Через воєнні дії зруйновано багато підприємств та зменшилась кількість робочих місць, від чого страждають як місцеві, так і приїжджі. З іншого боку, виправити економічну ситуацію не дозволяє відсутність інвестицій: через близькість до лінії фронту Слов’янськ вважається зоною ризику. Для відновлення міста потрібні капіталовкладення, податкові пільги та інструменти кредитування.

96 Аналітичний звіт по експертному опитуванню місцевої влади та представників місцевої громади і ВПО

«По рабочим местам – всё очень просто. Надо, чтобы государство инвестировать и должно всё восстанавливать. Разрушено всё настолько. ... Да, можно, конечно, льготы. Очень сильно сейчас все страдают от отсутствия элементарных какихто кредитных инструментов, потому что зачастую работу, чтобы получить, необходимо работать на своих деньгах, а потом получать. ... А на сегодняшний день от этой территории отвёрнуты напрочь». (Представник ТОВ «АК АРТ-БУД») Загалом, експерти сходяться в тому, що основні проблеми міста (як і України в цілому) – безробіття, бідність та, як наслідок, корупція. Інші проблеми міста, що стосуються як місцевих мешканців, так і переселенців: •• Відновлення зруйнованого житла (цим частково намагається займатись «Червоний Хрест»); •• Опалення помешкань у приватному секторі (дрова дорого коштують); •• Нестача вільних місць у дитячих садках; •• Відсутність закладів для проведення вільного часу для дітей; •• Низький рівень медичних послуг. Медичні заклади у місті працюють і приймають ВПО на рівні з місцевими. Але якість медичного обслуговування низька і через нестачу ліків та обладнання, так і низьку кваліфікацію спеціалістів. ВПО створюють тиск на бюджет міста, виділений на медичне обслуговування. Лікування по факту платне, тому через бідність деякі люди не можуть отримати його у необхідному обсязі. «В принципе, все функционирует, но это очень убого. Это не только в Славянске – во всей Украине. ... Во-первых, это бедность, отсутствие средств на лечение. Второй момент – низкий уровень всех медицинских сервисов. Плюс низкая зарплата у врачей, низкая мотивация медперсонала, низкая квалифицированность в связи с тем, что туда никто не хочет идти» (Представник міськради, відділ зв’язків з громадськістю). На думку експертів, точкові вливання коштів не вирішать проблему з медициною в цілому. Було запропоновано створити медичний центр обласного значення: «У нас аспирантура, по-моему, от Донецкого медицинского университета. На базе этой же больницы будет комплекс. Сделать. Тем более больница железнодорожная более-менее в нормальном состоянии. Всегда уровень врачей был намного лучше, чем в городских больницах. Тем более интерны. То есть, если в комплексе подойти, то можно сделать хорошую больницу и причём областного уровня. Это будет показательно. Можно сделать какой-то детский блок с какой-то спецификой. Вот такие проекты надо». (Координатор при міській раді) В сфері освіти більша проблема з дитячими садками, аніж зі школами: дитсадки платні і в них не вистачає місць усім. Також бракує гуртків та секцій для дітей, особливо безкоштовних. Батьки не завжди можуть дозволити собі закупати витратні матеріали для гуртків.

Аналітичний звіт по експертному опитуванню місцевої влади та представників місцевої громади і ВПО 97

«Вот проблема, прежде всего, психологическая, как людей между собой примирить. .... У нас богатые дети ходят в спортзал, а бедные дети занимаются или в подвалах, или какими-то железяками, кирпичами, или учатся драться. Клея нанюхаются, ходят, хулиганят. Потому что у них нет 200 гривен на спортзал. Поэтому социальные программы должны быть бесплатные для всех». (Представник ГО «Слов’янська Січ») Школами Слов’янська за останній рік опікувались міжнародні організації-донори, які профінансували ремонти. «Если брать материально-техническое обеспечение, значительная часть школ за последний год была отремонтирована также благодаря международным организациям-донорам, которые это все профинансировали. Также изменились подходы в национально-патриотическом воспитании детей». (Представник міськради, відділ зв’язків з громадськістю) Ситуація з безпекою наразі задовільна, незважаючи на близькість фронту. Після повернення міста під контроль української влади вона навіть у дечому покращилась. Представник міської ради пов’язує це з тим, що кримінальний елемент полишив місто разом з «ополченням». В місті працюють підрозділи МВС, в тому числі роти спеціального призначення міліції, військова частина Національної Гвардії, добровольчі загони та парамілітарні громадські об’єднання (наприклад, «Слов’янська Січ»), а також правозахисні організації. Функціонують веб-камери, що ведуть цілодобовий запис, для профілактики правопорушень. Втім, представник «Слов’янської Січі» вважає, що міліція є бездіяльною, коли йдеться про політичні питання, наприклад, про боротьбу з сепаратизмом. «Задерживали сепаратиста, позвонил, приехали молодые пацаны четыре человека буквально через 15-20 минут. Окружили, взяли, как положено. Та милиция, что в форме, вообще ничего не делает». (Представник ГО «Слов’янська Січ») «Иногда мы наблюдаем походы вооружённых людей в нетрезвом состоянии по городу». (Представник ГО «Право на захист») Тенденція до покращення ситуації з безпекою прослідковується у такому факті, як зменшення кількості мешканців, що приходять щонеділі на Народне Вече. «Народные собрания в городе каждое воскресенье по пути на рынок – проходит виче. Я вам скажу, что полгода назад было 200 человек, а сейчас – 50 человек. Количество уменьшается. Почему? Угрозы уже не чувствуют». (Представник ГО «Слов’янська Січ»)

Проблеми внутрішньо переміщених осіб Дві першочергові проблеми переселенців, на думку експертів, - житло та працевлаштування. Відсутність роботи означає брак коштів на проживання, на медицину, інші першочергові потреби.

98 Аналітичний звіт по експертному опитуванню місцевої влади та представників місцевої громади і ВПО

«Самая главная проблема – это занятость. И всё. То есть, если нет доходов никаких, то и много бед». (Представник ГО «Слов’янська Січ») Специфічна проблема ВПО – розділені сім’ї. Особливо це стосується дітей, чиї батьки лишились на непідконтрольних територіях. У випадку, якщо дитина виїхала з іншим членом родини, наприклад, з бабусею чи дідусем, вона не може бути зареєстрована, оскільки для цього потрібна наявність законного представника – одного з батьків чи опікуна. «Разделённые семьи. Это когда родители находятся на неподконтрольной территории. А дети находятся здесь. И это дети, как в воздухе повисли, понимаете. Их нет в природе. Как таковых нет. Потому что они не регистрируются». (Представник ГО «Право на захист») Серйозні проблеми мають хронічні та важко хворі ВПО. Є складнощі з оформленням інвалідності, з отриманням безкоштовних ліків. Наприклад, окнохворі деякий час могли отримувати безоплатно дуже дорогі препарати в Краматорську, але в якийсь момент вони просто закінчились. Траплялись випадки, коли переселенцям пропонують повертатись на непідконтрольну територію та лікуватися за місцем прописки, оскільки місцеві ресурси допомоги вичерпані. «Проблема даже оформить группу инвалидности, проблема – получить бесплатные медицинские препараты, которые выдавали тем же самым диабетикам, тем же самым людям с психическими заболеваниями, те же самые противосудорожные препараты». (Представник ГО «Право на захист») «Одна из главных проблем была ещё онкология. То есть статистика печальная. Количество раковых заболеваний возросло. Стресс не проходит даром. ... До недавнего времени препараты химиотерапии, одни из самых дорогостоящих, они для переселенцев были бесплатные в Краматорском центре. И возможность была лечить. У нас двое таких молодых бабушек, которые с онко. И недавно им сказали, что всё, закончились препараты, которые выделяли». (Представник ГО «Право на захист») Внутрішньо переміщені особи у Слов’янську користуються допомогою численних міжнародних, релігійних, волонтерських організацій та благодійних фондів. Серед найбільш відомих: «Червоний Хрест» (міжнародний, український, Люксембургу), «Карітас», «People in Need», UNISEF, UNDP та інші агенції ООН, «Save the Children”, ADRA, «Слов’янське серце», «Слов’янська Січ», «Право на захист», «Ханума», «Проліска», «Перемога», «Твоя допомога», Фонд Ахметова, місія «Емануїл» та інші протестантські, християнські громади. Допомога полягає в наданні продуктів харчування, одягу, предметів побуту, безкоштовних юридичних послуг, зокрема консультацій щодо оформлення документів – спектр можливих видів допомоги, враховуючи кількість та різноманітність надавачів, досить широкий. Управління соціального захисту населення працюють з внутрішньо переміщеними на максимумі своїх можливостей. Але через брак працівників та надмір роботи (ВПО, субсидії на комунальні послуги) ці заклади фізично не встигають обробляти всі запити у короткий термін. Подібна проблема – у Центрі соціальних служб для сім’ї та молоді, де на все місто – два соціальних робітника та їх начальник.

Аналітичний звіт по експертному опитуванню місцевої влади та представників місцевої громади і ВПО 99

«Я могу сказать, что ОСЗН делает все возможное, что в их силах, в их физических возможностях. Но управление соцзащиты очень перегружено – субсидии добавились. Просто физически они не успевают оперировать всю эту работу, которая на них сваливается и по переселенцам, и субсидии». (Представник міськради, відділ зв’язків з громадськістю) Внутрішньо переміщені особи мають змогу отримувати послуги в державних закладах на загальних підставах. Навіть існує деяка позитивна дискримінація, оскільки ВПО отримують більше допомоги та підтримки, аніж місцеві мешканці. Систематичного конфлікту між внутрішньо переміщеними особами та місцевим населенням немає. Постійні жителі Слов’янська готові допомагати переселенцям та входити в їх положення. Разом з тим, збільшилось навантаження на ринок праці, інфраструктуру: дитячі майданчики, магазини, медичні заклади. Представниця громадської організації навела приклад конфлікту, що виник через обмежений ресурс міського бюджету на медичні послуги: «У нас был факт, когда побились мамы местные с мамами-переселенцами, когда детям не хватило расходников для забора элементарных анализов. И медсестра вышла и сказала: «Скажите спасибо вот этим беженцам, потому что мы на них потратили расходники, а расходники оплачиваются из местного бюджета». И там был грандиозный скандал». (Представник ГО «Право на захист») Слов’янськ – одне з небагатьох міст у дослідженні, де згадали про конфліктні ситуації між місцевими та приїжджими з Донбасу, які виникають через розбіжності у політичних переконаннях: «Когда проблема ещё, что приезжают переселенцы, настроенные против Украины, то начинают высказываться местным. Подождите, это вы сейчас богуете. А когда сюда вернуться наши, мы вам покажем, вы ещё узнаете». (Представник ГО «Право на захист»)

Взаємодія громадських ініціатив та місцевої влади Після переходу Слов’янська під контроль української влади у місті почали з’являтися нові активні громадські організації та ініціативи, незалежні від влади. Зі слів одного з експертів, рушієм є проукраїнська частина міської спільноти. «А проукраинский сегмент (эти 20%) – они очень динамичные, очень пассионарные, они активно создают горизонтальные связи и структуры». (Представник міськради, відділ зв’язків з громадськістю) Серед прикладів таких організацій: «Гуртом Слов’янськ», «Честь имею», «Слов’янська Січ» (парамілітарна проукраїнська організація, що займається тренінгами та патріотичним вихованням молоді), проект «Теплиця» (платформа для спілкування громадян та громадських об’єднань), «Твоя спільнота» (протестантська ініціатива для допомоги постраждалим від бойових дій), рух «Сильні громади Донеччини» (спрямований на підвищення інституційної спроможності активістів, громадських організацій). Що стосується самоорганізації внутрішньо переміщених осіб, вона, за словами одного з експертів, не складається, оскільки ВПО часто переїжджають з місця на місце.

100 Аналітичний звіт по експертному опитуванню місцевої влади та представників місцевої громади і ВПО

«У нас 35 тысяч переселенцев зарегистрировано, а у нас нет ни одной общественной организации, которая бы объединяла переселенцев. На начальном этапе я пытался создать что-то такое, но они часто мобильны: кто-то уехал в Киев. Хотели объединиться, но в определенный момент это все распалось». (Представник міськради, відділ зв’язків з громадськістю) Представник міської ради наводив приклади успішної взаємодії прес-служби цього органу влади та місцевих громадських організацій, що склалася не в останню чергу завдяки спільності ідеологічних позицій перших та других. Наприклад, міська рада надавала приміщення та інформаційний супровід для діяльності «Сильних громад Донеччини», коли вони проводили тренінги, лекції, зустрічі для місцевих активістів. Навіть чинний на той момент мер Слов’янська брав участь у тренінгах. Інший приклад спільних дій – скоординовані дії МНС та міськради та волонтерів по організації евакуаційного штабу на залізничному вокзалі в розпал воєнних дій для прийому постраждалих та переселенців. «Поначалу они с большим недоверием относились к власти и не шли на сотрудничество, на контакт. Но если в Славянске брать, то организации, которые я назвал, благодаря позиции нашего отдела, что мы тоже проукраинские. И мы с ними сразу нашли общий контакт. Т.е. это взаимодействие началось и началось очень продуктивно, конструктивно, и неизвестно чей проект: наш или их». (Представник міськради, відділ зв’язків з громадськістю) У окремих посадовців та активістів склались тісні робочі стосунки на особистому рівні, які дозволяють спільними зусиллями вирішувати проблеми (наприклад, пов’язані з допомогою онкохворим). «На личном уровне – нет. Это ограничивается только инструкциями. На личном уровне, наоборот, все уже сроднились настолько, что мы уже не делимся. Мы уже, как одно целое работаем. Кто-то один звонит, говорит, что у меня вот такая проблема. А второй начинает звонить третьему». (Представник ГО «Право на захист») Найкраще взаємодія з місцевою владою (а також з волонтерами) складається у міжнародних організацій. Крім того, експерти згадували організацію OCHA, яка в тому числі займається військово-цивільною координацією: проводить зустрічі за участі громадських об’єднань, представників Збройних Сил, ЗМІ, сприяє обміну інформацією. Хоча є позитивні приклади взаємодії влади та громади, лишається чимало застарілих проблем у цій сфері. В тому числі: •• безініціативність посадовців, не зацікавлених будь-що змінювати; •• корумпованість органів влади та прагнення до збереження системи, що цій корупції сприяє; •• фундаментальна недовіра інститутів громадянського суспільства до влади і водночас небажання займати ці посади самим; •• брак знань та досвіду у громадських організацій щодо того, як функціонує влада та якими способами можна досягати своїх завдань; •• відсутність системної координації між органами влади, громадянського суспільства та зацікавлених сторін із владою. Експерти висловлюють сумніви, що влада зацікавлена залучати громадськість до обговорення інфраструктурних проектів, особливо якщо відчувають можливість Аналітичний звіт по експертному опитуванню місцевої влади та представників місцевої громади і ВПО 101

отримати особисту фінансову вигоду з цих проектів. «Если они могут позволить себе отшить представителей общественности, то я думаю, что это будет делаться, потому что это будет мешать тем традициям, которые уже десятилетиями здесь закладывались по привлечению своих структур к освоению этих средств при подрядах». (Представник міськради, відділ зв’язків з громадськістю) У кінцевому підсумку, можливості налагодити співпрацю влади та громадськості залежить від особистої позиції конкретних посадовців. Учасники глибинних інтерв’ю та фокусгруп з недовірою ставляться до опозиції діючій владі, що виграла останні міські вибори у Слов’янську, і висловлюють сумніви, що новий мер та міська рада будуть зацікавлені йти на контакт. Варто зазначити, що точка зору експертів може бути зумовлена їх власною (проукраїнською) політичною позицією. «На мой взгляд, это будет очень сильно зависеть от персональной позиции конкретного мэра, конкретного руководителя города, руководителя местного власти. Если брать этого мэра, который уходит, то это была 100% заинтересованность. Мы делали, что могли в этом плане. Сейчас пришел «Оппозиционный блок». Соответственно, эта структура с определенной внутренней сложившейся десятилетиями». (Представник міськради, відділ зв’язків з громадськістю) «Знаете, кто выиграл выборы? Вчерашние. Значит, они заинтересованы в том, чтобы мы сидели дома, смотрели российское телевидение и ничего не знали. Они сами распределят деньги». (Представник ГО «Слов’янська Січ»)

102 Аналітичний звіт по експертному опитуванню місцевої влади та представників місцевої громади і ВПО

СЄВЄРОДОНЕЦЬК Зміни протягом останніх 2 років Ситуація в Сєвєродонецьку багато в чому подібна до тієї, що наразі спостерігається в Слов’янську. Місто так само пережило захоплення «ополченням» та повернення під контроль української влади. Як наслідок, загострились економічні проблеми, відбувся виїзд активного населення та прибуття непрацездатних переселенців, є певна соціальна напруга, але й посилилась громадянська активність. В Сєвєродонецьку офіційно зареєстровано 50 тисяч внутрішньо переміщених осіб, але реально живуть близько 20 тисяч. Частина з них перебуває у більш виграшному становищі, оскільки опинилась в місті разом із державними структурами із Луганська та інших міст, у яких працювали, і які централізовано перевели до Сєвєродонецька. Ці люди мають роботу і, відповідно, певний дохід. Але є й значна частина безробітних та непрацездатних. «Но все 50 здесь не живут. Их живет 20. Но даже 20 тысяч тех, кто приехал. Это МВД, ОДА – переезжали структуры. Они хоть при работе. А многие приехали такие, которые просто приехали к родственникам. У них работы нет. И жить на вот эти 880 грн., которые предоставляет государство, плюс бабушкина пенсия…» (Представник ГО «Очищення») З міста, за оцінками деяких експертів, виїхало близько 5-10% населення, в основному молоді, а також підприємців, що вивезли свій бізнес та не збираються повертатись до того, як ситуація остаточно не стабілізується. «Очень многие повывозили свои предприятия и не возвращаются, потому что непонятно. Инвестор не идет, потому что непонятно, что будет». (Представник ГО «Очищення») Усередині спільноти лишились протиріччя, які можуть навіть перерости у спалахи насильства, оскільки люди живуть у напруженні, а на руках є велика кількість зброї. Це стосується і сприйняття соціальної несправедливості та корупції. В ситуації зовнішнього конфлікту люди більш жорстко почали ставитись до того, що хтось збагачується нечесним шляхом, тоді як інші гинуть на фронті. «Угроза радикализации настроений. Мало кто рассматривает решение вопроса путем переговоров. А количество оружия предполагает, что решать вопросы будут по-простому. А учитывая, что люди два года живут в состоянии сильного нервного напряжения, то вспышки насилия могут быть самыми разнообразными». (Представник ГО «Очищення») Як і у Слов’янську, події 2014 року спричинили сплеск громадської активності та патріотизму в певного сегменту населення.

