May_Kontrakty#20-21Ukr

Page 1


||||||||||||||||||||||||||||||||||Контракти тижня|||||||||||||||||||||||||||||||||| КОНТРАКТИ Реєстраційний № КВ 16640–5112ПР від 20.05.2010 р. Засновник ТзОВ «Газета «Галицькi контракти» Президент Віктор ОДИНЕЦЬ Генеральний директор, шефредактор Сергій ІВАНОВМАЛЯВІН Заступник генерального директора Свiтлана БАНАС Виконавчий директор Володимир КРИВОЛАП Директор з реклами Оксана БОБРОВСЬКА

США — Люксембург

США — Данія

Велика Британія

Корпорація Microsoft, найбільший у світі розробник програмного забезпечення, купує сервіс інтернет-телефонії Skype. Вартість угоди — $8,5 млрд, це найсерйозніше придбання Microsoft за всю її історію.

Американський хімічний концерн DuPont купує данську компанію Danisco. Сума угоди, попередньої домовленості про яку було досягнуто ще в січні 2011-го, — близько $6,4 млрд.

Нафтогазова компанія Perenco UK Ltd купує у британського концерну BP частки в родовищах нафти й газу Wytch Farm, Wareham, Beacon та Kimmeridge. Вартість угоди — $610 млн.

Докладніше на стор. 2

Директор зі збуту Оксана ХОДОРОГ Директор з маркетингу Андрій САВЧЕНКО Редакція Головний редактор Яна МОЙСЕЄНКОВА Заст. головного редактора Дмитро ФІОНІК

Епіцентр Загроза дефолту нависла над Іспанією, Португалією та Грецією. У ЄС поки що не знають, як вчинити із країнами, що прохають про допомогу.

Відповідальний секретар Анна АНДРЕЄВА Артдиректор Сергій ГЕТУН Ре­дак­цій­на гру­па Андрій БЕРЕЖАНСЬКИЙ Ма­рія Бон­дар Вілен ВЕРЕМКО На­дія Гон­Ча­рук Вік­то­рія Ру­ден­ко Ган­на Сай­Чен­ко Дмитро СІМОНОВ Олена СТРУК Во­ло­ди­мир Хо­мЯ­ков Адреса редакцiї: 03680, м. Київ, вул. Боженка, 84 (44) 3915175 79035, м. Львів, вул. Зелена, 109 (32) 2702713 факс: (32) 2760787 Email: gazeta@gc.kiev.ua www.kontrakty.ua www.kontrakty.com.ua Розміщення реклами: (44) 3915177 3915193 3915195 Для регіональних РА: (32) 2702262 2762905 Email: reklama@gc.kiev.ua Збут, т./факс: Київ (44) 3915190 3915191 Усі права належать редакції Контрактів

Чому проблема суверенних боргів у Європі може спричинити нову хвилю світової кризи на стор. 6

Рівень споживчої інфляції у сімнадцяти зростаючих економіках збільшився з 5,5% наприкінці 2009 року до 8,8% у лютому 2011-го. У Бразилії інфляція в березні сягнула 6,3%, в Індії — майже 9%. У Китаї індекс споживчих цін у березні перевершив трирічний рекорд — 5,4%.

Куди заведуть світову економіку нові дисбаланси на стор. 8

Нова реальність

Тема

Інфляція намірів У 2011 році Україна, як і весь світ, стикнеться з рідкісним і вкрай несприятливим сполученням інфляційних чинників: зростанням цін на продукти харчування та енергоносії. Разом із тим, експортна виручка металургів у І кварталі зросла на 50,4% рік до року, закордонні поставки підприємств машинобудування збільшилися майже на 45%, експорт агрокультур перевищив торішній майже на 40%. Та в суспільстві переважають песимістичні очікування: у березні індекс споживчих настроїв упав одразу на 6,3 пункту.

Чому, попри те, що ВВП України у 2011 році збільшиться на заплановані урядом 4,5%, більшості підприємців буде лише гірше на стор. 10–22

Компанії & ринки Атака клонів «Деякі атаки дуже серйозні — доки команда намагається виправити ситуацію, сервіс може працювати некоректно», — розповідає керівник LiveJournal Russia Світлана Іванникова.

Як знищують найбільш розкручені сайти за $2 тис. на день на стор. 24

Правила гри

Підписано до друку 19.05.2011 р.

ПДВ-ліквідація

Загальний наклад 53 500 прим. Цiна договiрна Матеріал публікується на правах реклами

• Чому цього разу уряду

на стор. 3

можна повірити

• Чому влада, яка розганяє демонстрантів,

на стор. 4

наступає на граблі

Перший на виліт

Передплатний індекс 21576

Друк: ТОВ «Новий друк», 02094, м. Київ, вул. Магнiтогорська, 1. Зам. № 114499

КУТ ЗОРУ

Європейський Титанік

Щоб стати платником ПДВ, слід заробити 300 тис. грн, щоб заробити ці гроші — слід бути платником ПДВ. Як виявилося, правила, прописані в Податковому кодексі, майже унеможливлюють реєстрацію платника ПДВ без додаткових фінансових втрат, використання тіньових схем і сплати поборів.

Як податківці збільшили вартість реєстрації платника ПДВ у тисячу разів — з 17 грн до 17 тис. грн на стор. 26

стратегії

речі

рЕЧі

«Напівкош каміння не товного буває напол буває, як не них жінок овину вагіті напол чесних чолов овину іків».

«Я коштовн ості маю головна • за ніщо, геро крім діам Амбітна амер їня культової антів», — Ганс Штер иканка висл повісті Трум 1958 році н ена Капо заявляла Холлі овлювала . Голайтлі, те «Сні спільну думк американ Тоді зневажливе ставленн сько у більшостіданок у Тіффані» я та смарагда го ювелірних ринків. Часдо всього, що не діам багатих сучасник . аквамари ми, подеколи — від ів. ант, Кни часу було нове нами га використ сто могло з рубінами. Інше у premium-сегменті спільною рисою побачила світ у овували само належати європейс каміння з'являлис компанії ьких та лиш не я цвіти, не H.St мали дост е до середньої ціноцінувалося, напр прикраси із сапф ціною діам ern Jewelry, не упу на luxu ірами иклад, амет вої категорії прив антів ry-ри чив . Турм истове . Юве період екон амер нок, омічної алінові, аквамари иканців та євро допоки такий собі лірні доми, які акти або коштовн кризи прод пейців купу нові та цитр Ганс Ште вно остей цієї рн, вати напі аються инові марки часо вкоштовн засновник м перевищ по $10 тис. за серійні кольє та е каміння браслети одиницю ує позначку за H.Stern товару. Варт $1 млн. ість екск навіть у люзивних

*Чергове збільшення обсягів збуту продукції H.Stern Jewelry сталося взимку поточного року, після того як у ЗМІ з'явилася інформація про аукціонний продаж ексклюзивного персня Crystal Tears з великим блакитним турмаліном за $1,065 млн.

VIPкліен

ти

Популярний актор носить H.Stern з білого Джонні Депп екстра золота зі смараг вагантні трикутні дами та аметис запонки тами. Крістіна Агілера Поп-діва придба кольє у вигляд ла масивне турмал інове і вінка, сплете тів. У цій прикра ного з квісі вісім велики каменів. х і шістнадцять дрібни Донька америк носить велики анського бізнесмена Іванка Трамп го золота з й триколірний персте Дональда Трампа аквамарином нь і аметистом. — метелика з біло-

28

cтор. 28

Недорогоц

контракти

| № 20–21 | 23.05.2011

Шеннен Доерті Зірка молод іжних серіалі Хіллз, 90210» в «Беверлі«багатошаро та «Усі жінки — відьми вих» кілець » купила кілька золота із вкрапл із жовтог еннями сапфір о, білого та червон ого ової крихти . Дружина знамен итого футбо ла золотий ліста Девіда Вікторія Бекхем браслет для Бекхем підвісками щиколотки у вигляді карнав із шістьма а придбаковпаків. маленькими альних масок і блазнівських

інне камін

ня

Фірм овою вважаються фішк ою марки прикраси лінам и. з турма Це різно барвн довол і поши ренірального і крист али мінепоходженн могою яких я, за допо- л свого часу П’єр і Жак Кюрі я тричний відкрили п’єзоелек- н ефек лірного камін т. Статус юве- Н ня такі мінер на отримали али Штерну. саме завдяки Гансу ба Його ма старанням 1960-х у Європі та и кла мода США вини-у від ши чали оправна турмаліни. Їх по- ним тину, вони ляти в золото й пла- літа нах ювел заблищали у вітри домської ірних салон ів Ван-- Якщ площі в H.St 47-й вулиц Парижі, антве рпенсі в Нью-Йорку на пону і в гран ькому кварталі. Так недор Алма зному ним й вироб огі техні ні чні кам руки сприт мінерали з легко ю ї його ретворилис ного торговця пе- ківськ виготовлен я на матеріал ня коштовнос для — про Власне, тей. рали вид бором турмаліни — різно тів. Довол істких алюмосилі - Попри ка- питу непрозорі.і великі й зазви чай його н ка прикр З погляду вироб ни- ком б ас у цих щонаймен мінер усп ше два незап алів є Черго еречні збуту с

Хроніки Ште

рна

1940 р. — сім'я бідує, обзавестися не може тимчасовим власним житло м, стає будин притулком Штерн ок далеки давно мешка х родичів, ів ють у Брази які лії

х

Як компанії H.Stern Jewelry вдається продавати напівкоштовне каміння за ціною діамантів

1939 р. — рятуючись переслідуван від ь фашис Штерни тікають до тів, Бразилії 1922 р. — у німецькому Ессен, в сім'ї небагатогомісті єврейського народжуєтьсякрамаря Штерн пізніше візьме син Хаїм, якийа собі німець ім'я Ганс ке

1964 р. — самоцвіти Га Близького до С

1958 р. — засновує Ган Америці перш гемо лабораторію

1945 р. — відкр власну фірму з продажу самоц

1943 р. — Ганс Штерн бразильській компанії працює у яка торгує Cristab, мінералами дорогоцінним каміннямта

1920

1930

1940

1950

19 Н за під ка яке под


епіцентр

сухий залишок

Що за країна

Жертви насильства

контрактИ ТИЖНЯ

Чому від сексуальних домагань голови МВФ Домініка Стросс-Кана першими постраждають греки

2

Домінік Стросс-Кан у в'язниці під спеціальним наглядом. Голову МВФ затримали в Нью-Йорку за звинуваченням у зґвалтуванні покоївки готелю Sofitel. Цього дня Стросс-Кан саме прямував на зустріч із канцлером Німеччини Ангелою Меркель. Потім у його планах була участь у саміті міністрів фінансів країн ЄС у Брюсселі, де мали обговорюватися питання боргової кризи у Європі, що набирає обертів. Велелюбність француза не лише поставила під удар його кар'єру, а й зіпсувала репутацію всіх міжнародних фінансових інституцій. Домінік Стросс-Кан очолив Міжнародний валютний фонд у

2007-му. Кандидатуру соціаліста, екс-міністра фінансів, економіки та промисловості Франції на цю посаду запропонував Ніколя Саркозі. За однією з версій, таким чином він нібито позбувався реального конкурента в президентських перегонах. Утім, для самого Стросс-Кана посада директора-розпорядника МВФ означала вихід на міжнародну політичну арену. Він був не проти. У 2007 році фонд переживав важкі часи. Фінансова організація, що об’єднує 185 держав, управляла ресурсами в розмірі EUR235 млрд. Але за умов, коли темпи зростання економік країн, що розвиваються, —

США — Люксембург

основних реципієнтів фонду — збільшувалися, попит на послуги МВФ почав слабшати. Понад те, чимдалі частіше звучала думка, що саме співпраця з фондом призвела до дефолту Аргентини у 2001 році, а також спричинила посилення кризи в Мексиці в середині 1990-х. Стросс-Кан пообіцяв повернути високий статус організації, яка, за його словами, перетворилася «на фабрику з виробництва паперу». Свою місію щодо реформування МВФ він почав зі звільнення 15% персоналу фонду. А потім вибухнула криза. Необхідність у грошах організації відчули багато країн, її престиж почав зростати. Лише на-

прикінці 2008 року — на початку 2009-го на подолання фінансових труднощів МВФ видав кредитів на $60 млрд. У 2010 році фонд додатково залучив близько $250 млрд для допомоги країнам, що постраждали від економічної кризи. Обсяг коштів, що перебувають у розпорядженні організації, збільшився вдвічі. Однак це заслуга радше кризи, ніж директора МВФ. «Гадаю, будь-який голова організації асоціювався б із її новим розквітом і покращенням репутації. Адже під час кризи впливовість МВФ об'єктивно посилилася», — коментує виконавчий директор Sigma­Bleyzer Олег Устенко. І все ж таки МВФ втратив харизматичного лідера. Домінік Стросс-Кан, наприклад, міг собі дозволити критику «Вашингтонського консенсусу» — зводу універсальних заходів економічної політики, яких організація дотримувалася два десятиліття. Вони передбачали бюджетну дисципліну, вільне переміщення капіталу, заохочення прямих іноземних інвестицій, дерегулювання економіки, зниження граничної ставки податків, вільний обмінний курс валюти тощо. На думку Стросс-Кана, яку він висловив у квітні 2011го, низька інфляція, високе економічне зростання, занадто вільний і нікому не підконтрольний фінансовий ринок ведуть до катастрофи. «Вашингтонський консенсус» із його спрощеними економічними уявленнями й рецептами дискредитував себе під час кризи світової економіки та залишився позаду», — сказав він, виступаючи у Вашингтоні на щорічному засіданні МВФ і Світового банку. Голова МВФ не лише критикував по суті економічну парадигму США, а й

США — Данія

Говіркі вікна

Ферменти росту

Microsoft купує Skype

DuPont здобула контроль над Danisco

Корпорація Microsoft, найбільший у світі розробник програмного забезпечення, купує сервіс інтернет-телефонії Skype. Вартість угоди — $8,5 млрд. Збитковий Skype — найбільше придбання Microsoft за всю 36-річну історію компанії. Сервіс стане новим бізнес-підрозділом Microsoft — Microsoft Skype Division, який очолить нинішній генеральний директор Skype Тоні Бейтс. Злиття дозволить Microsoft диверсифікувати бізнес, розширити існуючий портфель продуктів і послуг для комунікації в режимі реального часу, а також покращити свої позиції в інтернет-просторі. Skype підтримуватиме пристрої Xbox та Kinect, Windows Phone та інші, що їх випускає Microsoft, також корпорація надасть користувачам сервісу нові можливості спілкування за допомогою засобів Lync, Outlook, Xbox Live тощо. У 2010 фінансовому році виручка Microsoft сягнула майже $62,5 млрд, тоді як виручка Skype торік становила $860 млн, збитки — $7 млн. контракти | № 20–21 | 23.05.2011

DuPont, третій за величиною американський виробник хімічної продукції, купує данську компанію Danisco. Тендерну пропозицію американського хімконцерну на купівлю виробника харчових добавок і ферментів у сере­ди­ ні травня підтримали акціонери Danisco, які володіють більш ніж 92% акцій компанії. Сума угоди, попередньої домовленості про яку було досягнуто ще в січні 2011-го, — близько $6,4 млрд. Ця транзакція — найбільша для DuPont із 1999 року, коли компанія придбала Pioneer Hi-Bred International Inc. за $7,7 млрд. Злиття дозволить створити провідного гравця в галузі промислових біотехнологій, наукомісткого виробництва продуктів харчування, нових видів біопалива тощо. Крім того, купівля дасть DuPont можливість розширити асортимент продукції та присутність на продовольчому ринку. У 2010 році виручка DuPont склала $31,5 млрд, а обсяг продажу Danisco становив 13,7 млрд данських крон (близько $2,6 млрд).


Нове обличчя Хто може замінити Домініка Стросс-Кана Крістін Лагард — міністр економіки, фінансів і промисловості Франції. Зуміла запобігти «ефекту доміно» у французькій банківській системі внаслідок кризи у Греції. У 2009 році газета Financial Times визнала її кращою на своїй посаді в єврозоні. Гордон Браун — експрем'єр-міністр Великої Британії. Працює в комітеті МВФ уже протягом десяти років, тож добре знає зсередини, як діє фонд. Кемаль Дервіш — ексміністр економіки Туреччини. Зараз керує програмою глобальної економіки в Інституті Брукінгса. Допоміг уникнути Туреччині банкрутства під час фінансової кризи 2001 року. Августін Карстенс — голова Банку Мексики. З 2003 року по 2006-й обіймав посаду заступника директорарозпорядника МВФ. Стенлі Фішер — очолює Банк Ізраїлю. Раніше працював провідним економістом Світового банку, а також був першим заступником директора МВФ. Пеєр Штайнбрюк — міністр фінансів з першого уряду Ангели Меркель. планомірно домагався посилення впливу країн, що розвиваються, у раді директорів фонду. У 2010 році було ініційовано процес збільшення їхніх квот у МВФ на 5%.

Європейські чиновники дуже чекали участі Домініка СтроссКана в саміті міністрів фінансів країн ЄС. Неприємна історія з головою МВФ трапилася саме в той момент, коли потрібно ухвалювати оперативне рішення щодо Греції. 85% із 1263 інвесторів, аналітиків і трейдерів, опитаних Bloomberg, пророкують країні банкрутство. Її борги сягнули EUR330 млрд. S&P знизило кредитний рейтинг Греції із «ВВ-» до «В» и попередило, що розглядатиме реструктуризацію боргів як дефолт. Передбачалося, що Стросс-Кан переконає уряди країн Євросоюзу виділити Греції ще один кредит. У 2010 році країна отримала від МВФ та ЄС EUR110 млрд, хоча канцлер Німеччини Ангела Меркель не раз заявляла, що греки мають самі справлятися зі своїми проблемами. У тому, що країна все ж таки отримала допомогу, є заслуга й самого СтроссКана, якого характеризують як людину, яка «вміє управляти переговірним процесом». Поки Стросс-Кан поза грою, виконуючим обов'язки директора-розпорядника МВФ призначили його першого заступника Джона Ліпскі, який за іронією долі лише тиждень тому повідомив про свої плани залишити МВФ у серпні 2011го. Пошук нового лідера організації лише починається. У ЄС зацікавлені, щоб ним став європеєць. «Через відсутність голови МВФ рішення проблем у Європі справді може затягтися», — зауважує Олег Устенко. Головне питання в тому, як довго зможе чекати Греція та наскільки велике терпіння власників її боргових зобо­в'язань.  Олена СТРУК

Велика Британія

Розпродаж за планом BP розпродає свої активи Нафтогазова компанія Perenco UK Ltd купує в британського концерну BP частки в родовищах нафти й газу Wytch Farm, Wareham, Beacon та Kimmeridge. Вартість угоди — $610 млн. Транзакція — частина плану BP щодо розпродажу активів на загальну суму $30 млрд для компенсації збитків у зв'язку з найбільшою в історії США нафтовою аварією, що сталася у квітні 2010 року в Мексиканській затоці. До угоди з Perenco британський концерн уже домовився про продаж активів на суму близько $25 млрд. Крім того, продаж цих родовищ дозволить BP сконцентрувати свої зусилля на перспективніших для компанії активах у Північному морі — BP планує інвестувати у проекти в Північному морі GBP12 млрд у найближчі п’ять років. Разом із тим у середині травня зірвалася угода між BP і «Роснефтью» щодо обміну акціями та спільного освоєння шельфу Арктики, домовленості про яку було досягнуто ще в січні 2011 року. У 2010-му загальний дохід BP становив $308,9 млрд, збитки — $3,7 млрд.

