Page 1

АСОЦІАЦІЯ З  ЄС  У  ВАШИХ  МЕДІА Посібник для журналістів «Інтерньюз-Україна» 2015


Анатолій Марциновський

АСОЦІАЦІЯ З ЄС У ВАШИХ МЕДІА: посібник для журналістів Посібник розробила Громадська організація «Інтерньюз-Україна» за підтримки “Українського медійного проекту” (У-Медіа), що реалізується Інтерньюз Нетворк в Україні за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Автор тексту: Анатолій Марциновський

Фото на обкладинці: AFP

Рецензент: Володимир Єрмоленко, доктор політичних студій (Школа вищих досліджень зі суспільних наук: EHESS, Париж), кандидат філософських наук

Керівник проекту і редактор: Андрій Кулаков

Графіка: Євгенія Мелеховець

Верстка і публікація: видавництво «К.І.С.»

Публікація цього посібника стала можливою завдяки підтримці американського народу, що була надана через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) та Інтерньюз Нетворк. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю автора та громадської організації «Інтерньюз‑Україна» та необов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Інтерньюз Нетворк.

Ідея: Наталя Сад

2015


ЗМІСТ

ШЛЯХ ДО АСОЦІАЦІЇ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 5 СТРУКТУРА УГОДИ ПРО АСОЦІАЦІЮ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 6 ДЕЯКІ МІФИ ПРО УГОДУ ПРО АСОЦІАЦІЮ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 8 ЗОНА ВІЛЬНОЇ ТОРГІВЛІ — КЛЮЧОВИЙ ЕЛЕМЕНТ УГОДИ . . . . . . . . 9 ТОРГІВЛЯ МІЖ УКРАЇНОЮ ТА ЄС: ЩО ПРОДАЄМО І КУПУЄМО . . . . 10 МИТНА ЛІБЕРАЛІЗАЦІЯ — ЯК ЦЕ ВІДБУВАЄТЬСЯ . . . . . . . . . . . . . . 12 КВОТИ НЕ ОЗНАЧАЮТЬ ЗАБОРОНУ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 13 ЗАКОНОДАВЧІ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ УКРАЇНИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 14 УГОДА ПРО АСОЦІАЦІЮ І ЧЛЕНСТВО В ЄВРОСОЮЗІ . . . . . . . . . . . . . 16

ЄВРОІНТЕГРАЦІЙНИЙ ДОСВІД ІНШИХ ДЕРЖАВ: СПІЛЬНЕ ТА ВІДМІННОСТІ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 17 ДЕ ШУКАТИ ІНФОРМАЦІЮ: ДЖЕРЕЛА ТА ЕКСПЕРТИ . . . . . . . . . . . 20 1. Аналітичні центри . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 20 2. Проекти та ініціативи . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 22 3. Офіційні структури . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 24 4. Персоналії . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 24 5. Рекомендовані публікації . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 26 6. Корисні інфографіки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 27 7. Спеціалізовані веб-сайти та програми . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 28 Користуйтеся соціальними мережами . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 29 ШИРША АСОЦІАЦІЯ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 30

3


4 Шановні журналісти, Незважаючи на складні для України часи, нині вона вперше за понад 20 років незалежності має шанс на реальну, а не декларативну євроінтеграцію. На кардинальні зміни, що допоможуть країні розвинутися та зроблять її гармонійною частиною європейського цивілізаційного простору. У суспільстві існує велика підтримка інтеграції з ЄС  і вимогливість щодо потрібних для її реалізації реформ. Революція гідності та російська агресія поставили крапку в дискусії про альтернативний напрямок руху України. Нинішня влада змушена проводити проєвропейські реформи, адже від них залежить виживання країни. Зрештою, Україна має інструмент для практичної реалізації свого європейського курсу — Угоду про асоціацію з Євросоюзом. Тож євроінтеграція переходить у площину конкретних внутрішніх реформ та змін. Євроінтеграційна тематика від абстрактної для багатьох

медіа дипломатичної матерії стає цілком практичною. Це означає нові можливості для журналістів та нову відповідальність, адже роль засобів масової інформації у реалізації європейського курсу країни є однією з ключових. Передбачені Угодою про асоціацію зміни спрямовані в кінцевому підсумку на покращення рівня життя людей — наших читачів, глядачів та слухачів. Тому для медіа так важливо відстежувати виконання угоди, проведення передбачених нею реформ та роз’яснювати їхню суть своїй аудиторії. Метою цього посібника є надати журналістам розуміння базових для професійного висвітлення тематики речей, уміння відрізнити важливу інформацію від другорядної та спекуляцій, зорієнтувати у джерелах інформації та коментарів. Сподіваємося, видання допоможе вам у підготовці власних матеріалів, організації інтерв’ю чи дискусій в ефірі ваших медіа.


ШЛЯХ ДО АСОЦІАЦІЇ 2007, березень. Україна та ЄС розпочали переговори з політичної частини «нової посиленої угоди», покликаної замінити чинну Угоду про партнерство і співробітництво. 2008, лютий. Розпочато переговори щодо передбаченої угодою глибокої та всеосяжної Зони вільної торгівлі (ГВЗВТ). 2008, вересень. На саміті Україна — ЄС у Парижі вирішено назвати майбутній документ Угодою про асоціацію. 2011, грудень. У Києві на саміті Україна — ЄС оголошено про завершення переговорів з Угоди про асоціацію. Водночас з огляду на ув’язнення у жовтні 2011 року Юлії Тимошенко ЄС заявив про залежність між підписанням угоди та станом демократії в країні. Двосторонні відносини на найвищому рівні фактично заморожено. 2012, березень-липень. Відбулося двоетапне парафування тексту угоди: спочатку політичної частини, потім економічної. 2012, 10 грудня. Рада Євросоюзу висловила «серйозне занепокоєння з приводу політично вмотивованих ув’язнень членів колишнього уряду, що мали місце після судів, які не відповідали міжнародним стандартам чесного, прозорого та незалежного процесу». Рада офіційно прив’язала підписання Угоди про асоціацію до виконання українським керівництвом низки умов, що стосувалися стану демократії та верховенства права. 2013, лютий. За результатами саміту Україна — ЄС українське керівництво висловило готовність виконати умови для підписання угоди, визна-

чені Радою ЄС у висновках від 10 грудня 2012 року. Наступними місяцями Україна здійснює низку необхідних для цього кроків. 2013, листопад. Уряд ухвалив призупинити процес підготовки до підписання Угоди про асоціацію. У Києві розпочинаються протести проти цього рішення — Євромайдан. 2013, 28–29 листопада. На саміті Східного партнерства у Вільнюсі тодішній президент України Віктор Янукович остаточно відмовився підписувати угоду. Євромайдан переріс в Революцію гідності, в результаті якої відбулася зміна влади в Україні. 2014, 21 березня. Підписано політичну частину Угоди про асоціацію. 2014, 27 червня. Підписано економічну частину угоди, таким чином процес підписання завершено. 2014,  12  вересня. Сторони домовилися про відкладення до 2016 року набуття чинності положеннями Угоди про асоціацію, які стосуються глибокої та всеосяжної Зони вільної торгівлі. 2014, 16 вересня. Верховна Рада та Європарламент синхронно ратифікували Угоду про асоціацію. Нині триває процес її ратифікації країнамичленами ЄС, після чого угода набуде чинності в повному обсязі. 2014, 1 листопада. Розпочинається тимчасове застосування угоди, яке триватиме до завершення процесу ратифікації її державамичленами ЄС.

