December_Kontrakty#51-52Ukr

Page 1


|||||||||||||||||||||||||||||||||||| ТенденцІЇ-2010 ||||||||||||||||||||||||||||||||||||| КОНТРАКТИ Реєстраційний № КВ 16640–5112ПР від 20.05.2010 р. Засновник ТзОВ «Газета «Галицькi контракти» Президент Віктор ОДИНЕЦЬ Генеральний директор, шефредактор Сергій ІВАНОВМАЛЯВІН Заступник генерального директора Свiтлана БАНАС Виконавчий директор Володимир КРИВОЛАП Директор з реклами Оксана БОБРОВСЬКА

Середня вартість житла на вторинному ринку Києва, $/кв. м

8

Через девальвацію національної валюти офіційна зарплата в Україні зменшилася з $398,52 (липень 2008-го) до $216,23 у січні 2009-го (найменше значення за весь час кризи). До кінця 2010 року середня зарплата зросла до $293,53.

7,5 7 6,5 6 5,5 5 4,5

1705 1682 1653 1636 1614 1591 1568 1545 9

200

12.

2008

2009

2010

07.

Редакція Головний редактор Яна МОЙСЕЄНКОВА Заст. головного редактора Дмитро ФІОНІК Відповідальний секретар Анна АНДРЕЄВА Артдиректор Сергій ГЕТУН Ре­дак­цій­на гру­па Ма­рія Бон­дар На­дія Гон­Ча­рук Кос­тян­тин Дру­же­ру­Чен­ко Вік­то­рія Ру­ден­ко Ган­на Сай­Чен­ко Оле­на Струк Во­ло­ди­мир Хо­мЯ­ков Адреса редакцiї: 03680, м. Київ, вул. Боженка, 84 (44) 3915175 79035, м. Львів, вул. Зелена, 109 (32) 2702713 факс: (32) 2760787 Email: gazeta@gc.kiev.ua www.kontrakty.ua www.kontrakty.com.ua Розміщення реклами: (44) 3915193 3915194 3915195 Для регіональних РА: (32) 2702262 2762905 Email: reklama@gc.kiev.ua Збут, т./факс: Київ (44) 3915190 3915191 Усі права належать редакції Контрактів Передплатний індекс 21576 Підписано до друку 16.12.2010 р. Друк: ТОВ «Новий друк», 02094, м. Київ, вул. Магнiтогорська, 1. Зам. № 106974 Загальний наклад 53 500 прим. Цiна договiрна Матеріал публікується на правах реклами

0

201

04.

28.

За даними НБУ

0 0 201 201 11. 09. 29. 18. За даними порталу domik.net 0

201

07.

09.

Курс гривні

Держборг

Нерухомість

Гривня стабільна: станом на 15 грудня офіційний курс — 7,96 UAH/USD. НБУ так і не ввімкнув друкарського верста­ ту: до грудня показник зростання гро­ шової бази залишився на рівні 13,6%.

$51,23 млрд, або майже 39% річного ВВП сягнув державний борг України в листопаді 2010-го, дані Мінфіну. З початку року держборг зріс на 29%, або на $11,54 млрд.

$1559 за кв. м становила на початку грудня середня вартість житла на вто­ ринному ринку столиці. Житло за рік подешевшало лише на 7,5%.

Ще кілька тенденцій на стор. 16

Директор зі збуту Оксана ХОДОРОГ Директор з маркетингу Андрій САВЧЕНКО

0

201

02.

16.

Підсумки року

ЩО БУДЕ

Український переворот

• Яким буде ВВП у 2011 році

на стор. 80

Ми розуміємо, що за п'ять років проводимо цю нову стабільну владу з такою самою ганьбою, як провели попередню нестабільну.

• Які українські активи куплять іноземці

на стор. 80

• Як зміниться платіжний баланс

на стор. 90

• Якою буде інфляція наступного року

на стор. 10

Чому в нашій країні можна сподіватися лише одне на одного на стор. 4

Важкий досвід 2010 рік підвів риску у процесі деградації полі­ тичної системи та повної втрати довіри до неї. Підприємці, які вийшли на Майдан, відмовлялися мати справу з будь-якими партіями.

держрегу лювання

*Податковий кодекс —

Не кодек со

Які ще норм

ативи, кр

не єдиний правовий акт, що почне діяти завтра. У 2011 році запрацюють Бюджетний кодекс і десятки інших законів.

Що ми зрозуміли 2010 року на стор. 6

Лідери та аутсайдери У 2010 році — вперше з початку кризи — споживчі витрати українців зростуть. Утім, у найближчі рік-два споживання навряд чи повернеться до докризових темпів зростання — українці вкрай неохоче й обережно розлучаються із кровно заробленим. Товарооборот найближчим часом збільшуватиметься на 12–15% рік до року.

Про те, як споживчі ринки виходять із кризи, а також рейтинг ринків-лідерів і ринків-аутсайдерів на стор. 18–30

Великі форми Ніщо так не впливало на ринок праці 2010 року, як тенденція укрупнення бізнесу. Через злиття кількох транснаціональних компаній тисячі українців залишилися без роботи.

Як змінився ринок праці у 2010-му на стор. 34

Технології року 2010-й порадував користувачів новими IT-продуктами, які в найближчі п’ять-десять років цілком можуть витиснути традиційні технології.

Топ-10 технологічних проривів року, що минає на стор. 44

Зняти негайно! Вже неактуальна занижена талія. У моді одяг із природною посадкою. Те саме стосується підкреслено вузьких плечей. До жіночого гардеробу повертаються підплічники.

Що вийшло з моди під час економічної кризи на стор. 46

cтор. 32

м єдини м

Податковий кодекс прот ім Подат у житті україн ягом к кового кодек ських платни ількох місяців збер законодавчі су, запра ків податк ігав статус ін акти, які так цюють 2011 формаційног само набир ів відбудеться дуже о прив ають чиннос року ті з 1 січня, абагато змін. Але про оду номер один. З 1 січня 2011 р ле досі були це оку, коли ві немовби в тіми вже писали багато н набере чин ні Податково . Тож зараз ності, го кодексу. звернемо увагу на ті

І Все-ТАки

ПодАТки

докуме

нти

Насамперед ких осіб, зап слід згадат 02.12.2010 перевірка н роваджується антик и ормативних змін до деякр. № 2756­VI «Про Закон від орупційна актів. на загаль у зв’язку их законодавчих а внесення нообо ктів України з не страхуван в’язкове держа Не ЛиШ дексу Українприйняттям Подат вне соціал е ПодАТкоВ цей внесок ня». Як ми вже пи ь­ несе чимал и». «Схований» кового ко­ сали, єдиним иЙ Податковий тяжкою: зак можна назвати з Серед них — о неприємних за ПК, він кодек великою набирає оном передба на­ розмірів ЄСВ чинності с — не єдиний, який ності право нові вимоги до визсюрпризів. з 1 січня Почне діяти залежно чено сім окремих чину, а тако нання них доході від видів слідки вчине ж нові прав чин­ в 08.07.2010 також Бюджетний 2011 року. ові на далі ділитим фізосіб. Крім того, нарахова­ кодекс від ний з метоюння правочину, ність нині р. № 2456­VI, а втрати який вчине ­ вання. Зале уться на утриманн внески й діючий Бюдж держави та , що суперечить ­ ть чин­ я та нараху­ жить ЄСВ так 21.06.2 етний 001 фесійного ри го кодексу суспільства. До Го інтересам ож від жень БК р. № 2542­III. Більш кодекс від сподарсько ків єдиного зику виробництва. класу про­ стосуватиму ість поло­ ознак фіктицей закон вносить ­ А в пл подат ганіза ться визна вності атни­ цій. ку ЄС бюдж до мініма чення Значн суб’єкта го ня. Є й деяк льного внеск В замінить доплату цедури прийн і зміни внося етних ор­ спода сплачуватим у до ПФУ, порушення і послаблення — так, за рюван­ яття закон ться до про­ бюджет. причому ів перше меншому еться він у повном Разом із дення товар використання РРО БК набир про держ­ у розмірі, не за Закон від 08 Держказначе мінімальний: з ає на повну суму через РРО або пр (непрове­ нового року сення змін .07.2010 р. № 2457­V чинності й оведення не у) протягом єдиного под йство не розділ I «Про вне­ ся штраф року н ятиме суми України у до деяких законодавчи в 1 грн, джету, і частатку на частину, щ вартості не п за друге акладаєть­ о йде до бю ного кодекзв’язку з прийняттям х актів — ємних новинину, що йде до ПФ ­ і лише за тре роведеного через в розмірі новій редак су України». Він Бюджет­ РРО т тє — у п’яти ності за пору — загострення У. З непри­ викла ції статтю 16 як перед кратному роовару, відповідаль­ шення бюдж бачен 4­12 КпАП « дає в ЄСВ порівня шення у сфері спла змірі, Закону про о нині чинно етного закон Пору­ ти та о нюючи відпов но з до ю редак РРО. бліку одавст теперішньою цією До речі, полож стосуються ва», змі­ ідальність бюджетних . розпо електронномподання звітності ення, які ПосиЛЮЄ було прийн коштів. Крім того, рядників оскільки БК ТЬсЯ ті аж із 1 сі у вигляді, набираюпро РРО в тоді існував ято значно раніш ЗА оБІГом коНТроЛЬ е ПК, то слід чня 2012 року. Що ть чиннос­ ВексеЛІВ ній редакції тільки в проекті і в ПК, який ж до самог геть в Відповідно д , до БК буде положення звернути увагу, що о ло змін. деякі його внесено ще ідмін­ 2511­VI «Про о Закону від 09.09. 2011 року, застосовуються чима­ не конодавчих внесення змін до 2010 р. № ним прави а пізніше — так, з 1 січня встановлені ла селів» із 1 сі актів України що деяких за­ ЗАкІНЧуЄ буток засто обчислення податк до обігу век ТЬсЯ совуються з у в Законі чня 2011 року з’явл ­ 1 квітня. на при­ про обіг вексел НА Пере морАТорІЙ яться зміни конавче ВІрки провадженн ів, Законі про З 1 січня ПоЧНеТЬс ви­ уповноваже я та КпАП Я БороТЬБА від 21.05.2 перестає діяти постан . Право має бути ної особи підпису 009 З коруПцІЄ вати вексель встано меження що р. № 502 «Про тимчаова КМУ Ю ментом юросо влено внутр Буде введено сові об­ ішнім доку­ ного нагляду до здійснення захо мент має бут би, посилання ційний пакет: в дію так званий а на ської діяльно (контролю) у сфе дів держав­ вані нотар и в тексті векселя. О цей доку­ рі господар­ 1506­VI «Про закони від 11.06.2нтикоруп­ іусом вексел року». Водності на період до 31 проте виконавчим грудня 2010 корупції», в засади запобігання 009 р. № і визнаватим сто­ час закінч на и ується й перевірки, наявності ви документами незале уться відповідальнід 11.06.2009 р. № та протидії мораторій 15.12.2009 р. встановлений 1507­VI «Про жно від лів, опрот конавчого напису Законом ня коруп ість юридичних ос естованих , крім від до деяких за № 1759­VI «Про вне іб за вчинен ційних ту. А в КпАП у недатуванні вексе­ правопоруш 11.06.2009 р. ­ умов веденнконів України щод сення змін акцеп­ рушення умо з’явиться стаття о спрощення до деяких за № 1508­VI «Про вне ень», від 163­12 «По­ вого року я бізнесу в Україні сення змін видачу векселв видачі векселів» ». Тож із но­ плано відповідальнконодавчих актів Україн , за якою за муться відпов ві перевірки я без наявн и щодо боргу за здійснювати шення». Якщості за корупційні ості факти ми постан ідно до встановле право о депутати з конані робот чно поставлені грошового них окреми­­ овами КМУ їх введен нов не перен пору­ госпдіяльнос ня ступен вих осіб нак и, надані послуги товари, ви­ есуть корупціонер в дію, як робили від 05.04.2 ті, як це передбаченів ризику вже двічі, ами станут 6800–8500 г ладатиметься штр на посадо­ 007 р. № о Законом приємці, то ь, аф у р напри 877­V сади рн. якщо озмірі «Про основ держа органів держа вони входять клад, під­ ні за­ сфері господвного нагляду (контр до зацій. Вперш вних підприємств керівних арської діяль олю) у БІЛЬША ства, чи ності» які е доПомоГА органі­ не стві за коруп в українськом ким або серевіднесено до суб’єк. Підприєм­ НА диТи у Набере чинн осіб зможе ційні діяння до законодав­ Ну чекати на днім ступенем риз тів із висо­ р. Закон № ості прийнятий ще ику, можуть контролерів відповідальн бути застосовано юридичних перевірок л 1723­VI «Про 17.11. кримінальн Закону Україн ише раз на т у рамках планових тися певним ість — штраф, забор внесення зм 2009 у и «Про ри–п’ять ро ін до сім’ям із майна та лік видом діяльності, к ону займа­ ків. дітьми» щодо державну допом онфіскація при народж меження відація юрособи. Вводя виплати допом огу ЗАмІсТЬ на ться об­ оги родженні диенні дитини. Допо чиновникам одержання подар соцВНескБАГАТЬоХ мога при на­ унків держ­ и та на спільн ІВ — одиН прожитковогтини нараховується у роботу у розмірах Набере чинн шести років,о мінімуму для дітей близь­ 2464­VI «Про ості Закон від 08.07 віком встано родження до влених на .2010 р № збір та облік дитини. На контракти день на­ єдиного внеск | № 51–52 мога дорівн першу дитин | 20.12.2010 у мінімуму, наює 22 розмірам прожи у допо­ другу — 45, ткового на третю й кожну

Які нормативи, крім Податкового кодексу, набудуть чинності 1 січня 32

наступну — 90. Однор дев’ять прожи азово випла чуєтьс суми: на пер ткових мініму мів, а рештая ми протягом шу дитину — рівни ми частина­ дитину — наступних 12 місяц протя ів, на другу наступну — п гом 24, на третю й кожну ротягом 36 м ісяців.

10% мІсц Ь НА сТоЯ ІНВАЛІдА НкАХ — м

З 1 січня Закон Україн 2011 року набер «Про внесе и від 01.07.2010 е чинності р. № 2409­V ння зміни України «Про I до статті 30 Закон основи ності інвалі у дів в Українісоціальної захищ ально обладн е­ ». Власники чиків для па аних чи відведених спеці­ майдан­ лити місця ркування повинні будуть виді­ легкових автдля безоплатного паркування ліди (члени омобілів, якими кер право керув їхніх сімей, яким ують інва­ к представни ання автомобілем передано к , та закон дітей­інвалі ки недієздатних х інвалідів ні дів). Кількі або становити не сть таких ф кості, але менш ніж 10% заг місць має за спортного не менш як для альної кіль­ ку одного тран­ інвалідів засобу. Місця для да має паркування знаками та бути позначено но відповідною дорож розміткою. німи же НоВІ оБме чин ЖеННЯ підп НА Прод ПиВА

ТА сиГА

АЖ

реТ Хоча Закон «Про внесе від 21.01.2010 р. чих актів ння змін до деяки № 1824­VI х законодав­ України щодо живання і пр обмеж З 1 них напоїв» одажу пива та сла ення спо­ стано боалкоголь­ деякі його чинний з 11 лютог затве о 2010 року, 2011 року. положення чекаю мельн ть Так, до 1 січня із нового дакції буде року ну реє від 19.12.95 рвикладено статтю в новій ре­ власно 15­3 . № 48 Закону 1/95­BP «Пр регулювання постій етилового, виробництва та обо державне лянкою гольних коньячного і плодо ігу спирту Поземе напоїв і тютюнових вого, алко­ Саму назву ним код ження щодо статті буде змінен виробів». вою час о з «Обме продажу та тютюн і відкрив ових вироб алкогольних напоїв­ щодо прода ів» на «Обме ному ви го), алкогольжу пива (крім безалк ження Водночас та тютю них, слабоалкоголь огольно­ земельно нових вироб них на чином зміни ів», відпов поїв записів р ідним давець буде ться і її зміст. Нап право вла рикла порт чи інши зобов’язаний вимаг д, про­ право пос й документ у ати пас­ сумнівів ною ділян щодо досягн разі виникнення 18­річного ення Книга запи пива (крім віку та в разі придбпокупцем ліку, який ання ним когольних безалкогольного) електронно або слабоа тютюнових напоїв. Забороняєт л­ Книги внос ься прода менш ніж виробів в упаку ж посвідчує пр 20 сигаре ваннях на штучно (крім т або цигар внесення за ок чи по­ сигар). ної реєстр Розміщенн а я реклами: право на зем (44) 391 51 93, 391 51 94, 391 51 95.

Для регіональн

их РА: (322) 70 22 62,

76 29 05.

Роз


підсумки року

топ-10

ПОДІЇ ТА ЛЮДИ

«Окрема особистість не зобов'язана бути мудрішою за цілу націю». • Оноре де Бальзак

1

ПІДПРИЄМНИЦЬКА РЕВОЛЮЦІЯ

Фото Світлани СКРЯБІНОЇ

18 листопада 50 тис. підприємців з усіх регіонів України — від Донецька до Мукачевого — пройшли маршем від Хрещатика до Адміністрації президента на Банковій, протестуючи проти прийняття Податкового кодексу, що посилював податковий тиск і скасовував спрощену систему оподаткування. Паралельно стихійні мітинги відбулися в усіх великих містах і районних центрах країни. У Хмельницькому протестувальники проти скасування спрощенки взяли штурмом будівлю міськадміністрації. Активісти відмовилися взаємодіяти з будь-якими політичними партіями, висловивши недовіру і владі, і опозиції. Масові протести представників малого бізнесу, у яких взяли участь майже 500 тис. громадян по всій Україні, виявилися повною несподіванкою для влади. Кілька днів влада удавала, що нічого не відбувається, але коли на київському Майдані було розгорнуто наметове містечко, а мітингувальники услід за скасуванням кодексу почали вимагати відставки уряду, президент Віктор Янукович привіз на «підприємницький Майдан» натхненника Податкового кодексу Миколу Азарова. Було проведено піар-акцію «Влада слухає народ», підсумком якої стало президентське вето на Податковий кодекс. Утім, за кілька днів парламентарії вето легко подолали, викинувши з документа кілька одіозних нововведень і норм, які прямо суперечили Конституції.

3 2

Знову президентсько-парламентська

30 вересня Конституційний суд одностайною ухвалою змінив форму правління у країні з парламентськопрезидентської республіки на президентсько-парламентську. Для цього суду довелося зробити те, що неможливо в будь-якій демократичній країні — одним рішенням скасувати чинну Конституцію. У підсумку повноваження президента значно збільшилися, а відповідальність так і залишилася нерегламентованою. Тепер для формування уряду не потрібно збирати коаліційну більшість парламентів, прем'єра й голів місцевих адміністрацій президент може призначати та звільняти сам. Водночас зміна масштабів повноважень не привела до повторних виборів, КС вважає припустимим обирати президента з одними повноваженнями, а правити дозволити з іншими.

4

ЯК ЦЕ БУЛО

Янукович — наш президент

2

Віктор Янукович, який програв шість років тому у «третьому турі» Вікторові Ющенку, 2010-го виграв президентські вибори. Юлія Тимошенко — його головний опонент на цей час — поступилася лише 3,5% голосів. Першим політичним рішенням четвертого президента України став обмін подовження (до 2042 року) перебування на українській території Чорноморського флоту на газову знижку — 2010-го середня вартість тисячі кубометрів газу для України не перевищувала $230. Українська влада подала це як першу переговірну перемогу Віктора Федоровича, хоча газ (зокрема й російський) під час кризи неухильно дешевшав у всьому світі просто так.

контракти | № 51–52 | 20.12.2010

РУЧНА ОПОЗИЦІЯ Нова влада не забула ані помаранчевої революції 2004-го, ані розмитненого газу РосУкрЕнерго, ані ролі у всьому цьому другого лідера президентських перегонів — Юлії Тимошенко. 2010 рік для опозиції пройшов під знаком втеч і арештів. Тікали багато — хто до Чехії (як колишній міністр економіки Богдан Данилишин), хто з БЮТ до Партії регіонів. Ключові фігури колишнього уряду під слідством (як Олександр Турчинов і тепер уже сама Юлія Тимошенко) або заарештовані (як колишній перший заступник голови Нафтогазу Ігор Діденко), інші — залякані. Сама Юлія Володимирівна, покинута багатьма соратниками й фінансистами, за рік втратила понад 20% прихильників (у лютому-2010 за Тимошенко-президента проголосували 45,47% виборців, а вже в жовтні на місцевих виборах її партія набрала трохи більш ніж 20% голосів). З іншим ще вчорашнім опозиціонером — Сергієм Тігіпком — відбулася дивовижна еволюція. Спочатку один із лідерів президентських перегонів увійшов до одіозного уряду Миколи Азарова, потім виступив співавтором Податкового кодексу, який спричинив стихійні мітинги підприємців. Тепер, відповідно до віянь адмінреформи, Сергію Леонідовичу належить добити свій політичний електорат, впроваджуючи пенсійну та житлову реформи. У підсумку наприкінці року у країни залишився лише один опозиціонер, вперто нав’язуваний телевізійними каналами — Арсеній Яценюк. Багатьох цей факт насторожує, адже показують Арсенія Петровича здебільшого на каналах, які пов’язують із Дмитром Фірташем.


5

6

9 грудня президент Віктор Янукович підписав указ «Про оптимізацію системи цент­ральних органів виконавчої влади». Під час реформи деякі міністерства об'єдналися, деякі комітети (наприклад, дискредитований Михайлом Бродським Держкомпідприємництва) скасовано, кількість міністрів і віце-прем'єрів скоротилася з 29 до 17, а 50% чиновників, зокрема й дев’ятьох міністрів, мало бути звільнено з вихідною допомогою. Останній пункт поки що зводиться до скорочення держвакансій, а більшість звільнених міністрів майже одразу отримали нові призначення. На практиці адмінреформа стала наслідком боротьби груп впливу всередині самої влади. Оскільки багато креатур Рината Ахметова втратили місця, а ставленики Дмитра Фірташа та Сергія Льовочкіна, навпаки, у владі зміцнилися, зрозуміло, що ваги набирає остання група. Водночас майже паралельне скасування заборони на приватизацію деяких стратегічних об'єктів дозволяє висунути версію про те, що баланс впливу може бути збережено шляхом допуску групи Рината Леонідовича до великих купівель.

7

УНІАН

АДМІНІСТРАТИВНА12 РЕФОРМА

ДМИТРО ФІРТАШ 24 листопада Верховний суд України легітимував рішення Стокгольмського арбітражу, відповідно до якого НАК «Нафтогаз» має повернути компанії «РосУкрЕнерго» (співвласник — Дмитро Фірташ) 12,1 млрд кубометрів газу. Важлива деталь: з того моменту, як у РУЕ відібрали газ, вартість блакитного палива зросла майже вдвічі — у підсумку профіт РосУкрЕнерго становитиме близько $1,3 млрд. «Нафтогаз міг би, наприклад, підписати мирову угоду на умовах реструктуризації боргу на десять років, — пояснює експерт з енергетичних питань Центру Разумкова Володимир Омельченко. — Але, очевидно, цілі були іншими. Наприклад, розплатитися в першу чергу із приватним акціонером трейдера, який фінансово підтримує Партію регіонів». 2010-й взагалі став вдалим для Дмитра Фірташа. Належна йому компанія Group DF почала рік із придбання найбільшого вітчизняного хімічного концерну «Стирол», що дало їй змогу контролювати майже все українське виробництво двоокису титану. Крім того, в започаткованій адміністративній реформі Дмитро Васильович, який очолив, до речі, і об’єднання роботодавців України, значно зміцнив свої позиції, зберігши своїх ставлеників у головних кріслах країни.

8

НЕ ДЕФОЛТ

28 липня Рада директорів МВФ вирішила виділити Україні кредит у SDR10 млрд ($15,5 млрд) за програмою stand-by. Офіційно гроші потрібні для «відновлення фінансової системи, забезпечення стабільності курсу гривні, підвищення інвестпривабливості країни». Втім, SDR1 млрд (трохи більш ніж 12 млрд грн або місячна норма надходжень податків), реально отриманих Україною від МВФ 2010 року, для всього згаданого вище, м'яко кажучи, недостатньо. Гроші знадобляться уряду в 2011-2013 роках, щоб уникнути дефолту й мати можливість погашати постійно зростаючі зобов'язання за кредитами. Якщо 2010-го Україна мала погасити $4,6 млрд, то 2011-го — уже $5,5 млрд, 2012-го — $5,2 млрд, 2013 року — $6,3 млрд. До 2014-го гроші Міжнародного валютного фонду закінчаться. За три роки без дефолту Україна наобіцяла МВФ багато: відмову від утримання стабільного курсу гривні, податкову й пенсійну реформи, щонайменше дворазове зростання житлово-комунальних тарифів тощо. Плюс — погашення боргу й виплату відсотків. Для чого, швидше за все, знову доведеться брати гроші в борг.

9

РИНАТ АХМЕТОВ

Ринат Ахметов підкорює Київ. У липні 2010 року його структурам належало 6,1% Київенерго, у вересні — уже 24,9%, у грудні — 39,98%. У вересні СКМ придбала 23% київського ЦУМу. Компанія фінансуватиме будівництво торгово-офісного центру в історичній частині столиці. Також СКМ — основний претендент на Укртелеком. Крім того, ДПЕК, що входить до СКМ, збільшив частку у ВАТ «Західенерго» до 24,9%. У листопаді підконтрольний бізнесменові Метінвест завершив угоду з об’єднання із ММК ім. Ілліча. Водночас політичний вплив Рината Леонідовича формально слабшає. У ході адмінреформи втратили свої крісла лояльні до бізнесмена міністри — промислової політики Дмитро Колесников і голова Міністерства у справах сім’ї, молоді та спорту Равіль Сафіуллін. Обидва міністерства було ліквідовано указом президента.

10

ВЕЛИКА ПРИВАТИЗАЦІЯ

10 грудня Віктор Янукович зняв заборону на приватизацію стратегічних об'єктів — ВАТ «Дніпро-», «Донбас-», «Захід-» та «Центренерго», харківського Турбоатому, Одеського припортового заводу та Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд (КГЗКОР). Чекають на розширення списку — на приватизацію може бути виставлено майже будь-який стратегічний об'єкт держвласності, зокрема київське, харківське і дніпропетровське метро (цю ініціативу вже озвучило Мінекономіки). Крім того, ще 13 жовтня Фонд держмайна виставив на продаж Укртелеком. Реальних претендентів на об'єкт поки що двоє: СКМ Рината Ахметова та російська компанія АФК «Система» Володимира Євтушенкова.

ГОЛОС СТОЛИЦІ 8 вересня Віктор Янукович підписав зміни до Закону «Про столицю України — містогерой Київ», отримавши право призначати голову міської та голів районних адміністрацій. Трьома місяцями раніше парламент змінив ще один закон — про місцеві вибори — позбавивши киян права обирати мера й депутатів Київради у 2010 році. 16 листопада Віктор Янукович звільнив з посади голови КМДА Леоніда Черновецького, замінивши його регіоналом Олександром Поповим, а 25 листопада звільнив від займаних посад голів усіх районів столиці. Менш ніж за півроку президент, за якого на початку 2010-го проголосувало трохи більш ніж 25% киян, зумів сформувати лояльне керівництво столиці. Позбавлений майже всіх владних повноважень чинний мер Києва Леонід Черновецький не відреагував на це жодним чином.

