1 combine combine combine

Page 1

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ЦЕНТР ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ СФЕРИ ПОСЛУГ

ЦАРЬОВА Є. С.

ТЕХНОЛОГІЯ ВИГОТОВЛЕННЯ СТОЛОВОЇ, ПОСТІЛЬНОЇ БІЛИЗНИ, ШТОР, ЛАМБРЕКЕНІВ ТА АКСЕСУАРІВ. Навчальний посібник


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ЦЕНТР ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ СФЕРИ ПОСЛУГ»

Є. С. Царьова

ТЕХНОЛОГІЯ ВИГОТОВЛЕННЯ СТОЛОВОЇ, ПОСТІЛЬНОЇ БІЛИЗНИ, ШТОР, ЛАМБРЕКЕНІВ ТА АКСЕСУАРІВ


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ЦЕНТР ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ СФЕРИ ПОСЛУГ»

Є. С. Царьова

ТЕХНОЛОГІЯ ВИГОТОВЛЕННЯ СТОЛОВОЇ, ПОСТІЛЬНОЇ БІЛИЗНИ, ШТОР, ЛАМБРЕКЕНІВ ТА АКСЕСУАРІВ

Хмельницький – 2014 1


УДК 645.48..687 ББК 37.24 Ц18

Рецензенти: І. М. Шоробура, доктор педагогічних наук, професор – ректор Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії; М. О. Кущевський, кандидат технічних наук, доцент – професор кафедри технології та конструювання швейних виробів, Хмельницький національний університет; Н. А. Горбатюк, директор Київського вищого професійного училища швейного та перукарського мистецтва. Царьова Євеліна Сергіївна Технологія виготовлення столової, постільної білизни, штор, ламбрекенів та аксесуарів : Навчальний посібник для учнів ПТНЗ. / Є. С. Царьова. – Хмельницький : Видавництво, 2014. – 312 с. Навчальний посібник містить технологічно послідовні обробки вузлів, які складені на основі навчального плану та програми предмету «Технологія виготовлення одягу» з професії: «Кравець, закрійник», кваліфікація: «Кравець 2 розряду». Матеріал розроблений до тем програми: «Асортимент швейних виробів», «Ручні роботи», «Машинні роботи», «Волого теплова обробка виробів», «Клейове з’єднання», «Технологія виготовлення столової, постільної білизни, штор, ламбрекенів». Одним з напрямків контролю знань, умінь та навичок учнів є унікальний додаток посібника - програмне забезпечення по темам (диск додається), що дозволяє отримувати об’єктивну оцінку знань та умінь, виявляти індивідуальний темп навчання, а також прогалини в поточній та підсумковій підготовці фахівця. Поданий у посібнику навчальний матеріал спрямований на ефективне засвоєння і закріплення теоретичних знань учнями під час занять, та відпрацювання завдань індивідуальної та самостійної роботи, що дозволяє на достатньому рівні вивчити технічні умови виконання ручних, машинних, прасувальних робіт та технологічну обробку столової, постільної білизни, штор і ламбрекенів. Водночас, розроблений посібник відповідає базовим компонентам оновленого змісту професії кравець і враховує сучасні вимоги до професійних знань, умінь і навичок учнів відповідно до вимог Державного стандарту професійно-технічної освіти ДСПТО 7433.2. Р 18028-2006 по професії «Кравець» кваліфікація: «Кравець 2-го розряду». Посібник призначений для учнів, викладачів та майстрів виробничого навчання ДНЗ «Хмельницький центр ПТО сфери послуг» та інших ПТНЗ швейного профілю. Може також використовуватись на різноманітних курсах з підготовки та підвищенні кваліфікації спеціалістів відповідного напрямку. 2


ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ .........................................

6

АНОТАЦІЯ......................................................................................

7

ВСТУП .............................................................................................

11

РОЗДІЛ 1. АСОРТИМЕНТ,

КЛАСИФІКАЦІЯ

ТА

ПРИЗНАЧЕННЯ ШВЕЙНИХ ВИРОБІВ ...............................................

13

1.1. Асортимент, класифікація та призначення швейних виробів.

13

1.2. Запитання для самостійного опрацювання розділу .................

18

РОЗДІЛ 2. ВИДИ

РОБІТ

ЯКІ

ЗАСТОСОВУЮТЬ

ПРИ

ВИГОТОВЛЕННІ ШВЕЙНИХ ВИРОБІВ..............................................

19

2.1. Ручні роботи...............................................................................

19

2.2. Машинні роботи. .......................................................................

32

2.3. Волого-теплова обробка ............................................................

44

2.4. Клейові методи обробки деталей одягу ...................................

49

РОЗДІЛ 3. ТЕХНОГІЯ

ВИГОТОВЛЕННЯ

ПОСТІЛЬНОЇ

БІЛИЗНИ .....................................................................................................

52

3.1. Загальні положення. ..................................................................

52

3.2. Обробка простирадла. ...............................................................

56

3.3. Обробка підковдри. ...................................................................

62

3.4. Обробка наволочок. ...................................................................

65

3.5. Елементи

оздоблення,

які

використовують

під

час

виготовлення наволочок. .............................................................................

71

РОЗДІЛ 4. ТЕХНОЛОГІЯ ВИГОТОВЛЕННЯ СТОЛОВОЇ БІЛИЗНИ .....................................................................................................

80

4.1. Загальні положення ...................................................................

80

4.2. Обробка круглої скатертини. ....................................................

83

1.2. .......................................................................................... 4.3. Фасон Обробка зрізів серветок. ............................................................

786

4.4. Обробка килимка .......................................................................

94

4.5. Обробка настільних доріжок.....................................................

95 3


4.6. Обробка прихваток. ...................................................................

96

4.7. Обробка фартуха ........................................................................

97

4.8. Обробка зборок. .........................................................................

105

РОЗДІЛ 5. ТЕХНОГІЯ ВИГОТОВЛЕННЯ ШТОР ...................

108

5.1. Вибір фасону ..............................................................................

108

5.2. Тканини для штор ......................................................................

113

5.3. Кольорова гамма ........................................................................

118

5.4. Віконні карнизи ........................................................................

124

5.5. Рекомендації при оформленні віконного вбрання ...................

129

5.6. Графічні зображення швів, які використовуються при пошитті портьєр ...........................................................................................

131

5.7. Прямі портьєри ..........................................................................

135

5.8. Шторна монтажна тасьма..........................................................

140

5.9. Портьєри на кулісці ...................................................................

149

5.10. Портьєри на люверсах .............................................................

152

5.11. Японські панелі........................................................................

155

5.12. Французькі штори ....................................................................

157

5.13. Романські штори ......................................................................

163

5.14. Римські штори ..........................................................................

165

5.15. Портьєри «рукав єпископа» ....................................................

168

5.16. Портьєри на петлях (патах) .....................................................

172

5.17. Портьєри на зав’язках .............................................................

179

5.18. Штори – «маєчка»....................................................................

183

5.19. Портьєра – «пісочний годинник» ...........................................

186

5.20. Портьєри з «палатковими» фалдами ......................................

189

5.21. Запитання для самостійного опрацювання розділу

190

РОЗДІЛ 6. ТЕХНОЛОГІЯ ВИГОТОВЛЕННЯ ЛАМБРЕКЕНІВ ТА АКСЕСУАРІВ ........................................................

193

6.1. Види та обробка ламбрекенів. ..................................................

194

6.2. Види та обробка декоративних підхватів. ................................

218 4


6.3. Види та обробка оздоблювальних деталей ..............................

246

6.4. Запитання для самостійного опрацювання розділу .................

250

РОЗДІЛ 7. ЗАСОБИ ПЕРЕВІРКИ ТА КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ .

252

7.1. Картки-завдань. .........................................................................

253

7.2. Технологічні диктанти. .............................................................

279

7.3. Програмне

забезпечення

по

тестуванню

(флеш-карта

додається, ...................................................................................................... МОДЕЛІ СТОЛОВИХ АНСАМБЛІВ

289

МОДЕЛІ ПОСТІЛЬНИХ АНСАМБЛІВ

292

МОДЕЛІ ВІКОННИХ АНСАМБЛІВ

295

ГЛОСАРІЙ

299

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ .....................................

302

ДОДАТКИ........................................................................................

305

ДОДАТОК А .....................................................................................

306

5


ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ХЦПТОСП – Хмельницький центр ПТО сфери послуг ПТО

– професійно-технічна освіта

ПТНЗ

– професійно-технічні навчальні заклади

ВТР

– волого-теплова робота

ВТО

– волого-теплова обробка

ТУ

– технічні умови

6


АНОТАЦІЯ Поданий матеріал направлений на підвищення самостійності і активності учнів в процесі навчання і сприяє засвоєнню знань, ефективному управлінню і самоврядуванню їх пізнавальної діяльності відповідно кваліфікаційних вимог Міністерства освіти і науки України. Пропонований посібник призначений допомогти учням отримати і закріпити отримані знання з предмету «Технологія виготовлення одягу» з професії: «Кравець, закрійник». В ході уроків та під час виконання самостійної та

індивідуальної роботи

учні засвоюють (сприймають,

осмислюють, запам'ятовують) знання, перетворюють узагальнений наукою досвід людства на особисте надбання, набувають навичок та умінь оперування знаннями, використання їх для вирішення навчальних завдань і практичної діяльності. Навчальний посібник має таку структуру: перелік прийнятих скорочень, вступ, сім розділів, бібліографічний список. У першому розділі розкрито асортимент, класифікацію та вимоги до одягу, а також питання для самоперевірки. У другому розділі розкриті види робіт які застосовують при виготовлені швейних виробів: – інструменти та пристрої для ручних робіт; – характеристика ручних стібків і строчок, машинних швів; – термінологія та технічні умови виконання ручних та машинних робіт; – волого – теплова обробка виробів; – сутність клейового методу обробки одягу; – питання для самоперевірки. У третьому розділі подано обробку столової білизни: – види та властивості тканин з яких виготовляють столову білизну; – стандартні розміри скатертин; – обробка скатертин, серветок та прихваток; 7


– вимоги та обробка фартуха; – оздоблення, яке можна використовувати при виготовленні столової білизни; – питання для самоперевірки. У четвертому розділі подано обробку постільної білизни: – види та властивості тканин з яких виготовляють постільну білизну; – стандартні розміри комплекту білизни; – обробка простирадла, підковдри та наволочки; –

оздоблення,

яке

можна

використовувати

при

виготовленні

постільної білизни; – питання для самоперевірки. У п’ятому розділі подано обробку штор: – вибір фасону,тканини, кольорової гамми для віконного убранства; – види карнизів та їх застосування; – види монтажної тасьми та способи обробки верхнього зрізу штор на монтажну тасьму; – способи обробки штор на петлі, зав’язки, люверси; – питання для самоперевірки. У шостому розділі розкрито обробку ламбрекенів та аксесуарів: – призначення та види м’яких, жорстких, ламбрекенів «сваги» і способи їх обробки; – види та способи обробки декоративних підхватів; – обробка розеток; – питання для самоперевірки. В сьомому розділі подано засоби перевірки знань учнів – яскраві, кольорові картки – завдання і технологічні диктанти для самоконтролю, які дають змогу визначити рівень засвоєння матеріалу учнями. Під час роботи з посібником дотримуйтесь таких порад: Під час відпрацювання завдань індивідуальної (самостійної) роботи: – з’ясуйте тему, навчальні питання, зміст завдання, порядок його 8


виконання та форму звітності; – використовуючи рекомендовану літературу доповніть конспекти та опорні схеми; – вивчить навчальний матеріал користуючись схемами послідовної обробки вузлів та кольоровими малюнками, які допоможуть кращому сприйняттю та розумінню нового матеріалу; – здійсніть самоконтроль рівня своїх знань згідно з визначними питаннями в кінці тем та закріпіть засвоєні знання картками-завданнями і технологічними диктантами які розміщенні в восьмому розділі; – для перевірки знань та виявлення недоліків при вивчені матеріалу, до навчального посібника додається диск з програмним забезпеченням по трьом основним темам «Ручні роботи», «Машинні роботи» і «Технологія виготовлення столової, постільної білизни, штор». Кожне тестове завдання включає в себе матеріал теми по обробці цілого вузла або деталі і має більший або менший обсяг залежно від складності теми. Тестові завдання складені у вигляді запитань (або зашифрованих малюнків) і відповідей. Учень повинен вибрати вірну відповідь. В результаті вивчення матеріалу учні повинні: Знати: асортимент одягу; технологію виконання всіх видів ручних, машинних та волого-теплових робіт, технічні умови на їх виконання; термінологію ручних, машинних та волого-теплових робіт; призначення швейних машин, обладнання для волого – теплових робіт; заправку швейних машин та догляд за ними; знати режими ВТО; Вміти: виконувати строчки ручних, машинних стібків; виготовляти вироби постільного, столового асортименту, фартухів, штор, ламбрекенів; з’єднувати

деталі

швейних

виробів

машинними

строчками

різної

конфігурації; дублювати дрібні деталі; пришивати фурнітуру.

9


Ознайомитись: з тканинами та новітніми технологіями обробки вузлів та виробів при виготовленні столової, постільної білизни, штор, ламбрекенів та аксесуарів. Вивчення

теми

здійснюється

у

взаємозв’язку

з

навчальними

предметами «Матеріалознавство швейних виробів», «Виробниче навчання» тощо. Основними формами навчання є: Теоретичні

уроки,

лабораторні

та

практичні

роботи,

уроки

виробничого навчання, індивідуальна та самостійна робота учнів. Поданий у посібнику матеріал спрямований на ефективне засвоєння і закріплення теоретичних знань учнями під час занять, та відпрацювання завдань індивідуальної і самостійної роботи, та дозволяє на необхідному рівні вивчити технічні умови виконання ручних, машинних, прасувальних робіт та технологічні обробки вузлів постільної, столової білизни та штор. Водночас, розроблений посібник відповідає базовим компонентам оновленого змісту професії кравець і враховує сучасні вимоги до професійних знань, умінь і навичок учнів відповідно до вимог Державного стандарту професійно-технічної освіти ДСПТО 7433.2. Р 18028-2006 по професії «Кравець. Кваліфікація-2 розряду».

10


ВСТУП

Штори, столова та постільна білизна, – це свого роду декорації, на фоні яких протікає життя сім’ї, людей і прикрашаючи дім – ми прикрашаємо своє життя.

Швейна промисловість на початку нового століття ввійшла в список передових галузей світової індустрії, що найбільш інтенсивно розвиваються. Їхньою основою повинні стати новітні ефективні й екологічно безпечні технології, що дозволяють забезпечити випуск продукції, високої якості і різноманітного асортименту. Виконання цього завдання залежить від якісної підготовки висококваліфікованих робітників швейного профілю, які зможуть працювати з новими матеріалами застосовуючи новітні технології та будуть завжди конкурентоспроможними на ринку праці України. Навчальний посібник містить технологічно послідовні обробки, які складені з урахуванням програми курсу за темами «Асортимент швейних виробів», «Ручні роботи», «Машинні роботи», «Волого теплова обробка виробів»,

«Клейове

з’єднання»,

«Технологія

виготовлення

столової,

постільної білизни», «Виготовлення штор, ламбрекенів» при підготовці в ПТНЗ кваліфікованих робітників кваліфікації: «Кравець 2 розряду». За допомогою навчального посібника легко і швидко зрозуміти і виготовити модний та гарний одяг для стола, ліжка та вікна любого приміщення. Серветки, скатертини, постільна білизна займають домінуюче положення в кожному приміщенні і тому заслуговують особливої уваги при виборі тканини та оздоблення при виготовленні виробів для оформлення інтер’єру. Поданий у посібнику навчальний матеріал спрямований на ефективне засвоєння і закріплення теоретичних знань учнями під час занять, та відпрацювання завдань індивідуальної і самостійної роботи, та дозволяє 11


правильно організувати робоче місце для виконання робіт, на достатньому рівні вивчити технічні умови, термінологію виконання ручних, машинних, прасувальних робіт та технологічну обробку столової, постільної білизни, штор, ламбрекенів та аксесуарів, розуміти графічне й умовне зображення операцій, строчки, шва, стібка. Детальні інструкції у розділах технологічної послідовної обробки вузлів та виробів супроводжуються кольоровими малюнками і графічними схемами, які допоможуть виконати виготовлення столового, постільного, віконного вбрання на високому рівні та за новітніми технологіями. Також після кожного розділу в навчальному посібнику представлені запитання для самоперевірки. В сьомому розділі розміщені не стандартні, цікаві, різної складності картки – завдання та технологічні диктанти для самостійного опрацювання матеріалів розділу. Одним з напрямків контролю знань, умінь та навичок учнів є унікальний додаток посібника – програмне забезпечення по темам: «Ручні роботи»»; «Машинні роботи та ВТО»; «Технологія виготовлення столової, постільної білизни, штор». (флеш-карта додається). Тестування, як складова сучасних педагогічних технологій, дозволяє одержувати об’єктивну оцінку знань та умінь, виявляти індивідуальний темп навчання, а також прогалини в поточній і підсумковій підготовці фахівця. Посібник призначений для учнів, викладачів та майстрів виробничого навчання ДНЗ «Хмельницький центр ПТО сфери послуг» та інших ПТНЗ швейного профілю. Може також використовуватись на різноманітних курсах з підготовки та підвищенні кваліфікації спеціалістів відповідного напрямку.

12


РОЗДІЛ 1 АСОРТИМЕНТ,

КЛАСИФІКАЦІЯ

ТА

ПРИЗНАЧЕННЯ

ШВЕЙНИХ ВИРОБІВ

1.1. Асортимент, класифікація та призначення швейних виробів.

Асортимент одягу Одяг відіграє значну роль у житті людини. Він захищає її від несприятливих атмосферних і шкідливих фізико-хімічних впливів, механічних пошкоджень, забезпечує нормальне функціонування внутрішніх органів, зручність у роботі тощо. Крім цього, одяг має велике соціальне, психологічне і естетичне

значення.

Ця

різноманітність

функцій

одягу

привела

до

різноманітності його асортименту, форм, конструкцій, способів і засобів формоутворення. Одяг – це сукупність предметів (з тканини, хутра, шкіри), якими покривають (одягають) тіло людини. Асортимент одягу – це вироби, які об’єднані в самостійні групи залежно від модельно-конструктивних ознак та використання: 1.

білизна верхня (пальто, костюми, плаття, блузи, спідниці та інші

платтяні вироби); 2.

натільна білизна (нічна сорочка, натільна сорочка, піжама, труси,

бюстгальтер); 13


3.

постільна білизна (простирадло, наволочка, підковдра);

4.

столова білизна (серветки, скатертини, прихватки, фартухи);

5.

віконна білизна (штори, тюлі, ламбрекени);

6.

рушниково-хусткові вироби;

7.

швейна галантерея;

8.

головні убори.

Класифікація одягу. Оскільки асортимент одягу дуже широкий і різноманітний. його класифікують: 1. За цільовим призначенням (для урочистих подій, святковий, повсякденний, домашній, спецодяг, спортивний, формений та ін.). 2. За способом використання (натільна білизна, верхній, легкий, пляжний, корсетний, головні убори). 3. За сезоном (зимовий, демісезонний, літній, багатосезонний). 4. За статтю (чоловічий, жіночий, дитячий, який ділиться на хлопчачий і дівчачий). 5. За призначенням (парадний, вихідний, повсякденний, домашній, робочий, спеціальний одяг). 6. За силуетом – прямий, напівприлеглий, прилеглий та трапецевдний. 7. За видом основних тканин і матеріалів (шерстяні, шовкові, бавовняні тканини і ін.); 8. За конструкцією, що визначає крій, який, у свою чергу, залежить від крою рукава, конструкції з'єднання верхньої і нижньої частин. Є кілька видів крою рукава: суцільнокрійний, реглан, вшивний. За конструкцією з'єднання верхньої частини з нижньою одяг буває по талії невідрізний і відрізний. 14


Вимоги до одягу. Одяг — виріб або сукупність виробів, за винятком взуття, для оберігання тіла людини від зовнішніх дій і що виконують утилітарні й естетичні функції. Від якості матеріалів і їх гігієнічних властивостей залежать мікроклімат під одягом, самопочуття і працездатність людини. При створенні одягу матеріали визначають функціональне призначення одягу, їх підбирають відповідно до вигляду і віку споживача і напряму моди. При створенні необхідної об'ємної форми одягу і її стійкості в експлуатації звертають увагу на властивості

матеріалів

(жорсткість,

здатність

драпіруватись,

здатність

утримувати форму). До будь-якого одягу, незалежно від того, до якої з груп він належить, ставиться цілий ряд вимог, їх можна поділити на гігієнічні, експлуатаційні, економічні, естетичні, ергономічні, психофізіологічні, естетичні, соціальні. Гігієнічні вимоги полягають у створенні оптимальних умов для життєдіяльності людини за допомогою одягу, який захищає її від шкідливих впливів навколишнього середовища. Вони визначаються такими властивостями матеріалів,

як

гігроскопічність,

повітропроникність,

теплопровідність,

забруднюваність, колір, маса тощо. Усі ці властивості треба враховувати під час вибору тканини для пошиття одягу. Повітропроникність одягу забезпечує обмін повітря між зовнішнім середовищем і повітрям, що знаходиться під одягом. Пилоємність і маса одягу залежать від структури матеріалу і кількості швів, рельєфу,

складок,

буф

тощо.

Колір тканини

збільшує

або зменшує

теплоізоляційність одягу. З фізики відомо, що білий колір майже повністю відбиває потік світла, чорний - поглинає його і перетворює в теплову енергію. Гігієнічність одягу визначають не тільки властивості тканини, а й крій. Крій одягу залежить, насамперед, від його призначення. Наприклад, у дуже тісному одязі важко рухатись, оскільки між одягом і тілом людини немає потрібного

15


прошарку повітря. Постійне носіння тісного одягу може призвести до захворювання людини. Експлуатаційні вимоги до одягу визначаються стійкістю проти різних атмосферних

впливів,

води,

миючих

засобів,

хімічного

чищення,

зносостійкістю, міцністю тканини на розрив. Усадка не повинна перевищувати межу, встановлену технічними умовами і стандартами. Економічні вимоги полягають у доступності одягу при його високій якості. Досягають цього використанням найбільш економічних конструкцій, які дають змогу скорочувати витрати тканини на вироби, а також впровадженням механізованих процесів обробки тканини. В результаті цього вартість виробу знижується. Ергономічні

вимоги

включають

комплекс

антропометричних,

гігієнічних і психофізіологічних вимог. Створення оптимальних умов праці, що забезпечують

високу

продуктивність

і

збереження

сил,

здоров'я

і

працездатності людини, багато в чому залежить від якості функціонування системи «Людина – одяг – середовище». Ергономічні вимоги визначаються особливостями

людини

(антропометричними,

фізіологічними

та

ін.)

і

характеристиками середовища. Психофізіологічні

вимоги

реалізуються

у

властивостях,

що

сприймаються людиною у відчуттях. Одяг не повинен викликати негативну реакцію і неприємні симптоми. Негативну дію на організм можуть чинити зайва вага виробу, його товщина, колючість тканини, груба обробка швів, що туго стягують талію, зап'ястки або щиколотки ділянки одягу. Одяг повинен відрізнятися комфортністю надягання і зняття, а також зручністю користування її окремими

елементами.

Відповідність

одягу психологічним

вимогам

проявляється в естетичності виробів, хорошій посадці їх на фігурі, створенні комфортних

умов,

сприяючих

підвищенню

працездатності

людини

і

поліпшенню його самопочуття. 16


Естетичні вимоги до одягу є основними у визначенні його якості. Одяг повинен бути не тільки красивим, а й гармоніювати із зовнішнім виглядом людини. Це залежить як від вдалої композиції, так і від правильного виконання усіх технологічних операцій під час виготовлення виробу. Зовнішній вигляд людини значною мірою залежить від вибору фасону одягу, крою. При виборі фасону важливу роль відіграють особливості фігури (постава, пропорції тощо). Соціальні вимоги визначаються попитом покупців на доцільний асортимент одягу (у тому числі розмірно-ростовий), що відповідає основам громадського виховання і конкурентоспроможності на внутрішньому і зовнішньому ринку. У

одязі

робиться

акцент

на

індивідуалізацію,

унікальність

і

ексклюзивність моделей. Ці якості одягу, як предмета дизайну і об'єкту творчості, можна отримати не лише за рахунок унікальних елементів, але і за рахунок

конструктивної

спадкоємності

моделей.

