Page 1


Науково-методичний журнал

ЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧ НО Т ПІС ЇО ИТУ СВ СТ ІН І

ГО

H omines dum docent, discunt

НС ЬК О

С ЬК ГІВ НІ ЕР

К.Д . УШИ

ИЙ О Б Л А

НІ ІМЕ

СН ИЙ

ТИ

Педагогічні обрії Засновник та видавець:

Чернігівський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені К. Д. Ушинського

Ч

Заснований у 1995 році Свідоцтво про реєстрацію ЧГ №593-242 ПР від 04.08.2017

ГОЛОВНИЙ РЕДАКТОР А. А. Заліський, ректор ЧОІППО імені К. Д. Ушинського, кандидат філософських наук, доцент, залужений працівник освіти України

РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ: Антипець В. П. Астаф’єв О. Г. Гальонка О. А. Градобик М. С. Давиденко А. А. Довбня В. М. Лисенко І. В. Матюшкіна Т. П. Покришень Д. А. Чепурна Г. Л.

кандидат педагогічних наук, доцент доктор філологічних наук, професор кандидат педагогічних наук, доцент, відповідальний секретар кандидат філологічних наук, доцент доктор педагогічних наук, професор доктор філософських наук, доцент кандидат педагогічних наук, доцент кандидат педагогічних наук, доцент кандидат педагогічних наук, доцент кандидат психологічних наук

АДРЕСА РЕДАКЦІЇ / ВИДАВЦЯ: вул. Слобідська, 83 м. Чернігів 14021 т/ф (04622) 653-982 E-mail: chippo@ukrpost.ua redak-chippo@ukr.net Електронна версія: http://choippo.edu.ua Тираж 5 прим. Безкоштовно За передплатою не розповсюджується - Редакція приймає рукописи в електронному варіанті у форматі Microsoft Word (шрифт: Times New Roman; розмір: 14 пунктів; папір: А4; поля: праве, верхнє, нижнє і ліве – 2 см; інтервал – 1,5). - Редакція залишає за собою право виправляти і скорочувати надіслані матеріали, не порушуючи їхнього змісту. - Позиція редакції не обов’язково співпадає з позицією авторів. - Рукописи не рецензуються і не повертаються. - За достовірність фактів, власних імен, географічних назв та інших відомостей несуть відповідальність автори публікацій.

4-5(94-95)

2017

ЗМІСТ ПИТАННЯ МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ...................................... 3 Бойко Л.М., Підсумки діяльності районних (міських) методичних кабінетів (центрів) у 2016-2017 н.р. та пріоритетні завдання на 2017-2018 н.р. .................................................... 3 Пригодій Т.М., Про підсумки роботи опорних шкіл із методичної роботи у 2016-2017 н.р. та пріоритетні напрями роботи у 2017-2018 н.р……………… ................................................... 9 ПИТАННЯ ДОШКІЛЬНОГО НАВЧАННЯ І ВИХОВАННЯ…….15 Жеребцова Н.М., Стан та пріоритетні напрями розвитку дошкільної освіти на 2017/2018 навчальний рік.............. 15 МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ ГУМАНІТАРНИХ ДИСЦИПЛІН…23 Коваль В.М., Англійські неологізми в сучасній українській мові

......................................................................... 23

Бойко М. І., Вплив англійських запозичень на сучасне мовлення української молоді.................................................. 29 Булгакова Є.К., Одінцова Л.П., Особливості викладання іноземної мови в 2017/2018 навчальному році ............... 32 Булгакова Є.К., Стан викладання іноземної мови в області.39 Пономаренко А.П., Організація дослідницької діяльності учнів під час вивчення зарубіжної літератури (із досвіду роботи вчителя зарубіжної літератури загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. № 27 м. Чернігова Костирко М.М.) ................................ 44

Пуха Ю.О., Екскурсії з економіки як ефективний засіб трансформації учнів у доросле життя. Маршрутний лист на підприємства м. Чернігова ........................................ 47 МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ СУСПІЛЬНИХ ДИСЦИПЛІН ..... 51 Завада Т.О., Навички і уміння як діяльнісна частина змісту освіти ................................................................. 51 МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ ПРЕДМЕТІВ ПРИРОДНИЧОМАТЕМАТИЧНОГО ЦИКЛУ ............................................... 54 Мухіна О. М., З історії удосконалення математичної освіти (на матеріалах Чернігівської області)................................ 54 Крошка Л. М., Організація дослідницької і позакласної роботи на навчально-дослідних земельних ділянках в умовах навчально-реабілітаційного центру ............................. 59 ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ І ШКОЛИ .......................................................................... 62 Стрілецька Н.М., Коваль В.О., Сергієнко Н.О.,Тренінг-марафон “Від майбутнього вчителя до школи майбутнього” ........... 62 НАВЧАННЯ ТА ВИХОВАННЯ УЧНІВ СПЕЦІАЛЬНИХ ШКІЛІНТЕРНАТІВ ................................................................... 82 Гандиш А.М., Стан соціалізації, трудової адаптації та підготовки до самостійного життя вихованців спеціальних загальноосвітніх шкіл-інтернатів та навчальнореабілітаційних центрів ........................................... 82 Баклажко С.Г., Соціалізація дітей з особливими освітніми потребами на уроках квітникарства в умовах навчальнореабілітаційного центру ........................................... 89 ПОЗАКЛАСНА І ПОЗАШКІЛЬНА РОБОТА ......................... 95 Хлопіна Ж.Ф., Творчість – категорія вічна ........................ 95 Бурцева Л.П., Про підсумки 2-го (обласного) етапу Всеукраїнського конкурсу «Шкільна бібліотека–2017»...... 96 РЕЦЕНЗІЇ Молочко С.Р., «Домен Мистецтва», «Домен Моралі», «Домен української нації»…………………………………………………………99


Педагогічні обрії №4-5(94-95)’2017__________________________________________

Питання методичної роботи ПІДСУМКИ ДІЯЛЬНОСТІ РАЙОННИХ (МІСЬКИХ) МЕТОДИЧНИХ КАБІНЕТІВ (ЦЕНТРІВ) У 2016-2017 н.р. ТА ПРІОРИТЕТНІ ЗАВДАННЯ НА 2017-2018 н.р. Сучасний етап реформування освіти потребує розвитку професіоналізму кадрового потенціалу, підвищення фахової підготовки педкадрів, удосконалення неперервної освіти педагогічних працівників. У зв’язку з процесами методист відділу керівних децентралізації та здійснення заходів щодо реформування кадрів та координації освітньої галузі, Міністерство освіти і науки звертає діяльності методичних особливу увагу на діяльність районних (міських) кабінетів (центрів) Чернігівського ОІППО методичних кабінетів (центрів), методичних служб ОТГ. імені К.Д. Ушинського Головною метою діяльності районних (міських) методичних служб має бути усвідомлення необхідності докорінних змін у системі забезпечення якості освітнього процесу, удосконалення професійних компетентностей педагогічних працівників, реалізація регіональної освітньої політики щодо забезпечення рівного доступу до якісної освіти всіх учасників навчально-виховного процесу. В умовах децентралізації влади, коли посилюється роль громадсько-державного управління, проблема методичної роботи з педагогічними кадрами набуває актуального значення. Серед першочергових завдань, що вирішують методичні служби на місцях, є: - трансфер сучасних науково-методичних підходів, методичних рекомендацій із різних питань організації навчально-виховного процесу; - координація діяльності районних (міських) предметних методичних об'єднань і методичних об'єднань при навчальних закладах, діяльність яких спрямована на підвищення професійної майстерності педагогічних працівників; - моніторинг якості загальної середньої освіти, рівня навчальних досягнень учнів по кожному навчальному закладу, стану організації педагогічного процесу та методичної роботи в навчальних закладах, упровадження сучасних освітніх систем і технологій, інтерактивних методів організації навчання та виховання; - вивчення потреб і надання практичної допомоги молодим спеціалістам та іншим педагогічним працівникам, організація роботи атестаційних комісій, вивчення й надання оцінки якості навчально-виховної роботи педагогічних працівників, що атестуються; - забезпечення психолого-соціального супроводу навчально-виховного процесу через систему організаційно-координуючих методичних заходів психологічної служби; - організація інформаційно-комунікаційного обслуговування та використання інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі навчальних закладів; - вивчення, узагальнення та впровадження в педагогічну практику ефективного педагогічного досвіду, а також досвіду використання інноваційних технологій і сучасних форм організації навчально-виховного процесу; - формування електронних баз даних із різних питань і напрямів навчальної та виховної діяльності закладів освіти; - патронаж навчальних закладів, які мають статус дослідно-експериментальних; - висвітлення в засобах масової інформації інноваційної діяльності педагогічних колективів та окремих педагогічних працівників проблеми розвитку освіти в районі (місті). 3


Педагогічні обрії №4-5(94-95)’2017__________________________________________ Методична служба області включає 26 науково-методичних установ, з них 22 районні методичні кабінети, 2 міські методичні кабінети та 2 міські методичні центри. Діяльність методичних установ області в 2016-2017 н.р. регламентувалась законами України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про дошкільну освіту», «Про позашкільну освіту», «Про інноваційну діяльність», Положенням про районний (міський) методичний кабінет (центр), Типовим положенням про атестацію педагогічних працівників, зі змінами та доповненнями і була спрямована на вирішення основних завдань: - науково-методичний супровід організації освітнього процесу в умовах упровадження Державного стандарту початкової освіти та Державного стандарту базової і повної загальної освіти; - забезпечення взаємозв'язку педагогічної теорії з практикою для мобільного впровадження наукових досліджень та задоволення актуальних освітніх потреб педагогічних працівників; - організаційно-методичне забезпечення дослідно-експериментальної, науковопошукової роботи та інноваційної діяльності навчальних закладах і окремих педагогічних працівників; - модернізація системи методичної роботи з метою створення умов для розвитку педагогічної майстерності, творчої ініціативи педагогічних працівників, удосконалення форм і методів підвищення їх кваліфікації в міжкурсовий період; - проведення моніторингових досліджень якості загальної середньої освіти, рівня навчальних досягнень учнів та стану навчально-виховної роботи в загальноосвітніх навчальних закладах; - організація та використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчальновиховному процесі загальноосвітніх навчальних закладів; - проведення масових заходів, спрямованих на поширення інформації з дослідноекспериментальної, науково-пошукової роботи та інноваційної діяльності навчальних закладів. У 2016-2017 навчальному році робота районних (міських) методичних кабінетів (центрів) здійснювалась на основі річного плану роботи, наказів відділів освіти райдержадміністрацій, управлінь освіти міських рад «Про організацію методичної роботи з педагогічними кадрами в 2016-2017 навчальному році» і була спрямована на виконання вимог державних та галузевих нормативно-правових документів щодо покращення якості дошкільної, загальної середньої та позашкільної освіти в умовах становлення нової української школи. Методичні служби області працювали над реалізацією визначених науковометодичних проблем, спрямованих на розвиток особистісно орієнтованої освіти шляхом формування інноваційного освітнього середовища, активізацію творчого потенціалу педпрацівників, науково-методичне забезпечення системи загальної середньої, дошкільної та позашкільної освіти, організацію науково-методичної роботи, підвищення професійного рівня педагогічних працівників загальноосвітніх закладів області та розвиток творчої ініціативи педагогів, здійснювали методичний і психологічний супровід інклюзивного навчання. З метою підвищення фахової майстерності новопризначених керівників та молодих спеціалістів були організовані районні школи молодого вчителя та керівника, школа резерву керівника ЗНЗ. У навчальних закладах мм. Чернігова, Прилук, Новгород-Сіверського, Ніжина, Бобровицького, Борзнянського, Варвинського, Городнянського, Менського, Корюківського, Чернігівського та інших районів упроваджуються інноваційні форми методичної роботи з педагогічними кадрами. Науково-методична робота здійснюється через діяльність методичних рад, шкіл перспективного педагогічного досвіду, опорних шкіл, районних методичних об’єднань, творчих груп, шкіл педагогічної майстерності, клубів педагогічної творчості, проведення майстер-класів, семінарів-практикумів, конференцій, професійних 4


Педагогічні обрії №4-5(94-95)’2017__________________________________________ конкурсів тощо. В школах традиційно проводяться методичні тижні, вернісажі методичних ідей, семінари-тренінги, використовуються мультимедійні презентації та портфоліо. Значно зросла роль методичних кабінетів (центрів) мм. Чернігова, Прилук, Ніжина, Бобровицького, Борзнянського, Н.-Сіверського, Менського, Куликівського, Талалаївського, Срібнянського, Чернігівського районів як інформаційно-методичних центрів: створені медіатеки, картотеки, анотовані каталоги ППД освітян на електронних носіях, щомісячно випускались «Інформаційно-методичні вісники». Районні методичні кабінети (центри) підключені до мережі Інтернет та мають власні веб-сайти та блоги. Так, блогосфера Талалаївського районного методичного кабінету містить 114 блогів педагогічних працівників ЗНЗ. Педагоги навчальних закладів Варвинського, Н-Сіверського, Сновського, Прилуцького, Ніжинського та інших районів презентують свої методичні розробки на «Методичному порталі», власних сайтах та блогах. Міський методичний центр управління освіти Прилуцької міської ради здійснював зв’язок із засобами масової інформації: на ТК-Прилуки «Освітній канал» транслювалися 95 репортажів, які висвітлювали діяльність навчальних закладів міста. Педагоги мм. Чернігова, Ніжина, Н-Сіверського, Прилук, Бахмацького, Бобровицького, Куликівського, Корюківського, Коропського, Менського, Ніжинського, Носівського, Ічнянського, Сновського, Семенівського, Сосницького, Прилуцького та інших районів пропагують свій досвід роботи на шпальтах фахових та періодичних видань. Методичні служби області забезпечують науково-методичний супровід інноваційних процесів та готовність керівних і педагогічних кадрів до інноваційної діяльності. Активно впроваджують здоров’язбережувальні технології навчальні заклади міст Чернігова, Н-Сіверського, Прилук, Бобровицького, Ічнянського, Варвинського, Ріпкинського, Менського, Прилуцького районів. У навчальних закладах м. Прилуки широко впроваджуються інноваційні технології, зокрема 11 загальноосвітніх навчальних закладів міста використовують вільне програмне забезпечення в освітньому процесі. Навчальні заклади ЗОШ №12 та №9 продовжують працювати за технологію «3 по 30 хвилин». ЗОШ І-ІІІ ст. №14 працює за семестрово-блочнозаліковою системою; ЗОШ І-ІІІ ст. №3 ім. С.Г. Шовкуна застосовує інноваційну діяльність щодо гуманізації навчання і виховання учнів на ідеях Василя Сухомлинського; ЗОШ І-ІІІ ст. №14 – здоров’язбережувальні технології та реалізує комплексну програму «Крок за кроком до здоров’я». У Прилуцькій гімназії №5 ім. Віктора Андрійовича Затолокіна впроваджуються курс «Прикладна інформатика», Всеукраїнський проект «Школа – територія прав людини», в ЗОШ І-ІІІ ст. №7 - інформаційно-комунікаційна система «Net школа України», ЗОШ І-ІІІ ст. №12 працює в рамках Всеукраїнської програми «Школа як осередок розвитку громади». У Прилуцькій СЗОШ І-ІІІ ст. №6 запроваджено науково-педагогічний проект «Інтелект України». Реформування освіти сприяє активізації інноваційних процесів у навчальних закладах. Інноваційна освітня діяльність (і як її різновид – дослідно-експериментальна) є процесом внесення нових елементів у традиційну систему, створення інноваційного освітнього простору в закладі, розроблення, поширення та впровадження освітніх інновацій. У 8 навчальних закладах області здійснюється 5 експериментів всеукраїнського рівня з тем: «Освітньо-інформаційне середовище як фактор цілісного розвитку особистості» (Куликівська ЗОШ І-ІІІ ст., Чернігівська ЗОШ І-ІІІ ст. №27, Бобровицька ЗОШ І-ІІІ ст. №1, Прилуцька гімназія № 5), «Створення освітньо-інформаційного простору для формування соціально активної та професійно зорієнтованої особистості» (Ніжинська гімназія №3), «Формування культурно-створюваної позиції у вихованців позашкільних навчальних закладів еколого-натуралістичного напряму» (Чернігівська обласна станція юних натуралістів), «Варіативні моделі комп’ютерно-орієнтованого середовища навчання предметів природничо-математичного циклу в загальноосвітньому навчальному закладі» (ліцей №15 м. Чернігова), «Система профільного навчання як засіб формування соціально5


Педагогічні обрії №4-5(94-95)’2017__________________________________________ компетентної особистості випускника ліцею» (Ніжинський ліцей Ніжинської міської ради при НДУ ім. М.Гоголя). У 11 навчальних закладах області проводиться 10 експериментів регіонального рівня з тем: «Науково-методичне забезпечення ступеневого навчання «дошкільний навчальний заклад – початкова школа» природничо-математичного та технологічного напрямів розвитку дітей у системі національно-патріотичного виховання» (Седнівський НВК Чернігівської районної ради), «Методика використання принципів екологічного виховання В.О. Сухомлинського в практиці сучасної початкової школи» (Киїнська ЗОШ І-ІІІ ст. Чернігівської районної ради), «Проектування моделі школи-родини «Від роду до роду» як соціокультурного центру села» (Дігтярівський НВК Новгород-Сіверської районної ради), «Сенсорне виховання дітей із загальною затримкою мовленнєвого розвитку в умовах дошкільної освітньої установи» (ДНЗ «Світлячок» Борзнянської міської ради), «Використання педагогічних ідей С.Ф.Русової у формуванні національно-патріотичної свідомості учнів» (Шаповалівська ЗОШ І-ІІІ ст. Борзнянської районної ради), «Формування творчої самостійності учнів у межах навчально-виховного процесу Прилуцької гімназії №1 ім. Георгія Вороного Прилуцької міської ради Чернігівської області», «Науково-методичне забезпечення здоров’язбережувального освітнього середовища в рамках підготовки Концепції нової української школи» (Ріпкинська гімназія Ріпкинської районної ради), «Етнізація дітей дошкільного віку засобами народознавства Чернігівщини» ( ДНЗ «Веселка» Чернігівської міської ради), «Інноваційні аспекти формування мовленнєвої компетентності учнів молодшого шкільного віку» (Малодівицька та Дідівська ЗОШ Прилуцької районної ради). Ефективно впроваджуються 6 всеукраїнських науково-педагогічних проектів у 86 навчальних закладах та 7 проектів регіонального рівня у 7 навчальних закладах області. У рамках науково-педагогічного проекту «Інтелект України» працюють Бобровицька ЗОШ І-ІІІ ст. №1, Деснянська ЗОШ І- ІІІ ст. Деснянської селищної ради, Прилуцька СЗОШ ІІІІ ст. №6 та Чернігівська ЗОШ І-ІІІ ст. №29, на базі якої був проведений обласний семінар «Дослідно-експериментальна робота як чинник підвищення якості освіти» за участю науковців з мм. Києва та Харкова. Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 05 серпня 2014 року № 900 «Про проведення експерименту за інноваційним освітнім проектом «Шкільна електронна бібліотека «ШБІЦ-інфо» бібліотека методичного центру управління освіти Чернігівської міської ради входить до складу експериментальних закладів – учасників Всеукраїнського експерименту. Шкільна електронна бібліотека «ШБІЦ-інфо» є професійною комп’ютерною бібліотечно-інформаційною системою і входить до складу проекту «Інформаційне забезпечення загальноосвітнього навчального закладу». Бібліотека методичного центру отримала та встановила демонстраційну версію Інформаційного фонду; щомісяця отримує «Нові надходження» за передплатою, здійснює оновлення Інформаційного фонду. Районний методичний кабінет відділу освіти Борзнянської райдержадміністрації продовжує експеримент регіонального рівня «Модель модульномережевої системи методичної роботи на дистантній основі». У жовтні 2016 року Андрієць С.В., завідувач РМК, була учасником Всеукраїнської електронної науковопрактичної конференції «Відкрита та дистанційна освіта: від теорії до практики», яка проводилась НАПН України, ВГО «Консорціум закладів післядипломної педагогічної освіти» та ДВНЗ «Університет менеджменту освіти». В он-лайн режимі була представлена доповідь Андрієць С.В. «Модульно-мережева система методичної роботи на дистантній основі як елемент неперервної післядипломної педагогічної освіти» та надрукована в підсумковому збірнику статей. Формування сучасного електронно-інформаційного навчального середовища системи загальної середньої освіти, створення необхідних умов для впровадження новітніх інформаційно-комунікаційних технологій є одним із пріоритетних напрямів роботи методичних служб. 6


Педагогічні обрії №4-5(94-95)’2017__________________________________________ У системі методичної роботи використовуються інформаційно- комунікаційні технології, у тому числі хмарні сервіси. Це дистанційні школи, вебінари, віртуальні мости, скайп-консультації, спілкування в чаті, обговорення на форумі, створені сторінки у фейсбуці. Так, Прилуцьким районним методичним кабінетом було проведено методичний флешмоб «Інноваційна діяльність навчальних закладів району», організовано роботу дистанційного лекторію «Інновації від А до Я», педагогічної лабораторії вчителів інформатики та створено віртуальний відеоканал, на якому розміщені матеріали для підготовки вчителів до уроків (сайт РМК). Налагодження партнерських зв’язків із вищими навчальними закладами та розширення міжнародної співпраці – одне із пріоритетних завдань роботи методичних служб області. Ця робота успішно проводилась Борзнянським, Козелецьким, Варвинським, Носівським, Ріпкинським, Прилуцьким, Сновським районними методичними кабінетами, ММЦ м. Чернігова та м. Прилуки, ММК м. Ніжина. Так, ЗНЗ м. Чернігова, Ніжина, Прилук та Прилуцького району плідно співпрацюють із зарубіжними науковими центрами: Британською та Американською Радами, ГетеІнститутом через представництва м. Києва «Міжнародний Дім», Корпусом Миру в Україні. Проведено ряд заходів для вчителів англійської, німецької, французької мов із різних питань викладання мов відповідно до Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти. Учителі іноземних мов ЗНЗ м. Чернігова брали участь у підсумковій конференції для учителів-учасників проекту «English Language Retreat/ Go Global Initiative, що відбулася за підтримки посольства США в Україні на базі Ніжинського державного університету ім. Миколи Гоголя. У загальноосвітніх навчальних закладах № 4, 7, 10 м. Ніжина впроваджується пілотний проект «Шкільний учитель нового покоління» Міністерства освіти і науки України та Британської Ради в Україні. Створені умови для роботи в ЗОШ І-ІІІ ступенів № 14 м. Прилуки волонтерів Корпусу Миру США, що сприяє підвищенню мовного та мовленнєвого рівня вчителів англійської мови та учнів. У школі активно діє клуб англійської мови «Діалог». Для участі в освітньо-культурному проекті із залученням іноземних волонтерів під гаслом «Ukraine is calling for you» зареєструвалися гімназія № 1 імені Георгія Вороного та Центр творчості дітей та юнацтва; Губій К. В., учитель англійської мови гімназії №1 імені Георгія Вороного та Циганко О.О., керівник гуртка «англійська мова» Центру творчості дітей та юнацтва, стали переможцями проекту «Go Camps». Колектив Ладанської гімназії Прилуцького району долучився до участі в проектах «Всеукраїнська програма освіти для демократичного громадянства «Демократична школа» в рамках співпраці з Корпусом Миру США в Україні; «Розвиток соціальної згуртованості суб’єктів освітнього процесу», «Попередження торгівлі людьми шляхом розвитку соціальної роботи та мобілізації громад, фаза 2» в рамках Всеукраїнської програми «Благополуччя дітей» за підтримки Швейцарського бюро співробітництва в Україні. Педагогічні працівники ЗНЗ м. Прилуки – переможці міжнародних та всеукраїнських конкурсів, зокрема Міжнародного конкурсу інноваційних освітніх проектів освітян Чернігівщини за сприяння Фонду президента Української вільної академії наук в Канаді Ореста Цапа; Всеукраїнського проекту «Розвиток соціальної згуртованості суб’єктів освітнього процесу»; Всеукраїнського конкурсу-гранту «Банк Соціальних Ідей» на кращий соціальний проект, ІІ Всеукраїнського конкурсу «Освітній Оскар – 2016» у номінації «Методична робота»; Всеукраїнського конкурсу-гранту «10х10»; Всеукраїнського конкурсу рукописів навчальної літератури для позашкільних навчальних закладів системи освіти в 2016 році й лауреати VІІ Міжнародного фестивалю педагогічних інновацій та Всеукраїнського фестивалю-огляду кращого досвіду роботи з навчання англійської мови в ДНЗ «Hello, English». Педагогічні працівники Бобровицького, Ріпкинського районів брали участь у VIII Міжнародній виставці «Сучасні заклади освіти – 2017», IV та V Міжнародній виставці закордонних навчальних закладів та агенцій «World Edu». Творча група педагогів НВК 7


Педагогічні обрії №4-5(94-95)’2017__________________________________________ «Дзвіночок» Новгород-Сіверської міської ради стала переможцем VIII Міжнародного фестивалю педагогічних інновацій, а робота Павленко Л.І., директора Козелецької гімназії №1 «Інноваційні підходи до впровадження медіаосвітніх технологій для підвищення якості освітньої діяльності» зайняла І місце у VIIІ Міжнародному форумі «Інноватика в сучасній освіті». Активізувалась участь педагогічних працівників у обласних конкурсах, зокрема «Учитель року – 2017». На ІІ тур конкурсу подано 89 ( у 2015 р. – 84) заяв педагогічних працівників. Учасниками конкурсу стали учителі 77 загальноосвітніх навчальних закладів усіх районів та міст області, 4 – із загальноосвітніх навчальних закладів двох об’єднаних територіальних громад та 8 – із 5 навчальних закладів обласного підпорядкування. У трьох номінаціях конкурсу змагалися педагоги загальноосвітніх навчальних закладів міста Чернігова, у двох – міст Ніжина та Прилук, Чернігівського та Менського районів, в одній – Бобровицького, Ічнянського, Прилуцького, Сосницького, Сновського, Талалаївського районів. У цьому році успішно виступили вчителі м. Чернігова – 2 переможці, 1 лауреат, з Чернігівського району – 1 переможець, 1 лауреат, з м. Ніжина – 2 лауреати, з м. Прилук – 2 лауреати, з Менського району – 2 лауреати. Проте, результати участі переможців у ІІІ етапі всеукраїнського конкурсу «Учитель року – 2017» є ще низькими. Робота з обдарованими дітьми – важливий напрям діяльності методичних служб. За підсумками проведення ІІІ етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад у 2016-2017 навчальному році переможцями стали 644 учасників, з них –368 ( 57,1%) – представники закладів освіти нового типу. На ІV етапі Всеукраїнських учнівських олімпіад учні Чернігівської області вибороли 29 дипломів, що становить 44% від загальної кількості учасників (66 учасників), в тому числі 15 дипломів (51,7%) – учні закладів освіти нового типу. Переможцями ІІ етапу Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів МАН України визнано 155 учасників, 97 дипломів (62,6%) отримали учні закладів освіти нового типу. На ІІІ етапі конкурсу-захисту МАН із 45 учасників Чернігівської області отримали 19 дипломів, 13 із них – представники закладів освіти нового типу(68,4%). Проте існують ще невирішені проблеми: - рівень оснащення та змістовного наповнення районного методичного кабінету не відповідає вимогам Положення про районний (міський) методичний кабінет (центр); - відсутність ПК на робочих місцях методичних працівників та сучасного телекомунікаційного забезпечення; - неузгодженість науково-методичної проблеми закладу з проблемою районної методичної служби; - планування роботи районних та шкільних МО, творчих груп не завжди здійснюється на діагностичній основі та аналізі педагогічної діяльності; - не проводиться цілеспрямована організаційно-методична робота щодо підвищення результативності участі педагогів у конкурсах, зокрема «Учитель року». Відповідно до листа МОНУ від 27.10.2016 року №1/9-570 «Про діяльність районних (міських) методичних кабінетів (центрів), методичних служб ОТГ» та з метою удосконалення організаційно-методичної роботи з педагогічними кадрами завідувачам районних (міських) методичних кабінетів (центрів) у новому 2017-2018 н.р. рекомендуємо: - забезпечити належний рівень науково-методичної, консультативної допомоги вчителям щодо реалізації компетентнісного підходу; - створити авторські майстерні досвідчених учителів, активізувати діяльність шкіл педагогічної майстерності; - активно впроваджувати в систему науково-методичної роботи інформаційнокомунікаційні технології, метод дослідницьких проектів, тренінги, майстер-класи тощо; 8


Педагогічні обрії №4-5(94-95)’2017__________________________________________ - спрямувати діяльність районних (міських) методичних кабінетів, методичних служб ОТГ на вирішення комплексних заходів із реалізації нових державних освітніх стандартів, оновлених програм, у тому числі в умовах функціонування освітніх округів; - розширювати освітні послуги методичних служб відповідно до запитів і потреб педагогічних працівників щодо удосконалення їх професійної майстерності; - організовувати та забезпечувати науково-методичний супровід дослідноекспериментальної та інноваційної діяльності в ЗНЗ; - створювати картотеки інновацій та електронні банки ППД; - постійно поповнювати відеотеки методичних кабінетів матеріалами проведених методичних заходів; - стимулювати участь педагогічних працівників у Всеукраїнських конкурсах, проектах, дослідно-експериментальній роботі; - здійснювати науково-методичний супровід упровадження інклюзивного навчання в навчально-виховний процес; - налагодити тісну співпрацю з вищими навчальними закладами регіону, кафедрами обласного інституту післядипломної педагогічної освіти К.Д. Ушинського та іншими науково-педагогічними установами. Таким чином, методичний кабінет як науково-методична установа поступово набуває функцій сервісного центру надання освітніх послуг педагогічним працівникам, задоволення їхніх потреб і запитів. Тому методичні служби повинні бути центрами і координаторами педагогічного досвіду, сприяти, аби педагогічні знахідки стали надбанням якомога ширшої педагогічної громадськості.

ПРО ПІДСУМКИ РОБОТИ ОПОРНИХ ШКІЛ ІЗ МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ У 2016-2017 н.р. ТА ПРІОРИТЕТНІ НАПРЯМИ РОБОТИ У 2017-2018 н.р. Національною стратегією розвитку освіти в Україні на період до 2021 року проголошено курс на підвищення доступності якісної конкурентоспроможної освіти відповідно до вимог інноваційного розвитку суспільства, забезпечення особистісного розвитку людини згідно з її індивідуальними здібностями, методист відділу керівних кадрів та потребами на основі навчання протягом життя. Методична координації діяльності служба, від якої освітянське сьогодення вимагає глобальних методичних кабінетів змін якості науково-методичного простору, має оптимально (центрів) Чернігівського ОІППО забезпечувати на територіальному рівні процес професійного імені К.Д. Ушинського становлення, удосконалення та розвитку суб'єктів освітньої діяльності. А тому пріоритетним завданням є активний пошук шляхів підвищення ефективності науково-методичної роботи з педагогічними кадрами, спрямування змісту і всіх її форм на збагачення науково-методичних знань, освоєння інноваційних технологій, формування навичок дослідницької культури, розвиток педагогічної творчості, оновлення цілей і змісту освіти на основі компетентнісного підходу, урахування світового досвіду. Особлива роль у системі науково-методичної роботи з педагогічними кадрами належить опорним школам, які є центрами впровадження досягнень педагогічної науки і перспективного досвіду, підвищення професійної майстерності педагогічних працівників. 9


Педагогічні обрії №4-5(94-95)’2017__________________________________________ Опорна школа району (міста) з методичної роботи є базою, організаційним центром для проведення різнопланових методичних заходів для заступників директорів загальноосвітніх закладів району (міста) з метою якісної організації освітнього процесу в умовах становлення нової української школи, створення умов для розвитку педагогічної майстерності, творчої ініціативи педагогічних працівників, удосконалення форм і методів підвищення їх кваліфікації в міжкурсовий період. У 2016-2017 н.р. в області діяло 26 опорних шкіл із методичної роботи. Діяльність опорних шкіл із методичної роботи області в 2016-2017 навчальному році регламентувалась законами України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про дошкільну освіту», «Про інноваційну діяльність», Положенням про опорну школу з методичної роботи і була спрямована на вирішення основних завдань: - сприяння професійному вдосконаленню заступників директорів навчальних закладів із проблемного питання опорної школи; - удосконалення форм і методів навчання і виховання, використання різноманітних засобів навчання, широке впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у навчально-виховний процес; - підвищення рівня професійної майстерності кожного вчителя через упровадження в практику різних форм методичної роботи, технології педагогічного проектування; - упровадження в практику роботи загальноосвітніх навчальних закладів досягнень психолого-педагогічної науки та перспективного педагогічного досвіду освітян області, України; - здійснення дієвого внутрішньошкільного контролю за якістю навчально-виховного процесу; - якісна організація профільного навчання; - апробація нових форм методичної роботи; - надання консультаційно-методичної допомоги педагогічним працівникам з питань методичної роботи; - систематичне вивчення фахової літератури, що висвітлює питання методичної роботи.

Кожен район (місто) визначило таку опорну школу, у якій є методичний кабінет достатньо наповнений сучасними методичними матеріалами, креативний, досвідчений заступник директора з навчально-виховної роботи, активний творчо працюючий колектив навчального закладу. Кожен опорний навчальний заклад працював відповідно до плану роботи на навчальний рік. Для безперервного, системного підвищення кваліфікації та професійно-особистісного росту заступників директорів на базі опорних шкіл протягом року проводилися проблемноцільові семінари та діяли консультпункти з актуальних проблем навчально-виховного процесу. На засіданнях розглядались як традиційні, так і актуальні інноваційні питання. Основними формами роботи опорної школи є практичний показ сучасних форм і методів педагогічної праці на уроках та інших навчальних заняттях, а також під час позакласної і позашкільної роботи; індивідуальні та групові консультації, спостереження та аналіз навчальних занять та позакласних заходів, науково-практичні конференції, педагогічні читання, семінари-практикуми тощо. Функції опорної школи реалізуються через проведення семінарів-практикумів для заступників директорів шкіл з навчально-виховної роботи, які, оволодівши перспективним педагогічним досвідом, упроваджують його в практику своїх учителів через внутрішньошкільну методичну роботу; через передачу досвіду керівникам методичних об'єднань, які організовують його детальне вивчення з учителями в очолюваних об'єднаннях, а ті організовують ознайомлення вчителів своїх шкіл із цим досвідом і його впровадженням у практику. Планує і керує методичною роботою в опорній школі методична рада, до складу якої входить заступник директора, представник методичного кабінету, відділу (управління) освіти, керівники шкіл, міжшкільних методоб'єднань, творчо працюючі вчителі. Заступники директорів опорних шкіл з методичної роботи надають консультації заступникам директорів з питань організації методичної роботи в школі. 10


Педагогічні обрії №4-5(94-95)’2017__________________________________________ Системною була робота опорних шкіл з методичної роботи Городнянської гімназії Городнянської районної ради, Ріпкинської гімназії Ріпкинського районної ради, Прилуцької спеціалізованої ЗОШ I-III ступенів № 6 з поглибленим вивченням інформаційних технологій Прилуцької міської ради, Сновської гімназії Сновської міської ради, Орлівського НВК Новгород-Сіверської районної ради, Стольненської ЗОШ I-III ступенів Менської районної ради, Анисівської ЗОШ I-III ступенів Чернігівської районної ради, Бахмацької ЗОШ I-III ступенів №5 Бахмацької районної ради, Линовицької ЗОШ I-III ступенів Прилуцької районної ради, Новгород-Сіверської гімназії №1 ім. Б.Майстренка Новгород-Сіверської міської ради, Атюшівської ЗОШ I-III ступенів ім. Станіслава Ковтуна Коропської селищної ради, Ніжинської ЗОШ I-III ступенів № 10 Ніжинської міської ради, Комарівської ЗОШ І-ІІІ ступенів Борзнянської районної ради, Ічнянської гімназії імені Васильченка Ічнянської районної ради, Срібнянської ЗОШ I-III ст. Срібнянської районної ради. Кожна опорна школа району з методичної роботи працює за певною проблемою. Так, Городнянська районна гімназія працювала над реалізацією теми «Інноваційні форми організації методичної роботи як складова формування педагогічної майстерності вчителів в умовах реформування освіти», на її базі проведено 15 районних семінарів для різних категорій педагогічних працівників. Для заступників директорів із навчально-виховної роботи опорних шкіл з методичної роботи області проведено семінар за темою «Трансформація акметехнологій у систему методичної роботи навчального закладу». Учасникам було представлено модель акмеологічної школи та театралізоване дійство – методичний ярмарок, проведено методичні оглядини. Для подолання труднощів у роботі заступників, особливо молодих, на базі гімназійного методкабінету працював консультпункт, який організували досвідчені вчителі гімназії вищої кваліфікаційної категорії зі званнями «вчитель-методист», «старший вчитель». З метою забезпечення нових підходів до організації підвищення професійної компетентності заступників директорів шкіл з навчально-виховної роботи, модернізації науково-методичної роботи, мобільного інформування заступників директорів шкіл з навчально-виховної роботи діяла опорна школа з методичної роботи на базі Ріпкинської гімназії Ріпкинської районної ради. Відповідно до плану роботи опорної школи було проведено діагностування заступників директорів з проблем організації науково-методичної роботи в загальноосвітніх навчальних закладах району; організовано консультативнометодичну роботу (проведено консультації, співбесіди з питань організації роботи над науково-методичною проблемою навчального закладу, оптимізації структури методичної роботи в навчальному закладі, ведення шкільної документації, проведення діагностичних досліджень, проведення атестації тощо); підготовлено матеріали для практичного користування заступників директорів «Алгоритм розробки і проведення психологопедагогічного семінару»; проведено психологічні тренінги: профілактика професійного вигоряння, «Імідж сучасного вчителя»; проведено теоретичні семінари «Урок як засіб досягнення успіху»; ключові компетентності в концепції «Нова українська школа»; оформлено тематичну виставку: «Науково-методична робота в школі: сучасні підходи, нестандартні форми, інтерактивні методи»; проведено ряд семінарів-практикумів учителівпредметників із актуальних проблем: «Формування ключових компетентностей учнів шляхом використання інноваційних технологій навчання та виховання», «Формування та розвиток ключових компетентностей учнів на уроках та в позаурочний час», упровадження концепції «Нова українська школа». На базі Прилуцької спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 6 з поглибленим вивченням інформаційних технологій Прилуцької міської ради були проведені різнопланові методичні заходи: семінар-практикум «Форми й методи розв’язання науково-методичної теми школи» (мозковий штурм), майстер-клас «Створення педагогами власних веб-сайтів, блогів» семінар-тренінг «Управління процесом професійного розвитку вчителя», семінарпрактикум «Використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчально-виховному процесі». 11


Педагогічні обрії №4-5(94-95)’2017__________________________________________ На семінарах-практикумах Сновської гімназії розглядались як традиційні, так і актуальні інноваційні питання: - Самоосвітня діяльність педагогічних працівників як один із шляхів підвищення педагогічної майстерності. - Оптимальне поєднання основних форм методичної роботи як запорука забезпечення компетентнісного підходу до організації навчально-виховного процесу. - Моделі педагогічної взаємодії: їх переваги та недоліки. Майстерність педагогічного діалогу. Орлівським навчально-виховним комплексом Новгород-Сіверської районної ради проведено 5 засідань опорної школи з методичної роботи в різних формах. Зокрема, аукціон ідей із теми «Методика організації науково-дослідницької роботи учнів», на якому презентовано проект дослідницької роботи «Енергозбереження в умовах сільського побуту»; круглий стіл «Вивчення та впровадження в практику інноваційних педагогічних технологій, нетрадиційних методик із оптимізації, інтенсифікації, інтеграції навчання щодо розвитку творчої особистості», на якому були розглянуті умови розвитку обдарованості учнів у навчально-виховному процесі. Радою опорної школи з методичної роботи укладено теоретичні матеріали «Шляхи розвитку творчої особистості». Актуальними для сьогодення були теми районних семінарів-практикумів, проведених у Стольненській ЗОШ І-ІІІ ст., зокрема, «Формування здоров’язберігаючих компетентностей школярів в умовах нового державного стандарту початкової загальної освіти», «Роль особистісно орієнтованого навчання на уроці економіки», «Формування комунікативної компетентності учнів на уроках української мови та літератури», представлено майстер-клас «Комунікативний практикум», на якому продемонстровано систему мовленнєвокомунікативних вправ, які можна використовувати під час уроків. Дієвою та оптимальною була робота Анисівської ЗОШ I-III ст. Чернігівської районної ради. Так, у рамках Дня відкритих дверей для заступників директорів району проведено семінар-тренінг «Поле комфортного навчання», методичний фестиваль «Пошуки. Знахідки. Досягнення», психолого-педагогічний семінар «Готовність учителя до інноваційної діяльності», психолого-педагогічний тренінг для молодих учителів «Сучасний урок у системі шкільного навчання». Протягом навчального року діяв консультпункт «Використання технічних засобів та комп’ютерної техніки на уроках». Проблему ефективності, результативності педагогічного процесу можна вирішити лише за умови забезпечення високої компетентності та професійної майстерності кожного педагога, його здатності до інноваційної діяльності, про що наголошують положення «Нової української школи». Саме тому роботу Бахмацької ЗОШ I-III ст. №5 спрямовано на реалізацію проблеми «Розвиток творчої активності педагогів у процесі організації методичної роботи». Питання формування ключових предметних компетентностей було розглянуто на семінарі-практикумі вчителів української мови та літератури «Формування ключових предметних компетентностей на уроках та в позаурочній діяльності шляхом використання інноваційних технологій». Під час майстер-класів для молодих учителів української мови та історії презентовано досвід формування креативної компетентності учнів у процесі проведення позаурочних заходів, проведено тренінг на виявлення рівня креативності серед молодих учителів, розкрито питання «Формування професійної компетентності педагога як необхідної умови якісної освіти». Із метою зростання професійної майстерності заступників директорів проведено низку семінарів із тем: «Від нових форм до нового змісту внутрішкільної методичної роботи», «Якісна освіта – стандарт нового покоління: реалії та перспективи», «Підвищення ефективності роботи з обдарованими учнями через наукові товариства МАН», «Особливості організації представницьких методичних заходів». У формі кола ідей «Інноваційна діяльність – креативна діяльність?», дискусії «Інноваційні технології як засіб оновлення навчально-виховного процесу», круглого столу 12


Педагогічні обрії №4-5(94-95)’2017__________________________________________ «Портфоліо вчителя як дієвий засіб самоаналізу проектування самоосвітньої діяльності, підвищення рівня фахової майстерності», семінару «Розвиток професійної компетентності вчителя шляхом самоосвіти та самоаналізу власної діяльності як умова зростання його творчого потенціалу» були проведені засідання ради Линовицької ЗОШ I-III ст. Прилуцької районної ради. У рамках дня відкритих дверей проведено майстер-класи: «Огляд веб серверів Google +», «Як планувати інтегрований урок іноземної мови», «Поширення перспективного педагогічного досвіду», «Психологічний супровід нетрадиційних форм методичної роботи». На ІІ районній виставці-презентації педагогічних ідей та технологій презентовано засідання Школи молодого вчителя у формі «Методичної кухні». Під час акмеперегонів розкрита методика використання акметехнологій у навчально-виховному процесі. У Новгород-Сіверській гімназії №1 ім. Б.Майстренка були проведені засідання у формах лекції-презентації «Реформування початкової школи», аукціону методичних ідей «Особливості інклюзивного та індивідуального навчання», круглого столу «Підготовка педагога до впровадження Концепції Нової української школи», методичного вернісажу «Складові професіоналізму і творчої самореалізації педагога», виставки-презентації власних педагогічних ідей, технологій, результатів педагогічної діяльності, проведені консультації, майстер-класи для керівників методичних об’єднань щодо удосконалення організації і змісту методичної роботи в школі. Актуальним для сучасної освіти був методичний тренінг «Модель компетентного вчителя», проведений на базі Атюшівської ЗОШ I-III ст. ім. Станіслава Ковтуна Коропської селищної ради. Під час тренінгу було використано мультимедійну презентацію, проведено роботу в групах, захист проектів, анкетування, інтерактивні вправи на виявлення рівня уваги, пам’яті. Проведено семінар-практикум із проблеми «Система роботи з обдарованими та здібними дітьми». Для заступників директорів із навчально-виховної роботи м. Чернігова були проведені семінари з різних питань підвищення якості й ефективності навчально-виховного процесу: «Роль заступника директора у впровадженні сучасних освітніх технологій як одного із чинників ефективності навчально-виховного процесу», «Запровадження елементів медіаосвіти в навчально-виховний процес», «Роль заступника директора у впровадженні сучасних освітніх технологій як одного із чинників ефективності навчально-виховного процесу», «Модернізація змісту освіти в контексті її відповідності сучасним потребам», «Формування творчої особистості та життєвих компетентностей учнів в умовах реалізації розвантажувальних та оновлених програм початкової школи». Заступники директорів з навчально-виховної роботи м. Ніжина тісно співпрацюють із кафедрою педагогіки НДУ ім. Миколи Гоголя. Так, під час спільного засідання слухачів опорної школи з методичної роботи та школи резерву заступників директорів з НВР з питання «Підвищення кваліфікації педагогічних працівників у сучасних умовах розвитку освіти» викладачами університету розкрито питання «Методи визначення якості роботи вчителя». У ході засідання проведено майстер-клас та практикум «Форми і методи методичної роботи з педагогами». З метою впровадження медіаосвіти в практику роботи загальноосвітнього навчального закладу проведено семінар «Методичні аспекти створення шкільної системи медіаосвіти як складової сучасного освітнього середовища». На базі Ічнянської гімназії імені Васильченка Ічнянської районної ради розглянуто питання: «Розвиток творчих здібностей учнів як умова формування талановитої особистості», «Удосконалення методів і прийомів досягнення повноцінних знань учнів», «Стилі роботи та професійне кредо сучасного учителя», «Креативність вчителя: шляхи звільнення від шаблонів та стереотипів». З метою підтримки достатнього методичного рівня, компетентності заступників директорів шкіл на період між засіданнями слухачі опорної школи отримували домашні завдання: - розробити методичний проект на тему «Активні форми роботи з педагогічними кадрами»;

13


Педагогічні обрії №4-5(94-95)’2017__________________________________________ - підготувати методичний бюлетень з проблеми «Розвиток творчих здібностей учнів на сучасному уроці як умова успішного становлення обдарованої особистості»; - створення власних портфоліо та творчих доробок.

