Педагогічні обрії №2(122)-2022

УПРАВЛІНСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ В ЗАКЛАДАХ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ АНАТОЛІЙ

Редакційна колегія: Гальонка О. А. кандидат педагогічних наук, доцент, відповідальний секретар Давиденко А. А. доктор педагогічних наук, професор Довбня В. М. доктор філософських наук, доцент Євтушенко Н. М.

доктор педагогічних наук, доцент Лисенко І. В.

кандидат педагогічних наук, доцент Матюшкіна Т. П.

кандидат педагогічних наук,доцент Мокрогуз О. П. кандидат педагогічних наук, доцент Покришень Д. А. кандидат педагогічних наук, доцент Пономаревський С. Б. доктор педагогічних наук, старший науковий співробітник АДРЕСА РЕДАКЦІЇ / ВИДАВЦЯ: вул. Слобідська, 83, м. Чернігів 14021 т/ф (04622) 653 982 E mail: chippo@ukrpost.ua, redak chippo@ukr.net Електронна версія: http://choippo.edu.ua Тираж 5 прим. Безкоштовно За передплатою не розповсюджується Редакція приймає рукописи в електронному варіанті у форматі Microsoft Word (шрифт: Times New Roman; розмір: 14п; папір: А4; поля: праве, верхнє, нижнє і ліве 2 см; інтервал 1,5). Редакція залишає за собоюправо виправляти і скорочувати надіслані матеріали, не порушуючи їхньогозмісту. Позиція редакції не обов’язково співпадає з позицієюавторів. Рукописинерецензуютьсяінеповертаються.

За достовірність фактів, власних імен, географічнихназвтаіншихвідомостейнесуть відповідальністьавторипублікацій.

ФОРМУВАННЯ ДОСЛІДНИЦЬКОЇ

вважають основною реформою серед усіх інших, які зараз активно впроваджуються в Україні. Важливість цієї реформи зумовлена стратегічною та кардинальною зміною підходів до керування на регіональному рівні. Змінили адміністративну систему, ввели територіальні громади (ТГ), які отримали фінансування освітнього напряму з державних субвенцій. Таким чином місцеві громади значно краще розвивають свій край, отримавши більше повноважень і джерел фінансування. Звертаємо увагу на нові підходи до управління, потребу створення органів управління освітою в громадах, визначення пріоритетів в умовах децентралізації влади. Викладення основного матеріалу Реформування

реформування.

інновації потрактовуються як процес розробки та впровадження у педагогічну практику нових підходів, технологій, методичного забезпечення, що призводить до підвищення якості надання освітніх послуг. Нині розвиток освіти характеризується інтенсивністю реформаторських процесів, що уможливлює реалізацію новітніх тенденцій світового розвитку. Досліджувана проблема має свою історію. Так, передумовами сучасних інноваційних процесів в освіті традиційно визнається реформаторська педагогіка кінця ХІХ початку ХХ століття. Розвиток освітнього співтовариства в останні періоди ставить у центр системи освіти незаперечний пріоритет формування нової по суті людської особистості. Вирішальним чинником розвитку дитини є якісне освітнє середовище, а рівний доступ до якісної освіти вважається домінуючим принципом розбудови освітньої системи. Висвітлювали питання забезпечення рівного доступу до якісної освіти учнів закладів загальної середньої освіти в умовах реформування, нові підходи до управління в умовах децентралізації влади вітчизняні дослідники, зокрема: Н. Василенко, Л. Артемов, В. Алхімов, В. Бобров, Р. Гавриш, М. Дарманський, О. Киричук, Ю. Луковенко, А. Мазака, Н. Мельник, І. Осадчий, А. Панкевич, А. Підласий, В. Проскунін, М. Романенко, О. Сидорова, Н. Сурма, Л. Чекмарьова, Л. Юрчук та інші. Задекларовано фундаментальні зміни в закладах загальної середньої освіти, і це буде не просто впровадження європейського досвіду та практик, а нові можливості школи. Реалізація цих змін − розбудова нової української школи − безперечно неможлива без створення належних умов. Від них залежать доступ дітей до якісної освіти, процеси формування та розвитку ключових компетентностей, необхідних для самореалізації. І це є одне з основних завдань територіальних громад. Згідно з пп. 20 п. 6 1 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», викладеному в редакції Закону від 17.11.2020 № 1009 IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування і районних державних адміністрацій»[15]: 1) найменування представницького органу місцевого самоврядування сформованої територіальної громади як юридичної особи, як правило, складається з частини, яка є похідною від власного найменування населеного пункту, визначеного її адміністративним центром, у формі прикметника та відповідного загального найменування представницького органу місцевого самоврядування (сільська, селищна, міська рада) [15]; 2) найменування виконавчого органу місцевого самоврядування сформованої територіальної громади як юридичної особи, як правило, складається з відповідного загального найменування виконавчого органу місцевого самоврядування (виконавчий комітет, управління, відділ, департамент тощо) та повного найменування відповідного

Правила та процедури, за якими здійснюються відповідні зміни, визначені Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань» (далі Закон № 755) та Порядком державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 09.02.2016 № 359/5. У статтях 15 17 Закону № 755 визначено вимоги до оформлення документів, що подаються для державної реєстрації, в тому числі для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань. Для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу суб‘єкту державної реєстрації подається заява щодо державної реєстрації юридичної особи органу влади (форма 3), затверджена наказом Міністерства юстиції України 18.11.2016 № 3268/5 (у редакції наказуМіністерства юстиції України від 19.05.2020 № 1716/5). Звертаю вашу увагу, що п. 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1009 IX передбачено, що протягом року з дня набрання чинності цим Законом переоформлення найменувань та, за необхідності, установчих документів органів місцевого самоврядування та юридичних осіб публічного права, засновниками яких є органи місцевого самоврядування, у зв‘язку із змінами в адміністративно територіальному устрої України здійснюється безоплатно [15]. Законом України «Про внесення змін до Бюджетного Кодексу України»від 17.09.2020 № 907 ІX внесені зміни до статей 84 та 85 Бюджетного Кодексу України в частині здійснення видатків на місцевому рівні [17]. Відповідно до цих змін, які, до речі, набули чинності 01.01.2021, із переліку суб‘єктів владних повноважень, які мають право здійснювати видатки на виконання власних та делегованих повноважень, виключені міські, сільські та селищні голови. Здійснення таких видатків закріплено лише за виконавчими органами місцевих рад. Децентралізація влади реалізовується відповідно до Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 01.04.2014 № 333 р, яка визначила основний зміст та етапи цієї реформи. 05.02.2015 Верховною Радою було ухвалено Закон України «Про добровільне об‘єднання територіальних громад», а для забезпечення реалізації його положень Урядом було затверджено Методику формування спроможних територіальних громад (постанова Кабінету Міністрів України від 06.04.2015 № 214). Автономність місцевого самоврядування в межах закону і відрізняє його від вертикалі органів виконавчої влади. Територіальні громади самостійно визначають свою структуру органів управління та кількість працівників відповідної кваліфікації, які мають забезпечити

створення сприятливих правових умов для залучення населення до прийняття управлінських рішень і розвиткуформ прямого народовладдя; надання територіальним громадам права розпоряджатися земельними ресурсами в межах своєї території, об‘єднувати своє майно та ресурси в межах співробітництва територіальних громад. Територіальні громади отримали право і можливість формувати власні ефективні системи забезпечення освітніми послугами населення своєї громади, мають реальну можливість оптимізувати мережу закладів освіти з метою подолання численних проблем у зв‘язку із значною кількістю малокомплектних (і одночасно високозатратних) шкіл сільських регіонів України. Щодо утворення управління чи відділу в структурі виконавчого органу, яким передано функції управління й адміністрування освітньої мережі, із різним статусом юридичної особи чи структурного підрозділу територіальна громада має визначатися самостійно, який варіант для них є найбільш прийнятним. У великих територіальних громадах кількість бюджетних установ може бути досить великою і в таких громадах логічно утворити управління освіти, а у малих навіть окремого відділу можна не створювати. Спочатку треба визначити, чим має займатись утворений підрозділ, оцінити обсяг роботи, рівень кваліфікації персоналу та необхідну кількість фахівців. Створення органу управління освітою ТГ засноване на ретельному аналізі його функцій та повноважень. Наприклад, дорожня карта для створення системи управління освітою ТГ:

1. Аналіз ситуації щодо органу управління освітою ТГ і функцій для забезпечення якісних послуг системою закладів освіти. Визначення функцій органу управління освітою.

2. Розробка структури системи управління освітою ТГ відповідно до визначених функцій.

3. Утворення органу управління освітою ТГ.

4. Розробка та затвердження Положення про орган управління освітою. Реєстрація органу управління освітою ТГ, відкриття рахунків в органах Державної казначейської служби, інформування Управління (Департаменту) освіти і науки ОДА (ОВА) про назву, його реквізити для подальшого інформування МОН.

5. Розробка і затвердження посадової інструкції керівника органу управління освітою ТГ.

14. Розробка проектів статутів закладів освіти у нових редакціях (враховуючи організаційну, академічну, кадрову та фінансову автономію закладів освіти).

15. Передача кадрових документів закладів освіти від відділу освіти райдержадміністрації до органу управління освітою ТГ.

16. Аналіз прогнозованої на певний рік бюджетної забезпеченості переданої мережі закладів освіти ТГ. Підготовка бюджетних запитів на фінансування закладів освіти ТГ на наступний рік.

17. Передача бухгалтерських документів для нарахування заробітної плати та ведення бухгалтерського обліку бухгалтерською службою органу управління освітою ТГ.

18. Затвердження статутів закладів освіти ТГ (згідно із чинним законодавством). Отже, подальша діяльність та розвиток територіальних громад, органів управління освітою залежать виключно від відчуття потреб громад, виваженості при прийнятті управлінських рішень. У кожному органі управління освітою передбачені посади начальника відділу, головного спеціаліста( ів). Взагалі, для успішного впровадження реформи потрібна консолідація зусиль та узгоджені дії всіх учасників процесу: органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, педагогів, батьків, громадськості, всіх без винятку, щоб ми вийшли на позитивний та якісний результат. Повноваження органів управління освітою територіальних громад (ОУО ТГ): забезпечують формування державної політики у сфері освіти, мінімальних нормативів, обсяги бюджетного фінансування закладів освіти, установ, організацій системи освіти, що є комунальною власністю та забезпечують фінансування витрат на їх утримання; забезпечують розвиток мережі закладів освіти та установ, організацій системи освіти, зміцнення їх матеріальної бази, господарське обслуговування; здійснюють соціальний захист працівників освіти, дітей, учнівської молоді, створюють умови для їх виховання, навчання і роботи відповідно до нормативів матеріально технічного та фінансового забезпечення; організовують облік дітей дошкільного та шкільного віку, контролюють виконання вимог щодо навчання дітей узакладах освіти; вирішують у встановленому порядку питання, пов'язані з опікою і піклуванням про неповнолітніх, які залишилися без піклування батьків, дітей сиріт, захист їх прав, надання матеріальної та іншої допомоги; створюють належні умови за місцем проживання для виховання дітей, молоді, розвитку здібностей, задоволення їх інтересів; можуть забезпечувати пільговий проїзд учнів, вихованців та педагогічних працівників до місця навчання і додому у порядку та розмірах, визначених органами місцевого самоврядування, та передбачати на це відповідні видатки з місцевих бюджетів; вирішують у встановленому порядку питання, пов'язані з наданням особам, які відбували покарання щодо обмеження волі або позбавлення волі

ОУО ТГ мають повноваження на двох рівнях: Операційний рівень повноваження на цьому рівні забезпечують поточну діяльність освітньої мережі громади. Стратегічний дає нові можливості територіальній громаді в сфері планування і прогнозування системи освіти. Орган управління освітою, як вся система місцевої влади в ТГ, у першу чергу підзвітна громаді, і тому діє в інтересах її мешканців. Станом на 01.09.2022 в Чернігівській області створено та функціонує 57 територіальних громад; з них 16 міських, 24 селищних, 17 сільських рад. 56 органів управління освітою організовують та координують розвиток освітніх галузей територіальних громад. (У Седнівській селищній раді Чернігівського району не створено орган управління освітою, функціонує 1 заклад освіти (Седнівський ліцей Седнівської селищної ради Чернігівського району). 57 територіальних громад Чернігівської області самостійно вибрали різні структурні форми, відповідні назви і штат працівників ОУО, враховуючи збереження певної вертикалі у виконанні освітніх повноважень та завдань діючих та створюваних органів управління освітою. Створено таку структуру органів управління освітою: Міністерство освіти і науки України; Управління освіти і науки Чернігівської ОДА; Управління/відділи освіти міських рад 16, Органи управління освітою селищних рад 24, Органи управління освітою сільських рад 16. Спрямовано діяльність ОУО ТГ на максимальне делегування повноважень на рівень самих закладів освіти (Закони України «Про освіту», «Про повну загальну освіту» та інші нормативно правові акти); на те, щоб орган управління був зайнятий виконанням функцій, що мають пряме відношення до забезпечення надання якісних освітніх послуг [23] Освіта є державним пріоритетом, що забезпечує інноваційний, соціально економічний і культурний розвиток суспільства. Фінансування освіти є інвестицією в людський потенціал, сталий розвиток суспільства і держави. Держава створює умови для здобуття громадянської освіти, спрямованої на формування компетентностей, пов‘язаних з реалізацією особою своїх прав і обов‘язків як члена суспільства, усвідомленням цінностей громадянського (вільного, демократичного) суспільства, верховенства права, прав і свобод людини і громадянина (Стаття 5 ЗаконуУкраїни «Про освіту» «Державна політика усфері освіти») [23]. Засновник або уповноважена ним особа не має права втручатися в діяльність закладу освіти, що здійснюється ним у межах його автономних прав, визначених законом та установчими

власністю та забезпечують фінансування витрат на їх утримання; забезпечують розвиток мережі закладів освіти та установ, організацій системи освіти, зміцнюють їх матеріальну базу, господарське обслуговування. Як варіант, можуть бути створені зовнішні комунальні сервісні служби для реалізації додаткових завдань, які обслуговують життєдіяльність мережі закладів освіти (господарювання, юридичного і фінансового обслуговування). Після утворення органу управління освітою як юридичної особи, цей виконавчий орган набуває статус головного розпорядника бюджетних коштів та стає повноцінним

учасником бюджетного процесу зі своїми правами та обов‘язками. Надання повноважень головного розпорядника бюджетних коштів відбувається із одночасним внесенням змін до місцевого бюджету. Повноваження головного розпорядника бюджетних коштів є необхідним для здійснення видатків, пов‘язаних із утриманням безпосередньо органу управління освітою, як виконавчого органу (заробітна плата та нарахування посадовим особам відділу, придбання канцтоварів та інших матеріальних цінностей, оплата комунальних послуг та енергоносіїв), так і видатків, пов‘язаних із функціонуванням закладів освіти (заробітна плата педагогічного та технічного персоналу, комунальні послуги та енергоносії, харчування, підвіз тощо). Бюджетні установи здійснюють свою діяльність за рахунок коштів відповідного місцевого бюджету. Для цього ці установи отримують від головних розпорядників бюджетних коштів бюджетні асигнування. Бюджетне асигнування повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов‘язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження. Бюджетні асигнування мають обов‘язково цільовий характер, що забезпечується за допомогою єдиної бюджетної класифікації. У свою чергу, будь які бюджетні зобов‘язання та платежі з бюджетуздійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення. Бюджетне призначення повноваження головного розпорядника бюджетних коштів, надане рішенням про місцевий бюджет, яке має кількісні, часові і цільові обмеження та дозволяє надавати бюджетні асигнування. Відповідно до статті 22 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів залежно від обсягу наданих прав поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів (ГРК) та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня (РК) [1]. На рівні місцевих бюджетів головними розпорядниками бюджетних коштів виступають органи управління освітою як виконавчі органи місцевої ради. Саме головні розпорядники мають право на отримання бюджетних асигнувань, взяття зобов‘язань і здійснення видатків з бюджету. Бюджетне зобов‘язання будь яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому [1]. Бюджетна система встановлює також поняття розпорядника бюджетних коштів нижчого рівня, який забезпечує виконання бюджетних програм у системі головного розпорядника. Такими розпорядниками коштів нижчого рівня можуть виступати дошкільні, загальноосвітні та позашкільні

отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у рішенні про місцевий бюджет; приймає рішення щодо делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня, розподіляє та доводить до них у встановленому порядку обсяги бюджетних асигнувань; затверджує кошториси розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня (плани використання бюджетних коштів одержувачів бюджетних коштів), якщо інше не передбачено законодавством; розробляє та затверджує паспорти бюджетних програм і складає звіти про їх виконання; організовує та здійснює моніторинг виконання бюджетних програм, здійснює оцінку їх ефективності; здійснює управління бюджетними коштами у межах встановлених йому бюджетних повноважень, забезпечуючи ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів, організацію та координацію роботи розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів убюджетному процесі; здійснює контроль за своєчасним поверненням у повному обсязі до бюджету коштів, наданих за операціями з кредитування бюджету; здійснює внутрішній контроль за повнотою надходжень, взяттям бюджетних зобов‘язань розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачами бюджетних коштів і витрачанням ними бюджетних коштів; забезпечує організацію та ведення бухгалтерського обліку, складання та подання фінансової і бюджетної звітності; забезпечує доступність інформації про бюджет. У свою чергу, розпорядники бюджетних коштів нижчого рівня мають повноваження, які врегульовані Порядком складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228: підготовка запитів щодо обсягів видатків до проєкту місцевого бюджету та подання їх ОУО як головному розпорядникубюджетних коштів; отримання від ОУО відомостей про обсяги асигнувань, відповідно до яких у встановленому порядку складають кошторис доходів і видатків бюджетної установи, організації; подання кошторисуна затвердження ОУО; здійснення видатків шляхом оплати рахунків через органи Казначейства; подання ОУО та відповідному органу Казначейства звіту про використання

створення та забезпечення роботи атестаційних комісій ІІ рівня; підготовка проєктів рішень відповідної ради ТГ щодо створення, реорганізації або ліквідації закладів освіти; - реалізація рішень ради ТГ про встановлення у зонах екологічного лиха та епідемій особливого режиму роботи закладів, який погоджується з органами державної санітарно епідеміологічної служби; співпраця з військовими адміністраціями області; забезпечення соціального захисту, охорони життя, здоров'я та захисту прав педагогічних працівників та інших спеціалістів, які беруть участь в освітньому процесі, учнів (вихованців) закладів освіти; вирішення питань щодо створення груп продовженого дня, пришкільних інтернатів із частковим або повним утриманням учнів (фінансування на рівні територіальної громади); внесення пропозицій органам місцевого самоврядування щодо встановлення різних видів стимулювання та матеріального заохочення для забезпечення реалізації державної політики усфері освіти; забезпечення дотримання порядку видачі випускникам документів про освіту, золотих і срібних медалей, похвальних грамот та листів; погоджують формування класів у закладах освіти згідно з нормативами їх наповнюваності, встановленими законодавством, з урахуванням наявності приміщень, що відповідають санітарно гігієнічним вимогам для здійснення освітнього процесу. Спрямовано діяльність органів управління освітою територіальних громад на максимальне делегування навчально методичних повноважень на рівень самих закладів освіти; на те, щоб орган управління був зайнятий виконанням функцій, що мають пряме відношення до забезпечення надання якісних освітніх послуг. Як варіант, можуть створювати зовнішні комунальні сервісні служби для реалізації додаткових завдань, які обслуговують життєдіяльність мережі закладів освіти (господарювання, юридичного і фінансового обслуговування). Щодо забезпечення позашкільних послуг, то вибір варіанту заснований на зіставленні фінансових і демографічних показників, а також можливостей транспортного сполучення, наявності вчителів, попиту на дану освітню послугу серед дітей, результатів роботи. В ідеалі, повинні бути забезпечені рівні можливості доступу до позашкільних освітніх послуг для всіх дітей. Варіант 1. Спільного фінансування територіальних громад, сума яких може бути визначена, виходячи з суми коштів на оплату праці педагогічних працівників, які забезпечують надання позашкільних освітніх послуг дітям та пропорційної суми адміністративних витрат. Варіант 2. Надання позашкільної освіти закладами загальної середньої освіти. Варіант 3. Створення власних структур позашкільної освіти. Питання щодо створення центрів професійного

повноважень та завдань діючих та створюваних органів управління освітою, центрів професійного розвитку педагогічних працівників. Також, важливим елементом створення системи менеджменту закладів освіти територіальних громад є максимальне делегування адміністративних і навчальнометодичних повноважень на рівень навчального процесу (закладів освіти) у поєднанні з належним управлінням усередині самого закладу (впровадження організаційної, академічної, кадрової, фінансової автономії) та забезпеченням якості освіти. Найперше, що має забезпечити держава, повинні зробити ми надавати якісні освітні послуги. Це завдання кожного закладу освіти, незалежно від місця перебування чи підпорядкування. На сьогодні суттєвою є різниця між якістю послуг, що надаються у містах і в селах. Але наші діти не повинні відчувати різницю в якості навчання залежно від того, де географічно розташований їхній заклад, вони в кожному з них повинні мати змогу отримати гідні знання, які стануть запорукою подальшого успіху в житті. Тому й виникла нагальна потреба реформування галузі освіти з метою надання якісних освітніх послуг в умовах децентралізації влади. Перш за все створення опорних шкіл освітніх округів. У Чернігівській області надзвичайно багато сільських населених пунктів, в яких існують малокомплектні школи, де один учитель викладає декілька предметів не за фахом. Опорні школи забезпечують якість освіти і її доступність. Здобувачі освіти переходять в опорну школу, до якої здійснено підвіз учнів та учителів. Малокомплектні школи втрачають статус і стають філіями. Директор опорної школи (на засадах кадрової, організаційної, фінансової автономії) відповідає за кадрове забезпечення опорної школи і філій. Ресурсами розпоряджатиметься опорна школа. Органи місцевого самоврядування територіальних громад є засновниками опорного закладу, його філій, які створюють, змінюють тип, ліквідовують та реорганізовують заклади освіти, філії відповідно до вимог чинного законодавства. Опорна школа є юридичною особою, має рахунки в органах казначейства, самостійний

баланс, штамп, печатку та філії у своєму складі. Філії не є юридичними особами і діють на підставі положення, затвердженого в установленому порядку (наказ МОН від 06.12.2017 № 1568, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.01.2018 за № 1/31453 «Про затвердження Типового положення про філію закладу освіти») [28] Станом на 01.09.2022 в Чернігівській області створено 48 опорних закладів освіти та 17 філій. Засновник визначає опорні заклади серед підпорядкованих йому закладів освіти на конкурсній основі відповідно до затверджених ним умов. Під час проведення конкурсу обов‘язково враховується, зокрема, зручність та наявність автомобільних шляхів з твердим покриттям для забезпечення безпечного підвезення учнів

Рішення має вирішувати основні питання діяльності опорних закладів та їх філій, у тому числі щодо затвердження установчих документів (статуту, положень) та визначення відповідальних осіб за державну реєстрацію опорного закладу як юридичної особи.

