Kontrakty42ukr

Page 1


||||||||||||||||||||||||||| Спочатку гарні новини ||||||||||||||||||||||||| КОНТРАКТИ Реєстраційний № КВ 16640–5112ПР від 20.05.2010 р. Засновник ТзОВ «Газета «Галицькi контракти» Президент Віктор ОДИНЕЦЬ Генеральний директор, шефредактор Сергій ІВАНОВМАЛЯВІН Заступник генерального директора Свiтлана БАНАС Виконавчий директор Володимир КРИВОЛАП Директор з реклами Оксана БОБРОВСЬКА

Держрегулювання

Вантажоперевезення

Ринок цукру

Кабінет міністрів пропонує парламенту обнулити мито на імпорт згущеного молока, вершкового масла, картоплі, жита та гречки на строк до 01.06.2011 р., законопроект.

На 12,4% рік до року, до 317,34 млн т зріс у січні–вересні 2010-го обсяг залізнич­ них вантажоперевезень, дані Укрзаліз­ ниці. Перевезення експортних вантажів за згаданий період зросло на 11,2% — до 87,26 млн т.

З 1,84 млн т до 1,7 млн т понизила прог­ ноз виробництва цукру врожаю 2010 року Асоціація «Укрцукор». Прог­ ноз перевищує торішній показник у 1,267 млн т.

Директор зі збуту Оксана ХОДОРОГ Директор з маркетингу Андрій САВЧЕНКО Редакція Головний редактор Яна МОЙСЕЄНКОВА Заст. головного редактора Дмитро ФІОНІК

Епіцентр Міжнародне рейтингове агентство Moody's покращило прогноз рейтингу України з «негативного» на «стабільний».

Чому нас знову люблять рейтингові агентства на стор. 2

Артдиректор Сергій ГЕТУН Ма­рія Бон­дар На­дія Гон­Ча­рук Кос­тян­тин Дру­же­ру­Чен­ко Кос­тян­тин Крав­Чук Вік­то­рія Ру­ден­ко Ган­на Сай­Чен­ко Оле­на Струк Во­ло­ди­мир Хо­мЯ­ков Адреса редакцiї: 03680, м. Київ, вул. Боженка, 84 (44) 3915175 79035, м. Львів, вул. Зелена, 109 (32) 2702713 факс: (32) 2760787 Email: gazeta@gc.kiev.ua www.kontrakty.ua www.kontrakty.com.ua Розміщення реклами: (44) 3915193 3915194 3915195 Для регіональних РА: (32) 2702262 2762905 Email: reklama@gc.kiev.ua

Передплатний індекс 21576. Підписано до друку 14.10.2010 р. Друк: ТОВ «Новий друк», 02094, м. Київ, вул. Магнiтогорська, 1. Зам. № 106200.

Загальний наклад 68 000 прим. Цiна договiрна Матеріал публікується на правах реклами

• Чому Криворіжсталлю

на стор. 4

зацікавилася Генпрокуратура

• Чому український

фондовий ринок незабаром почне зростати

на стор. 20

київський номер

ТЕМА

держрегу лювання

Міський романс Київ зі своєї столичністю не впорався. Столичність навалилася на нього, коли він був уже майже розчавлений напливом селян, і остаточно знищила те міське, що в ньому ще залишалося. Зараз ми бачимо, як на місці Києва з'являється щось цілком нове, що майже не має зв'язку з минулим. Досить пройтися оновленим Майданом Незалежності, щоб переконатися в цьому.

*Підприємці мають самі вирішувати, чи потрібні їм платіжні термінали.

Гроші За їжу

піДпРиЄ Мц тоРгівЛ ЯМ зі СФЕР и і та по СЛуг

Чому цієї осені харчі подорожчають ще більше на стор. 22 34

Чому лізинг поки що не замінить автокредиту на стор. 26

Кон’юнктура Символ віри «Несправедливо, але факт: пройдисвіти легко заручаються довірою аудиторії, а порядні люди для цього мають провести величезну роботу», — зауважив легендарний фінансист, автор книжки «За лаштунками Волл-стрит» Леон Ліві.

Якою має бути реклама, щоб їй повірили на стор. 32

гРоМа і заБуД ДЯнаМ овника

М автопЕ Факт. Пош РЕвізни тіжних кар ирюється застосув каМ ток. ання пла­ На обов’яз Факт. Про них карток кове прийняття вання громдовжено заборон Факт. До у 2011 року мають перейти електрон­ встановлен довниками. адянами договор на розір­ : до 1 лип — СГД (крі лиш ів ня тахограф ня підприємни ило із забу­ м суб’єкті ся неб Внесено ів за­ Затверджен агато. зміни до діяльність цтва (СМП), які в малого поб ст. у о Положе ігання 3 Закону чий час і ністю насе населених пунктахпровадять ння про за­ час кризи на впливу світової із чисель­ транспортн відпочинку воді про робо­ буд фін 31 грудня лення понад 100 їв ництва жит івництво. Підтри ансової тис. осіб 2011 року користовуюих засобів. Автобу колісних ; до мка будів­ ла тривати пунктах із — СМП у зокрема гулярних ться для нерегул си, що ви­ різниця між ме до 01.01.2013 100 тис. осібчисельністю насе населених ярних і ре­ р., вими кре спеціальни лення пон став , та кою пер СГД дитами на х пасажи селених пун евезень за пільго­ ад , зокр ринковою житло та рських ктах із чисе ема СМП, у на­ ських пер , для регулярних ставкою пото ня від 25 льністю евез ся з держбю тис. компенсува чною бусних мар ень на міжмісь пасажир­ Звільняю осіб до 100 тис. осібнаселен­ тиметь­ на 2% пер джету і не мож ких авто шрутах про . 500 км, е ­ харчуванняться від цієї вим тяжніст ван ставки НБУевищувати рівень більш ніж оги закл закритого масою пон тажні автомобілі ю понад площею типу, мага ади розривати . Заборона фіз­ та облікової до тахограф ад 3,5 т має бути з повною зин лених пун 20 кв. м, а також ами. обладнано передачу договори, які пер юрособам СГД у насеи ктах із насе Наказ чин забудовн едба осіб. ­ ленням до об’єкта жит иками заве чають 25 тис. моги щод ний з 04.10.2010 Постано ного на 100%лового будівництва ршеного яка набирао встановлення р, крім ви­ ночас втра ва чинна з 01.10.20 , оплаче­ (крім як тахо про є чин графів, за згодою довжуєть ності них типів від 29.03.20тила чинність пос 10 р., вод­ сторін), перевезень пізніше — для різ­ танова КМ Закон чин ся до 01.10. 2011 06 терміни. р. встанов ний з 01.1 У Документ. р. № 377. Зок Док уме нт. 0.2010 р. регулярних рема для нер лено різні Постанова 29.09.2010 Зак он егул 09.09.2010 р. № 878. КМУ від Укр аїни перевезень спеціальних паса ярних і р. № 2504 від ­VІ. Документ. — з 01.06.2012 р. жирських 07.06.2010 Наказ Мінтран сзв’ контракти р. № 340. язку від |



Виробники молочної продукції лякають цінами на сир по 100–120 грн/кг. Населення реагує відповідно: пам’ятаючи про літнє подорожчання гречки більш ніж удвічі та яйця по 12–15 грн/десяток, зметає з магазинних полиць продукти тривалого зберігання, закуповує взапас овочі та фрукти.

Криза боляче вдарила по ринку автолізингу: торік обсяг нових договорів знизився на 75%. У 2010-му ситуація покращується: у ІІ кварталі кількість клієнтів зросла удвічі порівняно з IV кварталом 2009 року.

Грошовий Масштаб и картковиз ють усі, ком обіг у нас регу лю­ них ації встано при кла д, у не ліньки. От, платіжних влено на­ пор засобів. І ім. Франка сту ден ти такий ЛНУ вжеядок в Україні з’являється глянути питанн на пари голо віднедавна ход вдруге. я щодо мож ять вості вста дни ми: ректор Пер порядився, ли­ вую роз­ скас ший із них, яки комісійної новлення банкам ть й верситету щоб у їдальнях оце ован и жив певний контин саме винагор о, пер уні­ ніш приймали картки. им терм едбачав найпіз­ слуговування кар оди за об­ част ачів (зокрема у гент спо іном пер А картка виключно при військо ток не инах, більш ніж у еходу на справжня йняття (особливо 2% від сум розмірі на про навчальних закл вих карток ції. 2009 року. адах и опера­ мис това) — кредитна, а не дебе 1 січн Ним вста ствах). Не лових підприє , така річ, Нові вим новлювалия якою зруч ­ м­ мусять вста платити оги, ти ­ слід за холоди но новлюва­ беральніші. терм сказ пральку, льник чи Адже дуж ати, лі­ торгівл інали й підприє але зовс і е з бага ім — за студ торговельн мства то щею ентський не зручно ою пло­ до 20 кв. ледь повзе, обід. Чер м (крі м АЗС). Натомість віть довг і за час перерви, га щодо роз місійних ої між пер на­ міру ко­ нема яко гою парами шою та дру леної меж їсь встанов і. встигти дійт , можна просто ­ лише про АМКУ зобов’язани ­ не и до каси Та, мож . розмірів водити монітор й инг комісійних ректорові,ливо, НБУ поясни і міжбан винагород ть що нац ківс бан к нот іональні разі їх «не ьких комісій и й і в обов’язков мон ети обґрунто вищ ван ими є ення» ого під­ для прийня за всіма редбаченихвживати заходів, ття ся видами пе­ платежів критерії території законодавст як України Тож не вом. і що регу на пунктів, у яки для населених вання пит факти лібе все так погано, лю­ ні ань грош приймати х торгівці повин­ райцентрів, не — не в його є ралізації ового обіг кажучи конодав картки, — вимог за­ у бути селища місь це мал всі рай Натомість компетенції. кого тип вже про домо, ства. Щоправда, Кабінет у, не дотя чи такі реч ща міськогоонні центри й селии гують за кіль неві­ отримав Мін ­ і взаг істр кіст бую ­ пря Верховної ме доручення ів від кількості типу незалежно до 25 тис. Тепер ю населення ван ть законодавчо алі потре­ насе го регулю­ від для суб’єктів ня. Невже «Про плат Ради — у Зак самих торг лення, — так і подарювання в оні ми таких нас гос­ знає, чи потр торговець сам не іжні сист каз коштів товарів і івців — за вида­ них пунктах еми та пер еле­ ібни й йому терм нал звіл площею торгових обов’язку забезпеч ьнено від якщ, і сам його не ти порядо в Україні» розроб е­ залів (не мен і­ встановить, ш о це збіл ити мож говців на к переведення тори­ 40 місць у закл ніж 400 кв. м або вість прийняття карток. Под ли­ рентні пер ьшить його конку­ приймання адах гром ли й про ­ еваги і в адсько­ ба­ студентів: спеціаль­ го харчування). підсумку карток не Крім прийняття виручку? банку бул — є обов’яз о рекоме того, Нац­ клад ков ндовано  роз­ ня ах громадського им у за­ харчуван­ закритого типу, які заступник Андрій ПОРИТК обслуго­ О, голо тижневика вного редактора «Дебет­Кре дит»

Кабмін змуситьДбільшість окумент и торговців встановити термінали  для електронних карток 

cтор. 34

Без права власності

голодні к артки

Òîðãîâö³ âèð³øóâàò ìàþòü ñàì³ è, ÷è ïîòð ¿ì òåðì ³áí³ ³íà äëÿ åëåêòð ëè îííèõ êà ðòîê

Кілька статей про те, кому належить Київ, хто заплатить за його боргами і де в ньому можна жити на стор. 6–19

Збут, т./факс: Київ (44) 3915190 3915191 Усі права належать редакції Контрактів

Кут зору

Тримаємо рейтинг

Відповідальний секретар Анна АНДРЕЄВА

Ре­дак­цій­на гру­па

Ще кілька тенденцій на стор. 30

№ 42 | 18.10 .2010




сухий залишок

епіцентр

Рейтинги злетіли, а Україна залишилась на місці

Що за країна

Тримаємо рейтинг

контрактИ ТИЖНЯ

Чому нас знову люблять рейтингові агентства

2?

Міжнародне рейтингове агентство Moody's покращило прогноз рейтингу України з «негативного» на «стабільний». Сам рейтинг із травня 2009 року перебуває на рівні В2. Кредитний рейтинг будь-якого емітента (зокрема уряду) відображає його поточну платоспроможність. Прогноз «стабільний» означає, що наразі немає погіршення ситуації з погашенням

боргів, як, утім, і підстав для підвищення рейтингу. Moody's — поки що найбільш консервативне міжнародне рейтингове агентство щодо оцінки платоспроможності України. Минулого літа агентства Fitch та Standard & Poor's не лише змінили свої прогнози за рейтингами на позитивні, а й підвищили самі рейтинги. Тоді, у липні 2010 року, Україна під-

США

писала програму stand-by з МВФ на $15,1 млрд. А для іноземних аналітиків співпраця України з МВФ — це лакмусовий папірець: якщо МВФ видав кредит, наш уряд платоспроможний. Ось і тепер аналітики Moody's приймали рішення щодо рейтингу України на підставі двох висновків. Перший — Україна підписала програму з МВФ на суму $15,1 млрд плюс

вдало розмістила єврооблігації на $2 млрд. Отже, гроші в нас є. Другий — макроекономічні дисбаланси зменшилися: покращився стан платіжного балансу, поступово відновлюється зростання економіки. Заступник директора РА «Експерт-Рейтинг» Віталій Шапран вважає, що після отримання Україною фінансової підтримки МВФ у 2010 році її кредитні ризики значно знизилися. «У найближчій перспективі дефолт уряду

Франція

Без болю

На допомогу

Pfizer купує King Pharmaceuticals

Renault продав пакет акцій Volvo AB

Pfizer Inc., найбільша у світі фармацевтична корпорація, купує американську компанію King Pharmaceuticals Inc. Сума угоди, яку вже схвалили ради директорів обох компаній, — $3,6 млрд. Транзакцію планують закрити не пізніше I кварталу 2011-го. Ця угода найбільша для Pfizer після придбання торік фармацевтичної компанії Wyeth за $68 млрд. Купівля King Pharma допоможе Pfizer розширити асортимент лікарських препаратів, зокрема знеболювальних медикаментів. Торік виручка Pfizer від продажу болезаспокійливих ліків становила $5 млрд, основні — препарат для лікування артриту Celebrex і неврологічні ліки Lyrica. Після оголошення про угоду акції King Pharma подорожчали на 39,4% — до $14,15 за одиницю. Виручка компанії сягнула торік $1,78 млрд. У 2009-му виручка Pfizer — $50 млрд, чистий прибуток перевищив $8,6 млрд.

контракты || № контракти № 42 40 || 18.10.2010 05.10.2009

Французький автоконцерн Renault продав інвесторам понад 302,9 млн акцій класу В шведської автомобільної компанії Volvo AB. Сума угоди — близько EUR3 млрд. За підсумками приватного розміщення цінних паперів шведського автовиробника інвестори придбали пакет акцій Volvo в розмірі 14,9% капіталу і 3,8% голосів. При цьому Renault все ще залишається найбільшим акціонером шведської автокомпанії й має намір зберегти пакет цінних паперів Volvo класу А, представленого 6,8% капіталу і 17,5% голосів. Виручені від продажу акцій Volvo кошти підуть на зміцнення фінансового стану французького автоконцерна, а також на погашення боргових зобов'язань. За підсумками минулого року Renault став четвертим за обсягами продажу автоконцерном у Європі, виручка компанії становила EUR33,713 млрд, чистий борг — EUR5,921 млрд. За останні 12 місяців акції Volvo подорожчали більш ніж на 50%.


країни не загрожує через підписання угоди з МВФ», — зазначає він. Такої ж думки дотримуються в РА «Кредит-Рейтинг»: «Угода з МВФ сприяла поліпшенню інвестиційного клімату в країні, підвищила привабливість єврооблігацій українського уряду», — запевняє начальник відділу муніципальних рейтингів агентства Олена Самой­лова. Власне кажучи, перша програма співпраці з МВФ, підписана в 2008-му, теж підтримала наші кредитні рейтинги. Але чи довго агентства позитивно оцінюватимуть платоспроможність Україні? Нині держава стрімко нарощує обсяг держборгу, причому уряд розплачується за кредитами або за рахунок грошей МВФ, або за рахунок інших кредитів (єврооблігації, внутрішні позики, кредит ВТБ

Виплати України за кредитами з кожним роком зростають. У 2010-му маємо виплатити $4,6 млрд, у 2011-му — $5,5 млрд, у 2012-му — $5,2 млрд, у 2013-му — $6,3 млрд. Хоча ще кілька років тому Україна погашала щонайбільше $2 млрд на рік і при цьому не мала таких бюджетних проблем, як сьогодні. Україна потрапила в боргову пастку: щоб погасити поточні зобов'язання, вона залучає нові, але при цьому через кризу позичає з кожним разом дедалі більше, і гроші спрямовують на фінансування поточних витрат держбюджету та підтримку курсу гривні. Безумовно, МВФ Україну не кине й не допустить дефолту, інакше це загрожує кредитними та валютними проблемами для всієї Східної Європи. Саме

Рейтинги України підтримує співпраця з МВФ Банку). За словами віцепрем'єр-міністра Сергія Тігіпка, зовнішній борг України наприкінці поточного року перевищить 40% ВВП. «Ми за два роки зовнішній борг наростили з 12% ВВП до 36% ВВП, а наприкінці року матимемо 41–42%», — заявив можновладець. На Заході таке співвідношення вважається некритичним, але, за словами того ж Тігіпка, «не для такої країни, як Україна» (з ним погоджуються більшість українських економістів).

з огляду на таку логіку міжнародні кредитні агентства підвищують нам рейтинги та покращують прогнози щодо них, а інвестори купують наші євро­облігації. Ось тільки проблеми держ­б юджету, інфляційних шоків і вкрай повільного відновлення економіки допомога МВФ і поліпшення рейтингових оцінок ніяк не вирішують.  Олена ШКАРПОВА

Китай — США

Відкрити Америку Китайці шукають енергоресурси у США Китайська корпорація CNOOC Limited купує частку в розмірі 33,3% у проекті з розробки родовища Eagle Ford (Техас) американської компанії Chesapeake Energy Corporation. Сума угоди, яку планують закрити в IV кварталі цього року після схвалення регулювальних органів, — $1,08 млрд. Наразі запаси чорного золота Eagle Ford оцінюють у 80 млрд барелів нафти. У Chesapeake планують збільшити кількість бурових установок на родовищі до кінця 2012 року до 40, а також довести обсяг видобутку нафти в найближче десятиліття до 400–500 тис. барелів на добу (зараз — 1,2 тис. барелів). Ця угода стане одним із найбільших придбань китайських компаній на американському нафтогазовому ринку й буде першою з моменту невдалої спроби китайців купити американський Unocal у 2005-му. У 2009 році CNOOC витратила близько $3,8 млрд на придбання активів за кордоном. У цілому держкомпанії з Піднебесної торік купили енергетичних і гірничодобувних активів по всьому світу на рекордні $32 млрд.

Місто тижня

Міська межа

«Не гадают цыганочки кралям, не играют в Купеческом скрипки, На Крещатике лошади пали, Пахнут смертью господские Липки. Уходили с последним трамваем Прямо за город красноармейцы, И шинель прокричала сырая: — Мы вернемся еще — разумейте…».

Законного мера Києва фактично відсторонили від влади. Його людей звільнили, когось навіть саджають. Містом керує Олександр Попов, екс-міністр ЖКГ і ставле• ник Партії регіонів, яка, ніде правОсип Мандельштам, ди діти, ніколи не користувалася «Как по улицам серед киян особливою популярністю. Більше того, з формальних Киева-Вия» причин киянам відмовлено у праві обрати нового градоначальника на найближчих виборах місцевої влади. Тож у певному сенсі нинішню систему управління містом можна порівняти з окупацією. Але, гадаю, такий стан справ влаштовує більшість киян, змучених дивацтвами законно обраного мера та блокадним станом міської інфраструктури. Столиця живе, і є надія, що за «окупантів» порядку буде більше: сніг взимку приберуть, зло­ дюгам дадуть по ру­ках, а двірникам вчас­но платитимуть зар­плату. Але сьогодні де-факто ясно, що місто не витримало іспит на право бути містом. І в нього це право відібрали. Причини цього соціального лиха глибокі і, я сказав би, фундаментальні. За великим рахунком, у цьому навіть і не винен ніхто. Як і більшість великих міст планети, за останні сто років Київ пережив величезне потрясіння, яке вчені називають демографічним вибухом. За 200 років населення Землі збільшилося на порядок і розселилося по містах. Демографічний вибух і промислова революція спровокували небачені за масштабами війни та соціальні експерименти. Трагедії XX століття призвели до того, що чисельність українців за сто років зросла незначно. Проте структура населення змінилася радикально — якщо раніше було 20% городян і 80% селян, то тепер пропорція зворотна. Переселяючись до міст, трудівники села наводили там свої порядки. Бо, залишивши колишній спосіб життя, вони перетворювалися на маргіналів. Ці люди потом і кров'ю збудували всю сучасну промисловість, але при цьому вони ж зламали парове опалення та спалили в буржуйках панський паркет. Тотальна маргіналізація людства — прокляття століття, яке іспанський філософ Ортега-і-Гассет назвав повстанням мас. Говорити про це боляче, оскільки всі ми в певному сенсі маргінали, але це правда... Тож немає нічого дивного в тому, що сучасний Київ — це багатомільйонний маргінальний гуртожиток, на жаль, кволий до самоорганізації. Але є й хороша новина: зростання чисельності городян (і жителів планети загалом) знижується, пік демографічного вибуху людство минуло, і ситуація, так би мовити, стабілізується. Сьогоднішні трудові мігранти та жлоби при владі — лише відлуння лих XX століття, їх остання хвиля. Зрештою, елітний будинок по вул. Грушевського, зведений на княжих кістках, — ніщо порівняно зі зруйнованими храмами в перші революційні роки. Київ переживе ці напасті та рано чи пізно відродиться. Станеться це, коли обличчя чиновників, діячів культури, а також жителів спальних районів набудуть міських рис. А поки що хтось має лагодити зламане ними Дмитро ФІОНІК «парове опалення». Продовження теми на стор. 6 контракти | № 40 42 | 05.10.2009 18.10.2010 контракты

3 ?


епіцентр

Г

кут зору

олова СБУ Валерій Хо­ рош­­ковський вважає, що колишній пре­м'єр Юлія Тимошенко пере­ буває у стані війни з теперішньою владою. Задля Чому Криворіжсталлю зацікавилася Генпрокуратура справедливості слід сказати, що не вона одна. У цьому самому стані пере­ буває й приїжджий олігарх Лакшмі Міттал, який виграв Лакшмі Міттал конкурс на володіння Криво­ усе ще не боїться ріжсталлю в перші місяці інвестувати прав­л іння «помаранчевої» в українську влади. Можна припустити, що економіку зараз просто зірки так нещас­ ливо вишикувалися в небі над нещасливим комбінатом — і саме тому до нього виявила такий інтерес Генпрокурату­ ра. Але те, що володінням ме­ талургійної імперії Арселора зацікавляться правоохоронні органи, можна було припусти­ ти в перші ж дні після перемо­ ги Віктора Януковича на пре­ зидентських виборах. Адже Лакшмі Міттал не просто ви­ грав конкурс із купівлі Криво­ ріжсталі, а фактично, з погля­ ду регіоналів, був учасником відбирання комбінату в його законних власників — Рината Ахметова та Віктора Пінчука. Точніше — в Рината Ахметова. Бо присутність Віктора Пінчу­ ка у списку переможців багато в чому була пов'язана з його безсумнівною близькістю до влади, яка продала комбінат Ахметову. І обіцянка продати комбінат ще раз — за «чесною ціною» — стала однією з голов­ них передвиборних обіцянок опозиційного кандидата у пре­ зиденти країни. Не секрет, що в колах регіо­ налів ця обіцянка сприймалася як справжнє відбирання влас­ ності — і там навіть не могли повірити, що нова влада на це зважиться. А коли зважилася — з'явилося інше почуття: праг­ там можливі швидкі надприбутки, можна діяти якщо не в тіні, то нення відновити знехтувану справедливість. І якщо не відібрати в сірій зоні, домовлятися з державними структурами про від­ комбінат у нового власника, то принаймні продемонструвати строчку інвестиційних зобов'язань тощо. Це приголомшливі йому, що він зробив неправильну ставку. Гадаю, тепер уже ніхто короткочасні можливості. Класичний західний капітал стра­ в Україні не вважає, що Віктор Янукович сприймає вибори шиться їх, гидує ними — а Лакшмі Міттал може діяти в запропо­ 2004 року як торжест­во демократії у країні. Ні, для нового пре­ нованих обставинах нарівні з Олексієм Мордашовим або Рина­ зидента це була вкрадена перемога. І все, що відбувалося потім, том Ахметовим! І ще на пострадянському просторі можна воювати! У таких — це була низка вкрадених перемог, правління пройдисвітів, результати діяльності яких слід негайно виправити. І ось успіх країнах, як Україна й Казахстан, важко зрозуміти, де скінчу­ ються справжні порушення закону й починаються політичні Арселора — це один із таких результатів. Чи розумів Лакшмі Міттал, коли купував Криворіжсталь, що репресії та причіпки. Там можна купувати цілі клани всередині може опинитися в центрі чужих політичних баталій? Гадаю, влади та впливати на перших осіб, відстоюючи своє право на його це не надто цікавило. Міттал — один із небагатьох бізнес­ придбану власність. Можна звертатися до міжнародної спіль­ менів, хто не боїться інвестувати у країни третього світу й по­ ноти — і вона майже завжди буде на твоєму боці, бо ти — хоч страдянського простору. Можливо, причиною тут саме індій­ як крути — респектабельний західний бізнесмен, а вони — ско­ ське коріння — Міттал сформувався як бізнесмен у специфіч­ робагатьки, які не вміють говорити англійською та вражають них умовах роботи у країні, де, з одного боку, діють класичні світ чудернацьким несмаком своїх яхт і незграбним макіяжем демократичні інституції, а з іншого — корупція серед чиновни­ своїх супутниць. Але можна, звісно, і «влетіти» при зміні влади. цтва сягає небачених розмірів. І в роки молодості Міттала цієї Наразі Лакшмі Міттал має шанси на практиці вивчити особли­ вості великого українського бізнесу, щільно пов'язаного з по­ корупції було набагато більше, ніж демократії. Саме тому Лакшмі Міттал упевнено почувається в умовах Ка­ літичною кон'юнктурою.  захстану й України. Так, у колишніх союзних республіках мо­ жуть мінятися клани, там можуть відібрати власність, натомість Віталій ПОРТНИКОВ

Укрінформ

Відібрати відібране

З погляду не просто учасником в Рината

4

контракти | № 42 | 18.10.2010

регіоналів, Лакшмі Міттал купив Криворіжсталь, а й був відбирання комбінату Ахметова та Віктора Пінчука



тема

київський номер Володимир ЗОЛОТОРЬОВ

Як городяни стають громадянами. Зокрема в Києві *бессмертных

Міський романс

«Місто — це єдність несхожих». • Аристотель

Завжди було цікаво подиви­ тися, як якісь персонажі «зас­ новують» міста. Ну прийшов ось такий ось туди, виголосив (історичні персонажі не гово­ рять, а виголошують) щось на кшталт «Бути тут граду тако­ му». І що далі? У мене є підо­ зри, що в більшості випадків ми просто маємо справу з ви­ правданням давно сформова­ ної ситуації. Тобто щось існу­ вало, розвивалося, а потім, для підвищення власної значимос­ ті, винаходило легенди про зас­ нування себе якимись персо­ нажами. Хто заснував Київ? Люди з незвичними іменами та сестра їх Либідь. А навіщо? Немає відповіді...