контракти | № 51–52 | 20.12.2010

3


підсумки року

К

головні висновки

ожен рік, що минає, лише збільшує кількість невирішених проблем — можна відкладати їх рішення, можна прикидатися, що ріЧому в нашій країні можна сподіватися тільки одне на одного шення є, але проблеми нікуди не подінуться. Я можу написати про рік невирішених проблем, можу — про десятиліття, можу — про двадцять років, та легше не стає. Зовсім ще молодим журналістом я саркастично відгукнувся про домовленості прем'єрміністрів Росії й України Віктора Черномирдіна та Леоніда Кучми, які перетворили дешевий газ на головне гальмо розвитку української економіки й головну загрозу розвитку української державності. Цього року Віктор Степанович помер, але проблеми, закладені ще на початку його політичної кар'єри, залишаються головними для нашої держави. І створюється ілюзія — якщо вирішити їх, інші й вирішувати не знадобиться, головне — труба, решта додасться! Президент намагається здешевити газ, група «РосУкрЕнерго» розкручує нову схему отримання прибутку, російська влада не йде на компроміси, намагаючись вичавити якнайбільше поступок. Ми все ще енергетична колонія, яка радіє не тому, що їй вдається створити щось нове, а тому, що їй вдається домогтися чогось дешевого. І так — в усьому. Ми з подивом виявляємо, що соціальна сфера насправді — не соціальна сфера, а набір дешевих подачок, яких уже немає. Що управлінський апарат — неефективна громіздка машина, яка займається поборами. Що влада, яка п'ять років тому прийшла в кабінети з обіцянкою реформувати весь цей кошмар, виявилася неспроможною навіть на косметичні зміни, що вона перебудовувала балкон, навіть не поцікавившись фундаментом. Тож із прикрим розчаруванням стежимо, телеканали. Держава — зовсім не годівниця для обраних. І не неяк валиться пародія на парламентську демократію, стискається вдалий уламок іншої, зниклої держави, про яку дотепер із ностальсвобода слова, зникають уявні ввічливість і неупередженість пра- гією згадують і високопоставлені пенсіонери у владних кабінетах, воохоронців, а Служба безпеки України — які слова! — виявляєть- і їхні злиденні ровесники, обділені гідною старістю. Це — живий ся просто приватним розшуком. І розуміємо, що за п'ять років про- організм, що забезпечує перспективи молодим, розвиток зрілим, водимо цю нову стабільну владу з такою самою ганьбою, як прово- благополуччя літнім. Прописні істини, так? А де ж український пропис? Що ми зробили для того, щоб Україна стала державою, у дили попередню нестабільну. Єдина подія року, яка дозволяє сподіватися, що український якій можна було б нормально жити? І чи будемо щось робити в громадянин почне думати про країну не як про місце проїдання, а майбутньому? Для того, щоб все це стало реальністю, мають знайтися люди, як про затишний будинок, який потребує фундаменту, що може й має бути закладений і його власними руками, — підприємницький здатні перевернути Україну з голови, на якій вона незручно стоїть Майдан. Так, ще погано організований, використовуваний політи- два останні десятиліття, на власні ноги, на яких вона ніколи ще не ками, недоладний — але живий, живий на тлі страхаючої кондо- стояла — бо то стрімко мчалася кудись на баскому коні, то лежала, вості мертвої влади й переляку завмерлої опозиції. У політичній і виснажена черговим хазяїном. Я не впевнений, що ці люди, це економічній ситуації, у якій сьогодні опинилася Україна, можна суспільство з'явиться в 2011 році. Але не з'явитися воно не може.  сподіватися лише на людей — власне, так і в усьому світі, але в Будемо щасливі в надії! нашій країні це відкриття. Люди створюють еліту, людям служать Віталій ПОРТНИКОВ чиновники, для людей відкриваються нові заводи та працюють

Український переворот

Ми все ще енергетична колонія, яка радіє не тому, що їй вдається створити щось нове, а тому, що їй вдається домогтися чогось дешевого

4

контракти | № 51–52 | 20.12.2010



підсумки року

політичне будівництво Володимир ЗОЛОТОРЬОВ

*Янукович своїм вето на Податковий

кодекс показав, що додержуватиметься логіки президентської посади, тобто працюватиме на власну популярність, а не на поточні інтереси свого угруповання.

Що ми зрозуміли у 2010 році

Важкий досвід

«Час і випадок нічого не можуть зробити для тих, хто нічого не робить для себе самого». • Джордж Каннінг

Фото Світлани СКРЯБІНОЇ

Календарний рік майже збігся з роком політичним. Нова влада, вигравши вибори, позиціонувала себе як чітко організовану команду з ефективним планом дій, а також бажанням та можливістю його реалізувати. Минув рік і тепер можна подивитися, що з цього вийшло, як у сенсі заявлених цілей, так і в сенсі засобів. А також подумати над тим, що розповіли події цього року про нашу державу та про нас самих. Що таке «донецькі» Партія регіонів і взагалі вся нинішня владна команда не відповідає визначенню «донець­кі». Під цим словом раніше розуміли специфічний донецький клан, потім визначення переповзло на всіх його прихильників і попутників. Їх значно більше, ніж власне «донецьких». Однак формально вся ця компанія керується якимись спільними принципами. Ці принципи є такими. Ієрархічність. Принцип «я — начальник, ти — дурень» є однією з найхарактерніших ознак донецьких. «Принцип начальника» типовий для всіх українців, але тут є велика різниця. Згадаймо Леоніда Кравчука з його неодмінним «так, але...». Донецькі відрізняються тим, що не допускають жодних «але». Начальник є завжди. Наслідком цього принципу є суто військова ідея про те, що без начальника не буває. Головний начальник усіх українців — Віктор Янукович, а його начальники перебувають у Москві, Вашингтоні та Брюсселі. Жорсткість. Як ми добре пам'ятаємо, донецький регіон масовано заселявся за радянських часів специфічною робочою силою у вигляді ув'язнених. Очевидно, звідси класова ненависть до всіх, хто не такий, і цілком зайва жорсткість, що проявляється при досягненні мети. Усі, хто перебуває поза поняттям «свої», у принципі, не існують, їхні інтереси до уваги не беруться. Розподіл. Блага розподіляються між учасниками відповідно до місця в ієрархії.

6

контракти | № 51–52 | 20.12.2010

2010 рік підвів риску під деградацією політичної системи. Підприємці, які вийшли на Майдан, відмовлялися мати справу з будь-якими партіями Універсальність. Важко повірити, що можуть існувати групи, побудовані за іншими принципами. Увесь навколишній світ розглядається як «інші донецькі», а різного роду декларації та вчинки, що не укладаються у схему, вважаються маскуванням та «гнилим базаром». Чого хотіли й хотітимуть Головна ідея полягала (і, очевидно, ще полягає) в тому, щоб зробити всю Україну «донецькими». Гадаю, за всього свого цинізму, вони справді вважали (і вважають), що так буде краще для всіх. Якщо культурні та політичні розбіжності заперечуються та вважаються «понтами», то думка про те, що начальник має бути один і це буде добре, цілком природна. Решта великих і малих політекономічних угруповань розглядаються як претенденти на ту саму роль, тобто як не-

примиренні вороги. Донецькі цілком щиро вважають, що якщо з погляду своїх принципів (а інших принципів вони не визнають) вони — найкращі, значить — мають отримати повну владу. Ціль, якої потрібно досягти, полягає в такому: кожен гарантовано отримує свою пайку відповідно до місця в ієрархії в обмін на участь в ієрархії та лояльність. Якщо людина не отримує своєї пайки, її претензії вважаються законними. В усіх інших випадках претензії відкидаються. Самостійність не просто заперечується або забороняється, вона не розуміється. Навіщо, якщо вам дадуть, скільки належить? Суперечки щодо того, скільки належить, допускаються, але ухвалені рішення не обговорюються. Зрозуміло, що «пайка» — це не буквальний набір продуктів. Це набір можливостей. Ну а для самого низу ієрархії це справді набір продуктів харчування.

У практичному сенсі наміри забезпечуються жорсткою ієрархічною структурою держави, контролем над конкурентами (опозицією та її промисловофінансовими групами) і зосередженістю на одній-двох «пріоритетних галузях», які у змозі наповнити бюджет для подальшої роздачі пайок. Щоб отримати всю цю красу, слід було вжити кількох заходів у політичній та економічній галузях. У політичній — взяти під контроль державні структури та оптимізувати їх, в економічній — оптимізувати доходи й витрати. У політичній галузі донецькі почали з контролю над парламентом. Для цього, як відомо, було здійснено маніпуляцію з Конституцією, що забезпечило законність коаліції тушок. Після цього стало очевидно, що частина тушок перебіжить до коаліції сама, а решту можна легко вмовити. Після завершення заходу виникла жорстка


зв'язка між виконавчою та законодавчою владою, фактично тепер виконавча влада управляє законодавчою. Щоб нав'язувати свою волю, потрібна законність влади. Її забезпечує президент, який має мандат від більшості виборців. Щоб із президентом нічого не сталося, слід зробити його недоступним для впливу поточного політичного процесу, але, з іншого боку, слід забезпечити безпосередній вплив президента на цей процес. Тож другим заходом стало скасування політреформи. Україна залишилася без Конституції, точніше, залишилася з міркуваннями еліти щодо того, чи є в нас Конституція, що саме написано в Конституції і як це слід розуміти. У підсумку виконавча влада управляє законодавчою, а президент управляє виконавчою владою, але, що вкрай важливо, не несе за її дії жодної відповідальності. Побудову ієрархії завершили виборами до місцевих органів влади. Тут завдання полягало в тому, щоб Партія регіонів отримала максимально можливу кількість місць у цих органах. Завдання було вирішено з притаманними донецьким елегантністю та вишуканістю. Заразом вживалися та вживаються заходи щодо максимального послаблення та дискредитації опозиції, насамперед в особі Юлії Тимошенко. Заходи досягли успіху — Тимошенко не видно й не чутно, опору ніхто не чинить. Реалізація економічного плану Економічне завдання уряду полягає в тому, щоб визначити одержувачів пайки, норми пайки, забезпечити регулярні надходження до бюджету та їх перерозподіл. Насправді це величезне завдання, і те, що донецькі взялися за нього, зайвий раз засвідчує, що вони не усвідомлюють реальності, у якій живуть. Завдання ефективного перерозподілу (а йдеться саме про нього) ніким і ніколи не було вирішено, бо вирішити його не можна. Головна проблема тут полягає у принциповій невизначеності майбутнього. Але тим, хто економіку не вчив, доведеться це зрозуміти на власному досвіді. З погляду тих, хто не вчив економіку, слід визначитися з обсягами витрат, які у змозі подужати держава, і потім забез-

печити ці витрати. Для цього було складено програму реформ, до виконання якої долучили МВФ. Завдання МВФ — забезпечити можливість оптимізації витрат і доходів за рахунок кредиту, що на час реформ допомагатиме покривати бюд­жетний дефіцит. Щоб забезпечити ефективніше управління в нових умовах, здійснюється і так звана адміністративна реформа. Як пояснюють нам її автори, суть заходу полягає в переході на корпоративний принцип управління, що має бути особливо ефективним з огляду на схему «усі працюємо у двох галузях і з цього живемо». Завважмо, що не йдеться про фінансову економію. Хоч скількох чиновників буде звільнено, економія від цього вкрай незначна. Йдеться про оптимізацію управління, тобто про позбавлення від зай­ вих ланок, які заважають функціонуванню цілого. Є ще одне завдання, про яке ніхто не говорить та яке навряд чи взагалі ставлять як таке. Однак досвідчені бюрократи розуміють, у чому річ. Насправді реорганізація та скорочення штатів — для бюрократів один із найбажаніших станів. Він означає можливість списання не лише величезних фінансових ресурсів, а й адміністративної та політичної відповідальності. Просте перейменування державного органа в бюрократичному процесі означає появу нового органа, чистого в усіх сенсах, як ди­ тина. Масштабна реорганізація, яку ми спостерігаємо нині, означає своєрідне обнуління державної влади та серйозне обрубування фінансових і політичних хвостів, які значаться за нею. Мінімізація витрат Прийняття Податкового кодексу теж варто розглядати як спосіб мінімізації державних витрат. Кодекс не має великого практичного значення ані в сенсі податкових ставок, ані в сенсі кількості податків. Голов­не призначення кодексу полягає у збільшенні повноважень контрольних органів. Справа в тому, що держава не може відмовитися від величезної та дедалі зростаючої армії репресивних органів. Вони необхідні їй для вирішення згаданих вище завдань. Ці органи ніколи не становили для бюджету серйозної проблеми. Але останнім часом сталося три речі: а) збільшилася кіль-

кість перевіряльників, б) зменшилася кількість працюючих, в) впали доходи працюючих. Тепер перевіряльники є проблемою і для офіційної економіки з її бюдже­том, витратами, доходами та обіцянками пайок. Відмовитися від їхніх послуг не можна, на перевіряльниках тримається державний режим. Щоб вирішити проблему, слід максимально розв'язати їм руки. Це рішення не дивне, якщо врахувати, що нинішня влада ніколи не мала справи з реальною економікою, а зросла в соціалістичному заповіднику, тож їй важко зрозуміти, як і чому виникає багатство. Вона впевнена, що запаси підніжного корму для перевіряльників невичерпні. Усе буде «Донбас» Головний підсумок показовий: у донецьких виходить усе, що вони роблять, та користі від цього жодної. Адже справжня проблема не в тому, виходить чи не виходить, а в тому, що цілі й засоби ілюзорні. Саме світосприйняття донецьких (за всієї уявної приземленості та конкретності) є наївно ідеалістичним, міфологічним та відір­ ваним від реальності. Усе, що зробили донецькі, закінчиться для них погано. Місцеві вибори насправді були черговими розбірками місцевих еліт за керування потоками з Києва та до Києва й управління місцевою корупцією. Те, що в цих виборах доволі велика частина депутатів і мерів (до речі, набагато менша, ніж мог­ ла би бути) опинилася під прапорами ПР, нічого не означає для самої ПР та вертикалі влади. Усі ці люди вирішують, насамперед, свої завдання та швидко розбіжаться, щойно запахне смаженим. Знищення Тимошенко привело до того, що ворогів більше не залишилося. Це означає, що вся відповідальність лежить тепер на уряді та владній партії. Скасування Конституції теж не може закінчитися добре. Це — бомба сповільненої дії, вона вибухне, коли серед самих донецьких почнуться потужні розбіжності. Коли вони будуть змушені звернутися до легальних норм, виявиться, що їх немає. Завдання годування орди опричників теж залишилося невирішеним. Вони, звісно, поводитимуться так, наче нічого не змінилося, але за поняттями,

якими регулюються відносини підприємців і перевіряльників, вони сильно втратили в авторитеті. Але найстрашніше — це Кучма-3, на якого перетворюється Віктор Янукович. Посилення президента за моделлю Кучми зробило його незалежним від сили, яку він начебто представляє. Янукович своїм вето на Податковий кодекс показав, що додержуватиметься логіки президентської посади, тобто працюватиме на власну популярність, а не на поточні інтереси свого угруповання. Підсумки для інших З політичної точки зору, рік, що минає, підвів риску у процесі деградації політичної системи та повної втрати довіри до неї. Підприємці, які вийшли на Майдан, категорично відмовлялися мати справу з будь-якими партіями та топовими лідерами й, можливо, це одна з причин того, чому вони досягли результату. Підприємницький Майдан був найважливішою подією для суспільства. Він показав, що суспільний договір існує, існують і санкції за його порушення, що найбільш ефективною є самоорганізація та концентрація на одній вимозі. Больовий поріг є, відтак суспільство радше живе, ніж мертве. З іншого боку, якщо «практичні люди» діяли раціонально й осмислено, то цього не можна сказати про тих, хто має надавати їм ідеї. Після приходу Януковича наша «еліта» не знайшла нічого кращого, ніж впасти у звичне солоденьке ниття щодо української мови та в усьому, що відбувається, шукати руку Москви. Критики влади, як і раніше, збуджуються, побачивши мерседеси начальників, і люблять підраховувати їхні доходи й витрати. Коротше кажучи, еліта обирає те, що зручніше та звичніше, а не те, що потрібно. У підсумку народ дотепер живе ілюзією, що якщо замінити «цих» на «тих», то буде краще. Люди зайняті активним пошуком тих, хто буде краще. Те, що в цьому кастингу отримують ролі такі, як партія «Свобода», свідчить, що справи кепські саме з ролями та сценаріями. Актуальним завданням є зміна порядку денного, а не пошук кращих виконавців для старого. Якщо новий порядок денний не з'явиться — таки житимемо за «Свободи».  контракти | № 51–52 | 20.12.2010

7


підсумки року

Вікторія РУДЕНКО

*Фахівці ООН вважають, що 2011 року

світова економіка розвиватиметься повільніше, ніж очікувалося. Світовий ВВП зросте всього лише на 3,1%. А темпи зростання провідних економік виявляться на 1–1,5% нижчими, ніж цього року.

макроекономіка

«Прогнозувати середні економічні показники — те саме, що запевняти людину, яка не вміє плавати, що вона спокійно перейде ріку вбрід, бо її середня глибина не перевищує чотирьох футів».

У 2011 році драйвером зростання вітчизняної економіки будуть пересічні українці

Власними силами ВВП У 2011 році українська економіка стане менш залежною від експорту: зростання базуватиметься на внутрішньому попиті За оцінками Кабміну, у 2011-му зростання реального ВВП (скориговане на інфляцію) сягне 4,5%. Такі самі дані озвучують й опитані Контрактами макроекономісти. Найоптимістичніший прогноз — 5% — дає ІГ «Сократ». На думку економіста ІК «Тройка Діалог Україна» Ірини Піонтковської, більш динамічних темпів зростання економіки можна очікувати в разі збільшення довіри до влади або різкого покращення умов для ведення бізнесу, однак поки що передумов для цього немає. Крім того, джерелами фінансування докризового зростання української економіки були західні інвестори. Але час легких грошей минув: наївно очікувати інвестиційного буму, коли далеко не всі компанії розплатилися за боргами. «Ми очікуємо зростання ВВП у 2011-му на рівні 4,6%, що майже збігається з рівнем прогнозу на поточний рік, — коментує начальник відділу аналізу фінансових ринків ІНГ Банку Олександр Печерицин. — Але наступного року зміняться основні чинники зростання: драйверами стануть внутрішнє споживання та інвестиції, у той час як цього року основу зростання становив чистий експорт». Зменшення ролі експортно орієнтованих галузей у зростанні ВВП відзначають майже всі опитані Контр­ актами аналітики. «Економіка в держав — торговельних партнерів України зростатиме помірними темпами, відповідно активного нарощування обсягів експорту не буде», — пояснює Ірина Піонтковська. А ось внутрішній попит 2011-го поступово відновлюватиметься: доходи населення збільшуються, банківське кредитування набирає обертів. До кризи основними локомотивами зростання економіки в Україні були металургія, машинобудування, транспортна галузь, будівництво, харчопром і сільське господарство. У 2011 році ці галузі знову мають стати драйверами розвитку. Найбільше зростання наступного року очікується в харчовій і легкій промисловості. Досить успішно розвиватимуться великі агрокомпанії: 2010-го частина з них уже залучила кошти на зовнішніх ринках, інші планують вийти на закордонні ринки 2011-го. Збільшать внесок у вітчизняну економіку й банки: цього року фінустанови значно зміцнили свої позиції, збільшили статут-

8

контракти | № 51–52 | 20.12.2010

Повільно, але впевнено

• Мілтон Фрідман

У 2011-му на українську економіку очікує органічне зростання Організація

Прогноз зростання ВВП, %

Кабінет міністрів

4,5

Міжнародний валютний фонд

4,5

Європейський банк реконструкції та розвитку

4,5

Fitch Ratings

4,5

Erste Group

4,5

ІК «Тройка Діалог Україна» ІК BG Capital ІГ «Сократ»

4 4,8 5

ING Банк Україна

4,6

Міжнародний центр перспективних досліджень

4,4

ІК Dragon Capital

4,5

«У 2011-му низка великих іноземних компаній скористаються можливістю вийти на український ринок: ми побачимо ефект відкладеного попиту», — пояснює Віталій Ваврищук. У 2009–2010 роках багато міжнародних компаній вирішували свої внутрішні проблеми. Навіть ті інвестори, у яких були гроші, не поспішали вкладати в українську економіку — вони спостерігали за розвитком політичної ситуації у країні та очікували макростабілі-

Роль банківського сектора наступного року зросте ний капітал і тепер готові працювати із прибутком. Величезний внесок у розвиток економіки внесе й підготовка до Євро2012: у 2011-му триватиме будівництво доріг, аеропортів та інших інфраструктурних об’єктів. Утім, зростання ВВП на 4–5% — бажаний показник. Насправді зростання може виявитися значно меншим. «Супутнє зростання імпорту може нівелювати позитивні ефекти від зростання внутрішнього споживання: у цьому разі більше виграють імпортери, ніж вітчизняні виробники», — зазначає аналітик ІК BG Capital Віталій Ваврищук. Ризики посиляться в разі активного відновлення кредитування приватного сектора (особливо автокредитування). Уповільнити зростання економіки, на думку Олександра Печерицина, може й несприятлива кон’юнктура на зовнішніх ринках.

Прямі іноземні інвестиції У 2010 році іноземці придивлялися до українських активів, а 2011-го — купуватимуть Приплив прямих іноземних інвестицій в українську економіку 2011 року зросте порівняно з 2010-м. Більшість опитаних Конт­ рактами експертів передбачають, що обсяг ПІІ наступного року сягне $5,5–6 млрд проти $4,3 млрд за три квартали 2010-го.

зації. «У принципі, позитивну динаміку за більшістю показників було зафіксовано вже в ІІ кварталі цього року, але для великого інвестора потрібний тривалий період стабільності», — зазначає Віталій Ваврищук. На думку аналітика ІГ «Сократ» Олександра Саливона, більшого припливу ПІІ варто очікувати у ІІ півріччі: на початку року інвестори придивлятимуться до цікавих їм компаній, очікуючи річної звітності, яка зазвичай з’являється не раніше квітня. У 2010-му приплив іноземного капіталу у фінансовий сектор був найзначнішим серед усіх галузей економіки: цього року материнські структури збільшували капітал українських дочок. Основне зростання ПІІ наступного року забезпечуватиметься за рахунок продажу у приватному секторі. «При цьому інвестори купуватимуть не компанії цілком, а частки в них»,

Попит є Інвестори активно вкладатимуть в Україну Організація ІК «Тройка Діалог Україна»

Прогноз припливу ПІІ у 2011 році, $ млрд 6

ІК BG Capital

6,8

ІГ «Сократ»

6,7

ING Банк Україна

7,9

Міжнародний центр перспективних досліджень

5,2

ІК Dragon Capital

5,5


— розповідає економіст Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь. Попитом користуватимуться підприємства переробної галузі, промпідприємства, агросектор, ритейл і FMCG-сектор. Крім того, 2011 року українські компанії залучатимуть інвестиції за рахунок IPO на західних біржах (прямою інвестицією вважається продаж понад 10% акцій). «Припливу ПІІ сприятиме необхідність реалізації інфраструктурних проектів напередодні Євро-2012: внут­ рішнього капіталу буде недостатньо», — додає Олександр Печерицин. Великих надій на вкладення в держсекторі експерти не покладають: після продажу Укртелекому (аукціон призначено на 28 грудня 2010 року) великих угод не варто очікувати. Втім, 10 грудня президент скасував заборону на приватизацію

— пояснює експерт. Основними інвесторами в Україну залишаться офшори (наприк­ лад Кіпр), через які вітчизняні компанії повертатимуть в Україну капітал, виведений під час кризи. Збільшаться вкладення у вітчизняну економіку і з боку російських компаній.

Платіжний баланс У 2011 році сальдо поточного рахунку погіршиться через активізацію імпорту У ІІІ кварталі 2010-го дефіцит поточного рахунку зріс. Збільшення дефіциту стало результатом збільшення обсягів поставок природного газу та сезонного скорочення торгівлі послугами. Крім того, зазвичай у ІІІ кварталі Україна експортує зернові, але

Попитом в інвесторів користуватимуться підприємства переробної галузі, компанії агросектора, ритейлу та FMCG деяких стратегічних підприємств (Одеського припортового заводу, Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд, Турбоатому, а також енергогенеруючих компаній «Дніпроенерго», «Центренерго», «Західенерго» та «Донбасенерго»), накладену 2008-го Віктором Ющенком. Якщо ці компанії буде виставлено на продаж, обсяг ПІІ перевищить прогнозований. На думку Ірини Піонтковської, наступного року навряд чи з’являться нові країни — джерела прямих інвестицій. «Новим інвесторам потрібне розуміння тієї країни й тієї економіки, у яку вони вкладатимуть, тож найчастіше капітал надходить від країн — торговельних партнерів і сусідніх держав»,

цьогоріч уряд обмежив експорт (квотування подовжено до 31 березня 2011-го). У результаті Нацбанк був змушений погіршити прогноз дефіциту поточного рахунку за підсумками року до 2,1% ВВП (попередній прогноз — менш ніж 1% ВВП). Опитані аналітики впевнені — 2011-го негативна тенденція збережеться, а від’ємне сальдо платіжного балансу за поточними операціями погіршиться до 2,5% ВВП (близько $4 млрд): доходи країни від продажу товарів і послуг за кордон будуть меншими за витрати на імпортні товари й послуги, а також на трансферти за кордон. «Погіршення поточного рахунку ми очікуємо завдяки швидкому зростанню імпорту», — коментує Віталій Ваврищук.

По-перше, за прогнозами фахівців, вартість газу для України зросте щонайменше на 5%. А по-друге, імпортні товари користуватимуться попитом і серед пересічних українців (наприклад, іномарки та продукти харчування). «При цьому очікувати на бурхливе зростання попиту на продукцію вітчизняних хіміків і металургів, так само як і на зростання цін на експортовані товари, поки що не варто», — упевнена економіст ІК Dragon Capital Олена Білан. Погіршення торговельного балансу не тиснутиме на курс гривні. «Збільшення дефіциту поточного рахунку до $4 млрд не є критичним для стабільності нацвалюти», — пояснює Ірина Піонтковська. Поки що резервів НБУ цілком достатньо для утримання курсу гривні. За прогнозами ІК «Тройка Діалог Україна», до кінця 2011 року долар коштуватиме 8,2 гривні. А ось фахівці BG Capital очікують ревальвації нацвалюти до 7,85 UAH/USD (зараз 7,95 UAH/ USD). «У 2011-му пропозиція валюти переважатиме над попитом, у першу чергу за рахунок припливу прямих інвестицій і боргового капіталу», — пояснює Віталій Ваврищук. При цьому НБУ продовжить стримувати різкі коливання. Коштів регулятора має вистачити: станом на 1 грудня міжнародні резерви Нацбанку становили $33,539 млрд.

Дебет-кредит У 2011-му поточний рахунок платіжного балансу погіршиться Прогноз сальдо поточ­ ного рахунку платіж­ ного балансу, % ВВП

Організація Міжнародний валютний фонд

-1,3

ІК «Тройка Діалог Україна»

-2,8

ІК BG Capital

-2,5

ІГ «Сократ»

-0,8

ING Банк Україна

-2,4

Міжнародний центр перспективних досліджень

0,6

ІК Dragon Capital

-2,5

Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195. Для регіональних РА: (322) 702262, 762905. Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195. Для регіональних РА: (322) 702262, 762905. Розміщення реклами: (44) 3915193

контракти | № 51–52 | 20.12.2010

9


підсумки року

макроекономіка

Інфляція Через штучне стримування цін у 2010 році 2011-го інфляція буде двозначною Після рекордно низької інфляції в листопаді 2010 року стало ясно — зростанню цін у 2011-му бути. Найоптимістичніший прогноз інфляції на 2011 рік дає, як завжди, уряд — 8,9%. Однак більшість українських економістів вважають, що зростання цін перевищить 10%. «Цього року не всі адміністративні тарифи було підвищено, відповідно подорожчання переноситься на наступний рік, — пояснює Ірина Піонтковська. — Ми підвищили прогноз інфляції на 2011 рік з 8,5% до 10,5%». У 2011-му уряду доведеться підвищувати ціни: вартість електроенергії, яку відпускають для потреб населення, зросте щонайменше вдвічі, із квітня на 50% подорожчає газ для населення й підприємств теплоенергетики, відповідно зростуть і ціни на опалення й гарячу воду. «При цьому зростання цін на газ на 50% уже додає близько 1 п. п. до інфляції», — підраховує Ірина Піонтковська. Значно подорожчають і нафтопродукти: новий Податковий кодекс передбачає підвищення акцизів на всі види моторного

Відкладене зростання Штучне стримування цін 2010 року розжене інфляцію у 2011-му Організація Кабінет міністрів

Прогноз інфляції на 2011 рік, % 8,9

Міжнародний валютний фонд

9,8

ІК «Тройка Діалог Україна»

10,5

ІК BG Capital

10,1

Erste Group

10

ІГ «Сократ»

10,5

ING Банк Україна

10,5–11

Міжнародний центр перспективних досліджень

9,9

ІК Dragon Capital

10,5

Безробітних в Україні поменшає, але це не спричинить зростання зарплат пального. Зростання цін на нафтопродукти одразу спричинить зростання цін на послуги перевізників. До речі, київські маршрутники вже заявили про можливе збільшення вартості однієї поїздки до 3–4 грн (із нинішніх 2–2,5 грн). Подорожчання пального

позначиться на зростанні вартості майже всіх товарів і послуг. Ну й традиційним ризиком для України є подорожчання імпортованого з Росії газу: вартість нафти на світових ринках зростає. Микола Азаров планує, що Україна купува-

Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195. Для регіональних РА: (322) 702262, 762905. Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195. Для регіональних РА: (322) 702262, 762905. Розміщення реклами: (44) 3915193

10

контракти | № 51–52 | 20.12.2010


тиме в Газпрому газ по $230–235 за тис. кубометрів, але наші експерти не такі оптимістичні, їхній прогноз — $260– 270 за тис. кубометрів. Не відвернути й подорожчання продуктів харчування. «Наступного року, принаймні, у першій його половині, ціни в Україні зростатимуть під впливом зростання продовольчих цін на світовому ринку», — впевнений Олександр Печерицин. Істотно подорожчають молочні продукти. «Поголів’я великої рогатої худоби скорочується, — пояснює Олександр Жолудь. — Навіть якщо цей процес і зупиниться, все одно ще протягом певного часу виробництво молока знижуватиметься». А ось істотного подорожчання імпортних товарів очікувати не варто: опитані Контракта­ ми економісти прогнозують, що курс долара наступного року збережеться на нинішньому рівні ±1–2% (7,8–8,1 UAH/ USD). Не зможе розігнати інфляцію й обмежене зростання реальних доходів населення. Головна надія всіх оптимістичних прогнозів щодо інфляції в Україні — гарний врожай зернових в Україні та у світі. Інакше утримати ціни не зможе навіть Антимонопольний комітет: інфляція може перевищити 20%.

