Журнал "Охорона праці" №8/2017 by Охрана труда

Охорона праці Вибираємо ЗІЗ органів на Вінниччині слуху

Що Матеріали потрібно конференції знати користувачам з ризик-менеджменту газових приладів

НАУКОВО-ВИРОБНИЧИЙ ЖУРНАЛ

№6 8/2017

ОХОРОНА ПРАЦІ

Ь Т Ю А Т С И ЧЕМПІОНАМ O C C A B O T L A В IMPERI

індекс 74377

ǺǶǪ ©ǪȖșȚȖȒ ǹȍȘȊȭșª XNUYRVWRN SURP XD

ǲȐȮȊ ǬȕȭȗȘȖ ǽȈȘȒȭȊ ǲȘȐȊȐȑ Ǹȭȋ ǶȌȍșȈ ǹȚȍȞȒȍȊȐȟ ǹȗȍȞȖȌȍȎȌȈ

Курси NEBOSH ТЕПЕР В УКРАЇНІ! www.nebosh.org.uk

КИЇВ

6 –18 листопада 2017

Перший відкритий курс «Міжнародний загальний сертифікат NEBOSH з охорони праці» пройде в м. Києві 6–18 листопада на базі журналу «Охорона праці». Навчання та складання іспитів проводитимуться російською мовою. Екзаменаційні роботи перекладатимуться на англійську мову і надсилатимуться до Великобританії для перевірки. Оцінювати їх мають право тільки екзаменатори NEBOSH.

NEBOSH – Національна екзаменаційна рада з охорони праці Великобританії. Починаючи з 1979 р. NEBOSH є провідним міжнародним органом з підготовки, атестації та сертифікації фахівців з охорони праці, промислової безпеки та охорони навколишнього середовища.

ЗАПИС НА КУРСИ: Редакція журналу «Охорона праці» (044) 559-19-51 (044) 558-74-27 Організаційний комітет +38 (095) 223-14-49 +38 (097) 172-20-78

Програма курсу

neboshinukraine@gmail.com

Управління охороною праці (основи охорони праці; планування; впровадження; перевірка; корегування та вдосконалення).

Додаткову інформацію можна отримати на сайті журналу «Охорона праці» www.ohoronapraci.kiev.ua та на інформаційному ресурсі www.yamnuskasafety.com

Курси NEBOSH – це навчання, що проводиться для фахівців з охорони праці, які прагнуть професійного вдосконалення і бажають отримати сертифікат міжнародного зразка.

Контроль ризику на робочому місці (види небезпек і контроль ризику). Практичне завдання (проведення інспекції з охорони праці та оцінки ризику і звіт керівництву за результатами інспекції).

Після завершення навчання сертифіковані спеціалісти, спираючись на найпередовіші європейські практики, зможуть: ☑ розробляти й упроваджувати ефективні системи управління ОП;

☑ формувати культуру безпечної праці; ☑ встановлювати вплив людського

та організаційних чинників на охорону праці; ☑ виявляти й оцінювати різні професійні ризики, а також рекомендувати оптимальні заходи щодо запобігання ризикам, їх мінімізації та усунення; ☑ розслідувати події; ☑ складати плани реагування на надзвичайні ситуації; ☑ проводити інспекції та аудити з ОП; ☑ створювати системи моніторингу, аналізувати звітність з ОП.

Строк навчання на очних курсах – 2 тижні. Також надається можливість пройти онлайн-курс (136 год). Після проходження очного та заочного навчання слухачі складають іспити у м. Києві, після чого отримують сертифікат, який визнається в багатьох країнах світу.

Редакційна колегія Левицький Михайло Анатолійович – генеральний директор ТОВ «Технічні та управлінські послуги», корпоративний партнер TÜV SÜD , канд. екон. наук

Зіміна Олена Спиридонівна – головний спеціаліст з питань ОП та пожежної безпеки Державної інспекції ядерного регулювання України

Больман Георгій Олександрович – заступник виконавчого директора Асоціації незалежних експертів України «Укрексперт»

Костриця Василь Іванович – Національний координатор (06.1996–02.2013) Міжнародної організації праці в Україні

Заєць Віталій Олександрович – начальник департаменту охорони праці, екологічної та промислової безпеки НАК «Нафтогаз України»

Лисюк Микола Олександрович – заступник директора з наукової роботи ННДІПБОП, канд. техн. наук

Мірошниченко Олексій Валентинович – виконавчий віце-президент Конфедерації роботодавців України

Цопа Віталій Андрійович – міжнародний експерт і аудитор систем менеджменту ISO 9001, 14001, 50001 і OHSAS 18001, д-р техн. наук, професор

Савчук Сергій Петрович – Національний координатор Міжнародної організації праці в Україні

Богданова Ольга Віталіївна – менеджер з виробничої безпеки праці та охорони довкілля

Українець Сергій Якович – заступник голови Укрнафтогазпрофспілки

Чернюк Володимир Іванович – заступник директора з наукової роботи Інституту медицини праці АМН України, д-р мед. наук

Передплата на 2017 рік через редакцію триває! Замовити журнал можна за тел./факсом (044) 559-19-51

ОХОРОНА ПРАЦІ

Науково-виробничий щомісячний журнал Видається з липня 1994 р. Перереєстрований 19.06.95 р.Свідоцтво КВ № 1496 Засновники: Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду; трудовий колектив редакції журналу «Охорона праці»

№ 8 (278) 2017

Зміст БЕЗПЕКА ПРАЦІ Віталій Цопа Ризик-орієнтоване мислення: основи, навчання та впровадження. Частина I 4 Яку модель і концепцію ризикорієнтованого мислення сформувати і почати впроваджувати Олександр Фандєєв Ефективні комунікації від МОП 10 Спілкування – це інструмент, яким обов’язково має володіти кожний працівник Держпраці Сергій Колесник Вінниччина Про стан охорони праці у Вінницькій області

Зінаїда Купира Корисне інтерв’ю 16 Що спільного у китайців та українців у сфері охорони праці та чому голландці – найкращі працівники Олеся Цибульська По-новому про відоме, або Читаючи Закон… 18 Про управління охороною праці та обов’язки роботодавця відповідно до ЗУ «Про охорону праці» і Директиви Ради 89/391/ЄЕС Володимир Потебешко Куди ми йдемо? 26 Про поточний стан нормативної бази з охорони праці в Україні та напрями її ефективного розвитку

АНОНС

Дмитро Селявін Один у полі не воїн, або Народження системи 30 У рубриці «Людина та її справа»: про життя та досягнення почесного енергетика України Віталія Хлопоніна Дмитро Матвійчук Лідер той, хто рухається вперед За результатами семінару з ОП для підприємств енергетичної галузі, організованого на базі ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» Олександр Фандєєв Безпека – справа захоплива Неформально і творчо підходять до охорони праці на київській фабриці «Імперіал Тобакко Продакшн Україна»

Сергій Колесник Сам собі не газовик 36 Про порушення, які допускають господарі під час установлення, заміни чи експлуатації газових приладів, та вимоги, яких потрібно дотримуватися Сергій Колесник Нічого особистого, або OHSAS 18001:2007 з «вітчизняними відхиленнями» 38 З яких причин підприємство, на якому впроваджено європейські стандарти ОП, заперечує факт смертельного нещасного випадку на виробництві

. Що доцільніше: реєстрація чи облік? . Білий азбест у чорному списку – 2

Реклама (044) 296 05 65, 296 82 56 Відділ передплати (044) 559 19 51, 558-74-27 Поліграфічні послуги (044) 559 62 79

Збережемо жінок! Меморандум проти наміру МОЗ урівняти права жінок і чоловіків на роботу в шкідливих і небезпечних умовах праці

СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ Наталія Сільвай Дежавю? Вилікує суд Правова допомога: якщо потерпілий через роки хоче пов’язати травмування з виробництвом

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ Покажчик нормативно-правових актів з охорони праці станом на 10.07.2017 року Інформаційні повідомлення: про перевірки і не тільки

ЧИТАЙТЕ ИТАЙТЕ НАС НА Н www.facebook.com/1415021262063604

На обкладинці: колаж О. Антоненка

Приймальня (044) 558-74-11 Солодчук Людмила Миколаївна (044) 558-74-18 заступник головного редактора

Володимир Потебешко Установи основну причину нещасного випадку Навчальний практикум журналу МЕДИЦИНА ПРАЦІ

Читайте в наступному номері:

Редакція журналу

Зінаїда Купира В «Астарті» завжди на старті 41 Агропромхолдинг ділиться досвідом щодо відпрацювання дій у небезпечних ситуаціях

Власні кореспонденти: Київська та м. Київ, Житомирська і Рівненська обл. – Фандєєв Олександр Іванович (044) 296-01-73 Луганська, Сумська, Харківська та Чернігівська обл. – Селявін Дмитро Юрійович (066) 433 66 56 Автономна Республіка Крим, Вінницька, Миколаївська, Кіровоградська, Одеська, Херсонська та Черкаська обл. – Колесник Сергій Анатолійович (051) 632 23 29

02100, Київ 100, вул. Попудренка, 10/1. ДП «Редакція журналу «Охорона праці»

Донецька, Дніпропетровська, Запорізька та Полтавська обл. – Моісеєнко Олег Васильович (097) 694-01-21

mail@ohoronapraci.kiev.ua www.ohoronapraci.kiev.ua

Волинська, Закарпатська, Івано(Франківська, Львівська, Тернопільська, Хмельницька, Чернівецька обл. – Купира Зінаїда Степанівна (097) 314-40-74

Точка зору редакції не завжди збігається з думкою авторів матеріалів. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен, географічних назв та інших відомостей несуть автори публікацій. Рукописи не рецензуються. За достовірність реклами несе відповідальність рекламодавець. Підписано до друку 02.08.2017. Формат 60х84/8. Папір – крейдований глянцевий. Друк – офсетний. Ум. друк. арк. – 14,02. Наклад 3 553. Зам. № 17-072. Журнал видається українською та російською мовами. Загальний наклад – 4 909 прим. Редакція журналу «Охорона праці» – колективний член Європейської асоціації з безпеки.

Передплатний індекс 74377 Передплатна ціна – 131 грн 15 коп.

ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2017

Безпека праці

Матеріали конференції з ризик-менеджменту

РИЗИК-ОРІЄНТОВАНЕ МИСЛЕННЯ: ОСНОВИ, НАВЧАННЯ ТА ВПРОВАДЖЕННЯ Про необхідність формування ризик-орієнтованого мислення у фахівців і керівників підприємств в Україні. Віталій Цопа, доктор технічних наук, професор МІМ-Київ, консультант, викладач і аудитор за міжнародними стандартами систем менеджменту ISO 9001, ISO 14001, ISO 50001, OHSAS 18001 та управління ризиками ISO 31000

Автор розділив статтю на три взаємопов’язані частини-теми: Частина I. Основні положення ризик-орієнтованого мислення. Частина II. Формування ризикорієнтованого мислення у працівників, фахівців і керівників українських підприємств. Частина III. Упровадження ризикорієнтованого мислення на українських підприємствах. Частини II і III статті будуть опубліковані в найближчих номерах журналу.

ЧОМУ ПОТРІБНО ПРО ЦЕ ДУМАТИ В останні 60–70 років на підприємствах Японії, Німеччини, США, Франції, Великої Британії та інших розвинених країн світу широко використовуються ризик-орієнтовані підходи, спрямовані на зниження втрат у системах менеджменту якості, екології, енергозбереження, охорони праці тощо. Завдяки цьому забезпечується: • висока якість продукції; • зменшення негативного впливу на навколишнє середовище; • зниження енерговитрат; • скорочення втрат унаслідок ушкодження здоров’я та смерті працівників. Першою почала широко впроваджувати в системах менеджменту методи запобігання втратам на основі ризик-орієнтованого мислення ще на початку 1950-х рр. Японія. Унаслідок упровадження ризик-

орієнтованого мислення Країна вранішнього сонця не тільки змогла значно скоротити втрати на підприємствах, а й досягла грандіозних успіхів у розвитку і тепер може за правом пишатися низьким рівнем виробничих втрат і високим рівнем якості життя своїх громадян. Сьогодні на світовому ринку праці мають великий попит фахівці і керівники з ризик-орієнтованим мисленням, які впроваджують відповідні підходи в системи менеджменту своїх підприємств. У нашій країні пильну увагу на ризик-орієнтовані підходи змусила звернути політична ситуація, через яку традиційні ринки (зокрема, російський) для української продукції значно скоротилися. Перед вітчизняним підприємством постало завдання переорієнтуватися на ринки Європи, Канади, США, країн Азії, де основною умовою для укладання контракту є впровадження міжнародних стандартів: якості ISO 9001:2015, екології ISO 14001:2015, енергозбереження ISO 50001:2011, безпеки і гігієни праці BS OHSAS 18001:2007 (ISO 45001) та ін. А результативне й ефективне впровадження цих стандартів можливе лише за наявності в менеджерів ризик-орієнтованого мислення та розуміння процесного підходу. Сьогодні вже остаточно ратифіковано Угоду про асоціацію між Україною та ЄС, яка набирає чинності з 1 вересня цього року. Цей міжнародний документ містить зобов’язання України імплементувати в національне правове поле понад 350 директив та інших нормативних актів ЄС (докладніше про це читайте статтю В. Цопи на сайті журналу http://ohoronapraci.kiev.ua). Здебільшого ці нормативні акти, зокрема з питань безпеки і гігієни праці, спрямовані на формування

у фахівців і керівників підприємств ризик-орієнтованого мислення та широке впровадження методів управління ризиками небезпек на українських підприємствах. ЩО ТАКЕ РИЗИКОРІЄНТОВАНЕ МИСЛЕННЯ Ризик-орієнтоване мислення потрібне для досягнення результативності системи менеджменту. Таке мислення передбачає реалізацію організацією комплексу заходів і методів для управління численними небезпеками і можливостями (позитивними і негативними), що впливають на її здатність досягати запланованих цілей, та їх контролю. Ризик-орієнтоване мислення дозволяє організаціям: • систематично виявляти й ефективно усувати небезпеки, які можуть вплинути на їхню здатність виробляти відповідні вимогам продукцію та послуги, задовольняти потреби клієнтів і забезпечувати безпеку праці; • ідентифікувати небезпеки, оцінювати ризики небезпек, які можуть вплинути на результативність системи менеджменту якості і безпеки, і управляти ними, а також визначати і впроваджувати запобіжні дії для усунення цих небезпек і зниження ризику небезпек. Організації повинні зробити запобіжні дії частиною процесів систем управління якістю та безпекою праці, а також визначити, як вони будуть здійснювати контроль, оцінку й аналіз результативності та ефективності цих дій і процесів. Керівники вищої та середньої ланки повинні бути залучені до процесу виявлення, реєстрації, усунення

ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2017

Безпека праці Небезпека – чинники, умови, дії

НЕБЕЗПЕКА (-И)

або бездіяльність персоналу, які можуть призвести до настання небезпечної події. Небезпечна подія – подія, що призводить до втрат. Втрати – це витрачання ресурсів, яке не пов’язане з результатом діяльності, спрямованої на виконання вимог споживача (виробничий брак, нещасні випадки і т. ін.).

ВТРАТА (-И)

Рис. 1. Причинно-наслідковий зв’язок

Дерево відмов

Дерево подій НЕБЕЗПЕЧНА ПОДІЯ

Небезпека (-и)

І і – імовірність і-ї небезпеки

небезпек і зниження ризиків небезпек, а питання виявлення небезпек і вибору адекватних заходів управління ризиками потрібно регулярно обговорювати на нарадах керівництва. Надзвичайно важливо, щоб в організації були налагоджені комунікаційні канали, по яких співробітники на всіх рівнях могли б передавати свою думку про небезпеки, особливо щодо питань охорони праці, на вищий щабель – на розгляд управлінської команди. МОДЕЛЬ РИЗИК-ОРІЄНТОВАНОГО МИСЛЕННЯ Для формування ризик-орієнтованого мислення потрібно розуміти його модель. Автор вивчив різні підходи і дійшов висновку, що за основу можна взяти модель управління ризиками «Метелик», згідно з якою ризик-орієнтоване мислення формується на ґрунті суворого причинно-наслідкового зв’язку (рис. 1). Будь-яка небезпека може перейти в небезпечну подію за різними сценаріями, і це в моделі, яку розглядаємо, формує дерево відмов (рис. 2). Так само й небезпечна подія має різні сценарії, за якими розвиваються втрати (тяжкі, середні, незначні або без втрат). У системах менеджменту є безліч небезпек, які потрібно оцінити за величиною, тому вводять поняття

ДЖЕРЕЛА НЕБЕЗПЕК

НЕБЕЗПЕЧНА ПОДІЯ

Втрата (-и)

В і – тяжкість втрат і-ї небезпеки

Rі – ризик і-ї небезпеки = І і х В і Рис. 2. Модель ризик-орієнтованого мислення

Ризик – міра небезпеки, що визначається імовірністю реалізації небезпеки в небезпечну подію і ступенем тяжкості втрат.

Ідентифікація ризику – процес визначення, складання переліку та опису елементів ризику.

Оцінка ризику небезпеки – процес, що охоплює ідентифікацію ризику, аналіз ризику і порівняльну оцінку ризику.

Опис ризику – структурований висновок про ризик, зазвичай містить опис чотирьох елементів: джерел ризику, подій, причин і наслідків.

«ризик небезпеки», або, іншими словами, «величина небезпеки». З рис. 2 видно, що ми можемо оцінити перехід «небезпеки» у «небезпечну подію» через величину імовірності (або частоту) подій, а перехід «небезпечної події» у «втрати» – через величину тяжкості втрат і ввести інтегральну величину за цими двома величинами. Сьогодні за кордоном під час моделювання небезпечних процесів, зокрема й нещасних випадків, найбільш широко застосовують діаграми причинно-наслідкових зв’язків, які дістали назви «дерево відмов» і «дерево подій». Маючи ризик небезпеки за тим чи іншим сценарієм, ми його оцінюємо і, якщо він високий, повинні його знизити, тобто визначити бар’єри – заходи зі зниження імовірності виникнення небезпечної події і/або ступеня тяжкості наслідків (втрат) небезпечної події (рис. 3).

Автор вважає, що слід ширше розглядати модель ризик-орієнтованого мислення з урахуванням джерел небезпеки – персоналу та менеджменту – і визначати бар’єри для зниження генерування ними небезпек за допомогою: • формування культури безпеки; • підвищення компетентності менеджменту й персоналу; • лідерства вищого керівництва в питаннях безпеки і боротьби із втратами (рис. 3). Сьогодні впровадження ризик-орієнтованого мислення в організаціях є базовою вимогою всіх стандартів ISO в галузі систем менеджменту якості, екології, гігієни і безпеки праці, безпеки дорожнього руху тощо. Міжнародна організація зі стандартизації (ISO) розробила серію стандартів у галузі управління ризиками: ISO Guide 73:2009,

Бар’єри – заходи зі зниження імовірності виникнення небезпеки

МЕНЕДЖМЕНТ

Дерево відмов

Дерево подій НЕБЕЗПЕЧНА ПОДІЯ

Небезпека (-и)

Втрата (-и)

ПЕРСОНАЛ Ві – тяжкість втрат і-ї небезпеки І і – імовірність і-ї небезпеки Rі – ризик і-ї небезпеки = І і х В і Бар’єри – заходи зі зниження імовірності виникнення небезпеки

Бар’єри зі зниження тяжкості втрат

Рис. 3. Модель ризик-орієнтованого мислення на основі управління ризиками небезпек

www.ohoronapraci.kiev.ua

Безпека праці № з/п

Стандарт ISO

Зміст стандарту

ISO 31000:2009 «Менеджмент ризиків. Принципи та керівні вказівки»

Містить одинадцять принципів і загальні керівні вказівки щодо ефективного виявлення та управління ризиками, тобто зовнішніми і внутрішніми чинниками і впливами, які вносять невизначеність у досягнення цілей організації. Цей стандарт також містить рекомендації з розробки, упровадження та постійного вдосконалення структури, мета якої полягає в інтеграції процесу управління ризиками в систему менеджменту організації. Положення стандарту можуть застосовуватися до будь-якого типу ризику, незалежно від його походження, що має позитивні або негативні наслідки. ISO 31000:2009 може бути використаний в організації в цілому або в її окремих частинах і різних видах діяльності, включно зі стратегіями і рішеннями, операціями, процесами, функціями, проектами, товарами, послугами й активами. Сфера застосування стандарту поширюється на будь-які державні та комерційні підприємства, асоціації, групи та на фізичних осіб. Метою створення ISO 31000:2009 є гармонізація процесів управління ризиками в наявних і майбутніх стандартах, а також забезпечення єдиного підходу для підтримки і реалізації вимог стандартів, що стосуються конкретних ризиків і/або галузей промисловості.

ISO Guide 73:2009 «Менеджмент ризиків. Словник»

Доповнює ISO 31000, забезпечує послідовне розуміння та узгоджений підхід до концепції управління ризиками і містить визначення загальних термінів, пов’язаних з ідентифікацією, аналізом, моніторингом, оцінкою, управлінням ризиками, а також процесами і, власне, менеджментом ризиків. Цей посібник призначений для використання особами, відповідальними за управління ризиками в організаціях, експертами і фахівцями, які беруть участь у діяльності ISO і IEC, і розробниками національних і галузевих нормативних документів, що стосуються менеджменту ризиків.

ISO/TR 31004:2013 «Менеджмент ризиків. Настанова з упровадження ISO 31000»

Сприяє результативному й ефективному впровадженню ISO 31000 і забезпечує: 1) структурований підхід до переходу від практики управління ризиками, яка існує, до ISO 31000 з гнучкою перспективою адаптації до майбутніх змін; 2) роз’яснення базових концепцій ISO 31000 з рекомендаціями та прикладами, адаптованими до індивідуальних потреб користувачів; 3) додаткову настанову щодо принципів ISO 31000 та основ управління ризиками.

ISO/IEC 31010:2009 «Менеджмент ризиків. Методи оцінки ризиків»

Цей стандарт доповнює положення ISO 31000. ISO/IEC 31010 фокусується на поняттях, процесах і виборі методу оцінки ризиків і забезпечує основу для прийняття рішення про застосування найбільш доцільного методу оцінки конкретних ризиків. У стандарті наведено приклади різних методів оцінки ризику (зокрема, мозковий штурм, метод Дельфі, попередній аналіз небезпеки, методи HAZOP, HACCP, FMEA, FTA, дерево прийняття рішень, техніка SWIFT, метод Монте-Карло тощо – загалом 31 метод) і подано посилання на інші міжнародні стандарти, в яких детально описано їх застосування.

АКСІОМИ РИЗИК-ОРІЄНТОВАНОГО МИСЛЕННЯ Автор сформулював основні аксіоми (положення) ризик-орієнтованого мислення. Аксіома (від гр. «твердження», «положення»), або, іншими словами, постулат, – вихідне положення будь-якої теорії, яке приймається в межах цієї теорії за істинне без доведення і є підставою для доведення інших її положень, що, своєю чергою, називаються теоремами.

Сировина Матеріали Комплектувальні вироби Інформація і т. ін.

Вище керівництво Поліпшення Аналіз вищого керівництва Моніторинг Вимірювання Критерії процесів

Процеси

Результат процесів

Продукти Послуги

Ресурси Персонал

Інфраструктура

Середовище вико- Ресурси для монітонання процесу рингу та вимірювання

База знань організації

Споживачі

Вимоги: – споживача – міжнародного законодавства – національного законодавства – стандартів – нормативних документів і т. ін. Політика Цілі Процедури управління Робочі процедури Регламенти Технічні процеси Записи і т. ін. Коригувальна дія Управління ризиками

Зацікавлені сторони

УПРАВЛІННЯ

Постачальники

ISO 31000:2009, ISO 31010:2009 та ISO/TR 31004:2013. Серію стандартів ISO 31000 підготував проектний комітет ISO 262 «Управління ризиками». Ці стандарти допоможуть виявляти й результативно управляти ризиками, які впливають на досягнення цілей і діяльність організацій, зокрема на їх економічну ефективність, ділову репутацію, навколишнє природне середовище, безпеку праці персоналу, соціальні наслідки тощо. На сьогодні серія ISO 31000 представлена стандартами, настановами й технічними звітами, які подано в таблиці.

Рис. 4. Взаємозв’язані елементи системи менеджменту

АКСІОМА 1. Діяльність будьякої організації реалізується через створення та впровадження системи менеджменту, спрямованої на досягнення результатів – випуск продукції і/або надання послуг для споживача. АКСІОМА 2. Система менеджменту (рис. 4) – це сукупність взаємопов’язаних необхідних і до-

Процес – сукупність взаємопов’язаних або таких, що взаємодіють, видів діяльності, яка перетворює входи на виходи. Результативність – ступінь реалізації запланованої діяльності й досягнення запланованих результатів. Ефективність – зв’язок між досягнутим результатом і використаними ресурсами.

ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2017

Безпека праці

статніх елементів для отримання кінцевого результату – виконання вимог споживача: вид продукції/ послуги, термін поставки, кількість поставки, якість, ціна, сервіс тощо. Водночас до елементів системи менеджменту належать: • вище керівництво; • зацікавлені сторони; • процеси; • персонал; • інфраструктура; • робоче середовище; • база знань; • ресурси для моніторингу та вимірювання; • постачальники ресурсів; • споживачі. АКСІОМА 3. Витрати на ресурси завжди потрібні для забезпечення і отримання результатів системи менеджменту – продуктів і/або послуги для споживача. АКСІОМА 4. Втрати – це ресурси, які не пов’язані з результатом, вони завжди є в системах менеджменту. Водночас втрати в організації пов’язані з небезпеками – помилками і проблемами у взаємодії взаємопов’язаних елементів системи менеджменту. АКСІОМА 5. Основні сфери втрат у системах менеджменту організацій: якість; екологія; гігієна і безпека праці; енергоспоживання; інформаційна безпека; харчова безпека; безпека логістичних ланцюжків; безпека дорожнього руху; ресурси часу; матеріальні ресурси; імідж і репутація; фінансові ресурси тощо. АКСІОМА 6. Втрати в системах менеджменту обумовлені переважно людським фактором: • керівники своїми діями створюють умови для виникнення втрат;

www.ohoronapraci.kiev.ua

Рис. 5. Динаміка зростання неохоплених небезпек

Розробка продукту

Зміна бізнес-середовища

Корекція – дія, виконувана для усунення виявленої невідповідності, яка призводить до втрат. Коригувальні дії – дії, вжиті для усунення причини невідповідності, яка призводить до втрат, і запобігання її повторному виникненню. Запобіжні дії – дії, вжиті для усунення причини потенційної невідповідності, яка призводить до втрат, або іншої потенційно небажаної ситуації.

