інтерв'ю
колонка
Як вижити у натовпі
Мы пересилим эту власть
Всім пам'ятний розгін майдану 30 листопада 2013-го - коли БЕРКУТ вночі спікірував на сплячих людей. Наслідки були трагічними. Що необхідно зробити, щоб уникнути повторення ситуації та, головне, - не нашкодити самим собі? Сьогодні на Майдані споруджене те, що мовою військових називається «тимчасовий укріплений табір бівуачного типу». Огородження розраховані затримати штурмовиків на деякий час, але серйозними перешкодами для підготовлених бійців вони не є. Досвід показує, що найчастіше напади здійснюються вночі або під ранок, коли сон найбільш міцний. Тому правило номер один - вартовим НЕ СПАТИ! Припустити, що охорона буде нейтралізована вогнем зі снайперської зброї можна, але в це вірити не хочеться, тим паче голова Верховної Ради Володимир Рибак виключає можливість силового розгону акції протесту проти дій влади. Отже, що ж робити в разі нападу на табір і, що гірше, якщо організований протестний рух перетвориться на натовп? ДЛЯ ПОЧАТКУ КІЛЬКА ПРОСТИХ ПРАВИЛ. Проходи поміж наметами, багаттями, складами тримати вільними. Уникати наявності в таборі гострих і таких, що стирчать навсібіч, предметів; крихкі предмети зберігати так, щоб вони не були розбиті в перші ж миті. Після сигналу тривоги необхідно швидко зібратися і в перші ж секунди не бігти нікуди стрімголов - цим ви лише нашкодите самі собі. Тому - уважно слухати, що відбувається навколо, тримати під рукою ліхтарі, всі важливі речі (документи , гроші тощо) - при собі. Прикладів, коли у таборах біженців починалися тисняви, смерті і каліцтва при паніці, більш ніж достатньо. Розглянемо варіант, коли протестуюча колона перетворюється на натовп. ЩО РОБИТИ? → Якщо опинилися в натовпі, дозвольте йому нести вас, втім, спробуйте вибратися з неї. → Глибоко вдихніть і розведіть зігнуті в ліктях руки трохи в сторони, щоб грудна клітина не була здавлена. → Намагайтеся опинитися подалі від високих і великих людей, осіб із громіздкими предметами. → Будь-якими способами утримуйтесь на ногах. → Не тримайте руки в кишенях. → Рухаючись, піднімайте ноги якомога вище, ставте ногу на стопу повністю, не дріботіть, не піднімайтеся навшпиньки, - зберігайте максимально стійке положення. → Якщо тиснява прийняла загрозливий характер - негайно, не роздумуючи, звільніться від будь-якої ноші, насамперед від сумки на довгому ремені і шарфа. → Якщо у вас щось впало, в жодному разі не нахиляйтеся, щоб підняти. → Якщо Ви впали, постарайтеся якнайшвидше звестися на ноги. При цьому не спирайтеся на руки (їх віддавлять або зламають). Намагайтеся хоч на мить стати на підошви або навшпиньки. Здобувши опору, "виринайте", різко відштовхнувшись від землі ногами. → Якщо встати не вдається, згорніться клубком, захистіть голову передпліччями, а долонями прикрийте потилицю. → Рухаючись по вулицях, заздалегідь визначте, які місця при виникненні екстремальної ситуації найбільш небезпечні (вузькі проходи між будинками, скляні двері та вітрини, огорожі, металеві паркани тощо). → У разі виникнення паніки намагайтеся зберегти спокій і здатність тверезо оцінювати ситуацію. Ці нескладні правила, як показує досвід, часто забуваються. Підсумок плачевний. КАПІТАН ЗАПАСУ ОЛЕКСАНДР ГРИГОР'ЄВ •
21 ноября 2004 года, как и ровно девять лет спустя, власть лишила нас мечты. Тогда Центризбирком объявил, что выборы выиграл Янукович. В 2013-м году премьер Азаров отказался подписывать Соглашение об ассоциации с ЕС. Девять лет назад оппозиция была уверена, что власть соврет, и начала готовить акции протеста заранее. В этом году мы не верили, что власть нас предаст, и днем 21 ноября Майдан был еще пуст. Но за девять лет мы выросли и стали быстрее благодаря интернету. К вечеру на Майдане стояли уже тысячи. Конечно, мы хотели, чтобы Азаров, увидев такое, охнул, извинился и забрал свои слова назад. В идеале, конечно, чтобы и ушел в отставку, потому что нельзя вот так предать Украину, а потом просто извиниться. Но мы понимали, что так легко не выйдет. И готовы были стоять день, неделю, месяц. Да сколько надо! И все-таки казалось, что они скоро одумаются. Первый Майдан длился больше месяца. Это был удивительный союз всех. Не просто люди поодиночке в одном месте. Это были МЫ, объединенные одной целью, как и сейчас. Мы не унывали и добились своего. Без войны и крови мы заставили власть отказаться от своего вранья с подсчетом голосов. На это ушло больше месяца, но оно того стоило. Сегодня власть опять против нас. Та же самая, кстати. Она хочет, чтобы у нас ничего не получилось. Хочет взять нас измором, без «Беркута» и без крови дождаться, когда нам самим