ОптимІзм ТИЖНЯ

Эффектприсутності Ефект присутствия

Без Підприємницького майдану — 2011 жодних поправок до Податкового кодексу, швидше за все, не було б 17 мая травня в парламенте в парламенті был було зарегистрирован зареєстровано законопроект, законопроект, вносящий що внопоправки сить поправки в 14-уюдо главу 14 розділу Налогового Податкового кодекса. кодексу. Это, пожалуй, Це, мабуть, самыйнайбільш спорный раздел суперечливий НК, регулирующий розділ ПК,деятельность що регулюєупрощенцев діяльність испрощенців малого бизнеса. і малого бізнесу. Проект № 8521 кардинально меняет большинство налоговых новелл, принятых Проект с№ подачи 8521 правительства кардинально зазмінює последний більшість год. Если податкових документ новабудет принят, цій, прийнятих физлица-упрощенцы із подачі уряду снова за смогут останній продавать рік. Якщо товары документ и услуги пройде, юридическим фізособи-спрощенці лицам; для знову большинства зможуть изпродавати них существенно товари понижены та послугиставки юриединого дичним особам; налога идля налога більшості с зарплат; з них будут істотно законодательно знижено ставки списаны єдиного долги по-и штрафы датку та податку по единому із зарплат; соцналогу будуть за 2010 год, законодавчо etc. списані борги та штрафи за «Нужно єдиним идти соцподатком на эти изменения, за 2010 рік потому тощо. что цель экономической политики правительства «Слід йти на— ці зміни, дать больше бо метасвободы економічної предприимчивым політики уряду людям — дати и утвербільдитьсвободи ше довериепідприємливим людей к реформам», людям — та заявил затвердити премьер-министр довіру людейНиколай до реАзаров. — заявив прем'єр-міністр Микола Азаров. форм», С тем, З тим,что щоглавная головнацель метаэкономических економічних реформ реформ — — предпринимательские підприємницькі свосвободы боди й довіра и доверие громадян, гражданможна — можно цілком вполне аргументовано аргументировано посперечатися поспорить (см. стр. (див. стор. 10–22). 10–22). Кроме Крім того, того, какякводится водиться с правительственными з урядовими ініціативами, инициати-у вами, в проекте проекті № 8521 8521 не не обійшлося обошлось й без и без ложки ложки дьогтю. дегтя. Наприклад, К примеру, единый єдиний податок, налог по-прежнему як і раніше, остается залишається временным тимчасовим явлением явищем — его срок — действия термін його исдії текает спливає в январе в січні 2016 2016 року, года, длядля юрлиц-контрагентов юросіб — контрагентів упрощенцев спрощенців вводится зановая проваджується отчетность,нова а Кодекс звітність, об административных а всі громадяни, правонарушениях що збираються продати должен пополниться стару шафу, комп’ютер новыми штрафными чи пару шкарпеток, нормами. теоретично можуть виявитися зобов’язаними Но факт остается придбати фактом: спеціальне позитивных свідоцтво для малого в податковій. бизнеса изменений в правительственном Та факт залишається проекте фактом: все жепозитивних гораздо больше. для дрібного бізнесу змін в урядовому Последнее проекті оказалось все жнастолько таки набагато неожиданным, більше. что первой реакцией на появление Останнє законопроекта виявилося настільки стало всеобщее несподіваним, недоверие. що першою «То, что реакцією было заявлена поно —законопроекту яву да, это неплохие була заявления, загальна но недовіра. мы уже «Те, эти обещания що було заявлено, слышали на —«Натак, логовом це непогані майдане», заяви, але на «Автомайдане», ми вже ці обіцянки но реально чули на Податковому не было сделано майдані, ничего. на После этого еще Автомайдані, але больше реальнона нелюдей було зроблено начали давить… нічого. Після Поэтому цього сегодня ще більше верить на обещаниям людей почали и сказкам тиснути... о том, Тож сьогодні что мы ввірити чем-тообіцянкам договорились, і казкам — про это те, не тот що путь. ми в чомусь Договорились домовилися, — принимайте — це не той соответствующие шлях. Домовилися законы — приймайте и выполняйте відих», — закони повідні заявилата16 мая, виконуйте в день їх», утверждения — заявила 16 травня, Кабминому день проекта, затвердження председатель Комитета проекту Кабміном ВР голова по вопросам Комітету промышленной, ВР із питань промислової, регуляторнойрегуляторної политики и предпринимательства політики та підприємництва Наталья Наталя Королевская. Королевська. Схожего Схожоїмнения думки придерживадотримуютьются ся й більшість и большинство підприємців. предпринимателей. Причому цілком Причем марно. совершенно зря. С одного З одной стороны, боку, недовіра недоверие до уряду к правительству цілком зрозуміла. вполне П'ять объяснимо. місяців тому, Пять месяцев під час епопеї назад, ізвоприйняттям время эпопеи ПК,с прем'єр принятием завзято НК, премьер називавупорно акції протесту называл акции протеста окремими спекуляціями единичными та неспекуляциями вважав за доцільне и не считал прийняття целесообразным будь-яких принятие каких поправок до урядового бы то ни было варіанту правок Податкового к правительственному кодексу. Наварианту цьому тлі Налониговогообіцянки нішні кодекса. На змінити этом фоне кодекс нынешние та «датиобещания більше свободи изменитьпідприємливим кодекс и «дать больше свободы людям» звучать дещо предприимчивым фальшиво. людям» звучат фальшиво. С другой З іншого—боку предприниматели — підприємціупускают не зважають из виданатоттой факт, факт, что после що після посещения відві­ дування 40-тысячного сорокатисячного предпринимательского Майдана Підприємницького майдану в ноябрев 2011-го премьером листопаді 2011-го и прем'єром президенВолодимир ХОМЯКОВ ітом президентом последний пообещал останній уволить пообікого-нибудь цяв звільнити в правительстве, будь-кого в уряді, если подобное якщо такеповторится повториться. еще раз. Посколькучергову Оскільки очередная всеукраїнську Всеукраинская акцію акция протесту протеста підприємців предпринимапризнателей на чено назначена 19 травня, на обіцяючи 19 мая, Николай «більше Азаров, свободиобещая підприємливим «больше людям», свободы предприимчивым Микола Азаров, швидше людям»,заскорее все, був всего, гранично был предельно щирим. искренним. контракти | № 20–21 | 23.05.2011

3


епіцентр

Р

кут зору

озгін Дня гніву 14 травня в Києві ли­ше з першого погляду може видатися великою перемогою української влади. Так, депуЧому влада, яка розганяє демонстрантів, наступає на граблі тати зможуть без особливих хвилювань проходити на свої робочі місця — жодних тобі наметів і протестних вигуків. Так, кортеж президента Віктора Януковича зможе так само хоробро пролітати з Банкової до Межигір’я, будучи цілком впевненим, що у країні все гаразд і глава держави, який стрімко втрачає рештки популярності, зможе правити все наступне десятиліття. Так, із протестувальниками виявилося не так уже й важко боротися. Але далі що? Українська влада, як і раніше, не розуміє простої речі: аби зберігати хоча б видимість соціальної стабільності, потрібні відповідні інструменти. Один із цих інструментів — акції протесту громадян, незадоволених ситуацією у країні. Ці громадяни можуть висувати найрадикальніші вимоги — у разі проведення діалогу нічого страшного в таких вимогах немає. Створюється платформа для більш-менш конструктивного діалогу. Протестувальники вимагають відставки уряду або навіть президента — а влада жертвує найнепопулярнішими фігурами в кабінеті або навіть позбувається тих, хто відіграв свою роль і може поступитися кріслом комусь із представників кланових угрупувань, що стоять у черзі. Протестувальники вимагають дострокових виборів парламенту й президента — а влада торгується щодо строків, зближує час проведення дострокових парла- тичний державний переворот із власної ініціативи або під тиском ментських виборів і чергових, відмовляється від президент- геронтократів із Кремля, яких лякали будь-які зміни. Головне, що ських... Протестувальники вимагають відмови від найбільш не- прецедент було створено, діалог відновився після початку горбапопулярних реформ — а влада погоджується на задоволення човської перебудови та привів до вражаючих домовленостей лише частини вимог, які можуть допомогти їй самій закріпити круглого столу. На практиці це означало вбудовування посткомусвоє електоральне становище. Саме так буває в цивілізованих ністичної еліти в майбутню систему управління країною. І так відкраїнах, де політики не думають винятково про власні підпри- бувалося скрізь, де правляча еліта виявлялася готовою до діалогу. ємницькі інтереси, не використовують вигідні посади заради А там, де вона цьому діалогу чинила затятий спротив і маргіналізовласного збагачення, не бояться переходу в опозицію в разі, вувала його можливих учасників за допомогою судових і пропаякщо їхнє правління виявляється катастрофічно неефективним гандистських механізмів, вона неминуче скочувалася в небуття: — часто аж ніяк не таким неефективним, як перебування у владі починалися набагато радикальніші процеси, на сцену виходили Віктора Януковича та уряду регіоналів. Якщо ж діалогу немає, люди, які прагнули покласти минулому край раз і назавжди навіть відбувається щось геть інше — майдан Тахрір. І тоді колишнього ціною професійних провалів. Ось тоді й відбувався стратегічний президента починають викликати на допити, його дітей запро- переділ влади та власності. Зараз, коли час виживаності політичних, економічних і соціальторюють до в’язниці й навіть дружину починають допитувати щодо сумнівних сімейних спекуляцій. Невже можновладці в них механізмів пострадянської України добігає кінця, керівниц­ Україні хочуть для себе такої незавидної долі? Чи всі вони чисті тву нашої країни треба замислитися про відсутність у нього дієвих інструментів діалогу із суспільством — і, насамперед, з його найперед законом, що твої ангели? Але є й інший, набагато більш вражаючий приклад використан- більш активною та незгодною з діями влади частиною. Наслідки ня страйкового інструмента — польська профспілка «Солідар- відсутності такого інструмента можуть бути найнепередбачуваніність». Польська влада — дарма, що йдеться про роки комуністич- шими не лише для влади, а й у цілому для країни. Саме в цьому й ної диктатури — зважилася на серйозний і конструктивний діалог криється головна небезпека гнівної реакції влади на будь-які акції  із протестувальниками про соціальну ситуацію та політичні ре- протесту. форми. Так, цей діалог було перервано запровадженням воєнного Віталій ПОРТНИКОВ стану в Польщі. І справа навіть не в тому, чи пішла влада на фак-

UF

Інструмент гніву

Аби зберігати хоча б видимість демократії, потрібні акції протесту громадян, незадоволених ситуацією у країні

4

контракти | № 20–21 | 23.05.2011



епіцентр

світова економіка Павло СИВОКОНЬ

*Європейська економіка може стикнутися з новою хвилею кризи. Нийбільш проблемні країни: Греція, Португалія, Ірландія та Ісландія.

Проблема суверенних боргів у Європі може спричинити нову хвилю світової кризи

Європейський Титанік Квітень 2011 року став місяцем нестримного зростання єдиної європейської валюти. Вона пробила стелю у 1,4USD/ EUR і поступово набирає вагу. Хоча західні експерти вважають, що саме в цьому зростанні й полягає слабкість ЄС — дорога валюта не дозволяє деяким країнам обслуговувати свої борги. Торік у Європі вже вибухнула криза суверенних боргів. Тоді дві невеликі країни ЄС — Греція та Ісландія — не змогли заплатити за своїми зобов’язан­нями. Нині ж загроза дефолту навис­ла над Іспанією, Португалією та знову ж таки Грецією. Західні експерти вже зазначають, що в ЄС поки що не знають, як вчинити з тими країнами, які попросили про допомогу. Адже їхні уряди вимагають грошей і не дуже хочуть проводити реформи. Яскравий приклад — Греція, яка вже рік отримує допомогу, але при цьому не змогла знизити державних витрат. І ніхто не позбавляє Афін траншів. Хоча в Німеччині знову лунають голоси про необхідність обмежити дотації. Але її європейські партнери нагадують про 4% зростання ВВП Німеччини, що більш ніж наполовину вище за середньоконтинентальний показник, — мовляв, треба ділитися. Зараз Європа намагається уникнути дефолту одного зі своїх членів. У березні 2011 року стабілізаційний фонд ЄС збільшився до EUR441 млрд, але й цього може не вистачити...

Грецька трагедія За рік Афіни отримали від Європи понад EUR110 млрд допомоги та спробували провести низку реформ, які дозволили б заощадити державні гроші. Але поки що уряд Георгія Папандреу не спромігся стабілізувати економічну ситуацію. Зовнішній борг Греції залишається одним із найвищих у Європі. Лише в березні 2011-го Афінам, нарешті, вдалося продати державних облігацій на EUR1,625 млрд, та інвестори поки що не кваплять-

6

контракти | № 20–21 | 23.05.2011

ся скуповувати цінні папери цієї країни. Експерти британської інвестиційної компанії Legal & General вважають, що ситуація з борговими зобов’я­ зан­н ями Греції залишається напруженою. При цьому програма внутрішніх реформ уряду поки що не принесла відчутних результатів. Так, на початку 2011 року прем’єр-міністр оголосив про намір за І півріччя зекономити

довго. Останнім часом зовнішні борги цієї країни лише зростали й сягнули EUR340 млрд. Аналітики Європейського центру дослідження міжнародної економіки вважають, що проблеми Греції уряд цієї країни вирішити не в змозі. Якщо Греція оголосить дефолт, а потім її виставлять з єврозони, може розпочатися ланцюгова реакція. «У черзі за європейськими грошима сто-

Деякі члени ЄС перебувають на межі дефолту щонайменше EUR70 млрд держвидатків. Із цією метою було підвищено пенсійний вік, а всі соціальні виплати істотно знижено. Але при цьому Афінам удалося нашкрябати лише половину необхідної суми. І цього явно недостатньо, щоб розпочати повноцінні виплати за зов­нішніми боргами самостійно. У квітні 2011 року міністр фінансів Німеччини Вольфганг Шойбле заявив, що реформи у Греції не проводяться, тож тягти її на собі Європейському Союзу доведеться ще дуже

ять Португалія, Ірландія та Ісландія. Якщо зараз Грецію відіпхнуть, це може призвести до нових дефолтів», — вважає Наяра Мартінес із Центру Брейгеля. З іншого боку, у країн європейської периферії з’явиться стурбованість таким розвитком подій, і вони почнуть маніпулювати статистикою, яку надсилають до Брюсселя. І це дуже небезпечно. Адже криза у Греції виникла після того, як несподівано виявилося, що дефіцит її бюджету перевищує 12%, хоча раніше всі говорили про 3–4%.

«Но никто не хочет и думать о том, куда «Титаник» плывет». • Група «Наутилус Помпіліус», «Титанік»

Лікування ставками Нещодавно голова ЄЦБ ЖанКлод Тріше заявив, що тепер головною проблемою єврозони є інфляція. Адже за задекларованого рівня інфляції у 3% на рік її реальний показник лише за березень 2011 року наблизився до позначки 2,6%. А знецінювання грошей головного торговельного конкурента Європи, США, поки що тримається на рівні 2,1% на рік. Вже більш ніж півроку тому європейські політики заговорили про те, що слід довести рівень інфляції до 2%. Тож у середині квітня ЄЦБ ухвалив рішення щодо підвищення ставки за кредитами з 1% до 1,25%. За словами його представників, зараз економіка ЄС демонструє нормальні темпи зростання, тож витримає подорожчання кредитів. Такий крок центробанк зробив уперше за два роки, до цього, щоб стимулювати ділову активність, ставки лише знижували. Другою важливою реформою в Європі стане продовження діяльності стабілізаційного механізму після 2013 року. Саме його фонди забезпечують виплати для Греції, Ірландії та Ісландії. Цю систему МВФ та ЄС створили у травні 2010 року, коли Греція першою почала вимагати грошей.


За словами експерта аналітичного Центру Брейгеля Наяри Мартінес, зараз ЄС не знає, що буде зі спільними грошима за два роки. «За 11 місяців виплат країни, які отримують кошти, не провели масштабних реформ, тож виборці Франції чи Німеччини навряд чи схвалять нові вливання, коли настане час», — заявила аналітик Контрактам. Поки що розмір стабфонду збільшили, але коштів все рівно може не вистачити, якщо ситуація погіршиться.

Черга за кредитом Поки що на гроші стабілізаційного фонду, крім Греції, претендують кілька країн. Першою з тих, хто вже попросив про допомогу, стала Португалія. До кінця квітня 2011 року Лісабон має заплатити за зовнішніми боргами EUR4,3 млрд, а в червні — ще EUR4,7 млрд, при цьому уряд Жозе Сократеша так і не зміг прийняти програму економії. Лівоцентристська більшість парламенту завзято чинила спротив підвищенню пенсійного віку та зниженню допомоги з безробіття. Це запек­ле протистояння призвело до того, що у квітні 2011 року уряд подав у відставку й на червень призначено нові вибори. Тож поки що вирішувати економічні проблеми країни нікому. А щоб дотягти до нових виборів, які відбудуться 5 червня, Португалії, за словами голови Bank of Portugal Карлоса Кости, потрібно щонайменше EUR15 млрд, а у країни таких грошей немає. Оптимізму також не додає заява основних комерційних банків Португалії про те, що у травні вони вже не зможуть без сторонньої допомоги купувати державні цінні папери. За останній рік дефіцит бюджету Португалії збільшився на 8,3%, хоча раніше її представники заявляли, що це неможливо та що зростання дефіциту не перевищить 6%. На думку Річарда Макгіра, фінансового аналітика британського Rabo­ bank, зараз країна вже не може вважатися платоспроможною. «Реальні цифри португальських боргів поки що приховують від інвесторів, щоб не викликати паніки на ринках, але з такими низькими кредитними рейтингами у країни мало альтернатив», — заявив експерт. Саме тому Лісабон 6 квітня 2011 року попросив у Брюсселя грошей. Поки що ця сума становить EUR40 млрд, але виконую-

чий обов’язки прем’єра Жозе Сократеш заявив, що вона може збільшитися. Ще одна проблемна держава — Ірландія. Країна, яка вже отримала EUR85 млрд від ЄС і МВФ, тепер просить виділити їй додатково EUR24 млрд. За словами голови Центробанку Ірландії Патріка Хонохана, ці гроші підуть на реструктуризацію боргів найбільших фінустанов країни. Основні транші отримають Allied Irish Bank (EUR10 млрд) і Bank of Ireland (EUR3,7 млрд). Решту грошей розділять між іншими проблемними банками, а також виплатять із них державні зовнішні борги. Основною особливістю кризи в Ірландії, на думку аналітиків Центру Брейгеля, став сильний зв’язок між активами приватних компаній і державних коштів. Так, більша частина пенсійних фондів управляється Allied Irish Bank. І якщо він збанкрутує, вся система пенсій виявиться під загрозою. Тому держава й не повинна тягти на собі ці борги. Патрік Хонохан уже заявив, що, аби повністю подолати кризу до 2013 року, його країні знадобиться ще EUR72 млрд. У відповідь на це в ЄЦБ порадили не забувати, що стабілізаційний фонд не бездон­ний. Чергова економічна загроза — ситуація в Іспанії. Поки що уряд цієї країни заявив, що не має наміру просити грошей у європейського центру. Але при цьому з 2008 року Мадрид не може домогтися зростання економічних показників. А проблеми в Португалії можуть сильно вдарити й по сусіду, адже Іспанія вже вклала туди майже EUR50 млрд. Поки що Іспанія тримається, оскільки зуміла у квітні продати державних облігацій на EUR4,13 млрд. Тож деякий час може розраховувати на певну фінансову незалежність. Але при цьому ситуація у країні залишається невизначеною, позаяк 17 квітня 2011 року рейтингове агентство Fitch вкотре знизило рейтинг цієї країни до ААА-. Звернення по гроші з Мадрида може істотно погіршити ситуацію в Європі, вважає аналітик Міжнародного центру перспективних до­сліджень Олександр Жолудь. «Зараз у стабілізаційному фонді вистачить грошей на Португалію та Ірландію, але якщо проблеми почнуться у таких великих країн, як Іспанія, масштаб проблем значно збільшиться», — зауважує експерть. 

Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195. Для регіональних РА: (322) 702262, 762905. Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195. Для регіональних РА: (322) 702262, 762905. Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195 Для регіональних РА: (322) 702262, 762905

реклама

ПодарУЙ сОбІ лІто! Міжнародний мовний літній табір у Карпатах — 2011 Відпочинок і навчання в літньому таборі, розташованому в мальовничому куточку в центрі Європи, — що може бути кращим для літніх канікул? Японська та англійська мови, екскурсії, спортивні змагання, походи, велопрогулянки, інтелектуальні змагання й нові друзі... Усе це — влітку 2011 року в міжнародному літньому таборі! Українсько-японський літній табір Творчість + навчання + активний відпочинок = максимальне задоволення й незабутнє літо! У літні канікули присвяти себе японській культурі, поринь в українську гостинність Карпат і пізнай безліч найцікавіших мистецтв Країни сходу сонця. Мета цього табору — всебічний розвиток людини: фізичний, розумовий і духовний. Найкращі мистецтва Японії та східна витонченість поряд з буйною зеленню Карпат і національними гуцульськими заходами — це цілий калейдоскоп корисностей і найзахоплюючих моментів, які ти запам'ятаєш назавжди! Народження жінки Знайдіть час для себе і ви побачите, як зміниться світ, як він заграє новими яскравими фарбами, як перетворяться люди навколо вас! Подаруйте собі незабутні десять днів відродження, довгоочікуваного відпочинку та повернення до природи, до духовного, до себе! Східні танці, японська каліграфія, мармуровий розпис, медитації, практики японських гейш, йога, походи, гори, найчистіше повітря, натуральні продукти, кристально чиста вода — прекрасний комплекс для релаксу, відновлення сил і відродження жіночої енергії! Сімейний літній табір Подаруйте собі та своїм близьким незабутні десять днів спільного здорового відпочинку! Активний відпочинок: походи, заняття сучасними японськими та східними танцями, спортивні заходи, екскурсії, дискотеки, конкурси, гуцульські заходи. Пізнавальний відпочинок: англійська та японська мови, японська каліграфія, орігамі, сегі, го, кіригамі. Творчий відпочинок: мармуровий розпис, темарі — «м'ячі принцеси», арт-терапія піском. Тур насичений розвагами й пригодами, пізнавальними заходами, та головне — природа! Ми дуже хочемо, щоб ви забули про все, навіть про мобільний телефон, і поринули в чарівну атмосферу справжнього відпочинку. Випробуйте за десять днів усе те, на що так бракувало часу протягом року! Місце проведення Невелике гуцульське село Бистрець — наймальовничіший куточок Верховинських Карпат, у заповідній ущелині ріки Бистрець, серед буйної зелені пагорбів і надзвичайного рельєфу гірських хребтів. Час проведення та вік учасників Тривалість — 10 днів. Учасником може стати будьхто у віці від 5 років. Графік заїздів • 4–15 червня 2011 року • 26 липня — 6 серпня 2011 року • 14–25 червня 2011 року • 5–16 серпня 2011 року • 29 червня — 10 липня 2011 року • 19–30 серпня 2011 року • 9–20 липня 2011 року Організатори Лінгвістична корпорація № 1 — лідер ринку освітніх послуг, автор ефективних спеціалізованих методик і курсів Центр східного розвитку та культури Тел.: (44) 5999288, (93) 5177117 info@chilli.net.ua; www.chilli.net.ua контракти | № 20–21 | 23.05.2011

7


епіцентр

світова економіка Олена СТРУК

*За прогнозами МВФ,

зростання світової економіки сповільниться 2011 року до 4,5%. У 2010-м глобальний ВВП збільшився на 5%.

Куди заведуть світову економіку нові дисбаланси

Перший на виліт Китайці користуються благами економічного буму, заразом допомагаючи іншим пережити важкі часи. Наприклад, лише в І кварталі 2011 року чистий прибуток автоконцерну BMW зріс майже вчетверо, і все завдяки високому попиту на автомобілі представницького класу в Китаї. Якщо на початку 1990-х років світ майже не помітив охолодження китайської економіки, то зараз це відчули б навіть українці. Тим небезпечніші ризики країн, що розвиваються. Три роки тому їм давали титул локомотива зростання світової

економіки, що важко переживала фінансову кризу. Тепер великі економіки, що розвиваються, перетворюються на серйозну загрозу для її відновлення — перегрів їх може згубно позначитися на глобальній економіці. Такий сценарій імовірніший за нову хвилю кризи, спровоковану ескалацією конфліктів на Близькому Сході або борговими проблемами Європи (див. графік), — так вважають експерти аналітичної групи Oxford Economics. За такого розвитку подій світовий ВВП у 2012 році збільшиться лише на 3,4% порівняно зі зростанням у

4,7% за реалізації базового сценарію, що передбачає поступове відновлення світу після кризи без будь-яких серйозних шоків. «Інфляція, зокрема у країнах БРІК, призведе до посилення монетарної політики. Наслідком різкого підвищення центробанками відсоткових ставок та ускладнення умов кредитування буде зменшення інвестицій. При цьому зниження купівельної спроможності поставить хрест на бумі внутрішнього попиту. Зростання економік різко сповільниться», — пояснюють експерти Oxford Economics. Аналітики, впевне-

ЧОТИРИ ШЛЯХИ Альтернативні сценарії розвитку світової економіки за версією Oxford Economics 5

Зростання ВВП, %

50%*

4

20%* 10%*

3 2

5%*

Оксфордський сценарій Відбувається зростання корпоративних інвестицій, але слабка банківська система обмежує інвестиційне відновлення. Споживчі витрати все ще обмежені рівнем безробіття. Перегрів економік, що розвиваються Зростання інфляції призводить до посилення монетарної політики та сповільнення зростання ВВП, експорт розвинених країн слабшає, бізнес знову починає накопичувати готівку, зростання інвестицій і робочих місць обмежене через недовикористання потужностей. Ескалація кризи на Близькому Сході Політична криза поширюється на Саудівську Аравію та ОАЕ, нафтові ціни зростають до $200 за барель, посилюється банківська криза в Європі.

1 0 1

9

200

0

201

201

1

2 201

Боргова криза в єврозоні Падіння цін на активи в єврозоні через боргову кризу, необхідність скорочувати бюджетний дефіцит, зростання безробіття, нова хвиля втрат банків, ускладнення кредитування. * Імовірність.

«Падать бесконечно — как это? На что похоже? На вечный страх? Можно ли к нему привыкнуть? Ведь привыкают же к боли». • Сергій Лукьяненко, «Провідник звідси» ні, що зараз уряди країн сконцентрують усі зусилля на боротьбі з інфляцією, оцінили ймовірність перегріву економік, що розвиваються, у 20%. «У світовій економіці з'явилися чинники, що вказують на нові дисбаланси, — пузирі на ресурсних, товарних ринках, ринку золота. І у принципі байдуже, звідки піраміда почне валитися», — коментує директор Центру соціальноекономічних досліджень Дмитро Боярчук. Зростання цін на товарних ринках — небезпечний дзвінок. Ціни на нафту через конфлікти на Близькому Сході підвищилися з $94 за барель у грудні 2010 року до $116 у квітні 2011-го. Світові ціни на продовольство (особливо на кукурудзу, пшеницю та сою) теж встановили черговий рекорд — за рік вони подорожчали на 36%. Неврожаї, подорожчання нафти, експортні обмеження лише посилюють напругу на ринку. Свій внесок у зростання цін зробило й швидке відновлення ринків, що розвиваються. За оцінкою Oxford Economics, саме вони формують зараз попит на мідь, золото й нафту. Але подорожчання б'є

Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195. Для регіональних РА: (322) 702262, 762905. Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195. Для регіональних РА: (322) 702262, 762905. Розміщення реклами: (44) 3915193

8

контракти | № 20–21 | 23.05.2011


госпвиробників і навіть вдався до адміністративного регулювання споживчих цін. Утім, поки що ефект від такої політики неоднозначний. У I кварталі 2011 року зростання ВВП КНР уповільнилося до 9,7% (2010-го воно становило 10%). Але інфляція поки що лише посилюється. Так, ціни на нерухомість продовжують повз­ти догори, причому підігрівають їх зокрема й державні інвестиції в інфраструктуру. Вкладення в нерухомість за перші три місяці 2011 року збільшилися на 37% порівняно з аналогічним періодом минулого року. «Ці припливи капіталу водночас створюють і можливості, і проблеми для економік, що розвиваються. З одного боку, вони можуть знизити вартість запозичень, з іншого — призвести до перегріву економіки та пузирів,— попереджає головний економіст МВФ Олів'є Бланшар. «І все ж таки основні ризики для глобальної економіки — в розвинених країнах. У Японії держборг перевищує 200% ВВП, у європейських країнах коливається на рівні 80–100%, у США — 100%. Ринок оцінює ситуацію як критичнішу саме в розвинених економіках. Кредитнодефолтні свопи (показують імовірність дефолту за зовнішніми зобов'язаннями країни. — Прим. ред.) Греції удвічі вищі, ніж України, і в кілька разів вищі, ніж Китаю. Греція позичає гроші під 20%, у той час як Україна — під 8% річних», — розповідає виконавчий директор Sigma­ Bleyzer Олег Устенко. Однак, за прогнозами аналітичної групи Oxford Economics, імовірність нарощування фінансової кризи в Європі загалом невелика й становить лише 5%. Хоча, з огляду на можливі наслідки, цей сценарій може виявитися найбільш згубним для світової економіки, зростання якої в разі його реалізації сповільниться у 2012 році до 1,8%. Стати на заваді одужанню Європи та всієї світової економіки може також розширення політичної кризи з Північної Африки на Саудівську Аравію, ОАЕ та інші близькосхідні країни. За такого сценарію нафта, за оцінкою Oxford Economics, може подорожчати до $200 за барель, що сповільнить зростання розвинених економік. 

Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195. Для регіональних РА: (322) 702262, 762905. Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195. Для регіональних РА: (322) 702262, 762905. Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195 Для регіональних РА: (322) 702262, 762905

по них рикошетом. Більшість країн Латинської Америки вже стикнулися зі зростанням дефіциту поточного рахунку платіжного балансу. Навіть у державах, які виграють від високих експортних цін, обсяги імпорту випереджають експорт. «Подальше зростання цін на нафту, енергію та продукти харчування може призвести до дисбалансів в імпортних і експортних цінах, зниження реального чистого доходу країн, що імпортують товари споживання. При цьому інфляційний тиск на ринки, що розвиваються, посилюватиметься», — таке припущення ще на початку року зробив економіст Нуріель Рубіні. За даними Oxford Eco­ nomics, рівень споживчої інфляції у сімнадцяти зростаючих економіках збільшився з 5,5% наприкінці 2009 року до 8,8% у лютому 2011-го. У Бразилії інфляція в березні сягнула 6,3%, в Індії — майже 9%. У Китаї індекс споживчих цін у березні перевершив трирічний рекорд — 5,4%. На початку весни лише продукти харчування тут подорожчали на 11,7%. Економіка КНР уже страждала від перегріву. У 1988 році реальний ВНП республіки збільшився на рекордні 11%, виробництво — на 21%. При цьому Китай стикнувся з дефіцитом сировини та енергоносіїв — тоді торговельний дефіцит сягнув $7,7 млрд. Тиск надмірного попиту вилився у високу інфляцію — 18,5%. «На початку 1990-х років перегрів спровокувало перекредитування економіки. Зараз ризики пов'язані переважно з новим поколінням підприємців. Це клас інвесторів, які бажають швидко розбагатіти, скориставшись можливостями. Дотепер вони були успішними й досвіду поразок у них немає, тож вони інвестують і спекулюють без урахування ризиків», — пояснює директор Інституту національної економіки Фан Ган. Але сумний досвід 1988 року не минув марно. Відтоді китайські чиновники вчасно запобігали кризам пузирів, що виникали, наприклад, у 2004-му та в 2007 роках. За останні півроку уряд посилив умови банківського кредитування, підвищив відсоткові ставки, збільшив субсидії для сіль-


тема *За останніми даними

Держкомстату, індекс інфляції у квітні становив 1,3%. Інфляція залишається високою другий місяць поспіль: у березні споживчі ціни зросли на 1,4%.

нова реальність Володимир ХОМЯКОВ

ВВП України 2011 року зросте на заплановані урядом 4,5%, але малий бізнес і пересічні громадяни цього зростання не відчують

Економіка для економіки «Країна виходить із кризи, економіка почала розвиватися», — заявив 4 травня прем’єрміністр Микола Азаров. Якщо вірити офіційній статистиці, це справді так. Експортна виручка металургів у І кварталі зросла на 50,4% рік до року, закордонні поставки підприємств машинобудування збільшилися майже на 45%, експорт агрокультур за підсумками перших трьох місяців перевищив торішній майже на 40%. Щоправда, у січні–березні трохи сповільнилися темпи зростання промислового виробництва: до +9,7% рік до року — проти +11,2% за аналогічний період 2010-го. Однак прогноз зростання промвиробництва залишається, як і раніше, доволі оптимістичним: більшість експертів очікують збільшення випуску промтоварів на 7–8,5% рік до року, що перевищує навіть офіційний прогноз (+6%). Не менш райдужні й перспективи АПК — 2011 року українські аграрії можуть зібрати найвищий з 2008-го врожай зернових: до 48 млн т. Не повинна зробити сюрпризів і національна валюта: за консенсуспрогнозом опитаних Контрактами експертів, середньорічний курс гривні не перевищить 7,8 UAH/USD. Навіть держборг — попри подальші зовнішні запозичення — на думку більшості фінансових аналітиків залишиться в межах 40–45% ВВП, що некритично для української економіки. З переможними реляціями уряду про відновлення економіки було б важко не погодитися, якби не одне «але». Попри зростання промвиробництва, експорту та зарплат, в Україні продовжує знижуватися індекс споживчих настроїв.

Когнітивний дисонанс У березні індекс споживчих настроїв впав одразу на 6,3 пункту, до рівня 61,8 — востаннє таке низьке значення ІСН фіксувалося в розпал кризи, навесні 2009 року.

10

контракти | № 20–21 | 23.05.2010

І це при тому, що за підсумками березня в Україні зросла середня заробітна плата: на 8,3% місяць до місяця, до 2531 грн*. У перерахуванні на долари США номінальна зарплата поки що залишається меншою, ніж до кризи: $318 проти $380 влітку 2008 року. Але темп зростання офіційних зарплат у березні 2011-го майже вдвічі перевищив докризовий: +8,3% проти +4,2% у березні 2008-го. На цьому тлі намір українців тугіше затягти паски — замість того, щоб збільшити витрати хоча б нарівні зі зростанням офіційної зарплати — можна пояснити хіба що вродженим песимізмом і бажанням зіпсувати блискучу статистику уряду. У компанії GfК Ukraine, яка розраховує індекс споживчих настроїв, пояснюють це інакше. «Непродумані податкові зміни, погіршення умов для бізнесу, підвищення цін і тарифів на дедалі нові групи товарів і послуг — усе це призводить до погіршення споживчих настроїв чет-

«Я не вірю в рівність, я вірю в ієрархію». • Антоніу Салазар, португальський диктатор

Паралельні всесвіти Індекс споживчих настроїв* українців і динаміка ВВП** 120

20

100

15

80

10

60

5

40

0

20

5

0

10

20

15 20

40

8 8 8 8 9 9 9 9 0 1 0 0 1 0 200 4.200 7.200 0.200 1.200 200 7.200 0.200 1.201 4.201 7.201 0.201 1.201 3.201 1 0 0 02. 0 04. 1 0 0 0 0 0 0 1

Індекс споживчих настроїв Зростання ВВП, % * Індекс розраховується на підставі опитування тисячі українців у віці 15–59 років. Він містить індекс поточного стану, економічних та інфляційних очікувань, а також очікувань щодо динаміки безробіття. Діапазон значень індексу — від 0 до 200. Значення нижче 100 пунктів свідчить про негативні споживчі настрої (планується скорочення витрат), значення понад 100 пунктів свідчить про готовність споживачів збільшувати витрати. ** Валовий внутрішній продукт у % до відповідного кварталу попереднього року в постійних цінах 2007 року. За даними GfК Ukraine, МЦПД, Держкомстату

Україна перетворюється на корпоративну державу з високими непрямими податками та численними преференціями підприємствам металургії, хімпрому й машинобудування

вертий місяць поспіль», — йдеться у квітневому звіті компанії. Насправді жодного протиріччя між низьким значенням ІСН, висновками аналітиків GfК Ukraine і даними Держкомстату немає. По-перше, головним драйвером зростання заробітних плат (за винятком сезонних галузей) у березні була промисловість: за місяць зарплати в галузі збільшилися на 12,59%, майже до 3,1 тис. грн. З одного боку, високі зарплати мета-

лургів, машинобудівників і хімпромівців пояснюються сприятливою кон’юнктурою на зовнішніх ринках. З іншого — численними преференціями великим промисловим підприємствам: від низької вартості енергоносіїв до податкових послаблень та автоматичного відшкодування ПДВ за Податковим кодексом, що набув чинності із січня. Але в українській промисловості, за даними Держкомстату, зайнято менш як 20% із понад 20 млн

економічно активного населення. У більшості інших галузей — торгівлі, транспорті, сільському господарстві — працюють переважно малі й середні підприємства, багато хто з яких із набуттям чинності Податковим кодексом опинився на межі закриття. По-друге, березневе зростання зарплат значною мірою пояснюється кампанією боротьби з конвертами, розпочатою навесні цього року віцепрем’єром і міністром соціаль-

*Березневе зростання зарплат на 8,3% місяць до місяця, про яке відрапортував уряд, насправді виглядає не так райдужно. Збільшення цього показника до 2531 грн —

здебільшого наслідок зростання відпрацьованих годин — у березні цей показник був на 10,4% більшим, ніж у квітні. Погодинна оплата праці українців за той самий період — навіть з урахуванням промисловості — за даними Держкомстату, виявилася меншою на 1,5%.


*Відповідно до Держбюджету-2011 номінальна середньорічна заробітна плата за підсумками року має зрости на 15,2%, реальна — на 4%. Урядовий прогноз зроблено з огляду на річний індекс інфляції менш ніж 10%, однак на практиці зростання споживчих цін, швидше за все, перевищить 15%, нівелювавши зростання доходів.

ної політики Сергієм Тігіпком. Хоча погрози кримінального переслідування бізнесменів, які виплачують зарплату в обхід оподаткування, поки що не втілилися в конкретні закони, багато власників поспішили підвищити офіційну частину зарплат, не чекаючи змін до Кримінального кодексу. Сукупний дохід найманих робітників від цього у найкращому разі не змінився, у найгіршому — зменшився на суму зар­ платних податків. Держкомстат цими даними не оперує. Але судячи зі зростання індексу очікування безробіття одразу на 11,1 пункту, до рекордного значення 140,6, у березні багато дрібних підприємств справді опинилися на межі закриття. А падіння оцінки особистого матеріального становища до 54 (-10,2 пункту за місяць) свідчить про те, що березневе зростання офіційних зарплат

Багато показників — від курсу гривні до зростання промвиробництва або обсягів майбутнього врожаю — 2011 року, за оцінками експертів, будуть навіть кращими за прогнози уряду. Єдиний виняток — інфляція. Її рівень 2011-го може виявитися в півтора-два рази вище за очікувані урядом 8,9%. Але це позначиться хіба що на добробуті пересічних громадян* і дещо знизить темпи зростання роздрібного товарообігу. Заплановані урядом 4,5% зростання ВВП забезпечать експортноорієнтовані металургія, хімпром, машинобудування й АПК, на показниках яких зростання споживчих цін не позначиться.

Свій шлях Ставка на велике виробниц­ тво — цілком свідома політика нинішнього українського уряду. «Торгуючи на базарах,

кам, хімпрому або машинобудуванню — чітко укладаються в цю парадигму. Головною цінністю якої оголошено стабільність — платою за яку має стати підприємницька вольниця останніх років. Нічого нового в такому підході немає: лише 80 років тому майже ідентичну реформу провів португальський прем’єр Антоніу Салазар. За нього всю економіку країни було поділено між кількома великими корпораціями, у країні ввели обмеження «надмірної конкуренції» та підвищили непрямі податки, що сильно вдарило по рівню життя пересічних громадян. Зав­дяки тотальному державному конт­ролю всіх сфер економіки Салазар зумів збалансувати бюджет і досягти фінансової стабілізації, яка тривала майже 40 років — з початку 1930-х по 1968 рік, коли Антоніу Салазар через хворобу залишив посаду прем’єра.

