Педагогічні обрії № 1(121)-2022

доцент,

Редакційна колегія: Гальонка О. А. кандидат педагогічних наук, доцент, відповідальний секретар Давиденко А. А.

доктор педагогічних наук, професор Довбня В. М.

доктор філософських наук, доцент Євтушенко Н. М.

доктор педагогічних наук, доцент Лисенко І. В. кандидат педагогічних наук, доцент Матюшкіна Т. П.

кандидат педагогічних наук,доцент Мокрогуз О. П. кандидат педагогічних наук, доцент Покришень Д. А. кандидат педагогічних наук, доцент Пономаревський С. Б. доктор педагогічних наук, старший науковий співробітник

АДРЕСА РЕДАКЦІЇ / ВИДАВЦЯ: вул. Слобідська, 83, м. Чернігів 14021 т/ф (04622) 653 982

E mail: chippo@ukrpost.ua, redak chippo@ukr.net Електронна версія: http://choippo.edu.ua Тираж 5 прим. Безкоштовно За передплатою не розповсюджується Редакція приймає рукописи в електронному варіанті у форматі Microsoft Word (шрифт: Times New Roman; розмір: 14п; папір: А4; поля: праве, верхнє, нижнє і ліве 2 см; інтервал 1,5). Редакція залишає за собоюправо виправляти і скорочувати надіслані матеріали, не порушуючи їхньогозмісту. Позиція редакції не обов’язково співпадає з позицієюавторів. Рукописинерецензуютьсяінеповертаються. За достовірність фактів, власних імен, географічнихназвтаіншихвідомостейнесуть відповідальністьавторипублікацій. Фото на обкладинці: Віктор Кошмал

дух свободи» 17 РАЄЦЬКА С. В., STEM, STEAM, STREAM освіта крок у майбутнє. Використання STEM проєктів на уроках української літератури як запорука успіху в навчанні 24 МАЗУРОК М. В., Сучасні фемінітиви: данина моді чи потреба часу? ........................................27 ЗАВОДНА Л. М., Несподівані образи Лесі Українки, втілені у мистецтві графіті, муралу та поп арту 32 КОРЖ Н. М., М. Стельмах «Гуси лебеді летять» 40 УЧИТЕЛЮ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ БУЛГАКОВА Є. К., ОДІНЦОВА Л.

як складова комплексної психолого педагогічної оцінки в інклюзивно ресурсному центрі 84

Чернігівського ОІППО імені К.Д. Ушинського спрямовує свою діяльність на реалізацію державної освітньої політики у регіоні, зокрема з питань науково методичного забезпечення освітнього процесу в закладах загальної середньої освіти Чернігівської області, дає експертну оцінку методичним матеріалам педагогічних працівників області, розглядає результати експериментальної роботи в закладах загальної середньої освіти. Одним із завдань науково-методичної ради відповідно до її мети є захист та упровадження в практику роботи педагогів області перспективного педагогічного досвіду освітян регіону. У 2021 році на 4 засіданнях науково методичної ради було заслухано та схвалено 10 досвідів заступників директорів із навчально виховної роботи, учителів, психологів закладів загальної середньої освіти з актуальних питань освітнього процесу. Щоб спонукати учнів при вивченні математики до пізнання нового, невідомого, стимулювати їх творче мислення, виховувати прагнення самостійно здобувати знання на уроках математики учителі активно застосовують дослідницькі та інтерактивні методи

здобувачів освіти як одному з основних компонентів математичної компетентності. Для реалізації дослідницької технології навчання учитель чітко визначає характер діяльності учнів, зміст навчальних досліджень, окреслює завдання, які потребують розв’язання. У своїй діяльності використовує такі сучасні технології: особистісно орієнтоване навчання, групова технологія, «створення ситуації успіху», навчання математики з використанням ключових задач, проблемне навчання. Саме створюючи ситуацію успіху

Валентина Володимирівна спонукає учнів до вивчення математики, до участі в творчо пошуковій, науково дослідницькій роботі. Дошкільний вік є фундаментом розвитку базових компетентностей і навичок, необхідних дитині протягом життя. Саме зрілість особистісних якостей та психічних процесів забезпечує успішність розвитку навчальних навичок на наступних етапах шкільного життя. На засіданні ради матеріали досвіду роботи Цісельської В. М., директора Чернігівського закладу дошкільної освіти № 52 Чернігівської міської ради, з теми «Компетентнісний підхід щодо організації корекційно розвивальної роботи в закладі дошкільної освіти» представила Жеребцова Н. М., методист відділу дошкільної та початкової освіти. Цісельська Валентина Михайлівна працює завідувачем Чернігівського дошкільного навчального закладу № 52 «Сонечко» Чернігівської міської ради Чернігівської області з 2009 року. За час роботи зарекомендувала себе відповідальним та висококваліфікованим керівником. Вона здійснює керівництво закладом у відповідності до законодавчих та нормативних документів, визначає перспективи розвитку закладу дошкільної освіти, продуктивно співпрацює з різними соціальними групами. Керівник ефективно проводить коригування роботи закладу дошкільної освіти в умовах швидких змін, вдало оптимізує роботу методичної, медичної та інших служб. Професійно використовує психолого педагогічні закономірності організації освітнього процесу; теорію управління закладом дошкільної освіти. Під керівництвом Цісельської В.М. дошкільний заклад нагороджений грамотами за призові місця в конкурсі «Наш садочок найкращий», що проводився інтернет порталом рейтингу освітніх закладів України в різних номінаціях протягом 2009 2018 років. Колектив закладу нагороджено дипломом за II місце в міському етапі обласного фестивалю конкурсу «Дошкільний навчальний заклад осередок історії та традицій рідного краю» 2017р. Валентина Михайлівна уміло використовує в роботі концепцію національного виховання. У 2016 році взяла участь у Всеукраїнському конкурсі «Сталий розвиток наш вибір» в номінації «Розробка навчальних програм». Оскільки суспільство очікує від школи креативних, комунікабельних, самостійно мислячих випускників, які прагнуть успіху й уміють самостійно будувати індивідуальну траєкторію розвитку, то необхідним стає акмеологічний підхід в організації освітнього процесу. Предметом педагогічної акмеології є саморозвиток суб’єктів педагогічного процесу учителів

результатів освітньої учнів здійснюється через ресурси Classtime, OnelineTestPad, сайту naurok.com.ua. Дар’я Григорівна досвідчений, творчий, компетентний педагог, професіонал своєї справи, активно упроваджує інтегративний та діяльнісний підходи у освітньому процесі, інноваційні освітні технології, застосовує нестандартні форми проведення уроків. На уроках біології учитель створює умови для вибору учнями власного шляху навчання, формує ключові та предметні компетентності, необхідні для подальшого життя.

Вихованці Саволєй Д. Г. є активними учасниками та переможцями Всеукраїнських учнівських олімпіад із біології та екології, займаються пошуково дослідницькою діяльністю. Учитель застосовує метод проєктів, який є дієвим засобом формування активної особистості. Саволєй Д. Г бере активну участь у роботі творчих груп, методичних об’єднань,у семінарах, конференціях; є переможцем у конкурсах: «Парад квітів біля школи», «Галерея кімнатних рослин», «Геліантус вчитель», «Вчительська десятка», «Учитель року 2016» (ІІІ місце на обласному етапі). Одним з найважливіших напрямків у розвитку інклюзивної освіти в Україні є розробка і використання інноваційних технологій і методів в навчанні та вихованні дітей з особливими освітніми потребами, зокрема, розробка інтенсивних методів навчання, комплексні діагностичні методики, тести за професійною орієнтацією, методики соціально психологічної оцінки. На засіданні ради матеріали досвіду роботи Пушкар Н.А., учителя початкових класів Новгород Сіверського навчально виховного комплексу «дошкільний навчальний заклад загальноосвітній навчальний заклад» І ступеня «Дзвіночок» Новгород Сіверської міської ради, з теми «Інноваційні методи і технології в навчанні та вихованні дітей з особливими освітніми потребами» представила Литвяк Д.М., методист відділу інклюзивного навчання та закладів освіти інтернатного типу. Пушкар Н.А. компетентна, творча особистість, глибоко зацікавлена в освітніх інноваціях, майстер педагогічної справи. Наталія Анатоліївна поєднує під час уроку класичні методи навчання та виховання та інноваційні. Це театр для малят, пальчиковий театр, гімнастика для очей, пальчикова гімнастика, артикуляційна та дихальна гімнастика. Саме такий підхід до навчання і виховання полегшує роботу педагогу, та покращує результат адаптації, навчання та корекції у дітей з особливими потребами. Окрім того Пушкар Н. А. разом з творчою групою створила здоров’язберігаючу технологію «Театр зцілювальних дотиків», що дозволило збільшити щільність рухової активності, покращити фізичне, психічне, моральне здоров'я дітей з особливими потребами. Як вчитель початкових класів з інклюзивним навчанням широко презентує свої педагогічні напрацювання на сторінках освітніх видань, обласних та міських семінарах, вебінарах, на своїх персональних сайтах; в журналах Видавничої групи «Основа» «Мистецтво в школі» (2017 р.), матеріали VІІІ Міжнародного фестивалю педагогічних інновацій (2016 р.), «Розкажіть онуку» (2014 р.), «Вихователю ГПД усе для роботи» (2015 р.), на персональному сайті вчителя початкових класів Пушкар Н. А., сайті «Янголятко», YouTube каналі Пушкар Наталія. Упровадження в освітній процес дистанційної освіти при викладанні іноземної

закладу загальної

на уроках іноземної мови шляхом упровадження дистанційної освіти». Надія Петрівна залучає всіх учнів групи/класу до постійної активної взаємодії, до взаємонавчання. Для підвищення мотивації навчання та пізнавальної активності здобувачів освіти застосовує різні форми практичної роботи, моделює життєві ситуації реального використання англійської мови. Під час проведення уроків Кресан Н.П. застосовує технології кооперативного, колективно групового, ситуативного навчання, опрацювання дискусійних питань. У

арсеналі вчителя різнопланові типи уроків: урок конференція, урок презентація, бінарний урок, урок екскурсія тощо. Надія Петрівна активно використовує технології творчих, ігрових, інформаційних, практико-орієнтованих та дослідницьких проєктів, що сприяє формуванню навичок самостійної діяльності, самоконтролю та самокорекції здобувачів освіти, розвитку критичного та творчого мислення, пошуку інформації у мережі Інтернет. Педагог спонукає учнів до створення та захисту проєктів за різними напрямками. Для виконання робіт учні використовують програми Microsoft Office Word, Microsoft Office Publisher та MS Office Power Point. Позитивним результатом роботи вчителя є перемоги учнів на Всеукраїнських учнівських олімпіадах із іноземних мов, різноманітних філологічних конкурсах. Нині є багато різних форм і методів роботи, за допомогою яких ми можемо формувати в учнів розуміння історичних фактів, подій, що відбувались в Україні та в світі, проте, найбільш сучасними є мультимедійні та інноваційні технології. Фарбак Т.М., заввідділу суспільно філологічних дисциплін ЧОІППО імені К.Д. Ушинського, розповіла присутнім про родзинки педагогічного досвіду Кулакової Н.М., вчителя історії ліцею № 15 м. Чернігова Чернігівської міської ради, з теми «Упровадження мультимедійних та інших інноваційних технологій на уроках історії». Наталя Михайлівна творчий, креативно мислячий учитель, який у освітньому процесі активно застосовує мультимедійні технології для реалізації компетентнісного та діяльнісного підходів у освітньому процесі. Для якісного проведення уроків історії Кулакова Н.М. розробила систему навчальних блогів Blogger, навчальний матеріал подає із використанням Google документів: авторських презентацій (інформаційних та ігрових), анімованих карт, спільної роботи над проєктами на Jamboard, інтерактивних вправ Wordwall, Learning Apps, ігр тренажерів Classtools, інтерактивних тестувань ClassTime та Kahoot!, 3D візуалізацій Mozaik Education. Для мотивації навчальної діяльності, постановки проблемних питань, організації дискусій та обговорень Наталя Михайлівна використовує інтернет меми, популярні мережеві мотиватори та демотиватори, ментальні карти Coggle, Zoom кімнати для спільної роботи над навчальними проєктами. Учні під керівництвом учителя виконують завдання з контурною картою на інтерактивній дошці, організовує віртуальні екскурсії та веб квести. Вчитель використовує мультимедіа на уроках набуття нових знань та практичних заняттях, де робота з мультимедіа займає основну частину уроку, так і як інструмент для виконання певного завдання або для узагальнення, перевірки та корекції знань та вмінь. У сучасному суспільстві формується соціальне замовлення

та активності. Зінаїда Федорівна активно використовує технології відкритого навчання, які дають простір для самостійності і творчості здобувачів у освітньому процесі. Учні Москаленко З.Ф. є активними учасниками інтелектуальних філологічних конкурсів, членами Малої академії наук України. Багато років поспіль учитель є членом журі І, ІІ, ІІІ етапів Всеукраїнських учнівських олімпіад з англійської та німецької мови. Педагог є експертом із проведення інституційних аудитів закладів загальної середньої освіти області, бере активну участь у семінарах, тренінгах, конференціях, майстер класах, вебінарах.

Упровадження Концепції «Нова українська школа» передбачає нову методику викладання предметів, створення сучасного освітнього простору та рівний доступ до якісної освіти. Дрозд О.М., методист навчально методичного центру психологічної служби у системі освіти Чернігівської області, розповіла про основні етапи вивчення досвіду Колесник Г.В., практичного психолога Ріпкинської гімназії імені Софії Русової Ріпкинської районної ради з теми «Адаптація першокласників до навчання в умовах Нової української школи». Зокрема, вона акцентувала увагу присутніх на завданні практичного психолога закладу освіти щодо забезпечення психологічного супроводу адаптації першокласників, допомога молодшим школярам у формуванні необхідних компетентностей, активізації їх внутрішніх та зовнішніх ресурсів, завдяки яким дитина зможе успішно соціалізуватися у майбутньому. Ці та інші напрями роботи успішно здійснює у рамках психологічної допомоги та психологічного супроводу освітнього процесу практичний психолог Ріпкинської гімназії імені Софії Русової Ріпкинської селищної ради Колесник Ганна Валеріївна, компетентний спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії. Для системного вирішення проблеми «Адаптація першокласників до навчання в умовах Нової української школи» Ганна Валеріївна розробила та впроваджує профілактичну програму для педагогічних працівників «Формування навичок стресостійкості у педагогів», яка отримала перемогу на районному етапі Всеукраїнського конкурсу авторських програм практичних психологів і соціальних педагогів «Нові технології у новій школі» у номінації «Профілактичні програми». Актуальності програмі додає визначення рівня готовності педагогів до змін та формування у них стресостійкості до «професійного вигорання». Основне завдання програми допомогти віднайти необхідні ресурси готовності до змін у педагогів в умовах реалізації ідей Нової української школи та безпечної взаємодії з усіма учасниками освітнього процесу. Одним із пріоритетних напрямів державної політики в галузі сучасної освіти є сприяння в реалізації прав здобувачів освіти на рівний доступ до якісної освіти. Захищаючи досвід роботи Радченко

Радченко В.Б. брала активну участь у загальношкільних засіданнях методичних об’єднань, семінарах для педагогічних працівників з тем «Особливості соціалізації дітей з порушенням аутичного спектру», «Європейський досвід соціалізації учнів із особливими освітніми потребами», «Ефективне спілкування», «Поради батькам та педагогам щодо реалізації індивідуальної програми реабілітації дітей з особливими освітніми потребами», «Умови успішної адаптації п’ятикласників», «Профілактика насильницьких та агресивних форм поведінки серед здобувачів освіти тощо. Сучасна школа відповідно до Концепції «Нова українська школа» має виховати громадян готових до життя у демократичному суспільстві, які вміють конструктивно взаємодіяти з іншими у громадському житті, у сім’ї, у роботі, попереджувати і розв’язувати конфлікти, досягати компромісів. Ахметова Л. В., методист відділу роботи з обдарованими учнями,ознайомила присутніх із досвідом роботи Логвін Г. В., учителя географії Деснянського навчально виховного комплексу «Гімназія загальноосвітня школа І ступеня» Деснянської селищної ради Чернігівської області з теми «Формування громадянської компетентності як засобу соціалізації учнів та орієнтації на успіх». Для формування громадянських компетентносте й Галина Вікторівна використовує вправи з посібників Демократичної школи, модифіковані для уроків географії та занять географічного товариства: «Хто Я?», «Всі рівні всі різні», «Меншість і більшість в нашій країні», «Висловлювання». З метою позитивної мотивації до навчання вчитель використовує такі прийоми: «практичність теорії», «проблемне питання», ідею «важкої мети», «фантастична добавка», «фото вернісаж», «приваблива мета» та створила географічні «гроші» геліанти, які діти отримують за додаткові завдання, використовують як бонусний бал для самостійної чи контрольної роботи. На базі закладу діють гуртки: «Лідер», «Феміда», клуб «Віват, інтелект». Навчання в них формує активну позицію молоді щодо реалізації ідеалів і цінностей демократії в Україні. Із 2016 року проводяться Фестивалі обдарованої молоді «Розумна нація міцна держава», метою яких є підтримка обдарованих учнів Деснянської, Остерської та Козелецької громад. Під час дистанційного навчання використовує платформу Classroom, до уроків підбирає відеофрагменти, відеоуроки Всеукраїнської школи Он лайн, створює презентації, тести в Google формі на платформі «На Урок». Матеріали перспективних педагогічних досвідів педагогічних працівників

освітніх завдань, пов'язаних із формуванням інформаційної культури учасників освітнього процесу. Шкільний сайт − прекрасний привід об'єднати в одному проєкті зусилля адміністрації, педагогів, учнів, щодо висвітлення основних напрямів діяльності закладу, причому кожна група відповідатиме за свій напрямок діяльності. Відповідно до ч. 1 ст. 29 Закону про загальну середню освіту батьки або особи, які їх замінюють, мають право: вибирати навчальні заклади та форми навчання для неповнолітніх дітей; приймати рішення щодо участі дитини в інноваційній діяльності закладу загальної середньої освіти; обирати і бути обраними до органів громадського самоврядування закладу загальної середньої освіти; звертатися до відповідних органів управління освітою з питань навчання і виховання дітей; захищати законні інтереси дітей. Тому часто громадську думку про заклад освіти формують батьки дітей. На їхнє ставлення впливають власний досвід, розповіді дітей, інших батьків тощо. Щоб підтримувати позитивний імідж освітнього закладу, варто періодично поширювати офіційну інформацію про заклад освіти. Значні можливості для цього в інтернет просторі. Веб сайт закладу загальної середньої освіти є своєрідною візиткою школи у всесвітній мережі, важливим інструментом створення його позитивного іміджу, просування на ринку освітніх послуг. Створення сайту закладу освіти це крок до відкритості освітнього процесу, що сприяє приверненню уваги громадськості, батьків до питань формування і реалізації освітньої політики школи; залучення педагогічних

та учнів,

іншими

закладу освіти в мережі Інтернет; інформування про особливості закладу, освітні стандарти, навчальні програми та плани, запроваджені в освітньому процесі, загальні відомості про педагогічний колектив, історію, досягнення тощо; - забезпечення відкритості діяльності закладу освіти та висвітлення його діяльності в мережі Інтернет;

інформаційно освітнє забезпечення діяльності учасників та учасниць освітнього процесу, зокрема доступу до необхідних інформаційних та освітніх ресурсів, дистанційної форми здобуття освіти та ін.; - взаємодія всіх учасників освітнього процесу: адміністрації, педагогічного колективу, здобувачів освіти, їхніх батьків, соціальних партнерів закладу; створення умов для мережевої взаємодії з іншими установами, спрямованої на розв’язання актуальних питань організації освітнього процесу, надання можливості відвідувачам сайту поставити питання й отримати на них відповіді тощо; стимулювання творчої активності педагогічних, науково педагогічних працівників та працівниць і здобувачів освіти; обмін педагогічним досвідом; висвітлення досягнень закладу освіти, результатів участі педагогічного колективу та/або здобувачів освіти в інноваційній, експериментальній діяльності; розвиток інтересу здобувачів освіти до дослідницької та інноваційної діяльності, зокрема із застосуванням інформаційних технологій. Функціонування сайту регламентоване законодавством України й додатково рішеннями педагогічної ради (ради закладу освіти) та наказами керівника закладу освіти. Положення про сайт закладу освіти має бути розроблене в закладі освіти, затверджене наказом керівника закладу освіти й діяти до наступного відповідного наказу (зразок положення в додатку) Під час наповнення сайту інформацією треба пам’ятати про Закони України: стаття 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права» зазначено, що сайт це сукупність даних, електронної (цифрової) інформації, інших об’єктів авторського права і (або) суміжних прав тощо, пов’язаних між собою і структурованих у межах адреси веб сайту і (або) облікового запису власника цього веб сайту, доступ до яких здійснюється через адресу мережі Інтернет, що може складатися з доменного імені, записів про каталоги або виклики і (або) числової адреси за Інтернет протоколом. стаття 30 Закону України «Про освіту». Прозорість та інформаційна відкритість закладу освіти, а саме: 1. Заклади освіти формують відкриті та загальнодоступні ресурси з інформацією про свою діяльність та оприлюднюють таку інформацію. Доступ до такої інформації осіб з порушенням зору може забезпечуватися в різних формах та з урахуванням можливостей закладу освіти. 2. Заклади освіти, що мають ліцензію на провадження освітньої діяльності, зобов’язані забезпечувати на своїх веб сайтах відкритий доступ до такої інформації та документів: статут закладу освіти; ліцензії на провадження освітньої діяльності; сертифікати про акредитацію освітніх програм, сертифікат про інституційну акредитацію закладу вищої освіти; структура та органи управління закладу освіти; кадровий склад закладу освіти згідно з ліцензійними умовами; освітні програми, що реалізуються в закладі освіти, та перелік освітніх компонентів, що передбачені відповідною освітньою програмою; територія обслуговування, закріплена за закладом освіти його засновником (для закладів дошкільної та загальної середньої освіти); ліцензований обсяг та фактична кількість осіб, які навчаються у закладі освіти;

мова (мови) освітнього процесу; наявність вакантних посад, порядок і умови проведення конкурсу на їх заміщення (у разі його проведення); матеріально технічне забезпечення закладу освіти (згідно з ліцензійними умовами); напрями наукової та/або мистецької діяльності (для закладів вищої освіти); наявність гуртожитків та вільних місць у них, розмір плати за проживання; результати моніторингу якості освіти; річний звіт про діяльність закладу освіти; правила прийому до закладу освіти; умови доступності закладу освіти для навчання осіб з особливими освітніми потребами; розмір плати за навчання, підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації здобувачів освіти; перелік додаткових освітніх та інших послуг, їх вартість, порядок надання та оплати; правила поведінки здобувача освіти в закладі освіти; план заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти; порядок подання та розгляду (з дотриманням конфіденційності) заяв про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти; порядок реагування на доведені випадки булінгу (цькування) в закладі освіти та відповідальність осіб, причетних до булінгу (цькування); інша інформація, що оприлюднюється за рішенням закладу освіти або на вимогу законодавства.

3. Заклади освіти, що отримують публічні кошти, та їх засновники зобов’язані оприлюднювати на своїх веб сайтах кошторис і фінансовий звіт про надходження та використання всіх отриманих коштів, інформацію про перелік товарів, робіт і послуг, отриманих як благодійна допомога, із зазначенням їх вартості, а також про кошти, отримані з інших джерел, не заборонених законодавством.

4. Інформація та документи, передбачені частинами другою і третьою цієї статті, якщо вони не віднесені до категорії інформації з обмеженим доступом, розміщуються для відкритого доступу не пізніше ніж через десять робочих днів з дня їх затвердження чи внесення змін до них, якщо інше не визначено законом. 5. Перелік додаткової інформації, обов’язкової для оприлюднення закладами освіти, може визначатися спеціальними законами. Під час організації відповідної роботи перед керівником закладу освіти постає

засобом впливу на цільову аудиторію. Актуальним для реклами закладу є підготування промо ролика школи, в якому можна презентувати заклад освіти, особливості навчання і пропоновані освітні послуги. Одним з найважливіших етапів створення сайту є його наповнення. Робота над змістом шкільного сайту − завжди командна робота, це колективний дитячо дорослий проєкт Тут мають бути поєднані зусилля педагогічного колективу й учнівського активу школи. Учителям необхідно наповнити шкільний сайт сучасним навчально методичним

контентом, розробити навчальні комплекси з предметів із сервісами онлайн тестування, оновляти на сайті розклад занять. Також можна додати покликання на блоги і сторінки вчителів у соціальних мережах. Працівники шкільної бібліотеки можуть створити віртуальну бібліотеку, відповідальні за харчування викладати на сайті актуальне меню шкільної їдальні. У кожному освітньому закладі активно використовують комп’ютери, ноутбуки, мобільні телефони, смартфони з доступом до інтернету. Цих засобів більш ніж достатньо для того, щоб бути не лише споживачем інформації, а й її активним творцем, зокрема у вигляді медіатекстів. Можна створити творчі групи учнів, яким цікава журналістська діяльність. Вони під керівництвом педагогів можуть наповнювати сайт оперативною цікавою інформацією. Доречно зробити на сайті рубрику фото й відеорепортажів з культурних, наукових і спортивних заходів, рейтинги і моніторинги, інтерв’ю, звіти, опитування, поради тощо. Зараз батьки мають можливість переглянути сайт у будь який час з будь якого пристрою. Тому доцільно для них на сайті школи розробити окремий інформаційний блок, де варто розмістити інформацію про батьківські збори, зустрічі і бесіди, конкурси, змагання, заходи, до участі в яких будуть залучені батьки, оперативні оголошення, психологічні поради тощо. На сайті обов’язково слід налагодити зворотній зв’язок, зокрема, опції для опитування з важливих питань і форуми для обговорення. Це допоможе успішній внутрішній і зовнішньої взаємодії. Проте розробка художньо і технічно досконалого шкільного веб сайту і наповнення його контентом не є запорукою успіху без постійного оновлення інформації. Якщо на головній сторінці сайту бачимо неактуальну назву закладу освіти, а останні новини датуються минулим місяцем, то бажання відвідувати його зникає, а довіра і повага до освітнього закладу знижується. Форуми мають бути активними. Порядок функціонування веб сайтів закладів освіти чітко не регламентовано. Свої сторінки в інтернеті заклади створюють з власної ініціативи чи за розпорядженням органу управління освітою. У кожному окремому закладі освіти визначають особливості створення, супроводу та наповнення веб сайту. Однак слід звернути увагу на те, що на сайті має бути обов’язкова інформація про: установчі документи, ліцензії на провадження освітньої діяльності, матеріально-технічне забезпечення, кадрове забезпечення, результати моніторингу якості освіти, річні звіти про діяльність, додаткові освітні послуги, фінансова звітність, наявність вільних місць, правила прийому, матеріали щодо протидії булінгу. Таким чином, шкільний сайт − це багатофункціональний канал комунікацій, що включає інформаційну, навчальну, виховну, іміджево рекламну функції. Одним із важливих завдань сайту є створення позитивного іміджу школи і просування її на ринку освітніх послуг. Серед закладів освіти існує велика конкуренція, тому веб сайт стає потужним інструментом маркетингової політики, адже він є одним з маркерів, за яким потенційні учні та батьки обирають освітній заклад.

