Конкурсна робота інноваційні технології проведення уроків by 0505evelina

Міністерство освіти і науки України Департамент освіти і науки, молоді та спорту Хмельницької обласної державної адміністрації Науково-методичний центр ПТО та підвищення кваліфікації інженерно-педагогічних працівників у Хмельницькій області

Інноваційні технології проведення уроків професійно-теоретичної підготовки як основний чинник конкурентоспроможних робітників з професії «Кравець, закрійник»

м. Хмельницький

ЗАЯВКА на участь в обласному конкурсі інноваційних технологій у сфері професійно-технічної освіти № з/ п

Найменування професійнотехнічного закладу

ДНЗ «Хмельниць кий центр ПТО сфери послуг» Відділення професій сфери послуг

Мета впровадження інновацій

Отримані результати

Підвищення якості підготовки кваліфікованих робітників у відповідності до стандартів профтехосвіти та потреб ринку праці; вивчення та впровадження нових технологій професійного навчання та можливостей їх впровадження; поглиблення знань працівників стосовно іноваційних понять дидактики професійно-технічної освіти; підвищення індивідуальнометодичної діяльності майстрів виробничого навчання та викладачів.

Педпрацівниками метод комісії ведеться наукова робота по розробці навчальнометодичної літератури, проводяться конкурси професійної майстерності як серед учнів так і майстрів в/н на яких вони займають призові місця; педагоги приймають участь у конференціях, семінарах, педагогічних читаннях

Опис основних ідей

Зміст, форми і методи роботи методичної комісії швейного профілю базується на пропаганді, розповсюдженні і впровадженні у навчальновиховний процес передового педагогічного досвіду застосуванні інноваційних технологій, що інтенсифікують освітній процес і дозволяють педагогу досягти творчої обстановки при підготовці і в ході проведення занять, ефективно вирішувати проблему досягнення цілей навчання і виховання, створювати умови і передумови формування інноваційного мислення учнів, якісного пізнання теоретичного матеріалу і оволодіти креативністю у розвитку практичних навичок.

Голова МК шв. профілю

Гнатюк Олена Василівна

Заст. Директора з НМР ___________________ (посада)

Царьова Евеліна Сергіївна ______________ (підпис)

______________ (П.І.Б)

М.П. «_______»

______________20_____року 2

ЗМІСТ

Алгоритм роботи членів методичної комісії над реалізацією проекту 4

Обґрунтування актуальності проекту

Мета проекту

Інноваційні форми проведення уроків.

Алгоритм організації роботи над науково-методичною проблемою « Підвищення якості інтелектуально-пізнавальних та творчих здібностей учнів шляхом впровадження інноваційно-комунікаційних технологій в навчально-виховний процес»

1. Алгоритм роботи членів методичної комісії над реалізацією проекту. Головною метою роботи методичної комісії є: -

ефективна діяльність кожного члена комісії в інноваційному

режимі; формування творчої особистості педагога та підтримка фахової

форми його діяльності; -

моделювання інноваційної професійної діяльності майбутніх

фахівців; -

створення єдиної інноваційної системи професійного навчання

учнів, адаптованої до динаміки розвитку сучасного виробництва; розробку інноваційних технологій навчання та їх впровадження.

Методична комісія працює над колективними формами пошукової роботи

щодо

вирішення

психолого-педагогічної

проблеми

метою

вдосконалення навчально-виховного процесу та підвищення професійнокваліфікаційного рівня педагогів. Алгоритмом

роботи

методичної

комісії

спрямований

на

впровадження новітніх педагогічних та виробничих технологій у навальновиробничий процес, який містить в собі: 1.

Попередню підготовку до впровадження нової педагогічної ідеї

(концепції); 2.

Забезпечення

теоретичної

та

психологічної

готовності

педагогів, майстрів виробничого навчання до впровадження нових наукових ідей, концепцій, рекомендацій; 3.

Вибір (постановка) науково-методичної теми або проблеми;

Уточнення

теми (проблеми) і складання плану науково-

методичної роботи; 5.

Пошукова діяльність педагогів з вирішення завдань колективної

теми: систематичне накопичення матеріалу;

Аналіз та узагальнення результатів пошукової діяльності,

6. формування

перспективного

педагогічного

досвіду

обраної

теми

(проблеми); Впровадження в практику роботи педагогів досвіду реалізації

нових педагогічних ідей, концепцій та рекомендацій; 8.

Підбиття підсумків роботи над науково-методичною темою;

Літературне оформлення результатів колективної роботи.

Вибір теми (проблеми) методичної комісії за якою буде проводитися робота визначається: -

поставленими перед навчальним закладом завданнями;

потребами та творчими інтересами більшості педагогів

навчального закладу; -

потребою

теоретичній

розробці

та

практичному

вирішені низки педагогічних проблем. До

визначення

вимог щодо

єдиної науково-методичної

теми

(проблеми) відносять: 1.

Актуальність теми (проблеми) для діяльності конкретного

педагогічного-колективу; відповідність розвитку колективу щодо реалізації конкретних завдань, які випливають з науково-методичної теми (проблеми). 2.

Співзвучність теми (проблеми) сучасним педагогічним ідеям та

концепціям. 3.

Колегіальний

вибір

теми

(проблеми)

усім

педагогічним

колективом з урахуванням думок його найавторитетніших членів. 4.

Діалектичний зв'язок педагогічної теми (проблеми) з темою чи

проблемою, над якою працюють педагогічні колективи району чи області, з існуючим ППД, з конкретними науково-дослідницькими установами, які спроможні надати допомогу навчальному закладі своїми методичними розробками. 5.

Цілісність

спрямована на охоплення науково-методичною

теми (проблеми) як навчальної, так і виховної роботи. 6

Вагоме значення також посідають умови ефективності і роботи методичної комісії над єдиною науково-методичною темою (проблемою): -

аргументований та обґрунтований вибір колективної теми

(проблеми), її актуальність та новизна; -

формування в педагогів інтересу до теми та психологічної

готовності до роботи в творчих групах чи індивідуально; -

підбір інноваційних методів вирішення проблеми, чітке

планування роботи; -

чітке обґрунтування та єдині підходи до структури і

змісту основних понять, визначення сутності педагогічних процесів чи явищ; -

якісний та кількісний аналіз проміжних і кінцевих

результатів колективного творчого пошуку; -

обґрунтованість та оптимальність висновків, підготовка

за результатами науково-методичної продукції. Аналіз результатів роботи методичної комісії здійснюється на основі: -

аналізу

шляхів

реалізації

науково-методичної

теми

(проблеми) навчального закладу; -

визначення конкретних успіхів у роботі над колективною

проблемою та розкриття їх причин; -

виявлення упущень та аналіз їх причин;

