January_Kontrakty#1-3Ukr by Katya Venzhyk

|||||||||||||||||||||||||||||||||| КОНТРАКТИ ТИЖНЯ ||||||||||||||||||||||||||||||| КОНТРАКТИ Реєстраційний № КВ 16640–5112ПР від 20.05.2010 р. Засновник ТзОВ «Газета «Галицькi контракти» Президент Віктор ОДИНЕЦЬ Генеральний директор, шефредактор Сергій ІВАНОВМАЛЯВІН Заступник генерального директора Свiтлана БАНАС Виконавчий директор Володимир КРИВОЛАП Директор з реклами Оксана БОБРОВСЬКА Директор зі збуту Оксана ХОДОРОГ Директор з маркетингу Андрій САВЧЕНКО Редакція Головний редактор Яна МОЙСЕЄНКОВА Заст. головного редактора Дмитро ФІОНІК Відповідальний секретар Анна АНДРЕЄВА Артдиректор Сергій ГЕТУН

Росія

США

Росія — Україна

«Роснефть» і британський концерн ВР домовилися про стратегічне партнерство. Компанії обміняються акціями: «Роснефть» отримає 5% акцій ВР, а британський концерн — 9,5% акцій російської компанії.

Корпорація Ruen Chen Investment Holding Co купує 97,57% акцій тайванської страхової компанії Nan Shan Life Insurance Company. Сума угоди — $2,16 млрд. Продавець Nan Shan — американський страховий гігант AIG.

Група компаній United Capital Partners (UCP) придбала 36% акцій російськоукраїнського взуттєвого ритейлера «Монарх». На 1 квітня 2010 року активи під управлінням UCP складали $1,2 млрд.

ЕпІцентр

Адреса редакцiї: 03680, м. Київ, вул. Боженка, 84 (44) 3915175 79035, м. Львів, вул. Зелена, 109 (32) 2702713 факс: (32) 2760787 Email: gazeta@gc.kiev.ua www.kontrakty.ua www.kontrakty.com.ua Розміщення реклами: (44) 3915193 3915194 3915195 Для регіональних РА: (32) 2702262 2762905 Email: reklama@gc.kiev.ua Збут, т./факс: Київ (44) 3915190 3915191 Усі права належать редакції Контрактів Передплатний індекс 21576 Підписано до друку 20.01.2011 р. Друк: ТОВ «Новий друк», 02094, м. Київ, вул. Магнiтогорська, 1. Зам. № 113152 Загальний наклад 53 500 прим. Цiна договiрна Матеріал публікується на правах реклами

КОМЕНТАРІ

Рейтинг влади

• Чому українські чиновники

Світ поставив Україні діагноз. Згідно з дослідженням американської неурядової організації Freedom House, Україна перестала бути вільною країною. У рейтингу свободи за 2010 рік наша держава потрапила до категорії «частково вільних».

• Як каратимуть

на стор. 40

можуть стати невиїзними

на стор. 12

казнокрадів

Чому Україна — держава третього світу на стор. 2

Редакційна група Андрій БЕРЕЖАНСЬКИЙ Марія Бондар Надія ГонЧарук Вікторія Руденко Ганна СайЧенко Володимир ХомЯков

Подробиці читайте на стор. 2–3

стратегії

ПЕРШИЙ

бюджет

ЕпІцентр

Бюджет ручного керування За великим рахунком, з усіх закладених у держбюджеті прогнозів — від зростання ВВП до темпів збільшення зарплат — гарантовано справдяться лише два: мінімальна зарплата й мінімальна ж пенсія цього року збільшаться на 6,7% — до 1004 грн і 800 грн відповідно. А ось, наприклад, інфляція — навіть у разі розвитку подій за найоптимістичнішим сценарієм — буде приблизно вдвічі вищою, ніж закладено в бюджет 8,9%.

Хто наповнить бюджет і куди підуть гроші платників податків + рейтинг найбільш самобутніх способів витратити бюджетні кошти на стор. 6–12

Верхи не можуть Реформи згори гарні тим, що можна швидко залізною рукою розігнати всіх нафіг, але всі ці реформи чомусь завжди закінчуються однаково — розігнані поступово повертаються на свої місця.

Чому приклад грузинських реформ навряд чи допоможе Україні на стор. 14

Гроші Цілком відігралися За підсумками гри, що тривала з 21 січня по 31 грудня 2010 року, середня дохідність портфелів учасників становила 51,27%. Майже всі управляючі виконали головну умову, поставлену перед ними: прибутковість портфеля за підсумками року мала бути не нижчою за 25%.

Підсумки-2010 змагання інвеступравляючих на стор. 18

Стратегії Покоління X, Y, Z Люди старшого покоління найчастіше все ще керуються принципом «купую дорожче, бо можу собі дозволити», однак для вікової категорії від 21 до 35 це вже не аргумент.

Чому молодь у розвинених країнах відмовляється від демонстративного споживання на стор. 24

*Контракти підрахували

ДРУГИЙ

Туфлі — модель з індивідуал кою, розроьною колодзамовленн блена на я фахівцями знаної взутт євої компанії — $3–8 тис.

Транспорт

ний засіб Суперкар лімітовано го випуску — від $400 тис.

БАЗОВИЙ

БЮДЖЕТ

$416 250

26?

контракти кты

|| № № 1–3 8 | 22.02.2 | 24.01.2 010 011

ПАКЕТ

я Костюм, зшит розкручени ий неукраїнськи м м кравцем — $70 Бавовняна класична «базова» сорочка no logo — $7–1

Туфлі маши виробниц нного тва статусної ТМ —

$300–700

дель славе оригінальна мотного швей царського годиннико дому — $2–3 вого 00 тис.

Скільки коштує статус

ЗОВИЙ

Одяг та взутт

$50

Зачіска Послуги відомого київського перукарястиліста — від $500

cтор. 26

Із чого скла дається імідж усп ішної люд ини

АНТИКРИ

Серійна брендова сорочка — від

Годинник Механіка,

Мовний портр ет Послуги персональн торського ого викла мистецтва дача ора— $50 за урок

РІВЕНЬ

ціна стат усу

Одяг та взутт Костюм серійя ного виробництва адаптація , магазинна упізн моделі прест аваної ижної марки — від $1 тис.

Брендова сорочка, підігнана за мірками мовника, заз манжетах вишитими на ініціалами $250 —

бюджет іміджу ділової людини і з'ясували, чому деякі українські бізнесмени виглядають смішно.

дрес код -

РІВЕНЬ

Одяг та взутт я Костюм, зшитий на мовлення зау тому класи знамениательє на чному Севіл-Роу Лондоні в чи Філанджер на Віа — від $10 і в Неаполі тис.

Туфлі, зшит і на замовленн українськи я шевцем — м $300

Годинник

Якісна копія моделі відомого швейцарсь годиннико кого від $160 вого дому —

Зачіска Стрижка у пересічног майстра о в крученомурозличному стосалоні — $12–45

Годинник Відмова від ного годин наручника —

Зачіска Стрижка в перукарн маленькій ерозр еклам і—

$5–13

Транспорт

ованій

ний засіб Представн ицьк (E- та F-клаі авто су) — від тис.

$25

Мовний портр ет Відвідуван тецтва — ня школи ораторсько $125 за дводе го миснний трені нг

Мовний портр ет Словник синонімів підручник і з техніки мови — $20

—

БАЗОВИЙ

Транспорт ний Таксі — в засіб Києв $3 до $20і від лежно від затарифу та відст ані

БЮДЖЕТ

$26 647

— БАЗОВИЙ

$405

БЮДЖЕТ

—

епіцентр

сухий залишок Пострадянська несвобода

Яка влада, такі й рейтинги

Країни пострадянського простору у рейтингу економічної свободи* 2010 року Місце в рейтингу

Країна

Країни з переважно вільною економікою 16

Естонія

Грузія

Литва

Країни з помірно вільною економікою 38

Вірменія

Латвія

Киргизія

Казахстан

Країни з переважно невільною економікою 96

Азербайджан

125

Молдова

128

Таджикистан

143

Росія

Укрінформ

Країни з невільною економікою

Що за країна

Рейтинг влади

контрактИ ТИЖНЯ

Чому Україна — держава третього світу

Світ поставив Україні діагноз. Згідно з дослідженням американської неурядової організації Freedom House, ми перестали бути вільною країною. У рейтингу свободи за 2010 рік наша держава потрапила до категорії «частково вільних». Цьому передувало зниження рейтингу свободи слова. За версією міжнарод-

ної організації «Репортери без кордонів» ми посіли 131му позицію зі 178 можливих. А ще торік Україна займала 90-те місце. У рейтингу демократії (Democracy Index 2010) наша держава втратила одразу 14 пунктів, посівши 67-ме місце та пропустивши вперед не лише пострадянські демократії, а й такі африкан-

Росія

ські країни, як Гамбія. Крім того, Україна опустилася зі 162-го на 164-те місце в рейтингу економічних свобод, який щороку складає дослідницький центр Heritage Foundation разом із газетою Wall Street Journal. За зручністю ведення підприємницької діяльності нас обігнали Росія, Білорусь та Узбекистан.

150

Білорусь

158

Узбекистан

162

Україна

* Рейтинг складено дослідницьким центром Heritage Foundation разом із газетою Wall Street Journal.

У глобальному рейтингу конкурентоспроможності Світового економічного форуму 2010–2011 років Україна теж з'їхала вниз на сім позицій, опинившись на 89-му місці серед 139 держав. Завершує цю картину надання Чехією політичного притулку колишньому міністру економіки Богдану Данилишину. Таким чином Європа визнала, що в Україні відбуваються політичні репресії. Якщо ці тенденції збережуться, незабаром вищим українським чиновникам загрожує доля їхніх білоруських колег: вони стануть невиїзними. На

США

Освоєння Арктики

Щоб вижити

«Роснефть» і ВР обміняються акціями

AIG продає підрозділ у Тайвані

Найбільша нафтова компанія РФ «Роснефть» і британський концерн ВР домовилися про стратегічне партнерство. У рамках укладеної угоди компанії обміняються акціями: «Роснефть» отримає 5% акцій ВР, а британський концерн — 9,5% акцій російської компанії. Сума угоди, яку планують закрити протягом кількох тижнів після схвалення фондовими біржами й регуляторами, — приблизно $7,8 млрд. У рамках угоди компанії створять спільне підприємство, яке займеться розвідкою та розробкою трьох ділянок у Карському морі — СхідноПриновоземельські-1, -2, -3. За словами прем'єр-міністра РФ Володимира Путіна, оцінні ресурси шельфу — 5 млрд т нафти та 10 трлн куб. м газу. Восени 2010-го «Роснефть» уже стала партнером ВР у Німеччині, купивши 50% у компанії Ruhr Oel GmbH. За 9 місяців 2010 року виручка «Роснафти» становила $45,66 млрд, чистий прибуток — $7,62 млрд. Виручка ВР за підсумками трьох кварталів 2010-го — $224,94 млрд, чистий збиток — $8,99 млрд. контракты || № контракти № 1–3 40 | |05.10.2009 24.01.2011

Компанія Ruen Chen Investment Holding Co., 80% якої належать Ruentex Group, купує частку в розмірі 97,57% в одному з найбільших лайфових страховиків Тайваню Nan Shan Life Insurance Company. Сума угоди — $2,16 млрд. Продавець Nan Shan — американський страховий гігант American International Group Inc. (AIG), котрий отримав у кризу значну фінансову допомогу від влади США (понад $120 млрд). Щоб повернути державні кредити, AIG розпродає активи. Одна з найбільших угод 2010 року — продаж American Life Insurance Company (Alico) корпорації MetLife за $16,2 млрд. У грудні 2010-го уряд США, що володіє приблизно 92% звичайних акцій AIG, заявив про намір вийти зі складу акціонерів компанії, продавши в найближчі два роки папери страховика на суму понад $60 млрд. У 2010 році акції AIG подорожчали більш ніж на 40%, виручка компанії за 9 місяців 2010-го сягнула $55,6 млрд.

жаль, це не єдиний із можливих наслідків. По-перше, за підсумками 2010 року Україна вже втратила основну конкурентну перевагу порівняно з іншими пост радянськими країнами — ще торік ми були єдиною вільною країною середних них, крім держав Балтії. По-друге, сьогодні вже очевидно, що переговори з ЄС про зону вільної торгівлі та безвізовий режим так і залишаться розмовами. Але найнеприємніше те, що падіння України в усіх рейтингах нічим не виправдано, точ-

Нової Гвінеї та Сурінаму. Багато наших сусідів за основними рейтингами — країни третього світу, що потерпали від громадянських війн, із вкрай високим рівнем злочинності та малоосвіченим населенням. У цих країнах іноземцям краще не гуляти без охорони. Однак, попри згадані вище рейтинги, українці вигідно відрізняються від папуасів, банту або зулусів. У нас не поширені людські жертвоприношення, порівняно низький рівень убивств і зґвалтувань. Якщо вірити звітам ООН, індекс людського розвит

Рейтинги політичних і економічних свобод — це насамперед рейтинги влади ніше, нічим не компенсовано. Владу, що закручує гайки, можна було б зрозуміти, якби їй вдалося навести лад в економіці та створити більшменш ефективну систему державного менеджменту. Але, на жаль, попри всі реформаторські потуги, «масштабну дерегуляцію» та скорочення переліку ліцензій, Україна за рівнем свободи економічної діяльності опустилася на останнє місце серед європейських держав, включно з Молдовою (рейтинг Heritage Foundation). Що ж стосується такого критерію, як «ефективність функціонування уряду» (Democracy Index 2010), то у нас справи, як з'ясувалося, навіть гірші, ніж у Лесото, Намібії, Папуа —

ку в Україні вищий, ніж у цілому у світі, а індекс освіти — один із найвищих. За рівнем освіти громадян ми випереджаємо Швейцарію, Велику Британію та Японію. Іншими словами, в Україні живуть нормальні, недурні європейці. Звідси висновок. Всупереч поширеній думці, що кожен народ гідний свого уряду, український народ все ж таки гідний кращого. Рейтинги політичних та економічних свобод — це не рейтинги України у цілому, а рейтинги української влади. Та проблеми з візами будуть у всіх українців ще довго — допоки ми не навчимося обирати правильну владу.  Дмитро ФІОНІК

Росія — Україна

Взути слов'ян «Монарх» продав частку Група компаній United Capital Partners (UCP) придбала 36% акцій однієї з найбільших взуттєвих роздрібних мереж у Росії та Україні ГК «Монарх» (ТМ Monarch, Elite by Monarch, Kaiser, Good Shoes, Wildcat). Сума угоди не розголошується. У вересні 2010 року гендиректор мережі магазинів «Монарх» Владислав Нечай, говорячи про можливий продаж 26% частки у групі, оцінив вартість російської й української компаній приблизно в $70–90 млн. Виручені від угоди кошти ритейлер спрямує на розширення бізнесу в Росії, посилення лідерських позицій на ринку України, повне переобладнання мережі та відкриття магазинів нового формату. У планах ГК «Монарх» розширення мережі зі 170 до 390–400 магазинів у найближчі три роки: до 260– 270 торговельних точок працюватимуть у Росії, до 130 магазинів — в Україні. Експерти вважають вітчизняний ринок взуття перспективним і ненасиченим — за оцінкою операторів, обсяг цивілізованого роздробу становить $1,6 млрд, або 32–35 млн пар взуття. На 1 квітня 2010 року активи під управлінням UCP становили $1,2 млрд.

«Ветер перемен, шаг не в полноги, Не для этих стен, а для других. Yellow submarine, желтая тоска, Желтый карантин — на века. В Багдаде все спокойно...»

ПРОРИВ ТИЖНЯ

Погана стабільність Коли верстався номер, було оприлюднено ще один рейтинг — інвестиційних ризиків Political Risk Atlas, що складається консалтинговою компанією Maplecroft. Відповідно

• З пісні групи «АукцЫон»

Найбільш ризикові Країни з екстремальним рівнем інвестиційного ризику 1

Сомалі

Демократична республіка Конго

Судан

М’янма

Афганістан

Ірак

Зімбабве

Північна Корея

Пакистан

Росія

Центральноафриканська Республіка * За даними Political Risk Atlas 2011

до нього, Україна поліпшила свої показники та перемістилася з 62го на 74-те місце. Political Risk Atlas містить у собі 41 індекс ризику. Перші місця займають найнебезпечніші для підприємців країни. Експерти оцінюють гостроту суспільних конфліктів, рівень терористичних загроз, стан правової системи, стабільність режиму, ступінь адекватності місцевої влади тощо. Інвестиційні ризики України знизилися, на думку авторів дослідження, завдяки відносній політичній стабільності, підвищенню стресостійкості громадян і невисокому рівню терористичних загроз. Проте Україні за більшістю показників, з яких складається індекс ризику, не вдалося наздогнати жодну європейську державу. У рейтингу вона перебуває між Буркіна-Фасо (73-тє місце) і Східним Тимором (75-те місце). Хоча на тлі Росії ми виглядаємо непогано — ризик ведення бізнесу в РФ розцінюється як екстремальний. Крім Росії, до «екстремального списку» потрапили Сомалі, Демократична республіка Конго, Судан, М’янма, Афганістан, Ірак, Зімбабве, Північна Корея, Пакистан і Центральноафриканська Республіка. Україна обігнала Росію не тому, що в нас кращий бізнес-клімат чи нижчі податки. Імідж північному сусідові зіпсували торішні теракти й партизанська війна на Північному Кавказі. Позиція України в рейтингу інвестиційних ризиків не суперечить і рейтингу економічних свобод (Heritage Foundation разом із газетою Wall Street Journal), у якому наша країна опустилася торік на два пункти й відчутно програє Росії. Порівнюючи ці два дослідження, можна сказати, що в Росії займатися підприємницькою діяльністю простіше й зручніше, ніж в Україні, проте небезпечніше. В Україні багато проблем: вкрай високий рівень корупції (146-те місце у світі, за даними Transparency International), дуже важкі умови ведення бізнесу (142-ге місце, за версією Світового економічного форуму) і найбільш незграбна система оподаткування (181-ше місце). Але при цьому стабільність зростає. З певною натяжкою дані компанії Maplecroft можна інтерпретувати так: у нас все погано, натомість Дмитро ФІОНІК — це надовго. Політичні ризики знижуються, революції не передбачається. контракти 24.01.2011 контракты| |№ №1–3 40 | 05.10.2009

3 ?