Суть міста Міста з'являлиися на торго­ вельних шляхах, вчить нас під­ ручник історії. Так само вони могли виникати, як військові укріплення-фортеці, релігійні центри і як функціональні при­ датки до метрополій, на кшталт грецьких і генуезьких містколоній. З часом, незалежно від походження, поселення могло перетворитися на місто. При­ чина, з якої міста зростали, по­ лягала в тому, що місто дозволя­ ло організувати на невеликій території багато послуг (насам­ перед виробництва, торгівлі, права й культури). Суть міста полягає в гаслі «Все одразу й в одному місці!». Крім того, саме в місті виникла реальна комплі­ ментарність. Послуги доповню­ ють одна одну, і що вища ця компліментарність, то більш хит­ромудрі явища можуть зна­ йти собі місце за міськими сті­ нами. Це й створює нову якість, особ­ливий дух міста. Можна сказати, що якщо цей ефект існує, місто як ціле виробляє якийсь особливий безплатний специфічно міський ресурс. Можна звести будинки, ство­ рити комунікації, інфраструк­ туру, наставити скрізь дитячих садків, магазинів, шкіл і поліклі­ нік, але результат не буде міс­ том. Це буде просто набір бу­ динків, заселених людьми. Місто — це природний процес

6

контракти | № 42 | 18.10.2010

зростання та змін. Місто не можна побудувати. Його можна посадити, як дерево, і, можливо, воно виросте.

Цивілізація Цивілізація — це міське задо­ волення. Хоч би якою селян­ ською та сільськогосподар­ ською була цивілізація, вона немислима без міста. Зазвичай — великого міста-столиці й кількох поменше. Саме місто з його специфікою дає змогу ви­ никнути тій новій якості, що перетворює набір поселень на цивілізацію.

Урбанізація Коли з'явився інтернет, його апологети пророкували появу «світового села». Інтернет дає змогу працювати, виробляти та продавати послуги віддалено. Територіальна близькість пере­ стає мати значення. Апологети вважали, що тепер міста зане­ падуть. Однак цього не сталося. Людство продовжує переселя­ тися у великі міста.

Часто, особливо у країнах певного устрою, переселення організовували спеціально. На початку 1970-х природні кордо­ ни Києва (з погляду людей, що в ньому мешкали) обмежувалися Євбазом (площею Перемоги), річкою Дніпро (вважалося, що на Лівому березі люди не жи­ вуть) і бульваром Дружби На­ родів (так звана Сталінка — це вже ніби й не Київ, не кажучи вже про ВДНГ). Борщагівка, Оболонь, Дарниця, Теремки, ну й, звісно ж, Троєщина були по­ будовані не так для того, щоб розселити людей з комуналок, як для того, щоб улаштувати в місті жителів з нав­колишніх сіл, які прибули працювати на но­ вовідкритих підприємствах. За­ везення селян вирішувало за­ вдання розведення «гнилої інте­ лігенції», а також перетворюва­ ло класово несвідомих селян на свідомий пролетаріат.

Самоврядування Англійські королі жили в Лон­ доні, але вони не правили Лон­ доном. Тобто вони, звісно, могли

видавати укази, що стосувалися міста та його життя, але не за­ ймалися повсякденними справа­ ми. Це робило самоврядування. Загалом, слово «самоврядуван­ ня» має якийсь нехороший від­ тінок. Воно має підтекст, при­ близно як слово «автопілот». Тобто поки все гаразд, можна летіти на автопілоті, але відпові­ дальні справи йому не доруча­ ють. Так і самоврядування — воно виглядає як якесь управлін­ ня, на кшталт, як то кажуть, «зроби сам», тобто щось незнач­ не та зазвичай милостиво пода­ роване вищими інстанціями. Насправді, самоврядування — це нормальний стан управління містом. Ті міста, які, як ми гово­ рили, виросли самі й виробляли «міський ресурс», як правило, були самоврядними. Відмінність справжнього са­ моврядування від звичного нам розподілу на однаково керовані міські райони, які зникають і з'являються за бюрократичним велінням, полягає в тому, за умов першого співіснують без­ ліч форм і «центрів влади». Три­ валий час своєрідною одиницею


самоврядування в тому ж Лон­ доні була церковна парафія. Зрозуміло, що це одиниця не так територіальна, як «людська». Міста створювали свої статути та закони. Нам найкраще відомо так зване Магдебурзьке право. У Києві воно існувало з 1494 по 1835 рік. До речі, не слід пере­ більшувати міські вольності. На­ справді мала місце досить жорст­ ка система керування, навіть не враховуючи регуляції системи гільдій і цехів. Міста з Магде­ бурзьким правом легко упізнати за тривіконними фасадами бу­ динків у їхній історичній части­ ні. Три вікна на фасаді регламен­ тували дозволені рекламні площі, бо вікна використовували для того, щоб розповісти пере­ хожим, чим тут займаються. У зв'язку з цією регламентацією стародавні будинки часто бува­ ють дуже видовжені, але вузькі у фасадній частині. Однак усе

був страшенно провінційним. Проблеми із громадським транспортом і затори — це така собі плата за життя в місті. Ця проблема може вирішуватися краще або гірше, але, очевидно, неминуча, поки ми не навчимо­ ся переміщатися за допомогою телепортації або ще чогось у цьому роді.

Столиця Столиця — це особливий вид міста, в якому розміщено адмі­ ністративні органи держави. Для самого міста й вироблюва­ ного ним ресурсу столичний статус радше шкідливий. Він означає, що до міста їдуть жити ті, хто не приносить йому жод­ ної користі. Іноді міста виявля­ ються сильнішими за свою сто­ личність — той самий Лондон, наприклад. Іноді столичність бере гору, як у Москві. У випад­

хоч би що вкладали в це роз­ пливчасте поняття. Городяни­ нові не спаде на думку викрути­ ти лампочку в під'їзді на тих підставах, що вона «нічия». Го­ родянин здатен сприймати пра­ вила як такі, оскільки їх пору­ шення в переповненому місті часто загрожує йому загибел­ лю. Тож городянин у змозі по­ дивитися на свою країну, як на таке собі велике місто, жителі якого іноді потребують правил співжиття. Це робить його гро­ мадянином. Городяни завжди перебували у специфічних стосунках із міс­ том. Вважалося саме собою зро­ зумілим, що місто як ціле існує на їхні кошти. Часто понад ви­ значені внески городяни жерт­ вували місту, будували для міста. У ганзейських містах ме­ рами зазвичай ставали найба­ гатші городяни. Причина прос­ та — мер часто власним коштом

Городянин здатен сприймати правила співжиття, оскільки їх порушення в переповненому місті часто загрожує загибеллю одно міське життя було сповне­ не конкуренції різних організа­ цій та юрисдикцій, на відміну від жорсткої ієрархії феодального оточення. Тому приказка «Повіт­ ря міста робить вільним» мала не лише буквальний (у деяких міс­ тах раби, які потрапили за міську межу, ставали вільними), а й на­ багато більший алегоричний зміст. До речі, цікаво, що цю саму формулу було використа­ но, коли в Англії в XIX столітті заборонили рабство (на той мо­ мент — у колоніях): «Повітря Англії настільки чисте, що його не може оскверняти подих рабів». Раб, який потрапив на територію Британії, автоматич­ но ставав вільним.

Транспорт Трафік — невід'ємна частина міста. Мабуть, не існує жодного великого міста, жителі якого були б задоволені трафіком. З іншого боку, наявність його по­ казує, що в місті щось відбува­ ється і що воно чогось варте. Якщо суть міста полягає в тому, що в ньому є все одразу й в од­ ному місці, то дорожній рух свідчить про те, наскільки ця суть використовується. Важко повірити, але ще зовсім нещо­ давно столичним Хрещатиком ходили тролейбуси. Тоді Київ

ку СРСР столичність означала норми розподілу, культурні та освітні можливості, які визна­ чалися за «табелю про ранги». Іноді влада розуміє особли­ вості столиці й переносить адмі­ ністрацію до спеціального міста. Деякий час столицею США був Нью-Йорк. Він і зараз залишається культурною та фі­ нансовою столицею. Однак для уряду було створено округ Ко­ лумбія з містом Вашингтон. Ав­ тори цієї ідеї хотіли не допусти­ ти, щоб бюрократи жили серед фінансових і торговельних маг­ натів і піддавалися корупції. Київ зі своєї столичністю не впорався. Столичність навали­ лася на нього, коли він був уже майже розчавлений напливом селян, і остаточно знищила те міське, що ще в ньому залишало­ ся. Зараз ми бачимо, як на місці Києва з'являється щось зовсім нове, що майже не має зв'язку з минулим. Досить пройти онов­ леним Майданом Незалежності, щоб пересвідчитися в цьому.

Городяни Городяни й громадяни — слова одного кореня, як city та citizen. Це не дивно. Городянин самим фактом проживання в місті привчається виробляти й споживати «суспільні блага»,

фінансував будівництво або оборону міста.

Сталість Місто дає не лише нові мож­ ливості. Воно цінне як набір певних констант, які пов'язані з життям багатьох городян. Ці константи підтверджують, що ти живий, у цій історії є й твоє місце, і воно пов'язане з кон­ кретними точками в місті. Воло­ димирська гірка, гастроном на Заньковецькій, кулінарія на Хрещатику, кафе «Зустріч» на Прорізній, «труба»*, ВЖ**, Пей­ зажна алея... У кожного поко­ ління свій набір таких «точок», але є й універсальні. Місто зав­ жди створює унікальні арте­ факти. Для Києва це були двори — кожен зі своєю атмосферою й зі своїм характером. Двір був у буквальному значенні «нажи­ тий» поколіннями його меш­ канців. У центрі Києва вже не залишилося дворів. Євроремон­ ти зробили двір місцем прожи­ вання, а не місцем життя. Міста також створюють свої ритуали. Для киян одним із таких ритуалів було «піти на каву». У гастрономах стояли ка­ воварки, тому я й згадав гастро­ ном на розі Заньковецької, це була більшою мірою кав'ярня. Ви брали «подвійну половинку»

та у теплу пору року виходили на вулицю. Столиків зазвичай не було, каву пили стоячи, веду­ чи вчену бесіду й покурюючи. Коли на початку 1990-х я вперше потрапив до Харкова, виявив, що кавова культура там геть від­ сутня. До речі, у справжніх містах зав­жди заводяться якісь універ­ сальні символи. Їх може бути кілька й вони можуть не збігати­ ся з офіційними. Для мене сим­ волом Києва є скульптурна група на Контрактовій, що зо­ бражує Самсона, який розриває пащу леву. Ті, хто бачив цей пам'ятник старовини, підтвер­ дять, що учасники дії не зовсім відповідають його задуму. Швидше це виглядає як великий кіт на прийомі у стоматолога. Складається враження, що пер­ сонажі просто позують. Зараз вони закінчать і підуть пити свою каву. Характерність поля­ гає в цій неприкритій профана­ ції пафосної легенди, Самсон і його кіт працюють для зовніш­ нього споживача, з великою зневагою ставлячись як до нього, так і до його задумів. Київ багато століть був містомімітатором, він жив за будь-якої влади, намагаючись пристосува­ тися до неї й залишитися самим собою.

Мінливість Міста постійно змінюються, чим вкрай дратують своїх меш­ канців. Колись натрапив на товс­ту книжку про Лондон, автор якої виявив, що лише три чи чотири вулиці проходять на місці давніх римських доріг. Іноді ці зміни мають агресив­ ний характер, як, наприклад, нова забудова центру Києва. Класичним прикладом ставлен­ ня городян є Ейфелева вежа, яку парижани абсолютно не сприймали та яка згодом стала символом міста. Мінливість міст дає точки відліку для горо­ дян і є, знову ж таки, свідчен­ ням їхнього життя. Спогади на тему «А пам'ятаєш, раніше на ВЖ був такий гастрономчик...» складають важливу частину життя городянина. Речі зміню­ ються і це привід поговорити про них. «Труба» тепер просто смердючий підземний перехід, утиканий пластмасовими кіос­ ками, а Андріївський узвіз — попсове місце для туристів.  * « Труба» — так раніше називали дов­гий підземний перехід під Майданом Незалежності. ** ВЖ — Велика Житомирська, одна з центральних вулиць. контракти | № 42 | 18.10.2010

7


тема

Ганна САЙЧЕНКО, Володимир ХОМЯКОВ

*Запровадження податку на нерухомість,

Головним підсумком осені для вторинного ринку житла столиці стало продовження стагнації. Ще в липні–серпні більшість ріелторів очікували традиційних — для докризових часів — пожвавлення попиту й зростання цін. Жодна з цих надій не справдилася: сплеск інтересу з боку потенційних покупців жодним чином не вплинув на кількість реальних угод; середня ціна квадратного метра, підвищившись до кінця вересня на $4–5 — до $1578, у жовтні, за даними порталу нерухомості domik.net, впала нижче позначки $1570. «ІІІ квартал 2010 року увійде в історію київського ринку нерухомості як період різкого зниження кількості угод на вторинному ринку. Такого провального за цим показником періоду на нашій пам'яті ще не було», — йдеться у звіті АН «Планета Оболонь». У невтішній оцінці підсумків вересня й так само песимістичному прогнозі для IV кварталу сходяться всі без винятку експерти. «У серпні–вересні в середньому по місту укладали 600– 800 угод на місяць. До кінця року їхня кількість коливатиметься в діапазоні 400–800 на місяць. Немає жодних передумов і чинників, які могли б по-

Знову вниз

8

контракти | № 42 | 18.10.2010

• Роберт Кійосакі

З початку кризи квартири подешевшали на 46% жвавити попит», — пояснює Всеволод Жоголєв, директор департаменту оцінки консалтингової компанії «Самсон», за сумісництвом — голова комітету аналітики й статистики Спілки фахівців з нерухомості Києва. «Якщо у травні й червні (найрезультативніших місяцях

ЗДАТИ КЛІЄНТА Із серпня нинішнього року ріелтори, які здійснюють або планують здійснити угоди купівлі-продажу нерухомості на суму понад 400 тис. грн, повинні зареєструватися в Держкомфінмоніторингу, пройти навчання та інформувати відповідні служби про підозрілі угоди та клієнтів. Зробити це їх зобов'язує Постанова КМУ № 747 від 25.08.2010 р., прийнята на виконання Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, і фінансуванню тероризму». Будь-який потенційний покупець квартири, згідно з цими двома документами, автоматично отримує статус підозрюваного у відмиванні доходів

«У нинішньому розумінні ризик — це в першу чергу бездіяльність».

Ціни на вторинне житло в Києві падатимуть принаймні до осені 2011 року

або фінансуванні тероризму — щоб потрапити до кола інтересів Держфінмоніторингу, досить лише зв'язатися з посередником. Більшість ріелторів, яким, за великим рахунком, немає діла до проблем своїх клієнтів, готові пройти реєстрацію й сумлінно здавати покупців владі — принаймні так було заявлено за підсумками спільної наради ріелторів і представників Держкомфінмоніторингу 30 вересня 2010 року. Іронія такого розвитку подій в тому, що поки що зацікавлені відомства так і не змогли узгодити форми обліку й надання документації. Таким чином, з 25 серпня всі ріелтори, які укладали договори задатку або супроводжували угоди, автоматично стали порушниками.

2010 року. — Прим. ред.) кількість угод на вторинному ринку житла столиці становила 960 і 935, то у вересні лише 773, — зазначає Сергій Костецький, провідний спеціаліст департаменту маркетингу консалтингової компанії SV Development. — До кінця року нічого істотно не зміниться: кількість договорів або залишиться на рівні вересня, або зростатиме на 10–20 на місяць порівняно з вереснем. Принаймні до кінця нинішнього року рекорди травня й червня перекриті не будуть. Таким чином, до кінця року загальна кількість договорів купівліпродажу сягне близько 9500 — удвічі менше, ніж 2008-го, коли було укладено 20 тис. угод». Рідкісна одностайність в оцінках перспектив — наслідок очевидного факту: повернення столичного ринку житла до докризового рівня угод і цінової динаміки 2004–2008 років неможливе без іпотеки. Якої сьогодні майже немає. Обсяг іпотечних кредитів, отриманих домашніми господарствами цього року, за даними НБУ, в середньому становить близько 200 млн грн на місяць —

за підсумками 2010-го таких кредитів буде видано близько 2,4 млрд грн. При цьому сумарна заборгованість за такими кредитами на початок нинішнього року становила майже 100 млрд грн. Якщо врахувати, що більшість цих кредитів було видано у 2005–2007 роках, виходить, що обсяг іпотечного кредитування впав у 5–10 разів порівняно з докризовими часами. Останнє не дивно. Попри зростання кількості банків, які пропонують житлові позики, ставки залишаються високими, а строки кредитування мінімальними. За даними компанії «Простобанк Консалтинг», у жовтні середня ставка за гривневими кредитами на купівлю вторинного житла становила 21,83– 21,86% річних за кредитування на 10–15 років. Позики, що видавали на строк від року до п'яти, коштували 22,31–24,23% річних. Для порівняння, 2007-го аналогічний кредит можна було отримати за ефективною ставкою 15–17%. «Великі українські банки зараз надліквідні, але ризикувати, знижуючи ставки за іпотекою, ніхто з них не хоче, — пояснює Сергій Костецький. — Крім того, вони скрупульозно ставляться до пе-

Фото Світлани СКРЯБІНОЇ

передбачене проектом Податкового кодексу, не забезпечить значних надходжень для держави й негативно позначиться на ринку житлового будівництва, вважає заступник міністра регіонального розвитку та будівництва Дмитро Ісаєнко. «Якщо сьогодні ми запровадимо податок на нерухомість, це точно не стимулюватиме людей, у яких є гроші, будувати житло понад 500 кв. м або 300 кв. м, і це недобре», — заявив міністр.

київський номер


Динаміка середньої вартості квадратного метра на вторинному ринку житла Києва у 2009–2010 рр., $/кв. м 1752

За збереження нинішнього темпу падіння цін взимку 2010–2011 років столичні квартири подешевшають рівно вдвічі порівняно з докризовими часами, коли середня ціна квадратного метра становила $2886 (серпень 2008 го).

1724 1695 1667 1638 1610

9

200

10.

19.

9

200

12.

29.

0

201

03.

10.

03.09.2010

1553 0 201

05.

21.

ревірки платоспроможності позичальників». За його словами, середній строк кредитування зараз не перевищує 10 років: «Щоб вибити в банку кредит на 15 років, слід відповідати жорстким критеріям». Утім, охочих отримати кредит на такий строк небагато навіть серед потенційних позичальників з високим доходом та ідеальною кредитною історією. Оскільки за нинішніх ставок виплати банку подвоюють вартість житла лише за чотири-п'ять років. У підсумку, за даними SV Development, переважна кількість позичальників бере кредит лише на 10–20%

22.09.2010

1581

1579 1577 1576 1574 1573 1572 1570 1569

насправді припадає на угоди обміну з доплатою: «Мало хто з продавців-обмінників готовий ризикувати й першим почати різко знижувати ціни. Тому загальний рівень цін, як і раніше, залишається високим, а кількість угод невелика», — йдеться у вересневому звіті агентства. Зміни сформованої ситуації експерти не очікують. «До кінця року ціни на вторинне житло у столиці знижуватимуться в середньому на 0,5–1,5% на місяць», — прогнозує Всеволод Жоголєв. За його словами, не варто очікувати істотного пожвавлення ринку й у 2011-му: «Галопуюче

Нерухомість дешевшатиме доти, доки не впадуть ставки з іпотеки вартості. Що, у свою чергу, істотно звужує коло потенційних покупців. Попри відсутність попиту, нерухомість 2010-го дешевшала значно повільніше, ніж цього можна було очікувати: лише на 0,2–3% на місяць. За дев'ять місяців цього року середня вартість квадратного метра на вторинному ринку знизилася лише на 6,5–7%, при тому, що 2009-го ціни впали майже на 45%. Пояснюється це аж ніяк не «досягненням дна» — ціни хоч і повільно, але все ж таки продов­жують повзти донизу. Справа радще в тому, що на ринку майже не залишилося продавців і покупців у чистому вигляді, — за оцінками АН «Планета Оболонь», близько 80% договорів купівлі продажу

зростання цін 2011 року можливе лише в разі сильної інфляції вільно конвертованих валют. Ще один чинник, здатний пожвавити ринок, — відновлення іпотечного кредитування за прийнятними ставками. Але на це можна розраховувати не раніше, ніж наприкінці 2011-го». Аналогічної думки дотримується й Сергій Костецький: «Ринок перебуває в безвихідному стані, його можуть відродити лише зменшення кредитних ставок і збільшення строків кредитування». За прогнозом SV Development, повернення до докризових ставок і строків кредитування різко збільшить обсяг вторинного ринку — до 20 тис. угод на рік. Але станеться це, на думку обох експертів, не раніше 2012-го. 

Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195. Для регіональних РА: (322) 702262, 762905. Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195. Для регіональних РА: (322) 702262, 762905. Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195 Для регіональних РА: (322) 702262, 762905

Траєкторія падіння


тема

київський номер

Використано дані порталу denua.com, globalpropertyguide.com, Київської держміськадміністрації, Головного управління статистики в м. Києві, компанії SV Development, ГУ МВС України в м. Києві

ГеографІя комфортУ

Вартість нерухомості

$1840

Оболонський район 3745 8 10 24580,7 121 0

Злочинність Екологія Школи & садки

0 10 2

Комфортність проживання (загальний бал)

9 2 4

30

Рейтинг комфортності життя у столиці сюрпризів не приніс: найкраще живеться в Києві мешканцям Печерських пагорбів, най­ гірше — жителям Троєщини, Солом’янки та Дарниці. Мешканці Деснянського, Солом’ян­ Вартість нерухомості $1657 ського та Дніпровського районів що­ денно стикаються із транспортними Подільський район Населення 189 198 проблемами та чергами в полікліні­ Злочинність 2241 Охорона здоров’я 12 9 6 ках, дихають найбруднішим у сто­ Екологія 5 5 20717,4 Затори 9 лиці повітрям, та й криміногенна об­ Школи & садки 91 Метро 3 6 1 становка в цих районах далека від благополуччя. Комфортність проживання (загальний бал) 36 Життя на Печерську помітно комфортніше: район не перена­ селений, промисловості в цент­ Вартість нерухомості $1503 рі майже немає, і навіть злочин­ Святошинський район Населення 332 687 ці поводяться тихіше, ніж на Вартість нерухомості $2337 Злочинність 13 10 3045 Охорона здоров’я 3 околицях. Щоправда, все це 4 10 28239,3 Затори 10 кош­тує недешево: квартири в Екологія Шевченківський район Населення 232 051 Школи & садки 125 Метро 4 0 2 новобудовах на околицях Пе­ Злочинність 4794 Охорона здоров’я 20 0 10 черська коштують не дешев­ Комфортність проживання (загальний бал) 35 Екологія 23 0 26542,7 Затори 0 ше за аналогічне житло в Школи & садки 10 128 Метро 13 10 Зальцбургу чи Лісабоні, а апартаменти на Грушев­ Комфортність проживання (загальний бал) 30 ського дорожчі за більшість пентхаусів Манхеттена. Попри високі ціни, що ся­ гають $20 тис. за квадрат, якість життя в центрі Вартість нерухомості $1616 Києва залишає бажати кращого: за максимально Солом’янський район Населення 338 834 можливого показника ком­ Злочинність 10 10 3848 Охорона здоров’я 1 фортності в 60 балів Печерськ отримав лише Екологія 9 4 28697,6 Затори 8 38. Здебільшого — через відсутність магази­ Школи & садки 145 Метро 4 3 2 нів (дорогі бутики не рахуються) і постійні Комфортність проживання (загальний бал) 28 *Скандальна новобудова в Маріїнському парку автомобільні затори, що отруюють життя не на Печерську, квартири в якій коштують лише водіям, а й пішоходам. дорожче за більшість пентхаусів Нью-Йорку, Лондона й Парижу.

Злочинність

Екологія

Школи й садки

Охорона здоров’я

Чемпіон зі злочинності — Шевченківський район столиці: за даними МВС, 2009 року тут було зареєстровано майже 4,8 тис. злочинів загального характеру, або майже 21 злочин на тисячу жителів. Хоч як дивно, другим за кількістю правопорушень виявився Печерськ, щоправда, майже із дворазовим відривом від «лідера». Найбезпечніший столичний район — Святошинський, лише з дев’ятьма злочинами на тисячу жителів.