узагальнення результатів вивчення стану викладання

навчальних дисциплін; -

розкриття

зв’язку

між

підсумками

роботи

над

колективною науково-методичною темою (проблемою) та якісним складом педагогічних кадрів; -

аналізу використаних форм та методів методичної

роботи, їх придатності для розв’язання проблеми. -

аналіз

кінцевих

результатів

методичної

роботи

рекомендацій; -

визначення завдань роботи на перспективу. 7

Зміст, форми і методи роботи методичної комісії швейного профілю базується на конкретних умовах роботи центру та формуються з урахуванням індивідуальних можливостей педагогічних працівників. Єдина методична проблема, над якою працює педагогічний колектив центру і наша комісія в т.ч. – «Інноваційні аспекти організації навчальновиховного процесу як основа формування творчої особистості учня». Звертаючи увагу на інноваційну діяльність педагогічного колективу, потрібно зазначити, що кожен майстер виробничого навчання та викладач повинен мати у своїх напрацюваннях приклади застосування спонтанних інновацій – активних методів, що інтенсифікують освітній процес і дозволяють педагогу-новатору досягти творчої обстановки при підготовці і в ході проведення занять, ефективно вирішувати проблему досягнення цілей навчання і виховання, створювати умови і передумови формування інноваційного мислення учнів, якісного пізнання теоретичного матеріалу і оволодіння креативністю у розвитку практичних навичок. Перевірений досвід, що дає постійні позитивні результати, треба зберігати

та

використовувати на уроках. Методична робота комісії охоплює багато напрямків, які можна класифікувати за різними ознаками. Якщо взяти до уваги критерій персоніфікації роботи, тобто те, на кого спрямована діяльність, або ж з ким доводиться взаємодіяти, то можна виділити три основні напрямки, умовно кажучи: «колеги», «партнери», «учні» (Таблиця 1).

Таблиця 1 – Напрямки, зміст, форми методичної роботи Напрямки роботи

Зміст роботи

Форми та методи роботи

Колеги Вивчення та використання у навчальному процесі нових педагогічних та виробничих технологій, передового досвіду. Оновлення змісту навчання

Розробка методичних рекомендацій з ефективного використання дидактичних матеріалів Комплексно-методичне забезпечення навчального процесу

Розробка та розгляд навчальноплануючої документації, забезпечення взаємозв’язку навчальних програм та поурочнотематичних планів

Розробка поурочно-тематичних планів

Організація наставництва

Допомога молодим колегам Організація взаємовідвідування уроків

Зв’язок із замовниками кадрів

Позаурочна робота з учнями

Членами

Партнери Встановлення, розвиток творчих зв’язків і контактів з потенціальними роботодавцями в інтересах вдосконалення роботи Учні Робота з невстигаючими учнями Робота з обдарованими учнями

методичної

комісії

були

Інформаційне забезпечення з проблем освіти, педагогіки Самоосвіта Стажування Семінари - практикуми Конкурси Конференції Лекторії

Школа молодого майстра Круглі столи Семінари-практикуми Бесіда Дорадчий комітет Консультативна рада Опитування роботодавців Конкурси Олімпіади Консультування Гурткова робота Виховнізаходи

впроваджені

такі

педагогічні

технології як : 1. Інформаційно-розвивальні, які передбачають виклад педагогом теоретичних відомостей під час проведення уроків або семінарського

заняття; організацію самостійної роботи учнів з вивчення нових знань з теоретичних джерел, інструкцій, комп'ютерних засобів навчання. 2. Діяльнісні, спрямовані на підготовку професіонала, здатного кваліфіковано розв'язувати виробничі завдання. Ці технології передбачають проведення

аналізу

виробничих

ситуацій,

розв'язання

ситуативних

виробничих завдань, ділові ігри, моделювання професійної діяльності в навчальному процесі, організацію професійно спрямованої дослідницькопошукової роботи тощо. 3. Розвивальні, спрямовані на професійний розвиток майбутнього фахівця, здатного творчо працювати, самостійно визначати способи і засоби вирішення проблемних виробничих ситуацій тощо. До цих технологій входять: проблемне навчання, проблемні лекції, семінари, навчальні дискусії, лабораторно-практичні роботи з елементами дослідництва, діяльності, ігри. 4. Особистісно орієнтовані, метою яких є формування активної, творчої особистості майбутнього фахівця, здатного самостійно будувати і коригувати свою навчально-пізнавальну діяльність. До цих технологій входить аудиторна (незначна) і позааудиторна самостійна діяльність учнів, робота за індивідуальним планом, дослідницька робота, метод проектів тощо. В рамках роботи над єдиною науково-методичною проблемою центру в методичній комісії швейного профілю було проведено такі заходи: 1). На високому рівні захистили свої дипломні роботи учні групи кравців майстрів в/н Маркової В.В., Григоренко В.В., групи закрійників Комарістової С.М., Кожушко Т.В. Дипломні роботи учнів майстрів брали участь в обласному конкурсі і посіли призові місця. майстри виробничого навчання творчо підходять до вибору тем дипломних робіт, щоб учням було цікаво над ними працювати і досягати гарних результатів.

2). Члени м/к приймали участь в обласному конкурсі «Популярні енциклопедії робітничих професій». Були створені творчі групи, які отримали завдання для пошуку матеріалу, оголошені строки і форма подачі пошукового матеріалу. Результатом даної роботи стало ІІІ місце в даному конкурсі.

3).

Відбулося

проведення

внутрішнього

конкурсу

фахової

майстерності серед майстрів виробничого навчання з професії «Кравець»: в результаті якого отримали: 1-ше місце зайняла Бевза Ю.Ф., яка захищала честь ліцею на обласному рівні. 2-ге місце розділили Приходько В.В. і Маркова В.В., 3-тє місце зайняли Козакевич Л.В. і Герасимчук Т.П. 11

За підсумками обласного конкурсу фахової майстерності з професії «Кравець», що проходив 10-11 жовтня 2012 р., в м. Кам’янець-Подільському майстер виробничого навчання Бевза Ю.Ф. нагороджена дипломом І ступеню. Вона захищала честь нашої області на Всеукраїнському конкурсі в м. Львів. 4).

На базі відділення професій сфери послуг було проведено

конкурс фахової майстерності з професії «Кравець» серед учнів випускних груп. Конкурс проводився у два тури: І тур - теоретичний тур полягав в перевірці професійно-теоретичних знань з предметів: «Технологія виготовлення одягу», «Матеріалознавство», «Обладнання», «Основи конструювання одягу», «Охорона праці» та включав виконання тестових завдань на персональному комп'ютері (50 питань з трьома варіантами відповіді, з яких одна – вірна).

