Експертне дослідження здійснювалося ГО «ІнтерньюзУкраїна» в рамках проєкту «Сприяння Інтернет свободі в Україні», що фінансується Державним департаментом США через Американську асоціацію юристів та її Фонд правосуддя та освіти. Зміст цієї публікації є цілковитою відповідальністю ГО «Інтерньюз-Україна» і не обов’язково відображає офіційну позицію Американської асоціації юристів.
Автори: Віталій Мороз, Ігор Розкладай
Децентралізація інтернету в Україні: огляд та переваги Наприкінці січня 2022 року українське видання «Економічна правда» видала оглядовий матеріал у стилі найчастіших запитань «Блекаут, відключення мобільного зв’язку та інтернету: чи можливо це та як діяти». Попри розуміння, що російський режим і надалі розігруватиме карту окупованих районів Донецької та Луганської областей, простий українець не міг би собі уявити, що менш ніж за місяць почнеться одна з найкривавіших сторінок новітньої української історії з трагедією Бучі, Бородянки, бомбардуванням Маріуполя… Територію окуповують, знищуючи цивільну інфраструктуру: газопроводи, водопостачання, електрику. Ремонтувати такі об’єкти суттєво складно через прицільні обстріли або замінування. Не стали винятком і пошкодження інформаційних каналів. Ще в перші дні агресії атакували апаратну Київську телевежу, що призвело до загибелі цивільних поруч з меморіалом жертвам Голокосту. Сподівання рашистів на те, що вдасться відрізати українців від інформації та комунікації зі світом, а ще й приховати власні злочини, не справдилися. Так, на окупованих територіях, через те що немає світла чи фізичного контролю над провайдерами, існують проблеми з інтернетом, утім, загальноукраїнський блекаут не стався. Причин цього кілька: децентралізовані канали, відсутність жорсткого контролю над мережами та допомога Ілона Маска з його супутниковим інтернетом Starlink. Рання поява українського інтернету та його бурхливий розвиток не випадковість, адже Україна здавна славилася своїми інженерами, та й не можна забувати про перший радянський комп’ютер МЕОМ, зібраний у 1948– 1950 роках саме в Києві. Академік Глушков, творець Інституту кібернетики АН УРСР, мав концепцію загальнодержавної автоматизованої системи збору та оброблення інформації, яка могла б ще в 1960‑х стати першою мережею в межах держави. Однак радянське керівництво не підтримало цю ідею, і все обмежилося кількома вузькоскерованими проєктами для військових. Очевидно, економічна спрямованість мережі Глушкова мала лякати радянське керівництво, яке керувалося не ідеями ефективності, а максимальною трудовою зайнятістю як засобом ідеологічної боротьби на «прогнилому заході». Автоматизоване оброблення інформації, хай навіть на тих примітивних швидкостях та обсягах пам’яті, рано чи пізно показало б, що «король таки голий». Повільний розпад СРСР, викликаний обвалом світових цін на нафту, Афганістан, чорнобильська катастрофа, децентралізаційні процеси, порушення логістичних ланцюжків зосереджували діяльність держави та апарату на важливіших проблемах. Саме тому перші спроби долучитися до всесвітньої мережі держава випустила з уваги. 1
Історичне з’єднання 19 грудня 1990 року Юрія Яновського з Міжгалузевого наукового центру технології програмування «Технософт» з мережею через московський вузол заклало ідею розвитку українського інтернету як цілком низової ініціативи. Навесні 1991 року «Технософт» з неофіційним натоді доменом ts.kiev.ua почав виконувати функцію постачальника інтернет-послуг (internet service provider, ISP). І це лише на два роки пізніше від першого у світі інтернет-провайдера the World, який почав надавати комерційний доступ звичайному споживачу в листопаді 1989 року. 1 грудня 1992 року IANA делегує домен.ua двом інтернет-фахівцям Олегові Волощуку та Ігореві Свиридову, яких обрала спільнота. А 2001 року адміністрування домену.ua перейшло до спеціально створеного ТОВ «Хостмайстер». На відміну від Росії, де управління доменом.ru ще з 1994 року опинилося в афілійованих з державою інституціях, доменом.ua, навіть попри спробу у 2003–2009 роках передати його Українському мережевому інформаційному центру (нині управляє кириличним доменом «.