епіцентр

кут зору

надання політичного притулку Богдану Да нилишину не вірили, здається, навіть самі опозиціонери. Генна дій Москаль скаржився, що не Чому українські чиновники можуть стати невиїзними дальновидний Данилишин при їхав із Німеччини до Чехії — ось німці його б точно не вида ли, а в чехів власна позиція із таких делікатних питань. Судячи з реакції самого колиш нього міністра економіки, він також не розраховував на по зитивне рішення Міністерства внутрішніх справ Чеської рес публіки. І вже явно не розрахо вувала на таке рішення україн ська влада. Мовчання тривало досить довго, щоб зрозуміти її неготовність до полеміки із Прагою, а потім пішли вже геть безглузді коментарі, на кшталт підкупу європейських чинов ників зловісною Юлією Тимо шенко. Українське керівництво прос то не зрозуміло, що сталося. Рі шення про надання політичного притулку Данилишину було ухвалено невдовзі після приїзду до Києва єврокомісара з питань розширення Штефана Фюле. Саме від цього приїзду залежало вироблення європейської пози ції щодо дій української влади. А під час зустрічей єврокомісара з журналістами пролунали слова про «вибіркове правосуддя». Тож ідеться швидше про загаль ну європейську оцінку того, що відбувається в Україні, ніж про окреме рішення чеського Мініс терства внутрішніх справ. У Єв ропі зрозуміли, що українському правосуддю не можна довіряти. І справа тут не в репутації колиш ніх українських чиновників, яким влада висуває обвинувачен ня в корупції чи недбальстві — справа, насамперед, у застосуванні будь-які слова, але коли справа доходить до конкретики — просто правосуддя як політичного важеля. Вибіркове правосуддя — це дуже лупцюють опонентів кийками по головах і запроторюють до ізо поганий діагноз. Саме так говорили про Росію під час першого та ляторів. Не слід думати, що хтось у Брюсселі буде готовий повто другого процесів над Михайлом Ходорковським. Спочатку питання рити білоруський сценарій в Україні і обмінювати на слова інвес стояло доволі просто: чому Ходорковського судять за те, за що інші не тиції та кредити. Тим більше, що важелі впливу на Київ у Європей збираються відповідати? До другого процесу над Ходорковським і ського Союзу є. І ці важелі цілком може бути використано, якщо Лебедєвим прийшло розуміння того, що йдеться про політичний про виявиться, що українське керівництво й надалі воліє грати з євро цес, під який підверстують кримінальні обвинувачення. І тепер у Єв пейськими партнерами в наперстки. Понад те, використати важе ропі навіть говорять про можливість включення прем'єра Росії Воло лі проти українського керівництва набагато простіше, ніж проти димира Путіна до «чорного списку» Євросоюзу — тобто Путіну мо білоруського чи російського. жуть заборонити в'їзд до країн ЄС і заблокувати його банківські ра Російському керівництву не потрібні західні кредити. Звісно, хунки (якщо такі є). І це Путін, від взаємин із яким залежить енерге західна критика ніколи Москву не тішила, але, з іншого боку, у тична стабільність Європи. А Янукович? Що залежить від нього? Кремлі завжди розуміли, що в цієї критики є межі, і з Газпромом Українські керівники чомусь вирішили, що вони можуть розвива співпрацюватимуть. Білоруському керівництву не потрібні захід ти відносини з ЄС, просто розповідаючи про європейську інтеграцію ні візи. Звісно, кататися на лижах на європейських курортах непо та обіцяючи провести економічні реформи. І що цих розмов — гано, але в Білорусі немає олігархів, які хочуть святкувати дні на яскравою ілюстрацією яких була зустріч президента Віктора Януко родження в Куршевелі, а білоруський президент нев'їзний до вича з єврокомісаром Штефаном Фюле — вистачить для того, щоб у країн ЄС уже багато років — коли йому закрили в'їзд, ще не було Брюсселі заплющували очі на монополізацію влади, використання моди на придбання розкішних резиденцій на Лазурному березі судового важеля для маргіналізації опозиції, спроби залякати потен або на Сардинії. Словом, Москві та Мінську непотрібно те, що ційних протестувальників, словом — на повільне, але неухильне пе необхідно Києву — гроші й візи. І про це варто замислитися й ретворення України Януковича на Білорусь Лукашенка під акомпа українському президентові, і українським олігархам, і україн ським чиновникам.  немент розмов про Європу. Європа вже має сумний досвід демократизації Білорусі. У Брюс Віталій ПОРТНИКОВ селі побачили, що пострадянські керівники можуть виголошувати

Укрінформ

Європейський сигнал

Не слід думати, що Брюссель погодиться повторити білоруський сценарій в Україні, обмінюючи на слова інвестиції та кредити

контракти | № 1–3 | 24.01.2011

епіцентр

бюджет

Доходи державного бюджету в 2011 році заплановано на рівні 281,4 млрд грн, видаткова частина становитиме 321,9 млрд грн, дефіцит —

Факти Держбюджет 2011

38,8 млрд грн

Понад 85 млрд грн

8,9%

бюджетних коштів буде витрачено на погашення держборгу. При цьому 2011 року уряд планує позичити ще

становитиме інфляція 2011 року, прогноз уряду. Реальне зростання споживчих цін, за оцінками експертів, буде

91 млрд грн

в 1,5–2 рази більшим

БЮДЖЕТ ОЧІКУВАННЯ

ДЕ ГРОШІ ЛЕЖАТЬ

Урядовий прогноз зростання валового внутрішнього продукту, %

Прогноз надходження основних податків 2011 року, млрд грн

12,1 9,6

9,2

5,9

2,7

78,4

ПДВ з імпорту

7,9

7,3

5,2

4,5

3,7

2,3

6,5

65,4

ПДВ із вироблених в Україні товарів і послуг 58,8

Податок на дохід фізичних осіб

Податок на прибуток підприємств

44,3 34,9

Акциз з українських товарів

10 15

Рентна плата (за видобуток нафти, газу та транзит вуглеводнів і аміаку трубопроводами України)

15,1

200

* Прогноз.

200

0 201 ване) іку (оч

201

14,2

9,3

Ввізні мита

ВВП І БЮДЖЕТ

6,2

Акциз з імпорту

Питома вага доходів зведеного бюджету у ВВП, % 0

31,6

32 31,5

29,8

29,6

720,7

544,2

948,1

1083,1

914,7

Показник ВВП: номінальний, млрд грн темп зростання, %

1253,0

Інфляція (грудень до грудня минулого року), % 6

200

)

200

0 и 201 мінам із нз

200

Питома вага доходів держбюджету 544,2

Урядовий прогноз розвитку економіки у 2012–2013 роках 28,7

27,5 27

ЩО ДАЛІ

30,5

31 30,5 30 29,5 29 28,5 28

31,4

1 201

Середньомісячна зарплата, брутто номінальна, грн. номінальна, скоригована на індекс споживчих цін, %

(пл

ВВП, млн грн

Рівень безробіття за методологією МОП, %

2012 рік

2013 рік

1475,5 + 6,5

1691,7 +6,5

7,9

6,2

3001 +6,4

3416 +6,5

7,2–7,7

6,7–7,2

* Прогноз.

Світ

США

Китай

З 3,9% до 3,3% прогнозує сповільнення зростання світового ВВП 2011 року Світовий банк. У 2012-му СБ прогнозує зростання світового ВВП на рівні 3,6%: у розвинених країнах — на 2,7%, у країнах, що розвиваються, — на 6,1%.

Державний борг США сягнув рекордної позначки $14 трлн. Адміністрація президента США Барака Обами закликає Конгрес прийняти законопроект, що дозволяє перевищити граничну суму держборгу, встановлену на рівні $14,3 трлн.

Рекордних $105,74 млрд сягнув обсяг іноземних інвестицій в економіку Китаю за підсумками минулого року, дані Міністерства торгівлі КНР. Інвестиції Піднебесної в економіки інших країн 2010 року зросли на 36,3% — до $59 млрд.

контракти | № 1–3 | 24.01.2011

10 років тому

Парламент прийняв у цілому закон про державний бюджет країни на 2001 рік з дохідною частиною в розмірі 41,9 млрд грн. Держбюджет-2001 є бездефіцитним.

Володимир ХОМЯКОВ

*19 546 176 216 грн 67 коп. мають становити

середньомісячні податкові надходження до загального фонду держбюджету-2011. Торік ця сума була майже на чверть меншою — 15 885 291 500 грн 00 коп.

«Це жорсткий бюджет. Але це бюджет, що витягне нашу економіку із прірви на рейки розвитку», — заявив, анонсуючи наприкінці минулого року головний економічний документ 2011-го, прем’єр-міністр Микола Азаров. На підтвердження своїх слів прем’єр навів кілька фактів: скромний план із доходів, скорочені витрати на держуправління, зниження податкового тиску на бізнес і невеликий — за мірками останніх років — дефіцит. Основні показники бюджету на 2011 рік виглядають справді непогано. Дохідна й видаткова частини держбюджету — 281,5 млрд грн і 321,9 млрд грн відповідно — не надто відрізняються від торішніх 254,9/ 307,7 млрд грн; витрати на держапарат справді скоротилися (хай і на скромну суму в 1,6 млрд — але все ж таки); частка ВВП, що перерозподіляється через зведений держбюджет, знизилася майже на 1 п. п. — 28,7% ВВП проти 29,6% у 2010-му; а дефіцит становить 38,8 млрд, тобто всього 3,1% валового внутрішнього продукту. Понад те, сам закон про держбюджет нинішнього року складається лише із 33 статей на 20 сторінках — 2010 року його обсяг був принаймні втричі більшим. З огляду на основні показники доходів і витрат — і з урахуванням очікуваного на рівні 4,5% зростання ВВП — розробники бюджету очікують наднизької (на рівні 8,9%) інфляції, зростання офіційних зарплат і пенсій на 7–10% і помітного скорочення дефіциту Пенсійного фонду. Однак виконання цих благих намірів — під великим сумнівом.

Доходи Щоб оцінити реальні перспективи наповнення дохідної частини бюджету, варто нагадати, що станом на початок грудня минулого року держбюджет було виконано лише на 85,1% від річного плану: у січні–листопаді до скарбниці надійшло трохи більш ніж 215 млрд грн за річного плану

Закон про держбюджет на 2011 рік перекладає податкове навантаження з великого бізнесу на плечі малого підприємництва і пересічних громадян

Бюджет ручного керування

«Якщо ви заборгували $50 — ви злісний боржник. Якщо ви заборгували 50 тисяч — ви дрібний підприємець. Якщо ви заборгували 50 мільйонів — ви корпорація. Якщо ви заборгували 50 мільярдів — ви уряд». • Лінн Таусенд Вайт-молодший

Дебет із кредитом бюджету-2011 навіть у планах не сходяться майже на 40 млрд грн

У 2011-му більшість українських платників податків муситимуть віддавати державі на 20–25% більше грошей, ніж торік надходжень у 254,9 млрд грн. Офіційних даних про грудневі надходження немає, однак зібрати майже 40 млрд грн за один місяць уряду, швидше за все, не вдалося. Навіть з урахуванням традиційних затримок із відшкодуванням ПДВ (про що, до речі, побічно свідчить збільшення більш ніж на третину запланованого на 2011 рік відшкодування) — вибити з економіки більш ніж 15–20 млрд грн за 30 днів майже неможливо. Відповідно, відсоток зростання бюджетних надходжень нинішнього року слід відраховувати не від 254,9 млрд грн, а від 230–240 млрд. Щоб дефіцит бюджету 2011 року залишився на рівні

запланованих 38,8 млрд, доходи держави за рік мають зрости більш ніж на 40 млрд грн., або майже на 20%. За очікуваного на рівні 4,5% зростання ВВП, неясних перспектив приватизації (відповідну програму так і не затверджено) і з урахуванням численних преференцій для великого бізнесу в Податковому кодексі, що набув чинності із січня, таке зростання доходів малоймовірне. До речі, про Податковий кодекс. Зниження ставки податку на прибуток з 25% до 23% — як і пільги для суднобудування, готельного бізнесу, будівництва тощо — по суті, перекладає податковий тягар із великих плат-

ників податків на плечі малого бізнесу й пересічних громадян. Більша частина із 234,6 млрд грн податкових надходжень — щонайменше 108 млрд грн ПДВ і понад 41 млрд акцизів — так чи інакше будуть оплачені кінцевими споживачами. Заради справедливості слід зазначити й інші новації у збиранні податків: наприклад, більш ніж дворазове зростання рентних платежів за видобуток і транспортування вуглеводнів. Якщо 2010 року рентні платежі становили 6,8 млрд грн, то в держбюджеті-2011 фігурують уже 14,2 млрд. Таке значне підвищення ренти теоретично мають забезпечити прийняті майже водночас із бюджетом зміни до Закону «Про нафту і газ», покликані не допустити заниження вартості видобутих в Україні вуглеводнів. Однак реальне виконання цієї норми більшою мірою залежатиме від конкретних судів, які далеко не завжди ухвалюють рішення на користь держави. Ще одна новація дохідної частини — поява в держбюджеті відібраних у Києва 50% прибуткового податку, за рахунок чого загальний фонд додатково отримає 6,8 млрд грн. Якщо відбирання коштів відбудеться відносно безболісно, не виключено, що в майбутньому неабияку частину податкових надходжень втратять бюджети й інших «багатих» міст — Донецька, Дніпропетровська тощо. Нічого гарного це не обіцяє — брак коштів місцеві бюджети компенсуватимуть місцевими податками. Так, Київрада уже ухвалила рішення щодо введення туристичного збору в розмірі 1% «від вартості всього періоду проживання в готелях, кемпінгах, мотелях, гуртожитках та інших готельних і санаторно-курортних установах столиці». контракти | № 1–3 | 24.01.2011

епіцентр Витрати Цікаво, що на видаткову частину бюджету ніяк не вплинула широко розрекламована владою адмінреформа. Наприклад, у відповідному додатку, як і раніше, окремо фігурують об’єд нані в одне відомство МінЖКГ і Мінрегіонбуд, Міністерство вугільної промисловості, що увійшло до складу Мінпаливенерго тощо. Втім, видаткові статті держбюджету виглядають цілком стримано: фінансування ПФ зменшено з 67 млрд грн до 58 млрд грн (здебільшого — за рахунок скорочення держпенсій екс-чиновникам), бюджет Держуправління справами збільшено лише на 343 млн грн, до 1,34 млрд грн, секретаріат Кабінету міністрів отримає 311 млн грн замість торішніх 313 млн, витрати на податкову скорочено з 4,8 млрд грн до 4,7 млрд грн, а бюджет Міністерства освіти зменшився з 20,3 млрд грн до 18,5 млрд. Утім, останнє скорочення виглядає не надто логічним. Особ ливо на тлі помітного зростання витрат СБУ, МВС або Генпрокуратури. Бюджет останньої порівняно з торішнім збільшився рівно у 2,4 разу, до 2,2 млрд грн. Так само можна причепитися до логіки, за якою Автономна республіка Крим отримає субвенцію в 900 млн грн «на соціальноекономічний розвиток». Оскільки для всіх інших регіонів країни на ті самі цілі в сумі заплановано витратити 2 млрд грн, фінансування АРК радше нагадує плату за лояльність центру. Але за великим рахунком все це дрібниці. Як уже гово-

рилося, загалом видаткова частина держбюджету виглядає цілком пристойно. Якщо, звісно, не звертати уваги на обслуговування та погашення держборгу.

Борги На 2011 рік припадає перший пік виплат за держборгом — саме це і є основним драйвером зростання витрат. До 23 млрд грн бюджетних грошей, які підуть на сплату відсотків, нинішнього року додасться погашення більш ніж 60 млрд грн держборгу, сумарні виплати за кредитами сягнуть майже 85,3 млрд. Попри це, 2011 року уряд має намір продовжити практику запозичень. Сума позик, що фігурує в додатку до закону про бюджет, навіть перевищить виплати за держборгом — впродовж

бюджет чається надання держгарантій на суму 15 млрд грн. При цьому практика минулих років свідчить, що позики під гарантії держави зазвичай перетворюються на держборг. Згідно зі ст. 31 Закону про бюджет Кабінет міністрів отримує право на випуск облігацій внутрішньої позики для збільшення статутного фонду Нафтогазу «відповідно до фінансового плану компанії». Фінплан НАКу поки що не прийнято, однак, за оцінкою експертів, може йтися про суму від кількох мільярдів до кількох десятків мільярдів гривень. Ще на 5 млрд грн понадпланових ОВДП уряд може випустити завдяки ст. 32 держбюджету — ці кошти призначено для Аграрного фонду. Стаття 33 дозволяє державі подовжити надання фінансової допомоги проблемним банкам — за рахунок випуску тих самих ОВДП.

91,6 млрд грн позик, прямо прописані в бюджеті на 2011 рік, — це лише верхівка айсберга року держава планує позичити ще 91,6 млрд грн: 48,6 млрд грн усередині країни та 43 млрд грн за кордоном. Утім, 91,6 млрд грн позик, прямо прописані в балансі, — це лише верхівка боргового айсберга. Інша частина бюджетного дефіциту прописана в тексті закону й у балансі не фігурує. Наприклад, ст. 9 Закону про держбюджет додатково передба-

Згадані вище статті зводять нанівець загальний баланс бюджету і вже ніяк не роблять документ «бюджетом розвитку». Натомість дозволяють у ручному режимі фінансувати витрати в разі недобору дохідної частини.

Підсумок Таку логіку закладено в бюджеті невипадково. Перекла-

дання податкового навантаження з великих підприємств на малий бізнес і споживачів вкрай ризиковане. Наприклад, посилення податкового тиску на бізнес легко може поставити хрест на запланованому на 2011 рік зростанні зарплат. Що, у свою чергу, автоматично призводить до недобору кош тів до Пенсійного фонду, компенсувати який уряд зможе хіба що за рахунок нових запозичень. За великим рахунком, з усіх закладених у держбюджеті прогнозів — від зростання ВВП до темпів збільшення зарплат — гарантовано справдяться лише два: мінімальні зарплати і мінімальна ж пенсія цього року зростуть на 6,7% — до 1004 грн і 800 грн відповідно. А ось, наприклад, інфляція — навіть у разі розвитку подій за найоптимістичнішим сценарієм — буде приблизно вдвічі вищою від закладених у бюджеті 8,9%. Причому одним із найвагоміших інфляційних чинників 2011 року стане подорожчання бензину, спровоковане значним підвищенням акцизів. Утім, інфляція цікавить уряд не надто сильно, оскільки падіння купівельної спроможності на доходах держбюджету не позначиться. Залишається сподіватися, що уряд не помилився хоча б з оцінкою зростання ВВП. Інакше «бюджет розвитку» гарантовано перетвориться на «бюджет ручного керування». З неконтрольованим зростанням обсягу держборгу та сповзанням у ту саму прірву, про яку говорив прем’єр Микола Азаров. 

Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195. Для регіональних РА: (322) 702262, 762905. Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195. Для регіональних РА: (322) 702262, 762905. Розміщення реклами: (44) 3915193

контракти | № 1–3 | 24.01.2011

За скупими рядками видаткової частини закону про держбюджет часто ховаються придбання, здатні кардинально змінити ставлення платника податків до влади. Наприклад, безлика графа «Фінансування Державного управління справами» може приховувати придбання газонокосарки за ціною представницького седана Lexus, а десь у стабфонді легко можуть затесатися 75 т паперу для прийняття Податкового кодексу й бюджету. Контракти склали перелік найбільш самобутніх способів витратити гроші платників податків у 2010 році.