Численні промзони й напружений автомобільний трафік роблять Дніп­ровський район чемпіоном із викидів шкідливих речовин: понад 41 тис. т на рік. Але в перерахуванні на одиницю площі найбруднішим виявився Шевченківський район. Повітря тут учетверо гірше, ніж на Троєщині, і вп’ятеро — порівняно з екологічно найблагополучнішим Дарницьким районом.

Найменше шкіл і садків на душу населення у Святошинському районі: лише 125 дошкільних і шкільних установ майже на 333 тис. жителів. За цим показником Святошинський район відстає навіть від перенаселених Троєщини, Оболоні й Харківського масиву.

Найгірше забезпечені послугами охорони здоров’я жителі Троєщини, Воскресенки, Русанівки, Райдужного й Харківського масивів. Лікарень у Дарницькому й Деснянському районах не набагато більше, ніж на Печерську, а населення кожного з районів удвічі перевищує кількість мешканців Печерських пагорбів.

Район Район Святошинський

Злочини 2009 року 3045

На тисячу жителів 9,2

Солом’янський

3484

10,3

Дарницький

3285

10,6

Подільський

2241

11,4

Дніпровський

4016

11,6

Оболонський

3745

11,9

Деснянський

4348

12,3

Голосіївський

3154

13,7

Печерський

2176

15,7

Шевченківський

4794

20,7

10?

Населення 314 211

Охорона здоров’я Затори Метро

Дарницький

Шкідливі викиди, т 24385,8

Тонн на кв. км 182,0

Голосіївський

32311,2

207,1

Оболонський

24580,7

223,5

Деснянський

35547,2

240,2

Святошинський

28239,3

256,7

15719

582,2

Печерський Подільський

20717,4

609,3

Дніпровський

41154,3

623,6

Солом’янський

28697,6

717,4

Шевченківський

26542,7

983,1

контракты || № контракти № 42 8 | |22.02.2010 18.10.2010

Район Шевченківський Печерський

На тисячу жителів

Школи і садки 128

0,55

72

0,52

Подільський

91

0,48

Дніпровський

160

0,46

Голосіївський

105

0,45

Солом’янський

145

Деснянський

144

0,41

Оболонський

121

0,39

Дарницький

118

0,38

Святошинський

125

0,38

0,43

Район

На тисячу жителів

Лікарні й поліклініки

Шевченківський

20

0,086

Подільський

12

0,063

Печерський

6

0,043

13

0,039

Голосіївський

8

0,035

Дніпровський

11

0,032

Солом’янський

10

0,030

Оболонський

9

0,029

Дарницький

8

0,026

Деснянський

9

0,025

Святошинський

Вартість нерухомості

$1790

Голосіївський район Злочинність Екологія Школи & садки

3154 7 10 32311,2 105 4

Населення 230 932

Охорона здоров’я Затори Метро

2 8 3

Комфортність проживання (загальний бал)

8 9 5

34


КИЇВ

Координати 50°27'00" півн. ш. 30°30'00" сх. д. Заснований у V столітті н. е.

ІДЕАЛЬНИЙ РАЙОН

«Хорошо вам, чертям! Живете в Киеве, там у вас древности всякие, святыни, монастыри, театры и кабаре...»

Перше згадування 882 р. Місто з IX століття Площа 839 кв. км Найвища точка 203 м

Злочинність: як у Святошинському Екологія: як у Дарницькому Школи й садки: як у Шевченківському Охорона здоров’я: як у Шевченківському Затори: як в Оболонському Метро: як у Шевченківському Вартість житла: як у Дарницькому

Населення 2 782 016 осіб (01.08.2010)

Михайло Булгаков, «Тайни мадридського двору»

Щільність 3325 осіб на кв. км українці — 82,2%, — 13,1%, Національний росіяни — 0,7%, склад євреї білоруси — 0,6%, поляки — 0,3%

Комфортність проживання

60

Пояс часу UTC+2, влітку UTC+3

Позначення

Святий заступник Архангел Михаїл

Вартість нерухомості

$1437

Лікарні, поліклініки

Деснянський район 4348 8 10 35547,2 144 2

Злочинність Екологія Школи & садки

Населення 354 585

Охорона здоров’я Затори Метро

0 8 0

Вартість кв.м нерухомості

9 8 2

Комфортність проживання (загальний бал)

28

Населення *****

* * *

Злочинність Екологія Школи & садки

Злочинність Екологія Школи & садки

$1513 4016 8 5 41154,3 160 5

2 7 2

11 11 4

Комфортність проживання (загальний бал) Вартість нерухомості

Злочинність Екологія Школи & садки

6 6 8

2176 15719 72

29

Населення 138 905

Охорона здоров’я Затори Метро

3 7 8

Комфортність проживання (загальний бал)

6 11 11

38 Вартість нерухомості

$1388

Дарницький район Злочинність Екологія Школи & садки

* * *

Кількість постійних заторів

***** ***** *****

** Кількість станцій метро

Щоб визначити оптимальне співвідношення вартості столичної нерухомості й комфортності проживання, ми використали статистичні дані 2009–2010 років. Рівень злочинності розраховувався як кількість злочинів проти життя, здоров'я, гідності або майна громадян на тисячу жителів, екологія — як сума викидів шкідливих речовин промисловості й транспорту на кв. км площі тощо. Районам Києва за кожним показником присвоювався бал від 0 до 10 (оцінка 10 відповідала максимальному рівню комфортності), потім для кожного району виводився інтегральний показник «комфортності проживання» (мінімальне значення 0, максимальне 60).

$2868

Печерський район

Охорона здоров’я Затори Метро

Як ми рахували

Населення 344 911

Охорона здоров’я Затори Метро

***** ***** *****

Комфортність проживання (загальний бал) Школи садки

Дніпровський район

Бали

Район Злочинів за рік

Викиди шкідливих речовин, т/рік

Вартість нерухомості

$

3285 9 10 24385,8 118 0

Населення 308 817

Охорона здоров’я Затори Метро

0 10 5

Комфортність проживання (загальний бал)

Район

Вартість нерухомості Найдоступніші квартири в Києві — у Дарницькому та Деснянському районах. Щоправда, як навантаження до дешевих метрів покупець тутешнього житла отримує транспортні проблеми, черги в поліклініках і не найблагополучнішу криміногенну обстановку.

8 3 7

34

Середня ціна кв. м, $

Затори

Метро

Вузькі вулички Лук’янівки, постійні затори на Артема, Трьохсвятительській, Михайлівській та Софійській роблять Шевченківський район найгіршим місцем для водіїв. На першому місці за зручністю водіння — Оболонь: лише дві постійно виникаючі автомобільні затори пробки порівняно з 23 в Шевченківському районі.

Чемпіон за доступністю метро — Шевченківський район столиці, через який проходять усі три лінії київської підземки. Найгірше — жителям Троєщини. Номінально в Деснянському районі знаходяться дві станції метрополітену: «Чернігівська» й «Лісова». Але щоб дістатися до них із Троєщини, у годину пік потрібно витратити не менш ніж годину.

Район

Район

Автомобільні затори

Станції метро

Дарницький

1388

Оболонський

2

Шевченківський

13

Деснянський

1437

Дарницький

3

Печерський

11

Святошинський

1503

Святошинський

4

Дарницький

7

Дніпровський

1513

Подільський

5

Голосіївський

5

Солом’янський

1616

Деснянський

8

Оболонський

4

Подільський

1657

Голосіївський

9

Святошинський

4

Голосіївський

1790

Солом’янський

9

Солом’янський

4

Оболонський

1840

Дніпровський

11

Дніпровський

4

Шевченківський

2337

Печерський

11

Подільський

3

Печерський

2868

Шевченківський

23

Деснянський

2

контракти | № 42 | 18.10.2010

11


тема

київський номер Надія ГОНЧАРУК

*Перші торгові центри з’явилися в ХІХ столітті:

Пасаж (1848) у Санкт-Петербурзі, ГУМ (1893), Петровський пасаж (1906) — у Москві.

Найбільш прибутковими й відвідуваними залишаються торгові та офісні комплекси в центрі Києва. Але є винятки

«Я б зводив нові будинки кожні чотирнадцять років». •

Операція «Центр» «Місце, місце та ще раз місце», — одна з головних заповідей девелоперів, що демонструє ступінь залежності торговельного або офісного центру від місця розташування. Принаймні ринок комерційної нерухомості Києва розвивався за таким сценарієм: спочатку об'єкти будувалися в центрі, потім, через брак ділянок, девелопери переключилися на периферійні райони. Сьогодні близько 70% сучасних торговельних і офісних об'єктів розташовано в центрі Києва.

Оболонський рай Найбільше торгових центрів у Шевченківському та Печерському районах столиці. Шістьсім років тому саме тут почався

земній London & Regio­nal Property за $200 млн — ця угода донині залишається найбільшою на ринку. Попри відсутність вільних ділянок під забудову в центрі Києва, девелопери все ж таки знаходять можливості для реалізації масштабних проектів. Біля станції метро «Палац спорту» ведеться будівництво багатоповерхового торго­вель­ноофісного центру «Еспланада» орендною площею 48 тис. кв. м. Восени стало відомо про придбання компанією «ЕСТА Холдинг» (структура Рината Ахметова) 23% ЦУМу, який, швидше за все, теж переформатують на сучасний ТЦ. Центральний гастроном до Євро-2012 невідомий девелопер перетворить на 9-поверховий торговельноофісний комплекс площею

Кількість стихійних офісів не поступається цивілізованому ринку і становить близько 1 млн кв. м бурхливий розвиток ринку комерційної нерухомості України. Зараз тут успішно працюють шість торгових центрів загальною орендною площею близько 50 тис. кв. м. Уздовж Хрещатика розташовано численні одноповерхові магазини відомих брендів — так званий streetretail. У найбільш успішному торговому центрі «Глобус» (перша лінія), розташованому під Майданом Незалежності, щомісячні ставки оренди в середині 2010 року становили 140– 180 $/кв. м, дані Colliers Interna­tio­nal. Для порівняння: середня вартість оренди по місту становила трохи більш ніж 80 $/кв. м/міс. Центральні об'єкти приваб­ люють не лише споживачів, а й інвесторів. У 2007 році місцевий девелопер продав Глобус іно-

12

контракти | № 42 | 18.10.2010

7,8 тис. кв. м. Не варто забувати про порожню ділянку біля Європейської площі поруч із готелем «Дніпро» — колишня міська влада знесла будівлю старого Поштамту через його «старість». Спочатку там передбачалося побудувати багатоповерховий комерційний об'єкт, однак це постійно відкладалося через обурення громадськості й надто велику капіталомісткість. Гідну конкуренцію центру за насиченістю торговельними об'єктами склала Оболонь. Зараз у цьому районі діє сім торгових центрів орендною площею близько 130 тис. кв. м. Загалом найбільш «торгові» місця у столиці — Московський проспект, метро «Пет­ рівка» та «Оболонь». Найус­ піш­нішим об'єктом варто назвати ТРЦ «Караван» на вул.

Енді Ворхол, «Філософія Енді Ворхола»

Введені до 2009 року Введені у 2009 році Заплановані у 2010–2011 роках GLA: 8–20 тис. кв. м GLA: понад 20 тис. кв. м Діловий центр

офІснІ центрИ КиЄва Основні існуючі та заплановані офісні центри Києва №

Бізнес-центр

Орендна площа, кв. м

До 2007 року

Бізнес-центр

Орендна площа, кв. м

2008 рік (разом до 2009 року — 985 тис. кв. м)*

1

Форум

23 000

26

БЦ на вул. Горького

16 000

2

Подол Плаза

23 000

27

Вектор

15 000

3

Horizon Park BC (1-ша черга)

16 000

28

Леонардо (2-га черга)

14 840

4

Ренессанс

15 000

29

Іллінський (3-тя черга)

14 400

5

Іллінський (1-ша черга)

14 430

30

БЦ на вул. Фізкультурній

11 000

6

Європа Плаза

14 000

31

БЦ на вул. Р. Окіпної

10 580

7

Cubic Center (1-ша, 2-га черга)

13 400

32

NTBC-2

9 460

8

Horizon Tower

13 000

33

Міком Палас

9 420

9

Інком

12 700

2009 рік (разом за рік — 110 тис. кв. м)

10

Леонардо (1-ша черга)

10 000

34

Протасів

20 300

11

IOHC (БЦ «Макулан»)

10 000

35

Horizon Park BC II (1-ша черга)

14 850

12

Стенд

10 000

36

БЦ на вул. Магнітогорська

8 660

13

Артем

9 870

37

Прага

8 500

Очікувані БЦ у 2010 – 2011 роках (разом за два роки — 200 тис. кв. м)

14

Олімпійський

9 275

15

БЦ на вул. Почайнинська

9 000

1

Еспланада

48 000

16

Контрактовий

8 000

2

Альянс Плаза

46 000

17

Каньйон

8 000

3

Топаз

20 000

18

FIM

8 000

4

Horizon Park BC II (2-га черга)**

18 250

5

Торонто Київ

18 000

2007 рік 19

Парус

54 000

6

River Plaza (2-га черга)

16 000

20

Євразія

25 000

7

БЦ на вул. Новокостянтинівська

12 000

21

БЦ на вул. Верхній Вал

13 800

8

Eleven

10 000

22

Фаренгейт

10 600

9

Форум Кінетика

9 900

23

KOMOD

10 000

24

Grand Step

9 500

25

Іллінський (2-га черга)

8 250

* Вказано площу всіх об'єктів Києва, однак невеликі офісні центри не було включено до таблиці. ** Відкритий (на карті також не позначено БЦ «Царський» площею 5,6 тис. кв. м по вул. Старонаводницька, 13, відкритий 2010 року). За даними Colliers International

Луговій. Що дивно, цей об'єкт розташовано досить далеко від метро, проте він дуже по-

пулярний через правильну концепцію, наявність сильних торгових брендів, розважаль-


торговІ центрИ КиЄва Основні існуючі та плановані до відкриття в 2009–2010 роках торгові центри Києва №

Торговий центр

Орендна площа, кв. м

Торговий центр

До 2006 року

Орендна площа, кв. м

2007 рік

1

Караван

38 000

24

Sky Mall («Дніпровська Пристань»)

18 000

2

Реконструйований універмаг «Україна»

24 000

25

Материк

15 800

3

Магеллан

22 400

26

KOMOD

4

Альта Центр

17 000

5

Метрополіс

15 000

27

Блокбастер

26 800

6

Променада Центр

15 000

28

Квадрат на Перова («Аврора»)

19 100 18 400

10 000 2008 рік

7

Піраміда

12 000

29

«Материк» на Дніпровській набережній

8

«Квадрат» на Борщагівці

11 800

30

Більшовик (фаза 3)

6 000

9

Аладдін

10 200

31

Дарниця

6 000

10

Городок

10 000

32

Караван (фаза 4)

2 000

11

Метроград

10 000

12

Глобус-2, 3

9 600

33

Dream Town (фаза 1)

45 000

13

Глобус-1

9 000

34

Аракс

27 000

14

Макрос

8 500

35

Домосфера (фаза 1)

22 300

15

Центральний універмаг (ЦУМ)

8 000

36

4 room

16

Дитячий світ

8 000

2009 рік

21 000

Разом на 1 січня 2010 року*

554 100

17

Арена Сіті

8 000

18

Мандарин Плаза

7 500

1

Sky Mall (фаза 2) **

45 500

19

«Квадрат» на Лук'янівці

6 200

2

Dream Town (фаза 2)

45 000

20

Європорт

6 000

3

Мармелад

33 500

21

Більшовик

21 200

5

Променада Парк

23 000

22

Плазма

8 800

6

Rainbow

19 000

23

Глобал UA

7 500

7

Мега Сіті

13 700

Разом у 2010–2011 роках*

179 700

* Не враховувалися ТЦ/ТРЦ площею менш ніж 6 тис. кв. м. ** Відкритий.

ну складову, наприклад ковзанки, і вдалий маркетинг девелопера. Щомісячні орендні ставки в цьому ТЦ в середині

Плановані до відкриття у 2010–2011 роках

За даними Colliers International

2010 року становили 110– 125 $/кв. м. Що стосується будівництва, то близько 38% нової пропозиції

ровського та Артема (шість об'єктів). Найдорожчими та найпрестижнішими об'єк­та­ми, як і раніше, залишаються офіси класу А в центрі міста, де в липні 2010 року щомісячна орендна ставка становила 30–38 $/кв. м. Ціни на офіси класу B — 15–26 $/кв. м, С — 8–15 $/кв. м. Попри кризу, 2009-го нова пропозиція офісних об'єктів усіх класів становила 110 тис. кв. м (почало працювати 12 бізнесцентрів), а загалом на 1 січня 2010 року у столиці функ­­ціонує 1,095 млн кв. м офісних площ, дані аналітиків компанії Colliers International. Тобто на тисячу жителів Києва припадає 390 кв. м, що незрівнянно менше Введені до 2009 року за показники столиць країн Східної Європи. Введені у 2009 році Основна частина Заплановані у 2010–2011 роках нових офісних приміGLA: 6–25 тис. кв. м щень — близько 60% — GLA: понад 25 тис. кв. м розташовані на цен2009 року — площі торгового тральних вулицях і у прилеглих центру Dream Town між станці- районах (у радіусі 2 км), решта ями метро «Оболонь» і «Мін- 40% припадає на віддалені від ська». Не всі черги об’єкта від- центру райони. У разі, якщо всі заявлені крито, проте він приваблює досить велику кількість відвідува- об'єкти здадуть в експлуатацію чів через вдалу концепцію. Мі- в 2010–2011 роках, співвідносячна оренда кв. м у Dream шення нової пропозиції між Town коштує компаніям $110– центральним і нецентральним 130, не поступаючись у цьому місцем розташування становитиме 70:30 або 75:25. Очевидно, Каравану. Явно бракує торговельних пишуть аналітики Colliers International у річплощ Лівому беному звіті з комеррегу та віддалеційної нерухомосним районам Пра­ ті, у середньострово­б ережжя — ковій перспективі Святошинському навряд чи в Києві й Соло­м'янсь­­ко­ з'яв­­ляться бізнесму. Розташування парки у віддалезапланованих до офісних них від центру раздачі об'єктів в 2010–2011 роках і торгових об'єктів йонах. Не варто забува— Лівий берег, Києва ти, що частина Кільцева дорога, розташовано ринку офісної невул. Індустріальрухомості припана, центр міста. в центрі міста дає на житловий фонд (квартири на Ділові перших поверхах житлових букомплекси динків), а також держустанови Офісні девелопери також й заводи, які переформатували вважають за краще розташову- свої площі під потреби орендавати об'єкти в серці Києва. На рів. Обсяг стихійних офісів не відміну від торгових примі- поступається цивілізованому щень, географія бізнес-центрів ринку та становить близько інша: найбільше об'єктів роз- 1 млн кв. м. У принципі, ці приташовано на бул. Л. Українки міщення стали особливо попута вул. Велика Васильківська лярними під час кризи, коли (загалом десять будівель), на багато компаній, не домовивПодолі (сім об'єктів), в районі шись з орендодавцями, були ст. м. «Лук'янівська», вул. Во- змушені туди переїхати. 

70%

контракти | № 42 | 18.10.2010

13


тема

київський номер Олена СТРУК

Із приходом до столиці нової влади в зоні ризику опинилися власники колись комунального майна

Відбирай і владарюй Таке враження, що перший заступник голови Київської міської адміністрації Олек­ сандр Попов взяв на себе шля­ хетну місію з повернення гро­ маді втрачених Києвом кому­ нальних підприємств. Саме в цьому сегменті спостерігаєть­ ся найгостріша боротьба за переділ столичної власності. Тим, що відбувається, приєм­ но здивована навіть опозиція. «Хоч як дивно це звучить, але поки що в мене складається враження, що нова команда заступників мера в майнових питаннях намагається обме­ жувати апетити сім’ї Леоніда Черновецького, і вже лише цим відстоює інтереси киян», — зазначає Денис Москаль, голова фракції БЮТ у Київра­ ді, заступник голови комісії з питань власності.

Усе найкраще — місту Активну діяльність нова ко­ манда розгорнула передусім навколо Київміськбуду та ство­ реного 2006 року Київенерго­ холдингу, який об’єднав такі підприємства комунальної сфери, як Київенерго, Київво­ доканал і Київгаз. За всіма по­ зовами, поданими Генераль­ ною прокуратурою та міською владою, суд першої інстанції прийняв рішення на користь Києва. Продані комунальні підприємства під прицілом Київської влади

14

контракти | № 42 | 18.10.2010

Прокуратурі було за що заче­ питися. Так, підставою для ска­ сування продажу 80% акцій Ки­ ївміськбуду стало порушення процедури укладання договору між Головним управлінням ко­ мунальної власності під керів­ ництвом Анатолія Чуба (депу­ тат Київради від блоку Черно­ вецького) і фінансовою компа­ нією «Новий регіон», яку по­в’я­ зують (хоча це поки що ніким не було доведено) із В'ячеславом Супруненком, зятем Леоніда Черновецького. Нагадаємо, ФК

Прим. ред.), продаж цінних па­ перів мав схвалити Антимоно­ польний комітет. Крім того, від­ повідно до законодавства про­ даж цінних паперів слід було проводити не на аукціоні, а на відкритих конкурсних торгах. До того ж київська влада не за­ вдала собі клопоту попередньо оцінити актив. У середині вересня суд на­ клав арешт на акції, придбані Новим регіоном, а на початку жовтня на зборах акціонерів, ініційованих місцевою владою,

Збитки бюджету Києва через відчуження комунальних підприємств оцінили в 16 млн грн «Новий регіон» купила папери будкомпанії за 114 млн грн на Українській універсальній то­ варній біржі, остаточно при­ дбання було оформлено 30 червня 2010 року. Як ствер­ джують у прокуратурі, оскільки Київміськбуд займає провідне становище на будівельному ринку й належить до об’єктів приватизації групи «Г» (підпри­ ємства, які мають стратегічне значення або займають моно­ польне становище на ринку. —

Попов змінив менеджмент компанії. Новим головою прав­ ління замість Василя Можара став Михайло Голиця. У цей самий час біля офісу компанії просто неба проходили збори за участю нових акціонерів і керівництва холдингу, які про­ вів віце-президент Київміськ­ буду В'ячеслав Топчій. Як з’я­ су­ва­лося, акції забудовника, куплені компанією «Новий ре­ гіон», було перепродано нібито іноземним фірмам. На альтер­

«Наша нерухомість рухома. Те, що ми вважали непорушним, хитке. Те, що ми уявляли твердим, текуче». • Фредерік Бегбедер, «Вікно у світ»

нативних зборах головою прав­ ління компанії переобрали Ва­ силя Можара. Міську владу підтримала Дер­ жавна комісія з цінних паперів і фондового ринку, яка підтвер­ дила, що збори, ініційовані міськрадою, відбулися без по­ рушень. Але що справді дивно, владу підтримав і сам Василь Можар. Як кажуть юристи, компаніям-нерезидентам, з огляду на владну вертикаль, що вибудовується в місті, буде складно довести своє право на акції. Втім, як зазначає гене­ ральний директор компанії «Градобуд», якоїсь напруги на ринку через перестановки в Київміськбуді немає, як і пере­ ділу власності. «Місто поверну­ ло собі стратегічний актив, що виконував замовлення столи­ ці», — пояснює експерт.

Бізнесмени-конкуренти Так само місто повернуло свою частку й у Київенерго­ холдингу. Компанію було ство­ рено 2006 року, її співзаснов­ никами стали Київська міська рада (61% акцій) і кіпрські ком­ панії Densec та Zarova, яких пов’язують із великими київ­ ськими бізнесменами Василем



тема Хмельницьким та Андрієм Іва­ новим. Частку міськради у ста­ тутному капіталі Київенерго­ холдингу було сформовано за рахунок пакетів 67% акцій Ки­ ївводоканалу, 60% + 1 акція Київгазу і 12,37% Київенерго. Бізнес-група Василя Хмель­ ницького й Андрія Іванова — одна із найвпливовіших у Києві. Підприємці зуміли отримати чималі дивіденди від союзу із владою. Василь Хмельницький — народний депутат від Партії регіонів (до цього Блоку Юлії Тимошенко), а Андрій Іванов — депутат Ки­ ївської міської ради. Депутати активно працювали з муніци­ палітетом, що допомагало в до­ ступі до комунальних активів. Так, наприклад, сталося 2003 року, коли було створено холдинг «Хліб Києва», до якого увійшли Київмлин і Київхліб. За словами самих бізнесменів, із цього бізнесу вони вийшли 2008 року. За схемою створен­ ня холдингу бізнесмени здо­ були доступ і до інших підпри­ ємств громади Києва. У березні 2010 року Управ­ ління комунальної власності Києва продало 25,5% акцій Ки­ ївводоканалу та 28,46% акцій Київгазу тій самій фінансової компанії «Новий регіон». Як і у випадку з Київміськбудом, про­ку­ратура в суді довела, що продаж здійснювався з пору­ шенням вимог законодавства. Так, на момент укладання уго­ ди обидві компанії перебували у списку підприємств, що не підлягають продажу. Опера­ тивне правління й контроль над Київенергохолдингом гро­ мада Києва отримала, обравши на позачергових зборах акціо­ нерів новий менеджмент,— ке­ рівником підприємства було призначено Євгена Фоменка — фігуру маловідому на ринку, на відміну від тепер уже голови правління Київміськбуду Ми­ хайла Голиці. Водночас на компанію «Київ­е нерго» міська влада, схоже, не претендує. За дани­ ми порталу smida.gov.ua, зі складу її акціонерів Київенер­ гохолдинг зник. Недарма в компанії почастішали кон­ флікти з рештою учасників Київенергохолдингу. Ще 2009 року депутат фракції «Блок Віталія Кличка» Іван Плачков стверджував, що 12,37% акцій Київенерго, вне­ сені міською владою до ста­ тутного капіталу холдингу, було продано офшорним ком­ паніям. Серед власників київ­ ського монополіста, схоже,

16

контракти | № 42 | 18.10.2010

київський номер

усе ще залишаються Василь Хмельницький та Андрій Іва­ нов, при цьому свій вплив у компанії посилює Ринат Ахме­ тов. ДIЕК збільшила свою частку в Київенерго до 24,9% акцій. Донецька компанія не приховує наміру взяти участь у приватизації підприємства, з усіма його фінансовими про­ блемами. За підсумками 2009 року Київенерго вдалося скоротити чистий збиток на 70%, до 129,86 млн грн. Під­ приємству з великими зусил­ лями вдається отримувати кошти з бюджету на покриття різниці між економічно об­ ґрунтованими та чинними та­ рифами на теплову енергію. Для погашення боргу перед

Поки що всі дії нової київської влади були спрямовані на те, щоб повернути в комунальну власність активи, продані у 2009–2010 роках Головним управлінням з комунальної власності фінансовій компанії «Новий регіон». До їх числа, крім Київміськбуду та Київ­ енергохолдингу, потрапило Ки­ ївхімволокно. У прес-службі КМДА повідомили, що інші ко­ мунальні підприємства, у яких частка територіальної громади Києва була розмита, у списку тих, що повертають, наразі від­ сутні. Чиновники не висували майнових претензій, наприклад, до власників холдингу «Хліб Києва», який об’єднує підпри­ ємства Київмлин і Київхліб.