Усі

конструктивні

і

конструктивно-декоративні елементи одяг розділяє на три категорії: стандартні (повністю уніфіковані) – деталі і елементи мають постійні розміри і конфігурацію країв; типові (частково уніфіковані) - повторюються в моделях з незначними змінами конфігурації і розмірів; унікальні - характерні тільки для конкретної моделі. В умінні одягатися велике значення має вибір кольору тканини. Вибору кольору тканин і кольорових поєднань одягу треба приділяти велику увагу. Теплі кольори яскравіші, ніж холодні. Вони оптично збільшують фігуру, а холодні - зменшують її. При виборі кольорових тканин треба брати до уваги фактуру тканини. Один і той самий колір у різних тканинах має різний відтінок. Вибирати тканину бажано при природному денному світлі, бо штучне змінює відтінок кольору тканини. Одяг за тоном тканини і кроєм має відповідати бажаної моделі, а також відповідати вимогам часу, умовам роботи і життя.

17


1.2. Запитання для самостійного опрацювання розділу: 1.

Дайте визначення одягу, розкрийте вимоги до одягу?

2.

Що включає в себе асортимент одягу?

3.

За якими напрямками класифікують одяг?

4.

Що в себе включають гігієнічні вимоги?

5.

Чим відрізняються соціальні вимоги від економічних вимог?

6.

Чим відрізняються експлуатаційні вимоги від естетичних вимог?

18


РОЗДІЛ 2 ВИДИ РОБІТ ЯКІ ЗАСТОСОВУЮТЬ ПРИ ВИГОТОВЛЕННІ ШВЕЙНИХ ВИРОБІВ

2.1. Ручні роботи. Організація робочого місця для ручних робіт. Устаткування робочого місця

Малюнок

1. Стіл з гладкою робочою поверхнею, обладнаний висувними ящиками для зберігання інструментів і пристосування, а також інструкційнотехнологічними картками. 2. Лампа місцевого освітлення. 3. Пересувна підставка з нитками та інструментами. 4. Збирач сміття. 5. Підставка для ніг (якщо відсутня перекладина в конструкції столу). 6. Стілець гвинтовий з регулюванням висоти сидіння та зміною положення спинки. 19


Інструменти та пристрої для ручних робіт. Назва

Малюнок

1. Ручні голки виготовляються із сталевої середньо-вуглеводної каліброваної (голкової) проволоки, діаметр якої залежить від розміру голки; штопальна голка має менш загострений кінчик та велике вушко, ручні голки повинні бути гострими, пружними, неламкими, добре відполіровані без іржі та темних плям, потовщуватися поступово майже до вушка. Вушко ручної голки має бути овальної форми, мати достатній розмір для втягання в нього нитки відповідної товщини, негострі краї, без зазубрин. Вістря повинно бути гострим, добре відполірованим. Розмірні характеристики: звичайні голки – з 1 по 12 номер, які відрізняються довжиною (35-80мм); голки №1 призначені для шиття нитками №80, 100 і 120, №2 і №3 – нитками №50 і 60, №4 і №5 – нитками №40, №6 і №7 – нитками №30, №8 і №9 – нитками №20, №10 – нитками №10, №11, №12; Розміри і призначення ручних голок Номер Діаметр, Довжина, Оздоблювальний матеріал мм мм 1 0,6 35 Легкі бавовняні, шовкові, вовняні тканини 2 0,7 30 Легкі бавовняні, шовкові, вовняні тканини, трикотажні, легкі камвольні 3 0,7 40 Легкі бавовняні, шовкові, вовняні тканини, трикотажні, легкі камвольні 4 0,8 30 Тканини середньої товщини: трикотажні, легкі камвольні 5 0,8 40 6 0,9 35 7 0,9 45 8 1 40 Товсті тканини: драп, сукно 20


9 10 11 12

1 1,2 1,6 1,8

50 50 75 80

Мішковина, товсті щільні тканини

Назва

Пришивання ґудзиків

2;4 2;4 -

5;6 8 5;6 5;6 5;6

7;8 9 6;7 6;7 6;8

Виготовлення плечових накладок

Обметування

2;3 5;6 1;2;3 1;2;3 2;4

Спушування

Чоловічі й жіночі зимові та 5;6 демісезонні пальта 7;8 Літнє пальто 3;5 Піджак 3;5 Штани 3;5;6

Підшивання

Виріб

Зметування

Розподіл ручних голок за операціями

9;10 7;9 7;8 -

Малюнок

2. Наперсток за формою зрізаного конусу із сферичним донишком, назовні він має поглиблення – лунки для упору голки, призначений для збереження середнього пальця правої руки від проколу при проштовхуванні голки в тканину. Наперстки бувають з донишком та без нього. При виготовленні виробів з легкої тканини рекомендують використовувати наперстки з донишком, з тканин Варіанти наперстків за номерами та розмірами Номер 2 3 4 5 8 10 12

Діаметр великий, мм Діаметр малий, мм 15 11 16 12 17 13 18 14 17 14 18 15 19 16

Висота, мм 15-19 15-20 15-20 15-21 15-21 15 15

21


Назва

Малюнок

3. Ножиці при виготовлені виробів за індивідуальним замовленням використовують для розкрою тканин, підрізу деталей, обрізки кінців ниток. Ножиці випускаються восьми номерів, їх підбирають в залежності від виконуваної технологічної операції та оброблювальної тканини. 4. Сантиметрова стрічка це м’яка прогумована стрічка з нанесеними на ній сантиметровими і міліметровими позначками яка застосовується для зняття мірок зі статури людини і розкрою деталей виробу. 5. Кравецькі булавки це тонкі, добре відполіровані та гострі булавки у яких один кінець заокруглений. Широко застосовуються при пошитті виробів як при виконанні машинних робіт без зметування так і при проведенні примірок та при зметуванні деталей швейного виробу. 6. Кілочок довжиною 100-120 мм. та діаметром 6-8 мм. З одним загостреним кінцем застосовується для розправлення кутів борта, коміра, петель, різних фігурних швів, а також для видалення ниток. 7. Пресована крейда випускається різних форм у вигляді прямокутників, заокругленої або трикутної форми розміром 50-70 мм. різноманітних кольорів і підбирається залежно від колірної гами тканини. 8. Подушечка (Голочниця) призначена для зберігання голок, булавок та шпильок. Таку подушечку наповнюють наждаком (корундовим порошком) для очищення голок і шпильок від іржі. 22


9. Різець зубчатий використовується для перенесення контору деталей з паперу на папір або на картон, із тканини на папір, а також для перенесення ліній складок, виточок, кишень та інше. Різці бувають: тупі, зубчаті, подвійні 10. Кільце з ножем у швейній практиці використовується для обрізання ниток після закінчення виконаної ручної операції. Використовують на вказівному пальці лівої руки. 11. Лекала та лінійки виготовляються з металу або пластмаси які призначені для правильної розмітки, розкладки, моделюванні, побудови або коригування викрійок. Лінійки бувають: широка дерев'яна (металева) лінійка довжиною 1м.; - прозора лінійкашаблон з довгими прорізами уздовж (паралельно) шкали.; - звичайна лінійка, довжиною 30-45 см для дрібних вимірювань.; - лінійка з бігунком.; - прозора Т-подібна лінійка. Крім того, використовуються олівці, папір та калька. 12. Манекен використовують для перевірки правильності виготовлення виробу в процесі технологічної обробки та в готовому виді. Манекен буває не розсувним (м’яким та твердим). Це професійний кравецький манекен галузевого стандарту, застосовується в ательє та на швейних підприємствах. Розсувний манекен має регулятори розміру фігури. 13. Нитки – основний вид матеріалу для з’єднання деталей швейних виробів. За волокнистим складом швейні нитки поділяються на: бавовняні, шовкові, синтетичні, 23


штучні та штапельні. Нитки поділяються за номерами і підбираються відповідно голкам і оброблюваним тканинам. Нитки бавовняні №50-80 - для тонких бавовняних тканин; №50-60 - для ситцю, сатину, фланелі та ін.; №4060 – для пальтових та костюмних тканин. 14. Вантажівки та кронштейни використовують для тимчасового зберігання, перевезення та демонстрування швейних виробів.

Запитання для самоперевірки: 1.

Розкажіть про організацію робочого місця при виконанні ручних

2.

Які інструменти застосовуються для обрізання ниток?

3.

Як потрібно застосовувати нитки при виготовленні виробу

робіт.

відповідно номерів? 4.

Яким інструментом необхідно використовувати, щоб перенести

контрольні лінії з однієї деталі на іншу? 5.

Де потрібно зберігати голки та булавки?

6.

Що використовують для примірки виробу?

7.

Перерахуйте інструменти, які необхідні для ручних робіт.

8.

Що використовують для сколювання деталей виробу між собою?

Термінологія ручних робіт. 1.

Зметування. З’єднування двох деталей, приблизно однакових за

розмірами, по позначених лініях або копіювальних строчках стібками тимчасового призначення;

24


2.

Наметування. З’єднування двох деталей, накладених одна на другу,

стібками тимчасового призначення; 3.

Виметування. Закріплення обшитого і вивернутого краю деталі

стібками тимчасового призначення (з утворенням канта, рамки або з розташуванням шва на згині) для зберігання визначеної форми; 4.

Обметування.

Ниткове

закріплення

зрізу

деталі

стібками

постійного призначення з метою запобігання обсипання; 5.

Приметування. Тимчасове з’єднування дрібної деталі з більшою

стібками тимчасового призначення; 6.

Вметування. Тимчасове з’єднування двох деталей по овальному

контуру стібками тимчасового призначення; 7.

Підшивання. Прикріплення підігнутих країв однієї деталі до іншої

або до тієї ж деталі стібками постійного призначення; 8.

Пришивання. Прикріплення однієї деталі до іншої, фурнітури та

оздоблювальних елементів стібками постійного призначення. (Пришивання ґудзиків, гачків, кнопок та ін.). 9.

Заметування. Закріплення підігнутого краю деталі, складок, виточок

стібками тимчасового призначення;

Технологічні параметри елементів ниткових з’єднань. Стібок. Це закінчений цикл переплетення ниток між двома проколами голкою. Його довжина визначається довжиною лицьової нитки (а) і лицьового інтервалу вздовж строчки (б).

Строчка. Це ряд повторювальних однорідних стібків. Шов. Це з’єднання двох або кількох шарів тканини однією або кількома строчками. 25


Ширина шва. Це відстань від зрізу деталі до строчки.

Види ручних стібків: 1.

Прямі. Використовують для тимчасового з’єднання деталей

виробу. 2.

Косі. Використовують для міцнішого з’єднання тканини деталей

виробу. Косими стібками виконують строчки тимчасового та постійного з’єднування деталей. 3.

Хрестоподібні. Ці стібки належать до групи підшивальних і

застосовуються для підшивання підігнутих країв деталей виробу. 4.

Петлеподібні. Строчки петлеподібного стібка створюють найбільш

міцні еластичні з’єднування деталей. 5.

Спеціальні. Застосовуються для оздоблювальних робіт.

Характеристика ручних стібків і строчок. Назва стібків, технологічні параметри, призначення 1 Прямі: Зметувальні,наметувальні, приметувальні Довжина стібка дорівнює 1,0 – 3,0 см в залежності від призначення та властивостей тканини. При зметуванні, наметуванні деталей без посадки довжина стібка дорівнює 1,5 – 2,5 см. При зметуванні, наметуванні деталей з посадкою довжина стібка дорівнює 0,7 – 1,5 см Застосовують для тимчасового з’єднання деталей між собою.

Малюнок

26


Копіювальні Довжина стібка дорівнює 0,5 – 1,5 см. Висота петлі дорівнює 0,5 – 0,7 см. Призначені для перенесення ліній та контрольних знаків з одної деталі на другу. 2 Косі: Наметувальні, зметувальні Довжина стібка дорівнює 0,7 – 2,0 см. Призначені для тимчасового з’єднання деталей. При застосуванні цих стібків майже виключається здвиг шарів тканини відносно одної деталі до другої. Виметувальні Довжина стібка 0,5 – 1,0 см. Призначається для вимотування обшитих країв деталей. Обметувальні Відстань від проколів голки до зрізів дорівнює 0,3 – 0,5 см. Частота стібків 3 – 4 в 1,0 см. Довжина стібка дорівнює 0,2 – 0,3 см.

Підшивочні Відстань від проколів голки до зрізів дорівнює 0,3 – 0,5 см. Частота стібків 2 – 3 в 1,0 см. Довжина стібка дорівнює 0,3 – 0,5 см.

Стьобальні Довжина стібка дорівнює 0,5 – 0,7 см. Для постійного з’єднання двох деталей з метою надання їм пружності. Особливість цих стібків – при проколі голка захоплює нижню тканину на 1/3 її товщини тому з лицьової сторони деталі строчка не помітна.

27


Штуковочні Частота стібків в одному см. дорівнює 5 – 9. Призначені для непомітного з’єднання частин деталей, розрізів, розривів з щільних тканин, які не осипаються. Стібки виконують щільними, тонкими нитками в колір тканини. Зрізи розташовують встик один до одного. Проколюють зріз майже на всю товщину тканини так, щоб стібки не були помітні з лицьової сторони тканини. 3 Петлеподібні: Зшивні Довжина стібка дорівнює 0,2 – 0,4 см. Стібки постійного призначення для з’єднання деталей швом підвищеної протяжності і міцності. Строчка цих стібків імітує машинну строчку. Розметувальні Довжина стібка 1,5 – 2,0 см. Стібки призначенні для постійного з’єднання деталей швом підвищеної протяжності і міцності. Потайні, підшивні Стібки постійного призначення, які застосовують для підшивання підігнутих країв деталей. 4,0 – 6,0 стібків в 1,0 см. Вспушні Стібки постійного призначення, які застосовують для закріплення обшитого та вивернутого і виметаного краю деталі. Особливість цих стібків - вони непомітні ні з верхньої ні з нижньої сторони деталі. Нижню тканину проколюють на 1/3 її товщини. Стібки виконують тонкими нитками в тон тканини. Довжина стібка 0,3 – 0,5 см (залежить від товщини тканини).

28


Хрестоподібні Застосовують для підшивання підігнутих зрізів деталей. Ці стібки відрізняються від інших тим, що їх потрібно виконувати зліва направо, утворюючи строчку, яка закріплює зріз деталі і запобігає його від осипання. Використовують для підшивання низу виробу. Обметувальні Застосовують ці стібки для запобіганню зрізів обсипання. При утворенні петельного стібка потрібно голку вводити в тканину знизу до гори на відстані 0,2 – 0,4 см. від зрізу, кінець голки обвивають ниткою і стібок затягують. Стібки для пришивання фурнітури Закріпки Використовують для закріплення кінців прорізних кишень, зустрічних складок, кінців розрізу обметувальних петель. Прямі закріпки виконують двома – трьома прокольними стібками, які обвивають поперечними стібками захоплюючи тканину. Довжина прямих закріпок 0,5 – 1,5 см. Кількість поперечних стібків 10 – 15 в 1,0 см строчки. Фігурні (трикутні) виконують нитками розташовуючи їх по схемі. Нитки повинні бути шовкові в тон тканини.

Ниткові петлі Застосовують в застібках на крючки та петлі. Виконують так само, як прямі закріпки, але при обвиванні прокольних стібків основну тканину не захоплюють.

Пришивання ґудзиків 29


Ґудзики на стійці пришивають до виробу нитками кольору тканини. Кількість стібків для ґудзика на стійці дорівнює: 4 – 5 основних та 2 – 3 закріпляючих. Ґудзики з отворами пришивають нитками кольору ґудзиків, роблячи з ниток стійку (між ґудзиком та виробом) висота якої дорівнює товщині борта. Кількість стібків для пришивання ґудзика з чотирма отворами дорівнює: 3 – 4 стібка в кожний отвір. Ниткову стійку ґудзика обвивають трьома – чотирма витками та закріплюють 2 – 3 стібками. Пришивання крючків, петель. Крючки та петлі потрібно пришивати нитками кольору основної тканини в трьох місцях: в два отвори та поперек основи крючка або петлі.

Технічні умови виконання ручних робіт. Всі строчки та операції мають конкретні назви і належать до окремого виду. 1.

Зметування деталей необхідно здійснювати на відстані 1 мм. від

копіювальних стібків або крейдяних ліній у бік зрізу деталі так, щоб зметувальні строчки не потрапляли під машинну строчку з’єднування деталей. Після зметування нитки від копіювальних стібків витягують; 2.

При виконанні строчок тимчасового призначення слід

застосовувати нитки білого кольору відповідних номерів; 3.

При виконанні ручних стібків і строчок постійного призначення

застосовують нитки в тон тканини; 4.

Кінці і початок зметувальних строчок закріплюють одним – двома

зворотними стібками; 5.

При видаленні ниток тимчасових строчок їх розрізають ножицями

через кожні 100 – 150 мм. і витягують з тканини; 30


6.

Кінці насічок і ліній розрізів деталей не повинні доходити до лінії

строчки на 1,5 – 2 мм; 7.

При ручному з’єднанні двох деталей нитками верхня деталь

припосаджується. Тому деталь, яку необхідно посадити кладуть зверху; 8.

Краї деталей обметують бавовняними нитками;

9.

Ґудзики для застібання моделі пришивають на невисокій стійці,

ґудзики з вушком – без стійки нитками , колір яких відповідає кольору тканини; 10. Ґудзики з наскрізними отворами пришивають нитками кольору ґудзиків.

Запитання для самоперевірки: 1.

Які Ви знаєте види ручних робіт?

2. Назвіть стібки, які входять в групу прямих. 3. Назвіть стібки, які входять в групу косих. 4. Що вам відомо про вибір кольору ниток при пришиванні ґудзиків? 5. Дайте визначення призначенню групам стібків. 6. Назвіть стібки, які входять в групу петле подібних. 7. Дайте визначення терміну «зметування». 8. Чим відрізняються операції «вметати» від «виметати»? 9. Назвіть стібки, які входять в групу спеціальних. 10. Перерахуйте стібки та строчки тимчасового призначення. 11. Перерахуйте стібки та строчки постійного призначення. 12. Яких технічних умов потрібно дотримуватись при виконанні ручних робіт? 13. Чим відрізняються операції «пришити» від «підшити»?

31


2.2. Машинні роботи.

Організація робочого місця для машинних робіт.

Устаткування робочого місця

Малюнок

1. Стіл з індивідуальним електроприводом встановлюють головку швейної машинки 2. На гладкій робочій поверхні, розкладують необхідні інструменти і пристосування, на столі закріплено спеціальне пристосування для намотування нитки на шпульку робоче місце може бути обладнане відкидною відставкою або стелажем. Стілець гвинтовий з регулюванням висоти сидіння та зміною положення спинки. 3. Лампа місцевого освітлення 4. Підставка з нитками та інструментами. 5. Колінчатий ричаг призначений для підйому лапки ногою під кришкою стола.

Термінологія машинних робіт. 1.

Зшивання. Постійне з’єднання двох деталей, приблизно

однакових за розмірами, складених лицьовими сторонами всередину; 2.

Пришивання. Постійне з’єднання мілких деталей з великими;

3.

Обшивання. Постійне з’єднання двох деталей по краю з

наступним вивертанням їх на лицьову сторону;

32


4.

Вшивання. Постійне з’єднання двох деталей по овальному контуру;

5.

Настрочування. Постійне закріплення двох деталей накладених одну на

6.

Розстрочування. Прокладання строчки на деталях для закріплення

іншу;

припусків на шви і складок, спрямованих у протилежні боки; 7.

Застрочування. Прокладання строчки для закріплення підігнутого краю

деталі або виробу, складок, виточок; 8.

Обкантовування. Обробка зрізів деталей або швів смужкою з основної

або оздоблювальної тканини, тасьмою для обробки краю або захисту зрізів від обсипання.

Класифікація машинних швів З’єднувальні

Крайові

Оздоблювальні

Призначення груп машинних ниткових швів. 1. З’єднувальні шви. Використовуються для з’єднання деталей виробу. 2. Крайові шви. Використовуються для обробки зрізів деталей виробу. 3. Оздоблювальні шви. Використовуються для художнього оформлення одягу та гарного естетичного вигляду. Групи з’єднувальні швів:

Зшивні

З’єднувальні шви

Настрочні Накладні

Білизняні

В запрасування В розпрасування На ребро Розстрочний З відкритими зрізами З закритим зрізом З відкритими зрізами З закритим зрізом Подвійний Запошивний В замок

33


Характеристика з’єднувальних швів. Зшивні: з запрасованими зрізами, з розпрасованими зрізами, на ребро При виконанні зшивного шва дві деталі складають лицьовими сторонами всередину, урівнюють зрізи і з’єднують машинною строчкою паралельно зрізам. Потім припуски запрасовують (розпрасовують, припрасовують на ребро). Ширина шва 0,5 – 1,5 см. Використовують шов для виконання всіх основних швів. розстрочний Деталі складають лицьовими сторонами всередину і з’єднують зшивним швом (1) в розпрасовування та по лицьовій стороні прокладають оздоблювальні строчки на однаковій відстані, по обидва боки від строчки зшивання (2). Використовують при виготовленні спортивних виробів, при обробці бічних кишень, виточок. Накладні: з відкритим зрізом На лицьову сторону деталі накладають в другу деталь лицьовою стороною догори і прокладають пряму або зигзагоподібну строчку, відступив від зрізів на 0,5 см. Використовують для з’єднання частин прокладки, застрочування тасьми, вшивання нижнього коміра в горловину (на машині зигзагоподібною строчкою) з закритим зрізом Край верхньої деталі запрасовують 34


(або заметують та запрасовують). На нижню деталь наносять лінію до якої суміщають підігнутий край верхньої деталі та з’єднують машинною строчкою. Використовують для з’єднання прямих, частіше фігурних кокеток. Настрочні: з відкритим зрізом Деталі зшивають строчкою 1, шов запрасовують і прокладають строчку 2 по лицьовій стороні виробу. Ширина шва по моделі. Використовують для з’єднання бічних, плечових зрізів, середніх зрізів спинки. з закритим зрізом Деталі складають лицьовими сторонами всередину таким чином, щоб зріз нижньої деталі виступав за зріз верхньої на ширину оздоблювальної строчки плюс 0,4 – 1,0 см., та зі сторони верхньої деталі на відстані 0,5 – 0,7 см. від зрізу верхньої деталі прокладають строчку 1. Далі прокладають оздоблювальну строчку 2. Використовують для з’єднання та оздоблення деталей виробу. Білизняні: подвійний Деталі складають виворітними сторонами всередину, зшивають (строчка 1) на відстані 0,3 – 0,4 см. від зрізів, потім вивертають на лицьову сторону, виправляють шов та виконують 2 строчку на відстані 0,5 – 0,7 см. від краю. Використовують для зшивання підкладки кишені, для з’єднання деталей в робочому одязі. 35


запошивний Деталі складають лицьовими сторонами всередину так, щоб нижній зріз виступав з під верхнього на 0,5 – 0,7 см. Зріз верхньої деталі огинають припуском нижнього та прокладають строчку на відстані 0,1 – 0,2 см. від зрізу нижньої деталі (строчка 1); шов розправляють, огинають його верхньою деталлю так, щоб необроблений зріз опинився всередині. Настрочують необроблений припуск на відстані 0,1 – 0,2 см. від згину (строчка 2). Використовують при виготовленні постільної білизни, спецодягу.

Верхня деталь Нижня деталь

шов в замок На машині виконують спочатку накладний шов з відкритим зрізом (строчка 1). Потім перегинають деталі так, щоб зрізи опинились всередині, і прокладають першу строчку (2) на 0,1 – 0,2 см. від згину, другу (3) на 0,5 – 0,8 см. від першої строчки. Використовують при виготовленні білизни, виробів з джинсової тканини. Групи крайових швів:

Обшивні Крайові шви

У підгин

Обкантовувальні

В просту рамку В складну рамку В кант В розкол З відкритими зрізами З закритим зрізом З відкритими зрізами З закритим зрізом З тасьмою 36


Характеристика крайових швів. Обкантовувальні: з відкритим зрізом На лицьову сторону деталі накладають смужку з оздоблювальної тканини лицьовою стороною до низу, яка попередньо викроєна по косій (тобто під кутом 45 градусів до нитки основи) 2,0 – 2,5 см. Урівнюють зрізи та прокладають строчку 1 на 0,3 – 0,5 см від зрізу; потім зрізи огинають смужкою утворюючи кант, ширина якого дорівнює ширині шва обшивання. Кант закріплюють машинною строчкою 2 в шов пришивання смужки тканини. Застосовують для попередження тканини від обсипання та для оздоблення. з закритим зрізом Зріз обробляють смужкою з оздоблювальної тканини (строчка 1) аналогічно окантовочному шву з відкритим зрізом, а вільний зріз окантовочної смужки підгинають та закріпляють машинною строчкою 2 в шов пришивання смужки. Використовують для обробки пройми та горловини в легкому одязі. з тасьмою Тасьму перегинають вздовж так, щоб одна сторона виступала на 0,1 см. відносно другої та припрасовують. Потім в запрасовану тасьму вкладають зріз деталі, який необхідно обробити і настрочують на 0,1 см. від краю тасьми. Використовують для обробки зрізів та оздоблення виробу. 37


Обшивні: у кант Деталі складають лицьовими сторонами всередину та з’єднують машинною строчкою; шов виправляють і виметують з кантом (0,1 – 0,3 см.); потім закріплюють кант деталі оздоблювальною строчкою. Використовують при обробці комірів, бортів, кишень. у складну рамку Обшивку з основної тканини та виріб складають лицьовими сторонами всередину та пришивають обшивку (строчка 1) ширина шва 0,4 – 0,7 см., потім шов розпрасовують, огинають його обшивкою та закріплюють строчкою в шов пришивання рамки (строчка 2). у просту рамку Деталь рамки запрасовують (виворітною стороною всередину) та пришивають до виробу, потім перегинають тканину біля строчки та припрасовують. Ширина рамки 0,4 – 0,7 см. Використовують при обробці кишень та обшивних петель. в розкол Шов обшивання деталей розташовують точно по середині обшитих деталей, потім можна закріпити оздоблювальною строчкою або вспушними стібками. Використовують при обробці борта та обшивних деталей.