4. Державна реєстрація опорного закладу як юридичної особи відповідно до вимог закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань».

5. Вирішення відповідним органом управління освітою ТГ кадрових та фінансових питань діяльності опорного закладу, зокрема призначення директора, а також вирішення питань фінансування (затвердження кошторису) та порядку ведення бухгалтерського обліку опорного закладу. Одне з пріоритетних завдань опорних шкіл впровадження профільного навчання та допрофільної підготовки учнів, які створять нове освітнє середовище, умови для самовизначення школярів, забезпечать можливість здійснити професійні проби, надати право самостійно вибрати профіль навчання, сформувати готовність відповідати за зроблений вибір. Кожний заклад освіти унікальний, вони самостійно напрацьовують свою освітню стратегію, будують довіру та уважність через культуру співпраці, командну роботу, комунікацію як всередині школи між учителями, батьками, учнями, так і зовні з громадою, локальною спільнотою. На засадах педагогіки партнерства приймають виважені рішення щодо розвитку закладу освіти та впровадження Стратегії в дію. Антикризовий менеджмент повинен бути в центрі уваги не лише працівників закладу освіти, а й місцевого самоврядування перш за все. Завдяки реформі децентралізації українські школи почали рухатись до автономії, і відповідно, роль директорів у закладах освіти значно виросла. Тепер освітні управлінці мають свободу вибудовувати структуру навчального процесу, внутрішніх політик, розпорядження фінансами та системи навчання вчителів. Однак, більше свободи означає більше відповідальності. Тобто, тепер директорам шкіл потрібно приймати рішення щодо роботи школи. Щоб ці рішення були послідовними, необхідно дотримуватися єдиного курсу розвиткузакладу освіти його стратегії. Будь яка стратегія складається з елементів, які дозволяють структурувати напрямки роботи та розуміти, для чого ми це робимо. Насамперед мова йде про місію, візію та цінності. Впровадження стратегії буде залежати від якості роботи. Щоб викладене на папері збігалось з реальністю, усі сторони процесу її розробки мають докласти зусиль до побудови стосунків всередині школи, які будуть відповідати нашим цінностям. Стратегування це комплексний процес. І саме він допомагає визначити, як школі рухатись вперед. Стратегія визначає, якою буде політика школи у питаннях підвищення кваліфікації вчителів, навчання дітей, організації роботи та розпорядження фінансами. Вона робить так, щоб шкільна автономія була ефективною й задовольняла потреби усіх учасників освітнього процесу. Закони України

«Про

2015 році під час першого етапу децентралізації. Тепер директор перестав бути господарником, який має організувати якісний процес навчання в школі та високі результати, маючи досить обмежені права та свободи. За новим законодавством директори мають свободу і у фінансах, і в управлінні командою, і в організації процесів у школі, і простір в академічній складовій. За таких обставин ми очікуємо великий ріст автономії шкіл, покращення показників освіти, нових цікавих освітніх форматів та інновацій ушколах. Але ж цей процес триває… Одним із основних завдань Закону України «Про освіту» є удосконалення правових механізмів реалізації конституційного права громадян на рівний доступ до якісної освіти на всіх рівнях; створення умов для освіти особи упродовж життя (запровадження таких видів

ролі

освіти як формальної, неформальної та інформальної); удосконалення нормативно правової бази освіти, у тому числі розроблення новітніх програм, зорієнтованих на модернізацію системи перепідготовки, підвищення кваліфікації та стажування педагогічних, науково педагогічних працівників і, перш за все, керівників закладів освіти [23]. Адже від директора освітнього лідера, менеджера, агента змін залежить становлення та функціонування нової української школи, освітнього закладу нового покоління. І починати треба з управлінської діяльності як основи роботи керівника менеджера. Директорів потрібно готувати до зміни ролі менеджера, надавати розуміння, як вибудовувати та реалізовувати стратегію, яка відповідає викликам школи та потребам учнів, як керувати командою, щоб вчителі були мотивовані та інноваційні, як впроваджувати зміни в школах, як налагоджувати та оптимізовувати процеси. Ми як країна поступово рухаємось до змін в освіті директорів, але цьому передує багато законодавчих процесів, змін у освітніх програмах ІППО, які є основними надавачами послуг для освітніх управлінців. Наразі користуємося Професійним стандартом «Керівник закладу загальної середньої освіти», за яким сформована типова програма, яку впроваджують ІППО. Після цього за попередніми розрахунками потрібно буде 2 3 роки, щоб перебудувати та імплементувати освітні програми. Якісна освіта для директорів потрібна вже сьогодні, а також поглиблення рівня автономії шкіл та напрацювання навичок керівника лідера, управлінських компетенцій для впровадження автономії в часи кризи. Тому ЧОІППО імені К.Д. Ушинського впевнено працює в даному напрямі, впроваджуючи нові програми в практичну діяльність. У період переходу до реалізації нової Концепції профільного навчання в старшій школі нові вимоги педагогічного супроводу профільного навчання диктують необхідність підвищення кваліфікації педагогічних кадрів. І тут інститути післядипломної педагогічної освіти виконують це завдання (Постанова № 800 від 21.08.2019) [2]. ОІППО це основні інституції, які забезпечують впровадження реформ, зокрема, навчання щодо підвищення кваліфікації педагогів. Наш Чернігівський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені К.Д. Ушинського виконує це завдання на 100%, залучаючи до навчання не лише педагогічних працівників області, а й колег із сусідніх регіонів. Практика впровадження нових підходів до управління в умовах децентралізації влади Як приклад, розглянемо організацію роботи в одній із громад Чернігівської області. За словами Наумчик І. В., начальника відділу освіти, культури, молоді та спорту Корюківської міської ради Чернігівської області, Корюківська територіальна громада утворилася у жовтні 2016 року, об‘єднавши навколо міста Корюківка сорок сіл та хуторів, які за площею займають третину району, а за кількістю жителів майже три чверті. Населення 17 628 чоловік. Більшість із них проживає у місті, а от у селах із демографією проблема, у деяких взагалі немає мешканців. На території громади

[32].

мірою виступає його донором. Оскільки

є

Якщо проаналізувати видатки загального та спеціального фондів Корюківського міського бюджету за попередній рік, впевнено можна сказати, що на освітню галузь направлено більшу частину бюджетних коштів громади (майже 50%). І такий позитивний стан фінансування наших освітніх закладів не випадковий це результат конструктивного діалогу та співпраці з депутатським корпусом, виконавчим комітетом міської ради, підприємствами, громадськими організаціями. Такі плідні результати співпраці це один з показників ефективності роботи колективувідділу освіти, культури, молоді та спортуКорюківської міської ради, який вміє не лише компетентно переконати, аргументувати та довести необхідність тих чи інших рішень, а й організувати продуктивну роботу усіх освітніх ланок, налагодити тісну співпрацю з керівництвом та колективами закладів освіти. Органи місцевого самоврядування ближчі до регіональних проблем освіти, саме це і підтверджує наш випадок об‘єднання. Вони краще обізнані у потребах та недоліках функціонування закладів освіти нашого регіону, адже представляють інтереси саме територіальних громад (а якщо конкретніше, громадян, серед яких батьки учнів, педагогічні працівники та інші, причетні до освітньої галузі особи), і, до того ж, відповідальні перед громадами (громадянами), що, безумовно, полегшує процес вирішення багатьох питань. Ще однією складовою успішності громади, є створення компетентної працездатної команди однодумців, яка націлена на реалізацію намічених планів. І це стосується як команди працівників міської ради, так і відділу, де при доборі кадрів основна увага приділялася досвіду та компетентності. Одним з перших рішень сесії Корюківської міської ради було рішення про створення відділу освіти, культури, молоді та спорту, де на першому місці, як ви бачите, стоїть саме освіта, адже усі ми розуміємо, що попри будь які реформи і зміни, надзвичайний стан, діти повинні навчатися, харчуватися, підвозитися до місць навчання, а педагоги працювати і отримувати заробітну плату. Тобто діяти потрібно швидко і виважено, а без досвідченої команди зробити це швидко та якісно у складний перехідний період неможливо. Усі ці складові сприяли успіху громади в цілому та освітянської галузі зокрема. Так, за результатами моніторингу, що проводиться Асоціацією міст України, яка узагальнює кращі практики з місцевих фінансів, освіти, охорони здоров‘я, соціального захисту, місцевого економічного розвитку, Корюківська громада увійшла до «Книги успіху» громад саме у категорії «освіта». Щодо стану освіти в Корюківській громаді: маємо достатньо оптимізовану мережу закладів, адже планомірна та виважена робота з оптимізації тривала упродовж 10 ти останніх років. Така перевага дає можливість не розпорошувати бюджетні кошти, а спрямовувати їх на покращення матеріально технічної бази закладів освіти, на вирішення нагальних проблем та втілення різноманітних задумів. Переходячи до питання організації роботи у відділі освіти, культури, молоді та спорту Корюківської міської ради, варто звернути увагу на те, що територіальні громади мають таку перевагу, як можливість самостійно обирати різні структурні форми, відповідні назви і штат працівників. Структура, форма організації відділу чи управління за шкалою важливості та ефективності дає лише 50%, головне чи є (або хоча б намічається в обрисах) команда однодумців, які готові працювати, долати труднощі, ставитися до своєї роботи з інтересом та ентузіазмом, разом йти до спільної мети, а не просто відбувати визначені години. Ще одна важлива складова, яка дає ще 25% чи є в команді «кістяк» досвідчених професійних працівників. Відомо, що у багатьох громадах «повелися» на не зовсім правильне та популістське твердження, що змінювати і реформувати здатна лише молодь, що обмежувало у доборі досвідчених кадрів. При формуванні штату працівників найбільше цікавить питання саме досвіду роботи та компетентності, вміння швидко реагувати на зміни, перебудовувати свою роботу та професійно вдосконалюватися. Район перестав фінансувати заклади, що увійшли до Корюківської ТГ, потрібно діяти надзвичайно швидко: формувати бюджет,

налагоджувати роботу освітніх закладів, бо ж працівники хочуть вчасно отримувати заробітну плату, а канікули швидко закінчуються, діти підуть до шкіл, треба організувати освітній процес, харчування, підвіз і ще багато питань. Вважаємо, що саме завдяки наявності «кістяка» з досвідчених працівників, змогли швидко і якісно провести перехід до громади, без заборгованостей по зарплаті, катастроф щодо передачі майна і т. п. Перевагою при створенні відділу було й те, що міський голова не втручався ні у справи організації відділу, ні в кадрову політику. До речі, багато в чому ми опиралися на структуру відділу, який був у районі, що експертами з освітніх питань в умовах децентралізації не вітається, але така структура зарекомендувала себе як дієва та ефективна, що доводять результати діяльності. А якщо в ході плинужиття виникають потреба до змін, будемо вносити корективи. Тож, як створити ефективний відділ освіти. В першу чергу треба почати з ретельного аналізу функцій та повноважень. З точки зору теорії менеджменту і чинного законодавства орган управління освітою має виконувати такі основні функції: аналіз і планування; організація і прийняття управлінських рішень; контроль і погодження; зовнішня комунікація. Відповідно до виконання цих функцій і повинна формуватися структура відділу. АЛГОРИТМ СТВОРЕННЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ОСВІТОЮ ТГ № з/п Назва етапу Відповідальний орган 1. Аналіз ситуації щодо сектору освіти ТГ і функцій для забезпечення якісних послуг системою закладів освіти. Визначення функцій органу управління освітою. Виконавчий комітет ТГ (на ділі аналізує та розробляє начальник майбутнього органу управління та доводить доцільність ВК).

2. Інвентаризація майна закладів (установ) освіти, які передаватимуться у власність територіальної громади (земля, приміщення, обладнання, устаткування, інші матеріальні цінності). Управління комунального майна районної ради, міської ради, централізована бухгалтерія відділу освіти райдержадміністрації, бухгалтерія міської ради

3. Прийняття рішення районними радами про передачу майна освітніх закладів (установ) з районної комунальної власності у комунальну власність територіальної громади. Районна рада

4. Прийняття рішення ради об‗єднаної територіальної громади про прийняття у комунальну власність об‗єднаної територіальної громади майна

установ освіти, бухгалтерської служби тощо). Керівник органу управління освітою, виконавчий комітет ТГ.

10. Здійснення процесу передачі майна з одночасною передачею установчих та підтверджуючих документів з підписанням відповідних актів. Управління комунального майна районної ради, відділ освіти райдержадміністрації, орган управління освітою ТГ.

11. Передача кадрових документів закладів (установ) освіти від відділу освіти райдержадміністрації до органу адміністративного обслуговування освіти ТГ. Відділ освіти райдержадміністрації, орган управління освітою ТГ.

12. Передача бухгалтерських документів для нарахування заробітної плати та ведення бухгалтерського обліку бухгалтерською службою органу управління освітою ТГ. Бухгалтерія відділу освіти райдержадміністрації, орган управління освітою ТГ.

13. Розробка проектів статутів закладів освіти у нових редакціях. Орган управління освітою. 14. Затвердження статутів закладів (установ) освіти ОТГ. Сесія ТГ. Отже, у відділі освіти, культури, молоді та спорту Корюківської міської ради окрім начальника відділу, головного спеціаліста, який обслуговує освіту, культуру, молодь і спорт, спеціаліста І категорії, який курує питання молоді та спорту, та завідувача сектору культури та культурно масової роботи, функціонує 3 структурні підрозділи, а саме: центр професійного розвитку педагогічних працівників в кількості 4 одиниці (завідувач та 3 консультанти, які обслуговують освіту громади); централізована бухгалтерія в кількості 8 одиниць (головний бухгалтер, економіст та 6 бухгалтерів, які обслуговують за останніми даними понад 80 рахунків по установах освіти, культури, молоді та спорту); господарча група в кількості 8,5 одиниць (начальник господарчої групи, юрисконсульт, економіст, інженер, який курує автопарк, інженер, який обслуговує комп‘ютерну техніку відділу та установ освіти, культури, молоді та спорту та підпорядкованих закладів, інженер з охорони праці, секретар, водій, техпрацівник, які також обслуговують освіту, культуру, молодь і спорт. Усього чисельність відділу 24,5 шт. од. Штатна кількість працівників структурних підрозділів відділу освіти, культури, молоді та спорту затверджується рішенням виконавчого комітету міської ради, керуючись Положеннями про відділ освіти, культури, молоді та спорту, Положеннями про централізовану бухгалтерію, господарчу групу та методичний кабінет (Рішення виконавчого комітету Корюківської міської ради від 10 січня 2018 року № 20 «Про затвердження структури та штатної чисельності відділу освіти, культури, молоді та спорту Корюківської міської ради»). При розрахунку штатної чисельності працівників структурних підрозділів відділу потрібно дотримуватися штатних нормативів, діючих на сьогодні. Господарча група формується у відповідності до практичних проблем відділу та закладів

Висновки Отже, подальша діяльність та розвиток органів управління освітою залежать виключно від урахування потреб територіальних громад, виваженості під час прийняття управлінських рішень. Для успішного впровадження реформ потрібна консолідація зусиль та узгоджені дії усіх учасників процесу: органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, педагогів, батьків, громадськості всіх без винятку, щоб вийти на позитивний та якісний результат. Також, важливим елементом створення системи менеджменту закладів освіти територіальних громад є максимальне делегування адміністративних та методичних повноважень на рівень освітнього процесу (закладів освіти) у поєднанні з належним управлінням усередині самого закладу та забезпеченням якості освіти. Найперше, що має забезпечити держава, повинні зробити ми надавати якісні освітні послуги. Це завдання кожного закладу освіти, незалежно від місця перебування чи підпорядкування. Тому й виникла нагальна потреба реформування галузі освіти з метою надання якісних освітніх послуг в умовах децентралізації влади. Діяльність системи освіти безперервний, організаційно і методично складний процес, який стосується забезпечення освітніми послугами великої кількості населення, і який при цьому повинен відповідати державній політиці та стандартам в сфері освіти. Тому, потрібно враховувати необхідність збереження певної вертикалі у виконанні освітніх повноважень та завдань діючих та створюваних органів управління освітою. А тісний зв‘язок формальної, неформальної та інформальної освіти, на нашу думку, поступово приведе до трансформації традиційних закладів формальної освіти у відкриті системи з використанням online освіти, SMART освіти, інноваційної освіти тощо. Отже, дотримуючись єдиної освітньої політики в області, впроваджуючи нові державні стандарти, ми належним чином реформуємо освіту в умовах децентралізації влади в Україні. Список використаних джерел

1. Бюджетний кодекс України.

2. Деякі питання підвищення кваліфікації педагогічних і науково педагогічних працівників. Постанова Кабінету міністрів України від 21.08.2019 № 800.

3. Європейська Хартія про участь молоді в житті комун і регіонів (прийнята Конгресом місцевих і регіональних влад Європи 14.01.1991).

4. Конвенція про права дитини (прийнята Генеральною асамблеєю ООН 20.11.1989, для України чинна з 27.09.1991).

5. Конституція України від 28.06.1996.

6. Концепція «Нова українська школа» (https://www.pedrada.com.ua/article/2569 yakim ma buti direktor novo ukransko shkoli).

7. Концепція реалізації державної політики у

13. План заходів Кабміну до 2020 року, необхідних для впровадження шкільної реформи URL: https://osv.org.ua/rada/02143293/normativni dokumenti 11 45 34 28 12 2017/

14. Положення про освітній округ, затверджене постановою Кабінету міністрів України від 27.08.2010 № 777 (в редакції постанови Кабінету міністрів України від 20.01.2016 № 79).

15. Про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування і районних державних адміністрацій. Закон України від 17.11.2020 № 1009 IX.

16. Про внесення змін до деяких законів України щодо державних гарантій в умовах воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану. Закон України від 15.03.2022 № 2126 IX.

17. Про внесення змін до Бюджетного Кодексу України. Закон України від 17.09.2020 № 907 ІX

18. Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань. Законом України № 755.

19. Про деякі питання державних стандартів повної загальної середньої освіти (затвердження Державного стандарту базової середньої освіти). Постанова КМУ від 30.09.2020 № 898.

20. Про добровільне об‘єднання територіальних громад. Закон України від 05.02.2015.

21. Методику формування спроможних територіальних громад (постанова Кабінету Міністрів України від 06.04.2015 № 214).

22. Про місцеве самоврядування в Україні. Закон України.

23. Про освіту. Закон України від 28.09.2017.

24. Про повну загальну середню освіту. Закон України від 16.01.2020.

25. Про затвердження Інструкції з діловодства у закладах загальної середньої освіти. Наказ МОН від 25.06.2018 № 676.

26. Про затвердження Державного стандарту початкової освіти. Постанова КМУ від 21.02.2017 №87.

27. Про затвердження Методичних рекомендацій щодо організації освітнього простору Нової української школи. Наказ Міністерства освіти і науки України від 23.03.2018 № 283.

28. Про затвердження Типового положення про філію закладу освіти. наказ МОН від 06.12.2017 № 1568, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.01.2018 за № 1/31453.

29. Про професійний розвиток працівників: Закон України від 12.01.2012 № 4312 VI. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4312 17#Text

30. Про утворення та ліквідацію районів. Постанова ВРУ від 17.07.2020 № 807 ІХ.

31. Типова освітня програма організації та проведення підвищення кваліфікації керівних кадрів закладів загальної середньої освіти відповідно до вимог Концепції «Нова українська школа», затверджена наказом МОН України від 13.12.2018 № 1392. URL: https://mon.gov.ua/ua/npa/pro zatverdzhennya tipovoyi osvitnoyi programi organizaciyi i provedennya pidvishennya kvalifikaciyi kerivnih kadriv zakladiv zagalnoyi serednoyi osviti vidpovidno do vimog koncepciyi nova ukrayinska shkola

32. Баришовець Н.П., Наумчик І., Савицька Н., Власенко О. Організація управління сучасними закладами загальної середньої освіти в умовах децентралізації та розбудови Нової української школи. Методичні рекомендації Чернігів, 2019. 38 с. 33. Баришовець Н.П. Роль директора менеджера освіти в системі

2020). «Основа» «Завучу усе для роботи» № 19 20 (283 284) жовтень 2020 року. 34. Баришовець Н.П. Формування потреби у розвиткові мовнокомунікативної компетентності та самовдосконаленні керівних кадрів. Conference name «INNOVATIONS TECHNOLOGIES IN SCIENCE AND PRACTICE» Section name Педагогічні науки. 2021. 35. Василенко Н.В. Особливості управління опорною школою: кардинальні реформи в освіті. Управління школою. 2017. № 22 24. С.6 17. 36. Сеїтосманов А., Фасоля О., Мархлєвский В. SKL International. Методичні рекомендації щодо створення системи управління освітою об‘єднаних територіальних громад. 2016. 22 с. 37. Сучасна опорна школа: партнерство з місцевим самоврядуванням / Н.В. Василенко, О.П. Кульков, В.А. Дорошенко, С.В. Лученко, Ю.О. Брацюк, Г.І. Зорук, В.П. Кушкевич, І.І. Бевз, А.В. Кобзар, А.І. Попович, В.В. Тарахта, О.С. Вдовиченко. Управління школою. 2017.№ 25 27. С.2 57.

творчих компетентних педагогів в умовах розбудови Нової української школи. На виконання наказу Управління освіти і науки Чернігівської обласної державної адміністрації від 19 листопада 2021 року № 317 «Про проведення першого туру Всеукраїнського конкурсу «Учитель року 2022» конкурс проводився в номінаціях «Біологія», «Інформатика», «Основи правознавства», «Мистецтво», дистанційно в два етапи: відбірковий та фінальний. Від 11 до 31 жовтня 2021 року відбулася реєстрація учасників конкурсу. Всього зареєструвалися 149 осіб: у номінації «Біологія» 42, «Інформатика» 49, «Мистецтво» 33, «Основи правознавства» 25. Заклади освіти обласного підпорядкування 6 осіб. У відбірковому етапі першого туру конкурсу взяв участь 121 учитель у номінаціях: «Біологія» 31, «Інформатика» 43, «Мистецтво» 26, «Основи правознавства» 21. Учасники конкурсу змагалися в таких конкурсних випробуваннях: «Тестування», «Методичний практикум» у номінаціях «Біологія», «Інформатика», «Основи правознавства»; «Тестування», «Майстер клас» у номінації «Мистецтво». Під час комп‘ютерного тестування оцінювався рівень професійної компетентності на знання предмета і методики його викладання.