Аналітичний звіт по експертному опитуванню місцевої влади та представників місцевої громади і ВПО 103

«И вообще активизация гражданской активности произошла. .... Но когда произошел период оккупации, пожили так, и потом нас освободили, то действительно у многих людей произошло переосмысление ценностей, т.е. многие поняли, что все-таки есть такие понятия, как Родина». (Представник ГО «Очищення»)

Проблеми міста. Ситуація з медициною, освітою, соціальними виплатами, безпекою У Сєвєродонецьку на сьогоднішній день чимало проблем, але серед найбільш болючих для населення: •• Безробіття (в тому числі, не працює основне місто утворююче підприємство «Азот», що надавав робочі місця 6 тисячам місцевих мешканців); •• Низька оплата праці; •• Високі тарифи; •• Не відновлюються житлові будинки, зруйновані в ході воєнних дій, і не споруджуються нові (ОВЦА намагається запустити проект будинків швидкого спорудження спільно з «Норвезьким Фондом»); •• Перебої в поставках електроенергії (місто отримує електрику з ТЕС у м. Щастя на лінії фронту); •• Погане транспортне сполучення з найближчим великим містом – Харковом (зруйнована дорога, мало потягів). «Много домов просто разрушено под нуль. Начинается зима, уже год прошел, люди остаются жить. Извините, некоторые живут в гаражах. Утеплили себе место, там и живут. Компенсации от государства они не увидели. Строительство нового жилья не происходит. ... Сейчас пытаемся работать с проектом, который предложил Норвежский Фонд по восстановлению жилья, которое было разрушено под 0. Есть дома «быстрой конструкции». Сейчас мы пробуем этот проект». (Заступник голови ОВЦА з питань соціальної та гуманітарної сфери) Система охорони здоров’я в Сєвєродонецьку функціонує, в бюджет закладені певні кошти на медицину, але їх систематично не вистачає для забезпечення усіх потреб. Як наслідок, медики мають низькі зарплати, у лікарнях відсутнє нормальне харчування та медикаменти, а населенню деколи не надається навіть первинна допомога, якщо пацієнт не може її оплатити. «Т.е. здравоохранение у нас работает вопреки всему, что происходит у нас в стране, в бюджете. Какие-то деньги выделяются на медицину. Но сама медицина у нас работает таким образом: если ты приехал в стационар, и у тебя нет денег, то просто умираем». (Представник ГО «Очищення») За словами заступника голови ОВЦА з питань соціальної та гуманітарної сфери, лікарням вкрай бракує технічного обладнання для діагностики, зокрема, туберкульозу. У місті є тільки дуже застарілий рентген-апарат 1980-х років. Немає лабораторії для аналізів, в т.ч. для діагностики ВІЛ/СНІДу. Зараз пацієнти обслідуються в Харкові, але навіть обласний центр не витримує такого напливу людей. З огляду на епідеміологічну ситуацію в регіоні, технічне обладнання для профілактичних оглядів дуже потрібне.

104 Аналітичний звіт по експертному опитуванню місцевої влади та представників місцевої громади і ВПО

В рамках медичної реформи у Сєвєродонецьку об’єднали поліклініки для дорослих та для дітей, що створює незручності і для одних, і для других. «У нас тут была какая-то странная реформа, в результате которой семейные врачи. Вроде бы как идея сама по себе хорошая, но в Северодонецке это свелось к тому, что раньше у нас были поликлиники отдельно для детей, отдельно для взрослых. Теперь у нас общая поликлиника. Все участковые, терапевты и педиатры переименованы в семейных врачей. И при этом в поликлинику ходят, начиная от новорожденных и заканчивая пожилыми людьми». (Представник ГО «Очищення») ВПО створюють додаткове навантаження на медичні заклади. Бюджет Сєвєродонецька на медицину на поточний рік не передбачав додаткових коштів на внутрішньо переміщених осіб. Але на наступний рік передбачене додаткове фінансування з урахуванням нових пацієнтів. «Т.е. сейчас после этой ситуации будут предусмотрены средства на следующий бюджетный год. На сегодня ВПЛ содержали люди Северодонецка». (Представник Департаменту СЗН ЛОДА) В освітній сфері особливих проблем немає. Бракує місць в дитсадках, але зараз у місті відбувається програма модернізації, в рамках котрої ремонтуються до готуються до запуску додаткові дитсадки. Школи, навпаки, не заповнені до кінця. «По садикам есть и нехватка, дефицит, хотя ремонтируют. Программа модернизации в городе идет – ремонт и запуск дополнительных садиков. Там проблема по школам сейчас просматривается, что 20 школ, и они наполовину демографически заняты». (Представник Бізнес-клубу «Європейський вибір») Виплата пенсій та допомоги на дітей відбувається регулярно для всіх категорій – і місцевого населення, і внутрішньо переміщених. Але виплати адресної допомоги для ВПО затримуються, оскільки Управління соціального захисту населення не встигає обробляти велику кількість звернень. На момент дослідження нараховувались виплати тим ВПО, хто звернувся три місяці тому, у серпні. «На сегодня проблема для Северодонецка есть в отличие от других городов конкретно по переселенцам, потому как здесь обратились где-то порядка 13 тысяч за помощью для переселенцев (целевая помощь), и управление соцзащиты просто физически не справляется с начислением этой помощи». (Представник Департаменту СЗН ЛОДА) Сєвєродонецьк останні півтора роки живе під постійною загрозою прямого вторгнення. Воєнні дії позначились на локальному рівні безпеки: лишились заміновані місця, розтяжки, велика кількість зброї на руках у населення. Але примирення також несе в собі ризики: якщо відбудеться амністія, до міста повернуться бійці ДЛНР, що може спричинити серйозні конфлікти.

Аналітичний звіт по експертному опитуванню місцевої влади та представників місцевої громади і ВПО 105

«Угроза так называемой амнистии и возвращение людей, которые ушли на ту сторону. Если амнистия, и они вернутся, то как мы их воспримем, как их воспримет город и все остальное». (Представник ГО «Очищення») Безпеку в місті забезпечують Збройні Сили України та міліція (поліція), яка працює краще, аніж півтора року тому. Незважаючи на вищеперераховані ризики, на момент дослідження місто живе звичайним життям. «Сегодня дети свободно перемещаются, ходят в школу. Работает мобильная связь. Люди вечером гуляют на улице. Наверное, это самый главный показатель безопасности. Блокпосты работают по графику. На сегодняшний момент, в Северодонецке обыкновенная жизнь, как и во всей Украине. Конечно, немножко с напряжением внутри себя. Ты понимаешь, что в любом случае расслабляться нельзя». (Заступник голови ОВЦА з питань соціальної та гуманітарної сфери)

Проблеми внутрішньо переміщених осіб Основні проблеми внутрішньо переміщених осіб, за словами експертів, - це житло та робота. Навіть наявність роботи не гарантує можливість нормально прожити: розмір заробітної плати у кращому випадку ледь покриває вартість оренди житла чи навіть спального місця, а в гіршому змушує переселенців повертатися назад на окуповані території. «Проблема стоимости арендуемого жилья. Фактически, стоимость превышает уровень зарплаты в 1,5 раза. Съем квартиры – 2000 плюс коммунальные, это 3000. Уровень зарплат 1200-1500. Собственно говоря, люди либо ютятся по 6-8 человек в одной квартире, либо вынуждены…Я не знаю. Жить в таких условиях, что передать нельзя. Либо возвращаться на оккупированную территорию, что им хуже, чем всё возможное». (Заступник голови ОВЦА з питань соціальної та гуманітарної сфери) Певні категорії внутрішньо переміщених не мають ніякої змоги повернутися додому: або їх помешкання зруйноване чи розграбоване, або вони воюють на стороні Збройних Сил України. Для цих категорій вкрай необхідне соціальне житло. Окрема група проблем пов’язана з одержанням медичних послуг. Траплялись випадки, коли ВПО змушені були сплачувати у стаціонарах лікарень чималу суму як іногородні. Тим, хто має інвалідність 2ї та 3ї групи, складно щороку підтверджувати довідку. Є особи, що припинили лікування ВІЛ/СНІДу та туберкульозу на окупованих територіях чи знаходяться в зоні ризику цих та інших інфекційних захворювань (погано харчуються, повернулись з місць позбавлення волі). Грошей на профілактичні огляди та продовження лікування вони не мають, а відтак не лише важко хворіють самі, але й становлять загрозу для оточуючих. «Приходит старшая медсестра. Наверное, на нее это все возложили. Она приходит и говорит – «У вас другая прописка». Она говорит – «У меня есть справка ВПЛ». «Мне все равно. Вы должны заплатить такую-то сумму». (Представник ГО «Очищення»)

106 Аналітичний звіт по експертному опитуванню місцевої влади та представників місцевої громади і ВПО

«Мы говорим о категориях, которые перемещаются. У которых было прервано лечение по ВИЧ, ВИЧ-инфицированным людям. СПИД, туберкулёз. Мы говорим о людях, которые возвращаются из зон лишения свободы на оккупированных территориях. Которые пересекают границу без каких-либо документов. Мы знаем, что эти люди в том числе могут быть больны. Но денег на профилактический осмотр у них нет». (Заступник голови ОВЦА з питань соціальної та гуманітарної сфери) Діти внутрішньо переміщених осіб отримують освітні послуги нарівні з місцевими. На думку експертів, дискримінації за статусом у цих питаннях немає. Але через нестачу коштів їм складно відвідувати гуртки та секції, навіть безкоштовні, якщо вони вимагають певного додаткового інвентарю (спортивної форми, музичного інструменту тощо). «У нас достаточно много бесплатных спортивных секций. Но для спортивных секций в любом случае может быть помощь в форме, теннисные ракетки, мячи. Музыкальная школа». (Представник ГО «Очищення») Також зазначалось, що багато студентів з освітніх закладів, переведених з непідконтрольних територій до Сєвєродонецьку, продовжують здобувати освіту дистанційно, знаходячись по той бік фронту, що може негативно позначитись на рівні та якості їх знань. Внутрішньо переміщені особи отримують допомогу від численних волонтерських та міжнародних організацій, наприклад, «Червоний Хрест», «Схід SOS», офіс ВКБ ООН, офіс Норвезької Ради, центри юридичної допомоги, скоро відбудеться відкриття центру допомоги «Українські рубежі». Але гуманітарна допомога розподіляється нерівномірно: працюючим людям важко її отримати в робочий час, навіть якщо вони її потребують. «И получается, что люди, которые работают, а еще работают на двух работах, то они просто отрезаны от этой гуманитарной помощи. Те, кто не работает, они получают, ходят по кругу. А те, кто работает, это вообще недоступно, потому что надо утром пойти, записаться, талончик получить». (Представник ГО «Очищення») Стосунки місцевого населення та внутрішньо переміщених складаються досить дружньо, суттєвих конфліктів немає. Наприклад, у місті реалізовувались проекти по благоустрою, до яких залучали і місцевих, і переселенців, і військових, щоб об’єднати спільноту навколо корисної справи. У місті є жіночі клуби, де місцеві та приїжджі разом займаються рукоділлям. З іншого боку, присутність ВПО ставить у невигідне становище місцеві вразливі верстви населення, наприклад, інвалідів, які тепер не можуть отримувати гуманітарну допомогу у колишньому обсязі. «Если в городе 200 инвалидов, и пришла помощь Красному Кресту, то все эти 200 инвалидов получили эту помощь. А сейчас если в городе 14 тысяч ВПЛ и 200 инвалидов, то понятно: 200 инвалидов получили один раз, в следующий месяц они не получат, потому что ВПЛ получит. Они чувствуют себя немножко ущемленными». (Представник ГО «Очищення»)

Аналітичний звіт по експертному опитуванню місцевої влади та представників місцевої громади і ВПО 107

Взаємодія громадських ініціатив та місцевої влади У Сєвєродонецьку працює чимало всеукраїнських та місцевих громадських організацій, наприклад, рух «Очищення» (боротьба з корупцією та інше), «Відродження Сходу» (освіта), «Всеукраїнське агентство розвитку громади» (адаптація переселенців), Європейський бізнес-клуб, благодійний фонд «Допомога і справа», «Крила надії», «Схід SOS», «Національний захист», також багато окремих волонтерів. Внутрішньо переміщені особи також створили організацію «Свої люди» для захисту своїх прав та адаптації ВПО; організація активно та успішно функціонує. «И эта организация создана переселенцем для защиты своих прав. И вот его организация инициировала разработку городской программы адаптации ВПЛ. Эта программа предусматривает 5 направлений, в т.ч. и те, о которых мы сейчас говорим: жилье, рабочие места, здравоохранение, образование и социальная защита. Это первая попытка действительно системного анализа ситуации и разработка этой программы на основании не каких-то абстрактных понятий». (Представник ГО «Очищення») Представники громадських організацій відчувають деяке покращення ситуації за останні 2 роки, особливо порівняно з періодом 5-10-річної давнини. На їх думку, влада поступово робиться більш відкритою та прозорою. Зараз громадськість має змогу відвідувати сесії міської ради або засідання виконкому, тоді як ще декілька років тому сторонніх людей просили залишити приміщення. Отримати право висловитись на таких заходах, а тим більш, вплинути на рішення місцевих органів влади дуже важко, але принаймні активісти мають змогу відслідковувати, що відбувається, поширювати інформацію серед громадськості та висловлювати протест, якщо помічають порушення законів. Если сравнивать с 5-ти летним, 10-ти летним, то взаимодействие какое-то есть. Они уже привыкли к тому, что мы к ним ходим на заседания, на комиссии. Мы приходим, а там уже стулья для нас стоят». (Представник ГО «Очищення») «Мы ходим по вторникам на этот исполком, мы видим эти документы, мы слышим. ... Повлиять на ее принятие или непринятие мы практически не можем, потому что как сидело большинство регионалов, так они и сидят. Но, по крайней мере, услышать и сказать городу, общественности – смотрите, что происходит. И сказать им – а вы делаете это незаконно. И они уже начинают прислушиваться». (Представник ГО «Очищення») Представник бізнес-клубу «Європейський вибір» розповідає, що його організація реалізує проект по моніторингу міського бюджету з метою оптимізації грошових потоків. Місцеві посадовці досить відкрито надають необхідні дані та статистику, що є покращенням порівняно з попереднім досвідом співпраці, коли вдавалось отримати тільки часткову інформацію. Правоохоронні органи також стали більш відкритими. Після подій у Сєвєродонецьку змінилось керівництво міської, обласної міліції; нові посадовці принаймні на словах прагнуть налагоджувати взаємодію з громадянським суспільством. При головному обласному управлінні була створена громадська рада з ініціативи цього органу.