Партнерства й альянси Програми капіталовкладень

Відносини з персоналом Технологічні нововведення

Міжнародна експансія

Економічні умови

Придбання і продажі бізнесу

Операційна ефективність

Ускладнення бізнесу та зростання небезпек Неохоплені небезпеки

Зміна керівництва

Охоплені небезпеки Час

Планування в системах менеджменту – усунення та зниження втрат Якості ISO 9001

Екологічних ISO 14001

Етапи управління ризиками 1) ідентифікувати небезпеки втрат 2) оцінити ризики небезпек втрат 3) обробити ризики

Здоров’я та життя людей BS OHSAS 18001

Інформації ISO 27001

Управління ризиками Функціонування систем менеджменту Втрати в системах менеджменту Управління коригувальними діями

Ланцюгів поставок ISO 28000

Енергоспоживання ISO 50001

Етапи управління коригувальними діями: 1) провести аналіз невідповідностей 2) визначити причини невідповідностей 3) установити наявність/ відсутність подібних невідповідностей 4) виконувати необхідні дії 5) аналізувати результативність усіх виконаних коригувальних дій

Рис. 6. Управління небезпеками втрат на етапах планування та функціонування системи менеджменту

• виконавці своїми діями або бездіяльністю спричиняють втрати. Проте вилучити людський фактор із системи менеджменту організації сьогодні неможливо, тому й неможливо уникнути втрат. Але можна значно знизити їх, сформувавши ризик-орієнтоване мислення в персоналу організації. АКСІОМА 7. На зниження втрат у системах менеджменту спрямовані три керувальні впливи: • корекція; • коригувальні дії; • запобіжні дії: на основі управління ризиками небезпек втрат;

на основі виконання законодавчих вимог щодо виключення і зниження втрат. АКСІОМА 8. Небезпеки втрат завжди існують у часі й просторі в елементах систем менеджменту організації протягом усього життєвого циклу організації і, як наслідок, призводять до зниження результативності й ефективності процесів організації. АКСІОМА 9. Основний метод управління небезпеками втрат повинен передбачати як мінімум ідентифікацію небезпек, оцінку величини ризиків небезпек і управління ними, зниження ризиків через реалізацію запобіжних заходів.

Безпека праці Контекст організації (розділ 4)

СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ СИСТЕМИ МЕНЕДЖМЕНТУ

Внутрішні і зовнішні проблеми (п. 4.1 розділу 4)

ВХІД

Результати системи менеджменту (п. 4.1 розділу 4)

Підтримка і операції (розділи 7, 8)

PLAN N

ВИХІД

ВХІД Потреби та очікування зацікавлених сторін (п. 4.2 розділу 4)

Оцінка виконання (розділ 9)

Лідерство (розділ 5)

Планування (розділ 6)

ACT

CHECK CH Поліпшення (розділ 10)

Рис. 7. Структура побудови системи менеджменту

Усунення

Ізолювання (замикання всередині) Відгородження

Обмеження можливості контакту

Процедури і правила Адекватний нагляд Навчання Інструктаж Попереджувальні знаки

Організаційноадміністративні заходи

Людський фактор

Усунення джерела небезпеки Заміна

Забезпечення ЗІЗ Рис. 8. Ієрархія запобіжних дій

Джерела небезпеки

Заходи захисту

Рис. 9. Принцип достатності запобіжних заходів

АКСІОМА 10. Висока культура якості і безпеки забезпечується через лідерство вищого керівництва. Це є обов’язковою умовою для виконання вимог систем менеджменту щодо зниження втрат у них і щодо їх постійного поліпшення та для

унемож ливлення формального впровадження ризик-орієнтованого мислення. АКСІОМА 11. Серед запобіжних дій слід віддавати рівний пріоритет діям на основі управління ризиками небезпек втрат в системах менедж-

менту з дотриманням законодавчих вимог у частині охоплених (законодавством) ризиків (рис. 5). АКСІОМА 12. Ризики небезпек втрат в охороні праці і промисловій безпеці взаємопов’язані з ризиками небезпек втрат в якості, екології, енергозбереженні та інших видах втрат. АКСІОМА 13. Управління ризиками небезпек втрат здійснюють на етапі планування робіт і діяльності організації, а корекцію й коригувальні дії – на етапі функціонування (рис. 6). АКСІОМА 14. Управління ризиками небезпек втрат потрібно розглядати і впроваджувати на підприємстві тільки в контексті системного підходу, заснованого на структурі побудови міжнародних стандартів ISO систем менеджменту, і в комплексі з ним (рис. 7). АКСІОМА 15. Ієрархія запобіжних дій вимагає спочатку розглянути найбільш результативний та ефективний захід – повне усунення джерела небезпеки, потім розглянути можливість заміни джерела небезпеки значно менш небезпечним і т. д. (рис. 8). АКСІОМА 16. Принцип достатності запобіжних заходів (рис. 9). Якщо неможливо усунути джерело небезпеки, слід прагнути до того, щоб для кожного джерела небезпеки існувало декілька заходів управління (рівнів захисту): якщо якийсь із заходів захисту виявляється неадекватним, то між людиною і джерелом небезпеки стоїть наступний бар’єр захисту. АКСІОМА 17. Організація повинна мати політику і вимірні цілі

ПОСТІЙНЕ ВДОСКОНАЛЕННЯ Політика у сфері гігієни та безпеки праці

Аналіз з боку керівництва

Планування

Перевірки та коригувальні дії

Упровадження та функціонування

Рис. 10. Загальна модель систем менеджменту

ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2017

Безпека праці

Дуже поширені Поширені Не поширені Рис. 11. Поширення управління ризиками у світі

ВИСНОВОК Сьогодні в Україні серед інших нагальних завдань – необхідність невідкладного закріплення на законодавчому рівні ризик-орієнтованого мислення в системах менеджменту якості, екології, енергозбереження, охорони праці і т. ін. на основі методології управління ризиками небезпек і моделі «Метелик». У частині реалізації вимог Угоди про асоціацію між Україною та ЄС наступним важливим кроком буде широке впровадження ризик-орієнтованого мислення на українських підприємствах і в організаціях.

Але спочатку маємо відповісти на три запитання: 1. Яку модель і концепцію ризик-орієнтованого мислення сформувати і почати впроваджувати? 2. Як організувати навчання працівників, фахівців і менеджерів підприємств і організацій? 3. Яким чином упроваджувати ризикорієнтоване мислення (етапи, заходи)? Цією статтею автор підготував підґрунтя для обговорення і відповіді на перше запитання.

щодо зниження втрат (рис. 10), оскільки те, що не можна виміряти, є некерованим, а отже, недосяжним. Організація завжди повинна проводити аналіз вжитих коригувальних і запобіжних дій. Добре відомо, що розвиток будьякої країни світу залежить від інвестицій і поведінки інвесторів. Інвестор вкладає інвестиції туди, де менше ризиків втрат і де управляють ризиками небезпек втрат. Чим більше інвестицій надходить в економіку країни, тим розвинутішою й успішнішою вона є, тим вищою є якість життя громадян. На рис. 11 наведено аналіз поширення ризик-орієнтованого мислення на основі управління ризиками в країнах світу, з якого бачимо, що країни, в яких не управляють ризиками, належать до країн третього світу (сірий колір). Оранжевим кольором позначено країни, що розвиваються, в яких розпочато впровадження управління ризиками. І третя група (червоний колір) – це розвинені країни, де широко запроваджені методи управління ризиками.

www.ohoronapraci.kiev.ua

Безпека праці

Навчання

Ефективні комунікації від МОП Спілкування, тобто взаємодія між людьми, – один з тих інструментів, яким обов’язково має майстерно володіти кожен працівник Держпраці.

Львів. Робота в групі не тільки ефективна, а й цікава

Одеса. Цінною є думка кожного

і довірливі стосунки. Які техніки презентації, аргументації, а також алгоритм дій треба знати й використовувати, опрацьовуючи заперечення… Дізнатися про тонкощі спілкування, про нюанси підготовки до інспекційного відвідування підприємства та алгоритм його проведення – таку можливість отримали інспектори управлінь Держпраці в Черкаській, Львівській, Одеській та Херсонській областях. Представники Міжнародної організації праці (МОП) спільно з Держпраці в рамках проекту МОП «Зміцнення системи інспекції праці та механізмів соціального діалогу» у другій половині червня провели для інспекторів цих управлінь дводенні тренінги на тему «Ефективні комунікації під час інспекційних відвідувань». Заняття були інформаційно насиченими, цікавими і завдяки організаторам і тренерам, які намагалися залучити до активної участі кожного, корисними й продуктивними. Динамічності й емоційності тренінгам додавали рольові ігри, під час яких учасники випробовували набуті знання в діалогах «інспектор – роботодавець». Після цього разом аналізували помилки. Найбільш гостро проходили рольові вправи на тему агресивної, зухвалої, з погрозами та образами, поведінки опонентів. У таких ситуаціях інспектору зазвичай непросто знайти правильні слова та інтонації. Однак, як то кажуть, важко в навчанні… Інспекторами праці працюють здебільшого молоді люди, а їм притаманна жага до навчання, опанування сучасних методів роботи, яка проявилася на

заняттях повною мірою. Цікаво, що в жителів кожної області свої традиції, стиль спілкування, душевний склад, тож тренінги на ту саму тему в різних регіонах різнилися – кожен був унікальний і захопливий по-своєму. За словами національного координатора проекту Міжнародної організації праці Софії Литвин, в Україні такі тренінги відбуваються вперше. Ідея зміцнення інспекції праці саме в такий спосіб – навчаючи інспек-

Херсон. Діалог – шлях до розв’язання проблем

торів ефективним комунікаціям – народилася в травні під час однієї із зустрічей представників МОП з керівниками Держпраці. Її втілення потребувало значних коштів, проте керівництво МОП ідею оцінило й підтримало. За результатами тренінгів заплановано підготувати методичні рекомендації про техніки ефективних комунікацій, які буде покладено в основу дистанційних курсів навчання інспекторів праці. Отже, завдяки проекту вдасться охопити навчанням більшість працівників Держпраці, що, безумовно, позитивно позначиться на якості їхньої роботи. Олександр Фандєєв, спецкор, фото автора

ких правил комунікації слід дотримуватися. Як використовувати невичерпні можливості невербального спілкування (за допомогою вербального, себто мови, передається лише 7% інформації, тим часом як завдяки інтонації – 38%, мовою тіла – 55%). Що таке асертивність і паритет. Як правильно поводитись у разі агресії з боку співбесідника, як протидіяти тиску, ставити запитання співрозмовнику і слухати його, установлювати психологічний контакт

ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2017

Безпека праці

Події та факти

Некорисне стає корисним Приблизно 7% території України, за статистикою, зайнято звалищами побутового сміття. Мільйони тонн ресурсоцінних відходів, які можна було б повторно використовувати, отруюють навколишнє середовище. Вивчивши найкращі світові практики та досвід вітчизняних волонтерських організацій, ТОВ «Метінвест – Маріупольський ремонтно-механічний завод» ініціювало проект щодо відокремлення з побутового сміття таких ресурсоцінних відходів, як пластик і папір. Для цього на території цехів установили трисекційні урни типу «Консоль», у яких для кожного найменування відходів передбачено свою секцію. Наповнені відходами поліетиленові пакети збирають на відведеному для зберігання майданчику, а потім передають спеціалізованій організації для переробляння й утилізації. Крім того, здійснено низку заходів для мінімізації шкідливого впливу на навколишнє середовище таких небезпечних відходів, як промаслене ганчір’я та батарейки: закуплено й установлено спеціальні бокси для збирання батарейок; у місцях видачі чистого ганчір’я розміщено консолі для збирання забрудненої текстильної сировини. Наказом по підприємству у вересні 2016 р. затверджено Положення про впорядкування роздільного збирання відходів, у якому містяться організаційні заходи щодо роздільного збирання, визначено ступінь відповідальності, механізм взаємодії між структурними підрозділами. У червні ініціювали місячник з роздільного збирання відходів, у межах якого проводили просвітницьку роботу відповідного спрямування. Оголошено конкурси «Найкращий мотиваційний плакат з роздільного збирання відходів» і «Найкращий структурний підрозділ зі збирання ресурсоцінних відходів». Під час проведеної акції було зібрано й передано для перероблення спеціалізованій організації 3,3 т макулатури, 78 кг пластику, 22 кг використаних батарейок. Лариса Черногор, начальник відділу ТОВ «Метінвест-МРМЗ», фото з архіву підприємства

Україні потрібен інформаційний комісар

Піклуємося про безпечне майбутнє

Чи відомо вам, що в разі, якщо орган влади не реагує на запит медіа або відмовляє у доступі до інформації, заявник має право подати звернення про порушення права на інформацію Уповноваженому ВР України з прав людини? Уповноважений у свою чергу складає протокол про адмінпорушення та направляє його до суду. Усі процедури начебто передбачено. Проте, якщо заглибитись у подробиці та взяти до уваги дослідження експертів, то чинне законодавство України не забезпечує достатнього рівня захисту права на інформацію. Про це, зокрема, йшлося на круглому столі, що відбувся у Києві наприкінці липня в рамках проекту Ради Європи Свою думку висловлює експерт «Зміцнення свободи медіа Ради Європи Тобі Мендел (Канада) і створення системи Суспільного мовлення в Україні». Учасники круглого столу окреслили основні проблеми: відсутність єдиного органу, уповноваженого на розгляд звернень та прийняття обов’язкових до виконання рішень; недостатній рівень незалежності омбудсмена; складний, неефективний та непідконтрольний заявнику порядок захисту його прав. З урахуванням цього однією з найперших і найважливіших рекомендацій експертів Ради Європи стало створення в Україні незалежного інституту інформаційного комісара або комісії, що забезпечуватиме права на доступ до публічної інформації та захист персональних даних. Олександр Фандєєв, спецкор, фото автора

У чемпіонаті України з пожежно-прикладного спорту серед юнаків взяли участь 16 команд із різних куточків країни. Змагання проходили в Харкові 5–7 липня у трьох вікових групах: молодша (12–14 років), середня (14–16 років) і старша (16–18 років). Першого дня спортсмени випробували свої сили в підійманні по штурмовій драбині на 2-й та 3-й поверхи навчальної вежі, другого – у подоланні 100-метрової смуги з перешкодами та пожежній естафеті 4 х 100 метрів, третього дня – у бойовому розгортанні. 7 липня журі підбило підсумки змагань, після чого відбулася святкова церемонія нагородження переможців. Чемпіоном України в пожежно-прикладному спорті серед юнаків 2017 року стала збірна ІваноФранківської області, яка здобула право спустити державний прапор під час церемонії закриття спортивного форуму. Дмитро Селявін, власкор, фото надано прес-центром ГУ ДСНС у Харківській області

ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2017

Вітаємо переможців

Питання навчання експертів з промислової безпеки державних ЕТЦ розглядали на координаційній нараді директорів і заступників директорів експертно-технічних центрів Держпраці.

Конкурсна комісія Всеукраїнського огляду-конкурсу на присвоєння звання

gnmc.kiev.ua

Про перевірки і не тільки Під час заходу, який відбувся наприкінці липня, обговорювали, зокрема, наказ Мінсоцполітики України від 18.05.2017, зареєстрований у Мін’юсті України 12.06.2017 № 723/30591. Цим документом затверджено перелік напрямів діяльності експертів, що передбачає їхню більш глибоку спеціалізацію. Що стосується перспективи поширення цього переліку на всю експертну систему, то, на думку начальника відділу експертної роботи, ринкового нагляду та надання адміністративних послуг Держпраці Сергія Бабенка, це питання доцільно розглянути за результатами впровадження наказу, отримавши певний досвід і, можливо, зауваження. Першочергове завдання на сьогодні – докорінно змінити систему надання експертних послуг в Україні, максимально наблизивши її до європейської моделі. Зокрема, імплементувати Директиву 2009/104/ЄЕС Європейського Парламенту та Ради від 16.09.2009 про мінімальні вимоги щодо безпеки та охорони здоров’я під час використання робочого обладнання робітниками під час провадження професійної діяльності та, відповідно, внести зміни у нормативно-правові акти, які регулюють цю сферу діяльності. Йдеться, наприклад, про зміни в постанову КМУ від 26.05.2004 № 687, якою затверджено Порядок проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки. Для цього наразі формується робоча група з опрацювання пропозицій, що надходять до Держпраці. Обговорювались питання про очікуване скорочення кількості дозвільних документів у сфері виконання робіт, експлуатації обладнання підвищеної небезпеки та про перехід на декларативний принцип. Зміни, що готуються до відповідної постанови КМУ від 26.10.2011 № 1107, передбачають: якщо роботодавець складає декларацію на підставі аудиту, проведеного спеціалізованими експертними організаціями, таке підприємство не будуть вносити до плану перевірок Держпраці. Водночас, за словами В’ячеслава Субботіна, директора ДП «Головний навчально-методичний центр Держпраці», важливо законодавчо передбачити процедуру скасування декларацій, поданих роботодавцем, якщо він порушує нормативно-правові акти з охорони праці. На зразок процедури, яка діє стосовно анулювання дозвільних документів. І ще одна важлива новація. Постановою КМУ від 28 грудня 2016 р. № 1069 (набрала чинності 20.06.2017) затверджено новий Перелік видів продукції, щодо яких органи державного ринкового нагляду здійснюють державний ринковий нагляд. Таким чином, у віданні Держпраці тепер перебувають вже десять видів продукції, стосовно яких затверджено відповідні технічні регламенти. Додалися, зокрема, машини та устаткування. За словами Сергія Бабенка, зазначений напрям ринкового нагляду є достатньо значним за кількістю найменувань продукції та обсягом ринку, тому експертним організаціям пропонується надавати інформацію до Держпраці про машини, механізми та обладнання, які не відповідають встановленим вимогам. Людмила Солодчук, заступник головного редактора

До уваги роботодавців! Контроль за додержанням законодавства про працю здійснюють інспектори праці відповідно до постанови КМУ від 26.04.2017 № 295. Контрольні повноваження інспектора праці підтверджуються службовим посвідченням встановленої форми, затвердженої наказом Мінсоцполітики від 24.05.2017 № 866. Інформацію щодо виданих посвідчень можна перевірити на сайті Держпраці (розділ: Здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю – Інформація про службові посвідчення інспекторів праці) або за телефоном (044) 288-10-00. Інформцентр Держпраці, фото з архіву редакції

www.ohoronapraci.kiev.ua

«Краще підприємство з охорони праці» за резуль-

татами роботи у 2016 році визначило переможців.

dsp.gov.ua

Безпека праці

У категорії «до 250 працівників»: – у номінації «Переробна промисловість»: ДП «Калуський дослідно-експериментальний завод Інституту хімії поверхні НАНУ» (Івано-Франківська обл.); – у номінації «Виробництво обладнання та устаткування»: ТОВ «ЕЛЕКТРІМ-2000» (Миколаївська обл.); – у номінації «Виробництво товарів та надання послуг населенню»: Виробничо-торговельна фірма «ВЕЛАМ» (Миколаївська обл.); – у номінації «Виробництво будівельних та оздоблювальних матеріалів»: ТОВ «ВІВА ДЕКОР» (Івано-Франківська обл.); – у номінації «Сфера житлово-комунального господарства»: КП «Коломияводоканал» (Івано-Франківська обл.). У категорії «від 250 і більше працівників»: – у номінації «Переробна промисловість»: Орджонікідзевська філія ТОВ з ІІ «Проктер енд Гембл Україна» (Дніпропетровська обл.); – у номінації «Енергопостачання та транспорт»: відокремлений підрозділ «Хмельницька атомна електрична станція» ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (Хмельницька обл.); – у номінації «Охорона здоров’я»: Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М. В. Скліфосовського (Полтавська обл.); – у номінації «Переробка сільськогосподарських культур»: ПрАТ «Філіп Морріс Україна» (Харківська обл.); – у номінації «Виробництво непродовольчих товарів»: ПАТ «Кременчуцький завод дорожніх машин» (Полтавська обл.); – у номінації «Добувна промисловість»: ТОВ Клесівський кар’єр нерудних копалин «Технобуд» (Рівненська обл.); – у номінації «Виробництво обладнання та устаткування»: ТОВ «Джейбіл Сьоркіт Юкрейн Лімітед» (Закарпатська обл.); – у номінації «Виробництво обладнання та устаткування»: ТОВ «Сіріус Екстружен» (Хмельницька обл.). Учасників конкурсу оцінювали за такими критеріями: ефективне функціонування системи управління охороною праці; створення безпечних та здорових умов праці; заходи з формування в колективі культури праці; проведення навчання з питань охорони праці; рівень виробничого травматизму та професійних захворювань та ін. Церемонія нагородження переможців конкурсу відбудеться 13 жовтня 2017 р. у Міжнародному виставковому центрі (Київ, Броварський пр-т, 15) у рамках виставкового форуму «Технології захисту/ПожТех». Власн. інф.

Безпека праці

photo.i.ua

Охорона праці в регіоні

Вінниччина Сергій Колесник, власкор

Тут народилися відомі українці – Михайло Коцюбинський, Михайло Калинюк, Василь Стус. На території області формував свій бізнес Президент України Петро Порошенко. Але чи може Вінниччина пишатися турботою про безпеку праці своїх громадян? Спробуємо з’ясувати. інницька модель регіонального управління охороною праці мало чим відрізняється від СУОП інших областей, про які вже йшлося на сторінках нашого журналу. Основний тягар роботи з охорони праці покладено на обласне Управління Держпраці (далі – Управління). На цей час Управління уклало 10 угод про співпрацю і взаємодію в галузі охорони праці. Зокрема, з Федерацією профспілок області, Вінницьким обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів, Вінницькою обласною організацією роботодавців гірничодобувної промисловості України та іншими організаціями.

Вінницька область займає 4,5% території України і поділена на 27 районів. Населення налічує 1,6 млн осіб, з яких 50% – городяни і 50% – сільські жителі. Промисловість представлена 14 галузями, зокрема харчовою (32,2%), електроенергетичною (28,7%), машинобудівною і металообробною (10,1%), хімічною й нафтохімічною (7,7%) та іншими. За обсягами виробництва продовольчих товарів Вінниччина посідає друге місце серед областей України.

Управлінню піднаглядні понад 30 тис. суб’єктів господарювання, майже 141 тис. виробничих об’єктів, з яких 313 – об’єкти підвищеної небезпеки. Кількість працівників на піднаглядних підприємствах у 2016 р. становила 301,2 тис. осіб, що майже на 6 тис. менше, ніж у 2015 р. Незважаючи на зменшення кількості зайнятого населення у Вінницькій області, рівень виробничого травматизму в 2016 р. порівняно з 2015 р. зріс на 8,4%: кількість травмованих на виробництві збільшилася на 15 осіб (193 у 2016 р. проти 178 у 2015 р.), водночас смертельно травмованих – на 1 особу менше (14 проти 15).

Інспектори Управління торік перевірили 312 суб’єктів господарювання щодо додержання законодавства про охорону праці. Результати кожної перевірки розглядалися на розширених нарадах Управління за участю посадових осіб і працівників підприємств. Основні проблемні питання в галузях економічної діяльності виносяться на розгляд органів влади на місцях, щодо їх розв’язання розробляються спільні заходи. Серед характерних для всіх галузей проблем – недостатнє фінансування заходів з технічного переоснащення та модернізації виробництва, а також інших заходів, спрямованих на збереження здоров’я і життя працівників.

ПОРУШЕННЯ НА ПІДПРИЄМСТВАХ ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

☑ Машинобудівна й енергетична галузі:

• відсутність дозволів на виконання робіт підвищеної небез-

пеки та на експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки; • допуск посадових осіб і працівників до виконання робіт підвищеної небезпеки без проходження щорічного спеціального навчання та перевірки знань відповідних НПАОП. На низці підприємств: • зафіксовано недостатній контроль з боку керівників та відповідальних посадових осіб за утриманням засобів виробництва в належному технічному стані, дотриманням працівниками вимог інструкцій з охорони праці; • допускається експлуатація обладнання без захисних пристроїв. На деяких підприємствах з кількістю працівників менше ніж 50 осіб для виконання функцій служби охорони праці не призначено

в порядку сумісництва відповідальних осіб, які мають відповідну підготовку. ☑ Будівельна галузь: • стихійність виконання робіт на будівельних об’єктах; • економія коштів на заходах з охорони праці; • незадовільний організаційно-технічний нагляд за безпечним веденням робіт; • фізичне й моральне зношення основних засобів виробництва; • недостатня професійна підготовка працівників; • некваліфікована робоча сила працює переважно за цивільноправовими договорами або взагалі за усною домовленістю з роботодавцем. ☑ Об’єкти котлонагляду: • незадовільний технічний стан об’єктів котлонагляду та неналежний рівень їх обслуговування; • невизначеність питань щодо фінансування робіт, пов’яза-

ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2017

photo.i.ua

Безпека праці Показово, що Вінницька область однією з перших в Україні затвердила в 2007 р. Обласну програму поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середо вища на 2007–2011 рр. У 2011 р. було ухвалено програму на 2012–2016 рр. Однак відсутність бюджетного фінансування стала причиною невиконання запланованих заходів на деяких підприємствах бюджетної сфери області. В облдержадміністрації повідомили, що нині проводиться робота з розроблення аналогічної програми на наступний період. ЕФЕКТИВНА СПІВПРАЦЯ З ФОНДОМ Дружні відносини склалися в регіоні між Управлінням та обласним управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань (далі – Фонд). До складу управління Фонду входить 16 районних відділень, профілактичну роботу в яких здійснюють 20 страхових експертів. Протягом 2000–2016 рр. представники Фонду взяли участь у розслідуванні 8047 нещасних випадків. При кожному підрозділі ВД Фонду згідно з постановою правління Фонду від 01.11.2001 р. № 37 «Про затвердження Положення про комісію при виконавчій дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України з питань вирішення спорів» утворені комісії з вирішення спірних питань. До складу комісій входять усі соціальні партнери, які володіють інфор мацією щодо порушених проблем.