ІІ тур - практичний тур відповідав вимогам 4 кваліфікаційного розряду та передбачав виготовлення сукні класичного стилю, напівприлеглого силуету, з костюмної напіввовняної тканини 44 – 46 розміру. Учасники конкурсу отримували конкурсні завдання та забезпечувались робочим місцем. Спостереження за виконанням роботи здійснювалось лише членами журі. За результатами конкурсу: I місце – Мікловш Сніжана; II місце – Кравчук Катерина, Захаркова Оксана; III місце – Радецька Юлія, Ващук Наталія, Заторська Ольга.

5 березня 2013 року на базі Хмельницького професійного ліцею проведено ІІ етап Всеукраїнського конкурсу фахової майстерності з професії «Кравець серед учнів ПТНЗ області. У конкурсі взяли участь одинадцять учасників з професійно-технічних навчальних закладів, де опановують цю професію. Мікловш Сніжана учениця групи Ш-55 під пильним керівництвом майстра в/н Приходько В.В. в обласному конкурсі одержала почесне ІІ місце. 5).

21 лютого на базі ДНЗ «Хмельницький центр ПТО сфери

послуг» у відділенні професій сфери послуг відбулось чергове засідання обласної фахової секції ІПП професій швейного виробництва з теми: «Впровадження

новітніх

педагогічних

та

виробничих

технологій

навчально-виробничий процес». 13

Координатор секції – завідувач відділу професійної підготовки НМЦ ПТО ПК у Хмельницькій області. Г.М. Соленцова. Організатори проведення заходу – завідувач відділенням професій сфери послуг Є.С. Царьова, старший майстер О.В. Галус та методист І.О. Деліта. Метою засідання було розкриття шляхів підвищення якості підготовки кваліфікованих робітників з професій швейного виробництва.

У засіданні фахової секції взяла участь Н.В. Арич, начальник відділу професійної підготовки та ресурсного забезпечення Департаменту освіти і науки, молоді і спорту Хмельницької облдержадміністрації, яка розкрила основні завдання професійно-технічної освіти Хмельниччини на 2013 рік та ознайомила учасників засідання з досягненнями і здобутками навчального закладу. В роботі секції прийняли участь двадцять шість педагогів із тринадцяти ПТНЗ області, в яких здійснюється підготовка кваліфікованих робітників з професій швейного виробництва, а також наші колеги з Одеського професійного ліцею технології та дизайну О.М. Лісовська, заступник директора з методичної роботи, та І.Л. Підлубна, майстер виробничого навчання.

Директор ДНЗ «Хмельницький центр професійно-технічної освіти сфери послуг Р.Й. Карван презентувала систему роботи навчального закладу щодо професійної підготовки кваліфікованих робітників, ознайомила учасників засідання

матеріально-технічною

базою,

комплексно-методичним

забезпеченням та особливостями навчально-виробничого процесу. Основна мета викладачів, майстрів – зробити процес навчання цікавим, а значить ефективним. Викладачі розуміють, що від раціональної організації уроку залежить весь процес засвоєння матеріалу, тому намагаються максимально завантажити кожного учня навчальною роботою. Традиційним в роботі майстрів і викладачів відділення професій сфери послуг стало проведення майстер-класів, семінарів, уроків змагань, бінарних уроків, а також створення учнями авторських моделей одягу як ефективного діалогу викладача-майстра виробничого навчання та учня. В рамках роботи семінару, учасники відвідали й проаналізували відкриті уроки виробничого та теоретичного навчання із застосуванням інтерактивних методів навчання та інформаційно-комунікаційних технологій, які були проведені досвідченими педагогами навчального закладу.

6).

Виставка

найкращих

навчально-методичних

матеріалів

підготовлених викладачами та майстрами в/н відділення професій сфери послуг Педпрацівниками відділення ведеться наукова робота по розробці навчальних та методичних посібників, збірників контрольно-перевіркових завдань, тестових завдань, робочих зошитів, програмного забезпечення для тематичного обліку знань, лабораторних практикумів з основних предметів швейного профілю та перукарської справи. Навчальні посібники сприяють формуванню в учнів навичок самостійної пізнавальної діяльності, самоконтролю та є засобом керівництва їх пізнавальною діяльністю.

2. Обґрунтування актуальності проекту Освіта, як одна з найважливіших складових суспільства, з одного боку, залежить від процесів, що відбуваються в ньому, повинна швидко реагувати та відповідати стану науково-технічного прогресу, тенденціям розвитку економічної сфери країни, з іншого, безумовно, – впливає на всі процеси і сторони життя, оскільки готує фахівців, розвиває особистість, формує певні життєві погляди. Тому особливої уваги заслуговує сучасний стан, проблеми впровадження та перспективи інновацій в освіту нашої країни. Хмельниччина знаходиться на початку шляху реформування системи профтехосвіти. Подальша діяльність орієнтована на активне і плідне застосування інноватики в повсякденній навчально-виробничій і виховній діяльності навчальних закладів ПТО, підготовку кваліфікованих фахівців, адаптованих до сучасних економічних умов і вимог ринку праці. Світові тенденції глобалізації економіки, постійні зміни, революція в інформаційних та комунікаційних технологіях і викликаний ними швидкий темп соціальних змін зумовлюють необхідність нового розвитку системи підготовки кваліфікованих робітників. Головними

ознаками

професійної

майстерності

педагогічного

працівника є: оволодіння ефективними засобами передачі учням знань і умінь; уміння планувати й здійснювати педагогічний вплив; уміння встановлювати правильні взаємостосунки з учнями, організовувати і спрямовувати їхню діяльність; уміння переконувати; глибоке знання свого предмета, широка ерудиція тощо. Отже, набуття високого рівня педагогічної майстерності – процес тривалий і складний. З огляду на це, неабияке значення має відмова від традиційних методів навчання. Кожний педагог має самостійно впроваджувати ефективні форми і методи

навчання.