108 Аналітичний звіт по експертному опитуванню місцевої влади та представників місцевої громади і ВПО

«По крайней мере, декларируется взаимодействие с гражданским обществом. Они сами вышли с инициативой в создании общественного совета при главном областном управлении. И начальник областного управления с первого дня назначения приходит и проводит пресс-конференции лично, а не через прессофицеров». (Представник ГО «Очищення») Обласна влада більш зацікавлена у співпраці з громадськими організаціями, аніж міська. Це підтверджують і активісти Сєвєродонецька, і представник обласної військовоцивільної адміністрації. Наприклад, ОВЦА разом з «Агентством стійкого розвитку громад» та місцевою спільнотою за фінансової підтримки UNDP відремонтувала обласний дитячий будинок (без координації влади та громади фінансування не надавалось би). Представник ОВЦА відмічає, що завдяки тому, що громадські організації більш динамічні, не корумповані та не орієнтовані на особисту вигоду, вони є бажаними партнерами обласної влади для реалізації різноманітних проектів. «Я, как власть, сейчас наоборот ищу общественные организации. Потому что знаю, сколько идет проектов, возможностей. И мне необходимы активные общественные организации, которые со мной вместе будут это реализовывать. На сегодняшний момент я задыхаюсь от нехватки таких организаций. И фактически, знаю каждого, на кого можно опереться. Для меня это главные партнеры, потому что без них я не справлюсь». (Заступник голови ОВЦА з питань соціальної та гуманітарної сфери) Міська влада неохоче йде на контакт з активною громадськістю, але співпраця все ж можлива. Наприклад, під тиском спільноти влада частково профінансувала відновлення інфраструктури скверу Гоголя у Сєвєродонецьку, відбудовою якого опікувались місцеві волонтери. Але здебільшого співпраця міської влади та спільноти обмежується чимось на кшталт організації суботника. «Или покрасить очередной танк или что-нибудь сделать. Или покрасить заборы – а покрасьте-ка заборы, общественность! Покажите себя». (Представник ГО «Очищення») Активісти вказують, що є окремі посадовці-ентузіасти у місцевих органах влади, з якими налагоджена конструктивна співпраця. Але це одиничні випадки, тоді як в цілому між місцевою владою та спільнотою діалог дуже ускладнений, і є чимало негативних прикладів взаємодії. «Просто считается, что конструктивного диалога у нас, к сожалению, нет. Мы постоянно от них что-то требуем, выбиваем, хотим. И они всячески от нас дистанцируются. У нас диалога с ними нет». (Представник БФ «Допомога і справа») «Нет публичности, прозрачности бюджетов коммунальных и государственных. У нас масса коммунальных предприятий – табу, это вас не касается». (Представник Бізнес-клубу «Європейський вибір») Експерти на фокус-групі навели приклад того, як міська рада чинить перешкоди участі громадськості у своїй роботі. При міській раді є громадська рада, і багато з присутніх

Аналітичний звіт по експертному опитуванню місцевої влади та представників місцевої громади і ВПО 109

на фокус-групі входили до її складу, поки не бути виключені звідти рішенням влади з формального приводу (невідповідність прописки та місця проживання). «Выбрали голову, комиссию, заступников. И потом через месяц они выводят этих людей, потому что они вдруг поняли, что эти люди плохие». (Представник ГО «Очищення») В цілому, багато важливих для громади рішень залежать від волі, зацікавленості, ідеологічної позиції окремих людей. Зміна влади може нести за собою як нові можливості, так і ризики для вже існуючих проектів. Немає спадкоємності виконавчої влади. Наприклад, організація внутрішньо переміщених осіб «Свої люди», що розробляє міську програму адаптації ВПО, очікувала проблеми в продовженні своєї діяльності у випадку, якщо б перевибрали мера, оскільки співпрацю довелось би налагоджувати спочатку. Є також проблема, що активісти переважно проукраїнських поглядів, а деякі високопосадовці - навпаки. Політико-ідеологічні розбіжності дуже ускладнюють будьяку взаємодію. «Есть Багринцева. С ней очень хорошее взаимодействие. Это городская власть. Начальник финансового управления городского совета». (Представник ГО «Очищення») «Если взять того же заступника городского головы Терешина, который напрямую должен заниматься этими гуманитарными проблемами, социалкой, ВПЛ и т.д., с ним особого взаимодействия нет. Патриотические силы города настроены к нему агрессивно, потому что это непосредственно тот человек, который встречался с Болотовым, организовывал». (Представник ГО «Очищення») Тому експерти покладають надії на переобрану міську раду, де більшість складають умовно демократичні патріотичні сили. З їх допомогою вони сподіваються змінити регламент роботи міськради, щоб дозволити представникам громадськості брати участь в обговореннях разом із депутатами. У тренінгах та круглих столах більше зацікавлена активна громадськість, аніж місцева влада (хоча серед останніх також є окремі прогресивні представники). Міський голова навряд чи буде зацікавлений у таких заходах. Інформація, яка могла б бути цінною для ГО та органів влади – стратегічне планування, робота з базами даних, професійні стандарти, клієнтоорієнтованість. «Единицы из местной власти, прогрессивные, как Попсуй, Багринцева. Они будут заинтересованы. Самое главное, чтобы был заинтересован городской голова. Но у нас из двух претендентов, которые на сегодня есть – заинтересовать их обоих нельзя этим. А если голова не заинтересован, то понятно, что ничего этого не будет». (Представник ГО «Очищення»)

110 Аналітичний звіт по експертному опитуванню місцевої влади та представників місцевої громади і ВПО

БЕРДЯНСЬК Зміни протягом останніх 2 років На відміну від Слов’янська та Сєвєродонецька, Бердянськ не зазнав зміни влади військовими методами. Але події останніх двох років позначились і на стосунках усередині спільноти, і на економіці міста. Другий рік поспіль погано проходить курортний сезон, а потік внутрішньо переміщених осіб створює додаткове навантаження як на бюджет, так і на соціальну інфраструктуру, не розраховану на таку кількість користувачів. У спільноті відбувся розкол на умовно проукраїнський та проросійський (прорадянський) сегмент. Втім, експерти не вказували, як це позначається на житті міста, але можна припустити, що є підґрунтя для конфліктів. «Раньше, вот как произошло разделение, раньше мы не знали кто за Россию, хочет туда обратно, в Советский Союз, да. Произошло разделение сепар и патриот». (ГО «Хелпер») Майдан вплинув на деяку частину людей у місті, зумовивши підйом громадянської свідомості та бажання діяти самим, щоб змінити ситуацію в країні на краще. В місті з’являються нові громадські об’єднання, як місцевих жителів, так і внутрішньо переміщених. «Нет, ещё есть, конечно, изменения в том плане, что после Майдана, естественно, некоторые люди пробудились, осознали, что они граждане и, в принципе, зарождается гражданское общество. То есть, много людей, которые, может, ещё пока не знают как скоммуницироваться с другими людьми, но уже понимает, что что-то нужно делать в стране самим для того, чтобы что-то изменилось». (ГО «ГРОМ») Кількість ВПО експерти на називали, але вказували, що соціальний склад цієї групи людей – переважно жінки з дітьми та люди літнього віку. Чоловіки живуть по ту сторону фронту і приїжджають, коли трапляється спалах воєнних дій, або у великих містах, де мають роботу. Таким чином, у Бердянськ перемістилось переважно економічно неактивне населення. Ті, що лишаються жити в місті на даний момент, на думку експертів, зацікавлені оселитися надовго. «На сегодняшний день в Бердянске остались такие категории как материодиночки, многодетные мамы, мамы с двумя детками, с одним ребенком. Мамы, у которых, например, папы работаю, допустим, в каких-то госорганах, которые обязали выехать оттуда, да, подчиниться приказу, подчиниться присяге. Пенсионеры. То есть, которым не за что жить там, ни работы, ничего нет и им надо как-то за что-то существовать». (ГО «Переселенці та громада разом») Що стосується постійного населення, останні два роки майже не принесли змін у ситуацію, що складалась задовго до того: молодь та активне працездатне населення виїжджає в більші міста, де є робота. Єдине, що деякі активні прихильники ДЛНР виїхали, але їх чисельність невідома.

Аналітичний звіт по експертному опитуванню місцевої влади та представників місцевої громади і ВПО 111

«В Бердянске за десять лет уменьшилось население, я не помню, врать не буду, конечно, но очень много. В Днепропетровск, Харьков, любые другие города, но только не здесь. Потому что здесь делать нечего. Тут полный ноль. Заводов, предприятий нет, ничего нет». (Провідний спеціаліст відділу освіти)

Проблеми міста. Ситуація з медициною, освітою, соціальними виплатами, безпекою. Специфічні проблеми Бердянська пов’язані з тим, що це курортне місто на березі моря. Щоб отримати статус державного міста-курорту, були закриті або винесені за межі міста промислові підприємства. Цей статус місто так і не отримало, але тепер воно дуже залежить від успішності курортного сезону – багато молодих та працездатних людей вимушені заробляти кілька місяців на рік, а решту часу жити на доходи від цього періоду. Бердянськ має такі специфічні потреби, як підтримання чистоти пляжів, робота по підвищенню привабливості місцевого відпочинку для туристів тощо. Незважаючи на це, влада не працює над стратегіями по перетворенню міста в популярну курортну зону: йдеться не лише про фінансування, але й рекламу у засобах масової інформації, організацію цікавих фестивалів та ярмарок, врешті, ефективного використання тих баз відпочинку, що вже є в наявності і готові приймати людей, а натомість стоять пусті. «Мы шли, да, к получению статуса города курорта, действительно, государственного значения. Мы очень уверенно шли к нему. Для этом мы закрыли все предприятия, некоторые вынесли за черту города Бердянск, чтобы нам дали статус государственного города-курорта. Статус мы этот так и не получили. Предприятия закрыты, как город-курорт мы сейчас практически второй год не работаем». (Волонтер) Найбільш серйозна інфраструктурна проблема Бердянську – проблема питної води. Місто раніше забирало воду з місцевої річки, але вода була поганої якості. Тоді до Бердянська провели водогін від Дніпра протяжністю близько 150 км. Вода все одно технічна, її не можна споживати без очищення, але за неї мешканці міста вимушені дорого сплачувати (близько 20 грн.), а питну воду купувати окремо. Більш того, у місті багато років немає гарячої води: навіть розібрані та викопані труби, що подавали воду до помешкань. «У нас дорогая вода, например. Оплата по воде – это самое дорогое. И она не всегда качественная». (Провідний спеціаліст відділу освіти) «Во-вторых, здесь нет горячей воды. У нас трубы выкопаны просто. Её никогда не восстановят уже горячую воду. Какой может быть курорт, если нет горячей воды нигде. Да, бойлеры это хорошо, но у нас, как и во всей Украины, очень дорогой свет. Поэтому электроэнергия тоже очень дорогая». (Начальник управління праці та соціального захисту) Інші інфраструктурні проблеми, на які нарікали експерти: погане освітлення вулиць (не центральних) та приватного сектору, погані дороги, а також незадовільне транспортне сполучення з іншими містами, передусім з обласним центром Запоріжжям. Поява у місті вимушено переміщених осіб суттєво збільшила навантаження на бюджет та на соціальну інфраструктуру: Управління соціального захисту населення, школи, дитячі садки, медичні установи. Варто зазначити, що бюджет був розрахований на кількість

112 Аналітичний звіт по експертному опитуванню місцевої влади та представників місцевої громади і ВПО

місцевого населення і не враховував новоприбулих; при цьому навантаження зросло приблизно на 30%, що позначилось на якості роботи комунальних закладів. Ніяких компенсацій місто не отримало. Бюджетних працівників також лишилось стільки ж. Наприклад, в УСЗН співробітники вимушені працювати понаднормово і неофіційно залучати співробітників інших комунальних установ (наприклад, бібліотек), щоб справитись із новою кількістю роботи. «А людей как было, так и осталось. Они работают сутками там. Люди работают на износ. Идёт профессиональное выгорание, понимаете, людей. Люди на такой грани срыва. Ну, почему не добавить туда специалистов?». (Начальник управління праці та соціального захисту) Незважаючи на понаднормове навантаження, пенсій та інші соціальні виплати вразливі верстви населення отримують вчасно, ВПО – також. «То, что касается выплаты пенсий и выплаты детских пособий, в принципе, выплаты проводятся своевременно, в полном объёме, финансирование достаточное, проблем нет». (Начальник управління праці та соціального захисту) Медицина у Бердянську знаходиться у поганому становищі. Основні проблеми: •• Нестача кваліфікованих спеціалістів (зокрема педіатрів, ортопедів, реаніматологів) та складнощі з їх залученням; •• Не вистачає деякого діагностичного обладнання; •• Медицина фактично платна, як для місцевих, так і для переселенців. Мешканці Бердянська їздять за кваліфікованою медичною допомогою в Київ, Запоріжжя, раніше в Донецьк, якщо можуть це собі дозволити. «Всё за деньги. В общем, если ты чем-то заболел серьёзным, это всё, тебе конец. Нет оборудования, на котором они могли бы работать. Маммографию сделать нереально». (Провідний спеціаліст відділу освіти) «Мы попытались, я сама в данном случае в Запорожье ездила, в Днепропетровск договаривалась с врачами, что они приедут к нам. Да, они приезжают к нам на практику, но потом уезжают, потому что мы не можем предоставить жильё. Мы давали общежитие, общежитие мы находили, давали, их обустраивали. Они требуют только квартиру. Только квартиру и на постоянно». (Начальник управління праці та соціального захисту) З іншого боку, протягом останнього часу спостерігаються деякі покращення. Влада та донори виділили гроші на медицину, і був проведений точковий ремонт декількох лікарняних корпусів, закуплене деяке медичне обладнання. Завдяки міській владі є кошти для забезпечення триразового харчування хворих у стаціонарі. Основні проблеми в освітній сфері – брак фінансування, сильна нестача місць у дитячих садках, потреба дитсадків та шкіл у ремонтах та заміні старого обладнання й меблів. Незважаючи на те, що місто отримало багато грантів на модернізацію освітніх закладів, ситуація залишаються складною.

Аналітичний звіт по експертному опитуванню місцевої влади та представників місцевої громади і ВПО 113

В дошкільній освіті ключова проблема – мала кількість дитячих садків. Ще в 90х роках багато з них були передані у приватні руки, тому навіть місцеві мешканці мусили ставати в чергу з народження дитини. Поява дітей ВПО погіршила і без того погану ситуацію. Подекуди, щоб попасти у групу в дитсадку, батьки мусять купити парту або дитяче ліжечко і принести постільну білизну. Розподіл місць у дошкільних закладах – потенційне джерело конфліктів між місцевими та переселенцями; другим намагаються йти назустріч, тоді як перші обурюються цим преференціям. «В своё время, начиная с конца 90-х годов, создавались детские сады. Когда они были ведомственные, когда у нас было пять-шесть заводов, сады были. Потом эти сады куда-то ушли: то в батальон, то куда-то ещё, то продали, то распродали». (Провідний спеціаліст відділу освіти) «Если вы знаете, у нас перегруз в дошкольных учреждениях составляет уже 48%. Перегруз! У нас садики все перегружены. У нас нет такого садика, где просто можно спокойно… У нас начинаются конфликтные ситуации. Почему мы даём переселенцам, а наши дети не могут попасть». (Провідний спеціаліст відділу освіти) Навантаження на дитячі садки нерівномірне: більшість ВПО намагається віддати дітей у ті заклади, що знаходяться поряд із домом, щоб не витрачати зайві кошти на транспорт. Тому дитсадки поряд з місцями компактного поселення переселенців вкрай перевантажені. Деякі дитячі садки попали під програму модернізації, і їм встановили нові кухонні плити, а в одному з них – навіть сонячний колектор. В тих садках, де батьки змогли оплатити, були встановлені баки для питної води, яку почали туди завозити. Але лишаються такі дошкільні заклади, де вихователі в холодну пору року вимушені вкладати дітей спати з пляшками нагрітої води, щоб вони не мерзли. «То есть на сегодняшний день по энергосбережению в садиках мы устанавливаем печки. Старые печки выкидываем, новые ставим. Экономия составляет 700-800 киловатт в месяц. То есть для бюджета это хорошо. Плюс у нас есть один садик, 25-ый, пилотный проект, там поставили коллектора солнечные. Тоже вариант, для нагрева воды. Но в будущем вроде бы, у нас всего 20-ть садов дошкольных, вроде бы хотят и туда установить». (Провідний спеціаліст відділу освіти) «Дети спят у себя в кроватках, кладут, нагревают бутылку с горячей водой и кладут, потому что детям очень холодно». (Начальник управління праці та соціального захисту) Середня освіта доступна всім дітям – і місцевим, і внутрішньо переміщеним. Правда, існує дисбаланс: в російськомовні та близькі до місць компактного проживання ВПО школи віддають багатьох дітей, тоді як інші не відчувають такого навантаження. «И есть российские школы и есть украинские. Вот там, где русскоязычные школы, туда больше детей идут. И хотят все там где проживают, они хотят именно в этом микрорайоне водить своего ребенка. Двадцатая она, конечно, трещит по швам, и шестнадцатая трещит по швам, потому что там очень много детей пришло. Понимаете. А другие школы – нет». (Начальник управління праці та соціального захисту)