більності в Антоніу Салазара було таким сильним, що на новину про відкриття нафтових родовищ в Анголі (тоді — португальській колонії) прем’єр, за свідченнями очевидців, відреагував вигуком: «Цього нам тільки бракувало!» Побудована Салазаром корпоративна держава впала 1974 року під час Революції гвоздик — військового перевороту, підтриманого майже всіма верствами населення. Відтоді — майже 40 років — економіка країни намагається надолужити згаяне за часів Салазара, розвиваючи внутрішній ринок, торгівлю та підприємництво. Але подолати спадщину «періоду стабільності» країна не спромоглася дотепер: Португалія вхо-

Цього року зростання реальних зарплат найманих робітників у більшості галузей може виявитися меншим за інфляцію на реальних доходах громадян не позначилося. І це, знову ж таки, попри поліпшення майже всіх макропараметрів. Там, де йдеться про виробництво, експорт, велику промисловість тощо, ситуація більш ніж сприятлива.

ми економіку не піднімемо», — заявив ще в жовтні минулого року прем’єр. Усі подальші дії Кабінету міністрів — від боротьби з тіньовою економікою, зарплатами в конвертах і малим бізнесом в особі спрощенців до пільг суднобудівни-

Втім, стабілізація по-порту­ гальськи не стала синонімом економічного процвітання — до початку 1970-х років країна була однією з найбідніших у Європі, оскільки уряд Салазара не був зацікавлений в економічному розвитку. Прагнення ста-

дить до трійки найпроблемніших економік еврозони разом із Грецією та Ірландією. Таке саме майбутнє чекає й на нас, якщо нинішньому уряду вдасться нав’язати Україні розвиток економіки в португальському стилі. 

Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195. Для регіональних РА: (322) 702262, 762905. Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195. Для регіональних РА: (322) 702262, 762905. Розміщення реклами: (44) 3915193

контракти | № 20–21 | 23.05.2010

11


тема

нова реальність

Інфляція 2010 рік

Офіційний прогноз

Результат

14%

9,1% 2011 рік

Офіційний прогноз

Експертний прогноз

8,9%

15–20%

*Темпи зростання споживчих цін у єврозоні у квітні

прискорилися до 2,8% у річному вирахуванні, це максимальний рівень зростання за два з половиною роки, попередні дані Статистичного управління Європейського Союзу. Інфляція перевищує встановлений ЄЦБ поріг у 2% уже шість місяців поспіль.

«Уряд розраховує витримати заплановані макроекономічні параметри на 2011 рік», — стверджував наприкінці квітня прем'єр-міністр Микола Азаров. Щоправда, говорячи про інфляцію, прем'єр округлив офіційний показник. За його словами, цього року зростання споживчих цін має залишитися у межах 10%, хоча офіційний прогноз інфляції в держбюджеті становить 8,9%. Обмовка прем'єра, швидше за все, не була випадковою. У березні споживча інфляція збільшилася до 1,4% місяць до місяця — це найбільший показник з вересня 2010 року. При цьому березневий стрибок був викликаний лише двома чинниками: зростанням цін на продукти харчування та подорожчанням бензину й дизпалива. У квітні–травні додалися ще зростання житловокомунальних тарифів і підвищення цін на газ. У підсумку інфляція квітня, травня та швидше за все червня буде щонайменше порівнянною з березневими показниками. Що, у свою чергу, означає неминуче перевищення урядового показника у 8,9%. Причому ще до кінця нинішнього року. 10% річного зростання споживчих цін, про які говорив Микола Азаров, залишаються найоптимістичнішим з усіх існуючих прогнозів. Навіть Міжнародний валютний фонд (керівництво якого, з урахуванням витрачених на підтримку нашої економіки сум, бажає Україні лише процвітання) навесні цього року підвищив прогноз інфляції з 9,8% до 10,2%. А інфляційні очікування бізнесменів, регулярно опитуваних Національним банком, у І кварталі 2011-го сягнули 14,7% у річному вирахуванні. Та інфляція може виявитися ще вищою. Справа в тому, що у 2011 році Україна, як і весь інший світ, зіштовхнулася з рідкісним і вкрай несприятливим сполученням інфляційних чинників.

12

контракти | № 20–21 | 23.05.2011

Володимир ХОМЯКОВ ІНФЛЯЦІЯ

2011 році зростання споживчих цін У в Україні може побити рекорд 2008 року, перевищивши 20%

Інфляція намірів Перший із них — небувале зростання цін на продукти харчування. За даними Продовольчої сільськогосподарської організації ООН (ФАО), після незначного зниження вартості продуктів харчування в березні, у квітні вони знову подорожчали. Індекс ФАО, що враховує ціни на 55 груп продтоварів, піднявся у квітні до 232,1 пункту з 231 пункту в березні. Слід зазначити, що в лютому цей показник сягнув рекордного рівня — 237,2 пункту. Нинішнє його значення зали-

«Інтелектуали на високих державних посадах небезпечні: іноді вони самі вірять у те, що говорять». • Габріель Лауб

Втім, волатильність світових цін в Україні була компенсована вкрай несвоєчасним підвищенням акцизів. Ставку яких із січня 2011-го в середньому було підвищено на EUR30 за тонну. У підсумку, ціна найпоширенішого виду бензину — А-95 — у березні подолала психологічну межу в $1 за літр і продовжує зростати. Не можна сказати, що уряд не вживає заходів боротьби зі зростанням споживчих цін. Наприклад, ті самі акцизи на нафтопродукти — тимчасово, до

внутрішньому ринку була б приблизно на третину вищою. Що, у свою чергу, призвело б до неминучого подорожчання кормів, м'яса, молока та майже всіх інших продуктів харчування. Однак усі ці кроки поки що мають нібито неофіційний характер. В уряді, як і раніше, наполягають на тому, що інфляція невелика та боротися з нею немає потреби. Принаймні у квітні голова НБУ Сергій Арбузов не раз заяв-

Основними драйверами зростання споживчих цін цього року будуть бензин, продукти та житлово-комунальні тарифи шається на 36% вищим за аналогічний показник квітня 2010 року і лише на 2% нижчим за рекордну позначку лютого 2011-го. Якщо врахувати, що Україна входить до трійки найбільших експортерів кормового зерна й до п'ятірки найбільших експортерів зернових, тиск світових цін на внутрішній ринок у 2011–2012 маркетинговому році може виявитися навіть вищим, ніж у 2008-му. У якому, до речі, інфляція перевищила 20%. Другим чинником високої інфляції залишається зростання цін на енергоносії. За чотири місяці 2011 року нафтопродукти на внутрішньому ринку подорожчали на 24–30% — такого зростання цін на моторне пальне не було з 2004 року. Подорожчання виявилося наслідком рекордного зростання цін на нафту, вартість якої на світових ринках з осені 2010-го підвищилася з $80 за барель майже в півтора разу, до рівня в $110–120 за барель. Щоправда, високі ціни на нафту залишаються вкрай нестійкими: після квітневого стрибка до $115–120 у травні вартість чорного золота на основних майданчиках у Нью-Йорку та Лондоні впала до $101–111 за барель.

кінця ІІ кварталу — було знижено приблизно до рівня минулого року. Хоча це й не привело до падіння цін, але темп їх зростання все ж таки істотно сповільнився. Не можна не брати до уваги й боротьбу уряду з подорожчанням продуктів харчування. Щоправда, найгучніші кампанії – щодо обмеження вартості гречки, зниження націнки на соціально значимі продукти або боротьба з підвищенням цін на молокопродукти – особливого успіху не мали. Та обмеження експорту зернових наприкінці 2010-го – на початку 2011 року відіграло значну роль. Без цього вартість зерна на

Індекс ІнфляцІЇ в 2007-2011 роках 25 20

22,3 15–20**

16,6

15

12,3 9,1

10

8,9*

5 0

7

200

8

200

9

200

0

201

1

201

* Прогноз Кабінету міністрів. ** Прогноз експертів. За даними Держкомстату

ляв, що регулятор не бачить підстав для підвищення облікової ставки з нинішніх 7,75%. Небажання визнавати очевидне — як і розбіжність в оцінках річної інфляції — почасти пояснюється недосконалістю офіційної методики розрахунку цього показника. «Структура споживчого кошика перестала відповідати структурі споживання середньої української сім’ї, — заявив у березні нинішнього року голова ради Національного банку України Петро Порошенко. — Збереження старих технічних розрахунків інфляції остаточно підірве довіру до економічної інформації». Справа в тому, що для підрахунку індексу інфляції Держкомстат використовує споживчий кошик, що не змінювався з 2001 року. І не враховує змін у структурі споживання, що сталися за останні 10 років. Як наслідок, за офіційного рівня інфляції минулого року в 9,1% більшість експертів оцінюють реальне зростання цін у споживчому секторі в 14–20%. Приблизно такий самий розрив між офіційною інфляцією на рівні 8,9–10% і реальною в 15– 20% збережеться й у 2011 році. 


тема

нова реальність

Промвиробництво 2010 рік

Прогноз

Результат

+5,3%

+11,2%

Ганна САЙЧЕНКО ПРОМВИРОБНИЦТВО

2011 рік Офіційний прогноз

Експертний прогноз

+6%

+7–8,5%

*За даними Міждержавного статкомітету СНД,

Промвиробництво зростає, але порівняно з 2010 роком темпи відновлення сповільнюються

Спад промислових масштабів

у I кварталі 2011 року до аналогічного періоду 2010-го найвищі темпи зростання промислового виробництва зафіксовано в Білорусі — 11,8%.

«Ми покращили прогноз зростання промислового виробництва за підсумками 2011-го з 5% до 7% рік до року — ситуація в секторі набагато краща, ніж ми очікували», — розповідає старший економіст Міжнародного центру перспективних досліджень Ільдар Ґазізуллін. Промисловість відновлюється швидкими темпами: за підсумками 2010-го обсяги промвиробництва збільшилися на 11,2% рік до року, найвище зростання зафіксовано в експортних галузях — машинобудуванні (+36,1%), хімічній промисловості (+26,6%) і металургії (+12,2%). Єдине «але» в тому, що такі стрімкі темпи зростання виробництва зумовлені, насамперед, низькою базою порівняння. У 2008-му загальний обсяг виробництва у промисловому секторі скоротився на 5,2%, а в кризовому 2009-му — обвалився ще на 21,9%. Торішнє зростання не компенсувало цього спаду — до докризових показників промисловість повернеться в найкращому разі 2012-го. «Різке падіння виробництва сталі 2009 року забезпечило гарні цифри приросту обсягів виробництва 2010-го, коли почали відновлюватися ринки, — пояснює аналітик інвесткомпанії

Обсяги промвиробництва у 2007–2011 роках, % 15

11,2

7,6

10

6*

7 8,5**

5 0 5

5,2

10 15

21,9

20 25

7

200

8

200

9

200

0 201

1

201

* Прогноз за держбюджетом 2011. ** Прогноз експертів. За даними Держкомстату

До докризових показників промвиробництво повернеться в найкращому разі 2012 року Dragon Capital Олександр Макаров. — Цьогоріч результати діяльності метзаводів кращі, ніж роком раніше, але темпи приросту помітно нижчі через доволі високі показники минулої весни. За збереження поточного рівня виробництва у 3 млн т сталі на місяць до кінця літа статистика порівняно з минулим роком виглядатиме більш райдужно». Справді, нинішньої весни темпи відновлення промисловості сповільнилися. За даними Держкомстату, у січні–березні 2011-го обсяги промвиробниц­тва збільшилися на 9,7% рік до року проти 10,5% у січні–лютому. При цьому в березні зростання виробництва становило лише 8% до аналогічного місяця минулого року, тоді як у лютому — 11,5% рік до року. У перший місяць весни проти березня 2010-го падіння було зафіксоване в харчопромі та виробництві тютюно-

вих виробів (-2,8% і -2,2% за підсумками І кварталу), випуску коксу та нафтопереробці (-12,4% і -6,7%). Крім того, у березні просіли показники зростання в металургії (+5,7% проти 17,4% у лютому і 25,8% у березні 2010-го), хімпромі (+12,2% проти +18% у лютому і +26,2% у березні 2010-го) і в машинобудуванні (+22,8% проти 30,1% у лютому). У МЦПД зазначають, що 2011-го обсяги виробництва в металургії збільшаться на 7% рік до року, у машинобудуванні — зростуть щонайменше на 15%. «Попит на продукцію металургії цього року буде скромнішим — світові ринки нестабільні, та й глобальна економіка не відновлюватиметься такими високими темпами, — міркує Ільдар Ґазізуллін. — А ось продукція машинобудування (локомотиви та вагони) доволі затребувана на російському ринку».

«Робота — останній прихисток тих, хто більше нічого не вміє». • Оскар Уайльд

Орієнтований на експорт промисловий сектор сильно залежить від кон'юнктури на зов­ нішніх ринках. За даними НБУ, зростання індексу виробництва базових галузей України сповільнилося з 10,5% у лютому до 8,5% у березні, насамперед через ослаблення зовнішнього попиту. Подальші перспективи українського експорту, особливо металургії, теж не райдужні: за прогнозами World Steel Association, 2011 року світове споживання сталі зросте лише на 5,9% проти 13% у 2010-му. Підтримати економіку може збільшення внутрішнього споживання, що позначиться на секторах промисловості, орієнтованих на внутрішній ринок. Експерти очікують зростання в харчовій і легкій промисловості. «Ми очікуємо 2011 року активного розвитку сільського господарства та харчової промисловості на тлі значного зростання цін на сільгосппродукцію 2010-го (ціни на зернові та олійні культури в середньому зросли на 50– 55%), яке, хоча й не таке значне, збережеться й цього року», — зауважує аналітик інвестгрупи «Сократ» Іван Панін. Щоправда, як зазначає Ільдар Ґазізуллін, деклароване урядом зростання доходів населення на промисловості поки що не позначилося. Попри фіксоване Держкомстатом зростання середньої зарплати (у березні — на 8,3% рік до року, до 2531 грн), багато споживати українці не в змозі через постійне зростання цін. Так, у березні, за даними GfК Ukraine, індекс споживчих настроїв українців упав одразу на 6,3 пункту — до 61,8, погіршившись до рівня весни кризового 2009 року. При цьому оцінка розвитку економіки країни 2011 року знизилася на 10,7 пункту — до 58,5, а інфляційні очікування, навпаки, зросли на 4,3 пункту — до 187,4. Тож для досягнення показників зростання у 7–8% українській промисловості, як і раніше, необхідний високий попит на світових ринках.  контракти | № 20–21 | 23.05.2011

13


тема

нова реальність

Врожай зернових 2010 рік

Прогноз*

Результат

48 млн т

39,3 млн т

Андрій БЕРЕЖАНСЬКИЙ УРОЖАЙ

2011 рік Офіційний прогноз**

42

млн т

Урожай зернових в Україні 2011-го може значно перевищити торішній

Експертний прогноз

43–48

млн т

* Прогноз Мінагрополітики у травні 2010 року. ** Прогноз уряду в березні–квітні 2011 року.

*Урожай зернових 2011 року може стати одним із

трьох найбільших за останні двадцять років. Якщо це станеться, то радше всупереч, аніж завдяки діям уряду: фактична заборона на експорт зерна восени 2010-го змусила аграріїв відмовитися від інвестицій.

До початку травня українські аграрії засіяли яровими, зерно­ вими та зернобобовими культу­ рами майже 6 млн га — майже стільки, скільки й торік. Це на 22% менше, ніж прогнозувало Мінагрополітики. Посіви цук­ рових буряків становили 534 тис. га — на 14% більше, ніж 2010 року. Соняшник засіяли на

Прислів'я

Битва за врожай бути компенсовані сприятливи­ ми погодними умовами — трав­ невими дощами та помірноспекотним літом, що обіцяють аграріям синоптики. Витримати строки посівної вийшло не в усіх — багато гос­ подарств були вимушені еконо­ мити. Аграрії звинувачують у цьому уряд, який восени 2010 року запровадив квоти на експорт зерна, позбавивши ві­ тчизняних аграріїв приблизно чверті очікуваного прибутку. Понад те, через жорсткі обме­ ження експорту в зернотрейде­ рів було зірвано зов­нішньо­ економічні контракти, що піді­ рвало довіру до українського агросектора в усьому світі. «Повторити успіх 2008 року та знову стати країною-експор­те­ ром номер три у світі буде непро­

га, то цього річ буде не більш ніж 2,3 млн га. Торік аграрії не змо­ гли його продати, тож цього року в частини з них не зна­ йшлося коштів, а в інших — ба­ жання його вирощувати», — за­ значає Марія Колесник. Покращити статистику за зерновими допоможе збільшен­ ня посівів зернової кукурудзи — 2011-го посівна площа під цю культуру збільшиться майже на 0,5 млн га. На жаль, збільшення посівів кукурудзи, на думку фа­ хівців, — не найкраща тенден­ ція. Оскільки сучасні технології вирощування кукурудзи в по­ єднанні з фактичною відсутніс­ тю сівозміни ведуть до деграда­ ції ґрунтів, їх осушення та силь­ нішого, порівняно з іншими культурами, отруєння полів доб­ривами та пестицидами.

Урожай в Україні — як і сто років тому — передусім залежить від погоди

площі у 2,3 млн га, або 65% від передбачуваного показника, соя — на 533 тис. га, або 47% прогнозу. Загальна площа посі­ вів основних сільгоспкультур 2011 року становитиме 26,7 млн га — як і 2010-го. Щоправда, це лише поперед­ ній прогноз Мінагрополітики, виконання якого значною мірою залежить від погоди. Особливість посівної 2011 року — вкрай стислі строки через за­ тяжну зиму та пізню весну. «Сівба почалася пізно — у квіт­ ні. Для збереження оптималь­ ного режиму в багатьох райо­ нах її потрібно було провести за два тижні», — пояснює началь­ ник аналітичного департаменту консалтингової агенції «ААА» Марія Колесник. Разом із тим, стислі строки сівби можуть

14

«Була б голова на плечах, а хліб буде».

контракти | № 20–21 | 23.05.2011

сто. Втратити ринок збуту легко, а завоювати — дуже складно», — констатує генераль­ний дирек­ тор Українського клубу аграрно­ го бізнесу Володимир Лапа. Проте в Мінагрополітики до­ тримуються оптимістичнішої точки зору. За прогнозом дирек­ тора департаменту аграрних ринків міністерства Анатолія Розгона, Україна у 2011–2012 маркетинговому році може екс­ портувати 19–20 млн т зерна проти 13,5 млн т очікуваного експорту в поточному марке­ тинговому році. Втім, види на врожай та екс­ портні поставки виглядають без­ хмарно лише стосовно деяких культур. Наприклад, 2011-го майже на чверть нижчим за то­ рішній може виявитися врожай другої за значимістю зернової культури — ячменю. «Ячмінь — переважно ярова культура. Якщо 2010-го його посіяли 3 млн

Однак, якщо заплющити очі на окремі негаразди, посівна поки що проходить у штатному режимі. Уряд і профільне Мініс­ терство наприкінці квітня – на початку травня прогнозували врожай зернових на рівні понад 42 млн т, що приблизно на 10% більше, ніж 2010 року. Більшість експертів вважають урядовий прогноз програмоюмінімум. За останніми оцінками агенції «ААА», урожай зернових перевищить 47 млн т. За умови, що справдиться прогноз Гідро­ метцентру та в червні темпера­ тура не зашкалюватиме за 30 °С. «Похолодання на травневі свята не було критичним, оскільки серйозних заморозків не було. А ось достатня кількість вологи у травні – запорука високого врожаю», — пояснює Марія Ко­ лесник. Урожай зернових в Україні 2011 року справді може бути

на 15–20% більшим, ніж 2010го, і одним із найбільших з 2008 року. Але в цьому не буде заслуги Кабінету міністрів. За останній рік через обмеження експорту та проблеми з від­ шкодуванням ПДВ від інвести­ цій у сектор відмовилися де­ сятки компаній. Якби ці гравці продовжували розвивати агро­ бізнес, урожай-2011 міг би бути значно вищим. Гарні види на врожай – зде­ більшого заслуга аграріїв, які зробили свою роботу всупереч холодній весні, браку коштів та останнім змінам в оподатку­ ванні. Але найбільший внесок у врожай поки що робить погода. «Технології вирощування зер­ нових, що застосовуються в Україні, такі, що врожай на 50% залежить від погодних умов», — зазначає Марія Колесник. Справді, за останні п'ять років найгірший урожай зер­ нових було зібрано 2007 року, що вирізнявся вкрай несприят­ ливими погодними умовами. При цьому врожай-2007 — 29,3 млн т — виявився майже вдвічі меншим за рекордний збір зер­ нових 2008-го, коли погода по­ тішила аграріїв дощами навес­ ні та відсутністю посухи в червні. Так само 20% різниці між прогнозованим і реальним урожаєм торік пояснюється винятково погодними умова­ ми: на початку року ніхто не очікував такого спекотного літа. 