Як

правило,

краще

засвоєння

нового

матеріалу

відбувається в процесі активної діяльності учнів за умови, коли в нього вносяться елементи новизни. 17

В умовах змін основних напрямків організації навчально-виховного процесу, структури подання навчального матеріалу та інформаційної діяльності

в навчальному середовищі

особливого

значення

набуває

підготовка кадрів, які спроможні оволодівати глибокими змінами освітнього процесу. Головною

метою

професійно-технічної

освіти

підготовка

висококваліфікованого робітника, конкурентоспроможного на ринку праці, компетентного, відповідального, який вільно володіє своєю професією, спроможного до ефективної роботи за спеціальністю на рівні світових стандартів, готового до постійного професійного росту, соціальної та професійної мобільності. До такого розуміння своєї ролі в наш час готовий не кожен педагогічний працівник, при цьому й сама система підготовки та перепідготовки викладачів потребує вдосконалення. Традиційні методи підвищення кваліфікації не мають достатньої гнучкості та оперативності для того, щоб відповідати змінам, що так інтенсивно відбуваються в освітній сфері. Перед системою професійно-технічної освіти сьогодні постає проблема придбання педагогічними працівниками та адміністраторами нової компетентності

–

можливості

працювати

високорозвиненому

інформаційному середовищі, ефективно використовувати його можливості у навчальній діяльності. Система навчання має бути гнучкою, інноваційною, продуктивною, здатною формувати потрібні вміння та відповідати потребам ринку праці. У зв’язку

цим

виникає

нове

обґрунтування

кваліфікації

педагога

професійного навчання з урахуванням його підготовки та постійного вдосконалення професійно-технічного рівня на робочому місці. Поширення інноваційної діяльності в професійно-технічній освіті, впровадження нових педагогічних

та

інформаційних

технологій

професійно-технічному

навчанні принципово змінили роль педагога у цьому процесі. Сьогодення висуває нові вимоги до оновлення змісту ПТО, запровадження інноваційних педагогічних та виробничих технологій, 18

пошуку нових форм і методів організації навчального процесу. Це ще раз підтверджує необхідність випереджувальної освіти, орієнтованої на здобуття нових фундаментальних знань, вивчення процесів та новітніх технологій. Отже,

якісні

зміни

підготовці

кваліфікованих

робітників

зумовлюють необхідність інноваційного розвитку освітнього процесу ПТНЗ. Про інновації говорять багато, але саме поняття є багатозначним, і тому дебати про чітке значення продовжуються. Дослідники проблем педагогічної інноватики намагаються співвіднести поняття нового у педагогіці з такими характеристиками, як корисне, прогресивне, позитивне, сучасне, передове. Зокрема, В. Загвязинський вважає, що нове у педагогіці – це не лише ідеї, підходи, методи, технології, які у таких поєднаннях ще не висувались або ще не використовувались, а й той комплекс елементів чи окремі елементи педагогічного процесу, які мають у собі прогресивне начало, що надає змогу під час зміни умов і ситуацій ефективно вирішувати завдання виховання та освіти. Термін «інновація» (із пізньолатинської innovatio – оновлення, новизна, зміна) означає нововведення, тобто цілеспрямовані зміни, які вносять у середовище впровадження нові стабільні елементи (нововведення), що викликають перехід системи з одного стану до іншого. Інноваційні процеси в системі освіти засвідчують якісно новий етап взаємодії та розвитку науково-педагогічної і педагогічної творчості та процесів застосування її результатів. Для нього характерною є тенденція до ліквідації розриву між процесами створення педагогічних новацій і процесами їх сприйняття, адекватного оцінювання, освоєння та застосування, а також до подолання суперечності між стихійністю цих процесів і можливістю та необхідністю свідомого управління ними. Інновацію в освіті розглядають як реалізоване нововведення – у змісті, методах, прийомах і формах навчальної діяльності та виховання особистості (методиках, технологіях), у змісті і формах організації управління освітньою системою, а також в організаційній структурі закладів освіти, у засобах 19

навчання та виховання і в підходах до соціальних послуг в освіті, що суттєво підвищує якість, ефективність та результативність навчально-виховного процесу. Наука про педагогічні нововведення своїм об’єктом визначає процеси розвитку освітніх систем на основі продукування, розповсюдження й освоєння новацій, дослідження ефективності інноваційних змін. У межах педагогічної інноватики формується відповідний термінологічний апарат, до складу якого входять поняття «інноваційний процес», «інноваційна діяльність», «інноваційна політика», «інноваційний потенціал», «інноваційне середовище» тощо. Педагогічна інноватика відповідно до особливостей інноваційних процесів охоплює такі теоретичні блоки понять і принципів: створення нового в системі освіти та педагогічної науки; сприйняття нового соціальнопедагогічним співтовариством; застосування педагогічних новацій, а також система рекомендацій для теоретиків і практиків щодо пізнання інноваційних освітніх процесів та управління ними. Сьогодні вже багатьма усвідомлюється той факт, що справжньою проблемою є відтворення інноваційності і формування умов, які забезпечують це відтворення. Слід відзначити ще один украй необхідний критерій феномена інновації. Йдеться про те, що на відміну від природного, стихійного процесу інновація має характер змін, які ініціюються

та

контролюються,

змін,

що

відбуваються

на

основі

раціонально-вольової дії. Іншими словами, це штучно організований процес, спрямований і керований для досягнення певного результату». Будь-яка інновація передбачає наявність певного проекту та плану її реалізації в даних умовах. Тому робота методичної комісії швейного профілю – це цілісна система взаємопов’язаної діяльності (аналітичної, пошукової,

дослідницької,

науково-практичної,

інформаційної,

діагностичної, організаційної), що забезпечує постійне удосконалення професійної компетентності педагогічних працівників та підвищення їх 20

освітнього рівня в умовах інтенсивного впровадження інноваційних технологій у навчально-виховний процес. Сучасний урок, як теоретичного, така і виробничого навчання – це далеко не одноманітна та єдина структурно-змістова схема. Тому кожний педагог визначає для себе ті форми роботи, які для нього найбільш прийнятні, відповідають тій парадигмі, якій він віддає перевагу в роботі. Саме урок – це місце, де відбуваються самі процеси навчання, виховання і розвитку особистості. Урок – це логічно закінчений, цілісний, обмежений визначеними рамками відрізок навчально-виховного процесу. Водночас – це дзеркало загальної педагогічної культури викладача, майстра виробничого навчання, мірило його інтелектуального скарбу, показник його кругозору, ерудиції. За попередні роки багато педагогічних цінностей змінилося. З’явилися не тільки нові цілі, але й нові засоби навчання. Головне, що сьогодні урок розглядається не тільки як діяльність педагога, іншими словами, як форма навчання, а й як діяльність учня. У методичній літературі визначаються чотири блоки вимог до сучасного уроку, утому числі і до уроку виробничого навчання: 1. загально педагогічні вимоги 2. дидактичні вимоги 3. психологічні вимоги 4. гігієнічні вимоги Перший блок. Загально педагогічні вимоги -

пріоритет особистості учня в організації освітнього процесу;

урахування вікових та індивідуальних особливостей учнів;

орієнтація на процес навчання;

створення емоційно-актуального фону навчання;

педагогічний такт і культура мови;

пізнавальна самостійність учнів;

чітке визначення освітніх, виховних і розвиваючих завдань уроку 21

Другий блок. Дидактичні вимоги -

раціональне використання кожної хвилини уроку;

використання активних методів навчання4

зв'язок із раніше вивченим досвідом, набутим учнем;

індивідуалізація, диференціація та інтенсифікація навчального

процесу; -

створення умов для успішного навчання учнів

чітке формулювання освітніх задач в цілому і його складових

елементів, їхній зв'язок із розвиваючими та виховними задачами; -

вибір форм організації, що забезпечує максимальну самостійність

у навчанні учнів; -

реалізація на уроці всіх дидактичних принципів;

організоване закінчення уроку.