Упродовж року для заступників директорів з навчально-виховної роботи на базі Срібнянської ЗОШ I-III ст. Срібнянської районної ради відбулися засідання з актуальних тем: «Про зміст і завдання роботи школи над науково-методичною проблемою», «Оптимальна модель методичної роботи в навчальному закладі», «Шкільні методичні об’єднання: проблеми і перспективи їх діяльності», «Атестація педпрацівників – індивідуальна траєкторія до вершини педмайстерності». Засідання проведені у формі презентації, методичних посиденьок, проблемного столу, диспуту тощо. Опрацьовуючи проблему інноваційно-організаційних форм проведення педагогічної ради, заступники директорів шкіл відвідали засідання педагогічної ради «Роль педагогічної творчості вчителя в забезпеченні інноваційного розвитку школи (акме-аспект)», на якій було проаналізовано роль професіоналізму вчителя у формуванні мотивації учнів до навчальної діяльності, розвитку творчого потенціалу школяра. У ході проведення місячника науковометодичної роботи заступники директорів відвідали заняття авторської майстерні старшого вчителя Телух Л.М. «Розвиток креативного мислення учнів через упровадження педагогічних інновацій у системі початкової освіти», майстер-клас старшого вчителя Пилипченко Т.Г. «Формування основ логічного мислення на уроках математики» та засідання клубу творчих учителів «АКМЕ» (керівник Верех Н.Ф., учитель вищої кваліфікаційної категорії). Виходячи з зазначеного вище та з метою поліпшення організації роботи опорних шкіл із методичної роботи заступникам директорів опорних шкіл із методичної роботи області у 2017-2018 навчальному році рекомендуємо: - з метою безперервного, системного підвищення кваліфікації та професійноособистісного зростання заступників директорів з навчально-виховної роботи проводити проблемно-цільові, теоретичні та практичні семінари з актуальних проблем навчальновиховного процесу; - планувати роботу опорного навчального закладу з урахуванням сучасних вимог до організації методичної роботи в загальноосвітньому навчальному закладі; - з метою формування інноваційної культури педагога впроваджувати в практику роботи заступників директорів опорних шкіл з методичної роботи самопрезентації, методичні аукціони, захисти проектів, естафети педагогічних інновацій, салони педагогічних інновацій, фестивалі педагогічної майстерності, технологію асесмент-центру, кейстехнологію, технологію модерації, веб-квесту тощо; - зосередити роботу заступників директорів з навчально-виховної роботи на пошуку такої моделі методичної роботи, яка б успішно функціонувала в умовах постійного оновлення і розвитку системи освіти, створити адаптивне освітнє середовище, у якому був би максимально реалізований потенціал учня і педколективу; - сприяти участі заступників директорів із навчально-виховної роботи у Всеукраїнських та міжнародних конкурсах, проектах, виставках, дослідноекспериментальній роботі; - удосконалювати форми та методи роботи ради опорного навчального закладу; - здійснювати методичний супровід упровадження інклюзивного навчання в навчально-виховний процес; - забезпечити тісну співпрацю з громадськими організаціями, вищими навчальними закладами; Таким чином, робота опорних шкіл з методичної роботи в 2016-2017 році була спрямована на дієву, практичну допомогу заступникам директорів шкіл з навчальновиховної роботи з різноманітних питань навчально-виховного процесу, ріст фахової майстерності, розвиток їх творчої активності. 14


Педагогічні обрії №4-5(94-95)’2017__________________________________________

Питання дошкільного навчання і виховання СТАН ТА ПРІОРИТЕТНІ НАПРЯМИ РОЗВИТКУ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ НА 2017/2018 НАВЧАЛЬНИЙ РІК Посилення уваги держави до розвитку системи дошкільної методист відділу освіти є вагомим кроком на шляху в європейський і світовий дошкільної та освітній простір. початкової освіти З метою охоплення якомога більшої кількості дітей Чернігівського ОІППО імені К.Д. Ушинського дошкільного віку суспільним дошкільним вихованням вживаються конкретні заходи щодо розширення мережі дошкільних навчальних закладів. Станом на 01.06.2017 в області функціонує 447 дошкільних навчальних закладів, у тому числі 64 НВК, 5 навчально-реабілітаційних центрів, у яких функціонують групи для дітей дошкільного віку. Рівень охоплення дітей віком від 3 до 6 років дошкільною освітою складає 94%. На базі шести дошкільних навчальних закладів області (Городнянський, Семенівський, Чернігівський райони та міст Ніжин, Чернігів) функціонує 8 інклюзивних груп, де дошкільну освіту отримують 9 вихованців із особливими освітніми потребами. Альтернативні форми здобуття дошкільної освіти: 2 приватні дитячі садки: - ясла-садок «Ромашка» ТОВ «Земля і воля» с. Мирне Бобровицького району; - приватний навчально-виховний комплекс «Дошкільний навчальний закладспеціальна школа І-ІІІ ступенів» Ор Авнер (Світло Авнера) Хабад Любавич. 7 фізичних осіб-підприємців отримали ліцензію на право надання освітніх послуг у сфері дошкільної освіти. У 2017 році розпочали функціонувати:  навчально-виховний комплекс № 16 «Престиж» (гімназія-загальноосвітня школа І ступеня – дошкільний навчальний заклад) у м. Ніжин;  дошкільний навчальний заклад «Зернятко» Заудайської сільської ради Ічнянського району;  2 додаткові групи на базі Олишівського дошкільного навчального закладу й Хмільницького навчально-виховного комплексу Чернігівського району. Чисельність дітей у дошкільних навчальних закладах із розрахунку на 100 місць становить 113 осіб (2016 рік – 115). Проблема перевантаження міських дитячих садків поступово вирішується виконанням заходів Програми економічного й соціального розвитку області та збільшенням кількості приватних дошкільних груп, чому значною мірою сприяє затверджений Міністерством освіти і науки новий Санітарний регламент для дошкільних навчальних закладів. У дошкільних навчальних закладах області створено належні умови щодо розвитку, виховання та навчання дитини дошкільного віку: - забезпечення конституційних прав і державних гарантій щодо доступності здобуття дошкільної освіти дітьми дошкільного віку шляхом розширення мережі дошкільних навчальних закладів різних типів і форм власності; - осучаснення навчально-методичної та матеріально-технічної бази; 15


Педагогічні обрії №4-5(94-95)’2017__________________________________________ - поліпшення якості дошкільної освіти через механізми, що забезпечують її сталий інноваційний розвиток; - збереження, зміцнення здоров'я дітей із раннього дитинства; - організація та проведення дослідно-експериментальних досліджень, спрямованих на забезпечення інноваційного змісту розвитку дитини; - створення системи психолого-педагогічної, юридичної просвіти батьків. На виконання зазначеного педагогічні колективи дошкільних навчальних закладів працюють над виробленням освітньої моделі, яка б забезпечувала надання якісної дошкільної освіти та була спрямована на виховання здорової, особистісно зорієнтованої дитини. На базі шести дошкільних навчальних закладів області: дошкільному навчальному закладі (ясла-садочок) № 1 комбінованого типу Борзнянської міської ради, НовгородСіверському навчально-виховному комплексі «дошкільний навчальний закладзагальноосвітній навчальний заклад І ступеня» «Дзвіночок» Новгород-Сіверської міської ради, Седнівському навчально-виховному комплексі Чернігівської районної ради, дошкільних навчальних закладах № 2, 25 Прилуцької міської ради, дошкільному навчальному закладі № 45 Чернігівської міської ради організовано дослідно-експериментальну діяльність регіонального рівня. Колективи цих закладів застосовують новітні методики, програми, навчальнорозвивальні посібники, керуються рекомендаціями науковців, виявляючи ініціативність і творчість для забезпечення якісного освітнього-виховного процесу в дитячому садку. Оновлюється інноваційний простір дошкільної освіти на регіональному рівні через упровадження в практику роботи дошкільних навчальних закладів області сучасного напряму – освіти для сталого розвитку дитини дошкільного віку (авт. Н. Гавриш, О. Пометун). Наразі надзвичайно актуальним аспектом освітньої роботи є виховання в дітей патріотизму – ціннісного ставлення до рідної землі та українського народу. На виконання обласного Плану заходів щодо реалізації Концепції національнопатріотичного виховання дітей і молоді (наказ від 29.09.2015 №280 Управління освіти і науки облдержадміністрації), для вдосконалення соціально-економічної грамотності, патріотичного та громадянського виховання дитини дошкільного віку організовано та проведено заходи: • обласний семінар для методистів МК(Ц), працівників управлінь освіти міських рад, відділів освіти райдержадміністрацій, органів місцевого самоврядування, які відповідають за питання дошкільної освіти, керівників, вихователів дитячих садків, навчально-виховних комплексів за темою «Формування основ соціальної компетентності дітей дошкільного віку як складової загальнолюдської культури» з аналізом пріоритетних завдань виховання дітей дошкільного віку; • вебінар із теми «Формування загальнолюдських цінностей дитини дошкільного віку» з розкриттям вимог до управлінської, нормативно-правової, професійної компетентності педагогів щодо формування основ духовно-моральної свідомості дитинидошкільника. У сучасних умовах становлення національної системи освіти питанням народознавства, краєзнавства, українознавства необхідно приділяти належну увагу в освітньо-виховному процесі дошкільного навчального закладу. З метою виявлення та популяризації здобутків інноваційної діяльності педагогівдошкільників області з даного напряму проведено обласний фестиваль-конкурс «Дошкільний навчальний заклад – осередок історії та традицій рідного краю» (наказ Управління освіти і науки облдержадміністрації від 22.03.2017 № 125 «Про підсумки обласного фестивалю-конкурсу «Дошкільний навчальний заклад – осередок історії та традицій рідного краю»). Журі відзначило інноваційність тем конкурсних матеріалів із питань геральдичної тематики в роботі з дітьми дошкільного віку, виховання патріотизму 16


Педагогічні обрії №4-5(94-95)’2017__________________________________________ дошкільників у мистецькому просторі регіону, вивчення історії дошкільних навчальних закладів Чернігівщини тощо. 27 педагогічних колективів дошкільних навчальних закладів, навчально-виховних комплексів Бахмацького, Бобровицького, Борзнянського, Городнянського, Прилуцького, Сновського, Семенівського, Талалаївського районів, міст Ніжина, Прилук, Чернігова взяли активну участь в ініційованому Міністерством освіти і науки України фестивалі-огляді кращого досвіду роботи з організації просвіти батьків вихованців дошкільних навчальних закладів/навчально-виховних комплексів «Джерело батьківських знань» з метою активізації просвітницької роботи з батьками з питань формування їхньої психолого-педагогічної та юридичної компетенції. Зважаючи на події, які відбуваються в Україні, істотно підвищилася роль та значення професійної діяльності працівників психологічної служби дошкільної освіти. Для забезпечення психолого-педагогічної роботи в дошкільних закладах області налагоджено тісну співпрацю з методичною службою обласного центру практичної психології і соціальної роботи, працівниками кафедри психології інституту. Проблеми, які було висвітлено на семінарах, вебінарах упродовж навчального року: - «Використання екопсихологічних технологій у формуванні системи ціннісних орієнтирів дошкільників»; - «Попередження та профілактика психоемоційної напруги в дітей дошкільного віку»; - «Психологічні чинники розвитку соціальної компетентності дошкільників» тощо. Актуальними є питання щодо організації системи моніторингу якості дошкільної освіти. Проводиться активна організаційна та навчально-методична робота щодо ознайомлення слухачів курсів підвищення кваліфікації, педагогів дошкільних навчальних закладів із кваліметричним підходом до організації освітнього моніторингу оцінювання якісних показників розвитку дитини старшого дошкільного віку за методикою Єльникової Г.В. Невід'ємною частиною методичної роботи є вивчення, упровадження та поширення перспективного педагогічного досвіду. Обласну картотеку перспективного педагогічного досвіду поповнено досвідом Бондаренко Т.В., завідувача дошкільного навчального закладу № 29 Прилуцької міської ради з теми «Управлінсько-методичний супровід організації та проведення діагностичнокорекційної роботи щодо формування мовної особистості дитини дошкільного віку». Апробована на практиці педагогічним колективом авторська методика Л.О. Калмикової – це орієнтовний зразок комплексної моделі моніторингу якості мовного розвитку дитини дошкільного віку, що дає змогу систематично, прозоро й ефективно відстежувати динаміку особистісних мовних досягнень дітей у кожному дитячому садку. Поряд зі здобутками є важливі питання розбудови якості дошкільної освіти, які потребують нагального вирішення. Упровадження комп´ютерних технологій у дошкільній освіті як в управлінській діяльності, так і в методичній роботі здійснюється на неналежному рівні. Недостатня кількість художньої літератури та електронних інформаційних ресурсів у дошкільних навчальних закладах, що негативно впливає на якість дошкільної освіти, перешкоджає виконанню вимог Базового компонента дошкільної освіти. Сучасна навчально-методична база часто поповнюється за кошти батьків, і майже не поповнюється за державні кошти. Кожен район, територіальні громади нашої області мають самобутні здобутки в галузі дошкільної освіти, творчі надбання. Нехай усі справи, які розпочато, які на стадії завершення чи просто є проектами й мріями, вдаються. Основні завдання та зміст навчально-виховного процесу дошкільних навчальних закладів у 2017/2018 навчальному році викладено в Інструктивно-методичних рекомендаціях 17


Педагогічні обрії №4-5(94-95)’2017__________________________________________ «Про організацію освітньої роботи в дошкільних навчальних закладах у 2017/2018 навчальному році» (лист МОН України від 13.06.2017 № 1/9-322). Сучасна дошкільна освіта вже не та, якою вона була навіть п'ять років тому: сьогодні дитині й родині потрібен інший дитячий садок, із тими ж цінностями: добротою, любов'ю, щирістю, дбайливим ставленням до душі дитини, – але з іншим змістом діяльності. 2017/2018 навчальний рік ознаменований новими важливими завданнями, поставленими перед дошкіллям державою. Просимо звернути увагу на ключові пріоритети змістового наповнення освітнього процесу в новому навчальному році: Основні завдання дошкільних навчальних закладів на 2017/2018 навчальний рік Забезпечити:  належні умови для отримання дошкільної освіти;  дієвість особистісно орієнтованої освітньої системи;  реалізацію принципів: демократизації, гуманізації, індивідуалізації, інтегративності педагогічного процесу для своєчасного становлення та всебічного розвитку життєво компетентної особистості дитини, формування її фізичної та психологічної готовності до нової соціальної ролі. Належні умови для отримання дошкільної освіти Умови для особистісного становлення і творчої самореалізації кожної дитини, формування її життєвої компетентності, розвитку в неї ціннісного ставлення до людей, самої себе, природи, культури, світу визначають якість дошкільної освіти. Компетентність дошкільника – «Комплексна характеристика особистості, що вбирає в себе результати попереднього психічного розвитку: знання, уміння, навички, креативність, ініціативність, самостійність, самооцінку, самоконтроль» (А. Богуш). Складові компетентнісного підходу до організації освітньо-виховного процесу в дошкільному навчальному закладі: - особисто орієнтовний: потребує трансформації змісту освіти, перетворення моделі «для всіх» на суб'єктивні надбання одного вихованця; - діяльнісний: реалізується лише в діяльності, тобто в процесі виконання конкретною дитиною певного комплексу дій. Показники життєвої компетентності дошкільника: • сформованість провідного виду діяльності; • форми активності дитини; • розвиток базових якостей. Ключові принципи навчання (у контексті програми «Дитина»): • багатоваріантність; • радісне навчання; • партнерство; • гуманістична спрямованість та психологічна культура освітнього процесу; • орієнтація на кожну дитину як індивідуальність; • узгодженість цілей родинного та суспільного виховання. Дієвість особистісно орієнтованої освітньої системи Дитинство – період, коли дитина інтенсивно розвивається. Взаємодія дорослого із сучасною дитиною повинна будуватися лише на засадах ділового партнерства, взаємодовіри й поваги, що передбачає формування цілісної особистості, яка усвідомлює свою гідність і поважає інших людей. Ознаками особистісно зорієнтованого освітньої системи є:  зосередження на потребах дитини;  моніторингова основа освітньо-виховного процесу;  переважання спілкування, діалогу; 18


Педагогічні обрії №4-5(94-95)’2017__________________________________________  ситуація вибору й відповідальність;  співпраця, співтворчість між дітьми й педагогом;  турбота про фізичне, психічне, соціальне й духовне здоров’я кожного вихованця;  пристосування технологій до індивідуальних можливостей і освітніх потреб дитини;  стимулювання розвитку й саморозвитку дитини;  перенесення засвоєного в нову життєву ситуацію. Реалізація принципів гуманізації, індивідуалізації, інтегративності педагогічного процесу Гуманізація освіти – один із нових соціально-педагогічних принципів, який відображає спрямованість розвитку освіти на гуманні стосунки в суспільстві як загальнолюдську цінність. Гуманізацію, тобто «олюднення» освіти в найбільш загальному плані можна охарактеризувати як побудову стосунків учасників освітнього процесу на основі зміни стилю педагогічного спілкування – від авторитарного до демократичного, посилення таких положень вітчизняної та зарубіжної педагогіки, які орієнтують на повагу до особистості вихованця, формування в нього самостійності, встановлення гуманних, довірчих стосунків між ним і вихователем. Індивідуалізація розвитку, виховання та навчання дитини дошкільного віку розглядається як суто дидактичний принцип, що зумовлює необхідність на кожному віковому етапі освітнього процесу бачити не тільки всю групу, але й кожного вихованця, перевіряти, визначати, чи сприйняв він сформульовану педагогом мету, чи сприймає кожний малюк вмотивування діяльності педагогом. На підставі таких визначень педагог приймає рішення або стосовно підсилення мотивації дітей, або внесення змін у планування їхньої роботи чи в процес прийняття рішень. Утілення диференційованого підходу до розвитку, виховання та навчання дитини дошкільного віку дозволяє знизити перевантаження, підвищити мотивацію діяльності, надати дитині право вибору. Але завжди пам’ятайте, що в дидактиці немає готових рецептів на всі випадки життя з реалізації даного принципу, оскільки сама проблема диференційованого та індивідуального підходів у розвитку дитини носить творчий характер. Підкреслимо, що якщо діти індивідуально виконують самостійну роботу з однаковим рівнем складності, це визначається як індивідуальна робота, а якщо розвивальні завдання враховують індивідуальні особливості дитини та є різними за рівнем складності, то це розглядається як індивідуалізація розвитку та навчання. Завдання методичних служб на 2017/2018 навчальний рік щодо реалізації компетентнісного підходу в дошкільній освіті 1. Спрямувати діяльність методичних служб (району (міста), закладу) на формування інноваційного, інтерактивного освітнього середовища та підготовку педагогів до реалізації компетентнісного підходу, ціннісних засад, педагогіки партнерства, принципу дитиноцентризму в освітньо-виховному процесі. 2. Вивчати освітні потреби, оновлювати тематику, зміст методичних заходів, підвищувати ефективність і якість професійної діяльності педагогічних працівників регіону, упроваджувати активні та інтерактивні форми роботи з кадрами з метою підвищення рівня їх професійної компетентності. 3. Забезпечити методичний супровід професійної діяльності педагогів у формуванні їх готовності до реалізації освітньої реформи, набуття ними відповідних компетентностей; стимулювати педагогів до самоосвітньої діяльності в міжатестаційний період з опорою на їх активність, досвід і знання.

19


Педагогічні обрії №4-5(94-95)’2017__________________________________________ Орієнтовна провідна науково-методична тема «Формування інноваційного освітнього середовища на основі педагогіки партнерства в умовах реалізації компетентнісного підходу та принципу дитиноцентризма». Виклики сьогодення – Концепція «Нова українська школа» – зміна освітньої парадигми на компетентнісну, персоналізовану необхідність підвищення якості освіти в умовах оновлення її змісту й форм. У вересні 2017 року розпочинається пілотне (експериментальне) впровадження нового Державного стандарту загальної початкової школи. Це важливий попередній етап реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа». Проект нового стандарту ґрунтується на таких цінностях: дитинство; радість; особистість; здоров'я; безпека. Зміниться і зміст навчально-виховного процесу. Обсяг вивчення окремих освітніх галузей, як-от мовно-літературна чи математична, не зменшиться – просто зміниться спосіб подачі. Повсякденне навчання учнів початкових класів стане творчим та успішним. Задля підвищення цікавості дітей знання з різних галузей поєднуватимуться в інтегровані теми. Навчальні заняття в рамках кожної теми буде організовано як «міні-уроки», які переходитимуть в активну діяльність дітей у малих групах. Одним із важливих компонентів нової реформи є створення сучасного освітнього простору, яке підвищуватиме мотивацію дитини до пізнавальної діяльності, сприятиме формуванню її компетентностей та розширить можливості спеціалістів освітньої сфери. Організація такого середовища передбачає широке використання інноваційних технологій, мультимедійного та інтерактивного обладнання. Освітнє середовище буде організоване таким чином, щоб кожна дитина почувала себе в класі затишно й безпечно, а кожен клас відображав ту спільноту, яка там навчається. Навчальний простір буде облаштований так, щоб задовольняти індивідуальні потреби кожної дитини та сприяти роботі в малих групах. Спільна робота в шкільному колективі сприятиме розвитку взаємоповаги й відповідальності. Будуть місця, де дитина зможе побути наодинці. Так само буде виділено місця, де б діти змогли зберігати особисті речі, які вони приносять у школу. Стіни і меблі будуть використовуватися для розміщення робіт учнів. Така увага до дитячої праці й творчості підвищує їхню самооцінку й формує гідність. У класній кімнаті пропонуються такі центри: Відкриттів, Новин, Матеріалів, Комунікативний, Тематичний, Центр Вчителя, Центр Тиші тощо. Середовище орієноване на дитину – це динамічне середовище, яке постійно змінюється, щоб враховувати інтереси кожної дитини та її рівень розвитку. В умовах реалізації нового Державного стандарту початкової загальної середньої освіти завдання методичної служби на всіх рівнях – забезпечити наступність між двома ланками освіти: дошкільною та початковою. Нова редакція програми розвитку дітей старшого дошкільного віку «Впевнений старт», яка набрала чинності у 2017/2018 н.р., розкриває вимоги сьогодення: збалансування напрямів розвитку цілісної особистості, закладення фундаменту успішності дитини в умовах Нової української школи. Зазначена програма розміщена на офіційних сайтах МОН України та ІМЗО у розділі «Дошкільна освіта. Програмно-методичне забезпечення»: http://mon.gov.ua/activity/education/doshkilna/programy.html, ttps://imzo.gov.ua/osvita/doshkilnaosvita/programno-metodichne-zabezpechennya/. Для ефективного впровадження в роботі зі старшими дошкільниками програми «Впевнений старт» авторами розроблено повний комплект навчально-методичного забезпечення. Значний інформаційний контент навчально-методичного забезпечення до програми представлено на інформаційному порталі «vstart.com.ua». Автори пропонують два рівні використання програми: наслідування (за принципом «Роби як Я») та творчим (на якому вихователь за зразком самостійно конструює день дитини, а згодом – карту активностей тижня). 20


Педагогічні обрії №4-5(94-95)’2017__________________________________________ Особливості організації освітньо-виховної роботи в різновікових групах Особливої уваги з боку педагогів потребують діти, які виховуються в різновікових групах сільських дошкільних навчальних закладів. Різновікова група має деякі переваги перед групою дітей одного віку, оскільки умови виховання в ній відтворюють умови виховання в повній сім'ї з кількома дітьми, чого позбавлені багато сучасних дошкільнят. У такій групі дитина не відчуває необхідності постійно порівнювати себе з іншими, щоб «бути рівною», що за недосконалого педагогічного керівництва нерідко спричинює штучне зрівнювання. Виховання в різновіковій групі створює умови для набуття досвіду взаємодії, розуміння іншого, уміння спільно гратися, учитися, працювати. У різновіковій групі неприпустимо вимагати від старших дітей: -

постійного перебування з молодшими; обов'язковості організації ігор; інших видів діяльності з урахуванням їхніх потреб; неперервної опіки над малюками.

Старші діти мають реалізувати своє право: -

на складні ігрові сюжети, різноманітну тематику бесід, вибір художньої літератури, театралізовану діяльність.

Перед вихователями часто стоїть питання: як водночас, не залишаючи поза увагою малят, приділити увагу всім вихованцям групи з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей, рівня розвитку кожного? Здебільшого вихователь орієнтується на один вік (частіше це – старший дошкільний вік) і постійно ніби «підтягує» молодших дітей. Але такий підхід зумовлює дискомфорт, емоційне напруження, тривогу й невпевненість як у молодших, так і в старших дошкільників. Для планування вихователь має орієнтуватися в програмах розвитку дітей різних вікових груп, щоб зіставляти програмні вимоги з віковими та індивідуальними особливостями дітей, організовувати спільну діяльність. Виникають труднощі, коли необхідно: ефективно розподіляти увагу, розуміти й бачити одночасно кожну дитину і всю групу в цілому, забезпечувати розвиток кожної дитини відповідно до її можливостей. Проблеми виникають в організації розпорядку дня. Орієнтуючись на традиційні способи організації життєдіяльності дітей, вихователі витрачають удвічі-втричі більше часу на спеціально організовані форми роботи, зокрема заняття, аніж їхні колеги в звичайних дитсадках. Якщо в дошкільному закладі одна-дві групи, то кількість тематичних та комплексних перевірок має бути оптимальною. Не варто переобтяжувати працівників різними формами роботи, спрямованими на підвищення професійної компетентності. Можна скористатися такою формою роботи, як мережева співпраця, коли об’єднуються: два або більше малокомплектних дошкільних навчальних закладів, дошкільний заклад і початкова школа, й складають спільний план роботи. Такий підхід видається продуктивним ще й тому, що забезпечує сприятливі умови для взаємного обміну досвідом та навчання одне від одного. Особливості календарного планування в різновіковій групі Календарне планування має відображати основні форми роботи з дітьми різного віку. При цьому в плані бажано вказувати, хто з дорослих перебуватиме з окремими підгрупами дітей.

21


Педагогічні обрії №4-5(94-95)’2017__________________________________________ Орієнтовний розподіл обов'язків працівників у різновіковій групі Молодші діти Час

Діяльність

Діяльність дітей

Старші діти

Відповідальний

7:30 – Ранкова зустріч дітей Індивідуальна робота 8:30 ігри, LEGO­конструювання

Помічник вихователя

8:30 – Підготовка до 9:00 сніданку, сніданок

Вихователь

9:00 – Ранкове коло 9:15 9:15 – Спільне заняття — 10:00 розповідання казки

За бажанням

Помічник вихователя Вихователь

Діяльність дітей Індивідуальна робота, ігри, добирання карток до занять, LEGO­конструювання

Відповідальний Вихователь

Помічник вихователя Активне включення

Вихователь Вихователь

У календарному плані запис пізнавальної діяльності відображає специфіку роботи з дітьми різної вікової категорії. Орієнтовна схема запису заняття: 1. Розділ програми (мовленнєвий розвиток). 2. Тема. 3. Тип (вид) пізнавальної діяльності: інтегрована, тематична, комплексна тощо. 4. Завдання: два окремих або ускладнення для дітей старшої підгрупи. 5. Словник: для кожної вікової підгрупи. 6. Матеріал: для кожної вікової підгрупи. 7. Два плани-схеми або розписати ускладнення для дітей старшої підгрупи.

Плануючи роботу з дітьми за будьякою схемою та з використанням будьяких інших підходів, скористайтесь порадами: - організовуючи ігри та дитячу працю, зазначте вид, назву (тему), мету, матеріал, обладнання, інвентар; організовуючи спостереження, цільові прогулянки, екскурсії – зазначте об’єкт, мету, матеріал, основні запитання до дітей; - організовуючи прогулянки-походи за межі дитячого садка, зазначте кінцевий результат, спосіб пересування, мету, тривалість у часі, інвентар, зробіть плансхему.

Складаючи календарні плани намагайтесь використовувати чіткі та конкретні формулювання, які допоможуть зробити план дієвим і змістовним. Перспективні та календарні плани освітньо-виховної роботи з дітьми систематично переглядаються й затверджуються завідувачами дошкільних навчальних закладів. Сподіваємось, що новий навчальний рік буде сприятливим для розв’язання поставлених завдань! 22


Педагогічні обрії №4-5(94-95)’2017__________________________________________

Методика викладання гуманітарних дисциплін АНГЛІЙСЬКІ НЕОЛОГІЗМИ В СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ Поява в сучасній українській мові значної кількості нових слів цілком закономірне явище, яке відображає пристосування мови до умов розвитку, які змінюються під впливом зовнішніх факторів. Це явище американський лінгвіст Е. Сапір охарактеризував як “дрейф” мови: “Кожне слово, кожний граматичний елемент, кожний вираз і кожна інтонація поступово змінює свої риси, підкоряючись невидимому, але об’єктивно існуючому дрейфу, котрий створює життя мови, існує як генетична програма, яка закладена в старший викладач кафедри структуру мови” [1, 15]. Оскільки поняття «неологізм» відносне філологічних дисциплін та і те, що було неологізмом сто або навіть п’ятдесят років тому, методики їх викладання Чернігівського ОІППО уже не є ним на даний час через розвиток суспільства, науки і імені К.Д. Ушинського техніки, а, отже, і мови, то термін «неологізм» (від грец. νέος – молодий, новий і λογισμός – судження, вислів) є не що інше, як новостворена лексична одиниця – слово або фраза, котра перебуває в процесі входження в загальне використання і є новою або за формою, або за змістом» [2, 23]. Таким чином, неологізму зазвичай доводиться пройти кілька стадій соціалізації (прийняття в суспільстві) і лексикалізації (закріплення в мові). Беручи до уваги різні погляди вчених на саме поняття «неологізм» та цілий ряд дефініцій даного терміну, наводимо, на нашу думку, найбільш повне та об’ємне його визначення, що подане О.О. Селівановою: «Неологізм – слово чи сполука, використані мовою в певний період на позначення нового або вже наявного поняття в новому значенні й усвідомлюються як такі носіями мови» [3, 417]. Отже, виникнення неологізмів спричинене потребою давати назви новим предметам, явищам, поняттям, які постають унаслідок безперервного розвитку суспільства та в результаті розширення й поглиблення зв’язків з іншими народами та державами. До факторів, які зумовлюють появу нових слів в українській мові, можна віднести: 1. Екстралінгвістичні – необхідність давати назви новим предметам, реаліям та явищам, яких раніше не існувало, наприклад: йогурт, дисплей, чат, офшор, сейл, клонування, консюмеризм – боротьба споживачів за якість товарів і послуг, полтергейст – містичні явища та процеси, які неможливо пояснити (стугоніння, пересування предметів тощо), прайс-лист – список цін на всі товари (а також на акції, цінні папери) та послуги, що надається якоюсь організацією, фірмою, підприємством тощо. 2. Інтерлінгвальний – заміна попередніх найменувань новими, що зумовлена різними чинниками, зокрема тенденцією до мовної економії, уніфікації номінативних моделей, виразнішого, точнішого найменування, експресивно-стилістичного оновлення, з причин соціально-політичного, пуристичного, евфемістичного характеру та інших, як наприклад: теракт замість терористичний акт, касетник замість касетний магнітофон, оператор машинного доїння замість назви мало престижної професії доярка, доглядач будинку замість двірник, політикум – політична сфера, сукупність усіх політичних інституцій держави. 23


Педагогічні обрії №4-5(94-95)’2017__________________________________________ У сучасній лінгвістиці спостерігаються різні погляди вчених на класифікації неологізмів [4]. Опираючись на класифікацію, запропоновану В.І. Заботкіною, у вокабулярі неологізмів можна виділити такі [5, 121]: 1. Власне неологізми – слова, що характеризуються абсолютною новизною як щодо форми, так і щодо змісту. Це пов'язано зі зростанням необхідності для суспільства давати найменування новим поняттям, що виникли у зв'язку з динамічним розвитком соціальнополітичного, економічного, науково-технічного, культурного життя, побуту як у світовому масштабі, так і в межах України. До таких слів -"свідків" певної доби можна, зокрема, віднести лексичні одиниці на зразок: дефолт – 1) невиконання законних вимог або взятих на себе зобов'язань; 2) припинення чи відмова держави юридичної або фізичної особи в односторонньому порядку виплачувати борги (переважно з відсотками) кредиторам, іміджмейкер – фахівець, який професійно працює над створенням іміджу (політичному або громадському діячеві, акторові, спортсменові та ін.), сайт, сингл тощо. 2. Новоутворення – слова, що відзначаються новизною форми. У них відомі морфеми виступають у незвичних поєднаннях, утворюючи слова із зовсім новими значеннями, на кшталт: вуглехолдинг – вугільна компанія, яка сама не має виробничих підприємств, а володіє частиною або контрольними пакетами акцій яких-небудь інших компаній з метою контролю та керівництва їхньою діяльністю та ін. 3. Трансформації – слова, у яких нова форма поєднується із значенням, яке передавалося раніше іншими лексичними засобами. Власне, це синонімічні неологізми, які становлять у сучасній українській мові кількісно обмежену групу. Такі одиниці відображають тенденцію до необхідності вдосконалення мовного механізму: презентація замість представлення. 4. Семантичні інновації або переосмислення – слова, у яких нове значення передається формою, наявною в мові. Серед семантичних інновацій цієї групи переважають одиниці: гонконг – один із вірусів грипу, штам якого виділено вченими під час останніх епідемій, гуральня (розм. ірон.) – підпільне виробництво, як правило неякісних, спиртних напоїв, канікули – перерва в роботі когось/чогось, bread – гроші, drag – нудьга. Англомовну експансію відчувають усі стилі сучасної української мови, але найбільше вона охопила сфери:  засобів масової інформації (ЗМІ);  реклами;  комп’ютерних технологій;  Інтернет спілкування;  спілкування молоді. Розглянемо кожну з них більш детально. Засоби масової інформації. Прийнято вважати, що у сфері ЗМІ найрізноманітніше та найсильніше виявляються процеси, які характеризують саме життя мовного організму; тут найбільше зосереджені інновації. І це зрозуміле, адже однією з основних функцій засобів масової інформації є інформативність, новизна. Так, на збурення політичного, економічного та культурного життя останніх років українські ЗМІ відреагували запозиченням англомовних слів: фейк, брифінг, ваучер, екстрадиція, електорат, відеокліп, діджей, імідж, імейлик, рімейк, топ-модель, фанта, хіт, шоу-бізнес, арт-салон. Наведемо приклади їх вживання в газетному дискурсі: “Безробітна сумчанка на ярмарку вакансій сказала, що втрата роботи – це зміна іміджу”; або: “Журі, до складу якого увійшло кілька значних представників дорослого міс- та шоу-бізнесу, оцінювало маленьких конкурсантів (“Урядовий кур’єр”) [6]. Англомовні “інтелектуальні збагачення” часто викликають огиду й неприйняття. Адже кількість англіцизмів в одній фразі часом сягає такого числа, що глядач (слухач) уже не здатний сприймати інформацію: “Генеральний директор холдингової, консалтингової чи трастової компанії організовує тренінгові курси, наділяє бізнес-планами, складає лістинг котирувань відповідно до маржі, встановленої Нацбанком, укладає ф’ючерсні контракти, які набувають сили при в’їзді до офшорних зон” [7, 4]. Чи не зрозуміліше й простіше було б 24


Педагогічні обрії №4-5(94-95)’2017__________________________________________ сказати: “Генеральний директор розпорядчого, дорадчого чи довірчого товариства організовує навчання, складає список вартісності відповідно до допуску, встановленого Нацбанком, укладає майбутні угоди, які набувають чинності при виїзді до непідлеглих зон”? Іноді людям, які вже звикли до таких запозичень, здається, що неможливо дібрати українських відповідників. Та це далеко не так. Скажімо, популярне слово «консалтинг» має в українській мові сім відповідників (деякі з них – синоніми): порадництво, дорадець, порадник, радний, дорадчий, порадний, порадчий. Разом із тим, все ж таки потрібно визнати, що завдяки ЗМІ частина запозиченої лексики досить швидко освоюється і знаходить перевагу у використанні під час комунікативних міжнародних контактів. Реклама. У сучасному суспільстві дуже стрімко розвивається рекламна індустрія, а це, у свою чергу, формує мову реклами, яка особливо багата на англомовні компоненти, сприяючи таким чином ознайомленню широкого кола українців із новими реаліями (адаптер, аудіокарта, вібромасажер, жалюзі, ролети, чіпсмейкер, челендж). Рекламні гасла й заклики, репліки героїв рекламних роликів широко цитуються, наприклад: “Не гальмуй – снікерсуй”; “Шейканемо, бейбі”. Всі ці неологізми творяться за допомогою різних словотвірних афіксів і змінюються за граматичними законами української мови. Порівняйте дієслова наказового способу: малюй, працюй і снікерсуй; дієслова майбутнього часу: напишемо, скажемо і шейканемо. Комп’ютерні технології, безперечно, належать до тих галузей науково-технічних знань, які розвиваються дуже швидко. З’являється величезна кількість термінів, до яких іноді важко знайти адекватний відповідник в українській мові. І коли аналог відсутній, спеціалісти вдаються до розгорнутого описового перекладу. Однак, найчастіше фахівці використовують: - англійські терміни в їх транскрипційному відтворенні. Таким чином до української мови ввійшли слова: онлайн-шопінг, сканер, принтер, модем, інтерфейс, дисплей, геймпад, стартап; - англійські абревіатури-скорочення, як “PC” – personal computer, “СД” – compact disk (CD), “СД-РОМ” – Compact Disk Read only Memory (CD-ROM), “ЦПУ” – Central Processor Unit (CPU), “ДІММ” – “DIMM” (Double Integration Memory Module), “ФТП” – FTP File Transfer Protocol (FTP), DVD, 3D, R’n’; - назви утворені від двох та більше англійських слів: “Free Download Manager”, “Microsoft Flight Simulator” (назви програм), оскільки для них або немає відповідників, або вони занадто довгі і внаслідок цього незручні для використання. - змішані словосполучення, що написані частково латиною, а частково кирилицею (BitTorrent трекер RuTracker (файлообмінний сайт), плагини Adobe (допоміжні програми) тощо; - складні слова, що складаються з двох частин, одна з яких є англійською, а інша – українською, причому обидві частини написані кирилицею (ска-музика, онлайн ігри); - усічення основи слова як способу утворення професіоналізмів: інет – Internet (Інтернет); копм – computer; кібер – cybernetician (кібернетик); прога – program (програма), проц – processor (процесор) тощо; - скорочення слів та словосполучень: біоробот – biological robot; аська – ICQ (I seek you); - особливу групу становлять слова, що спочатку належали до професійного арго англомовних спеціалістів, але в остаточному варіанті стали існувати як загальновизнані терміни. До таких належать терміни, як “мишка” (mouse) – пристрій для встановлення місцезнаходження покажчика на екрані дисплея, “сміття” (garbage) – непотрібні дані, “слід” (footprint) – площина передньої панелі; - новий тип запозичень може бути описаний як двомовні компоненти, наприклад, “lossy-формати” – формати з втратою якості, “loseless-формати” – формати без втрати якості. Можна припустити, що такі слова з’являються, оскільки досить важко дати короткі та чіткі пояснення їхньої першої частини нашою рідною мовою. 25