114 Аналітичний звіт по експертному опитуванню місцевої влади та представників місцевої громади і ВПО

Школи також потребують ремонту, передусім спрямованого на утеплення. В багатьох класах занадто низька температура. Заходи по утепленню, наприклад, заміна вікон, відбуваються переважно за рахунок батьків, в міському бюджеті на це не вистачає коштів. Також відділ освіти виконкому не може реалізувати програму по запровадженню інклюзивних класів для дітей з особливими потребами. «Проблема в том, что школы холодные. И в свете энергосбережения мы экономим не тем, что мы школы утепляем, а мы просто прикручиваем тепло, газ для того, чтобы он меньше подавался. Поэтому в классах очень низкая температура». (Начальник управління праці та соціального захисту) Коли тільки починались події на Донбасі, відчувалось сильне соціальне напруження і високий ризик насильницьких громадських заворушень. Пізніше в місті було багато озброєних військових, що нервувало місцевих. Наразі ситуація стабілізувалась. Безпеку в місті забезпечують міліція (поліція), СБУ, добровольчі об’єднання (наприклад, громадська організація «Оборона»), міська самооборона, Національна Гвардія. По місту пересуваються патрулі, працює державна служба охорони. Є окремі неблагополучні райони, де збираються наркозалежні, але загалом місто досить безпечне. «Было напряжение, было страшно выходить на улицы, когда были две противоборствующие стороны, там можно было что угодно, да, спичка и всё могло там пыхнуть и завершиться неизвестно чем. Но потом как бы события так повернулись, слава богу, что Бердянск оказался украинским. Те, кто поддерживали Россию активно, они пошли воевать в ДНР, в ЛНР, да, за ту сторону и здесь как-то более-менее всё успокоилось». (ГО «Хелпер») Внутрішньо переміщені особи, присутні на групі, жаліються на відсутність обладнаних бомбосховищ для цивільних. Фактично, бомбосховища у пристойному стані є тільки в державних установах, школах, медичних закладах тощо. «И как оказалось, бомбоубежище оно есть, но на нём висит вот такой замок, это, во-первых. А во-вторых, оттуда, извините, так несёт. Там канализация». (ГО «Переселенці та громада разом»)

Проблеми внутрішньо переміщених осіб Першочергові проблеми ВПО, як і скрізь, - житло і робота. Стосовно житла, є сезонна специфіка: взимку багато баз відпочинку та санаторіїв не опалюють корпуси (чи не єдина база, де є зимовий корпус, - «Парус», що прийняв значну кількість ВПО). Були намагання порозумітися з власниками баз, щоб ті включали опалення і дозволили переселенцям проживати там, сплачуючи за комунальні, але поки що безрезультатно. І навпаки, оренда помешкання у приватних осіб влітку коштує більше, аніж взимку. Експерти вказують на те, що в місті велика кількість приміщень, придатних для проживання ВПО, але їх потрібно відремонтувати. З настанням холодів загострилась потреба в зимовому одязі, взутті, обігрівачах та водонагрівачах. Батьки-ВПО завжди потребують дитячого харчування та памперсів: вони доступні, але занадто для них дорогі. Посадовці у сфері освіти згадувати про проблемні ситуації з дітьми з Донбасу, що не могли забрати свої свідоцтва про закінчення школи. Вони також не могли вступити до

Аналітичний звіт по експертному опитуванню місцевої влади та представників місцевої громади і ВПО 115

університетів, оскільки їх автоматично перевели в реєстри російських шкіл. Посадовці у сфері медицини також описували проблемні ситуації, пов’язані з документами: втрати документів при постановці на облік, неможливість визнання довідок з ДЛНР. Більшість проблем тим чи іншим чином вирішувалися. В Бердянську функціонують організації, що спеціалізуються на допомозі внутрішньо переміщеним: це «Червоний Хрест», «Save the children», «Хелпер», «Карітас», церква «Емануїл». Самі переселенці зуміли об’єднатись та створили громадську організацію «Переселенці та громада разом», спрямовану, зокрема, на адаптацію та інтеграцію ВПО у спільноті, уникнення конфліктів та конкуренції, взаємодопомогу. «Насколько я знаю, переселенцы объединились и создали общественную организацию «Переселенці та громади разом». За что им большое спасибо. Это показывает то, что они хотят что-то делать, изменять в своей жизни, как-то внедряться в наше общество и не хотят видеть, скажем так, различий между местными жителями и между ними». (Волонтер) Взаємодія внутрішньо переміщених осіб та місцевого населення переважно мирна та безконфліктна, хоча траплялися випадки некоректної чи не зовсім адекватної поведінки новоприбулих. Загалом, якщо переселенці доброзичливі та неагресивні, до них ставляться привітно та з розумінням. «Особенно, когда был большой всплеск – понятное дело, люди со стрессом ехали оттуда. У некоторых поведение было не совсем…не неадекватное, а своеобразное. Которое для нашего города было непривычным. И это было на уровне небольшого возмущения в соцсетях, может где-то на улицах. Какие-то такие были перепалки. Но серьезных больших конфликтов, или каких-то проблем для интеграции этих дончан в нашу жизнь не было». (Депутат Бердянської міськради) Траплялись і негарні випадки: наприклад, коли за гуманітарною допомогою звертаються явно забезпечені люди, або ж коли переселенці розпродають отриману допомогу, або нехтують допомогою та вимагають більшого. Один з респондентів висловив думку, що з ВПО краще не зачіпати політичні теми, і що вони ненавидять місцевих. «Политику мы не затрагиваем абсолютно. Потому что я так понимаю, они не ассимилируются вообще. Они нас как ненавидели, так и ненавидят. У меня почему-то такое мнение складывается». (Провідний спеціаліст відділу освіти) «Потому что основная масса, ну, может такие переселенцы попадались, что я переселенец, я там беженец, вы мне должны. У меня холодильник не такой, мне надо не двухкамерный, а трёхкамерный. У меня там туалет на улице, я там не буду жить». (ГО «Переселенці та громада разом») Дуже хороший досвід взаємодії з тими ВПО, хто сприймає Бердянськ як свій новий дім (зокрема спільнота ВПО у БО «Парус»). Вони є навіть досить соціально активні та готові до роботи на благо спільноти.

116 Аналітичний звіт по експертному опитуванню місцевої влади та представників місцевої громади і ВПО

«Город очень спокойный, тихий. Люди сюда стараются приехать и уже купить квартиру или дом. Здесь уже больше те переселенцы, которые приезжают, они больше становятся гражданами города Бердянска, чем бывшие там. ... Я хочу сказать, что как раз город Бердянск это самый лояльный город, который вообще выдержал, вытерпел и терпит до сих пор». (Керівник відділу освіти) «Мы в Фейсбуке сделали, вот Серёга сделал мероприятие, что мы хотели скверик убрать у нас в городе и мы были удивлены, потому что пришло человек 16 переселенцев и они нам помогли провести субботник в нашем городе. И они говорят, это наш новый дом, мы хотим тут, чтобы тут всё было красиво, почему ж бердянцы так не следят за своим городом, такой классный город, всё такое». (ГО «Переселенці та громада разом»)

Взаємодія громадських ініціатив та місцевої влади Найбільш активними організаціями Бердянська на сьогоднішній день є ГО «ГРІМ», ГО «Переселенці і громади разом», Об›єднання ветеранів, ветеранів АТО, афганців, «Союз Чорнобильців», Бердянська регіональна асоціація інвалідів, «Вільна громада», «Атланти». Такі організації як ГО «Вільна Громада» та ГО «ГРІМ» займаються становленням громадянського суспільства, підвищенням патріотизму, а також роботою з населенням щодо роз’яснення їх прав і можливостях взаємодії з місцевою владою. Такі організації як «Хелпер ЮА» більшою мірою займаються вирішенням проблем переселенців, наданням гуманітарної допомоги. Нещодавно була започаткована нова громадянська ініціатива «Жінки Бердянська». Більшість громадських організацій в тій чи іншій мірі взаємодіють з владою. Варто зазначити, що лише у представників міжнародних організацій взаємодію з владою відбувається в найбільш позитивних фарбах. Решта ж громадські організації відчувають складнощі, щоб самостійно домогтися участі в будь-яких рішеннях, сесіях. «Мы не совсем, наверное, общественная, мы точнее совсем не общественная организация, мы международная гуманитарная организация. Поэтому нам, наверное, в какой-то мере по статусу сотрудничать, может быть, проще, да». («Датська рада у справах біженців») Варто підкреслити, що взаємодія влади з громадськістю в більшості випадків відбувається на побутовому рівні (суботники, організація заходів). При цьому до розробки проектів, обговоренні яких або більш важливих для міста питань, у тому числі і питань про інфраструктуру, не допускаються громадські організації. На думку експертів це відбувається тому, що у владі ті люди, які мають особисті інтереси і вигоди від прийняття того чи іншого процесу і не зацікавлені працювати на благо міста і його жителів. «Власть будет заинтересована только в том случае, когда она от этого не будет ничего иметь. Тогда она будет заинтересована во всех. Если она заинтересована что-то с этого поиметь, то она меньше будет пускать сюда людей». (Провідний спеціаліст відділу освіти)

Аналітичний звіт по експертному опитуванню місцевої влади та представників місцевої громади і ВПО 117

«Привлекаем общественные организации, скажем так, ну, вот тот же фестиваль ухи проводили, были там и казацкие организации, которые проявляли инициативу и принимали участие. А если мы проводим, какой-то семинар проводит толи ассоциация городов Украины, толи какой-то фонд по определённой тематике, по определённому направлению, мы подыскиваем те организации, которые подходят под тему, скажем так, семинара, мы их приглашаем». (Керівник управління внутрішньої політики) Однак, у той же час, на міському сайті створено портал Петиція, де кожна людина може залишати свої коментарі, скарги і голосувати за ті чи інші ініціативи. Також взаємодії жителів і влади відбувається через організації мікрорайонів. Там є відповідальні люди, які працюють з населенням на місцях, а після надають зібрані дані в міськвиконком. «Есть прямая трансляция, даже, кто не может туда зайти. заходишь, пишется на сайте исполкома. Вы можете смотреть, записать её себе и по вопросам можете обратиться. Это не запрещено». (Провідний спеціаліст відділу освіти) «Смотрите, комитет микрорайонов собирается, решают, что нам надо вот это, вот это, вот это. Их депутат им обещает, что мы вам сделаем в этом году или в следующем». (ГО «Переселенці та громада разом») З обласною владою представники громадських організацій, що взяли участь в дослідженні, не працюють. Депутатський корпус в Бердянську не взаємодіють тісно з мером та виконавчим комітетом. Рішенням найбільш ключових проблем повинні в першу чергу займатися виконавчі органи влади. Саме вони повинні проявляти ініціативу, розробляти проекти, стратегії і грамотно і головне системно вирішувати актуальні для міста питання. На думку представника депутатського корпусу, незважаючи на невеликий бюджет міста, при грамотних програмах розвитку міста можна домогтися результатів. При цьому є думка, що в даних проектах необхідно задіяти і громаду. Зазначалося, що найчастіше саме від населення надходять найбільш цікаві проекти. Можна відзначити, що депутати зацікавлені в роботі з громадськими організаціями, проте на сьогоднішній день ця взаємодія не носить системного характеру і спрямоване лише на задоволення якого-небудь запиту. Причиною низької ефективності взаємодії експерт також бачить у тому, що громадянське суспільство, як і організації лише на етапі зародження і розвитку. Є бажання працювати з представниками громадських організацій, проте їх проекти і діяльність повинні бути підкріплені або соціологічними дослідженнями, або яким-небудь іншим способом, щоб депутати могли розуміти, що проект не є потребою лише 5-10 представників саме цієї організації, а представляють інтереси якоїсь великої групи населення. «Опрос общественного мнения, охват какой-то солидный должен быть. А не то, что 20 человек в общественной организации что-то сами придумали и пошли, давайте требовать от власти. А ты пойди разберись. Требования подкреплено чем-то, или они так сами себе решили?». (Депутат Бердянської міськради) Якщо говорити про проведенні навчальних або консультаційних заходів для влади по залученню громадськості до прийняття рішень на місцевому рівні, думки експертів розділилися. Багато з них вважають, що заходи, зами і депутатський корпус будуть не готові до таких заходів і не винесуть користі з цього. Що стосується управлінь, то вони

118 Аналітичний звіт по експертному опитуванню місцевої влади та представників місцевої громади і ВПО

вже беруть участь різного роду тренінгах. Інші ж вважають, що є тенденція до взаємодії влади і суспільства і такого роду заходи будуть тільки сприяти подальшого розвитку діалогу. «Борются за кресла, борются за власть в городе. Сплошная борьба занимает все ресурсы на истощение. Они не думают о громаде, они думают о том, чтобы загрызть друг друга». (ГО «Хелпер») «Громада, громаду надо научить, чтобы она могла формулировать что она хочет и идти к любой власти, к любой партии, к любым представителям, опять же, власти, добиваться того, чего нужно людям». (ГО «Переселенці та громада разом») Тим не менш, в процесі обговорення експерти дійшли висновку, що варто проводити будьякі види навчання і передачі більш позитивного досвіду в даній сфері. Це буде змінювати світогляд чиновників і примушувати думати в різних напрямках. Експерти запропонували в програми заходів включити пояснення законів і показ позитивного досвіду (вигоди) для влади від роботи з населенням і зокрема з громадськими організаціями. А також запропонували проводити навчання для громадських організацій в напрямку їх прав та допомоги в спілкуванні з владою, правильному формулюванні питань і запитів до влади. При цьому є загальна думка про потребу широкої інформаційної компанії про права населення. «Тренинг должен быть как практическое руководство, буквально пошаговое. Как правильно взаимодействовать власти с обществом и в обратном направлении. Друг друга слышать, слушать. Как правильно доносить информацию общественников до власти. Как власти правильно принимать решения, опираясь на общественность. И как им потом друг друга контролировать». (Депутат Бердянської міськради)

Аналітичний звіт по експертному опитуванню місцевої влади та представників місцевої громади і ВПО 119

НІКОПОЛЬ Зміни протягом останніх 2 років Нікополь колишнє потужне промислове місто. І хоч у теперішньому часі це не так, але ситуація не найгірша. Розташоване в 30 кілометровій зоні Запорізької АЕС. Офіційна статистика говорить про безпечну екологічну ситуацію, але існує думка, що рівень захворюваності вищий, ніж мав би бути. «Как говорят медики, как говорят все, что всё равно заболеваемость наших людей именно на фоне радиации всё-таки влияет, и детская заболеваемость. Поэтому, если взять такую глобальную, то, наверное, это такая, самая большая проблема вообще для нашего города». (Заступник міського голови) Міграція жителів останнім часом критично не змінилася. Місцеві жителі, як і раніше, їздять на заробітки через те, що промисловість скорочується і не може запропонувати гідної заробітної плати. Виїжджає економічно активне населення та молодь. «Вот это заводы – это первое своё дало, конечно, потому что здесь люди имели хороший заработок. Заводы расчленили. ... Конечно, едут в Киев, едут в другие где-то на заработки, понимаете? Очень много сейчас даёт Европа бесплатного обучения, уезжают туда на обучение». (Керівник відділу культури, сім’ї та молоді) Нікополь також прийняв переселенців із зон конфлікту. Соціальний склад - переважно жінки, діти, пенсіонери. На даний час у Нікополі проживає близько 115 тисяч осіб. Людей, що переїхали із зон конфлікту та стали на облік, в місті наразі 2,5 тисячі. Тому така кількість переселенців помітно не вплинула на життя міста. ВПО успішно інтегруються в спільноту. «Мы же говорили с Вами, что они как-то влились. Мы тоже думали, знаете, что вот когда приедут, что это будет… Может, их будет не устраивать, может как-то чего-то. Но всё-таки мы предполагали, что люди заедут и будут как бы отдельно. ... Но как-то они все стали членами семьи нашей городской просто». (Заступник міського голови) Майдан не позначився суттєво на житті міста. Були протести, але мирні, що стихли самі по собі. З початком воєнних дій на Сході та особливо з появою перших жертв серед мобілізованих мешканців міста життя в Нікополі завмерло, і лише нещодавно, особливо коли на фронті наступило затишшя, місцеві жителі почали повертатися до звичного життя. В окремих аспектах події на Донбасі вплинули на місто позитивно: мешканці консолідувались, відчувається певний сплеск патріотизму. «Когда начался Майдан, недели две – две с половиной вот тут возле Исполкома стоял Майдан у нас. Собрались они тут, доказывали, рассказывали, но мирно, никаких этих. Вот они постояли, их услышали и они ушли. Больше у нас такого не было. Потом, когда началась война, такое, затишье. И потом, наверное, после всего этого, какая-то волна горя, потому что вот первого парня мы, если я не ошибаюсь, похоронили 20-го июля прошлого года. И вот с этого как-то мы вообще вошли в траур, можно сказать». (Заступник міського голови)