Безробіття У 2011 році безробітних поменшає Відповідно до методології Міжнародної організації праці, 2011-го безробіття в Україні знизиться до 7,7%. МОП розподілила 152 держави за рівнем соціальних ризиків. Україна потрапила до групи держав із високими ризиками щодо зростання безробіття та скорочення зайнятості. У той час як Іспанія та Греція, які перебували на межі дефолту та пережили масові акції протесту, увійшли до групи країн із середнім ризиком. Утім, скорочення кількості безробітних фахівців фіксується вже цього року: за підсумками шести місяців безробіття в Україні знизилося на 0,6 п. п. (до 8,5%). «Вітчизняна економіка поступово відновлюється, тож зайнятість збільшується», — констатує Ірина Піонтковська. Щоправда, відновлення зайнятості, за словами фахівця, відбувається вкрай повільно. Відповідно до Держкомстату, в Україні у вересні 2010 року було 408,1 тис. зареєстрованих безробітних — 1,5% населення працездатного віку, у той час як за неофіційними даними безробітних в Україні більш ніж 15–20% працездатного населен-

До праці! Робочих місць побільшає Організація

Прогноз рівня без­ робіття на 2011 рік, %

Міжнародний валютний фонд

7,7

Міжнародна організація праці

7,7

ІК «Тройка Діалог Україна»

7,5

Міжнародний центр перспективних досліджень

8

ІК Dragon Capital

8

ня. Після прийняття Податкового кодексу кількість безробітних може зрости: малий бізнес продовжить міграцію в тінь. Негативно на ринку праці може позначитися й підвищення пенсійного віку для жінок. За словами фахівців міських і регіональних центрів зайнятості, знайти роботу людям передпенсійного віку доволі складно, а іноді просто неможливо.

Доходи населення У 2011 році українці стануть багатшими на 5%

ХОРОШОГО ПОТРОХУ Наступного року українці стануть багатшими, але ненабагато Організація ІК «Тройка Діалог Україна»

Прогноз зростання реальних доходів у 2011 році, % 5

ІК BG Capital

8–9

Міжнародний центр перспективних досліджень

4,8

Кабмін прогнозує, що 2011-го номінальна заробітна плата в Україні зросте лише на 4% (до 2587 грн) і не перекриє навіть рівня інфляції. Щоправда, Кабмін враховує лише офіційні доходи українців. Наші експерти вважають, що наступного року реальні доходи населення (скориговані на показник інфляції) підвищаться на 5–10%. «Зростання реальних зарплат більш ніж на 5% за збільшення ВВП близько 4,5–5% — гарний показник для України», — зазначає Олександр Саливон. Зростання могло б бути більшим, однак при доборі кандидатів на вакантні місця, швидше за все, работодавці віддаватимуть перевагу найменш вимогливим працівникам. Утім, докризове збільшення зарплат (2007-го, наприклад, реальні доходи українців зросли на 30%, 2008-го — більш ніж на 40%) у найближчі кілька років не повториться. У 2011-му, як і у 2010-му, швидше за інших зростатимуть доходи жителів Криму, Херсонської та Тернопільської областей. При цьому зростання зарплат у регіонах, де традиційно найвищі заробітки (наприклад, у Києві), буде повільним. Експерти очікують зарплатного зростання у промсекторі (у першу чергу на великих промпідприємствах), легкій промисловості та в сільському господарстві. А ось фахівці, які трудяться у фінансовій сфері (банки, страхові компанії) або в будівельному секторі, навряд чи стануть заможнішими. Наступного року не варто очікувати на зростання реальних доходів і бюджетникам: у меморандумі про співпрацю з МВФ Кабмін зобов’язався не підвищувати зарплати в держсекторі. Найбільше, на що можна сподіватися, — індексування на рівень інфляції. Натомість точно вже можна сказати, що прогнозоване збільшення мінімальної заробітної плати не перекриє навіть очікуваного зростання цін. Відповідно до проекту бюджету на наступний рік, мінімалка зросте лише на 6,7%: з 941 грн (з 01.01.2011 р.) до 1004 грн (з 01.12.2011 р.). 

Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195. Для регіональних РА: (322) 702262, 762905. Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195. Для регіональних РА: (322) 702262, 762905. Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195 Для регіональних РА: (322) 702262, 762905

реклама

контракти | № 51–52 | 20.12.2010

11


підсумки року

У

коментарі

Кляті рудники

країнська металургія 2010 року відчувала й «Металургійне зльоти, і падіння. Спо­ виробництво — цілодобове чатку інвестори чекали виробництво. Ніч на бурхливе відновлення світо­ за днем, місяць за місяцем, вої економіки, тож фінансува­ ли вже розпочаті та починали рік за роком безперервно нові інфраструктурні проекти. люди породжують Наступного року виробництво На хвилі позитивних очікувань вогненну стихію металу, зростали ціни: на початку року сталі зросте на 11% яка здатна своєю квадратна заготовка коштува­ багатотисячетонною ла 420 $/т, а до квітня — 590–620 $/т. Але наприкінці весни винної бази, зокрема ІСД і вагою затопити багато інвесторів зрозуміли, що переоцінили темпи зростання Запоріжсталь. й розплавити все, За прогнозами World Steel економіки, фінансові ринки знову просіли, а попит на сталь що її породжує». різко впав. Трейдери взагалі не хотіли закуповувати сталь: Association, наступного року куплений навесні метал вони згодом змушені були продавати ринок також відчуватиме де­ • собі на збиток. Пожвавлення на ринку відбулося лише на почат­ фіцит руди й коксівного вугул­ ку серпня, коли попит поступово відновився. Втім, до квітневого ля, тож ціни на метал зроста­ Олександр Фадєєв, рівня сталь так і не подорожчала: на початку грудня вона кошту­ тимуть і надалі. В асоціації вва­ «Чорна металургія» жають, що споживання сталі вала лише 530–550 $/т. На думку аналітика ІК BG Capital Євгена Дубогриза, попит на 2010 року зросте на 13,1% по­ сталь зростатиме активніше, коли знизяться кредитні ставки. рівняно з 2009-м. У 2011 році «Зараз банки кредитують великі промислові корпорації під LIBOR очікується зростання спожи­ + 3,0–3,5% річних, активніше ринок запрацює лише коли ставка вання на 5,3% за рік. Згідно із прогнозами аналітика ІК Dragon Capital Олександра Макарова, цього року українські метпідпри­ буде хоча б LIBOR + 2%», — вважає експерт. Більше за інших заробив цього року холдинг «Метінвест» Ри­ ємства вироблять 32,6–32,7 млн т рідкої сталі, а наступного — на ната Ахметова. Скориставшись дефіцитом руди у світі, компа­ 11% більше. Причин для зростання кілька: збільшення світового попиту на нія регулярно підвищувала ціни на сировину й для українських споживачів. На думку експерта, якби не це, Україна могла б на­ сталь і активізація внутрішнього ринку, пов'язана з підготовкою ростити виробництво сталі на 18–20%. Однак зростання за ре­ до Євро-2012. А також надія на те, що ІСД і Запоріжсталь зуміють зультатами року становитиме лише 10%. У найменш вигідній домовитися з Метінвестом щодо компромісної ціни на руду.  ситуації опинилися гравці, які не мали власної потужної сиро­ Костянтин ДРУЖЕРУЧЕНКО

Найактивніше зростання 2010 року показали галузі, пов'язані із залізницею

У

2010-му найкращі показники серед машинобудівних під­ приємств у вагонобудівників: вони підвищили виробниц­ тво в середньому втричі-вчетверо порівняно з минулим роком. Пов'язано це передусім із тим, що відновився попит на вагони. Потенційні покупці через фінансову кризу 2009-го не мали досить коштів і відкладали купівлю рухомого складу. У 2010 році ситуація покращи­ лася, крім того, пожвавилися по­ середники: у вагонзаводів поча­ ла активно купувати продукцію компанія «ВТБ-лізинг». Наприк­ лад, Стахановський завод 2011го планує поставити ВТБ-лізинг не менш ніж 7 тис. вагонів, при цьому на початку року планува­ лося створити лише 6 тис. од. активніше почав працювати холдинг й «Луганськтепловоз». «Наш паровоз, вперед лети. Попри приватизаційні сканда­ В Коммуне остановка. ли, він активно поставляє про­ Другого нет у нас пути— дукцію до Росії. Підприємство навіть почало виходити на мон­ В руках у нас винтовка». гольський ринок: поставило • туди пробну партію — дві секції тепловоза 2ТЕ116УМ. За дев’ять З пісні «Паровоз»,

12

контракти | № 51–52 | 20.12.2010

написаної у Головних залізничних майстернях Києва

Костянтин ДРУЖЕРУЧЕНКО

Колаж Сергія ГЕТУНА

Залізне зростання

місяців цього року Луганськтеп­ ловоз збільшив випуск продукції на 70% (порівняно з таким самим періодом 2009-го). Втім, за прогнозами аналітика ІК BG Capital Олександра Пара­ щія, наступного року виробниц­ тво вагоно- і тепловозобудівни­ ків зросте не більш ніж на 10%. «Відкладений попит уже реалі­ зовано 2010-го», — пояснює він. На думку експерта, 2011 року більше зростання покажуть авіабудівники: їхній оборот збільшиться на 25–30%. Голо­ вна причина пожвавлення на цьому ринку — запуск проекту АН-148: цьогоріч уряди України та Росії нарешті домовилися про спільне виробництво цих літаків. При цьому вже є що­ найменше 50 замовлень. На­ приклад, у жовтні російська компанія-посередник «Сбербанк Лізинг» домовилася про постачання таких лайнерів авіакомпа­ нії «Політ». Український Лізингтехтранс уклав угоду з держпід­ приємством «Антонов» про постачання ще 10 літаків. У попере­ дні два роки українські авіабудівники могли лише мріяти про такі контракти. Таке саме зростання, як і авіабудування (близько 25–30%), за прогнозами Олександра Паращія, покаже 2011-го енергетичне ма­ шинобудування. Ці підприємства, з огляду на стабільний ринок збуту, майже не постраждали від кризи. Основні представники га­ лузі — Запорізький трансформаторний завод, НВО ім. Фрунзе та Турбоатом — постачали своє обладнання передусім іноземним кор­ пораціям. Багато держав, попри фінансові проблеми, не припиняли інфраструктурних проектів, чим активно користуються українські машинобудівники. 


Сама лише хімія 85%

Сільський час Зростання агроринку стримують квоти на вивезення зерна

Г

оловна тенденція 2010 року на агроринку — активний вихід сільгоспхолдингів на ринок капіталу. Компанія «Агротон» продала 26% своїх акцій за $54 млн, «Авангард» отримав $187,5 млн за 20% акцій. Планують найближчим часом вторинне розміщення Миро­нів­ський хлібопродукт, а також кілька інших великих агро­ холдингів. У 2009 році фондовий ринок ще недостатньо відновився, активності на ньому майже не було. Це пояснює той факт, що багато компаній готували IPO ще рік-два тому і просто чекали або продовжують чекати відповідного моменту для розміщення. На думку за­­ступ­ника гендиректора ІГ «Со­­крат» Володимира Кли­менка, наступного року активність укра­ їнських аграріїв щодо виходу на IPO буде вищою. Вийдуть на захід­ ні біржі ще принаймні три-п’ять «Чи виросте стигле агрокомпаній. зерно — як знати? З одного боку, компанії залуча­ Чи виросте всохле зерно — ють кошти на активне розширен­ ня земельного банку, виробни­ як знати?» чих і складських потужностей та • іншої інфраструктури. Та з

Шумерське прислів'я

виживання

«Хімія — це відмінність бідності та голоду від забезпеченого життя». • Роберт Брент

Черкаський і Сєверодо­ нецький Азот, а також Дні­ проазот і ОПЗ також збільшують виробництво. Так, у жовтні виробництво аміаку в цілому по галузі збільшилося на 27,3% порівняно з жовтнем 2009-го. Крім поліпшення світового по­ питу на добрива, хіміки цього року отримували відносно деше­ вий газ ($200 за тис. куб. м). Блакитне паливо займає у структу­ рі собівартості 65–90%, тож його ціна відіграла дуже важливу роль. Якщо в металургів попит на сталь залежить від зростання світо­ вої економіки, то ситуація в хімпромі пов'язана з успіхами аграріїв. До речі, становище аграріїв більш стабільне й прогнозоване, ніж економіка загалом. "Через зростання цін на зерно аграрії отриму­ ють більші прибутки, тож наступного року зростатиме попит на добрива, це, безумовно, вплине на доходи української хімічної га­ лузі", — вважає Тамара Левченко. За її прогнозами, 2010 року буде вироблено близько 3 млн т карбаміду, а 2011-го — 3,2 млн т. Аміаку 2010 року буде синтезовано 4 млн т, а 2011-го — 4,5 млн т. Згідно із прогнозом Міжнародної ради із зерна, наступного року дефіцит зерна у світі триватиме, тож ціни на нього зроста­ тимуть. Усе це спричинить підвищення попиту на добрива.  Костянтин ДРУЖЕРУЧЕНКО іншого — залучення капіталу ве­ ликими агрохолдингами не вирішує проблем галузі в цілому: зараз лише 10% українських сільгосп­земель об­роб­ля­ється ве­ ликими холдингами. Реш­та все ще під контролем дріб­них і середніх фер­ме­рів, які не можуть конкуру­ вати з великими струк­турами. Головний послаблюючий чин­ ник для агроринку — квоти на ек­с­порт зерна. Кабмін продо­ вжив обмеження до 31 березня 2011 року, загальний розмір квоти — 4,2 млн т. Обмеження стосу­ ються експорту кукурудзи (квота 3 млн т), пшениці (1 млн т) і ячменю (0,2 млн т). У результаті експорт цих товарів майже зупинився. «Зараз у зерносховищах близь­ ко 10 млн т зерна. Якщо експорт не відкриють, воно просто згниє», — зазначає аналітик ІК Dragon Capital Тамара Левченко. За її слова­ ми, все це негативно впливає на галузь, оскільки аграрії не лише втрачають прибуток на експортних контрактах, а й не зможуть за­ купити добрива в потрібній кількості для проведення посівної на­ ступного року. Держава таким чином стримує ціни на борошно та хліб. На почат­ ку грудня на світовому ринку борошномельна пшениця продавала­ ся по 270 $/т, а на внутрішньому — по 200 $/т. Аграріям вигідніше продавати зерно за кордон, але такої можливості в них немає. На думку аналітиків ІК BG Capital, подовження квот призведе до зни­ ження цін на зернові на 15–20% до кінця І кварталу 2011 року. Ключовим чинником для розвитку агроринку могло б стати ска­ сування мораторію на продаж землі сільгосппризначення. Однак, судячи з усього, у 2011 році цього не станеться. Пролобіювати скасування мораторію могли б великі ФПГ. Але сьогодні у біль­ шості з них немає значних активів в агробізнесі.  Костянтин ДРУЖЕРУЧЕНКО контракти | № 51–52 | 20.12.2010

Колаж Андрія ДМИТРЕНКА

Ц

ей рік для хіміків був доволі вдалим. Вироб­ ництво аміаку й доб­ рив стало рентабель­ ним, і азотні комбінати напри­ Українські хіміки кінці року виявилися заванта­ женими на 85%. Для порівнян­ переходять із режиму ня, у 2009-му середнє заванта­ в режим процвітання ження становило 45%. Пов'я­за­ но це передусім із тим, що по­пит на добрива на світовому ринку збільшився за рік на 3–5%. У цій сфері відбувся серйоз­ ний перерозподіл ринку. Най­ більшою хімічною корпораці­ єю стала Group DF Дмитра становило завантаження Фірташа. До 2010 року група виробників володіла в Україні лише одним азотних добрив наприкінці аміачним заводом — Рівнеа­ зот. Однак зараз активи ком­ 2010-го. панії серйозно поповнилися: В 2009 році — Group DF здобула контроль 45% потужності над горлівським хімічним кон­ церном «Стирол». Це злиття дасть групі змогу значно збіль­ шити свої доходи. Аміак на світовому ринку на початку грудня коштував близько 395 $/т (FOB, Чорне море) за собівартості 290 $/т, карбамід — 380 $/т за собівартості 265 $/т. За підрахун­ ками аналітика ІК Dragon Capital Тамари Левченко, рентабель­ ність (маржа за EBITDA) роботи хіміків за основними продукта­ ми становить близько 30% — це рекорд за останні два роки.

13


підсумки року

фінанси

Кого ми втратили Люди та компанії, які втратили свої позиції на фінансовому ринку 2010 року Після президентських виборів в НБУ і в державних банках почалися кадрові перестановки: на керівні посади прийшли люди, лояльні чинній владі. У 2010-му НБУ перестав панькатися із проблемними фінустановами — більшість із них довелося ліквідувати. Про реальний стан справ у банківській системі країни свідчить такий факт: на 1 листопада цього року у Фонді гарантування вкладів було 3423 млн грн, а лише в чотирьох проблемних банках станом на початок жовтня зависло понад 5 млрд грн українських громадян.

ФІНАНСИСТИ

Анатолій Шаповалов

Василь Пасічник

Віктор Капустін

Анатолія Шаповалова завжди вважали правою рукою голови Нацбанку Володимира Стельмаха. Однак 1 вересня він за власним бажанням пішов з посади першого заступника голови НБУ, яку займав з 2005 року. Новим першим заступником Володимира Стельмаха став 34-річний Сергій Арбузов, який курирує нині департамент валютного регулювання й контролю, а також департамент з економічних питань.

У липні 2010 року було звільнено заступника голови НБУ, який курирує питання нагляду за банками (Василь Пасічник займав цю посаду з листопада 2009-го). Його місце зайняв донеччанин Ігор Соркін.

У квітні цього року змінилося керівництво державного Укрексімбанку. Замість Віктора Капустіна, який очолював фінустанову із березня 2005 року, головою правління призначено його колишнього заступника — Миколу Удовиченка. У листопаді кадрові перестановки продовжилися: зі складу правління банку виведено Юрія Храмова, Володимира Гіріса, Володимира Курганного, Віталія Лисовенка, Петра Михєєва, Андрія Сервінського, Сергія Цокола.

Анатолій Гулей

Олександр Ярославський

Сергій Щербина

Віктор Суслов

У квітні 2010-го спостережна рада Ощадбанку звільнила голову правління. Крісло Анатолія Гулея зайняв В'ячеслав Козак, який раніше очолював представництво швейцарського Credit Suisse. А до цього Козак був головою правління Актив-банку, що входить до корпорації «Укрпідшипник» братів Клюєвих. Восени з банку пішов заступник голови правління Василь Буряк.

Бізнесмен вирішив позбутися свого єдиного фінансового активу: у грудні він продав свою частку в УкрСиббанку (18,57% акцій) мажоритарному власникові— французькій банківській групі BNP Paribas.

12 травня 2010 року НБУ звільнив тимчасового адміністратора Родовід Банку. За кілька днів Щербину затримали в ході розслідування кримінальної справи про розкрадання коштів в особливо великих розмірах. Дотепер банкір перебуває в слідчому ізоляторі.

У березні 2010-го Віктор Суслов за власним бажанням залишив посаду голови Держфінпослуг. За його словами, рішення подати у відставку викликане морально-етичними міркуваннями: відповідно до коаліційної угоди посада голови Держфінпослуг дісталася фракції КПУ. За рішенням фракції на цю посаду призначено Василя Волгу.

страхові компанії

Вексель Акціонери страхової компанії не знайшли реальних шляхів фінансового оздоровлення компанії. На зборах 22 січня поточного року вони ухвалили рішення щодо ліквідації компанії. СК «Вексель» було засновано Промінвестбанком у 1994 році.

14

контракти | № 51–52 | 20.12.2010

Страхові традиції 20 травня Держфінпослуг поставила крапку в історії страхової компанії «Страхові традиції» — виключила її з держреєстру. Ще торік СК систематично не виконувала свої зобов'язання та ігнорувала всі приписи Держфінпослуг. Регулятор ще 2 липня 2009 року призупинив дію всіх ліцензій компанії, а 6 серпня — анулював їх.

Престиж Регулятор виключив СК із реєстру компаній. Рішення про ліквідацію страховика акціонери ухвалили ще в липні 2009-го, оскільки не мали можливості збільшити чисті активи та статутний капітал компанії для приведення їх у відповідність із вимогами законодавства.


банки

Хоум Кредит Банк

Донгорбанк

Укрпромбанк

У грудні 2010-го міжнародна фінансова група Platinum викупила 100% акцій Хоум Кредит Банку. У перспективі можлива інтеграція двох українських фінустанов.

Власник Донгорбанку і ПУМБ Ринат Ахметов вирішив об'єднати дві фінустанови в одну. Об'єднаний банк стане правонаступником Донгорбанку й називатиметься ПУМБ.

21 січня цього року НБУ вирішив ліквідувати один із найбільших українських банків, заснований ще 1989 року.

БІГ-Енергія

Арма

Трансбанк

Українська фінансова група

24 лютого 2010 року НБУ вирішив ліквідувати банк. Тимчасова адміністрація працювала з 16 березня 2009-го.

На початку 2010 року НБУ вирішив ліквідувати банк. Тимчасова адміністрація працювала з 17 квітня 2009-го.

На початку 2010-го року НБУ вирішив ліквідувати банк. Тимчасова адміністрація працювала з 2 березня 2009 року.

З 5 січня 2010 року відкликано банківську ліцензію та ініційовано процедуру ліквідації. Тимчасова адміністрація працювала з 14 вересня 2009-го.

Іпобанк

Дністер

Зембанк

Синтез

21 грудня НБУ відкликав ліцензію у проблемного банку. Тимчасова адміністрація, яка працювала в банку з 2 жовтня 2009 року, врятувати фінустанову не змогла.

Банківську ліцензію відкликано з 15 березня. Тимчасова адміністрація працювала з 17 квітня 2009 року.

НБУ вирішив з 2 серпня відкликати банківську ліцензію та розпочати ліквідацію фінустанови. Тимчасова адміністрація працювала лише з 11 травня 2010 року.

Тимчасова адміністрація в банку працювала з 9 червня 2010-го, а вже на початку листопада регулятор ініціював процедуру ліквідації фінустанови.

Кредитні спілки Цьогоріч із ринку пішли понад 50 кредитних спілок. З ініціативи Держфінпослуг, «за систематичне невиконання нормативів» у 2010 році з держреєстру виключено:

КС «Християнська злагода» КС «Український фінансовий союз» КС «Тринадцята зарплата» КС «РістКапітал» КС «Порада» КС «Отчий Поріг»

КС «Наша Єдність» КС «Кіровоградська ощадна кредитна спілка» КС «Індекс-Капітал» КС «Добробуд» КС «Галичина кредит» КС «Вітязь-Н»

Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195. Для регіональних РА: (322) 702262, 762905. Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195. Для регіональних РА: (322) 702262, 762905. Розміщення реклами: (44) 3915193

контракти | № 51–52 | 20.12.2010

15


підсумки року *Попри підвищення мінімальної зарплати в жовтні на 19 грн,

«Коли я не можу управляти подіями, я надаю їм можливість самим управляти собою».

до 907 грн (+2%), середня зарплата найманих працівників в України за підсумками місяця знизилася на 1,2%.

Тенденції, Гривня стабільна: станом на 15 грудня офіційний курс — 7,96 UAH/USD. Від середньорічного курсу (7,93 UAH/USD) поточне значення відрізняється лише на 3 коп., або на 0,37%. Наприкінці 2009 року більшість банкірів прогнозували середньорічний курс на рівні 9 UAH/USD, а діапазон значень прогнозів коливався від максимально оптимістичних 7 UAH/USD до вельми песимістичних 12 UAH/USD. Попри гостру потребу в коштах для капіталізації проблемних банків (18–19 млрд грн) і очікуваний на рівні 30 млрд грн дефіцит держбюджету, НБУ так і не ввімкнув друкарського верстату: до грудня показник зростання грошової бази залишився на рівні 13,6% — за граничного значення в 14%, зафіксованого в підписаному з Міжнародним валютним фондом меморандумі.

які нас здивували

Офіційний курс гривні у 2008–2010 роках 8 7,5

Генрі Форд

4,84 UAH/USD наприкінці липня 2008 року — найнижче значення офіційного курсу перед кризою

*Через девальвацію національної

8,01 UAH/USD — найбільше значення офіційного курсу за весь час кризи. Вперше до цього рівня національна валюта подешевшала 29 вересня 2009 року. Порівняно з 2008-м, готівковий курс майже не відрізняється від офіційного: в обмінниках просять за долар щонайбільше 8,2 грн.

7 6,5

валюти офіційна середньомісячна номінальна зарплата в Україні зменшилася з $398,52 (найбільше значення, зафіксоване в липні 2008 року) до $216,23 в січні 2009-го (найменше значення за весь час кризи). До кінця 2010 року середня зарплата зросла до $293,53.

6 5,5

7,87 UAH/USD. Максимальне значення офіційного курсу 2008 року зафіксовано 19 грудня. У цей самий час в обмінниках вартість долара США підвищується до 11 гривень.

5 4,5

2008

2009

2010

За даними НБУ

У листопаді Україна прокачала перші тонни нафти до Білорусі. Нафтопровід Одеса — Броди вперше за 10 років запрацював в аверсному режимі. Теоретично, виручка України від транзиту при повному завантаженні нафтопроводу може сягнути $70 млн на рік.

Інфляція

Міжнародні угоди

Інтелектуальна власність

Майже вдвічі, з 22,3 до 12,3% знизилася інфляція за підсумками 2009 року.

Навесні Віктор Янукович домовився з Олександром Лукашенком про транзит венесуельської нафти з українських портів до Білорусі.

3 роки 6 місяців отримав продавець столичного ринку «Петрівка», у якого вилучили 63 диски з ПЗ Adobe System. Травневий вирок продавцеві став першим за десять років боротьби з піратством в Україні.

1705 1682 1653 1636 1614 1591 1568 1545

Викликане підвищенням акцизів подорожчання моторного пального — на 20–50 коп./л із січня 2011 року — неминуче прискорить інфляцію.

9

200

12.

07.

16

Середня вартість житла на вторинному ринку Києва, $/кв. м

0

201

02.

16.

0

201

04.

28.

0 0 201 201 11. 09. 29. 18. За даними порталу domik.net 0

201

07.

09.

Нафтопродукти

Держборг

Нерухомість

Влітку 2010 року в проекті Податкового кодексу вперше з’явилася норма про підвищення акцизів на нафтопродукти в середньому на 40–50 EUR/т, у грудні цю норму узаконили.

$51,23 млрд, або майже 39% від річного ВВП України становив державний борг України в листопаді-2010, дані Мінфіну. З початку року держборг зріс на 29%, або на $11,54 млрд.