Педагогічні обрії №4-5(94-95)’2017__________________________________________ Англомовні запозичення, які обслуговують сферу комп’ютерних технологій, заради зручності можуть бути розподілені таким чином: - люди, що працюють з комп’ютерами: юзер від англійського ‘user’ – користувач; - частини комп’ютера: батон від англійського ‘button’ – кнопка, клавіша, кіборд, кіборда від ‘keyboard’ – клавіатура, сидюк від ‘CD’ – компакт-диск; кулер від ‘cooler’ – вентилятор, охолоджувач тощо; - програмне забезпечення, комп’ютерні програми: софт від ‘software’ – програмне забезпечення; - процеси: законектитися від англійського ‘connect’ – зв’язок. Люди, що працюють із комп’ютерами поділяються на різні групи, зокрема, фахівці в галузі комп’ютерних технологій (програмісти, дизайнери гіпертекстових сторінок у мережі Інтернет, системні адміністратори, збирачі комп’ютерної техніки), гравці, пересічні громадяни та ін. І в кожній галузі існує своє суто професійне арго. У фахівців комп’ютерних технологій найбільш поширеними словами є такі неологізми: сервер, утиліта, сисадмін, онлайн геймер, контент, програмер, які утворені від англійських слів ‘server’, ‘utility’ (допоміжна програма), ‘system administrator’, ‘on-line gamer’, ‘content’ (зміст), ‘programmer’. Аналогами цих слів є такі ж самі слова, написані українським шрифтом. Серед тих, що збирають комп’ютерну техніку, можна почути слово “мама” (від англ. mother), яке набуло зовсім іншого змісту. “Мамою” скорочено називають системну плату персонального комп’ютера. Іноді використовують англіцизми: хард – накопичувач на жорсткому магнітному диску, флоп – накопичувач на магнітному диску. Можна почути і змінені українські слова: клавіші, теклада, клава, борда – клавіатура, фаервол – програмафільтр, кулер – вентилятор у системному блоці комп’ютера, апгрейд – вдосконалення і т. ін. Гравці використовують ще більше англізовані слова: квакати – грати в комп’ютерну гру Quake, забіндувати – призначити якусь дію клавіші на клавіатурі, конфіг – конфігураційний файл, квакер – той, що грає в Quake, скін – розмальовка гравця в грі, реліз – версія гри, яка надійшла в продаж, бета – тестова версія гри тощо. Пересічні громадяни, які користуються комп’ютером, використовують слова, що добре відомі багатьом людям, тому інколи вже не здаються англійськими запозиченнями. Це такі слова як: принтер, сканер, ноутбук тощо. Вони пишуться українською мовою та існують у нашій мові згідно з її правилами протягом відносно тривалого періоду. Спеціалісти, які проводять багато часу в мережі Інтернет, мають свої англіцизми: чат – розмова за допомогою Інтернету, мило – електронна пошта, ньюси – Інтернетовські конференції з різних тем, топік – тема конкретної конференції, офф-топік – повідомлення, яке не стосується теми конференції, пага – сторінка в мережі Інтернет тощо. Проникнення англіцизмів до сфери українського програмного забезпечення можна трактувати як закономірне мовне явище, яке пов’язане із швидким зростанням комп’ютерних технологій та освітнього рівня комп’ютерно-грамотних людей, що робить можливим використання як англомовних термінів, так і термінів рідною мовою залежно від ситуації. Інтернет–спілкування. Група слів, що пов’язана з Інтернет–спілкуванням, є досить чисельною. У той же час вона дуже відрізняється від попередніх груп неологізмів за відмінностями в стилістиці, морфології та словотворі. Якщо всі вищезазначені групи містять в основному іменники, то остання містить певну кількість дієслів, які складають особливий прошарок мови, типової для Інтернет – користувачів. Іменники в цій групі є в основному нейтральними за своїми стилістичними відтінками: «портал», «логін», «фрилич», «роутер», «мікроблог», «трафік», «аватар», «фішинг», «відеоряд», «аудіопоток», «скриншот» (від оригінальних англійських слів ‘portal’, ‘log in’, ‘free leech’, ‘router’, ‘microblog’, ‘traffic’, ‘avatar’, ‘fishing’, ‘video portion of a television signal’, ‘audio stream’, ‘screen shot’). Проте, деякі іменники належать до комп’ютерного сленгу, такі як «флейм», «холивар», «флуд», «флудилка» (похідні від англійських ‘flame’ – дуже пристрасна дискусія в мережі, дуже часто образлива, ‘holy war’ – дискусія, яка не має єдиної правильної відповіді, ‘flood’ – 26


Педагогічні обрії №4-5(94-95)’2017__________________________________________ повідомлення або погляд на щось, які не пов’язані з початковою темою). Однак, оригінальні англійські слова, від яких вони походять, є стилістично нейтральними. Дієслова, якими постійно збагачується мова Інтернет – спілкування, утворюються від англійських основ за допомогою українських префіксів та суфіксів. Ці слова не належать до літературної мови, вони є частиною комп’ютерного сленгу і походять від англійських іменників: ‘friend’ – зафрендитись – додати до друзів; ‘knot’ – котить – зав’язувати, а також від дієслів: ‘answer’ – ансверить – відповідати, ‘chat’ – зачатиться – розмовляти, ‘seed’ – сидировать – роздавати файли), ‘log in’ – залогінитися – зареєструватися, увійти в систему. Дієслово прогуглити (знайти інформацію за допомогою пошукової системи Google) бере своє походження від назви пошукової системи Google; воно було утворене і зараз дієвідмінюється за правилами української граматики. Слово бан походить від англійського ‘ban’ – заборона, і описує вид покарання для користувачів, які порушують правила мережевого спілкування. Наприклад, до них може бути застосоване покарання «ридонли» або «онлирид», коли такі користувачі можуть лише читати відгуки інших людей, але їм заборонено писати власні тексти. Неологізми, що належать до сфери спілкування молоді. Група англомовних запозичень, що пов’язані із спілкуванням молодих людей, їх заняттями та захопленнями (музика, мода, спорт та інші інтереси) є дуже чисельною. Слова, що належать до сфери захоплень музикою, можна поділити на такі підгрупи: - музичні стилі (R’n B, Dub, cка-музика, ейсід-рок); - люди у світі музики (бойс-бонд – група, у складі якої виступають лише хлопці, фронтмен – соліст); - музика як продукт (реліз – вихід у світ пісні, альбому, сингл – диск з єдиною піснею, Songbooks – збірки пісень, семпл – зразок, трек – звукова доріжка, саундтрек – музичний супровід фільму, гри, кліп. Типовою рисою таких слів є те, що ми можемо зустріти їх як англійською, так і українською мовами в одному й тому ж тексті. Причиною такого явища є брак чітких і лаконічних українських назв, а також той факт, що молодь віддає перевагу вживанню більш виразних та «крутих» з їх точки зору англійських слів. У своєму спілкуванні молодь схильна використовувати англомовні еквіваленти звичайних слів, пов’язаних із зовнішністю, одягом, взуттям: похідні від англійських слів ‘make-up’ (грим), ‘hair’ (волосся), ‘denim’ (джинсова тканина), ‘shoes’ (взуття), ‘boots’ (чоботи) – мейк-ап, хаер, деним, шузи, бутси. Певна кількість слів пов’язана з купівлею речей, наприклад: шопінг, сейл, шоп-тур, шопиться. Перші три слова утворені за англомовними стандартами, але є приклади їх відмінювання згідно з правилами української граматики. Останнє слово з цієї групи утворене як типове українське слово, його можна дієвідмінювати, як будь-яке українське дієслово. Три перші слова є досить нейтральними, останнє з них є розмовним і належить радше до молодіжного сленгу. Остання велика група – це група «спортивних слів», наприклад: бодібілдінг, фітнес, армреслінг, сноубордінг, рестлінг (боротьба як вид спорту) тощо. Ці слова взяті з англійської мови, збережено усі деталі їхньої вимови. Незважаючи на їх типово англійське звучання, багато людей уже не вбачає в них англомовних запозичень, оскільки ці види спорту стали дуже популярними, а разом із їх популярністю, й їхні назви увійшли до української мови. Англомовні компоненти, які знайдені на популярних сайтах та в чат-румах у мові спілкування молоді, можуть бути розподілені на групи, згідно з їхньою структурою: - деякі запозичення просто взяті з англійської мови в мову Інтернет – спілкування молоді, вони написані англійською мовою, як наприклад, action (фільм із великою кількістю динамічних подій, бойовик), hi-fi (“high fidelity” – високотехнологічний), know-how (технологія); - англійські слова, подані в кирилиці: фентезі (жанр фільмів, літературних творів), трафік (рух), флейм (палка, часто образлива дискусія в мережі); 27


Педагогічні обрії №4-5(94-95)’2017__________________________________________ - слова, утворені від англійських словосполучень, написані кирилицею як одне чи два слова: арт-хаус, печворк (особлива техніка плетіння), холивар (дискусія з питання, на яке немає однозначної відповіді), онлирид (тільки для читання), фентезі арт (напрями мистецтва) тощо. Наведені приклади англійських запозичень у мові молоді підтверджують той факт, що причини їх використання є не тільки лінгвістичними, а й соціальними. Використовуючи такі слова, молодь створює певний бар’єр між собою та старшим поколінням, показує своє особливе місце в суспільстві. Слід також зауважити, що ця група є дуже динамічною, оскільки збагачується згідно із зростанням різноманітних популярних занять серед молодих людей. Входження запозичених слів в українську мову супроводжується їхньою словотворчою українізацією. Більшість слів створюється за стандартними словотворчими моделями. Можна спостерігати такі явища, як створення граматичних парадигм запозичених термінів. Наприклад, інсталяція – інсталювати, файл – файловий, чат – чатитися, що свідчать про мовне опанування термінів-англіцизмів. Або утворення множини іменників від англійських слів, поданих у кирилиці: квести (тип комп’ютерних ігор), аддони, утиліти, (невеликі спеціалізовані комп’ютерні програми), бібліотеки семплов (зразки), смайли /смайлики (графічні зображення, які передають емоційний стан людини і використовуються в листуванні). Інколи терміни збагачуються похідними утвореннями, граматикалізуються: хітова пісня, хітова програма, хітова дівчина, національний хіт-парад, офшорна гра (телевізія), фостерна сім’я. Деякі слова утворюються від англійських основ, але з українськими суфіксами чи закінченнями: сервак – сервер, трабла – проблема, сидюк – компакт-диск. Запозичення слів з інших мов є важливим методом збагачення словникового складу мови, процесом мовної інтелектуалізації в сучасних умовах інтеграційних міжнародних процесів. Однак, існують різні думки щодо їхньої доцільності використання в рідній мові [8]. Сьогодні навіть важко визначити, яка з тенденцій – прихильники вживання іншомовних запозичень чи супротивники напливу в мову іноземних слів – домінує в різних суспільних групах. І це має свої обгрунтування: з одного боку, запозичення може бути доречним, коли входить у мову на рівні поняття і є неологізмом. Як правило, запозичення зберігають фонетичний відтінок мови джерела і часто “конкурують” з власно українськими лексичними відповідниками, а іноді витісняють їх (наприклад, computer – обчислювальна машина, import – ввіз товарів, export – вивіз товарів тощо). У міжнаціональних контактах такі слова знаходять перевагу у використанні. Водночас, потрібно бути дуже обережним з вживанням запозичень через те, що вони можуть гальмувати національно-мовні процеси розвитку, заполонивши рідну мову іншомовними словами. Інтенсивні пошуки власно мовних удосконалених варіантів використання їх у мові всіх груп населення мають збалансувати той потрібний відсоток запозичень із іноземної мови в українській мові. Література: 1. Сапир Е. Избранные труды по языкознанию и культорологии / Е. Сапир. – М., 1995. 2. Селіванова О.О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія / О.О. Селіванова. – Полтава: Довкілля – 2006. – 716 с. 3. Слепович В. С. Курс перевода (английский ↔ русский язык). Translation Course (English ↔ Russian) / В. С. Слепович. – Мн. : Тетра-Системс, 2003. – 320 с. 4. Вокальчук Г.М. Вивчення неологізмів у вузівському курсі сучасної української літературної мови. Пед. науки: зб. наук. пр. / Г.М. Вокальчук. – Суми, 2002. – ч.2. – С. 24-29. 5. Заботкина В.И. Новая лексика современного английского языка / В.И. Заботкина – М.: Высшая школа, 1989. – 128 с. 6. Українська мова: енциклопедія НАHУ; Ін-т мовознавства ім. О.О.Потебні; Ін-т української мови; Редкол.: В.М. Русанівський (співгол.) та ін. – Вид. 3-тє зі змінами і доп. – К.: Вид-во "Українська енциклопедія" ім. М.П.Бажана, 2007. – 852 с. 7. Зубков М. Українська мова: Універсальний довідник / Микола Зубков. – Вид. 3-е, виправл. й доп. – Харків: Школа, 2008. – 492 с. 8. Лещук Т.Й. Типологія термінологічних підсистем / Т.Й. Лещук. – Львів, 1999.

28


Педагогічні обрії №4-5(94-95)’2017__________________________________________

ВПЛИВ АНГЛІЙСЬКИХ ЗАПОЗИЧЕНЬ НА СУЧАСНЕ МОВЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОЛОДІ Здатність здійснювати іншомовне спілкування на міжкультурному рівні є викликом сучасних реалій світу, який глобалізується. Знання іноземних мов не тільки робить особистість більш обізнаною із культурами країн, мови яких вивчаються, а й позитивно впливають на формування національної самосвідомості. Всесвітні тенденції до об’єднання, науково-технічна та інформаційна революції впливають на освітній простір старший викладач кафедри України, змушуючи освітян оновлювати змістовну та філологічних дисциплін та процесуальну складову навчальних програм. З одного боку, методики їх викладання Чернігівського ОІППО освіту розглядають як джерело знань, а з іншого – як імені К.Д. Ушинського «двигун» розвитку. Автоматично змінюється ставлення і до вивчення іноземних мов. Згідно з навчальною програмою, володіння іноземною мовою – це не є знання сукупності правил і граматичних конструкцій, це оволодіння іноземною мовою в контексті міжкультурної взаємодії, що передбачає знання мови народу, який нею спілкується, та ознайомлення з його культурою. Таке зміщення акценту збігається із сучасною тенденцією в навчанні – компетентнісним підходом, за яким спілкування іноземною мовою є однією з десяти ключових компетентностей людини XXI століття [1]. Володіння ключовими компетентностями дає можливість випускникам школи комфортно почуватися в сучасному світовому та полікультурному просторі. Одним із формальних шляхів визначення рівня навчальних досягнень випускника середнього навчального закладу є зовнішнє незалежне оцінювання (ЗНО). З 2009 року випускники шкіл складають тести з англійської та інших іноземних мов у рамках ЗНО, які оцінюють рівень сформованості комунікативного уміння випускника школи в читанні та на письмі. Аналізуючи тексти для читання з ЗНО 2016 та 2017 років з погляду їх лексичної насиченості, ми робимо висновок, що успіх в їх розумінні та виконанні залежить не тільки від сформованої в учня лексичної та граматичної навичок, а ще й від його вміння активізувати в пам’яті значення запозичених з англійської мови слів, які вже активно вживаються в рідній українській мові. Такий реверсний процес у діалозі двох мов є певним умінням учня оптимізувати свій лексичний діапазон у залежності від обраної мови. Пропонуємо деякі приклади таких англійських слів у текстах ЗНО 2016 року з англійської мови: продуктивний (productive), дистрактор (distraction), волонтерство (volunteering), опція (option), імплементація (implementing), локальний (local), унікальний (unique), інтегрує (integrates), віртуальний (virtual), гендер (gender), креативність (creative), дистанційний (distance), топові інституції (top institutions), арт (art), перманентний (permanent), дефініція (definition), ранжування (ranking) кампус (campus) тощо. Це лише незначна кількість англійських запозичених слів, які досить активно вживаються в українському мовленні в майже незмінній фонетичній формі. Ми погоджуємо з думкою мовознавців, що будь-яка мова є живим організмом, який знаходиться в постійному розвитку, та чутливо реагує на все нове в житті тої чи іншої нації. Нормативна лексика сучасної української мови не однорідна за походженням, вона ділиться на корінну й запозичену. Близько 10% усього словникового складу належить запозиченим із інших мов словам, крім того, зберігається тенденція до їх збільшення в українській мові [2, 151]. Вагомий відсоток іноземних запозичень припадає на англійську мову. Словники не встигають за навалою англомовних запозичень, і численні, пропаговані засобами масової інформації, англіцизми, часто незрозумілі пересічним мовцям, залишаються поза лексикографічною фіксацією [3]. 29


Педагогічні обрії №4-5(94-95)’2017__________________________________________ Енциклопедія української мови дає таке визначення англіцизму (запозиченому англійському слову): англіцизм – різновид запозичення, слово, його окреме значення, вислів тощо, які запозичені з англійської мови або перекладені з неї чи утворені за її зразком [4, 26]. Основними причинами зростаючого впливу англійської мови уже в ХХI столітті є: лідируючі позиції Великої Британії у світі; зростання ролі Сполучених Штатів Америки у світовому масштабі; посилення взаємодії України з країнами Заходу; набуття англійською мовою статусу мови світової науково-технічної літератури; англомовними є провідні засоби масової інформації (теле- і радіокомпанії, Інтернет) та кіноіндустрія; стрімкий розвиток інформаційних технологій [5]. Серед інших чинників, які створюють сприятливий ґрунт для проникнення англійської лексики в українську мову, дослідники Л. Архипенко [6, с. 5–6], М. Бондар [7, с. 8], О. Стишов [8, с. 21–22] та ін. відзначають таке: статусність та престижність англійської мови; збільшення кількості українців, які володіють англійською мовою; прагнення до новизни, емоційності й експресивності висловлювання; бажання «осучаснити» текст за допомогою іншомовного слова; намір нівелювати або навіть навмисно приховати інформацію, використовуючи англійські запозичення, що виконують евфемістичну функцію. О. Стишов виокремив фактори, за якими відбувається перенасичення української мови лексикою іншомовного походження. До них належать: 1. Поява нових запозичень. що активно вживаються в публіцистичному стилі та в мові засобів масової інформації в цілому (аудит, профі, хакер, трилер, паблік релейшен, праймтайм, саміт, спічрайтер, копірайтер, контент, диверсифікація, ньюс-реліз, меседж та ін.). 2. Активізація вживання старих запозичень на позначення реалій українського життя (брифінг, маркетинг, менеджер, допінг). 3. Інтенсифікація в українській мові словотвірних процесів на основі старої нової лексики іншомовного походження (кримінал, криміналізація, криміналізувати, криміналітет). 4. Зростання числа різноструктурних іншомовних вкраплень, у тому числі гібридних, у текстах засобів масової інформації (е-mail, web-сторінка, web-адреса, web-дизайн, webконтент dance-культура, IPадреса, Sim-картка, SMS-повідомлення, internet-магазин, тощо). 5. Введення спеціальної термінології в спеціалізовані видання, які розраховані на масового читача, зумовлені актуальністю громадсько-політичних, економічних і наукових проблем у житті суспільства (файл, харизма, картридж, диверсифікація, контент, кастинг, ньюс-рум, консумація, вебінар, флешмоб, фастфуд та ін.). 6. Поява в українській мові квазіангліцизмів для номінації реалій, що не мають аналога в інших мовах, так і на позначення загальних реалій (брейн-ринг, шоп-тур, джентельмен-шоу та ін.) [8, с.21-22]. Потрапляючи в іншу мову, запозичення проходять процес фонетичної, граматичної, морфологічної адаптації до системи мови-рецепієнта. Коли використовується специфічна експресивно забарвлена лексика, синонімічна до слів загального вжитку (сленг), такий процес відбувається з орієнтацією на усну, звукову форму слова, а не на його графічне оформлення. Наприклад, паті (party), крейзі (crazy), івент (event), суперовий (super) [9, с.132]. Запозичення часто вступають у систему словозмін, будуючи нові лексеми за моделлю українських прикметників, прислівників, дієслів та за допомогою продуктивних суфіксів української мови: о’кей – о’кейно (нормальний – нормально), супер – суперний (відмінно – відмінний). Поширеним є і словотвір “іменник-прикметник”: олди-олдовий (батьки – старий, досвідчений) та “іменник-дієслово”: голівуд – голівудити (місце відпочинку – відпочивати), гугл – гуглити (пошукова система – шукати в Інтернеті), фоловити, онлайновий, банити, лайкати, кешувати, кешування, (за)тролити, спамити, чатитися, флудити, постити, діджиталізація тощо. У жаргонізованому мовленні сучасної молодої людини можна помітити певну кількість лексем-англіцизмів, які вона використовує постійно, інші ж перебувають у 30


Педагогічні обрії №4-5(94-95)’2017__________________________________________ пасивній пам’яті (мовець розуміє їх значення, але сам майже не використовує). У невимушеному спілкуванні вживання англіцизму служить контрастом, оригінальним словом з підвищеною експресивністю на фоні стилістично нейтральної лексики [7]. Отже сучасна мовленнєва молодіжна культура зазнає дуже сильного впливу англіцизмів. В активному словнику підлітків нараховується велика кількість іншомовних сленгових слів для позначення реалій у різноманітних сферах життя молоді. До таких сфер відносяться музична (римейк, ремікс, кліп-мейкер, сингл, саунд-трек, кавер-версія, постер і т.п.), сфера моди (боді, тішот, гріндерси, топ, трентч, кардіган, світшот, боді-арт, пірсінг, сейл тощо), спортивна сфера (шейпінг, бодібілдинг, фітнес, джоггінг, воркаут, чірінг тощо). У сучасному світі молоді дуже поширені комп’ютерні англіцизми, наприклад, “Гугл все знає”. До інших численних англомовних сленгізмів у цій сфері відносяться такі слова: браузер, погуглити, чатитись, поститu, веб-кем, аська, дрова, хай-тек, лайфхак, сабж, оффтоп, флуд, троллінг, аккаунт, провайдер, хакер, спам, юзер, лайк, репост, фоловер, нік, флейм тощо. Таким чином, лексичний діапазон сучасної української мови змінюється, на ці зміни значно впливають англіцизми та інші запозичення. За умовою семантичного освоєння українською мовою запозичених лексем під впливом власне системи мови, отримуємо словниковий корпус, який використовується для відображення мовної картини світу (МКС). Можна сказати, що МКС українців змінюється [5]. Поширена практика використання в українському усному та писемному мовленні англіцизмів, запозичених у кінці ХХ – початку ХХI століття, вимагає від учителів української та англійської мов звертати на це увагу під час освітнього процесу, за умови якщо така запозичена англійська лексема зустрічається в графічній або звуковій формі. На мою думку, учитель української філології має надавати приклади з використанням синонімів – українських автентичних слів замість запозичених. З боку вчителя англійської мови не варто відразу перекладати таке слово українською мовою, доцільніше б наводити приклади вживання цієї лексеми або її похідної в українському інформаційному контексті. Вчитель англійської мови має активізувати життєвий досвід учнів, можливо знайдуться такі діти, які вже чули вживання цього слова в рідній мови, знають або можуть здогадатися про його значення. Отже, функція вчителя в цьому випадку полягає в забезпеченні усвідомленого використання учнями власного мовного досвіду у вивченні рідної української та іноземної (англійської) мов, що сприяло б розвитку когнітивного мислення в діалозі мовних культур, що у свою чергу впливало б на формування декількох з ключових компетентностей нової української школи – спілкування державною українською мовою, спілкування іноземними мовами, та уміння вчитися упродовж життя. Це уміння усно і письмово висловлювати і тлумачити поняття, думки, факти та погляди в широкому діапазоні соціальних і культурних контекстів рідною та іноземною мовами під час міжкультурного спілкування або тільки використовуючи національні інформаційні джерела. Мова кожного народу функціонує й розвивається в контексті мов світу й під впливом цього контексту. Країни та їх народи перебувають у постійних взаєминах економічного, політичного, наукового й культурного характеру. Тому всі спроби штучної ізоляції національної мови від інших мов суперечить об'єктивним законам розвитку людства і його найдивовижнішого феномену – мови. Література: 1. Шаленко О. Іноземна мова: від навчального предмета до життєвого уміння. [Електронний ресурс] / О.Шаленко. Режим доступу: http://www.britishcouncil.org.ua/year-ofenglish/updates/blog/foreign-language-life-skill. 2. Мацюк З. Українська мова професійного спілкування: Навч. посіб. / З.Мацюк, Н.Станкевич. К.: Каравела, 2005. - 352 с. 3. Дьолог О. С. Новітні англіцизмі – збагачення чи засмічення української мови? [Електронний ресурс] / О.С. Дьолог. – Режим доступу: http://movoznavstvo.com.ua. 4. Українська мова. Енциклопедія / редкол. В. М. Русанівський, О. О. Тараненко, М.П.Зяблюк та ін. – К.: Вид-во «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 2004. – 824 с.

31


Педагогічні обрії №4-5(94-95)’2017__________________________________________ 5. Ковальська Н. В. Суперечливий характер процесу запозичення та його вплив на стан мовиреципієнта [електронний ресурс] / Н. В. Ковальська, В.П.Огієнко.–Режим доступу: http://www.rusnauka.com/13_EISN_2013/Philologia/6_135239.doc.htm 6. Архипенко Л.М. Іншомовні лексичні запозичення в українській мові: етапи і ступені адаптації (на матеріалі англіцизмів у пресі кінця ХХ – початку ХХІ ст.) : автореф. дис. канд. філол. наук : спец. 10.02.01 «Українська мова» [Електронний ресурс] / Л.М. Архипенко. – Х., 2004. – 20 с. - Режим доступу: http://www.vestnik-philology.mgu.od.ua/archive/v19/part_2/45.pdf. 7. Бондар М.В. Активні лексико-семантичні процеси в мові художньої прози кінця ХХ – початку ХХІ ст. : автореф. дис. канд. філол. наук : спец. 10.02.01 «Українська мова» [Електронний ресурс] / М.В. Бондар ; Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут філології. – К., 2004. – 19 с. Режим доступу: http://www.vestnik-philology.mgu.od.ua/archive/v19/part_2/45.pdf. 8. Стишов О.А. Українська лексика кінця ХХ ст. (на матеріалі засобів масової інформації). – К.: Вид.центр КНЛУ, 2003. -388с. 9. Чернікова Л.Ф., Смілик Т.І. Англіцизми в сучасній українській мові // Культура народов Причерноморья. – 2009. - №152. – С.129-133.

ОСОБЛИВОСТІ ВИКЛАДАННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ В 2017/2018 НАВЧАЛЬНОМУ РОЦІ (інструктивно-методичні рекомендації) Відповідно до Додатку до листа Міністерства освіти і науки України від 09.08.2017 року № 1/9–436 «Щодо методичних рекомендацій про викладання навчальних предметів у загальноосвітніх навчальних закладах у 2017/2018 навчальному році» вивчення іноземних мов здійснюється за навчальними програмами: У 2017/2018 навчальному році вивчення іноземних мов здійснюється за навчальними програмами: 1. «Навчальні програми з іноземних мов для загальноосвітніх навчальних закладів і спеціалізованих шкіл із поглибленим вивченням іноземних мов 1–4 класи», Київ, 2016 р. 2. «Навчальні програми з іноземних мов для загальноосвітніх навчальних закладів і спеціалізованих шкіл із поглибленим вивченням іноземних мов 5–9 класи», Київ, 2017 р. 3. «Навчальні програми з іноземних мов для методисти відділу загальноосвітніх навчальних закладів і спеціалізованих шкіл із суспільно-гуманітарних поглибленим вивченням іноземних мов 10 – 11 класи», Київ, дисциплін 2017 р. Чернігівського ОІППО імені К.Д. Ушинського 4. «Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Друга іноземна мова 5 – 11 класи», Київ, 2017 р. Навчальні програми не встановлюють порядок вивчення тематики ситуативного спілкування в межах навчального року, а вказують на зміст, вивчення якого є об’єктом тематичного та семестрового контролю. Теми навчальних програм пов’язані із проблематикою інтегрованих змістових ліній (Екологічна безпека та сталий розвиток. 32


Педагогічні обрії №4-5(94-95)’2017__________________________________________ Громадянська відповідальність. Здоров’я і безпека. Підприємливість та фінансова грамотність.). Програми не обмежують смислове та лінгвістичне наповнення інтегрованих змістових ліній. Учитель може створювати альтернативні можливості задля поєднання знань та умінь, а також навчальних методів із метою формування ключових життєвих компетентностей учнів:  Спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовами.  Спілкування іноземними мовами.  Математична компетентність.  Основні компетентності в природничих науках і технологіях.  Інформаційно-цифрова компетентність.  Уміння вчитися впродовж життя.  Ініціативність і підприємливість.  Соціальна та громадянська компетентності .  Обізнаність та самовираження у сфері культури.  Екологічна грамотність і здорове життя. Запровадження оновлених програм із іноземних мов висуває певні вимоги до організації та проведення уроку, а саме: Концептуально-методичні підходи до навчання ІМ 1. Компетентнісний. 2. Інтегрований (міжпредметний). 3. Комунікативно-діяльнісний. 4. Особистісно зорієнтований. Форми роботи o Інтерактивні. o Кооперативне навчання. o Рольові та ділові ігри. o Проектні технології. o Методи «змішаного навчання». o Екскурсії. o Звернення до досвіду учнів. o Само- та взаємооцінювання. Оцінювання навчальних досягнень Основними видами оцінювання з іноземної мови є поточне, тематичне, семестрове, річне, підсумкова державна атестація. Звертаємо увагу, що відповідно до листа Міністерства освіти і науки України від 09.08.2017 року № 1/9-436 «Щодо методичних рекомендацій про викладання навчальних предметів у загальноосвітніх навчальних закладах у 2017/2018 навчальному році» поточне оцінювання учнів не є обов’язковим на кожному уроці. Тематичне оцінювання проводиться на основі поточного та не передбачає проведення окремого виду оцінювання. Семестровий контроль проводиться у І та ІІ семестрах із 4 видів мовленнєвої діяльності. До календарно-тематичного плану та класного журналу вноситься запис «Контроль аудіювання», «Контроль говоріння», «Контроль читання», «Контроль письма». Оцінка за семестр виставляється на основі тематичного оцінювання та оцінок контролю із чотирьох видів мовленнєвої діяльності. У 2017/2018 навчальному році в навчальні програми введено поняття «очікувальні результати» навчально-пізнавальної діяльності учнів. Ці результати узгоджені із Загальноєвропейськими рекомендаціями з мовної освіти та визначаються: на кінець 4 класу – рівень А1 для загальноосвітніх навчальних закладів, А2 для спеціалізованих загальноосвітніх навчальних закладів із поглибленим вивченням іноземних мов; на кінець 9 класу − А2+ для загальноосвітніх навчальних закладів, В1 для спеціалізованих загальноосвітніх навчальних закладів із поглибленим вивченням іноземних мов; на кінець 11 класу В1 для загальноосвітніх навчальних закладів, В2 для спеціалізованих загальноосвітніх навчальних 33


Педагогічні обрії №4-5(94-95)’2017__________________________________________ закладів із поглибленим вивченням іноземних мов; ІМ 2 – на кінець 9 класу – рівень А2, на кінець 11 класу – В1. Звертаємо увагу, що відповідно до листів Міністерства освіти і науки України від 11.11.2014 року № 1/9-586 «Щодо здійснення вчителем науково-дослідницької діяльності та пошукової роботи» та від 05.12.2014 року № 1/9-630 «Про неухильне дотримання принципів гарантування свободи педагогічної діяльності вчителя» укладання календарно-тематичного та поурочного планів здійснюється вчителем у довільній формі державною або іноземною мовами. Проте, слід зважати на дотримання науково-методологічного підходу та понятійного апарату з предмета «Іноземна мова». Календарно-тематичний план укладається вчителем, або може бути складеним автором курсу (навчально-методичного комплексу), але вчитель календаризує, визначає дати проведення тестових робіт (за потреби; формат і змістовна частина тестової роботи − на вибір учителя, тестові роботи проводимо як певний підсумок навчальної діяльності) та семестрового контролю.

Ф

Л

Г

А

Ч

П

Д/з Графа є необов’язковою

Мовленнєва компетенція

Мовний інвентар Підприємливість та фінансова грамотність

Здоров’я і безпека

09.09

Громадянська відповідальність

1.

Змістові лінія Екологічна безпека та сталий розвиток

з/п

Дата

Тематика ситуативного спілкування

Рекомендована схема календарно-тематичного плану

На допомогу вчителеві під час підготовки до уроку: Français Tâche visée (finale) Objectifs pragmatiques Objectifs socioculturels Contenus linguistiques Elaboration de la fiche pédagogique Déroulement 1. Accès au sens (il s’agit des étapes qui permettent aux apprenants d’accéder progressivement au sens du document déclancheur):  Anticipation: émission des hypothèses sur les paramètres de la situation de communication.  Compréhension globale: vérification des hypothèses émises lors de l’anticipation.  Compréhension détaillée: relevé des informations pour réaliser une activité, mise en commun de ces informations avec d’autres membres du groupe-classe, confirmation ou infirmation de ces informations. 2. Analyse du fonctionnement de la langue (ces étapes permettent aux apprenants d’analyser le fonctionnement de la langue en contexte):  Repérage: constitution d’un corpus d’analyse à des énoncés du document déclencheur qui illustrent l’objectif communicatif fixé.  Conceptualisation: formulation d’une règle de fonctionnement induite par l’analyse du corpus. 3. Expression (ces étapes permettent aux apprenants de s’exprimer en langue cible): 34


Педагогічні обрії №4-5(94-95)’2017__________________________________________  Systematisation: appropriation des elements analysés précédement à travers des activités où l’expression est complètement guidée.  Production: réemploi des elements appropriés précédemment à travers des activités où l’expression est induite par le contexte de la situation de communication. English Topic Aims (for a teacher) Objectives (for a student) Skills Target language Recycled language Language support resources Stages of the lesson

Timing Starter/warmer Presentation/consolidation/closing activity Teaching procedures and teacher’s language Learner activities and language Interaction

Tips for Teaching 1. Model for students what they are expected to do or produce, especially for new skills or activities, by explaining and demonstrating the learning actions. 2. Speak slowly and clearly, and provide students with enough time to formulate their responses, whether in speaking or in writing. 3. Use visuals, sketches, gestures, intonation, and other non-verbal cues to make both language and content more accessible to students. 4. Give verbal and written instructions. 5. Regularly check that students understand the lesson. 6. Encourage students to continue building their literacy skills in their home language. 7. Focus more on meaning, rather than form. 8. Vary activities. 9. Take into account pupils’ concentration span. 10. Engage learners. 11. Encourage curiosity and creativity. 12. Build rapport from the very beginning. Make sure you establish eye contact with your learners and show you are a good listener. 13. Be aware of your posture, the tone of your voice, and where you stand in the classroom. 14. Respect your learners’ age and level of maturity. 15. Beware of the subtle behavioral manifestations. Avoid labeling. 16. Be open to join your learners, and ready to step out to control a situation whenever necessary. 17. Show your good-humored nature and laugh together with your learners. 18. Be sincere. 19. Build a strong sense of security where the children can strengthen their sense of belonging and self-esteem for better emotional well-being. 20. Make your classroom a lively place. 21. Establish routines to give the children a good sense of order. 22. Allow your learners to take part in everything we do in the classroom. This will teach them commitment and responsibility. 23. When planning your lesson, consider having a balanced amount of activities which cater for the various learning styles. 24. Interpret situations rather than words in isolation. 25. Teach your students chunks of classroom language to get them to start communicating in English. 35


Педагогічні обрії №4-5(94-95)’2017__________________________________________ 26. Be ready to repeat, rephrase, paraphrase, make gestures, draw, give examples, ask if a peer can help, and be ready to translate a word or two if necessary. 27. Maximize student talking time. 28. Encourage your learners to speak English as much as possible. 29. Remember that learners can do more than teachers usually expect them to. Do never underestimate them! 30. Establish a comfortable atmosphere free from stress. 31. Respect the silent moment. 32. Be flexible and open. Compiled and adapted from https://www.edutopia.org/blog/esl-ell-tips-ferlazzo-sypnieski http://roseliserra.blogspot.com/2013/07/the-dos-and-donts-for-children-teaching.html Deutsch Was sind Lernziele? In jeder Art von Unterricht verfolgen wir das Ziel, dass der/die Lernende am Ende der Unterrichtsphase, der Unterrichtseinheit bzw. der Kurseinheit „weiter“ ist als zu Beginn. Für diese angestrebte Veränderung im Lernenden wird der Begriff "Lernziel“ verwendet. Neben diesem Begriff finden Sie in der Literatur auch andere Bezeichnungen, z.B. KannBeschreibung (aus dem Englischen can do). Um Lernziele zu bestimmen, ist es wichtig, zu wissen, was Lernende am Beginn einer Unterrichtseinheit können/wissen, das heißt, wie die Ausgangslage ist. Ausgehend davon bestimmen wir den Zielzustand oder das Lernziel (L kann/weiß/etc.). Wenn man von diesem angestrebten Zielzustand das abzieht, was der Lernende bereits mitbringt, erhält man die „Lerninhalte“. Im Unterschied zu Lernzielen und Lerninhalten bezeichnen „Lernaktivitäten“ das, was Lernende tun, um das angestrebte Lernziel zu erreichen: beispielsweise einen Zeitungstext lesen, ein Projekt durchführen, ein Arbeitsblatt ausfüllen etc.. Wie formuliert man Lernziele? Wir haben als Ziel von Unterricht bezeichnet, dass der / die Lernende am Ende der Unterrichtsphase, der Unterrichtseinheit bzw. der Kurseinheit „weiter“ ist als zu Beginn, dass sich im Lernenden eine Veränderung vollzieht. Die angestrebte Veränderung kann , z.B. darin bestehen, dass der Lernende nach dem Unterricht etwas weiß, was er vorher noch nicht wusste; dass er etwas kann, was er vorher nicht konnte; dass er eine Haltung gegenüber einem Thema, einem Problem usw. einnimmt, die er vorher so nicht einnahm usw. Diesen Zielzustand beschreibt am besten, indem man folgenden Satzanfang weiterführt: Mit dieser Phase / Unterrichtseinheit möchte ich erreichen, dass die Lernenden …… wissen / ….. können / ...diejenige Haltung einnehmen. Folgende Ausdrücke sind geeignet, um zu beschreiben, was der Lernende am Ende einer Unterrichtseinheit „weiß“: im Bereich des sprachsystematischen Wissens: - kennt die Regeln der Pluralbildung - kennt die Intonation in Fragesätzen - weiß, dass die Nomen in Deutsch 3 Genera haben - weiß, dass das Verb im Aussagesatz an Position II steht - etc. im Bereich des landeskundlichen Wissens: - kennt die Bundesländer Deutschlands - kennt Anlaufstellen für die Bewerbung um ein Studium in Deutschland - kennt gebräuchliche Feste in Deutschland - weiß, dass die Bundesrepublik ein föderales System ist - etc. 36


Педагогічні обрії №4-5(94-95)’2017__________________________________________ Folgende Ausdrücke sind geeignet, um zu beschreiben, was der Lernende am Ende einer Unterrichtseinheit „kann“: im Bereich der sprachlichen Handlungen: - kann beschreiben - kann nachfragen - kann Informationen entnehmen - kann Hauptinformationen verstehen - kann bestimmte Textsorten (Gebrauchsanweisung / Brief / Anzeige etc.) verstehen - kann eine bestimmte Textsorte schreiben / verfassen - kann Formulare ausfüllen - etc. im Bereich der kommunikativen Fertigkeiten: - kann sehr kurze Texte, z.B. einfache Mitteilungen oder Notizen schreiben - kann sehr kurze, einfache Texte, z.B. einfache Beschreibungen, die Bilder enthalten, lesen und verstehen - kann sehr einfache Wendungen hören und verstehen, die den Lernenden selbst und Dinge in seiner Umgebung betreffen - etc. im Bereich der Sprachrezeptions- und Produktionsstrategien: - kann Nachfragen stellen - kann Lese- / Hörstrategien anwenden - kann das eigene Schreiben planen - kann Umschreibungen anwenden, wenn der entsprechende Begriff auf Deutsch noch nicht bekannt ist - etc. Folgende Ausdrücke sind geeignet, um zu beschreiben, welche Haltung der Lernende am Ende einer Unterrichtseinheit eingenommen hat: im Bereich der Interkulturalität: ist sensibilisiert für kulturell unterschiedliche Verhaltensweisen, beispielsweise bei der Begrüßung, bei Einladungen, auf Behörden etc. kann einschätzen, ob eine Person formell oder informell angesprochen wird etc. in Bezug auf das Sprachenlernen und den Sprachgebrauch: kann das eigene Sprachenlernen kritisch reflektieren ist sensibilisiert dafür, dass sich gesprochenes und geschriebenes Deutsch unterscheiden etc. Beispiele zu Kann-Beschreibungen finden sich im Gemeinsamen Europäischen Referenzrahmen für Sprachen (http://www.goethe.de/Z/50/commeuro/i0.htm) und in den Inhaltsverzeichnissen der meisten modernen DaF-Lehrwerke (© Goethe-Institut 2017 Karin Ende, Imke Mohr) Phasen im fremdsprachlichen Unterricht. Man spricht häufig von drei grudlegenden Abschnitten oder Phasen, in die Lernprozesse und damit Unterrichtseinheiten gegliedert werden können: Einstieg Erarbeitung Sicherung bzw. Anwendung Auch Hilbert Meyer (2002, S. 147-156) beschreibt in Abwandlung der oben genannten Einteilung drei grundgelegende Abschnittte von Unterricht; er beziehtdich dabei allerdiens nicht auf Sprachunterricht, sondern auf Schulunterricht im Allgemeinen.