Укрінформ

НАЙБІЛЬШ

самобутніх способів витратити гроші платників податків

Газонокосарка для Феофанії

Українська книга

Інновації Клюєвих

Косметичний ремонт ВР

75 т паперу для депутатів

Листопад 2010 року

Жовтень 2010 року

Літо 2010 року

Вересень 2010 року

0,494 млн грн

33 млн грн

370 млн грн

35 млн грн

1 млн грн

Клінічна лікарня «Феофанія» Державного управління справами придбала у ТОВ «Спецкомтехніка» тракторну газонокосарку за 493 980 грн. За ті самі гроші можна: придбати Mercedes E350 у спеціальній комплектації, седан Lexus GS або 18 звичайних тракторівгазонокосарок.

Серед 177 найменувань книжок, які були видані у 2010 році за гроші платників податків, можна знайти твір міністра Кабінету міністрів Анатолія Толстоухова «Харцизьк: час, події, люди», видання першого тому якого накладом 1 тис. прим. обійшлося 350 тис. грн. Або енциклопедію «Звід пам’ятників історії й культури України» за редакцією спікера Володимира Литвина, випуск одного з 28 томів якої коштував 400 тис. грн (2 тис. прим.).

Рішенням Комісії, очолюваної першим віце-прем’єром Андрієм Клюєвим, 370 млн грн із 1 млрд грн, виділених у 2010 році на інновації, було передано двом підприємствам. За дивним збігом обставин, одне з них очолював колишній співробітник віцепрем’єра; а київський офіс власника другого зареєстрований в одній будівлі зі штабквартирою братів Клюєвих.

Більшу частину витратили на погашення боргів, що залишились після реконструкції Маріїнського комплексу. Решта грошей пішла на відновлення будівлі ВР після парламентських баталій початку 2010-го: заміну зламаних дверей та пропалених килимових доріжок, відновлення паркету тощо. Для порівняння, на ремонт Андріївської церкви 2010-го було виділено 10 млн грн, ремонтний кошторис усієї Києво-Печерської лаври становив 15,5 млн грн.

Позапланова закупівля знадобилася для прийняття остаточної редакції ПК і бюджету — заклики спікера Володимира Литвина до уряду (роздрукувати ПК за свій рахунок) і до депутатів (читати тексти в електронному вигляді) так і залишилися закликами. У підсумку, оскільки текст кодексу під час останніх двох читань депутати отримували за кілька годин до розгляду, більша частина роздруківок відправилася в утиль непрочитаною.

контракти | № 1–3 | 24.01.2011

епіцентр

бюджет Ганна САЙЧЕНКО

*З 25% до 23% буде

зменшено податок на прибуток підприємств у 2011 році.

Чому прості українці сплачують державі податків і зборів більше, ніж великий бізнес

Хто більше «1400 великих підприємств формують 85% усього Пенсійного фонду, податку на прибуток та інших податків. В Україні є один системний платник податків — це великий бізнес і працівники, які там працюють», — заявив у листопаді минулого року тоді ще голова Держкомпідприємництва Михайло Бродський. За даними дослідження «Doing Business 2011», середнє податкове навантаження для українських підприємств — у вигляді ПДВ, податку на прибуток, митних платежів, нарахувань на фонд оплати праці тощо — становить 55,5% прибутку. За рахунок податкових надходжень формується левова частка дохідної частини держбюджету — 234,5 млрд грн з 281,5 млрд грн, запланованих на 2011 рік (без урахування соцфондів і ПФ), причому прибутковий податок становить лише 6,8 млрд грн — на перший

погляд екс-голова Держкомпідприємництва має слушність. Але лише на перший погляд. Взяти, наприклад, найбільшу статтю податкових надходжень — податок на додану вартість: 108,3 млрд у 2011 році. Безпосередньо до бюджету його перераховують юридичні особи, але реальні платники цього податку — кінцеві споживачі, тобто прості громадяни, які сплачують 20% ПДВ при придбанні майже будь-якого товару або послуги. Те саме можна сказати й про акцизний збір (понад 41 млрд грн), не згадуючи вже про імпортні мита, місцеві по-

«Державні доходи — це частина, яку кожен громадянин виділяє зі свого майна для того, щоб спокійно користуватися рештою».

• датки тощо. Шарль Монтеск'є Спробуємо розібратися в цьому докладніше. За даними Держкомстату, до початку 2011 року середньомісячна номінальна зарплата в Україні становила 2205 грн. Це — сума нарахованої працівникові зарплати, з якої ще не сплачено прибутковий податок і відрахування до соцфондів. При нарахуванні цієї суми роботодавець зобов'язаний віддати державі від 36,76% до

Пересічний українець віддає державі майже 60% заробленого

Від кожного за можливостями — не кожному за потребами

контракти | № 1–3 | 24.01.2011

Загальні надходження прибуткового податку, що залишається в розпорядженні місцевих бюджетів, — 52 млрд грн. 6,8 млрд грн — це 50% прибуткового податку киян, які столиця має віддати в держбюджет.

Частка податків у нарахованій найманому робітникові заробітній платі, % Акцизи на тютюнові вироби 66 грн 73 коп. ПДВ, сплачений при покупці товарів і послуг 287 грн 18 коп. Утримання із зарплати (прибутковий податок та єдиний соцвнесок) 410 грн 13 коп.

Нарахування на фонд оплати праці 953 грн 22 коп.

Акцизи на алкоголь 37 грн 50 коп. Акциз на пальне 70 грн

Залишок 1333 грн 46 коп.

* Фонд оплати праці до оподаткування. За даними Держкомстату, експертів, розрахунок Контрактів

49,7% у вигляді відрахувань до ПФ і соцфондів. За середньої ставки нарахувань на фонд оплати праці в 43,23% держава автоматично отримує 953,22 грн. Далі, з нарахованих 2205 грн — вже за рахунок працівника — до бюджету сплачується 15% прибуткового податку і 3,6%

собі завдання й припустимо, що підакцизні товари купують працюючі українці (це припущення не порушить цілісності картини). Отже, якщо розділити цю суму на 14,4 млн працюючих українців (кількість працюючих — оцінка віце-прем'єра Сергія Тігіпка), вийде понад 100 грн акцизних платежів до бюджету з кожної зарплати. Акцизний збір входить і до вартості пального. Із січня цього року акциз — наприклад, на найпоширеніший бензин марки А-95 — підвищено зі 132 EUR/т до 182 EUR/т. «Якщо торік частка акцизу у вартості літра бензину становила приблизно 1,3 грн, то цьогоріч — вже 1,8 грн», — пояснює директор Консалтингової групи «А-95» Сергій Куюн. Для автолюбителя, який проїжджає в середньому 30–35 км на день (1000 км на місяць за витрати 8 л на 100 км), сума акцизного збору становитиме близько 145 грн на місяць. З урахуванням того, що легковиків в Україні зареєстровано близько 7 млн, а кількість працюючих становить 14,4 млн осіб, у середньому на одного найманого робітника припадає трохи більш ніж 70 грн «паливного» акцизу. Насправді ця сума значно більша, оскільки акцизи сплачують не лише автолюбителі, а й пасажири таксі, маршруток та автобусів. Наведений перелік — далеко не повний список податків і зборів, що сплачуються державі. Українці зобов'язані платити до

Через надмірне фіскальне навантаження на доходи громадян понад 50% зарплат в Україні сплачують у конвертах єдиного соціального внеску. «У цілому роботодавець утримує із зарплати працівників 18,6%», — пояснює юрист ЮФ «Ілляшев та Партнери» Катерина Вознесенська. Тобто при виплаті на руки 1794,87 грн на місяць найманий робітник віддає бюджету, соцфондам і ПФ 410,13 грн. На цьому податкові відносини з державою не закінчуються. За даними Держкомстату, протягом місяця близько 80% зарплати українці витрачають на придбання товарів першої необхідності — продуктів харчування, одягу, взуття, ліків — і оплату рахунків за газ, світло, телефон тощо. До ціни майже всіх товарів і послуг в Україні входить податок на додану вартість — таким чином, 20% з кожної покупки співвітчизники теж віддають державі у вигляді ПДВ. П'ята частина від 80% отриманої на руки зарплати — це 287,18 грн податку на додану вартість щомісяця. Наступна стаття податкових витрат громадян — акцизи. До початку 2011-го (після кількох послідовних підвищень акцизного збору на алкоголь і сигарети, через що тютюнові вироби подорожчали більш ніж удвічі, а алкоголь — на третину) до бюджету щомісяця надходить близько 1,5 млрд грн акцизів. Спростимо

бюджету 7,5% з кожної гривні, витраченої на мобільний зв'язок, 5% при продажу рухомого майна і 1% — при відчуженні легкового автомобіля, мотоцикла або моторолера; власники або орендарі земельних ділянок перераховують державі податок на землю, власники квартир житловою площею від 120 кв. м і житлових будинків від 250 кв. м — податок на нерухомість. Виграш у недержавну грошову лотерею оподатковується за ставкою 15%, а будь-яке спілкування із БТІ або ВВІР майже автоматично означає сплату держмита. «Понад 50% доходу пересічного українського працівника йде до державного бюджету», — стверджує Олена Пархоменко, старший юрист юридичної фірми ILF. За підрахунками Контрактів, «понад 50%» означає щонайменше 57% від суми заробленого. Приблизно така сама пропорція вийде, якщо із загальною сумою податкових надходжень порівняти ПДВ й акцизи (за визначенням сплачувані звичайними громадянами): на їхню частку припадає понад 60% податкових надходжень і половина всіх доходів бюджету. Звісно, великий бізнес може перераховувати державі ці кошти як податковий агент — але платимо їх ми з вами. 

Скільки платимо

епіцентр

Андрій ПОРИТКО,

*Якщо йдеться про особливо

великий розмір нецільового використання бюджетних коштів або повторний злочин, то це загрожує позбавленням волі на строк від 2 до 6 років із позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 3 років.

заступник головного редактора тижневика «Дебет-Кредит»

контракти | № 1–3 | 24.01.2011

З 1 січня відповідальність за казнокрадство посилилася

Справа принципу

Порівнюючи новий Бюджет ний кодекс зі старим, принци пову відмінність (відмінність у принципах) знаходимо саме у статті 7, присвяченій принци пам бюджетної системи. У ста рому БК ця стаття містила 11 принципів, у новому — 10. Ці 10 принципів перенесено майже без змін. Не стало лише одного — принципу відпові дальності учасників бюджетно го процесу. Однак те, що відповідаль ність не передбачена як прин цип бюджетної системи, не означає, що відповідальності не передбачено у принципі. Відповідальності за порушення бюджетного законодавства в новому БК, як і в старому, при свячена глава 18 — але скомпо нована вона дещо краще, стала послідовнішою та повнішою. Якщо в старому БК ст. 116 да вала тільки коротке визначен ня бюджетного правопорушен ня, то в новому вона не лише дає визначення терміна «пору шення бюджетного законодав ства», а й наводить 39 конкрет них прикладів такого порушен ня. Щоправда, творці кодексу все ж таки засумнівалися у своїй спроможності передба чити всі можливі ситуації та зробили перелік невиключним, зазначивши в п. 40 «інші випад ки порушення бюджетного за конодавства учасником бюд жетного процесу». Не всі з цих випадків стосуються розпоряд ників бюджетних коштів. Так, до порушень бюджетного за конодавства (і цілком справед ливо) віднесено порушення встановленого порядку або термінів подання проекту за кону про держбюджет, його розгляду та прийняття. Але ці каво було би подивитися, як і які саме заходи впливу будуть застосовуватися до винних у цих порушеннях, які повторю ються в Україні з року в рік? Значно розширився перелік заходів впливу на порушників бюджетного законодавства. Ра ніше їх було два: застосування адмінстягнень до осіб, винних у бюджетних правопорушеннях, і зупинення операцій із бюджет

бюджет

ними коштами. Тепер стало вісім: 1) попередження про неналежне виконання бюджетного зако нодавства з вимогою щодо усу нення порушення бюджетного законодавства (ось і відповідь на питання вище); 2) з упинення операцій із бюджетними коштами; 3) призупинення бюджетних асигнувань; 4) зменшення бюджетних асиг нувань; 5) повернення бюджетних кош тів до відповідного бюджету; 6) зупинення дії рішення про місцевий бюджет; 7) безспірне вилучення коштів із місцевих бюджетів; 8) інші заходи впливу, які мо жуть бути визначені законом про державний бюджет. Як бачимо, перелік зновутаки невиключний, але якщо

відно до якої посадові особи ор ганів держвлади, органів влади АРК та органів місцевого само врядування, а також підпри ємств, установ та організацій, які вчинили бюджетне правопору шення, несуть передбачену за коном цивільно-правову відпові дальність згідно із законом неза лежно від накладення передба чених цим Кодексом заходів стягнення на розпорядника чи одержувача бюджетних коштів. Яку ж відповідальність мо жуть понести чиновники за ін шими законами? У зв’язку з прийняттям Бюджетного ко дексу значно розширено стат тю 164–12 «Порушення бюджетного законодавства» Кодексу про адміністративні правопорушення. Склади пра вопорушень дуже широкі, тому ми не будемо їх тут наводити, а скажемо лише про санкції —

«Ми всі крадемо, тільки один більше й примітніше за іншого». • Відповідь генералпрокурора Павла Ягужинського на ініціативу Петра I «вішати кожного, хто вкрав стільки, скільки коштує мотузка»

бюджету або збільшують витра ти бюджету всупереч закону» (колишня «Видання норматив но-правових або розпорядчих актів, які змінюють доходи і ви датки бюджету всупереч вста новленому законом порядку»). Відповідальність за цими стаття ми настає, якщо предметом по рушення були бюджетні кошти у великих розмірах — на сьогод ні це понад 434,5 тис. грн. Санк ція за ст. 210 — штраф 1700– 5100 грн, або виправні роботи на строк до 2 років, або обме ження волі на строк до 3 років із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися пев ною діяльністю на строк до 3 років або без такого. Якщо ж ідеться про бюджетні кошти в

Видавцям антибюджетних нормативів світить до 5 років законом про держбюджет на відповідний рік інших заходів впливу не передбачено, він стає виключним. Не всі ці заходи впливу є нововведенням — про сто у старому БК про деякі з них, як-от призупинення бюджетних асигнувань, згаду валося мимохідь. Якщо нас цікавить відпові дальність розпорядників бюджетних коштів, слід з’ясува ти, ким є ці розпорядники. Від повідно до п. 47 ст. 1 БК, розпо рядник бюджетних коштів — це бюджетна установа в особі її ке рівника, уповноважена на отри мання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов’язань та здійснення витрат бюджету. Тобто розпорядником є устано ва, юридична особа, але уособ лює її фізична особа — конкрет ний чиновник, керівник цієї установи. А заходи впливу, пе редбачені статтею 117, тепер стосуються лише юросіб. Цікаво звернути увагу на те, що саме не потрапило до нового БК — це частина 3 статті, відпо

штрафи на посадових осіб у розмірі від 30 до 50 (ч. 1), від 50 до 70 (ч. 3), від 70 до 85 (ч. 5) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторні правопорушення того ж виду протягом року — 50–70, 70–85 та 85–100 н. м. д. г. відповідно. Тобто найбільший штраф, який може бути накладено на бю джетного прав оп орушника«нерецидивіста», — 1445 грн. Більш дієвим стимулом для посадових осіб — розпорядни ків бюджетних коштів може стати загроза кримінальної від повідальності. З прийняттям но вого БК було внесено зміни й до Кримінального кодексу, а саме до статей 210 «Нецільове вико ристання бюджетних коштів, здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищен ням» (колишня «Порушення за конодавства про бюджетну сис тему України») і 211 «Видання нормативно-правових актів, що зменшують надходження

особливо великих розмірах (понад 1303,5 тис. грн), або зло чин було вчинено повторно, або за попередньою змовою групою осіб, то про штраф вже і мова не йде — одразу обмеження волі на строк від 2 до 5 років або по збавлення волі на строк від 2 до 6 років із позбавленням права обіймати певні посади чи займа тися певною діяльністю на строк до 3 років. Видавцям «анти бюджетних» нормативно-пра вових актів за статтею 211 сві тить штраф від 1700 грн до 6800 грн, або виправні роботи на строк до 2 років, або обмеження волі на строк до 5 років. Або по збавлення волі на строк до 4 років із позбавленням права обіймати певні посади чи займа тися певною діяльністю на строк до 3 років. Якщо ж ідеться про особливо великий розмір або повторний злочин, то це вже по збавлення волі на строк від 2 до 6 років із позбавленням права обіймати певні посади або за йматися певною діяльністю на строк до 3 років. 

контракти | № 1–3 | 24.01.2011

епіцентр

Володимир ЗОЛОТОРЬОВ

*Щоб перемогти злодійський кодекс у Грузії, злодіїв у законі почали саджати одного з одним. Тут і почалися проблеми, адже кодекс не дозволяє злодієві виносити парашу та виконувати будь-які роботи. У підсумку злодійський кодекс зазнав модифікацій «для Грузії», а злодії в законі, що залишилися на волі, поспішили поїхати з країни.

Жодного плану реформ у грузинського уряду не було й немає. Тобто є різноманітні за ходи і, звісно ж, усілякі локаль ні плани, але не існує жодного «паперу, в якому все написа но». Це й правильно, бо ідея ліберальних реформ в усі часи однакова та доволі проста. Якщо ти розумієш, у чому ідея справи, то завдання полягає в тому, щоб знайти рішення, а це вже, звісно, може бути не просто. Системність. Звичаєве право Особисто мене такий підхід тішить, і саме він є справді сис темним. Ось, наприклад, загаль ний підхід до реформ, який на зивається «одностороння лібе ралізація». Суть його полягає в тому, що немає жодного сенсу в існуванні регулювання та регу ляторів там, де ми маємо справу з продукцією чи послугою, вже зарегульованою іноземними регуляторами. Навряд чи віт чизняний контролер краще за іноземного проконтролює, ска жімо, якість ліків. Натомість просто існуючи й нічого не ро блячи, такий контролер точно створює корупцію. Виходячи з цього було скасовано візи для багатьох країн, полегшено фі нансове регулювання — тепер іноземні банки можуть вільно відкривати філії у Грузії, значно спрощено імпортні операції тощо. Тобто ніхто не ставив і не вирішував окремих завдань у торгівлі ліками, візовому режи мі тощо, було застосовано сис темний погляд на речі, у підсум ку чого й розв’язалися локальні проблеми. Якби уряд займався просто «реформою візового ре жиму» або «збільшенням кон куренції в банківській сфері», я переконаний, проблеми б вирі шувалися донині. Успіх реформ визначається тим, наскільки самі реформа тори розуміють звичаєве право своєї країни. Якщо реформи йдуть за підручником, навряд чи щось із цього вийде, бо по всякденне життя людей визна чається не законами й поба жаннями влади, а звичаєвим правом.