Проаналізувавши інформаційну наповнюваність сайтів області слід звернути увагу на такі недоліки: не естетичний дизайн; - немає відео та анімацій; одноманітність новин; недостатній навчально методичний контент; відсутні віртуальні бібліотеки, інформації про шкільні музеї; нерегулярно оновлюються матеріали сайту та не налагоджено зворотний зв’язок. Для урізноманітнення інформаційного наповнення рекомендуємо створити творчі групи учнів, яким цікава журналістська діяльність. Вони під керівництвом педагогів зможуть наповнювати сайт оперативною інформацією, налагоджувати взаємодію різних представників колективу школи, передусім, працівників бібліотеки. Спеціальний контент для батьків необхідна умова формування позитивного іміджу закладу освіти. Додаток 1 Зразок положення ТИПОВЕ

1.1. Дане Положення розроблено з метою визначення порядку створення та роботи інформаційного сайту закладу освіти з метою розширення інформаційного освітнього простору.

1.2. Web сайт (далі Cайт) закладу освіти створюється з метою активного впровадження інформаційно комунікаційних технологій у практику роботи закладу освіти, як інструмент мережевої взаємодії всіх учасників освітнього процесу.

1.3. Сайт є одним із інструментів забезпечення навчальної та позаурочної діяльності закладу освіти і є публічним органом інформації, доступ до якої відкритий для всіх бажаючих. 1.4. Дійсне положення визначає поняття, цілі, вимоги, критерії та організацію сайту закладу освіти і розроблено з метою визначення вимог до організації і підтримки працездатності шкільного сайту в рамках модернізації системи освіти в умовах інформаційного суспільства.

1.5. Керівник навчального закладу призначає редактора сайту, який несе відповідальність за вирішення питань про розміщення інформації, про видалення чи оновлення застарілої інформації. 1.6. Створення і підтримка сайту є предметом діяльності команди закладу освіти. Сайт це

освіти, в місті та регіоні, представлення закладу освіти Інтернет спільноті. 2.2. Завдання: Позитивна презентація інформації про досягнення вихованців, учнів та педагогічного колективу, про особливості закладу освіти, історії її розвитку, про освітні програми та проєкти.

Систематичне інформування учасників освітнього процесу про діяльність навчального закладу. Формування позитивного іміджу закладу освіти. - Здійснення обміну педагогічним досвідом та демонстрація досягнень педагогічного, учнівського колективів, вихованців. Створення умов для мережевої взаємодії всіх учасників освітнього процесу: педагогів, вихованців, учнів, батьків, випускників, громадських організацій та зацікавлених осіб. Створення умов мережевої взаємодії закладу освіти з іншими установами.

Стимулювання творчої активності вчителів, вихованців, учнів та батьків. Підвищення ролі інформатизації освіти, організація навчання з використанням мережевих освітніх ресурсів. Сприяння створенню в регіоні єдиної інформаційної інфраструктури.

3. Інформаційний ресурс Сайту 3.1. Інформаційний ресурс Сайту формується у відповідності до діяльності всіх структурних підрозділів закладу освіти, вчителів, вихованців, учнів, батьків, ділових партнерів та зацікавлених осіб ( див. Додаток 1).

3.2. Інформаційний ресурс Сайту є відкритим і загальнодоступним.

3.3. Основними інформаційно ресурсними компонентами Сайту є: контактна інформація про навчальний заклад (адреса, номери телефонів, адреса електронної пошти); дані про адміністрацію; довідкові матеріали про навчальні програми, порядок вступу до навчального закладу; електронні версії організаційних документів навчального закладу (Концепція, Програма розвитку, Статут закладу, локальні документи та положення); матеріали по організації навчального процесу, режим навчання; навчально методичні матеріали педагогічних працівників; матеріали про діяльність вихованців, учнів та їх участь у олімпіадах, конкурсах, проєктах; електронні каталоги інформаційних ресурсів закладу; інформація про події (свята, конференції, конкурси тощо); матеріали про персоналії (керівники, педагоги, випускники, ділові партнери). 3.4. Заборонено розміщувати на Сайті: інформаційні матеріали, які вміщують заклики до насильства, розпалювання соціальної та расової ворожнечі, міжнаціональних та релігійних чвар; екстремістські релігійні та політичні ідеї; інші інформаційні матеріали, які заборонені законодавством України. 3.5. Розміщення інформації рекламно комерційного характеру

Перелік обов’язкової інформації, яка подається підрозділами, та відповідальність за її якість затверджуються директором закладу.

4.3. Керівництво забезпеченням функціонування Сайту та його програмно технічна підтримка покладається на адміністратора Сайту.

4.4. Діяльність адміністратора сайту безпосередньо пов’язана з експлуатацією Сайту: зміна дизайну та структури; розміщення нової та видалення застарілої інформації, публікація інформації з баз даних, розробка нових web сторінок; реалізація політики розмежування доступу та забезпечення безпеки інформаційних ресурсів.

4.5 Адміністратор Сайту здійснює консультування осіб, відповідальних за надання інформації, з реалізації концептуальних рішень та поточних проблем, пов’язаних з інформаційним наповненням та актуалізацією інформаційного ресурсу.

4.6. Інформація, яка підготовлена для розміщення на Сайті, надається в електронному вигляді адміністратору Сайту.

4.7. В окремих випадках текстова інформація може бути надана в рукописному варіанті без помилок та виправлень; графічна у вигляді фотокопій, схем, креслень у такому випадку матеріали переносяться (скануються) на електронні носії під керівництвом відповідального за інформатизацію навчально виховного процесу.

4. 8. Поточні зміни структури Сайту здійснюються відповідальним за інформатизацію навчально виховного процесу. Зміни, які носять концептуальний характер, погоджуються директором закладу.

4.9. Оновлення Сайту здійснюється не менше одного разу на тиждень.

5. Персональні дані

5.1. При підготовці матеріалів для розміщення в Інтернеті, адміністрація закладу освіти та розробники Сайту зобов’язані забезпечити виконання вимог Закону України "Про захист персональних даних" (від 02.07.2010).

5.2. Розробники Сайту зобов’язані збирати письмові дозволи на учасників заходів (їх батьків), які надають право розробникам публікувати персональні дані вихованців, учнів та педагогів на Сайті школи. 5.3. Відомості про суб’єкта персональних даних можуть бути вилучені в будь який час із загальнодоступних джерел персональних даних на вимогу суб’єкта персональних даних чи його законних представників. Список використаних джерел

своїх і дідів. Літописець Нестор

української писемності і мови як всенародне свято духовного єднання, визначено Президентом України і відзначається на державному рівні з 9 листопада 1992 року на знак утвердження нашого цілющого слова, як найдорожчого скарбу, який поєднує досвід, мрії і надії мільйонів людей. Так, культура і мова об’єднані в царині духовних цінностей, допомагають відродженню української нації, надають мові роль творця духовного світу людини. Ми не можемо відчувати, усвідомлювати себе повноцінною нацією, вважати себе потужною духовною силою, якщо не забезпечимо повноцінного, вільного життя українській мові, бо саме мова є своєрідним живим організмом, життєдіяльність якого слід підтримувати, забезпечувати, усіляко сприяти його розвитку. Рідна мова найважливіший, найбагатший і наймогутніший зв’язок, що з’єднує віджилі і майбутні покоління народу в одне велике історичне ціле. Як віруючий припадає до святої ікони, будучи при цьому пречистим, так і мені, як учителю, хочеться, щоб ми, філологи, у кожному слові Тараса Шевченка й Івана Франка, Лесі Українки і Михайла Коцюбинського, Олександра Довженка і Василя Симоненка, Василя Стуса й Ліни Костенко допомагали нашим здобувачам освіти не лише відшукати себе, а зрештою спонукали кожну дитину знайти й збагачення для себе в життєдайних скарбах енциклопедичних знань. Ми сьогодні, як ніколи, усвідомлюємо, що рідна материнська мова це святі скрижалі нації. «Слова це крила ластівки, вона їх не почуває, але без них не може злетіти» (Юрій Мушкетик). «Мова то цілюще джерело, і хто не припаде до нього вустами, той сам усихає від спраги» (Василь Сухомлинський). «Мова це не просто спосіб спілкування, а щось більш значуще. Мова це всі глибинні пласти духовного життя народу, його історична пам’ять, найцінніше надбання віків, мова це ще й музика, мелодика, барви буття, сучасна художня, інтелектуальна і мислительська діяльність народу» [6, 114], зазначав Олександр Олесь. Мова феномен етносу, народу, нації, одна з основних її ознак, оскільки значною мірою забезпечує нормальне функціонування національного організму в усіх його проявах політичному, державному, економічному, культурному. Глибинні знання про народ закладено передусім у його мові. Доки народ береже свою мову, доти він зберігає своє єство, свою етнічну єдність, а втрачає мову утрачає себе як народ.

Йде від роду до роду, Що народ зодчий мови, Мова зодчий народу. Дмитро Білоус

У рідній мові українців тисячолітня історія нашого народу, історія тяжка, кривава, зі злетами і падіннями, осяяна духом свободи й незалежності Української держави, бо український народ віками змушений був зі зброєю в руках оборонятися і відстоювати своє право на вільне життя. Українська мова увібрала в себе все найкраще, найніжніше, найвеличніше, наймудріше, найблагородніше, найпоетичніше і найболючіше перший голос немовляти, яким воно сповістило про свою появу на світ, і останній розпачливий зойк прощання людини з білим світом, голосний сміх щасливої дитини і зворушливий плач сироти, невимовний біль чумака в далекій дорозі і тягар каторжника на важкій підневільній праці, солодке задоволення від творчого окрилення, від побратимської вірності і велике розчарування від холодної людської байдужості. Тільки той може осягти своїм розумом і серцем красу, велич Батьківщини, хто збагнув відтінки і пахощі рідного слова, хто дорожить ним, як добрим іменем своєї родини. Людина, яка не любить мови рідної матері, якій нічого не промовляє рідне слово, це людина без роду і племені. Мова це святі скрижалі нашої нації. У рідній мові кожне покоління бере те, що вимагає певна доба: самовираження, духовні цінності, моральну чистоту. Український письменник Сергій Плачинда озивається до нас голосом правди: «Мово рідна! У тобі мудрість віків, і зойк матерів, і пісня серця дівочого, і крик новонародженого. Світловолоса діво! Єдина печаль пройме, що не вистачить життя, аби переплисти твій мовний океан. Бо ти є Вічність. Ти є Правда, Добро і Краса народу. То ж такою будь, мово рідна!» [7, 5].

О слово рідне! України слава! Богдана мудрість і Тараса заповіт. О гул століть, і сьогодення гомін В тобі злились, як духу моноліт.

О слово рідне! Мудре і прадавнє, Ти виросло з могутньої землі!

Тебе валуєви жорстоко розпинали, А ти возносилось і не корилось ні!

О слово рідне! Подарунок мами!

О пісня ніжна, і розрада нам! Я всім на світі поділюся з вами.

слово! Великий педагог Костянтин Ушинський залишив нам свої глибинні й повчальні заповіти:«Не умовних звуків тільки вчиться дитина, вивчаючи рідну мову, а п’є духовне життя й силу з рідної груді рідного слова. Воно пояснює їй природу, як не міг би пояснити її жоден природознавець; слово знайомить людину з характером людей, що її оточують, із суспільством, серед якого вона живе, із його історією і його прагненнями, як не міг би ознайомити жоден історик; воно вводить і в народні вірування, у народну поезію, як не

міг би ввести жоден естетик; воно, нарешті, дає такі логічні поняття й філософські погляди, яких, звичайно, не міг би дати жоден філософ» [14,115]. Незаперечною є необхідність вивчати рідну мову, бо, отримавши ключ до глибинних джерел духовного буття нації, ми повинні зануритися в розуміння кожного слова, оскільки саме матусине слово є оселею нашого духу.

Тобі виламували руки, Тебе хотіли затоптать, Та слів твоїх високі звуки Красою вічною дзвенять.

Молюсь тобі я, рідна мово, За тебе в кревній боротьбі. Бо я народжуюся знову І воскресаю у тобі.

Вадим Крищенко Навчаючи дитину мови, учитель словесник має навчити учня, ученицю мислити, відчувати слово, сприймати світ у всій різноманітності звуків і барв. Видатні педагоги усвідомлювали важливе значення рідної мови для виховання дитини. Основоположник вітчизняної народної педагогіки й народної школи Костянтин Ушинський в умовах царської політики, коли в Україні заборонялися школи рідною мовою навчання, відстоював думку про те, що рідна мова органічний витвір народної думки і почуття, у якому виявляються результати духовного життя народу. Добре розумів учений Василь Сухомлинський, яким тонким різцем в устах педагога є слово. «Викладання мови це майстерність творення людської душі, бо вона є найніжніша, найтонший дотик до серця дитини. Викладання мови це й суспільствознавство, бо у слові закарбовані століття життя й боротьби народу, його мужність і слава, надії і сподівання» [13, 243]. Василь Сухомлинський спонукав шукати в невичерпній скарбниці нашої рідної мови перлини, які запалили б вогник захоплення в очах молоді. У статті «Слово про слово» великий педагог радив учителям словесникам: «Знаходьте найтонші відтінки на багатобарвній палітрі народної мудрості, говоріть дітям красиво про красу навколишнього світу. Слово це найтонший різець, здатний доторкнутися до найніжнішої рисочки людського характеру. Уміти користуватися Словом велике мистецтво. Словом можна створити красу душі, а можна й спотворити її» [13, 618]. Мово рідна, світи в ріднім домі Крізь зболений час і духовні руїни. Вертайсь, рідна мово, У серце народу, у душу Вкраїни. Якого ж ми будемо племені роду, Якщо буде в устах наша мова згасать? Чи будемо з вами тоді ми народом, Як стихне вона в голосах?.. Звучи, рідна мово, На землі рідній лийся по вінця, Мово моя українська, Мово моя материнська!

Андрій Демиденко

Повторюючи й узагальнюючи знання ліцеїстів в 11 класі про якісні прикметники, послуговуюся текстом вірша Василя Симоненка, який увібрав мережане плетиво глибоких мудрих народних міркувань, справжність людських почуттів: Найогидніші очі порожні, Найгрізніше мовчить гроза, Найнікчемніші дурні вельможні, Найпідліша брехлива сльоза… Найпрекрасніша мати щаслива, Найсолодші кохані вуста, Найчистіша душа незрадлива, Найскладніша людина проста. Але правди в брехні не розмішуй, Не ганьби все підряд без пуття, Бо на світі той наймудріший, Хто найдужче любить життя. Щирими синівськими думками про рідну материнську мову ділиться із сучасником наш земляк поет Микола Адаменко, який із безмірною любов’ю відкриває серце читачеві через усвідомлення єдності маминого єства і духовної ідентичності свого національного патріотичного імені: Я знаю: мова мамина свята, В ній вічний незнищенний дух свободи, Її плекали розум і вуста Мільйонів. Це жива вода народу. Її зневажить зрадити народ, Який до сонця зводився крізь муки, Це забруднити плеса наших вод, Це потоптати материнські руки, Які нас від напастей берегли, Останню дрібку хліба віддавали, Щоб ми нівроку дужими були Й матусиних пісень не забували. Зневажить мову мамину біда, Котра пустими зробить наші душі, І ми нащадкам можем передать Лиш те, що корені калині сушить. Зневажить мову зрадити себе (А зрадників хто може поважати?), І стане чорним небо голубе, Вмиратиме у муках рідна мати. Микола Адаменко Відомий український письменник, майстер образного слова, великий мовотворець Олесь Гончар, у романах якого вчені нараховують по вісім неологізмів лише на одній сторінці, не випадково стверджував: «Кожен із нас має гордитися своєю чудовою мовою, адже вона того варта». Відомо, що мова ідентифікує народ, є ознакою будь якої держави. Тому скільки української мовної території, стільки й української державності (Іван Заєць). Але берегти й збагачувати свою мову має сам народ, бо це його самобутність і

неповторність, це обличчя нації. «Мова вільний орган духу.... доля української мови і літератури залежить від самого народу» (Павло Житецький). Мова це серце рідної нації, а нація це особистість, яка має обличчя, свій характер, темперамент, свою культуру, мораль, честь і гідність, свої святощі, своє минуле, теперішнє і майбутнє. Мова це невичерпна духовна скарбниця, у яку народ безперервно вносить свій мудрий досвід, усю гаму свого розуму і почуттів. Мова це канва, на якій людина вишиває узори свого життя. В еволюційному поступі людства започаткувався новий оберт приходить усвідомлення безмежних можливостей людського духу, його великої рушійної сили, приходить розуміння могутності творчої духовності. Буттям духу є мова. Це визнано великими мислителями минулого і сучасного. «Лінгвістичним дивом» назвав Юрій Шевельов той факт, що українська мова вижила через багатовікову наругу над рідним народом і зберегла свою неповторну сутність, коріння якої криється у тьмі віків, хоч Сотні бід тяглись за нами вслід, Щоб нашу честь, язик, ім’я затерти… Іван Франко Ось уже понад піввіку Ліна Костенко тріумфально йде дорогою, яку звуть Поезією, усім стилем свого життя й творчості заслуживши на всенародну любов і повагу. Її поетична Муза, строга й вишукана, повсякчас нагадує нам, що Ліна Костенко одна з небагатьох, кого ми звемо аристократами духу, які впродовж усього життя зберігають горду поставу й не хиляться під нещадними вітрами історичних зламів і політичних кон’юнктур. Уже понад півстоліття живемо в силовому полі естетики й високої етики її геніального поетичного слова. Це виважене слово сприймають читачі, хочуть ним думати, надають йому символічного значення, що й забезпечує самостійне життя авторського тексту, який переходить в інший часовий і просторовий вимір. Зміст одного із символів українського слова конденсований у вислові Ліни Костенко «Я скучила за дивним зойком слова мого народу: гілочка тернова», а також у поезії «Біль єдиної зброї» з епіграфом Лесі Українки й пристрасним монологом про долю української мови мови трагічної і водночас безсмертної. Ця висока громадянська поезія актуальна й для нашого сьогодення, коли постійно розігрується мовна карта поділу України, коли ставиться під загрозу статус державності української мови, коли, за словами поетки, труну мови «не тільки вороги, а й діти власні тешуть». У наш час надто актуальний біль поетеси за ту українську мову, за те Українське Слово, що колоситься на рідному полі, що є добірним зерном і несе високий інтелектуальний, моральний та естетичний зміст. Слово у Ліни Костенко часто виступає найсуттєвішим виявом внутрішнього Я, справжньою вистражданою і виболеною формулою існування і формою причетності до свого народу, до світу, до людства: Бо тільки Слово пам’яті спасенність. Живий народ, що мав своє письмо! Чи, може, в них така була писемність, Що ми її вчитати не втнемо? Сколоти? Лоти? Вихідці з Дворіччя?

Висока віть з пракореня слов’ян? Які були тут мови і наріччя? В яких садах співалось солов’ям? [3, 440 441]. Емоційно чутлива до тривог сучасності, Поетеса усвідомлює високе завдання слова і його відповідальність за збереження духовного коріння, чищення історичних і культурних джерел народу. Ліна Костенко переконана, якщо „в початках сотворіння світу

було Слово―, то й «у початках сотворіння нації теж повинно бути Слово» [11, 26]. Слово для Ліни Костенко це також самозреченість, саможертовність, праця на межі душевної напруги. Характер авторського світосприйняття, прояв особистості в Поетеси часто набуває форми крилатих висловів. Афоризми про слово як атрибут поезії посилюють сприйняття мікрообразів, символів, уводячи читача в неповторний світ високої авторської естетики вислову. У «Берестечку» часто можемо зустріти суцільний ланцюг афоризмів, категоричних висловлювань, авторських лексем, які претендують на роль загальнолюдських: «Бо лиш народи, явлені у Слові, достойно жити можуть на землі» [11, 94]. «А наше слово дожило до смерті, але для світу й досі ще не є» [11, 119]. «Та прийде час, як перед Богом свідчу, ще буде СЛОВО, більше за слова».

Слова росли із ґрунту, мов жита. Добірним зерном колосилась мова. Вона як хліб. Вона мені свята. І кров’ю предків тяжко пурпурова.

Ліна Костенко

Слово найтонший дотик до серця людини, воно може стати й ніжною запашною квіткою, і живою водою, що повертає віру й добро, і гострим ножем, і розжареним залізом, і гидким брудом. Мудре й добре слово дає нам лише радість, нерозумне і зле, необдумане й нетактовне приносить тяжку біду. Словом можна вбити і оживити, поранити і вилікувати, посіяти тривогу й безнадію, одухотворити, розсіяти сумнів людини і засмутити її, викликати посмішку і сльози, породити віру в людину і заронити в серці зневіру, надихнути на працю і скувати силу душі. Зле, невдале, нетактовне, просто кажучи, нерозумне слово може образити, приголомшити людину. Ми, учителі, повинні забезпечити кожній дитині право на розвиток інтелекту, розумову активність, грамотність і критичне мислення.

Не говори: в нас мова солов'їна Бо мова вище, ніж пташиний спів. В її скарбниці доля України, Глибинна таємниця правіків. Вона нуртує джерелом криничним, Із попелища Феніксом встає.

Для нації вона гарант на вічність, Тому її так люто ворог б'є. Все заберуть, а залишилось слово. Знов до життя повернемося ми.

Лише тому, що не пропала мова, То й ми ще наче люди між людьми.

Без мови не створити нам держави, Доріг тернистих не перебрести!

Хай вороги жорстокі і лукаві

Стіною стань і мову захисти!

Річ не про те, що мова солов'їна, Бо мова глибше, ніж пташиний спів.

В її скарбниці доля України, Космічна нерозгаданість віків.

Микола Лотоцький

Мова, як відомо, є не лише засобом спілкування. Це також засіб сприйняття світу, відтворення його у свідомості людини. Кожен народ сприймає світ по своєму, тому в усіх мовах є щось неповторне, оригінальне. Кожна мова виблискує власним світлом у безмежному мовному океані. «Світ Божий великий і складається з окремих народів чи націй, і кожен народ окреме закінчене ціле. І в тому й краса всесвіту, що народи зберігають свою окремішність, як на пишній луці кожна окрема квітка має свій окремий колір і запах» (Іван Огієнко). Як основа духовності народу, мова є підмурівком існування нації. Наша українська мова, попри всі злигодні долі, зберегла й себе, і свого творця український народ. Про красу, багатство й милозвучність та інші високі якості мови чимало сказали й українці, і не тільки українці. Поет і фольклорист XIX століття Амвросій Метлинський захоплено писав, що «при висловленні будь якого почуття, будь якої пристрасті українцеві ніколи нічого не бракує в рідній мові його… усе висловиться цією мовою, виплеканою не на безжиттєвому ґрунті граматики, а в полі брані й у розпалі помсти, на вільних бенкетах козацтва і в розгульному побуті гайдамаки; мовою, викоханою в розмовах із рідним краєм безпритульного блукача на чужині, у піснях любові, розігрітих полум’яними поцілунками закоханих, і в піснях розлуки, розігрітих горючими слізьми очей дівочих, у ніжних і дбайливих розмовах матерів із синами, з якими вони готувалися до розлуки надовго, коли не навіки…Прочитайте пісні українця, коли хочете знати, що його мова здатна виражати найніжніші порухи душі; прочитайте думи українця, коли хочете знати, що його мова може малювати й величні явища природи, і народний гнів та чвари, може натякати й на незбагненність Божих шляхів у подіях, може виражати й регіт одчаю, що крає нам серце». Пізнати споконвічне, національне й сучасне в житті свого народу й водночас долучитися до досягнень світової культури для сучасного покоління означає піднятися на високий щабель особистісного самовдосконалення, відповісти на поклик часу. І допоможе в цьому поступі рідне слово, «бо тільки Слово береже в основі Безсмертя української душі» (Б. Олійник). Література

1. Адаменко М. Вибране: Поезії. К.: Видавничий дім Києво Могилянська академія, 2008. 224 с.

