ГАЗЕТА ЗАСНОВАНА В ГРУДНІ 1931 РОКУ
ПЕРША МІЖРАЙОННА ГАЗЕТА
№ 82-83 (10996 -10997), СУБОТА, 18 ЖОВТНЯ 2014 РОКУ
Олександр Біловол: про політику, медицину та життєві пріоритети ля виборців 180 округу Харківської області Олександр Біловол особливих Д рекомендацій не потребує. Відмітимо, що Олександр Біловол у Верховній Раді останнього скликання плідно працював у Комітеті з питань охорони здоров`я, був членом української частини Комітету з парламентського співробітництва між Україною та Європейським Союзом та низки груп з міжпарламентських зв’язків з іншими країнами. Олександр Миколайович за часи останньої депутатської каденції ініціював розгляд наступних питань: про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо організації надання домедичної допомоги, про внесення змін до Закону України «Про екстрену медичну допомогу» щодо захисту працівників бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги від протиправних посягань, про внесення змін до статті 9 Закону України «Про лікарські засоби» (щодо державної реєстрації імпортера лікарського засобу), про внесення змін до статті 10 Закону України «Про лікарські засоби» (щодо переоформлення ліцензії), про загальнообов’язкове державне
медичне страхування, про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо спрямування доходів від підвищення ставок акцизного податку на пиво на фінансування заходів з охорони здоров’я та Національної дитячої спеціалізованої лікарні «ОХМАТДИТ»), про внесення змін до статті 51 Кодексу законів про працю України щодо захисту здоров’я вагітних жінок, про внесення змін до Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» (щодо підвищення доступності знеболювальних лікарських засобів), про внесення змін до статті 21 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» щодо умов надання медичної допомоги
ПЕРЕДВИБОРЧА АГІТАЦІЯ
за кордоном особам, які зазнали поранення, про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо спрямування доходів від оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання лікарських засобів та виробів медичного призначення), про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо зупинення чинності окремих положень на встановлення ставки податку на лікарські засоби), про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» (щодо збільшення видатків у сфері охорони здоров’я) та інші. Але, поряд з парламентською діяльністю, Олександр Миколайович щиро турбується проблемами мешканців Валківського, Богодухівського, Коломацького, Краснокутського, Нововодолазького, Золочівського, Харківського районів, які вже встигли переконатися в тому, що їх обранець – це людина слова, яка може чесно і відкрито дивитися в очі людям, котрі виказали їй довіру. Сьогодні Олександр Біловол із граничною відвертістю розповість не тільки про свої політичні погляди, а й відкриє свої життєві секрети.
Про бажання знову балотуватися в депутати Верховної Ради України: – Це – не моя примха й надмірні амбіції. Я не міг підвести своїх виборців, з якими у нас за ці роки встановився тісний зв’язок і виникла повна довіра. Так от, люди знову звернулися до мене із проханням представляти їх інтереси в парламенті, і я дав свою згоду. Сьогодні в такий непростий і навіть трагічний час важливо, щоб люди вірили в своїх обранців, які зможуть їх підтримати, захистити і відстояти їхні інтереси. Також важливо, щоб ви-
борці саме зараз зрозуміли, що час порожніх обіцянок відійшов у минуле, й прискіпливо контролювали діяльність своїх депутатів, які вже не зможуть сховатися від людей за мандатом та недоторканістю.
Про депутатські досягнення та плани: – Важливо не розповідати про успіхи, а підкріплювати свою роботу реальними і конкретними справами. У кожного кандидата в депутати є своя програма дій, спрямована, в тому числі, і на розвиток не тільки свого округу, а й регіону. І тут для мене основоположним було те, щоб не залишати виборців ні на один день без пильної уваги до їх інтересів. Здійснювалося це, поряд із законодавчою та громадською роботою, за допомогою телефонних бесід, щотижневих і планових зустрічей в окрузі зі мною і моїми помічниками, представниками органів місцевого самоврядування, органів виконавчої влади, депутатами сільського, районного та обласного рівнів, очільниками громад та представниками громадських організацій. Важливо враховувати, що люди завжди хочуть реалій і конкретики. А ці реалії полягали в тому, що ми ремонтували й утеплювали наші школи, поставляли в навчальні заклади нове сучасне обладнання, в тому числі й комп’ютерні класи, будували спортивні та дитячі майданчики. Мене, як лікаря, не може не радувати, що по-справжньому запрацювала спеціальна програма, яку ми заснували 2,5 роки тому, і яка дозволяє здійснювати безплатні консультації та лікування висококласними фахівцями, завдяки чому вдалося уникнути багатьох захворювань за рахунок ранньої діагностики, профілактики та своєчасної диспансеризації. (Початок. Продовження на 3 стор.)