Урожай зернових і зернобобових у 2007–2011 роках, млн т 60

53,3 46

50

39,3

40 30

42*

43 48**

29,3

20 10 0

7

200

8

200

9

200

0 201

1

201

* Прогноз Мінагрополітики. ** Усереднений прогноз експертів. За даними Держкомстату


Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195. Для регіональних РА: (322) 702262, 762905. Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195. Для регіональних РА: (322) 702262, 762905. Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195 Для регіональних РА: (322) 702262, 762905

реклама

контракти | № 20–21 | 23.05.2011

15


тема

нова реальність

Сальдо платіжного балансу (2010 рік)

Прогноз*

Результат

-$5,94 млрд

+5,03 млрд

2011 рік Офіційний прогноз**

Експертний прогноз

+$0,2 млрд

+$5,65 млрд

* Прогноз Кабміну на початок квітня 2010 року. **Прогноз НБУ на кінець березня 2011 року.

Нацбанк обіцяє зберегти стабільність платіжного балансу України у 2011 році. Та хитка рівновага може порушитися в будь-який момент. Наприклад, у березні з України витекло $0,5 млрд. Виявилося, що в мінусі й рахунок поточних операцій, і фінансовий рахунок. Дефіцит довелося покривати з резервів НБУ. Це може бути не останнім неприємним сюрпризом у 2011-му. Головний лиходій — стабільно зростаючий зовнішньоторговельний дефіцит і, як наслідок, від'ємне сальдо поточного рахунку платіжного балансу, що у І кварталі 2011 року збільшилося до $793 млн. У НБУ істотне погіршення балансу пояснюють збільшенням імпорту газу. Україна повертала блакитне паливо РосУкрЕнерго, а також максимізувала закупівлі газу за вигіднішою ціною. «Не виключено, що завдяки зниженню обсягів імпорту палива у ІІ півріччі платіжний баланс все ж таки вирівняється. Але якщо тренд 2010 року, коли сальдо поточного рахунку пішло в мінус у III–IV кварталах, повториться, від'ємне сальдо за підсумками 2011-го може сягнути $5–5,5 млрд», — зауважує начальник аналітичного департаменту Райффайзен Банку Аваль Дмитро Сологуб. І станеться це попри високі темпи зростання експорту. У березні 2011-го вони сягнули рекордного рівня з початку кризи у жовтні 2008 року. Позитивну динаміку забезпечив продаж металургійної продукції на зовнішніх ринках, що в перші три місяці збільшився на 50,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Та основна причина зростання — ціни на чорні метали на світовому ринку. Високий попит на продукцію в І кварталі 2011 року в Китаї з його будівельним бумом, у Німеччині, що відновлюється, та у США спровокував подорожчання чорних металів на 40%. Водночас фізичні обся-

16

контракти | № 20–21 | 23.05.2011

Олена СТРУК Зробити сальдо

Імпортозалежність України може спричинити валютний шок

На межі нервового зриву ги експорту українського метпрому набагато скромніші. За оцінкою аналітика Dragon Capital Олександра Макарова, у цілому виробництво сталі в Україні у 2011 році збільшиться лише на 11% (до 36 млн т), а готового прокату — на 10% (до 32 млн т). Свій внесок у загальне зростання експорту зробили машинобудування й агросектор. Продаж машинобудівної продукції на зовнішніх ринках

• З к/ф «Діамантова рука»

ринки дуже нестабільні, а попит млявий. Метпідприємства опинилися в лещатах. З одного боку, дорожчає сировина, з іншого — споживання продукції дуже слабке. Ослаблення експорту лише посилить торговельний дисбаланс, який у І кварталі 2011-го й так був істотним. Обсяги імпорту товарів перевищили їх продаж на $2,8 млрд. При цьому закупівлі Україною продукції на зовнішніх ринках зростали

Рівновага платіжного балансу може порушитися в будь-який момент збільшився у I кварталі майже на 45%, передусім за рахунок збільшення поставок локомотивів і легкових автомобілів російським покупцям. Продаж сільгосппродукції за кордоном розширився на 39%, що пов'язано з високим попитом на українську соняшникову олію й насіння соняшнику в Росії та Європі. Втім, подальші перспективи українського експорту не такі безхмарні. Радше навпаки. Під загрозою й головна експортна стаття — продукція металургії. За оцінками World Steel Association, у 2011 році світове споживання сталі збільшується досить скромними темпами. Передбачається, що за підсумками року воно розшириться лише на 5,9% порівняно з 13% у 2010-му. При цьому виробниц­тво сталевої продукції в більшості регіонів світу в І кварталі перевищило попит. Трейдери або не поспішають із новими закупівлями, або обмежуються мінімальними партіями. Щоб стимулювати попит, металургам доводиться йти на цінові поступки. «Невеликий ціновий відкат уже відбувся. За нашими прогнозами, середньорічна вартість по всьому сортаменту метпродукції у 2011 році становитиме 790 $/т», — наголошує Олександр Макаров. Як зазначає експерт, зараз

випереджальними темпами, додавши протягом трьох місяців 57% (до $18,3 млрд) порівняно з аналогічним періодом торік. Для порівняння, експорт збільшився на 48% (до $15,5 млрд). «Стійкий торговельний дефіцит закладено самою моделлю української економіки, за якої $1 експорту перетворюється на $1,1 імпорту. А це особливо небезпечно в умовах слабкого припливу капіталу», — пояснює директор Центру соціальноекономічних досліджень «CASE Україна» Дмитро Боярчук. Поки що дефіцит поточного рахунку компенсується за раху-

ПЕРЕКОШЕНИЙ БАЛАНС Динаміка сальдо зведеного платіжного балансу України, млрд $ 10

9,4

5,0

5

5,6**

0

3,1

5

0,2*

10 15

13,7 7 200

8 200

«Поскользнулся, упал, закрытый перелом... Потерял сознание, очнулся — гипс!»

9

200

201

0

1

201

* Прогноз НБУ. ** Експертний прогноз. За даними НБУ

нок профіциту за фінансовим рахунком. Сальдо зведеного платіжного балансу в І кварталі 2011 року залишилося додатним і становило $1,1 млрд. Надалі приплив капіталу забезпечать іноземні інвестиції та запозичення в корпоративному й державному секторах. «По-перше, уряд має намір залучити цього року ще $2,5 млрд через випуск єврооблігацій (до цього слід додати й квітневий випуск євробондів на $690 млн Агентством із підготовки та проведення Євро-2012). По-друге, Кабмін, з огляду на все, має намір подовжити кредит від ВТБ, що закінчується у червні. Крім того, приватний сектор також досить активно залучає ресурси за кордоном. Тож не виключено, що сальдо зведеного платіжного балансу у 2011 році буде навіть кращим за наш прогноз і становитиме $7–8 млрд», — пояснює Дмитро Сологуб. Утім, свою роль можуть відіграти панічні настрої населення. У 2008-му негативний ефект від цього чинника був набагато більшим, ніж від відпливу інвестицій. Зараз відплив капіталу з банківської системи через готівкову валюту триває. У І кварталі він сягнув $2,8 млрд — у 3,6 разу більше, ніж в аналогічний період торік. «Малий і середній бізнес ідуть у тінь, населення переводить свої зао­ щадження в іноземну валюту й у цілому, очевидно, не довіряє гривні», — розповідає експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь. Якщо тренд збережеться, він істотно вплине на сальдо платіжного балансу. Негативних сигналів багато. Ситуація, за оцінкою Дмитра Боярчука, може вийти з-під контро­ лю вже у 2012 році. «Україна нічого не робить із залежністю від імпорту. Останні два роки ми лише латали діри, ККД інвестицій залишається невисоким. Тож дисбаланси у світовій економіці, припинення співпраці з МВФ, відплив капіталу можуть повернути нас у 2008 рік», — визнає експерт. А це означає черговий валютний шок. 


Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195. Для регіональних РА: (322) 702262, 762905. Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195. Для регіональних РА: (322) 702262, 762905. Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195 Для регіональних РА: (322) 702262, 762905

реклама

контракти | № 20–21 | 23.05.2011

17


тема

нова реальність

2010 рік

Прогноз

7,5

UAH/USD

Вікторія РУДЕНКО

Результат

7,9356

UAH/USD

Різких коливань курсу гривні 2011 року не буде

КУРС ГРИВНІ

2011 рік Офіційний прогноз

Експертній прогноз

7,95 UAH/USD

7,9 UAH/USD

*Попри стабільність курсу гривні, українці, як і

раніше, не довіряють національним грошам: в останні півроку попит на іноземну валюту на готівковому ринку більш ніж удвічі перевищив пропозицію. У березні українці купили у банків валюту на $2,656 млрд, продали — на $1,552 млрд.

У 2011 році нацвалюта продов­ жує дивувати стабільністю. За чотири місяці офіційний курс зріс менш ніж на 1 коп., коли­ вання на готівковому ринку не перевищували 2–3 коп. (із се­ редини січня курс не піднімався вище за 8 UAH/USD). Поки що гривня без зусиль вписується у прогноз Мінфіну (уряд заклав до бюджету-2011 середньорічний курс 7,95 UAH/USD). І Нацбанк готовий на багато що заради по­ дальшої стабільності гривні. Попри офіційне введення плаваючого валютного курсу,

Курс на утримання

• Еріх Марія Ремарк, «Позичене життя»

ДИНАМІКА ОФІЦІЙНОГО КУРСУ ГРИВНІ у 2007–2011 роках, UAH/USD 8,5

7,9356

8

7,7912

7,5

7,95* 7,9**

7 6,5 6 5,5 5 4,5

5,2672 5,05 7

200

8

200

9

200

0

201

1

201

* Офіційний прогноз. ** Прогноз експертів.

$38,192 млрд (попередній рекорд — $38,159 млрд — було зафіксо­ вано напередодні обвальної де­

8 UAH/USD. Натомість коли ре­ гулятор відновив інтервенції (для цього йому навіть не по­ трібно було здійснювати угод, учасникам ринку було досить виставленого індикативного ко­ тирування), ринок одразу за­ спокоївся, і курс повернувся до попередніх значень. «У 2011-му середньорічний курс нацвалюти буде на рівні 7,92 UAH/USD», — прогнозує ке­ рівник аналітичного підрозділу групи компаній «Інвестиційний капітал Україна» Олександр Вальчишен. Зараз дефіцит торго­ вельного балансу з лишком пере­ кривається надходженнями за фінансовим рахунком, тож тиску на курс гривні немає. Понад те, Нацбанк змушений скуповувати надлишки валюти. Без цього курс долара був би нижчим за ринковий. Крім того, регулятор може піти на невелике зміцнен­ ня нацвалюти для стримування інфляції (все ж таки 2011-го основним пріоритетом залиша­ ється боротьба зі зростанням цін). За оцінками голови спосте­ режної ради банку «Центр» Олександра Охрименка, влітку, коли ділова активність традицій­

співпраці з МВФ. Усі транші, ви­ ділені 2011 року, мають бути спрямовані на поповнення ре­ зервів Нацбанку. Однак подаль­ ша співпраця з фондом під сум­ нівом. І поки уряд визначається, як проводити пенсійну реформу та на скільки підвищувати ціни на енергоносії для різних кате­ горій споживачів, НБУ, відповід­ но до вимог МВФ, уже найближ­ чим часом має послабити регу­ лювання валютного ринку. «Нацбанк хоче дозволити фінус­ тановам купувати й продавати іноземну валюту протягом одно­ го дня та має намір запровадити валютні свопи (свопування — тимчасовий викуп регулятором валюти у фінустанови. — Прим. ред.)», — пояснює начальник відділу аналізу фінансових рин­ ків ІНГ Банк Україна Олександр Печерицин. Припинення співпраці з МВФ може призвести до відпливу ка­ піталу із країни, подібного до того, що ми спостерігали 2008 року. Його наслідки мо­ жуть бути непередбачуваними. Втім, поки що всі опитані Кон­

УНІАН

2011 року курс гривні навряд чи підніметься вище за 8 UAH/USD регулятор продовжує проводи­ ти активну політику курсового обмеження. Причому й від де­ вальвації, і від ревальвації. На­ прикінці квітня перший заступ­ ник голови Нацбанку Юрій Ко­ лобов заявив, що регулятор не планує утримувати курс гривні на якомусь певному рівні, однак підвищення гнучкості курсу має бути поступовим. З початку року НБУ — актив­ ний учасник міжбанківського ринку. За чотири місяці він при­ дбав на міжбанку понад $1,5 млрд. До початку травня міжнародні резерви сягнули но­ вого історичного максимуму —

18

«Хто хоче утримати — той втрачає, а хто з посмішкою може відпустити, того намагаються утримати».

контракти | № 20–21 | 23.05.2011

вальвації: 25 вересня 2008 року). Торік золотовалютні запаси ре­ гулятора зросли на 30,5%. До кінця 2011-го НБУ планує нарос­ тити резерви до $40 млрд. Резерви регулятора — потуж­ ний інструмент для підтримки стабільності курсу. Принаймні в короткостроковій перспекти­ ві й за умови, що НБУ продо­ вжить регулярні інтервенції. Як поведеться ринок без підтрим­ ки — невідомо. У грудні 2010 року, наприклад, варто було лише Нацбанку не вийти на ринок, як курс долара поповз догори, а готівковий обмінний курс перетнув позначку у

но низька, курс може опустити­ ся до 7,7–7,75 UAH/USD. На­ прикінці року валюта може по­ дорожчати до 8,1–8,2 UAH/USD. «Традиційно з початком опалю­ вального сезону попит на валюту збільшиться, дефіцит торговель­ ного балансу в результаті зрос­ тання цін на ресурсні товари на світових ринках зростатиме», — пояснює старший аналітик Між­ народного центру перспектив­ них до­сліджень Олександр Жо­ лудь. Невелика девальвація — це радше рекомендація, ніж про­ гноз. Як і раніше, основний ризик для нацвалюти — припинення

трактами аналітики налаштова­ ні оптимістично. Щоправда, якщо цього року передумов для різкої девальвації не спостеріга­ ється, то щодо курсової поведін­ ки 2012-го однозначної думки немає. Імовірність повторення сценарію 2008 року хоча й неве­ лика, але є. У 2011-му, як і у 2007–2008 роках, торговельний баланс погіршується. Набирає обертів інфляція. А стабільний курс гривні за зростання цін лише ускладнює ситуацію: полі­ тика фіксованого валютного курсу несправедлива стосовно місцевих виробників і провокує зростання імпорту. 


? Закінчився І квартал 2011 року — року, що має стати періодом відновлення вітчизняної банківської системи. Чи задоволені ви результатами роботи банку в перші три місяці? — Для нашого банку відновлення почалося ще торік. У 2010-му ми перевищили докризові показники в цілому на 15–20%. Результати роботи банку в І кварталі 2011-го позитивні, планові показники було виконано. За чотири місяці приріст активів АБ «Київська Русь» сягнув 18%! ? Тобто можна сказати, що банк повер­нувся до повноцінної роботи? — Банк працює повноцінно, але залишилися проблеми із кредитною заборгованістю, що сформувалася в період кризи, яка в АБ «Київська Русь» становить близько 10%. Причому я впевнений, що 10% — це межа. Надалі рівень проблемної заборгованості лише знижуватиметься. Проб­ле­ми дефіциту ліквідності не існує, є динаміка зростання за всіма показниками. Хоча загалом по банківській системі проблем ще вистачає. Наприклад, на міжбанку дотепер не відновилася довіра між учасниками ринку. Фінструктури, як і раніше, встановлюють ліміти одна на одну, вимагають забезпечення в розмірі один до одного. Додав проблем і новий Податко­вий кодекс: закривається чи йде в тінь малий і середній бізнес. Працювати із МСБ доводиться майже на слові честі, а це значно збільшує ризики роботи в цьому сегменті. ? Чи плануєте відмовитися від роботи з МСБ? — Навпаки, ми зараз активно розвиваємо цей напрям. Наше завдання на цей рік — активне кредитування реального сектора економіки й розвиток роздрібного бізнесу через зарплатні проекти. При видачі кредиту юридичній особі ми ставимо обов’язкову умову — відкриття рахунків і реалізація зарплатного проекту в АБ «Київська Русь». Це дозволяє нам надалі розвивати кредитування працівників через зарплатні картки. Овердрафти — зручний для клієнтів й один з найменш ризикових для банку видів кредитування. Сьогодні конкуренція на ринку дуже жорстка, і за клієнтів доводиться в буквальному сенсі слова боротися. Дуже агресивно поводяться на ринку фінустанови з російським капіталом: вони намагаються за будь-яку ціну переманити до себе платоспроможних клієнтів. Майже всі держкомпанії переведено до держбанків. Великий бізнес обслуговується переважно у «своїх» банках. Тож великі надії ми покладаємо саме на МСБ. Цього року ми навіть створили спеціалізоване управління з розвитку МСБ. Його завдання — наростити кредитний портфель у цьому сегменті до 150 млн грн. Гадаю, завдання цілком нам під силу: за підсумками кварталу ми вже видали малому й середньому бізнесу кредитів на 38 млн грн. У принципі, 150 млн грн — не межа. АБ «Київська Русь» є учасником програми Німецько-Українського фонду. Від нього ми отримали ліміт на EUR3 млн, які спрямуємо на кредитування. ? Хто може отримати кредит за цією програмою? — Програма Німецько-Українського фонду передбачає кредитування за лініями міжнародних фінансових організацій фізичних осіб — підприємців і приватних підприємств, фермерських господарств, які працюють у населених пунктах з населенням менш ніж 100 тис. осіб. Зараз ми працюємо з фондом щодо зняття цього обмеження. Ми готові фінансувати майже будь-які про-