категорії», 2 «спеціаліст», 3 педагогічне звання «учитель методист», 1 «старший учитель». Упродовж фінального етапу конкурсу проведено такі конкурсні випробування: «Майстер клас», «Практична робота» та «Фрагмент дистанційного уроку» у номінаціях

«Біологія», «Інформатика», «Основи правознавства»; «Практична робота», «Творча робота» та «Фрагмент дистанційного уроку» у номінації «Мистецтво». Учасники номінацій «Біологія», «Інформатика» та «Основи правознавства» адаптували власну педагогічну ідею до специфіки навчальних тем та вікових особливостей учнів під час конкурсного випробування «Майстер клас». Під час проведення конкурсного випробування «Практична робота» вчителі біології, інформатики, основ правознавства та музичного мистецтва виконували практичні завдання в межах навчального предмета. У конкурсному випробуванні «Фрагмент дистанційного уроку» учителі презентували педагогічну майстерність з організації освітнього процесу шляхом проведення фрагменту дистанційного уроку з вивчення нового матеріалу та первинного застосування нових знань у синхронному режимі взаємодії зі здобувачами освіти. На основі рейтингу, укладеного за загальною кількістю балів, одержаних учасниками під час конкурсних випробувань фінального етапу першого туру, переможцями конкурсу стали: ЛіліяКовеза, учитель біології Хмільницького закладу загальної середньої освіти І ІІІ ступенів Новобілоуської сільської ради Чернігівського районуЧернігівської області; Наталія Хрол, учитель інформатики загальноосвітньої спеціалізованої школи І ІІІ ступенів фізико математичного профілю № 12 м. Чернігова; Юлія Маричевська, учитель музичного мистецтва Прилуцької загальноосвітньої школи І ІІІ ступенів № 14 Прилуцької міської ради; Аліна Білодід, учитель правознавства Ічнянського закладу загальної середньої освіти І ІІІ ступенів № 4 Ічнянської

інформаційно комунікаційні технології: Google classroom, Google форми, Meet, learning Apps, Padlet та інтерактивні, зокрема «Диференційоване опитування», «Мозковий штурм», «Взаємоопитування», «Впіймай помилку», «Прес конференція», «Ментальні карти», «Проблемне питання», «Вірю - не вірю», «Текст із маркуванням», «Гронування»тощо. На думку Лілії Іванівни, не слід забувати про класичні методи, такі як: словесні (монологічні та діалогічні); наочні (моделі, таблиці, макети, натуральні об'єкти) та практичні (учнівський експеримент, робота з літературою), які вона також використовує на своїх уроках. Глибокі знання предмета вчителем, досконале володіння методикою навчання біології, педагогічна співпраця вчителя і учнів сприяють забезпеченню високої якості навчання вихованців. Учні Лілії Іванівни переможці та лауреати ІІІ та ІV етапів Всеукраїнської учнівської олімпіади з біології, беруть активну участь у конкурсах до Всесвітнього дня екомаркування, досягають успіхів удистанційних олімпіадах від онлайн проєкту «На Урок». У конкурсному випробуванні «Фрагмент дистанційного уроку» вчителька показала фахові знання, інформаційно цифрову компетентність, реалізацію наскрізних змістових ліній, отримавши найвищі бали усіх членів журі конкурсу. Участь у фаховому конкурсі спонукала її підвищити методичний та професійний рівень, хоч головним стимулом для професійного самовдосконалення були й залишаються учні допитливі, наполегливі, розумні, яким 6 років віддає своє серце молода вчителька.

формує

учням

програмування: процес формування в умовах фізико математичної школи». На думку Наталії Петрівни, навчання мові програмування вчить учнів гнучкості мислення, розширює кругозір, уміння ставити завдання та шукати можливості для їх вирішення й закладає важливу базу для подальшого вивчення сучасних мов програмування. Так, під час вивчення теми «Алгоритми та програми» вчитель урізноманітнює уроки різними завданнями та формами роботи, використовує навчально імітаційні програмні засоби і середовища, щоб навчання було цікавим, зрозумілим, неодноманітним і в учнів не з‘являлося відчуття складності теми, що вивчається. Враховуючи вікові особливості учнів, використовує програму Scratch, яка дає можливість реалізувати різноманітні та цікаві проєкти для опанування базових алгоритмічних конструкцій лінійних, розгалуження та повторення. Підсумкові уроки проводить як «квест урок» або урок власних проєктів, де учні можуть реалізувати свої цікаві ідеї, наприклад, придумати свою гру та закодувати її. Хрол Н.П. значну увагу приділяє роботі з обдарованими дітьми. Її вихованці щорокує переможцями ІІІ та IV етапів олімпіад з інформатики, інформаційних технологій, І та ІІ етапів студентської олімпіади з програмування, обласного турніру «Супер кодер», 18 го відкритого чемпіонату Харкова зі спортивного програмування, студентської олімпіаді з WEB програмування від Chernihiv.IT серед учнівських команд, а її випускники вступають до закладів вищої освіти на спеціальності, пов‘язані з IT технологіями. Під час проведення конкурсного випробування «Практична робота» Наталія Петрівна продемонструвала високий рівень знань у процесі розв‘язання комплексних інтегрованих завдань із інформаційних технологій олімпіадного рівня, набравши найбільшу кількість балів. Хрол Н.П. креативна, творча особистість, тому вихованці з нетерпінням чекають зустрічей із улюбленою вчителькою, бо кожен її урок особливий, не схожий на попередній. А за цим щоденна, постійна праця над собою.

гармонії, яка змушує душу радіти, страждати, яка народжує інтелект, утверджує особистість. Використовуючи свої знання, вчителька перетворює уроки на свято здобуття знань, прилучає дітей до скарбниці світового мистецтва. Її уроки це уроки насолоди прекрасним, уроки духовності. Юлія Ігорівна важливу роль відводить формуванню ціннісного

мистецькому просторі, що реалізується через активізацію художньо творчої діяльності, сприймання музичних творів та їх художньо педагогічний аналіз. Учитель вважає, що невичерпним джерелом музичних вражень та естетичної насолоди на уроках є народна пісня, адже на її матеріалі можна ефективно формувати ціннісно смислові орієнтації сучасних підлітків та передавати естетичний досвід попередніх поколінь. Ще К. Ушинський говорив, що «виховання, створене самим народом і побудоване на народних основах, має ту виховну силу, якої нема в найкращих системах, побудованих на абстрактних ідеях». На думку Юлії Ігорівни, опора на знання музичного мистецтва, розуміння сучасних тенденцій його розвитку, орієнтація в стилях і жанрах популярної музики дозволяє їй бути справжнім провідником у безмежному мистецькому середовищі. У своїй педагогічній діяльності використовує такі навчальні методи: проблемно пошуковий, метод творчих проєктів, метод інверсії та інтерактивні технології, зокрема комп‘ютерні (інформаційні), створення ситуації успіху, «Діалог культур» В. Біблер, С. Курганов, технологія активного навчання та критичного мислення. Найголовнішим результатом роботи педагог вважає активність учнів на уроках, їх зацікавленість у вивченні предмета і головне вони отримують задоволення від процесу навчання і з нетерпінням чекають на кожен урок. Маричевська Ю.І. спробувала себе в ролі наукового керівника під час підготовки ученицею науково дослідної роботи для участі у Всеукраїнському конкурсі захисті науково дослідних робіт учнів членів МАН України, де здобула досвід роботи з обдарованою молоддю. Юлія Ігорівна активно займається самоосвітою на платформах ЕdEra та Prometheus. Під час виконання творчої роботи на фінальному етапі конкурсу показала високий рівень предметно методичної компетентності з розроблення плану сценарію музично сценічної постановки з режисерськими коментарями (для шкільного театру або позакласного заходу із використанням навчального мистецького матеріалу). «Бути вчителем для мене це, водночас, кропітка підготовка до занять та неймовірне задоволення від можливості передавати свої знання підростаючому поколінню, адже в очах дитячих твориться майбутнє!» так говорить про своє покликання наймолодша учасниця конкурсу, яка щоденно

підготовки, застосовує сучасні технології викладання та інтерактивні методи навчання. Аліна Володимирівна реалізує навчально методичну проблему «Застосування сучасних новітніх технологій у процесі викладання правознавства» з використанням різних інтерактивних методів і прийомів роботи, що стало основним напрямом роботи вчителя як у підвищенні рівня знань учнів, так і у формуванні їх правової компетентності. Так, на етапі перевірки засвоєних знань учитель активно практикує «Знайди помилку», «Правову розминку», «Незакінчене речення», «Ланцюжок», «Кросворд», «Вилучи зайве», «Склади тест», що можна використовувати як в індивідуальній, так і в груповій роботі. В результаті учні мають можливість висловити свої уявлення і асоціації, а вчитель зафіксує знання учнів з теми. Інтерактивні вправи «Мікрофон» та «Мозковий штурм» використовує на етапі мотивації для того, щоб учні приготувалися до засвоєння нового матеріалу та до розв‘язання певних правових питань. Під час вивчення нового матеріалу використовує рольову гру «Суд над правопорушенням», імітацію «Цивільні правовідносини», «Правова ситуація», «Консультація юриста». На етапі узагальнення і систематизації знань активно практикує ігри «Дуель», «Снігова куля», онлайн тестування на інтерактивних платформах «Class Time»та «naurok». Педагог постійно підвищує свою фахову майстерність, успішно пройшла базові курси з основ правознавства: «Людина і держава. Правила гри», «Права людини в освітньому просторі», була учасницею Літньої Академії Class time. Під час конкурсного випробування «Майстер клас» продемонструвала професійну компетентність та уміння ефективно використовувати методи і прийоми організації освітньої діяльності. Білодід А. В. педагог, яка ніколи не зупиняється на досягнутому, а постійно в пошуках нових ідей і далі втілює в життя своє педагогічне кредо: навчаючи інших, учитись самій.

Гете Організація сучасного освітнього процесу спрямовується на створення сприятливих умов для виявлення та розвиткуздібностей та обдарувань особистості, набуття нею навичок і знань упевних галузях діяльності. Досягнення в середній школі впливають на все життя. Ті, хто безвідповідально відносився до навчання, мають мало шансів досягти далі бажаного соціального статусу. Ключові компетентності, які формуються в школі, є необхідними всім людям для підвищення особистого потенціалу і розвитку, соціальної інтеграції та активного громадянства. На сучасному етапі розвитку освіти спостерігається підвищення інтересу до проблем обдарованості, виявлення, навчання та розвитку обдарованих

юстиції України 17 листопада 2011 року № 1318/20056 (зі змінами, відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 25 жовтня 2021 року № 1127, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06 грудня 2021 року № 1570/37192).

7. Положення про Всеукраїнські учнівські Інтернет-олімпіади, затверджене наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 11 червня 2012 року № 671.

8. Указ Президента України «Про стипендії Президента України учасникам і призерам міжнародних учнівських олімпіад з базових навчальних предметів» від 30 грудня 1998 року № 1419 (із змінами, внесеними згідно з Указом Президента № 698/2013 від 26 грудня 2013 року).

9. Указ Президента України «Про відзначення призерів і учасників Міжнародних учнівських олімпіад та їх учителів» від 5 лютого 2000 року № 169/2000.

10. Указ Президента України «Про стипендії, премії та гранти Президента України у сфері освіти» від 28 січня 2021 року № 27/2021. 11. Указ Президента України «Про гранти Президента України для обдарованої молоді»від 2 серпня 2000 року № 945/2000. 12. Указ Президента України «Про Положення про стипендії Президента України для переможців Всеукраїнських учнівських олімпіад з базових навчальних предметів і Всеукраїнського конкурсу захисту науково дослідницьких робіт учнів членів Малої академії наук України»від 16 травня 2006 року № 398/2006. 13. Указ Президента України «Про заходи щодо розвитку системи виявлення та підтримки обдарованих і талановитих дітей та молоді»від 30 вересня 2010 року № 927/2010.

14. Постанова Кабінету Міністрів України «Про заснування стипендії Кабінету Міністрів України переможцям Всеукраїнської учнівської олімпіади з української мови та літератури» від 9 серпня 2001 року № 982. 15. Постанова Кабінету Міністрів України «Про деякі питання державних стандартів повної загальної середньої освіти»від 30 вересня 2020 року № 898. У цих документах робиться наголос на тому, що навчання й виховання обдарованої особистості є надзвичайно важливими для створення підґрунтя розвитку інтелектуальних і творчих ресурсів України. Пріоритетним напрямом розвитку освіти Чернігівщини є рівний доступ до якісної освіти. У 2021/2022 навчальному році в області функціонувало 426 закладів загальної середньої освіти усіх форм і типів власності з учнівським контингентом 96,6 тисяч осіб. У 57 територіальних громадах області створено 48 опорних шкіл та 29 філій. Цьогоріч у Чернігівській області базову середню освіту здобули 8677 учнів 9 класів, із них 591 із відзнакою. Свідоцтва про здобуття повної загальної середньої освіти отримали 5230 випускників. Із них срібними медалями нагороджені 84 здобувачі освіти, золотими 341 учень. Зміст сучасної освіти орієнтований на забезпечення самореалізації особистості,

які

в закладах загальної середньої освіти. Всеукраїнські учнівські олімпіади складова частина комплексної програми пошуку, виховання, навчання інтелектуально обдарованих школярів. Участь в олімпіадах є дієвим способом формування мотивації до навчання, підвищення пізнавальної активності учнів, розвиткуїх творчих здібностей, стимуляції поглиблення і розширення знань школярів. Відповідно до наказів Міністерства освіти і науки України в області відбулось 18 олімпіад із навчальних предметів. Протягом жовтня 2021 року лютого 2022 року було

проведено І ІІІ етапи Всеукраїнських учнівських олімпіад. У І етапі олімпіад учасниками стало 36085 школярів. До участі у ІІ етапі олімпіад було сформовано 37 команд від 57 територіальних громад. Команда учнів могла виступати окремо за умови існування в територіальному осередку не менше чотирьох закладів загальної середньої освіти І ІІІ ступенів. За інших умов ІІ етап олімпіад проводився шляхом укладання угоди про спільну діяльність між територіальними громадами. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID 19, спричиненої коронавірусом SARS CoV 2» та на підставі рішення місцевих оргкомітетів з урахуванням висновків комісій із питань техногенно екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій, 16 команд від територіальних громад скасували проведення ІІ етапу олімпіад. Фактично учасниками ІІ етапу олімпіад стали здобувачі освіти від 28 територіальних громад області (8956 учнів). Від 15 січня до 13 лютого 2022 року відбувся обласний етап олімпіад. Змагання проводились в очному режимі із дотримуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236. Учасниками обласного етапу олімпіад стали 609 учнів 7 11 класів (52 % від 1180 здобувачів освіти, визначених рейтингом) із 20 територіальних громад, Чернігівського обласного педагогічного ліцею для обдарованої сільської молоді Чернігівської обласної ради, Ніжинського обласного педагогічного ліцею Чернігівської обласної ради. Вперше участь в олімпіадах взяли здобувачі освіти приватного підприємства «Приватний заклад освіти «МудрАнгелики». Найбільшу кількість здобувачів освіти було представлено на олімпіадах із математики (63), української мови та літератури (62), біології (54), англійської мови (53). Завдання обласного етапу олімпіад щорічно готують предметно методичні комісії в складі викладачів і методистів Чернігівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені К.Д. Ушинського та викладачів закладів вищої освіти області. Олімпіади з математики, інформатики, інформаційних технологій та біології були проведені за завданнями Державної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти» Міністерства освіти і науки України. За рішенням журі, переможцями олімпіад було визначено 290 (47,6 % від загальної кількості) учасників, які отримали 62 дипломи І ступеня, 85 дипломів ІІ ступеня та 143 дипломи ІІІ ступеня. Першість у обласному етапі олімпіад здобула команда учнів закладів загальної середньої освіти міста Чернігова, друге місце посіла команда міста Ніжина, четверте, п‘яте, шосте команди здобувачів освіти Бахмацької,

спеціалізованої загальноосвітньої середньої школи № 1 з поглибленим вивченням іноземних мов м. Чернігова (13 дипломів); загальноосвітньої спеціалізованої школи І ІІІступенів фізико математичного профілю №12 м. Чернігова (13 дипломів); комунального закладу «Городнянський ліцей № 2» Городнянської міської ради (11 дипломів); комунального закладу загальної середньої освіти І ІІІ ступенів «Варвинський ліцей № 2» Варвинської селищної ради Прилуцького району (11 дипломів); ліцею № 15 м. Чернігова (9 дипломів); Чернігівського ліцею № 32 (9 дипломів). Серед учасників змагань є школярі, які брали участь у декількох олімпіадах та вибороли дипломи переможців. Цьогоріч 40 учнів здобули 92 дипломи переможців. 10 здобувачів освіти вибороли по 3 дипломи, 29 учнів по 2 дипломи переможців обласного етапу олімпіад. Акулов Микола, випускник Чернігівського ліцею № 32 виборов 4 дипломи в олімпіадах : із фізики та інформатики дипломи І ступеня, із математики та астрономії дипломи ІІ ступеня. Водночас аналіз результатів олімпіад засвідчує ряд проблем і недоліків у підготовці учнів до інтелектуальних змагань. Недостатній рівень знань показали учні, які не змогли набрати третину від максимально можливої кількості балів в олімпіадах: із фізики (22 учні з 41 учасника); математики (54 учні з 63 учасників). Найменшу кількість учасників було представлено на олімпіадах з астрономії (фактично 9, за рейтингом 35), економіки (фактично 12, за рейтингом 35), екології (фактично 15, за рейтингом 37), інформаційних технологій (фактично 19, за рейтингом 65). Результати олімпіад показали необхідність більш ефективної організації роботи щодо підготовки здобувачів освіти до участі в інтелектуальних змаганнях, ефективного використання годин варіативної складової робочого навчального плану. Із метою покращення результатів виступу учнівських команд та підготовки школярів до ІV етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад із навчальних предметів викладачами й методистами Чернігівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені К.Д. Ушинського та викладачами інших закладів вищої освіти області були проведені відбірково тренувальні збори в очно дистанційному форматі. Учасниками зборів стали 127 переможців обласного етапу олімпіад. Вже декілька років поспіль на базі Чернігівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені К.Д. Ушинського продовжують роботу обласна інтернет школа «Юний програміст» та заочна школа для обдарованих здобувачів освіти «Юний математик». Навчання в таких школах удосконалює навички роботи школярів та вчителів з інтернет ресурсами та позитивно впливає на розвиток математичних та інформатичних компетентностей. Одним із засобів заохочення талановитої учнівської молоді до навчання та пошукової діяльності є механізм матеріального стимулювання дітей, які

За перемогу в ХІ Міжнародному мовно літературному конкурсі учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка стипендію Президента України отримали: Любов Пилипенко, студентка комунального закладу «Прилуцький гуманітарно-педагогічний фаховий коледж імені Івана Франка»; - Еліна Чуба, студентка Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя; - Вікторія Шевченко, студентка Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка Досягнення творчих, талановитих молодих людей є результатом роботи висококваліфікованих та досвідчених педагогів області. Вагомий внесок у підготовку школярів до участі в інтелектуальних змаганнях належить педагогам Чернігівщини, учні яких набрали найбільшу кількість балів в олімпіадах у минулому навчальному році: Степаненко Ірина Юріївна, учитель української мови та літератури Бахмацького ліцею № 1; Мохір Вікторія Володимирівна, Бойко Юлія Анатоліївна, учителі англійської мови, Тимченко Наталія Володимирівна, учитель німецької мови Ніжинського ліцею Ніжинської міської ради при НДУ імені Миколи Гоголя; Барбетова Олена Валеріївна, учитель географії, Дунай Світлана Миколаївна, учитель математики, Свириденко Юлія Володимирівна, учитель французької мови спеціалізованої загальноосвітньої середньої школи № 1 з поглибленим вивченням іноземних мов м. Чернігова; Кудринецька Наталія Миколаївна, учитель біології Комунального закладу загальної середньої освіти І ІІІ ступенів «Варвинський ліцей № 1»; Рожик Сергій Васильович, Богдан Владислав Володимирович, учителі фізики та астрономії ліцею№15 м. Чернігова; Сидоренко Світлана Миколаївна, учитель правознавства Бахмацького закладу загальної середньої освіти № 5; - Марченко Наталія Анатоліївна, учитель історії комунального закладу «Городнянський ліцей № 2»; Матвійчук Сергій Григорович, учитель фізики Чернігівського ліцею № 32; Коваленко Оксана Іванівна, учитель інформатики спеціалізованої загальноосвітньої школи № 2 І ІІІ ступенів з поглибленим вивченням іноземних мов м. Чернігова; Сліпак

в учнів у ході підготування здобувачів освіти до участі у Всеукраїнському конкурсі захисті дослідницьких робіт Малої академії наук. Ключові слова: обдарованість, компетенція, дослідницька компетентність, наукове дослідження, текст, аналіз, інтерпретація.

The article deals with the practical experience of the formation of research competence in students by lexicographers of Chernihiv Oblast during the preparation of education seekers to participate in the All Ukrainian competition defense of research works of the Junior Academy of Sciences.

Key words: giftedness, research competence, scientific research, text, analysis, interpretation. Відповідно до Концепції НУШ, сучасна українська школа покликана забезпечити всебічний розвиток особистості, розкриття природних обдарувань учня й створення комфортних умов для їх реалізації, формування аналітичного, креативного, критичного мислення. Зазначимо, що вивчення літератури в школі («Українська література», «Зарубіжна література») якнайкраще сприяє виконанню цього завдання на етапі аналізу художнього твору. Окрім того, обдаровані учні, які проявляють особливий інтерес до філології, можуть бути залучені до участі в різноманітних інтелектуальних

Украй слушною є позиція з цього приводу науковців М. Голованя та В. Яценка, які пропонують розглядати дослідницьку компетентність, виходячи, передовсім, із розуміння понять «компетенція» та «компетентність». «Компетенція це об‘єктивна категорія, суспільно визнаний рівень знань, умінь, навичок, ставлень тощо у певній сфері діяльності людини як абстрактного носія. Компетентність це інтегративне утворення особистості, що поєднує в собі знання, уміння, навички, досвід і особистісні якості, які обумовлюють прагнення, готовність і здатність розв‘язувати проблеми і завдання, що виникають у реальних життєвих ситуаціях, усвідомлюючи при цьому значущість предмета і результату діяльності» [7, с. 29]. Водночас, «компетенція є нормативною, ідеальною метою освітнього процесу, що моделює якості випускника, а компетентність його результатом, рівнем прояву (сформованості). Поняття «компетенція» пов‘язане із змістом сфери діяльності, а «компетентність» з особистістю, із здатністю особи ефективно діяти у стандартних і нестандартних ситуаціях. Компетентність виявляється в успішно реалізованій у діяльності компетенції і включає особисте ставлення до предмета і продукту діяльності. У компетентності поєднуються об‘єктивно визначені нормативними документами система знань, умінь і навичок, а також особистісна складова інтереси, прагнення, ціннісні орієнтації, мотиви самореалізації індивіда [7, с. 52]. Педагогічні умови формування дослідницької компетентності в студентів художньо педагогічного факультету обґрунтувала в своїй науковій статті Дзюбишина Наталія [8, с.1]. На думку науковця, компетентнісний підхід до навчання «…передбачає формування …дослідницької компетентності, яка є складовою загального переліку результатів навчання і компетентностей сучасного випускника закладу вищої педагогічної освіти». Проте, формування дослідницької компетентності починається зі школи. Саме в закладах загальної середньої освіти в умовах розбудови Нової української школи закладається компетентнісний фундамент, зокрема, і під час вивчення предметів мовно літературної галузі. Принагідно згадаймо, що традиційна методика навчання літератури в школі з поміж інших методичних інструментів завжди орієнтувала вчителя на використання дослідницького методу, спрямованого на формування дослідницької компетентності Ця проблема перебувала в колі наукових інтересів багатьох вітчизняних науковців: Ісаєвої Олени, Мірошниченко Лесі, Пасічника Євгена та інших [9,10,11,12,13,14]. І нині цей метод є ефективним засобом розвитку пізнавальних інтересів, загальної ерудиції, нестандартного мислення здобувачів освіти. До того ж, застосування дослідницького методу дає змогу учневі проявити ініціативу, оригінальність мислення, задовольнити природню допитливість, продемонструвати неординарність підходів до розв‘язання проблеми, розкрити вповні свій творчий потенціал. Усе починається з використання вчителем компетентнісно зорієнтованих

3. «Розкрийте філософський зміст твору Антуана де Сент Екзюпері «Маленький принц».