укр»), і далі керує «Хостмайстер», тобто приватна компанія. Поява першого інтернет-провайдера була дуже прагматичним рішенням. Вартість телефонного зв’язку ставило питання руба: або заробляти на цьому, або припиняти ці експерименти. Така історія знайома тим, хто користувався комутованою лінією зв’язку наприкінці 1990‑х — на початку 2000‑х років. Крім недешевих тарифів на сам інтернет, доводилося оплачувати рахунки за телефонний зв’язок незалежно від того, що його якість не давала витягнути й половини швидкості 56‑кілобітного модему. Утім, навчання інформатики в школах та закладах вищої освіти й молодіжна культура, яка досить швидко зрозуміла всі переваги нового явища з його легальним, а частіше й нелегальним контентом: софтом, музикою, книгами, а також можливістю спілкуватися швидко й без кордонів, формували ринок масового споживача, який у час пандемії показав, що інтернет переважив як джерело інформації традиційні медіа. Держава вже давно намагається регулювати діяльність інтернет- провайдерів. Постійним полем битви є намагання врегулювати встановлення спеціального обладнання, яке контролюватиме трафік і виявлятиме порушників. Така практика поширена в авторитарній Росії, що призводить до накладення адміністративних штрафів та кримінального переслідування інтернет-користувачів. Інша сфера — запровадження так званої системи Notice and takedown, за якою мають діяти провайдери, якщо порушено авторське право. Законопроєкт про медіа зобов’язує інтернет-провайдерів блокувати грубих порушників. Та й указ президента 2017 року про блокування російських соцмереж на практиці працював не завжди: деякі провайдери свідомо виступали проти блокувань, щоправда, з початком війни це їм коштувало втраченого бізнесу. Чи можливий великий український інтернет-щит на кшталт Великого китайського фаєрволу? На таке запитання важко відповісти однозначно. Але відомо, що досягнути абсолютної чистоти інтернету не вдалося жодній країні, крім Північної Кореї, де є лише один вихід в інтернет, який жорстко контролює держава. Українські інтернет-провайдери роками розбудовували свої фізичні мережі як до кінцевого споживача, так і поєднуючи їх з усіма країнами-сусідами, виходячи на іноземні точки обміну трафіком. Наприклад, у публікації 2011 року вже зниклого порталу ProIT наведено такі напрями каналів зв’язку: Словаччина, Польща, Угорщина, Німеччина, Австрія, 2
Нідерланди, Білорусь та Росія з потужністю каналів до 10 гігабітів/секунду. Уже 2016 року, за даними аналізу порталу Liga.net, пропускна здатність зовнішніх каналів становить понад 1,2 терабіта/секунду. Якщо на початку 2000‑х була лише єдина точка обміну трафіком (такий собі аналог пересідних станцій у метрополітені) між провайдерами UA-IX, то на сьогодні таких точок не менше ніж три: UA-IX, DTEL–IX, Giganet.ua. Звісно, в усій цій конфігурації українського споживача мало б затурбувати питання, а що там з каналами в РФ? Станом на 2015 рік в Україні щонайменше чотири великі провайдери мали російське походження чи афіліацію. В аналітиці «Економічної правди» згадано про 60% контролю трафіку з боку Росії. Утім, це було до санкцій. Про проблеми топології мереж згадано в обох матеріалах, та й пошук у відкритих джерелах показує, що такі дані не є загальнодоступними. Із вторгненням РФ провайдери стали об’єктом атаки російських окупантів. Наприклад, в окупованому Херсоні трафік перескерували через окупований Крим. Очевидно, така комутація не стала проблемою, адже після окупації у 2014 році кримці певний час і далі отримували трафік з України й канали ніхто не від’єднував. З окупованими донецькими та луганськими регіонами ситуація складніша. Трафік спрямовували через Ростов-на-Дону, Санкт- Петербург, а в певних випадках Traceroute показувала шлях трафіку через Китай. Пошкоджена інфраструктура, об’єкти критичної інфраструктури та військові отримали новий спосіб відновлювати зв’язок за допомогою терміналів Starlink Ілона Маска. Такі дії зумовили контрдії з боку Росії, яка намагалася глушити зв’язок та GPS. Не обійшлося без погроз і колишнього прибічника російського нацизму, а нині — голови Роскосмосу Дмітрія Роґозіна на адресу Ілона Маска. Відсутність єдиного входу інтернету в країну є очевидною перевагою в інформаційній безпеці, коли окупанти не можуть заблокувати весь доступ до всесвітньої мережі: провайдерів високого рівня в Україні кілька, і кожен має не один канал інтернету. У випадку перебоїв або стороннього втручання в провайдерів є способи відновити трафік. Допомога Starlink стала суттєвим ляпасом окупантам і водночас найбільшим тест-драйвом цієї системи в екстремальних умовах, зокрема в контексті глушіння. Однак через нестачу прозорості ринку створилися казуси, коли користувачі відчували негаразди з трафіком, викликані спецопераціями РФ проти власних громадян, адже ще рік тому частина трафіку проходила через країну-агресора.
