Kontrakty#33-35

||||||||||||||||||||||||||||| СПОЧАТКУ гАРНі новИНи ||||||||||||||||||||||| Роздрібна вартість нафтопродуктів станом на 03.08.2010 р., грн/л

На думку першого віцепрем'єра, єдиною галуззю української економіки, що не вийшла із кризи, залишається хімпром. Проте восени Андрій Клюєв очікує пожвавлення в хімічній промисловості — у міру зростання попиту й цін на мінеральні добрива.

Засновник ТзОВ «Газета «Галицькi контракти» Президент Віктор ОДИНЕЦЬ

Київ АР Крим Дніпропетровська обл. Донецька обл. Львівська обл. Харківська обл.

Генеральний директор, шефредактор Сергій ІВАНОВМАЛЯВІН Заступник генерального директора Свiтлана БАНАС Виконавчий директор Володимир КРИВОЛАП Директор з реклами Оксана БОБРОВСЬКА Директор зі збуту Оксана ХОДОРОГ Директор з маркетингу Андрій САВЧЕНКО Редакція Головний редактор Яна МОЙСЕЄНКОВА Заст. головного редактора Дмитро ФІОНІК Відповідальний секретар Анна АНДРЕЄВА Артдиректор Сергій ГЕТУН Ре­дак­цій­на гру­па Ма­рія Бон­дар На­дія Гон­Ча­рук Кос­тян­тин Дру­же­ру­Чен­ко Кос­тян­тин Крав­Чук Ксе­нія Порт­на Вік­то­рія Ру­ден­ко Ган­на Сай­Чен­ко Оле­на Струк Во­ло­ди­мир Хо­мЯ­ков Адреса редакцiї: 03680, м. Київ, вул. Боженка, 84 (44) 3915175 79035, м. Львів, вул. Зелена, 109 (32) 2702713 факс: (32) 2760787 Email: gazeta@gc.kiev.ua www.kontrakty.ua www.kontrakty.com.ua Розміщення реклами: (44) 3915193 3915194 3915195 Для регіональних РА: (32) 2702262 2762905 Email: reklama@gc.kiev.ua Збут, т./факс: Київ (44) 3915190 3915191 Усі права належать редакції Контрактів

Матеріал публікується на правах реклами

Скраплений газ

7,72 7,80 7,58 = 7,71 7,66 = 7,56 =

6,96 = 7,02 6,85 = 6,94 6,89 = 6,81 =

4,05 = 4,33 4,12 4,27 4,41 = 4,24

Вантажоперевезення

Нафтопродукти

«У цілому падіння зупинено. Зростання ВВП із початку року — на рівні 5,5%. На 11,4% за той самий період збільшилося промислове виробництво», — заява першого віце-прем'єра Андрія Клюєва.

За сім місяців 2010 року обсяг вантажоперевезень в Україні зріс на 14% рік до року, до 242 млн т. За словами гендиректора Укрзалізниці Віктора Чорного через швидке зростання обсягів перевезень Україна відчуває брак рухомого складу.

Роздрібна вартість бензину А-95 становила 7,63 грн/л, дані UPECO. У вересні не очікується значних змін сформованого рівня цін.

Ще кілька тенденцій

ЕпІцентр

на стор. 20

КУТ ЗОРУ

Забагато грошей Уже більше п'яти місяців в Україну знову ллється золотий дощ із закордонних кредитів та інвестицій. Але, як виявилося, економіка не здатна перетравити цих коштів.

Чому стрімке зростання грошової маси загрожує стабільності гривні на стор. 4

• Навіщо Москві

на стор. 10

атомна електростанція в Ірані

• Чому телеканали переходять

на стор. 21

на нові панелі вимірювання аудиторії

Ланцюгова реакція Що частіше в уряді говорять про те, що ціни не зростуть, то більше ймовірність, що все відбудеться з точністю до навпаки. Схоже, нинішньої осені нам доведеться ще раз переконатися у вірності цього твердження.

Топ-5 товарів, які подорожчають цієї осені на стор. 6

ГРОШІ

*Фішок в Opel

«З понад 700 кредитних спілок, зареєстрованих в Україні, стабільно працюють не більш ніж 400», — визнає голова Держфінпослуг Василь Волга. Ще близько 200 КС зазнають фінансових труднощів, решта — фактично припинили своє існування.

Чому більшість проблемних кредитних спілок ніколи не розрахуються із вкладниками на стор. 8

СВОЄ МІСЦЕ

НАША ТЕМА Чужими очима Іноземні обивателі вважають, що Україна — азіатська країна неляканих ведмедів, які розгулюють радіоактивною землею. Українські компанії й бренди майже не присутні на глобальних ринках. І криза — найбільш слушний час запов­нити новими світовими брендами спорожнілі ніші.

Кілька статей про те, чому немає повноцінних українських брендів світового рівня на стор. 12–19

автоклуб

День відк

тест драйв -

ритих две

Meriva дві: особливі велосипедні кронштейни (опція) та унікальні двері.

Новий Op el по-гангст Meriva дав шеф-р едакто ерськи

Спільними зусиллями

Підписано до друку 26.08.2010 р.

Загальний наклад 68 000 прим. Цiна договiрна

ДП

Макропоказники

Передплатний індекс 21576.

Друк: ТОВ «Новий друк», 02094, м. Київ, вул. Магнiтогорська, 1. Зам. 105580.

А-95

За даними UPECO

КОНТРАКТИ Реєстраційний № КВ 16640–5112ПР від 20.05.2010 р.

рей Сергій ІВА НО

В ру застрибув Уперше я побачив ати в маш Контрактів змогу Женевськом його на ину на ход у автосало Тепер із весни. На у ні цієї стенді Ope покінчено. проклятим минулим штуки три l їх стояло Відтепер цій і коль — різних модифік орів. Влас австановл пам'ятник потрібно мене не не, спин ювати лиш ив так автомобіль, кому Рюс е його... хвіс Туди-сюди сельгайм в німецьяк Opel Mer і, ходи те, що в т. Ну як ще назв iva (а наш де новий авто ати називаєт автомобіль там, де авто мобіля розміщен ься ли. Особли саме так) вига закінчитися мобіль уже мав о даби ? Так-от, звернути во вдячні мож мобілем, за авто уть ся на панія), де й до Сарагоси висіли два хвості-кронштейн (Ісавто велосипе і, моб іль випуска тимуть. Елег ди. антне ріш лягає в ення потому, що вбудован о в задній кронштейн потреби бампер. він За вається, післ елементарно вису ється підн я чого вам зали ша20 см та яти велосипед закріпит и на кро на тейні впоп ншЦе й була висітимуть ерек. Тепер рове перш ри ти нової Zafir а Meriva (агр багажника. за задніми дверима еганіжку пор ти уніфіков a й сьогодні поча Незначн яд сзадні двер із водієм, відчиня ленька машані з Meriva II). Мав тому, щое обтяження поля гає ина привабл кості ввал і та на повній шви є легкістю гажником користуватися ювала дюється всер тран бамішком свіж запропонув сформації сало едину вим чином.доведеться особ ну, «Я буду долг лий гарячою оздобутих грош з низку ори авши для цьог те речі в Спочатку складаєо гнать ей зброєю. велосипе гінальних о За д…» наслідок, ріше три встановлюєбагажник — відт нь. Як (не плутаю? «мал ак те велосип до цього ється неча а» — а це трап кріпленн ...Ви коли так само ) століття еди на ляя. розгону, ефектно, успіх доно сто — повтори лосипеди Потім знімаєте взяти вело -небудь намагал роб ла рського вей, нарешті, ися сипед із собо карети Фан ив пірует з даху з прод авто речі ано мобільну моб вий з бага до понад іля: маєт мандрівку? ю в автогерой лети фан-Тюльпан. Ось Свою роль мільйон машин. кронштейнжника. Звісно, якщ е то як авто відіграло мобіліст-вел Якщо так, вітер нади ть у розкриті двер зростанн вається в не потрібен, він о не лиш ви знаєте, осипедис я хобампер, і що м'язи, виблмає сорочку, граю і, цього клас популярності маш е рима мож задніми двегані варіанти у вас рівно два т ть ин на вільно поцях для искує шпага, на місні класу у, а й те, що всередитися. користуваможете купи такої подорожі. поцілунків це авто Ви красунязмо особливи зачаїлас У будь-яко сипед, який ти складаний вело арис м. Щоб добргло бути ко розплющ тократка з шир я ватися й на мандрів му разі велосипе е ті вміщуєть у похідному варі про одаеними очим надалі, Mer анЧому так мусить томобільника з попереднім да. iva знов цього з багася в багажник. Післ запр автобою, шан не виходить у нас що виокрем опонувати щос у стає заня м переміщенн прощатися: жником можна я із овний чита ям ттям абсо поДефіцит класників». ить її серед «одн ь, чу? ступ ним лютно донемає, і вело і місця біль звитяги? оше Таких Та ні. Дівчата фішок дві: жінок, худодля сам ості йни зримих ша річ у світ сипед не найчисті нас не згаданий х рлявих Мовчіть, і. До того ний кроншт люблять велосипе активних ний рове Пан ж склада? пенсіонерівхлопців та р Прогуляні іковський! кальні двер ейн (опція) та дрів. Біль — найгірший із рове . унітренуван і. Історія ігра шіст правильн ня? НеДля розм спосіб: при ь обирає друг шок о! ий Уся річ у деться осві ови про двері дове Спочатку велосипе кріпити звичайни д була надз дверях. У дверях. Виключно графічні жити ваші кінемато успішна Ope Щоб це на даху автомоб й враженн іля. l Zafira. У вичайно зробити, середини дверях — і край. у я. використ придбати 2003 роц дове До Двері вбік авш спеціальний деться сторіччя 50-х років минулог Zafira, Ope и вкорочену базуі, багажни двер к, на яком даховий l, по суті них засобів і всіх транспор о 19З0-ті рок сегмент , кріплять ство у трозч рове малих одно рив ся инялися ри редини вбік …Машина и, Америка. від сеоб'ємників. вкласти ваш повздовж. І щоб рве з місц ред, задн : передня — впестер заст я, ганг шкоди для велосипед вгорі я рибує на без двері було — назад. Останн широку під-засобів, довеобох транспортних закр і іплено редній, деться ціальних а на задн не на сенавичок набути спеТак ій им стійці. і натренув чин спеціальні ати змогу допоом чемний водій зробив це м'язи. Кожен, мав хто широкий могти зійти пані значка «Гот самостійно, гідн , а (подвійний) ий отві овий двер р до не рони». Жін праці й обоний будь-яко загрожував сукн одразу встакам-героїням мож ї пиш ям на Послідовне ноти. ник у трьо новлювати пам здешевле 'ятробництва ння вищині воді х містах: на бать ківя, матизмом, й боротьба із трав велосипе у місті — виробни да ку жди закр здавалося б, наза автомобіля. і місті — виробни или ці двер вку двері наві і. Задн стійку, дівч сили на середнюі тися, коли ата почали обража контракти допомоги, їм простягають руку| № 33–3 5 | 30.08.2010 вузькими а спідниці стал й ну з цих тендкороткими. Час и тиПідвіконня вітати. Але енцій можна лиш – хвилею е коли ви витягуєт е

За що виробникам нового Opel Meriva можна поставити пам'ятник

cтор. 30

ЗНАЙШЛИ ГЕРОЯ 30

Ігор Богданов, директор компанії «Nokian Tyres Україна»

Інтернет

«Виграє той, хто зумів зробити нестандартне стандартним».

Новий ворог Хакери здатні паралізувати роботу не лише приватних компаній, а й держструктур. Кіберзлочинність переростає у кібертероризм.

Як збільшити продаж тут і зараз на стор. 28

Коли й де почнуться кібервійни на стор. 26 контракти | № 33–35 | 30.08.2010

1

епіцентр

сухий залишок ся в економічному огляді На­ ціонального банку. У липні промислове виробництво зросло лише на 2,4% (порівня­ но з аналогічним місяцем 2009-го), тоді як за підсумками І півріччя темпи зростання ся­ гали 12%. Якщо споживчий сектор пе­ рехопить в експортних галу­ зей естафету драйвера віднов­ лення економіки, зростання ВВП уповільниться, але при цьому стане стабільнішим. З одного боку, різкі коливання внутрішнього попиту набагато менш імовірні, ніж зовнішньо­ го. Споживчий сектор є осно­ вним у структурі економіки країни. У 2009 році частка ви­ трат домогосподарств у ВВП становила 64,5%. З іншого боку, потенціал збільшення попиту на українському ринку набагато менший, ніж на між­ народних ринках. Власне, економічне зростан­ ня вже почало сповільнювати­ ся. Якщо в І кварталі цього

ТОВАРНИЙ ГОЛОД Споживчі настрої покращилися — українці стали більше купувати товари довгого користування

Що за країна

Масло замість гармат

контрактИ ТИЖНЯ

Локомотивом відновлення економіки стають споживчі ринки, а не експорт

2?

Обсяги роздрібної торгівлі в Україні зростають чимдалі швидше. У січні–липні оборо­ ти торговців збільшилися на 4% (порівняно з аналогічним періо­ дом минулого року), повідомив Держкомстат. У січні–червні темпи зростання становили 2,3%, у січні–травні — 1,1%. До цього протягом 16 місяців у роз­ дрібній торгівлі фіксувався спад. Пожвавлення попиту пов'я­ зане зі збільшенням доходів на­ селення. У І півріччі реальна

зарплата штатних працівників українських компаній, що роз­ раховується з поправкою на ін­ фляцію, збільшилася на 8,6% (порівняно з аналогічним періо­ дом попереднього року). У черв­ ні середня зарплата становила 2373 грн (у червні 2009-го — 1980 грн). Крім того, істотно покращи­ лися споживчі настрої. Укра­ їнці розбили свої скарбнички, збільшивши покупку товарів довгострокового користуван­ ня. За оцінкою компанії GfK

Індія

Ukraine, у І півріччі ринок по­ бутової техніки та споживчої електроніки зріс на 30,1%, до 13,63 млрд грн (порівняно з відповідним періодом 2009го). Збільшення продажу спо­ стерігалося в усіх сегментах ринку, зростання кожного сегмента перевищило 20%, за­ значають працівники GfK Ukraine. Зростає й продаж автомобілів. За даними компанії AutoConsulting, у липні в Україні було продано 15,2 тис. нових

легкових автомобілів, що на 15,3% більше, ніж торік. Відновлення внутрішнього ринку збіглося з охолоджен­ ням активності в орієнтовано­ му на експорт промисловому секторі, що був основним ло­ комотивом зростання еконо­ міки із середини минулого року. «Триваюче зниження цін на метали на світових рин­ ках зумовило падіння мета­ лургійного виробництва (-6,5% у річному вимірі). Основ­ною причиною падіння сільсько­ господарського виробництва (-0,6% за сім місяців) стали не­ сприятливі погодні умови, що призвели до зниження вро­ жайності зернових», — йдеть­

США

У січні–червні реальна середня зарплата зросла на 8,6% року ВВП зріс на 4,9% (порів­ няно з І кварталом минулого року), у другому — на 6%, то в липні, за оцінкою НБУ — уже тільки на 2,5%. За підсумками року зростання ВВП, за про­ гнозом регулятора, становити­ ме 4%, повідомив Ігор Шуми­ ло, виконавчий директор з економічних питань НБУ. Прискорити відновлення економіки за рахунок вну­ трішнього попиту навряд чи можливо. У ІІ півріччі реальні

Захистити все

Ахметову дали добро

Індійський мільярдер займеться нафтовим бізнесом

Intel купує розробника антивірусів за $7,68 млрд

Метінвест отримав дозвіл на покупку ММК ім. Ілліча

контракты || № контракти № 33–35 40 | 05.10.2009 | 30.08.2010

Корпорація Intel, найбільший у світі виробник мікропроцесорів, оголосила про придбання американської компанії McAfee, що працює на ринку інформаційної безпеки. Сума угоди — $7,68 млрд. McAfee — найбільше придбання за всю 42-річну історію Intel. Угоду вже схвалили ради директорів обох компаній, але її буде закрито лише після схвалення злиття акціонерами McAfee та регулювальними органами. Після завершення угоди McAfee стане стовідсотковою дочірньою компанією Intel. Після оголошення про укладання угоди акції McAfee подорожчали на 58%. За підсумками 2009-го виручка розробника антивірусів сягнула майже $2 млрд. Торік оборот Intel становив $35,127 млрд, операційний прибуток — $5,711 млрд, чистий прибуток — $4,369 млрд.

прогнози економістів. «Про­ блема в тому, що ми не вихо­ димо з поточної кризи дуже швидко. Ситуація перетворю­ ється на довгострокову недугу в японському стилі зі слабким зростанням протягом трива­ лого періоду часу», — вважає Джозеф Стігліц, в минулому головний економіст Світового банку, професор Колумбій­ ського університету (США).  Костянтин КРАВЧУК

Україна

Купуй, поки дешево Британська корпорація Vedanta Resources, найбільший виробник кольорових металів (мідь, цинк, алюміній) і залізної руди в Індії, придбає нафтову компанію Cairn India. Розмір пакета купованих Vedanta акцій становитиме від 51% до 60%. Передбачувана сума угоди — від $8,5 млрд до $9,6 млрд. Cairn India володіє родовищем Mangala, на якому нині видобувається близько 125 тис. барелів нафти на добу (6,3 млн т на рік). А всі активи, які купує Vedanta Resources, можуть виробляти близько 240 тис. барелів нафти на добу (12 млн т за рік). Найбільшим акціонером Vedanta Resources є мільярдер Аніл Агарвал, який посідає десятий рядок у рейтингу найбагатших індійців за версією Forbes. У 2010 фінансовому році виручка Vedanta становила $7,93 млрд, операційний прибуток — $1,7 млрд.

доходи українців не будуть так швидко зростати, як у першо­ му. Уряд пообіцяв МВФ упо­ вільнити зростання зарплат і пенсій, а також почати підви­ щення тарифів на газ і тепло для населення, що призведе до прискорення інфляції. А перспективи збільшення зовнішнього попиту на про­ дукцію українських підпри­ ємств залишаються невизна­ ченими. Економіки найбіль­ ших розвинених країн періо­ дично демонструють тривож­ ні ознаки, які можуть сигналі­ зувати про наближення черго­ вої хвилі кризи або тривалого періоду стагнації. У червні обсяг продажу ненових бу­ динків у США впав на 27% у річному вимірі — до наймен­ шого значення за десять років спостережень. Падіння стало­ ся після того, як у США закін­ чилася дія програми податко­ вих пільг при продажу неру­ хомості, а його темпи пере­ вершили найпесимістичніші

Антимонопольний комітет дозволив компанії «Метінвест», найбільшому в Україні гірничо-металургійному холдингу, придбати Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча. У результаті угоди потужності компанії збільшаться до 20 млн т сталі на рік. Покупка дозволить Метінвесту увійти до двадцятки найбільших виробників сталі у світі (в 2009 році компанія займала 28 місце у світовому рейтингу). Частка Метінвесту в ММК ім. Ілліча становитиме 75%, а 25% залишаться під контролем гендиректора комбінату Володимира Бойка. для здійснення угоди ММК випустить акції на 2,255 млрд грн, які викупить Метінвест. У 2009 році чистий дохід ММК ім. Ілліча становив 13,35 млрд грн, збиток — 0,26 млрд грн, підприємство скоротило виробництво сталі на 23,4% — до 4,29 млн тонн. За даними Fitch, консолідована виручка групи «Метінвест» торік знизилася на 55% — до $6,03 млрд.

Аномалія місяця

Гаряче літо 2011-го

Спекотне літо позаду, але гарячі новини про погоду ще не скінчилися. Вчені вважають, що спека може повторитися — і не раз. «Ще п’ять-сім років нам доведеться жити в умовах різких високих температур у літній період», — упевнений Володимир Осадчий, директор Інституту гідрометеорології. «У найближче десятиліття варто очікувати досить м'яких зим з нестійким сніжним покривом (хоча рік-два можуть стати винятком із цього правила), а влітку слід бути готовими до дуже високих температур, переважно в липні та серпні», — зазначає начальник Укргідрометеоцентру Микола Кульбіда. Природні катаклізми здатні спричинити низку світових продовольчих криз. Так, у серпні через посуху в Росії, Казахстані, Україні, країнах ЄС, повені в Канаді вартість пшениці на світових ринках сягнула рівня серпня 2008-го. На думку експертів Асоціації мельників Індонезії (найбільшого в Азії імпортера зернових), зростання цін на пшеницю може спровокувати ефект доміно на ринку сільгосппродукції — ажіотажний попит підвищить ціни на інші зернові та олійні культури. Такі побоювання небезпідставні: услід за пшеницею на світових біржах почали дорожчати рис, кукурудза, ячмінь, хміль та олійні культури. Дорожчає продовольство й на локальних ринках. Зростання цін на продукти харчування відбувається на тлі подальшого скорочення соціальних програм урядами різних країн і вкрай повільного відновлення світової економіки. Безробіття, низькі доходи більшої частини населення планети, подорожчання продовольства, неадекватність влади, обмежений доступ до природних ресурсів можуть незабаром спровокувати соціальні протести. Восени цього року в Україні також буде «гаряче». Попри заяви влади, можуть значно подорожчати хліб, молоко, м'ясо, соняшникова олія та інші продукти. Це відбудеться на тлі зростання тарифів на газ, електроенергію, комунальні послуги. І все це напередодні місцевих виборів. Намагаючись задобрити електорат, влада робитиме все, щоб стримати ціни, — наприклад, в уряді вже розглядають можли- Примітка На думку експерта з цивілі­за­ вість квотування експорту випускового редактора цій­ного розвитку Володимира зерна (за попередніми даСтуса, сьогодні світ поринає в ними, розмір квот до кінця безодню смутного часу — період локаль2010 року буде встановлено них війн, політичних криз і загального зана рівні близько 2,5 млн т непаду. Смутні часи, на його думку, триватимуть кілька десятиліть. Тож щодо намета зернових). Але регулюванй валянок — це не жарт, а далекоглядна ня цін може обернутися ще рекомендація зі стратегічного планування. більш значними проблемами (дефіцитом або ще масштабнішим подорожчанням), як це було, наприклад, коли уряд намагався «порегулювати» ціни на ліки під час останньої епідемії грипу. Отже, незрозуміло, чи то ставити вдома другий кондиціонер, дотримуючись прогнозів синоптиків, чи то купувати намет, валянки й забивати полиці продуктами. Ясно одне: спека, попри закінчення календарного Ганна САЙЧЕНКО літа, ще не скінчилася, спека лише починається. контракти | №| 33–35 30.08.2010 контракты № 40 | 05.10.2009

3 ?