надоест. Она ждет, когда нам надоест бороться за наше будущее! Они там совсем, что ли, дураки? Кто сильнее: десятки тысяч людей, сплоченных одной целью, или шайка преступников, которая забаррикадировалась «Беркутом» от своего народа, трясется от страха, плохо спит и мечется, как бы не отдать нам нашу власть? Они ждут, чтобы мы разочаровались. И в ком? В них мы уже давно разочаровались. В нас? Они правда думают, что мы разочаруемся в нас самих?! Они затаились за «Беркутом» и надеются, что у нас это «само пройдет». Ну что же, не хотите по-хорошему — будет долго. Сил у нас хватит. Не бойтесь, Майдан сыт, одет и спит в тепле. То есть бойтесь, конечно. Бойтесь Майдана. Антон Петров, журналист •
П І Д С У М К И
Д Н Я ,
Я К Щ О
Н Е М А Є
І Н Т Е Р Н Е Т У
ДIЛО
04.12. 2013
МАЙДАНУ
В ИПУСК #3
НЕПОЛІТИЧНА НЕОЛІГАРХІЧНА НЕЗАЛЕЖНА ЩОДЕННА ГАЗЕТА
головне
СУД НЕ ЗМОЖЕ ВИГНАТИ ДЕМОНСТРАНТІВ З "ЗАХОПЛЕНИХ" БУДІВЕЛЬ У середу Генеральний прокурор України Віктор Пшонка у своєму відеозверненні зробив заяву про те, що "в його розпорядженні є рішення суду про звільнення всіх захоплених приміщень", які мітингувальники перетворили на штаби. Нагадаємо, там можна поїсти, зігрітися і переночувати. Правда, ознайомитися з оригіналом тексту рішення нашій редакції так і не вдалося: у прес-службі Генпрокуратури не змогли надати ні копію цього судового рішення, ні його реєстраційний номер, ані навіть повідомити, який суд виніс це рішення. В опозиції кажуть, що цього рішення також не бачили і підозрюють, що його не існує. Крім того, представники опозиції пояснили, що будівлі не можна назвати захопленими, оскільки мітингувальники не перешкоджають їх роботі і не псують майно, яке там знаходиться. "Там не відбувається блокування, до всіх кабінетів є доступ і створені всі умови для роботи працівників КМДА та Київради", - підкреслює представник партії "Свобода" Юрій Левченко. За його словами, будівля КМДА є органом місцевої влади та, згідно із законом про місцеве самоврядування, кожен громадянин України має право безперешкодно там перебувати, тому дії мітингувальників повністю законні. Левченко виключає силовий варіант звільнення
будівель, оскільки активізація громадянського суспільства сталася після силового розгону майдану. Опозиціонер припускає, що влада не піде на це другий раз, оскільки це підірве суспільство. Опозиція буде вирішувати це питання законним шляхом, звертаючись до судів і подаючи касації. "Потрібно бачити рішення суду. У цій справі хтось повинен був бути позивачем, а хтось відповідачем. Якщо відповідачем зробили якогось опозиційного діяча, то йому повинні будуть надіслати рішення", - Левченко. Крім того, міліція не має права силою виганяти людей, оскільки спочатку до мітингувальників повинен звернутися представник правоохоронних органів і скласти акт, а за словами Левченко, мітингувальники відмовляться підписувати акт і залишати приміщення. Подальшу ситуацію в опозиції планують вирішувати в правовій площині. Проте у четвер виконслужба таки попросить активістів звільнити адмінбудівлі. 5 грудня о 10.00 біля центрального входу до будівлі Кабінету міністрів та об 11 біля центрального входу до будівлі Київської міської державної адміністрації відбудеться оголошення про заборону судом блокування цих будівель. "Але це виконання рішень суду не передбачає застосування примусових дій з боку влади", - уточнили у відомстві. •
хроніка Майдану 7:00 – Люди починають підходити до центрального входу Кабінету Міністрів та блокувати його. Вхід до Кабміну з вулиці Садової охороняється МВС. В Маріїнському парку міліцейські автобуси. 9:00 – підхід до Верховної ради заблоковано представниками «Беркут». 10:00-10:13 – засідання ВР відкривається та закривається через блокування депутатів опозиції. 13:00 – Студенти Національного університету ім. Тараса Шевченко мітингують під стінами Міністерства освіти та науки з вимогою відставки Дмитра Табачника. В мітингу беруть участь більше 500 студентів. 13:00 – в інформагентстві «Інтерфакс» відбувається прес-конференція членів сімей дев’ятьох осіб, заарештованих під Адміністрацією президента 1 грудня. КОМЕНТАР:
«Ми прийшли підтримати Майдан в неділю всією сім’ю – я, брат та батько. Через перехожих дізналися, що щось відбувається на Банковій, брат захотів сходити подивитися та пообіцяв нас наздогнати. Пізніше він зателефонував звідти та сказав, що там заворушення і він їде додому, поки не почалися сутички. Вчора ввечері нам вперше за три дні вдалося побачити його в суді, його звинувачують в організації сутичок на Банковій, хоча він просто людина, яка опинилася не в тому місті та не в той час».