Третій блок. Психологічні вимоги -

урахування психологічних особливостей кожного учня;

нормальний психологічний стан і гарний настрій майстра

виробничого навчання; -

вимогливість і доброзичливість майстра виробничого навчання й

педагогічна етика і психологічний такт.

учнів; Четвертий блок. Гігієнічні вимоги -

дотримання певного температурного режиму;

нормативність освітлення навчального приміщення, майстерні;

провітрювання;

чергування видів навчальної роботи4

попередження перевантаження, стомлюваності школярів.

До необхідних компонентів сучасного уроку виробничого навчання можна також віднести організаційну, психологічну, виховну та санітарногігієнічну складові уроку. 22

Зі змінами в суспільстві змінилися вимоги до майстра виробничого навчання.

Велика

роль

організації

навчально-виховного

процесу

відводиться майстру виробничого навчання, адже якість підготовки висококваліфікованих фахівців залежить від його професійного рівня. Якщо ще 15-20 років тому посаду майстра займав висококваліфікований наставниквиробничник, як правило, з середньо спеціальною освітою (без педагогічної), то сьогодні, з урахуванням розвитку технологічних процесів, майстер виробничого навчання повинен знати галузь господарства, мати глибокі знання педагогіки і психології. Процес навчання – сам урок виробничого навчання – це співпраця учнів з майстром виробничого навчання. Роль майстра виробничого навчання на уроці є особливою – на уроках він показує учням виробничі прийоми, які формують в них точні й конкретні способи виконання трудових дій, учні відпрацьовують трудові прийоми, характерні їх поєднання, оволодівають сучасними способами виконання робіт, засвоюючи професійні знання та вміння під час виконання виробничих завдань, у процесі підготовки до іспитів, до дипломної роботи. Під впливом майстра виробничого навчання в учнів виробляється професійна самостійність, розвиток творчого мислення. Практика доводить, що сучасний майстер виробничого навчання повинен мати комунікативні навики, здатність до самооцінки, аналітичне мислення, уміння гнучко адаптуватися, брати на себе відповідальність, виявляти ініціативу, вміти приймати адекватні рішення. Підготовка майстра виробничого навчання до уроку повинна починатися з визначення місця даного уроку в системі уроків по вивченню теми програми, а також вмінь і навичок, об’єму і змісту навчального матеріалу. Готуючись до навчальних занять майстер виробничого навчання уточнює тему і мету уроку і у відповідності з цим визначає тип і його структуру. Заплановані для виконання на заняттях навчально-виробничі роботи розподіляються між учнями групи з врахуванням раніше вивченого. 23

Доцільно доручати їм такі роботи, які включають ще не освоєні прийоми і операції. Майстер виробничого навчання готує навчально-матеріальну базу, перевіряє придатність кожного робочого місця для вивчення навчального матеріалу і виконання намічених робіт, забезпечує їх матеріалами, інструментом і технічною документацією. Потім готує своє робоче місце і підбирає, а при необхідності виготовлює наочні посібники, які будуть використані на уроці. Важливими якостями майстра виробничого навчання є вміння бачити перспективу, відчувати

нове, оператись на кращий педагогічний і

практичний досвід навчання і виховання, постійно підвищувати свою кваліфікацію, професійну майстерність. Ніякі форми, інструкції і положення не зможуть так дієво вплинути на учнів, як особистий приклад майстра виробничого навчання. Кожному уроку потрібна відмінна підготовка, сучасні методи, висока якість. А кожному учню потрібні глибокі і міцні знання та вміння – це вимоги сьогоднішнього часу. Якість навчально-виховної роботи в ліцеї складається із багатьох факторів і охоплює глибоке коло проблем, що стоять перед педагогічним колективом. Але головною з них є постійне вдосконалення уроку. Успіх уроку залежить від того, наскільки учні засвоїли тему, і в визначальній мірі визначається ступенем творчого відношення майстра виробничого навчання чи викладача до своєї повсякденної праці. Їх знання, вміння, особисті якості, вся система педагогічної діяльності і взаємовідносин з вихованцями стає тією умовою, при якій дотримуються інтерес, зацікавленість, прагнення учнів до розширення своїх пізнань. І робиться це, в першу чергу, на уроці. На поганих уроках, не тільки не виховуються інтерес до знань, а навпаки, згасає бажання вчитися. В.А. Сухомлинський вважав, що урок повинен викликати позитивний емоційний настрій і почуття задоволеності роботою. А це можливо в тому 24

випадку, якщо учень в ході уроку засвоює саму складну частину навчального матеріалу і його робота об’єктивно оцінюється педагогом. Висока організація виробничого навчання передбачає наявність якісно продуманого плану уроку, чітку уяву про його цілі; розуміння учнями, які роботи вони будуть виконувати і для чого їм потрібна ця робота; наявність справного обладнання, необхідних приладів і матеріалів, зразковий порядок на кожному робочому місці, раціональне і повне завантаження всіх учнів відповідними завданнями, постійний контроль майстра за роботою кожного учня, дотримання всіх умов безпечної роботи, зв'язок з предметами виробничого

навчання,

постійне

вдосконалення

прийомів

методів

виробничого навчання, які забезпечують найбільшу активізацію розумової і пізнавальної діяльності учнів. У відділенні професій сфери послуг був організований та проведений обласний семінар на тему: «Впровадження новітніх педагогічних та виробничих технологій у навчально-виробничий процес» який включав в себе чотири нестандартних уроки та майстер-клас. В роботі семінару прийняли участь двадцять шість педагогів із тринадцяти ПТНЗ області, в яких здійснюється підготовка кваліфікованих робітників з професій швейного виробництва Традиційним в роботі майстрів і викладачів методичної комісії стало проведення нестандартних уроків, а саме: майстер-класів, семінарів, уроківзмагань, бінарних уроків, а також створення учнями авторських моделей одягу як ефективного діалогу викладача-майстра виробничого навчання та учня. В рамках роботи, над реалізацією проекту «Впровадження новітніх педагогічних та виробничих технологій у навчально-виробничий процес» були проведені відкриті уроки виробничого та теоретичного навчання із застосуванням