120 Аналітичний звіт по експертному опитуванню місцевої влади та представників місцевої громади і ВПО

Місто зараз перебуває у стані пошуку свого нового обличчя, місця в туристичній карті України, своєї самоідентифікації та напрямку розвитку, спираючись на свою багату історичну спадщину. «То есть Никополь действительно является центром Скифии, никопольская земля, регион вот этот, он тогда, естественно, не Никополь назывался. И является центром казачества, потому что здесь было пять сечей из семи. .... Вот каждый город имеет своё лицо, индивидуальность. Вот мы всю жизнь прожили, наше поколение, тем более, выросло и росло в лице металлургическом». ( К е р і в н и к відділу культури, сім’ї та молоді)

Проблеми міста. Ситуація з медициною, освітою, соціальними виплатами, безпекою Серед основних проблем, що турбують жителів міста: війна в країні, робочі місця, високі ціни, погані дороги, стан водоканалу, низькі зарплати та пенсії. На психоемоційний стан жителів впливають втрати їх земляків у зоні конфлікту – вже поховали 25 осіб. Нікополь – передусім промислове місто. В ньому розташовано декілька металургійних заводів, що працюють в тому числі на експорт. Досить розвинене дрібне підприємництво. Але порівняно з нещодавнім минулим, заводи скорочують виробництво, деякі закриваються; наявних робочих місць не вистачає на всіх, а ті, що є, пропонують досить низьку заробітну плату. Хоча ситуація не найгірша в масштабах України, мешканці міста порівнюють її з періодом розквіту міста. «Всё равно у нас не так много рабочих мест, потому что хотя у нас и есть градообразующие предприятия, большой завод ферросплавов, но всё равно масштабы завода ферросплавов не сравнить с теми, какие они были раньше. Они всё равно уменьшаются. ... Раньше у нас была ниточная фабрика, раньше у нас был молокозавод, раньше у нас был пивзавод. То есть были предприятия, которые давали возможность работать людям. Ниточной фабрики вообще нет, с лица Земли стёрта, пивзавода нет, молокозавода тоже нет, то есть это не даёт возможности благоустроить людей». (Заступник міського голови) В Нікополі, як і в інших населених пунктах країни, населення потерпає від бідності та дороговизни: низькі зарплати, високі тарифи, дорогі медикаменти як для пенсіонерів, ростуть ціни на продукти харчування. Що стосується надання соціальних послуг населенню: медичних, освітніх тощо – експерти не бачать якихось особливих проблем. Більш того, один з респондентів розповів, що в поточному році в бюджеті залишилось багато коштів, і дякуючи цьому на наступні три роки вже запланований капітальний ремонт у школах та дитячих садках Нікополя. «Как бы раньше говорили, что наш город вот денег нет, нет. Мы сейчас увидели, что в этом году у нас действительно в своём собственном бюджете очень много денег, которые остались на месте, и мы благодаря ним можем что-то делать. И в следующий год децентрализации мы вообще запланировали, что мы и все садики переведём на индивидуальное отопление, все школы переведём на индивидуальное отопление. То есть, разрабатываем программу на три года, что будем делать капитальный ремонт в садиках и школах». (Заступник міського голови) Про якісь особливі проблеми в роботі медичних закладів присутнім не відомо. Цього літа навіть повністю відремонтували пологовий будинок. Єдине, заступник міського Аналітичний звіт по експертному опитуванню місцевої влади та представників місцевої громади і ВПО 121

голови згадав, що на ліжко в стаціонарі виділяється фінансування у розмірі 8 грн. на день, і це дуже мало. Проблем з освітніми закладами теж не виникає. Діти можуть відвідувати як мистецькі так і спортивні заклади. Спочатку окремі школи та дитячі садки були переповнені через наплив внутрішньо переміщених осіб, але з часом вони більш рівномірно розподілилися по освітніх закладах. Як і в Бердянську, бюджет розраховується тільки на прописаних людей, хоча навантаження на соціальну інфраструктуру зросло на 3 тисячі осіб. «Люди, которые плюс три тысячи добавились, они нам нигде не считаются. Мы их обслуживаем. Они ходят в школы, они ходят в садики, они пользуются медицинским обслуживанием. Но они нам по статистике не считаются. Мы их в отчётах нигде не показываем. Мы не можем. И поэтому и расчёт у нас бюджета медицинского только на людей, которые прописаны». (Головний лікар центру первинної медико-санітарної допомоги) Всі соціальні виплати населення отримує вчасно. Але зміни відчули на собі працівники соціальних служб, які мають справу з ВПО, бо на них лягло основне навантаження по наданню послуг цій категорії населення, а штатний розклад суттєво не змінився. «Задолженности нет ни по заработным платам, ни по пенсиям, ни по стипендиям, ни по пособиям из центра занятости. Сейчас задолженности нет уже». (Керівник управління соціального захисту населення) Люди в місті почувають себе безпечно. Кримінальна ситуація стабільна й не загострювалася останнім часом, окрім того, що дещо збільшились крадіжки. Роботою міліції задоволені, немає протистояння правоохоронців та населення. Начальник міліції висловлює зацікавленість у проведенні заходів, що об’єднували б городян, незважаючи на те, що це додає йому та його підлеглим роботи. Також в місті встановлюються камери спостереження для профілактики правопорушень. «Нет такого противостояния народа, чтоб люди были, что толкаем милицию. Нет этого хамства со стороны милиции, работники ГАИ тоже както толерантно. К этому всему мы же ещё поставили камеры у нас в городе». (Заступник міського голови) В Нікополі дуже розвинений козацький рух. Під час небезпечної ситуації навколо міста стояли блок пости, які контролювалися силами активістів-козаків. Зараз принаймні один з них на в’їзді в місто прибрали, що вказує на те, що ситуація, на думку місцевих добровольців, робиться безпечнішою. «Казаческие у нас разные формирования есть. Когда вот была такая, опасная зона в прошлом году, блокпосты. Сейчас Вы вот проезжали, вот когда Никополь где. Вот там были блокпосты, всё они сами выходили, курировали». (Керівник відділу культури, сім’ї та молоді)

Проблеми внутрішньо переміщених осіб Становище внутрішньо переміщених осіб Нікополя є порівняно виграшним за рахунок того, що в місті є модульне містечко для ВПО, яке вирішує проблему з житлом для 122 Аналітичний звіт по експертному опитуванню місцевої влади та представників місцевої громади і ВПО

вразливих категорій переселенців. Містечко тимчасового проживання збудоване німецькими спеціалістами й повністю пристосоване для життя на короткий термін для 450 осіб. Зараз там мешкає 144 людей. Вартість за місце – 150 гривень в місяць. Комунальні послуги понад цю норму сплачує міська влада. Також значна частина ВПО живуть у сім’ях родичів. Благодійний фонд «Благодать» також надає житло. Дехто має змогу орендувати чи навіть купити помешкання. «Эти проблемы решаются, как за счёт каких-либо родственников, знакомых, которые в Никополе есть. И таких семей у нас много. У нас около двух тысяч живёт в семьях переселенцев. Также транзитный городок – это 144 человека. Есть благотворительный фонд «Благодать»». (Заступник міського голови) Хоча першочергова потреба в поселенні не стоїть для ВПО Нікополя так гостро, як у деяких інших містах, у довготривалій перспективі місто все одно потребує ремонту та спорудження нових приміщень для подальшого розселення. Керівництво міста має плани відремонтувати гуртожиток і надавати його малосімейним переселенцям. «То мы предполагаем, что четыре общежития мы, всё-таки, отремонтируем, и временно переселённые люди смогут обжить, то есть это будут общежития как семейного такого типа». (Заступник міського голови) Присутні на фокус-групі ВПО не мали скарг на медичне обслуговування. Якщо людина має реєстрацію як переселенець, це дає їй можливість отримувати всі необхідні послуги. Можливі більші черги в поліклініках в районах компактного проживання новоприбулих. Це не стосується планової вакцинації. Кошти в бюджеті закладені лише на місцевих жителів. Тому ВПО не можуть робити щеплення. «Вы понимаете, люди, которые переселились. Особенно те, которые только попали с военных этих действий. Нервозность присутствует, психологические какие-то такие проблемы. Обострения. Они нуждаются в медицинской помощи. Конечно, неотложную помощь сейчас и сию минуту не всегда можно дать, потому что есть очереди». (Головний лікар центру первинної медико-санітарної допомоги) Перша хвиля переселенців намагалася прилаштовувати своїх дітей тільки в російські школи, і тоді були незручності пов’язані з великою кількістю дітей в класах. Але з часом ситуація змінилася – мовна орієнтація школи перестала бути пріоритетом і ситуація урівноважилася. З дитячими садками була подібна проблема. В місцях компактного проживання ВПО (модульне містечко тимчасового проживання) намагалися влаштувати дітей у дитячий садок, що розташований майже за порогом і групи були переповнені та не могли прийняти всіх бажаючих. Згодом дітей почали розподіляти рівномірно по інших прилеглих закладах.

Аналітичний звіт по експертному опитуванню місцевої влади та представників місцевої громади і ВПО 123

«У нас всего в городе 26 школ и 24 садика. Ой, 34 садика, потому что у нас 60 объектов. Получается, четыре школы у нас русскоязычных – это 13-я, 21-я, третья, 10-я, четыре школы русскоязычных. В начале они у нас повально пошли только по русским школам. Там были и по 35, и по 40 человек в классе, а потом потихоньку начали расходиться по всем школам, по микрорайонам. В детских садах у нас проблем таких не было. Единственное, наверное, где транзитный городок, там, получается, второй садик один. И там очень большой микрорайон Жуковского, там была такая небольшая проблема, потому что каждый хотел так: из транзитного городка вышел, три метра и уже садик... Вот это была, маленькая проблемка возникла, но она как возникла, так и решилась, потому что все разошлись». (Заступник міського голови) Опікуються ВПО крім державних установ і громадські й комерційні організації, також допомагають приватні особи. Переселенцям надавали грошову допомогу, одяг, взуття, продукти харчування, засоби гігієни. «Никополь вообще – очень толерантный. Он какой-то такой спокойный, вот нет этого. Не возникали эти вопросы. Наоборот, носили, как и, в принципе, по всей Украине тоже, как только узнали, первые где, то носили еду и одежду жители сами, пока уже волонтёры организовались, через социальные сети призывы были». (Керівник відділу культури, сім’ї та молоді) На даний момент організацій, основна діяльність яких би була направлена на роботу з переселенцями, немає, але є ті, що зробили це одним зі своїх ключових напрямків діяльності. Серед найбільш активних по наданні допомоги ВПО: «Карітас Україна», БФ «Допомога Дніпра», БФ «Сентравіс», товариство Червоного хреста, БФ «Славетна Січ», БФ «Промінь», ГО «Нове життя», БФ «Імпульс милосердя», БФ «Девора», релігійні організації «Благодать», «Гармонія». Самі переселенці громадської активності поки що не проявляють. За словами експертів, перша хвиля переселенців була непроста: наприклад, приїхали жінки з дітьми, чиї чоловіки воюють на стороні ДЛНР. Тим не менш, їм також допомагали. Але люди з подібними політичними поглядами швидко поїхали, а лишились ті, чия позиція не так суперечить поглядам місцевих мешканців. «Если кто-то с ментальностью против Украины, против всего, то он поехал в другую сторону. А если человек уже приехал сюда, значит уже чуть-чуть всё по-другому. То есть у него уже где-то складывается в душе, в отношении, в понятиях, в каких-то требованиях и так далее». (Футбольний тренер, ВПО) Стосунки місцевого населення та ВПО спокійні та доброзичливі, систематичних конфліктів немає. Останні не виділяються серед постійних жителів, намагаються інтегруватися в середовище. «В общем нигде не ставятся палки в колёса. Никто не обращает внимания на наш статус, что мы беженцы, не беженцы. Так что отношение вполне нормальное, человеческое. Как везде, конечно, что есть люди с отклонениями. Но в семье же не без урода. В основной массе люди все хорошие и контактные». (Ортопедтравматолог, ВПО)

124 Аналітичний звіт по експертному опитуванню місцевої влади та представників місцевої громади і ВПО

«Поначалу, лично моё мнение, они нуждались в том, чтоб они были равны с нами. Равны в чём? Поняты, чтоб они – не просто какие-то переселенцы, а такие же люди, как и мы. Потом, когда я начала сталкиваться, знаете, они какие-то, знаете, у них нет каких-то этих, они все хотели быть одинаковыми». (Заступник міського голови)

Взаємодія громадських ініціатив та місцевої влади Громадська активність в місті досить розвинута та охоплює різноманітні групи населення. Спільнота Нікополя сприймається експертами як активна: є чимало людей, що стежать за діяльністю місцевих органів влади та вступають в комунікацію з найбільш відкритими представниками. Є приклади того, як місцеві мешканці самі займаються благоустроєм та організацією дозвілля. «Спокойно спать не дадут. Есть у нас сайты. Трибун очень много: от газет до сайтов. Они не спят, они всё равно работают днём и ночью. И в два часа ночи иногда отвечаю в «Фейсбуке» таким активным. А почему-то там то-то и то-то? Видят, что я не сплю, тоже ж в «Фейсбуке» сижу. И ответы пишу. А комиссия ещё не прошла, то-то и то-то. То есть всё очень активно». (Заступник міського голови) У теперішньої влади Нікополя присутнє розуміння, що взаємодія із громадськими організаціями може бути корисною для всіх і мати позитивний вплив на життя міста. Тому вони не тільки ідуть назустріч активістам, але й самі до них звертаються, щоб кооперуватися в тих чи інших діях. З іншого боку, громадські організації самі приходять з власними пропозиціями, ідеями. «От мэра города идёт такая установка на развитие. Все проблемные вопросы решать молниеносно, чтоб не было ничего, а вообще, предупреждать. Поэтому мы заранее, вот о чём я, может быть, немножко долго, заранее со своими проговорили, потом я иду сама к общественным организациям, встречаемся там и с патриотическими, и с фондами, и всё для проработки каких-то общих идей, целей». (Керівник відділу культури, сім’ї та молоді) Серед найбільш успішних досягнень від спільної діяльності – закриття першого енергоблоку на Запоріжській АЕС, який вже був у експлуатації понад 20 років та міг становити загрозу для безпеки. Громадські слухання та проведена експертна оцінка вплинули на рішення про зупинення експлуатації. «У нас есть общественные слушанья, и мы их проводим, у нас есть ГДК, у нас есть большой зал, малый зал, мы это всё, мы по-другому, у нас не получается. Вот у нас даже сейчас отключён первый энергоблок на Запорожской атомной электростанции, потому что у нас перед этим были общественные слушанья». (Заступник міського голови) Влада та громадські організації успішно кооперуються в питаннях організації свят та масових заходів. Останній, спільно організований громадою та владою, день міста був насичений та яскравий, розмах якого був би не під силу тільки одній стороні.

Аналітичний звіт по експертному опитуванню місцевої влади та представників місцевої громади і ВПО 125

«То мы сейчас понимаем, что город сам не тянет, то есть финансового подспорья нет заводского, сильного такого, как раньше. Поэтому садимся и логически смотрим. Надо объединяться вместе. И поэтому создаётся оргкомитет, допустим, под день города, приглашаются все общественные организации, все политические организации, все религиозные организации, представители отделов, кто за какую сферу отвечает и вот этот оргкомитет. И набрасываем примерно, как вы видите, как должно быть». (Керівник відділу культури, сім’ї та молоді) Міський голова Нікополя його підлеглими та колегами оцінюється як дуже відкрита до співпраці, до потреб населення людина, зацікавлена у нових ідеях щодо розвитку міста. На думку одного з експертів, міська виконавча влада спрямована на те, щоб реально працювати. Заступник міського голови розповідає, як він шукає активних небайдужих людей серед мешканців Нікополя, щоб обговорити стратегічний план розвитку міста. «Мэр у нас поменялся четвёртого июля его, наверное, как секретаря городского совета, его приняли, и, наверное, 16-го он приступил. Мне, например, я хочу сказать, мне очень легко, потому что я с Андреем Петровичем разговариваю, он меня не только слушает, он меня слышит. Я к нему не хожу просто так. Я к нему иду с конкретным предложением. Он говорит: «У Вас получится?». Я говорю: «Получится». (Заступник міського голови) «Потому что достаточно открытая власть в Никополе. И приёмы городского головы проводятся постоянно. Я присутствую на всех приёмах городского головы. Могу сказать. Кстати, я не помню, чтобы кто-то из переселенцев обращался, чтобы не рассмотрели. Но это уже крайняя инстанция». (Заступник міського голови) У Нікополі функціонують громадські ради, точку зору яких місцева влада також враховує. Що стосується підвищення кваліфікації своєї роботи, то опитані представники місцевої влади виявляють зацікавленість в тому, щоб навчатися. Особливо цікавлять теми пов’язані з самоуправлінням, розвитком міста – хочуть бути готовими до майбутньої децентралізації. «Может быть, децентрализации потянет какие-то пакеты разрешительной документации. Вот этому всему, новому учить, оформительской части, то есть все вот эти, можно сказать, административные, бумажные работы, понимаете? Чтоб это заранее всё приготовить, разложить по полочкам, чтобы не было вот. Плюс идут грантовые программы. Я в грантах работала, поэтому мне немножечко легче, проще. Я ориентируюсь в этом потоке, но некоторые, может, новые будут какие-то требования, понимаете?». (Керівник відділу культури, сім’ї та молоді) Представники місцевої влади назвали декілька інфраструктурних проектів, на які вони наразі шукають фінансування у донорів-грантодавців: •• Ремонт старої будівлі поряд з модульним містечком та створення нової амбулаторії для ВПО та місцевих жителів; •• Ремонт колишнього чотириповерхового гуртожитку та переміщення туди всіх міських служб, щоб жителі могли вирішувати свої питання в одному приміщенні; •• Ремонт старих гуртожитків для заселення ВПО.