38


У підгин: з відкритим зрізом Зрізи підгинають на виворітну сторону та закріпляють оздоблювальною строчкою. Використовують при обробці низу виробу.

з закритим зрізом Зрізи підгинають: перший раз на 0,7 см, другий на – величину, яка передбачена моделлю та закріплюють строчкою на 0,1 – 0,2 см від згину. Використовують при обробці низу виробу. Групи оздоблювальних швів.

Складки Оздоблювальні шви Рельєфи

Однобічні Зустрічні Складні Виточні Застрочні З шнуром

Характеристика оздоблювальних швів. Складки: однобічні Завжди в однобічних складках з лицьової сторони всі згини направлені в одну сторону, а з виворітної в протилежну. Намічають складки 3 лініями з виворітної сторони виробу: 1 – середня, 2 – бічна, 3 – лінія перпендикулярна, яка обмежує кінець 39


зшивання складки. При виконанні деталь перегинають лицьовою стороною всередину, зметують по бічній лінії по всій довжині складки, потім зшивають по лініям 2 і 3. Строчку закінчують по овальній або прямій лінії. Складку запрасовують. Використовують для оздоблення та забезпечення свободи руху. зустрічні Всі згини з лицьової сторони зустрічних складок направлені один до одного, з виворітної сторони один від одного. Намічають складку 3 лініями з виворотної сторони виробу: 1 – середня, 2 – бічна, 3 – лінія перпендикулярна, яка обмежує кінець зшивання складки. Припуск складки дорівнює глибині однієї складки, помноженої на чотири. При виконанні деталь перегинають лицьовою стороною всередину по середній лінії 1 та зшивають по бічній лінії 2 до лінії 3. Після цього, складку розкладають по обидві сторони від строчки зшивання (шов зшивання складки повинен співпадати з лінією середини складки); припрасовують. Використовують для оздоблення та забезпечення свободи руху.

Виворітна сторона виробу

Подвійна глибина складки

40


складні Намічають з обох сторін двома паралельними лініями: середній (внутрішній згин складки) та бічний (наружний згин складки). При виконанні складки з виворітної сторони під середню лінію підкладають смужку тканини, ширина якої залежить від ширини оздоблювальної строчки, та прокладають машинну строчку точно по лінії середини складки (строчка 1). Перегинають деталь по бічній лінії, фіксують (праскою або строчкою тимчасового призначення) у такому положенні. Потім прокладають оздоблювальну строчку яка одночасно закріплює складку (строчка 2). Використовують для оздоблення одягу.

середня

бічна

бічна

Рельєфи застрочні Намічають однією лінією з лицьової сторони. При виконанні деталь перегинають по наміченій лінії виворітною стороною всередину і застрочують. Ширина шва від згину дорівнює 0,1 – 0,3 см. Використовують в святкових сорочках, жіночих платтях. виточні На основній деталі намічають лінію рельєфу; під неї підкладають смужку тканини шириною 2,0 – 3,0 см. та прокладають строчку 1 по наміченій лінії. Потім смужку тканини відгинають вздовж строчки, а деталь основної тканини в іншу; прокладають 41


строчку 2 на 0,1 – 0,2 см. від першої по деталі з основної тканини. Використовують при виконанні фігурних кокеток, рельєфів. зі шнуром Намічають двома паралельними лініями по лицьовій стороні, відстань між якими дорівнює 0,5 – 1,0 см. При виконанні по наміченим лініям прокладають дві оздоблювальні строчки. З виворітної сторони під строчки підкладають смужку бавовняної тканини. Утворюється куліска в яку потім просовують шнур. Використовують в якості оздоблення.

Технічні умови виконання машинних робіт. 1.

Номера ниток, машинних голок, частота строчок повинні відповідати

властивостям тканини, яку обробляємо; 2.

Всі внутрішні строчки виконують нитками в тон основної тканини.

Машинні строчки повинні бути рівними, без пропусків, з рівномірно затягнутими стібками; 3.

Колір ниток для оздоблювальних строчок має бути в тон основної

тканини або контрастним, якщо це заплановано по моделі; 4.

Кінці верхніх ниток оздоблювальних строчок для закріплення виводять

на виворітний бік деталі і закріплюють зворотнім стібком або зав’язують з нижньою ниткою; 5.

Деталі зшивають на відстані 0,1 см. від строчки зметування в бік деталі.

Після виконання машинних робіт нитки всіх тимчасових строчок необхідно видалити;

42


6.

Кінці внутрішніх строчок, які виконані на машинах човникового стібка,

повинні закріплятися зворотною строчкою 0,7 – 1,0 см. завдовжки; 7.

При прокладанні машинних строчок по замкнутих лініях строчки в

кінцях швів повинні заходити одна за другу на 1,5– 2,0 см. завдовжки; 8.

Довжина петель повинна бути більшою за ґудзик на 0,2– 0,4 см;

9.

При машинному з’єднанні двох деталей нитковим способом нижня

деталь припосаджується. Тому деталь, яку припосаджують необхідно розмістити знизу; 10. При з’єднанні деталей різних за товщиною, машинну строчку прокладають з боку тоншої тканини; 11. Зшивання деталей, застрочування швів, прокладання оздоблюваних строчок виконуються за допомогою направляючих лінійок.

Запитання для самоперевірки: 1. Які Ви знаєте види машинних робіт? 2. Назвіть шви, які входять в групу оздоблювальних. 3. Назвіть шви, які входять в групу з’єднувальних. 4. Які нитки необхідно використовувати для з’єднання деталей та для оздоблення? 5. Дайте визначення призначенню групам швів? 6. Назвіть шви, які входять в групу крайових. 7. Дайте визначення терміну «обкантовування». 8. Чим відрізняються операції «обшити» від «обметати»? 9. Які Ви знаєте складки? 10. Для обробки яких виробів застосовують білизняні шви? 11. Які Ви знаєте рельєфні шви? 12. Яких технічних умов потрібно дотримуватись при виконанні машинних робіт? 13. Чим відрізняються операції «зшивання» від «застрочування»? 43


2.3. Волого – теплова обробка. Зовнішній вигляд виробу залежить від якості волого – теплової обробки (ВТО), тому правильне її виконання має дуже важливе значення. Волого – теплова обробка швейних виробів – це спеціальна обробка деталей або виробів, вологою, теплом і тиском з використанням спеціального обладнання. ВТО здійснюється у процесі обробки виробів (внутрішньопроцесна) і при обробці готової продукції (остаточна), від якої значною мірою залежить якість виробу. ВТО застосовують переважно для надання об’ємно – просторової форми деталям виробу, обробки різноманітних швів, остаточної обробки і з’єднування деталей клейовим методом. Процес ВТО складається з трьох стадій: 1)

розм’якшування волокна вологою і теплом;

2)

надання необхідної форми деталям під тиском;

3)

закріплення отриманої форми видаленням форми теплом і тиском.

Методами ВТО є: прасування, пресування та відпарювання. Режимами ВТО є: температура нагрівання праски, ступінь зволоження, тиск і час впливу.

Організація робочого місця для виконання ВТО. Устаткування робочого місця

Малюнок

1. Стіл спеціально обладнаний з гладкою робочою поверхнею обтягнутою сукном або парусиною; 2. Лампа місцевого освітлення; 3. Кронштейн для підтримки шнура праски; 4. Вимикач електричної праски; 5. Пульверизатор; 6. Підставка для праски; 7. Гумовий килимок.

44


Обладнання та пристосування для виконання волого – теплових робіт. Пароповітряний манекен. Застосовують для припрасовування й відпарювання готових плечових швейних виробів. Виріб, одягнений на манекен, піддається послідовному впливу пару і гарячого повітря, у результаті чого всі нерівності тканини розправляються і виріб просушується. Праски. Бувають легкі, середні, тяжкі з масою від 2,5 до 6 кг. В залежності від способу нагрівання розрізняють праски: електричні, парові, електропарові, пароелектричні. Температура нагріву підошви праски 100°-240°С. Преси. Для ВТО виробів широко застосовуються преси. Преси покращують якість виробів і полегшують працю, значно підвищують її продуктивність. Робочими частинами пресів є верхні та нижні подушки різної форми і розмірів. Подушки пресів можуть бути з паровим або електричним нагріванням. Колодки. Для поліпшення якості обробляємих виробів, а також для полегшення виконання ВТР застосовують різноманітні колодки.

45


Пропрасовувач – це шматок прямокутної або квадратної форми тонкої лляної або полотняної тканини. Він захищає оброблювані деталі від лас і обпалів.

Термінологія волого-теплових робіт. 1. Волого-теплова

обробка.

Обробка

деталей

або

виробів

за

допомогою спеціального обладнання з використанням вологи, тепла і тиску. 2. Розпрасовування. Розкладання припусків на шви або складок у різні сторони і закріплення їх в такому положенні за допомогою ВТО;

3. Запрасовування. Укладення країв деталей, припусків шва або складок на одну сторону і закріплення їх у такому положенні за допомогою ВТО;

4. Зпрасовування. Скорочення краю або окремих ділянок виробу за допомогою ВТО для отримання опуклих форм на суміжних ділянках; 5. Відтягування. Подовження краю деталі для удержання увігнутої форми на суміжній ділянці; 6. Припрасовування. Зменшення товщини шва, згину складок або краю деталі за допомогою ВТО;

46


7. Відпарювання. Обробка виробу паром для видалення з деталей лас, що виникли в результаті прасування; 8. Пропарювання. Насичення виробу паром; 9. Декатирування. Обробка тканини паром і просушування для запобігання наступної усадки. (Обробка тканини перед розкроєм); 10. Дублювання. З’єднування деталей виробу з термоклейовими прокладковими матеріалами по всій поверхні, яке виконують за допомогою ВТО.

Технічні умови виконання волого-теплових робіт. 1. ВТО застосовують переважно для надання об’ємно-просторової форми деталям виробу, обробки різноманітних швів, остаточної обробки і з’єднування деталей клейовим методом; 2. Деталі

попередньо

зволожують

або

пропарюють,

а

потім

просушують, щоб волога повністю випаровувалася; 3. Перед розпрасовуванням шов необхідно спочатку припрасувати з обох боків, спрасовуючи посадку. Потім шов ретельно розпрасовують; 4. ВТО з виворітної сторони виконують без пропрасовувача, а з лицьової сторони з пропрасовувачем; 5. ВТО виробів праскою виконують переважно з виворітної сторони; 6. ВТО крайових частин деталей з тканин, на яких залишаються сліди виметувальних строчок після припрасовування, рекомендується виконувати у два прийоми. Спочатку припрасувати з незначним зволоженням, а потім, після того, як нитки тимчасового з’єднування витягнуті, прасування повторюють із зволоженням деталей; 7. Ласи, що утворюються в результаті ВТР з лицьової сторони деталей виробу, можна ліквідувати відпарюванням; 8. При ВТО виробів з тканин світлих тонів столи для прасувальних робіт покривають тканиною світлих тонів і необхідно користуватись чистим, білим пропрасовувачем; 47


9. Якщо ВТО потрібно зробити виробу з тканини, яка вперше зустрічається, необхідно перевірити дію праски на окремому шматку цієї тканини; 10. Для запобігання пролягання швів під припуски підкладають папір або пропрасовувач; 11. Після проведення остаточної ВТО готові вироби повинні бути просушені і охолоджені до повного закріплення форми.

Запитання для самоперевірки: 1.

Яке необхідно обладнання для волого – теплових робіт?

2.

Розкажіть про організацію робочого місця при виконанні волого –

теплових робіт. 3.

Для чого потрібен пропрасовувач?

4.

Яку операцію необхідно зробити перед розкроєм виробу?

5.

Що включає в себе процес ВТО?

6.

Визначте методи ВТО.

7.

Дайте визначення терміну ВТО.

8.

Чим

відрізняються

операції

«розпрасовування»

від

«запрасовування»? 9.

Визначте режими ВТО.

10. Перерахуйте пристосування для ВТР. 11. Перерахуйте операції ВТО та вкажіть ділянки їх застосування. 12. Яких технічних умов потрібно дотримуватись при виконанні прасувальних робіт? 13. Чим відрізняються операції «відтягування» від «спрасовування»?

48


2.4. КЛЕЙОВІ МЕТОДИ ОБРОБКИ ДЕТАЛЕЙ ОДЯГУ. Сутність клейового методу обробки одягу. Методи клейового з'єднання широко використовують в швейній промисловості. Клейові матеріали забезпечують можливість виготовлення різних конструкцій, зменшують масу виробу, підвищують формостійкість окремих деталей і вузлів одягу. Крім того, клейовий метод дозволяє підвищувати продуктивність праці і ефективність виробництва. Клейове з'єднання – це нероз'ємне з'єднання, отримане в результаті дії склеювальної речовини з склеювальним матеріалом (тканина, трикотаж) хімічним або термічним (тобто за допомогою праски або преса) способом. До клейових матеріалів і з'єднань пред'являються наступні вимоги: 1.

міцність;еластичність і гнучкість. Найчастіше потрібна велика

гнучкість з'єднання і мала їх жорсткість. Жорсткість клейових з'єднань залежить від клеїв, товщини шару клею, способу нанесення клеїв на тканину (суцільне і несуцільне покриття) прокладки і від виду самої прокладки; 2.

водостійкість (визначається стійкістю до води і кип'ячення);

3.

стійкість до хімічного чищення;

4.

морозостійкість;

5.

зовнішній вигляд клейових з'єднань (відсутність лас, міхурів,

пролягань, заломів, висока формостійкість). Клейові матеріали можна розділити на дві групи: термопластичні і нетермопластичні. При нагріванні термопластичних матеріалів склеювальна маса плавиться і

проникає

в

структуру

склеювальної

тканини;

після

охолодження

закріплюється з утворенням клейового з'єднання. Цей вид клейового з'єднання виконують з використанням прасок і пресів. Застосовують при виготовленні одягу з , шовкових, бавовняних, синтетичних і інших тканин. До нетермопластичних відносяться матеріали типу лейкопластиря. Використовуються як кромки у виробах з натурального і штучного хутра, штучної і натуральної шкіри. 49


Види і характеристика клейових матеріалів. У виробництві одягу використовуються клейові матеріали прокладок і кромок, клейова павутина, клейові нитки, сітки, плівки, пороша, пасти. До клейових матеріалів прокладок відносяться тканини, неткані полотна, трикотаж, на одну сторону яких нанесений шар клейового покриття. Призначення їх – формостійкості деталям одягу, обробка країв і зрізів деталей. Нанесення покриття по своїй структурі може бути точковим і суцільним. Термоклєйові матеріали кромок – прокладки матеріалу у вигляді смужок матеріалу шириною 0,5 – 2,0 см. з одностороннім клейовим покриттям. Застосовують для зрізів від розтягування. Клейова павутинка нетканий клейовий матеріал. Випускають у вигляді полосок або полотен. Використовують для закріплення припусків і країв деталей і ін. Клейова нить моноволокно з термопластичного полімеру товщиною 0,3 – 0,4 мм. Використовують для закріплення припусків і країв деталей. Клейову сітку виготовляють з поліетилену. Вона має осередки різної форми. Використовують для надання форми дрібним деталям пальта. Для крупних деталей не використовується, оскільки має підвищену термоусадку. Клейову плівку випускають з поліаміду, поліетилену, лавсану і тому подібне Сполучають з деталями під тиском при дії розчинника. Клейову порошу і пасти-полімери використовують для виготовлення клейових матеріалів.

Основні напрями в застосуванні клейових матеріалів. Існують три основні напрями у використанні клейових матеріалів: 1) закріплення країв і зрізів деталей одягу для забезпечення їх рівності, формостійкості, оберігання від розтягування і осипання; 2) надання деталям одягу потрібної формостійкості різними клейовими матеріалами прокладок;

50


3) виготовлення і прикріплення оброблених елементів: аплікацій, вишивок і тому подібне. Послідовно розглянемо ці напрями. Для закріплення країв і зрізів деталей застосовують клейову павутинку і нитку. Клейову павутину використовують при виготовленні пальта і костюмів на операціях закріплення бортів, шліц, коміра, низу виробу, рукавів і так далі. Клейову нитку використовують для закріплення швів обшивання. Нитка може бути прокладена нитковим або термоконтактним способом: при нитковому способі нитку заправляють зверху через голку або намотують на шпульку; при термоконтактном – сполучають за допомогою спеціальних машин. Формостійкість деталей досягається дублюванням – фіксованим з'єднанням деталей виробів (пальта, костюмів) з клейовими прокладками по всій поверхні або її частини. Дублювання виконується на пресах або прасках. Не дублюють вироби з тканин з рельєфною або ворсовою поверхнею. Дублюють деталі до зшивання виточок і пришивання відрізних деталей. До процесу дублювання пред'являють наступні вимоги: 1.

правильне розташування прокладки зрізів основної деталі;

2.

відсутність заминів, нерівностей на основній тканині і прокладці;

3.

міцність з'єднання по всій поверхні;

4.

відсутність прихованих дефектів (ласи, опали і т. д.).

Запитання для самоперевірки: 1.

Перерахуйте клейові матеріали.

2.

Дайте характеристику клейовим матеріалам.

3.

Які вимоги пред’являються до клейових матеріалів?

4.

Що Вам відомо до процесу дублювання деталей виробу?

5.

Розкажіть про ділянку використання клейової нитки.

6.

Чим відрізняється «клейова нитка» від «клейової павутинки»? 51


РОЗДІЛ 3 ТЕХНОГІЯ ВИГОТОВЛЕННЯ ПОСТІЛЬНОЇ БІЛИЗНИ

3.1. Загальні положення. Хто з нас не любить поніжитись у ліжку? Якщо зважити, що для відновлення сил необхідно спати близько восьми годин на добу, то уві сні ми проводимо майже третину життя. І що краще спимо, то краще проживемо дві інші третини життя. Тож від того, як і на чому ми спимо, суттєво залежить працездатність і настрій людини. Аби прокидатися бадьорими, нам потрібні зручне ліжко і ретельно підібрана постільна білизна. Постільна білизна – це не запобіжник подушки, ковдри чи матрацу, це практично ваш одяг. Кожна людина відпочиваючи бажає прокинутись вишуканою та почуватись чарівною та відпочившою, адже ніщо так не лікує, як здоровий сон. А щоб він був повноцінним, для цього потрібно правильно облаштувати інтер'єр. Уявіть собі, як приємно прокинутись на гарній постільній білизні, на якій можна поніжитись та відпочити, яка гріла та захищала вас усю ніч. Щоб постільні речі (подушки, ковдри, матраци) швидко не бруднилися, використовують постільну білизну. Її легше прати та прасувати, а отже, постіль завжди буде чистою та свіжою. Таким чином забезпечуються гігієнічні та зручні умови під час сну. 52


Тканина повинна легко пратися, бути стійкою до зносу, особливо до дії мийних засобів, мати стійке забарвлення і приємний запах, бути приємною на дотик. За ніч тіло людини виділяє до 30 мл вологи, а тому постільна білизна має бути гігроскопічною, тобто легко вбирати вологу. Найкраще для цього підходять тканини з натуральних волокон. Традиційними матеріалами для виготовлення постільної білизни вважають бавовну, льон та шовк. Вони є екологічними та гігієнічними. Допустимим є також незначний вміст (12 – 15%) лавсан Згідно технології виготовлення текстильних матеріалів їх можна поділити на: - матеріали отримані з рослин та тварин: бавовна, льон, конопля, шерсть, шовк, тощо, називаються матеріалами з натуральних волокон; - матеріали, що отримуються шляхом хімічної переробки натуральної сировини вважаються матеріалами з штучних волокон. Наприклад, віскозу отримують шляхом переробки відходів бавовни та целюлози; - матеріали з синтетичних волокон, які отримують на хімічних підприємствах. Найчастіше їх синтезують з нафтопродуктів. Приклади синтетичних волокон: нейлон, лавсан, капрон, поліефір, поліпропілен. Для виготовлення постільної білизни повинні використовуватися бавовняні, чистолляні та напівлляні матеріали. Матеріали з укладенням 53


хімічних волокон та ниток, з просочуванням та оздобленням повинні бути узгоджені з органами охорони здоров’я України. В свою чергу постільна білизна належить до білизняних виробів. Термін «білизняний виріб – швейний або трикотажний виріб, призначений для створення гігієнічних умов тіла й побуту». Гігієнічні вимоги постільної білизни поділяють на три основні групи: 1.

Гігієнічне нормування хімічних речовин у складі продукції;

2.

Гігієнічне нормування комфортності перебування людини;

3.

Гігієнічне нормування вмісту шкідливих речовин та міграція їх з

продукції до тіла людини та навколишнього середовища. Бавовна є основою для ситцю, батисту, бязі, фланелі, сатину, котрі відрізняються за фактурою та міцністю, тож усі вони використовуються для пошиття білизни різного ґатунку. Бавовняне полотно не ковзає по ліжку, не липне до тіла, не електризується і добре пропускає повітря та вологу. Найпопулярнішим економ-варіантом постелі з натуральної тканини є бязь – міцна бавовняна тканина. Вона майже не мнеться, її легко прати та прасувати. Вона легка,протягом багатьох років зберігає яскравість малюнка; проте білизна із бязі дещо жорсткіша, ніж із ситцю чи сатину. Трохи дорожчі комплекти шиють із сатину – блискучої та цупкої тканини, яка не мнеться і на дотик схожа на шовк, але значно дешевша. Ситцева білизна, не зважаючи на те, що вона зручна в користуванні і відносно недорога, має суттєвий недолік – вона недовговічна, швидко протирається. Постільна білизна з батисту легка, майже прозора, однак достатньо міцна.

Єдиний

недолік

такої тканини –

недовговічність

використання. Тому з батисту виготовляються дорогі комплекти постільної білизни, котрі не використовуватимуться часто.

54


Постіль з льону вважається найприємнішою для сну, вона допомагає шкірі дихати, влітку забезпечує прохолоду, а взимку зігріває, добре переться та довго служить. Єдина вада – льон швидко мнеться і його важко прасувати. Вишуканою і красивою є шовкова постіль. Шовк – чудовий терморегулятор: він дозволяє тілу дихати, швидко вбирає та випаровує вологу. Надзвичайно приємно користуватися шовковою білизною влітку: вона легка і приємно холодить тіло. Проте шовкова постіль є значно дорожчою, ніж інші, та досить швидко виходить з ладу. Нині для постільної білизни використовують і штучні матеріали. Вони практичніші у використанні, їх значно легше прати та прасувати, але зручностей для сплячої людини вони надають небагато, радше навпаки, можуть зашкодити шкірі й здоров’ю загалом: спричинити астматичні напади, шкірні захворювання, зокрема екзему, періодичну появу лихоманки, головного болю, призвести до загострення алергії тощо. Якісній постільній білизні характерні м’які кольори та малюнок, який збігається під час крою. Комплекти білизни насичених кольорів швидше тьмяніють. Колір та малюнок комплекту мають імпонувати смакам та настрою споживача. Сьогодні є популярними кольорові комплекти, проте не втрачає

актуальності й білосніжна постіль. Ніжні пастельні кольори

сприяють релаксації, допомагають м’яко зануритися в сон. Яскраві ж, навпаки, збуджують фантазії, спонукають до активних дій. Комфортність сну залежить навіть від кольору постільної білизни. Пастельні кольори допомагають зануритися в сон. Постільну білизну поділяють на такі види: простирадла, підковдра, наволочки на подушки. Стандартні розміри постільного комплекту: 1.

Євростандарт:

Полуторний Підковдра — 145х215; Простирадло — 145х220; 55


Наволочки — 70х70 (2 шт.).

2.

Двоспальний:

Підковдра — 200х215; Простирадло — 200х215; Наволочки — 70х70 (2 шт.).

3.

Сімейний:

Підковдра — 145х215 (2 шт.); Простирадло — 175х220; Наволочки — 70х70 (2 шт.).