інтерактивних

методів

навчання

та

інформаційно-

комунікаційних технологій, які були проведені досвідченими педагогами навчального закладу. 25

3. Мета проекту Нова ситуація в суспільстві диктує нові соціальні завдання, зокрема освітні. Нагальна потреба сьогодення – формування таких педагогічних працівників, які були б не лише компетними фахівцями, а й прибічними впровадження інноваційних систем, оволодіння новітними інноваційними технологіями,

професіоналами,

готовими

до

постійного

фахового

вдосконалення. Одним із шляхів підвищення майстерності педагогів, а значить, і вирішення завдань подальшого вдосконалення навчально-виховного процесу в навчальному закладі є вивчення, розповсюдження і впровадження прогресивного педагогічного досвіду. Зрозуміло, що рівень педагогічної майстерності, творчий потенціал педагогічних працівників училища неоднаковий. Тому, шукаючи шляхи розвитку творчості викладачів, майстрів виробничого навчання, проводимо роботу

педагогічними

кадрами

із

урахуванням

індивідуальних

особливостей кожного. Метою проекту є застосування методів навчання та використання інформаційно-комунікативних технологій задля формування кваліфікованого робітника, який володіє сумою професійних компетенцій, що дозволяють швидко адаптуватися до вимог конкретного робочого місця у системі сучасного виробництва. Розвитку творчого потенціалу кожного педагога; основними ідеями та технологіями перспективного педагогічного досвіду з різних

напрямів

роботи;

передбачає

апробацію

інновацій

та

експериментальну перевірку продуктивності і можливості застосування в навчальному процесі; наукову організацію праці методиста і педагога. Причинами нововведень, тобто інновацій, в навчальному процесі є: бажання не

зупинятися

на

досягнутому;

прагнення

педагогічних

колективів

підвищити якість освітніх послуг, урізноманітнити їх: 26

 підвищення

якості

підготовка

кваліфікованих

робітників

відповідності до стандартів профтехосвіти та потреб ринку праці; 

вивчення та впровадження нових технологій професійного навчання

та можливостей їх впровадження;  поглиблення знань працівників

стосовно специфічних понять

дидактики професійно-технічної освіти; підвищення

індивідуально-методичної

діяльності

майстрів

виробничого навчання та викладачів

4. Інноваційні форми проведення уроків Впровадження інновацій у педагогічний процес методичної комісії покликане забезпечити підвищення якості навчання й виховання учнів. Урок узагальнення і систематизації знань Тема: Конструювання і моделювання жіночих брюк на різні типи фігур Майстер в/н Комарістова Світлана Миколаївна

Під час уроку приділялась велика роль повторенню, узагальненню та систематизації знань учнів. На уроці на основі теоретичних знань і практичних навичок по виконанню побудови базових конструкцій жіночих брюк по системі «М.Мюллер та син», були представлені доповіді учнів з використанням мультимедійної презентації, які розкривали різні види брюк 27

та особливості їх моделювання. В ході уроку відбулась демонстрація моделей брюк, а також обговорення переваг конструювання жіночих брюк по системі «М.Мюллер та син», яка спонукала учнів думати, відстоювати власну точку зору. Такий вид уроку спонукає розвивати в учнів професійне мислення, необхідність постійного самовдосконалення та творчої діяльності. План уроку виробничого навчання Тема програми: «Розробка конструкцій і моделювання жіночих брюк Тема уроку: «Конструювання і моделювання жіночих брюк на різні типи фігур» Мета: Навчальна: сформувати на основі теоретичних знань і практичних навичок, прийоми і уміння по виконанню побудови базових конструкції жіночих брюк. Розвиваюча: розвити професійне мислення, необхідність постійного самовдосконалення і самоосвіти ,творчої діяльності. Виховна: принцип свідомості і творчої активності учнів при керівній ролі майстра, вміння використовувати комп’ютерну техніку та ресурси мережі Інтернету для поглиблення професійних знань. Матеріально-технічне і дидактичне забезпечення уроку: папка із завданням,

мультимедійний

проектор,

мультимедійні

презентації,

роздатковий матеріал: «Базові конструкції жіночих брюк та особливості побудова на нетипові фігури», плакати по базовим основам жіночих брюк, колекція жіночих брюк. Міжпредметні зв’язки:  Матеріалознавство швейного виробництва – Тема «Властивості та асортимент тканини для жіночих брюк»  Конструювання одягу – Тема «Конструювання базових основ жіночих брюк»  Моделювання одягу – Тема «Моделювання жіночих брюк» 28

 Технологія виготовлення швейних виробів – Тема «Обробка жіночих брюк» Тип уроку: урок узагальнення і систематизації знань Хід уроку І Організаційна частина  Перевірка наявності учнів на уроці  Перевірка зовнішнього вигляду учнів  Перевірка готовності робочих місць до початку уроку ІІ Вступний інструктаж Повідомлення теми уроку Повідомлення мети і завдань уроку:  Доповіді учнів по темам:  Особливості конструювання жіночих брюк на повну фігуру – Катункіна Тетяна  Побудова конструкції і моделювання брюк «Мерлін Дітріх» Квасньовська Юлія  Особливості побудови конструкції брюк «Чарлі» - Лялька Віта  Побудова базових конструкцій брюк з джинсових тканин - Совва Аліса  Особливості конструювання брюк з еластичних матеріалів - Білик Катерина  Побудова базової конструкції і моделювання брюк «Банани» - Шалєва Ольга, Кузьмінська Наталія  Побудова базової конструкції і моделювання брюк «Галіфе» - Горячок Наталія  Побудова базової конструкції і моделювання брюк «Бриджі» - Христос Юлія  Демонстрація моделей брюк  Обговорення

переваг

конструювання

жіночих

брюк

по

системі

«М.Мюллер та син». 29

III Поточний інструктаж: (самостійна робота учнів) Цільові обходи робочих місць учнів:  Контроль, спостереження за роботою учнів  Надання допомоги учням, які допускають помилки IV Заключний інструктаж: Підведення підсумків роботи учнів за день: відмітити позитивні сторони і характерні недоліки. Урок-змагання Тема: Виготовлення жіночого жакета на підкладці Майстри в/н Бачинська Юлія Людвигівна; Гуцалюк Тетяна Володимирівна

Основою уроку-змагання є пізнавальний зміст. Він полягає у засвоєнні тих знань і умінь, що вживаються при вирішенні навчальної проблеми, поставленої грою. Урок-змагання спрямований на перехід до іншого психологічного стану, це інший стиль спілкування, позитивні емоції, можливість учнів відчути себе у новій ролі (а значить, прийняти і нові обов’язки та відповідальність); такий урок – дає можливість учням розвинути свої творчі здібності і якості своєї особистості, оцінити значення своїх знань.