нині в кожній райдержадміністрації є фахівці, які можуть активно долучатися до роботи в галузі охорони праці. ЗАПИТ ЗАЛИШИЛИ БЕЗ ВІДПОВІДІ

Колектив Управління Держпраці у Вінницькій області

Досить ефективно ці комісії працювали до початку реформування Фонду в 2014 р. На засіданнях розглядали питання, що, зокрема, стосувалися виплати і перерахування страхових внесків, встановлення класу професійного ризику виробництва, встановлення спорідненості загиблого на виробництві з членами сім’ї у разі відсутності потрібних документів. Ухвалені рішення були обов’язковими для виконання і могли бути оскаржені лише в суді. Проте від початку реформування Фонду діяльність Правління, яке щороку затверджувало склад комісій, фактично призупинена. Але деякі комісії відділень, склад яких не змінився, зокрема у Вінницькому міському відділенні, продовжують розглядати спірні питання, хоча здебільшого їх вирішують усе ж таки в судовому порядку. Фонд продовжує забезпечувати фінансування навчання з питань охорони праці голів координаційних рад і спеціалістів райдержадміністрацій. Завдяки цьому

них із проектуванням, монтажем, обслуговуванням обладнання котелень, винесенням котелень з підвальних приміщень шкіл (наразі у таких приміщеннях залишається ще 32 котельні); • повільні темпи оновлення обладнання, що перебуває в експлуатації, але відпрацювало встановлені строки служби. ☑ Аграрно-промисловий комплекс: • експлуатація машин, механізмів та обладнання, що вичерпали свій ресурс; • допуск до виконання робіт із підвищеною небезпекою осіб без оформлення трудових відносин, а також без відповідної кваліфікації; • низький рівень професійної підготовки та навчання з питань ОП посадових осіб і працівників. ☑ Гірничорудна і нерудна промисловість: • через погіршення фінансового стану не проводиться модернізація та технічне переобладнання підприємств; • активно здійснюється самовільна розробка корисних копалин загальнодержавного значення (вапняки, цегельна сировина, пісок); • місцеві ради, до компетенції яких згідно зі ст. 10 Кодексу України про надра входить контроль за розробкою надр, усунулися від виконання своїх обов’язків.

www.ohoronapraci.kiev.ua

Як повідомили в Департаменті соціальної та молодіжної політики Вінницької облдержадміністрації, у структурі цього підрозділу є відділ праці та соціально-трудових відносин, спеціалісти якого займаються питаннями охорони праці. Проте на журналістський запит щодо їхньої конкретної працеохоронної діяльності в Департаменті відповіді не дали. Окремих підрозділів або спеціалістів з охорони праці в обл держадміністрації немає, у райдержадміністраціях та в містах обласного значення аналогічна кадрова ситуація. ФПО ЗАХИЩАЄ ПРАВА ПРАЦІВНИКІВ На Вінниччині здійснюється громадський контроль за станом ОП. Федерація профспілок Вінницької області (далі – ФПО) достатньо численна. У складі членських організацій функціонують 5 міських, 68 районних комітетів профспілки, 4400 первинних профорганізацій, які об’єднують понад 400 тис. членів профспілок. З метою захисту прав та інтересів спілчан у відносинах з органами влади ФПО та її членські організації делегували своїх представників до їхніх колегіальних органів. Для інформування профспілкового активу з питань праці та охорони праці щокварталу проводяться інформаційні зустрічі з голо вами профорганізацій, щоквартальні семінари з відповідальними працівниками членських організацій ФПО. Щомісяця членським організаціям Федерації профспілок Вінницької області надсилають інформаційні бюлетені з поточною інформацією про стан виробничого травматизму в Україні та області, новинами в законодавстві та іншою інформацією. Фото з архіву Управління Держпраці у Вінницькій області та з інтернету

Безпека праці

Міжнародний досвід

КОРИСНЕ ІНТЕРВ’Ю Зінаїда Купира, власкор

Про охорону праці в США та Китаї. Що є спільного у китайців та українців і чому голландці – найкращі працівники. січні 2017 року я познайомилась з Гельмутом Крафтом Крістенсеном – директором JL WIREMESH (Китай). Очолюване ним підприємство випускає різноманітну продукцію, що отримала сертифікат якості ISO 9001:2008. Із 400 працівників компанії майже 80% становлять жінки. З Гельмутом Крафтом – американцем зі штату Техас – ми розмовляли про безпеку праці в США, а також про ставлення китайців до власної безпеки.

– Якого значення керівники підприємств у США надають забезпеченню належних і безпечних умов праці, яких вживають заходів? Хто несе відповідальність, якщо працівник дістав травму на підприємстві? – Питання безпеки праці – надважливе на всіх підприємствах США. Якщо правники доведуть, що працівник отримав травму з вини компанії, то це їй коштуватиме мільйони доларів. На кожному з підприємств, де працює понад вісім осіб, є відповідальний за охорону праці. Саме він прописує правила (інструкції) з охорони праці на підприємстві, яких працівники зобов’язані дотримуватися. Проте, навіть якщо працівник не дотримується цих правил, відповідальність за нещасний випадок нестиме підприємство. Відповідно до специфіки виробництва працівники періодично проходять медичні огляди. Більшість підприємств проводять перевірки на алкоголь і наркотики. Під час влаштування на роботу потрібно мати сертифікат від нарколога, який підтверджує, що людина не вживає наркотичні речовини. Для створення безпечних умов праці підприємство забезпечує своїх працівників спецодягом та ЗІЗ. Та якщо працівнику видали спецодяг, а він його не вдягає, то в разі нещасного випадку таке ігнорування зменшить відповідальність роботодавця. У цехах, відділах та офісах розміщують дуже багато різноманітних попереджувальних знаків. У промисловості правила з охорони праці суворіші, ніж у сільському господарстві. Наприклад, якщо на фермі тварина під час годування вкусила працівника, то його травма не вважатиметься серйозною. Через подібну прикрість до лікарні звертаються рідко, адже працівник знає, що годувати тварин потрібно в рукавицях. Такі випадки є частиною роботи, тому зазвичай не розслідуються.

Роботодавець окрім забезпечення працівників ЗІЗ зобов’язаний навчити правильно ними користуватися. Після цього він має одержати підпис про отримання працівником ЗІЗ та проходження навчання. У разі, якщо працівник систематично порушує вимоги з охорони праці, його звільняють. Але перед цим підприємство здійснює різноманітні заходи, щоби вплинути на такого працівника, зокрема неодноразове навчання та роз’яснювальну роботу щодо дотримання норм безпеки. І коли працівника, який постійно ігнорує правила, не звільняють, виникає думка про неефективність таких заходів. Внутрішні документи підприємства відіграють важливу роль. За наявності прописаних правил та підтвердження проведених заходів щодо навчання працівника останній не зможе оскаржити в суді своє звільнення. – Як відбувається розслідування нещасних випадків? Чи приховують роботодавці нещасні випадки? Хто здійснює виплати працівникам за заподіяну їм шкоду? – Працівник, який дістав травму (або свідок, який це побачив), повідомляє про випадок відповідального за стан охорони праці. Якщо відповідальний з ОП не реагує на інформацію, то працівник має донести її до відома керівника. Коли вже й керівництво ігнорує повідомлення (що вкрай рідко буває в США), тоді потерпілий звертається до урядового департаменту з охорони праці, який уже не може не зреагувати. До того ж працівник не повинен доводити, що травма сталася на підприємстві. І якщо представники департаменту з ОП, які приїхали на перевірку, встановлять факт приховування нещасного випадку, то директор сплатить значний штраф, а в деяких випадках може потрапити до в’язниці. Такі інциденти з приховуванням не вплинуть на репутацію підприємства, проте кількість перевірок урядового департаменту з охорони праці збільшиться. У разі травмування на підприємстві потерпілого обов’язково доправляють у лікувальний заклад для надання йому невідкладної медичної допомоги. Під час розслідування встановлюють місце настання нещасного випадку та досліджують, чи мав працівник на той момент перебувати на цьому місці та виконував там свої трудові обов’язки або прийшов самовільно. Зазвичай на підприємстві всі працівники застраховані. Та незважаючи на це, інколи для компанії, що має всі підстави для виплати страхового відшкодування, вигідніше заплатити потерпілому власні кошти. Адже коли відшкодування заплатить страхова компанія, то наступне страхування для підприємства вже коштуватиме дорожче. – Які органи контролюють дотримання правил з охорони праці? – На кожному підприємстві діє контролюючий орган, і працівник, виявивши певні порушення, може звернутися до нього. Також є урядовий департамент з питань охорони праці. У разі виявлення порушень, представник

ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2017

Безпека праці департаменту висловлює свої міркування щодо можливих ризиків. Наприклад, у випадку, якщо електричний кабель проклали поблизу води, підприємство можуть навіть закрити. А втім, слід зазначити, що випадки із закриттям підприємств є рідкісними. Це буває лише після неодноразових попереджень і накладення штрафів. Зазвичай згідно із законом надають час для усунення виявлених недоліків. Для відновлення роботи підприємства в департаменті дають список вимог, які потрібно виконати. Строки можуть не вказувати, але в такій ситуації роботодавець сам зацікавлений у пришвидшенні цього процесу. Як тільки на підприємстві вирішать, що вимоги виконані, одразу запрошують представників департаменту з охорони праці для перевірки. – Скільки коштів витрачають підприємства на ОП? – Кожне підприємство саме визначає, скільки може витратити на охорону праці. Зазвичай компанії роблять усе для забезпечення належних і безпечних умов праці, щоб не платити пізніше в судах. Утім, трапляється, що деякі працівники самі шукають нагоду бути скаліченими, готові залишитися без руки чи ноги, оскільки в такому випадку можуть отримати від 10 до 15 млн доларів. На половині білбордів США читаємо: «Ти незадоволений роботодавцем? Зателефонуй мені!». Адвокати у справах, що стосуються порушених трудових прав працівника у сфері забезпечення безпечних умов праці, до вирішення справи в суді ніколи не беруть грошей із клієнта. Якщо суд не задовольнить позов, то для працівника послуги адвоката стануть безплатними. Якщо справу буде виграно, працівник зобов’язаний сплатити адвокату від 20% до 60% отриманої суми. Звичайно, кожний правник аналізує ситуацію, можливі ризики і прогнозує результат справи. Від цього залежить укладення договору з клієнтом на правову допомогу. Роботодавці США самі зацікавлені у створенні належних умов праці та дотриманні їх працівниками. Схоже ставлення до охорони праці й у Китаї.

Єдина відмінність – ставлення самих китайців до власної безпеки. Американці живуть за правилами і дотримуються їх. Китайці, не думаючи про безпеку, шукають легший спосіб. Коли такому працівнику робиш зауваження, нагадуючи про травмонебезпечний чинник, у відповідь можна почути, що так йому легше працювати. У Китаї за смертельні нещасні випадки донедавна підприємство сплачувало 7 тис. доларів, на сьогодні відповідальність збільшилась до 150 тис. доларів.

www.ohoronapraci.kiev.ua

Як у США, так і в Китаї роботодавці дійсно думають, як убезпечити роботу працівника, як досягти нульового рівня травматизму. Це в інтересах компанії. Як роботодавець я маю довести, що зробив усе можливе для запобігання нещасному випадку. – Яке враження у Вас склалося після відвідування підприємств в Україні? В якій країні Вам подобається працювати? – На українських підприємствах, де я бував, мене вразили знаки безпеки: брудні, старі, непомітні. В Америці та Західній Європі вони виразні. Такі мають бути і в Україні. До речі, у мене на підприємстві розміщено велику кількість знаків безпеки, однак, через те що, на думку експерта, знака не було видно з певного місця, ми заплатили штраф.

Бізнес розвивати найкраще у США. Щодо працівників, то, як на мене, найкращими є голландці. Вони думають разом із компанією. Кожен працівник вболіває за свою роботу і кожен може вказати керівникові на недоліки, яких останній, можливо, ніколи б і не побачив. Це і є культура ведення бізнесу. У Китаї – своя бізнесова піраміда. На нашому підприємстві ми домовилися: якщо працівник порушив правила безпеки і повідомив про це, то відповідальності за це не нестиме. І немає значення, істотне чи неістотне це порушення та які його наслідки. Якщо ж приховав, то такого працівника буде звільнено. Китайці бояться говорити про свої помилки, не вірять, що можливо уникнути відповідальності, через що втрачають роботу. 90% помилок можна було б виправити і зазнати незначних збитків, якщо було б вчасно про це повідомлено. А є працівники, які бачать проблему, однак також мовчать. Усі китайські компанії наголошують на потребі повідомляти про порушення, та змінити свідомість людей непросто. На сьогодні разом зі своїми партнерами я розглядаю можливість побудови бізнесу в Україні, згодом поділюся враженнями, зокрема й у сфері охорони праці. – Що Ви побажаєте журналу «Охорона праці»? – Бажаю, щоб у журналі читачі знаходили для себе корисну інформацію з питань безпеки та охорони праці, використовували її в роботі. Щоб журнал пропагував питання безпеки людини на підприємстві й дотримання норм безпеки, які мають бути не лише на папері, а сприяти забезпеченню безпеки в реальному житті. Фото с сайтів: www.sofi-software.com, www.sgs.com

Безпека праці

До 25-річчя Закону України «Про охорону праці»

ПО-НОВОМУ ПРО ВІДОМЕ,

або Читаючи Закон…

Продовження. Початок у №№ 12/2014, 1, 2, 4, 6, 9/2015, 3, 7, 9/2016

Про управління охороною праці та обов’язки роботодавця відповідно до Закону України «Про охорону праці» і Директиви Ради 89/391/ЄЕС. Олеся Цибульська, завідувач наукового сектору аналізу нормативно-правових актів ДУ «ННДІПБОП»

важаючи на міжнародні зобов’язання України, визначені Угодою про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, ми не тільки розглянемо взаємозв’язок ст. 13 Закону України «Про охорону праці» з іншими актуальними нормативно-правовими актами в цій сфері, але й проведемо порівняльно-правовий аналіз її положень з положеннями «рамкової» Директиви Ради 89/391/ЄЕС про впровадження заходів для заохочення вдосконалень у сфері безпеки і охорони здоров’я працівників під час роботи (далі – Директива Ради 89/391/ЄЕС) (таблиця).

РОЗДІЛ ІІІ ОРГАНІЗАЦІЯ ОХОРОНИ ПРАЦІ Цей розділ налічує 12 статей, що регулюють основні моменти організації охорони праці на рівні підприємства: від обов’язків роботодавців та працівників до можливості добровільних об’єднань громадян, працівників і спеціалістів з охорони праці. Відкриває цей розділ ст. 13, яка є свого роду установчою, оскільки акцентує увагу на необхідності функціонування системи управління охороною праці на підприємстві та встановлює основні обов’язки роботодавця в цій сфері.

Стаття 13. Управління охороною праці та обов’язки роботодавця

Зазначена стаття цікава тим, що це стаття прямої дії, тобто для її реалізації не є обов’язковим ухвалення відповідних підзаконних актів. Положення ст. 13 є конкретними і, в принципі, не потребують затвердження механізмів їх реалізації. З 2002 р. вони не зазнали жодних змін чи доповнень. Згідно з частиною першою коментованої статті, роботодавець зобов’язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

ного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутових умов вимогам нормативних актів про охорону праці. Така жорстка прив’язка до нормативно-правової бази з питань охорони праці не знаходить відображення в «рамковій» Директиві Ради 89/391/ЄЕС. Відповідно до частини першої ст. 5 цієї директиви, «Роботодавець зобов’язаний забезпечувати безпеку і захист здоров’я працівників у всіх аспектах, що стосуються роботи». Тобто європейський роботодавець не має права обмежитися тільки виконанням правових вимог, якщо на цей момент у нього є реальна можливість досягти вищого рівня безпеки та захисту здоров’я своїх працівників. Згідно з частиною другою ст. 13, з цією метою [створення умов праці

Найменування

Республіка Молдова

Україна

Угода про партнерство та співробітництво з ЄС

Підписано у 1994 р. Набрала чинність у 1998 р. Підписано у 2014 р. Ратифіковано.

Угода про асоціацію з ЄС

Цікаво, що, попри рівні умови (строки підписання міжнародних договорів), Республікою Молдова вже повною мірою імплементовано положення «рамкової» Директиви Ради 89/391/ЄЕС через прийняття Закону «Про охорону здоров’я та безпеку праці» від 10.07.2008 № 186, а Україною – ні.

На всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Згідно зі ст. 153 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України) досягається це забезпеченням відповідності умов праці на робочому місці, безпеки технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стану засобів колектив-

відповідно до нормативно-правових актів] роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці. Закон України «Про охорону праці» (далі – Закон) є єдиним нормативно-правовим актом в Україні, який зобов’язує роботодавця впроваджувати на підприємстві систему управління охороною праці. Водночас зазначимо, що серед країн

ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2017

Безпека праці Стаття 13. Управління охороною праці та обов’язки роботодавця «...роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці...»

Мал. Ю. Судака

пострадянського простору такий обов’язок роботодавцю встановлено лише в Україні. Ця правова вимога визначає, що в основу організації охорони праці покладено забезпечення послідовного та системного підходу до управління охороною праці, що відповідає конвенції Міжнародної організації праці (далі – МОП) нового покоління, а саме Конвенції 2006 року про основи, що сприяють безпеці та гігієні праці (№ 187)1.

праці, затверджує інструкції про їхні обов’язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також контролює їх додержання (абзац 2 частини другої коментованої статті). Таким чином, роботодавець визначає організаційну структуру своєї СУОП і здійснює функціональний розподіл обов’язків у сфері охорони праці між структурними підрозділами свого підприємства, установи чи організації (далі – підприємства).

Відповідно до пп. 2.46.4 Плану заходів щодо реалізації положень Генеральної угоди про регулювання основних принципів і норм реалізації соціально-економічної політики і трудових відносин в Україні, затвердженого розпорядженням КМУ від 28.12.2016 № 1044-р, Мінсоцполітики, МОЗ, Держпраці, інші заінтересовані центральні органи виконавчої влади за участю спільного представницького органу роботодавців і спільного представницького органу об’єднань профспілок мають разом опрацювати протягом 2016–2017 рр. пропозиції щодо ратифікації Конвенції МОП № 187 2006 року про основи, що сприяють безпеці та гігієні праці.

Отже, з метою забезпечення функціонування системи управління охороною праці (далі – СУОП) на підприємстві роботодавець створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони

Відповідно до ст. 15 Закону, на підприємстві з кількістю працюючих 50 і більше осіб створюється служба охорони праці, що діє на підставі Положення про службу охорони праці відповідного підприємства2 та підпорядковується безпосередньо роботодавцю.

Свого часу під час визначення чисельності служби охорони праці згідно з Рекомендаціями щодо структури та чисельності служби охорони праці3 враховувалися специфіка виробництва, видів економічної діяльності, чисельність працівників, умови праці, ефективний річний фонд робочого часу спеціаліста з охорони праці. Сьогодні, відповідно до листа-роз’яснення Держгірпромнагляду від 15.01.2015 № 188/0/8.103/6/15, визначення структури та чисельності служби охорони праці належить до виключної компетенції роботодавця. Крім того, на великих підприємствах з числа вищого керівництва призначається посадова особа, яка забезпечує вирішення конкретних питань охорони праці (наприклад, заступник директора з охорони праці, головний інженер, директор департаменту тощо). Цікаво, що 10 серпня 2016 року на офіційному сайті Держпраці було оприлюднено проект наказу Мінсоцполітики України «Про затвердження змін до Типового положення про службу охорони праці».

______________________________________________________

Станом на сьогодні не ратифікована в Україні. Положення про службу охорони праці відповідного підприємства розробляється на основі Типового положення про службу охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 15.11.2004 № 255, зареєстрованим у Мін’юсті 01.12.2004 за № 1526/10125. Останні зміни до цього Типового положення внесені наказом Мінсоцполітики від 31.01.2017 № 148. 3 Доповнення до Типового положення про службу охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 03.08.1993 № 73, зареєстрованим у Мін’юсті 30.09.1993 за № 140 (втратило чинність у зв’язку із затвердженням у 2004 р. нового Типового положення про службу охорони праці). 2

www.ohoronapraci.kiev.ua

Безпека праці Незважаючи на відсутність правового закріплення на законодавчому рівні оцінки та управління ризиками для життя та здоров’я працівників, цим проектом передбачалося, що «У разі впровадження роботодавцем систем запобігання виникненню нещасних випадків та професійних захворювань на виробництві з урахуванням ризик-орієнтованого підходу, оцінка ризиків на підприємстві та робочих місцях здійснюється у відповідному порядку: визначення небезпек та працюючих осіб, які піддаються ризику для життя та здоров’я; оцінка ризику, який виникає внаслідок небезпек; визначення запобіжних і захисних заходів; практичне впровадження запобіжних і захисних заходів; моніторинг, аналіз та в разі необхідності перегляд запобіжних і захисних заходів.» Це доповнення нагадує широко відому у світі методику «5 КРОКІВ ДЛЯ ОЦІНКИ РИЗИКІВ»:

Визначити небезпеку і причини її наявності.

1 2

Здійснити оцінювання ризику, визначення превентивних і коригувальних заходів.

3 4 5

З’ясувати, хто може постраждати і як.

Записати результати і впровадити в життя. Переглядати результати оцінки та поновлювати у разі потреби.

Проте тільки це доповнення з усього проекту не було реалізовано в останніх змінах до Типового положення про службу охорони праці, що набрали чинності 14.04.2017 р. Роботодавець розробляє за участю сторін колективного дого-

вору і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці (абзац 3 частини другої ст. 13 Закону). Трудові колективи обговорюють і схвалюють комплексні плани поліпшення умов, охорони праці та санітарно-оздоровчих заходів і контролюють виконання цих планів (частина восьма ст. 153 КЗпП України). Згідно з ст. 161 КЗпП України, план заходів щодо охорони праці включається до колективного договору. Пояснити це можна тим, що саме в колективному договорі встановлюються взаємні зобов’язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема умов і охорони праці (ст. 7 Закону України «Про колективні договори і угоди»). Абзац 4 частини другої коментованої статті визначає обов’язковість забезпечення роботодавцем виконання необхідних профілактичних заходів відповідно до обставин, що змінюються. Отже, профілактичні заходи не повинні бути «статичними» та повторюватися з року в рік, вони мають враховувати зміни умов праці, особливості нових працівників і легко коригуватись, щоб відповідати наявним обставинам на робочому місці. «Рамкова» Директива Ради 89/391/ЄЕС визначає, що роботодавець повинен стежити за тим, щоб ці заходи враховували обставини, що змінюються, і спрямовувати зусилля на поліпшення існуючих умов праці (ст. 6), а також визначити захисні заходи та, у разі потреби, захисні засоби, які мають бути застосовані (ст. 9). Відповідно до абзацу 5 частини другої ст. 13, роботодавець впроваджує прогресивні технології, досягнення науки і техніки, засоби механізації та автоматизації виробництва, вимоги ергономіки, позитивний досвід з охорони праці тощо. Ця правова норма кореспондує зі ст. 158 КЗпП України, в якій сказано, що власник або уповноважений ним орган (тобто роботодавець) зобов’язаний вживати заходів щодо полегшення і оздоровлення умов праці працівників шляхом впрова-

дження прогресивних технологій, досягнень науки і техніки, засобів механізації та автоматизації виробництва, вимог ергономіки, позитивного досвіду з охорони праці, зниження та усунення запиленості та загазованості повітря у виробничих приміщеннях, зниження інтенсивності шуму, вібрації, випромінювань тощо. Подібні вимоги можна знайти і в переліку основних принципів попередження (профілактики) «рамкової» Директиви Ради 89/391/ЄЕС, а саме: врахування людського фактора під час роботи, особливо при облаштуванні робочих місць, виборі засобів праці, робочих і технологічних процесів, передусім з погляду полегшення монотонної роботи та роботи в ритмі, заданому машиною, а також послаблення її шкідливого впливу на здоров’я; адаптування до технічного прогресу (частина друга ст. 6). Роботодавець забезпечує належне утримання будівель і споруд4, виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом (абзац 6 частини другої коментованої статті). Утримання будівель регламентують державні нормативні документи (державні будівельні норми, державні санітарні норми та правила, нормативно-правові акти з охорони праці, правила пожежної безпеки), а також документи (положення, інструкції тощо) відомчих організацій. Загальні вимоги до організації утримання об’єктів будівництва визначає ст. 39 2 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та ухвалені на її реалізацію підзаконні нормативно-правові акти. До нормативних документів, пов’язаних з експлуатацією виробничих будівель і споруд, відносять: постанову КМУ «Про забезпечення надійності й безпечної експлуатації будівель, споруд та інженерних мереж» від 05.05.1997 № 409, що втратила чинність відповідно до постанови КМУ від 23.11.2016 № 1059; Положення про безпечну та надійну експлуатацію виробничих будівель і споруд, Правила обстеження, оцінки

_________________________ 4 Детальніше про це – у циклі консультативно-методичних матеріалів з організації утримання будівель і споруд М. Федоренка, що публікується в додатку до журналу «Охорона праці» протягом 2017 року.

ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2017

технічного стану та паспортизації виробничих будівель і споруд, затверджені спільним наказом Держбуду та Держнаглядохоронпраці від 27.11.1997 № 32/288, що втратили чинність на підставі спільного наказу Мінрегіону та Міненерговугілля від 14.07.2014 № 193/507. Нині механізм проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об’єктів будівництва визначено постановою КМУ від 12.04.2017 № 257, а вимоги до обстеження будинків, будівель, споруд, лінійних об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури для визначення та оцінки їх технічного стану встановлено у ДСТУ-Н Б В.1.2-18:2016 «Настанова щодо обстеження будівель і споруд для визначення та оцінки їх технічного стану»5. Є також і відомчі нормативні документи, пов’язані з експлуатацією виробничих будівель і споруд, наприклад, Положення про безпечну та надійну експлуатацію зовнішніх мереж і споруд водопостачання й каналізації та Правила обстежень, оцінки технічного стану та паспортизації зовнішніх мереж і споруд водопостачання й каналізації, затверджені наказом Держбуду від 03.04.1998 № 69, що втратили чинність на підставі наказу Мінрегіону від 01.03.2017 № 44; СОУ-Н МПЕ 40.1.21.525:2006 «Виробничі будівлі та споруди суб’єктів електроенергетики. Типова інструкція з експлуатації. Частина 1. Організація експлуатації будівель та споруд», затверджений наказом Мінпаливенерго від 19.05.2006 № 170; Інструкція про порядок огляду будівель і споруд на залізничному транспорті, затверджена наказом Мінтрансзв’язку від 13.10.2004 № 793-ЦЗ; Порядок технічного огляду, обстеження, оцінки та паспортизації технічного стану, здійснення запобіжних заходів для безаварійного експлуатування систем газопостачання, затверджений наказом Міненерговуглепрому від 24.10.2011 № 640. Чинними є ДБН В.3.1-1-2002 «Експлуатація конструкцій та інженерного обладнання будівель

korholding.ru

Безпека праці

і споруд та систем життєзабезпечення. Ремонт і підсилення несучих і огороджувальних будівельних конструкцій та основ промислових будинків і споруд». Безпечний стан виробничого обладнання та устаткування забезпечується відповідністю вимогам технічних регламентів6. Залежно від розміру і структури підприємства обов’язки зі спостереження за експлуатацією будівель і споруд повинні покладатися або на спеціальну службу – службу спостереження за безпечною експлуатацією будівель і споруд підприємства, або на відділ капітального будівництва, будівельну групу, а також на відповідні експлуатаційні служби: відділ головного енергетика, транспортний відділ тощо. Усі виробничі будівлі та споруди підприємства або його частини (прогін, поверх) наказом керівника підприємства, якому належить будівля, закріплюються за цехами, відділами та іншими підрозділами (організаціями), які займають зазначені площі. Начальники відповідних підрозділів (цех, відділ тощо) є особами, відповідальними за правильну експлуатацію, збереження та своєчасний ремонт закріплених за підрозділами будівель, споруд або окремих приміщень. Склад комісії із загального огляду будівель і споруд призначає керівник підприємства. Очолює комісію керівник підприємства або його заступник. Нагляд за технічним станом об’єкта будівництва, його частин, окремих конструкцій або основ з оцінюванням їх деформацій та не-

сучої здатності, стійкості та придатності до експлуатації (моніторинг) складається з: попереднього (візуального) обстеження об’єкта, зокрема огляду та фотографування об’єкта і його конструктивних елементів, виконання обмірів, визначення категорії складності об’єкта, аналізу проектної та іншої технічної документації (за наявності); детального (інструментального) обстеження об’єкта, зокрема визначення параметрів і характеристик матеріалів, виробів та конструкцій, із залученням фахівців відповідної спеціалізації та атестованих лабораторій (у разі потреби).

Роботодавець забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань, та здійснення профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин (абзац 7 другої частини ст. 13 Закону). Стаття 171 КЗпП України та частина перша ст. 22 Закону визначають, що власник або уповноважений ним орган (тобто роботодавець) повинен проводити розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві відповідно до порядку, встановленого КМУ. Згідно з Порядком проведення розслідувань та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві7 (далі – Порядок), затвердженим постановою КМУ від 30.11.2011 № 1232, роботодавець зобов’язаний: у п’ятиденний строк після затвердження акта за формою Н-58 видати наказ про вжиття запропонованих комісією із роз-

______________________________________________________ 5

Принятий 02.07.2016 р., набрав чинності 01.04.2017 р. З реєстром технічних регламентів від 23.03.2017 можна ознайомитись за адресою: http://www.me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&tag=TekhnichniReglamenti. Останні зміни внесені постановою КМУ від 26.04.2017 № 294. 8 Акт проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (аварії), що стався (сталася). 6 7

www.ohoronapraci.kiev.ua

Безпека праці слідування (спеціальною комісією) заходів та запобігання виникненню подібних нещасних випадків; у п’ятиденний строк після закінчення розслідування причин виникнення професійного захворювання розглянути матеріали розслідування та видати наказ про вжиття заходів щодо запобігання виникненню професійних захворювань; провести аналіз причин настання нещасних випадків за підсумками кварталу, півріччя і року та розробити і виконати план заходів щодо запобігання подібним нещасним випадкам.

Органи державного управління охороною праці, органи державного нагляду за охороною праці, виконавча дирекція Фонду соціального страхування України та її робочі органи, профспілки перевіряють відповідно до компетенції ефективність роботи з профілактики нещасних випадків і вживають заходів щодо усунення виявлених порушень вимог цього Порядку згідно із законодавством. Фахівці Держпраці підготували проект постанови КМУ «Про затвердження Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві»9 з метою забезпечення виконання в повному обсязі функцій і повноважень Держпраці в частині проведення розслідування й ведення обліку аварій і нещасних випадків, розслідування обставин та причин виникнення гострих і хронічних професійних захворювань та отруєнь. Відповідно до абзацу 8 частини другої коментованої статті Закону, роботодавець організовує проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень умов праці, оцінку технічного стану виробничого обладнання та устаткування, атестацій робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці в порядку і строки, що визначаються законодавством, та за їх підсумками вживає заходів до усунення небезпечних і шкідливих для здоров’я виробничих факторів. У 2002 р. під час підготовки другої редакції Закону положення ко-

ментованої статті були дещо змінені, зокрема доповнені в частині зобов’язання роботодавця організовувати проведення аудиту охорони праці. Крім того, мала бути вилучена фраза про атестацію робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці (далі – НПАОП), оскільки під час організації проведення аудитів роботодавець буде зобов’язаний виявляти і усувати ризики настання нещасних випадків на виробництві, тобто здійснювати управління ризиками. Це є набагато ефективнішим, бо виявлення невідповідності обладнання або технологічного процесу вимогам НПАОП є лише одним з аспектів ідентифікації небезпек у процесі управління ризиками. Такі зміни відображали, на думку фахівців, сучасні погляди на побудову і функціонування СУОП на виробництві. Проте в результаті чинний на сьогодні Закон містить правову вимогу щодо проведення аудиту охорони праці поряд із правовою вимогою щодо проведення атестації робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці. Варто зауважити, що аудит охорони праці, який має проводитись з урахуванням положень міжнародного стандарту ISO 19011:201110, не знайшов свого розвитку в підзаконному нормативно-правовому акті, який би встановлював механізм його реалізації. Є лише визначення терміна в документі рекомендаційного характеру, а саме в Рекомендаціях щодо побудови, впровадження та удосконалення системи управління охороною праці, затверджених Головою Держгірпромнагляду від 07.02.2008. Що ж до атестації робочих місць на відповідність НПАОП звертаємо увагу, що законодавством і досі не визначено ані порядку, ані строків для її проведення. Свого часу Держгірпромнагляд на виконання вимог ст. 13 Закону та Плану заходів щодо реалізації положень Генеральної угоди між Кабінетом Міністрів України, всеукраїнськими об’єднаннями організацій роботодавців і під-

приємців та всеукраїнськими профспілками та профоб’єднаннями на 2008–2009 роки11 розробив Порядок проведення атестації робочих місць щодо їх відповідності нормативно-правовим актам з охорони праці та проект постанови КМУ про його затвердження. 24 червня 2016 р. постановою КМУ № 461 було затверджено нові (істотно скорочені) списки виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, і скасовано попередні, затверджені в 2003 р.

Основною метою розробки цього порядку було виявлення небезпек на кожному робочому місці під час експлуатації виробничих об’єктів, машин та обладнання, встановлення рівня забезпеченості працівників засобами індивідуального та колективного захисту, що мають відповідати вимогам чинного законодавства, зокрема НПАОП. Проте розроблений Держгірпромнаглядом порядок методологічно повторював Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджений постановою КМУ від 01.08.1992 № 442, і потребував доопрацювання для визначення єдиного порядку здійснення атестації робочих місць з інтегрованими завданнями. Варто відмітити й сьогоднішню нестабільну ситуацію у сфері правового регулювання процесу атестації робочих місць за умовами праці12, зокрема перегляд і скорочення списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (Списки № 1 і № 2). Затвердження нових списків викликало хвилю обурення, тому після після чергового перегляду постановою КМУ від 04.07.2017 № 479 до них були внесені зміни, які наберуть чинності 01.01.2018 р. Контроль за якістю проведення атестації робочих місць за умовами праці, правильністю застосування нормативно-правових

_______________________________________________ 9

З проектом можна ознайомитись на офіційному веб-сайті Держпраці у підрозділі «Регуляторна діяльність» розділу «Діяльність». Нині в Україні діє ДСТУ ISO 19011:2012 «Настанови щодо здійснення аудитів систем управління» (ISO 19011:2011, IDT). 11 Затверджений розпорядженням КМУ від 17.09.2008 № 1250-р, втратив чинність 30.03.2011. 12 Детальніше про це у статті А. Дутчака «Країна суперечностей», опублікованій у № 1/2015 журналу «Охорона праці», і статтях інших авторів, присвячених цій темі. 10

ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2017

Безпека праці актів (списків, переліків тощо), відповідно до яких надаються пільги та компенсації працівникам за роботу із шкідливими умовами праці, покладається на Держпраці. З цією метою фахівці Держпраці опрацювали проект Порядку здійснення контролю за якістю проведення атестації робочих місць за умовами праці, з яким можна ознайомитись на офіційному веб-сайті Держпраці в розділі «Діяльність» (підрозділ «Регуляторна діяльність»). Фактичне значення факторів виробничого середовища і трудового процесу визначається методом лабораторно-інструментальних досліджень і розрахунків. Згідно з п. 3.4 Методичних рекомендацій для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджених постановою Мінпраці від 01.09.1992 № 41, лабораторно-інструментальні дослідження фізичних, хімічних, біологічних, визначення психофізичних

місць за умовами праці, затверджене наказом МОЗ від 21.04.1999 № 91, зареєстрованим у Мін’юсті 07.10.1999 за № 686/3979, на сьогодні є чинним. Безпечний стан обладнання забезпечується відповідністю вимогам Технічного регламенту безпеки машин13, Технічного регламенту безпеки обладнання, що працює під тиском14, Технічного регламенту обладнання та захисних систем, призначених для використання в потенційно вибухонебезпечних середовищах15 тощо. Оцінка технічного стану машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки (далі – устатковання) або їх складових частин, що являє собою оцінювання стану устатковання або його складових частин у певний момент часу і в певних умовах зовнішнього середовища, здійснюється як один з етапів проведення і технічного огляду, і експертного обстеження відповідно до Порядку проведення огляду,

Контроль безпеки умов праці, відповідно до ст. 3 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», належить до сфери дії законодавчо регульованої метрології. Згідно зі змінами до цього закону, що набрали чинності з 01.01.2016, проведення атестації вимірювальних лабораторій не передбачено.

факторів проводяться у процесі роботи в характерних (типових) виробничих умовах, при справних та ефективно діючих засобах колективного та індивідуального захисту. Відповідно до п. 7 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, гігієнічні дослідження факторів виробничого середовища і трудового процесу проводяться лабораторіями, атестованими Держпраці і МОЗ в порядку, визначеному Мінсоцполітики разом з МОЗ. Водночас Положення про проведення органами, установами та закладами державної санепідслужби Міністерства охорони здоров’я України атестації санітарних лабораторій підприємств і організацій на право проведення санітарно-гігієнічних досліджень факторів виробничого середовища і трудового процесу для атестації робочих

випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою КМУ від 26.05.2004 № 687. Роботодавець розробляє і затверджує положення, інструкції, інші акти з охорони праці, що діють у межах підприємства (далі – акти підприємства), та встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці, забезпечує безоплатно працівників нормативно-правовими актами та актами підприємства з охорони праці (абзац 9 частини другої ст. 13 Закону).

Згідно з Порядком опрацювання та затвердження роботодавцем нормативних актів з охорони праці, що діють на підприємстві16, затвердженим наказом Держнаглядохоронпраці від 21.12.1993 № 123, зареєстрованим у Мін’юсті 07.02.1994 за № 20/229, нормативні акти з охорони праці, що затверджуються роботодавцем, спрямовані на побудову чіткої СУОП та забезпечення в кожному структурному підрозділі і на робочому місці безпечних і нешкідливих умов праці, встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці. Нормативні акти з охорони праці, що підлягають затвердженню трудовим колективом (Положення про комісію з питань охорони праці підприємства, Положення про діяльність уповноважених найманими працівниками осіб з питань охорони праці тощо) опрацьовує роботодавець разом з відповідними громадськими організаціями. Інструкція з охорони праці є нормативним актом, що містить обов’язкові для дотримання працівниками вимоги з охорони праці при виконанні ними робіт певного виду або за певною професією на робочих місцях, у виробничих приміщеннях, на території підприємства і будівельних майданчиках або в інших місцях, де за дорученням власника чи уповноваженого ним органу (тобто роботодавця) виконуються ці роботи, трудові чи службові обов’язки. Вимоги до змісту, побудови і викладу інструкцій з охорони праці встановлює Положення про розробку інструкцій про охорону праці17, затверджене наказом Держнаглядохоронпраці від 29.01.1998 № 9, зареєстрованим у Мін’юсті 07.04.1998 за № 226/2666. Крім того, це положення визначає порядок опрацювання та введення в дію нових, перегляду та скасування чинних інструкцій.

_______________________________________________ 13

Затверджений постановою КМУ від 30.01.2013 № 62. Затверджений постановою КМУ від 19.01.2011 № 35. 15 Затверджений постановою КМУ від 28.12.2016 № 1055. Набрав чинності з 27.07.2017. 16 Останні зміни внесені наказом Мінсоцполітики від 01.11.2016 № 1259. 17 Ще в жовтні 2016 р. на офіційному веб-сайті Держпраці було оприлюднено проект наказу Мінсоцполітики «Про внесення змін до Положення про розробку інструкцій про охорону праці», з яким можна ознайомитись і сьогодні. 14

www.ohoronapraci.kiev.ua

Безпека праці З метою забезпечення безпечних та здорових умов праці роботодавець здійснює контроль за додержанням працівником технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного та індивідуального захисту, виконанням робіт відповідно до вимог з охорони праці (абзац 10 частини другої коментованої статті Закону). Статтею 160 КЗпП України визначено, що постійний контроль за додержанням працівниками вимог нормативних актів про охорону праці покладається на власника або уповноважений ним орган (тобто роботодавця). У свою чергу, громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці здійснюють професійні спілки, їх об’єднання в особі своїх виборних органів і представників або уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці (у разі якщо на підприємстві профспілка не створювалася). Триступінчатий (адміністративно-громадський) контроль у СУОП

є основною формою контролю адміністрації й комітетів профспілки підприємства за станом умов і безпеки праці на робочих місцях, виробничих ділянках, у цехах, а також дотриманням усіма службами, посадовими особами й працівниками вимог трудового законодавства, законодавства про охорону праці, правил, норм, інструкцій та інших нормативно-технічних документів з охорони праці. Триступінчатий контроль не виключає проведення двох раніше згаданих видів контролю. Крім цього, роботодавець зобов’язаний організовувати пропаганду безпечних методів праці та співробітництво з працівниками у галузі охорони праці (абзац 11 частини другої ст. 13 Закону). Ця правова вимога є втіленням у життя одного з принципів державної політики у сфері охорони праці. У «рамковій» Директиві Ради 89/391/ЄЕС цьому питанню присвячено ст. 10 «Інформування працівників» і ст. 11 «Заслуховування та залучення працівників».

Відповідно до абзацу 12 частини другої коментованої статті, роботодавець вживає термінових заходів для допомоги потерпілим, залучає за необхідності професійні аварійно-рятувальні формування у разі виникнення на підприємстві аварій та нещасних випадків. Роботодавець в ЄС вживає відповідних заходів щодо надання першої допомоги, боротьби з пожежами та евакуації працівників, з урахуванням характеру діяльності і масштабів підприємства або виробництва, враховуючи наявність сторонніх осіб, а також організовує необхідний зв’язок із зовнішніми службами, особливо стосовно першої допомоги, медичного забезпечення, рятування і боротьби з пожежами (ст. 8 Директиви Ради 89/391/ЄЕС). Частина третя ст. 13 Закону встановлює безпосередню відповідальність роботодавця за порушення зазначених вимог. Відповідно до ст. 44 Закону, винні особи притягаються до дисциплінарної, адміністративної, матеріальної, кримінальної відповідальності згідно із законом.

ПОРІВНЯЛЬНО-ПРАВОВИЙ АНАЛІЗ положень статті 13 Закону України «Про охорону праці» (чинна редакція) і Директиви Ради № 89/391/ЄЕС від 12 червня 1989 року про запровадження заходів із заохочення поліпшення охорони здоров’я та безпеки працівників на роботі (Офіційний вісник ЄС L 183, 29.06.1989) Закон України «Про охорону праці» (стаття 13 «Управління охороною праці та обов’язки роботодавця»)

Директива Ради 89/391/ЄЕС (офіційний переклад Міністерства юстиції України)

Примітка

СЕКЦІЯ ІІ. ОБОВ’ЯЗКИ РОБОТОДАВЦЯ Стаття 5. Загальні положення 1. Роботодавець зобов’язаний забезпечувати безпеку і захист здоров’я працівників у всіх аспектах, що стосуються роботи.

Частково врегульовано

…розробляє за участю сторін колективного договору і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці;

Стаття 9. Інші обов’язки роботодавця 1. Роботодавець повинен: …(b) визначити захисні заходи, та, за необхідності, захисні засоби, які мають бути застосовані;..

Частково врегульовано

забезпечує виконання необхідних профілактичних заходів відповідно до обставин, що змінюються;

Стаття 6. Загальні обов’язки роботодавця 1. …Роботодавець повинен слідкувати за тим, щоб ці заходи враховували обставини, що змінюються, і спрямовувати зусилля на поліпшення існуючих умов праці…

впроваджує прогресивні технології, досягнення науки і техніки, засоби механізації та автоматизації виробництва, вимоги ергономіки, позитивний досвід з охорони праці тощо;..

Стаття 6. Загальні обов’язки роботодавця …2. Роботодавець вживає заходи, про які йдеться у першому абзаці першої частини на підставі наступних загальних принципів техніки безпеки:.. … (d) врахування людського фактора під час роботи, особливо при облаштуванні робочих місць, виборі засобів праці, робочих і технологічних процесів, передусім з точки зору полегшення монотонної роботи та роботи в ритмі, заданому машиною, а також послаблення її шкідливого впливу на здоров’я; (е) адаптування до технічного прогресу;..

Роботодавець зобов’язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, а саме:..

Частково врегульовано

ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2017

Безпека праці …організовує пропаганду безпечних методів праці та співробітництво з працівниками у галузі охорони праці;

Стаття 10. Інформування працівників 1. Роботодавець вживає необхідних заходів з тим, щоб працівники та/або їх представники на підприємстві та/або виробництві, відповідно до національного законодавства та/або практики, з урахуванням масштабів підприємства або виробництва, одержували всю необхідну інформацію стосовно: (a) загроз для безпеки і здоров’я (the safety and health risks), а також захисних та запобіжних заходів на підприємстві або виробництві в цілому, а також для кожного робочого місця або виду робіт; (b) заходів, вжитих відповідно до частини 2 статті 8. 2. Роботодавець здійснює необхідні заходи з тим, щоб роботодавці працівників інших підприємств, залучених до роботи на його підприємстві або виробництві, відповідно до національного законодавства та/або практики одержували призначену для них інформацію, про яку йдеться в пунктах (а) і (b) частини 1. 3. Роботодавець здійснює необхідні заходи з тим, щоб працівники, які виконують особливі функції щодо безпеки і здоров’я працівників, або представників працівників, наділених такими функціями, для виконання зазначеної діяльності відповідно до національного законодавства та/або практики мали доступ до: (a) оцінки небезпек (the risk assessment) та необхідних захисних заходів, про які йдеться в пунктах (а) і (b) частини 1 статті 9; (b) обліку та звітів, про які йдеться в пунктах (c) і (d) частини 1 статті 9; (c) інформації щодо захисних і запобіжних заходів, а також повідомлень компетентних органів у сфері безпеки і охорони здоров’я. Стаття 11. Заслуховування та залучення працівників 1. Роботодавці заслуховують думку працівників та/або їх представників і забезпечують їх участь у обговоренні всіх питань, що стосуються безпеки і охорони здоров’я на робочому місці. Це передбачає: – заслуховування думки працівників; – право працівників та/або їх представників подавати пропозиції; – пропорційну участь відповідно до національного законодавства та/або практики. 2. Працівники чи їх представники, що виконують особливі функції щодо безпеки і охорони здоров’я працівників, беруть пропорційну участь, відповідно до національного законодавства та/або практики, або попередньо заслуховуються роботодавцем з питань: (a) будь-яких заходів, що можуть суттєво впливати на безпеку і здоров’я; (b) призначення працівників, про яких йдеться у частині 1 статті 7 та частині 2 статті 8, а також стосовно дій, про які йдеться у частині 1 статті 7; (c) інформування, про яке йдеться у частині 1 статті 9 та статті 10; (d) залучення, за необхідністю, сторонніх служб або фахівців на підприємство та/або виробництво, про що йдеться у частині 3 статті 7; (e) планування і організацію навчання, про яке йдеться у статті 12. 3. Представники працівників, наділені особливими функціями щодо безпеки і охорони здоров’я працівників, мають право звертатись до роботодавця з пропозиціями щодо необхідних захисних заходів, а також запобігання будь-якій небезпеці для працівників та/або усунення джерел небезпеки. 4. Працівники, про яких йдеться у частині 2, а також їх представники, про яких йдеться у частинах 2 і 3, не повинні зазнати будь-яких негативних наслідків унаслідок їх діяльності, визначеної в частинах 2 і 3. 5. Роботодавець повинен надавати представникам працівників, наділених особливими функціями щодо безпеки і охорони здоров’я працівників, достатньо вільного часу без втрат у заробітній платі, а також забезпечити їх засобами, необхідними для реалізації прав і завдань, що випливають з цієї Директиви. 6. Працівники та/або їх представники мають право відповідно до національного законодавства та/або практики, звертатись до компетентних органів, відповідальних за безпеку і захист здоров’я на робочому місці, якщо вони вважають, що вжиті роботодавцем заходи і надані в розпорядження засоби недостатні для забезпечення безпеки і охорони здоров’я на робочих місцях. Представникам працівників повинна бути надана можливість подавати свої зауваження компетентним органам під час відвідань і перевірок, які ними проводяться.

Частково врегульовано

вживає термінових заходів для допомоги потерпілим, залучає за необхідності професійні аварійно-рятувальні формування у разі виникнення на підприємстві аварій та нещасних випадків.

Стаття 8. Перша допомога, протипожежні заходи, евакуація працівників, серйозна і безпосередня небезпека 1. Роботодавець: – вживає відповідних заходів щодо першої допомоги, боротьби з пожежами та евакуації працівників, з урахуванням характеру діяльності і масштабів підприємства або виробництва, враховуючи наявність сторонніх осіб, а також – організовує необхідний зв’язок із зовнішніми службами, особливо стосовно першої допомоги, медичного забезпечення, рятування і боротьби з пожежами.

Частково врегульовано

Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

СЕКЦІЯ ІІ. ОБОВ’ЯЗКИ РОБОТОДАВЦЯ Стаття 5. Загальні положення …2. Якщо роботодавець, відповідно до частини 3 статті 7 залучає компетентні сторонні служби або осіб, це не звільняє його від відповідальності у цій сфері. 3. Обов’язки працівника у сфері безпеки і охорони здоров’я під час роботи не впливають на принципи відповідальності роботодавця. 4. Ця Директива не обмежує право вибору держав-членів передбачати скасування або обмеження відповідальності роботодавців, якщо трапляється щось через незвичайні й непередбачувані обставини, які не залежать від контролю роботодавця, або з надзвичайних випадків, результатів яких не можна уникнути, незважаючи на всі зусилля.