2. Жуковська Г. «Усе іде, але не все минає». Пам’ять і час у творчості Ліни Костенко: Монографія. К.: Книга, 2010. 188с.

3. Костенко Л. Вибране. К.:Дніпро,1989. 559 с.

4. Костенко Л. Маруся Чурай // Клочек Г. Історичний роман Ліни Костенко «Маруся Чурай». Навчальний посібник хрестоматія. Кіровоград: Степова Еллада. 1999. 320 с.

5.

Культура слова: Міжвідом. зб. К.: Наук. думка,1994. Вип. 45. 104с.

Олесь Олександр. Творча спадщина і сучасність: Збірник наукових праць. Суми: Козацький вал, 1999. 307с. 7. Плачинда С. А мова якморе // ЛітературнаУкраїна. 1987. 5 березня. С. 5. 8. Пономарів О. Українськеслово для всіхі длякожного. К.: Либідь, 2013. 360с. 9. Русанівський В. Історія української літературної мови. Підручник. К.: АртЕк,

6.

епоха стрімкого та невпинного розвитку всіх сфер життя людини. Тож змінюється і система навчання, систематично вдосконалюючись упровадженням все нових і нових форм і методів роботи, які автоматично змінюють ставлення до викладання програмового матеріалу у вчителя, а в дитини до сприйняття опрацьованих тем. Отримані знання, безперечно, матимуть вагоме значення у формуванні конкурентоспроможної особистості на ринку праці, якій будуть притаманні сучасні ключові компетентності, а саме: уміння самостійно та швидко вирішувати складні завдання; критичне мислення; креативність; емоційний інтелект; клієнтоорієнтованість; уміння вести переговори; когнітивна гнучкість. Нові вимоги щодо сучасної всебічно розвиненої особистості зумовлені розвитком технологій, які «вимагають» упровадити кардинальні зміни освітнього процесу, спрямовуючи його технологічний рівень, активізацію пошуку інноваційних методів і прийомів. Випускник сучасної школи зріла особистість, яка здатна працювати на високий показник результату. Досягнути такого результату можливо проведенням інтеграційних курсів. Саме поєднання наук, STEM освіта, технологія, яка відіграє вирішальну роль у вихованні цілісної, усебічно розвиненої особистості, справжнього патріота з активною позицією. STEM освіта це сталий перелік програм навчання, які забезпечують готовність учнів до омріяного працевлаштування, сприяють формуванню прагнень до вивчення різних наук після школи, збагачення знань та умінь, вимагає миттєвого вирішення різних технічно складних завдань шляхом практичного застосування математичних знань і наукових понять. Чи дійсно STEM крок у майбутнє? Звісно, адже ми звикли до пострадянської системи освіти, де урок був акцентуалізований навколо вчителя та спрямований на запам’ятовування теоретичного матеріалу. Відмінність STEM методики в тому, що увагу

під час уроку сфокусовано на практичному завданні чи проблемі, уміння глибокого розуміння та практичного застосування здобутих знань. Шляхом спроб та помилок діти намагаються знайти оптимальні шляхи вирішення проблемної ситуації. Наразі освіта розглядається в контексті розвитку суспільства, технологій та зобов’язана навчати: нестандартно мислити, уважно спостерігати; креативно проєктувати; старанно опрацьовувати дані (включаючи комп’ютерну обробку): детально аналізувати, миттєво робити висновок; ретельно проводити експерименти та лабораторні роботи; створювати інтерактивні сучасні моделі; творчо конструювати. Китайське прислів’я стверджує: «Скажи мені і я забуду. Покажи мені і я запам’ятаю. Залучи мене і я навчуся». Отже, лише в діяльності людина може чогось навчитись і саме такий результат дає нам метод створення проєктів. Метод проєкту виник у другій половині ХІХ століття. Основоположниками вважають філософа ідеаліста Джона Дьюї та його послідовника Вільяма Херда Килпатрика. Новатори вважали, що значуща для дитини проблема, взята з реального життя, неодмінно буде вирішена, розв’язана. На території Радянського Союзу проєктна технологія в навчанні почала застосовуватись на початку ХХ століття. Розкриттю теоретичних основ впровадження такої освіти присвячені праці В. Величка, О. Данилової, С. Галата, О. Патрикеєвої, О. Лозової, С. Горбенко, Н. Гончарової., О. Коршунова. Метод проєкту має 5 ознак, а саме: наявність проблеми; предметна інтеграція; самостійна дослідницька діяльність учнів; результат (продукт) проєкту, створений учнями; презентація продукту. Розрізняють 5 типів навчальних проєктів: практико орієнтований (орієнтований на вирішення практичних задач значущих для учасників проєкту); дослідницький (включає обов’язкове навчальне дослідження); творчий (максимально вільний креативний підхід до реалізації та представлення результатів); інформаційний (спрямований на збір та аналіз інформації з метою представлення аудиторії); інженерно технологічний (спрямований на реалізацію здобутих знань з різних предметів). За масштабом проєкти можуть бути: малі, середні, великі, за тривалістю: короткострокові та середньострокові [3]. Проєктно дослідницька діяльність, на думку науково педагогічних фахівців, це спеціально організована, пізнавальна творча діяльність учнів, що за своєю структурою відповідає науковій діяльності та характеризується цілеспрямованістю, активністю, предметністю, вмотивованістю і свідомістю, результатом якої є формування пізнавальних мотивів, дослідницьких умінь, нових для учнів знань або способів діяльності [2]. Дієвим чинником формування компетентностей (ставити цілі та досягати їх; критично мислити; вміння навчатись упродовж життя; толерантно спілкуватись у багатокультурному середовищі; працювати в команді) у здобувачів освіти є проєктно дослідницька діяльність, що є синонімічною змісту, особливостям організації та впровадження виконання STEMпроєкту під час уроків. STEM проєкти це результати Хакатонів, проведених Центром ―Розвиток КСВ‖ у партнерстві з Фондом ООН

2018 2019 років.

проєкт має чотири етапи реалізації: підготовчий (розробка основних ідей, вивчення проблеми, обґрунтування актуалізації, розробка змісту етапів, вибір методів дослідження, формулювання гіпотези, організація груп, розподіл обов’язків, планування роботи); практично виконавчий (збір та аналіз інформації, підготовка наочно графічного матеріалу, розробка проєктного продукту); заключний (презентація проєктного продукту, зіставлення первісних цілей та результатів дослідження); оцінювання та рефлексія (самооцінювання, оцінка членами команди). Дослідницька діяльність учнів ефективний інструмент розвитку їхніх творчих здібностей, вмінь і навичок, підвищення мотивації дітей до вивчення наук, встановлення міждисциплінарних зв’язків [4].

STEM можна і потрібно застосовувати під час вивчення гуманітарних дисциплін, тому що інтегрувати та поєднувати можна будь які предмети. Доречним та влучним прикладом є створення проєктів як запоруки критичного та креативного мислення учнів. Наприклад, створити проєкт «Герої літературних творів у сучасній інтерпретації». Задля реалізації запланованої роботи потрібно обрати один твір, пофантазувати та зобразити, якими рисами характеру, елементами зовнішнього вигляду, світобаченням та світосприйняттям був би наділений головний персонаж, живучи серед нас у сучасному світі. Це можна зробити, використовуючи різну техніку малювання або ж комп’ютерну графіку. Аналізуючи будівлі (проєкт «Модель української хати»), слід, крім вище зазначених методів, застосувати виготовленні з паперу, глини, пластиліну поробки як сільської хати, так і сучасного досконалого будинку. Вивчаючи біографію письменника, можна використати мапу України. «Подорожуючи» важливими датами життєвого та творчого шляху письменника, учні вдосконалять знання з географії та політичного становища певного періоду. Отже, впровадження інноваційних технологій, безперечно, кардинально змінює освітній процес як для учнів (покращення якісних показників навчальних досягнень), так і для вчителів (зростання педагогічної майстерності). STEM освіта це творчий простір світогляду дитини, зона комфорту, де дитина реалізує свої потреби, готуючись до дорослого життя, формує навички конкурентоспроможності. На відміну від «класичної» освіти, підчас STEM, дитина отримує набагато більше самостійності, що сприяє розвитку творчих здібностей, креативного мислення, усвідомлення відповідальності за прийняті рішення. Уроки з використанням STEM технологій дозволяють не тільки вивчати теоретичний матеріал, але і закріплювати отримані знання практичним застосуванням цікавих, нестандартних завдань.

Список використаних

джерел

1. Танцева О.О. Упровадження STEM проєктів у навчально виховний процес: шляхи подолання труднощів. Управлінняшколою. 2018.№22 (574).

2. STEM освіта. URL: https://imzo.gov.ua/stem osvita//

3. Фомін О. М. Наукові засади формування дослідницької компетентності обдарованих учнів в рамках діяльності Малої академії наук. Освіта та розвиток обдарованої особистості. 2013. № 2(9)/02. С. 49 52.

4. Грицюк Т.В. «STEM освіта як засіб підвищення творчого потенціалу учнів в умовах профільного навчання».

URL: http://elar.ippo.edu.te.ua: 8080/bitstream / 123456789/4576/1/02_%20Gritsyuk.pdf

5. Свідерський Ю.Ю. «STEM освіта. Гуманітарний аспект». URL: http://elar.ippo.edu.te.ua:8080/bitstream/123456789/4572/1/06_%20Sviderskyy%20.pdf

нового прагне слова… Максим Рильський

присвячено розвитку фемінітивної системи української мови на сучасному етапі. Аналізується доцільність утворення й застосування фемінітивів в українській мові. Розглянуто процес розвитку означеного поняття в історичному контексті, а також порівняно нові процеси в розвитку фемінітивної системи української мови. Схарактеризовано словотворчі процеси, пов’язані із творенням фемінітивів. Окреслені причини їхньої появи в нашій мові, а також розбіжності в думках щодо їх вживання. Наведено найпоширеніші суфікси, завдяки яким утворюються іменники назви осіб жіночої статі. Ключові слова: фемінітиви, фемінітивна система, словотворчі процеси, мовні норми, жіночі номінації, сучасна українська літературна мова. Активні й суперечливі процеси оновлення українського лексикону на межі тисячоліть вплинули на формування широкої палітри нових понять, цікавих найменувань та оцінки нових мовних явищ. Новітня доба вплинула не лише на появу неабияких змін загалом у суспільстві, а й позначилась на динаміці мови. Так, одним із важливих мовних викликів сучасності

), соціальним статусом, релігією (католик

), переконаннями (соціаліст соціалістка), місцем проживання (рівнянин рівнянка), рисами та властивостями (розумник розумниця, пліткар пліткарка) тощо. На жаль, зазвичай фемінітиви сприймаються як явище на рівні чогось надмірного та суперечливого. Досить часто можна почути, начебто більшість таких слів є не властивими для української мови, особливо ті, котрі використовуються для опису професійної діяльності, або що вони є запозиченнями та неологізмами, які часто звучать неоковирно. Буває й суб’єктивна реакція: коли жінку називають іменником чоловічого

роду (наприклад, директор) це ніби її «підіймає» до рівня чоловіка, а називання фемінітивом (директорка) наче залишає на тому ж, нижчому, рівні, навіть попри те, що академічний тлумачний словник української мови фіксує обидва варіанти [7]. Звісно, все нове незвичне, однак мова це живий конструкт, який постійно розвивається, змінюється, реагуючи на актуальні суспільні виклики. Оскільки жінки, на відміну від чоловіків, тривалий час були «замкнені в хатньому просторі», не мали виходу до суспільних активностей, то в мові утворилося багато назв людей (передусім за родом діяльності, професією, ієрархічним становищем) іменників чоловічого роду, тобто маскулінитивів. Зараз ситуація змінюється, тому стають потрібні й мовні засоби, щоб називати жінок за різним родом діяльності; люди експериментують, і нормально, що не всі ці експерименти одразу бувають вдалими [7] В означеному контексті метою статті є окреслити зміст поняття фемінітивна лексика, зважаючи на сучасні дослідження в мовознавстві, проаналізувати нові процеси в розвитку фемінітивної системи української мови. На сучасному етапі пішли в минуле такі слова, як очіпок, рало, соха, волость, ми перестали вживати їх у розмовній мові, натомість з’явилися акаунт, смартфон, маркетолог, копірайтер, блогер, скайп. У своєму мовленні ми чи не щоденно використовуємо ці поняття, хоча, очевидно, будь яке з них надзвичайно здивувало б наших пращурів. Якщо явища немає, то його ніяк не називають, воно просто відсутнє в мові. Однак жінка на сьогодні відіграє повноцінну роль у більшості соціальних і професійних видах діяльності у програмуванні, в науці, інженерії, політиці, у сфері соціальної роботи, управлінні, економіці, бізнесі тощо. Тому очевидно, що вживання фемінітивів стало природним та важливим у наш час. Уявіть собі, що ви прийшли в майстерню, де вам потрібен майстер Ковальчук, або в юридичну контору, де працює юрист Андрійчук. Без фемінітивів неможливо здогадатись, якої статі ці люди. Щоб уникнути плутанини в назвах професій ми можемо вказувати, приміром, жінка юрист. Однак це лише ускладнює нашу мову, тому вживання фемінітивів є досить природним для неї. Хоча фемінотворчі процеси значно посилились на сучасному етапі, все ж цілісна картина фемінітивної системи української мови охоплює і досить давні процеси. Такі слова не зовсім нові для української лексики, їх фіксує і словник Б. Грінченка (1907 1909), і Словник української мови в 11 томах (1970 1980), а деякі з них уже давно використовувалися лише в розмовному стилі, інші, як, наприклад, студент / студентка не мали стилістичних обмежень. Зважаючи на це, можна стверджувати, що українська мова здавна виявляла повагу до жінки. Так, ще в 1931 році дитяча письменниця та громадська діячка Іванна Блажкевич у статті «Як писати» зазначала, що: «переживши свій вік на селі, звикла я до того, що селяни ніколи не скажуть «склепар», «поштар» чи «директор», якщо це становисько займає жінка, але називають (на мою думку, правильно): склепарка, поштарка, директорка, молочарка і т. п.» [1]. Тобто для «живої» української мови використання фемінітивів було звичним і природним явищем. Дослідниця історії українських фемінітивів Марія

що

фіксують перший фемінітив

складу першого українського друкованого словника «Лексиса» Лаврентія Зизанія 1596 року увійшли сім жіночих найменувань, з поміж яких медведиця, молодиця, невістка. Із часом їхня кількість постійно збільшувалася. У «Словарі» Бориса Грінченка наявно вже 935 найменувань осіб жіночої статі, а найбільший український Словник української мови в 11 томах містить близько 3500 фемінітивів [2]. Загалом дискусійним аспектам творення й використання фемінітивів у сучасній українській літературній мові присвячено праці А. Архангельської [1], М. Вербовської,

І. Ковалика, М. Кутньої, О. Малахової [6], О. Синчак, М. Маєрчик [5], О. Пономаріва [8], С. Семенюк та ін. Структурно семантичні особливості та способи творення фемінітивів вивчалися такими дослідниками, як М. Брус [2], Я. Горецький, Л. Гумецька, І. Ковалик, О. Кондрацька, С. Семенюк, М. Сенів, І. Шпітько та ін. На сьогодні можна спостерігати бурхливі словотворчі процеси, пов’язані із творенням означених слів. За підрахунками науковців, кількість новітніх фемінітивів із 2005 року збільшилася в 10 11 разів. Звісно, певну «моду» на них започаткували засоби масової інформації, завдяки яким фемінітиви поступово «узаконювалися», почали звучати по новому і вживалися дедалі частіше. Так, наприклад, у титрах програми «Вікна» каналу СТБ упродовж кількох років можна було прочитати, а в матеріалах почути «менеджерка», «конструкторка», «дизайнерка», «кураторка» тощо. У друкованих та інтернет ЗМІ також у межах публікацій не рідко траплялися фемінітиви «редакторка», «депутатка», «режисерка» тощо. Більшість медіапублікацій зазвичай позитивно трактують використання таких іменників, адже ключовим аргументом є потреба зробити жінку видимою, а мову гендерно чутливою. Практика використання фемінітивів у мові ЗМІ спричинила активну суспільну дискусію, що дало підстави внести зміни до українського правопису 22 травня 2019 року. Нова норма регламентує способи творення фемінітивів, але не зобов’язує їх використовувати, якщо мовець не відчуває в цьому потреби або не сприймає того чи іншого слова на фонетичному чи конотативному рівнях [3] Крім того, 25 серпня 2020 року Міністерство економіки своїм наказом затвердило зміни до національного класифікатора професій, яким дозволило за бажанням використовувати означені номінації. Зараз ми знаходимося на перехідному етапі, коли правопис закріпив форми творення фемінітивів, але не змушує їх використовувати, тож їхнє ігнорування, з точки зору граматики, наразі не вважається помилкою. Втім, очевидно, що зміни у свідомості українців вже відбуваються, дедалі більше ЗМІ включають норму про фемінітиви до внутрішніх правил, усе частіше жінки називають себе експертками замість експертів, науковицями замість науковців або чиновницями замість чиновників. Думки фахівців та фахівчинь щодо подальшого пропагування використання фемінітивів є розбіжними [7]. Сьогодні фемінітиви становлять досить багатогранну підсистему слів, що включає понад п’ять тисяч номінацій. Вони мають належну термінологічну базу, відповідний статус самостійних лексичних одиниць, утворюють велику кількість лексичних підгруп (назви жінок за діяльністю, за спорідненням тощо), характеризуються різними стилістичними ознаками, семантичними відношеннями між собою, мають усталену словотвірну базу, власні способи деривації і самі виявляють словотвірну спроможність. Традиція творення іменників на позначення осіб жіночої статі в різних слов’янських мовах відрізняється. У польській, словацькій, болгарській або чеській мовах їх утворюють послідовно, регулярно та без жодних обмежень. У білоруській, українській та

[7].

все більшої появи фемінітивів у нашій мові є, по перше, посилення соціальних рухів у країні, по друге, виникнення запиту або потреба часу називати жінок у суспільних процесах, а, по третє, суто прагматична мета вживання, адже фемінітиви дають можливість розкрити думку більш точно, при чому як у позитивному, так і в негативному ключі. Приміром, суфікс -ичк досить часто додає фамільярного чи й навіть зневажливого значення (фізичка, біологічка, біоенергетичка). На щастя, українська

мова надзвичайно ресурсна і гнучка, що дозволяє легко долати складні ситуації та знайти більш вдалу милозвучну форму. Наприклад, замість біоенергетичка фахівчиня / спеціалістка з біоенергетики. Іноді в означеному контексті допомагають іншомовні слова: амбасадорка, скажімо, замість посолка від посол [6] Загалом в українській мові є понад 13 суфіксів, які можуть утворювати іменники назви осіб жіночої статі. Серед них найпродуктивнішими є суфікси: к (учителька, директорка, лідерка, депутатка); иц (урядовиця, авантюрниця, очільниця, підприємиця); ин раніше використовувався лише в кількох словах (княгиня, графиня, кравчиня, майстриня, мисткиня), тепер додається до основ на ець (фахівець фахівчиня, філолог філологиня, філософ філософиня, свояк своякиня) і до основ на приголосний, які тривалий час вважались як такі, що не підлягають фемінізації (шеф шефиня, ворог ворогиня, філолог філологиня, фотограф фотографиня); ес- (агентеса, адвокатеса), меншою мірою ис (актриса, редактриса). До речі, деякі суфікси можуть утворювати варіанти фемінітивів з однаковим лексичним значенням: мовознавиця і мовознавчиня, чемпіонка і чемпіонеса, водійка і водійчиня. Суфікси ш , их , утворюючи фемінітиви, часто вносять до лексичного значення слова додатковий компонент. Тож «генеральша» це не жінка на генеральській посаді, а дружина генерала, директорша дружина директора. Слова «повариха», «ткачиха» (дружина ткача) часто набувають і зневажливого відтінку (порівняймо з нейтральними «куховарка», «ткаля»). Зважаючи на це, ці суфікси мовознавці зазвичай не радять використовувати, формуючи фемінітиви. Щодо логіки, за якою обирається суфікс, то передусім спрацьовує не значення слова. Більше впливає корінь з якої мови він прийшов, на який звук закінчується, чи діють правила щодо чергування приголосних у процесі додавання суфіксів. Хоча сміливо можна стверджувати й про семантичну тенденцію, наприклад, використання суфікса ин для творення назв жінок за діяльністю в науковій сфері: філологиня, історикиня, фізикиня. Хоча от етнографиня не дуже сприймають через «графиня» в кінці [6] До того ж, в українській мові також є низка іменників, які називаються іменниками спільного і подвійного роду. Це іменники першої відміни. Так, суддя може бути як він, так і вона, голова він і вона. Так склалося, що у вжитку потреба вказувати на стать особи в мові прижилася, та й історично така традиція завжди існувала. Слід взяти до уваги й той факт, що іноді чоловічі та жіночі назви однієї професії можуть відображати різні поняття, до прикладу: акушерка експертка з пологів, акушер лікар, який має більший статус; секретарка особа, яка веде діловодство, секретар чоловік з великою відповідальністю (держсекретар, вчений секретар); майстер чоловік, який щось вправно робить, майстриня народна умілиця, яка вміє вишивати чи в'язати [9] Деякі дослідники стверджують про відсутність форм жіночого роду на позначення окремих професій чи родів діяльності, тобто так звані лексичні лакуни. Так, І. Шпітько зазначає, що фемінітиви не утворюються, зокрема, від: а) складних іменників з другим дієслівним коренем: винороб, землемір, землероб, екскурсовод, квасовар, китолов, краболов, лісоруб тощо; б) запозичених іменників із афіксоїдами граф, лог: гінеколог, зоолог, імунолог, кардіолог, косметолог, космобіолог, стоматолог, філолог, географ, лексикограф, фотограф, хореограф тощо; в) від назв військових та наукових звань: академік, доцент, генерал, комісар, лейтенант, майор, маршал. Однак останнім часом у матеріалах ЗМІ спостерігаємо заповнення подібних лексичних лакун [10, с. 144].

Як зазначає мовознавець Олександр Авраменко, «є різні граматичні та лексичні ресурси, за допомогою яких можна означити стать, але геть боятися фемінітивів не треба, важливо знайти золоту середину» [4]. Безліч фемінних номінацій, іноді досить екстравагантних, вживають у свої творах сучасні українські письменники. Наприклад, значною кількістю жіночих образів насичені твори Ірини Чернової (Люко Дашвар) і відповідно у її творах зустрічається чимало фемінітивів, як от: кіоскерка, кіоскерша, соратниця, філософиня, західнячка, гуманістка, спекулянтка, німкеня гувернантка, дівка кухарка. Також, приміром, сучасна літературознавиця Тетяна Трофименко вживає щодо себе такі фемінітиви, як критикиня, критикеса, критикиця. Отже, фемінітиви досить вдало витримують випробування часом та нині становлять одну із найбільших лексичних підсистем української мови. Останні роки позначилися особливим переосмисленням їх значення в українській мові, увагою дослідників до цієї теми та великою кількістю фемінних новотворів. Це досить цікавий та важливий процес, адже використання фемінітивів формує нові мовні образи та сприяє розширенню мовної картини світу загалом. Однак, зважаючи на всі «за» і «проти», варто зазначити, що здобутки й перспективи розвитку фемінітивної системи української мови все ж потребують цілісного й комплексного опрацювання. Список використаних джерел

1. Архангельська А. М. До проблеми словотвірної фемінізації в українській мові новітньої доби: традиція і сучасність. Мовознавство. 2013, № б. С. 39. URL: https://movoznavstvo.org.ua/index.php?option=com_attachments&task=download&id =223 (дата звернення: 10.02.2022).

2. Брус М. Фемінітиви української мови в переплетенні давніх і сучасних тенденцій. URL: http://litmisto.org.ua (датазвернення: 02.11.2021).

3. Дацишин Х. Засоби масової інформації і динаміка мовної норми: новітні фемінітиви як відображення суспільних викликів сьогодення. URL: https://science.lpnu.ua/sites/default/files/journal paper/2020/may/21708/27_0.pdf (дата звернення: 10.02.2022).

4. Інтерв’ю з Олександром Авраменком. URL: https://www.ukrinform.ua/rubric culture/2777238 oleksandr avramenko movoznavec avtor pidrucnikiv televeducij.html (дата звернення: 10.02.2022).

5. Маєрчик М., Плахотнік О., Ярманова Г. Ґендер для медій: підручник із ґендерної теорії для журналістики таінших соціогуманітарнихспеціяльностей.Київ: Критика, 2013.

6. Малахова О. Фемінітиви не данина моді, вони властиві українській мові як системі. URL: https://womo.ua/olena malahova/ (дата звернення: 10.02.2022).

7. Печеник В. Повага до жінок та мовна традиція: чому варто вживати фемінітиви. URL: https://dyvys.info/2020/06/19/povaga do zhinok ta movna tradytsiya chomu varto vzhyvaty feminityvy/ (датазвернення: 10.02.2022).

8. Пономарів О. Культура слова: мовностилістичні поради: навч. посібник. 2 ге вид., стереотип. Київ: Либідь,2001. 240с.

9. П’ять причин вживати фемінітиви. URL: https://povaha.org.ua/pyat prychyn vzhyvaty feminityvy/ (дата звернення: 10.02.2022).

10. Шеховцова Н. А. Фемінітиви в українській пресі. Науковий часопис НПУ ім.М.П.Драгоманова. Серія 8 «Філологічні науки (мовознавство і літературознавство)». 2017. Вип. 9. С. 144.