3
Хронологія збоїв у роботі інтернету під час війни Кібератаки як частина гібридної війни нерідко є одним з попередніх етапів розгортання повномасштабних воєнних операцій. У підготовці до вторгнення Росія здійснили надпотужні DDoS-атаки проти України 14 січня та 15 лютого 2022 року. Ціллю атак були урядові сайти та інформаційні мережі. Певний час ключові урядові сайти були недоступними для користувачів, а інформаційні мережі, ймовірно, пошкоджені. За 12 годин до вторгнення, у середу 23 лютого близько 16:00, розпочалася нова DDoS-атака на Україну — близько пів години не відкривалися сайти Кабінету Міністрів України, МЗС України, Служби безпеки України, поліції Києва, МВС України, Міністерства оборони України, Верховної Ради та інших установ. Паралельно Росія ініціювала проти України й складніші атаки: 23 лютого запустила вірус-троян HermeticWiper, щоб уразити українські урядові комп’ютери. Точних даних щодо втрат немає, однак фахівці зі сфери кібербезпеки припускають, що вірус уразив сотні урядових комп’ютерів в Україні. На перший день війни Росія атакувала не тільки Україну, а й країни ЄС, щоб зруйнувати внутрішні комунікації всередині українського уряду та між військовими. 24 лютого РФ запустила зловмисне програмне забезпечення AcidRain, що вразило модеми й маршрутизатори супутникового зв’язку німецької компанії Viasat. Обладнання саме цієї компанії забезпечувало зв’язок для українського уряду. Як наслідок, AcidRain стерло всі дані в системі й вимкнуло термінали. За оцінками дослідників, з ладу вийшло 30 000 терміналів. Український уряд вистояв проти всіх цих атак. Навіть більше, він передбачив ризики ймовірного вторгнення РФ і завчасно підготував рішення про обороноздатність країни, зокрема захист критичної інфраструктури. Ці рішення мали забезпечити стійкість комунікацій у країні в умовах війни, розширивши технічні можливості комунікаційних мереж.
24 лютого 2022
Нацкомісія з електронних комунікацій (НКЕК) схвалила рішення дозволити трьом ключовим операторам використовувати резервні частоти в діапазоні 3G та 4G. Розширення частот було пов’язане зі значними міграційними процесами під час війни, однак поширювалося на тільки на західні області України, а й на всю територію країни. Того самого дня оператори мобільного зв’язку та Укртелеком оголосили, що надаватимуть послуги зв’язку навіть тим абонентам, у яких нульовий чи від’ємний баланс на рахунках. За словами представників Укртелекому, це стосувалося приблизно 50 тисяч абонентів провайдера.
4
25 лютого 2022 Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба зазначив, що мобільні оператори 15 країн скасували плату за телефонні дзвінки в Україну на знак солідарності з Україною.
26 лютого 2022 Мобільні оператори «Київстар», «Vodafone Україна» та Lifecell заблокували доступ до своїх мереж абонентам з Росії та Білорусі. Це стало безпрецедентним одностороннім кроком, адже такі дії суперечать міжнародним правилам комунікації. Як наслідок, абоненти російських та білоруських мереж мобільного зв’язку, а це переважно військовики, не могли користуватися українськими мережами в роумінгу й тому згодом полювали за українськими sim-картками та мобільними телефонами.