Дії нової київської влади спрямовані на повернення активів, проданих у 2009–2010 роках Київенерго столиця отримала у вересні 2010 року 1,5 млрд грн кредиту. При цьому борг Київенерго перед компанією «Газ України» перевищив 1,93 млрд грн. Ринат Ахметов складає кон­ куренцію Василю Хмельниць­ кому не лише на київському енергоринку, а й у сфері неру­ хомості. Компанія «Еста Хол­ динг», яка управляє девелопер­ ським бізнесом СКМ (бізнесцентр «Леонардо», готелі «Опера», «Донбас Палас»), при­ дбала 23% Торгового дому «Ки­ ївський ЦУМ», що володіє бу­ дівлею універмагу. У свою чергу Василю Хмельницькому нале­ жить торговий центр «Городок» і споруджуваний ТРЦ «Либідь плаза».

«Зараз дуже складно розі­ братися, кому вони належать», — визнає президент холдингу «Хлібні інвестиції» Юрій Триндюк. Можливо, тому київ­ ська влада поки що не чіпає компанію. Після продажу своєї частки в бізнесі Василем Хмельницьким, за даними пор­ талу smida.gov.ua, номіналь­ ним власником майже 82% акцій Київхліба був Фондовий союз «Україна», нібито афілі­ йований із В'ячеславом Супру­ ненком.

Земельне питання Прокуратура міста та київ­ ська влада активно долучили­ ся й до процесу повернення землі у столичну власність.

Вічна історія У 2010 році між монополістами Київенерго та Київводоконалом сталося чергове осіннє загострення. Наприкінці вересня Київводоканал попередив, що не зможе забезпечувати повноцінного водопостачання міста. Рахунки компанії заблокувала виконавча служба Господарського суду через заборгованість перед Київенерго, яка на початок осені сягнула 600 млн грн. Водночас Київенерго припинила обслуговування підкачувальних насосів холодної води в багатоповерхових будинках Києва, оскільки Київводоканал відмовився укласти договір про їх експлуатацію. Фактично конфлікт між компаніями виник з вини Київської міської

держадміністрації, яка заборгувала Київводоканалу 300 млн грн як погашення тарифної різниці. Нагадаємо, на початку вересня столиці довелося взяти кредит на 1,5 млрд грн на погашення боргу за газ перед компанією «Київенерго». Така сама історія сталася й восени 2009 року. На вимогу Київенерго за борги було заарештовано рахунки Київводоканалу на 28,5 млн грн. Конфлікт розв’язався лише після втручання мерії. Тоді міськадміністрація провела переговори з Київенерго про оформлення взаємозаліку по виплаті мерією компанії різниці в тарифах на 188 млн грн.

Нещодавно Окружний адміні­ стративний суд Києва визнав недійсними 45 рішень Київра­ ди про землевідводи, прийняті на пленарному засіданні 8 липня 2010 року. Підставою для звернення до суду для КМДА стало порушення про­ цедури: перед винесенням на сесію депутати Київради не погодили питання із профіль­ ними заступниками голови міськадміністрації. Міська ад­ міністрація виявила вже 700 порушень у земельній сфері, щодо 400 із них інфор­ мацію передано до правоохо­ ронних органів. Прокурор Києва регулярно опротестовує значну частину рішень про виділення земель­ них ділянок. «Поки що ці до­ кументи розглядаються на за­ сіданнях комісій Київради. І наразі складно сказати, чи бу­ дуть ці протести задоволені. Слід дочекатися пленарних за­ сідань Київради, у порядку денному яких з’являться про­ тести прокурора. Тоді буде видно, які рішення ухвалить депутатський корпус», — за­ значає Денис Москаль. За його словами, всі незаконні й сум­ нівні землевідводи, здійснені протягом останніх чотирьох років командою Леоніда Чер­ новецького, можуть бути «легко» легалізовані в момент прийняття нового Генерально­ го плану розвитку Києва. А йдеться приблизно про 4,5 тис. га землі, які виділялися із вне­ сенням змін до чинного Генп­ лану. Представники влади й опо­ зиційних сил не поспішають бути відвертими на тему подій у столиці. Воно й зрозуміло — переділ власності лише почи­ нається. Тож точно спрогнозу­ вати, де опиняться активи, що повертаються в комунальну власність, неможливо. На думку екс-міністра палива й енергетики Івана Плачкова, комунальні підприємства за­ лишаться під контролем місь­ кої громади. Але гарантій, що їх не буде передано структу­ рам, які користуються при­ хильністю нинішньої влади, теж немає. «Хотілося б, щоб наступний етап теж був про­ зорим. Мало просто забрати компанії, слід знайти для них ефективних власників, а це можна зробити тільки на від­ критому конкурсі», — вважає Юрій Триндюк. Важливо також і те, щоб власники, які втратили свої активи, не втяг­ нули підприємства в нескін­ ченні судові позови. 



тема

київський номер Олена ШКАРПОВА

*Загальна сума боргу Києва перевищує $1 млрд.

Без допомоги уряду та реструктуризації банківських кредитів Києву наступного року не розплатитися за своїми боргами

Боргова столиця Рейтингова служба Standard & Poor's підтвердила довгостроковий кредитний рейтинг Києва на рівні ССС+. Рейтинг відображає високий рівень боргового навантаження, знач­ні валютні ризики та поки що відносно непрозорі плани погашення боргових зобов'я­зань», — пояснюють у своєму звіті аналітики S&P Карен Вартапетов і Борис Копєйкін. За методологією S&P рейтинг ССС+ означає буквально таке: наразі є потенційна можливість невиконання емітентом своїх боргових зобов'я­зань; своєчасне виконання боргових зобов'я­зань значною мірою залежить від сприятливих комерційних, фінансових та економічних умов. Економічна ситуація в українській столиці, м'яко кажучи, далека від ідеальної. «У номінальному вираженні податкові надходження за січень–липень зросли лише на 4,5%, тоді як інфляція за цей період сягнула 9,3%. І, попри певне поліпшення динаміки доходної частини бюджету останніми місяцями, надходження з податку на доходи фізичних осіб (основного джерела наповнен­ня міськбюджету) доволі незначні», — зазначає аналітик ІК «Ренесанс Капітал» Анастасія Головач. Надходження цього податку лише на 3,5% перевищили торішній показник у номінальному вираженні, тоді як реальне зростання зарплат у місті за цей період становило 3,6% (номінально середньомісячна зарплата в Києві збільшилася приблизно на 7,2% порівняно із січнем–липнем минулого року). «Це свідчить, що в місті відбувається тінізація доходів, і очікувати поліпшення ситуації можна лише в разі посилення адміністративного контролю (за збором податків. — Прим. ред.)», — вважає експерт. Крім того, є всі підстави вважати, що за результатами року все ж таки не вдасться виконати план із наповнення доходної частини бюджету, оскільки за сім місяців зібрано лише 44,4% запланованого на рік. Видаткова частина бюджету виконується аналогічно —

18

контракти | № 42 | 18.10.2010

— Їдьте до Києва та спитайте: де взяти мільярд

«Кроме того, я отправил несколько долговых писем. Мол, работаю, скоро верну, извините... все кредиторы реагировали благородно: не спеши, деньги есть, заработаешь — отдашь...» • Сергій Довлатов, «Заповідник»

Комерційні банки й західні інвестори відмовляються кредитувати Київ тобто погано. «Міська влада продовжує фінансувати лише ключові статті витрат, пов'язані з виплатою зарплат, у той час як фінансування будівництва, транспорту та ЖКГ значно відстає від плану», — зазначає Анастасія Головач. Однак поки що фінансування зовнішніх боргів Києва відбувається суворо за графіком — за сім місяців виконано більш ніж 60% річного плану. І при цьому прогноз за рейтингом, присвоє-

ним S&P, — «Стабільний». Тобто аналітики S&P не бачать підстав для зниження рейтингу. «Прогноз відображає наші очікування щодо того, що перспективи консолідації фінансової та бюджетної політик на рівні центрального уряду, увага держави до фінансового стану міста та позитивний досвід Києва з обслуговування своїх боргових зобо­в'я­зань дозволять йому відносно безболісно пройти пік кредитних виплат у 2011–

2012 роках», — вважають Вартапетов і Копєйкін. Сума майбутніх боргових погашень столиці чимала. За даними S&P, у липні повний борг Києва, включно з єврооблігаціями й банківськими кредитами, становив $896,6 млн. І це не враховуючи залученого на початку вересня кредиту на суму 1,5 млрд грн у рахунок погашення боргів перед Київенерго. Тобто загальна сума боргів на кінець вересня — $1086 млн (8,5 млрд грн). Адже, згідно з бюджетом міста, сума його заборгованості на 31 грудня поточного року має становити щонайбільше 6,7 млрд грн. Тобто вже зараз боргове навантаження на столичний бюджет перевищує граничний показник на 1,8 млрд грн. До речі, кредити в розмірі 1,5 млрд грн міськадміністрації надали Ощадбанк (1 млрд грн) і Укрексімбанк (500 млн грн), хоча спочатку переговори про це велися з комерційними фінструктурами — Укрсоцбанком, Альфа-Банком і ПриватБанком. Тобто боргові проблеми столиці доводиться вирішувати безпосередньо уряду (саме йому підконтрольні Ощадбанк і Укрексім­банк), оскільки комерційні структури відмовляються кредитувати місто. Умовно кредити Києва можна розподілити на дві категорії (за валютою залучення): єврооблігації (на загальну суму $700 млн) і банківські кредити (2,7 млрд грн). Погашення за всіма цими боргами чекають аж до 2015 року, причому вже в 2011-му передбачаються досить великі виплати. Наступного року місту доведеться погасити єврооблігації-2011 ($200 млн), повернути банку «Хрещатик» 450 млн грн плюс 750 млн грн Альфа-Банку.


Графік погашення боргів Києва в 2011–2012 роках (станом на вересень 2010-го) Найменування

Кредит Альфа-Банку (Україна), млн грн

Обсяг

Термін погашення

750

Квітень 2011 р.

150

Травень 2011 р.

300

Червень 2011 р.

Єврооблігації, $ млн

200

Липень 2011 р.

Кредити Укрексімбанку й Ощадбанку, млн грн

225

Жовтень–грудень 2011 р.

Кредит банку «Хрещатик», млн грн

Разом у 2011 році: $200 млн + 1,425 млрд грн Кредити Укрексімбанку й Ощадбанку, млн грн

900

2012 р.

Кредит Міжнародного банку реконструкції та розвитку, $ млн

5,2

2012 р.

Єврооблігації, $ млн

250

Листопад 2012 р.

Разом у 2012 році: $255 млн + 900 млн грн За даними S&P

Також потрібно погасити час- було зіпсовано. «Якби не було тину кредитів Ощадбанку й галасу, коли до ринку доходила Укрексімбанку. Разом близько дуже непослідовна й супереч3 млрд грн тільки за 2011 рік. лива інформація про плани гоНа 2012-й рік припадає така ловного фінуправління КМДА щодо реструктуризації, то сама сума. Безумовно, рефінансування можна було б спокійно розміспоточних кредитів цілком мож- тити новий випуск єврооблігаливе — наприклад, за рахунок цій. Таким чином, місто дезалучення банківських креди- факто рефінансувало б погатів або позик міжнародних фі- шення 2011 року та заразом нансових організацій. Але, як знайшло гроші на відсоткові витрати», — коуже йшлося, комментує голова банки не кредитууправління креють столицю, а дитного аналізу держбанки не гумоІК «Ренесанс Каві, якщо врахувати, пітал» Петро що вони й без того Гришин. зараз активно фіЗараз у Києва є нансують більшість лише два варіанвеликих бюджетних ти виходу з ситуорганізацій. заборгував Київ ації. Перший — Західні інвестори кредиторам на залучати до поганаразі не в захваті кінець вересня шення столичних від перспектив вклаборгів уряд. В дення коштів у київ2010 року агентстві S&P ські боргові папери. вважають, що виВлітку 2010-го вибухнув скандал навколо зобо­ плати за боргами з високою в'язань міста. У липні началь- ймовірністю здійснюватимутьник Головного фінансового ся за рахунок зростання трансуправління КМДА Віктор Па- фертів з держбюджету та/або далка повідомив, що всі три ви- за рахунок скорочення перепуски єврооблігацій плануєть- рахувань міста до державного ся реструктурувати, оскільки бюджету. Причому ймовірмісто не здатне обслуговувати ність підтримки міста урядом навіть поточні відсоткові ви- досить висока, оскільки поточплати за ними. Звісно, інвести- ні відсоткові платежі за кредиційний ринок відреагував на тами Києва вже здійснюються цю новину обвалом котируван- за рахунок короткострокових ня. Невдовзі перший віце-мер позик від Державного казнаКиєва Олександр Попов зая- чейства. Другий варіант — реструктувив, що кредити в Альфа-Банку і банку «Хрещатик» було залу- ризація боргів українським чено під неринкові відсотки — банкам (реструктурувати євро40% річних, що, звісно, теж ви- облігації набагато складніше). кликало обвал котирування «На даний момент ми прогнозуємо пролонгацію кредитів київських євробондів. Згодом Київ погасив черго- Альфа-банку і банку «Хрещавий транш за єврооблігаціями, тик» до 2012 року. Наразі ми не а Альфа-Банк і Хрещатик очікуємо пролонгації інших спростували дані про завищені банківських кредитів (Ощадставки за кредитами. Але репу- банку та Укрексімбанку)», — тацію Києва як позичальника зазначає Карен Вартапетов. 

8,5

млрд грн

Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195. Для регіональних РА: (322) 702262, 762905. Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195. Для регіональних РА: (322) 702262, 762905. Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195 Для регіональних РА: (322) 702262, 762905

реклама

контракти | № 42 | 18.10.2010

19


гроші

20

контракти | № 42 | 18.10.2010

зростанню американських індексів. Усі чекають, що буде надруковано більше грошей, збільшаться темпи інфляції. Захист від інфляції — це вкладення в ризикові активи, у Чому український ринок першу чергу у фондовий ринок, куди й прийшли гроші незабаром почне зростати багатьох інвесторів. Зазвичай вітчизняний ринок точно йде за світовим. Тож деякі іноземні фонди, які працюють в Україні, чекали, що це зростання дійде й до нашої країни, однак марно. Місцеві продавці не витримали й на початку жовтня різко знизили ціни, що й призвело до падіння ринку. Втім, експерти запевняють, що причин для подальшого падіння немає. «Економічна ситуація в Україні стабільна, місцеві компанії покращують свої фінансові та операційні показники, тож передумов для падіння індексу UX немає», — констатує Денис Мацуєв. За прогнозами Вадима Самара, до кінця року український фондовий ринок покаже зростання: індекс UX підвищиться до 2100 пунктів, це приблизно 10% від рівня середини жовтня. Можливо, іноземці хоч і з затримкою, але все ж таки звернуть увагу на українські активи. Тим більше, що на початку жовтня вони доволі сильно подешевшали. У місцевих інвесторів можливостей для заробітку в жовтні–грудні буде набагато менше, ніж в іноземців. Найперспективнішими для вкладень у світі зараз вважаються акції компаній агросектора, оскільки ціни на сільгосппродукцію на світовому ринку зростають. Однак заробити на цій ідеї в Україні доволі складно. Найцікавіші для інвестицій українські компанії котируються на європейських біржах, однак купити їх місцевим інвесторам неможливо. На Українській біржі агросектор представлений лише кількома компаніями (наприклад, Цукровий союз «УкрРос», Креатив, Дакор Вест). «Ліквідність на УБ цих акцій поки що залишає «Графіки можуть бажати кращого, їх складно вигідно купити або продати», — допомогти тим, хто вміє зазначає Денис Мацуєв. їх читати — або, точніше, Торговці стверджують, що найлогічніший спосіб заробити наприкінці року на українських фондових майданчиках — інвесхто вміє їх засвоювати. Але тиції у блакитні фішки. «Якщо ринок почне зростання, то в середнього читача графіків першу чергу зростатимуть індексні папери. Вони найліквідніші зазвичай захоплює ідея, що й найпривабливіші для вкладень. Виділити якісь окремі акції ці піки й провали, основні складно», — рекомендує Денис Мацуєв. лінії рухів і вторинні зміни Ще однією цікавою інвестиційною ідеєю можуть стати підкурсів, по суті, і визначають приємства, які уряд планує приватизувати — Укртелеком, а усю гру. Якщо він доведе цю також генеруючі компанії. Втім, купівля цих акцій може ідею до логічної межі, він бути надто ризикованою, і передбачити рух їхнього котируприречений на крах». вання буде дуже складно. Річ у тому, що чиновники роблять заяви щодо приватизації доволі часто, однак усі вони суперечливі. У результаті ринок може відреагувати непередбачу• ваним чином. 

Біржі в тумані

До кінця року індекс Української біржі може підвищитися на 10%

Едвін Лефевр, «Спогади біржового спекулянта»

Костянтин ДРУЖЕРУЧЕНКО

Колаж Андрія ДМИТРЕНКА

З

1 по 5 жовтня фондовий ринок різко впав: індекс UX Української біржі просів на 4,2%. Здавалося б, нічого незвичайного, бували й стрімкіші падіння. Однак це зниження є знаковим: ринок, нарешті, вийшов із тривалого штилю. Весь вересень індекс UX майже не змінювався, він був на рівні близько 1995 пунктів. «Це зовсім не характерно для нашого ринку. Місяць на одному місці — такого не було за всю історію Української біржі», — дивується керівник департаменту торгівлі ІК BG Capital Вадим Самар. Ринок завмер після грандіозного весняного злету та такого самого різкого обвалу. За перші чотири місяці року UX підскочив на 70%, а потім лише за 25 днів звалився на 43%. «Причина затишшя, що тягнеться з літа, в тому, що на ринку не було припливу нових грошей. Усі угоди укладалися за рахунок місцевих інвесторів і брокерів. По суті, гроші перекладалися з однієї кишені до іншої», — зазначає директор департаменту торгових операцій ІК Dragon Capital Денис Мацуєв. Іноземні фонди, які працюють в Україні, пасивні вже майже п’ять місяців: вони лише спостерігали за ринком і чекали, поки почнеться бодай якийсь рух. Підштовхнути ринок догори могли б нові інвестиції хоча б у кілька мільйонів доларів, однак майже ніхто з іноземців не зважувався вкласти в українські акції навіть такі невеликі для фондового ринку суми. Поки український ринок стояв на місці, західні майданчики активно зростали. У результаті американський індекс Dow Jones збільшився на 8,15%, S&P 500 — на 9,25%. У США очікується зниження облікової ставки: учасники ринку чекають засідання ФРС 2–3 листопада, на якому може бути ухвалене відповідне рішення. Згідно зі звітом компанії iTrader, cхожа ситуація була навесні, коли ФРС заявила про пом’якшення грошово-кредит­ ної політики, а учасники ринку сприйняли це як сигнал уповільнення американської економіки. Все це відбувалося на тлі високого безробіття й високих темпів інфляції, тож ринки падали. Однак ці самі обставини в жовтні навпаки сприяють

коментар


Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195. Для регіональних РА: (322) 702262, 762905. Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195. Для регіональних РА: (322) 702262, 762905. Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195 Для регіональних РА: (322) 702262, 762905

реклама

контракти | № 42 | 18.10.2010

21


гроші *Якщо населення очікує інфляції,

її вже не уникнути. І для великого виробника й ритейлера, і для невеликої ферми це чудова нагода для підвищення цін.

ціни Олена ШКАРПОВА..

Чому цієї осені продукти харчування подорожчають ще більше

За їжу Виробники молочної продукції лякають цінами на сир по 100–120 грн/кг. Населення реагує відповідно: пам’ятаючи про літнє подорожчання гречки більш ніж удвічі та яйця по 12–15 грн/десяток, змітає з магазинних полиць продукти тривалого зберігання, закуповує взапас овочі та фрукти. У вересні майже все продовольство знову подорожчало: молочні продукти, фрукти, овочі (картопля злетіла в ціні вдвічі), м'ясо, хліб. Аграрії нарікають на неефективне цінове держрегулювання соціальних видів продуктів харчування, а також на перекупників, які працюють із надприбутком. Уряд вказує на ринкові змови серед виробників і ритейлерів. З огляду на все, зростання цін на продовольство зупиниться не раніше зими; коли дефіцит деяких продуктів харчування буде заповнено імпортом, Антимонопольний комітет наведе нарешті порядок на ринку молочних продуктів, овочів та хліба.

Опалим листям ситий не будеш

22

контракти | № 42 | 18.10.2010

Український сир по 120 грн за кілограм — це ціновий маразм Основна причина зростання цін на молоко — поспіх молочних комбінатів, які підвищили закупівельні ціни ще до того, як у цьому виникла реальна потреба. Тільки в серпні закупівельні ціни на молоко в населення й фермерів зросли на 15–25%. «Цього літа підвищилися ціни на комбікорми. Закупники пам'ятають ситуацію минулих років, коли населення було вимушене вирізати велику рогату худобу, оскільки через високі ціни на комбікорми її було складно прогодувати. Цього року переробники молока заздалегідь підвищили ціни, щоб запобігти черговому витку скорочення поголів'я ВРХ», — розповідає керівник аналітичного

• Габрієль Лауб

Без паніки! 2010-й — нетиповий для України рік з погляду інфляційних процесів. Минулої зими спостерігалося стрімке зростання цін, але з квітня, коли інфляція зазвичай досить висока, ціни на основні продукти харчування знизилися. Період продовольчої дефляції тривав до серпня. Але в останній місяць літа, коли в Україні традиційно знижуються ціни на тлі збору врожаю, споживча інфляція злетіла на 1,2%. А у вересні відзначено рекордну з початку 2009 року місячну інфляцію — 2,9%. Хоча до кризи таке зростання цін спостерігалося здебільшого в листопаді– грудні. Серпневу інфляцію найбільшою мірою викликано підвищенням тарифів на газ для населення. Але тоді ж, у серпні, стали дорожчати деякі види продуктів харчування, і ця тенденція у вересні тривала, причому значно збільшилися в ціні молокопродукти.

«Цінності абстрактні, ціни конкретні».

відділу агентства «ААА» Марія Колесник. Закупівельні ціни на молоко екстра-класу (виробляють здебільшого фермерські господарства) зросли з 3,5– 3,8 грн/л до 4–4,8 грн/л. Молоко, вироблене домогосподарствами (нижчої якості), подорожчало з 2,2–2,5 грн/л до 2,8–3,2 грн/л. Найбільше з молочних продуктів подорожчали тверді сири. Марія Колесник пояснює це вже згаданим зростанням закупівельних цін на молоко (сир має вироблятися з молока екстра-класу, і на 1 кг сиру потрібно від 8 л такого молока). «Поточні ціни на сир (близько 60–65 грн/кг) у принципі обгрунтовані. 80–90 грн за кіло-

грам високоякісного сиру — це цінова межа, максимум. А ось 100–120 грн — сильно завищена ціна», — вважає експерт. Подорожчання картоплі відбулося так само внаслідок підвищення цін виробниками й перекупниками. Цього року врожай картоплі становив близько 20 млн т, що на 25% менше, ніж торішній показник. У наш час потреба України в картоплі становить саме ті 20 млн т і навіть трохи менше. Але перекупники, що спостерігали подорожчання альтернативних картоплі круп, почали скуповувати її ще в серпні. «До того ж, у ситуації з картоплею діє вторинне ціноутворення. Тобто ціна на картоплю визначається селянами, основними виробниками овочів в Україні, виходячи з цін на інші товари. Якщо молоко, масло, м'ясо дорожчають, то й картопля дорожчає, навіть якщо собівартість її виробництва невелика», — пояснює Марія Колесник. У свою чергу ціни на яйця (ще один продукт, який сильно подорожчав) цієї осені просто сягнули свого колишнього, весняного значення. Влітку яйця традиційно дешевшають через надвиробництво. Раніше надлишки відправляли на експорт, але цього року обсяги поставок за кордон різко зменшилися через обвал цін на продукцію в найближчих сусідів України. У результаті весь надлишок яєць було викинуто на внутрішній ринок.

Агфляція по-українськи Сьогодні інфляція в Україні залежить від агфляції — зростання цін на продукти харчування. Причому подорожчання продуктів харчування — світова тенденція: населення Землі збільшується, урожаї зернових, овочів, фруктів із кожним роком зменшуються (зокрема через несприятливі погодні умови та кліматичні зміни). У підсумку — значні коливання цін на зернові залежно від обсягів урожаю в різних регіонах планети. Але для української агфляції є й винятково місцеві причини.


