Журнал "Охорона праці" №1/2017

Наочна агітація з охорони праці

Результати нормотворення Держпраці та плани на 2017 рік

НАУКОВО-ВИРОБНИЧИЙ ЖУРНАЛ

№ 1/2017

ОХОРОНА ПРАЦІ індекс 74377

www.ohoronapraci.kiev.ua

ǺǶǪ ©ǪȖșȚȖȒ ǹȍȘȊȭșª XNUYRVWRN SURP XD

DzȐȮȊ ǬȕȭȗȘȖ

ǽȈȘȒȭȊ DzȘȐȊȐȑ Ǹȭȋ

ǶȌȍșȈ ǹȚȍȞȒȍȊȐȟ ǹȗȍȞȖȌȍȎȌȈ

Шановні читачі! Колектив журналу «Охорона праці» вітає вас з Новим 2017 роком та Різдвом Христовим! Нехай новий рік подарує вам тільки добрі новини та позитивні емоції. Здоров’я, добробуту, миру, сили духу та віри в майбутнє вам і вашим родинам! Напередодні новорічних свят у редакції журналу відбувся розіграш призів серед читачів, які передплатили наше видання в період з 1 листопада до 2 грудня 2016 року. За цей час до редакції надійшло 135 передплатних карток. Головний приз акції – планшет – отримало ДП «Криворізький ЕТЦ». Ще два призи – електронну книгу та USB-флеш-накопичувач – виграли ПрАТ «ВО «Стальканат-Сілур» (філія «Одесліфт») та ПАТ «АК «Київводоканал». Інші учасники акції одержали заохочувальні призи (усього (усьог (у ого о 132 132 одиниці): оди од диниц иц ці) і): футболки, фу ф утб болки, кепки, кеп пки, пк пки, и, чашки чаш ашкк з логготипом оти ипом журналу, журн жу р алу, кквартальні вва арт тал льн ьніі календарі, календ ндар ар рі, блокноти, бло альбоми доал а лььб бом оми «Електробезпека» «Електро Е робе ро безп зпек ека» а та та «Перша «Пер «П еер рша медична мед еди помога», п по омога», комплекти журналів журналі л в реєстрації рееєєсстр трації тощо. то Дякуємо вам співпрацю. щоб усі Д Дя куєм мо вва ам за співпра ам ра ацю цю. Бажаємо, щ успішними, ваша діяльність – ваші починання почин ин нан ання ня були успі піішн п шним и и, ваш аша а діяльн потрібною суспільству, а наш журнал жур рн на ал – незамінн ним н ни им помічником помі м чником у повсякденній роботі.

Редакційна колегія Левицький Михайло Анатолійович – генеральний директор ТОВ «Технічні та управлінські послуги», корпоративний партнер TÜV SÜD , канд. екон. наук Больман Георгій Олександрович – заступник виконавчого директора Асоціації незалежних експертів України «Укрексперт» Зіміна Олена Спиридонівна – головний спеціаліст з питань ОП та пожежної безпеки Державної інспекції ядерного регулювання України

Костриця Василь Іванович – Національний координатор (06.1996–02.2013) МОП в Україні

Українець Сергій Якович – заступник голови Укрнафтогазпрофспілки

Лисюк Микола Олександрович – заступник директора з наукової роботи ННДІПБОП, канд. техн. наук

Цопа Віталій Андрійович – міжнародний експерт і аудитор систем менеджменту ISO 9001, 14001, 50001 і OHSAS 18001, д-р техн. наук, професор

Мірошниченко Олексій Валентинович – виконавчий віце-президент Конфедерації роботодавців України

Богданова Ольга Віталіївна – менеджер з виробничої безпеки праці та охорони довкілля

Савчук Сергій Петрович – Національний координатор Міжнародної організації праці в Україні

Чернюк Володимир Іванович – заступник директора з наукової роботи Інституту медицини праці АМН України, д-р мед. наук

Передплата на 2017 рік через редакцію триває! Замовити журнал можна за тел./факсом (044) 559-19-51

Охорона праці

Науково-виробничий щомісячний журнал Видається з липня 1994 р. Перереєстрований 19.06.95 р.Свідоцтво КВ № 1496 Засновники: Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду; трудовий колектив редакції журналу «Охорона праці»

№ 1 (271)/2017

Зміст

Безпека праці Олег Моісеєнко, Олександр Фандєєв Світ крізь призму катастроф 4 Резонансні аварії 2016 року спонукають активізувати роботу з питань промбезпеки Надія Зарько Соціальний діалог з питань інспекції праці Про форми соціального діалогу в системі адміністрації праці в Україні

6

Любов Семко Підсумки роботи Держпраці 8 Серед пріоритетів – легалізація праці та погашення підприємствами заборгованості із зарплати Олександр Фандєєв Будівельники прагнуть гідної праці Галузева профспілка готує до ратифікації в Україні профільну конвенцію МОП

9

Сергій Колесник Інформаційно-консультативний пункт у дії 10 Як працюють інспектори Управління Держпраці у Миколаївській області Дмитро Селявін Дев’ять запитань інспектору 12 Про труднощі й досягнення в роботі рядових співробітників Держпраці

Олександр Фандєєв День у день без травм – це реально 25 Методика виявлення небезпечних ситуацій і дій, що застосовується в компанії «Нафтогазвидобування» Новий проект Плакат на тему «Безпечне очищення покрівель від снігу» Підготували Юлій Судак і Микола Федоренко

Дмитро Селявін Береженого Бог береже 30 Як упровадити процедуру «Блокування/маркування» і хто відповідає за її підтримку Олег Моісеєнко Непомітна, але наочна Як підбирати і де розміщувати плакати з ОП

32

Олег Моісеєнко Рекомендації з оформлення наряду-допуску...

35 Про підготовку робочого місця, нагляд під час проведення робіт, закриття наряду і т. ін. Олександр Волинець Щоб не наступати на ті самі граблі 38 Розробка заходів щодо усунення причин нещасного випадку на виробництві

Олеся Цибульська, Володимир Петера НПАОП-2016 16 Про результати нормотворчої діяльності Держпраці минулого року та плани на 2017-й

Наталія Романенко Самогубства на виробництві 40 Під час розслідування таких випадків складно встановити причинно-наслідкові зв’язки з умовами та характером праці

Олег Моісеєнко Про універсальний графік для СОП 22 Поради щодо розроблення універсального (типового) календарного графіка діяльності на рік

Володимир Потебешко Установи основну причину нещасного випадку 44 Навчальний практикум журналу

Читайте в наступному номері:

. Катастрофа «Титаніка» крізь

АНОНС . призму оцінки ризиків Досвід з ОП одного з об’єднань співвласників багатоквартирних будинків м. Миколаєва

2

28

Микола Федоренко Уроки державної мови: під підпис, під розпис чи під розписку? Про використання зазначених понять у нормативних документах

46

Медицина праці Володимир Андронов Наука у боротьбі з вібрацією Випробувано новий віброзахисний матеріал Олександр Фандєєв Як запобігти холодовим травмам Чого слід остерігатися в холодну пору року Володимир Ященко Домедична допомога Норми, які стосуються навчання щодо надання домедичної допомоги, потребують перегляду

48

50

51

Соціальний захист Михайло Большаков Дотримуючись законності Чому потерпілі внаслідок нещасних випадків на виробництві позбавляють себе належних пільг

52

На допомогу фахівцю з охорони праці Організація утримання будівель і споруд. Експлуатація будівель і споруд Інструкція з ОП під час очищення покрівлі від снігу, обледеніння тощо

ЧИТАЙТЕ НАС НА А www.facebook.com/14150212620636044

На обкладинці: малюнок учасника конкурсу «Охорона праці очима дітей – 2016» (Сапса Михайло, 13 років)

Редакція журналу

Власні кореспонденти:

Матвійчук Дмитро Лаврентійович – головний редактор журналу «Охорона праці» Приймальня (044) 558-74-11 02100, Київ;100, вул. Попудренка, 10/1. ДП «Редакція журналу «Охорона праці» Теличко Костянтин Едуардович (044) 296-05-69 перший заступник головного редактора, канд. техн. наук Солодчук Людмила Миколаївна (044) 558-74-18 заступник головного редактора Дизайн Борецька Ганна, Турчанова Алла Реклама (044) 296;05;65, 296;82;56 Відділ передплати (044) 559;19;51, 558-74-27 Поліграфічні послуги (044) 559;62;79 mail@ohoronapraci.kiev.ua www.ohoronapraci.kiev.ua

Київська та м. Київ, Житомирська і Рівненська обл. – Фандєєв Олександр Іванович (044) 296-01-73 Луганська, Сумська, Харківська та Чернігівська обл. – Селявін Дмитро Юрійович (066) 433;66;56 Автономна Республіка Крим, Вінницька, Миколаївська, Кіровоградська, Одеська, Херсонська та Черкаська обл. – Колесник Сергій Анатолійович (051) 632;23;29 Донецька, Дніпропетровська, Запорізька та Полтавська обл. – Моісеєнко Олег Васильович (097) 694-01-21 Волинська, Закарпатська, Івано9Франківська, Львівська, Тернопільська, Хмельницька, Чернівецька обл. – Купира Зінаїда Степанівна (097) 314-40-74

Точка зору редакції не завжди збігається з думкою авторів матеріалів. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен, географічних назв та інших відомостей несуть автори публікацій. Рукописи не рецензуються. За достовірність реклами несе відповідальність рекламодавець. Підписано до друку 30.12.2016. Формат 60х84/8. Папір – крейдований глянцевий. Друк – офсетний. Ум. друк. арк. – 14,02. Наклад 3 642. Зам. № 14. Надруковано в друкарні ТОВ «Інтерекспресдрук».

03680, Київ, вул. Сім’ї Сосніних, 3. Журнал видається українською та російською мовами. Загальний наклад – 5 088 прим. Редакція журналу «Охорона праці» – колективний член Європейської асоціації з безпеки.

© ОХОРОНА ПРАЦІ

Передплатний індекс 74377 Передплатна ціна – 119 грн 87 коп.

ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2017

Шановний керівнику! Якщо ви людина з великими амбіціями, перетворили свій колектив на команду однодумців, а очолюване вами підприємство впевнено просувається на європейський ринок, то саме для вас редакція журналу «Охорона праці» проводить ювілейну

V Міжнародну науково-практичну конференцію «Управління ризиками в системах менеджменту охорони праці та промислової безпеки», яка відбудеться

24–26 травня 2017 року в Києві. Щорічно ми збираємо лідерів серед українських і міжнародних компаній, фахівців у сфері безпеки та гігієни праці, щоб обговорити найактуальніші питання сьогодення, поділитися найціннішим досвідом, почути експертів і науковців, навчитися того, до чого прагнули, та визначити пріоритети подальшої діяльності.

Конференція 2017 року матиме оновлений формат – з обговоренням теми

«Європейський шлях реформування і вдосконалення умов праці». До послуг учасників: майстер-класи, вікторини, тренінги і тематичні секції. Не розкриваючи всіх таємниць, ми обіцяємо, що зможемо здивувати вас цікавим, неординарним підходом до проведення конференції. Упевнені, у вас є запитання, які ви зможете поставити на засіданні круглого столу за участю представників органів виконавчої влади. Серед спікерів: провідні вітчизняні й зарубіжні експерти, науковці, фахівці у сфері охорони, медицини та гігієни праці національних компаній, підприємств, представники міжнародних сертифікаційних органів з останніми розробками, новелами і позитивним досвідом. На вас очікує приємне і конструктивне спілкування з колегами, цікаві розважальні програми. Ваша участь для нас важлива. Ми потурбувалися, щоб кожен учасник здобув нові знання та досвід, отримав актуальні поради, а також відповіді на запитання від наших експертів, тренерів і спікерів конференції.

Для вашого комфорту всі засідання відбуватимуться в готелі «Братислава», де вам з радістю запропонують зручне розміщення.

Вартість участі в конференції для однієї особи – 4992 грн.

У вартість входить: • безпосередня участь у всіх заходах; • папка учасника з роздавальним матеріалом; • електронна версія з матеріалами конференції; • сертифікат учасника конференції; • кава-брейк; • обід; • гала-вечірка. Оплату можна здійснити впродовж усього часу попередньої реєстрації учасників.

• • •

Пропонується такий бонусний пакет:

за умови оплати до 1 березня 2017 року вартість участі для однієї особи – 3996 грн; для учасника, який реєструє одночасно двох або більше осіб, – 4242 грн; для передплатників журналу «Охорона праці» – 4242 грн.

Для партнерів і спонсорів пропонується спеціальний комерційний пакет.

!

Попередня реєстрація учасників конференції: тел./факс: (044) 559-19-51, 558-74-27 е-mail: peredplata.op@gmail.com Наші партнери: Міністерство соціальної політики України, Державна служба України з питань праці, Міжнародна організація праці, Федерація профспілок України, Федерація роботодавців України, Інститут медицини праці НАМН України

www.ohoronapraci.kiev.ua

3

Безпека праці

Підсумки року

Світ крізь призму

КАТАСТРОФ Землетрус призвів до загибелі 8 гірників

Н

а південному заході Польщі 29 листопада стався землетрус магнітудою 4,4 бала. Його епіцентр перебував усього в 10 км від поверхні. Інформації про руйнування й жертви на землі немає, а ось під землею є поранені й загиблі. Під час поштовхів у шахті «Рудна» у місті Полковице Нижньої Селезії в небезпечній зоні на глибині 1,1 км працювали 30 гірників, 9 з них отримали поранення, 8 – загинули.

Гарячий квітень на Сході а рік три пожежі – у лютому, березні та квітні – пережив комплекс «Абу-Дабі Плаза» (його висота становитиме 88 поверхів), що зводять у столиці Казахстану Астані. У будівлі горіли теплові установки, що працюють на дизельному паливі: вогонь пройшовся з 11-го до 25-го поверху. В одному з корпусів горів утеплювач – площа пожежі становила 50 кв. м. Про причини загоряння громадськості нічого не повідомили, але жителі столиці тепер сто разів подумають, чи варто їм відвідувати найвищу будівлю країни.

З

На «Північній» загинули 36 осіб аптовий викид метану на глибині 780 м стався на шахті «Північна» (Росія, Воркута) 25 лютого 2016 р., що призвело до двух вибухів, обвалення породи та виникнення пожежі за завалами. На момент аварії під землею перебувало 111 шахтарів, у перші години вдалося вивести на поверхню 81 гірника. Уночі 28 лютого під час рятувальної операції у шахті пролунав третій вибух. Загалом жертвами аварії стали 36 осіб. У Ростехнагляді заявили, що викид метану стався раптово. Водночас дочка одного із загиблих шахтарів виклала на своїй сторінці «ВКонтакте» фотографії датчиків-газоаналізаторів, на яких зафіксовано перевищення допустимої норми метану. Дівчина стверджувала, що знімки було зроблено за два тижні до вибухів на «Північній» і що гірників примушували заплющувати на це очі.

Р

4

На жаль, 2016-й не став зразковим у питаннях промислової безпеки. Техногенні аварії й катастрофи поповнювали статистику надзвичайних подій практично в усіх куточках планети. Нагадаємо лише про деякі резонансні НП минулого року…

огняну естафету 2 квітня підхопив Петропавловськ (Казахстан). Тут пожежа практично повністю знищила завод з виробництва кабелю. Збиток склав близько 1 млн євро. Загоряння могло статися через газову установку, яка опалює завод і прилеглі цехи. Завод було відкрито в січні 2016 р., він випускав саморегулюючий нагрівальний кабель.

В

Нафтові танкери горять, як сірники акваторії Мексиканської затоки 24 вересня спалахнув танкер мексиканської нафтової компанії Pemex. Загоряння на судні сталося внаслідок вибуху. Танкер перевозив близько 168 тис. барелів пального, зокрема і 80 тис. барелів дизельного палива й 87 тис. барелів бензину. На борту була 31 особа, усі дісталися берега. Нагадаємо: у квітні на нафтохімічному заводі цієї ж компанії стався потужний вибух, що забрав життя 30 осіб.

В

вантажному порту пакистанського міста Гадані 1 листопада стався настільки потужний вибух танкера, що уламки його обшивки було знайдено за два кілометри від епіцентру, почалася пожежа. Загинуло 10 осіб, понад 50 отримали тяжкі тілесні ушкодження. Через декілька днів подібний вибух танкера стався в Пакистані на заводі з утилізації кораблів. Загинуло 20 осіб, понад 130 робітників на момент вибуху вважалися зниклими безвісти. Ділянка, на якій велися роботи за допомогою різаків, була забруднена нафтовим шламом, що й призвело до трагедії.

У

ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2017

Безпека праці

Вибухи, обвалення, масові отруєння…

На залізницях неспокійно

Іспанії 6 лютого стався вибух на заводі з виробництва біопалива в містечку Альгемесі (33 км від Валенсії), унаслідок якого двоє робітників підприємства загинули. Через вибух у цеху почалася пожежа. За попередньою версією, причиною події стали зварювальні роботи в порожньому бункері, де колись зберігалася сировина. Пари біогазу могли скупчитися в бункері й вибухнути від іскри.

В

американському місті Ітаска (штат Іллінойс) 18 червня на шоколадній фабриці Willy Wonka стався витік хімікатів. Під час аварії на підприємстві перебували 50 осіб, постраждали 17. Їх доставили до лікарні з внутрішніми опіками легенів і симптомами отруєння токсичною речовиною.

В

міському окрузі Дунгуань у Китаї 14 квітня під час сильної негоди на одному із заводів упав вантажопідіймальний кран. У результаті загинули 18 осіб, ще 33 одержали поранення, четверо – тяжкі. Кран масою 80 т упав на тимчасові гуртожитки, влаштовані з контейнерів, у яких перебували 139 робітників.

У

штаті Канзас (США) 21 жовтня над містом Атчісон утворилася отруйна хмара. Як з’ясувалося, співробітники підприємства MGP Ingredients Inc помилково змішали два хімікати не в тому резервуарі й запустили хімічну реакцію. За даними міської адміністрації, у повітря потрапили сірчана кислота й гіпохлорит натрію. Влада міста була змушена евакуювати дітей з місцевих шкіл, а також закликала городян не виходити на вулицю. Понад 100 осіб звернулися за медичною допомогою. Підприємство виробляє алкоголь і харчові інгредієнти.

У

Баварії 9 лютого зіткнулися два пасажирські поїзди, у результаті кілька вагонів зійшли з рейок. Рухалися потяги на високій швидкості й практично не гальмували до моменту зіткнення, тому що місце аварії розташоване на повороті залізничного полотна. Внаслідок лобового зіткнення 9 осіб загинули та близько 90 отримали поранення.

У

Чехії у 200 метрах від залізничної станції м. Ротава 10 липня зіткнулися лоб у лоб два пасажирські поїзди, поранено 7 осіб. А вже через кілька днів, 13 липня, лобове зіткнення поїздів сталося в італійській області Апулія на маршруті між містами Андрія й Корато. Загинуло 25 осіб, ще 50 поранено.

У

США 29 вересня на станції Хобокен у штаті Нью-Джерсі приміський поїзд не зупинився перед кінцем шляху і протаранив будівлю станції, заїхавши до залу очікування. Аварія сталася в ранкову годину пік, на станції було людно, у потязі перебувало понад 250 пасажирів, до того ж багато хто їхав у перших вагонах, з яких зручніше виходити на перон. Повідомлялося про більш ніж 100 поранених і трьох загиблих.

У

Індії у штаті УттарПрадеш 20 листопада швидкісний поїзд зійшов з рейок, коли більшість пасажирів ще спали. У залізничній катастрофі загинули 119 осіб, близько 150 отримали поранення. Аварії на індійській залізниці стаються нерідко, оскільки технічне забезпечення тут застаріле, а стандарти безпеки порівняно низькі.

В

Болгарії 10 грудня товарний поїзд, що перевозив 26 цистерн із пропан-бутаном, зійшов з рейок, кілька цистерн вибухнуло. Щонайменше чотири людини загинули й понад 25 отримали поранення. Багато будинків було зруйновано, 12 осіб витягли з-під уламків. Ȼɭɥɨ оголошено повну евакуацію жителів населеного пункту Хітрино, у якому проживають близько 700 осіб.

У

Таджикистан у темряві айбільший блекаут пережив Таджикистан 28 жовтня. Без світла залишилося близько 90 відсотків території держави. Позаштатна ситуація з подачею електроенергії виникла в результаті зупинки агрегатів гідроелектростанцій через збої в енергосистемі країни й автоматичний запуск протиаварійної системи. Сталося це через аварію на Нурекській ГЕС. Поетапне поновлення подачі електроенергії було здійснено шляхом почергового перезапуску агрегатів гідроелектростанцій і високовольтних ліній електропередачі. Аварії на Нурекській ГЕС ставалися й раніше. Позаштатні ситуації на станціях, що побудовані у брежнєвські часи, спричинені виснаженням ресурсу надійності. Нурекська гідроелектростанція введена в експлуатацію у 1972 р., а її останній агрегат запущено у 1979-му.

Н

Підготували Олег Моісеєнко та Олександр Фандєєв www.ohoronapraci.kiev.ua

5

Безпека праці

Партнерство

СОЦІАЛЬНИЙ ДІАЛОГ з питань інспекції праці Надія Зарько, незалежний експерт

Про актуальний стан і форми соціального діалогу, які застосовують у системі адміністрації праці в Україні. іжнародна організація праці розпочала трирічний проект з підтримки та розбудови в Україні системи інспекції праці «Зміцнення системи інспекції праці і механізмів соціального діалогу» (далі – Проект), про що писав журнал «Охорона праці» у № 11/2016. Проектом передбачено визначення за участю фахівців МОП функціональної моделі тристороннього соціального діалогу з питань інспекції праці.

М

рилюднення інформації про стан дотримання законодавства з питань, що належать до її компетенції, про свою діяльність, бере участь у проведенні соціального діалогу та взаємодії із всеукраїнськими професійними спілками і організаціями роботодавців з питань, що належать до її компетенції»; «забезпечує роботодавців і працівників інформацією та роз’ясненнями щодо ефективних засобів дотримання законодавства та запобігання можливим його порушенням». Також обмін інформацією передбачено Генеральною угодою про регулювання основних принципів і норм реалізації соціально-економічної політики і трудових відносин в Україні на 2016–2017 рр., укладеною 23 серпня 2016 р. між всеукраїнськими об’єднаннями організацій роботодавців, профспілок і Кабінетом Міністрів України (зокрема, передбачено подання інформації про стан проведення атестації робочих місць за умовами праці та надання працівникам пільг і компенсацій за важкі та шкідливі умови праці у розрізі видів економічної діяльності й періодичних профілактичних медичних оглядів працівників), і Угодою про співпрацю між Держпраці та ФПУ, укладеною 22 червня 2016 р. (інформування про систематичні порушення законодавства про працю і охорону праці та внесення пропозицій щодо притягнення до відповідальності осіб, які це законодавство порушують).

УЗГОДЖУВАЛЬНІ ПРОЦЕДУРИ, КОНСУЛЬТАЦІЇ Обов’язкове проведення консультацій та узгоджувальних процедур центральними органами влади, зокрема й Держпраці, з об’єднаннями профспілок та роботодавців при прийнятті рішень та під час підготовки (розроблення) проектів актів законодавства передбачено Регламентом КМУ, затвердженим постановою КМУ від 9 листоСоціальний діалог обговорювали на семінарі за участю експертів МОП, представників пада 2011 р. № 1156. державних органів влади, всеукраїнських об’єднань профспілок та роботодавців Спільне розроблення проектів законоПорядок ведення соціального діалогу та застосування давчих та нормативно-правових актів Держпраці здійсокремих його форм унормовано Законом України «Про нює у порядку, визначеному Регламентом КМУ, та на соціальний діалог», конвенціями МОП № 81, № 129, основі планів роботи Держпраці, колегії, Громадської № 150, які ратифікувала Україна. У сфері адміністрації ради, Національної тристоронньої соціально-економічпраці склалася певна система такої взаємодії. Так, Дер- ної ради (далі – НТСЕР), Генеральної угоди. жавна служба України з питань праці (Держпраці) у своїй діяльності застосовує форми соціального діалоГЕНЕРАЛЬНА УГОДА, ДВОСТОРОННІ УГОДИ гу, визначені законом, які розглянемо далі. ПРО СПІВПРАЦЮ Генеральну угоду укладають на національному рівні переОБМІН ІНФОРМАЦІЄЮ важно на два роки на тристоронній основі між всеукраїнПунктами 42 і 46 Положення про Держпраці, затвер- ськими об’єднаннями роботодавців, профспілок та КМУ дженого постановою КМУ від 11.02. 2015 № 96 (далі для регулювання основних принципів і норм реалізації со– Положення), визначено, що Служба «забезпечує оп- ціально-економічної політики і трудових відносин в Україні.

6

ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2017

Безпека праці Виконання положень Генеральної угоди було визначено в плані роботи Держпраці на 2016 р. як пріоритетний напрям діяльності. Генеральна угода містить окремий розділ «Оплата, умови, охорона праці та соціальний захист», в якому передбачено зобов’язання кожної зі сторін. Фактично всі положення цього розділу стосуються питань, що входять до компетенції Держпраці (відповідний розділ Генеральної угоди опубліковано в журналі «Охорона праці» № 10/2016). Також однією з форм здійснення соціального діалогу є укладення Держпраці двосторонніх угод про співпрацю, здебільшого з профспілками, тому що саме профспілки наділені правом громадського контролю за додержанням законодавства про працю, охорону праці, створенням безпечних і нешкідливих умов праці, виплатою заробітної плати, проведенням незалежної експертизи умов праці. Однак ця діяльність не скоординована, вона потребує чіткого розуміння з боку керівництва (керівників структурних підрозділів) доцільності й ефективності застосування тих чи інших форм соціального діалогу для забезпечення виконання завдань і запланованих заходів. Основними напрямами, за якими Держпраці проводить соціальний діалог, є: розроблення пропозицій щодо вдосконалення законодавчих актів, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правових актів міністерств, що належать до компетенції Держпраці; опрацювання методичних, нормативних і нормативно-правових актів, що регламентують організацію проведення перевірок суб’єктів господарювання під час виконання Держпраці наглядових та контрольних функцій; підготовка пропозицій щодо вдосконалення роботи Держпраці, зміцнення її інституціональної спроможності.

Проте слід зазначити, що істотною вадою під час окреслення головних напрямів взаємодії є невизначеність стратегії, яка передбачає заходи щодо зміцнення інституціональної спроможності Держпраці, забезпечення належного виконання завдань з організації та здійснення наглядових і контрольних функцій інспекції, визначених Положенням. *** Аналіз планів роботи тристоронніх і колегіальних органів, Генеральної угоди й Угоди між Держпраці та ФПУ показав, що всі вони містять позиції, які стосуються перелічених напрямів, однак відрізняються за змістом та кінцевим результатом. Водночас план роботи Держ праці містить тільки один загальний пункт «взаємодія зі всеукраїнськими об’єднаннями профспілок і роботодавців…», до того ж не визначено, які заходи здійснюють із залученням соціальних партнерів і яку форму соціального діалогу обрано: чи розглянути питання на засіданні НТСЕР, чи провести консультації або узгоджувальні процедури тощо. Вивчення та аналіз положень, регламентів, складу й організації роботи НТСЕР, колегії Держпраці та Громадської ради при Держпраці, а також результати опитування представників Мінсоцполітики, Держпраці, членів організацій роботодавців, профспілок показали, що діяльність жодного із цих органів повною

www.ohoronapraci.kiev.ua

мірою не відповідає завданню забезпечення ефективної співпраці між представниками Держпраці та представницькими організаціями працівників і роботодавців. Так, НТСЕР розглядає широке коло питань формування та реалізації державної соціальної й економічної політики, до якого не можуть входити ті, що належать до компетенції Держпраці, особливо щодо організації її діяльності. Цей орган має вирішувати тільки стратегічні питання, зокрема щодо проектів законодавчих актів, загальнодержавних програм тощо. Крім цього, порядок формування складу Громадської ради не передбачає можливості паритетного представництва роботодавців і працівників або їхніх організацій, тому що відповідно до Положення її склад формується на установчих зборах за участю представників інститутів громадянського суспільства через рейтингове голосування за внесені кандидатури, які заявили про бажання брати участь у роботі Громадської ради. Найбільш прийнятним колегіальним тристороннім органом для інституалізації соціального діалогу в системі інспекції праці визнано колегію (так уважають 58,8% респондентів), яка за своїм статусом є консультативно-дорадчим органом, покликаним сприяти у вирішенні питань, що належать до компетенції Держпраці. План колегії розробляють на основі пропозицій, зокрема й членів колегії, до складу якої входять представники профспілок і роботодавців, останні мають змогу виносити на її розгляд потрібні, на їхню думку, питання. Незалежність у визначенні періодичності проведення засідань дає змогу оперативно розглядати нагальні питання. Також чітко визначено механізм виконання рішення колегії, яке впроваджується в життя наказами Держпраці. За результатами аналітичного огляду зроблено висновок про необхідність оптимізації форм взаємодії Держпраці з найбільш представницькими організаціями роботодавців і профспілок та складено рекомендації щодо основних заходів, які потрібно для цього здійснити, зокрема: визначити в структурі центрального апарату й теруправлінь Держпраці посадову особу чи структурний підрозділ, на який буде покладено відповідальність за організацію ведення соціального діалогу; передбачити у процедурі планування роботи Держпраці залучення соціальних партнерів до визначення пріоритетних напрямів діяльності, державних програм, поточних заходів; під час планування роботи Держпраці визначати як перспективні напрями діяльності, так і першочергові заходи, реалізацію яких буде здійснено у взаємодії з партнерами, із зазначенням форм і механізмів такої взаємодії; вважати колегію Держпраці платформою для здійснення соціального діалогу з питань інспекції праці та провести консультації із соціальними партнерами щодо внесення змін і доповнень до Положення; забезпечити узгодження плану спільних заходів Держпраці, профспілок і роботодавців з планами роботи НТСЕР та її Комітету з питань трудових відносин та ринку праці; з реалізації положень Генеральної угоди, законотворчої роботи Кабміну та Мінсоцполітики для координації дій у питаннях реалізації державної політики у сфері охорони та гігієни праці, трудового законодавства, зайнятості населення, загальнообов’язкового державного соціального страхування.

7

Безпека праці

Офіційно

Підсумки роботи Держпраці У Львові 23 грудня під головуванням очільника Державної служби України з питань праці Романа Чернеги за участю голови Львівської облдержадміністрації Олега Синютки, голови Профспілки працівників державних установ Юрія Піжука, а також керівників шахт області відбулося засідання Колегії Держпраці.

П

ід час заходу було проаналізовано результати роботи Держпраці за минулий рік, а також окреслено плани на 2017-й. Серед пріоритетних завдань Роман Чернега визначив співпрацю з роботодавцями, керівниками підприємств у сфері охорони праці та закликав поєднати зусилля для запобігання травмуванню працівників, відзначивши позитивний досвід у цьому напрямі ГУ Держпраці у Львівській області. Зокрема, співпрацю з ДП «Львіввугілля» щодо створення належних та безпечних умов праці на підприємстві. Гендиректор ДП «Львіввугілля» Андрій Дяченко зазначив, що підприємство отримує від фахівців управління методичну допомогу і розраховує на неї й надалі. Він також зупинився на проблемних питаннях охорони праці на підприємстві, які сьогодні виникли, у тому числі недофінансування галузі з боку держави. Наприклад, на шахтах не вистачає вогнегасників, засобів індивідуального захисту, які мають закуповуватися за кошти держбюджету. Гендиректор висловив сподівання, що спільно з Головним управлінням Держпраці у Львівській області проблемні питання у сфері охорони праці будуть вирішені.

Під час засідання особлива увага приділялася питанням легалізації праці та погашення підприємствами заборгованості із заробітної плати. За словами начальника ГУ Держпраці у Львівській області Ольги Вільхової, за період із січня по листопад на Львівщині проведено 1045 перевірок підприємств, установ, організацій та фізичних осіб – підприємців з питань дотримання вимог законодавства про працю. Було встановлено, що 68 осіб працювали на підприємствах без укладення трудового договору, 152 працівника – без повідомлення в Державну фіскальну службу та 183 особи – на умовах цивільно-правових угод, що мають ознаки трудових. Інформуючи про стан кадрової роботи Служби, начальник відділу персоналу Держпраці Олександр Дем’яненко розповів, що упродовж 2016 року територіальні органи оголосили конкурси на 2230 посад та провели 107 конкурсів.

8

За їх результатами на посади призначено 433 особи. Утім на сьогодні в управліннях вакансії заповнені лише на 70%. Посадовець наголосив, що при проведенні конкурсів на заміщення вакантних посад необхідно суворо дотримуватися Законів України «Про державну службу», «Про очищення влади» та «Про запобігання корупції». Аналізуючи результати роботи внутрішнього аудиту Держпраці, завідувач відповідного сектору Ірина Сироватка зазначила, що упродовж 2016 року було проведено два контрольних заходи та 11 внутрішніх аудитів. Було виявлено факти недотримання порядку видачі або відмови у видачі, переоформленні дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію машин, механізмів підвищеної небезпеки. Щодо цього на Колегії було зазначено, що закон встановлює вичерпний перелік підстав для анулювання дозволів, і його треба дотримуватись. «Я вкотре наголошую та категорично застерігаю від безпідставних відмов у видачі дозволів підприємствам. Щоб ні в кого не було й наміру створювати штучні перешкоди для

роботодавців. Підставою для відмови може бути лише невиконання вимог, які встановлені законодавством. Ви всі повинні діяти в рамках закону і працювати в межах повноважень», – наголосив Роман Чернега, звертаючись до керівників територіальних управлінь. Голова Держпраці ознайомив присутніх зі змінами до законів України щодо децентралізації повноважень у сфері праці та зайнятості. Аналізуючи міжнародну діяльність, він зазначив, що Держпраці вже підписала угоду про співробітництво з Литвою у сфері трудових відносин та охорони праці, наступний етап – аналогічні угоди з іншими країнами. Окрім цього, Роман Чернега подякував усім керівникам територіальних підрозділів Служби за організацію онлайн-прийомів громадян, підкресливши, що ця практика продовжуватиметься й у 2017 році. На завершення голова Профспілки працівників державних установ Юрій Піжук вручив Голові Держпраці Роману Чернезі найвищу нагороду профспілки. «Ви побудували взірцевий соціальний діалог, установа, в якій ви працюєте, справді потрібна людям», – сказав Юрій Піжук. «Ця нагорода, – резюмував Роман Чернега, – наша спільна заслуга, оскільки від якості виконання завдань кожного з нас залежить ефективність Служби в цілому. Ми не зменшуємо обертів, ми їх лише нарощуємо». Любов Семко, прес-служба ГУ Держпраці у Львівській області

ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2017

Безпека праці

Актуально

Будівельники прагнуть

ГІДНОЇ ПРАЦІ Чи не вперше в історії України не уряд, а галузева профспілка пропагує необхідність впровадження та готує до ратифікації в Україні конвенцію Міжнародної організації праці (МОП).

Б

удівельна галузь, за статистикою 2016 року, входить у п’ятірку галузей з найбільшою кількістю смертельних нещасних випадків. Закономірно, що в Генеральній угоді на 2016–2017 роки між урядом, профспілками і роботодавцями зафіксована домовленість щодо ратифікації Конвенції МОП 1988 року №167 «Про безпеку та гігієну праці у будівництві». З її ухваленням має кардинально змінитись безпекове законодавство у цій галузі. Конвенція охоплює фактично увесь комплекс заходів профілактики та засобів для безпечного виконання робіт у будівництві: засобів підмощування та драбин; підіймально-транспортних механізмів та підіймального обладнання; транспортного, землерийного та вантажно-розвантажувального обладнання; установок, механізмів, обладнання та ручного інструменту; вимог до збирання конструкційних каркасів; робіт на висоті, зокрема на покрівлях; робіт зі знесення споруд; робіт під водою; поводження з вибуховими речовинами; використання ЗІЗ; санітарно-побутових умов працівників; інформування та навчання й інших напрямів. До того ж, відповідно до ст. 12 Конвенції, працівник має право вийти з небезпечної зони, якщо у нього є вагомі підстави вважати, що вини-

www.ohoronapraci.kiev.ua

кає неминуча й серйозна загроза його безпеці або здоров’ю, при цьому він має негайно проінформувати про ризики свого керівника. Зважаючи на стан охорони праці в галузі, система безпеки і гігієни праці в будівництві потребує організованої та обґрунтованої реформи. І її основу може скласти єдиний міжнародний правовий документ – Конвенція МОП № 167. Такого спільного висновку дійшли представники МОП, Мінрегіону та Мінсоцполітики України, Держпраці, профспілок, галузевого об’єднання роботодавців, народні депутати України, експерти під час Національного круглого столу «Ратифікація Конвенції МОП № 167 – крок до забезпечення гідних умов праці для будівельників», що відбувся 7 грудня 2016 р. у Києві. За ратифікацію цієї конвенції уже впродовж трьох років веде інформаційну кампанію Професійна спілка працівників будівництва і промисловості будівельних матеріалів України. У квітні 2016 р. вона закликала Кабмін прискорити ратифікаційну процедуру. Адже законодавство, яке регулює питання безпеки у цій сфері, м’яко кажучи, застаріло. Приміром, НПАОП про надання працівникам засобів захисту на об’єктах з підви-

ДОВІДКОВО За статистикою, упродовж останніх п’яти років щорічно на роботі травмуються в середньому 626 будівельників, 113 із них гинуть. Це співвідношення становить приблизно 1:6, тоді як у ЄС – 1:1100. Таке порівняння вказує на те, що більшість випадків травмування у нас приховується. Кожна п’ята особа, яка зайнята в будівельній галузі, працює у шкідливих умовах. Офіційно визначені втрати роботодавців галузі внаслідок вибуття із виробничого процесу травмованих працівників становить 11 тис. людино-днів на рік.

щеним рівнем забруднення пилом датований 1924 роком! Профспілка здійснила масштабну підготовку до ратифікації Конвенції № 167. Проаналізувала положення НПАОП у галузі будівництва порівняно до положень статей Конвенції № 167 (їй відповідають лише 30% українських НПАОП). Зробила аналітично-інформаційний огляд стану безпеки та гігієни праці в галузі (про це – у наступних номерах журналу), проаналізувала доповідь уряду про можливість ратифікації конвенції, визнавши її неповною і формальною, та підготувала власну доповідь. Мабуть, ми маємо перший такий приклад, зазначив Національний координатор МОП в Україні Сергій Савчук, коли один із соціальних партнерів провів таку серйозну підготовчу роботу щодо ратифікації конвенції. У 2016 році, нагадав він, МОП, з одного боку, і профспілки, роботодавці та уряд – з іншого підписали Програму гідної праці для України на 2016–2019 рр. Нею передбачено проведення роботи з наближення національного законодавства до вимог міжнародних трудових норм та директив ЄС. До цього нас зобов’язує також Угода про асоціацію між Україною та ЄС, за якою наша держава має інтегрувати в національне законодавство 36 працеохоронних директив ЄС. Програмою передбачено ратифікацію 10 конвенцій МОП до 2019 р. Профспілки мають надію, що Україна приєднається до Конвенції № 167 найближчим часом. Олександр Фандєєв, спецкор, фото автора

9

Безпека праці

Повідомляють власкори

Інформаційно-консультативний

пункт у дії

з його подовженням до кінця 2017 р., рішення про яке ухвалила Верховна Рада України, розв’язання проблем у сфері охорони праці на багатьох Сергій Колесник, підприємствах знову буде відкладено власкор в довгий ящик. Управління Держпраці у Миколаївській області протягом минулого Інформування суб’єктів часу істотно збільшило кількість нарад, семінарів, круглих столів та інгосподарювання та надання ших заходів за участю керівників та їм консультацій інспекторами спеціалістів організацій різних форм підрозділу Управління власності. Так, у 2016 р. підрозділ Держпраці у Миколаївській Управління Держпраці у Миколаївобласті в м. Первомайську ській області в м. Первомайську практикується вже давно. провів понад 20 семінарів-нарад А із створенням у місті з працівниками АПК з безпечного інформаційноведення робіт (зокрема, ремонтних) на підприємствах АПК, чотири кругконсультативного пункту лі столи щодо організації охорони з питань охорони праці та праці під час виконання робіт підвипромислової безпеки (далі – щеної небезпеки в АПК та СКС. ІКП) ця робота значно У процесі обговорення актуальних активізувалася. питань з охорони праці учасники різноманітних заходів отримували також потрібну інформацію про роботу к показує досвід, потреба ІКП у м. Первомайську. в інформації та консультаціях Із створенням у січні 2016 р. перз питань охорони праці вивомайського інформаційно-консульникає здебільшого після певного тативного пункту було розроблено завдання, що постало перед керівнита затверджено Положення про ком або іншою особою, яка відповіІКП, визначено його склад і, зокредає за охорону праці (за результатама, осіб, відповідальних за надання ми перевірки, розслідування нещасконсультацій з різних напрямів у сфеного випадку на виробництві, під час рі охорони праці та промислової безпроведення превентивних заходів). пеки. У Положенні зазначено основВідчутно зросла цікавість питанням ні завдання і зміст діяльності ІКП, охорони праці наприкінці 2016 р. – наведено інформацію щодо органіперед можливим скасуванням моразації його роботи та облаштування торію на перевірки. Проте у зв’язку місць для надання консультацій. Головний офіс ІКП розташовується в будівлі первомайського підрозділу Управління Держпраці у Миколаївській області на вул. Шевченка, 11. В окремому кабінеті представлено наочну агітацію роботи пункту – висвітлено його діяльність у місцевих ЗМІ, є контакти відповідальних осіб, розміКонсультацію надає заст. начальника відділу нагляду в АПК щено графік прийому грота СКС Олег Глуховський

Я

10

мадян державними інспекторами і посадовими особами органів місцевої влади, а також іншу інформацію. Тут ведуть журнал обліку індивідуальних та групових консультацій. Крім того, усю належну інформацію розміщено на стендах в управлінні праці та соціального захисту населення Первомайської райдержадміністрації, районних центрах зайнятості населення та ГУ ДСНС у Миколаївській області, відділеннях Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань у містах Первомайську, Южноукраїнську та Вознесенську, представники яких увійшли до складу ІКП. Упродовж короткого періоду часу налагоджено тісну взаємодію ІКП з керівниками та фахівцями з охорони праці низки підприємств різних форм власності Первомайського і Вознесенського районів та м. Южноукраїнська. Найчастіше до ІКП звертаються з таких питань: оформлення документів щодо охорони праці; проведення заходів з профілактики виробничого травматизму та забезпечення на належному рівні безпечних умов праці; консультацій стосовно проведення та оформлення розслідування нещасних випадків. Поза увагою не залишаються також питання гігієни праці та ринкового нагляду.

У періоди підвищеного ризику травмувань (посівні, збирання врожаю, підготовка ґрунту, підготовка до опалювального періоду тощо) організовують проведення семінарів-нарад з представниками підприємств, на яких відповідальні особи ІКП надають інформацію та консультації з різних актуальних питань. Цього року було заплановано та проведено три виїзні засідання ІКП у м. Южноукраїнськ та два – у м. Вознесенськ.

ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2017

Безпека праці товку. Досить часто це особи – недостатньо компетентні у питаннях охорони праці, для них ця сфера є безплатним додатком, а відповідно, вони не мають особливої потреби в інформації чи консультації. Іноді до ІКП звертаються керівники малих підприємств з проханням допомогти сформувати всю документальну базу з охорони праці, розробити внутрішні документи з ОП, підготувати документи для проведення атестації робочих місць за умовами праці або для отримання дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки тощо. Крім того, деякі роботодавці просять провести аудит з охорони праці, визначити, що потрібно зробити для приведення системи охорони праці у відповідність з нормативними вимогами. Ясна річ, що такий великий обсяг роботи не можуть виконувати ані члени ІКП, ані інші фахівці Управління Держпраці. Для цього (якщо у штаті немає фахівця з охорони праці) потрібно залучати сторонніх спеціалістів, експертні та інші організації за договором або на умовах аутсорсингу. Проте в Україні ринок

таких послуг через недостатню їхню потрібність розвинений ще слабко. До того ж законодавчо не врегульовані деякі питання, зокрема щодо проведення зовнішнього аудиту. Верховна Рада України досі не ухвалила розроблений ще у 2007 р. Закон України «Про аудит з промислової безпеки та охорони праці». ІКП регулярно проводить внутрішні наради, на яких обговорюють актуальні питання щодо охорони праці, організації роботи пункту, змін у чинному законодавстві України для доведення цієї важливої інформації до відома керівників і спеціалістів підприємств, установ та організацій. Із зазначеного вище можна зробити висновок, що своїм головним завданням ІКП у м. Первомайську вбачає не допускати пасивного ставлення роботодавців до питань охорони праці, а також захищати право громадян на безпечні та нешкідливі умови праці, що гарантовані Конституцією та іншими законами і кодексами України. Фото з архіву Управління Держпраці у Миколаївській області

Реклама

Варто зазначити, що інформаційної допомоги з охорони праці потребують переважно підприємства, де створено служби охорони праці, а це згідно з п. 14 Типового положення про службу охорону праці (далі – Типове положення) підприємства, де працюють 50 і більше осіб. Типовим положенням також передбачено, що підприємства з кількістю працівників до 20 осіб можуть залучати на договірних засадах сторонніх спеціалістів, які мають виробничий стаж не менш як три роки та пройшли навчання з охорони праці. На жаль, цього нормативу дотримується лише незначна частина малих підприємств, зокрема де стався нещасний випадок на виробництві, було здійснено перевірку або роботодавець справді дбає про здоров’я своїх працівників. Не надто популярні інформація та консультації з охорони праці на підприємствах з кількістю працівників від 20 до 50 осіб. Тут згідно з Типовим положенням функції служби охорони праці можуть виконувати в порядку сумісництва (суміщення) особи, які мають відповідну підго-

www.ohoronapraci.kiev.ua

11

Безпека праці

Людина і її справа

Дев’ять запитань інспекторові Про роботу рядового інспектора, який здійснює нагляд за станом охорони праці й дотриманням трудового законодавства, читайте в інтерв’ю з головним держінспектором відділу нагляду в будівництві, котлонагляді, транспорті, зв’язку та на об’єктах підвищеної небезпеки ГУ Держпраці у Харківській області Мирославом Боровським.

– Мирославе Дмитровичу, як давно Ви в цій професії і як оцінюєте свою роботу?

– Свою трудову діяльність я почав слюсарем в аварійній службі ВАТ «Харківміськгаз», у якій доріс до заступника начальника служби безпеки. Мій стаж роботи в газовому господарстві становить понад 20 років. Отримавши пропозицію перейти до Держгірпромнагляду, пройшов відповідний конкурс. Завдяки гарним наставникам, а також проведенню перевірок на таких підприємствах, як КП

«Харківський метрополітен», філія «Південна залізниця», що входить до структури ПАТ «Укрзалізниця», мені вдалося швидко освоїти професію. Працюю інспектором уже понад п’ять років. Свою роботу вважаю цікавою, багатогранною й водночас складною. Підприємства, що перевіряються, належать до різних галузей, і це спонукає до оволодіння новими знаннями, зокрема й до вивчення вимог різних нормативно-правових актів. Зізнаюся чесно, спочатку було важко морально, тому що доводилося вдаватися до адміністративних стягнень, на оплату яких люди не завжди мали кошти. Адже я звик допомагати людям, а на новій роботі, представляючи державний орган з охорони праці, доводилося бути суворим. Але для мене важливіше, щоб людина усвідомила свою провину і, якщо є можливість, виправила виявлені порушення, а адміністративні стягнення – це вже надзвичайний захід.

ред людиною, що не втрачає свого обличчя, про що я ввесь час говорю своїм колегам. Радує, якщо після виявлення порушень у процесі перевірки на підприємстві відразу вживають заходів для їх усунення. Я бачу, що тут роботодавець веде правильну політику, турбуючись про безпечну працю своїх працівників. Раніше на підприємствах здебільшого проводили об’єктовий нагляд, під час якого здійснювали вузьконаправлену перевірку, акцент робили на залученні посадових осіб до адмінвідповідальності. Це призводило до погіршення відносин між нашим контролюючим органом і роботодавцем. Нині ми стали більше співробітничати із суб’єктами господарювання. Підприємства самі звертаються до нас із проханнями про організацію різних семінарів, проведення аудиту, для того щоб довідатися про реальну картину охорони праці на підприємстві. Такі семінари часто проходять у районних центрах зайнятості м. Харкова й області. Ми розповідаємо про нововведення в нормативній базі, підказуємо, як вести роботу у сфері охорони праці, а також намагаємося проконтролювати своєчасну виплату зарплати.

– Коли Ви вирішували піти працювати в інспекцію, розмір зарплати Вас не турбував?

– Ні. На той момент я вже міг вийти на пенсію, але «сидіти на печі» – це не про мене, і я вирішив: працюватиму й ділитимуся власними знаннями з молодими співробітниками. Мені хотілося реалізувати свій досвід не на якомусь одному підприємстві, а в масштабах міста й області. Не секрет, що, працюючи в якій-небудь компанії, не завжди можеш вирішити питання організації безпечної праці робітників, тут усе залежить від ставлення до ОП власника підприємства. А робота в інспекції дає реальну змогу вплинути на вирішення багатьох питань, пов’язаних з охороною праці, надати допомогу в недопущенні нещасних випадків на виробництві.

– Яке ставлення до професії інспектора з боку перевірюваних?

– Коли перевірки стали комплексними, спочатку це викликало в людей шок, оскільки на підприємстві одночасно могли з’явитися до десяти інспекторів з різних на-

– Чи змінилися підходи до роботи у зв’язку з реорганізацією служби й курсом на євроінтеграцію?

– На мою думку, інспектор повинен бути не просто посадовою особою – державним чиновником, а насампе-

12

ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2017

Безпека праці прямів. Побутує поширена думка, що під час перевірки обов’язково будуть застосовувати якісь «каральні заходи», штраф як покарання та ін. Ми зразу ж заспокоюємо роботодавця й пояснюємо, що мета перевірки – це аудит підприємства з питань охорони праці з метою виявлення невідповідностей вимогам і їх усунення, щоб забезпечити безпеку працівників. Якщо неможливо відразу позбавитися вад, виявлених під час перевірки, пояснюємо, які заходи слід розробити й реалізувати найближчим часом.

– Що Вам не подобається у своїй роботі?

– Гострою проблемою служби охорони праці залишаються кадрові питання. Фахівці, що прийшли з різних галузей, або студенти, що пройшли практику, через низьку зарплату довго в нас не затримуються, а щоб стати інспектором-професіоналом, потрібно як мінімум три – п’ять років практики. Хотілося б поліпшити фінансування Служби, підвищити рівень заробітної плати співробітників, розмір «добових» на відрядження.

– Якими власними досягненнями Ви пишаєтеся?

– Що Вам допомагає й що заважає в роботі?

– Допомагає, як я казав, напрацьований досвід і знання, а також уміння налагоджувати добрі стосунки з людьми. Заважає в роботі, знову ж, негативне ставлення до перевірок керівників підприємств, боязнь стягнень та ін. Але хочеться змінити ситуацію. Насамперед ми для підприємств помічники, що виявляють слабкі сторони в керуванні виробничими процесами і стоять на варті безпеки персоналу.

– Торік у м. Харкові, розглядаючи скаргу мешканця багатоквартирного будинку, ми виявили, що під час його будівництва були допущені найгрубіші порушення у процесі монтажу газового устатковання (ПБСГ і ДБН В.2.520-2001 «Газопостачання»), які ми усунули в повному обсязі. А найголовнішим результатом цієї роботи стало те, що, запобігши нещасному випадку, ми змогли багатьом людям зберегти життя.

– Які труднощі постають перед Вами в роботі?

– Найбільші труднощі – це ігнорування з боку роботодавця повідомлення про проведення перевірки. Водночас ми бачимо, що підприємство працює, як і раніше. Знову відправляємо повідомлення, однак уже рекомендованим листом, але й це не завжди є гарантією, що адміністрація підприємства посприяє в проведенні перевірки. У такому разі інформуємо органи прокуратури й далі діємо разом з ними.

www.ohoronapraci.kiev.ua

– Які Ваші пропозиції з удосконалення роботи?

– Бажано поліпшити забезпечення оргтехнікою, комп’ютерами і т. ін., адже багато інспекторів нині використовують у роботі свою особисту техніку. Було б дуже добре мати службові автомобілі для відряджень на підприємства, що скоротило б час перебування інспектора в дорозі й дало б змогу більше часу приділити самій перевірці. Підготував Дмитро Селявін

13

Безпека праці

Новини

«Чорній» праці оголошено війну Державна служба України з питань праці готує пілотну інспекційну кампанію з виявлення в регіонах незадекларованої праці. До кампанії залучатимуться соціальні партнери – організації профспілок і роботодавців. Допомогу в розробленні й тестуванні пілотної кампанії надає Міжнародна організація праці (МОП). За офіційними даними 2015 р., частка незадекларованої, без укладення трудового договору праці сягала 26,4% ринку праці в Україні. У цьому нелегальному сегменті зайнято 4,5 млн осіб. Тобто ці громадяни ухиляються від сплати податків і соціальних внесків і є соціально незахищеними, зокрема в разі отримання травм на виробництві чи виникнення професійних захворювань.

Щоб якось вплинути на ситуацію, уряд запропонував реформувати систему контролю у сфері оплати праці та зайнятості населення. Йдеться, зокрема, про передачу повноважень зі здійснення такого контролю містам обласного значення, обласним центрам та об’єднанням територіальних громад. Адже вони найкраще володіють інформацією у сфері зайнятості у своїх регіонах, заці-

кавлені в захищеності членів громади та сплаті роботодавцями податків до місцевих бюджетів. На думку держчиновників, такі заходи сприятимуть забезпеченню соціального захисту людей і зменшенню обсягів незадекларованої праці в Україні. Експерти, щоправда, зазначають, що проблема тіньової зайнятості в Україні настільки масштабна, що за допомогою лише адміністративних, фіскальних заходів, фінансового моніторингу та інших методів реагування її не вирішити. Необхідно створювати економічні умови, в яких працювати «по-чорному» буде невигідно, проводити потужну інформаційно-роз’яснювальну, просвітницьку та іншу профілактичну роботу. Проблема незадекларованої праці потребує, як зазначив Національний координатор МОП в Україні Сергій Савчук, системної інституційної відповіді, і величезна роль у цьому відводиться державній інспекції праці. Її потрібно забезпечити законодавчою базою і розбудувати в такий спосіб, щоб вона могла не тільки реагувати на явище нелегальної праці, але й запобігати його проявам. Зрештою, багато проблемних питань у сфері трудової зайнятості можна вирішити спільними зусиллями Мінсоцполітики, Держпраці, роботодавців, профспілок, МОП. Представники цих та інших організацій взяли участь у семінарі «Незадекларована праця в Україні та роль інспекції праці в її подоланні», який відбувся 7–8 грудня 2016 р. у рамках проекту МОП «Зміцнення системи інспекції праці та механізмів соціального діалогу». У подальшому

ДЛЯ ФАХІВЦІВ

з охорони праці! У 2017 р. редакція журналу «Охорона праці» разом із провідними вітчизняними експертами проведе низку практичних семінарів у регіонах України на тему: «Впровадження європейських стандартів у запитаннях і відповідях». Формат ділового спілкування допоможе учасникам семінару дізнатись про передовий європейський досвід у сфері безпеки та гігієни праці, обговорити останні зміни в законодавстві щодо: атестації робочих місць; надання домедичної допомоги; пільг і компенсацій за роботу в шкідливих умовах праці тощо. Перші практичні семінари пройдуть у таких містах: Львів – 31 січня, Харків – 22 лютого, Вінниця – 22 березня. Вартість участі в семінарі одного учасника – 250 грн. Докладніша інформація та реєстрація за телефоном: (044) 559-19-51. До зустрічі у вашому місті!

14

ДОВІДКОВО Найпоширенішими проявами незадекларованої праці в Україні є: – виплата заробітної плати «в конверті»; – відсутність реєстрації підприємства або підприємницької діяльності відповідно до вимог національного законодавства; – відсутність реєстрації працівників, коли трудові відносини встановлюються на підставі усної угоди без підписання офіційних трудових договорів або контрактів. Неформальна зайнятість є найпоширенішою серед чоловіків і сільських жителів, а за віком – серед молоді 15–24 років та осіб пенсійного віку. Лідерами за рівнем нелегальної зайнятості у формальному секторі є підприємства громадського харчування, будівництво та торгівля. Рівень зайнятості в неформальному секторі є найвищим у сільському господарстві та будівництві. Найвищий рівень неформальної зайнятості в сільському господарстві – у Вінницькій, Волинській, Закарпатській, Івано-Франківській, Рівненській, Тернопільській, Херсонській і Чернівецькій областях.

проект МОП передбачає, зокрема, надання підтримки Держпраці в розробленні та тестуванні пілотної кампанії інспекції праці, спрямованої на виявлення незадекларованої праці в регіонах. Олександр Фандєєв, спецкор, фото автора

Державна служба України з питань праці з глибоким сумом сповіщає, що 8 грудня 2016 року внаслідок важкої недуги пішов із життя Ігор Євгенійович Горбатюк, начальник відділу організаційного забезпечення та планування діяльності управління інспекційної діяльності. На 48-му році життя перестало битися серце авторитетної у сфері охорони праці людини, висококваліфікованого фахівця і мудрого керівника. Ігор Євгенійович був щирою, чуйною, талановитою людиною, яку любили й поважали в колективі. Вічна пам’ять Горбатюку Ігорю Євгенійовичу, нашому колезі та другові. Висловлюємо його сім’ї глибоке співчуття.

ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2017

Безпека праці

Оперативно та актуально ДП «Головний навчально-методичний центр Держпраці» провів наприкінці 2016 р. низку навчальних заходів. Зокрема, семінар з питань обстеження промислових, житлових та громадських будівель і споруд, а також курс з підвищення кваліфікації керівників і фахівців служб охорони праці. На семінарі обговорювались нові нормативно-правові акти й методичні матеріали з питань безпечної експлуатації будівель і споруд. Зокрема, надавались роз’яснення стосовно впровадження ДСТУ-Н Б В.1.218:2016 «Настанова щодо обстеження будівель і споруд для визначення та оцінки їх технічного стану». Увага приділялась особливостям проведення таких робіт в умовах наявної ущільненої забудови.

Проводились практичні заняття з паспортизації будівель і споруд, а також виявлення дефектів та пошкоджень будівельних конструкцій. Кожен учасник мав можливість під керівництвом викладача підготувати висновки щодо подальшої експлуатації будівлі. Наприкінці семінару слухачі одержали сертифікати, а також диски з методичними матеріалами. Слухачі курсу підвищення кваліфікації керівників і фахівців служб охорони праці під час навчання мали змогу поставити запитання та отримати кваліфіковані роз’яснення від представників Державної служби України з питань праці, Міністерства соціальної політики України тощо. Відбулось виїзне заняття в ПАТ «Київобленерго», під час

Профспілки країн СНД – за гідну і безпечну працю

якого слухачі отримали інформацію щодо побудови системи управління якістю та системи управління охороною праці на основі міжнародних стандартів ISO 9001:2015 та ISO 14001:2015, OHSAS 18001. Після закінчення навчання учасники презентували випускні роботи за обраною темою й одержали свідоцтво про підвищення кваліфікації керівників і фахівців служб охорони праці. Влас. інф

Протокол про співробітництво

Всеєвропейська рада Міжнародної конфедерації профспілок організувала 22–24 листопада 2016 р. зустріч регіональної мережі профспілкових фахівців з охорони праці країн СНД. У зустрічі взяли участь представники профспілок Азербайджану, Білорусі, Грузії, Молдови, Росії, Казахстану, Киргизії, України та Узбекистану. Учасники обговорили останні тенденції в галузі охорони праці та здоров’я працівників. Зокрема наголошувалося на спільній для більшості країн – учасниць семінару тенденції поширення незадекларованої праці, значному ослабленні політичної волі до вирішення питань безпеки праці та здоров’я працівників як з боку державних органів, так і роПрезидент Литовської Республіки Даля Грібаускайте 12 грудня 2016 р. відвідала Україну з робочим візитом.