37


Педагогічні обрії №4-5(94-95)’2017__________________________________________ Einstieg

Arbeitsphase

Ergebnissicherung/ Anwendung

Eröffnung 1. Erarbeitung Konkretisierung Hinwendung Anwendung Motivierung Übungen evtl.Erarbeitung… Transfer …

Lernkontrolle Dokumentation Präsentation Reflexion … 2.

(Meyer (2002, S. 149) Wenden wir uns nun der Spezifik des Fremdsprachenunterrichts zu. Hier beeinflusste ein didaktisches Modell die Phasierung von Unterricht lange Zeit. Es wurde unter der Bezeichnung PP-P bekannt: 4. Präsentieren Üben 7. Produzieren

3. present 5. practice 6. produce

Das Modell geht davon aus, dass Lernende Sprachmaterial oder Informationen präsentiert bekommen ( Input), dass sie diese Informationen verarbeiten oder sich erarbeiten und dass sie schlißlich in der Lage sind, sich mündlich unter Verwendung der neuen sprachlichen Mittel zu äußern ( Output) dieses und andere Modelle gehen von einem linearen, vorhersehbaren und für alle Zielgruppen vergleichbaren Lernprozess aus. Verarbeitung

Output

Input Input Input Phase

Lehr-/Lernaktivität/ Ziel

E= Einsteg

Interesse wecken Emotionale Beziehung zum Lehrngegenstand herstellen Lernbereitschaft aufbauen Erwartungshaltung erzeugen Vorwissen aktivieren Form und Bedeutung von Sprache untersuchen Lexik, Phonetik und Strukturen erarbeiten und einüben, beispelsweise -wie Perfekt gebieldet wird -wie ein Intonationsschema verläuft -wie ein Abschnitt einer bestimmten Textsorte strukturiert ist -wie eine feste Verbindung gebildet ist -was eine bestimmte Information in einem Lese- oder Hörtext bedeutet Sprache in natürlichen Handlungssituationen verwenden sprachliche Mittel in individuellen Kontexten und inhaltsorientiert benützen Akzent liegt nicht auf formaler Richtigkeit, sondern auf Kommunikation oder auf dem Inhalt der Äußerung

E=Erarbeitung

A= Anwendung

DLL 6 :Curriculare Vorgaben und Unterrichtsplanung. Goethe – Institut 2017

38


Педагогічні обрії №4-5(94-95)’2017__________________________________________

СТАН ВИКЛАДАННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ В ОБЛАСТІ

методист відділу суспільно-гуманітарних дисциплін Чернігівського ОІППО імені К.Д. Ушинського

Сучасний стан розвитку шкільної системи навчання іноземних мов, умови функціонування загальноосвітніх навчальних закладів спонукають розглядати іноземну мову як важливий засіб міжкультурної комунікації. Це, у свою чергу, певним чином змушує поіншому визначати пріоритети в роботі вчителя як одного із суб’єктів навчального процесу, оскільки його діяльність безпосередньо впливає на ефективність процесу навчання і, відповідно, рівень іншомовної освіченості учнів. Безумовно, ефективність навчання іноземної мови залежить від багатьох об’єктивних і суб’єктивних чинників: адекватності обраного методу або підходу до навчання, дидактико-методичного забезпечення, ефективності засобів навчання, готовності учнів до оволодіння іноземною мовою, рівня вмотивованості навчальної діяльності. Навчально-виховна робота вчителя іноземної мови має ґрунтуватися на ключових поняттях: спілкування через діяльність, культурологічна спрямованість, мотивація. Ці складові є провідними в змісті навчання, а отже, і у діяльності вчителя. Віддзеркаленням такого підходу до професійної діяльності є рівень готовності школярів до спілкування іноземною мовою в різноманітних соціально обумовлених ситуаціях, результативність їх участі в інтелектуальних змаганнях. Відповідно до Типових навчальних планів іноземні мови в області вивчаються як перша та друга іноземна мова. У 2016/2017 навчальному році учні опановували англійську, німецьку, французьку, польську та іспанську мови. Переважна більшість учнів вивчала англійську як першу іноземну мову. Англійську мову як другу іноземну вивчали в 4 районах (Борзнянському, Ічнянському, Козелецькому, Сновському) та 1 місті обласного значення (Ніжині); німецьку – в 13 районах (Борзнянському, Варвинському, Городнянському, Ічнянському, Корюківському, Менському, Носівському, Прилуцькому, Ріпкинському, Срібнянському, Талалаївському, Чернігівському, Сновському), 1 місті обласного значення (Новгороді-Сіверському). У 2 районах (Бахмацькому, Козелецькому), містах Ніжині, Прилуки та Чернігові вивчалась німецька та французька мови як друга іноземна. У Куликівському – німецька та іспанська. Польська мова як друга іноземна запроваджена у містах Ніжині та Прилуки. Викладання іноземної мови здійснювалося відповідно до вимог «Державного стандарту початкової загальної освіти» та «Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти». Учителі працювали відповідно до чинних навчальних програм, затверджених Міністерством освіти і науки України для загальноосвітніх навчальних закладів та використовували навчально-методичне забезпечення, що має відповідний гриф профільного міністерства. Кількість навчальних годин на вивчення іноземної мови відповідала Типовим навчальним планам для початкової, середньої та профільної школи в системі загальної середньої освіти. Аналізуючи здобутки учнів загальноосвітніх навчальних закладів на ІІІ (обласному) етапі Всеукраїнської учнівської олімпіади з іноземної мови за три роки (2014/2015, 2015/2016, 2016/2017 н.р.), маємо такі результати: англійська мова: школярі Бахмацького, Борзнянського, Варвинського, Талалаївського, Чернігівського районів, Носівської ОТГ, міст Ніжина, Новгорода-Сіверського, Прилук, Чернігова та Ніжинського обласного педагогічного ліцею Чернігівської обласної ради отримують дипломи переможців три роки поспіль. Учні 12 загальноосвітніх навчальних закладів області здобувають інтелектуальну перемогу протягом трирічного періоду поспіль:

39


Педагогічні обрії №4-5(94-95)’2017__________________________________________ № з/ п 1. 2. 3. 4. 5.

6. 7.

8.

9.

Район, місто, ОТГ, ліцеї обласного підпорядкування Борзнянський

Навчальний заклад

Гімназія імені Пантелеймона Куліша м. Борзни Варвинський Варвинська районна гімназія Носівська ОТГ Носівська міська гімназія Талалаївський Талалаївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів м. Ніжин Ніжинський ліцей Ніжинської міської ради Чернігівської області при Ніжинському державному університеті імені Миколи Гоголя м. Н.-Сіверський Новгород-Сіверська гімназія № 1 ім. Б. Майстренка м. Прилуки Прилуцька спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 6 з поглибленим вивченням інформаційних технологій Прилуцька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 14 м. Чернігів Спеціалізована загальноосвітня середня школа № 1 з поглибленим вивченням іноземних мов Спеціалізована загальноосвітня школа № 2 І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням іноземних мов Гімназія № 31 гуманітарно-естетичного профілю Ліцей обласного Ніжинський обласний педагогічний ліцей підпорядкування Чернігівської обласної ради

ДИПЛОМ І ІІ ІІІ ст. ст. ст. Кількість 3

Загальна кількість дипломів 3

-

1 1 -

5 6 3

6 7 3

1

6

4

11

-

5

7

12

-

2

2

4

-

7

-

7

4

5

-

9

1

4

1

6

-

2

1

3

1

1

9

11

Варто зазначити, що 7 із 12 навчальних закладів є гімназії та ліцеї, 2 загальноосвітні школи, 1 спеціалізована школа з поглибленим вивченням інформаційних технологій та 2 спеціалізовані школи з поглибленим вивченням іноземних мов. Учні Чернігівської спеціалізованої загальноосвітньої середньої школи № 1 з поглибленим вивченням іноземних мов та гімназії № 31 гуманітарно-естетичного профілю мають стабільно високі результати із німецької та французької мови; Носівської міської гімназії Носівської міської ради та Ніжинського обласного педагогічного ліцею Чернігівської обласної ради − із німецької мови. Поряд із тим, серед районів області є райони, які протягом трьох років поспіль не мають жодного диплома: з англійської мови, це – Ічнянський та Новгород-Сіверський, із німецької мови – Бахмацький, Бобровицький, Городнянський, Козелецький, НовгородСіверський, Прилуцький та Семенівський райони. Слід поставити питання: завдяки чому наші учні демонструють високі досягнення? Відповідь є очевидною й водночас багатоскладовою. Передусім, це професіоналізм та фахова компетентність учителя. Проаналізуймо кількісний кадрово-педагогічний склад, що забезпечує викладання англійської та німецької мови у 12 школах-лідерах. У вищезазначених навчальних закладах працює 127 учителів фахівців, із яких вищу кваліфікаційну категорію мають 65 осіб, педагогічне звання «старший учитель» − 25, «учитель-методист» − 13. Досить потужний потенціал. І вчителі цих навчальних закладів беруть активну участь у роботі шкільних, районних та міських методичних об’єднань, районних, міських та обласних семінарів, конференцій, семінарів-практикумів, методичних студій тощо. 40


Педагогічні обрії №4-5(94-95)’2017__________________________________________ У 2015/2016 навчальному році відбувся професійний конкурс «Учитель року − 2016», номінація «Англійська мова». Учителі із 18 районів, 4 міст обласного значення, 2 ліцеїв обласного підпорядкування та 1 спеціалізованої школи-інтернату І-ІІІ ступенів із поглибленим вивченням окремих предметів та курсів узяли участь у змаганнях. До фінального етапу другого (обласного) туру ввійшли 5 учителів, 3 із яких працюють у навчальних закладах, учні яких мають перемоги в інтелектуальних змаганнях три роки поспіль: Кресан Надія Петрівна (переможець другого туру конкурсу), учитель Ніжинського ліцею Ніжинської міської ради Чернігівської області при Ніжинському державному університеті імені Миколи Гоголя, Павлюк Лариса Миколаївна, учитель Ніжинського обласного педагогічного ліцею Чернігівської обласної ради та Шестак Тетяна Миколаївна, учитель спеціалізованої загальноосвітньої середньої школи № 1 з поглибленим вивченням іноземних мов міста Чернігова. Варто зазначити, що учні цих учителів є переможцями ІІІ етапу олімпіади, а Микитенко Ігор (11 клас), учень Кресан Надії Петрівни, у цьому році представляв Чернігівську область на ІV етапі та здобув диплом ІІІ ступеня. Питання кадрового забезпечення процесу викладання іноземної мови в області є наразі досить актуальним. У 2016/2017 навчальному році 1280 учителів викладали іноземну мову, із яких 1081 учитель англійської мови, 171 – німецької, 24 – французької, 3 – польської та 1 учитель іспанської мови. Із загальної кількості вчителів − 137 вчителів-нефахівців: англійська мова – 77 осіб, німецька – 58, французька – 2. Чи в змозі нефахівець досягти результативності своєї роботи? Які успіхи продемонструють його учні: чи буде якість засвоєння мовного навчального матеріалу та вміння доцільно використовувати його в практичній мовленнєвій діяльності, чи сформується вміння вибирати траєкторію власного навчання, здатність об’єктивно проводити діагностику рівня власних навчальних досягнень і, за необхідності, виробляти план їх удосконалення? Навряд. Відтак, одним із ключових є кадрове питання й мова йде не лише про кількісний склад, а й про фахову компетентність учителя. Практична спрямованість підвищення професійного рівня вчителів іноземної мови є у фокусі постійної уваги сьогодення. Так, 08.12.2016 року на базі Чернігівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені К.Д. Ушинського відбувся обласний семінар-тренінг «Професійні дебати». Лауреати всеукраїнського конкурсу «Учитель року − 2016» (номінація «Англійська мова») провели майстер-клас із слухачами курсів підвищення кваліфікації, питання професійної компетентності вчителя були висвітлені старшими викладачами кафедри філологічних дисциплін та методики їх викладання інституту. У минулому навчальному році на базі обласного інституту було проведено дві педагогічні майстерні для 50 вчителів-нефахівців, які викладають англійську/німецьку мову. До тренінгів були залучені вчителі Бахмацького, Борзнянського, Бобровицького, Городнянського, Ічнянського, Козелецького, Коропського, Корюківського, Куликівського, Менського, Ніжинського, Новгород-Сіверського, Ріпкинського, Семенівського, Сновського, Сосницького, Срібнянського, Талалаївського, Чернігівського районів та Кіптівської об’єднаної територіальної громади. Фаховий розвиток сучасного вчителя іноземної мови не може відбуватися без участі в міжнародних освітніх професійних програмах. Протягом минулого навчального року на базі обласного інституту післядипломної педагогічної освіти в рамках співпраці із ГетеІнститутом в Україні було проведено 2 семінари-тренінги (29.10. − 02.11.2016 та 06.06. − 10.06.2017) для 40 вчителів німецької мови із Бахмацького, Бобровицького, Борзнянського, Городнянського, Ічнянського, Козелецького, Менського, Новгород-Сіверського, Ріпкинського, Срібнянського, Талалаївського, Чернігівського районів, Коропської, Сновської ОТГ, міст Ніжина та Чернігова. За сприяння Посольства Франції в Україні 8 учителів французької мови із міст Ніжина, Чернігова та Бахмацького району пройшли курси фахового удосконалення за очно-дистанційною формою навчання на міжнародній платформі PRO FLE. По завершенні навчання вчителі німецької та французької мов отримали сертифікати міжнародного зразка, які визнаються Міністерством освіти і науки України. 41


Педагогічні обрії №4-5(94-95)’2017__________________________________________ Ще однією складовою забезпечення якісної іншомовної освіти є запровадження спецкурсів й факультативів, профільного вивчення іноземної мови. 10 із 12 закладів, які мають перемоги три роки поспіль вивчають англійську мову на профільному рівні. Яка ситуація в інших загальноосвітніх навчальних закладах? Профіль іноземної філології (англійська мова) запроваджено у Бахмацькому, Борзнянському, Ічнянському, Носівському, Прилуцькому, Сновському районах, Вертіївській ОТГ, містах Ніжині та Чернігові, німецька мова на профільному рівні вивчалася лише у Ніжинській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 17 Ніжинської міської ради та у Ніжинському ліцеї Ніжинської міської ради Чернігівської області при Ніжинському державному університеті імені Миколи Гоголя. Французька мова на профільному рівні не викладається в жодному закладі області. Спецкурси із англійської мови були запроваджені у 33 загальноосвітніх навчальних закладах області (79 груп, 1361 школярів); із німецької мови – 3 навчальних закладах (8 груп, 123 учня). Факультативи з англійської мови запроваджені у 85 навчальних закладах (124 групи, 1481 учнів), із німецької мови – 15 навчальних закладах (23 групи, 264 учнів). Найбільш активно використовували години варіативної складової навчальних планів у Бахмацькому, Ріпкинському районах, містах Ніжині та Чернігові. Не запроваджено факультативів чи спецкурсів у Корюківському, Ніжинському, Новгород-Сіверському, Прилуцькому, Сосницькому, Срібнянському, Талалаївському районах та місті Новгороді-Сіверському. Для області є досить актуальним питання зменшення кількості загальноосвітніх навчальних закладів, класів, де вивчається французька чи німецька мови. Французька мова як перша іноземна вивчається у Корюківському (Козилівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, викладання забезпечують учителі-нефахівці) та Козелецькому (Євминська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, 5-11 класи) районах; як друга іноземна − у Бахмацькому, Бобровицькому, Козелецькому районах та містах Ніжині, Прилуки, Чернігові. Німецька мова як перша та друга іноземна вивчалася у 11 районах (Бахмацькому, Борзнянському, Варвинському, Городнянському, Ічнянському, Козелецькому, Корюківському, Прилуцькому, Ріпкинському, Талалаївському, Чернігівському), у 2 об’єднаних територіальних громадах (ОТГ) (Деснянській, Сновській ) та 1 місті обласного значення (Ніжин); лише як перша іноземна – у 3 районах (Бобровицькому, НовгородСіверському, Семенівському), у 2 ОТГ (Коропській, Корюківській); лише як друга іноземна – у 3 районах (Куликівський, Менський, Срібнянський), 3 містах обласного значення (Новгород-Сіверський, Прилуки, Чернігів), 3 ОТГ (Остерська, Корюківська, Носівська). Відсутнє вивчення німецької мови у 4 районах (Коропському, Ніжинському, Носівському, Сосницькому), 9 ОТГ (Батуринській, Гончарівській, Іванівській, Кіптівській, Лосинівській, Макіївській, Михайло-Коцюбинській, Мринській, Парафіївській). Статус французької та німецької мов як другої іноземної призводить до зменшення кількості годин на вивчення предмета (2 години на тиждень), відсутності спецкурсів, факультативів. В області немає жодного класу, де ці мови вивчаються поглиблено. Спланована та чітка система роботи з обдарованими учнями, раціональне використання годин навчального плану, фахова компетентність учителя, умотивованість учня є складовими успіху на ІV етапі олімпіади. Перемоги на ІV етапі олімпіади з англійської мови мають учні Ніжинського ліцею Ніжинської міської ради Чернігівської області при Ніжинському державному університеті імені Миколи Гоголя (2015 рік, диплом ІІІ ступеня, 2017 рік, диплом ІІІ ступеня), Прилуцької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 14 Прилуцької міської ради Чернігівської області (2015 рік, диплом ІІІ ступеня), спеціалізованої загальноосвітньої середньої школи № 1 з поглибленим вивченням іноземних мов (2015 рік, диплом І ступеня) та спеціалізованої загальноосвітньої школи № 2 І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням іноземних мов (2015 рік, диплом ІІ ступеня) міста Чернігова. Французька мова: спеціалізована загальноосвітня середня школа № 1 з 42


Педагогічні обрії №4-5(94-95)’2017__________________________________________ поглибленим вивченням іноземних мов міста Чернігова (2015 рік, 2 дипломи ІІ та 2 – ІІІ ступеня; 2017 рік, 2 дипломи ІІ ступеня), гімназія № 31 гуманітарно-естетичного профілю міста Чернігова (2015 рік, 1 диплом І ступеня; 2016 рік 1 диплом ІІІ ступеня). Німецька мова: гімназія № 31 гуманітарно-естетичного профілю міста Чернігова (2015 рік, 1 диплом ІІІ ступеня). У 2016/2017 навчальному році до участі в ІІ етапі конкурсу-захисту науководослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук України було надано 11 робіт: 9 – із англійської мови та 2 – із французької. Учасники секції «Англійська мова» отримали 1 диплом І ступеня, 3 – ІІ та 5 – ІІІ; у секції «Французька мова» дипломи розподілені таким чином: 1 – І та 1 – ІІ ступеня. Ще одним із показників рівня володіння іноземною мовою є наявність в учнів загальноосвітніх навчальних закладів міжнародних сертифікатів мовного іспиту. Станом на кінець навчального 2016/2017 року 18 учнів-випускників загальноосвітніх навчальних закладів області мають мовні міжнародні сертифікати рівня В1, В2 та С1. Відповідні сертифікати з англійської мови мають учні Ніжинського ліцею Ніжинської міської ради Чернігівської області при Ніжинському державному університеті імені Миколи Гоголя (В2, С1), Прилуцької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2 Прилуцької міської ради Чернігівської області (В2), спеціалізованої загальноосвітньої середньої школи № 1 з поглибленим вивченням іноземних мов міста Чернігова (В2), спеціалізованої загальноосвітньої школи № 2 І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням іноземних мов міста Чернігова (В2), Чернігівського колегіуму № 11 Чернігівської міської ради Чернігівської області (В2), загальноосвітньої спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів фізико-математичного профілю № 12 міста Чернігова (В2); із німецької мови – учні спеціалізованої загальноосвітньої середньої школи № 1 з поглибленим вивченням іноземних мов міста Чернігова (В1, В2), загальноосвітньої спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів фізикоматематичного профілю № 12 міста Чернігова (В1, В2); із французької мови – учні спеціалізованої загальноосвітньої середньої школи № 1 з поглибленим вивченням іноземних мов міста Чернігова (В2), гімназії № 31 гуманітарно-естетичного профілю міста Чернігова (В1). Питання формування іншомовної мовленнєвої компетенції учнів та їх соціалізації у міжкультурний простір є актуальним і для проекту «Літні мовні табори». 22.03.2017 року на базі Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя співробітниками Чернігівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені К.Д. Ушинського спільно з викладачами кафедри іноземних мов університету був проведений обласний семінар-нарада працівників відділів освіти райдержадміністрацій, органів місцевого самоврядування, управлінь освіти міських рад, які відповідають за викладання іноземної мови, керівників методичних об’єднань учителів іноземних мов щодо організації роботи літніх мовних таборів у 2017 році. Із метою надання методичної допомоги задля ефективного проведення літніх мовних таборів в області, відділом суспільногуманітарних дисциплін та кафедрою філологічних дисциплін та методики їх викладання обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені К.Д. Ушинського були узагальнені дидактичні матеріали вчителів області (Бахмацький, Куликівський, Менський, Срібнянський, Чернігівський райони, міста Ніжин, Прилуки, Чернігів та Парафіївська об’єднана територіальна громада) щодо організації проведення занять у літньому мовному таборі (протокол № 2 від 26.04.2017 року вченої ради Чернігівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені К.Д. Ушинського). Дидактичні матеріали розміщені на офіційному сайті ЧОІППО імені К.Д. Ушинського. У науково-методичній бібліотеці інституту була підготовлена тематична підбірка літератури з питань організації роботи в літньому мовному таборі. Улітку 2017 року в області функціонували 177 мовних таборів з іноземних мов. Протягом двох тижнів 3920 дітей спілкувалися англійською, німецькою та французькою мовами. Навчально-виховний процес забезпечували 419 учителів іноземної мови. Практичну 43


Педагогічні обрії №4-5(94-95)’2017__________________________________________ допомогу в проведенні занять у літньому таборі надавали 26 студентів вищих навчальних закладів області. 19 волонтерів (учні старших класів, представники Корпусу Миру США в Україні, іноземні громадяни) долучилися до іншомовної спільної діяльності з учнями протягом роботи мовних таборів. Основними тематичними напрямами діяльності були національно-патріотичний, країнознавчий, екологічний, естетичний. Пріоритетними формами організації навчально-виховної роботи стали проектна та групова робота, круглі столи, рольові ігри, тренінги, дебати, інтерактивне коло, драматизація, які забезпечили соціальну взаємодію учнів у процесі іншомовної комунікації, сприяли розвитку когнітивного та критичного мислення, активізували рефлексію дітей. Змістом навчальної роботи було передбачене гнучке й гармонійне поєднання педагогічно скерованої індивідуальної, групової та колективної діяльності. Протягом періоду роботи літніх мовних таборів (29.05. – 16.06.2017 року) методистами відділу суспільно-гуманітарних дисциплін ЧОІППО імені К.Д. Ушинського була надана методична допомога вчителям іноземної мови щодо організації проведення занять у літніх мовних таборах у Менському (Березнянська ЗОШ І-ІІІ ступенів, Дягівська ЗОШ І-ІІІ ступенів, Покровська ЗОШ І-ІІІ ступенів, Стольненська ЗОШ І-ІІІ ступенів, Макошинська ЗОШ І-ІІІ ступенів) та Городнянському (Городнянська районна гімназія, Городнянська ЗОШ І-ІІІ ступенів № 2, Бутівська ЗОШ І-ІІІ ступенів, Смичинська ЗОШ І-ІІІ ступенів) районах. За результатами відвіданих занять учителі отримали методичні рекомендації щодо реалізації концептуальних підходів до роботи в літньому мовному таборі.

ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ (із досвіду роботи вчителя зарубіжної літератури загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 27 м. Чернігова Костирко Мирослави Миколаївни) Одним із важливих напрямів сучасної української освіти є гуманітарний. Він забезпечує не лише духовний розвиток учнів, а й виступає в якості засобу виховання школяра, здатного до самоосвіти і саморозвитку, критичного мислення, методист відділу суспільно-гуманітарних опрацьовувати різноманітну інформацію, використовувати дисциплін набуті знання і вміння для творчого розв'язання проблем. На Чернігівського ОІППО цьому акцентується увага педагогів і в Державному імені К.Д. Ушинського стандарті базової та повної загальної освіти (Освітня галузь «Мови і літератури»), і в Концепції літературної освіти, які націлюють учителя-словесника на формування в учнів «умінь дослідницької діяльності, розвиток художньо-образного мислення», умінь працювати з різними інформаційними джерелами та критично оцінювати їх, «відпрацьовувати… вміння й навички аналізу художнього тексту» – тобто, на формування компетентного читача. Якісно вирішити поставлені завдання у викладанні шкільного курсу «Зарубіжна література» вчителю допоможе організація пошуково-дослідницької діяльності, адже пошук і дослідження є ефективними засобами розвитку пізнавальних інтересів учнів, виховання їх самостійності, читацької компетентності, формування важливих дослідницьких умінь: усвідомлювати та самостійно формулювати проблему; висувати гіпотези, асоціативно, 44


Педагогічні обрії №4-5(94-95)’2017__________________________________________ критично мислити; проводити спостереження над текстом; самостійно розв'язувати завдання тощо. М. Занков, В. Давидов, Д. Ельконін вважають, що під час навчальної діяльності, спрямованої на дослідження, найбільш успішно проявляються оригінальність і творчість мислення. Таким чином, кінцевим результатом пошуково-дослідницької діяльності (ПДД) учнів повинні стати творчі та дослідницькі проекти. Актуальність цього напряму роботи й визначила вибір теми «Організація дослідницької діяльності учнів у процесі вивчення зарубіжної літератури». Метою використання дослідницького методу в школі є, перш за все, розкриття нових аспектів знань, розвиток умінь самостійного аналізу твору, він допомагає пов’язати теорію й практику, формує активну життєву позицію, розвиває інтелектуальні й творчі уміння й навички. До способів його організації належать такі: широке використання проблемного методу й дискусій; робота у творчих групах; прийоми самоосвіти й взаємонавчання; створення ситуації успіху; стимулювання інтересу до предмета через актуалізацію життєвого досвіду. Дослідження організується за такими етапами: виникнення ідеї або проблемної ситуації; вирішення навчальної задачі (збір інформації, аналіз, створення ідеї рішення, обговорення з учителем, моделювання); реалізація ідеї на практиці. Випереджальні завдання можуть носити як фронтальний, так й індивідуальний та груповий характер . Напрями організації ПДД: 1) власне уроки-дослідження; 2) використання окремих дослідницьких методів і прийомів на різних етапах уроку в процесі організації групової або самостійної роботи, домашнього завдання; 3) організація дослідницької роботи з обдарованими дітьми в позаурочній діяльності. Мотиваційною основою пошуково-дослідницької діяльності учнів є потреба в нових враженнях і знаннях, набуття нового досвіду, невизначеність поставлених задач, підвищення рівня пізнавальної активності учнів протягом усього уроку. Найкращим засобом активізації є метод проблемного навчання. Костирко Мирослава Миколаївна має високий рівень професіоналізму, творчо підходить до планування уроків, досконало володіє ефективними формами і методами навчально-виховного процесу, проводить відкриті заходи для вчителів міста. Використовуючи практику інших учителів і власний досвід, ставить перед собою такі завдання: удосконалювати і шукати нові форми і методи дослідницької діяльності учнів на всіх етапах уроку зарубіжної літератури, на уроках різних типів, у різних формах позакласної і позашкільної роботи учня. Удосконалені програми із зарубіжної літератури зобов’язують нас потроїти свої зусилля, по-новому глянути на питання дослідницької діяльності учнів. Учитель у своїй роботі постійно застосовує дослідницький метод вивчення зарубіжної літератури, що допомагає засвоєнню учнями досвіду креативної діяльності відповідно до їх вікових і психологічних особливостей. Крім того, він формує в школярів широкі пізнавальні інтереси і духовні потреби у творчій діяльності; сприяє оволодінню методами наукового пізнання в процесі дослідження літератури. Неможливо передбачити усі різноманітні життєві ситуації, з якими доведеться зустрітися після закінчення школи, але в процесі знайомства з кращими зразками світової культури і літератури учні не тільки засвоюють знання, а й оволодівають такими загальними прийомами мислення та інтелектуальними уміннями, які дають їм можливість самостійно і творчо розв’язувати пізнавальні та життєві проблеми. І найкраще це здійснюється на уроках, де домінуючим методом є дослідницький, оскільки урок – це спільна діяльність учителя і учня: учителя, котрий ставить учням завдання і керує їх виконанням; учня, який усвідомлює ці завдання і виконує їх. У креативній педагогічній системі учень як суб’єкт творчої діяльності – це дослідник, а навчальний матеріал – об’єкт дослідження та головний засіб формування креативної 45


Педагогічні обрії №4-5(94-95)’2017__________________________________________ особистості. Тому для вчителя основним завданням є – спрямування дітей до активного і самостійного дослідження навчальної проблеми на уроці та в позакласний час. Систематичне використання такого методичного прийому має два аспекти: теоретичний і практичний. У процесі дослідження поставленої проблеми учні отримують необхідні теоретичні знання, застосовують наукові поняття, вчаться працювати з довідковою літературою з певної теми. Потім використовують свої знання на уроках (виступ, повідомлення, участь у дискусії з теми, проект), на засіданнях літературного гуртка, під час проведення наукових, теоретичних конференцій (доповідь, тези, реферат), конкурсах. Така теоретична і практична діяльність дає змогу підтримувати обдарованих дітей, допомагати їм утвердитись у нашому суспільстві. Але дослідництво – це перспектива креативного розвитку не лише обдарованих дітей. Для звичайного учня також знайдеться творче завдання. Наприклад, до уроку-дослідження жанру літературної молитви випереджальне завдання давалося з урахуванням індивідуальних особливостей учнів: одні готували інсценізацію уривка з роману Чингіза Айтматова «Плаха», інші досліджували розвиток цього жанру в польській поезії, готували стислий переказ японської народної легенди про силу молитви. Звичайно, шкільне дослідження має свої особливості, потребує серйозної підготовки, розвиненої інтуїції та художньої уяви не лише вчителя, а й учня. Тому головна мета для вчителя як педагога – розвинути в школярів уміння і навички, необхідні для розв’язання нестандартних завдань, що зумовлені змістом твору; навчити самостійному пошуку шляхів з’ясування істини, у результаті чого учні, аналізуючи, порівнюючи, узагальнюючи літературний матеріал, вчаться самостійності мислення, творчості та фантазії. Для реалізації цієї мети на уроці зарубіжної літератури вчитель створює певні психолого-педагогічні умови, а саме: сприятливе психологічне тло, коли уроки будуються на принципах педагогіки співробітництва; емоційний характер навчання, цьому сприяє відповідний виклад навчального матеріалу, широке використання епіграфів до уроку, які допомагають активізувати розумову діяльність учнів; проведення поетичних хвилинок на початку уроку, що створює особливий, піднесений тон навчання; індивідуалізація процесу навчання шляхом урахування особистісних характеристик учнів, їхніх позашкільних інтересів при організації творчої праці на уроці. Вибираючи методи, прийоми та форми навчальної діяльності, педагог обов’язково враховує вікові особливості учнів. Так, у 7–8 класах пріоритетним мають стати репродуктивно-творчий та частково-пошуковий методи, тому що, за твердженням психологів, емпіричний тип мислення молодших школярів поступово переходить у теоретичне мислення в абстрактних формах. Отже, такі прийоми, як співставлення з екранізацією ( наприклад, роман В. Скотта «Айвенго» і однойменний фільм), з театральною виставою (наприклад, повість ШоломАлейхема «Тев'є-молочник» і вистава драмтеатру «Тев’є»), постановка проблемного питання на уроці «Робін Гуд – благородний лицар чи розбійник?», інсценізація уривків вивчених творів сприяють активізації творчої і розумової діяльності школярів. Для учнів 9–11 класів характерне вдосконалення всіх пізнавальних процесів, коли закладаються основи теоретичного мислення і відзначається прагнення старших школярів до самостійних тверджень, досліджень – потяг до самоосвіти. Саме в цьому віці провідною стає навчально-дослідницька діяльність, а пріоритетними методами і прийомами такі, як самостійний і компаративний аналізи твору, участь у диспуті, семінарі. Але є в практичній роботі й універсальні методи створення так званого «духу дослідження в навчанні». Великий розвивальний і творчий потенціал мають різні форми нестандартних уроків. Нестандартний урок – це вияв неповторної індивідуальності, креативна самореалізація вчителя, а для учнів – це широке поле діяльності, злет фантазії. Пробудити в кожній дитині 46


Педагогічні обрії №4-5(94-95)’2017__________________________________________ креативне начало, навчити працювати, читати й думати, зрозуміти і знайти себе на уроці – до цього вчитель прагне постійно, готуючи ту чи іншу форму нестандартного уроку. Учні на таких уроках не пасивні спостерігачі, а навпаки, активні учасники, використовуючи метод дослідження, виконують різні види завдань: бібліографічні, коли учні самостійно готують огляд літератури до теми уроку, презентацію рідкісної книги; художні (наприклад, учні 10 класу малюють уявну квітку зла під час вивчення збірки Шарля Бодлера «Квіти зла», або використовуючи символи, створюють портрет Гобсека з твору Оноре де Бальзака; краєзнавчі, коли учні досліджують, як перетинається творчий і життєвий шлях письменника з Україною; історичні, коли діти досліджують вплив історичної епохи на творчість письменника; мистецтвознавчі, коли школярі аналізують взаємозв’язок образотворчого, музичного, театрального та інших видів мистецтв з літературними творами; перекладацькі, коли учні співставляють оригінал твору з перекладами різних авторів; літературознавчі, коли діти на уроках мовлення самостійно аналізують поезії, пишуть відгуки на переглянуту в театрі виставу чи дають простір своїй уяві у творі-фантазії (наприклад, у 11 класі після вивчення «Перевтілення» Франца Кафки – «Я хотів би перетворитися на …», або в 7 класі – «Якби до мене прилетів янгол…»). Такі види навчально-дослідницької діяльності розкривають самостійність думки і суджень учнів, емоційність сприйняття, критичне мислення і творчий підхід до поставленої теми. Сповнювати серце і розум учня красою, добром і любов'ю – у цьому бачить своє призначення і вчительський обов’язок майстер своєї справи Мирослава Миколаївна Костирко.

ЕКСКУРСІЇ З ЕКОНОМІКИ ЯК ЕФЕКТИВНИЙ ЗАСІБ ТРАНСФОРМАЦІЇ УЧНІВ У ДОРОСЛЕ ЖИТТЯ Маршрутний лист на підприємства м. Чернігова «Діти мають здобути в школі уміння і компетентності XXI століття, які узгоджені країнами Європейського Союзу, і які потрібні сьогодні сучасному українцю. Окрім знання рідної, державної і іноземних мов, інформаційних технологій, вміння критично мислити, аналізувати, працювати в команді, мати навички фінансової грамотності і підприємництва. Нашим дітям потрібна освіта для життя. І це головна мета нової української школи».

методист відділу природничоматематичних дисциплін Чернігівського ОІППО імені К.Д. Ушинського

Міністерство освіти і науки пропонує для обговорення модуль «Економіка та економічна освіта громадян» мета якого: - формування ключових і предметних економічних компетентностей учня як 47


Педагогічні обрії №4-5(94-95)’2017__________________________________________ громадянина, застосування знань про економіку в повсякденному житті родини, місцевої громади, українського суспільства, у спілкуванні з громадянами інших країн; - сприяння формуванню світогляду сучасної цивілізованої людини, що визнає такі загальнолюдські цінності, як: свобода діяльності та вибору, право приватної власності, обов’язковість дотримання правових норм в економічному житті, участь у творенні громадянського суспільства; - засвоєння фундаментальних знань про економічне життя суспільства, відображених в основних економічних категоріях та законах; - сприяння розвитку навичок раціональної економічної поведінки людини як споживача, найманого працівника, підприємця, власника доходів і платника податків, користувача суспільними благами; - формування навичок самостійної роботи під час виконання практичних завдань із економіки та у процесі узагальнення одержаних результатів. Правові підстави для реалізації модуля «Економіка та економічна освіта громадян» у складі навчальної дисципліни «Громадянська освіта» реалізуються d старшому шкільному віці (16–17 років). У цей час якісно змінюється структура навчальної мотивації особистості – навчальна діяльність стає засобом реалізації життєвих планів майбутнього. Відтак завдання громадянської освіти для цієї вікової категорії учнівської молоді спрямовані на створення умов для соціального і професійного самовизначення, отримання соціального досвіду, що сприяє активній життєвій та громадянській позиції випускника школи. Реформа теперішньої школи передбачає формування старшої школи, що має постати як цілком самостійний навчальний заклад. Повноцінне реформування вищої освіти також передбачає появу старшої академічної школи. Більш того, старша академічна школа має стати ключовим елементом у переході від середньої до вищої освіти. Сьогодні між середньою та вищою освітою спостерігається певний розрив. Подолати такий розрив покликана старша академічна школа. Освіта для життя потребує активних дій як від вчителя? так і від учнів. Школа має розширювати своє бачення і не бути осторонь від суспільства. Тож важливою ланкою під час вивчення економіки є екскурсії на підприємства. Екскурсія – це така форма навчання, під час якої учні спостерігають за процесами і явищами у виробничих умовах. Саме завдяки екскурсії кожен учень може реально оцінити життєві реалії, як на справді заробляють гроші. Екскурсія на виробництво допоможе зорієнтуватись у виборі професії, розширить кругозір не тільки знань, а й уявлень про структуру, схему, трудового порядку, робочого навантаження, ознайомить з кваліфікованими вміннями та навиками. Позбавить від можливих розчарувань не відповідності «дорослого та дитячого уявлення» про певний вид діяльності. Екскурсії можуть проводитись перед початком вивчення теми. Їх називають вступними екскурсіями. Під час таких екскурсій учні отримують нові знання ще до початку його вивчення. Екскурсії можуть проводитись і в кінці вивчення теми (розділу) для закріплення розглянутого навчального матеріалу. Екскурсії бувають тематичні та комплексні. Тематичні екскурсії проводяться у зв'язку з вивченням однієї або кількох взаємопов'язаних тем одного навчального предмета. Комплексні екскурсії проводяться на основі взаємопов'язаних тем кількох навчальних предметів. Мета екскурсії, місце її проведення, завдання, що їх мають виконувати учні, мають відповідати темі, яка вивчається, і повинна мати практичне значення. Екскурсія на підприємство має бути активною. Разом з екскурсоводом (керівником підприємства) учитель планує маршрут екскурсії і об’єкти, які будуть показані учням. Щоб підвищити активність учнів під час екскурсії, учитель готує для них різні індивідуальні завдання, наприклад: визначити переваги і недоліки підприємства; обсяг виробництва 48


Педагогічні обрії №4-5(94-95)’2017__________________________________________ продукції за рік у натуральному і вартісному вираженні, середньорічну вартість основного капіталу і середньорічну чисельність працюючих тощо. Екскурсія починається, як правило, з короткої вступної бесіди, у якій перед учнями розкривають значення підприємства для цього економічного району, розповідають про продукцію підприємства. Хід екскурсії залежить від навчальних завдань. Щоб спостереження учнів були цілеспрямованими, їм дають конкретні завдання, на які вони повинні потім дати усні або письмові відповіді. Підбиття підсумків. Екскурсія закінчується підбиттям підсумків, що може відбутися відразу або через деякий час. Невід'ємною складовою організації навчальної екскурсії є інструктаж із ознайомлення учнів з об'єктом спостереження, розробка технологічних карток спостереження, підготовка необхідних матеріалів для екскурсії, техніки безпеки. Керівник школи не завжди може відвідати навчальну екскурсію. Однак проаналізувати її можна. Для цього треба перевірити план екскурсії, розроблений учителем, поговорити з ним до та після завершення екскурсії, з учнями – після екскурсії, ознайомитися з матеріалами, їх змістом та оформленням. Через певний час після запровадження освітньої реформи громадяни відчують свободу творчості, а батьки побачать результат у мотивації до навчання їхніх дітей. Перелік підприємств м. Чернігова: ХАРЧОВА ПРОМИСЛОВІСТЬ 1. ПАТ «Чернігівський м'ясокомбінат» 2. ТОВ «Торговий дім «Чернігівський» 3. ПрАТ «Чернігівриба» 4. ПАТ «Чернігівський молокозавод» 5. ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Агід» 6. ПАТ «Млибор» 7. ТОВ «Наша булочка» 8. ПАТ «Чернігівський хлібокомбінат» 9. ТОВ «Пава» 10. ПАТ «Продовольча компанія «Ясен» 11. ПАТ «Чернігівська кондитерська фабрика «Стріла» 12. ПАТ «Чернігівська макаронна фабрика» 13. ПрАТ ЧЛГЗ «Чернігівська горілка» 14. Чернігівське відділення ПАТ «Сан ІнБев Україна» 15. ЧФ ТОВ «Малтюроп Юкрейн» ЛЕГКА ПРОМИСЛОВІСТЬ 16. ТОВ «Чернігіввовна-плюс» 17. ПрАТ «Камвольно-суконна компанія «Чексіл» 18. ПрАТ ВТПХВ «Ярославна» 19. ТОВ «Новофіл» 20. ДП «ТК Стиль 2013" ПАТ «ТК-Стиль» 21. Чернігівське УВП УТОГ 22. ТО«ѳвертекс» 23. ПрАТ «Чернігівська швейна фабрика «Елегант» 24. ПрАТ «Чернігівська взуттєва фабрика «Берегиня» ВИРОБНИЦТВО ВИРОБІВ З ДЕРЕВИНИ 25. ЧФ ПП Компанія «Інекс Укр Паркет» 26. ТОВ «Чернігів Продакшен ЛТД»