4 березня 2022 Міська влада Києва звернулася до інтернет-провайдерів з проханням під’єднати сховища міста до вайфаю, оскільки «комунікація і швидкий доступ до інформації наразі мають величезне значення». Станом на 16 березня понад 200 бомбосховищ мали доступ до вайфаю, а ініціативу підтримали 19 провайдерів. Схожий рух поширився на інші міста України. У Києві за під’єднанням можна стежити за допомогою сайту https://wifi.kyivcity.gov.ua/. Станом на 15 травня доступ до вайфаю був у 815 бомбосховищах.
7 березня Мобільні оператори «Київстар», «Vodafone Україна» та Lifecell запустили послугу національного роумінгу, що дало абонентам змогу перемикатися вручну між мережами в разі проблем зі зв’язком. Оператори оголосили, що національний роумінг запустять передусім у Харківській, Херсонській, Сумській, Полтавській, Дніпропетровській, Запорізькій, Донецькій, Луганській, Кіровоградській та Миколаївській областях, потім — у Чернігівській, Житомирській, Черкаській та Вінницькій областях і згодом на всій території України.
12 березня В Одесі встановили перші термінали супутникового зв’язку Starlink, які надав Україні Ілон Маск, щоб забезпечити доступ до супутникового інтернету в разі виникнення проблем з доступом до традиційної мережі. Stalink почали постачати ще наприкінці лютого, після того як очільник Мінцифри Михайло Федоров звернувся у твіттері до Ілона Маска з проханням забезпечити Україну доступом до супутникового інтернету.
13 березня Регулятор НКЕК заявив, що приймає заявки від провайдерів для відновлення пошкоджених бойовими діями мереж зв’язку. Кошти на відновлення мали надійти як підтримка від європейських регуляторів та партнерів. 5
17 березня 2022 В Україні розпочала працювати міжнародна електронна платіжна система PayPal. Це рішення є тимчасовим і діятиме на території України до 30 червня. Жителі України дістали змогу перераховувати та виводити гроші на українські банківські картки. Щоб скористатися PayPal, треба створити обліковий запис, зареєструвавши свою електронну адресу та номер телефону як ідентифікатори особи для переказу коштів. Українські волонтери нині активно використовують PayPal, щоб збирати кошти на допомогу армії та для гуманітарних потреб.
6 квітня 2022 Задля підтримки українських провайдерів у часи війни міжнародна асоціація Global NOG Alliance запустила ініціативу «Keep Ukraine Connected». Мета — надати гуманітарну цифрову допомогу у вигляді постачання обладнання від світових телекомунікаційних компаній. У співпраці з Асоціацією правовласників та постачальників контенту (АППК) та Інтернет Асоціацією України (ІнАУ), а також за підтримки уряду західні партнери збирають та відправляють до України необхідне телекомунікаційне обладнання.
Березень — квітень 2022 Від початку бойових дій у багатьох областях України агресор завдавав значних ушкоджень інфраструктурі населених пунктів. Через обстріли руйнувань зазнали як обладнання, так і комунікації провайдерів, що пролягали в містах та між містами. Як наслідок, користувачі провідного інтернету втрачали зв’язок — від Ірпеня до Маріуполя. Українські провайдери не припиняли працювати й під час бойових дій та відновлювали пошкоджену інфраструктуру, щойно фіксували обриви кабелів. Фотографії фахівців провайдера Best в Ірпені, що відновлювали кабелі під час евакуювання населення під обстрілами облетіли весь світ. Загалом проблеми зі зв’язком відчули мешканці всіх областей, де велися бойові дії, однак провайдери оперативно відновлювали роботу мереж у Київській, Чернігівській, Сумській, Харківській, Донецькій та Миколаївській областях. Децентралізація українського інтернету відіграла значну роль у забезпеченні сталого зв’язку для жителів населених пунктів України. Водночас провайдери зазнали збитків з огляду на пошкодження інфраструктури, зруйновані та розграбовані офіси (Best), а також з огляду на масову міграцію населення, що становила 6,5 мільйона осіб станом на травень 2022 року. Через зменшення доходів провайдери також почали звертатися до своїх абонентів з проханням вчасно сплачувати абонплату.