ботодавців. Крім того, лібералізація законодавства з охорони праці звела до мінімуму роль держінспекцій праці (у Грузії таку інспекцію ліквідовано ще за часів президента Саакашвілі), що спричинило зростання кількості потерпілих у результаті аварій, нещасних випадків і професійних захворювань. Віктор Кемпа, експерт Європейського профспілкового інституту, розповів про ситуацію з охороною праці в країнах ЄС, про принципи регулювання охорони праці, законодавчу базу. Насамкінець учасники ради обговорили шляхи застосування отриманої інформації для підвищення ефективності впливу профспілок на ситуацію з охороною праці та здоров’я працівників у своїх країнах. Юрій Андрієвський, керівник Правової та технічної інспекції праці апарату ФПУ

www.ohoronapraci.kiev.ua

У рамках стратегічного партнерства з метою розширення двосторонньої співпраці між державами, реалізації курсу України на європейську і євроатлантичну інтеграцію у присутності Президента України Петра Порошенка та Президента Литовської Республіки Далі Грібаускайте було підписано низку документів. Зокрема, Голова Держпраці Роман Чернега та Посол Литовської Республіки в Україні Марюс Януконіс підписали Протокол про співробітництво між Державною службою України з питань праці та Державною інспекцією праці Литви. У документі йдеться про обмін експертами, організацію практичних навчань, спільних конференцій, симпозіумів, міжнародних нарад, про обмін інформацією щодо працівників, які виконують роботи на територіях обох країн на умовах найму. Сторони зобов’язалися також обмінюватися інформацією стосовно впровадження нових стандартів безпеки та гігієни праці, здійснення держнагляду за дотриманням законодавства про працю та моніторингу такої статистики.

15

Безпека праці

Нормотворчість

НПАОП-2016 Олеся Цибульська, завідувач наукової лабораторії нормотворчої діяльності ДУ «ННДІПБОП»

Володимир Петера, завідувач наукової лабораторії нормативного забезпечення ДУ «ННДІПБОП»

ПРО НПАОП, ЯКІ МАЮТЬ БУТИ ВИЗНАНІ ТАКИМИ, ЩО НЕ ЗАСТОСОВУЮТЬСЯ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ ЧИ ВТРАТИЛИ ЧИННІСТЬ Нагадаємо, що наказом Держпраці від 02.06.2015 р. № 45 було створено робочу групу з перегляду та вдосконалення нормативно-правових актів з питань державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про працю, охорону та гігієну праці, а також удосконалення законодавства у цих сферах. За результатами ро-

!

Про результати нормотворчої діяльності Державної служби України з питань праці минулого року та плани на поточний рік. боти робочих підгруп за 11 напрямами (металургія, машинобудування, енергетика, будівництво, котлонагляд і підіймальні споруди, нафтогазовий комплекс і хімічна промисловість, транспорт, зв’язок, агропромисловий комплекс і дерево обробна промисловість, соціально-культурна сфера й торгівля, видобуток корисних копалин) було визначено перелік із 232 НПАОП, які підлягають скасуванню, та підготовлено проекти двох наказів Міністерства соціальної політики України «Про визнання такими, що не застосовуються на території України, деяких нормативно-правових актів СРСР» (станом на сьогодні після численних обговорень цей перелік налічує 187 актів1) і «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких нормативно-правових актів з охорони праці». З цими проектами можна ознайомитись на офіційному веб-сайті Держпраці. Щодо другого проекту, то з 16 НПАОП, які планувалося скасувати, 8 уже втратили чинність (див. перелік) (на-

Перелік нормативно-правових актів з охорони праці, що втратили чинність

1. Наказ Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 20.10.1994 № 107 «Про затвердження Типових інструкцій для осіб, які здійснюють нагляд, організують утримання у справному стані та безпечне проведення робіт вантажопідіймальними кранами», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 13.03.1995 за № 58/594 (зі змінами): 1.1. НПАОП 0.00-5.20-94 «Типова інструкція для інженерно-технічних працівників, які здійснюють нагляд за утриманням та безпечною експлуатацією вантажопідіймальних кранів», 1.2. НПАОП 0.00-5.07-94 «Типова інструкція для осіб, відповідальних за утримання вантажопідіймальних кранів в справному стані», 1.3. НПАОП 0.00-5.06-94 «Типова інструкція для осіб, відповідальних за безпечне проведення робіт з переміщення вантажів кранами»; 2. Наказ Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 25.09.1995 № 135 «Про затвердження Типових інструкцій з безпечного ведення робіт для кранівників стрілових самохідних кранів та стропальників», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 10.10.1995 за № 371/907 (зі змінами): 2.1. НПАОП 0.00-5.03-95 «Типова інструкція з безпечного ведення робіт для кранівників (машиністів) стрілових самохідних (автомобільних, гусеничних, залізничних, пневмоколісних) кранів», 2.2. НПАОП 0.00-5.04-95 «Типова інструкція з безпечного ведення робіт для стропальників (зачіплювачів), які обслуговують вантажопідіймальні крани»; 3. Наказ Державного комітету України по нагляду за охороною праці від

14.11.1995 № 175 «Про затвердження Типової інструкції з безпечного ведення робіт для кранівників (машиністів) баштових кранів», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 27.11.1995 за № 425/961 (зі змінами): 3.1. НПАОП 0.00-5.05-95 «Типова інструкція з безпечного ведення робіт для кранівників (машиністів) баштових кранів»; 4. Наказ Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 30.04.1996 № 74 «Про затвердження Типової інструкції для операторів (машиністів) парових та водогрійних котлів», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 05.06.1996 за № 267/1292 (зі змінами): 4.1. НПАОП 0.00-5.10-96 «Типова інструкція для операторів (машиністів) парових та водогрійних котлів»; 5. Наказ Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 29.01.1996 № 13 «Про затвердження Типової інструкції з безпечного ведення робіт для кранівників (машиністів) портальних кранів», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 12.02.1996 за № 63/1088 (зі змінами): 5.1. НПАОП 0.00-5.19-96 «Типова інструкція з безпечного ведення робіт для кранівників (машиністів) портальних кранів»; 6. Наказ Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 20.03.1996 № 45 «Про затвердження Типової інструкції з безпечного ведення робіт для кранівників (машиністів) кранів мостового типу (мостових, козлових, напівкозлових)», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 26.03.1996 за № 143/1168 (зі змінами):

6.1. НПАОП 0.00-5.18-96 «Типова інструкція з безпечного ведення робіт для кранівників (машиністів) кранів мостового типу (мостових, козлових, напівкозлових)»; 7. Наказ Комітету по нагляду за охороною праці України від 20.10.1998 № 207 «Про затвердження Типових норм безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам автомобільного транспорту», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 04.01.1999 за № 1/3294: 7.1. НПАОП 60.2-3.06-98 «Типові норми безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам автомобільного транспорту»; 8. Наказ Міністерства праці та соціальної політики України від 05.06.2001 № 254 «Про затвердження інструкцій», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 20.07.2001 за № 615/5806: 8.1. НПАОП 0.00-5.23-01 «Інструкція з безпечного виконання зварювальних робіт в електромонтажному виробництві», 8.2. НПАОП 0.00-5.24-01 «Інструкція з охорони праці під час виконання робіт інструментами і пристроями», 8.3. НПАОП 0.00-5.25-01 «Інструкція з охорони праці під час виконання робіт пороховими інструментами», 8.4. НПАОП 0.00-5.26-01 «Інструкція з охорони праці під час виконання електромонтажних робіт на висоті», 8.5. Інструкція з охорони праці під час виконання вантажно-розвантажувальних робіт в електромонтажному виробництві (у Покажчику нормативно-правових актів з питань охорони праці її вже немає).

_______________________________________________

1

16

Оновлений проект наказу Міністерства соціальної політики України оприлюднено на офіційному веб-сайті Держпраці від 16.09.2016 р.

ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2017

Безпека праці Ключові зміни та доповнення до чинних нормативно-правових актів № з/п 1

Найменування Про внесення змін до наказу Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.2005 № 15

Текст змін та доповнень Пункт 3.12 доповнити трьома новими абзацами такого змісту: «Тестування, залік або іспит можуть проводитися у формі дистанційної перевірки знань. Дистанційна перевірка знань здійснюється за умови: – забезпечення візуальної аутентифікації того, хто проходить перевірку знань з питань охорони праці; – особистої присутності членів комісії з перевірки знань з питань охорони праці. Дистанційна перевірка знань реалізується шляхом передачі відео-, аудіо-, графічної та текстової інформації у синхронному режимі.».

Таблиця 1 Статус Проект наказу Мінсоцполітики

Пункт 3.13: «Питання щодо необхідності видачі, порядку зберігання посвідчень про перевірку знань з питань охорони праці на підприємстві або необхідності працівникам мати їх при собі під час виконання трудових обов’язків вирішується роботодавцем.» Пункт 5.2: «Перші заступники та заступники міністрів, керівників інших центральних органів виконавчої влади, перші заступники та заступники міністрів, керівників інших центральних органів виконавчої влади Ради міністрів Автономної Республіки Крим, заступники керівників обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, посадові особи Держпраці; керівники об’єднань підприємств, керівники підприємств (чисельністю понад 1000 працівників), керівники служб охорони праці, члени комісій з перевірки знань з питань охорони праці цих підприємств (крім членів комісій окремих структурних підрозділів); керівники та викладачі кафедр охорони праці вищих навчальних закладів, керівники і штатні викладачі галузевих навчальних центрів проходять навчання у навчальних центрах… …До складу комісії можуть також залучатися представники інших органів державного управління охороною праці, викладачі охорони праці Головного навчально-методичного центру Держпраці та інші викладачі, які проводили відповідне навчання (за згодою).»

2

3

Про внесення змін до наказу Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 21.12.1993 № 132

Пункт 2.11: «Термін перегляду нормативного акта з охорони праці, що встановлюється роботодавцем, не може перевищувати термінів перегляду нормативно-правового акта з охорони праці, на підставі якого опрацьовувався нормативний акт з охорони праці. Нормативний акт з охорони праці підлягає достроковому перегляду (або скасуванню), якщо органами державного нагляду за охороною праці виявлено його невідповідність вимогам законодавства про охорону праці.»

Про затвердження змін до Типового положення про службу охорони праці

Розділ 3 «Функції служби охорони праці» доповнити пунктом 3.2: «У разі впровадження роботодавцем систем запобігання виникненню нещасних випадків та професійних захворювань на виробництві з урахуванням ризик-орієнтованого підходу, оцінка ризиків на підприємстві та робочих місцях здійснюється у відповідному порядку: визначення небезпек та працюючих осіб, які піддаються ризику для життя та здоров’я; оцінка ризику, який виникає внаслідок небезпек; визначення запобіжних і захисних заходів; практичне впровадження запобіжних і захисних заходів; моніторинг, аналіз та в разі необхідності перегляд запобіжних і захисних заходів.»

Затверджено наказом Мінсоцполітики від 01.11.2016 № 1259, зареєстрованим у Мін’юсті України 23.11.2016 за № 1517/29647. На 22.12.2016 р. не набрав чинності Проект наказу Мінсоцполітики

Пункт 5.3: «Для проведення навчання, інструктажів, семінарів, лекцій, виставок тощо може бути створений кабінет з охорони праці.».

каз Мінсоцполітики «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких нормативно-правових актів з охорони праці» від 27.10.2016 № 1231, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 17.11.2016 за № 1494/29624). ПРО ОПРАЦЮВАННЯ ЗМІН І ДОПОВНЕНЬ ДО ЧИННИХ НПАОП З метою реалізації частини третьої ст. 28 Закону України «Про охорону праці» та приведення нормативно-правових актів з охорони праці у відповідність до чинного законодавства України, усунення їх множинності Держпраці здійснює роботу з перегляду чинних НПАОП від-

повідно до Плану діяльності Державної служби України з питань праці з підготовки проектів регуляторних актів на 2016 рік (зі змінами)2 (далі – План). Протягом 2016 р. було опрацьовано зміни та доповнення до дев’яти нормативно-правових актів. Головні, на нашу думку, зміни та доповнення наведено в табл. 1. Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» від 26.11.2015 № 835-VIII та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань», пп. 7 та 8 Плану заходів щодо

_______________________________________________ 2

Затверджено наказом Держпраці від 15.12.2015 № 167.

www.ohoronapraci.kiev.ua

17

Безпека праці Проекти НПАОП третього блоку розроблені на виконання Плану заходів з імплементації Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з другої сторони, на 2014–2017 роки3. Отже, на сьогодні опрацьовано чотири проекти НПАОП, а саме:

дерегуляції господарської діяльності, затвердженого розпорядженням КМУ від 23.08.2016 № 615-р, має бути:

внесено до січня 2017 р. інформацію про отримані дозвільні документи, ліцензії, тощо до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань; визначено переведення надання адміністративних послуг в електронну форму; зменшено кількість дозвільних документів шляхом поширення застосування декларативного принципу, а також перехід на декларативний принцип унаслідок скорочення переліку робіт підвищеної небезпеки та переліку машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, на виконання (експлуатацію) яких необхідно отримувати дозвіл.

Саме для цього було опрацьовано та оприлюднено проект постанови КМУ «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 р. № 1107». Крім цього, для приведення у відповідність до вимог чинного законодавства України було опрацьовано зміни до:

Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів; деяких законів України щодо приведення у відповідність назви документа дозвільного характеру; Положення про Державний реєстр нормативно-правових актів з питань охорони праці; Положення про Державну службу України з питань праці; Положення про Головне управління (Управління) Державної служби України з питань праці в області.

Детальніше із зазначеними проектами можна ознайомитись на офіційному веб-сайті Держпраці у розділі «Діяльність» (підрозділ «Регуляторна діяльність»). ПРО РОЗРОБЛЕННЯ НОВИХ НПАОП Умовно всі розроблені Держпраці в 2016 р. проекти нормативно-правових актів можна розділити на три блоки: проекти, розроблені на заміну нормативно-правових актів СРСР; проекти, розроблені на заміну НПАОП незалежної України; проекти, розроблені в процесі імплементації положень директив ЄС у національне законодавство про охорону праці.

Проекти перших двох блоків опрацьовувалися на виконання Плану та наведені в табл. 2.

проект Вимог щодо безпеки та захисту здоров’я працівників під час застосування робочого обладнання (п. 3.27 Плану) – з метою імплементації положень Директиви 2009/104/ЄЕС Європейського Парламенту та Ради від 16 вересня 2009 року про мінімальні вимоги щодо безпеки та охорони здоров’я під час використання робочого обладнання робітниками під час провадження професійної діяльності (друга окрема Директива у значенні частини першої ст.16 Директиви 89/391/ЄЕС); проект Вимог щодо поліпшення безпеки та захисту здоров’я працівників видобувних підприємств з підземним і відкритим способами видобування (п. 3.28) – з метою імплементації положень Директиви Ради 92/104/ЄЕС від 03 грудня 1992 року про мінімальні вимоги щодо поліпшення безпеки і захисту здоров’я працівників гірничодобувних підприємств з підземним і відкритим способами видобування (дванадцята окрема Директива у значенні частини першої ст. 16 Директиви 89/391/ЄЕС); проект Вимог щодо безпеки та захисту здоров’я працівників у видобувних галузях, що використовують буріння (п. 3.29) – з метою імплементації положень Директиви Ради 92/91/ЄЕС від 3 листопада 1992 року стосовно мінімальних вимог щодо підвищення рівня безпеки та охорони здоров’я працівників на гірничодобувних підприємствах, де сировина видобувається через свердловини (одинадцята окрема Директива у значенні частини першої ст. 16 Директиви 89/391/ЄЕС); проект Правил безпеки в нафтогазодобувній промисловості України (п. 3.17 Плану) – з метою приведення національного законодавства в сфері охорони праці у відповідність до вимог законодавства ЄС в частині вимог безпеки у видобувних галузях, що використовують буріння, та урахування останніх досягнень науково-технічного прогресу, впровадження новітніх технологій виробництва у нафтогазодобувній промисловості.

З перелічених чотирьох проектів докладніше можна ознайомитись з проектом наказу Мінсоцполітики «Про затвердження Правил безпеки в нафтогазодобувній промисловості України», який оприлюднено на офіційному веб-сайті Держпраці. Нині План діяльності Держпраці з підготовки проектів регуляторних актів на 2016 р. містить два пункти щодо розроблення проектів технічних регламентів ліфтів (п. 2.3) і засобів індивідуального захисту (п. 2.4), на реалізацію яких було розроблено та оприлюднено проект постанови КМУ «Про затвердження Технічного регламенту ліфтів і компонентів безпеки для ліфтів». ПЕРСПЕКТИВИ НОРМОТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДЕРЖПРАЦІ У 2017 РОЦІ План діяльності Державної служби України з питань праці з підготовки проектів регуляторних актів на 2017 рік було затверджено наказом Держпраці від 15.12.2016 № 156 (можна ознайомитись на офіційному веб-сайті Держпраці (www. dsp.gov.ua) . На сьогодні цей план налічує два розділи, що складаються з одинадцяти пунктів.

_______________________________________________________ 3 Затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17.09.2014 № 847-р.

18

ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2017

Безпека праці Перелік проектів НПАОП, розроблених у 2016 році Пункт Плану

Найменування розробленого акта

Статус

Таблиця 2

Найменування акта, який не застосовуватиметься на території України або втратить чинність

Проекти, розроблені на заміну нормативно-правових актів СРСР 3.1

Правила охорони праці для працівників, зайнятих на цукровому виробництві

Проект наказу Мінсоцполітики

Правила техніки безпеки і виробничої санітарії в цукровій промисловості, затверджені постановою Президії ЦК Профспілки робітників харчової промисловості від 30.04.1972 р. (протокол № 4) та Міністерством харчової промисловості СРСР 19.09.1972 р.

3.2

Правила охорони праці для працівників, зайнятих на роботах зі зберігання та переробки зерна

Проект наказу Мінсоцполітики

Правила техніки безпеки і виробничої санітарії на підприємствах по зберіганню та переробці зерна Міністерства хлібопродуктів СРСР, затверджені наказом Мінхлібопродуктів СРСР від 18.04.1988 № 99.

3.22

Правила охорони праці під час одержання та переробки порошків магнію та його сплавів

Проект наказу Мінсоцполітики

Правила безпеки при виробництві порошків та пудр з алюмінію, магнію та сплавів на їх основі, затверджені Державним комітетом з нагляду за безпечним веденням робіт у промисловості і гірничого нагляду при Раді Міністрів СРСР, Міністерством кольорової металургії СРСР 11.09.1979 р.

3.24

Правила безпеки під час розробки родовищ рудних та нерудних корисних копалин підземним способом

Проект наказу Мінсоцполітики

Єдині правила безпеки при розробці рудних, нерудних і розсипних родовищ підземним способом, затверджені Державним комітетом з нагляду за безпечним веденням робіт у промисловості і гірничого нагляду при Раді Міністрів СРСР 31.08.1971 р.

Проекти, розроблені на заміну НПАОП незалежної України 3.13

Положення про розробку інструкцій з охорони праці (друга редакція)

Проект наказу Мінсоцполітики

3.15

Правила безпечного ведення робіт під час ліквідування газонафтоводопроявів та відкритих нафтових і газових фонтанів в акваторіях Чорного та Азовського морів

Проект наказу Мінсоцполітики

3.16

Норми безоплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам, зайнятим на хімічному виробництві. Частина 3

Проект наказу Мінсоцполітики

3.18

Правила охорони праці та безпечної експлуатації технологічних трубопроводів

Проект наказу Мінсоцполітики

Правила охорони праці та безпечної експлуатації технологічних трубопроводів, затверджені наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 24.10.2014 № 755, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.11.2014 за № 1438/26215

3.23

Правила охорони праці для архівних установ

Проект наказу Мінсоцполітики

Правила охорони праці в архівних установах, затверджені наказом Держнаглядохоронпраці України 01.02.2005 № 22, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.03.2005 за № 245/10525

3.25

Правила охорони праці для працівників виробництва солоду, пива та безалкогольних напоїв

Проект наказу Мінсоцполітики

3.30

Вимоги до експертних організацій, які мають намір виконувати (виконують) експертизу стану охорони праці та безпеки промислового виробництва

Проект наказу Мінсоцполітики

У 2017 році планується розробка регуляторних актів двох видів: проектів актів Кабінету Міністрів України та проектів наказів Міністерства соціальної політики України. З метою приведення системи технічного регулювання України у відповідність до практики ЄС для такого виду промислової (нехарчової) продукції, як прості посудини високого тиску, планується затвердження Технічного регламенту простих посудин високого тиску, проект якого вже оприлюднено на офіційному веб-сайті Держпраці в розділі «Діяльність» (підрозділ «Регуляторна діяльність»).

www.ohoronapraci.kiev.ua

Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затверджене наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29.01.1998 № 9, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07.04.1998 за № 226/2666 (перша редакція)

До кінця 2017 р. має побачити світ доопрацьований проект постанови КМУ «Про затвердження Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві». Цей документ є дуже очікуваним і дискусійним, оскільки стосується наболілих питань щодо якості проведення розслідувань нещасних випадків та професійних захворювань і правильності пов’язування їх з виробництвом. На виконання вимог розпорядження КМУ від 17.09.2014 № 847-р «Про імплементацію Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європей-

19

Безпека праці ським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони» протягом 2017 р. планується розроблення двох проектів, які мають стати результатами процесу імплементації в національне законодавство положень: Директиви Ради 92/57/ЄЕС від 24 червня 1992 року про мінімальні вимоги щодо безпеки і захисту здоров’я працівників на тимчасових або мобільних будівельних майданчиках (восьма окрема Директива у значенні частини першої ст. 16 Директиви 89/391/ЄЕС); Директиви Ради 90/270/ЄЕС від 29 травня 1990 року про мінімальні вимоги до безпеки та захисту здоров’я працівників під час роботи з екранними пристроями (п’ята рамкова Директива у значенні частини першої ст. 16 Директиви 89/391/ЄЕС). Шановні читачі!

Штраф у 320 тис. грн за виплату зарплат «у конверті» Президент України Петро Порошенко підписав Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (законопроект № 5130), який передбачає реформування системи оплати праці. Він, зокрема, передбачає, що за недопущення держінспектора праці до проведення перевірки юридичні та фізичні особи – підприємці повинні будуть сплатити штраф:

•

Від авторів

Варто нагадати, що проекти НПАОП оприлюднюються саме для отримання конструктивних зауважень і пропозицій від фахівців-практиків, тому не залишайтеся осторонь процесу нормотворення, не будьте байдужими. Саме на цьому етапі створення нормативно-правових актів ви можете позитивно вплинути на кінцевий результат, поділившись своїми досвідом та знаннями.

•

у розмірі до трьох мінімальних заробітних плат (у 2017 р. – 9600 грн) у всіх випадках недопущення інспекторів до перевірки, крім випадку, коли перевірка проводиться з метою виявлення неоформлених трудових відносин та виплати зарплат «у конверті»; у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (320 000 грн) у разі недопущення держінспектора праці до перевірки, коли вона здійснюється з метою виявлення працівників з неоформленими трудовими договорами, а також виплати заробітної плати без нарахування і сплати єдиного внеску (виплата зарплати «у конверті»)

Новини. Регіони

«Нафтогаз» навчається Із 5 по 9 грудня 2016 р. Департамент з охорони праці, екологічної та промислової безпеки НАК «Нафтогаз України» провів науково-практичний галузевий семінар-нараду «Охорона праці, екологічна та промислова безпека в нафтогазовій галузі України». Захід відбувся в м. Яремче Івано-Франківської області.

У

заході взяли участь представники відповідних служб дочірніх підприємств і компаній та господарських товариств, акціонером, засновником і учасником яких є НАК «Нафтогаз України», представники навчальних закладів та науково-дослідних установ, профспілки працівників нафтової і газової промисловості, Управління Держпраці в Івано-Франківській області та ін. На пленарному і трьох секційних засіданнях (охорона довкілля, радіаційна безпека та енергозбереження; охорона праці та безпека дорожнього руху; промислова безпека, цивільний захист і пожежна безпека) було заслухано доповіді щодо аналізу виробничого травматизму та стану гігієни і безпеки праці, цивільного захисту, пожежної, екологічної та промислової безпеки на підприємствах Компанії, порушено питання готовності до запобігання, локалізації та ліквідації надзвичайних си-

20

туацій, виконання вимог нормативно-правових актів та документів, рішень органів державного нагляду, рекомендацій міжнародних стандартів та найуспішніших світових практик тощо. У рамках наради відбулися засідання робочих груп з питань екологічної діяльності та охорони праці. Їхні учасники запропонували впровадити додаткові заходи з: удосконалення організації робіт щодо запобігання травматизму в Компанії; ефективного планування та здійснення природоохоронної діяльності; раціонального використання природних ресурсів; підвищення рівня екологічної, техногенної та промислової безпеки на виробничих об’єктах групи НАК «Нафтогаз України». Проведений захід галузевого рівня за участю виробничників, наукової еліти і представників наглядових органів згуртував та спрямував його учасників на спільне виконання поставлених завдань щодо створення безпечних умов праці на виробництві, зниження екологічного навантаження на довкілля й обміну досвідом діяльності підприємств НАК «Нафтогаз України» з питань промислової безпеки.

• • • •

Департамент з охорони праці, екологічної та промислової безпеки НАК «Нафтогаз України»

ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2017

Безпека праці

Реклама

www.ohoronapraci.kiev.ua

21

Безпека праці

Школа охорони праці

Про універсальний графік для СОП Олег Моісеєнко, власкор

Початок календарного року завжди асоціюється зі складанням планів і графіків роботи. З цього приводу пропонуємо розглянути таке питання: чи можлива розробка універсального (типового) календарного графіка діяльності служб охорони праці (далі – СОП)?

рони праці, колективним договором та актами з охорони праці, що діють у межах підприємства. Таким чином, цей нормативно-правовий акт не містить прямої вимоги про потребу в розробці календарного графіка роботи СОП, але припускає його наявність як акта з охорони праці, що діє в межах конкретного підприємства.

ДАТИ І СТРОКИ, ЯКІ ПЕРЕДБАЧАЄ ТППСОП Серед значного переліку завдань і функцій СОП, зазначених у ТПпСОП, більш-менш жорстко прив’язані до календаря лише три заходи щодо охорони праці.

1. Складання, затвердження та подання звітності про травматизм на виробництві форми № 7-тнв (річна), затвердженої наказом Держстату України від 18.08.2014 за № 242, – не пізніше 28.02.

2. Розробка розділу «Охорона праці», а також розробка разом з іншими підрозділами підприємства комплексних заходів щодо досягнення встановлених нормативів і підвищення рівня охорони праці, програм поліпшення умов праці, запобігання виробничому травматизму та профзахворюванням колективного договору – не менше ніж за два місяці до закінчення терміну дії попереднього колективного договору.

3. Участь у складанні переліку професій і посад, відповідно до якого працівники мають проходити обов’язкові попередні й періодичні медичні огляди, – до 1 грудня.

ОСОБЛИВОСТІ ПЛАНУВАННЯ Під час планування роботи служби охорони праці будь-якого підприємства визначальними є такі моменти: вимоги нормативно-правових актів; специфіка, особливості та масштаби конкретного підприємства; поточні плани виробництва та його реконструкції; досягнутий рівень стану охорони праці на конкретному підприємстві; чисельність і структура СОП. Отже, з одного боку, таке планування, як мінімум, на СЕЗОННІ НАКАЗИ ТА ДЕЯКІ ІНШІ АКТИ 4/5 свого змісту регламентується реаліями конкретного З ОХОРОНИ ПРАЦІ ПІДПРИЄМСТВА підприємства й лише на 1/5 – вимогами нормативно-правових актів. Насправді ця залежність від особли- На більшості діючих підприємств СОП бере участь востей і стану підприємства є ще більш значущою. З ін- у розробці двох сезонних наказів про особливості здійшого боку, у вимогах нормативно-правових актів охоро- снення заходів з охорони праці в періоди: ни праці, за рідкісним винятком, немає прив’язки щодо виконання тієї або іншої функції СОП до конкретних календарних дат. Наприклад, НПАОП 0.00-4.21-04 «Типове положення про службу охорони праці» (далі – ТПпСОП), яке безпосередньо та вичерпно регламентує діяльність СОП, своїм п. 1.2 вимагає, щоб на його основі з урахуванням специфіки виробництва та видів діяльності, чисельності працівників, умов праці та інших факторів, роботодавець має розробляти й затверджувати Положення про службу охорони праці конкретного підприємства, визначати структуру і чисельність СОП, основні завдання, функції та права її працівників відповідно до законодавства. Згідно ж з вимогами п. 1.7 такого акта працівники цієї служби у своїй діМал. Ю. Судака яльності повинні керуватися законодавством України, нормативно-правовими актами з охо-

22

ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2017

Безпека праці 1. Весна – літо – друга половина квітня.

2. Осінь – зима – перша половина вересня. До заходів, які проводяться у періоди переходу в новий календарний рік, належить видання двох таких актів з охорони праці, що діють у межах підприємства, яких немає у вимогах НПАОП, але практика їхнього створення позитивно зарекомендувала себе на великих передових підприємствах.

3. Підготовка й видання наказу або звіту (залежно від масштабів конкретного підприємства), що містить докладний аналіз виробничого травматизму і виконаної роботи щодо охорони праці в році, що минає, – у другій половині грудня року, що минає. Зазвичай він містить: інформацію про стан виробничого травматизму та професійної захворюваності впродовж кількох останніх років, разом з роком, що минає; довідки про виконання та ефективність усіх заходів щодо охорони праці в році, що минає; аналіз виробничого травматизму (розподіл нещасних випадків за статтю, віком, за професією та стажем роботи, виробничими змінами, за видами причин і подій) для виявлення вузьких місць і питань, на які слід передусім направити профілактичну роботу з охорони праці; інформацію про виконану впродовж року роботу з таких напрямів: • поліпшення умов праці; • природоохоронні заходи; • стан і забезпеченість санітарно-побутовими приміщеннями та обладнанням; • діяльність здоровпунктів; • профілактична робота СОП (кількість обходів, виявлених порушень, порушників, проведених нарад, зборів, навчань, вилучених талонів та ін.); • динаміка смертельного виробничого травматизму та професійної захворюваності; • копії форм установленої державної статистичної звітності про травматизм на виробництві, про стан умов і безпеки праці, про пільги й компенсації за роботу в шкідливих умовах.

4. Підготовка та видання наказу щодо підвищення рівня оснащеності технічними засобами охорони праці та промсанітарії, поліпшення умов праці, запобігання виробничому травматизму та професійній захворюваності в році, що минає, – у першій декаді січня року, що настав. Такий наказ містить великий перелік додатків, серед яких: план роботи з охорони праці на рік, що складається з організаційних і технічних заходів; план виведення з експлуатації застарілого устатковання, агрегатів і машин, що не відповідають вимогам правил і норм охорони праці; помісячні графіки та регламенти проведення в підрозділах комплексних обстежень і перевірок стану охорони праці заступниками директора та головними фахівцями; список осіб, відповідальних за об’єкти підвищеної небезпеки; план-графік перегляду інструкцій з охорони праці; плани-графіки проведення навчання й перевірки знань з питань охорони праці тощо.

www.ohoronapraci.kiev.ua

ПЕРІОДИЧНІСТЬ ТА ОСОБЛИВОСТІ ЗДІЙСНЕННЯ Тепер дуже коротко про періодичність і важливі особливості вирішення деяких завдань та здійснення функцій СОП, перелічених у ТПпСОП.

1. Розроблення ефективної СУОП на підприємстві та сприяння вдосконаленню діяльності в цьому напрямі кожного структурного підрозділу й кожного працівника. Це найперше та найголовніше завдання СОП, те, із чого вона починає функціонувати на будь-якому підприємстві. Таке завдання не має терміну закінчення. Дуже важливо, щоб положення про СУОП підприємства, крім усього іншого, містило докладний опис завдань і обов’язків з охорони праці кожного працівника (від генерального директора до підсобного робітника). Така інформація має бути органічно вплетена в канву навчання й інструктажів з питань охорони праці, доведена до відома кожної посадової особи, фахівця та робітника, щоб кожний з них чітко знав свої особисті завдання та обов’язки в цій сфері.

2. Проведення разом з представниками інших структурних підрозділів і за участю представників профспілки підприємства чи, якщо її немає, уповноважених найманими робітниками осіб з питань охорони праці перевірок дотримання працівниками вимог нормативно-правових актів з охорони праці. Такі заходи проводяться відповідно до планів і графіків, які щороку розробляються для конкретного підприємства й цілком враховують його специфіку та особливості. Якщо говорити про багатоступеневу систему контролю стану охорони праці, то кількість його здійснення зменшується зі зростанням ступеня проведення, наприклад: 1-й ступінь, що проводиться безпосередніми керівниками, – щодня/щозмінно; 2-й ступінь, що проводиться керівником підрозділу, – щотижня; 3-й ступінь, що проводиться головними фахівцями та керівниками служб, – щомісяця.

3. Проведення вступного інструктажу з охорони праці. Періодичність інструктажів цього виду залежить від масштабів конкретного підприємства, кількості відвідувачів і нових прийнятих працівників. Не пускаючи цей процес самопливом, потрібно регламентувати проведення вступного інструктажу часовими рамками – у певні години та дні тижня.

4. Участь в атестації робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці. Строки реалізації цієї функції СОП визначає графік проведення атестації робочих місць у наказі конкретного підприємства про її проведення.

5. Участь в організації навчання та роботи комісії з перевірки знань щодо питань охорони праці. Строки здійснення цієї функції СОП визначають плани-графіки проведення навчання й перевірки знань щодо питань охорони праці, які сформовані на конкретному підприємстві відповідно до вимог п. 3.2 НПАОП 0.00-4.12-05 «Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці» (далі – ТПпППН). Посадові особи та інші працівники, зайняті на роботах з підвищеною небезпекою або роботах, де є потреба в професійному доборі, проходять щорічне спеціальне навчання та перевірку

23

Безпека праці знань відповідних нормативно-правових актів охорони праці. Посадові особи підприємства під час прийняття на роботу та періодично – один раз на три роки – навчаються згідно з Типовим тематичним планом і програмою навчання з питань охорони праці посадових осіб. Позачергове навчання та перевірка знань посадових осіб і фахівців з питань охорони праці проводяться в разі переведення працівника на іншу роботу або призначення його на іншу посаду, яка вимагає додаткових знань з питань охорони праці. Посадові особи та фахівці підприємства, де стався нещасний випадок (професійне отруєння), груповий або зі смертельним наслідком, повинні протягом місяця пройти позачергове навчання та перевірку знань з питань охорони праці в порядку, установленому ТПпППН, якщо комісія з розслідування виявила факт порушення ними вимог нормативно-правових актів з охорони праці.

6. Здійснення контролю над наявністю в підрозділах інструкцій з охорони праці (далі – ІОП) відповідно до переліку професій, посад і видів робіт, своєчасним внесенням у них змін. З власного попереднього виробничого досвіду знаю, що ІОП мають дивну тенденцію зникати з місць свого зберігання в підрозділах. Проте, звідки не візьмися, найдивнішим чином їхнє місце займають давно скасовані інструкції. Тому це питання слід тримати на контролі під час кожної перевірки підрозділу фахівцями СОП.

7. Здійснення контролю за своєчасним проведенням належних випробувань і технічних оглядів устатковання. Критерієм своєчасності проведення випробувань і техоглядів того чи іншого устатковання, машин і механізмів є вимоги відповідних нормативно-правових актів з охорони праці.

8. Здійснення контролю за своєчасним проведенням навчання з питань охорони праці, усіх видів інструктажів з охорони праці. Проведення всіх видів навчання з питань охорони праці можна контролювати двома способами: безпосередньо бути під час його проведення, що дає змогу одночасно контролювати якість навчання; перевіряючи наявність відповідних документів та якість оформлених у них записів. Критерієм своєчасності проведення всіх видів навчання є дотримання строків його проведення, зазначених у ТПпППН. Зокрема, повторні інструктажі мають проводитися безпосередніми керівниками в строки, що визначені нормативно-правовими актами з охорони праці із врахуванням конкретних умов, але не рідше: одного разу на три місяці – на роботах з підвищеною небезпекою; одного разу на шість місяців – для інших робіт. Позаплановий інструктаж проводиться з працівниками за умов: введення в дію нових або переглянутих нормативно-правових актів з охорони праці, а також внесення змін і доповнень до них; зміни технологічного процесу, заміни або модернізації встатковання, приладів та інструментів, вихідної

24

сировини, матеріалів та інших чинників, які впливають на стан охорони праці; порушень працівниками вимог нормативно-правових актів з охорони праці, які призвели до травм, аварій, пожеж тощо; перерв у роботі виконавця робіт більше ніж на 30 календарних днів – для робіт з підвищеною небезпекою, а для інших робіт – понад 60 днів. Цільовий інструктаж проводиться з працівниками за умов: • ліквідації аварії чи стихійного лиха; • проведення робіт, на які згідно із законодавством оформляються наряд-допуск, наказ або розпорядження.

9. Здійснення контролю за забезпеченням працівників відповідно до законодавства спецодягом, спецвзуттям та іншими ЗІЗ. Такий вид контролю потрібно здійснювати під час кожного відвідування підрозділу фахівцями СОП. За виявлення фактів невикористання працівниками передбачених ЗІЗ потрібно з’ясовувати справжню причину: незабезпеченість ними чи особиста ініціатива працівника.

10. Здійснення контролю за виконанням приписів посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці та подань страхових експертів з охорони праці. Цей вид контролю слід проводити до настання строків, зазначених у приписах посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці або поданнях страхових експертів, щоб у разі неусунення зазначених порушень лишався час на вживання дієвих заходів до порушників.

11. Здійснення контролю за проведенням попередніх (під час прийому на роботу) і періодичних (у процесі трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах зі шкідливими або небезпечними умовами праці, або таких, де є потреба в професійному відборі, а також щорічних обов’язкових медичних оглядів осіб віком до 21 року. Наявність документів про проходження попереднього медичного огляду працівників під час їхнього прийняття можна перевіряти одночасно з контролем проведення первинного інструктажу з питань охорони праці та оформлення допусків до стажування та самостійної роботи. Проведення періодичних медоглядів і щорічних обов’язкових медичних оглядів осіб віком до 21 року слід контролювати відповідно до їхніх графіків, розроблених у підрозділах підприємства.

ВИСНОВКИ Як бачимо із зазначеного вище, більшість заходів з охорони праці не мають міцної прив’язки до календарних дат або місяців. Нормативно-правові акти найчастіше вимагають від СОП не контролю дотримання певних дат для того чи іншого заходу, а контролю дотримання встановленої для них періодичності й умов здійснення. Тому неможливо в узагальненому вигляді скласти універсальний календарний графік роботи СОП, придатний для будь-якого підприємства. Навпаки, СОП конкретного підприємства, ґрунтуючись на вимогах чинних нормативно-правових актів, повинна розробляти план (графік) своєї роботи, що враховує реальні особливості та умови цього підприємства.

ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2017

Безпека праці

Є такий досвід

День у день БЕЗ ТРАВМ –

це реально Олександр Фандєєв, спецкор

Ефективна методика виявлення небезпечних ситуацій і небезпечних дій застосовується в одному з підрозділів компанії «Нафтогазвидобування».

О

лефірівська установка попередньої підготовки газу (далі – УППГ) на Полтавщині відома тим, що приймає газ, добутий з найглибшої (6650 м) свердловини в Україні. Один з найсучасніших об’єктів у вітчизняному газовидобуванні вирізняється також високим рівнем культури безпеки праці. Зрозуміти це можна вже за зовнішніми ознаками, які відразу впадають в око. Наприклад, такими, як тверда, з бетонних плит під’їзна дорога до об’єкта підвищеної небезпеки. Упоряджена, бездоганно чиста територія УППГ, де є навіть невелика водойма з рибою, яку підгодовують співробітники. Безліч знаків та інформації, що попереджають про небезпеку. Стенд «Безпека понад усе» у будівлі УППГ зі скринькою для пропозицій щодо поліпшення умов праці, зразком попереджувального талона небезпечних дій, «лічильником» днів, відпрацьованих без травм. Пральні машини й сушильні шафи для спецодягу і взуття в побутовій кімнаті. Винесене за межі території місце для паління у вигляді альтанки. СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ: МІНІМУМ РИЗИКІВ Компанія «Нафтогазвидобування» ввела в експлуатацію Олефірівську УППГ в 2014 р. Установка доводить до товарної кондиції вуглеводні, що добуваються на Семиренківському родовищі з глибини майже 7000 м.

www.ohoronapraci.kiev.ua

Тут очищають природний газ від води й механічних домішок, відокремлюють від нього газовий конденсат і приводять фізичні характеристики газу до державного стандарту. Після чого він надходить у магістральну систему й направляється споживачам. Проектна потужність установки – до 2 млрд куб. м природного газу й 70 тис. тонн газового конденсату на рік. Для обслуговування Олефірівської УППГ компанія «Нафтогазвидобування» і задіяні на об’єкті підрядні організації створили понад 30 нових робочих місць, на яких зайняті жителі Миргородського, Шишацького й Зіньківського районів. Як розповів менеджер з охорони праці та пожежної безпеки ПрАТ «Нафтогазвидобування» Юрій Овчаренко, під час будівництва установки компанія використовувала найсучасніші технології й обладнання. Так, на УППГ для подачі інгібіторів (речовин для запобігання й ліквідації гідратоутворень, а також захисту обладнання від корозії) застосовують мембранні насоси, що мають низку переваг, серед яких абсолютна безпека під час роботи з горючими речовинами. Такі насоси в комплексі з новітніми розробками сепараційного та теплообмінного обладнання забезпечують зменшення кількості використовуваних інгібіторів. Автоматизована система оперативного диспетчерського управління (АСОДУ) дає змогу контролювати й аналізувати роботу всього обладнання підготовки вуглеводневої сировини, процесу буріння й навіть руху транспортних засобів. Облік газу ведеться за допомогою ультразвукових приладів і потокових вологомірів. Для автоматичного управління процесами використовують контролери верхнього рівня компанії Siemens сьомого покоління та інші сучасні розробки. Сучасне технічне оснащення й фактично повна автоматизація виробничих процесів забезпечує не тільки високу ефективність підготовки природного газу і конденсату, але й дає змогу звести до мінімуму виробничі ризики, негативний вплив підприємства на навколишнє середовище й споживання енергоресурсів для власних потреб. Становити загрозу життю і здоров’ю персоналу, за словами майстра Олефірівської УППГ Миколи Заїки, можуть такі ймовірні небезпечні ситуації та обладнання: високий тиск природного газу в трубопроводах і апаратах; розгерметизація трубопроводів і апаратів, унаслідок чого утворюється вибухонебезпечне середовище; витік газу й конденсату. Також небезпечними чинниками є механізми насосів і агрегатів, що обертаються, високі (вище +80 0С) і низькі (нижче –20 0С) температури виробничих процесів. Мінімізувати ризики допомагає повна автоматизація технологічного процесу, модернізація обладнання, дистанційний контроль і система управління технологічним процесом з пульта операторної, система раннього виявлення надзвичайних ситуацій і оповіщення людей у ви-

25

Безпека праці

падку їх виникнення, автоматичний контроль загазованості. Для цього на підприємстві регулярно проводять протипожежні тренування, навчання персоналу, використовують сучасні ЗІЗ, організовують конкурси та змагання з охорони праці. Переможців нагороджують грошовою премією, а от порушники ризикують втратити частину щомісячної премії. ПОВЕДІНКОВИЙ АУДИТ – ПРОСТО Й ЕФЕКТИВНО Зменшенню ризиків сприяє виявлення небезпечних ситуацій (НС) і небезпечних дій (НД) працівників. Ця процедура докладно описана в Положенні про поведінковий аудит системи управління охороною праці. Документ розробив департамент з охорони праці, пожежної безпеки та охорони навколишнього середовища (ОП, ПБ та ОНС) компанії «Нафтогазвидобування» відповідно до вимог міжнародного стандарту OHSAS 18001. Контроль за виконанням наказу покладено на керівника департаменту. Аудит запроваджено в усіх структурних підрозділах ПрАТ «Нафтогазвидобування» наказом від 12.11.2014 р. № 115/2-Р за підписом заступника генерального директора з виробництва – головного інженера. Процедура аудиту передбачає спостереження за тим, хто виконує роботу, до яких прийомів і методів при цьому вдаються, які інструменти, обладнання й матеріали використовують, у яких умовах виконується робота, які засоби захисту застосовують. Одна з найважливіших цілей поведінкового аудиту (ПА) – залучення персоналу підприємств до багатоступінчастого контролю стану охорони праці та промислової безпеки. ПА спрямований на виявлення небезпечних ситуацій і небезпечних дій персоналу компанії. На працівників підрядних організацій він не поширюється, однак безпеку їхньої праці контролюють фахівці відділів охорони праці підрозділів «Нафтогазвидобування». Виявляти небезпечні ситуації й дії мають право керівники й фахівці підрозділів компанії та апарату управління, навчені процедур ПА, а також особи, до обов’язків яких входить контроль технічного стану й безпечної експлуатації обладнання, будівель і споруд. Навчання пройшли 12 осіб – це інженерно-технічні працівники й головні фахівці з офісу в Полтаві. Аудит проводиться раз на місяць, додатково ця робота не оплачується. ФОРМУЛА БЕЗПЕКИ Для виявлення небезпечних ситуацій розроблено чіткий алгоритм дій. Полягає він у тому, що керівник підрозділу або його заступник вносить інформацію про виявлену НС у «Журнал небезпечних ситуацій», який є на

26

кожній дільниці й зберігається в майстра з видобутку нафти і газу. У випадку реальної загрози життю і здоров’ю працівників, відвідувачів, підрядників, роботу негайно припиняють до повного усунення НС. Якщо такої загрози немає, вживають заходів щодо усунення НС упродовж робочої зміни. У разі часткової ліквідації НС зауваження, що залишилися, оформляються в «Листі неусунутих небезпечних ситуацій». Цей документ розміщається на стенді «Безпека понад усе», розташованому в коридорі виробничої будівлі УППГ. На початку кожного робочого дня персонал зобов’язаний ознайомитися з інформацією, представленою на стенді, для того щоб урахувати наявність небезпеки у своїй роботі. Інформація про НС, що становлять загрозу життю і здоров’ю, а також про перебіг їх усунення вноситься в «Бюлетень поліпшень», який вивішується на тому ж стенді для інформування працівників, підрядників і відвідувачів. Знімають бюлетень після усунення ризику. Факт виявлення небезпечних дій працівника супроводжується видачею талона НД. Попереджувальні талони НД заповнюються в трьох екземплярах: один вида-

ється порушникові, який зобов’язаний передати талон своєму безпосередньому керівникові з поясненням причин небезпечних дій, другий залишається в того, хто виявив НД, третій передається у відділ охорони праці. Керівник підрозділу фіксує інформацію про НД у «Журналі небезпечних дій», з’ясовує їх причини, вживає заходів для унеможливлення повторення, указує їх у талоні й передає його до департаменту з ОП, ПБ і ОНС. Він також аналізує всі НД, допущені протягом місяця, виявляє часто повторювані НД і осіб, які систематично їх допускають, і раз на квартал подає ці дані разом з інформацією про коригувальні дії до департаменту. З початку року в Олефірівській УППГ було видано 24 попереджувальних талони НД. Керівник структурного підрозділу виносить на розгляд керівника департаменту пропозиції про застосування заходів дисциплінарного впливу до злісних порушників. Керівник департаменту аналізує всю інформацію про результати поведінкового аудиту, доводить отримані відомості у вигляді графіків, таблиць до заступника генерального директора з виробництва – головного інженера й передає у виробничі підрозділи для розміщення на стендах з охорони праці. Механізм поведінкового аудиту нескладний, зрозумілий для працівників, не потребує великих витрат, до того ж практика виявлення небезпечних ситуацій і небезпечних дій реально сприяє запобіганню нещасним випадкам. Фото автора

ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2017

Безпека праці БЮЛЕТЕНЬ ПОЛІПШЕНЬ № 4 Видав: (ПІБ, посада) Овчаренко Ю. М. Менеджер з ОП і ПБ Цех/відділ/дільниця: УКПГ «Семеренки» Зміна: Дата: 11.03.2016 р. ДО: (фотографія виявленого порушення)

ТЕМА:

ДО: (короткий опис НС) Клапан регулювальний (скидання рідини)

ПІСЛЯ: (фотографія після усунення порушення)

ПІСЛЯ: (короткий опис після усунення НС) Заміна на сучасніший і нового зразка

Попереджувальний талон небезпечних дій

Попереджувальний талон № ___________ Небезпечну дію виявив: __________________________________________________________________________________________________________ Петров І. І. (ПІБ, підрозділ, посада, телефон) Дата _________ 20____ р. Час ________ год. _______ хв Небезпечну дію допустив: ________________________________________________________________________________________________________ (ПІБ, професія, посада, підрозділ) 1. Характер небезпечної дії Незастосування ЗІЗ Застосування несправних, невідповідних ЗІЗ Незастосування засобів колективного захисту Застосування інструменту, обладнання не за призначенням Допуск до роботи персоналу, що перебуває в стані алкогольного, наркотичного або посталкогольного сп’яніння

Порушення схеми розстановки Робота на несправному обладнанні, робота несправним інструментом Небезпечний спосіб виконання робіт, пересування Експлуатація обладнання особами, які не мають допуску Порушення ПДР, у т. ч. швидкісного режиму

Робота несправними ВЗП Застосування несправного риштовання, драбин Інші

Пояснення особи, що проводила аудит: ___________________________________________________________________________________ 2. Можливі наслідки небезпечної дії Заподіяння шкоди життю та здоров’ю Собі: Легка травма Тяжка травма Травма зі смертельним наслідком Гостре проф. отруєння, ризик профзахворювання

Навколишнім: Легка травма Тяжка травма Травма зі смертельним наслідком

Створення аварійної ситуації Заподіяння збитків майну підприємства: Технологічне обладнання Вантажопідіймальні механізми Транспортні засоби

3. Причини небезпечної дії з пояснень порушника Незнання вимог безпеки

Виконання вказівок керівника

Навмисне порушення вимог безпеки

Відсутність необхідного інструмента, обладнання, ЗІЗ Виконання недорученої роботи

Незадовільна організація робіт

Незадовільний стан інструмента, обладнання, ЗІЗ Інші

4. Рекомендовані заходи впливу Провести роз’яснювальну бесіду Розробити додаткові заходи безпеки

Тимчасово усунути від роботи

Попереджувальний талон передати безпосередньому керівникові для розгляду виявленої небезпечної дії та вживання заходів щодо унеможливлення її повторення в майбутньому. До осіб, які повторно, навмисно або грубо порушили правила охорони праці та промислової безпеки, допускається застосовувати заходи дисциплінарного впливу у вигляді догани або звільнення. Керівник підрозділу ______________________________________ «_____» ________________ 20____ р. (посада, ПІБ, підпис)

www.ohoronapraci.kiev.ua

27

Очищення покрівель від Заходи попередження людей про небезпеку Тротуар у зоні можливого падіння снігу має бути огороджений

Для виконання р працівники мають захисною каско одягом, неслиз сигнальним жиле поясом, дер пластмасов

З боку огорожі виставляють чергового, одягненого в сигнальний жилет і захисну каску Усередині приміщення біля дверних прорізів з боку покрівлі,

яку очищають від снігу, виставляють чергового

Роботи з очищення покрівель від снігу нал робіт на висоті та робіт, що вик

* До статті «Інструкція з ОП під час очищення покрівлі від снігу, обледеніння тощо», опублікованої у додатку до

снігу: будьте обережні!*

робіт на покрівлі бути забезпечені: ою, спеціальним зьким взуттям, етом, запобіжним рев’яною або ою лопатою

Заходи щодо забезпечення безпеки під час виконання робіт Працівники повинні мати випробувані запобіжний пояс та страхувальну мотузку. Другий кінець мотузки надійно закріплюють за несучу будівельну конструкцію

Знімання крижаних бурульок з країв покрівлі проводять за допомогою спеціального інструмента (гачка)

лежать до робіт з підвищеною небезпекою, конують за нарядом-допуском журналу «Охорона праці» № 1/2017.

Безпека праці

Міжнародні практики

Береженого Бог береже Як впровадити процедуру «Блокування/маркування» і хто відповідає за її підтримку ВИЗНАЧЕННЯ ТЕРМІНІВ

Дмитро Селявін, власкор

гідно з вимогами галузевих нормативно-правових актів з охорони праці (НПАОП), під час проведення ремонтних робіт, очищення та ін. різне технологічне обладнання, машини, механізми, трубопроводи, посудини тощо має бути звільнено від робочого середовища, відключено, а також вивішено спеціальні знаки, плакати, такі як, наприклад: «Не вмикати! Працюють люди!», «Не відчиняти! Працюють люди!», «Не вмикати! Робота на лінії!» і т. ін. Однак навіть за таких умов немає стовідсоткової гарантії, що в той час як один співробітник перебуває в небезпечній зоні, інший не ввімкне це обладнання. Не можна виключити ймовірність подачі в цю мить напруги, робочого середовища тощо через неузгоджені дії, а може, і злий намір! Також неможливо гарантувати, що попереджувальний знак, плакат не впаде або його не знімуть передчасно. Як наслідок, у результаті таких неузгоджених дій можуть статися різні інциденти й нещасні випадки. Тож як забезпечити абсолютну безпеку людини, яка працює, наприклад, усередині обладнання? Адже для неї існує ризик випадкового дистанційного ввімкнення цього обладнання, подачі напруги та ін.? Для виконання цього завдання додатково до використання знаків, плакатів, видачі нарядів-допусків може бути проведена «Процедура із застосування блокування/маркування обладнання» (від англ.

Lock-out/Tag-out). Ця процедура застосовується для всіх видів робіт, під час виконання яких можливе одержання працівником травм у результаті випадкового дистанційного ввімкнення обладнання і впливу різних джерел енергії. Вона дає змогу максимально захистити його при проведенні ремонтних робіт, техобслуговування, очищення обладнання й т. д. Для чіткого розуміння процесу й порядку дій необхідно розробити відповідний документ – процедуру. У ній має бути чітко прописано механізм, зону відповідальності й порядок застосування цього процесу, який може відрізнятися залежно від рішення, прийнятого керівником і командою підприємства. Під час опису процесу застосування процедури важливо врахувати такі моменти, як: порядок відключення джерела енергії, звільнення від робочого середовища, застосування певного виду замикаючих пристроїв;

З

30

БЛОКУВАННЯ – це встановлення спеціального блокувального пристрою на обладнанні або джерелі енергії, що унеможливлює ввімкнення цього обладнання або контролює подачу енергії. МАРКУВАННЯ – це візуалізація місць встановлення блокувальних пристроїв, використання знаків і персональних бирок, що містять інформацію про працівника, який заблокував це обладнання і здійснює роботу на ньому. При цьому марковання розміщається безпосередньо на блокувальному пристрої. ДЖЕРЕЛО ЕНЕРГІЇ – це джерело електричної, механічної, гідравлічної, пневматичної, хімічної, теплової, інерційної, енергії гравітації або іншої енергії, яка в разі появи може ввімкнути обладнання та (або) спричинити травмування співробітника.

ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2017

Безпека праці УНІВЕРСАЛЬНИЙ ПРИСТРІЙ ДЛЯ БЛОКУВАННЯ ВЕНТИЛЯ

БЛОКУВАЛЬНІ ПРИСТРОЇ ДЛЯ ЗАПОБІГАННЯ ЕЛЕКТРИЧНИМ РИЗИКАМ

БЛОКУВАЛЬНІ ПРИСТРОЇ ДЛЯ ЗАПОБІГАННЯ МЕХАНІЧНИМ РИЗИКАМ

НАВІСНІ ЗАМКИ Й НАКЛАДКИ

Види блокувальних пристроїв і замків для різних джерел енергії

ни праці, який надає методологічну застосування індивідуальних допомогу; проводить навчання для замків на блокувальних пристроях; вповноважених працівників (відпові порядок блокування за чисельдальних за застосування процедури); ності бригади більш ніж одна людина, здійснює контроль за виконанням визастосування групового блокування/ мог безпеки у разі застосування замаркування; значеної процедури. ведення спеціального журналу з відображенням інформації про місце, Представники інженерної служби, обладнання, час, персонал, який закерівники інших структурних підроздістосовує блокувальний пристрій; лів відповідають за впровадження, підтримку та вдосконалення роботи си порядок зберігання блокувальстеми блокування/маркування; забезних пристроїв, замків і ключів; печують розробку необхідних процедур порядок ввімкнення джерела візуалізації, інструкцій для різного тиенергії та зняття блокувального приПриклад застосування блокувальних пристроїв пу обладнання; забезпечують наявстрою; із персональними бирками ність належної кількості блокувальних порядок передачі зміни у випристроїв, їх справний стан у процесі падку блокування обладнання більш застосування; навчають підлеглий персонал і контролюють ніж на одну робочу зміну; дотримання ним процедури. порядок зняття блокувального пристрою в нестандартних ситуаціях (аварія, відсутність працівника, який заУпровадження процедури блокування/маркування обстосував обладнання, втрата ключа й т. п.). ладнання знижує ймовірність помилкових увімкнень обладДля впровадження зазначеної процедури потрібно при- нання, подачі різного виду енергії, що мінімізує кількість значити співробітника, який управлятиме цим процесом. небезпечних дій персоналу й ризик виникнення нещасних Зазвичай лідером такого процесу є фахівець служби охоро- випадків.

www.ohoronapraci.kiev.ua

31

Безпека праці

Мовою плаката

НЕПОМІТНА, АЛЕ НАОЧНА Олег Моісеєнко, власкор

Що являє собою пропаганда охорони праці. Як добирати і розміщувати плакати з ОП. ропаганда охорони праці – це інформаційний та емоційний вплив на працівників для розвитку в них якостей, що сприяють безпечній роботі. Її метою й завданням є спонукання та постійне підтримання уваги до питання охорони праці, створення на Венгерович Артем (10 років), кожному робочому місці здорових і безпечних учасник конкурсу «Охорона праці очима дітей», 2016 р. умов. Здійснюючи пропаганду, не слід використовувати за- них і шкідливих виробничих факторів, умінь і навичок гальних закликів щодо безпечної праці, а потрібно вка- безпечної роботи, допомагають зорієнтувати його повезувати конкретний спосіб дій і користь від цього. Не дінку в належному напрямі. До того ж мають змогу вплиефективні лише загальні вказівки на існування небезпе- вати на максимально широку аудиторію. Їхня простота, ки, без пояснення, як і коли вона проявляється, які існу- лаконічність зображення і тексту забезпечують високу ють шляхи запобігання їй. Про питання безпеки завжди ефективність сприйняття, яка пояснюється тим, що вони слід говорити конкретно та по суті. Не можна сформува- доводять істину до свідомості не казенною мовою пунктів правил, а за допомогою художньої форми, кольору, ти безпечну поведінку залякуванням. Формами пропаганди охорони праці є конференції, короткого вислову, метафори, жарту. Переваги плакатів також полягають у різноманітнаради, семінари, школи передового досвіду, радіо- і теленості тематики та досить невисокій вартості. передачі, екскурсії, виставки, кінодні тощо. Методи пропаганди охорони праці – це прийоми передавання інформації, що містять розповідь, показ, ЯКИМ ПЛАКАТ МАЄ БУТИ? демонстрацію зразків, передових прийомів праці, лекції, бесіди, консультації тощо. Засобами її є кіно, телебачення, плакати, фотогра- Як організатори цієї пропагандистської роботи фахівці фії, вітрини, книги, правила, норми, інструкції, стінні СОП повинні мати чітке уявлення про основні вимоги до газети з інформацією про аварії та нещасні випадки, ка- плакатів з позицій їхньої ефективності, про особливості їхнього впливу, прийоми використання та існуючі класибінети й куточки охорони праці та ін. Вибираючи конкретні методи й засоби пропаганди фікації. За своїм призначенням плакати мають привертати до охорони праці, фахівцям однойменної служби слід зважати на умови свого підприємства. Потрібно пам’ятати, себе увагу, бути доступними для розуміння, застерігати від що робітники, які цікавляться питаннями безпеки, члени небезпек у виробничих процесах, долати інерцію глядача, трудових колективів, де є жвавий інтерес до цих питань, прориватися через психологічний бар’єр звички, показувважають ефективним засобом впливу і плакат, і літера- вати знайоме під незвичайним, несподіваним кутом зору, туру, і бесіди, а ті, хто байдужий до цих питань, віддають запам’ятовуватися, змушувати замислюватися, викликати належну емоційну реакцію, загострювати притуплену перевагу кінофільмам. увагу й прищеплювати навички безпечної роботи. Плакати звернені до людини, яка завжди поспішає та обтяжена різними справами. Тому потрібно, щоби зміст РОЛЬ І МІСЦЕ ПЛАКАТА їхніх рекомендацій, побажань, вимог або інформації заУ системі пропаганди охорони праці особливе місце ма- пам’ятовувався з першого погляду. Вони мають діяти на ють плакати. Вони є найбільш масовим, визнаним і по- увагу працівника поза його волею, без участі його свідоширеним засобом наочної агітації, інформації, інструк- мості, а опанування їхнього змісту – відбуватися автотажу або навчання з питань безпечної поведінки на ви- матично, без зусиль, адже людина не може присвячувати робництві, з профілактики та попередження виробничо- цьому багато часу. Тема плаката повинна розкриватися го травматизму і професійних захворювань. Шляхом ін- за допомогою знайомих людині змістовних образів, для формаційного та емоційного впливу вони сприяють створення яких слід використовувати правдиві й типові формуванню в працівника правильної оцінки небезпеч- життєві факти та ситуації.