4. «Як ви ставитесь до «Донкіхотства» як способу життя? Відповідь аргументуйте».

5. «За поданою ілюстрацією установіть назву твору та ім’я автора. Чи вдалося художнику відтворити літературні образи? Відповідь аргументуйте».

6. «Висловіть свої міркування щодо проблеми дискусії «Гамлет переможець чи переможений?». А далі заохочуємо до участі в дослідницьких навчальних проєктах із перспективою провести наукове дослідження з теми, яка найбільше зацікавить учня/ученицю. У ході роботи юні дослідники(ці) набувають досвіду з наукового прогнозування, проведення пошукової роботи, опрацювання наукових джерел, опанування науковим стилем мовлення, формулювання теми, мети, визначення завдань і вибору методів дослідження, встановлення причинно наслідкових зв‘язків, формулювання висновків. Під керівництвом наукового керівника (учителя) триває процес аналізу теоретичного матеріалу, набуття навичок критичного мислення, чіткої аргументації наукової позиції на основі самостійно проведеного експерименту. Роки участі в роботі журі обласного етапу Всеукраїнського конкурсу захисту МАН дають підстави твердити про розмаїті наукові інтереси здобувачів освіти, віддзеркалених у тематиці робіт. Юні науковці забезпечують наукову новизну, пропонуючи переважно власну версію інтерпретації художнього твору, демонструючи оригінальність підходів до тлумачення вічного образу, розкриття вічної теми, мотиву, мандрівного сюжету… Об‘єктами дослідження дедалі частіше стають твори новітньої української та зарубіжної літератур. Відсутність історії критики дещо ускладнює роботу юних дослідників, проте надає змогу вперше глибоко проаналізувати твір сучасної літератури. У полі інтересів старшокласників залишаються і твори вітчизняної та зарубіжної класики, яким було приділено недостатньо уваги літературною критикою. Так, членів журі вразила робота «Тема Голокосту в романі Маркуса Зузака «Крадійка книжок» Шиян Поліни, учениці 10 класу Остерської ЗОШ І ІІІ ступенів імені Ю. Збанацького (науковий керівник Смовська Ірина, учитель зарубіжної літератури Остерської ЗОШ І ІІІ ступенів імені Ю. Збанацького). Учениця обрала актуальну тему, до якої звертались чимало письменників світу, прагнучи розповісти правду та застерегти людство від небезпеки поширення ідей націонал шовінізму. У роботі подано історію геноциду єврейського народу, здійсненого в роки Другої Світової війни фашистами на території різних країн Європи, проаналізовано низку різних за жанрами творів, досліджена їхня тематика, система образів, визначені специфічні авторські підходи до розкриття теми Голокосту. Для детального розгляду авторкою

стилю письменника шляхом усебічного розгляду однієї з його характерних ознак, виявленої в ході аналізухудожнього твору. «Ненадійний» наратор один із оповідних прийомів Р. Акутаґави, який засвідчив зусилля автора «приборкати», упорядкувати плинний зміст і прагнення письменника пізнати й художньо передати вислизаючу з рук багатолику реальність. У 1961 році американський літературний критик В. Бут у роботі «Риторика художньої літератури» запропонував термін «ненадійний» наратор (або «ненадійний» оповідач). На думку критика, надійним оповідачем є той, «який говорить або діє відповідно до норм твору (тобто … норм автора), і «ненадійним» оповідач, який цього не робить». Акутаґава знайомить читача з трьома варіантами того, що відбувалося холодної осінньої ночі: версією злодія Дзінная Амакави, версією Ясоемона Ходзьо та версією Паоло Ясабуро. У кожному варіанті розповіді подія залишається незмінною: поява Дзінная Амакави в будинку Ясоемона Ходзьо і рішення віддячити за добро. Але кожний персонаж змальовує її по своєму. Більше того, усі три версії майже ідентичні, а кожний з персонажів говорить правду, яка відрізняється хіба що окремими нюансами. Прийом «ненадійсності», як спосіб організації «Повісті про віддяку за добро», сприяв поглибленню психологічного аналізу особистості, маніфестував неспроможність сучасної людини адекватно сприймати абсурдну дійсність за допомогою раціонального мислення». Учениця 10 Б класу Чернігівської загальноосвітньої школи І ІІІ ступенів № 35 Чернігівської міської ради Чернігівської області Міненок Ангеліна зацікавилась темою «Інтертекстуальність романів Джона Гріна» (науковий керівник Ценова Валентина, учитель ЗЛ Чернігівської загальноосвітньої школи І ІІІ ступенів № 35). Дослідниця презентувала творчий доробок сучасного автора, для якого характерним є постмодерний спосіб мислення і який будує свої твори за принципом інтертекстуальності. Сьогодні явище інтертекстуальності як однієї з характерних ознак постмодерністської літератури є предметом особливої зацікавленості літературознавчої науки. У розділах «Феномен інтертекстуальності в сучасному літературознавстві», «Особливості інтертекстуальних зв‘язків у романах Джона Ґріна» Ангеліна зосередилась на змісті поняття інтертекстуальність, розглянула типи взаємодії художніх текстів, засоби реалізації інтертекстуальності у творах американського письменника Джона Гріна «У пошуках Аляски», «Паперові міста», «Провина зірок». Авторка продемонструвала уміння критично мислити в ході опрацювання об‘ємної джерельної бази (27 джерел), здійснила глибокий аналіз сучасних наукових розвідок із обраної теми, що дало їй змогу скористатися теоретичним інструментарієм для проведення власного дослідження, розкрити специфіку змістового наповнення творів Джона Ґріна, ідентифікувати першоджерела (твори донори) за наявними у творах цитатами, алюзіями, ремінісценціями, зробити самостійні висновки. Робота відрізняється змістовою цілісністю, єдністю наукового стилю. Ус Діана, учениця 10 класу Козелецької ЗОШ І ІІІ ст. № 3, підготувала

у протистояння через непорозуміння, відчуження, яке виникає на ґрунті тотальної духовної деградації суспільства, захопленого хвилею споживацтва. Дослідниця розглянула психологічні аспекти взаємовідносин батьків і дітей, твори письменників світу, які зверталися до цієї теми, подала історіографію творчості Й. Ягелло та Н. Геймана, розкрила типологічні подібності, наявні у творах Й. Ягелло «Кава з кардамоном» та Н. Геймана «Кораліна». Зміст роботи, загальні висновки про те, що людина завжди втрачає опору в житті, коли позбавлена родинного тепла, батьківської любові, досить об‘ємна джерельна база,

опрацьована авторкою, засвідчили наявність умінь і навичок проведення наукового дослідження. Наступного року Ус Діана досліджує «Тему Чорнобильської трагедії у творах С. Алєксієвич «Чорнобильська молитва» та Г. Аккерман «Пройти крізь Чорнобиль» (науковий керівник Бондаренко Лариса). Вибір був зумовлений актуальністю проблеми техногенних катастроф, які час від часу переживає людство внаслідок своєї часто безвідповідальної діяльності. У ході пошукової роботи були знайдені твори з подібними сюжетами, виявлена специфіка розкриття теми Чорнобиля. Проведений детальний аналіз творів С. Алєксієвич «Чорнобильська молитва» та Г. Аккерман «Пройти крізь Чорнобиль» для встановлення типологічних збігів (історія задуму, документальна основа, жанр, композиційні прийоми, художні засоби розкриття теми тощо) у зображенні чорнобильської трагедії. Авторка виявила специфічні ознаки творів білоруської та французької письменниць, які спромоглися дослідити причини і встановити наслідки трагедії, максимально правдиво відтворити в документальній і художній формах хронологію подій, спираючись на реальні факти, аби застерегти людство від майбутніх технологічних катастроф, які призводять до незворотних загрозливих для життя людини змін екологічної системи планети Земля. Наукова новизна полягає у віднайдених специфічних відмінностях у розкритті «вічної»теми глобальних катастроф письменницями С. Алєксієвич та Г. Аккерман. Серед робіт, поданих на розгляд журі секції «Літературна творчість», була поема «Рогніда» Ричок Анни, учениці 11 А класу Козелецької ЗОШ І ІІІ ст. № 3 (науковий керівник Бондаренко Лариса, учитель методист, учитель ЗЛ Козелецької ЗОШ І ІІІ ст. № 3). Вибір юною авторкою теми творчої роботи був зумовлений інтересом до княжої доби в історії України, прагненням по новому розкрити образ одного з провідних тогочасних діячів князя Володимира (називали його Володимиром I, Володимиром Святим, Володимиром Великим, Володимиром Хрестителем), який своїми діяннями змінив хід історії України. Юна дослідниця переосмислила образ Володимира через розкриття його стосунків із дружиною Рогнідою. Адже оцінити діяльність людини можна лише, поглянувши на неї з різних ракурсів. З одного боку, історичні постаті обростають міфами завдяки їх великим заслугам перед суспільством, з іншого державні діячі були людьми з притаманними їм як позитивними, так і негативними рисами характеру. Якнайкраще їхні вади розкривались у ставленні до оточення, до рідних, до тих, хто знав їх зблизька й міг об‘єктивно оцінити їхні людські якості. Сьогодні з‘являється чимало матеріалів, спрямованих на розвінчання канонізованих минулими поколіннями історичних діячів. І добре, коли усі ці викривальні статті ґрунтуються на достовірних фактах із архівних джерел. Зауважимо, що княжа доба одна з найбільш складних, постаті князя Володимира та його дружини Рогніди обросли великою кількістю легенд. Брак архівних матеріалів завжди даватиме привід для примноження кількості версій опису їх життя в новітній історії, і, цілком закономірно, художніх версій тлумачення їх образів в літературі. Отже, центральною фігурою історичної поеми юної авторки обрана реальна постать дружина князя Володимира Рогніда. Окрім образу Рогніди на сторінках поеми змальований, зрозуміло, і сам князь. У поемі Анни Ричок відчутний вплив версій тлумачення постаті Володимира Великого українськими письменниками Т. Шевченка, Л. Костенко, М. Руденка. З іншого боку, авторка концентрує увагу читача на образі Рогніди, розкриваючи сюжетну лінію Володимир Рогніда. Історична постать Рогніди приваблює своєю драматичністю. Перед читачем постає образ жінки знеславленої, примушеної жити з нелюбом із думкою про помсту за смерть батька й брата, яка точить її мозок. Віршована оповідь про драму життя Рогніди дає змогу авторці привернути увагу до проблеми жалюгідного становища жінки в тогочасному суспільстві безправної, пригніченої,

уярмленої. Юна дослідниця використовує емоційно забарвлені зображувально виражальні засоби оригінальні за своїм змістовим наповненням метафори, епітети. Тристопний анапест ніби уповільнює рух оповіді, підсилюючи її драматизм. Авторка виявляє літературний хист, доводить свою спроможність майстерно вибудувати свою віршовану історію, надати їй майже довершеної форми у рамках обраного жанру історичної поеми. У вступі дослідниця висловлює цілком дорослі думки з приводу небезпеки постійних прагнень до переосмислення кожною історичною добою подій і постатей минулих часів. Водночас, усвідомлює право кожного на свою позицію. Історична поема «Рогніда» Анни Ричок, засвідчила уміння авторки реалізувати творчий задум із оригінальним композиційним рішенням, системою образів завдяки глибоким знанням історії й теорії літератури. Подамо уривок зі вступу (мотивація звернення до теми) та уривок із поеми як зразок художнього осмислення авторкою історичної постаті. «Звісно, із різними намірами ми зазираємо в минуле для пошуку тих сторінок славної історії, які б сьогодні нас надихали, але іноді, перегляд старих архівних документів призводить до руйнації стереотипів сприйняття тих чи інших історичних подій, постатей, переосмислення зробленого нашими предками. Ми не ставимо перед собою завдання тотально ревізувати та засудити діяння тих, хто жив до нас. Переконана, що й права не маємо. Але чогось навчитися…Хоча широко відомий вислів про те, що історія, на жаль, нічого не навчає, вселяє певний скепсис». Р о г н і д а (уривок із твору) 1 Наближалася північ на конях, Пломенилася жаром знамен. Наче гнівом Перуновим, поле Наливалось примарним вогнем. Лопотіли знайомії стяги, І тремтіла січнева земля Насувалась майбутня звитяга. «Та звитяга, мабуть, не моя». На гнідому за обрієм їде Її мука й фатальний уділ.

керівник Смовська Ірина, учитель ЗЛ Остерської ЗОШ І ІІІ ступенів імені Юрія Збанацького). Тематика творів, уміщених у збірник, розмаїта, багатошарова, водночас, цілком відповідає загальній назві «Інтроспекція душі», яка об‘єднує поезії в одну тематичну групу, адже, за словами самої авторки, її вірші в прозі є спробою зазирнути у власну душу, аби поставити самій собі ряд украй важливих запитань (тобто здійснити «самоаналіз власного «Я»). І чим більше юна поетка заглиблюється в таємниці своїх внутрішніх емоційних станів, тим більше, що є цілком закономірним, виникає запитань, відповіді на які згодом дасть саме життя.

У своїй творчості учениця намагається наслідувати кращі поетичні зразки обраного жанру, пише про те, «що хвилює, вражає, пробуджує думки про вічне, безцінне, справді важливе». Поле поетичних інтересів Вікторії широке, змістовність і філософічність її творів свідчить про чималий читацький досвід. Вікторія чітко визначає об‘єкт і предмет свого дослідження, ставить конкретні завдання, прагнучи дослідити специфікужанру поезія в прозі, творчість уславлених майстрів, та написати власні твори, спираючись на теоретичні знання, набуті в ході пошукової роботи. Твори збірки поділені на цикли: «Іпостасі вічності», «Краса поруч», «Анотація душі», «Місто», «Над гетто метелики не літають…», «Осінній акорд», «Зимова пісня»). У додатках Вікторія розкриває іще одну грань своїх обдарувань, створивши художню візію до створених поетичних образів, що передають емоційний стан ліричної героїні, її думки та переживання. Провідними темами поезій стає саме життя в усіх його проявах піднесене, творче, героїчне, водночас, нице й цинічне, здатне обдарувати почуттям радості буття і, водночас, щодня демонструвати людську жорстокість, байдужість, корисливість, зрадливість… Ключовими образами стають літературні кумири (Леся Українка, Василь Симоненко…), захисники України. Поетка змальовує образи природи, захоплюючись красою навколишнього світу, у її поезіях звучать мотиви першого кохання. Усе, що опиняється в полі її зору, наповнюється внутрішньою емоцією, нервом авторки. Поезії Француз Вікторії дедалі набувають глибшого філософського забарвлення, засвідчують серйозне й відповідальне ставлення до поетичного слова, яке стало її інструментом комунікування із власним Я і світом. Юна дослідниця використовує емоційно забарвлені зображувально виражальні засоби оригінальні за своїм змістовим наповненням метафори, епітети. Добірка поезій «Ретроспекція душі» демонструє уміння авторки реалізувати творчий задум через систему художніх образів, свідчить про серйозне ставлення до теоретичних джерел, духовних набутків українського і світового мистецтва.

Нескорена… (Із циклу «Іпостасі вічності») Замріяний літній ранок… Брунатно рожевий схід сонця… Теплий, лагідний вітер пестить Її волосся, а заразом підіймає і хвилю… Хвиля накочується і трепетно розбивається об скелі… На душі спокій… Хоча біль не відпускає. Цупкими лабетами роздирає кістки, а душу й поготів … Не дає дихати…жити… а жити хочеться… і писати… Без упину… Крихітна

Поширеними огріхами в текстах наукових робіт є недотримання наукового стилю, невміння конкретизувати назву теми роботи, визначати об‘єкт і предмет, мету і завдання дослідження, структурувати матеріал, дотримуючись логіки викладу думок і суджень, здійснювати покликання на використані джерела, наводити цитати для аргументації тез, визначати наукову новизну. Отже, є над чим працювати науковим керівникам, удосконалювати свою професійну майстерність у підготуванні учнів до дослідницької діяльності шляхом формування дослідницької компетентності. Є у кого вчитися, майстер класи з проблеми сьогодні можуть давати учителі зарубіжної літератури Мележик В., Смовська І., Бондаренко Л., Ценова В. та інші, які підготували чимало учнів до участі в конкурсі захисті МАН, забезпечивши успішні виступи на обласному й фінальному етапах інтелектуального змагання. Список використаних джерел

1. Закон України «Про повну загальну середню освіту» // Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463 20#Text.

2. Державний стандарт базової середньої освіти. Постанова Кабінету Міністрів № 898 від 30 вересня 2020 р. // Режим доступу: https://www.kmu.gov.ua/npas/pro deyaki pitannya derzhavnih standartivpovnoyi zagalnoyi serednoyi osviti i300920 898?fbclid=IwAR32j9maQlQornNCoHsCZuMCF1vkxqivngaf5WkUHJFhwUA25XHVKKGxdg. 3. Методичні рекомендації щодо особливостей організації освітнього процесу у першому (адаптивному) циклі 5 класах закладів загальної середньої освіти за Державним стандартом базової середньої освіти в умовах реалізації концепції «Нова українська школа» // Лист МОНУ №4_5/2303 21 від 06.08.2021 року.

4. Типова освітня програма для 5 9 класів закладів загальної середньої освіти // Режим доступу: https://mon gov ua/ua/npa/pro zatverdzhennya tipovoyiosvitnoyi programi dlya 5 9 klasiv zagalnoyi serednoyi osviti.

5. Головань М. С. Сутність та зміст поняття «дослідницька компетентність» / М.С.Головань, В.В. Яценко // Теорія та методика навчання фундаментальних дисциплін у вищій школі: збірник наукових праць. Випуск VII. Кривий Ріг: Видавничий відділ НМетАУ, 2012. C. 55 62.

6. Головань М. С. Компетентнісний підхід як методологічна основа вищої професійної освіти / Психологія: реальність і перспективи. Збірник наукових праць Рівненського державного гуманітарного університету. Випуск 1. Рівне: РДГУ, 2011. C. 53 59. 7. Головань М. С. Компетенція і компетентність: досвід теорії, теорія досвіду / Вища освіта України. 2008. № 3. C.23 30. 8. Дзюбишина Н. Педагогічні умови формування дослідницької компетентності у студентів художньо педагогічного факультету / https://ojs.itup.com.ua › iiu › article › download 9. Ісаєва О.О. Методичні рекомендації щодо організації роботи з обдарованими дітьми у процесі вивчення літератури в школі // Всесвітня література. 2005. №10. С 41 46 10. МАН: Підготовка науково дослідницьких проектів / Упоряд. М.Голубенко. К.: Ред. загальнопед. газ., 2005. 128с. (Б ка «Шк. світу») 11. Методичні рекомендації щодо організації науково дослідницької діяльності учнів у відділенні філології та мистецтвознавства Малої академії наук України: збірник методичних матеріалів / За заг.ред. О.В.Лісового. К., 2011. 55 с. 12. Мірошниченко Л.Ф. Методика викладання світової літератури в середніх навчальних закладах: Підручник. К.: Вища школа, 2007. 415 с.

13. Пасічник Є.А. Методика викладання української літератури в середніх навчальних закладах: Навч. посіб. для студ. вищ.закл.освіти. К.: Ленвіт, 2000. 384 с.

14. Методичний путівник Нової української школи: мовнолітературна освітня галузь: збірник науково практичних матеріалів / Т. Байдаченко, С. Гарна, О. Головіна, Т. Попова, І. Ціко, І. Шингоф, В. Щербатюк та ін.; за заг. ред. І. Ціка. Краматорськ: Відділ інформаційно видавничої діяльності, 2021. 215 с.