макроекономіка Костянтин КРАВЧУК

*У березні–липні гривнева маса зросла

на 14,8% — до 551,7 млрд грн. У 2009 році вона скоротилася на на 5,5%.

Стрімке зростання грошової маси загрожує стабільності гривні

Забагато грошей Уже понад п'ять місяців в Україну знову ллється золотий дощ із закордонних кредитів та інвестицій. Але, як виявилося, економіка не здатна перетравити ці кошти. У банківській системі накопичується надлишкова грошова маса, потенційно здатна спровокувати як різкі стрибки курсу гривні, так і сплеск інфляції.

Невидима емісія Цього літа банківська система України стикнулася з незвичайною проблемою — значним надлишком вільних грошей. У червні–липні сума коштів на транзитних і кореспондентських рахунках банків сягнула небувалого розміру — 29–34 млрд грн. Це приблизно в півтора разу більше за рівень 2009–2010 років (залишки перебували зазвичай у межах 14–22 млрд грн), і майже удвічі більше за докризовий показник — 15–18 млрд грн (див. «Нема куди подіти гроші»). Надлишок коштів у банках можна легко пояснити: вкладники дедалі активніше несуть гроші до фінустанов, позичальники поступово повертають взяті раніше кредити, а ось видавати нові позики банки не квапляться — після кризи вони

НЕМА КУДИ ПОДІТИ ГРОШІ Ліквідність банківської системи у 2010 році 40

млрд грн

35 30 25 20 15 10 5

04 .

01 01 .20 .0 10 2 25 .201 .0 2. 0 23 201 0 .0 3 19 .201 .0 4. 0 18 201 0 .0 5.

14 201 .0 0 6.

09 201 0 .0 7.

03 201 0 .0 8 21 .201 .0 8. 0 20 10

0

Сума обов’язкових резервів, дані на кінець кожного місяця. Залишки коштів на транзитних і кореспондентських рахунках банків. За даними НБУ

4

контракти | № 33–35 | 30.08.2010

стали набагато обережнішими. «Фінансовий стан багатьох потенційних позичальників такий, що банки не ризикують видавати їм кредити», — констатує Дмитро Сологуб, начальник відділу аналізу й досліджень Райффайзен Банку Аваль. Тому у фінустановах і накопичуються вільні кошти. Однак це не єдина причина. Останніми місяцями грошима накачується не лише банківська система, а й уся економіка загалом. Друкарський верстат уже давно не працював так інтенсивно. У березні–липні, лише за п'ять місяців, обсяг монетарної бази, що відображає кількість випущених в обіг гро-

за рахунок нових гривень, то розмір емісії по валютному каналу за три місяці становив не менш ніж 20 млрд грн. Поки що «грошовий навіс», який почав формуватися в економіці, не впливає ані на курс гривні, ані на інфляцію — гроші застрягають у банківській системі. Але за певних умов цей «навіс» здатен розвалити вщент валютну та цінову стабільність.

Пам'ятай осінь 2008-го Зараз масштабним скуповуванням доларів та євро не займаються ані банки, ані компанії, ані населення. Навіщо купувати, якщо пропозиція валюти

Владі доведеться замислитися про перехід до гнучкого курсу гривні шей, підскочив на 17,3% (до 223,8 млрд грн). Для порівняння: за весь 2009 рік монетарна база зросла лише на 4,4%. Збільшення емісії може видатися дивним. Останніми місяцями уряд різко скоротив використання допомоги НБУ для фінансування дефіциту бюджету, переключившись на інших кредиторів, насамперед російський банк «ВТБ», а також українські фінустанови. Крім того, Кабмін почав політику обмеження бюджетних витрат. То чим була викликана необхідність емісії? Відповідь проста: це майже неминучий побічний ефект стабільності гривні в умовах потужного припливу капіталу з-за кордону. Щоб утримувати курс національної валюти на рівні близько 7,9 UAH/USD, регулятор змушений постійно викуповувати на міжбанківському ринку надлишок доларів та євро, що надходять в Україну. Робити це він може лише за рахунок випуску в обіг нових гривень. Наприклад, за даними НБУ, у ІІ кварталі профіцит платіжного балансу України становив $5,1 млрд. Якщо хоча б половину цієї суми регулятор викупив на міжбанку

перевищує попит, а гривня повільно дорожчає? Однак специфіка міжнародного ринку капіталів така, що потік грошей може змінити свій напрямок за лічені дні. При цьому втеча капіталу зазвичай починається несподівано. «Відплив капіталу може бути спровокований навіть невеликим шоком у світовій економіці», — зазначає Віталій Ваврищук, аналітик ІК BG Capital. Таку небезпеку враховують і в уряді. «Я кажу передусім про ризики, пов'язані з цінами на металургійну продукцію», — попереджає віце-прем'єр Сергій Тігіпко. Якщо українські меткомбінати знову зупиняться, а іноземні інвестори заморозять вкладення в Україну, вільні гривні негайно спрямуються на валютний ринок, провокуючи різкі стрибки курсу гривні. Такий сценарій може здійснитися будь-коли — навіть у найближчі тижні й місяці. Інша небезпека надлишкової ліквідності — ризик високої інфляції — може завдати удару по економіці у тривалішій перспективі. Потужний потік іноземного капіталу, що заливав українську економіку перед кризою,

«Уряди ніколи нічого не вчаться. Вчиться лише народ».

• Мілтон Фрідман

був однією з головних причин високої інфляції у 2006– 2008 роках. Ось результати політики утримання незмінного курсу гривні шляхом скуповування валюти на міжбанку: 2006 року грошова маса збільшилася на 34,7%, 2007-го — на 52,2%. А темпи зростання споживчих цін прискорилися з 11,6% у 2006 році до 22,3% у 2008-му. Утім, тоді стрімке зростання грошової маси було наслідком не лише емісії, а й активного кредитування. Сума гривень в обігу збільшувалася в результаті дії кредитного мультиплікатора: по суті, ті самі безготівкові гривні водночас видавалися різним позичальникам. Зараз мультиплікатор працює у зворотному напрямку, стискаючи грошову масу — із січня по липень кредитний портфель банків зменшився на 1,7%. Однак, коли кредитування відновиться, надлишок грошей виплеснеться в економіку, підштовхнувши ціни догори. Статися це може, очевидно, не раніше наступного року. Відновлення кредитування стримується цілим букетом серйозних причин, серед яких зміна політики банків, поганий фінансовий стан як самих кредитних установ, так і їхніх позичальників, обмеження на валютне кредитування. «Раніше банкіри могли видати кредит людині з дуже низьким доходом, розраховуючи на те, що вартість застави зростатиме, і це покриє ризики. Зараз це неможливо», — зазначає Дмитро Боярчук, виконавчий директор дослідницького центру «CASE Україна». У складному становищі перебувають і потенційні одержувачі кредитів. «Тим позичальникам, чий фінансовий стан відповідає запитам банків, кредити не потрібні, бо попит на їхню продукцію усе ще досить низький», — скаржиться Дмитро Сологуб. Не дивно — відновлення економіки ще не дуже стійке. «Фактично ситуацію можна охарактеризувати як мляву ступорну стабілізацію. Високе зростання ВВП останні-

ми місяцями поки що багато в чому пов'язане з нестійкими циклічними чинниками», — впевнена Катерина Трофімова, аналітик рейтингового агенства Standard & Poor's. І все ж таки, якщо українську економіку не накриють нові хвилі світової кризи, видача позик поступово відновлюватиметься. На думку Віталія Ваврищука, наступного року кредитний портфель фінустанов зросте на 12–14%, насамперед, за рахунок держбанків. І якщо приплив іноземного капіталу автоматично призводитиме до емісії, рано чи пізно вона вплине на ціни.

Курс заколивав У банків є кілька способів використати надлишкову ліквідність, крім кредитування. Один із них — зменшити борги перед іноземними кредиторами. Однак наскільки фінустанови зацікавлені в цьому, поки що неясно. Адже ставки за закордонними позиками для них нижчі, ніж, скажімо, ставки за гривневими депозитами. Крім того, у середньому строк розміщення депозитів значно менший, ніж строки залучення кредитів.

Ще один варіант — спрямувати вільні кошти на купівлю ОВДП, зокрема ПДВ-облігацій — адже лише останніх планується випустити цього року на суму не менш ніж 16 млрд грн. Однак вирішити в такий спосіб проблему надлишкової ліквідності банківської системи не вийде. Якщо кошти будуть спрямовані на придбання ПДВ-облігацій, гроші перемістяться з рахунків одних компаній на рахунки інших, але агреговані показники банківської системи не зміняться. Крім того, фінустанови не можуть витратити всі вільні кошти на держоблігації. «За умов надлишкової ліквідності та відсутності альтернатив, інтерес у банків до ОВДП залишиться й за нижчих ставок, ніж поточні. Але слід пам'ятати, що банки обмежені в лімітах на ОВДП», — пояснює Роман Бондар, директор казначейства Ерсте Банку. Не виключено, що випуск урядом ПДВоблігацій, навпаки, призведе до збільшення надлишкової ліквідності — якщо ці папери викличуть значний інтерес іноземних інвесторів, на Україну чекає додатковий приплив валюти та додаткове збільшення емісії. Поки що НБУ намагається вирішити проблему надлишкової

ліквідності, активізувавши стерилізацію грошової маси — такий метод був популярний під час прем'єрства Юлії Тимошенко. Регулятор збільшив обсяги операцій із залучення грошей шляхом продажу банкам своїх депозитних сертифікатів. Після цього сума коштів на транзитних і кореспондентських рахунках фінустанов впала до 22–25 млрд грн. Але це більше схоже на тимчасове вирішення проблеми. Строки розміщення коштів у НБУ за допомогою сертифікатів зазвичай дуже короткі (здебільшого до двох тижнів), а ставки вкрай непривабливі для банків (0,2–1,5% річних). Тож, швидше за все, владі доведеться замислитися про відмову від жорсткої прив'язки курсу гривні до долара. У такий спосіб НБУ зможе контролювати розмір грошової маси та отримає більше важелів впливу на рівень інфляції. Таку політику прийнято в більшості розвинених країн. Але міркування будуть непростими. З одного боку, Україна пообіцяла МВФ прагнути, насамперед, цінової стабільності та перейти до гнучкого валютного курсу. З іншого боку, зараз така курсова політи-

ЗНОВУ ВГОРУ Збільшення грошової маси в Україні у 2008–2010 роках, млрд грн 600 500 400 300 200 100 0 01 .01 .

01 200 .05 8 01 .200 .09 8 01 .200 .01 8 01 .200 .05 9 .

01 200 .09 9 .

01 200 .01 9 .

01 201 .05 0 .

01 201 .07 0 01 .201 .08 0 .20 10

епіцентр

ка означатиме неминуче зміцнення гривні, що невигідно експортерам. Час подумати у влади є. Наразі приплив капіталу в Україну відносно невеликий. Але рано чи пізно він посилиться. Українські підприємства зацікавлені в іноземному капіталі, адже всередині країни йому не можна знайти альтернатив ані за відсотковими ставками, ані за розміром позик, ані за строками їх надання. А західних інвесторів приваблює потенційно висока прибутковість бізнесу в Україні. 

Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195. Для регіональних РА: (322) 702262, 762905. Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195. Для регіональних РА: (322) 702262, 762905. Розміщення реклами: (44) 3915193

контракти | № 33–35 | 30.08.2010

5

эпицентр епіцентр

інфляція

Ганна САЙЧЕНКО, Володимир ХОМЯКОВ

землевласників України вимагає від уряду відмовитися від квотування експорту зерна й підвищити індикативні ціни на продовольчу пшеницю до 1650–1850 грн/т залежно від класу. У разі ігнорування своїх вимог асоціація «буде відстоювати свої права, гарантовані законами України, зокрема за допомогою всеукраїнських акцій селян», — йдеться у направленому прем'єр-міністру зверненні.

Топ-5 споживчих товарів, які можуть подорожчати* найбільше у 2010 році

Ланцюгова реакція Що частіше в уряді говорять про те, що ціни не зростуть, то більша ймовірність, що все відбудеться з точністю до навпаки. Схоже, нинішньої осені нам доведеться ще раз переконатися у вірності цього твердження. Попри мажорні заяви прем'єр-міністра Миколи Азарова, осіннє подорожчання продуктів харчування може виявитися найбільш масштабним за останні три роки. Із причин, від уряду не залежних. Перша з них — природні катаклізми. Заморозки в Ла-

Молоко й молочні продукти

З

а даними Мінагрополітики, у червні–липні закупівельна ціна молока зросла на 20%, сухе молоко подорожчало на 40%, оптові ціни на вершкове масло з початку літа збільшилися більш ніж на 60%. Причина — ажіотажний попит на молоко й молокопродукти з боку великих оптовиків і переробників, які побоюються дефіциту сировини взимку 2010–2011 років. В Українському клубі аграрного бізнесу (УКАБ) очікують зростання цін на

У

М'ясо й м'ясопродукти

Мінекономіки не виключають подорожчання м'яса: «Є підстави говорити про те, що, можливо, в перспективі м'ясо подорожчає... Ще невідомо, що буде з цінами на зернові у вересні–листопаді», — заявив у середині серпня заступник міністра економіки Михайло Русинський. Насправді оцінка ситуації Міністерством, м'яко кажучи, не адекватна ситуації. Сформована до осені 2010 року структура роздрібної вартості м'яса

6

молоко на 20-30% у жовтні–листопаді нинішнього року. За твердженням аналітиків УКАБ, подорожчання викликане скороченням поголів'я великої рогатої худоби, невизначеністю з оподаткуванням виробників молочної сировини й сезонним чинником. Справді, за даними Держкомстату, лише в І півріччі 2010-го закупівельні ціни на молоко вже зросли на чверть, тоді як виробництво молока скоротилося на 3,3% рік до року — до 6,72 млн т. Водночас під сумнівом залишається

контракти | № 33–35 | 30.08.2010

виглядає таким чином: близько 40– 50% становить націнка виробників, посередників і роздробу; 30–40% припадає на корми, 5% — на енергоресурси, 15% — на зарплати та інші виробничі витрати. Станом на початок вересня лише корми подорожчали на 50%. Відповідно, до кінця вересня — початку листопада роздрібна вартість м'яса й м'ясопродуктів збільшиться щонайменше на 15-20%. Реальне подорожчання буде значно більшим: як свідчить

10 років тому

продовольства, що подешевшало. У 2010-му, на жаль, усе навпаки. Спекулянти, які два роки тому підвищили ціни на нафту до $147 за барель, сьогодні так само захоплено вкладаються у ф'ючерси на пшеницю; а про надлишок продовольства — на тлі гуманітарної катастрофи в Пакистані — говорити не випадає. В Україні до всього цього додається власна, локальна проблема-2010. Справа в тому, що наприкінці жовтня у країні повинні відбутися місцеві вибори. Відповідно, влада до останнього намагатиметься стримати ціни — всупереч логіці й ринковим законам. На жаль, досвід паливної кризи зразка 2004-го або продовольчої кризи 2008-го, а також доброго десятка інших криз, що трапилися в Україні за останні 20 років, показує, що жорстке держрегулювання зазвичай призводить до невиправданого дефіциту. За яким відбувається стрибок цін, що випереджає навіть світову динаміку. 

«Ціна — це вартість плюс розумна винагорода за докори сумління при визначенні ціни».

• Амброз Бірс

тинській Америці, дощі в Канаді й повені у країнах ЄС, аномальна спека й лісові пожежі в Україні, Росії та Казахстані — усього переліченого вже досить для світової продовольчої кризи, що перевищує за масштабами кризу 2008 року. Принаймні вартість пшениці на світових ринках уже доросла до рівня серпня 2008-го, — а за нею догори поповзли ціни й на інше продовольство. У 2008 році галопуючі ціни зупинив обвал світових фінансових ринків і надлишок

отримання сільгоспвиробниками пільг неодмінно вплинуть ажіотажний поі дотацій — порядок оподаткування на пит і спекулятивна складова. Зазвичай 2011 рік буде відомий тільки після при- при зростанні цін більш ніж на 25–30% йняття (або відхилення) Податкового на місяць мало хто з переробників, оптовиків і кінцекодексу, тобто не вих реалізаторів раніше вересня. Прогноз Контрактів: утримується від І, нарешті, корми. спокуси заробиРізке подорожчанти на дефіциті. У ня спочатку пропідсумку, з урахудуктової, а потім і ванням того, що фуражної пшениці частка сировини в ще не позначилодо кінця року багатьох молочних ся на собівартості продуктах перевимолока, — але стащує половину вартості, навіть зроснеться це найближчими днями. Одночасно з усіма перерахованими тання цін на 40% до кінця року може об'єктивними чинниками на кінцеву виявитися надто оптимістичним провартість молока й молокопродуктів гнозом.

З

+30-40%

досвід 2006-2008 років, вироб- 2,5 млн т до кінця 2010 року), — ники, перекупники й роздрібні вартість фуражної пшениці залиторговці збільшують націнку шиться на рівні 1350–1400 грн/т, пропорційно зростанню собівар- м'ясо подорожчає на 20–25%. Якщо квотувантості. Інакше ня не буде — кажучи, до кінПрогноз Контрактів: вартість м'яса ця осені м'ясні підвищиться на продукти дода30–35% услід за дуть у ціні від зростанням цін 20–25% до 35%. на корми. Але Кінцева варв будь-якому тість залежатидо кінця року разі наприкінме від держреці року м'ясо й гулювання на коштуватимуть ринку зернових. Якщо уряд за- м'ясопродукти провадить квоти на імпорт (за щонайменше на чверть дорожче, попередніми даними — в обсязі ніж у червні–липні 2010-го.

+20-35%

Щоб уникнути подорожчання хліба в наступному році, необхідно вже зараз розкрити «хлібну аферу» з масовим вивозом українського зерна за кордон, вважає голова комітету інформації Київської міськради Микола Томенко. Він зазначив, що подорожчання хліба за останній рік у всіх регіонах України пов'язане з вивозом із країни 3 млн т зерна.

І

Хлібобулочні, макаронні вироби

з червня по серпень 2010-го середня ціна продовольчої пшениці зросла на 50%: з 1200–1250 до 1820–1850 грн/т, — дані інформаційної компанії «Проагро». Йдеться про продовольчу пшеницю третього класу, з якої здебільшого випікають хліб. «У собівартості хліба соціальних сортів близько 30% припадає на борошно, — запевняє директор Проагро Микола Верницький. — А борошно зараз подорожчало на 50%,або на 600 грн на тонні. Собівартість хліба, грубо кажучи, збільшилася на 15%». У теорії рівно настільки ж мали б подорожчати й «соціальні» сорти хліба — формально, держава регулює лише націнку хлібопекарень, яка не повинна перевищувати 15%. Але на практиці влада має значно більший вплив на ціни й ціноутворення:

Горілка

* Тут і надалі відлік ведеться від рівня цін, що склалися до початку серпня.

*Асоціація фермерів і приватних

а І півріччя 2010 року випуск горілки в Україні впав на 18%, дані асоціації «Укр­ горілка». Падіння виробництва — здебільшого наслідок значного підвищення акцизів. До літа минулого року горілчаники сплачували акциз у розмірі 21,5 грн за 1 л стовідсоткового спирту, але з червня 2009-го ставку податку підвищили більш ніж на третину, до 34 грн. Одночасно з цим дорожчав і спирт — у підсумку горілка подорожчала в роздробі на 25–40% залежно від виробника.

Загалом із січня по липень 2010 року в Україні було вироб­ лено близько 25 млн дал лікерогорілчаної продукції, у т.ч. 19 млн дал горілки. За аналогічний період 2009-го виробництво лікеро-горілчаної продукції й горілки становило 30,5 і 23,2 млн дал відповідно. Причому, за підрахунками експертів, внутрішнє споживання впало значно більше, ніж виробниц­тво, оскільки експорт української горілки в І півріччі продовжував зростати: на 21% рік до року збільшилися поставки за

Соняшникова олія

«З

ростання цін на пшеницю може спровокувати ефект доміно на ринку сільгосппродукції», — йдеться в останньому звіті індонезійської асоціації AmI, найбільшого в Азії імпортера зернових. Аналітики асоціації побоюються, що на тлі рекордного зростання цін на пшеницю, що подорожчала до рівня серпня 2008 року, ажіотажний попит на продовольчі ф'ючерси підвищить ціни на інші зернові й олійні культури.