Частково врегульовано

www.ohoronapraci.kiev.ua

Безпека праці

Актуальне питання

Куди ми йдемо? Про поточний стан нормативної бази з охорони праці в Україні та напрями її ефективного розвитку. ьогодні нормативна база з охорони праці в Україні розвивається без єдиного системного підходу та визначених напрямів щодо її розробки. Така ситуація обумовлена як об’єктивними, так і суб’єктивними чинниками. У першому випадку це руйнування більшості галузевих науково-технічних центрів, зменшення кількості об’єктів та скорочення обсягів виробництва, велика кількість фахівців з гуманітарною освітою (юристів, менеджерів) і дефіцит технічних фахівців – «технарів» (через те, що їхня робота є менш престижною, ніж робота офісних працівників), у другому – готовність керуватися політичними й ідеологічними мотивами при вирішенні виробничих питань, бюрократичні перепони. Не вина, а біда розробників нормативних документів з охорони праці в тому, що вони не працювали на промислових підприємствах і не мають достатнього практичного досвіду. Через персональну безвідповідальність учасники-розробники не прагнуть до саморозвитку і самовдосконалення як автори, а здебільшого задовольняють власні бізнесові інтереси. Адаптація вітчизняного законодавства до норм Європейського Союзу є одним з найважливіших напрямів зовнішньої політики нашої держави. Україна взяла на себе зобов’язання привести правові норми у відповідність до особливостей європейської правової системи за допомогою ухвалення регламентів і директив ЄС, зближення національних, регіональних та міжнародних стандартів. Правовими інструментами такої адаптації є гармонізація (англ. – harmonization), конвергенція (англ. – сonvergence) та імплементація (англ. – implementation). Сьогодні метою ухвалення законів України, численних розпоряджень КМУ та планів щодо імплементації є насамперед створення спільного європейського ринку товарів і послуг.

Гармонізування понять (concept harmonization) – діяльність щодо зменшення чи усунення незначних розбіжностей між двома чи декількома поняттями, тісно пов’язаними між собою. Гармонізування термінів (term harmonization) – діяльність щодо позначення певного поняття у різних мовах термінами, які відображають однакові чи подібні ознаки або мають ті самі чи трохи відмінні форми. (пп. 3.1, 3.2 ДСТУ ISO 860-99 «Термінологічна робота. Гармонізування понять і термінів»)

Не є винятком і сфера охорони праці. Адаптація законодавства про охорону праці направлена на створення системи управління охороною праці, що відповідає світовим та європейським стандартам, запровадження дієвих

заходів щодо створення безпечних умов праці та захисту прав працюючих, запобігання виробничому травматизму. ЩО МАЄМО Сьогодні в Україні відбуваються кардинальні зміни чинного законодавства з безпеки праці, що характеризуються відмовою від нормативних документів, розроблених за часів Радянського Союзу, які діяли на підставі постанови Верховної Ради України від 12.09.1991 № 1545-XII «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР» . Документом встановлено, що до ухвалення відповідних актів законодавства України на її території застосовуються акти законодавства СРСР з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції та законам України. Міждержавна рада зі стандартизації, метрології і сертифікації 13.03.1992 ухвалила Угоду про проведення узгодженої політики в галузі стандартизації, метрології і сертифікації, яка регламентує використання міждержавних стандартів державами СНД. Станом на 31.12.2015 Фонд національних стандартів налічував 18 623 документи, з яких 11 662 – національні стандарти, гармонізовані з міжнародними та європейськими. Наказами ДП «УкрНДНЦ» Міністерства економічного розвитку і торгівлі України з 01.01.2016 припинено дію на території України 12 776 стандартів колишнього СРСР. У документах зазначено, що виконання вимог ГОСТ, на яких базуються чинні нормативно-правові акти, також є не обов’язковим. Розпорядженням КМУ від 10.03.2017 № 166-р скасовано деякі накази міністерств та інших центральних органів виконавчої влади як такі, що втратили актуальність та встановлюють регуляторні бар’єри, зокрема 16 нормативних документів Міністерства надзвичайних ситуацій, що стосуються безпеки праці. Наказом Міністерства соціальної політики України від 10.04.2017 № 592 «Про визнання такими, що не застосовуються на території України, деяких нормативно-правових актів СРСР» з 30.05.2017 скасовано 122 нормативних документи з охорони праці. Скасування «застарілих» нормативних документів з безпеки праці (НПАОП, НПАПБ, санітарних норм і правил) триватиме й далі – це процес незворотний. На жаль, уже не можуть бути використані Правила техніки безпеки та виробничої санітарії, які розроблювали фахівці за часів Радянського Союзу для промислової інженерії. Тож очевидною є проблема з правовим «успадкуванням» нормативних вимог з охорони праці, розроблюваних у СРСР.

ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2017

Безпека праці ПРОЦЕС ПІШОВ Скасування «застарілих» нормативних документів розпочато, а що маємо натомість? Нормативно-правові документи з безпеки праці розробляють уповноважені державні органи. Сформовано певні групи нормативів:

• нормативно-правові акти з охорони праці (НПАОП) центрального уповноваженого органу виконавчої влади з питань охорони праці (Держпраці); • державні (національні) стандарти України (ДСТУ, технічний регламент) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує державну політику у сфері технічного регулювання, стандартизації, метрології та метрологічної діяльності (Мінекономрозвитку) (Департамент технічного регулювання – Держстандарт); • державні будівельні норми (ДБН, ДСТУ Б) центрального уповноваженого органу виконавчої влади у сфері будівництва, архітектури, містобудування та житлово-комунального господарства (Мінрегіонбуд); • санітарні норми і правила (Санітарний регламент, ДСанПіН, ДСН, ДСП) спеціально уповноваженого органу виконавчої влади в галузі охорони здоров’я (МОЗ); • нормативні документи центрального уповноваженого органу виконавчої влади у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки (ДСНС), наприклад нормативні документи з пожежної безпеки (НАПБ). Сьогодні вже сформовано нормативну базу державних стандартів на зразок європейських, що охоплює питання безпеки праці (охорони праці, гігієни праці, пожежної безпеки) та пов’язана з експлуатацією засобів виробництва у різних сферах господарської діяльності. Наприклад:

• ДСТУ EN – державний стандарт, через який упроваджено європейський стандарт (EN); • ДСТУ-П ОНSAS – державний стандарт, через який упроваджено міжнародні стандарти органів зі стандартизації (OHSAS – абревіатура з англійської Occupational Health and Safety Management Systems – система управління гігієною та безпекою праці); • ДСТУ ISO – державний стандарт, через який упроваджено європейський стандарт Міжнародної організації зі стандартизації (ISO – International Organization for Standardization); • ДСТУ ІЕС – державний стандарт, через який упроваджено європейській стандарт Міжнародної електротехнічної комісії (ІЕС); • ДСТУ UIC – державний стандарт, через який упроваджено європейський стандарт Міжнародного Союзу залізниць (UIC).

Частину колишніх ГОСТів зберегли, замінивши їх на аналоги – ДСТУ, і переклавши українською мовою. Але деякі важливі стандарти безпеки праці й дотепер не замінено, наприклад, ГОСТ 12.0.003-74 «ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация»; ГОСТ 27372-87 «ССБТ. Люльки для строительно-монтажных работ. Технические условия», ГОСТ 12.4.059-89 «ССБТ. Строительство. Ограждения предохранительные инвентарные. Общие технические условия»; ГОСТ 12.4.089-86 «ССБТ. Строительство. Пояса предохранительные. Общие технические условия». Характерною особливістю нових розроблених НПАОП є те, що вони містять загальні та неконкретизовані вимоги із численними посиланнями на нормативні вимоги інших нормативних документів. Це такі правила, як: Загальні вимоги стосовно забезпечення роботодавцями охорони праці працівників (НПАОП 0.00-7.11-12); Вимоги до роботодавців стосовно забезпечення безпечного виконання робіт у потенційно вибухонебезпечних середовищах (НПАОП 0.00-7.1213); Загальні вимоги охорони праці працівників гірничодобувних підприємств (НПАОП 14.3-7.02-06) та інші нормативні документи. Сформовано галузеві (відомчі) нормативні бази в таких окремих сферах господарювання, як: • Міністерство енергетики та вугільної промисловості України – нормативні документи під шифром СОУ 40.1 (СОУ-Н ЕЕ; СОУ-Н МЕВ, СОУ-Н МПЕ); ГКД 34 (ГКД 34.1), ГДН; • Міністерство надзвичайних ситуацій України – СОУ МНС 75.2; • Міністерство промислової політики України – СОУ МПП 71; • Міністерство з питань житлово-комунального господарства України – СОУ ЖКГ; • Державна служба автомобільних доріг України – СОУ 45.2; • Державна компанія «Укртрансгаз» – СОУ 60.3. Нині маємо відомчі будівельні норми (ВБН), ухвалені наказами: Укравтодору; Міненерговугілля України; Мінрегіонбуду України; Міністерства інфраструктури України; Мінсільгосппроду України; Держкомнафтогазу; Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України».

Європейський стандарт – регіональний стандарт, ухвалений європейською організацією стандартизації. (ст. 1 Закону України «Про стандартизацію»)

Гармонізований європейський стандарт – стандарт, ухвалений однією з європейських організацій зі стандартизації на основі запиту, зробленого Європейською комісією, номер і назву якого опубліковано в «Офіційному віснику Європейського Союзу». (ст. 1 Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» від 15.01.2015 № 124-VIII)

Мал. Ю. Судака

www.ohoronapraci.kiev.ua

Безпека праці ЧИМ КЕРУВАТИСЯ Сьогодні виникло закономірне запитання: якому нормативному документу віддавати перевагу – ДСТУ, НПАОП, НАПБ, ДСанПіН (санітарному регламенту), технічному регламенту? ДБН чи ВБН? У Законі України «Про стандартизацію» введено поняття «кодекс усталеної практики», під яким розуміють нормативний документ, що містить рекомендації щодо практик чи процедур проектування, виготовлення, монтажу, технічного обслуговування або експлуатації обладнання, конструкцій чи виробів. У цьому Законі зазначено, що національні стандарти та кодекси усталеної практики застосовуються на добровільній основі, крім випадків, якщо обов’язковість їх застосування встановлена нормативно-правовими актами (ст. 1, 23). Російський термін «устройство» не має однозначного українського аналогу та може бути перекладене як «пристрій», «обладнання», «устатковання (устаткування)». Визначення технічного терміна «устатковання (устаткування)» також є неоднозначним, та цей термін можна використовувати для позначення таких понять, як «установка», «машина», «механізм», «пристрій».

Поки що у вирішенні цього питання можна керуватися Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V, у частині 7 ст. 4 якого зазначено, що, у разі якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав і обов’язків суб’єкта господарювання або повноважень органу державного нагляду (контролю), така норма трактується в інтересах суб’єкта господарювання. У нормативних документах, що регламентують визначення понять, немає однозначності у вживанні технічних термінів, особливо пов’язаних з експлуатацією засобів виробництва підвищеної небезпеки. Наприклад, те саме поняття може бути визначено різними термінами: «устатковання» і «устаткування», «заземлення» і «уземлення», «огородження» і «огорожа» (такі питання журнал «Охорона праці» розглядає у спеціальній рубриці «Термінологічна абетка». – Ред.). У європейських стандартах замість поняття «кваліфікаційна група з електробезпеки» щодо електротехніки використовують поняття «кваліфікована особа» – людина з відповідною освітою і досвідом, що дозволяють їй передбачати ризики і уникати небезпек, які можуть бути спричинені електрикою (п. 3.52 ДСТУ EN 60204-1:2004 «Безпечність машин. Електрообладнання машин. Частина 1. Загальні вимоги»). ЩО НАМ ЗАВАЖАЄ Нинішній стан нормативної документації у сфері охорони праці «підриває» ефективність навчально-методичних центрів (зокрема й вищих навчальних закладів), які без фахової інформаційної бази неспроможні переорієнтуватися на європейський напрям у питаннях охорони праці. Впливає на якість навчання і невизначеність, пов’язана зі скасуванням нормативних документів.

По суті, маємо перехідний період, пов’язаний з приходом нового покоління фахівців та зміною умов господарювання, коли «стару» нормативну базу з охорони праці скасовують, а нову ще тільки формують. Його тривалість залежить як від суб’єктивних, так і від об’єктивних чинників. Очевидним є те, що низький фаховий рівень і брак стимулювання не сприяють результативності цього процесу. Кардинальна зміна нормативної бази спонукає до змін в організації державного нагляду (контролю) з питань охорони праці. Функції Держпраці насамперед полягають у контролі питань, пов’язаних з організацією робіт підвищеної небезпеки на потенційно небезпечних і небезпечних об’єктах, контролі за здійсненням навчально-методичної діяльності у сфері охорони праці, організації проведення розслідування нещасних випадків, профзахворювань та аварій на виробництві. Як це не дивно, але головним контролюючим державним органом у сфері нормотворення з питань охорони праці є не Держпраці України, а Державна регуляторна служба України. ЩО РОБИТИ На думку автора, діяльність у сфері охорони праці потрібно вести за такими стратегічними напрямами, ураховуючи певні аспекти: 1. Обов’язково встановити перехідний період, упродовж якого провести скрупульозну роботу зі створення нормативної бази з охорони праці, не допускаючи неоднозначності в термінах і поняттях. При цьому потрібно усвідомлювати, що скасування чинного законодавства про охорону праці (НПАОП), заміна на абсолютно тотожні положення та норми Європейського Союзу призведе до колапсу у сфері охорони праці. До нормативної бази з охорони праці мають бути віднесені державні стандарти, пов’язані з безпекою та гігієною праці. Слід унеможливити комерціалізацію доступу до нормативної бази з охорони праці. Також потрібна гармонізація технічних термінів у сфері ОП. 2. Організувати перепідготовку фахівців з охорони праці (зокрема й фахівців навчальних закладів) відповідно до обраної концепції розвитку нормативної бази з охорони праці з урахуванням специфіки різних сфер господарювання, формування нових програм навчання та критеріїв оцінки фахового рівня працівників, розробки практичних методичних посібників. 3. Зміна функцій державного нагляду у сфері охорони праці спонукає до підвищення ролі галузевих (відомчих) організацій у формуванні нормативної бази залежно від сфери господарювання. Має зростати роль галузевих (відомчих) органів у формуванні нормативної бази з охорони праці, а також розширюватися права у сфері нормотворчості (такий підхід відповідає європейському напряму).

Функції державних контролюючих органів зводитимуться до узагальнення, координації та регулювання питань відповідно до обраної концепції розвитку нормативної бази (під координуванням Державної регуляторної служби України) і визначення спроможності суб’єкта господарювання безпечно проводити роботи й експлуатувати об’єкт підвищеної небезпеки. Тенденції сучасного розвитку нормативної бази мають полягати в збереженні правонаступності незалежно від зміни поколінь та політичних орієнтацій. Нормативна база повинна розвиватися щонайперше за рахунок упровадження нових технологій та умов виробництва. Володимир Потебешко, експерт

ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2017

Ð&#x2018;ÐµÐ·Ð¿ÐµÐºÐ° Ð¿Ñ&#x20AC;Ð°Ñ&#x2020;Ñ&#x2013;

www.ohoronapraci.kiev.ua

Ð ÐµÐºÐ»Ð°Ð¼Ð°

Безпека праці

Людина та її справа

Один у полі не воїн, або Народження системи У серпні цього року виповнюється 80 років почесному енергетику України, керівнику служби охорони праці ВЕО «Харківенерго» Віталію Хлопоніну. Його можна вважати до певної міри революціонером системного підходу в охороні праці, адже завдяки його новаціям виробничий травматизм в енергетичній галузі Харківщини зменшився в рази. Віталій Хлопонін народився 29 серпня 1937 р. в м. Артемівську Донецької області. У 1969 р. закінчив Український заочний політехнічний інститут за фахом електропостачання промислових підприємств і міст з присвоєнням кваліфікації інженер-електрик. Як спеціаліст-електроенергетик він пройшов професійний шлях тривалістю півстоліття – з липня 1957-го по листопад 2007 р.: від посади електромонтера ПС 110 кВ ПЕС «Донбасенерго» до досвідченого, авторитетного керівника – директора з охорони праці АК «Харківенерго». У харківській енергосистемі ювіляр пропрацював близько 35 років.

валося від 5 до 9 осіб. Міністерство енергетики СРСР визнало об’єднання найбільш травмонебезпечною та ненадійною енергосистемою. Провівши системний аналіз причин високого рівня травматизму в організації, Віталій Хлопонін дійшов висновку, що потрібно розробити системний підхід до профілактики травматизму.

13-Й ЗА ЛІКОМ – ПЕРШИЙ ЗА НОВОВВЕДЕННЯМИ У СНіТБ, яка функціонувала у ВЕО «ХЕ», не вистачало персоналу, до того ж у неї не було відповідного статусу – для успішного контролю питань охорони праці служба повинна була діяти від імені керівництва виробничого об’єднання. За пропозицією Віталія Хлопоніна, яку підтримали колеги з інших енергосистем, в об’єднанні вперше було запроваджено посаду заступВіталій Хлопонін, директор з охорони праці АК «Харківобленерго», ника головного інженера – селекторна нарада, 2003 р. началь ника СНіТБ, а пізніше заступника генерального директора ВЕО з охорони праці і заМІННЕ ПОЛЕ ступників директорів з охорони Службу надійності і техніки безпеки об’єднанні ставалися великі аварії праці мережевих підприємств. (СНіТБ) Виробничого енергетич- обладнання. Так, у грудні 1983 р. Виникла потреба переглянути ного об’єднання «Харківенерго» у двадцятиградусні морози були від- й заново розробити цілу низку поло(ВЕО «ХЕ») Віталій Йосипович ключені від теплопостачання значні жень і розпорядчих документів очолив у 1980 р. не з легким серцем частини Дзержинського та Червоно- у ВЕО та на мережевих підприємі не з доброї волі – головний інже- заводського районів Харкова. Тільки ствах, у корені змінити систему нер енергосистеми запропонував цю в 80-ті рр. і тільки в групових нещас- контролю безпеки робочих місць. посаду в досить оригінальний спосіб: них випадках у ВЕО «ХЕ» загинуло В об’єднанні вперше в галузі бу«Або погоджуєшся – або йдеш із 13 працівників. А щорічно травму- ла розроблена нова система переуправління!» вірки робочих місць, яка Так став Віталій Хлопопередбачала залучення до нін тринадцятим начальницієї роботи керівників елекком служби – узявся за тростанцій і підприємств справу, незважаючи на поелектромереж (далі – гану прикмету, пов’язану ПЕМ), а також керівників з цим числом. їхніх структурних підрозВіталій Йосипович преділів. Отже, у здійсненні красно розумів, який тягар контролю за безпечним виліг на його плечі. За статисконанням робіт тепер брали тикою, у 1970–1980 рр. участь виробничі служби від 20 до 25% випадків ВЕО, які до цього стояли смертельного травматизму осторонь від цієї роботи. в енергетичній галузі Також в об’єднанні вперУРСР було зафіксовано ше в енергетичній галузі буХлопонін, начальник СНіТБ (на фото третій зліва), у ВЕО «ХЕ». У виробничому Віталій ли створені оперативні бриреспубліканська нарада лінійників ПЛ 35-110 кВ, 1983 р.

ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2017

Безпека праці гади з перевірки робочих місць по ВЕО і ПЕМ. До складу бригад входили керівники виробничих служб ВЕО і ПЕМ. Ця система давала змогу ефективно контролювати безпеку робочих місць на всіх підприємствах об’єднання. Для вжиття оперативних заходів у разі виявлення грубих порушень вимог з охорони праці, правил експлуатації устаткування і виробничої дисципліни у ВЕО та на ПЕМ були створені штаби з профілактики виробничого травматизму, на які запрошували порушників та їхніх керівників. Штаб міг приймати рішення аж до звільнення з посади. Докорінно був перероблений і програмний наказ № 10 ВЕО «ХЕ», що видається щорічно за підсумками роботи з охорони праці за попередній рік разом з планами на наступний. Сама СНіТБ не могла в повному обсязі контролювати виконання всіх заходів з ОП, тому виконувати заходи призначили керівників виробничих підрозділів ВЕО і ПЕМ, а контролювати виконання – їхніх керівників, аж до перших осіб (головних інженерів і заступників ВЕО, ПЕМ, директорів і їхніх заступників). Отже, до цієї роботи залучили керівників енергосистеми, чого раніше не було. Щорічно наказ доповнювався і вдосконалювався, водночас він має назавжди закріплений за ним номер 10 і є програмним керівним документом щодо підвищення рівня охорони праці в АК «Харківобленерго» до теперішнього часу. ЗНАННЯ ПЕРСОНАЛУ – ЗАПОРУКА УСПІХУ Як один із пріоритетних напрямів охорони праці Віталій Йосипович завжди виділяв навчання і професійну підготовку персоналу. Раніше перевірка знань в об’єднанні проводилася формально, з керівниками

підприємств проводили так звану співбесіду: «незадовільно» нікому не ставили, «іспит» закінчувався фуршетом і подарунком начальнику СНіТБ. Така практика служби була неприйнятною для нового керівника. Його принциповість допомогла виявити, що далеко не всі фахівці об’єднання мають достатній рівень кваліфікації. Дехто складав іспит по кілька разів, а інших було визнано такими, що не відповідають обійманій посаді, і звільнено. Маючи чітку життєву позицію, Віталій Йосипович зазнавав тиску і навіть погроз – залякували по телефону, проколювали скати і пошкоджували лакофарбове покриття на автомобілі, обіцяли й інші неприємності. У відповідь на це підхід до роботи ставав тільки жорсткішим. За десять років керівництва Віталія Хлопоніна за незадовільну роботу у сфері охорони праці було звільнено з посади близько 150 керівників різного рівня. СИСТЕМНИЙ ПІДХІД ДАЄ РЕЗУЛЬТАТИ Віталію Йосиповичу вдалося свого часу переконати керівництво підприємства замінити порцелянову ізоляцію на скляну, що підвищило надійність роботи ПЛ 35-110-330 кВ. Завдяки його наполегливості та завзятості був побудований навчальний комбінат, було зроблено й багато іншого. Упровадження і розвиток системи управління охороною праці сприяло значному зниженню рівня травматизму й аварійності. Цього не могло не помітити вище керівництво. На початок 90-х рр. Віта лій Йосипович стає авторитетним і шанованим фахівцем Міненерго СРСР. Його долучають до складу комісії з перевірки енергопідприємств з питань ОП і роботи з персоналом, запрошують на міжнародні виставки, зокрема до Німеччини й Італії, на міжнародні конференції з ОП.

ЗАПИТАННЯ – ВІДПОВІДЬ Віталію Йосиповичу, як Ви оцінюєте теперішній стан охорони праці в країні і що можете побажати своїм молодим колегам? У нашій країні, особливо на приватних підприємствах, питання профілактики травматизму не буде розв’язане до тих пір, поки не ухвалять закон про матеріальну компенсацію за нещасний випадок не тільки сім’ї потерпілого, а й державі. Хочу звернутися до голови правління АК «Харківобленерго»: щоб запобігти травматизму в компанії, потрібно збільшити кількість персоналу служби охорони праці. З власного досвіду знаю: найефективнішим заходом з профілактики травматизму є неочікувана, незапланована перевірка робочих місць, і саме з цим пов’язано побажання збільшити кількість співробітників СОТ.

www.ohoronapraci.kiev.ua

КОЛЕГИ ПРО РОБОТУ ЮВІЛЯРА За словами голови Харківського обкому Укрелектропрофспілки Миколи Кригіна, всі ці роки Віталій Хлопонін тісно співпрацював з профспілковим комітетом об’єднанКригін, ня, беручи участь у роз- М. голова робці розділу «Охорона Харківського праці» колективного дого- обкому Укрвору, а також дев’яти до- електропрофдатків до нього: «Комп- спілки лексні заходи для відновлення нормативної безпеки, гігієни праці та виробничого середовища», «Положення про порядок забезпечення працівників спецодягом», «Перелік професій і посад робітників, які повинні забезпечуватися спецодягом, спецвзуттям та іншими ЗІЗ» і т. ін. Віталій Йосипович приділяв багато уваги навчанню та підвищенню кваліфікації персоналу, добору й розстановці кадрів як у службі охорони праці (CОП), так і загалом на підприємстві. Керівники всіх рангів і фахівці постійно проходили перевірку знань у СОП, що сприяло виявленню їх організаторських і професійних якостей і здібностей. За спогадами Сергія Панасенка, нинішнього директора з ОП АК «Харківобленерго», за свою принциповість, наполегливість і вимогливість і водночас чуйС. Панасенко, ність у спілкуванні з кодиректор з ОП легами Віталій Хлопонін АК «Харківмав величезний авториобленерго» тет у колективі. Він зробив вагомий внесок у виховання цілого покоління енергетиків ВЕО «ХЕ», які в подальшому стали керівниками різних підприємств і структурних підрозділів енергосистеми. І зараз Віталій Йосипович не втрачає зв’язку з компанією, виявляє інтерес до того, чим живе його рідна енергетика.

Працювати на запобігання нещасним випадкам – ось кредо, можна сказати, життєва філософія Віталія Хлопоніна. І час показує, що такий підхід до питань охорони праці був правильним. Але юбілярові знадобилося цілих 10 років наполегливої, напруженої праці, для того щоб енергосистемі вдалося позбутися репутації найбільш травмонебезпечної й ненадійної енергосистеми Радянського Союзу. Колеги вітають ювіляра з 80-річчям і бажають міцного здоров’я і творчих успіхів на заслуженому відпочинку. Підготував власкор Дмитро Селявін Фото надані В. Хлопоніним, М. Кригіним, С. Панасенком

Безпека праці

Події

Лідер той, хто рухається вперед На базі ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» відбулася значуща подія – семінар-нарада з охорони праці для підприємств енергетичної галузі. айперше питання, яке обговорювали на семінарі, – потреба перегляду цілої низки нормативно-правових актів з ОП, як міжгалузевих, так і тих, що стосуються безпосередньо енергетичної галузі. Зокрема, щодо необхідності збільшення витрат на охорону праці (не менше ніж 0,5% від суми реалізованої продукції), внесення змін до норм безплатної видачі ЗІЗ, а також підготовки таких вузькогалузевих документів, як Порядок визначення витрат на заходи з охорони праці, які враховуються в тарифах на розподіл електричної енергії та постачання електричної енергії за регульованим тарифом. Крім того, обговорювали, як унеможливити настання жахливих і трагічних подій на виробництві й під час транспортування електроенергії до споживачів. Захід був організований з ініціативи Міненерговугілля та безпосередньо заступника начальника Управління охорони праці, промислової безпеки та цивільного захисту Ігоря Ященка. П’ять років минуло з останньої конференції енергетиків, змінилося багато людей на посадах, але інтерес фахівців до проблем безпеки в енергетиці не згасає. Тож не дивно, що ідею проведення зустрічі підтримали всі регіональні компанії. А ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» на чолі з гендиректором Вадимом Кухтієм взяло на себе весь тягар організаційної роботи. Слід зазначити, що команда фахівців підприємства під керівництвом директора з охорони праці Олексія Носова, зробила це бездоганно і, крім того, вразила досвідчених фахівців своїми здобутками. І що важливо, організатори відшукали потрібні кошти для проведення заходу.