4.

Дитячий (1,5 полуторний):

Підковдра: 145х215; Простирадло: 150х215; Наволочки: 50х70.

3.2. Обробка простирадла. Простирадло – це відріз полотна тканини, який кладуть на матрац.

Щоб визначити розміри простирадла потрібно поміряти довжину, ширину та товщину матраца. Полотно для простирадла повинно бути ширше матраца на дві його товщини з додаванням 50,0 см. Довжина повинна бути на 56


6,0 см довше довжини матраца. На обробку зрізів додаємо 5,0 - 6,0 см по

Довжина матрацу+6

периметру всього виробу.

Ширина матрацу+2 товщини матрацу +50

Для обробки зрізів виробу використовують шви у підгин з закритим зрізом та обкантовувальний з закритим зрізом.

У підгин закритим зрізом. Один раз підгинають на 0,7 см, Обкантовувальний з закритим зрізом. другий на 1,0 – 1,5 см.

Обробка нижнього простирадла з підзором. Зазвичай простирадло з підзором використовують для інтер’єрів в народному стилі або основа ліжка не дуже гарна,щоб виставляти її на огляд. Особливо це стосується багатофункціональної кімнати для відпочинку де вільне місце під ліжком використовують для зберігання різних речей. Кімната

для

відпочинку

стає

більш

привабливою,

якщо

зробити 57


декорирований підзор. Іноді підзор являє собою частину нижнього простирадла. Призборена оборка надає ліжку «домашній» вигляд, якщо її ще оздобити мереживом, тасьмою.

Щоб визначити скільки потрібно тканини потрібно заміряти довжину та ширину матраца. Прибавити 3,0 см до ширини та,3,5 см до довжини. Це буде розмір верхнього простирадла. Для того ,щоб визначити висоту зборчатої спідниці, потрібно виміряти відстань від місця де буде починатись спідничка до підлоги. Довжина спідниці дорівнює двом ширинам матраца та чотирьом його довжинам, з додаванням 4,0 – 5,0 см. додати по периметру на

Верхня частина простирадла

Довжина матрацу

обробку.

Юбка

Висота юбки

Ширина матрацу

2 ширини матрацу+4 довжини матрацу

58


Після того, як покроїли основне полотно на матрац потрібно застосовуючи лекало «коло» навести кравецькою крейдою заокруглюючи кути, до яких буде потім пришиватись нижня спідничка зі зборками.

Тарілка

Кут простирадла

З’єднуємо сторони спіднички між собою застосовуючи білизняні шви.

Верхня деталь Нижня деталь

Подвійний

Запошивний

Обробляємо нижній зріз спіднички застосовуючи крайові шви (як в попередній обробці простирадло). Після чого обробляємо верхній зріз деталі спідниці утворюючи зборку. На машині послаблюємо натяг верхньої нитки та прокладаємо дві строчки: 1 –а на відстані 0,5 – 0,7 см від зрізу, 2 – а на відстані 1,0 – 1,4 см від зрізу. Зріз деталі потрібно стягнути нижніми нитками на необхідну величину, рівномірно розподіляючи зборки.

59


Після утворення зборок складають дві деталі: полотно на матрац (верхню частину простирадла) та спідничку (бічну частину простирадла) лицьовими сторонами всередину зрівнюючи зрізи та пришивають строчку 1, після чого зрізи обметують строчку 2.

Зрізи готового виробу припрасовують з лицьової сторони через припрасовувач.

Обробка простирадла еластичною тасьмою. Такий вид простирадла дуже зручний, тому що він надійно обтягує матрац по кутах та знизу.

В першу чергу потрібно поміряти довжину, ширину та висоту матрацу. До довжини та ширини майбутнього простирадла додати дві висоти матрацу і ще по 35,0 см. на підгин простирадла під матрацу. Викроїти полотнище по викройці, на якій позначені лінії згину - пунктиром, лінії швів – жирною лінією, а кути з’єднання тканини намічені – Х та О. 60


Висота матрацу Довжина матрацу+2

Ширина матрацу+2

Висота матрацу

Скласти кути лицьовою стороною всередину, щоб утворився згин по діагоналі. Потрібно перевірити, щоб мітки Х та О співпали, сколоти булавками та зметати. Для більшої впевненості в вірності дій потрібно перевірити чи добре надягається простирадло на матрац, після чого приступаємо до зшивання кутів. Після зшивання відрізати кути, залишаючи ширину шва 1,0 см. Запрасувати шов два рази та вивернути простирадло на виворітний бік заметуючи припуск. Застрочити припуск на простирадло, ширина шва 0,5 см. Нижній зріз виробу обробити крайовим швом у підгин з закритим зрізом, залишаючи отвір для протягування еластичної тасьми.

За допомогою англійської шпильки вдягнути еластичну тасьму в куліску та за допомогою голки з ниткою закріпити краї тасьми. 61


3.3. Обробка підковдри. Підковдра це спеціальний чехол, який одягають на ковдру. Існують підковдри з ромбовидними, овальними, круглими та іншими вирізами. Використовувати тканину потрібно шириною 2,0 метра, у випадку, якщо використовують вузьку тканину потрібно зшити полотнища підковдри білизняними швами. Перед розкроєм необхідно поміряти довжину та ширину

Довжина одіяла

ковдри, добавити до довжини 7,0 см а до ширини 4,0 см на припуски.

Застібка

Ширина одіяла

Розріз, через який можна встромити ковдру знаходиться внизу. Він може застібатись на кнопки, на ґудзики та на тасьму «липучка» або залишатись відкритим. 1.

спосіб обробки розрізу на петлі та ґудзики.

Підбираючи ґудзики для цього способу обробки застібки, необхідно знати, що кольорова гамма ґудзиків має відповідати кольору виробу (підковдри). Петлі необхідно виготовити на спеціальному обладнанні, враховуючи формулу: довжина петлі дорівнює діаметру ґудзика плюс 0,3 см. 1. Застрочити нижні зрізи підковдри, ширина шва 2 см; 2. На застроченому зрізі наволочки зробити петлі на спец. обладнанні; 3. Обробити бічні зрізи підковдри подвійним швом на 0,5-0,7 см; 62


2.

спосіб обробки розрізу на тасьму «липучка».

Застрочити нижні зрізи підковдри, ширина шва 2,0 см. До нижнього зрізу кожної половинки виробу до місця розташування застібки пришити половинки тасьми. Після цього два полотна підковдри скласти лицьовими сторонами всередину таким чином, щоб тасьма з’єдналась між собою. Стрічка веркло

Лицьова сторона

Шов від кутів до застібки

Виворітна сторона

Необхідно прокласти дві строчки, ширина шва 1,5 см. від тасьми до кутів так, щоб строчки заходили на тасьму по 1,5 см. з кожної сторони. Скласти обидва полотна підковдри виворітною стороною всередину так, щоб сумістились краї тканини по всьому периметру та приколоти булавками. Прокласти по бічним та верхньому зрізу підковдри строчку, ширина шва 1,0 см. Після цього відріжте припуск залишаючи 0,5 см. Виверніть підковдру та виконайте запошивний шов на відстані 0,9 см. від попереднього так, щоб припуски першого шва попали всередину. Готовий виріб припрасувати.

3.

спосіб обробки розрізу форми «ромба»

63


Зшити частини обшивки. Скласти

частини

лицьовою

стороною всередину урівнюючи зрізи зшити на 0,5 см. Шов розпрасувати. Обшити виріз На виворітний бік основної В.С.

деталі прикласти обшивку лицьовою стороною до низу та прокласти строчку. Ширина шва 0,5 – 0,7 см. Прокласти

оздоблювальну

строчку по обшивці. Вивернути лицьову

обшивку

сторону

Л.С.

на

підковдри,

припрасувати та прокласти строчку.

Л.С.

Ширина шва 0,1 – 0,2 см. Настрочити край обшивки на виріб.

Л.С.

Підігнути

зовнішній

край

обшивки і настрочити на підковдру на 0,1 – 0,2 см від підігнутого краю.

Л.С.

Зшити частини підковдри. Скласти

частини

підковдри

Л.С. В.С.

лицьовими

сторонами

всередину,

урівняти зрізи та зшити. Ширина шва 1,0 см. Настрочити

припуск

шва

зшивання частин підковдри. Запрасувати шов зшивання і

Л.С.

настрочити на 0,5 см. 64


3.4. Обробка наволочок. Наволочка - це одяг для подушки, виріб який вдягається на подушку та запобігає її забрудненню. По призначенню вони бувають: постільні (входять до комплекту постільної білизни) та декоративні (слугують оздобленням будь – якого інтер’єру приміщення). Самі подушки поділяються на три основні види: 1. прямокутні та квадратні; 2. фігурні; 3. валіки.

Розміри наволочок у готовому вигляді повинні відповідати розмірам:

65


Найбільш поширені шви для обробки наволочок: 1. запошивний; 2. у замок; 3. подвійний. Для обробки зрізів в наволочках використовують крайові шви: 1. обкантувальні; 2. обшивні; 3. у підгин. Способи обробки застібки наволочок може бути різним, а саме на: петлі та ґудзики, зав’язки, липучки, кнопки, тасьму «блискавка» та на запах. Обробка застібки залежить від обробляємої тканини, від призначення наволочки та від бажання замовника.

З клапаном

Обробка застібки наволочки з клапаном.

66


Викроїти деталь наволочки. Якщо розміри наволочки 70х70, то при розкроюванні

деталей

наволочки

повинні

враховуватись

модельні

особливості. Якщо наволочка на клапан та суцільнокрійна, то ширина клапана повинна бути не менша ніж 25 см. Якщо тканина в смужку або клітинку, верхню та нижню деталі наволочки викроюють так, щоб їх малюнки збігалися. Припуски на обробку верхнього краю, бічних сторін і нижнього краю 1,5-2 см.

Застрочити верхні і нижні зрізи деталі швом у підгин з закритим зрізом, ширина шва 0,5 та 1 см.

Зшити бічні зрізи деталі з лицьової сторони, ширина шва 0,5 см загинаючи запах всередину.

Обробити наволочки

бічні

подвійним

зрізи швом, 67


вивернувши

деталь

на

виворітну

сторону, ширина шва 0,6-0,7 см. Оброблену наволочку вивернути та припрасувати. 1.

Застрочити зрізи деталі

наволочки. Бічні

зрізи

наволочки

обробити подвійним швом.

Обробка застібки наволочки – на ґудзики.

Підбираючи ґудзики для цього способу обробки застібки, необхідно знати, що кольорова гамма ґудзиків має відповідати кольору виробу (наволочки). Петлі необхідно виготовити на спеціальному обладнанні, враховуючи формулу: довжина петлі дорівнює діаметру ґудзика плюс 0,3 см. 1. Застрочити верхній та нижній зрізи наволочки ширина шва 2 см; 2. На застроченому зрізі наволочки обробляємо петлі на спеціальному обладнанні; 3. Обробити бічні зрізи наволочки подвійним швом на 0,5-0,7 см; 68


Обробка застібки наволочки на зав’язки.

Для виготовлення зав’язок можна використовувати тканину в тон самої наволочки або контрастну оздоблювальну тканину. Довжина та ширина смужок може бути різноманітною – за бажанням замовника. Стандартна ширина зав’язки в готовому вигляді 1,0-1,5 см. довжина 15,0-20,0 см.

1. Застрочити підігнуті припуски зав’язок ширина шва 0,1 см. від підігнутого краю; 2. Застрочити верхній та нижній зрізи на 1,0 см. та 1,5 см. підкладаючи

декоративні

зав’язки; 3. Зробити

закріпки

зав’язок

подвійною строчкою на деталі наволочки.

69


Обробка застібки наволочки – на тасьму – «блискавку».

Для обробки цієї застібки потрібно застосовувати тасьму «блискавку» в тон обробляємої тканини виробу. Довжина тасьми «блискавки» зазвичай 30-50 см. в залежності від розміру наволочки. Також можна застосовувати потайну тасьму «блискавку». До усіх сторін деталі наволочки додаються припуски на обробку 1,5-2 см. Викроїти деталі верхньої наволочки: Якщо розміри наволочки 70х70, то при розкроюванні деталей наволочки повинні враховуватись модельні особливості. Якщо тканина в смужку або клітинку, верхню та нижню деталі наволочки викроюють так, щоб їх малюнки збігалися. Припуски на обробку верхнього краю, бічних сторін і нижнього краю 1,5-2 см. Потім в готовому вигляді: 1. Обметати бічні зрізи деталей наволочки з лицьової сторони.

2. Зшити середній шов наволочки, ширина шва 2,5 см. залишаючи місце для застібки довжиною, яка дорівнює довжині блискавки. 70


3. Настрочити

тасьму-блискавку

ширина шва 0.1 см. від підігнутого краю наволочки.

4. Настрочити

другу

сторону

тасьми-блискавки на основну деталь Опис

строчок:

обметати

зрізи;

настрочити тасьму «блискавка».

3.5. Елементи

оздоблення,

які

використовують

під

час

виготовлення наволочок. Для

гарного вигляду

постільної білизни,

зокрема

наволочок,

застосовують такі елементи оздоблення, як кант, бейка, оборка, бахрома та інше. Застосування оздоблення не тільки прикрашає виріб, воно надає йому того чи іншого характеру. Під час вибору оздоблення обов’язково треба враховувати кольорову гамму виробу. Елементи оздоблення можуть бути як тональним поєднанням з моделлю, так і контрастним.

Обробка наволочки з кантом.

71


Розкрій наволочки. Кант рекомендують викроювати з оздоблювальної тканини. Нитка основи проходить під кутом 45°до нитки основи. Ширина смужки 1,5-2,5 см. залежно від ширини канта, довжина дорівнює довжині бічної сторони помноженої на 4 плюс 2,0 см.

Передня сторона наволочки

кант

Смужку запрасовують вздовж навпіл виворітним боком всередину. Також використовують готові смужки – канти. Один край такого канта декоративний – він випускається зі шва, а другий – тонкий, щоб його було зручно пришивати до зрізу деталі виробу. Готові декоративні канти різноманітні за формою і стилем.

1. Пришити

кант

по

периметру

наволочки суміщаючи зрізи; 2. Обшити зрізи наволочки ширина шва 0,5-0,7 см. проклавши строчку в шов пришивання канта, або на 0,1 см. від нього; 3. Прокласти

оздоблювальну

строчку по бічних зрізах наволочки на 0,5-0,7 см. від шва обшивання. 72


Обробка наволочки з оборкою.

У даний час в моді спостерігається повернення до класичних ліній і намагання прикрасити одяг деталями, характерними для епохи романтизму. Оборки роблять із тканини виробу або з оздоблювальної тканини. Вузькі оборочки з легких шовкових тканин найкраще розкроювати по косій нитці, ширші – по поперечній. Оборки з бавовняної тканини можна розкроювати по повздовжній нитці, використовуючи край тканини з пружком для відлітного краю. Для виготовлення оборки при розкрої до ширини її додаємо на припуски 11,5 см. (обробка відлітного краю). При використанні тонких тканин довжина оборок має бути в 3 рази більшою від довжин краю деталі, до якої її пришиватимуть, з цупкіших тканин у 1,5–2 раза більше

Передня сторона наволочки

Ширина подушки

танеобхіднододати 2,0 см. припуск на обробку.

Довжина подушки Оборка Сума всіх сторін Х 3+2

73


Відлітний край оборки можна обробити різними способами залежно від тканини, що обробляєється: - швом у підгин із закритим зрізом; - швом у підгин із відкритим обметаним зрізом; - обкантовувальним швом. Щоб отримати зборки по верхньому краю оборки, необхідно на відстані 0,5–0,7 см. від зрізу на машині прокласти дві паралельні строчки з відстанню між ними 0,5 см. Коли прокладаємо строчку послабляємо натяг верхньої нитки, а потім злегка натягуємо нижню нитку, збираємо і рівномірно розподіляємо зборки по всій довжині оборки. 1. Застрочити

підігнутий

зріз

оборки, ширина шва 0,2-0,5 см.; 2. Пришити

оборку

до

зрізів

наволочки,попередньо склавши їх лицем до лиця; 3. Обшити

зрізи

наволочки

ширина шва 0,5-0,7 см.; 4. Прокласти строчку

по

оздоблювальну бічних

зрізах

наволочки на 0,7-1,0 см. від шва обшивання. Обробка наволочки з оборкою зрізи якої обкантовані.

74


1. Обкантувати зріз оборки; 2. Пришити

оборку

до

зрізів

наволочки,попередньо склавши їх лицем до лиця; 3. Обшити зрізи наволочки ширина шва 0,5-0,7 см.; 4. Прокласти

оздоблювальну

строчку по бічних зрізах наволочки на 0,7-1,0 см. від шва обшивання.

Обробка наволочки з бахромою.

Смужку з бахрамою можна використати готову (куплену), а можна виготовити самому: з окремої смужки тканини, витягуючи нитки з одного краю; з ниток; в’язальним крючком. Кольорова гамма бахроми може відповідати тканині виробу (наволочки), але зазвичай використовують контрастного кольору. 1. Обшити зрізи наволочки ширина шва 0,5 см.; 2. Настрочити бахрому по краю наволочки.

75


Обробка бічних зрізів наволочки білизняним подвійним швом (широкою строчкою).

Спочатку потрібно виміряти довжину та ширину подушки та додати до цих розмірів по 7,0 см., а потім обробити. В таких наволочках зазвичай використовують застібку на кнопки. Для цього необхідно підготувати

Передня сторона наволочки

Ширина подушки

спеціальну тасьму з кнопками довжиною, яка дорівнює ширині наволочки.

Довжина подушки

1. Обшити бічні зрізи наволочки ширина шва 0,5 см.; 2. Прокласти

оздоблювальну

строчку по бічних зрізах наволочки на 3,0 – 6,0 см. від шва обшивання.

76


Різновиди оздоблення, які використовуються під час виготовлення декоративних наволочок.

Із

зростанням

культури

і

доброботу

народу

нашої

країни

підвищується інтерес до використання оздоблення під час пошиття виробів. Під час виготовлення декоративних наволочок для прикраси та гарного вигляду використовують таке оздоблення: - люверси; - штучне хутро; - драпіровку з оздоблювальної тканини; - стрічки для виготовлення квітів; - вишивку (Ришільє, гладь, хрестик).

Види декоративних наволочок:

77


Декоративні наволочки на подушки «валики».

Ці подушки зазвичай використовують відпочиваючи для підкладання їх під шию та плечі. Крім того ці декоративні подушки з такими гарними наволочками прекрасно вписуються в інтер’єр любої кімнати.

78


Запитання для самоперевірки: 1.

Що входить в комплект білизни?

2.

Які Ви знаєте розміри постільної білизни?

3.

З яких тканин можна пошити постільний комплект?

4.

Які машинні шви зазвичай застосовують для пошиття постільної

білизни? 5.

Охарактеризуйте

призначення

наволочки,

простирадла,

підковдри. 6.

На які групи поділяються наволочки?

7.

Які види застібки можна застосувати при обробці наволочки?

8.

Якими машинними швами можна обробити зрізи простирадла?

9.

Яке оздоблення можна використовувати при обробці наволочок?

10. Які Ви знаєте способи обробки розрізу в підковдрі?

79


РОЗДІЛ 4 ТЕХНОЛОГІЯ ВИГОТОВЛЕННЯ СТОЛОВОЇ БІЛИЗНИ

4.1. Загальні положення.

Столова білизна – скатертини, серветки, рушники та інші тканинні вироби для побутових потреб. Раніше виготовлялися з бавовняної, льняної або шовкової тканини, переважно білого кольору, чому й завдячують своєю назвою. Столова білизна є головним елементом для створення теплої і доброзичливої атмосфери під час їжі. Як театр починається з вішалки, так і декор столу починається зі скатертини і серветок. Для української людини трапеза поїсти – є невід’ємною частиною щасливого життя. До столової білизни відносять: скатертини, серветки, прихватки, фартухи. Оригінально виглядають на святковому столі відразу дві скатертини. Перша – велика і світла, друга – маленька і контрастна. Наприклад, ніжнорожева основа, а поверх неї, рівно за розміром кришки столу, червона скатертина. Подібні поєднання роблять стіл урочистим і веселим водночас. Перевага забарвлення: рожевий з червоним, блакитний з синім, салатовий з смарагдовим.

80


Столова білизна – білизна, що створює гарний вигляд стола, забезпечує зручність і комфорт під час їжі. Будь який предмет столової білизни має своє значення та функції. 

Без неї стіл виглядає голим і не настільки пишним;

Вона заглушує стукіт тарілок і приладів на столі;

Зменшує ковзання тарілок по столу.

Класичним матеріалом для скатертин та серветок є: льон та бавовняна тканина. Але ці добротні й щільні тканини досить легко мнуться. Тому для виготовлення серветок та скатертин зазвичай використовують тканини з різними домішками. Кольори столової білизни можуть бути будь-які: від всіх відтінків пастельних кольорів і до яскравих насичених. Будь-які кольори впливають на психологічний стан людини, вони піднімають настрій, надають застіллю

81


додатковий шарм. Головне потрібно дотримуватися однієї умови: столова білизна повинна гармоніювати за кольором з посудом. Розміри скатертин та серветок можуть бути різними.

Стандартні розміри скатертин: У відповідності з розмірами поверхні столів промисловість шиє скатертини та серветки таких розмірів: – скатертини (135x135 см.) квадратні; – скатертини (150x150 см.) квадратні; – скатертини (135x195 см.) прямокутні; – скатертини (150x225 см.) прямокутні; – скатертини бенкетні (150x250 см.); – скатертини бенкетні (150x150 см.); – серветки столові (46x46 см.); – серветки столові (40x40 см.); – серветки десертні (30x30 см.) кольорові; – серветки спеціальні столові (60x40 см.) – для спеціальних способів складання; – серветки спеціальні столові круглі (діаметр 45 см.); – серветки персональні для накриття стола (60x60 см.) квадратні або округлі; – рушники офіціантські (40x70 см.); – рушники для протирання столового посуду (35x85 см.); – рушники для посудомийного відділення (40x100 см.).

Столову білизну маркують маркером підприємства в місцях, невидимих для відвідувача, як правило це роблять тушшю з наступним запрасовуванням гарячою праскою. Якщо є білизна з друкованим малюнком, фірмовий знак підприємства, художник включає в малюнок скатертини або серветки. Маркування білизни сприяє її збереженню та обліку.

82


4.2. Обробка круглої скатертини.

Перед тим, як приступити до покрою потрібно виміряти ширину тканини з якої ви задумали виготовити скатертину. 1 спосіб: потрібно зшити два полотнища тканини, а вже потім викроїти з нього коло зі швом по середині. 2 спосіб: потрібно розрізати одно із полотнищ тканини вздовж пополам і зшити три смужки, а вже потім викроїти з нього коло з двома швами по середині.

Обробку

зрізів

скатертини

виконуємо

швами

у

підгин

або

оздоблювальними.

Обробка скатертин з спідничкою – оборкою. В залежності від того, якого вигляду потрібно придати столу, спіднички виготовляють з шовку, панбархату, крепдешину інших тканин, що піддаються драпіруванню. їх комбінують з різними тканинами, оздобами і аксесуарами. Можливості декоративного оздоблення столів білизною стали практично необмеженими. 83


Гарна спідниця – оборка своїм кольором та малюнком робить скатертину ще більш привабливою. М’яку драпіровку дуже легко виконати за допомогою монтажної тасьми на «липучках» (яку в основному застосовують для обробки верхніх зрізів штор). Для того, щоб визначити ширину полотнища для виготовлення спіднички – оборки потрібно помножити на два, довжину поверхні круглого столу або периметр прямокутного столу. Для того, щоб визначити довжину потрібно виміряти відстань від краю поверхні столу до підлоги, залишаючи зазор до підлоги 1,5 – 2,0 см., потім додати 4,0 см. на обробку зрізів. 1.

Необхідно викроїти з тканини коло та обметати його. Викроїти

смужку тканини шириною 6,0 см. та довжиною, яка дорівнює довжині окружності поверхні столу з додаванням 2,5 см. З’єднайте короткі сторони смужки та зшийте. Кульчатко з тканини необхідно приколоти булавками до лицьової сторони круглої деталі. Зметайте дві деталі та пришийте, ширина шва 1,0 см. Вивернути шов на лицьову сторону та виправити зрізи. Після цього, до оброблених зрізів кола пришийте одну половинку тасьми «липучка» шириною 2,0 см.

84


2.

Нижній зріз полотнища обробіть крайовими швами (у підгин або

обкантовувальними).

У підгин

3.

Обкантовувальний

До верхнього зрізу спіднички – оборки пришити монтажну тасьму

на «липучці» відступивши від краю деталі на 0,5 см., попередньо запрасувавши верхній край деталі на 1,0 см. на виворітну сторону. Стягнути оборку за нитки на необхідну довжину розподіляючи рівномірно зборки, в кінці зав’язати та закріпити нитки.