$1559 за кв. м — середня вартість житла на вторинному ринку столиці на початку грудня. Попри майже цілковиту відсутність попиту, житло, за даними АН «Планета Оболонь», за рік подешевшало заледве на 7,5%.

контракти | № 51–52 | 20.12.2010

10 років тому

З 5,2965 UAH/USD до 5,2890 UAH/USD зміцнилася гривня на міжбанківському валютному ринку України до 14 грудня 2001 року.



підсумки року

компанії & ринки Володимир ХОМЯКОВ

У 2010 році — вперше з початку кризи — споживчі витрати українців зростуть

«Цілий тиждень минув у достатку й радості. Я видерся з біди, обідав щодня...»

..

У нас є гроші

ДЕБЕТ-КРЕДИТ Кредити українських домогосподарств

Депозити українських домогосподарств

50 000

150 000

108 860

200 000

100 000 50 000 0

0

5

200

264 488

250 000

214 098

167 239

300 000

74 778

100 000

35 659

150 000

82 010

200 000

241 249

160 386

250 000

280 490

300 000

217 860

млн грн

217 361

млн грн

6

200

7

200

8

200

0 9 200 ь 201 н вте Жо

Насправді суперечності тут немає. Особливо якщо згадати, як поводилися українські споживачі в минулому, 2009 році. У найважчий рік кризи виробниц­ тво у країні впало на 20%, середня зарплата в доларах США знизилася на 29,6%, а споживчі витрати скоротилися на 43,3% рік до року. Зараз ці гроші

5

200

6

200

7

200

8

200

0 9 200 ь 201 ен т в Жо

За даними НБУ

збавленого будь-якої спонтанності. Українці купують ноутбуки? Так, але здебільшого бюджет­ні моделі й неодмінно в солідній комплектації. Взуття та одяг? Аякже — ось тільки до чверті обороту ринку, за оцінками самих операторів, припадає на розпродаж, стокові магазини та секонд-хенди, а най-

* Індекс споживчих настроїв за результатами спільного дослідження GfK Ukraine і Міжнародного центру перспективних досліджень. Розраховується виходячи з індексів поточного стану, економічних та інфляційних очікувань, а також очікувань щодо динаміки безробіття. Діапазон значень індексу — від 0 до 200. Значення вище ста свідчить про готовність споживачів збільшувати витрати. ** 14,6% — розрахований Контрактами темп зростання обороту вісімнадцяти споживчих ринків: первинної нерухомості, легкових автомобілів, автосервісу, інтернет-торгівлі, міцного алкоголю, пива, нафтопродуктів, одягу та взуття, парфумерії та косметики, мобільного зв'язку та інтернетдоступу, комп'ютерів, великої побутової техніки, аудіо- та відеотехніки (споживчої електроніки), громадського харчування, мобільних телефонів і ліків. Аналогічний показник — розраховане компанією Deloitte зростання щорічних витрат українців на новорічні подарунки — у 2010 році становитиме 14,8% (див. стор. 42).

18

контракти | № 51–52 | 20.12.2010

більшим попитом користуються недорогі одяг і взуття вітчизняного виробництва. Наприк­ лад, у продавців великої побутової техніки абсолютним хітом протягом усього року залишаються морозильні камери — продаж морозилок щокварталу зростає у 2–2,5 разу. Але тут теж не обійшлося без економії: коли старого холодильника вже не вистачає, українці не відправляють його на звалище, а на додаток до нього купують морозильну камеру, в якій зберігають закуповувані оптом продукти — так виходить дешевше. У році, що минає, ми обирали найдешевші тарифи мобільного зв'язку, менше їздили автомобілями і як вогню боялися кредитів. А на великі покупки, на кшталт телевізора, зважувалися лише в тому разі, якщо ціна знижувалася щонайменше вдвічі. Так було не завжди. Лише років п'ять тому споживчі уподобання українців нагадували поведінку папуаса у крамниці із сокирами й намистами: «Дайте ось це, те, ще он те — ой, а для чого це?» Споживання у 2006– 2008 роках зростало на 20–35% на рік, а Україна нагадувала Велику Британію XIX століття, яка пережила промислову революцію: з прилавками, заваленими раніше небаченими товарами, і рекламістами, які переконували масового споживача купувати речі, які раніше йому були геть не потрібні. У 2008 році, за середньої номінальної зарплати $347,97, витрати українців на чисте споживан-

ня становили $176,94 (понад 50%) — причому без витрат на оплату житла, освіту, товари першої необхідності тощо. У 2009-му за зарплати $244,9 витрати зменшилися до $100,9 (близько 41%); в нинішньому, 2010 році це співвідношення становило $277,10 і $116,17 (ті самі 41%). Вперше з початку кризи зростають депозити фізосіб, а обсяг виданих кредитів, навпаки, падає другий рік поспіль. Щеплення кризою повернуло модель споживання до зразка 2002–2004 років: із раціональним ставленням до будь-яких витрат, неодмінним відкладанням грошей на чорний день і вкрай скептичним ставленням до реклами. На скільки українському споживачеві вистачить цього

МІЦНИЙ МІНУС Середня заробітна плата* у 2008–2010 роках 450

$

400 350 300 250 200

0 9 0 9 8 0 9 8 8 200 5.200 9.200 1.200 5.200 9.200 1.201 5.201 0.201 0 0 0 0 0 1 0 0

01.

* Номінальна. За даними Держкомстату та НБУ, розрахунок Контрактів

Тугіше паски Індекс споживчих настроїв українців 120 110 100 90 80 70 60 50

.2 0 06 00 .2 00 06 2 .2 0 04 04 .2 00 08 6 .2 0 10 07 .2 00 8 05 .2 00 10 9 .2 00 03 9 .2 0 10 10 .2 01 0

знову повертаються у сферу споживання, але особливим, українським шляхом. Майже всі торговці характеризують українського покупця зразка 2010-го як винятково економного, раціонального, по-

Кнут Гамсун, «Голод»

06

Якщо вірити жовтневому індексу споживчих настроїв (ІСН) — 83,6* — українці, як і раніше, налаштовані заощаджувати. Але зібрані Контрактами дані про оборот найбільших споживчих ринків свідчать про інше: у році, що минає, співвітчизники витратять на товари й послуги принаймні на 14% більше, ніж у минулому, а 2011-го витрати зростуть ще на 12%. Українці розкуповують телевізори, холодильники та мікрохвильові печі, оновлюють гардероб і витрачають на ліки майже вдвічі більше, ніж до кризи. Зростання витрат наших співвітчизників не можна порівняти з доходами. Якщо за десять місяців 2010-го реальна зарплата, за даними Держкомстату, збільшилася лише на 9–10%, то витрати зростали майже в півтора разу швидше — на 14,6%** рік до року.

Індекс розраховувався на підставі опитування 1 тис. українців у віці 15–59 років. Значення нижче 100 пунктів свідчить про негативні споживчі настрої (планується скорочення витрат). Мінімальне значення індексу за весь період спостережень було зафіксовано в січні 2009 року — 41,8 пункту. За даними Gfk Ukraine, МЦПД


ЗНОВУ ВГОРУ Індекс щомісячного промвиробництва наростаючим підсумком з початку року, % до аналогічного періоду минулого року 15

12,6

10 5 0 5 10 15 20 25 30

33,8

35

0 0 0 0 0 9 9 9 9 9 9 8 8 8 8 8 8 0 200 3.200 5.200 7.200 9.200 1.200 1.200 3.200 5.200 7.200 9.200 1.200 1.201 3.201 5.201 7.201 9.201 0.201 1 0 0 0 0 1 0 0 0 0 0 1 0 0 0 0 01. 0

За даними Держкомстату

ня хліба вдома під гаслом «так економніше». Втім, у найближчі рік-два споживання навряд чи повернеться до докризових темпів зростання — українці вкрай неохоче та обережно розлучаються із кровно заробленим і накопиченим. Відповідно, товарооборот у 2011–2012 роках збільшуватиметься приблизно врівень зі збільшенням реальних доходів населення, тобто на 12–15% рік до року. Єдине, що може змінити цей паритет — прихід у країну довгих дешевих грошей, що неминуче призводить до кредитного буму. Але ані 2011-го, ані 2012 року цього, швидше за все, не станеться. 

щеплення — судити складно. З 1998-го по 2003-й, у якому індекс споживчих настроїв — вперше в історії незалежної України — перевищив значення 100, минуло майже п'ять років. Мабуть, у нинішньому десятилітті повернення до бездумного споживання відбудеться швидше. Зрештою, ми стали багатшими: 1998-го українцям і мріяти було годі про $34 млрд депозитів, не кажучи вже про $40–50 млрд накопичень поза банківською системою. Та й головний двигун торгівлі порівняно з кінцем 1990-х років став хитрішим: по телебаченню вже щосили рекламують машинку для випікан-

Де впало Зміна товарообороту цивілізованого роздробу у 2009–2010 роках, % Донецька обл. Дніпропетровська обл. Вінницька обл. Полтавська обл. Хмельницька обл. Луганська обл. Крим Кіровоградська обл. Запорізька обл. Київ Харківська обл. Сумська обл. Миколаївська обл. Волинська обл. Загалом по Україні Чернігівська обл. Закарпатська обл. Житомирська обл. Черкаська обл. Івано Франківська обл. Херсонська обл.,1 Рівненська обл. Тернопільська обл. Львівська обл. Чернівецька обл. Одеська обл. Київська обл.

27 26,7 24,9 24,9 24,9 24,7 23,7 23,3 23,2 22,7 22,2 22,1 21,2 21 20,9 19,7 19,6 17,4 17,4 17,1 16,3 16,2 16,2 13,5

28

24

20

16

7,7 7 4,6 4,3 1 11 5,4 7,9 7,8 3,5

5,6

1,5 3,6 3,1 5,8 2,4 3,1 4,8 9,2 1,3 1,1 1,3 0,1 0,2 2,4

11 10,6 9,8 12

6,7 2,7 8

4

0

4

8

12

Січень–жовтень 2009 р. до січня–жовтня 2008 р. Січень–жовтень 2010 р. до січня–жовтня 2009 р. За даними Держкомстату, розрахунок Контрактів

Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195. Для регіональних РА: (322) 702262, 762905. Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195. Для регіональних РА: (322) 702262, 762905. Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195 Для регіональних РА: (322) 702262, 762905

реклама

контракти | № 51–52 | 20.12.2010

19


підсумки року

компанії & ринки

Лідери та ТОП-5 ринків-лідерів, які подолали кризу

1

стор. 29

Ринок ПК

Попередні підсумки Обсяг ринку:

$1,27 млрд

+76,4%

Прогноз на 2011 рік Обсяг ринку:

+37,8%

Ринок ПК повністю відіграв падіння часів кризи: у 2010-му продаж «заліза» перевищив $1,27 млрд.

Понад $1,75 млрд українці витратять на комп’ютери наступного року Більше половини виручки продавцям комп’ютерів приносять ноутбуки.

Машина ЧАСУ Попередні підсумки Обсяг ринку:

2007 року

+20%

Прогноз Контрактів на 2008 рік Обсяг ринку:

$1,56 млрд

Темпи зростання:

+30%

ПРОГНОЗ СЯ СПРАВДИВ

20

Попередні підсумки Обсяг ринку:

2010 року

$3,7 млрд

+19,4%

Темпи зростання:

Обсяг ринку:

$4,6 млрд

+24,3%

Темпи зростання:

У 2006–2008 роках кількість автомобілів в Україні зросла на третину, забезпечивши СТО роботою на весь час кризи.

До кризи автодилери заробляли на автопослугах менш ніж 30% доходу. У 2009 році автосервіс приносив їм вже близько

50%

виручки

контракти | № 51–52 | 20.12.2010

Попередні підсумки

Темпи зростання:

2007 року

+30%

Прогноз Контрактів на 2008 рік Обсяг ринку:

$3,9 млрд

Темпи зростання:

Попередні підсумки Обсяг ринку:

2010 року

$3,2 млрд

+23,9%

Темпи зростання:

Обсяг ринку:

+15–20%

Темпи зростання:

Темп зростання фармринку випередив прогнози: у кризовому 2009-му, завдяки галасу навколо епідемії грипу, оборот аптек зріс на 26% у гривні, але за рахунок девальвації доларовий оборот скоротився на 15%.

У 2007 дорослий українець витрачав на ліки близько $50. Зараз ця сума зросла

до $90

+30%

ПРОГНОЗ СЯ СПРАВДИВ

Обсяг ринку:

2007 року

+29%

Прогноз Контрактів на 2008 рік Обсяг ринку:

$2,8 млрд

Темпи зростання:

Попередні підсумки Обсяг ринку:

2010 року

$2,2 млрд

+8,4%

Темпи зростання:

Обсяг ринку:

$2,5 млрд

+13,6%

Темпи зростання:

Українці чимдалі частіше випивають і закусують не вдома: попри важкі часи, прибуток рестораторів знову зростає.

Наступного року ринок громадського харчування повернеться до докризового обороту: у 2011 році українці залишать у ресторанах щонайменше

$2,5 млрд

+29%

ПРОГНОЗ СЯ СПРАВДИВ

Попередні підсумки Обсяг ринку:

2007 року

+10%

Прогноз Контрактів на 2008 рік Обсяг ринку:

$2,6 млрд

Темпи зростання:

стор. 24

Мобільний зв’язок & інтернет

Попередні підсумки Обсяг ринку:

2010 року

$4,2 млрд

+8,6%

Темпи зростання:

Обсяг ринку:

$4,7 млрд

+11,9%

Темпи зростання:

Три роки тому ринок зв’язку здебільшого зростав за рахунок послуг мобільних операторів. З 2010 року основним драйвером зростання став широкосмуговий (швидкісний) інтернет.

2,9 млн осіб наприкінці 2010 року мали доступ до високо­ швид­кісного інтернету. В найближчі три-п’ять років кількість абонентів має зрости у два-чотири рази

Машина ЧАСУ

$2,4 млрд

Темпи зростання:

5

Прогноз на 2011 рік

Машина ЧАСУ

$2,2 млрд

Темпи зростання:

стор. 26

Прогноз на 2011 рік

$3,8 млрд

Попередні підсумки

4

Ресторанний бізнес

Машина ЧАСУ

$3 млрд

Обсяг ринку:

стор. 26

Прогноз на 2011 рік

Машина ЧАСУ

$1,2 млрд

Темпи зростання:

3 Ліки

Прогноз на 2011 рік

$1,75 млрд

Темпи зростання:

стор. 23

Автосервіс

2010 року

Темпи зростання:

2

+8–10%

ПРОГНОЗ СЯ СПРАВДИВ

Попередні підсумки Обсяг ринку:

2007 року

$5,3 млрд

Темпи зростання:

+25,3%

Прогноз Контрактів на 2008 рік Обсяг ринку:

$5,9 млрд

Темпи зростання:

+12,9%

ПРОГНОЗ СПРАВДИВСЯ ЧАСТКОВО


аутсайдери ТОП-5 ринків-аутсайдерів, які не оговтались від кризи Попередні підсумки

Машина ЧАСУ

2007 року

$12 млрд

Обсяг ринку:

+22%

Темпи зростання:

Прогноз Контрактів на 2008 рік Обсяг ринку: до

$14,4 млрд

+15–20%

Темпи зростання:

ПРОГНОЗ ИВСЯ не СПРАВД

В 1,5 разу подешевшало житло з осені 2008-го до літа 2009 року: зараз квадратний метр у столичній новобудові можна купити за $1–1,4 тис.

Попередні підсумки Обсяг ринку:

Машина ЧАСУ

2007 року

$10 млрд

+64%

Темпи зростання:

Прогноз Контрактів на 2008 рік Обсяг ринку:

$13–15 млрд

+30–50%

Темпи зростання:

ПРОГНОЗ СЯ СПРАВДИВ

До кризи понад половину автомобілів в Україні продавали в кредит — нині частка кредитних авто не перевищує 11%.

2008-й став останнім роком добробуту автодилерів: щойно банки припинили видавати кредити, ринок впав

74%

на

До докризового обороту ринок нерухомості не повернеться ще довго. Попередні підсумки Обсяг ринку:

2010 року

$2,8 млрд

Темпи зростання:

+27,3%

Прогноз на 2011 рік Обсяг ринку:

Обсяг ринку:

2010 року

$3,2 млрд

-3%

Темпи зростання: Прогноз на 2011 рік

$2,7 млрд

Темпи зростання:

Попередні підсумки

-1,4%

Темпи зростання:

Обсяг ринку:

2007 року

$1,5 млрд

+10%

Темпи зростання:

Прогноз Контрактів на 2008 рік Обсяг ринку:

$1,5 млрд

-2%

Темпи зростання:

+23,1%

Попередні підсумки Обсяг ринку:

Насичення ринку мобільних телефонів сталося ще до кризи. У 2009–2010 роках українці почали частіше купувати бюджетні моделі та б/в трубки.

$118 в середньому витрачали українці на купівлю мобільного телефону. Лише три роки тому ця сума становила $185

Попередні підсумки Обсяг ринку:

2010 року

$0,75 млрд

+35%

Темпи зростання:

Обсяг ринку: до

Машина ЧАСУ

2007 року

$10 млрд

+25%

Темпи зростання:

Прогноз Контрактів на 2008 рік Обсяг ринку:

$11 млрд

+10%

Темпи зростання:

ПРОГНОЗ СЯ СПРАВДИВ

Прогноз на 2011 рік

$4 млрд

Обсяг ринку:

Попередні підсумки

Машина ЧАСУ

ПРОГНОЗ СПРАВДИВСЯ ЧАСТКОВО

Зростання цін на нафту восени 2008-го призвело до подорожчання високооктанового бензину в Україні з

4,9 до 6,5 грн/л

У 2011 році через підвищення акцизів бензин, дизельне паливо та скраплений газ подорожчають на 20–50 коп./л.

Попередні підсумки Обсяг ринку:

2010 року

$9,7 млрд

Темпи зростання:

+20,1%

Прогноз на 2011 рік

$0,86 млрд

+10–15%

Темпи зростання:

Обсяг ринку:

2007 року

$2 млрд

Обсяг ринку:

+25%

Темпи зростання:

Прогноз Контрактів на 2008 рік Обсяг ринку:

до

$2,5 млрд

+20–25%

Темпи зростання:

ПРОГНОЗ СПРАВДИВСЯ ЧАСТКОВО До 2008-го ринок пива щороку зростав на 20–25%. Насичення ринку збіглося з кризою: у 2009-му споживання пива — вперше за останні 10–15 років — впало одразу на 5%.

55–60 літрів на рік для українців — межа: більше не вип’ють

Попередні підсумки Обсяг ринку:

2010 року

$3,5 млрд

Темпи зростання:

+4,2%

Обсяг ринку:

$3,7 млрд

Темпи зростання:

Нерухомість (новобудови)

Легкові автомобілі

Мобільні телефони

Нафтопродукти

Пиво

1

2

3

4

5

стор. 22

стор. 23

стор. 29

+14,6%

Прогноз на 2011 рік

$10,1 млрд

Темпи зростання:

Попередні підсумки

стор. 22

+5%

стор. 27

контракти | № 51–52 | 20.12.2010

Малюнки Ігоря лук'янченкА

Машина ЧАСУ

21


підсумки року

компанії & ринки

Житлова нерухомість 14

$ млрд

%

80

Оборот ринку Зміни рік до року

12

70 60

10

50

8

1,4

6

40 30

4

20

2 0

10 2007

2008

2009

2010

0

2011

(попередні (прогноз) підсумки)

За даними операторів, розрахунок Контрактів

76,8

Прогноз на 2011 рік:

-1,4%

Посередникам не турбувати Падіння будівельної галузі триває «Український ринок нерухомості переживає наймасштабнішу кризу з часів російського дефолту 1998 року», — заявив Контрактам у серпні 2008-го голова ради директорів Слав Інвесту Мілан Паєвич. Прогноз був одним із найточніших, але дійсність однаково виявилася гіршою. Масштаби кризи в будівельній галузі перевершили й 1998, й 1999 рік: уведення в експлуатацію квартир в 2009-му скоротилося майже вдвічі (-48% рік до року), грошовий обіг ринку впав більш ніж на 70% — до $2,2 млрд. Головною причиною обвалу стала критична залежність галузі від кредитування — до початку кризи із залученням позикових коштів на первинному ринку укладалися чотири угоди з п'яти. Коли кредитів не стало, ринок буквально схлопнувся: до весни 2009 року, за даними Держкомстату, в Україні було понад 12 тис.

заморожених і припинених будівництв — більш ніж на 60% об'єктів. Точної статистики банкрутств у будівельній галузі немає, але, на думку більшості операторів, у 2008– 2010 роках з ринку пішла щонайменше третина будівельних компаній. За даними порталу realt.ua, за час кризи вартість нового житла в Києві впала з $2,8–3,5 тис. за кв. м до $1,4–1,7 тис. за кв. м. До речі, якщо в 2006–2008 роках новобудови були на 5–10% дешевшими за квартири на вторинному ринку, то тепер нове житло коштує дорожче щонайменше на 5–15%. А якщо врахувати, що при покупці б/в квартири торг може скласти й третину запитаної ціни, — розрив цін між первинним і вторинним ринком доходить до 40%. Схожа картина й у регіонах. За даними директора девелоперської компанії «Герц» Валерія Кирилка, на вто-

— точка відліку, починаючи 75% з готовності якої потенційні покупці готові

$2,7 млрд

інвестувати в новобудови. За словами забудовників, об'єкти з меншим ступенем готовності нікого не цікавлять

22,5% від обороту 2007 року

Нафтопродукти 14

$ млрд

%

10

60

З 2009 року оборот ринку пального в Україні зростає переважно за рахунок подорожчання, викликаного підвищенням податків

40 6

30

4

20

4,2

2 0

2007

2008

2009

2010

2011

10 0

(попередні (прогноз) підсумки)

За даними консалтингової групи «А 95»

37,5

*Накопичувальний баланс світлих

нафтопродуктів в Україні в січні– листопаді 2010 року порівняно з аналогічним періодом 2009-го скоротився на 2,7%, або на 0,2 млн т — до 8,7 млн т.

Прогноз на 2011 рік:

+4,2%

$10,1 млрд 78,3% від обороту 2008 року

22

контракти | № 51–52 | 20.12.2010

Володимир ХОМЯКОВ

Формула ціни

50

8

ринному ринку квартири часто-густо вдвічі дешевші, ніж на первинному. Із усіх великих міст України найдешевші квартири, за словами експерта, — у Харкові й Запоріжжі. Так, у Запоріжжі ціни повернулися до рівня 2002 року: $650 і $1000 за кв. м на вторинному й первинному ринку відповідно. У Харкові б/в й нова нерухомість коштують $700 й $1,1 тис. за квадрат. У Дніпропетровську вартість квартир на первинному ринку становить $0,88–1,8 тис. за кв. м, на вторинному — $0,7–1,4 тис. за кв. м. Квартиру на вторинному ринку Одеси можна купити за $980–1400 за кв. м, на первинному — за $980–1600 за кв. м. Багато забудовників як мантру повторюють тезу про неможливість подальшого падіння цін. Швидше за все, це не так. Дешевих довгих кредитів в Україні не передбачається ще щонайменше півтора року, а без них ані про стабілізацію, ані тим більше про зростання цін говорити не доводиться. «У 2010 році будівельна галузь істотно сповільнила темпи падіння, але процес ще не зупинено», — запевняє президент ХК «Київміскьбуд» Михайло Голиця.

80

Оборот ринку Зміни рік до року 70

12

Володимир ХОМЯКОВ

Зростання ринку нафтопродуктів не викликає позитивних емоцій ані в автолюбителів, ані у трейдерів. За стабільного річного обсягу споживання на рівні 9 млн т світлих нафтопродуктів, останні два роки оборот зростає лише через податки. Не стане винятком і 2011-й: із січня світлі нафтопродукти подорожчають на 20–50 коп./л через вступ у дію Податкового кодексу, яким ставки акцизів у середньому підвищено на 40–50 EUR/т. За теперішнього рівня цін для високооктанового А-95 це означає подорожчання до 8–8,2 грн/л. До речі, цікаво, що обґрунтуванням для підвищення акцизів у Податковому кодексі слугувало часткове скасування транспортного збору (із січня він сплачуватиметься лише під час першої реєстрації). Проте для компенсації було достатньо підвищити вартість бензи-

Близько

ну щонайбільше на 8–12 коп./л, але замість цього з легкої руки уряду ціни зростуть на 20–50 коп./л. Утім, у реальності цінники високооктанового бензину на АЗС можуть виявитися на рівні 9 грн/л і навіть більше: наприкінці 2010-го — на початку 2011 року на підвищення гратимуть одразу кілька чинників. Перший із них — припинення імпортного постачання високооктанового пального без сплати акцизів і ПДВ. Річ у тім, що з листопада припинилося його безподаткове ввезення в Україну. На той час, коли Харківський апеляційний адміністративний суд ухвалив відповідне рішення у справі одного з нафтотрейдерів, обсяги таких поставок перевищували 30% усього імпорту. За підрахунками директора консалтингової групи «А-95» Сергія Куюна, ще до кінця грудня це призведе до підвищення цін на 30–40 коп./л

оже коштувати літр 9 грн мімпортного бензину марки

А-95 до кінця лютого 2011-го

— відповідно, вартість літра «де­в'я­ носто п'ятого» збільшиться щонайменше до рівня 8,5 грн/л. Ще однією новацією уряду може стати введення мита на імпортний бензин. Ця ідея не перший день виношується в Кабміні — крім благозвучного обґрунтування у вигляді захисту національного виробника, мито істотно поповнить держбюджет. При цьому максимальна ставка мита, що обговорювалася в уряді, — 120 EUR/т — дає щонайменше 60 коп. подорожчання для літра імпортних нафтопродуктів, тобто той самий рівень у 9 грн/л. Але навіть якщо цього не трапиться, до зими до НПЗ докотиться останнє літньо-осіннє подорожчання нафти на світових ринках на 10–15%. Нагадаємо, що зростання цін на нафту на 10% означає підвищення роздрібної вартості нафтопродуктів на внутрішньому ринку приблизно на 5% через 3–3,5 міс. Відповідно, до вартості бензину — яка до кінця грудня має зрости до 8,2–8,5 грн — додасться ще 40–50 коп. Що збільшить підсумкову ціну знову ж таки до рівня 9 грн/л.


Ринок автомобілів 14

$ млрд

%

80

Оборот ринку Зміни рік до року 70

12

60

10

50

8

40 6

30

23,1

4

20

2 0

10 2007

2008

2009

2010

0

2011

(попередні (прогноз) підсумки)

За даними компанії «Торговий дім — НІКО», розрахунок Контрактів

74,6

Прогноз на 2011 рік:

+23,1%

$4 млрд

Ганна САЙЧЕНКО

Далеко не поїдемо

Український авторинок минув дно, але до докризових показників повернеться в найкращому разі за чотири-п'ять років У кризовому 2009-му український авторинок обвалився на 74% рік до року — було продано трохи більш ніж 162 тис. нових машин. У грошовому вираженні скорочення було ще більшим — із $13 млрд до $3,35 млрд. Причиною цього було припинення кредитування — до кризи з використанням позикових коштів придбавалося майже дві третини всіх авто. Нижній поріг падіння авторинок минув у січні–лютому 2010 року — за два зимових місяці українці купили всього 15,9 тис. машин — найгірший результат чи не за весь час існування вітчизняного авторинку. Навіть у розпал кризи, у січні–лютому 2009-го, продаж був удвічі більшим — 31,9 тис. авто. Не говорячи вже про 97,3 тис. машин, проданих у січні–лютому 2008 року. За прогнозами експертів компанії «Торговий дім — НІКО», 2010-го у

60%

30,3% від обороту 2008 року

країні буде продано близько 160 тис. автомобілів. Обсяг авторинку в доларах США зменшиться на 3% рік до року — до $3,2 млрд (за рахунок курсової різниці в перерахуванні на євро оборот збільшиться на 2% — до EUR2,446 млрд). У 2011-му автодилери розраховують збільшити виторг на 20–25% — до $4 млрд (EUR2,92 млрд). Відповідно до їхніх прогнозів, у фізичному вираженні продаж зросте на 15–20% — до 190 тис. авто. Приблизно стільки ж нових автомобілів українці придбали у 2004–2005 роках. Зростання попиту найближчим часом повністю залежатиме від відновлення кредитування, обсяг якого поступово зростає. Наприклад, узимку нинішнього року в кредит продавалося лише 5–8% машин, а в листопаді частка кредитних авто вперше з початку кризи сягнула 13,2%.