є напрочуд сильним засобом, але щоб користуватися ним, треба мати багато розуму Георг Вільгельм Фрідріх Гегель Одним із найбільш неоднозначно оцінюваних векторів мовного розвитку сьогодення є фемінізація українськомовного дискурсу Активно впроваджувані в засобах масової комунікації так звані фемінітиви неабияк упливають на мовну свідомість сучасних мовлян, формують їхню мовленнєву звичку, мовний смак. «Мова живий організм, який може бути здоровим чи, навпаки, хворим або навіть мертвим, хоча нація ще продовжує існувати», зазначав Олесь Гончар. Інтернет невпинно пропонує нам неолексеми, які б підкреслювали жіночу стать, учить нас «правильно» їх утворювати, проте не надає рекомендацій, як і коли їх доцільно використовувати. Загальновідомо, що мовлення будь якого педагога, який продуктивно формує артикуляційну й акустичну бази вихованців, лексичний запас окремої особистости, має бути нормативним на всіх ярусах мовної системи (ортоепічному, лексичному, граматичному), демонструвати зразковий рівень володіння мовою. То ж чи треба (варто, можна) публічній особистості, послуговуватися

номінувати осіб як чоловічої, так і жіночої статі, у контексті синтаксично узгоджуються з означуваними

наприклад,

суддя виніс рішення, справедливий суддя винесла рішення. Другою грамемою спільного роду є маскулізми, які, навпаки, мають формальні показники чоловічого роду (насамперед нульова флексія: професор, завідувач, декан), проте так само, як і фемінативи можуть називати осіб обох статей, наприклад, наш декан прийшла, наш декан прийшов. Термін «фемінітиви» набув поширення в останні десятиліття, коли активізовано практику штучно утворювати назви осіб саме жіночої статі від іменників, які мають формальні (не змістові!!!) маркери чоловічого роду, наприклад, менеджерка, менеджерологиня, менеджериня, менеджериха, менеджеркиня, менеджерцькиня,

менеджеркеса. Українська мова настільки багата на словотворчі засоби, що, як бачимо, дозволяє творити розлогу палітру словоформ, проте такі й подібні неофімінітиви перебувають поза мовною нормою. Лінгвісти, зокрема культурологи мови, у цьому питанні одностайні: фемінітиви властиві для розмовного мовлення, оскільки мають у своїй семантичній структурі маркери оцінности, емотивности, експресивности; офіційно діловий і науковий стилі спілкування не можуть активізувати такі семи. Порівняймо, учителька, учителькиня, учитилеса, учителиця. Науковці наголошують на нормативно стильових обмеженнях у літературній кодифікованій мові й констатують, що титульні імена жінок за чинними правилами подають у формі чоловічого роду: доктор наук, академік, член кореспондент, діяч науки та техніки, уживання іменників чоловічого роду в офіційно діловому стилі закріплене мовною традицією та правилами етикету[4, с. 330 334]. Неофімінітиви досить часто мають виразні семантичні, прагматичні, стилістичні нашарування, які формують оцінне, іронічне й нерідко зневажливо глузливе значення в назві особи жіночої статі. Наприклад, далекобійниця зневажл. 'Повія, що «працює» на трасах, де їздять далекобійники' (пор. далекобійник 'Водій трейлера, що перевозить вантажі на великі відстані' [2, с. 101]. Ірина Перегрим, яка співала на «сліпих прослуховуваннях» «Голосу країни 2022», повідомила про те, що вона «далекобійниця», чим викликала неоднозначну посмішку на обличчі тренера Олексія Потапенка. Часто фемінітиви виявляються засобом упереджено оцінних висловлювань із умисним підкресленням семантики статі, наприклад, борчиха, боркиня, борчиня, вождиця, вождиня, вождиха, ворогиня, політикеса, політичка, правдомовиця про Юлію Тимошенко. Українська мова має низку засобів для передавання необхідної семантики, наприклад: наш директор прийшла; пані директор тощо. А якщо звертаємося до аудиторії, у якій є представники обох статей, чи доцільно, наприклад, викладачеві акцентувати на статі студентів, школярів, як це вплине на процес навчання: Друзі і подруги!, Студенти і студентки!, Школярі й школярки!? Напевне, логічніше на перше місце ставити звертання до осіб жіночої статі за аналогією до Пані і панове!?

2. Звідки з’явилася мода на фемінітиви? Початок ХХІ століття позначений розвоєм гендерних теорій у багатьох європейських країнах. Питання рівности обох статей наскрізно пронизує соціальне життя, культурні галузі, «заходить» і на мовний рівень. У мовознавстві вже сформувався новітній напрям гендерна (феміністська) лінгвістика, у якому виокремилася лінгвістична гендерологія, основним фокусом якої є проблеми гендерної дискримінації та досягнення гендерної рівности. Угода про асоціацію з Європейським Союзом, яку ратифіковано 2014 року, передбачає гендерну рівність та недискримінацію. Ув українській політиці сформувалося бачення про те, що досягти необхідної рівности між статями допоможе саме мова. На рівні міністерств упроваджують певні «рекомендації», які мають виконувати зобов'язання, наявні в Угоді. Наприклад, сучасні медійники, створюючи певний продукт, «повинні» розлого впроваджувати фемінізовану лексику. Інша мовленнєва поведінка може загрожувати втратою робочого місця. Респондент, якого представляють на телеекрані не має змоги обрати прийнятну для себе форму називання. Так, якщо «телевізійним героєм» є жінка, вона ризикує кількаразово відчути/почути акцент саме на статі, а не на назві її фаху, діяльности, наукового звання, професійних якостях: кандидатка філологічних наук, доцентка, мовознавчиня/мовознавиця/мовознавка, науковка/науковиця тощо. У ході пропонованого дослідження з‘ясовано, що досить популяризованою сьогодні є книга Гендер для медій: Підручник із гендерної теорії для журналістики та інших соціогуманітарних спеціальностей / Pед. М. Маєрчик (голова редколегії), О. Плахотнік,

Г. Ярманова. Київ: Критика 2013. 224 с., створення й апробація якої відбувається за кошти німецької організації «Представництво Фонду ім. Гайнріха Бьолля в Україні» (книга витримала три перевидання: 2013, 2014, 2017, доступна будь якому користувачеві Мережі, її безперешкодно можна завантажити до свого ґаджета). Виникає логічне запитання, чому телевізійники не послуговуються нормами української літературної мови, певними нормативними документами, наприклад, Класифікатором професій, у якому переважна більшість назв має граматичну форму чоловічого роду: учитель, викладач, лікар тощо. Лише в поодиноких назвах подано дуальні номени, наприклад, молодша сестра/брат; санітарка/санітар. Спостережено також приклади, як от: прибиральник (без варіанта фемінатива прибиральниця) та швачка (без варіанта маскулізма швець). [5]. Питання фемінітивного словотворення введене навіть ув Український правипис 2019, де виокремлено чотири суфікси ( к , иц' , ин' , ес ), за допомогою яких утворюємо іменники на означення осіб жіночої статі: авторка, директорка, верстальниця, набірниця, плавчиня, майстриня, дияконеса, патронеса. Наявність цих суфіксів у правописі є вкрай нелогічною, адже в їхньому написанні немає жодної ортограми, до того ж правопис не має регламентувати процеси словотворення, які належать до компетенції іншої науки дериватології, і насамкінець правопис жодним способом не презентує особливостей стилістичного вживання тої чи тої мовної одиниці. Катерина Городенська заперечує, що сучасний правопис «відкрив шлюз для тотального утворення назв осіб жіночої статі від усіх іменників чоловічого роду»[1, с. 186]. Цікавою в контексті пропонованого дослідження видається стаття Світлани Семенюк (м. Манчестер) «Формування словотвірної підсистеми назв самиць у новій українській мові», у якій автор аналізує потенціал суфіксів иц' , их , к , ин (лисиця, вовчиця, слониха, зайчиха, голубка, лебідка, гадина). У межах теорії гендерної рівности останнім часом розвивають тенденцію щодо неприв'язаности конкретної особи до певної статі. Такі ідеї застосовують, наприклад, під час виховання дитини (батьки дають гендерно нейтральне ім'я, вдягають гендерно нейтральний одяг, купують іграшки, які не мають гендерного маркера), у процесі створення навчальної літератури (є гендерна експертиза шкільних підручників) і таке Якщо зважати на гендерну рівність, то необхідно також продукувати номени й для осіб чоловічої статі, що й пробують робити сучасні письменники, наприклад, В номері вас уже чекає літня подружня пара покоївка та покоюн (Іздрик. Таке, с. 176). Алла Архангельська, яка зреалізувала соціолінгвістичне дослідження фемінізації мовної свідомости сучасних українців і проанкетувала 1256 респондентів, з'ясувала, що троє осіб не зарахували себе ні до чоловічої, ані до жіночої статі. Отож, якщо дотримуватися гендерної рівности, на мовному рівні недостатньо буде створити пари назв для осіб жіночої й чоловічої статі, украй необхідно створювати ще й третій складник. Павло Гриценко говорить про те, що «прикладом супергіперультрамегаполітизації є нав‘язування моделі

чоловічого (син, олівець, друг, поні), жіночого (береза, книга, сестра) чи середнього (джерело, дерево, змагання, таксі). Зміна флексії чи іншого афікса не перетворює іменник на інший рід. Категорія роду потенційно може формувати й реалізувати семантику статі. Проте в різних мовах той же концепт має граматичне значення різних родів, наприклад: кофе кава, человек людина, ребенок дитина. У певній комунікативній ситуації мовець використовує лексему з її семантикою безвідносно до статі, не замислюється над тим, наприклад, перед ним людина чи

людин, дитина чи дитин, мовець чи мовиця, учень чи учня (саме таку форму пропонує один зі словників). Лише за умови необхідности передавати значення конкретної статі використовуємо лексеми на кшталт чоловік жінка, бик корова, півень курка, що, здебільшого, є потребою й уластивістю тваринного світу. Лексеми на кшталт суддя, колега, голова вже мають значення спільного роду, марковані граматичними показниками жіночого роду, тому не потребують додаткової фемінізіції. Хоча такі процеси в українськомовному просторі можна спостерігати, наприклад, суддиха, головиха (за такою тенденцією має бути колегиха?). Українська мова має низку слів, які номінують особу, що мають зовнішні маркери саме жіночого роду, проте здатні повномірно реалізовувати широку семантику, наприклад, людина, дитина, земля, мова, країна, особа, особистість. Чому захисників гендерної рівности не бентежать такі лексеми? Прибічники фемінітивних утворень одним із аргументів «за» наводять урівнювання прав жінки, піднесення її суспільного статусу. Мовцеві лишається лише обрати той варіант, який максимально зреалізує піднесення суспільного статусу наприклад, жінки філософа, філософиня, філософка, філософеса, філософиса, філософиця, філософша. Який варіант, на Вашу думку, найбільше «працюватиме»на реалізацію найвищого статусу? Науковці звертають увагу на низку обмежувальних чинників, які стоять на заваді фемінітивному словотворенню. Обсяг пропонованої розвідки не дозволяє окреслити їх усі, тому зупинимося лише на деяких. Вагомим чинником, який обмежує вживання неофемінативів, є конфлікт омонімів, наприклад, рахівник рахівниця, вівчар вівчарка, електрик електричка, столяр столярка, пілот пілотка тощо. Більшість неофемінативів виникають не для номінації нових, ще не названих понять, їхня роль зводиться до підкреслення статі. Поміркуймо, чи доцільно людину номінувати за статевими ознаками, чи буде фаховішим фахівець, якщо його назвати фахівчинею? Чи може жінка пишатися тим, що вона професорка, професориня, професореса, професориця, професорша? Відомо, що в офіційно діловому та науковому стилях стать традиційно не має актуального значення, бо важливим є ідентифікація суб'єкта як виконавця певної функції чи її носія, а не ознака статі. У словниках тлумачного типу ХХ ХХІ століть низка фемінітивів мають стилістичне маркування, як от: рідко, розм., заст. тощо, наприклад, двірничка [СУМ 20]. Назви осіб за професією, діяльністю, соціальним статусом є одночасно й назвами цих професій, посад, звань. Утворення фемінітива призводить до звуження семантики лексеми, до обмеження його значеннєвого функціонування, бо багато маскулізмів номінують не лише професію, а й людину взагалі. Наприклад, якщо речення Леся Українка один із найкращих поетів перебудувати на Леся Українка одна з найкращих поеток, то це підкреслить вагу Лесі Українки лише серед жінок поеток, а не серед усіх поетів узагалі. Польський учений В. Дорошевський зазначав: «Якщо жінка обіймає посаду прем‘єрміністра, то вона зобов‘язана виконувати на цій посаді те, що й чоловік міністр… По суті, вказівка на стать міністра так само позбавлена зв‘язку з його суспільно громадською функцією, як і колір його очей». Отже, мовотворчість це загалом позитивне явище. Проте не всі неологічні, оказіональні елементи набувають узусного статусу, узуальні лексеми також не завжди приживаються в межах мовної норми. Мова має здатність відбирати найдосконаліше, залишати його собі, а все інше відходить у небуття. Кожен сам відповідає за культуру, рівень чистоти власного мовлення. Публічний мовець не має вживати неофемінітивних утворень у науковій, офіційній, діловій, публічній комунікації. Список використаних джерел

1. Khomych T. Feminine aspekts in Ukrainian language and speech. ХІ. Internationale virtuelle Konferenz der Ukrainistik «Dialog der Sprachen Dialog der Kulturen. Die Ukraine aus globaler Sicht».

Reihe: Internationale virtuelle Konferenz der Ukrainistik. Bd. 2020. Herausgegeben von Olena Novikova und Ulrich Schweier. Verlag readbox unipress Open Access LMU, München, 2021. S. 188 194.

2. Архангельська А. Femina cognita. Українська жінка у слові й словнику. Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2019. 444 с.

3. Граматика сучасної української літературної мови. Морфологія [автори: І. Р. Вихованець, К. Г. Городенська, А. П. Загнітко, С. О. Соколова; за ред. К. Г. Городенської]. К.: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2017. 752 с.

4. Кислюк Л.П. Сучасна українська словотвірна номінація: ресурси та тенденції розвитку: Монографія. К.: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2017. 424 с.

5. Класифікатор професій 2022. URL: https://www.buhoblik.org.ua/kadry zarplata/trudoustrojstvo/3978 klasifikator profesij.html (Дата звернення 15.02.2022).

6. Семенюк Світлана. Формування словотвірної підсистеми назв самиць у новій українській мові. Мовознавство, 2012, № 1, С. 81 94. Валентина

які допомагають

освіти заповнити прогалини у фактичних знаннях та вміннях, розвинути навички дослідницько пошукової діяльності, а також опис використання таких карт на уроках української мови та літератури в основній та старшій школі. Саме ментальні карти сприяють поліпшенню пам‘яті учнів, розвитку вміння формулювати та висловлювати власну думку,

ментальні карти допомагають одночасно утримувати у свідомості значну кількість інформації, встановлюючи смислові зв‘язки між її частинами, що дозволяє швидко відтворити знання, а також систематизувати й

навчальний матеріал. Проблеми та перспективи використання ментальних карт у сучасному освітньому процесі розглядали у своїх працях переважно закордонні вчені Т. Б‘юзен, Б. Санто, Б. Твісс, Р. Фостер, В. Хартман, Й. Шумпетер. Серед українських дослідників цієї проблеми можемо

виділити О. Литвиненко, Р. Медведєва, М. Черній та І. Шахіну. Проте їхні праці мають переважно оглядовий характер і стосуються історії розвитку ментальних карт, техніки їх створення, загальних недоліків у процесі запровадження. До спеціальних праць, присвячених використанню ментальних карт у вивченні певних предметів, зараховуємо роботи А. Гордєєвої, В. Машкіної, С. Процької. Проте досі немає досліджень застосування ментальних карт на уроках української мови і літератури в сучасних закладах освіти, що обумовлює актуальність теми статті. Основний текст статті Інтелект карта, або ментальна карта це технологія зображення інформації у графічному вигляді; інструмент, що дозволяє ефективно структурувати інформацію, мислити, використовуючи весь свій творчий потенціал[4]. Суть методу полягає у виділенні головного поняття, від якого відгалуджуються завдання, думки, ідеї, кроки в реалізації проєкту. Кожна гілка може містити кілька дрібніших гілок підпунктів. До всіх записів можна залишати коментарі, які допоможуть не заплутатися в складному проєкті [7]. Щоб отримані результати не виглядали надто абстрактними, створивши при цьому додаткові проблеми, пропонується їх сфотографувати на папері чи іншому носії інформації. Щоб мозок краще сприймав і засвоював інформацію, рекомендується оформлювати всі записи по різному, за допомогою різних кольорів або форм, з використанням картинок та інших зображень. Таке наочне оформлення розумового процесу дозволяє продовжувати роботу з інформацією, структуруючи її, групуючи чи виділяючи нові положення[6]. У ході своїх досліджень англійський психолог Тоні Бьюзен дійшов висновку, що загальноприйнятий спосіб сприйняття текстової інформації не є оптимальним. За його твердженням, читання сторінки зліва направо і зверху вниз видається людському мозку штучним, адже він влаштований так, що сприймає дані нелінійно і одночасно цілком. З критики «незручностей» лінійного сприйняття пізніше і з'явилися ментальні карти як прийом організації інформації та інший спосіб запису. Що значно важливіше, робота в напрямі вдосконалення концепції ментальних карт показала можливість їх застосування як інструменту техніці «мозкового штурму», для пошуку та створення нових ідей, запам'ятовування [3]. Види ментальних карт [1]: 1. «Карта Пам'яті» є інтелект карта, що містить систему ієрархії ключових слів та систему символізації, є відображенням процесу мислення (або його частини): «мозковий штурм» угруповання класифікація аналіз розстановка пріоритетів лінійна послідовність. «Карта Пам'яті» застосовується для розвитку творчих здібностей; генерування нових ідей; написання виступів, творів, курсових та дипломних робіт; планування справ, заходів та часу; збору та систематизації інформації. 2. «Карта Тексту» дозволяє зрозуміти та на 100% запам'ятати будь який текст, є основним методом обробки та запам'ятовування великих обсягів текстової інформації. "Карта Тексту" містить систему вибору ключових слів, систему ієрархії та взаємозв'язку ключових слів, систему спрямованої уяви, систему мнемотехніки та систему символізації. «Карта Тексту» потужно розвиває аналітичне мислення,

навичок

«Карта Правила»

ієрархії та взаємозв'язку ключових слів, систему спрямованої уяви, систему мнемотехніки та систему символізації. 4. «Карта Підручника» дозволяє зрозуміти і на 100% запам'ятати весь підручник або книгу. «Карта Підручника» складається поетапно і включає себе інші види інтелект карт,

містить систему ієрархії та взаємозв'язку ключових слів, систему спрямованої уяви, систему мнемотехніки та систему символізації.

5. «Мнемонічна Карта» застосовується для 100% запам'ятовування великого обсягу точної інформації, тобто різних списків, таблиць, складних текстів та віршів, наприклад, списку правильно наголошених слів, таблиці Менделєєва, списку історичних дат і т.ін. «Мнемонічна Карта» будується на основі «Універсальної техніки запам'ятовування точної інформації», містить систему спрямованої уяви, систему мнемотехніки та систему символізації [2].

6. "Конспект Карта" в 5 разів прискорює процес запису виступів, лекцій та їх якісне засвоєння. "Конспект Карта" містить систему вибору ключових слів, систему ієрархії та взаємозв'язку ключових слів, систему символізації. «Конспект Карта» потужно розвиває аналітичне мислення, дозволяє глибше зрозуміти та побачити структуру виступи або лекції, а потім перебудувати її в суворій логічній послідовності, внести потрібні зміни та доповнення. 7. «Питання Карта» прискорює процес формування навичок, спираючись на алгоритми мислення (діяльнісний підхід), наприклад, навичка вираження думки, навичка застосування правил, техніки психологічного та бізнес консультування. «Питання Карта» застосовується під час проведення інтерв'ю чи інших заходів, де важливі самі питання, які послідовність. «Питання Карта» покращує процес комунікації та дозволяє прийняти зважені рішення. 8. «Карта Мислення» застосовується для всебічного аналізу та планування діяльності для стратегічного планування розвитку особистості або організації, використовується в психологічному та бізнес консультування. «Карта Мислення» дозволяє побудувати ланцюжок цілей (довгострокових, середньострокових, короткострокових) та у довгостроковій перспективу спланувати свою діяльність. Властивості ментальних карт [5]:

1. Привабливість. Хороша ментальна карта має свою естетику, її розглядати як цікаво, так і приємно.

2. Запам'ятовуваність. Завдяки роботі обох півкуль мозку, використання образів та кольоруінтелект карта легко запам'ятовується.

3. Своєчасність. Ментальна мапа допомагає виявити брак інформації та зрозуміти, якої інформації не вистачає.

4. Творчість. Ментальна мапа стимулює творчість, допомагає знайти нестандартні шляхи розв'язання задачі.

5. Можливість перегляду. Перегляд ментальних карт через деякий час допомагає засвоїти картинузагалом, запам'ятати її, а також побачити нові ідеї. Метод ментальних карт можна використовувати на різних типах та формах уроку: вивчення нового матеріалу; закріплення матеріалу; узагальнення матеріалу; написання

дає можливість учителю: підвищувати мотивації, якість знань, конкурентоспроможність здобувачів освіти; розвивати предметні та комунікативні компетенції, творчі здібності; активізувати діяльність; виявляти причини когнітивних труднощів; коригувати знання учнів.

Для того, щоб скласти ментальну карту, необхідно керуватися такими принципами [3]:

1. Головна тема міститься у центрі аркуша.

2. Замість фраз записуються лише ключові слова, що несуть основне смислове навантаження.

3. Слова розміщуються на гілочках, що відходять від центру (головної теми) до периферії.

4. До основних гілок додаються картинки.

Карти можна робити від руки (малювати їх на аркуші паперу) і за допомогою програмного забезпечення (як онлайн, так і офлайн). Пропоную список програм, які можна для цього використовувати:

Інструменти для побудови карт знань FreeMind вільна програма для створення карт знань. Mindomo інструмент для створення карт пам‘яті на основі інтернета, який надає можливості створення карт пам‘яті робочого столу в програмі перегляду інтернета без складного програмного забезпечення, що не вимагає інсталяцію чи обслуговування. Mindmeister Cayra Dabbleboard Gnletting Cmap.ihmc.us Flowchart Vue.tufts.edu Mind42 колективне створення, можливість обговорювати картуна сервісі Cmappers XMind MindMeister Також є хмарні додатки, як дозволяють працювати онлайн над створенням ментальних карт: Coogle Popplet SpiderScribe. З досвіду роботи На уроках української мови ментальні карти доречно використовувати на будь-якому етапі уроку. На етапі актуалізації опорних знань, умінь та навичок здобувачів освіти такі карти будуть ефективними, оскільки допоможуть згадати теоретичні відомості теми, що вивчається. Специфіка викладання української мови в сучасних закладах освіти передбачає наявність теоретичних знань, без яких неможливе сприйняття нового матеріалу. Учні повинні знати та розуміти основні терміни, орієнтуватися у рівнях мовної структури, які пов‘язані між собою. Варто зауважити, що побудова ментальних карт повинна здійснюватися учнями, а вчитель має бути консультантом, аж ніяк не виконавцем, бо така карта знань не матиме практичного значення, адже учень, який не розумітиме зв‘язків між її структурними частинами, не зможе нею скористатися. Крім того, такі карти здобувачі освіти можуть створювати або доповнювати в кінці кожного уроку або теми. Ментальна карта не має на меті відповісти на всі питання та все детально розповісти, вона слугує схемою, ідучи за якою учень зможе розв‘язати поставлені завдання. Для прикладу, погляньмо на ментальні карти, створені здобувачами освіти 5 та 9 класу для уроку української мови. Ментальна картка, зображена на рис. 1, створена учнями

5 класу в зошиті під час вивчення теми «Лексикологія», допомагає учням виокремити візуально всі складові елементи теми. Ментальна картка може бути створена як підсумок до вивченої теми «Складносурядне речення» (рис.2) та допомагає узагальнити весь теоретичний матеріал з теми. Такі карти мають очевидні переваги перед класичними презентаціями, оскільки дають змогу сприйняти матеріал цілісно, органічно, але в той же час не замінюють схем і таблиць, а виступають радше доповненням до них.