4.

З’єднайте деталі скатертини за допомогою «липучки» слідкуючи,

щоб не було видно саму «липучку». 85


4.3.

Обробка зрізів серветок (крайовим швом у підгин з закритим зрізом.)

Обробка зрізів серветок кантом.

1. Пришити

кант

до

деталі

серветки, ширина шва 0,5 – 0,7 см. (строчка 1); 2. Обшити прокладаючи

зрізи строчку

серветки, в

шов

пришивання канта (строчка 2); 3. Прокласти

оздоблювальну

строчку, ширина шва по моделі.

86


Обробка зрізів серветки зборкою.

1. Застрочити нижній зріз оборки, ширина шва 0,5 см. (строчка 1); 2. Пришити

оборку

до

деталі

серветки (строчка 2); 3. Обшити прокладаючи

зрізи строчку

серветки, в

шов

пришивання оборки (строчка3); 4. Прокласти строчку,

ширина

оздоблювальну шва

по

моделі

(строчка 4).

Обробка серветки обшивним швом. (1 спосіб)

87


1. Обшити зрізи серветки, ширина шва 0,5 – 0,7 см., попередньо склавши обидві деталі лицьовими сторонами усередину, суміщуючи зрізи (строчка 1); 2. Прострочити

оздоблювальну

строчку, ширина шва по моделі, попередньо

виметавши

шов

обшивання (строчка 2); 3. Настрочити

оздоблювальну

деталь на основну деталь серветки (строчка 3). Ширина шва 0,1 – 0,2 см., попередньо зметавши зрізи.

Обробка серветки обшивним швом. (2 спосіб)

1. Зшити

деталі

верхньої

частини серветки. Ширина шва дорівнює 0,7 – 1,0 см. (строчка 1), шви розпрасувати; 2. Обшити

зрізи

серветки,

ширина шва 0,5 – 0,7 см. (строчка 2); 88


3. Прокласти

оздоблювальні

строчки, ширина шва – по моделі (строчка3).

Обробка зрізів серветки бейкою. (Бейка суцільнокрійна з деталлю 1 спосіб)

Викроїти деталі Якщо ви плануєте, що серветка в готовому вигляді буде 40,0 на 40,0 см.

потрібно

викроїти

деталь

за

розмірами: 44,8 см. на 44,8 см. За допомогою намічаємо

крейди припуск

та по

лінійки периметру

серветки 4,8 см. Запрасувати

припуски

на

виворітний бік. Спочатку на відстані 1,3 см, а потім на 3,5 см.

89


Після цього загинаємо кути на виворіт та припрасовуємо для того, щоб

отримати

лінію

згину

для

прокладання рівної строчки.

Складаємо діагоналі всередину

серветку

виворітною відвернувши

по

стороною великий

припуск та сколюємо булавками. Це робимо зі всіма кутами. По наміченим лініям зшити кутики серветки.

Припуски

вирізаємо

залишаючи 1,0 – 0,7 см.

90


Вивертаємо кути

на

та

лицьовий

виправляємо бік

серветки,

приколюємо булавками припуск на однаковій відстані та прокладаємо строчку на 0,1 – 0,2 см. від згину деталі. Припрасувати виріб.

Обробка зрізів серветки (скатертини)бейкою. (Бейка суцільнокрійна з деталлю 2 спосіб)

Оригінальним рішенням обробки зрізів є бейка, яка суцільно кроєна з основною деталлю серветки. Фактично бейка являє собою відворот нижньої деталі серветки на лицьовий бік виробу. Кольорова гамма тканин двох деталей серветки повинна гармонувати між собою. Викроїти деталі крою. 1. Викроїти серветки, бейкою.

яка

нижню

деталь

суцільнокроєна

Відповідно

нижня

з

деталь

серветки більшою за верхню на 4 см. (ширина бейки) з додаванням 1 см. (припуск на обробку). Прокласти ручні прокладочні стібки по лінії бейки.

91


2. Викроїти

верхню

деталь

серветки з іншої тканини розміри деталі на 1,0 – 2,0 см. менше розмірів серветки в готовому вигляді. 3. Наметати

верхню

деталь

серветки на виворітний бік нижньої деталі, розмістивши деталь по центру.

4. Скласти нижню деталь серветки по

діагоналі

лицьовим

боком

усередину. Від нього з кутів потрібно відміряти лінію зрізу 10 см. Провести лінію,

перпендикулярно

діагональному згину. Біля неї намітити лінію 1 см. (припуск на обробку) і по ній

відрізати.

Це

саме

потрібно

зробити з іншими кутами. 5. Зметати та зшити кути нижньої деталі залишаючи не зшитим 1,0 см., ширина шва 1,0 см. (строчка 1). Шви розпрасувати.

6. Вивернути кути на лицьовий бік. Підігнути необроблені зрізи деталі на 1 см. по намічених лініях і заметати зрізи.

Після

нижньої

цього

деталі

на

загнути лицьовий

край бік

верхньої деталі серветки по намічених

2

прокладочних строчках і заметати. 92


Потім потрібно перевірити лінійкою по всьому периметру серветки ширину бейки, яка дорівнює 4 см. 7. Застрочити

суцільнокроєну

бейку на основну деталь. Ширина шва 0,1 – 0,2 см. (строчка 2).

Обробка зрізів деталей серветки (скатертини) відрізною бейкою.

Викроїти 1 деталь серветки 1. Викроїти оздоблювальної

бейку тканини.

з Нитка

основи проходить, як на основній деталі серветки. 2. Від

кутів

бейки

потрібно

відміряти лінію зрізу 5,0 см. Провести лінію, по діагоналі бейки. Біля неї намітити лінію 1,0 см. (припуск на обробку) і по ній відрізати. Це саме потрібно зробити з іншими кутами бейки.

93


3. Зметати і зшити кути деталі бейки залишаючи не зшитим 1,0 см (строчка 1). Ширина шва 1,0 см. Шви розпрасувати. 4. Намітити

лінію

пришивання

бейки на основній деталі серветки. 5. Приметати і пришити бейку до основної деталі серветки по наміченій лінії, попередньо склавши дві деталі лицьовими

сторонами

всередину,

суміщаючи зрізи. Ширина шва 1,0 см. (строчка 2). 6. Вивернути серветку на лицьовий бік,

виправляючи

кути.

Підігнути

необроблені зрізи бейки на 1,0 см. по намічених лініях і заметати зрізи. 7. Настрочити відрізну бейку на основну деталь. Ширина шва 0,1 – 0,2 см. (строчка 2). 8. Зшити кути серветки. Пришити бейку до основної деталі серветки. Настрочити зрізи відрізної бейки.

4.4. Обробка килимка (з декоративним хлястиком – утримувачем для серветки.)

94


1. Настрочити бейку на лицьовий бік верхньої деталі, ширина шва 0,5 см.; 2. Настрочити тасьму, ширина шва 0,1 – 0,2 см.; 3. Обшити зрізи хлястика, ширина шва 0,5 – 0,7 см.; 4. Прокласти

оздоблювальну

строчку по хлястику, ширина шва по моделі; 5. Обробити

петлю

на

спецобладнанні; 6. Обшити зрізи серветки, ширина шва; 7. Прокласти

оздоблювальні

строчки, ширина шва по моделі; 8. Пришити ґудзик.

4.5. Обробка настільних доріжок. Стильні доріжки прекрасно можуть замінити звичайні індивідуальні килимки, на яких розташовують тарілки, для того, щоб зберегти від забруднення скатертину. Крім цього вони надають столу сучасний вигляд

95


Такі доріжки можна стилити як на скатертину так і на поверхню столу. Ширина доріжки дорівнює 30,0 – 40,0 см. Для того, щоб визначити довжину доріжки потрібно поміряти ширину поверхні столу та додати по два рази 30,0 см. (ця величина буде звисати по обидві сторони столу). Зрізи доріжок можна обробити крайовими швами (у підгин, обшивними, обкантовувальними).

4.6. Обробка прихваток.

Жодна господиня не уявляє роботу на кухні без такої необхідної речі, як звичайна прихватка. Но як же вона потрапила в наші будинки, хто придумав використовувати її з ціллю – не поранити руки від вогнища? Безперечно, саме вогонь став причиною її появи в нашому побуту. Вогонь, як спосіб приготування гарячої їжі для людини. Сьогодні таку «захисницю» від гарячого посуду виготовляють з пряжи та текстилю, але не виняток, що колись матеріалом для виготовлення прихваток була шкіра тварин, шматки трави. Кухня завжди була улюбленим місцем жінки, яка завжди намагалась перетворити цю частину оселі в затишний куток, а в якості модних та стильних аксесуарів вона використовувала прихватки. Одна чи декілька таких маленьких, гарних, різноманітних виробів вносили родзинку в інтер’єр приміщення.

96


Спочатку потрібно викроїти 2 деталі прихватки з основної тканини та 1 деталь з ватину або синтепону. Покласти ватин (синтепон) між двома деталями з основної тканини та прострочити різні узори або симетричні квадрати, ромби. Після цього підрізати по лекалу зрізи прихватки за допомогою ножиць та обробити зрізи деталі обкантовувальними швами, роблячи на прикінці петлю.

Припрасувати виріб.

4.7. Обробка фартуха.

97


Символом домашнього одягу є фартух. Він виконує захисну та естетичну функції, символізує чистоту і охайність, вимагає мінімальних витрат енергії та часу на приведення його в порядок. Фартух широко поширена і майже незмінна частина одягу ще з давніх часів. Історія його розпочинається із Стародавнього Єгипту. Це був шматок тканини, середня частина якої, зібрана в складки, прикладалася до корпусу спереду, інша оберталася навколо тіла і кріпилася вільним кінцем, що заправляється за середню частину. Тримався фартух за допомогою пояса. Середня частина його мала трапецієвидну, трикутну або віялоподібну форму. Починаючи з епохи середньовіччя фартух, практично стає постійною приналежністю робочого одягу. Фартух носили ковалі, шевці, кухарі. Традиційний український фартух виготовляли з домотканої тканини в клітину, з обробкою по краях і червоними зав'язками. На півночі фартух був вишитим і міг мати рукави. Призначення фартухів буває різноманітним, адже є ж у нас сьогодні одяг для спорту, свята, роботи, туризму та інш. Так і фартухи потрібні різні для: - прибирання; - миття посуду і ручного прання; - приготування їжі; - прийому гостей. До фартуху пред'являються: гігієнічні, експлуатаційні та естетичні вимоги. 1.Гігієнічні: а) оберігання від механічних пошкоджень; б) створення сприятливого мікроклімату; (визначають зручність, ступінь пристосованості фартуха до людини в спокої і при русі, умови мікроклімату та стан нервової системи). 2. Експлуатаційні: а) збереження форми виробу; б) зручність у використанні; в) повинен добре пратися і зберігати зовнішній вигляд; 98


(показники надійності визначають ступінь стабільності збереження якості фартуха в процесі експлуатації). 3. Естетичні: а) гармонійне поєднання з предметами інтер'єру; б) виховання естетичного смаку; в) відповідність напрямку моди; г) виріб має бути гарним, яскравим, декоративно-оздобленим та охайно виконаним. Вибираючи фартух, потрібно враховувати, для яких домашніх справ він використовуватиметься. Вважається, що у ідеальної господині в арсеналі є декілька фартухів – від практичних до декоративних. Бувають одноразові поліетиленові фартухи, які можна вдягнути для сервіровки столу перед прийомом гостей, а потім без жалю викинути. Фартухи виготовленні з тканин, які не пропускають воду використовуються для вологого прибирання, захищають від жиру і плям, що складно вивести. Раніше такі фартухи виготовляли з поліітелену або церети, тепер їх роблять з тканин з тефлоновим покриттям, через яке не проникають жирні плями і волога. Тефлонова тканина просто і швидко очищується сухою або вологою ганчіркою. Зручно, коли фартух забезпечений парою містких кишень для побутових дрібниць.

99


Звичайний кухонний фартух з ситцю, бязі або сатину входить у наш побут ще зі школи – саме з нього починається навчання дівчаток. Перетворюючись на кулінарних чарівниць, вчорашні школярки переконуються, що цей аксесуар буває дуже необхідним на кухні. За деякими соціологічними опитуваннями, чи мало господинь не користуються кухонним фартухом, проте кожна, певно, має «на підхваті» фартух для особливо брудних робіт, або на випадок, коли доводиться готувати в тому одязі, який шкода псувати частими праннями. Створюючи затишок в будинку, ми прискіпливо вибираємо скатертини і штори, халати і рушники. А чи часто господиня звертає увагу на те, як виглядає її кухонний фартух, цей боєць невидимого кулінарного фронту, вірний захисник гарного домашнього одягу? Виявляється, красивий фартух може дуже легко перетворити жінку з «Попелюшки» у «Фею».

В той же час, фартух може стати дуже привабливою деталлю домашнього одягу. Наприклад, яскравий кухонний фартушок може вдало поєднуватися з рушниками і прихватками, гармоніювати з кухонними меблями. Лляний фартух, прикрашений обробкою ручної роботи, додасть будинку тепла і затишку. Враховуючи, що фартухи можна виготовити різних фасонів в залежності від призначення та бажання замовників представляємо основні обробки вузлів фартуха.

100


Обробка зрізів фартуха крайовими швами у підгин.

Обробка накладної кишені. Кишеня – це деталь або вузол швейного виробу для зберігання дрібних предметів та декоративного оформлення виробу.

Деталі крою

Кишеня

Накладна кишеня. 1. Викроюють

з

припусками

по

верхньому зрізу по верхньому зрізу 3,0 3,5 см., по іншим сторонам – 1 см. Кромка. 2. Викроюють з клейового матеріалу, має

дорівнювати

розмірам

верхнього Кромка

припуску кишені. 3. Прокласти

кромку

з

невеликим

натягом на припуск кишені, щоб нижній її край

не

доходив

до

лінії

перегину

припуску на 0,1 – 0,2 см. та закріпити за допомогою ВТО. 4. Застрочити припуск по верхньому зрізу кишені. Ширина шва 0,5 см.

101


Обшити кути кишені. 5. Верхній припуск кишені перегнути на лицьовий бік деталі по наміченій лінії кишені та обшити. Ширина шва 0,5 – 0,7 см. Вісікають

тканину

в

кутах

кишені. 6. Вивертають та виправляють кути, після чого шви обшивання обметують одночасно заметуючи припуски бічних та нижньої сторін. 7. Якщо нижні кути заокругленні то залишки тканини на припуску закладають в мякі складки. У виробах, які виготовлені з плотнішої тканини на заокругленнях висікають кутики. Намітити місце

розташування

кишеі. 8. З лицьової сторони вироба намітити місце розташування кишені 3-ма кутами (2 – верхніх кути та 1 – нижній). 9. Настрочити накладну кишеню на основну деталь. Ширина шва по моделі.

102


Обробка поясу. (З суцільнокрійної деталі).

Викроїти пояс.

Подвійна ширина поясу + 2 см.

1. Пояс можна обробити з однієї деталі,

ширина

якого

дорівнює

подвійній ширині поясу в готовому вигляді з додаванням по 1,0 см. з

Ширина поясу в готовому вигляді + 2 см.

кожної сторони на припуск обробки. Зшити

зрізи

поясу

по

довжині. 2. Деталь поясу скласти лицьовою стороною всередину, урівнюючи зрізи та зшити швом шириною 1,0 см. (строчка 1). 3. Шов

зшивання

поясу

розпрасовують.

Обшивання кінців поясу. 4. Намітити

лінію

обшивання

кінців поясу у формі «мисика» та обшити швом шириною 0,5 – 0,7 см. Кут підрізають залишаючи припуски 0,3 см. 5. Вивернути деталь на лицьовий бік

та

прокласти

оздоблювальну

строчку. Ширина шва по моделі.

103


Обробка поясу. (З двох деталей)

Викроїти деталі. 1. З

основної

деталі

потрібно

викроїти дві деталі. Нитка основи

Пояс

проходить вздовж деталі. Ширина поясу дорівнює 3,0 – 6,0 см. З додаванням 1,0 см. на обробку зрізів. Обшивання поясу. 2. Скласти дві деталі лицем до лиця та обшити зрізи, ширина шва 0,5 – 0,7 см. Шви підрізають залишаючи 0,2 – 0,3 см. Тканину висікають в кутах залишаючи 0,2 см. до строчки. 3. Пояс вивертають на лицьовий бік, виправляють кутики та виметують утворюючи кант 0,2 см..

4. Прокладають

оздоблювальну

строчку по поясу. Ширина шва по моделі.

Види оздоблення, яке використовують при виготовленні фартуха.

Створюючи та виготовляючи фартухи використовують різноманітне оздоблення, яке не лише прикрашає виріб, але й посилює і збагачує його. До складу оздоблення входить: зборка, бейка, тасьма, мереживо, кольорова смужка для обкантовування зрізів деталей, кант.

104


4.8.Обробка зборок. Зборки – надають виробу м’якої форми. Для виробів, що виконані в фольклорному

стилі

характерним

є

використання

великої

кількості

різноманітних зборок. Довжина смужки тканини для утворення зборок дорівнює величині зрізу до якого вона буде пришиватися помноженої в 1,5 або 2 рази. Нитка основи може проходити вздовж або поперек деталі. Відразу потрібно обробити нижні зрізи деталі швами у підгин або обкантовувальними.

1. Зборки

можна

зробити

на

швейній машині послабляючи натяг верхньої нитки та прокладаючи дві строчки: 1 – у на відстані 0,5 – 0,7 см. від зрізу, 2 – у на відстані 1,0 – 1,4 см. від зрізу. Зріз деталі стягують нижніми нитками

на

необхідну

величину,

рівномірно розподіляючи зборки. Пришивання зборок. 2. Після обробки зрізів оборки, воланів складають деталь оздоблення з основною

деталлю

сторонами

всередину,

лицьовими вирівнюючи

зрізи та пришивають (строчка 1) після чого обметують зрізи (строчка 2). 105


З’єднання бейки з виробом. Бейки це смужки, які викроєні з основною або оздоблювальної тканини. Застосовують їх для оздоблення виробу. З’єднання бейки з виробом. (1 спосіб) Бейку

накласти

лицьовою

стороною донизу. Пришити (строчка 1) швом шириною 0,5 – 0,7 см., після цього бейку огинають, закриваючи шов пришивання; підгинають на 0,5 – 0,7 см. всередину та настрочити по краю (строчка 2). (2 спосіб) Бейку складають з деталлю лицьовими

сторонами

всередину,

пришивають швом шириною 1,0 – 1,5 см.

Шов

відгинають

в

сторону

основної деталі. Таким самим чином з’єднують

другий

зріз

бейки

з

основною деталлю.

З’єднання тасьми (мережива) з виробом. Тасьма

(мереживо)

з

прямими краями. Тасьму накладають на виріб та настрочують на відстані 0,1 см. від крою. Тасьма «вьюнчик». Накласти тасьму на лицьову сторону виробу та настрочити однією строчкою посередині. 106


Обробка зрізів фартуха обкантовувальними швами.

Запитання для самоперевірки: 1.

Дайте визначення постільній білизні.

2.

Які вироби входять в склад постільної білизни?

3.

Якими крайовими швами можна обробити зрізи столової білизни?

4.

З яких тканин необхідно виготовляти постільну білизну?

5.

Яке оздоблення можна застосовувати при виготовленні постільної

білизни? 6.

Назвіть розміри скатертин?

7.

Яке призначення має при хватка?

8.

Що таке кишеня?

9.

Які вимоги пред’являють до фартуха?

10. Яке призначення має фартух?

107


РОЗДІЛ 5 ТЕХНОЛОГІЯ ВИГОТОВЛЕННЯ ШТОР

5.1. Вибір фасону.

Вікно займає домінуюче положення в кожному приміщенні і тому заслуговує особливої уваги при оформленні. Штори – це свого роду декорації, на фоні яких протікає життя сім'ї і прикрашаючи вікна, ми прикрашаємо своє життя. Перш ніж приступити до пошиття штор, необхідно визначити стиль вашого будинку. А він залежить не тільки від достатку і смаку господарів, а також від характеру і способу життя всіх його мешканців. Тому, вибираючи дизайн, треба враховувати стиль життя своєї сім'ї. За допомогою штор можна легко змінити зовнішність кімнати та її інтер’єр. Для цього треба знати деякі секрети. Річ у тому, що штори, займаючи значну площу стін, можуть диктувати стиль всього будинку. Тому так важливо не помилитися з вибором фасону і кольорової гамми. Спершу вирішить, яким настроєм ви хотіли б наповнити своє житло. За допомогою штор можна створити сувору обстановку або ж атмосферу свята. Штори можуть хвилювати уяву і, навпаки, заспокоювати, розслабляти. 108


Вони можуть зберігати таємницю або розкривати її. Подумайте, щоб вам хотілося – вишуканого затишку або динамічного простору, і підберіть відповідні забарвлення і фасони штор. Крім того, за допомогою штор можна замаскувати або навіть приховувати невдалі деталі інтер’єру, якщо від них неможливо позбавитись. Пропорції і розміри штор повинні відповідати об'єму приміщення, висоті стель. Кольорова гамма тканини повинна гармонувати з кольором і стилем меблів, стін і підлогових покриттів. При правильному виборі віконного оформлення, воно може бути функціональним і чудовим одночасно. Оформлення вікна має велике значення для декоративного убрання всієї кімнати. Залежно від вибраного стилю і тканини, вікно може стати або виразним акцентом в інтер’єрі, або, відповідно з оформленням стін, створити фон і дозволити меблям грати провідну роль. Вибір фасону може бути найрізноманітнішим: від простого, невибагливого убрання, такого як тканинні роликові штори або завіси з рюшем, до ефектних багатошарових портьєр і складних ламбрекенів. Крім декоративного ефекту, при виборі завіс слід врахувати і деякі функціональні аспекти. Наприклад, від штор в спальні ми чекаємо захисту від яскравого сонячного світла, тоді як убрання вікна вітальні або їдальні не повинне заважати світлу заливати всю кімнату. Завіси вікон, що виходять на шумливу вулицю, охороняють спокій вашого приватного житла, тоді як убрання вікна, що дивиться на прекрасний відокремлений пейзаж, повинне бути мінімальним і підкреслювати усю красу краєвиду. Отже, штори можуть акцентувати увагу на вид за вікном, будучи як би обрамленням пейзажу, або, навпаки, відволікати від нього, коли вони виділяються на фоні вікна і стін нарядним декоративним елементом. Уміло підібрані за розміром і кольоровою гаммою штори здатні приховати недостатню висоту або ширину вікна. 109


Стилів оформлення вікна існує безліч, починаючи з класичних штор і гардин вільної драпіровки і закінчуючи романтичними портьєрами і сучасними жалюзі. Також всі їх можна комбінувати один з одним. Класичними шторами прийнято називати прямі розсувні портьєри у поєднанні з тюлевими занавісками. Основний акцент в дизайні таких штор – це тканина, яка може бути незвичайної фактури, малюнка або вироблення. Класичні штори підходять практично для будь-якого інтер’єру.

Французькі штори добре впишуться в інтер’єр кімнати, оформленої в класичному стилі і обставленими антикварними меблями. Вони чудово поєднуються з ламбрекенами, важкими портьєрами і можуть бути завдовжки до підлоги. Для виготовлення французьких штор застосовуються шовк і напівпрозорий тюль.

110


Романські штори дуже чудово виглядають. Особливо ефектні такі штори і ламбрекени з блискучої тканини шовку, тафти, поліестера, вуалі. Вони дуже добре підійдуть для великого панорамного вікна і скромного меблювання. Пишні підйомні гардини з витіюватими рюшами ефектно контрастуватимуть з чіткими лініями і нейтральними квітами обстановки.

Римські штори понад усе підходять для мінімалістського і навіть аскетичного інтер’єру, але у поєднанні з портьєрами гармонійно впишуться в будь-який інший. Підійдуть вони і у тому випадку, коли потрібна найбільша функціональність. З їхньою допомогою маленьке і непомітне вікно можна оформити як невід’ємну частину обстановки приміщення. Римські штори дозволяють максимально використовувати денне освітлення.

111


Японські панелі служать в сучасному інтер’єрі не лише для оформлення віконних отворів, підкреслення певного стильового рішення приміщень, а також для розподілу різних зон в просторі. Наприклад, столова і гостинна, спальна і комп'ютерна зони в дитячій кімнаті, кухня і їдальня.

Портьєри з напуском «рукав-епіскопа» нададуть віконному простору граціозність і елегантність. Виглядаючи пишно і дорого, вони в той же час не складні при виготовленні.

Для кухні краще вибирати тканини світлих тонів. Темні і яскраві штори зменшують простір. Тканина з дрібним малюнком здається давно не 112


праною. Для того, щоб в кухні можна було використовувати підвіконний простір, шиють короткі штори.