6
Урядові відповіді на російську агресію в аспекті інтернеттехнологій 26 лютого про створення української ІТ-армії для боротьби на кіберфронті повідомив міністр цифрової трансформації Михайло Федоров. У спільноті нині понад 270 тисяч користувачів, й адміністратори телеграм-каналу запрошують користувачів долучатися до DDoS-атак проти російських сайтів. На каналі IT-армії вже заявили, що найбільшою перемогою в кібервійні став злам російського сервісу RuTube. Водночас до кібератак на користь України з перших днів війни активно доєдналася міжнародна хакерська група Anonymous. Вони стверджують, що пошкодження коду RuTube — це саме їхня заслуга. З території РФ також проводять атаки проти українських сайтів. Усередині березня Міністерство юстиції та Middleware запустили чатбот для месенджерів Viber, Telegram, який дає змогу фіксувати злочини проти людяності з боку РФ під час російсько-української війни. За допомогою чатбота користувачі можуть надсилати інформацію про порушення прав людини, захоплення територій, убивства та катування українців, бомбардування міст тощо. Юристи фіксують, оформлюють та опрацьовують такі ситуації, і згодом вони ляжуть в основу міждержавної заяви України проти Російської Федерації в Європейському суді з прав людини. Крім того, ключові правозахисні організації в Україні об’єдналися в коаліцію з документування воєнних злочинів «Україна. П’ята ранку». Коаліція співпрацює з урядом, і юристи коаліції опрацьовують інформацію, яку надають користувачі через чатботи. Також в Україні діє коаліція громадських організацій «Трибунал для Путіна», що теж документують події, у яких вбачають ознаки злочинів за Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини). Український уряд з допомогою розробників активно долучився до створення чатботів, щоб протидіяти агресору через збір інформації від українських громадян. Добірка таких чатботів містить: @stop_russian_war_bot створили в СБУ. За його допомогою користувачі можуть повідомити про війська й техніку окупантів, а також про диверсійно- розвідувальні групи РФ. @ukraine_avanger_bot створили в Кіберполіції для повідомлень про виявлені мітки, які лишають окупанти для наведення цілей для обстрілів.
7
@evorog_bot створили в Мінцифрі. За його допомогою користувачі можуть повідомляти про пересування російської техніки чи окупантів, вказуючи їхню точну геолокацію, а також фото та відео. @DzvinokDruguBot створили в команді бізнесмена Дмитра Дубілета. «Дзвінок другу» дозволяє безплатно подзвонити на номери знайомих і родичів у Росії та Білорусі, щоб розповісти правду про війну в Україні.
Ініціативи щодо децентралізації інтернету та роботи в умовах від’єднання зовнішнього інтернету З початком повномасштабного російського вторгнення в Україну доступ до стабільного та надійного інтернету стало одним з критичних питань як усередині України, так і поза її межами. Досвід спроб авторитарних режимів придушити голоси онлайн, як це було в Білорусі 2020‑го, Казахстані 2021‑го, не давав оптимістичних прогнозів щодо повноцінного функціонування вільного інтернету в Україні в умовах війни. Регіони, що їх окупував ворог (як-от Херсонщина), передусім опинилися в зоні ризику через потенційне від’єднання від інтернету або ж зміну маршрутизації трафіку через цензуровані російські сервери. 24 лютого 2022 року команда технічних фахівців за сприяння канадської компанії eQualit.ie відкрила українським користувачам доступ до зашифрованих чат-серверів Matrix на основі клієнта Element, який працює в локальних мережах провайдерів. Перші сервери почали працювати в Києві, Харкові та Одесі, і сотні місцевих користувачів почали комунікувати між собою, обмінюватися повідомленнями про ситуацію в містах в умовах війни та тримати зв’язок з рідними через закриті кімнати. Згодом до мережі серверів https://dcomm.net.ua/ приєдналися Миколаїв, Херсон, Рівне, Львів. А кількість пропонованих сервісів децентралізованого інтернету зросла до п’яти, включно з месенджерами Briar, Delta Chat, браузером CENO та NewNode VPN.