Олена Галета, звикли говорити як про взірець і символ, провісницю й речницю, та найбільше вражає її здатність бути й залишатися викликом, бо саме виклик спонукає до дії …». Яким ми пам’ятаємо образ Лесі Українки ще зі шкільних лав? Передусім в українському одязі, у вінку, вишиванці та з коралями на шиї (див. рис. 1). Однак час не стоїть на місці. Нова генерація митців переосмислює образ класика. Рис. 1 Пропонуємо новий, «свіжий»

України. Євромайданівці були певні, що митці за них і з ними. 10 лютого 2014 року, в час затишшя між періодами, коли тривали сутички між майданівцями й правоохоронцями, на фасаді будівлі Національної академії наук (вул. Грушевського, 4) з’явилося графіті портрети видатних українців: Тараса Шевченка, Лесі Українки й Івана Франка, стилізованих під активістів Майдану (див. рис. 2).

Рис. 2 Автором трилогії під назвою «Ікони Революції» став невідомий художник під псевдонімом Соціопат. Під зображенням Лесі Українки були викарбувані слова: «Хто визволиться сам, той буде вільний». Ці зображення стали символами Революції Гідності й надихали всіх на боротьбу. Таким чином, символічне значення постаті Лесі Українки для української культури наново «кодифікували» вже в термінах сучасного мистецтва. Насправді зображень у вигляді графіті чи муралів, присвячених Лесі Українці, в Києві доволі багато серед них як типові зображення жінки в вишиванці, так і спроби переосмислення образу письменниці.

Так, у 2015 році у Києві відкрили мурал, присвячений Лесі Українці, на вулиці Стрілецькій, неподалік від Золотих воріт (див. рис. 3). Його створив австрійський художник Гвідо Ван Хелтен. Квіти на малюнку не випадкові: художника надихнув меланхолійний Лесин вірш «Конвалія». На картині молода Леся Українка у вишиванці

Ще один мурал, присвячений поетесі, з’явився у Києві у 2017 році на вулиці Великій Васильківській (див. рис. 4). Художник із Коста Рики Мата Руда присвятив його поезії Лесі Українки «Без надії сподіваюсь» («Так, я буду крізь сльози сміятись, серед лиха співати пісні») [6]. Не лише Київ може похвалитися своїми муралами із зображеннями Лесі Українки. Кольорове зображення видатної поетеси є і в місті Новограді Волинському на розі вулиць Пушкіна і Шевченка (див. рис. 5). Ідея створення цього стінопису належить громадській організації «Фундація Широкопояс», а втілив її в життя у 2018 році місцевий художник Дмитро Краб [1]. Поодинокі спроби осучаснити шаблонні портрети видатних українців у шкільних підручниках були (і не раз!), але масштабністю своєю вони не вражали. У зв’язку з цим у 2014 році столичний клуб молодих ілюстраторів, дизайнерів і графіків «Pictoric» презентував проєкт «Діячі України». Це серія зі 100 плакатів, де молоді українські художники відтворили сучасний погляд на видатних українців.

сучасники. Усі вони підібрані не навмання: відбір пройшов тривалий процес авторського аналізу. В усіх портретах художник упевнено відкарбував свій авторський стиль: картини пише у власній манері артлайну мистецтва ліній. Особливе місце у цій галереї відведено Лесі Українці (див. рис. 7). Володимир Слєпченко зобразив поетесу з терновим вінцем на голові. За його словами, це символ страждання і болю, з якими Леся боролося все своє життя, але не зламалася, навпаки, це стало поштовхом до активного написання нею нових чудових творів [4]. Незвичайні картини, або ж картини з подвійним змістом, пише художник ілюзіоніст із Тернопільщини Олег Шупляк. Ці полотна особливі своїми прихованими образами, а тому художник називає їх слов’янським словом «двовзори». Так, на одній із таких картин, що називається «Лісова пісня. Леся Українка» (див. рис. 8), крім Мавки та Лукаша, ми можемо упізнати й образ самої поетеси. Картина художника Шупляка неабияк перегукується зі спогадами про життя Лесі Українки: «У Нечимному (урочище біля села Скулин у Ковельському районі) Леся Українка була лише три дні та дві ночі у 13 річному віці. Тут вона гостювала в дядька Лева Скулинського, що мав в урочищі літню хатину, якою користувався, аби випасати худобу. Дядько Лев знав дуже багато легенд і переповідав їх малій Лесі. Цього письменниці було достатньо, аби набратися вражень і згодом відтворити

Чи можуть діячі минулого бути стильними і виглядати по сучасному? Як не дивно можуть! Леся Українка у спортивній майці Nike це частина проєкту «На спортивному» київського художника Дмитра Кришовського (див. рис. 9). Видатна поетеса опинилася у компанії Шевченка, Гоголя, Богдана Хмельницького, зображених у незвичних «прикидах». Художник так коментує мету свого проєкту: «Сьогодні важко уявили зірку світової величини, яка б не була обличчям торгової марки чи дому моди. От я й подумав: чому великі люди минулого не можуть стати яскравим образом сьогодення? Так і виникла ідея вдягнути Тараса Шевченка не в кожух, а в стильний костюм відомої марки, а Лесю Українку в спортивну майку із написом "Nike"» [6].

А от Назар Дубів, хлопець з Івано Франківська, на своїй сторінці у фейсбуці представив власну колекцію «Якби відомі українські історичні постаті стали модниками», «перевдягнувши» видатних діячів минулого Володимира Великого, Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесю Українку, Михайла Грушевського, Степана Бандеру, Богдана Хмельницького, Григорія Сковороду у сучасний одяг. Хлопець зауважив: «Я впевнений, що якби відомі українці жили сьогодні, то неодмінно б виглядали модно і стильно. Так, Шевченко постав у коричневих брюках і стильному пальто, а на ногах у нього білі кросівки. Іван Франко

Ще один, дуже подібний до попереднього, образ Лесі Українки був знайдений нами на просторах інтернету (див. рис. 11). Хто його автор невідомо, але хочемо продемонструвати і його, адже тут поетеса надзвичайно стильна пані, яка нічим не відрізняється від сучасних жінок. А який би вигляд мала Леся Українка в стилі поп арт? Пропонуємо переглянути найцікавіші, на нашу думку, проєкти українських художників та ілюстраторів.

Рис. 11

Так, Соломія Дембіцька, дизайнерка ілюстраторка зі Львова, підійшла до постаті видатної поетеси досить креативно й незвично (див. рис. 12). Де ще ми побачимо нашу Лесю із зеленим волоссям та синьою помадою? Ще одне незвичне бачення Лесі в образі таємничої Мавки пропонує фанатам українська мистецька група Krolikowski Art у серії «2 BI Lesya» (див. рис. 13) [3]

Рис. 12

Рис. 13

А от ілюстраторка видання «The Devochki» Леся Мазаник створила цілий набір постерів із зображенням Лесі Українки в неординарних образах. На плакатах, створених Лесею Мазаник (див. рис. 14), українська письменниця і поетеса постала в образах Фріди Кало, Мерилін Монро, Одрі Хепберн, Нефертіті, Анни Вінтур, королеви Єлизавети, Чудожінки і навіть самого … Тараса Шевченка [7].

14

Чому саме такий образ видатної поетеси представив художник? Ось як він сам відповідає на це запитання: «Леся Українка! Я просто не мав права не намалювати її. Корені мого роду із села Запруддя Камінь Каширського району. У свій час там стояв маєток Олени Антонівни Косач Лесиної тітки. Можливо, саме природа і звичаї тих країв надихали молоду поетесу на написання «Лісової пісні»? Її внесок в українську та світову літературу важко переоцінити. Про це знають всі! А ще Леся Українка продовжувачка лицарського роду, який бере свій початок від герцога Степана Вукшича Косача. І ще якби в Україні існувала військова нагорода «За незламність духу», то на ній я зобразив би саме Лесю Українку»

Рис. 16 Як бачимо, кожен день наша стійка й небайдужа Леся з нами. У віршах, у картинах, у стінописах та графіті, у нашому палкому бажанні свободи, і, звичайно, у наших серцях. Вона наша гордість! Список використаних джерел

1. Дмитро Краб представив у Новограді Волинському мурал Лесі Українки. Перший житомирський. 2018. 25 червня. URL: https://1.zt.ua/news/podiyi/dmitro krab predstaviv u novogradi volinskomu mural lesi ukrayinki foto.html (дата звернення10.02.2022).

2. Леся на Ukraine Fashion Week: образи відомих українців 2020. URL: https://novograd.city/articles/63499/lesya na ukraine fashion eek obrazi vidomih lyudej (дата звернення11.02.2022).

3. Леся Українка перед квантовим стрибком: велика письменниця, яку ми знаємо іншою. 2019. 25 лютого. URL: https://blog.yakaboo.ua/nasha suchasna lesia/ (дата звернення13.02.2022).

4. Леся Українка. Український скарб. Радіо свобода. 2016. 25 лютого. URL: https://www.radiosvoboda.org/a/27574256.html (датазвернення12.02.2022).

5. Луцька художниця перемогла у конкурсі логотипів до дня народження Лесі Українки. Район. Луцьк. 2021. 24 лютого. URL: https://lutsk.rayon.in.ua/news/350447 lutska hudozhnitsia peremogla u konkursi logotipiv do dnia narodzhennia lesi ukrayinki (дата звернення12.02.2022).

6. Мурал і роги: вісім несподіваних образів Лесі Українки. BBC. NEWS. Україна. 2019. 25 лютого. URL: https://www.bbc.com/ukrainian/features 45034252 (дата звернення10.02.2022).

7. Набір постерів з Лесею Українкою створили на підтримку виставки «Квантовий стрибок Шевченка». LB: дорослий погляд на світ. 2019. URL: https://lb.ua/culture/2019/02/27/420730_nabor_posterov_lesey_ukrainkoy.html (датазвернення11.02.2022).

8. Невідома знаменитість: 150 років з дня народження Лесі Українки. Новомиргородські вісті. 2021. 25 лютого. URL: https://novomyrgorod.com/nevidoma znamenitist 150 rokiv z dnya narodzhennya lesi ukrayinki pid4sprffpv2qfp (дата звернення12.02.2022).

Корж Н. М., учитель української мови та літератури Ріпкинської гімназії імені Софії Русової

М. СТЕЛЬМАХ «ГУСИ-ЛЕБЕДІ ЛЕТЯТЬ»

Тема: Образ чутливого до краси хлопчика Михайлика. Образ гусей-лебедів. Мета: охарактеризувати головного героя повісті. Акцентувати увагу на ролі оточення щодо формування особистості Михайлика. Знати: зміст твору, головних і другорядних героїв, образи символи. Уміти: працювати з текстом, аналізувати його фрагменти, творчо мислити, грамотно висловлюватись, виділяти головне у творі, розвивати словниковий запас. Цінувати: рідну літературу, її митців, найдорожчих людей, батьків, свою родину. Хід уроку Свята земля, святе моє дитинство… М. Стельмах Мотивація навчальної діяльності

Дитинство це земля, з якої виростають дерева людських талантів і характерів. Ось так і Михайло Стельмах ставши відомим письменником у 1963 році написав повість «Гули лебеді летять». Коли доросла людина згадує своє дитинство, на її устах з’являється усмішка, що осяває всіх і все. Це та безтурботна пора, коли ти був щасливий, коли мріяв. Коли було так приємно і затишно у рідному домі, де завжди знаходив захист і підтримку, любов найдорожчих людей. Пригадайте, будь ласка, якусь приємну мить зі свого дитинства і зобразіть її схематично.

Даємо характеристику Михайлику, використовуючи текст. Як формувався характер Михайлика

Світ реальний (дійсний)

МИХАЙЛИК

Світ ірреальний (казковий)

сім’я світ казок односельці легенд друзі переказів Хто робить найважливіший вплив на формування особистості хлопчика?

Дід мати батько дядько Себастьян бабуся Образ гусей лебедів

Червоною ниткою проходить у творі образ гусей лебедів.

1. Чому саме лебедів для цієї ролі автор обирає, а не інших птахів?

2. Що ви знаєте про лебедів?

вірність ніжність Лебеді турбота радість прихід весни У творі Гуси-лебеді є символом Символ це предмет або слово, яке умовно виражає суть певного явища (наприклад блакитний колір символ надії). 3. Яке символічне значення гусей

що за нею обов’язково прийде весна. А принесуть її на крилах гуси лебеді. Принесуть нову надію, радість, пробудження землі і сонце відімкне небо своїми золотими ключами. Умійте бачити красу, любіть рідну землю, свою родину, будьте людяними, завжди майте хліб на столі і не журіться. І вірте, гуси лебеді принесуть вам і щастя, і кохання, і мрії.

Булгакова Є. К., Одінцова Л. П., методисти відділу суспільно гуманітарних дисциплін ЧОІППО імені К.Д. Ушинського

ТА ФОРМИ

ОЦІНЮВАННЯ Від 01 вересня 2018 року в Україні розпочалася розбудова національної шкільної освіти. У Концепції «Нова українська школа» наголошено на суб’єктності освітнього процесу, необхідності набуття досвіду навчальної та соціальної взаємодії. Відтак оволодіння прийомами та технологіями оцінювання результатів навчання учнів є важливим у професійній діяльності вчителя. Відповідно до «Методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1 4 класів закладів загальної середньої освіти» (наказ Міністерства освіти і науки України від 13.07.2021 № 813) оцінювання розглядається як «процес отримання даних про стан сформованості результатів навчання учнів, аналіз отриманих даних та формулювання на його основі суджень про об’єкт, який оцінюють. Оцінювання доцільно здійснювати з метою створення сприятливих умова для розвитку талантів і здібностей кожного учня/учениці, формування у нього/неї компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей та потреб, а також визначення ступеня якості освітнього процесу та шляхів підвищення його ефективності» [1]. Оцінювання має базуватися на принципах дитиноцентризму, об’єктивності, доброчесності, справедливості, неупередженості, систематичності, критеріальності, гнучкості, перспективності, диференційованості, конфіденційності, плановості, чіткості, прозорості, відкритості, доброзичливості.

Здійснюється впродовж навчального процесу Відбувається наприкінці навчального процесу Допомагає учням вчитися один в одного Змушує учнів конкурувати між собою «Реалізацію формувальної функції оцінювання забезпечують відстеженням динаміки навчального поступу учня/учениці, визначенням його/її навчальних потреб та подальшим спрямуванням освітнього процесу на підвищення ефективності навчання з урахуванням виявлених результатів навчання» [1]. Коли оцінювання здійснюється за певними критеріями, педагог демонструє здобувачам освіти, що саме вони мають вивчити. А щоб бути успішним у навчанні та реалізувати свої навчальні плани, учень має розуміти:  Куди я йду? На цьому рівні вчитель надає учням чітке та зрозуміле бачення навчальної мети, кінцевого результату. Варто також продемонструвати зразки робіт високого та низького рівня успішності.  Де я перебуваю зараз? Учитель допомагає учням ставити власні цілі, надає регулярний описовий зворотний зв’язок та навчає оцінювати досягнення.  Що я маю робити, щоб досягти поставленої мети? Учитель за результатами оцінювання визначає подальші кроки в навчанні учнів, формулює інструкцію, орієнтовану на потреби кожного учня/учениці, дає дітям можливість відстежувати власні успіхи в навчанні, розмірковувати над ними та ділитися ними з іншими. Алгоритм формувального оцінювання 1. Мета. Ми маємо розуміти навіщо використовуємо формувальне оцінювання, чим ця форма оцінювання відрізнятиметься від традиційної. Це допоможе змінити культуру оцінювання в класі. Запитайте себе:  Який очікуваний результат навчання?  Що я хочу знати про навчання моїх учнів?

2. Формат. Як я буду оцінювати учнів письмово, усно, візуально, кінестетично?

3. Час. Коли я буду оцінювати у процесі навчальної взаємодії чи після?

4. Підготування. Що мені знадобиться для оцінювання? Цифрові технології, приміщення як інструмент оцінювання, час, запрошений колега/коліжанка тощо. 5. Оцінювач. Хто проводитиме оцінювання? Це ‒ взаємооцінювання чи оцінюватиме вчитель? 6.

Ефективний зворотний зв’язок Згідно з дослідженнями, ефективний зворотний зв’язок має 5 важливих характеристик:

1. Спрямовує увагу на прогнозування навчання, вказує на сильні сторони та пропонує конкретні кроки для вдосконалення.

2. Відбувається під час навчання (є час щось удосконалити).

3. Стосується часткового розуміння. Якщо робота учня/учениці не демонструє хоча б часткового розуміння поняття чи процесу зворотний зв’язок не є ефективним.

4. Не замінює самостійного мислення учнів.

5. Має бути обмеженим. Варто давати дитині стільки інформації, скільки вона може опанувати та виправити. Формуємо якісний зворотний зв’язок з учнями Якісний зворотний зв’язок, на відміну кількісного (виставлення оцінки), передбачає висловлення спостережень за навчальною діяльністю та встановлення емоційного зв’язку з дитиною. Учитель допомагає учневі/учениці зрозуміти, що він/вона робив/ла правильно, а де припустився/лася помилок і як їх можна виправити.

1. Критерії спрямовані на оцінку роботи здобувачів освіти (на проміжному чи фінальному етапі).

2. Робота оцінюється за критеріями чи порівнюється із запропонованим учителем зразком, але не з роботами інших учнів.

3. Критерії мають бути заздалегідь відомими.

4. Чіткий алгоритм виведення оцінки, за яким учень/учениця може самостійно визначити свій рівень досягнень.

5. Критерії оцінювання це конкретний вираз навчальних цілей. Як надати ефективний описовий зворотний зв’язок?

Описовий зворотний зв’язок це відгук учителя про виконані навчальні завдання, пов’язаний саме з результатами діяльності учнів. Учитель підкреслює те, що зроблено правильно, спонукає до наступних дій, щоб школярі могли покращити свою роботу. Описовий зворотний зв’язок одна з ефективних стратегій формувального оцінювання. Приклад: «Ти назвав/ла три причини того, чому тобі сподобалася книга. Наведи до кожної причини аргументи, адже наразі не зрозуміло, що саме тобі здалося смішним і чому саме тобі сподобалися головна героїня та її собака». Описовий зворотний зв’язок краще не поєднувати з балами. Коли учні одночасно отримують оцінку в балах та описовий зворотний зв’язок, вони, зазвичай, зосереджуються на оцінці.

експерти учителі, батьки, запрошені спікери (у класі чи онлайн). Під час «експертної оцінки» можемо використовувати онлайн дошку Padlet. Одні учні виставлятимуть на дошці виконані завдання, інші коментуватимуть роботи з точки зору експерта. Для цього застосуйте принцип «3,2,1». Експерт нотує три позитивні моменти, які сподобались у роботі. Потім два уточнювальні запитання автору роботи, а в кінці одну рекомендацію від себе. Саме такий процес конструктивної критики навчить дітей оцінювати одне одного правильно, а не просто симпатизувати чи критикувати. Зауважте,

інструкція до завдання «Експертна оцінка» має бути чітка. Обирайте критерій дизайн, мовне оформлення. На основі цих критеріїв експерти коментуватимуть роботи. Принцип «3 компліменти + 1 критика» Добре, якщо вчитель зможе дотримуватися принципу «3 компліменти + 1 критика». Тоді це сприятиме позитивній поведінці. Якщо ж буде 2 компліменти + 1 критика можна сподіватися на нейтральну поведінку учня/учениці. А ось 1 комплімент та 1 критика дають у сумі негативний учнівський відгук. Також обов’язково запитайте в учнів, чи зрозумілий їм ваш зворотний зв’язок. Чи вони розуміють, що потрібно зробити для вдосконалення своєї роботи. Важливий момент: для успішного навчання діти мають брати відповідальність на себе. Це можливо, якщо вони знають мету та шляхи її досягнення, мають конструктивну підтримку від інших. V Посилення відповідальності за власне учіння. Перевірка розуміння, сприйняття та відтворення учнями інформації. Навчаємось робити помилки

дати учням алгоритм як помилятись:

навичку

навичку

готові

6. Учитель не єдине джерело знань. Учні вміють користуватися принципом «Запитай у трьох, перш ніж запитати в мене».

7. Учитель є фасилітатором у класі: він розуміє як допомогти дітям працювати в групі, досягати результатів.

For English teachers

Students benefit from knowing what they have done well and how they can improve. This activity is designed to:

Reward students for what they are doing well in a specific area of their learning Give them focused feedback on what they can do to improve their performance Two stars and a wish or Medals and missions Use this activity when students have completed a task. For each student prepare the preferred sheet: Two stars and a wish or Medals and missions. Fill in the points under the heading «What were we trying to learn»? Then write comments on what the students did well next to the stars/medals, and write specific tips for improvement in the wish/mission box. Hand the sheets out to the students.

Variations

It is worth keeping a separate record of students’ wishes/missions so that you can reward their successful completion with stars/medals in later lessons. Once you have done this activity a few times, you can also involve learners more by asking them to make their own suggestions for improvements so they can take more responsibility for their progress.

Linking tasks with learning

It is vital that students understand the purpose of learning activities and how these will improve their knowledge or performance. Students will only be able to understand and act on feedback if they fully understand what they are trying to achieve. This activity encourages them to analyze what they are learning and reflect on how they are learning.

Before

1. Decide what classroom task you are going to use this activity with, and hand out the activity sheets.

2. Go through the instructions for the task and ask students to write them in the first column: «What do I have to do»?

3. Discuss the learning aims of the task with the students, and ask them to write them in the second column: «What am I trying to learn»? Now do the classroom task with the students.

After

4. When the task is completed, ask the students to discuss the questions in the remaining three columns, working in pairs or small groups.

5. Ask students to fill in those three columns; as a class, discuss some of the points they have written.

Variations

o As an easier option, hand out the activity sheets with the BEFORE section already filled in.

o To give the students more time to reflect, consider doing the AFTER section in the next lesson.

Learning through questions

Students can find it challenging to ask questions about their learning. The activity allows students to formulate questions with a partner, which gives them thinking time and reassurance, and it is a good way for you to check their understanding. Students can start by considering only one question; gradually they will become more confident and you can then ask them to think of more questions, working in pairs or on their own.

Use this activity before doing a task in class but after you have established the learning aims of the task.

1. Put students into pairs and give them each an activity sheet. It’s important that each student has an individual copy so they can keep it as a record.

2. Ask students to fill in the points under the heading «What are we trying to learn»?

3. In pairs, students choose one point that they want to ask a question about in order to improve their learning, and they write that question.

4. Have them discuss their questions and the relevant advice, either in pairs, or as a whole class.

5. Ask students to write down one or two pieces of advice which they found useful and will try to follow in future.

As a follow up, students can comment on how helpful they found the advice. The next step is to encourage students to ask questions in class without the activity sheet so that it becomes part of everyday classroom interaction.

Variations

o If necessary, support students by putting a list of Wh question words on the board.

o Once you have done this activity for the first time students can replicate the activity in their notebook; this is a good way for them to keep a record for future reference.

Stepping stones

Students learn more effectively when they take responsibility for their own learning. This activity encourages students to engage with the feedback process and make decisions themselves about how to improve their language knowledge or performance. It encourages them to reflect on which techniques or strategies work best for them, and to adjust their approaches to learning in the future.

Use this after completing an activity with your class.

A. Preparing the stepping stones

1. Hand out the stepping stones activity sheet, and elicit the learning aims. Ask students to add these under the heading «What were we trying to learn»?

2. Discuss with the class your general feedback on how they performed, and agree on the main improvement point with them. Students add this under «Feedback»

3. Elicit two or three ideas for achieving their improvement point and ask students to write these in the first few stepping stones.

4. Ask students to each add one or two ideas of their own to the remaining stepping stones.

5. Ask students to work in pairs or small groups to choose any three ideas to help them improve and draw a line linking the stones they have chosen in a path over the river. Tell them they are going to do this work over a period of one or two weeks.

B. Reflecting on the stepping stones

After one or two weeks, have the students reflect on which stepping stones idea worked best for them in a whole-class discussion.

Variations

o For younger students you could reduce the number of stepping stones used, e.g. two from you and one for their own idea.

o You may want to encourage younger students to illustrate their worksheets.

Using success criteria to give feedback

Asking students to evaluate a piece of work using success criteria is a good way of helping them giving each other objective feedback. This is a key stepping stone on the way to peer assessment. Success criteria are descriptions of what students need to produce in order to achieve learning aims. This activity shows students how to give feedback in a non threatening context, starting with anonymous examples of writing or speaking that they assess against success criteria. When they are comfortable using success criteria with anonymous examples,

they will be able to do peer assessment activities such as giving each other feedback, without feeling nervous about potentially upsetting their classmates. Doing the activity also provides a model to aim for.

This activity can be done before or after the class completes a writing task. Add the writing task to the task box in the activity sheet, and list the success criteria underneath it. Then create three short sample texts in response to the writing task. To save time you could also use anonymous examples from writing tasks done by previous students. Add these samples to the activity sheet.

1. Hand out the activity sheets and talk through the success criteria with the class.

2. Have students discuss the samples and make notes in pairs or groups.

3. Ask students to put the samples in order of strongest to weakest.

4. Give students time to discuss their reasons in pairs. Then discuss the ideas with the class.

5. Based on this discussion, ask students to add notes on each sample.

Variations

o You may wish to support students’ analysis of the samples by discussing features with them. This may be:

 Why is the word count important?

 How do they decide what the necessary information is?