126 Аналітичний звіт по експертному опитуванню місцевої влади та представників місцевої громади і ВПО

ЧУГУЇВ Зміни протягом останніх 2 років Чугуїв – населений пункт із звичайними для невеликих українських міст проблемами: безробіттям, незадовільною роботою медичних закладів, інфраструктурою, що потребує ремонту. Міським мешканцям допомагає відносна близькість Харкова та Малинівки, де є працюючі підприємства, а відтак, робота. «В принципе, хоть и тяжело найти здесь работу, но работу, в принципе, можно найти. Прежде всего из-за того, что здесь нас окружают ряд предприятий. Это, в частности, малиновские предприятия окружают. Да, и близость к городу Харькову позволяют тем же самым, это с моей точки зрения, переселенцам, людям, которые сюда приезжают, то есть, не комфортно, но, по крайней мере, более-менее выживать здесь в этих условиях. Потому что, с одной стороны, вроде и цены здесь не такие высокие, как, скажем. в других городах и в то же время город, я считаю, живой. То есть, работают магазины, работает торговля идёт». (Депутат міськради, ГО «Наш вибір») В Чугуєві проживає близько 35 тисяч осіб. Населення поступово скорочується за рахунок природної смертності, а також нестачі роботи, в результаті чого люди виїжджають в інші міста. Офіційно в місті зареєстровано 5000 внутрішньо переміщених осіб, але експерти називають цифри від 300 до 600 осіб, що дійсно проживають у Чугуєві. Ця кількість є малою для міста такого розміру, але варто враховувати, що склад ВПО змінюється: прибувають нові переселенці, інші виїжджають. Тому постійний потік все одно створює навантаження на соціальну інфраструктуру, зокрема на органи соціальної допомоги. Оскільки в місті розташована велика військова частина, то за останні 1-15, роки у місті з’явилося значно більше військових, точними цифрами експерти не володіють, за приблизними оцінками – це кілька тисяч військових та їх сім’ї. Для міста це є позитивний чинник, оскільки податки з заробітної платні військових йдуть в бюджет міста і становлять значну частину доходу міського бюджету. Іншими позитивними факторами від присутності військових є пожвавлення торгівлі і сфери обслуговування та патрулювання міста. Негативом присутності військових є випадки поганої дисципліни, пияцтва, необережного поводження зі зброєю, з чим останнім часом активно борються. Військові також винаймають житло, відтак ситуація з орендою житла в місті стала ще складнішою. «У них тоже статус разный. Кто-то из них зарегистрирован, кто-то из них прибыл на какие-то военные моменты, на манёвры, на передислокацию и так далее и вскорости уезжают. Но, скажем. людей в камуфлированной форме стало значительно больше, чем это было, ну, давайте говорить своими словами, в довоенный период. А вот это то, что бросается в глаза и очевидно». (Депутат міськради) В Чугуєві досить непроста соціальна ситуація. Після Майдану, коли на Сході України почалась так звана «російська весна», місто також не лишилось осторонь цього руху. Хоча зараз він непомітний, експерти припускають, що він може відновитися за сприятливих обставин. Крім того, навесні 2014 року під час президентських виборів місто було єдиним округом, де переміг кандидат від попередньої влади Добкін. Хоча один з експертів вважає, що ситуація поволі змінюється: місто звикає до української символіки, проукраїнські Аналітичний звіт по експертному опитуванню місцевої влади та представників місцевої громади і ВПО 127

активісти почуваються спокійніше, а підтримка проукраїнської та проросійської позиції складає приблизно 50 на 50, тоді як раніше було 5 на 95 на користь останньої. В Чугуєві діють громадські організації обох спрямувань. Інший мешканець міста підкреслює, що більшість населення є насправді аполітичною, немає двох таборів, що протистоять один одному, а критичне ставлення у багатьох до центральної влади зумовлене економічними труднощами, а не ідеологічними переконаннями. «Ну, первое это, конечно же, все помнят начало русской весны, когда город Чугуев, как говорится, не остался тоже обделённым в стороне от этого. Тут то же самое эта хода с триколорами то же самое присутствовала. Просто то, что сейчас оно затихло. Но никуда оно не делось. Поэтому при любой ситуации, как сложится ситуация, всегда может в любой момент возобновиться». (Депутат міськради, ГО «Наш вибір») «В прошлом году, в 2014-м году, в апреле месяце на выборах президента Чугуев был центром единственным в Украине, есть такой американский самый пьяный округ в мире, вот Чугуев самый синий округ в Украине. На выборах прошлого года это был единственный округ, где победил кандидат в президенты господин Добкин». (Депутат міськради) У Чугуєві деякий час (принаймні, на початку міграції з Донбасу) перебував специфічний контингент ВПО. Багато з них були носіями проросійських поглядів та противниками української центральної влади, що прямували в Росію, але затримались у Чугуєві, що слугував тимчасовим пунктом проживання на цьому маршруті. Наразі в місті лишається певна частка тих, хто негативно налаштований до України, наприклад, чиї близької воюють за ДЛНР. «Люди, которые у нас занимались первично вывозом людей из Славянска, это, действительно, люди были, которые по взглядам можно, условно говоря, отнести к сепаратистам. Причём в основном они занимались первое время вывозом людей в Россию. Украина, Чугуев и здесь это был перевалочный пункт. Они просто везли отсюда сюда, чтобы потом в Белгород и дальше отправить в Россию. Потом они увидели, что они на этом могут иметь гешефт, потому что пошли помощи от ВКБО, от других организаций и так далее. Они поняли, что если они этих людей вывезут, то, собственно говоря, никто им эту помощь оказывать не будет. Они решили использовать эту базу ресурсную». (Депутат міськради) Ідеологічні розбіжності є і всередині місцевої влади, що помітно ускладнює співпрацю. Мер міста, перевибрана в жовтні 2015 року на наступний термін, раніше очолювала міське представництво Партії Регіонів та сприяла відправці протестувальників на київський Антимайдан взимку 2013-2014 року. В міській раді представлені як умовно проросійські депутати, так і проукраїнські. Районна адміністрація повністю змінила свій склад після Майдану на лояльний до центральної влади. Зі слів проукраїнських посадовців та активістів, присутніх на групі, видно, що успішність взаємодії з та між представниками місцевої влади залежить від того, чи збігаються ідеологічні позиції. «С районными властями, в принципе, препятствий никаких нет. В принципе, тоже обновленный достаточно состав, там формируется сейчас проукраинское большинство. Там, как бы, найдена вот эта коммуникативная связь, кроме этого тоже много лидеров общественных организаций». (Депутат міськради, ГО «Чугуївська правозахисна група»)

128 Аналітичний звіт по експертному опитуванню місцевої влади та представників місцевої громади і ВПО

У фокус-групі та глибинному інтерв’ю в Чугуєві брали участь місцеві депутати, які водночас є громадськими активістами (проукраїнськими), громадські активісти та найбільш активні представники переселенців; більш консервативна більшість міських депутатів та виконавча влада не були представлені в обговоренні, що опосередковано вказує на рівень їх зацікавленості та готовності йти на контакт.

Проблеми міста. Ситуація з медициною, освітою, соціальними виплатами, безпекою Традиційною для міста є житлова проблема, яка загострилася в зв’язку з приїздом переселенців та військових. Часткове рішення цих проблем експерти вбачають у добудові незавершених будівництв та ремонті аварійних будинків, перегляді стану наявного житла (експерти мають підозру, що у місті є значна частина покинутого житла чи житла без власників). «Ну, и особенность тоже города Чугуева, это всегда, испокон веков здесь был дефицит жилья, сразу говорю. Он на сегодняшний день та же самая эта проблема сохраняется». (Депутат міськради, ГО «Наш вибір») Інфраструктура міста залишає бажати кращого: з дев’яностих років у місті немає гарячої води; дороги знаходяться в дуже поганому стані. Не в кращому становищі знаходиться медицина в Чугуєві. Медичні заклади відчувають брак фінансування, тому послуги є фактично платними, а безкоштовні ліки не видаються всім, хто має на них право. Створення сімейної медицини мало наслідком великі незручності для пацієнтів: дітей та дорослих почали приймати в одній поліклініці, що викликало величезні черги. Бюджет Чугуєва на медицину несе додаткове навантаження через ВПО, оскільки переселенців лікують за рахунок міста, а вони, як переважно непрацюючі, не сплачують податки та відрахування. «Я работаю на скорой помощи. У нас ломаются машины, не дают запчастей, никакой помощи не дают. Это очень важно. Одна машина из шести. На весь Чугуевский район, а он немаленький». (ВПО, медичний працівник) «Но есть врачи такие как травматолог, хирург, гинеколог, я не знаю, ещё целый ряд, которые уже де факто являются платными. У нас есть такой врач, господи, кардиолог, так к нему заходишь и он – без денег вы пришли к врачу, чего вы сюда пришли». (Депутат міськради) Щодо шкіл, то експерти відзначили, що в класах дещо збільшилася кількість учнів, є випадки перевищення санітарної норми на максимальну чисельність класу (30 школярів). Переповнення груп трапляється і в дитячих садках; не всім охочим вистачає місця у групах. «Да, сейчас идёт позитивная дискриминация переселенцев, есть такая, ну, подходит такой, в какой-то мере он оправдан. Что если приводят детей переселенцы в детский сад, их скрипя зубами берут иногда даже в переполненные группы. Когда приводят местные, говорят, что, извините, некуда уже». (Депутат міськради) Соціальні виплати здійснюються в звичайному режимі, незважаючи на те, що органи соціального захисту населення перевантажені і фізично не встигають обробляти звернення в робочий час. Аналітичний звіт по експертному опитуванню місцевої влади та представників місцевої громади і ВПО 129

«И был период, когда они работали практически без выходных и внеурочно и так далее. И причём при нашем славном же ж, ну, законодательство у нас хорошее, но никаких там премий, никаких выплат за работу в неурочные часы, разумеется, никто ни разу не то, что не видел, даже не слышал о них». (Депутат міськради) Безпеку в місті підтримує міліція, СБУ, військовий патруль. Мінусом є відсутність територіальної оборони – військкомат гальмує її утворення, і не реєструє добровольців, які хочуть створити територіальну оборону. З одного боку, ситуація в місті стабілізувалась: на даний момент підтримується громадський порядок, немає таких проявів сепаратизму, як півтора роки тому. За словами одного з експертів, правоохоронні органи почали відслідковувати підозрілих осіб, наприклад, їм вдалось припинити завезення до Чугуєва ВПО, що могли б потенційно брати участь у масових заворушеннях. З іншого боку, міліція уникає втручання в будь-які конфлікти з політичним підтекстом, навіть якщо її бездіяльність загрожує безпеці та порядку. Наприклад, коли комуністи вийшли на центральну площу міста із забороненою комуністичною символікою, міліція вважала за краще не реагувати, натомість мітинг розганяли українські військовослужбовці; трапився гучний конфлікт. «У нас, в принципе, на данный момент система безопасности хорошо построена, почему? Потому что те, на кого что-то хотя бы появлялось, то есть, раньше вообще никто внимания не обращал». (Депутат міськради, ГО «Чугуївська правозахисна група») «Милиция, 1,5 года назад проводился пикет под исполкомом в здании исполкома в кабинете мэра сидел начальник милиции и начали избивать проукраинских активистов, милиция стояла и закрывала глаза. А начальник милиции смотрел из окна и наблюдал за всем этим, вместе с мэршей. Вот так у нас примерно работает милиция. Милиция у нас заполитизирована. Она в свой время очень сильно была, скажем так, настроена в ту сторону. Потом получили, что сейчас суды идут и так далее. Поэтому последнее время они предпочитают вообще стараться, где хоть чуть-чуть попахивает политикой, они стараются вообще не вмешиваться, чтобы потом не получить по шапке ни с той, ни с другой стороны». (Депутат міськради)

Проблеми внутрішньо переміщених осіб Серед переселенців у Чугуєві переважають жінки з дітьми, близько 30% - неповні родини. Експерти вважають, що чоловіки у багатьох із таких родин знаходяться на окупованих територіях і ймовірно воюють за ДНР. Ті чоловіки, котрі знаходяться у місті разом з родиною, майже не реєструються. Більшість переселенців, близько половини, зі слів експертів, є інертними і схильні до соціальної ізоляції, 10-15% від загальної кількості є повністю соціально непристосованими і потребують соціального супроводу. Значна частина з вищезгаданої групи має ідеологічні бар’єри, які сприяють ізоляції, в такому випадку в якості захисної реакції виробляється модель споживача і позиція «ви нам винні». Чимало переселенців налаштовані використовувати допомогу, що надають державні і недержавні організації, одначе лишаються незадоволеними і критикують будь-яку допомогу. Ця група налаштована на тимчасове перебування у місті, відтак, не поспішають працевлаштовуватися і налагоджувати стосунки з місцевою спільнотою. Меншість переселенців є соціально активними і прагнуть адаптуватися в новому соціальному середовищі (таких приблизно 5-10%). Окремо від усіх стоїть середній клас,

130 Аналітичний звіт по експертному опитуванню місцевої влади та представників місцевої громади і ВПО

який не звертається за допомогою в благодійні організації та не підтримує зв’язки з переселенцями не зі свого кола; ці люди не мають проблем з адаптацією (таких 15-20%). «Средний класс есть, но они, как правило, держатся отдельно. То есть они себе приехали, нашли работу, продолжают работать. Таких людей, я, кстати, массу семей знаю. Я думаю, что где-то 15-20% их есть. Там очень интересная ситуация с молодежью, если брать тех, которые регистрируются, то мужского пола молодежь практически не регистрируется». (Депутат міськради, ГО «Чугуївська правозахисна група») Як і скрізь, внутрішньо переміщеним особам у Чугуєві передусім бракує житла та роботи. У місті є комунальне приміщення, де поселили ВПО, але воно не відповідає санітарним нормам. Переселенці вимушені орендувати помешкання; це не завжди просто, оскільки місцеві мешканці не завжди охоче надають житло в оренду приїжджим. Причини такого ставлення – як бажання мати постійного квартиранта, який гарантовано залишиться надовго, так і упередження щодо ВПО. «Но на своей памяти не только вот с квартирой мы столкнулись. Причём они такие вот реально какие-то сказки от одного человека к другой, что там обокрали, что там такие вот люди плохие». (ВПО) Окрім переповненості класів, де вчаться діти переселенців, суттєвою проблемою є те, що вони часто вимушені наздоганяти програму, одначе вдома вони не завжди мають умови для навчання. Відтак необхідно створювати додаткові групи, класи, в яких вони могли б отримувати додаткові уроки, пілотні групи для школярів було організовано громадською організацією «Станція Харків». «Образовательная школа, потому что есть необходима доукомплектация детских садов и школ. Не таким образом, как у нас в классах делают переполняемость и всё. То есть это открытие новых классов, возможно, дополнительное финансирование. Кроме того, финансирование, так как у нас многие дети сейчас отстают по развитию. Они по полгода, по году иногда занятий пропустили, в ДНР пока были. Возможно, это открытие каких-то курсов». (Депутат міськради, ГО «Чугуївська правозахисна група») Як і у місцевих мешканців, у ВПО виникають складнощі з отриманням безкоштовних ліків в рамках державних програм. Не всі з них знають, що така можливість взагалі існує. Наприклад, до «Станції Чугуїв» звернувся онкохворий, який шукав гроші на ліки за 8000 грн., що він мав би одержувати безоплатно. Крім того, медикаментів часто просто немає. З іншого боку, ті ліки, які не надаються за державний кошт, для багатьох ВПО занадто дорогі. «Получается следующая ситуация – это ситуация, как у переселенцев, так и у местных жителей, порядка 18 государственных программ, когда они должны или бесплатно получать лекарство, или по льготным критериям, очень часто эти лекарства отсутствуют. Кроме этого сейчас мы боремся за то, чтобы назначения этих всех лекарств, то есть, человек видел и знал свои права, что он имеет право». (Депутат міськради, ГО «Чугуївська правозахисна група»)