8
Ключові риси сервісів dComms — це максимальний захист приватності (повністю зашифровані комунікації) та можливість розгорнути їх на локальних серверах, щоб надати змогу користувачам залишитися в «обмеженому» онлайні в умовах офлайну та бути на зв’язку із зовнішнім світом. Станом на травень 2022 року сервіси не стали масовими, однак працюють як резервні майданчики для користувачів з початку російського вторгнення. Значна кількість світових технологічних компаній почала пропонувати українським користувачам можливість безплатно чи розширено користуватися своїми сервісами. Передусім ідеться про деанонімізацію в інтернеті, а саме користуванням сервісами VPN: Tunnerbear запропонував користувачам з України 100 Гб безплатного трафіку; Vpnunlimited надав рік безплатного користування для українських користувачів; ClearVPN став безплатним на території України. Водночас учасники організації «Український кіберальянс» оновили безплатний VPN-сервіс на основі клієнта OpenVPN для українських користувачів. Від’єднання інтернету та перемаршрутизація трафіку стала однією з гострих проблем у тимчасово окупованих регіонах, як-от у Херсоні. З перших днів російського вторгнення Херсонщина опинилася в окупації, однак певний час українські оператори та провайдери забезпечували стабільний зв’язок у регіоні. 30 квітня цілковито від’єднали інтернет українських провайдерів у Херсонській області: окупаційні війська пошкодили інфраструктуру. Спроби України відновити зв’язок через комунікаційне обладнання Миколаївської області не були успішними. Паралельно на Херсонщині зник мобільний зв’язок. Частковий доступ до інтернету для жителів області відновили через кілька годин, але метрика свідчила, що від початку травня інтернет- трафік маршрутизують через Росію. Окупанти почали реалізовувати план від’єднання Херсонщини від української інфраструктури та скеровували трафік через російську інфраструктуру з окупованого Криму. Своєю чергою, це збільшувало ризики стеження й цензури в інтернеті з боку Росії. Маршрутизацію змінили в одного з локальних провайдерів — SkyNet. Власник SkyNet намагався обґрунтувати маршрутизацію через Росію, мовляв, це для доступу жителів Херсона до інтернету. Через чотири дні зв’язок тимчасово повернувся: українська сторона знайшла технологічні рішення його відновити. Однак уже 13 травня російські військові захопили приміщення херсонського провайдера Status, від’єднали комунікаційне обладнання та погрожували його забрати за відмову під’єднуватися до мережі окупованого Росією Криму. Зв’язок з локальними серверами знову втратили.
9
Співпраця з техгігантами в умовах війни та протидія дезінформації З початком російської агресії основні інтернет-гіганти, такі як Meta, Google, Twitter та Microsoft, по-різному реагували на виклики, пов’язані з війною.
Meta Протягом останніх років компанія Meta активно вивчала український досвід, взаємодіючи з різними суб’єктами та вивчаючи такі явища, як дезінформація і використання алгоритмів з неправомірною метою, та виловлюючи координовану неавтентичну поведінку. Очевидно, такі зусилля були спрямовані після скандалів з Cabridge Analytica через геноцид у М’янмі. Ще до війни компанія розпочала налагоджувати співпрацю з локальними акторами, формуючи мережу так званих довірених партнерів та фактчекерів. Безперечно, ідеться про співпрацю з урядовими агенціями на кшталт кіберполіції, де розв’язують питання захисту дітей чи протидії суїцидам, а також з організаціями громадянського суспільства. 27 березня 2020 року дві поважні фактчекінгові організації StopFake та VoxCheck стали партнерами Facebook у протидії дезінформації та боротьбі з порушеннями стандартів спільноти. За рік до цього ЦЕДЕМ, одна з перших українських ГО, став довіреним партнером. Згідно з політикою Facebook, назви та кількість партнерів не розголошують, але з початком війни за рекомендаціями вже наявних партнерів їхню кількість збільшили. Основна перевага такої взаємодії — отримувати сповіщення про небезпечні тенденції та локальні контексти, які дають змогу краще налаштувати штучний інтелект або проводити ручну модерацію. Така взаємодія особливо важлива в контексті захисту медіа та модерування надскладних категорій, як-от гумор і сатира. Крім цього, Meta активно блокувала ботоферми як вияв неавтентичної поведінки. Найвідомішим випадком стало блокування популярних, водночас абсолютно непрозорих сайтів Znaj та Politeka. 