п ридбаних 2010 року автомобілів коштували дешевше EUR15 тис. На частку машин вартістю до EUR10 тис. припадало понад 40% продажу

Наприк­лад, у НІКО очікують, що за підсумками 2010-го частка куплених у кредит автомобілів становитиме в середньому 11%, а в 2011-му — збільшиться до 20%. Проте ці прогнози можуть і не справдитися. Зараз кредит у нацвалюті можна одержати хіба що під 19–20% річних, щонайдовше на п’ять років і з першим внеском в 30–50% вартості авто, кредити в доларах не видаються. Для порівняння: у 2006– 2007 роках кредит на покупку авто можна було взяти під 16% у гривні або 13–14% у доларах США, передоплата не перевищувала 10–30% вартості. Можливо, наступного року українцям будуть доступні дешевші валютні позики, на які сьогодні поширюється дія мораторію. Щоправда, навіть за такого сценарію до докризового обсягу продажу український авторинок повернеться не скоро. Згідно з вересневим прогнозом аналітиків ДП «Авто Інтернешнл«», 2014 року продаж нових автомобілів може зрости щонайбільше до 260 тис. од., а 2015-го — лише до 300 тис. од.

Автосервіс 5

$ млрд

%

Оборот ринку Зміни рік до року

4,5 4

80 70 60

3,5 3

50

2,5

40

24,3

2 1,5

20

1

10

0,5 0

30

2007

2008

2009

20,5

2010

2011

0

(попередні (прогноз) підсумки)

За даними компанії Pro Consulting

*Ринок автосервісу далекий від

насичення: у найближчі три-п'ять років кількість СТО зростатиме, але розцінки падати не будуть.

Прогноз на 2011 рік:

+24,3%

На всі СТО У 2010–2012 роках українці більше витрачатимуть на ремонт машин, ніж на їх придбання Усього три роки тому обсяг ринку автосервісу був утричі меншим за виторг автодилерів. Але криза все розставила на свої місця: автопродаж звалився, а виторг СТО майже не змінився. Навіть у найважчому для бізнесу 2009 році доларовий оборот станцій техобслуговування впав ледь на п'яту частину — у гривні обсяг ринку, попри кризу, зріс більш ніж на 30%. Навантаження на автосервіс у найближчі роки лише зростатиме — бум автопродажу у 2006– 2008 роках збільшив український автопарк щонайменше на 1,7 млн нових автомобілів, які, як і належить машинам, за два-три роки після придбання дедалі частіше потребують ремонту. Ще однією причиною зростання ринку стало під-

$4,6 млрд 60% 117,9% від обороту 2008 року

Ірина ПЕРЕВОЗЧЕНКО

вищення цін — у 2009-му послуги автосервісу подорожчали в середньому на 10–20%, у 2010-му — ще на 30–40% у гривні. До речі, більшість експертів одностайні, що 20–25% зростання для ринку автопослуг — не межа. Так, за підрахунками аналітиків Роберт Бош Лтд, в Україні близько 10 тис. гаражних майстерень, 1–1,2 тис. дилерських СТО й понад 3 тис. незалежних автосервісів. У підсумку на одну станцію техобслуговування в Україні за різними оцінками припадає від 700 до 1000 автомобілів, хоча в більшості країн Східної Європи це співвідношення вдвічі менше. Ще один чинник зростання — наявність цілих сегментів ринку автопослуг, де високий попит не збалансовано навіть мінімальною про-

с тановить рентабельність багатьох послуг СТО — український ринок автосервісу досі не насичений, як і три роки тому

позицією. Наприклад, після того, як продаж нових авто в Україні впав на 74% (до 160 тис. на рік), ринок вживаних автомобілів перевищив 300 тис. транзакцій на рік і продов­ жує зростати. «Майже кожен продавець витрачає на мийку, хімчистку салону й полірування $50–100, — зазначає директор компанії автосервісу «Лідер» Ігор Хорол. — Ще стільки ж витрачає покупець: на огляд, перевірку й діагностику вузлів і агрегатів». За підрахунками ремонтника, річний обсяг сегмента комплексного передпродажного обслуговування становить $30– 50 млн. Те саме можна сказати про послуги евакуатора — в Україні дотепер немає оператора, що пропонує гарантовану допомогу в будьякому регіоні у разі поломки. За словами директора аналітичного департаменту компанії ProConsulting Олександра Соколова, все це свідчить про те, що ринок СТО очікує стабільне зростання щонайменше протягом найближчих трьох-п'яти років.

контракти | № 51–52 | 20.12.2010

23


підсумки року

Інтернет-торгівля

компанії & ринки Володимир ХОМЯКОВ

На низькому старті 0,45

$ млрд

%

Оборот ринку Зміни рік до року

0,4 0,35

80 70 60

0,3

50

0,25

25 30

0,2 0,15

40 30

0,1

20

0,05

10

0

2007

2008

2009

2010

0

2011

(попередні (прогноз) підсумки)

За даними операторів

40

*Альфа-Банк (Україна) попереджає клієнтів

про часті спроби інтернет-шахрайства з використанням у злочинних цілях корпоративної символіки великих банків і компаній України.

Прогноз на 2011 РІК:

+25–30%

$0,37 млрд

У найближче десятиліття оборот української онлайн-торгівлі може збільшитися на порядок Головною подією року, що минає, для українських онлайн-магазинів стало виключення з Податкового кодексу норми, що забороняє спрощенцям займатися інтернеттогівлею. За даними Bigmir.net в українському сегменті мережі в категорії «інтернет-магазини» зареєстровано понад 6,5 тис. сайтів, 85% з яких, за оцінками Асоціації учасників електронного бізнесу, працюють за спрощеною системою. За оцінкою тієї ж Асоціації, до відносно великих торговельних площадок можна віднести не більш ніж тисячу українських онлайн-магазинів, які, швидше за все, знайшли б можливість продовжувати торгівлю, попри заборони. Інші магазини й магазинчики були б змушені закритися або піти в тінь, що неминуче позначилося б на обороті інтернет-торгівлі.

На

Але цього не відбулося, і в наступному році оборот торговців у мережі, швидше за все, збільшиться на 25– 30%, до $370 млн. Наведена сума — мінімальний оборот української онлайн-торгівлі в 2011 році. Річ у тім, що, за підсумками 2010-го, самі оператори оцінюють виторг мережних магазинів від $320 млн до $420 млн. При цьому — незалежно від розбіжностей в оцінці обороту — всі вони одностайні, що зростання виторгу інтернетторгівлі наступного року перевищить 25%. А ринок відіграє падіння 2009-го, коли оборот мережних магазинів скоротився на 30–40% рік до року. За твердженнями власників магазинів, у 2009–2010 роках найпопулярнішими товарами в Уaнеті були побутова техніка, споживча електроніка й комп’ютери. Підтверджує це й статистика Google Inc. — за даними грудне-

коштують 25–30% дешевше більшість товарів

92,5% від обороту 2008 року

в українських інтернетмагазинах порівняно з офлайн-роздробом

вого дослідження пошукових запитів Google ZeitGeist 2010, найчастіше потенційні покупці шукали в мережі вентилятори (перше місце за пошуком покупок й інформації про конкретні товари). Далі в рейтингу купівельних запитів фігурували нетбуки, йогуртниці, блендери й телевізори. «Понад половина запитів з топ-10 (товарів. — Прим. ред.) стосується побутової техніки й електроніки», — йдеться в грудневому звіті пошуковика. На думку операторів ринку, у найближчі роки високотехнологічні товари, як і раніше, займатимуть левову частку асортименту українських інтернет-магазинів. Але в 2011– 2014 роках до них поступово додаватимуться книги, диски, сувенірна продукція, ліки й навіть побутова хімія. Поки що обіг вітчизняного інтернетроздробу становить заледвеІ 0,5–0,6% усього роздрібного обороту. Для порівняння, у США на частку онлайнпокупок, за різними оцінками, припадає 5–15% усієї роздрібної торгівлі у грошах. Відповідно, потенціал торговельного сегменту Уaнету перевищує нинішній оборот приблизно в 10–30 разів.

Мобільний зв’язок та інтернет-доступ 7

$ млрд

%

80

Оборот ринку Зміни рік до року 70

6

60

5

50

4

40 3

30

2

11,4

1 0

20 10

2007

2008

2009

2010

2011

0

(попередні (прогноз) підсумки)

За даними ІК Dragon Capital

34,4

Прогноз на 2011 РІК:

+11,9%

$4,7 млрд 79,7% від обороту 2008 року

24

контракти | № 51–52 | 20.12.2010

Ганна САЙЧЕНКО

Зміна лідера У найближчі роки телекомунікаційний ринок зростатиме переважно за рахунок підключень до Мережі З кінця 1990-х років телекомунікаційний ринок України зростав переважно за рахунок мобільного зв’язку. В 2008-му частка стільникових операторів становила 68% ринку телекомунікацій — в останній передкризовий рік їхній виторг зріс ще на 11% рік до року, до рекордних $5,5 млрд. Однак уже 2009-го українці істотно скоротили витрати на мобільний зв’язок, а національна валюта девальвувала — попри підвищення тарифів виторг стільникових операторів зменшився на третину, до $3,5 млрд. У той же час виторг від послуг надання доступу до інтернету у 2009-му зменшився лише на 8%, хоча торік багато провайдерів знизили тарифи на 25–30%.

За прогнозами аналітиків ІК Dragon Capital, 2010-го обсяг ринку мобільного зв’язку та інтернет-доступу становитиме $4,2 млрд (+8% рік до року). «У 2010-му зусилля операторів мобільного зв’язку було спрямовано переважно на підтримку стабільного рівня своїх доходів», — зазначає радник інвес­ти­ цій­но-банківського департаменту ІК Dragon Capital Іван Макушенко. За словами експерта, цю тенденцію підтверджує активне просування тарифів із фіксованою платою, які стимулюють розмови всередені мережі. Як наслідок, у ІІ кварталі 2010-го в абонентів Київстару він зріс на 47,5% рік до року (до 447 хв на місяць); у клієнтів МТС — на 22,7% (до 541 хв на місяць). Сегмент послуг доступу до інтернету 2010 року, навпаки, демонстру-

2010 року 3,35 млн українців додо кінця підключилися інтернету. До 2020-го цей показник зросте на порядок

вав стрімке зростання доходів: лише за 10 місяців його оборот збільшився на 32%, до 3,1 млрд грн. При цьому, на відміну від мобільного зв’язку, де кількість підключень давно перевищила число жителів України, ринок доступу залишається не насиченим. За даними iKS-Consulting, на 1 жовт­ ня 2010 року загальна кількість користувачів інтернету в Україні ледь сягнула 3,35 млн, зокрема широко­ смугового доступу — 2,87 млн осіб. «У 2011-му інтернет-доступ буде основним драйвером зростання всього вітчизняного телекомунікаційного сектора, — впевнений Іван Макушенко. — Але якщо зараз за кількістю абонентів лідирують Укртелеком і ВоляКабель, то вже наступного року серйозну конкуренцію їм складуть стільникові оператори». На думку експерта, лідери українського телекомринку — МТС і Київстар — активно освоюватимуть широкосмуговий доступ. Переважно завдяки цьому 2011-го сумарний виторг від надання послуг мобільного зв’язку й доступу до мережі зросте на 12% — до $4,7 млрд.


Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195. Для регіональних РА: (322) 702262, 762905. Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195. Для регіональних РА: (322) 702262, 762905. Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195 Для регіональних РА: (322) 702262, 762905

реклама

контракти | № 51–52 | 20.12.2010

25


підсумки року

компанії & ринки

Громадське харчування 3

$ млрд

%

Оборот ринку Зміни рік до року

2,5 2

70

Інфляція багато не з'їсть

60

Виторг громадського харчування зріс з інфляцією

80

50 40

1,5

30

1

13,6

0,5

20 10

0

2007

2008

2009

2010

2011

0

(попередні (прогноз) підсумки)

За даними компанії «Ресторанний консалтинг», розрахунки Контрактів 21,9

*До грудня 2010 року ціни на продукти харчування у світі сягнули максимуму з липня 2008-го, йдеться в повідомленні Продовольчої організації ООН (ФАО).

Цього року українські ресторатори заробили близько $2,2 млрд — майже на 10% більше, ніж минулого. Кількість постійних клієнтів кафе, барів і ресторанів за час кризи майже не змінилася, хоча більшість відвідувачів стали ощадливішими. Основним драйвером зростання у 2010 році була інфляція: за рік ціни на продукти — а за ними й середній чек — зросли на 10–20%. «Якщо в 2009-му середній чек у Києві або Одесі становив 120 грн, то в 2010-му — уже 140–150 грн», — повідомляє гендиректор компанії «Ресторанний консалтинг» Ольга Насонова.

На Прогноз на 2011 рік:

За її словами, у 2010 році в Україні закрилося до тисячі закладів, що не входять до мереж або ресторанних груп. Причина — усе та ж інфляція: багато рестораторів, особливо в нижньому ціновому сегменті, банкрутували через зростання цін постачальників: більшості випадків це призводило до втрати клієнтів; а спроба втримати ціни на колишньому рівні означала роботу на збиток. «Із червня цього року з'явилося чимало оголошень про продаж або оренду готового бізнесу — діючих ресторанів, кафе, барів, з усім устаткуванням, меблями й навіть персоналом», — зазначає Ольга Насонова.

зросте 15–20% у в гривні 2011 році середній чек

у закладах громадського харчування

+13,6%

*На 11,4% рік до року зросли

$2,5 млрд

споживчі ціни на продукти харчування та безалкогольні напої в листопаді 2010-го.

98,2% від обороту 2008 року

Ганна Сайченко

Ресторанні мережі й групи пережили весняну агфляцію легше. Будь-яка мережа, тим більше велика, завжди може поторгуватися з постачальниками, на відміну від закладів-одинаків — це стосується не лише вартості продуктів харчування та напоїв, а й меблів, устаткування тощо. Успішні мережевики зараз у найвигіднішому положенні. Ще однією тенденцією 2010 року стала корекція концепцій на користь уподобань постійної клієнтури. «Якщо років п'ять тому для рестораторів була важлива чиста концепція закладу — у кав'ярнях не пропонували салати, а в суши-барах не можна було купити хліб, — то зараз вони стали розумнішими та гнучкішими. Ресторатори продають те, що затребувано клієнтами», — резюмує Ольга Насонова. У 2011-му ресторатори розраховують збільшити виторг майже на 14% — українці витратять на їжу не дома близько $2,5 млрд. Помітно зросте кількість закладів громадського харчування в містах, де мають проходити матчі футбольної першості Євро-2012. Приміщення там купують та орендують уже зараз.

Фармацевтика $ млрд

4

%

Оборот ринку Зміни рік до року

3,5

80 70

3

60

2,5

50

2

40

1,5

15 20

1 0,5 0

30 20 10

2007

2008

2009

15,7

2010

2011

0

(попередні (прогноз) підсумки)

За даними компаній Dragon Capital, Proxima Research та «Моріон»

*У грудні Київська

міськдержадміністрація домовилася із 43 аптечними мережами Києва про обмеження торговельної надбавки на відпускні ціни до 20% на найпоширеніші ліки (понад 200 медпрепаратів).

Прогноз на 2011 рік:

+15–20%

$3,8 млрд 112,5% від обороту 2008 року

26

контракти | № 51–52 | 20.12.2010

Ганна Сайченко

Здорово живемо Оборот українського фармринку зростає, випереджаючи прогнози У 2010-му українці витратили на ліки майже на 20% більше, ніж торік, — близько $3,2 млрд, за попередніми даними інвесткомпанії Dragon Capital. Фармринок продемонстрував вражаюче зростання, випередивши прогнози й повернувшись до докризових показників. Цікаво, що ще навесні цього року фармацевти були налаштовані більш ніж скептично. Більшість операторів вважали, що обсяг продажу 2010-го істотно скоротиться, оскільки українці запаслися ліками у період паніки навколо епідемії грипу восени 2009-го. Але песимістичні прогнози не справдилися: лише за перші три квартали

оборот фармринку в натуральному вираженні зріс на 9%, а в доларах США — на 16%. У 2011-му фармацевтичний роздріб зростатиме приблизно такими самими темпами, як і цьогоріч. Виторг аптекарів, за прогнозами аналітиків ІК Dragon Capital, збільшиться на 15–20% — до $3,8 млрд. «У 2010му фармринок остаточно оговтався від кризи, — зазначає старший аналітик ІК Dragon Capital Тамара Левченко. — У 2011 році ринок зростатиме й у грошовому, і в натуральному вираженні, демонструючи стабільні результати, характерні для докризового часу. Щоправда, темп зростання про-

за останні три роки зросли витрати

Удвічі українців на ліки у перерахуванні на долари США

*На 27% рік до року збільшились

в січні–вересні 2010-го поставки в Україну німецького фармконцерну STADA AG.

дажу у натуральному вираженні сповільниться, а 2012-го збільшуватиметься переважно середня ціна умовного упакування». За оцінкою експерта, 2011-го ліки подорожчають у середньому на 20%. Для порівняння, цього року ціни зросли на 30%, кризового 2009-го — одразу на 45%. Утім, попри рекордне — із часів гіперінфляції — зростання цін на ліки, попит на них не впав. Аналітики прогнозують щорічне збільшення оборотів ринку в середньому на 10–20% іще щонайменше протягом найближчих п'яти років. Але це далеко не межа — у ринку великий потенціал зростання. В Україні, за даними ІК Dragon Capital, витрати на ліки з розрахунку на душу населення становили $75 торік і $90 цього року. У той час як у сусідній Румунії цей показник дорівнює $100, у Чехії — $175, у країнах ЄС — $235, у Японії — $400, а у США — $750. Власне кажучи, темп розвитку віт­ чизняного фармринку пропорційний зростанню реальних доходів населення. Тільки-но українець заробляє трохи більше — він одразу збільшує свої витрати на ліки.


Пиво 4,5

$ млрд

%

80

Оборот ринку Зміни рік до року 70

4 3,5

60

3

50

2,5

40

2

30

1,5

20

1

5

0,5 0

2007

2008

2009

2010

10 0

2011

(попередні (прогноз) підсумки)

За даними компанії Euromonitor та операторів

24,1

*В остаточному варіанті Податкового

кодексу фізособам — платникам єдиного податку дозволено торгувати пивом без касових апаратів до 2016 року.

Прогноз на 2011 рік:

+5%

$3,7 млрд

Більше не вип'ють Бурхливе зростання ринку пива позаду: споживання не зростає з 2009-го, зупинившись на рівні 55–60 л на душу населення на рік Попередній підсумок 2010 року — оборот ринку пива на рівні $3,5 млрд, що на 15% більше, ніж роком раніше. Утім, позитивна динаміка не надто втішає броварів: споживання падає щороку, а оборот зростає хіба що за рахунок підвищення акцизів і подорожчання сировини. Якщо в 2008-му на одного мешканця країни припадало близько 60,5 л хмільного напою, то в 2009му — лише 57,7 л. Різниця невелика, але це означає, що ринок остаточно перестав зростати. Але ж зовсім нещодавно броварі розраховували, що в Україні приживуться німецькі або чеські пивні традиції зі споживанням щонайменше 70, а то й 100 л на душу на рік. Факт падіння споживання під­ тверджується й виробничою статистикою: за даними ЗАТ «Укрпиво», 2009-го обсяги виробництва становили 300,5 млн дал — на 6,2%

На

92,5% від обороту 2008 року

Ганна САЙЧЕНКО

менше, ніж 2008-го. Цього року броварні сподіваються хоча б зберегти обсяги виробництва на торішньому рівні. За словами гендиректора Укр­пива Галини Коренькової, зниження показників пов'язане з економічною кризою. Але криза стала не єдиною причиною, — зіграло роль і зростання цін, спровоковане підвищенням акцизів. 1 липня 2009-го ставка акцизного збору на пиво зросла на 93,5% (з 0,31 грн до 0,6 грн/л), а з 1 липня 2010-ого — ще на 23,3% (до 0,74 грн/л). У підсумку за два роки роздрібні ціни на хмільний напій збільшилися на 30–50%. Крім

уло підвищено ставки 138,7% бпивних акцизів з 2008-го по 2010 рік

того, 2010-го вступили в дію обмеження на вживання пива в публічних місцях — це стало ще одним чинником стримування відновлення ринку. «Найближчим часом суттєвого зростання споживання пива в Україні не відновиться. Ринок пива, у найкращому разі, стагнуватиме, — вважає директор із правових питань і корпоративних відносин САН ІнБев Україна Денис Хронів. — За нашими підрахунками, показники 2010 року співпадуть із 2008-м. У 2011-му навіть за найоптимістичнішими прогнозами обсяг споживання пива зросте не більш ніж на 5%». Допомогти броварям може хіба що розвиток розливного напрямку — співпраця із численними пивними магазинчиками або менш поширеними пабами. Щоправда, на думку виробників, бум споживання в розливному сегменті відбудеться у рік проведення Євро-2012. А 2011-го, навіть за найоптимістичнішими прогнозами, оборот ринку пива зросте не більше ніж на 5% — до $3,7 млрд.

Міцний алкоголь 4

$ млрд

%

Оборот ринку Зміни рік до року

3,5

80 70

3

60

2,5

50

2

40

1,5

30

1

20

6,3

0,5 0

2007

2008

2009

12

2010

(попередні підсумки)

2011

10 0

(прогноз)

За даними операторів

*1 грудня Кабінет міністрів України схвалив законопроект, яким пропонується заборонити приватизацію Укрспирту.

Прогноз на 2011 рік:

+6,3%

$3,4 млрд 103% від обороту 2008 року

Краще горілки гірше немає

Ірина ПЕРЕВОЗЧЕНКО

Багаторазове підвищення акцизів призвело до падіння споживання горілки та коньяку У січні–жовтні 2010-го виробництво коньяку в Україні зросло на 8,2% рік до року (до 2,5 млн дал), випуск горілки скоротився на 1,3% (до 33,3 млн дал), лікерів, наливок і настойок було розлито на 11,4% менше, ніж роком раніше (усього 10 млн дал). Швидше за все, новорічний бум споживання міцного спиртного кардинально не змінить основних ринкових розкладів — виробництво та споживання 2010-го залишиться приблизно на рівні 2009 року. Натомість у грошах обсяг ринку зросте майже на 10% — за прогнозами, обсяг споживання міцного алкоголю 2010-го може сягнути $3,2 млрд — майже стільки, скільки й 2008-го. Щоправда, особливої радості у виробників це не викликає — зростання ринку 2010 року здебільшого відбулося через підвищення акцизів і подорожчання спирту й тари. «З 1 вересня було підвищено ставку акцизного збору до 39,4 грн за 1 л 100%-го етилового спирту (раніше 34 грн. —

До

Прим. ред.). Концерн «Укрспирт» вкотре, користуючись монопольним становищем на ринку, підвищив вартість спирту майже на 30% — до 115 грн за 1 дал», — обурювалися в асоціації «Укргорілка» ще у вересні. Заради справедливості слід зазначити, що пуб­лічні виступи горілчаників не залишилися без відповіді: у Податковому кодексі, що набуде чинності з 1 січня 2011 року, акцизи на горілку підвищено заледве на 7%. Для порівняння: ставки акцизів на нафтопродукти тим самим документом підвищуються майже на 40%. Утім, виробники міцного алкоголю отримали своє раніше — через підвищення акцизів і подорожчання спирту міцний алкоголь у роздробі за останні два-три роки подорожчав в 1,5– 2 рази. Зростання цін у свою чергу призвело до збільшення частки «сірого» алкоголю — до 30–40% усього роздробу. До останнього часу виробники міцного алкоголю конкурували з

оздрібного продажу міцного 40% ралкоголю в Україні припадає на нелегальну продукцію

дешевою «сірою» горілкою, утримуючи ціни на мінімально можливому рівні. Зазвичай для цього горілчаники намагалися розлити якнайбільше продукції перед черговим підвищенням акцизних ставок або цін на спирт. Саме так, за даними Асоціації «Укргорілка», вчинили виробники перед останнім підвищенням акцизів. І саме через це випуск лікеро-горілчаної продукції й горілки за перші вісім місяців 2010-го зрівнявся з показниками відповідного періоду минулого року, а потім знову почав падати. Однак до осені й горілчаники, і коньячники вичерпали фінансові запаси, що давали можливість працювати на склад. Не дивно, що й перші, і другі з радістю погодилися на жовтневу пропозицію Мінекономіки підвищити мінімальні ціни на горілку та коньяк до 20,5 грн і 30,47 грн за 0,5 л відповідно. «Підвищення роздрібних цін на лікеро-горілчані вироби, запропоноване Мінекономіки, обґрунтоване, оскільки істотно змінилися показники, що формують виробничу собівартість напоїв», — вважає директор асоціації «Укргорілка» Іван Жолнер. контракти | № 51–52 | 20.12.2010

27


підсумки року

Велика побутова техніка 1,8

$ млрд

%

80

Холодильників начальник

60

Через звичку запасатися товарами українці розкуповують холодильники й морозильні камери

Оборот ринку Зміни рік до року 70

1,6 1,4 1,2

50

1

40

0,8 0,6

19,4

30

0,4

20

0,2

10

0

2007

2008

2009

2010

2011

0

(попередні (прогноз) підсумки)

За даними GfK Ukraine та операторів

48,8

Прогноз на 2011 РІК:

+19,4%

$1,23 млрд Аудіо- та відеотехніка 1,4

%

80

Оборот ринку Зміни рік до року 70

1,2

60

1

50

0,8

40 0,6

19,2

0,4

0

30 20

0,2

10 2007

2008

2009

2010

2011

0

(попередні (прогноз) підсумки)

За даними GfK Ukraine та операторів

52,8

Прогноз на 2011 РІК:

+19,2%

$0,93 млрд 77,5% від обороту 2008 року

28

контракти | № 51–52 | 20.12.2010

У ІІІ кварталі 2010-го українці масово купували морозильні камери, холодильники та пральні машини. За даними GfK Ukraine, за 9 місяців оборот ринку великої побутової техніки збільшився на 17,4% — до 5,67 млрд грн, практично зрівнявшись із докризовим показником (6,48 млрд грн у 2008 році). Однак у доларовому еквіваленті ринок втрати кризи поки що не відіграв. За прогнозами GfK Ukraine, у році, що минає, виручка продавців великої побутової техніки збільшиться майже на 18% рік до року — приблизно до $1,03 млрд. Для порівняння, у 2008-му сумарні витрати українців на холодильники, посудомийні та пральні машини, мікрохвильові печі тощо перевищували $1,7 млрд. Та торговці дивляться в майбутнє з оптимізмом: наступного року оператори очікують збільшення виручки до $1,2–1,3 млрд, тобто приблизно на

На

72,4% від обороту 2008 року

$ млрд

компанії & ринки

20% рік до року. Основним драйвером зростання в 2011-му, швидше за все, залишаться холодильники й морозильні камери, продаж яких з літа 2010 року зростає, випереджаючи середньоринкові показники. Судячи з обсягів — а у 2010-му на холодильни-

більшився продаж 122% зморозилок у III кварталі 2010 року

Звуків і видовищ

Ганна САЙЧЕНКО

ки та морозилки припадає понад 40% ринку у грошах — і темпів зростання (+100–120% рік до року для морозильних камер і близько +40% для холодильників) українці почали масову заміну холодильного обладнання. Якщо старий холодильник ще працює, — на додаток до нього купується морозильна камера, зазвичай для зберігання продуктів, які купують у супер- і гіпермаркетах на тиждень, а то й на місяць наперед. Якщо холодильник ледь працює — його змінюють на великооб’ємну модель (300–340 л) із морозилкою, що займає близько третини об’єму (80–100 л). Непогано розходяться у продавців техніки пральні машини та стаціонарні газові й електричні плити — на них у 2010-му припадало близько 22% і 13% усього продажу. Гірші справи із вбудованою технікою — її частка не перевищує 15%, причому продаж зростає повільніше, ніж ринок у середньому. На думку аналітиків GfK Ukraine, це пов’язано з «малою кількістю новобудов і загальним небажанням або неспроможністю починати дорогий ремонт».