П

32

ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2017

Безпека праці

• • •

За очікуваною реакцією глядача на зображення плакати можна поділити на такі три групи: плакати, які засновані на обставинах, що викликають до себе позитивне ставлення; плакати, які побудовані на показуванні негативного факту та його наслідків. Мета таких плакатів – викликати негативне ставлення до зображеного через усвідомлення небезпеки наслідків недотримання певних правил; плакати, які демонструють протиставлення негативної та позитивної дій, зображених на плакаті.

Під час добору плакатів для конкретних цілей інженеру з охорони праці слід керуватися кількома правилами, що ґрунтуються на особливостях їхнього впливу на глядачів. Наприклад, негативні (що залякують) плакати, які демонструють результати порушення правил безпеки, мають безумовну перевагу перед позитивними, де зображені способи правильного користування ЗІЗ або дотримання правил безпеки, адже перші краще запам’ятовуються. Добре сприймаються плакати, оформлені з використанням таких художніх прийомів, як узагальнення, сатира, карикатура, фотомонтаж та ін., а також ті, на яких висновок про те, як потрібно діяти, випливає не з напису, а із зображення. Напис на плакаті має бути коротким і лише доповнювати зображення. Сприйняття напису слід полегшувати за допомогою добору кольорів та шрифтів. Текст плаката одночасно виконує дві функції: комунікативну (повідомлення) та експресивну (вплив). Тому найважливішими вимогами, що визначають ефективність тексту плаката, є його дохідливість і виразність. Відомо, що людина оптимально сприймає та запам’ятовує п’ять – вісім слів. Та легше закарбовується у пам’яті текст у вигляді короткого закличного гасла, наприклад: «Прибери робоче місце!» Ритмічно побудований текст – найбільш дохідливий. Тому тексти, засновані на вживанні прислів’їв, приказок, фразеологічних зворотів, уривків з популярних пісень і відомих віршів у прямому або перефразованому вигляді, запам’ятовуються й відтворюються найлегше. Ліпше сприймається напис у стверджувальній формі, оскільки заклики із вживанням частки «не» психологічно викликають у людини протидію. Слід уживати в тексті плаката не безособову, а особисту форму звертання («Водію! Вийди з кабіни перед завантажуванням»). Текст, наближений до розмовної мови, зрозуміліший, однак у ньому неприпустимо вживати просторічні слова та вирази. ДОБІР І РОЗМІЩЕННЯ ПЛАКАТІВ

Зрозуміло, що службі охорони праці під час добору тематики плакатів слід керуватися аналізом реальних виробничих умов, таких як: тип виробництва і види устатковання, що експлуатується, професійний склад працівників, особливості пропонованих до впровадження технологій та устатковання, реально небезпечні й шкідливі виробничі фактори, основні причини виробничого травматизму, заплановані заходи щодо охорони праці та ін.

www.ohoronapraci.kiev.ua

Мал. Ю. Судака

Нерозумно вивішувати плакати про небезпеки, що пов’язані з експлуатацією вантажопідіймальних механізмів у тих цехах, де вони не використовуються, або закликати до безпечного проведення робіт на висоті, де такі роботи не ведуться. Пропагандистський вплив плакатів підсилюється за їхнього правильного розміщення, яке враховує особливості виробничих процесів і середовища, системи освітлення та умов видимості, матеріалів обробки інтер’єру, об’ємно-просторових рішень у приміщеннях, розташування й габаритів устатковання тощо. Існує кілька основних правил, про які не варто забувати фахівцям служби охорони праці за одночасного експонування серії плакатів.

1. Розміщувати плакати слід з урахуванням вимог охорони праці – їх не мають розташовувати там, де вони відволікатимуть працівників від роботи, яка потребує підвищеної уваги. У виробничих приміщеннях плакати слід експонувати біля входів/виходів, у роздягальнях, проходах, коридорах і холах, у місцях складування інструменту, матеріалів, у місцях для куріння, на стендах, далеко розташованих від робочих місць.

2. У проходах великих виробничих приміщень, у коридорах слід розташовувати поруч не більш як три-чотири плакати з інтервалом між ними в 0,3–0,4 м, але тільки з одного боку проходу. Ці плакати повинні бути пов’язані тематично й відрізнятися один від іншого за кольором.

3. Не рекомендується розміщувати плакати з охорони праці в червоних куточках і зонах відпочинку, їдальнях і на транспортних проїздах із жвавим рухом.

4. Плакати рекомендується розміщувати в доступних місцях на висоті 1,6–2 м від центру плаката до рівня підлоги.

5. Міняти плакати слід не рідше ніж один раз на 7–14 днів. Для підвищення їхньої читаності доцільно влаштовувати

33

Безпека праці

6.

7.

8.

9.

перерви в експозиції впродовж двох днів. Рекомендується також періодично змінювати місце розташування стендів із плакатами, що створює враження новизни й тим самим підвищує увагу працівників до них. Не можна допускати експонування брудних, рваних і вицвілих плакатів. Потрібно організовувати тематичні виставки плакатів, використовувати їх під час навчання, проводити дні, тижні плаката з охорони праці. У період проведення заходів щодо охорони праці (конкурсів, оглядів тощо) експонування плакатів у допоміжних приміщеннях і на території підприємства слід різко збільшувати. Таке акордне експонування плакатів, що справляє великий пропагандистський вплив на працівників, також рекомендується проводити під час зростання травматизму в разі певної причини. Інтер’єри кабінетів охорони праці не слід перевантажувати великою кількістю плакатів. Їхні тематичні виставки тут рекомендується влаштовувати лише під час роботи курсів, місячників безпеки, конкурсів та ін. Увесь інший час плакати можна зберігати в шафах і використовувати їх за потреби для ілюстрації бесід, лекцій, інструктажів. КЛАСИФІКАЦІЯ ПЛАКАТІВ

Потреба проведення тематичних показів і виставок плакатів, а також їх упорядкованого зберігання зобов’язує фахівців СОП знати про основи класифікації цього засобу наочної агітації. Відповідно до наявних ознак плакати з питань охорони праці зазвичай класифікують таким чином. За призначенням: – навчальні – представляють навчальний матеріал у наочному вигляді для полегшення його опанування; – інструктивні – пропонують, формують готовність до виконання окремих норм і правил охорони праці, забороняють небезпечні прийоми праці; – агітаційно-пропагандистські – закликають і формують позитивну установку на безпечну поведін-

Будь обережний!

34

ку щодо охорони праці, пропагують передовий досвід у цій сфері; – інформаційні – містять різні відомості з питань охорони праці. За широтою використання: – загальні – пропагують вимоги охорони праці, які є типовими для багатьох виробництв, галузей («Стеж за справністю інструменту», «Користуйся захисними засобами» та ін.); – специфічні – присвячені специфіці конкретного виробництва. За художнім оформленням: – шрифтові – містять переважно текст (із зображенням або без зображення); – образотворчі – містять в основному зображення (з тестом або без тексту; мальовані, фотографічні, фотомонтажні). За образотворчим рішенням: – реалістичні – плакати з конкретним, близьким до життя змістом; – піктографічні – людина та інші об’єкти зображуються за допомогою піктограм; – символічні – основне місце становлять зображення-символи; – карикатурні – переважає зображення людини в карикатурному вигляді. За тональністю: – нейтральні – повідомляють про що-небудь, констатують факти; – драматичні – акцент у таких плакатах робиться на зображенні небезпечної ситуації, моменту нещасного випадку або його наслідків; – сатиричні, гумористичні – у зображенні окремих об’єктів або ситуацій є сатира, гумор. За критерієм спрямованості плакат може: – нагадувати про правила поведінки або заборонені прийоми праці; – закликати до здійснення певних дій; – застерігати, утримувати від небезпечних для здоров’я або життя вчинків; – нагадувати про щось відоме, наприклад, про потребу використання ЗІЗ; – указувати на безпечну послідовність дій; – допомогти побачити важливе, суттєве й несподіване в знайомому та звичному тощо. Крім того, застосовується така класифікація плакатів: за характером впливу – плакати, що переконують, попереджають, навчають; за способом передавання інформації – раціональні (пояснення належної поведінки, повідомлення про норми та правила), емоційні; за місцем експозиції – вуличні та кімнатні; за тривалістю експозиції – короткострокового або тривалого застосування. Зміст плаката має бути актуальним, з оригінальним художнім рішенням і емоційним викладом теми, а зображена ситуація – знайомою і типовою. Наостанок залишилося лише додати, що не слід ані применшувати, ані перебільшувати значення плаката. Навіть якнайліпше проведена за допомогою плакатів пропаганда може лише доповнити, проілюструвати, але не замінити навчання, перевірку знань та інструктаж працівників з питань охорони праці.

ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2017

Безпека праці

Продовжуючи тему

РЕКОМЕНДАЦІЇ З ОФОРМЛЕННЯ НАРЯДУ-ДОПУСКУ ТА ВИКОНАННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНИХ ЗАХОДІВ Продовжуємо розглядати найбільш істотні моменти Положення про нарядно-допускну систему підприємства.

Олег Моісеєнко, власкор

ЯК ОФОРМЛЯТИ НАРЯД-ДОПУСК?

Усі примірники наряду-допуску заповнюють або на комп’ютері, або від руки. Під час комп’ютерного оформлення наряду-допуску записи в графах рекомендовано робити курсивом, а під час рукописного – чітким розбірливим почерком. Виправлення й перекреслювання написаного тексту не допустимо. Заповнення всіх граф проводиться відповідно до змісту підрядкового тексту. Підписи в нарядах-допусках повинні мати розшифрування, виконане друкованим шрифтом. У розділі «Виробниче завдання» наряду-допуску вказують, кому, де і яку роботу доручено. Незаповнених граф у наряді-допуску не має бути. Тому в тих випадках, коли не призначено керівника робіт або наглядача, не встановлені дата й час закінчення роботи і т. д., у відповідний рядок вносять запис «не призначено», «не встановлено», «не передбачено», «немає необхідності». У розділі «Небезпечні й шкідливі фактори…» перелічують ті з них, з якими доведеться зіткнутися учасникам робіт. Їхнє найменування має відображати ту небезпеку, яку вони становлять, наприклад: «Транспортування технологічних вантажів мостовим краном № 3 над місцем провадження робіт» або «Наявність на місці провадження робіт електричного кабелю під напругою 0,4 кВ». Місце прояву небез-

www.ohoronapraci.kiev.ua

печного фактора вказують у зв’язку з майбутніми діями учасників робіт, наприклад: «Зона можливого падіння вантажу» або «Місце різання трубопроводу». У розділі «Заходи, що забезпечують безпечні умови праці» визначено й описано заходи, що забезпечують безпечні умови праці працівників і заходи, що запобігають пошкодженню обладнання, наприклад: 1. До початку робіт. «Відгородити сигнальним огороженням місце робіт. Попередити машиніста вантажопідіймального крана № 3 про провадження робіт в обгородженій зоні й подачу звукового сигналу під час наближення до неї».

2. Під час робіт. «Забезпечити вихід працівників з небезпечної зони за сигналом кранівника під час транспортування вантажів краном. Перед різанням трубопроводу вкрити кабель вогнезахисним покриттям».

3. Після закінчення робіт. «Зняти огородження, попередити машиніста крана про закінчення робіт. Забезпечити огляд і спостереження за місцем вогневих робіт протягом 3 год після їхнього закінчення». Якщо місця в графі бракує, то особа, що видає наряд-допуск, додає до бланка наряду-допуску підписаний ним окремий лист із викладенням умов проведення робіт, про що робить запис у цій графі наряду-допуску. Під час проведення вогневих робіт на вибухонебезпечному обладнанні заходи пожежної безпеки, зазначені в наряді-допуску, мають бути погоджені й завізовані особою, відповідальною за пожежну безпеку. Особа, що видає наряд-допуск, указує в графі «Особливі умови» додаткові заходи безпеки, а саме щодо: неприпустимості викори-

стання відкритого вогню, здійснення будь-яких операцій тільки під безпосереднім наглядом керівника робіт, установки спеціальних огороджень, умов безпечного проведення сполучених робіт, необхідності використання ЗІЗ, порядку використання вантажопідйомних механізмів, послідовності проведення окремих операцій і т. д. Заповнення розділу «Інструктаж (цільовий) членів бригади при первинному допуску» особою, що його проводила (особою, що видала наряд; керівником, виконавцем робіт, допускачем), свідчить про доведення до відома працівників, яким доручена ця робота з підвищеною небезпекою, інформації про небезпечні й шкідливі виробничі чинники і заходи із запобігання їх впливу на виконавців і обладнання, передбачені нарядом-допуском. Розділ «Вказівки керівника робіт» заповнюється ним у тих випадках, коли потрібно уточнити заходи із забезпечення безпечних умов праці або вписати раніше непередбачені заходи. Розділ «Допуск до виконання робіт» заповнюється допускачем і свідчить про виконання підготовчих робіт і заходів, спрямованих на запобігання впливу небезпечних і шкідливих виробничих чинників. Розділ «Зміни в складі бригади» заповнюється виконавцем робіт у разі зміни складу бригади після допуску її до роботи допускачем. Розділ «Узгодження заходів із забезпечення безпечних умов праці при спільних і сполучених роботах» заповнюється виконавцем робіт у разі їх провадження і містить заходи, що забезпечують безпечні умови праці для їхніх виконавців. Підпис другого виконавця робіт свідчить про досягнуте узгодження умов робіт.

35

Безпека праці Розділ «Щоденний (щозмінний) допуск до роботи» заповнюється виконавцем робіт і допускачем до роботи у разі, якщо роботи з наряду-допуску тривають понад одну зміну. До того ж виконавець робіт інструктує виконавців про належні заходи безпеки, а допускач перевіряє виконання підготовчих заходів. Під час оформлення наряду-допуску особа, що його видає, зобов’язана визначити, кому слід повідомити про закінчення робіт. Закриття наряду-допуску здійснюється виконавцем робіт внесенням відповідного запису в його розділ «Закриття наряду-допуску». Про закінчення робіт їх виконавець повідомляє керівника робіт, який підписує закритий наряд-допуск. ПІДГОТОВКА РОБОЧОГО МІСЦЯ Й ДОПУСК БРИГАДИ ДО РОБОТИ.

Після виконання в повному обсязі належних умов, які убезпечують проведення робіт (зокрема й на обладнанні інших цехів), керівник підрозділу або відповідальний працівник ділянки повинен поставити свій підпис у відповідній графі наряду-допуску. Працівник, який підписався в ньому або повідомив про виконання належних заходів для виведення з дії обладнання інших цехів (ділянок), поєднаного з обладнанням, яке ремонтується, відповідає за повноту й точність виконання цих заходів. Працівники інших цехів, які виконують зазначені в наряді-допуску заходи, повинні підписатися в його відповідній графі. Первинний допуск бригади до роботи за нарядом-допуском на обладнанні, виведеному з дії для ремонту, потрібно проводити з дозволу начальника зміни цеху, про що перед допуском до роботи має бути зроблена відмітка у відповідній графі наряду-допуску. Перед допуском членів бригади до виконання робіт за нарядом-допуском керівник і виконавець робіт разом з допускачем повинні перевірити повноту виконання передбачених технічних і організаційних заходів з підготовки робочих місць. Допускач повинен провести інструктаж (указати межі робочого місця й підходи до нього; показати, яке найближче до робочого місця обладнання перебуває під напругою, високою температурою, вибухонебезпечне

36

і т. д.), перевірити посвідчення про перевірку знань у керівника й виконавця робіт. Якщо вони відсутні або термін дії перевірки знань з охорони праці закінчується, то допуск до роботи таких осіб заборонено. Відповідність побаченого під час цієї перевірки вимогам наряду-допуску щодо підготовки робочих місць і допуск до роботи оформляється підписами допускача, керівника й виконавця робіт у відповідних графах наряду-допуску. Один екземпляр наряду-допуску передається виконавцеві робіт, другий залишається в допускача й зберігається в папці діючих нарядів. Аналогічну перевірку посвідчень, інструктаж і допуск до роботи членів бригади проводить керівник робіт. Якщо він виявляє, що термін перевірки знань з охорони праці в когось минув, то цього працівника він виводить зі складу бригади. Виконавець робіт здійснює допуск до роботи й інструктаж кожно-

монту вентиляторів, насосів, фільтрів та іншого обладнання, яке приводиться в рух електродвигунами, а також для проведення ремонту механічної частини й очищення секцій електрофільтрів, повинні здійснювати оперативні працівники цеху, у розпорядженні яких перебуває це обладнання. Дозвіл на проведення суміщених робіт має бути оформлений у наряді-допуску підписами керівника й виконавця робіт, а також керівника підрозділу, у якому вони виконуються. До того ж керівник підрозділу разом з керівником і виконавцем робіт повинен організувати контроль і забезпечити виконання заходів, передбачених нарядом-допуском. Спірні питання, що виникають під час організації й виконання суміщених робіт, повинен вирішувати керівник того підприємства, у підрозділі якого проводяться суміщені роботи.

Мал. Ю. Судака

го члена бригади безпосередньо на його робочому місці. Якщо під час одержання наряду-допуску в допускача або виконавця робіт виникає сумнів із приводу достатності й правильності заходів з підготовки робочого місця або можливості безпечного виконання робіт, то вони зобов’язані вимагати роз’яснень у керівника робіт чи працівника, що видав наряд. Дата первинного допуску до роботи повинна відповідати даті початку роботи, зазначеної в наряді-допуску. Допуск до роботи за нарядами-допусками на проведення ре-

НАГЛЯД ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ РОБІТ. ЗМІНИ В СКЛАДІ БРИГАДИ.

З моменту допуску бригади до роботи нагляд за дотриманням її членами вимог безпеки покладається на виконавця робіт (наглядача), який зобов’язаний увесь час перебувати на місці проведення робіт. Якщо він мусить тимчасово залишити робоче місце, а на період його відсутності керівник робіт не може замінити виробника (наглядача), то останній повинен призупинити роботу бригади й вивести її з місця роботи в безпечну зону. Тимчасовий вихід членів бригади з місця проведення робіт допуска-

ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2017

Безпека праці ється тільки з дозволу виконавця робіт, який до їхнього повернення або встановлення місця перебування й попередження не має права одночасно з бригадою залишити робоче місце. Керівник робіт, оперативні працівники зобов’язані періодично, не рідше двох раз на зміну, перевіряти дотримання членами бригади вимог правил безпеки. У разі виявлення порушень Положення підприємства або інших обставин, які загрожують безпеці членів бригади, бригаду потрібно вивести з робочого місця й забрати наряд-допуск у виконавця робіт. Повторний допуск до роботи слід проводити з дозволу керівника підрозділу або особи, яка видала наряд, за умови, що: ☑ усунуто виявлені порушення й виконано всі відповідні вимоги первинного допуску до роботи за нарядом-допуском; ☑ проведено позачерговий інструктаж із правил безпеки робіт, які виконувала бригада; ☑ зроблено запис в оперативному журналі про причини повторного допуску. Зміни в складі бригади повинні бути оформлені в обох екземплярах наряду. Якщо запис про зміну кількісного складу бригади не вміщається в таблиці наряду-допуску, то до нього дозволено додавати окремий лист із зазначенням змін і відповідним записом у таблиці згідно зі списком, який додають до наряду-допуску. Щойно введені до складу бригади працівники повинні допускатися до роботи тільки після проведення керівником і виконавцем робіт цільового інструктажу з питань охорони праці. ОФОРМЛЕННЯ ПЕРЕРВ У РОБОТІ

Під час перерв у роботі протягом робочого дня (на обід, за умовами проведення робіт) бригаду необхідно вивести з робочого місця, а наряд-допуск залишити у виконавця робіт. Жоден із членів бригади не має права після закінчення перерви починати роботу самостійно, тому що перед цим виконавець робіт зобов’язаний повторно перевірити підготовку робочих місць і тільки після цього здійснити допуск бригади до роботи без оформлення запису в наряді-допуску.

www.ohoronapraci.kiev.ua

Під час перерви в роботі бригади, а також протягом робочого дня оперативні працівники не мають права вносити в схему установки зміни, що впливають на умови безпеки робіт, що проводить бригада. У випадку аварії або виникнення надзвичайних ситуацій дозволяється змінювати схему або вводити в дію виведене в ремонт обладнання, якщо ремонтна бригада відсутня, і за умови, що керівник і виконавець робіт будуть негайно сповіщені про зроблені зміни. У цьому разі вказані зміни можна проводити з дозволу керівника підрозділу, але до прибуття виконавця робіт і повернення ним наряду-допуску на місці проведення робіт слід розставити працівників, які зобов’язані не допустити членів бригади до продовження ремонту. Пробне введення в дію обладнання до повного закінчення ремонту дозволяється здійснювати тільки після виведення бригади з місця роботи, повернення керівником робіт наряду-допуску відповідальному працівнику зі складу оперативних працівників підрозділу з оцінкою в таблиці щоденного допуску й закінчення роботи. Підготовку робочого місця та допуск бригади до роботи після пробного введення в дію обладнання слід проводити так само, як і в разі первинного допуску. Це має бути відображено в наряді, а саме: ☑ керівник робіт повинен поставити свій підпис у тій самій графі наряду, у якій підписується виконавець робіт; ☑ оперативні працівники інших підрозділів (ділянок), які беруть участь у повторній підготовці робочого місця, повинні підписатися в графі наряду-допуску як допускачі. У разі необхідності під час проведення робіт здійснювати балансування обертових механізмів з електроприводом, випробовувати секції електрофільтрів, а також виконувати інші роботи, що потребують багаторазових пробних вмикань електроустаткування, дозволяється перерв у наряді не оформляти, але кожного разу точно виконувати необхідні технічні заходи щодо вмикання електрообладнання. На період вмикання електрообладнання і його перебування під напругою наряд-допуск повинні мати оперативні працівники. Усі ці роботи необхідно проводити під безпосереднім наглядом керівника робіт. На його вимогу через

начальника зміни електроцеху або начальника зміни електростанції (чергового диспетчера теплової мережі) працівники електроцеху повинні розбирати і складати електричну схему, а вмикати і вимикати механізми повинні працівники, які обслуговують ці механізми. Після закінчення робочого дня місце роботи необхідно прибрати, знаки безпеки, огородження й запірні обладнання залишити на місці, а наряд-допуск необхідно здати оперативному працівникові (допускачу). Наступного дня бригада, яка виконує за нарядами припинену роботу, повинна допускатися до роботи тільки після того, як допускач і виконавець робіт оглянуть робоче місце, перевірять виконання вимог безпеки й проведуть інструктаж її членам. Щоденний допуск до роботи допускач і виконавець робіт повинні оформляти власними підписами в таблиці наряду-допуску. ЗАКІНЧЕННЯ РОБІТ. ПРИЙМАННЯ РОБОЧОГО МІСЦЯ. ЗАКРИВАННЯ НАРЯДУ.

Після повного закінчення роботи і прибирання робочого місця виконавець робіт повинен вивести бригаду з робочого місця, поставити свій підпис в наряді-допуску й здати його керівникові робіт. Керівник робіт, приймаючи робоче місце від виконавця робіт після повного закінчення робіт, повинен перевірити обсяг і якість їх виконання, відсутність сторонніх предметів, належну чистоту робочих місць, а після цього поставити свій підпис у графі «Робота повністю завершена» наряду-допуску, указати дату й час. У разі необхідності замість керівника робіт зробити це може працівник, який видавав або продовжував наряд. Відповідальний працівник зі складу оперативних працівників повинен закривати наряд-допуск і зазначати час і дату його закриття після особистого (підлеглими працівниками) огляду робочих місць, перевірки відсутності на них працівників, сторонніх предметів і після того, як керівник робіт поставить свій підпис у графі «Робота повністю завершена» наряду-допуску. У Положенні підприємства слід указати строк, протягом якого повинні зберігатися наряди-допуски, робота за якими повністю завершена.

37

Безпека праці

Школа охорони праці

Щоб не наступати НА ТІ САМІ ГРАБЛІ Олександр Волинець, начальник відділу розслідування, аналізу та обліку аварій і виробничого травматизму Управління Держпраці у Вінницькій області

Як правильно розробити заходи щодо усунення причин настання нещасного випадку на виробництві. ід час розслідування нещасних випадків на виробництві члени комісій часто концентрують увагу лише на визначенні причин, обставин нещасних випадків та винних осіб. Проте головним завданням є недопущення подібного надалі. Це можливо лише за умови розробки конкретних заходів щодо усунення причин настання нещасного випадку (далі – заходи). Визначення заходів є завершальним етапом складання актів форми Н-5 і Н-1. Проте буває, що в акті розслідування нещасного випадку на виробництві взагалі не передбачені заходи. Це є грубим порушенням Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 р. № 1232 (далі – Порядок). У таких випадках потрібно проводити дорозслідування. Заходи потрібно розробляти в тісному логічному зв’язку з обставинами й причинами нещасного випадку; вони мають бути сформульовані конкретно, технічно грамотно і спрямовані насамперед на ліквідацію причин настання нещасного випадку. Спочатку вказуються найбільш важливі заходи, потім інші, обов’язково зазначаються виконавці, терміни впровадження запланованих заходів. Терміни мають бути конкретними: записи «постійно», «негайно», «терміново» і подібне вказують на формальність розроблення заходів. Якщо йдеться про терміновість заходу, значить, його мали виконати ще до складання акта. Вираз «постійно» також не має сенсу, оскільки захід, найімовірніше, загальний і не пов’язаний з ліквідацією причин конкретного нещасного випадку. Іноді йдеться не про певний захід, а про доручення або завдання, наприклад: «Розробити заходи щодо забезпечення безпеки» (відповідальний – керівник підрозділу) або «Надати пояснення та пропозиції щодо недопущення подібних нещасних випадків», «Підготувати наказ» і т. ін. (відповідальні – керівники, їх заступники та інші особи). Такі вказівки мають міститися в наказах та розпорядженнях по підприємству, які потрібно видавати після затвердження акта розслідування. У цих внутрішніх документах потрібно зазначати конкретні заходи та відповідальних за їх виконання.

П

38

Роботодавці зобов’язані проводити аналіз причин нещасних випадків за підсумками кварталу, півріччя і року та розробляти і впроваджувати заходи щодо запобігання подібним випадкам, забезпечувати їх фінансування. Відмітки про виконання заходів мають ставити керівник служби охорони праці, керівник підрозділу, в якому передбачено провести захід, та представник профспілки або уповноважена особа з питань охорони праці. Якщо підприємство, на якому стався нещасний випадок, є підрозділом промислового об’єднання, корпорації, тресту і т. д., то на підставі матеріалів розслідування адміністрація об’єднання мусить провести аналіз причин та за його результатами розробити рекомендації для всіх підрозділів щодо запобігання подібним випадкам. Основний недолік під час складання актів розслідування форми Н-5 та Н-1 – відсутність причинно-наслідкового зв’язку між обставинами, причинами нещасного випадку та заходами щодо усунення цих причин. Іноді буває так: обставини викладені досить повно, причини розкриті абсолютно правильно, а заходи начебто списані з іншого акта. На території елеватора під час приймання зернових через велику скупченість автотранспорту сталася ДТП, внаслідок якої працівник елеватора дістав травму. У заходах передбачено провести позаплановий інструктаж з працівником елеватора та позаплановий інструктаж з водієм, що став учасником пригоди. Проте про належну організацію руху транспорту територією підприємства згідно з затвердженим порядком – жодного слова. Досить часто за результатами розслідування комісія не встановлює дійсних причин нещасних випадків. Працівник лісопильної рами сільськогосподарського підприємства обробляв інструмент на заточувальному верстаті, на якому встановлений абразивний круг, при знятому захисному кожусі. Під час виконання цієї операції абразивний круг розірвався, і одна його частина травмувала обличчя працівника. Комісія визначила причину нещасного випадку – відсутність контролю з боку виконроба. Водночас не сказано про відсутність захисного кожуха чи відповідного блокувального пристрою, а також про те, що не було проведено випробування круга. У викладі обставин іншого нещасного випадку в актах Н-5 і Н-1 зазначено, що апаратник оброблення зерна під час пересування територією хлібоприймального підприємства впав у незакритий люк каналізаційного колодязя. Комісія визначила, що причина нещасного випадку – необережність потерпілого. А незадовільне утримання території (зокрема, відсутність люка, огорожі, що перекриває доступ до небезпечної зони) як причина не вказується.

ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2017

Безпека праці Зазначення стандартних адміністративних заходів – це також суттєвий недолік і ознака необ’єктивного розслідування. На птахофабриці проводилася дезінфекція приміщень. Керівник підприємства прийшов на територію фабрики до початку зміни і доручив сторожу відкрити одне приміщення для провітрювання. Той виконав завдання, але, перебуваючи у пташнику, зазнав отруєння, відтак потрапив до лікарні. Причини та відповідальних за допущені порушення встановлено чітко і правильно, але в заходах вказано тільки таке: «Провести позаплановий інструктаж та обговорити випадок на зборах працівників». Про несправність системи вентиляції, забезпечення ЗІЗ, організацію навчання та перевірки знань з питань охорони праці під час виконання робіт підвищеної небезпеки та інші конкретні заходи – жодної згадки. Іноді, щоб приховати технічні недоліки (несправність, зношеність обладнання, інструментів і т. ін.), ухиляються від складання технічних заходів. Під час проведення лісосічних робіт працівник підприємства, спилюючи бензопилою гілку, упав з приставної драбини і дістав травму. У переліку заходів, що містить 9 пунктів, – низка організаційних вказівок: заборона виконувати роботи без дозволу наглядового органу; проведення позапланового інструктажу, позачергового навчання з питань охорони праці тощо. Це притому, що під час розслідування з’ясувалося: бензопила, якій 25 років, не була на балансі підприємства і використовувалася з порушеннями вимог безпеки (з приставної драбини). Але для усунення цих недоліків заходів в акті не передбачено. А отже, ті, хто застосовуватиме цей інструмент і знаряддя праці надалі, ризикують травмуватися.

У такому разі – а це абсолютно неприпустимо – заходи фактично схвалюють проведення небезпечних робіт, адже не передбачено, що несправні інструменти і засоби праці будуть вилучені й замінені справними та такими, що відповідають вимогам безпеки. Таким чином іноді приховуються безлад на території, захаращення проходів та проїздів, невідповідність освітлення та інших параметрів будівель і споруд вимогам безпеки, що часто є основною чи другорядною причиною нещасних випадків. Важливо не лише розробити заходи, але й проконтролювати їх виконання. На жаль, цьому не завжди приділяють належну увагу. Згідно з Порядком контроль за своєчасністю й об’єктивністю розслідувань нещасних випадків, їх документальним оформленням та обліком, виконанням заходів щодо усунення причин нещасних випадків покладений на органи державного управління, органи державного нагляду за охороною праці, виконавчу дирекцію Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань та її робочі органи відповідно до компетенції, профспілки через виборні органи та на уповноважених найманими працівниками осіб з питань охорони праці. Ці органи у разі виявлення недоліків та порушень під час розслідувань, невиконання передбачених заходів мають право вимагати повторного розслідування, перегляду затверджених актів та інших заходів. Члени комісій з розслідування нещасних випадків та профзахворювань на виробництві мають пам’ятати, що складання акта форми Н-5 та Н-1 – не проста формальність і потрібне не лише для передбаченого законом відшкодування заподіяної шкоди. Це важливий документ, що захищає інтереси трудового колективу, а розробка і впровадження заходів – один із шляхів підвищення безпеки праці на підприємстві.

ДУМКА СПЕЦІАЛІСТА Микола Федоренко, головний інспектор Головного управління Держпраці в Київській області

Об’єктивність будь-якого розслідування залежить від професійного рівня голови та членів комісії з розслідування, який визначається не лише здібностями й рівнем самоосвіти, а й якістю підготовки фахівців у навчальних закладах. Сьогоднішні реалії такі, що немає: • методики, навчально-методичного посібника з проведення розслідувань нещасних випадків і аварій, а відповідно, і критеріїв об’єктивності розслідувань; • критеріїв відбору осіб, яких призначають на посаду голови комісії з розслідування; • програми підготовки фахівців, які залучені до розслідувань. Ситуацію, що склалася, можна пояснити зміною поколінь: досягли пенсійного віку профспілкові технічні інспектори праці та державні інспектори, які працювали на виробництві, а їм на зміну приходить молодь, що вивчала нормативно-правові акти з охорони праці, але не має практичного досвіду, навичок та професійних знань з технології та організації промислового виробництва. Фактично навчання проводиться за принципом «дивися, як написано в опублікованих або доступних матеріалах розслідування, і роби як сказано». На превеликий жаль, у цих матеріалах висновки за результатами розслідування не завжди об’єктивні. Очевидно, що популяризація матеріалів необ’єктивно проведених розслідувань нещасних випадків може мати небажані наслідки, адже, беручи їх за приклад, фахівець повторює помилки, яких припустилися інші. Це ускладнює розробку ефективних заходів щодо усунення причин настання нещасного випадку і перешкоджає запобіганню цим подіям надалі. І звичайно, використання цих матеріалів аж ніяк не сприяє підвищенню професійного рівня фахівців.

www.ohoronapraci.kiev.ua

39

Безпека праці

Це непокоїть

САМОГУБСТВА НА ВИРОБНИЦТВІ Наталія Романенко, канд. техн. наук, ст. науковий співробітник лабораторії управління охороною праці ДУ «ННДІПБОП»

Під час розслідування таких випадків комісіям дуже важко встановити причинно-наслідкові зв’язки з умовами та характером праці.

к випливає з наукових джерел, самогубство – це свідоме самостійне позбавлення себе життя, спричинене своєю безпосередньою, умисною і бажаною дією. Медичний термін самогубства «суїцид» має коріння в латинській мові: лат. sui caedere – вбивати себе. Факти самогубства відомі з початку існування людства. Поодинокі та масові випадки ставалися в усі часи та серед різних народів. Разом з цим ставлення до самогубства постійно змінювалося. У сучасному світі самогубство є серйозною суспільною проблемою. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), щороку майже 900 тис. осіб у світі накладають на себе руки. Серед них – 280 тис. китайців, 30 тис. американців, 25 тис. японців, 20 тис. французів. За останнє десятиріччя кількість самогубств зросла майже втричі. Основні причини самогубств – бідність, безробіття, страх перед покаранням, душевні хвороби, домашні клопоти, пристрасті, однотонність життя і важкі захворювання. За статистикою ВООЗ, серед молоді від 15 до 29 років самогубство – друга за чисельністю причина смерті. Однак офіційна статистика суїциду значно відрізняється від реальної, оскільки не враховує випадків невдалих спроб покінчити з життям, кількість яких у рази більша. В Україні ситуація також дуже невтішна. Упродовж останніх років через негаразди, зубожіння і нестатки населення (особливо на селі), відсутність роботи і перспектив у багатьох регіонах України спостерігається зростання кількості суїцидів. За офіційними даними відомств України, в останні роки з власної волі з життя пішли близько 24 особи на кожні 100 тис. населення. Тобто щодня приблизно 35 українців закінчують життя самогубством. Хоча ця проблема розглядалася багатьма вітчизняними фахівцями, проте вона досі повністю не розкрита з погляду запобігання випадкам суїциду в робочий час. А це є вкрай необхідним, бо, як відомо, більша частина нашого свідомого життя проходить саме на роботі. Згідно з матеріалами спеціального розслідування нещасних випадків на виробництві, у 2015 році на підприємствах України зафіксовано близько 30 випадків самогубства. Також результати аналізу свідчать про те, що протягом 2012–2015 рр. питома вага само-

Я

40

губств зросла майже на 2% (серед випадків, не пов’язаних з виробництвом) (рис. 1). Причому 90% самогубств припадає на чоловіків. Що стосується сімейного стану, то зафіксовано, що серед людей, які наклали на себе руки, майже 60% були одружені, 32% – неодружені, 8% – розлучені. Примітно, що серед працівників, які здійснили суїцид, понад половину (61%) були бездітними.

Роки

Рис. 1. Питома вага самогубств на виробництві (%) (серед випадків, що не пов’язані з дією небезпечних та шкідливих факторів)

Встановлено, що найпоширенішим способом суїциду є повішення. У такий спосіб закінчують життя 79,5% працівників. Також майже 8% випадків самогубств на виробництві пов’язані з падінням з висоти (рис. 2). Виявлено, що близько третини самогубців (28,4%) – працівники найпростіших професій. Здебільшого це підсобні робітники, прибиральники, сторожі. На керівників підприємств, установ, організацій та їхніх

ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2017

Безпека праці Нещасний випадок стався з робітницею виробничої повішення лазні. Потерпілу було знайдено без ознак життя у підсобному пристрибок з висоти міщенні чистого відділення виробничої лазні у вертикальному полоутоплення женні, при цьому один кінець її светра був прив’язаний до девикористання рев’яної драбини, а другий – до вогнепальної зброї шиї. Під час опитування свідків порізання тіла комісією було встановлено, що в день нещасного випадку, ще отруєння зранку, потерпіла перебувала у пригніченому стані і плакала. На питання комісії, чи часто жінка ураження електричним струмом приходила на роботу в такому стані, свідки відповіли, що таке вже ДТП за нею помічали і пов’язано це зі смертю її матері. Колеги характеРис. 2. Розподіл випадків самогубств на виробництві за способом здійснення ризували потерпілу як спокійну, підрозділів припадає 8% самогубств. На працівників доброзичливу, дуже чутливу та вразливу людину. Проте, професій, що передбачають високий рівень знань знаючи натуру й проблеми потерпілої та пропрацюваву галузі фізичних, математичних, технічних, біологіч- ши з нею понад 14 років, співробітники залишили її саму них, агрономічних, медичних чи гуманітарних наук зі сльозами на очах у роздягальні. (професіонали), – 5,6% самогубств. Переважно до Нещасний випадок стався з рентген-лаборанцієї групи належать наукові співробітники та викладатом медичного центру. Згідно з наказом потерпічі. Встановлено, що 2,5% самогубців були технічними лий також виконував функції медичної сестри і тому мав фахівцями та фахівцями природознавчих та гуманітар- доступ до всіх ключів від приміщень клініки. Відповідно них наук (фахівці). Виявлено, що 3,7% самогубців до розпорядження потерпілий приходив на роботу ранібули кваліфікованими робітниками сільського та ше, щоб запускати комп’ютерний томограф. На ранок, лісового господарств. Цікавим є той факт, що серед коли була робоча зміна потерпілого, працівники медич21,6% кваліфікованих робітників з інструментом, які ного центру побачили, що обладнання не включено. Вонаклали на себе руки, 5% електриків та 11% слюса- ни почали телефонувати потерпілому, проте його телерів. Також виявлено, що на робітників з обслугову- фон не відповідав. Десь о десятій ранку молодша медичвання, експлуатації та контролю за роботою техноло- на сестра, яка проводила прибирання, повідомила, що гічного устатковання, складання устаткування та ма- одна із палат замкнена. Коли палату відкрили, побачили шин припадає 24,1% самогубств, з яких майже 15% потерпілого, який лежав на ліжку на правому боці, біля сталися з водіями (рис. 3). ліжка стояв штатив з крапельницею, на якій було закріРозподіл самогубств за віком потерпілих вказує на плено пластиковий резервуар для внутрішньовенного те, що це переважно працюючі віком до 30 років (19%) вливання, що був під’єднаний до ліктьової вени лівої рута від 50 до 60 років (32%). ки потерпілого. Згідно з висновком бюро судово-медичРозглянемо декілька прикладів. них експертиз смерть хлопця настала від токсичної дії тіопенталу та його метаболітів, медичного препарату, який вільно керівники продається в аптеках. На тумбочці біля ліжка лежала передсмертна професіонали записка, в якій хлопець вибачався за свої вчинки, а саме за те, що вкрав виручку лікарів та не поверфахівці нув борги п’яти співробітникам клініки. В кінці були такі слова: «…мені дуже соромно, мій вчинок кваліфіковані працівники сільського та лісового гос-ва виправдати не можна, казати більше нема чого, мені просто бракукваліфіковані працівники вало грошей і я вирішив зіграти з інструментом в казино, але нічого не вийшло…» робітники з обслуговування, Згідно з цією запискою сума, в яку експлуатації та контролювання за роботою технологічного «оцінив» своє життя 27-річний хлопець, становила 52 тис. грн. устатковання Показово, що співробітники клініпрацівники найпростіших професій ки знали, що потерпілий дуже чаРис. 3. Розподіл випадків самогубств сто позичає гроші, проте не зверінші на виробництві за професіями потерпілих тали на це уваги. Інакше кажучи,

www.ohoronapraci.kiev.ua

41

Безпека праці гроші давали, а на що – не цікавилися. Більш того, керівництво клініки не звертало уваги на те, що в медцентрі постійно зникали гроші з певних кабінетів, адже знайти людей, що мали від них ключі, було дуже просто… Нещасний випадок стався з мотористом-матросом теплоходу. Потерпілого знайшли в радіорубці повішеним на мотузці від пожежного відра. Під час опитування свідків комісією було встановлено, що в день нещасного випадку потерпілий допомагав кухарці. Після обіду він власноруч прибрав та вимив посуд. Комісія з’ясувала, що до службових обов’язків матроса це не входило, проте він робив це щодня. Керівництво на це не звертало уваги, оскільки потерпілий з кухаркою теплоходу перебували у близьких стосунках. Не звертали уваги і на те, що періодично відпочиваючи у каюті повара, потерпілий вживав алкоголь. Так було і в день нещасного випадку. «Відпочивши» в каюті кухарки, потерпілий начебто пішов до туалету, після чого його живим більше ніхто не бачив. Під час судово-токсикологічного дослідження в крові потерпілого знайдено етиловий алкоголь в концентрації 1,36 проміле, в сечі – 2,22 проміле. Мати потерпілого засвідчила, що син скаржився, що йому важко працювати, також вона не схвалювала його стосунків з жінкою-кухарем. Проте кухарка на запитання комісії заявила, що потерпілий допомагав їй з радістю. На запитання комісії «Що сказав потерпілий, коли виходив з вашої каюти?», кухарка відповіла: «Він сказав, Зая, я зараз повернуся…». Важко розібратися, хто винуватий у цій історії та що саме підштовхнуло 25-річного хлопця до такого вчинку. На жаль, його вже не повернути. Нещасний випадок стався з молодшою медичною сестрою. Потерпілу було знайдено без ознак життя біля будівлі медико-санітарної частини підприємства, де вона працювала (очевидно, стрибнула з балкону третього поверху). У ході розслідування комісією з’ясовано (зі слів співробітників), що напередодні потерпіла без поважних причин не вийшла на роботу, а коли до неї передзвонили, поскаржилася на тяжкі сімейні обставини та відповіла, що прийде наступного дня. Дійсно, на завтра вона прийшла із запізненням і повідомила, що буде звільнятися. Колеги навіть не поцікавилися, як її справи і чому вона раптово так вирішила. Натомість керівник санітарної групи провела її до кабінету заступника головного лікаря для написання заяви, після чого потерпілої ніхто не бачив. Співробітники характеризували її як неконфліктну людину та сумлінну працівницю. В день нещасного випадку потерпіла була засмучена та дуже скована, проте ніхто цього не помітив. Без матері залишилася 10-річна дівчинка. Комісії з розслідування зазначених випадків, враховуючи одержані результати розслідування та висновки лікувально-профілактичних установ, закладів судово-медичної експертизи, органів внутрішніх справ (надані згідно із п.44 «Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві», затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 30 листопада 2011 р. №1232), незалежно один від одного дійшли спільного

42

висновку, що причиною настання смерті працівників є самогубство. Відповідно до підпункту 6 пункту 16 чинного Порядку комісіями ці випадки визнано такими, що не пов’язані з виробництвом, і на них складено акти за формою Н-5. На жаль, під час розслідування випадків самогубств на виробництві комісіям дуже важко встановити причино-наслідкові зв’язки з умовами та характером праці, виявити порушення психологічного клімату в колективі. Пов’язано це з тим, що цю інформацію дуже легко приховати. Свідками виробничого конфлікту можуть бути одна чи декілька осіб, які, своєю чергою, не зацікавлені в зайвих проблемах на свою голову. Враховуючи наявну проблему, ВООЗ закликає всі держави розробити програми щодо запобігання самогубствам, у тому числі обмежити доступ до засобів самогубства, таких як пестициди, лікарські препарати, зброя, підвищити рівень інформованості громадськості з цього питання. Результатом впровадження таких програм має бути скорочення числа самогубств у світі до 2020 року на 10%. Дата 10 вересня визнана ВООЗ як Всесвітній день запобігання самогубствам. На жаль, пересічний громадянин частіше засуджує самовбивцю або сприймає його як психічно хворого, а людям, родичі яких здійснили суїцид, часто доводиться потерпати від невиправданих звинувачень. Дійсно, суїцид – це надзвичайно складне явище. Разом з тим розуміння і реагування на суїцидальну поведінку людини не потребує глибоких знань в галузі медицини чи психології. Достатньо просто вслухатися в те, що людина говорить, серйозно це сприйняти, висловити підтримку або запропонувати допомогу. Слід пам’ятати, що більшість людей, які намагаються накласти на себе руки, не мають твердого наміру померти. Тож треба уважніше ставитися до тих, хто поряд з нами. Керівники підприємств мусять також виявляти увагу до підлеглих, завжди вислуховувати їхні скарги, щоб бути в курсі їхніх побутових та соціальних проблем, не допускати дисциплінарних порушень та конфліктних ситуацій на роботі. Для подолання стресу на робочих місцях також буде доцільним: • запровадити чіткі процедури, які забороняють дискримінацію за віком, статтю, інвалідністю, віросповіданням, расовими і національними ознаками; • проводити політику щодо викоренення насильства на роботі; • заохочувати неформальне спілкування між керівниками та працівниками й серед працівників; • дотримуватися принципів приватності та конфіденційності у питаннях стосовно працівників; • забезпечити гнучкість організації робочого часу, щоб допомогти працівникам з виконанням їхніх сімейних обов’язків; • створити умови для висловлення працівниками своїх почуттів і думок; • проводити соціальні заходи в робочий час або після роботи.

ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2017

Безпека праці

Гірка статистика

ЦЬОГО

МОГЛО НЕ СТАТИСЯ За оперативними даними, у грудні 2016 р. в Україні загинули на виробництві 18 осіб – на 15 осіб менше проти аналогічного періоду минулого року; стався 1 груповий нещасний випадок, під час якого травмовано 4 особи, зокрема 1 – смертельно. Основними видами подій, які призвели до нещасних випадків зі смертельними наслідками, що пов’язані з виробництвом, були: • ДТП, наїзд ТЗ – 14% від загальної кількості загиблих; • падіння предметів, матеріалів, обрушення породи, ґ рунту тощо – 29%; • падіння потерпілих – 29%.

Коротко про обставини деяких нещасних випадків.

04.12. Волинська область Начальник ДРП-5 філії «Луцька ДЕД» (с. Шклинь Горохівського району) в приміщенні гаражу виявив тіло тракториста. Потерпілий лежав біля ввімкненого пристрою для підзарядки акумуляторних батарей, що став причиною ураження електрострумом.

07.12. Запорiжжя На ПАТ «Запорізький автомобілебудівний завод» працівники виконували роботи з демонтажу металоконструкцій під стелею цеху зварювання на висоті 8,5 м. Раптово незакріплена демонтована металева балка довжиною 5,5 м упала.

01.01.2016 – 29.12.2016 сталося 73 644 пожежі, загинули 1699 осіб, потерпіли 1280 осіб.

www.ohoronapraci.kiev.ua

Під час падіння вдарила в живіт та грудну клітку електрогазозварника, унаслідок чого потерпілий загинув.

08.12. Миколаїв Під час монтажу зовнішніх трубопроводів у траншеї ТОВ «Аквасервіс» стався обвал ґрунту. Внаслідок цього потерпілий отримав несумісні з життям травми.

09.12. Чернiгiвська область Ремонтуючи вантажівку САЗ-3309, що належить ТОВ «АгроКІМ», водій був травмований унаслідок некерованого руху цього автомобіля. Під час транспортування каретою швидкої медичної допомоги до Прилуцької ЦРЛ чоловік помер.

09.12. Львів На території підприємства «Львівелектротранс» під час встановлення захисних огорож на робочому майданчику аварійної машини АП-70 електромонтер контактної мережі впав з автомобіля. Унаслідок необережної поведінки дістав переломи кісток черепа та забій грудної клітки. Потерпілий помер у лікарні за кілька днів.

01.01.2016 – 30.11.2016 сталася 138 261 дорожньотранспортна пригода, загинули 2918 осіб, потерпіли 29 607 осіб.

12.12. Полтавська область Під час виконання верстатних робіт у деревообробному цеху одна з дощок відскочила і вдарила в груди підсобного робітника ТОВ «Лубнижитлобуд 2010». Травма виявилася смертельною. Причини та обставини нещасного випадку з’ясовуються.

14.12. Київ У цеху залізобетонних виробів ТОВ «Бетон сервіс» візок, завантажений металевою арматурою, перевернувся на формувальника залізобетонних виробів та конструкцій. Унаслідок цього працівник загинув.

25.11. Житомирська область На території Юрiвської сiльради (с. Новий Любар Любарського району) стався вибух артилерійського снаряда калібром 76 мм часів Другої світової війни. Травми різного ступеня тяжкості отримали чотири працівники ФОП Кузьмінський О.В., які виконували роботи із сортування та фасування торфу. Під час лікування в Чернігівській обласній лікарні один з них помер. Підготувала головний спеціаліст управління інспекційної діяльності Держпраці Галина Мельник

01.11.2016 – 29.12.2016 на водних об’єктах загинули 1272 особи (з них 97 дітей).

01.01.2016 – 30.11.2016 виявлено та знешкоджено 77 772 вибухонебезпечні предмети.

З офіційних джерел

43

Безпека Б езпека праці праці

Школа розслідування нещасних випадків

Установи основну причину нещасного випадку

Продовження. Початок у №№ 1–5, 9, 12/2015; №№ 4, 6, 9, 11/2016

ЗАВДАННЯ 21

Навчальний проект, який допоможе спеціалістам з охорони праці встановити о об’єктивні причини травмування працівників.

Короткі обставини нещасного випадку. У процесі проведення робіт обертовим робочим органом (свердлом) ручного електроінструмента (дриля) було захоплено захисні рукавиці, які використовував працівник під час роботи, що призвело до травмування його руки. Вид події: дія рухомих і таких, що обертаються, деталей обладнання, машин і механізмів (код 04.1). Основна причина: порушення вимог безпеки під час експлуатації обладнання, устатковання, машин, механізмів тощо – доторкування під час експлуатації ручного електроінструмента (дриля) до його робочого органу, що обертається, руки працюючого в захисних рукавицях (код 19). НОРМАТИВНЕ ПОСИЛАННЯ:

•

У частині f підпункту 3 пункту 8.12.1.1 ДСТУ IЕС 60745-1:2010 «Інструмент ручний електромеханічний. Безпека. Частина 1. Загальні вимоги» зазначено: «… не одягайте просторих речей або прикрас, тримайте волосся, одяг та захисні рукавички подалі від рухомих частин».

КОМЕНТАР 1. Відповідно до п. 11 розділу ІІІ Правил охорони праці, під час роботи з інструментом та пристроями (НПАОП 0.00-1.71-13) ручний електроінструмент повинен відповідати вимогам ДСТУ ІЕС 60745 60745-1:2010.

1:2010 2. ДСТУ IЕС 60745-1:2010 допускає використання захисних рукавиць під час роботи з ручним електроінструментом.

3. Нормативні документи не допускають використання захисних рукавиць під час роботи на свердлильному верстаті (наприклад, відповідно до п. 6.11 розділу ІІ НПАОП 0.00-1.71-13), не дозволяється виконувати роботи на свердлильних верстатах у рукавицях, рукавичках або із забинтованими кистями рук. Установлювати і знімати великогабаритні деталі необхідно в рукавицях і тільки після зупинення верстата.

ЗАВДАННЯ 22

Короткі обставини нещасного випадку. Працівнику підприємства з утримання житлового господарства дали завдання пофарбувати огорожу спортивного майданчика загального користування на прибудинковій території. Коли працівник почав роботу, вийшов мешканець житлового будинку – власник автомобіля, який був припаркований на озелененій території біля воріт спортивного майданчика, та вчинив бійку, завдавши працівникові тілесних ушкоджень. Вид події: травма, заподіяна іншою особою (код 14). Основна причина: травмування внаслідок протиправної дії інших осіб (мешканця житлового будинку) (код 31). НОРМАТИВНЕ ПОСИЛАННЯ: 1. Відповідно до п. 4.2 Правил № 105, на об’єктах благоустрою зеленого господарства забороняється влаштовувати зупинки пасажирського транспорту та паркувати автотранспортні засоби на газонах.

2. Відповідно до підрозділу 9.6 Правил благоустрою м. Києва (додаток до рішення Київської міської ради від 25.12.2008 р. № 1051/1051 з останніми змінами від 28.05.2015 № 566/1430) (далі – Правила благоустрою), на території об’єктів благоустрою зеленого господарства забороняється: • рух та паркування автомобілів, мотоциклів і мопедів (крім спеціального технологічного транспорту) (п. 9.6.1); • влаштовувати зупинки пасажирського транспорту і паркувати автотранспортні засоби на газонах, клумбах та інших озеленених територіях (п. 9.6.11).

3. Відповідно до п. 17.12.5 Правил благоустрою, водії автотранспортних засобів зобов’язані паркувати транспортні засоби виключно у визначених місцях згідно з лініями розмітки або дорожніми знаками. КОМЕНТАР 1. Відповідно до частини 16 п. 15 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою КМУ від 30.11.2011 № 1232, обставинами, за яких нещасний випадок визнається таким, що пов’язаний з виробництвом, і складається акт за формою Н-1, є заподіяння тілесних ушкоджень іншою особою або вбивство потерпілого під час виконання чи у зв’язку з виконанням ним трудових (посадових) обов’язків або дій в інтересах підприємства незалежно від початку досудового розслідування, крім випадків з’ясування потерпілим та іншою особою особистих стосунків невиробничого характеру, що підтверджено висновком компетентних органів. Тобто для встановлення причин настання нещасного випадку потрібен висновок компетентних органів (управління національної поліції).

2. Відповідно до п. 3.2 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10.04.2006 № 105 (далі – Правила № 105) зелені насадження на прибудинкових територіях та спортивні майданчики належать до елементів благоустрою.

3. До супутніх причин настання нещасного випадку можна віднести незадовільну організацію робіт з фарбування огорожі спортивного майданчика, біля воріт якої, тобто біля робочої зони, на озелененій прибудинковій території був припаркований автомобіль мешканця житлового будинку. В. Потебешко, експерт

44

ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2017

Реклама

Безпека праці

www.ohoronapraci.kiev.ua

45

Безпека праці

Термінологічна абетка

Уроки державної мови: під підпис, під розпис чи під розписку? Микола Федоренко, головний державний інспектор Головного управління Держпраці у Київській області

Про використання зазначених понять у нормативних документах. ПІДПИС

Підпис – це один із реквізитів документування, установлений ДСТУ 4163-2003 «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів» та обов’язковий складник усіх без винятку службових документів. Реквізит «підпис» складається з таких елементів: • назва посади особи, що підписує документ; • особистий підпис; • ініціал(и) і прізвище. З іменником підпис вживається прийменник на (подати документи на підпис), хоча можна вживати синонімічну форму «до підпису». Якщо йдеться про особу, яка затвердила документ, застосовують форму «за підписом» (наприклад, «відповідь надана заявнику за підписом керівника»). У разі доведення до відома змісту якогось документа з підписом, що засвідчує доведення інформації, вживають вислів «надати документ під підпис». РОЗПИС

В українській мові поняття «розпис» визначається як дія за значенням розписувати, тобто наносити на що-небудь малюнки, узори (наприклад, розпис ікон, петриківський розпис); сюжетні або орнаментальні живописні зображення. Поняття «розпис» можна використовувати у значенні «список із переліком когось, чогось», «реєстр». Наприклад, відповідно до ст. 64 Господарського кодексу України від 16.01.2003 № 436-IV, «підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис». Під штатним розписом розуміють локальний нормативно-правовий документ, що визначає постійний склад працівників суб’єкта господарювання із зазначенням їхніх окладів.

