ДодаткидоЕстер
РОЗДІЛ10
4ТодіМардохейсказав:«Богзробивце».
5Бояпам’ятаюсон,якийбачивяпроцісправи,ініщо зньогонезбулося
6Маленькеджерелосталорічкою,істалосвітло,і сонце,ібагатоводи:цярічкаЕстер,зякоюцар одруживсяізробивїїцарицею 7АдвадраконицеЯтаАман.
8Анародизібралися,щобзнищитиім'яюдеїв: 9АмійнародцеІзраїль,щокликавдоБогаібув спасений,боГосподьспаснародСвій,іГосподь визволивнасвідусіхтихлих,іБогучинивзнаменнята великічудеса,якихнебулосередпоган
10Томувінкинувдважереби:одиндлянародуБожого, аіншийдлявсіхязичників
11Іцідважеребиприйшливгодину,ічас,іденьсуду передБогомсередусіхнародів.
12ТожБогзгадавпронародСвійівиправдав спадщинуСвою
13ТомутіднібудутьдлянихумісяціАдарі, чотирнадцятоготап'ятнадцятогоднятогожмісяця,із зборами,радістютавеселістюпередБогом,з поколіннявпоколіннянавікисередЙогонароду.
РОЗДІЛ11
1НачетвертийрікправлінняПтолемеятаКлеопатри Досифей,якийназивавсебесвященикомілевитом,та Птолемей,йогосин,принеслицепосланнязФуріма, яке,заїхнімисловами,булотимсамим,іщойого витлумачивЛісимах,синПтолемея,якийбуву Єрусалимі.
2НадругомуроціцарюваннявеликогоАртаксеркса, першогоднямісяцяНісана,Мардохей,синЯіра,сина Семея,синаКісая,зплеменіВеніямина,бачивсон;
3Вінбувюдеєм,живумістіСузи,бувзнатною людиноютаслуживприцарськомудворі
4Вінтакожбуводнимізполонених,яких Навуходоносор,царВавилону,вивіззЄрусалиму разомзЄхонією,царемЮдейським;іосьщобулойого сном:
5Осьшумметушні,громи,землетруситагамірна землі!
6Іось,вийшлидвавеликідракони,готовідобою,і їхнійкрикбувгучний
7Інаїхнійкрикусінародиприготувалисядобою,щоб воюватизправеднимилюдьми
8Іосьденьтемрявийбезвісності,гореймуки,горей великийгаласназемлі.
9Івесьправеднийнародбувстривожений,боячись власногозла,ібувготовийзагинути 10ТодівоникликалидоБога,івідїхньогокрику,ніби змаленькогоджерела,сталасявеликаповінь,аж великавода
11Зійшлосвітлойсонце,ісмиренніпіднеслися,і поглинулиславу
12КолижМардохей,якийбачивцейсоніте,щоБог постановивзробити,прокинувся,вінпам'ятавпроцей сонідоночібажавусімасиламидізнатисяйого.
1МардохейжевідпочивудворізГаватоютаТаррою, двомаєвнухамицарятавартовимипалацу 2Івінпочувїхнізадуми,ірозвідавїхнінаміри,і дізнався,щовонизбираютьсянакластирукинацаря Артаксеркса,ітомувінпосвідчивцаряпроних
3Тодіцардопитавдвохєвнухів,іпіслятого,яквони зізналися,їхзадушили
4Іцарсклавлітописпроціподії,іМардохейтакож записавпроце.
5ТожцарнаказавМардохеюслужитипридворіізаце винагородивйого
6ОднакАман,синАмадата,аґагітянин,якийбувдуже поважанийуцаря,намагавсядокучатиМардохеюта йогонародовічерездвохцарськихєвнухів
РОЗДІЛ13
1Осьщобулонаписановлисті:Великийцар Артаксеркспишеоцекнязямтанамісникам,щопід йогокерівництвом,відІндіїдоЕфіопії,устадвадцяти семипровінціях.
2Післятогояставволодарембагатьохнародівімав владунадусімсвітом,непишаючисьсвоєювладою, алезавждиповодячисьсправедливоталагідно,ямав намірпостійновлаштовуватидлясвоїхпідданих спокійнежиття,зробитисвоєкоролівствомирнимі відкритимдляпереходудонайвіддаленішихкраїв,щоб відновитимир,якогобажаютьусілюди 3Колижяспитавсвоїхрадників,якцеможназробити, Аман,щопереважавмудрістюсереднас,буввизнаний засвоюнезміннудоброзичливістьтанепохитну вірність,імавчестьдругогомісцявцарстві, 4Оголосивнам,щоповсіхнародахсвітурозсіяний певнийзлийнарод,якиймаєзакони,суперечнівсім народам,іпостійнозневажаєзаповідіцарів,такщо об'єднаннянашихцарств,якемизчестюплануємо,не можевідбутися
5Отже,мирозуміємо,щоцейнародєдинийпостійно протистоїтьусімлюдям,відрізняючисьдивнимчином своїхзаконівізавдаючизланашомустану,чинячивсе можливезло,щобнашецарствонезміцніло.