26 лютого 2022 року Meta оголосила про створення центру спеціальних операцій, у якому працюють експерти з усієї компанії та цілодобово стежать за платформою. Уже в березні запрацювали механізми для іноземців щодо підтримки міжнародних гуманітарних організацій, які надають допомогу Україні. З’явилися блоки актуальних новин з надійних засобів масової інформації, таких як «Суспільне мовлення», «Лівий берег» тощо. Крім того, з’явилася функція «заблокувати профіль», що унеможливлює доступ осіб, які не входять до «друзів» у профілі людини, що особливо важливо для людей у зонах окупації. 10
Щодо російських ЗМІ, то Meta додала позначку, що це урядова агенція, і їх заборонили просувати у фейсбуку. Найбільш контроверсійною історією залишається блокування дописів за згадку бійців «Азову». Просте згадування в новинах, а з початком війни в дописах про оборону «Азовсталі» користувачі отримували попередження або блокування. Причиною цього може бути злитий у мережу перелік небажаних акторів (Facebook Dangerous Individuals and Organizations List), який містить згадку про батальйон «Азов» (та його засновника Андрія Білецького) як організацію, що поширює ненависть. Таке блокування навіть стало предметом розмови між Meta і Міністерством цифрової трансформації.
Google Компанія Google та її відеохостинг YouTube активно підтримують Україну в її захисті від російської окупації. Серед відомих кейсів — блокування пошти та ютуб-каналу Держдуми РФ, розкриття даних усіх військових об’єктів РФ, блокування платежів з території РФ та каналів пропагандиста Соловйова й ватажка «ДНР» Пушиліна. Крім того, YouTube видалив понад 70 тисяч каналів, які виправдовують чи підтримують російську агресію. Очільник Мінцифри Михайло Федоров 24 травня 2022 року оголосив, що його відомству спільно з Міністерством освіти та науки вдалося домовитися про партнерство з Google for Education, що передбачає передавання Україні 43 000 ноутбуків Chromebook для викладачів за підтримки ЮНЕСКО. Google також має програму довірених партнерів, проте загальнодоступної інформації про напрям діяльності цієї ініціативи немає. Утім, коли користувачі помітили підозрілі позначки, компанія досить швидко реагувала на такі повідомлення й проводила перевірку. Також на час війни заборонила редагувати карти. Аналогічно існують можливості неурядовим організаціям надсилати скарги в межах робочих контактів, їх оперативно розглядають. Водночас українські ютуб-блогери скаржаться, що мають проблеми з відеохостингом щодо використання епітетів на адресу окупантів. Аналогічна проблема є і у фейсбуку.
Twitter Twitter, як інші платформи, оголосив про свої активності. Ще з 2020 року Twitter почав позначати державні російські медіа та не просував їх на своїй платформі. З 28 лютого біля понад 280 тисяч твітів розмістили спеціальну позначку, що означає, що твіт пов’язаний з російськими інфоресурсами, а також що цей допис матиме менше охоплення. Аналогічно до Meta Twitter видаляє дезінформацію. Крім того, Twitter просуває новини про Україну у своїх потоках.
11
Microsoft З початком війни Microsoft призупинила діяльність у Росії та відкрила безплатне використання своїх хмарних сервісів для українських користувачів до кінця 2022 року. Крім того, уряд України планує співпрацювати з Microsoft щодо документування воєнних злочинів РФ. На початку квітня компанія заявила, що запобігла хакерській атаці на урядові інституції. Робота великих технологічних платформ помітна й корисна. Водночас в умовах війни в Україні будь-які блокування навіть на добу можуть мати високу ціну: від нездобутої вчасно інформації до загибелі людини; від неможливості подати точку й важливу інформацію загроженим громадам до охолоджувального ефекту свободи слова та підштовхування користувачів до вільніших, але непрозорих платформ на кшталт телеграму. Розробити правила поширення та модерування контенту в умовах воєнних дій, а надто в умовах оборонної війни — це необхідний крок, щоб збалансувати інтереси платформи й зберегти здорове середовище, захистити інтереси людей країни, яку атакують, та свободу слова.
12