екти у сфері виробництва, послуг, торгівлі та сільського господарства (інвестпроекти, придбання й будівництво об’єктів нерухомості, поповнення оборотних коштів, вкладення в підготовку персоналу, фінансування розвитку нового напряму в бізнесі й поточні потреби). Однак фонд висуває доволі жорсткі вимоги до потенційних позичальників. Як на мене, одна з найскладніше здійснюваних вимог зараз — прозорість бізнесу. ? Ви сказали, що конкуренція на ринку зараз дуже висока. У чому ви бачите свої переваги? — Вважаю, що наші головні переваги — оперативна робота на всіх рівнях і висока якість обслуговування клієнтів. Банк завжди вчасно й у повному обсязі виконував і виконує взяті на себе зобов’язання. Навіть у період дії мораторію на дострокове повернення вкладів ми в повному обсязі виконували свої зобов’язання перед клієнтами. Сьогодні оперативність, як і раніше, відіграє величезну роль. Ми працюємо на ринку вже 15 років і маємо клієнтів, які були з нами весь цей час. При цьому особ­ ливих VIP-умов і привілеїв у них немає. Ринок є ринок: ми ж не можемо дозволити собі працювати на збиток. Якщо клієнти віддають перевагу нам, ми рухаємося в правильному напрямку. ? Що можете запропонувати клієнтам нового напередодні свого 15-річчя? — Ми вже запропонували кілька акційних продуктів. Один із них — депозитний вклад «Ювілейний» (для корпоративних і роздрібних клієнтів). Попри те, що ставка за ним лише на 1 п. п. вища за стандартну, новий продукт користується величезним попитом серед клієнтів. В умовах, коли ставки постійно знижуються, навіть 1 п. п. — це вже шанс заробити. ? Які у вас плани на найближчі п’ять років? — У наші часи п’ять років — це дуже довгострокова перспектива. За два роки ми маємо увійти до першої групи банків. Продовжимо розвивати регіональну мережу: зараз ми присутні у 20 регіонах. Хочемо відкрити представництво в Харкові. При цьому нові відділення повинні принаймні протягом трьох місяців вийти на беззбиткову роботу. Загалом прагнемо до європейських стандартів. Розвиваємо ІТ-технології, без яких розробляти нові продукти складно. Наприклад, нашим клієнтам доступна послуга онлайн-банкингу. Але прогрес не стоїть на місці, і того, що є, вже недостатньо. З часом клієнти чимдалі рідше приходитимуть до банку, тож і ми маємо крокувати в ногу з часом. Намагатимемося підвищувати якість роботи: особливу увагу приділяємо роботі з персоналом — різноманітні тренінги, семінари, навчальні курси. Як показує практика, найвища ефективність досягається в тому разі, коли ми самі готуємо й навчаємо працівників. Адже ми розуміємо внутрішню структуру й особливості фінустанови, знаємо про проблеми банку, його плюси та мінуси, сильні й слабкі сторони. За 15 років роботи ми пережили три кризи: це й криза 1998 року, і події 2004 року, і криза 2008-го. Все найгірше вже позаду, зараз перед нами відкриваються нові можливості, якими не можна не скористатися. Марія ВОЗНЮК

Ліцензія № 19 від 14.01.2002

Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195. Для регіональних РА: (322) 702262, 762905. Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195. Для регіональних РА: (322) 702262, 762905. Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195 Для регіональних РА: (322) 702262, 762905

Голова правління банку «Київська Русь» Віктор Братко: «За 15 років роботи ми зробили багато, але на досягнутому не зупинятимемося»

контракти | № 20–21 | 23.05.2011

19


тема

нова реальність

Держборг (2010 рік)

Прогноз

Результат

48,4% ВВП

39,5% ВВП

Вікторія РУДЕНКО ДЕРЖБОРГ

Держборг (2011 рік) Експертний прогноз

44,2%

44–45%

ВВП

ВВП

*У Бразилії та Угорщині відношення держборгу до

ВВП перевищує загальновизнаний поріг безпеки в 60%. А борг Японії впритул наблизився до 200% ВВП. Фахівці Організації економічного співробітництва та розвитку підрахували, що за збереження нинішніх тенденцій запозичень до 2050 року держборг Італії може сягнути 250% ВВП, Німеччини — 300%, Франції — 400%, США — 450%, Британії — 500%, Японії — 600%.

Держборг України б'є рекор­ ди: у березні 2011 року сукупна заборгованість країни збільши­ лася до $56,411 млрд, оновивши історичний максимум. До кінця року боргове навантаження стане ще більшим: розмір запо­ зичень зросте на 20% (для по­ рівняння, торік держборг збіль­ шився на 36,4%). «У 2011 році уряд планує залучити близько $5,4 млрд тільки на зовнішніх ринках ($4,5 млрд шляхом ви­ пуску єврооблігацій та $0,9 млрд отримає від Світового банку, Європейського інвестиційного банку, ЄБРР та інших міжна­ родних фінансових інститу­ цій)», — розповідає виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко. Екс­ перти певні, що заплановане уряду вдасться. У середині лю­ того 2011 року Україна вже роз­ містила випуск десятирічних єврооблігацій на $1,5 млрд із до­ хідністю 7,95% річних. При цьому попит на суверенні папе­ ри перевищив пропозицію більш ніж у 2,5 разу (близько $4 млрд). Плани залучення коштів на внутрішньому ринку не менш амбітні: емісія ОВДП може сяг­ нути 50 млрд грн. І це офіційний прогноз, насправді ж обсяги за­ позичень можуть бути набагато більшими. Та аналітики не дра­ матизують ситуацію: на їхню думку, до кінця 2011 року держ­ борг сягне 44–45% ВВП, що від­ повідає офіційним оцінкам. Сьогодні загальновизнаний борговий поріг безпеки для країн, що розвиваються, — 60% ВВП. Для України критичніше те, що більш ніж половину бор­ гових зобов'язань номіновано в інвалюті: 30,27% — у доларах США, 3,81% — у євро, 0,29% — у японській єні, 29,68% — SDR (платіжний засіб МВФ, що ви­

20

контракти | № 20–21 | 23.05.2011

«Борги треба робити в державному масштабі, інакше їх треба віддавати».

Життя в борг

• Дон-Амінадо

— У кого б іще позичити грошей?

УНІАН

Офіційний прогноз

Україна ще не скоро повернеться до докризових розмірів держборгу

У 2011 році Україна виплатить своїм кредиторам 90 млрд грн значається на основі доларової вартості кошика з долара США, євро, єни та фунта стерлінгів у пропорції 41,9%, 37,4%, 9,4% та 11,3%). Наші основні кредито­ ри — МВФ, власники єврооблі­ гацій, Світовий банк, «Внеш­ торгбанк» і Росія. Частка грив­ невого боргу — лише 35,95%. За такої структури Україні слід побоюватися будь-яких курсо­ вих коливань — навіть незна­ чна девальвація може істотно збільшити боргове наванта­ ження держави. Інший нюанс — вартість ре­ сурсів. Активне нарощування держборгу відбувалося у 2009 році, коли гроші, як на між­ народному, так і на внутрішньо­ му ринках, коштували дорого. Тепер ресурси подешевшали, тож уряд активно рефінансує свої старі зобов'язан­ня. Влітку 2010-го, наприклад, російський ВТБ надав Україні шестимісяч­ ний кредит на $2 млрд під 6,7%

річних. Наприкінці 2010-го уряд подовжив позику на шість міся­ ців. Цього літа Україна, найімо­ вірніше, знову не погасить за­ боргованості та подовжить

ДИНАМіКА держборгу УКРАїНи з 2007 по 2011 рік, % ВВП 50 45 40 35 30 25 20 15 10 5 0

%

7

200

8

200

9

200

201

0

1*

201

Державний борг до ВВП Гарантований державою борг до ВВП Сукупний борг до ВВП * Прогноз уряду співпадає з прогнозом експертів За даними Міністерства фінансів України

строк кредитування ще щонай­ менше на півроку (відповідно до умов фінансування, кредит може бути тричі пролонговано на строк до двох років). Перестав нагадувати піраміду й випуск ОВДП. «Мінфін сьо­ годні залучає кошти під набага­ то нижчі відсотки, ніж рік чи два тому», — пояснює керівник аналітичного підрозділу групи компаній «Інвестиційний капі­ тал Україна» Олександр Валь­ чишен. Дохідність 6-місячних і 12-місячних ОВДП, наприклад, нині становить 6–7% і 7–8% відповідно, у той час як рік тому вартість ресурсів була в 2–2,5 разу вищою. Поки що уряду вдається керу­ вати держборгом. У березні, на­ приклад, обсяг запозичень збільшився лише на 0,4%, у той час як місяцем раніше — на 2,9%. «Після шести місяців зрос­ тання зовнішній борг проде­ монстрував зниження за місяць на 1,6%: Мінфін погасив суве­ ренні єврооблігації на суму $600 млн», — розповідає на­ чальник відділу аналізу фінан­ сових ринків ІНГ Банк Україна Олександр Печерицин. Зрос­ тання держборгу аналітики по­ яснюють активним випуском ОВДП. «Сума випуску держпа­ перів перевищила суму погаше­ них протягом місяця держоблі­ гацій на 2,4 млрд грн ($0,3 млрд)», — підраховує Олександр Печерицин. Тільки для поповнення капіталу Наф­ тогазу Мінфін у березні випус­ тив ОВДП на 5 млрд грн. За словами прем'єр-міністра Миколи Азарова, у 2011 році ви­ трати України на обслуговуван­ ня держборгу сягнуть 90 млрд грн, у 2012-му — 53 млрд грн. Фахівці МВФ прогнозують, що вже за два роки боргове наван­ таження країни почне знижува­ тися: у 2013 році держборг зменшиться з 43,7% ВВП до 41,8% ВВП, у 2014 році — до 39,4%, а в 2015 році — до 34,6%. Щоправда, вийти на докризові показники нам вдасться ще дуже нескоро, адже у 2008 році обсяг запозичень України не перевищував 20% ВВП. 


Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195. Для регіональних РА: (322) 702262, 762905. Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195. Для регіональних РА: (322) 702262, 762905. Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195 Для регіональних РА: (322) 702262, 762905

реклама

Смак успішного бізнесу На додачу до класичних елементів ділового стилю з'явилися сучасніші атрибути: годинник, телефон-комунікатор, ноутбук, планшетник. Часто від них залежить перше враження потенційних ділових партнерів Ще недавно на візитівці ді­ лової людини писали лише номер телефо­ ну й поштову адресу. А за­ раз обов'яз­ко­ во вказують електронну пошту (e-mail), контакти в ме­ сенджерах ICQ та Skype, сто­ рінку на Facebook, і, звісно ж, адресу особистого або корпоративного сайту. Театр починається з вішалки, а ділове спілкування — зі сторінки компанії в ін­ тернеті. Наявність технічно досконалого й гарного сайту є ознакою хорошого тону для солідної компанії. Найбільш популярними є інтерактивні ресурси, де компанія та спо­ живач спілкуються між собою. Наприклад, навесні 2011 року виробник горілок ТМ «Мърная» вперше на ринку України задіяв так званий digital concept — інтерактивний сайт, що дає можливість споживачеві здобути досвід законів бізнесу. За адресою www.mernaya.com.ua споживач у формі ділового квесту дізнається, як правильно вести ділові перегово­ ри, кон­тролювати свої емоції, ухвалювати правильні рішення, поводи­ тися за столом під час ділового обіду тощо. Поки що ресурс складається з п'яти елементів, та автори обіцяють, що надалі сайт поповнюватимуть новою, не менш корисною інформацією. Виробник горілки ТМ «Мърная» вважає, що такий сайт буде цікавий успішним діловим людям і тим, хто прагне створити свою справу й пере­ буває на самому початку кар'єри. Інтерактивна комунікація зі спожива­ чем — новинка на горілчаному ринку України. У компанії впевнені, що така бізнес-концепція бренда максимально приверне до нього увагу ді­ лової аудиторії. Адже статусу мають відповідати не лише автомобіль, житло та офіс, а й страви та напої за святковим столом. У діловому се­ редовищі важливо, як людина поводиться, коли краватки приспущені й переговори набувають неформального характеру. Важливо в таких ви­ падках не втратити обличчя, тож до вибору алкоголю ділові люди став­ ляться дуже ретельно. Розуміючи це, виробник «Мърної» запропонував споживачеві лінійку якісних горілок, розрахованих саме на ділову ауди­ торію. «Нічого випадкового в житті не буває, кожен крок до успіху досить закономірний. Бізнес робиться за певними правилами, за своїми пра­ вилами створюється й закономірно чистий смак горілки «Мърная». Від першої й до останньої стадії виробництва ми дотримуємося їх. Горілка «Мърная» — єдина, що виробляється за допомогою молекулярного очи­ щення молоком та сріблом, а також захищається від підробок унікаль­ ним ковпаком-дозатором. Саме тому «Мърная» має високу якість і за­ кономірно чистий горілчаний смак», — коментує бренд-менеджер ТМ «Мърная» Олена Матковська. Особливо люблять горілку «Мърная» наші сусіди — за даними дослід­ ницької компанії «AC Nielsen», вона входить до топ-10 в Росії й дуже популярна серед російських олігархів і політиків. А в лютому 2011 року горілка «Мърная на молоці» здобула зірку на найбільшій у Європі ви­ ставці «Продекспо-2011» за чудову якість. Асортимент ТМ «Мърная» дає можливість споживачеві обрати напій на свій смак. Зусилля виробника не минули марно — в березні 2011 року продаж горілки під ТМ «Мърная» збільшився на 16,7% порівняно з лютим 2011 року. Цікавий факт — у 2011-му буде продано майже 5 млн пляшок «Мърної», що на 1 млн більше, ніж торік. У компанії впевнені, що нову стратегію та традиційно високу якість продукції добре оцінять споживачі. контракти | № 20–21 | 23.05.2011

21


тема

нова реальність

Прямі іноземні інвестиції 2010 рік

Прогноз*

Результат

$5,4% млрд

$5,8% млрд

2011 рік Офіційний прогноз**

Експертний прогноз

$6,5 млрд

$5,5–7 млрд

* Експертний консенсус-прогноз під егідою Мінекономіки, березень 2010 року. ** Прогноз НБУ, березень 2011 року.

Ганна САЙЧЕНКО

У 2011 році інвестиційного буму в Україні не буде — закордонних інвесторів відлякують непрості умови ведення бізнесу ІНВЕСТИЦІЇ

Подайте на процвітання

підприємницької діяльності, у рейтингу легкості ведення бізнесу «Doing Business 2011» Міжнародної фінансової корпорації та Світового банку Україна посідає 145-те місце зі 183 можливих. На початку 2010 року наш результат був трохи кращим: 142-ге зі 183.

22

контракти | № 20–21 | 23.05.2011

мих іноземних інвестицій цьогоріч становитиме $6–7 млрд проти $5,8 млрд роком раніше. Але про відкриття нових вироб-

(Одеського припортового заводу, Турбоатому, деяких обленерго тощо), введену Віктором Ющенком 2008-го. Лише від

В українську економіку інвестують здебільшого офшорні компанії ничих потужностей не йдеться: «Як і раніше, понад 95% ПІІ в Україну буде спрямовано на купівлю й розвиток уже наявних активів, переважно у промисловому секторі, — прогнозує Віталій Ваврищук. — Іноземні інвестори серйозно побоюються вкладати в проекти з нуля. Крім переробної промисловості, попитом користуватимуться активи в агросекторі, FMCG, ритейлі. Крім того, відновлюється інте­рес інвесторів і до комерційної нерухомості. Вплине на збільшення обсягу іноземних інвестицій приватизація. За даними Фонду держмайна, на початку травня новий власник Укртелекому — компанія EPIC — повністю розрахувалася за оператора, перевівши фонду 10,575 млрд грн. Крім того, у грудні 2010 року президент Віктор Янукович скасував заборону на приватизацію кількох стратегічних підприємств

продажу держпакетів акцій 11 об’єктів електроенергетики у ФДМУ цього року розраховують виручити 6 млрд грн, а з урахуванням приватизації Укртелекому виручка держави перевищить $2 млрд. «Якщо всі приватизовані компанії буде виставлено на відкриті й прозорі торги для широ-

Обсяг чистих ПІІ у 2007-2011 роках, млрд $ 10 9 8

9,7 9,2 6,5*

7 6 5

5,759

4,654

4

7

200

8

200

• Оноре де Бальзак

*Попри всі старання уряду щодо дерегуляції

Навесні приплив прямих іноземних інвестицій в Україну сповільнився: за даними НБУ, у березні обсяг ПІІ становив лише $153 млн проти $192 млн у лютому і $425 млн у січні. Загалом у І першому кварталі 2011 року чистий приплив інвестицій скоротився майже на 17% порівняно з аналогічним періодом 2010-го — до $770 млн. Як відзначають у департаменті платіжного балансу НБУ, обсяг ПІІ залишається невисоким насамперед через низький рівень іноземних вкладень у банківський сектор. У 2009-2010 роках одним із найбільших одержувачів прямих іноземних інвестицій в Україні була банківська система: за даними НБУ, на частку цього сектора припадав 41% усього обсягу інвестицій 2009 року і 35% усіх ПІІ у 2010-му. Щоправда, інвестиції в банки були спрямовані материнськими фінструктурами на поповнення статутного капіталу українських дочок. «Різке зниження інвестицій у банківський сектор — явище очікуване, — розповідає аналітик інвесткомпанії BG Capital Віталій Ваврищук. — Українські банки у 2009-2010 роках отримали значні вливання капіталу від європейських і російських акціонерів, зараз гострої необхідності в їх докапіталізації вже немає». За словами експерта, найбільша інвестиція в банківський сектор 2011-го швидше за все буде пов’язана зі збільшенням статутного капіталу проблемного Надра Банку. Попри весняне скорочення інвестицій, 2011 року приплив ПІІ в українську економіку все ж таки може перевищити обсяг інвестицій 2010-го. Більшість експертів вважають, що обсяг пря-

«Обставини мінливі, принципи — ніколи».

9

200

0 201

5,5 7**

1

201

* Прогноз НБУ. ** Усереднений прогноз експертів. За даними НБУ

кого кола інвесторів, то приплив ПІІ може збільшитися, — міркує старший аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь. — Але в мене є великі сумніви, що приватизація цих об’єктів відбудеться цього року. Поки що, за нашими прогнозами, обсяг ПІІ за підсумками 2011 року сягне $5,5 млрд». Обережно оцінюють експерти й вкладення в реалізацію інфраструктурних проектів напередодні Євро-2012. «Зараз більшість проектів до Євро-2012 будують за рахунок внутрішнього капіталу, а не на кошти закордонних інвесторів, — зазначає провідний дослідник Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Олександра Бетлій. — Знач­ного припливу ПІІ на здійснення проектів у найближчому майбутньому ми не очікуємо, адже багато з них перебувають на завершальних стадіях будівництва». Втім, головною перешкодою для зростання іноземних вкладень в економіку України залишається, м’яко кажучи, не найкращий інвестиційний клімат країни. «Після прийняття Податкового кодексу бізнесклімат у країні не покращився, — пояснює Олександра Бетлій. — Навпаки, істотно погіршилися умови для реєстрації платників ПДВ, інвесторам фактично відмовили у праві на податковий кредит у майбутньому, що можна розцінювати як додаткові витрати. Хоча зараз у Мінфіні обіцяють усе виправити, кілька великих закордонних інвесторів, які ще на початку року планували вихід на український ринок, тепер відмовилися від цієї ідеї». Негативним сигналом для інвесторів стала й невизначеність у співпраці з МВФ. «Затримка з виділенням траншу МВФ — індикатор того, що влада не квапиться проводити ринкові реформи. Це не сприяє покращенню позицій України в міжнародних рейтингах інвестиційної привабливості», — резюмує Віталій Ваврищук. 


Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195. Для регіональних РА: (322) 702262, 762905. Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195. Для регіональних РА: (322) 702262, 762905. Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195 Для регіональних РА: (322) 702262, 762905

реклама

контракти | № 20–21 | 23.05.2011

23


компанії & ринки

технології Надія ГОНЧАРУК

*На кожному комп'ютері,

підключеному до інтернету, може бути встановлено по дві шкідливі програми, що розсилають спам, беруть участь у DDoS-атаках, заражають ПК чи крадуть конфіденційні дані користувача.