Христина Превір, сестра затриманого Егора Превіра. 16:00 – відбуваються мітинги біля Шевченківського суду, Міністерства внутрішніх справ та Ізолятора тимчасового утримання на вул. Косогірній де перебувають 9 затриманих після сутички з Беркутом 1 грудня. Міністерство внутрішніх справ пікетують близько 15 тис. осіб. Колона учасників мітингу розтяглася й перекрила рух на вулицях Богомольця, Липській і Інститутській. 17:00 – пікет під Генеральною прокуратурою України з вимогою звільнення всіх затриманих. 18.00 – Прокуратура Києва починає розслідування побиття журналістів представниками «Беркуту» 1 грудня під Адміністрацією президента. •
поради
опит
колонка
ЧОМУ ВИ ПРИЙШЛИ НА МАЙДАН І ЧИ ПРИЙДЕТЕ СЮДИ ЗНОВУ?
Из Москвы с любовью
Безусловно, я прийду снова на майдан, и буду ждать, пока власть окончательно не уйдет. Я даже не столько болею за определенные политические силы, сколько против нынешнего правительства. Я хочу, чтобы Украина присоединилась к Евросоюзу и стала его окончательным членом! —Марина, Київ Ми будемо чекати! Поки піде у відставку Азаров, поки знімуть президента и поставлять нового, який виведе Україну на вірну путь. Щоб ця країна не гнила ще двадцять років! —Олександр, Козятин Ми прийдемо знову і будемо тут допоки Янукович не піде. —Ірина, Київ Ми будемо приходити сюди, поки не впевнимось, що маємо владу, яка відповідає за свої дії. —Марія, Київ Відставка Уряду — це не всі вимоги, заради яких тут стоять люди, тому майдан буде продовжуватись, поки всі вони не будуть виконані. Ми будемо чекати, поки усе не буде підписане офіційно! —Уляна, Львів; Тетяна, Коростишин Я вважаю, що опозиція невірно визначила вимоги для закінчення Євромайдану. Зміст нашої перемоги у тому, що ми повинні обрати нового президента та нарешті стати не асоційованими, а реальними членами Європейської спільноти.—Сашко, Київ Спочатку треба дочекатися, щоб у відставку пішов уряд, потім Верховна Рада має прийняти рішення про саморозпуск та відставку Януковича. Потрібні нові вибори! Тоді можна сміливо іти святкувати Різдво. —Ігор, Тернопіль Я останусь стоять, пока Януковича не сместят! —Альона, Київ •
ЯК ПРОВЕСТИ РЕФЕРЕНДУМ ПРО НЕДОВІРУ ПРЕЗИДЕНТУ І ПАРЛАМЕНТУ — юрист
Адвокат Олександр Величко про реальність референдуму про недовіру президенту і Верховній Раді Призначити Всеукраїнський референдум про недовіру президенту і Верховній Раді цілком реально без проходження будь-яких додаткових і довгих підготовчих процедур. Ст.14 чинного закону "Про Всеукраїнський референдум"надає право на призначення референдуму не тільки президенту, а й Верховній Раді. Причому Верховна Рада може призначити такий референдум за власною ініціативою. Для прийняття відповідного рішення достатньо 226 голосів. Крім того, таке рішення у формі постанови не потребує підпису президента. Мої власні спостереження свідчать про те , що набрати 226 голосів не є не вирішуваною пробле-
мою. Принаймні, припускаю, тут існує багато моментів для політичного торгу. Думаю, що цей варіант може бути компромісним, тому що всі сторони зможуть отримати перепочинок і сконцентруватися на майбутній роботі. Виходячи з вищевказаного, дотримуюся думки, що можливість призначення референдуму є не тільки цілком реальною, але і необхідною, так як інших правових шляхів вирішення цієї суперечки не існує. Таким чином, все залежить в першу чергу від політичної волі та людей, які таку ідею підтримуватимуть і проектуватимуть назовні. Втім, не вважаю, що пропонований варіант є єдино вірним і правильним. Однак альтернативи повинні бути озвучені і чітко обґрунтовані. •