Почасти побоювання експертів AmI уже втілилися в реальність: услід за пшеницею на світових біржах почали дорожчати рис, кукурудза, ячмінь, хміль та олійні культури. Зростання котирування ф'ючерсних контрактів, у свою чергу, позначилося на вартості продовольства на локальних ринках. Так, попри високий врожай українського насіння соняшника — 7,1–7,2 млн т проти торішніх 7 млн т, — вартість цієї олійної культури наближається до 2,9–3 тис. грн/т, хоча ще в червні тон-

починаючи з дотування окремих ви- хліба багато хлібопекарень вироробників і закінчуючи квотуванням бляють комерційні хлібобулочні й експорту. Крім того, урожай зерно- макаронні вироби, — такі товарових в Україні лише на 7–10% мен- виробники можуть компенсувати ший, ніж торік (у більшості країн СНД збитки від виробництва соціальних цей показник становить від -20% до сортів за рахунок прибутку, отрима-30% до 2009 року). З урахуванням ного при виробництві комерційної продукції, варторішніх запасів тість якої зростає українські виробПрогноз Контрактів: й надалі. ники хліба, хлі«Ціни на хліб бобулочних і мазростуть у будькаронних виробів якому разі, мають більший оскільки, крім простір для мап о ­д о ­р о ж ч а н н я невру, ніж, напридо кінця року зерна, на них клад, колеги з Ропозначиться посії чи Казахстану. За словами директора Проагро дорожчання газу, палива, електроМиколи Верницького, великі ви- енергії, — підбиває підсумок ексробники соціальних сортів хліба перт. — Щоправда, станеться це — наприклад, Київхліб — можуть ймовірніше ближче до кінця року, розраховувати на дотації з місцевих після місцевих виборів, призначебюджетів. Крім «соціальних» сортів них на 31 жовтня».

+20-35%

кордон горілки, на 16% — лікеро- сягів виробництва лікеро-горілчаної продукції зберігатиметься». горілчаної продукції в цілому. «Підвищення акцизного податку, Збільшення акцизу на 5,4 грн а також необґрунтоване підвищення призведе до подорожчання горілки ціни на спирт нев роздробі пригативно вплинублизно на 2 грн: Прогноз Контрактів: ли на виробничу найдешевші «півдіяльність підлітра», що сьоприємств лікерогодні коштують горілчаної галузі, 18–20 грн, підви— зазначає дищаться в ціні до ректор асоціації 20–22 грн. У цідо кінця року «Укргорілка» Іван лому, за прогноЖолнер. — А з зом Української огляду на те, що з 1 вересня став- торгово-промислової конфедерації, ка акцизного збору підвищиться подорожчання залежно від виду продо 39,4 грн за літр стовідсоткового дукції становитиме 1-3 грн на пляшці спирту, тенденція скорочення об- ємністю 0,5 л.

+6-15%

ну насіння можна було купити по незначно. Ціна тонни насіння за останні півтора місяця збільшила2,5–2,6 грн. Почасти зростання цін — на- ся лише на 10–15%. Більшість експертів вважають, слідок «ефекту доміно», однак на підвищення зіграли й об'єктивні що до зими зростання цін на насіння соняшнику чинники. Основ­ може становити ний із них — неПрогноз Контрактів: 30% порівняврожай ріпаку в но з літом 2010 Канаді, Європі року. З огляду та Україні і, як на це — і на наслідок, зросчастку сировини тання цін на всі в роздрібній ціні олійні культури. до кінця року (50%), — ціноЩоправда, повий прогноз для рівняно з ріпаком, вартість якого в липні зрос- соняшникової олії становить +5% ла з 2700 до 3500 грн/т (+30% за у короткостроковій перспективі й 30 днів), соняшник подорожчав +15% — до кінця року.

+5-15%

контракти | № 33–35 | 30.08.2010

7

гроші

власні фінанси

*Творець найбільшої в історії Росії

Вікторія Руденко..

фінансової піраміди АТ «МММ» Сергій Мавроді (від її діяльності постраждали, за різними оцінками, 10–15 млн осіб) порадив ошуканим вкладникам, які дотепер намагаються знайти правду в судах, не займатися дурнею й не гаяти час і кошти. «Несть глупости горшия, яко глупость».

Чому більшість проблемних кредитних спілок ніколи не розрахуються із вкладниками

Спільними зусиллями

ня: гроші, залучені як депозиСПІЛКИ ДРІБНІшаЮТЬ ти, а також членські, вступні й Динаміка кількості членів кредитних спілок пайові внески використовуються для видачі кредитів. тис. осіб Вкладникам доводиться покладатися винятково на слово 1130 351,1 84 I кв. 2010 честі менеджерів. Ну а в разі виникнення розбіжностей (наприклад, якщо КС відмов1649,7 423,6 117 IV кв. 2009 ляється повертати вклад), з’ясовувати стосунки дово1767,5 443,9 119,2 III кв. 2009 диться в суді. Протягом більш ніж 10 років кредитні спілки, щоб підвищи1581,4 446,2 124 II кв. 2009 ти рівень довіри клієнтів, намагалися створити власні 1522 475,5 126,3 I кв. 2009 фонди гарантування вкладів: через відсутність будь-якої 0 20 40 60 80 100 державної підтримки кошти Інші члени КС збиралися самостійно (у виЧлени КС, у яких є кредити гляді разових і періодичних Члени КС, у яких є депозити внесків). Так, на повернення За даними Держфінпослуг коштів могли розраховувати вкладники КС — члени Націо- вувати на відшкодування на ки використовують різні метональної асоціації кредитних суму до 25 тис. грн. З огляду на ди, аби лише не виплачувати фінансова спілок України, які беруть те, що станом на 1 квітня відшкодування: участь у програмі компенсації 2010 року середня сума вкладу криза боляче вдарила й по них. вкладів (до НАКСУ входять в КС становила 23 тис. грн (за До того ж, ще 28 січня Держданими Держфінпослуг), га- фінпослуг призупинила дію ліблизько 40 КС). Однак компенсацію за допо- рантованої суми, як правило, цензій Української страхової було цілком до- компанії кредитних спілок могою НАКСУ статньо. Що- через те, що компанії просто можна отримати правда, назвати не виявилося за місцем її реєлише в тому разі, ефективною цю страції... якщо стан креВклади без гарантії Попри те, що обидві програпрограму навряд дитної спілки чи можна: най- ми свого часу активно реклаЩе до кризи інвестиції у тільки почав почастіше пробле- мувалися кредитними спілкакредитні спілки вважалися од- г і р ш у в а т и с я . ми в кредитних ми, Контрактам не вдалося ними з найризикованіших: на При цьому в КС спілках виявля- знайти жодного вкладника, відміну від банків, державної має бути введена довірили українці КС ються дуже який би отримав відшкодуванпрограми захисту вкладів у тимчасова адміпізно, коли ряту- ня за однією з них. кредитних спілках немає. Зо- ністрація (або за крема, відсутній єдиний Фонд рішенням самої спілки, або з вати вже фактично нема чого. Донедавна існував ще один Просто до суду гарантування вкладів. Відпо- ініціативи Держфінпослуг), відно до Закону України «Про сама спілка не може перебува- механізм захисту вкладів: спілкредитні спілки», КС — фі- ти у процесі ліквідації, а проти ки, які брали участь у програмі Утім, навіть якщо ці програнансовий кооператив, що керівництва КС не повинно захисту вкладів Всеукраїнської ми й працювали, участь у них створюється для надання кре- бути порушено кримінальну асоціації кредитних спілок кредитних спілок — справа дитів членам спілки. Діє він за справу. Якщо всіх умов дотри- (45–50 КС), за свій рахунок суто добровільна. Поширювапринципом самофінансуван- мано, вкладник може розрахо- страхували депозити клієнтів в лися вони далеко не на всі фіУкраїнській страховій компанії нустанови — лише 10% КС вхокредитних спілок. Розрахову- дять до різних об’єднань. Тож ДАЙТЕ СТРОК вати на відшкодування (до якщо КС не перебуває в жодВкладники віддають перевагу депозитам строком до 1 року 50 тис. грн) вкладник міг у тому ній такій організації, домагатиразі, якщо в судовому порядку ся повернення вкладу довемлн грн було доведено, що кредитна деться винятково через суд.

76,3 Короткострокові (до 3 місяців) спілка не в змозі повернути Але й у такий спосіб повернути вклад. Але ефективність такого гроші навряд чи вийде. «Я суДовгострокові (від 12 місяців) 860 механізму викликала сумніви: дилася із кредитною спілкою українські страховики найчас- понад рік, — розповідає вклад967,7 Середньострокові (від 3 до 12 місяців) тіше відмовлялися страхувати ниця однієї з одеських КС Єв43,3 Інші (до запитання) навіть банківські вклади, не ка- генія Русланова. — Хоча суд і жучи вже про кредитні спілки. зобов’язав КС повернути депо0 100 200 300 400 500 600 700 800 900 1000 Крім того, зараз самі страхови- зит, виявилося, що грошей у У 2010 році ринок кредитних спілок продовжує лихоманити. «З понад 700 КС, зареєстрованих в Україні, стабільно працюють не більш ніж 400», — визнає голова Держфінпослуг Василь Волга. Ще близько 200 КС зазнають фінансових труднощів, решта — фактично припинили своє існування. Цього року втратили свої кошти багато лауреатів міжнародних і державних премій, народні артисти, заслужені діячі культури, які були вкладниками спілки «Турбота». На початку року заборгованість спілки перед вкладниками перевищила 25 млн грн. Почалися неприємності й у найбільшої в Україні КС «Перше кредитне товариство» (у ній було близько 10 тис. вкладників). 4 березня Держфінпослуг тимчасово призупинила ліцензії КС, а вже 9 липня в ній було введено тимчасову адміністрацію. «У 2009 році до Держфінпослуг надійшло 318 скарг громадян, а за два місяці 2010 року — ще 78», — пояснює Василь Волга.

1,9

млрд грн

За даними Держфінпослуг (станом на 31.03.2010 р.)

8

контракти | № 33–35 | 30.08.2010

спілки немає й платити вкладникам просто нічим». Юристи одностайні: в українському законодавстві багато лазівок, які дозволяють керівникам фінорганізацій через афілійовані структури або підставних осіб виводити активи. До того моменту, коли з’являється рішення суду, рахунки КС уже порожні. На думку юристів, щоб підвищити ймовірність повернення кош­ тів, при складанні позову має сенс вимагати «стягнути кошти з КС», а не «зобов’язати КС здійснити дії з повернення депозитного вкладу». Після винесення судом рішення про стягнення коштів відкривається виконавче провадження, під час якого держвиконавець може перевірити всі рахунки кредитної спілки в банках. Якщо коштів на рахунках недостатньо, суд може накласти арешт на майно КС або навіть

ухвалити рішення щодо ліквідації КС (згідно з п. 3 ст. 9 Закону «Про кредитні спілки»). Банкрутства установи в цьому разі не передбачено. «Згідно зі ст. 1 Закону України «Про кредитні спілки», КС — неприбуткова організація, — пояснює юрист Любомир Пітель. — А боржником (банкрутом) може

зити, розміщені у проблемних КС, простіше забути. Ситуація виглядає так: у гонитві за великим відсотком вкладник ризикнув і... програв. «Зараз за фактом шахрайства порушено десятки кримінальних справ, організатори шахрайських схем уже перебувають або в місцях позбав-

Повернути кошти з ліквідованої кредитної спілки не вдається навіть через суд бути лише суб’єкт підприємницької діяльності». Тож надії на те, що старі письмові столи й два комп’ютери будуть продані на аукціоні, а гроші повернуті вкладникам, небагато. У разі ліквідації спілки вимоги вкладників прирівнюються до вимог кредиторів і погашаються в останню чергу. Грошей, як показує практика, на всіх не вистачає. Про депо-

лення волі, або під слідством», — розповідає Василь Волга. Однак якщо покарати вин­них все ж таки можна, то повернення коштів малоймовірне. Голова Держфінпослуг вважає, що виручити вкладників теоретично могла б ст.

1177 Цивільного кодексу України: якщо проти громадянина України було скоєно злочин і злочинець або не встановле-

Пишіть листи Голова Держфінпослуг Василь Волга не розуміє, як за теперішніх умов працюють кредитні спілки, і рекомендує ошуканим вкладникам писати особисто президенту ? У якому стані перебуває нині ринок кредитних спілок?

— Стабільно працюють в Україні не більш ніж 400 КС (загалом у реєстрі станом на 31.03.2010 р.

728 КС. — Прим. ред.). У низки КС відзначається зростання: збільшується обсяг депозитів, видаються нові кредити. Ринок очистився. Ті організації, які використовували шахрайські схеми, фактично припинили роботу. Хоча, відверто кажучи, ринок кредитної кооперації в Україні вимагає істотних змін. Адже діяльність КС в Україні регулюється досить слабо. Як можливе існування фінансових організацій, які залучають кошти вкладників і видають кредити, без Фонду гарантування вкладів і механізму рефінансування, мені незрозуміло. Будь-які зміни в економіці ставлять під загрозу роботу таких організацій, а відповідно під загрозою опиняються й інтереси членів КС. ? Що ще не дає цьому ринку стати цивілізованим?

— Практика показала: найпроблемнішими виявилися саме найбільші КС, які працюють на всій території України. Слід від-

ний, або є неплатоспроможним, заподіяний збиток зобов’язана компенсувати держава. Однак наразі в Україні немає відповідної правозастосовної практики. Ситуація кардинально зміниться лише якщо в кредитних спілок з’явиться такий самий фонд гарантування вкладів, як

мовитися від всеукраїнського статусу КС. Через особливості КС, головний орган яких — загальні збори членів спілки, управляти такою величезною організацією стає неможливо. Як можна провести загальні збори учасників КС «Перше кредитне товариство», яких налічується 431 тис.! КС мають працювати на рівні сіл, районів, на базі великих підприємств тощо. Крім того, до 2012 року ми плануємо ввести обов’язкові для всіх міжнародні стандарти фінансової звітності. Клієнти КС повинні мати можливість у режимі онлайн стежити за фінансовим станом КС. ? Нещодавно ви звернулися до Кабінету Міністрів із проханням виділити 120 млн грн на рефінансування кредитних спілок. Чи отримали ви згоду?

— Справді, ми звернулися по фінансування за рахунок НБУ. Але наше прохання поки що не задовольнили. Для ухвалення позитивного рішення потрібна політична воля Кабінету міністрів. ? Але ж прийняття Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо ді-

яльності Національного банку України» фактично виключає КС із переліку організацій, кредитором яких може бути Нацбанк. По суті, ви втрачаєте єдину законну можливість вивести КС зі складної ситуації.

— Ця норма набуде чинності в жовтні 2010-го. Сподіваюся, до цього часу нам вдасться переконати Нацбанк виділити нам потрібну суму. Інакше ще близько 200 КС будуть змушені піти з ринку. ? І тисячі вкладників втратять свої заощадження?

— Для тих КС, врятувати які вже не вдасться, я запропонував виділити в бюджеті на 2011 рік 1,5 млрд грн. Повернути вклади без допомоги держави не є можливим. Ідея така: ми створюємо факторингову компанію, яка за рахунок бюджетних коштів отримує кредит на суму 1,5 млрд грн. У разі виникнення в КС фінансових проблем новостворена організація викуповуватиме у вкладників права вимоги за депозитами і отримуватиме у КС право вимоги за кредитами. Наша програма розрахована на три роки. Хоча, гадаю, ми зможемо погасити проблемну заборгова-

і в банків. Причому членство в цьому фонді буде обов’язковим. У Верховній Раді вже два роки вкривається пилом законопроект на цю тему, але поки що в депутатів руки до нього не доходять. Утім, навіть якщо закон про створення фонду приймуть, вкладникам, які не можуть отримати свої кошти вже сьогодні, він однаково не допоможе.  ність і повернути до держбюджету 1,5 млрд грн із відсотками менш ніж за два роки. ? А як ви плануєте визначати черговість виплат?

— Фахівці Держфінпослуг розробили своєрідний класифікатор кредитних спілок. Усі фінустанови ми розподілимо на групи: поперше, це здорові КС, по-друге, КС, яким для подальшої роботи необхідне рефінансування, потретє, КС, у яких кошти вкладників безповоротно втрачені. Саме ті КС, які перебувають у безнадійному стані, отримуватимуть гроші в першу чергу. Поки КС перебуває в державному реєстрі, ми за неї відповідаємо. ? А як бути з КС, які перебувають у стадії ліквідації?

— Для них отримання державної допомоги неможливе: ці КС уже перебувають у віданні міністерства юстиції. ? Що ви порадите вкладникам таких фінустанов?

— Я говорив і говорю: потрібно писати листи президенту України, прем’єр-міністру, голові Верховної Ради. Причому писати слід не колегіальні листи, а від імені кожного вкладника. Адже зараз триває дискусія на рівні держави — куди витратити бюджетні гроші. І ці звернення могли б стати істотним аргументом у цій дискусії. По суті, крім нас і самих вкладників КС, зацікавлених у виділенні коштів осіб немає.  контракти | № 33–35 | 30.08.2010

9

політекономіка

Д

репліка

ень запуску першої іранської атомної станції став святом не лише для Ірану — досягненням він виявився ще й для Росії. До Бушера Навіщо Росії ядерна дружба з Іраном приїхав голова Росатому Сергій Кирієнко — Москва поставляє ядерне паливо для Ірану. Офіційних українських представників на відкритті не було, що й змушує замислитися про втрачені Україною можливості. Якби свого часу в Києві зважилися на будівництво майже вже занедбаної атомної електростанції в Ірані — нині поруч із віце-президентом цієї країни був би гість із Києва, а не з Москви. І ядерне паливо до Бушера поставлялося б з України, а не з Росії, а ми, нагадаю, на відміну від сусідів, позбавлені доходів від експорту енергоносіїв й іранські нафтові гроші нам би дуже стали в пригоді. З іншого боку, чи виграла Росія, не піддавшись на умовляння Заходу й зважившись таки на іранський проект? Бушер виявився демонстрацією технологічних проблем Росії та Ірану — терміни запуску атомної станції не раз відкладалися і при цьому було неясно, що спричинило перенесення. Політичні проблеми й розбіжності сторін перемежовувалися з виробничими нестиковками, виробничі проблеми пояснювалися політичними міркуваннями, а політичні міркування мотивувалися виробничими нестиковками — і так до кінця, до дня запуску. Коли Росія вирішила брати участь у будівництві Бушерської АЕС, головних аргументів на користь її згоди було кілька — і політичних, і економічних, і технологічних. Росія демонстру- рахувати наслідки участі в іранській ядерній програмі. Сама Росія вала самостійність своєї зовнішньої політики, відхід від доби ран- змушена була метушитися між прагненням не втратити обличчя нього Єльцина, коли найважливіші зовнішньополітичні рішення перед своїми західними партнерами й зберегти гарні відносини з приймалися у згоді із Заходом, з усвідомленням власної відпові- Тегераном. Мінімізувалася участь Росії в близькосхідному мирнодальності. Будівництво АЕС в Ірані показувало, що в Москви му процесі — за зовні непоганих відносин з Ізраїлем довіру до тепер власна зовнішньополітична стратегія і власні союзники. З Москви було підірвано ігноруванням ізраїльських попереджень економічного погляду Москва розраховувала на прибуток від про небезпеку іранської ядерної програми і безвідповідальність участі у проекті — по-перше, і на участь в інших проектах Ірану російської участі в ній. Навіть нині, коли АЕС запущено, не можна — по-друге. Окрема історія — збагачення лобістів — стала над- стверджувати, що поставлено крапку в бушерській історії, яка банням громадськості після затримки на Заході колишнього міні- тривала, між іншим, 15 років з моменту початку російської участі стра атомної енергетики Росії Євгена Адамова. І, нарешті, в Мо- в ній замість заявлених чотирьох. Іран перебуває в непростих відскві хотіли продемонструвати — на майбутнє — високу кваліфіка- носинах із міжнародною спільнотою і досить болісно реагує на будь-які спроби поставити під сумнів мирний характер його ядерцію російських атомників. Крім того, коли російські фахівці долучилися до будівництва ної програми й реально контролювати дії режиму аятол із можлиБушерської АЕС, лобісти їхньої участі у проекті наполягали не вого створення атомної зброї. Сергій Кирієнко приїхав до Бушера лише за кілька тижнів після лише на прибутку, що його отримає Росія, якщо допоможе Ірану завершити атомний довгобуд, а й на політичних преференціях — того, як іранський президент Махмуд Ахмадінежад розкритикуМосква значно зміцнить свої відносини з Тегераном, стане важли- вав свого російського колегу Дмитра Медведєва. І таких епізодів у вим партнером цієї країни в регіоні й посередником між Іраном і російсько-іранських відносинах буде ще чимало, бо Тегеран створюватиме ядерну зброю, а Москва однаково буде змушена зберіЗаходом. Однак насправді політичних успіхів немає. Участь у будівництві АЕС продемонструвала Заходу в цілому й гати обличчя перед Заходом і підтримувати хоч якісь заходи щодо  Сполученим Штатам зокрема політичну недалекоглядність росій- блокування цих спроб. ського політичного керівництва, ностальгію путінської команди за радянською спадщиною й непрофесіоналізм тих, хто не зміг проВіталій ПОРТНИКОВ

Свято Бушера

Допомагаючи Тегерану, Москва намагалася стати важливим посередником між Іраном і Заходом. Однак насправді політичних успіхів немає

10

контракти | № 33–35 | 30.08.2010

наша тема

своє місце Олена СТРУК

Чому іноземні обивателі вважають, що Україна — азіатська країна неляканих ведмедів, які розгулюють радіоактивною землею

*Жерар Депардьє

в образі українського національного героя.