 What kind of mistakes might be important/not important?

o For speaking tasks, record short monologues. You will probably need to play the examples two or three times to give students time to consider the points and make notes.

Pour les professers de la langue française Examples d’activités de retour sur les acquis favorisant une évaluation formative

Pour atteindre un maximum d’efficacité, les activités d’évaluation formative devraient s’insérer de façon régulière et à un moment judicieux dans la séquence des apprentissages. Il est nécessaire d’éviter qu’elles prennent la forme d’automatismes « aux 15 minutes».

Ces activités peuvent se réaliser individuellement, en équipe ou en grand groupe selon l’approche préconisée et le temps disponible. Dans le choix d’activités d’évaluation formative, il est nécessaire de s’en tenir aux apprentissages significatifs et importants à évaluer.

Examples d’activités proposés aux élèves

Trouvez les trois mots (ou plus) qui couvrent l’essentiel de la leçon qui vient d’avoir lieu

Actions du professeur

Le professeur écrit les mots au tableau. Plusieurs étudiants peuvent contribuer. Il complète la liste au besoin

Le professeur confirme la pertinence de l’exemple. Si des éléments sont manquants, il peut demander au reste de la classe de compléter Comparez les notes qu’ils ont prises avec celles de leur voisin.

Donnez un exemple de la notion (du concept, etc) qui a été expliqué dans l’exposé qui a précédé:

A partir d’un exercice pratique, relevez les éléments qu’ils ont mal compris et ceux qu’ils ont les mieux saisis

Le professeur demande aux élèves de mettre en commun. Il peut présenter l’information d’une autre façon pour les points divergents

Le professeur prend note des éléments bien compris et mal compris. Il peut fournir des explications supplémentaires ou même demander aux élèves qui ont compris ces notions de donner leur explication au reste de la classe. Au besoin, le professur ajuste la leçon suivante pour revoir cette matière sous un autre angle.

Rédigez une phrase qui porte sur l’essentiel de l’exposé

Faites ou complétez un schéma de concept

Le professeur s’assure que les notions les plus importantes ressortent et il complète l’information au besoin

Le professeur peut fournir un schéma partiel qui tient compte du niveau des élèves et du processus d’apprentissage dans lequel ils sont engagés

Trouvez, dans un tableau, les éléments qui font défaut (ou qui sont inutiles ou erronés)

Demandez: «Que feriez vous?»

Dans le tableau fourni, le choix des éléments erronés peut avoir été fait en fonction des objets d’apprentisage qui sont habituellement plus faciles à saisir pour les élèves.

Les éléments les plus difficiles devraient être corrects et exempts d’erreurs dans le tableau. Le professeur peut attirer l’attention sur ces points au moment de la révision du contenu du tableau et demander aux élèves de les formuler dans leurs propres mots

Le professeur présente une brève mise en situation qui permet aux élèves de réfléchir aux habiletés auxquelles ils recourraient en pareille situation. Il importe que la situation permette aux élèves d’intégrer, du moins partiellement, les apprentissages réalisés.

Le professeur peut poser des sous questions pour permettre aux étudiants de traiter en entier la situation

Für Deutschlehrer Wenn der Koch die Suppe versucht, dann ist das formativ; Wenn die Gäste die Suppe versuchen, dann ist das summativ.“ (nach Robert E. Stake) (за матеріалами проєкту «Assesment GI Multiplikator/innen 2020»)

SUMMATIVE UND FORMATIVE LEISTUNGSMESSUNG SUMMATIV FORMATIV

Am Ende Lernabschnitts

Während des Lernabschnitts ergebnisorientiert prozessorientiert

Urteil Fremdeinschätzung

Unterstützung Selbstschätzung Fehler unerwünscht Fehler erlaubt endgültig Nachbesser möglich Anspannung Ansprom

Die Methode für formative Assesment Blitzfeedback mit ABSD- Kärtchen

Die Methode „Blitzfeedback mit ABSD Kärtchen― würde im analogen Unterricht wie folgt aussehen: Die LK stellt eine Frage mit 4 Antwortmöglichkeiten ABCD Jede/r Schüler/in hebt das Kärtchen, von der er/sie meint, dass sie zur richtigen Antwort gehört.

Im analogen sowie digitalen Format stellt in erster Linie Kohout eine anschauliche und naturfreundliche Alternative dar.

Außerdem kann man mit den Angeboten Mentimeter, Feedback Poll Everywhere, am Multiple Choice Fragen vorbereiten, zum Gelernten ein direktes Feedback holen und ein anschauliches Bild verschaffen die Lehrkraft sieht an der Zahl der richtigen Antworten auf einen blick, wie viele SuS das Wesentliche verstanden haben und kann entscheiden, wie fortgefahren wird.

Emoticon-Bilder der Tastatur als kurzes Feedback

Jede Tastatur in jedem Programm für die Live Sitzung (Zoom, Microsoft Teams usw.) die breite Auswahl an Emoticon Bilder hat. Mit diesen Emoticon Bildern könnte man sehr schnelle Feedback Runde durchführen. Es wäre auch sinnvoll (je nach dem Niveau) das ausgewählte Emoticon Bild zu begründen.

Im Präsenz Format könnte die Lehrkraft verschiedene Bilder selbst im Voraus vorbereiten.

Feedback mit „Minute Papers“

Die Methode lässt ziemlich einfach in den Unterricht einsetzen und ist für die formative Evaluation ganz gut geeignet. Ohne viel Aufwand wird die Lehrkraft über den Lernstand der Lerngruppe informiert.

Analog: am Ende einer Unterrichtstunde oder Unterrichtseinheit formuliert die Lehrkraft eine überschaubare Anzahl von Fragen zum zuvor behandelten Thema. Die Lehrer haben eine Minute Zeit ihre Gedanken auf Papier zu bringen. Anschließend sammelt die Lehrkraft die Papiere ein und wertet sie aus. In der nächsten Unterrichtsstunde werden offene Fragen und Unklarheiten geklärt.

Solche Methode wie „Feedback mit „Minute Papers― sehr gut, und bemühe immer, natürlich nicht jede Stunde im Plenum besprochen.

Digital bietet sich das an ein abschließendes Einholen von Feedback in Form einer Umfrage. Als Variante sind solche Tools wie Answergarden oder Mentimeter ganz gut geeignet https://trypingo.com/de. Verschiedene Fragetypen wie offene Antwort, Ja Nein, Multiple Choice etc. möglich

Test durch Mitschüler/innen

Am Ende der Lektion erstellen die Lernenden kleine Tests/Quiz.

Im analogen Unterricht ist das gedruckte/handgeschriebene Tests/Quiz.

Im Online Unterricht können die Tests entweder mit Learning Apps gemacht werden oder in Word/PDF Dateien angeboten werden.

In Partnerarbeit lassen die Lernenden einander die Tests machen und bewerten die Antworten voneinander.

Die Aufgabenstellung:

1) Erstellen Sie Ihren Test zur Lektion. Der Test muss aus 5 Multiple Choice Aufgaben bestehen.

2) Geben Sie Ihren Test Ihrem Tandempartner / Ihrer Tandempartnerin und lassen Sie ihn / sie den Test machen.

3) Bewerten Sie die Antworten Ihres Tandempartners / Ihrer Tandempartnerin.

Kettenbrief

Die Methode eignet sich vor allem für Feedback und Reflexion.

Analog:

LK verteilt an ausgewählte SchülerInnen je ein Blatt Papier, wo eine Frage drauf steht, z.B.: Was habe ich heute gelernt? Was hat mir heute besonders gefallesn etc. Jeder Schüler schreibt seine Antwort und reicht das Blatt seinem Sitznachbarn bzw. seiner Sitznachbarin weiter. Am Ende muss man alle Fragen beantwortet haben. Die Antworten können versteckt werden, indem man das Blatt zusammenfaltet.

Digital:

Dafür gibt es mehrere Tools: z.B. Pinnwände (padlet), Eatherpad oder man kann das bei Googledocs machen, für das digitale Format könnte auch das Tool Draw. Chat https://draw.chat/ passen.

Es eignet sich gut für die kollaborative Arbeit für kollaboratives Schreiben passt noch https://ebildungslabor.de/blog/padmethoden/

In der analogen Form sind Schneeballgeschichten eine Methode, bei der Lernende jeweils einige Sätze auf ein Blatt Papier schreiben, diesen dann zusammenknüllen (als Schneeball), einer anderen Person zuwerfen und diese schreibt daran weiter. In der digitalen Form kann mit Schneeballgeschichten sehr gut die bei vielen vorhandene Hürde angegangen werden, in geschriebenen Texten von anderen weiter zu schreiben und deren Text zu ändern (statt einfach nur parallel etwas dazu zu schreiben). Am einfachsten umsetzbar sind digitale Schneeball Geschichten, wenn man für alle Beteiligten ein leeres Pad einrichtet und dazu einen QR Code (oder einen Kurz Link) auf einem kleinen Zettel ausdruckt. Zu Beginn erhält jede Person einen Zettel, öffnet das darin verlinkte, noch leere Pad und beginnt mit dem Schreiben. Nach einer festgelegten Zeit wird der QR Code an eine andere Person weiter gegeben und diese öffnet das Pad und schreibt weiter.

Lerntagebucheintrag

Diese Methode passt sehr gut für formative Evaluation. Die Methode Lerntagebucheintrag ganz toll und Bedeutens wert, die der Fokus auf die Selbstbewertung lenkt und die Aufmerksamkeit der Schließung von Wissenlücken schenkt. Besonders attraktiv ist die Tatsache, dass die Lernende jede Woche diese Fragen beantworten müssen, was zu ihrer sinnvollen Position beim Lernen führt.

Die Fragen kann man auch auf Blättern an die Tafel befestigen und jeder schreibt eigene Antworten und Ideen digital haben wir das auch im Journal „Reflexion und Evaluation, Tag 1, Tag 2― geschrieben.

Die Methode Lerntagebucheintrag, für Feedback Reflexion eignet. Es könnte ein indirektes Feedback der Klasse sein, was in der Stunde gut gelungen ist:

Vorher hatte ich wenig Ahnung. Aber jetzt weiß ich, dass…

Mir war manches rätselhaft. Aber jetzt verstehe ich, dass…

Was ich dazugelernt habe und jetzt besser kann: …

Spannand und interressant war für mich vor allem…

Schwer gefallen ist mir Warum?)

Die Fragen könnten auf einem Blatt in Form einer Umfrage dargestellt werden. Die Inhalte der Fragen könnten, dem Thema des Unterrichts nach, variiert werden. Diese Aufgabe könnten auch im digitalen Format durchgeführt werden, und zwar mithilfe von Google Formular (Google Forms).

Diese Methode dient nicht nur Selbstreflexion für Schüler, sondern zeigt auch Lehrern, worauf man noch Aufmerksamkeit schenken muss, was noch nachgeholt sein muss und worauf geachtet werden muss.

One Minute Paper präsentieren

Ziel: hiermit kann ich schnell und gezielt den aktuellen Wissensstand meiner Teilnehmer zu einzelnen Aspekten erfassen, Verständnis überprüfen, offenen Fragen herausfinden und dann klären, den Unterricht/ Workshop bewerten.

Verlauf: auf dem Flipchart sind eine oder zwei Fragen notiert, TN haben Notizzetel bekommen. Aufgabenstellung: Lesen Sie die Fragen zu seinem Unterricht und schreiben Sie auf das Zettel kurz (in einer Minute) die Antworten darauf.

Digitaler Unterricht: es kommt auf die Fragen, aber als eine Variante könnte ich Mentimeter einsetzen. Man kann auch Padlet nahmen.

Peer-Review

In meiner analogen Unterrichtspraxis habe ich gerne folgende Methode formativer Evaluation des mündlichen Ausdrucks eingesetzt: Wenn die KTN einen Vortrag sie stellen, damit sich die Zuhörer während des „langen― Sprechens nicht so sehr langweilen konnten. Außerdem sollten sie (Zuhörer) auf formale Korrektheit (Strukturen, Grammatik, Wortschatz) achten und danach bereit sein, ein paar Worte über den Gesamteindruck zu sagen. Gleich nach dem Vortrag (der Präsentation) beantworten die Zuhörer die vorher gestellten Fragen mit dem kurzen Feedback seitens der Sprechenden (ja, richtig / sehr gut u.e). Dann sprachen wir über den Gesamteindruck. All diese Aktivitäten helfen den SuS scheint mir der Partnerbewertung Peer Review ähnlich zu sein. Und das kann, meiner Meinung nach, uns digitale Format (Online Live Unterricht) eins zu eins übertragen werden.

URL: file:///C:/Users/User/Downloads/60f53889c15b9988843949.pdf 2

2. URL:https://osvitoria.media/experience/yak otsinyuvaty bez otsinok pokrokovo instruktsiya suchasnogo vchytelya/

3. URL:https://nus.org.ua/view/chy vsi movni pomylky potribno vypravlyaty/

4. URL: https://nus.org.ua/view/suchasne vykladannya inozemnyh mov otsinyuyemo vse po riznomu chastyna 1/

5. URL:https://elt.oup.com/feature/global/guide to assessment for learning /?cc=gb&selLanguage =en&dm_i=1MVU,7KE9N,SUJCLE,USSZN,1

6. URL:https://sites2.csfoy.ca/fileadmin/documents/babillard/Babillard/4.Evaluer/4.2.2_Exemples_ d_activites_de_retour_sur_les_acquis_favorisant_une_evaluation_formative_01.pdf

завданням для освітян є забезпечення розбудови такого освітнього простору, у якому особистість з раннього дитинства усвідомлювала б свою суспільну значущість і через систему ціннісних ставлень набувала досвід взаємодії з соціумом. Іншомовна освіта, як складова мовно літературної освітньої галузі, посідає в цьому процесі чільне місце. Сучасний урок іноземної мови, французької, зокрема, сфокусований на компетентнісне, комунікативне, діяльнісне, особистісно орієнтоване та культурологічне спрямування навчального

процесу. Саме такий підхід визначає методичні умови побудови уроку іноземної мови. Пропонуємо матеріали проєкту PRO FLE+ щодо конструювання сучасного уроку французької мови.

Un cadre méthodologique cohérent: l’unité didactique

Afin de permettre à l’apprenant de produire du sens, il est nécessaire de lui donner les moyens de s’approprier les nouveaux savoirs (savoir faire, savoir être et savoirs). De l’exposition à la production, le cadre méthodologique que nous proposons est largement inspiré de divers courants.

L’exposition

L’exposition va permettre à l’apprenant de mettre en place des stratégies pour accéder au sens.

La sensibilisation

Il s’agit d’une étape d’éveil qui va permettre de sensibiliser les apprenants à l’objectif global de l’unité didactique. A partir d’un document iconographique, d’un bruit, d’un geste, d’une question, d’un mot, d’un dessin, d’une photo, d’un objet on va stimuler la curiosité et la mémoire des apprenants afin de provoquer l’émergence de connaissances latentes et d’idées nouvelles, de déclencher le désir d’en savoir plus. Cette étape permettra par ailleurs de faire le point sur les connaissances des apprenants. Quelques exemples d’activités préconisées pour la sensibilisation: le remue méninge, l’anagramme, la pyramide, le mime, l’analyse d’un dessin ou d’une photo ou d’un bruit.

La compréhension écrite ou orale

Elle s’effectue à partir d’un document ou d’extraits de divers documents et se décompose elle même en plusieurs étapes. En situation authentique, le locuteur natif s’aide tout naturellement du contexte, de ses cinq sens et de stratégies pour mieux comprendre son interlocuteur ou un document. En situation d’apprentissage d’une langue étrangère, du fait du caractère artificiel de la situation, l’individu a tendance à perdre cette faculté naturelle et à focaliser son attention sur le seul contenu linguistique. De ce fait, il est pertinent de «mettre en place des stratégies d’exploitation qui respectent la situation de communication véhiculée par le document authentique et de tenter de restituer l’authenticité de sa réception» et de proposer des activités qui incitent l’apprenant à retrouver la faculté naturelle.

L’anticipation: il s’agit de l’étape qui va préparer la compréhension du document de départ. Les apprenants vont émettre des hypothèses sur le document avant même de l’avoir lu ou écouté. L’apprenant est donc dans une situation d’incertitude qui l’oblige à agir tactiquement en s’appuyant sur ses acquis et son expérience d’apprenant et en utilisant des stratégies élaborées dans d’autres situations (d’apprentissage).

On va donc inviter l’apprenant à s’interroger sur le type de document dont il s’agit, sur son émetteur, sur son récepteur, sur le lieu de l’interaction, sur le moment de l’interaction, sur la manière dont elle est menée et sur les raisons et l’enjeu de l’interaction. Les paramètres de la situation de communication déterminent le discours. Il faut donc amener les apprenants à s’appuyer sur ces paramètres pour développer leur compétence de compréhension. Par ailleurs, la communication ne passant pas majoritairement par le verbal, il est primordial que les apprenants relèvent les informations que leur apporte le contexte de l’interaction. Lors de cette étape préliminaire, ils vont repérer des indices extralinguistiques qui vont leur permettre d’émettre des hypothèses sur la forme et le contenu du message. Cette étape va donc faciliter la compréhension du document. L’analyse du paratexte d’un document écrit, du paralinguistique d’un document oral, de l’image d’un document vidéo, du dessin ou de la photo accompagnant un document audio permettra aux apprenants de faire des suppositions sur les paramètres de la

situation de communication. Afin de favoriser l’émergence d’hypothèses, les apprenants seront amenés à répondre à des questions concernant le contexte communicatif de l’interaction: Qu’est ce que c’est? Qui parle? A qui? De quoi? Où? Quand? Comment? Pourquoi? Dans quel but? Ils ne pourront peut-être pas répondre à toutes ces questions et commettront sans doute des erreurs, peu importe!

Là encore, il s’agit d’éveiller la curiosité de l’apprenant pour l’inciter à aller plus loin dans la découverte du document afin de vérifier ses hypothèses.

Compréhension globale: il s’agit de l’étape qui va permettre aux apprenants de vérifier les hypothèses émises lors de l’étape d’anticipation et de passer d’une situation d’incertitude à une situation de moindre incertitude. Une première lecture ou écoute rapide (voire partielle) permettra aux apprenants de comparer la situation de communication élaborée à partir des hypothèses émises. La compréhension globale n’est donc pas l’objectif en soi de l’étape mais le moyen de l’atteindre: l’objectif principal va être la recherche d’indices linguistiques permettant d’infirmer ou de confirmer les hypothèses émises. L’écoute est donc motivée par un enjeu et par le désir de lever le doute.

Les informations ainsi obtenues permettront par ailleurs d’anticiper le contenu du document lui-même et faciliteront la compréhension détaillée.

Compréhension détaillée: il s’agit de l’étape qui va permettre de faire relever dans le document des informations plus précises pour réaliser l’activité ou la tâche proposée. L’activité ou la tâche qui sera déterminée en fonction des objectifs de l’unité didactique. Il n’est pas pour autant nécessaire que les apprenants comprennent le document dans son intégralité. Cette étape peut prendre diverses formes: questionnaire, tableau ou fiche à remplir, document à compléter, document à identifier, dessins à ordonner. Elle donnera lieu à une deuxième écoute ou lecture. Ensuite, on procédera à une mise en commun qui permettra aux étudiants de comparer leurs réponses, de s’entraider et de s’auto corriger. Cette mise en commun, qui va permettre aux apprenants d’échanger les informations relevées par chacun, amenuise les probabilités d’échec. Elle offre à l’apprenant une chance réelle d’améliorer sa performance: la confrontation lui fournit des repères pour valider ou rectifier ses premières propositions. La mise en commun préalable à une troisième écoute ou lecture justifie son existence. La troisième écoute n’a, en effet, de sens que si elle est motivée par un enjeu: la validation des informations recueillies. Pour finir, une mise en commun générale aura lieu afin de corriger l’activité. Une quatrième écoute ou lecture partielle pourra alors être effectuée au cas où des désaccords subsisteraient. Pour que chaque écoute ou lecture soit active, elle doit avoir un objectif différent et complémentaire des autres, sans quoi, elle n’a plus aucune raison d’être.

Progressivement donc les informations dégagées font sens et l’apprenant satisfait sa curiosité.

Le traitement

Le traitement permet à l’apprenant d’analyser le corpus proposé par le document et d’en découvrir le fonctionnement.

Le repérage

Il s’agit de l’étape qui va permettre aux apprenants de relever les indices qui vont les aider à découvrir les règles d’usage de la langue. On va donc amener les apprenants à rappeler l’objectif communicatif du document (ex.: Vous vous souvenez tout à l’heure... Qu’est ce que vous m’avez dit? Qui parle? A qui? Pourquoi?). On compare souvent cette étape au travail d’un détective qui relève des indices pour résoudre une énigme. Les apprenants vont analyser le corpus obtenu. Cette étape se réalise par groupes: l’enseignant circule entre les groupes afin de guider davantage ceux qui en ont besoin. L’apprenant est tenu en haleine: a t il ou non résolu l’énigme? Grâce à ce travail de détective, on éveille la curiosité de l’apprenant, on le responsabilise, on le guide vers l’autonomie et on lui apprend à apprendre. Il est donc valorisé et s’implique davantage dans son apprentissage.

La conceptualisation

Il s’agit de l’étape où les apprenants vont formuler une règle à partir des informations fournies par l’analyse du corpus. Chaque groupe propose une règle que les autres peuvent compléter, rectifier. On offre donc aux apprenants le plaisir dû à la satisfaction de la découverte.

La fixation-appropriation

La fixation appropriation va permettre l’acquisition du contenu grâce auquel l’apprenant sera ultérieurement en mesure de produire.

La systématisation

Il s’agit de l’étape qui va permettre à l’apprenant de fixer les structures conceptualisées précédemment afin de pouvoir les réemployer spontanément dans le cadre d’une communication authentique. Elle prend, pendant la période audio orale puis audio visuelle, l’apparence d’exercices structuraux qui disparaissent à l’arrivée de l’approche communicative pour laisser leurs places à des exercices lacunaires ou de transformation qui peuvent s’effectuer à l’écrit ou à l’oral mais qui ont pour base un support écrit. Or, pour que les apprenants développent une réelle compétence de communication à l’oral, il est impératif qu’ils fixent oralement les structures que nous souhaitons les voir produire spontanément à l’oral. En fonction des besoins langagiers nécessaires pour réaliser la tâche, qui reste l’objectif de l’unité didactique et des prérequis des apprenants, l’enseignant détermine les contenus (connaissance socioculturelle, attitude, acte de parole, structures, lexique, intonation…) de l’activité de systématisation. Pour que les activités proposées permettent aux apprenants de fixer ces contenus et pour qu’elles génèrent le plaisir d’apprendre et d’enseigner, il est impératif que ce soient des activités interactives qui développent la dynamique du groupe et dont l’enjeu ne soit pas purement linguistique.

La production

Le réemploi

Il s’agit de l’étape de production pendant laquelle les apprenants vont s’approprier les contenus systématisés précédemment en simulant une communication réelle. Ils vont donc devoir tenir compte du profil psychologique des protagonistes ainsi que de tous les autres paramètres de la situation de communication proposée pour interagir, coopérer, créer dans un contexte bien défini de communication dont l’enjeu est réel. Exemples de réemploi: jeu de rôles, simulation, activité de résolution de problème, tâche, projet.

Il ne s’agit plus de répéter les structures mais de les intégrer dans un discours. Grâce aux structures acquises dans l’étape précédente, les apprenants vont pouvoir mettre leur créativité au service de la communication. Plus l’enjeu de la communication est réel et plus la communication est authentique. Grâce à l’enjeu, l’objectif de la communication est clair et l’apprenant comprend pourquoi il doit communiquer. Relever le défi de la communication et en atteindre l’objectif est une source de plaisir en soi. Mais, si cette étape de production peut également susciter le plaisir de créer, elle n’en saura que plus motivante. En respectant le cadre cohérent décrit précédemment, l’enseignant facilitera l’enseignement/apprentissage à condition toutefois que le choix du document retenu pour l’exposition soit pertinent.

на ринку праці особливе значення мають знання, навички й досвід. Фахівець XXI століття це людина, яка вільно володіє сучасними інформаційними технологіями, постійно підвищує й удосконалює свій професійний рівень. Набуття нових знань і навичок, практично корисних і застосовуваних у роботі в епоху інформаційного суспільства, значно розширює можливості самореалізації й сприяє кар’єрному росту. Зміни, які відбуваються в освітній інформаційній структурі суспільства, зумовлюють актуальність розробки й впровадження нових освітніх послуг, створених на базі ІК технологій. Сьогодні особливо актуальним є питання інформатизації суспільства, особливо у сфері підготовки молоді, яка має різний віковий, культурний, соціальний рівень і різні мотиви навчання, тому цифрові технології повинні розглядатися як засіб модернізації системи навчання. Основними уміннями, якими повинна володіти сучасна молодь, є уміння збирати необхідну інформацію, уміння висувати гіпотезу, робити висновки, розробляти власні стратегії поведінки. Збільшення об’єму інформації призводить до збільшення розриву між загальною кількістю наукових знань і тієї їх частиною, яка засвоюється в освітньому закладі. Сучасний учень повинен уміти адаптуватися в різних життєвих ситуаціях, самостійно набувати й засвоювати систему необхідних предметних знань для вирішення практичних завдань. Молода людина, яка не володіє сучасними ІКТ, яка не ознайомилася з технологіями Інтернет у освітньому закладі, буде неминуче відкинута за межі сучасного інформаційного суспільства. Тому пріоритетним завданням учителя Нової української школи є не передача готових знань, а навчання засобами пошуку, зберігання, вибору, обробки інформації та її використання. Самоосвіта в сучасному суспільстві є основою освіти і фундаментом для розвитку особистості. Завдяки інформаційним технологіям ці завдання можна досить успішно розв’язувати. Цифрові технології сьогодні широко впроваджуються в освітній процес. По перше, як засіб доступу до інформації, індивідуалізації й диференціації навчання. Їх можна використовувати

то вони відрізняються від інших своєю специфікою: мало теорії, багато практики й основними інструментами залишаються дошка і крейда, зошит і ручка. Можна весь урок переглядати презентації, відео, слухати цікаві факти, але поки сам не почнеш розв’язувати результату не буде. Але ж одночасно, щоб зацікавити учнів математикою, щоб урізноманітнити інформацію, щоб урок був яскравим, насиченим і

нетрадиційним варто використовувати інформаційні технології, пам’ятаючи про міру й доцільність їх застосування. Актуальність проблеми полягає в тому, що більшість учнів не сприймають математику як предмет, вважаючи її складною, а деякі учні і неважливою в житті наукою. Однак без математичної освіти сучасній людині не обійтися з деяких причин:  Математика спосіб інтелектуального розвитку людини.