5


6

СТРУКТУРА УГОДИ ПРО АСОЦІАЦІЮ Угода про асоціацію — це об’ємний і складний договірно-правовий документ. Найбільший із тих, які укладала в своїй історії Україна. Левова частина угоди стосується створення глибокої та всеосяжної Зони вільної торгівлі та складається з додатків і протоколів, що регламентують її формування та реалізацію. Однак це не применшує значення і так званих політичних розділів документу. Права людини і верховенство права, розвиток демократії, належне врядування та незалежне судочинство — ці та інші визначальні для розвитку України речі є своєрідним хребтом Угоди про асоціацію. Передбачене документом співробітництво у близько 30 галузях робить її ефективним інструментом повсюдного наближення України до ЄС. Нижче подаємо короткий опис угоди. Ми не ставимо перед собою завдання детального тлумачення змісту та положень документа — для цього є інші джерела, експерти та інституції, контакти яких ви також знайдете в цьому посібнику.

Фото з архіву Євросоюзу

Повний текст Угоди про асоціацію: http://bit.ly/1Ovsx8Y

Затверджений урядом План заходів із імплементації Угоди про асоціацію на 2014–2017 роки: http://bit.ly/1Ouzxmm


7 № 1

Назва розділу Преамбула Загальні принципи

3

Політичний діалог та реформи, політична асоціація, співробітництво та конвергенція у сфері зовнішньої та безпекової політики Юстиція, свобода та безпека

4 5

Торгівля і питання, пов’язані з торгівлею Економічне і галузеве співробітництво

6

Фінансове співробітництво та положення щодо боротьби з шахрайством Інституційні, загальні та прикінцеві положення

2

7

Питання, яких стосується розділ Перелік засад, на яких ґрунтується прагнення сторін до укладення УА Принципи, які є основоположними для співробітництва ЄС та України — зокрема, демократія та верховенство права, належне врядування, боротьба з корупцією та різними формами транснаціональної організованої злочинності й тероризмом, ринкова економіка Цілі та форуми проведення політичного діалогу, співробітництво у сфері внутрішніх реформ та у зовнішній і безпековій політиці, ратифікація та імплементація Римського статуту Міжнародного кримінального суду та пов’язаних з ним документів, попередження конфліктів, військове співробітництво, нерозповсюдження зброї та боротьба з тероризмом Верховенство права та повага до прав людини і основоположних свобод, захист персональних даних, співробітництво у сфері надання притулку та управління кордонами, мобільність працівників, боротьба зі злочинністю та корупцією Створення глибокої та всеосяжної Зони вільної торгівлі Цілі, завдання, напрями та форми співробітництва у 28 сферах: енергетика; макроекономічна співпраця; управління публічними фінансами; оподаткування; статистика; довкілля; транспорт; космос; дослідження і розвиток; промислова політика і політика щодо підприємств; видобувна та металургійна галузі; фінансові послуги; право компаній, корпоративне управління, бухгалтерський облік і аудит; інформаційне суспільство; аудіовізуальна політика; туризм; сільське господарство і розвиток сільської місцевості; морська політика та політика у сфері рибальства; співробітництво щодо Дунаю; захист споживачів; зайнятість, соціальна політика та рівні можливості; охорона здоров’я; освіта, навчання та молодь; культура, спорт і фізична активність; розвиток громадянського суспільства; транскордонна та регіональна співпраця; участь у програмах та агенціях ЄС Пріоритети та основні адміністративно-правові засади отримання Україною фінансової допомоги ЄС Створення та визначення функцій нових інституцій, покликаних сприяти реалізації Угоди по асоціацію: Ради асоціації, Комітету асоціації, Парламентського комітету асоціації, Платформи громадянського суспільства


8

ДЕЯКІ МІФИ ПРО УГОДУ ПРО АСОЦІАЦІЮ Спекуляції та вигадки довкола Угоди про асоціацію рясно плодилися у другій половині 2013 року, коли ще досить реальною виглядала можливість підписання документу на саміті Східного партнерства у Вільнюсі. Легендарною вже тепер вигадкою було те, що угода нібито зобов’язує Україну узаконити одностатеві шлюби — тоді як подібної вимоги в ЄС немає навіть до держав-членів. Деякі інші міфи такі. Міф1. Угода означає часткову втрату суверенітету України Угодою про асоціацію не передбачено створення будь-яких наднаціональних органів, до яких Україна передавала би частину суверенітету. Керівний орган угоди — Рада асоціації, жодне рішення якої не може бути ухвалене без спільної згоди на це обох сторін. Частково суверенітет країна передає, коли приєднується до інституцій, що мають наднаціональні органи. Такими, наприклад, є Європейський Союз та Євразійський Союз. Міф 2. Створення вільної торгівлі з ЄС обмежує Україну в можливостях торгувати з Росією ГВЗВТ жодним чином не накладає на Україну якісь зобов’язання щодо торгівлі з іншими країнами, в тому числі з Росією. Режим вільної торгівлі можна мати з багатьма державами водночас. Обмеження настають при вищій стадії економічної інтеграції — митному союзі. Для цього Україні

треба приєднатися до ЄС або до його митного союзу. Заборони чи обмеження Росією на ввезення тих чи інших українських товарів мають суто політичне підґрунтя. Міф 3. Передбачена угодою зона вільної торгівлі знищить віт­ чизняного виробника Ризики для вітчизняних виробників справді є, адже європейський бізнес надзвичайно конкурентоспроможний. Проте мита на імпорт європейських товарів зменшуватимуться поступово протягом 10 років (в автомобільній галузі — протягом 15 років). У найчутливіших для українського бізнесу секторах мита не буде знято, а лише знижено до прийнятного рівня. Певним запобіжником для вітчизняного бізнесу є й нинішній курс національної валюти, сприятливий для експорту з України і навпаки — несприятливий для імпорту. Міф 4. Угода передбачає скасування віз для громадян України Насправді в преамбулі угоди є лише одна фраза, яка стосується візової лібералізації: сторони визнають «важливість запровадження безвізового режиму для громадян України у відповідний час після створення умов для добре керованого та безпечного пересування людей». Для скасування Євросоюзом віз Україна повинна виконати План дій з візової лібералізації, наданий їй ще в листопаді 2010 року.


ЗОНА ВІЛЬНОЇ ТОРГІВЛІ — КЛЮЧОВИЙ ЕЛЕМЕНТ УГОДИ Приблизно чотири п’ятих з близько 1200 сторінок Угоди про асоціацію присвячено положенням про створення та функціонування глибокої та всеосяжної Зони вільної торгівлі (ГВЗВТ). Це ключовий і дуже конкретний елемент угоди. Реалізація зони вільної торгівлі напряму позначатиметься на житті громадян та їх добробуті, адже йдеться про споживчий ринок, валютні надходження в країну, розвиток бізнесу, створення нових робочих місць тощо. Відповідно, коло аспектів чи тем для роботи з тематикою вільної торгівлі дуже широке. Журналістам слід розуміти низку базових речей, важливих для організації їхніх матеріалів. Деякі з них такі:  Завдяки глибокій і всеосяжній Зоні вільної торгівлі український бізнес отримує доступ до понад 500-мільйонного спільного ринку ЄС з високою купівельною спроможністю населення;  Для повного доступу до цього ринку самого лише скасування або зменшення мит недостатньо. Продукція має бути якісною та безпечною, відповідати стандартам та технічним регламентам ЄС там, де це обов’язково, а також вимогам покупців та клієнтів;