Брати Клички — кумири не лише українців. Спортсмени знялися в рекламі HUGO BOSS, Ferrero, Schwarzkopf & Henkel. За особистим життям Кличкамолодшого пильно стежать західні таблоїди, смакуючи подробиці його романів, а телеканал Discovery запрошує його як гостя передачі. Наш на Discovery! Молодий, успішний, багатий і знаменитий — найкраща реклама Україні. У цьому усміхненому хлопці, який вільно володіє німецькою й англійською, іноземцеві складно розгледіти українця — жителя далекої, сумної й, напевно, напівдикої країни, де вибухнуло щось небезпечне, котра знаходиться чи то в Африці, чи то в Азії. До такої поширеної думки додаються й інші, наприклад, про те, що Україна — територія родючих земель, але надто аграрна й без будь-якої індустрії. Країна із прізвищами, які важко вимовити, і кумедними назвами міст, з гарною горілкою й непоганим пивом, небунтарська і спокійна. Багато уявлень про Україну почерпнуто з кіно. Імениті режисери й зараз формують образ України. Тільки їхні консультанти, здається, оперують фактами, які вдалося витягти з пам'яті бабусь, які залишили батьківщину десятки років тому. Або, що гірше — поліцейською статистикою. Якщо ви дивилися картину італійського режисера Джузеппе Торнаторе «Незнайомка», то подумали б, що українки — це жінки, які в пошуках кращого життя за кордоном обов'язково стають повіями. У кіно українці — не лише жертви, а й злодії. В одній із частин «Місія нездійсненна» громадянин України на прізвище Голіцин із КДБ намагається вкрасти списки секретних агентів США. Є й свіжі приклади. Головний торговець зброєю у «Збройовому бароні» за сценарієм теж українець. Кіно нове — стереотипи старі. У «Перевіз­ нику-3» Люка Бессона компанія викрала доньку українського міністра екології, щоб той дав офіційний дозвіл на утилізацію

12?

контракты || № контракти № 33–35 8 | 22.02.2010 | 30.08.2010

Чужими очима ядерних відходів в Україні. Тут, звісно, Бессон недопрацював. Швидше за все, компанії для вирішення цього питання довелося б викрасти всю Верховну Раду. Якби режисер проконсультувався з американською Holtec, яка ще в 2004 році виграла тендер на будівництво сховища, то знав би, що навіть за шість років компанії так і не вдалося почати будівництво. Тож нема чому дивуватися, коли консульський відділ якогось посольства відмовляє у візі українському громадянинові. Ось де точно починаєш відчувати психологічний дискомфорт від своєї національності. «Одна або кілька країн ЄС вважають, що ви становите небезпеку для

«Україну справді не завжди виділяють в окрему державу, попри всі наші намагання. Але, безумовно, відбулися події, які позначили Україну на політичній мапі. У сучасній історії — це події 2004 року», — запевняє Антон Усов, провідний радник ЄБРР. Тоді про Україну заговорили як про незалежну країну, як про частину Європи. Але відтоді не відбулося нічого, що знову б так сильно привернуло увагу до України у світі, зазначає Нік Пьяцца, генеральний директор BG Capital. Понад те, ставлення до України стає чимдалі байдужішим. Неоднозначне сприйняття України і в іноземних підприємців. З одного боку, інвестори, які

Інвестори вірять, що Україна розвиватиметься, як Польща та Чехія правопорядку Євросоюзу», — так пояснили працівники німецького посольства відмову у видачі візи 24-річний киянці, яка зібралася до волонтерського табору в Німеччині. Втім, дяка західним режисерам і на тому, що не забувають нас, хоча й часто плутають із росіянами. Як і багато іноземців. Це найпоширеніший стереотип про Україну на Заході. Мабуть, лише шотландцям можна легко пояснити, у чому ж різниця між росіянином й українцем.

— Ти — росіянин? — запитує Пітер (шотландець, працює на одне з найбільших виробництв віскі в Шотландії).

— Я — українець, — обурено відповідає Олексій (сомельє одного з українських готелів).

— А є різниця? — допитується Пітер.

— Уяви собі, якби я тебе назвав англійцем, розумієш? — обурюється Олексій.

— О, вибач! Ще кілька хвилин Пітер не перестає вибачатися, щиро шкодуючи про свою помилку.

працюють із країнами Східної Європи, усе ще бачать в Україні потенціал. «Вони й зараз очікують, що держава розвиватиметься так само, як Польща та Чехія», — визнає Нік Пьяцца. Хоча ентузіазм іноземців щодо того, що Україна — країна можливостей, де гарантовані надприбутки й швидкі кар'єри, зменшився ще до кризи. Пік дохідності інвестицій припав на початок 2000-х років. З іншого боку, за словами Сергія Лесика, співвласника компанії «Гейнсфорт», Україна виглядає нединамічним і певною мірою відсталим місцем. Зі сторони місцева економічна ситуація видається дуже в'язкою, почасти через постійні зміни законодавства. Інвестори не можуть розуміти й до кінця контролювати українські ризики, адже для того, щоб вести тут бізнес, слід знати, з ким домовлятися. Зі 180 країн, що взяли участь в рейтингу корупції, Україна займає 149 місце. Компанію їй складають Кенія, Камерун і Зімбабве. Мабуть, не варто винуватити в незнанні

«Треба імідж змінити. І легенду — теж. Може, тоді пощастить!»

• Анна та Сергій Литвинови, «Прогулянки краєм прірви» географії іноземців, які асоціюють Україну з Африкою. Сергій Лесик, який ще після закінчення школи переїхав з Донецька до Москви, вже більше десяти років живе в Лондоні. Після подій 2004 року він повернувся в Україну, щоб організувати тут бізнес. «На Заході є думка, що в Україні добре продаються лише горілка й бензин. Попрацювавши в Україні, я зрозумів, що місцеві споживачі справді консервативні, оскільки дуже ощадливо ставляться до грошей. Стереотип, що існує на Заході, звісно, надто перебільшений, але почасти виправданий», — зазначає Сергій Лесик. «Недорозвиненість» ринку перетворилася на рай. Український ринок як підліток — споживач недосвідчений, вірить рекламі, хоч і скаржиться на її набридливість. Іноземні маркетологи дивуються, наскільки великий тут відгук від промоакцій, особливо в регіонах. «Я була присутня на фокус-групах у різних країнах, зокрема в Англії. Там у мене склалося враження, що я потрапила на нараду маркетологів, а не на опитування простих споживачів. Українські покупці не можуть чітко, як британці, сформулювати, що не так у запропонованій концепції. У «підлітковості» українського ринку є й плюси, і мінуси. З одного боку, споживач відкритий, а з іншого — може швидко втратити лояльність до продукту, захоплюючись іншим», — пояснює директор із маркетингу Кримської горілчаної компанії Вікторія Цомая, яка більшу частину своєї кар'єри провела поза Україною. Найчастіше Україна, стверджує Джок Мендоза-Вілсон, директор із міжнародних зв'язків і відносин з інвесторами СКМ, від початку сприймається негативно, і таке сприйняття ґрунтується на застарілій інформації. Але коли люди приїжджають сюди, їхні уявлення про країну перевертаються. Кам'яна доба скасовується. 

наша тема

своє місце

*«Більшість жителів Західної Європи

дотепер упевнені, що Україна — сіра країна радянського зразка, що знаходиться десь дуже далеко. Іноді мені доводиться докладати чималих зусиль, щоб переконати друзів приїхати сюди. Коли вони потрапляють в Україну, я спостерігаю ту саму реакцію. «Ми летіли лише 1,5 години! Це не довше, ніж до Парижа!» Коли вони бачать Дніпро, то кажуть: «Ця річка гарніша за Рейн!» Коли приходять до Софійського собору, захоплюються фресками тощо. Стереотипи цілком руйнуються», — зазначає Томас Вайє, заступник голови правління Фонду Віктора Пінчука з міжнародних відносин.

Олена СТРУК

Люди, події й компанії, які формують уявлення про сучасну Україну*

Президент і його команда Дійові особи: Віктор Янукович, Микола Азаров, Сергій Тігіпко, Валерій Хорошковський Ставлення до нового президента України у представників іноземного бізнес-середовища й західного політикуму різне. У цілому, за словами Ніка Пьяцци, генерального директора BG Capital, інвестори сприймають нову команду позитивно, асоціюючи її прихід зі стабілізацією ситуації в Україні. «Особливо популярний серед іноземців Сергій Тігіпко. Він часто спілкується з інвесторами, їздить на переговори з МВФ. Усе, що він робить нині, зрозуміло іноземцям», — зазначає експерт. При цьому, за словами Альони Гетьманчук, генерального директора Інституту світової політики, у західних політиків ще не сформувалося якогось певного ставлення до Віктора Януковича. До нього все ще придивляються й будуть придивлятися під час осінніх візитів до Берліна й Парижа. Серед західних політиків переважає думка, що, попри різке зближення з Росією, Янукович все ж таки не хоче бути губернатором України у складі РФ. За даними дослідження Інституту світової політики, плюсів українському президентові додали неприєднання України до Організації Договору про колективну безпеку, відмова від вступу до Митного союзу з Росією та Білоруссю, а також невизнання незалежності Південної Осетії й Абхазії. «Найбільше Захід турбують внутрішні процеси в Україні — а саме перехід до авторитаризму», — зазначає Альона Гетьманчук. А ось публічним конфузам Віктора Януковича іноземці особливого значення не надають. Політики звикли до ляпів

14?

контракты || № контракти № 33–35 8 | 22.02.2010 | 30.08.2010

колег за цехом. Набагато більший резонанс на Заході мала, наприклад, заява Миколи Азарова про роль жінок у суспільстві: «... За всієї моєї поваги — не жіноча справа проводити реформи». Втім, непоміченими обмовки Віктора Януковича все ж таки не залишаються. Німці люблять порівнювати українського президента з Гельмутом Колем, який був не дуже гарним спікером. Деякі недоречні заяви української влади тільки підтримують негативні стереотипи про Україну.

Бізнесмени й компанії Дійові особи: Віктор Пінчук, Ринат Ахметов, Сергій Тарута, СКМ, ІСД, EastOne, Nemiroff Негативна репутація країни сповільнює розвиток місцевих компаній. Будь-якому представнику українського бізнесу доводиться працювати ретельніше, щоб отримати міжнародний контракт або налагодити бізнес, порівняно з колегами із Франції, Німеччини або США. «Іноді й ми стикаємось з першою негативною реакцією людей на українські компанії. І така настороженість пов'язана саме з репутацією України», — визнає Джок МендозаВілсон, директор із міжнародних зв'язків і відносин з інвесторами СКМ. Найбільшим українським бізнес-групам доводиться займатися додатковим розкручуванням власного бренда, що потім позитивно впливає й на імідж країни. У СКМ, наприк­ лад, реалізували проект із формування репутації провідної української компанії. «Ми хотіли донести це до міжнародної бізнес- і фінансової ауди­торії швидко й ефективно, і ключову роль у процесі відіграли реклама й комунікації», — розповідають у СКМ.

Рекламні ролики групи справді транслювалися на іноземних телеканалах. За словами Антона Усова, провідного радника ЄБРР, за найбільшими українськими компаніями, які зуміли вийти на міжнародний борговий ринок, закріпилася репутація солідних гравців. Як і в їхніх власників, які регулярно потрапляють до рейтингу найбагатших людей планети. Віктор Пінчук у 2010 році увійшов до списку 100 найвпливовіших людей світу за версією журналу Time, до якого також потрапили Барак Обама, Стів Джобс і Домінік Стросс-Кан. На Заході Пінчук відомий не лише як великий цінитель сучасного мистецтва, а й як меценат і організатор бізнес-зустрічей (Давос і Ялтинська конференція). До речі, українські бізнесмени проявляють дедалі більший інтерес до таких заходів, адже це непоганий шанс поспілкуватися в кулуарах з іноземними інвесторами та одне з одним. Що стосується українських брендів, то горілка — це той продукт, що в першу чергу асоціюється з Україною. На жаль, такі бренди, як «борщ» або «Антонов», асоціюються з Україною набагато меншою мірою, ніж могли б.

Інвестиційний клімат Дійові особи: Податковий кодекс, співробітники контрольних органів, регуляторна політика, дозвільна система, право власності Руанда — одна з найактивніших держав-реформаторів. Такого висновку дійшла Міжнародна фінансова корпорація в дослід­ женні Doing Вusiness 2010. Якщо раніше на відкриття бізнесу в Руанді слід було витратити два тижні, то тепер три дні, пройшовши лише дві процедури замість восьми. Непогана рекла-

Було б неправильним недооцінювати вплив ЗМІ на формування уявлень про сучасну Україну. Тим прикріше, що українські політики обрали своєю трибуною британську Financial Times, на сторінках якої ведуть суперечку з опонентами. Часто міфи виходять з-під пера західних кореспондентів. Не всі світові агентства й газети акредитовані в Україні, і їхні журналісти, які не розуміються на нюансах подій, пишуть про нас усякі нісенітниці.

«Репутація держави найточніше визначається тією сумою, яку вона здатна позичити».

• Вінстон Черчилль

ма інвестклімату держави. Криза змусила багато країн прискорити проведення реформ, що полегшують життя бізнесу. Україна солідними досягненнями в цій сфері похвалитися не може. Так, за останні роки було створено так зване єдине вікно реєстрації підприємств — кількість процедур, необхідних для старту, скоротили до десяти. Місяць відвідувань дозвільних органів — і бізнес, нарешті, може працювати. Але в країнах з нормальним бізнес-кліматом, як, наприклад, у Новій Зеландії, для реєстрації компанії досить зробити одну процедуру — заповнити відповідну заяву. Тож в рейтингу Doing Вusiness 2010 Україна усе ще перебуває наприкінці списку, посідаючи 142-ге місце зі 183-х можливих. А в іноземців виникає відчуття в'язкості українського бізнес-сере­д о­ вища. У податковій сфері правила гри стають чимдалі жорсткішими, при тому, що рівень оподаткування в Україні один із найвищих у світі. На податки компанії віддають 57,2% доходу. За показником податкового тиску, що враховує кількість обов'язкових платежів, час на їх адміністрування й рівень оподаткування, Україна перебуває на 181-й позиції зі 183-х. І на яку сходинку вона потрапить після прийняття нового податкового кодексу — ще невідомо. Та схоже, що репутація України у світі небезнадійна, якщо МВФ не боїться давати новий кредит в EUR15 млрд.

Туризм Дійові особи: маршрут Київ — Одеса — Львів, монумент Батьків­ щина–мати, симпатичні й невибагливі дівчата «До Криму й Одеси тепер літають регулярні рейси з Німеччини й Австрії. Регулярний

* Cписок складений за експертними оцінками фахівців рекламних агентств, представників компаній і міжнародних організацій.

рейс авіакомпанії — перший показник збільшення попиту», — запевняє Олена Мазніченко, директор компанії I&C. Почасти інтерес до України викликав виграш країни в тендері на проведення Євро-2012. Привертають увагу й масштабні музичні фестивалі — особливо Казантип і джазовий фестиваль у Коктебелі. Традиційний маршрут іноземців по Україні: Київ — Одеса — Львів. Іноземних туристів, які відвідують Україну, умовно можна розділити на цікавих ледарів (європейцям не треба оформлювати візу), любителів СРСР (для них Київ — частина великого турне, куди входять Москва, Пітер тощо) і «жонатиків» (шукачів секс-послуг або клієнтів ринку дешевих наречених). «Якщо іноземці приїжджають сюди повеселитися на Казантипі й знайти гарну дівчину, то вони залишаються задоволеними. Ті, хто їде подивитися на українську глибинку, часто розчаровані занепадом. Але всі з подивом відзначають для себе, що Україна так схожа на Європу, адже багато хто очікує побачити тут кам'яну добу», — запевняє Олена Мазніченко. Втім, за величезного природного потенціалу, який відкривають для себе іноземці, є явний дефіцит інвестицій в інфраструктуру. 60% доріг України потребують ремонту. Майже не розвинений сегмент готелів для масового туриста, де можна отримати номер зі сніданком за $50–60. Чотири- та п'ятизіркові готелі за вартістю проживання виявляються дорожчими за багато європейських — $150– 200 за добу. Немає й особливих досягнень у просуванні України як туристичної країни. «Цього року на міжнародній туристичній виставці не було жодної української туркомпанії», — зазначає Олена Мазніченко. Добре вже те, що інформація про Україну з'явилася на найбільших туристичних порталах — Lonely Planet та Trip Advisor.

Сільське господарство Дійові особи: пшениця, ячмінь, ріпак, соняшник У 2009 році, коли компанії зазнавали найбільших труднощів із залученням позикових ресурсів, в Україні відбулося єдине приватне розміщення. Зацікавити інвесторів вдалося аграрній компанії Sintal Agriculture. Сільське господарство справді магічно діє на іноземців. «Коли інвестори звертають увагу на Україну, вони хочуть дізнатися про можливість інвестицій в агроринок», — зазначає Нік Пьяцца. У країни є всі шанси знову стати житницею Європи. Україна — один із провідних світових експортерів пшениці, і, навіть не збільшуючи посівних площ, вона могла б реалізовувати на зовнішньому ринку щонайменше у 1,5–2 рази більше зерна. Але її репутацію як експортера псують втручання в ринок влади, яка час від часу запроваджує обмежен-

Спорт і Євро-2012 Дійові особи: Андрій Шевченко, Володимир і Віталій Клички, Сергій Бубка, Оксана Баюл, Яна Клочкова, Василь Вірастюк, Руслан Пономарьов, ФК «Ди­ намо» і «Шахтар» «Як німець, я переконаний, що брати Клички — найкращі посли України. Сильні спортсмени, яскраві особистості й гарний приклад для наслідування», — запевняє Томас Вайє. У спорті Україні справді є ким пишатися. Популярність поза Україною здобули футболіст Андрій Шевченко, легкоатлет Сергій Бубка, фігуристка Оксана Баюл. Міжнародні спортивні змагання — чудова нагода привернути увагу іноземного обивателя до країни. Контракти поцікавилися в професора економіки спорту й спортивного менеджменту Хольгера Прюсса з університету Майнца, навіщо процвітаючому Лондону, який не потребує зай­вої реклами, такий сумнівний з погляду економічної

Євро–2012 — чудовий генератор уваги до України ня на вивіз зерна за кордон. Нинішні спроби обмежити експорт, за оцінками Світового банку, загрожують новою всесвітньою продовольчою кризою. Адже Україна посідає шосте місце у світі за експортом пшениці й перше — за поставками ячменю. Є й інші українські продукти, відомі за кордоном, — соняшник і ріпак. Але є й чинники, котрі затьмарюють положення України, як, наприклад, найбільшого продавця ріпака. З початку 2011 року ЄС вимагатиме сертифікати на продукцію (європейці хочуть пересвідчитися, що, вирощуючи ріпак, виробники не шкодять природоохоронним об'єктам, рекреаційним зонам і лісам). Виробникам доведеться надавати інформацію про історію використання своїх і сусідніх земель. А це проблематично, оскільки в Україні немає цілісної карти полів і консолідованої інформації про них.

ефективності захід, як Олімпіада-2012. «Імідж — ось причина. Можливо, з іміджем у Лондона й усе гаразд, але це така річ, яку потрібно періодично підтримувати. Те, що Лондон уже сотні років залишається Лондоном, ситуації не змінює. Саме тому Coca-Cola продовжує витрачати величезні суми на свою рекламу. Якщо втрачати такі чудові можливості себе прорекламувати, як Олімпійські ігри, то за двадцять років турист віддасть перевагу перед Лондоном, наприклад, Києву», — міркує Хольгер Прюсс. Євро входить до п'ятірки спортивних змагань із найвищими рейтингами телетрансляцій, таких як Олімпійські ігри та Чемпіонат світу з футболу. «Євро-2012 слід розглядати як потужний генератор уваги», — зазначає рекламіст Андрій Федоров. Адже навіть дуже витратний для Португалії Євро-2004 у підсумку окупився — інерційні доходи ще довго побічно поповнюють

скарбничку організаторів. Кількість туристів, які прибувають до цієї країни, після чемпіонату зросла на 40%. На жаль, Євро-2012 — єдина яскрава подія, яка очікує Україну на міжнародному рівні. А для формування позитивного іміджу цього недостатньо.

Чорнобиль Дійові особи: Чорнобиль, Прип'ять, за­ крита 30-кілометрова зона «Я жодного разу не стикалася з тим, щоб при згадуванні України в іноземців спонтанно виникала асоціація з Чорнобилем. Але потім у розмовах, коли торкаєшся теми Києва, дехто запитує, наскільки далеко місто від Чорнобиля. Коли чують у відповідь, що недалеко, починають жартувати: «Напевно, ти вночі світишся», — розповідає Вікторія Цомая, директор із маркетингу Кримської горілчаної компанії. Чорнобиль — це невичерпна тема для кіносценаріїв. Одним із номінантів на премію «Оскар» серед короткометражних іноземних стрічок цього року був фільм «Двері» ірландки Хуаніти Вілсон. Кілька років тому премію за найкращий короткометражний фільм отримала документалка «Серце Чорнобиля» американки Меріен Делело. Інтерес іноземних туристів до Чорнобиля — результат цієї «рекламної» кампанії. У 2009 році 7 тис. іноземних туристів приїхали подивитися на порожні вулиці й занедбані будинки.