Наприклад, овочі й фрукти найближчими роками продовжать дорожчати через відсутність логістики та неналежне зберігання цієї продукції. «Щороку в найкращому разі 20% урожаю овочів згниває через неправильні умови зберігання», — зазначає Марія Колесник. Її слова підтверджує голова Аграрного союзу України Геннадій Новиков: «Для тривалого зберігання картоплю слід дуже швидко остудити. Але потім для подальшого споживання її слід зігріти до певної температури. Сховищ із такими функціями в Україні дуже мало». Проблема в тому, що виробництвом овочів в Україні традиційно займається населення й дрібні фермери, які, звісно, не мають коштів для великих інвестицій у сховища. Тоді як, за підрахунками Геннадія Новикова, у цілому Україні потрібно $500 млн інвестицій у розвиток продовольчої логістики. «Бізнес лише починає вкладати гроші в такі комплекси, але поки що справа просувається повільно. Перекупникам легше самостійно з'їздити до фермера й закупити необхідний на той момент обсяг овочів (звісно, з тих, що ще не встигли зіпсуватися), ніж будувати комплекс з їх зберігання», — зазначає Марія Колесник. Інша проблема України — ринкові змови. Експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь погоджується, що вересневе підвищення цін на яйця до рівня зими-весни 2010 року, у принципі, було обґрунтованим. «Але дивно, що ціни зросли моментально», — зазначає він. І вважає, що цей факт варто було б розслідувати Антимонопольному комітету, адже на яєчному ринку лише кілька великих компанійвиробників. До речі, нещодавно АМКУ зацікавився підвищенням цін на хліб у Києві та вимагав від Київхліба обґрунтувати поточні ціни на батон (на початку жовтня вартість батона у столиці зросла з 2,8 грн/шт. до 3,1 грн/шт.). До стрімкого зростання цін мають стосунок і ритейлери: ціни в супермаркетах на ту саму категорію товару (і навіть від одного виробника) відрізняються. При цьому ціни в супермаркетах зазвичай підвищуються значно більшою мірою, ніж закупівельні ціни на продукцію: наприклад, у вересні молоко в роздробі подорожчало на 1,5–2 грн/л проти

КРИЗА ЦІН

ЯК ДОРОЖЧАЛИ ХАРЧІ

У вересні 2010-го зростання споживчих цін майже сягнуло рівня січня 2009 року

Зростання цін на продукти харчування та індексу споживчих цін в Україні, %

3,5

25

Зміна індексу споживчих цін (до попереднього місяця), %

%

23,7

20

3

16,6

15,2

2,5

15

2

12,3

11,1

1,5

10

1

24,5 22,3

11,6

10,2 10,3

10,9

12,3 8,8

8,2

7,4

0,5

3,2

5

0 0,5

0

1 1,5

09 .20

01

09 .20

05

09

09 .20

01

10 .20

05

10 .20

10 .20

09

За даними Держкомстату

0,5–1 грн/л підвищення цін у закупівлі. Звісно, ритейлери не вважають себе причетними до інфляції. «Нам не вигідне зростання цін, адже ми працюємо на обороті: що більший продаж, то кращі в нас справи. А продаж зростає лише за низьких цін. При зростанні цін ми втрачаємо клієнта», — запевняє пре-

2003

2004

2005

2006

2007

2008

Зростання цін на продукти харчування та безалкогольні напої Індекс споживчих цін

Козаченко. По-друге, потрібно закуповувати продовольство до державного резервного фонду, причому ще до того, як на ринку виникла кризова ситуація. Аграрії виступають за те, щоб держава щороку укладала з ними форвардні кон­тракти й викуповувала певний обсяг зерна, круп, фруктів та овочів,

2009

Січень вересень 2010 року

За даними Держкомстату

фляція ж наразі становить 7,4% з початку року. Набагато більшою мірою інфляція залежить від доходів населення, а вони поки що зростають повільно. Із січня по серпень середня зарплата по країні збільшилася з 1916 грн до 2280 грн. При цьому українці очікують на подальше зростання цін, споживчі настрої песи-

В Україні дорожчають продукти, бо тут не вміють правильно збирати врожай та якісно його зберігати, а продавати хочуть з надприбутком зидент Української торговельної асоціації й за сумісництвом голова спостережної ради мережі супермаркетів «Фуршет» Ігор Баленко. За його словами, нині роздрібні мережі працюють у середньому з 10%-вою націнкою — і це, на його думку, невисокий показник рентабельності, хотілося б вище. Товаровиробники звинувачують державу, яка відмовилася від продовольчих інтервенцій і допустила виникнення дефіциту деяких продуктів харчування на українському ринку. «По-перше, держава має моніторити підсумки врожаїв на зовнішніх ринках і в міру необхідності відкривати або закривати кордони для нашого виробника. Тобто під час неврожаю гречки за кордоном і зростання обсягів її експорту з України можна відкривати кордон для імпортерів, які везуть крупу за невисокими цінами, наприклад, з Китаю», — міркує президент Української аграрної конфедерації Леонід

та цього поки що не відбувається. «Ми готові продавати за цінами, нижчими за ринкові, для нас важливіше гарантовано збути з рук визначений обсяг товару, не дати йому зіпсуватися», — запевняє Геннадій Новиков. Ось тільки навіть такі кроки навряд чи змінять цінову ситуацію. Нещодавно Генеральна прокуратура перевірила роботу Аграрного фонду та виявила факти незаконного використання зерна з нього — грубо кажучи, зерно розкрадалося й продавалося втридорога.

Грошей немає Грошова емісія має обмежений вплив на інфляцію в Україні. Торік монетарна база (гроші в банках і готівка) збільшилася лише на 4,4%, при цьому інфляція становила 12,3%. У січні– вересні 2010-го база зросла на 11% (причому обсяг готівки в обігу збільшився на такий самий показник), офіційна ін-

містичні. За оцінками Держкомстату, частка продовольчих продуктів у споживчому кошику населення становить 47%, за оцінками експертів трохи менше — близько 35%. Але в будь-якому разі харчі — справді істотна частина витрат українців, на відміну від, наприклад, американців, де домогосподарства витрачають на продукти харчування 15–20% свого бюджету. У вересні, за розрахунками МЦПД, індекс інфляційних очікувань населення сягнув свого історичного максимуму — 190,2 пунктів. А якщо населення очікує інфляції, її вже не уникнути. І для великого виробника й ритейлера, і для невеликої ферми це чудова нагода для підвищення цін. І якщо, за прогнозами аналітиків, цього року інфляція сягне 12– 13%, то наступного вона знову може повернутися до показників 2007-го, коли загальний рівень споживчих цін підскочив на 16,6%.  контракти | № 42 | 18.10.2010

23


гроші

інвестиції Вікторія РУДЕНКО

Валерія Гонтарєва стверждує, що ICU перетворюється на повнофункціональний інвестиційний банк

10 секунд НА читання

Агенти капіталу

? Криза змусила більшість інвесткомпаній істотно ско­ ригувати плани розвитку. Хтось звільняв працівників, хтось був змушений закрива­ ти цілі підрозділи. Як ви пе­ режили смутні часи? — Коли ви багато років успішно працюєте на ринку та займаєте в ньому певну нішу, ухвалити рішення щодо розвитку нового напряму доволі важко. Навіщо щось змінювати, якщо й так усе гаразд? Криза показала, що працювати так, як працювали раніше, вже не можна. Від самого початку наша компанія спеціалізувалася на операціях із паперами з фіксованою дохідністю: державними, корпоративними, муніципальними облігаціями. У 2008 році ми отримали ліцензію андеррайтера та навіть встигли провести п’ять угод із випуску корпоративних бондів на суму 1,5 млрд грн. Але почалася криза, і ринок корпоративних цінних паперів перестав існувати. Єдиним бажанням клієнтів стала реструктуризація боргів. До нас приходили ті, кому ми допомагали випускати папери, і просили їх реструктурувати. З часом це стало одним із основних напрямів нашої діяльності у кризовий період. Починали ми з публічних боргових інструментів — корпоративних облігацій, а потім перейшли на непублічні — банківські кредити. Ми провели й зараз супро­воджуємо угоди з реструктуризації на суму близько $1,7 млрд.

24?

контракты || № контракти № 42 8 | |22.02.2010 18.10.2010

В інтерв’ю Контрактам голова ради директорів групи компаній «Інвестиційний Капітал Україна» (ICU) Валерія Гонтарєва розповіла, що: 1) відновлення співпраці з МВФ стало позитивним сигналом для іноземних інвесторів 2) державні боргові папери сьогодні — найнадійніший інструмент для інвестування 3) про реструктуризацію не заведено говорити вголос, але, на жаль, велика кількість українських позичальників зараз реструктуризують свої борги

Реструктуризація — досить специфічний процес. Для клієнта це аж ніяк не підстава для радості. Фактично це визначення того, що компанія зіткнулася з фінансовими труднощами. Тож клієнти воліють не розголошувати таку інформацію. Угоди, які вже стали публічними, — це реструктуризація зобов’язань Донецьксталі (проводили разом з Deutsche Bank) і групи компаній «Азовмаш».

ра допомогла нам усім оперативно впоратися з поставленими зав­дан­нями. ? Які ще напрями бізнесу ви хотіли б розширити? — Ми надаємо клієнтам майже весь спектр послуг у сфері корпоративних фінансів: це угоди злиття та поглинання, реструктуризації, залучення капіталу (і боргового, і акціонерного). Ми активно розвиваємо бізнес з управління активами та протягом

IPO в Україні — ідеальний варіант для малого та середнього бізнесу ? Ви сказали, що реструкту­ ризацію зобов’язань До­ нецьксталі ви проводили разом з Deutsche Bank. Чим була викликана необхідність залучення західного парт­ нера? — Ми самі запропонували клієнту запросити першокласний міжнародний банк, оскільки у Донецьксталі був великий синдикований кредит від 20 міжнародних фінансових організацій, і ми вважали, що в цьому разі шанси на здійснення успішної угоди збільшуються. І мали слушність. Попри те, що наша команда понад десять років пропрацювала у великих міжнародних та інвестиційних банках, наявність такого партне-

останніх трьох років входимо до трійки лідерів за обсягами коштів публічних фондів в управлінні, а наші публічні фонди постійно перебувають у лідерах рейтингу Investfunds. Але нам було б цікаво управляти активами інституційних інвесторів: страхових компаній і пенсійних фондів. Гадаю, таких управляючих, як ми — з багаторічним професійним досвідом роботи в лідируючих іноземних інвестиційних банках, під­твердженим більш ніж трирічним перформансом наших публічних фондів — в Україні ще треба пошукати. Ми не лише досконало знаємо принципи роботи на міжнародних ринках капіталу, а й глибоко розуміємо особли-

вості фінансового й фондового ринків України. Але поки що, на жаль, недержавних пенсійних фондів у нас дуже мало, а другий рівень пенсійної системи як державна накопичувальна пенсійна система в нас дотепер не працює. Страхові компанії дотепер змушують самостійно управляти своїми активами. Вони не можуть купувати навіть паї відкритих та інтервальних інвестфондів. Щоправда, щоб розвивати цей напрям, потрібні зміни на законодавчому рівні. Але, боюся, чекати на них доведеться ще довго. Чого нам ще бракувало, щоб бути повнофункціональним інвестиційним банком, це операцій з акціями українських емітентів. У 2010 році ми цю прогалину заповнили. Зараз наше завдання — лідерство й на цьому ринку. Ми плануємо стати маркетмейкером не лише на ринку державних і корпоративних облігацій, де займаємо лідируючі позиції, а й на ринку акцій. Біржа ПФТС саме займається розвитком інституту маркетмейкерів, і ми вже підписали з нею відповідну угоду. Побудова ефективного бізнесу на ринку акцій вимагає не лише наявності першокласних трейдерів і команди сейлз, а й глибокої аналітичної підтримки. Тож цього року ми зміцнили наш аналітичний підрозділ фахівцями в найбільш перспективних в Україні секторах: гірничометалургій­н ому комплексі,


сільському господарстві, енергетиці й ритейлі в широкому розумінні цього слова (не лише роздрібна торгівля, а й АЗС, оптові торговельні мережі тощо). У принципі, робота на ринку акцій для нас не нова. Ми й раніше активно в нього інвестували, але робили це здебільшого від імені фондів під нашим управлінням. І працювали успішно. За дев’ять місяців 2010 року дохідність нашого фонду акцій становила 86,79%, збалансованого фонду — 75,97%, облігаційного — 28,46%. І це при тому, що фондовий ринок загалом зріс на 32%. Але побудова підрозділу торгівлі акціями за своїми завданнями відрізняється від простого інвестування. Гадаю, на початковому етапі ми з цим завданням добре впоралися. ? Яким цінним паперам від­ даєте перевагу? — Ще у квітні ми майже позбулися акцій. Більшу частину коштів перевели в держпапери: ОВДП і ПДВ-облігації. Щоправда, кілька днів тому ми продали всі ПДВ-бонди, які були в нас у портфелі, з дисконтом 13,5%. Це відповідає дохідності у 12% річних. Інвестори отримали непоганий прибуток. Але для п’ятирічних ЦП, якими є ПДВ-облігації, — це не зовсім адекватна дохідність. Воліємо вкладати гроші під 11,5–12% річних, але в коротші папери. ? Чи є у ваших портфелях корпоративні боргові па­ пери? — Так, у нашому фонді дотепер є облігації компанії «Караван». Ми оцінюємо їх в нуль, але списувати не квапимося: процедуру ліквідації компанії ще не завершено. Більш того, з нашої ініціативи навіть було припинено процедуру банкрутства Каравану. Поки є надія отримати від емітента хоч щось, його цінні папери будуть у портфелі. Щоправда, за два роки власники вивели з компанії всі активи, тож імовірність повернення коштів дуже низька. Але ми боротимемося до останнього й не дамо шансу просто так вкрасти гроші наших інвесторів. ? Низка дефолтів і реструк­ туризацій негативно вплину­ ла на вітчизняний борговий ринок. Коли ж може почати­ ся відновлення ринку корпо­ ративних облігацій? — Поки ми не розберемося з тим, що вже відбулося на

В Україні є інвестори, які готові вкладати кошти

ринку корпоративних бондів, говорити про локальний ринок залучення капіталу зарано. В Україні є надійні позичальники, які гідно пережили кризу. Укрексімбанк, ДТЕК, Метінвест уже показали себе на світових ринках і розмістили єврооблігації. До випуску євробондів готуються Ferrexpo, Кернел, Мрія та ще низка агрокомпаній. Агросектор зараз користується великим попитом в інвесторів. Гадаю, він буде нашою фішкою протягом наступних двадцяти років. У нас є майже всі умови для розвитку сільського господарства: географічне розташування, родючі землі, м’який клімат. В умовах насування продовольчої кризи все це має велике значення. Тож першокласні позичальники вже сьогодні можуть думати про вихід на локальний ринок корпоративних бондів. ? Чи готові іноземні інвес­ тори купувати українські цінні папери? — Попит на українські борги в західних інвесторів високий. По-перше, ліквідність на міжнародних ринках колосальна. По-друге, гарним сигналом для інвесторів стала програма економічних реформ президента Вік­тора Януковича. По-третє, позитивно позначилося на репутації України й відновлення співпраці з МВФ. До речі, саме після підписання меморандуму з МВФ Україні вдалося успішно розмістити суверенні єврооблігації. Мінфін залучив $1,5 млрд під 7,75% річних стро-

ком на десять років. Єдине, про що слід пам’ятати, — це те, що рано чи пізно гроші треба буде віддавати, хоча до критичних показників нам ще далеко. Зараз співвідношення боргу до ВВП у нас становить 38%, до кінця року показник зросте до 40%. Але я впевнена, що уряд без проблем зможе обслуговувати борг: вартість ресурсів знижується. Дохідність за ОВДП, наприклад, зараз на рівні 6–9%. Але ж ще на початку цього року уряд позичав кошти всередині країни під 28% річних! Безумовно, вартість ресурсів для корпоративних клієнтів буде вищою. Хоч би яким висококласним був позичальник, залучати кошти дешевше, ніж суверен, він не зможе. На мій погляд, це не зовсім справедливо, що недавно підтвердила Греція, але поки що це незаперечний факт. ? Чи вірите ви у вітчизня­ ний фондовий ринок? — Вірю. Більш того, моя мрія — провести IPO на одному з українських майданчиків. У нас є для цього відповідні фахівці, наш головний інвестбанкир Макар Пасенюк ще до приходу в Інвестиційний Капітал Україна організовував перші IPO для таких компаній, як «XXI Століття» та «Кернел». Зараз, по суті, на українських майданчиках торгувати нічим. Free-float (кількість акцій у вільному обігу. — Прим. ред.) у віт­чизняних емітентів мінімальний. А якщо

буде прийнято закон, що надає акціонерові, який володіє 95% статутного капіталу акціонерного товариства, право вимагати від інших акціонерів продати їхні акції (і міноритарні акціонери зобов’язані продати ЦП за ринковою ціною), то, за великим рахунком, з ринку можуть піти всі наші найліквідніші папери (блакитні фішки). При цьому ми дуже активно розвиваємо західний фондовий ринок. Віт­чизняні компанії проводять IPO у Варшаві й Лондоні. За українських емітентів уже готова поборотися й Росія. Однак в Україні є інвестори, які мають кошти й готові їх вкладати. Зараз вони активно інвестують в українські компанії, торговані за кордоном. Вважаю, що IPO в Україні — ідеальний варіант для малого й середнього бізнесу. Але є проблема. Компанія має бути готова до публічного розміщення. Такі фірми в нас є, але їм потрібні великі суми, залучити які можна лише на Заході. А той бізнес, що міг би провести IPO в Україні, до публічного розміщення не готовий у принципі. Скільки часу їм знадобиться, щоб дорости до міжнародних стандартів, важко сказати. А знижувати планку не можна: умови IPO в усьому світі однакові, тож українські біржі не повинні стати винятком. Не можна допустити, щоб ситуація на ринку корпоративних облігацій повторилася й на ринку акцій.  контракти | № 42 | 18.10.2010

25


гроші

власні фінанси

*Фінансовий лізинг — передача майна в

Вікторія РУДЕНКО..

оренду, за якої протягом терміну дії договору лізингодавець за рахунок лізингових платежів повертає собі всю вартість майна та отримує прибуток від фінансової угоди, після чого лізингоотримувач вносить залишкову вартість майна, і право власності на об'єкт лізингу переходить до нього.

Чому лізинг поки що не замінить автокредиту

Без права власності

Криза боляче вдарила по ринку автолізингу: торік обсяг нових договорів знизився на 75%. У 2009 році сума укладених договорів становила 2,47 млрд грн, тоді як у 2008-му — 9,98 млрд грн, а у 2007-му — 16,88 млрд грн. У 2010 році ситуація покращується: у ІІ кварталі сума укладених угод, порівняно з IV кварталом 2009-го, зросла на 50% (з 573,2 млн грн до 727,9 млн грн). Та досягти докризових показників вдасться ще не скоро. Втім, лізингодавці не сумують: нині, коли банкам заборонено кредитувати у валюті, а кредити у гривні все ще досить дорогі, саме лізингові компанії, укладаючи договори в доларах або євро, можуть запропонувати нижчі ставки.

«Ну так, взагалі ми живемо у вільній країні, я шо, не можу на машині просто так покататися?!» • З т/с «Глухар»

До лізингу хлібом не заманиш

Загальна криза Причиною істотного падіння ринку автолізингу стала та сама криза ліквідності, що паралізувала банківську систему, адже лізингові компанії завжди тісно співпрацювали з фінустановами. За даними Асоціації «Українське об'єд­ нан­н я лізингодавців», у 2007 році ресурсна база лізингових компаній на 78% складалася з позикових ресурсів (бан­к івських кредитів), у 2008 році їх частка хоч і зменшилася, але все одно позики

залишалися основним джерелом фінансування (54,4%). Цю залежність було порушено лише до середини 2010-го, коли власні кошти лізингових компаній перевищили 60%. Зіштовхнулися лізингодавці і з проблемними заборгованостями. На початку 2010 року частка прострочення за договорами лізингу сягала 50%, наполовину це були безнадійні борги. Лізингові компанії, як і

Брати чи не брати Плюси та мінуси фінансового лізингу Плюси

Мінуси

За договорами лізингу сплачується один лізинговий платіж, що включає витрати на страхування, комісії та інше

Автомобіль переходить у власність боржника лише наприкінці строку лізингу

Реєстрацією, техобслуговуванням і страхуванням авто займається лізингова компанія

Жорстка прив’язка до сервісних станцій лізингодавця

Можна користуватися цілодобовим callцентром лізингової компанії (викликати через нього евакуатор, бронювати квитки, викликати ДАІ та МВС та інше)

Штрафи при достроковому розірванні договору (щонайменше 20% вартості авто)

Можливий великий спектр додпослуг (під­ве­ зення бензину, зберігання несезонної гуми)

Можливі санкції за прострочення, потрап­ ляння в ДТП, великий пробіг авто

Немає потреби в додатковій заставі й поручителях

Заборонено тюнингувати авто й обслуговувати його на нефірмових СТО

Можливість укласти договір в іноземній валюті

При укладанні договорів у валюті клієнт несе додаткові валютні ризики За інформацією Контрактів

26

контракти | № 42 | 18.10.2010

фінустанови, йшли назустріч клієнтам: будь-який борг можна було реструктурувати. Найчастіше компанії надавали клієнтам канікули або збільшували термін дії договорів, зменшуючи, таким чином, боргове навантаження. Щоправда, знайти компроміс вдалося далеко не з усіма: 5% неблагонадійних клієнтів потрапили до так званого чорного списку, складеного самими лі-

Забирати предмет лізингу за несплату компаніям досить проблематично й найчастіше просто невигідно. Хоча протягом усього терміну дії договору автомобіль де-юре належить лізинговій компанії і для його відчуження потрібен лише виконавчий напис нотаріуса, на практиці забрати майно в неплатника складно. «Лізингодавці мають право вилучити авто, але робити це

За підсумками 2010 року ринок автолізингу збільшиться на 10–15% зингодавцями. «Зараз ми активно співпрацюємо з банками, які готові поділитися з нами списками неплатників, а також із бюро кредитних історій, — розповідає генеральний директор компанії «Євро Лізинг» Роман Іваненко. — Тепер усіх наших потенційних клієнтів ми ретельно перевіряємо, щоб проблема не повторилася в майбутньому».

доводиться на території клієнта, — розповідає директор асоціації «Українське об'єд­ нання лізингодавців» Марина Мурга. — Часто боржник чинить усілякі перешкоди: ховає майно або змінює місце проживання. У таких випадках ми навіть звертаємося по допомогу до правоохоронних органів». До того ж, відповідно до українського законодавства,


при укладанні договору лізингодавець зобов'язаний сплатити ПДВ, а у разі розірвання договору ПДВ не відшкодовується й вартість авто автоматично зростає на 20%. Повторно реалізувати його навряд чи вийде — дорого. Лізингові компанії змушені або компенсувати неустойку за рахунок клієнта (але якщо клієнт — злісний неплатник, зробити це проблематично), або зі своєї кишені. Щоб убезпечитися, лізингові компанії протягом 2008– 2009 років не раз переглядали умови надання авто в лізинг. «Ставки за договорами лізингу нині на рівні кредитних, — розповідає генеральний директор VAB Лізинг Людмила Золотарьова. — У середньому це 24–26% річних у національній валюті». Вартість валютних договорів (у доларах чи євро) — 14–16%. Для по-

ше 25–30% вартості авто. А деякі компанії вимагають від клієнтів аванс у розмірі 50– 55% вартості предмета лізингу — у такому разі шанси, що клієнт усе ж таки справно погашатиме взяті на себе зобов'язання, зростають.

Умови купівлі автомобіля в лізинг у деяких лізингових компаніях Компанія

До кінця року умови лізингу навряд чи істотно зміняться на користь клієнта. Змін варто очікувати наступного року, коли на ринок вийдуть нові гравці. «Зараз із 21 компанії — члена Асоціації «Українського об'єд­нан­ня лізингодавців» лише чотири активно працюють із фізособами», — констатує Роман Іваненко. Але вже до кінця 2010-го ситуація зміниться: автовиробники й дистриб’ютори, а також банки відкриватимуть дочірні лізингові компанії. У перших є

товар, який вони готові реалізовувати з гарними знижками, у других є кошти, які можна позичати. Особливо це стосується західних фінуста-

Строк лізингу

До Євро Лізинг 5 років

Світле майбутнє

У 2011 році ставки за лізингом знизяться на 2–3 п. п. рівняння: у 2007-му ставки за договорами лізингу становили 18–19% і 8–10% відповідно. Змінилися у 2010-му й вимоги до лізингоотримувачів. «Нині ми ретельно аналізуємо клієнтів з погляду доходів, оцінюємо їх кредитну історію: для нас важливо чітко спрогнозувати можливість і готовність лізингоотримувача до погашення зобов'язань», — розповідає Людмила Золотарьова. Щоб мінімізувати ризики неповернення, лізингодавці істотно підвищили початкові внески. Якщо до кризи авансовий платіж у середньому становив 15% вартості автомобіля (зразковий клієнт міг отримати машину навіть без початкового внеску), то тепер лізингоотримувачу доведеться викласти щонаймен-

На будь-який колір і смак Подорожчання авто (на рік)

Від 30%

Можливість вибору графіка оплати (ануїтет, графік зі зменшуваним залишком, сезонний)

1– 5 ро- Гривня: 25% VAB Лізинг ків (програма «Стандарт»)

Від 30%

Додатковий VAB Сервіс: адміністрування купівлі пального, заміни шин, ремонти й техобслуговування, гаряча лінія, евакуація, техдопомога в дорозі

1– 5 ро- н/д ків

Від 30%

Можливість встановлення необхідного додаткового обладнання, послуга зі зберігання й заміни шин, повний пакет сервіснотехнічного обслуговування

1– 4 ро­­- Долар: 12% + ки 1M LIBOR

55%

Разова комісія: 1,2%. Клієнт додатково оплачує нотаріальне оформлення угоди: 1% від вартості автомобіля (держмито) і 200– 400 грн за нотаріальні послуги

АІС Лізинг

Євро: 12% + 1M EURIBOR

ОТП Лізинг

Гривня: 25% Порше Лізинг

1– 5 ро- Долар: 14% ків Євро: 15%

Станом на 30.06.2010 р. Від 5 до 10 років Понад 10 років

53,46

До 2 років

45%

(при фінансу­ ванні в UAH)

Від 35%

нов, які запаслися валютою, отриманою від материнських структур, однак можливості кредитувати в доларах чи євро не мають. А лізинговим компаніям укладати договори у валюті ніхто не забороняв. Учасники ринку впевнені, що прихід нових гравців на ринок пожвавить конкуренцію. «Це приведе до появи лояльніших умов, як щодо оцінки фінансового стану клієнта,

Станом на 30.06.2009 р.