Математика застосовується в багатьох сферах нашого життя, починаючи від побуту й закінчуючи будь якими справами. Елементи математики невід’ємна частина загальної системи орієнтації в довкіллі. Кожній людині протягом життя доводиться постійно виконувати елементарні обчислення, підрахунки, читати графіки, робити прикидки, працювати з відсотками, осмислювати статистичні дані.  Математика розвиває творчі здібності, мислення, виховує інтелектуальну чесність, критичність мислення.  Математика дозволяє розвивати гнучкість розуму, що потрібно для прийняття об'єктивного рішення будь якої задачі. На уроках математики за допомогою комп'ютера можна вирішити безліч різноманітних проблем, пов’язаних зі специфікою предмета. Сучасні діти сприймають комп’ютер дуже позитивно й мають певні навички роботи з ним, що допомагає в процесі навчання. Великий банк програмних засобів навчання дає змогу вчителю підібрати необхідний матеріал для уроку, позакласної й виховної роботи. Завдяки інформаційним технологіям та Інтернету, учні одержують можливість спільної роботи над проєктами, доступу до різних інформаційних джерел у країні й за її межами. Вашій увазі пропонується розробка уроку математики з використанням цифрових технологій на тему «Тіла обертання та їх властивості». ТЕМА УРОКУ. Тіла обертання та їх властивості Мета уроку: навчальна: узагальнити й систематизувати знання учнів з теми «Тіла обертання та їх властивості», показати практичне застосування вивченого матеріалу під час розв'язання задач; розвиваюча: формувати просторову уяву, розвивати бажання пізнавати нове, прищеплювати інтерес до математики; звертати увагу на зв'язок предмета з життям; виховна: розширювати кругозір учнів, виховувати патріотичність, вміння орієнтуватися в нестандартних ситуаціях, на прикладі ілюстративного матеріалу розкривати красу довкілля. Обладнання: моделі тіл обертання, блок малюнки, роздатковий матеріал, мультимедійний проєктор, екран, презентації, ноутбук. (https://drive.google.com/drive/folders/1ZvJobAhZNs69PdlfFJ5aHGIjNbPIBfv2?usp=sharing,)

6. Конкурс «Кожен за себе».

7. Підбиття підсумків. Перебіг уроку

І. Організаційний момент Урок проводиться у вигляді гри математичний бізнес конкурс. Клас поділений на три команди: фірма «Циліндр», Акціонерне товариство «Конус», фірма «Куля». Кожна команда має свого, заздалегідь обраного, капітана. Капітан має право приймати остаточне рішення з даного завдання гри. Результати контролює лічильна комісія з 2 учнів і вчителя математики.

ІІ. Узагальнення й систематизація знань Учитель. Зараз ми перевіримо готовність команд фірм до презентації й згадаємо основний теоретичний матеріал. Презентація "Тіла обертання та їх властивості". (Див. додаток № 1, слайд № 3 5). Учитель ставить питання, які пов’язані із знаннями теоретичного матеріалу (геометричні визначення « конус», «куля», «циліндр»), запитує формули для знаходження площі поверхні й об’єму.

1. Що називається тілом обертання?

2. Які знаєте тіла обертання?

3. Що називається циліндром?

4. Де використовують циліндри?

5. Яку фігуру називають конусом (зрізаним конусом)?

6. Де використовують конуси?

7. Яку фігуру називають кулею (сферою)?

8. Де використовують кулю?

Учитель демонструє формули (на аркушах формату А4), учні пояснюють, що можна знайти, використовуючи ці формули.

Отже, бачимо, що команди фірми підготувалися до презентації. А тепер розпочнемо презентацію товарів їхніх фірм.

Запитання фірмі «Куля»

Додаток № 1 (слайд № 8-9).

1. Як утворюється циліндр? (Унаслідок обертання прямокутника навколо його сторони)

2. Що є основами циліндра? (Рівні круги, що лежать у паралельних площинах)

3. Відрізок, що сполучає вершину конуса з точкою кола основи. (Твірна конуса) 4. Яка фігура є осьовим перерізом зрізаного конуса? (Рівнобедрена трапеція) 5. Скільки діаметрів можна провести через точку, узяту всередині кулі? (Безліч)

Яка фігура утворюється в результаті перерізу кулі площиною? (Круг) 7. Як обчислити площу осьового перерізу циліндра? (Діаметр помножити на твірну) 8. Дотичною площиною до сфери (кулі) називається площина, яка має з нею? (Єдину спільну точку ) Запитання фірмі «Циліндр» Додаток № 1 (слайд № 10-11).

1. Як утворюється конус? (Унаслідок обертання прямокутного трикутника навколо його катета) 2. Який циліндр називається прямим? (Циліндр, у якого твірні перпендикулярні до площин основи) 3. Як називається частина площини, обмежена колом? (Круг)

(Прямокутник) 6. Продовжити речення: «Переріз конуса площиною паралельно основі конуса є…» (Круг)

називається пряма, яка проходить через центри основ зрізаного конуса? (Вісь)

Як утворюється зрізаний конус? (Унаслідок обертання прямокутної трапеції навколо її меншої бічної сторони) Третій тур «Виправ помилку»

Кожна виправлена відповідь оцінюється в 2 бали. Додаток № 1 (слайд №14 15). Діагональ осьового перерізу циліндра �� і утворює з твірною кут �� Знайдіть: а) радіус циліндра; б) висоту циліндра; в) площу основи циліндра; г) площу осьового перерізу циліндра; д) довжину кола основи циліндра. Відповіді: а) �� ��; б) �� ��; в) �� ��; г) �� �� ��; д) �� ��. Четвертий тур «Мозковий штурм» Додаток № 1 (слайд №16 17). Трьом командам пропонується три задачі й відводиться 5 хвилин на їх розв’язання. Кожна задача оцінюється в 2 бали. Задача 1 Відрізок, що сполучає центр верхньої основи з точкою кола нижньої основи дорівнює 6 см, висота дорівнює діаметру. Знайти радіус циліндра. Задача 2 Висота конуса 6 см, а кут при вершині осьового перерізу 1200. Знайти радіус основи. Задача 3 Радіус основи зрізаного конуса 3 дм і 7 дм, а твірна 5 дм. Знайти площу осьового перерізу. Відповіді до завдань

Конкурс капітанів «Один за всіх»

Додаток № 1 (слайд № 18-19).

Капітанам кожної фірми пропонується розв’язати біля дошки задачу, яка безпосередньо пов’язана з їхньою діяльністю. ( задача оцінюється в 5 балів)

Фірма «Куля»

Для запобігання паркуванню транспорту на площі міста встановили 50 суцільних бетонних півкуль, радіус кожної з яких дорівнює 30 см. Який об’єм (у м3) бетону використано на виготовлення цих півкуль? Фірма «Циліндр» Потрібно пофарбувати бічну поверхню бака циліндричної форми з діаметром основи 1,5 м і висотою 3 м. Скільки потрібно фарби, якщо на один квадратний метр витрачається 200 г ? Відповідь запишіть у кілограмах, число округліть до сотих. Акціонерне товариство «Конус» Зерно зсипали в купу конічної форми заввишки 1,2 м. Яка маса цієї купи, якщо радіус її основи дорівнює 3 м, а маса 1 м3 зерна становить 750 кг? Конкурс «Кожен за себе»

Додаток № 1 (слайд № 20-26). У той час, коли капітани біля дошки розв’язують задачі, решта учасників команди розгадують кросворди. Кожна правильна відповідь оцінюється в 1 бал. КРОСВОРД для фірми “ЦИЛІНДР” 1. Кожна основа має… 2. Відстань між площинами основ циліндра… 3. За формулою πR2 обчислюють

КРОСВОРД для фірми “КУЛЯ”

1. Трикутник є осьовим перерізом ....

2. Будь-який переріз кулі площиною…

3. Тіло, утворене обертанням прямокутника навколо однієї з сторін,…

4. Межа кулі…

5. Пряма, яка проходить через центри основ циліндра,…

ІІІ. Підбиття підсумків Після того, як будуть розгадані кросворди, перевіряються задачі на дошці, які розв’язували капітани. По завершенню журі підбиває підсумки й нагороджує фірми сертифікатами якості відповідних ступенів. Оцінювання учасників команд фірм.

// Математика. 2011. №14(62) С.3 9.

3. Геометрія: проф. рівень: підруч. для 11 кл. закладів загальної середньої освіти / А.Г. Мерзляк,Д.А. Номіровський, В.Б. Полонськийта ін.Х.: Гімназія, 2019. 204 с.: іл.

4. https://zno.osvita.ua/mathematics/216/

5. Клочко І.Я. Математика. Ч. IV. Стереометрія (зовнішнє незалежне оцінювання) / І.Я.Клочко. Тернопіль: Навчальна книга Богдан.224 с.

результати (після цього уроку учні зможуть): давати визначення правових відносин, називати їх види; визначення юридичних фактів; проводити їх класифікацію та наводити приклади; розкривати зміст поняття «склад правовідносин»; поняття «зміст правовідносин»; аналізувати співвідношення понять «суб’єкти права» і «суб’єкти правовідносин»; пояснювати зміст правосуб’єктності осіб, її особливості у фізичних та юридичних осіб; розкривати поняття «об’єкти правовідносин».

Тип уроку: вивчення нового матеріалу Обладнання: Правознавство (профільний рівень): підруч. для 10 кл. закл. загал. серед. освіти / О.М. Лук’янчиков, О.Д. Новіков, К.Ю. Карелов, В.Т. Машика. Харків: Вид во «Ранок», 2018. 256 с., іл. Правознавство: підруч. для 10 кл. загальноосвіт. навч. закл.: рівень стандарту, академ. рівень / С.Б. Гавриш, В.Л. Сутковий, Т.М. Філіпенко. К.: Генеза, 2010. 416 с.: іл. Світ права: навч. посіб. з основ правознавства для учнів 9 кл. загальноосвіт. навч. закл. / Р.А. Калюжний, О. Пометун, Т.О. Ремех та ін.; За ред. Р.А. Калюжного і О.І. Пометун. К: П.П.Н., 2004. 231 с.; тестові завдання

1. Поняття і види правовідносин. Склад правовідносин. Учитель звертає увагу учнів на те, що відносини між людьми та їх організаціями в реальному житті мають різноманітні форми виявлення. Вони можуть бути релігійними, економічними, у традиціях та звичках, політичними, моральними, національними і правовими. Робота в групах Завдання. Визначити, яких правил стосуються наведені норми: А) учень не привітався з учителем; Б) порушення правил дорожнього руху; В) поводься так, як би ти хотів, щоб поводилися з тобою; Г) в Україні на Різдво відвідують хрещених батьків. «Мозковий штурм» Обговорити в парах і зробити висновок про те, чим правовідносини відрізняються від інших суспільних відносин. Правовідносини характеризуються такими ознаками: - це завжди соціальні відносини; виникають на підставі приписів норм права і регулюються ними; передбачають наявність прав і обов’язків їх учасників; подібно до самого права, охороняються державою. Учитель звертає увагу учнів на схему в підручнику «Ознаки правовідносин». Робота в парах. Використовуючи ознаки, наведіть приклади правовідносин. Самостійне опрацювання тексту підручника. Скласти таблицю або схему класифікації правовідносин ( види правовідносин):

1) за кількістю суб’єктів прості і складні; 2) за предметом правового регулювання конституційно правові, адміністративно правові та інші; 3) за дією часу короткотривалі та довготривалі; 4) за методом правового регулювання диспозитивні (договірні) та імперативні (керівні); 5) за змістом поведінки зобов’язальної сторони активні та пасивні; 6) за функціональним призначенням регулятивні та охоронні. Виконаємо разом Ви купили в магазині молоко ( купівля продаж). Обговоріть у парах або групах. Як можна назвати таку ситуацію взаємодії людей з точки зору права? Хто є учасником правовідносин? Якими є права і обов’язки учасників

ваші думки із текстом підручника. Елементами правовідносин є учасники (суб’єкти правовідносин продавець і покупець), їхні права та обов’язки (зміст правовідносин), об’єкт правовідносин. Учитель звертає увагу учнів на схему в підручнику «Структурні елементи правовідносин» ст.114. Робота в парах. Прочитайте наведені ситуації, проаналізуйте і визначте елементи правовідносин. А) Батьки подарували сину велосипед. Б) Фірма А уклала договір з фірмою Б по перевезенню товарів із Києва до Броварів. В) Тетяна написала скаргу (претензію) директору магазину.

2. Суб’єкти права та правовідносин. Правосуб’єктність осіб. 3. Особливості правосуб’єктності фізичних та юридичних осіб. Суб’єкти права Суб’єкти правовідносин - люди та їхні об’єднання, які виступають носіями прав та обов’язків; вони можуть бути лише носіями суб’єктивного права, не беручи участі в правовідносинах (особа, визнана судом недієздатною)

- особи, які на підставі юридичних норм можуть бути учасниками правовідносин носіями суб’єктивних прав та обов’язків; особи, які мають правоздатність і дієздатність

Учитель звертає увагу учнів на схему (таблицю) у підручнику «Суб’єкти правовідносин» ст. 115, опрацьовуючи поняття правоздатність і дієздатність, угодоздатність, деліктоздатність, правосуб’єктність особи. Учитель пропонує учням провести колективний аналіз схеми «Правоздатність і дієздатність фізичних і юридичних осіб». Доповнити таблицю матеріалом із підручника. Правоздатність і дієздатність фізичних та юридичних осіб Фізичних осіб Юридичних осіб Правоздатність з моменту народження й припиняється зі смертю

Правоздатність і дієздатність виникає одночасно від моменту реєстрації або затвердження статуту в державних органах. Мають обмежений обсяг правоздатності і дієздатності Вік, психічний та фізичний стан особи не впливає на її правоздатність. Вона визнається рівною за всіма громадянами

Повна з 18 років, з моменту укладення шлюбу, зареєстрована батьком чи матір’ю новонародженої дитини. Неповна від 14 до 18 років. Часткова до 14 років. Обмежена за судовим рішенням для особи, яка зловживає спиртними напоями чи наркотичними речовинами, що ставить особу та її сім’ю в матеріальну скруту. Недієздатна особа особа визнається судом внаслідок психічної хвороби чи недоумства, коли вона не може усвідомлювати свої дії та їхні результати

9 го класу Миколи та Михайла підійшла компанія з 6 підлітків, яку очолювали два 16 річні хлопці учні ВПТУ. Вони попросили в учнів закурити. Хлопці відповіли, що вони не палять. Тоді їх побили й відібрали гроші. За годину всі шестеро вже давали пояснення у відділку поліції. За певний час відбувся суд. « Як же так?», запитала мати Михайла його сестру, яка сиділа поруч.

Наших хлопців били всі шестеро, а на лаві підсудних лише двоє. Он той у сорочці в клітинку, за словами нашого сина, був найактивнішим. А він і ще троє свідки. Як же так?»

Визначте, чому на лаві підсудних опинилися лише двоє хлопців, а решта виступали як свідки. Як це пов’язано з правосуб’єктністю фізичної особи?

Ситуація 2. Мережу приватних магазинів акціонерного товариства було створено для реалізації електропобутових товарів. Однак за кілька місяців переважну частину мережі було перетворено на автосалони. Місцевий орган виконавчої влади, що реєстрував АТ, звернувся до суду з проханням призупинити його діяльність. Суд вирішив задовольнити цю вимогу. Як ви вважаєте, чому суд ухвалив таке рішення? Як воно пов’язане із правосуб’єктністю юридичної особи? Робота в парах. Ситуація 3. Проаналізувати описану ситуацію за запитаннями. У 16 років Марина уклала шлюб із Сергієм. За рік вона розлучилась із чоловіком. Після цього вона продала автомобіль, який подарував їй батько на весілля. Дізнавшись про це, батько подав позов до суду про визнання договору купівлі продажу недійсним, мотивуючи тим, що Марина неповнолітня і не має права здійснювати такі правочини.

Чи є у ситуації правовідносини, які саме?

Які основні елементи правовідносин?

Чи наділені суб’єкти правоздатністю та дієздатністю ?

Як ви вважаєте, чи буде визнаний недійсним договір купівлі продажу? Чому? Об’єднайтесь у «четвірки» й обговоріть результати роботи. Презентуйте свою спільну думку.

посадової особи Види суб’єктивних прав: Громадянські, політичні, соціальні, культурні та інші Обов’язки, закріплені у КУ

нормою права дій Завдання Робота в групах (ситуація) Визначте, які правовідносини тут виникають. Зобразіть їх структуру схематично. За рішенням суду шлюб подружжя був розірваний. Народжена в шлюбі дитина на момент розлучення була неповнолітньою. Після набрання чинності рішенням суду батько дитини загинув в автокатастрофі. За цим фактом було порушено кримінальну справу. Дитина отримала спадщину. Підстави виникнення, зміни і припинення правовідносин Учитель об’єднує учнів у 3 групи. Надає 3 4 хвилини для самостійного опрацювання тексту посібника та виконання вправи до цього пункту. Завдання 1. І. Вказати вид юридичних фактів за юридичними наслідками: А) наказ ректора про зарахування абітурієнта у ВНЗ (правотворчі); Б) наказ ректора про переведення студента з очної на заочну форму навчання (правомірні); В) наказ ректора про видання студентові диплома про закінчення ВНЗ (правоскасувальні); ІІ. Вказати вид юридичних фактів за волевиявленням:

А) угода, постанова слідчого, рішення суду (дії); Б) стихійне лихо, смерть (події); В) безвісна відсутність, місце проживання, недієздатність (обставини). Завдання 2. Працюючи в парах, прочитайте про вказану ситуацію, дайте відповіді на питання. Василь спізнився на перший урок і, щоб виправдатися, розповів, що вчора його сім’я святкувала день народження бабусі, якій виповнилося 55 років. Увечері вдома збиралися рідні та друзі привітати іменинницю. Василь написав вірш, який присвятив бабусі. За столом багато говорили, що бабусі вже оформлять пенсію. Розійшлися пізно, тому Василь проспав. Він дуже поспішав до школи, й тому вирішив перейти вулицю на червоне світло. Його спинив міліціонер і зробив попередження. Біля воріт школи Василь знайшов загублену кимось папку. Тому він повернувся до міліціонерів і віддав йому папку адже хтось її шукає…

інклюзивно-ресурсних центрів, вчителів, асистентів вчителів Для успішної реалізації інклюзії в закладах загальної середньої освіти надзвичайно важливим є залучення батьків до освітнього процесу та участі в розробці індивідуальної програми розвитку (далі ІПР). Без співпраці та допомоги батьків інклюзія неможлива. Вони адвокати інтересів своєї дитини. Батьки краще за інших розуміють, що необхідно їхній дитині і тому ухвалюють рішення щодо її розвитку та освіти. Коли дитина з особливими освітніми потребами починає вчитися у звичайній школі, батьки відчувають полегшення, адже дитина отримує шанс на повноцінне життя. Інклюзивна освіта сприяє розвитку різноманітних навичок і соціалізації особистості. Інклюзивне навчання це комплексний процес забезпечення рівного доступу до якісної освіти дітям з особливими освітніми потребами шляхом організації їх навчання в закладах загальної середньої освіти, з урахуванням індивідуальних особливостей таких дітей. Інклюзивне навчання означає, що всі учні можуть навчатися в школах за

Ровесники відіграють роль моделей для дітей з особливими освітніми потребами.

Оволодіння новими вміннями та навичками відбувається функціонально.

Навчання проводиться з орієнтацією на сильні якості, здібності та інтереси дітей.

У дітей є можливості для налагодження дружніх стосунків зі здоровими ровесниками й участі в громадському житті. Для інших дітей:  Діти вчаться природно сприймати і толерантно ставитися до людських відмінностей.  Діти вчаться налагоджувати й підтримувати дружні стосунки з людьми, які відрізняються від них.

Діти вчаться співробітництву.

Діти вчаться поводитися нестандартно, бути винахідливими, а також співчувати іншим. Для педагогів та фахівців:  Учителі інклюзивних класів краще розуміють індивідуальні особливості учнів.  Учителі оволодівають різноманітними педагогічними методиками, що дає їм змогу ефективно сприяти розвиткові дітей з урахуванням їхньої індивідуальності. Інклюзивна освіта не має обмежуватись тільки стінами класної кімнати. Окрему увагу слід приділити залученню батьків до освітнього процесу. Сім’ї дітей з особливими освітніми потребами можуть надавати корисні поради з адаптації навчальних планів і методів викладання. Освітній заклад організовує інформаційні заходи щодо підтримки родини, консультації осіб, які піклуються про дитину: батьків/законних представників дитини, вчителів, асистентів вчителів та інших. Як з дітьми, так і з батьками, робота може бути індивідуальною або груповою. Основною метою взаємодії з батьками/законними представниками дитини є:  Створення тісного контакту батьків з педагогами як ресурсу шляхом надання постійної допомоги в розв’язанні проблемних питань, пов’язаних з вихованням дитини.  Участь батьків в громадській діяльності в межах навчального закладу освіти. З урахуванням цілей та кінцевих результатів робота з батьками або законними представниками дитини проводиться в наступних формах:  загальні збори з інформування;  батьківські навчальні семінари, тренінги про завдання та зобов’язання батьків у процесі виховання та навчання дітей;  індивідуальне та групове консультування. В інклюзивному освітньому

 забезпечують безперервність освітнього процесу, розпочатого педагогічним персоналом закладу освіти, надаючи дитині вдома можливість для розвитку та застосування на практиці компетенцій, сформованих під час освітнього процесу;  надають зворотну інформацію щодо перенесення дитиною сформованих навичок у побутові домашні ситуації;  підтримують відкритий діалог із освітнім закладом. Безпосередня участь батьків у процесі розробки ІПР потребує зусиль з обох сторін: важко уявити, що всі батьки дітей з ООП будуть із задоволенням брати участь у цьому процесі. Це в компетенції вчителя, класного керівника, вчителів, психолога, всього навчального закладу підтримати батьків у цій справі. В якості пропозицій для підтримки та участі батьків можна запропонувати наступні форми співпраці:

відкрите регулярне спілкування з батьками та дитиною;

використання в спілкуванні простої мови;

надання можливості самостійно вирішувати, якою мірою вони можуть долучитися до процесу формування ІПР;  інформування (телефон, письмові повідомлення (записки), інші методи) про засідання групи з розроблення ІПР та проблемні питання, які будуть обговорюватися;  підтримка та підбадьорювання батьків для формулювання та отримання коментарів, особистої думки, відношення в процесі створення ІПР;  консультування; Сім’ям, де є діти з особливими освітніми потребами, слід зазначити, чим більш залучені батьки в інклюзію, тим більша можливість досягнення бажаних результатів у дітей. Тісна співпраця з батьками є ключовим елементом у створенні середовища, де діти почуватимуться щасливими та захищеними, відчуватимуть підтримку родини та зможуть максимально розвивати свій потенціал. У цьому середовищі фахівці та батьки мають співпрацювати задля надання найкращої допомоги дитині в навчанні. Гарантія добрих взаємовідносин між закладом освіти та сім'єю - це повага, некритичне ставлення і толерантність. Оскільки родини є головними вчителями своїх дітей, вони мають повне право на особливу увагу і повагу з боку педагогів. Батьки коли бачать, що вчитель розуміє їхні почуття, охоче йдуть на контакт із ним. Педагоги мають позитивно та відкрито ставитися до батьків дітей, незалежно від їхніх людських якостей. Коли вчитель не дає оцінок, не критикує, а делікатно, без будь якого тиску заохочує родини до прийняття власних рішень, імовірність позитивного результату висока. Якщо вчитель не схвалює дії батьків стосовно дитини, це може викликати відчуженість і опір з їхнього боку.

моменти. Треба ставити і конкретні запитання, і запитання, що спонукають до розгорнутих відповідей, дискусії. Учитель повинен висловлювати свою повагу до родин, відповідним чином коригуючи запитання; реагувати на почуте та з'ясовувати незрозуміле. Під час бесіди вчитель має відповідним чином коментувати почуте. Це дає змогу батькам зрозуміти, що їх слухають і розуміють;

- підходити до проблем із різних боків. Педагог повинен пропонувати батькам дивитися на ситуації з різних боків і розглядати різні шляхи розв'язання проблем. Батьки дітей з особливими освітніми потребами часто занадто хвилюються з приводу щоденних успіхів та невдач своїх дітей. Їм необхідно пояснювати, що навчання відбувається невеликими кроками, однак постійно. Щоб заспокоїти батьків, корисно спілкуватися з ними в неформальних умовах; використовувати дошки оголошень. З інформації на дошках оголошень родини дітей дізнаються про заняття, які відбуваються в школі. На дошці оголошень можна розміщувати відомості загального характеру, наприклад, розклад батьківських зборів чи статті про розвиток дитини. Також можуть бути вивішені зразки дитячих малюнків, оповідання про екскурсії чи фотокартки учнів під час занять. Обов’язково потрібно, щоб дошки оголошень були яскравими і привабливими. Інформацію на них треба регулярно поновлювати, що по черзі можуть робити всі члени педагогічного колективу.