Forbes навіть дав Чорнобилю звання одного із найекзотичніших місць для туризму на Землі. Хіросіма й Нагасакі можуть лише позаздрити. Адже нині вони вважаються найчистішими містами на планеті — японці їх десятки років відмивали гідроксохлоридом алюмінію. Доки не вирішено питання з будівництвом другого укриття для реактора, тема Чорнобиля не буде закрита й для 28 країн — донорів Чорнобильського фонду «Укриття». Ще в 2008 році країни вирішили надати Україні EUR195 млн. У 2009-му українська сторона прийняла загальнодержавну програму виведення з експлуатації Чорнобильської АЕС і перетворення об'єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему. Строки реалізації проекту постійно змінюються.  контракти | № 33–35 | 30.08.2010

15

*У І півріччі 2010-го в переліку найбільших рекламодавців на ТБ і в пресі були майже відсутні компанії з українським капіталом (дані групи Kwendi).

своє місце

реклама

Костянтин КРАВЧУК

Чому бренди вітчизняних компаній не в змозі конкурувати зі світовими торговими марками

Наша марка

«Якби я запитав моїх клієнтів, чого вони хочуть, вони сказали б: швидших коней».

• Генрі Форд

Без іноземців немає реклами Чи охоче українські підприємці вкладають гроші в рекламу? З першого погляду — так. За кращих часів розмір витрат вітчизняних компаній на просування своїх товарів і послуг навіть дещо перевищував рівень сусідніх країн. У 2008-му, найбільш вдалому для українського рекламного ринку році, наші компанії витратили на основні канали просування (ТБ, преса, радіо, зовнішня реклама, інтернет) 6,4 млрд грн, або 0,67% ВВП. Це трохи більше, ніж у Росії (0,66% ВВП) і в Польщі (0,6% ВВП). У кризу частка витрат на рекламу скоротилася, але ці пропорції істотно не змінилися. Та якщо поглянути на списки найбільших українських рекламодавців, відкриється інша картина. Основну частину реклами у країні розміщують іноземці, точніше, компанії із закордонним капіталом. За даними консалтингової групи Kwendi, у І півріччі 2010-го серед топ-20 рекламодавців (за прайс-листами) на ТБ була лише одна компанія, що належить українським акціонерам — ЗАТ «Оболонь». А у списку найбільших замовників реклами у пресі зовсім не було компаній з вітчизняним капіталом. Список найбільших рекламодавців у друкованих виданнях відкривають американська Procter & Gamble і французька L'Oreal, а замикають японська Nissan та Укрсоцбанк, що входить до італійської UniCredit Group. Транснаціональні корпорації панують і на рекламних ринках інших країн. Однак національні компанії все ж таки складають їм помітну конкуренцію. Наприклад, у Росії до першої двадцятки рекламодавців входять чотири компанії, які контролюються національним бізнесом (VimpelCom, Мегафон, МТС та Вімм-Білль-Данн — за підсумками 2009 року), а у Польщі — три (оператор мобільного зв'язку Polkomtel і фармацевтичні компанії Aflofarm та US Pharmacia — за результатами І півріччя

16?

контракты || № контракти № 33–35 8 | 22.02.2010 | 30.08.2010

ГРА В МОНОПОЛІЮ У розвинених країнах компанії використовують бренди, щоб певною мірою монополізувати ринок. Українські компанії прагнуть того ж самого — але іншим шляхом

В Україні мало хто може дозволити собі таку розкіш, як довгострокова стратегія 2010-го). За оцінкою польської компанії Expert Monitor, за перші шість місяців цього року Aflofarm витратила на рекламу 193,5 млн злотих (близько $63,5 млн) — ненабагато менше, ніж Procter & Gamble Operations Polska (226,3 млн злотих, або близько $74,3 млн).

Не можуть чи не хочуть? Розташування сил на українському рекламному ринку таке, що постає питання: а чи здатні українські компанії конкурувати із закордонними на споживчому ринку — не лише на зовнішньому, а й на внутрішньому? Суперником транснаціональних корпорацій міг би стати, насамперед, великий бізнес, що має значні фінансові ресурси. Так, власне, відбувається і в Росії, і в Польщі. Зокрема, основним власником компанії Polkomtel, що надає послуги мобільного зв'язку під торго-

вою маркою Plus, є група польських державних сировинних та енергетичних компаній. Але в українського великого бізнесу досвід роботи на споживчому ринку, швидше, негативний. Ринат Ахметов володів пивним заводом «Сармат», що конкурував на українському ринку з міжнародними гігантами BBH та InBev і рік у рік нарощував збитки. У 2008 році це підприємство нарешті продали британській SABMiller. Свого оператора мобільного зв'язку («Астеліт») Ринат Ахметов ще в 2004 році вирішив розвивати разом із турецькою Turkcell, віддавши їй контрольний пакет акцій. Більшість інших капітанів віт­чизняного бізнесу володіють щонайбільше середніми за розміром компаніями на споживчому ринку (як, наприклад, група «Верес» Вадима Новінського), не ризикуючи вступати в гостру конкуренцію із закордонними гігантами.

А середній бізнес, капітали якого формувалися у значно конкурентнішому ринковому середовищі, протягом двох десятиліть не зміг перетворитися на великий (на відміну від сусідніх країн, де такі приклади є — хоча б Вімм-Білль-Данн, Aflofarm та US Pharmacia). Частково це пов'язане з тим, що Україна — бідна країна. За порівнянного розміру населення український ВВП утричі менший за ВВП Польщі, приблизно така сама пропорція існує й у доходах населення, а також в обсязі споживчого ринку. Тож навіть лідери українського ринку, які контролюються вітчизняними підприємцями, (наприклад, горілчані й кондитерські компанії) не можуть в Україні зібрати таку виручку, яку потенційно до снаги зібрати компаніям із сусідніх країн. Але це не головна перешкода на шляху розвитку середнього бізнесу. Умови ведення підприємницької діяльності в нас украй несприятливі. У міжнародному рейтингу конкурентноспроможності – 2010, складеному експертами Світового економічного форуму в Давосі, Україна посіла 82 місце з 133 країн (Росія — 63 позиція, Польща — 46). Основні проблеми традиційні — нестабільність

правил гри й надмірне адміністративне регулювання. У свою чергу високі ризики породжують ще одну проблему — високі відсоткові ставки й труднощі з доступом до фінансування. У результаті в Україні випускається мало продуктів, які можуть конкурувати із закордонними аналогами на споживчому ринку. Вітчизняні підприємства спеціалізуються здебільшого на випуску «неторгованих товарів» — таких, які з різних причин не є предметом міжнародної торгівлі, а виробляються й споживаються в межах однієї країни (насамперед продукти харчування, будматеріали). У 2007–2009 роках лише 22,7% інвестицій в основний капітал було вкладено в переробну промисловість. Основними об'єктами інвестицій в Україні були сфера послуг (насамперед транспорт і зв'язок), нерухомість і видобуток природних ресурсів. Навіть ті компанії, які володіють виробництвом, часто вкладають у рекламу й розвиток брендів небагато за світовими мірками коштів. Наприклад, горілчана компанія Nemiroff позиціонує свій бренд як міжнародний. Nemiroff поставляє свою продукцію до 55 держав, та торік 90% продажу припадало лише на дві країни — Україну й Росію. Nemiroff могла б позичити кошти на просування своєї продукції в інших країнах. У 2009 році борг компанії становив усього $10,5 млн при виручці $217,6 млн та EBITDA у розмірі $41,2 млн — за таких фінансових показників компанія може отримати позики на суму не менш ніж $100 млн. Та замість цього акціонери компанії ведуть переговори про її продаж. Ось ще один приклад: Креатив-груп, великий виробник харчових жирів, займає 30% ринку бутильованої соняшникової олії Грузії. Та власний бренд (в Україні продукція компанії продається під марками «Сонола» і «Кум») у цій країні компанія не просуває. Олія в Грузії продається під локальною торговою маркою.

Прибуток без бренда Стратегія завоювання ринку за допомогою бренда — довгострокова. Вона передбачає, що значну частину прибутку від вкладень у його просування буде отримано лише за багато років. Згідно з дослідженням

американських і європейських економістів (Барт Бронненберг, Метью Гентцков, ЖанП’єр Дюб), у частини споживачів сформовані в молодому віці уподобання брендів зберігаються й за 20, і навіть за 50 років. Однак у багатьох українських компаній горизонт планування не перевищує 3–4 років. Але це означає, що компанії, які не вкладають значні кошти в рекламу й просування, втрачають прибуток. У розвинених країнах створення й підтримка потужних брендів — інструмент, що дозволяє певною мірою монополізувати ринок й отримати додаткові доходи: лояльні бренду покупці готові переплачувати за товар. Прихильність споживачів до торгових марок є перешкодою для входу на ринок нових гравців. Але в Україні на багатьох ринках поява конкурентів і так ускладнена через надлишкове адміністративне регулювання. Тож у багатьох випадках у віт­ чизняних компаній більше можливостей завищувати ціни, не вкладаючи гроші у створення й розвиток бренда. Якщо чиновницька хватка над бізнесом ослабне, то конкуренція зросте, розвиток економіки прискориться. І тоді підприємцям доведеться збільшувати вкладення в розвиток брендів. У розвинених країнах витрати компаній на рекламу істотно вищі, ніж у тих, що розвиваються. Наприклад, за даними компанії Kantar Media, у 2009 році в США витрати тільки на основні види медійної реклами становили $125,3 млрд (0,9% ВВП). А, за даними компанії Outsell, якщо врахувати немедійну рекламу (поштові розсилки, промо-акції), загальний рекламний бюджет американських компаній сягнув $346 млрд (2,4% ВВП). Утім, у певних випадках створити глобальний бренд можна й без істотних вкладень у рекламу — шляхом заповнення порожньої ніші та створення затребуваного продукту. Найвідоміший із нещодавніх прикладів — американська компанія Google, яка лише за 10 років змогла потрапити до десятки провідних світових брендів. Такі приклади є не лише у США, а й на пострадянському просторі, зокрема створена естонськими програмістами (хоча й на гроші скандинавських інвесторів) програма Skype, а також російський антивірус Касперського. 

Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195. Для регіональних РА: (322) 702262, 762905. Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195. Для регіональних РА: (322) 702262, 762905. Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195 Для регіональних РА: (322) 702262, 762905

наша тема

контракти | № 33–35 | 30.08.2010

17

наша тема

своє місце Марія БОНДАР

Що заважає українським бізнесменам створювати міжнародні бренди

Фото Світлани СКРЯБІНОЇ

Повний бренд «Україні бракує сильних глобальних брендів», — переконаний екс-голова Європейської асоціації зв'язків із громадськістю Томас Ачеліс. Їхня поява могла б істотно покращити імідж країни у міжнародній спільноті. На думку експерта, розкручені міжнародні ТМ додають значущості не гірше, ніж великі території, високий рівень освіти та рішучі дії на зовнішньополітичній арені. Погано те, що світових брендів в Україні не те щоб мало, а просто немає. «Особисто я чув тільки про одну горілчану марку, та й то тому, що бував у країні, — визнає пан Ачеліс. — У більшості жителів Західної Європи немає ніякого ставлення до українських товарів із тієї простої причини, що про товари ці вони майже нічого не знають. Ваші ТМ майже не рекламуються за кордоном. Та й цілеспрямованого системного просування країни як такої теж немає». Як зазначає координатор східноєвропейських програм Бостонського інституту споживчих досліджень Талія Кацан, потенціал для створення світових брендів в Україні є, однак для його реалізації потрібні солідні капіталовкладення та державна підтримка. «Якби вашим співвітчизникам вдалося мобілізувати фінансові й організаційні ресурси, щоб забезпечити промо-підтримку національних ТМ на світових споживчих ринках, вони цілком могли б скласти гідну конкуренцію нинішнім міжнародним брендам, — пере-

конана пані Кацан. — Час для такої експансії вельми слушний. Якщо момент буде втрачено, другого такого зручного шансу доведеться чекати ще років десять-двадцять».

Саме час У період економічного спаду товарні лінійки більшості світових споживчих брендів значно скоротилися. Прагнучи мінімізувати витрати, міжнародні FMCG-компанії проводили чистку асортиментних рядів, згортаючи виробництво десятків «непріоритетних» продуктів. Найчастіше під скорочення потрапляли цілком перспектив-

•

косметичних брендів. Тепер таких продуктів майже немає. Однак споживачі, які купували полегшену декоративну косметику три роки тому, не зникли. Той, хто зараз зробить гідну товарну пропозицію в цьому сегменті, зможе запустити світовий бренд навіть із порівняно невеликим промо-бюджетом. Потенційний покупець чекає появи продукту». Пані Кацан переконана, що нині на світових споживчих ринках дуже багато таких спорожнілих сегментів. І деякі з них цілком могли б зайняти українські виробники. Експерт рекомендує звернути особливу увагу на ринок вовняного одягу

Зараз саме час для запуску світових брендів ні товарні категорії, які з різних причин не вписалися в антикризову програму виробника. «Події розвивалися надто швидко. Залишаючи поспіхом нещодавно освоєні ніші, бізнесмени часто не встигали оцінити кризові зміни конкурентної активності, у підсумку деякі сегменти просто спорожніли, — підкреслює експерт. — Так, наприклад, було з полегшеними тональними кремами, куверами й маскувальниками на водній основі. Ще 2007 року вони були у Maybelline, Lancome, Avеne, Dr. Hauschka і ще в десятка інших

середньої цінової категорії. За оцінками Талії Кацан, більшість пропозицій, що існують сьогодні в сегменті фабричного (неспортивного) зимового й осіннього одягу з натуральної вовни можна умовно розподілити на дві групи: непотріб і надто дорогі. Потенційний покупець змушений обирати між дешевим ширвжитком, що не витримує жодної критики з погляду якості й дизайну, і якісними речами, які продаються за очевидно завищеними цінами. «В Україні виробляють чудові вовняні тканини, значно дешевші

Топ-5 найпопулярніших українських споживчих товарів

1

2

3

4

«В левой руке «Сникерс», в правой — «Марс». Мой пиар-менеджер — Карл Маркс».

5

Група «Ляпіс Трубецькой», з пісні «Капітал» за європейські аналоги, — наголошує експерт. — Власники світових fashion-брендів із задоволенням використовують ці матеріали в магазинних адаптаціях дизайнерських моделей. Європейці в такий спосіб знижують собівартість виробництва й латають фінансові діри, що з’явилися в результаті кризового спаду продажу. Дивно, що українці не використовують власної сировини для виготовлення конкурентоспроможного товару». Засновник агентства Trend Union/Studio Edelkoort Лі Еделькорт ще торік зазначала, що в українських дизайнерів є шанси створити й розкрутити не один світовий бренд, якщо вони всерйоз займуться освоєнням середньої цінової категорії. Не лише сегмент вовняного одягу, а й у принципі fashion-ринок поляризований — розділений між масовими й підкреслено елітними марками. «Споживачам набридли крайнощі, люди втомилися від того, що одяг буває або дуже дешевим, або дорогим», — розповідала пані Еделькорт в інтерв'ю Контрактам (№ 49 від 07.12.2009 р.). Експерт наголошує, що, купуючи одяг за багаторазово завищеними цінами, споживач спонсорує Кейт Мосс, яка просуває бренд, десятки модних фотографів, моделей, організаторів показів тощо. Тим, хто не бажає фінансувати це гламурне дійство, доводиться купувати речі сумнівної якості й шаблонних примітивних фасонів. До слова, нешаблонний дизайн, на думку Лі Еделькорт, міг би стати ключовою конкурентною перевагою споживчих товарів українського виробництва.

Pourquoi pas

Мед

18?

Соняшникова олія

контракты || № контракти № 33–35 8 | 22.02.2010 | 30.08.2010

Крупи

Міцні алкогольні напої

Вовняні тканини

Складаючи рейтинг, Контракти опитали працівників 16 консалтингових структур і дослідницьких компаній, що спеціалізуються на вивченні споживчих ринків. Серед опитаних були керівники Achelis & Partner GmbH, IQPR, МіП Україна та ін.

Вітчизняні модельєри оптимізму західних експертів не поділяють і освоювати середні цінові сегменти не квапляться. На думку дизайнера Олени Бурені-

ної, творчий потенціал для створення світових fashionбрендів у країні є, але шансів на його реалізацію небагато. В Україні не так уже й мало талановитих модельєрів. Їхні ідеї за належного втілення цілком могли б зацікавити європейську й американську публіку. Однак усі ці люди змушені працювати на рівні ательє. У них просто немає можливості організувати серійне виробництво. «Інфраструктура швейної промисловості зруйнована і її відновленням, як мені відомо, ніхто всерйоз не займається, — скаржиться пані Буреніна.

— У країні мало нормальних швейних фабрик, де можна було б розмістити виробниче замовлення, не побоюючись за якість готової продукції». Навіть пошук конструкторів одягу й технологів в Україні досить проблематичний. Фахівці старої школи давно перевчилися та працюють в інших галузях, а нових кваліфікованих кадрів майже немає. Із тканиною й фурнітурою теж усе непросто. Деякі матеріали вітчизняного виробництва справді кращі й дешевші від закордонних аналогів, але далеко не всі. До того ж, як зазначає Олена Буреніна, українські виробники тканин не надто уважні до модних тенденцій. Не знайшовши на вітчизняному ринку матеріалів потрібної фактури й кольору, модельєри закуповують їх у Західній Європі.

Рекламна недостатність Ще один ринок, на якому віт­ чизняні виробники, за оцінками експерта, могли б створювати світові бренди — вина середньої цінової категорії. Талія Кацан переконана, що українські бізнесмени недооцінюють перспективність цього сегмента. Вони економлять на рекламній підтримці. Як наслідок — більш ніж скромні показники обсягів експортного продажу і висновок про неконкурентоспроможність національного продукту. «Українські вина нічим не гірші за популярні нині чилійські чи африканські, а деякі навіть кращі, — зазначає президент Асоціації сомельє України Дмитро Сидоренко. — Місцеві ТМ не стають світовими брендами в першу чергу тому, що за кордоном їх як слід не просувають. Навіть якщо з'являється якась реклама, вона не дає потрібного ефекту, бо виробники не інвестують у розвиток дистрибуції.

Споживачі чують назву ТМ, але не бачать її в роздробі. Тож стимулювання збуту, по суті, не відбувається». За словами генерального директора компанії «Михайлов і Партнери. Україна» Марини Стародубської, українські бізнесмени, які намагаються просувати свої торгові марки за кордоном, роблять кілька типових маркетингових помилок. Вони недооцінюють конкурентне середовище. Не докладають достатніх зусиль для підвищення рівня пізнаваності ТМ. «Наші співвітчизники найчастіше покладаються на позитивний імідж держави. Однак в України, на жаль, немає стійкого міжнародного іміджу, — пояснює пані Стародубська. — Наприклад, власники місцевих харчових марок, виходячи на закордонні ринки, заздалегідь вважають, що нашу країну сприймають як виробника якісних продуктів харчування. А це не завжди так. Такого стійкого уявлення не існує. Його потрібно формувати, що вимагає часу та інвестицій». Віце-президент Комунікаційної групи PRT Ірина Філенко переконана, що згадування України як виробника споживчого товару все ж таки викликає в потенційних покупців позитивні асоціації. І це справді сприяє просуванню національних брендів. Однак, якби у країни був єдиний цілеспрямовано сформований імідж, просувати вітчизняні марки було б набагато простіше. «Про Україну вже знають багато гарного: це і Клички, і Шевченко, і Патон, і Амосов, але навряд чи цього досить», — зазначає пані Філенко. Талія Кацан переконана, що імідж країни в цьому разі значення не має. Наприклад, неод­ нозначне ставлення світової громадськості до держави Ізраїль не завадило формуванню сильних міжнародних косметичних брендів AHAVA та Natural Sea Beauty. Власники цих марок щедро інвестують у довгострокові іміджеві проекти. «Власники ваших споживчих ТМ цього чомусь не роб­ лять, — зазначає експерт. — Ті українські бізнесмени, з якими мені довелось поспілкуватися особисто, взагалі скептично ставляться до будь-яких промопрограм, що не забезпечують зростання продажу в короткостроковій або хоча б у середньостроковій перспективі. З таким підходом світовий бренд не запустиш». 

Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195. Для регіональних РА: (322) 702262, 762905. Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195. Для регіональних РА: (322) 702262, 762905. Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195 Для регіональних РА: (322) 702262, 762905

*Україна входить до п'ятірки найбільших у світі виробників меду

реклама

контракти | № 33–35 | 30.08.2010

19

новини

компанії & ринки

*Нафта дешевшає й далі на слабких даних про

американську економіку. Вартість вересневих ф'ючерсів на WTI на Нью-Йоркській товарній біржі (NYMEX) 20 серпня впала до $73,83 за барель. Раніше в ході торгів ціна цих контрактів опускалася до $73,24 за барель — найнижчого рівня з 7 липня 2010 р.

Тенденції

До кінця серпня середня роздрібна вартість бензину марки А-95 у середньому по Україні становила 7,63 грн/л, дані UPECO. Ціна бензину А-92 коливалася на рівні 7,31 грн/л; бензин марки А-80 коштував 6,96 грн/л, ціни на дизпаливо трималися біля позначки 6,88 грн/л. У першій декаді вересня більшість експертів не очікують на значні зміни сформованих рівнів цін.