46

ДО РЕЧІ

В українській мові є поняття «розклад», який означає дію за значенням «розкладати, розкласти». Уніфікована система управлінської документації «Державний класифікатор управлінської документації ДК 010-98», затверджена наказом Держстандарту України від 31.12.1998 № 1024, передбачає використання терміна «штатний розклад» (наприклад, штатний розклад апарату управління підприємства). РОЗПИСКА

Розписка – документ з підписом, що засвідчує одержання чого-небудь. «Здавати під розписку» означає «здавати щось кому-небудь, вимагаючи письмового свідчення про це». Наприклад, відповідно до Цивільного кодексу України розписка може бути представлена позичальником на підтвердження укладення договору позики та його умов, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей. Розписку пишуть в одному примірнику. У документі-розписці не має бути жодних виправлень. Після повернення отриманих на вказаний у розписці строк матеріальних цінностей розписку повертають тому, хто її видав. Тобто розписка потрібна у тих випадках, коли результати підпису документа матимуть юридичні (насамперед матеріальні) наслідки. Приклади використання понять «під підпис» і «під розпис (розписку)» у чинному законодавстві наведено в таблиці. Аналізуючи дані зазначеної таблиці, можна дійти висновку, що відмінність понять «під підпис» і «під розпис (розписку)» насамперед полягає в юридичних наслідках підписання документа. Характерним з цього погляду є вислів «зареєстрований документ передається у приймальні Міністра, заступників Міністра, визначеній відповідальній особі під підпис у журналі передачі кореспонденції із зазначенням часу отримання або особі, відповідальній за діловодство у структурному підрозділі, під розпис у Реєстрі отримання документів» (п. 31.3 Інструкції з діловодства в Міністерстві юстиції України).

ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2017

Безпека праці Під підпис

Під розпис (розписку) Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII

Служба ... ознайомлює державного службовця під підпис із правилами внутрішнього службового розпорядку та посадовою інструкцією (ст. 31); Правила внутрішнього службового розпорядку доводяться до відома всіх державних службовців під підпис (ст. 47); Державного службовця ознайомлюють з результатами оцінювання його службової діяльності під підпис... (ст. 44).

Державному службовцю видається під розписку належним чином завірена копія наказу (розпорядження) про накладення на нього дисциплінарного стягнення... (ст. 77).

Кодекс законів про працю України від 10.12.1971 № 322-VIII Посвідчення засвідчується підписом голови або заступника голови комісії... (ст. 230).

Роз’яснити працівникові його права і обов’язки та проінформувати під розписку про умови праці... (ст. 29); Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку (ст. 149).

Господарський кодекс України від 16.01.2003 № 436-IV Підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис (ст. 64); Претензія … вручається адресатові під розписку (ст. 222). Кримінальний процесуальний кодекс України від 13.04.2012 № 4651-VI Повістка … вручається під розписку дорослому члену сім’ї (ст. 135); Підозрюваному, обвинуваченому письмово під розпис повідомляються покладені на нього обов’язки (ст. 179); Слідчий … зобов’язаний під розпис роз’яснити підозрюваному (ст. 195); Копія протоколу негайно під розпис вручається затриманому (ст. 208); прокурор зобов’язаний під розписку надати … копію реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваному (ст. 293, ч. 1). Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 № 8074-X Копія постанови вручається під розписку (ст. 285). Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV Підпис іншої особи на тексті правочину, що посвідчується нотаріально, засвідчується нотаріусом... (ст. 207); Свідки, при яких посвідчено заповіт, зачитують його вголос та ставлять свої підписи на ньому (ст. 1253).

У разі відмови кредитора повернути борговий документ або видати розписку боржник має право затримати виконання зобов’язання (ст. 545); Письмова форма договору вважається дотриманою, якщо прийняття речі на зберігання посвідчене розпискою, квитанцією або іншим документом, підписаним зберігачем (ст. 937); На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника... (ст. 1047).

Типова інструкція з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 № 1242 Під час ознайомлення з наказом (розпорядженням) згаданими у ньому особами на першому примірнику наказу чи на спеціальному бланку проставляються їх підписи із зазначенням дати ознайомлення (п. 102).

У наказі (розпорядженні) про призначення або звільнення працівника зазначається повна дата (число, місяць, рік) фактичного виходу працівника на роботу (припинення трудових відносин), розміри його посадового окладу відповідно до штатного розпису... (п. 99).

Документи, що передаються електронною поштою у сканованій Рекомендована, спеціальна та кореспонденція з оголошеною цінністю приймається формі без електронного цифрового підпису... (п. 166). під розписку в журналі, реєстрі або повідомленні про вручення (п. 149). Документ подається на підпис разом з документами, на підставі яких його було складено (п. 184).

Документи, що доставляються фельд’єгерською службою, передаються адресатам під розписку у відповідній книзі (п. 226).

Інструкція з діловодства в Міністерстві юстиції України, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02.07.2012 № 973/5

Реклама

Зареєстрований документ передається у приймальні Міністра, заступників Міністра, визначеній відповідальній особі під підпис у журналі передачі кореспонденції із зазначенням часу отримання або особі, відповідальній за діловодство у структурному підрозділі, під розпис у Реєстрі отримання документів (п. 31.3).

www.ohoronapraci.kiev.ua

47

Медицина праці

Наука – виробництву

Наука у боротьбі з вібрацією Володимир Андронов, проректор з наукової роботи Національного університету цивільного захисту України, д-р техн. наук, професор

Про результати випробувань розробленого науковцями Національного університету цивільного захисту України (м. Харків) віброзахисного матеріалу для зниження локальної вібрації пневматичного ручного інструмента ударної дії. ротягом останніх п’яти років в Україні спостерігається нестабільна ситуація з рівнем профзахворювань, який залишається дуже високим. До 2013 р. простежувалася стійка динаміка зростання кількості профзахворювань, а за останні 6 років (з 2010 р.) їх чисельність збільшилася на 15 % (з 4965 до 5860). У структурі профзахворювань перше місце стабільно посідають хвороби органів дихання, друге – захворювання опорно-рухового апарату, а третє, останні 10 років, – вібраційна хвороба. Відносна кіль-

П

48

кість випадків вібраційної хвороби в Україні за останні 5 років зросла на 5 %. Однією з основних причин захворювань на вібраційну хворобу є шкідливий вплив локальної вібрації, джерелом якої здебільшого є ручний механізований інструмент. Найнебезпечнішими серед них є пневматичні ручні інструменти ударної дії (клепальні та рубильні пневматичні молотки, перфоратори та ін.), які відрізняються широкосмуговим спектром високих рівнів локальної вібрації та шуму. Використання вібропоглинальних матеріалів на основі полімерів для зниження локальної вібрації пневматичних ручних інструментів методом нанесення їх на руків’я є перспективним і обгрунтовним. Порівняльна характеристика наявних віброзахисних полімерних матеріалів дає можливість стверджувати, що мастики та покриття на основі епоксидних олігомерів відрізняються підвищеними вібропоглинальними властивостями (у 2–3 рази) та більшою адгезійною міцністю до сталі. Тому для випробувань були обрані епоксиполімерні вібропоглинальні композиції на основі епоксидіанового олігомеру та неорганічних наповнювачів, складові яких було розроблено у співпраці з вченими

кафедри загальної хімії Харківського національного університету будівництва та архітектури (ХНУБА). Під час проведення великої кількості експериментів для одержання вібропоглинальних композицій було знайдено оптимальне співвідношення компонентів. Теоретичні та експериментальні дослідження проводилися на прикладі та з використанням обладнання одного з найбільших в Україні підприємств машинобудівельної галузі – ПАТ «Турбоатом» (м. Харків). Проведено випробування рівнів локальної вібрації пневматичних молотків марки ІП-4010, які становлять 97% від кількості всіх інструментів, що використовуються на підприємстві. Випробування виявили, що рівні локальної вібрації, а саме значення віброприскорення та віброшвидкості, у молотка марки ІП-4010, істотно перевищують допустимі нормативними документами значення. Чимале перевищення вібрації зафіксовано в області низьких та середніх частот (8–150 Гц), де воно становить близько 30–40%. Отримані результати дозволили стверджувати, що пневматичні ручні молотки, які використовуються на підприємстві, належать до категорії небезпечної техніки. Близько 48% з усіх професійно хворих на підприємстві припадає на обрубників. Більшість з них підпадають під комбіновану дію шкідливих факторів і тому мають в анамнезі декілька профзахворювань, частіше це вібраційна хвороба та туговухість (31% від усіх хворих обрубників). Такий розподіл не випадковий, адже саме обрубники, які працюють з пневматичним ручним інструментом ударної дії, підлягають впливу поєднання найбільш небезпечних та шкідливих виробничих факторів – локальної вібрації та шуму. Таким чи-

ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2017

Медицина праці ном, під час досліджень було встановлено, що всі віброзахисні засоби, що передбачені інструкціями на ручний інструмент, недостатні, зважаючи на те, що рівень захворюваності вібраційною хворобою та її комбінаціями з іншими хворобами залишається досить високим. Результати випробувань показали, що використання вібропоглинального полімерного матеріалу в ролі віброзахисного засобу шляхом його нанесення на руків’я молотка марки ІП-4010 дозволило знизити логарифмічні рівні віброшвидкості

ДОВІДКА

ІП-4010 з покриттям спостерігається стабілізація температури поверхні руків’я як при охолодженні, так і при підвищенні температури, водночас температура руків’я з покритзб тям збільшується на 5% протягом 20 хвилин. Незначний нагрів обробленої віброзахисним о покриттям поверхні зумовлений тим, що поглинаюча наю полімерним покриттям енергія механічних коливань енергі перетворюється на теплову, заперетв безпечуючи віброзахисну функцію. безпечу Це створює більш комфортні умови ств праці з пневматичним клепальним молотком та частково усуває додатмол ковий «охолоджуючий» фактор, що посилює шкідливу дію локальної вібрації. Отже, під час проведених досліджень було розроблено склад епоксиполімерної композиції, яка може використовуватися як віброзахисний засіб для руків’я пневматичного ручного молотка. Засіб матиме високу вібропоглинальну здатність, задовільні експлуатаційні та технологічні властивості. Довговічність розробки підтверджена трирічним використанням віброзахищених інструментів у ПАТ «Турбоатом». На склад розробленої композиції отримано Патент України. Фото з інтернету

Реклама

Унаслідок аналізу узагальнюючої інформації щодо профзахворювань на ПАТ «Турбоатом» встановлено, що за останні 10 років їх зафіксовано у 75 працівників, з яких 12 – жінки. Всі виявлені профзахворювання представлені туговухістю, вібраційною хворобою, інтоксикацією хімічними речовинами та захворюваннями легенів (пневмоконіоз, силікоз, хронічний обструктивний бронхіт). Перші позиції серед випадків виникнення профзахворювання посідають туговухість (35%) і вібраційна хвороба (34%). З усіх хворих 75 робітників 50 хворіють на декілька хвороб. Наприклад, вібраційна хвороба часто поєднується з туговухістю (28 випадків), захворювання легенів – з вібраційною хворобою (15 випадків), інтоксикація хімічними речовинами – з туговухістю (2 випадки).

й віброприскорення у низькочастотній та середньочастотній областях (8–250 Гц) на 25–35%. Важливо враховувати, що одним з факторів, що посилює негативну дію локальної вібрації на ті людину, є охолодження. При роботі з пневматичним ручним молотком м посилююча дія холоду може бути ути зумовлена нестабільним теплоловим станом інструмента, а також кож зниженою температурою навколишнього повітря. До цього ого часу дослідження щодо зміни ни температурних характерис-тик поверхні пневматичнихх інструментів в процесі роботи не проводилися, і таких даних у доступній літературі немає. У зв’язку з цим було проведено експериментальні дослідження щодо зміни температури поверхні молотка ІП-4010 під час рубки сталі, за результатами яких встановлено, що стабілізувати температурні характеристики поверхні руків’я молотка можна шляхом нанесення віброзахисного полімерного покриття. Показано, що середні швидкості зростання і зниження температури поверхні руків’я з віброзахисним покриттям зменшуються порівняно з руків’ям без покриття. Швидкість охолодження поверхні руків’я з покриттям менше у 1,6 раза, а швидкість нагрівання – у 1,2 раза. Таким чином, під час роботи молотка

www.ohoronapraci.kiev.ua

49

Медицина праці

Безпека життєдіяльності

Як запобігти ХОЛОДОВИМ ТРАВМАМ Нагадаємо, чого слід остерігатися у холодну пору року та як діяти у разі переохолодження та обмороження.

ривале перебування на холоді в зимовий період часто призводить до серйозного переохолодження, яке характеризується такими ознаками: відчуття ознобу, млявість, втома, сонливість, що може перейти в дрімоту й сон, ослаблення дихання та серцевої діяльності, зниження температури тіла. У деяких випадках можливий навіть летальний кінець. У разі обмороження спостерігаються порушення кровообігу – спочатку в шкірі, а потім і в глибше розташованих тканинах. Обморожена частина тіла стає блідою, холодною та нечутливою, і, якщо вчасно не відреагувати, може відбутися її омертвіння. Найчастіше (у 90% усіх випадків) від обмороження страждають пальці ніг і рук, ніс, вуха та щоки.

Т

За глибиною ураження розрізняють обмороження чотирьох ступенів: І ступінь: шкіра стає блідою; ІІ ступінь: з’являються пухирі, шкіра навколо них набуває синювато-червоного кольору; ІІІ ступінь: часткове омертвіння м’яких тканин; IV ступінь: до омертвіння тканин додається омертвіння кістки. Щоб уберегтися від обмороження та переохолодження, передусім необхідно вдягатися та взуватися відповідно до погоди. Одяг та взуття мають бути теплими та сухими, бажано з натуральних матеріалів. Взуття треба обирати просторе, нетісне, яке б не стискало ніг і не порушувало кровопостачання. Доцільно використовувати повстяні устілки, надягати шерстяні шкарпетки. Під час сильного морозу і холодного вітру періодично перевіряйте стан відкритих частин обличчя, голови, рук і ніг, щоб не пропустити симптоми обмороження. Небезпечним є перебування на холоді у нетверезому стані. Уникайте тривалого перебування в холодних сирих приміщеннях та надмірних фізичних навантажень на свіжому повітрі у холодну погоду з підвищеною вологістю. Не варто виходити надвір, якщо спітніли. Рекомендується вживати гарячі їжу та напої. Заходи щодо надання першої медичної допомоги відрізняються залежно від ступеня обмороження, ступеня загального охолодження організму потерпілого, його віку та наявних хвороб. Насамперед необхідно припинити дію холоду, зігріти кінцівки для відновлення кровообігу в уражених холодом тканинах, щоб не допустити розвитку інфекційних ускладнень. Потерпілого потрібно негайно доправити до найближчого теплого приміщення, зняти з нього взуття, верхній одяг, шкарпетки та рукавички. Водночас необхідно викли-

50

кати «швидку», аби надати потерпілому кваліфіковану медичну допомогу. У разі обмороження І ступеня постраждалі ділянки тіла потрібно зігріти до почервоніння теплими руками за допомогою легкого масажу, розтирання тканиною з вовни, дихання, а потім накласти ватно-марлеву пов’язку. Швидке зігрівання, масаж та розтирання протипоказані, якщо це обмороження II–IV ступеня. У цьому разі треба накласти на уражену поверхню теплоізолювальну пов’язку (шар марлі, товстий шар вати, знову шар марлі, а зверху клейонку або прогумовану тканину). Уражені кінцівки потрібно зафіксувати за допомогою підручних засобів (шматок дошки або фанери, щільний картон), які накладають та фіксують зверху пов’язки. Для теплоізоляції можна використовувати ватники, вовняну тканину тощо. Постраждалому дають тепле пиття, гарячу їжу, невелику кількість алкоголю, таблетку аспірину чи анальгіну, по дві таблетки ношпи чи папаверину. Заборонено розтирати уражені ділянки снігом, адже можна пошкодити кровоносні судини. Не можна зігрівати обморожені кінцівки біля багаття, безконтрольно застосовувати грілки та інші джерела тепла, тому що це може погіршити перебіг обмороження. Обморожені ділянки тіла й кінцівки не можна змащувати жиром і мазями, розтирати спиртом. У разі загального охолодження організму легкого ступеня достатньо ефективним є зігрівання постраждалого в теплій ванні за початкової температури води 24 °С. Протягом 20–30 хвилин температуру поступово підвищують до нормальної температури тіла людини. Якщо у потерпілого переохолодження середнього або важкого ступеня – з порушенням дихання та кровообігу, – його потрібно негайно відвезти до лікувального закладу. Для легкого ступеня обмороження характерне поколювання – це попереджувальний сигнал тіла про те, що треба швидко розігріти охолоджену частину тіла. Якщо вона заніміла, це ознака обмороження. У такому разі терміново звертайтеся по медичну допомогу. До речі, більшість людей не звертають уваги на поколювання у кінчиках вух, які є найбільш чутливими до переохолодження. Тремтіння є свідченням того, що температура тіла знижується. Великої небезпеки в цьому немає, однак є ризик гіпотермії (коли температура тіла падає нижче ніж 35 °С), а це вже небезпечно для здоров’я. Симптоми гіпотермії: людина стає незграбною, сонливою, тремтіння стає інтенсивнішим. Бажано негайно знайти тепле місце, зняти мокрий одяг та загорнутися в теплу ковдру. За матеріалами ЗМІ підготував Олександр Фандєєв

ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2017

Медицина праці

Тема для обговорення

Домедична допомога Володимир Ященко, провідний фахівець з питань цивільного захисту Київської міської клінічної лікарні № 7

ажливим аспектом забезпечення безпеки працівників є навчання з питань охорони праці. Так, ст. 18 Закону України «Про охорону праці» визначено: «Працівники під час прийняття на роботу і в процесі роботи повинні проходити за рахунок роботодавця інструктаж, навчання з питань охорони праці, з надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків і правил поведінки у разі виникнення аварії». Тобто, згідно з цією нормою Закону, роботодавець має навчити працівника надавати першу медичну допомогу. Розглянемо законодавчі визначення медичної допомоги і зокрема першої медичної допомоги. Так, у ст. 3 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я», що має назву «Поняття і терміни, що вживаються в законодавстві про охорону здоров’я», читаємо: «медична допомога – діяльність професійно підготовлених медичних працівників, спрямована на профілактику, діагностику, лікування та реабілітацію у зв’язку з хворобами, травмами, отруєннями і патологічними станами, а також у зв’язку з вагітністю та пологами». Згідно зі ст. 35-1 цього Закону «Первинна медична допомога – медична допомога, що надається в амбулаторних умовах або за місцем проживання (перебування) пацієнта лікарем загальної практики – сімейним лікарем і передбачає надання консультації, проведення діагностики та лікування найбільш поширених хвороб, травм, отруєнь, патологічних, фізіологічних (під час вагітності) станів, здійснення профілактичних заходів; направлення відповідно до медичних показань пацієнта, який не потребує екстреної медичної допомоги, для надання йому вторинної (спеціалізованої)

В

www.ohoronapraci.kiev.ua

або третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги; надання невідкладної медичної допомоги в разі гострого розладу фізичного чи психічного здоров’я пацієнта, який не потребує екстреної, вторинної (спеціалізованої) або третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги.» Визначення поняття «першої медичної допомоги» у чинному законодавстві взагалі немає. Отже, з огляду на норми ст. 18 Закону України «Про охорону праці», працівник за рахунок роботодавця має бути підготовлений, як професійний медик? У деяких законодавчих актах, наприклад у законах України «Про дорожній рух» і «Про автомобільний транспорт», слова «першої медичної допомоги» замінили словами «домедичної допомоги». Поняття «домедичної допомоги» визначено як Законом України «Основи законодавства України про охорону здоров’я», так і Законом України «Про екстрену медичну допомогу»: «домедична допомога – невідкладні дії та організаційні заходи, спрямовані на врятування та збереження життя людини у невідкладному стані та мінімізацію наслідків впливу такого стану на її здоров’я, що здійснюються на місці події особами, які не мають медичної освіти, але за своїми службовими обов’язками повинні володіти основними практичними навичками з рятування та збереження життя людини, яка перебуває у невідкладному стані, та відповідно до закону зобов’язані здійснювати такі дії та заходи». У ст. 12 Закону України «Про екстрену медичну допомогу» визначено й осіб, які зобов’язані надавати домедичну допомогу: «Особами, які

зобов’язані надавати домедичну допомогу людині у невідкладному стані, є: рятувальники аварійно-рятувальних служб, працівники державної пожежної охорони, поліцейські, фармацевтичні працівники, провідники пасажирських вагонів, бортпровідники та інші особи, які не мають медичної освіти, але за своїми службовими обов’язками повинні володіти практичними навичками надання домедичної допомоги. Порядок підготовки та підвищення кваліфікації з надання домедичної допомоги осіб, які зобов’язані її надавати, визначається Кабінетом Міністрів України.» Поряд з цим, ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» зобов’язує поліцейського надавати і медичну допомогу особам, постраждалим унаслідок нещасних випадків. А втім, не враховано, що навіть іноземні інструктори не зможуть за 2–3 місяці підготувати особу, спроможну замінити лікаря чи медсестру. А от ст. 21 Кодексу цивільного захисту України зобов’язує кожного громадянина України вивчати надання домедичної допомоги постраждалим, водночас ст. 110 цього Кодексу зобов’язує рятувальників лише організувати надання домедичної допомоги постраждалим. На підставі норм зазначеного Порядку особи, які зобов’язані надавати домедичну допомогу, повинні мати й відповідне посвідчення. Отже, потребують істотних змін як норма Закону України «Про охорону праці», визначена ст. 18, щодо навчання всіх працівників за рахунок роботодавця надавати першу медичну допомогу, так і норми щодо надання домедичної та медичної допомоги, визначені Законом України «Про Національну поліцію» і Кодексом цивільного захисту України.

51

Соціальний захист

Профілактика приховування нещасних випадків

Дотримуючись законності Михайло Большаков, страховий експерт з охорони праці відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Кілійському районі Одеської області

«Охорона праці – це релігія. У неї можна не вірити, але обрядів потрібно дотримуватись!»

Дуже часто під тиском роботодавця або через незнання своїх законних прав потерпілі від нещасних випадків на виробництві позбавляють себе належних пільг та інших соціальних гарантій. Життєвих прикладів цього чимало. Мал. Ю. Судака

обітника підприємства направили на очищення даху від снігу. Виконуюючи завдання, чоловік посковз нувся, упав, дістав травму голови та хребта й у результаті потрапив до реанімації. У лікарні представник роботодавця отримав від нього пояснювальну записку. Пояснення, написані під диктування, прості: «...в обідню перерву під час прогулянки впав. Опритомнів – гіпс…» З юридичного погляду така розписка фактично є власноруч підписаною відмовою від соціальних виплат і гарантій, що належать по-

Р

терпілим від нещасних випадків на виробництві. Найпоширеніші виправдання приховування нещасних випадків і правові помилки потерпілих можна згрупувати за змістом: «Винен сам!», «Травма сталася не на робочому місці або в неробочий час», «Підписав собі вирок – нічого не зміниш», «Після звільнення виплат не зможеш домогтися». Розкриємо суть кожної із цих позицій. Заявляючи «Сам винен!», керівник прагне в такий спосіб «поліпшити» статистичні показники, маскуючи виробничі травми під побутові. Потерпілий не повинен брати всю провину за

обставини, що призвели до травмування, тільки на себе.

Розглянемо далі позицію «Це сталося не на робочому місці або в неробочий час». Законодавство України з питань охорони праці трактує трудові відносини досить широко. Хибно вважати, що нещасним випадком на виробництві вважається лише травмування, що сталося в робочий час. За законом працівникам належить повний обсяг гарантій і компенсацій, якщо ушкодження здоров’я сталося у зв’язку з обставинами, за яких нещасний випадок визнається пов’язаним з виробництвом і складається акт за формою Н-1. Такими є: • виконання потерпілим трудових (посадових) обов’язків за режимом

Працівник сільгосппідприємства Л. під час падіння з візка дістав важку травму хребта, унаслідок чого потрапив ддо реанімації. Розслідування нещасного випадку було проведено належним чином. Потерпілому встановили 1-шу групу інвалідності. Також він одержав відповідні страхові виплати: щомісячну страхову виплату (у розмірі 100% його заробітку до травми); на спеціальний медичний догляд (у розмірі 100% мінімальної заробітної плати (далі – МЗП); на постійний сторонній догляд (50% МЗП); на побутове обслуговування (25% МЗП). Чоловіка забезпечили інвалідними візками (кімнатним і дорожним), постільною й натільною білизною, памперсами, путівками на щорічне санаторно-курортне лікування з особою, що його супроводжує, тривалістю 45 діб. А якби представник роботодавця взяв з працівника пояснювальну записку, написану під диктування: «…в обідню перерву під час поїздки в особистій справі, перебуваючи в нетверезому стані впав з візка. Опритомнів у реанімації», це стало б власноруч підписаною відмовою від соціальних виплат і гарантій, що належать потерпілому від нещасного випадку на виробництві.

!

52

ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2017

Соціальний захист

•

• •

•

•

роботи підприємства, у тому числі у відрядженні; підготовка до роботи та приведення в порядок після закінчення роботи знарядь виробництва, засобів захисту, одягу, а також здійснення заходів особистої гігієни, пересування по території підприємства перед початком роботи і після її закінчення; виконання завдань відповідно до розпорядження роботодавця в неробочий час, під час відпустки, у вихідні, святкові та неробочі дні; проїзд на роботу чи з роботи на транспортному засобі, що належить підприємству, або іншому транспортному засобі, наданому роботодавцем відповідно до укладеного договору; використання власного транспортного засобу в інтересах підприємства з дозволу або за письмовим дорученням роботодавця чи безпосереднього керівника робіт; виконання дій в інтересах підприємства, на якому працює потерпілий, тобто дій, які не належать до його трудових (посадових) обов’язків за наявності відповідного розпорядження роботодавця;

•

•

прямування потерпілого до об’єкта (між об’єктами) обслуговування за затвердженим маршрутом або до будь-якого об’єкта за дорученням роботодавця; заподіяння тілесних ушкоджень іншою особою або вбивство потерпілого під час виконання чи у зв’язку з виконанням ним трудових (посадових) обов’язків (докладніше в п. 15 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 № 1232).

«Підписав собі вирок – нічого не зміниш» – у цьому випадку, навіть підписавши пояснювальну записку і взявши провину за травму на себе, потерпілий ще має змогу обстояти свої права. Недостовірні за-

писи, підписані працівниками під тиском або в результаті помилки, можна заперечити. В описаному ви-

ще випадку, наприклад, потерпілий може звернутися до суду для встановлення факту нещасного випадку на виробництві. Також має сенс па-

ралельно звернутися до Державної служби України з питань праці для організації розслідування. Зазначимо, що в наведеному випадку потерпілий працівник, за порадою юриста, послався на те, що підписав пояснення, до кінця не усвідомлюючи для себе характеру й значення наслідків травми, якої він зазнав. Через обставини, що склалися, керівник погодився оформити акт про нещасний випадок за всіма правилами. В юридичній практиці були розслідувані факти нещасних випадків на виробництві 10–15-річної давнини, якщо несприятливі наслідки травмування супроводжувалися затяжним, дорогим лікуванням. Переважно такі заяви пишуть уже після звільнення з роботи. За законом потерпілий від нещасного випадку працівник має повне право одержати належні йому виплати, у тому числі й після звільнення. У таких випадках потрібно звертатися по виплати безпосередньо в територіальні органи Фонду соціального страхування. Тому позиція: «Після звільнення виплат не зможеш домогтися» є хибною.

V Міжнародна науково-практична конференція

«Управління ризиками в системах менеджменту охорони праці та промислової безпеки»

24–26 травня

4992 грн

2017 року м. Київ

Знижки: за умови оплати до 1 березня – 3996 грн для учасника, який реєструє не менше двох учасників – 4242 грн для передплатників журналу і учасників академії – 4242 грн

Реєстрація:

Організатор: www.ohoronapraci.kiev.ua

www.ohoronapraci.kiev.ua

Реклама

тел./факс: (044) 559-19-51, 558-74-27 Е-mail: peredplata.op@gmail.com

53

Рекгама

Реклама

54

ОХОРОНА ПРАЦІ 1 /2017

Реклама

www.ohoronapraci.kiev.ua

55

Реклама

56

ОХОРОНА ПРАЦІ 1 /2017

─ВраЧрбУ├╢ра╢├╢ тАл▌жтАм├╢├│├╢ ра╢├╜├╖▄╢тАл▌жтАм├╢─ВраЧ├╖ ├╡▄╢тАл▌жтАм├│▄╢▐о─З ├│├╕─Л ├░├╜├│─З╥Г─Л├╖├╢рб╣ ├╡▄╢тАл▌жтАм├│▄╢▐о─З

├│раЧтАлрбУ▌птАм├╜├╝▐о▄╢ ├╝ра╢раЧ├╝раЧ├╡├╢─А▀Т─Л─╖ ├╝▀Т├│├╖ра╢▀Т├╝├╕тАлраЧ▐орб╣▐ЖрбУ ▄╢▐о▐ЖтАм├╕раЧ├▒▀Т─Л▀╜├╢

▄╢─Ь─а─Ч─Яре╗─ЧргД─ЯрдШре╗рвб─Ь─а ─Ф─Щ─о ре╗рзи─Ш

тАл▌жтАм─Ч─аре╗─Ч─Срвб─ЩрдШргД─а─к ─арвб ргЧ─ШреЮ─ЬреЮ─ЫрдШ─е─Ьрвб ─С─Ч─ТреЮ─Фрвб

├╡рвбрза─ЧргД─а ─СрдШ─Ф ─ЯреЮре╗рдШ─ЦрдШ─С

├╝реЮ─СрдШ─аре╗реЮ─Яре╗реЮ─Ь─Ч─Ш─ЬрдШргД─а─к ╞Т╤╡╞П┼ж

├╡─ЫргЧ─Ь─жргЧ─Ь─Ь─о ─С─ареЮ─Ы─Щ─н─Срвб─ЬреЮргД─ардШ ре╗рзи─Ш

├╡рвбрза─ЧргД─а ─СрдШ─Ф ре╗рдШ─Ф─Ч─Ь─╖ ─ЫрвбргД─а─Ч─Щ ─арвб рзардШ─ЫрдШ─Шрвб─ардШ─С

├╡рвбрза─ЧргД─а ─СрдШ─Ф ─С─ЧргДреЮ─Ш─Чрза ─арвб ─Ь─Ч─Ц─к─Ш─Чрза ─аргЧ─Ы─ЯргЧре╗рвб─арзире╗

▐орвб─ФрдШрлЙ─Ь─ЧрлЙ ─Црвбрза─Срвб─а ─о─Ш ─Шре╗─Ч─аргЧре╗рдШрлЙ ─ПргЧ─Ц─ЯргЧ─Ш─Ч ─арвб ─Яре╗реЮ─Фрзи─Ш─а─Ч─С─ЬреЮргД─ардШ

тАлрбУра╢▐Ж▌птАм├╢├┐▀Т├╖▄╢рбУ├╢ рбУ▄╢ тАл▀Т▌жтАм├│├╡▐о▄╢├╖├╢

╞Ц╞П╞П╞Р

╞Р╞У╞П╞П╞Р

рбУраЧтАл ▌жтАм┼Д├╖реЮ─Ы─Ярвб─ЬрдШ─о ├╜─Шре╗рдШ─Ь─аргЧ─Ш┼Е ├╜─Шре╗рвбрдд─Ьрвб─╖ ╞С╞Ц╞П╞П╞П─╖ ─Ы─║ рб╣─ЫргЧ─Щ─к─Ь─Ч─г─к─Ш─ЧрлЙ─╖ ─Срзи─Щ─║ рбУре╗рзи─ФреЮ─Срвб ─Прзи─Ф─║ ╞Ц рбУргЧ─ЩргЧ─вреЮ─Ь─╣ ┼Р╞П╞Т╤╢╞С┼С ╞Х╞С┼К╞П╤╢┼К╞Ф╞У ├┐рвб─ШргД─╣ ┼Р╞П╞Т╤╢╞С┼С ╞Х╞С┼К╞П╞Х┼К╞Р╞У ├│ргЧ─арвб─Щ─к─ЬрдШ─жргЧ ─Ьрвб

www.ukrintek.com

!$ " !

ДОДĐ?ТОК ДО Đ–ĐŁĐ Đ?Đ?ЛУ ОмОРОĐ?Đ? Đ&#x;Đ Đ?ЌІ â„– 11/2016

Đ Đ˜Đ—Đ˜Đš-ĐœĐ•Đ?Đ•Đ”Đ–ĐœĐ•Đ?Т

Đ?Đ?УКОВО-Đ’Đ˜Đ ĐžĐ‘Đ?Đ˜Đ§Đ˜Đ™ Đ–ĐŁĐ Đ?Đ?Đ›

ОмОРОĐ?Đ? Đ&#x;Đ Đ?ЌІ

â„– 1/2017

Đ?Đ? ДОĐ&#x;ĐžĐœĐžĐ“ĐŁ ĐĄĐ&#x;ЕЌІĐ?ЛІХТУ Đ— ОмОРОĐ?Đ˜ Đ&#x;Đ Đ?ЌІ

ÉˆÉŞÉ?ɚɧɿɥɚɰɿɚ ɭɏɪɢɌɚɧɧɚ É›É­ÉžÉżÉœÉ&#x;ÉĽÉś Éż ɍɊɨɪɭɞ ȿɤɍɊɼɭɚɏɚɰɿɚ É›É­ÉžÉżÉœÉ&#x;ÉĽÉś Éż ɍɊɨɪɭɞ Đš Овти Ń€ Đž Đ° Ń– ŃŒ кОНпНаркнаН + ĐśŃƒ Ńƒ

ȹɧɍɏɪɭɤɰɿɚ ÉĄ Ɉɉ Ɋɿɞ ɹɚɍ ɨɹɢɳÉ&#x;ɧɧɚ ɧɚɚ ÉŠÉ¨É¤ÉŞÉżÉœÉĽÉż ÉœÉżÉž ɍɧɿÉ?É­ ɨɛɼÉ&#x;ÉžÉ&#x;ɧɿɧɧɚ ɏɨɳɨ ɨɳ ɳɨ www.ohoronapraci.kiev.ua

1

2

ЗМІСТ

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

3

Новини законодавства Рубрику сформувала Тетяна Бреус Інформаційні повідомлення

Календар міжнародних виставок і конференцій у сфері безпеки праці на 2017 рік

4

! Ɍɟɦɚɬɢɱɧɿ ɜɢɫɬɚɜɤɨɜɿ ɡɚɯɨɞɢ ɹɤɿ ɩɪɨɯɨɞɢɬɢɦɭɬɶ ɜ ɍɤɪɚʀɧɿ Ȼɿɥɨɪɭɫɿ Ʉɚɡɚɯɫɬɚɧɿ Ȼɨɥɝɚɪɿʀ ȱɧɞɿʀ Ɋɨɫɿʀ ɈȺȿ ȱɡɪɚʀɥɿ ɋɒȺ ɬɨɳɨ Нормативне забезпечення

ОРГАНІЗАЦІЯ УТРИМАННЯ БУДІВЕЛЬ І СПОРУД. Експлуатація будівель і споруд Микола Федоренко ! ɉɟɪɲɚ ɩɭɛɥɿɤɚɰɿɹ ɰɢɤɥɭ ɤɨɧɫɭɥɶɬɚɬɢɜɧɨ ɦɟɬɨɞɢɱɧɢɯ ɦɚɬɟɪɿɚɥɿɜ ɹɤɿ ɞɨɩɨɦɨɠɭɬɶ ɩɿɞɩɪɢɽɦɫɬɜɚɦ ɭ ɜɢɪɿɲɟɧɧɿ ɩɪɚɤɬɢɱɧɢɯ ɩɢɬɚɧɶ ɩɨɜ¶ɹɡɚɧɢɯ ɡ ɨɪɝɚɧɿɡɚɰɿɽɸ ɭɬɪɢɦɚɧɧɹ ɛɭɞɿɜɟɥɶ ɠɢɬɥɨɜɨɝɨ ɿ ɧɟɠɢɬɥɨɜɨɝɨ ɩɪɢɡɧɚɱɟɧɧɹ

Безпека праці: НПАОП чи ДСТУ? Микола Федоренко ! Ʉɿɧɰɟɜɚ ɱɚɫɬɢɧɚ ɩɟɪɟɥɿɤɭ ɇɉȺɈɉ ɿ ȾɋɌɍ ɩɨɜ¶ɹɡɚɧɢɯ ɡ ɛɟɡɩɟɱɧɨɸ ɟɤɫɩɥɭɚɬɚɰɿɽɸ ɡɚɫɨɛɿɜ ɜɢɪɨɛɧɢɰɬɜɚ ɩɿɞɜɢɳɟɧɨʀ ɧɟɛɟɡɩɟɤɢ ɡɚ ɄȼȿȾ

6

38

Зразки документів

Інструкція з охорони праці під час очищення покрівлі від наслідків дії атмосферних опадів (снігу, обледеніння, полою)

52

Микола Федоренко ! ɇɚ ɞɨɞɚɬɨɤ ɞɨ ɿɧɫɬɪɭɤɰɿʀ ɭ ɰɶɨɦɭ ɧɨɦɟɪɿ ɠɭɪɧɚɥɭ ɩɭɛɥɿɤɭɽɬɶɫɹ ɤɨɥɶɨɪɨɜɢɣ ɩɥɚɤɚɬ ɮɨɪɦɚɬɭ Ⱥ ɳɨɞɨ ɛɟɡɩɟɱɧɨɝɨ ɨɱɢɳɟɧɧɹ ɩɨɤɪɿɜɟɥɶ ɜɿɞ ɫɧɿɝɭ Чек-лист

Лист оцінки ризиків під час очищення покрівлі від наслідків дії атмосферних опадів (снігу, обледеніння, полою) для підприємств з утримання житлового господарства

56

! ɉɨɪɹɞɨɤ ɞɿɣ ɹɤɢɣ ɞɨɩɨɦɨɠɟ ɜɿɞɩɨɜɿɞɚɥɶɧɢɦ ɨɫɨɛɚɦ ɩɪɚɜɢɥɶɧɨ ɨɪɝɚɧɿɡɭɜɚɬɢ

ɛɟɡɩɟɱɧɟ ɩɪɨɜɟɞɟɧɧɹ ɡɚɡɧɚɱɟɧɢɯ ɪɨɛɿɬ Офіційна відповідь

57

Запитували – відповідаємо Рубрику сформувала Тетяна Бреус ! Ɂɚɩɢɬɚɧɧɹ ɝɪɨɦɚɞɹɧ ɬɚ ɜɿɞɩɨɜɿɞɿ ɮɚɯɿɜɰɿɜ

НАУКОВО-ВИРОБНИЧИЙ ЖУРНА Л

ОХОРОНА ПРАЦІ НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ № 1/2017 Адреса редакції 02100, Київ-100, вул. Попудренка, 10/1 Тел./факс (044) 558-74-11 E-mail: mail@ohoronapraci.kiev.ua www.ohoronapraci.kiev.ua

© ОХОРОНА ПРАЦІ

Головний редактор Дмитро МАТВІЙЧУК Тел. (044) 558-74-11 Комп’ютерна верстка Оксана Дельова

Реклама Тел.: (044) 296-05-65, 296-82-56 Відділ реалізації та маркетингу Тел.: (044) 559-19-51, 558-74-27 Поліграфічні послуги Тел. (044) 559-62-79

Друкується мовою оригіналу. Точка зору редакції не завжди збігається з думкою авторів матеріалів. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен, географічних назв та інших відомостей несуть автори публікацій. Рукописи не рецензуються. За достовірність реклами несе відповідальність рекламодавець. Надруковано в друкарні ДП «Редакція журналу «Охорона праці».

02100, Київ-100, вул. Попудренка, 10/1

ДОДАТОК ДО ЖУРНАЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ» № 1/2017

НОВИНИ ЗАКОНОДАВСТВА

3

НОВИНИ ЗАКОНОДАВСТВА

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ Розпорядження від 23.11.2016 № 876-р «Про уповноваження посадових осіб Державної служби з питань праці на затвердження та підписання окремих видів документів». Уряд уповноважив посадових осіб Держпраці на затвердження та підписання документів щодо гігієни праці та дозиметричного контролю. Це дає змогу врегулювати розбіжності в чинних нормативно-правових актах в частині виконання повноважень і функцій у сфері гігієни праці, а також функцій зі здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників. Одночасно слід зазначити, що висновки щодо санітарно-гігієнічних характеристик умов праці можуть використовуватись для подальшого визначення зв’язку захворювань з умовами роботи та розслідування випадків професійних захворювань. МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ Наказ від 27.10.2016 № 1231 «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких нормативно-правових актів з охорони праці» зареєстрований в Мін’юсті 17.11.2016 за № 1494/29624. На підставі цього наказу визнано такими, що втратили чинність, такі нормативно-правові акти з охорони праці: 1

2

3

4

5

6

7

8

Типова інструкція для інженерно-технічних працівників, які здійснюють нагляд за утриманням та безпечною експлуатацією вантажопідіймальних кранів, затверджена наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 20.10.1994 № 107, зареєстрована в Мін’юсті 13.03.1995 за № 58/594 (зі змінами) Типова інструкція з безпечного ведення робіт для кранівників (машиністів) стрілових самохідних (автомобільних, гусеничних, залізничних, пневмоколісних) кранів, затверджена наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 25.09.1995 № 135, зареєстрована в Мін’юсті 10.10.1995 за № 371/907 (зі змінами) Типова інструкція з безпечного ведення робіт для кранівників (машиністів) баштових кранів, затверджена наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 14.11.1995 № 175, зареєстрована в Мін’юсті 27.11.1995 за № 425/961 (зі змінами) Типова інструкція для операторів (машиністів) парових та водогрійних котлів, затверджена наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 30.04.1996 № 74, зареєстрована в Мін’юсті 05.06.1996 за № 267/1292 (зі змінами) Типова інструкція з безпечного ведення робіт для кранівників (машиністів) портальних кранів, затверджена наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 29.01.1996 № 13, зареєстрована в Мін’юсті 12.02.1996 за № 63/1088 (зі змінами) Типова інструкція з безпечного ведення робіт для кранівників (машиністів) кранів мостового типу (мостових, козлових, напівкозлових), затверджена наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 20.03.1996 № 45, зареєстрована в Мін’юсті 26.03.1996 за № 143/1168 (зі змінами) Типові норми безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам автомобільного транспорту, затверджені наказом Комітету по нагляду за охороною праці України від 20.10.1998 № 207, зареєстровані в Мін’юсті 04.01.1999 за № 1/3294 Інструкція з безпечного виконання зварювальних робіт в електромонтажному виробництві, затверджена наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 05.06.2001 № 254 і зареєстрована в Мін’юсті 20.07.2001 за № 615/5806

НПАОП 0.00-5.20-94

НПАОП 0.00-5.03-95

НПАОП 0.00-5.05-95

НПАОП 0.00-5.10-96

НПАОП 0.00-5.19-96

НПАОП 0.00-5.18-96

НПАОП 60.2-3.06-98

НПАОП 0.00-5.23-01

9

Інструкція з охорони праці під час виконання монтажних робіт інструментами і пристроями, затверджена наказом Міністерства праці та соціальної політики від 05.06.2001 № 254, зареєстрована в Мін’юсті 20.07.2001 за № 616/5807

НПАОП 0.00-5.24-01

10

Інструкція з охорони праці під час виконання робіт пороховими інструментами, затверджена наказом Міністерства праці та соціальної політики від 05.06.2001 № 254, зареєстрована в Мін’юсті 20.07.2001 за № 617/5808

НПАОП 0.00-5.25-01

11

Інструкція з охорони праці під час виконання електромонтажних робіт на висоті, затверджена наказом Міністерства праці та соціальної політики від 05.06.2001 № 254, зареєстрована в Мін’юсті 20.07.2001 за № 618/5809

НПАОП 0.00-5.26-01

12

Інструкція з охорони праці під час виконання вантажно-розвантажувальних робіт в електромонтажному виробництві, затверджена наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 05.06.2001 № 254, зареєстрована в Мін’юсті 20.07.2001 за № 619/5810

ДНАОП 0.00-5.27-01

Рубрику сформувала Тетяна Бреус, юрисконсульт ДП «Редакція журналу «Охорона праці»

4

ІНФОРМАЦІЙНІ ПОВІДОМЛЕННЯ

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

КАЛЕНДАР МІЖНАРОДНИХ ВИСТАВОК І КОНФЕРЕНЦІЙ

У СФЕРІ БЕЗПЕКИ ПРАЦІ НА 2017 РІК Дата

Назва заходу

Місце проведення

22–24 січня

Міжнародна виставка засобів безпеки «Intersec 2017»

31 січня – 02 лютого

Міжнародна спеціалізована виставка «Рабочая одежда. Безопасность и охрана труда – 2017»

ОАЕ, Дубай, Dubai International Convention & Exhibition Center Білорусь, Мінськ, НВЦ «Белэкспо»

7–9 лютого

22-й Міжнародний форум «Технологии безопасности – 2017»

Росія, Москва

14–16 лютого

Міжнародна спеціалізована виставка «SafeWork 2017»

Ізраїль, Тель-Авів

21–22 лютого

21-ша Спеціалізована виставка «Безопасность – 2017»

Росія, Казань

21–22 лютого

10-та Спеціалізована виставка «Охрана и безопасность труда – 2017»

Росія, Казань

28 лютого – 3 березня

8-ма Спеціалізована виставка «Securika Krasnodar 2017»

Росія, Краснодар

15–18 березня

24-та Міжнародна виставка з безпеки «Security Expo 2017

Болгарія, Софія, Inter Expo Center

16–17 березня

Міжнародна конференція «Safety in Action 2017»

США, Чикаго

21–24 березня

23-тя Міжнародна виставка технічних засобів охорони та обладнання для забезпечення безпеки і протипожежного захисту «MIPS / Securika 2017»

Росія, Москва

22–23 березня

Міжнародна спеціалізована виставка «InfoSecurity Belgium 2017»

Бельгія, Брюссель

22–23 березня

Спеціалізована виставка технологій безпеки на робочому місці «Secura 2017»

Бельгія, Брюссель

22–24 березня

9-та Спеціалізована виставка «Средства защиты. Охрана труда – 2017»

28–30 березня 29–30 березня

IX Міжнародна спеціалізована виставка «Київський технічний ярмарок – 2017» Міжнародна виставка з техніки безпеки та охорони праці «Safety in Action Brisbane 2017»

5–7 квітня

XI форум «Безопасность – 2017»

6–8 квітня

11–14 квітня

Міжнародна виставка і конференція з питань інформаційної безпеки, протипожежних технологій та охорони праці «Secutech India 2017» Міжнародний дискусійний і презентаційний майданчик «Всероссийская неделя охраны труда – 2017», 8-ма Міжнародна виставка і конференція з безпеки та охорони праці в енергетиці «SAPE 2017»

19–21 квітня

7-ма Міжнародна виставка «Securika Kazakhstan 2017»

19–21 квітня

«SecuTech Expo Taiwan»

21–23 квітня

«SecuTech INDIA»

25–27 квітня

Виставка промислової та пожежної безпеки «BeHaPe 2017»

26–27 квітня

7-ма Міжнародна виставка і конференція з охорони праці та промислової безпеки «Kiosh 2017»

Казахстан, Астана

4–5 травня

13-та Міжнародна спеціалізована виставка «FirEco 2017»

Словаччина, Тренчин

10–14 квітня

Росія, Уфа, ВДНХ-ЭКСПО Міжнародний виставковий центр (Київ) Австралія, Брісбен Росія, Уфа, ВДНХ-ЭКСПО Індія, Мумбай Росія, Сочі, Головний Медіацентр Росія, Сочі Казахстан, Алма-Ата Тайвань, Тайбей, Taipei Nangang Exhibition Center Індія, Мумбай, Bombay Convention and Exhibition Centre Польща, Катовіце, International Congress Centre in Katowice

ІНФОРМАЦІЙНІ ПОВІДОМЛЕННЯ

ДОДАТОК ДО ЖУРНАЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ» № 1/2017

Дата

Назва заходу

5

Місце проведення

24–26 травня

V Міжнародна науково-практична конференція «Управління ризиками в системах менеджменту охорони праці та промислової безпеки» (проводить журнал «Охорона праці»)

Україна, Київ, готель «Братислава»

Травень

X Міжнародний салон забезпечення безпеки «Комплексная безопасность – 2017»

Росія, Москва

31 травня – 3 червня

Міжнародна виставка «Pyros / Iset 2017»

Чехія, Брно

1–3 червня

Спеціалізована виставка-форум безпеки «Мир безопасности. СпасПожТех»

Росія, Волгоград

6–8 червня

Міжнародна спеціалізована виставка «InfoSecurity Europe 2017»

Великобританія, Лондон

13–15 червня

Міжнародна спеціалізована виставка «ISS World Europe 2017»

Чехія, Прага

18–20 серпня

Міжнародна виставка «SecuTech Expo 2017»

В’єтнам, Хошимін

5–7 вересня

Міжнародна виставка з техніки безпеки та охорони праці «Safety in Action Melbourne 2017»

Австралія, Мельбурн

14–16 вересня

«OFSEC: охрана и пожарная безопасность – 2017»

Султанат Оман, Маскат

10–13 жовтня

XVI Міжнародний виставковий форум «Технології захисту – 2017»

Міжнародний виставковий центр (Київ)

26–27 вересня

Міжнародна виставка безпеки та охорони «FinnSec 2017»

Фінляндія, Гельсінкі

27–29 вересня

Виставка технологій, продукції та послуг для пожежної безпеки «StopFire – 2017»

Росія, Єкатеринбург

27–29 вересня

Міжнародна спеціалізована виставка «Securika Siberia 2017»

Росія, Новосибірськ

10–12 жовтня

Спеціалізована виставка «Безопасность. Охрана. Спасение / Sentex 2017»

Росія, Нижній Новгород

10–13 жовтня

IV Міжнародна спеціалізована виставка «Зброя та безпека – 2017»

10–13 жовтня

XI Міжнародна спеціалізована виставка «Пожтех – 2017»

10–13 жовтня

Міжнародний авіакосмічний салон «Авіасвіт – ХХІ»

17–20 жовтня

Міжнародна виставка з безпеки та охорони праці «A+A 2017»

Германія, Дюссельдорф

19–22 жовтня

Міжнародна виставка з охорони, безпеки та засобів спасіння «Securika / Cips 2017»

Азербайджан, Баку

24–26 жовтня

«Нефть и газ»

«АККО Интернешнл» (Київ)

25–28 жовтня

Міжнародна виставка засобів громадської безпеки «Security China 2017 Expo»

Китай, Пекін

7–9 листопада

V Спеціалізована виставка «Екологія підприємства – 2017»

7–9 листопада

XIV Міжнародна агропромислова виставка «Агрофорум – 2017»

7–9 листопада

XV Міжнародна спеціалізована виставка «Комунтех – 2017»

7–9 листопада

VIII Спеціалізована виставка «ДорТехекспо – 2017»

7–9 листопада

X Міжнародна спеціалізована виставка «Енергоефективність. Відновлювана енергетика – 2017»

7–9 листопада

VII Спеціалізована виставка «ЄвроБудЕкспо – 2017»

7–9 листопада 7–9 листопада

XV Міжнародна спеціалізована виставка «Енергетика в промисловості України – 2017» II Міжнародна спеціалізована виставка гірничодобувної промисловості «Mining Industry Expo – 2017»

7–9 листопада

II Міжнародна спеціалізована виставка «НафтоГазЕкспо – 2017»

7–9 листопада

Міжнародна виставка «Securika St. Petersburg 2017»

Міжнародний виставковий центр (Київ) Міжнародний виставковий центр (Київ) Міжнародний виставковий центр (Київ)

Міжнародний виставковий центр (Київ) Міжнародний виставковий центр (Київ) Міжнародний виставковий центр (Київ) Міжнародний виставковий центр (Київ) Міжнародний виставковий центр (Київ) Міжнародний виставковий центр (Київ) Міжнародний виставковий центр (Київ) Міжнародний виставковий центр (Київ) Міжнародний виставковий центр (Київ) Росія, Санкт-Петербург

15–17 листопада Міжнародна виставка «FinnSec 2017»

Фінляндія, Гельсінкі

21–24 листопада «XVI Міжнародний промисловий форум – 2017»

Міжнародний виставковий центр (Київ)

6

НОРМАТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

НОРМАТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

ОРГАНІЗАЦІЯ УТРИМАННЯ БУДІВЕЛЬ І СПОРУД. ЕКСПЛУАТАЦІЯ БУДІВЕЛЬ І СПОРУД Микола Федоренко, головний державний інспектор Головного управління Держпраці у Київській області

Розпочинаємо публікацію циклу консультативнометодичних матеріалів, які допоможуть підприємствам у вирішенні практичних питань, пов’язаних з організацією утримання будівель як житлового, так і нежитлового призначення

Вивчення нормативних документів, пов’язаних з експлуатацією будівель та споруд, потребує значних зусиль, часу та досвіду. З огляду на це редакція запланувала у 2017 році опублікувати цикл консультативно-методичних матеріалів, які допоможуть підприємствам у вирішенні практичних питань, пов’язаних з організацією утримання будівель як житлового, так і нежитлового призначення, їхніх внутрішньобудинкових комунікацій, а також утриманням прибудинкової території та конструктивних елементів споруд, що забезпечують безпечний доступ людей. У статтях буде подано узагальнену інформацію (з посиланням на чинні нормативні документи) щодо періодичності проведення перевірок технічного стану конструктивних елементів будівель та їхніх внутрішньобудинкових інженерних мереж, а також зразки посадових інструкцій відповідальних осіб підприємства з утримання житлового господарства.

У наступних номерах додатка розглядатимемо питання щодо організації утримання: ВНУТРІШНЬОБУДИНКОВИХ СИСТЕМ ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ;

2

3

ВНУТРІШНЬОБУДИНКОВИХ СИСТЕМ ВОДОПОСТАЧАННЯ ТА ВОДОВІДВЕДЕННЯ;

4

ВНУТРІШНЬОБУДИНКОВИХ СИСТЕМ ГАЗОПОСТАЧАННЯ; ВНУТРІШНЬОБУДИНКОВИХ СИСТЕМ ВЕНТИЛЯЦІЇ ТА КОНДИЦІЮВАННЯ ПОВІТРЯ;

5

6

9

12 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

11

ВНУТРІШНЬОБУДИНКОВИХ МЕРЕЖІ ОСВІТЛЕННЯ;

7

ВНУТРІШНЬОБУДИНКОВИХ СИСТЕМ ЗАХИСТУ ЕЛЕКТРОЗАХИСТУ, БЛИСКАВКОЗАХИСТУ, ПОЖЕЖНОГО ЗАХИСТУ ТОЩО);

8

МЕХАНІЗОВАНИХ ЗАСОБІВ ДЛЯ ПІДІЙМАННЯ ЛЮДЕЙ (ЛІФТІВ, ПІДІЙМАЧІВ, ЕСКАЛАТОРІВ);

ВНУТРІШНЬОБУДИНКОВИХ СИСТЕМ ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ;

10 КОНСТРУКТИВНИХ ЕЛЕМЕНТІВ СПОРУД,

ЯКІ ВИЗНАЧАЮТЬ БЕЗПЕЧНИЙ ДОСТУП ЛЮДЕЙ У БУДІВЛІ;

СИСТЕМИ ВИДАЛЕННЯ БУДИНКОВОГО СМІТТЯ; ПРИБУДИНКОВОЇ ТЕРИТОРІЇ ТА ОБ’ЄКТІВ БЛАГОУСТРОЮ.

Для суб’єктів господарювання, які мають на балансі або орендують будівлі, підтримання їхнього технічного стану є одним із найважливіших питань. Згідно зі статтею 13 Закону України «Про охорону праці» від 14.10.1992 № 2694-XII роботодавець повинен забезпечити спостереження за технічним

ДОДАТОК ДО ЖУРНАЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ» № 1/2017

НОРМАТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

7

станом будівель і споруд, а відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.11.2011 № 3038-VI недотримання вимог безпечної експлуатації об’єктів будівництва тягне за собою відповідальність. Незадовільна організація експлуатації будівель і споруд створює потенційну небезпеку виникнення нещасних випадків, пожеж, аварій та інших надзвичайних ситуацій. Утримання будівель (житлових, громадських, адміністративно-побутових та виробничих) визначають нормативні державні документи (державі будівельні норми, державні санітарні норми та правила, нормативно-правові акти з охорони праці, правила пожежної безпеки), а також документи (положення, інструкції тощо) відомчих організацій, наприклад Міністерства палива та енергетики України, Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України. Відповідно до ст. 13 Закону України «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 р. № 2694-XII, роботодавець повинен забезпечувати належне утримання будівель і споруд, моніторинг за їх технічним станом, для чого створює відповідну службу. Незадовільна організація експлуатації будівель і споруд – потенційна небезпека виникнення нещасних випадків, пожеж, аварій та інших надзвичайних ситуацій. Моніторинг – нагляд за технічним станом будівельного об’єкта, його частин, окремих конструкцій або основ з оцінюванням їх деформацій та несучої здатності, стійкості та придатності до експлуатації (п. Б.2.4 додатка Б ДБН В.1.2-12-2008 «Будівництво в умовах ущільненої забудови. Вимоги безпеки»). Моніторинг складається з таких етапів: попереднє (візуальне) обстеження об’єкта, зокрема й огляд і фотографування об’єкта та його конструктивних елементів, виконання обмірів, визначення категорії складності об’єкта, аналіз проектної та іншої технічної документації (за наявності); детальне (інструментальне) обстеження об’єкта, зокрема й визначення параметрів і характеристик матеріалів, виробів та конструкцій, із залученням фахівців відповідної спеціалізації та атестованих лабораторій (у разі потреби).

Загальні вимоги до організації утримання об’єктів будівництва визначає стаття 39-2 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI. Власники або управителі об’єктів будівництва забезпечують поточний огляд і періодичне обстеження прийнятих в експлуатацію у встановленому законодавством порядку об’єктів протягом усього періоду їх існування та несуть відповідальність за їх експлуатацію згідно із законом. Обстеження об’єкта будівництва здійснюється з метою оцінки його відповідності основним вимогам до будівель і споруд, визначеним технічним регламентом, та вжиття обґрунтованих заходів щодо забезпечення надійності й безпеки під час його експлуатації. Порядок проведення обстеження встановлює КМУ. Результати обстеження відображають у паспорті об’єкта будівництва, форму та вимоги до якого затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури. Обов’язковому обстеженню підлягають об’єкти, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із середніми та значними наслідками (III, IV та V категорії складності), а також багатоквартирні житлові будинки незалежно від класу наслідків (відповідальності). За рішенням власників або управителів також може проводитися обстеження інших об’єктів, не передбачених цією частиною. У період між обстеженнями власники або управителі своїми силами чи із залученням інших суб’єктів господарювання забезпечують огляд об’єктів та вживають заходів щодо забезпечення надійності й безпеки під час їх експлуатації. Контроль за дотриманням порядку проведення обстеження об’єктів та реалізацією заходів щодо забезпечення надійності й безпеки під час їх експлуатації здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому КМУ. Незабезпечення обстеження та паспортизації об’єкта, що підлягає обов’язковому обстеженню, порушення порядку проведення такого обстеження та нереалізація заходів щодо забезпечення надійності й безпеки під час його експлуатації тягне за собою відповідальність, передбачену законом. Будівлі, які належать до об’єктів архітектури, повинні мати «Архітектурно-технічний паспорт об’єкта архітектури» (стаття 12 Закону України «Про архітектурну діяльність»), а також відповідно паспорт фасаду, що складений у спеціалізованій науково-дослідній (проектній) організації (наприклад, див. ДСТУ Б А.2.4-7:2009 «Правила виконання архітектурно-будівельних креслень» – додаток Ф «Титульний аркуш. Паспорт опорядження фасадів»; додаток Ш «Перелік документів паспорта опорядження фасадів»). Пожежні та санітарні загальні вимоги щодо утримання будівель, споруд і територій визначають відповідно Правила пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 № 1417, Державні санітарні норми і правила утримання територій населених

8

НОРМАТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

місць, затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я України від 17.03.2011 № 145. Перелік об’єктів, що належать суб’єктам господарювання, проектування яких здійснюється з урахуванням вимог інженерно-технічних заходів цивільного захисту, визначає додаток до постанови КМУ від 09.01.2014 № 6 (до таких об’єктів належать будівлі заввишки понад 100 м, віднесені до V категорії складності об’єктів будівництва). Стосовно будівлі використовують два основні терміни: «утримання» та «експлуатація». Під утриманням будівлі (споруди) розуміють господарську діяльність, спрямовану на забезпечення експлуатації та/або ремонту приміщень, будинків і споруд відповідно до вимог чинного законодавства (нормативів, норм, стандартів, порядків і правил тощо (введення Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 17.05.2005 № 76), під експлуатацією будівлі (споруди) – використання будівлі (споруди) згідно з функціональним призначенням та проведенням необхідних заходів до збереження стану конструкцій, при якому вони здатні виконувати задані функції з параметрами, що визначені вимогами технічної документації (розділ 2 Положення про безпечну та надійну експлуатацію виробничих будівель і споруд, НПАОП 45.2-7.01-97). Тобто утримання будівлі (споруди) дорівнює її експлуатація плюс ремонт.