Ганна САЙЧЕНКО

Майже половина продажу споживчої електроніки у 2010–2011 роках припаде на частку РК- і плазмових телевізорів — українці масово позбуваються застарілих кінескопних моделей За попередніми даними GfК Ukraine, 2010 року виручка продавців аудіо- та відеотехніки в національній валюті зросте більш ніж на 30% — до 6,2 млрд грн. За цим показником українські магазини електроніки майже цілком відіграли падіння 2009-го, коли їхня виручка скоротилася майже на третину. Однак через падіння курсу UAH/USD у 2008– 2009 роках оборот ринку в доларах США далекий від докризових $1,2 млрд — цьогоріч виручка продавців електроніки сягне близько $780 млн. Насправді криза у продавців споживчої електроніки почалася ще 2008-го. Хоч у весняні й літні місяці продаж і зростав на 20–25% рік до року, усе це зростання компенсувалося провальними результатами осінньо-зимового періоду. Причиною спаду стало згортання споживчого кредитування: наприкінці 2007-го —

На

на початку 2008 року до 40% усієї аудіо- та відеотехніки купувалося в кредит. У підсумку 2008-го виручка роздробу становила ті самі $1,2 млрд, що й роком раніше. А 2009-го обвалилася вдвічі, до $600 млн. У 2010 році попит на аудіо- та відеотехніку поступово відновлювався. За даними GfК Ukraine, за перші три квартали оборот ринку у гривні збільшився приблизно на 14% — до 3,48 млрд грн ($0,44 млрд), причому в ІІІ кварталі продаж зріс одразу на

ріс продаж 39% зLCD-телевізорів

за 9 місяців 2010 року

чверть. Після майже двох років «утримання» українці масово купували LCD- та плазмові телевізори — за дев’ять місяців 2010-го гривнева виручка за двома цими групами товарів рік до року збільшилася на 39% і 17% відповідно. А збільшення попиту на відносно недорогу фототехніку й мобільні телефони забезпечило динамічний розвиток сегментам карток пам’яті та USB-носіїв. У 2011-му продавці побутової електроніки розраховують збільшити виручку на 20%, до $930 млн. Понад половина цієї суми, за прогнозами операторів, припаде на частку телевізорів. Українці вже почали масово міняти застарілі моделі телеприймачів з електронно-променевою трубкою на нові, дорожчі рідкокристалічні та плазмові пристрої. Що взагалі не дивно: сьогодні LCD-телевізор з діагоналлю 21–22 дюйми коштує лише в 1,5 разу дорожче за ЕПТ-моделі такого самого розміру. А РК-телевізор із 32-дюймовим екраном можна купити за $450– 600 — до кризи такі моделі коштували щонайменше удвічі дорожче.


Комп’ютери $ млрд

2

%

80

Оборот ринку Зміни рік до року

1,8

70

1,6

60

1,4

Рік перелому Українці тепер частіше купують нетбуки й ноутбуки, ніж стаціонарні ПК

50

1,2 1

40

37,8

0,8

30

0,6

20

0,4

10

0,2 0

2007

2008

2009

2010

0

2011

(попередні (прогноз) підсумки)

За даними GfK Ukraine та операторів

56,9

Прогноз на 2011 РІК:

+37,8%

$1,75 млрд

Згідно з даними останніх зведень IDC, до осені 2010-го частка стаціонарних комп’ютерів на українському ринку знизилася до 37%, тоді як роком раніше на них припадало майже 60% постачань. Нагадаємо, що 2009-го ринок комп’ютерів обвалився майже на 60% рік до року: з $1,7 млрд річного обороту 2008-го до 0,72 млрд 2009го. Падіння IT-продажу на початку минулого року у відсотковому співвідношенні виявилося масштабнішим, ніж обвал ринку нерухомості або автопродажу — за оцінками самих операторів, у січні–лютому попит впав майже на порядок. Проте вже до другої половини року справи у продавців ПК почали покращуватися: спеціалізований роздріб і вендори пішли на безпрецедентні знижки (іноді комп’ютери продавалися нижче

Менш ніж

103% від обороту 2008 року

за собівартість), але в підсумку зуміли розпродати запаси 2008-го. Із другої половини 2009 року майже всі IT-ритейлери та постачальники зважено підходили до формування асортиментів, віддаючи перевагу недорогій, але продуктивній електроніці. І якщо раніше змагання між виробниками ноутбуків виглядало як парад технологій, то цьогоріч топ-5 постачальників конкурували здебільшого ціною. Наприклад, з усієї топ-5 постачальників портативних ПК (Acer, Asus, HP, Lenovo та Samsung, які контролюють понад 90% продажу) у ІІ кварталі цього року найкращий результат із нарощування ринкової частки продемонструвала Lenovo: за даними IDC, китайському вендору вдалося вийти на друге місце. За словами аналітика київського офісу IDC Сергія Мащенка, це сталося завдяки великій кількості бю-

$ млрд

%

80

1,4

Оборот ринку Зміни рік до року 70

1,2

60

1

50

0,8

40

0,6

30

0,4

20

0,2 0

10 15 2007

2008

2009

2010

2011

10 0

(попередні (прогноз) підсумки)

За даними Unitrade Group, прогноз Контрактів

62

Прогноз на 2011 РІК:

+10-15% до

$0,86 млрд

56,7% від обороту 2008 року

джетних моделей та ціновій політиці, адекватній поточної ситуації. До речі, в IDC прогнозують, що за підсумками цього року в Україну може бути відвантажено понад 1,1 млн ноутбуків, що на 12–15% перевищує результати 2008-го — і фактично вдвічі більше, ніж було продано 2009-го. Причина популярності мобільних моделей — помітне падіння цін. Сьогодні ноутбук, потужності якого вистачить для будь-яких офісних програм, перегляду HD-відео та простих ігор, можна купити дешевше за $300. До кризи модель із приблизно такою самою продуктивністю коштувала б не менш ніж $450.

в Україні $300 коштує найдешевший ноутбук.

До кризи ціни на таку електроніку починалися з $450

Мобільні телефони 1,6

Володимир ХОМЯКОВ

Зв’язок налагоджується

Ганна САЙЧЕНКО

Продаж мобільних телефонів знову зростає, але попитом користуються здебільшого недорогі моделі У 2009-му продаж мобільних терміналів у грошовому вираженні обвалився на 62% рік до року, до $557 млн. Українці стали частіше купувати дешеві моделі бюджетного сегмента, що призвело до зниження середньої вартості пристроїв на 30%: з $185 у 2008-му до $129 у 2009 році. У 2010-му продаж мобільних терміналів порівняно з минулим роком у грошовому вираженні зросте на 35%. За прогнозами аналітиків Unitrade Group, цьогоріч українці придбають 6,37 млн пристроїв приблизно на $752 млн. Оптимізм мобільного ритейлу ґрунтується на непоганих результатах перших трьох кварталів: у січні–вересні продаж мобільних терміналів рік до року збільшився на 54,2% у натуральному і на 38,85% у грошово-

Дешевше

му вираженні. «У IV кварталі ми також очікуємо зростання, але плавного, незначного — не більш ніж 10–15% до показників ІІІ кварталу», — заявив у листопаді цього року пре-

$100 коштуватимуть у середньому мобільні

телефони у 2011–2012 рр. в Україні

зидент холдингу Unitrade Group Володимир Колодюк. Статистика свідчить, що 2010-го середня вартість мобільних пристроїв продовжує знижуватися — за підсумками трьох кварталів вона впала на 10%, до $117. Почасти це наслідок відсутності споживчих кредитів, частково — зміна в підході до вибору телефону. Головним критерієм якого, за словами продавців, сьогодні є ціна — заради престижу дорогі трубки вже майже ніхто не купує. Щоправда, в останні тижні року оператори відзначили сплеск попиту на дорожчі апарати вартістю $100–200. Однак швидше за все ця тенденція пояснюється придбанням подарунків на Новий рік і зійде нанівець одразу після свят. У 2011-му продавці телефонів розраховують збільшити виручку на 10– 15% — до $830–860 млн. При цьому в Unitrade Group вважають, що зростання виручки відбудеться за рахунок зростання кількості проданих пристроїв, тоді як середня вартість трубки наступні два роки, швидше за все, впаде нижче $100. контракти | № 51–52 | 20.12.2010

29


2007 р.

підсумки року

компанії & ринки

Як змінилося споживання за час кризи

..

На що вистачить

*

«Недостатньо, щоб ти любив гроші, треба ще, щоб грощі любили тебе». • Кін Хаббард

*Наведені цифри —

чистої води спекуляція, що показує, яка частина обороту того чи іншого ринку в 2010 році припадала на кожного з 45,9 млн українців.

Комп'ютери $27,67 ($25,8 до кризи, зростання 7%) Як і на початку 2008 року, за цю суму можна придбати супервентилятор для процесора, гарний корпус для ПК або наворочену ігрову клавіатуру.

Автомобілі $70,82 ($215,5 до кризи, падіння 67%) Два роки тому $215,5 було достатньо для щомісячних виплат за авто вартістю $10– 12 тис., узяте в кредит на шість років. Нинішніх $70,82 за тих самих умов вистачить хіба що на придбання гарного моторолера.

Автосервіс $80,62 ($64,6 до кризи, зростання 25%) На $64,6 у 2008 році можна було шість-вісім разів помити машину — нинішніх $80,62 вистачить щонайменше на 12 відвідувань автомийки або на шість сезонних «перевзувань» автомобіля на найдешевшому шиномонтажі.

Інтернет

$12,64 ($5,5 до кризи, зростання 130%) Вистачить на два з невеликим місяці найдешевшого ADSL-інтернету від Укртелекому. До кризи за $5,5 не вдалося б купити навіть семи днів.

2010 Нерухомість (новобудови) $60,01($247,8 до кризи, падіння 75%) Можна купити площу приблизно 18 х 18 см у столичній новобудові. Житло стало доступнішим: до кризи $247,8 ледь вистачило б на площу вчетверо меншу (10 х 10 см).

Інтернет-торгівля

$6,28 (за 2007 рік статистики немає)

Один ліцензійний DVD-диск із фільмом дво-, трирічної давнини, включно з вартістю доставки.

Ринок громадського харчування $47,94 ($51,7 до кризи, падіння 7%) Півтора літра горілки без закуски в претензійному столичному клубі або 50 мл коньяку щоп'ятниці після роботи в київському ресторанчику середньої руки, або бенкет на трьох у недорогому львівському ресторані (випивка, домашні ковбаски, гарнір) з поїздкою додому на таксі — витрати українців на відпочинок у ресторанах майже не змінилися.

$90 ($47,4 до кризи, зростання 89%)

Лікування восьми застуд на рік, або прийом пігулки анальгіну щогодини протягом 365 днів поспіль, або 46 доз «Віагри» сумнівної якості, придбаних в інтернетмагазині. За час кризи витрати українців на ліки зросли майже вдвічі.

30

контракти | № 51–52 | 20.12.2010

Мобільний зв'язок $79,88 ($101 до кризи, падіння 21%) У 2008-му $101 було достатньо для півторагодинної розмови з родичем з Австралії, сьогодні $79,88 вистачить уже на 2 год 8 хв. Витрати українців на зв'язок зменшилися на 21%, сумарний час розмов зріс майже вдвічі.

Споживча електроніка (аудіо та відеотехніка) $17 ($30,1 до кризи, падіння 21%) Два-три роки тому шість українців у складчину — скинувшись по $30 — могли купити один ЕПТ-телевізор з діагоналлю екрана 20 дюймів. Сьогодні для такої самої операції знадобиться щонайменше вісім учасників.

Нафтопродукти $210,95 ($215,5 до кризи, падіння 2%) Як і два-три роки тому, цих грошей вистачить приблизно на п'ять поїздок від Бердичева до Києва на легковій малолітражці (плюс ще 40–45 л «дев’яносто п’ятого» на стояння в київських заторах).

Малюнки Ігоря лук'янченкА

Ліки

Міцний алкоголь $69,7 ($59,3 до кризи, зростання 17%) Міцний алкоголь подорожчав, пити українці стали менше. Нинішніх $60 — як і до кризи — вистачає на придбання раз на рік пляшки коньяку, пляшки мартіні, двох півлітрівок горілки, одного джина й пляшки марочного портвейну на десерт.



держрегулювання

Не кодексом єдиним Які ще нормативи, крім Податкового кодексу, запрацюють 2011 року Податковий кодекс протягом кількох місяців зберігав статус інформаційного приводу номер один. З 1 січня 2011 року, коли він набере чинності, у житті українських платників податків відбудеться дуже багато змін. Але про це ми вже писали багато. Тож зараз звернемо увагу на ті законодавчі акти, які так само набирають чинності з 1 січня, але досі були немовби в тіні Податкового кодексу.

Документи І все-таки податки Насамперед слід згадати Закон від 02.12.2010 р. № 2756-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Податкового кодексу України». «Схований» за ПК, він несе чимало неприємних сюрпризів. Серед них — нові вимоги до визнання чинності правочину, а також нові правові наслідки вчинення правочину, який вчинений з метою, що суперечить інтересам держави та суспільства. До Господарського кодексу цей закон вносить визначення ознак фіктивності суб’єкта господарювання. Є й деякі послаблення — так, за перше порушення використання РРО (непроведення товару через РРО або проведення не на повну суму) протягом року накладається штраф в 1 грн, за друге — в розмірі вартості не проведеного через РРО товару, і лише за третє — у п’ятикратному розмірі, як передбачено нині чинною редакцією Закону про РРО. До речі, положення, які стосуються подання звітності про РРО в електронному вигляді, набирають чинності аж із 1 січня 2012 року. Що ж до самого ПК, то слід звернути увагу, що деякі його положення застосовуються не з 1 січня 2011 року, а пізніше — так, встановлені ним правила обчислення податку на прибуток застосовуються з 1 квітня.

Почнеться боротьба з корупцією Буде введено в дію так званий антикорупційний пакет: закони від 11.06.2009 р. № 1506-VI «Про засади запобігання та протидії корупції», від 11.06.2009 р. № 1507-VI «Про відповідальність юридичних осіб за вчинення корупційних правопорушень», від 11.06.2009 р. № 1508-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення». Якщо депутати знов не перенесуть їх введення в дію, як робили вже двічі, то корупціонерами стануть, наприклад, підприємці, якщо вони входять до керівних органів державних підприємств чи організацій. Вперше в українському законодавстві за корупційні діяння до юридичних осіб зможе бути застосовано кримінальну відповідальність — штраф, заборону займатися певним видом діяльності, конфіскація майна та ліквідація юрособи. Вводяться обмеження на одержання подарунків держчиновниками та на спільну роботу близь-

32

контракти | № 51–52 | 20.12.2010

ких осіб, запроваджується антикорупційна перевірка нормативних актів.

Не лише Податковий Податковий кодекс — не єдиний, який набирає чинності з 1 січня 2011 року. Почне діяти також Бюджетний кодекс від 08.07.2010 р. № 2456-VI, а втратить чинність нині діючий Бюджетний кодекс від 21.06.2001 р. № 2542-III. Більшість положень БК стосуватимуться бюджетних організацій. Значні зміни вносяться до процедури прийняття законів про держ­ бюджет. Разом із БК набирає чинності й Закон від 08.07.2010 р. № 2457-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Бюджетного кодексу України». Він викладає в новій редакції статтю 164-12 КпАП «Порушення бюджетного законодавства», змінюючи відповідальність розпорядників бюджетних коштів. Крім того, оскільки БК було прийнято значно раніше ПК, який тоді існував тільки в проекті і в геть відмінній редакції, до БК буде внесено ще чимало змін.

Закінчується мораторій на перевірки З 1 січня перестає діяти постанова КМУ від 21.05.2009 р. № 502 «Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року». Водночас закінчується й мораторій на перевірки, встановлений Законом від 15.12.2009 р. № 1759-VI «Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні». Тож із нового року планові перевірки здійснюватимуться відповідно до встановлених окремими постановами КМУ ступенів ризику госпдіяльності, як це передбачено Законом від 05.04.2007 р. № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Підприємства, які не віднесено до суб’єктів із високим або середнім ступенем ризику, можуть чекати на контролерів у рамках планових перевірок лише раз на три–п’ять років.

Замість багатьох соцвнесків — один Набере чинності Закон від 08.07.2010 р № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску

на загальнообов’язкове державне соціальне страхування». Як ми вже писали, єдиним цей внесок можна назвати з великою натяжкою: законом передбачено сім окремих розмірів ЄСВ залежно від видів нарахованих доходів фізосіб. Крім того, внески й далі ділитимуться на утримання та нарахування. Залежить ЄСВ також від класу професійного ризику виробництва. А в платників єдиного податку ЄСВ замінить доплату до мінімального внеску до ПФУ, причому сплачуватиметься він у повному розмірі, не меншому за мінімальний: з нового року Держказначейство не розділятиме суми єдиного податку на частину, що йде до бюджету, і частину, що йде до ПФУ. З неприємних новин — загострення відповідальності за порушення у сфері сплати та обліку ЄСВ порівняно з дотеперішньою.

Посилюється контроль за обігом векселів Відповідно до Закону від 09.09.2010 р. № 2511-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу векселів» із 1 січня 2011 року з’являться зміни в Законі про обіг векселів, Законі про виконавче провадження та КпАП. Право уповноваженої особи підписувати вексель має бути встановлено внутрішнім документом юрособи, посилання на цей документ має бути в тексті векселя. Опротестовані нотаріусом векселі визнаватимуться виконавчими документами незалежно від наявності виконавчого напису, крім векселів, опротестованих у недатуванні акцепту. А в КпАП з’явиться стаття 163-12 «Порушення умов видачі векселів», за якою за видачу векселя без наявності грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги на посадових осіб накладатиметься штраф у розмірі 6800–8500 грн.

Більша допомога на дитину Набере чинності прийнятий ще 17.11.2009 р. Закон № 1723-VI «Про внесення змін до Закону України «Про державну допомогу сім’ям із дітьми» щодо виплати допомоги при народженні дитини. Допомога при народженні дитини нараховується у розмірах прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років, встановлених на день на­ родження дитини. На першу дитину допомога дорівнює 22 розмірам прожиткового мінімуму, на другу — 45, на третю й кожну


наступну — 90. Одноразово виплачується дев’ять прожиткових мінімумів, а решта суми: на першу дитину — рівними частинами протягом наступних 12 місяців, на другу дитину — протягом 24, на третю й кожну наступну — протягом 36 місяців.

10% місць на стоянках — інвалідам З 1 січня 2011 року набере чинності Закон України від 01.07.2010 р. № 2409-VI «Про внесення зміни до статті 30 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні». Власники спеціально обладнаних чи відведених майданчиків для паркування повинні будуть виділити місця для безоплатного паркування легкових автомобілів, якими керують інваліди (члени їхніх сімей, яким передано право керування автомобілем, та законні представники недієздатних інвалідів або дітей-інвалідів). Кількість таких місць має становити не менш ніж 10% загальної кількості, але не менш як для одного транспортного засобу. Місця для паркування інвалідів має бути позначено дорожніми знаками та відповідною розміткою.

Нові обмеження на продаж пива та сигарет Хоча Закон від 21.01.2010 р. № 1824-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обмеження споживання і продажу пива та слабоалкогольних напоїв» чинний з 11 лютого 2010 року, деякі його положення чекають до 1 січня 2011 року. Так, із нового року в новій редакції буде викладено статтю 15-3 Закону від 19.12.95 р. № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів». Саму назву статті буде змінено з «Обмеження щодо продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів» на «Обмеження щодо продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв та тютюнових виробів», відповідним чином зміниться і її зміст. Наприклад, продавець буде зобов’язаний вимагати паспорт чи інший документ у разі виникнення сумнівів щодо досягнення покупцем 18-річного віку та в разі придбання ним пива (крім безалкогольного) або слабоалкогольних напоїв. Забороняється продаж тютюнових виробів в упакуваннях на менш ніж 20 сигарет або цигарок чи поштучно (крім сигар).

Запроваджуються спортивні відпустки

Дані про особу буде захищено

Закон від 17.11.2009 р. № 1724-VI «Про внесення змін до Закону України «Про фізичну культуру і спорт» та інших законодавчих актів України» з 1 січня 2011 року викладає Закон «Про фізичну культуру і спорт» у новій редакції. Закон вносить зміну й до Закону про відпустки, встановлюючи новацію — відпустку для підготовки та участі у змаганнях. Її надаватимуть працівникам, які беруть участь у всеукраїнських та міжнародних спортивних змаганнях. А от тривалість, порядок, умови надання та оплати таких відпусток мають бути окремо встановлені КМУ. Також закон дозволяє включати до валових витрат суму коштів, перерахованих організатору фіз­ культур­но-оздоровчих або спортивних заходів з метою підготовки та проведення фіз­культурно-оздоровчих або спортивних заходів, а також суб’єктам сфери фізичної культури й спорту, але не більш ніж 3% оподатковуваного прибутку попереднього звітного періоду. Ось тільки діятиме це положення лише три місяці: з 1 квітня набирає чинності Розділ III «Податок на прибуток підприємств» ПК.

Одним з найдовше очікуваних документів є Закон від 01.06.2010 р. № 2297-VI «Про захист персональних даних». Багато сусідів України мають такі закони вже давно — Польща, наприклад, з 1997 року. Бази персональних даних підлягатимуть держреєстрації шляхом внесення запису до Державного реєстру баз персональних даних. Реєстр, звісно, ще має бути створено. Закон не поширюватиметься й на бази даних, які ведуть журналісти та професійні творчі працівники для виконання професійних обов’язків і здійснення творчої діяльності. Водночас частиною українського законодавства стає Конвенція про захист осіб стосовно автоматизованої обробки даних особистого характеру ETS № 108 та Додатковий протокол до цієї Конвенції ETS № 1081. Однак положення Конвенції Україна не застосовуватиме до персональних даних, які обробляються фізособами виключно для особистих потреб. З іншого боку, дія Конвенції поширюватиметься й на файли персональних даних, які не обробляються автоматично.

Запроваджується Поземельна книга З 1 січня 2011 року набирає чинності Постанова КМУ від 09.09.2009 р. № 1021 «Про затвердження порядків ведення Поземельної книги і Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі». Ведення Поземельної книги передбачено Земельним кодексом України. Ця книга є складовою частиною державного реєстру земель і відкривається у паперовому та електрон­ ному вигляді на кожну земельну ділянку. Водночас із внесенням відомостей до Поземельної книги роблять записи у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі. Книга записів — це документ суворого обліку, який теж ведеться у паперовому та електронному вигляді. Записи до розділів Книги вносять при видачі документа, що посвідчує право на земельну ділянку. Дата внесення запису до Книги є датою державної реєстрації документа, що засвідчує право на земельну ділянку.

Закінчується маркування алкоголю старими акцизними марками Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону від 11.02.2010 р. № 1883-VI «Про внесення змін до Закону України «Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої» щодо ставки акцизного збору на спиртові дистиляти та спиртні напої, одержані шляхом перегонки виноградного вина або вичавок винограду» до 1 січня 2011 року до виробника або до продавця спиртного напою не застосовується відповідальність за невідповідність між сумою акцизного збору, яка підлягає сплаті згідно із цим Законом, та сумою, зазначеною на акцизній марці, придбаній до дня набрання чинності цим Законом. Але марковані старими акцизними марками спиртні напої вважатимуться маркованим згідно із законодавством аж до 1 січня 2012 року. Відповідно до цього ж закону і до ПК, з 1 січня 2011 року на спиртові дистиляти та спиртні напої, одержані шляхом перегонки виноградного вина або вичавок винограду, застосовується ставка акцизного збору (податку) 20 грн за 1 л 100%-го спирту. Андрій ПОРИТКО, заступник головного редактора тижневика «Дебет-Кредит»

Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195. Для регіональних РА: (322) 702262, 762905. Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195. Для регіональних РА: (322) 702262, 762905. Розміщення реклами: (44) 3915193

контракти | № 51–52 | 20.12.2010

33


підсумки року

ринок праці

Олена СТРУК

Через злиття кількох транснаціональних компаній тисячі українців залишилися без роботи

Великі форми

Ніщо так не впливало на ринок праці 2010 року, як тенденція укрупнення бізнесу. Найгучніші угоди відбулися у фармацевтиці та на телекомунікаційному ринку. Але й сектор товарів широкого вжитку, який виявився найстабільнішим навіть у пік кризи, не встояв перед глобалізацією. У 2010 році компанія Pepsi купила російську Вімм-БілльДанн, у якої в Україні є молочний бізнес. Перспективи українського напряму тепер неясні. Крім того, Danon об’єднався з Юнімілк. Такі події для персоналу компаній — велике випробування. Адже, по суті, із двох гравців залишається один, і без жертв цей процес не минає. Як стверджує Олексій Долгих, директор українського офісу компанії Pedersen & Partners Executive Sеarch, глобалізація бізнесу лише посилюватиметься — компаніям доведеться якось відповідати на дії своїх конкурентів. «У 2011 році ми станемо свідками проривних ідей компаній, які ризикнули піти в атаку. Але загалом це мало вплине на ринок, оскільки зростання успішного гравця відбуватиметься за рахунок його конкурентів», — зазначає експерт. У 2010-му роботодавці почали поступово відновлювати набір персоналу. Якщо у 2009 році, за словами заступника директора компанії Hudson Ілони Шарової, більшість компаній добирали працівників дуже обережно та лише тоді, коли виникала потреба замінити фахівця, то 2010-го роботодавці здебільшого розширювали штат. Протягом усього року найбільш затребуваними фахівцями були менеджери із продажу.

34

контракти | № 51–52 | 20.12.2010

І хоча компанії справді розморозили розширення штатів, все одно ринку бракувало динаміки. Роботодавці були особливо обережними із зарплатами. За даними дослідження групи Human Capital в Ernst & Young, зарплати 2010-го за фактом зросли в середньому на 12% (у той час як планувалося підвищення в середньому на 17%). Як зазначає партнер групи Human Capital Ольга Горбановська, відставання фактичного зростання заробітних плат від запланованого спостерігається вже другий рік поспіль. У 2011 році компанії підвищать зарплати на 12–13%. Багато роботодавців обрали селективну політику оплати праці, тож покращення матеріальних умов окремих працівників не сильно позначилося на персоналі загалом. Динаміка зарплат мало відрізнялася й за галузями. Хоча один виняток усе ж таки був — зарплати і надалі збільшувалися у сфері інформаційних технологій, причому не лише в гривнях, а й у доларах. Найщедрішими роботодавцями традиційно були енергетичні компанії, великі індустріальні компанії, як українські, так і російські, транснаціональні корпорації FMCG-сектора. Найнеприємніший сюрприз 2010-го — це масштабні скорочення персоналу, які одразу кілька великих гравців здійснили наприкінці року. Масові звільнення відбулися й у державному секторі у зв’язку з адміністративною реформою. Цей чинник впливатиме на ринок ще принаймні два роки. Під скорочення потрапить половина з 300 тис. чиновників. 

Головні події 2010 року, які Зелена фішка Інвестиційний бум на аграрному ринку спричинив приплив фахівців до цього сектора «2010-й — рік інтенсивного надування аграрного пузиря. Попри ризики (політичні, інфраструктурні, якісні) інвестори продовжували вкладати в цей ринок», — зазначає проект-менеджер Ward Howell Роман Бондар. В Україну, наприклад, прийшли міжнародні компанії Nobel Group та Viterra. Розміщення українських агрохолдингів на міжнародних біржових майданчиках під­ тверджують інтерес інвесторів до сільгоспактивів. Останній приклад — IPO аграрного холдингу «Агротон» на Варшавській фондовій біржі, під час якого компанія залучила $54,3 млн. У травні додемісію акцій на Лондонській фондовій біржі розмістив яєчний агрохолдинг «Авангард», заробивши $187,5 млн. Миронівський хлібопродукт розмістив депозитарні розписки на $165 млн. За словами Романа Бондаря, на ринку постійно з’являються аграрні проекти, які створюються спеціально для розміщення акцій на фондовій біржі. «Цей ринок став набагато цікавішим для топ-менеджерів і персоналу загалом, тож ми зараз бачимо перетікання кадрів», — розповідає Олексій Долгих, директор українського офісу компанії Pedersen & Partners Executive Search. Традиційним донором фахівців для агроринку, що відчуває великий дефіцит персоналу, стають FMCG-компанії. Сільгоспкомпанії істотно зміцнювали свої бек-офіси, набираючи фінансистів, юристів. Водночас на ринку катастрофічно не вистачає професійних галузевих фахівців, у першу чергу агрономів, спеціалістів із технічної експлуатації, техніків, техніків-меха­ні­за­то­ рів. «На ринку перервалося наступництво. Є старі кадри з інтуїцією, але без знань нових технологій і молодь без досвіду», — пояснює Роман Бондар. На його думку, надалі попит на персонал у цьому секторі наростатиме в міру того, як відносно невеликі фермерські господарства робитимуть кроки до публічності, адже інвестори готові надавати на це гроші.