вже присутня на європейських ринках, конкурентоздатна, успішно торгує з ЄС в багатьох галузях і має в цьому гарні перспективи;   В Угоді про асоціацію Україна бере зобов’язання досягти відповідності вимогам Євросоюзу шляхом приєднання до його законодавства — саме через цей новаторський інтеграційний компонент зона вільної торгівлі називається «глибокою та всеосяжною»;  У разі неуспіху України у виконанні цих зобов’язань можливості передбаченої угодою вільної торгівлі з ЄС буде для українських підприємців значною мірою змарновано;  Вільна торгівля несе потенційні ризики для національних виробників, оскільки вони змушені будуть конкурувати з якісними товарами виробництва країн ЄС;  Вільна торгівля несе потенційні переваги для споживачів, оскільки збільшиться конкуренція та, відповідно, мають зменшитися ціни;  Відповідність продукції стандартам ЄС є своєрідною візитівкою, яка робить її привабливою і для інших ринків та допомагає просувати в усі куточки світу.  Україна

ВАЖЛИВО З 23 квітня 2014 року діє наданий ЄС Україні автономний режим торговельних преференцій. На практиці це означає, що вже тепер українські виробники можуть продавати до ЄС свої товари на умовах вільної торгівлі, прописаних в Угоді про асоціацію. Такий односторонній режим діятиме до початку тимчасового застосування положень про Зону вільної торгівлі, тобто до 2016 року. Після цього ГВЗВТ запрацює в повному обсязі, користуватися її перевагами зможуть і підприємці Євросоюзу.

9


ТОРГІВЛЯ МІЖ УКРАЇНОЮ ТА ЄС: ЩО ПРОДАЄМО І КУПУЄМО Євросоюз є на сьогодні найголовнішим торговельним партнером України. Вже сам цей факт підкреслює значимість ГВЗВТ для українського бізнесу і, відповідно, має викликати інтерес до тематики зони вільної торгівлі з боку медіа. За даними 2014 року, до ЄС спрямовується 30% усього українського експорту, звідти ми отримуємо близько 39% імпорту (част-

ка Росії становить 18% та 23% відповідно). Загальний обсяг торгівлі товарами між Україною та ЄС склав 38,1 млрд. доларів. З них експорт України в ЄС — 17 млрд. (дещо зріс порівняно з 16,6 млрд. 2013 року), імпорт з Євросоюзу в Україну — 21,1 млрд. ( 26,8 млрд. доларів попереднього року).

Насiння i плоди олiйних рослин; iнше насiння, плоди та зерна Енергетичні матеріали; нафта та продукти її перегонки

$

0,75 0,8

3

Деревина i вироби з деревини; деревне вугiлля Жири та олiї тваринного/рослинного походження; продукти їх розщеплення; готовi харчовi жири

0,6

рд

Залишки i вiдходи харчової промисловостi; готовi корми для тварин

0,4

0,9

$

Одяг та текстиль

млрд

4

3,9

Що Україна найбільше продає до ЄС

мл

10

1

1,6

Руди, шлаки та зола

1,8

2рд

мл

Електричнi машини і устаткування Зернові культури Чорні метали

5

1,6

1

млрд

$

$ Джерело: Державна служба статистики України, дані за 2014 рік.


11

4

$

млрд

0,7

1,2

Наземні транспортні засоби, крiм залізничних

$

мл рд

1,8

2

1,5

Електричні машини і устаткування

3

1,4

2,

Папір та картон

3, 8

Що Євросоюз найбільше продає до України

Полімерні матеріали, пластмаси Фармацевтична продукція

2рд

мл

Котли, машини, апарати і механічні пристрої Енергетичні матеріали; нафта та продукти її перегонки

1рд

мл

$

$ Джерело: Державна служба статистики України, дані за 2014 рік.

ВАЖЛИВО Проблемою залишається структура українського експорту до Євросоюзу — значною мірою це напівсировинні матеріали. Така ситуація зумовлена успадкованою від СРСР структурою економіки та відсутністю реформ. Покращення інвестиційного клімату, розвиток малого і середнього бізнесу за сприяння Угоди про асоціацію можуть призвести до більшого виробництва товарів кінцевого споживання та високотехнологічних товарів, які Україна зможе продавати і до Євросоюзу.


12

МИТНА ЛІБЕРАЛІЗАЦІЯ — ЯК ЦЕ ВІДБУВАЄТЬСЯ У повному обсязі Зона вільної торгівлі в рамках Угоди про асоціацію створюватиметься протягом перехідного періоду у максимум  10  років. Кожна сторона зменшить або скасує мита на товари відповідно до встановлених графіків. Як було згадано вище, фактично Євросоюз в односторонньому порядку уже змінив свій тарифний розклад, надавши Україні автономні торговельні преференції. Поступове зменшення митних тарифів застосовуватиметься відносно базової ставки мита, зафіксованої в Угоді про асоціацію. Загалом Україна та ЄС скасують імпортні мита на близько 97% та 96,3% тарифів (тобто видів продукції) відповідно. Тобто, безмитний взаємний доступ до ринків діятиме стосовно майже всіх товарів, що імпортуються з України до ЄС і навпаки. Майже для всіх товарів з нульової ставкою митна лібералізація настає відразу.

Для промислових товарів  Негайне скасування діючих увізних мит — на  82,6% тарифів з боку України і щодо 91,8% — Євросоюзу;  Для решти встановлено перехідні періоди або ж (для деяких) застосування спеціальних захисних механізмів (наприклад щодо імпорту автомобілів та вживаного одягу з ЄС до України). Для сільськогосподарської продукції скасування ввізних мит на  35% тарифів Україною та 83% — Євросоюзом;  Україна запроваджує перехідні періоди тривалістю від 1 до 7 років для  52% тарифів, на  9,8%  — часткову лібералізацію та на 3% — режим безмитних тарифних квот;  Європейський Союз встановлює перехідні періоди тривалістю  3  та  7  років на  2% тарифів, а щодо найчутливіших товарів (14,9%) запропоновано доступ в рамках безмитних тарифних квот (див. наступний розділ).  Негайне

ВАЖЛИВО Таблиці зміни митних тарифів можна знайти в списку додатків до Угоди про асоціацію (Список додатків — Додатки IV розділу — Тарифний графік ЄС (або «Тарифний графік України» для імпорту товарів з ЄС).


КВОТИ НЕ ОЗНАЧАЮТЬ ЗАБОРОНУ У медіа можна зустріти помилкові твердження стосовно передбачених Угодою про асоціацію митних квот на низку товарів, експортованих з України до ЄС і навпаки. Наприклад, на початку березня 2015 року в багатьох ЗМІ з’явилися замітки під такими заголовками: «Українські аграрії достроково вичерпали чотири річні квоти експорту в ЄС». З них складається враження, що понад квотою експортувати до Євросоюзу продукцію вже не можна. Раніше цю тезу активно використовувала антиєвропейська пропаганда. Правильно вживати «чотири річні квоти безмитного експорту». Квотами є зафіксовані в угоді обсяги продукції, за які імпортер не мусить сплачувати мито. Це жодним чином не означає обмеження імпорту, продавати свою продукцію українські чи європейські виробники можуть і поза квотами. Євросоюз в рамках угоди встановив квоти на близько  30  найменувань української сільськогосподарської продукції. Ось деякі приклади річних квот.  Пшениця м’яка — 950 тис. тонн зі зростанням до 1 млн. тонн протягом п’яти років;  Кукурудза — 400 тис тонн зі зростанням до 650 тис тонн протягом п’яти років;  Ячмінь — 250 тис тонн зі зростанням до 350 тис тонн протягом п’яти років;