2. КЛАСИФІКАЦІЯ БУДІВЕЛЬ. НОРМАТИВНА БАЗА Будівлі – споруди, що складаються з несучих та огороджувальних або сполучених (несучо-огороджувальних) конструкцій, які утворюють наземні або підземні приміщення, призначені для проживання або перебування людей, розміщення устаткування, тварин, рослин, а також предметів; споруди – будівельні системи, пов’язані із землею, які створені з будівельних матеріалів, напівфабрикатів, устаткування та обладнання в результаті виконання різних будівельно-монтажних робіт; інженерні споруди – об’ємні, площинні або лінійні наземні, надземні або підземні будівельні системи, що складаються з несучих та в окремих випадках огороджувальних конструкцій і призначені для виконання виробничих процесів різних видів, розміщення устаткування, матеріалів та виробів, для тимчасового перебування і пересування людей, транспортних засобів, вантажів, переміщення рідких та газоподібних продуктів тощо (розділ І Державного класифікатора будівель та споруд (ДК 018-2000), затвердженого наказом Держстандарту України від 17.08.2000 № 507). Для порівняння: будівля – різновид споруди, що складається з несучих та огороджувальних або сполучених (несучо-огороджувальних) конструкцій, які утворюють наземні або підземні приміщення, призначені для життєдіяльності людей та виробництва продукції; будинок – різновид будівлі, яка призначена, як правило, для проживання та обслуговування людей; комплекс (будова) – сукупність будинків, будівель, споруд будь-якого призначення, лінійних об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури, об’єднаних цільовим призначенням, зведення яких здійснюється, як правило, за єдиною проектною документацією; споруда – штучно створений об’ємний, площинний або лінійний об’єкт, що має природні або штучні просторові межі, призначений для досягнення певних цілей (п. 3.1, п. 3.3, п. 3.8, п. 3.22 ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво»). Об’єкт виробничого призначення – об’єкт сфери матеріального виробництва; об’єкт невиробничого призначення – об’єкт житлового та громадського призначення (п. 3.13, п. 3.14 ДБН А.2.2-3-2014). Висотний будинок – багатоповерховий будинок житлово-громадського призначення з умовною висотою від 73,5 м і вище (умовна висота визначається згідно з ДБН В.1.1-7-2002 «Пожежна безпека об’єктів будівництва») (додаток Б ДБН В.2.2-24:2009 «Будинки і споруди. Проектування висотних житлових і громадських будинків»).

Класифікацію будівель та споруд в Україні визначає Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000, який призначений для використання органами центральної та місцевої виконавчої та законодавчої влади, фінансовими службами, органами статистики та всіма суб’єктами господарювання (юридичними та фізичними особами) в Україні, та об’єктами класифікації, у якому є будівлі виробничого та невиробничого призначення, інженерні споруди різного функціонального призначення. Відповідно до ДК 018-2000 будівлі поділяються на житлові та нежитлові, промислового (виробничі, складські будівлі), побутового (адміністративно-побутового, комунально-побутового) та громадського (соціального, культурного) призначення. Будівлі житлового призначення можуть використовувати для постійного (жилі будинки) та тимчасового проживання (готелі, гуртожитки). Будівлі невиробничого призначення можуть визначати як «будівлі цивільного призначення». Блок-схему «Ієрархічна класифікації будівель за функціональним призначенням», розроблену на підставі ДК 018-2000 і державних будівельних норм, наведено в додатку 1. Види робіт, пов’язані з підтриманням технічно справного стану будівель і споруд, як блок-схему наведено у додатку 3. Межа між окремими видами робіт (наприклад, будівельними, монтажними, ремонтними) є умовною та неоднозначно трактується чинними нормативними документами. Кон-

ДОДАТОК ДО ЖУРНАЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ» № 1/2017

НОРМАТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

9

кретно можна визначити, що ДБН поширюються на нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, технічне переоснащення та капітальний ремонт об’єктів. Загальні вимоги щодо проведення ремонтних робіт визначено Правилами охорони праці під час виконання робіт на висоті (НПАОП 0.00-1.1507), Правилами охорони праці під час роботи з інструментом та пристроями (НПАОП 0.00-1.71-13), на об’єктах житлово-комунального господарства – Правилами охорони праці при будівництві та ремонті об’єктів житлово-комунального господарства (НПАОП 45.2-1.02-90). Будівлі можуть улаштовувати на небезпечних територіях, можуть бути підвищеної небезпеки (класифікація за наслідками – відповідальності та складності). У будівлях можуть улаштовувати об’єкти підвищеної небезпеки, під якими, відповідно до статті 1 Закону України «Про об’єкти підвищеної небезпеки» від 18.01.2001 № 2245-ІІІ, розуміють об’єкти, на яких використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються одна або кілька небезпечних речовин чи категорій речовин у кількості, що дорівнює або перевищує нормативно встановлені порогові маси, а також інші об’єкти як такі, що відповідно до закону є реальною загрозою виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру. Усі об’єкти будівництва за складністю поділяють на п’ять категорій: І, II, III, IV, V. Категорію складності об’єкта будівництва приймають на підставі визначеного класу наслідків (відповідальності) за характеристиками таблиці А. 1 додатка А до ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013 «Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об’єктів будівництва». БУДІВЛІ ПІДВИЩЕНОЇ НЕБЕЗПЕКИ (класифікація за наслідками СС1 – СС3) Будівлі, що належать до об’єктів підвищеної небезпеки (класифікація за класом наслідків – відповідальності) (крім інженерних та промислових споруд) (додаток А до ДБН В.1.2-14-2009 «Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ»): СС3 – значні наслідки: – будівлі і споруди крупних залізничних вокзалів і аеровокзалів; – житлові, громадські або багатофункціональні будівлі заввишки понад 100 м; – будівлі основних музеїв, державних архівів, сховищ національних історичних і культурних цінностей; – видовищні об’єкти з масовим перебуванням людей (стадіони, театри, кінозали, цирки, виставкові приміщення тощо); – будівлі університетів, інститутів, шкіл, дошкільних закладів тощо; – великі лікарні та інші заклади охорони здоров’я; – універсами та інші великі торговельні підприємства; – об’єкти життєзабезпечення великих районів міської забудови і промислових територій; – великі об’єкти захисно-запобіжного характеру (протиселеві, протизсувні, протилавинні споруди, захисні дамби тощо). СС2 – середні наслідки: – будівлі видовищних і спортивних підприємств, підприємств торгівлі, громадського харчування, служби побуту, установи охорони здоров’я; – будівлі і споруди центральних складів для забезпечення життєвих потреб населення, склади особливо цінного устаткування і матеріалів, військові склади; – житлові, громадські або багатофункціональні будівлі заввишки до 100 м. СС1 – незначні наслідки: – громадські будівлі, об’єкти фізкультури та спорту, що не віднесені до класів СС3 і СС2, – а також усі тимчасові об’єкти, мобільні будинки. БУДИНКИ ГРОМАДСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ До основних груп будинків громадського призначення належать (додаток А до ДБН В.2.29:2009 «Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека у будівництві. Основні положення», НПАОП 45.2-7.02-09): • будинки, споруди та приміщення дошкільних навчальних закладів; • будинки, споруди та приміщення навчальних закладів; • будинки, споруди і приміщення охорони здоров’я та відпочинку; • будинки, споруди і приміщення фізкультурно-оздоровчі та спортивні; • будинки, споруди та приміщення культурно-видовищних, дозвіллєвих та культових закладів;

10

НОРМАТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

• будинки, споруди та приміщення підприємств торгівлі та харчування; • будинки, споруди та приміщення підприємств побутового обслуговування; • будинки, споруди та приміщення закладів соціального захисту населення; • будинки, споруди та приміщення науково-дослідних установ, проектних і громадських організацій та управління; • будинки, споруди та приміщення транспорту, призначені для безпосереднього обслуговування населення; • будинки, споруди та приміщення комунального господарства (крім виробничих, складських та транспортних будинків і споруд). НЕБЕЗПЕЧНІ ТЕРИТОРІЇ (ЗОНИ) До небезпечних територій належать (п. 2.1.1 Правил техногенної безпеки у сфері цивільного захисту на підприємствах, в організаціях, установах та на небезпечних територіях, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 15.08.2007 № 557): • території, що зазнали забруднення ґрунтів і земель понад установлені гранично допустимі концентрації небезпечними для довкілля речовинами внаслідок порушення нормальних умов функціонування потенційно небезпечних об’єктів або об’єктів підвищеної небезпеки, або аварій, що сталися на потенційно небезпечних об’єктах або об’єктах підвищеної небезпеки, унаслідок аварій на транспорті з викидами небезпечних та шкідливих речовин (пально-мастильних, біологічних, хімічних, радіоактивних тощо); • території, поверхня яких порушена внаслідок землетрусу, зсуву, карстоутворення, ерозії, повені, добування корисних копалин, перезволоження, підвищення кислотності або солей (деградовані землі); • зони особливого режиму використання земель, що створюються на місцевості навколо військових об’єктів та об’єктів інших військових формувань, утворених або розташованих на території України відповідно до законодавства України, для забезпечення їх функціонування збереження озброєння, військової техніки та іншого військового майна, а також захисту населення, господарських об’єктів і довкілля від впливу аварійних ситуацій, стихійного лиха і пожеж, що можуть виникнути на них. Організація утримання будівель та інженерних мереж базується на таких поняттях, як «межа балансової належності» та «межа експлуатаційної відповідальності». Щодо газових мереж межа балансової належності означає точку розмежування газових мереж між суміжними власниками газових мереж за ознаками права власності чи користування, на якій відбувається приймання-передача природного газу; межею експлуатаційної відповідальності сторін уважають точку розмежування газових мереж за ознакою договірних зобов’язань з експлуатації окремих ділянок або елементів, яка встановлюється на межі балансової належності або за згодою сторін в іншій точці газових мереж (п. 4 розділу І Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2494). Щодо електричних мереж межа балансової належності – це точка розділу елементів електричної мережі між власниками електроустановок за ознаками права власності або користування, або повного господарського відання; межа експлуатаційної відповідальності – це точка розділу електричної мережі за ознакою договірних зобов’язань з експлуатації тих чи інших її ділянок або елементів, яка встановлюється за згодою сторін. Без такої згоди межа експлуатаційної відповідальності збігається з межею балансової належності (п. 1.2 розділу 1 «Загальні положення» Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України (далі – НКРЕ) від 31.07.1996 № 28, у редакції постанови НКРЕ від 17.10.2005 № 910). Сучасні вимоги до теплотехнічних показників огороджувальних конструкцій (теплоізоляційної оболонки) будинків і споруд визначають за ДБН В.2.6-31:2006 «Конструкції будинків і споруд. Теплова ізоляція будівель», до енергетичного паспорта будинку – за ДСТУ-Н Б А.2.2-5:2007 «Проектування. Настанова з розроблення та складання енергетичного паспорта будинків при новому будівництві та реконструкції».

3. УТРИМАННЯ ЖИЛИХ (ЖИТЛОВИХ) БУДІВЕЛЬ Використовують дуже близькі за змістом поняття «жилий будинок» та «житловий будинок». Під впливом російської мови прикметник «житловий» уживають як відповідник російського «жилищный» (англ. – «housing», «habitable», «residential»), а жилий – як відповідник російського «жилой» (англ. – «inhabited»). Так, жилий будинок – будинок, у якому живуть люди, заселений будинок; житловий будинок – будинок, призначений для житла. Тому й використовують «Житловий кодекс», «житлові відносини», «житлові права», «житловий фонд», «житловий комплекс» тощо.

ДОДАТОК ДО ЖУРНАЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ» № 1/2017

НОРМАТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

11

«Жилі будинки і жилі приміщення призначаються для постійного або тимчасового проживання громадян, а також для використання у встановленому порядку як службових жилих приміщень і гуртожитків. Надання приміщень у жилих будинках для потреб промислового характеру забороняється» (стаття 6 Житлового кодексу Української РСР від 30.06.1983 № 5464-X). Жилий будинок – будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, установлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного в ній проживання (Правила утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджені наказом Держжитлокомунгоспу України 17.05.2005 № 76). Житловий будинок – будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання; садибою є земельна ділянка разом з розташованими на ній житловим будинком, господарсько-побутовими будівлями, наземними і підземними комунікаціями, багаторічними насадженнями; квартирою є ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання (ст. 380, 381, 382 Цивільного Кодексу України від 16.01.2003 № 435-IV). З юридичного погляду під жилим будинком розуміють будівлю, що характеризуються сукупністю таких ознак: – відповідність будівель архітектурно-будівельним, санітарно-гігієнічним, протипожежним та іншим нормам і стандартам, що робить ці будівлі придатними для постійного проживання в них громадян; – прийняття в експлуатацію комісією фахівців і спеціалістів зведеного будинку, що відповідає зазначеним умовам; – реєстрація в органах місцевого самоврядування будівлі як жилої. Під житлом особи розуміється будь-яке приміщення, яке знаходиться у постійному чи тимчасовому володінні особи, незалежно від його призначення і правового статусу, та пристосоване для постійного або тимчасового проживання в ньому фізичних осіб, а також всі складові частини такого приміщення. Не є житлом приміщення, спеціально призначені для утримання осіб, права яких обмежені за законом (ст. 233 Кримінальнопроцесуального кодексу від 13.04.2012 № 4651-VI).

Порядок улаштування жилих (житлових) будівель визначено будівельними нормами: ДБН .2.215-05 «Будинки і споруди. Житлові будинки»; ДБН В.2.2-24:2009 «Будинки і споруди. Проектування висотних житлових і громадських будинків» (поширюються на проектування нових висотних житлових і громадських будинків з умовною висотою від 73,5 до 100 м включно); ДБН В.3.2-22009 «Реконструкція, ремонт, реставрація об’єктів будівництва. Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт». На планування присадибних ділянок, проектування одноквартирних, двоквартирних і блокованих житлових будинків висотою до трьох поверхів, господарських та побутових будівель та споруд поширюються ДБН 79-92 «Житлові будинки для індивідуальних забудовників України». Порядок безпечної експлуатації жилих будинків визначають Правила безпечної експлуатації житлових і громадських будівель (НПАОП 45.21-1.04-79). Порядок користування жилими будинками та їхніми приміщеннями визначено Житловим кодексом Української РСР від 30.06.1983 № 5464-X; Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, затвердженим постановою КМУ від 13.04.2011 № 461 (у редакції від 08.09.2015 № 750), Правилами користування приміщеннями житлових будинків, затвердженими постановою КМУ від 08.10.1992 № 572 (у редакції від 24.01.2006 № 45). До нормативно-правових актів з питань житлової політики в Україні (Держжитлокомунгоспу України) належать Правила утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджені наказом Держжитлокомунгоспу України від 17.05.2005 № 76 (далі – Правила № 76); Положення про організацію роботи з управління охороною праці в житлово-комунальному господарстві України, затверджене наказом Держжитлокомунгоспу від 03.10.1994 № 84; Примірний перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд, затверджений наказом Держжитлокомунгоспу України від 10.08.2004 № 150, Правила управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд, затверджені наказом Держжитлокомунгоспу України від 02.02.2009 № 13 (далі – Правила № 13). Чинними є СОУ ЖКГ 75.1135077234.0015:2009 «Житлові будинки. Правила визначення фізичного зносу житлових будинків», Інструкція про порядок проведення технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна, затверджена наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.05.2001 № 127 (далі – Інструкція № 127). Ухвалено гармонізовані до європейських стандартів державні стандарти, що визначають вимоги до улаштування автоматизованих систем управління будівлями, наприклад, ДСТУ CEN/TS 15379:2014 «Управління будівлями. Термінологія та сфера застосування послуг»; ДСТУ-Н Б В.2.537-2008 «Настанова з проектування, монтування та експлуатації автоматизованих систем моніто-

12

НОРМАТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

рингу та управління будівлями і спорудами»; серії ДСТУ EN 50090 «Житлово-будівельні електронні системи (ЖБЕС)», серії ДСТУ EN 50491 «Загальні вимоги до житлово-будівельних електронних систем (ЖБЕС) та автоматизованих систем моніторингу та управління будівлями (АСМУБ)», а також стандарти щодо захисту будівель від злочинів (терористичних актів) – серії ДСТУ CEN/TR 14383 «Запобігання злочинам. Місцеве планування та проектування будівель».

1. ДСТУ EN 50090 «Житлово-будівельні електронні системи (ЖБЕС)» – ДСТУ EN 50090-1:2014 Частина 1. Структура стандартизації – ДСТУ EN 50090-2-2:2005 Частина 2-2. Короткий огляд систем. Загальні технічні вимоги – ДСТУ EN 50090-2-3:2014 Частина 2-3. Загальні вимоги щодо функціональної безпеки виробів, призначених для інтеграції в житлово-будівельні електронні системи (ЖБЕС) – ДСТУ EN 50090-3-1:2014 Частина 3-1. Аспекти застосування. Вступ до структури застосування – ДСТУ EN 50090-3-2:2014 Частина 3-2. Аспекти застосування. Процес користувача Класу 1 – ДСТУ EN 50090-3-3:2014 Частина 3-3. Аспекти застосування. Міжмережева модель ЖБЕС та загальні типи даних ЖБЕС – ДСТУ EN 50090-4-1:2014 Частина 4-1. Медіа незалежні прокладки. Застосування прокладки для ЖБЕС Класу 1 – ДСТУ EN 50090-4-2:2014 Частина 4-2. Медіа незалежні прокладки. Транспортна прокладка, мережева прокладка та загальні частини канальної прокладки для ЖБЕС Класу 1 – ДСТУ EN 50090-4-3:2014 Частина 4-3. Медіа незалежні прокладки. Зв’язок через ІР – ДСТУ EN 50090-5-1:2014 Частина 5-1. Медіа та медіа незалежні прокладки. Лінія електроживлення для ЖБЕС Класу 1 – ДСТУ EN 50090-5-2:2014 Частина 5-2. Медіа та медіа незалежні прокладки. Мережа, що базується на ЖБЕС Класу 1. Вита пара – ДСТУ EN 50090-5-3:2014 Частина 5-3. Медіа та медіа незалежні прокладки. Радіочастота – ДСТУ EN 50090-7-1:2014 Частина 7-1. Управління системою. Процедури управління – ДСТУ EN 50090-8:2014 Частина 8. Оцінка відповідності продукції – ДСТУ EN 50090-9-1:2014 Частина 9-1. Вимоги до монтажу. Загальне укладання кабелю для ЖБЕС Класу 1. Вита пара – ДСТУ CLC/TR 50090-9-2:2014 Частина 9-2. Вимоги до монтажу. Інспектування та випробування змонтованих ЖБЕС 2. ДСТУ EN 50491 «Загальні вимоги до житлово-будівельних електронних систем (ЖБЕС) та автоматизованих систем моніторингу та управління будівлями (АСМУБ)» – ДСТУ EN 50491-1:2014 Частина 1. Загальні вимоги – ДСТУ EN 50491-2:2014 Частина 2. Умови навколишнього середовища – ДСТУ EN 50491-3:2015 Частина 3. Вимоги щодо електричної безпеки – ДСТУ EN 50491-4-1:2015 Частина 4-1. Загальні вимоги щодо функційної безпеки виробів, призначених для підключення до ЖБЕС та АСМУБ – ДСТУ EN 50491-5-1:2014 Частина 5-1. Вимоги електромагнітної сумісності, умови та схеми проведення випробування – ДСТУ EN 50491-5-2:2014 Частина 5-2. Вимоги електромагнітної сумісності для HBES/BACS, використовуваних в цивільному, комерційному оточенні та легкій промисловості – ДСТУ EN 50491-5-3:2014 Частина 5-1. Вимоги електромагнітної сумісності, умови до HBES/BACS, використовуваних в промисловості – ДСТУ EN 50491-6-1:2014 Частина 6-1. Монтаж ЖБЕС. Монтаж та проектування – ДСТУ CLC/TR 50491-6-3:2014 Частина 6-3. Монтаж ЖБЕС. Оцінювання та визначення рівнів

Порядок розподілу мікрорайонів (кварталу) для визначення прибудинкових територій багатоквартирних будинків визначає ДСТУ-Н Б Б.2.2-9:2013 «Настанова щодо розподілу територій мікрорайонів (кварталів) для визначення прибудинкових територій багатоквартирної забудови», де визначаються такі поняття, як житлова територія, нежитлова територія, територія спільного користування, резервна територія, територія технічного обслуговування багатоквартирного будинку. Наприклад, відповідно до п. 3.1 ДСТУ-Н Б Б.2.2-9:2013 «житлова територія – частина території мікрорайону (кварталу), яка розподіляється на земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні житлові будинки з прибудинковими територіями, а також резервні земельні ділянки для будівництва житлових будинків», та «нежитлова територія – частина території мікрорайону (кварталу), яку складають земельні ділянки установ та підприємств обслуговування, інженерних мереж і споруд». Вживають поняття червона лінія, під якою розуміють визначені в містобудівній документації щодо пунктів геодезичної мережі межі існуючих та запроектованих вулиць, доріг, майданів, які розділяють території забудови та території іншого призначення (стаття 1, частина 14 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI).

ДОДАТОК ДО ЖУРНАЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ» № 1/2017

НОРМАТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

13

Служба утримання житлового господарства. Правила № 76 та НПАОП 45.21-1.04-79 передбачають, що для утримання житлового господарства створюється виробничий підрозділ (наприклад, житлово-експлуатаційна контора), до складу якого входять: – технічна дільниця, працівники якої контролюють (підтримують) санітарний та протипожежний стан будинкової (прибудинкової) території загального користування, вивезення сміття; – ремонтна дільниця, працівники якої контролюють (підтримують) технічний стан внутрішньобудинкових інженерних мереж, іншого будинкового та прибудинкового майна; – диспетчерська служба, працівники якої здійснюють оперативне управління та контроль за технічним станом житлового господарства. Для оперативного усунення значних ушкоджень, відмов, аварій конструкцій та інженерного обладнання підконтрольних жилих будинків, мереж і об’єктів, забезпечення нормального функціонування і відновлення житлового фонду створюються аварійно-ремонтна служба (далі – АРС), яка комплектується, виходячи з обсягу і технічного стану житлового фонду, який нею обслуговується та здійснює такі функції: термінове прочищення каналізації і сміттєпроводів усередині будівель; усунення аварійних ушкоджень систем водопроводу, опалення і каналізації, що перебувають у власності або на обслуговуванні організацій, що обслуговуються аварійною службою; ліквідацію ушкоджень у внутрішніх мережах електропостачання, що перебувають у власності організацій, які обслуговуються аварійною службою; забезпечення безпеки громадян у разі виявлення аварійного стану будівельних конструкцій будинків шляхом огородження небезпечних зон, обвалів конструкцій, що нависають, які перебувають в аварійному стані, або ужиття заходів допомоги мешканцям у звільненні будинку, що загрожує безпеці проживання; утримання закріпленої за аварійною службою техніки у справному стані і використання її за призначенням. Для централізованого управління і контролю за технічним станом жилого фонду створюються об’єднані диспетчерські служби (далі – ОДС) або районні диспетчерські служби на мікрорайони чи групи будинків. Для кожної ОДС установлюється перелік об’єктів диспетчеризації і контрольованих параметрів інженерного обладнання. Робота ОДС здійснюється цілодобово. ОДС веде безперервний контроль за роботою інженерного обладнання, реєструє його роботу у відповідних журналах і негайно усуває несправності й аварії; про всі аварії або перерви в роботі систем водопостачання, каналізації, тепло-, електропостачання терміново повідомляє АРС, а також спеціалізовані організації, які обслуговують ліфти, газове, водопровідно-каналізаційне та інше обладнання В особливих умовах (на просадних ґрунтах, у районах гірських виробок, у сейсмічних районах, на підроблювальних та підтоплювальних територіях) при відповідних міських (районних) управліннях організовуються групи з питань утримання житлового фонду міста (району), до складу яких входять: головний інженер міського (районного) управління – голова комісії з питань житлового господарства, головний інженер ремонтної організації та інженер з експлуатації житлового фонду. До завдань групи з питань утримання житлового фонду входять: організація робіт із забезпечення збереження основи будинків, будівельних конструкцій і внутрішньобудинкового інженерного устаткування, вводів і запірних пристроїв мереж; систематичні огляди жилих будинків, що перебувають в особливих умовах; здійснення заходів щодо забезпечення безпеки проживання в будинках при виникненні процесів, що сталися через особливі умови даної території (сейсмічні явища, осідання ґрунту тощо); усунення виявлених дефектів та пошкоджень інженерного устаткування будинків. У необхідних випадках група з питань утримання житлового фонду проводить свою роботу за допомогою спеціалізованих організацій (водопровідно-каналізаційного, теплового, газового, житлового господарства). Групи з питань утримання комунікацій організовуються з представників водопровідно-каналізаційного, теплового, газового, житлового господарства тощо, до складу яких входять: головний інженер водопровідно-каналізаційного господарства (голова комісії) і головні інженери або заступники головних інженерів, інженери теплового, газового, енергетичного чи експлуатаційного управління (п. 4.10.4, п. 4.10.6 Правил № 76). КОМІСІЇ Створюється комісія із загального огляду жилих будівель та їх споруд, до складу якої входять відповідні спеціалісти виконавця послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій; представники громадських організацій, правління ЖБК та ОСББ, а у разі необхідності до складу комісій можуть включатися спеціалісти – експерти проектних інститутів та спеціалізованих організацій (п. 2.1.3 Правил № 76). В особливих умовах (на просадних ґрунтах, у районах гірських виробок, у сейсмічних районах, на підроблювальних та підтоплювальних територіях) для технічного керівництва і контролю за організацією та проведенням робіт з ліквідації наслідків пошкоджень жилих будинків створюються комісії з експлуатації житлового фонду в особливих умовах під головуванням

14

НОРМАТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

представника органу місцевого самоврядування. Комісії з експлуатації житлового фонду в особливих умовах складаються зі штабу і груп з питань утримання житлового фонду та комунікацій. До складу штабу комісії включають: фахівця з питань будівництва та експлуатації будинків в особливих умовах, головного інженера житлового управління, ремонтно-будівельного підприємства, виробничого управління водопроводу і каналізації, енергетичного експлуатаційного управління, організації з експлуатації газового господарства, теплових і телефонних мереж. Штаб комісії виконує такі функції: контролює стан основ будинків і підземних мереж; керує роботами з ліквідації пошкоджень будинків та інженерних мереж до прибуття рятівників МНС України; організовує технічне навчання виконавців послуг щодо попередження та вжиття заходів під час виявлення порушень у технічному стані житлових будинків, споруд та комунікацій. При штабі комісії організовується група фахівців будівельників і геологів (не менше трьох осіб) (пп. 4.10.2 – 4.10.3 Правил № 76). Необхідно зазначити, що переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих приміщень в них дозволяється проводити після одержання дозволу місцевих органів влади (п. 1.4.1 Правил № 76). ПЕРЕВІРКА ТЕХНІЧНОГО СТАНУ ЖИЛИХ БУДІВЕЛЬ І СПОРУД Огляди жилих будинків розподіляються на планові (загальні, профілактичні) та позапланові. Загальний огляд передбачає комісійне комплексне обстеження елементів приміщень будинку, а також їх зовнішнього благоустрою з метою визначення технічного і санітарного стану, виявлення несправностей і прийняття рішень щодо їх усунення, а також визначення готовності будинків до експлуатації в наступний період. Загальний огляд проводиться з періодичністю два рази на рік – весняний та осінній огляди. Під час профілактичного огляду здійснюється контроль за виконанням власниками, наймачами (орендарями) умов договору з профілактичного обслуговування будинків, яке є складовою технічного обслуговування і полягає в усуненні дрібних несправностей елементів будинків з метою забезпечення їх безперебійної роботи, а також попередження порушень санітарно-гігієнічних вимог до приміщень будинків, налагодження та регулювання окремих видів технічних пристроїв. Профілактичний огляд здійснюються відповідними спеціалістами виконавця послуг відповідно до встановленої періодичності. Періодичність проведення профілактичного обслуговування елементів жилих будинків та граничні строки невідкладної ліквідації виявлених несправностей елементів жилих будинків наведена відповідно у додатку 2 та додатку 3 до Правил № 76. Позаплановий огляд передбачає огляд окремих елементів будинку або приміщень після злив, ураганних вітрів, сильних снігопадів, повеней та інших явищ стихійного характеру, що викликають ушкодження окремих елементів будинків, а також у разі аварій на зовнішніх комунікаціях чи при виявленні деформації конструкцій і несправності інженерного обладнання, що порушують умови нормальної експлуатації. Позапланові огляди проводяться комісією або окремими працівниками виконавця послуг у залежності від обсягу та характеру пошкоджень, що виникли. В особливих умовах для своєчасного виявлення осідань щокварталу проводяться (у перші два роки експлуатації) інструментальні виміри просадок фундаментів. Після зливових дощів протягом 2–3 днів контрольні репери на будинку перевіряються нівелюванням (п. 4.10.11 Правил № 76). Зразок посадової інструкції начальника структурного-підрозділу підприємства з утримання житлового господарства наведено у додатку 2. ПЕРЕЛІК ДОКУМЕНТАЦІЇ З ПИТАНЬ УТРИМАННЯ ЖИЛИХ БУДИНКІВ До складу технічної документації постійного зберігання входять: технічний паспорт на квартирний (багатоповерховий) житловий будинок; проектно-кошторисна документація зі схемами влаштування внутрішньобудинкових мереж водопостачання, каналізації, центрального опалення, тепло-, газо-, електропостачання тощо; акти державної комісії про приймання жилого будинку в експлуатацію; паспорти котельного господарства, котлові книги у разі наявності вбудованих та прибудованих котелень; паспорти ліфтового господарства; акти приймання-передачі жилого будинку у разі зміни його власника чи балансоутримувача. Технічна документація коректується в міру зміни технічного стану будинку, переоцінки основних фондів, проведення його капітального ремонту або реконструкції, переобладнання, перепланування та зміни цільового призначення будинку, квартири (кімнати). До складу (технічної) документації, яка ведеться виконавцями послуг, входять: кошториси, описи робіт на поточний і капітальний ремонт; акти технічних оглядів; журнали заявок жителів; протоколи вимірювань опору електромереж (за наявності); протоколи вимірювань вентиляції (п. 1.2 Правил № 76). За результатами загального огляду оформляють «Акт загального огляду жилого будинку» за формою додатка 1 до Правил № 76. Результати оглядів та інструментальних вимірів просадок фундамен-

ДОДАТОК ДО ЖУРНАЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ» № 1/2017

НОРМАТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

15

тів (в особливих умовах) фіксуються актами або в спеціальному журналі (п. 4.10.12 Правил № 76). Виявлені у процесі загального та позапланового огляду несправності і причини, що їх викликали, а також графіки та результати профілактичного обслуговування елементів жилих будинків записуються у «Журнал обліку результатів огляду будинків», який заводиться виконавцем послуг на будинок або групу будинків, залежно від кількості поверхів, рівня благоустрою та інших характеристик (п. 2.2.2 Правил № 76). Відомості, що вносяться до Журналу, є вихідними даними для визначення технічного стану елементів будинку та його обладнання. Відповідальність за ведення і збереження Журналу покладається на майстра (техніка) технічної дільниці. Узагальнені відомості про технічний стан жилого будинку та про проведені ремонти відображаються щорічно у Технічному паспорті будинку (наприклад, у Технічному паспорті на квартирний (багатоповерховий) житловий будинок за формою додатка 7 до Інструкції № 127). ОДС повинні вести в спеціальних Журналах облік заявок на оперативне усунення несправностей і ушкоджень інженерного обладнання в квартирах, будівельних конструкціях та інших елементах будинків, протипожежного обладнання, контролювати терміни та якість виконання (п. 2.3.5 Правил № 76). Для забезпечення раціональної роботи в ОДС повинен бути комплект робочої документації на всі об’єкти, мережі і споруди, схеми всіх вузлів систем обладнання, що відкриваються і закриваються, плани підземних комунікацій, комплекти ключів від усіх робочих, підвальних і горищних приміщень жилих будинків (п. 2.9.4 Правил № 76). Реєстрація заявок населення і контроль за виконанням робіт здійснюються цілодобово за допомогою Журналу обліку заявок або автоматизованої системи обліку (п. 2.9.5 Правил № 76). Для «Журналу обліку результатів огляду будинків» та «Журналу обліку заявок на оперативне усунення несправностей і ушкоджень інженерного будинкового обладнання» як зразок можна рекомендувати відповідно форми № ЖХ-3 та № ЖХ-1, що наведені в «Альбоме форм специализированной оперативно-технической и бухгалтерской первичной документации жилищных хозяйств местных советов народних депутатов РСФСР», затвердженому наказом Міністерства житлово-комунального господарства РСФСР від 19.10.1982 № 531.

Технічна документація управління житловим комплексом або комплексом будинків довготривалого зберігання (п. 3.6 Правил № 13): план ділянки в масштабі 1:1000 – 1:2000 з усіма будинками та спорудами, що на ній розташовані; проектно-кошторисну документацію та виконавчі креслення на кожний будинок та споруду; акт технічного стану житлового будинку на момент укладення договору управління; схеми внутрішньобудинкових мереж централізованого постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізованого опалення тощо; паспорти котельного господарства, котлові книги; паспорти ліфтового господарства; паспорти на кожний житловий будинок та земельну ділянку; виконавчі креслення контурів заземлення (для споруд, які мають заземлення). До документів, які потребують заміни після закінчення строку дії, належать: кошториси, описи робіт з поточного та капітального ремонту; акти технічного огляду; журнали заявок мешканців об’єкта; протоколи виміру опору ізоляції електромереж; протоколи огляду системи вентиляції.

4. УТРИМАННЯ ВИРОБНИЧИХ БУДІВЕЛЬ Виробнича будівля – «архітектурно-будівельний об’єкт, призначений для створення необхідних умов праці, а саме: цех, майстерня, склад, лабораторія, гараж, адміністративні будинки та інші будівлі, що обслуговують виробництво» (ДСТУ Б.А.1.1-66-95 «Система стандартизації та нормування в будівництві. Капітальні вкладення, основні фонди. Терміни та визначення»). Виробничий будинок – будинок цеху і споруди, у якому виробляють продукцію; побутовий будинок – будинок обслуговування працюючих: санітарно-побутовий, охорони здоров’я, харчування (п. 3.7, п. 3.8. ДБН В.2.2-28:2010 «Будинки і споруди. Будинки адміністративного та побутового призначення»).

До нормативних документів, пов’язаних з експлуатацією виробничих будівель та споруд відносять: Положення про безпечну та надійну експлуатацію виробничих будівель і споруд, Правила

16

НОРМАТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

обстеження, оцінки технічного стану та паспортизації виробничих будівель і споруд, затверджені наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України та Держнаглядохоронпраці України від 27.11.1997 № 32/288 (розроблені на підставі постанови КМУ від 05.05.1997 № 409), які втратили чинність на підставі спільного наказу Мінрегіону та Міненерговугілля України від 14.07.2014 № 193/507 «Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України та Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 27.11.1997 № 32/288». Покажчик Державного реєстру нормативно-правових актів з питань охорони праці, затвердженого наказом Держгірпромнагляду від 21.07.2015 № 41, містить Положення про безпечну та надійну експлуатацію виробничих будівель і споруд під шифром НПАОП 45.2-7.01-97, тобто це Положення є чинним як нормативно-правовий акт з питань охорони праці. Є відомчі нормативні документи, пов’язані з експлуатацією виробничих будівель та споруд, наприклад, Положення про безпечну та надійну експлуатацію зовнішніх мереж і споруд водопостачання й каналізації та Правила обстежень, оцінки технічного стану та паспортизації зовнішніх мереж і споруд водопостачання й каналізації, затверджені наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України 03.04.1998 № 69; «Виробничі будівлі та споруди суб’єктів електроенергетики. Типова інструкція з експлуатації. Частина 1. Організація експлуатації будівель та споруд», затверджена наказом Мінпаливенерго від 19.05.2006 № 170; Інструкція про порядок огляду будівель і споруд на залізничному транспорті, затверджена наказом Державної адміністрації залізничного транспорту України «Укрзалізниця» від 13.10.2004 № 793-ЦЗ; Порядок технічного огляду, обстеження, оцінки та паспортизації технічного стану, здійснення запобіжних заходів для безаварійного експлуатування систем газопостачання, затверджений наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 24.10.2011 № 640. Чинними є ДБН В.3.1-1-2002 «Експлуатація конструкцій та інженерного обладнання будівель і споруд та систем життєзабезпечення. Ремонт і підсилення несучих і огороджувальних будівельних конструкцій та основ промислових будинків і споруд». Розроблено проекти нормативних документів: ДБН В.3.1ХХ:201Х «Підтримання експлуатаційної придатності будівель та споруд. Основні положення», ДСТУН Б В.3.1ХХ:201Х «Обстеження і паспортизація технічного стану будівель та споруд». Згідно з проектом ДБН В.3.1ХХ:201Х технічний стан окремої будівельної конструкції характеризується однією із чотирьох категорій: І – нормальний; ІІ – задовільний; ІІІ – непридатний до нормальної експлуатації; IV – аварійний.

СЛУЖБА СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА БЕЗПЕЧНОЮ ЕКСПЛУАТАЦІЄЮ ВИРОЮНИЧИХ БУДІВЕЛЬ І СПОРУД У тому випадку, коли підприємство має на балансі виробничі будівлі, споруди та інженерні мережі, повинна створюватись Служба спостереження за безпечною експлуатацією виробничих будівель і споруд (далі – Служба), яка належить до основних виробничо-технічних підрозділів та підпорядковується безпосередньо керівникові підприємства. У разі недоцільності або неможливості створення такої Служби повинен укладатись договір на договірних засадах з організацією, яка виконує ці функції. Структуру і чисельний склад підрозділів, які здійснюють нагляд за експлуатацією будівель і споруд, розробляє керівник (власник) будівлі, споруди або інженерної мережі. Службові обов’язки, права та відповідальність працівників служби спостереження визначає розділ 9.2 НПАОП 45.2-7.01-97. Рекомендований чисельний склад служби спостереження підприємства наведено в додатку 1 до НПАОП 45.2-7.01-97, до того ж на підприємствах, де будівлі експлуатуються в агресивному середовищі чи з важким режимом кранових навантажень, а також розміщених на територіях, що підроблюються підземними гірничими виробками, або коли об’єкти розташовані на різних майданчиках, чисельність служби спостереження за безпечною експлуатацією будівель і споруд може бути збільшена. Установлено вимогу, що працівники Служби не можуть залучатися до виконання не передбачених службою функцій. Служба в залежності від розмірів (чисельності працюючих) і структури підприємства може функціонувати як самостійний структурний підрозділ (наприклад, відділ капітального будівництва, будівельна група) або у вигляді групи спеціалістів чи одного спеціаліста, в тому числі за сумісництвом; обов’язки зі спостереження за експлуатацією будівель і споруд можуть також покладатись на відповідні експлуатаційні служби (відділ головного енергетика, транспортний відділ тощо) (п. 2.21 НПАОП 45.2-7.01-97). Перевірка знань з питань спостереження за безпечною експлуатацією спеціалістів Служби проводиться до початку виконання ними своїх функціональних обов’язків та з періодичністю один раз на три роки. Підконтрольні виробничі будівлі та споруди наказом керівника підприємства закріплюються за цехами, відділами та іншими підрозділами (організаціями), які займають зазначені площі. Начальники відповідних підрозділів (цех, відділ тощо) є особами, відповідальними за правильну експлуатацію, збереження та своєчасний ремонт закріплених за підрозділами будівель та споруд.

ДОДАТОК ДО ЖУРНАЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ» № 1/2017

НОРМАТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

17

КОМІСІЇ СЛУЖБИ Склад комісії із загального огляду виробничих будівель і споруд призначається керівником підприємства. Очолює комісію керівник підприємства або його заступник. До складу комісії входять особи, які спеціально займаються спостереженням за експлуатацією будівель, представники служб, що відають експлуатацією окремих видів інженерного обладнання будівель (санітарно-технічними пристроями та електроосвітленням), залізничного і транспортного цеху (за наявності залізничного в’їзду в будівлю), а також начальники цехів, майстерень, відділів, що безпосередньо експлуатують будівлю. Комісією приймається рішення про необхідність виділення коштів на приведення технічного стану будівлі або споруди відповідно до нормативних вимог, яке подається для погодження або корегування на розгляд керівнику підприємства ПЕРЕВІРКА ТЕХНІЧНОГО СТАНУ ВИРОБНИЧИХ БУДІВЕЛЬ І СПОРУД Виробничі будівлі і споруди в процесі експлуатації, а також у період їх тимчасового припинення експлуатації повинні перебувати під наглядом інженерно-технічних працівників, відповідальних за збереження цих об’єктів. За обсягом робіт, які проводяться, технічні огляди поділяються на: загальні або комплексні; часткові або вибіркові, а за періодичністю на: систематичні або чергові; періодичні або позачергові. При загальному огляді підлягає обстеженню вся будівля або споруда в цілому, включаючи всі конструкції будівлі або споруди, в тому числі інженерне обладнання, різні види оздоблення і всі елементи зовнішнього благоустрою, або весь комплекс будівель і споруд (наприклад, залізничні колії зі штучними спорудами). При частковому огляді обстеженню піддаються окремі будівлі (споруди) комплексу або окремі конструкції, види обладнання (наприклад, ферми і балки будівлі, мости і труби на автомобільному шляху, колодязі на каналізаційній і водопровідній мережі). Періодичні (чергові) загальні технічні огляди будівель здійснюються двічі на рік: весною та восени (п. 2.6 НПАОП 45.2-7.01-97). Весняний огляд має на меті обстеження стану будівлі (споруди) після танення снігу або дощів. Під час осіннього огляду проводиться перевірка підготовки будівель і споруд до зими (до цього часу мають бути закінчені всі літні роботи з поточного ремонту). На територіях, підроблюваних гірничими виробками, на просадних ґрунтах, а також на основах, що піддаються постійній вібрації, щорічно проводиться перевірка положення основних конструкцій виробничих будівель і споруд за допомогою геодезичних інструментів (частина 1 п. 2.10 НПАОП 45.2-7.01-97). Стан протипожежних заходів у будівлях і спорудах контролюється особами, відповідальними за пожежну охорону на підприємстві, у терміни, що залежать від специфічних умов експлуатації виробничих будівель, але не менше ніж один раз на місяць (п. 2.13 НПАОП 45.2-7.01-97). Очевидним є те, що будівля в незадовільному технічному стані повинна бути виведена з експлуатації, а пошкодження будівель або споруд, що створюють небезпеку для людей, повинні усуватись негайно. До усунення аварійних пошкоджень виробничі процеси у небезпечній зоні повинні бути припинені та вжито заходів щодо запобігання доступу людей у ці зони. Періодичність проведення капітального ремонту виробничих будівель наведено у додатку 6, конструктивних елементів виробничих будівель – у додатку 7, споруд виробничого призначення – у додатку 8 до НПАОП 45.2-7.01-97. Під час проведення капітального ремонту будівель і споруд не допускається заміна існуючих конструкцій такими, що не відповідають діючим технічним умовам і нормам нового будівництва (п. 3.21 НПАОП 45.2-7.01-97). На допомогу фахівцям у додатках до цієї статті наведено пакет документів: додаток 4.1 – Перелік документації з безпечної експлуатації виробничих будівель і споруд; додаток 4.2 – Форма Технічного журналу з експлуатації будівлі (споруди); додаток 4.3 – Форма Технічного паспорта на виробничий будинок (за формою додатка 8 до Інструкції № 127); додаток 4.4 – Посадова інструкція керівника служби спостереження за безпечною експлуатацією виробничих будівель і споруд.

5. УТРИМАННЯ НЕСУЧИХ БУДІВЕЛЬНИХ КОНСТРУКЦІЙ Загальні вимоги до забезпечення надійності та безпеки конструктивних елементів будівель визначають Державні будівельні норми (ДБН) серії В.1.2 та В2.2, у тому числі ДБН В.1.2-2:2006 «Система забезпечення надійності та безпеки будівельних об’єктів. Навантаження і впливи. Норми проектування» (діють замість СНиП 2.01.07-85 «Нагрузки и воздействия»); ДБН В.1.2-6-2008 «Основні вимоги до будівель і споруд. Механічний опір та стійкість»; ДБН В.1.2-7-2008 «Основні вимоги до будівель і споруд. Пожежна безпека»; ДБН В.1.2-9-2008 «Система забезпечення надійності та безпеки буді-

18

НОРМАТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

вельних об’єктів. Основні вимоги до будівель і споруд. Безпека експлуатації»; ДБН В.1.2-14-2009 «Основні вимоги до будівель і споруд. Загальні принципи забезпечення надійності та безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ», ДБН В.2.2-17-2006 «Будинки і споруди. Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення»; ДБН В.2.2-17-2006 «Будинки і споруди. Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення». Основні вимоги до будівельних виробів, будівель і споруд щодо забезпечення безпеки життя і здоров’я людини, безпеки експлуатації, механічного опору та стійкості, пожежної безпеки, економії енергії, захисту навколишнього природного середовища визначає Технічний регламент будівельних виробів, будівель і споруд, затверджений постановою КМУ від 20.12.2006 № 1764. До державних стандартів, які визначають порядок контролю технічного стану конструктивних елементів будівель, належать ДСТУ-Н Б В.1.2-18:2016 «Настанова щодо обстеження будівель і споруд для визначення та оцінки їх технічного стану», ДСТУ Б В.2.6-210:2016 «Оцінка технічного стану сталевих будівельних конструкцій, що експлуатуються», щодо захисту конструктивних елементів будівель – ДСТУ Б В.2.6-145:2010 «Конструкції будинків і споруд. Захист бетонних і залізобетонних конструкцій від корозії. Загальні технічні вимоги», ДСТУ-Н Б В.1.1-29:2010 «Захист від пожежі. Вогнезахисне обробляння будівельних конструкцій. Загальні вимоги та методи контролювання», ДСТУ-Н Б В.2.6-186:2013 «Настанова щодо захисту будівельних конструкцій будівель та споруд від корозії»; ДСТУ-Н Б В.2.6-213:2016 «Настанова з проектування, улаштування та експлуатації індустріальних безрулонних дахів житлових та громадських будинків»; ДСТУ-Н Б В.2.6-214:2016 «Настанова з улаштування та експлуатації дахів будинків, будівель і споруд». Сигнальні кольори і знаки безпеки і захисту здоров’я працівників у виробничих приміщеннях встановлює Технічний регламент знаків безпеки і захисту здоров’я працівників, затверджений постановою КМУ від 25.11.2009 № 1262; оформлення знаків безпеки визначає ДСТУ ISO 38641:2005 «Графічні символи. Кольори та знаки безпеки. Частина 1. Принципи проектування знаків безпеки для робочих місць та місць громадського призначення», знаків пожежної безпеки – ДСТУ ISO 6309:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір». Відповідно до Технічного регламенту знаків безпеки і захисту здоров’я працівників знаки безпеки поділяються на знаки заборони, попереджувальні, зобов’язувальні та інформаційні. Для визначення небезпечних зон у будівлях та спорудах в залежності від умов виробництва знаки безпеки можуть наноситись на підготовлену рівну поверхню за допомогою самоклеючої плівки, на прикріплену до конструктивного елемента будівлі або споруди табличку. Знаки безпеки повинні бути добре видними та з метою забезпечення їх візуалізації можуть виготовлятись із застосуванням люмінесцентних фарб, світловідбивних матеріалів, штучного освітлення. Знаки безпеки, що встановлюються за межами приміщень, повинні бути стійкими до впливу погодних умов. У разі необхідності пофарбування знаків безпеки з попереджувальними написами періодично поновлюються. Знаки безпеки, встановлені на воротах і вхідних дверях приміщень, вказують на те, що зона дії цих знаків охоплює все приміщення. Знаки безпеки, встановлені біля в’їзду (входу) на об’єкт (ділянку), означають, що їх дія поширюється на об’єкт (ділянку) в цілому, а в разі необхідності обмежити зону дії знака слід улаштовувати поруч зі знаком відповідний пояснювальний напис.

До складу експлуатаційної документації висотних будівель належать (п. 11.3 ДБН В.2.224:2009 «Будинки і споруди. Проектування висотних житлових і громадських будинків»): • інструкції з моніторингу, технічного обслуговування і ремонту інженерних мереж і обладнання будинку; • інструкції з моніторингу, технічного обслуговування і ремонту несучих конструкцій, покрівлі і фасаду; • інструкція з обслуговування автоматизованої системи моніторингу та управління інженерними системами висотного будинку; • інструкція з обслуговування системи світломаркування; • загальна інструкція з пожежної безпеки; • інструкція щодо дії служби пожежної безпеки та обслуговуючого персоналу при виникненні пожежі; • інструкція з управління роботою та обслуговуванням технічних засобів пожежогасіння та приладів автоматичної пожежної сигналізації; • технічна документація на інженерне обладнання заводів-виготовлювачів; • документація на блискавкозахист. Перелік осіб, відповідальних за утримання внутрішньобудинкових інженерних систем підвищеної небезпеки у будівлях і спорудах наведено у додатку 5.

ДОДАТОК ДО ЖУРНАЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ» № 1/2017

НОРМАТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

19

6. ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОРГАНІЗАЦІЇ УТРИМАННЯ ВИРОБНИЧИХ ТА ЖИЛИХ (ЖИТЛОВИХ) БУДИНКІВ Порівняльна характеристика організації утримання таких будинків наведена у таблиці.

Виробничі будівлі

Таблиця

Жилі (житлові) будинки

Служба спостереження за безпечною експлуатацією виробничих будівель організовується керівником підприємства. Виробничі будівлі та споруди наказом керівника підприємства закріплюються за цехами, відділами та іншими підрозділами (організаціями), які займають зазначені площі, начальники яких є особами, відповідальними за правильну експлуатацію, збереження та своєчасний ремонт закріплених за підрозділами будівель та споруд. Тобто поряд з виробничим процесом експлуатація виробничої будівлі визначається як одна зі складових частин діяльності виробничого підрозділу (можна вважати, що роботи за сумісництвом)

Служба спостереження за безпечною експлуатацією жилих будівель – відокремлений спеціалізований виробничий підрозділ, до складу якого входять: технічна дільниця, ремонтна дільниця та диспетчерська служба, функціональні обов’язки яких пов’язані саме з утриманням жилих будинків

Кожна виробнича будівля повинна мати «Паспорт технічного стану будівлі (споруди)» (наприклад, за формою додатка 2 НПАОП 45.2-7.01-97 і «Технічний журнал на будівлю або споруду» за формою додатка 3 НПАОП 45.2-7.01-97)

Кожна жила будівля повинна мати «Технічний паспорт будинку» та «Журнал обліку результатів огляду будинків» (Технічний паспорт на квартирний (багатоповерховий) житловий будинок, наприклад за формою додатка 7 Інструкції № 127)

Результати всіх видів оглядів виробничих будівель та споруд За результатами загального огляду жилої будівлі оформляоформляють актами обстеження (форму акта не наведено) ють «Акт загального огляду жилого будинку» за формою та приписами Служби (наприклад, за формою додатка 2 додатка 1 Правил № 76 НПАОП 45.2-7.01-97)

До складу комісії із загального огляду виробничих будівель і споруд входять фахівці Служби, представники служб, що відають експлуатацією окремих видів інженерного обладнання будівель, начальників підрозділів, що безпосередньо експлуатують будівлю

До складу комісії із загального огляду жилих будівель входять спеціалісти виконавця послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій; представники громадських організацій, правління ЖБК та ОСББ, а в разі необхідності до складу комісій можуть включатися спеціалісти – експерти проектних інститутів та спеціалізованих організацій. В особливих умовах експлуатації жилих будинків створюються комісія та групи під керівництвом представника органу місцевої влади, а також групи з питань утримання комунікацій

Під час експлуатації жилих будівель передбачено ведення Під час експлуатації виробничих будівель використовують Журналу обліку заявок (населення) на оперативне усунення оперативний експлуатаційний журнал – «Технічний журнал несправностей і ушкоджень будинкового інженерного обна будівлю або споруду» – та акти обстеження будівель ладнання (виробничому підрозділі оперативно-диспетчерської служби) Для проведення будівельних або ремонтних робіт у виробни- Для переобладнання і перепланування у жилому будинку почій будівлі достатньо наказу керівника підприємства трібен дозвіл від місцевих органів влади. Для жилих будинків точкою (межею) розподілу зовнішніх і внутрішніх комунікацій (якщо інше не визначено договором) є: (п. 2.3.7 Правил № 76): – для каналізації – найближчий до будівлі оглядовий колодязь; – для водопроводу, газопроводу, тепломережі – вентиль або трійник біля будівлі; – кабель кінцевої муфти при кабельних уводах та прохідні ізолятори при повітряних уводах – муфти належать до зовнішніх мереж, а прохідні ізолятори – до внутрішніх. У разі, якщо кабельний увід безпосередньо біля будівлі переходить у повітряну мережу, точкою розподілу є стовпова кінцева муфта, яка в цьому разі належить до внутрішніх мереж

Для виробничих будівель – будівлі та інженерні комунікації на території підприємства є зоною відповідальності підприємства. Межа визначається відповідно до договорів, укладених з енерго-, водо та іншими забезпечуючими організаціями

Порядок утримання визначають керівник підприємства, служба спостереження за безпечною експлуатацією виробничих будівель, а також відомчі нормативні документи, Порядок утримання визначають галузеві нормативні докунаприклад «Виробничі будівлі та споруди суб’єктів електро- менти, наприклад Порядок № 76; Правила № 13 енергетики. Типова інструкція з експлуатації. Частина 1. Організація експлуатації будівель та споруд»

20

НОРМАТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

7. КОНСЕРВАЦІЯ ОБ’ЄКТА БУДІВНИЦТВА Порядок консервації будівель і споруд визначається Положенням про порядок консервації та розконсервації об’єктів будівництва, затверджене наказом Міністерства будівництва, архітектури і житлово-комунального господарства України від 21.10.2005 № 2 (далі – Положення № 2), у якому під консервацією об’єкта (будови) розуміють «комплекс робіт та заходів, пов’язаних із забезпеченням зберігання на визначений довготривалий час об’єкта (будови), на якому припинено будівництво, що включає тимчасові та постійно діючі захисні або конструктивні заходи, які запобігають руйнації об’єкта (будови)», а під розконсервацією об’єкта (будови) – «комплекс робіт та заходів, пов’язаних із забезпеченням відновлення будівництва законсервованого об’єкта (будови)». Це Положення є обов’язковим для застосування під час проведення консервації та розконсервації об’єктів (будівель), будівництво яких здійснюється із залученням державних та змішаних інвестицій, а для об’єктів (будівель), будівництво яких здійснюється за рахунок інших джерел фінансування, має рекомендаційний характер. Рішення про консервацію об’єкта будівництва (будови) приймаються органами виконавчої влади (головними розпорядниками бюджетних коштів) та суб’єктом господарської діяльності (замовниками або забудовниками будівництва), які приймали рішення про будівництво об’єкта (будови), що консервується, видаючи відповідний розпорядчий документ (наказ або розпорядження), де зазначаються: – причини, які зумовлюють прийняття рішення про консервацію; – термін, на який об’єкт (будова) консервується; – джерела фінансування робіт і заходів з консервації, що забезпечують збереження законсервованого об’єкта (будови); – термін розроблення документації, необхідної для проведення робіт з консервації об’єкта (будови) та забезпечення збереження устатковання, конструкцій і матеріалів; – організацію, відповідальну за збереження законсервованого об’єкта (будови), а також за збереження устатковання і матеріалів. Після прийняття рішення щодо консервації об’єкта (будови) замовник будівництва зобов’язаний: У МІСЯЧНИЙ СТРОК: скласти для кожного об’єкта (будови) Акт про припинення будівництва за формою додатка 1 до Положення № 2; Відомість стану об’єкта (будови), що підлягає консервації за формою додатка 2 до Положення № 2; Відомість незмонтованих конструкцій, устатковання, матеріалів і змонтованого спеціального обладнання, що підлягає демонтажу тільки після вводу об’єкта в експлуатацію, які залишаються на об’єкті (будові) та підлягають консервації за формою додатка 3 до Положення № 2; Відомість незмонтованих конструкцій, устаткування і матеріалів, які передаються на будівництво інших об’єктів (будов) за формою додатка 3 до Положення № 2; Перелік робіт з проведення консервації об’єкта (будови) за формою додатка 4 до Положення № 2; Перелік робіт і заходів, необхідних для забезпечення збереження законсервованого об’єкта (будови) або його конструктивних елементів за формою додатка 5 до Положення № 2; У ДВОМІСЯЧНИЙ СТРОК: оплатити підряднику у разі необхідності проведення консервації об’єкта (будови) з незалежних від сторін обставин за виконані до консервації обсяги будівельно-монтажних робіт і відшкодувати йому пов’язані з консервацією витрати; скласти та затвердити кошториси на проведення робіт з консервації об’єкта (будови) та витрат, необхідних для забезпечення збереження законсервованого об’єкта (будови) або його конструктивних елементів, на підставі вищезазначених відомостей та переліків робіт. Роботи з консервації об’єкта (будови) виконуються підрядником на підставі укладення з ним Договору підряду (у разі залучення до робіт підрядника, який здійснював будівництво об’єкта (будови) до його консервації, – додаткової угоди до існуючого договору-підряду), де встановлюються строки виконання робіт і умови приймання замовником законсервованого об’єкта (будови) та його конструктивних елементів. Прийняття робіт з консервації об’єкта (будови) замовником здійснюється за Актом про прийняття законсервованого об’єкта (будови) за формою додатка 6 до Положення № 2, а також устатковання, конструкції і матеріали, які залишаються на об’єкті та підлягають консервації, за Відомістю незмонтованих конструкцій, устатковання і матеріалів, які залишаються на об’єкті і підлягають консервації. Охорона законсервованого об’єкта (будови) забезпечується замовником після підписання Акта про прийняття законсервованого об’єкта (будови). Після закінчення робіт з консервації об’єкта (будови) замовник зобов’язаний здати інспекції державного архітектурно-будівельного контролю дозвіл на виконання будівельних робіт і розпорядчий документ про консервацію об’єкта (будови).