Важкий метал Соціальну державу на ММК ім. Ілліча скасували Група «Метінвест» Рината Ахметова перетворилася на найбільшого виробника сталі в Україні. Придбання Метінвестом Маріупольського металургійного комбінату ім. Ілліча було однією з найзначніших угод на ринку 2010 року. На чолі підприємства залишився Володимир Бойко, який контролював комбінат до купівлі. Новим фінансовим директором призначили Дмитра Демидовича, який до цього посідав аналогічну посаду в дивізіоні сталі та прокату Метінвесту. Здавалося б, на цьому кадрові перестановки закінчаться. Але наприкінці року стало відомо про плани щодо реорганізації підприємства та скорочення персоналу для зниження витрат і підвищення прибутковості бізнесу. Уже в грудні відбудуться нові призначення менеджерів через звільнення деяких фахівців. У зв’язку з виходом на пенсію в рамках системи добровільного звільнення комбінат залишать чимало начальників цехів, їхніх заступників, старших майстрів, провідних робітників. «Таке життя: ми завжди все робили на благо людей, але криза показала: неможливо побудувати соціалізм на окремо взятому підприємстві, у той час як світ живе за правилами ринкової економіки; неможливо завжди виконувати функції держави — на це сьогодні просто немає коштів», — зазначив генеральний директор ММК ім. Ілліча Володимир Бойко. За деякими оцінками, чисельність працівників комбінату скоротиться на 3 тис. осіб. Якщо 2009 року, за даними профспілки металургів і гірників України, у ГМК загалом скоротили 45 тис. працівників, то 2010-го таких масових звільнень все ж таки не було. Але працівників змушують іти, урізуючи соцпакети, або стимулюють добровільне звільнення значними грошовими компенсаціями. При цьому нових людей майже не набирають.


вплинули на ринок праці Лінія вільна Київстар після об’єднання з Beeline скоротить штат майже на 20% Головна подія в телекомунікаційній галузі, що розбурхала ринок праці, — об’єднання Київстару та Beeline. Інтеграція бізнесів призведе до звільнення 1,2 тис. працівників. «У результаті об’єднання в компаній виявилися продубльованими багато функцій. Із цього погляду оптимізація штату — логічний крок. Зараз усі застигли в очікуванні нового штатного розкладу», — пояснює Олексій Долгих. «У Київстарі та українському Beeline працюють 6,5 тис. осіб: у Київстарі — 4,5 тис. і близько 2 тис. у Beeline. Якісна робота, розвиток нових послуг потребують не більш ніж 5,3 тис. працівників», — прокоментував керівник української бізнес-одиниці «Вымпелкома» Ігор Литовченко. Близько 40% скорочень припаде на технічний департамент і відділ продажу. У топ-менеджменті об’єднаної компанії більша частина посад дістанеться керівникам Київстару: Тарас Пархоменко очолить напрямок маркетингу, Віталій Ворожбіт займеться розвитком послуг на масових ринках, К’ярсті Віклюнд буде технічним директором компанії. Водночас директор активів «Вымпелкома» в Україні Андрій Міліневський у новій компанії відповідатиме за розвиток послуг для корпоративних клієнтів, а керівник проекту «Beeline — Інтернет вдома» Віктор Грибан очолить проект фіксованого широкосмугового інтернет-доступу. Конкуренти Київстару вже встигли скористатися ситуацією. Наприкінці листопада в компанії «Астеліт» (TM life:)) з’явився новий генеральний директор — Олександр Баринов, колишній менеджер Beeline. Це перший голова компанії не з Turkcell — найбільшого акціонера Астеліту.

Таблетка для зростання У фармацевтичній галузі не припиняються злиття та поглинання Процеси укрупнення бізнесу найяскравіше проявилися у фармацевтиці. З першої десятки найбільших міжнародних компаній чотири пішли шляхом злиття — Pfizer та Wyeth Pharmaceuticals, Abbott та Solvay, Pharma Bayer та Schering, а також Teva та Ratiopharm. Це, звісно ж, позначилося й на українському ринку. У той час як роботодавці з різних секторів заміняли дорогих експатів на місцевих фахівців, фармацевтичні компанії, навпаки, залучали їх до управлінського складу. Галузь, яка пережила чотири великі угоди зі злиттів і поглинань, викинула на ринок чимало досвідчених топів. Деяких із них відправили до України. Іноземцям у нас традиційно платять більше, ніж місцевим кадрам. Зарплати фахівців рівня голови представництва сягають 30–100 тис. грн на місяць. Прибуття нових менеджерів спровокувало оновлення управлінських команд у галузі. Понад те, 2010 року збільшився попит на фахівців із управління ефективністю роботи зовнішньої служби (продаж) і комерційних директорів, хоча ці посади не зав­жди зустрічаються у фармацевтичних компаніях. Загалом зарплати в галузі під час кризи не падали й нерідко вчасно індексувалися. Частина фармацевтичних компаній, особливо європейські, підвищували гривневі зарплати іноді одразу на 60%. Винагорода топ-менеджменту в доларовому еквіваленті в деяких випадках навіть зросла на 7–10%.

Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195. Для регіональних РА: (322) 702262, 762905. Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195. Для регіональних РА: (322) 702262, 762905. Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195 Для регіональних РА: (322) 702262, 762905

реклама

контракти | № 51–52 | 20.12.2010

35


стратегії

стратегії компанії Максим Кирилов

Чому великим юридичним компаніям доведеться відкривати офіси в регіонах

Фото Світлани СКРЯБІНОЇв

10 СЕКУНД НА ЧиТаНня

Регіональний вектор

? На початку 2009 року юри­ дична компанія Arzinger & Part­ ners Ukraine перестала бути частиною міжнародної мережі й перетворилася на локального гравця — адвокатське об'єд­ нан­ня Arzinger. Із чим було пов'язано цей крок? — У 2002 році, коли створювалася наша компанія, саме партнерство з європейською мережею, створеною Райнером Арцингером, дало нам величезний імпульс до розвитку, дозволило за лічені роки перетворитися на помітного гравця. Внесок пана Арцингера складно переоцінити: це й ноу-хау, і міжнародні компанії в якості клієнтів, і етика ведення бізнесу, що складалася в Німеччині сторіччями, і глибоке розуміння юридичної практики. На жаль, кілька років тому пан Арцингер загинув в автокатастрофі. Ми зрозуміли, що його німецьки колеги, будучи відмінними німецькими юристами, не зовсім розуміють специфіку роботи в нашій країні. Членство в мережі з переваги перетворилося на чинник стримування розвитку. Тож для підтримки динаміки розвит­ку ми й внесли істотні зміни до своєї стратегії. ? І в чому вони полягали? — По-перше, ми стали незалежною українською компанією. Це дало нам певні переваги перед інтегрованими іноземними юридичними фірмами: незалежність, гнучкість, поглиб­ лене розуміння особливостей локальних ринкових реалій. Водночас ми зберегли позиції на міжнародному рин­ку юридичних послуг завдяки приєднанню до трьох глобальних

36

контракти | № 51–52 | 20.12.2010

В інтерв'ю Контрактам керуючий партнер Arzinger Тімур Бондарєв розповів, що: 1) хороший юрист має бути не лише фахівцем у сфері права, а й розбиратися у специфіці ринку, на якому працює клієнт 2) аутсорсинг юридичних послуг вигідний 3) кризовий 2010 рік став одним із найкращих у фінансовій історії компанії

мереж, які поєднують незалежні юридичні компанії: ALFA Inter­n ational, State Capital Group, Mackrell In­ter­national. По-друге, ми істотно переналаш­ тували внутрішні процеси: було розроблено нову організаційну структуру й систематизовано бізнеси-процеси у сферах керування знаннями, IT, HR і маркетингових комунікацій. Зокрема, на додаток до правової спеціалізації юристів, увели спеціалізацію за секторами економіки. Ми узагальнили інформацію, досвід роботи й навички з різних секторів. Також ввели спеціалізацію за країнами. Нещодавно відкрили французький напрямок, найнявши на роботу французького юриста. Лише спілкуючись рідною мовою клієнта, розуміючи його менталітет, можна якнайкраще зрозуміти його потреби. По-третє, ми вирішили активніше розвиватися в регіонах. Львівський офіс уже відсвяткував своє триріччя, а цієї осені ми відкрили представниц­ тво в Одесі. ? Більшість серйозних угод або судових процесів відбува­ ється в Києві. Чому ви приді­ ляєте таку велику увагу регіо­ нам? — Присутність у регіонах — дуже важлива конкурентна перевага. Національним гравцям у різних сферах бізнесу, наприк­ лад банкам, потрібні якісні послуги не лише в Києві. У регіонах же своя специфіка роботи: здебільшого судова й лобістська діяльність. Хороших консультантів там знайти майже неможливо. Юристів, що володіють іноземними мовами та

знайомі з міжнародними традиціями й практиками, удень зі свічкою не знайти. Особливо складно відшукати незалежних юристів, здатних гарантувати захист саме ваших інтересів, юристів, які в разі судової суперечки не виявляться пов’я­за­ ними зобов'я­заннями з конкурентами або іншою стороною. Крім того, факт присутності в регіонах дозволяє клієнтові істотно заощаджувати витрати на логістику юристів, наприк­ лад, при проведенні юридичного аудиту. Ми ж надаємо пов­ ний спектр високоякісних послуг, перебуваючи поруч із клієнтом. Наші офіси в регіонах — це не окремі підрозділи, а невідмінна частина нашої інфраструктури. Ідучи в регіони, ми створюємо заділ на майбутнє, суттєво розширюючи клієнтську базу й формуючи певну культуру. В Україні, особ­ливо в регіонах, культура наймання консультантів ще не розвинена. Ми ж на практиці показуємо, що аутсорсинг юри­дичних послуг вигідний. ? Чи вже помітні доходи від регіональних офісів на загаль­ ному тлі? — Безумовно. Ми дуже задоволені успіхами львівського офісу, що за три роки став лідером у західному регіоні. Підтвердженням цього є те, що нас обирають лідери промисловості регіону, такі як Галичина, Галичфарм, Хенкель Баутехнік, Лафарж. ? Чи допомогла прийнята в 2009 році стратегія поліпшити фінансові результати? — Так. Назвати цифри я не можу. Скажу лише, що ми

ду­ж е задоволені 2009-м і 2010 роками. Особливо поточним роком, що став одним із найкращих у нашій фінансовій історії. Ми інвестували кошти у відкриття нового офісу, у залучення найкращих фахівців, у розвиток нових практик і секторів бізнесу. ? Вважаєте, що криза — час пошуку кадрів? — Упевнений у цьому. На фахівцях заощаджувати не слід ніколи. Хто цього не розуміє — залишається без найцінніших працівників. Сьогодні в нашій команді вісім партнерів та 85 працівників, серед яких понад 50 досвідчених юристів, зокрема сертифіковані патентні повірники, арбітражні керуючі та професійні учасники фондового ринку. ? У яких секторах бізнесу й правових напрямах сьогодні більше роботи для юристів? — В Arzinger істотно побільшало судової та арбітражної практики. Багато проектів у сфері корпоративної реструктуризації та створення іноземних холдингів, у сфері енергетики, державно-приватного партнерства, готельної індустрії. Бізнес замислився щодо вдосконалення корпоративного управління, щоб ефективніше працювати й бути приваб­ ливішим для потенційних парт­ нерів. Є значний попит у сфері антимонопольного законодавства. Якщо говорити про ринки, ми бачимо великий попит на юридичні послуги у фармацевтичній галузі, у сфері енергетики, у комунальному господарстві, у нерухомості й інфраструктурних проектах. 



компанії & ринки

консорціум Олена КАРАВАЄВА

Газпром не втрачає надії створити СП із Нафтогазом

..

Газовий пасьянс Газпром надав НАК «Нафто­ газ України» передоплату в розмірі $1,5 млрд за послуги із транс­портування блакитного палива, після того як сторони домовилися про щорічний транзит 112 млрд куб. м газу до 2015 року. «Ми врегулювали проблему завантаження труби в серед­ ньостроковій перспективі, але нас ще більше цікавлять довго­ строкові гарантії постачання», — прокоментував досягнуті до­ мовленості між Газпромом і Наф­тогазом міністр палива та енергетики Юрій Бойко. Віт­ чизняна влада стурбована й через плани спорудження аль­ тернативних шляхів транспор­ тування газу, зокрема Півден­ ного потоку (через Чорне море на Балкани). В Україні побою­ ються, що якщо будуть запуще­ ні й Північний, і Південний по­ токи, то вітчизняну трубу не буде чим наповнювати. Адже сукупна пропускна потужність систем порівнянна з можливос­ тями української ГТС. Якщо Україна сприймає бу­ дівництво Південного потоку як загрозу своїй національній безпеці, то Росія стурбована конкурентними перевагами. «Існуюча газотранспортна сис­ тема не виводить Росію на ті ринки, які для неї зараз дуже важливі, — у Південну Європу. Питання присутності в цьому регіоні для Газпрому принци­ пове. Саме там епіцентр зрос­ тання споживання. Якщо на ринок Південної Європи не вийти найближчим часом, то конкурувати з іншими гравця­ ми буде складно», — пояснює Тетяна Мітрова, керівник Цент­р у вивчення світових енергетичних ринків Інституту енергетичних досліджень РАН. Невирішеним залишається й питання фінансування модер­ нізації української ГТС для збе­ реження її працездатності. На­ ступного року Україна отримає $308 млн від міжнародних фі­ нансових організацій. Але це крапля в морі, якщо врахувати, що, за підрахунками Мінпалив­ енерго, протягом восьми років в українську газотранспортну систему необхідно вкласти

38

контракти | № 51–52 | 20.12.2010

Європейці інвестуватимуть лише у працюючу ГТС $6,5 млрд, із яких $3 млрд — терміново. Євросоюз, налаштований зараз на розширення свого па­ ливного кошика, залучення нових постачальників енергії та розвиток альтернативних тран­ спортних проектів, поки що до­ помагати не квапиться. Стар­ ший науковий співробітник Окс­фордського інституту енер­ гетичних досліджень Симон Пі­ рані вважає, що Україна діє не­ правильно, окремо домовляю­ чись із Росією, а потім так само сепаратно — з ЄС (у вересні 2010-го Україна приєдналася до європейського Енергетичного співтовариства. — Прим. ред.). Переговори мають проходити у тристоронньому форматі, з огляду на взаємозалежність продавця газу, імпортера та транзитера, вважає експерт і розчаровано додає: «Але про­ гресу у тристоронніх перегово­ рах ми саме й не бачимо, тож зараз складно говорити про ін­ вестиції ЄС у модернізацію української ГТС». Є й інші «але». Європейські інвестиції будуть можливі лише за умови, що українська газо­ транспортна система не зали­ шиться без газу в результаті розвитку альтернативних тран­ зитних потоків. На думку ди­ ректора Інституту глобальних стратегій Вадима Карасьова,

оптимальний час для долучення Європи до проекту реконструк­ ції своєї ГТС Україна вже втра­ тила, але проблема модернізації залишилася та стала ще гострі­ шою. Вадим Карасьов звертає увагу, що на роль найпотужні­ шого транзитного вузла транс­ портування газу в Європу, яка все ще зберігається за Украї­ ною, вже претендує Туреччина. «Питання в тому, як Україна модернізує ГТС: самостійно або все ж таки за участі Росії. А Єв­ росоюз уже потім може ухвали­ ти рішення щодо приєднання, залежно від того, як відбувати­ меться співпраця у форматі «Україна — Росія», — вважає експерт. Росія у свою чергу запевняє, що СП Газпрому й Нафтогазу допоможе вирішити не лише проблему зносу української ГТС, а й забезпечить необхідне завантаження труби. У Газпромі підрахували, що в найближчі 10–15 років попит на блакитне паливо в Європі пере­ вищить 600 млрд куб. м при зни­ женні власного видобутку напо­ ловину. Обсяги чистого імпорту газу в ЄС можуть зрости майже вдвічі — до 450 млрд куб. м на рік. Європі знадобляться і Пів­ денний потік, і український га­ зопровід. При цьому, як пояснюють експерти, і самій Україні най­

ближчим часом замінити ро­ сійський газ навряд чи вдасть­ ся. Хоча такі спроби Мінпалив­ енерго робить — вивчає пер­ спективи переходу на скрапле­ ний природний газ (СПГ). «Торік поляки проектували порт на Балтійському морі для прийому СПГ на 5– 7,5 млрд куб. м газу (вартість — $1 млрд). Юрій Бойко ж гово­ рив, що хоче побудувати порт потужністю 20 млрд куб. м. Для цього Україні потрібні щонай­ менше $3 млрд, а з огляду на наші вміння правильно витра­ чати гроші — ще більше. У ко­ роткостроковій і навіть серед­ ньостроковій перспективі яки­ хось реальних можливостей за­ мінити російський газ скрапле­ ним не буде», — вважає Михай­ ло Погребинський, директор Київського центру політичних досліджень і конфліктології. «І Росія, і Україна зазнали великих втрат через те, що не створили СП ще 15 років тому. Ми не найкращим чином роз­ порядилися тією спадщиною, яку отримали. Зараз є можли­ вість усе виправити, підійшов­ ши до питання із суто еконо­ мічної точки зору», — вважає Тетяна Мітрова. Є й чинник часу. Поки Південний потік пе­ ребуває у стадії планування, питання модернізації україн­ ської ГТС лежить в економіч­ ній площині: скільки та в які об'єкти вкладати кошти та яка буде віддача. Але з початком реалізації Південного потоку всі рішення щодо інвестицій в українську трубу перейдуть у розряд політичних, тобто зале­ жатимуть від політичних інтер­ есів РФ стосовно України. На думку заступника секре­ таря Ради національної оборо­ ни й безпеки України Дмитра Видріна, що більше проблем у світі та в Європі, то вищою є ймовірність створення СП. «Гадаю, сама Європа підштов­ хуватиме Україну та Росію до створення спільного підприєм­ ства, оскільки це запорука успішного транзиту, беззапе­ речного виконання міжнарод­ них законів та ефективності роботи», — запевняє Дмитро Видрін. 



стратегії компанії

стратегії

Андрій БЕРЕЖАНСЬКИЙ Фото Олександра Бортнічука Протягом трьох років з моменту виходу на ринок збирання боргів компанія EOS Ukraine планує увійти до топ-3

10 СЕКУНД НА читання

Швидкий старт

? Представництво EOS Group у Росії було відкрито ще до кризи, 2007 року. Чому вийшли на український ринок лише наприкінці 2010-го? — ЕOS Group мала намір зайти в Україну ще 2008 року. Розглядалася можливість співпраці з однією з існуючих компаній. Але криза змусила переглянути плани та приділити увагу тим двом десяткам країн, у яких група вже активно працювала. До середини 2010-го ситуація прояснилася, і власники EOS Group вирішили продовжити розпочате. Однак за ці роки ситуація змінилася, простіше й вигідніше виявилося створити компанію з нуля. Зазвичай інші компанії купують через персонал, технології або клієнтів. Клієнтів у цьому бізнесі купити неможливо. Технології у групи свої. Що стосується персоналу, то створити команду — моє завдання. ? Ви понад десять років працюєте на ринку фінансових послуг, останні кілька років — у колекторському бізнесі. Що стало аргументом на користь зміни місця роботи? — Йдеться про можливості для розвитку, які надає міжнародна компанія. Коли я познайомився з EOS, для мене стало сюрпризом, що така велика структура не хворіє на зайву бюрократію. Замість того щоб будувати систему із численними правилами, стандартами та обмеженнями, група дає досить незалежності своїм до-

40

контракти | № 51–52 | 20.12.2010

В інтерв’ю Контрактам генеральний директор EOS Ukraine Олексій Тесленко розповів, що: 1) ринок готовий зустріти нових гравців 2) банки очікують від колекторських агентств чіткого дотримання морально-етичних правил при роботі з боржниками 3) колектор — це нейтральний фінансовий консультант

чкам у всьому світі. Звісно, є суворі правила, визначені на верхньому рівні: місія, цінності, принципи, ключові корпоративні політики. Водночас головна функція центрального офісу — надати можливості та умови для постійного обміну досвідом. Завдяки цьому я можу розвивати компанію саме так, як того вимагає укра-

нах, які розуміють, що лише системний підхід до управління заборгованістю дає змогу досягти успіху. ? Поясніть, що ви маєте на увазі, говорячи про системний підхід? — Що з першого й до останнього дня роботу з портфелем буде підпорядковано логіці. Клієнт може не хвилюватися, чи є в

вості call-центр, який буде розташовано у Києві. ? Call-центр буде власним? — Так, інакше не можна. Ми працюємо з конфіденційною інформацією. Плюс, результат сильно залежить від кваліфікації фінансових консультантів, які працюють у call-центрі. Тож мені важливо, щоб усі, хто має стосунок до стратегії й тактики

Ми пропонуємо прозорість: можливість у будь-який момент продивлятися докладну інформацію щодо роботи з будь-яким боржником їнський ринок, але водночас можу скористатися ноу-хау з більш ніж 20 країн. Це приголомшливі можливості, невичерпне джерело ідей і бенчмарків! Повторюся, замість того, щоб будувати на новому ринку ще один клон, EOS Group дає свободу у виборі рішень. Вибір стратегії та її захист — цілком моє завдання. Мене це надихає. Навколо себе я збираю команду, яка також вірить у цю ідею. ? Компанію в Україні тількино зареєстровано. Коли вийдете на запланований робочий режим? — У січні почнемо роботу з першими клієнтами. Насамперед це банки, які знають EOS за досвідом роботи в інших краї-

нас ресурси, на якому етапі нам віддали портфель. Системність дозволяєте ефективно працювати за будь-яких умов. Є безліч шляхів і методів збирати борги, тож їх слід застосовувати послідовно й логічно. ? За якою моделлю вибудовуєте бізнес — плануєте будувати розгалужену мережу чи сконцентруєтеся в окремих регіонах? — Найуспішніша сьогодні модель: центральний офіс плюс представники в регіонах. Сучасні технології дають змогу ефективно проводити дистанційні наради, відеоконференції, тож на деякий час ми відмовимося від мережі філій. До того ж, основним інструментом для нас є не прив’язаний до місце-

роботи з портфелем, у будьякий момент могли проконтролювати роботу консультантів і внести корективи. ? Наскільки велика підтримка від групи EOS? — Група готова інвестувати в Україну стільки, скільки знадобиться. EOS Group можна розглядати як інвестиційну компанію, чий основний бізнес — це придбання боргів. У цей напрям маємо намір інвестувати десятки мільйонів євро. Також я вже говорив, група створює можливості. Велика група — великі можливості в плані технологій, ноу-хау, бенчмарків. Мої конкуренти багато б віддали, щоб отримати дані щодо показників роботи більш ніж сорока компаній у всьому світі.


Ось що є найціннішим.Крім того, є гарна підтримка з боку департаменту зв’язків і маркетингу, HR. Це все, чим я можу користуватися за бажання. ? Які стратегічні завдання ставите перед компанією в найближчій перспективі, у довгостроковій? — У моїх планах побудувати найкращий за всіма параметрами колекшн в Україні. Ми вже розробили й затвердили стратегію на три роки. За цей час плануємо увійти до топ-3. До кінця 2013 року плануємо інвестувати щонайменше EUR15 млн у купівлю прострочених боргів. З огляду на оборотність капіталу, це сотні мільйонів євро куплених боргів. ? На чому ґрунтуються амбітні плани? — Ми пропонуємо те, чого ринок чекає і чого в Україні ще немає. На початку кризи всіх хвилювало лише одне — як повернути гроші. Зараз ситуація інша. Багато банків усвідомили, що якщо сьогодні забудуть, що їхні боржники — це потенційні клієнти в майбутньому, то завт­ра до них не прийде ані цей боржник, ані його сусід, ані його друг. Стає цінною побудова довгострокових відносин із боржниками, спільний пошук вирішення проблем, дотримання морально-етичних норм. EOS Group відома в усьому світі саме тим, що пропонує відповідний підхід, і нам не потрібно нічого доводити. Далі, ми пропонуємо клієнтам повну прозорість. Не просте надання звіту раз на місяць, а доступ до нашої IT-системи, можливість у будь-який момент переглянути докладну інформацію з роботи з будь-яким боржником. Коли телефонували та що говорили, які листи або SMS відправляли, яких домовленостей досягли, як ці домовленості виконуються... На ринку поки що цього ніхто не пропонує. Радше з технічних причин, але важливо також, що далеко не всі настільки здатні відповісти за кожен лист або слово оператора. Мало просто вкласти гроші в розробку системи. Під неї слід вибудувати бізнес-процеси всередині компанії, навчити персонал. А оскільки всі колекторські компанії розвивалися екстенсивно, до впровадження такої системи готові далеко не всі. Та й ті не раз подумають, перш ніж зважитися на такий крок. Ми маємо намір пропонувати цю можливість уже з середини наступного року. Я знаю чима-

Олексей Тесленко, генеральний директор EOS Ukraine

ло керівників департаментів зі збирання боргів у банках, для яких можливість контролювати роботу з боржниками в режимі онлайн дуже важлива й може стати пріоритетною при виборі партнера. ? Чи можна проводити паралелі між дотриманням мо­раль­ но-етичних норм і м’якістю? Як м’якість у спілкуванні з боржниками поєднується з ефективністю збирання боргів? — Слово «м’якість» тут недоречне. Колекшн не може бути м’яким, інакше він стане слабким. Я чудово знаю, як досягти такої самої ефективності, яка є в лідерів ринку. І при цьому працювати в рамках моральноетичних норм. Є два шляхи досягнення ефективності. Прос­ тий — через жорсткість. Колектор не погрожує, але стає в позицію невідворотної «пра­ вос­ті», особливо не беручи до уваги становище, у якому боржник опинився. Ми підемо іншим шляхом. Замінимо жорсткість на суворість і додамо розуміння. Ми намагатимемося знайти рішення й будемо задоволені, якщо знайдемо таке, що відповідатиме потребам як наших клієнтів, так і їхніх споживачів. ? Зараз на ринку колекторських послуг працюють понад 200 компаній. Банки, грубо ка-

жучи, поділені. Чи складно буде переманювати клієнтів? — На щастя, на цьому ринку практично немає бар’єрів для входу нового гравця. Більша частина великих банків працюють водночас із кількома колекторськими компаніями. Приблизно раз на квартал банкіри порівнюють їхні показники й когось заміняють, залучаючи на їхнє місце нових. Тож у нас є всі шанси взяти участь у «конкурсах». А більше нам і не потрібно. Покажемо результат — і в нас з’явиться новий клієнт. ? За якими критеріями банки обирають партнерів серед колекторів? — У кризу ніхто не знав, що робити, банків цікавив партнер, який може зібрати максимум боргів. У результаті довіру споживачів до багатьох фінустанов було підірвано. Усвідомивши помилку, сьогодні банки очікують від колекторського агентства не лише ефективності збирання, а й чіткого дотримання морально-етичних норм при роботі з боржниками. Якщо у плані ефективності на ринку зараз є гравці, здатні запропонувати дуже гарний результат, то щодо іншого є певні запитання. EOS відома в усьому світі тим, що дуже багато уваги приділяє дотриманню цих норм. Ми наголошуємо на якості.