49


Педагогічні обрії №4-5(94-95)’2017__________________________________________ ЦЕЛЮЛОЗНО-ПАПЕРОВА ТА ПОЛІГРАФІЧНА ПРОМИСЛОВІСТЬ; ВИДАВНИЧА СПРАВА 27. ПАТ «Чернігівська картонажно-поліграфічна фабрика» 28. ТОВ «Аметист» 29. ТОВ Фірма «Зірка Плюс» 30. ПАТ «Поліграфічно-видавничий комплекс «Десна» 31. ПАТ "Рекламний комбінат" ХІМІЧНЕ ВИРОБНИЦТВО 32. ТОВ «Мейнпак» 33. ТОВ «Пласт-Бокс Україна» ВИРОБНИЦТВО ІНШИХ НЕМЕТАЛЕВИХ МІНЕРАЛЬНИХ ВИРОБІВ (БУДМАТЕРІАЛІВ) 34. ТОВ «Склоплюс» 35. ПрАТ «Чернігівський цегельний завод №3» 36. ПАТ «Будівельна компанія "Домобудівник» 37. ПП «Ростбуд» 38. ПАТ «Будіндустрія» МЕТАЛУРГІЯ ТА ОБРОБЛЕННЯ МЕТАЛУ 39. ТОВ "Чернігівський ковальський завод" 40. ВАТ «Чернігівський інструментальний завод» МАШИНОБУДУВАННЯ, РЕМОНТ ТА МОНТАЖ МАШИН ТА УСТАТКУВАННЯ 41. Чернігівське колективне підприємство "Пожтехніка" 42. ПрАТ "Чернігівський механічний завод" 43. ПАТ «Завод металоконструкцій та металооснастки» 44. ТОВ "Укртехмаш" 45. ТОВ "ТАН" 46. Чернігівське УВП УТОС 47. ПрАТ «Чернігівський РМК» 48. ПАТ "ЧеЗаРа" 49. ПрАТ "Чернігівський автозавод" 50. ТОВ "Український кардан" ІНШЕ ВИРОБНИЦТВО, НЕ ВІДНЕСЕНЕ ДО ІНШИХ УГРУПОВУВАНЬ 51. ТОВ "Компанія "Спорттехніка" 52. ТОВ «Чернігівська фабрика лозових виробів» ВИРОБНИЦТВО ТА РОЗПОДІЛЕННЯ ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ ТА ВОДИ 53. КЕП «Чернігівська ТЕЦ» ТОВ фірми "Тех Нова" 54. КП "Чернігівводоканал" Список використаних джерел: 1. Концепція Нової української школа. 2. Програма Економіка (громадське обговорення МОН http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/gromadske-obgovorennya-program-10-11xklasiv.html) навчального модуля «Економіка та економічна освіта громадян» в складі навчальної дисципліни «Громадянська освіта» 10/11 клас. 3. Навчальна екскурсія та її аналіз http://osvita.ua/school/method/technol/728/ 4. Офіційний веб – портал Чернігівської міської ради http://www.chernigivrada.gov.ua/more/page/860

50


Педагогічні обрії №4-5(94-95)’2017__________________________________________

Методика викладання суспільних дисциплін НАВИЧКИ І УМІННЯ ЯК ДІЯЛЬНІСНА ЧАСТИНА ЗМІСТУ ОСВІТИ Поняття «освіта» достатньо складне і багатоаспектне. В загальному розумінні – це процес кандидат педагогічних наук, доцент і результат засвоєння людиною систематизованих кафедри педагогіки і методики знань, навичок і умінь. З іншого боку, зміст освіти – викладання історії та суспільних це найважливіший структурний компонент процесу дисциплін Навчально-наукового інституту навчання, що прямо чи опосередковано визначає історії, етнології та правознавства характер його цілей, методів, засобів, імені О.М. Лазаревського ЧНПУ організаційних форм та технологій побудови. імені Т.Г. Шевченка Знання як структурний компонент змісту освіти виступають основою формування передбачених навчальною програмою навичок і умінь. Процеси засвоєння знань, навичок і умінь взаємозв’язані. Рівень сформованості навичок і умінь свідчить не лише про рівень засвоєння системи наукових знань, а і виступає одним з критеріїв рівня розумового розвитку кожного конкретного учня. Аналіз робіт В.О. Оніщука [3], В. Сичової [8], А.В. Усової [12], В.І. Орлова [4], І.Я. Лернера [1], В. Ягупова [13], В.Ф. Паламарчук [5] та інших дослідників дозволяє виділити такі напрями вивчення навичок і умінь як діяльнісної частини змісту освіти: визначення сутності і функціонального призначення; виділення підходів до класифікації видів і груп; характеристика різних видів, груп навичок і умінь; з’ясування дидактичних умов формування; психолого-педагогічна характеристика процесу формування навичок і умінь; визначення рівнів сформованості; розробка методики формування під час вивчення предметів різних циклів та в учнів різних вікових груп. У сучасній психолого-педагогічній, дидактичній, методичній літературі існують різні підходи до визначення сутності навичок і умінь. В. Ягупов доводить, що навичка – це автоматизована дія, яка сформована на основі виконання системи вправ, виконується легко і вільно, характеризується відсутністю поелементної свідомої регуляції і контролю в діяльності [13, c.8- 9]. З цього визначення можна зробити висновок, що навичка – це тільки дія, структурний компонент будь-якого виду людської діяльності, що виконується на підсвідомому рівні, тобто – це умовний рефлекс. Більшість дослідників вважають, що навичка – це дія, що характеризується високою мірою засвоєння, різним рівнем автоматизації, який ніколи не може бути сто відсотковим [ 8, с. 16]. Ще більш різноманітні підходи існують до визначення сутності такого поняття як «уміння». В.І. Орлов вважає, що уміння виникають на основі набутої системи навичок [ 4, с.33]. М.Н. Скаткін навпаки називає навичку системою умінь, а уміння чимось більш елементарним ніж навички [ 9, с. 121]. На думку О.Я. Савченко, уміння людини означає доведену нею готовність до досягнення мети в діяльності шляхом здійснення її під контролем мислення, з усвідомленням всієї /або частини/ системи складаючих дій [7, c.18 ]. Актуальним та недостатньо дослідженим лишається питання класифікації навичок і умінь. В. Сичова зазначає, що на основі врахування такого критерію як ступінь складності всі уміння можна розподілити на прості і складні. Прості уміння характеризуються можливістю використовувати набуті знання на практиці, що грунтується на доцільному 51


Педагогічні обрії №4-5(94-95)’2017__________________________________________ застосуванні набутих знань та навичок. Складні уміння формуються на основі знань, простих умінь та навичок, дають можливість виконувати складні дії, що потребують особливого контролю свідомості [ 8, с. 15] . А.В. Усова пропонує всі навички і уміння, що формуються в учнів у школі, розподілити на практичні й пізнавальні. Практичними навичками і уміннями автор називає дії, що регулюються за допомогою формул, моделей, зразків. Пізнавальні навички і уміння пов’язані з пошуком, сприйняттям, запам’ятовуванням та розумовою переробкою отриманої інформації [12]. О.Я. Савченко вважає, що процес засвоєння змісту освіти забезпечують такі групи навичок і умінь, як: організаційні, загальномовні, загально-пізнавальні та контрольнооціночні [7]. Загальновизнаним став розподіл навичок і умінь на загально-навчальні й предметні [8]. Дидактичні умови, структуру процесу формування, рівні сформованості навичок і умінь досліджували вчені І.Я. Лернер [1], В.Ф. Паламарчук [5], А.І. Москвічов [2], О.Я.Савченко [7], В.О. Оніщук [3] та інші. Вони довели, що навички і уміння формуються на основі виконання системи вправ, удосконалюються в процесі їх творчого використання в різноманітних умовах, види та рівні сформованості навичок і умінь визначаються змістом навчальних предметів, рівнем засвоєння системи наукових знань , віковими особливостями учнів. Кількісні і якісні показники формування системи навичок і умінь визначаються змістом навчальних програм, упливають на зміст та структурну побудову шкільних підручників як основних засобів навчання в школі, що фіксують увесь обсяг змісту освіти з конкретних навчальних предметів. Яким чином шкільні підручники з історії України для старших класів забезпечують процес формування передбачених навчальною програмою навичок і умінь? Ядром підручника, його основною функціональною одиницею є текстовий блок. Основні, додаткові, пояснювальні тексти сучасного підручника повинні бути не лише носіями системи наукових знань з предмета, а і виступати засобом формування передбачених навчальною програмою навичок та умінь. Цю функцію можуть виконати лише тексти, написані на основі використання продуктивних методів навчання, оскільки репродуктивні методи навчання подають інформацію в готовому вигляді, у формі констатації явищ, подій, процесів. Їх використання забезпечує засвоєння лише знань на емпіричному, описовому рівні. Теоретичний рівень засвоєння знань потребує використання продуктивних методів навчання, забезпечує процес формування передбачених навчальними програмами навичок і умінь. У підручниках з історії цю функцію найчастіше виконує група проблемних методів навчання. Аналіз змісту текстового блоку підручників з історії України для 9 – 11 класів свідчить про те, що в підручниках усі тексти мають теоретико-пізнавальний характер. Інструментально-практичні тексти в цих підручниках з історії відсутні. Це значить, що тексти підручників не містять інформації про сутність, функціональне призначення, способи виконання передбачених навчальною програмою навичок і умінь. Окрім того, абсолютна більшість теоретико-пізнавальних тем викладається на емпіричному, описовому рівні, у вигляді констатації, шляхом використання пояснювально-ілюстративного або репродуктивного методів навчання. Проблемних текстів у підручниках дуже незначна кількість. У текстах часто не формулюються необхідні теоретичні узагальнення, не використовуються методи введення різних видів теоретичних знань, понять. Все сказане дозволяє сформулювати висновок про те, що підручники з історії України для 9 – 11 класів мають інформаційний характер, а за домінуючим методом викладення – це підручники пояснювально-ілюстративні [ 6 , 10 , 11 ]. Наприклад, у підручнику О.К. Струкевич « Історія України. Підручник для 9 класу» [10] на емпіричному рівні викладаються теми «Сільське господарство й аграрні відносини в українських землях у першій половині ХІХ ст.» [10, с. 74 – 81], «Промисловий розвиток України в першій половині ХІХ ст.» [10,с. 81 – 88], «Розвиток української промисловості» 52


Педагогічні обрії №4-5(94-95)’2017__________________________________________ [10 , с. 173 – 182], « Демократичні реформи 60 – 70 років ХІХ ст.» [10 ,с.183 – 191] і т.д. Це теми комбінованого або змішаного характеру, де логіка ознайомлення з науковими фактами, уявленнями повинна бути підпорядкована логіці введення історичних законів, закономірностей, узагальнюючих та міжпредметних понять, що не спостерігається в змісті названого підручника. Абсолютна більшість тем комбінованого та переважно теоретичного характеру викладається на емпіричному, описовому рівні і в підручнику О.Реєнт, О. Малій «Історія України. Підручник для 10 класу»: «Економічне становище України на початку ХХ ст.» [ 6 , с.5 – 9]; «Початок політичного визвольного руху»[ 6, с. 18 – 22 ]; «Передумови економічного піднесення після революції 1905 – 1907 рр.» [6 , с.27 – 36]; «Лютнева демократична революція і Україна» [6, с. 104 – 109] і т.д. Дієвим засобом формування системи навичок і умінь виступає такий структурний компонент підручника як завдання. Для цього в змісті підручника повинен бути здійснений оптимальний розподіл навичок і умінь на види та групи, передбачене поступове збільшення кількості продуктивних завдань та ускладнення їх структури. Аналіз завдань як структурного компонента підручників з історії України для 9 – 11 класів [6 ,10, 11] дозволяє сформулювати висновок про те, що у всіх підручниках домінує група продуктивних завдань , але відсутні поступове збільшення кількості та ступеня складності продуктивних завдань від теми до теми, оптимальний розподіл завдань на види, внаслідок чого спостерігається недостатня кількість завдань на порівняння, виділення головного, узагальнення. Отже, завдання в змісті підручників з історії України для 9 – 11 класів спрямовують та забезпечують логічне опрацювання засвоєної системи наукових знань, але не виступають дієвим засобом формування передбачених навчальною програмою навичок і умінь. Отже, вивчення навичок і умінь як діяльнісної частини змісту освіти дозволяє сформулювати висновок про те, що в сучасних умовах переосмислення теоретичних і методологічних засад побудови змісту освіти, подальшої розробки потребують такі аспекти проблеми, як: пошук науково обгрунтованих підходів до класифікації; визначення дидактичних умов формування; розробка методичних аспектів формування під час вивчення предметів різних циклів та в учнів різних вікових груп. Література: 1. Лернер И.Я. Дидактические основы методов обучения/ И.Я. Лернер. – М.: Педагогика, 1981.–186 с. 2. Москвичев А.И. Знание о мире и мир знаний / А.И. Москвичев. – М.: Педагогика, 1999. – С. 7–29. 3. Онищук В. А. Урок в современной школе. Пособие для учителей / В.А.Онищук. – М.: Просвещение, 1987. – 191 с. 4. Орлов В.И. Знания, умения и навыки учащихся / В.И. Орлов // Педагогика. – 1997. - №2. – С.33–39. 5. Паламарчук В.Ф. Як виростити інтелектуала / В.Ф. Паламарчук. – Тернопіль: «Навчальна книга – Богдан», 2000. – 152 с. 6. Реєнт О. Історія України: Підручник для 10 кл. загальноосвіт. навч. закл. / О. Реєнт, О. Малій. – К.: Генеза, 2010. – 240 с. 7. Савченко О.Я. Класифікація загальнонавчальних умінь і навичок / О.Я. Савченко // Завуч. – 2003. - №8. С. 16 – 20 8. Сичова В. Формування загальнонавчальних і специфічних умінь та навичок учнів / В. Сичова // Рідна школа. – 2003. -№11. – С.15 – 17 9. Скаткин М.Н. Проблемы современной дидактики / М.Н. Скаткин. – М.: Педагогика, 1984. – 96 с. 10. Струкевич О.К. Історія України: Підручник для 9 кл. загальноосвіт. навч. закл. / О.К. Струкевич. – К.: Грамота. – 2012. – 288 с. 11. Турченко Ф.Г. Новітня історія України / 1939 – початок 21 ст./ : Підручник для 11 – го кл. загальноосвіт. навч. закл. / Ф.Г. Турченко, П.П. Панченко, С.М. Тимченко. – К.: Генеза, 2010. – 384 с. 12. Усова А.В. Формирование у школьников научных понятий в процессе обучения / А.В. Усова. – М.: Педагогика , 1996. – 126 с. 13. Ягупов В. Психологічний зміст понять «знання», «навички» та «уміння» / В. Ягупов // Освіта. – 2003. - №24 – 25. – С.6 – 9.

53


Педагогічні обрії №4-5(94-95)’2017__________________________________________

Методика викладання предметів природничо-математичного циклу

З ІСТОРІЇ УДОСКОНАЛЕННЯ МАТЕМАТИЧНОЇ ОСВІТИ (на матеріалах Чернігівської області) Математика як шкільний предмет має достатній методист відділу потенціал для формування і розвитку якостей, які природничо-математичних необхідні людині для того, щоб бути творчою, дисциплін Чернігівського ОІППО успішною особистістю. імені К.Д. Ушинського Посилення компетентнісного підходу, про яке йдеться в Концепції нової української школи, у Законі України «Про освіту», потребує уваги до формування, зокрема, математичної компетентності, як однієї з ключових у структурі нової школи. Це передбачає, перш за все, оволодіння культурою логічного і алгоритмічного мислення, уміння застосовувати математичні знання на практиці. Якою б не була стратегія нової реформи шкільної математичної освіти, вона не може бути успішною без урахування історико-педагогічного досвіду. У другій половині ХХ століття зазнає змін зміст шкільної математичної освіти. Математику почали викладати на політехнічній основі, пов’язувати з виробництвом. Основними подіями в освітній діяльності післявоєнного періоду стали: 1949 р. перехід до загальної обов’язкової семирічної освіти; 1956 р. – поява шкіл-інтернатів; 1958 р. – прийняття закону «Про зміцнення зв’язку школи з життям та про дальший розвиток системи освіти в СРСР». Згідно з цим законом запроваджується обов’язкова восьмирічна освіта. Визначається така система шкільної освіти: загальнообов’язкова восьмирічна школа для дітей віком від 7 до 15-16 років; повна середня школа для підлітків і молоді віком 15-18 років (денні, вечірні і заочні форми навчання); звичайні і спеціальні школи-інтернати для дітей з вадами фізичного і розумового розвитку; середні спеціальні і вищі навчальні заклади. У 1959 р. прийнято закон «Про зміцнення зв’язку школи з життям і подальший розвиток системи народної освіти в Українській РСР». У 1964 р. прийнята постанова ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР «Про зміну терміну навчання в середніх загальноосвітніх трудових політехнічних школах з виробничим навчанням». Установлюється замість 3річного 2-річний термін навчання у середній школі на базі 8 класу. Здійснюється повернення школи до 10-річного терміну навчання. У 1966 р. прийнята постанова ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР «Про заходи щодо подальшого вдосконалення роботи середньої загальноосвітньої школи». Скасовується обов’язкова професійна підготовка в загальноосвітніх школах. Вводяться з 7-го класу факультативні курси з окремих навчальних предметів. Запроваджується кабінетна система навчання. Період 60-70-х років ХХ ст. більшість сучасних істориків і політологів називають пульсуючим, хвилеподібним, непослідовним етапом державного розвитку на фоні боротьби демократичної та консервативної тенденцій. У другій половині 60-х років великого значення для розвитку шкільної математичної освіти мала постанова 1966 р. «Про заходи подальшого поліпшення роботи середньої 54


Педагогічні обрії №4-5(94-95)’2017__________________________________________ загальноосвітньої школи УРСР». У постанові зазначається, що потрібно на основі наявного досвіду організувати школи з поглибленим вивченням у старших класах окремих дисциплін. Розвиток науки і техніки, виробництва і культури вимагав від суспільства випускників шкіл з поглибленими знаннями окремих предметів. Значну роботу проведено в цей період щодо модернізації шкільної математичної освіти. Важливим чинником діяльності було створення в 1964 р. комісії АН СРСР і АПН СРСР з визначення змісту математичної освіти на чолі з А.М.Колмогоровим. Особливу увагу комісією було приділено переходу школи на нові програми, починаючи з математики для І–ІІІ класів: навчальний предмет арифметика перейменували на математика; початковій школі повернули чотирирічний термін навчання; у нову програму 1969 р. включили набагато більше геометричного матеріалу. З метою подальшого ефективного розвитку шкільної математичної освіти в 1967 р. було прийнято Положення Міністерства освіти «Про школу юних математиків» та Положення «Про організацію факультативних занять учнів VІІ–Х класів». У 1972 р. видана постанова «Про завершення переходу до загальної середньої освіти молоді та подальший розвиток загальноосвітньої школи». Ставилося завдання здійснення середнього всеобучу до 1975 р. і переходу на нові навчальні плани і програми. Пропагувалося широке використання кабінетної системи навчання, технічних засобів навчання. Запровадилася атестація вчителів, присвоєння звань «старший вчитель», «вчитель-методист». З 70-х років ХХ століття більшу увагу починають приділяти теоретичному напряму викладання математики. Почався перехід масової школи на нову систему навчання, що базувалася на теоретико-множинному підході. Програма передбачала як вивчення нових тем (поняття множини, операції над множинами, границя функції, похідна, інтеграл, поняття про найпростіші диференціальні рівняння, вектори, геометричні перетворення, елементи аналітичної геометрії), так і зміну підходу до вивчення традиційних понять, ідей і методів. Наприклад, поняття функції в сучасному його трактуванні вводилось на два роки раніше, у 6 класі, і відразу ж передбачалось систематичне вивчення властивостей елементарних функцій. Раніше, уже в 5 класі, вводилась система координат. Широке використання методу координат передбачалось як в алгебрі, так і в геометрії на площині і в просторі. Було висловлено багато критичних зауважень щодо наслідків перебудови змісту шкільної математичної освіти. Зокрема визнано недоцільним вивчення в школі множин, відношень, елементів математичної логіки. Зазнало критики захоплення авторів шкільних підручників геометричними перетвореннями, які викладались на основі множин. З 1972/1973 н. р. геометрію у 6−8-х класах почали вивчати на теоретико-множинній основі за підручниками А. М. Колмогорова. У 1977 р. видана постанова «Про дальше покращення навчання, виховання учнів загальноосвітніх шкіл і підготовку їх до праці». На відділенні математики АН СРСР 1978 р. відбулося обговорення напрямів розвитку шкільної вітчизняної математичної освіти. Напрям, закладений А.М. Колмогоровим, був перерваний під час обговорення, проте основні контури, які накреслив академік, збереглися й набувають особливої актуальності. Зміни в суспільстві, що відбувалися у 80-ті роки привели до реформи в освіті. У 1984 р. було прийнято основні напрями шкільної реформи, що передбачала підвищення якості освіти й виховання. Згодом було здійснено перехід на навчання дітей з 6-річного віку та на 11-річний термін шкільного навчання; змінювалася структура загальноосвітньої школи (початкова – 1-4 класи, неповна середня – 1-9 класи, середня школа – 1-11 класи); зменшувалася наповнюваність 1-9 класів до 30, 10-11 – до 25 учнів. Проте через економічну кризу в країні ці реформи загальмували. Новий етап розвитку вітчизняної школи і педагогічної думки пов’язаний з проголошенням незалежної Української держави в 1991 р. Виникають нові типи навчальних закладів: гімназії, ліцеї, колегіуми, коледжі, авторські школи, навчально-виховні комплекси, приватні школи.

55


Педагогічні обрії №4-5(94-95)’2017__________________________________________ Основні моменти розвитку національної системи освіти на цьому етапі: 1991 р. – Закон України «Про освіту», який закріплює структуру освіти, визначає стратегію її розвитку. Цей закон був доповнений у 1996 р. 1993 р. – Державна національна програма «Освіта» («Україна ХХІ століття»). 2001 р. – Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті. 2002 р. – Закон України «Про вищу освіту». 2005 р. - Указом Президента доручено Міністерству освіти і науки України впродовж 2005–2006 років здійснити перехід до проведення вступних випробовувань до вищих навчальних закладів шляхом зовнішнього незалежного оцінювання. З 2008 року проходження ЗНО є обов'язковою умовою вступу до вищого навчального закладу. 2017 р. – прийняття нових Концептуальних засад реформування середньої освіти та Закону України № 2145-VІІІ «Про освіту». Визначальною є роль учителя в освітньому процесі. «Від часів античності добре відома, здавалося б, дуже проста істина: у розвитку освіти на різних історичних етапах завжди був і нині є ключовою фігурою саме Вчитель» [14, с.5]. Однією з важливих передумов удосконалення освітньої діяльності є якісне кадрове забезпечення навчально-виховного процесу. У Чернігівській області його здійснював Чернігівський національний педагогічний університет імені Т.Г. Шевченка, якому у 2016 р. виповнилося 100 років з часу заснування. ЧНПУ імені Т.Г. Шевченка , а разом з ним фізико-математичний факультет, вів своє існування від учительського інституту, створеного у 1916 р. за клопотанням місцевого губернського земства. Однак коріння університету сягає часів славнозвісного Чернігівського колегіуму. Історична спадкоємність відображена у назві «Національний університет «Чернігівський колегіум» імені Т.Шевченка», яка затверджена Указом Президента України 4 жовтня 2017 року. На початку 1946/1947 навчального року постановою уряду в м. Чернігові було відновлено фізико-математичний факультет інституту для підготовки вчителів фізики і математики. Тут готували вчителів для семирічної школи зі спеціальностями фізика і математика. У серпні 1954 р. рішенням Колегії Міністерства освіти УРСР Чернігівський державний учительський інститут реорганізували в педагогічний з факультетами і спеціальностями: фізико-математичний з п’ятирічним строком навчання (спеціальності – математика і фізика); мовно-літературний з чотирирічним строком навчання (спеціальність – українська мова і література та російська мова і література). У зв’язку з реорганізацією Чернігівського учительського інституту в педагогічний, з січня 1955 р. директором інституту призначили кандидата фізико-математичних наук, доцента В. М. Костарчука, який очолював інститут 27 років (січень 1955 – січень 1982 рр.). Велика заслуга у відродженні і становленні інституту належить професору В.М. Костарчуку, заслуженому працівнику культури УРСР. Постановою Ради Міністрів УРСР № 330 від 28 березня 1961 р. Чернігівському педагогічному інституту було присвоєно ім’я Тараса Григоровича Шевченка. Наукові творчі колективи в галузі математичного аналізу, методики викладання фізико-математичних дисциплін мають широке міжнародне визнання. За заслуги в педагогічній, науково-дослідній і громадській діяльності, вагомий внесок у розвиток національної освіти професор Чернігівського державного педагогічного інституту Яків Абрамович Ройтберг мав державні відзнаки. За цикл монографій «Нові методи в теорії узагальнених функцій та їх застосування до математичної фізики» йому присуджено Державну премію України в галузі науки і техніки. Сам – творча особистість, він і студентам прищеплював інтерес до науково-дослідницької роботи. Плідно працював Я.А. Ройтберг і як завідувач кафедри математичного аналізу, яку він створив. Практично всі посібники для факультативних занять з математики в середній школі, ряд підручників і посібників для вищої школи були підготовлені викладачами фізикоматематичного факультету (В.М. Костарчук, В.М.Боровик, Л.М.Вивальнюк, І.В.Зайченко, 56


Педагогічні обрії №4-5(94-95)’2017__________________________________________ М.М.Мурач, Е.В.Рафаловський, О.І.Соколенко З.Г.Шефтель та ін). [4-13, 16-18]. Підручник «Функціональний аналіз» З.Г.Шефтеля був виданий англійською мовою у Швейцарії. У науково-бібліографічній спадщині викладачів Чернігівського державного педагогічного інституту імені Т.Г. Шевченка значне місце займають роботи, пов’язані з викладанням математики в середній школі, зокрема слід відзначити їх плідну працю з написання посібників для факультативних занять, які тільки-но входили в практику роботи школи і були передвісниками класів і шкіл з поглибленим вивченням окремих предметів. У 1988 р. Міністерство освіти УРСР видало нову програму факультативних занять з математики в 7-11 класах. Мета, завдання і способи проведення факультативних занять з математики закладені в пояснювальній записці до вказаної програми. До видання посібників, написаних за новою програмою, найбільш гострим для вчителя під час проведення факультативних занять стає питання літератури. Деяким розв’язанням цієї проблеми можна вважати посібник: «Методичні рекомендації до використання літератури на факультативних заняттях з математики за новими (1988 р.) програмами». Методичні рекомендації підготували викладачі Чернігівського державного педагогічного інституту імені Т.Г.Шевченка: професори В.Н. Боровик, Л.М. Вивальнюк, З.Г. Шефтель, доценти І.П. Коваленко, М.М. Мурач, Е.В. Рафаловський, О.І. Соколенко, В.Г. Тарнопольський. Відповідальна за випуск завідувачка кабінету математики Чернігівського обласного інституту удосконалення вчителів Л.П. Подковка. Вагомий внесок у формування професійної культури вчителів математики Чернігівщини та України зробили викладачі Чернігівського державного педагогічного інституту імені Т.Г. Шевченка. Протягом багатьох років основним підручником з алгебри у більшості педагогічних інститутів України був «Курс вищої алгебри» професора В.М. Костарчука, ректора (1955 - 1982) ЧДПІ імені Т.Г. Шевченка (співавтор Б.І.Хацет), а згодом – «Алгебра і теорія чисел» (у співавторстві з С.Т. Завало та Б.І. Хацетом). Загалом, автори вирішили складне завдання: не перевантажуючи надмірно текст підручника, висвітлити сучасні погляди на предмет алгебри, виховувати теоретико-числову культуру, необхідну майбутньому вчителю для глибокого розуміння цілей та завдань як основного шкільного курсу математики, так і шкільних факультативних курсів. Значну увагу формуванню професійної, загальної культури педагогів Чернігівщини приділяв професор ЧДПІ імені Т.Г. Шевченка Л. М. Вивальнюк. Слушність і закономірність гуманістичного та патріотичного виховання молоді він підкреслював у передмові до посібника «Елементи історії математики». Випускник ЧДПУ імені Т.Г. Шевченка, завідувач кафедри вищої та прикладної математики Чернігівського національного технологічного університету В.М. Лось, кандидат фізико-математичних наук, є членом журі Всеукраїнської олімпіади з математики та більше десяти років очолює журі обласного етапу. Систематично Лось В.М. та Дяченко О.В. виступали з лекціями з розв’язування олімпіадних задач на курсах підвищення кваліфікації учителів математики в Чернігівському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти імені К.Д. Ушинського. З обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти імені К.Д.Ушинського з метою підвищення професійного рівня учителів математики області активно співпрацювали викладачі, науковці-математики ЧНПУ імені Т.Г. Шевченка, зокрема: М.І. Антоненко, В.Н. Боровик, Л.М. Вивальнюк, О.В. Дяченко, Л.М. Кобко, В.І. Коваленко, В.М. Лось, М.М. Мурач, Я.А. Ройтберг, А.В. Рудник, Л.О. Соколенко, О.І. Соколенко, З.Г. Шефтель, Л.О. Філон та інші. Співпраця полягала у виступах на семінарах учителів математики, курсах підвищення кваліфікації Чернігівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені К.Д.Ушинського, участі в роботі журі та підготовці завдань ІІ та ІІІ етапів Всеукраїнської олімпіади з математики, видавничій діяльності тощо. Звичайно, вони отримували високу оцінку своєї викладацької діяльності від учителів області. Серед напрямів наукової діяльності викладачів – розробка та впровадження нових інформаційних технологій в систему освіти. Основним досягненням цього напрямку є 57


Педагогічні обрії №4-5(94-95)’2017__________________________________________ розробка педагогічного програмного комплексу "GRAN" (А.В.Пеньков, Ю.В.Горошко, Є.Ф.Вінниченко, А.О.Костюченко, під керівництвом академіка АПН України, зав.кафедрою інформатики НПУ імені М.П.Драгоманова М.І.Жалдака), який рекомендовано Міністерством освіти України для використання в школі. У середині 80-х років стан загальної середньої освіти вважався кризовим. Проте реформа 1984 р., розрахована на тривалий термін, певних змін у шкільну математичну освіту не внесла. Успішним напрямом діяльності стає лише диференціація навчання. Наступні два десятиліття математична освіта розвивалася й удосконалювалася. Ймовірно, як підсумок цього розвитку з’явилися спеціалізовані математичні школи і класи. Наприклад, відома у всій Україні спеціалізована школа фізико-математичного профілю №12 м. Чернігова, яка почала свою діяльність у 1986 р. під керівництвом Стельмаха В. А. Особливості діяльності цієї школи – активна робота з обдарованою молоддю (і не лише з математики) та співпраця з науковцями, психологічною службою школи. Нині школу очолює Гопаченко В. В., учитель математики, учитель-методист, відмінник освіти України, лауреат Всеукраїнського конкурсу «Учитель року» в номінації учителів математики, нагороджений нагрудним знаком «Василь Сухомлинський». Зміни в освіті ведуть до необхідності здійснення інноваційної професійної діяльності, упровадження в навчальний процес нових освітніх технологій. Cучасна парадигма гуманізації освіти в центр освітнього процесу ставить дитину, її потреби, нахили, здібності. Нині школи України працюють за навчальними планами, які певною мірою враховують національні особливості нашої держави і нові соціальні вимоги до форм і рівня освіти, до рівневої і профільної диференціації. Розвиток математичної освіти за часи незалежності залишається складним і суперечливим. Врахування досвіду попередніх поколінь є доцільним при впровадженні інновацій у наш час. Список використаних джерел: 1. Закон України «Про освіту» [Електронний ресурс] / Веб-портал Верховна Рада України – К. 2017. Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 2. Державна національна програма «Освіта України ХХІ століття». – К., 2006. 3. Концепція Нової української школи [Електронний ресурс] – К., 2017. Режим доступу: http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch-2016/konczepcziya.html 4. Боровик В.Н. та інші. Математика: Посібник для студентів педінститутів. – К.: Вища школа, 1980. – 400 с. 5. Вивальнюк Л. М. Числові системи : навчальний посібник. - К: Вища школа, 1977. – 184с. 6. Вивальнюк Л. М. Алгебра і теорія чисел. Поля. Системи лінійних рівнянь. – К.: Вища школа. 1972. – 97 с. 7. Вивальнюк Л.М. Елементи лінійного програмування. Допущено Міністерством освіти УРСР як навчальний посібник для студентів фізико-математичних факультетів педагогічних інститутів. – К.: Вища школа, 1975. – 189 с. 8. Боровик В.Н., Вивальнюк Л.М. та інші. Математика: Посібник для факультативних занять у 8 класі. – К.: Радянська школа, 1981. – 210 с. 9. Вивальнюк Л.М., Шефтель З.Г., Рафаловський Є.В. Математика, посібник для факультативних занять у 9 класі. 1984. – 224 c. 10. Боровик В.Н. та інші. Математика: Посібник для факультативних занять у 10 класі. – К.: Радянська школа, 1985. – 208 с. 11. Зайченко І.В. Педагогіка. Навчальний посібник для студентів вищих педагогічних навчальних закладів. – К., 2006. – 528 с. – ISBN 966-8847-28-8. 12. Костарчук В.М., Вивальнюк Л.М. Векторні простори і розв’язування задач лінійного програмування. – К.: Радянська школа, 1972. – 208 с. 13. Костарчук В.М. та інші. Математика: Посібник для факультативних занять у 8 класі. К.: Радянська школа, 1969. – 312 с.

58


Педагогічні обрії №4-5(94-95)’2017__________________________________________ 14. Кремень В. Інновація – alter ego глобалізації. / Рідна школа, №3, 2011. – с. 3-9. 15. Лавріненко О.А. Історія педагогічної майстерності / О. Лавріненко. – К.: СПД Богданова А.М, 2009. – 328 с. – (Навчальний посібник). – ISBN 978-9662184-07-5. 16. Мурач М.М. Геометричні перетворення і симетрія. Для учнів 7-10 класів. – К.: Радянська школа, 1987. – 180 с. 17. Мурач М.М. Ідеї, методи і зв’язки, викликані розвитком теорії алгебраїчних рівнянь. Навчальний посібник для студентів фізико-математичних факультетів педагогічних університетів. – Чернігів: Чернігівський національний педагогічний університет імені Т.Г. Шевченка, 2010. – 176 с. 18. Педагогічна майстерність: Підручник / І.А.Зязюн, Л.В. Крамущенко, І.Ф. Кривонос та ін.; За ред. І.А.Зязюна. – К.: СПД Богданова А.М., 2008. – 376 с. ISBN 978-966-96711-8-9. 19. Чернігівський національний педагогічний університет імені Т.Г. Шевченка. Фізикоматематичний факультет [Електронний ресурс] / [Деканат фізико-математичного факультету Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка; декан Шморгун А.В.]. – 2010. – Режим доступу: http: //fizmat. chgpu.cn.ua/

ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДНИЦЬКОЇ І ПОЗАКЛАСНОЇ РОБОТИ НА НАВЧАЛЬНОДОСЛІДНИХ ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНКАХ В УМОВАХ НАВЧАЛЬНО-РЕАБІЛІТАЦІЙНОГО ЦЕНТРУ Навчально-дослідна земельна ділянка комунального закладу «Чернігівський навчально-реабілітаційний центр» учитель біології Комунального закладу Чернігівської обласної ради є основною базою для проведення «Чернігівський навчальнонавчальних та практичних занять, де учні набувають умінь і реабілітаційний центр» навичок вирощування овочевих, польових, технічних, квітковоЧернігівської обласної ради декоративних рослин. Крім того, праця несе в собі великий потенціал та максимально забезпечує всебічний розвиток дитини. Адже в трудовій діяльності закладені можливості для розумового, морального, естетичного, фізичного розвитку дітей, формування в них сенсорних та практичних дій. Навчально-дослідна ділянка розташована на території навчально-реабілітаційного центру, що дуже зручно для її використання. Вона не огороджена, знаходиться на рівній місцевості, добре освітлена, має дерново-підзолистий ґрунт. Загальна площа ділянки 1485 кв. м, площа кожного відділу ділянки визначена завідуючим ділянкою (вчителем біології). При плануванні ділянки були враховані місцеві умови, кількість учнів, а також зорові функції дітей та досвід роботи голландських колег інституту Visio. Розроблено Положення про навчально-дослідну земельну ділянку, враховуючи специфіку роботи навчально-реабілітаційного центру. Складено та затверджено план роботи на ділянці. Земельна ділянка має центральну доріжку, яка викладена тротуарною плиткою, по обидва боки від неї розташовані ділянки розміром 50 кв.м. Ділянки відокремлені одна від одної доріжками завширшки 30 см, які теж викладені плиткою, та огороджені бордюром заввишки 10 см, який пофарбований у жовтий колір для контрасту. Рослини на них 59


Педагогічні обрії №4-5(94-95)’2017__________________________________________ розташовані групами відповідно до відділів ділянки: польові культури, овочеві, колекційний відділ, квітково-декоративний, відділ плодово-ягідних культур. Ділянки розподілені між учнями 1-11 класів, кожна ділянка має таблички з номерами класів. Керівництво роботою на них здійснюють класоводи, класні керівники та вихователі. Загальне керівництво роботою на ділянках здійснює завідувач Крошка Любов Миколаївна. Спеціальне завдання роботи на навчально-дослідних ділянках для дітей з порушеннями зору полягають у його корекційній спрямованості. Трудова діяльність створює умови для корекції сенсорних, мисленнєвих, комунікативних та виконавчих функцій у дітей, їх фізичного та особистісного розвитку. Так, в умовах праці, сприймання і уявлення дітей набувають яскраво вираженої предметної співвіднесеності, оскільки учень весь час має справу з конкретними об’єктами та їх властивостями. Таким чином праця дозволяє коригувати сприймання та його своєрідності: недостатність цілісності, предметності та константності. В процесі праці дитина створює нове, що значно збагачує чуттєвий досвід, розширює уявлення про оточуюче. Навчально-дослідницьку роботу з біології рослин з учнями середнього віку вчителі проводять у польовій та овочевій сівозміні на колекційній ділянці. Працюючи на ділянці, учні поглиблюють свої знання з ботаніки, вирощують нові види і сорти сільськогосподарських рослин. Усі рослини, що вирощують на колекційній ділянці, розміщені за принципом їх народногосподарського застосування, а саме: лікарські, технічні, овочеві. Такий розподіл окремих видів рослин зручний для проведення екскурсій, організації фенологічних спостережень, у роботі по вирощуванню і розмноженню рослин. У відділках ділянки учні проводять дослідницьку роботу. Однією з умов успішного проведення дослідницької роботи в навчально-реабілітаційному центрі є підготовка до неї учнів, правильна організація учнівського колективу, забезпечення належного контролю і керівництва роботою, застосування ефективних форм і методів роботи. Найбільш ефективною формою організації дослідницької роботи є ланки. Така організація роботи сприяє розвиткові в учнів відповідальності за доручену справу, виховує почуття колективізму, розвиває індивідуальні здібності учнів, відбувається корекція розвитку комунікативних навичок, мисленнєвої діяльності. Вчитель біології згідно з планом роботи навчально-реабілітаційного центру розробляє тематику дослідів для кожного класу та обговорює її з учнями. Організовуються дослідницькі ланки і за ними закріплюються певні досліди. Кожна ланка ознайомлюється зі змістом спостережень, методикою досліду, колективно розробляється робочий план одного з дослідів, орієнтовно такого змісту: 1. Тема досліду. 2. Мета і завдання досліду. 3. Схема досліду. 4. Місце проведення досліду і площа. 5. Методика проведення досліду. 6. Необхідне обладнання і матеріали для досліду. 7. Список необхідної літератури. Щоб досягти в дослідницькій роботі пізнавального виховного ефекту, точності і достовірності результатів, слід проводити її на правильній методичній і науковій основі. Учні ознайомлюються з біологічними особливостями піддослідної культури, агротехнікою її вирощування. Тематика дослідницької роботи тісно пов’язана зі змістом пізнавальної програми. Дослідницька робота з квітникарства проводиться на колекційній ділянці квітів, у куточку живої природи. Цікавою формою роботи на цій ділянці є перенесення корисних дикорослих рослин із дикої флори в культуру. Так, учнями 7 класу на свою ділянку було висаджено дикоростучі рослини – пижмо, чебрець, живокіст. Тривалі фенологічні спостереження, зокрема за процесом цвітіння, запилення, поширення плодів і насіння викликають інтерес в учнів, який ще більше зростає під час вивчення нових сортів сільськогосподарських культур. 60


Педагогічні обрії №4-5(94-95)’2017__________________________________________ Колекційна ділянка допомагає вчителю біології в справі унаочнення теми «Покритонасінні рослини». Робота учнів проводиться у формі бесід, екскурсій, практичних робіт окремими ланками (по 3-4 чоловік). За кожною ланкою закріплюється відповідна група рослин. Ланки працюють за окремими завданнями вчителя. На інших відділах навчально-дослідної ділянки учні теж працюють за певними завданнями. Наприклад, зібрати різноманітний матеріал протягом літа, з якого виготовляються: 1) колекції насіння лікарських, технічних, овочевих рослин; 2) гербарій лікарських рослин. У молодших класах під час вивчення природи переважають спостереження. До дослідницької роботи учні підходять поступово протягом чотирьох років, оволодіваючи уміннями та навичками сільськогосподарської праці, знайомлячись з явищами природи на практиці. Працюючи на своїх ділянках, молодші учні набувають нових знань у процесі праці і закріплюють уявлення про зовнішню будову рослин, про умови їх росту і розвитку. Педагоги вчать визначати культури рослин по сходах, так як це великою мірою стає в пригоді при проріджуванні посівів та при прополюванні. Тематика спостережень, а надалі нескладних дослідів в 1-4 класах носить навчальний характер, а об’єктами досліджень є сільськогосподарські культури, типові для умов нашого регіону. Вирощуючи рослини в кімнаті, на городі та в квітнику, діти набувають практичних умінь і навичок доглядати їх: поливати, удобрювати, прополювати, розпушувати землю, користуватися лійкою, відром і лопаткою тощо. Залучаючи дітей до догляду за рослинами, вчителі не лише вчать їх, як треба висаджувати рослини, поливати їх, розпушувати землю, а й забезпечують умови для формування в дітей конкретних практичних дій, зокрема знаряддєвих. Адже діти використовують у своїй праці різні ємкості та інструменти. На навчально-дослідній ділянці учні працюють із великим бажанням. Велика радість у дітей, коли вони бачать перші листочки овочів. Для них стає справжнім святом, коли виготовляються вироби своїми руками із вирощених ними ж рослин. Разом із класними керівниками, вихователями діти готують страви із вирощених овочів. Урожай овочів, зібраний з ділянок, учні здають у шкільну їдальню. Велику роль у розв’язанні завдань освіти, виховання та розвитку учнів відіграє позакласна робота. Учні середнього віку відвідують гурток «Юні акваріумісти». Із задоволенням працюють у куточку живої природи. Куточок живої природи – необхідна складова частина біологічного кабінету. Це біологічна лабораторія, де тварини доступні для спостережень і дослідів протягом навчального року. Куточок живої природи – прекрасний наочний матеріал для уроків біології. Робота пробуджує в школярів інтерес до предмета, вивчення рідного краю, розширює знання про природу. В процесі роботи в куточку учні набувають практичних навиків по догляду за його мешканцями. Традиційно в закладі щороку проводиться свято врожаю та свято осені, на яких підбиваються підсумки роботи на навчально-дослідній ділянці, організовується виставка врожаю, експонатів та поробок учнів. У майбутньому наші вихованці – це суб’єкти ринкових відносин, а тому їхня праця мусить відзначатися актуальністю, науковістю, перспективністю і в кінцевому підсумку давати прибуток.