масло та молочні пасти — 1500 тонн зі збільшенням до 3000 тон протягом 5 років;  Яловичина — 12 тис. тонн;  М’ясо птиці та м’ясні напівфабрикати — 16 тисяч тонн з поступовим зростанням до 20 тис тонн протягом 5 років;  Цукор — 20 тис тонн.  Вершкове

Ефективність інструменту квот можна оцінити в порівнянні з експортною спроможністю тої чи іншої галузі. Треба мати на увазі, що певна українська сільськогосподарська продукція (наприклад, молочна станом на травень 2015 року) може не мати ще дозволу на експорт до Євросоюзу через невідповідність європейським стандартам. Цифри щодо використання Україною квот у 2014 році див. у розділі «Рекомендовані інфографіки». Усі квоти для імпорту з України до ЄС:  http://bit.ly/1FEUmVz Квоти для української продукції і митні тарифи поза квотами (публікація Торгово-промислової палати України) : http://www.ucci.org.ua/dnload/eur1_2.pdf

13


ЗАКОНОДАВЧІ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ УКРАЇНИ Одним із найважливіших елементів Угоди про асоціацію та умовою її успішної реалізації є гармонізація українського законодавства з директивами та регламентами ЄС. Усього Україна бере на себе зобов’язання адаптувати близько 300 нормативних актів Євросоюзу.

Гармонізація відбуватиметься поступово від часу набуття угодою чинності. Деякі сфери потребують ухвалення більшої кількості законів, деякі меншої. Наведені далі графіки ілюструють обсяги законодавчих зобов’язань України, часові рамки їх виконання та розподіл за сферами.

Графік виконання зобов’язань з гармонізації українського законодавства з нормами ЄС за роками 68

Рік 0

7

Рік 1

6

41

15

Рік 2 Рік 3

36

60

33

Рік 4

56

14

Рік 5 Рік 6

11

Рік 7

11

Рік 8 Рік 9

16

40

2

Рік 10 Рік 11

1

20

Джерело: Інститут економічних досліджень та політичних консультацій


1 1

Конкуренція

4

Державні закупівлі

4

Митне законодавство

4

Корпоративне право, облік та аудит Міжнародний морський транспорт

40 32

9 11

34

Телекомунікаційні послуги

6

32

Оподаткування

5

29

Охорона здоров’я

Графік виконання зобов’язань з гармонізації українського законодавства з нормами ЄС за сферами

30

15 15

16

Захист споживачів

30

Зафіксовані в нинішньому «порядку денному» пріоритети зокрема такі: конституційна реформа, реформа виборчого законодавства, запобігання корупції та боротьба за нею, реформа в сфері державного управління; судова реформа; реформа в сфері державних закупівель; судова реформа; податкова реформа; зовнішній аудит та реформування енергетичного сектору.

Аудіо-візуальна політика Поштові та кур’єрські послуги

44

15 Орієнтиром найважливіших завдань в контексті реалізації Угоди про асоціацію може бути Порядок денний асоціації. Це спільно затверджуваний (останній — у березні 2015 року) Україною та ЄС документ, який і визначає поточні пріоритети.

Енергетика Довкілля Фінансові послуги Технічне регулювання

20

Транспорт Соціальна політика Сільське господарство

Порядок денний асоціації на Урядовому порталі: http://bit.ly/1O9WKZd

10

Джерело: Інститут економічних досліджень та політичних консультацій

Прим. На сайтах міністерств також є розділи, присвячені галузевій імплементації Порядку денного асоціації.


16

УГОДА ПРО АСОЦІАЦІЮ І ЧЛЕНСТВО В ЄВРОСОЮЗІ В українському медіа-середовищі питання відносин з Євросоюзом часто зводиться до перспектив можливого членства України в ЄС. У тому числі коли йдеться про Угоду про асоціацію. Журналістам слід чітко розуміти: сам факт підписання Угоди про асоціацію або ж майбутнє набуття нею чинності не є інформаційним приводом для аналізу власне питання членства, прорахунку можливих термінів набуття його тощо. Інакше кажучи, ініційоване журналістом чи редактором інтерв’ю на цю тему або ж дискусія в ефірі виглядали би невиправданими. Однак оскільки питання членства в ЄС все ж часто мусується, уникнути цієї теми медіа не можуть. Принаймні, виникає необхідність компетентного коментування тих чи інших заяв або прогнозів. Стосовно зв’язку між Угодою про асоціацію та питанням членства в ЄС треба мати на увазі таке.

про асоціацію не містить згадок про можливість або неможливість членства України в Євросоюзі. «Ця Угода не визначатиме наперед і залишає відкритим майбутній розвиток відносин Україна-ЄС», — записано в преамбулі документу;  Угода є інструментом для реформ та перетворень. У разі якісного виконання її та інших євроінтеграційних зобов’язань, а також сприятливої внутрішньополітичної ситуації в ЄС питання членства може постати на порядку денному відносин з Євросоюзом;  У висновках Ради ЄС від 3 березня 2014 року записано, що «Угода не є кінцевою метою співпраці між Україною та ЄС». Це можна трактувати і як офіційне визнання можливої актуалізації питання членства в разі успішної реалізації угоди.  Угода

ВАЖЛИВО Часто можна зустріти термін «асоційоване членство», який застосовується до відносин України та ЄС після підписання Угоди про асоціацію. Це некоректно, оскільки такого терміну чи статусу у практиці Євросоюзу не існує. Саме поняття «членство» передбачає зобов’язання іншого рівня, ніж їх передбачає УА між ЄС та Україною. Наприклад, відрахування в бюджет ЄС. Правильно вживати «відносини асоціації». Україну можна також називати «держава, асоційована з Євросоюзом».


17

ЄВРОІНТЕГРАЦІЙНИЙ ДОСВІД ІНШИХ ДЕРЖАВ: СПІЛЬНЕ ТА ВІДМІННОСТІ Коли ми працюємо з тематикою Угоди про асоціацію, виникають гарні можливості для порівнянь та аналогій між Україною та іншими країнами з колишнього так званого «соціалістичного табору» , що пройшли шлях євроінтеграції або перебувають на ньому зараз.

мл

ECUрд

20

Торгівля між ЄС та Угорщиною, 1991–2000 рр.

Баланс Експорт з ЄС Імпорт в ЄС

1

1991 1992 1993 1994 1995 1996 1997 1998 1999 2000

ECмлрд5 U

Спільне для України та цих країн:  Євроінтеграція — це шлях від тоталітарної комуністичної системи до демократії та ринкової економіки;  Наявність з ЄС угод, що запроваджували відносини асоціації. Важливо, що угоди про асоціацію ЄС з краї­ нами колишнього «соцтабору» містили положення про вільну торгівлю. Як і у випадку України, було використано механізм тимчасового застосування угоди з метою якнайшвидшого запровадження торговельних положень. Можна досліджувати динаміку торговельних відносин між ЄС  та цими країнами після укладання угод про асоціацію, досвід ре-

форм та їхні результати. Все це та багато іншого є показовим та цікавим у порівнянні з українськими процесами. Наприклад, ось як виглядало у 1990-х роках зростання торгівлі Євросоюзу з Угорщиною (в тому числі після підписання 1991 року Угоди про європейську асоціацію).

10рд

мл

CU

E

5

млрд

ECU

*ECU — European currency unit. Грошова одиниця ЄС, що використовувалася для внутрішніх банківських розрахунків до запровадження євро.