контракти | № 1–3 | 24.01.2011

досвід сусідів

Чому приклад грузинських реформ навряд чи допоможе Україні

Верхи не можуть Гарний приклад із розумін ням звичаєвого права — це іс торія зі злодіями в законі. У Грузії вони тривалий час вико нували роль судової системи. Боротися з ними «посадками» неможливо, позаяк злодій ський кодекс призводить до того, що перебування у в'язниці для злодія в законі мало чим відрізняється від перебування на волі. Щоб перемогти цей ко декс, злодіїв у законі почали саджати одного з одним. Тут і почалися проблеми, адже ко декс не дозволяє злодієві вино сити парашу та виконувати будь-які роботи. У підсумку злодійський кодекс зазнав мо дифікацій «для Грузії», а злодії в законі, що залишилися на волі, поспішили поїхати з краї ни. Щоправда, звичаєве право тепер ставить серйозний ви

кою реформ у Грузії. Це й зро зуміло, адже ці органи є уособ ленням корупції та свавілля в усіх пострадянських країнах. Тож вдала реформа в цій сфері особливо важлива. Додам, що Грузія ще за радянських часів потерпала від тотальної коруп ції, і хвороба здавалася невилі ковною. Проте її вилікували, і поки що рецидивів не помічено. Реформи почалися з ліквіда ції ДАІ, позаяк саме вона вва жалася головним джерелом ко рупції. У ході реформи було звільнено майже всіх співро бітників МВС і прокуратури. Колишніх міліціонерів намага ються не брати на роботу до нових правоохоронних струк тур. Тепер вони складаються, здебільшого, з патрульної служби. Ця служба об'єднує функції нашої ППС і ДАІ, і її

«Немає нічого небезпечнішого, ніж намагатися подолати прірву за два стрибки». • Девід Ллойд Джордж

ний диплом. Прийом до акаде мії відбувається на підставі спе ціальних тестів. Рейтинг довіри до правоохо ронних органів — 80%. При цьому навіть вороги грузин ського президента Михаїла Са акашвілі визнають ліквідацію корупції у МВС його великою заслугою. Прокуратура втратила своє радянське значення і тепер є частиною Мін'юсту. Слідчих повноважень у неї більше немає, вона підтримує обвину вачення в суді. Звітність поліції більше не є основним джерелом оцінки ефективності МВС. Свідчення обвинуваченого в суді є пріори тетними відносно свідчень під слідством. Відповідно, тортур поменшало.

Грузинські реформи почалися з ліквідації ДАІ як головного джерела корупції. Потім звільнили співробітників МВС і прокуратури клик перед судовою системою. Вона має швидко ухвалювати справедливі рішення, інакше злодії повернуться, можливо в іншому вигляді. Багато прикладів того, що влада дивиться в корінь. Напри клад, ще 2004 року було створе но Національне агентство сус пільного реєстру при Міністер стві юстиції. Це дозволило лік відувати органи громадського або цивільного реєстру — БТІ, земельний кадастровий депар тамент, ВВІР. Але справа навіть не в цьому, а в тому, що визна ченість прав власності — це основа для будь-якої діяльності, якщо її немає, то не лише вини кає корупція, а й паралізується людська активність, найкра щим прикладом чого є Україна. Реформа МВС і прокуратури Реформи правоохоронних органів є своєрідною візитів

робота полягає в патрулюванні певних секторів і виїздах за ви кликами. Патрульні працюють у парах, але пари міняються. Зарплата в поліції (і в держор ганах) збільшилася в середньо му в 20–25 разів. Середня зарплата по країні становить $200, патрульного $600–1000, детектива — $2000. При цьому діє жорстка система перевірок. Поліцейські зобов'язані доно сити одне на одного в разі, якщо бачать правопорушення, скоєне іншим поліцейським. Недонесення жорстко караєть ся. Ніхто не знає, чи є прива блива пропозиція колеги справді його пропозицією або перевіркою внутрішньої ін спекції, тож зарплатою воліють не ризикувати. Поліцейські стають поліцей ськими, повчившись в академії. Для служби в патрулі вища осві та не потрібна, але щоб стати детективом, потрібен юридич

Інші реформи Приватизація. Стовідсоткова приватизація, тобто продаж усіх видів земель, рибних, лісо вих та водних ресурсів, заліз ниць, морського флоту, портів і аеропортів, шахт, підприємств (зокрема «стратегічних») тощо. Земельна реформа. Було приватизовано 460 тис. га дер жавних земель сільськогоспо дарського призначення. Із них 300 тис. га віддано в оренду. Орендарі можуть викупити цю землю. Для цього вони мають виплатити суму, еквівалентну десятирічній орендній платні. Орендарі можуть зробити пер ший внесок у 20%, а потім сплачувати поступово. Та якщо вони готові викупити землю за 5 років, мають заплатити 70% від загальної ціни. А якщо орендарі можуть викупити землю за рік, то сплачують лише 50%. Решту 160 тис. га

податкова служба, а Мін'юст), можна звернутися до відділен ня банку, де є уповноважений Мін'юстом працівник. Антимонопольне законодавство. Грузія є однією з не багатьох щасливих країн, у яких немає антимонопольних органів. Це не упущення, а сві дома позиція. Ми всі знаємо, що якщо ви хочете, щоб зник хліб, — створіть міністерство хлібопродуктів. Цей принцип є вірним і стосовно монополій — хочете, щоб вони були — створіть антимонопольний ко мітет. У Грузії діє закон «Про вільну та конкуренту торгів лю», який дозволяє запобігти передачі державою монополь ного права приватній чи дер жавній компанії. Різне У будь-яких реформах є свої фішки. У Грузії це, наприклад, переїзд конституційного суду до Батумі, а парламенту — до Кутаїсі. Логіка в цьому є — що менше чиновники зустріча ються одне з одним — то краще. Іншою фішкою є повідом лення про переговори між фермерами-африканерами з ПАР і урядом Грузії. Уряд пропонує їм 88 тис. га дешевої землі. У ПАР африканерам (відомим також як бури) жити стало нелегко, бо сильно зросла злочинність і, крім того, уряд ПАР вимагає, щоб вони безоплатно передали 30% своїх земель чорним фер мерам. Третьою фішкою, про яку говорить більшість очевидців, стають хороші дороги, які до того ж швидко будують. Вихо дить це тому, що скасовано ГОСТи, відсічено злодійкува тих чиновників, а до тендерів допускають іноземців. Ну й, нарешті, приємною особисто мені фішкою є той факт, що, за словами Кахі Бен дукідзе, «судово-правова сис тема почала міграцію від кон тинентальної вбік острівної». Погано У будь-якій справі не все ви ходить і не все виходить одра зу. Є й помилки, і дії, які за визначенням не можуть бути корисними. Мені, наприклад, не подо бається, що у Грузії укрупне но самоврядування. У цього самоврядування немає права видавати закони та немає своєї фіскальної бази. Тобто

приватизують через так звані закриті аукціони. Їх проводи тимуть для місцевого населен ня. Якщо ці землі не знайдуть свого господаря, буде задіяно механізм відкритого аукціону, в якому братимуть участь будь-які зацікавлені особи. Податкова реформа. До ре волюції у Грузії стягували 22 податки. Наразі залишило ся шість податків, а до 2012-го буде скасовано ще два. Для решти чотирьох введено плас ку шкалу: 20% — на доходи фізичних осіб, 15% — податок на прибуток, 1% — податок на майно і 18% — ПДВ. Соціаль ного податку у Грузії немає. Трудовий кодекс. У 2006-му було прийнято новий Трудо вий кодекс. Тепер працівник і роботодавець укладають контракт, у якому вільні писа ти, що заманеться. Допомоги з материнства більше немає для приватних фірм. Звільнити працівника стало простіше — не потрібна згода профспілки. Слід повідомити його про це за чотири місяці та надати вихід ну допомогу в розмірі місячної зарплати. Охорона здоров'я. У Грузії приватна охорона здоров'я, зокрема приватні лікарні. Є медичне страхування, але дер жава, на відміну від більшості країн, де застосовується цей метод, не є страховиком. Стра хують лише приватні компанії. Ліцензування, митниця та «вхід у бізнес». Спільним для цих трьох позицій є радикаль не спрощення та існування ча сових нормативів для чинов ників за певними видами їх ньої діяльності. Ліцензування здійснюється за принципами «одного вікна» і «мовчання — ознака згоди». Із 900 залиши лося 150 ліцензій. Якщо про тягом певного часу подавач заявки на ліцензію не отримує відповіді, вона вважається за доволеною. Мита весь цей час скорочу валися. Кількість документів, необхідних для експортних операцій, скоротилася з дев’яти до чотирьох. В імпорті з 32 залишилося лише три та рифні ставки: 0%, 5% і 12%. Для більшої частини товарів, зо крема машин і устаткування, діє ставка 0%, а 12%-ва засто совується лише до певних видів сільськогосподарської продукції та будматеріалів. Компанію будь-якої форми власності можна відкрити за 13 хвилин. Для цього не обов'язково йти до держорга ну (реєстрацією займається не

епіцентр самоврядування просто немає. Пенсійну реформу так як слід і не проведено. Пенсійна система зробила крок від найгіршої — солідарної — системи до наступної за мірою суспільної шкоди. У Грузії — бюджетна пенсійна система, тобто жодних пен сійних фондів немає, як немає й спеціальних соціаль них податків. Мінус — пенсії лежать на платниках подат ків. Плюс — немає жодних ілюзій щодо цього факту.

Результати Попри недовіру до різного роду цифр і «об'єктивних» по казників, вони поки що є чи не єдиними аргументами в супе речках. Загалом доведеться на водити різні цифри. В інтернеті Грузію часто порівнюють із Ро сією, оскільки в них війна. Власне, наше становище гірше, ніж у Росії, тож порівняння з Росією навіть будуть цікавими. У 2003 році Грузія посідала 10-те місце з кінця в рейтингу сприйняття корупції Transpa

досвід сусідів російські інвестиції. Грузин ські електромережі, напри клад, належать російському бізнесу. Середня зарплата, за різни ми оцінками, збільшилася від двох до восьми разів. Росій ський експерт Андрій Ілларіо нов, який витратив багато часу на захист грузинських реформ, стверджує, що «нинішній рі вень середньої зарплати у Гру зії перевищує російські показ ники 2004–2005 років, досяг нуті Росією на п'ятий–шостий рік нафтогазового буму. Як ві

Пенсійна реформа просто змінила найбільш невдалу, солідарну, систему нарахування пенсій на наступну за шкідливістю — бюджетну Існує усталена думка щодо авторитарності режиму Саа кашвілі. Опозиція заявляє про зосередження влади в руках президента, різке по силення МВС, масове про слуховування телефонів, за лежність суддів від влади та використання попереднього ув'язнення як методу розпра ви. 30% всіх ув'язнених скла дають підозрювані. Судячи з деяких ознак, пре зидент справді авторитар ний. Але досвід України, вза ємовідносин її влади та опо зиції, свідчить, що краще не вірити ані тим, ані іншим, а робити власні висновки, по живши на аналізованій міс цевості.

rency International, до 2009 року вона піднялася на 66-те місце зі 180. За той самий період Росія виконала зворотний шлях: у 2003 році вона була на 38 пози цій вище Грузії, а у 2009-му від стає від неї на 80 позицій, посі даючи 146-те місце у світі. Середньорічне зростання ВВП коливалося весь цей час у межах 9–12%. Справді, такі темпи називають економічним дивом. Зменшення податків привело до збільшення їх збирання на 5% ВВП. До революції збирало ся лише 14% ВВП. Прямі іноземні інвестиції у 2004–2009 роках становили для Росії 0,75% ВВП, для Грузії — 11,42%. Цікаво, що часто це

домо, Грузія не є ані нафто-, ані газоекспортером». Цікаво, що в Росії одразу ви никла теорія, яка пояснює гру зинські успіхи зовнішньою до помогою. Теорія тим смішніша, що багато українців на практи ці знають: хоч скільки давай допомоги, якщо в голові нічого немає — результату не буде. Ілларіонов підрахував, що у 2004-му, «до початку лібераль них реформ, загальні розміри зовнішньої допомоги Грузії були дуже значними і в окремі роки перевищували 9% ВВП», натомість «із початком реформ позначився стійкий тренд зни ження питомої ваги зовнішньої допомоги у грузинському ВВП — до 3,7% ВВП у 2007-му і 2,3%

ВВП у 2009-му, єдине тимчасо ве відхилення від цього тренду спостерігалося у воєнному 2008 році». Виклики Зрозуміло, що головною за грозою грузинських реформ є Росія, яка окуповує 20% гру зинської території і, м'яко ка жучи, не схильна до дружніх жестів. Для грузинської еконо міки постає також питання зо внішніх ринків. Ринок Росії ви являється закритим, ринки СНД, зокрема український, до волі корумповані, ринок ЄС теж закритий. Тож друга проб лема після Росії — це Євросо юз. Саакашвілі не раз заявляв про намір інтегруватися до ЄС, та Грузія надто ліберальна для цієї організації. Проблеми ви никли, наприклад, з антимоно польним законодавством. ЄС вимагає наявності антимоно польних органів. Грузинські експерти вважають, що Грузії потрібне економічне зростан ня на 13–15–20%. Для цього необхідні ультраліберальні ре форми. На жаль, Грузія не отримала на це добро, навпаки, вона стикнулася з опором із боку Євросоюзу. Яке має зна чення, чи є у Грузії у процесі зближення з Європейським со юзом антимонопольне законо давство, коли її економіка в 1500 разів менша, ніж економі ка Європи? Але найголовніший виклик — чи будуть реформи справді не зворотними. Тобто що буде після відставки Саакашвілі? Поки що багато експертів не вважають реформи незворот ними. Громадяни, на їхню

контракти | № 1–3 | 24.01.2011

Грузинські реформи й Україна Звісно ж, будь-яке полегшен ня тягаря, який держава зму шує нести людину, є, безумов но, корисним і має всіляко під тримуватися. Однак є принци повий момент. В історії ще не було випадку, щоб унтерофіцерська вдова сама себе відшмагала. Реформи зверху гарні тим, що можна швидко залізною рукою розігнати всіх нафіг, але всі ці реформи чомусь завжди закінчуються однаково — розігнані поступово повертаються на свої місця. Де, наприклад, Рейган і Тетчер, де результати їхніх реформ? Коли створювали США, держа ву навіть не виганяли, її просто було дуже й дуже мало. Але цього вистачило, щоб держава прийшла й сіла на голову. На це знадобилося десь 150 років. За кони природи обдурити не можна, а для людини чинити як вигідніше (або як простіше) — це закон природи. Для держа ви (а це — група людей і не більше того) чинити як прості ше — це розростатися вусібіч з якнайбільшою швидкістю. Ці каво, що Саакашвілі розуміє це. «Бюрократія як дракон: якщо у «дракона» постійно не відрубувати щупальця, які що разу відростають, знову повер немося до початкового етапу. Бюрократ завжди намагається розширити свою сферу, роз ширити свій феодальний наділ. Це властивості й хорошого бю рократа, і поганого. Тож цей процес слід постійно контро лювати», — зазначає грузин ський президент в інтерв'ю іноземним ЗМІ. Та практичних кроків, які б базувалися на цьому розумін ні, не видно. Ще в 2009 році Саакашвілі запропонував Акт економічної свободи. У ньому багато правильних положень: жоден новий податок не може бути введено, жодна ставка податку не може бути збільше

на в інший спосіб, окрім як за допомогою більшості голосів громадян Грузії, отриманих на національному референдумі; держвидатки не можуть пере вищувати 30% ВВП, дефіцит бюджету не може перевищу вати 3% ВВП, створення нових регулювальних органів, на до даток до існуючих у даний час регуляторів у фінансовій сфері, інфраструктурі та зв'язку, заборонено; ціновий контроль будь-якого роду, зо крема контроль відсоткових ставок, заборонено; володіння державою банками та іншими фінансовими посередницьки ми інституціями заборонено тощо. Доля цього Акту донині не ясна. І, понад те, я впевне ний, що навіть його прийняття лише відкладе неминуче по вернення держави. Справжні й незворотні реформи мають містити, насамперед, зміну властивостей самої держави, пошук інших законів природи, на які вона могла б спиратися. Саме цього у Грузії немає. Тож економічні реформи — тобто скорочення втручання держа ви без зміни її суті — це тим часовий крок, який, відповід но, дасть тимчасові результа ти. Багато прогресивних україн ців палко підтримують грузин ські реформи. Щоправда, поки що їх розглядають лише в руслі термінового пошуку кандида тури на роль Саакашвілі. Біль шість переконана, що реформи зверху — це добре і це працює. Приклад Грузії надихає їх. Справа тепер лише за тим, щоб і в нас нагорі були правильні люди. Потрібно терміново зна йти свого Саакашвілі та спих нути на нього відповідальність за свою країну. Такий осно вний дискурс розмов навколо Грузії. І саме це є найсерйозні шим викликом для прогресив них українців. Адже якщо вони знайдуть такого Саакашвілі, справа все одно закінчиться поверненням держави. Може й не такої, як нині, але не менш смутної та безпросвітної. Якщо держава повернеться раніше у Грузії, то в наших прогресистів не залишиться надихаючих прикладів, а для наших прави телів, навпаки, настануть зо всім вже золоті часи. Загалом, у будь-якому разі, на ці пригоди буде безрезультатно витрачено багато часу й сил. Тож справ жній урок, який, як мені зда ється, ми маємо засвоїти з гру зинських реформ, полягає в тому, що ми маємо бути мудрі шими й рішучішими. 

думку, ще не готові самостійно відстоювати свободу, що зва лилася на них. У 2013 році відбудуться ви бори президента та водночас набуде чинності нова консти туція. Ця конституція дуже на гадує нашу політреформу, тіль ки більш продуману. Фактич но, це парламентська республі ка. Політичні експерти, гру зинська опозиція та автор цих рядків вважають, що Саакаш вілі готується перейти з посади президента на посаду прем'єра.

спецпроект «Контрактовий майданчик — 2»

гроші

Олександр СПАСІЧЕНКО

Тетяна ОСИПЧУК

21,06

ENMZ

500

173,9164

86 958,2

4,74

AZST

15 000

2,8625

42 937,5

2,34

540 117,19 540 117,19 1834674,9

29,44 29,44

За два місяці портфель КУА «Бонум Груп» зріс на 23%, а за 11,5 міс. (саме стільки тривав наш проект) приніс інвестору понад 80% віртуального прибутку. 16 листопада фахівець позбувся цінних паперів і перевів усі кошти на поточний рахунок. На той момент прибутковість портфеля вже перевищувала 70%. До угод Олександр Спасіченко повернувся лише 2 грудня: він придбав ЦП Луганськтепловозу, Крюківського вагонзаводу, АвтоКрАЗу, шахт «Комсомолець Донбасу» і «Червоноармійська Західна № 1». «Я зробив ставку на зниження і помилився, — пояснює управляючий. — Усі чекали на повторення подій весни 2010 року, коли фінансові проблеми Греції відчув на собі весь фінансовий світ, а тепер на порозі краху опинилася Ірландія і це мало привести до сильного зниження ринку (на 20–30%)». 17 грудня Спасіченко позбувся акцій Луганськтепловозу: за два тижні вони подорожчали майже на 25%, тож фахівець вирішив зафіксувати прибуток. До кінця проекту частку акцій у портфелі було доведено до 70% (докуплено папери Стахановського вагонзаводу, Стиролу, Азовсталі та Єнакіївського метзаводу). «Управління активами перетворюється на гру в рулетку, і я вирішив ризикнути, — пояснює Спасіченко. — Зараз прогнозованого ринку немає, все залежить від дій центральних банків і урядів низки країн світу: ми не можемо знати, коли якийсь із центробанків вкотре вирішить когось врятувати, а коли навпаки — вживатиме заходів щодо охолодження економіки».