61


Педагогічні обрії №4-5(94-95)’2017__________________________________________

Взаємозв’язок вищого навчального закладу і школи ТРЕНІНГ-МАРАФОН “ВІД МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ДО ШКОЛИ МАЙБУТНЬОГО” Стратегія розвитку освіти в Україні, окреслена в “Концептуальних засадах реформування доцент кафедри дошкільної та середньої освіти «Нова українська школа»”, початкової освіти Чернігівського “Концепції національно-патріотичного виховання національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка, дітей та молоді (2015)”, “Концепції розвитку освіти кандидат педагогічних наук України на період 2015-2025 років” визначає напрями модернізації системи дошкільної й початкової освіти в Україні, зокрема такі як активне доцент кафедри дошкільної та впровадження інноваційних та інформаційнопочаткової освіти Чернігівського національного педагогічного комунікаційних (цифрових) технологій, формування університету імені Т. Г. Шевченка, нового українця, що діє на основі національних та кандидат біологічних наук європейських цінностей, надання підтримки креативним підходам сучасного педагога. заступник директора з навчальноУ зв’язку з цим питання вдосконалення якості виховної роботи Седнівського НВК, освіти, що відповідає нинішнім стандартам, є учитель фізики, вища актуальним як для результату роботи педагогічного кваліфікаційна категорія, "старший вчитель" колективу загалом, так і для кожного вчителя зокрема. Як відомо, запорукою успішності та конкурентоспроможності випускника загальноосвітньої школи є формування необхідних кометентностей ще в дошкільній та початковій ланках. Так, на час вступу до першого класу дитина вже володіє певною кількістю відомостей про оточуючий світ і, як правило, відчуває себе досить пристосованою до нього. В якому б середовищі не ріс малюк, він з оптимізмом дивиться в майбутнє і приходить у школу, зазвичай, переповнений бажанням учитися. Дошкільнята відчувають смак успіху і відзначаються оптимізмом. Проходить рік-два й інтерес втрачається. Як не розгубити інтерес, як зробити так, щоб очі дітей горіли радістю пізнання, щоб рука весь час тягнулася вгору? Зрозуміло, що це залежить від майстерності вчителя, його постійного професійного зростання з урахуванням вимог швидкозмінного інформаційно-технологічного суспільства. Серед різноманіття сучасних форм, технологій та заходів, що мають на меті професійний особистісний розвиток педагога, його самовдосконалення, популярності набула співпраця педагогічного колективу навчальних закладів з науково-викладацьким складом кафедр педагогічних університетів. Такий взаємозв’язок має і кафедра дошкільної та початкової освіти Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка з педколективом Седнівського НВК відділу освіти Чернігівської райдержадміністрації Чернігівської області. Експериментально-дослідна робота кафедри «Науково-методичне забезпечення ступеневого навчання «Дошкільний навчальний заклад – початкова школа» з природничо-математичного та технологічного напрямів розвитку дітей у системі національно-патріотичного виховання» спрямована на вивчення регіональних 62


Педагогічні обрії №4-5(94-95)’2017__________________________________________ проблем в освітньому процесі дошкільного навчального закладу та початкової школи, пов’язаних із реалізацією провідних завдань реформування освіти, та їх науково-методичним вирішенням. Особливістю дослідження є безпосередній взаємозв’язок із кваліфікаційними роботами та науковими проектами студентів факультету початкового навчання ЧНПУ імені Т.Г. Шевченка. У рамках експерименту в Седнівському НВК 17 травня 2017 року відбувся черговий науково-практичний семінар «Природничо-математичний та технологічний розвиток дітей у системі національно-патріотичного виховання». Його практична складова була проведена студентами факультету початкового навчання у формі тренінг-марафону для дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку. Кожне міні-заняття студентів стало презентацією їх навчально-методичних посібників як результатів творчих та курсових проектів, а також апробацією досліджень кваліфікаційних магістерських робіт. Наводимо далі розробки міні-занять студентів, що складають зміст тренінг-марафону “Від майбутнього вчителя до школи майбутнього”. ДОШКІЛЬНИЙ ВІК, СТАРША ГРУПА Тема. Спостереження за кульбабою (проводить студент 44 групи - Субботенко І.) Мета: поглибити знання дітей про рослини-барометри; вчити вести спостереження за погодою та заповнювати індивідуальні картки спостережень; розвивати спостережливість, зв’язне мовлення; виховувати естетичні почуття, бережливе ставлення до рослинного світу. Матеріали : настільний календар погоди; індивідуальні картки спостереження за погодою; навчально-методичний посібник [7]. Хід заняття Загадка Сонце луг поцілувало – Все довкола жовтим стало. Дужче сонечко пригріло – Жовта фарба побіліла, Літній вітерець повіяв – Білий килимок розвіяв. (Кульбабки) Бесіда – Зараз перевіримо, дітки, вашу увагу. Хто нам скаже: «Бачили ви квіточку кульбабки коли йшли до садочка?» (Відповіді дітей) – Так молодці, дійсно ця квітка є квіткою – барометром, вона розкривається о 6 ранку тільки в гарну сонячну погоду. Якщо в цей день буде дощик, то золотих квіточок ви не побачите, бо вони поховались. – А як ви вважаєте, чому квіточки ховаються від дощу? (Відповіді дітей). – Коли ви розглядали квіточку кульбабки або нюхали її, у вас на руках та обличчі залишився пилок жовтого кольору. Цей пилок дуже важливий для рослини, тому в дощову погоду кульбабка ховає свій пилок та квіточку від дощику. – Пригадайте, вчора увечері, коли ви йшли додому, галявина для гри була золота? (Ні). – А може просто зелена? (Так). – Дійсно діти, біля п’ятої годин вечора квіточки кульбабки закриваються, щоб краплинки вечірньої роси не потрапили на пилок. Тому і ваша весела галявина була звичайна – зелена. Скоромовка Бубоніла діду баба: – Ой, не дмухай на кульбабу, 63


Педагогічні обрії №4-5(94-95)’2017__________________________________________ Бо з кульбаби полетять Сто малих кульбабенят. – Дітки, а яка в нас сьогодні погода? (Тепла, сонячна). У кожного з вас є листочки, на яких позначені різні стани погоди. Якому зображенню відповідає сьогоднішня погода? (Сонечко без хмаринок). - Давайте на нашому календарі погоди повернемо (Мал.1) стрілочку на сектор із зображенням сонечка. - А тепер заповнимо індивідуальні картки (Мал.2) спостереження за станом погоди. Виріжте зображення сонечка і наклейте його на картці в прямокутному полі. А поряд напишемо СОНЯЧНО. Мал. 1 Запитання – На що схожі кульбабки? – Де цвітуть кульбабки? – Коли кульбабки розкриваються? – Коли вони «лягають спати»? – Як кульбабки «віщують» погоду? Мал. 2

Тема “Цікаві досліди” (проводить студентка-магістрантка 54 групи Пескова А.) Мета: ознайомити із властивостями води та паперу; вчити спостерігати за об’єктами; ознайомити із правилами безпеки під час проведення дослідів; вчити аналізувати, порівнювати та робити висновки. Матеріали : кольоровий папір із шаблонами квіток для вирізування; тарілка; паперова серветка, фломастери; пластиковий контейнер; вода. Дослід 1. Квіти на воді Хочете побачити, як розкривається квітка? У природі вона робить це протягом досить довгого часу, і рух пелюсток помітити неможливо, хіба що тільки в сповільненій зйомці. А наша квітка розкриється у вас на очах. Виріжте з кольорового паперу квіти з довгими пелюстками та загніть їх до центру. А тепер опустіть наші квіти на воду, налиту в тарілку. Буквально на ваших очах пелюстки квітів почнуть розпускатися. (Мал.3). – Чому це відбулось? Так, це відбувається тому, що папір намокає, стає поступово важчим, кожна частинка паперу, тяжіючи до землі, розпрямляється – пелюстки розкриваються. Якщо ви хочете провести цей дослід ще раз, вийміть квіти з води, і дайте їм висохнути, після чого вони будуть знову готові до того, щоб розпуститися на воді. Дослід 2. Вода, що малює На одному краю паперової серветки намалюйте в рядочок крапочки кольоровими фломастерами, відступивши хоча б кілька сантиметрів від краю. Далі закріпіть її на 64

Мал. 3


Педагогічні обрії №4-5(94-95)’2017__________________________________________ пластиковому контейнері так, щоб край з крапочками був всередині контейнера, але не торкався самого дна. Тепер поступово наливайте в контейнер воду, так щоб вона покривала тільки самий край серветки. Прийшов час магії. Вода буде підніматися вгору по серветці, досягне кольорових крапок і ... що відбудеться потім? Так, вона продовжить свій шлях угору, перетворюючи кольорові крапки в доріжки. (Мал.4) [6]. Мал. 4 Тема. “Гості з сузір'я Касіопея. Оптимістично-патріотична абетка” (проводять студентки 23 групи – Дьякова Н., Мазепа К.) Мета: виховувати почуття комічного, любов до рідної мови розвивати мовлення, уяву, мислення, допитливість, любов до мистецтва, навчати складати ціле з частин. Обладнання: ляльки для настільного театру (Крокодил у червоній шапочці і Вовк); костюми Киці-інопланетиці; Касіопейської корови та мишки; роздатковий матеріал: гра "Склади тварину"; зображення тварин поділених на три рівні частини; рожеві окуляри; навчально-методичний посібник [3]. Хід розваги 1. З’являється Мишка. Мишка. Доброго дня, малята! Здогадалися хто я? (Мишка). – Правильно! На днях я отримала телеграму від моєї подруги, яка живе на іншому сузір’ї-Касіопеї. (Слайд на презентації – розповідь про сузір’я). – Дітки, зі скількох зірочок складається це сузір'я, на що воно схоже? – Вона говорить, що дуже сумує на сузір’ї і хотіла б завітати до нас у гості. (Стук у двері). – А хто там до нас стукає? (Мишка йде відчиняти двері, заходять Киця-інопланетиця та її Крилата Корова, Киця обнімається з Мишкою). Киця і Корівка. Хальову! Дуругення Шимшинка і яламатка. (Привіт дорога мишка і малятка). Привітулькі, яламатка! Дара всіх вас відати. Здогадалісь хто ми? Мої рибулип од вас з єншої планеткі-Касіопєшка. Дагадуюсь хчітє дізнатись про житіє на нашунькій планєтайкє? Мишка. Дітки, давайте зробимо гості приємне і розкажемо веселий віршик. Мишка читає вірш про Кицю (віршований твір зі збірки "Жити треба весело" "Кицяінопланетиця" С. Дерманського), кожний рядок якого зображений у вигляді малюнка за допомогою мультимедійного презентування. Щоб ви знали наша Справжня Очі в неї геть Вуса в неї як Не по нашому муркоче І 65

ловить не хоче.


Педагогічні обрії №4-5(94-95)’2017__________________________________________ Мишка. Діти і гості, вам сподобався віршик? – На що схожі вуса у Інопланетиці, а які в неї очі? А чи ловить ця інопланетна киця мишей? Так і для мене це дуже добре, вона дуже добра і зі мною дружить! – Діти, давайте разом цей віршик повторимо, дивлячись на малюночки-підказки А хто з вас бажає сам розповісти цей віршик? – Здогадалися про кого цей вірш? Про нашу гостю Кицю-Інопланетицю. А чому її звуть Інопланетиця? Діти! А наша планета як називається? Мишка. Хочете дізнатися про життя касіопейців на їх сузір'ї? Діти, а здогадайтесь, яка улюблена літера касіопейців? Назва їхнього сузір'я та їх назви починаються з улюбленої літери всіх касіопейців. Правильно, малята – це літера К. А хто з вас знає всі літери, а хто вміє читати? Нехай тепер Киця і крилата Корівка розкажуть вам про свою планету. Але так як ці тваринки не знають нашої мови їх треба розчаклувати: Давайте тричі повторимо голосно чарівні слова "Раз, два, три, українською говори". Киця і Крилата Корівка. Ура, ми розмовляємо українською! Ми так раді. Це справжнє диво!!!! Діти, вам так пощастило, ваша рідна українська мова така чудова і милозвучна! Ми закохалися в неї з перших звуків. Ви любите свою мову? А розкажіть нам, чому саме ви її любите? До вас зверталися ласкавими словами з народження рідною мовою? Вам батьки з колисочки розповідали і читали казочки українською? – А у вас є улюблені віршики рідною мовою? А хто може розказати? А тепер ми розкажемо про себе. Ось погляньте на мій літачок – крилату корівку. На моїй планеті кожна родина має таку машину. За секунду може віднести в будь-який куточок планети. Знаєте, вона в мене така ласунка, тому їсть цукерки одна за одною. А погляньте, які в неї крила! У ваших корів теж є такі крила? Вона тричі на день дає по відру різнокольорового морозива. А ваші корови дають морозиво? Діти. Ні, наші молоко дають. Киця. То це і краще, бо їсти солодке морозиво постійно не дуже корисно для зубів та горла. Ви теж так вважаєте? – А ваш садочок відрізняється від наших садочків?.. У нас дітки їдять тоді, коли самі захочуть. Вихователі дають дітям лише цукерки, жуйки, зефірки і мармеладки. Діти, а чи корисно їсти багато солодкого? А яка їжа корисна для дітей? – А корисні супчики, салатики і котлетки наші дітки в садочку самі готують, бо дорослі не вміють, вони, як виростають, геть чисто забувають, як готувати корисні страви. На прогулянці виховательки бігають, голосно репетують, і іноді б'ються і дражнять одна одну, тоді діти сварять їх і соромлять. А у вас теж так? А що у вас відбувається на прогулянці? Після обіду виховательки в нас лягають спати, а дітки наглядають, щоб вони не пустували і не розмовляли. Сон корисний для здоров'я. Виховательки мають вирости великими. А у вас теж діти вкладають виховательок спати? Мишка. Бачите діти, на Касіопеї, все не так, як у нас: і тварини інші, і садочки. А давайте викладемо з частин наших тварин і розкажемо про них гостям. (Діти виконують завдання і розповідають про земних тварин) Молодці! Діти, нашим гостям час вже вирушати додому, давайте їм на прощання покажемо смішну казочку, як Крокодил заміняв у театрі Червону Шапочку, не знаючи слів, і що в нього з цього вийшло. Розігрування сценки за допомогою лялькового театру уривку з твору Е.Успенського "Крокодил Гена".

66


Педагогічні обрії №4-5(94-95)’2017__________________________________________ Молодший шкільний вік, 1 клас Предмет “Математика” Тема. “Цікавинки для розумників” (проводять студентки магістратури ІІ року навчання Савенко Г., Харлан Л.) Мета: закріпити вміння дітей розв’язувати прості задачі, знання нумерації та виконання арифметичних дій у межах другого десятка; виховувати інтерес до предмета, любов до тварин. Хід заняття Мотивація навчальної діяльності. - Прочитай чарівну казку! Придумайте до неї назву та запишіть. Малюнки замініть словами! Поміркуйте: чому вчить казка? В одному

жив колючий

У чудовий літній день прийшли до лісу

Катруся побачила їжачка, торкнулася і

Це сталося тому, що дівчинка поколола собі

А спритний їжачок тим часом накрився та й швиденько сховався у

Гра “Дорога до дому” Лабіринт, із одного боку якого тваринка, з іншого — її домівка, а правильна доріжка тільки одна. Знайдіть правильний шлях і розфарбуйте його (Мал.5). Узагальнення та систематизація знань, умінь і навичок Завдання 1. З’єднай цифри та розфарбуй зображення, що утворилось (Мал.6)

Мал. 5

Мал. 6

Завдання 2. Обчисли приклади розфарбуй малюнок. (Мал.7).

та

Мал. 7

67


Педагогічні обрії №4-5(94-95)’2017__________________________________________ Завдання 3. Розв’яжи задачі. (Мал.8, 9).

У

П

У зайчика було 4 морквини Мама дала йому ще 3. Скільки всього морквин у зайчика?

Р В

Всього

Мал.8

морквин.

У

На Новорічну ялинку повісили 3 блакитні іграшки та 5 жовтих

П

Скільки всього іграшок висить на ялинці?

Р В

Всього

іграшок.

Мал. 9

Хвилинка-цікавинка 1. Чи знали ви, що курка несе близько 200 яєць на рік? 2. Чау-чау єдина собака з не рожевим язиком. 3. Довгострокова пам’ять золотої рибки складає всього 3 секунди. 4. Акула-молот за один раз може зробити виводок у кількості 30-40 акулят. 5. Перша тварина, яка побувала на Місяці — черепаха. 6. Верблюд легко може прожити без краплі води протягом 2 тижнів. 7. Щури можуть прожити довше всіх серед ссавців без води. 8. У річці Амазонка живе унікальний рожевий дельфін. 9. Білки за тиждень з’їдають кількість їжі, що рівняється їх масі тіла. 10. Єноти, також, як і ведмеді, впадають у зимову сплячку. 11. Дельфіни, як і люди, мають легені, а не зябра. Завдання: порадуйте Сонечко, подаруйте йому промінчики. Кожен обведіть свої долоньки а папері, виріжте і приклейте їх (Мал.10).

Мал. 10 68


Педагогічні обрії №4-5(94-95)’2017__________________________________________ Предмет “Природознавство” Тема. “Як живуть Мурахи?” (Проводять студентка 22 групи Булаш Н.) Мета: розширити знання учнів про комах (мурах), їх будову, особливості життя та значення мурах у природі та житті людини; розвивати пізнавальний інтерес, увагу, спостережливість. Виховувати доброзичливе ставлення до тварин Обладнання: мультимедійна презентація, навчально-методичний посібник. I. Організаційний момент Мал. 11 Продзвенів дзвінок. Ми розпочинаємо наш урок. Допитливі в класі діти Про все хочуть знати на світі. Вправа «Погода» – Зараз пора року – весна? – Травень місяць? – 17 число? – Сніг на надворі? – Ясне небо? – Температура повітря +100 ? – Чи були сьогодні протягом дня опади? II. Повідомлення теми і мети уроку – Розв’яжи приклад: М+ура+халва-лва=мураха Так правильно – це Мураха. Мотивація до перегляду відео За ялиною горбок – Півмільйона мурашок Працювали день і два. Листя, голки і трава Полягали у будівлю. Той загал зробив покрівлю. Можна звати дім комашник, А інакше він – ... (мурашник). Жив на світі цар Мурах, І цариця Мухариця,

І царівна Мухарівна. Ох-ох! Ах-ах! Як багато в тому царстві У мурашнику мурах! Там такі мурашні нори, Що ведуть в льохи й комори, А в коморах є усе – Хто де звідки принесе. Ти не віриш? Ну й нехай: У мурашки ти спитай!

Показ відео про мурах Розповідь учителя: Висота мурашника досягає 1 метра. Купа хвоїнок – це ще не весь мурашник. Частина приміщень – у землі, а хвоїнки захищають їх від холоду. Мурашники руйнувати не можна! Мурашок називають лісовими санітарами, тому що вони знищують 15-20 тисяч шкідливих комах на день, а корисних не чіпають. Якщо комаха велика, вони полюють спільно, а потім здобич разом перетягують у мурашник. 69


Педагогічні обрії №4-5(94-95)’2017__________________________________________ У мурашок є ще один обов’язок – скотарі або пастухи. Мурашки не лише полюють і збирають їжу, але й утримують «свійських тварин» – попелиць. Попелиця – дрібна комаха, яка живиться соками рослин, висмоктуючи їх хоботками. Вона живе на березах, модринах, ялинах. Мурашки протоптують стежки на дерева, де є попелиця. Вусиками мурашка «лоскоче» попелицю, яка виділяє із заднього кінця черевця солодкий сироп – падь, що мурашки дуже люблять. Мурашки охороняють попелицю, як «дійних корів», захищають від сонечка та інших жуків. Після дощу вони збирають попелиць із землі та перетягують їх на дерева, а на зиму ховають у мурашник. Фізкультурна хвилинка Здрастуй, матінко-природо! Покрутимось туди-сюди, Вклоняємось твоїй вроді, Як ті бджілки-непосиди. Руки простягаємо до ясного сонця, Поскачемо насамкінець, Промінчик сховаємо у своїй долонці. Як той коник-стрибунець. Змахнемо руками, як ніжні метелики, А тепер – мерщій до книжки, Голівками покиваєм, як пухнаті Попрацюймо, як мурашки. джмелики. IІІ. Узагальнення й систематизація знань та вмінь учнів Робота над прислів'ями – Про які риси мурашок ідеться в цих прислів’ях? • Мурашка слабка, але камінь рушить. • Мала мурашка тілом, та велика справою. • Мурашка мурашці рада. • У мурашки голова з просяне зернятко, а розуму – комірка. • Піди до мурашки, ледачий, повчися у неї розсудливості. • Мурашки спільно і лева долають. Читання оповідання ЯК ТОЛЯ ДОПОМАГАВ МУРАШКАМ У вихідний день Толя з батьком пішли до лісу. Невдовзі вони зупинилися біля мурашника, зруйнованого якоюсь недоброю людиною. Мурашки ремонтували своє місто, метушливо тягаючи будівельний матеріал. Толя довго спостерігав за роботою лісових трудівників, а потім почав збирати хвоїнки, сухе листя та травинки. Батько зацікавлено спитав: – Що це ти робиш, Толю? Толя відповів: – Ти подивися, як важко мурашкам матеріал до мурашника носити. У них же немає ані машин, ані залізниці, все самі тягнуть. їм слід допомогти, – взявши зібрані травинки, коріння, листя, він підійшов до мурашника та обережно поклав коло нього в деяких місцях. Мурашки зразу почали перетягувати в мурашник все, що приніс Толя. – Чи доводилося вам допомагати тваринам чи рослинам? Розкажіть. Передбачення мурашок. (Учня роздаємо розрізані речення, вони їх складають). У лісі перед дощем мурашки дуже сердиті. Чим більше мурашники, тим суворішою до нашого краю завітає зима. Коли набігають хмари, мурашки швидко ховаються в мурашник і закривають більшість ходів. Припинився рух мурашок біля мурашника – чекай на негоду. Якщо мурашки клопочуться біля мурашника – на теплу погоду, якщо ховаються – дощитиме. Тестування 1) Як живуть мурашки? а) сім’ями; 70


Педагогічні обрії №4-5(94-95)’2017__________________________________________ б) поодинці; в) парами. 2) Висота мурашника. а) 5 м; б) 1 м; в) 124 м. 3) Мурашок називають: а) шкідники лісу; б) друзі лісу; в) санітари лісу. 4) Мурашки спілкуються за допомогою: а) лапок; б) очей; в) вусиків. ІV. Підсумок уроку – Що нового ви сьогодні дізналися? – Чим живляться мурашки? – Які обов’язки виконують мурашки у своєму мурашнику? – Чому ліс здоровий і чистий там, де є мурашники? (Мурашки рятують ліс, знищуючи гусінь і шкідливих комах.) - Як потрібно берегти мурашок? Не можна руйнувати мурашники. МОЛОДШИЙ ШКІЛЬНИЙ ВІК, 2 КЛАС Предмет “Природознавство” (Проводять студентки 21 групи Грошева Р., Карпенко О.) Тема. “Звідки береться пил? ” Мета: з'ясувати джерела походження пилу та хто його найбільше продукує, яку користь та шкоду він приносить, навчитися визначати місця його найбільшого скупчення в кімнаті, визначити як правильно з ним боротися, закріпити попередні знання з природознавства та поповнити багаж знань з зазначеної теми; розвивати уважність, активність, мовлення, розумові здібності пізнавальну активність; виховувати правильну поведінку на уроці, любов до природи, бажання працювати, старанність. Обладнання: проектор та мультимедійна дошка, відеоматеріали, пазл-карта «Джерела пилу». (Додаток 1), чарівний мішечок, пилинки (за кількістю учнів) (Додаток 2), роздатковий матеріал (цікавий факт у кожну пилинку). Хід заняття І. Організаційний момент – Добрий день, дітки! Сьогодні ми з вами поговоримо на тему, яка стосується не тільки природи, а і нашого здоров'я. Діти подивіться уважно подивіться відеофрагмент і спробуйте здогадатись про що піде мова. (Перегляд відеофрагмента 1) Діти пропонують свої варіанти. – Молодці, отже сьогодні ми дізнаємось про пил. ІІ. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу – Діти, що таке пил? (Діти пропонують свої варіанти). – Пил – це дуже маленькі частинки, які літають у повітрі й накопичуються на поверхні будь-чого. – Як ви думаєте, звідки ж він береться. (Відповіді дітей). – Які ж ви розумні! Зараз ми дізнаємось ще більше джерел виникнення пилу. Нам потрібно скласти пазл-карту. А для цього потрібно розгадати загадки. (Дитина відгадує загадку 71


Педагогічні обрії №4-5(94-95)’2017__________________________________________ і отримує елемент). Океан. Царство риб, китів, кальмарів, морських зірок, медуз та коралів. Вулкан. У тій немаленькій горі, характер тихий до пори, але може задимітись, зірватись, ось таке може з нею статись. Пустеля. В ній пісків великі купи, називаються бархани, і по них ідуть верблюди,розтягнувшись караваном. Земля. Всіх годує, напуває, а про неї не всяк дбає. Птахи. Прилетіли гості, сіли на помості, без сокири, без лопати поробили собі хати. Людина. Зверху гай, під гаєм моргай, під моргаєм сліпко, під сліпком видко, під видком нюхко, під нюхком цапко. Сіно. Ой, як гарно діточки мені, стала травою, що висохла в погожі дні. Пожежа. Зникне все: і ліс, і вежа, як нападе на них… Вугілля. Грію взимку я будови, з мене паливо чудове, я потрібне для тепла, з мене зроблені, до речі, і такі корисні речі, як пластмаси, гума, фарба, ліки, спирт, бензин, смола. Чи впізнали ви мене? Я – (вугілля кам’яне). Папір. Біле поле, мудрий на нім оре, а із кольорового – аплікації робить. Нафта. Масляниста рідина, з різким запахом вона, темно-бурий колір має, під землею залягає. Чорним золотом її звуть всі люди на Землі. Спори. Мікроскопічні зачатки рослин. Наприклад, папороті та грибків. Ними розмножуються безстатево вони, а ще зозулин льон і плауни. Асфальт. На дорозі лежить, під колесами біжить, поки молодий, то чорний-пречорний, а постаріє, одразу посивіє. Завод. Є в ньому цехів багато, часто із трубою, людей працює там багато, все має порядок і свій лад. Будівельні матеріали. Ми потрібні в будівництві, з нас будують стіни й дах, головні герої в цьому дійстві, оживаємо в руках. Цвіль. Вона пухнаста, собою укриє хліб і ти уже не зможеш покуштувати ним у обід. Шина. На чотири ноги, взули чоботи, перед тим, як взувати, почали чоботи надувати. Домашні улюбленці. В будинку з нами проживають, меншими друзями називають, на тебе, як йдеш, з нетерпінням чекають. Космос. Океан бездонний, океан безмежний, темний, старий та незалежний. У ньому мешкають Всесвіти й комети, туди запускають ракети. Динозаври. Жили на Землі дуже давно, про них показують у кіно, по лісу гуляли, головою віти чіпляли. Килим. У казці може він літати, а в квартирі оздобою стати. Тканина. Рівне поле полотняне, рівно ткане, чисто пране. З цього поля одяг шиють, а вночі батьки ним укриють. Транспорт. Ним подорожують люди: літають, їздять та пливуть. Як схочеш ти куди дібратись, можеш ним спокійно скористатись. Пилок. Його збирають бджоли із квіток, відгадайте діти, це -… Пластмаса. Різнокольорова, з першого погляду помітна, легка і тонка, на звук не дзвінка. З мене предметів маса, а зовуть мене ... Тополиний пух. Літом сніг, просто сміх! Сніг по місту літає, то чому ж він не розтáє? Гори. Круті та не дуже, провокують землетруси. Кам’яні бока, закутані в небеса. Побутова техніка. Перший – харч у животику ховає і свіженьким зберігає. Друга всю білизну позбирає і старанно покупає. Третій фільми, казочки, новини нам транслює щохвилини. А четвертий брат-браток розморожувати вміє, що потрібно – розігріє. Піцу зробить за хвилину, нагодує всю родину. Крихти. Я маленька, як піщинка, з рота часто випадаю, а коли ламають пряник, з нього швидко я тікаю. Газ. Ти на кухні помічник чудовий, а сірник як піднесеш, синім цвітом зацвітеш. – Отже, тепер ви більше обізнані з цього питання і можете поділитись цією інформацією 72


Педагогічні обрії №4-5(94-95)’2017__________________________________________ з іншими. Подивіться уважно на наш пазл і поміркуйте над питанням: «Хто продукує більше пилу – людина чи природа?» (Відповіді дітей). – Молодці, правильно помітили. Більше пилу продукує природа. – Діти, ми користувалися на минулому уроці мікроскопом, згадайте, що це таке і для чого він потрібен? (Відповіді дітей). – Зараз ми побачимо вигляд пилу під мікроскопом. (Відеофрагмент 2). – У звичайній трьохкімнатній квартирі звичайного пилу утворюється близько 40 кг. – Учора я прибирала в кімнаті і помістила весь пил у мішечок, а вночі сталось щось чарівне, і тепер кожен з нас може дістати з нього по одній пилинці. (Діти беруть з мішечка чарівні пилинки). Фізкультхвилинка – Уважно подивіться на класну кімнату і добре подумайте, де в ній може накопичуватися пил. (Діти думають.) Тепер кожен з вас, дотримуючись дисципліни, піднімає руку і називає місце скупчення пилу і кладе туди свою чарівну пилинку. (Місця скупчення пилу: підвіконня, книги, штори і карнизи, м'які меблі, стілець, побутова техніка, підлога, дошка, кути, шафи, батареї, люстра, парта, стіл, квіти, плінтуси, двері, дитячі роботи, шкільне приладдя). Отже, ми можемо зустріти пил будь-де. ІІІ. Закріплення та узагальнення знань – Як, на вашу думку, чи несе нам пил загрозу? (Відповіді дітей). (Перегляд відеофрагментів 3, 4). – А тепер подумайте, чи корисний пил? Діти пропонують свої варіанти. (Перегляд відеофрагмента 5). – Ось бачите, яку користь він нам дає. До речі, його не можна повністю позбутися, але зменшувати його кількість необхідно, проводячи прибирання. – Зараз нашим завданням буде визначити, як і за допомогою чого, можна прибирати пил. Пилосос. (Килими, стіни, підлогу і не забуваємо про кути, плінтуси). Після того, як пропилососили, слід зробити вологе прибирання в цих місцях, а також треба протерти вологою ганчіркою підвіконня, шафи, стіни, парти. Також потрібно регулярно протирати двері та шкільне приладдя. Книги протирають серветкою. На підвіконні, щоб боротися з пилом, робимо вологе прибирання, а потім витираємо сухою ганчіркою. Ще для боротьби з пилом ставлять рослини, але тоді не забуваємо про належний догляд за квітами, щоб очищувачі повітря не перетворилися в пилозбірники. Над вікнами протираємо карнизи, під вікнами батареї, не забуваємо про дошку і люстру. Дитячі роботи також можна протирати. (Кожен раз, коли дитина називає спосіб прибирання, то піднімає пилинку з того місця, де можна прибрати цим способом. Пилинки вони попередньо розкладали). ІV. Підсумок уроку – Тож, наш незвичайний урок добігає кінця. Чи сподобався він вам? І на останок у нас є сюрприз! Пилинки які ви тримаєте в руках незвичайні. Зверніть увагу: у серці пилинки, ховається цікавий факт, яким на перерві ви можете поділитися з однокласниками і друзями!

73


Педагогічні обрії №4-5(94-95)’2017__________________________________________ Додаток 1 Пазл-карта «Джерела пилу» Для виготовлення даної пазл-карти необхідно два ватмана. На одному роздрукувати зображення джерел пилу (Мал. 12), можна змінювати і доповнювати джерела і відповідно до них підбирати загадки. Зробити з роздруківки пазл, а на іншому ватмані позначити місце кожного елемента цифрами та за контуром. На кожний елемент приклеїти двохсторонній скоч. Мал. 12 Додаток 2 «Пилинки» Для виготовлення пилинок знадобляться нитки для в’язання сірого кольору. (Нами були використані кучеряві (Мал. 13), але прямі також підходять (Мал.14). Намотуємо нитку на чотири пальці руки, обережно знімаємо і, розміщуючи всередину скручений аркуш з цікавим фактом на середині, зав’язуємо нитку докупи маленьким шматочком цієї ж нитки. Коли нитки зв’язані, беремо ножиці та розрізаємо нитки з двох боків. Трішки розпушуємо. Важливо, щоб цікавий факт був непомітним, адже дитина може його завчасно дістати. (Техніка виконання схожа на виготовлення бубону). Витрата ниток – відповідно до кількості учнів, приблизно 1,5 мотка на 30 учнів.

Мал. 14

Мал. 13

МОЛОДШИЙ ШКІЛЬНИЙ ВІК, 3 КЛАС Предмет “Інформатика” (проводять студенти 32 групи Лаврінчук Ю., Петренко Н.) Тема. “Пізнаємо Україну разом” (Робота у графічному редакторі) Мета: поглибити знання дітей з програми TuxPaint; удосконалювати навички користування інструментами графічного редактору і палітрою кольорів; відпрацьовувати вміння створювати зображення в графічному редакторі; розвивати пам’ять, мислення, уяву, творчі здібності; виховувати любов до України, до рідного краю. Обладнання: ПК, мультимедійна дошка, робочий аркуш учня, навчально-методичний посібник «З любов’ю до України» [4]. Хід заняття І. Організаційний момент Щоб довелося мандрувати – Піти по рідній всій землі: У кожне місто завітати, У кожнім побувать селі, 74


Педагогічні обрії №4-5(94-95)’2017__________________________________________ То навіть би за сотню років Цього б не встигли ми зробить: Простори в нас такі широкі, А міст і сіл – що не злічить! ІІ. Актуалізація опорних знань. Повідомлення теми та мети заняття 1. Відповіді на питання  Чи знаєте ви, що таке графічний редактор? (Графічний редактор – це прикладна програма (або пакет програм), що дозволяє її користувачеві створювати і редагувати зображення на екрані комп'ютера і зберігати їх у графічних форматах файлів.)  Які графічні редактори ви знаєте? (Ми знаємо такі графічні редактори: Paint, Paint.Net, TuxPaint.)  Що ви можете розповісти про графічний редактор TuxPaint? (Графічний редактор TuxPaint призначений для створення та обробки зображень.) 2. Робота з робочим аркушем учня Обери з нижче поданих варіантів те, що ти вже знаєш та що хочеш дізнатись. Я знаю: 1. Державні та природні символи України. 2. Що таке графічний редактор.

Хочу дізнатись: 1. Про Державну символіку. 2. Значення такого природного символу України, як «соняшник». 3. Про об’єкти середовища графічного редактора TuxPaint та їх призначення. 4. Як користуватись інструментами TuxPaint. 5. Як створити малюнок за допомогою шаблонів у TuxPaint.

3. Про інструменти графічного редактора TuxPaint та їх призначення. 4. Вмію користуватися шаблонами в TuxPaint. 5. Як запускати та закривати програму TuxPaint; зберігати створене зображення.

На сьогоднішньому занятті ми з вами почнемо подорожувати Україною за допомогою графічного редактора TuxPaint. І першою нашою станцією буде символіка України. ІІІ. Вивчення нового матеріалу  На які дві групи поділяються символи України? ( На природні та державні.)  Які ви знаєте державні символи? (Прапор, Герб, Гімн.)  Які ви знаєте природні символи України? (Верба, калина, соняшник.)  Символіка – своєрідна візитна картка країни. Історично склалося так, що кожна країна має свої Державні та народні символи. До Державних символів країни належать Державний Прапор, Державний Герб та Державний Гімн, які є розпізнавальними знаками країни. Кожен народ має народні символи. Народні символи – це те, що найбільше любить і шанує даний народ.  Сьогодні ми з вами ознайомимося більш детально із таким народним символом, як соняшник.  Як ви гадаєте, що означає цей символ? (Соняшник – це символ сонця.) Мал. 15 СОНЯШНИК – символ Сонця, праці й достатку, сили і добробуту. Своєю невибагливістю до цвітіння та росту соняшник відображає якщо не безпроблемність, то малопроблемність. Він не «мучиться» проблемами, що робити, куди йти – він іде за Сонцем… Крім цього соняшник символізує Батьківщину: як соняшник повертає за Сонцем свою голову, так і людина думкою, словом і ділом звернена до своєї Вітчизни. Як Сонце для соняшника – єдиний і незамінний орієнтир, так і для людини Батьківщина – єдина і найвища цінність. 75


Педагогічні обрії №4-5(94-95)’2017__________________________________________  Позначте на робочому аркуші в завданні №2 нашу першу станцію, яка має назву «Символи України» (Мал.15).  Які інструменти TuxPaint вам відомі? (Нам відомі такі інструменти: палітра кольорів, штамп…).  Робота з робочим аркушем учня (Завдання №3). Готові піктограми інструментів графічного редактора TuxPaint наклей у таблицю так, щоб зображення відповідало його назві та призначенню (результат виконання – Таблиця 1). Таблиця 1 Піктограма

Назва

Призначення

Текст

Додавати текст, увівши його з клавіатури

Кнопка «Пензлик»

Різні мазки пензля: круглі, квадратні, трикутні, похилі, у вигляді зірочок, сердечок, листя та інші Набір спецефектів: цегляна стіна, квіти, дощ

Кнопка «Магія» Фігури Лінії Штамп

Призначений для додавання геометричних фігур Використовується для малювання відрізків Створення готових малюнків, наприклад пінгвіна

Музична фізкультхвилинка ІV. Усвідомлення набутих знань Робота дітей за комп’ютером. Намалюй малюнок соняшника за зразком. Алгоритм виконання Відкрити графічний редактор Tux Paint. Натисни на панелі інструментів Нова та обери макет. На панелі інструментів обери Магія та візьми Заповнити. На Палітрі кольорів

Мал. 16

обери жовтий і зафарбуй

зовнішній круг , наступний круг зафарбуй синім, потім – знову жовтим і так далі (центр замалюй жовтим). На панелі інструментів обери Пензлик, намалюй очі, ніс і рот. На Палітрі кольорів обери зелений і намалюй Пензликом стебло і листки. Збережи малюнок. Музична релаксація для очей (Вправи для профілактики короткозорості та порушення зору). 76


Педагогічні обрії №4-5(94-95)’2017__________________________________________ V. Підсумок уроку Робота з робочим аркушем (Завдання №5).  Оберіть на робочому аркуші те, що ви дізнались та навчились на сьогоднішньому занятті. На уроці я дізнався: А) Про символіку України; Б) Призначення природного символу України – соняшника; В) Що таке графічний редактор; Г) Про інструменти графічного редактору TuxPaint та їх призначення; Д) Навчився працювати з шаблонами в TuxPaint; Е) Навчився малювати соняшник у TuxPaint; Робота з робочим аркушем. (Завдання № 6). Оберіть смайлик, який характеризуватиме ваш настрій після заняття та наклейте його в робочий аркуш.