Рис. 1. Ментальна карта «Лексикологія»

Рис. 2. Ментальна карта «Складносурядне речення»

На уроках української літератури ментальні карти доцільно застосовувати також на різних етапах уроку: на уроці актуалізації опорних знань, під час вивчення нового матеріалу, на етапі закріплення вивченого (рис.3). Вони підходять і для запам‘ятовування великих обсягів інформації, і структурування прочитаного твору та його аналізу, і запам‘ятовування основних фактів і слів, аналізування подій, характеристики образів, визначення проблематики в прочитаному тексті, підбиття підсумків тощо. Тобто йдеться не про звичайне запам‘ятовування чи запис, а про осмислене сприйняття, швидше й глибше розуміння, що дозволяє відтворювати знання навіть через тривалий проміжок часу. Особливо доречні карти знань при вивченні поезії, адже практика показує, що віршовані тексти учні гірше сприймають, а тим паче запам‘ятовують. Використовуючи карти знань на уроках української літератури, можна також поліпшити пам‘ять учнів, вміння формулювати та висловлювати власну думку, використовуючи при цьому весь інтелектуальний потенціал. І насамкінець організовувати успішну взаємодію між учнями, прискоривши при цьому творчий процес. Доречно використовувати ментальні карти під час написання творів роздумів, есе, творчих завдань, власного висловлення. Асоціативні карти допоможуть логічно структурувати думку, не загубити важливі ідеї, вибудувати сюжетну лінію та розставити акценти у творі. Сучасний педагог повинен впроваджувати новітні технології в освітню діяльність, а переваги використання ментальних карт мають стимулювати його до цього. Насправді зробити карту знань не становить особливих труднощів для сучасних здобувачів освіти. Для своєї роботи ми використовуємо програмне забезпечення XMind ZEN (рис.3). Рис.

Використовуємо хоча б три кольори для малювання основних гілок (ідея, тема, проблематика, головні герої, автор, афоризми і т. ін.). Від них відходять тонші гілки, робимо лінії такої ж довжини, як і слово/картинка. Використовуємо кольори на власний розсуд і на всій ментальній карті. При бажанні свою карту можна прикрасити картинками, образами або

навіть фотографіями і перетворити карту в справжній колаж. Готуючись до такого уроку, друкую ілюстрації до твору або кадри з кінофільму, фото книги, і учні вибирають самостійно матеріал до своєї ментальної карти. Учні, які виконують ментальну карту від руки, набагато краще запам‘ятовують матеріал. Під час письма від руки активізуються ті центри мозку, які відповідають за розвиток мовлення. Під час експериментів психологи помітили, що люди, які пишуть від руки, формулюють свої думки краще. Виявилося, що чим частіше ми пишемо від руки, тим швидше думаємо. Під час письма ми "повідомляємо" мозку, що потрібно уважніше поставитись до цієї інформації і вона швидше запам'ятовується. Використання ментальних карт на навчальному занятті розширює можливості організації інтерактивного навчання. Висновки

Отже, одним із шляхів покращення якості знань на уроках української мови і літератури в закладах освіти є створення ментальних карт (карт знань, інтелектуальних карт, асоціативних карт). У процесі роботи з ними учні можуть подолати причини, що впливають на їх успішність. Ментальні карти це зручний інструмент для відображення процесу мислення і структуризації інформації увізуальній формі. Таким чином, МК можна використовувати, щоб ―застенографувати‖ ті думки і ідеї, які проносяться в голові, роздумуючи над яким небудь завданням. І навпаки, МК дозволяють так оформити інформацію, що мозок легко її сприйме, бо інформація записана на ―мові мозку‖. Ментальні карти відображають природний спосіб мислення людського мозку Список використаних джерел

1. Бобрицька В. І., Процька С. М. Комп‘ютерно орієнтована освіта майбутніх філологів: навчально методичний посібник для студентів. Полтава : Скайтек, 2016. 136 с.

2. Гордєєва А. Інтелектуальні карти як засіб формування іншомовної комунікативної компетентності майбутніх філологів / Іноземні мови. № 4/2012[72]. С. 51 58.

3. Кобися А. П. Застосування ментальних карт у професійній педагогічній діяльності // Звітна наукова конференція, присвячена 15 річчю Інституту інформаційних технологій і засобів навчання НАПН України (27 березня 2014 р.). URL: http://lib.iitta.gov.ua/.

4. Кремена Л.М. Причини невисокої якості знань учнів і шляхи їх подолання URL: http://klasnaocinka.com.ua/ru/article/.

5. Нова українська школа: порадник для вчителя / Під заг. ред.

Музика Читець

Олексій Гальонка, доцент кафедри філологічних дисциплін та методики їх викладання ЧОІППО імені К.Д. Ушинського, кандидат педагогічних наук, заслужений працівник освіти України

«ЛЕЛЕКИ ПРИЛЕТЯТЬ, ПОВЕРНУТЬСЯ ДОДОМУ» Сценарій позакласного заходу за творами українських поетів про російсько-українську війну 2022 року

Цей березень закутаний снігами…

Так часто в сивім небі чорний дим…

І плачуть хмари й падають тумани…

Чи день, чи ніч не розберешся в тім!

А час пливе у дикій круговерті, Реальність стала наче дикий сон…

А скільки сліз, біди, і болю, й смерті… Горить наш Харків, Київ і Херсон!

В жахітті діти, неньки і дружини, Не висихають сльози в матерів… Бо як заснеш, коли твоя дитина зі зброєю виходить на катів? Сирени виють вісники тривоги… Гудуть в нічному небі літаки… І люди всі звертаються до Бога, Щоб нашу землю рідну захистив! А Симоненкові слова у грудях, як камінь для ненависних заброд: «Народ мій є! Народ мій завжди буде! Ніхто не перекреслить мій народ!»

(Валентина Малишко) Читець Підвал напівтемний, застиглий під шаром бетону, він прихисток нині, надія, і лікар, і брат, смирено ховає тривогу і сльози, й прокльони, і слухає тишу, і вірить, і дихає в такт дороги десь там нагорі помирають розбиті, сьогодні крокує по них кровожерна війна, підвал милосердний мовчить і приймає пологи, бо це Україна, а ще незнищенна вона (Інна Ковальчук)

Читець

Горять степи, моя земля горить Це Україну поливають «градом»…

Он сатанинська зірка знов зорить, насаджена з Кремля повзучим гадом. Двоглавий змій «червоної чуми»

жахає світ… Знай, путінська заразо, що на своїй землі сильніші ми

на захист волі в бій підем всі разом. Є непоборним рідний мій народ Захисниками в нас і син, і мати… Не буде місця в краї для заброд

й нікому Україну не здолати.

Бо тут наш світ й отут свята межа, тут наша кров і наша перемога. Як Україна світу не чужа, то де його всесвітня допомога?

І де Європа й США, і де весь світ ми втретє на порозі світової… Та Путіну не знищить на цвіт, бо кожен з нас, котрий живий, то воїн. Почуйте всі: ми не раби, ми є! Ми центр Європи. В нас цвіте калина… Тут предків слід і тут життя моє із найдорожчим словом Україна!

(Ярослав Ткачівський) Музика Читець

Зі сходу, зі сходу, зі сходу криваві убивці ідуть. На нашу і власну свободу новітні кайдани кують. Брехню їм увуха вливали, щоб Путін, як їх пас. Бараноподібна навала націлила роги на нас. Од Гітлера землю очистив з російським наше страдник солдат. А нині ще гірших фашистів колишній привів сюди брат! Забуто, забуто, забуто, як разом вривались в Берлін.

В Росії ненавидять люто всіх нас, хто не йде на поплін.

Зі сходу, зі сходу, зі сходу

фашисти на танках повзуть.

І нашу, і власну свободу

в криваві обійми беруть.

Та зась! Ми збудуєм державу

без них, путенят, на віки.

А їхні безмозкі орави

залишать тут жовті кістки.

(Микола Слюсаревський)

Читець

Біда від Кремлівського Вія, Бо він параноїк чи шиз.

Зростила немита Росія

Брудний і кривавий рашизм.

Московські братове лукаві, На вас наша кров лежить!

Ви ж нам відмовляєте в праві

Не просто в своїй державі

Під небом Господнім жить!

Ваш галас, бадьорий ще вчора, У горлі вам нині дере.

Це ж ваше майбутнє потвора Породжена вами жере

(Олександр Стусенко) Читець

Гуло громами в небі над столицею, Де так спокійно й затишно було, А ти, Росіє, матимеш сторицею

За сльози, кров, за сатанинське зло. А ти, Росіє, зрадою спаплюжена, Давно зганьбила честь своїх батьків, Залякана, згвалтована, одружена З катюгою, що вже осатанів. Його весь світ давно назвав убивцею, Який не має в серці співчуття, Який умився, кров‘ю українською І замахнувся на саме життя… Воно таке тендітне, незахищене, Бо кожен з волі Господа зростав, А він собі привласнив право нищити! І світовий порядок розтоптав. Пожнеш, Росіє, те, що вже посіяла, Обравши збожеволілих царів. Ти завжди нас рабами звати мріяла Отримаєш наш український гнів.

(Борис Пономаренко) Музика

Читець

Дівчинко з ключиком у руці,

В платтячку голубому,

Як же сказати, пташинко мала,

Що в тебе немає вже дому?

Вулиця ваша весела колись

Наче розрита могила.

Усе задимлено навкруги

Зі страхути очі закрила.

Цей світ збожеволів

Прийшов сусід, Стріляє із автомата!

У цьомушаленстві

Посеред війни, Пташко маленька, крилата, Дивишся зляканим горобеням, Шукаєш очима тата. Стиснула ключика у руці Боїшся його загубити. Гукаєш мам… А крик мовчить… Тут можна хоч вовком вити. Тітка чужа втішає тебе Лагідними словами. Як же не хоче казати вона, Що більше немає мами. З такого квітучого Ірпеня Ворог зробив руїну… Дівчинко з ключиком у руці, У тебе є Україна!

(Тетяна Пишнюк) Читець

Чи хочуть москалі війни, спитайте ви усарани, що налетіла на наш край й Шевченків запалила рай. Чи хочуть москалі війни, Спитайте ви у сатани, що сів на троні уКремлі, і смерть приніс моїй землі. Де ви взялись, зелені чоловічки, на наші голови, на наші кораблі, на землі наші предківські, правічні, й те, що росло й цвіло на цій землі? Навіщо увійшли у нашу хату і потоптали мальви удворі Синів ховає Україна мати і сняться кулемети дітворі.

Так ось який ти справді «русский мир»! Так ось яка ти «русская весна»! Благословляє патріарх Кіріл і входить в Україну «Сатана». Палають села і горить Донбас. Чи хочуть москалі війни?

Скоріше, лихо, промайни!

Чи хочуть москалі війни?

Спаси нас, Боже, й сохрани!

(Леся Степовичка) Читець

У олівців десятки кольорів,

та крихітне дівча хапає чорний, змальовує якусь лиху потвору, у заростях примарних чагарів…

Вона отак відтворює війну,

тривожна тиша залягла в підвалі, беззвучно мати плаче у печалі, і темну проклинає звірину, яка краде дитинство у дітей… Скінчилася повітряна тривога, на чужину лягає їх дорога під обстрілами хижих батарей, і треба йти успопелілий світ, але дитя вчепилось за коліна, їй в цьомусхроні добре і спокійно, не мучить і задавнений бронхіт… Вона боїться неба та хмарин, вона ще не закінчила малюнок, це ще один до ворога рахунок бо мати розчиняє аспірин в своїй сльозі: «все добре… вже кінець…

Та потім вітер вихопить картину, під обстрілом згорьована дитина в руці затисне чорний олівець.

(Наталія Дзюбенко Мейс) Музика Читець

дівчина на блокпості з обвітреним обличчям з автоматом важким з поглядом ніжним мрійливим про кого ти думаєш під клубками чорно сизого диму з ким розмовляєш мовчазна серед безконечних автівок у яких налякані діти собаки мами і бабусі де той щасливчик який на тебе чекає молить за тебе й непомітно плаче яке серце б‘ється, з твоїм на морозі весни дівчино на блокпості діво наша пречиста яка усміхається і всіх захищає де забарився художник який тебе увіковічить

(Анатолій Дністровий) Читець

Пробач, коханий, що я стала грубою і стала рідше фарбувати губи.

Непритаманно зловживаю лайкою, Сиджув мережах і новини лайкою.

Пробач, що стала рідко усміхатися і шуму кожного до паніки боятися. Щоночі поспішаю в бомбосховище.

Боюся проїжджати повз летовище.

Сирени в голові і божеволію. А від безсоння почуваюсь кволою

Пробач, що вже немає безтурботності: Лякає шлях важкий невідворотності. Війна нещадно серце розпанахала, Коли невинні душі в лет за птахами. Пробач, коханий, що я стала іншою: Частіше стала говорити віршами, У час лихий супротиву народного Не загубімо, рідний, одне одного (Ольга Могильна) Музика Читець

Рокоче, гримить українська земля: Убий москоля!

Не вб‘єш він твоє розтерзає поле.

Убий москоля! Не хочеш невільником бути в Кремля

убий москоля!

За кров України, за матір, маля

убий москоля!

Де слава козацька під небом гуля убий москоля!

Він палить твій дім! Будь же ти, як орля!

Убий москоля!

(Леонід Горлач) Читець

Навіщо, Господи? Скажи нам. Алея цвинтаря трудна. Бруском небесної крижини біліє цинкова труна. Косинка траурна… Ой синку! А мідь ридає і гримить.

Цілує мати холод цинку, на кригупадає грудьми. По серцю крешуть автомати. Злітає цвіт, немов сніжок, І на портреті гладить мати

колючий чубчик їжачок.

(Петро Перебийніс) Читець

Із лона матусі у лоно землі…

Ніколи не виростуть ніжки малі

І ці рученята ні маму, ні тата

Уже не обіймуть. У небі літати

Він янголом буде… Невинний малюк.

Немає для мами пекельніших мук.

ніж як поховати частину себе.

Це горе горить від землі до небес, Ущерть спопеляючи серце.

Війна. Через неї усе це…

(Тетяна Ліра)

Читець

… порожнього великоднього ранку

молюся

до холодних небес: Христос Воскрес Христос Воскрес Христос Воскрес…

Воістину Воскрес Воістину Воскрес Воістину Воскрес…

ридають далекі тривожні небеса

Музика

Читець

Над живим Славутичем Дніпром

На майбутнє вид, а не видовище: Народилась дівчинка в метро Хлопчик народився в бомбосховищі… З підземель постане інший світ (Звірте це із Мессінгом, із Вангою…), Відповзе недопотятий звір, Вбережуть наш рід безсмертний ангели…

(Михайло Сидоржевський)

(Михайло Пасічник) Читець

Мені не хочеться війни А тільки хочеться любові. Війна то виплід Сатани, То море сліз і ріки крові. І люте горе для батьків, Руйнація, будинки голі, І смерті тисяч вояків, І вільне місце на престолі. Дивуєтесь? Казав Творець: Врятує всіх любові пісня. Той зробить світові кінець, Хто кнопкуядерну натисне. І той опиниться на дні, Хто не боїться Неба суду. Бо переможців у війні Жахній, сьогоднішній не буде. Земля уся у ній згорить, І темрява як з підземелля Укриє всю її за мить, І перетворить на пустелю.

О Боже, дурнів схамени, Любов‘ю вбий страшну спокусу. Прокляття демонам війни

Пошли, сильніше землетрусу!

(Ярослав Чорногуз)

Читець

Нікому Україну не віддам Собі залишу, дітям та онукам, На вічне щастя чи навічну муку Нікому Україну не віддам Нікому Україну не віддам!

Я душу в неї переллю, крилату, Я буду з нею в будень і у свято Нікому Україну не віддам. Нікому Україну не віддам! Хай нелегкою буде моя ноша, Ні за принади, ні за які гроші Нікому Україну не віддам! Бо дерево мого рясного роду Лиш тут росте, заквітчується, родить Нікому Україну не віддам.

(Микола Гриценко) Читець Лелеки прилетять, повернуться додому на згарища ще тліючих багать, під свист ракет і гуркотіння грому лелеки неминуче прилетять. І заклекочуть не впізнавши краю, не відшукавши рідного гнізда, лиш попелища спаленого раю, що по собі залишила орда Весни хитка тривожна амплітуда… І дмуть страшні із півночі вітри, свої оселі покидають люди, і рветься серце з болю та жури. О так, ми, звісно, вистоїм супроти Небесна та земна постала рать, І сльози всі відкладемо на потім, але лелеки… Вони вже летять. Куди вертатись? На страшні руїни? А світ лякливо супиться з під брів. Закрий нарешті небо України!

Євгенія Булгакова, завідувач відділу суспільно філологічних дисциплін Чернігівського ОІППО імені К.Д. Ушинського Надія Кресан, учитель англійської мови Ніжинського ліцею Ніжинської міської ради Чернігівської області при Ніжинському державному університеті

простір багатогранна соціально педагогічна система, яка відображає не лише життя суспільства, а й покликана формувати ініціативну, творчу, соціально активну, відповідальну особистість, здатну до конструктивної взаємодії з оточуючим світом, самоконтролю та саморегуляції. Суспільству потрібна людина, яка вміє ставити перед собою соціально значущі цілі, проєктувати шляхи їх досягнення й прогнозувати результати. Шкільна освіта проходить трансформаційні зміни, реалізаціях яких закладена в освітній державній політиці, зокрема, у Концепції Нової української школи. У законі України «Про освіту» зазначено, що освіта є «основою інтелектуального, духовного, фізичного і культурного розвитку особистості, її успішної соціалізації, економічного добробуту, запорукою розвитку суспільства, об‘єднаного спільними цінностями і культурою, та держави»[1]. На концептуальному рівні державою визначено суспільно важливе завдання для освітян розбудова

засвоєння ним соціального досвіду, соціальних ролей, норм, цінностей, ставлень, необхідних для успішної життєдіяльності. Відповідно до теорії соціалізації Дж. Дьюї школа має стати осередком «суспільства в мініатюрі», спільнотою, де дитина почне усвідомлювати себе та розуміти обов‘язки стосовно цієї спільноти. Особливе місце в гарантуванні доступу до якісної освіти посідає дистанційна освіта, яка дає можливість зберігати постійний інтенсивний зв‘язок між учнем/ученицею та вчителем, передавати значний обсяг інформації за допомогою новітніх технологій (зокрема, аудіо та відеоуроки), забезпечувати представлення виконаних завдань на доступних для всіх

учасників навчального процесу ресурсах. Створення системи роботи з упровадження в освітній процес дистанційної форми навчання шляхом використання інтерактивних технологій дає можливість формувати соціально активного здобувача освіти з високою громадянською свідомістю та сформувати позитивну «Я концепцію». Упровадження інформаційних технологій в освітній процес аналізували В. Биков, Б. Гершунський, Р. Гуревич, К. Колін, В. Мадзігон, Ю. Машбиць, П. Підкасистий та інші. На думку вчених, інформаційно соціальні технології в освіті передбачають розв‘язання низки завдань:  забезпечення виходу в мережу Інтернет кожного учасника освітнього процесу у будь який час і з різних місць перебування;  розвиток єдиного інформаційного простору освітніх послуг та присутність у ньому в різний час і незалежно один від одного всіх учасників освітнього процесу;  створення, розвиток та ефективне використання керованих інформаційних освітніх ресурсів з можливістю повсякчасного доступу до роботи з ними. Інформаційні технології уможливлюють зміни самої моделі освітнього процесу: перехід від репродуктивного навчання до креативної моделі, коли в класі за допомогою технологічного й технічного забезпечення моделюється життєва ситуація або процес, а здобувачі освіти мають застосувати свої знання, виявити творчі здібності для вирішення поставленого завдання. Фахівці вважають, що розвиток традиційних і нових технологій має йти за принципом додатковості й взаємокореляції, що, у свою чергу, дає можливість говорити про принципово нові виміри освітнього середовища глобальні виміри, які існують у реальному часі та асоціюються з усією сукупністю освітніх технологій. Дистанційна освіта базується на принципах відкритого навчання та використовує комп‘ютерні навчальні програми різного призначення. За допомогою сучасних телекомунікацій створюється інформаційне освітнє середовище для надання навчального матеріалу та простору для спілкування. Технології дистанційного навчання складаються з педагогічних та інформаційних. С. Кудрявцева виділяє ключові ознаки дистанційного навчання: гнучкість, модульність, паралельність, залученість великої аудиторії, економічність, технологічність, соціальна рівність, інтернаціональність, нова роль викладача, позитивний вплив на здобувача освіти, якість. Така форма освіти надає доступ до нетрадиційних джерел інформації, підвищує ефективність самостійної роботи, створює можливості для творчого самовираження. В. Хоменко стверджує, що використання новітніх інформаційних технологій на заняттях з іноземної мови дозволить:

які сприяють формуванню соціально компетентного здобувача освіти. Урок англійської мови із застосуванням інформаційних технологій це створення таких умов навчання, за яких кожен учень/учениця відчує свою успішність, інтелектуальну спроможність. Спираючись на комп‘ютерні технології, учителі іноземної мови розширюють можливості освітнього процесу за допомогою використання мультимедійних презентацій, створення інфографічних схем, тематичних плакатів тощо. Учитель має змогу диверсифікувати типи уроків з комп‘ютерною підтримкою (програми Microsoft Office Word, Microsoft Office Publisher та MS Office Power Point): урок конференція, урок презентація,

бінарний урок, урок екскурсія, комбінований урок, урок контролю та корекції знань, урок удосконалення знань та вмінь. За інтерактивної моделі навчання учень/учениця та вчитель є рівноправними, рівнозначними суб‘єктами навчання. Здобувачі освіти розуміють, що вони роблять, рефлексують щодо своєї навчальної діяльності. Вибудовується навчальний процес за умови постійної активної взаємодії всіх учнів групи/класу. Відбувається взаємонавчання: учні залучені до колективної, групової роботи. Форми практичної роботи сприяють підвищенню мотивації навчання та пізнавальної активності здобувачів освіти як за рахунок різноманітності видів роботи, так і за рахунок моделювання життєвих ситуацій реального використання англійської мови. В арсеналі вчителя дієві онлайн платформи та ресурси: G Suite for Education, Zoom, Skype, Google Hangouts, Google Classroom, Prezzi, Canva, Power Point, 24 Easy Steps, British Council, TED, На Урок, Learningapps; Quizlet, Kahoot, EdEra, Prometheus, Animoto та інші. Застосування технології творчих, ігрових, інформаційних, практико орієнтованих та дослідницьких проєктів сприяють формуванню навичок самостійної діяльності, самоконтролю та самокорекції здобувачів освіти, розвитку критичного та творчого мислення. До прикладу, у межах освітньої технології розвитку критичного мислення є безліч прийомів, комбінація яких допоможе вчителеві адаптувати урок до конкретного матеріалу та освітніх потреб учнів. На стадії «Виклику» доцільно застосувати такі прийоми: парна чи групова мозкова атака, складання асоціативних полів; на стадії «Реалізації» таблиці «Так Ні». Під час «Рефлексії» можлива комбінація вищезгаданих прийомів. Список використаних джерел

1. Закон України «Про освіту» [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145 19#Text

2. Нова українська школа. Концептуальні засади реформування середньої освіти [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://mon gov ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/nova ukrainska shkola compressed pdf

3. Рекомендація 2006/962/ЄС Європейського Парламенту та Ради (ЄС) «Про основні компетенції для навчання протягом усього життя» [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_975#Text

4. Національна доктрина розвитку освіти у XXI столітті [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/347/2002#Text

2022 року для п‘ятикласників, які навчаються за програмами дванадцятирічної повної загальної середньої освіти, впроваджується Державний стандарт базової середньої освіти (постанова Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 р. № 898). Вимоги до обов‘язкових результатів навчання в документі визначено на основі компетентнісного підходу. Описано ключові компетентності, наскрізні вміння та дев‘ять освітніх галузей, за якими визначено вимоги до результатів навчання учнів, зокрема предмет «Інформатика» віднесено до інформатичної освітньої галузі.