Джерело: http://www.europarl.europa.eu/enlargement_new/statistics/ pdf/22a1_11_01_en.pdf


18 Хронологія підписання угод про асоціацію та деяких кроків з набуття членства в ЄС країнами центральної, східної та південно-східної Європи Країна Польща, Угорщина Чехія Болгарія, Румунія Словаччина Естонія, Латвія, Литва Словенія Хорватія Сербія Македонія Чорногорія Боснія і Герцеговина

Отримання перспектив членства 1993 1993 1993 1993 1993 1993 2000 2000 2000 2000 2000

Підписання угод и про асоціацію 1991 1993 1993 1993 1995 1996 2001 2008 2001 2007 2008

Заявка на вступ до ЄС 1994 1996 1995 1995 1995 1996 2003 2009 2004 2008 не подана

Албанія

2000

2006

2009

Вступ до ЄС 2004 2004 2007 2004 2004 2004 2013 Тривають переговори про вступ Має статус кандидата на вступ Тривають переговори про вступ Має статус потенційного кандидата на вступ Має статус кандидата на вступ

Прим. Угоди про асоціацію називаються для цих країн по-різному: угодами про європейську асоціацію (або європейськими угодами) для вступників 2004 та 2007 року і угодами про асоціацію та стабілізацію для країн Західних Балкан.

Відмінне: перспективи членства Відмінністю між зазначеними у таблиці державами та Україною є те, що всі вони мали або мають так звані перспективи членства. Для деяких ці «перспективи» було записано в угодах про асоціацію. Термін «перспективи членства» (або ж «європейські перспективи») досить часто можна зустріти в українському медіа-просторі. Насамперед в контексті прогнозів щодо надання чи ненадання Україні таких перспек-

тив (якщо йдеться про експертів), побажань чи відповідних вимог з боку української влади, а також найбільше дружніх до України країн ЄС. В контексті тематики Угоди по асоціацію або ж відносин з ЄС загалом важливо розуміти такі речі.  Надання тій чи іншій країні перспектив членства — це політична згода всіх держав- членів ЄС або ж запрошення на приєднання до нього тієї чи іншої країни за виконання нею необхідних умов;


19 членства не залежать від наявності чи відсутності угоди про асоціацію між Євросоюзом і тою чи іншою країною. Як видно з таблиці, переважна більшість згаданих у ній держав отримували такі перспективи до підписання угод про асоціацію;  Зазвичай європейські перспективи фіксують у підсумковому документі саміту ЄС — Європейської Ради;  Інструмент «перспектив членства» ЄС  застосовує для країн колишнього соцтабору. Зокрема, його не було задіяно щодо Кіпру та Мальти, які вступили до ЄС 2004 року). Наприклад, перспективи членства для Польщі, Чехії, Угорщини Словаччини, Словенії, Литви, Латвії, Естонії, Болгарії та Румунії було зафіксовано у червні 1993 року у підсумковому документі Європейської Ради у Копенгагені. Їх сформулювали лише двома реченнями: «Сьогодні Європейська Рада дійшла згоди щодо того, що асоційовані країни Центральної та Східної Європи, які того забажають, можуть стати членами Європейського Союзу. Приєднання станеться тоді, коли асоційовані країни будуть в змозі виконувати обов’язки членства через відповідність необхідним економічним та політичним критеріям». На  той час Польща та Угорщина вже мали угоди про асоціацію, а решта лише готувалися до їх укладання.  Перспективи

Заявка на вступ до ЄС Плани щодо подання заявки на вступ до ЄС час від часу озвучують українські політики або чиновники, в тому числі інколи з прив’язкою до виконання Угоди про асоціацію. Можна навіть почути конкретні дати. Журналістам при цьому важливо знати практику інших країн та неформальні правила Євросоюзу стосовно політики розширення. Зокрема:  Усі країни колишнього соцтабору подавали заявку на вступ тоді, коли вже мали перспективи членства;  Немає сенсу рахувати і прогнозувати терміни щодо тих чи інших формальних кроків на шляху до ЄС ( в тому числі щодо заявки): це залежить від ситуації в кожній окремій країні та оцінки цієї ситуації Європейським Союзом;  Час подачі заявки на вступ не можна прив’язувати до дати підписання чи набуття чинності Угодою про асоціацію – це незалежні процеси;  Коли країна подає заявку на вступ, вона повинна мати неформальні гарантії того, що жодна з держав ЄС не заблокує прийняття Союзом заявки.

ВАЖЛИВО 1987 року заявку на вступ до ЄС подала Туреччина, не маючи при цьому ані формальної згоди держав Євросоюзу на це, ані узгодженої позиції всередині ЄС щодо можливості її членства загалом. В результаті заявка пролежала «замороженою» 10 років — лише 1997-го Європейська Рада визнала, що Туреччина може в перспективі приєднатися до ЄС, і дала добро на подальше просування в напрямку членства.


20

ДЕ ШУКАТИ ІНФОРМАЦІЮ: ДЖЕРЕЛА ТА ЕКСПЕРТИ В Україні досить добра ситуація з експертним середовищем, спеціалізованим на питаннях Євросоюзу. Водночас у медіа з’являється чимало некомпетентних коментарів, суджень та прогнозів, зумовлених недостатньою обізнаністю коментаторів із тематикою ЄС. У тому числі з боку знаних політиків, політологів чи експертів. Тому журналістам дуже важливо мати принаймні базове розуміння цієї тематики та звертатися за коментарями чи консультаціями до якісних експертів чи компетентних організацій. У цьому посібнику ми даємо деякий (звичайно ж, не вичерпний) перелік можливих джерел інформації та коментарів. 1. АНАЛІТИЧНІ ЦЕНТРИ

Інститут економічних досліджень та політичних консультацій Інститут та його фахівці є надійним джерелом якісної інформації про економічний аспект відносин Україна-ЄС, зокрема що стосується передбаченої Угодою про асоціацію глибокої та всеосяжної Зони вільної торгівлі. Рекомендовані експерти: Ігор Бураковський, голова правління; Вероніка Мовчан, керівник Центру економічних досліджень (міжнародна торгівля, мита, нетарифні бар’єри, регіональна інтеграція, моделювання торгівельної політики), Оксана Кузяків (бізнес-клімат, розвиток малого і середнього бізнесу), Олег Нів’євський — аграрна політика, санітарно- та фіто санітарні заходи). Більше експертів — на сайті організації. Тел. +380 44 278 63 42 Ел.пошта: institute@ier.kiev.ua www.ier.com.ua

Інститут світової політики Спеціалізується на міжнародних питаннях, у тому числі багато уваги приділяє відносинам Україна-ЄС. Рекомендовані експерти: Альона Гетьманчук, директор; Сергій Солодкий, перший заступник директора; Катерина Зарембо, заступник директора. Тел. +380 44 253 55 57, +380 44 253 53 58 Ел. пошта: info@iwp.org.ua www.iwp.org.ua Аналітична група Da Vinci Аналітичний центр з досить широким спектром діяльності, в тому числі що стосується міжнародних відносин. Рекомендовані експерти: Анатолій Баронін, директор. Тел. +38 044 227 22 98, +38 067 758 77 98 Ел. пошта: director@davinci.org.ua www.davinci.ag Міжнародний центр перспективних досліджень Один із провідних українських аналітичних центрів. Має у своїй структурі департамент з питань зовнішньої політики та євроінтеграції. Рекомендовані експерти: Василь Філіпчук, голова правління; Володимир Притула, директор з питань стратегічного розвитку. Більше експертів — на сайті організації. Тел. +38 044 253 44 82