Основа уроку-змагання полягає у мірянні сил команд при відповідях на запитання і розв’язанні запропонованих майстром завдань, що чергуються або задаються одночасно. План уроку виробничого навчання Тема уроку: Жакет жіночий на підкладці Мета уроку: Навчальна: Систематизувати та удосконалити набуті знання та вміння по темі «Жакет жіночий на підкладці». Розвиваюча: Розвивати аналітичне, логічне і критичне мислення, самостійність

роботі,

комунікативні

здібності

за

професійним

спрямуванням, прогнозувати результат на основі теоретичних знань. Виховна: виховати в учнів охайність, естетичний смак, повагу до майбутньої професії. Матеріально-технічне

забезпечення:

Персональний

комп’ютер,

мультимедійний проектор, екран, швейне обладнання. Дидактичне забезпечення: кросворд, картки-завдання, мультимедійні презентації, інструкції з безпеки праці, деталі крою рукава. Міжпредметні зв’язки:  Конструювання одягу,  Технологія виготовлення швейних виробів,  Матеріалознавство швейного виробництва,  Охорона праці. Тип уроку: Підсумково-узагальнюючий урок-змагання. Хід уроку: І Організаційна частина  Перевірка наявності учнів на уроці  Перевірка зовнішнього вигляду учнів 

Перевірка робочих місць до уроку

ІІ Вступний інструктаж Повідомлення теми уроку 31

Повідомлення мети і завдань уроку:  Конкурс розминка;  І тур - конкурс «види жакетів»;  ІІ тур - конкурс «Зняття мірок»;  ІІІ тур - конкурс «Завдання для суперника»;  ІV тур - конкурс «Безпека праці»;  V тур - конкурс « Практичне завдання». Підведення підсумків конкурсних завдань III Поточний інструктаж: (самостійна робота учнів) Цільові обходи робочих місць учнів:  Контроль, спостереження за роботою учнів  Надання допомоги учням, які допускають помилки IV Заключний інструктаж: Підведення підсумків роботи учнів за день: відмітити позитивні сторони і характерні недоліки.

Семінарське заняття Тема: Оздоблення одягу та виготовлення прикрас Викладач спецдисциплін: Приходько Валентина Василівна

Учні у процесі проведення семінарського заняття придбали уміння виконувати

функцію

доповідача,

опонента,

оволоділи

уміннями

відстоювання своєї точки зору, демонстрування рівня теоретичної та практичної підготовки. Також поглибили та закріпили знання з основ курсу «Оздоблення одягу та художнє оформлення одягу» та «Технологія виготовлення одягу». Доповідачі послідовно викладали свої думки, аргументуючи їх фактами, представляли виготовлені прикраси та аксесуари для одягу. Після кожного виступу відбувалась дискусія, яка спонукала учнів думати, сперечатися, відстоювати власну точку зору. Викладач спрямовував думки учнів за допомогою доброзичливих реплік, конкретних зауважень, логічних міркувань, переконував у правильності чи помилковості їх суджень. План уроку Тема програми: «Виготовлення і використання прикрас до одягу» Тема уроку: «Оздоблення одягу та виготовлення прикрас» Мета: Навчальна: поглибити і закріпити знання учнів з основ курсу «Оздоблення одягу художнє оформлення одягу»; спонукати учнів до колективного творчого обговорення найбільш складних питань навчального курсу, активізувати їх до самостійного вивчення наукової літератури та самоосвіти. Розвивальна:

навчитися

працювати

різними

інформаційними

джерелами, сформувати вміння і навички використовувати інформацію для практичного застосування. Виховна: виховати інтерес до вибраної професії. Матеріально-технічне

дидактичне

забезпечення

уроку:

мультимедійний проектор, екран, комп’ютер, мультимедійні презентації: «Дослідження виникнення прикрас і їх види», «Виготовлення оздоблення – «Краватки, плетені з бісеру», «Виготовлення оздоблень з намистин», «Виготовлення оздоблень «Жабо і кокільє», «Виготовлення оздоблення: «Знімні комірці» 33

Міжпредметні зв’язки:  Матеріалознавство швейного виробництва;  Конструювання одягу;  Технологія виготовлення швейних виробів. Тип уроку: семінарське заняття Хід уроку: І Організаційна частина: Привітання, перевірка наявності учнів на занятті, готовність їх до уроку, зосередження уваги учнів на сприйняття навчального матеріалу ІІ Мотивація навчальної діяльності Заохочення учнів до сприймання нового навчального матеріалу ІІІ Повідомлення теми, мети і завдань уроку ІV Обговорення навчальних питань 1.«Дослідження виникнення прикрас і їх види» - Жуковський Назарій. 2.«Виготовлення оздоблення – «Краватки, плетені з бісеру» - Мікловш Сніжана. 3.«Виготовлення оздоблень з намистин» - Петрук Людмила. 4.«Виготовлення оздоблень «Жабо і кокільє» - Кравчук Катерина. 5.«Виготовлення оздоблення: «Знімні комірці» - Петрук Людмила. VI Узагальнення і систематизація знань Визначення рівня засвоєння учнями навчального матеріалу, узагальнення і систематизація. VІ Підведення підсумків заняття Підведення підсумків уроку за визначеними критеріями (правильність виконання індивідуального завдання), повідомлення домашнього завдання

Майстер-клас Тема:Виготовлення виробів з бісеру на ткацькому станку Майстер в/н Осадча Майя Євгенівна

Майстер познайомила присутніх з старовинними та сучасними оздобами з бісеру; познайомила з матеріалами та інструментами для створення прикрас з бісеру, також продемонструвала основні прийоми практичних навичок за різними методиками бiсероплетiння на станку. Основна частина заняття відбувалась у виконанні плетення виробів з бісеру на станку учасниками майстер-класу (допомога і контроль майстра за роботою, особистий показ виконання операцій). Активізувала пізнавальну діяльність учасників на основі виконання творчих робіт (браслети, гердани); розвинула вміння застосовувати отримані нові навички, розширила кругозір присутніх. План майстер-класу Тема: Виготовлення виробів з бісеру на ткацькому станку Мета: Навчальна: познайомитись з старовинними та сучасними оздобами з бісеру; навчитись основним прийомам бiсероплетiння на станку; навчитись послідовно виготовляти гран на основі украïнськоï вишивки; познайомитись з матеріалами та інструментами для створення прикрас з бісеру. 35