ДОДАТОК ДО ЖУРНАЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ» № 1/2017

НОРМАТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

21

Розконсервація об’єкта (будови) та подальше поновлення будівництва приймається органами виконавчої влади або суб’єктами господарської діяльності, які приймали рішення про консервацію об’єкта (будови), або їх правонаступниками на підставі відповідного рішення (наказу або розпорядження), у якому зазначаються джерела фінансування продовження будівництва об’єкта (будови), а також робіт і заходів з розконсервації об’єкта (будови). Після прийняття розпорядчого документа про розконсервацію та поновлення будівництва об’єкта (будови) замовник зобов’язаний: • скласти за участю проектної організації, яка розробила проект будівництва об’єкта (будови), акт про технічний стан конструкцій об’єкта (будови) і можливість продовження будівництва, а в разі її відсутності залучити іншу проектну організацію для проведення експертизи технічного стану конструкцій об’єкта (будови) і можливості продовження будівництва; • укласти додаткову угоду до договору з проектною організацією, а в разі її відсутності – договір з іншою проектною організацією на здійснення авторського нагляду за будівництвом; • отримати в інспекції державного архітектурно-будівельного контролю дозвіл на поновлення будівництва об’єкта (будови); • укласти додаткову угоду до договору підряду з підрядником, який здійснював будівництво об’єкта (будови) до його консервації, а в разі зміни підрядника визначити у встановленому законодавством порядку іншого підрядника та укласти договір підряду на виконання робіт з продовження будівництва тощо.

8. РОЗСЛІДУВАННЯ АВАРІЙ БУДІВЕЛЬ В Україні загальний порядок розслідування аварій будівель і споруд на виробництві визначено Порядком проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженим постановою КМУ від 30.11.2011 № 1232 (далі – Порядок № 1232), у якому під аварією розуміють «небезпечну подію техногенного характеру, що створює на об’єкті, території або акваторії загрозу для життя і здоров’я людей і призводить до руйнування будівель, споруд, інженерних комунікацій, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи завдає шкоди навколишньому природному середовищу». До аварій першої категорії, внаслідок яких смертельно травмовано 5 та більше осіб або травмовано 10 і більше осіб; спричинено викид отруйних, радіоактивних та небезпечних речовин за межі санітарно-захисної зони підприємства; збільшилася більш як у 10 разів концентрація забруднюючих речовин у навколишньому природному середовищі; зруйновано будівлі, споруди чи основні конструкції об’єкта, що створило загрозу для життя і здоров’я працівників підприємства чи населення. До аварій другої категорії відносять надзвичайні події, внаслідок яких смертельно травмовано до 5 осіб або травмовано від 4 до 10 осіб; зруйновано будівлі, споруди чи основні конструкції об’єкта, що створило загрозу для життя і здоров’я працівників цеху, дільниці із чисельністю працюючих 100 і більше осіб (п. 100 Порядку № 1232).

Відповідно до п. 43, 105 Порядку № 1232, за рішенням спеціальної комісії у разі необхідності проведення лабораторних досліджень, випробувань, технічних розрахунків, експертизи для встановлення причин нещасного випадку і розроблення плану заходів щодо запобігання таким нещасним випадкам органом, який утворив спеціальну комісію, може утворюватись експертна комісія із залученням до її роботи спеціалістів науково-дослідних, проектно-конструкторських, експертних та інших організацій, органів виконавчої влади, а також незалежних експертів. Відповідно до пп. 38, 104 Порядку № 1232 не передбачено включення представника Державної архітектурно-будівельної інспекції України до складу комісії зі спеціального розслідування. Дані про аварії будівель і споруд реєструються територіальними підрозділами Держпраці у Журналі реєстрації аварій за формою додатка 20 до Порядку № 1232, а також складаються Відомості про збитки, заподіяні аварією за формою додатка 19 до Порядку № 1232. Положення про розслідування причин аварій (обвалів) будівель, споруд, їх частин та конструктивних елементів, затверджене спільним наказом Держнаглядохоронпраці та Держкоммістобудування від 24.04.1995 № 85/89 (ДБН В.1.2-1-95, що втратило чинність), встановлювало вимоги до організації та порядку проведення розслідування причин аварій будівель, споруд, їх частин та конструктивних елементів, що сталися в процесі будівництва, технічного переозброєння, реконструкції, капітального ремонту, експлуатації або консервації.

22

НОРМАТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

Відповідно до цього документа, роботу будівельно-технічної комісії організовував та очолював представник Державної архітектурно-будівельної інспекції України, за результатами якої оформлювався «Акт розслідування причини аварії категорії» за формою додатка 6 до ДБН В.1.2-1-95, що складався з таких розділів: 1. Масштаб аварії. 2. Характеристика об’єкта, де сталася аварія. 3. Обставини, за яких сталася аварія. 4. Зібрані свідчення та пояснення. 5. Оцінка якості робіт і дії посадових осіб. 6. Висновок. Дані про аварії будівель і споруд вносилися територіальною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у «Журнал обліку аварій будівель, споруд, їх частин та конструктивних елементів» за формою додатка 8 до ДБН В.1.2-1-95. Відповідно до додатка 1 до наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житловокомунального господарства України від 04.11.2014 № 302, ДБН В.1.2-1-95 втратив чинність з 01.02.2015 р.

9. ОРГАНИ, ЩО КОНТРОЛЮЮТЬ ЕКСПЛУАТАЦІЮ БУДІВЕЛЬ Державний нагляд (контроль) – діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб’єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища (стаття 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V). Якщо будівля або споруда входить до складу спеціалізованої виробничої установки (транспортно-підіймальної, наприклад ліфтової, енергетичної, вентиляційної), то контроль за її експлуатацією здійснюється згідно із затвердженим графіком планово-попереджувальних робіт уповноваженими особами на підставі визначених відповідних нормативних документів.

№ з/п

Найменування контролюючого органу

1

2 Державна служба України з питань праці (Держпраці України)

Державна служба України з надзвичайних ситуацій України (ДСНС України)

Функції

Нормативне посилання

3

4

– Здійснює державне регулювання і контроль у сфері діяльності, пов’язаної з об’єктами підвищеної небезпеки (частина 3 п. 3); – зупиняє, припиняє, обмежує експлуатацію підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць, будівель, споруд, приміщень та інших виробничих об’єктів (частина 52 п. 4)

Положення про Державну службу України з питань праці, затверджене постановою КМУ від 11.02.2015 № 96

– Здійснює заходи щодо створення, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту, ведення їх обліку, забезпечує разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями здійснення контролю за готовністю зазначених споруд до використання за призначенням (частина 6 п. 4); – складає акти перевірок, видає приписи, постанови, розпорядження про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю і здоров’ю людей звертається безпосередньо та через територіальні органи до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об’єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устатковання, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту (частина 48)

Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затверджене постановою КМУ від 16.12.2015 № 1052

ДОДАТОК ДО ЖУРНАЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ» № 1/2017

1

2 Державна санітарноепідеміологічна служба України (Держсанепідслужба України)

Державна установа «Центр громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я України»*

23

НОРМАТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ 3

4

– Здійснює державний санітарно-епідеміологічний нагляд, контролює додержання вимог стандартів і технічних умов на усіх етапах виробництва, транспортування, зберігання і використання (експлуатації) нехарчової продукції; застосування дезінфекційних засобів; санітарних та протиепідемічних заходів (частина 4 п. 4)

Положення про Державну санітарноепідеміологічну службу України, затверджене Указом Президента України від 06.04.2011 № 400/2011 Наказом МОЗ від 18.09.2015 № 604 – Відповідно до Статуту реалізує державну політику у сфері охо- утворено державну рони здоров’я; установу «Центр – здійснює санітарно-гігієнічний моніторинг в Україні громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я України» як окрему юридичну особу публічного права

Державна архітектурнобудівельна інспекція (Держархбудінспекція України)

– У визначених законодавством випадках проводить перевірку дотримання порядків прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, проведення обстеження об’єктів та реалізації заходів щодо забезпечення надійності і безпеки під час їх експлуатації (частина 9 п. 4); – проводить аналіз та узагальнення результатів контролю за якістю виконаних будівельних робіт, будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що застосовуються під час будівництва (частина 10 п. 4); – для виконання покладених на неї завдань має право вимагати у випадках, визначених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій (частина 5 п. 6); брати в установленому законодавством порядку участь у роботі комісій, що утворюються з метою розслідування причин і наслідків аварій на будівництві (частина 12 п. 6)

Положення про Державну архітектурнобудівельну інспекцію України, затверджене постановою КМУ від 09.07.2014 № 294

Державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії (Держенергонагляд України)

– Контролює дотримання суб’єктами електроенергетики, суб’єктами відносин у сфері теплопостачання і споживачами електричної енергії вимог нормативно-правових і нормативно-технічних актів у сфері виробництва, постачання та споживання енергії (частина 1 п. 4); – контролює відповідність нових та реконструйованих електричних і теплових установок та мереж технічним умовам, нормам, правилам і стандартам, а також підтвердження їх готовності до роботи (частина 6 п. 4); – бере участь у розслідуванні причин і наслідків аварій і пожеж на енергетичних установках суб’єктів електроенергетики та об’єктів у сфері теплопостачання, а також на енергетичних установках споживачів енергії, які призвели до порушення режимів роботи інших споживачів електричної енергії, суб’єктів електроенергетики або суб’єктів відносин у сфері теплопостачання (частина 11 п. 4); – бере участь у розслідуванні причин і наслідків аварій і пожеж на енергетичних установках суб’єктів електроенергетики та об’єктів у сфері теплопостачання, а такожна енергетичних установках споживачів енергії, які призвели до порушення режимів роботи інших споживачів електричної енергії, суб’єктів електроенергетики або суб’єктів відносин у сфері теплопостачання (частина 11 п. 4); – бере участь у роботі комісій з перевірки знань технології робіт (правил експлуатації, виробничих інструкцій) у посадових осіб, відповідальних за електричне і теплове господарство споживачів енергії, а також працівників суб’єктів електроенергетики та суб’єктів відносин у сфері теплопостачання, що займаються оформленням актів допуску на підключення до електричної (теплової) мережі, проведенням оглядів технічного стану енергетичних установок побутових споживачів енергії, а також виконанням інших робіт, пов’язаних з експлуатацією енергетичних установок споживачів енергії (частина 12 п. 4)

Положення про державний енергетичний нагляд за режимами споживання електричної і теплової енергії, затверджене постановою КМУ від 07.08.1996 № 929 (у редакції постанови КМУ від 13.02.2006 № 131)

Нежитлового призначення

Промислового призначення

ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки» ДБН В.2.2-24:2009 «Будинки і споруди. Проектування висотних житлових і громадських будинків»

ДБН В.2.2-20:2008 «Готелі»

Жилі (житлові) будинки

Готелі, гуртожитки тощо

Тимчасового проживання

ДБН В.2.2-9-2009 «Будинки і споруди. Громадські будинки та споруди. Основні положення» ДБН В.2.2.3-97 «Будинки i споруди. Будинки та споруди навчальних закладів» ДБН В.2.2.4-97 «Будинки і споруди. Будинки та споруди дитячих дошкільних закладів» ДБН В.2.2.5-97 «Будинки і споруди. Захисні споруди цивільної оборони» ДБН В.2.2-10-2001 «Будівлі і споруди. Установи охорони здоров’я» ДБН В.2.2-13-2003 «Будинки і споруди. Спортивні та фізкультурно-оздоровчі споруди» ДБН В.2.2-14-2004 «Будинки і споруди. Приміщення для зберігання секретних матеріалів та роботи з ними» ДБН В.2.2-16-2005 «Будинки і споруди. Культурно-видовищні та дозвіллєві заклади» ДБН В.2.2-18:2007 «Будинки і споруди. Заклади соціального захисту населення» ДБН В.2.2-23:2009 «Будинки і споруди. Підприємства торгівлі» ДБН В.2.2-25:2009 «Будинки і споруди. Підприємства харчування (заклади ресторанного господарства)» ДБН В.2.2-26:2010 «Будинки і споруди. Суди» ДБН В.2.2-24:2009 «Будинки і споруди. Проектування висотних житлових і громадських будинків»

ДБН В.2.2.11-2002 «Будинки і споруди. Підприємства побутового обслуговування. Основні положення»

ДБН В.2.2-28:2010 «Будинки і споруди. Будинки адміністративного та побутового призначення»

СНиП 2.11.01-85* «Складские здания»

СНиП 2.09.02-85 *«Производственные здания»

Нормативна база

Додаток 1

3 – Для здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, виконанням Правил благоустрою території населеного пункту, в тому числі організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян, утримання в належному стані закріплених за підприємствами, установами, організаціями територій, сільські, селищні, міські ради можуть утворювати інспекції з благоустрою населених пунктів (частина 2 статті 40)

Постійного проживання

Культурного призначення

Соціального призначення

Комунальнопобутового призначення

Адміністративно-побутового призначення

Складські будинки

Виробничі будинки

Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000

Призначення

Виробничого призначення

БЛОК-СХЕМА «ІЄРАРХІЧНА КЛАСИФІКАЦІЇ БУДІВЕЛЬ ЗА ФУНКЦІОНАЛЬНИМ ПРИЗНАЧЕННЯМ»

НОРМАТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Житлового призначення

Інспекція з благоустрою населених пунктів

Побутового призначення

2

Громадського призначення

1

Невиробничого (цивільного) призначення

24 НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

4

Закон України «Про благоустрій населених пунктів» від 06.09.2005 № 2807-IV

* Установу утворено після злиття державних підприємств і установ за переліком згідно з додатком 1 та приєднання державних підприємств і установ Державної санітарно-епідеміологічної служби України за переліком згідно з додатком 2 до цього наказу. ДОДАТТКИ К

ДОДАТОК ДО ЖУРНАЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ» № 1/2017

25

НОРМАТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Додаток 2 ЗАТВЕРДЖЕНО: Наказ _________________________ «____»____________201_ р. № ____

ПОСАДОВА ІНСТРУКЦІЯ НАЧАЛЬНИКА ВІДОКРЕМЛЕНОГО ПІДРОЗДІЛУ ПІДПРИЄМСТВА З УТРИМАННЯ ЖИТЛОВОГО ГОСПОДАРСТВА ____________________________________________________________________________ (прізвище, ім’я, по батькові)

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 1.1. Начальник відокремленого підрозділу підприємства з утримання житлового господарства (далі – начальник) є організатором фінансово-економічної, виробничо-господарської та соціальної політики підприємства.

1.2. Приймається на посаду та звільняється з посади наказом керівника підприємства.

1.3. Начальник організовує роботу з питань охорони праці, виробничої санітарії та цивільного захисту в структурному підрозділі.

1.4. Начальник належить до категорії керівників та має код 1223.2 за Національним класифікатором України ДК 003:2010 «Класифікатор професій».

2. ЗАВДАННЯ ТА ОБОВ’ЯЗКИ 2.1. Визначає, організовує, планує, здійснює та координує господарсько-фінансову діяльність структурного підрозділу підприємства.

2.2. У разі повної господарської самостійності підприємства проводить кадрову політику, формує структуру управління, штати і їх функції; приймає та звільняє працівників; призначає наказом осіб, які забезпечують вирішення конкретних виробничих питань, у тому числі питань охорони праці.

2.3. Організовує утримання та збереженість майна підконтрольного житлового господарства, благоустрій прибудинкової території, безперебійне забезпечення енергоресурсами (електроенергією, теплом, газом), функціонування водопровідно-каналізаційних та вентиляційних систем підконтрольного житлового господарства.

2.4.Організовує технічний (профілактичний) огляд та виконання планів поточного (капітального) ремонту підконтрольного житлового господарства, розробку, облік та звітність щодо виробничої діяльності структурного підрозділу за установленими чинним законодавством формами.

2.5. Контролює підготовку житлового господарства до експлуатації в осінньо-зимовий та весняно-літній періоди.

2.6. Організовує розробку та виконання заходів щодо зменшення експлуатаційних і трудових витрат на утримання житлового господарства, в тому числі раціонального витрачення енергоресурсів та води.

2.7. Здійснює в межах компетенції контроль за укладанням договорів найму жилих та оренди нежилих приміщень, договорів з надання житлово-комунальних послуг, договорів з підрядними організаціями на проведення ремонту та обслуговування майна підконтрольного житлового господарства, дотриманням квартиронаймачами (орендарями) договірних зобов’язань та надходженням квартирної (орендної) плати.

2.8. Забезпечує виконання зобов’язань перед державним бюджетом, постачальниками, замовниками, фінансовими та підрядними організаціями.

2.9. Забезпечує функціонування системи управління охороною праці у підрозділі з метою створення умов праці відповідно до вимог чинних нормативних актів про охорону праці та здійснює керівництво службою охорони праці.

26

НОРМАТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

2.10. Забезпечує розробку, укладання та виконання колективного (трудового) договору, реалізацію комплексних заходів щодо досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, підвищення існуючого рівня охорони праці, запобігання випадкам виробничого травматизму, професійних захворювань, аваріям і пожежам; забезпечує страхування працівників; сприяє втіленню досвіду роботи передових підприємств з утримання житлового господарства.

2.11. Здійснює заходи щодо соціального захисту, забезпечення та збереження зайнятості працівників; встановлює правила виконання робіт і поведінки, регулює робочий час, відпустки підконтрольних працівників.

2.12. Організовує забезпечення фахівців підприємства державними (відомчими) нормативно-правовими актами (Правилами, стандартами, Положеннями, інструкціями тощо) та розробку локальних Положень, посадових інструкцій, інструкцій з охорони праці та інших нормативно-правових актів; затверджує нормативно-правові акти у підрозділі.

2.13. Організовує роботу та взаємодію виробничих підрозділів, підготовку, навчання, підвищення кваліфікації працівників (в тому числі з питань охорони праці); направляє виробничу діяльність працівників на досягнення мети виробництва.

2.14. Забезпечує працівників санітарно-побутовими приміщеннями, засобами виробництва, мийними та знешкоджувальними засобами, спецвзуттям, спецодягом та іншими засобами захисту відповідно до галузевих нормативів (колективного або трудового договору).

2.15. Регулює витрати коштів на розвиток виробництва, матеріальне заохочення, матеріально-технічне забезпечення, заходи з охорони праці та інші виробничі потреби, надання матеріальної допомоги відповідно до колективного (трудового) договору.

2.16. У встановленому чинним законодавством порядку та строки організовує проведення лабораторних досліджень умов праці, атестації робочих місць на відповідність нормативним вимогам та за їх підсумками вживає заходів щодо усунення небезпечних і шкідливих для здоров’я виробничих чинників.

2.17. Організовує адміністративно-громадський та оперативний (поточний) контроль за додержанням працівниками трудової і виробничої дисципліни, посадових інструкцій, правил поводження із засобами виробництва.

2.18. Організовує навчання з питань охорони праці, затверджує склад постійно діючих комісій з перевірки знань з питань охорони праці та інших комісій на підприємстві.

2.19. Періодично, не рідше одного разу на квартал, заслуховує звіти посадових осіб про стан охорони праці, виробничої санітарії та цивільного захисту, вживає заходів щодо усунення виявлених порушень, дисциплінарного та матеріального впливу до порушників і заохочує працівників, які сприяють покращенню стану умов праці у підрозділі.

2.20. Встановлює порядок реєстрації та виконання заявок мешканців (орендарів) на житлово-комунальні послуги; організовує виконання заявок мешканців (орендарів) щодо усунення порушень, які виникають у підконтрольному житловому господарстві, та роботу аварійно-диспетчерської служби (за наявності).

2.21.Вживає заходів щодо ліквідації аварій та аварійних ситуацій на підконтрольному житловому господарстві, за необхідності організовує відселення мешканців.

2.22. Бере участь у роботі комісій з приймання будинків-новобудов, будинків після ремонту (реконструкції), а також у роботі з приватизації житла.

2.23. Організовує вивішування прапорів, транспарантів та інших агітаційних вивісок на будинках підконтрольного житлового господарства (за розпорядженням місцевих органів влади).

2.24. Забезпечує виконання оформлених в установленому порядку вимог (приписів, постанов, протокольних рішень тощо) представників органів державного (відомчого) нагляду, місцевих органів влади, експлуатаційних та громадських організацій.

2.25. Своєчасно розглядає заяви, листи, скарги та надає громадянам відповіді з питань утримання житлового господарства; регулює претензійно-правову роботу у підрозділі.

2.26. Веде прийом громадян у визначені дні та години.

2.27. Організовує розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися на підконтрольному житловому господарстві, сприяє роботі комісій зі спеціального розслідування нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, забезпечує усунення причин та виконання профілактичних заходів, визначених комісіями за результатами розслідувань.

ДОДАТОК ДО ЖУРНАЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ» № 1/2017

НОРМАТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

3. ПРАВА У разі повної господарської самостійності підприємства відповідно до Господарського Кодексу України, чинного законодавства та нормативних актів, Статуту підприємства та цієї посадової інструкції користується правами керівника (роботодавця), у тому числі: 3.1. Організовує роботи з утримання підконтрольного житлового господарства.

3.2. Видає накази, очолює комісії, проводить виробничі наради, доручає виконання окремих організаційно-господарських функцій (у межах компетенції) іншим відповідальними особам.

3.3. Вимагає від квартиронаймачів (орендарів) приміщень усунення порушень договору найма (оренди), дотримання ними договірних зобов’язань з утримання будинкового та прибудинкового майна.

3.4. Контролює дотримання підконтрольними працівниками вимог трудової та виробничої дисципліни.

3.5. Застосовує заходи дисциплінарного і матеріального впливу до підконтрольних працівників за порушення трудової і виробничої дисципліни, невиконання вимог представників органів державного (відомчого) нагляду, а також заходи заохочення працівників за активну участь і ініціативу в здійсненні заходів щодо покращення умов праці.

3.6. Представляє підрозділ у вищих експлуатаційних організаціях, державних (відомчих), громадських органах, місцевих органах влади на всіх рівнях виробничої діяльності.

3.7. Самостійно планує виробничу діяльність на підставі обсягів робіт або укладених договорів.

4. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ Начальник несе дисциплінарну, адміністративну, матеріальну та кримінальну відповідальність за: 4.1. Виробничо-господарську, фінансово-економічну діяльність і соціальну діяльність підрозділу.

4.2. Незадовільну організацію утримання (технічний стан) підконтрольного житлового господарства.

4.3. Незадовільну підготовку підконтрольного житлового господарства до експлуатації в осінньо-зимовий та весняно-літній періоди.

4.4. Стан охорони праці, виробничої санітарії та цивільного захисту в підрозділі.

4.5. Несвоєчасну організацію розслідування нещасного випадку, аварії, профзахворювання; несвоєчасне повідомлення про нещасний випадок або його приховування, невиконання заходів щодо запобігання аваріям, виробничому травматизму та професійним захворюванням.

4.6. Несвоєчасність та недостовірність надання у вищі органи інформації (звітів) з питань утримання житлового господарства за встановленою чинним законодавством формою.

4.7. Недотримання зобов’язань договору найма (оренди) з квартиронаймачами (орендарями) та ухвалення рішення, наслідки якого призвели до обґрунтованих скарг і матеріальних збитків.

4.8. Незадовільну організацію претензійно-позовної роботи з фізичними та юридичними особами.

4.9. Незадовільний розгляд листів, заяв, скарг громадян з питань утримання житлового господарства та невжиття відповідних заходів реагування.

4.10. Порушення законодавчих та інших нормативних актів, невиконання оформлених в установленому порядку вимог (наприклад, приписів, постанов, протокольних рішень тощо) представників контролюючих державних (відомчих) організацій, місцевих органів влади та експлуатаційних організацій.

5. ПОВИНЕН ЗНАТИ 5.1. Базові вимоги чинного законодавства про охорону праці, виробничої санітарії, цивільного захисту в межах виробничої діяльності, у тому числі: Закон України «Про охорону праці», Закон України «Про забезпечення санітарного і епідемічного благополуччя населення», Кодекс цивільного захисту України, Закон України «Про колективні договори і угоди», Правила безпечної експлуатації житлових і громадських будівель (НПАОП 45.21-1.04-79); Правила пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 № 1417; Державні санітарні норми і правила утримання територій населених місць, затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я України від 17.03.2011 № 145.

27

28

НОРМАТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

5.2. Державні будівельні норми та стандарти, пов’язані з утриманням житлового господарства, у тому числі: ДБН В.2.2-15-05 «Житлові будинки»; ДБН В.2.2-9:2009 «Громадські будинки та споруди»; ДБН В.2.2-28:2010 «Будинки адміністративного та побутового призначення»; ДБН Б.2.2-5:2011 «Благоустрій територій»; ДБН В.3.2-2-2009 «Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт»; ДСТУ-Н Б Б.2.2-9:2013 «Настанова щодо розподілу територій мікрорайонів (кварталів) для визначення прибудинкових територій багатоквартирної забудови»; СОУ ЖКГ 75.1135077234.0015:2009 «Житлові будинки. Правила визначення фізичного зносу житлових будинків».

5.3. Нормативно-правові акти з питань житлової політики в Україні (Держжитлокомунгоспу України), постанови, розпорядження, накази, методично-нормативні та інші керівні матеріали щодо діяльності житлового господарства, досвід передових підприємств з утримання житлового господарства, у тому числі: Положення про організацію роботи з управління охороною праці в житлово-комунальному господарстві України, затверджене наказом Держжитлокомунгоспу від 03.10.1994 № 84, Правила утримання жилих будинків і прибудинкових території, затверджені наказом Держжитлокомунгоспу від 17.05.2005 № 76; Примірний перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд, затверджений наказом Держжитлокомунгоспу України від 10.08.2004 № 150, Правила управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд, затверджені наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 02.02.2009 № 13.

5.4. Організаційну структуру підприємства; діловодство, етика ділового спілкування та ведення переговорів; можливості наявних виробничих потужностей; порядок розроблення та затвердження програм (планів) виробничої господарської діяльності.

5.5. Економіку, трудове законодавство, законодавство України та інші нормативно-правові акти, у тому числі Житловий Кодекс , Господарський Кодекс України, Цивільний Кодекс, Кодекс законів про працю України, Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, затверджений постановою КМУ від 13.04.2011 № 461 (у редакції від 08.09.2015 № 750); Правила користування приміщеннями житлових будинків, затверджені постановою КМУ від 08.10.1992 № 572 (у редакції від 24.01.2006 № 45) у межах виробничої діяльності підприємства.

5.6. Статут, Правила внутрішнього трудового розпорядку, Колективний договір та посадові (функціональні) обов’язки відповідальних осіб підприємства.

5.7. Інформаційні дані представників контролюючих державних (відомчих) організацій, місцевих органів влади та експлуатаційних організацій в межах виробничої діяльності.

6. КВАЛІФІКАЦІЙНІ ВИМОГИ 6.1. Повна вища освіта відповідного напряму підготовки; післядипломна освіта в галузі управління.

6.2. Стаж роботи на посадах керівників нижчого рівня не менше 5 років.

6.3. Навчання і перевірку знань з питань охорони праці проходить до початку виконання своїх обов’язків, а потім періодично один раз на три роки (у разі повної господарської самостійності підприємства – у спеціалізованому навчальному закладі).

7. ВЗАЄМОВІДНОСИНИ ЗА ПОСАДОЮ 7.1. Начальнику підпорядковані керівники всіх підрозділів підприємства та його накази обов’язкові для всіх працівників підприємства.

7.2. Взаємодіє з безпосередньо підпорядкованими йому посадовими особами, представниками установ банків, організацій з договірних відносин, державними, громадськими організаціями, місцевими органами влади, іншими юридичними та фізичними особами.

7.3. Виконує оформлені в установленому порядку вимоги (приписи, постанови, протокольні рішення тощо) представників контролюючих державних (відомчих) організацій, місцевих органів влади та експлуатаційних організацій. Посадову інструкцію отримав ____________________ (особистий підпис)

«____»___________201_ р.

___________________ (прізвище, ініціали)

Об’єкт виробничого призначення

10

9

8

7

6

5

4

3

2

1

Монтаж будівельних конструкцій Земляні

Монтаж інженерного устатковання

Монтажні роботи

Вибірковий

Ізоляційні (гідро-, тепло-, звуко-)

Загальнобудівельні роботи Зварювальні

План-графік оглядів, проведення планових та поточних ремонтів будівель і споруд; графік прибирання; графік вивезення відходів тощо Акти приймання в експлуатацію об’єктів виробничого призначення

Проектна, кошторисна, технічна, виконавча документація, акти (наприклад, прихованих робіт), протоколи перевірки технічного стану, журнали, характеристика застосованих матеріалів та інша документація щодо будівництва (ремонту будівель, споруд та їх виробничого обладнання Технічний паспорт на виробничий будинок; результати паспортизації виробничих будівель і споруд (технічний звіт щодо обстеження і паспортизації, паспорти технічного стану будівель і споруд тощо) Технічні журнали з експлуатації виробничих будівель і споруд

Протоколи перевірки знань з питань безпечної експлуатації працівників служби спостереження за безпечною експлуатацією виробничих будівель і споруд

Наказ про утворення комісії із загального огляду виробничих будівель і споруд

Наказ про утворення служби спостереження за безпечною експлуатацією виробничих будівель і споруд (далі – Служби) Положення про безпечну та надійну експлуатацію виробничих будівель і споруд з урахуванням специфіки виробничої діяльності суб’єкта господарювання Наказ про призначення осіб, відповідальних за правильну експлуатацію, збереження та своєчасний ремонт будівель і споруд (закріплення виробничих будівель і споруд або їх частин)

Керівник підприємства Приймальна комісія

Після завершення будівельних робіт

Комісія навчального закладу Представник проектної організації Представник бюро технічної інвентаризації Відповідальні особи підприємства

Керівник підприємства

Ким затверджено (узгоджено) документ

Один рік

Зміни будинкових конструктивних елементів Визначаються проектною організацією У разі виявлення порушень

Три роки

Зміна відповідальних осіб

Періодичність перегляду документа

Додаток 4.1

додаток 7 до Інструкції № 127 п. 3.2, додаток 3 НПАОП 45.2-7.01-97 п. 4.1 НПАОП 45.2-7.01-97 п. 8.1 НПАОП 45.2-7.01-97

п. 2.20, п. 6.2, п. 8.5 НПАОП 45.2-7.01-97

п. 2.24 НПАОП 45.2-7.01-97 п. 9.1.7 НПАОП 45.2-7.01-97

п. 2.23 НПАОП 45.2-7.01-97

Нормативне посилання п. 9.1.1Н ПАОП 45.2-7.01-97 п. 9.1.6 НПАОП 45.2-7.01-97

Теслярсько-столярні

Покрівельні, штукатурні, малярні, лицювальні, ліпні, скління, благоустрій територій, озеленення тощо

Демонтаж конструкцій та устаковання

Найменування документів, пов’язаних з експлуатацією будівель і споруд

Поточний ремонт

Опоряджувальні (оздоблювальні) роботи

Комплексний

Капітальний ремонт

Пусконалагоджувальні роботи

Реставрація

ПЕРЕЛІК НОРМАТИВНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ З ПИТАНЬ БЕЗПЕЧНОЇ ЕКСПЛУАТАЦІЇ ВИРОБНИЧИХ БУДІВЕЛЬ І СПОРУД

Вантажнорозвантажувальні роботи

Арматурні, бетонні, мулярні

Спеціальні роботи

Переоснащення (переозброєння, переобладнання переустаткування, розширення)

Утримання Ремонт

Додаток 3

Внутрішні роботи (роботи в будівлях)

№ з/п

Реконструкція (будівництво на існуючому об’єкті)

Зведення будівельних конструкцій

Нове будівництво

Будівництво

Роботи, пов’язані з підтриманням технічно справного стану будівель і споруд Капітальне будівництво Експлуатація (роботи з поліпшення експлуатаційних показників об’єкта) Об’єкт невиробничого (цивільного) призначення

Зовнішні роботи (роботи за межами будівель)

БЛОК-СХЕМА «ВИДИ РОБІТ, ПОВ’ЯЗАНІ З ПІДТРИМАННЯМ ТЕХНІЧНО СПРАВНОГО СТАНУ БУДІВЕЛЬ І СПОРУД»

ДОДАТОК ДО ЖУРНАЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ» № 1/2017

НОРМАТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

29

Найменування документів, пов’язаних з експлуатацією будівель і споруд

За наявності аварійно небезпечної будівлі

У разі необхідності

У разі необхідності

Представник проектної організації, яка проводила обстеження

Керівник Служби

Керівник Служби

1. НПАОП 45.2-7.01-97 – Положення про безпечну та надійну експлуатацію виробничих будівель і споруд (НПАОП 45.2-7.01-97) 2. Правила № 1417 – Правила пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417 4. ДБН В.2.2-24:2009 – ДБН В.2.2-24:2009 «Будинки і споруди. Проектування висотних житлових і громадських будинків» 5. Інструкція № 127 – Інструкція про порядок проведення технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна, затверджена наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.05.2001 № 127 6. Правила № 30 – Правила технічної експлуатації систем водопостачання та водовідведення населених пунктів України, затверджені наказом Держжитлокомунгоспу України від 05.07.1995 № 30

Повідомлення про включення до Реєстру аварійно небезпечних виробничих будівель

Приписи Служби

Наглядові позначки (написи про граничні навантаження на елементах будівель та споруд, категорії приміщень тощо), знаки безпеки, маячки для контролю розвитку тріщин на елементах будівель та споруд

Один раз на рік Два рази на рік

Один раз на рік

Відповідальні особи підприємства Відповідальні особи підприємства, представник органу пожежної охорони

Уповноважені особи підприємства (спеціалізованої організації)

Два рази на один рік Один раз на місяць Один раз на рік

Один раз на рік Один раз на 10 днів

Керівник Служби

Ким затверджено (узгоджено) документ

Зміни будинкових конструктивних елементів

Періодичність перегляду документа

п. 3.12 НПАОП 45.2-7.01-97

п. 2.26, додаток 2 НПАОП 45.2-7.01-97

п. 2.15 НПАОП 45.2-7.01-97

п. 11.3.5 Правил № 30

п. 2.8 розділу ІІІ Правил № 1417

п. 2.6, п.2.10, п.2.12, п.213, п. 2.26 НПАОП 45.2-7.01-97

п. 2.15 НПАОП 45.2-7.01-97; п. 11.3 ДБН В.2.2-24:2009

Нормативне посилання

НОРМАТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

17

16

15

13

Перевірка технічного стану вогнезахисного покриву (просочення) (наприклад, дерев’яних конструкцій будівлі і споруди) Перевірка протипожежних пристроїв будинку: 14 – огляд – перевірка дії пожежних кранів

– акт огляду основних конструкцій будівель з важким крановим обладнанням або будівель і споруд, що експлуатуються в: – агресивному середовищі; – дуже агресивному середовищі

Інструкція з експлуатації міжповерхових перекриттів, площадок і підлог із зазначенням граничних навантажень для окремих зон покриттів, підлоги і відповідних площадок. Інструкції з експлуатації обладнання висотних будинків: – інструкції з моніторингу, технічного обслуговування і ремонту несучих конструкцій, покрівлі і фасадів висотного будинку; – інструкції з моніторингу, технічного обслуговування і ремонту інженерних мереж і обладнання будинку; 11 – інструкція з обслуговування автоматизованої системи, моніторингу та управління інженерними системами висотного будинку; – інструкція з обслуговування системи світломаркування; – інструкція щодо дії служби пожежної безпеки та обслуговуючого персоналу при виникненні пожежі; – інструкція з управління роботою та обслуговуванням технічних засобів пожежогасіння та приладів автоматичної пожежної сигналізації Результати перевірок (оглядів) виробничих будівель і споруд: – акт огляду технічного стану (осінній, весняний); – акт перевірки стану протипожежних заходів; 12 – акт перевірки за допомогою геодезичних інструментів положення основних конструкцій виробничих будівель і споруд (у випадку наявності просадочних ґрунтів та інших особливих умов експлуатації);

№ з/п

30 НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

31

НОРМАТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

ДОДАТОК ДО ЖУРНАЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ» № 1/2017

Додаток 4.2 ТЕХНІЧНИЙ ЖУРНАЛ З ЕКСПЛУАТАЦІЇ БУДІВЛІ (СПОРУДИ) ______________________________________________________________________________ (найменування підприємства)

______________________________________________________________________________ (найменування будівлі (споруди) за Паспортом технічного стану)

Дата

Результати спостережень

Виконавці

1

2

3

Примітка. У стовпчик 2 записують відомості про результати щоденних спостережень за будівлею (спорудою) та її конструктивними елементами; результати інструментальних вимірів осадок, прогинів та інших деформацій окремих конструктивних елементів; висновки за результатами періодичних технічних оглядів будівлі (споруди); відомості про випадки істотних порушень правил експлуатації та заходи щодо їх запобігання. Додаток 4.3 _____________________________ (суб’єкт господарювання)

Область _________________________ Інвентаризаційна Район __________________________ справа №_______ Реєстровий №_____ ТЕХНІЧНИЙ ПАСПОРТ НА ВИРОБНИЧИЙ БУДИНОК ______________________________________________________________________________, (призначення) №___________________, вулиця (провулок, площа) _______________________________, місто (селище, село) ____________________________________

Замовник технічної інвентаризації або уповноважена ним особа (прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи або найменування юридичної особи

Місце проживання, серія і номер паспорта фізичної особи або місцезнаходження, код за ЄДРПОУ юридичної особи

Паспорт виготовлено за станом на «____»______________ 201_ р

Керівник суб’єкта господарювання ______________________________ (підпис, прізвище)

Виконав ________________________________________________ (підпис, прізвище, серія та номер кваліфікаційного сертифіката)

М.П.

32

НОРМАТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

Додаток А (до 4.2) СХЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ ВИРОБНИЧОГО БУДИНКУ _______________________________________________________________________________ (призначення)

№ ________ вулиця (провулок, площа) _____________________________________________ місто (селище, село) ______________________________________________________________

5

6

Під дорожнім (твердим) покриттям

4

Під зеленими насадженнями

3

під господарськими будівлями та спорудами

Площа земельної ділянки, зокрема Загальна площа

2

під будинком

Назва будинку, господарських будівель та споруд

1

Експлікація Під будинком, господарськими будівлями та спорудами

усього

Літера за планом

Масштаб 1:500

7

8

Додаток Б (до 4.2) ПЛАН ВИРОБНИЧОГО БУДИНКУ _______________________________________________________________________________ (призначення)

№________ вулиця (провулок, площа)______________________________________________ місто (селище, село) _____________________________________________________________ Масштаб 1:200 Додаток В (до 4.2) ЕКСПЛІКАЦІЯ приміщень до плану поверхів виробничого будинку

«____»_________________ 201_ р. Перевірив ___________________ (підпис, прізвище)

Примітки

Самочинно збудована, переобладнана площа приміщень, м2

Площа приміщень загального користування, м2

Площа літніх приміщень, м2

Допоміжна

Основна (виробнича)

Площа приміщень, м2

Корисна (сума 8,9)

Загальна площа приміщень (підрахована за формулами підрахунку площ), м2

Призначення приміщень

Номери приміщень

Номери виробничих приміщень

Поверхи

Літера за планом

№ _________, літера «____», вулиця (провулок, площа) ______________________________________, місто (селище, село) ___________________________________________

Виконав ____________________ (підпис, прізвище)

ДОДАТОК ДО ЖУРНАЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ» № 1/2017

33

НОРМАТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Додаток 4.4 ЗАТВЕРДЖЕНО: Наказ _________________________ «____»____________201_ р. № ____

ПОСАДОВА ІНСТРУКЦІЯ КЕРІВНИКА СЛУЖБИ СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА БЕЗПЕЧНОЮ ЕКСПЛУАТАЦІЄЮ ВИРОБНИЧИХ БУДІВЕЛЬ І СПОРУД ______________________________________________________________________________ (прізвище, ім’я, по батькові)

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 1.1. Керівник служби спостереження за безпечною експлуатацією виробничих будівель і споруд (далі – керівник).

1.2. Керівник приймається на посаду та звільняється з посади наказом керівника підприємства.

1.3. Керівник організовує роботу Служби спостереження за безпечною експлуатацією виробничих будівель і споруд (далі – Служба), що прирівнюється до основних виробничо-технічних служб підприємства.

1.4. Діяльність регламентується Положенням про службу спостереження за безпечною експлуатацією виробничих будівель і споруд.

1.5. Керівник не може залучатися до виконання не передбачених Положенням про службу функцій.

2. ЗАВДАННЯ ТА ОБОВ’ЯЗКИ 2.1. Організовує утримання у технічно справному стані підконтрольних виробничих будівель, споруд та інженерних мереж підприємства у технічно справному стані, планує, здійснює та координує діяльність Служби.

2.2. Організовує забезпечення фахівців підприємства державними (відомчими) нормативно-правовими актами з питань експлуатації виробничих будівель і споруд (Правилами, стандартами, Положеннями, інструкціями тощо) та розробку локальних нормативних документів (наприклад, Положення про службу спостереження за безпечною експлуатацією виробничих будівель і споруд).

2.3. Проводить експертизу проектів будівництва (реконструкції, технічного переоснащення) підприємств і виробничих об’єктів, розробок нових технологій на відповідність нормативним актам.

2.4. Складає разом зі структурними підрозділами підприємства комплексні заходи щодо досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, підвищення існуючого рівня охорони праці, запобігання випадкам виробничого травматизму, професійних захворювань, аваріям і пожежам; планування проведення планово-запобіжних ремонтів (підвищення існуючого рівня технічного стану, якщо встановлені норми досягнуті).

2.5. Організовує: а) паспортизацію цехів, будівель, дільниць щодо їх відповідності вимогам нормативних документів; б) підготовку статистичних звітів підприємства, пов’язаних з експлуатацією будівель та споруд підприємства. в) роботу комісій, пов’язаних з експлуатацією будівель та споруд підприємства (комісії із загального огляду виробничих будівель і споруд).

2.6. Бере участь у: а) розслідуванні нещасних випадків і аварій; б) роботі комісії з питань спостереження за безпечною експлуатацією будівель та споруд підприємства; в) роботі комісії з уведення в дію закінчених будівництвом, реконструкцією або технічним

34

НОРМАТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

переозброєнням об’єктів виробничого та соціального призначення, відремонтованого або модернізованого будинкового обладнання; г) розробці положень, інструкцій, інших нормативних документів з питань спостереження за безпечною експлуатацією, що діють у межах підприємства.

2.7. Контролює: а) дотримання чинного законодавства, міжгалузевих, галузевих та інших нормативних актів, виконання працівниками посадових інструкцій з питань спостереження за безпечною експлуатацією будівель та споруд, а також будівельних норм і правил під час проведення реконструкції, ремонту виробничих об’єктів; б) виконання оформлених в установленому порядку вимог (наприклад, приписів, постанов, протокольних рішень) представників органів державного (відомчого) нагляду, пропозицій та подань уповноважених трудових колективів і профспілок з питань експлуатації будівель та споруд; в) виконання заходів, наказів, розпоряджень з питань спостереження за безпечною експлуатацією будівель та споруд, а також заходів щодо усунення причин нещасних випадків і аварій, визначених за результатами розслідувань; г) підготовку виробничих будівель і споруд до експлуатації в осінньо-зимовий та весняно-літній періоди.

2.8. Сприяє впровадженню у виробництво досягнень науки і техніки, в тому числі ергономіки, прогресивних технологій, захисту населення і навколишнього середовища.

2.9. Розглядає листи, заяви та скарги працюючих з питань спостереження за безпечною експлуатацією будівель та споруд.

2.10. Готує проекти та розпорядження з питань спостереження за безпечною експлуатацією будівель та споруд, загальних для всього підприємства.

3. ПРАВА 3.1. Надає керівнику підприємства пропозиції та готує приписи щодо усунення наявних недоліків. Припис може скасовувати в письмовій формі лише керівник підприємства.

3.2. Представляє підприємство в державних, відомчих та громадських організаціях під час розгляду питань, пов’язаних з експлуатацією будівель і споруд.

3.3. Безперешкодно в будь-який час відвідує виробничі об’єкти, структурні підрозділи підприємства, вживає заходів щодо зупинки роботи виробництв, дільниць, машин, механізмів, устатковання та інших засобів виробництва у разі порушень, які загрожують життю або здоров’ю працюючих.

3.4. Надсилає керівникові підприємства подання про притягнення до відповідальності працівників, відповідальних за правильну експлуатацію, збереження та своєчасний ремонт закріплених за підрозділами будівель та споруд, які порушують вимоги щодо спостереження за безпечною експлуатацією будівель та споруд.

3.5. Представляє підприємство у вищих, експлуатаційних організаціях, державних (відомчих), громадських органах, місцевих органах влади на всіх рівнях виробничої діяльності підприємства.

3.6. Самостійно планує виробничу діяльність, виходячи з обсягів робіт або укладених договорів.

4. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ Керівник несе дисциплінарну, адміністративну, матеріальну та кримінальну відповідальність за: 4.1. Незадовільну організацію утримання (незадовільний технічний стан) підконтрольних виробничих будівель та споруд підприємства; 4.2. Невідповідність прийнятих ними рішень вимогам чинного законодавства з безпечної та надійної експлуатації будівель та споруд; 4.3. Невиконання своїх функціональних обов’язків, передбачених цим Положенням про службу спостереження та посадовими інструкціями; 4.4. Недостовірність та несвоєчасність подання статистичних звітів з питань спостереження за безпечною експлуатацією будівель та споруд.

5. ПОВИНЕН ЗНАТИ 5.1. Базові вимоги чинного законодавства про охорону праці, виробничої санітарії, цивільного захисту в межах виробничої діяльності, у тому числі постанова КМУ від 05.05.1997 № 409 «Про

НОРМАТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

ДОДАТОК ДО ЖУРНАЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ» № 1/2017

35

забезпечення надійності й безпечної експлуатації будівель, споруд та інженерних мереж; Положення про безпечну та надійну експлуатацію виробничих будівель і споруд (НПАОП 45.2-7.0197); Правила пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 № 1417; Державні санітарні норми і правила утримання територій населених місць, затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я України від 17.03.2011 № 145; Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, затверджений постановою КМУ від 13.04.2011 № 461 (у редакції від 08.09.2015 № 750).

5.2. Державні будівельні норми та стандарти, пов’язані з утриманням підконтрольних будівель, у тому числі: СНиП 2.09.02-85 «Производственные здания»; ДБН В.2.2-9:2009 «Громадські будинки та споруди»; ДБН В.2.2-28:2010 «Будинки адміністративного та побутового призначення»; ДБН Б.2.2-5:2011 «Благоустрій територій»; ДБН В.1.2-9-2008 «Система забезпечення надійності та безпеки будівельних об’єктів. Основні вимоги до будівель і споруд. Безпека експлуатації».

5.3. Галузеві нормативні документи, пов’язані з організацію безпечної експлуатації будівель і споруд (залежно від наявності підконтрольних об’єктів): Положення про безпечну та надійну експлуатацію зовнішніх мереж і споруд водопостачання й каналізації та Правила обстежень, оцінки технічного стану та паспортизації зовнішніх мереж і споруд водопостачання й каналізації, затверджені наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України 03.04.1998 № 69; «Виробничі будівлі та споруди суб’єктів електроенергетики. Типова інструкція з експлуатації. Частина 1. Організація експлуатації будівель та споруд», затверджена наказом Мінпаливенерго від 19.05.2006 № 170; Інструкція про порядок огляду будівель і споруд на залізничному транспорті, затверджена наказом Державної адміністрації залізничного транспорту України «Укрзалізниця» від 13.10.2004 № 793-ЦЗ; Порядок технічного огляду, обстеження, оцінки та паспортизації технічного стану, здійснення запобіжних заходів для безаварійного експлуатування систем газопостачання, затверджений наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 24.10.2011 № 640.

5.4. Профіль, спеціалізація та організаційна структура підприємства; діловодство, етика ділового спілкування та ведення переговорів; можливості наявних виробничих потужностей; порядок розроблення і затвердження програм (планів) виробничої господарської діяльності.

5.5. Статут, Правила внутрішнього трудового розпорядку підприємства, Колективний договір, посадові (функціональні) обов’язки відповідальних осіб підприємства.

5.6. Інформаційні дані керівників контролюючих державних, відомчих, експлуатаційних організацій та місцевих органів влади в межах виробничої діяльності.

6. КВАЛІФІКАЦІЙНІ ВИМОГИ 6.1. Вища освіта та стаж роботи за профілем виробництва не менше ніж роки.

6.2. Обмеження щодо виробничого стажу не поширюються на осіб, які мають спеціальну освіту з питань спостереження (кваліфікація інженер-будівельник).

6.3. Навчання і перевірку знань з питань спостереження за безпечною експлуатацією керівника проводять до початку виконання ними своїх функціональних обов’язків та з періодичністю один раз на три роки.

7. ВЗАЄМОВІДНОСИНИ ЗА ПОСАДОЮ 7.1. Керівник підпорядкований керівнику підприємства.

7.2. Взаємодіє з підпорядкованими йому посадовими особами, у тому числі безпосередньо з особами, відповідальними за правильну експлуатацію, збереження та своєчасний ремонт закріплених за підрозділами будівель та споруд.

7.3. Виконує оформлені в установленому порядку вимоги (приписи, постанови, протокольні рішення тощо) представників контролюючих державних, відомчих та експлуатаційних організацій.

Посадову інструкцію отримав «____»___________201_ р.

_________________ (особистий підпис)

_____________________________ (прізвище, ініціали)

Особа, відповідальна за загальний стан теплового господарства, в тому числі котлів, трубопроводів пари

Особа, відповідальна за справний стан об’єктів теплового господарства (начальник котельні, слюсар-сантехнік)

Особа, відповідальна за справний стан електрогосподарства (енергетик, електромонтер з обслуговування електроустановок; електрик)

Особа, відповідальна за технічний стан систем газопостачання (майстер, слюсар з експлуатації та ремонту газового устаткування, пічник)

Особа, відповідальна за газове господарство (п. 3.1 розділу V); особа, відповідальна за контроль газового середовища робочої зони проммайданчиків, будівель, споруд і колодязів, проведення газонебезпечних робіт (п. 7.8, п. 7.12 розділу V)

Особа, відповідальна за електрогосподарство

Особа, відповідальна за технічний стан 3

Особа, відповідальна з нагляду за утриманням 2

ТЕПЛОВЕ ГОСПОДАРСТВО Особа, відповідальна за п. 5.2.5, 5.2.7, 5.2.6, 6.3.74, безпечну (економічну) екс- 7.7.33 Правил № 71; п. 15.2, плуатацію теплового госпо- 15.7 НПАОП 0.00-1.26-96; дарства (оператор теплово- п. 13.1 НПАОП 0.00-1.11-98;. го пункту, машиніст) п. 9.1.2 НПАОП 0.00-1.60-66

ЕЛЕКТРИЧНЕ ГОСПОДАРСТВО Особа, відповідальна за п. 1.3.1 НПАОП 40.1-1.21-98; безпечну експлуатацію п. 1.5, п. 1.7, п. 1.8 розділу ІV об’єктів електрогосподар- ПТЕЕС ства тощо (оператор, машиніст, користувач)

Особа, відповідальна Нормативне за безпечну експлуатацію посилання 4 5 ГАЗОВЕ ГОСПОДАРСТВО Особа, відповідальна за п. 3.1 розділу V безпечну експлуатацію НПАОП 0.00-1.76-15 систем газопостачання (користувач)

Споживачі, теплове господарство яких складається лише з опалювальних приладів у приміщеннях, особу, відповідальну за теплове господарство, можуть не призначати. Відповідальним за технічну експлуатацію та безпечне користування тепловою енергією за згодою Держенергонагляду є власник (керівник) (п. 5.2.6 Правил № 71)

Серед споживачів, які належать до населення і є власниками електроустановок напругою понад 1 кВ, особа, відповідальна за електрогосподарство, не призначається. Особу, відповідальну за електрогосподарство, можуть не призначати споживачі, які мають один несекціонований ввідно-розподільний пристрій напругою до 380 В та електрогосподарство, яке складається з електропобутових і освітлювальних приладів, що розміщені в помешканнях без підвищеної небезпеки і не встановлені у вибухо- та пожежонебезпечних зонах. Керівник споживача після проведення для нього електропередавальною організацією інструктажу з питань технічної експлуатації електроустановок споживачів в обсязі, що відповідає ІІ групі з електробезпеки, відповідає за виконання функцій щодо організації технічної та безпечної експлуатації таких електроустановок та умов електроспоживання. Інструктаж проводиться під час укладання або переоформлення договору про постачання електричної енергії (п. 1.6, п. 1.7, п. 1.8 розділу ІV ПТЕЕС).

Власник (балансоутримувач та/або орендар, наймач) відповідає за технічний стан і безпечне користування газопроводами, газовими приладами, димовими та вентиляційними каналами (п. 3.3 розділу ІІІ НПАОП 0.00-1.76-15)

6

Примітка

Додаток 5

НОРМАТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

3

2

№ з/п 1 1

ПЕРЕЛІК ОСІБ, ВІДПОВІДАЛЬНИХ ЗА УТРИМАННЯ ВНУТРІШНЬОБУДИНКОВИХ ІНЖЕНЕРНИХ СИСТЕМ (ОБ’ЄКТІВ ПІДВИЩЕНОЇ НЕБЕЗПЕКИ

36 НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

3

Кількість відповідальних осіб для здійснення нагляду повинна визначатися на підставі розрахунку часу, необхідного для своєчасного та якісного виконання функціональних обов’язків (п. 7.1.1 НПАОП 0.00-1.59-87)

Дозволяється покладати на одну особу обов’язки працівника, відповідального за організацію робіт з технічного обслуговування та ремонту ліфтів і працівника, відповідального за організацію експлуатації ліфтів (п. 9.7.4 НПАОП 0.00-1.02-08)

6

1. НПАОП 0.00-1.07-87 – Правила будови та безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском (НПАОП 0.00-1.07-87) 2. НПАОП 0.00-1.76-15 – Правила безпеки систем газопостачання (НПАОП 0.00-1.76-15) 3. Правила № 71 – Правила технічної експлуатації теплових установок і мереж, затверджені наказом Міністерства палива та енергетики України від 14.02.2007 № 71 4. НПАОП 0.00-1.26-96 – Правила будови і безпечної експлуатації парових котлів з тиском пари не більше 0,07 МПа (0,7 кгс/см2) водогрійних котлів і водопідігрівачів з температурою нагріву води не вище 115 °С (НПАОП 0.00-1.26-96) 5. НПАОП 0.00-1.11-98 – Правила будови і безпечної експлуатації трубопроводів пари та гарячої води (НПАОП 0.00-1.11-98) 6. НПАОП 0.00-1.60-66 – Правила будови і безпечної експлуатації парових та водогрійних котлів (НПАОП 0.00-1.60-66) 7 Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів (НПАОП 40.1-1.21-98) 8. НПАОП 0.00-1.02-08 – Правила будови і безпечної експлуатації ліфтів (НПАОП 0.00-1.02-08) 9. НПАОП 0.00-1.06-77 – Правила будови и безпечної експлуатації ескалаторів (НПАОП 0.00-1.06-77) 10. ПТЕЕС – Правила технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджені наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 25.07.2006 № 258 (у редакції наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 13.02.2012 № 91)

2

4 5 ОБ’ЄКТИ ПІДІЙМАЛЬНИХ СПОРУД Ліфти Особа, відповідальна за органі- Особа, відповідальна за Особа, відповідальна за п. 9.7.1 зацію робіт з технічного обслу- справний стан ліфтів (елек- безпечну організацію екНПАОП 0.00-1.02-08 говування і ремонту ліфтів та тромеханік) сплуатації ліфта (ліфтер, організацію їх експлуатації оператор диспетчерського зв’язку) 4.2 Ескалатори Особа, відповідальна з нагляду Особа, відповідальна за Особа, відповідальна за п. 7.10 в справному стані та безпечну утримання ескалатора в утримання ескалатора в НПАОП 0.00-1.06-77 експлуатацію ескалаторів справному стані (слюсарсправному стані (слюсар-еелектрик з обслуговування лектрик з обслуговування та ремонту ескалаторів, та ремонту ескалаторів, мамашиніст ескалатора) шиніст ескалатора) Особа, відповідальна за безпечну експлуатацію ескалатора (оператор, черговий біля ескалатора) 5 ПОСУДИНИ, ЩО ПРАЦЮЮТЬ ПІД ТИСКОМ Особа, відповідальна з нагляду Особа, відповідальна за Особа, відповідальна за п. 7.1.1 НПАОП 0.00-1.59-87 за технічним станом та експлуа- справний стан та безпечну безпечну дію посудин, що тацією засобів виробництва, що дію посудин, що працюють працюють під тиском (опепрацюють під тиском (балони, під тиском (механік, елек- ратор, машиніст) компресорні або холодильні тромеханік, слюсар КІП і А) установки тощо)

1 4 4.1

ДОДАТОК ДО ЖУРНАЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ» № 1/2017

НОРМАТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

37

38

НОРМАТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

БЕЗПЕКА ПРАЦІ: НПАОП ЧИ ДСТУ? Микола Федоренко, головний державний інспектор Головного управління Держпраці у Київській області Закінчення. Початок у № 11–12/2016

АНОНС

У ПОПЕРЕДНІХ ПУБЛІКАЦІЯХ проведено порівняльний аналіз нормативних документів, на основі яких роботодавці мають визначати необхідні організаційно-технічні заходи. Такі нормативні документи поділяються на кілька груп: крім НПАОП і ДСТУ, це також ДБН, технічні регламенти безпеки, санітарні правила і норми, нормативні документи у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки тощо. У ЦЬОМУ НОМЕРІ наведено кінцеву частину переліку НПАОП і ДСТУ, пов’язаних з безпечною експлуатацією засобів виробництва підвищеної небезпеки (за КВЕД).

8. НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ З ПИТАНЬ БЕЗПЕКИ В АГРОПРОМИСЛОВОМУ КОМПЛЕКСІ Державний нагляд за діяльністю суб’єктів господарювання, які здійснюють виробництво, перевезення, зберігання, реалізацію органічної продукції (сировини) в агропромисловому комплексі, здійснює Міністерство аграрної політики та продовольства України (далі – Мінагрополітики) на підставі Закону України «Про виробництво та обіг органічної сільськогосподарської продукції та сировини» від 03.09.2013 № 425-VII. Серед функцій Мінагрополітики є формування та реалізація технічної політики у сфері агропромислового комплексу та машинобудування для агропромислового комплексу, виробництва та обігу органічної продукції (сировини), а також стандартів у сфері землеустрою та охорони земель (частина 1 п. 3, частина 20 п. 4 Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.11.2015 № 1119). До чинних нормативних документів, що визначають порядок експлуатації сільськогосподарської техніки в агропромисловому комплекс, належить, наприклад, Положення про порядок видачі посвідчень тракториста-машиніста, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.1994 № 217; Порядок відомчої реєстрації та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.07.2009 № 694; Вимоги до технічного стану тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, затверджені наказом Міністерства аграрної політики від 06.05.2009 № 316; Порядок роботи, пов’язаної з реєстрацією та зняттям з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, затверджені наказом Міністерства аграрної політики від 22.11.2011 № 644. Безпосередній нагляд в агропромисловому комплексі здійснює Державна інспекція сільського господарства України (далі – Держсільгоспінспекція), яка діє на підставі Положення про Державну інспекцію сільського господарства України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 № 459/2011 (нове Положення перебуває у стадії розроблення). ВИСНОВКИ n Тенденція поширення державних стандартів у галузі безпеки праці стримується вимогами ст. 23 Закону України «Про стандартизацію», де зазначено, що «національні стандарти та кодекси усталеної практики застосовуються безпосередньо чи шляхом посилання на них в інших документах», та «національні стандарти та кодекси усталеної практики застосовуються на добровільній основі, крім випадків, якщо обов’язковість їх застосування встановлена нормативно-правовими актами». Тобто, якщо в нормативно-правових актах з охорони праці є посилання на державний стандарт, то вимоги цього стандарту є обов’язковими. o ДСТУ мають тенденцію до охоплення всіх напрямів безпеки праці, у тому числі питань охорони праці, електробезпеки, пожежної безпеки, гігієни праці, безпеки дорожнього руху, безпеки у надзвичайних ситуаціях. Є навіть стандарти, що встановлюють вимоги до навчання працівників певних категорій, наприклад ДСТУ ISO 9926-1-94 «Крани вантажопідіймальні. Навчання кранівників. Загальні положення», ДСТУ ISO 18878:2008 «Підйомники робочих платформ мобільні. Навчання оператора (машиніста)»; ДСТУ 5058:2008 «Безпека у надзвичайних ситуаціях. Навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях. Основні положення».

ДОДАТОК ДО ЖУРНАЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ» № 1/2017

НОРМАТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

39

p Останні версії державних стандартів закриті для вільного доступу, їх текст можна отримати тільки через платні нормативні бази («Ліга», «Зодчий» тощо). Це свідчить про комерціалізацію доступу до нормативної бази, що в умовах дії державного пріоритету безпеки праці не є допустимим (така ситуація характерна для європейської моделі господарювання). q Нові НПАОП здебільшого мають загальний характер, практикуються численні посилання на інші нормативні документи (правила, норми, стандарти тощо), що потребує додаткових зусиль для системного опрацювання кипи цих документів. Фактично нові правила перетворюються на розширений план-конспект та нівелюють конкретність вимог безпеки. Окрім того, набуває суттєвих змін наповнення НПАОП, наприклад: y використовується змішана система нумерації розділів та пунктів з використанням римської та арабської систем числення, що значно ускладнює посилання на пункт нормативного документа (раніше було посилання п.4.2.6, тепер підпункт 2.6 розділу IV); y нема розділу «Нормативні посилання», що ускладнює інформативність, тобто розуміння нормативного документа для конкретного суб’єктного господарювання; y не надаються конкретні форми оперативних документів (форми журналів, актів тощо) щодо експлуатації та перевірки технічного стану засобів виробництва, що збільшує неоднозначність організації експлуатації засобів виробництва; y галузеві нормативні документи витісняються міжгалузевими (наприклад, Правила охорони на автомобільному транспорті раніше мали шифр НПАОП 60.1-1.28-97, а відтепер НПАОП 0.00-1.61-12). r У НПАОП та ДСТУ має місце дублювання нормативних вимог з питань безпеки праці, а інколи ці вимоги можуть бути неоднозначними (скажімо, у частині допуску до роботи з засобами виробництва підвищеної небезпеки; складу супроводжувальної засоби виробництва документації). Наприклад, поруч з Правилами будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів (НПАОП 0.00-1.01-07) наявні такі державні стандарти, як ДСТУ EN 12644-1:2014 «Крани. Інформація щодо експлуатації та випробування Частина 1. Інструкції», ДСТУ EN 13155:2014 Вантажопідіймальні крани. Вимоги щодо безпеки. Пристрої вантажозахоплювальні знімні». Неоднозначність нормативних вимог з питань безпеки праці можна ілюструвати на вимогах щодо висоти улаштування площадок для обслуговування стаціонарних засобів виробництва, вимоги щодо яких залежать від виду засобу виробництва: y Площадки обслуговування установок, які розташовані на 0,5 м і вище над рівнем підлоги, повинні бути огороджені перилами заввишки не менше 1 м з суцільною металевою обшивкою по низу на висоті не менше 0,15 м і з допоміжною планкою на висоті 0,5 м, а також забезпечені драбинами відповідно до ГОСТ 26887-86 та РСТ УССР 1735-87 (п. 3.22 Правил охорони праці для працівників бетонних і залізобетонних заводів, НПАОП 26.6-1.02-00). y Площадки під обладнання систем кондиціювання повітря, що розташованиі на висоті понад 0,7 м від рівня підлоги, забезпечуються огорожею та стаціонарними сходами (п. 3.1.8, п. 3.1.9 ДСТУ 3191-95 «Обладнання для кондиціювання повітря та вентиляції. Загальні вимоги безпеки»). y Устаткування, що потребує постійного обслуговування на висоті понад 1,3 м, повинно мати стаціонарні сходи та площадки (п. 7.2.24.1 Правила охорони праці при експлуатації баз, складів і сховищ, виконанні вантажно-розвантажувальних робіт на об’єктах оптової торгівлі, НПАОП 51.0-1.03-96). y У разі улаштування привода конвеєра на висоті понад 1,5 м над рівнем підлоги для його обслуговування облаштовують площадку з поручнями і сходами (п. 11.14 розділу 11 Правил охорони праці для працівників кар'єроуправлінь, НПАОП 63.21-1.09-08). y Устаткування, яке має органи керування, механізми, індикатори та інші пристрої сигналізації, крім індикаторів системи колективної сигналізації, що вимагають постійного спостереження або оперативного керування і встановлені на висоті понад 1600 мм від рівня підлоги, повинні оснащуватися стаціонарними галереями або площадками (п. 2.4.1 ДСТУ 2807-94 «Устаткування метало- і деревообробне. Загальні умови безпеки та методи випробувань»). y Для обслуговування обладнання, приладів, арматури і механізмів на висоті 1,8 м і вище від підлоги потрібно улаштовувати спеціальні площадки (з поручнями та сходами) (п. 89 розділу І Правил охорони праці для нафтохімічних підприємств, НПАОП 0.00-1.19-08).

Таким чином, розвиток сучасної нормативної бази з безпеки праці характеризується відсутністю єдиного системного підходу та напрямів її розробки. Залишаються в минулому розроблені прискіпливими фахівцями минулих поколінь «Правила техніки безпеки та виробничої санітарії», які розроблювалися за умов формування промислової індустрії ще за часів Радянського Союзу, та їм на зміну приходять нові нормативні документи, що пропагують загальний, формальний підхід або використання Технічних регламентів. Такому стану сприяють як об’єктивні (руйнування більшості галузевих науково-технічних центрів; зменшення кількості об’єктів та обсягів виробництва), так і суб’єктивні

40

НОРМАТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

чинники (орієнтація на політичні (ідеологічні, бюрократичні) шляхи вирішення питань виробництва; залучення до розробки нормативних документів осіб, які не володіють достатнім інженерним рівнем знань технологій виробництва). Такому стану також сприяє й перекваліфікація фахівців з гуманітарною освітою (юристів, менеджерів), кількість яких бере верх над дефіцитом технічних фахівців (робота офісного працівника є більш престижною, аніж «чорнова робота»). Не вина, а біда розробників нормативних документів з безпеки праці, що вони не мають достатнього практичного промислового досвіду та навіть не працювали на промисловому виробництві. Якщо не вживати належних заходів, наслідки таких тенденцій на виробництві неважко передбачити: зменшення інформаційного рівня нормативних документів з безпеки праці зменшить рівень професійних знань, збільшить недовіру до нормативних документів та бізнесову складову навчання з безпеки праці, що, у свою чергу, вплине на регламентування дій під час технологічних процесів, виробничу дисципліну, а необ’єктивність у питаннях безпеки праці сприятиме виробничому травматизму, що може коштувати життя працюючим або призвести до збитків. Основне завдання сучасного покоління полягає у тому, щоб зміна поколінь та ідейних цінностей не призвели до втрати змички між поколіннями, тож слід передати прийдешнім поколінням не тільки отриману у спадщину інформаційну базу з безпеки праці, але й розвити її насамперед з урахуванням нових технологій та умов виробництва. Вочевидь той, хто володіє нормативною базою з безпеки праці, може впливати на безпеку праці, у тому числі шляхом здійснення наглядової діяльності суб’єктів господарювання з посиланням на цю базу. На жаль, сьогодні характерною є не боротьба за якість нормативних документів з безпеки праці, а боротьба за домінуючий вплив на цю нормативну базу. Є таке сумне прислів’я: нові ідеї інколи перемагають старі ідеї не тому, що вони правильні, а тому, що захисники старих ідей йдуть з життя. Закінчення. Початок у № 11–12/2016

ПЕРЕЛІК НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ З ОХОРОНИ ПРАЦІ (НПАОП) ТА ЇХНІХ АНАЛОГІВ – ДЕРЖАВНИХ СТАНДАРТІВ УКРАЇНИ (ДСТУ), ПОВ’ЯЗАНИХ З БЕЗПЕЧНОЮ ЕКСПЛУАТАЦІЄЮ ЗАСОБІВ ВИРОБНИЦТВА ПІДВИЩЕНОЇ НЕБЕЗПЕКИ (УСТАТКОВАННЯ, МАШИН ТА ІНШИХ МЕХАНІЗМІВ) ЗАЛЕЖНО ВІД СФЕРИ ГОСПОДАРЮВАННЯ (за видами економічної діяльності – КВЕД) станом на 01.10. 2016 Додаток № з/п 1 І 16

Сфера господаНормативно-правовий акт рювання. Об’єкт Державний стандарт (ДСТУ) з охорони праці (НПАОП) виробництва 2 3 4 ЗАСОБИ ВИРОБНИЦТВА ПІДВИЩЕНОЇ НЕБЕЗПЕКИ В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД СФЕРИ ГОСПОДАРЮВАННЯ Правила охорони праці при ексДСТУ EN 15512:2015 Системи складські стаціонарні сталеві. ЗбірКВЕД Н52 плуатації баз, складів і сховищ, но-розбірні палетні стелажні системи. Принципи проектування кон«Складське виконанні вантажо-розвантажуструкцій господарство». вальних робіт на об’єктах оптової ДСТУ EN 15620:2015 Системи складські стаціонарні сталеві. ЗбірСтелажні систоргівлі (НПАОП 51.0-1.03-96); но-розбірні палетні стелажні системи. Допуски, деформації та зазотеми Правила будови і безпечної ексри плуатації складів тарноштучних ДСТУ EN 15629:2015 Системи складські стаціонарні сталеві. Технічні вантажів, обладнаних кранаумови на складське устатковання ми-штабелерами і елеваторними ДСТУ EN 15635:2015 Системи складські стаціонарні сталеві. Експлустелажами (НПАОП 63.12-1.06-84) атування та технічне обслуговування складського устатковання ДСТУ EN 15095:2014 Механічні рухомі стелажі і полиці, конвеєрні транспортери та складські ліфти. Вимоги щодо безпеки ДСТУ EN 15830:2014 Всюдихідні штабелери з видвижним вантажопідйомником. Огляд. Методи випробування і перевірка ДСТУ EN 528:2014 Устатковання на рейковому ходу для укладки та видачі вантажів зі складу. Вимоги щодо безпеки ДСТУ EN 15095:2014 Механічні рухомі стелажі і полиці, конвеєрні транспортери та складські ліфти. Вимоги щодо безпеки ДСТУ EN 15830:2014 Всюдихідні штабелери з видвижним вантажопідйомником. Огляд. Методи випробування і перевірка Паливозаправні Правила техніки безпеки при тран- ДСТУ EN 13617-1:2014 Паливозаправні станції. Частина 1. Вимоги станції спортуванні, збереженні нафтощодо безпеки до конструкції та роботі насосів дозувань, розподільпродуктів та заправленні машин у них пристроїв і дистанційних насосних агрегатів сільському господарстві (НПАОП ДСТУ EN 15268:2014 Станції бензозаправні. Вимоги безпеки до кон01.41-1.02-67); Правила з техніки струкції занурювальних насосів у зборі безпеки та промислової санітарії при експлуатації нафтобаз і автозаправних станцій (НПАОП 63.21.13-87)

ДОДАТОК ДО ЖУРНАЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ» № 1/2017

1 17

2 КВЕД J60 «Діяльність у сфері радіомовлення та телевізійного мовлення». Засоби телекомунікацій

3 Правила з охорони праці при обслуговуванні побутової радіоелектронної апаратури (НПАОП 52.71.08-89); Правила охорони праці при роботі щодо установлення, ремонту і технічного обслуговування побутової радіо-електронної апаратури (НПАОП 93.0-1.09-97); Правила техніки безпеки і виробничої санітарії на підприємствах телебачення і радіомовлення (НПАОП 92.2-1.12-73); Правила безпеки під час робіт на повітряних лініях зв’язку і проводового мовлення (НПАОП 64.2-1.06-98); Правила безпеки при роботах на кабельних лініях зв’язку і проводового мовлення (НПАОП 64.2-1.07-96)

18

КВЕД N81 «Обслуговування будинків і територій». Обладнання для будівель та споруд

Правила безпечної експлуатації житлових і громадських будівель (НПАОП 45.21-1.04-79); Правила з охорони праці під час будівництва та ремонту об’єктів житлово-комунального господарства (НПАОП 45.2-1.02-90); Положення про безпечну та надійну експлуатацію виробничих будівель і споруд (НПАОП 45.2-7.01-97)

19

КВЕД F «Будівництво». Будівельне обладнання

Правила з охорони праці під час будівництва та ремонту об’єктів житлово-комунального господарства (НПАОП 45.2-1.02-90); Правила безпечного виконання робіт при спорудженні об’єктів з монолітного бетону та залізобетону (НПАОП 45.2-1.11-97);Правила безпеки під час реконструкції будівель і споруд промислових підприємств (НПАОП 45.2-1.12-01); «Система стандартів безпеки прац.Охорона праці і промислова безпека у будівництві» (НПАОП 45.2-7.02-12)

НОРМАТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

41

4 ДСТУ ISO/IEC 24767-1:2016 Інформаційні технології. Безпека внутрішньої мережі. Частина 1. Вимоги щодо безпеки ДСТУ EN 41003:2014 Обладнання, яке підключають до телекомунікаційних мереж та/або кабельних розподільчих систем. Додаткові вимоги щодо безпеки ДСТУ EN 50065-4-7:2015 Устатковання для передавання сигналів у низьковольтних електричних пристроях діапазону частот від 3 кГц до 148,5 кГц та від 1,6 МГц до 30 МГц. Частина 4–7. Портативні низьковольтні розв'язувальні фільтри. Вимоги щодо безпеки ДСТУ EN 50290-4-1:2016 Кабелі зв'язку. Частина 4–1. Загальні положення щодо застосування кабелів. Умови навколишнього середовища й аспекти безпеки ДСТУ EN 60065:2014 Аудіо-, відео- та аналогічне електронне обладнання. Вимоги безпеки ДСТУ EN 60215:2015 Обладнання радіопередавальне. Вимоги щодо безпеки ДСТУ EN 60728-11:2015 Телевізійне та звукове мовлення й інтерактивні мультимедійні служби. Кабельні розподільчі системи. Частина 11. Вимоги щодо безпеки ДСТУ EN 60950-1:2014 Апаратура обробляння інформації. Безпека. Частина 1. Загальні технічні вимоги ДСТУ EN 62368-1:2015 Обладнання аудіо-, відео-, інформаційних та комунікаційних технологій. Частина 1. Вимоги щодо безпеки ДСТУ EN 12978:2016 Двері та ворота гаражів, промислових і торговельних підприємств. Пристрої безпечності для дверей і воріт. Вимоги та методи випробування ДСТУ EN 12635:2014 Двері й ворота гаражів, промислових і торговельних підприємств. Установлення та використання ДСТУ EN 12978:2014 Двері й ворота гаражів, промислових і торговельних підприємств. Пристрої безпечності для дверей і воріт. Вимоги та методи випробувань ДСТУ EN 13120:2014 Внутрішні жалюзі. Експлуатаційні вимоги та вимоги щодо безпеки ДСТУ EN 13561:2014 Зовнішні жалюзі. Експлуатаційні вимоги та вимоги щодо безпеки ДСТУ EN 13659:2014 Віконниці. Вимоги до робочих характеристик, включаючи безпечність ДСТУ EN 50491-3:20 Загальні вимоги до житлово-будівельних електронних систем (ЖБЕС) та автоматизованих систем моніторингу й управління будівлями (АСМУБ). Частина 3. Вимоги щодо електричної безпеки ДСТУ EN 50491-4-1:2015 Загальні вимоги до житлово-будівельних електронних систем (ЖБЕС) та автоматизованих систем моніторингу й управління будівлями (АСМУБ). Частина 4-1. Загальні вимоги щодо функційної безпеки виробів, призначених для підключення до ЖБЕС та АСМУБ ДСТУ EN ISO 19432:2014 Машини та устатковання будівельні. Переносні, ручні і з приводом від двигуна внутрішнього згоряння відрізні верстати. Вимоги щодо безпеки ДСТУ EN 16228 Обладнання бурове та фундаментне. Безпека y ДСТУ EN 16228-1:2015 Частина 1. Загальні вимоги y ДСТУ EN 16228-2:2015 Частина 2. Мобільні бурові установки для цивільної та геотехнічної інженерії, розробки кар'єрів і видобування y ДСТУ EN 16228-3:2015 Частина 3. Обладнання для горизонтальнонаправленого буріння (ГНБ) y ДСТУ EN 16228-4:2015 Частина 4. Обладнання для спорудження фундаментів yДСТУ EN 16228-5:2015 Частина 5. Обладнання для спорудження стін у ґрунті y ДСТУ EN 16228-6:2015 Частина 6. Гідравлічне обладнання, обладнання для цементування та впорскування y ДСТУ EN 16228-7:2015 Частина 7. Взаємозамінне допоміжне обладнання ДСТУ EN 13531:2014 Землерийні машини. Пристрій захисту під час перекидання (TOPS) екскаваторів невеликих розмірів. Лабораторні випробування та експлуатаційні вимоги ДСТУ EN 12001:2014 Машини, що транспортують розбризкують і укладають бетон і будівельний розчин. Вимоги щодо безпеки ДСТУ EN 12418:2014 Машини для кам’яної кладки та абразивно-відрізні станки для застосовуваня на будмайданчиках. Безпечність ДСТУ EN 12649:2014 Ущільнювачі бетону та піноутворювальні машини. Вимоги щодо безпеки ДСТУ EN 12643:2014 Машини землерійні. Машини з гумовими шинами. Вимоги до управління ДСТУ EN 791:2010 Установки бурові. Вимоги щодо безпеки

42

НОРМАТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ 1

2

20

КВЕД О «Державне управління й оборона». Протипожежна техніка

21

КВЕД Q «Охорона здоров'я». Медичне обладнання

3

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

4 ДСТУ EN 474 Землерийні машини. Вимоги щодо безпеки: y ДСТУ EN 474-1:2014 Частина 1. Загальні вимоги y ДСТУ EN 474-2:2014 Частина 2. Вимоги до бульдозерів y ДСТУ EN 474-3:2014 Частина 3. Вимоги до навантажувачів y ДСТУ EN 474-4:2014 Частина 4. Вимоги до навантажувачівекскаваторів із зворотною лопатою y ДСТУ EN 474-5:2014 Частина 5. Вимоги до гідравлічних екскаваторів y ДСТУ EN 474-6:2014 Частина 6. Вимоги до землевозів y ДСТУ EN 474-7:2014 Частина 7. Вимоги до скреперів y ДСТУ EN 474-8:2014 Частина 8. Вимоги до грейдерів y ДСТУ EN 474-9:2014 Частина 9. Вимоги до трубоукладачів y ДСТУ EN 474-10:2014 Частина 10. Вимоги до траншеєкопачів y ДСТУ EN 474-11:2014 Частина 11. Вимоги до ущільнювачів грунту та сміттєвих звалищ y ДСТУ EN 474-12:2014 Частина 12. Вимоги до канатних екскаваторів ДСТУ EN 1028 Протипожежні насоси. Насоси протипожежні відцентрові з попередньою заливкою y ДСТУ EN 1028-1:2014 Частина 1. Класифікація. Загальні вимоги і вимоги безпеки y ДСТУ EN 1028-2:2014 Частина 2. Контроль загальних вимог і вимог безпеки ДСТУ EN 1829-1:2014 Водоструминні машини високого тиску. Вимоги щодо безпеки: y ДСТУ EN 1829-1:2014 Частина 1. Машини y ДСТУ EN 1829-2:2014 Частина 2. Шланги, шлангові лінії і сполучні пристрої ДСТУ EN 1846-2:2014 Протипожежна техніка. Автомобілі пожежно-рятувальні. Частина 2. Загальні вимоги. Безпека та показники якості ДСТУ EN 1846-3:2014 Автомобілі пожежно-рятувальні. Частина 3. Стаціонарно встановлене устатковання. Вимоги щодо безпеки та показники якості ДСТУ EN 1777:2014 Підйомні платформи (HPS) для пожежних та рятувальних служб. Вимоги безпеки та методи випробування ДСТУ EN 13204:2014 Протипожежні та рятувальні гідравлічні інструменти подвійної дії. Вимоги щодо безпеки та робочих характеристик ДСТУ EN 13731:2014 Системи пневмотичного домкрату для використання пожежно-рятувальною службами. Вимоги щодо безпеки та еплуатації ДСТУ EN 14043:2014 Устатковання висотне для використання пожежно-рятувальними службами. Сходи поворотні з комбінованими рухами. Вимоги щодо безпеки, експлуатаційні характеристики та методи випробування ДСТУ EN 14044:2014 Устатковання висотне для використання пожежно-рятувальними службами. Сходи поворотні з послідовними рухами. Вимоги щодо безпеки, експлуатаційні характеристики та методи випробування ДСТУ EN 14466:2013 Протипожежна техніка. Мотопомпи пожежні переносні. Загальні технічні вимоги, вимоги безпеки та методи випробовування ДСТУ EN 14710 Насоси протипожежні. Протипожежні насоси відцентрові без заправки. y ДСТУ EN 14710-1:2014 Частина 1. Класифікація, загальні вимоги та вимоги щодо безпеки y ДСТУ EN 14710-2:2014 Частина 2. Перевірка загальних і спеціальних вимог щодо безпеки

Правила обладнання, техніки безпеки і виробничої санітарії при роботі в клініко-діагностичних лабораторіях лікувально-профілактичних установ системи Міністерства охорони здоров’я СРСР (НПАОП 85.11-1.05-70); Правила обладнання, експлуатації та техніки безпеки фізіотерапевтичних відділень (кабінетів) (НПАОП 85.11-1.06-70);

ДСТУ EN ISO 8359:2015 Концентратори кисневі медичні.Вимоги щодо безпеки ДСТУ EN ISO 10651-2:2015 Апарати штучної вентиляції легенів медичні. Додаткові вимоги щодо безпеки та основних робочих характеристик. Частина 2. Апарати для медичної допомоги вдома для пацієнтів, підключених до апарата штучної вентиляції легенів ДСТУ EN 14931:2015 Прилади підвищеної місткості, які працюють під тиском. Багатомісні барокамери для гіпербаричної терапії. Експлуатаційні характеристики, вимоги щодо безпеки і випробування ДСТУ EN 60601 Вироби медичні електричні: y ДСТУ EN 60601-1-1:2015 Частина 1–1. Загальні вимоги безпеки. Додаткові вимоги до медичних електричних систем y ДСТУ EN 60601-1-3:2015 Частина 1–3. Загальні вимоги щодо безпеки та основних робочих характеристик. Додаткові вимоги щодо радіаційного захисту діагностичного рентгенівського обладнання

ДОДАТОК ДО ЖУРНАЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ» № 1/2017

1

2

3 Правила обладнання і експлуатації інфекційних установ (інфекційних відділень, палат), а також охорони праці персоналу цих установ (НПАОП 85.11-1.13-59); Правила обладнання і експлуатації стоматологічних поліклінік, відділень, кабінетів і зуботехнічних лабораторій (НПАОП 85.13-1.12-64); Правила з охорони праці працівників дезінфекційної справи та з утримання дезінфекційних станцій, дезінфекційних відділів, відділень профілактичної дезінфекції санітарно-епідеміологічних станцій, окремих дезінфекційних установок (НПАОП 85.14-1.08-79); Правила обладнання, техніки безпеки, виробничої санітарії, протиепідемічного режиму і особистої гігієни при роботі в лабораторіях (відділеннях, відділах) санітарно-епідеміологічних установ системи Міністерства охорони здоров’я СРСР (НПАОП 85.14-1.09-81); Правила охорони праці в лабораторіях ветеринарної медицини (НПАОП 85.20-1.03-99)

НОРМАТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

43

4 y ДСТУ EN 60601-1-4:2015 Частина 1–4. Загальні вимоги безпеки. Додаткові вимоги до програмних медичних електричних систем y ДСТУ EN 60601-1-10:2015 Частина 1–10. Загальні вимоги щодо безпеки та основних робочих характеристик. Додаткові вимоги щодо розроблення контролерів з фізіологічним зворотним зв'язком y ДСТУ EN 60601-1-11:2015 Частина 1–11. Загальні вимоги щодо безпеки та основних робочих характеристик. Додаткові вимоги до медичного електричного обладнання та медичних електричних систем, призначених для надання медичної допомоги в домашніх умовах y ДСТУ EN 60601-2-1:2015 Частина 2–1. Додаткові вимоги щодо безпеки прискорювачів електронів у діапазоні від 1 MeB до 50 MeB y ДСТУ EN 60601-2-2:2015 Частина 2–2. Додаткові вимоги щодо безпеки та основних робочих характеристик високочастотної хірургічної апаратури та високочастотного хірургічного приладдя y ДСТУ EN 60601-2-3:2015 Частина 2–3. Додаткові вимоги щодо безпеки апаратів для короткохвильової терапії y ДСТУ EN 60601-2-4:2015 Частина 2–4. Додаткові вимоги щодо безпеки та основних робочих характеристик кардіодефібриляторів y ДСТУ EN 60601-2-5:2015 Частина 2–5. Додаткові вимоги щодо безпеки апаратів для ультразвукової фізіотерапії y ДСТУ EN 60601-2-8:2015 Частина 2–8. Додаткові вимоги щодо безпеки рентгенівських терапевтичних апаратів, що працюють у діапазоні від 10 кВ до 1 МВ y ДСТУ EN 60601-2-10:2015 Частина 2–10. Додаткові вимоги щодо безпеки апаратів для стимуляції нервів та м'язів y ДСТУ EN 60601-2-11:2015 Частина 2–11. Додаткові вимоги щодо безпеки гамма-променевого терапевтичного обладнання y ДСТУ EN 60601-2-12:2015 Частина 2-12. Додаткові вимоги щодо безпеки апаратів штучної вентиляції легенів, які застосовують для інтенсивної терапії та реанімації y ДСТУ EN 60601-2-13:2015 Частина 2–13. Додаткові вимоги щодо безпеки та основних робочих характеристик анестезувальних систем y ДСТУ EN 60601-2-16:2015 Частина 2–16. Додаткові вимоги щодо безпеки апаратів для гемодіалізу, гемодіафільтрації та гемофільтрації y ДСТУ EN 60601-2-17:2015 Частина 2–17. Додаткові вимоги щодо безпеки автоматично керованої брахітерапевтичної апаратури послідовного введення радіоактивного препарату y ДСТУ EN 60601-2-18:2015 Частина 2–18. Додаткові вимоги щодо безпеки ендоскопічного обладнання y ДСТУ EN 60601-2-21:2015 Частина 2–21. Додаткові вимоги щодо безпеки та основних робочих характеристик інфрачервоних обігрівачів для новонароджених y ДСТУ EN 60601-2-22:2015 Частина 2–22. Додаткові вимоги щодо безпеки та основних робочих характеристик хірургічного, косметичного, терапевтичного та діагностичного лазерного обладнання y ДСТУ EN 60601-2-23:2015 Частина 2–23. Додаткові вимоги щодо безпеки та основних робочих характеристик апаратури крізьшкірного контролювання парціального тиску y ДСТУ EN 60601-2-24:2015 Частина 2–24. Додаткові вимоги щодо безпеки інфузійних насосів та регуляторів y ДСТУ EN 60601-2-25:2015 Частина 2-25. Додаткові вимоги щодо безпеки електрокардіографів y ДСТУ EN 60601-2-26:2015 Частина 2–26. Додаткові вимоги щодо безпеки електроенцефалографів y ДСТУ EN 60601-2-28:2015 Частина 2–28. Додаткові вимоги щодо безпеки та основних робочих характеристик медичних діагностичних рентгенівських випромінювачів y ДСТУ EN 60601-2-29:2015 Частина 2–29. Додаткові вимоги щодо безпеки та основних робочих характеристик імітаторів для променевої терапії y ДСТУ EN 60601-2-33:2015 Частина 2–33. Додаткові вимоги щодо безпеки та основних робочих характеристик медичного діагностувального магнітно-резонансного обладнання y ДСТУ EN 60601-2-34:2015 Частина 2–34. Додаткові вимоги щодо безпеки та основних робочих характеристик обладнання для інвазивного контролювання кров'яного тиску

44

НОРМАТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ 1

2

22

КВЕД R «Мистецтво, спорт, розваги та відпочинок»

23

КВЕД S «Надання інших видів послуг». Пральні машини

ІІ 1.

3

Правила техніки безпеки і виробничої санітарії для пралень установ і підприємств охорони здоров’я (НПАОП 93.0-1.01-59); Правила охорони праці при експлуатації пралень і лазень (НПАОП 93.0-1.06-97)

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

4 y ДСТУ EN 60601-2-37:2015 Частина 2–37. Додаткові вимоги щодо безпеки та основних робочих характеристик ультразвукового медичного обладнання для діагностики та контролю y ДСТУ EN 60601-2-39:2015 Частина 2–39. Додаткові вимоги щодо безпеки та основних робочих характеристик апаратури для перитонеального діалізу y ДСТУ EN 60601-2-40:2015 Частина 2–40. Додаткові вимоги щодо безпеки електроміографів і приладів для аналізування зворотної реакції організму y ДСТУ EN 60601-2-41:2015 Частина 2–41. Додаткові вимоги щодо безпеки та основних робочих характеристик хірургічних світильників та світильників для діагностики y ДСТУ EN 60601-2-44:2015 Частина 2–44. Додаткові вимоги щодо безпеки та основних робочих характеристик рентгенівського обладнання для комп'ютерної томографії y ДСТУ EN 60601-2-45:2015 Частина 2–45. Додаткові вимоги щодо безпеки та основних робочих характеристик мамографічного рентгенівського обладнання та стереотаксичних мамографічних пристроїв y ДСТУ EN 60601-2-46:2015 Частина 2–46. Додаткові вимоги щодо безпеки та основних робочих характеристик операційних столів y ДСТУ EN 60601-2-49:2015 Частина 2–49. Додаткові вимоги щодо безпеки багатофункційного обладнання для контролювання стану пацієнта y ДСТУ EN 60601-2-50:2015 Частина 2–50. Додаткові вимоги щодо безпеки та основних робочих характеристик апаратів для фототерапії новонароджених y ДСТУ EN 60601-2-52:2015 Частина 2–52. Додаткові вимоги щодо безпеки та основних робочих характеристик медичних ліжок y ДСТУ EN 60601-2-54:2015 Частина 2–54. Додаткові вимоги щодо безпеки та основних робочих характеристик рентгенівського устатковання для радіографії та радіоскопії y ДСТУ EN 60601-2-59:2015 Частина 2–59. Додаткові вимоги щодо безпеки та основних робочих характеристик термографів для скринінгу фебрильної температури тіла людини ДСТУ EN 62083:2015 Вироби медичні електричні. Вимоги щодо безпеки систем планування променевої терапії ДСТУ EN 913:2015 Гімнастичне приладдя. Загальні вимоги щодо безпеки і методи випробування ДСТУ EN 957-6:2016 Тренажери стаціонарні. Частина 6. Бігові доріжки. Додаткові окремі вимоги щодо безпеки і методи випробувань ДСТУ EN 15613:2016 Наколінники та налокітники для занять спортом. Вимоги щодо безпеки та методи випробування ДСТУ EN 15649 Пристосування плавальні для відпочинку на воді та у воді: y ДСТУ EN 15649-1:2015 Частина 1. Класифікація, матеріали, загальні вимоги і методи випробувань y ДСТУ EN 15649-2:2015 Частина 2. Інформація для споживача y ДСТУ EN 15649-3:2015 Частина 3. Додаткові спеціальні вимоги щодо безпеки і методи випробувань пристроїв класу A y ДСТУ EN 15649-4:2015 Частина 4. Додаткові спеціальні вимоги щодо безпеки і методи випробувань пристроїв класу B y ДСТУ EN 15649-5:2015 Частина 5. Додаткові спеціальні вимоги щодо безпеки і методи випробувань пристроїв класу D y ДСТУ EN 15649-6:2015 Частина 6. Додаткові спеціальні вимоги щодо безпеки і методи випробувань пристроїв класу A y ДСТУ EN 15649-7:2015 Додаткові спеціальні вимоги щодо безпеки і методи випробувань пристроїв класу

ДСТУ EN ISO 10472 Машини та устатковання пралень. Вимоги щодо безпеки ДСТУ EN ISO 10472-1:2014 Частина 1. Загальні вимоги y ДСТУ EN ISO 10472-2:2014 Частина 2. Пральні машини і віджимні центрифуги y ДСТУ EN ISO 10472-3:2014 Частина 3. Пральний конвеєр тунельного типу та допоміжне обладнання y ДСТУ EN ISO 10472-4:2014 Частина 4. Повітряні сушарки y ДСТУ EN ISO 10472-5:2014 Частина 5. Прасувальні преси для білизни, пристрої і машини для складання білизни y ДСТУ EN ISO 10472-6:2014 Частина 6. Прасувальні преси та преси для дублювання УСТАТКОВАННЯ, МАШИНИ, МЕХАНІЗМИ ПІДВИЩЕНОЇ НЕБЕЗПЕКИ. МІЖГАЛУЗЕВІ НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ Безпечність Загальні вимоги стосовно забезпеДСТУ EN 292 Безпечність машин. Основні поняття, загальні принципи машин чення роботодавцями охорони праці проектування y ДСТУ EN 292-1-2001 Частина 1. Основна термінологія, методологія працівників (НПАОП 0.00-7.11-12); y ДСТУ EN 292-2-2001 Частина 2. Технічні принципи та технічні умови

ДОДАТОК ДО ЖУРНАЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ» № 1/2017

1

2

3 Порядок ведення обліку даних про технічний стан машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки (НПАОП 0.00-6.07-04); Загальні правила техніки безпеки та виробничої санітарії для підприємств і організацій машинобудування (НПАОП 29.2-1.01-58)

НОРМАТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

45

4 ДСТУ EN 294-2001 Безпечність машин. Безпечні відстані для запобігання досягненню рук небезпечних зон ДСТУ EN 349-2002 Безпечність машин. Мінімальні проміжки, щоб уникнути здавлювання частин людського тіла ДСТУ EN 710:2014 Безпечність машин. Вимоги безпечності до машин для лиття під тиском, устатковання для виготовлення форм і стрижнів, та пов’язаного з ними обладнання ДСТУ EN 811-2003 Безпечність машин. Безпечні відстані для запобігання досягненню ніг небезпечних зон ДСТУ EN 953-2003 Безпечність машин. Огорожі. Загальні вимоги до розроблення і конструювання нерухомих та рухомих огорож ДСТУ EN 1005 Безпечність машин. Фізичні можливості людини y ДСТУ EN 1005-2:2005 Частина 1. Терміни та визначення y ДСТУ EN 1005-2:2005 Частина 2. Ручне переміщення машин та їхніх складових частин y ДСТУ EN 1005-3:2005 Частина 3. Рекомендовані обмеження зусиль під час роботи з машинами ДСТУ EN 1088-2003 Безпечність машин. Блокувальні пристрої, з'єднані з огорожами. Принципи проектування та вибору ДСТУ EN 1265:2014 Безпечність машин. Норми та правила випробування на шум від ливарних машин і устатковання ДСТУ EN 13675:2016 Безпечність машин. Вимоги безпечності до станів формування труб і трубопрокатних станів та їхнього оздоблювального устатковання ДСТУ EN 14656:2014 Безпечність машин. Вимоги щодо безпеки для пресів для сталевих і кольорових металів ДСТУ EN 14673:2014 Безпечність машин. Вимоги щодо безпеки для відкритого штампа пресів гарячого кування з гідравлічним приводом для ковки сталевих і кольорових металів ДСТУ EN 14677:2016 Безпечність машин. Вторинне переробляння сталі. Машини та устатковання для обробляння рідкої сталі ДСТУ EN 14681:2016 Безпечність машин. Вимоги до безпечності машин і устатковання для виробництва сталі в електродугових печах ДСТУ EN 14753:2016 Безпечність машин. Машини та устатковання для безперервного розливання сталі. Вимоги щодо безпеки ДСТУ EN 15061:2014 Безпечність машин. Вимоги щодо безпеки для ліній потокового оброблення планок машин і устаткування ДСТУ EN 15093:2016 Безпечність машин. Стани гарячого катання листів. Вимоги щодо безпечності ДСТУ EN 15094:2014 Безпечність машин. Вимоги безпеки для станів холодної плоскої прокатки ДСТУ EN 15949:2014 Безпека машин. Вимоги щодо безпеки для заготівельних, рейкобалкових сталевих і дротяних станів ДСТУ EN 61310 Безпечність машин. Позначення, маркування та приведення в дію y ДСТУ EN 61310-1:2014 Частина 1. Вимоги до візуальних, звукових і тактильних сигналів. y ДСТУ EN 61310-2:2014 Частина 2. Вимоги до маркування y ДСТУ EN 61310-3:2014 Частина 3. Вимоги до розташування та роботи органів керування ДСТУ EN 61496-1:2014 Безпечність машин. Захисна електрочутлива апаратура. Частина 1. Загальні вимоги та випробування ДСТУ EN 62061:2014 Безпечність машин. Функціональна безпека електричних, електронних і програмованих електронних систем контролю, пов’язаних з безпекою ДСТУ EN ISO 11553 Безпечність машин. Верстати лазерного обробляння. y ДСТУ EN ISO 11553-1:2014 Безпечність машин. Верстати лазерного обробляння. Частина 1. Загальні вимоги щодо безпеки y ДСТУ EN ISO 11553-2:2014 Частина 2. Вимоги безпеки до ручних пристроїв лазерного обробляння y ДСТУ EN ISO 11553-3:2014 Частина 3. Методи зниження шуму та вимірювання шуму для лазерних обробних машин і ручних обробних пристроїв та пов'язаного з ними додаткового устатковання ДСТУ EN ISO 13849-1:2016 Безпечність машин. Деталі систем управління, пов'язані з забезпеченням безпеки. Частина 1. Загальні принципи проектування ДСТУ EN ISO 13856-3:2016 Безпечність машин. Захисні пристрої, що реагують на тиск. Частина 3. Основні принципи побудови та випробування чутливих до тиску обмежувачів, пластин, проводів та аналогічних пристроїв ДСТУ ISO 14122 Безпечність машин. Стаціонарні засоби доступу до машин: y ДСТУ ISO 14122-1:2015 Частина 1. Вибір фіксованих засобів доступу між двома рівнями y ДСТУ ISO 14122-2:2015 Частина 2. Платформи робочі й проходи y ДСТУ ISO 14122-3:2015 Частина 3. Сходи, драбини зі східцями й перила y ДСТУ ISO 14122-4:2015 Частина 4. Драбини зафіксовані

46

НОРМАТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

1 2 2 2.1 Вантажопідіймальні механізми (крани, домкрати) та вантажозахоплювальні пристрої (стропи, канати тощо)

3

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

4 ПІДІЙМАЛЬНО-ТРАНСПОРТНЕ ОБЛАДНАННЯ Правила будови і безпечної експлу- ДСТУ EN 280:2016 Робочі платформи (риштовання) пересувні підйомні. атації вантажопідіймальних кранів Проектні розрахунки, критерії стійкості, конструкція, безпека, перевірки (НПАОП 0.00-1.01-07); Типова та випробування інструкція з безпечного ведення ДСТУ EN 741:2014 Підіймально-транспортне устатковання та системи робіт для кранівників (машиністів) безперервної дії. Вимоги щодо безпеки до систем та їх складових для стрілових самохідних (автомобіль- пневматичного транспортування сипучих матеріалів них, гусеничних, залізничних, ДСТУ EN 818-1:2014 Коротколанкові вантажопідіймальні ланцюги. Випневмоколісних) кранів (НПАОП моги щодо безпеки: y ДСТУ EN 818-1:2014. Частина 1. Загальні умови приймання 0.00-5.03-95); Типова інструкція y ДСТУ EN 818-2:2014. Частина 2. Ланцюги некалібровані для строз безпечного ведення робіт для пів. Клас 8 стропальників (зачіплювачів), які y ДСТУ EN 818-3:2014. Частина 3. Ланцюги некалібровані для ланобслуговують вантажопідіймальцюгових стропів. Клас 4 ні крани (НПАОП 0.00-5.04-95); y ДСТУ EN 818-4:2014. Частина 4. Стропи ланцюгові. Класс 8 Типова інструкція з безпечного y ДСТУ EN 818-5:2014. Частина 5. Стропи ланцюгові. Клас 4 ведення робіт для кранівників y ДСТУ EN 818-6:2014. Частина 6. Стропи ланцюгові. Настанова (машиністів) баштових кранів з експлуатації і технічного обслуговування (НПАОП 0.00-5.05-95); Типова y ДСТУ EN 818-7:2014. Частина 7. Ланцюги калібровані. Клас Т інструкція для осіб, відповідаль(Типи Т, DAT і DT) них за безпечне проведення робіт ДСТУ EN 1494:2014 Домкрати рухомі або пересувні та подібне підійз переміщення вантажів кранами мальне устаткування. Вимоги безпеки та методи випробування (НПАОП 0.00-5.06-94); Типова інструкція для осіб, відповідальних ДСТУ EN 1677 Елементи для стропів. Вимоги щодо безпеки. y ДСТУ EN 1677-1:2014 Частина 1. Елементи ковані сталеві. Клас 8 за утримання вантажопідіймальy ДСТУ EN 1677-2:2014 Частина 2. Гаки вантажопідіймальні ковані них кранів в справному стані сталеві із запобіжним замком. Клас 8 (НПАОП 0.00-5.07-94) y ДСТУ EN 1677-3:2014 Частина 3 Сталеві ковані самоблокувальні гаки. Клас 8 y ДСТУ EN 1677-4:2014 Частина 4. Ланки. Клас 8 y ДСТУ EN 1677-5:2014 Частина 5. Гаки вантажопідіймальні сталеві ковані з запобіжним замком. Клас 4 y ДСТУ EN 1677-6:2014 Частина 6. Ланки. Клас 4 ДСТУ EN 1492 Стропи текстильні. Безпека y ДСТУ EN 1492-1:2014 Частина 1. Плоскі ткані стрічкові стропи з хімічних волокон загального призначення y ДСТУ EN 1492-2:2014. Частина 2. Круглі стропи з хімічних волокон загального призначення y ДСТУ EN 1492-4:2014 Частина 4. Підіймальні стропи для загального обслуговування, вироблені з натуральних і хімічних волокнистих канатів ДСТУ EN 1808:2016 Вимоги щодо безпеки підвісного підйомного обладнання. Проектні розрахунки, критерії стійкості, вимоги до конструкції. Випробування ДСТУ 7201:2010 Норми безпеки до конструкції та експлуатації ліфтів. Частина 72. Ліфти пожежні ДСТУ 7451:2013 Норми безпеки до конструкції та експлуатації ліфтів. Випробовування та огляд. Частина 58. Випробовування дверей шахти на вогнетривкість ДСТУ EN 12016:2014 Електромагнітна сумісність. Ліфти, ескалатори та пасажирські конвеєри. Несприйнятливість ДСТУ EN 12077-2:2014 Вантажопідіймальні крани. Вимоги безпеки та захисту здоров’я. Частина 2. Обмежувальні та індікаторні пристрої ДСТУ EN 12385 Канати сталеві. Безпека: y ДСТУ EN 12385-3:2014 Частина 3. Інформація щодо використання та догляду y ДСТУ EN 12385-4:2014 Частина 4. Канати багатопрядні для застосування для підйому y ДСТУ EN 12385-5:2010 Частина 5. Канати подвійного звивання для ліфтів y ДСТУ EN 12385-10:2014 Частина 10. Канати спіральної звивки для застосування в будівництві ДСТУ EN 12644 Крани. Інформація щодо експлуатації та випробування y ДСТУ EN 12644-1:2014 Частина 1. Інструкції y ДСТУ EN 12644-2:2014 Частина 2. Марковання ДСТУ EN 12999:2014 Крани-маніпулятори. Вимоги щодо безпеки ДСТУ EN 13000:2014 Крани самохідні. Вимоги щодо безпеки ДСТУ EN 13015:2013 Технічне обслуговування ліфтів і ескалаторів. Норми для інструкцій з технічного обслуговування ДСТУ EN 13135:2014 Крани. Безпечність. Дизайн. Вимоги до устатковання ДСТУ EN 13155:2014 Вантажопідіймальні крани. Вимоги щодо безпеки. Пристрої вантажозахоплювальні знімні ДСТУ EN 13157:2014 Вантажопідіймальні крани. Вимоги безпеки. Крани з ручним приводом ДСТУ EN 13411 Закріплення кінців стальних канатів. Вимоги безпеки

НОРМАТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

ДОДАТОК ДО ЖУРНАЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ» № 1/2017

1

2.2 Ліфти

2

3

47

4 y ДСТУ EN 13411-1:2014 Частина 1. Ковші стальні загального призначення y ДСТУ EN 13411-2:2014 Частина 2. Заплітання канатних петель стропів y ДСТУ EN 13411-3:2014 Частина 3. Втулки для обпресовування та процес обпресовування y ДСТУ EN 13411-4:2014 Частина 4. Заливання металом і синтетичними смолами y ДСТУ EN 13411-5:2014 Частина 5. U-подібні болтові затискачі сталевих канатів ДСТУ EN 13411-6:2014 Частина 6. Асиметричний клиновой затискач y ДСТУ EN 13411-7:2014 Частина 7. Симетричний клиновой затискач y ДСТУ EN 13411-8:2014 Частина 8. Штампування та обжимка кінців ДСТУ EN 13414 Стропи із сталевих дротяних канатів. Безпечність y ДСТУ EN 13414-1:2014 Частина 1. Стропи вантажопідйомні y ДСТУ EN 13414-2:2014 Частина 2. Технічні вимоги до інформації з використання та обслуговування устатковання, що представляється виробником y ДСТУ EN 13414-3:2014 Частина 3. Ковші та вантажопідйомні петлі з каната ДСТУ EN 13557:2014 Вантажопідіймальні крани. Системи та станції керування. Вимоги щодо безпеки ДСТУ EN 13586:2014 Крани. Підхід ДСТУ EN 13889:2014 Скоби сталеві ковані для основних такелажних робіт. Скоби прямі та лірообразні. Клас 6. Безпечність ДСТУ EN 14238:2014 Крани вантажопідйомні. Маніпулятори з ручним керуванням ДСТУ EN 14439:2014 Вантажопідіймальні крани. Баштові крани. Вимоги щодо безпеки ДСТУ EN 14492-1:2014 Крани вантажопідйомні. Лебідки та талі з механічним приводом. Частина 1. Лебідки з механічним приводом ДСТУ EN 14492-2:2014 Крани вантажопідйомні. Лебідки та талі з механічним приводом. Частина 2. Талі з механічним приводом ДСТУ EN 14502-2:2014 Безпечність вантажопідіймальних кранів. Устатковання для піднімання людей. Частина 2. Рухомі станції керування ДСТУ EN 14658:2014 Підіймально-транспортне устатковання та системи безперервної дії. Устатковання завантажувально-розвантажувальне для бурого вугілля, що добувають у відкритий спосіб. Загальні вимоги щодо безпеки ДСТУ EN 14985:2014 Крани вантажопідйомні. Крани з поворотною стрілою ДСТУ EN 15011:2014 Вантажопідйомні крани. Мости і портальні крани ДСТУ EN 15027:2014 Переносні стінні та дротяні пилки устатковання для будмайданчиків. Безпечність ДСТУ EN 15056:2014 Безпека вантажопідіймальних кранів. Контейнерні спрейдери. Загальні технічні вимоги ДСТУ EN 1570-1:2014 Вимоги щодо безпеки для підйомних платформ. Частина 1. Платформи, що обслуговують до двох стаціонарних майданчиків ДСТУ ISO 16368:2010 Мобільні підіймачі робочих платформ. Розрахунок конструкції, вимоги щодо безпеки та методи випробування ДСТУ ISO 18878:2008 Підйомники робочих платформ мобільні. Навчання оператора (машиніста) ДСТУ ISO 18893:2007 Підйомники робочих платформ мобільні. Вимоги безпеки, огляди, технічне обслуговування і експлуатація Правила будови і безпечної експлу- ДСТУ EN 81 Норми безпеки до конструкцiї та експлуатацiї ліфтів (Вимоатації ліфтів (НПАОП 0.00-1.02-08); ги техніки безпеки до конструкції та монтажу ліфтів. Спеціальні ліфти Типова інструкція для оператора, для перевезення пасажирів та вантажів): y ДСТУ EN 81-1:2003 Частина 1. Лiфти електричнi ліфтера по обслуговуванню ліфтів y ДСТУ EN 81-2:2003 Частина 2. Лiфти гiдравлiчнi (НПАОП 0.00-5.09-86) y ДСТУ EN 81-3:2004 Частина 3. Лiфти електричнi i гiдравлiчнi службові y ДСТУ prEN 81-5:2004 Частина 5. Лiфти гвинтовi y ДСТУ prEN 81-6:2004 Частина 6. Лiфти з ланцюговою передачею y ДСТУ prEN 81-7:2002 Частина 7. Ліфти з зубчатою передачею y ДСТУ prEN 81-8:2002 Частина 8. Дверi шахти лiфта. Випробовування на вогнестiйкiсть y ДСТУ prEN 81-11:2001 Частина 11. Нові ліфти в існуючих будинках y ДСТУ EN 81-21:2015 Частина 21. Пасажирські і вантажопасажирські ліфти y ДСТУ EN 81-22:2015 Частина 22. Нахилені електричні ліфти

48

НОРМАТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ 1

2

3

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

4 y ДСТУ prEN 81-28:2009 Частина 28. Дистанційне керування сигналізацією на пасажирських і вантажопасажирських лiфтах y ДСТУ EN 81-31:2014 Частина 31. Ліфти тільки для допустимих вантажів y ДСТУ EN 81-40:2014 Частина 40. Сходові підйомники і нахилені підіймальні платформи для осіб з обмеженою рухливістю y ДСТУ EN 81-41:2014 Частина 41. Вертикальні підіймальні платформи, призначені для використання особами з обмеженою рухливістю y ДСТУ EN 81-43:2014 Частина 43. Ліфти для кранів y ДСТУ EN 81-58:2015 Частина 58. Випробування на вогнетривкість дверей ліфта, що виходять на міжсходинковий майданчик y ДСТУ EN 81-72:2015 Частина 72. Ліфти для пожежників y ДСТУ EN 81-77:2015 Частина 77. Ліфти з урахуванням сейсмічних умов y ДСТУ prEN 81-70:2010 Частина 70. Зручність доступу до ліфтів пасажирів, зокрема осіб з обмеженими фізичними можливостями y ДСТУ prEN 81-71:2004 Частина 71. Лiфти, стiйкi до вандалiзму y ДСТУ prEN 81-72:2002 Частина 72. Лiфти для пожежної служби y ДСТУ prEN 81-73:2004 Частина 73. Режим роботи лiфтiв у разi пожежi ДСТУ EN 13015:2013 Технічне обслуговування ліфтів і ескалаторів. Норми для інструкцій з технічного обслуговування ДСТУ ISO/TS 22559-1:2005 Вимоги безпеки для ліфтів (елеваторів). Частина 1. Загальні суттєві вимоги безпеки Правила будови, утримання та ДСТУ EN 1709:2015 Вимоги щодо безпеки канатних доріг, призначених 2.3 Пасажирські канатні дороги, огляду нахилених рейко-канатних для перевезення людей. Пуско-налагоджувальне контролювання, технічне фунікулери, кон- підйомників (фунікулерів) (НПАОП обслуговування, контролювання роботоздатності та перевіряння веєри тощо 0.00-1.05-54); Правила будови ДСТУ EN 1908:2015 Вимоги щодо безпеки канатних доріг, призначених для і безпечної експлуатації ескалаперевезення людей. Відновлення роботоздатності та евакуація торів (НПАОП 0.00-1.06-77); Прави- ДСТУ EN 12397:2015 Вимоги щодо безпеки канатних доріг, призначених ла будови і безпечної експлуатації для перевезення людей. Експлуатування пасажирських підвісних канатних ДСТУ EN 12927 Вимоги щодо безпеки канатних доріг, призначених для доріг (НПАОП 60.2-1.02-14) перевезення людей. Канати: y ДСТУ EN 12927-1:2015 Частина 1. Критерій відбирання канатів та їх кінцевих кріпильних засобів y ДСТУ EN 12927-2:2015 Частина 2. Показники безпеки ДСТУ EN 12929-1:2015 Вимоги щодо безпеки канатних доріг, призначених для перевезення людей. Загальні вимоги: y ДСТУ EN 12929-1:2015 Частина 1. Вимоги до усього устаткування y ДСТУ EN 12929-2:2015 Частина 2. Додаткові вимоги до реверсних двоканатних підвісних доріг без гальм несних візків ДСТУ EN 12930:2015 Вимоги щодо безпеки канатних доріг, призначених для перевезення людей. Розрахунки ДСТУ EN 13107:2015 Вимоги щодо безпеки канатних доріг, призначених для перевезення людей. Будівництво цивільних споруд ДСТУ EN 13223:2015 Вимоги щодо безпеки канатних доріг, призначених для перевезення людей. Системи приводні та устатковання механічне ДСТУ EN 13243:2015 Вимоги щодо безпеки канатних доріг, призначених для перевезення людей. Устатковання електричне, крім устатковання для приводних систем ДСТУ EN 13796-1:2015 Вимоги щодо безпеки канатних доріг, призначених для перевезення людей. Транспортери: y ДСТУ EN 13796-1:2015 Частина 1. Руків'я, підіймачі, автономні гальма, кабіни, крісла, вагонетки, транспортери для технічного обслуговування, буксирувальні гаки y ДСТУ EN 13796-2:2015 Частина 2. Випробування руків'їв на стійкість до зісковзування y ДСТУ EN 13796-3:2015 Частина 3. Випробування на втому ДСТУ EN 16005:2014 Дверні блоки з механічним приводом для пішоходів. Безпека у використанні. Вимоги та методи випробування ДСТУ EN 15700:2014 Безпечність стрічкових конвеєрів для зимових видів спорту чи туризму Правила будови і безпечДСТУ EN 1398:2014 Майданчики зрівняльні. Вимоги щодо безпеки 2.4 Підіймачі ної експлуатації підйомників ДСТУ EN 1493:2014 Підіймачі для транспортних засобів. Вимоги щодо (НПАОП 0.00-1.36-03) безпеки ДСТУ EN 1756 Підіймачі тильні. Платформи підйомні для встановлювання на колісних транспортних засобах. Вимоги безпеки: y ДСТУ EN 1756-1:2014 Частина 1. Підіймачі для штучних вантажів y ДСТУ EN 1756-2:2014 Частина 2. Підіймачі для пасажирів ДСТУ EN 12158 Будівельні підйомники для вантажів: y ДСТУ EN 12158-1:2014 Частина 1. Підйомники з доступними платформами. Вимоги щодо безпеки y ДСТУ EN 12158-2:2014 Частина 2. Похилі підіймачі із закритим вантажоносійним пристроєм y ДСТУ EN 12159:2014 Підіймачі будівельні для перевезення осіб і матеріалів вертикально спрямованими клітками. Вимоги щодо безпеки та методи контролювання

ДОДАТОК ДО ЖУРНАЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ» № 1/2017

1 2 2.5 Навантажувачі, візки

3 Правила будови і безпечної експлуатації навантажувачів (НПАОП 0.00-1.22-08); «Візки з піднімальними вилами. Вимоги безпеки при експлуатації» ОСТ 22-1457-81 (НПАОП 63.1-7.21-81); «Візки-штабелери підлогові. Вимоги безпеки при експлуатації» ОСТ 22 1422-80 (НПАОП 63.1-7.09-80); Правила техніки безпеки при експлуатації внутрішньозаводського транспорту (НПАОП 63.12-1.05-79)

3.