21 Ел. пошта: office@icps.kiev.ua www. icps.com.ua Українский центр сприяння інвестиціям та торгівлі Незалежна некомерційна організація. Одним із завдань декларує сприяння всебічній імплементації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС Рекомендовані експерти: Тетяна Сліпачук, голова правління. Тел. +38 044 389 5000 Ел.пошта: info@tradecenter.org.ua www.tradecenter.org.ua Центр політичних студій та аналітики Аналітична громадська організація. Займається низкою сфер, важливих для успішного виконання Угоди про асоціацію та євроінтеграції України в цілому: підвищення прозорості та підзвітності органів влади, державні закупівлі, бюджетна політика, боротьба з корупцією, зміцнення місцевої демократії тощо. Рекомендовані експерти: Ольга Будник (директор), Сергій Карелін (бюджетна політика), Андрій Марусов (боротьба з корупцією). Більше експертів — на сайті організації. Тел. +38 (067) 506 8162 Ел. пошта: office[@]cpsa.org.ua www.cpsa.org.ua Агенція європейських інновацій Громадська організація, метою якої є розширення співробітництва між Україною та ЄС у сфері інформаційно-комунікаційних технологій, по-

новлюваних джерел енергії, сільського господарства, охорони здоров’я, науки та досліджень. Рекомендовані експерти: Іван Кульчицький, президент. Тел. +380509292396, +380959388233 Ел. пошта: info@aei.org.ua, kul.ivan@gmail.com www.aei.org,ua Діксі Груп Аналітичний центр, що спеціалізується на енергетичних питаннях, в тому числі енергетичних відносинах України та ЄС. Рекомендовані експерти: Олена Павленко, експерт з енергетичних питань. Ел. пошта: uaenergy@gmail.com www.ua-energy.org «МАМА-86» Всеукраїнська громадянська екологічна організація, її співробітники компетентні в екологічному аспекті Угоди про асоціацію. Рекомендовані експерти: Ганна Голубовська-Онісімова, голова Координаційної ради ; Зоряна Міщук, виконавчий директор. Більше експертів — на сайті організації. Тел. +38 044 234 69 29, 227 02 57, +38 067 403–26–09 Ел. пошта: info@mama-86.org.ua www.mama-86.org.ua


22 Київський національний економічний університет В університеті діє Кафедра європейської інтеграції, викладачі якої можуть коментувати питання євроінтеграції широкого спектру, в тому числі економічних відносин між ЄС та Україною. Рекомендовані експерти: Чужиков Віктор, завідувач кафедрою. Більше експертів — на веб-сторінці кафедри. Тел. +38 044 371 61 45 Ел. пошта: keint@kneu.edu.ua www.meim.kneu.edu.ua/ua/depts6/evrointegracii Громадська організація «Інтерньюз-Україна» Працює переважно в медійній сфері, зокрема проводить регулярні заходи для підвищення рівня висвітлення тематики ЄС в українських ЗМІ. Рекомендовані експерти: Володимир Єрмоленко, керівник Європейського відділу. Тел. +380 44 458 44 40 Ел. пошта: info@internews.ua www. internews.ua Європейська бізнес-асоціація Провідна організація міжнародного бізнесу в Україні, з фахівцями якої можна говорити в тому числі і про реалізацію Угоди про асоціацію. Має у своїй структурі галузевих спеціалістів, а також представників у регіонах. Рекомендовані експерти: Анна Дерев’янко, виконавчий директор. Більше експертів — на сайті організації. Тел. +38 044 496 06 01

Ел.пошта: office@eba.com.ua, Anna.Derevyanko@eba.com.ua www.eba.com.ua 2. ПРОЕКТИ ТА ІНІЦІАТИВИ

«Гармонізація системи державних закупівель в Україні зі стандартами ЄС» Проект фінансується Євросоюзом, націлений на сприяння реформі системи державних закупівель та підтримку розвитку системи державної допомоги в Україні. Рекомендовані експерти: Юджин Стюарт, керівник проекту; Валентин Деревянкін, заступник керівника проекту. Тел: +380 44 286 0313 Контакт для медіа: Оксана Сапіга, спеціаліст зі зв’язків з громадськістю oksana.sapiga@ua.crownagents.com www.eupublicprocurement.org.ua «Програма секторальної підтримки для усунення технічних бар’єрів у торгівлі між Україною та ЄС» Програма Європейської Комісії, в рамках якої ЄС надає Україні фінансову допомогу для реформування сфери технічного регулювання та максимального використання можливостей Угоди про асоціацію. Рекомендовані експерти: Стефанос Іоакімідіс, керівник проекту; Дмитро Луценко, експерт з технічного регулювання та стандартів ЄС для промислового виробництва.  Тел. +38 044 451 87 41


23 Ел. пошта: office@epukraine.com www.ukr.no-trade-barriers.com «Вдосконалення системи контролю безпечності харчових продуктів в Україні» Проект Євросоюзу, спрямований на приведення законодавства, інституційної інфраструктури та системи державного контролю України у сфері безпечності харчових продуктів у відповідність до регуляторної та адміністративної політики і практик ЄС. Рекомендовані експерти: Яна Добідовська, експерт проекту. Тел. +38 044 2795270 Контакти з медіа: Ірина Проценко. Ел. пошта: ifssu2014@gmail.com, i_protsenko@ukr.net.  www.vet.gov.ua («Міжнародне співробітництво» — «Проект технічної допомоги») Інформаційна кампанія «Сильніші разом!» Проект, метою якого є інформування громадян України щодо переваг співпраці з Європейським Союзом та використання можливостей, пов’язаних з Угодою про асоціацію. Координатор — Любов Акуленко. Ел. пошта: press@strongertogether.org.ua www.strongertogether.org.ua «Інформування щодо Угоди про асоціацію: що це означає для мене?» Ініціатива Представництва ЄС в Україні.  Метою є інформаційна допомога українському малому та середньому бізнесу для підготовки до бізнес-середовища, що буде впроваджено завдяки імплементації Угоди про асоціацію.

Прес-центр проекту: Вікторія Макеєнко. Ел. пошта: makeenko@keycommunications.ua www.europa-torgivlia.org.ua Громадська ініціатива «Європа без бар’єрів» Провідна українська експертна організація з візових питань. Рекомендовані експерти: Ірина Сушко, Мар’яна Кузьо. Тел. +38 044 238 68 43 Ел. пошта: iryna.sushko@ukr.net, maryana.kuzio@gmail.com, info. novisa.ewb@gmail.com www.novisa.org.ua Угода мерів Започаткована ЄС  ініціатива, в рамках якої місцеві та регіональні органи влади ( в тому числі з України) беруть на себе добровільні зобов’язання підвищувати енергоефективність та нарощувати використання відновлюваних джерел енергії на своїх територіях. Рекомендовані експерти: Святослав Павлюк, координатор проекту в Молдові, Білорусі та Україні. Тел.+38 032 253 87 04, +38 032 253 87 05 Ел.пошта: svyatoslav.pavlyuk@eumayors.eu www.uhodameriv.eu Реанімаційний пакет реформ Ініціатива громадських активістів, експертів та журналістів, що об’єдналися для пришвидшення реформування країни. Займаються ре-


24 формами, в тому числі передбаченими Угодою про асоціацію або іншими євроінтеграційними зобов’язаннями України. Рекомендовані експерти: Тарас Шевченко (медіа), Дмитро Котляр (права людини і верховенство права), Олексій Хмара (боротьба з корупцією), Оксана Величко (судова реформа). Більше експертів — на сайті ініціативи. Тел.+38 067 401 20 48 Ел.пошта: platforma.reform@gmail.com www.platforma-reform.org

Парламентський комітет асоціації Це передбачена Угодою про асоціацію структура, яка складається з депутатів Верховної Ради та Європарламенту. Зв’язатися з членами комітету можна через контакти на їхніх персональних сторінках, їхні персональні сайти або в соціальних мережах. Склад делегації Європарламенту:  http://www.europarl.europa.eu/ delegations/en/d-ua/home.html Склад делегації Верховної Ради: http://bit.ly/1JiJkIV 4. ПЕРСОНАЛІЇ