1 000 000 грн

AVDK

5 500

14,8624

81 743,2

4,85

YASK

23 700

4,4581

105 656,97

6,27

1 419 636,78 1 419 636,78 1 685 463,54

84,23 84,23

На початку листопада в портфелі ІК «АРТ-Капітал» було лише три цінні папери: Стахановського та Крюківського вагонобудівних заводів, а також Маріупольського заводу важкого машинобудування. За два місяці управляюча провела дві операції. 26 листопада вона придбала акції Авдіївського та Ясинівського коксохімів. «Коксохімічна галузь залишається привабливою для інвестування, оскільки на світових ринках спостерігаються дефіцит пропозиції коксу та короткострокове збільшення попиту на сталь, крім того, ми очікуємо зростання цін на кокс на українському ринку», — пояснює експерт. За словами фахівця, папери цих підприємств найближчим часом дорожчатимуть: потенціал зростання цін для акцій Авдіївського коксохіму — 103,60%, Ясинівського — 36,16%. Наприкінці грудня, після появи новини про те, що Маріупольський важмаш здав в оренду свій цілісний майновий комплекс «Азовзагальмашу», Тетяна Осипчук позбулася паперів заводу: ЦП подешевшали на 37%. Утім, багато заробити на зростанні фондового ринку Тетяна Осипчук все одно не змогла б: частка акцій в її портфелі становить менш ніж 20%. Решту коштів управляюча, як і раніше, зберігає на депозитній лінії. Від інвестицій у долари та євро вона, як і раніше, відмовляється.

Сума, грн

Частка позиції в портфелі, %

Ціна купівлі/ продажу, грн

Кількість акцій, шт.

Тикер

14,8624

156 055,2

9,27

9,1787

183574

10,90

UTLM ZAEN

295 160 295

0,5447 454,6768

160 773,65 134 129,65

9,55 7,97

661 950,53 661 950,53 1 683 764,15

39,31 39,31

Дохідність портфеля з початку гри — 68,38% лютий

січень

грудень

листопад

жовтень

вересень

серпень

липень

червень

травень

квітень

лютий

березень

січень

грудень

жовтень

листопад

серпень

10 500 20 000

— Тетяною Осипчук. При цьому жодних операцій на фондовому ринку ми за цей період не здійснювали. Як і всі учасники ринку, наприкінці року ми очікували корекції, тож вирішили відмовитися від угод. Не змінювали й структуру портфеля: у ситуації, коли об'єктивних причин для зростання ринку немає, великі шанси як виграти, так і програти. Ми вирішили не ризикувати. Тим більше, що фактично до кінця проекту у нас було не так багато вільних коштів, які ми могли б вкласти в акції. Водночас позбавлятися ризикових інструментів ми не стали: ринок зростав, тож втрачати шанс заробити не хотілося. За два місяці всі цінні папери, що були в нашому портфелі (за винятком Західенерго), подорожчали. Але все ж таки основну частину прибутку забезпечила фактично одна акція: за два місяці папери Укрнафти зросли більш ніж на 100%! 24 грудня сплив термін валютного депозиту (в євро). На жаль, тримісячний вклад виявився збитковим. Якщо влітку й на початку осені євро дорожчав (з 9,5 UAH/EUR до більш ніж 11 UAH/ EUR), то в листопаді–грудні вартість валюти знизилася на 6% (з 11,08335 UAH/EUR до 10,3787 UAH/EUR). У підсумку до кінця проекту на поточному рахунку у нас було розміщено майже 662 тис. грн — 39,31% усієї суми коштів. Вкладати в акції за кілька днів до закінчення року не було сенсу — зазвичай в цей час ринок малопрогнозований, до того ж можливі невиправдані й відверто «намальовані» рухи акцій.

Дохідність портфеля з початку гри — 68,55% вересень

липень

червень

квітень

травень

березень

лютий

AVDK SVGZ

1 000 000 грн

Дохідність портфеля з початку гри — 83,46% січень

60,69 23,00

1 000 000 грн

контракти | № 1–3 | 24.01.2011

Актив

2,09

1 021 813,62 387 281,12

грудень

386 464,1

35 286,7

595,8171

листопад

4,499

35,2867

650

жовтень

85 900

1 000

UNAF

серпень

SHCHZ

KVBZ

1. Цінні папери 1.1. Акції Укрнафта Авдіївський коксохімічний завод Стахановський вагонобудівний завод Укртелеком Західенерго 2. Гроші 2.1. Гривня Поточний рахунок Вартість портфеля

вересень

5,66 11,06

2,56

липень

16,08

43 139,89

червень

295001 103 836,06 202 927,35

9,1787

травень

4,958 0,1998 79,8298

15,77

4 700

квітень

59 500 519 700 2 542

265 826,76 SVGZ

березень

SHKD KRAZ STIR

1. Цінні папери 1.1. Акції Стахановський вагонобудівний завод Крюківський вагонобудівний завод Авдіївський коксохімічний завод Ясинівський коксохімічний завод 2. Гроші 2.1. Гривня Депозитна лінія Вартість портфеля

Частка позиції в портфелі, %

9,62

Сума, грн

70,56

176 433,5

Ціна купівлі/ продажу, грн

1 294 557,71

Кількість акцій, шт.

35,2867

Актив

5000

Сума, грн

KVBZ

Тикер

Структура портфеля (станом на 31.12.2010 р.)

Частка позиції в портфелі, %

Структура портфеля (станом на 31.12.2010 р.)

Ціна купівлі/ продажу, грн

Структура портфеля (станом на 31.12.2010 р.) Кількість акцій, шт.

Контракти За підсумками проекту редакція Контрактів і пес Бонапарт все ж таки зуміли закріпитися у трійці лідерів. На початку проекту саме Бонапарт Шоко, довірившись нюху та інтуїції, сформував портфель редакції: він обирав інвестиційні інструменти, їхню частку в портфелі та встановлював термін і валюту депозитів. У листопаді–грудні ми заробили майже 20% прибутку, зменшивши до мінімуму (0,17 п. п.) розрив із найближчим суперником

Тикер

АРТ-Капітал Фахівець з ІК «АРТ-Капітал» за підсумками проекту посіла почесне друге місце. За два місяці портфель Тетяни Осипчук зріс лише на 6%, у той час як темпи зростання українського фондового ринку були набагато вищими: у листопаді–грудні індекси ПФТС та УБ зросли на 31,2% і 30,7% відповідно. Щоправда, за 11,5 міс. (з 21 січня по 31 грудня) віртуальний портфель управляючої приніс інвестору майже 70% прибутку, а індекс УБ зріс на 47,8%, ПФТС — на 54,5%.

Актив

Бонум Груп За підсумками проекту Олександр Спасіченко все ж таки зумів вибитися в лідери. Боротьба між управляючими з АРТ-Капітал і Бонум Груп тривала від самого початку проекту: Олександр Спасіченко лідирував протягом перших 5,5 міс., за підсумками травня й червня він поступився першістю Тетяні Осипчук з АРТ-Капітал, наприкінці літа знову вийшов на перше місце, а на початку осені опустився на другу позицію.

1. Цінні папери 1.1. Акції Крюківський вагоно будівний завод Шахта «Комсомолець Донбасу» АвтоКрАЗ Стирол Шахтоуправління «Покровське» Єнакіївський металур гійний завод Азовсталь 2. Гроші 2.1. Гривня Поточний рахунок Вартість портфеля

Бонапарт Шоко

В’ячеслав БУРЛАКА

Михайло ГРИЦКО

MMKI

132 600

0,9309

123 437,34

8,00

CEEN ZHEN PGOK

12 500 32 250 1 450

14,6777 1,9811 43,45

183 471,25 63 890,47 63 002,5

11,90 4,14 4,08

SHCHZ

13 480

4,499

60 646,52

3,93

LUAZ

868 100

0,2076

180 217,56

11,68

MSICH DOEN AZST

40 2700 64 350

2 974,2094 71,1041 2,8625

118 968,38 191 981,07 184 201,88

7,71 12,45 11,94

ENMZ

1055

173,9164

183 481,80

11,90

KVBZ

3470

35,2867

122 444,85

7,94

1 663,51 1 663,51 1 542 387,13

0,11 0,11

1. Цінні папери 1.1. Акції Алчевський металургійний комбінат Авдіївський коксохімічний завод Азовсталь Центренерго АБ «Форум» Укрнафта Укрсоцбанк Укртелеком Ясинівський коксохімічний завод 2.Гроші 2.1. Гривня Поточний рахунок Вартість портфеля

ми збільшили частку акцій у відповідь на зростання ринку, — коментує він. — Перевагу віддавали паперам, які, з нашого погляду, були доволі дешевими, менш ліквідними та ще не встигли адекватно відреагувати на зміну ринку». Операції управляючий здійснював щотижня, кожного разу істотно змінюючи структуру портфеля. У листопаді Любомир віддав перевагу акціям енергетичних компаній і компаній гірничо-металургійного сектору: Донбас- та Центренерго, Азовсталі, Мотор Січі, Північного ГЗК, Алчевського меткомбінату. Наприкінці місяця управляючий позбувся паперів Азовсталі (протягом останніх місяців виробничі й фінансові показники компанії знижувалися) і збільшив частку ЦП Луганськтепловозу та Райффайзен Банку Аваль, що істотно подешевшали. У грудні він продовжив дотримуватись обраної стратегії. «В умовах надлишку ліквідності на світових ринках і високих цін на активи на ринках, що розвиваються, недооцінені українські активи й надалі користуватимуться попитом в іноземних інвесторів», — пояснює експерт. Наприкінці року акцент у портфелі було зроблено на компанії енергетичного сектора (намічається масштабна приватизація), металургійні компанії (попит на сталь у світі зростає) і компанії автомобілебудування (очікується відродження внутрішнього попиту).

1 000 000 грн

AVDK

5 050

14,8624

75 055,12

5,05

AZST

25 800

2,8625

73 852,5

4,97

CEEN

5 475

14,6777

80 360,4

5,41

FORM UNAF USCB UTLM

10 800 275 134 800 127 000

6,0173 595,8171 0,5549 0,5447

64 986,84 163 849,7 74 800,52 69 176,9

4,37 11,02 5,03 4,65

YASK

19 150

4,4581

85 372,62

5,74

704 505,26 704 505,26 1 486 531,09

47,39 47,39

1. Цінні папери 1.1. Акції Інтерпайп Нижньодніпровський трубний завод Новомосковський трубний завод Луганськтепловоз Укртелеком Харцизький трубний завод АвтоКрАЗ Автомобільний завод «Богдан» Житомиробленерго 2. Гроші 2.1. Гривня Депозит строком на 1 рік Поточний рахунок Вартість портфеля

Грицко — не любитель спекулювати цінними паперами, він вважає за краще дотримуватися виробленої середньо- та довгострокової стратегії. Не став управляючий і збільшувати частку акцій — ризикові вкладення не перевищували 50% від суми інвестиційного портфеля. За два місяці майже всі ЦП у портфелі УК «Універ Менеджмент», за винятком акцій банку «Форум», подорожчали: акції Авдіївського коксохіму — на 1,21%, Укртелекому — на 6,26%, Центренерго — на 15,78%, Азовсталі — на 18,25%, Укрсоцбанку — на 29,38%, Ясинівського коксохіму — на 38,21%, Алчевського меткомбінату — на 61,85%. Лідером зростання, яке й забезпечило більшу частину прибутку портфеля за підсумками двох місяців, стали папери Укрнафти (+102%). Від вкладень в альтернативні інструменти Михайло Грицко, як і раніше, відмовляється. Втім, вкладення у валюту все одно не принесли б інвесторові прибутку — наприкінці року курс гривні до долара був стабільним, а євро навіть подешевшав. Усі вільні кошти (трохи менш ніж 50%) управляючий зберігає на поточному рахунку.

Частка позиції в портфелі, %

6,36

Сума, грн

94 571,22 6,36

Ціна купівлі/ продажу, грн

0,2206

Кількість акцій, шт.

52,61

428 700

Тикер

782 025,83 ALMK

Актив

99,89 4,21

Частка позиції в портфелі, %

1 540 723,62 64 980

Сума, грн

171

Ціна купівлі/ продажу, грн

380

Кількість акцій, шт.

AVTO

Ціна купівлі/ продажу, грн

Тикер

1. Цінні папери 1.1. Акції Укравто Маріупольський метком бінат ім. Ілліча Центренерго Житомиробленерго Полтавський ГЗК Шахтоуправління «Покровське» Автомобільний завод «Богдан» Мотор Січ Донбасенерго Азовсталь Єнакіївський металургійний завод Крюківський вагонобудівний завод 2. Гроші 2.1. Гривня Поточний рахунок Вартість портфеля

Тикер

Структура портфеля (станом на 31.12.2010 р.)

Актив

Структура портфеля (станом на 31.12.2010 р.) Частка позиції в портфелі, %

Структура портфеля (станом на 31.12.2010 р.) Сума, грн

Інвеступравляючий У листопаді–грудні портфель В'ячеслава Бурлаки зріс майже на 6%. Однак за підсумками проекту інвестпортфель управляючого, як і раніше, збитковий (-2,16%). На початку листопада частка акцій в портфелі становила 67,78%: Інтерпайп Нижньодніпровський трубний завод — 9,49%, Новомосковський трубний завод — 8,69%, Луганськтепловоз — 6,68%, Укртелеком — 9,85%, Харцизький трубний завод — 9,62%

Кількість акцій, шт.

Універ Менеджмент За підсумками проекту Михайло Грицко опустився на п'яте місце. За місяць портфель управляючого зріс на 20%, а загальний прибуток трохи не дотягнув до 50%: віртуальний інвестор заробив 48,76%. У листопаді–грудні фахівець не здійснював операцій на фондовому ринку. Ситуація була нестабільною: попри те, що ринок зростав, усі учасники побоювалися можливого падіння. А Михайло

Актив

КІНТО За останні два місяці Любомир Шавалюк зробив, здавалося б, неможливе. У листопаді–грудні дохідність портфеля управляючого зросла більш ніж удвічі: з 26,42% до 54,24%. За підсумками проекту портфель КІНТО посів упевнене четверте місце. На останньому етапі Любомир Шавалюк пішов ва-банк: на початку листопада управляючий довів частку ризикових інструментів у портфелі до 100% і до кінця проекту не зменшував її. «5 листопада

608 278,56

69,25

NITR

8570

8,2573

70 765,06

8,06

NVTR

27 685

2,4519

67 880,85

7,73

LTPL UTLM HRTR KRAZ

19 290 156 235 64 665 402 180

4,2413 0,5475 1,1948 0,1998

81 814,68 85 538,66 77 261,74 80 355,56

9,31 9,74 8,80 9,15

LUAZ

379 530

0,2076

78 790,43

8,97

ZHEN

33 250

1,9811

65 871,57

7,50

270 083,99 98 147,95 171 936,04 878 362,5

30,75 11,17 19,58

АвтоКрАЗ — 8,36%, автозавод «Богдан» — 7,93%, Житомиробленерго — 7,16%. При цьому в листопаді–грудні фахівець знову відмовився від операцій на фондовому ринку. Однак зростання українського ринку більш ніж на 30% за два місяці все ж таки дало інвестору змогу заробити: дохідність портфеля збільшилася виключно завдяки зростанню вартості окремих ЦП: акції Укртелекому подорожчали на 6,8%, Житомиробленерго — на 13,2%, АвтоКрАЗу — на 18,3%, заводу «Богдан» — на 22,26%, а Луганськтепловозу — аж на 50%. Подешевшали лише папери трубних заводів: Інтерпайп Нижньодніпровського (на 8,2%), Новомосковського (на 3,8%) і Харцизького (на 1,2%). Подорожчало й золото, частка якого в портфелі інвеступравляючого становила 15,75%. За два місяці дорогоцінний метал приніс інвестору майже 1,5% прибутку: 25 грудня сплив термін «металевого» вкладу й усі кошти було переведено на поточний рахунок. Трохи більш ніж 11% коштів розміщено на річному гривневому депозиті.

1 000 000 грн

Дохідність портфеля з початку гри — -12,16%

Дохідність портфеля з початку гри — 48,65%

Дохідність портфеля з початку гри — 54,24%

грудень

листопад

жовтень

серпень

вересень

липень

травень

червень

квітень

лютий

березень

січень

грудень

листопад

жовтень

серпень

вересень

липень

червень

травень

квітень

лютий

березень

січень

грудень

листопад

жовтень

серпень

вересень

липень

червень

травень

квітень

лютий

березень

січень

Початок гри — 21.01.2010

контракти | № 1–3 | 24.01.2011

Керівник проекту «Контрактовий майданчик — 2» Вікторія РУДЕНКО, фото Світлани СКРЯБІНОЇ

Любомир ШАВАЛЮК

гроші

спецпроект «Контрактовий майданчик — 2» Вікторія РУДЕНКО

*Наприкінці 2008-го мавпа Лукерія з театру «Куточок дідуся Дурова» сформувала інвестиційний портфель з російських блакитних фішок: вона навмання вибрала з 30 паперів вісім, між якими в рівних частках і було розподілено кошти віртуального портфеля. Результат: з 17 грудня 2008 року по 15 грудня 2010-го індекс ММВБ підвищився на 160%, індекс РТС — на 151%, середня дохідність російських ПІФів становила 214%, а віртуальний портфель Лукерії зріс аж на 301%.