Особливості державного стандарту:

• запровадження низки інноваційних підходів, зокрема щодо оцінювання результатів навчання та організації освітнього процесу;

• варіативність Типового навчального плану; • відсутність поділу на предмети, натомість є поділ на дев‘ять освітніх галузей, в результаті чого освітній процес може відбуватись як через викладання окремих предметів, так і інтегрованих курсів; • предмет інформатика

• програмне забезпечення;

• Інтернет;

• алгоритми і програми;

• комп‘ютерна графіка;

• текстові документи;

• комп‘ютерні презентації;

• електронні таблиці;

• бази даних;

• веб ресурси;

• мультимедіа. У додатку 13 Державного стандарту визначено компетентнісний потенціал інформатичної галузі, а саме: уміння та ставлення за кожною ключовою компетентністю та базові знання для галузі в цілому. Державним стандартом для інформатичної галузі визначено також загальні результати, конкретні результати навчання і орієнтири оцінювання для учнів 5 6 та 7 9 класів, які розподілені за чотирма групами (додаток 14 до Державного стандарту базової середньої освіти):

1. Пошук, подання, перетворення, аналіз, узагальнення та систематизація даних, критичне оцінювання інформації для розв‘язання життєвих проблем; 2. Створення інформаційних продуктів і програм для ефективного розв‘язання задач/проблем, творчого самовираження (індивідуально і у співпраці) за допомогою цифрових пристроїв і без них; 3. Усвідомлене використання інформаційних і комунікаційних технологій та цифрових пристроїв для доступу до інформації, спілкування та співпраці як творця та/або споживача; 4. Усвідомлення результатів використання інформаційних технологій для себе, суспільства, навколишнього середовища і сталого розвитку суспільства, дотримання етичних і правових норм інформаційної взаємодії. Кожну із зазначених груп умінь наприкінці року вчитель повинен оцінити за чотирма рівнями: високий, достатній, середній, низький. Під час оцінювання учнів рекомендую орієнтуватись на опис інструментарію оцінювання у Типовій освітній програмі для 5 9 класів закладів загальної середньої освіти та враховувати «Рекомендації щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 5 6 класів, які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти», затверджені Наказом МОН України 1 квітня 2022 р. № 289. У базовому навчальному плані (додаток 23) наведено 7 варіантів для різних класів (груп) розподілу загального обсягу навчального навантаження учнів закладів загальної середньої освіти, а також визначено рекомендовану та мінімальну кількість навчальних годин для вивчення кожної освітньої галузі. Вступає в дію Типова освітня програма для 5 9 класів закладів загальної середньої освіти, яка розроблена відповідно до нового Державного стандарту на продовження реформи «Нова українська школа». Типова освітня програма включає: варіанти типових навчальних планів; перелік модельних навчальних програм; рекомендовані форми організації освітнього процесу; опис інструментарію оцінювання. Згідно з Типовим навчальним планом діапазон тижневого навчального навантаження цієї освітньої галузі становить від 1 до 2 годин (рекомендовано 1,5 години). Резерв навчальних

Для 5 их класів НУШ заклад освіти здійснює вибір модельної програми інформатичної галузі з поміж тих, яким надано гриф «Рекомендовано Міністерствоосвіти і науки України». Модельна навчальна програма документ, що визначає орієнтовну послідовність досягнення очікуваних результатів навчання учнів, зміст навчального предмета та види навчальної діяльності учнів, рекомендований для використання в освітньому процесі в порядку, визначеному законодавством. Рекомендованими модельними навчальними програмами з предмета «Інформатика»є:

1. Модельна навчальна програма «Інформатика. 5 6 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори: Завадський І.О., Коршунова О.В., Лапінський В.В.).

2. Модельна навчальна програма «Інформатика. 5 6 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори Морзе Н.В., Барна О.В.).

3. Модельна навчальна програма «Інформатика. 5 6 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори Пасічник О.В., Чернікова Л.А.).

4. Модельна навчальна програма «Інформатика. 5 6 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори Радченко С.С., Боровцова Є.В.).

5. Модельна навчальна програма «Інформатика. 5 6 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори Ривкінд Й.Я., Лисенко Т.І., Чернікова Л.А., Шакотько В.В.).

6. Модельна навчальна програма «Інформатика. 5 6 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори Козак Л. З., Ворожбит А. В.).

Модельні навчальні програми розроблено відповідно до методичних рекомендацій для розроблення модельних навчальних програм (лист МОН України від 24.03.2021 року № 4.5/637 21) і представлені на офіційному сайті МОН України. Модельна програма обирається на весь цикл базової середньої освіти: адаптаційний цикл (5 6 класи) та цикл базового предметного навчання (7 9 класи).У межах циклу зміна модельної навчальної програми не дозволяється. Список програм може оновлюватись. У модельних програмах відповідно до основних завдань реалізації інформатичної освітньої галузі запроваджуються наступні змістові лінії: Модельна навчальна програма / Змістові лінії Завадський Морзе Пасічник Радченко Ривкінд Козак Теоретичні основи Прикладні інформаційні

Модельна навчальна програма «Інформатика. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори Пасічник О.В., Чернікова Л.А.) Зміст навчальної програми з інформатики для 5 6 класу (авт. О. Пасічник, Л. Чернікова) умовно поділено на два роки навчання, в кожному з яких визначено по 5 навчальних тем. В кожній темі присутня внутрішня інтеграція за змістовими лініями, зазначеними при структуруванні очікуваних результатів навчання, що дозволяє комплексно розглянути програмний зміст, побудувавши причинно наслідкові зв‘язки всередині предмета. Також у кожній темі передбачається розвиток ключових компетентностей, що дозволить реалізувати зовнішню інтеграцію предмета в системі шкільної освіти. Теми модельної навчальної програми 5 класу:

Власне цифрове середовище;

Пошук в інтернеті;

Текстові документи;

Алгоритми та програми. Анімації та узори;

Комп‘ютерна графіка. За необхідності вчитель може змінювати порядок вивчення тем, не порушуючи змістових зв‘язків між ними. Допускається комбінування змісту кількох тем для створення інтегрованих проєктів чи модулів. При цьому важливо охопити усі очікувані результати навчання, передбачені модельною програмою. Важливим акцентом викладання курсу інформатики за даною модельною програмою є перехід від парадигми навчання вправного користувача, споживача інформаційних послуг та технологій до нової парадигми формування вмінь, які забезпечують виконання ролі їх творця, тобто від репродуктивного рівня мислення до продуктивного. Звичайно, частина уроків будуть присвячені вивченню та відпрацюванню нових навичок та технік, але кінцевою метою є надати учням можливість застосувати їх для втілення власних творчих задумів. При плануванні навчальної діяльності треба враховувати також її невід‘ємну соціальну складову і включати у заняття обговорення, дискусії, презентації, отримання та надання зворотного зв‘язку та рефлексію. Просуваючись індивідуальними траєкторіями опанування інформатики, учні повинні все частіше формулювати власні запитання, пропонувати власні рішення і самокритично оцінювати власну роботу. У змісті практичних завдань рекомендується більш детально розглядати на уроках актуальні питання безпечного користування пристроями та обліковими записами в соціальних мережах, критичного оцінювання інформації, розпізнавання фейків та маніпуляцій тощо. Модельна навчальна програма «Інформатика.

в 5 класі, продовжується в 6 класі з відповідним ускладненням та розширенням змісту. Таким чином забезпечується поступове нарощування обсягу та складності навчального матеріалу, його актуалізація, повторення,

закріплення, що сприяє формуванню ключових та предметних компетентностей і способів діяльності на більш високому рівні узагальнення. Враховуючи психолого вікові особливості учнів 5 класу, вивчення більш складних питань тем перенесено в 6 клас. У кінці кожного класу передбачена тема «Практикум з використання інформаційних технологій», в рамках якої передбачається виконання комплексних навчальних проєктів із використанням усіх вмінь, знань, навичок і компетентностей, здобутих учнями при вивченні «Інформатики» в поточному і в попередньомуроках. Проєкти можуть бути як індивідуальні, так і групові. Основою для досягнення очікуваних результатів навчання, визначених у модельній програмі, є діяльнісний підхід, що базується на створенні та опрацюванні інформаційних об‘єктів, під час виконання операцій з якими формуються відповідні ключові та предметні компетентності. Діяльнісний підхід також передбачає реалізацію об‘єктного підходу: інформаційні технології використовуються для опрацювання певних інформаційних об‘єктів, які мають певні властивості; для опрацювання об‘єкта необхідно змінити значення його властивостей; для змінення значень властивостей об‘єкта над ним необхідно виконати певні дії реалізувати певний алгоритм. Алгоритмічний підхід, який також є концептуальною основою модельної програми, полягає у представленні способів виконання операцій над об‘єктами у вигляді алгоритмів. Це сприятиме розвитку в учнів алгоритмічного мислення, ознакою якого є уміння поділяти задачі на підзадачі, чітко формулювати правила виконання окремих операцій, враховуючи можливості їх виконавців. Відповідно до змісту модельної навчальної програми авторським колективом розроблено навчально методичний комплекс, до складу якого входить підручник, збірка файлів заготовок для реалізації практичної складової модельної програми, робочий зошит для учнів та комплект інтерактивних онлайн вправ.

Модельна навчальна програма «Інформатика. 5 6 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори Козак Л. З., Ворожбит А. В.) Особливості цієї модельної навчальної програми можна відслідкувати через її змістові лінії, принципи та види навчальної діяльності. Змістові лінії програми визначені на основі напрямків інформатики, відповідають цифровій рамці компетентностей громадян України:  Цифрове середовище та безпека.  Мережеві технології для навчання, спілкування, співпраці. Дані. Опрацювання даних. Моделі.  Цифрова творчість. «Принцип концентричної наступності» реалізовується через розширення компетентностей, а не можливостей якоїсь комп‘ютерної програми. Наприклад, змістова лінія «Дані. Опрацювання даних»: у 5 класі опрацьовуємо

уміння

допомогу, позитивного ставлення до помилок як до зони власного розвитку, участі у індивідуальній

 Визначає власні досягнення, поступ та зони розвитку… «Принцип «від умінь до знань». Учні спочатку здобувають практичних досвід, його осмислюють і рефлексують, а тоді приходять до теоретичних висновків. «Принцип «від уявлень до ставлень» - за допомогою видів діяльності подано методику формування ціннісних ставлень. «Інформатика, яка базується на цінностях». Проєкти:  рекомендовано проводити паралельно вивченню теми; інтегрують в себе зміст інших галузей;  у 5 класі є навчальними (частину змістового матеріалу учні вивчають в процесі участі у проєкті), у6 класі дослідницькі;  пропонуються проєкти контраверсійного змісту для розвитку сміливості висловлювати свою аргументовану позицію;  є проєкт обов‘язкового і додаткового змісту. Модельна навчальна програма «Інформатика. 5 6 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори Морзе Н.В., Барна О.В.) В основу навчального курсу «Інформатика» для 5 6 класів покладено розвивально компетентнісний підхід, що передбачає формування предметних і ключових компетентностей, а також розвиток певних мисленнєвих навичок та обчислювального мислення. Програма ґрунтується на реалізації провідних ідей світових освітніх систем щодо підготовки громадян цифрового суспільства. Очікувані результати навчання можуть бути досягнуті через зміст та пропоновані види навчальної діяльності, які об‘єднані у три концепти: комп‘ютер як напрямок науки, комп‘ютер як інструмент, комп‘ютер у суспільстві, що реалізуються 4-ма змістовними лініями: інформація, дані, моделі; цифрові пристрої; цифрова творчість; безпека та відповідальність. Оцінювання результатів навчання пропонується здійснювати через систему формувального та підсумкового оцінювання за конкретними складовими. Програма передбачає гнучке компонування навчального матеріалу в тематичні блоки, міжпредметну інтеграцію із іншими освітніми галузями, можливість впроваджувати на уроках інформатики інноваційні педагогічні технології (навчання за методом навчальних проєктів, дослідницько пізнавальне навчання, проблемне навчання тощо). Модельна навчальна програма «Інформатика. 5 6 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори Радченко С.С., Боровцова Є.В.) Програма побудована з використанням спіральної методики навчання, а саме: учні повторюють

інформаційними технологіями.

уміння критично оцінювати та застосовувати інформаційні технології (включаючи нові технології), відповідально, спільно та ефективно вирішуючи проблеми.  Розвиток вміння аналізувати проблеми в цифровому середовищі, писати комп‘ютерні програми.  Розвиток умінь презентувати себе, власну творчість, ідеї, створені продукти та інші результати індивідуальної та групової діяльності за допомогою цифрових пристроїв.

Модельна програма сприяє формуванню вміння працювати в команді, розвитку креативності, критичного мислення та комунікації.

Модельна навчальна програма «Інформатика. 5 6 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори: Завадський І.О., Коршунова О.В., Лапінський В.В.) У модельній програмі розкрито інтеграційний потенціал інформатики як однієї з дисциплін STEM циклу, тому теми змістових ліній «Моделювання та структури даних», а також «Алгоритми та програми» корельовано з курсом математики та інших навчальних дисциплін. Цю кореляцію відображено насамперед у стовпці «Види навчальної діяльності» основної частини програми, де пропонується математична тематика багатьох вправ, практичних робіт і проєктів. Наприклад, у темі «Моделювання в електронних таблицях» запропоновано навчатися створенню та інтерпретації діаграм, а також вибору типу діаграми для певних даних, що доповнює матеріал зі створення та тлумачення діаграм, включений до курсу математики 5 класу. А в темі «Алгоритми та програми» пропонується створювати алгоритми розв‘язування задач, що вимагають розуміння поняття градусної міри кута та операцій із дробами, також відповідно до змісту курсу математики.

Загалом у змісті програми з інформатики в 5 класі умовно виокремлено три основні теми:

• Інтернет. Інформаційні процеси та системи.

• Алгоритми та програми.

• Інформаційні моделі. Комп‘ютерні презентації.

Укрупнення тем дає можливість змістити акцент із вивчення особливостей тієї чи іншої інформаційної технології на опанування концептуальних понять та дає змогу формувати навчальну програму рівня закладу загальної середньої освіти з урахуванням наявних можливостей (матеріального та кадрового забезпечення, запитів щодо спрямованості освіти тощо). Разом з тим, під час календарного планування освітнього процесу рекомендується кожнуз тем ділити на підтеми для забезпечення регулярного тематичного оцінювання. Важливим напрямком навчальної діяльності, згідно з модельною програмою, є реалізація проєктної методики навчання. Великий спектр можливостей для творчості та дослідницької діяльності учнів дає використання в навчальному процесі мікрокомп‘ютерів, наприклад таких як micro:bit, Arduino або Raspberry Pi. Реалізація навчальних проєктів із побудови прототипів та навчальних моделей на основі мікрокомп‘ютерів дає змогу ознайомити учнів із такою технологією як робототехніка, та створює передумови для реалізації

● Ривкінд Й.Я., Лисенко Т.І., Чернікова Л.А., Шакотько В.В.;

● Джон Ендрю Біос;

● Коршунова О.В., Завадський І.О.;

● Морзе Н.В., Барна О.В.;

● Бондаренко О.О., Ластовецький В.В., Пилипчук О.П., Шестопалов Є.А.;

● Корнієнко М.М., Крамаровська С.М., Зарецька І.Т.;

● Тріщук І.В.;

● Глинський Я.М., Лисобей Л.В., Чучук О.І., Дячун В.В.;

● Козак Л.З., Ворожбит А.В. Змінити вибір програми, за якою вже почалось навчання, вчителі зможуть лише після завершення першого (адаптивного) циклу, тобто після 6 класу. Тому рекомендую виважено здійснювати вибір програм, орієнтуючись і на запропоновані до програм підручники, які можуть створювати як автори програм, так й інші авторські колективи. Так, над підручником за модельною навчальною програмою авторів Пасічник О.В., Чернікової Л.А. працював інший авторський колектив, а автори програми своє бачення реалізації модельної навчальної програми представили на сайті https://bit.ly/3dmBVCW

1. Модельна навчальна програма «Робототехніка. 5 6 класи» для закладів загальної середньої освіти (авт. Сокол І. М., Ченцов О. М.). 2. Модельна навчальна програма «SТEM. 5 6 класи (міжгалузевий інтегрований курс)» для закладів загальної середньої освіти (авт. Бутурліна О.В., Артєм‘єва О.Є.). Метою модельної програми «Робототехніка» є створення умов для інтелектуального, соціального, психологічного та творчого розвитку здобувачів освіти через залучення їх до програмування, прототипування, освоєння нових технологій майбутньої професійної діяльності. «Робототехніка» є міжгалузевим курсом, який допоможе реалізувати мету природничої, інформатичної, математичної та технологічної галузей, підсилить практичне спрямування зазначених

анімація за допомогою світлодіодів; кнопки; датчики (сенсори); музика; змінні; математичні моделі; прототипування; радіо; під‘єднання зовнішніх пристроїв; розроблення ігрових проєктів тощо. У кожному змістовому розділі пропонується виконання певного переліку практичних проєктів з використанням мікрокомп‘ютерних пристроїв та сенсорів. Метою впровадження міжгалузевого інтегрованого курсу «STEM» є рання професійна орієнтація та розвиток уявлень про роль і значення STEM освіти, STEM професій та кар‘єру в Україні; популяризація та пропедевтика природничої, математичної, інформатичної та технологічної освітніх галузей; розвиток науково технічної творчості, та створення умов для розвиткуSTEM компетентностей. Завдання курсу:

формування у здобувачів освіти STEM компетентностей, визначених Концепцією розвиткуприродничо математичної освіти (STEM освіти);

формування цілісного, системного уявлення про феномени природи, науки і техніки;  формування у здобувачів освіти стійкого інтересу до науково технічної творчості, нових технологій, предметів природничо математичного циклу та мотивації до їх вивчення;  формування критичного та технічного мислення здобувачів освіти;  рання професійна орієнтація та популяризація STEM освіти та STEM професій;  отримання досвіду в мейкерстві, моделюванні, конструюванні, винахідництві, розробці автоматизованих систем і розумних пристроїв, датчиків, програмуванні;  розвиток навичок проєктної діяльності та проектного менеджменту шляхом реалізації навчальних проєктів у супроводі вчителя, у команді та самостійно;  формування особистої відповідальності за результати своєї діяльності на прикладі розробки власних і спільних проєктів. Структура курсу: Реалізація

здійснюється через

діяльність. Міждисциплінарний курс «STEM» складається зі вступу, 5 х

У якості змістових

такі модулі: «Людина людина», «Людина природа», «Людина техніка», «Людина образ», «Людина знак». У кожному змістовому модулі пропонується певна навчальна діяльність з певної теми дослідження, наприклад, «Я у школі. Моя школа. Мій клас.», «Я у Всесвіті», «Сила це сила!», «Намалюю тобі Сонце. Промінь і світло.» тощо. У якості підсумкового блоку пропонується проведення хакатону учнівських проєктів, фестивалю, STEM практики.

Ці два популярних, сучасних освітянами курси отримали нормативне підґрунтя і методичне забезпечення для впровадження у закладах загальної середньої освіти. Питання організації безпечного освітнього середовища, використання сучасних педагогічних технологій, інноваційних дидактичних засобів навчання тощо були і залишаються актуальними в новій українській школі. У мережі Інтернет, у методичних рекомендаціях державних і недержавних установ пропонується до застосування

так і коректних запозичень для проведення навчальних занять на високому рівні, який відповідає вимогам Державному стандарту базової середньої освіти. Впровадження Державного стандарту в 5 класах пілотних закладів (інформатична галузь)

У 2021/2022 навчальному році реалізація нового змісту навчання відповідно до Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» розпочалася на рівні базової середньої освіти в 5 класах пілотних закладів учасників всеукраїнського інноваційного освітнього проєкту за темою «Розроблення і впровадження навчально методичного забезпечення для закладів загальної середньої освіти в умовах реалізації Державного стандарту базової середньої освіти»(далі Проєкту) (наказ Міністерства освіти і науки України від 02 квітня 2021 року № 406). У Чернігівській області учасниками Проєкту є 4 пілотні освітні заклади: Прилуцький заклад загальної середньої освіти I III ступенів № 7 (ліцей № 7), Ніжинська гімназія № 10 Ніжинської міської ради Чернігівської області, гімназія № 31 гуманітарно естетичного профілю Чернігівської міської ради Чернігівської області, Ріпкинський ліцей Ріпкинської селищної ради. Викладання інформатики відбувалось

Слід наголосити, що обираючи модельні навчальні програми, учителі врахували всі запропоновані у методичних рекомендаціях МОН України чинники: потреби учнів, потенціал педколективу, ресурсне забезпечення, міжгалузеві зв‘язки між програмами різних предметів. Учителі пілотних класів були забезпечені модельними програмами та експериментальними підручниками від авторів модельних навчальних програм. Зміст та структура вибраних модельних програм влаштовувала вчителів. Педагоги відмічають плідну співпрацю з авторами модельних програм та навчальних матеріалів. Календарно тематичне та поурочне планування здійснювалося учителями у довільній формі, у тому числі з використанням друкованих календарних планів, запропонованих авторами програм. Освітній процес в інформатичній галузі забезпечували досвідчені педагогічні працівники. Крім того педагоги мають сертифікати про відповідну підготовку в умовах Нової української школи. Освітній процес здійснювали 6 учителів інформатики, серед них: учителі, які мають звання «учитель методист» 1 (17%); спеціалісти вищої кваліфікаційної категорії 3 (50%); учителі, які мають першу кваліфікаційнукатегорію 1 (17%); учителі, які мають другу кваліфікаційнукатегорію 2 (33%). Не менш вагомим показником майстерності вчителя є стаж педагогічної роботи. Моніторинг показав, що стаж роботи учителів інформатики, які викладали в 5 класі:

від 5 до 9 років 2 (33 %);

від 10 до 20 років 2 (33 %);

від 21 до 30 років 2 (33 %).