3. ОФІЦІЙНІ СТРУКТУРИ

Представництво Євросоюзу в Україні У складі представництва є Відділ преси та інформації, працівники якого можуть коментувати події або допоможуть зв’язатися зі співробітниками відділів місії, компетентними у тій чи іншій тематиці. Тел. +38 044 390 8010 Ел. пошта: delegation-ukraine-press@eeas.europa.eu www. eeas.europa.eu/delegations/ukraine/index_uk.htm Представництво України при Європейському Союзі Зв’язки з пресою: Кулій Аліса, другий секретар. Тел. +32 2 340 98 60 Ел. пошта: ak.pmeu@gmail.com, pm_eu@mfa.gov.ua www.ukraine-eu.mfa.gov.ua

Олександр Сушко Співголова Платформи громадянського суспільства Україна — ЄС, науковий директор Інституту євроатлантичного співробітництва. Тел. +380 44 238 68 43 Ел. пошта: sushko6@ukr.net www.ieac.org.ua Тарас Качка Віце-президент з питань стратегічного розвитку Американської торгівельної палати Експерт з питань передбаченої Угодою про асоціацію ГВЗВТ, учасник української делегації під час переговорів з її створення. Тел. +38 044 490 58 00 Ел. пошта: tkachka@chamber.ua www.chamber.ua


25 Олег Рибачук Голова і співзасновник громадської організації Центр.UA, колишній віце-прем’єр з питань євроінтеграції. Тел. +38 067 232 69 23 Ел. пошта: ua.centre@gmail.com www. centreua.org Олег Мирошніченко Бізнес-консультант, раніше працював у торговій секції Представництва Європейського Союзу в Україні. Експерт з питань торгівлі та виходу на ринок ЄС. Ел. пошта: oleh.myroshnichenko@gmail.com Ростислав Томенчук Голова правління Українського інституту міжнародної політики. Експерт з питань транскордонного співробітництва. Ел. пошта: r.tomenchuk@uiip.org.ua www.uiip.org.ua Ігор Гут Партнер шведського проекту Develop Your Business. Експерт з питань виходу на ринки ЄС. Тел. +38 067 63 74 874, +38 067 68 11 595 www.dyb.ua

Роберт Хорольський Експерт з питань права ЄС, радник юридичної фірми «ОМП». Може коментувати юридичні аспекти відносин Україна-ЄС, в тому числі що стосується Угоди про асоціацію. Ел. пошта: r.khorolskyy@omp.ua Андреас Умланд Німецький політолог, тривалий час проживає та працює в Україні. Серед іншого спеціалізується на європейських питаннях, експерт з загальних відносин Україна-ЄС. Ел.пошта: andreas.umland@stanfordalumni.org Михайло Гончар Президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ», експерт з енергетичних питань, в тому числі в контексті відносин Україна — ЄС. Тел. +38 044 507 01 98 Ел.пошта: geostrategy@ukr.net www.geostrategy.org.ua Дмитро Шульга Директор Європейської програмної ініціативи Міжнародного фонду «Відродження». Експерт з загальних питань відносин Україна — ЄС. Тел. +38 044 461 95 00 Ел. пошта: shulga@irf.ua www.irf.ua


26 5. РЕКОМЕНДОВАНІ ПУБЛІКАЦІЇ

Існує низка присвячених Угоді про асоціацію або так чи інакше пов’язаних з нею публікацій, які можуть допомогти журналістам у розумінні тематики. Рекомендуємо кілька з них. 1. Брошура «Асоціація ЄС-Україна: що це дасть вам?» (Представництво ЄС в Україні, 2012 рік). Публікація призначена для масового читача і представляє собою загальний огляд угоди, її завдань та філософії. Містить перелік переваг, які може принести асоціація пересічним громадянам. www.eeas.europa.eu/delegations/ukraine/documents/virtual_library/ association_115x170_uk.pdf 2. Брошура «ЄС-Україна: поглиблена та всеохоплююча зона вільної торгівлі» (спільна публікація Євросоюзу, Міністерства закордонних справ України та Міністерства економічного розвитку і торгівлі, 2013 рік). Брошуру присвячено винятково передбаченій угодою ГВЗВТ:  механізмам її реалізації, перевагам і ризикам для бізнесу, інструментам вирішення спорів тощо. www.eeas.europa.eu/delegations/ukraine/documents/virtual_library/ dcfta_guidebook_uk.pdf 3. Економічна складова Угоди про асоціацію між Україною та ЄС:  наслідки для бізнесу, населення та державного управління. Видання Інституту економічних досліджень і політичних консультацій. Ця інформаційно-роз’яснювальна публікація побудована на аналізі двох розділів угоди («Торгівля й питання, пов’язані з торгівлею» та «Економіч-

не і галузеве співробітництво»). Журналісти є однією з цільових груп публікації. 2014 рік. www.ier.com.ua/files//publications/Books/Economic_web.pdf 4. «Базовий посібник з інтернаціоналізації бізнесу та виходу на ринки Європейського Союзу». Журналістам корисний для розуміння тематики торгівлі з ЄС. В посібнику описано алгоритми та практичні поради щодо виходу на європейський ринок. Автор  — Олег Мирошніченко. Видано фондом «Відродження», 2015 рік. www.export-ua.blogspot.com 5. «Ведення бізнесу з Європейським Союзом: керівництво для експортерів-початківців» Електронна публікація, яка роз’яснює принципи функціонування ринку ЄС, законодавчі та ринкові вимоги до товарів при їхньому експорті до ЄС. Видано за сприяння Посольства Великої Британії в Україні. Автор — Галина Перепелиця. www.exportdesk.org.ua/files/e/1/e160b7e-doingbusinesseu-guide-rev. pdf 6. Брошура «10-річчя розширення ЄС 2004» Публікацію було приурочено до ювілею найбільшого в історії ЄС розширення. Може бути корисною під час роботи над порівнянням інтеграції до ЄС України та інших постсоціалістичних країн. Представництво ЄС в Україні, 2014 рік.


27 www.eeas.europa.eu/delegations/ukraine/documents/virtual_library/ 10th_anniversary_uk.pdf 7. «Життя європейців» Цикл публікацій, присвячених повсякденному життю мешканців Європейського Союзу. Ініціатива реалізується ГО «Інтерньюз-Україна» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». www.internews.ua/2014/09/life-of-europeans 6. КОРИСНІ ІНФОГРАФІКИ

Існує досить багато візуалізацій, що дуже допомагають зрозуміти складну тематику Угоди про асоціацію. Рекомендуємо деякі з них. 1. «Переваги та виклики асоціації з ЄС» (Інститут економічних досліджень та політичних консультацій) www.ier.com.ua/files//Projects/2013/EU_Ukraine/Infographics_ DCFTA.pdf 2. Цикл присвячених УА тематичних робіт сайту Тексти.org.ua – Охорона довкілля www.texty.org.ua/action/file/download?file_guid=50329 – Захист прав споживачів www.texty.org.ua/action/file/download?file_guid=48909 – Соціальна політика і освіта www.texty.org.ua/action/file/download?file_guid=49788