Інтегроване заняття “Завжди кажи правду” (предмети: “Літературне читання”, “Я у світі”). Проводить студентка магістратури І року навчання Гренок М. Мета: вчити учнів поважати своїх друзів, дотримуватися свого слова, казати правду; вчити учнів складати дидактичні казки за допомогою ігрових карток; розвивати дитячу фантазію, творче та логічне мислення, уяву; виховувати повагу один до одного, цінувати думку інших. Обладнання: ігрові картки; «казкова кардіограма»; скрайбінгова схема; дитячі малюнки; навчально-методичний посібник [1]. Тип фрагмента уроку: урок-гра. Хід фрагмента уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ 1. Привітання 2. Знайомство II. ХВИЛИНКА-РЕЛАКСАЦІЯ «НАСТРІЙ» - Учні, якщо я про вас буду казати правду, то вам треба плеснути в долоньки, якщо ні – то промовчати: - У вас гарний настрій. - Ви встигли сьогодні комусь щось приємне зробити. - Ви сьогодні пили чай. - Ви сьогодні милувались природою. - Ви коли-небудь співали пісні. - Ви коли-небудь танцювали. - Ви коли-небудь складали вірші, казки. ІІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ ЗУСТРІЧІ, МОТИВАЦІЯ УЧНІВ Учні, ми сьогодні з вами потрапили в незвичайну країну Казколандію. Кожен із нас дуже важливий, тому що всі ми будемо казкарями. Ви спитаєте, хто це такі? Це ті люди, які складають казки. Усі активні та старанні учні в кінці уроку зможуть отримати сертифікат «Сучасний письменник України». Ті учні, які будуть говорити найцікавіші ідеї, зможуть стати ілюстраторами казки. Один із учнів буде режисером. IV. ПОЯСНЕННЯ ПРАВИЛ ГРИ, СКЛАДАННЯ КАЗКИ - Подивіться учні, на столі лежать картки, які поділені на декілька стопок. Ці картки нам допоможуть швидко та цікаво скласти казку. З кожної стопки витягаємо картку и складаємо казку (Мал.17). 77


Педагогічні обрії №4-5(94-95)’2017__________________________________________

Мал. 17 1. Стопка «Місце розташування» (на картках подані різні методи придумування місцевості, що допоможе учням швидко включити свою фантазію). Учні придумують місце, де будуть відбуватися події та описують його. Найактивніші учні займають такі ролі: режисер, ілюстратори. 2. Стопка «Герої» (на картках подані методи придумування казкових героїв). Учні придумують головних героїв, їх рід діяльності, статус, зовнішність і т. д. 3. Стопка «Риси характеру героїв» (на картках записані різні риси характеру героїв, умовно «це проблема», яку учні повинні вирішити). Учні описують особливості рис характеру головних героїв. 4. Стопка «Незвичайне (чарівне)». (На картках подані приклади чарівних предметів, учні можуть або свій придумати, або обрати з переліку). Учні придумують щось чарівне в казці і пояснюють його роль. 5. Стопка «Час» (На картках зазначені різні варіанти пробігання часу: уповільнений час, прискорений час, час зупинився, знаходження в майбутньому і т. д.). Учні описують, у якому часі відбуваються події. Поки учні обирали картки, у них уже з’явилося багато ідей, і казка практично придумана. Учитель задає логічні питання, які підштовхують учнів до уточнення казки, її завершення. V. ВИЗНАЧЕННЯ «СЕРЦЕБИТТЯ КАЗКИ» Коли учні написали казку, то малюємо кардіограму: «Як наше серце билося, коли герой…, а коли відбулося…»

Мал. 18 VІ. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ. РЕФЛЕКСІЯ 1. Аналіз казки - Скажіть, діти, які якості характеру мали наші герої? - На кого з героїв ви б хотіли бути схожими? - А чи була якась ситуація у вашому житті, схожа на цю казкову? 2. Аналіз роботи - Чи сподобалося вам бути в ролі казкаря? - Чи цікаво було грати з такими картками? - Що б вам хотілося змінити, доповнити…? VІІ. ПОДЯКА УЧНЯМ, ВРУЧЕННЯ СЕРТИФІКАТІВ 78


Педагогічні обрії №4-5(94-95)’2017__________________________________________ МОЛОДШИЙ ШКІЛЬНИЙ ВІК, 4 КЛАС Предмет “Інформатика” (проводять студентки 42 групи Дяченко Т., Клановець М.) Тема. «Природні пам‘ятки та рослинний світ рідного краю» Мета: навчальна – формувати свідомі знання з теми “Графіка”, уміння користуватись електронними картами, створювати власні карти із позначенням важливих місць, додавати опис мітки на карті; розвивальна – розвивати пізнавальні процеси дітей, сприяти їх всебічному розвитку; виховна – виховувати любов до природи, взаємодопомогу. Тип уроку: засвоєння нових знань, формування умінь. Обладнання та наочність: навчально-методичний посібник “Електронні навчальні карти для молодших школярів” [2], комп’ютери, презентація, проектор, робочі аркуші, мобільні гаджети. Програмне забезпечення: браузер, картографічний сервіс Google Maps Хід уроку І. Організаційний етап Перевірка готовності дітей до уроку. ІІ. Актуалізація опорних знань Робота з робочим аркушем учня. Заповни пропуски. Географічна карта – це земна поверхня або її ділянка, зображена на _________________. Електронна карта – картографічне зображення, створене на основі даних цифрових карт і візуалізоване на _________________ або відеоекрані ін. пристрою (наприклад, супутникового навігатора). Масштаб – показує в скільки разів довжина лінії на плані або карті __________ за відповідну довжини цієї лінії на місцевості. Мітка – це ______________, наприклад, цікавого місця, школи, магазину, аптеки тощо. Адреса – позначення _____________________________________. Завдання 1 У таблиці підкресли те, що ти знаєш та хочеш дізнатись (Таблиця 2). Таблиця 2. “З — Х — Д “ Знаю Хочу дізнатись Дізнався 1. Як запустити браузер. 1. Як створити власну карту «рослини нашої 2. Знайти карти «Гугл». місцевості». 3. Створити власну карту. 2. Як створити мітку. 4. Створити мітку на карті. 4. Як додати зображення та зробити опис мітки. 5. Знайти відповідне місце на 3. Як визначити моє місцезнаходження на карті? карті. 5. Як працювати з шаром на карті? ІІІ. Мотивація навчальної діяльності Учитель. А чи любите ви мандрувати? Чи є знавцями рідного краю? Якщо так, то запрошуємо взяти участь у Веб-квесті “Природні пам‘ятки та рослинний світ рідного краю”(http://questinfor.blogspot.com ) Сьогодні ж ми за допомогою електронних карт будемо вчитись знаходити рідний край та виставляти мітки для цінних об’єктів нашої місцевості, що неодмінно вам допоможе перемогти у веб-квесті. IV. Вивчення нового матеріалу Розповідь учителя (з демонструванням презентації на екрані). Червона книга України – анотований та ілюстрований перелік рідкісних видів та підвидів, що знаходяться під загрозою зникнення на території України, і підлягають охороні; основний документ, у якому узагальнено матеріали про сучасний стан рідкісних і таких, що знаходяться під загрозою зникнення, видів тварин і рослин, на підставі якого розробляються наукові і практичні заходи, спрямовані на їх охорону, відтворення і раціональне використання. 79


Педагогічні обрії №4-5(94-95)’2017__________________________________________ Як створити карту 1. Відкрийте сервіс Google my maps. 2. Натисніть кнопку Створити нову карту. 3. Увійдіть у систему зі своїми обліковим записом Google, щоб карта збереглася в ньому. Створити карту можна також після входу в сервіс Google maps: Натисніть кнопку

на панелі зліва.

4. Натисніть ВАШІ МІСЦЯ КАРТИ СТВОРИТИ КАРТУ Як присвоїти карті назву Орієнтуватися в списку карт буде набагато простіше, якщо ви надасте кожній назву та опис. 1. Натисніть КАРТИ Карти без назви (перейти за посиланням відкрити в сервісі Мої карти), в лівому верхньому кутку. 2. Уведіть назву та опис карти. Ці дані будуть видні, коли ви наступного разу відкриєте цю карту або надасте доступ до неї іншому користувачеві (Мал.19). 3. Виберіть «Додати шар» на панелі зліва. Дайте йому назву, обравши “Перейменувати цей шар» (Мал. 20, 21). Мал. 19

Мал. 20

Мал. 21

Мал. 22

Як додати місце на карті 1. На панелі інструментів натисніть на піктограмі Додавання маркера. Курсор прийме вигляд маркера зі значком "+" (Мал.22). 2. Натисніть на карту там, де потрібно розмістити маркер. Уведіть назву та опис місця у вікні, що відкриється. Натисніть “Зберегти”. 3. Клікнувши по встановленому маркеру на карті, з’явиться меню об’єкта місцевості. Змініть вигляд маркера, натиснувши на кнопку Стиль (Мал. 23). Натиснувши на кнопку Редагувати можна відкрити вікно для редагування.

Мал. 24

Мал. 23 80


Педагогічні обрії №4-5(94-95)’2017__________________________________________ 4. Додайте зображення або відео об’єкта, натиснувши кнопку (Мал.24). 5. Виберіть Зберегти або натисніть клавішу Enter. 6. Кінцевий результат (Мал.25). VІ. Усвідомлення набутих знань Завдання 2. Складання опорної схеми. Заповни 1-й стовпчик таблиці, наклеївши піктограми (Таблиця 3). Таблиця 3 Мал. 25 Зображення об‘єкта

Назва об‘єкта

Характеристика використання

Меню

Відкриває основні послуги

Рядок пошуку

Пошук міста, країни

Мітка

1. Натиснути на мітку; 2. Клікнути мишею в місці на карті

Вибрати об’єкт (карта Перетягувати в потрібне місце або змінювати об’єкт або мітка на карті) Додати шар

Дозволяє створити шар, на якому можна додавати мітки на різні об’єкти, виконувати обчислення відстані, прокладати маршрути

Попередній перегляд

Перегляд створеної карти

VII. Формування вмінь та навичок Похід з дітьми на вулицю для знаходження природних пам‘яток та рослин. Занесення цієї інформації за допомогою мобільних гаджетів до створеної карти. VIII. Підбиття підсумків уроку Розмалюй смайлик, що найбільше відповідає твоєму настрою? Висновки. Отже, можна з упевненістю сказати, що участь класоводів та вихователів НВК в експериментальній діяльності дозволяє розширити діапазон напрямів і тем, над якими цікаво працювати, збільшує реалізацію власного творчого потенціалу, конструктивно впливає на поточну щоденну роботу, допомагає уникати рутинності і дає старт творчому потенціалу педагога, розширює кругозір, коло професійного та особистісного спілкування. Натомість студенти та викладачі університету мають змогу долучитись до з’ясування та розв’язання нагальних освітніх регіональних проблем. Список використаних джерел: 1. Гренок М. Захоплююча інформатика. Навчальний посібник для 2 класу / М. Гренок, А. Колесніченко, А. Галайба, А. Скрипка. – Чернігів : ФОП Ремізов В. М., 2017. – 32 с. 2. Дяченко Т. Ю. Електронні навчальні карти для молодших школярів. Навчально-методичний посібник / Дяченко Т. Ю., Клановець М. О. – Чернігів : ФОП Ремізов В. М., 2016. – 32 с. 3. Жити треба весело. Оптимістично-патріотична абетка: збірник творів для дітей старшого дошкільного віку У 2 ч. Ч.1 (від А до М) / упор. : А. Мойсеєнко, Н.Дьякова – Чернігів: ФОП Ремізов В. М., 2016. – 51 с. 4. З любов’ю до України (малюємо в Paint, Tux Paint, paint.net , OOo4Kids Draw) / Лаврінчук Ю.О., Петренко Н.П., Петренко О.С. – Чернігів: ФОП Ремізов В.М., 2017. – 52 с. 5. Проект для обговорення. Нова школа. Простір освітніх можливостей. [Електронний ресурс]. Режим доступу : URL : \\ http://mon.gov.ua/%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8%202016/08/21/2016-08-17-3-.pdf

6. Пескова А. І. Домашня лабораторія: практичні поради для батьків щодо організації експериментально-дослідницької діяльності дошкільника // Психолого-педагогічний пошук : зб. наукових праць студентів факультету дошкільної освіти [випуск 3 (ІІ)] / за ред. Л.П. Загородньої. – Глухів : ГНПУ ім. О. Довженка, 2017. – 242 с. – С.99-102. 7. Суботенко Ілля. Календар погоди (рекомендації, завдання, організаційні моменти). – Чернігів: ЧНПУ імені Т.Г.Шевченка, 2016. – 52 с.

81


Педагогічні обрії №4-5(94-95)’2017__________________________________________

Навчання та виховання учнів спеціальних шкіл-інтернатів СТАН СОЦІАЛІЗАЦІЇ, ТРУДОВОЇ АДАПТАЦІЇ ТА ПІДГОТОВКИ ДО САМОСТІЙНОГО ЖИТТЯ ВИХОВАНЦІВ СПЕЦІАЛЬНИХ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ ШКІЛ-ІНТЕРНАТІВ ТА НАВЧАЛЬНОРЕАБІЛІТАЦІЙНИХ ЦЕНТРІВ Останнім часом у житті нашого суспільства сталися суттєві соціально-економічні зміни, що позначилися на освіті та вихованні молоді, а питання соціально-трудової адаптації випускників методист відділу навчальних закладів набувають особливої актуальності. Це можна інтернатних закладів пояснити тим, що в умовах ринкової економіки відбувається та інклюзивного навчання конкуренція на ринку праці, крім того, на виробництві Чернігівського ОІППО використовуються нові технології, технічні засоби, здійснюється імені К.Д. Ушинського комп’ютеризація, що, безперечно, ускладнює соціально-трудову адаптацію випускників і, насамперед, випускників спеціальних інтернатних закладів, які не спроможні брати участь у цьому процесі. Крім того, недостатній рівень їхньої соціальної адаптації призводить до негативних проявів підготовки учнів до життя і праці: невміння певної частини випускників застосовувати набуті знання і навички; недостатньо розвинута самостійність; низький рівень готовності до виконання суспільних обов’язків; непідготовленість до участі в суспільному житті; недостатня підготовка до життя і праці в колективі; невміння поводитися, особливо в конфліктних ситуаціях. Низький рівень професійно-трудової підготовки дітей з особливими освітніми потребами є однією з причин того, що суспільство несе відчутні економічні та моральні втрати, оскільки підліток стає тягарем для суспільства та батьків, під впливом несприятливих умов і обставин може стати на шлях антисоціальної поведінки. Це зумовлює необхідність пошуків більш раціональних шляхів та нових підходів до організації трудової діяльності школярів, оскільки вона дає можливість дітям з особливими освітніми потребами досягти такого рівня психологічної, практичної й соціальної підготовки, який допоможе їм стати на шлях самостійного життя і праці. Метою соціально-педагогічної діяльності педагогів інтернатних закладів є соціалізація дитини. У якості суб’єктів цієї діяльності виступає весь педагогічний колектив. Об’єктами, на які спрямована соціально-педагогічна діяльність, є вихованці: кожний індивідуально та весь колектив вихованців у цілому. Велику увагу соціалізації вихованців інтернатних закладів приділяють практичні психологи та соціальні педагоги. У роботі практичного психолога школи-інтернату велике значення займає соціальна адаптація та підготовка дітей до трудової діяльності. Основним завданням є сприяння успішній адаптації вихованців у суспільство, у систему соціальних відносин. Основними напрямами роботи практичного психолога, щодо соціальної адаптації учнів є: психодіагностика; консультативна робота; корекційна робота; просвітницька робота. 82


Педагогічні обрії №4-5(94-95)’2017__________________________________________ Метою психодіагностики, щодо соціальної адаптації дітей з особливими освітніми потребами, є визначення стилю міжособистісного спілкування, визначення психологічної готовності до трудової діяльності, визначення відносин до моральних норм, визначення професійної спрямованості дітей та темпераменту, соціометричні дослідження, визначення захоплень, мрій та вподобань дітей, стилю спілкування. Використовуються такі методики, як: Діагностика референтного кола Анкета “Визначення темпераменту”. спілкування за методикою О.В.Щедріної. Соціометричні дослідження. Опитувальник “Мій шлях широкий”. Тест “Що нам цікаво” Анкета “Визначення інтересів та Анкета “Я в майбутньому” та ін. здібностей учнів”. Основною метою корекційної роботи, щодо соціальної адаптації дітей, є розвиток та корекція моральних та особистісних рис вихованців, внутрішнього світу дитини, комунікативних здібностей, формування вміння взаємодіяти з оточуючими людьми, вміння гарно поводитися. Проводяться заняття на такі теми: “Я представляю себе”, “Важливість спілкування в житті людини”, “Я та інші”, “Моя поведінка”, “Я вчуся взаємодіяти”, Тренінг “Всі професії важливі, всі професії потрібні”, Тренінг “Моє майбутнє”, Бесіда “Ким я бачу себе в майбутньому?” та ін. Основна мета консультативної роботи – надання вихованцям, педагогічному колективу та батькам допомоги щодо соціальної адаптації учнів та підготовки їх до самостійного життя. Основна мета просвітницької роботи – постійне надання інформації учасникам навчально-виховного процесу щодо підготовки вихованців до самостійного життя, до виконання основних соціальних ролей, необхідних для повноцінного і змістовного життя в суспільстві, що дозволить їм у майбутньому успішно залучатися до соціальних відносин. Соціальний педагог шляхом застосування певних механізмів, дотримання установлених норм, творчо вибраних методів і форм роботи, намагається включити індивіда в систему соціального буття, дотримання ним певних правил поведінки, визначених орієнтирів навчання і духовно – культурного зростання. Соціалізація дітей з особливостями психофізичного розвитку в процесі професійнотрудової реабілітації – пріоритетна функція спеціальної школи. Успіх інтеграції значною мірою залежить від соціально-побутової компетентності людини, її здатності самостійно організовувати свій побут. Тому підготовка кожної дитини до самостійного , незалежного від допомоги оточуючих, життя є головним завданням спеціальної школи. По суті, весь процес навчання і виховання дитини з особливими потребами спрямований на те, щоб забезпечити її соціальну адаптацію в суспільстві. Соціальна адаптація являє собою один з механізмів соціалізації, що дозволяє особі активно включатися в різні структурні елементи соціального середовища, тобто посильно брати участь у праці і суспільному життя виробничого колективу, долучатися до соціального і культурного життя суспільства, влаштовувати свій побут відповідно до норм і правил соціуму. Соціальна адаптація – це безперервний процес, у якому взаємодіє особистість і суспільство. Характерна особливість складу учнів спеціальної школи – це велика різноманітність. В одному класі можуть навчатися діти різного віку (різниця складає до двох років), з різними клінічними діагнозами, з неоднаковою зоною найближчого розвитку. Розумова відсталість часто супроводжується ускладненнями, зумовленими порушеннями нейродинаміки, діяльності аналізаторів. Серед 2152 вихованців інтернатних закладів – 378 діти-інваліди. У зв’язку з цим, в умовах інтернатного закладу , залежно від ступеня інтелекту, фізичного здоров'я, можливостей і потреб розумово відсталих учнів педагогами здійснюється корекційно-розвиткова та навчальновиховна роботи з метою подальшого їх пристосування до життя в умовах навколишнього соціального середовища. Пройшовши спеціальне навчання, багато хто з них соціально адаптуються і працевлаштовуються. Спеціальне навчання, спрямоване на загальний розвиток вихованців, передбачає, у першу чергу, формування в дітей вищих психічних процесів, особливо мислення та емоційно-вольової сфери. Формування розумової діяльності сприяє 83


Педагогічні обрії №4-5(94-95)’2017__________________________________________ просуванню розумово відсталої дитини в загальному розвитку і тим самим створює реальну основу для соціально-трудової адаптації випускників закладу. Вдосконалення емоційновольової сфери учнів відіграє велику роль у засвоєнні знань, умінь і навичок, у встановленні контактів з оточуючими і в соціальній адаптації дітей у школі та поза нею. У навчально-реабілітаційних центрах та спеціальних загальноосвітніх школах-інтернатах особливу увагу приділяють організації трудової діяльності школярів, оскільки вона дає можливість дітям з вадами психічного розвитку досягти такого рівня психологічної, практичної й соціальної підготовки, який допоможе їм стати на шлях самостійного життя і праці. Роль фізичної праці в корекції розвитку дитини з особливими потребами є надзвичайно великою. Для успішної підготовки розумово відсталих учнів до самостійної трудової діяльності систему роботи з трудового навчання вчителі Прилуцької спеціальної загальноосвітньої школиінтернату І-ІІ ст. проводять у два етапи. Перший етап – трудова пропедевтика – уроки ручної праці (1-4 класи). На цьому етапі закладається база з формування в учнів загальної готовності до трудового навчання. На уроках ручної праці вихованці отримують знання про різні матеріали і вміння роботи з ними; оволодівають вміннями користуватись інструментами; їм прищеплюється інтерес до трудової діяльності. Другий етап – професійна орієнтація та трудова підготовка – уроки трудового навчання в шкільних майстернях (5-9 класи). Виходячи з можливостей навчальних шкільних майстерень і матеріально-технічної бази школи учнів залучають до виконання завдань виробничого характеру (швейна та столярна справи). Специфіка навчально-виховного процесу в інтернатному закладі вимагає тісного зв’язку трудового навчання із загальноосвітніми предметами. Цей зв’язок у роботі є обопільним і взаємозумовленим. Як під час трудової діяльності систематично використовуються знання, здобуті на інших уроках (про міри часу; одиниці маси; одиниці довжини; про властивості окремих предметів і явищ тощо), так і під час вивчення загальноосвітніх предметів використовуються вміння та навички, набуті в процесі трудової діяльності (уміння вимірювати, важити, обчислювати, розбирати, монтувати тощо). На уроках трудового навчання та заняттях гуртків технічної творчості педагоги інтернатних закладів виховують в учнів відповідальне ставлення до праці. Це означає, що дитина повинна не тільки оволодіти навичками роботи з інструментами, а й навчитися працювати в колективі i для колективу, бути дисциплінованою, дбайливо ставитися до обладнання, iнcтpyмeнтів, матерiалiв тощо. Все це супроводжується осмисленням мотивів своєї поведінки в процесі виконання роботи. Уже традиційним стало проведення в інтернатних закладах предметних тижнів трудового навчання, у рамках яких організовуються виставки дитячих робіт, школярі відвідують місцевих майстрів декоративно-вжиткового мистецтва та заклади профтехосвіти, де знайомляться із специфікою різних робітничих професій, як то бляхар, столяр, гончар тощо. Такі ознайомчі екскурсії значною мірою сприяють профорієнтаційній роботі, що носить системний характер, та трудовій адаптації дітей з особливими потребами. інтернатних закладах проходять майстеркласи: «Ідеї декору», «Йде Великдень у кожну хату», «Майстерня Діда Мороза» тощо. Ознайомлення дітей з працею здійснюється через різні види діяльності: уроки, заняття, читання художньої літератури, вислови відомих людей, загадки, вірші, елементи казкотерапії, конкурси, змагання, спостереження, дидактичні ігри та вправи. Знайомлячи дітей з працею дорослих, вже починають орієнтувати їх на ту чи іншу професію, показуючи її значимість і необхідність. Екскурсії, спостереження під час прогулянок, допомагають виховувати в дітях повагу до людей праці, інтерес до трудової діяльності дорослих, бережливе ставлення до результатів праці. Включення праці в режимні моменти закладу підвищує працездатність учнів; додержання гігієнічних вимог до умов праці передбачає розумне нормування фізичного навантаження, раціональне поєднання праці з відпочинком. При цьому педагоги враховують вікові, індивідуальні, типологічні особливості учнів, їх стать. 84


Педагогічні обрії №4-5(94-95)’2017__________________________________________ Уроки трудового навчання є важливим засобом всебічного розвитку вихованців. Під час занять фізична діяльність вихованців поєднується з розумовою, адже учням доводиться розв’язувати цілий ряд творчих завдань, при цьому діти застосовують свої знання з основ наук і технології матеріалів, а також набувають нових знань. Таким чином, трудове навчання супроводжується напруженою розумовою діяльністю, що сприяє розвитку розумових здібностей вихованців. У процесі трудового навчання створюються умови й для морального виховання. Створюючи корисні речі, беручи участь у продуктивній праці, вихованці відчувають себе учасниками виробництва. Вони починають по-справжньому розуміти значення багатьох професій у нашому житті і поважати людей – представників цих професій, роблять деякі висновки щодо вибору своїх майбутніх професій. Трудове навчання сприяє формуванню в учнів технічного і технологічного кругозору; культури праці та побуту; самостійного та критичного мислення; розвитку особистісних якостей, потрібних людині як суб’єкту сучасного виробництва і культурного розвитку суспільства, вихованню відповідальності за результати власної діяльності. Уроки соціально-побутового орієнтування проходять з метою підготовки дітей з особливими потребами до самостійного життя, організації власного побуту, шляхом формування в них відповідних знань та практичних умінь, а також навичок життєвої та соціальної компетентності: дотримання норм і правил культурної поведінки в суспільстві, родині, вирішення життєво необхідних побутових завдань, а саме: догляд за житлом та одягом, харчування, лікування. Формування навичок соціальної компетентності здійснювалось при знайомстві учнів з умовами користування транспортом, засобами зв’язку, оволодінням елементами правової культури. У більшості розділів соціально-побутового орієнтування передбачено виконання практичних робіт. Кожен вихованець, по можливості, намагається оволодіти основними способами догляду за одягом, приготувати їжу, надавати першу медичну допомогу, прибирати житло. Успішність виконання практичних завдань залежить від того наскільки учні розуміють мету діяльності, зміст та засоби одержання результату. Щоб навчити усвідомлено виконувати практичні завдання, на уроках учитель формує в дітей уміння орієнтуватися в трудовій діяльності, планувати її, здійснювати в процесі роботи самоконтроль, застосовувати набуті теоретичні знання на практиці. Уроки соціально-побутового орієнтування проходять у вигляді різноманітних змагань, сюжетно-рольових ігор, екскурсій, конкурсів. У процесі екскурсії проводяться практичні роботи. Так, під час екскурсії на Нову пошту учні вчаться заповнювати бланки, щоб відправити бандероль, у супермаркетах – вчаться правильно обирати покупку, на різноманітних виставах – правильно поводитися та спілкуватися з людьми. Розпочату роботу педагогами трудового навчання, учителями соціально-побутового орієнтування із соціалізації вихованців продовжують вихователі. Вихователі, користуючись рекомендаціями вчителів соціально-побутового орієнтування, проводять екскурсії, бесіди, збирають разом з учнями різний матеріал з окремих тем, готуючи, таким чином, учнів до більш повного і усвідомленого сприйняття нового матеріалу на заняттях соціально-побутового орієнтування. Вихователі, паралельно з учителем, проводять роботу, що дозволяє учням краще засвоїти знання і вміння. Подальша взаємодія передбачає відстрочене в часі повторення пройденого на заняттях матеріалу, розширення і збагачення досвіду учнів, автоматизацію умінь, формування навички застосування отриманих знань та умінь у новій ситуації. Важлива роль на шляху соціалізації вихованців інтернатних закладів належить організації роботи на навчально-дослідних земельних ділянках. Навчально-дослідна земельна ділянка є важливою стартовою сходинкою у підготовці вихованців до сільськогосподарської праці, дає додаткові знання, які сприяють професійній орієнтації, формуванню екологічної свідомості та творчого мислення; є справжньою лабораторією для пізнання природи та прояву власної творчості. Робота на навчально-дослідній земельній ділянці дає змогу комбінувати різноманітні операції, підходи, спрямовані на організацію пошукової діяльності дітей, допомагає педагогу краще пізнати своїх вихованців, 85


Педагогічні обрії №4-5(94-95)’2017__________________________________________ розкрити їхню різнобічність інтересів та уподобань, спрямувати їхню професійну орієнтацію. Практичні роботи на навчально-дослідній земельній ділянці допомагають вихованцям ґрунтовніше засвоїти теоретичні знання з природознавства та квітникарства, озброюють їх певними практичними уміннями і навичками, пробуджують у них інтерес до вивчення, бажання самим вирощувати високі врожаї сільськогосподарських культур. Це має важливе значення в просторі самовизначення та професійної орієнтації вихованців, бо ставши суб'єктом виховної та трудової діяльності, дитина розвиває свою творчу індивідуальність та потенціал. Добре організована робота на навчально-дослідних земельних ділянках у КЗ «Чернігівський навчально-реабілітаційний центр», КЗ «Березнянський навчально-реабілітаційний центр», КЗ «Сосницький навчально-реабілітаційний центр», КЗ «Удайцівський навчально-реабілітаційний центр», Батуринській спеціальній загальноосвітній школі-інтернаті І-ІІ ст. Цілодобове перебування дитини з особливими освітніми потребами в закладі вимагає від неї володіння певними культурно-гігієнічними навичками, навичками самообслуговування, виконання трудових доручень відповідно до віку, корекції відносин дитини в колективі. Заняття з формування культурно-гігієнічних навичок та навичок самообслуговування педагоги розпочинають з перших днів перебування дитини в школі. Так, під час ранкових режимних моментів діти виконують гімнастику, санітарно-гігієнічні процедури, прибирають ліжка, одягаються, чепуряться. Дорослий своїм власним прикладом надає допомогу під час застилання ліжка, одягання, учить правильно користуватися зубною щіткою, шнурувати взуття, застібати ґудзики. При щоденному повторі та корекції дій вихованець набуває певних навичок і вже десь через місяць дитина виконує всі вимоги вихователя самостійно. Якщо ж все-таки дитині складно опанувати ці операції, вихователь закріплює за дитиною дитину-наставника або продовжує працювати з нею індивідуально. В ході індивідуальних занять дефектологи дотримуються певної послідовності: спочатку показують, супроводжуючи показ поясненням, потім повторюють дії сумісно з дитиною, і тільки потім дитина виконує запропоновану вправу самостійно. В старшому шкільному віці санітарно-гігієнічні вимоги ускладнюються. Діти самостійно чергують у спальнях, у їдальні (сервірують, збирають брудний посуд), прибирають класні кімнати, більш ретельно відносяться до свого зовнішнього вигляду. У процесі формування культурно-гігієнічних навичок та навичок самообслуговування в дітей з особливими освітніми потребами виникають труднощі. Але незважаючи на це, дітям надають якомога більше свободи і самостійності в діях, не роблять за дитину те, що вона сама зможе зробити. Вихователі здійснюють корекційно-розвиткову роботу протягом усього виховного процесу: вчать дітей слідкувати за чистотою особистих речей, готувати та прибирати своє місце для занять, залучають дітей до чергування, поливання квітів, розставлення посуду перед обідом, прибирання навчального приладдя. Найсприятливіші умови для опанування вихованцями трудовою діяльністю створюються під час заняття господарсько-побутовою, суспільно-корисною працею. Саме тут діти можуть осмислити і зрозуміти сутність і значення трудової діяльності. Здійснення будь-якого завдання передбачає поетапну роботу. Так, готуючи дітей до праці на шкільному подвір’ї, вихователі перш за все ставлять перед ними мету, окреслюють план діяльності. Далі організовують дітей на виконання поставлених завдань і контролюють весь процес виконання. Дуже важливим є етап оцінювання результатів кожного вихованця і колективу в цілому. До такого порядку привчають дітей, починаючи з 1-го класу. В результаті багаторазових повторень одних і тих же дій, їх послідовності, при постійному виховному впливові в учнів виробляються необхідні звички, навички, які в подальшому міцно засвоюються і стають правилом для виконання. Так, у 8-9 класах вихованці вже самостійно можуть оцінити обсяг робіт, самі, без вагань, вибирають собі діяльність (підмітати, збирати листя, вантажити сміття в мішки, виносити сміття). Різноманітність видів діяльності в процесі виконаних трудових операцій дає дітям можливість набути позитивних морально-вольових якостей. Традиційними стали трудові десанти, операції та акції: «Затишок», «Чистий клас», «Порядок у шафі», «Приводимо одяг до ладу», «Порядок всюди», «Квітник», «Чисте подвір’я», «Посади дерево», «Школа – наш дім, ми господарі в нім». 86


Педагогічні обрії №4-5(94-95)’2017__________________________________________ Для кращого усвідомлення користі праці, розвиненої потреби в трудовій активності, формування працелюбності, морально-психологічної підготовки дітей до майбутньої трудової діяльності проводяться виховні бесіди: «Кожна праця славна», «Мої учнівські обов’язки», «Людина славна своїми ділами», «Де руки й охота там добра робота», «Землю сонце прикрашає, а людину праця», «Професії моїх батьків», «Ким я хочу стати» і т.д.; сюжетно-рольові ігри: «Лікарня», «Магазин», «Транспорт» та інше. Вихователі будують свою роботу з дітьми так, щоб діти усвідомили, що від результатів їх праці в подальшому житті буде залежати майбутня адаптація в соціумі. З метою закріплення здобутих у процесі трудового навчання знань, умінь і навичок та використання їх на практиці, педагоги ефективно використовують можливості позакласної роботи. Учнів молодших і старших класів активно залучають до самообслуговування, суспільно-корисної праці, занять у гуртках, майстер-класів, участі у виставках дитячої творчості, конкурсах, акціях. Вихованці школи разом із педагогами беруть участь у виставках декоративно-прикладного мистецтва, спортивних змаганнях районного та обласного рівнів. Неодноразово виготовляли сувеніри-обереги, які направлялися бійцям антитерористичної операції. Зайнятість учнів у гуртках та продуктивність творчої діяльності сприяють формуванню основних життєво важливих компетентностей учнів: особистісної, комунікативної, полікультурної, соціальної тощо. У 2017 році Петренко В’ячеслав, вихованець КЗ «Сосницький навчально-реабілітаційний центр», як переможець обласного етапу, брав участь у Всеукраїнському етапі конкурсу «Ерудит» серед учнів 12 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів, який проходив у м. Київ. Заслуговує на увагу досвід роботи КЗ «Березнянський навчально-реабілітаційний центр». У різнопрофільних осередках створеного в закладі Центру дозвілля та соціально-побутового орієнтування (ЦД та СПО) організована мережа гуртків, робота яких спрямована на ефективне засвоєння дітьми найбільш цікавих для них видів практичної діяльності, що сприяє успішній соціалізації та трудовій адаптації дитини. Роботи вихованців центру виставляються на святкових виставках у селищі Березна (до Дня визволення селища від німецько-фашистських загарбників, на Покровському ярмарку, у краєзнавчому музеї ім. Г.Г.Верьовки, на урочистостях до Дня пам’яті та примирення ), у районі (на Троїцькому ярмарку, заходах до Міжнародного Дня інвалідів), області (серпнева педагогічна конференція, заходи до Міжнародного Дня інвалідів) та ін. Вони вражають оригінальністю задуму, витонченістю і акуратністю виконання. І як результат, гуртківці презентували виставки, провели «майстер – класи» з виготовлення картин із риб’ячих кісточок у м. Києві: - у виставковому залі Благодійної організації Президентського фонду Леоніда Кучми; - у музеї-садибі ім. Т.Г.Шевченка; - у музеї ім. М. Старицького; - у Національному музеї ім. Т.Г.Шевченка; - у виставковому залі Верховній раді України (до Міжнародного дня захисту дітей); - Центрі української культури і мистецтв. Виріб декоративно-прикладного мистецтва «Краса врятує світ» (квіткова композиція з рибних кісточок розміщена в ящику для військових патронів) був представлений на виставках, організованих громадською організацією «Україна – Франція»: у Софії Київській, музеї історії м. Києва, у виставковому залі МВС України. Гуртківці взяли участь у Всеукраїнському конкурсі «Різдвяний HANDMDE» та підготували роботи для участі в благодійній мистецькій акції «Творчість дарує Шанс», яка відбулася напередодні Міжнародного дня інвалідів. Досвід роботи педагогічного та учнівського колективу КЗ «Городнянський навчальнореабілітаційний центр» щодо організації системи естетичного виховання в грудні 2017 року буде заслуханий на засіданні науково-методичної ради ЧОІППО імені К.Д.Ушинського. 87


Педагогічні обрії №4-5(94-95)’2017__________________________________________ Фізичне здоров’я є одним із основних аспектів соціально-адаптованої особистості. В інтернатних закладах особливе місце відводиться спортивній роботі, формуванню засад активного відпочинку, дотримання режиму дня, розвитку й відновленню фізичних і духовних сил, корекції здоров’я, розвитку позитивних моральних і вольових якостей, вихованню потреб у систематичних заняттях фізичними вправами, прагнення до фізичного вдосконалення. Згідно з режимом дня, у позаурочний час проводяться спортивні години. Щорічно вихованці інтернатів беруть участь в обласних спортивних змаганнях та спартакіадах, де виборюють призові місця (КЗ «Сосницький навчально-реабілітаційний центр», Батуринська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат І-ІІ ст.). Вихованці Прилуцької спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІ ст. є постійними переможцями обласних та Всеукраїнських змагань з настільного тенісу для дітей із особливими освітніми потребами «Повір у себе». Дуже корисні для соціалізації особливих дітей екскурсії та прогулянки. У цих умовах дитина вчиться діяти в групі, у команді, навчається підкоряти свої інтереси і бажання бажанням і інтересам інших. Розширюються уявлення про навколишній світ, удосконалюється мова дитини, тому що вона спілкується з більшою кількістю людей різного віку. Елементи дорослого громадянського життя моделюються в інтернатних закладах через учнівське самоврядування. Діяльність органів учнівського самоврядування направлена на розвиток управлінських можливостей вихованців, навчання їх правильно реалізовувати свої права, цікаво і змістовно проводити дозвілля, проявляючи при цьому активність і демонструючи власні лідерські якості. Також вихованці набувають досвіду взаємодії з іншими людьми, оволодівають навичками співробітництва та уміння працювати в команді, учаться відповідати за власні рішення. Члени самоврядування вдосконалюють своє вміння організовувати та координувати роботу учнівського колективу в різних напрямах: дотримання санітарногігієнічних вимог, забезпечення порядку в класних та спальних кімнатах, чергування, контроль за відвідуванням уроків, проведення зборів, виставок, участь у різноманітних акціях, організація дозвілля, свят (КЗ «Чернігівський навчально-реабілітаційний центр», КЗ «Городнянський навчально-реабілітаційний центр», КЗ «Березнянський навчально-реабілітаційний центр», Батуринська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат І-ІІ ст.). Профорієнтаційна робота є складовою трудового навчання і виховання учнів у цілому. Вона є пріоритетним напрямом та спрямована на розв’язання наступних завдань: ознайомлення учнів із професіями; вивчення індивідуальних можливостей учнів для здобуття професій; формування в учнів уміння співвідносити свої можливості й здібності з вимогами, необхідними для здобуття певної професії; забезпечення розвитку професійно важливих якостей особистості, виховання бажання працювати за обраною професією. Профорієнтація проводиться на уроках у процесі вивчення шкільної програми, на факультативних заняттях, у позаурочний час, під час проведенням зустрічей та спільних заходів з працівниками центрів зайнятості. Учні мають можливість працювати з профорієнтаційними терміналами, які встановлені в навчальних закладах. Велика увага приділяється допрофесійній освіті (КЗ «Березнянський навчальнореабілітаційний центр», КЗ «Удайцівський навчально-реабілітаційний центр», КЗ «Сосницький навчально-реабілітаційний центр»). Головною метою допрофесійної освіті та профільного навчання є створення оптимальних умов для свідомого професійного самовизначення старшокласників та підготовка учнів до самостійного трудового життя в умовах ринкової економіки Другий рік поспіль вихованці Прилуцької спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІ ст. відвідують дитячий парк професій Кідландія у м. Києві, справжню країну для дітей, зі своїми законами та правилами, власною економікою й грошовою одиницею. В цій казковій країні професій школярі знайомляться з вимогами роботи та мають змогу перевтілитись у перукарів, будівельників, пожежників, кур’єрів, поліцейських. Практика роботи свідчить, що особливості психофізіологічного розвитку дітей з особливими освітніми потребами не дозволяють ставити питання щодо вільного вибору 88


Педагогічні обрії №4-5(94-95)’2017__________________________________________ професії самим учнем, як це відбувається в загальноосвітній школі: вади розвитку та властиве учням некритичне мислення ускладнюють самостійне оцінювання власних можливостей. І першим порадником у цій справі є вихователь, класний керівник, практичний психолог, соціальний педагог, адміністрація школи. Однак профорієнтація буде малоефективною, якщо не залучати до неї батьків учнів. З цією метою в закладах проводяться батьківські збори, де розглядаються питання щодо можливості вибору професії та подальшого навчання дітей, надаються консультації щодо умов вступу до навчальних закладів. Успішність соціалізації дітей з особливими потребами залежить, значною мірою, від раннього виявлення порушень у розвитку та раннього педагогічного втручання. З цією метою в КЗ «Сосницький навчально-реабілітаційний центр» створений Центр підтримки сім’ї. Тут працює мультидисциплінарна команда фахівців: сурдопедагоги, медики, психологи, техніки з виготовлення вушних вкладок. У своїй роботі вони широко використовують надбання проекту «Priviet», передові закордонні й вітчизняні методики з раннього втручання в освіту дітей, що мають порушення слуху та тяжкі порушення мовлення. Його діяльність базується на волонтерських засадах. Робота Центру направлена на залучення батьків до навчально-виховного процесу. Як працівники Центру, так і інші педагоги часто спілкуються з батьками, формують розуміння проблем дитини, переорієнтовують батьків із позиції бездіяльності, очікування дива, від надмірної опіки до оптимальних взаємин із дитиною. В умовах сучасних підходів до різноманітних форм здобуття освіти інтернатні заклади розширюють свої функції, надаючи окрім освітніх і соціально-педагогічні послуги з формування соціально адаптованої особистості, розвитку природних здібностей і обдарувань, творчого мислення вихованців, здійснення їх допрофесійної і професійної підготовки, бо саме від копіткої праці педагогічних працівників залежить майбутнє підростаючого покоління.

СОЦІАЛІЗАЦІЯ ДІТЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ НА УРОКАХ КВІТНИКАРСТВА В УМОВАХ НАВЧАЛЬНОРЕАБІЛІТАЦІЙНОГО ЦЕНТРУ У статті наводяться результати дослідження особливостей трудової діяльності дітей з особливими освітніми потребами (ООП) на уроках квітникарства під час їх навчання в навчально-реабілітаційному центрі. Здійснюється аналіз педагогічної роботи з дітьми з ООП (легка розумова відсталість, помірна розумова відсталість) та етапи трудового навчання цієї категорії учнів. Зазначено шляхи вирішення цього питання в окремо взятому закладі – Комунальному закладі «Березнянський навчально-реабілітаційний центр» Чернігівської обласної ради».