3 травня керівництво Живого Журналу оголосило про чергову DDoS-атаку, але цього разу адміністратори порталу змогли успішно її відбити. «Деякі атаки дуже серйозні — і поки команда намагається виправити ситуацію, сервіс може працювати некоректно для деяких користувачів», — розповідає керівник LiveJournal Russia Світлана Іванникова. На початку квітня протягом кількох днів Живий Журнал не працював через напад кіберзлочинців, атакували як провідних, так і не дуже популярних блогерів. У перші дні навіть платні користувачі LiveJournal періодично не мали доступу до оплаченого ними сервісу. Замовників злочину не знайдено. DDoS-атака на ЖЖ стала наймасштабнішою цього року. За словами Іллі Дронова, директора з розвитку продуктів SUP (SUP — інтернет-компанія, що обслуговує LiveJournal), 6 квітня хакери застосували атаку нового типу, спрямовану на відмову каналу. На думку фахівців Group-IB, ЖЖ атакував

Атака клонів ботнет із 100 тис. машин, сумарна ширина каналу DDoS’ерів становила не менш ніж 20 Гбіт/с, а витрати замовника заходу сягали $2 тис. на день. Компанія «Фінам» також підрахувала суму недоотриманого за ці дні прибутку від продажу реклами в ЖЖ — $10 тис. За даними компанії Arbor Networks, 2010 року кількість і

Сьогодні на кіберзлочинців працюють дуже великі ботнети, що складаються із сотень тисяч і навіть мільйонів машин. Причому користувачі заражених комп'ютерів можуть навіть і гадки не мати, що брали участь в атаці того чи іншого ресурсу. Наприклад, наприкінці квітня 2011 року фахівці виявили ботнет хакера crazyese

ЕКСПЕРТиза менеджер проектів Лабораторії Касперського, про тонкощі DDoS-атак

Що таке DDoS-атака? — Суть її в тому, щоб зробити онлайн-сервіс або інтернет-ресурс недоступними для користувачів. DDoS-атака передбачає використання величезної кількості заздалегідь підготовлених заражених комп'ютерів, так звану ботнетмережу, що управляється зловмисником через певні командні центри. Армії заражених ПК даєть?

контракти | № 20–21 | 23.05.2011

т

«М'яко вивернувшись назовні, вірус заштопав за собою вирізане у тканині програми вікно». • Вільям Гібсон, «Нейромантик»

портали платіжних систем, медіа, інтернет-магазини, хостери та торговельні майданчики. Атака на ресурс може тривати не один день. І якщо замовник платоспроможний, то власник атакованого сайту може зазнати серйозних збитків. Причому найчастіше зна-

DDoS може бути легальним потужність DDoS-атак збільшилися вдвічі. Про це свідчать і торішні напади на такі великі інтернет-ресурси, як Укртелеком та Yandex, кіберзлочинці заблокували доступ на сайти та погіршили інтернет-з'єднання. За однією з версій, потужність атаки вимірювалася в рекордні 100 Гбіт/с — понад півмільйона машин відправляли запити на сайти. Лише рік тому цей показник не перевищував 50 Гбіт/с.

розміром у 4,7 млн заражених ПК по всьому світу, причому понад половину з них розташовано у США. На думку експертів з Arbor Networks, нині організація DDoS-атак стала як ніколи простою: оренда ботнетів істотно подешевшала, а дістати софт для автоматизації атак легко. Під ударами кіберзлочинців падають і великі портали, і невеликі сайти. Найчастіше під приціл хакерів потрапляють

ЗаХисна реакція

Михайло САВЕЛЬЄВ,

24

Як знищують найбільш розкручені сайти за $2 тис. на день

ся команда розпочати атаку на певний сайт. Це може бути запитголовної сторінки сайту або вони можуть генерувати трафік на адресу атакованого ресурсу. Мета зловмисника — перевантажити движок сайту, базу даних чи операційну систему, щоб ресурс припинив відповідати на запити користувачів. ? Чому вони виникають? — З різних причин. DDoS-атаки часто викликані несумлінною конкуренцією. Їх організація коштує відносно недорого. Для малого бізнесу досить платити зловмисникам $100–300 на день, щоб сайт конкурента тимчасово не працював. Для великих компаній ціна набагато вища — $10–80 тис. на день за організацію масштабної атаки з гарантованим результатом. Наприклад, влітку минулого року в Росії було атаковано компанію, що надавала послуги електронних

платежів. Після атаки великий клієнт пішов до інших постачальників послуг. Завжди треба враховувати, до яких наслідків призвела атака й кому вона вигідна. ? Атаки мають організований характер? — Все залежить від рівня кібер­ злочинця. Наприклад, звичайні DDoS’ери. Може, десь на форумі, навіть не володіючи ботнетом, вони отримали доступ до командного центру. За його допомогою зламали невеликі ігрові сайти. Вони вважають себе хакерами й починають продавати свої послуги. $100 — це їхня ціна. Жодних гарантій не дають. Другий рівень — деякі спільноти, з якими навіть зв'язатися непросто, і щоб туди потрапити, треба себе зарекомендувати. Вони просять $3–5 тис. на день. Їхня атака здатна завдати істотних втрат. Є ще вища ланка професіоналів, які не світяться, їхнє коло

ходять організатора, тобто виконавця атаки, але не замовника злочину. DDoS — це не хуліганські витівки юних хакерів, а організований і добре спланований напад. Замовниками атаки можуть бути конкуруючі компанії або недоброзичливці, які мають намір нашкодити конкретному бізнесу. За однією з версій, за допомогою DDoSатак зловмисники планують розпорошити п’яти­мільйон­ну

дуже вузьке. Тільки дуже цілеспрямована людина, що має значні кошти, може вийти на них. Їхні послуги коштують $10–15 тис. на день, але вони гарантують стовідсотковий результат і мають гарний інструментарій. ? Який збиток було завдано LiveJournal? — Складно сказати. В інтернеті з'являлася інформація, що користувачі ресурсу мають чемоданний настрій, звертають блоги та переносять їх на інші сайти. Але ніхто з моїх знайомих передплатників ЖЖ нікуди не перейшов. Можливо, компанія зазнала збитків у дні атак, навіть називалися конкретні цифри, які ЖЖ втратив через простій. Проте в разі соціального сервісу збитки підрахувати важко. Але якщо говорити про банківські майданчики, то останнім часом нерідко атакують сервери електронної торгівлі. Тут очевидний прямий матеріальний збиток. ? Будь-який сайт уразливий для хакерів?


російську аудиторію ЖЖ по інших соціальних мережах і стенделонах. «Якщо уважно подивитися на список цілей ботнета, що атакує ЖЖ, то із загального ряду вибивається атака на сайт kredo-m.ru — компанії, що займається виробами з дерева. Ми можемо припустити, що власники ботнета справді продають свої послуги з DDoS-атак усім охочим, і атаку могли замовити, як це часто буває, конкуренти по бізнесу», — вважає Марія Гарнаєва, експерт Лабораторії Касперського. Атаки на сайт можуть мати й політичний підтекст. Наприклад, 2007 року було здійснено напад на ресурс естонського уряду. Не виключено, що атаку провели кіберзлочинці з Росії після рішення керівництва країни про ексгумацію рештків радянських солдатів. На початку березня влада Південної Кореї заявила про кібератаки,

Зростає над свої літа Потужність найбільших атак Гбіт/с 100 90 80 70 60 50 40 30 20 10 0

100

50

40

5

200

6

200

У всьому винен DDoS

25

18

10

7

200

8

200

9

200

здійснені на десятки урядових сайтів країни та ресурси великих компаній. У диверсії підозрювали представників спецслужб Північної Кореї, хоча насправді атака велася із серверів Великої Британії. Де-юре DDoS може бути цілком легальним — якщо він спрямований на ресурси, які заробляють гроші незаконно чи поширюють порнографію. Так, американська асоціація правовласників замовляла атаки на піратські сайти з метою їх знищення. DDoS може бути й помстою хакерів софтверній компанії за використання систем проти зламу. Рік тому хакери атакували сервери студії Ubisoft, яка встановила захист від копіювання у своїх іграх. Звісно, у майбутньому кількість атак зростатиме. Хоча б тому, що служби безпеки країн просто не хочуть розслідувати віртуальних злочинів або не знають про них. Але найголовніший козир кіберзлочинців — надто лояльне законодавство. Згідно КК організатор злочину отримує лише два-три роки позбавлення волі або відносно невеликий штраф (ст. 361 КК).

0

201

За даними Arbor Networks

— Від DDoS ніхто не застрахований. ? Навіть Google? — Такі ресурси мають великий запас міцності. Вивести їх з ладу дуже складно й дорого. Щоб побудувати стійку до атак інфраструктуру, потрібні великі кошти. ? Як часто відбуваються атаки? — За останні кілька років їхня кількість подвоїлася. Щодня ми отримуємо десятки запитів на усунення атак. Найчастіше постраждалі не афішують сам факт атаки. ? Коли з'явилися DDoS-загрози? — З моменту виникнення інтернету. Але масові атаки розпочалися у 1999–2000 роках. У 2001–2003 роках кіберзлочинність стала активно монетизуватися. Якщо раніше це були витівки, то тепер — бізнес. І в DDoS’ера, і у спамера є замовники, готові платити. ? Кримінальна відповідальність не лякає DDoS’ера? — Лякає, але в нього завжди є можливість сховати свої сліди. Він здатен вести атаки з інших країн, а

Буває й так: атаки на сайт немає, але про неї оголошено. Таким нехитрим чином власник ресурсу прикриває свої прорахунки в адмініструванні

це дуже ускладнює роботу слідства, бо відповіді на запити між відомствами різних країн займають до півроку. ? Чому інтернет-провайдери не можуть виявити джерела атаки, адже вони йдуть через їхні канали? — Вони відповідають лише за надання швидкого та якісного доступу до Мережі. Провайдер відстежує ситуацію із завантаженістю каналів. Для виведення потужного ресурсу з ладу досить 100 Гбіт/с. Провайдери відчувають наслідки атаки на собі — у них ускладнюється робота обладнання. Такі напади не минають непоміченими. А якщо говорити про пересічні випадки, то ми, наприклад, недавно відбивали дві атаки потужністю лише 100 Мбіт/с. Так, це було рівносильно смерті ресурсу, який ми захищали, але для провайдерів такий трафік настільки несуттєвий, що вони його навіть не помічають. Безумовно, якщо розпочати масштабне розслідування, провайдери допоможуть.

порталу. Особливо це стосується нових сайтів, які в день запуску (зазвичай ця подія широко рекламується) не функціонують. Наприклад, фахівець із конкурентної розвідки в інтернеті Андрій Масалович в одному з інтерв'ю назвав сумнівним припущення про DDOS-атаку російського сайту держпослуг у день запуску рік тому. За його словами, масштабні атаки готуються заздалегідь, у них мають брати участь десятки тисяч серверів, але жодних ознак серйозної підготовки в інтернеті не було. DDoS-атаку ненавмисно можуть провести користувачі, які раптово зацікавились конкретним ресурсом, що не витримує підвищеної уваги. Крім того, оголошення про напад може стати непоганим піар-ходом, способом обвинувачення інших компаній або структур у несумлінній конкуренції тощо. Наприклад, керівництво LiveJour­nal відмовилося називати конкретних адресатів і джерела активності хакерів, що й викликало підозру у злостивців. «Ми не зверталися до російських правоохоронних органів із заявою про порушення кримінальних справ, однак не виключаємо такої можливості», — заявила на початку квітня Світлана Іванникова. А торік російська компанія «Оверсан» гучно заявила про успішне відбиття «найпотужнішої атаки в 20 Гбіт/с, у

? Професіоналізм кіберзлочинців зростає? — Так. Якщо раніше ботнети базувалися на робочих станціях користувачів, то зараз ми фіксуємо дуже багато атак, які використовують можливості серверів. Сервер, на відміну від домашнього ПК, завжди підключений до Мережі, гарантовано приєднаний до гарного інтернет-каналу. І якщо робочу станцію завантажити генерацією трафіка, користувач це помічає. А сервер, якщо завантажити його процесор на 5%, генеруватиме істотний трафік, але в загальному потоці даних це не відчуватиметься. Понад те, були відомі випадки зараження комутаційного обладнання. Був такий ботнет «Чак Норріс», що вражав маршрутизатори на базі Linuxсистем. За допомогою такого інструментарію можна генерувати атаки дуже великої потужності. Тобто вже йдеться не про те, чи витримає ресурс, а про те, чи витримає провайдер.

Широка країна Розташування організаторів атак, % EMEA (включно з Росією США й Канада та Ісландією) 28 34 Азія 25

Південна Америка 11

Інше 2

За даними Arbor Networks

той час як потужність середньостатистичної атаки в Рунеті сягає 1 Гбіт/с». Гонка озброєнь Попит народжує пропозицію: багато компаній пропонують захист від DDoS. Але проблема в тому, що ніхто з них не гарантує повної безпеки, особливо якщо потужність атаки вимірюється в Гбіт/с. Уся справа в ціні — якщо замовник не шкодує коштів на атаку, захист буде зламано. Протистояння DDoS’ерів та адміністраторів атакованого сайту можна порівняти з гонкою озброєнь: у кого скінчаться гроші, той і програє. Тобто що більше платить замовник, то довше триває атака, відповідно більше коштів іде на захист. Загалом вартість DDоS-атаки прямо пропорційна її потужності. 

? Чи можна говорити про фізичне ушкодження обладнання? — Ні, комунікаційне обладнання просто сягає піка завантаження й тимчасово перестає обробляти трафік. Але фізично маршрутизатор згоріти не може. ? Як захистити сайт від атак? — Спробувати можна, але 100% гарантії захисту від DDoS ніхто не дає. Атаки бувають різні й багато залежить від ресурсу, що захищається. Навіть якщо компанія готова чистити трафік дуже ефективно, навантаження, що проходить через систему, іноді буває достатньо, щоб сайт не працював. ? Кількість атак зростатиме? — Так, щоб викорінити проблему, треба боротися із замовниками злочину. Але найчастіше вдається відстежити лише виконавця, ту людину, яка безпосередньо «натиснула на кнопку». Крім того, відповідальність за такі злочини невелика. У Росії — до двох років позбавлення волі, але частіше кіберзлочинці відбуваються умовним строком. контракти | № 20–21 | 23.05.2011

25


правила гри

Вілен ВЕРЕМКО

*Підприємці — неплатники

ПДВ змушені згортати бізнес. Зареєструватися платником податку без поборів майже неможливо.

ПДВ

Знищуючи малий бізнес, податківці збільшили вартість реєстрації платника ПДВ у тисячу разів — з 17 грн до 17 тис. грн

«Податок, що виганяє із країни капітал, неминуче занапастить усі джерела доходу».

ПДВ-ліквідація

• Адам Сміт

За даними ДПАУ, у січніберезні 2011 року, після прийняття Податкового кодексу, кількість новостворених фізичних осіб — підприємців в Україні скоротилася на 30% до січня–березня 2010-го. Водночас за цей період закрити свій бізнес вирішили на 36% більше приватних підприємців, ніж в аналогічному періоді 2010-го. Малий бізнес вимирає, вірніше, його ліквідують. Якщо раніше багато спрощенців платили єдиний податок у розмірі 200 грн, то тепер ставка податку на доходи фіз­ осіб — 17%, плюс потреба платити єдиний соціальний внесок у розмірі 34,7% доходу. Ситуація ускладнилася з 1 квітня, коли набув чинності III розділ ПК, що забороняє юрособам відносити витрати на придбання товарів і послуг в єдиноподатників на валові витрати (див. Контракти № 14 від 04.04.2011). Тепер великим компаніям просто невигідно працювати зі спрощенцями. Багато підприємців, які раніше працювали винятково з юрособами, виявилися нікому не потрібними. Єдиним виходом із ситуації для них залишився перехід на загальну систему оподатковування й реєстрація платником ПДВ. Але, як виявилося, правила, прописані в Податковому кодексі, майже унеможливлюють таку реєстрацію без додаткових фінансових втрат, використання тіньових схем і сплати поборів.

Можна, але не можна До набуття чинності із 1 січня Податковим кодексом, відповідно до закону «Про податок на додану вартість», платником ПДВ міг зареєструватися будь-який суб’єкт господарської діяльності за своїм бажанням за 10 днів. ПК також передбачає добровільну реєстрацію, але з умовами. Згідно зі ст. 182, на право одержання свідоцтва платника можуть претендувати лише компанії, які протягом останніх 12 міся-

26

контракти | № 20–21 | 23.05.2011

ців роботи не менш ніж 50% загальних робіт/послуг поставили платникам ПДВ. Тобто підприємства, зареєстровані менш ніж рік тому, а також ті, які відвантажили за цей період платникам ПДВ менш ніж половину своєї продукції, отримати свідоцтво вже не можуть. Саме такої позиції дотримується ДПАУ в листі від 14.02.2011 року № 4021/7/16– 1417. Хоча цю норму логічно було б трактувати дещо інакше. Адже в Кодексі прямо не

передбачено обов’язку річної реєстрації потенційного платника податку, а лише позначено необхідність протягом минулих податкових періодів здійснювати половину операцій із платниками ПДВ. Тобто якщо підприємство зареєстроване три місяці тому, і за цей період дотримувалося вимог ПК, воно цілком може зареєструватися платником ПДВ. Та фіскали вирішили по-своєму. На місцях заповзятливі чиновники пішли ще далі. Навіть

якщо стаж роботи спрощенця перевищує зазначені 12 місяців і йому пощастило за цей період працювати винятково з юрособами на загальній системі оподаткування, йому все одно відмовлять у видачі свідоц­тва платника ПДВ. Податківці вигадали нову відмовку. За словами партнера ЮФ «Профіт-Консул» Олексія Кравченка, дехто з них посилається на те, що Податковий ко-

Щоб стати платником ПДВ слід заробити 300 тис. грн, щоб заробити ці гроші, слід бути платником ПДВ


декс набув чинності з 1 січня 2011 року, тож норми цієї статті мають чинність тільки з цієї дати й поширюються на 12 майбутніх календарних місяців, та аж ніяк не на минулі. Тобто, за такою логікою, добровільно зареєструватися можна буде тільки з 1 січня 2012 року. «Такі підприємці потрапили у правову пастку», — зазначає Олексій Кравченко.

Як самому себе зобов’язати Та й у самих інспекціях підприємцям одразу ж радять реєструватися не добровільно, а за вимогами закону. Згідно з п.1 ст. 181 ПК обов’язковій реєстрації платником ПДВ підлягає особа, сума нарахувань якій за роботи/послуги протягом останніх 12 місяців сукупно перевищила 300 тис. грн (без урахування ПДВ). Таким чином, навіть новоствореному підприємству досить провести товарні операції, хоч і за один раз, на зазначену суму, і його мають зареєструвати платником ПДВ. Але для більшості малих і середніх підприємств отримати такі гроші за одну поставку просто неможливо. «Відповідати критеріям, передбаченим Податковим кодексом для реєстрації платником ПДВ, вкрай складно, — зауважує юрист ЮФ «Ілляшев та Партнери» Катерина Вознесенська. — Оскільки великим компаніям невигідно працювати з єдиноподатниками, які не вправі виписувати податкову накладну. Тож, маючи лише дрібних клієнтів, які до того ж не є платниками ПДВ, відповідати необхідним критеріям — нереально». Звісно, юрособа — платник ПДВ могла би погодитися продовжити співпрацю з єдиноподатником і після 1 квітня за умови, що той знизить ціни на свою продукцію на суму додатково сплачених партнером податків. Але в такому разі спрощенцеві довелося б працювати собі на збиток, допоки сума коштів, перерахованих йому за відвантажений товар або поставлені послуги, не сягне згаданих 300 тис. грн. «Я ж не можу займатися нерентабельною діяльністю, — наголошує підприємець, який побажав залишитися невідомим. — А якщо в мене націнка на товар 10–15%, хіба можливо його продати на 20% дешевше?» Слід зазначити, що, хоча Кодекс формально й не скасував спрощену систему оподатку-

вання, але зареєструватися платником єдиного податку за схемою 6%+ПДВ, відповідно до указу президента «Про спрощену систему оподатковування», тепер також майже неможливо. Вірніше, до таких платників застосовуються ті самі правила, що й до юросіб, які працюють на загальній системі оподатковування. При цьому навіть зареєстровані раніше підприємства, які сплачують єдиний податок 6% і ПДВ, потраплять під анулювання реєстрації, якщо не зможуть дотриматися вимог Кодексу щодо обороту в 300 тис. грн і половини партнерів — платників ПДВ.