Рекомендації щодо облаштування дошки оголошень.

• Розміщуйте інформацію на висоті очей дорослої людини.

• Регулярно змінюйте на ній хоча б деяку інформацію.

• Пам’ятайте, що всім приємно побачити фотокартку чи ім'я своєї дитини.

• Вивішуйте дитячі роботи.

• Інформація має бути короткою.

• Запрошуйте сім'ї брати участь в оформленні.

Для учителя обов’язково зустрічатися з батьками, обмінюватися з ними інформацією та розглядати можливі варіанти навчання дітей. Якщо вчитель знає сімейні обставини і діє відповідно, він може надати родинам суттєву допомогу. Батьки мають використовувати всі способи, як допомогти своїй дитині усвідомити свою значущість, спираючись на сильні сторони та зважаючи на особливі освітні потреби. Поради, як це зробити:  говоріть про поняття особливих потреб, про те, що це означає для навчання;

використовуйте слова, що їх розуміє ваша дитина;

наголошуйте на тому, що ваша дитина не залишається на самоті зі своїми проблемами. Їй зможуть допомогти батьки, вся родина, педагоги школи. Хваліть:

«Ти дуже добре зробив …»

«Я бачу, що ти набагато краще вчишся, коли …»

«Я помітив покращення в …»

створюйте для своєї дитини та підтримуйте ситуації, в яких вона відчуватиме задоволення від допомоги іншим. Головним завданням сімейного виховання є гармонійний всебічний розвиток дитини, підготовка її до життя в соціальних умовах, реалізація її творчого потенціалу. Єдиної формули успішного виховання в сім’ї не існує, оскільки вона залежить від рівня моральності, обізнаності й культури батьків, їхніх життєвих планів, ідеалів, учинків, сімейних традицій тощо. Рекомендації щодо психологічної просвіти батьків у поєднанні із психологічною роботою з дітьми. Виховуючи дитину з особливими освітніми потребами, треба навчитися поважати свою дитину, сприймати її такою, як вона є та дозволяти їй бути собою. Найбільше ви зможете допомогти дитині, коли розумітимете та цінуватимете її сильні сторони та особливі потреби. Дитина стає більш упевненою і спокійною, коли розуміє свою особливість та значимість. Що б не трапилося з дитиною в школі, вона має бути впевнена, що вдома її підтримають і зрозуміють. Відчуття сімейної захищеності сприятиме подоланню можливих емоційних проблем, які виникли під час навчання. У спілкуванні з дитиною використовуйте такі стратегії: ● виявляйте зацікавленість шкільним життям своєї дитини. Складіть план роботи на кожен день, у якому дитина сама зможе відмічати свої успіхи та невдачі і розфарбовувати яскравим кольором позитивні моменти і темним негативні; ● давайте окремі поради, які б допомогли вашій дитині зрозуміти, що їй допомагає вчитися краще, наприклад: «Мені здається, що ти краще запам’ятовуєш інформацію, коли бачиш предмети»; ● пояснюйте, що кожна людина навчається зі своєю швидкістю та особливим підходом; ● використовуйте слова, які ваша дитина розуміє; ● давайте дитині змогу спілкуватися з різними людьми: сусідами, членами родини, меншими дітьми чи професіоналами; ● обговоріть, як потрібно реагувати на можливі образи від однолітків; ● проводьте рольові ігри, моделюючи можливі складні ситуації в школі; ● надавайте вашій дитині можливості навчитися нового займатися спортом чи рукоділлям. Дітям потрібно відчувати, що вони щось вміють або знають, як робити. Важливо хвалити і заохочувати до пізнання нового. Хваліть за конкретну дію, будьте красномовними. Позбавтеся усіх чинників, що можуть спричинити в дитини страх чи негативну емоційну реакцію. Використовуйте в повсякденному спілкуванні привітні фрази: «Мені добре з тобою. Я радий (рада) тебе бачити. Дуже добре, що ти в мене є. Я за тобою скучила (скучив)».

3. Вивчити особливості дитини. 4. З’ясувати: чи надавалася допомога в ранньому та дошкільному віці, чи здійснювалася підготовка до школи, чи немає набутого негативного досвіду в попередніх закладах та психологічної травматизації. 5. Стимулювати в дитини позитивні емоції.

6. Формувати в дитини бажання вчитися, вдосконалюватися, ставати кращим.

7. Підтримувати в дитини впевненість у своїх силах та демонструвати її.

8. Створювати ситуації успіху, не допускати порівняння з іншими дітьми, не застосовувати жодних методів покарання.

9. Не перекидати свої обов’язки на асистента вчителя або інших членів команди супроводу.

10. Дотримуватись педагогічного етикету в спілкуванні з дітьми, батьками, педагогами.

11. Не заохочувати дітей ласощами, подарунками, обіцянками. 12. Заохочувати до рівноцінної дружби з однолітками. 13. Не відокремлювати дитину під час уроків, змагань та святкових заходів. 14. Не акцентувати увагу дітей, батьків, колег на присутність такої дитини в класі. Недотримання цих правил поступово і безповоротно можуть сформувати відразу до школи, що повністю знівелює саму ідею інклюзії. Для того, щоб діти досягли певних результатів у навчанні, необхідна координація зусиль учителів, адміністрації школи, батьків і однолітків. Необхідно зазначити, що нормотипові діти в школі навчаються доброзичливості і толерантності. Сім'я створює психологічний комфорт, змінює нервові переживання. Батьківська терпимість, доброта, любов, чуйність, делікатність допоможуть дитині знайти своє місце в житті. Список використаних джерел

1. Організаційно методичні засади діяльності інклюзивно ресурсних центрів: навчально методичний посібник/ Зазаг. ред. М.А. Порошенко та ін. Київ : 2018. 252с.

2. Побудова інклюзії в школі: ролі основних учасників та дієві підходи. Пояснюють експерти https://life.pravda.com.ua/society/2020/08/10/241905/

3. Путівник для батьків дітей з особливими освітніми потребами: Навчально методичний посібник / За заг.ред. Колупаєвої А.А. К.: ТОВ ВПЦ «Літопис ХХ» 2010.

4. Колупаєва А.А., Наконечна Л.М. Інклюзивне навчання: вибір батьків. Харків: Вид во «Ранок», ВГ «Кенгуру», 2018. 56 с.(Інклюзивне навчання за нозологіями).

5. 10 правил комунікації з батьками дітей з особливими освітніми потребами https://nus.org.ua/articles/10 pravyl komunikatsiyi z batkamy ditej z osoblyvymy osvitnimy potrebamy/.

6. Вікова психологія: посібник для студ. вищ. навч. закладів / М.В. Савчин, Л.П. Василенко;М во освіти і науки України. Дрогобич : Відродження, 2001. 287. с

психологам, асистентам учителів Гра для дітей це не тільки і не стільки розвага. Для дитини гра це основний вид діяльності. Вона допомагає їй розвиватися і пізнавати навколишній світ. Тому батьки і педагоги часто використовують психологічні ігри для дітей у вихованні. Причини, які спонукають дитину грати це, перш за все, цікавість і потреба активно діяти. І одне з основних завдань педагога постійно підтримувати і розвивати це прагнення. Психологічні ігри для дітей можуть бути спрямовані на розвиток пам’яті, реакції, кмітливості, уваги, уяви, музичного слуху. Вони допоможуть виявити лідерів у дитячому колективі, здружити і згуртувати колектив, побороти сором’язливість і розвинути впевненість в собі. Користь психологічних ігор для дитини в тому, що вона буде із задоволенням грати, навіть не підозрюючи, що в цей час її виховують.

Рекомендації з організації і проведення ігор з молодшими школярами

• Зміст гри, її умови не повинні бути занадто складними. В іншому випадку вона втратить свою привабливість.

• Неприпустимі ігри, пов'язані з великими силовими перевантаженнями, з тривалим нерухомим сидінням за столом. • Рекомендується чергування різних видів діяльності в ході гри або використання декількох невеликих по тривалості ігор. • Якщо за правилами гри дитина повинна буде вийти з неї, то тільки на короткий час, інакше вона буде вступати до неї самостійно, без дозволу. • Діти молодшого шкільного віку люблять ігри, в яких вони повинні завмерти на місці. Ці ігри сприяють розвитку функції гальмування. • Вибір ведучого в грі повинен бути обґрунтований. Ведучого можна обирати за допомогою лічилок або їм може бути призначено переможця попередньої гри. • Дітей треба вчити грати, чітко дотримуючись правил гри. • Закінчуючи гру, потрібно відзначити найкращих, найактивніших гравців. • Діти шкільного молодшого віку віддають перевагу сюжетно рольовим та імітаційним іграм, де потрібно виконувати ролі тварин або дорослих людей (розвідників, мандрівників і ін.) Важливі для молодших школярів рухливі ігри та ігри, що розвивають увагу, спостережливість, окомір, пам'ять, мислення тощо.

Ігри на довіру

«Прогноз»

Клас ділиться на дві команди. Кожна отримує 4 аркуші паперу з написами: сварка, смуток, дружба, щастя. На зворотному боці кожного з них гравці повинні зробити невеликий малюнок, що зображає це слово. Члени іншої команди, будуть бачити лише слово, але не малюнки, повинні припустити (зробити прогноз), що ж зображено. «Груповий малюнок» Діти сідають у коло. Один починає малювати щось важливе для себе. Потім передає малюнок сусіду праворуч. Одночасно він отримує інший малюнок від сусіда ліворуч. Діти малюють до тих пір, поки малюнок не повернеться до свого господаря. Потім можна організувати виставку групових малюнків. «Із зав'язаними очима» («Цікавий експеримент»)

Кожному учаснику гри зав’язують очі пов'язкою. Спочатку всі хаотично рухаються по кімнаті, намагаючись не штовхати один одного. Потім пропонується хлопчикам організувати своє коло в одній частині приміщення, а дівчаткам у іншій. Тут потрібні інтуїція, чуття, оскільки розмовляти і взагалі видавати якісь звуки заборонено. За дотриманням цього правила суворо стежить ведучий. Правда, можна доторкатися один до одного. «Рука до руки» У грі бере участь непарна кількість гравців. Ведучий вимовляє фразу, наприклад: «Рука до руки! Всі міняються місцями», і всі учасники гри, в тому числі і ведучий, повинні знайти собі пару і стикнутися зі своїм партнером руками. Той, хто не встиг знайти собі пару, стає ведучим. Новий ведучий говорить, наприклад: «Спина до спини! Всі міняються місцями». Всі гравці знову намагаються якомога швидше знайти собі партнера і стати з ним спина до спини. Продовжувати гру можна з найрізноманітнішими командами: «Плече до плеча» і т. д. «Талісман» Талісман це предмет, який приносить удачу і щастя. Тому його завжди намагаються носити з собою. Талісманом може бути будь який предмет важливо тільки, щоб він потрапив до вас за щасливих обставин і з хороших рук. Можливо, талісман несе якусь позитивну, добру енергію. Нехай кожен подумає і знайде в себе якийсь предмет, який супроводжував його в щасливі дні. Це може бути проста авторучка, гребінець, значок і т. д. Потім виберіть людину, яка вам чимось симпатична. Обміняйтеся з нею талісманами, супроводжуючи це добрими побажаннями. Продумайте, що ви будете говорити своєму партнерові під час вручення талісмана: від чого талісман буде оберігати свого нового власника. «Кращий-кращий» Кожна людина унікальна особистість,

ставленням оточуючих

себе. Спробуйте виправити це. Клас ділиться на декілька команд. Усередині кожної з них усі гравці розповідають про свої достоїнства. А потім уже команди розповідають про своїх найкращих веселих, кмітливих, розумних товаришів. На основі цієї гри можна провести конкурси на виявлення «найкращих». «Ваш улюблений колір» У кожної людини в усьому є свій смак. Спільність смаків часто об'єднує людей. Психологи можуть скласти точний портрет особистості, спираючись виключно на знання її кольорових уподобань. Запропонуйте учасникам гри на вибір кольори: помаранчевий, темно синій, синьо зелений та світло жовтий (наприклад, кольорові картки). Якому кольору людина віддасть перевагу?

Як правило, любителі помаранчевого кольору люди активні, з жвавим, радісним, діяльним і піднесеним самовідчуттям. Любителі синього кольору люди спокійні, задоволені власним становищем. Любителі синьо зеленого кольору зазвичай люди наполегливі, строгі і серйозні. Любителі світло-жовтого кольору, як правило, люди веселі і товариські. Можна передбачити поведінку людини у важкій, неприємній або стресовій ситуації. Якщо в такій ситуації запропонувати вибрати колір, то людина, що віддає перевагу помаранчевому, може перезбудитися і навіть вийти з себе. Люди, які вибирають синій колір, у скрутній ситуації відчують нудьгу і відчуження. Ті, котрі віддають перевагу синьо зеленому кольору у проблемній ситуації відчують труднощі, а котрі віддають перевагу жовтому будуть розгублені і стурбовані. Ігри на розвиток пам'яті «Забавні малюнки» Гра призначена для дітей молодшого шкільного віку і тренує пам'ять на назви предметів. На десяти аркушах паперу потрібно намалювати забавні неіснуючі предмети фрукти, овочі, тварин і т.п. Кожному предмету придумується незвичайна назва. Потім дітям показують малюнки і говорять назви кожного з них, попередньо попередивши, що їх потрібно запам'ятати. Потім малюнки прибирають, а через кілька секунд показують знову, а діти вгадують їх назви. Якщо ви граєте з однією дитиною, то вона повинна буде вгадати якомога більше предметів. Якщо з кількома влаштуйте змагання, нараховуючи за кожен угаданий предмет один бал. Для зовсім маленьких гравців, потрібно придумувати назву предмета простішу, а карток із малюнками зробити менше. Ігри на розвиток мислення та уяви «Як пов'язати два слова?» Ця гра розвиває уяву і вміння встановлювати асоціативні (смислові) зв'язки. Вона призначена для дітей середнього шкільного віку. Арбітром провідним у цій грі виступає дорослий. Він називає два будь які слова, наприклад, "петрушка" і "бабуся". Діти мають пояснити, як ці слова пов'язані між собою. Варіанти можуть бути різними: бабуся вирощує петрушку на підвіконні; у бабусі кучеряве, як петрушка, волосся і т.д. За кожен варіант гравцеві нараховується один бал. Можна додатково заохочувати цікаві і незвичні варіанти, але вони не повинні бути позбавлені сенсу і логіки. «Чия веселка яскравіше?» Ця гра не тільки розвиває уяву, але і допомагає навчитися надавати емоційного забарвлення своїм висловлюванням та грамотно висловлювати думки в письмовій формі. Кожна дитина отримує аркуш з написаною на ньому пропозицією. Це початок розповіді. Гравцям потрібно дописати розповідь самостійно і при цьому використовувати питальні та окличні речення чим більше,

пари, в кожній парі є "клієнт" та "перукар". "Перукар" повинен зробити клієнту оригінальну зачіску. Для цього можна використовувати різні гумки і шпильки, пінки, гелі, муси. Але всі вони повинні легко змиватися водою. Не радять використовувати лак для волосся він може потрапити в очі, та й запах у нього не завжди приємний. Під

забороною ножиці невдалу стрижку важко виправити. Коли всі зачіски готові, можна провести конкурс перукарів і моделей і визначити незвичайну зачіску, а можна заохотити кожну пару. Потім гравці в парах міняються ролями. «Уміння вести себе в суспільстві» Часто комплекси дітей, незручність і сором'язливість пов'язані з тим, що дитина не знає, як правильно поводитися в тій або іншій ситуації, не знає правил хорошого тону. Ведучий (краще, якщо це буде дорослий, пропонує дітям інсценувати різні ситуації з повсякденного життя. Що робити, якщо вас запросили в гості? Або навпаки, гості прийшли до вас? Після того, як бажаючі показали свої сценки, можна їх обговорити і вирішити як же діяти правильно.

Ігри на визначення лідера «Роби раз, роби два» Ведучий говорить, що в його команді всі діти повинні одночасно зробити якесь дію. По команді "роби раз" вони піднімають стільці вгору і тримають до тих пір, поки хтось із них не скаже опустити стільці. По команді ведучого «роби два» гравці починають бігати навколо стільців. Коли один з гравців подасть команду, вони повинні одночасно сісти. Ті з дітей, які подавали команди опустити стільці і сісти, швидше за все лідери, особливо якщо це був один і той же гравець. «Лічилки» Гравці заплющують очі, починають рахувати до десяти. Один гравець не може сказати два числа поспіль, не можна домовлятися. Якщо два гравці говорять одночасно гра починається заново. Лідером швидше за все є той гравець, який назве більше всіх чисел. Психокорекційні вправи та ігри для занять з дітьми щодо підтримки позитивної поведінки Ігри, спрямовані на покращення координації рухів, зняття імпульсивності,емоційної напруги, довільність поведінки «Знайди відмінності» (О. Лютова, Г. Моніна) Мета: розвиток уваги, комунікативних навичок. Хід гри: дитина малює все, що їй захочеться, потім передає листок дорослому. Дорослий додає одну або декілька деталей та повертає дитині, яка маєзнайти зміни. Потім дорослий малює, а дитина вносить зміни вони міняються ролями. «Ласкаві лапки» Мета: зняття напруги, м’язового зажиму, зниження агресивності, розвиток чуттєвого сприймання. Хід гри: дорослий підбирає 6 7 дрібних предметів різної фактури: шматочок хутра, пензлик, буси, вата, дерев’яні, металеві кола. Всі предмети викладаються настіл. Дитину просять оголити руку по лікоть. Дорослий пояснює, що по руці буде ходити «тваринка» та торкатися ласкавими лапками. Потрібно з заплющеними очима вгадати, яка «тваринка» доторкалася до руки відгадати предмет. Доторкання

Змінений тест «Коректурна проба»

Мета: розвиток уваги.

Хід гри: Дитині пропонується бланк із зображеннями знайомих трьох предметів (гриб, м’яч, ялинка), розташованих по вісім у кожному ряду. Усього 5-10 рядів. Предмети в рядурозміщені довільно. Потрібно викреслити всі гриби або м’ячі, ялинки. «Покажи, що не підходить» (на основі методики «четвертий зайвий») Мета: розвиток мислення.

Хід гри: дитині пропонують картки із зображенням знайомих предметів (4 5) і говорять: «Подивися, тут усі предмети можна об’єднати разом, а один не підходить до них. Який і чому?».

«Чарівні ляпки»

Мета: розвиток уяви, творчого мислення. Хід гри: спочатку дитина готує ляпки (безладно наносить рідку фарбу напапір, а потім складає аркуш вдвоє, ляпками всередину). Потрібно побачити в ляпці зображення чого небудь і домалювати його. «Послухай тишу» (Г. Черепанова) Мета: розвивати увагу гіперактивної дитини і уміння володіти собою. Хід гри: за першим сигналом дзвіночка дитина починає бігати по кімнаті, кричати, стукати і тому подібне. За другим сигналом вона повинна швидко сістина стілець і прислухатись до того, що відбувається навкруги. Потім дитина розповідає, які звуки вона почула. Когнітивна вправа «Фотографія» Мета: емоційний розвиток. Сидячи на підлозі. Інструктор показує дитині фотографію із зображенням людини з певним настроєм. Учасник повинен відтворити задану йому фразу з інтонацією, що відповідає емоції на фотографії. Можна супроводити вислів відповідною мімікою і жестами. Когнітивна вправа «Млинок» Мета: розвиток міжпівкулевої взаємодії. Стоячи. Запропонуйте дитині робити одночасні кругові рухи рукою і ногою. Спочатку лівою рукою і лівою ногою, правою рукою і правою ногою, лівою рукою і правою ногою, правою рукою і лівою ногою. Спочатку обертання виконується вперед, потім назад, потім рукою вперед, а ногою назад. Виконуйте так, щоб рука іпротилежна нога рухалися одночасно з обертанням очей вправо, вліво, вгору, вниз. Дихання довільне. «Лови-лови» Мета: зняття емоційної напруги. Матеріал: паличка довжиною 0,5м з причепленим до неї м’ячиком на яскравій стрічці. Ведучий тримає паличку, підходить до дитини зі словами: «Лови лови!». Завдання учасника гри піймати м’ячик, який постійно підскакує догори. Гра дуже збуджує психіку дітей, рекомендовано проводити її під час прогулянки після сну. Гра сприяє підвищенню тонусу, зняттю емоційної

Що він має зробити?» «Піти до лікаря». «А як його знайти?» «У лікарні». «Де знайти лікарню?» тощо. Дитина розповідає, де знаходиться лікарня, як туди дібратися. Так само можна ходити в магазин, музей, театр, цирк тощо. В процесі гри ситуації можнаспростити, обговорюючи лише дії в тій чи іншій ситуації.

«Вивільнення гніву» (К. Рудестам) Мета: звільнення від негативних емоцій. Обладнання: м’який стілець або купа подушок. Подушки, на які буде вивільнятися агресія, складаються перед дитиною, а вона має сильно бити їх. Під час ударів можна вигукувати будь які слова, що виражають почуття. Гру необхідно проводити систематично, оскільки негативні емоції постійно потребують вивільнення і краще, якщо дитина вивільнить свій гнів на подушках, ніж на оточуючих. Вправина розвитокдрібної моторики «Кільце» По черзі і якнайшвидше дитина перебирає пальці рук, з'єднуючи в кільце звеликим пальцем послідовно вказівний, середній і т.д. Вправа виконується в прямому (від вказівного пальця до мізинця) і в зворотному (від мізинця до вказівного пальця) порядку. На початку вправа виконується кожною рукоюокремо, потім разом. «Паровозик» Праву руку покласти на ліву, одночасно роблячи 10 12 маленьких кіл зігнутою в ліктьовому суглобі лівою рукою, плечем уперед, потім стільки ж назад. Поміняти позиції рук і повторити вправу. Вправинарелаксацію «Поза спокою» Мета: освоєння, закріплення пози спокою і розслаблення м'язів рук. Необхідно сісти ближче до краю стільця, взятися на спинку, руки вільно покласти на коліна, ноги злегка розставити. Формула загального спокою вимовляється інструктором повільно, тихим голосом, з тривалими паузами. Всі вміють танцювати, стрибати, бігати, малювати. Але поки не всі вміють розслаблятися, відпочивати. Є у нас гра така дуже легка і проста. Сповільнюються рухи, зникаєнапруга... І стає зрозуміло розслаблятися приємно! «Кулачки» Мета: освоєння, закріплення пози спокою і розслаблення м'язів рук. Сидячи на підлозі. Інструктор: «Стисніть пальці в кулачок міцніше. Руки покладіть на коліна. Стисніть їх сильно, щоб кісточки побіліли. Руки втомилися.Розслабили руки. Відпочиваємо. Кисті рук потеплішали. Легко, приємно стало. Слухаємо і робимо, як я. Спокійно! Вдих пауза, видих пауза!». Ця і кожна наступна вправа повторюється 3 рази. «Руки на колінах, кулачки стиснуті, міцно, знапругою... Пальчики притиснуті (стиснути пальці). Пальчики сильніше стискаємо, відпускаємо, розжимаємо. Легко підняти і впустити розслабленукисть.» «Лимон» Опустити руки вниз і уявити собі, що в правій руці знаходиться лимон, з якого потрібно вичавити сік. Повільно стискати якомога сильніше праву руку вкулак. Відчути, як напружена права рука. Потім кинути "лимон" і розслабити руку: Я візьму в долоню лимон. Відчуваю, що круглий він. Я його злегка стискаю сік лимонний вичавлю. Все в порядку, сік готовий. Я лимон кидаю, руку розслабляю. Виконати цю ж вправулівою рукою. «Холодно жарко» Уявіть

Вправинарозтяжку

«Промінчики»

Сидячи на підлозі. Почергово напруга і розслаблення: - Шиї, спини, сідниць; Правого плеча, правої руки, правої кисті, правого боку, правого стегна, правої ноги, правої стопи; Лівого плеча, лівої руки, лівої кисті, лівого боку, лівого стегна, лівої ноги, лівої стопи. «Травинка під вітром» Дітям пропонується зобразити всім тілом травинку (сісти на п'яти, рукивитягнути вгору, зробити вдих). Інструктор: «Починає дути вітер, і травинка нахиляється до землі (видихаючи, нахилити тулуб вперед, поки груди не торкнеться стегон; руки при цьому витягуються вперед, долоні на підлозі; не змінюючи положення тулуба, потягнути руки по підлозі ще далі вперед). Вітер стихає, травинка випрямляється і тягнеться до сонечка (на вдиху повернутися у вихідне положення, потягнутися вгору)». «Підвіски» Сидячи на підлозі. Дітям пропонується уявити, що вони ляльки маріонетки, які після виступу висять на цвяшках у шафі. Інструктор: «Уявіть собі, що вас підвісили за руку, за палець, за шию, за плече і т.д. Ваше тіло зафіксовано в одному положенні, всі інші частини тіла розслаблені, бовтаються». Вправа виконується в довільному темпі, краще з закритими очима. Інструктор стежить за ступенем розслабленості тіла в дітей, акцентуючи увагуна напружених місцях. «Зірка» Сидячи на підлозі. Ця вправа виконується в позі «зірки». Дитині пропонується зобразити своїм тілом «зірку», злегка розвівши руки і ноги, а потім виконати розтяжки. Дитина повинна виконати спочатку лінійні, а потім діагональні розтяжки. При цьому одночасно розтягуються спочаткуправарука іліва нога, а потім ліва рука і права нога. Дихальнівправи