Аналітичний звіт по експертному опитуванню місцевої влади та представників місцевої громади і ВПО 131

З настанням зими у ВПО знову загострюється потреба в теплому одязі, а у тих, що проживають у приміщеннях без центрального опалення, - у дровах для обігріву. Інформація щодо ставлення до внутрішньо переміщених осіб у Чугуєві суперечлива. З одного боку, деякі експерти стверджували, що сильної соціальної напруги або масових конфліктів немає. Коли тільки починалась міграція з Донбасу, мешканці міста охоче допомагали новоприбулим. З іншого боку, ті ж експерти розповідали, що між населенням та ВПО існує конкуренція за роботу, житло та місця в дитсадках, і що ставлення з часом погіршується. Чугуївські активісти описували свій негативний досвід взаємодії з окремими ВПО, наголошуючи на таких, на їх думку, поширених рисах: •• Інертність; •• Небажання працювати; •• Споживацьке ставлення до оточуючих; •• Погане ставлення до людей з проукраїнськими поглядами. «Есть сейчас очень интересный факт, к примеру, приходила к нам из последнего гуманитарка «КрымSOS» целая фура. То есть я, так как сейчас одет, так как дождь начался, нам надо было быстро очень разгрузить. Мы рассчитывали, что сходим переоденемся, когда они приедут, там всё. Очень много переселенцев стояло, вот стоят мужики, то есть, мы для них разгружаем, чугуевцы, а они стоят. Когда я задаю вопрос, начал разгружать, говорю: «Ребята, а вы не хотите поучаствовать?». Они говорят: «Нам, что делать нечего?». (Депутат міськради, ГО «Чугуївська правозахисна група») «Но, допустим, первоначально когда прибывали переселенцы со Славянска, мы ж, понятно, что с открытой душой то же самое. Да, и продукты поднести или ещё что. Тут когда мы тут на праздники приглашали. Ну, как было нам потом сказано, что мы с украинской символикой здесь праздновать не будем. Понимаете. И потом как-то руки опустились». (Депутат міськради, ГО «Наш вибір») Переселенці, присутні на групі, також зіштовхуються з упередженнями у місцевій спільноті: «Ты иной раз просто не то, что боишься этого какого-то осуждения. Кто-то осуждает, потому что вот вы допустили, вот вы. Извините, что от меня конкретно, от моей бабушки 84-летней зависело? Это просто в очередях вот сидишь». (ВПО) Неурядові організації, що надають послуги переселенцям: міський відділ «Червоного хреста», «Карітас», Міжнародна організація з міграції, ADRA, Православна церква, «Станція Харків» (на базі Чугуєвської правозахисної групи), «Будущее молодежи» (проросійська), з ними була пов’язана організація «Славяне» (волонтери, які завозили людей для антиукраїнських акцій), «Наш вибор» (волонтери, допомагають українським військовим), «Офицерское собрание» (проросійська спілка офіцерів). Усі згадані організації тією чи іншою мірою надають послуги переселенцям, в найбільш пікові моменти переселення на повну працювали усі організації, на разі активність менша. Найбільш активною та системною у наданні послуг переселенцям є організація «Станція Харків», яка реалізує проекти UNDP, фонду «Відродження», співпрацює з ОБСЄ та іншими міжнародними організаціями. Дана організація надає гуманітарну допомогу, юридичну, організаційну та психологічну допомогу переселенцям, впроваджує освітні програми, організовує мобільні групи, моніторинг умов життя переселенців по всій Харківській області. Активна діяльність даної організації викликає певну антипатію у міської влади, 132 Аналітичний звіт по експертному опитуванню місцевої влади та представників місцевої громади і ВПО

одначе, на думку експертів, поступово, крок за кроком, діалог та взаємодію можливо налагодити. В якості позитивної практики було згадано запровадження роботи кейс-менеджерів для переселенців при міському центрі соціальних служб, такий менеджер займається допомогою конкретним переселенцям, сім’ям у всіх необхідних питаннях. «То есть они берут конкретного переселенца, допустим, есть проблема, например, утерял паспорт. Его там направляют в паспортный стол, он не дойдёт туда ещё. То есть берут таких инертных. Прям почти за руку этот кейс-менеджер, он ведёт. Доводит до конца, пока он не получил паспорт этот случай. То есть они берут такие случаи и разбирают». (Депутат міськради, ГО «Чугуївська правозахисна група») Для адаптованих та активних ВПО потрібні інші підходи до допомоги. Наприклад, у дискусії брав участь переселенець-бізнесмен, представник згаданого середнього класу, який за кілька місяців організував виробництво у районі. Він зауважив, що було би гарно, якби держава пропонувала програму підтримки для переселенців, які заснували чи евакуювали свій бізнес, окрему програму послуг для юридичних осіб. Наприклад, якби пропонувалася пільгова кредитна лінія, або пільги при оподаткування при працевлаштуванні на своїй фірмі переселенців тощо. Керівник харківської правозахисної групи радить не будувати ВПО окреме житло, оскільки це може викликати обурення інших верств суспільства, наприклад, учасників АТО. Було б доцільніше створювати службове житло в покинутих квартирах та будинках, де могли б тимчасово селитись переселенці, а згодом – інші особи, що цього потребують. Крім того, в 40 км від Чугуєва в пгт Шевченково знаходиться придатне для проживання військове містечко, яке можна було б відкрити для ВПО рішенням відповідного міністерства. «У нас масса квартир, где наследники давным-давно поумирали, и горсовет их там пытается сдавать, там неизвестным лицам, ещё что-то. Пока не будет полной инвентаризации жилья, я бы никаких денег не выделял бы никому. Когда будет сделано, то мы увидим массу заброшенных квартир, домов и всего, которые просто можно будет отремонтировать и временно заселить туда, как в служебное жильё переселенцев». (Депутат міськради, ГО «Чугуївська правозахисна група») «Я Вам скажу, не так далеко, где-то километров 40 отсюда, целый военный городок не разбомбленный, ничего, заселяйся. В ПГТ Шевченково находится. Там не надо даже деньги в ремонт вкладывать. Одно министерство другому должно письмо написать, что там можно проживать переселенцам». (Депутат міськради, ГО «Чугуївська правозахисна група»)

Взаємодія громадських ініціатив та місцевої влади У місті наприкінці жовтня пройшли вибори до місцевої влади. Мер не змінився, але на 70-80% оновилася міська рада, в якій представлені дві великі групи – місцевого олігарха та мера (колишнього регіонала), також пройшла маленька група від блоку «Солідарність». До міської ради пройшли 5-6 керівників громадських організацій, як проукраїнських, так і проросійських. Відтак між достатньо консервативною більшістю міської влади і громадськими організаціями є проміжна ланка проукраїнських депутатівгромадських активістів. Між проросійськими і проукраїнськими активістами не завжди є порозуміння, але налагоджена комунікація, оскільки знають один одного дуже давно.

Аналітичний звіт по експертному опитуванню місцевої влади та представників місцевої громади і ВПО 133

«В Раде сейчас приблизительно, так даже навскидку посчитать даже, пять-шесть человек, 25% Рады – это те, кого я знаю, которые представители общественных организаций. Поэтому я считаю, что, в принципе, возможность открытости будет». (Депутат міськради, ГО «Чугуївська правозахисна група») Серед найбільш активних організацій можна назвати «Чугуєвську правозахисну групу» та її керівника Ліхачова Романа. Експерти з «Чугуєвської правозахисної групи» розповідали, що планують ряд нововведень, які зроблять міську владу більш відкритою та прозорою – це пряма трансляція засідань міськради, місцева газета, яка б детально і чесно висвітлювала роботу міської влади, система електронних петицій, прийняття нормативних актів, що сприятимуть відкритості продажу майна. «На данный момент, у нас чугуевская группа проводит одно из исследований, направлений – это прозрачный бюджет. То есть сейчас мы пинками, усилиями заставляем Чугуевский горсовет открывать информацию. Более того, сейчас заставляем принимать ряд нормативных актов, то есть, сейчас я их приготовил, которые будут способствовать открытости проведения тех же продаж имущества». (Депутат міськради, ГО «Чугуївська правозахисна група») Інші активні організації: «Слов’яни», «Будущее молодежи», «Офицерское собрание» (проросійські), «Наш вибір» (проукраїнська), також релігійні, благодійні, міжнародні організації та фонди, що надають допомогу різним категоріям постраждалих від збройного конфлікту. Про організації, створені внутрішньо переміщеними особами, експертам нічого не відомо. Оскільки ВПО дуже мобільні в сприймають своє місцеперебування як тимчасове, вони не зацікавлені у самоорганізації. «Достаточно слабые инициативы по нескольким причинам. Первая инициатива, почему слабая? Потому что люди очень часто меняются. То есть выезжают переселенцы, приезжают. Нет постоянно проживающих, тех, которые вот всё время решили тут оставаться и обратно не вернуться». (Депутат міськради, ГО «Чугуївська правозахисна група») На думку експертів, зібрати усі зацікавлені сторони для обговорення перспектив розвитку міста можливо, однак ймовірно комунікація не одразу буде ефективною. На думку експертів, місцева влада є досить централізованою і значну вагу у прийнятті рішень відіграють голова міста і секретар міської ради, які з ревністю ставляться до того, що якісь інші сили, як то благодійні організації, впливають на процеси у місті, відтак ситуація є непідконтрольною міській владі та меру особисто. У міської влади є свої кишенькові громадські організації, які влада прагне представити як повноцінний громадський сектор. Перемога мера на останніх виборах, за побоюваннями одного з експертів, могла зменшити її бажання прислухатися до думки громади, а натомість переконати, що можна притримуватися старих практик роботи зі спільнотою.

134 Аналітичний звіт по експертному опитуванню місцевої влади та представників місцевої громади і ВПО

«Власти городские, первое время районные были, но районные пока вроде бы нормально, но почему-то они как-то ревностно относятся к успехам общественных организаций или правозащитных. Они видят конкуренцию или ещё что-то. … Резченко куда-то там писал, звонил, жаловался, что вот «Чугуевская правозащитная группа» стала оказывать переселенцам, а у городских властей не спросила. Как будто мы стали землю дерибанить или деньги». (Депутат міськради) «Если какое-то мероприятие проходит без патроната каких-нибудь более серьёзных и городских властей, то эти мероприятия должны игнорироваться, скажем так». (Депутат міськради, ГО «Наш вибір») З районними та обласними органами влади співпраця та комунікація є простішою та результативнішою. Обласна влада не сприймає громадські організації як конкурентів, а районна сама зацікавлена у партнерстві. «Кстати, в этом моменте можно отметить, что иногда с областными властями легче общаться, чем с городскими. То есть, у них нет, они понимают, что мы для них не конкуренты, мы работаем как-то параллельно и таких вот ревностных подходов, по крайней мере, я не заметил». (Депутат міськради) «С районными властями, в принципе, препятствий никаких нет. В принципе, тоже обновленный достаточно состав, там формируется сейчас проукраинское большинство. Там, как бы, найдена вот эта коммуникативная связь, кроме этого тоже много лидеров общественных организаций. Я скажу, что район сейчас, если сравнивать город и район, он более идёт быстрыми шагами вперёд». (Депутат міськради, ГО «Чугуївська правозахисна група») Щодо служб і громадських організацій, які займаються наданням послуг переселенцям, то, на думку експертів, між службами і громадськими організаціями існує достатня комунікація, порозуміння і координація діяльності. Одначе нові підходи до оцінки потреб і вироблення довгострокової політики щодо переселенців та їх потреб також є на часі. «В исполкоме и в совете есть масса хороших, интересных, конструктивных людей, которые очень много полезного делают, с которыми мы сотрудничали, сотрудничаем и надеемся, что будем сотрудничать вне зависимости от того кого изберут у нас мэром, президентом или генеральным секретарём организации объединённых наций». (Депутат міськради) На думку експертів, за умов реалізації проекту покращення інфраструктури міста, при максимальній відкритості процесу, за умов широкого обговорення, залучення громадян, громадськості, даний проект може бути ефективно реалізований. Потрібні будуть широкі обговорення, круглі столи, висвітлення даних заходів у місцевих ЗМІ. На дану можливість, попри очікувані складнощі у комунікації з місцевою владою, експерти дивляться з оптимізмом. «Если делать упор на развитие города. Стратегия его развития есть. Она, как правило, с основной массой горожан абсолютно идёт вразрез». (Депутат міськради, ГО «Чугуївська правозахисна група»)

Аналітичний звіт по експертному опитуванню місцевої влади та представників місцевої громади і ВПО 135

«Для того, чтобы рассматривать общественность и город, возможно, не проведение круглых столов, возможно, формат, в принципе, тренинга не особо нужен. Действительно, возможно, проведение большего количества круглых столов, для того, чтобы найти все те точки соприкосновений, что в городе именно нужно, чтобы выслушать все мнения». (Депутат міськради, ГО «Чугуївська правозахисна група»)

136 Аналітичний звіт по експертному опитуванню місцевої влади та представників місцевої громади і ВПО

ДЕРГАЧІ Зміни протягом останніх 2 років Дергачі – населений пункт у передмісті Харкова. Це розташування пом’якшує проблему безробіття: хоча заводи, що були побудовані у Дергачах в радянський час, зупинені, багато місцевих мешканців та приїжджих їздять на роботу до обласного центру. З іншого боку, у Дергачах дуже гостро стоїть проблема житла: багато жителів орендують житло, а поява внутрішньо переміщених осіб створила конкуренцію та підняла ціни. В місті та районі зареєстровано близько 2,5 тисяч переселенців, переважно це жінки з дітьми, повні сім’ї є в меншості. Є тенденція, що чоловіки-переселенці уникають офіційної реєстрації, через острах мобілізації, оскільки у Харківській області активно мобілізовують жителів Донецької та Луганської областей. Насправді, у місті та районі проживає не більше 60% від цієї кількості. Центр соціальних служб для дітей, сім’ї та молоді проводив підрахунок дітей, що пішли в дошкільні та шкільні установи на початку року; із дітей шкільного віку, зареєстрованих у Дергачах, розпочали навчання трохи більше половини. «Когда в феврале месяце мы их обзванивали всех, то из 100% здесь проживало по факту процентов 60. У нас была 291 семья, это они пошли в школу с 1-го сентября. По состоянию на 1.09 мы брали данные – 291 семья, у них 423 ребенка. Подводили, точнее, брали у Управления труда и сверяли свои данные. И по возрасту, эти дети были: от нуля до пяти - 184 ребёнка, от шести до 16 – 239. А дальше смотрите, какая цифра – в детских садах из 184-х было 34 ребёнка, то есть, мы понимаем, что есть, до трех лет дети не ходят, не всех отдают, тем более, с садиками напряжёнка и так далее. Тут сложнее выяснить, а по школам из 239-и училось 133и». (Керівник відділу соціальної роботи) Як і в Чугуєві, в Дергачах значна частка населення поділяє проросійські погляди. Це особливо властиво населеним пунктам району поряд із державним кордоном, де проживає багато етнічних росіян. Зараз люди з такими переконаннями менш помітні в публічному просторі, ніж раніше. Наглядні зміни на краще у країні могли б змінити громадську думку на більш лояльну до центральної влади. «Может быть не половина, может быть процентов 40 таких, я не могу сказать, что половина сепаратистов тут сидит, они, конечно, стали потише. Если бы у нас поменяли, хотя бы немножко, действительно, с Киева, видно, какие-то изменения в лучшую сторону». (Керівник відділу соціальної роботи) В той же час, події останніх двох років, особливо воєнні дії на Донбасі, викликали несподіваний сплеск патріотизму серед іншої половини місцевої спільноти. З’явились люди, що пишаються своєю національною приналежністю, шанують державну символіку, чого раніше майже не було. «Я, например, не думала два года назад, что будет такое количество людей как сейчас, которые будут носить вышиванки, гордиться этим. Благодаря Путину, это единственная его заслуга, он научил родину любить. Те, которые не знали, что они её любят. Поэтому это тоже. Есть же у нас много образованных людей, которые понимают, что даже воевать, это не за Порошенко или Путина, а за свою страну, за свою родину». (Керівник відділу соціальної роботи)

Аналітичний звіт по експертному опитуванню місцевої влади та представників місцевої громади і ВПО 137