Існує також безліч доповнень до штор: шнури, підхвати, стрічкові бордюри, волани. Ці аксесуари додають шторам нарядність і завершеність.

5.2. Тканини для штор. Штори – важлива складова стилю квартири. Питання вибору тканини для штор непросте і дуже важливе. Одна і та ж тканина може виглядати абсолютно по-різному при різному освітленні і в різних інтер’єрах. Штори з недорогої тканини можуть знецінити дорогу обстановку, а елітні тканини безглуздо виглядатимуть в кімнаті з простенькими меблями. Пріоритетом при виборі тканини для штор є загальний стиль інтер'єру, крім того, слід враховувати особистий смак, колірні рішення, освітлення квартири і загальний дух будинку. Найважливішим критерієм в текстильному дизайні є фантазія і оригінальність ідей. Тканини відіграють в оформленні інтер’єру величезну роль. Грамотно підібраними елементами текстильного дизайну можна прикрасити будь-яке 113


приміщення

і виправити деякі недоліки архітектури

вікна

і стін.

Обов’язковою умовою правильного вибору тканини є те, наскільки вона гармонує з кольором і фактурою стін, підлоги та стилем меблів. Декорування тканинами – один з найважливіших аспектів формування композиції інтер’єру. Текстильний декор повинен бути органічно включений в загальну стильову концепцію. За допомогою комбінування тих або інших матеріалів створюються різні по стилістиці інтер’єри – від класичних до постмодерністських. Тканина на шторах краще виглядає, якщо їй додати додатковий об’єм, посадивши на підкладку, або зробити вставки. Перед покупкою необхідно ретельно обдумати, яка за якістю тканина відповідає даній кімнаті, вікну і стилю майбутніх портьєр. Можна застосовувати тканини, різноманітні по дизайнерському рішенню: традиційні англійські квіти і смуги, вишиті на шовку вітіюваті східні узори, бавовна в китайському стилі, також зараз ввійшла в моду гофрована тканина. Жаккарди, атлас, шовк, репс, оксамит, оббивний матеріал – всі ці тканини застосовуються при пошиві штор. Популярні сучасні тканини з протравленими кислотою просвітами неправильної форми. Портьєри з цієї тканини виконують функції «два в одному»: це і портьєра, і гардина. Повернулися в інтер’єр і традиції наших прабабусь – портьєри, в’язані гачком. При цьому в’язка може бути найрізноманітнішою – від тонкої, вишуканої – до грубої, ґрунтової. Існує безліч різних вишивок, одна з новинок – вишивка шерстю або мохером по оксамиту, інкрустації бісером, кришталевими підвісками і навіть кристалами. Актуальна тенденція – вкраплення натуральних волокон в штучні тканини. Цікаве рішення – водорості, вплетені в органзу. Як і раніше популярні скульптурні тканини – з металевими нитками, що дозволяють 114


створювати різні оптичні форми. У декорі надзвичайно популярне використання металевих елементів. Повною світлонепроникністю відрізняються тришарові тканини, виконані за принципом рулонних штор. Оскільки виворіт тканини білий, вона не нагріватиметься на сонці. Такі тканини володіють ще і ефектом тепло- і звукоізоляції, тому їх нерідко використовують і для оббивки стін. Може бути і незвичайна тканина, що поєднує в собі одночасно кримплен, жаккард з вкрапленнями мохерових ниток, букле і шовк. У моді складна фактурність. Тканина повинна добре виглядати завжди: і вдень, і вночі. Наприклад, полотно мусліну, освітлене позаду сонячним світлом, дає ефект матового скла. А увечері штори, освітлені спереду штучними джерелами світла, стають непрозорими і створюють атмосферу затишку і захищеності. Не можна заощаджувати на тканині. Для того, щоб штора виглядала максимально ефектно, необхідно керуватися при пошитті простим правилом: готове полотно, розтягнуте повністю, повинне бути в 2,5 – 3 рази ширше за карниз. Тканина створить бажаний ефект, а обробка верхнього краю штор визначає їх стиль. Верхній край може бути присборений або закладений складками. Інші варіанти оформлення верхнього краю бувають продиктовані особливостями тканин. Защепи, наприклад, підійдуть для важких довгих штор, а так звані олівцеві складки, щільно розташовані по всій ширині штор – для легких непрозорих матеріалів. Форма, колір, деталі обробки, кожне полотнище тканини повинні композиційно поєднуватися не тільки з іншими тканинними елементами інтер’єру, але і з малюнком підлоги, кольором і обробкою стін, з меблями і іншими предметами і аксесуарами. Важливим чинником є освітлення – воно може радикально змінити і зовнішній вигляд тканини і її відтінок. Тому в уникнення 115


неприємних сюрпризів доцільно розглянути зразок тканини при тому освітленні і в тому приміщенні, де вона застосовується. Необхідно приділити велику увагу духу і атмосфері інтер’єру. Наприклад, якщо потрібно створити щось урочисте і офіційне, швидше за все, підійдуть такі тканини, як оксамит, шовк або камка. А ось гладка шерсть або проста клітчаста бавовна будуть доречні в неофіційній обстановці. На кухні, де багато органічних випаровувань, доречніше будуть немаркі тканини. Для ванни добре підходить бавовна і не підходять ні шерсть, оскільки вона дуже гігроскопічна, ні шовк, тому що від вологи він рветься. У приміщеннях з різним освітленням повинні використовуватися різні тканини. Так, в слабоосвітленій кімнаті, де потрібне відбите світло, буде доречна світла блискуча тканина. Темна і матова тканина поглинатиме світло, крім того, м’які тони заграють при нічному освітленні, а тканина з фігурним переплетенням буде виглядати оригінально. Запам’ятаєте такий факт, що темні тканини на фоні вікна виглядають ще темнішими – спрацьовує ефект контрасту з яскравим сонячним світлом. Якщо передбачається, що на тканину падатимуть прямі сонячні промені, не слід застосовувати шовк, який легко вигорає, коли не захищений підкладкою. Іноді тканини можуть виявитися фальшивими, тому перед покупкою слід потерти їх і переконатися, що вони не були накрохмалені, щоб здаватися щільнішими. Проблеми також можуть виникнути із-за коливань забарвлення, так що краще купувати всю тканину з одного рулону. Важлива також вага тканини. Важка тканина, що добре драпірується, звисатиме крупними складками, що додають значимість і об’єм. Середні і легкі тканини матимуть вишуканий, акуратніший вигляд. Більшість сучасних тканин можуть бути виготовлені як з синтетичних, так і з натуральних волокон. Тканини з натуральних волокон не так швидко брудняться і легко стираються, добре вбирають вологу. Штучні тканини менше мнуться і менш гігроскопічні, проте схильні до накопичення статичного заряду, внаслідок 116


чого сильніше притягають пил, тому їх потрібно буде частіше стирати, що може пошкодити текстуру і швидше виведе штори з ладу. Функціональне призначення тканини в інтер’єрі: 1.

захист від сонця, холоду та стороннього погляду;

2.

поглинання шуму;

3.

декорування зношених поверхонь, конструкції, комунікацій та

споруд; 4.

розподіл простору на зони (японські панелі);

5.

створення умов для ізоляції простору, загального кольорового

ефекту, а також світового і композиційного рішення.

Правила вибору тканини. 1.

Однокольорові тканини без малюнків добре гармонують з

оточенням. Їх краса - в кольорі, фактурі і виготовленні; 2.

При виборі тканин з малюнком, окрім кольору, потрібно

враховувати характер, тематику і масштаб малюнка, пов’язувати його з масштабом і стильовим трактуванням меблів, малюнком килимів; 3.

У одній невеликій кімнаті не слід використовувати багато тканин

різного малюнка, а також поєднувати тканини з малюнками шпалер; 4.

Фактурні тканини добре виглядають у поєднанні з полірованим

деревом меблів, металом, шкірою; 5.

Тканини з рельєфною фактурою або строго стилізованим

візерунком, смужкою, клітинкою доречні при забарвлених меблях і меблях етнографічного стилю; 6.

Насичений колір і виразний малюнок доречні в загальній великій

кімнаті, вітальні. У спальнях приємні м’які пастельні тони, спокійна гамма кольорів, яка несе затишок, теплоту і гармонію;

117


7.

Дуже щільна матерія, наприклад гобелен, не призначена для

м’якої драпіровки. Чим багатше фактура текстилю і яскравіше малюнок - тим простіше повинен бути фасон; 8.

Надмірно яскрава тканина на вікнах надмірно привертає до себе

увагу, тим самим заважає сприйняттю простору як єдиного цілого; 9.

Тканина з крупним малюнком добре виглядає у великих

приміщеннях. Чим менше простір, тим дрібніше повинен бути малюнок; 10. Великі вікна краще драпіруватимуться простими тканинами з ненав’язливим

малюнком

або

використовувати

прозорі

штори

з

ламбрекеном. Слід уникати тканин з дрібним малюнком, він загубиться. Вдале рішення в даному випадку – жалюзі; 11. Шпалери з нав’язливим малюнком у поєднанні із строкатими завісками викликають занепокоєння; 12. При багато декорованих стінах рекомендується однотонна драпіровка. Легкі штори в спокійних тонах створюють в інтер’єрі атмосферу елегантності.

5.3. Кольорова гамма. Правильно вибраний колір може зробити затишною практично будьяку кімнату. Секрет простий: якщо доступ природного світла в приміщенні обмежений, вибирайте теплі і яскраві кольори, а якщо світла в надлишку – віддайте перевагу прохолодним свіжим відтінкам. Проте відомо, що ніякі рекомендації не можуть змінити прихильність людини до того або іншого кольору. Якщо Ви віддаєте перевагу над жовтому, то краще вибирати ніжні відтінки цього кольору. Він стимулює активність і гостроту розуму. життєрадісність. Яскравий, іскристий жовтий колір також допомагає зорово розширити простір. Цей колір добре застосовувати в кімнаті, де проходить активне життя сім’ї, але не варто використовувати його в спальні або кухні. 118


Краще всього жовтий поєднується з білим і зеленим, але якщо його приглушити, він добре підходить і до інших кольорів.

Зелений колір, якщо він не яскравого, отруйного опенька, ідеально підходить для їдалень або кімнат відпочинку. Він умиротворяє і заспокоює.

Бірюзовий відтінок, в якому достатньо багато не тільки від зеленого, але і від блакитного, ідеально підходить для дитячої.

119


Синій колір володіє розслаблюючою властивістю і краще всього поєднується з білим, цей колір вносить в інтер’єр відчуття прохолоди, тому використовуйте його для найжаркіших кімнат, вікна яких дивляться на схід. Він добре поєднується зі всіма світлими відтінками інших кольорів. Проте його потрібно використовувати обережно – зловживання синім створює відчуття темноти.

Блакитний колір настроює на ліричний лад, заспокоює і розслабляє, тому його часто використовують як основний тон для спальні. Блакитний кольор гарно поєднується з ніжним жовтим. А декілька «плям» іншого 120


кольору – подушки. картинки, килимки – зроблять ясно-блакитну прохолоду тепліше, затишніше. Блакитний колір візуально збільшує об’єм приміщення.

Червоний колір рідко використовується як основний в оформленні інтер’єру – він дуже агресивний. Проте в розумних кількостях червоний незамінний в коридорах, вестибюлях і приймальнях. У віталень краще використовувати

приглушені

відтінки

які

чудово

комбінуються

з

дерев’яними меблями. У спальні цей колір використовують з метою посилення чутливості: можна повісити червоні штори, картини в червоних тонах, поставити лампу з червоним абажуром. Червоно-коричневий колір створює атмосферу затишку, а темнокоричневий хилить до сну.

121


Оранжевий колір принесе радість навіть в найпохмурішу кімнату. Більше

всього

він

підходить для

віталень

і їдалень,

добре

його

використовувати і в кімнатах для молоді, так як він сприяє активному спілкуванню, підсилює творчий потенціал. Для менш ексцентричних рішень можна вибрати класичний теракотовий колір, який завжди виглядає стильно.

Рожеві кольори візуально «наближують» предмети, роблять велику кімнату компактнішою та інтимнішою.

122


Білий колір, хоча і робить приміщення світлим і просторим, як не дивно, давить на психіку. Отже, від чистого білого кольору краще відмовитися. Втім, можна вибрати колір топленого молока, трохи рожевий, колір вибіленого полотна або білий з додаванням будь-якого іншого відтінку. І це вже буде не чисто білий, на фоні якого виділяються інші кольори, а гармонійна композиція, в якій всі елементи декору виглядають особливо виразно.

Правила кольорового рішення. 1.

Вибирайте для інтер’єру три кольори або три відтінки;

2.

70 % поверхонь кімнати (це, як правило, стіни, стеля і підлогові

покриття) повинні бути основного кольору, 20 % (меблі і занавіски) – додаткового, і 10 % – кольорові акценти; 3.

Прагніть використовувати в одній кімнаті не більше трьох видів

матеріалів; Комбінуючи декілька тканин одного кольору, можна зробити цілісну, урівноважену композицію. Різноманітність в такий інтер’єр можна внести за 123


допомогою цікавих фактур тканин і покриттів, а акценти контрастного кольору пожвавлять кімнату, додадуть їй оригінальності. У контрастних композиціях використовують червоний із зеленим, синій з оранжевим, жовтий з фіолетовим. Можна для колірних акцентів підібрати близькі кольори, наприклад: до синього – бірюзовий або фіолетовий до жовтого. Для маленької кімнати штори підбирайте в колір стін, однотонні і світлі. Якщо в маленькій кімнаті вікна виглядатимуть на північ, то жовті штори створять теплий настрій і оптично збільшать простір. Для кімнати, що виходить вікнами на південь, краще вибрати світлі м’які відтінки зеленого – у поєднанні з яскравим сонцем і вони створять у вікні літній настрій. Якщо композиція виглядає занадто яскравою, щоб приглушити її, додайте білого або кремового кольору. Спробуйте і такий варіант: два контрастні кольори, але в множині один насичений відтінок. Що ж до малюнка на тканині, то слід знати, що вертикальна смужка, особливо якщо штори займають весь простір від підлоги до стелі, візуально робить кімнату вище, а горизонтальна смужка нижча і ширша. Крупні яскраві квіти «з’їдають» простір, тому штори з таким малюнком не можна вішати у маленькій або темній кімнаті. Яскраві штори від підлоги до стелі, що обрамляють широке вікно, роблять його довшим, а широкий ламбрекен, розташований достатньо високо, створює ілюзію вузького високого вікна.

5.4. Віконні карнизи. Асортимент сучасних штанг і карнизів для штор дуже різноманітний. Серед них найбільш надійними вважаються металеві з рухомими кільцями і шнуровими механізмами відкриття штор. Вони не тільки зручні в експлуатації, але і легко вмонтовуються. Штори на карнизах з шнуровими механізмами схильні до зносу у меншій мірі, чим штори які переміщуються по штанзі просто в ручну. 124


Шнурові механізми в більшості випадків вбудовують в карниз. Щоб шнури не плуталися, їх укорочують і натягують за допомогою важка. Карнизи можна прикріпити до стіни або стелі за допомогою вхідної в комплект фурнітури. Завдяки використанню різних по конструкції настінних кронштейнів, карнизи, а з ними і штори можна розташувати на деякій відстані від стіни, враховуючи виступаюче елементи. наприклад опалювальні батареї, підвіконня. Ця ж особливість конструкції карнизів дозволяє розташувати позаду штор декоративні завіски. Легкі штори в більшості випадків підвішують до віконної ніші позаду карниза або гардинової штанги. Тому фурнітура повинна бути по можливості прихованою. Краще рішення – металевий карниз, що прикріплюється до стелі, або прозорий пластиковий карниз, який кріпиться до стіни або стелі. Для підвішування штор над арочними вікнами застосовують спеціальні карнизи, що забезпечують щільне прилягання штор до стіни. Ці карнизи складаються з невеликих секцій з отворами для гачків. Під форму вікна карниз підганяють, міняючи положення секцій відповідно один до одного. Підігнувши відповідним чином секції, карниз можна підігнати під будь-яке арочне вікно. Різновидів штанг для штор і набалдашників до них – не менше, ніж видів карнизів. Довгі важкі штори краще підвісити на жорсткій металевій штанзі з відповідними набалдашниками. З вузькими вікнами добре гармонують короткі штанги. Штанги для штор, як і карнизи, бувають з вбудованим

шнуровим

механізмом,

рухомі

елементи

якого

легко

переміщаються по розташованим зверху металевим направляючим. Металеві і дерев’яні гардинові штанги різних діаметрів з кільцями використовуються як для розсувних штор, так і для стаціонарних, коли постійно видно частина або весь карниз. Без кілець такі штанги використовуються для ламбрекенів або стаціонарних штор на куліскє або на повітряних

петлях.

Металеві

штанги

доповнюються

стильними 125


наконечниками, дерев’яні можуть мати наконечники або завершуватися кутовими елементами. Карнизи з необробленого дерева. Декоративні карнизи з механізмом переміщення штор мають вбудований механізм і шнур для відкриття і закривання завіс. Найчастіше подібні карнизи використовуються для завіс з дрібними складками. Для кріплення штор такі карнизи можуть мати прості гачки або кільця. Кріплення для петель також можливі для підвіски розсувних завіс на петлях.

При правильному виборі віконного оформлення, вікно може бути функціональним і гарним одночасно. Оформлення вікна має велике значення для декоративного оформлення усієї кімнати. Залежно від вибраного стилю і тканини, вікно може стати або виразним акцентом в інтер’єрі, або, в поєднанні з оформленням стін, створити фон і дозволити меблям грати провідну роль. Вибір фасону може бути найрізноманітнішим: від простого, невибагливого убрання, такого як тканинні роликові штори або завіси з рюшем, до ефектних багатошарових портьєр і складних ламбрекенів. Окрім декоративного ефекту, при виборі завіс слід врахувати і деякі функціональні аспекти. Як приклад, від штор в спальні ми чекаємо захисту від яскравого сонячного світла, тоді як убрання вікна гостинної або їдальні не повинне 126


заважати світлу заливати усю кімнату. Занавіски вікон, що виходять на шумну вулицю, охороняють спокій вашого приватного житла, тоді як убрання вікна, що дивиться на прекрасний відокремлений пейзаж, має бути мінімальним і підкреслювати красу виду. Вікна є не лише джерелом природного освітлення, але і зоровим центром кімнати, тому дуже важливо ретельно продумати стиль убрання вікна, а також його призначення.

Заміри вікна перед декоруванням. Насамперед, огляньте стіни навколо вікна. Усе. що може заважати декоруванню вікна – труби, виступи, батареї опалювання, бажано приховати за портьєри. Обов’язково перевірте, з чого зроблені стіни (гіпсокартон, залізобетон і т.і.) необхідно виявити порожнини. Також важливо знати розташування електропроводки, яку неможна порушувати при встановленні карнизу або його держателів, кронштейнів. Проводячи виміри, зробіть креслення, на якому вкажіть усе, що може завадити розташуванню карнизу або ламбрекену. Знайдіть спосіб уникнути завад. Вирішить, чим ви будете оснащувати своє вікно: чи будуть це «французькі штори, ламбрекен, «римські штори» або круглі карнизи для портьєр на петлях або люверсах. Повторіть усі виміри три рази, в різних місцях, щоб виключити помилку. Основні розміри вікна: 1.

довжина коротких портьєр. Вимірюється від карниза (верхньої

точки) до підвіконня мінус 1 – 2 см. (чи нижче за підвіконня по моделі); 2.

величина довгих портьєр. Вимірюється від верхньої лінії карниза

(гачка) до підлоги мінус 2 см. Якщо портьєри драпіруються по підлозі, до висоти додають 15 – 60 см. (залежно від моделі); 127


3.

для розрахунку висоти ламбрекену вимірюють величину (2) і

ділять на 6, оскільки пропорційний ламбрекен складає 1/6 висоти від підлоги до карниза; 4.

ширина вікна;

5.

для правильного оформлення вікна вимірюють величину (4)

додають 15 см. з кожного боку вікна; 6.

для установки жалюзі, римських, австрійських, лондонських,

романських штор до величини (4) додають 5 – 10 см. з кожного боку; 7.

довжина вікна;

8.

для

отримання

довжини

жалюзі,

римських,

австрійських,

лондонських, романських штор вимірюють довжину вікна (величину (7)) додаючи 20 см. вище архітрава і 3 см. нижче за підвіконня.

архітрав

128


Для моделей, оформлених у віконному отворі, вимірюють довжину вікна (7) і ширину вікна (4) в декількох місцях (на початку, середині і в кінці вікна).

5.5. Рекомендації при оформленні віконного вбрання. 1.

Якщо вікно велике, можна закрити шторою всю стіну так, щоб

вона була повністю задрапірована тканиною; 2.

На високих стелях ефектно виглядатимуть багетні карнизи,

доречні також і ламбрекени; 3.

З гардинами до підлоги квадратне вікно виглядає вищим;

4.

Вікно виглядатиме ширше, якщо збільшити простір для руху

занавісок. Вікно виглядатиме вище, якщо встановити гардину вище, ніж зазвичай. Для того, щоб замаскувати пролом між вершиною вікна і гардиною, потрібно додати низький ламбрекен; 5.

Вікно виглядатиме вже, якщо з’єднати завіси в центрі і

відтягнути їх нижні кінці в сторони за допомогою зав’язок. При вузькому вікні можна також продовжити карниз або штангу в сторони так, щоб штори у відкритому положенні не заходили на вікно, а висіли з боків; 6.

Тканина в подовжню смужку акцентує вертикаль і тому ідеально

підходить для низьких приміщень і вікон; 7.

Повітряні штори з тюля підкреслять легкість і невимушеність

обстановки і зорово збільшать вікно і кімнату в цілому. До того ж вони чудово поєднуються зі світлими дерев’яними меблями і плетеними стільцями; 8.

Великі вікна від підлоги до стелі в кімнаті можуть надати

прекрасну можливість фантазувати і з кольором, і з формою гардин. Для вітальні підійдуть портьєри з важких урочистих гобеленових тканин. Можна зробити складки, волани, перехопити тканину оксамитовим шнуром. А тонкий і прозорий тюль, зібраний в дрібні складки, красиво відтінятиме 129


портьєри. Строго і вишукано виглядають геометричні фігури. Квадрати і прямокутники на шторах можуть бути будь-яких відтінків і розмірів. У них навіть може бути вплетений хитромудрий орнамент. Дуже чудово і тепер цілком допустимо виглядають контрастні штори. Справа, наприклад, – синє полотно, зліва – оранжеве; 9.

Радіатори, як правило, розміщуються під вікном, що не дозволяє

вішати на вікно довгі портьєри, адже при цьому втрачається тепло. Оптимальне рішення при цьому – штори з ламбрекеном або з гардиною з прозорої тканини, яка не перешкоджає проникненню тепла в кімнату; 10. Якщо у великій кімнаті вікна виходять на протилежні сторони, то можна вибрати однотонні італійські або роликові штори. Підходять також штори з тканини з грубим переплетенням ниток, що піднімаються за допомогою бамбукової палички. Щоб пом’якшити світло від вікна, можна використовувати прозору органзу, при цьому тканина повинна бути довше за норму не менше чим на 8 см. Однотонні жалюзі повинні бути того ж кольору, що і тюль. Можна підібрати тканину з набивним малюнком, краще виглядає крупний малюнок; 11. Підкреслити ефект можна, перехопивши гардини поясами на рівні підвіконня.

У

вітальні виникає

чудова

атмосфера

затишного

старовинного будинку і оптично звужується простір; 12. Для того, щоб приховати різні по висоті вікна, можна встановити всю віконну арматуру на одному і тому ж рівні; 13. Якщо вікна виходять на північ, то кімната, природно, достатньо темна. Для оформлення доцільно розпустити штори в отворі вікна, не потрібно робити важкого ламбрекену, драпіровок і фалд, оскільки вони поглинають багато світла; 14. У кімнату з великими вікнами можна вибрати багаті портьєри із струмуючої тканини з крупним малюнком. По для такого вікна буде потрібно багато тканини. Якщо є обмеження рамками бюджету, можна заощадити, 130


купивши просту тканину і прикрасивши її тасьмою по рухомому краю або обшивкою; 15. Легкі тканини – шовк, поліестер – починають рухатися від найлегшого подиху вітерця. Цього можна уникнути, нашивши тасьму, що знизу обтяжує, або зав’язавши штору пишним бантом; 16. Тканина в смужку допоможе візуально подолати тяжкість низьких стель; 17. Якщо кімната простора, добре буде виглядати тканина з малюнком або яскравого тону; 18. У маленькій кімнаті переважно дотримуватися м’якої колірної гамми і використовувати тканину з простим узором. Краще, якщо тканина однотонна, інакше штори домінуватимуть в інтер’єрі кімнати, і їх вигляд стомлюватиме; 19. На невисоких стелях ефектно виглядатимуть профільні карнизи, прикріплені до стелі; 20. Штори для невеликого вікна в кімнаті або мансарді повинні бути простими. Можна застосувати однотонну тканину або тканину пастельних тонів. З дрібним малюнком – не дуже темну або дуже яскраву, а вночі використовувати жалюзі. 5.6. Графічні зображення швів, які використовуються при пошитті портьєр. З’єднувальні шви. Зшивні: з запрасованими зрізами

131


з розпрасованими зрізами

на ребро

розстрочний

Накладні: з відкритим зрізом

з закритим зрізом

Настрочні: з відкритим зрізом

з закритим зрізом

Крайові шви. Обкантовувальні: з відкритим зрізом

з закритим зрізом

132


з тасьмою

Обшивні: у кант

у рамку складну

у просту рамку

в розкол

У підгин: з відкритим зрізом

з закритим зрізом

Оздоблювальні шви. Складки:

однобічні

зустрічні

133


однобічні з’єднувальні

зустрічні з’єднувальні

бантові

Рельєфи

застрочні

зшивні

настрочні

виточні

Шви з кантом

накладні зшивні

обшивні

134


5.7. Прямі портьєри. Прямі портьєри прикрасять будь-яке вікно.