3,85

(при фінансу­ ванні в USD або EUR);

Можлива плаваюча відсоткова ставка (залежить від LIBOR або EURIBOR): 12,5% (у USD) і 13,5% (у EUR) За даними компаній

Структура портфеля лізингових компаній за строками дії лізингових договорів

3,57

Особливості

Валюта: 10% Гривня: 22%

Від двох до п’яти

39,12

Аванс

46,94 4,15

4,92

Від 2 до 5 років 43,99 За даними Асоціації «Українське об’єднання лізингодавців»

так і за відсотковими ставками, — прогнозує Людмила Золотарьова. — Уже наступного року можливе зниження середнього авансового платежу на 5% і відсоткових ставок на 2–3 п. п.». Очікують лізингові компанії і внесення змін до законодавчих актів, які регулюють їхню діяльність, що також позитивно вплине на умови лізингу. «В українському законодавстві є чимало моментів, які ставлять нас у невигідне становище порівняно з іншими учасниками кредитного ринку, зокрема з банками та фінансовими компаніями», — розповідає Марина Мурга. Наприклад, лізингові компанії не мають права відносити резерви на валові витрати, як це роблять банки, а також не мають шансів отримати рефінансування в разі дефіциту ліквідності. У підсумку лізингові компанії борються за клієнтів усіма доступними способами. VAB Лізинг, наприклад, пропонує програму «Швидкий лізинг», яка передбачає фінансування

Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195. Для регіональних РА: (322) 702262, 762905. Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195. Для регіональних РА: (322) 702262, 762905. Розміщення реклами: (44) 3915193

контракти | № 42 | 18.10.2010

27


гроші

власні фінанси

Невпевнене зростання Кількість і вартість укладених угод лізингу у 2007–2010 роках 7000

млн грн

шт.

3500

6000

3000

5000

2500

4000

2000

3000

1500

2000

1000

1000

500

0

07 07 07 07 08 08 08 08 10 10 09 09 09 09 . 20 кв. 20 кв. 20 кв. 20 кв. 20 кв. 20 кв. 20 кв. 20 кв. 20 кв. 20 кв. 20 кв. 20 кв. 20 кв. 20 I I I II II II II III III III IV IV IV

0

I кв

Кількість договорів, шт. Вартість договорів, млн грн

списку додаткових послуг для клієнтів. Якщо традиційно до розміру лізингового платежу включено витрати на реєстрацію автомобіля у МРЕВ, транспортний збір, збір до пенсійного фонду, ТО і страховку (КАСКО й ОСАЦВ), то тепер лізингодавці готові надати клі-

Крім того, зараз за бажанням лізингоотримувача до розміру платежу можна включити такі послуги, як паливні картки, підмінні автомобілі (наприклад, у разі ДТП або поломки авто) і ремонти (всі, крім ремонтів внаслідок ДТП з вини водія).

Українці не хочуть платити за те, що їм не належить

За даними Асоціації «Українське об'єднання лізингодавців»

Експертиза

клієнтів без надання довідки про доходи. «Ризики за цією програмою нівелюються за рахунок вимог до авансу (від 40%. — Прим. ред.)», — визнає Людмила Золотарьова. Серед інших принад — лізингові канікули (після внесення авансу черговий платіж слід виплачувати лише за тришість місяців), зниження подорожчання транспортного засобу до 0% (за рахунок

Роман ІВАНЕНКО,

генеральний директор компанії «Євро Лізинг»

— Переломний момент на ринку лізингу настав у середині весни 2010-го. Якщо на початку року нові договори майже не укладалися, хіба що з найбільшими фірмами, то тепер ми відкриті для клієнтів. Сьогодні в лізингових компаній досить коштів для фінансування нових договорів. Ставки становлять 12,5–18% у валюті, 20–28% у гривні. При цьому ресурси дешевшають і ми можемо пропонувати клієнтам вигідніші умови: ставки знижуються й найближчим часом ця тенденція збережеться.

знижки при купівлі авто, яку лізингова компанія отримує від автодилера чи автовиробника) і можливість купівлі б/в авто. Але придбати будь-яке ненове авто не вдасться: компанії самі пропонують перелік машин на вибір. Щоправда, ціни на такі автівки найчастіше вищі, ніж ринкові. Крім того, лізингові компанії намагаються ще більше уваги приділити розширенню Охочих придбати авто в лізинг досить, але більшості клієнтів доводиться відмовляти: далеко не всі відповідають нашим критеріям. У першу чергу оцінюємо благонадійність позичальника. Наступний критерій — стабільний дохід. Ми мусимо бути впевнені, що фінансових провалів у клієнта не виникне. Розмір доходу — це вже третє питання. Впевнений, що клієнти, які відповідають усім нашим парамет­ рам, в України є і їх чимало. Однак далеко не всі готові й хочуть вплутуватися в боргову яму: українці не до кінця впевнені у своєму майбутньому. Тож навіть за можливості взяти авто в лізинг вони вважають за краще придбати щось дешевше, але за живі гроші. Після кризи у США наприкінці 1980-х років купівельний попит повернувся до докризових показників лише за п’ять років. У нас наразі йде лише другий посткри-

єнтам цілодобову техпідтримку, додатковий комплект гуми (до того ж, компанія сама забезпечить її зберігання й нагадає про необхідність сезонної заміни), і навіть дозволяють необмежений пробіг автомобіля. Раніше, наприклад, лізингодавці встановлювали ліміти на пробіг, за перевищення яких до клієнта застосовували штрафні санкції. зовий рік. І навіть у цих умовах ми очікуємо зростання ринку автолізингу за підсумками 2010-го на 15–20%.

Валентин ЛАЗЕПКА,

генеральний директор ТОВ «УніКредит Лізинг»

— Ринок автолізингу в Україні розвинений слабо. Якщо 2008 року у кредит було продано близько 150 тис. автомобілів, то за всю історію існування ринку в лізинг було придбано не більш ніж 20–25 тис. авто. Поки що лізинг цікавіший юрособам, ніж громадянам. У нас, наприклад, є програма для фізосіб, і всім охочим ми надаємо можли-

Втім, навіть розширений список додаткових послуг навряд чи масово привабить фіз­осіб. Клієнтів передусім цікавить вартість ресурсів. Доки умови лізингу схожі з умовами кредитування, українці віддають перевагу традиційним банківським послугам. І причина, загалом, банальна: не звикли українці платити за те, що деюре їм не належить.  вість отримати авто в лізинг. Однак попит наразі невеликий. Хоча навіть 2009 року, коли банки цілком згорнули програми кредитування, лізингові компанії продов­жували укладати нові договори. Всі, напевно, помітили масовий вихід на ринок автолізингу й автокредитування фінансових компаній заводів-виробників, багато з яких працюють через уже існуючі на ринку лізингові компанії. Це дало змогу певним чином підтримати продаж і заповнити нішу, тимчасово звільнену банками. Розрахунки відбувалися тільки в доларах і євро за відсоткової ставки 16–18% річних. У цьому лізингові компанії допов­нюють банки, які сьогодні можуть фінансувати фізосіб лише в національній валюті. Зараз ми знизили ставку до 14% річних. І це ще не межа: тенденція до зниження ставок збережеться принаймні протягом усього 2011 року.

Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195. Для регіональних РА: (322) 702262, 762905. Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195. Для регіональних РА: (322) 702262, 762905. Розміщення реклами: (44) 3915193

5-й Європейський PR-конгрес — 2010. Підсумки 7 жовтня в Києві, в конференц-залі готелю Radisson, Українська асоціація зв'язків із громадськістю UAPR провела ювілейний 5-й Євро­ пейський PR-конгрес — 2010. Цей знаковий захід для PR-галузі зібрав представників понад 200 організацій — і пресслужб великих компаній, і самих PR-агенцій. Спікерами Конгресу були Пол Нобл — голова оцінювальної комісії CIPR, партнер Noble Ink; Ніколас Шмідт — оглядач The New York Times; Джон Вільямс — редактор світових новин BBC. На Конгресі відбувся й захист проектів конкурсу Pravda Awards, що є однією з най­престиж­

28

контракти | № 42 | 18.10.2010

ні­ших нагород серед української PR-спільноти. Виступи спікерів продовжили практикуми за темами соціальної відпові­ дальності компаній та аналізу трендів. Завершило Конгрес ток-шоу «Агенти впливу на довіру до сучасного бізнесу — правила діалогу» за участю іноземних гостей і головних редакторів українських видань Андрія Гоголєва («Коммер­сантЪ») і Сергія Вовка («Інвест­ Газета»). Докладніше — на сайті www.kontrakty.ua



новини *Всеукраїнська асоціація автоімпортерів і дилерів (ВААІД) вважає надмірним підвищення акцизів на нафтопродукти на 50 EUR/т, передбачене проектом Податкового кодексу. «Ми вважаємо, що запропоноване підвищення акцизного збору як компенсація скасування щорічного транспортного збору насправді перевищить суму доходів від нього вчетверо-вп'ятеро, і це дуже багато», — заявив гендиректор ВААІД Олег Назаренко.

«Існує думка, що ціноутворення ведеться на суто наукових засадах. Не вірте! Найчастіше ціна береться зі стелі».

Тенденції

Україна на порозі подорожчання нафтопродуктів. Перша хвиля очікується в листопаді–грудні: через вересневе подорожчання нафти приблизно на 10% вартість нафтопродуктів може збільшитися на 4–6%. Для Києва, Криму й Донецька це означає зростання цін на бензин А-95 до рівня 7,9–8 грн/л. У Дніпропетровській, Львівській і Харківській областях, де високооктанове пальне зараз коштує дешевше, роздрібні ціни на 95-й можуть підвищитися до позначки 7,6–7,7 грн/л. Ще одна потенційна причина — боротьба з пільговим імпортом. За підрахунками НТЦ «Психея», близько третини всього імпортованого в Україну бензину ввозиться без сплати ПДВ і акцизів. Якщо таку можливість буде виключено, 95-й бензин до кінця року подорожчає на 7–14%, тобто на 50–90 коп./л. Подорожчають нафтопродукти й у разі прийняття Податкового кодексу — в ньому передбачено підвищення акцизів на бензин зі 132 EUR/т до 182 EUR/т і введення акцизу на скраплений газ у розмірі 40 EUR/т. Це спровокує зростання роздрібних цін приблизно на 35–40 коп./л. Вплив усіх трьох згаданих вище чинників може призвести до подорожчання високооктанового пального до 9 грн/л.

Роздрібна вартість нафтопродуктів

• Девід Огілві

станом на 12.10.2010 р., грн/л Регіон

А-95

ДП

Скраплений газ

АР Крим

7,62

6,86

4,31

Київ

7,56

6,81

4,00=

Дніпропетровська обл.

7,35

6,65

4,11=

Донецька обл.

7,67

6,88=

3,97=

Львівська обл.

7,48 =

6,76

4,50=

Харківська обл.

7,40=

6,69

4,21=

*У Міністерстві фінансів

вважають, що підвищення акцизу може бути компенсоване зниженням податку на прибуток, передбаченим Податковим кодексом. «У продавців пального є резерв для того, щоб не підвищувати значно ціну на бензин», — заявив 12 жовтня представник Мінфіну Юрій Романюк.

За даними UPECO

Попри жорсткі умови приватизації (необхідність погашення позики в $0,5 млрд, трирічна заборона на скорочення персоналу тощо), експерти вважають, що монополіст становить інтерес для багатьох російських і українських ФПГ як єдиний власник ліцензії на зв›язок 3G та найбільшої мережі наземних комунікацій в Україні.

Імпорт збільшився з $5,17 млрд у липні до $5440 млн у серпні; експорт українських товарів за той самий період збільшився лише на $0,01 млрд, до $4,25 млрд.

Держрегулювання

Приватизація

Імпорт

Кабінет міністрів пропонує парла­ менту обнулити мито на імпорт згущеного молока, вершкового масла, картоплі, жита й гречки до 01.06.2011 р., законопроект.

10,5 млрд грн — стартова ціна 92,791% акцій ВАТ «Укртелеком», призначена Фондом держмайна.

У серпні від'ємне сальдо зовніш­ ньої торгівлі товарами становило $1,18 млрд, що на 27,6% більше, ніж липневий показник у $928 млн, дані Держкомстату.

Урожай зернових

Вантажоперевезення

Ринок цукру

37,5 млн т зерна станом на 12 жовт­ ня зібрано в Україні, що майже на 9,5% менше, ніж на аналогічну дату 2009 року, дані Мінагрополітики.

На 12,4% рік до року, до 317,34 млн т зріс у січні–вересні 2010-го обсяг залізничних вантажоперевезень, дані Укрзалізниці. Перевезення екс­ портних вантажів за цей період зросло на 11,2% — до 87,26 тис. т.

З 1,84 млн т до 1,7 млн т знизила прогноз виробництва цукру вро­ жаю 2010 року асоціація «Укрцу­ кор». Проте прогноз усе ще значно перевищує торішній показник у 1267 тис. т.

Кабінет міністрів має намір квотувати експорт зернових: за попередніми даними розмір квот до кінця року становитиме 500 тис. т для пшениці та суміші пшениці й жита, 2 млн т для кукурудзи, 200 тис. т для ячменю і по 1 тис. т для жита й гречки. У 2011 році буде дозволено експортувати 5,5 тис. т зернових. В уряді відмовилися від продажу квот на аукціонах, принцип їх розподілу донині невідомий.

30

контракти | № 42 | 18.10.2010

10 лет назад

Три західноукраїнські компанії з продажу нафтопродуктів — ВАТ «Івано-Франківськнафтопродукт», «Закарпатнафтопродукт-Ужгород» і «Закарпатнафтопродукт-Хуст» — звернулися до Антимонопольного комітету України з проханням дозволити їх об'єднання у ВАТ «Концерн «Галнафтогаз».



маркетингова лабораторія

кон’юнктура

Марія БОНДАР

*

32% населення українських міст-мільйонників вважають себе заможними людьми.

Якою має бути реклама, щоб їй повірили

Символ віри «Несправедливо, але факт: пройдисвіти легко заручаються довірою аудиторії, а порядні люди мають провести для цього величезну роботу», — зауважив легендарний фінансист, автор книги «За лаштунками Уолл-стріт» Леон Ліві. Під час економічного спаду домогтися довіри потенційних споживачів особливо важко. Люди, які постраждали від кризи, стали обережніше, ніж колись, ставитися до традиційних каналів маркетингової комунікації. Дослідницькі агентства різних країн раз у раз публікують звіти, з яких випливає, що загальний рівень довіри до реклами та PR знижується, позитивні повідомлення сприймаються скептично й узагалі ефективність традиційного промо під сумнівом.

Довіра з перевіркою Втім, на думку деяких визнаних фахівців із просування споживчих товарів і послуг, кризи довіри до реклами н­­е­ має, а падіння показників ефек­тивності промо пояснюється хибним вибором каналів комунікацій і неправильно склад­е ними меседжами. «Якщо потенційні покупці не довіряють вашій рекламі, це зовсім не означає, що вони не вірять рекламі у принципі», — із цього іронічного зауваження почався виступ американського маркетолога Ендрю Джербака на нещодавній галузевій конференції в НьюЙорку. Експерт закликав колег спершу з’ясовувати, якими критеріями вірогідності користуються споживачі, а вже потім починати якусь промо-активність. Простими словами, спочатку слід визначити, чому покупець комусь вірить, а комусь ні, і лише після цього намагатися вплинути на його поведінку. Ендрю Джербак рекомендує ретельно вивчати коло спілкування представників цільової аудиторії. З’ясовувати, з ким вони обговорюють останні новини, до чиєї думки дослухаються.

32?

контракты || № контракти № 42 8 | |22.02.2010 18.10.2010

дібною в очах потенційного покупця. Мабуть, українським маркетологам незабаром також доведеться діяти згідно з порадами заокеанського фахівця.

Крім того, він переконаний, що для кожного медійного рекламного носія варто складати перелік «ознак вірогідності» — особливостей, які роблять промо-публікацію правдопо-

КОМУ ВІРЯТЬ Порадники, до рекомендацій яких дослухаються заможні українці*, % Науковці Друзі Колеги Аналітики ринків, незалежні експерти Заможні знайомі Лікарі Працівники компаній — виробників або продавців обговорюваних товарів Учасники інтернет спільнот Перші особи компаній — виробників або продавців обговорюваних товарів Представники громадських організацій Чиновники Знаменитості

60 55 49 47 34 25 24 23 20 17 9 6 0

10

20

30

40

50

60

Джерела інформації про товари й послуги, якими користуються заможні українці (за частотою використання)*, % Спілкування із друзями та знайомими Новинні сайти Спеціалізовані друковані видання Телевізійні програми новин Соціальні мережі, форуми, блоги та інші неновинні ресурси Сайти виробників і продавців Редакційні статті в діловій періодиці Звіти аналітиків ринку Спілкування із працівниками компанії — виробника або продавця Новинні програми на радіо Редакційні статті в суспільно політичних газетах національного масштабу Пряма реклама Редакційні статті в місцевих газетах Виступи перших осіб компанії — виробника або продавця Прес релізи, корпоративні новини, звіти про діяльність компанії

60

Чорним по білому

52 42 40 39 32 29 28 26 24 24 24 22 14 13 0

10

20

30

40

50

60

Кому скаЖУТЬ З ким українці обговорюють цікаву їм інформацію*, % Споживачі Споживачі Споживачі з рівнем доходів з рівнем доходів з рівнем доходів до 4000 грн на до 7000 грн на понад 7000 грн на місяць місяць місяць Колеги 47 39 43 Сім’я 22 36 39 Друзі 28 22 13 Учасники інтернет-спільнот і форумів 3 0 1 Співрозмовники в ICQ або e-mail 0 3 4 * За даними дослідження, проведеного GfK на замовлення Noblet Media CIS. Опитано 200 жителів Києва, Донецька, Харкова, Одеси, Дніпропетровська та Львова, які вважають себе заможними людьми. Вік респондентів від 24 до 55 років. Коло спілкування, у якому найчастіше обговорюють останні новини

Наші співвітчизники з року в рік стають чимдалі менш довірливими. Результати соціологічного дослідження, проведеного GfK Україна на замовлення PR-компанії Noblet Media CiS, свідчать, що лише 33% заможних українців готові повірити повідомленню, отриманому з одного джерела. 40% опитаних мають отримати інформацію щонайменше з двох-трьох джерел, навіть якщо кожне з них саме по собі вважається цілком надійним. Торік співвідношення було зворотним. 40% опитаних визнавали, що готові повірити першому повідомленню, 34% — потребували одного-двох підтверджуючих. Для 14% заможних українців (торішній показник — 13%) те саме повідомлення має прозвучати з різних джерел від чотирьох до шести разів. Для 10% — понад десять разів.

Вибір каналу передачі рекламних повідомлень в Україні ускладнено тим, що наші співвітчизники вкрай непослідовні у своїх інформаційних уподобаннях. Судячи з результатів опитувань громадської думки, заможні українці найчастіше користуються саме тими джерелами новин, яким найменше довіряють. 70% учасників до­с лідження Noblet Media CiS щодня отримують інформацію в інтернеті, 46% — щодня дивляться телевізійні програми ділових новин. Цього року мережеві ресурси та телебачення виявилися найпопулярнішими в нашій країні джерелами новин. Однак рівень довіри до цих медіа досить низький. У вірогідність інформації, отриманої в мережі, вірять 19% (показник 2010-го на 11% нижчий, ніж торік) заможних українців, а у правдивість телевізійних новин — 20%. Цікаво, що інтенсивність використання інтернет-ресурсів як джерела новин поступово зростає, а рівень довіри до ін-


формації, отриманої в мережі, — знижується. Як зазначають фахівці Noblet Media CiS, у міру накопичення досвіду роботи з інтернет-ресурсами наші співвітчизники поступово втрачають довіру до цього комунікативного каналу через велику кількість замовних матеріалів і надто часте використання неперевірених даних. У рейтингу довіри до ЗМІ лідирують спеціалізовані друковані видання, їм вірять 49% заможних українців. На другому місці — ділові журнали. Причому рівень довіри до них зростає. Торік на користь цього джерела інформації висловилися 21% учасників дослідження, наразі цей показник становить 35%. 70% опитаних визнали, що читають ділову пресу хоча б раз на тиждень. Утім, хоч би як змінювалося ставлення українців до різних мас-медіа, найнадійнішим джерелом новин вони все ще вважають «сарафанне радіо». 56% заможних громадян покладаються на інформацію, отриману у процесі спілкування з друзями та знайомими. Причому із часом цей показник зростає. Торік на користь «сарафанного радіо» висловилися лише 37% учасників дослідження.

Хто сказав? Ставлення цільової аудиторії до промо-повідомлення багато в чому визначається тим, з чиїх вуст воно пролунало. Найохочіше заможні українці дослухаються до висловлень науковців і рекомендацій друзів. Причому рівень довіри до представників наукових кіл потроху знижується. Торік 68% учасників дослідження визнали, що готові покладатися на думку вчених, нині таких виявилося трохи менше — 60%. А ось людей, які насамперед дослухаються до друзів, побіль шало. Пока зник 2009 року — 49%, 2010-го — 55%. Рівень довіри до висловлень незалежних експертів й

Споживач — істота загадкова

У нашій країні пересічним працівникам вірять охочіше, ніж першим особам компанії аналітиків ринків теж зростає. Торік на їхні рекомендації покладалися 36% заможних українців, зараз — 47%. Власне, науковці й аналітики — найбільш поважна категорія порадників для наших заможних співвітчизників. Саме їх доцільно задіяти в рекламних та PR-кампаніях. В Україні для цільової аудиторії з доходом середнього та вищого за середній рівнів таке просування буде набагато ефективнішим, ніж промо за участю зірок

шоу-бізнесу та спорту. Знаменитостей у нашій країні не вважають надійними порадниками. У 2009 році гідними довіри їх визнали 10% учасників дослідження, у 2010-му й того менше — 6%. Чиновники в заможних українців теж не в пошані, їм вірять лише 9%. Донедавна наші співвітчизники готові були дослухатися до думки представників громадських організацій. У 2009 році на користь цієї категорії порадників висловилися

43% опитаних. Та за минулий рік громадські діячі, схоже, втратили довіру забезпечених українців. Тепер на слова представників недержавних некомерційних структур покладаються лише 17%. Якщо формат просування товару або послуги передбачає участь персоналу компанії-вироб­ни­ ка (або продавця), краще задіяти рядових працівників. Їм в Україні довіряють більше, ніж першим особам (відповідно 24% і 20% опитаних). 

08.10.2010 р. «Конверс­ банк» достроково повернув кредит рефінансування Національному банку України (дата погашення кредиту — 25.11.2010 р.). В. о. голови правління Веніамін Лєбєдєв прокоментував це так:

«Конверсбанк» достроково повернув кредит рефінансування Національному банку України

«

Банк достроково повернув кредит рефінансування, це свідчить про його стабільність, підвищення довіри клієнтів до фінустанови, а також про те, що невеликий банк, який входить до IV групи

банків України, має ресурси для розвитку та подальшого зростання. Ми завжди йдемо назустріч клієнтам, і клієнти йдуть до нас. Ми вдячні Національному банку за своєчасно нада-

ну підтримку. Нині працюємо над збільшенням статутного фонду та оформленням субординованого боргу. Ми поки що не розкриваємо сум, але хотілося б зазначити, що вони є дуже значними».

Довідка На 01.10.2010 р. ПАТ «Конверсбанк» має 34 відділення і до кінця року планує відкрити ще 12 у Києві, Одесі, Львові, ІваноФранківську, Прилуках та Гурзуфі (АР Крим). Регулятивний капітал банку становить 99,46 млн грн. www.conversbank.com контракти | № 42 | 18.10.2010

Ліцензія № 227 від 03.03.2010 р.

Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195. Для регіональних РА: (322) 702262, 762905. Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195. Для регіональних РА: (322) 702262, 762905. Розміщення реклами: (44) 3915193

33


держрегулювання

Голодні картки Масштаби картковизації встановлено Грошовий обіг у нас регулю­ ють усі, кому не ліньки. От, на­ приклад, студенти ЛНУ ім. Франка віднедавна ходять на пари голодними: ректор роз­ порядився, щоб у їдальнях уні­ верситету приймали виключно картки. А картка (особливо справжня кредитна, а не дебе­ това) — така річ, якою зручно платити за холодильник чи пральку, але зовсім не зручно — за студентський обід. Черга ледь повзе, і за час перерви, на­ віть довгої між першою та дру­ гою парами, можна просто не встигти дійти до каси. Та, можливо, НБУ пояснить ректорові, що національні банк­н оти й монети є обов’язковими для прийняття за всіма видами платежів на території України і що регулю­ вання питань грошового обігу — не в його компетенції. Натомість Кабінет Міністрів отримав пряме доручення від Верховної Ради — у Законі «Про платіжні системи та пере­ каз коштів в Україні» розроби­ ти порядок переведення тор­ говців на приймання спеціаль­

них платіжних засобів. І такий порядок в Україні з’являється вже вдруге. Перший із них, який оце саме скасовано, передбачав найпіз­ нішим терміном переходу на прийняття карток 1 січня 2009 року. Ним встановлювали­

Торговці мають самі вирішувати, чи потрібні їм термінали для електронних карток ся критерії як для населених пунктів, у яких торгівці повин­ ні приймати картки, — це мали бути всі районні центри й сели­ ща міського типу незалежно від кількості населення, — так і для самих торгівців — за вида­ ми товарів і площею торгових залів (не менш ніж 400 кв. м або 40 місць у закладах громадсько­ го харчування). Крім того, Нац­ банку було рекомендовано роз­

««««« Факт. Поширюється застосування пла­ тіжних карток. На обов’язкове прийняття електрон­ них карток мають перейти: до 1 липня 2011 року — СГД (крім суб’єктів малого підприємництва (СМП), які провадять діяльність у населених пунктах із чисель­ ністю населення понад 100 тис. осіб; до 31 грудня 2011 року — СМП у населених пунктах із чисельністю населення понад 100 тис. осіб, та СГД, зокрема СМП, у на­ селених пунктах із чисельністю населен­ ня від 25 тис. осіб до 100 тис. осіб. Звільняються від цієї вимоги заклади харчування закритого типу, магазини площею до 20 кв. м, а також СГД у насе­ лених пунктах із населенням до 25 тис. осіб. Постанова чинна з 01.10.2010 р., вод­ ночас втратила чинність постанова КМУ від 29.03.2006 р. № 377. Документ. Постанова КМУ від 29.09.2010 р. № 878.