6Томуминаказали,щобусі,когоАман,призначений надцимисправамиінаступнийпіслянас,письмово позначиливам,разомзїхнімидружинамитадітьми, булиповністюзнищенімечемїхніхворогів,безжодної милосердятаспівчуття,чотирнадцятогодня дванадцятогомісяцяАдарацьогороку: 7Щобті,хтоколисьітеперєзлими,одногодняз насильствомпішливмогилуітакназавжди влаштувалинашісправидобреібезпроблем. 8ТодіМардохей,розмірковуючипровсіділаГосподні,
11ТиГосподьусього,інемаєлюдини,якамоглаб протистоятиТобі,щоєГосподь.
12Тизнаєшусе,іТизнаєш,Господи,щояне вклонивсягордомуАманунізпрезирства,нізгордості, нізбажанняслави.
13БоямігбиздоброюволеюзарадиспасінняІзраїля цілуватипідошвийогоніг
14Алеязробивце,щобнеставитиславилюдської вищезаславуБожу;інебудупоклонятисянікому, крімТебе,Боже,інебудуробитицьогозгордістю
15Атепер,ГосподиБожеіЦарю,помилуйнародТвій, боїхніочізверненінанас,щобзнищитинас;вони хочутьзнищитиспадщину,щобулаТвоєювідпочатку.
16Незневажайчастки,якутивизволивізЄгиптудля себе
17Почуймолитвумоюібудьмилосерднимдо спадщиниТвоєї;обернигоренашенарадість,щобми жили,Господи,іславилиім'яТвоє;інезнищуйусттих, хтохвалитьТебе,Господи.
18ІвесьІзраїльпалкокликавдоГоспода,боїхня смертьбулапередїхнімиочима
РОЗДІЛ14
1ЦарицяЕстертакож,боячисьсмерті,звернуласядо Господа,
2Іскинулазсебепишнийодягсвій,таодяглаодяг горятажалоби,ізамістьдорогоціннихмазейпокрила головупопеломтагноєм,ідужеупокориласвоєтіло,і всімісцярадостісвоєїнаповниларозірванимволоссям
3ІвонамолиласядоГоспода,БогаІзраїлевого,кажучи: Господимій,ТиєдинийнашЦар!Допоможимені, покинутійжінці,яканемаєпомічника,крімТебе!
4Бонебезпекамоявмоїйруці.
5Зюностімоєїчувявплеменімогороду,щоТи, Господи,взявІзраїляз-поміжусіхнародів,інаших батьківз-поміжусіхїхніхпредків,щоботримативічну спадщину,іТивиконавусе,щообіцявїм
6АтепермизгрішилипередТобою,томуТивіддав насурукинашихворогів, 7Бомипоклонялисяїхнімбогам:Господи,Ти праведний
8Однакїхневлаштовує,щомивгіркомуполоні,|але вонипоранилисвоїхідолів, 9щобвонизруйнувалите,щоТиустамиСвоїми постановив,ізнищилиТвоюспадщину,ізамкнули устатих,хтоТебехвалить,іпогасилиславуТвого домутаТвогожертовника, 10Івідкрийустаязичникам,щобвонипроповідували хвалуідоламізвеличувалитілесногоцарянавіки 11Господи,недайСвогоберланікчемним,інехайне сміютьсязнашогопадіння,алеоберниїхнійзадум протисамихсебетазробиприкладомтого,хтопочав цепротинас
12Пам’ятай,Господи,іявиСебевчаснашогогоря,і дайменісміливість,ЦарюнародівіГосподивсієїсили 13Дайменікрасномовнісловавмоїхустахперед левом,нахилітьйогосерцедоненавистідотого,хто воюєзнами,щоббувкінецьйомутавсім,хтодумаєз нимоднодумно.
14АлевизволинасСвоєюрукоюідопоможимені, спустошеному,якийнемаєіншоїдопомоги,крімТебе
15Тизнаєшусе,Господи;Тизнаєш,щояненавиджу
16Тизнаєшмоюпотребу,боягидуюзнакоммого пишноти,щонамоїйголовівтідні,колияявляюсебе, ігидуюним,якганчіркою,щолізевгорло,іненошу його,колиперебуваюнасамоті
17ІщотвояслужницянеїлазаАмановимстолом,іщо янедужецінувалацарськийбенкет,інепилавина ливнихжертв
18Інемалатвояслужницяжодноїрадостівіддня,як менепривелисюди,аждоцьогодня,окрімТебе, Господи,БожеАвраама.
19О,Ти,Божемогутній,надусіма,почуйголос покинутихівизволинасзруклиходіїв,івизволимене відмогостраху.
РОЗДІЛ15
1Анатретійдень,коливоназакінчиласвоїмолитви, вонаскинулазсебежалобнийодягіодягласвій пишнийодяг.
2І,пишноприбравшись,воназакликалаБога,Якийє спостерігачеміспасителемусьогосущого,івзялаз собоюдвохслужниць:
3Інаоднувонаспиралася,нібитримаючись витончено;
4Аіншайшлазанею,підтримуючиїїшлейф.