Вони доречні в

приміщеннях, де ви хочете зберегти простий стиль. Прямі портьєри зазвичай доповнюють декоративними підхватами. Вони можуть бути простими, складними (фігурними), стьобаними, на синтепоні, так звані «коси», підхвати-кисті, прямі або дугоподібні, оздоблені квітами або букетиками квітів і так далі. Прямі портьєри можуть бути на підкладці, також штори захищають від сонця і запобігають вицвітанню тканини, усувають протяги, поглинають звуки. Завдяки підкладці штори краще драпіруються.

Розрахунок довжини і ширини портьєр: Існують чотири найбільш поширені довжини: 1.

довжина до підвіконня. Нижній край портьєри виступає на 1 – 2

см. над рівнем підвіконня; 2.

довжина нижча за підвіконня. Ці штори краще виглядають, якщо

вони звисають нижче за підвіконня на 10 – 15 см; 3.

довжина до підлоги. Край портьєр знаходиться в 1 – 2 см. над

рівнем підлоги; 4.

довгі портьєри, що драпіруються по підлоги. До висоти в

готовому вигляді додають 15 – 60 см. на драпіровку. Розрахував довжину моделі ми враховуємо припуски на обробку верхнього, нижнього і бічних зрізів. Нитка основи Залишок 0,45м

Ширина тканини1.40м

135


Розрахунок витрати тканини по висоті. До висоти в готовому вигляді додаємо 20 см. на обробку зрізів. Якщо ми використовуємо тканини з малюнком, то необхідно мати певний запас тканини. Щоб точно розрахувати необхідну кількість матеріалу. ми повинні визначити раппорт малюнка, що повторюється. Передбачуваний розрахунок раппорта тканини: Раппорт (повтор малюнка) = 0,63 м.; Висота портьєри в готовому виді = 2.50 м.; Висота портьєри з припусками на обробку 2.50 + 0.20 = 2.70 м.; 0.63 х 4 = 2.52 см. (не проходить); 0.63 х 5 = 3.15 м. (0,45 м. – залишок на підхвати, подушки, дрібні деталі). Витрата тканини на 2 портьєри: Портьєри, гардини розраховують (при ширині тканини 1.40 м.). Висота в готовому вигляді + 20 см. на обробку верхнього і нижнього зрізу.

Потрібна кількість полотен, окрім останнього, кроїться з розрахунком раппорта. Останнє полотно кроїться тільки з припуском на обробку. Для розрахунку ширини портьєр вимірюють довжину карниза, отримане число ділять навпіл. Як правило, щоб добитися необхідної об’ємності драпіровки портьєри, до отриманої цифри додають 1.5 – 2 ширини. Наприклад: 136


Довжина карниза – 2,40 м. 2,40: 2 = 1.20 м. – ширина однієї портьєри в зібраному виді. 1.20 х кількість зборок (1,8) = 2.16 м. - ширина однієї портьєри при незібраному вигляді. Використовують тканину шириною 1.40 м, виготовляють 2 портьєри в 1,5 полотна. (1.40 + 0.70 = 2.10 м.) Перевіряйте точність вимірів. Переконайтеся в тому, що Ви зняли правильні розміри. Для замірів краще використовувати металічну рулетку, а не гнучкий сантиметр. Жорстка металева стрічка рулетки довше і дає точніші дані при замірі і розкрої тканини. Остаточна ширина портьєри можуть моделюватись кількістю зборок монтажної тасьми. Портьєри без підкладки.

1. – припуск на обробку верхнього зрізу портьєри – 6см. (8; 10см.); 2. – боковий зріз, припуск 1,5х1,5 см. (2х2, 4х4); 3. – припуск на обробку нижнього зрізу портьєри (5х5; 7х7; 10х10см.).

Портьєри на підкладці: 1.

підгин нижнього зрізу портьєри;

2.

підгин нижнього зрізу підкладки дорівнює 1/2 підгина нижнього

зрізу портьєри. Пришивається вище за нижній край портьєри рівно навпіл; 3.

технічний поворот дорівнює 4 см. (але може бути більше по

моделі). 137


Виготовлення портьєр на підкладці не складає особливих труднощів. Ви просто зшиваєте разом тканину основного полотна і підкладку уздовж бічних зрізів за допомогою швацької машини. А верхній зріз портьєри (разом з підкладкою) обробляється монтажною тасьмою. По бічних сторонам штори необхідно зробити технічний поворот, який потрібний для того, щоб при декоруванні портьєри підхватами, підкладка не виглядала на лицьову сторону. Також за наявності технічного повороту бічний зріз портьєри виглядає об’ємніше і вишукано.

Розрахунок основної тканини портьєри і підкладки: Приклад: Якщо ширина портьєри – 1.40 м. 1,40 - 0.16 = 1,24 м. (0.16 – припуск на технічний поворот) ширина підкладки – 1.24 м. Якщо, ширина портьєри – 2.10 м. 2.10 - 0.16 = 1.94 м. ширина підкладки –1,94 м (4 см – технічний поворот) Розрахунок: ширина портьєри – 16 см. (на технічний поворот) h портьєри в готовому вигляді

основна тканина підкладка

1. – підгин нижнього зрізу портьєри; 2. – підгин нижнього зрізу підкладки дорівнює ½ підгину. Пришивається вище нижнього краю портьєри рівно навпіл; 3. – технічний поворот. (може бути більше по моделі).

138


4 см. – Технічний поворот підкладка

Обробка бічних зрізів штор. Зрізи підгинають: перший раз на 0,5 – 0,7 см, другий на відстані 0,7 – 1,0 см. від зрізу і закріплюють строчкою на 0,1 – 0,2 см. від згину.

1. Застрочування бічних зрізів. Ширина шва 0,1 – 0,3 см.

Обробка нижніх зрізів штор. Зрізи підгинають: перший раз на 0,7 – 2,0 см, другий на відстані 6,0 – .10,0 см. і закріплюють строчкою на 0,1 – 0,2 см. від згину.

1. Застрочування

нижніх

зрізів

портьєри. Ширина шва 0,1 – 0,3 см.

139


5.8. Шторна монтажна тасьма. Якщо полотнище тканини потрібної довжини і всі шви упідгин у нього застрочені, залишається тільки гарно задрапірувати занавіску. Можна утворити гарні складки вручну, але краще це зробити за допомогою готової монтажної тасьми, що дозволяє виконати складки будь-якої форми і розміру. Необхідно вибрати тасьму, яка відповідає моделі занавіски і прикрасити тканину. Декоративні складки зроблять цікавішою однотонні занавіски, а прості неглибокі – вигідно представлять тканини з великим узором. Шторна тасьма – смужка з синтетичної тканини з готовими петлями. Настрочена по обшивці полотнища, вона позбавляє від необхідності робити петлі і дозволяє створювати рівномірні складки на шторах. Можна підібрати вужчу або ширшу тасьму залежно від типу і розміру штор, а також робити складки потрібної ширини, буфи, хвилі. За допомогою різних видів тасьми штори можна задрапірувати складками або зборками. Деякі види шторної тасьми мають кишені, в які вставляються спеціальні затиски. Ці затиски повинні відповідати тому виду складок, які створюють бажаний ефект драпіровки. Існує тасьма, на якій є тільки кишені і немає ниток призборювання. За допомогою якої можна вільно формувати складки і регулювати відстань між ними. Щоб підрахувати, необхідну кількість шторної тасьми, треба довжину карниза помножити на спеціальний коефіцієнт того виду стрічки, який вибраний. До отриманої величини прибавити 5 см. на припуски. Довжина універсальної

шторної

тасьми

залежить

від

бажаної

щільності

призборювання, яка повинна бути не менше чим в два рази більше довжини карниза. Тасьма для драпіровки в три складки повинна бути в два рази довшою за штангу. Від вибору тасьми залежить остаточний вид штор. Найпростіше задрапірувати верх штор або ламбрекену за допомогою готової шторної тасьми. Тасьму випускають різної ширини і різних типів, її можна пришити 140


на рівні з верхом штор або ламбрекену. У тасьму протягнути шнур, потягнувши за який можна зібрати тканину в гарні складки або призборити її залежно від вибраного способу драпіровки. Остаточна ширина штор визначається частотою складок або зборок. Але потрійні і циліндричні складки залишають менше свободи при підгонці ширини штори. Вибір тасьми залежить від смаку і способу драпіровки. Випускають наступні типи класичної тасьми: для звичайних складок, променевих і бантових складок, потрійні і циліндричні складки. Тасьма для променевих і потрійних складок має різну ширину. Є спеціальна тасьма для тонких штор і тюля, вона зроблена з дуже легкого, майже прозорого матеріалу. Є тасьма в стилі «вафлі», для буфів і рюш для «тюдор». Ширина тасьми визначається довжиною штори – ширша тасьма (для потрійних і циліндричних складок) краще всього підходить до довгих класичних штор. Вузьку тасьму (для складок і променевих складок) використовують при шитті штор завдовжки до підвіконня і не дуже довгих. На тасьмі є петлі або кишеньки для шторних гачків. Для кожного типу тасьми потрібні свої гачки. Тип гачка визначається способом закріплення занавіски – на багатьох видах тасьми гачки розміщені на різних рівнях, щоб занавіска могла звисати як з штанги, так і з рейки. Проте тасьма в потрійну складку має фіксоване положення гачків, тому завжди перевіряйте фабричні інструкції перед покупкою. Будь-яка тасьма підходить майже для всіх тканин, але потрібно перевірити, як вони поєднуються. Так, звичайна тасьма, що збирає верх занавіски в зборку, добре виглядає на ситцевій занавісці, а тасьма з потрійними і циліндричними складками добре виглядає на важких оксамитових шторах. Декоративна тасьма прикрасить однотонну тканину, а для пістрявого матеріалу підійде тільки проста тасьма. Перевіряти потрібно також вагу і драпірованість тканини: на важкій шторі не вдасться закласти променеві складки, але відмінно формуються циліндричні. Тасьму можна 141


прати і чистити в хімчистці, тому готові штори необхідно прати так, як цього вимагає тканина.

Види монтажної тасьми. 1.

Тасьма в стилі «вафлі» утворює ефектні складки на тканині.

Широка тасьма підходить для довгих класичних штор. Тканини буде потрібно в 2 рази більше, ніж довжина карниза; 2.

Тасьма, для якої не потрібний карниз. Липка смуга утримує

штору прямо на стіні. Це ідеальний варіант для штор, які не треба розсовувати, для не дуже гарних вікон або ламбрекену. Тасьму пришивають до верхнього краю штори звичайним способом; 3.

Вертикальна тасьма може бути прозорою, на капроновій основі,

з двома тонкими шнурками. Необхідно нашити її уздовж полотнища штори і потягнувши за шнурки, можна піднімати і опускати її, коли це буде необхідно; 4.

Тасьма для звичайної збірки дозволяє просто і красиво

задрапірувати будь-яку тканину, що чудово виглядає на нестрогих шторах і шторах в стилі кантрі. Тканині буде потрібно в 1,5 разу більше довжини карнизу; 5.

Тасьму для променевих складок можна підібрати залежно від

довжини і ваги штор – чим довше штора, тим ширше тасьма. Тканини буде потрібно в 2,5 разу більше довжини карнизу; 6.

Тасьма для циліндричних складок підходить для штор з важкої

тканини або штор з підкладкою. Якщо штори не перекриваються, складки повинні сходитися посередині. Тканині буде потрібно в 3 рази більше довжини карнизу; 7.

Тасьма для бантових складок строго підкреслює довжину

штор. Складки добре виглядають на однотонної тканині. Тканини буде потрібно в 2,5 раза більше довжини карнизу; 142


8.

Тасьма для потрійних складок добре драпірує тканину,

випускається трьох розмірів. Підходить для тканин середньої тяжкості. Укладають тасьму так, щоб складки були розміщені симетрично на однаковій відстані від країв. Тканини буде потрібно в 3 рази більше довжини карнизу; 9.

Тасьма в стилі «тюдор» підходять для пожвавлення однотонної

тканини. Тканини буде потрібно в 2 рази більше довжини карнизу; 10. Тасьма для складок «буфи» – декоративна обробка, яка добре виглядає як на однотонних, так і на набивних тканинах. Широко використовується для тюля і напівпрозорих тканинах. Тканини для пошиву штор буде потрібно в 2 рази більше, ніж довжина карнизу.

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

10.

143


Обробка верхнього зрізу на монтажну тасьму. 1.

Загнути верхній зріз виробу на 2,5 см. і запрасувати;

2.

Довжина монтажної тасьми повинна бути на 5,0 см. більша за

ширину штор; 3.

Кожний кінець тасьми підігнути на 2,5 см. і припрасувати;

4.

Приколоти

булавками

тасьму до верхнього зрізу штори відступивши

0,5

0,7

см.

від

підігнутого краю; 5.

Настрочити смужку на

штору, роблячи строчку по всьому периметру. Ширина шва 0,2 – 0,3 см. від зрізу тасьми;

6.

Стягнути

рівномірно

смужку штори за шнури;

7.

Зав’язати

шнури

на

тасьмі.

144


Обробка верхнього зрізу штор на вузьку монтажну тасьму: 1. Настрочування тасьми. Ширина шва 0,2 – 0,3 см. Обробка верхнього зрізу штор на широку монтажну тасьму: 1. Настрочування тасьми. Ширина шва 0,2 – 0,3 см.

Різновиди драпіровки монтажної тасьми: 1.

бантові складки;

2.

променеві складки;

3.

циліндричні складки;

4.

французькі складки;

5.

буфи;

6.

вафлі.

145


Різновиди плісированих штор: 1.

потрійні зборки;

2.

подвійні зборки;

3.

зборки – «скляночка»;

4.

рулонні зборки.

Обробка верхнього зрізу штор рулонними зборками. 1.

Відкриваємо складку на

верхній частині портьєри. Тримаємо двома

пальцями під

складкою

і

вирівнюємо складку так, щоб її центр розташувався над швом;

146


2.

Загинаємо бока складки

так, щоб загнуті згини співпали зі строчкою;

3.

Закріпляємо

стібками

біля загнутих згинів складок нитками в тон обробляємої тканини;

Обробка верхнього зрізу штор подвійними (потрійними) зборками. 1. верхньому

Відкриваємо складку по краю

портьєри.

Вирівнюємо її так, щоб її центр був розташований над швом;

2.

Піднімаємо зігнуті краї

складки догори. Зжимаємо двома пальцями дві (три) складки разом слідкуючи за тим, щоб вони були однаковими. Закріпляємо постійними стібками

форму

складки,

яка

утворилась нитками в тон тканини.

147


Обробка верхнього зрізу штор складками «скляночка». 1.

Відкриваємо складку по

верхньому зрізу портьєри. Зжимаємо тканину з нижнього краю складки пальцями утворивши 3 або 4 складки;

2.

Закріплюємо

складки

стібками

призначення

утворені постійного

нитками

в

тон

обробляємої тканини;

3. форму

Надаємо складці округлу «скляночки».

складку

вздовж

Приметуємо

верхнього

краю

тканини на 1,3 см. з кожної сторони від строчки;

4.

Щоб

зберегти

форму

складок «скляночка» вставляємо в них паперову серветку або вату.

148


5.9. Портьєри на кулісці.

Старанно витончена драпіровка славна в будь-якому інтер’єрі. Офіційний, урочистий характер інтер’єру додають такі матеріали, як оксамит, тафта, атлас, парча, муар, шовкові, шерстяні або синтетичні матеріали, прикрашені малюнком, вишивкою металевими нитками або іншою вишуканою обробкою. Можна пустити по краю обробку шовковою тасьмою або бахромою. Визначаючи витрату матеріалу на драпіровки, вимірюють довжину від карнизу до бажаного рівня, додають ширину підгину по верхньому і нижньому краю, а потім вимірюють ширину віконного отвору, додавши ширину підгину. Портьєри на кулісці можуть бути довгими (до підлоги), драпіруватися м’якими складками по підлозі, а також бути виконаними в стилі «кафе». Це так звана – «бабусина шторка» – від середини вікна до підвіконня. На відміну від прямих портьєр на монтажній тасьмі, які кріпляться до карниза за допомогою гачків, портьєри на куліскє надягають прямо на 149


круглий, дерев’яний або металевий карниз (штангу). Тому при розрахунку тканини по висоті портьєри враховують не лише припуски на обробку нижнього зрізу штори (10 – 20 см.), але і подвійний припуск на діаметр карниза, плюс 0,5 – 1 см. на свободний рух портьєр по карнизу. Також краще ця модель виглядатиме з рюшами (гребінцем) над куліскою. Це створить елегантну завершеність верхнього зрізу штори. Рюші також виконуються вдвічі. Розміри висоти коливаються від 1,5 до 7 см. Для визначення ширини портьєри вимірюють довжину карниза і множать на коефіцієнт складки 1.5; 1.8; 2; 2.5.

Припуски.

1. – Подвійний припуск на куліску

h портьєри в готовому вигляді

згин згин

(діаметр карниза 2,5 – 4,0 + 0,5 – 1 см. на свободу руху); 2. – Подвійна висота рюші (гребінця) від 3,0 – 9,0 см.; 3. – боковий припуск на обробку 3 – 4 см.; 4. – припуск на обробку нижнього зрізу портьєри 5x5; 7x7; 10x10 см.

гребінець куліска h портьєри

150


Обробка деталі на кулісці: 1. Загинаємо і запрасовуємо зріз на 1,5 см. по верхньому краю. Робимо другий підгин на відстані, рівному висоті куліски і діаметру штанги + 0,5 см. та застрочуємо. Ширина шва – 0,1 – 0,2 см. від згину; 2. Прокладаємо

ще

одну

строчку на відстані діаметру штанги + 0,5 см.;

3. Вставляємо

карнизну

штангу в куліську, розрівнюємо складки. Укріплюємо штангу на кронштейнах.

Обробка верхнього зрізу штори на кулісці: 1. Застрочити верхній зріз штори, ширина шва 0,2 – 0,3 см.; 2. Прокласти строчку на ширину шва, яка дорівнює діаметру штанги + 0,5 см.

151


5.10. Портьєри на люверсах.

Люверси – це один з найкращих способів підкреслити красу тканини. М’які, виразні вертикальні складки, що утворюються за допомогою люверсів, прекрасно прикрашають вікно. Повнота штор на люверсах (коефіцієнт зборки по карнизу) має бути не менше 1:2. На кожному полотні має бути обов’язкова чітка кількість люверсів, тоді правий і лівий край портьєри будуть повернені в одну і ту ж 152


саму сторону. Верхній край штори (10 – 20 см.) – місце встановлення люверсів – проклеюють флізелином або прокламіном. Рекомендована відстань від центру люверсного отвору до верхнього краю штори, а також до бічного краю з обох боків – 5 см. Місце (центр отворів) розташування інших люверсів необхідно правильно розмітити. Ширина портьєри мінус 6 см. (на обробку бічних зрізів) мінус 5x2 (бічні люверси), ширину полотна, що залишилась, ділять на кількість люверсів мінус 1. Отримуємо відстань між центрами люверсних отворів. Оптимальна відстань між центрами люверсних отворів – 18 см. Мінімальне – 15 см., максимальне – 22 см. Люверсні отвори прорізають спеціальним пристосуванням – пробійником.

гребінець

згин

h портьєри в готовому вигляді

згин

153


Закріплення люверсів: 1. місце

Відмічаємо

розташування

булавками кілець

або

люверсів по верхньому краю штори. Чим менше використовується кілець і чим більше відстань між ними, тим більше

тканини

драпірується

між

кільцями. Для створення строгішого стилю використовуємо більше кілець або люверсів, розташованих ближче один до одного; 2.

Перевіряємо

ефект

драпіровки тканини, закріпивши її в місцях, відмічених булавками, на краю прасувальної дошки, так щоб булавки розташовувалися відстані.

При

на

задуманій

необхідності

можна

змінити число кілець або люверсів і відстань між ними; 3. люверси

Пробиваємо

наскрізні

по

краю

верхньому

у

відмічених місцях, потім вставляємо гачки в люверси або штангу від карнизу;

154


Обробка верхнього зрізу штор: 1. Застрочити верхній зріз штори. Ширина шва 0,2-0,3 см.

5.11. Японські панелі.

Привабливість Японських штор, або панелей лежить глибоко в культурі Японії, це справжня філософія: одночасна єдність і протилежність неба і землі, чоловіка і жінки, інь і янь. Ця краса контрастна. Японські панелі служать в сучасному інтер’єрі не лише для оформлення віконних отворів, підкреслення певного стильового рішення приміщень, але і для розподілу різних зон в просторі. Наприклад, столова і гостинна, спальна і комп'ютерна зони в дитячій кімнаті, кухня і їдальня і так далі. 155


Японські панелі - це вузькі (шириною до 1 м.) прямокутні полотна, які кріпляться на спеціальному карнизі. Кожна панель за допомогою липучки кріпиться на власній направляючій карниза, що дає можливість переміщати полотна і модифікувати дизайн. Панелі можна поставити в одну лінію, розвести в різні боки по краях карниза, мати в розпорядженні «драбинку» один за одним або повністю завести за одне з полотен, забезпечивши максимум освітлення або проходу. Розраховуючи ширину панелі по карнизу, особливо на віконних отворах, необхідно враховувати, що край кожного полотна повинен заходити за край попереднього на 5 см. Це необхідно, щоб бічна відстань між панелями не пропускала денне світло. Відповідно панелі можна комбінувати, поєднуючи важкі тканини і легкі вуалі, причому малюнок тканини не втрачається в складках і вигідно представлений при її мінімальній витраті. Такі панелі управляються за допомогою шнурів і можуть забезпечуватися спеціальним механізмом управління. Японські штори практично не збирають пил. Екранні штори краще всього підходять для просторих приміщень з великими вікнами. На маленьких вікнах панельні штори виглядають не так ефектно, оскільки таким шторам потрібний простір. Екранні штори можуть служити як самостійна деталь інтер'єру. Японські штори – зразок мінімалізму і сучасності в оформленні вікон, вони підкреслюють розміри кімнати. Наприклад: довжина карниза – 2,50 м.; 2,50 м. : 5 (панелей) = 0,50 м.; 0,50 м + 0,05 м. (заход) – 0,55 м. (в готовому вигляді).

156


Японські панелі – це різновид плоских штор, тому вони повинні виглядати жорстко і натягнуто. В нижній край, в куліску, вставляється спеціальний

обважнювач,

щоб

портьєра

не

деформувалася

(не

драпірувалася), а зберігала вид натягнутої рами. Виготовляти цю модель рекомендується з сухих, жорстких тканин, таких, щоб не розтягувались. У бічні шви панелей також можна вставити жорсткі вставки Які потрібно придбати при купівлі карниза або проклеїти їх прокламіном, флізелином, щоб уникнути розтягнутого, хвилеподібного бічного шва портьєр.

5.12. Французькі штори.

Очевидна особливість французьких штор «Маркіза» – пишні спадаючі драпіровки, утворені з рівних напівкруглих складок тканини (фестонів) по всій висоті. Це витончена прикраса вікна, вишукана простота якого притягає увагу. Якщо ви хочете надати приміщенню урочистого і парадного вигляду краще за варіант французьких штор не знайти.

157


Такі штори ідеально підходять до вітальні і спальні, вони чудовим чином поєднуються з класичними меблями і антикваріатом. Також добре поєднуються французькі штори з класичними портьєрами і кистями з ламбрекенами, а також чудово підходять французькі штори для арочних вікон. Штори не лише створюють надійне укриття приватного життя, але і служать чудовим убранням. Хвилеподібні французькі штори виглядають розкішно

та

нарядно.