А насправді... Прописуючи в Податковому кодексі норми про обмеження для реєстрації платником ПДВ, його автори, мабуть, мали на меті унеможливити створення фіктивних фірм, побудову схем

податковий кредит, тож працювати в цей період просто не має сенсу. А «мертвий сезон» може тривати набагато довше. Перед реєстрацією платником ПДВ податкова перевірить підприємства за цілою низкою критеріїв і може відмовити в реєстрації навіть на формальних підставах. При цьому фіскали розуміють, що оскарження такої відмови в судовому порядку принесе підприємцеві, у найкращому разі, піррову перемогу. Адже позов може затягтися на місяці, а підприємство весь цей час не зможе працювати. «Податкова переслідує свою мету — наповнен­ня державної скарбниці, — розповідає Олексій Кравченко. — Відмовляючи підприємцям у реєстрації платниками ПДВ, вона просто відмовляє їм у праві на податковий кредит. Не виключено, що керівники податкових інспекцій мають чітку установку нікому нічого не давати, за

ру, перепродають такий товар по ланцюжку від однієї особи до іншої з певною накруткою, допоки не буде досягнуто потрібної суми, а потім продають або повертають цей товар постачальникові», — розповідає Катерина Вознесенська. Та для проведення таких операцій слід щонайменше мати заможних партнерів, яким можна довіряти. Олексій Кравченко скептично ставиться до такої схеми: «Не кожен підприємець зважиться надати таку суму для створення обороту чужому контрагентові. Надто вже великий ризик втратити гроші». Простішим рішенням проблеми виглядає придбання юрособи, вже зареєстрованої платником ПДВ. Та через збільшення попиту вартість таких компаній зростає з кожним днем. Так, якщо до нового року за отримання свідоцтва платника ПДВ слід було заплатити лише 17 грн, то зараз за вже за-

Відмовляючись реєструвати СПД платниками ПДВ, податкова прагне зобов’язати їх платити податок, але не дати права на податковий кредит ухиляння від сплати податків і відшкодування фіктивного ПДВ. Однак на практиці ці обмеження використовуються радше для вирішення проблеми державного боргу за ПДВ перед бізнесом за рахунок самих підприємців. Так, п. 183.10 ст. 183 ПК передбачає, що платником податку особа вважається з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому досягнуто обсягу оподатковуваних операцій в 300 тис. грн, але без права на віднесення сум податку до податкового кредиту й одержання бюджетного відшкодування… до моменту реєстрації платником ПДВ. Тобто підприємство щонайменше не зможе відшкодувати податок зі згаданих 300 тис. грн. Крім того, навіть якщо воно подало заяву на реєстрацію платником ПДВ першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому оборот перевищив згадану суму, свідоцтво, у найкращому разі, підприємство отримає не раніше 10 числа. Відповідно протягом десяти днів підприємство буде вважатися платником ПДВ, але не матиме права на

порушення якої їх можуть навіть зняти з посади».

реєстровану фірму доведеться викласти 17 тис. грн.

На свій страх і ризик

Не словом, а ділом

ДПАУ поставила підприємців у безвихідне становище. Щоб стати платником ПДВ, слід заробити 300 тис. грн, щоб заробити ці гроші, слід бути платником ПДВ. У такій ситуації бізнес змушений шукати нетрадиційних способів вирішення проблеми. Зокрема, деякі підприємці шукають фірми, які займаються переведенням коштів у готівку. Але за прокручування товарно-грошових операцій потрібно віддати до 5% суми угоди. Можна продати товар, а після реєстрації платником ПДВ його повернути, але є ризик, що після перевірки податкова анулює свідоцтво. «Щоб зібрати 300 тис. грн, спрощенці вдаються до ризикованих і нелегальних схем. Деякі, наприк­лад, здійснюють одноразову поставку товарів на цю суму фіктивній фірмі, яка згодом повертає назад поставлене. Інші об’єднуються у групу, знаходять псевдопостачальника якогось певного това-

Уряд чимдалі впертіше намагається переконати підприємців у щирому бажанні спростити умови ведення бізнесу. Наприкінці квітня парламент прийняв низку законів, що спрощують процедуру реєстрації і ведення бізнесу. Документи, без сумніву, потрібні, хоча й були прийняті на хвилі популізму. Водночас парламент відмовляється підтримати набагато важливіші для малого й середнього бізнесу законопроекти. Народні обранці не проголосували за зміни до Податкового кодексу (№ 8217–2), які передбачали скасування норми, що забороняє юрособам відносити до витрат кошти, витрачені на спрощенців. Не був підтриманий проект закону, яким пропонувалося посилити відповідальність посадовців за перешкоджання підприємницькій діяльності (№ 7535). Але ж саме ці проблеми сьогодні є найболючішими для бізнесу.  контракти | № 20–21 | 23.05.2011

27


стратегії

речі

«Напівкоштовного каміння не буває, як не буває наполовину вагітних жінок і наполовину чесних чоловіків».

РЕЧІ

• Ганс Штерн

«Я коштовності маю за ніщо, крім діамантів», — заявляла Холлі Голайтлі, головна героїня культової повісті Трумена Капоте «Сніданок у Тіффані». Амбітна американка висловлювала спільну думку більшості багатих сучасників. Книга побачила світ у 1958 році. Тоді зневажливе ставлення до всього, що не діамант, було спільною рисою європейських та американського ювелірних ринків. Час від часу у premium-сегменті з'являлися прикраси із сапфірами та смарагдами, подеколи — з рубінами. Інше каміння не цінувалося, наприклад, аметистове або аквамаринове намисто могло належати лише до середньої цінової категорії. Ювелірні доми, які активно використовували самоцвіти, не мали доступу на luxury-ринок, допоки такий собі Ганс Штерн, засновник компанії H.Stern Jewelry, не привчив американців та європейців купувати напівкоштовне каміння за ціною діамантів. Турмалінові, аквамаринові та цитринові серійні кольє та браслети H.Stern навіть у період економічної кризи продаються по $10 тис. за одиницю товару. Вартість ексклюзивних коштовностей цієї марки часом перевищує позначку $1 млн.

VIPкліенти Джонні Депп Популярний актор носить екстравагантні трикутні запонки H.Stern з білого золота зі смарагдами та аметистами. Крістіна Агілера Поп-діва придбала масивне турмалінове кольє у вигляді вінка, сплетеного з квітів. У цій прикрасі вісім великих і шістнадцять дрібних каменів. Іванка Трамп Донька американського бізнесмена Дональда Трампа носить великий триколірний перстень — метелика з білого золота з аквамарином і аметистом. Шеннен Доерті Зірка молодіжних серіалів «БеверліХіллз, 90210» та «Усі жінки — відьми» купила кілька «багатошарових» кілець із жовтого, білого та червоного золота із вкрапленнями сапфірової крихти. Вікторія Бекхем Дружина знаменитого футболіста Девіда Бекхема придбала золотий браслет для щиколотки із шістьма маленькими підвісками у вигляді карнавальних масок і блазнівських ковпаків.

28

контракти | № 20–21 | 23.05.2011


Марія БОНДАР..

Як компанії H.Stern Jewelry вдається продавати напівкоштовне каміння за ціною діамантів

Каміння на шиях Недорогоцінне каміння

достоїнства. По-перше, у природі їх доволі багато й собівартість видобутку невелика. Подруге, розмаїття кольорів турмалінів таке велике, що дозволяє створювати речі в будьякому стилі. Гемологи розрізняють із дюжину турмалінів. Найрідкісніший і, відповідно, найдорожчий із них — безбарвний ахроїт — Ганс Штерн майже не використовував. Він віддавав перевагу набагато поширенішим і дешевшим зеленим верделітам, синім індиголітам і червоним рубелітам. Якщо у 1960-х роки засновник H.Stern Jewelry зазвичай пропонував турмаліни у вигляді гранованого каміння приватним ювелірам і постачальникам ювелірних домів, то нині його син — гендиректор батьківської компанії з 1991 року — просуває та продає ці мінерали в готових прикрасах. Попри кризове зниження попиту на ринку елітних прикрас його бізнес розвивається цілком успішно. Чергове збільшення обсягів збуту сталося взимку цього

Фірмовою фішкою марки вважаються прикраси з турмалінами. Це доволі поширені різнобарвні кристали мінерального походження, за допомогою яких П’єр і Жак Кюрі свого часу відкрили п’єзоелек­ трич­ний ефект. Статус ювелірного каміння такі мінерали отримали саме завдяки Гансу Штерну. Його стараннями у 1960-х у Європі та США виникла мода на турмаліни. Їх почали оправляти в золото й платину, вони заблищали у вітринах ювелірних салонів Вандомської площі в Парижі, на 47-й вулиці в Нью-Йорку і в антверпенському Алмазному кварталі. Так недорогі технічні й виробні мінерали з легкої руки спритного торговця перетворилися на матеріал для виготовлення коштовностей. Власне, турмаліни — різновид боромістких алюмосилікатів. Доволі великі й зазвичай непрозорі. З погляду виробника прикрас у цих мінералів є щонайменше два незаперечні

Хроніки Штерна 1940 р. — сім'я бідує, не може обзавестися власним житлом, тимчасовим притулком Штернів стає будинок далеких родичів, які давно мешкають у Бразилії 1939 р. — рятуючись від переслідувань фашистів, Штерни тікають до Бразилії

1964 р. — Ганс Штерн експортує самоцвіти до Європи та до країн Близького Сходу

1958 р. — Ганс Штерн засновує першу в Латинській Америці гемологічну лабораторію

1945 р. — відкриває власну фірму з продажу самоцвітів

1922 р. — у німецькому місті Ессен, в сім'ї небагатого єврейського крамаря Штерна народжується син Хаїм, який пізніше візьме собі німецьке ім'я Ганс

1943 р. — Ганс Штерн працює у бразильській компанії Cristab, яка торгує мінералами та дорогоцінним камінням

1920

1930

1940

року, після того як у ЗМІ з’явилася інформація про аукціонний продаж ексклюзивного персня Crystal Tears із великим блакитним турмаліном за $1,065 тис. «Байдуже, хто саме виписав чек; це міг бути реальний покупець або агент, найнятий компанією-виробником, щоб збільшити стартову ціну та через кілька років спробувати продати той самий перстень на іншому аукціоні за $2 млн, — зазначає консультант служби економічної інформації NBC Тріша Спаркс. — Той факт, що хтось готовий заплатити понад мільйон доларів за турмалін, сам по собі змінює ставлення учасників ювелірного ринку до цього каменю або, принаймні, підігріває суспільний інтерес до нього. Гемологи можуть скільки завгодно міркувати про властивості та якість каміння, але для купуючої більшості цінним є те, що коштує грошей. Тож у суперечці про те, чи є турмалін дорогоцінним камінням, шестизначна ціна — набагато вагоміший аргумент, ніж прозорість і колір».

Дорожнеча прикрас H.Stern почасти виправдана специфічним іміджем марки. Для його створення й підтримки промофахівці компанії-виробника задіяли весь набір класичних інструментів просування на luxury-ринку. Одним із найважливіших елементів промопрограми бренда є маркетингова легенда. У її основі міфологізація образу засновника компанії. Автори PR-статей і відеосюжетів, укладачі рек­ ламних буклетів і сценаріїв клієнтських заходів розповідають покупцям коштовностей про натхненного юнака Ганса Штерна, який волею злої долі був змушений залишити заняття живописом і музикою, щоб зайнятися торгівлею. Майже в кожному промотексті можна знайти розповідь про те, як сімнадцятилітній біженець, який приїхав до Бразилії з Німеччини, не маючи й шеляга, був вражений красою бразильських самоцвітів і заприсягнувся, що прославить їх

2010 р. — Роберто Штерн активно інвестує в розширення товарної лінійки, він робить ставку на виготовлення та продаж fashionаксесуарів з ювелірними елементами або без них. 2006 р. — обличчям марки H.Stern стає актриса Ешлі Джадд 2003 р. — бренд H.Stern вперше представлений на престижній міжнародній виставці Basel Jewelry 1991 р. — бізнес Ганса Штерна успадковує його син Роберто

2001 р. — популярний графічний дизайнер Невілл Броді розробляє для марки новий логотип із деформованою буквою S, презентацію зміненого лого влаштовують на П’ятій авеню в Нью-Йорку

1951 р. — президент Нікарагуа Анастасіо Сомоса замовляє Гансу Штерну підібрати великий помітний камінь для вечірнього кольє, яке диктатор мав намір подарувати своїй дружині

1950

Казки старого Ганса

1960

2007 р. — роздрібна мережа H.Stern розростається, у 12 країнах працюють 160 монобрендових ювелірних магазинів різного формату

1970

2008 р. — компанія H.Stern Jewelry відкриває ювелірні салони в зонах duty free великих транспортних вузлів

1980

1990

2000

2010

контракти | № 20–21 | 23.05.2011

29


стратегії на весь світ. За цим зазвичай іде розповідь про вивчення ювелірної справи та самостійну розробку дизайну прикрас. Покупців переконують, що молодий, але дуже талановитий ювелір Ганс Штерн швидко прославився, після чого до нього почали з’їжджатися південноамериканські та африканські диктатори, які бажали придбати якісь особливі коштовності для дружин, доньок і коханок. Частка правди в цих розповідях є. У 1939 році родина Штернів справді була змушена тікати з Німеччини до Бразилії і там тривалий час бідувала. Ось лише заняття музикою та живописом юний Ганс кинув іще у 1935 році, коли й він, і його батьки цілком благополучно жили в Ессені. Чи були в майбутнього «короля кольорового каміння» потяг до образотворчого мистецтва й дизайнерський талант — достеменно невідомо. Однак збереглися документальні свідчення того, що родич його матері, ландшафтний дизайнер Роберто Бюрль Маркс, пропонував хлопцеві роботу у власному бюро. Та Ганс відхилив цю пропозицію та найнявся в компанію Cristab, яка продавала на експорт дорогоцінне каміння й мінерали. Очевидно, заняття торгівлею було не таким уже й вимушеним. Що ж до любові Штерна до самоцвітів, це теж питання суперечливе. Він справді доклав чималих зусиль для популяризації бразильських кольорових мінералів на світовому

ювелірному ринку. Відкрив першу в Латинській Америці корпоративну гемологічну лабораторію. Фінансував незалежні дослідження якості каміння. Засновник H.Stern Jewelry навіть домігся того, що в документації одного з найбільших у світі гемологічних інститутів формулювання «напівкоштовне каміння» було замінене на «кольорове дорогоцінне каміння». «Навряд чи в усьому цьому були якісь сантименти, — пише Гарольд Баркс, автор книги «Історія в каратах», — Вважаю, Штерн придбав родовища недорого каміння саме тому, що знав, як підвищити їхню ринкову ціну за допомогою PR-технологій, і розраховував добре на цьому заробити. Що, власне, і сталося. Слід віддати належне власникові H.Stern, він виявив виняткову заповзятість, маркетинговий талант, витратив багато часу та грошей і, в підсумку, створив новий сегмент на ринку дорогоцінного каміння. Ось тільки чи було цепов’язано з любов’ю до самоцвітів, та й чи любив він їх, незрозуміло. Сам Ганс Штерн прикрасами не користувався, а його дружина й обидві невіст­ки носили діаманти». Захопленість засновника марки дизайном коштовностей автори промо-матеріалів H.Stern теж швидше за все перебільшують. Як зазначає пан Баркс, підтверджень того, що Ганс Штерн вивчав дизайн, а тим більше сам розробляв якісь моделі коштовностей, немає. Та й узагалі він торгував переважно камінням. Нова

Думки споживачів Вікторія ЛОЗА,

Ріна ВОЛЬШТЕЙН,

— Я — не прихильниця брендових коштовностей, але H.Stern у мене є. Півтора року тому в Мюнхені я купила дуже симпатичний браслет — колосок із жовтого золота та витончене маленьке кольє з аметистів у білому золоті. Браслет привернув мою увагу оригінальністю моделі, він майже цілком складається з маленьких золотих лусочок, з'єднаних разом у формі колоска, а кольє просто ідеально пасує до моєї улюб­ леної вечірньої сукні. Я не ношу глибоких вирізів, і те, що більшість сучасних моделей шийних прикрас для вечора передбачають декольте, для мене зовсім недоречно. Добре, що у H.Stern багато кольє та намист під горло.

— Коли заходиш до якогось із європейських магазинів H.Stern, здається, ніби власники цього бренду вважають населення Старого Світу вкрай наївним. Інакше незрозуміло, на що розраховують люди, які намагаються продати самоцвіти за ціною діамантів. Звісно, далеко не всі європейські жінки мають вишуканий смак. Багатьом і справді можуть сподобатися ті кричущі, квітчасті речі, якими торгує H.Stern, але не за EUR5 тис. Зайвого в нас платити не люблять. До речі, більшість покупців, яких особисто мені довелося бачити в німецьких магазинах HStern, — приїжджі зі Східної Європи та Росії.

генеральний директор дистриб'юторської компанії «Атідіс»

30

контракти | № 20–21 | 23.05.2011

бренд-менеджер ТМ Goody

речі

Цінова піраміда Premiumсег­мент • Nature Pendant — $10 800 Mediumсег­мент • Diamond Double Strand — $6400

• Watch Pendant — $5800

Lowсег­мент

• Green Tourmaline Diamond — $4600

• Aquamarine Diamond — $4800

стратегія розвитку компанії, у якій наголос робиться на розвитку дизайнерських ліній і просуванні готових прикрас, — розробка Роберто Штерна, який очолив H.Stern Jewelry у 1990-ті. «Що ж до південноамериканських і африканських диктаторів, які нібито при­ їжджали до майбутнього «короля кольорового каміння» по коштовності, то якби це було правдою, у Штерна з’явилася б можливість дешево й у великих кількостях скуповувати алмази, видобуті в захоплених диктаторами країнах, а цього вочевидь не сталося. Навряд чи талановитий комерсант втратив би такий шанс, швидше за все, в нього просто не було контактів із потрібними людьми, — додає історик. — Підтвердження того, що дружина нікарагуанського правителя Анастасіо Сомоси носила кольє з одним зі штернівських каменів, існують. Але, поперше, в H.Stern Jewelry було придбано лише камінь, а не саму прикрасу, а, подруге, це не означає, що Сомоса та Штерн були знайомі особисто». Вічно молоді Ще один ключовий елемент промо-програми H.Stern — product placement у голлівудських фільмах і надання фірмових прикрас зіркам кіно й поп-музики. Оскільки основ­ ною цільовою аудиторією ТМ

• Golden Stones Petite — $4100

Роберто Штерн обрав золоту молодь, у product placement перевага віддається легким комедіям за участю зірок нового покоління. Найбільш вдалим розміщенням, за оцінками фахівців TC Advertising, які консультували компаніювиробника, була поява обручки з рожевим сапфіром у фільмі «Білявка в законі-2». За сюжетом героїня Різ Візерспун отримує цю обручку з рук нареченого. Ще один приклад успішного product placement — комедія «Нестерпна жорстокість». Тут виконавиця головної ролі старша (Кетрін Зета-Джонс, 41 рік) і до нового покоління зірок її вже не віднесеш, однак, судячи з післяпрокатних відгуків, картина мала найбільший успіх саме в молодіжної аудиторії. «Ми шукаємо молодих і модних знаменитостей, старше покоління, як, наприклад, Елізабет Тейлор, не одягали», — визнає маркетинг-директор H.Stern Jewelry у Північній Америці Андреа Хансен. Схоже, молодість з точки зору H.Stern — широке поняття. Теперішньому обличчю марки — Ешли Джадд — 42 роки, та цільовій аудиторії марки вона подобається. Ця акторка привернула увагу промо-фахівців H.Stern Jewelry у 2006 році, зігравши в культовому фільмі Вільяма Фрідкіна «Глюки», за однойменною п’єсою Трейсі Ледса. 




Issuu converts static files into: digital portfolios, online yearbooks, online catalogs, digital photo albums and more. Sign up and create your flipbook.