Для організації освітнього процесу в 5 х пілотних класах НУШ у 2021/2022 навчальному році були створені робочі групи які займались координацією цього важливого складника освітнього процесу. Засідання групи відбувалися декілька разів, участь в яких брали і вчителі початкових класів. Намагалися дотримуватись принципу наступності між початковою ланкою та основною школою. На кожному уроці інформатики всі пілотні класи ділилися на підгрупи так, щоб кожен учень був забезпечений індивідуальним робочим місцем за комп‘ютером. Наказом Міністерства освіти і науки України від 20 лютого 2002 року № 128 «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл інтернатів), груп продовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 06.03.2002 за № 229/6517 встановлено, що при проведенні практичних занять із інформатики з використанням комп'ютерів клас ділиться на 2 підгрупи, але не менше 8 учнів у групі. Всі пілотні класи оснащені сучасними засобами навчання та обладнання: мультимедійними

I III ступенів № 7 (ліцей № 7) перехід до бального оцінювання відбувся з 01 жовтня 2021 року, тобто через місяць навчання у 5 му класі. Таке рішення було затверджено педагогічною радою закладу. У Ріпкинському ліцеї Ріпкинської селищної ради на засіданні педагогічної

ради визначились, що в адаптаційному періоді І семестру учнів оцінювали за рівнями (П початковий; С середній, Д достатній, В високий рівень досягнень), а починаючи з ІІ семестру перейшли на 12 бальне оцінювання. У гімназіі № 31 гуманітарно естетичного профілю Чернігівської міської ради Чернігівської області у вересні-жовтні оцінювання було вербальним, із листопада бальним. Рішенням педагогічної ради Ніжинській гімназіі № 10 Ніжинської міської ради Чернігівської області було затверджено з 01 вересня оцінювати бально. На засіданні шкільної творчої групи було вирішено «Групи результатів» записувати у журналі в кінці кожного семестру та виставляти рівень або бал досягнень учнів. Під час формування семестрового оцінювання враховували поточні, тематичні оцінки та рівень за групами результатів. Починаючи з ІІ семестру вчителі 5 х пілотних класів ділились своїм досвідом роботи на засіданнях педради, методичних комісій, із учителями міст та області. Із слухачами підвищення кваліфікації педагогічних працівників інформатичної освітньої галузі в ЧОІППО імені К.Д. Ушинського Наталія Йовенко, учителька інформатики гімназіі № 31 гуманітарно естетичного профілю Чернігівської міської ради Чернігівської області, поділилась досвідом із теми: «Співпраця шкільної команди для формування й оцінювання наскрізних умінь», Сергій Бондаренко, учитель інформатики Прилуцького закладу загальної середньої освіти І ІІІ ступенів №7 (ліцей №7), «Проєктування навчальної діяльності на основі Державного стандарту». Слід відмітити якісні позитивні зміни в наших дітях із пілотних класів: вони навчені комунікації та взаємодії один із одним, вміють аргументувати свою позицію, приймати рішення, керувати емоціями, не бояться помилятися, мають навички самооцінювання. І це найголовніше в реформі НУШ формування в дітей таких особистих якостей або компетентностей, як допитливість, креативність, критичне мислення, уміння спілкуватись, співпраця, співчуття, громадянська свідомість. Список використаної літератури

1. Державний стандарт базової середньої освіти, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 р. № 898.

2. Міжгалузеві інтегровані курси. ДНУ ІМЗО. URL: https://cutt.ly/6JAfOqH.

3. Методичні рекомендації щодо викладання інформатики у 5 класі НУШ за програмою І.О. Завадського, О.В. Коршунової, В.В. Лапінського URL: https://itknyga.com.ua/metod_2022.pdf

4. Навчально методичне забезпечення 5 9 кл. ІМЗО. URL: https://cutt.ly/DJIMo3n

5. Чернікова Л., Швець Ю. Нова українська школа у базовій середній освіті: впевнені кроки Запорізької області. URL: https://drive.google.com/file/d/1N8A9SfzWziJlxsqIRszZrR9pm6IKMthI/view

про організацію дослідницької, проєктної діяльності та формування дослідницьких умінь під час вивчення математики, наведено приклади, які можна застосовувати під час проведення уроків. Матеріали можуть бути використані педагогами в організації самоосвітньої діяльності, під час підготовки до уроків з метою формування в учнів досвіду пошукової діяльності у створенні проєктів. Розвиток освіти в Україні характеризується модернізацією освітнього процесу, його удосконаленням та ефективним підвищенням через застосування інноваційних технологій. Сучасні педагогічні технології передбачають новий підхід до навчання та формування особистості, дають змогу урізноманітнити форми та засоби освітнього процесу, підвищити творчу активність здобувачів освіти, розвивати їхню пізнавальнудіяльність. Завдання педагогів виробити сучасний підхід до освітнього процесу, упроваджувати нові методи та технології навчання, формування в учнів знань і компетенцій, реалізація яких не тільки збереже науковий статус нашої країни, а й підвищить його. Метою навчального предмета математика є «формування в учнів / учениць предметної компетентності, що передбачає здатність розвивати, застосовувати математичні знання та методи для розв'язання широкого спектру проблем у повсякденному житті; моделювання процесів та ситуацій із застосуванням

класу. Індукція це метод пізнання, що ґрунтується на формально логічному умовиводі, який дає можливість одержати загальний висновок на основі окремих фактів [2]. Даний

метод можна вдало використовувати під час вивчення властивостей додавання, множення натуральних чисел, звичайних дробів тощо. Розглянемо застосування методу індукції на прикладі теми «Натуральні числа. Число 0». Почнемо зі звичної для життя дітей картинки: Задача. На дверях одного з під‘їздів будинку висить табличка (див. рис). Скільки квартир уцьому під‘їзді? [3] Під час розв'язання цієї задачі учні часто роблять стандартну помилку, віднімаючи числа. Тому відповіді будуть різними, тож пропонуємо організувати міні дослідження, розв'язуючи наступні дві задачі. Задача 1. Запишіть усі числа натурального ряду від 78 до 88. Скільки чисел ви записали? [3, №105] Задача 2. Запишіть усі числа, які в натуральному ряді розташовані між числами 178 і 188. Скільки чисел ви записали? [3, №107] Зрозуміло, що учні шляхом простого підрахунку записаних чисел одержать правильні відповіді. Необхідно обов‘язково обговорити результати обох вправ. Далі учням пропонуємо скласти власні задачі, аналогічні до розглянутих, і провести дослідження відповідей. Вони помічають, що в першому випадку результат буде на 1 більший від різниці чисел, а в другому на 1 менший. Отже, на цьому етапі роботи діти вже готові зробити узагальнення своїх досліджень і сформулювати загальні правила: 1) в натуральному ряді між числами a і b міститься b a 1 чисел; 2) в натуральному ряді від числа a до числа b міститься b a + 1 чисел. Після записання формул можна повернутися до розв‘язку задачі про кількість квартир у під‘їзді. А потім запропонувати розглянути наступні задачі більш високого рівня складності. Задача. Потрібно записати

дослідження. Евристичний метод це спеціальний метод, що базується на використанні досвіду та творчого мислення, використанні стратегій, заснованих на досвіді, практиці та спостереженні. [4] Розглянемо організацію дослідницької діяльності 5 класників. Цим методом пропонуємо розв‘язати одну з найдавніших геометричних задач, яка і сьогодні часто трапляється людині уповсякденному житті. Це задача на знаходження площ фігур.

Задача 1. [5]

Для реалізації поставленого завдання ділимо клас на малі групи, кожна з яких обчислює площу певного приміщення. Після обговорення одержаних учнями результатів надаємо задачі прикладної спрямованості при поступовому ускладненні ситуації. На основі першої задачі формулюємо нові.

Задача 2. Ширина вітальні 4 м, а довжина 5 м. Скільки кілограм фарби необхідно мати для фарбування підлоги, якщо на 1 м2 витрачають 130 г фарби? Задача 3. Для облаштування теплої підлоги необхідно прокласти кабель теплоносій. На 1 м2 витрачають 6 м такого кабелю, вартість якого 145 грн за 1 м. Скільки коштуватиме закупівля кабелю для вітальні? Для інших кімнат? Під час розв‘язування таких задач учні досліджують різні життєві ситуації. Математична модель у кожному випадку буде іншою, хоча геометрична модель та сама. Далі пропонуємо задачу, яка передбачає округлення результату з надлишком. Задача 4. Скільки грошей необхідно заплатити за фарбу для вітальні, якщо її купляти в банках масою 1/2 кг вартістю 73 грн за банку? Для мотивації учнів до наступних досліджень дещо змінимо геометричну модель задачі. Задача 5. Вітальню необхідно покрити ковроліном, який продають в рулонах шириною 2 м. Скільки метрів ковролінудля цього необхідно купити? Під час розв‘язання задачі учні проводять аналіз із практичної точки зору, вибираючи оптимальний варіант укладання ковроліну. На заключному етапі розв‘язання всіх задач завдання учителя вдало організувати інтерпретацію одержаних результатів. Аналіз результатів під час дослідження математичної моделі прикладних задач обов‘язковий, оскільки він дає можливість оцінити правильність її розв‘язання. Якраз у цьому й особливість математичного моделювання. Цікаву дослідницьку роботу можна організувати під час вивчення геометричного матеріалу, хоча він і має пропедевтичний характер. Поговоримо про такий елемент наукового дослідження, як формування гіпотези. Практика показує,

трикутника дорівнює , і формулюють цю гіпотезу. Завдання ж учителя пояснити різницю між гіпотезою та науковим твердженням і повідомити, що доведення цього факту буде здійснено в курсі геометрії 7 го класу. Сформульовану гіпотезу можна перевірити на розрізних моделях трикутників. Гіпотезу про рівність кутів при основі рівнобедрених трикутників учні також швидко формулюють, виконавши необхідні практичні вимірювання.

Необхідно відмітити, що під час вивчення математики кількість теоретичного матеріалу, який потребує обґрунтування тверджень, поступово зростає. Тому в 5 6 х класах учнів треба підготувати до застосування дедуктивних методів. Звичайно під час дослідження індуктивний та дедуктивний методи часто переплітаються і доповнюють один одного. Дедуктивний метод спосіб дослідження, за якого окремі положення логічно виводять із загальних положень (аксіом, постулатів, законів) [6] Покажемо можливості поєднання цих двох методів під час вивчення теми «Ламана». У курсі математики 5 го класу вводять поняття ламаної, її ланок, вершин, довжини. Пропонуємо учням виміряти довжини ланок ламаної та порівняти їхню суму з довжиною відрізка, який сполучає кінці ламаної. На основі практичних вимірювань учні формулюють твердження: «Будь яка ламана довша за відрізок, що з‘єднує її кінці». Основне завдання для вчителя, щоб учні під час дослідження самі дійшли цього висновку. Далі пропонуємо розглянути ламану з двох ланок AB та BC і відрізок AC, що сполучає її кінці. Виконавши такі дослідження, учні на основі загального твердження про ламану формулюють твердження про властивості сторін трикутника: «Сума двох сторін більша за третю його сторону». Необхідно стежити, щоб діти, розглядаючи трикутник ABC, дотримувалися шляху міркувань від загального твердження до конкретної задачі. Далі можна продовжити дедуктивні міркування, підкресливши справедливість твердження для будь яких сторін конкретних видів трикутників. Дедуктивні дослідження можна проводити за темою «Рівні фігури». Спочатку формулюємо означення рівних фігур, а потім пропонуємо дослідити його справедливість на конкретних геометричних об‘єктах і формулюємо означення рівних відрізків, кутів, трикутників. Однак необхідно пам‘ятати, що учні 5 6 х класів виконують прості дедуктивні міркування, в основному орієнтуючись на змістові зв‘язки. Головним критерієм істинності проведених досліджень і міркувань є відповідність відомим науковим фактам. П‘ятикласники та шестикласники успішно застосовують такі елементи наукового дослідження, як спостереження й аналіз фактів, узагальнення, формулювання висновків. Тому міні дослідження можна організовувати на кожному уроці. Формуванню ключових компетентностей (уміння вчитися, цифрова компетентність, загальнокультурна, здоров‘язбережувальна, громадянська, соціальна) сприяє використання методу проєктів тобто проєктно дослідницька робота. Вона забезпечує більшу самостійність у навчанні, дає змогу пов‘язати теоретичний матеріал з його практичним застосуванням у житті людини. Короткострокові проєкти для учнів 5 6 х класів можна запропонувати під час вивчення тем «Довжина кола. Площа круга», «Прямокутний паралелепіпед. Площа поверхні і об‘єм» та ін. Коли діти набудуть певного досвіду умінь та навичок короткострокової проєктної діяльності, можна запропонувати довгостроковий проєкт під час вивчення теми «Діаграми» у 6 му класі. За характером діяльності цей проєкт буде практично орієнтований, за предметно змістовою областю міжпредметний, компетентністний, за кількістю учасників груповий. Клас розбиваємо на групи. Пропонуємо цікаві теми

а інформацію краєзнавчого спрямування надрукувати в місцевій пресі. Наприклад: Математика, 5 клас. Тема проєкту: «Натуральні числа». Учні поділені на 4 групи: «Мандрівники в минуле», «Дослідники», «Психологи», «Журналісти».

Завдання для групи «Мандрівники в минуле»: вивчення історії виникнення цифр і чисел. Робота з додатковими джерелами інформації. Створення усного журналу «Цифри та числа». Завдання для групи «Дослідники»: моделювання проблеми математичною мовою, створення ігрової ситуації, виготовлення наочності (читання чисел), створення презентації «Цифри у віршах». Завдання для групи «Журналісти»: пошук та підготовка цікавих матеріалів про цифри й числа (кросворди, ребуси, загадки), участь у конкурсі «Створи казку», створення газети «Математичний вісник». Завдання для групи «Психологи»: підібрати матеріал (тест) на увагу і швидкість реакції. Вияви, хто найуважніший. Для п‘ятикласників цікавими також будуть такі теми проєктів: «Виникнення чисел», «Світ відсотків», «Число й доля людини», «Царство десяткових дробів», «Математика в мистецтві та музиці», «Подорож в країну відсотків» і багато інших. Теми проєктів з математики розділено з урахуванням тих знань, які учні вже здобули або здобувають в поточному навчальному році. Такий підхід дає змогу школярам або закріплювати вивчений матеріал, або шукати додаткову інформацію за навчальною програмою. Цікавим для шестикласників може бути проєкт на тему «Масштаб». Мета такого проєкту: закріпити вивчений матеріал і навчити учнів співвідносити реальні розміри об‘єктів з їхніми зменшеними копіями, нанесеними на папір. Завдання проєкту: навчити учнів орієнтуватися за картою, виконувати математичні розрахунки та зіставляти їх з масштабом об‘єктів. Вид проєкту: індивідуальне дослідження. Рекомендації із проведення: самостійну роботу учня необхідно презентувати, залучаючи інших дітей. Наприклад, можна запропонувати їм як приклад намалювати які небудь об‘єкти на аркуші формату А4 в масштабі 1:10. Таким чином, учні виконують самостійні розрахунки та закріплять вивчений матеріал. Також можна за картою дізнатися реальнувідстань між вказаними містами. Досвід роботи з методу проєктів показує, що учні можуть бути активними учасниками під час створення проєкту, виробляти свій власний погляд на інформацію, визначати мету й задачі й шукати шляхи їх рішення. Метод проєктів дає змогу учням учитися на власному досвіді й досвіді інших у конкретних справах і приносить задоволення учням, що бачать продукт власної праці. Під час роботи над проєктом учні бачать, як можна застосовувати їхні знання для вирішення проблем виробничого характеру. Вони вчаться систематизувати матеріал, виділяти головне, суттєве. Під час роботи в групі в них виховується почуття колективізму, співпереживання, взаємодопомоги, взаємовиручки. Учні здобувають навички робити з PowerPoint, Word, вчаться знаходити необхідну інформацію в Інтернеті. Вони переконуються, що без математики неможлива успішна діяльність людини. Залучення дітей до підготовки та проведення проєктів це хороша можливість виховати творчих, відповідальних і глибоко мислячих людей. Застосування такого підходу під час вивчення математики дасть

3. Математика: посібн. для 5 го класу закл. загал. серед. освіти. Ч. 1 / В. Кравчук, Г. Янченко. Тернопіль : Підручники і посібники, 2021. 56 с.

4. https://pidru4niki.com/11631018/ekonomika/evristichni_metodi_zastosuvannya_ekonomichnomu analizi

5. Математика: посібн. для 5 го класу закл. загал. серед. освіти. Ч. 3 / В. Кравчук, Г. Янченко. Тернопіль : Підручники і посібники, 2021. 72 с.

6. https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B5%D0%B4%D1%83%D0%BA%D1%86%D1%96 %D1%8F

Мета: профілактика конфліктів серед дітей. Завдання: актуалізувати знання дітей про поняття «конфлікт»та його види; обговорити причини виникнення конфліктних ситуацій у дитячому середовищі; розглянути конфліктні ситуації, які властиві дітям 9 11 років та напрацювати варіанти їх вирішення; актуалізувати знання про базові емоції людини; проговорити які емоції можуть виникати в учасників конфліктів; ознайомити з алгоритмом, як правильно просити вибачення. Увага! Заняття передбачає, що діти вже попередньо ознайомлені із темою «Конфлікти»та «Емоції».

Обладнання: картки «Смайли», набір сюжетних карток «Проблеми Бульбашки» (авт. Ю. Луценко), Малюнок «Алгоритм, як правильно просити пробачення», ватман, маркери.

Цільова авдиторія: діти віком 9 11 років. Кількість учасників заняття: 6 12 осіб. Тривалість заняття: 60 хв. Перебіг заняття

Представлення ведучого та анонс теми заняття.

Вправа «Австралійський дощ» (5 хв.)

Мета: налаштування дітей на роботута знайомство. Хід вправи. Учасники стають у коло. Тренер. «Чи знаєте ви, що таке австралійський дощ? Ні? Тоді давайте разом послухаємо, який він. Зараз по колу ланцюжком ви будете передавати мої рухи. Як тільки вони повернуться до мене, я передам наступні. Стежте уважно!» В Австралії піднявся вітер. (Тренер тре долоні).

Починає крапати дощ. (Клацання пальцями.)

Дощ посилюється. (Плескання долонями по грудях.)

Починається справжня злива. (Плескання по стегнах.)

А ось град справжня буря. (Тупіт ногами.)

Але що це? Буря стихає. (Плескання по стегнах.)

Дощ стихає. (Плескання долонями по грудях.)

Рідкі краплі падають на землю. (Клацання пальцями.)

Тихий шелест вітру. (Потирання долонь.)

Сонце! (Руки догори.)

Введення до теми та актуалізація знань про конфлікти. Запитання до дітей: «Який у вас зараз настрій?». Якщо діти відповідають, що настрій гарний, то можна запитати, а коли у вас буває таке, що настрій псується і стає поганим? Може псуватися настрій, коли ви з кимось посварилися чи вас хтось образив? Що може виникнути між двома людьми, які сваряться чи обзивають один одного? (Конфлікт) Якщо відповідають, що поганий то необхідно з‘ясувати чому? Якщо діти кажуть, що настрій поганий, бо вони не хочуть зараз сидіти на занятті, а хочуть займатися своїми справами то варто запитати, що ж тоді відбувається зараз? Можливо виник конфлікт? А який конфлікт виникає, якщо відбувається неспівпадання «Я хочу і я мушу». (Конфлікт інтересів).

Питання до дітей: Чи чули ви таке слово як «Конфлікт»? Як ви його розумієте? Що саме для вас означає конфлікт? Чи правильна думка, що конфлікти виникають лише в дорослих людей? А чи були конфлікти у вас? Якщо були то які? (Тренер фіксує відповіді на ватмані) Виходячи із сказаного дітьми, тренер узагальнює відповіді та з їх допомогою робить класифікацію видів конфліктів. Які бувають конфлікти? Фізичні: бійки, щипання, кидання предметів; Психологічні: словесні образи (сварки, обзивання, плітки, ігнорування).

До яких наслідків призводять конфлікти? Фізичні травми, рани, втрата друга Психологічні образа, погане самопочуття, погіршення навчання, втрата друга. Чи є бажання відвідувати школу, вчитися? Чи впливає конфлікт на стан здоров’я людей? А що відбувається з настроєм? Вправа «Конфліктні ситуації» Мета: обговорити конфліктні ситуації, емоції, які виникають у ході конфлікту та окреслити шляхи конструктивного вирішення конфліктів.



До кого потрібно звернутися за допомогою в першу чергу, якщо ви не можете вирішити конфлікт самостійно (вчитель медіатор, медіатор). Питання до дітей: Чи були у вас конфліктні ситуації?

Техніка Кола «Мене дратує коли…» Мета: проговорити дії чи вчинки людей, які викликають роздратування або агресивну поведінку в учасників заняття. Створити моделі поведінки для зняття агресивних станів із досвіду учасників заняття. Діти по колу проговорюють, які дії чи вчинки інших людей у них викликають роздратування або агресивну поведінку та проговорюють, яким чином вони намагаються контролювати свою агресію. Відповіді учасників ведучий або його помічник фіксує на дошці.

Питання для обговорення:  До кого потрібно звернутися за допомогою в першу чергу, якщо ви не можете вирішити конфлікт самостійно? (вчитель, медіатор).

Питання до дітей: Чи вмієте ви вибачатися та просити пробачення? Які способи вибачення ви знаєте? Дітям презентується «Алгоритм, як правильно просити пробачення».

Вправа «Пробач мені за…» Мета: показати алгоритм та відпрацювати вміння як правильно просити пробачення. Дітям пропонується пригадати конфліктну ситуацію з їх нього життя або ситуацію з обраної ними карточки та, застосовуючи алгоритм, спробувати попросити вибачення. Якщо вистачає часу то варто, щоб кожна дитина виконала вправу. «Алгоритм, як правильно просити пробачення» залишається у класі на видному місці, як керівництво для примирення. Ведучий може попросити дітей пригадати, яким чином вони миряться між собою та запропонувати їм нову віршовану мирилку. «Мирилка»

Подивися просто в очі; Я сваритися не хочу. Я образить не хотів, Ненароком зачепив. Просто в очі подивись І зі мною подружись/помирись. Список використаних джерел

1. Дитячі мирилки. Збірка/ https:// mala.storinka.org/дитячі мирилки збірка.html

2. Чому не можна прощати людини просто так. Як правильно попросити вибачення: готові фрази Просить вибачення у здорової людини. URL: http:// anteyperm.ru/uk/biologiya/pochemu nelzya proshchat cheloveka prosto tak kak pravilno poprosit/