Три дні промайнули в цікавих дискусіях, в ознайомленні із сучасними презентаціями. Кожна хвилина була насичена корисною інформацією, неприхованим захопленням учасників. Особливо вразив слухачів учбовий комбінат Дніпрообленерго. Матеріально-технічна база закладу з навчання фахівців-енергетиків і справді дивує: тут і натурні зразки для відпрацювання технічних завдань різної складності, і аудиторії із сучасним обладнанням, і методичні посібники та інформаційні матеріали, підготовлені для кожного слухача. Зацікавила й ефективна система добору викладачів, яка передбачає залучення до викладання фахівців-практиків компанії.

Не менш цікавими були практичні заняття на полігоні з повним набором обладнання (сучасна трансформаторна підстанція, розподільні щити) для навчання мережевих енергетиків ліній електропередачі. За свідченням фахівців, в Україні немає нічого подібного. Набутий у галузі багаторічний досвід у Дніпрообленерго систематизували і розвинули до рівня сучасних

вимог і потреб – це реальні кроки від декларування до практичного втілення європейських підходів до охорони праці та промислової безпеки. Наприкінці заходу за результатами мозкового штурму була сформована робоча група, яка згодом має доопрацювати протокол, викладені в ньому проблемні питання й підготувати конкретні пропозиції до Міненерговугілля та інших центральних органів виконавчої влади. Схоже, що в енергетичній галузі на сьогодні визначився лідер. Проте варто пам’ятати, що лідер не той, хто перебуває на вершині, а той, хто рухається вперед. Учасники заходу роз’їхалися з палким бажанням реалізувати почуте й побачене на своїх підприємствах. Є підстави сподіватися на подальше зниження травматизму в галузі. На думку Ігоря Ященка, формат галузевого семінару-наради дає змогу порушити багато проблемних питань, про які у владних кабінетах не говорять або говорять із запізненням. Така конференція вже відбулась у вугільній галузі, і її підсумки підтвердили актуальність і доцільність таких заходів. З матеріалами семінару можна ознайомитися на сайті Міненерговугілля. Докладніше про цікавий досвід ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» читайте в наступних номерах журналу. Дмитро Матвійчук, журнал «Охорона праці», фото автора

ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2017

Безпека праці

www.ohoronapraci.kiev.ua

Безпека праці

Фоторепортаж

Безпека – справа захоплива Охорона праці може бути справою цікавою і творчою, якщо ставлення до неї неформальне. Як навчити працівників безпомилково діяти в надзвичайних ситуаціях? Наприклад, створивши такі надзвичайні ситуації у формі гри, як це роблять на київській фабриці «Імперіал Тобакко Продакшн Україна». емпіонати й різноманітні конкурси – найулюбленіші масові заходи працівників підприємства. Позаяк змагання дають змогу зібратися разом представникам різних підрозділів, продемонструвати свої знання і здібності, проявити рішучість, волю до перемоги, командний дух, відчути шалену підтримку колег-уболівальників, взяти участь у яскравому видовищі та отримати безліч позитивних емоцій. І все це з користю і для охорони праці, і для здоров’я співробітників. Цього разу на підприємстві вперше відбувся чемпіонат з безпеки між підрозділами Imperial Tobacco, у якому взяли участь чотири потужні команди: «Люди Х», чий девіз «Дивитися – бачити, думати – діяти», «Імперія» під гаслом «Працювати правильно – працювати безпечно», «Логістика» – «Ми це можемо!» і «Кактуси» – «Нас голими руками не візьмеш!». А також загін рятувальників ДП «Мобільний рятувальний центр ДСНС України», який продемонстрував оперативні дії у надзвичайних ситуаціях. У першому сценарії надзвичайної події рятувальники ліквідували розлив хімічної речовини з пошкодженої ємності та провели спеціальну обробку місця події, після чого команди отримали завдання визначити правильний порядок ліквідації розливу. У другому епізоді – під час відтягування від електрошафи умовно постраждалого внаслідок ураження електрострумом і надання йому до-

медичної допомоги – порядок дій був навмисно порушений, і команди мусили за кілька хвилин виявити помилки. У третьому – рятувальники проводили евакуацію двох робітників, які застрягли на риштованнях на висоті, двома способами. Командам потрібно було оцінити, який спосіб є надійнішим і безпечнішим. Усе, що відбувалося, учасники заходу могли спостерігати на великому екрані під бадьорий музичний

супровід. Завдяки блискавичному розвитку подій, яскравій «картинці», динамічній музиці чемпіонат нагадував екшн, головним героєм якого є безпека. «Життя і здоров’я, – зазначила Галина Воробйова, керуюча фабрикою «Імперіал Тобакко Продакшн Україна», – найбільша цінність і найважливіший пріоритет компанії. Наша мета – робота без травм і нещасних випадків на виробництві. Чемпіонат з безпеки дав змогу в цікавій і динамічній формі показати всім співробітникам тютюнової фабрики, що потрібно робити в разі виникнення надзвичайних ситуацій і наскільки важливо завжди пам’ятати й піклуватися про свою безпеку». Здоров’я та безпеку працівників фабрики і партнерів, які співпрацюють з Imperial Tobacco, тут справді вважають одними з найвищих пріоритетів у роботі. Система управління ризиками, виявлення потенційно небезпечних випадків, навчання та залучення персоналу, аудити і вдосконалення процесів управління на підприємстві спрямовані на запобігання виробничому травматизму і захворюваності. Виробничі процеси Imperial Tobacco відповідають міжнародним стандартам ISO 9001, ISO 14001, BS OHSAS 18001. Такий підхід допомагає використовувати єдині стандарти з управління безпекою праці на всіх підприємствах компанії у світі. І, як засвідчив чемпіонат, в якому переможний кубок вибороли «Люди Х», – втілювати ці стандарти можна творчо й нестандартно. Після завершення заходу працівники фабрики мали унікальну нагоду поспілкуватися з глобальним директором з виробництва, управління матеріальними ресурсами та розвитку продукту Imperial Brands Вальтером Принцем і отримати вичерпні та компетентні відповіді щодо подальшого розвитку не лише київського підприємства, а й тютюнової галузі у всьому світі. Олександр Фандєєв, спецкор, фото автора

ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2017

Безпека праці

www.ohoronapraci.kiev.ua

Безпека праці

Газ у побуті

Сам собі не газовик Користування газовими приладами в побуті зручне і безпечне лише в разі дотримання відповідних правил та інструкцій. Проте впевненість деяких господарів у тому, що вони мають професійні здібності як газовики, – одна з найпоширеніших причин аварій і травматизму під час використання газу в побуті. ро основні порушення, які допускають власники помешкань під час установлення, заміни чи експлуатації газових приладів, та вимоги, яких потрібно дотримуватися, розповів головний інженер ПАТ «Черкасигаз» Віктор Ісаєнко. Багато споживачів уважають, що зовсім неважко самому замінити колонку чи плиту в себе вдома, самостійно відремонтувати газове обладнання. Але навіть дрібна помилка може мати невиправні наслідки. Як засвідчують фахівці, причиною трагедій найчастіше стає халатВіктор Ісаєнко ність господарів. Самовільне втручання в цілісність газових приладів і внутрішньобудинкових газопроводів, використання газових приладів не за призначенням, а також несправного й застарілого газового обладнання, нехтування перевіркою тяги, відсутність контролю за належним станом систем димовідведення та вентиляції – основні порушення, які допускають споживачі. Через значне збільшення тарифів на ЖКП та вартості газу чимало власників житла переходять на індивідуальне опалення та гаряче водопостачання за допомогою встановлення у своїх помешканнях котлів і колонок. Іноді господарі намагаються самостійно проводити такі роботи, що здебільшого стосуються встановлення або заміни газових плит і колонок. Також часто під час зміни дизайну кухні або заміни меблів газові прилади переносять у місця, що не відповідають вимогам безпеки. Колонки можуть установлювати у ванних кімнатах, туалетах, коридорах, у приміщеннях без вентиляції. Іноді відкриті ділянки газопроводу зашивають гіпсокартоном або іншими облицювальними матеріалами, що недопустимо. Часом на газопроводи навішують шафи, прив’язують до них мотузки для білизни і т. ін., що призводить до механічних пошкоджень газопроводів. Відповідно до Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15.05.2015 № 285, встановлення або заміна газового обладнання виконується за заявою власника (орендаря (наймача))

до газорозподільного підприємства суб’єктом господарювання, який має дозвіл на виконання зазначених робіт, виданий центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю. Відключення газу перед заміною газового обладнання дозволяється тільки газорозподільному підприємству за заявою власника (балансоутримувача та/або орендаря (наймача)). Пуск газу після заміни газового обладнання проводиться також тільки газорозподільним підприємством за зверненням власника (балансоутримувача та/або орендаря (наймача)) після проведення інструктажу з його безпечної експлуатації. Під час розрахунку вартості наданих послуг підприємства керуються затвердженим «Переліком платних послуг, що надає ПАТ «Черкасигаз», розміщеним на офіційному сайті підприємства. Наприклад, виготовлення проекту на реконструкцію і технічне переоснащення внутрішньої системи газопостачання домоволодіння та квартири в багатоповерховому будинку (один прилад) коштує 215,53 грн, установлення побутової ДОВІДКА газової плити – За статистикою, за минулі 113,83 грн, приєд10 років травматизм під час нання до системи використання газу в побуті газопостачання пров Україні зріс у 10 разів. точного водонагрівача – 88,86 грн. Користувачам побутових газових приладів категорично ЗАБОРОНЕНО: переплановувати приміщення, де встановлені газові прилади, без узгодження з газовим господарством; вносити зміни в конструкцію газових приладів, самовільно замінювати чи встановлювати нові газові прилади, змінювати димові та вентиляційні системи; заклеювати решітки витяжних вентиляційних каналів, замуровувати «кишені» і люки, призначені для чищення димоходів; відключати автоматику безпеки і регулювання, користуватися газом у разі несправності газових приладів, автоматики, арматури, газових балонів; користуватися газовим обладнанням у разі порушення щільності кладки, штукатурення газифікованих печей і димоходів; користуватися газовим обладнанням у разі засмічення димоходів і вентиляційних каналів, несправності, обмерзання і закупорки оголовків димоходів, порушення їхньої цілосності; користуватися газовим обладнанням при закритих кватирках (фрамугах), жалюзійних решітках, решітках вентиляційних каналів, якщо немає тяги в димових каналах; прив’язувати до газопроводів мотузки і навішувати на них будь-які речі; використовувати газові прилади не за призначенням; користуватися приміщеннями, де встановлені газові прилади, для сну та відпочинку; застосовувати відкритий вогонь для виявлення витоку газу; допускати пошкодження газового обладнання, втручання в газові лічильники; дозволяти користуватися газовими приладами дітям дошкільного віку, а також особам, які не контролюють своїх дій та не знають правил користування цими приладами.

ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2017

Безпека праці УСЕ ДЛЯ БЕЗПЕКИ Часом небезпека може критися не тільки у процесі підключення, а й у самому газовому приладі. Ринок газових побутових приладів в Україні великий, ринковий нагляд за цією категорією товарів недостатній. Через це в торгову мережу надходять несертифіковані в Україні прилади невідомих виробників та інша неякісна небезпечна продукція. Тому під час купівлі приладу потрібно обов’язково вимагати паспорт і сертифікат відповідності. Якщо цих документів немає, газопостачальна організація не встановлюватиме газового приладу, а в разі самовільного встановлення вимагатиме його демонтажу. 08.02.2017. Черкаси О 20 год 45 хв в аварійнодиспетчерську службу ПАТ «Черкасигаз» надійшла заявка про те, що не стало газопостачання в квартирі одного з багатоповерхових будинків міста. Під час обстеження системи газопостачання працівники товариства виявили, що внутрішній та ввідний газопроводи заповнені водою. Вивчаючи обставини, що призвели до припинення газопостачання в житловому будинку, з’ясували, що внаслізливали з усієї системи док самовільного втручання Воду газопостачання, зокрема в систему газопостачання під і з газових лічильників час заміни проточного водонагрівача виникла аварійна ситуація. Її причиною стало потрапляння води в систему газопостачання, побутові газові прилади та побутові лічильники газу в квартирах 90-квартирного будинку. Для локалізації аварійної ситуації було припинено газопостачання багатоповерхового будинку. Працівники товариства виконали роботи зі зливу води із системи газопостачання, приладів обліку, ремонту й відновлення функціонування виведеного з ладу газового обладнання. Частину приладів та газової мережі довелося замінити або відремонтувати.

ПОТРІБНО ПАМ’ЯТАТИ Роботи з підключення, заміни газового обладнання виконують лише працівники газорозподільного підприємства. Установлення будь-якого газового приладу регламентоване відповідними нормативними документами. Для безпечної їх експлуатації передбачені відповідні вимоги (відстань від тих чи інших предметів, об’єм приміщення і т. д.). Особливо суворі вимоги передбачені для водогрійних котлів та водонагрівачів (колонок).

моходи, бажано передбачати контроль мікроцентрації чадного газу (0,005 об’ємних відсотків СО) та контроль довибухових концентрацій газу (20% нижньої концентрації межі займистості) за допомогою установлення квартирних сигналізаторів з виводом на індивідуальну попереджувальну сигналізацію. Відповідно до вимог чинного законодавства України, власник (балансоутримувач та/або орендар (наймач)) повинен забезпечити утримання систем газопостачання та відповідає за технічний стан і безпечне користування газопроводами, газовими приладами, димовими та вентиляційними каналами. Навіть якщо власник житла впевнений, що має професійні здібності як газовик, слід подбати про власну безпеку та безпеку своїх рідних, свого помешкання, а можливо, і всього багатоквартирного будинку. А для цього потрібно встановити крім газових приладів вищезазначені сигналізатори, доручивши їх монтаж професіоналам. Підготував Сергій Колесник, власкор, фото з архіву ПАТ «Черкасигаз»

Сьогодні є безліч способів убезпечити себе і свій будинок від аварій, пов’язаних з потраплянням у приміщення природного газу або продуктів його згорання. Наприклад, газова плита із системою газ-контролю, що заблокує подачу газу, якщо полум’я в горілці не буде, безпечніша. Також є різні датчики пожежі, охоронні сигналізації. Сигналізатори витоку газу призначені для безперервного контролювання наявності горючих газів (метану, пропан-бутану), а також чадного газу в закритих приміщеннях. У разі підвищеної концентрації газу спрацьовує сигналізація. Особливо важливого значення цей прилад набуває в осінньо-зимовий період, коли люди активно використовують природний газ для обігрівання. Під час установлення в кухнях та інших приміщеннях житлових будинків проточних та ємкісних водонагрівачів, малолітражних опалювальних котлів та інших опалювальних апаратів, призначених для роботи на газовому паливі, з відводом продуктів згоряння у ди-

www.ohoronapraci.kiev.ua

Безпека праці

Прямуємо в Європу?

НІЧОГО ОСОБИСТОГО, Сергій Колесник, власкор

Адміністрація підприємства, на якому впроваджено європейські стандарти охорони праці, заперечує факт смертельного нещасного випадку на виробництві, незважаючи на одностайні висновки лікарів, судмедекспертів і спеціальної комісії з розслідування. ПРО ПІДПРИЄМСТВО Система управління охороною праці ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» відповідає вимогам міжнародного стандарту OHSAS 18001:2007. Підприємство приділяє велику увагу ризикам у сфері охорони праці, відповідальність за які несе кожний працівник. Для зниження основних видів ризиків у сфері охорони праці в компанії розроблено 11 стандартів – Arcelormittal Fatality Prevention Standards (FPS), що діють на рівні корпорації. Вимогам цих стандартів навчають усіх працівників ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг». У корпорації АрселорМіттал установлено багаторівневу систему оцінки впровадження стандартів FPS. Ступінь впровадження стандартів на підприємстві щорічно перевіряють фахівці аудиторської компанії IRCA. У ТОВ «Стивідорна компанія Нікмет-Термінал», яке розташовано на території Миколаївського морського порту (фото вгорі), працює понад 300 осіб, із них 180 докерів. Пріоритетом № 1 у компанії є дотримання

Дата: 26.04.2017 Місто: Миколаїв Підприємство: ТОВ «Стивідорна компанія Нікмет-Термінал» ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» Спеціальність потерпілого: докер-механізатор Вік потерпілого: 27 років Характер травми: забиття головного мозку тяжкого ступеня, лінійний перелом правої скроневої і тім’яної кісток, зміщення головного мозку У загиблого залишились: дружина і донька віком 1,5 року

nikcenter.org

Експрес-довідка про НВ

nikcenter.org

або OHSAS 18001:2007 з «вітчизняними відхиленнями»

правил охорони праці й турбота про безпеку працівників. У стивідорній компанії основні заходи у сфері охорони праці спрямовані на запобігання аварійним ситуаціям, своєчасний ремонт портальних кранів і перевантажувальної техніки. Підприємство має потрібні дозволи й самостійно виготовляє вантажозахоплювальні пристрої, що забезпечують ефективне й безпечне проведення вантажно-розвантажувальних робіт. ОЧЕВИДНО, ТА НЕ ДЛЯ ВСІХ Цей нещасний випадок (НВ) не мав би такого резонансу (про нього писали численні міські й обласні ЗМІ), якби не позиція адміністрації підприємства, яка відмовилася визнавати його пов’язаним з виробництвом. Випадок, що й казати, незвичайний: докер-механізатор під час робочої зміни отримав несумісну із життям травму голови без видимих зовнішніх ушкоджень за відсутності свідків. Ще в обідню перерву працівник почувався чудово, жартував, розмовляв телефоном із дружиною, грав з колегами в нарди. Хоча, за словами деяких свідків, він скаржився на головний біль, але від медичної допомоги відмовився. А ближче до кінця зміни чоловікові різко стало зле, транспортом підприємства його відвезли до прохідної, куди вже викликали машину швидкої допомоги. У лікарню потерпілого доставили у стані глибокої коми, з якої він так і не вийшов. Лікарі 10 днів боролися за його життя, зробили дуже складну операцію, але безрезультатно. В офіційному медичному висновку сказано: «…найімовірніше, травму отримано незадовго перед зверненням по медичну допомогу… Після отримання травми такого характеру потерпілий не міг у повному обсязі виконувати свою роботу або інші види робіт, тому що його стан прогресивно погіршувався». На прес-конференції щодо цього НВ, яку було організовано 13.05.2017 у будинку Миколаївської облдержадміністрації, головний лікар Миколаївської лікарні

ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2017

Безпека праці

• • •

ТЯГНУЛИ ЧАС Незважаючи на те, що докера-механізатора доставили в лікарню з робочого місця в тяжкому стані й того ж дня зробили МРТ, яка показала наслідки тяжкої травми, підприємство не повідомило про цей НВ Управління Держпраці у Миколаївській області (далі – Управління) та інші органи, хоча це передбачено п. 37 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою КМУ від 30.11.2011 № 1232 (далі – Порядок). З незрозумілих причин відповідне екстрене повідомлення протягом доби (п. 9 Порядку) не передала й лікувальна установа, до якої доставили потерпілого. Через три дні після настання НВ, 29 квітня, батько потерпілого подав заяву про нанесення тяжких тілесних ушкоджень на виробництві до поліції, прокуратури і 3 травня – до Управління. Екстрене повідомлення про НВ на виробництві Миколаївська лікарня швидкої медичної допомоги направила 3 травня, а підприємство повідомило про те, що трапилося, тільки 4 травня. У результаті спеціальна комісія з розслідування (далі – спеціальна комісія), створена за наказом начальника Управління, почала розслідування аж 5 травня. Цього дня потерпілий помер – згідно з висновком судово-медичної експертизи внаслідок черепно-мозкової травми у вигляді дифузної травми головного мозку, яка ускладнилася набряком і набуханням головного мозку. Слід зазначити, що членів іншої комісії – з перевірки стану охорони праці, створеної за наказом начальника Управління у зв’язку з цим НВ, на підприємство не пустили, посилаючись на несвоєчасне оформлення пропусків, а потім письмово повідомили про відмову в перевірці. А СЛУЖБА ОХОРОНИ ПРАЦІ ПРОТИ Під час розслідування НВ спеціальна комісія не виявила порушень вимог НПАОП з боку відповідальних осіб підприємства. Єдиною причиною НВ «виявилося» порушення потерпілим інструкції з охорони праці для докера-механізатора. Усі члени спеціальної комісії з розслідування підписали акти за формою Н-5 і Н-1, у яких нещасний випадок визнаний пов’язаним із виробництвом. Особливу думку висловив один із членів спеціальної комісії – начальник служби охорони праці, екології та техногенної безпеки ТОВ «СК Нікмет-Термінал». Свою незгоду з висновками спеціальної комісії він виклав у низці пунктів: • розслідування проведено неповноцінно і з понад 10 порушеннями Порядку; • висновок про те, що нещасний випадок стався в робочий www.ohoronapraci.kiev.ua

• • • • •

час і на території підприємства, зроблено на підставі суб’єктивних припущень; не доведено завдання шкоди здоров’ю докера на робочому місці, як і факту порушення потерпілим інструкції з охорони праці; голова комісії письмово не поінформував членів родини потерпілого й не запросив їх до співробітництва до початку розслідування (порушення п. 38 Порядку); комісія не вивчила медичну документацію (порушення підпункту 4 п. 42 Порядку), виходячи з якої потерпілий нібито мав проблеми зі здоров’ям, і це призвело до смерті; не були опитані всі свідки (порушення підпункту 1 п. 42 Порядку); акти Н-5 і Н-1 не містять обставин і причин, за яких стався або міг статися нещасний випадок; не виключено, що потерпілий міг отримати травму під час транспортування до лікувальної установи; не розглядалося питання про те, що смерть могла настати внаслідок надання некваліфікованої медичної допомоги; голова комісії відмовив у проведенні експертизи для встановлення причин нещасного випадку (порушення підпункту 3 п. 42 Порядку).

На думку начальника служби охорони праці, з урахуванням цих та інших порушень потрібно провести повторне розслідування нещасного випадку з іншим складом комісії. Крім того, він залишив за собою право звернення до правоохоронних органів щодо перевищення посадових повноважень головою комісії та представником Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та

швидкої медичної допомоги конкретизував, що «за клініко-морфологічними, цитологічними, гістологічними висновками травму отримано під час роботи на виробництві… максимум за годину до прибуття швидкої». У цей час потерпілий виконував вантажно-розвантажувальні роботи. Пізніше кранівник, даючи показання щодо НВ, пояснив ситуацію так: «Може, я його й ударив, я не помітив».

Безпека праці професійних захворювань України (далі – Фонд), які діяли з метою одержання третіми особами (тобто дружиною і дочкою загиблого) неправомірних виплат.

nikcenter.org

ТЕСТ НА МОРАЛЬНУ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ Вивчивши матеріали розслідування, начальник Управління Держпраці у Миколаївській області Юрій Козловський не знайшов причин для проведення повторного розслідування, про що підприємство отримало письмове повідомлення. Також Управлінням складені й направлені до суду протоколи про накладення штрафів за порушення строків подачі повідомлення про нещасний випадок і за недопуск комісії Управління на підприємство для проведення перевірки.

До трагедії. Родина загиблого

Утім, не виключено, що з боку роботодавця будуть зустрічні позови. Чому так завзято підприємство, яке вважається передовим у галузі охорони праці, не хоче визнавати смертельний нещасний випадок пов’язаним із виробництвом? Адже спеціальна комісія не виявила порушень з боку посадових осіб підприємства, а значить, притягнення їх до відповідальності виключено. До того ж матеріальних витрат ТОВ «Стивідорна компанія Нікмет-Термінал» не несе, усі виплати й компенсації покладаються на Фонд. Хоча слід зазначити, що підприємство надало родині ма-

теріальну допомогу в розмірі 20 тис. грн й узяло на себе витрати з організації похорону. Залишається одне – збереження іміджу благополучного з погляду безпеки праці підприємства (тим паче зважаючи на те, що в серпні 2015 р. на підприємстві вже був нещасний випадок з докером-механізатором, який загинув також під час виконання навантажувальних робіт). Але, очевидно, є й інші причини, що пояснюють позицію підприємства. На думку вдови потерпілого, справа полягає ось у чому: • у разі визнання нещасного випадку пов’язаним із виробництвом низка відповідальних осіб втрачають премії; • на підприємстві допускаються порушення трудового законодавства, і перевірка інспекторів Держпраці може їх виявити; • зі слів покійного чоловіка, стверджує жінка, на підприємстві вже були випадки приховування нещасних випадків: «Знаю, що одного хлопця придавило заготовкою. Керівництво сказало, що його туди не посилали, він сам пішов. У нього залишилося двоє маленьких діток. Іншому робітникові придавило ноги, він зараз інвалід. Його дружина недавно народила дитину. Ці родини не отримали жодної компенсації, їм ніхто не допомагає». Невже й справді європейські стандарти в галузі охорони праці на підприємстві діють із якимись «вітчизняними відхиленнями»? Зрозуміло, що, маючи великі можливості та висококваліфікованих юристів, можна в суді «відбити» свою точку зору, знайшовши формальності, недоліки в процесі розслідування, а то й граматичні помилки в акті, щоб визнати його недійсним. Але, як сказав головний лікар Миколаївської лікарні швидкої медичної допомоги: «Я вважаю, що така солідна компанія повинна поводитися хоча б по-людськи…». Якщо підприємство опротестує акти розслідування в суді, родина загиблого не отримає жодних виплат. В управлінні виконавчої дирекції Фонду в Миколаївській області повідомили, що на підставі акта Н-1 родині загиблого працівника будуть нараховані всі належні компенсації. На підприємстві авторові статті повідомили, що керівник служби охорони праці перебуває у відпустці, а в. о. начальника сказав, що остаточне рішення щодо цього питання поки не прийнято.

ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2017

Безпека праці

Практикум

В «Астарті» завжди на старті Зінаїда Купира, власкор

Точніше, у бойовій готовності до будь-яких надзвичайних подій. Адже тут постійно проводять роботу з профілактики травматизму та відпрацьовують навички правильних дій під час пожеж чи інших небезпечних ситуацій. гропромхолдинг «Астарта-Київ» завжди відкритий для ЗМІ і запрошує наш журнал на всі заходи, під час яких порушують проблемні питання з охорони праці. Цього разу семінар-нарада на тему «Функціонування систем управління охороною праці на елеваторах компанії» за участі представників підприємств холдингу відбувся на ВП «Війтовецький елеватор» ТОВ «Волочиськ-Агро». Учасники заходу ознайомились із технологічним процесом, оглянули обладнання елеватора, сучасні спеціальні страхувальні засоби, що використовують під час виконання робіт на висоті. Про оцінку ризиків і практику поведінкових аудитів розповів інженер з охорони праці та пожежної безпеки підприємства Валентин Гасис. Відразу ж і було проведено такий аудит. Крім цього, від- Валентин Гасис розповідає про булося обговорення практику поведінкових аудитів вимог законодавства з охорони навколишнього природного середовища та правил безпеки під час експлуатації елеваторів. Значну цікавість присутніх викликали тренування «Порядок дій під час аварійних ситуацій на елеваторі». Згідно з тактичним задумом, унаслідок порушення технологічного процесу на елеваторі сталося загоряння зерносушарки. Виникла загроза поширення полум’я на всю площу зерносушарки із вірогідним подальшим вибухом. Рятувальники у складі ланки газодимозахисної служби піднялися на робочу вежу сушарки, де виявили умовного потерпілого. Чоловіка негайно евакуювали із умовної зони небезпеки та передали медикам для надання медичної допомоги. Після цього розпочали локалізацію та згодом ліквідували умовну пожежу. Усе мало досить правдоподібний вигляд: над об’єктом здійнявся дим, прибули рятувальники на двох пожежних автомобілях, а також працівники газової служби та швидкої допомоги тощо. Як зазначив керівник 26-го державного пожежно-рятувального поста смт Війтівці Руслан Демчинський, такі навчан-

www.ohoronapraci.kiev.ua

ня допомагають виявити слабкі місця та вади в системах реагування на надзвичайні ситуації, а також посилюють готовність підрозділів до дій у реальних умовах. Нині, у період збирання зернових культур, зростає ризик виникнення пожеж на полях та елеваторах. Для запобігання таким ситуаціям «Волочиськ-Агро» тісно співпрацює з рятувальниками, які під час жнив чергують на краю поля. З одного боку, це витрати для підприємства, але ж з іншого – у випадку пожежі можна втратити набагато більше. Також на елеваторі діє добровільна пожежна дружина, є власний пожежний автомобіль. Як наголошували учасники дискусії, практичні заняття, під час яких слухачів навчають, як діяти в надзвичайних ситуаціях, украй важливі. Головне – не тільки мати вогнегасник на підприємстві, а й уміти ним користуватися. Валентин Гасис пригадав випадок, коли один працівник під час пожежі кинув вогнегасник у полум’я, гадаючи, що саме в такий спосіб ним потрібно користуватися. Учасники семінару-наради проаналізували випадки виробничих травм, аварійні ситуації, які виникали на підприємствах. Крім розслідування нещасних випадків (далі – НВ), що здійснюють тут відповідно до вимог законодавства, на підприємствах «Астарти» проводять внутрішні розслідування таких інцидентів: аналізують причини, що призвели до НВ, визначають потенційні небезпеки, здійснюДемонстрація засобів ють заходи щодо недопущензахисту від падіння з висоти ня повторення НВ. Від усього побаченого й почутого на семінарі залишились приємні враження. Думаю, що кожний, і я зокрема, отримав для себе корисну інформацію. Адже цей захід не був формальним і проводився не для того, щоб поставити «галочку» про виконану роботу. Він пройшов у формі живої дискусії, що сприяла вирішенню проблемних питань і виробленню плану дій на найближче майбутнє. Фото автора та Вікторії Бабій

Безпека праці

ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2017

Безпека праці

Гірка статистика

МОГЛО НЕ СТАТИСЯ

http://kiev.segodnya.ua

www.business.ua

ЦЬОГО

За оперативними даними, у липні 2017 р. сталося 60 нещасних випадків, пов’язаних з виробництвом, під час яких травмовано 68 осіб, зокрема 39 – смертельно. Сталося 6 групових нещасних випадків, під час яких травмовано 14 осіб, зокрема 6 – смертельно. Основними видами подій, які призвели до смертельних нещасних випадків, пов’язаних з виробництвом, були: • ДТП, наїзд ТЗ – 31% від загальної кількості загиблих; • падіння потерпілих – 21%; • падіння, обрушення предметів, матеріалів, породи, ґ рунту – 21%; • ураження електричним струмом – 10%. Коротко про обставини деяких нещасних випадків. 30.06. Київ Оператор складально-пакувальних машин ТОВ «Бетон комплекс» під час очищення бункера бетонного вузла упав у технологічний проріз. Потерпілий отримав травми, несумісні із життям, і за чотири тижні помер. Причиною смертельного нещасного випадку стала відсутність у цеху робочого майданчика. 30.06. Львівська область Водій ТзОВ «Вест Логістик Сервіс» їхав за кермом автомобіля МАН з причепом. Біля с. Старий Яричів Кам’янка-Бузького району він не впорався з керуванням і скоїв наїзд на перешкоду. Унаслідок цього стався витік пального, який призвів до загоряння тягача та причепа. Потерпілий потрапив у лікарню з опіками тіла і за кілька днів помер. 01.01.2017 – 31.07.2017 сталося 50 070 пожеж, загинули 970 осіб, потерпіли 856 осіб.

www.ohoronapraci.kiev.ua

04.07. Київ У Дарницькому районі міста під час проведення зварювальних робіт вибухнув паливний бак автомобіля. За попередніми даними, це сталося через скупчення паливних газів. Внаслідок вибуху директор ТОВ «Меркес» отримав тілесні ушкодження, від яких за два дні помер у міській лікарні швидкої допомоги. 11.07. Дніпро ДТП зі смертельним наслідком закінчилося відрядження для водія ПАТ «Електромотор». Його КамАЗ, перебуваючи на стоянці підприємства ТОВ «НВБ», почав самовільно рухатися. Щоб зупинити вантажівку, водій стрибнув на її підніжку, але не втримався й, потрапивши під колеса, загинув. 14.07. Маріуполь Груповий нещасний випадок стався на ПрАТ «ММК ім. Ілліча». Під час заміни даху будівлі листопрокатного цеху обвалилася залізобетонна плита перекриття. Роботи виконувала підрядна організація. Троє її працівників загинули, кілька осіб отримали травми. 19.07. Житомирська область На території ТОВ «Малинська швейна фабрика «Ельфа» стався нещасний випадок зі смертельним наслідком. Під час виконання земляних робіт з водовідведення внаслідок зсуву ґрунту слюсаря-мон-

01.01.2017 – 31.07.2017 на водних об’єктах загинула 591 особа (з них 63 дитини).

тажника ТОВ «ІК-Монтаж» засипало землею. 24.07. Київська область У Семиполківському лісництві ДП «Київське лісове господарство» проводили лісозаготівельні роботи. Майстер лісу, почувши постріли в сусідньому кварталі, вирішив з’ясувати причину. Пізніше його, а також громадянина, який пішов з ним, знайшли мертвими з кулевими пораненнями. Обставини нещасного випадку з’ясовує слідство. УТОЧНЕННЯ У журналі «Охорона праці» № 6/2017 в рубриці «Гірка статистика» (с. 37) з технічних причин було опубліковано помилкову інформацію щодо нещасного випадку, який стався 04.05.2017 на території казенного підприємства «Шосткинський завод «Зірка» (Сумська обл.). За уточненими даними, нещасний випадок стався з двома робітниками ТОВ «Фірма «Катана», яке орендує приміщення на території КП ШЗ «Зірка». Двоє чоловіків, 1974 і 1964 р. н., розбирали металеву трубку невстановленого призначення. Під час цих робіт стався вибух. Травмованих було доставлено до лікарні. Підготувала головний спеціаліст управління інспекційної діяльності Держпраці Наталія Савенкова

01.01.2017 – 30.06.2017 сталося 76 622 дорожньотранспортних пригоди, загинули 1 377 осіб, потерпіли 15 273 особи.

01.01.2017 – 31.07.2017 виявлено та знешкоджено 39 009 вибухонебезпечних предметів. З офіційних джерел

Безпека праці

Школа розслідування нещасних випадків

Установи основну причину нещасного випадку

Продовження. Початок у №№ 1–5, 9, 12/2015; №№ 4, 6, 9, 11/2016; №№ 1, 3, 6/2017

Навчальний проект, який допоможе фахівцям з охорони праці встановити причини травмування працівників. ЗАВДАННЯ 27

Короткі обставини настання нещасного випадку. На будівельному майданчику під час проведення земляних робіт з використанням екскаватора працівник був травмований його ковшем. Вид події. Дія рухомих і таких, що обертаються, деталей обладнання, машин і механізмів (код 04.1). Основна причина настання нещасного випадку. Порушення вимог безпеки під час експлуатації обладнання, устаткування, машин, механізмів – перебування в зоні з потенційно діючим небезпечним фактором, а саме в зоні менше ніж 5 м від робочого органу (ковша) екскаватора, що рухається (код 19). НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ Порушено вимоги ДБН А.3.2-2-2009 «Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека у будівництві. Основні положення» (НПАОП 45.2-7.02-12): • п. 4.16: «До зон потенційно небезпечних факторів належать … зони переміщення будівельно-дорожніх машин, обладнання або їх частин, робочих органів»; • п. 4.20: «Межі небезпечних зон поблизу робочих органів, що рухаються, і їх частин, не можуть бути меншими ніж 5 м, якщо інших вимог немає у паспорті або інструкції заводу-виробника». КОМЕНТАР 1. Відповідно до п.п. 4.17, 4.19 НПАОП 45.2-7.02-12 небезпечні зони, що можуть виникнути на будівельному майданчику, позначають знаками небезпеки та попереджувальними написами. Зони потенційно небезпечних факторів повинні мати сигнальне огородження згідно з ГОСТ 23407. У разі потреби виконання будівельно-монтажних робіт у цих зонах у проекті виконання робіт повинні бути передбачені організаційно-технічні заходи з безпеки праці. 2. В Україні ДСТУ Б В.2.8-43:2011 є аналогом ГОСТ 23407-78 «Ограждения инвентарные строительных площадок и участков производства строительно-монтажных работ. Технические условия». 3. Розміри небезпечної зони у місцях, над якими виконується переміщення вантажу вантажопідіймальним краном, та поблизу будівлі або споруди, що будується, визначено додатком Е до ДБН А.3.2-2-2009.

ЗАВДАННЯ 28

Короткі обставини настання нещасного випадку. Перебуваючи на території сільськогосподарського виробництва, працівник потрапив у зону руйнування в результаті втрати несучої здатності однієї з несучих конструкцій виробничої будівлі, побудованної в 1980 році, що експлуатувалася. Вид події. Обрушення, обвалення будівель, споруд та їх елементів (код 03.1). Основна причина. Незадовільний технічний стан виробничих об’єктів, будівель, споруд, інженерних комунікацій, території – перебування в небезпечній зоні руйнування виробничої будівлі, що експлуатувалася у незадовільному технічному стані (код 06.1). НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ Порушено вимоги: • п. 1.1 розділу ІІІ Загальних вимог стосовно забезпечення роботодавцями охорони праці працівників (НПАОП 0.00-7.11-12): «Конструкція і міцність будівель та споруд, призначених для розміщення робочих зон, повинні відповідати їх призначенню, зокрема забезпечувати: справний робочий стан устатковання і захисних пристроїв у робочих зонах, сприятливі умови для усунення виявлених несправностей, які можуть негативно вплинути на безпеку і здоров’я працівників; • п. 27 розділу ІІ Правил охорони праці у сільськогосподарському виробництві, затверджених наказом МНС України від 26.11.2012 № 1353 (НПАОП 01.0-1.01-12): «Роботодавець повинен забезпечити безпечну та надійну експлуатацію виробничих будівель і споруд відповідно до Положення про безпечну та надійну експлуатацію виробничих будівель і споруд, затвердженого наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України, Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 27 листопада 1997 року № 32/288, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 6 липня 1998 року за № 424/2864, затвердити у встановленому порядку проектну документацію»; • п.п. 2.7, 2.8, 3.4 Положення про безпечну та надійну експлуатацію виробничих будівель і споруд: під час весняного та осіннього технічного огляду будівель і споруд слід ретельно перевірити стан несучих та огороджувальних конструкцій і виявити можливі пошкодження, що виникли в результаті атмосферних та інших впливів і залежно від стану несучих та огороджувальних конструкцій проводити поточний або капітальний ремонт.

ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2017

Безпека праці КОМЕНТАР 1. Супутньою причиною може бути відсутність контролю роботодавця за безпечною експлуатацією (моніторингу за технічним станом) виробничої будівлі, що передбачений: • статтею 13 Закону України «Про охорону праці» від 14.10.1992 № 2694-XII: «Роботодавець … забезпечує належне утримання будівель і споруд, виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом»; • статтею 39² Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.11.2011 № 3038-VI: • «Власники або управителі об’єктів будівництва забезпечують поточний огляд і періодичне обстеження прийнятих в експлуатацію у встановленому законодавством порядку об’єктів протягом усього періоду їх існування та несуть відповідальність за їх експлуатацію згідно із законом» (частина 1); • «У період між обстеженнями власники або управителі своїми силами чи із залученням інших суб’єктів господарювання забезпечують огляд об’єктів та вживають заходів щодо забезпечення надійності та безпеки під час їх експлуатації» (частина 4). 2. Відповідно до постанови КМУ від 23.11.2016 № 1059 визнано такою, що втратила чинність, постанову КМУ «Про забезпечення надійності й безпечної експлуатації будівель, споруд та інженерних мереж» від 05.05.1997 № 409 (ця постанова містилася в Реєстрі нормативно-правових актів з охорони праці під шифром НПАОП 45.2-7.01-97). Раніше відповідно до наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 11.07.2014 № 193/507 втратили чинність Положення про безпечну та надійну експлуатацію виробничих будівель і споруд (НПАОП 45.2-4.01-98), Правила обстеження, оцінки технічного стану та паспортизації виробничих будівель і споруд (НПАОП 45.2-1.01-98). 3. Розроблено проекти таких нормативних документів: ДБН В.3.1ХХ:201Х «Підтримання експлуатаційної придатності будівель та споруд. Основні положення», ДСТУ Н Б В.3.1ХХ:201Х «Обстеження і паспортизація технічного стану будівель та споруд». Згідно з проектом ДБН В.3.1ХХ:201Х технічний стан окремої будівельної конструкції характеризується однією з чотирьох категорій: І – нормальний; ІІ – задовільний; ІІІ – непридатний до нормальної експлуатації; IV – аварійний. З 01.04.2017 є чинним ДСТУ-Н Б В.1.2-18:2016 «Настанова щодо обстеження будівель і споруд для визначення та оцінки їх технічного стану», який поширюється на проведення обстежень будинків, будівель, споруд, лінійних об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури для діагностування їх технічного стану та на моніторинг технічного стану під час використання за призначенням. 4. Вимоги до забезпечення надійності та безпеки конструктивних елементів будівель визначають Державні будівельні норми серії В.1.2, зокрема: ДБН В.1.2-2:2006 «Система забезпечення надійності та безпеки будівельних об’єктів. Навантаження і впливи. Норми проектування»; ДБН В.1.2-6-2008 «Основні вимоги до будівель і споруд. Механічний опір та стійкість»; ДБН В.1.2-7-2008 «Основні вимоги до будівель і споруд. Пожежна безпека»; ДБН В.1.2-9-2008 «Система забезпечення надійності та безпеки будівельних об’єктів. Основні вимоги до будівель і споруд. Безпека експлуатації»; ДБН В.1.2-14-2009 «Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ». 5. Базові вимоги до будівельних виробів, будівель і споруд щодо забезпечення безпеки життя і здоров’я людини, безпеки експлуатації, механічного опору та стійкості, пожежної безпеки, економії енергії, захисту навколишнього природного середовища визначає Технічний регламент будівельних виробів, будівель і споруд, затверджений постановою КМУ від 20.12.2006 № 1764. 6. Державний контроль за експлуатацією будівель і споруд здійснюють: Державна архітектурно-будівельна інспекція України відповідно до частин 2, 9 п. 4 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою КМУ від 09.07.2014 № 294, проводить перевірки дотримання порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, проводить обстеження об’єктів та реалізацію заходів щодо забезпечення надійності та безпеки під час їх експлуатації. Держпраці України згідно з частиною 3 п. 3, частиною 52 п. 4 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою КМУ від 11.02.2015 № 96, здійснює контроль у сфері діяльності, пов’язаної з об’єктами підвищеної небезпеки; зупиняє, припиняє, обмежує експлуатацію підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць, будівель, споруд, приміщень та інших виробничих об’єктів.

Володимир Потебешко, експерт

www.ohoronapraci.kiev.ua

Медицина праці

Актуальна тема

ЗБЕРЕЖЕМО ЖІНОК! Фото О. Фандєєва

У № 7/2017 журналу «Охорона праці» ми писали про екстрене засідання Проблемної комісії МОЗ та НАМН України «Гігієна праці та профзахворювання», учасники якого обговорювали намір Міністерства охорони здоров’я урівняти права жінок і чоловіків на роботу в шкідливих і небезпечних умовах праці. У Меморандумі, опублікованому нижче, зібрано всі можливі аргументи проти такого рішення.

Наводимо пропозиції, висловлені представництвом установ, що проводять спостереження за умовами праці та станом здоров’я працівників гірничо-видобувної, металургійної, хімічної промисловості, машинобудування, транспорту, енергетичної галузі тощо.

МЕМОРАНДУМ щодо відміни проекту наказу МОЗ України «Про визнання таким, що втратив чинність, наказу МОЗ України від 29 грудня 1993 року № 256 «Про затвердження Переліку важких робіт та робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок» (далі – Проект наказу).

ВСТУП 13 червня 2017 року на сайті МОЗ України було опубліковано для громадського обговорення зазначений вище Проект наказу. В пояснювальній записці до нього йдеться про те, що Україна долучилась до головних міжнародних зобов’язань щодо гендерної рівності, включаючи Конвенцію про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок, встановила національну законодавчу та політичну систему для гендерної рівності, зокрема Державну програму забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків на період до 2016 року, а також Національний план дій з виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки, мир, безпека» на період до 2020 року (2016). Метою цього меморандуму є наукове обґрунтування необхідності відміни Проекту наказу і подальшої адаптації його до умов сучасного виробництва. ОСНОВНА ЧАСТИНА 1. Правові аспекти. Верховна Рада України в 1980 році ратифікувала Конвенцію про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок. Одна зі статей цієї Конвенції стосується ліквідації дискримінації у сфері зайнятості, і саме ця стаття була покладена в основу Проекту наказу МОЗ про скасування Переліку важких робіт та робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок. Проблема, що виникла у зв’язку з виходом цього проекту наказу, має багато складових, зокрема правову. У Статуті ООН записано: «Володіння найвище досяжним рівнем здоров’я є одним з основних прав кож-

ної людини». Глобальна стратегія ВООЗ «Здоров’я-2020», базуючись на цінностях, закладених у Статуті ООН, підтверджує право кожної людини на здоров’я. У Конвенції про ліквідацію всіх форм дискримінації закріплено «право жінок на охорону здоров’я і безпечні умови праці, в тому числі по збереженню функції продовження роду» (стаття 11). У пункті 2 статті 4 Конвенції прописано, що «вжиття державами-учасницями спеціальних заходів, спрямованих на охорону материнства, включаючи заходи, що містяться в цій Конвенції, не вважається дискримінаційним». В інтересах працюючих жінок у близько 100 країнах світу існують обмеження щодо використання жіночої праці у важких, шкідливих і небезпечних умовах. Так, на законодавчому рівні в 90 країнах світу існує заборона або обмеження на застосування праці жінок у нічний час, на підземних роботах, в умовах впливу іонізуючої радіації. Більш ніж у 50 країнах діють максимальні норми підіймання і переміщення вантажу. У статті 16 Конституції України йдеться про те, що «збереження генофонду Українського народу є обов’язком держави». У статті 24 Конституції України записано: «Рівність прав жінки і чоловіка забезпечується: наданням жінкам рівних з чоловіками можливостей у громадсько-політичній і культурній діяльності, у здобутті освіти і професійній підготовці, у праці та винагороді за неї; спеціальними заходами щодо охорони праці і здоров’я жінок, встановленням пенсійних пільг; створенням умов, які дають жінкам можливість поєднувати працю з материнством; правовим захистом, матеріальною і моральною підтримкою материнства і дитинства, включаючи надання оплачуваних відпусток та інших пільг вагітним жінкам і матерям».

ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2017

Медицина праці У статті 43 Конституції України зазначено, що «кожен має право на належні, безпечні та здорові умови праці. Використання праці жінок і неповнолітніх на небезпечних для їхнього здоров’я роботах забороняється». З метою фактичного забезпечення рівноправності та з урахуванням особливостей жіночого організму, трудовим законодавством передбачено спеціальні правила охорони праці жінок, пільги і додаткові гарантії їх трудового права. Зокрема, працю жінок регламентовано главою ХІІ Кодексу законів про працю України (КЗпП). У цій главі встановлюються прямі норми, що забороняють застосування праці жінок на важких роботах і на роботах з шкідливими або небезпечними умовами праці. Такий перелік робіт зі шкідливими або небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок, саме й затверджено наказом Міністерства охорони здоров’я України «Про затвердження Переліку важких робіт та робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок» від 29.12.1993 р. № 256 (далі – Перелік). Зокрема, у статті 174 йдеться про те, що «Забороняється застосування праці жінок на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах». Необхідно відзначити, що в Україні стосовно всіх працюючих жінок діє 4 документи – це: часткова заборона на використання праці жінок на підземних роботах, допустимі норми підіймання і переміщення вантажу, обмеження на роботу в нічний час та зазначений Перелік. Останній документ включає в себе вимоги трьох інших і таким чином максимально захищає жінку від нанесення шкоди її здоров’ю на виробництві. 2. Наукове обґрунтування необхідності застосування Переліку. Жінки мають певні анатомічні, фізіологічні та психофізіологічні особливості організму, які зумовлюють їх підвищену чутливість до дії шкідливих і небезпечних виробничих факторів, меншу стійкість до стресу в умовах дії надзвичайних ситуацій (таблиця).

Ɉɫɨɛɥɢɜɨɫɬɿ ɞɿʀ ɧɟɛɟɡɩɟɱɧɢɯ ɬɚ ɲɤɿɞɥɢɜɢɯ ɮɚɤɬɨɪɿɜ ɧɚ ɠɿɧɨɱɿɣ ɨɪɝɚɧɿɡɦ Існує безліч наукових даних про те, що ряд факторів виробничого середовища чинять негативний вплив на здоров’я робітниць, при цьому ступінь і характер пошкодження залежить як від природи самого фактора (фізичний, хімічний, біологічний), так і ступеня шкідливості умов праці. Наказ № 256 про затвердження Переліку включає 70 видів робіт та 558 професій, з них 28 професій хімічного виробництва. До пріоритетних виробничих чинників, які фігурують у документі й більш виражено впливають на організм жінки та її дітородну функцію, включені такі, як фізичне напруження, пов’язане з підійманням і перенесенням вантажів, вимушена робоча поза, вібрація, виробничі отрути, несприятливі мікрокліматичні умови, іонізуюче та неіонізуюче випромінювання, нервово-психічне перенавантаження. СанПіН 2.2.1555-96 «Гигиенические требования к условиям труда женщин» включає 156 найменувань, у т. ч. важкі метали і їх сполуки, вихідні і проміжні продукти синтезу синтетичного каучуку, полімерів і пластмас, органічні розчинники, хлорорганічні сполуки, карбамати тощо. Це хімічні речовини, які вибірково впливають на репродуктивну функцію жіночого організму (гонадо- та ембріотоксична дія). Найпоширеніші з них: аналін, антибіотики, ацетон, солі барію, бензин, бензол, бензапірен, гідроперекис ізопропілбензолу, гормональні препарати, ксилол, марганець і його сполуки, мідь та її сполуки, нікотинамід, пестициди, сполуки ртуті і свинцю, тютюн, талідомід, солі талію, теофілін, тестостерон, толуол, тринітротолуол, фенол, формальдегід, фторотан, хінін, хлороформ, еуфілін, ацетилсаліцилова кислота, епоксидні смоли та ін. Всі ці речовини та їх сполуки спричиняють непоправну шкоду не тільки організму жінки, але і її майбутнім дітям та майбутнім поколінням, адже багато з них мають мутагенні та тератогенні властивості. У різних країнах світу існують документи, які містять списки хімічних речовин, що діють на репродуктивну функцію людини. У країнах Євросоюзу список речовин, які

Анатомічні, фізіологічні та психофізіологічні особливості організму жінок, які зумовлюють їх підвищену чутливість до дії шкідливих і небезпечних виробничих факторів Антропометричні особливості організму жінок Менший зріст та маса тіла

Фізіологічні особливості організму жінок Нижча загальна працездатність під час виконання важкої фізичної праці в середньому на 20–30%. За рахунок тренування працездатність у чоловіків може підвищитися на 50%, а у жінок лише на 25%. Сила стискання правої руки в середньому менша на 16,4 кг, а станова сила на 62,1 кг.