СЕРЕДНІ РОЗДРІБНІ ЦІНИ

Китай Японія США Індія Росія

Виробництво в липні, млн т 51,743 9,222 6,699 5,750 5,595

Регіон

А-95

ДП

Скраплений газ

Київ

7,72

6,96 =

4,05 =

АР Крим

7,80

7,02

4,33

Дніпропетровська обл.

7,58 =

6,85 =

4,12

Донецька обл.

7,71

6,94

4,27

Львівська обл.

7,66 =

6,89 =

4,41 =

Харківська обл.

7,56 =

6,81 =

4,24

Франсуа де Ларошфуко

*За збереження світових

цін на рівні $73–74 за барель, вартість бензину на українському ринку залишиться незмінною, оскільки підвищення акцизу з 110 до 132 EUR/л компенсується падінням вартості сировини з $78–80 до $73–74 за барель.

За даними UPECO

Американська торговельна палата й Американсько-українська бізнес-рада виступають проти тотальної перевірки якості експортованого зерна. Раніше Держмитслужба разом із правоохоронними органами провела кілька експертиз, виявивши заниження класу зерна й реальної митної вартості та порушивши кілька кримінальних справ. Проти не передбачених законом перевірок зернотрейдерів виступила також Міжнародна асоціація торгівлі зерном і кормами.

На думку першого віцепрем'єра, єдиною галуззю української економіки, що не вийшла із кризи, залишається хімпром. Проте восени Андрій Клюєв очікує на пожвавлення в хімічній промисловості — у міру зростання попиту й цін на мінеральні добрива.

Зміна рік до року, % +2,2 +20,4 +32,9 +5,7 +11,5

За даними Світової асоціації виробників сталі

На 9,6% рік до року, до 2,406 млн т скоротилося в липні виробництво сталі в Україні, дані Світової асоціації виробників сталі. У топ-10 найбільших виробників сталі Україна опустилася на 9 місце.

«У цілому падіння зупинено. Зростання ВВП із початку року на рівні 5,5%. На 11,4% за той самий період збільшилося промислове виробництво», — заява першого віце-прем'є­ ра Андрія Клюєва.

З початку серпня Україна ввела нетарифні торгові бар'єри, які фактично зупинили експорт зерна із країни, — заява Американської торговельної палати й Американськоукраїнської бізнес-ради.

Фото Світлани СКРЯБІНОЇ

Металургія

Держрегулювання ЗЕД

До 20 серпня ціна золота з поставкою у грудні (у НьюЙорку) становила $1237,4 за унцію. На Comex золото з поставкою в грудні торгувалося на рівні $1229,6 за унцію.

Нерухомість

Вантажоперевезення

Кон'юнктура

Зростання орендних ставок на складські приміщення в Києві не буде до осені 2012 року, прогноз CB Richard Ellis. Ставки стабілізувалися на рівні 5,5-6,5 $/кв. м на місяць без ПДВ та експлуатаційних витрат.

За сім місяців 2010 року обсяг вантажоперевезень в Україні зріс на 14% рік до року, до 242 млн т. Через швидке зростання обсягів перевезень Укрзалізниця відчуває брак рухомого складу.

Експерти чекають на подорожчання золота більш ніж до $1240 за тройську унцію до початку вересня, опитування трейдерів агентством Bloomberg.

контракти | № 33–35 | 30.08.2010

10 років тому

З

а даними GfК Ukraine, 54% українських телеглядачів — мешканці сіл і невеликих міст із чисельністю населення до 50 тис. осіб. І все ж таки донедавна телеканали під час продажу телереклами враховували дані досліджень, які проводилися тільки в містах з населенням від 50 тис. осіб. Про перехід на всеукраїнську панель вимірю­вання почали говорити ще в 2007 році, однак із початком кризи телевізійники відклали цей задум. Викараскавшись із фінансової прірви, телеканали все ж таки почали переходити на нову методологію підрахунку телеглядачів. «Це перехід на стандартне вимірювання, прийняте в усьому світі. Панель вимірювання неповноцінна, якщо вона не охоплює всю країну, — зазначає директор відділу продажу Студії 1+1 Дмитро Лисицький. Та нова панель вигідна, головним чином, телеканалам із усеукраїнським покриттям. Наприклад, в Інтера частка аудиторії в результаті збільшилася з 17,31% майже до 19%, у Студії 1+1 — з 8,11% до 10, 91%. Менш значно, але все ж таки покращили свої показники ICTV, НТН, НТКУ, М1, ТЕТ та деякі інші. Більшість же мовників опинилися у програші. Втім, експерти вважають, що на рекламних доходах окремих

Не перемикайтеся! Чому телеканали переходять на нові панелі вимірювання аудиторії

Аудит аудиторії Макропоказники

«За нинішнього рівня вакантності в 25% зростання орендних ставок неможливе, — йдеться у звіті CB Richard Ellis. — Зростання ставок відновиться лише після того, як частка вакантних площ зменшиться до 8–10%».

20

•

Станом на 20 серпня 2010 р., грн/л

ТОП-5 найбільших виробників сталі Країна

«Найвища спритність полягає в тому, щоб усьому знати справжню ціну».

В ході торгів на Українській міжбанківській валютній біржі (УМВБ) середня ціна реалізації бензину марки А-80 становила 1750 грн/т, дизпалива — 1710 грн/т.

Порівняльна характеристика аудиторії деяких каналів залежно від різних вибірок дослідження Загальнонаціональна вибірка

коментарі

Міста 50+ тис.

Різниця, п. п.

Рейтинг*, %

Частка аудиторії**, %

Рейтинг*, %

Частка аудиторії**, %

Рейтинг*

Частка аудиторії**

Інтер

2,84

18,99

2,55

17,31

+ 0,29

+ 1,68

Студія 1+1

1,63

10,91

1,19

8,11

+ 0,44

+ 2,8

Україна

1,35

9,04

1,35

9,15

0

- 0,11

СТБ

1,30

8,71

1,34

9,06

- 0,04

- 0,35

Новий канал

1,28

8,57

1,29

8,75

- 0,01

- 0,18

ICTV

1,20

8,05

1,15

7,81

+ 0,05

+ 0,24

НТН

0,60

4,04

0,54

3,69

+ 0,06

+ 0,35

1 канал. Світова мережа

0,34

2,29

0,59

4,00

- 0,25

- 1,71

Перший Національний

0,34

2,28

0,31

2,09

+ 0,03

+ 0,19

K1

0,33

2,22

0,35

2,41

- 0,02

- 0,19

TET

0,30

2,00

0,27

1,84

+ 0,03

+ 0,16

5 канал

0,24

1,64

0,27

1,80

- 0,03

- 0,16

M1

0,14

0,95

0,12

0,85

+ 0,02

+ 0,1

Кіно

0,13

0,87

0,13

0,85

0

+ 0,02

TBi

0,12

0,78

0,13

0,87

- 0,01

- 0,9

* Р ейтинг каналу — середній відсоток глядачів каналу від загальної чисельності цільової аудиторії (вік від чотирьох років). ** Частка аудиторії каналу — відсоток глядачів каналу від загальної чисельності глядачів за період перегляду каналу. За даними компанії GfК Ukraine. Дані за І півріччя 2010 року, аудиторія віком від 4 років, вибірка — 2540 домогосподарств.

телеканалів це нововведення істотно не позначиться й У квітні 2010 року в Україні до кардинального перерозбуло створено Українську Телевізійну Біржу — поділу ринку не призведе. онлайн-майданчик для По-перше, саме по собі векупівлі-продажу рекламного часу «каналів спеціального лике охоплення аудиторії не інтересу». Якщо відділу продажу регіонального або гарантує телеканалам пернішевого каналу не вдається ших місць у рейтингах, а репродати рекламний час у повному обсязі, він може клама продається саме з виставити вільний час на огляду на рейтинги (середбіржу. ній відсоток глядачів каналу від загальної чисельності цільової аудиторії). По-друге, під час продажу реклами чимдалі частіше враховують специфіку аудиторії, а не її чисельність. «Частка рекламних бюджетів, звісно, пов'язана з часткою глядачів, — погоджується директор відділу медіа-досліджень GfК Ukraine Ольга Росманова. — Але говорити про те, що перехід на загальнонаціональну панель забезпечує каналу більші бюджети, не зовсім коректно. Існує низка інших чинників, які враховуються при продажу рекламного часу — структура аудиторії, наприклад». За словами Дмитра Лисицького, частка аудиторії «Плюсів» зросла на 1–2%, але багато агентств і до переходу на нову панель прораховували аудиторію каналів, виходячи з реального покриття. «Перехід на нову панель не означає, що ми починаємо заробляти більше грошей. Ми не прагнемо в такий спосіб підвищити ціни», — зазначає він. Не вплине помітним чином на ринок і введення спеціальної панелі вимірювання для вузькоспеціалізованих каналів. Цього року було презентовано відповідні проекти дослідницьких компаній TNS та InMind. Остання в червні запустила демо-версію панелі з вимірювання аудиторії кабельного й супутникового телебачення. «Демопанель, до якої було включено близько 100 каналів, охоплює шість найбільших міст України. Нині ми плануємо провести кілька зустрічей із широким колом учасників ринку для того, щоб показати, як це працює. Результати дослідження будуть використані для роботи з рекламодавцями після запуску основної медіапанелі. Отримані дані будуть репрезентативними для аудиторії з кабельним або супутниковим типом прийому, що проживає в містах з населенням понад 50 тис.», — запевняє Олена Житник, директор із маркетингу InMind. Однак учасники ринку сумніваються, що ці дані масово використовуватимуться спеціалізованими каналами для продажу реклами — надто ще недосконала ця методика. Більшість нішевих каналів і надалі продаватимуться поспотово, коли рекламодавці платять за фіксоване розміщення роликів, виходячи з часу й кількості їх виходів в ефір. «Головна принада поспотового розміщення реклами — простота й прозорість усього технологічного ланцюжка купівлі реклами, на відміну від купівлі за GRP, де існує залежність від інформаційних даних. До слова, для частини країн Західної Європи, а також США поспотний продаж — загальноприйнята практика», — запевняє Ірена Фешак, керівник проекту «Українська Телевізійна Біржа».  Ксенія ПОРТНА контракти | № 33–35 | 30.08.2010

21

компанії & ринки

побутова техніка Надія ГОНЧАРУК

Обсяги продажу побутової техніки збільшилися на чверть, драйверами зростання стали електрочайники

*Вже наприкінці XIX століття Німеччина

виробляла електричні чайники: спочатку з міді, потім — з алюмінію.

Пригода

У ІІ кварталі 2010-го в Україні продаж великої та дрібної побутової техніки зріс у середньому більш ніж на 25% рік до року. «Нині ми можемо впевнено говорити про нормальну сезонність ринку і прогнозувати покращення ситуації в липні–вересні цього року. Швидше за все, у наступному кварталі ми й надалі спостерігатимемо зростання продажу техніки в грошах. Та обсяги ринку все ще далекі від докризових показників 2008 й навіть 2007 років», — констатує Андрій Осадчий, керівник напрямку великої побутової техніки відділу аудита роздрібної торгівлі непродовольчими товарами GfК Ukraine. У квітн і червні цього року українці купили дрібної побутової техніки на 461 млн грн — на 27% більше порівняно з аналогічним періодом торік. Флагманами сегменту стали електричні чайники, обсяг продажу яких збільшився за ІІ квартал на 39%. Зростання продажу фритюрниць становило 12%. Решта категорій товарів цієї групи продемонстрували зростання обся-

22

контракти | № 33–35 | 30.08.2010

..

Зростання для чайників гів у діапазоні +12–39%. Андрій Осадчий зазначив дві тенденції на ринку дрібної побутової техніки України. Перша — зростання частки продажу дорогих сегментів техніки. Цей тренд був характерний, зокрема, для пилососів, які становлять майже третину ринку. Збільшення продажу останніх на 24% за звітний період було зумовлене виведенням на ринок України потужних і технологічно просунутих моделей. Схожа ситуація спостерігалася в сегменті пристроїв для приготування їжі. 27%-е зростання продажу цієї товарної групи забезпечили блендери вищої ці-

Надія є Продаж великої та дрібної побутової техніки поквартально, млрд грн III кв.

2009

IV кв.

2009

I кв.

2010

II кв.

2010

Зростання ІІ кв.

2010 року до ІІ кв.

2009 року, %

I+II кв.

2010

Зростання І–ІІ кв.

2010 року до І–ІІ кв.

2009 року, %

Велика побутова техніка

1,804 1,969 1,563 1,704

28,5

3,268

8,1

Дрібна побутова техніка

0,454 0,553 0,579 0,461

27,4

1,040

23

За даними GfК TEMAX Ukraine

подорожей збільшився на 39%, прасок — на 31%; пристроїв для видалення волосся, а саме епіляторів, — на 27%. За прогнозами аналітиків GfК Ukraine восени сегмент дрібної побутової техніки буде найбільш стабільним, а зростання продажу бага-

ними умовами. Саме літня спека стала каталізатором зростання продажу холодильників на понад 30%, на даний момент частка цієї товарної категорії становить 39% усього продажу великої побутової техніки. Другими за популярністю стали

Обсяги ринку все ще далекі від докризових показників 2008-го й навіть 2007 років нової категорії. Друга тенденція ринку — вплив літа й періоду відпусток. Зокрема продаж невеликих моделей чайників для

Вогонь «Ельдорадо» 15 серпня у Святошинському районі Києва сталася пожежа на складах побутової техніки мережі супермаркетів «Ельдорадо» (друга за розміром мережа в Україні після «Фокстрот. Техніка для дому»). Вогонь знищив близько 30 тис. кв. м стін, перекриття й побутову техніку, що була у складському корпусі. Цю територію орендують три фірми — «Ельдорадо», «Фокстрот» і «Юг-Контракт». Підрозділами МНС врятовано складські приміщення й побутову техніку на площі близько 20 тис. кв. м. Жертв і потерпілих немає. Найбільш імовірна версія загоряння — порушення правил пожежної безпеки при проведенні орендодавцем робіт на даху складу із застосуванням газових балонів. Директор департаменту реклами і PR «Ельдорадо» Валерія Толочина повідомила про те, що ритейлер орендує близько 8 тис. кв. м площ у цьому

Надія ГОНЧАРУК

складі, причому це найбільший склад компанії в Києві. Глава спостережної ради ТОВ «Торговельна компанія «Ельдорадо» Сергій Дрозд запевнив, що «пожежа ніяк не позначиться на роботі магазинів». «Ми негайно збільшимо обсяги поставок від наших партнерів — виробників побутової техніки й електроніки», — сказав він. У компанії також повідомили, що заподіяний вогнем збиток був мінімальним, оскільки напередодні сезону back to school більшість товарів уже було розподілено по магазинах. Страхова компанія «Українська страхова група» висловила готовність відшкодувати збитки «Ельдорадо». За словами голови правління СК Павла Нельги, товар Ельдорадо був застрахований на суму 91 млн грн і перестрахований за договорами облігаторного перестрахування.

то в чому забезпечать дорогі пральні машини, продаж яких збільшився на 17%, цей показмоделі. Ринок великої побутової тех- ник нижчий за середні в категорії великої ніки у ІІ побутової кварталі техніки, що 2010 року свідчить про збільшився наближення на 28%, до до точки на1,7 млрд грн. с и ч е н н я Лідерами ринку. Напродажу в діапазон зростання продажу впаки, процьому сегдаж посудоменті стали товарів категорії дрібної м и й н и х морозильні побутової техніки в Україні машин зріс к а м е р и , у ІІ кварталі 2010 року на 53%, що частка яких свідчить про становила низьку наси6% від усього обороту великої побутової тех- ченість ринку. Загалом невелиніки, у цілому ж темпи зростан- ка кількість нових квартир на ня продажу морозилок за цей ринку й небажання українців період перевищили 125%. При- витрачати заощадження на дочому, на думку експертів GfК рогі ремонти через побоювання Ukraine, популярність моро- нового витка кризи негативно зильних камер викликана не ви- вплинула на продаж поверхонь і веденням на ринок технологіч- пристроїв для приготування їжі, них новинок або акційних про- кухонних витяжок, — темпи їх позицій ритейлерів. Українські зростання становили відповідно споживачі вирішили купити до 21%, 24% і 20%. Обсяги продажу холодильника спеціалізований мікрохвильових печей на тлі пристрій, що не в останню чергу зниження середньої ціни збільпояснюється складними погод- шилися на 15%. 

+12–39%

Йонг Ха Лі, виконавчий директор компанії LG Electronics Home Appliances вважає, що LG Electronics очікує 20%-го зростання продажу в сегменті побутової техніки вже у 2010 році

Фото Світлани СКРЯБІНОЇ

Технічний прорив ? Як за останній рік змінилися ринкові позиції LG у сегменті побутової техніки?

— На світовому ринку за результатами останнього півріччя ми посідаємо друге місце в сегменті пральних машин, причому частка LG становить близько 13%. В Україні компанія лідирує в цій категорії з 26%-ю часткою ринку. Обсяги продажу холодильників на глобальному ринку за останній рік збільшилися на третину, завдяки чому LG займає другу позицію у світі в сегменті великої побутової техніки (11% ринку). У сегменті дрібної побутової техніки наша частка на глобальному ринку становить 18%. ? Із чим пов'язане зростання продажу холодильників LG у 2010 році, адже споживчий попит на побутову техніку істотно знизився в цей період через кризу?

— Компанія LG Electronics у 2009 році презентувала холодильники з лінійним компресором нового покоління. Моделі цієї лінійки мають низку енергозберігаючих характеристик, які дозволяють скоротити енергоспоживання на 30%. Для громадян ЄС цей чинник має величезне значення. ? Чому в Україні дрібна побутова техніка продається краще, у той час як у Європі та США покупці не шкодують грошей на дорогі холодильники?

— Ринок дрібної побутової техніки у США вже насичений і переживає період стагнації. Сьогодні в цій країні важко знайти споживача, який не користується мікрохвильовою піччю — вони є в усіх, і це не той продукт, який необхідно міняти кожні два-три роки. Рівень інноваційності тут невеликий. У сегменті холодильників, навпаки, нині відбувається дуже активна заміна старих моделей новими. В Україні ситуація геть інша — ринок поки що не насичений, та й вартість дрібної побутової техніки низька, що дозволяє багатьом споживачам

Йонг Ха Лі впевнений у збільшенні ринкового попиту на побутову техніку найближчим часом міняти моделі досить часто. Як результат, невелике, але стабільне зростання продажу в сегменті дрібної побутової техніки LG. ? Як ті або інші ринкові тенденції можуть позначитися на стратегії розвитку вашої компанії?

— Найближчим часом ми маємо наміри презентувати нові моделі міні-печей. Зараз здебільшого популярні вбудовані духові шафи або звичайні плити. Іноді з установкою вбудованих печей виникають труднощі — вони або не поміщаються, або не вписуються в інтер'єр кухні. Міні-піч має стати оптимальним рішенням. Справа в тому, що за функціональністю вона багато в чому перевершує мікрохвильову піч, а за розмірами фактично повторює її габарити. За рахунок зменшення розмірів нам вдалося зменшити вартість на 30% порівняно зі звичайною плитою.

? Якої стратегії дотримується компанія в сегменті великої побутової техніки?

— Наразі частка компанії LG Electronics на світовому ринку холодильників становить близько 10–20% ринку за рахунок моделей преміум-класу. Наша компанія планує збільшити цей показник до 50% за рахунок продажу моделей з лінійним компресором, які були презентовані в II півріччі 2010го. До кінця 2010 року ми очікуємо зростання продажу й у середньому ціновому сегменті за рахунок моделей side-byside і моделей з нижньою морозильною камерою, які, до речі, дуже популярні в Україні. Що стосується сегмента пральних машин, то в Європі компанія вже почала продаж нової парової пральної машини в лінійці 6 Motion — Big In. В Україні ця модель з'явиться вже в жовтні 2010 року. Пральна машина 6 Motion Big In — це унікальний інноваційний

продукт зі збільшеним до 11 кг обсягом завантажувального бака за стандартних габаритів (60 см завглибшки). Ми впевнені, що нова модель буде популярна серед споживачів і дуже швидко займе свою нішу на ринку. ? Чи вважаєте ви, що криза вже минула?