Чому на виборах багато обіцяють, обіцяють, а після них – мало роблят роблять? ь? З
аступи, вила і «люди в білому» – все це атрибути нинішньої виборчої кампанії, яка, на жаль, так і не стала змаганням ідей і програм, а виявилася демонстрацією радикального і популістського підходу політиків, незважаючи на війну і кризу. Традиційні п’ятничні «телебої» політиків, що поливають один одного брудом, дуже дисонують з тим, що відбувається в реальному житті. В житті, де йде війна, де прості люди продають останнє, щоб купити бронежилети і тепловізори, де дівчата йдуть з роботи, щоб стати медсестрами в зоні АТО. Радикали і популісти сиплять красивими обвинувальними словами, але... нічого не пропонують в якості конкретних дій. Саме в цьому і є головна небезпека. Адже потрібно розуміти, що обираємо ми на цих виборах не стільки «парламентських балакунів», скільки урядові команди, які повинні взяти на себе відповідальність за ситуацію в країні. Пов’язано це з тим, що зараз в Україні –
парламентсько-президентська республіка. Тепер вже не президент призначає уряд, а парламентська коаліція, яка формується на основі результатів виборів. Щоб не зробити фатальної помилки, кожен з нас повинен уважно проаналізувати і дати відповідь самому собі: чи всі політичні партії сьогодні можуть запропонувати готових міністрів: з досвідом, авторитетом і знаннями? Чи всі можуть запропонувати гідну кандидатуру прем’єр-міністра? Адже країна, яка перебуває в умовах війни, просто не зможе витримати популістів і радикалів при владі. Одним з перших з програмою реформ «Україна-2020» виступив президент Петро Порошенко. Звичайно, добре, що пропонується
план розвитку країни на 5 років. Але презентація самої програми так і не дала відповідь на головне питання: які справжні мотиви її авторів? Вони дійсно хочуть поміняти країну чи більше грають на публіку, намагаючись отримати додаткову підтримку на виборах? Поки багато що говорить на користь другої версії. По-перше, сам план нагадує айсберг: верхівку нам показали, а от що внизу, під водою, невідомо. Ніяких деталей немає. Подруге, Президент трохи лукавить, адже у нього немає таких повноважень, щоб зробити все обіцяне. Він мало впливає на економіку, його сфера відповідальності – зовнішня політика й питання безпеки. Не соромиться розкидатися обіцянками лідер Радикальної партії Олег Ляшко. Власне, вся його кампанія побудована на популізмі: «всіх на вила», «олігархів розстріляти», «Крим забрати». На слух все
дуже красиво, народу подобається, але як виконати обіцяне? Напевно, не це є головною метою радикалів, а голоси виборців. Традиційно багато обіцяє і лідер «Батьківщини» Юлія Тимошенко: перемогу у війні, економічне зростання, люстрацію і т.д. Наскільки все це далеко від життя, можна зрозуміти по одному з головних проектів партії – організації референдуму про вступ до НАТО. Знаючи, що провести його в намічений термін, 26 жовтня, фізично неможливо, «Батьківщина» все одно на кожному розі кричить про референдум. Не відстає від Юлії Тимошенко і лідер «Сильної України» Сергій Тігіпко. Головними гаслами своєї кампанії він зробив «світ» і «економіку». Так і хочеться запитати, а чому Сергій Тігіпко в лютому не прийшов на засідання Верховної Ради, коли вона голосувала за при-
Чи залишиться Арсеній Яценюк на посаді прем’єра? Це залежить від результату, який «Народний фронт» отримає на виборах пинення вогню? І що він зробив з економікою і пенсіями, займаючи пост віце-прем’єра в уряді Азарова? Як це не парадоксально, але дуже мало обіцяє чинний прем’єр і лідер «Народного фронту» Арсеній Яценюк. Презентація програми «Відновлення України» пройшла спокійно і без пафосу. Може тому, що йому це і не потрібно. Незважаючи на невеликий термін роботи в уряді, Яценюку і його команді вдалося не лише запобігти економічному краху, але і зробити великий заділ на майбутнє: почати поставки газу з Європи; усунути газові схеми, на яких «сиділи» всі лі-
дери країни з початку незалежності; залізти в кишеню олігархам, забравши у Фірташа два ГЗК, в результаті чого бюджет країни отримав мільярд гривень. Але чи допоможе це Арсенію Яценюку переобратися на пост прем’єра – дізнаємося 26 жовтня. Щоб чинний прем’єр продовжував виконувати свої обов’язки, його «Народний фронт» має отримати значну підтримку виборців. Не виключено, що в цьому потоці популізму людям буде дуже важко зробити правильний вибір і проголосувати за тих, хто дійсно здатний працювати в уряді. Семен Рачковський