Менші параметри тіла:

•

охоплення руками (в середньому на 10 см);

ніг (у середньому на •10довжина см); положення ліктя і кисті •наднижче рівнем підлоги у положенні сидячи на 4–5 см, а в положенні стоячи на 4–9 см; висота розташування •наднижча рівнем підлоги на 10 см.

www.ohoronapraci.kiev.ua

Більш поверхневе та часте дихання. Менструації, вагітність, клімакс зумовлюють більшу реактивність організму та чутливість до дії професійних шкідливостей. При перебуванні у таких станах у жінок відмічається: лабільність вегетативної нервової системи, шлунково-кишкової секреції, тонус судин і м’язів, підвищення проникності рогового шару шкіри, її електропровідності. Під час вагітності посилюються: дихання, кровообіг, обмін речовин. Менше значення життєвої ємності легень та ударного і хвилинного об’єму крові. Схильність до артеріальної гіпертензії, нижчий рівень еритроцитів та гемоглобіну, більш виражене шкірне дихання, переважання вагусної регуляції. Більша проникливість та чутливість шкіри до факторів, які діють на шкіру (електричний струм, пил, кислоти, луги, жиророзчинні отрути) внаслідок того, що шкіра тонша і ніжніша.

Медицина праці

4. Про необхідність перегляду Переліку. В Україні і в країнах колишнього СРСР десятки років проводились наукові дослідження з проблеми «умови праці та репродуктивне здоров’я працюючих жінок. Це стосується ряду фізичних (вібрація, шум, нагріваючий мікроклімат та ін.), хімічних (ціла низка репродуктивних токсикантів), а також факторів виробничого процесу – тяжкість і напруженість праці. Частину цих наукових даних свого

часу було використано при розробці Переліку. Його перегляд назрів уже давно, тому що деякі професії зникли, багато поміняли свою назву згідно з останнім кодифікатором професій, з’явилися нові і найголовніше – змінилися умови і характер праці на підприємствах різних галузей промисловості і сільського господарства. Це пов’язано, з одного боку, з модернізацією виробництва, впровадженням сучасних технологій і обладнання, автоматизацією і механізацією виробництва, застосуванням нових матеріалів і хімічних сполук, а з іншого боку – використанням морально і фізично застарілого обладнання, яке генерує ще більш високі рівні шкідливих і небезпечних виробничих факторів. Першочерговим завданням є проведення атестації (або паспортизації) робочих місць на типових підприємствах усіх галузей промисловості і сільського господарства з встановленням шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу, їх рівнів, можливості комбінованої, комплексної або поєднаної дії на жіночий організм, зокрема на його специфічні функції. Доцільним було б створення на основі отриманих результатів бази даних або повноцінного державного реєстру умов праці. Необхідно також вивчити стан здоров’я, в тому числі репродуктивного, у жінок, які працюють у цих умовах, розрахувати ризики для здоров’я (соматичного та репродуктивного). Доцільно підрахувати економічний ефект від впровадження нового Переліку або повного чи часткового його скасування, з огляду на можливу втрату здоров’я жінки на виробництві та цілком законної вимоги компенсації з боку держави чи роботодавця, а також збільшення числа пенсіонерів за рахунок жінок, які матимуть право на пенсію на пільгових умовах за віком. Оскільки основу Переліку становлять професії, що входять до Списків № 1 і № 2. Це відповідальна велика, спільна, комплексна робота науковців, роботодавців, юристів, профспілок за підтримкою держави. До цієї роботи мають бути залучені державні структури, що здійснюють контроль та відповідають за санітарно-епідеміологічне благополуччя в країні, в тому числі за умови праці на виробництві, фахівці Міністерства соціальної політики, Міністерства охорони здоров’я, профільні науково-дослідні установи з проблем медицини праці, гігієнічні кафедри медичних вузів, спеціалісти з репродуктивної токсикології, демографи, генетики, акушери-гінекологи відомчих медичних об’єднань крупних підприємств та інші зацікавлені в розгляді цього питання суб’єкти. http://shkolamamipap.ru

класифікуються як «токсичні для репродукції», включає 33 речовини (в їх числі органічні розчинники, важкі метали тощо). У багатьох країнах існують списки потенційних репродуктивних токсикантів. Порушення репродуктивного здоров’я у жінок, які зазнають впливу шуму та вібрації, проявляється підвищенням захворюваності на запальні процеси репродуктивної сфери, збільшенням частоти патологічних пологів, розвитком вторинного безпліддя, ускладненням вагітності, пологів та післяпологового періоду (передчасні пологи, передчасне вилиття навколоплідних вод, слабкість пологової діяльності, оперативні втручання при пологах), мимовільних абортів, недоношування вагітності, мертвонароджуваності тощо. Не менш тяжкі наслідки для жіночого організму, зокрема репродуктивної функції, мають і такі несприятливі фактори, як фізичне напруження, пов’язане з підійманням і перенесенням вантажів, вимушена робоча поза, загальна вібрація, несприятливі мікрокліматичні умови, іонізуюче та неіонізуюче випромінювання, нервово-психічне перенавантаження. Україна посідає 186-те місце з 226 країн за рівнем народжуваності (10,5 народжених на 1000 осіб); 2-ге місце в світі та 1-ше в Європі за рівнем смертності (14,4 померлих на 1000 осіб); 5-те місце в світі – за рівнем природного спаду населення (6,3 на 1000 осіб). На тлі високої соматичної захворюваності погіршується і репродуктивне здоров’я жінок. На теперішній час порушення репродуктивного здоров’я у жінок становлять приблизно 20% від усіх хвороб жінок дітородного віку (15–44 років) і тільки 3% – у чоловіків. Погіршується і здоров’я вагітних – за останні роки захворюваність у них зросла більш ніж у 2 рази. Високими залишаються показники невиношування вагітності (мимовільні аборти і передчасні пологи – практично мимовільно втрачається кожна 5-та вагітність), мертвонароджень, абортів за медичними показаннями, тобто того, що складає репродуктивні втрати. Щорічно Україна втрачає приблизно 20 тис. дітей, яким не судилося народитися, хоча вони були бажаними в своїх сім’ях (дані ДУ «Інститут громадського здоров’я ім. О. М. Марзєєва НАМНУ»), і це без урахування наслідків безпліддя (кожна п’ята молода сім’я не може мати дітей без медичного втручання). В Україні щорічно народжується 14–16 тис. дітей з вадами розвитку, що завдає соціальних та економічних збитків державі. При скасуванні заборони для жінок працювати на роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці відсоток порушень репродуктивного здоров’я у жінок підвищиться.

5. Наслідки відміни Переліку. У зв’язку з катастрофічною демографічною ситуацією в країні, низькою народжуваністю, високою смертністю, високою захворюваністю, погіршенням репродуктивного здоров’я жінок, особливо молодих, віком до 30 років, існування подібних документів, що містять певні обмеження для жінок у сфері зайнятості, в Україні в сучасних реаліях, коли умови праці на деяких підприємствах не просто шкідливі і небезпечні, а стають екстремальними, є, з нашої точки зору, не тільки виправданим, але і необхідним для збереження (підтри-

ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2017

Медицина праці мання) здоров’я жінок – майбутніх матерів. Тому що у хворої жінки існує дуже великий ризик народити хвору дитину або дитину-інваліда, що поступово перетворить Україну на хворе суспільство, яке не має майбутнього. Існування таких документів – «спеціальні заходи» або своєрідна пільга за можливе материнство. В ряді професій жінка дійсно може виконувати роботи з Переліку при дотриманні санітарно-гігієнічних норм та правил і безпеки технологічних процесів. Не потрібно, щоб ліквідація дискримінації жінок зводилась до рівних прав щодо отримання професійних захворювань та пошкодження репродуктивного здоров’я. Отже, скасування Переліку важких робіт та робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок, призведе до таких наслідків, як: 1. Подальше погіршення генофонду населення України, який на сьогодні зазнає негативного впливу з боку багатьох чинників, у першу чергу комбінованої, комплексної і поєднаної дії шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища, в тому числі – іонізуючої радіації і сполук солей важких металів, агрохімікатів, свинцю після аварії на ЧАЕС. 2. Зменшення трудового і економічного потенціалу країни через підвищення захворюваності, інвалідності і смертності жінок, які будуть працювати у шкідливих і небезпечних умовах. 3. Збільшення соціальних, медичних та економічних втрат через збільшення чисельності народжених дітей з вадами розвитку, самовільні викидні, мертвонароджуваність у матерів, які працювали у шкідливих і небезпечних умовах. 4. Більш ранній вихід жінок на пенсію за Списками № 1 і № 2. ПРОПОЗИЦІЇ 1. Ставити питання не про відміну Переліку, а про його перегляд і можливе скорочення. 2. Поліпшувати умови праці на промислових підприємствах і в АПК, згідно з діючими санітарно-гігієнічними нормативами. 3. Вдосконалити систему проведення професійного відбору жінок, в тому числі через використання генетичних маркерів. 4. Допускати жінок до роботи у важких і небезпечних умовах лише за умов повного дотримання санітарно-гігієнічних вимог чинних гігієнічних нормативів і регламентів, а також повної поінформованості працівника з боку роботодавця щодо наявних ризиків на робочих місцях і можливих наслідків впливу як на організм жінки-працівниці, так і на її нащадків. 5. Провести ретельний порівняльний аналіз щодо відповідності нормативно-правової бази вимогам євроінтеграції. 6. Залучити до обговорення проекту наказу професійні спілки та інші громадські організації.

INTERNATIONAL TRADE FAIR WITH CONGRESS SAFETY SECURITY HEALTH AT WORK

17 - 20 OCTOBER 2017 DÜSSELDORF, GERMANY

ЗДОРОВ‘Я НА РОБОТІ СПРИЯЄ ЗДОРОВ‘Ю ВДОМА. Людина, яка приходить додому з роботи здоровою, отримує від життя більше у неї є більше енергії та мотивації працювати наступного дня. Виставка № 1 у галузі пропонує нове розуміння професійної медицини, інноваційних підходів до дизайну робочого місця та ергономіки, нові рішення з профілактики та лікування. www.AplusA-online.com/health

За дорученням учасників засідання:

Голова ПК МОЗ України «Токсикологія», акад. НАМН України О. П. Яворовський

www.ohoronapraci.kiev.ua

За подальшою інформацією просимо звертатися до: ТОВ „Експо Альянс” вул. Марини Раскової 23 _ офіс 1203 _ 02660, м. Київ тел.: (044) 490 53 27 _ (050) 414 70 54 _ факс: (044) 490 53 28 expoalliance@svitonline.com _ www.expoalliance.ua

Заступник голови ПК МОЗ та НАМН України «Гігієна праці та профзахворювання», чл.-кор. НАМН України В. І. Чернюк

Соціальний захист

Правова допомога

Дежавю? Вилікує суд

Якщо потерпілий через роки хоче пов’язати травмування з виробництвом

Наталія Сільвай, юрист (м. Рівне)

Часто буває, що працівник, який отримав травму на виробництві, погоджується на приховування нещасного випадку від наглядових органів. Але з роками виробнича травма починає даватися взнаки, а коштів на відновлення здоров’я не вистачає. Що робити?

акт нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання розслідується в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, відповідно до Закону України «Про охорону праці». Підставою для оплати потерпілому витрат на медичну допомогу, проведення медичної, професійної та соціальної реабілітації, а також страхових виплат є акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання (отруєння) за встановленими формами. А що робити, якщо документи взагалі не оформлені або оформлені неналежним чином, а після нещасного випадку минули вже роки? Адже потерпілі в такому разі не мають права на отримання встановлених компенсацій і соціальних гарантій.

А ПІДПРИЄМСТВА ВЖЕ НЕМАЄ Пунктом 23 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою КМУ від 30.11.2011 № 1232 (далі – Порядок № 1232), передбачено, що нещасний випадок, про який своєчасно не повідомлено керівника підприємства чи роботодавця потерпілого або внаслідок якого втрата працездатності настала не одразу, розслідується і береться на облік згідно з цим Порядком протягом місяця після надходження заяви потерпілого чи уповноваженої ним особи, яка представляє його інтереси (незалежно від строку настання нещасного випадку). Проте буває, що підприємство реорганізовано чи взагалі ліквідовано. У разі реорганізації підприємства, на якому стався такий нещасний випадок, розслідування проводить його правонаступник, а в разі ліквідації підприємства встановлення факту настання нещасного випадку розглядається в судовому порядку. Про комісію з розслідування нещасного випадку на виробництві До складу комісії входять представник територіального органу Держпраці (голова комісії), представники Фонду і місцевої держадміністрації за місцем настання нещасного випадку та первинної організації профспілки, членом якої є потерпілий, або представник територіального профоб’єднання за місцем настання нещасного випадку, якщо потерпілий не є членом профспілки. Облік таких нещасних випадків ведеться місцевими держадміністраціями за місцем розташування підприємства.

СУДОВА ПРАКТИКА Рішенням Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 06.01.2016 задоволено позов Н. та встановлено факт нещасного випадку на виробництві, що стався з ним 30 грудня 1995 р. близько 15 год під час виконання трудових обов’язків на посаді майстра виробничої дільниці № 3 на Новоукраїнському комбінаті хлібопродуктів (м. Новоукраїнка Кіровоградської області). Доказами для підтвердження зазначеного факту стали покази свідків та медична документація з лікарні, куди потерпілий звертався по допомогу. Рекомендація: у разі звернення до суду з позовною заявою про встановлення факту нещасного випадку на виробництві потрібно мати докази, що такий факт дійсно мав місце. Доказами можуть стати показання свідків або епікриз з лікарні.

Якщо факт настання нещасного випадку встановлено рішенням суду, то згідно з пунктом 23 Порядку № 1232 розслідування організовує територіальний орган Держпраці за місцем настання нещасного випадку та утворює комісію у складі не менше як чотири особи. ФОНД ВІДМОВИВ Бувають випадки, коли Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі – Фонд) з різних причин відмовляє у призначенні страхових виплат. Наприклад, Фонд відмовляється прийняти акт, оскільки його оформлено неналежним чином або з порушенням норм законодавства про охорону праці. Отримавши відмову Фонду, поновити своє право на отримання страхових виплат можна шляхом підтвердження факту настання нещасного випадку на виробництві. Для цього потрібно звернутися до суду з відповідною позовною заявою.

СУДОВА ПРАКТИКА Рішенням Селидівського районного суду Донецької області від 22.06.2016 задоволено позов К. про підтвердження факту нещасного випадку на виробництві, який стався з ним 11 липня 1996 р. Під час розгляду справи встановлено, що підставою для відмови Фонду у прийнятті акта стало те, що документ не відповідає положенням законодавства, які діяли на момент його складання, зокрема скріплений печаткою відділу кадрів, а не підприємства. Оскільки порушення не заперечують самого факту нещасного випадку, проте унеможливлюють отримання належних страхових виплат, суд своїм рішенням підтвердив факт нещасного випадку та надав позивачу можливість поновити його порушене право на отримання страхових виплат від Фонду.

ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2017

Соціальний захист ЗАГУБИЛИ ОРИГІНАЛ Нерідко буває, коли потерпілий унаслідок нещасного випадку на виробництві не може отримати належні йому страхові виплати через відсутність оригіналу акта. У такому разі також потрібно звертатися до суду про встановлення факту нещасного випадку на виробництві.

СУДОВА ПРАКТИКА Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 22.09.2016 задоволено позов Р., встановлено факт нещасного випадку на виробництві, який стався з ним 25 серпня 1995 р. у Структурному підрозділі «Шахтоуправління «Молодогвардійське» ПАТ «Краснодонвугілля» – «Шахта ім. 50-річчя СРСР» під час виконання трудових обов’язків. Копію акта № 58 від 28.08.1995 визнано чинною й такою, що має силу оригіналу. Рекомендація: у разі втрати акта розслідування нещасного випадку на виробництві потрібно звертатися до суду про встановлення факту нещасного випадку на виробництві. Доказами у справі можуть бути: показання свідків; медична документація; вирок суду у кримінальному провадженні, якщо таке було розпочато.

Відповідно до ст. 47 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон) рішення суду є підставою для проведення щомісячних страхових виплат в установлені Фондом дні. Згідно зі ст. 17 Закону спори щодо розміру шкоди та прав на її відшкодування вирішуються в судовому порядку. КОРИСНА ІНФОРМАЦІЯ (вибірка із Закону) 1. Сума щомісячної страхової виплати встановлюється відповідно до ступеня втрати професійної працездатності та середньомісячного заробітку, що потерпілий мав до ушкодження здоров’я. Щомісячна страхова виплата не має перевищувати середньомісячного заробітку, що потерпілий мав до ушкодження здоров’я. 2. У разі стійкої втрати професійної працездатності, що її встановила медико-соціальна експертна комісія (далі – МСЕК), Фонд проводить одноразову страхову виплату потерпілому, розмір якої визначається відповідно до ступеня втрати професійної працездатності, виходячи з 17 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права потерпілого на страхову виплату. Якщо комісія з розслідування нещасного випадку встановила, що ушкодження здоров’я настало не лише з вини роботодавця, а й внаслідок порушення потерпілим нормативних актів з охорони праці, розмір одноразової допомоги зменшується на підставі висновку цієї комісії, але не більш як на 50 відсотків. 3. Фонд фінансує витрати на медичну та соціальну допомогу, у тому числі на додаткове харчування, придбання ліків, спеціальний медичний, постійний сторонній догляд, побутове обслуговування, протезування, медичну реабілітацію, санаторно-курортне лікування, придбання спеціальних засобів пересування тощо, якщо потребу в них визначено висновками МСЕК та індивідуальною програмою реабілітації інваліда (у разі її складення). Фонд організовує

www.ohoronapraci.kiev.ua

Мал. Ю. Судака

На підставі викладеного визначимо АЛГОРИТМ ДІЙ працівника, який хоче встановити, що нещасний випадок, який з ним стався, пов’язаний з виробництвом. Йому слід:

звернутися до Фонду із заявою про призначення виплат;

отримавши відмову Фонду, звернутися до суду з позовом про встановлення факту нещасного випадку на виробництві;

після набрання законної сили рішенням суду про встановлення факту нещасного випадку на виробництві подати документи до Фонду.

цілеспрямоване та ефективне лікування потерпілого у власних спеціалізованих лікувально-профілактичних закладах або на договірній основі в інших лікувально-профілактичних закладах з метою якнайшвидшого відновлення здоров’я застрахованого. Якщо внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання потерпілий тимчасово втратив працездатність, Фонд фінансує всі витрати на його лікування. 4. Потерпілому, який став інвалідом, періодично, але не рідше одного разу на три роки, а інвалідам I групи щорічно безоплатно за медичним висновком надається путівка для санаторно-курортного лікування; у разі самостійного придбання путівки її вартість компенсує Фонд у розмірі, встановленому правлінням Фонду. 5. У разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві виплачується одноразова допомога його сім’ї в сумі, що дорівнює 100 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату, та одноразова допомога кожній особі, яка перебувала на його утриманні, а також на його дитину, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після смерті потерпілого, у сумі, що дорівнює 20 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату. 6. У разі ушкодження здоров’я в період виробничого навчання (практики) сума страхової виплати визначається за діючою на підприємстві ставкою (окладом) тієї професії (спеціальності), якій навчався потерпілий, але не нижче найменшого розряду тарифної сітки відповідної професії.

Соціальний захист КОРИСНА ІНФОРМАЦІЯ (вибірка із Закону) Страхуванню від нещасного випадку підлягають: 1) особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту); 2) учні та студенти навчальних закладів, клінічні ординатори, аспіранти, докторанти, залучені до будь-яких робіт під час, перед або після занять; під час занять, коли вони набувають професійних навичок; у період проходження виробничої практики (стажування), виконання робіт на підприємствах; 3) особи, які утримуються у виправних закладах та залучаються до трудової діяльності на виробництві цих установ або на інших підприємствах за спеціальними договорами. Застраховані особи в разі настання нещасного випадку на виробництві мають, серед іншого, такі права та обов’язки: право на отримання матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг, передбачених Законом; зобов’язання лікуватися в лікувально-профілактичних закладах або в медичних працівників, з якими Фонд уклав угоди на медичне обслуговування, дотримува-

тися правил поведінки та режиму лікування, не ухилятися від професійної реабілітації та виконання вказівок, спрямованих на якнайшвидше повернення його до трудової діяльності. Страхові виплати – це грошові суми, які Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку. Страхові виплати складаються із: 1) страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (далі – щомісячна страхова виплата); 2) страхової виплати в установлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім’ї та особам, які перебували на утриманні померлого); 3) страхової виплати дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності; 4) страхових витрат на медичну та соціальну допомогу.

Тож слід пам’ятати, що своєчасне та правильне оформлення документів є запорукою забезпечення прав працівника в майбутньому. Проте, навіть якщо минули роки після настання нещасного випадку на виробництві, із будь-якої складної ситуації є вихід.

рік

Увага!

018

Шановні читачі!

АКЦ

ІЯ Н

А2

З 1 серпня до 31 жовтня передплатіть через редакцію журнал «Охорона праці» на 2018 рік і отримуйте його

115 грн 00 коп.

www.freepik.com

ПЕР

127 грн 00 коп.)

ЕДП

(із поштовими витратами –

ЛАТ

НА

за ціною 2017-го:

я Дл го о ць ібно тр по

зателефонувати до редакції або надіслати заявку на електронну адресу: Тел./факс: (044) 559-19-51, 558-74-27 Е-mail: peredplata.op@gmail.com

ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2017

www.ohoronapraci.kiev.ua

ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2017

─ВраЧрбУ├╢ра╢├╢ тАл▌жтАм├╢├│├╢ ра╢├╜├╖▄╢тАл▌жтАм├╢─ВраЧ├╖ ├╡▄╢тАл▌жтАм├│▄╢▐о─З ├│├╕─Л ├░├╜├│─З╥Г─Л├╖├╢рб╣ ├╡▄╢тАл▌жтАм├│▄╢▐о─З

├│раЧтАлрбУ▌птАм├╜├╝▐о▄╢ ├╝ра╢раЧ├╝раЧ├╡├╢─А▀Т─Л─╖ ├╝▀Т├│├╖ра╢▀Т├╝├╕тАлраЧ▐орб╣▐ЖрбУ ▄╢▐о▐ЖтАм├╕раЧ├▒▀Т─Л▀╜├╢

▄╢─Ь─а─Ч─ЯргЧре╗ргД─ЯрдШре╗рвб─Ь─а ─Ф─Щ─о ре╗рзи─Ш

тАл▌жтАм─Ч─аре╗─Ч─Срвб─ЩрдШргД─а─к ─арвб ргЧ─ШреЮ─ЬреЮ─ЫрдШ─е─Ьрвб ─С─Ч─ТреЮ─Фрвб

├╡рвбрза─ЧргД─а ─СрдШ─Ф ─ЯреЮре╗рдШ─ЦрдШ─С

├╝реЮ─СрдШ─аре╗реЮ─Яре╗реЮ─Ь─Ч─Ш─ЬрдШргД─а─к ╞Т╤╡╞П┼ж

├╡─ЫргЧ─Ь─жргЧ─Ь─Ь─о ─С─ареЮ─Ы─Щ─н─Срвб─ЬреЮргД─ардШ ре╗рзи─Ш

├╡рвбрза─ЧргД─а ─СрдШ─Ф ре╗рдШ─Ф─Ч─Ь─╖ ─ЫрвбргД─а─Ч─Щ ─арвб рзардШ─ЫрдШ─Шрвб─ардШ─С

├╡рвбрза─ЧргД─а ─СрдШ─Ф ─С─ЧргДреЮ─Ш─Чрза ─арвб ─Ь─Ч─Ц─к─Ш─Чрза ─аргЧ─Ы─ЯргЧре╗рвб─арзире╗

▐орвб─ФрдШрлЙ─Ь─ЧрлЙ ─Црвбрза─Срвб─а ─о─Ш ─Шре╗─Ч─аргЧре╗рдШрлЙ ─ПргЧ─Ц─ЯргЧ─Ш─Ч ─арвб ─Яре╗реЮ─Фрзи─Ш─а─Ч─С─ЬреЮргД─ардШ

тАлрбУра╢▐Ж▌птАм├╢├┐▀Т├╖▄╢рбУ├╢ рбУ▄╢ тАл▀Т▌жтАм├│├╡▐о▄╢├╖├╢

╞Ц╞П╞П╞Р

╞Р╞У╞П╞П╞Р

рбУраЧтАл ▌жтАм┼Д├╖реЮ─Ы─Ярвб─ЬрдШ─о ├╜─Шре╗рдШ─Ь─аргЧ─Ш┼Е ├╜─Шре╗рвбрдд─Ьрвб─╖ ╞С╞Ц╞П╞П╞П─╖ ─Ы─║ рб╣─ЫргЧ─Щ─к─Ь─Ч─г─к─Ш─ЧрлЙ─╖ ─Срзи─Щ─║ рбУре╗рзи─ФреЮ─Срвб─╖ ─Прзи─Ф─║ ╞Ц рбУргЧ─ЩргЧ─вреЮ─Ь─╣ ┼Р╞П╞Т╤╢╞С┼С ╞Х╞С┼К╞П╤╢┼К╞Ф╞У ├┐рвб─ШргД─╣ ┼Р╞П╞Т╤╢╞С┼С ╞Х╞С┼К╞П╞Х┼К╞Р╞У ├│ргЧ─арвб─Щ─к─ЬрдШ─жргЧ ─Ьрвб

www.ukrintek.com

!$ " !