89

учитель-дефектолог КЗ «Березнянський навчальнореабілітаційний центр»


Педагогічні обрії №4-5(94-95)’2017__________________________________________ Ключові слова: діти з особливими освітніми потребами, легка розумова відсталість, трудове навчання, квітникарство, адаптація, соціалізація. Увага до дітей з особливими освітніми потребами – це показник цивілізованості суспільства. Одним із пріоритетів сучасної політики нашої держави є соціальна реабілітація дітей з особливими освітніми потребами. Вона направлена на максимальну інтеграцію таких дітей в суспільство. У зв’язку з цим постає питання щодо необхідності суттєвого оновлення системи спеціальної освіти, її форм і змісту, введення нових педагогічних підходів і інноваційних технологій, психологічного супроводу освітнього процесу, а також нових комплексних програм розвитку особистості дитини і її найбільш ефективної і оптимальної соціально-трудової адаптації. Незважаючи на перебудову в освіті, удосконалення організації та змісту трудового навчання дітей з особливими освітніми потребами та їхньої соціально-трудової адаптації має першочергове значення для підвищення ефективності їхньої трудової підготовки та подальшого працевлаштування. Тому звернемо увагу на питання соціалізація дітей з особливими освітніми потребами на уроках квітникарства. Аналіз досліджень і публікацій. Теоретичною опорою вирішення цього питання стали дослідження в галузі сучасної олігофренопедагогіки і психології розумової відсталості. Результати досліджень вітчизняних і зарубіжних психологів та педагогів-дефектологів В.Бондаря, Л.Виготського, М.Вержиховської, Г.Дульнєва, Н.Коломенського, В.Мачихіної, Ж.Намазбаєвої, Т.Пороцької, С.Рубінштейна, В.Синьова, І.Татьянчикової, О.Хохліної, Ж.Шиф та ін. показують наявність потенційних можливостей корекції та компенсації розвитку розумово відсталих, висувають ідею реабілітації і максимального залучення їх у соціальний простір. На підставі цих досліджень зроблено висновок: дитина з інтелектуальними порушеннями може розвиватися і навчатися, але тільки в межах своїх біологічних можливостей. Посилаючись на фахівців, як у галузі медицини, так і в галузі психології М.Певзнера, А.Лурія, В.Лубовского, Л.Виготського, Г.Дульнєва, О.Леонтьєва, А.Запорожця, П.Гальперіна, Б.Пінського, В.Занкової, які у своїх дослідженнях дійшли висновку, що прогноз розвитку та соціальної адаптації дітей з інтелектуальними порушеннями більшою мірою залежить від системи виховання і навчання, а також від ступеня інтелектуальних порушень. Проблемам психології трудової діяльності, вивченню особливостей протікання трудових процесів у дітей з інтелектуальними порушеннями присвячені дослідження вчених В.Бондаря, А.Корнієнка, С.Максименка, Б.Пінського. Дидактичні основи побудови професійно-трудового навчання в спеціальній школі висвітлювалися в працях відомих учених-дефектологів О.Граборова, Г.Дульнєва, І.Єременка. В них розкрито специфічні особливості становлення психіки розумово відсталих і розроблено засоби педагогічної корекції основної вади. Досвід роботи допоміжних шкіл із цієї проблеми висвітлювався в публікаціях В.Бондаря, В.Карвяліса, Г.Мерсіянової та ін. В умовах сьогодення на систему професійно-трудового навчання учнів із особливими освітніми потребами покладаються нові завдання – оновлення соціальних пріоритетів особистості, формування компетентності, посилення гнучкості та мобільності соціальної поведінки, підготовленості до праці й готовності включитися в трудову діяльність. Соціалізація дітей з особливостями психофізичного розвитку в процесі професійно-трудової реабілітації – пріоритетна функція сучасних навчально-реабілітаційних закладів. Метою діяльності КЗ «Березнянський навчально-реабілітаційний центр» є реалізація права на освіту дітей із особливими освітніми потребами, зумовленими складними вадами розвитку, їх інтеграція в суспільство шляхом здійснення комплексних реабілітаційних заходів, спрямованих на відновлення здоров’я, здобуття освіти відповідного рівня, розвиток та корекцію порушень. 90


Педагогічні обрії №4-5(94-95)’2017__________________________________________ Відповідно до Статуту, у Центрі навчаються діти зі складним вадами розвитку, а саме діти з інтелектуальними порушеннями, інтелектуальними порушеннями в поєднанні з тяжкими порушеннями мовлення та діти, які мають вади зору в поєднанні з інтелектуальними порушеннями. Вихованці Центру відрізняються від своїх однолітків, вони мають такі особливості, як порушення емоційно-вольової сфери, координації рухів, нестійка увага, низька пізнавальна активність, деяка повільність та невпевненість у собі, поведінкові розлади тощо. Характерна особливість складу учнів Центру – це велика різноманітність. В одному класі можуть навчатися діти різного віку (різниця складає до 2-х років), з різними клінічними діагнозами. У зв’язку з цим, в умовах Центру, залежно від ступеня інтелекту, фізичного здоров'я, можливостей і потреб учнів з інтелектуальними порушеннями педагогами здійснюється корекційно-розвиткова та навчально-виховна роботи з метою подальшого їх пристосування до життя в умовах навколишнього соціального середовища. Пройшовши спеціальне навчання, багато хто з них соціально адаптуються і працевлаштовуються. Спеціальне навчання, спрямоване на загальний розвиток вихованців, передбачає, у першу чергу, формування в дітей вищих психічних процесів, особливо мислення та емоційно-вольової сфери. Формування розумової діяльності сприяє просуванню дитини з інтелектуальними порушеннями в загальному розвитку і тим самим створює реальну основу для соціальнотрудової адаптації випускників навчального закладу. За твердженням Л. Виготського: «Розвиток розумово відсталих дітей відбувається нерівномірно в різні вікові періоди... активізація пізнавальної діяльності змінюється роками, протягом яких як би підготовляються, концентруються можливості, необхідні для подальших позитивних зрушень... . Найбільше просування можна помітити протягом перших двох років навчання, на четвертому-п'ятому році і в кінці навчання». У зв’язку з цим, протягом усього терміну навчання дітей із інтелектуальними порушеннями, перед педагогічним колективом постає питання: «Чого і як на різних вікових етапах навчати дітей з інтелектуальними порушеннями для їх успішної професійно-трудової соціалізації в майбутньому?». Розглядаючи особливості соціальної адаптації наших учнів, слід зазначити, що незважаючи на труднощі формування уявлень і засвоєння знань і навичок, затримку в розвитку видів діяльності, вони все-таки мають можливості для розвитку. У вихованців, у основному, збережено конкретне мислення, вони здатні орієнтуватися в практичних ситуаціях, орієнтовані на дорослого, у більшості з них емоційно-вольова сфера більш збережена, ніж пізнавальна, вони охоче включаються в трудову діяльність, оволодівають елементарними знаннями та вміннями, здобувають професійно-трудову підготовку з нескладних видів діяльності, що дає змогу в подальшому вести самостійне трудове життя в суспільстві. Програма курсу «Квітникарство» розрахована на підготовку дітей із особливими освітніми потребами до праці помічником у зеленому, тепличному господарстві. Після навчання в Центрі за даною програмою випускники мають змогу продовжити навчання за даним фахом у професійно-технічних училищах (коледжах). Для успішної підготовки дітей із особливими освітніми потребами до самостійної трудової діяльності систему роботи з квітникарства проводимо в три етапи. На першому етапі (V клас) передбачено ознайомлення учнів із простішими роботами з вирощування рослин на прикладі невибагливих квітково-декоративних культур (чорнобривців). Передбачено ознайомлення учнів з умовами вирощування і правилами догляду за кімнатними рослинами. Другий етап (VІ-VІІІ класи) – основний. На даному етапі навчання учні опановують усі необхідні теоретичні знання по вирощуванню, догляду за різними видами рослин (декоративними, кімнатними), а також набувають практичних умінь і навичок по догляду та вирощуванню кімнатних рослин, по вирощуванню розсади квітково-декоративних рослин. На даному етапі навчання учні набувають навичок планування клумб і квітників. Третій етап навчання (ІХ-Х клас) розрахований на закріплення набутих теоретичних знань і практичних умінь на попередніх етапах навчання, на самостійну роботу учнів у теплиці, на 91


Педагогічні обрії №4-5(94-95)’2017__________________________________________ присадибній ділянці, на квітниках і клумбах, у ході якої учні використовують набуті знання та практичні вміння і навички; на проходження виробничої практики на базі зеленого або тепличного господарств. Цей етап передбачає лише словесне керівництво вчителя та незначну практичну допомогу. Оскільки розумово відсталим учням для самостійного життя і успішної соціалізації на сільськогосподарських підприємствах потрібні побутові знання та навички, то в дану програму включений розділ «Прибирання приміщень теплиці та кабінету кімнатних рослин». При вивченні даного розділу учні опановують послідовність прибирання, правила виконання даних робіт. Набуті знання з даного розділу стануть у нагоді кожному випускнику спеціальних шкіл у подальшому житті. У VІ класі учні опановують прийоми ручної обробки ґрунту, вивчають агротехніку вирощування квітів в умовах теплиці, правилами посіву насіння на розсаду по одному в горщики, правилами підготовки ґрунту за вимогами для різних груп рослин. Програмою VІI класу передбачені розділи по вирощуванню квіткових культур як в умовах теплиці, так і у відкритому ґрунті. Учні знайомляться з основними видами мінеральних добрив і їх основними групами. Передбачені роботи на квітниках по висаджуванню розсади квітково-декоративних квітів. Програмою VIIІ класу передбачені теми по вирощуванню розсади однолітніх декоративноквіткових рослин, догляд за розсадою. Учні вивчають прийоми пікірування розсади декоративноквіткових рослин. Знайомляться із значенням лікарських рослин і умовами вирощування їх на навчально-дослідній ділянці школи. У IX класі до набутих знань та практичних умінь учнів додаються теми, присвячені збиранню коренеплодів, підготовці багаторічних декоративноквіткових рослин до зими. Учні знайомляться з агротехнікою вирощування квіткових рослин в умовах закритого ґрунту. Вчаться планувати клумби і квітники. Програмою X класу передбачено закріплення всіх набутих теоретичних знань і практичних умінь, самостійна робота з усіх розділів передбачає словесне керівництво і незначну практичну допомогу. Після закінчення навчання за даною програмою учні повинні володіти теоретичними знаннями про основні групи декоративно-квіткових рослин, про будову квіткових рослин, біологічні особливості кожної групи рослин, правила приготування ґрунтових сумішей, правила догляду за рослинами відкритого і закритого ґрунтів. Учні спеціальної школи повинні вміти застосовувати отримані знання на практиці. В усіх класах програмою передбачений розділ «Догляд і вирощування кімнатних рослин». Вивчаючи цей розділ, учні набувають теоретичних знань про декоративні кімнатні рослини, знайомляться з правилами і прийомами догляду за ними, вчаться розмножувати кімнатні рослини різними способами. Знайомляться з прийомами підживлення рослин, строками проведення даної роботи. Уроки рекомендується проводити в теплиці або кабінеті кімнатних рослин. Соціалізація дитини у суспільстві залежить від ступеню сформованості в неї життєвих компетенцій. Але ні самостійність, ні пізнавальна активність, ні аналізуюче спостереження, ні ігрова діяльність не виникають самі собою. Вони формуються в процесі сумісної діяльності дорослого та дитини. Тому формування цих компетенцій – одне з основних завдань, які вирішуються в нашому Центрі, де навчаються діти зі складними вадами розвитку. Розглядаючи особливості соціальної адаптації учнів, слід зазначити, що незважаючи на труднощі формування уявлень і засвоєння знань і навичок, затримку в розвитку видів діяльності, вони все-таки мають можливості для розвитку. У вихованців в основному збережено конкретне мислення, вони здатні орієнтуватися в практичних ситуаціях, орієнтовані на дорослого, у більшості з них емоційно-вольова сфера більш збережена, ніж пізнавальна, вони охоче включаються в трудову діяльність, оволодівають елементарними знаннями та вміннями, здобувають професійно-трудову підготовку з нескладних видів діяльності, що дає змогу в подальшому вести самостійне трудове життя в суспільстві. На уроках квітникарства вихованці закладу виконують посильні види сільськогосподарських робіт на навчально-дослідній ділянці: вирощують розсаду овочевих та квіткових-декоративних рослин, пікірують її, доглядають за розсадою, висаджують розсаду у 92


Педагогічні обрії №4-5(94-95)’2017__________________________________________ відкритий ґрунт, вирощують овочі в овочевому відділі та квітково-декоративні рослини на квітниках і клумбах. Мінімальна кількість відділів, згідно з Положенням про навчально-дослідні земельні ділянки, становить для загальноосвітніх навчальних закладів І-ІІ ступенів, І-ІІІ ступенів - 5 відділів. Навчально-дослідна земельна ділянка нашого закладу має площу 0,25 га та включає такі відділи: - овочевих культур — 0,1 га; - плодово-ягідний — 0,07 га; - квітково-декоративний — 0,08 га; - дендрологічний — 0,005 га; - зоолого-тваринницький — акваріум, равлик — 2; - парники плівкові 2 шт. — 0,005 га; - теплиця 1 шт. — 0,0018 га; - підвальне приміщення — 0,00001 га. Ділянка забезпечена підсобним приміщенням, яке використовуються для зберігання сільськогосподарського обладнання, інвентаря, спеціального одягу та аптечки першої допомоги. Овочевий відділ раніше був плодовим садом. Росли там, в основному, яблуні. Разом з вихованцями, ми викорчували старий сад та почали вирощувати овочеві культури. А на прилеглій до майстерні території посадили молодий плодовий сад. У плодово-ягідному відділі навчально-дослідної земельної ділянки ростуть яблуні, абрикоси, алича, сливи, вишні, шовковиця, кущі смородини чорної та йошти. Вихованці КЗ «Березнянський навчально-реабілітаційний центр» постійно беруть участь у еколого-натуралістичних акціях та конкурсах. У 2006 році вихованці взяли участь у Всеукраїнській трудовій акції «Посади сад» і стали переможцями обласного етапу конкурсу. Школярі закладу активно озеленюють подвір’я Центру. В 2013 році взяли участь в акції «Майбутнє лісу у твоїх руках»: висаджено 20 саджанців туї східної та 20 кущів ялівцю козачого. Кожен рік беремо участь у Всеукраїнському конкурсі на кращу навчально-дослідну земельну ділянку та у Всеукраїнській трудовій акції «Парад квітів біля школи». Неодноразово ставали переможцями даних акцій та конкурсів. У 2015 році за підсумками Всеукраїнського етапу конкурсу навчально-дослідних земельних ділянок КЗ «Березнянський навчальнореабілітаційний центр» визнаний переможцем і нагороджений дипломом І ступеня Національного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді Міністерства освіти і науки України. У зимовий час вихованці вирощують у підвальному приміщенні гриби печериці, які дарують нашим спонсорам. Пробуємо вирощувати і білі гриби. Кожного року проводимо моніторинг вирощеної сільськогосподарської продукції в овочевому відділі навчально-дослідної земельної ділянки. Урожай 2016 року: щавель – 25 кг, огірки – 106 кг, буряк червоний – 390 кг, капуста – 325 кг, морква – 80 кг, яблука – 100 кг. «Вітамінна комора»(теплиця) порадувала дітей редискою, зеленою цибулею, огірками, помідорами та перцем. Урожай 2017 року: щавель – 12 кг, буряк червоний – 550 кг, капуста – 638 кг, морква – 66 кг, квасоля – 23 кг. Свою роботу спрямовуємо на виховання усвідомлення соціальної значущості праці, розвиненої потреби в трудовій активності, формування працелюбності, морально-психологічної підготовки дітей до майбутньої трудової діяльності. Практика роботи Центру свідчить, що особливості психофізіологічного розвитку дітей із особливими освітніми потребами не дозволяють ставити питання щодо вільного вибору професії самим учнем, як це відбувається в загальноосвітній школі: вади розвитку та властиве учням некритичне мислення ускладнюють самостійне оцінювання власних можливостей. І, звичайно, першим порадником у цій справі є педагог-дефектолог, практичний психолог, соціальний педагог, адміністрація Центру. 93


Педагогічні обрії №4-5(94-95)’2017__________________________________________ Виховання в дитини з вадами розвитку правильного відношення до праці можливе лише за умови систематичної органiзацiї її власної трудової дiяльностi у родині та Центрі, показу їй конкретних зразків правильного відношення до конкретних видів праці (праця з самообслуговування, на навчально-дослідній ділянці, під час навчання i т.п.). Як висновок: якими б не були психічні, фізичні та мовленнєві обмеження, поряд із ними в учнів є резерв розвитку, використання якого значною мірою сприяє поліпшенню якості їх життя, стану перебування в соціумі. З огляду на вище зазначене, можна стверджувати, що корекційна робота з квітникарства в системі освітньої діяльності в навчально-реабілітаційному центрі для дітей із особливими освітніми потребами спрямована на формування стійкого позитивного відношення до праці й розвитку інтересу до обраної професії, прагнення досягти високих показників у трудовій діяльності, дбайливого відношення до суспільної власності й особистої відповідальності за результати своєї і загальної роботи, що у свою чергу дозволить їм працевлаштуватися в дорослому віці, брати участь у житті і праці трудового колективу, долучатися до соціального і культурного життя сучасного суспільства, гідно влаштовувати свій побут відповідно до норм і правил соціуму. Список використаних джерел: 1. Мерсіянова Г.М. Професійно-трудове навчання у спеціальному загальноосвітньому закладі для розумово відсталих дітей / Г.М. Мерсіянова. – К., 2011. – С. 3 – 7. 2. Миронова С.П. Олігофренопедагогіка. Компактний навчальний курс. Навчальний посібник / С.П.Миронова. – Кам’янець-Подільський, 2008. – С.118 – 122, 147 – 151. 3. Наказ Міністерства освіти і науки України від 30.01.2015року № 68 «Про затвердження Положення про учнівські навчально-дослідні земельні ділянки». 4. Наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 16.06.2012 року № 920 «Про затвердження Положення про навчально-реабілітаційний центр». 5. Програма для 5-10 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для розумово відсталих дітей. Трудове навчання «Квітникарство» / Київ, 2010. – С.3-6. 6. Рубинштейн С.Я. Психология умственно отсталого школьника / С.Я. Рубинштейн. – М.: Просвещение, 1986. – 192 с.

94


Педагогічні обрії №4-5(94-95)’2017__________________________________________

Позакласна і позашкільна робота ТВОРЧІСТЬ – КАТЕГОРІЯ ВІЧНА Кожна дитина – це особистість, неповторний всесвіт, і цінність її полягає саме в її неповторності та самобутності, а ідеалом навчання та виховання стає здорова, культурна, щаслива дитина з багатогранними знаннями та високими духовно-моральними й інтелектуальними якостями, патріотичними почуттями й працьовитістю, національною і людською гідністю. Усвідомлюючи важливу соціальну роль у вихованні методист відділу виховної творчої, компетентної особистості, свідомого громадянина роботи і здорового держави, педагогічні колективи позашкільних навчальних способу життя закладів області знаходиться в постійному пошуку нової Чернігівського ОІППО імені К.Д. Ушинського парадигми діяльності. Активізації творчого потенціалу педагогів сприяє участь у фахових районних, обласних, Всеукраїнських конкурсах професійної майстерності. Найбільшим фаховим конкурсом для педагогічних працівників позашкільних навчальних закладів області, який десять років привертає увагу громадськості до проблем позашкільної освіти, підвищує імідж педагогічної професії керівника гуртка є Всеукраїнський конкурс майстерності педагогічних працівників позашкільних навчальних закладів «Джерело творчості». У цьому році на обласному етапі конкурсу презентували педагогічний досвід керівники гуртків за науково-технічним напрямом у номінаціях: «керівник інформаційно-технічного гуртка», «керівник спортивно-технічного гуртка», «керівник предметно-технічного гуртка»; за дослідницько-експериментальним напрямом наукового відділення філософії та суспільствознавства (секції «Філософія, теологія, релігієзнавство та історія релігії», «Соціологія, журналістика», «Правознавство, педагогіка»). Конкурсні матеріали оцінювало журі обласного етапу Всеукраїнського конкурсу в складі наукових і педагогічних працівників, директорів та педагогів позашкільних навчальних закладів області, фахівців із педагогіки, мистецтва, викладачів вищих навчальних закладів. До обласного оргкомітету надійшло 18 робіт переможців районних, об’єднаних територіальних громад, міських етапів конкурсу. У Конкурсі взяли участь керівники гуртків позашкільних навчальних закладів із 8 районів (Бобровицького, Борзнянського, Городнянського, Менського, Ніжинського, Ріпкинського, Семенівського, Чернігівського), 2 об’єднаних територіальних громад (Сновської, Носівської), міста Ніжина, Чернігівського обласного Центру науково-технічної творчості учнівської молоді. Обласний етап Всеукраїнського конкурсу був проведений в один тур у заочній формі. Цьогоріч учасники конкурсу представляли матеріали у вигляді електронного портфоліо та розміщували їх на веб-сайтах позашкільних навчальних закладів. Матеріали електронного портфоліо містили: загальні відомості про учасника, характеристику його професійної педагогічної діяльності; анотацію власного досвіду, відомості про результативність педагогічної діяльності, розробки двох занять та одного масового заходу з повним дидактичним забезпеченням, відеозаписи занять та масового заходу, список друкованих праць, публікації в мережі Інтернет, навчальну програму, за якою працює гурток. Учасники конкурсу підготували презентації професійної педагогічної діяльності «Я – творча особистість», «Я – педагог». Заняття, презентовані конкурсантами у відеозаписах, показали знання методики, педагогіки і психології, здатність застосування інноваційних 95


Педагогічні обрії №4-5(94-95)’2017__________________________________________ підходів до навчання, виховання, уміння зацікавити дітей, спонукати їх до розвитку творчих та інтелектуальних здібностей. Найкращі за змістом та оформленням матеріали надано Семенівським районним Будинком творчості дітей та юнацтва Семенівської районної ради, Сновською станцією юних техніків Сновської міської ради. Оргкомітет також відзначив роботи керівників гуртків Бобровицького Центру дитячої творчості Бобровицької районної ради, Городнянської станції юних техніків Городнянської районної ради, Носівської станції юних техніків Носівської міської ради, Менської районної станція юних техніків Менської районної ради, Чернігівського обласного Центру науковотехнічної творчості учнівської молоді. Конкурсні матеріали свідчать про оновлення змісту, напрямів та форм роботи керівників гуртків – актуальним стало використання в роботі інформаційно-комунікаційних та проектних технологій, поширення набувають нестандартні форми проведення масових заходів. Більшість керівників гуртків, учасників Конкурсу, беруть активну участь у роботі методичних об’єднань, проводять семінари, майстер-класи для педагогів області, друкують матеріали з досвіду роботи на сторінках педагогічної преси. За рішенням оргкомітету переможцями Конкурсу визначені: у номінації «Керівник інформаційно-технічного гуртка» - Криштопа Тетяна Володимирівна, керівник гуртка Семенівського районного Будинку творчості дітей та юнацтва Семенівської районної ради; у номінації «Керівник предметно-технічного гуртка» - Рум’янцев Володимир Миколайович, керівник гуртка Сновської станції юних техніків Сновської міської ради; у номінації «Керівник спортивно-технічного гуртка» - Кушнір Юрій Федорович, керівник гуртка Сновської станції юних техніків Сновської міської ради. Конкурс активізував діяльність керівників гуртків позашкільних навчальних закладів, удосконалив їхню фахову майстерність та креативність, сприяв підвищенню ролі педагогічних працівників у вихованні підростаючого покоління, продемонстрував компетентність керівників гуртків, доцільність вибору методів, прийомів, форм роботи, творче та майстерне використання організаційних та виховних методів та прийомів роботи, дав можливість виявити результати своєї роботи, показати надбання, які зуміли створити протягом років невтомною працею педагоги-позашкільники Усі педагоги, які були учасниками конкурсу, заслуговують на визнання. Адже вони в постійному пошуку, у саморозвитку, у невтомній праці. Конкурс дозволив педагогам продемонструвати свою професійну майстерність та поділитися секретами власного успіху з колегами, отримати корисний досвід для подальшого професійного зростання. Кращі роботи учасників конкурсу будуть надруковані у Всеукраїнських виданнях видавництв «Основа» та «Шкільний світ».

ПРО ПІДСУМКИ 2-ГО (ОБЛАСНОГО) ЕТАПУ ВСЕУКРАЇНСЬКОГО КОНКУРСУ «ШКІЛЬНА БІБЛІОТЕКА – 2017» На виконання наказу Міністерства освіти і науки України «Про проведення Всеукраїнського конкурсу «Шкільна бібліотека – 2017» від 11.03.2016 №247, наказу Міністерства освіти і науки України «Про затвердження номінацій та критеріїв оцінювання Всеукраїнського конкурсу «Шкільна бібліотека – 2017» від 23.05.2016 №559, Положення про 96


Педагогічні обрії №4-5(94-95)’2017__________________________________________ Всеукраїнський конкурс «Шкільна бібліотека», затвердженого наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України та Міністерства культури України від 25.01.2012 №61/58, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.02.2012 за №209/20522, наказу Управління освіти і науки облдержадміністрації «Про проведення 1-го (районного, міського, територіальних громад) та 2-го (обласного) етапів Всеукраїнського конкурсу «Шкільна бібліотека – 2017» від 15.06.2016 № 274, з метою широкого залучення дітей до читання, підтримки і вдосконалення діяльності бібліотек загальноосвітніх навчальних закладів, піднесення ролі бібліотекаря в суспільстві та підвищення престижу бібліотечної професії в лютому-квітні 2017 року проведено 2-й (обласний) етап Всеукраїнського методист відділу конкурсу «Шкільна бібліотека – 2017». виховної роботи і Одним із провідників інформації з давніх-давен була і здорового способу життя Чернігівського ОІППО залишається бібліотека. Це місце де збираються, пропагуються і імені К.Д. Ушинського розповсюджуються інформаційні потоки. Бібліотеки – це «вікно у світ знань». Сьогодні в Україні йде процес становлення нової системи освіти, зорієнтованої на входження у світовий освітній простір, який супроводжується істотними змінами в педагогічній теорії і практиці навчально-виховного процесу. Зміна цілісних орієнтирів шкільної освіти вимагає перебудови усіх складових компонентів сучасної школи. Серед них – шкільна бібліотека, як обов'язковий структурний підрозділ загальноосвітнього навчального закладу, займає особливе місце. Сьогодні шкільну бібліотеку розглядають як інформаційний центр навчального закладу, мета якого – забезпечення інформаційних потреб і запитів учнів і вчителів. Шкільна бібліотека сприяє розвитку навчально-виховного процесу, забезпеченню базового рівня освіти, вихованню в учнів відповідальності, національної свідомості, формуванню в них потреб саморозвитку і вдосконалення. У сучасних умовах завданнями шкільної бібліотеки є не тільки бібліотечно– інформаційне обслуговування користувачів у забезпеченні всіх напрямів навчально-виховного процесу в засвоєнні як програмних, так і позапрограмних вимог, у самоосвіті, виховання в учнів інформаційної культури – сталого прагнення до пошуку інформації, свідомого добору джерел. Реалізація цих завдань можлива тільки в процесі тісної співпраці шкільної бібліотеки з педагогічним колективом. Це, у першу чергу – спільне планування і реалізація запланованого. Виховання читанням стимулює розвиток у дітей і підлітків стійкого інтересу до книги. Дуже важливо створити позитивний образ читання у взаєминах читача і книги. Для цього існують різні форми і методи спілкування бібліотекаря і читачів. У шкільних бібліотеках області йде постійний пошук нових методик і технологій у навчанні та залученні до читання, вивчаються інтереси читачів різних вікових груп. Використовуюся різні форми масової, групової та індивідуальної роботи з читачем у рамках спільної діяльності педагогічного колективу, спрямованої на розвиток дитячого читання як явища духовності, моральності, культури. На Конкурс надійшло 32 роботи з 15 районів області, міст Чернігова, Ніжина, Прилук, Парафїївської селищної ради, Борзнянської, Городнянської, Черешенської спеціалізованих шкілінтернатів І-ІІІ ст. з поглибленим вивченням окремих предметів та курсів Чернігівської обласної ради, Яблунівської загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІІ ст. Чернігівської обласної ради. Аналіз поданих конкурсних робіт засвідчив підвищення рівня інформаційного сервісу шкільної бібліотеки, інформаційно-бібліотечної діяльності бібліотекарів із різними категоріями читачів; створення комфортних умов для роботи з літературою та використання інформаційнокомунікативних технологій для обробки інформації. У поданих матеріалах висвітлено досвід роботи з популяризації кращих здобутків національної культури та духовної спадщини, героїчного минулого і сучасного життя 97


Педагогічні обрії №4-5(94-95)’2017__________________________________________ українського народу. Представлено цікаві інноваційні напрацювання (ігрові, театралізовані форми, рольові ігри, проекти, фільми). Особливої уваги заслуговують представлені роботи, у яких розкрито використання традиційних та інноваційних форм діяльності шкільної бібліотеки із залученням дітей до читання та користування бібліотекою, презентовано спільну роботу шкільних бібліотекарів, педагогів та працівників дитячих бібліотек із залучення дітей до систематичного читання кращих зразків української та зарубіжної літератури. За високий методичний рівень, творчий підхід до виконання конкурсних робіт слід відзначити бібліотекарів загальноосвітніх навчальних закладів: Хоружу Л.О. (Прилуцька ЗОШ І-ІІІ ст. №14 Прилуцької міської ради), Анненкову Л.В. (Чернігівська гімназія №31 гуманітарноестетичного профілю Чернігівської міської ради), Білюк Н.М. (Чернігівська ЗОШ I-III ст. №34 Чернігівської міської ради), Юхименко К.М. (Чернігівська спеціалізована ЗОШ І-ІІІ ст. №1 з поглибленим вивченням іноземних мов Чернігівської міської ради). Заслуговують на увагу роботи Іващенко Л. І., методиста з бібліотечних фондів міського методичного кабінету управління освіти Ніжинської міської ради, Кошель В.В., бібліотекаря спеціалізованої ЗОШ №2 І-ІІІ ст. з поглибленим вивченням іноземних мов м. Чернігова, Пономарьової Л.В., Юрченко М.М., бібліотекарів Ніжинської ЗОШ І-ІІІ ст. №10 Ніжинської міської ради, Цокоти Н.М., бібліотекаря Ніжинської ЗОШ І-ІІІ ст. №7 Ніжинської міської ради, Чмихун Н.О., директора Дігтярівського НВК Новгород-Сіверської районної ради, Колешко Н.А., бібліотекаря Городнянської спеціалізованої школи-інтернату І-ІІІ ст. з поглибленим вивченням окремих предметів та курсів Чернігівської обласної ради. Проте, частина робіт не відповідала вимогам Положення конкурсу щодо викладу матеріалів, їх структуризації, списку літератури. В описі досвіду роботи відсутні посилання на першоджерела. На підставі рішення журі кращими бібліотекарями області є: у номінації «Бібліотека – виховний простір навчального закладу» - Анненкова Любов Володимирівна, бібліотекар Чернігівської гімназії № 31 гуманітарноестетичного профілю Чернігівської міської ради; - Хоружа Лариса Олексіївна, бібліотекар Прилуцької ЗОШ І-ІІІ ст. № 14 Прилуцької міської ради; - Юхименко Ксенія Михайлівна, бібліотекар Чернігівської спеціалізованої ЗОШ І-ІІІ ст. № 1 з поглибленим вивченням іноземних мов Чернігівської міської ради; - Колешко Надія Антонівна, бібліотекар комунального закладу «Городнянська спеціалізована школа-інтернат І-ІІІ ст. з поглибленим вивченням окремих предметів та курсів Чернігівської обласної ради»; у номінації «Читання і діти: діапазон бібліотечних ідей і можливостей» - Білюк Наталія Миколаївна, бібліотекар Чернігівської ЗОШ I-III ст. № 34 Чернігівської міської ради; у номінації «Шкільна бібліотека – інформаційний центр навчального закладу» - Кошель Валентина Василівна, бібліотекар спеціалізованої ЗОШ І-ІІІ ст. № 2 з поглибленим вивченням іноземних мов м. Чернігова; - Пономарьова Людмила Віталіївна, Юрченко Марія Микитівна, бібліотекарі Ніжинської ЗОШ І-ІІІ ст. № 10 Ніжинської міської ради. У номінації «Шкільна бібліотека: інноваційні проекти» презентовано нову модель сучасної шкільної бібліотеки директора Дігтярівського НВК Новгород-Сіверської районної ради Чмихун Наталії Олександрівни. Номінацію «Сучасний методист: новий формат діяльності» представлено роботою Іващенко Людмили Іванівни, методиста міського методичного кабінету управління освіти Ніжинської міської ради, у якій розкрито організацію діяльності методиста з бібліотечних фондів та пошук шляхів з вирішення проблем роботи шкільної бібліотеки в сучасних умовах. Переможці та лауреати 2-го (обласного) етапу Всеукраїнського конкурсу «Шкільна бібліотека – 2017» за змістовність поданих матеріалів нагороджені дипломами Управління освіти і науки Чернігівської обласної державної адміністрації. 98


Педагогічні обрії №4-5(94-95)’2017__________________________________________

Рецензії «ДОМЕН МИСТЕЦТВА», «ДОМЕН МОРАЛІ», «ДОМЕН УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІЇ» Рецензія на монографію

cтарший викладач кафедри філологічних дисциплін та методики їх викладання, методист відділу суспільногуманітарних дисциплін Чернігівського ОІППО імені К.Д. Ушинського, учитель-методист

Слоньовська О.В. Ефект амальгами (Міф України в літературі української діаспори 20-50-х років ХХ ст.): монографія / Ольга Слоньовська. – Івано-Франківськ: Місто НВ, 2016. – 584 с.; бібліографія (у тому числі) – 57 с., покажчик прізвищ (у тому числі) – 14 с.

Література української діаспори 20-50-х років ХХ століття, розвиваючись паралельно з іншими європейськими літературами, є яскравою сторінкою в історії української літератури, адже позначена більшою свободою художнього вираження в умовах сповідування квазіпринципу соціалістичного реалізму й розкриває нові сторінки історії і культури українців. Тому проблема дослідження міфу України в літературі української діаспори, порушена О.В. Слоньовською в монографії «Ефект амальгами» (Міф України в літературі української діаспори 20-50-х років ХХ ст.)», є вкрай актуальною, адже допомагає не лише всебічно осмислити високохудожні твори митців-емігрантів із позицій методології архетипної критики, а і є специфічним відповідним кодом-програмою для реалізації ідеї відродження Української держави. На часі – потреба в глибокому системному аналізі консолідуючого вітаїстичного міфу літератури української діаспори 20-50-х років ХХ століття інструментарієм архетипної критики саме в тісному зв’язку із державотворчими процесами – надзвичайно потрібною, на думку авторки, духовно-моральною революцією. Слоньовська О.В. порушила актуальну тему, підняла її на новий якісний рівень, торкнулася нового в осмисленні літературного процесу, продемонструвавши свій високий рівень наукового мислення. Глибину дослідження автором проблеми міфу України в літературі українського зарубіжжя у 20-50-х роках ХХ століття та його трансцендентного впливу на розвиток української нації можна оцінити змістом представленої монографії, що складається із п’яти розділів. У вступі чітко сформульовано мету і завдання, об’єкт і предмет дослідження, теоретикометодичну базу, окреслено теоретичне і практичне значення одержаних результатів, представлено апробацію роботи. Дослідниця здійснила трирівневу (архетипноініціаційну, аналогічну, дискретну) інтерпретацію та всебічне 99


Педагогічні обрії №4-5(94-95)’2017__________________________________________ осмислення високохудожніх творів літератури української діаспори 20-50-х років ХХ століття.

У першому розділі «Методологія міфологізму як апарат аналізу творів красного письменства української діаспори» науковець розкриває суть й основні властивості інструментарію архетипної критики, покликаючись на концепцію К.- Г. Юнга, роботи міфологічної школи (В. Грімм, Я. Грімм, А. Кун, М. Мюллер, Ф. Шелінг), зазначаючи важливість успішного функціонування міфічних компонентів у різних видах мистецтва й літературі як їх різновиді. О. В. Слоньовська вважає, що на сьогодні має місце плутанина в значеннях одних і тих же термінів у різних науках, тому й робить спробу увиразнити й систематизувати інструментарій архетипної критики задля покращення рівня літературознавчих досліджень (терміни «архетип», «міф», «міфопоетична парадигма», «міфологічний концепт», «міфологічна колізія», «міфологічний мотив», «міфологема», «міфема», «фрейм», «патерн», «рефреймінг», «концепт», «домен»). На думку О.В. Слоньовської, «літературний текст міфологічного ґатунку – завжди космологічне мистецьке явище» (с.145). Авторка, чесна перед собою і всіма, роздумує про Домен Української нації, аналізуючи твори Василя Барки та Івана Багряного («У часи написання творів чільними митцями української діаспори зумовлювало тематику їхніх творів і накладало відпечаток на шляхи розв’язання в цих художніх текстах животрепетних проблем, вирішення яких нація не могла 100


Педагогічні обрії №4-5(94-95)’2017__________________________________________ відкладати на завтрашній день» (с.124)). О. В. Слоньовська занепокоєна катастрофічним станом Домену Українського Патріотичного Виховання, який у своїй ущербності постає в романі Багряного «Огненне коло». Це не тільки літературознавча праця, це по суті, роздуми-переживання за долю нації, як справедливо акцентував Юрій Липа: «Духовні традиції раси є незнищимі, їх завжди можна відродити в масах, якщо тільки маси до цього явища готові й небайдужі. Домен кожної нації несе інформацію про її характер, наміри й способи досягання поставленої народом та його вождями цілі» (с. 119). Розглядаючи Домен Мистецтва і Домен Моралі як дві метафізичні споруди із двостороннім зв’язком, авторка наголошує на тому, що митець відповідальний за художню правду. А морально-етична відповідальність ученого і педагога, як і митця, продиктована не стільки холоднокровним інтелектом, скільки Кантовим «законом в собі» (с. 128). Варто акцентувати на тому, що авторка найголовнішим уважає те, що письменники української діаспори підводять своїх читачів до цінного й істинного висновку: віра жива серед простих людей, яких у найтяжчу хвилину підтримує Бог» (с. 130), що є актуальним у сучасному процесі морально-етичного виховання молодого покоління – майбутнього нашої Української держави. Також О. В. Слоньовська зазначає складність і неоднозначність творчого процесу («письменники – не теологи й не моралісти. Вони обирають шлях досвіду, екзистенції». «Бути праведником у мистецтві не означає бути праведником у реальному житті») (с. 141–142). Другий розділ монографії «Природа геніального як запорука міфопоетичного мислення: «В його акордах чути кроки Бога» присвячено розкриттю проблеми визначної людини в суспільстві. Цікавим є переконання в тому, що саме поети ставали вождями й мислителями у древніх народів. Філософською із психологічним підґрунтям є думка про те, що незреалізовані здібності також передбачають низку невдач і тяжких випробувань при житті й сувору відповідальність перед Богом після смерті душі носія таланту (с. 152). Розмірковуючи про вплив підсвідомого на творчість митця, авторка примушує подивитися на творчий процес як на такий, що залежить не лише від митця, а й від «творчого осяяння, Божого імпульсу», що раніше в літературі було не можливим, «що його рука креслить не людською силою» (с. 171). На підтвердження думок наводить яскраві маловідомі приклади із творчого життя митців Мікеланджело, Данте, Байрона, Руссо, Шекспіра та ін. Заслуговують уваги «Метафізичні мандри душі Тодося Осьмачки», який «мислив себе поетом незалежно від того, що саме писав» (с. 225), ключові категорії міфологеми імені, що завжди перебуває в полі зору філософів, психологів, етнографів, літературознавців. Авторка акцентує на необхідності відмови від поверхового примітивного осмислення творчого процесу, наголошує на необхідності робити об’єднувальні зусилля церкви і представників красного письменства; поєднує різні літературно-мистецькі проблеми із соціальними, від чого залежить формування нації. Сміливо, по-сучасному авторка презентує ідеї «духовного і плотського в трактуванні національного міфу» (розділ 3); указує на особливості розуміння Т.Осьмачкою жіночої природи, відмінностей між фемінним і маскулінним відчуттями (с. 271). Одним із центральних в ідейному навантаженні є розділ 4 «Україна в контексті національного міфу», у якому представлено проблему Бога та ієрофанії в параметрах творчості діаспорних митців, основну міфологічну колізію морально-етичного особистісного моральноетичного вибору в умовах бездержавності нації (протистояння Фауста і Мефістофеля); міфологічну парадигму зовнішнього і внутрішнього ворога. Своєрідним підсумком, аналізом широкого пласту наукової і художньої літератури й систематизацією висловлених думок є розділ 5 – презентація «Української держави майбутнього». Авторка наголошує на ролі історичних осіб у художньому осмисленні митцями й оціненої з погляду вічності епохи; на числовому значенні імені і прізвища. Слушною є думка, 101


Педагогічні обрії №4-5(94-95)’2017__________________________________________ що володіння поета «міфологічним способом мислення … здатне навіть деформувати його психіку» (с.441). Сучасні реалії розбудови громадянського українського суспільства потребують викладання української літератури на високому рівні. Тому матеріал, представлений у монографії «Ефект амальгами» О.В. Слоньовської, украй необхідний для впровадження викладачами й студентами філологічних факультетів вищих навчальних закладів в навчальновиховний процес, а також може бути корисним і для старшокласників з метою більш глибокого осягнення матеріалу української літератури. Мистецтво викладання літератури, на думку авторки, потребує від сучасних учнів і міфологічного мислення. Використання широкого діапазону матеріалів дослідження допоможе вчителеві-словеснику зробити заняття з української літератури пізнавальним, цікавим, розкриє горизонти для юних дослідників у царині міфомислення, міфотворення, міфоінтерпретації як основи розуміння літератури, зокрема емігрантської. Використання О.В.Слоньовською величного масиву наукової і художньої літератури свідчить про глибинне вивчення теми дослідження, яке заслуговує уваги й високої оцінки, адже проблема вітаїстичного міфу, тісно пов’язана з державотворчими процесами, відкрила «епоху нової орбіти літературознавства» (с.7).

102

Педагогічні обрії №4 5, 2017  
Педагогічні обрії №4 5, 2017  

Науково-методичний журнал Чернігівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені К. Д. Ушинського

Advertisement