— Ні, криза ще не минула. І саме тому ми намагаємося формувати нашу цінову й продуктову пропозиції так, щоб зробити техніку LG максимально доступною для наших споживачів. Крім того, ми прагнемо робити техніку, яка відповідатиме всім найсучаснішим вимогам як щодо підвищення енергоефективності, так і щодо мінімізації кількості шкідливих для довкілля речовин, використовуваних у процесі виробництва. І попри те що криза триває, в 2010 році ми чекаємо на 20%-ве зростання продажу на глобальному ринку.  контракти | № 33–35 | 30.08.2010

23

держрегулювання

Влада пожартувала Чому єдиний соцвнесок лише ускладнить життя бухгалтерам і підприємцям Про заміну кількох соціальних внесків одним — так званим єдиним — говорилося вже давно. Ще 2003 року до Верховної Ради було внесено проект Закону «Про єдиний соціальний внесок», а в наступні роки вносилося ще десять подібних законопроектів. І лише десятий з них, за номером 6525, 8 липня цього року був прийнятий парламентом і 6 серпня підписаний президентом, ставши Законом № 2464-VI. Перш ніж запроваджувати ЄСВ по всій Україні, була думка спершу «потренуватися на кішках». Їхню роль мали виконувати місто Артемівськ і Новоазовський район Донецької області. Але проект проведення експерименту з запровадження ЄСВ в окремо взятому місті та районі провалився. Чого чекали від єдиного внес­ ку? Перш за все, зменшення навантаження на фонд оплати праці. По-друге, спрощення обліку соціальних внесків. Потретє, невиправні оптимісти очікували реформи самої системи соціального захисту, адже зараз в Україні це завдання розподіле-

но між чотирма спеціалізованими фондами. Нічого з цього не сталося. Годі й казати, що вкрай неоптимальна структура українських соцфондів залишається незмінною. Одного соцфонду замість чотирьох не буде. Просто тепер Пенсійний фонд збиратиме всю суму

той момент, коли він надходить на рахунок ПФУ в Держказначействі. Для бухгалтера підприємства він таким не є. По-перше, він, як і попередні соцвнески, складається з нарахувань на ФОП і відрахувань з винагороди працівників. По-друге, ставка внеску не є фіксованою. Так,

Єдиний соцвнесок можна назвати єдиним лише в той момент, коли він надходить на рахунок ПФУ соцнадходжень і розподілятиме її між собою та рештою фондів. Можна припустити, що для цього йому знадобиться додатковий персонал. Не стало легше й бухгалтерам. Ті з них, хто сподівався, що єдиний внесок буде єдиним не лише за назвою, а й за суттю, таким собі соцстрахівським аналогом єдиного податку, жорстоко помилилися. Єдиний соцвнесок можна назвати єдиним лише в

якщо підприємство належить до високого класу професійного ризику, то й платитиме воно більше. Фактично виконуватиметься подвійна робота, бо тепер ще ПФУ буде змушений з’ясовувати (на підставі звітності), до якого класу належить підприємство, що сплатило ЄСВ, і відповідно до цього розрахувати частку, яку має віддати Фонду соцстраху від нещасного випадку. Реально ж кожному бухгалтеру доведеться

тримати в голові кілька розмірів «єдиного» внеску і пам’ятати, у яких ситуаціях який із них застосовувати. Мало того — очікується, що їхній розмір щороку змінюватиметься (п. 28 ст. 8). Підсолоджує пігулку для бухгалтерів те, що подавати звітність до чотирьох фондів буде тепер не потрібно — тільки єдину звітність до ПФУ. Перелік видів виплат, на які не нараховується єдиний внесок, має бути затверджений КМУ. Коли — в законі не сказано. Також КМУ має затвердити порядок видачі та зразок посвідчення застрахованої особи, але на це є час не до 2011-го, а до 2014 року. Платитимуть ЄСВ і єдиноподатники. Щоправда, тут виникає нова колізія: адже єдиний податок містить певну частку пенсійного внеску та ЄСВ фактично також містить внесок до ПФУ. Чи зменшувати ЄСВ на частку, сплачену у складі єдиного податку, має роз’яснити ПФУ. Час ще є.  Андрій ПОРИТКО, заступник головного редактора тижневика «Дебет-Кредит»

Документи УСІМ СГД

««««« Факт. Прийнято Закон про єдиний соціальний внесок. Закон регламентує умови та порядок сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та повноваження органу, що здійснює його збір і ведення обліку. До речі, єдиний внесок не входить до системи оподаткування. З дня набрання чинності цим Законом платники внесків на державне пенсійне страхування, на випадок безробіття, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві вважаються платниками єдиного внеску. Дія закону поширюється й на платників єдиного податку. Закон, крім деяких положень, набирає чинності з 01.01.2011 р. Документ. Закон України від 08.07.2010 р. № 2464-VІ.

24

контракти | № 33–35 | 30.08.2010

ОРЕНДАРЯМ ЗЕМЛІ

««««« Факт. Право оренди землі виникає з дня держреєстрації. Внесено зміни до статті 20 Закону України від 06.10.98 р. № 161-XIV «Про оренду землі». Тепер право оренди земельної ділянки виникає з дня держреєстрації цього права. Також встановлено, що до 01.01.2012 р.: — строк здійснення державної реєстрації договорів оренди землі не може перевищувати 14 днів з дня подання заяви про таку реєстрацію; — плата за державну реєстрацію договору оренди ділянки сільськогосподарського призначення не може перевищувати 3 н. м. д. г. Закон набирає чинності з дня його опублікування. Документ. Закон від 08.07.2010 р. № 2469-VI.

АВТОПЕРЕВІЗНИКАМ

««««« Факт. Нові вимоги до автоперевізників. Мінтрансзв’язку затвердило нові ліцензійні умови надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автотранспортом. Встановлено нові умови, зокрема: наявність графіку роботи та відпочинку водіїв; забезпечення контролю допуску до здійснення пасажирських перевезень водіїв; обов’язкове встановлення контрольних пристроїв, що ведуть облік щоденної тривалості керування та тривалості безперервного керування автотранспортними засобами. Також актуалізовано вимоги передмаршрутного медогляду водіїв і контролю за станом ТЗ. Наказ набирає чинності з дня його опублікування. Документ. Наказ Мінтрансзв’язку від 02.07.2010 р. № 427.

інтернет

кіберзлочинність Павло СИВОКОНЬ

Хакери здатні паралізувати роботу не лише приватних компаній, а й усіх держструктур

Новий ворог Провідний пошуковик Google мало не розірвав від­ носини з Китаєм. Бажання гучно ляснути дверима, за­ кривши офіси в КНР, виникло після мережевої атаки на сер­ вери компанії, здійсненої на­ прикінці 2009 року нібито ки­ тайськими хакерами. Влада Піднебесної вперше не полінувалася відповісти на звинувачення в кібератаці. Ва­ шингтон отримав офіційну ноту з посольства КНР, у якій Пекін заявляв, що не має нічо­ го спільного зі спробою обва­ лити пошуковик. Але неофі­ ційно китайці майже зізнали­ ся у злодіянні, метою якого могли бути сервери з поштою активістів руху за визволення Тибету. Як стверджу­ють тех­ нічні фахівці Google, у Підне­ бесній за останні три роки система комп'ютерного шпи­ гунства істотно посилилася. У 2009 році доходи місцевих ха­ керів сягнули, за оцінкою фа­ хівців китайської «Компанії комп'ютерної безпеки 360», $1,5 млрд. У галузі зайнято вже понад 100 тис. осіб. Від торішньої кібератаки по­ страждали ще три десятки компаній, але ніхто так і не зі­ знався привселюдно в отрима­ них збитках. Компанії бояться розголосу, оскільки клієнти вважатимуть їхні системи за­ хисту інформації слабкими. При цьому щорічні втрати від кібератак у світі оцінюються в $1 трлн. Інтернет став цен­ тральною нервовою системою суспільства, відтак кіберзло­ чинність загрожує економіці в цілому, а не лише окремим компаніям та особам. Держави стають уразливими, чимдалі більше залежачи від цифрових технологій. Колишній шеф розвідки США Майкл Макко­ нелл заявив, що зараз кібер­ злочинність набуває нових масштабів, перероджуючись у кібертероризм. Наступний етап — кібервійна, яку вести­ муть не розрізнені хакери, а організовані військові підроз­ діли.

26

контракти | № 33–35 | 30.08.2010

Провальні навчання За оцінками PandaLab, щомі­ сяця кіберзлочинці заражають близько 35 млн персональних комп'ю­терів. На зміну індивіду­ альному хакерству приходить організоване інтернет-ша­храй­ ство. Ос­новні центри активнос­ ті ком­п'ю­терних шкідників — Китай, Латинська Америка (особливо Бразилія), а також Росія, Україна, країни Балтії, Казахстан. Але якщо кіберзлочинність на 95% пов'язана з фінансовим шахрайством і крадіжками да­ них, то кібертероризм часто націлений на дезорганізацію систем життєзабезпечення держав. Під ударом опиняють­

жавні комп'ютерні системи було закидано псевдозапита­ ми, що на кілька днів паралізу­ вало роботу мерії Таллінна та деяких міністерств. Тоді роз­ слідування вивело експертів на хакерів із Росії. Не дивно, адже атака почалася одразу після скандалу через перенесення пам'ятника загиблим воїнам у Таллінні. За словами євродепу­ тата від Естонії Тунни Кален, цей інцидент продемонстрував потребу в новій системі захис­ ту інформації в ЄС. До слова, схожі на естонські події згодом сталися і в Грузії під час кон­ флікту з Росією. Виявилося, що навіть найза­ хищеніші держоб’єкти можуть легко стати жертвою кібер­

статньо автоматизована, щоб зазнати серйозного удару з боку комп'ютера. Для отриман­ ня доступу до секретної інфор­ мації терористам доведеться атакувати різні вузли управлін­ ня. Для відключення водопос­ тачання у США терористи 2003 року змушені були захо­ пити 3769 незалежних центрів управління водночас. Крім того, на думку Джеймса Левіса, кіберзлочинністю за­ ймалися аматори. Як приклад він навів подію 1999 року, коли атаки зазнав сервер Пентаго­ на. Військове відомство підо­ зрювало організовану акцію з боку розвідок Іраку або Китаю, але в ході розслідування, що тривало місяць, з'ясувалося,

Кіберзлочинність переростає в кібертероризм, наступний етап — кібервійни ся держустанови, об'єкти дер­ жавної інфраструктури. У цьому випадку кіберзлочинці керуються не лише фінансови­ ми, а й політичними та релігій­ ними міркуваннями. За даними Європолу, найчастіше об'єк­та­ ми кібертерористичних ударів стають комунальні служби, транспорт і фінансова система. Окремий інтерес становлять військові та наукові бази даних, які можна перепродати. У 2008 році департаменти внут­ рішньої безпеки США та ЄС оприлюднили цифри щодо кількості кібератак — 80 тис. на рік. При цьому кількість атак на державні мережі по­ двоїлася й сягнула показника в 10 тис. на рік. Представник Сенату з кібер­ безпеки Арнольд Мур ствер­ джує, що США вже перебува­ ють у стані кібервійни. І поки що програють її. У Європі ситу­ ація не краща. Наприк­лад, 2008 року хакери атакували урядові сервери Естонії: дер­

шкідників. У 2010 році у Пента­ гоні вирішили перевірити свої мережі на міцність. Військове відомство США вперше прове­ ло масштабні навчання: про­ грамісти з кількох незалежних дослідницьких центрів намага­ лися обвалити сервери оборон­ ного відомства. Військові ви­ знали, що не змогли перешко­ дити проникненню хакерів. «Наш захист від кібер­атак на­ гадує лінію Мажино у Франції — потужний на вигляд, але зо­ всім непридатний для оборони в сучасних умовах», — визнав заступник голови комітету Се­ нату з розвідувальної діяльнос­ ті Вільям Ліін. Але ж іще 2003 року фахівець Центру стратегічних і міжна­ родних досліджень Джеймс Левіс назвав атаку на найваж­ ливіші комп'ютерні мережі США неможливою. У доповіді, представленій президентові Джорджу Бушу-молодшому, йшлося: інфраструктура краї­ ни надто розгалужена і недо­

що атаку здійснили два студен­ ти з Каліфорнійського універ­ ситету. Аргументи, наведені в доповіді, виглядали більш ніж переконливо. Всі розробки у сфері технічного захисту від кібератак у США згорнули, а фінансування систем комп'ю­ тер­­ної безпеки, за даними ін­ ституту Брукінгса, скоротили на 30%. Але вже через чотири роки все кардинально змінилося. Агентство з національної без­ пеки (АНБ) попередило, що комп'ютеризація стратегічних систем управління країною до­ сягла такого рівня, що кібер­ атаки можуть серйозно впли­ нути на обороноспроможність США. За даними АНБ, за 6 мі­ сяців 2007 року 17% енергоге­ неруючих компаній США за­ знали атак через інтернет. У 2008 році через кібератаки на електростанції відбулося кас­ кадне відключення світла на Східному узбережжі США. Без світла залишилися 50 млн осіб.

ють Китай, арабські країни Близького Сходу та Росію. Саме в цих державах, на думку аналітиків, хакерів уже беруть на державну службу, створюю­ чи спеціальні підрозділи для здійснення атак. Торік у США з'явилися влас­ ні кібервійська, які мають від­ бивати будь-які кіберзагрози. Експерти фонду «Спадщина» допускають, що такі підрозділи існували й раніше. Але тепер їх узаконили, вивівши боротьбу з кібератаками на новий рівень.

• Понад те, після провального експерименту з перевірки Вільям Шекспір, мереж Пентагона й обвалу «Генріх IV» Google, фінансування захисту найважливіших комп'ютерних Збитки сягнули $3 млн. Систе­ мереж збільшили 2010 року до му відновлювали вісім годин. $355 млн. Для порівняння, Розслідування проводило ФБР 2009-го витрати становили близько трьох місяців, але зло­ $245 млн. До 2010 року витрати вмисника так і не вистежили. на захист від кібертероризму Його сліди загубилися в Індії. навіть не виділяли в окрему «Мета атаки на державні сис­ статтю бюджету, те­пер кібер­ теми — дезорієнтувати насе­ тероризм потрапив до числа лення й підірвати довіру до основних загроз для безпеки уряду, — вважає Сергій Петру­ США. На події за океаном відреагу­ шин, консультант департамен­ ту ІТ-безпеки компанії «БМС вали й країни ЄС. На початку консалтинг». — Водночас за березня 2010 року на засіданні Європарламенту допомогою атак депутати погоди­ на урядові систе­ лися розширити ми можна отри­ повноваження мати доступ до Європолу в сфері даних пенсійного кібербезпеки. За фонду та іншої словами пред­ фінансової ін­ ставника Польщі формації, що становлять щорічні Януша Онішке­ може дорого ко­ збитки вича, тепер євро­ штувати». від кібератак у світі пейська поліція регулюватиме Кібервійни інтернет-потоки Частину кібертерористичних в ЄС, щоб досягти їхньої без­ атак здійснюють фахівці на за­ пеки. До речі, у ЄС теж ухвали­ мовлення влади. «На держ­ ли рішення щодо створення службі такі фахівці зазвичай не спецпідрозділу з відбиття й перебувають. Їх залучають до розслідування кібератак. Крім вирішення конкретного зав­ того, у Євросоюзі узаконили моніторинг дання. Державна платня та­ких віддалений комп’ю­тер­ни­ків навряд чи за­ комп'ютерів для запобігання цікавить, — розповідає експерт або виявлення серйозних зло­ служби захисту інформації в чинів. Нова гонка озброєнь одному з державних органів уже почалася. України. — Адже одна річ об­ валити приватний сайт, такі по­ Українські атаки слуги можуть коштувати і $500, а інша — проникнути в систе­ «В Україні поки що можна ми, що управляють країною. У говорити тільки про кіберзло­ цьому випадку гонорар може чинність, — розповідає екс­ сягати сотень тисяч доларів». перт служби захисту інформа­ Однак, на думку професора ції в одному з державних орга­ Школи державного управління нів України. — Діяльність хаке­ ім. Кеннеді Гарвардського уні­ рів зосереджено здебільшого верситету Джозефа Ная, неза­ на зламах кодів банківських баром співпраця хакерів і карток або на атаках, спрямо­ спецслужб стане тіснішою. За ваних на відключення сайтів. даними Міжнародного інститу­ До кібертероризму справа ще ту стратегічних досліджень, у не дійшла». тероризмі через комп'ютерні На його думку, економічно мережі найчастіше підозрю­ недоцільно організовувати ма­

«При обороні вигідніше вважати, Що ворог є сильнішим, ніж насправді, — Тоді вірніше захистимось ми. Слабкий, мізерний ж захист Подібний скнарі, що сукна шматочок Жалкуючи, псує увесь камзол».

$1 трлн

Доля хакера Джонатан Джеймс Перший хакер, засуджений за злам комп'ютерних систем Департаменту внутрішньої безпеки США. Він проникнув у сервери НАСА й викрав вихідний код МКС вартістю $1,7 млн. Тоді йому було 16 років. Малолітнього злочинця засудили на шість місяців. У 2008 році він раптово помер за нез'ясованих обставин. Адріан Ламо Відомий атаками на Microsoft, Yahoo!, Bank of America, Citigroup та Cingular. Зламавши систему газети New York Times, Ламо отримав доступ до закритих даних працівників холдингу. У 2005 році його заарештували й зобов'язали виплатити газеті $650 тис. Зараз Ламо працює журналістом і читає лекції. Кевін Мітнік Перший хакер, внесений США до списку найнебезпечніших злочинців. Він зламав кілька телефонних систем Каліфорнії та зайшов у базу даних національної системи оповіщення про катастрофи. Після арешту його засудили до 5 років тюремного ув'язнення. У 2007 році після звільнення він написав дві книжки про хакерство. Зараз читає лекції з кіберзахисту. Роберт Морріс Першим написав програму-вірус типу «черв'як». У 1998 році він заразив нею понад 5 тис. комп'ютерів. Морріса засудили на 4 роки в'язниці й оштрафували на $10 тис. Після звільнення він почав працювати в лабораторії штучного інтелекту при міністерстві оборони США. Максим Ястремський Житель Харкова, зламав понад 50 тис. кредитних карток, заробивши в такий спосіб понад $11 млн. У 2010 році турецький суд засудив його до 30 років в'язниці за хакерство. Ястремським зацікавилися й правоохоронні органи США. Альберт Гонзалез Зміг украсти 130 млн номерів банківських карток. Через його хакерську діяльність постраждали TJX, Office Max, Hannaford Brothers, 7-Eleven та Heartland Payment Systems. Восени 2009 року хакер зізнався у скоєних злочинах. Йому загрожує тюремний строк від 17 до 25 років. совані атаки на державні ме­ режі. Набагато дешевше під­ купити працівників цих струк­ тур, які й забезпечать доступ до потрібної інформації. Дані ДАІ або податкової інспекції з'явля­ю ться в підпільному продажу зовсім не після зламу серверів. Їх продають співро­ бітники цих служб. Але це зовсім не означає, що комп'ютерних атак не було. Прос­то державні органи й ко­ мерційні організації не повідом­ляють про них. Так, 2001 року відбулася найбільша атака на сервери компанії «Ук­ ртелеком». Тоді понад 700 комп'ютерів компанії було тимчасово виведено з ладу й заражено вірусами. Та серйоз­ них збоїв у системах життєза­ безпечення держави не було. «Зараз Україну рятує її слаб­ ка залежність від комп'ю­

терних технологій. Напри­ клад, недавно було ухвалено рішення про переведення сис­ теми військового зв'язку на сучасні цифрові стандарти. Але одразу в цієї ідеї з'явилися опоненти, оскільки такий зв'язок уразливий для зламу через комп'ю­тер. А стара сис­ тема не піддана таким ризи­ кам», — вважає експерт. На­ томість вона зазнає інших ри­ зиків і альтернативи переходу на цифрові технології все ж таки немає. Тож, напевно, краще не гальмувати цей про­ цес, сподіваючись, що в такий спосіб вирішаться всі пробле­ ми, а посилювати системи за­ хисту. І добре б поквапитися. Поки що українські хакери весь свій талант спрямовують на більш дохідний західний ринок. Проте ситуація може й змінитися.  контракти | № 33–35 | 30.08.2010

27

стратегії

стратегії компанії Андрій БЕРЕЖАНСЬКИЙ

Чому краще реалізовувати шини, вибудовуючи дистрибуцію продажу жувальної гумки або мінеральної води

10 секунд НА читання

Ідеї для швидкості

? За чотири роки роботи офіційного представництва в Україні компанія Nokian Tyres зуміла перетворитися на лідера ринку шин іноземного виробництва. Як компанія досягла такого результату?

— Ми не боялися робити те, чого до нас на цьому ринку ніхто не робив. Фундаментом швидкого зростання стала нестандартна для ринку шин схема дистрибуції, яку ми скопіювали з ринку FMCG. Ми не просто відкривали склад, як це робили всі конкуренти, а вибудовували свою мережу дистрибуції, будували системний продаж. З кожним сезоном ми розвивали якість побудови і глибину присутності на ринку. В Україні є близько тисячі точок із продажу й сервісу шин. Це й автодилери, і СТО, і шинні магазини, і спеціалізовані сервіси. Сьогодні ми представлені більш ніж у 900 точках, тобто у 90% пунктів продажу, — такого високого показника немає ні в кого. ? Дистрибуція FMCG часто передбачає прийом замовлень і відвантаження товару в режимі «сьогодні на сьогодні». Чи не надто витратна схема для продажу шин?

— Справді, вибудувати таку схему досить складно, і витрати на її підтримку трохи більші. Тож майже всі шинні компанії, зокрема у Європі, використовують простіші методи роботи, пов'язані з побудовою роздробу. Та ми побачили в такій схемі величезний потенціал, що перекриває всі витрати. Нашим зав­данням була адаптація до шинного ринку кла-

28?

контракты || № контракти № 33–35 8 | 22.02.2010 | 30.08.2010

«Люди сприймають Nokian просто як гарні шини незалежно від сезону»

В інтерв'ю Контрактам директор компанії «Nokian Tyres Україна» Ігор Богданов розповів про те, що: 1) компанія стала № 1 у преміальному сегменті, бо не боялася робити те, чого до неї на шинному ринку ніхто не робив 2) нестандартні ходи працюють на довгострокову перспективу, дозволяють стати першим серед інших, а стандартні — збільшити й підтримати продаж тут і зараз 3) сміливі ідеї часто вмирають на рівні команди, яка їх не зрозуміла, не прийняла і тихцем саботувала

сичної схеми дистрибуції на ринках товарів масового споживання. Слід було врахувати специфіку нашого продукту: сезонність, досить великі піки, моделі поведінки потенційних покупців. Крок за кроком ми вибудували ефективну систему дистрибуції на ринку. Наприклад, наші конкуренти готуються до сезонного сплеску продажу, забиваючи під зав'язок склади. Ми ж, навпаки, забезпечуємо ефективну доставку шин протягом усього сезону.