Контракти підбили підсумки гри «Контрактовий майданчик — 2»

Цілком відігралися

Рівно рік тому, 21 січня 2010 року, Конт ракти запустили спецпроект під назвою «Контрактовий майданчик — 2» (гра «Контрактовий майданчик» проводилася 2006-го). Ми запропонували п'яти фахівцям із компаній, які у кризовий 2009 рік змогли вивести свої відкриті інвестфонди в лідери за дохідністю, покерувати віртуальними портфелями, наповненими акціями, депозитами, ОВДП, золотими зливками, облігаціями, валютою та іншими фінансовими інструментами. Ще одним портфелем управляла редакція Контрактів спільно зі спеціально навченим той-тер'єром Бонапартом Шоко. За підсумками гри, що тривала з 21 січня по 31 грудня 2010 року, середня дохідність портфелів учасників становила 51,27%. Майже всі управляючі виконали головну умову, поставлену перед ними: дохідність портфеля за підсумками року має бути щонайменше 25%. Четверо із шести учасників перевиконали план більш ніж на 100%. І якби рік тому журналісти видання справді довірили п'ятьом інвесткомпаніям по мільйону гривень (і ще одним мільйоном управляли б самі) — за неповних 12 місяців вони б заробили понад 3 млн грн чистого прибутку. Абсолютний переможець — Олександр Спасіченко з КУА «Бонум Груп». За час проекту портфель гравця зріс на 83%. ІК

«АРТ-Капітал» істотно відстає від лідера — вартість віртуального портфеля інвесткомпанії збільшилася на 68,55%. При цьому стратегія Тетяни Осипчук з ІК «АРТКапітал» заслуговує на особливу увагу — аналітик чітко дотримувалася обраної політики та ніколи не піддавала ризику накопичені кошти (інші учасники доволі часто цим грішили). На третьому місці портфель редакції Контрактів — 68,38%. КУА «КІНТО» до кінця змагання наростила капітал майже на 55% і посіла четверте місце. П'яте місце дісталося КУА «Універ Менеджмент» — за підсумками гри прибуток компанії становив 48,6%. Розбір польотів Аж до травня 2010 року у проекті лідирували учасники, частка акцій у портфелі яких була максимальною (нагадаємо, на старті портфель ІК «АРТ-Капітал» на 60% складався з акцій, КУА «Універ Менеджмент» і «КІНТО» — на 70–75%). Поки фондовий ринок активно зростав — відповідно приносили прибуток і портфелі учасників. Однак травневий обвал сплутав усі карти: закріпитися в лідерах зуміли ті, хто вчасно відреагував на падіння та відкоригував структуру портфелів. Сувора боротьба за перше місце тривала аж до останнього етапу проекту (листопад–грудень). Пальма

«Найдурніша та найбезглуздіша причина у світі для купівлі акцій — це підвищення їхньої ціни». • Воррен Баффет

першості діставалася то Олександру Спасіченку, то Тетяні Осипчук. Управляючий з КУА «Бонум Груп» то впевнено обганяв суперника, то втрачав більшу частину отриманого прибутку. Результати ж Тетяни Осипчук виявилися рівнішими: попри різкі коливання фондового ринку, портфель ІК «АРТ-Капітал» майже весь час зростав. Переможець визначився лише на заключному етапі проекту. «Попри непрогнозованість фондового ринку, отриманий результат мене тішить, — пояснює свій успіх Олександр Спасіченко. — Не шкодую, що не мав справи з іншими фінансовими інструментами (управляючий інвестував виключно в акції, вільні кошти зберігав на поточному рахунку. — Прим. ред.): за наявності такого непередбачуваного інструменту, як українські акції, навряд чи варто шукати щось цікавіше для спекуляцій». При цьому, попри те, що більшу частину часу Олександр Спасіченко активно грав на фондовому ринку, свою стратегію він вважає досить консервативною. «Я лише кілька разів кардинально змінював структуру портфеля, а у другій половині року взагалі почав обмежувати частку акцій, запас накопиченого прибутку дозволяв не ризикувати всією сумою», — пояснює управляючий. А ось Тетяна Осипчук знайшла в себе недоліки. «Наприкінці року було обрано не найвдалішу стратегію, — аналізує вона свої дії.

Майстри на всі руки Контракти визначили переможців у різних номінаціях Фото Світлани СКРЯБІНОЇ

Інвестор року

Прорив року

Консерватор року

Олександр Спасіченко,

Любомир Шавалюк,

Михайло Грицко,

КУА «Бонум Груп»

КУА «КІНТО»

УК «Універ Менеджмент»

Управляючий з КУА «Бонум Груп» здійснив, здавалося б, неможливе: з 21 січня по 31 грудня минулого року його портфель зріс більш ніж на 80%! Нагадаємо, Олександр Спасіченко здивував нас від самого початку проекту: поки всі учасники ретельно диверсифікували свої портфелі та наповнювали їх найліквіднішими цінними паперами, він всі гроші розмістив на поточному рахунку. Не на депозиті (на річному вкладі тоді можна було заробити 24% річних), не у валюті й не в золоті, а на звичайному поточному рахунку під мінімальний відсоток. «У кожен момент часу людина обирає найкращий із доступних їй варіантів поведінки, і якщо я чинив так, а не інакше, отже, краще зробити просто не міг», — пояснює Олександр Спасіченко. Що ж, кожен має право обирати, як йому чинити. До того ж переможців не судять. контракти | № 1–3 | 24.01.2011

За два останні місяці Любомир Шавалюк зробив те, що іншим не вдалося за весь час проекту. У листопаді–грудні дохідність портфеля під його керуванням зросла більш ніж удвічі: до 54,24%. Консервативний протягом року (управляючий завжди диверсифікував свій портфель, інвестував кошти в різні інструменти, наприклад, у золото, долари, євро), на останньому етапі Любомир Шавалюк з головою поринув у фондовий ринок: всі кошти вклав в акції вітчизняних компаній. Результат виправдав сподівання: за підсумками гри Любомир Шавалюк зберіг за собою четверте місце. Відрив від найближчого конкурента — понад 5%. Проте протягом усього проекту портфель управляючого то опускався на п'яте місце, то піднімався на четверте. У травні, наприклад, він схуд більш ніж на 20%.

Управляючий з УК «Універ Менеджмент» — єдиний, хто на старті вклав гроші в такий інструмент, як державні облігації (10% коштів). Ще по 10% він інвестував у валюту (долари та євро). Та й набір акцій у Михайла Грицка на початку проекту був найрізноманітніший: 24 папери. При цьому вкладав управляючий, орієнтуючись на середньострокову перспективу, перевагу віддавав виключно паперам, які входять до індексу українських акцій. «На початку літа я купив акції, що входять до індексного кошика, і вирішив: поки індекс УБ не сягне 2150 пунктів, нічого не робитиму», — згадує Михайло Грицко. Стратегія себе виправдала: дохідність портфеля становила 48,6% (індекс ПФТС за цей час зріс на 54,54%, індекс УБ — на 47,84%). Утім, враховуючи, що на старті ми ставили умову отримати за підсумками року прибуток у розмірі щонайменше 25%, результат Михайла Грицка нас більш ніж задовольнив.

Стратег року

Нюх року

Тетяна Осипчук,

Бонапарт Шоко

Справа техніки

ІГ «АРТ-Капітал»

Впродовж усього проекту Тетяна Осипчук точно дотримувалася вироб леної ще на початку 2010 року стратегії. Інвестиційну політику управляючої можна умовно розділити на три етапи. У січні–квітні вона агресивно інвестувала в акції (в середньому понад 70% від активів портфеля, зберігаючи широку диверсифікацію за галузями), у травні–вересні — дотримувалася пасивної стратегії (всі кошти портфеля було розміщено на гривневому депозитному рахунку з вільним зняттям та поповненням коштів), а в жовтні–грудні — точково інвестувала в цінні папери за галузями (у середньому в акціях розміщувалося близько 13% активів портфеля). При цьому від обраного шляху Тетяна Осипчук жодного разу не відступила: ані навесні, коли деякі учасники проекту намагалися заробити на здешевленні євровалюти, ані наприкінці осені, коли український фондовий ринок активно зростав.

На початку проекту редакція Контрактів вирішила довірити наповнення портфеля спеціально навченому той-тер'єрові Бонапарту Шоко: у кімнаті на підлозі ми розклали таблички з назвами інвестиційних інструментів та їхніх часток у портфелі. Бонапарт поперемінно обирав спочатку табличку з часткою в портфелі, потім — інструмент. Хоч як дивно, портфель вийшов досить консервативним — пес вклав в акції 50% коштів, решту розмістив на гривневих депозитах (на 3 і 9 місяців). За старанність інвестора винагородили сухариками. Гострий нюх Бонапарта Шоко дав нам змогу отримати за підсумками проекту майже 70% прибутку — наш портфель посідає третє місце за дохідністю, при цьому розрив із найближчим суперником мінімальний — менш ніж 0,2 п. п.

Втім, висока дохідність учасників гри багато в чому зумовлена зростанням українського фондового ринку. Серед основних фундаментальних причин цього зростання 2010-го фахівці називають недооціненість вітчизняних акцій, стабільність національної валюти протягом усього

року, приплив іноземного та українського капіталу. При цьому коливання ринку, на думку Тетяни Осипчук, були результатом спекулятивної поведінки учасників. Згідно з умовами гри, увійти до портфелю могли лише найліквідніші акції українських компаній. За час проекту індекс ПФТС зріс на 54,54%, індекс українських акцій — на 47,84%. Відповідно, на стільки ж подорожчали папери, що входять до індексів. Найбільше заробили ті, хто вибірково інвестував в акції окремих емітентів, хто передбачив, що той чи інший папір подорожчає більше за інші та вклав у нього велику частину коштів. Наприкінці року пощастило, наприклад, тим учасникам, хто купив акції Укрнафти — за два місяці папери компанії подорожчали вдвічі! Прихильники збалансованих портфелів отримали скромніший прибуток. А у разі зниження 2010 року вітчизняних індексів (або хоча б за меншого зростання) підсумки проекту були б геть іншими. Наприклад, у травні, коли фондовий ринок впав, втрати зафіксували майже всі учасники гри. А збитки гравців, які диверсифікували свої портфелі та інвестували частину коштів у валюту чи золото, виявилися істотно меншими. Втім, вже до кінця проекту всі учасники відмовилися від консервативних вкладень (депозити, дорогоцінні метали, валюта) і намагалися «впіймати» ринок — продавали й купували акції, слідуючи короткостроковим тенденціям. Довгострокові прогнози ніхто давати не наважувався. На думку Олександра Спасіченка, 2010 року світові фінансові ринки увійшли в період цілковитої непрогнозованості. Така сама тенденція спостерігається й на українському ринку. Допоки на вітчизняному малоліквідному ринку мирно співіснують «бики», які штовхають ринок угору, і «ведмеді», які заробляють на зниженні цін, інвестування в акції буде схожим на гру в рулетку. 

— Я інвестувала в акції близько 13% коштів, а в тій ситуації, що склалася на ринку, портфель міг бути більш агресивним: можна було вкласти більше коштів в акції машинобудівних, нафтопереробних і металургійний компаній». Активна боротьба тривала й за четверте місце: за нього боролися Михайло Грицко та Любомир Шавалюк. Лише активні дії на фондовому ринку дозволили фахівцеві з КІНТО випередити найближчого суперника. Однак отриманим результатом Любомир Шавалюк не зовсім задоволений. «Ми недооцінили вплив результатів виборчої кампанії на український ринок акцій, у підсумку не використали вповні зростання ринку в першій половині 2010 року; крім того, під час травневого падіння ринку частка акцій у нашому портфелі становила 80%, тож і втрати були доволі значними, — перелічує помилки управляючий. — А ще ми поквапилися із вкладенням в акції в другій половині року: на подорожчанні євровалюти ми могли заробити більше». Якби активність Любомира Шавалюка на початку проекту була такою самою, як і наприкінці, він легко міг посісти місце у трійці лідерів. Забракло активності й Бонапарту Шоко. В останні два місяці редакція Контрактів не здійснювала жодних операцій: коли на ринку всі говорили тільки про можливий обвал, страх втратити зароблене зіграв вирішальну роль. Якби ми прикупили парутрійку акцій, могли б виявитися срібними призерами проекту.

контракти | № 1–3 | 24.01.2011

стратегії компанії

стратегії

Андрій БЕРЕЖАНСЬКИЙ ?

контракти | № 1–3 | 24.01.2011

У 2011 році частка компанії «ІДС Аква Сервіс» перевищить 30% ринку

Водний світ

10 СЕКУНД НА ЧИТАННЯ

Навіщо восени 2010 року компанія «Нова» перейменувалася на ІДС Аква Сервіс? — Цей крок було продиктовано маркетинговою політикою. Понад півроку пішло на дослідження ринку, споживчих настроїв і очікувань. Ми спілкувалися і з користувачами послуги, і з тими, хто з нею незнайомий. Майже всі зазначили, що для них важлива довіра до виробника, оскільки безпеку та якість води може гарантувати, в першу чергу, велика компанія. Тож ми вирішили показати в назві свою приналежність до групи компаній IDS Group — лідера ринку мінеральних вод. Слід також розуміти, що зміна імені — лише видима частина змін. Ми багато зробили для якісного поліпшення сервісу, постаралися не просто відповідати очікуваннями клієнтів, а й перевершити їх. Мірилом успіху є те, що наші клієнти почали нас активно рекомендувати. ? Чи важко далося рішення про здійснення ребрендингу? Все ж таки клієнти за п'ять років звикли до старої назви. — Сьогодні, за кілька місяців після ребрендингу, ми можемо говорити, що зробили правильний крок. Так, позитивну емоційну прив'язку до старої назви, яка зароблялася роками наполегливої праці, зазвичай непросто зберегти при зміні вивіски. Нам це вдалося багато в чому завдяки індивідуальному підходу до клієнтів. Зазвичай вони знають в обличчя тих, хто привозить їм воду — для них це і є компанія. Тож їм було легко перенести своє добре ставлення з одного імені на інше. А як свідчать проведені опитування, у багатьох довіра до компанії зросла — не всі знали, що ми є частиною IDS Group. ? Традиційно на ринку доставки води працюють локальні гравці. Чому вирішили стати національним оператором? — Справді, вважається, що возити воду на відстані понад 600 км невигідно, оскільки логістика з'їдає всю маржу. Наш національний формат продиктовано тим, що, завдяки нашим трьом заводам, ми це співвідношення умовно витримуємо. Так, це дуже складна логістика, та й адмініструвати всю систему непросто. Однак загальнонаціональний формат надає переваги й диференціацію, яких немає в жодного іншого гравця. Ми працюємо з національними

В інтерв'ю Контрактам генеральний директор компанії «ІДС Аква Сервіс» Лідія Білас розповіла, що: 1) для того, щоб стати національним оператором із доставки води, було необхідно відкрити ще два заводи 2) рентабельність бізнесу становить приблизно 10% 3) між розливом води в бутель і доставкою клієнту минають шість-сім днів, термін зберігання води — рік 4) жителі великих міст більше не вважають послугу з доставки води додому надмірністю

компаніями з розгалуженими мережами філій: банками, паливними та страховими компаніями, ритейлерами. Їм це зручно, оскільки в нас однакові стандарти сервісу, і вони не мають шукати постачальника питної води в кожному окремому місті. ? З 2005 року, коли Нова вийшла на ринок, жодна компанія так і не зважилася скласти їй конкуренцію як національний оператор. У чому, на вашу думку, причина? — Швидше за все, не зуміли. Деякі гравці з топ-5 починали йти до регіонів, але потім згортали проекти. Причин кілька. Перш за все, з одним заводом по всій країні працювати збитково. Ми починали з одним заводом і швидко це усвідомили, тож довелося побудувати ще два. Паралельно слід створювати власну мережу філій. І, найголовніше, інвестувати в регіональну логістику. А це персонал, який слід навчати, і часто власний автопарк. Не можна віддавати доставку води в оселі або офіси на аутсорсинг, бо втрачається сервісна складова бізнесу. Наші експедитори — це обличчя компанії. Саме від них залежить, чи залишиться клієнт із нами. ? Існує думка, що рентабельність бізнесу з доставки води часто перевищує 200%. Це правда? — Була б рада, якби рентабельність нашого бізнесу була саме такою. Однак відносно висока прибутковість можлива лише в невеликих локальних гравців, які є «непрозорими», не мають своїх

ліній з розливу води, не відповідають за якість продукту, не вкладають у свій розвиток і, за великим рахунком, не мають майбутнього. Середня рентабельність у компанії повного циклу, яка сама виробляє та доставляє воду, гарантує безпеку, якість і високий рівень сервісу, — близько 10%. Велику витратну частину становить логістикадоставка від заводу виробника до філії та зі складу філії до клієнта. Плюс операційні витрати, витрати на просування — загалом, ілюзія зникне, якщо вникнути в суть бізнесу. ? Який шлях — і як довго — проходить середній бутель від виробництва до клієнта? — Після розливу вода три дні перебуває на карантині та чекає на завантаження, один день займає доставка на регіональний склад, де вода зберігається ще день-два. Зі складу її або забирає наш дистриб'ютор, або ми доставляємо клієнтам. У підсумку до клієнта вода потрапляє за шість-сім днів після виробництва. Це при тому, що термін зберігання такої води згідно зі стандартами — рік. ? Наскільки ефективною виявилася створена вами система дистрибуції? — Наразі це, поза всяких сумнівів, правильний та успішний інструмент розвитку бізнесу. Наші показники зростають. Що ще сказати? У нас 17 філій і 35 дистриб'юторів. Філії «закривають» усі міста з населенням понад 200 тис. осіб. В інших регіонах працюють дистриб'ю тори. Звісно, за нашими стандартами якості.

? А чи плануєте йти до районних центрів? — Ми вивчаємо всі можливості для розширення, але перш за все слід освоїти ринки великих міст. У нас 30% продажу припадає на Київ, 60% на містамільйонери і лише 10% — на обласні центри. Потенціал ринку в навіть уже освоєних містах дуже великий. Послугою з доставки води користуються трохи понад 60% офісів і лише 7% домогосподарств. ? У 2010 році ваш продаж збільшився на 18%, у той час як зростання ринку становило близько 8%. Що забезпечило високі темпи зростання? — Наш статус національного оператора, великі інвестиції у просування, якісний продукт і високий рівень сервісу. Якщо говорити про конкретні кроки, то ми активно збільшували базу всіх категорій клієнтів (оселі, офіси, національно-корпора тивні), розширювали територію покриття, збільшували споживання води на клієнта. Взагалі, наше зростання сьогодні забезпечується стратегічними рішеннями минулих років і підтверджує правильність нашої стратегії. За підсумками року наша ринкова частка в сегменті HOD (доставка води у квартири й офіси) перевищила 27%, і темпів ми не зменшуємо. ? І які ваші плани? — Якщо коротко, то в 2011 році ІДС Аква Сервіс планує активне зростання та впровадження низки інновативних проектів і у виробничій, і в сервісній складовій бізнесу. Впевнена, що це позитивно позна-

читься на співпраці з нашими клієнтами. ? Чи змінилися за п'ять років стратегічні цілі компанії? — Хіба що в деталях. Від самого початку ми поставили собі амбітну мету стати абсолютним лідером ринку не лише за обсягами продажу, а й за якістю сервісу. ? За рахунок яких грошей розвивається компанія? Скільки коштує побудувати бізнес, подібний до вашого? — На стартапі брали кредити, які успішно погасили. Нині розвиваємося, реінвестуючи власні кошти. У майбутньому, не виключаю, залучатимемо кредити: усе залежатиме від вартості грошей і темпів зростання. Якщо говорити про інвестиції в бізнес, то найменші витрати — у виробництво. Лінія розливу коштуватиме лише $100– 120 тис. А ось у створення національної дистрибуції доведеться вкласти мільйони. ? Ви, судячи з усього, обійшлися меншою сумою? — Можна й так сказати. Справа в тому, що наше підприємство з'явилося та розвивалося як дистриб'ютор Моршинського заводу мінеральних вод. Після об'єднання з Миргородською водою відбулося дублювання структур. Тож в 2005 році ми вирішили переключитися на інший — суміжний — бізнес. Наявні активи дозволили заощадити, але аж ніяк не зменшити інвестиції в рази. Та й у найближчому майбутньому ми вкладатимемо у свій розвиток, адже іноді, щоб просто залишатися на місці, слід бігти. ? Сьогодні ринок HOD оцінюють у 220 млн л на рік. Який потенційний обсяг? Як швидко може настати насичення? — Ринок HOD, за нашими оцінками, ще далекий від насичення та може збільшитися вдвічі-втричі за лічені роки — була б стабільною економічна ситуація. За даними наших до сліджень, послугою користуються понад 60% корпоративних клієнтів і лише 7% домогосподарств у містах-мільйонни ках. Відсоток проникнення послуги в сегменті домогосподарств у містах з населенням понад 200 тис. осіб ще нижчий і, за різними оцінками, становить 4–5%. Також слід пам'ятати, що культура споживання води в нашій країні лише формується, і в нас є резерв у споживанні питної води, що також має позначитися на обсязі ринку. ? І скільки споживає середнє домогосподарство?