Мета: розвиток довільності і самоконтролю. Сидячи на підлозі. Вдих. Дітям пропонується розслабити м'язи живота, почати вдих, надуваючи в животі кульку, наприклад, червоного кольору (колір необхідно міняти). Пауза (затримкадихання). Видих. Дітям пропонується втягнути живіт якомога сильніше. Пауза. Вдих. При вдиху губи витягуються трубочкою і з шумом «п'ють»повітря. Сидячи на підлозі. Вдих, пауза, видих, пауза. Дитині пропонується вокалізувати на видиху, проспівуючи окремі звуки («а», «о», «у» і ін.) І їх поєднання. Сидячи на підлозі. Дихати тільки через ліву, а потім тільки через праву ніздрю (при цьому для закриття правої ніздрі використовують великий палець правої руки, інші пальці дивляться вгору, а для закриття лівої ніздрі застосовуютьмізинець

попереднього руху. При відпрацюванні окорухових вправ для залучення уваги дитини рекомендується використовувати які небудь яскраві предмети, маленькі іграшки і т.д. На початку освоєння цих вправ дитина повинна стежити за предметом, що переміщуються дорослим, а потім пересувати його самостійно, тримаючи спочатку в правій, потіму лівій руці, а потім обома руками разом. Сидячи на підлозі. Голова зафіксована. Очі дивляться прямо перед собою.Триває відпрацювання рухів очей по чотирьом основним (вгору, вниз, праворуч, ліворуч) і чотирьом допоміжним напрямами (по діагоналях); зведення очей до центру. Рухливіігри «Броунівський рух» (Ю.Шевченко)

Мета: гранаправлена на розвиток розподілууваги. Хід гри: всі діти стають у коло. Ведучий один за іншим вкачує в центр колатенісні м’ячики. Дітям повідомляються правила гри: м'ячі не повинні зупинятися і викочуватися за межі кола, їх можна штовхати ногою або рукою. Якщо учасникиуспішно виконують правила гри, ведучий укочує додаткові м'ячі. Сенс гри встановити командний рекорд по кількості м'ячів уколі. «Кенгуру» Мета: розвиток координації рухів. Хід гри: діти шикуються в одній лінії та затискають м’яч між ногами.За сигналом вони починають стрибками рухатись до фінішу, котрий встановленийна відстані 20 30 м., якщо м’яч випадає, його підіймають та продовжують рух. «Мишка» Мета: розвиток тактильних відчуттів, формування витримки, терпимоговідношення до фізичного контактуз іншими людьми. Обладнання: мишка, бубон, хустинка. Хід гри: двоє дітей сідають на стілець один навпроти іншого. Одному зав’язують очі, а іншому в руки дають бубон. Коли другий гравець починає грати, третій починає водити мишкою по тілу першої дитини. Мишка бігає, перекидається, стрибає відповідно до темпу звучання музики. Перший учасник гри сидить спокійно,він не має пробувати спіймати мишку руками, його завдання сконцентруватися на своїх відчуттях. Можна використовувати декілька інструментів, під звуки яких мишка рухається по різному. Психогімнастичні вправи «Запам'ятай свою позу» Мета: розвиток моторно слухової пам'яті. Дитина повинна встати в яку небудь позу і запам'ятати її. Коли зазвучитьмузика, вона починає бігати, гратися. З закінченням музики вона повинна повернутися на своє місце і встати в туж

півкулі головного мозку, тіла й мозку, що підвищує стресостійкість дитини і відповідно покращує її здатність навчатися. Це вправи, які завдяки рухам, найбільше розвивають мозок.

1. Можна модифікувати пробу Озерецького. Наприклад, коли вивчаємо вишивання, можна показувати предмети: ―голка‖ (вирівняний горизонтально палець), ―котушка‖ (кулак), ―тканина‖ (рівна долоня горизонтально). Далі можна показувати двома руками. Потім змінювати послідовність. Коли вивчаєте тварин, попросіть дитину показати дзьобик (прикладаючи всі пальці до великого, ніби дзьоб), вушка (вказівний і середній прямо) і хобот (рука, складена в трубочку). Таку вправу можна виконувати під музику.

2. Вухо ніс. Дитині треба схрестити руки й однією торкатися носа, а іншою вуха. Потім розхрестити руки й повторити те саме. Торкатися до вуха й носа треба одночасно. Це можна виконувати в різному темпі. Власне, пошук частини тіла, знаходження й переключення рухів це дуже важливо для дітей з ООП. 3. Одночасне малювання двома руками. Наприклад, можна намалювати серединку квіточки й запропонувати дитині намалювати пелюстки. Дитина має взяти ручки у дві руки й одночасно малювати пелюстки обома руками навколо квіточки. Також можна синхронно малювати дві частини серця обома руками. 4. Домальовування половинки різних узорів, фігур. Дитина має намалювати другу частину за аналогією до першої. 5. Малювання під музику. У німецьких школах дітям на перервах вмикають музику Моцарта. Дослідженнями доведено, що вона стимулює мозкову активність дітей. Складна вправа на розрізнення букв на письмі. Починати можна з того, щоб просто слухати музику Моцарта, потім диригувати пальцями, потім малювати каракулі в повітрі пальцями. Не треба вимагати від дитини потрапляти в ритм і виконувати все чітко. Усі діти різні. Вправа «Ковпак мудреця» Ці рухи загострюють слух, допомагають роботі короткочасної пам’яті, підвищують розумові та фізичні здібності, поліпшують рівновагу. Проводьте вправу перед уроком або в якості відпочинку (руханки), оскільки вона допоможе швидко сконцентрувати увагу. Можна виконувати стоячи і сидячи.

1. Тримайте голову прямо, не напружуючи шию і підборіддя. 2. Візьміться руками за вуха так, щоб великий палець опинився з тильного боку вуха, а решта пальців спереду. 3. Масажуйте вуха зверху донизу, трохи розгортаючи їх у бік потилиці. 4. Дійшовши до мочки, м’яко помасажуйте її. Повторіть вправу 4 рази. Вправа «Сова» Вправа знімає напругу шиї, поліпшує приток крові до головного мозку. Вона сприяє розвитку таких

Долоня повинна бути м’якою, ніби «приклеєною» до м’яза. Стискайте м’яз і поволі повертайте голову зліва направо. Дійшовши до крайньої зручної точки, починаємо рух у зворотний бік. При цьому губи складено трубочкою і на видиху вимовляємо: "ух". Шия легенько витягується, підборіддя рухається вперед, а очі за кожного «ухання» округляються, як у сови. Зазвичай на один поворот голови припадає 5 звуків. Усі рухи виконуються синхронно! Виконайте вправу не менше 3 разів. Поміняйте руки і повторіть, розслаблюючи правий м’яз. Завдяки «уханню» знімаються щелепні стискання, що поліпшує мовлення.

Вправа «Контраст»

Знімає напругу в м’язах рук. Витягнути руки перед собою. Стисніть міцно пальці в кулачки. Стисніть їх міцно, міцно, щоб кісточки побіліли. Он як напружилися руки. Руки втомилися. Розслабили руки. Відпочиваємо. Кисті рук потеплішали. Легко та приємно стало. Дихальна вправа «Еверлі»

Знімає м’язову напругу, знижує частоту скорочень серця. Покладіть ліву руку на живіт, а праву зверху. Надуваємо живіт, наче це велика повітряна кулька. М’язи живота напружуються. Пауза. Видих. Втягнули живіт. М’язи живота розслабилися, стали м’якими. Живіт потеплішав. Пауза. Продовжуємо за схемою. (5 8разів)

Вправа «Дихальна гімнастика» Знімає нервово-психічне напруження, інтегрує ліву і праву півкулі. Дихайте повільно і глибоко. Вдихайте через ліву ніздрю (при цьому праву ніздрю закрийте великим пальцем правої руки). Видихайте через праву ніздрю (при цьому ліву ніздрю закрийте мізинцем правої руки). Потім вдихайте через праву ніздрю, видихайте через ліву ніздрю (3 4 рази). Вправа «Масаж вух». Активізує слуховий канал, укріплює слизові оболонки носу, горла і гортані, завдяки цьому відступають застуди, кашель, нежить.

1. Помасажуйте вушну раковину, поки не відчуєте приємне тепло. Потягніть вушко вверх, потім вниз.

2. Досягнувши серединки вуха складіть його навпіл, якби накриваючи слуховий прохід. Тримайте кілька секунд, поки не відчуєте сильне тепло. І так 5 7 разів. Вправа «Метелик» Знімає напругу в м’язах шиї, плечей. Оптимізує роботу головного і спинного мозку. Кисті злегка стулити в кулаки і прикласти їх до попереку. Лікті створюють у суглобах кут приблизно 90 градусів. Відведіть лікті назад, потім приведіть у вихідний стан, ніби махаючи крильцями. (8 10 разів). Список використаних джерел 1. Навчально методичний посібник «Включення дітей з особливими потребами у соціальне середовище:

dribna ta artykulyatsijna motoryka v rozvytku ditej z oop chastyna 1/ Кінозелогічнівправи. 10. Психологічні графічно малюнкові методики у діагностично корекційній роботі з дітьми / М.М.Махній. Чернігів:Десна Поліграф, 2022 216с.

напрям діяльності інклюзивно ресурсного центру (далі ІРЦ). Це процес збору та інтерпретації кількісної та якісної інформації про особливості розвитку дитини з метою визначення її особливих освітніх потреб, у тому числі коефіцієнта її інтелекту, розроблення рекомендацій щодо освітньої програми, організації освітнього середовища, особливостей організації психолого педагогічних, корекційно розвиткових послуг відповідно до потенційних можливостей дитини. Основною функцією висновку про КО, на основі якого створюється Індивідуальна програма розвитку, є забезпечення максимального рівня індивідуалізації освітнього процесу особи з особливими освітніми потребами. Висновок, у якому зазначена наявність у особи особливих освітніх потреб, є обов’язковою умовою для організації інклюзивного навчання для неї. Комплексна оцінка проводиться фахівцями ІРЦ індивідуально за такими напрямами: оцінка фізичного розвитку дитини (визначення рівня загального розвитку дитини, її відповідності віковим нормам, розвитку дрібної моторики, способу пересування тощо); оцінка мовленнєвого розвитку дитини (визначення рівня мовленнєвого розвитку та використання вербального/невербального мовлення, наявності мовленнєвого порушення та його структури); - оцінка когнітивної сфери дитини (визначення рівня сформованості пізнавальних процесів: сприйняття, пам’ять, мислення, уява, увага); оцінка емоційно вольової сфери дитини (виявлення здатності дитини до вольового зусилля, схильностей до проявів девіантної поведінки та її причин); оцінка освітньої діяльності дитини (визначення рівня сформованості знань, умінь, навичок відповідно до навчальної програми або основних критеріїв формування вмінь та навичок дітей дошкільного віку). За кожен напрям оцінки відповідає фахівець певної спеціалізації (логопед, психолог, дефектолог, реабілітолог), а висновки формуються колегіально. У разі потреби, фахівці ІРЦ можуть проводити комплексну оцінку за іншими напрямами, зокрема визначення рівня соціальної адаптації, взаємин з однолітками, дорослими. Хотілось би

зазначити, що в ІРЦ усієї України і Чернігівської області зокрема, спостерігається брак фахівців реабілітологів. Тому дуже часто оцінка фізичного розвитку здійснюється фахівцем іншої спеціалізації найчастіше дефектологом чи психологом. Оскільки показники фізичного розвитку є своєрідним маркером загального розвитку особи будьякого віку, зупинимось на його характеристиці більш детально. Фізичний розвиток Фізичний розвиток сукупність морфологічних (форма та будова) і функціональних (використання за призначенням) властивостей організму, що характеризують процеси його росту та біологічного дозрівання. Рівень фізичного розвитку, адекватний віку, є важливою ознакою здоров'я та одним із критеріїв планування заходів, спрямованих на організацію комфортного для дитини фізичного середовища. Забезпечення оптимального фізичного розвитку в усі періоди дитинства є важливим завданням для всіх дорослих, які беруть участь у процесі виховання. Чим суттєвішими є відхилення у фізичному розвитку дитини, тим вища вірогідність наявності в неї хронічної соматичної патології. Фізичний розвиток є інтегральним показником стану здоров'я, що залежить від генетичних особливостей та багатогранного комплексу соціальних умов. До закономірностей фізичного розвитку належать: ендогенність, що відбувається за законами індивідуальної генетичної програми; циклічність періоди активації та гальмування темпів росту; поступовість та синхронність відносно одночасні процеси росту та досягнення дитиною дорослого періоду життя. Фактори, що мають вплив на фізичний розвиток:

1. Ендогенні: генетичні (здоров'я батьків, рівень і послідовність їх фізичного розвитку), ендокринна регуляція, стан здоров'я дитини (вроджені порушення, хронічні соматичні захворювання, патології центральної чи периферійної нервової системи).

2. Екзогенні: харчування (характер, регулярність, повнота, різноманіття, відповідність віку), режим дня та фізичного навантаження, стан довкілля та кліматичні умови. Як показують дослідження сучасних українських науковців, протягом останніх 5 років не тільки збільшилась кількість новонароджених дітей із порушеннями фізичного розвитку, а й кількість випадків неправильної його оцінки або взагалі відсутності такої. Особливої гостроти проблема набула в умовах реформування системи охорони здоров'я. Звичайно, у першу чергу, оцінку фізичного розвитку дитини здійснює педіатр, потім, за необхідності, фахівець більш вузького профілю.

• Характеристика з попереднього місця навчання

• Медична документація (дані досліджень)

До методів оцінки фізичного розвитку належать: - соматометричний враховує аналіз показників маси тіла, зросту, окружності голови і грудної клітки; соматоскопічний ступінь розвитку та розподіл підшкірно жирової клітковини, стан опорно рухового апарату, ступінь статевого дозрівання; фізіометричний аналіз функціональних показників (життєва ємність легень, м’язова сила, частота пульсу, величина артеріального тиску. Найбільш поширеним і досить інформативним методом є соматометричний. Педіатри застосовують цей метод для оцінки фізичного розвитку дитини з моменту її народження і до 12 місяців щомісячно, з 1 року до 3 щопівроку. Для оцінки фізичного розвитку дитини в ІРЦ також доцільно застосовувати соматометричний метод, проте, в умовах ІРЦ фахівцями частіше здійснюється спостереження за положенням тіла дитини в стані спокою (як вона сидить, як стоїть, чи відчуває при цьому дискомфорт) та у процесі довільної або цілеспрямованої фізичної активності (як бере предмети, яка рука ведуча, наскільки розвинена точність рухів, витривалість). Під час здійснення оцінки фізичного розвитку фахівець орієнтується на певні середньостатистичні показники розвитку (нормограми) дитини певного віку і статі, що розроблені відповідно до рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров'я. Нормограми для оцінки дітей від 0 до 5 років наведені в наказі МОЗ України № 149 від 13.02.2009 року «Про затвердження клінічного протоколу медичного догляду за здоровою дитиною», дітей віком від 5 до 18 років наказ МОЗ України № 55 від 3.00.2009 року «Про затвердження протоколів лікування дітей з ендокринними захворюваннями» та наказі МОЗ України № 802 від 13.02.2013 року «Про затвердження критеріїв оцінки фізичного розвитку дітей шкільного віку». Для проведення швидких розрахунків можна скористатись антропометричним калькулятором на сайті Всесвітньої організації охорони здоров'я https://www.who.int. Він досить зручний у користуванні і зрозумілий. Професійна оцінка фізичного розвитку є дуже важливою для дитини з особливими освітніми потребами. По перше, вона дає змогу своєчасно виявити певні труднощі, що можуть вказувати на ознаки генетичної, ендокринної або іншої патології і спрямувати дитину до вузькопрофільного фахівця. По друге, допоможе організувати максимально комфортне для дитини освітнє середовищу,

порушення

сприйняття, інтелектуальними

та поведінковими розладами. Діагноз ДЦП у медичній документації (довідках, медичних картках) переважно доповнюється зазначенням його форми і типу, проте не включає опису рухових можливостей дитини. Тобто, фахівець ІРЦ навіть знаючи, що у дитини ДЦП, при

проведенні комплексної оцінки має визначити основні показники її фізичного розвитку та труднощі (за допомогою спостереження за довільною та цілеспрямованою діяльністю дитини, бесіди з батьками). Для цього можна застосовувати такий інструмент, як функціональні класифікації, які описують рівень рухового розвитку та можливості тонкої моторики. Система класифікації великих моторних функцій (Gross Motor Functions Classification, скорочено System GMFCS) була розроблена у 1997 році співробітниками Канадського університету МакМастер для забезпечення стандартизованої оцінки ступеня важкості рухових порушень у дітей із ДЦП. Система поділяє респондентів на п'ять рівнів за моторними можливостями. Поділ на рівні ґрунтується на функціональних можливостях дитини, потребі в допоміжних засобах для пересування (ходунки, милиці, візочки) і меншою мірою на обмеженнях. Особлива увага в класифікації приділяється визначенню рівня, що найкраще відповідає вмінням і характеризує обмеження моторних функцій дитини на час обстеження. Акцент робиться на повсякденній активності дитини вдома, у школі чи садку, на дитячому майданчику, у магазині тощо. Важливо класифікувати можливості дитини на основі її стандартної поведінки (а не максимальних можливостей) і не включаючи суб’єктивних прогнозів. Система GMFCS містить опис рівнів з характеристиками для чотирьох вікових категорій: до 4 років, від 2 до 4 років, від 4 до 6 років, від 6 до 12 років. Для прикладу наведемо одну з них. Моторні функції дітей до 2 років за рівнями

Рівень Назва рівня Короткий опис I Ходіння без обмежень Діти можуть сідати, сидіти на підлозі та лягати з сидячого положення без допомоги рук, тримаючи іграшку руками. Діти рачкують, підтягуються до стояння і роблять декілька кроків, тримаючись за меблі. У віці від 18 місяців до 2 років можуть ходити без допоміжних засобів.

II Ходіння з обмеженнями

Діти можуть сидіти на підлозі, але часто спираючись на щось руками для рівноваги. Повзають на животі або рачкують. Можуть підтягнутися до стояння та зробити кілька кроків, тримаючись за меблі. III Ходіння

Для оцінки стану дрібної моторики в дитини можна використовувати такий інструмент як Система класифікації функції руки в дітей із церебральним паралічем (Manual Ability Classification System, скорочено MACS). MACS вважається міжнародним стандартом для клінічної практики та наукових досліджень, перекладена 25 мовами світу, в тому числі й українською. Повна версія класифікації є доступною для вільного завантаження із сайту http://macs.nu Опис рівнів розвитку функції руки за класифікацією MACS

Рівень та його назва Опис функціональних можливостей дитини Рівень І Дитина легко та успішно користується предметами

У більшості випадків обмеження стосуються виконання руками дій, що вимагають швидкості та точності. Проте будь які порушення функції руки не обмежують самостійності у виконанні повсякденних дій

Рівень ІІ Дитина користується більшістю предметів, але з дещо зниженою ефективністю та швидкістю

Дитина виконує дії руками повільно з обмеженим результатом за якістю та кількістю. Дитина виконує дії самостійно, якщо їй допомогли розпочати дію або створили умови, пристосовані до її можливостей

Дитина може уникати певних дій або виконувати їх з певними труднощами; вона може використовувати альтернативні шляхи для виконання завдань, але зазвичай функціональні можливості руки дитини не обмежують її самостійності в повсякденній діяльності Рівень ІІІ Дитина з труднощами використовує предмети; потребує допомоги в підготовці та/чи модифікації дії

Рівень ІV Дитина обмежено використовує прості в застосуванні предмети в пристосованих умовах

Виконує дії лише частково, з труднощами та невеликим успіхом. Потребує постійної допомоги та підтримки та /або допоміжного обладнання, аби хоч частково виконати ту чи іншу дію

Дитина потребує цілковитої сторонньої допомоги Слід зазначити, що не лише дитина з ДЦП потребує підвищеної уваги з боку фахівця реабілітолога Особливості фізичного розвитку Рекомендації Порушення мовлення Порушення загальної(великої) та дрібної моторики.

Формування /корекція постави. Коригування моторної сфери відповідно до потреби. Вироблення

Порушення слуху

Недостатність рухової сфери порушення рівноваги та тонусу м’язів, уповільнення рухів. Порушення постави та формування зводу стопи

Антропометричні показники фізичного розвитку в межах вікової норми. Порушення швидкісних якостей та рівноваги. Порушення ходи (хитка хода), рухи нескоординовані, неспритні. Порушення дрібної моторики пальців рук

чітких скоординованих рухів. Розвиток дрібної моторики, навичок маніпуляцій з дрібними предметами. Розвиток навичок орієнтуватись у просторі Розвиток відчуття ритму рухів

Охорона та зміцнення здоров'я, розвиток потреби в руховій активності, формування основних рухів і рухових якостей. Розвиток дрібної моторики

Порушення зору Загальний рівень фізичного розвитку відстає від норми. Порушена функція рівноваги. Недостатня сформованість дрібної моторики

Зміцнювати організм. Розвивати навички координації рухів. Розвивати рухливість пальців рук. Формувати вміння тримати рівновагу під час статичного та динамічного навантаження. Розвивати просторово часову орієнтацію рухових дій, зорово моторні реакції Порушення інтелектуального розвитку

Аномалії будови черепа, атипові форми кінцівок, кистей пальців, вух. Порушення постави, диспропорції статури. Моторна недостатність (рухи уповільнені, незграбні).

Гіпо/гіперкінезії (як результат або ожиріння, або травматизм).

Рухові недоліки ходьби. Недостатня узгодженість рук і ніг. Порушення просторової орієнтації

Зміцнювати організм. Розвивати навички координації рухів. Розвивати рухливість пальців рук (розвиток дрібної моторики). Формування вміння тримати рівновагу під час статичного та динамічного навантаження. Розвивати просторово часову організацію рухових дій, зорово

А.А. Дмитрієвим. Він характеризує морфофункціональну сферу відповідно до 4 показників: порушення фізичного розвитку: відставання в масі тіла; ожиріння; відставання в довжині тіла; порушення постави; порушення стопи; порушення в розвитку грудної клітини; знижена життєва ємкість легень; знижена окружність грудної клітини; аномалії черепа; аномалії лицьового скелета; дисплазії;

порушення в розвитку основних рухів: неточність рухів у просторі; неточність рухів у часі; невміння виконувати ритмічні рухи; низький рівень диференціювання м'язових зусиль; низький рівень розвитку функції рівноваги; дискоординація рухів; порушення при ходьбі: сутулість; дискоординація рухів рук і ніг; човгання ногами; волочіння ніг по підлозі; неритмічність рухів; постійні відхилення від шляху по прямій; неоднакова довжина кроків; неоднакові амплітуди при помахах руками, носки ніг звернені всередину; носки ніг звернені назовні; млявість; вертикальні рухи тулубом; постійні відхилення тулуба від вертикальної осі. До порушень слід віднести і ходьбу на прямих або напівзігнутих ногах, перевалюючись, а також опущену при ходьбі вниз або нахилену набік голову; порушення рухів при бігу: надмірний нахил тулуба вперед, надмірне напруження рук; дрібні кроки; неритмічність; надмірний нахил голови вперед; мала амплітуда в рухах рук; притискання рук до тулуба; зайвий розворот стоп назовні, звернення стоп носками один до одного; розгойдування тулуба в сторони; дискоординація рухів рук і ніг, млявість; біг на майже прямих ногах і біг на напівзігнутих ногах. Звичайно ж, не існує певного готового інструменту, за допомогою якого можна оцінити всі особливості розвитку дитини певного віку, статі та із певним типом порушення розвитку. Кожна дитина особлива і потребує комплексного та систематичного підходу. Список використаних джерел

1. Програмно методичний комплекс навчання дітей дошкільного віку з розумовою відсталістю «Світ навколо мене» (Програма розвитку дітей дошкільного віку з розумовою відсталістю «Фізичне виховання та основи здоров’я»; методичні рекомендації; практикум з фізичного виховання та основ здоров’я /І.В. Гладченко. К.: 2014

2. Качмар О.О., Козявкін В.І., Волошин Т.Б., Вітик Х.О., Калинович Н.Р. Система класифікації функції руки в дітей з церебральним паралічем : українська версія // Журнал неврології імені Б.М. Маньковського. Том 4. № 2. 2016. C 31 34 // URL : https://dcp.com.ua/sites/default/files/GMFCS article.pdf

3. Система класифікації великих моторних функцій при церебральних паралічах URL : https://www.dcp.com.ua/GMFCS

4. Токарська В. Л. Методика викладання фізичної культури дітей та підлітків з розумовою відсталістю. Київ, 2018.

5. Фролова Т.В., Стенкова Н.Ф., Бородіна І.Р. Фізичний розвиток дітей: методи оцінки, семіотика основних порушень // Здоров'я дитини. Том 13. №3. 2018. С. 288 293.

6. Форостян О.І. Фізичне виховання дітей з вадами зору в українській дефектології // Науковий вісник Південноукраїнського національного педагогічного університету ім. К.Д. Ушинського.2015. №2. С. 47 55. URL : http://nbuv.gov.ua/UJRN/punpu_2015_2_10.