"Кто не скачет, тот москаль" — это был первый лозунг, который я услышал на Евромайдане-2013, выйдя из подземки. "Хорошее начало", — подумал я, нащупывая свой паспорт гражданина России в кармане рубашки В крайний раз из Москвы в Киев я приехал за несколько дней до начала всех майданных событий, еще тогда, когда ничего не предвещало ни народных волнений, ни даже отказа правительства Украины от евроинтеграции. Не могу сказать, что я лез во все горячие точки в Киеве, ибо все-таки происходящее — это внутреннее дело Украины и украинцев. Однако журналистское любопытство непреодолимо влекло меня все дальше и дальше... Я видел людей, бегущих от российского ОМОНа в период массовых протестов в Москве, и как перед их носами захлопывались двери магазинов и кабаков. Некоторые менеджеры, правда, все же соглашались схоронить внутри себя беглецов, но их было явное меньшинство. Я себе их явственно в тот момент представлял жителями оккупированных территорий, которые прятали от немцев евреев и партизан. И я видел спящих на полу в Михайловском соборе киевлян и не только, которых жестоко избил "Беркут" в ночь на 30 ноября. Я видел глаза священнослужителей киевского патриархата (язык не поворачивается назвать их привычным московским словом "попы"), которые неохотно отвечали на вопросы, почему они не затворили ворота и позволили людям остаться ночевать несмотря на угрозу штурма монастыря "Беркутом":
— На все воля Божья. Я видел львовян, братающихся на Майдане с донбасскими. — Я приехал из Донецка и я за евроинтеграцию, а мне никто не верит, — говорил мне высокий парень с обветренным лицом и заливался смехом вместе с рядом стоявшим с ним галицким студентом. Кафе в центре Киева бесплатно кормят протестантов бутербродами и бульоном. Офисы, компании и частные лица снимают пароли с вай-фая, чтобы им могли пользоваться все желающие. Это и есть национальная солидарность. То чего так не хватает русским. Первое время я опасался говорить людям на Майдане, что я из Москвы. Мало ли что. Однако потом выяснилось, что люди, узнавая что я из России и поддерживаю их стремление к свободе и независимости, не только не смотрят на меня косо, а наоборот начинают сочувственно говорить: — Ну у нас то еще ладно, а вот у вас то это вообще... К сожалению, это "вообще" я слишком хорошо знаю и эта поддержка простых людей из разных стран друг друга — она дорогого стоит. За ней не стоит политика и наигранные улыбки, это проявление той самой братской сущности наших народов о которой так часто вспоминают, но не все знают, что это такое на самом деле. А речевка: "Кто не скачет тот москаль", меня больше не огорчает. Я понял, что она относится совсем не ко мне. Алексей Барановский, московский журналист •
поради
ЧОГО НЕ МОЖНА РОБИТИ В "ЗАХОПЛЕНИХ" АДМІНБУДІВЛЯХ – ЮРИСТИ
Юристи дали поради мітингувальникам, які зайняли будівлю Київради і Будинок профспілок Учасники Евромайдану продовжують пікетувати адміністративні будівлі, деякі з них (Київрада , Будинок профспілок) зайняли мітингувальники і перетворили їх на штаби, де можна поїсти , зігрітися і переночувати. За словами юристів, зараз такі дії не можна назвати захопленням державної установи, але попередили, що у разі перешкоджання мітингувальниками роботі цих відомств можна буде очікувати негативних наслідків. У Кримінальному кодексі
України є стаття (341 ст. КК), яка передбачає покарання за захоплення державної установи , але для того, щоб вона реалізовувалася , потрібно встановити факт силового захоплення. Тому люди не повинні розбивати вікна - потрібно заходити у відкриті двері. "Бажано, щоб усі, хто перебуває в Будинку профспілок і будівлі Київради, зосередилися на першому поверсі, розчистили доступ до робочих місць співробітників відомств. Мітингувальники не повинні заважати їх роботі", - розповіла юрист Олександра Павленко. Якщо в цих локаціях відбу-
деться перетин межі дозволеного (перешкоджання роботі відомств, псування майна), можна вважати мітинги закінченими, бо міліція матиме офіційне право очистити будівлі від активістів. Також юристи висловлюють побоювання, що в разі перебування в будівлі Київради надто малої кількості людей, суд може сфабрикувати проти них справи та притягнути до відповідальності. Але якщо там постійно чергуватиме близько тисячі чоловік, зробити це буде складно, оскільки суд не візьметься відкривати так багато кримінальних справ. •