Розвиваюча: активізувати пізнавальну діяльність учнів на основі виконання творчих робіт; розвивати вміння застосовувати отримані нові навички до оздоблення одягу; розвивати естетичний смак. Виховна: сформувати інтерес до освоєння професії кравця; виховувати охайність, посидючість. Матеріально-технічне забезпечення уроку: Мультимедійний проектор, екран, комп'ютер, мультимедійна презентація, відеоролики, демонстраційний матеріал, станки для бісероплетіння, нитки (поліестер), голки для бісероплетіння (№11, 12), ножиці, клей, бісер (виробництво Чехії, № 10), зажими для станків, схеми для плетіння бісером, килимки для бісеру. Міжпредметні зв'язки: - Оздоблення та художнє оформлення одягу (ВВП); - Технологія виготовлення швейних виробів; - Матеріалознавство швейного виробництва; - Спецмалювання. Хід майстер-класу: I Організаційна частина  Перевірка готовності робочого місця та учасників до початку проведення майстер-класу II Вступна частина Повідомлення теми майстер-класу: Повідомлення мети і завдань майстер-класу: 

Ознайомлення учасників майстер-класу з старовинними та сучасними

оздобами з бісеру. 1.1.Українські народні прикраси з бісеру (експонати з музеїв країни). 1.2.Сучасні прикраси в народному вжитку. 1.3. Матеріали, які використовуються для бісероплетіння. 1.4. Різновиди станків. 2. Техніка бісероплетіння на станку. 36

2.1.Підготовка станка до роботи, заправка станка (демонстрація відеоролика). 2.2. Основні прийоми ткання бісером (демонстрація відеоролика). 2.3. Заправка і оновлення робочої нитки (демонстрація відеоролика). III Самостійна робота учасників майстер-класу Виконання плетення учасниками майстер-класу (допомога і контроль майстра за роботою, особистий показ виконання операцій). VI Узагальнення і систематизація знань Визначення рівня засвоєння учасниками майстер-класу нового навчального матеріалу, узагальнення його і систематизація. V Заключна частина Підведення підсумків майстер-класу. Проектна робота Тема: Створення колекції сучасного одягу Майстри в/н Алферчик Марина Миколаївна Козакевич Людмила Вікторівна В основі проектної роботи лежить розвиток пізнавальних, творчих навичок учнів, умінь самостійно конструювати свої знання, орієнтуватися в інформаційному просторі, критично мислити. закріпити теоретичні знання спецпредметів (Конструювання одягу, Матеріалознавство; Обладнання швейного виробництва; Технологія виготовлення одягу; Охорона праці; Малювання) на практиці; сформувати уміння при виконанні правильних прийомів технологічних операцій та осмислити специфіку майбутньої професійної діяльності. При створенні моделей колекції учні втілюють інноваційні ідеї, розвивають інформаційну культуру, яка сприяє практичному застосуванню навичок роботи з джерелами інформації. Ця робота засвідчує повну узгодженість навчання з життям та інтересами учнів, ставить учня у становище дорослої людини. Виконання учнями проектів, як колективних, так і індивідуальних, передбачає залучення їх до виявлення, аналізу та розв'язання навчальних проблем із використанням для цього практичної 37

дослідницько-пошукової

роботи

(починаючи

від

створення

ескізів

майбутньої колекції до виготовлення виробів та аксесуарів). Учням така робота дуже подобається, тому що вони на деякий час входять в роль дизайнерів. Відрадно відмітити, що всі уроки були проведенні на досить високому рівні. Педагогічний колектив відділення сфери послуг намагається завжди впроваджувати у навчальний процес нові технології, які сприяють реалізації навчально-виховного процесу з урахуванням індивідуальних особливостей учнів, створюючи на уроках психолого-педагогічну атмосферу партнерства, яка викликає в учнів бажання навчатись для здобуття обраної професії.

План уроку Тема: Розробка колекції вечірніх суконь Мета: Навчальна: Перевірити і закріпити теоретичні знання на практиці; сформувати уміння у виконанні правильних прийомів технологічних операцій. Розвиваюча:

Розвинути

інформаційну

культуру

учнів,

сприяти

практичному застосуванню й перевірці навичок роботи з джерелами інформації. Виховна: виховати в учнів охайність, естетичний смак, повагу до майбутньої професії. Матеріально-технічне забезпечення:  Персональний комп’ютер;  Мультимедійний проектор, екран;  швейне обладнання. Дидактичне забезпечення:  Мультимедійна презентація; 38

 Колекція вечірніх суконь. Міжпредметні зв’язки:  Конструювання одягу,  Технологія виготовлення швейних виробів,  Матеріалознавство швейного виробництва,  Охорона праці. Тип уроку: проектна робота Хід проекту: І Організаційна частина ІІ Вступна частина Повідомлення теми Повідомлення мети і завдань: 1. Доповіді учнів по темам розробки колекції: - Вивчення попиту - Виконання ескізів - Вибір матеріалів - Вибір обладнання та способів технологічної обробки виробів - Оздоблення виробів - Виготовлення аксесуарів 2. Демонстрація колекції вечірніх суконь. ІІI Узагальнення і систематизація знань Обговорення проекту ІV Заключна частина Підведення підсумків проектної роботи

Нова ситуація в суспільстві диктує нові соціальні завдання, зокрема освітні. Тому девіз методкомісії – “Від творчо працюючого педагога – до творчо працюючого учня”. Заняття в навчальному закладі є дієвим засобом вивчення і розповсюдження прогресивного педагогічного досвіду, під час яких проводиться відпрацювання найбільш результативних методик, методів і прийомів, якими цікавляться педагоги. Діє правило творення позитивного іміджу, згідно з яким кожен педагог є творчою, розумною, високоморальною особистістю, а керівництво нашого центру завжди намагається створити умови для реалізації цих якостей. Свій обов’язок вбачаємо в тому щоб не тільки оновити і розширити знання педагогічних працівників з питань сучасної педагогіки, психології та дидактики, але й зробити кожного педагога активним учасником педагогічного пошуку, запалити в кожному іскру творчості яка спрямовується на те, щоб наші педагоги стали справжніми фахівцями своєї справи, а учні – спеціалістами-професіоналами. Правила для учнів: Кожна думка важлива. Не бійся висловитися! Ми всі – партнери! Обговорюємо сказане, а не людину! Обдумав, сформулював, висловив! Говори чітко, ясно, красиво! Вислухав, висловився, вислухав! Тільки обґрунтовані докази! Вмій погодитися і не погодитися! Важлива кожна роль.