контракти | № 42 | 18.10.2010

райцентрів, не кажучи вже про селища міського типу, не дотя­ гують за кількістю населення до 25 тис. Тепер суб’єктів гос­ подарювання в таких населе­ них пунктах звільнено від обов’язку забезпечити можли­ вість прийняття карток. Подба­ ли й про студентів: прийняття карток не є обов’язковим у за­ кладах громадського харчуван­ ня закритого типу, які обслуго­

Документи

ПІДПРИЄМЦЯМ ЗІ СФЕРИ ТОРГІВЛІ ТА ПОСЛУГ

34

глянути питання щодо можли­ вості встановлення банками комісійної винагороди за об­ слуговування карток у розмірі не більш ніж 2% від суми опера­ ції. Нові вимоги, слід сказати, лі­ беральніші. Адже дуже багато

ГРОМАДЯНАМ І ЗАБУДОВНИКАМ

««««« Факт. Продовжено заборону на розір­ вання громадянами договорів із забу­ довниками. Внесено зміни до ст. 3 Закону про за­ побігання впливу світової фінансової кризи на будівництво. Підтримка будів­ ництва житла триватиме до 01.01.2013 р., зокрема різниця між ставкою за пільго­ вими кредитами на житло та поточною ринковою ставкою компенсуватиметь­ ся з держбюджету і не може більш ніж на 2% перевищувати рівень облікової ставки НБУ. Заборона фіз- та юрособам розривати договори, які передбачають передачу забудовниками завершеного об’єкта житлового будівництва, оплаче­ ного на 100% (крім як за згодою сторін), продовжується до 01.10. 2011 р. Закон чинний з 01.10.2010 р. Документ. Закон України від 09.09.2010 р. № 2504-VІ.

вують певний контингент спо­ живачів (зокрема у військових частинах, навчальних закладах, на промислових підприєм­ ствах). Не мусять встановлюва­ ти термінали й підприємства торгівлі з торговельною пло­ щею до 20 кв. м (крім АЗС). Натомість щодо розміру ко­ місійних нема якоїсь встанов­ леної межі. АМКУ зобов’язаний лише проводити моніторинг розмірів комісійних винагород і міжбанківських комісій і в разі їх «необґрунтованого під­ вищення» вживати заходів, пе­ редбачених законодавством. Тож не все так погано, є факти лібералізації вимог за­ конодавства. Щоправда, неві­ домо, чи такі речі взагалі потре­ бують законодавчого регулю­ вання. Невже торговець сам не знає, чи потрібний йому термі­ нал, і сам його не встановить, якщо це збільшить його конку­ рентні переваги і в підсумку — виручку?  Андрій ПОРИТКО, заступник головного редактора тижневика «Дебет-Кредит»

АВТОПЕРЕВІЗНИКАМ

««««« Факт. До встановлення тахографів за­ лишилося небагато. Затверджено Положення про робо­ чий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів. Автобуси, що ви­ користовуються для нерегулярних і ре­ гулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажир­ ських перевезень на міжміських авто­ бусних маршрутах протяжністю понад 500 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 т має бути обладнано тахографами. Наказ чинний з 04.10.2010 р, крім ви­ моги щодо встановлення тахографів, яка набирає чинності пізніше — для різ­ них типів перевезень встановлено різні терміни. Зокрема для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень — з 01.06.2012 р. Документ. Наказ Мінтрансзв’язку від 07.06.2010 р. № 340.


Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195. Для регіональних РА: (322) 702262, 762905. Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195. Для регіональних РА: (322) 702262, 762905. Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195 Для регіональних РА: (322) 702262, 762905

реклама

контракти | № 42 | 18.10.2010

35


НАЙБІЛЬШ

5

рейтинг

Окленд

Найбільше місто Нової Зеландії виникло на місці поселення аборигенів маорі 1840 року, коли капітан Вільям Хобсон заснував тут перший британський форпост. Місто розташоване на Північному острові Нової Зеландії, в оточенні двох гірських хребтів, трьох морських бухт, має на своїй території 48 згаслих вулканів і понад 50 островів. Із часів золотої лихоманки XIX століття Окленд залишається фінансовою столицею Нової Зеландії. В ньому мешає понад 1,3 млн жителів. Щільність населення — 1305 осіб на кв. км.

36?

контракты || № контракти № 42 40 || 18.10.2010 05.10.2009

прийнято Нью-Йорк, якому щороку присвоюється рівень життя у 100 пунктів, а вже з ним порівнюють показники рівня життя в інших містах. При цьому сам Нью-Йорк посідає в списку лише 49 місце, на 18 позицій відставши від найкращого міста США — Гонолулу.

комфортних міст світу

Щороку консалтингова компанія Mercer (США) складає рейтинг найкомфортніших міст світу, оцінюючи 221 мегаполіс за 39 критеріями. Серед іншого, експерти Mercer цікавляться злочинністю, охороною здоров'я, кліматом і навіть рівнем особистої свободи. Перше місце за всіма згаданими критеріями 2010 року посів Відень, на останньому 221-му місці опинився Багдад. Київ у рейтингу Mercer посів 161-ше місце, помітно відставши від Вільнюса (79), Таллінна (89) і Риги (91), але випередивши Москву (166), Єреван (174), Алмати (175), Мінськ (185) і Баку (196).

5

*Список місць, найбільш придатних для життя, компанія Mercer публікує з 2007 року. За відправну точку відліку

3 Женева

Друге за розміром місто Швейцарії посідає в рейтингу Mercer лише третє місце здебільшого через дорожнечу — Женева традиційно входить до п'ятірки найдорожчих міст світу. Одне з найстаріших міст Європи — перші згадування про Женеву належать до 120 року до нашої ери, коли війська римлян захопили багате поселення біля гирла Рони. Близько 45% з 184 тис. населення Женеви — іноземці. Крім підрозділів ООН у місті розташовано штаб-квартири міжнародних організацій. Щільність населення — 11 725 осіб на кв. км — ще одна причина, за якою Женева поступається Цюриху й Відню за рівнем комфорту.

1 Відень

Місто Моцарта, Шуберта, Штрауса та Цвейга посідає перше місце в рейтингу Mercer другий рік поспіль. Найбільший мегаполіс, у якому проживає майже чверть усього населення Австрії. Третє місто, що стало резиденцією ООН — після Нью-Йорка та Женеви. Крім того, у Відні знаходяться штаб-квартири таких міжнародних організацій, як ОПЕК та ОБСЄ. Вирізняється м'яким кліматом: середня температура повітря взимку +1,5 °C, влітку — близько +20 °С. Щільність населення — 4025 осіб на кв. км.

2 Цюрих

Історія столиці німецькомовного кантону Цюрих починається з ІІ століття н. е., коли на місці сучасного міста розташовувався митний пост Римської імперії. Місто побудоване біля джерел річки Ліммат у північному краї Цюрихського озера, приблизно за 30 км на північ від Альп. Найбільший мегаполіс Швейцарії з населенням майже 400 тис., найстаріша світова банківська столиця — у Цюриху розташовано штаб-квартири UBS, Credit Suisse, Swiss Re, Zurich Financial Services тощо. Щільність населення — 4066 осіб на кв. км.

4 Ванкувер

Третє за розміром місто Канади, відоме високою толерантністю до іноземців і низьким рівнем злочинності, посідало перше місце в рейтингу Mercer у 2007 й 2008 ріках. Першість Ванкувер втратив через проведення в місті останніх зимових Олімпійських ігор 2010 року, які спричинили наплив іноземців і зростання цін. Перші індіанські поселення на місці сучасного Ванкувера з'явилися понад 3 тис. років тому, однак місто веде відлік своєї історії з 1824 року, коли компанія Hudson’s Bay побудувала форпост для торгівлі хутром. З урахуванням понад 20 передмість, у Великому Ванкувері проживає понад 2 млн осіб, населення без передмість — трохи більш ніж 611 тис. Щільність населення — 5070 осіб на кв. км.


Засновник ТОВ «Газета «Галицькі контракти»

«Гвардія» Реєстраційний номер № 166415113ПР КВ від 21.05.2010 р. Адреса редакції: 03150, м. Київ, вул. Боженка, 84 тел./факс (44) 391-51-96 Телефон львівської філії: (322) 70-27-13 Президент Віктор ОДИНЕЦЬ Генеральний директор, шеф-редактор Сергій ІВАНОВ-МАЛЯВІН Заступник генерального директора Світлана БАНАС Директор з реклами Оксана БОБРОВСЬКА Заступник директора з реклами Наталя КОМПАНЕЦЬ Начальник відділу реклами Ірина ШПАКОВСЬКА irinash@dtkt.kiev.ua Виконавчий директор Володимир КРИВОЛАП Керівник проекту «Гвардія» Олеся ХОШОБІНА Аналітика Олена ФЕЩЕНКО Дмитро ФІГОЛЬ sun@gc.kiev.ua Інформаційна служба Ярослав ГАДАЧ inform@gc.kiev.ua Відповідальний секретар Анна АНДРЕЄВА Арт-директор Сергій ГЕТУН Реклама Марина ЖУРАВЕЛЬ Тетяна ПОПОВА (44) 391-51-93/77 Переплата та розповсюдження (44) 391-51-90 Загальний наклад: 68 тис. прим. Підписано до друку: 14.10.2010 р. Друк: ТОВ «Новий друк», 02094, м. Київ, вул. Магнітогорська, 1 При використанні матеріалів «Гвардії» посилання обов'язкове. Видавець не несе відповідальності за зміст рекламних оголошень Під рубриками «Думка експерта», «Стратегія лідера» та «Лідер ринку» розміщено PR-матеріали компаній Усі права належать ТОВ «Газета «Галицькі контракти»


комерційна нерухомість офі сні центри

У гонитві за постояльцями Попри стабілізацію орендних ставок і певне скорочення кількості порожніх площ, власники офісних центрів, як і раніше, готові йти на поступки орендарям Що пропонують девелопери Сьогодні в Києві в сегменті професійної офісної нерухомості представлено понад 100 бізнес-центрів класу А, В+ і В-. Загальна площа цих об’єктів, за підсумками I півріччя 2010 року, становила 1174,4 тис. кв. м, збільшившись на 4% порівняно з кінцем 2009-го (дані Knight Frank Research 2010). За останніми повідомленнями, у Києві протягом I півріччя 2010 року було введено в експлуатацію чотири об’єкти професійної офісної нерухомості загальною площею 35,2 тис. кв. м. Трохи менш ніж половина (48%) введеного обсягу припала на офісні площі класу А, 42% — на клас В- і 10% — на клас В+. У загальній структурі пропозиції основна частка приміщень припадає на бізнес-центри класу В- (54%). Протягом I півріччя 2010-го зросла

РЕЙТИНГ

Компанія

Оцінка

Офісні центри, введені в експлуатацію в I півріччі 2010 року

стабільнІ будівельнІ компаніЇ*

Бізнес-центр

Адреса

Клас

Загальна площа (кв. м)

1

КОНСОЛЬ ЛТД, ТОВ

85,44

2

КОРПОРАЦІЯ «ЗОЛОТІ ВОРОТА»

78,30

1 Horizon Park (2 фаза)

вул. Амосова, 12/4

A

17 000

3

ВИРОБНИЧИЙ ВЕКТОР, ТОВ

70,60

2 Кінетика

пров. Куренівський, 12

В-

8 000

4

НАЦІОНАЛЬНА БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ, ЗАТ

67,90

3 Дніпро Плаза

вул. Набережно-Хрещатицька, причал № 4

В

6 800

5

КОРПОРАЦІЯ «ГРАНІТ»

65,10

4 Cremona

вул. Саксаганського, 105

В+

6

МЕГАПОЛІС, ТОВ

66,16

Разом

7

МІСЬКЖИТЛОБУД, ТОВ

64,03

8

КРИВОРІЖАГЛОБУД, ЗАТ

61,90

9

КОРПОРАЦІЯ «АЛЬТІС-ХОЛДИНГ»

60,50

10 РЕМБУДСЕРВІС, ТОВ

58,80

11 СК «КОМФОРТБУД-1», ТОВ

56,83

12 ЖИТЛО-БУД, ТОВ

54,70

13 СОЛБУД, ТОВ

52,40

14 СП «ОСНОВА-СОЛСІФ», ТОВ

51,86

15 Фірма Т.М.М., ТОВ

50,27

16 ТРЕСТ «ЖИЛБУД-1», ВАТ

49,60

17 КИЇВБУДКОМ, ЗАТ

49,08

18 ОБ'ЄДНАННЯ «ПРОГРЕС», ЗАТ

48,84

19 КОМПАНІЯ «ХХІ СТОЛІТТЯ»

48,27

20 ІНВЕСТБУДСЕРВІС, ПАТ

48,10

* Рейтинг із розширеною інформацією про учасників читайте на порталі kontrakty.ua в рубриці «Проекти. Рейтинги» з 18.10.2010 р.

38 ЖОВТЕНЬ, 2010

3 400 35 200

За даними Knight Frank Research 2010 і з відкритих джерел

частка бізнес-центрів класу А, збільшившись з 16% наприкінці 2009 року до 18%. За підсумками I півріччя 2010-го забезпеченість професійними офісними центрами в Києві становила 421 кв. м на тисячу жителів, збільшившись на 4% порівняно з кінцем 2009-го. Варто зазначити, що в нових бізнес-центрах, введених в експлуатацію в I півріччі цього року, зберігається високий рівень вакантності — понад 50%. Ще одна важлива тенденція ринку офісної нерухомості — перенесення термінів введення

об’єктів в експлуатацію через недостатнє фінансування і низький попит. Здачу низки бізнес-центрів, заплановану на I півріччя 2010 року, було перенесено на пізніший період. Попри досить високу вакантність офісних площ і знижений попит, у I півріччі 2010-го почалося будівництво низки великих об’єктів з офісними складовими. Так, компанія «К. А. Н. Девелопмент» у II кварталі поточного року розпочала реалізацію одразу трьох масштабних проектів: ТОЦ Ocean Plaza (з БЦ класу В+, 20 тис. кв. м)

ГvАРДІЯ стабільнИх БУДІВЕЛЬНИХ компанІй


комерційна нерухомість офісні центри

на вул. Антоновича, 176; БЦ IQ Business Center (клас А, 45,2 тис. кв. м) на вул. Струтинського, 13–15 і БЦ (клас А) на бул. Дружби народів, 44–46. Крім того, заявлено про будівництво 22-поверхового бізнес-центру загальною площею 30,5 тис. кв. м на вул. Жилянській, 68, замовником та інвестором якого виступає компанія «Сікс Старс Холдинг».

Чим цікавляться споживачі Невелике пожвавлення попиту в I півріччі 2010 року відбулося здебільшого за рахунок компаній, які переїхали з некласифікованих приміщень до офісів класу В, а також орендарів, які розширили присутність у своїх бізнес-центрах. Крім того, зміна складу українського політикуму привела до Києва низку великих регіональних компаній, які потребують оренди офісних площ. Основна активність на ринку офісної нерухомості спостерігалася із середини лютого до початку червня поточного року. Левова частка запитів на професійні офісні площі в цей період припадала на міжнародні компанії, зацікавлені в розширенні своїх площ або в покращенні умов роботи. Затребуваними виявилися площі від 80 кв. м до 250 кв. м у центральних районах міста, а також великі офі­си від 500 кв. м до 2500 кв. м. Українські ж компанії, як правило, шукали приміщення розміром 100–200 кв. м із вільним плануванням і мінімумом незайнятого простору. Цікаво, що в загальній структурі попиту близько 15% запитів при-

Офісні центри, які плануються до введення в експлуатацію до кінця 2010 року Бізнес-центр

Адреса

Клас

Преміум Центр

бул. І. Лепсе, 6З

В+

Загальна площа, кв. м 52 000

Щекавицький

вул. Фрунзе, 23–25

В+

12 800

Топаз

вул. Мельникова, 2–10

В+

27 000

Rialto

вул. Новокостянтинівська, 18

В+

15 000 11 000

Eleven

вул. Солом’янська, 11

В+

Бізнес-центр

вул. Саксаганського, 70/16б

В+

9 000

Форум Кінетика

пров. Ливарська, 12

н/д

9 800

Ерідан

вул. Андрющенка, 4г

В

3 500

Царський

вул. Старонаводницька, 13

н/д

5 600

Бізнес-центр

просп. Перемоги, 119–121

н/д

5 000

FIM Center

вул. Магнітогорська, 1

В-

9 200

Вікторія Парк

пров. Охтирський, 7

В-

22 500 182 400

Разом За даними Knight Frank Research-2010; Colliers International, липень 2010 року

До кінця 2010 року в Києві планується ввести в експлуатацію 12 об’єктів професійної офісної нерухомості загальною площею 182,4 тис. кв. м падало на банківські установи (проти 6% у 2009-му). За оцінками брокерів, зріс попит на офісні площі з боку ІТ-підприємств (до 32,5% від загального обсягу угод), підприємств роздрібної торгівлі та сфери FMCG (до 13,5% угод), а також різноманітних консалтингових та юридичних фірм. Активно займалися пошуком і будівельні компанії. Ключовою подією останнього часу стала угода київського офісу ЗАТ «Крафт фудз Україна», який орендував приміщення загальною площею 3,8 тис. кв. м у бізнесцентрі на вул. Ярославів Вал, 23.

Знаковою також можна назвати оренду офісу групою компаній Atlantic Group у БЦ Capital Hall на вул. Жилянській, 31 (3,6 тис. кв. м). У результаті протягом I півріччя 2010-го відбулося зниження (з 20% до 14,6%) рівня вакантних площ у діючих бізнес-центрах Києва, особ­ливо класу В+/-. Однак цей оптимістичний показник виявився тимчасовим: через введення в експлуатацію кількох нових об’єктів загальна вакантність на ринку повернулася до значень кінця минулого року, досягнувши 15–20%.

Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195. Для регіональних РА: (322) 702262, 762905. Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195. Для регіональних РА: (322) 702262, 762905.

ГvАРДІЯ стабільнИх БУДІВЕЛЬНИХ компанІй

39


комерційна нерухомість офі сні центри

Умови оренди Власники офісних центрів, змирившись зі зниженням рівня доходів від орендних платежів, докладають усіх зусиль для залучення й утримання клієнтів. Орендні канікули, фіксована ставка у гривні, різні дисконтні програми, оплата послуг ріелторів, повна або часткова компенсація вартості ремонтних робіт набули майже повсюдного поширення. Вже наявним постояльцям пропонують перегляд договорів оренди та додаткове знижен-

ставки, а й фіксуючи їх максимально можливий розмір на досить тривалі терміни, а також зменшуючи попередній внесок і страховий депозит до рівня місячної орендної плати. За даними компанії Jones Lang LaSalle, в 2009-му орендні ставки на офісні площі в Києві в доларовому еквіваленті знизилися на 60%. Це було пов’язано як із девальвацією гривні, так і зі скороченням попиту. Наприкінці минулого року ставки в професійних бізнес-центрах Києва стабілізува-

Основна тенденція ринку офісної нерухомості 2010 року — перенесення термінів введення об’єктів в експлуатацію через недостатнє фінансування та низький попит ня ставок, зменшення або повну компенсацію експлуатаційних витрат. Крім того, бажання орендаря скоротити займану площу часто навіть не призводить до штрафних санкцій. Власники нових та споруджуваних бізнес-центрів у боротьбі за клієнта погоджуються на ще більше, не лише знижуючи орендні

Прогноз

лися і протягом I півріччя 2010-го, за даними Colliers International, навіть продемонстрували зростання на 5–7%. Станом на 1 липня вартість оренди кв. м на рік на офіси класу А була в діапазоні $300–480, класу В+ — $240–360, класу B- $180– 240 (дані Knight Frank Research 2010). Розмір експлуатаційних

МЕТОДИКА СКЛАДАННЯ РЕЙТИНГУ «ГVардія стабільних будівельних компаній» Рейтинг «ГVардія стабільних будівельних компаній» спрямовано на отримання об'єктивної, незалежної та масштабної оцінки стабільності будівельних компаній (БК), які ведуть свою діяльність на території України. Рейтинг адресований усій бізнес-спільноті та враховує особливості розвитку економіки на сучасному етапі. До списку учасників рейтингу включено будівельні компанії, що працюють на території України не менше чотирьох років за наявності офіційної (відкритої) статистичної інформації за основними показниками фінансової діяльності за 2006–2009 роки. Оцінка передбачає використання інтегрованого методу та системного аналізу, який враховує динаміку основних фінансових складових діяльності компаній. Аналітична служба редакції провела дослідження, систематизацію та оцінювання результатів діяльності будівельних компаній за 2006–2009 роки за такими показниками, як дохід, вартість активів, прибуток, собівартість, рентабельність. Після збору, уточнень і занесення до розрахункової моделі всіх результатів було отримано оцінки стабільності будівельних компаній за кожним показником окремо та на їхній підставі розрахована інтегральна оцінка загального рейтингу.

ОБРОБКА І ПІДРАХУНОК РЕЗУЛЬТАТІВ n

I j = ∑ Xij / n , i =1

X ij = Tijcp / Ti

max

×100 ,

m

Tijcp = m ∏ Tijt , t =1

I j — інтегральна оцінка економічної стабільності j-ї БК; Xij — оцінка стабільності за і-м показником j-ї БК; Tijt — темп зміни і-го показника для j-ї БК за період t; Tijcp — середньорічний темп за і-м показником для j-ї БК за оцінюваний період;

де

Ti

max

— максимальний середньорічний темп за і-м показником з оцінюваного ряду БК за 2006–2009 роки;

п — кількість показників для оцінки;

m — кількість років в оцінюваному періоді.

40 ЖОВТЕНЬ, 2010

Інформаційний партнер проекту — група компаній «Авеста-Україна»

платежів для бізнес-центрів класу А становив 60–72 $/кв. м / рік, для класу В+/- — 36–60 $/кв. м / рік. Слід також зазначити, що якщо раніше офісні приміщення в Києві пропонувалися в оренду без оздоблення, то сьогодні орендна ставка зазвичай включає вартість базових оздоблювальних робіт — фарбування стін, встановлення підвісних стель і підлогового покриття, інсталяцію освітлення. У більшості ж випадків остаточний розмір орендної плати, прописаний у договорах, прямо залежить від розміру офісу, а також від планованого терміну оренди.

На сьогодні, за інформацією domobaza.info, в Україні будують 269 офісних центрів, із них у Київському регіоні — 114 будівель. Згідно з останніми даними, до кінця цього року у столиці планується ввести в експлуатацію 12 об’єктів професійної офісної нерухомості загальною площею 182,4 тис. кв. м. Однак слід враховувати й нерівномірність виходу на ринок нових офісних приміщень: часто введення їх в експлуатацію переноситься на невизначений період. За умови відкриття всіх заявлених бізнес-центрів загальна пропозиція за II півріччя 2010-го може збільшитися на 15%, сягнувши 1333,0 тис. кв. м. Основний обсяг нових приміщень припаде на бізнес-центри класу В+, частка яких сягне майже 80% від загальних площ, що плануються до введення до кінця цього року. Майже в усіх цих об’єктах нині триває активний пошук орендарів. У деяких бізнес-центрах поперед­ ній рівень заповнюваності сягає 60%. Крім того, можливе збільшення частки продажу в сукупному обсязі угод: частина потенційних споживачів у зв’язку зі зниженням цін прораховує доцільність викупу приміщень. Введення в експлуатацію нових бізнес-центрів у Києві вплине на загальний рівень вакантності, який може сягнути 25%. Однак, як стверджують експерти, якщо курс національної валюти не перетне позначки 8 UAH/USD, орендні ставки залишаться на поточному рівні. У сегменті ж приміщень класу А і В+, за оцінками Colliers International, очікується зростання в межах 5–7%. За матеріалами Knight Frank, Colliers International та інших відкритих джерел

ГvАРДІЯ стабільнИх БУДІВЕЛЬНИХ компанІй



Житлова нерухомість міська забудова

Квартирне питання У І півріччі 2010 року ринок міської житлової нерухомості ознаменувався оптимістичними настроями як девелоперів, так і інвесторів. Багато потенційних покупців житла, спостерігаючи стабільність цін протягом кількох місяців, зважилися на придбання квартири. За словами Вікторії Погасій, консультанта відділу житлової нерухомості Knight Frank Research, зростання обсягів продажу, зумовлене сезонним пожвавленням попиту в березні–травні, позначилося на ціновій політиці: вартість найбільш популярних об’єктів первинного ринку пішла догори. У Києві найдоступнішим виявилося житло в Дарницькому районі: 1356 $/кв. м на вторинному ринку і 1206 $/кв. м на первинному. З 1 по 31 серпня 2010 року, за даними агентства нерухомості SV Realty, у десяти районах Києва було здійснено 707 угод купівліпродажу квартир на вторинному ринку та 199 — на первинному. Великим попитом сьогодні користуються однокімнатні квартири. Із загальної кількості однокімнатних було продано 44%, двокімнатних — 43% і лише 13% трикімнатних. При цьому 65% угод укладено на об’єкти вартістю до $100 тис., 22% — $100–200 тис. і 13% — понад $200 тис.