– Експорт продукції сільського господарства www.texty.org.ua/mod/datavis/apps/ugoda/int_5.html – Експорт послуг www.texty.org.ua/mod/datavis/apps/ugoda/int_7.html – Переваги для малого і середнього бізнесу www.texty.org.ua/action/file/download?file_guid=49177 – Державні закупівлі www.texty.org.ua/action/file/download?file_guid=49924 – Наука, технології та космос www.texty.org.ua/action/file/download?file_guid=49847 3. Дорожня карта євроінтеграційних реформ www.strongertogether.org.ua/wp-content/uploads/2015/02/ euroreforms_road_map-UKR.jpg 4. Використання Україною експортних квот у 2014 році: www.eurointegration.com.ua/articles/2015/01/29/7030160/view_ print 5. Як ЄС відкриває свій ринок для України (деякі підсумки надання Євросоюзом Україні автономних торгівельних преференцій): www.coopeuukraine.files.wordpress.com/2015/ 03/eu_5-02_ ua.jpg 6. План дій з візової лібералізації (що Україна має зробити для скасування віз Євросоюзом): www.novisa.org.ua/bezvizovadoroga-mizh-ukrayinoyu-ta-yes


28 7. СПЕЦІАЛІЗОВАНІ ВЕБ-САЙТИ ТА ПРОГРАМИ

Європейська правда www.eurointegration.com.ua Провідний спеціалізований на тематиці відносин ЄС — Україна сайт. Містить новини, коментарі та аналітичні статті. Значну увагу приділено висвітленню Угоди про асоціацію. ЕС-Плюс. Новости Евросоюза www.euplus.info Російськомовний інформаційно-аналітичний ресурс. Багато новин про ситуацію в Євросоюзі, українська тематика присутня масово. Євроньюз ua.euronews.com Сторінка україномовної служби каналу «Euronews». Представництво ЄС в Україні www.eeas.europa.eu/delegations/ukraine/index_uk.htm На головній сторінці сайту є стрічка найголовніших новин Євросоюзу та його відносин з Україною. Новини співпраці з ЄС  (бюлетень Представництва ЄС в Україні) www.ukraine-eu.mfa.gov.ua/ua Ще один інформаційний канал представництва, велику увагу присвячено проектам ЄС в Україні.

Представництво України при ЄС www.ukraine-eu.mfa.gov.ua/ua Переважно офіційна інформація, яка стосується брюссельських подій у відносинах України та Євросоюзу. «Вікно в Європу» www.5.ua/projects/Vikno-v-Yevropu-26.html Інформаційно-аналітичний тижневик, присвячений в основному проектам ЄС в Україні та Угоді про асоціацію. Виходить щочетверга на 5 каналі. «Громадське. Європа» www.hromadske.tv Присвячена європейській тематиці програма на Громадському ТБ, виходить щочетверга. EUobserver www.euobserver.com Один з провідних брюссельських веб-сайтів, спеціалізованих на тематиці ЄС. Містить фахове висвітлення поточних подій, в тому числі що стосується відносин між Євросоюзом та Україною. Euractiv

www.euractiv.com Один з провідних брюссельських веб-сайтів, так само спеціалізованих та тематиці ЄС. Порівняно з попереднім, є більше аналітичним та коментарійним. Традиційно досить багато уваги приділяє Україні.


29 КОРИСТУЙТЕСЯ СОЦІАЛЬНИМИ МЕРЕЖАМИ

Соціальні мережі можуть бути джерелом різноманітної інформації про події, що стосуються відносин України та Євросоюзу, та ефективним засобом комунікації з метою підготовки матеріалів. Насамперед це стосується Twitter та Facebook. Twitter можна використовувати для стеження за поточними новинами. Західні дипломати та політики використовують цю мережу для акцентування на певних подіях чи лаконічного окреслення позиції з того чи іншого питання. Для зручності радимо скористатися опцією «Списки», завдяки якій можна зібрати дотичні до тематики ЄС та його відносин з Україною аккаунти і створити таким чином концентроване джерело інформації. На Facebook також можна стежити за подіями, однак разом із тим ця мережа є майданчиком для дискусій, в тому числі щодо євроінтегра-

ції України. Свої погляди на ті чи інші події чи питання тут висловлюють політики, експерти, чиновники. Для отримання коментарів з ними можна зв’язатися особисто через їхні сторінки. Так само присутні у мережі чимало аналітичних центрів та громадських організацій, що займаються європейською тематикою. Крім того, у Facebook існує низка відкритих груп, учасники яких цікавляться питаннями Євросоюзу та відносин України з ним. Водночас слід мати на увазі, що соціальні мережі використовують часто і для поширення неправдивої або неперевіреної інформації, просування інтересів певних політиків чи політичних сил і так далі. Тому професійним журналістам слід бути обережними з інформацією звідти, брати її лише від перевірених джерел та від надійних експертів.

ВАЖЛИВО Настійливо не рекомендовано користуватися повідомленнями російських медіа (у тому числі інформаційних агенцій), коли йдеться про Україну, Євросоюз або відносини між ними. Найчастіше там закладено потрібний російській пропаганді сигнал або ж застосовано маніпулятивні прийоми: виривання окремої фрази з цитати, некоректний заголовок, свідоме перебільшення чи применшення значимості того чи іншого твердження, вкраплення правдивої інформації до загалом неправдивого контенту тощо.


30

ШИРША АСОЦІАЦІЯ Незважаючи на незавершеність процесу ратифікації Угоди про асоціацію вона уже стала ключовим елементом відносин України та Євросоюзу. Однак існують й інші важливі напрямки, які не стосуються напряму УА, але доповнюють її. Все разом це створює перспективи так званої «ширшої асоціації». Наприклад, Україна є учасницею Договору про заснування Енергетичного співтовариства. Реалізація нею зобов’язань в рамках цього документу означає таку ж глибоку інтеграцію в енергетичний ринок ЄС, яку передбачено ГВЗВТ в сфері торгівлі. На практиці це означатиме, зокрема, більшу конкуренцію на ринках газу та електрики на користь споживачів та посилення енергетичної незалежності України. Станом на червень 2015 року готовий до підписання ще один важливий інтеграційний документ — Угода про спільний авіаційний простір, яку ще називають «Угодою про відкрите небо». Набуття нею чинності має призвести до лібералізації ринку повітряних послуг, більшої конкуренції на ньому, збільшення взаємних можливостей авіаперевізників України та ЄС працювати на ринках одне одного. Питання скасування Євросоюзом віз на короткострокові поїздки для українців залежить від виконання Україною Плану дій з візової лібералі-

зації і також є одним із найцікавіших для медіа. Досягнення цього Україною також означатиме визнання з боку ЄС реформ у сферах боротьби з корупцією, безпеки, управління міграцією, прикордонного контролю, громадського порядку, забезпечення прав і свобод людини та інших. Важливою в сьогоднішні скрутні часи є фінансова допомога Євросоюзу — це ще одна окрема тема для медіа. Тим більше, що надання з боку ЄС коштів зазвичай обумовлюється проведенням Україною реформ, які також так чи інакше стосуються завдань та мети асоціації з ЄС. На особливу увагу медіа заслуговує «Контракт з розбудови держави». Це підписана у травні 2014 року угода між Україною та Євросоюзом, яка передбачає надання з боку ЄС гранту у розмірі 355 млн. євро, а з боку Києва — зобов’язання з проведення комплексу реформ з особливим наголосом на покращенні державного управління та посиленні боротьби з корупцією. Зрештою, Україна ще з 1985 року є членом Ради Європи. Відповідні членські зобов’язання багато в чому тотожні сенсу асоціації з Євросоюзом. Вони передбачають демократизацію країни, дотримання принципу верховенства права та прав людини.


Асоціація з ЄС у ваших медіа: посібник для журналістів (укр.)  
Read more
Read more
Similar to
Popular now
Just for you