Правила будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском (НПАОП 0.00-1.07-87); Правила безпечної експлуатації посудин-наповнювачів гідравлічних пресів ПР6 і ПР6Л у виробництві деревостружкових плит (НПАОП 20.1-1.01-72); Правила будови і безпечної експлуатації стаціонарних компресорних установок, повітропроводів і газопроводів (НПАОП 0.00-1.13-71); Правила будови і безпечної експлуатації поршневих компресорів, що працюють на вибухонебезпечних і токсичних газах (НПАОП 0.00-1.14-70); Правила будови і безпечної експлуатації парових котлів з тиском пари не більше 0,07 МПА (0,7 кгс/см2), водогрійних котлів і водопідігрівачів з температурою нагріву води не вище 115 °С (НПАОП 0.00-1.26-96); Правила будови і безпечної експлуатації парових та водогрійних котлів (НПАОП 0.00-1.60-66); Правила будови і безпечної експлуатації електродних котлів ЦТ-3187 (НПАОП 40.3-1.28-74); Типова інструкція для операторів (машиністів) парових та водогрійних котлів (НПАОП 0.00-5.10-96); Правила будови і безпечної експлуатації фреонових холодильних установок (НПАОП 0.00-1.51-88); Правила будови та безпечної експлуатації аміачних холодильних установок (НПАОП 29.23-1.04-90); Правила з техніки безпеки і промислової санітарії під час випробувань дизельних двигунів та їх агрегатів (НПАОП 29.11-1.03-71)

Машини, що працюють під тиском (насоси, компресори, холодильні установки, нагрівачі, двигуни тощо)

НОРМАТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

49

4 ДСТУ EN 1175-1:2014 Безпечність промислових навантажувачів. Вимоги до електричних характеристик. Частина 1. Загальні вимоги до навантажувачів с живленням від акумуляторної батареї ДСТУ EN 1175-3:2014 Безпечність промислових навантажувачів. Вимоги до електричних характеристик. Частина 2. Спеціальні вимоги до систем передавання електроенергії навантажувачів з двигунами внутрішнього згоряння ДСТУ EN ISO 3691-1: 2016 Промислові навантажувачі. Вимоги щодо безпеки та перевіряння y ДСТУ EN ISO 3691-5:2014 Частина 5. Самохідні візки, керовані пішоходом y ДСТУ EN ISO 3691-6:2014 Частина 6. Вантажні візки для перевезення вантажів і персоналу ДСТУ EN 1459:2014 Безпечність промислових навантажувачів. Самохідні навантажувачі з видвижним вантажопідйомником ДСТУ EN 1459-2:2016 Навантажувачі покращеної прохідності. Вимоги щодо безпеки і перевіряння. Частина 2. Поворотні штабелери з регульованим висувним вантажопідіймачем ДСТУ EN 1525:2008 Безпечність промислових навантажувачів. Навантажувачі з автоматичним керуванням та їхні системи ДСТУ EN 1526:2009 Безпечність промислових навантажувачів. Додаткові вимоги щодо автоматичного функціонування ДСТУ EN 1755:2014 Безпечність промислових навантажувачів. Робота в потенційно вибухонебезпечних атмосферах. Використання при наявності займистих газів, парів, туману і пилу ДСТУ EN 15000:2014 Безпека вантажних візків. Самохідні візки із змінною зоною досяжності. Вимоги щодо безпеки. Технічні умови, вимоги до показників і випробуванням для індикаторів і обмежувачів моменту поздовжнього навантаження ДСТУ EN 16307-1:2014 «Промислові візкі. Вимоги безпеки і перевірка»: y Частина 1. Вимоги безпеки для промислових самохідних машин, крім самохідних візків, штабелерів з різним діапазоном дії, вантажних візків y Частина 5. Додаткові вимоги до візків, керованих пішоходами y Частина 6. Додаткові вимоги до транспорту для перевезення вантажів і персоналу ДСТУ EN 303-5:2014 Котли опалювальні – Частина 5: Опалювальні котли на твердому паливі з ручним і автоматичним завантаженням топки і номінальною теплотворною здатністю до 500 кВт. Термінологія, вимоги, випробування та маркування ДСТУ EN 416-1:2015 Нагрівачі газові трубчасті випромінювального типу стельові з одним пальником, непобутової призначеності. Частина 1. Вимоги щодо безпеки ДСТУ EN 419-1:2015 Нагрівачі газові світловипромінювального типу стельові – непобутової призначеності. Частина 1. Вимоги щодо безпеки ДСТУ EN 1012 Компресори і вакуумні насоси. Вимоги щодо безпеки: y ДСТУ EN 1012-1:2014 Частина 1. Компресори y ДСТУ EN 1012-2:2014 Частина 2. Насоси вакуумні y ДСТУ EN 1012-3:2014 Частина 3. Процес-компресори ДСТУ EN 809:2015 Насоси та насосні агрегати для рідин. Загальні вимоги щодо безпеки ДСТУ EN 1458-1:2015 Сушарки газові барабанні з прямим розпалюванням типів B22D та B23D номінальною тепловою потужністю не більше ніж 6 кВт, для опалювання побутових приміщень. Частина 1. Вимоги щодо безпеки ДСТУ EN 1829-1:2014 Водоструминні машини високого тиску. Вимоги щодо безпечності. Частина 1. Машини ДСТУ EN 12693:2014 Холодильні установки та теплові насоси. Холодильні компресори об'ємного типу. Вимоги щодо безпеки та екологічні вимоги ДСТУ EN 1679-1:2014 Двигуни внутрішнього згоряння поршневі. Безпека. Частина 1. Дизельні двигуни ДСТУ ISO 6826:2015 Двигуни внутрішнього згоряння поршневі. Пожежний захист ДСТУ EN ISO 11102 Двигуни внутрішнього згоряння поршневі. Устатковання для ручного запуску: y ДСТУ EN ISO 11102-1:2014 Частина 1. Вимоги щодо безпеки та випробування y ДСТУ EN ISO 11102-2:2014 Частина 2. Метод перевіряння кута розчіплювання ДСТУ EN 12601:2014 Генератори струму з поршневими двигунами внутрішнього згоряння. Вимоги щодо безпеки ДСТУ EN ISO 14314:2014 Поршневі двигуни внутрішнього згоряння. Устатковання для запуску. Загальні вимоги щодо безпеки

50 1 4.

НОРМАТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ 2 Мобільний (ручний) інструмент

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

3 4 Правила охорони праці під час ро- ДСТУ EN ISO 11148 Портативні неелектричні механічні інструменти. боти з інструментом та пристроями Вимоги щодо безпеки: y ДСТУ EN ISO 11148-1:2014 Частина 1. Комплект інструментів (НПАОП 0.00-1.71-13); Правил оходля ненарізних машинобудувальних кріплень рони праці під час роботи з абраy ДСТУ EN ISO 11148-2:2014 Частина 2. Відрізувальні й обтизивним інструментом (НПАОП 28.0скальні механізовані інструменти 1.30-13); Правила техніки безпеки y ДСТУ EN ISO 11148-3:2014 Частина 3. Інструменти для свердпри виконанні електромонтажних лення та нарізування нарізі робіт на об’єктах Міненерго СРСР y ДСТУ EN ISO 11148-4:2014 Частина 4. Необертові механізовані (НПАОП 45.31-1.10-83) інструменти ударної дії y ДСТУ EN ISO 11148-5:2014 Частина 5. Дрилі ударно-обертові y ДСТУ EN ISO 11148-6:2014 Частина 6. Механізовані інструменти для нарізевих кріпильних деталей y ДСТУ EN ISO 11148-7:2014 Портативні неелектричні механічні інструменти. Вимоги щодо безпеки. Частина 7. Шліфувальні станки y ДСТУ EN ISO 11148-8:2014 Частина 8. Шліфувальні та полірувальні інструменти y ДСТУ EN ISO 11148-9:2014 Портативні неелектричні механічні інструменти. Вимоги щодо безпеки. Частина 9. Точильний інструмент y ДСТУ EN ISO 11148-10:2014 Частина 10. Механізовані інструменти давильної дії y ДСТУ EN ISO 11148-11:2014 Частина 11. Інструменти вирубні та ножиці y ДСТУ EN ISO 11148-12:2014 Частина 12. Циркулярні, маятникові та ножовочні пилки ДСТУ EN 15895:2014 Шпинделі ручних інструментів. Вимоги щодо безпеки. Фіксуючі та маркувальні інструменти ДСТУ EN 50580:2014 Електроінструменти ручні з двигуном. Безпека. Додаткові вимоги до розпилювальних пістолетів ДСТУ EN 60745 Інструмент ручний електромеханічний. Вимоги щодо безпеки: y ДСТУ EN 60745-1:2014 Частина 1. Загальні вимоги y ДСТУ EN 60745-2-1:2014 Частина 2–1. Додаткові вимоги до дрилів та ударних дрилів y ДСТУ EN 60745-2-2:2014 Частина 2–2. Додаткові вимоги до викруток та ударних гайкових ключів y ДСТУ EN 60745-2-3:2014 Частина 2–3. Додаткові вимоги до шліфувальних, полірувальних та дискових шліфувальних інструментів y ДСТУ EN 60745-2-4:2014 Частина 2–4. Додаткові вимоги до шліфувальних та полірувальних інструментів не дискового типу y ДСТУ EN 60745-2-5:2014 Частина 2–5. Особливі вимоги до дискових пил. y ДСТУ EN 60745-2-6:2014 Частина 2–6. Додаткові вимоги до електричних відбійних молотків y ДСТУ EN 60745-2-8:2014 Частина 2–8. Додаткові вимоги до ножиць для листового металу та вирубних ножиць y ДСТУ EN 60745-2-9:2014 Частина 2–9. Додаткові вимоги до пристосувань для нарізування різьби мітчиком y ДСТУ EN 60745-2-11:2014 Частина 2–11. Особливі вимоги до ножівкових пил зворотно-поступального руху. y ДСТУ EN 60745-2-12:2014 Частина 2–12. Додаткові вимоги до вібраторів для ущільнення бетону y ДСТУ EN 60745-2-13:2014 Частина 2–13. Додаткові вимоги до ланцюгових пилок y ДСТУ EN 60745-2-14:2014 Частина 2–14. Особливі вимоги до повздовжньо-стругальних машин y ДСТУ EN 60745-2-15:2014 Частина 2–15. Додаткові вимоги до шпалерних ножиць y ДСТУ EN 60745-2-16:2014 Частина 2–16. Додаткові вимоги до гвіздкозабивних пістолетів y ДСТУ EN 60745-2-17:2014 Частина 2–17: Додаткові вимоги до ручних фасонно-фрезерних верстатів і машин для обрізки крайок y ДСТУ EN 60745-2-18:2014 Частина 2–18. Додаткові вимоги до обв'язувальних інструментів y ДСТУ EN 60745-2-19:2014 Частина 2–19. Додаткові вимоги до інструментів для розшивки швів y ДСТУ EN 60745-2-20:2014 Частина 2–20. Додаткові вимоги до стрічкових пил y ДСТУ EN 60745-2-21:2014 Частина 2–21. Додаткові вимоги до дренажних очисників y ДСТУ EN 60745-2-22:2014 Частина 2–22: Додаткові вимоги до відрізних верстатів

НОРМАТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

ДОДАТОК ДО ЖУРНАЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ» № 1/2017

1

2

3

4 y ДСТУ EN 60745-2-23:2014 Частина 2–23. Додаткові вимоги до точильних інструментів і невеликих обертових інструментів ДСТУ EN 61029 Інструменти пересувні з електроприводом. Безпека: y ДСТУ EN 61029-1:2014 Частина 1. Загальні вимоги y ДСТУ EN 61029-2-1:2014 Частина 2–1. Додаткові вимоги до круглопильних верстатів y ДСТУ EN 61029-2-3:2014 Частина 2–3. Додаткові вимоги до поздовжньо-стругальних верстатів і рейсмусових верстатів y ДСТУ EN 61029-2-4:2014 Частина 2–4. Окремі вимоги безпеки й методи випробування настільних шліфувальних машин y ДСТУ EN 61029-2-6:2014 Частина 2–6. Окремі вимоги безпеки й методи випробування машин для свердління алмазними свердлами з подаванням води y ДСТУ EN 61029-2-8:2014 Частина 2–8. Окремі вимоги безпеки й методи випробування одношпиндельних вертикальних фрезерно-модельних машин y ДСТУ EN 61029-2-9:2014 Частина 2–9. Окремі вимоги безпеки й методи випробування торцювальних пил y ДСТУ EN 61029-2-10:2014 Частина 2–10. Додаткові вимоги до відрізних шліфувальних верстатів y ДСТУ EN 61029-2-11:2014 Частина 2–11. Додаткові вимоги до пильних верстатів, які здійснюють косий зріз y ДСТУ EN 61029-2-12:2014 Частина 2–12. Додаткові вимоги до трубонарізних верстатів ДСТУ EN 62841-1:2016 Інструменти ручні електромеханічні, переносні інструменти і машини для газонів і садів. Безпека: y ДСТУ EN 62841-1:2016 Частина 1. Загальні вимоги y ДСТУ EN 62841-2-2:2016 Частина 2–2. Додаткові вимоги до ручних шуруповертів і ударних гайковертів y ДСТУ EN 62841-2-4:2016 Частина 2–4. Додаткові вимоги до ручних шліфувальних і полірувальних машин, крім машин дискового типу y ДСТУ EN 62841-2-5:2016 Частина 2–5. Додаткові вимоги до ручних дискових пилок y ДСТУ EN 62841-2-9:2016 Частина 2–9. Додаткові вимоги до ручних різьбонарізевих інструментів y ДСТУ EN 62841-2-11:2016 Частина 2–11. Додаткові вимоги до ручних шабельних пилок ДСТУ EN 62841-2-14:2016 Частина 2–14. Особливі вимоги до повздовжньо-стругальних машин y ДСТУ EN 62841-3-1:2016 Частина 3–1. Додаткові вимоги до пеереносних круглопильних верстатів y ДСТУ EN 62841-3-6:2016 Частина 3–6. Додаткові вимоги до пеереносних алмазних бурів із системою подавання рідини y ДСТУ EN 62841-3-9:2016 Частина 3–9. Додаткові вимоги до пеереносних пил для різання під кутом y ДСТУ EN 62841-3-10:2015 Частина 3–10. Додаткові вимоги до переносних відрізних верстатів

ВІДЗНАЧАЄМО У ЛЮТОМУ 2017 9 лютого Міжнародний день стоматолога

ЛЮТИЙ 2017 Пн.

Вт.

Ср.

Чт.

Пт.

Сб.

Нд.

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

18

19

20 21

22

23

24

25

26

27

28

51

14 лютого День комп’ютерника День всіх закоханих 15 лютого Стрітення Господнє 20 лютого День соціальної справедливості День Героїв Небесної Сотні Масляна 21 лютого Міжнародний день рідної мови

52

ЗРАЗКИ ДОКУМЕНТІВ

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

______________________________________________________________________ (повне найменування підприємства із зазначенням підпорядкованості)

ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ__________________________ (посада роботодавця

_______________________________ і найменування підприємства)

__________________ № __________

ІНСТРУКЦІЯ

ІНСТРУКЦІЯ

(число, місяць, рік)

ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ № ____ ПІД ЧАС ОЧИЩЕННЯ ПОКРІВЛІ ВІД НАСЛІДКІВ ДІЇ АТМОСФЕРНИХ ОПАДІВ (СНІГУ, ОБЛЕДЕНІННЯ, ПОЛОЮ) 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Інструкція з охорони праці під час очищення покрівлі від наслідків дії атмосферних опадів (снігу, обледеніння, полою) (далі – Інструкція) є інструкцією за видом робіт та встановлює вимоги безпеки для осіб, які залучаються до проведення робіт з очищення покрівлі дахів та козирків від снігу, обледеніння, бурульок, полою тощо.

1.2. Інструкцію розроблено відповідно до Порядку опрацювання і затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 21.12.1993 № 132, Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 26.01.2005 № 15, Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 29.01.1998 № 9, та з урахуванням вимог розділу 7.2 Правил охорони праці під час проведення робіт на висоті (НПАОП 0.00-1.15-07) розділу 6.15 Правил охорони праці при будівництві та ремонті об’єктів житлово-комунального господарства (НПАОП 45.2-1.02-90), розділу 21 Правил безпечної експлуатації житлових і громадських будівель (НПАОП 45.21-1.04-79).

1.3. Роботи з очищення покрівлі від дії атмосферних опадів належать до робіт з підвищеною небезпекою, робіт на висоті. Роботи на висоті – роботи, які виконуються на висоті 1,3 м і більше від поверхні ґрунту, перекриттів або робочого настилу, під час виконання яких працівник перебуває на відстані менше ніж 2 м від межі неогороджених перепадів по висоті. У разі наявності похилої робочої поверхні (поверхні, що має кут нахилу до горизонтальної площини 12° і більше) зоною роботи на висоті є вся робоча поверхня.

1.4. Покрівлі із зовнішнім водовідводом підлягають періодичному очищенню від снігу, обледеніння, полою, неприпустиме їх накопичення більше за допустиму норму. Наприклад, на металевій покрівлі з дерев’яними кроквами не допускається утворення шару снігу більше ніж 30 см.

1.5. Не рекомендується проводити очищення від снігу покрівлі із залізобетонними несучими конструкціями з внутрішнім водостоком, тому що такі покрівлі мають достатній запас міцності. Очищення таких покрівель проводиться у разі виявлення їх протікання.

1.6 Водостічні зовнішні покрівельні воронки можуть мати металеву кришку-лоток, призначену для запобігання накопиченню снігу у воронці та стоку талих вод повз водостічної труби, тобто для зниження обледеніння водостоків покрівлі. З настанням стійкої плюсової температури атмосферного повітря кришки-лотки з воронок мають бути зняті.

1.7. До робіт з очищення покрівлі повинна залучатися особа, яка пройшла відповідний медичний огляд (придатна до роботи на висоті), інструктаж, навчання та перевірку знань з питань охорони праці стосовно безпеки праці за своєю професією та за цією інструкцією.

1.8. Основні шкідливі та небезпечні чинники, що можуть діяти під час проведення земляних робіт: • розташування робочого місця на висоті; • падіння предметів з висоти; • рухомі частини засобів виробництва та конструктивних елементів будівлі; • гострі крайки, задирки та шорсткість на поверхні засобів виробництва та конструктивних елементах даху; • важкість і напруженість праці;

На додаток до інструкції у цьому номері журналу публікується кольоровий плакат (формату А3) щодо безпечного очищення покрівель від снігу.

ЗРАЗКИ ДОКУМЕНТІВ

• низька температура повітря, вітер, протяги; • недостатня освітленість робочої зони; • електричний струм (за наявності електротехнічних пристроїв); • блискавка. Інколи поняття «дах» і «покрівля» використовуються як синоніми, хоча поняття «дах» більш загальне, тому що включає в себе покрівлю як один з конструктивних елементів. Дах (покриття) – верхня огороджувальна конструкція будинку i споруди для захисту приміщень від зовнішніх кліматичних чинників i впливів; покрівля – елемент покриття (даху), який захищає будинок від проникнення в нього атмосферних опадів у вигляді дощу i талого снігу (додаток 1, том 1 «Проектування», ДБН В.2.6-14-97 «Конструкції будівель і споруд. Покриття будинків і споруд»). Конструктивними елементами покрівлі є гребінь – верхній горизонтальний перетин схилів даху, що утворює водорозділ, і єндова – нижній похилий перетин схилів даху, по якому вода стікає до водостічних воронок або труб. За формою дахи класифікують на плоскі та скатні (односхилі, двосхилі, ламані, вальмові, шатрові та хрестоподібні). Покрівля може бути виконана з м’яких або твердих матеріалів.

1.9. Роботи на покрівлі повинні виконуватися за нарядом-допуском, де зазначаються організаційно-технічні заходи з безпеки праці. Працівники для проведення робіт на покрівлі об’єднуються у виробничі бригади у складі не менше трьох осіб. До виконання робіт на плоскій покрівлі (особливо під час значних снігопадів) до складу бригади можуть залучатись двірники, підсобні та інші робітники (за їх згодою) після проведення цільового інструктажу щодо порядку безпечного виконання цих робіт за умови недопущення їх перебування на відстані ближче ніж 2 м до межі перепаду по висоті.

1.10. Особи, залучені до робіт на покрівлі, повинні забезпечуватися справними засобами виробництва (наприклад, лопатою, спеціальним гаком для збивання бурульок), засобами індивідуального захисту (захисною каскою, спецодягом, спецвзуттям, сигнальною (оранжевою) жилеткою, засобами захисту від падіння з висоти), а також витратними матеріалами (піском, шлаком або іншими матеріалами, що запобігають слизькості).

1.11. Ходити територією виробничого об’єкта встановленими місцями. У темний час доби ходити лише по добре освітленій території та за необхідності користуватися переносними засобами освітлення. Бути обережним і уважним під час пересування.

53

ІНСТРУКЦІЯ

ДОДАТОК ДО ЖУРНАЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ» № 1/2017

2.1. Ознайомитися та перевірити виконання вказаних у наряді-допуску заходів з безпеки праці, пройти цільовий інструктаж.

2.2. Роботи на покрівлі, як правило, проводяться у денний час. У разі необхідності проведення цих робіт у вечірній або нічний час місце роботи має бути освітлене.

2.3. Одягти спецодяг та спецвзуття. Одяг не повинен обмежувати рухи. Слід використовувати взуття з неслизькою поверхнею (гумову або валяне взуття). Перевдягатися потрібно у встановленому місці.

2.4. Перевірити справність використовуваних засобів виробництва, засобів індивідуального захисту (випробуваних запобіжного поясу та страхувальної мотузки) та наявність витратних матеріалів.

2.5. Оглянути й звільнити робочу зону від сторонніх предметів. Перевірити технічний стан покрівельного покриття та захисної (наприклад, парапетної) огорожі, за необхідності вжити заходів щодо їх укріплення. За наявності у робочій зоні відкритих прорізів та скляних поверхонь перекрити їх захисним настилом.

2.6. Для запобігання доступу людей в зону можливого падіння з покрівлі видаленого снігу, бурульок, полою, матеріалів огородити небезпечну зону біля будівлі сигнальною огорожею з відповідними знаками безпеки (написами), закрити доступ (прохід) до цієї зони або виділити чергових, які будуть контролювати відсутність сторонніх людей у небезпечній зоні (черговий повинен перебувати із зовнішньої сторони огорожі на відстані не більше 1 м від неї). Небезпечною зоною можливого падіння з покрівлі матеріалів є зона шириною не менше ніж 3 від виступаючих зовнішніх частин будівлі.

2.7. Струмопровідні частини, що містяться на покрівлі, розташувати таким чином, щоб унеможливити контакт з ними (підняти електропроводи на безпечну висоту або ізолювати). Електропроводи мають бути захищені від механічних пошкоджень. Забороняється знімати розташовані на покрівлі електротехнічні пристрої або усувати порушення в них.

2.8. Приступати до роботи після перевірки технічного стану несучих конструктивних елементів даху, огорож, засобів індивідуального захисту від падіння з висоти. Місця кріплення запобіжних поясів на покрівлі вказує керівник робіт або визначаються згідно з технологічною документацією.

2.9. Роботи з очищення покрівлі виконувати тільки після завершення будь-яких інших робіт.

2.10. Для підготовки робочого місця та засобів виробництва повинен надаватися на початку зміни необхідний час.

ІНСТРУКЦІЯ

2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ

54

ЗРАЗКИ ДОКУМЕНТІВ

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

2.11. Про виявлені несправності та невідповідності, що можуть вплинути на безпеку праці та технічний стан покрівлі, інформувати керівника робіт і не приступати до роботи, доки їх не буде усунено.

2.12. Не проводити робіт на покрівлі за несприятливих метеорологічних умов (під час снігопаду, туману, посилення вітру до 15 м/с і більше).

ІНСТРУКЦІЯ

ІНСТРУКЦІЯ

3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС РОБОТИ

3.1. Не повинні змінюватися передбачені нарядом-допуском організаційно-технічні заходи з безпеки праці. Не повинно проводитися очищення скляних елементів покрівлі (наприклад, світлових ліхтарів) з перебуванням на них працюючого.

3.2. Під час виконання робіт на покрівлі потрібно бути обережним під час пересування, остерігаючись елементів конструкцій, що виступають та можуть завдати травм, дотримуватися вимог електробезпеки.

3.3. Не допускається використання льодоступів під час перебування на покрівлі.

3.4. Засоби захисту від падіння з висоти (запобіжний пояс і страхувальна мотузка) повинні використовуватися на похилій покрівлі. Страхувальна мотузка повинна прикріплюватися до запобіжного поясу ззаду працюючого, при цьому потрібно використовувати портупею запобіжного поясу. Інший кінець мотузки надійно закріплюється за несучі конструктивні елементи даху. Довжина мотузки має бути такою, щоб вона не звисала з площини покрівлі та не заважала руху під час роботи. Не допускається прикріплювати засоби індивідуального захисту до димових та вентиляційних труб, траверс телефонної або радіотрансляційної мережі.

3.5. Перед проведенням робіт на похилій покрівлі очистити майданчик, розташований перед виходом на покрівлю через слухове вікно або спеціальний лаз, та перебувати на покрівлі з обов’язковим використанням запобіжного поясу і страхувальної мотузки, закріпленої за несучі конструктивні елементи будівельних конструкцій.

3.6. Роботи на покрівлі виконувати окремими захватками (на окремих виділених ділянках робіт). У разі виконання робіт на покрівлі двома бригадами відстань між ними має бути не менше 10 м.

3.7. Засоби виробництва потрібно використовувати за призначенням. Для запобігання скочуванню та здуванню вітром під час перерв у роботі засоби виробництва та матеріали розміщувати таким чином, щоб унеможливити їх падіння з висоти.

3.8. Під час очищення з покрівлі снігу та обледеніння слід дотримуватися таких заходів безпеки: • вихідні дверні прорізи з будівлі, де проводиться очищення покрівлі, мають бути зачиненими або всередині біля виходу з будівлі повинен перебувати черговий, а у разі неможливості зачинити двері має бути улаштовано прохід із захисним козирком; аналогічні заходи повинні вживатися у місцях проходу людей (прохідні арки, тротуари, проїзди тощо); • біля огородженої небезпечної зони, куди скидається сніг, має перебувати черговий у сигнальному (оранжевому) жилеті, в обов’язки якого входить попередження людей про небезпеку та запобігання доступу у небезпечну зону; • для очищення покрівлі від снігу використовувати неметалеву (дерев’яну або пластмасову) лопату, при цьому очищення починати від гребеня до карниза, не допускаючи нерівномірності навантаження від снігу на конструктивні елементи даху; • під час використання робочого інструмента вжити заходів щодо запобігання його падінню з висоти (наприклад, лопата, що застосовується для скидання снігу, повинна мати мотузкову петлю, що прикріплюється до руки працюючого); • крижані бурульки у зоні карнизних звисів знімати спеціальним гаком з рукояткою, не допускаючи ушкодження конструктивних елементів карниза; • скидати сніг з покрівлі таким чином, щоб не допускати руйнування виступаючих частин будівлі; • скидання снігу з двосхилої скатної покрівлі має здійснюватися одночасно з обох схилів для запобігання односторонньому перевантаженню несучих конструкцій даху.

3.9. Для запобігання пошкодженню поверхні покрівлі під час очищення від снігу слід залишати шар снігу не менше 5 см. Тонкий шар обледеніння (льоду), що утворюється на покрівлі, очищати непотрібно (за винятком звисів, де можливе утворення бурульок).

3.10. Великі шматки обледеніння (бурульки) з карнизних ділянок покрівель, які не мають спеціальних обігріваючих пристроїв, прибирають за допомогою пари зі шланга та інших пристроїв з дотриманням заходів безпеки для запобігання опікам і падінню з висоти.

3.11. Під час очищення покрівлі заборонено: • перебувати у робочій зоні особам, які непричетні до дорученої роботи; • скидати сніг на електричні, телефонні та інші проводові мережі, антенні вводи, відтяжки контактної мережі, а також дерева, чагарники та прибудинкові споруди, транспортні засоби, що є внизу; • скидати сніг, лід і полой у воронки водостічних труб;

• скидати з покрівлі засоби виробництва; • використовувати робочий інструмент ударної дії, що може пошкодити покрівельні матеріали, та металевий інструмент для сколювання льоду, що утворився на конструктивних елементах покрівлі (біля водостічних лотків перед ринвами, на лотках, настінному жолобі); • звішуватися з даху під час виконання робіт; • проводити будь-які роботи по одній вертикалі; • очищати покрівельне покриття від полою на безрулонній покрівлі; • торкатися електропроводів, телевізійних антен, світлових реклам та іншого діючого розташованого на покрівлі обладнання.

3.12. Під час проведення робіт контролювати технічний стан покрівлі та її конструктивних елементів (наприклад, пристроїв відведення атмосферних і талих вод) і щільність прилягання покрівлі до стін, парапетів, труб, вишок, антенних пристроїв і інших конструктивних елементів даху.

4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ

4.1. Очистити місце проведення робіт від використаних засобів виробництва та матеріалів. Знімати огорожу та знаки безпеки (попереджувальні написи) тільки після завершення робіт.

4.2. Віднести засоби виробництва та невикористані матеріали у відведене для зберігання місце.

4.3. Зняти спецодяг, спецвзуття та засоби індивідуального захисту, що використовувалися, очистити їх від бруду, покласти у відведене для зберігання місце та переодягтися. Забороняється зберігати чистий (домашній) та робочий одяг в одній шафі.

4.4. Вимити руки водою з милом. За можливості прийняти душ.

4.5. Про всі виявлені під час роботи порушення, зокрема й технічного стану покрівлі та пристроїв для відведення атмосферних і талих вод з покрівлі будівлі, інформувати керівника робіт.

4.6. Для прибирання робочої зони та засобів виробництва наприкінці зміни надається потрібний час.

55

ІНСТРУКЦІЯ

ЗРАЗКИ ДОКУМЕНТІВ

ДОДАТОК ДО ЖУРНАЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ» № 1/2017

5.1. Причинами аварійної ситуації, що може призвести до нещасних випадків, є: падіння з висоти; падіння предметів з висоти; несправність засобів виробництва, що використовується під час роботи (гострі краї, задирки та шорсткість на поверхнях робочих інструментів); дія електричного струму (за наявності незахищених струмопровідних частин електротехнічних пристроїв у робочій зоні); знижена температура навколишнього середовища; фізичне навантаження тощо.

5.2. У разі погіршення самопочуття та з будь-яких інших причин, що вимагають припинення роботи, інформувати телефоном керівника робіт і керуватися його вказівками.

5.3. Не повинні проводитися роботи з очищення покрівлі при великих морозах (за температур понад мінус 10 0С). У несприятливих погодних умовах, що зменшують видимість у межах зони робіт (снігопад, туман), сильний вітер (швидкість вітру 15 м/с і більше) припинити роботи на покрівлі та перейти у безпечне місце.

5.4. У разі нещасного випадку огородити та зберегти до прибуття комісії з розслідування обстановку у робочій зоні та засоби виробництва у такому стані, в якому вони були на момент події (якщо це не загрожує життю і здоров’ю інших людей та не призведе до більш тяжких наслідків), а також вжити заходів щодо недопущення подібних випадків у ситуації, що склалася. Інформувати керівника робіт або іншу посадову особу підприємства та в подальшому керуватися їхніми вказівками.

5.5. Під час нещасного випадку та інших надзвичайних ситуацій діяти відповідно до вимог інструкції з охорони праці за основною професією. _____________________________________________ _______________ ________________ (посада керівника підрозділу (організації) — розробника)

(особистий підпис)

(прізвище, ініціали)

Узгоджено: Керівник (спеціаліст) служби охорони праці підприємства

_________________ (особистий підпис)

Юрисконсульт «____» ______________ 20___ р.

(прізвище, ініціали)

_________________ (особистий підпис)

____________________ ____________________ (прізвище, ініціали)

Підготував Микола Федоренко

ІНСТРУКЦІЯ

5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ

56

ЧЕК-ЛИСТ

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

ЛИСТ ОЦІНКИ РИЗИКІВ

ДОДАТОК... ДОДАТОК... ДОДАТОК... ДОДАТОК... ДОДАТОК... ДОДАТОК... ДОДАТОК... ДОДАТОК... ДОД ДА АТТО О ОК К

ПІД ЧАС ОЧИЩЕННЯ ПОКРІВЛІ ВІД НАСЛІДКІВ ДІЇ АТМОСФЕРНИХ ОПАДІВ (СНІГУ, ОБЛЕДЕНІННЯ, ПОЛОЮ) ДЛЯ ПІДПРИЄМСТВ З УТРИМАННЯ ЖИТЛОВОГО ГОСПОДАРСТВА 1. УВЕДЕННЯ (ІNTRODUCTION)

; Роботи належать до робіт

;Роботи проводяться

з підвищеною небезпекою (робіт на висоті)

переважно у денний час доби

;Небезпечною зоною падіння з покрівлі матеріалів є зона шириною не менше ніж 3 м від виступаючих зовнішніх частин будівлі

2. ОРГАНІЗАЦІЙНА ПІДГОТОВКА (SETTING) 2.1. Оцінка умов проведення робіт/ризиків (assessmen):

а) вид покрівлі: Плоска Скатна

з м’яких

з твердих зовнішній внутрішній односкатна двоскатна ламана шатрова хрестоподібна матеріалів матеріалів б) метеорологічні умови: Несприятливі погодні умови Сприятливі погодні умови снігопад туман посилений вітер в) умови проведення робіт на покрівлі: Технічний стан несучих Наявність струмопровідних конструктивних елементів даху сніг лід полой частини у зоні проведення робіт задовільний незадовільний Наявність металевої кришки-лотка Наявність Наявність обігріваючих воронки зовнішнього водостоку, огороджувальних засобів пристроїв покрівлі у зоні що використовується для (захисних огорож,парапетів) проведення робіт зниження обледеніння водовідводу Водовідвід

2.2. Наряд-допуск: ;відповідальний керівник робіт

;відповідальний виконавець робіт

2.3. Оцінка особи, яка залучається до роботи: не молодше 18 років медичний огляд

;виконавці робіт (не менше 3 осіб)

інструктаж

навчання

3. ЗАСОБИ ВИРОБНИЦТВА (РУЧНИЙ ІНСТРУМЕНТ) ТА ВИТРАТНІ МАТЕРІАЛИ ДЛЯ РОБОТИ НА ПОКРІВЛІ ;Робочий інструмент – неметалева ;Спеціальний ;Матеріали, що запобігають лопата з мотузковою петлею, яка пристрій (гак із рукояткою) слизькості (наприклад, закріплюється до руки працюючого для збивання бурульок піщана суміш) 4. ЗАСОБИ ЗАХИСТУ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ РОБІТ НА ПОКРІВЛІ ;Спецодяг ;Сигнальна (оранжева) жилетка ;Інвентарні засоби захисту ;Спецвзуття від падіння з висоти (пояс з неслизькою поверхнею запобіжний, страхувальна мотузка) (гумову або валяне взуття

;Захисна каска ;Сигнальна стрічка, знаки безпеки

5. ПРОВЕДЕННЯ РОБІТ (OPERATION)

;Унеможливити контакт з розташованими у зоні

;Огородити небезпечну зону скидання снігу,

роботи струмопровідні частини (знеструмити, підняти електропроводи на безпечну висоту, ізолювати тощо)

у місцях масового проходу людей визначити чергового-сигнальника ;Відстань між двома бригадами – не менше 10 м (у разі проведення робіт захватками на одній покрівлі)

;Місця кріплення засобів захисту вказує керівник робіт 6. ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ РОБІТ НА ПОКРІВЛІ ЗАБОРОНЕНО: ;Використовувати ;Скидати сніг на проводові мережі, робочий інструмент антенні пристрої, прибудинкові ударної дії та споруди, транспортні засоби, металевий інструмент дерева, чагарники тощо ; Торкатися улаштованих на покрівлі ;Звішуватися з даху діючих електромереж, пристроїв під час виконання робіт засобів зв’язку, світлових реклам

;Скидати сніг

;Кидати сніг, лід,

на виступаючі частини будівлі

;Перебування людей у зоні, пов’язаній із скиданням снігу

полой у воронки водовідвідних труб

;Скидати засоби виробництва з покрівлі

ОКРЕМІ ВКАЗІВКИ • Тонкий шар обледеніння, • Під час очищення покрівлі • Не очищати очищати не має потреби від снігу залишати шар снігу від полою безрулонне (за винятком звисів, не менше 5 см (задля запобігання покрівельне покриття де можливе утворення бурульок) пошкодженню поверхні покрівлі) Задля запобігання перевантаженню несучих конструкцій даху: • очищення починати від гребеня до карниза • проводити очищення двохсхилої скатної покрівлі одночасно з обох схилів

!

7. ЗАВЕРШЕННЯ РОБІТ ;Перевірити закриття виходів на покрівлю, де проводилися роботи ;Заходи, обов’язкові для виконання

;Прибрати

;За наявності кришки-лотку воронки

використовувані засоби виробництва

з настанням стійкої плюсової температури атмосферного повітря зняти кришку

Заходи з можливістю вибору (залежно від умов праці)

ОФІЦІЙНА ВІДПОВІДЬ

ДОДАТОК ДО ЖУРНАЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ» № 1/2017

57

ЗАПИТУВАЛИ – ВІДПОВІДАЄМО

У рубриці публікуються офіційні роз’яснення центральних органів виконавчої влади відповідно до компетенції щодо державного нагляду та коментарі посадових осіб, спеціалістів, наукових діячів та інших працівників заінтересованих органів виконавчої влади, а також підприємств і організацій. Водночас звертаємо увагу, що листи (надані коментарі) не можуть містити нових правових норм, а мають лише роз’яснювальний, інформаційний характер. Я вже 13 років працюю інженером з охорони праці в Дніпропетровському академічному обласному українському молодіжному театрі. Наш театр створено через злиття лялькового театру і ТЮГу. Раніше у мене був п’ятиденний робочий тиждень, а тепер за рішенням адміністрації театру мене переводять на шестиденний робочий тиждень з вихідним у понеділок. Адміністрація мотивує це тим, що управління культури збільшило фінансовий план, а вистави проводяться зазвичай у вихідні та святкові дні, а також під час гастролей. Мене до того ж зобов’язують контролювати, щоб актори приходили на роботу в тверезому стані та не пиячили під час гастролей і виїздів. Поясніть, будь ласка, чи правомірні такі суттєві зміни умов моєї праці? За зверненням інженера з охорони праці Дніпропетровського академічного обласного українського молодіжного театру Черевань М. О. ЛИСТ ДЕПАРТАМЕНТУ З ПИТАНЬ ПРАЦІ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ ПРАЦІ від 05.10.2016 № 2092/4.3/4.4-зв-16 Державна служба України з питань праці (далі – Держпраці) розглянула звернення інженера з охорони праці Дніпропетровського академічного обласного українського молодіжного театру Черевань М. О., яке надійшло від ДП «Редакція журналу «Охорона праці», і в межах компетенції повідомляє. Трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, регулюються законодавством про працю, яке складається з Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України) та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього. Працівники реалізують право на працю за допомогою укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою. Так, згідно зі ст. 21 КЗпП України, трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці,

Правила внутрішнього трудового розпорядку, де визначається режим роботи працівників, затверджуються трудовим колективом за поданням власника або уповноваженого ним органу і виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) (ст. 142 КЗпП).

58

Контроль тверезості працівників повинен здійснювати їхній безпосередній керівник. Відповідно до розділу 4 Типового положення про службу охорони праці (НПАОП 0.00-4.35-04) спеціалісти служби охорони праці мають право вимагати відсторонення від роботи осіб, які не пройшли передбачених законодавством медичного огляду, навчання, інструктажу, перевірки знань і не мають допуску до відповідних робіт або не виконують вимоги НПАОП. Виконання спеціалістом з охорони праці функцій керівника робіт є сумісництвом.

ОФІЦІЙНА ВІДПОВІДЬ

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Оскільки підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис (частина третя ст. 64 Господарського кодексу України), власник може на свій розсуд планувати відповідні зміни в організації виробництва і праці. Відповідно до частини третьої ст. 32 КЗпП України у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Пунктом 10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.1992 № 9 встановлено, що продовження роботи зі зміненими істотними умовами праці може бути визнане обґрунтованим, якщо зміна істотних умов праці при провадженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою викликана змінами в організації виробництва і праці (раціоналізація робочих місць, уведення нових форм організації праці, у т. ч. перехід на бригадну або на індивідуальну форму, впровадження передових методів, технологій тощо). Отже, у разі змін в організації виробництва і праці власник може змінювати істотні умови праці, а саме: системи та розміри оплати праці, пільги, змінювати режим роботи, встановлювати або скасовувати неповний робочий час, суміщення професій, змінювати розряди і найменування посад тощо (частина третя ст. 32 КЗпП України), попередивши працівника не пізніше ніж за два місяці. Згідно зі ст. 43 Конституції України, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, а відповідно до ст. 4 Закону України «Про охорону праці» пріоритет життя і здоров’я працівників, повна відповідальність роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці є одним із основних принципів державної політики в галузі охорони праці. Згідно зі ст. 13 Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов’язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці та призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, виконання необхідних профілактичних заходів відповідно до обставин, що змінюються, у тому числі усунення небезпечних і шкідливих для здоров’я захворювань або травм внаслідок алкогольного сп’яніння або дій, які ним викликані. Роботодавець під час розробки за участю сторін колективного договору і реалізації комплексних заходів для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог. Статтею 44 Закону України «Про охорону праці» встановлено, що особи, винні в порушенні законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці, притягуються до дисциплінарної, адміністративної, матеріальної, кримінальної відповідальності згідно із законом. Потрібно зазначити, що практика розгляду судами справ, пов’язаних з порушенням вимог законодавства про охорону праці, свідчить про те, що однією з причин настання нещасних випадків, не зумовлених виробничим процесом, є організаційні причини, відповідальність за які несуть особи, що припустилися порушення вимог законодавства про охорону праці у зв’язку з неналежним виконанням посадових обов’язків (за результатами аналізу судових рішень, що доступні в Єдиному державному реєстрі судових рішень). Так, постановою Господарського суду Луганської області від 21.08.2006 позивачу відмовлено в задоволенні позову щодо скасування актів розслідування нещасного випадку, пов’язаного з виробництвом, і зобов’язання скласти акт про нещасний випадок на підприємстві, не пов’язаний з виробництвом. Суд установив, що в приміщенні Первомайського міського суду стався нещасний випадок, у результаті якого загинув робітник з охорони та обслуговування приміщень і споруд, який до того ж був у нетверезому стані. Під час розслідування комісією було встановлено, що мали місце організаційні причини настання нещасного випадку, оскільки загиблий чергував не відповідно до графіку чергувань, у журналі прийому змін відсутній запис про те, що він заступив на

ДОДАТОК ДО ЖУРНАЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ» № 1/2017

ОФІЦІЙНА ВІДПОВІДЬ

чергування, посадові особи суду не здійснювали контроль роботи сторожів. Крім того, було винесено припис, в якому перелічено виявлені порушення, зокрема, журнали реєстрації інструктажів з питань охорони праці у підрозділах не відповідають встановленій формі; не розроблено інструкцій щодо охорони праці за професіями згідно зі штатним розкладом і відповідно до вимог Положення про розробку інструкцій з охорони праці; не забезпечено на належному рівні контроль за виконанням працівником робіт відповідно до вимог з охорони праці. Ураховуючи зазначене, контроль за додержанням працівником на робочому місці вимог з охорони праці, які затверджені у положеннях, інструкціях, інших актах з охорони праці, що діють у межах підприємства та встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на його території, може бути віднесено до повноважень посадових осіб, відповідальних за вирішення конкретних питань охорони праці на підприємстві. Додатково повідомляємо, що листи центральних органів виконавчої влади мають інформаційний, роз’яснювальний та рекомендаційний характер. Заступник директора департаменту І. Дегнера Необхідність проведення інструктажів як з охорони праці, так і пожежної безпеки визначена і Законом України «Про охорону праці», і Кодексом цивільного захисту України. У ст. 18 Закону України «Про охорону праці» зазначено, що працівники під час прийняття на роботу і в процесі роботи повинні проходити інструктаж з питань охорони праці і правил поведінки у разі виникнення аварії. У ст. 40 Кодексу цивільного захисту України прописано, що особи під час прийняття на роботу та працівники щороку за місцем роботи проходять інструктаж з питань цивільного захисту, пожежної безпеки та дій у надзвичайних ситуаціях. Реєстрація інструктажів з питань охорони праці, разом із формами відповідних журналів визначена Типовим положенням про навчання, інструктаж і перевірку знань працівників з питань охорони праці, затвердженим наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 04.04.1994 № 30 і зареєстрованим у Мін’юсті України 12.05.1994 за № 95/304. Реєстрація інструктажів з питань пожежної безпеки разом з формою відповідного журналу була визначена Правилами пожежної безпеки в Україні, затвердженими наказом МВС України від 22.06.1995 № 400, які втратили чинність згідно з наказом МВС України від 03.08.2004 № 866. Далі реєстрація інструктажів з питань пожежної безпеки разом з формою відповідного журналу визначалася Типовим положенням про інструктажі, спеціальне навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах, в установах та організаціях України, затвердженим наказом МНС України від 29.09.2003 № 368, яке також втратило чинність згідно з наказом МВС України від 29.09.2014 № 1005. Чинні зараз Правила пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом МВС України від 31.12.2014 № 1417, зазначають, що «види протипожежних інструктажів, а також порядок організації та проведення протипожежних інструктажів, навчання і перевірки знань з пожежно-технічного мінімуму встановлено постановою КМУ від 26.06.2013 № 444 «Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях». Але ні в згаданих чинних Правилах, ні в зазначеному Порядку немає визначення форм журналів реєстрації інструктажів з питань пожежної безпеки, які існували раніше, не встановлено також і видів протипожежних інструктажів. Крім цього, чинними Правилами техногенної безпеки у сфері цивільного захисту на підприємствах, в організаціях, установах та на небезпечних територіях, затвердженими ще наказом МНС України від 15.08.2007 № 557, вимагається ще й журнал реєстрації вступного інструктажу з питань техногенної безпеки. Тобто з техногенної безпеки визначено лише один вид інструктажу.

59

Згідно з п. 3.14 НПАОП 0.00-4.35-04 спеціаліст з охорони праці контролює виконання заходів, передбачених програмами, планами щодо поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, колективним договором та заходами, спрямованими на усунення причин нещасних випадків і професійних захворювань.

60

ОФІЦІЙНА ВІДПОВІДЬ

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

Законодавством вимагається проведення інструктажів з питань охорони праці, пожежної безпеки, цивільного захисту, техногенної безпеки, які відповідно мають бути й зареєстровані. З огляду на таку невпорядкованість у реєстрації інструктажів з різноманітних питань безпеки, на мою думку, доцільно було б звести реєстрацію усіх інструктажів в єдиний журнал. Це значно зменшило б кількість створюваних різноманітних журналів реєстрації, спростило б роботу відповідних посадових осіб, які мають проводити інструктажі. Крім цього, зменшення кількості реєстраційних журналів і, відповідно, витрат на них, мало б і економічний ефект як на підприємстві зокрема, так і в державі загалом. За зверненням провідного інженера з охорони праці, цивільного захисту та мобілізаційної роботи Черкаського обласного центру зайнятості Дмитра Ященка

ЛИСТ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ ПРАЦІ від 07.04.2016 № 82/2/5.4-ДП-16 Примірний перелік документів з питань цивільного захисту, визначених для розроблення та використання органами виконавчої влади, на підприємствах, в установах та організаціях, затверджений наказом МНС України від 28.12.2010 № 96, серед документів з питань цивільного захисту щодо забезпечення функціонування об’єктів суб’єкта господарювання передбачає наявність тільки Журналу вступного інструктажу з питань техногенної безпеки (п. 71 додатку 3 до Правил техногенної безпеки у сфері цивільного захисту на підприємствах, в організаціях, установах та на небезпечних територіях, затверджених наказом МНС України від 15.08.2007 № 557), але не передбачає серед документів з питань пожежної безпеки наявності Журналу інструктажів з питань пожежної безпеки. Тобто форму Журналу має визначати роботодавець. Не заборонено використання для цього Журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці (на робочому місці).

Державна служба України з питань праці розглянула звернення інженера з охорони праці, цивільного захисту та мобілізаційної роботи Черкаського обласного центру зайнятості Д. Ященка, яке надійшло від ДП «Редакція журналу «Охорона праці», щодо об’єднання записів про проходження інструктажів з охорони праці, пожежної безпеки, цивільного захисту та техногенної безпеки до єдиного журналу та в межах компетенції повідомляє таке. Основні положення щодо охорони праці визначені Законом України «Про охорону праці» (далі – Закон). У ст. 18 Закону зазначено, що працівники під час прийняття на роботу і в процесі роботи повинні проходити за рахунок роботодавця інструктаж та навчання з питань охорони праці, з надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків і правил поведінки у разі виникнення аварії. Типовим положенням про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженим наказом Держнаглядохоронпраці України від 26.01.2005 № 15, зареєстрованим у Мін’юсті України 15.02.2005 за № 231/10511 (далі – Типове положення) встановлено вимоги до порядку проведення, реєстрації інструктажів з питань охорони праці. Відповідно до п. 6.3 Типового положення запис про проведення вступного інструктажу робиться в журналі реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці (Додаток 5 до п. 6.3 Типового положення), який зберігається службою охорони праці або працівником, що відповідає за проведення вступного інструктажу. Пунктом 6.8 Типового положення визначено, що первинний, повторний, позаплановий і цільовий інструктажі проводить безпосередній керівник робіт (начальник структурного підрозділу, майстер) або фізична особа, яка використовує найману працю. Про проведення первинного, повторного, позапланового та цільового інструктажів та їх допуск до роботи особа, яка проводила інструктаж, уносить запис до журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці (Додаток 6 до п. 6.10 Типового положення). Сторінки журналу реєстрації інструктажів повинні бути пронумеровані, прошнуровані і скріплені печаткою (п. 6.10 Типового положення). Водночас на підприємстві на основі Типового положення, з урахуванням специфіки виробництва та вимог нормативно-правових актів з охорони праці, розробляються і затверджуються відповідні положення підприємств про навчання з питань охорони праці, а також формуються плани-графіки проведення навчання та перевірки знань з питань охорони праці, з якими мають бути ознайомлені працівники (п. 3.2 Типового положення). Питання пожежної безпеки, цивільного захисту та техногенної безпеки визначені Кодексом цивільного захисту України. Ураховуючи зазначене, питання об’єднання записів про проходження інструктажів з охорони праці, пожежної безпеки, цивільного захисту та техногенної безпеки в єдиний журнал не передбачено законодавством. Перший заступник Голови Держпраці

ДОДАТОК ДО ЖУРНАЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ» № 1/2017

ОФІЦІЙНА ВІДПОВІДЬ

61

Наше підприємство, ПАТ «Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат», планує придбати стрічку конвеєрну виробництва Болгарії для заміни стрічки, що експлуатується на гірничо-транспортному обладнанні. Підприємство – постачальник стрічки конвеєрної, керуючись ст. 21 Закону України «Про охорону праці», якою визначено, що «...на застосування машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки виробник або постачальник устаткування підвищеної небезпеки отримує дозвіл до прийняття зобов’язань на постачання. Одержання дозволу не вимагається у разі експлуатації (застосування) устаткування підвищеної небезпеки, яке прийнято в експлуатацію з видачею відповідного сертифіката», надало лише сертифікат відповідності УкрСЕПРО, згідно з яким стрічка відповідає пп. 2.2-2.14 ГОСТ 20-85 «Стрічки конвеєрні гумовотканинні. Технічні умови». Чи потрібно в цьому випадку постачальнику стрічки одержувати дозвіл на її застосування в Україні, а нашому підприємству – мати дозвіл на експлуатацію цієї стрічки конвеєрної, якщо стрічка є змінною частиною гірничо-транспортного обладнання, на яке раніше одержано дозвіл на експлуатацію? За зверненням директора з охорони праці ПАТ «Орджонікідзевський ГЗК» Грідіна В. І.

ЛИСТ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ ПРАЦІ від 25.10.2016 № 10639/1/12-ДП-16 Державна служба України з питань праці розглянула лист ПАТ «Орджонікідзевський ГЗК» від 16.07.2016 № 81/24 щодо надання роз’яснення, який надійшов від ДП «Редакція журналу «Охорона праці» від 07.09.2016 № 199 (вх. від 12.09.2016 № 9611/0/2-ДП-16), і повідомляє. Відповідно до ст. 21 Закону України «Про охорону праці» роботодавець повинен одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки (далі – дозвіл). На застосування машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки виробник або постачальник устатковання підвищеної небезпеки отримує дозвіл до прийняття зобов’язань на постачання. Також одержання дозволу не вимагається у разі експлуатації (застосування) устатковання підвищеної небезпеки, яке прийнято в експлуатацію з видачею відповідного сертифіката або щодо якого зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації. Процедуру видачі або відмови у видачі, переоформленні, вид дублікатів, анулювання дозволів визначає Порядок видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затверджений постановою КМУ від 26.10.2011 № 1107 (далі – Порядок). Згідно з п. 6 Порядку дозвіл видається: роботодавцеві – на виконання робіт підвищеної небезпеки, що зазначені у додатку 2, або на експлуатацію машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, що зазначені у додатку 3; виробникові або постачальникові машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки – на застосування машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, що зазначені у додатку 3. Закон України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» установлює правові та організаційні засади введення в обіг в Україні нехарчової продукції і забезпечення її безпечності. Відносини, що виникають у зв’язку з розробленням та прийняттям технічних регламентів і передбачених ними процедур оцінки відповідності, застосуванням щодо продукції, яка вводиться в обіг, надається на ринку або вводиться в експлуатацію в Україні, а також здійсненням добровільної оцінки, відповідності, регулює Закон України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності». Голова Р. Чернега

Конвеєрна стрічка є несучим елементом конвеєра та належить до витратних конструктивних елементів виробничого обладнання. Вимоги щодо безпечної експлуатації конвеєрних стрічок промислових підприємств визначають ДСТУ ISO 21183-1:2010 «Стрічки конвеєрні легкі. Частина 1. Основні характеристики та застосування», ДСТУ ISO 5285:2009 «Стрічки конвеєрні. Настанови щодо зберігання та транспортування»; ДСТУ ISO 3684:2009 «Стрічки конвеєрні. Визначення мінімальних діаметрів барабанів»; ДСТУ EN 14973:2012 «Стрічки конвеєрні для підземного устатковання. Вимоги щодо електричної та пожежної безпеки». Стрічки конвеєрні маркуються відповідно до вимог ДСТУ ISO 433:2009 «Стрічки конвеєрні. Маркування».

62

ОФІЦІЙНА ВІДПОВІДЬ

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

У ПРАТ «ІНГЗК» постійно відбувається оновлення парку гірничого обладнання, зокрема електрообладнання, яке належить майже у всіх випадках до категорії машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки. Порядком видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженим постановою КМУ від 26.10.2011 № 1107, передбачені вимоги щодо обов’язкового одержання таких дозволів: роботодавцеві – на виконання робіт підвищеної небезпеки або на експлуатацію машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки; виробникові або постачальникові машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки (далі – виробник або постачальник) – на застосування машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки. Абзац третій п. 6 вказаного Порядку дозволяє роботодавцеві у разі, коли дозвіл на застосування машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки отримано виробником або постачальником до прийняття зобов’язань щодо їх постачання, застосовувати зазначені машини, механізми, устатковання на підставі завіреної в установленому законодавством порядку копії дозволу, одержаної від такого виробника або постачальника. У 2016 р. підприємство придбало для кар’єра партію комірок зовнішньої установки ЯКНО-10У1, до технічної документації яких виробник додав саме такий дозвіл на застосування, оформлений з урахуванням вимог абзацу третього п. 6 вказаного Порядку (копія на одному аркуші додається). Звертаючи увагу на те, що Порядок тлумачить терміни «експлуатація» і «застосування» як «використання...», прошу надати роз’яснення, чи потрібно підприємству одержувати додатковий дозвіл на експлуатацію вказаного обладнання? Додатково інформую, що ПрАТ «ІНГЗК» має чинний дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки. За зверненням головного енергетика ПРАТ «ІНГЗК» Ю. П. Кучерук ЛИСТ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ ПРАЦІ від 29.11.2016 № 11858/1/12-ДП-16

До Переліку машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки (додаток 3 до Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою КМУ від 26.10.2011 № 1107) входить «технологічне електрообладнання напругою понад 1000 В» (п. 15), на технічний огляд, випробування, експертне обстеження, монтаж, демонтаж, налагодження, ремонт, технічне обслуговування, реконструкцію якого на підставі п. 1, п. 2 додатку 2 до Порядку необхідно отримувати Дозвіл від Держпраці.

Державна служба України з питань праці розглянула лист ПАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» від 14.09.2016 № 04/9286, який надійшов від ДП «Редакція журналу «Охорона праці», щодо отримання дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки і повідомляє. Згідно зі ст. 21 Закону України «Про охорону праці», обов’язок роботодавця одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки. Процедуру видачі або відмови у видачі, переоформленні, видачі дублікатів, анулювання дозволів визначає Порядок видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затверджений постановою КМУ від 26.10.2011 № 1107 (далі – Порядок). Пунктом 3 Порядку визначено, що експлуатація машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки – довготривалий період використання під час виробничого процесу машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки з урахуванням їхніх експлуатаційних характеристик; застосування машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, використання машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки за призначенням згідно з результатами оцінки їх відповідності вимогам законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки. Відповідно до вимог п. 6 Порядку, дозвіл видається: роботодавцеві на виконання робіт підвищеної небезпеки, що зазначені у додатку 2, або експлуатацію машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, що зазначені у додатку 3; виробникові або постачальникові машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки – на застосування машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, перелік яких зазначено у додатку 3 до Порядку.

63

ОФІЦІЙНА ВІДПОВІДЬ

ДОДАТОК ДО ЖУРНАЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ» № 1/2017

Отже, роботодавець повинен одержати дозвіл на експлуатацію машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки. У свою чергу, дозвіл на застосування машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки одержує згідно з результатами оцінки відповідності вимогам законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки виробник або постачальник. Голова Р. Чернега З газети «Праця і зарплата» № 42 (1006) від 16 листопада 2016 р. За який період роботи працівника (перебування під впливом шкідливих чинників) потрібно нараховувати доплати за шкідливі умови праці для коректного відображення цієї норми в новій редакції положення про корпоративну систему оплати праці? Згідно зі ст. 100 КЗпП на важких роботах, на роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, на роботах з особливими природними, географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров’я встановлюється підвищена оплата праці. Перелік цих робіт визначається КМУ. До затвердження такого Переліку в установленому порядку підвищена оплата роботи із шкідливими умовами праці може проводитися за рахунок власних коштів підприємств на підставі ст. 7 Закону України «Про охорону праці». Доплати за умови праці розраховуються і встановлюються згідно з постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 03.10.1986 № 387/22-78 «Про затвердження Типового положення про оцінку умов праці на робочих місцях і порядок застосування галузевих переліків робіт, на яких можуть встановлюватися доплати робітникам за умови праці». Конкретні розміри доплат за роботу із шкідливими і важкими умовами праці визначаються за результатами атестації робочих місць за шкалою, передбаченою цим Типовим положенням. Фактичний стан умов праці на робочому місці визначається за чинниками виробничого середовища з урахуванням Гігієнічної класифікації праці та часу їхньої дії впродовж робочої зміни за формулою: Хфактичн. = Хст. • Т, де Xст. – ступінь шкідливості чинника чи важкості робіт, установлений за показниками Гігієнічної класифікації праці (додаток 2 до зазначеного Типового положення): Т – відношення часу дії цього чинника до тривалості робочої зміни. Якщо час дії цього чинника становить більш як 30% робочої зміни, то Т =1. При цьому мінімальну тривалість дії шкідливого чинника не визначено. Умови праці для визначення конкретних розмірів доплат оцінюються за сумою значень Хфактичн. Як випливає з формули, час дії шкідливого чинника впливає на розмір доплат, тобто доплати встановлюються на конкретних робочих місцях і нараховуються тільки за час фактичної зайнятості робітника на роботах із шкідливими умовами праці.

Під час укладання трудового договору роботодавець повинен проінформувати працівника під розписку про умови праці та про наявність на його робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, можливі наслідки їх впливу на здоров’я та про права працівника на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору (ст. 5 Закону України «Про охорону праці»). Відповідно до ст. 13 Закону роботодавець організовує проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень умов праці, оцінку технічного стану виробничого обладнання та устатковання, атестацій робочих місць на відповідність нормативноправовим актам з охорони праці в порядку і строки, що визначаються законодавством, та за їх підсумками вживає заходів до усунення небезпечних і шкідливих для здоров'я виробничих факторів.

Заступник директора Департаменту заробітної плати та умов праці – начальник відділу регулювання умов і охорони праці Міністерства соціальної політики України С. Рябоконь Рубрику сформувала Тетяна Бреус, юрисконсульт ДП «Редакція журналу «Охорона праці» ШАНОВНІ ЧИТАЧІ!

Просимо надсилати запитання до редакції у зручний для Вас спосіб на вказану адресу. Ваші запитання розглянуть компетентні фахівці, а їхні відповіді будуть опубліковані на сторінках додатка.

Адреса для письмової кореспонденції: Державне підприємство «Редакція журналу «Охорона праці», вул. Попудренка, 10/1, м. Київ, 02100. Електронна пошта: dnopop@gmail.com

Під час оформлення запитань та їх надсилання до редакції поштою або на електронну адресу просимо дотримуватися вимог статті 5 Закону України «Про звернення громадян».

64

РИЗИК-МЕНЕДЖМЕНТ

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