Світлана Максюта, головний редактор журналу «Конкретно о строительстве»

Динаміка цін пропозиції на первинному ринку житла Києва за період з ІІ кварталу 2008 до ІІ кварталу 2010 року 12 000 10 000

7326

8000 6000 4000

2098 2000

1346

0

ІІ к

008 в. 2

8

ІІІ к

00 в. 2

8

00 в. 2

IV к

Еліт Бізнес Економ

42 ЖОВТЕНЬ, 2010

9

Ік

00 в. 2

9

ІІ к

00 в. 2

9

00 в. 2

ІІІ к

9

IV к

00 в. 2

0

Ік

01 в. 2

0

01 в. 2

ІІ к

За даними Knight Frank Research

Фото Світлани СКРЯБІНОЇ

Головним чинником, що впливає на купівлю квартири, була й залишається ціна. Однак щодо первинного житла сьогодні на першому плані — ступінь готовності будинку

Приблизно 85% покупців квартир орієнтуються на придбання житла на вторинному ринку Традиційне затишшя на ринку житла на початку ІІ півріччя 2010 року, зумовлене сезоном відпусток, із настанням осені не змінилося довгоочікуваним пожвавленням. Влітку, за твердженням експертів, падіння обсягів продажу виявилося досить значним, та середні ціни на вторинне й первинне житло в усіх сегментах залишалися стабільними. У серпні, перед черговим сезоном високої активності покупців, девелопери первинного житла задіяли кілька нових маркетингових програм, сподіваючись на залучення попиту. На початок вересня спостерігається збільшення кількості запитів на пошук квартир. При цьому приблизно 85% покупців орієнтуються на купівлю вторинного житла. Зважаючи на високі ризики придбання первинної нерухомості, основним попитом у сегменті користуються здані або майже здані житлові комплекси, наприклад «Новопечерські Липки», «Паркове Місто»,

«Изум­р уд­н ый», «Альпійський», Park Avenue тощо. Основним параметром нинішнього попиту на житлову нерухомість в економ- і бізнес-сегментах є площа квартири. За невисокої вартості квадратного метра загальний бюд­жет купівлі первинної нерухомості перевищує вторинний сегмент в півтора разу. Це жодним чином не сприяє зростанню продажу в первинному секторі, про що свідчить щомісячна статистика.

Ціна Вартість житлових квадратних метрів завжди була предметом дискусій на ринку нерухомості. Переживши свій пік у 2007– 2008 роках, коли купити маленьку квартирку у спальному районі менш ніж за $100 тис. не було можливим, ціни на первинному та вторинному ринках весь післякризовий період неухильно рухалися донизу. Так було до кінця 2009 року, але вже з січня 2010-го,

ГvАРДіЯ СТАБІЛЬНИХ БУДІВЕЛЬНИХ КОМПАНІЙ


Житлова нерухомість міська забудова

Кредитні ставки за іпотекою, які анонсують банки (мінімальний показник),%

18,00 Erste Bank

Банк «Таврика» 12,75

17,20

19,99 Фольксбанк

Universal Bank

20,25 Індекс Банк

22,00

19,49 Кредобанк

ВТБ Банк

19,90 УкрСиббанк

17,95

0

За даними аналітичної служби ARPA Real Estate

пити котедж за містом; продати дві квартири й купити одну велику; продати одну, додати грошей або взяти кредит та купити іншу — більш простору. Операції пов’язані спочатку з продажем

Основний попит у сегменті первинного житла зосереджено на зданих або майже зданих житлових комплексах нянних за бюджетом із купівлею 3-кімнатної квартири економкласу, сприяли подальшому зростанню попиту в бізнес-класі й продовженню стагнації економсегменту. Також характерним для цього періоду було пожвавлення, спостережуване в економ-класі, де було анонсовано нові проекти й відкрито нові програми кредитування. Після тривалого періоду затишшя інвестори та девелопери почали повертатися до економсегмента. Подальшому розвитку цього процесу сприятиме цінова стабільність на ринку. У сегменті первинної елітної нерухомості ціни показують зростання, зумовлене високою стадією готовності більшості об’єктів, а також обмеженістю пропозиції.

Банк «Форум»

Банк Кіпру

Кредит Європа Банк

19,90

22,90

24,00 БМ Банк

5

Мегабанк

10

Морський Транспортний Банк

15

18,50

20,00

22,00 Укргазбанк

20

22,00

25

Ощадбанк

як зазначають фахівці Knight Frank Research, на ринку первинної житлової нерухомості Києва настала цінова стабільність. Коливання обсягів попиту впливають на цінову динаміку, але в цілому на ринку чітко простежується позитивний тренд. Відновлення будів­ниц­тва житла бізнес-класу, а також зростання кількості переглядів спровокували підвищення середніх цін у цьому сегменті. Ціни ж на економ-сегмент у I кварталі 2010 року знижувалися й далі (на 3,5%). Така ситуація є логічним продовженням тенденцій кінця 2009 року — невисока стадія готовності багатьох об’єктів економ-класу та майже цілковита відсутність малометражних квартир (одно-двокімнатних) зумовлюють низький інтерес потенційних покупців. Зниження цін на об’єкти бізнескласу та наявність у цьому сегменті цінових пропозицій, порів-

об’єкта нерухомості, а потім — з купівлею. У цій категорії покупців є представники майже всіх вікових груп із різним рівнем доходів — від студентів до власників великих компаній. Але най-

Портрет покупця На думку Михайла Артюхова, керуючого директора ARPA Real Estate, покупців на первинному та вторинному ринках нерухомості можна охарактеризувати за типом угод. Перша категорія — ті, хто вже має квартиру, але прагне поліпшити свої житлові умови. Наприклад, продати житло в місті й ку-

ГvАРДіЯ СТАБІЛЬНИХ БУДІВЕЛЬНИХ КОМПАНІЙ

частіше це сім’ї з маленькими дітьми або подружжя, які чекають на народження дитини. Поява ще одного члена сім’ї зазвичай стимулює до поліпшення житлових умов. Друга категорія покупців — це ті, хто одразу має повну суму на придбання житла. Сюди належать люди із сукупним доходом сім’ї від $50 тис. до $100 тис. на рік. Здебільшого це топ-менеджери, власники великого бізнесу чи високопосадовці. Слід зауважити, що обидві категорії покупців готові купувати житло на первинному ринку лише тоді, коли об’єкти вже готові на 75%, і видно, що будівництво ведеться досить активно. У всіх інших випадках перевагу віддають вторинному ринку житла.

БлІц — Як ви оцінюєте стан ринку первинної житлової нерухомості? — Як стагнацію — ціна вже не падає, обсяги будівництва невеликі, купити квартиру без кредиту мають можливість одиниці. Ті, хто зараз може взяти кредит, не хочуть переплачувати 20–25% річних. Проектне фінансування також майже відсутнє. Будувати за нинішніх ринкових умов краще за свої гроші — менше ризиків. Головні ролі в процесі виходу з кризи мають відіграти кредитно-фінансові інституції та влада, зокрема законодавча. Що швидше буде відновлено доступну іпотеку та прийнято стимулюючі нормативні акти, то швидше нормалізується ринок. Адже потреба у квартирах висока — забезпеченість житлом у Ігор Ніконов, Києві удвічі нижча, ніж у середньому по Європі. президент девелоперської — Який сегмент нерухомості є для вашої компанії пріорикомпанії тетним? «К.А.Н. Девелопмент» — Кожен сегмент затребуваний у певний період. Наприклад, торговельний сектор наразі почувається краще за інших. Підтвердження цьому — договори з великими міжнародними операторами, які ми зараз укладаємо в рамках проекту Ocean Plaza. Офісний сегмент, навпаки, дуже залежить від економічної й політичної ситуації у країні. Тож офісні проекти компанія розвиває з перспективою на 2012 рік. Будівництво житла теж переживає не найкращі часи. Але правильний підхід до проекту, що робить його унікальним, дозволяє нам успішно вести реалізацію «Паркового Міста». Понад те, невдовзі ми плануємо почати продаж у наймасштабнішому проекті в Києві — ЖК «Комфорт Таун».

43


Житлова нерухомість міська забудова

РЕЙТИНГ

Замовник/ генпідрядник

Ціна за кв.м

ЖК-2010. Купуй і вселяйся! (м. Київ)*

ринку. У результаті на сьогодні первинний продаж відбувається тільки у зданих або близьких до завершення об’єктах. Покупці беззаперечно віддають перевагу квартирам у завершених новобудовах, особливо в нинішніх умовах. Вигідно це й забудовникам, оскільки вартість квартир у готових будинках на порядок вища, ніж у незакінчених. Практики продажу готового житла, коли девелопер будує його власним коштом або за допомогою банківського кредиту, а потім продає населенню, дотримуються в багатьох європейських країнах і США. Проте в наших умовах у забудовників не вистачає власних грошей для реалізації проектів, а отриманню позик перешкоджають негативні кредитні історії. Крім того, фінансові ресурси українських банків найчастіше короткострокові й надто дорогі, а нині й зовсім важкодоступні для девелоперських компаній.

1

Новопечерські Липки

«Будспецсервіс»/БМК «Перспектива»

Від $2600

2

Паркове Місто

Development Partners/ «К. А. Н. Девелопмент»

14 000 грн

3

Пори року

Девелоперсько-будівельна компанія «НЕСТ»

Від 18 170 грн

4

На Майорова

ЗАТ «Київська будівельна компанія «Київбудком»

10 000 грн

5

Riviera Riverside

ТОВ «Д. І. А. Девелопмент»/ СП «Основа-Солсиф»/ інвестиційно-девелоперська холдингова компанія ТОВ «Сент Софія Хоумс»

Від 26 000 грн

6

Вікторія

ТОВ «Контакт-Інвест»

11 500 – 16 000 грн

7

Сонячний

Національний університет харчових технологій/ТОВ «Фінансово-будівельна компанія «Пагода»/будівельне управління Державного управління справами Президента України

Від 15 000 грн

8

«Изумрудный»

Девелоперсько-будівельна компанія «НЕСТ»

19 750 грн

Авіатор

Благодійний фонд «Солом’янка»/ ТОВ «Фірма Т.М.М.»

13 000– 15 000 грн

Позитив

ВАТ «Завод залізобетонних конструкцій ім. С. Ковальської»

11 878 грн

З початку 2010 року на первинний ринок Києва вийшло близь-

9

10 Діброва

* У рейтингу брали участь ЖК, введені в експлуатацію в 2009–2010 роках. Загалом розглядалося 20 об'єктів. Житлові комплекси редакція «ГVардії» оцінювала за шістьма критеріями: розташування (віддаленість від міста), стан прибудинкової території (площа, упорядженість, повітря, шум), соціальна інфраструктура, наявність паркінгу (кількість паркомісць), розмаїтість типів квартир, вартість кв. м. Розширену версію рейтингу з повнішою інформацією про учасників читайте на сторінках журналу «Конкретно о строительстве» № 10/2010.

Готовність об’єктів Споруджувана нерухомість невисокої стадії готовності не користується попитом у вітчизняного покупця. Криза, в результаті якої було заморожено близько 40% ринку первинного житла, значно підірвала довіру українців до первинного

Тенденції На Ялтинській конференції Асоціації фахівців з нерухомості України (АФНУ) в 2010 році Андрій Гусельніков, керівник комітету з інформації АФНУ, констатував, що ринок нерухомості України перебуває нині у стадії депресивної стабілізації: ціни

За січень-червень 2010 року в Україні введено в експлуатацію близько 25 900 квартир ко 15 нових житлових об’єктів. Зокрема сегмент еліт-класу попов­н ився чотирма новими об’єктами — це «Аристократ», H Tower, Diplomat Hall та друга черга житлового кварталу «Воздвиженка». У сегменті економ- і бізнес-класів побудовано 11 будівель загальним обсягом близько 2,5 тис. квартир.

БлІц — Один із критеріїв вибору фітнес-клубів — розташування закладу. Чому віддають перевагу ваші клієнти: близькості спортзалу до офісу чи до дому? — Тут не можна відповісти однозначно. Клієнт Sport Life завжди має право вибору. Принцип розвитку мережі полягає в тому, що ми відкриваємо заклади в кожному районі Києва, і споживач наших послуг має можливість відвідувати будь-який з наших фітнес-клубів. Сьогодні можна прийти до Sport Life біля дому чи офісу, завтра — біля торгового центру, куди ви завітали за покупками. Якщо людина не прив'язана до роботи в офісі, їй зручніше відвідувати фітнес-клуб біля дому. А ось значна кількість клієнтів Sport Life у Протасовому Яру — це люди, які працюють у бізнес-центрах, зосереджених неподалік від клубу. Дмитро Єкимов, — Чи впливає на рішення про купівлю житла наявність у засновник групи мікрорайоні розвиненої інфраструктури, зокрема фітнес- компаній Sport Life клубів? — Безумовно, впливає. На сьогодні ми зіштовхнулися з тим, що чимдалі складніше стає пересуватися містом на автомобілі, ми змушені годинами стояти в заторах. Тож розвинена інфраструктура — важливий момент при виборі житла. Необхідно, щоб гарний, сучасний фітнес-клуб був біля дому й не довелося витрачати дві години на дорогу в один кінець. Адже цей час можна використати для себе і свого ж здоров'я. Тим більше, що кількість шанувальників фітнеса дедалі зростає. 44 ЖОВТЕНЬ, 2010

За даними Держкомстату, у І півріччі 2010 року в Україні було здано в експлуатацію 3,2 млн кв. м житлових площ, що на 43,2% більше, ніж за аналогічний період 2009-го. Обсяги житла, введеного в експлуатацію в міській місцевості, у І півріччі 2010 року зросли на 18,6% порівняно з відповідним періодом 2009-го. За січень–червень 2010 року в експлуатацію введено близько 25 900 квартир. Ще один позитивний момент ринку нерухомості — відродження іпотечного кредитування. Нині понад 16 банків анонсують іпотечні програми з кредитними ставками від 12,75%.

вже не падають, але ще не зростають. Далі йде стадія стабілізації ринку, тож найближчим часом слід очікувати підвищення вартості нерухомості. Дещо обнадіюють державні органи, які мають намір вивести будівельну галузь із післякризової сплячки. Костянтин Пивоваров, заступник міністра регіонального розвитку та будівництва України, пообіцяв, що до кінця 2010 року будівництво житлової нерухомості зросте приблизно на 10%. Чиновник наголосив, що в бюджеті-2010 передбачено витратити на закінчен­ня будівництва заморожених об’єк­т ів 380 млн грн. Також уряд планує запустити іпотечні програ­ми, в яких 30% грошових інвестицій забезпечуватиме держава. У Києві влада теж має намір вкладати 20% у будівництво нового житла. За заявою в. о. голови КМДА Олександра Попова, наразі 30% вартості квартири або будинку може фінансувати держава, ще 20% додасть муніципалітет. За словами можновладця, реалізація цього проекту розпочнеться в 2011 році. Відсотки за іпотекою обіцяють у межах 5–7%.

ГvАРДіЯ СТАБІЛЬНИХ БУДІВЕЛЬНИХ КОМПАНІЙ


Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195. Для регіональних РА: (322) 702262, 762905. Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195. Для регіональних РА: (322) 702262, 762905. Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195 Для регіональних РА: (322) 702262, 762905

РЕКЛАМА

45


заміська нерухомість котеджні містеч к а

Перешикування на марші Докорінна зміна критеріїв купівлі заміської нерухомості потребує від девелоперів нових підходів до продажу котеджних домоволодінь Набудували? Загалом по Україні пропозиція котеджних містечок досить велика, однак їхня якість залишає бажати кращого. Головна проблема — ін­фраструктура. За даними відкритих інтернетресурсів, у липні 2010 року в Україні налічувалося понад 560 котеджних містечок: 175 зведених, 221 тих, що будуються, 168 спроектованих. Першість за кількістю

лося в 45 котеджних містечках. Крім цих об’єктів, загальна пропозиція київського ринку заміської нерухомості, за інформацією Knight Frank Research 2010, включає також 12 завершених котеджних селищ, де триває первинна реалізація домоволодінь. Обсяг ринку заміської нерухомості без урахування поглинання — близько 7 тис. домоволодінь, 94% яких реалізуються в котеджних містечках на етапі будівництва. 6% — це

У І півріччі 2010 року український ринок заміської нерухомості поповнився 25 новими пропозиціями котеджних містечок залишається за Києвом і областю (279 містечок), друге місце (93 містечка) — в АР Крим, третє — в Одеського регіону (76 містечок). Далі Харківська (23 селища) та Дніпропетровська (16 містечок) області. У 30% котеджних селищ, за експертними оцінками, будівельні роботи заморожено. У Київській області станом на червень 2010 року будівництво ве-

готові будинки в завершених котеджних селищах. У регіонах України, особливо у великих промислових центрах, будівництво котеджних містечок триває: АР Крим може похвалитися 32 споруджуваними об’єктами, у Дніпропетровській області зводять будинки в семи містечках, у Харківській області ведуться роботи на десяти будівельних майданчиках.

Навесні 2010 року, за даними Knight Frank, на київський ринок заміської нерухомості вийшло чотири нові проекти із загальним потенційним обсягом будівництва 343 котеджі (ділянки). Три котеджні містечка поповнили сегмент економ — об’єкт в м. Буча, «Калина-1» та «Калина-2» (два останні вийшли на ринок з пропозицією ділянок без підряду). Котеджне містечко Blaue Lagune, розташоване в одному з найпрестижніших місць Київської області, районі Великої дамби, розширило сегмент елітного житла. Вихід нової пропозиції на київському ринку припав на II квартал, що зумовлено традиційним зростанням сезонної активності у весняний період. У ряді діючих котеджних містечок, де ще триває первинний продаж, розпочато масштабні роботи з розвитку ін­ фраструктури. У першу чергу девелопери почали будівництво дитячих майданчиків, дитячих садків, початкових шкіл і фітнесцентрів. У І півріччі 2010 року, за даними компанії «РеалЕкспо», український ринок заміської нерухомос-

ТОП-5 котеджних містечок. Можна інвестувати!* 1

2

3

4

5

Котеджне містечко

Котеджне містечко

Котеджне містечко

Котеджне містечко

Котеджне містечко

«Коник»

«Альпійка»

«Сонячна долина»

Riviera Villas

DreamLand

Ступінь готовності: 85% Розташування: 8 км від станції метро «Видубичі» по Столичному шосе з виходом на річку Коник напроти заповідника «Жуків острів» Вартість: 2000 $/кв. м (ціну землі включено) Здача в експлуатацію: 2011 рік Забудовник: ПАТ «Золоті Ворота»

Ступінь готовності: перша черга — 100%, друга черга — 80% Розташування: 8 км від Києва (Обухівський напрямок, с. Підгірці) Вартість: від 900 $/кв. м Забудовник: ПАТ «Золоті Ворота»

Ступінь готовності: 50% Розташування: 16 км від Києва (Обухівський напрямок, с. Романків) Вартість: від 1900 $/кв. м (ціну землі включено) Девелопер: компанії «Сонячна долина», «САС АРХ БУД»

Ступінь готовності: 35% (45% інженерних комунікацій — дороги, мережі, берегова лінія) Розташування: 20 км від Києва (від КПП) Вартість: від 2500 $/кв. м (ціну землі включено) Здача в експлуатацію: 2012 рік Девелопер: Dragon-Ukrainian Properties & Development PLС

Ступінь готовності: 34% Розташування: 20 км від Києва Вартість: $4900–6200 за 0,1 га Здача в експлуатацію: 2011–2012 роки Девелопер: ТОВ «ІПК»

* У рейтингу брали участь лише незавершені коттеджні містечка. Загалом розглядалося 20 об'єктів у Київській області. Редакція «ГVардії» проводила оцінку за чотирма критеріями: активність ведення будівництва домоволодінь, стадія розвитку соціальної інфраструктури, віддаленість від Києва, вартість кв. м. житла (ціни вказано станом на вересень 2010 року).

Розширену версію рейтингу з повнішою інформацією про учасників читайте на порталі kontrakty.ua у рубриці «Проекти. Рейтинги» з 18.10.2010 р.



заміська нерухомість котеджні містеч к а

Замовник/ генпідрядник

РЕЙТИНГ

Ціна, грн/ кв. м

ЖК-2010. Купуй і вселяйся! (Київська область)*

1

Коцюбинський

Компанія «Аверс-Сіті»

Від 7750

2

Чайка

Компанія «Укргаз»/»Омокс»

Від 8250

3

Grand Life

ТОВ «Укрсоцбуд» / ЗАТ «Трест Київміськбуд-5»

Від 7410

4

БрестЛитовський

Екоінвестбуд/Державний будівельний комбінат Від 8075 Управління справами ВР України

5

Ольжин град

ЗАТ «Дніпрожилбуд»

Від 8200

* У рейтингу брали участь ЖК, введені в експлуатацію в 2009–2010 роках. Загалом розглядалося 20 об'єктів. Житлові комплекси редакція «ГVардії» оцінювала за шістьма критеріями: розташування (віддаленість від міста), стан прибудинкової території (площа, упорядженість, повітря, шум), соціальна інфраструктура, наявність паркингу (кількість паркомісць), розмаїтість типів квартир, вартість кв. м. Розширену версію рейтингу з повнішою інформацією про учасників читайте на порталі kontrakty.ua у рубриці «Проекти. Рейтинги» з 18.10.2010 р.

Knight Frank, головною перевагою купівлі землі без підряду є економія коштів, оскільки покупець оплачує вартість землі, а терміни й динаміку будівництва визначає самостійно, орієнтуючись на свої можливості. Ще один цікавий тренд у галузі попиту — купівля нерухомості через інтернет. Сайт безплатних оголошень Slando наводить дані, що українці активно продають і здають заміську нерухомість за допомогою Глобальної мережі. Наприклад, 59% оголошень рубрики «Нерухомість» у десяти країнах, де доступний сервіс Slando, припадають на Україну. Значна частина запитаних пропозицій — котеджі вартістю від $90 тис. Структура попиту в I півріччі 2010 року за запитуваними бюджетами, за даними Knight Frank, залишається на рівні 2009-го. Так,

стільці,

ввечері

Головна тенденція у структурі попиту на заміську нерухомість усіх класів — придбання виключно готових домоволодінь. Покупець згоден розглядати котеджне містечко, що будується, з недобудованою інфраструктурою, але будинок з ділянкою має бути готовий на 100% з підведеними (а краще розведеними по всьому будинку) комунікаціями. У багатьох містечках девелопери так і не реалізували своїх планів зі створення обіцяної інфраструктури, тож уподобання українців зазнали певних змін. Якщо раніше основними критеріями здійснення покупки (після ціни й розташування) були наявність і різноманітність інфраструктурних об’єктів (побудованих або хоча б заявлених) в містечку, то в 2010 році покупці звертали увагу переважно на природні умови селища: близькість домоволодіння до лісового масиву, водойми, ландшафтний дизайн ділянки та громадської зони. Через обмежену пропозицію вже побудованих будинків популярним стає придбання земельних ділянок із підведеними до них комунікаціями. Продаж таких ділянок пропонується як з підрядом на будівництво будинку, так і без нього. Як підкреслюють аналітики 48 ЖОВТЕНЬ, 2010

Прогноз Як стверджують експерти, помітного збільшення кількості котеджних селищ із завершеною або майже завершеною інфраструктурою загалом по Україні не очікується. Проте вже наявна пропозиція цілком здатна задовольнити

Головна тенденція попиту на заміську нерухомість усіх класів — придбання виключно готових домоволодінь

ті попов­нився 25 новими пропозиціями: АР Крим — п’ятьма, Запорізька область — двома, Львівська область — трьома, Харківська область — трьома, Київ і область — 12 котеджними селищами.

Вранці гроші

2010 року і, в підсумку, до стабілізації цін у цих сегментах. Що стосується бонусів, акцій та знижок, то в 2010 році їм притаманні специфічні характеристики. Наприклад, безвідсоткова розстрочка в більшості випадків стосується недобудованих будинків. Це саме правило діє при отриманні знижки у випадку одноразової оплати: бажаючим придбати повністю готове домоволодіння на заохочення дисконтом розраховувати не варто.

в економ-сегменті покупці цікавилися пропозиціями в ціновому діапазоні $120–180 тис., у бізнессегменті — $250–400 тис., в еліткласі — $0,5–2 млн. Найбільшим попитом у цей період користувалися будинки площею 250–300 кв. м із земельними ділянками 15–30 соток.

Біг по прямій Спроба девелоперів підвищити ціни в очікуванні традиційного весняного пожвавлення ринку не вдалася в жодному сегменті заміської нерухомості (див. «Основні показники ринку заміської нерухомості Києва»). Проведення маркетингових заходів акційного та іміджевого характеру для просування проектів середнього й високого цінових сегментів заміської нерухомості призвели до незначного зростання вартості домоволодіння еліт- і бізнес-класів у II кварталі

покупців за сьогоднішнього рівня попиту. І те, що багато продавців оптимістично прийняли за новий виток зростання ринку, насправді є сезонною зміною активності. За прогнозами Knight Frank, попри позитивні зрушення, які спостерігаються у квітні–червні, відновлення попиту на котеджну нерухомість можна очікувати лише після відновлення ринку міського житла та за умови введення в експлуатацію заміських об’єктів з розумною ціновою політикою. У короткостроковій перспективі зростання активності покупців істотно не впливатиме на цінову політику. Зміни протягом II півріччя 2010 року можуть тут коливатися в межах не більш ніж +3–5% (залежно від сегменту) щодо окремих об’єктів. Орест Маковський У статті використано матеріали Knight Frank Research 2010 та інших відкритих джерел

Основні показники ринку заміської нерухомості Києва Сегмент ринку

Середні ціни, $/кв. м

Зміна середніх цін, %

I квартал 2010 р.

II квартал 2010 р.

Червень 2010 р.

II квартал 2010 р.

Еліт

2474

2489

+ 1,75

+ 0,61

I півріччя 2010 р. - 0,44

Бізнес

1404

1431

+ 0,49

+ 1,92

- 13,53

Економ

1002

1058

+ 0,98

+ 5,58

+ 0,95

За даними Knight Frank Research 2010

ГVАРДІЯ стабІльнИх БУДІВЕЛЬНИХ компанІй


Turn static files into dynamic content formats.

Create a flipbook
Issuu converts static files into: digital portfolios, online yearbooks, online catalogs, digital photo albums and more. Sign up and create your flipbook.