Проблеми міста. Ситуація з медициною, освітою, соціальними виплатами, безпекою Для міста Дергачі, як і для багатьох малих міст в Україні, характерні наступні інфраструктурні проблеми: поганий стан доріг, погане освітлення, сміттєзвалище поблизу міста, погане становище очисних споруд, проблеми з водопостачанням – дані проблеми є суттєвими, але звичними. Серед гострих проблем, які вимагають рішення експерти назвали: •• гостра нестача дитячих садків - потреба відновлення, добудови приміщень. Місць не вистачало навіть для місцевого населення, поява дітей переселенців створила додаткове навантаження і напруження; «Вернуть их, наверное, обещают у нас два садика вернуть до конца 16-го года. Один садик вернуть не возможно, там налоговая сидит – оно уже передано в другое ведомство, то есть, там уже нужно строить новые». (Керівник відділу соціальної роботи) •• капітальний ремонт шкіл – школи не ремонтувалися з 80-тих років, необхідне утеплення, заміна вікон; «Самая новая школа построена в 86-м году. Там окна, я не знаю, кто его строил и зачем, огромные окна, в пол практически». (Керівник відділу соціальної роботи) «Школы требуют капитальных ремонтов и энергосбережения. Окна, утепление. Школы уже достаточно давно строились». (Представник райдержадміністрації) •• міська лікарня є замалою для міста, одначе має статус районної – не справляється з потоком відвідувачів. Планувалося розширення, є проект на фінальній стадії втілення, але припинено фінансування, стоїть недобудований корпус. Для покращення медичних послуг необхідне додаткове устаткування, підвищення кваліфікації лікарів. Окреме звичне проблемне питання – те, що медицина по факту платна; «Про что такое платные услуги, я не знаю, то есть, бесплатные – бесплатная медицина я не знаю. Я не говорю про педиатров, к примеру, а говорю УЗИ, анализы». (Керівник відділу соціальної роботи) «Даже говоря о переселенцах, на сегодня наша поликлиника полностью не удовлетворяет жителей города Дергачи. Не говоря уже, что это районная поликлиника, нет такой возможности. У нас начиналось строительство пятиэтажного здания поликлиники. Это недострой. С 2008 года никакие работы там больше не ведутся. И в общем-то, если бы можно было закончить это строительство, мы бы могли предоставить качественные условия не только жителям районов». (Представник райдержадміністрації) •• у місті немає стадіону, спорткомплексу, зі слів експертів ситуацію можна окреслити тезою «у місті немає спорту». Є стадіон в занедбаному стані, власність частково є комунальною, частково приватною, є проект реконструкції спортивнооздоровлювального комплексу, але виникають складнощі із його реалізацією. Як з’ясувалося зі слів експертів, деякі інфраструктурні проблеми – зокрема з реконструкцією спорткомплексу, поліклініки - можуть бути вирішені залученням грантів. Але для отримання грантів потрібно, щоб об’єкт був у комунальній власності, а місто було готове вкласти частину коштів з бюджету. Поліклініка та спорткомплекс 138 Аналітичний звіт по експертному опитуванню місцевої влади та представників місцевої громади і ВПО

вважаються проектами харківської обласної адміністрації, тому питання відбудови не можна вирішувати без них. «И у нас инвестиции в связи с нынешними событиями в стране – очень много всевозможных фондов, грантов, которые готовы нам помочь. Но здесь мы принимаем участие, по возможности, везде где только можно. Мы всё подаём. Но, во-первых, интересует вопрос: софинансирование. Может ли район или посёлок, где будет реализовываться этот проект, нести какую-то часть, позволяет ли ему это бюджет? Объем финансирования как бы. И собственность этого объекта. В основном, объекты берутся только в коммунальной собственности данного посёлка, совета, района. Частично, стадион в собственности коммунальной. Но именно разработчик проекта и заказчик строительства этого комплекса – харьковская областная администрация. Мы не можем со своей стороны. Этот проект был передан в обладминистрацию. Так же точно, как и поликлиника». (Представник райдержадміністрації) Деякі проблеми міста загострились у зв’язку з появою ВПО: •• Житлова проблема – в місті відсутній фонд тимчасового соціального житла, відтак переселенців не було куди селити, дуже тимчасово їх селили у великих приміщеннях, спортзалах тощо. Гуртожитків чи баз відпочинку в робочому стані у місті немає, відтак житлове питання переселенці мусіли вирішувати самостійно через пошук орендованого житла. На думку експертів, фонд тимчасового соціального житла необхідно створити, він стане в нагоді і для малозабезпечених, кризових сімей, що проживають в місті та районі. Для вирішення цієї проблеми, при наявності значних коштів, можна відремонтувати закинуті гуртожитки, в яких біля двадцяти років ніхто не жив. Але слід враховувати можливе незадоволення місцевих, яким самим бракує доступного житла. «На сегодняшний день мы конечно сталкиваемся с этой проблемой, жилье для переселенцев. И у нас есть некоторые общежития, которые в коммунальной собственности. Которые около 20 лет находятся в разрушенном состоянии. И в принципе, никто не собирался их возобновлять». (Представник райдержадміністрації) «Это реально, но нужно будет, наверное, если говорить о гражданах, то нужно будет пережить какую-то волну недовольства людей, которые живут здесь веками, снимают жильё и не могут ничего найти, а почему-то мы будем помогать именно переселенцам». (Керівник відділу соціальної роботи) •• В самих Дергачах є проблеми із нестачею робочих міст. Є заводи, що працюють на неповну потужність, при залученні інвестицій, мабуть їх можна було би розширити. Дана проблема більшою мірою актуальна для місцевих жителів, оскільки вимушені переселенці (значна частина) здебільшого не мають наміру працевлаштовуватися, оскільки сприймають свій стан як тимчасовий, також це часто матері з маленькими дітьми, які не мають змоги працювати. Що стосується локальних проблем з безпекою, експерти не відчувають суттєвих ризиків на даний момент. Для охорони громадського порядку в місті, крім міліції та СБУ, діє територіальна оборона – загін з 25 людей, що фінансується районною радою.

Аналітичний звіт по експертному опитуванню місцевої влади та представників місцевої громади і ВПО 139

«Есть у нас территориальная оборона, загон из 25 человек. Это при военкомате у нас, как и обычно, организация. На всех законных основаниях. Сейчас будет момент подписания договора, именно контракта о прохождении. Узаконивание полное. Районная Рада финансирует нас, со всеми известными проблемами, как и везде». (Представник райдержадміністрації)

Проблеми внутрішньо переміщених осіб За приблизними оцінками експертів, близько 80% від наявних у місті сімей ВПО з дітьми не зацікавлені у тому, щоб залишатися надовго, ще 20% намагаються все ж таки вкоренитися та інтегруватися до спільноти. Як і скрізь, найперша проблема ВПО у Дергачах – житло. Місто не виділило жодного житла внутрішньо переміщеним особам, тому їм доводиться селитись у знайомих чи в орендованих квартирах. Проте орендувати квартиру буває непросто: окрім фінансового питання, додається ще й небажання місцевих надавати в оренду помешкання переселенцям. Є острах, що ВПО раптово поїдуть та не заплатять; що держава може відібрати житло, якщо дізнається, що воно вільне і туди пускають переселенців; що ВПО можуть виявитися сепаратистами. «Я слышала среди людей обеспокоенность. В свете вот этой нестабильной ситуации в стране, в свете того, что люди не понимают каков будет механизм того, что людей на ноги поднимать и все. Некоторые боятся. У меня, у Иванова, у Петрова есть дома свободные и если я туда пущу, у меня государство отнимет, потому что этот дом у меня лишний, раз я там не живу, понимаете?». (Представник управління праці, ВПО) «Не знаю, мы когда приехали, то мне надо было очень доказывать моей хозяйке что мы не поддерживаем ни в коем случае российскую сторону. Чтобы мы там не дай Бог не вывесили флаг или еще что-то. Вот этот ЛНРовский флаг». (ВПО, волонтер) Проблема роботи в Дергачах не є для ВПО дуже гострою, оскільки вони або не зацікавлені в працевлаштуванні, або працюють у Харкові. «Тот, кто хотел работать, тот нашёл эту работу, тем более, у нас рядом Харьков, это не то, что у нас негде. Рядом Харьков и можно. То, что предоставляется через центр занятости, мы же прекрасно понимаем, что в ряды там зарплата ниже, чем всё-таки если неофициально, правильно? Поэтому они ищут, где лучше». (Керівник відділу соціальної роботи) Дискримінації за статусом ВПО у державних закладах Чугуєва немає. Внутрішньо переміщені особи отримують освітні та медичні послуги на тому ж рівні, що й місцеве населення, а деколи і поза чергою. Ставлення до ВПО неоднозначне. З одного боку, самі ВПО відчувають подекуди упереджене та насторожене ставлення до себе. З іншого, місцеві мешканці стверджують, що адекватним та активним переселенцям залюбки допомагають, і загалом, намагаються ставитися до приїжджих з розумінням.

140 Аналітичний звіт по експертному опитуванню місцевої влади та представників місцевої громади і ВПО

«Сейчас привыкли – если человек переселенец, не лезет со своими «жалейте меня я самый несчастный», то и пожалеют и помогут с большим удовольствием. А если видишь, что человек старается, как есть семьи – реально стараются, чтото делают, становятся социально активными гражданами – им хочется помочь трижды и очень много людей, которые помогают, не только социальные службы, волонтёры, предприниматели». (Керівник відділу соціальної роботи) Як і в Чугуєві, у Дергачах проживає багато ВПО з проросійськими поглядами. Раніше це було більш помітно, зараз ці люди менше висловлюються чи, можливо, міняють точку зору. Більше висловлюються ті, хто приїжджає у місто тільки за соціальними виплатами. «Сейчас они немножко молчат – сейчас уже сложнее. Раньше они были очень ярые, и я бы сказала процентов, наверное, 70 были очень – они приехали сюда получить помощь, но не на родину. Не могу сказать, что прямо к врагам, но к людям, которые их не понимают. Были даже нюансы, моменты, когда мне лично говорили, что Вы забрали у меня работу, дом и семью разбили. Но я точно не причём, я ваши флаги там не поднимала российские, там не стояла и не лезла». (Керівник відділу соціальної роботи) Серед неурядових організацій в різний час допомогою переселенцям займалися організації «Дергачівська альтернатива», «Право на захист», «Червоний хрест», «Карітас», UNDP, «Норвезька Рада», Об’єднання промисловців та підприємців. Порівняно з іншими містами, це досить невелика кількість організацій. Прикладів самоорганізації ВПО експерти не назвали. Загалом, базові потреби ВПО в харчуванні, одязі, житлі наразі забезпечені спільними зусиллями державних установ та неурядових організацій.

Взаємодія громадських ініціатив та місцевої влади Як зазнають експерти, між місцевою владою та громадою практично немає зв’язку, як через низьку активність самої громади, так і через небажання влади йти на контакт . Навіть активно діюча громадська організація, така як «Дергачівська альтернатива», не може добитися від влади відповідей на офіційні запити. «С городской властью у нас вообще нету связи. Там постоянно на все запити, которые мы делаем, нету вообще ни одного ответа. Громада слабая, не активная. Нужно повышать активность громады». (Представник ГО «Дергачівська альтернатива») «Культура общения между общественными организациями и органами власти, на данный момент, очень низкая. Причем со стороны органов власти. Такое вот наблюдение». (Представник управління соціального захисту, ВПО) Влада, в розумінні респондентів, - це передусім мер міста, який провів на своїй посаді останні 20 років. Окрім того, що він не займається роботою з громадськістю, патріотично налаштовані учасники фокус-групи вважають, що мер підтримує сепаратизм. «Власть у нас здесь очень сильно просиженная. Я имею в виду, что в сейфе они хранят хлеб с солью для встречи нашего агрессора». (Представник ГО «Дергачівська альтернатива»)

Аналітичний звіт по експертному опитуванню місцевої влади та представників місцевої громади і ВПО 141

З іншого боку, представник Центру соціальних служб вважає, що мер – розсудлива людина і був би зацікавлений у тому, щоб реалізувати проект по ремонту школи чи дитячого садка, наприклад. І загалом, державним органам вигідне співробітництво з громадськими організаціями, хоча б тому, що це відкриває більше можливостей по отриманню фінансування від донорів. «Государственным органам выгодно сотрудничать, потому что у нас нет финансов такого объема, поэтому если у нас власть не поменяется, если к нам не придёт сумасшедший человек, который будет тут править, то это не может быть не выгодно для государственных структур». (Керівник відділу соціальної роботи) Загалом, експерти наголошують на необхідності кооперації між владою, громадою, організаціями, незалежно від політичних переконань. «Кто-то должен посадить всех, больших и маленьких, за один стол. Худеньких, толстеньких, красненьких, синеньких, зелененьких, независимо от партийной принадлежности. Потому что мы все живем здесь. Неважно какого мы вероисповедания, какой политической принадлежности. Люди наши, ситуация наша, страна наша. И, вместо того, чтобы распыляться, все как-то помогают немножко». (Представник управління праці, ВПО)

142 Аналітичний звіт по експертному опитуванню місцевої влади та представників місцевої громади і ВПО

ДОДАТОК 1. СПИСКИ УЧАСНИКІВ ФОКУС-ГРУП ТА ГЛИБИННИХ ІНТЕРВ’Ю

Учасники фокус-групи:

Глибинне інтерв’ю:

Учасники фокус-групи:

Глибинне інтерв’ю:

Учасники фокус-групи:

Глибинне інтерв’ю:

Слов’янськ Представник ГО «Право на захист» Представник ГО «Слов’янська Січ» Представник ТОВ «Новий імпульс» Представник БФ «Слов’янське серце» Координатор при міській раді Представник ГО «Слов’янська Січ» Представник ТОВ «АК АРТ-БУД» Координатор Управління соціального захисту населення Представник відділу зв’язків з громадськістю Слов’янської міської ради Сєвєродонецьк Представник Бізнес-клубу «Європейський вибір» Представник Кризового медіа-центру «Сіверський Донець» Представник ГО «Очищення» Представник Департаменту соціального захисту населення ЛОДА Представник ГО «Очищення» Представник БФ «Допомога і справа» Заступник голови Луганської обласної військово-цивільної адміністрації з питань соціальної та гуманітарної сфери Бердянськ БО «Гуманітарна Фундація «Хелпер ЮА» ГО «Переселенці та громада разом» Датська рада у справах біженців Датська рада у справах біженців Волонтер ГО «Громадська рада об’єднаних мікрорайонів» ГО «Вільна Громада» ГО «Громадська рада об’єднаних мікрорайонів» Керівник управління праці та соціального захисту населення Колишній заступник мера, депутат міськради 6 скликання від КПУ, голова ГО «Жінки Бердянська» Начальник управління внутрішньої політики, Бердянський виконком Керівник відділу освіти виконавчого комітету Бердянської міськради Провідний спеціаліст відділу освіти (Контроль за станом соціального захисту дітей пільгових категорій). Депутат Бердянської міськради

Аналітичний звіт по експертному опитуванню місцевої влади та представників місцевої громади і ВПО 143

Учасники фокус-групи:

Глибинне інтерв’ю:

Учасники фокус-групи:

Глибинне інтерв’ю:

Нікополь Заступник міського голови В.о. заступника міського голови Директор «МЖТІ» КП НМР Голова Нікопольської МО Червоного Хреста Директор Нікопольського центру зайнятості Директор КЗ «Нікопольська містька школа мистецтв №1» Представник благодійного фонду «Девора» В.о. директора школи КЗ «Нікопольська середня загальна школа №21», вчитель Спеціаліст з управління комунального майна Головний лікар КЗ «Нікопольський центр невідкладної медикосанаторної допомоги» Нікопольська міська лікарня №1, лікар Начальник відділу культури, сім’ї та молоді Заступник міського голови Чугуїв ВПО, працює над створенням робочих місць на своєму підприємстві Депутат Чугуївської міської ради, представник організації «Наш вибір» ВПО, медичний працівник Громадська активістка ВПО, приватний підприємець Депутат Чугуївської міської ради Громадський діяч, волонтер, правозахисник ВПО, медичний працівник ВПО, медичний працівник Представник влади Представник громадської організації «Станція Чугуїв» Депутат міськради, голова громадської організації “Чугуївська правозахисна група”

144 Аналітичний звіт по експертному опитуванню місцевої влади та представників місцевої громади і ВПО

Учасники фокус-групи:

Глибинне інтерв’ю:

Дергачі Представник Територіального центру управління соціального захисту населення (ВПО) Представник Дергачівського районного центру зайнятості Журналіст з Дергачівського райдержрадіомовлення ВПО, волонтер ВПО (багатодітна сім’я) Голова Дергачівської РО Товариства Червоного Хреста України Представник ГО «Дергачівська Альтернатива» Представник ГО «Дергачівська Альтернатива» Представник ГО»Дергачівська Альтернатива» Співробітник Управління праці (ВПО) Начальник відділу економіки Дергачівської райдержадміністрації Керівник відділу соціальної роботи Дергачівського районного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді

Аналітичний звіт по експертному опитуванню місцевої влади та представників місцевої громади і ВПО 145