Лідія Білас: «Ми поставили амбітну мету: стати абсолютним лідером ринку»

Середня рентабельність у компанії, яка сама виробляє та доставляє воду — близько 10% — Два бутлі на тиждень. Цього цілком вистачає на приготування чаю-кави та приготування їжі для сім'ї з трьох осіб. ? Отже, ринок зростає за рахунок залучення нових клієнтів? — Здебільшого, так. Кількість користувачів послуги зростає завдяки низькій якості водопровідної води, усвідомлення людьми переваг здорового способу життя, турботою про себе та близьких. ? До речі, чому ринок HOD називають ринком сервісу? — Бо ми продаємо не так воду як товар, як послугу з доставки води. У нашому випадку зручність отримання товару більше важить для клієнта, ніж сам товар. Звісно, за умови бездоганної якості продукту та впевненості у виробнику. Але основною відмінною рисою цього бізнесу є сервіс. Як швидко привезуть воду після замовлення? Чи зручно проводити оплату? Чи надається в оренду обладнання? Чи буде доставлено воду саме тоді, коли зручно клі-

єнту? А це все — сервіс. Послугу HOD, як і інші, клієнти назвуть якісною лише при обслуговуванні, яке перевершить їхні сподівання. Саме тому наша компанія фокусує зусилля на наданні виключного сервісу. У 2009 році було прийнято стандарти сервісу, і роботу за цими стандартами наші клієнти оцінюють позитивно. Нас рекомендують. ? Які основні тенденції ринку HOD були у 2009–2010 роках? — Почав змінюватися портрет споживача послуги. Кілька років тому існував стереотип, що ця послуга — для людей із високим рівнем доходів. Тож більшість споживачів вважали її надмірністю. Цього літа ми проводили багато фокус-груп і зазначили, що наші клієнти мають різний соціальний статус. Можна говорити, що на використання послуги тепер передусім впливає не рівень доходу, а ставлення до здоров'я, свого та близьких. ? Чим структура українського ринку відрізняється від

структур російського, країн Європи? — У нас дуже багато операторів — близько 400, при тому, що власні лінії з розливу має заледве кожен десятий. Для порівняння, в будь-якій країні Європи на ринку присутні щонайбільше 50 гравців. Інша особливість — низький рівень споживання на душу населення. У Польщі — 11 л на людину, у Росії — 4 л, у нас — 1,37 л (йдеться про споживання води з кулерів). Ці відмінності пояснюються ненасиченістю рин ку, в найближчі три-п'ять років вони згладяться. ? У 2007–2008 роках частка домогосподарств у структурі продажу не перевищувала 10%. Під час кризи юрособи почали скорочувати витрати, а оператори ринку — залучати клієнтів серед фізосіб. Наскільки зросла частка домогосподарств у продажу? Як це змінило конкурентну ситуацію на ринку, стратегію операторів? — Частка домогосподарств у загальному продажу зросла до 25–30% у натуральному вираженні, більшість операторів почали активно працювати з цією категорією клієнтів. Змінилися тактика продажу й канали просування послуги. Наприклад, стала виправданою телевізійна реклама. Значно збільшився інтерес до інтернет-комунікацій. Адже велика частина клієнтів — люди, які піклуються про своє здоров'я, багато з них працюють і обмежені в часі, тож часто шукають інформацію про продукт або послугу в мережі і навіть готові робити замовлення онлайн. Що стосується конкуренції, то якщо в регіонах вона цілком цінова, то у великих містах мотивом для зміни оператора чимдалі частіше стає низький рівень якості продукту та сервісу. Ми відстежуємо причини відмови та повернення до співпраці, мотиви прийняття рішень про співпрацю. Є очевидна тенденція, що клієнти, які відмовилися в певний період від нашої послуги через високу ціну, сьогодні повертаються, переконавшись у перевагах співпраці з нами. ? Чи цікавий український ринок HOD великим міжнародним гравцям? Чи можна очікувати, що якась із компаній вийде на ринок за рахунок придбання одного з лідерів? — Цікавий, безумовно. Впевнена, що найбільші оператори Європи стежать за ринком і готуються зайти, як зробили це в Польщі та Росії. Це справа часу та інвестиційного клімату.  контракти | № 1–3 | 24.01.2011

стратегії

дрес-код Марія БОНДАР

Лише 14% молодих американців мають авто.

Чому молодь у розвинених країнах відмовляється від демонстративного споживання

Покоління X, Y, Z

«Сколько денег у Бога? Сколько яхт и машин? Как не выглядеть убого При знакомстве с ним?» • З пісні гурту «Таракани»

«Титули давно нічого не важать, тепер соціальний статус залежить від того, скільки у вас непотрібних речей, — жартував в одному з газетних інтерв'ю культовий американський режисер Вуді Аллен. — Цікаво, звідки люди знають, про які саме речі має йтися». У самого пана Аллена щодо цього було кілька теорій. Одну з них знаменитий цинік озвучував особливо часто. Зводиться вона до того, що «круто означає марно». Що менше користі від речі, то більше поваги викликає господар. Так Вуді Аллен пояснював дорожнечу дизайнерських предметів декору та моду на екзотичних тварин.

Мода на надмірності На думку координатора дослідних проектів Інституту соціальної психології при Університеті Берклі Віктора Гудвіка, ця теорія не така вже й далека від істини. Точніше кажучи, вона була дуже актуальною до початку 2000-х років. Неодмінним атрибутом високого соціального статусу вважалася розкіш. Обивателі асоціювали успіх із надлишком матеріальних благ. «У масовій культурі тиражувалось стереотипне уявлення про те, що всі люди нібито діляться на дві категорії: більшість, змушена бути практичною та розважливою, і меншість, яка може смітити грошима, — наголошує експерт. — Представники другої категорії завжди були в центрі уваги. Їм заздрили, їх наслідували, обговорювали їхні вчинки та висловлювання. Власне, придбання дорогої непрактичної речі сприймалося як ознака приналежності до цієї категорії. Воно ж, як правило, слугувало підтвердженням високого соціального статусу». Підніматися соціальними сходами означало більше заробляти та більше витрачати. Причому витрачати саме на те, що не приносить явної практичної користі: коштовності, брендові речі, відвідування світських заходів тощо. Маркетологи щосили використовували цей вигідний для них стереотип, створюючи ста-

24?

контракты || № контракти № 1–3 8 | 22.02.2010 | 24.01.2011

Для покоління Y та Z автомобіль — не розкіш, а засіб пересування тусні ТМ усіляких споживчих товарів. Працюючи з такими марками, можна було встановлювати надзвичайно високі націнки, навіть якщо продукт мало чим відрізнявся від аналогів, які заповнюють масові ринки. «Особливо досягли успіху в цьому сенсі фахівці, які просувають дизайнерський одяг, аксесуари, парфумерію, годинники та автомобілі premium-сегменту, — зазначає Віктор Гудвік. — У цих товарних категоріях створено маркисимволи, марки-легенди. А головне, наявність дорогого одягу, брендових годинника й автомобіля стала індикатором соціального стану. Висновки про статус незнайомої людини робили за тим, на якому авто вона приїхала, як одягнена та який у неї годинник. Підлітки з небагатих родин мріяли про купівлю дорогого автомобіля. Саме так для них виглядав добробут». Іміджеве значення авто було особливо велике

там, де обставини дозволяли обійтися без персонального засобу пересування. Тобто в містах із високою щільністю населення та добре розвиненою транспортною інфраструктурою. Як зазначає експерт, для більшості людей, які подорослішали у ХХ столітті, усе ще актуальним є стандартний набір ознак успіху: брендовий діловий костюм, механічний годинник відомої марки та дорогий автомобіль. Однак для тих, хто народився у 1980-х (покоління Y: так називають людей, для яких юність і період дорослішання припали на кінець другого — початок третього тисячоліття. — Прим. ред.), цей перелік уже не повний, а народжені у 1990-х і пізніше взагалі не вважають згадані ознаки обов'язковими.

X плюс Y «Продавцям класичних символів добробуту час замислити-

ся про майбутнє свого бізнесу, — вважає старший консультант агентства Trade Solutions Вікторія Нуман. — Багатьом із них вже зараз важко стимулювати збут, оскільки для покоління Y їхні товари перестали бути статусними». На сьогодні ситуація не видається критичною, оскільки погоду на ринку все ще роблять представники попереднього покоління X, для яких марка автомобіля, годинника та костюма зазвичай визначає статус. «Проте їхні часи минають, — зазначає експерт. — Формуються нові соціальні стереотипи, які передбачають зовсім інший набір ознак високого суспільного стану». Схоже, першими жертвами змін, пов'язаних зі зміною поколінь, стануть автовиробники. Нещодавно опубліковані результати досліджень американської асоціації Learning Resources Network свідчать, що

для більшості жителів США у віці від 21 до 30 років автомобіль статусною річчю вже не є. Молоді американці розглядають авто головним чином як засіб пересування. Вони не бачать сенсу в купівлі дорогих моделей, навіть якщо можуть собі це дозволити. Понад те, багато хто з них взагалі не вважає за необхідне придбання персонального транспортного засобу. Якщо, наприклад, 1995 року автомобілісти становили 21% молодих американців, то 2010-го їх виявилося лише 14%. На думку голови Learning Resources Network Вільяма Дравеса, справа тут не у зниженні купівельної спроможності, а в пріоритетності покупок. Нове покоління воліє витрачати гроші на комп'ютери, сучасні засоби зв'язку тощо. «Вони вважають, що провести кілька годин за кермом означає марно згаяти час, — наголошує експерт. — Можна ж скористатися автобусом чи потягом, взяти з собою комп'ютер і попрацювати в дорозі». У Сполучених Штатах, Канаді, Великій Британії, Австрії, Франції та Нідерландах давно з'явилися рейсові автобуси з Wi-Fi та системами підзарядки електроприладів. Спочатку такі сервіси надавалися лише на міжміських маршрутах. На початку минулого року це стало звичайною практикою для пасажирських перевезень у великих містах.

Доба прагматиків «Ставлення до особистих автомобілів і громадського транспорту у світі змінюється поступово», — зазначає Віктор Гудвік. Якщо, наприклад, у США й у Західній Європі молоді люди із заможних сімей вже давно не гребують активно користуватися громадським транспортом, то для Латинської Америки, Східної Європи, Росії та для багатьох країн Азії це зовсім нетипово. «На те є принаймні дві причини, — пояснює експерт. — По-перше, там, де рівень розвитку системи громадського транспорту невисокий, подорожувати автобусом або потягом просто некомфортно. По-друге, жителі цих країн усе ще вважають особисте авто неодмінним атрибутом високого соціального статусу. Втім, зміна соціальних стереотипів — глобальна тенденція. Рано чи пізно її вплив відчують всюди». Ще один прояв цього тренду — повільне, але очевидне зниження іміджевого значення лейблів на ринку одягу та аксе-

суарів. Судячи з результатів опитувань, ініційованих редакцією галузевого альманаху Word of fashion, для покоління Y носити костюм, зшитий на індивідуальне замовлення, завжди престижніше, ніж такий самий, але куплений в магазині. Навіть якщо магазинну модель розроблено дизайнерами розкрученого бренду, а замовну — маловідомим модельєром. Понад те, серед споживачів товарів premium-сегменту тепер не прийнято акцентувати увагу на марках одягу і аксесуарів. «У країнах Західної Європи та США добре помітний логотип на туфлях, сумці, шийній хустці або у тканинному принті вже зараз вважається ознакою поганого смаку, — зазначає пан Гудвік. — Передусім це стосується агресивно рекламованих ТМ, які часто миготять на сторінках мережевих глянсових журналів». Не дивно, що багато відомих модних домів, які раніше працювали виключно із комплексними брендами, останніми роками створили

«незалежні» молодіжні лінії. Йдеться про дорогий модний одяг, розрахований на представників покоління Y (зараз їм від 21 до 35 років), або навіть Z (до 20 років), для яких розроблено новий бренд, абсолютно не пов'язаний із титульною ТМ fashion-компанії. Такі марки вже є в Gucci, Dior, Chanel, Yves Saint Laurent, Versace, Emanuel Ungaro, Rena Lange та Louis Vuitton. «У просуванні «незалежних» ТМ акцент робиться не на престижності бренду, а на споживчих характеристиках товару, — пояснює експерт. — Покупців переконують, що переплачують вони не за лейбл, а за унікальні дизайнерські рішення, надзвичайно високу якість матеріалів, функціональність моделей тощо». Необхідно це тому, що в уявленнях покоління Y дорожнеча має бути виправдана чимось крім гучного імені. Старші люди часто все ще керуються принципом «купую дорожче, бо можу собі дозволити», однак для вікової категорії

від 21 до 35 це вже не аргумент. «Увійти до premium-сегмента, орієнтуючись на нове покоління, означає дати потенційним клієнтам вагомі причини для витратного придбання, — пояснює Віктор Гудвік. — Таким чином, теорія Вуді Аллена поступово втрачає актуальність». Попит у premium-сегменті стає чимдалі прагматичнішим. Мода на надмірності, на якій останні півстоліття трималася вся система статусних брендів, минає, промо-ефективність маркетингових міфів знижується. При цьому покоління Y вибачає виробникам предметів розкоші багато з того, що колись вважалося неприпустимим або, принаймні, небажаним. Наприклад, розміщення виробничих замовлень на підприємствах, розташованих у Китаї та країнах третього світу. В уявленні старшого покоління на костюмі вартістю в кілька тисяч доларів не може бути ярлика «Made in China». Ті, хто молодший 30 років, цим зазвичай не переймаються. 

Споживачі дедалі частіше відмовляються перейматися статусом, не отримуючи додаткової користі Ніколи не знаєш, що стане статусним символом для наступного покоління

дрес-код

стратегії

Перший

Ціна статусу

рівень

Одяг та взуття Костюм, зшитий на замовлення у знаменитому класичному ательє на Севіл-Роу в Лондоні чи на Віа Філанджері в Неаполі — від $10 тис. Брендова сорочка, підігнана за мірками замовника, з вишитими на манжетах ініціалами —

Другий

рівень

Одяг та взуття Костюм серійного виробництва, магазинна адаптація упізнаваної моделі престижної марки — від $1 тис.

$250

Туфлі — модель з індивідуальною колодкою, розроблена на замовлення фахівцями знаної взуттєвої компанії — $3–8 тис.

Серійна брендова сорочка — від $50

Із чого складається імідж успішної людини

Антикризовий

пакет

Одяг та взуття Костюм, зшитий нерозкрученим українським кравцем — $70 Бавовняна класична «базова» сорочка no logo — $7–18

Туфлі машинного виробництва статусної ТМ —

$300–700

Годинник Механіка, оригінальна модель славетного швейцарського годинникового дому — $2–300 тис.

Зачіска Послуги відомого київського перукарястиліста — від $500 Транспортний засіб Суперкар лімітованого випуску — від $400 тис.

Мовний портрет Послуги персонального викладача ораторського мистецтва — $50 за урок

Годинник Якісна копія моделі відомого швейцарського годинникового дому — від $160

Туфлі, зшиті на замовлення українським шевцем — $300

Годинник Відмова від наручного годинника —

Зачіска Стрижка у пересічного майстра в розкрученому столичному салоні — $12–45

Зачіска Стрижка в маленькій ерозрекламованій перукарні — $5–13

Транспортний засіб Представницькі авто (E- та F-класу) — від $25 тис.

Транспортний засіб Таксі — в Києві від $3 до $20 залежно від тарифу та відстані

Мовний портрет Відвідування школи ораторського мис тецтва — $125 за дводенний тренінг

Мовний портрет Словник синонімів і підручник з техніки мови — $20

Базовий

бюджет

$416 250 26?

—

контракты || № контракти № 1–3 8 | 22.02.2010 | 24.01.2011

Базовий

бюджет

$26 647

—

Базовий

$405

бюджет

—

Віктор Мармузов: «Ми спрямовані на демократичний сегмент» Ми зустрілись у затишному рес торанчику «Євразія» на Люте ранській, 3. Стриманий інтер’єр у дусі мінімалізму, кремові й кавові стіни, оздоблені японськими хоку, що несуть глибокий смисл і філософію… Все, що створює неповторну ауру східної витон ченості й спокою та, без сумніву, приємну й невимушену атмосфе ру… Цей ресторан, утім, як і інші заклади мережі, є чудовим міс цем для сімейної вечері, роман тичного побачення та зустрічі з друзями. За рекомендацією Віктора Борисо вича я скуштувала «Лакі макі» — ори гінальні роли з тигровою креветкою, крабом, кальмаром та соусом «Кані», яких в інших столичних ресторанах просто немає в меню. ? Меню «Євразії» дуже витонче не, можна сказати, досконале. Хто його розробляє? Як часто його оновлюють? — Меню розробляє бренд-шеф нашої компанії. Перевагу віддаємо чомусь новому, неординарному. Є страви, які готують наші кухарі виключно за своїми рецептами. Є запозичені в американських ресторанів японської кухні. Ті страви, які є хітами продажу, завжди залишаються, оскільки не всі відвідувачі готові скуштувати щось нове. Меню оновлюємо раз або двічі на рік, також оновлюємо сезонні пропозиції. ? Ви зазначаєте, що рецепти запозичено в американських ресторанів японської кухні. Чому не в японських? — Просто суші з’явились в Америці набагато раніше, ніж у Європі та вже стали більш адаптованими для нас. Ми звикли їсти те, що зростає в нашій кліматичній зоні. Тож і рецепти ролів трохи інші. Японці ж їдять багато сирої риби, із завеликою кількістю соєвого соусу, концентрація якого набагато сильніша, ніж у нас, заправляють васабі та імбирем. Їдять вони теж надто емоційно, розмахуючи руками. Так висловлюють отримане задоволення від смачної їжі. ? А що означають «Щасливі години» в меню? — Це наша спеціальна акція, яка діє в усіх ресторанах мережі, в Росії та Україні. Суть акції в тому, що при замовленні будь-якої стра ви відвідувач отримає таку саму безплатно, тобто ціна на страву падає вдвічі. ? А це вигідно ресторану? — Не завжди вигода має пряме матеріальне значення. Звісно, під час цієї акції важко говорити про прибуток, проте в такі години зазвичай важко знайти вільний столик в наших ресторанах, відпо відно збільшується кількість шанувальників японської кухні загалом і в «Євразії» насамперед. Це, якщо хочете, інвестиція в майбутнє. Не отримавши прибуток сьогодні, ми інвестуємо в завтра. А з погляду відвідувача, це взагалі круто: заплатив за одну страву, а отримав дві! Фантастика! ? «Євразія» від початку планувалася як мережевий проект чи як одиничні ресторани? — Безумовно, колись, 10 років тому, у Петербурзі був лише один ресторан «Євразія», але він був настільки успішним, що жодних сум нівів у «продовженні роду» не було. До нас приїздили гості з усього міста, їжа була дуже смачною і за доступною ціною. Це й стало нашою загальною концепцією подальшого розвитку: смачно за демократичною ціною.