5Ібулавонарум'янавіддосконалостісвоєїкраси,а обличчяїїбуловеселетадужеприємне,алесерцеїї буловтривозівідстраху.
6Потім,пройшовшикрізьусідвері,вонасталаперед царем,якийсидівнасвоємуцарськомутроні, одягненийувсісвоївеличнішати,щосяялизолотомта дорогоціннимкамінням;івінбувдужестрашний
7Тоді,піднявшисвоєвеличнеобличчя,вінпильно подививсянанеї.Царицяжупала,зблідла, знепритомнілатавклониласяголовідівчини,щойшла попередунеї
8ТодіБогзмінивдухцаряналагідність,ітойустраху зіскочивзтрону,обійнявїї,ажпокивонанеприйшла дотями,івтішивїїніжнимисловамитасказавїй: 9Естеро,щосталося?Ятвійбрат,небійся!
10Тинепомреш,хочнашазаповідьбудезагальною: підійдиближче
11Ітодівінпіднявсвійзолотийскіпетріпоклавйого їйнашию, 12Іобійнявїї,тайсказав:«Скажимені».
13Тодівонасказалайому:«Ябачилатебе,панемій,як ангелаБожого,імоєсерцестривожилосявідстраху передтвоєювеличчю»
14ДивнийбоТи,Господи,іобличчяТвоєповне благодаті
15І,говорячице,вонавпалавіднестями
16Тодіцарзанепокоївся,івсійогослугипочалиїї втішати
1ВеликийцарАртаксеркскнязямтанамісникамста двадцятисемипровінційвідІндіїдоЕфіопії,івсім нашимвірнимпідданим,вітання
2Багатохто,чимчастішешануєтьсявеликою щедрістюсвоїхмилостивихкнязів,тимгордішимстає, 3Інамагайтесязавдаватишкодинелишенашим підданим,але,немаючизмогизнестидостатку, вживайтезаходівіпротитих,хточинитьїмдобро, 4Івідбираютьнелишевдячністьулюдей,алей підносятьсяславнимисловамирозпусників,якініколи небулидобрими,думаютьвониуникнути справедливостіБога,якийбачитьусетаненавидитьзло 5Частотакожгарнісловатих,комудовіренокерувати справамиїхніхдрузів,роблятьбагатьох,хтомаєвладу, співучасникаминевинноїкровітаогортаютьїх непоправнимилихами, 6Зманюючибрехнеютаобманомсвоєїрозпусноївдачі невинністьідобротукнязів
7Тепервиможетепобачитице,якмивжезаявляли,не стількиздавніхісторій,скількиякщодослідите,що булозлодіяноостаннімчасомчереззгубнуповедінку тих,хтонегіднопоставленийпривладі.
8Імиповиннідбатипромайбутнійчас,щобнаше царствобулотихимімирнимдлявсіхлюдей, 9Якзмінюючинашіцілі,такізавждиоцінюючи очевидніречізбільшрівномірногопідходу 10БоАман,македонянин,синАмадати,бувши чужинцемперськоїкровітадалекимвіднашоїдоброти, іякчужинецьприйнявнас, 11Вінздобувтакумилість,якумивиявляємокожному народові,щойогоназивалинашимбатькоміпостійно шануваливсінаступніособиаждоцаря
12Алевін,немаючисвоєївеликоїгідності,хотів позбавитинасцарстватажиття, 13Вонивсілякимитахитримиобманамипрагнулинам погибелі,якіМардохея,якийврятувавнашежиттяі постійноздобуваєнашедобро,такінепорочноїЕстер, учасницінашогоцарства,зусімїхнімнародом
14Бовіндумав,щотакимчином,знайшовшинасбез друзів,перенесецарствоперсівдомакедонян. 15Алемизнаходимо,щоюдеї,якихцейлиходійвидав наповнезнищення,неєзлочинцями,аживутьза найсправедливішимизаконами:
16ІщобвонибулидітьмиВсевишньогоі Наймогутнішого,живогоБога,якийвлаштувавцарство якдлянас,такідлянашихпрабатьків найпрекраснішимчином
17Тожвамвартозробитидобре,невиконавшилистів, надісланихвамАманом,синомАмадати.
18Ботого,хточинивціречі,повісилибіляворітСузи зусієюйогородиною.Бог,щоправитьусім,швидко мститьсяйомузайогозаслугами
19Тожопублікуйтекопіюцьоголиставусіхмісцях, щобюдеїмогливільножитизасвоїмизаконами 20Івидопоможетеїм,щобтогождня,тринадцятого днядванадцятогомісяцяАдара,вонимогли помститисяїм,хтовчасїхньогогоряповстаненаних
21БоВсемогутнійБогобернувдлянихнарадістьдень, уякийвибранийнародмавбизагинути 22Тожвибудетесвяткуватийогояквеликийдень середвашихсвят,якденьсвяткування, 23Щобізараз,івмайбутньомубулабезпекадлянасі добрепостраждалихперсів,адлятих,хтозмовляється протинас,пам'яткапрознищення
24Томукожнемістотакраїна,якінечинитимутьтак,