? У чому особливості роботи з українськими позичальниками порівняно з європейськими? — У європейців не виникає сумнівів, що віддавати борг потрібно. Питання лише в тому, коли й за рахунок чого. Багато боржників в Україні свято вірять у теорію змови. Це не вони взяли кредит, а банк їм дав. Тут тонка різниця. Тепер, мовляв, сам банк нехай і розбирається, а в мене грошей немає. Такий форс-мажор, як збільшення курсу долара в півтора разу, взагалі все списує й надає моральне право не платити. Тож працювати в Україні складніше, але складності нас не зупиняють. ? Чи зменшиться обсяг ринку після стабілізації економіки? — Не думаю. Сьогодні в аутсорсинг банки віддали або продали приблизно $1,2 млрд боргів, до 2013 ми очікуємо збільшення до $3 млрд. Так, роздрібна заборгованість знижується. Але ринок зростатиме за рахунок інших чинників. По-перше, сьогодні лише 20% банків працюють із колекторами. Серед них, звісно, більша частина великих, але є кілька середніх банків, які всерйоз думають віддати в аутсорсинг свої проблемні портфелі. Є багато заставних кредитів, з якими банки зараз працюють самостійно. Рано чи пізно вони теж потраплять до колекторів. Зараз пожвавлюється роздрібне кредитування. Я вже не кажу про більш ніж 10 млрд грн боргів, які є в ЖКХ і з якими колектори майже не працюють. ? Що чекає боржників? Багато хто побоюється, що найближчим часом полювання за боргами й боржниками різко загостриться. І армія бездом­ них жебраків значно зросте. — Це невірний стереотип. Збирання боргів — це особлива частина взаємин зі споживачами, що в деяких випадках визначає майбутнє бізнесу кредитора. Співпраця із зовнішніми сервісними компаніями, такими як EOS, дозволяє захистити цю дуже важливу частину відносин зі споживачем. EOS працює як нейтральний посередник між кредитором і боржником. Ми намагаємося допомогти боржникові, разом із ним шукати вихід зі скрутного становища, до якого він потрапив. Якщо борг буде викуплено нами, ми зможемо обговорювати реструктуризацію, списання пені та інше. Компромісні рішення — саме цього очікують від якісної роботи колектора, це те, що ми маємо намір запропонувати українському ринку.  контракти | № 51–52 | 20.12.2010

41


знаки уваги

підсумки року

Надія ГОНЧАРУК

2970 грн витратять українці на подарунки й новорічний стіл 2010-го

Якщо раніше українці хотіли прикрас, то тепер — подорожувати

Цінний подарунок

Цього року українці, на відміну від жителів Європи, не планують скорочувати витрати на подарунки та святкування Нового року. Нова хвиля кризи, що зачепила Грецію, Ірландію, Іспанію, зробила настрої західних європейців песимістичнішими. У підсумку, за результатами дослідження Deloitte, бюджет жителів ЄС на Новий рік скоротиться на 2,5%. Передноворічні витрати українців зростуть на 14,8% — найвищий показник серед усіх 14 країн, опитаних Deloitte. Але зростання викликане не покращенням добробуту наших співвітчизників, а високим рівнем інфляції. За даними Держкомстату, у січні–листопаді інфляція у країні сягнула 8,2%. «38% на­селення України вірять, що наступного року їхній добробут покращиться. Це одна з головних при­чин зростання попиту на то­­­вари в передноворічний се­зон покупок. Понад те, третина українців готові позичати гроші на святкування Нового року, у той час як європейці дуже акуратно ставлять-

Витрати українців на подарунки та святкування Нового року, грн 2010

Подарунки

770

Їжа

955

560

Розваги

424

315

Загальні витрати

2970*

1645**

За даними Deloitte

Загальні витрати на подарунки та святкування Нового року, EUR Країна

Ірландія

2010

2008

1020 (-)

1355

Швейцарія

830 (+)

580

Велика Британія

750 (-)

930

Іспанія

655 (-)

910

Німеччина

470 (+)

401

Росія

385 (-)

537

280 (+)

235

УКРАЇНА

За даними Deloitte

42

контракти | № 51–52 | 20.12.2010

викладуть EUR1020 і EUR1200 відповідно, Греції — EUR410. Цього року найбажаніший подарунок, якого українці очікують на Новий рік, виявився нестандартним. Наші співвітчизники передусім воліють подорожувати. Гроші у списку посіли другу позицію, хоча торік були найпопулярнішими. Очікування подорожі більше схоже на втечу від суворої дійсності, але цим мріям не судити-

Дедалі більше українців замовляють подарунки через інтернет витимуть 424 грн. Подарунки обійдуться в 1590 грн. А загальні витрати на новорічне свято сягнуть 2970 грн. Попри зростання, сукупна сума, яку українці в середньому готові використати на зустріч Нового року, найскромніша у порівнянні з ЄС й навіть менша, ніж у Росії. Для порівняння: жителі Ірландії та Люксембургу

Що українці хотіли б отримати в подарунок на Новий рік, % опитаних

2008

1590

* Близько EUR280. ** Близько EUR 235.

ся до будь-якої заборгованості», — зазначають аналітики компанії. Насамперед, українці більше витратять на продукти для новорічного столу. На це піде 955 грн — третина всієї запланованої суми на святкування. Саме на продукти харчування зросли витрати порівняно з минулим роком. При цьому українці не збільшуватимуть витрат на розваги, які стано-

2010

меться збутися, бо даруватимуть українці здебільшого парфумерію та косметику, а підліткам — мобільні телефони й комп'ютери. Також з'ясувалося, що цього року дедалі більше українців мають намір купувати подарунки через інтернет — 20%. До кризи до цього каналу збуту населення країни ставилося з

Що українці планують дарувати на Новий рік, % опитаних

2008

2010

2008

Подорожі

53 Косметика/ парфумерія

28

Косметика/ парфумерія

55 Косметика/ парфумерія

46

Гроші

52 Ювелірні вироби, годинники

21

Шоколадні цукерки

46 Одяг/взуття

34

Комп'ютерна техніка 51 Одяг/взуття (ноутбук, принтер, монітор тощо)

20

Ювелірні вироби/ годинники

42 Продукти харчування/ напої

25

Ювелірні вироби, годинники

44 Книги

16

Гроші

22

Мобільні телефони

41 Подорожі

11

40 Ювелірні вироби/ годинники

19

34 Гроші

10

Цифровий фотоапарат

33 Книги

Цифровий фотоапарат

32 Гроші

16

Одяг/взуття

30 Мобільні телефони

10

Мобільні телефони

28 Квитки в театр, на концерт, спортивні заходи

10

31 Музика/ CD-диски

11

Косметика/ парфумерія

Предмети інтер'­єру/твори мистецтва/ порцеляна Книги

31 Квитки в театр, на концерт, спортивні заходи

11

Спортивний 28 Продукти інвентар/спортивний харчування, одяг напої

9

Електронні книги

7

26 Домашні електропобутові прилади

За даними Deloitte

«Завтра Різдво, а в неї лише один долар вісімдесят сім центів на подарунок Джимові!» • О. Генрі, «Дари волхвів»

більшою недовірою. «На запитання, чи мають намір українці використати інтернет для придбання новорічних подарунків, 2008 року 93% опитаних відповіли негативно. Українські споживачі здебільшого продовжують ігнорувати інтернет, один із найважливіших каналів торгівлі в сучасному світі, особливо в період передсвяткового ажіотажу», — зазначали фахівці Deloitte. Два роки тому українські споживачі переживали іншу еволюцію — чимдалі більше покупок робили не на базарах, а в супер- і гіпермаркетах. Тоді, як і сьогодні, воліли дарувати косметику й парфумерію. Натомість і отримати в подарунок хотіли косметику, парфумерію та ювелірні прикраси. Тож тут бажання та можливості збігалися. 

Найпопулярніші очікувані подарунки Країна

2010

2008

Велика Британія

Подарункові сертифікати

Одяг/ взуття

Ірландія

Подарункові сертифікати

Книги

Німеччина

Книги

Гроші

Швейцарія

Книги

Книги

Іспанія

Одяг/ взуття

Одяг/ взуття

Росія

Гроші

Гроші

УКРАЇНА

Подорожі

Косметика/ парфу­мерія За даними Deloitte

Що планують дарувати Країна

Одяг/взуття

28 Відео/DVD

9

Подорожі

25 Мобільні телефони

8

За даними Deloitte

2010

2008

Велика Британія

Косметика/ парфумерія

Одяг/ взуття

Ірландія

Косметика/ парфумерія

Музика/ CD-диски

Німеччина

Подарункові сертифікати

Книги

Швейцарія

Подарункові сертифікати

Книги

Іспанія

Одяг/ взуття

Книги

Росія

Косметика/ парфу­мерія

Косметика/ парфумерія

УКРАЇНА

Косметика/ парфу­мерія

Косметика/ парфу­мерія За даними Deloitte



підсумки року

технології Надія ГОНЧАРУК

Технології року Топ-10 технологічних проривів

2010-й потішив користувачів новими IT-продуктами, які в найближчі п’ять-десять років цілком можуть витиснути традиційні технології. На зміну ноутбукам прийдуть планшети, а 3D-телебачення замінить двомірну картинку. Взагалі, цей рік став роком інтернету, показавши, що будь-які технології мають право на життя тільки в тісній інтеграції зі Світовою мережею. Мобільні телефони, телевізори, музичні плеєри, електронні «таблетки», читалки — всі ці пристрої мають доступ до інтернету. І користувачі вже морально готові витрачати гроші на завантаження пісень, програм, ігор, книжок та іншого розважального контенту. Не в останню чергу дозвілля в Мережі зросло через посилення популярності соцмереж і мікроблогів. Що об’єднує 500 млн людей на Facebook? Не родинні, дружні або ділові зв'язки, як стверджує засновник цієї соціальної мережі Марк Цукерберг, а сам інтернет. Контракти виокремили десятку технологій року, що минає, які вплинуть на користувацький світ у 2011–2015 роках.

44

«Стало звичним для сучасних технологій оголошувати, що проблема має рішення, ще до того, як рішення проблеми буде знайдено». • Джон Кеннет Гелбрейт

1. Планшети

2. 3D-телебачення

Перший планшет iPad Стів Джобс, гендиректор Apple, презентував у січні 2010-го, а у квітні новинка надійшла у продаж. Буквально за півроку понад 7,5 млн осіб у всьому світі придбали iPad за $500–800. Продаж «таблеток» позитивно позначився на доходах компанії — у ІІІ кварталі 2010-го частка iPad у виручці Apple перевищила 13%. Дотепер незрозуміло, в чому справж­ ня цінність планшетів — чи то спрацював маркетинговий геній Джобса, чи то це справді дуже зручний мобільний комп'ютер. Ясно одне: електронні «таблетки» займуть свою нішу на ринку ноутбуків. Продаж планшетів наступного року, за даними дослідницької компанії iSuppli, перевищить 57 млн штук. До боротьби за споживача долучилися й інші IT-гравці: Acer, RIM, LG, Motorola тощо. Частина з них уже представили планшети власного виробниц­ тва, інші вийдуть на ринок наступного року. Поки що основним конкурентом iPad залишається Galaxy Tab від Samsung, що надійшов у продаж восени 2010-го. Буквально за місяць було куплено близько мільйона цих пристроїв.

У 2010 році виробники телевізорів, відеокамер і фотоапаратів лоскотали споживачам нерви, розповідаючи про нову можливість своїх пристроїв — знімати й переглядати об'ємне відео. Проте ця технологія ще не відпрацьована на всі 100%, щоб стимулювати користувачів до масових покупок 3D-пристроїв. Поки що лідерство у виробниц­ тві 3D-техніки належить корейським та японським виробникам. Sony, Samsung та LG висловили готовність і надалі розвивати тривимірні технології, випустивши цього року 3D-телевізори з великими діагоналями. Ця продукція належить до преміум-сегмента, оскільки її вартість починається від $3 тис. Але цілком імовірно, що після відпрацьовування технології вона стане масовою за три-п’ять років. За даними iSuppli, у 2010-му частка телевізорів з підтримкою 3D становитиме 2% від усього обсягу РК-пристроїв. Цей показник може зрости до 30% уже 2014 року, щойно збільшиться частка тривимірного контенту.

3. Соціальні комунікації

4. Зв'язок четвертого покоління

Марк Цукерберг, засновник Face­book, розраховує значно збіль­шити 500-мільйонну аудиторію соцмережі за рахунок російськомовних країн. За даними компанії сomScore, за 10 місяців поточного року кількість користувачів Рунету на Facebook збільшилася на 345%. Тобто на 6,4 млн осіб, з яких 900 тис. — українці. Цього року дуже багато наших співвітчизників, які мають доступ до Мережі, змінили акаунти «Вконтакте» на Facebook. Уже 2011-го соціальні мережі використовуватиме бізнес. Дослідницька компанія Gartner поділяє соціальні медіа на чотири види: соціальні мережі, соціальна спільна робота (блоги, сервіси миттєвих повідомлень), соціальні видання (можливість публікації свого контенту на загальнодоступних сервісах, наприклад YouTube), соціальний зворотний зв'язок (можливість публікації думок користувачами про конкретні продукти, послуги, контент, наприклад на YouTube або Amazon).

Сучасні мобільні технології теоретично дозволяють передавати дані зі швидкістю 326 Мбіт/с. Це означає, що користувач почуватиметься в Мережі як риба у воді. Щонайменше — відео в онлайн-режимі не гальмуватиме. Реальність поки що далека від ідеалу. Швидкість завантаження даних у мережах четвертого покоління становить 2–12 Мбіт/с. Першу комерційну мережу LTE запустив у Стокгольмі шведський мобільний оператор TeliaSonera у грудні 2009 року. Поки що ніхто не говорить про повноцінну заміну LTE традиційного доступу в інтернет за технологією DSL. Радше йдеться про доповнення для мобільних користувачів, яким необхідний інтернет тепер і зараз. Ціна за місячне перебування в мережах 4G досить висока і становить від $50–100, що втричі дорожче, ніж для зв'язку третього покоління. Хоча швидкість у LTE вчетверо вища, ніж у 3G. За даними дослідження Juniper Research, кількість абонентів мереж четвертого покоління 2010 року становитиме 0,5 млн осіб, однак уже до 2015-го ця цифра збільшиться до 300 млн.

контракти | № 51–52 | 20.12.2010


7. ЕлектромобІлІ

5. Електронні ридери До появи планшетів електронні книги були одним із найперспективніших напрямів серед вендорів. Але навіть після популяризації Tablet PC ридери продовжують утримувати нішу в сегменті мобільних пристроїв. За даними аналітиків дослідницької компанії Gartner, 2010-го світовий продаж електронних книг із доступом до Мережі становитиме близько 6,6 млн шт., що на 80% більше, ніж роком раніше. Уже наступного року обсяг поставок ридерів на глобальний ринок перевищить 11 млн пристроїв, що на 70% більше, ніж очікується 2010-го. Багато в чому популяризацію ридерам забезпечили гаджети від Amazon — Kindle. Ці пристрої дозволяють завантажувати з мережі книжки по $10 за штуку, при цьому ціна Kindle стартує з $299 залежно від моделі. Лідерами серед виробників ридерів залишаються три компанії — Amazon, Barnes & Noble та Sony. На території країн СНД дуже популярні електронні читалки від української компанії PocketBook.

6. пристрої на ОС Android

Торік було вироблено понад двадцять пристроїв на базі Android. У 2010-му інтерес до операційної си­ с­­теми не знизився. Наприклад, за оцінкою аналітиків МТС, уже до кін­ця 2010 року кожен четвертий cмартфон, що продається в Росії, працюватиме на ОС Android. У ці­ло­му кількість активацій Android-при­с­троїв збільшилася до 300 тис. шт. на день. У грудні 2010-го Google офіційно презентувала свій другий смартфон Nexus S на Android 2.3 (Gingerbread). Для непосвячених: Android — це відповідь Google на iPhone і вже на iPad. Більшість розробників мобільних пристроїв і програмного забезпечення роблять вибір на користь Android, бо ця платформа має відкритий вихідний код. На відміну від ПЗ Apple, будь-який сторонній програміст може створити програму для гуглофону. Кількість програм для цієї ОС перевищила 10 тис. За прогнозами аналітиків IMS Re­ search, ринкова частка планшетів на базі Android наступного року збіль­шиться до 15%. Популяризація пристроїв здебільшого відбудеться за рахунок корейської компанії Samsung — добре продаваний Galaxy Tab працює на Android.

8. HTML5 Непосвяченому користувачу HTML5 видасться недоладним набором цифр і букв. Однак для більш просунутих програмістів — це довгоочікувана подія. HTML5 — еволюція розвитку мови розмітки веб-сторінок HTML. Після шести років розробки було представлено пробну модель, яка ще зазнає безлічі трансформацій. Цей стандарт уже підтримується браузерами Chrome (Google) та Safari (Apple). Щойно він стане популярним, користувач більше не використовуватиме спеціальні плагіни, наприклад, Flash-технології для перегляду відео, анімації на сайті, настільних програм тощо, оскільки все це буде інтегровано у вебстандарт. За допомогою HTML5 розробники зможуть створювати складні програми в Мережі, і браузер може стати чи не єдиною прикладною програмою на комп'ютері.

Скептики сумніваються в перспективності екомашин через їхню високу ціну та порівняно малий пробіг без підзарядки. Але схоже, гігантам автопрому на ці зауваження, відверто кажучи, начхати. Навесні 2010-го компанія Nissan — другий за величиною автовиробник Японії — анонсувала запуск серійного виробництва електромобіля Nissan LEAF. Саме цю модель було названо Європейським автомобілем 2011 року серед електромобілів. Nissan LEAF може стати першим масовим електрокаром. Середня ціна машини становить близько EUR35 тис. До Європи Nissan LEAF потрапить на початку 2011-го. У Японії та США, де зовсім недавно стартував продаж, діють програми, що дозволяють при покупці електромобіля уникнути деяких обов'язкових зборів. Максимальна швидкість електромобіля сягає 145 км/год. Потужність електродвигуна, розташованого в передній частині авто, становить 80 кВт. Енергію забезпечує літій-іонна батарея вагою 300 кг, якої вистачає на 160 км пробігу.

9. Флеш-пам’ять Майже жоден із сучасних споживчих пристроїв не обходиться без флеш-пам’яті. Її перевага перед іншими накопичувачами — розміри, продуктивність, стабільність до різних впливів. Флеш-накопичувачі широко використовують у фото- і відеокамерах, диктофонах, музичних плеєрах, КПК, мобільних телефонах, смартфонах і комунікаторах, планшетах, а також для зберігання вбудованого ПЗ в маршрутизаторах, міні-АТС, принтерах, сканерах, модемax і різних контролерах. За даними аналітиків Gartner, річне зростання обсягів флеш-пам’яті становитиме приблизно 100%, тобто щороку загальна ємність носіїв подвоюватиметься. У червні 2010-го японська Toshiba оголосила про випуск першого в історії 128 ГБ чипа, що складається з 16 модулів по 8 ГБ. У 2010 році буде випущено флеш-чипів із сукупним об’ємом пам'яті близько 9,5 млрд ГБ, що на 74% більше, ніж роком раніше.

10. ВІдео Відео — далеко не новий вид медіа. Проте фахівці Gartner зазначають стрімке розширення його використання. Це характерно для цифрової фотографії, споживчої електроніки, соціального програмного забезпечення, уніфікованих комунікацій тощо. Уже до 2013 року понад 25% одержуваної щоденної інформації передаватиметься в мультимедійному вигляді. Серед користувачів дуже популярні відеокамери, вбудовані в смартфони, програми з відеомовленням у реальному часі. Зі зростанням використання мереж третього та четвертого поколінь на мобільне відео очікує ще більший успіх. контракти | № 51–52 | 20.12.2010

45


дрес-код

підсумки року *Під час кризи в моду увійшло недороге,

Марія Бондар

але ефектне хутро лами.

Що вийшло з моди під час економічної кризи

Зняти негайно! «Неблагородне, недобродійне й навіть негідне можна прийняти й пробачити як частину людської природи, але от несмак й немодне не мають права на існування», — вважав один із родоначальників англійського дендизму Оскар Уайльд. Автор «Портрета Доріана Грея» з легкістю виходив за рамки загальних тенденцій у художній прозі, драматургії й поезії. Але коли йшлося про одяг і аксесуари він, як й інші лондонські денді, дотримувався моди. Він, бувало, жартував: «Англійські політичні діячі вважають, що знають усе про проблеми сучасності, але подивіться на їхні костюми; вони не знають навіть, що сьогодні носять». Оскар Уайльд без жартів вважав моду дзеркалом змін, що

відбуваються в суспільстві. Говорив, що в ній відбивається все справді важливе. Це тверджен­ня рівною мірою актуальне й для поствікторіанської Англії, і для сучасної України. «Теперішня криза вплинула на моду в усьому світі, Східна Європа — не виняток, однак наші експерти, що побували в Україні, зазначили одну дуже дивну тенденцію, — зізнається науковий редактор альманаху World of Fashion Ребекка Грасс. — Усюди економічний спад закономірно сповільнив розвиток моди, але у вашій країні чомусь каталізував». За три останніх роки з'явилося одразу кілька національних fashion-марок середньої цінової категорії. Цікаво, що в інших країнах саме

medium-сегмент виявився найуразливішим. Дуже багато західних виробників одягу, взуття й аксесуарів для середнього класу змушені були змінити позиціювання.

Made in Ukraine «Наші східноєвропейські дослідження свідчать, що відсоток українців, які надають перевагу одягу місцевого виробництва, усе ще невеликий, однак у період економічного спаду він відчутно зріс», — розвовідає пані Грасс. Одна із причин збільшення питомої ваги українських товарів у mediumсег­менті внутрішнього fashionринку — здешевлення національної валюти. Імпортери намагалися компенсувати курсо-

В Україні є все, що потрібно для організації замкненого циклу fashion-виробництва всередині держави

Саме час українським виробникам поборотися за fashion-ринок

46

контракти | № 51–52 | 20.12.2010

«Так, це прекрасні чоботи: якісні, витончені та за прийнятною ціною. Але проблема в тому, що вони страшенно, катастрофічно немодні». • Софі Кінселла, «Шопоголік на Манхеттені» ву різницю за рахунок збільшення цін. У результаті роздрібна вартість імпортного одягу зросла настільки, що дуже багато демократичних брендів просто випали зі своєї цінової категорії — їхні товари стали задорогими. До того ж, деякі західні, насамперед європейські, виробники готового одягу під час кризи так захопилися зниженням собівартості, що припустилися істотного погіршення якості. За словами модельєра Вікторії Стельмашової, щось подібне відбувається й з європейськими виробниками тканин. «Не дивно, що з'являються нові національні бренди, це пропозиція, породжена попитом, — підкреслює Ребекка Грасс. — Дивно інше. Судячи із соціодемографічних показників, український ринок готового одягу має зростати разів у десять швидше. Те, що споживачі давно незадоволені дешевим імпортом з Туреччини й Китаю, — очевидно. Західні мережевики поки що не квапляться освоювати новий національний ринок. Їхні маркетингові зусилля все ще зосереджено на втриманні конкурентних позицій у США та у Старому Світі. Саме час для великого прориву місцевих брендів. Незрозуміло, чому українські виробники такі пасивні». Контракти опитали 15 українських виробників одягу, і з'ясували, що 11 із них навіть не намагаються скористатися погіршенням становища імпортерів для зміцнення власних позицій на внутрішньому ринку. Причина проста — вони закуповують тканини й фурнітуру переважно за кордоном. Тож різке зниження курсу гривні щодо долара вдарило по них не менше, ніж по імпортерах готової продукції. «Чому українські fashion-компанії залежать від імпортної сировини


— незрозуміло; загальновідомо, що ваша країна експортує тканини, призначені для пошиття одягу, — дивується пані Грасс. — Особливою популярністю користуються вовна й льон українського виробництва. Вони анітрохи не гірші й набагато дешевші за європейські аналоги. Крім того, я особисто бачила прекрасні зразки українських бавовняних тканин. Їх єдина серйозна вада — невідповідність модним тенденціям. Таке враження, що на фабриках, де виготовлено ці тканини, немає ані дизайнерів, ані трендвотчерів. І це дивно, тому що в Україні працює багато талановитих людей, які дуже чітко відчувають загальноєвропейські й навіть світові тренди». За оцінками Ребекки Грасс, в Україні є все, що потрібно для організації замкненого циклу виробництва одягу усередині країни — дизайнерські лабораторії, модельєри, які фонтанують оригінальними ідеями, швейні фабрики, виробники тканин і фурнітури. Лихо тільки в тім, що всі вони працюють нарізно. Дизайнери — на рівні ательє. Виробники тканин — на експорт. Швейні фабрики — з імпортною сировиною та «штамповими» моделями. «Учасники виробничого процесу начебто не зауважують одне одного або не хочуть спіпрацювати, — вважає експерт. — Якщо вони, нарешті, звернуть одне на одного увагу й налагодять нормальні партнерські відносини, українські компанії зможуть скористатися кризовим затишком і закріпитися на світовому fashion-ринку. Кілька цікавих

ТМ уже запущено, але цього замало».

Скромно й зі смаком Звісно, поява перспективних українських брендів — не єдина зміна, що відбулася у світі моди за час кризи. Як зазначає дизайнер Валерія Марченко, у період економічного спаду за бортом опинилися жіночі жакети. Замість них тепер носять жилети. Комплекти «спідниця + блуза» витіснили плаття й сарафани. З моди вийшов одноколірний гардероб. Тепер не прийнято допов­ нювати червоне пальто й чоботи такою самою червоною сумкою й шарфом. Аксесуари мають бути контрастними. Втім, із контрастністю важливо не перестаратися. За словами дизайнера марки Wonderful Day Юлії Долинної, надмірна строкатість уже не актуальна. Настав час пастельних тонів, доповнених одним яскравим еле-

може собі це дозволити. Надзвичайно популярна стрижена норка. Коштує вона дорого, але виглядає дуже скромно, нагадує плюш або хутро бобра. У моді двосторонні шуби, які можна носити хутром усередину. Особ­ливою популярністю користуються моделі-транс­ фор­ме­ри. Наприклад, шуба з рукавами, що відстібаються, із блискавками на рівні талії й на рівні коліна, яку за бажанням можна перетворити на зимове пальто або навіть хутряний жилет. До речі, такі жилети — один із хітів сезону.

Друге пришестя Уже не актуальна занижена талія. У моді одяг із природною посадкою. Те саме стосується підкреслено вузьких плечей. До жіночого гардероба повертаються підплічники. Цієї зими одразу кілька лідерів світового fashion-ринку запропонували своїм клієнткам плаття з роз-

Одрі Хепберн. Повертаються вже майже забуті штанибанани, широкі вгорі й завужені донизу. Будуть актуальними легкі летючі плаття, максі, можливо, із дрібним квітковим принтом, об'ємні спідниціштани й короткі шорти». Дизайнер марки Dynasty Лілія Дерман прогнозує повернення до модного гардероба нещодавно неактуальних штанів-кльош. За її словами, в моду також повернуться леопардові принти й східні візерунки. Уже зараз повертаються скандинавські орнаменти. Цей ще недавно немодний принт тепер можна побачити всюди — на пальтах, светрах і навіть на платтях. Кольорами наступного сезону пані Дерман вважає бежевий, золотий і коричневий. Те, що деякі предмети гардероба цього сезону виявилися неактуальними, зовсім не означає, що їх варто позбутися. На думку модельєра Лілії Литовської, людина, у якої є почуття

Економічна криза зробила неактуальними кітч та явну демонстрацію багатства ментом. У моді інтелектуальний мінімалізм — проста лаконічна форма, у яку вписана будь-яка складна деталь, що привертає увагу. Наприклад, плаття з мудрованими складками. На думку модельєра Вікторії Стельмашової, криза зробила неактуальними кітч та явну демонстрацію багатства. Довгі шиншилові й соболині шуби тепер не носять навіть ті, хто

ширеним плечовим поясом у стилі 1980-их років. «Хоч як парадоксально це звучить, зараз у моді минуле, — зазначає дизайнер Марина Муляр. — В останній зимовій колекції Louise Vuitton чітко простежуються тенденції 1950-их років. У багатьох дизайнерів зустрічаються плаття-футляри 1960-их і маленькі плаття зі спущеними плечима в стилі

стилю, цілком може «реанімувати» будь-яку річ, що вийшла з моди, і зробити її родзинкою власного образу. Дизайнер Лілія Пустовіт уважає, що коли стильна людина надягає будь-який одяг, що, здавалося б, вийшов із моди, це цілком може стати зародженням нового тренду. При цьому важливо, щоб річ не була прохідною, щоб у неї була своя історія й зміст. 

Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195. Для регіональних РА: (322) 702262, 762905. Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195. Для регіональних РА: (322) 702262, 762905. Розміщення реклами: (44) 3915193

контракти | № 51–52 | 20.12.2010

47


реклама

48

контракти | № 51–52 | 20.12.2010


Turn static files into dynamic content formats.

Create a flipbook
Issuu converts static files into: digital portfolios, online yearbooks, online catalogs, digital photo albums and more. Sign up and create your flipbook.