? Сьогодні, коли ресторанів «Євразія» понад сто, чи можете ви Віктор розповісти про переваги мереже Мармузов, вого проекту? керуючий — Звісно. Переваги очевидні. партнер мережі По-перше, обороти продуктів. Вони ресторанів настільки великі, що ми маємо мож японської кухні «Євразія» ливість отримати кращу ціну при закупках. Більшість постачальників будують свій бізнес лише на нас. Звідси й наша можливість не засмучу вати ціною гостей наших закладів. Якщо постачальник не дотримується відповідної якості продукту, у нас є важелі впливу на нього. По-друге, відвідувачі. Для них немає потреби їхати через усе місто, завжди зна йдеться ресторан поблизу. ? А чи багато труднощів у мере жевому проекті? — Найважче у нашій справі — це організувати дотримання стандартів якості та сервісу в усіх закладах. Гість має отримувати стандартну якість продукту зі стандартним сервісом за стандартною ціною. Мені не подоба ється ситуація, коли говорять, що в одному нашому закладі смачно, а в іншому щось не сподобалось. Всюди має бути стандартна висока якість. Повірте, до цього слід докладати чимало зусиль. ? Для своїх ресторанів ви приміщення купуєте чи орендуєте? — Зазвичай практикуємо довгострокову оренду. Щоправда, у Росії є й власні приміщення. У Києві все залежатиме від пропозицій. ? Яким приміщенням віддаєте перевагу? — Найголовніше — це місце розташування. Важливо, щоб був хороший потік перехожих, а також автомобільний трафік і зручна транспортна розв’язка. Віддаємо перевагу тім місцям, повз які про сто не можна пройти. Зараз це центральні райони міста, у перспек тиві — спальні. ? А правда, що Ви не закрили жодного ресторану? — Так, за весь час ми їх лише відкривали. Ані за нашою ініціати вою, ані за ініціативою орендодавця ми розвитку свого бізнесу не припиняли. ? У чому секрет вашого успіху? — У грамотній концепції, яка єднає всі заклади, у єдиній стратегії розвитку, у хорошому керівництві та в компетентному менеджмен ті. Окрім страв японської кухні у нас також є страви європейські. У Петербурзі також є змішані ресторани з узбецькою, мексиканською та китайською кухнями. Вважаю це теж частиною успіху. ? Які плани на п’ятирічну перспективу? — Розвиватися, розвиватися та ще раз розвиватися! Кількісно, якісно й духовно! Життя — це рух. ? Чи велика в «Євразії» конкуренція в Києві? — У мене щодо цього своя думка. Я більше ніж переконаний, що конкуренція лише розвиває й покращує ринок, дає поштовх до його зростання, народжує нові ідеї та ставить нові цілі. Ми зайняли час тину цього ринку, тож, гадаю, правильніше буде сказати, що ми конкурентоспроможні. Але при цьому з повагою ставимось до всіх інших гравців. А вони, повірте, достойні. ? Як вам Київ? — Це чудове місто. У мене тут з’явилось багато друзів. Я багато де був, багато що бачив. До мене прилітали мої знайомі та родичі з Пітера й усі в захваті.

Ганна ПИЛИПЕНКО контракти | № 1–3 | 24.01.2011

стратегії

дрес-код Марія БОНДАР

У консалтинговому, рекламному бізнесі, в event-менеджменті і багатьох інших сферах діяльності заробіток прямо залежить від вміння справити враження на співрозмовника.

Найдешевші способи справити враження на ділових партнерів

Мільйонери з нетрів «До дорогого костюма потрібна відповідна посмішка, особлива посмішка людини, яка не думає, де б узяти грошей на поточні витрати», — так головний герой популярної французької кінострічки «Світські леви» пояснював друзям головну умову входження до VIP-тусівки. Його слова цілком співзвучні виснов кам американського психолога Айзека Райлі, автора книжки «Великий бізнес. Невидимі двері». Професор Райлі пише, що при поверховому знайомстві видатися багатою людиною зовсім неважко. Для цього не потрібно мати всі або більшість загальноприйнятих ознак добробуту. Понад те, надто явне бажання продемонструвати наявність таких ознак часом дає протилежний ефект, особливо якщо контрагенти, на яких потрібно справити враження, розбагатіли давно й уже перестали ставитися до дорогих придбань як до чогось виняткового. «У сучасному суспільстві необхідність виглядати «дорожче» виникає досить часто, — зазначає Айзек Райлі. — Наприклад, якщо найманий фахівець розраховує відчутно виграти у грошах при зміні місця роботи, він має переконати потенційних наймачів, що заробляє більше за колег зі схожою кваліфікацією. Я знав event-координатора з невеликого нью-йоркського агентства, якому при переїзді до Сіетла вдалося виторгувати платню у два з половиною рази вищу за середньоринкову. У Нью-Йорку він був маловідомим і заробляв середньо, але при цьому завжди виглядав респектабельно». Пан Райлі переконаний, що у кризові та посткризові роки тримати марку особливо важливо. Бізнесмени обережні й недовірливі. Кожному потрібно знати, що його партнери успішні й готові виконувати всі умови угод, попри складнощі, пов'язані з економічним спадом. «Не йдеться про те, щоб спробувати справити враження на когось неіснуючим багатством, — пояснює експерт. — Але якщо зовнішній вигляд людини, яка прийшла на

28?

контракты || № контракти № 1–3 8 | 22.02.2010 | 24.01.2011

ділову зустріч, красномовно свідчить, що вона обмежена у коштах, це проблема».

Nota bene За спостереженнями директора європейського бюро консалтингового агентства SRP Олександри Горянської, українські та російські бізнесмени грошей на статусні речі не шкодують. Однак справити належне враження на західних контрагентів їм частіше за все не вдається. І справа тут зовсім не у відсутності смаку або досвіду споживання предметів

розкоші. «Не знаю чому, але в більшості жителів пострадянського простору склалося геть неправильне уявлення про те, які ознаки заможності у всьому світі вважаються головними, а які другорядними», — наголошує пані Горянська. Вони витрачають величезні суми на автомобілі рівня Bentley, золоті запонки від Graff і годинники від Cartier. При цьому можуть з'явитися на людях у костюмі не найвищої якості, у дешевій синтетичній краватці і з жовтуватими недоглянутими зубами. У результаті в потенційних партнерів складається

«Вдалині від тонкощів світської розмови ви можете сказати, що костюм потворний, але тут потрібно говорити, що він похмурий. Не слід говорити, що він дорогий, просто зауважте, що орендна плата на вулиці Франциска Першого анітрохи не змінилася». • З к/ф «Світські леви»

враження, що Bentley взятий напрокат або ще гірше — крадений, Graff та Cartier — підроблені, а їхній власник — крутій і шарлатан. У першу чергу експерт рекомендує звернути увагу на стан шкіри, волосся, нігтів і зубів. Вони свідчать про спосіб життя

Жінку низького соціального статусу завжди виказують руки Якщо зі шкірою негаразд, дорогий костюм не врятує

співрозмовника, а головне про те, чи доводиться йому заощаджувати на нагальних речах. Будь-яка систематична економія на собі позначається на вигляді шкіри, волосся й нігтів. Жінкам у цьому сенсі дещо простіше, ніж чоловікам. Вони можуть замаскувати деякі вади за допомогою декоративної косметики, але і їх багато що виказує. «Жінку низького соціального статусу легко розпізнати за станом рук, — пояснює експерт. — Навіть якщо перед діловою зустріччю вона привела до ладу нігті та зробила манікюр, її видадуть численні мікротріщинки, шерехуватість і почервоніння, викликані надто частими контактами із хлорованою водопровідною водою, а також різними миючими й чистячими засобами. Я вже не кажу про порізи та характерні «кухонні» мозолі. Пострадянською екзотикою можна вважати бічні мозолі на фалангах вказівних пальців. Вони виникають від регулярного носіння важких господарських сумок. Якщо я бачу таку мозолю, жоден костюм і жодні аксесуари не переконають мене, що у співбесідниці є гроші».

Економний шик Коли зі шкірою, волоссям, нігтями й зубами все гаразд, варто подбати про костюм і взуття. Хоч би як це звучало, зустрічають справді по одежі. Престижного авто може й не бути. За словами старшого консультанта агентства Trade Solutions Вікторії Нуман, у розвинених країнах бізнесменів давно вже не бентежить, що потенційний партнер може активно користуватися послугами різних служб таксі й не часто викочувати з гаража власні авто (докладніше див. «Покоління X, Y, Z»). Без дорогих годинників теж цілком можна обійтися. «По-перше, зараз у продажу багато дуже якісних китайських копій більшості моделей іменитих швейцарських домів, і навряд чи хтось визначить підробку на відстані, не потримавши годинника в руках, — зазначає пані Горянська. — По-друге, зараз багато молодих бізнесменів взагалі не носять наручних годинників, вважаючи їх рудиментом. Ця тенденція особливо яскраво простежується на прикладі учасників ринку high tech. Якщо вже вирішите придбати підробку, не

купуйте копію моделі, для оздоблення якої мають бути використані дорогоцінні метали й каміння. У такому разі краще віддати перевагу мінімалістичній класичній моделі — сталевий корпус, шкіряний ремінець, циферблат без прикрас. Навряд чи хтось розпізнає підробку». Якщо на транспортному засобі й на годиннику можна заощадити, то на костюм і туфлі доведеться витратити чимало Те й інше має бути відносно новим, у жодному разі не заношеним, бажано зробленим на замовлення з дуже якісних матеріалів. Якщо йдеться про чоловіче взуття, яскраве враження зазвичай справляють туфлі, зшиті із цільного шматка шкіри. При цьому необов'язко во й навіть небажано обирати якийсь дорогий екзотичний вид шкіри. Далеко не в усіх країнах і не в усіх бізнесспільнотах прийнятно йти на ділову зустріч у туфлях зі шкіри крокодила, пітона чи ігуани. У певних колах таке взуття вважають зухвалим. Оптимальний варіант для чоловічих туфель під діловий костюм — теляча шкіра. Це економно, але цілком респектабельно. Із жіночим взуттям все дещо інакше. Тут немає жодних упереджень проти екзотичних видів шкіри. Якщо грошей на натуральну шкіру високої якості немає, можна замовити текстильні туфлі, це в будь-якому разі краще, ніж шкірозамінник. Взагалі в діловому одязі та взутті Олександра Горянська настійно рекомендує уникати синтетичних чи штучних матеріалів. Навіть якщо дрес-код дозволяє носити яскраві кольори, використовувати їх слід із великою обережністю. Якщо тканина яскрава й недорога, її дешевизну простіше визначити на вигляд. Те саме стосується глянсових і блискучих матеріалів. Бренд для костюма й туфель вирішального значення не має. Те й інше цілком можуть зшити маловідомі майстри. Головне, щоб спрацювали вони сумлінно. А ось пальто бажано купити фірмове. І тут уже доцільно переплатити за статусну ТМ. «Велика ймовірність того, що пальто, на відміну від костюма й туфель, доведеться зняти на очах у потенційних партнерів, — пояснює пані Горянська. — Відповідно, буде видно підкладку й нашивку з назвою марки виробника». 

контракти | № 1–3 | 24.01.2011

автоклуб

новини

Ставка на дизайн

березні цього року на Женевському моторшоу південнокорейська Kia Motors Corporation представить хетчбек Rio наступного покоління. Головна відмінність моделі від попередників — футуристичний дизайн, що розробляє відомий автомобільний модельєр Петер Шре йєр, автор екстер'єру нинішнього покоління Audi. За словами дизайнера, за рахунок «купеподібної» форми кузова, вузьких бічних стекол і виштамповок на боковинах автомобіль отримає «спортивну та водночас елегантну зовнішність». Технологічно машина, як і раніше, залишиться хетчбеком В-класу. Щоправда, на відміну від попередніх моделей, орієнтованим на молодь, здатну оцінити показну зовнішність. Головний конкурент нового Rio, Ford Fiesta, за неофіційними даними, теж зазнає редизайну у 2011–2012 роках.

Концепт

Початок продажу

Далекий родич. Перше покоління Kia Rio надійшло у продаж 2000 року. Десять років тому модель не вирізнялася серед конкурентів — в дизайні перших Rio, що випускався у версії седана й хетчбека, не було нічого видатного. Перше покоління оснащувалося рядними бензиновими «четвірками» об'ємом 1,3 л і 1,5 л та потужністю 75 к. с. і 97 к. с. відповідно.

Італієць із Кореї У січні 2011 року на українському ринку стартував продаж нового SsangYong Korando — кроссовера, дизайн якого розробив Джорджетто Джуджаро з ательє Italdesign. Korando — перший позашляховик корейської компанії, побудований за схемою опорного кузова. Відсутність масивної рами робить новий Korando значно легшим за попередні модифікації, забезпечуючи автомобілю хорошу динаміку та економічність. Витрата пального не перевищує 10 л на 100 км при їзді по бездоріжжю, 6 л у місті та 4,5 л на трасі. «Серце» Korando — 2-літровий турбодизель потужністю 175 к. с. Зараз рухова установка доступна в комплекті з 6-ступеневою механічною КПП, навесні до продажу надійдуть моделі, обладнані 6-ступеневим автоматом. В Україні кросовер доступний у трьох комплектаціях: базовій Base, більш просунутій STD (обидві — передньопривідні) і в повнопривідній версії STD-1. Вартість нового Korando починається від 190 тис. грн.

Нанодизель Восени 2011 року індійська Tata Motors планує почати продаж найменшого та найдешевшого дизельного автомобіля у світі — версії мікролітражки Nano з турбодизелем. За попередніми даними, об’єм дизеля становитиме 0,6–0,7 л. У компанії обіцяють, що потужність і динамічні характеристики автомобіля будуть на 20–30% вищими, ніж в інших моделей з таким самим об'ємом двигуна. Систему турбонаддуву для дизеля розробляла американська Honeywell International, систему впорскування — німецький концерн Bosch. Передбачувана вартість дизельного хетчбека — 180–220 тис. рупій (EUR2,9–3,6 тис.). Для порівняння, вартість бензинового Nano в базовій комплектації на ринку Індії становить близько EUR2,2 тис. Раніше повідомлялося, що індійський концерн готує до випуску версію мікролітражки з варіатором розробки канадської компанії CVTech.

контракти | № 1–3 | 24.01.2011

*Родоначальником сімейства Korando вважається модель K4, розроблена на початку 1980-х років. Автомобіль із зовнішністю,

що повторювала екстер'єр американського Jeep, оснащувався залежними підвісками з листовими ресорами та атмосферним дизелем об’ємом 2,2 л потужністю 68 к. с.

Прем'єра

Рейтинг

Всюдисущий MINI «Кросовер Paceman MINI буде запущено в серійне виробництво», — заявив керівник департаменту з продажу та маркетингу BMW Ян Робертсон на автосалоні в Детройті, де відбулася світова прем'єра Paceman. Кросовер стане сьомим автомобілем у модельному ряду MINI. Точна дата початку випуску невідома, проте, на думку експертів, мініатюрна машина з'явиться у другій половині 2012 року, після виходу ще двох нових моделей MINI — купе й родстера, які дебютують у 2011 та 2012 році. Концепт тридверного кросовера Paceman оснащено чотирициліндровим бензиновим турбованим двигуном об'ємом 1,6 л і потужністю 211 к. с. Такий самий мотор ательє John Cooper Works встановлює на «заряджені» модифікації MINI. Крім того, відомо, що в серійній моделі, як і у прототипі, буде використано систему повного приводу All4 з електрогідравлічною муфтою.

Відомий американський журнал Car and Driver опублікував власний варіант найкращих автомобілів, які можна буде купити 2011 року — Top 10 Cars for 2011. Кандидати на участь у рейтингу протягом року відбиралися голосуванням 1300 тис. читачів, після чого з 60 автомобілів-лідерів працівники редакції в ході тест-драйвів відібрали десять переможців.

BMW 3

Cadillac CTS-V

Chevrolet Volt

Рестайлинг

Флагманська дев'ятка У грудні в Україні відбулася презентація оновленої Mazda СХ-9 — флагманської моделі японської автомобілебудівної корпорації. Головні зміни в екстер'єрі торкнулися «обличчя» автомобіля — тепер його прикрашають нова п'ятиточкова решітка, як у Mazda3 та Mazda6, нові курсові й протитуманні фари. Бічні дзеркала стали більшими й аеродинамічними, модель отримала новий дизайн коліс, задніх фар та оздоблення задньої частини. У салоні СХ-9 з'явилися 4,3-дюймовий кольоровий РК-дисплей, що працює з аудіосистемою Bose, CD-чейнджер на шість дисків, роз'єм для підключення зовнішніх пристроїв і камера заднього виду. Крім того, для рестайлингової Mazda було розроблену нову систему центрального замку, поліпшено огляд для водія та встановлено активні підголівники. CX-9 оснащується покращеною системою управління повним приводом Active Torque Split і вдосконаленим диференціалом, що дозволив скоротити витрату пального.

Ювілейний сто сьомий Цієї зими PSA Peugeot Citroёn святкує вихід півмільйонної моделі Peugeot 107 — п’ятсоттисяч ний Peugeot 107 зійшов з конвеєра автомобільного заводу TPCA, розташованого в чеському Коліні. Перший 107-й було випущено на європейський ринок навесні 2005 року. Компактний хетчбек завдовжки 3,43 м продається майже у 60 країнах світу, але ключовим ринком є країни Європи: до кінця минулого року понад чверть всього продажу припадало на ринок Франції (27% загального обсягу продажу), 19% всіх випущених 107-х продавалося в Італії, 15% — у Великій Британії, 10% — у Німеччині та 7% — у Голландії. Автомобіль займає п’яте місце у висококонкурентному європейському сегменті супер-компактів. В Україну Peugeot 107 поставляється з 2007 року. Цікаво, що у нас початок продажу було приурочено до 8 березня, оскільки в Україні клас суперкомпактів традиційно вважається жіночим.

Honda Accord

Honda Fit

Hyundai Sonata

Mazda MX-5 Miata

Porsche Boxster

Volkswagen Golf GTI контракти | № 1–3 | 24.01.2011

Використано дані порталу AUTO.ria.ua

Досягнення

Ford Mustang GT