центрів, які крім продажу шин пропонували супутні послуги. Першими запропонували розширену гарантію — Hakka-гарантію — елементи якої за сезон-два спробували перейняти багато конкурентів. Ми поки що єдині на шинному ринку запустили карткову програму Vianor Club, що надає нашим корпоративним клієнтам низку істотних переваг з обслуговування автопарків у мережі шинних центрів Vianor та в деяких мережах АЗС. Власне,

Продаж приносять стандартні методи. Нестандартні — працюють на перспективу Це стосується не лише поставок в Україну, а й поставок уже безпосередньо в роздріб. Наприклад, у Києві замовлення, прийняте вранці, зазвичай ми доставляємо того ж дня. ? Якщо дистрибуція стала фундаментом, чи став стінами «будинку» маркетинг? Чи застосовували нестандартний підхід й у цій сфері?

— Відповім «так» на обидва запитання. Паралельно з дистрибуцією розвивали маркетинг, рекламували свою продукцію, проводили акції. Ми переймали досвід наших конкурентів, застосовували перевірені на практиці технології просування. Водночас експериментували, часто — вдало. Ми першими почали розвивати в Україні мережу шинних

такі програми стандартні для паливного ринку і встигли себе чудово зарекомендувати. Зі свого боку, ми модернізували цю систему, максимально розширивши спектр послуг, якими може скористатися автопарк клієнта по всій країні. І ми не маємо наміру зупинятися на досягнутому, активно розширюємо можливості власників карт Vianor Club. Крім того, нам вдалося створити серію нестандартних рекламних роликів, у яких принципово не робиться головного акценту на нашій продукції. ? Чи працюють нові нестандартні ідеї й методи краще за стандартні навіть під час кризи?

— Їх некоректно порівнювати, оскільки в них різні завдання. Продаж приносять стандартні

методи: доступність товару, грамотна реклама, прийнятні умови. Нестандартні ходи працюють на довгострокову перспективу, дозволяють стати першим серед інших гравців, але зазвичай нічого не дають у короткостроковій перспективі. І споживачі, і партнери часто просто не розуміють, що їм пропонують. Гарний приклад — Hakka-гарантія. Люди поставилися до неї як до нереальної «заманухи», не вірячи, що ми справді будемо безкоштовно ремонтувати або ж міняти шину, яка у процесі експлуатації отримала пошкодження. Тільки зараз, за три роки, наш споживач повірив у свої права й у зобов'язання, які ми беремо на себе. Приємно, що нині розширена гарантія асоціюється з Nokian. І це позначається на продажах. Пройшла перевірку часом наша акція «50/50», що дозволяє придбати літні шини в розстрочку. Постійно зростає попит на послугу зі зберігання шин. А висновок з усього згаданого вище простий: виграє той, хто зумів зробити нестандартне стандартним. ? Чи будь-якій компанії підходить нестандартний маркетинг?

— До нього потрібно бути готовим. Коли намагаєшся зробити не як усі — це завжди ризик. Слід бути готовим ризикувати, витрачати час і сили. І тут ключову, критичну роль відіграє персонал, що має повірити в ідею. Саме в цьому головна складність, а не в необхідності інвестувати. Сміливі ідеї часто вмирають на рівні команди, яка їх не зрозуміла, не прийняла й тихцем саботу-

вала. Тож важливо зробити все, щоб команда усвідомила нову ідею, зробила своєю й почала творчо реалізовувати. Приклад із життя. У дистрибуції шин є передсезонні замовлення й сезонні. Нормальна практика така — за півроку до сезону публікуються прайс-листи, формується замовлення, і тільки потім здійснюється поставка. Через коливання курсу зробити прайс-лист у гривнях складно. Мені спала на думку ідея збирати замовлення заздалегідь, не публікуючи ціни. І вона зустріла величезний опір. Наші менеджери з продажу стверджували, що клієнти просто не будуть нічого купувати. Я витратив багато сил на переконання, перепереконання. Кілька разів довелося натиснути або брати «на слабо», мовляв «із ціною продати всі можуть, а ти спробуй без ціни»... В остаточному підсумку ідея спрацювала. Завдяки особистим відносинам продавців і покупців, правильній мотивації працівників, змагальному духу серед менеджерів торік ми спрацювали в плюс і виграли передсезонний продаж. Клієнти, до речі, розчарованими не були. З урахуванням того, що ми найпізніше видали ціни, наша пропозиція була дуже привабливою. А конкуренти просто не мали можливості адекватно зреагувати. І лише тоді працівники остаточно повірили в цю ідею. Наші конкуренти намагалися повторити, але в них не вийшло. Можливо рівень довіри до них у клієнтів був нижчим, можливо їм не вдалося повірити, що це реально.

? Іншими словами, важливо навчитися на 100% використовувати свої переваги?

— Навіть не так переваги, як особливості. У нас, на відміну від конкурентів, була більша частка в продажу зимових шин. Тож абсолютно нестандартна акція «50/50», націлена на власників зимових шин бренда Nokian, стала для нас дуже успішною цієї весни. Конкурентам, звісно, важко її скопіювати. Хіба що для літніх шин у наступному сезоні, але за цей час ми сильно вирвемося вперед і вигадаємо щось нове. ? На початку літа ви запустили сайт www.nokiandrive.com. Це данина моді, адже зараз усі говорять, що потрібно «йти» в інтернет, чи реальний суспільний ресурс?

— Це корисний ресурс, що буде цікавим для всіх автомобілістів. По суті, це величезний маршрутизатор, за допомогою якого автомобілісти можуть не лише прокласти дорогу з пункту «А» у пункт «В», а й почерпнути багато цікавої й важливої для будь-якої поїздки інформації. А саме, які АЗС, СТО, готелі, ресторани, культурні й історичні пам'ятки можна відвідати на обраному шляху. Тут можна підібрати оптимальний «випадковий» тур, що підкаже сайт, виходячи з нинішнього розташування автовласника та прийнятного для нього кілометражу. На сайті є завжди актуальна інформація про найцікавіші тури вихідного дня — ми відстежуємо, що й де відбувається цікавого й незви-

чайного в Україні і куди є сенс поїхати на вихідні. Наша мета — зробити цей проект максимально інтерактивним, тож ресурс дозволяє вести блоги, присвячені проведеним або ж планованим подорожам, активно обмінюватися думками про поїздки, пам'ятки, якості дороги тощо. Звісно ж, цей сайт є для нас носієм непрямої реклами, але, найголовніше, він дозволяє нам стати ще ближчими до споживача, зробити його лояльнішим. ? А як ваші партнери реагують на нововведення?

— Ми робили багато нестандартних речей у веденні бізнесу. Нині ми прийшли до того, що партнери перестали заперечувати. Переважна більшість ідей спрацювала й нам вірять заочно. Коли чують чергову пропозицію, тільки коментують: «Nokian як звичайно». А ми жартуємо, що ще не вичерпали кредит довіри. ? Чи були ідеї, які не вистрілили?

— Є такі, які ми почали реалізовувати, але відклали. Час одних не настав, інші — вимагають помітного поліпшення. Серед ключових ідей осічок не було. Мій підхід простий: якщо з'явилася ідея, її потрібно продумати, а якщо запустив, то доводити до логічного завершення. Якщо щось пішло не так, потрібно ще подумати, виправити недоробки, а потім довести до результату. ? Де взагалі беруться ідеї?

— Ідеї беруться звідусіль. Щось адаптується. Щось виникає під час обговорень у команді.

Щось пропонують наші партнери. Головне — бути відкритим для всього нового. І важливо вміти сміятися над собою, критично ставитися до своїх дій. Я вважаю, що реклама має за­па­ м'ятовуватися, бути з гумором і продавати м'яко, а не довбати «це найкращий у світі товар». До кожного сезону в Україні ми знімаємо один-два рекламні ролики. У них показуємо реальних людей, сервіс, роботу. Ролики робимо з гумором, відверто приколюючись над собою. ? А як би ви оцінили свій стиль управління?

— Нестандартний. Звідси й плюси, і мінуси. Найбільший плюс — висока результативність. Мінус — людям складно ламати свої стереотипи, а мені важко змінювати їх. Я ціную індивідуальність та особистий внесок. За штатом ми порівняно маленька компанія, і на кожному працівникові лежить висока відповідальність. Кожна людина на очах, усім видно її результат. Понад те, результат дуже сильно впливає на зарплату — основна частина її заробляється. У кожного багато повноважень, багато самостійної роботи. Складність у тому, що в колективі багато сильних особистостей із солідними зонами відповідальності. Бувають конфлікти. Є люди, які в якихось питаннях розбираються на порядок краще за мене, і при цьому мені доводиться з ними сперечатися й переконувати, змушувати повірити в життє­ здатність і результативність нових ідей. ? Як ви оцінюєте І півріччя 2010 року?

— Ми всі дуже задоволені: до початку липня вийшли з нульовими залишками по всій країні, що стало найнижчим рівнем залишків за всі сезони. А найголовніше, у цьому сезоні люди почали приходити, запитувати й купувати літні шини нашого бренда. Зник стереотип, що Nokian — це гарні зимові шини. Сьогодні, згідно з даними до­ сліджень та особистих спостережень, люди сприймають Nokian просто як дуже гарні шини, незалежно від сезону. ? Чи зростав шинний ринок цього року? Які тенденції були провідними?

— За моїми суб'єктивними оцінками, зріс на 5%. Ситуація була дуже неоднорідною. Хтось спрацював краще, хтось гірше. На ринку все ще невеликий хаос, збільшилася роздробленість — замість кількох сильних гравців на ринку працюють два десятки дрібних-середніх і ми.  контракти | № 33–35 | 30.08.2010

29

автоклуб

тест-драйв

Матчастина

День відкритих дверей

Двигуни

Сергій ІВАНОВ

Новий Opel Meriva дав шеф-редактору Контрактів змогу по-гангстерськи застрибувати в машину на ходу

«Я буду долго гнать велосипед…» ...Ви коли-небудь намагалися взяти велосипед із собою в автомобільну мандрівку? Якщо так, то як автомобіліст-велосипедист ви знаєте, що у вас рівно два погані варіанти такої подорожі. Ви можете купити складаний велосипед, який у похідному варіанті вміщується в багажник. Після цього з багажником можна попрощатися: і місця більше немає, і велосипед не найчистіша річ у світі. До того ж складаний ровер — найгірший із роверів. Більшість обирає другий спосіб: прикріпити звичайний велосипед на даху автомобіля. Щоб це зробити, доведеться придбати спеціальний даховий багажник, на якому ровери кріп­ляться повздовж. І щоб вкласти ваш велосипед вгорі без шкоди для обох транспортних засобів, доведеться набути спеціальних навичок і натренувати спеціальні м'язи. Кожен, хто зробив це самостійно, гідний значка «Готовий до праці й оборони». Жінкам-героїням можна одразу встановлювати пам'ят­ ник у трьох містах: на батьківщині водія, у місті — виробнику велосипеда і місті — виробнику автомобіля.

30

Тепер із проклятим минулим покінчено. Відтепер пам'ятник потрібно встановлювати лише в німецькому Рюссельгаймі, де новий Opel Meriva (а наш автомобіль називається саме так) вигадали. Особливо вдячні можуть звернутися й до Сарагоси (Іспанія), де автомобіль випускатимуть. Елегантне рішення полягає в тому, що кронштейн вбудовано в задній бампер. За потреби він елементарно висувається, після чого вам залишається підняти велосипед на 20 см та закріпити на кронштейні впоперек. Тепер ровери висітимуть за задніми дверима багажника. Незначне обтяження полягає в тому, що користуватися багажником доведеться особливим чином. Спочатку складаєте речі в багажник — відтак встановлюєте велосипеди на кріплення. Потім знімаєте велосипеди й, нарешті, виймаєте речі з багажника. Звісно, якщо кронштейн не потрібен, він ховається в бампер, і задніми дверима можна вільно користуватися. У будь-якому разі велосипедна мандрівка з попереднім автомобільним переміщенням стає заняттям абсолютно доступним для самостійних жінок, худорлявих хлопців та активних пенсіонерів. Історія іграшок Спочатку була надзвичайно успішна Opel Zafira. У 2003 році, використавши вкорочену базу Zafira, Opel, по суті, створив сегмент малих однооб'ємників.

Туди-сюди ходи

Фото автора

Уперше я побачив його на Женевському автосалоні цієї весни. На стенді Opel їх стояло штуки три — різних модифікацій і кольорів. Власне, спинив мене не так автомобіль, як його... хвіст. Ну як ще назвати те, що в автомобіля розміщено там, де автомобіль уже мав би закінчитися? Так-от, за автомобілем, на хвості-кронштейні, висіли два велосипеди.

Це й була перша Meriva (агрегати нової Zafira й сьогодні почасти уніфіковані з Meriva II). Маленька машина приваблювала легкістю трансформації салону, запропонувавши для цього низку оригінальних рішень. Як наслідок, «мала» — а це трапляється нечасто — повторила успіх донорського автомобіля: продано понад мільйон машин. Свою роль відіграло не лише зростання популярності машин цього класу, а й те, що всередині класу це авто змогло бути особливим. Щоб добре продаватися й надалі, Meriva знову мусить запропонувати щось, що виокремить її серед «однокласників». Таких зримих фішок дві: згаданий велосипедний кронштейн (опція) та унікальні двері. Для розмови про двері доведеться освіжити ваші кінематографічні враження. Двері вбік 19З0-ті роки, Америка. …Машина рве з місця, гангстер застрибує на широку під-

Новий Opel Meriva: технічні характеристики (станом на дату випуску на ринок)

ніжку поряд із водієм, відчиняє задні двері та на повній швидкості ввалюється всередину з мішком свіжоздобутих грошей й гарячою зброєю. За три (не плутаю?) століття до цього так само ефектно, з розгону, робив пірует з даху до карети Фанфан-Тюльпан. Ось герой летить у розкриті двері, вітер надимає сорочку, грають м'язи, виблискує шпага, на місцях для поцілунків зачаїлася красуня-аристократка з широко розплющеними очима. Чому так не виходить у нас із тобою, шановний читачу? Дефіцит звитяги? Та ні. Дівчата нас не люблять? Мовчіть, Паніковський! Прогуляні тренування? Неправильно! Уся річ у дверях. Виключно у дверях. У дверях — і край. До середини 50-х років минулого сторіччя двері всіх транспортних засобів розчинялися від середини вбік: передня — вперед, задня — назад. Останні двері було закріплено не на середній, а на задній стійці. Таким чином чемний водій мав змогу допомогти зійти пані, а широкий (подвійний) дверний отвір не загрожував сукням будь-якої пишноти. Послідовне здешевлення виробництва й боротьба із травматизмом, здавалося б, назав­ жди закрили ці двері. Задні двері навісили на середню стійку, дівчата почали ображатися, коли їм простягають руку допомоги, а спідниці стали вузькими й короткими. Частину з цих тенденцій можна лише вітати. Але коли ви витягуєте

Габаритні розміри: довжина x (ширина зі складеними/розкладеними зовнішніми дзеркалами заднього виду) x висота, мм База, мм Колія передніх/задніх коліс, мм Об’єм багажного відділення (згідно з ECIE), л: — за рівнем верхнього краю спинок задніх сидінь — при складених спинках задніх сидінь — за рівнем верхнього краю спинок передніх сидінь — при складених спинках задніх сидінь — до стелі Споряджена маса, включно з масою водія (відповідно до Директиви 70/156/EC), кг Максимальна швидкість, км/год Час розгону до 0–100 км/год, с Контрольна витрата пального, л/100 км: — міський цикл — заміський — змішаний Викиди CO2 у змішаному циклі, г/км Відповідність екологічному класу Об’єм паливного бака, л Максимальна потужність, кВт (к. с.) / об./хв Максимальний крутильний момент, Нм / об./хв

Бензино­ вий 1.4 (74 кВт) 5-ступе­ нева МКПП

177 13,9

7,9 5,1 6,1 144

74(100)/ 6000 130/ 4000

дитину з дитячого крісла, п'ятою точкою ви впираєтеся якраз у наслідок автомобільного прогресу, що висить на середній стійці. Ці самі проблеми з висадкою й у дорослої людини: у кімнаті зі свого дивана ви

Бензино­вий 1.4 Турбо (88 кВт) 5-ступенева МКПП

Бензиновий 1.4 Турбо (103 кВт) 6-ступенева МКПП

Дизель­ний Дизельний 1.3 CDTI 1.7 CDTI (55 кВт) (74 кВт) 5-ступенева 6-ступене­ МКПП ва МКПП

спокійно встаєте вперед, а в машині змушені неприродно вивертатися назад. Проте повернути двері на задню стійку без зусиль не ви4288 x (1812/1992) x 1615 ходить. Небезпека травмування пасажирів за такого навішу2644 ванні дверей посилюється. Є й 1488/1509 конструкційні проблеми. Зокрема для правильного кріп­ лення завіс задня стійка має 400 бути прямою, ну хоча б мати велику пряму ділянку в зоні кріплення. Нагадаємо, йдеться 920 не про Rolls-Royce, де з цим 1500 проблем немає, а про компакт­ ний автомобіль. Не менш ніж 1360 На комплексне рішення опелівським конструкторам знадо188 196 160 172 билося майже п'ять років. Ре11,5 10,3 16,9 13,9 зультатом стала інноваційна система FlexDoors, яка містить ме8,6 5,9 8,8 8,0 хатронну систему автоматично5,1 4,3 5,4 5,0 го блокування дверей на невели6,4 4,9 6,7 6,1 кій швидкості. Кажуть, що тільки 143 156 129 168 на розроблення логіки блокуванEuro 5 ня замків витрачено 2500 годин 54 робочого часу. Задні двері — по88(120)/ 103(140)/ 55(75)/ 74(100)/ вноцінної ширини — розчиня4800–6000 4900–6000 4000 4000 ються на 84 градуси. Водночас 175/1750– 200/1850– 180/1750– 260/1700– відкриті передні й задні двері 4800 4900 2500 2550 утворюють комфортну зону вантаження-вивантаження чималого товариства родичів і старе те друзів. До боротьби проти забу е Добр . taen Kapi Opel конкурентів на боці Opel долучаться й лікарі. Тепер Opel Meriva прописуватимуть людям із проблемами хребта так само, як Blend-a-med — людям із хворобами зубів. А автомобіль?

Граємо в шухлядки

Захоплені веселими нововведеннями, ми майже забули, що йдеться не про кабінет і не про велосипедну підставку. Все ж таки Opel Meriva — автомобіль. Спокійний, економічний сімейний автомобіль. Бензиновий двигун — новий 1,4-літровий двигун з турбонаддувом потужністю 88 кВт (120 к. с.). Три двигуни в одному. Новий дизельний двигун 1.7 CDTI пропонується із 6-ступеневою автоматичною коробкою передач. Загалом буде запропоновано вісім двигунів. Під час пробігу дорогами Австрії, Словаччини й Угорщини підвіска видалася мені дуже «європейською»: на перешкодах на кшталт трамвайних колій авто відчутно потрушує. Погане покриття машині протипоказане, для наших доріг її було б непогано адаптувати. Під сильним бічним вітром відчувається надмірна вітрильність. Типовий міський автомобіль.

Усередині, звісно, багато (32) закапелків для дрібниць. Зазначимо кріплення під великі 1,5-літрові пластикові пляшки, триярусний речовий бокс на центральній консолі, кожен «поверх» якого може переміщатися за напрямними рейками. Повсюдне використання санок — одна з фірмових особливостей Meriva. Задні крісла переміщаються вперед-назад у широкому діапазоні, що трохи компенсує незручності, природні для машини з базою 2644 мм. Другий ряд сидінь розташовується вище від переднього, при цьому лінію задніх вікон, навпаки, знижено. Внаслідок цього в пасажирів, які сидять високо, відмінний огляд. Ламана поперекова лінія в компактних автомобілях — абсолютно очевидний тренд. Дизайнери Opel Meriva в пошуках оригінальності надали їй форму хвилі. Пластмасовий кольоровий наплив на панелі управління заходить на двері. Здається, з його допомогою машина прикидається молодіжно-веселою. Функціональність його сумнівна, на колір і смак товариш не всяк, звісно, але мене поєднання коричневого салону з брудно-блакитною (сказав би — кольору інопланетної сметани) наліпкою не потішило. Благо, Opel пропонує шість кольорів, які ще комбінуються з кількома варіантами виконання; тож ви напевне зможете обрати що-небудь до душі. Я б обрав червоно-чорний.

Opel на плаву Отже, поки Opel сватали то за одну, то за іншу компанію, виробник не стоїть на місці. Залишаючись частиною американського автомобільного гіганта, компанія продовжує формувати якісний асортиментний ряд. Услід за новими цікавими Astra та Insignia ми бачимо третій поспіль оригінальний продукт. Уже й не пригадаєш, що колись опелями називалися здоровенні колимаги, на яких ще воїни Чингіз-хана відвозили здобич додому (за що й прозвали ті опелі «караванами»). Візьмемо до уваги перспективи відновлення авторинку, очікуване повернення автокредитування, зазначимо схильність покупця у бік практичних автомобілів. Якщо маркетологи не промахнуться з цінами, двері в салонах Opel можна відкривати трохи ширше — як у Meriva.  контракти | № 33–35 | 30.08.2010

контракти | № 33–35 | 30.08.2010

Підвіконня – хвилею

31