Вони можуть не

лише

повністю закривати

хвилеподібними напівкруглими складками віконний отвір, але і за допомогою спеціального карниза з підйомним механізмом збиратися вгору, утворюючи пишний драпірований ламбрекен. Французькі штори відносяться до виду підйомних штор, тобто не розсуваються в сторони, а збираються у верхній частині віконного отвору. При цьому вони повинні зберігати чудові, хвилеподібні складки по всій довжині. Тобто в опущеному стані така штора повинна зберігати свої м’які рюші, а коли її піднімають, тканина збирається пишними гронами. Шиють їх традиційно з тонких і легких тканин – батисту, шовку і інших матеріалів світлих, пастельних тонів. Застосовується також легкий прозорий тюль будь-яких кольорів і відтінків. У класичному варіанті використовують щільний шовк з атласним переливом, з гладкою текстурою. Можна використовувати вуаль, органзу. Тканина повинна бути достатньо еластичною, щоб драпіровка лягала м’якими, плавними складками. При пошитті французьких штор можна також використовувати і сучасні щільні тканини різних кольорів, які дають жорстку, пишну складку, наприклад поліестер, який по м’якості не поступається шовку, і переважає його по практичності, легко прати, не вигоряє, та не дає усадки. За бажанням штори можна поповнити важкими портьєрами. Краї штор зазвичай прикрашають рюшами, воланами, бахромою, кистями. 158


При виготовленні штори по верхньому зрізу необхідно зробити виточки по усіх вертикальних направляючих лініях для утворення драпірованих складок відразу після стягання монтажної тасьми по верхньому краю штори, а також для того, щоб портьєра висіла строго вертикально і не сходилася до середини. Глибина виточки залежить від висоти портьєри в готовому вигляді. Чим довше портьєра, тим глибше і довше виточка. Крок – це відстань між тими, що направляють, по лініях яких пришивається вузька монтажна тасьма з колечками для шнурів механізмів, що піднімають. Ширина кроку в зібраному виді – 25 – 50 см. У разі дуже великої висоти портьєри (більше 4.0 м.) ширини кроку може бути до 1.0 м.

Розрахунок тканини по висоті і довжині по карнизу. 1.

Довжина по карнизу рівняється довжині карниза помноженої на

кількість складок (1,8 – 2,5); 2.

Кількість зборок залежить від драпірованості тканини (м’яка,

3.

Висота штори дорівнює висоті заданої по ескізу помноженої на

легка);

кількість складок (1,8 – 2,0 – 2,5); 4.

Кількість складок дорівнює 1,8 – 2,0 застосовують для таких

тканин як органза; 5.

Кількість складок дорівнює 2,5 застосовують для м’яких, добре

драпірованих тканин (вуаль, тюль, шифон і т. д.). Наведемо приклад: Довжина по карнизу – 2,0 м.; Кількість зборок = 1,8; Довжина = 2,0 м. помножена на 1,8 = 3,6 м.; 3,6 : 5 (відстані) = 0.72 м. (кількість зборок); 2,0 : 5 = 0,40 м. – ширина кроку в зібраному виді; По довжині (по карнизу) 5 відстаней – 6 напрямків; 159


Висота штори – 2,40 м.; Кількість зборок 2,5; Висота 2,40 помножена 2,5 = 6,0 м.

Схематична конструкція деталі французької штори.

крок

½ виточки = 6-14 см.

направляюча

½ виточки = 6-14 см.

грузики

оборка

Між відстанями кроку драпіровок можна пришити декоративну тканину, тасьму, оборку. Наведемо розрахунок фестонів французької штори який представлено в таблиці 1. Таблиця 1. Розрахунок фестонів французької штори. Ширина полотна штори,

Кількість фестонів

Відстань між

(см)

(од)

фестонами, (см)

290

5

58

340

6

56,7

390

6

65

390

7

55,7

440

7

62,9

440

8

55

490

8

61,3 160


Продовження таблиці 1. Ширина полотна штори,

Кількість фестонів

Відстань між

(см)

(од)

фестонами, (см)

490

9

54,4

540

9

60

540

10

54

590

10

59

590

11

53,6

640

10

64

640

11

58,2

640

12

53,3

690

10

69

690

11

67,3

690

12

61,7

740

11

62,7

740

12

57,5

Обробка деталі французької штори. 1.

Загнути два раза бічні

зрізи тканини на 0,7 – 1,0 см. і запрасувати. Розрахувати кількість фестонів і відміряти з виворітного боку

штори

лінії,

по

яким

в

майбутньому буде пришита тонка монтажна тасьма. Потрібно покласти штору лицьовим боком до низу на рівну

горизонтальну

Приколіть

булавками

поверхню. тасьму

по

вертикальним лініям так, щоб нижній кінець тасьми співпав з нижнім краєм 161


штори. По бічним сторонам штори розташувати тасьму на запрасовані зрізи до згинів і сколоти булавками. Настрочити

монтажну

тасьму

на

штору. Ширина шва 0,1 – 0,2 см. від зрізів тасьми; 2.

Обробити

нижній

зріз

штори. Підігнути зріз тканини два раза на виворітний бік на 0,7 – 1,0 см. і запрасувати. Настрочити мереживо на запрасований нижній край штори. Ширина шва 0,5 см.; 3.

Починаючи від крайньої,

в кожній вертикальній настроченій тасьмі акуратно стягнути шнури, рівномірно розподіляючи зборки по всій

поверхні

штори,

так

щоб

одержати бажану висоту штори; 4. завязати,

По краям тасьми шнури зайві

кінці

відрізати

і

закріпити.

162


Обробка вертикальних швів: 1. Настрочити тасьму на штору. Ширина шва 0,2 – 0,3 см.

5.13. Романські штори.

Зовнішній вигляд штор нагадує австрійські штори, відмінність полягає в тому. що романські штори зібрані в зборку по верхньому краю шторною стрічкою (монтажною тасьмою), тому тканина, коли штори підняті, спадає м’якими задрапірованими складками, зберігаючи в нижній частині хвилеподібні напівкруглі складки. Технологічна обробка, пристрій карниза і 163


передбачувані тканини (м’які, легко драпіровані) такі ж, як і у австрійських штор. Романські штори на вигляд нагадують напівпризпущені французькі штори. Якщо бічні зрізи по нижньому краю портьєри не фіксувати драпірованими складками, а зібрані направляючі прикрасити декоративними бантами, трояндами, кистями, то вийде витончена, наповнена пишнотою модель романської штори.

Схематична конструкція деталі романської штори.

Портьєри по карнизу

крок h

Бокова рюша Припуск 4-8 см.

Лінії закріплення нижньої драпіровки h

грузики

164


Обробка вертикальних швів штор: 1. Настрочити тасьму на штору. Ширина шва 0,2 – 0,3 см.

5.14. Римські штори.

Хоча історія виникнення Римських штор йде в глибоку давнину до часів Стародавнього Риму, вони до цих пір виглядають сучасно і оригінально. Майже не змінюючись, римські штори вірою і правдою служать своїм господарям завдяки своїй лаконічності і виразності. Римські штори вважаються актуальними і сучасними, лише знаходячи різні модифікації, в основному в розташуванні складок. Римська штора є рівним полотном, яке 165


збирається

«вітрилами»

і

піднімається

вгору

по

горизонтальних

направляючих дерев’яних або бамбукових рейках. Римські штори подібні жалюзям, але вони відрізняються суцільним полотном, не розділеним на окремі ламелі. Римські штори – це рівне полотно тканини, розділене на рівні секції. У кожну таку секцію для її обмеження і фіксації

вшиваються

горизонтальні жорсткі планки.

Римські штори

піднімаються так само, як горизонтальні жалюзі: вручну, потягнувши за шнур управління, або від електродвигуна. Оскільки це рівне полотно, тканину можна вибирати з оригінальним малюнком – складки його не приховуватимуть. Римські штори здатні візуально приховати різницю в пропорціях приміщення і абсолютно не впливають на простір. Ще одна перевага – мінімальні витрати тканини: потрібно лише пряме полотно, за рахунок чого найбільш значущою стануть фактура, колір і малюнок тканини. Виконані з велюру або оксамиту, штори додадуть гостинній солідність і аристократизм середньовіччя, а з шифону або шовку – навіють романтичний настрій у спальні. Штори піднімаються за допомогою шнурів, розташованих по ширині штори через однакові проміжки. Кріплення штори має відповідна кількість кілець, через які вони протягнуті. При підйомі тканина збирається в ретельні горизонтальні складки, які рівномірно нашаровуються одна на одну. Римські штори шиють з жорстких портьєрних тканин, хоча вони виглядають не менш привабливо виконаними з прозорої матерії з бордюрами з щільної контрастної тканини. Модель виглядає особливо елегантно з декоративно відокремленим нижнім краєм. Він може бути фігурним, доповненим витонченим кованим міні-карнизом, бамбуком і так далі. Дуже часто римські штори шиють на підкладці.

166


Схематична конструкція деталі римської штори. Варіант: портьєри по карнизу

h – 1,70 : 5 (відстані) = 0,34 м.; липучка колечка

5 відстаней – 4 напрямків; 34+1,5 (ширина кулиски) = 35,5 см.; 35,5 х 4 = 142 см.;

h – 1,70

кулиска

142 + 34 +6 (кулиска) + 3 (обробка) = 185 см.; + 6 (обробка).

Крок(34см.) припуск

167


5.15. Портьєри «рукав єпископа»

Портьєри з напуском нададуть віконному простору граціозність і елегантність. Виглядаючи пишно і дорого, вони в той же час не складні при виготовленні. Розрахуємо кількість тканини для пошиття звичайної прямої портьєри з припусками на обробку (20 см.). До отриманої цифри додаємо 30 – 40 см для кожного напуску. Якщо по моделі портьєра драпірується по підлозі, то до загальної висоти прибавляємо 30 – 60 см. Розраховуємо відстані між напуском. По нижній межі напуску пришиваємо вузьку монтажну тасьму (2 – 2,5 см.). Максимально стягуємо і підвішуємо до карниза за витягнуті з монтажної тасьми шнури. Тип тканини, яку використовують істотно впливає на форму і об’єм напуску. Легкі тканини мають тонкий, струмуючий силует і висять майже прямо, злегка розширюючись над лінією стягування напуску. Портьєри з жорстких тканин мають об’ємніший вигляд. Щоб досягти максимального 168


об’єму,

драпірований

напуск

наповнюють

синтепоном

або

тонким

цигарковим папером.

Схематична конструкція деталі портьєри «рукав єпископа». 1.

1. Монтажна тасьма; 2.

2. 1,5 х 1,5;

Припуск на драпіровку

3. Лінія пришивання вузької 3.

монтажної тасьми (2 – 2,5 см.); 4. Якщо портьєра драпірується по підлозі то до загальної висоти (h3) додають 30 – 60 см.

4.

Виготовлення завіси «рукав єпископа». 1. Потрібні матеріали для виготовлення завіси «рукав єпископа»: 1.

декоративна тканина;

2.

гардинова штанга; гвинтові гачки або гачки на манжетах;

3.

шнур; англійська шпилька;

4.

за бажанням – паперове полотно.

2. Розкрій тканини. Викроїти два полотнища завісок, використовуючи ширину одного фабричного полотнища тканини для кожної завіси. Розраховуємо довжину кожного крійного полотнища для завіс на куліскє додавши 5 см. для подвійної обшивки в 2,5 см. по нижньому краю; додатково 169


додайте по 30,5 см. довжини для кожного ліхтарика і 30,5 см. для вільних складок по підлозі.

1.

Підігніть,

запрасуйте

і

застрочіть подвійні бічні обшивки шириною 3,8 см. і нижню обшивку шириною

2,4

см.

Прострочіть

куліску; 2.

Протягніть

підгин

шнурок

нижньої

використовуючи

в

обшивки,

шпильку.

Туго

стягніть шнурок, збираючи нижній край завіски в зборку; 3.

Вставте штангу в куліску,

рівномірно

розподіляючи

складки

Встановіть штангу на кронштейни;

4.

Визначите розташування

«ліхтариків»,

туго

стискаючи

тканину завіски руками і підводячи її до бажаної висоти;

170


5. кожного

Закріпіть гачок поблизу буфа

підхоплення.

для

кріплення

Прикріпіть

його.

Набийте буф папіровим полотном.

Варіант настінного кріплення.

171


5.16.Портьєри на петлях (на патах).

Прості, прямі портьєри, підвішені на декоративний карниз за допомогою петель з чудової оздоблювальної тканини або основної тканини, не лише прикрасять віконний отвір, але і нададуть звичайній кімнаті неповторний вигляд. Великі ґудзики, обтягнуті тканиною, або блискучі мідні ґудзики, пришиті до петель на верхньому краю портьєр, стануть яскравими деталями в убранні вікна. Для прикраси штор використовують всілякі ґудзики, найбільш популярні ґудзики, обтягнуті контрастною тканиною. Мідні або золоті виглядають строго, дорого. Прекрасно доповнюють петлі ґудзиками з натуральних матеріалів – кістки або дерева. Для створення цікавих варіацій форм петель їх можна виконати у вигляді зубців.

172


Схематична конструкція форм петель.

Заміряйте від нижнього краю карнизної штанги до бажаного нижнього краю штори. Класична довжина штори не повинна доставати 1,5 –

Відстань від нижнього краю карнизу до підлоги

2,0 см. до підлоги. Довжина готової штори менше цієї довжини на 10 см.

Обробка верхнього зрізу штори на петлі.

Петлі, які розташовані по верхньому краю штор надають незвичайний вид простим полотнищам. Петлі можуть бути виконані з оздоблювальної тканини або тканини з якої виготовляють штори. Петлі з тканини доповнюють весь ансамбль комплекту. Вішати штори на петлі дуже зручно.

173


Спосіб №1 1. Викроїти смужку тканини для

виготовлення

петель,

нитка

основи проходить вздовж деталі. Ширина

8,0

10,0

см.

Також

потрібно викроїти смужку – обшивку за допомогою якої петлі будуть закріплені до верхнього полотнища штор. (ширина 5,0 см., довжина дорівнює ширині штори плюс 4,0 см.). Нитка основи проходить вздовж деталі; 2. Скласти смужку тканини для петель вдвоє, лицем до лиця суміщаючи зрізи та обшити. Ширина шва 0,5 – 0,7 см; 3. Вивернути лицьовий

бік.

деталь

на

Розташувати

шов

обшивання по середині деталі та припрасувати. Розрізати смужку на необхідну (петель).

кількість Довжина

відрізків

однієї

петлі

залежить від моделі (15,0 – 25,0 см.);

174


4. Кожну

петлю

скласти

вдвоє, шов при цьому потрібно розташувати по середині деталі і скріпити булавками; 5. Спочатку на лицьовий бік верхнього

краю

полотна

штори

приколіть булавками петлі, якщо оброблена смуга буде загнута на виворітну сторону; приколіть петлі до

виворітної

сторони,

якщо

оброблена смуга буде загнута на лицьову сторону у вигляді стрічки; 6.

Спочатку

потрібно

приколоти по одній петлі на кутах, а інші петлі рівномірно розподілити по ширині полотна; 7. обшивки,

Запрасувати нижній зріз загинаючи 1,0 см.

на

виворітний бік по всій довжині і 2,5 см. по бічним зрізам; 8.

Далі

розташувати

поверх смужку

петель тканини

(обшивку), також приколюючи її булавками до верхнього зрізу; 9.

Обшити

верхній

зріз

штори. Ширина шва 0,7 см;

175


10. Вивернути обшивку на лицьовий бік, направляючи її на виворітний

бік

основної

деталі.

Виметати шов обшивання обшивки врозкол. Закріпити верхній і нижній краї обшивки. Ширина шва 0,2 – 0,3 см; 11.

Припрасувати

верхній

оброблений край портьєри; 12. Повісьте

занавіску

на

крючки або на штангу.

176


Спосіб №2 1. Викроїте петлі, шириною 7,5 см. і завдовжки 11,5 см;

2. Загніть петель

до

довгі

середини,

сторони виворотом

всередину, запрасуйте. Підкладіть під стик термоплавну тасьму шириною 1 см. і приклейте праскою. Обробіть таким чином всі петлі;

3. Складіть

петлі

навпіл.

Приколіть їх до верхнього краю тканини

з

розташовуючи

лицьового

боку,

рівномірно

і

суміщаючи всі зрізи петель і тканини. Приметайте. (обшивку)

Приколіть виворотом

смугу

вгору

до

верхнього зрізу тканини з лицьового боку. Пришити всі шари тканини (петлі, обшивку);

177


4. Відігніть

обшивку

та

припрасуйте верхній шов обшивання. Внутрішній зріз обшивки приклейте до обробляємої деталі;

5. Просуньте штангу в петлі. Прикріпіть

набалдашники.

Крайні

петлі скріплятимете з штангою з тильного боку кнопками;

Обробка верхнього зрізу штор на петлі: 1. Обшити зрізи петлі, ширина шва 0,7 – 1,0 см.; 2. Обшити одночасно

верхній

зріз

пришиваючи

штор петлі,

ширина шва 0,7 – 1,0 см.; 3. Настрочити

внутрішній

зріз

обшивки, ширина шва 0,2 – 0,3 см.; 4. Прокласти

оздоблювальну

строчку по верхньому краю штори, ширина шва – по моделі.

178


5.17. Портьєри на зав’язках.

Декоративні зав’язки з тканини – один з прекрасних видів обробки простих, прямих портьєр. Зав’язки прикрасять портьєри будь-якого стилю і нададуть їм декоративну вишуканість. Зав’язки можуть бути виконані як з основної портьєрної тканини, так і з контрастної тканини. Для того, щоб отримати м’які складки, тканину по карнизу розраховують:кількість зборок 1:1,5. Добитися глибоких складок можна кількістю зборок по карнизу 1:2 – (2.5). Обробивши портьєри, зав’язки попарно пришивають на однаковій відстані уздовж верхнього обробленого припуска. Потім закріплюють кожну пару (вузлом або бантиком) навколо карниза. Зав’язки повинні відповідати розміру, стилю і тяжкості портьєр. Вони можуть бути довгими і вузькими або укороченими і широкими. Але у будь-якому випадку зав’язки вільно звисають з карниза. Ця модель штор може бути довгою до підвіконня або до підлоги. При розрахунку висоти портьєр в готовому вигляді необхідно враховувати щільність тканини, оскільки вузол, зав’язаний на карнизі, має певний розмір, товщину. 179


Обробка портьєри на зав’язках: Розрахунок відстані між зав’язками по карнизу: довжина портьєри по карнизу зі складками, поділене на кількість зав’язок. Розрахунок відстані від зав’язок до верхньої частини штори 10 – 15 см.

Схематична конструкція деталі портьєри на зав’язках.

оптимальна k зборки

Верхній припуск 1,5х1,5

згин

боковий шов 1,5х1,5

згин згин

види зав’язок l по карнизу з k зборки

нижній припуск 5х5

Обробка верхнього зрізу штори на зав’язках. 1. для

Викроїти смужку тканини

виготовлення

основи проходить

петель,

нитка

вздовж деталі.

Ширина 8,0 – 10,0 см. 2.

Скласти смужку тканини

для петель вдвоє, лицем до лиця суміщаючи зрізи та обшити. Ширина

180


шва 0,5 – 0,7 см. 3. лицьовий

Вивернути бік.

деталь

Розташувати

на шов

обшивання по середині деталі та припрасувати. Розрізати смужку на необхідну

кількість

відрізків

(зав’язок). Довжина однієї зав’язки залежить від моделі (15,0 – 25,0 см.). 4. верхнього

Спочатку на лицьовий бік краю

полотна

штори

приколіть булавками по дві зав’язки. 5.

Спочатку

потрібно

приколоти зав'язки на кутах, а інші зав’язки рівномірно розподілити по ширині полотнища. 6.

Далі

поверх

зав’язок

розташувати підкладочну тканину, приколюючи

її

булавками

до

верхнього зрізу. Обшити верхній зріз штори. Ширина шва 0,7 см.

181


7. тканину

Вивернути на

підкладочну

лицьовий

бік,

направляючи її на виворітний бік основної

деталі.

обшивання верхній

Виметати

врозкол. край

шов

Закріпити

оздоблювальною

строчкою. Ширина шва 0,2 – 0,3 см. 8.

Припрасувати

верхній

оброблений край портьєри. Повісьте занавіску на штангу.

Обробка верхнього зрізу штори на зав’язках: 1. Обшити зріз зав’язок, ширина шва 0,7 см.; 2. Обшити верхній зріз штори, одночасно пришиваючи

зав’язки,

ширина шва 0,7 – 1,0 см.; 3. Прокласти

оздоблювальну

строчку, ширина шва по моделі.

182


5.18. Штори – «маєчка»

Прекрасне оформлення верхнього зрізу портьєр типу «маєчка» доповнює не лише стиль «кантрі», гармонуючи з етнічним дизайном приміщення, але і прикрашає будь-який інший напрям: поп-арт, хай-тек та інші. Портьєри цієї моделі можуть бути виконані не тільки довжиною до підвіконня (у стилі «бабусино вікно»), але також елегантно драпіруються м’якими спадаючими вертикальними складками до підлоги або створювати вишуканий об’єм драпірованої тканини на підлозі. Складність цієї моделі полягає в конструкції верхньої частини портьєри, так званої «маєчки», яка також має іншу назву – «фестон» (півколо). Для виготовлення цих портьєр розраховується довжина портьєри по карнизу з кількість зборок 1:1.5 або 1:2. Потім розраховується кількість «петель», на яких триматиметься портьєра на карнизі: Довжина портьєри в готовому вигляді додати на кількість зборок і поділити на кількість петель. 183


Відстань між петлями: 8 – 10 см. (без кількості зборок); 15 – 20 см. (з кількістю зборок 1:1,5 – 2,0).

Схематична конструкція деталі портьєри «Маєчка»

згин Лекало «Маєчки»

Потім виготовляють лекало «маєчки» і вимальовують на основній тканині (портьєрі). «Маєчку» фестон обшивають обшивкою з основної тканини, або косою бейкою.

Обробка фігурного верхнього зрізу штори. 1.

Зробити лекало обшивки

по формі верхнього фігурного краю штори. Довжина обшивки дорівнює ширині штори. Викроїти обшивку. Напрями нитки основи в обшивці як в шторі. Викроїти клейову прокладку по формі обшивки; 184


2.

Продублювати

обшивку

прокладкою.

Загнути

клейовою внутрішній

зріз

обшивки

на

виворітний бік і запрасувати;

3.

Скласти обшивку і штору

лицьовим

боком

суміщаючи

зрізи

усередину, і

сколоти

булавками. Обшити верхній фігурний зріз штори. Ширина шва 0,5 – 0,7 см. Зробити

розсічки

заокругленнях,

не

припусків

на

доходячи

до

строчки на відстані 0,1 – 0,2 см; 4.

Виметати шов обшивання

штори

врозкол,

вивернувши

на

попередньо лицьовий

бік.

Настрочити запрасований внутрішній зріз обшивки. Ширина шва 0,1 – 0,2 см.

Прокласти

оздоблювальну

строчку по верхньому зрізу штори, якщо передбачено по моделі; 5.

Закріпити

петлі

на

лицьовий або на виворітний бік штори, як передбачено моделлю.

185


Обробка фігурного верхнього зрізу: 1. Обшити фігурний зріз штор, ширина шва 0,7 см.; 2. Настрочити

внутрішній

зріз

обшивки на штору. Ширина шва 0,2 см.

5.19. Портьєра – «пісочний годинник».

Це один з цікавих варіантів оформлення віконного або дверного отвору. Ця модель прекрасно доповнить чергу невеликих вікон зимового саду, веранди або навіть скляних дверей кухонної шафи. 186


Штори легко збираються за допомогою верхньої і нижньої куліски, їх натягують на невеликі круглі карнизи (стержні) або струни, зміцнюючи в 2 – 5 см. від нижнього і верхнього краю дверного або віконного отвору. В середині шторки стягують обробними елементами – бантами, стрічками, шнурами, прикрашають букетиками квітів.

Схематична конструкція деталі портьєри «Пісочний годинник»

припуск верхня куліска

Гребінець 3-7 см.

згин куліска

куліска

карнизу

карнизу

згин Гребінець 3-7 см. нижня куліска

Обробка портьєри – «пісочний годинник». 1.

Зрізи підгинають: перший раз на 0,5 – 0,7 см., другий на відстані

2,0 – 3,0 см. від зрізу і закріплюють строчкою на 0,1 – 0,2 см. від згину. 187


2.

Якщо потрібно, щоб зверху на шторі був «гребінець», то

потрібно до припуску додати додатково 4,0 – 8,0 см.

Встановлення

портьєри

«пісочний

рейки

з

годинник»

на

рейки

з

кронштейнами. 1.

Зніміть

кронштейнів,

протягніть

верхню

рейку у верхню куліску занавіски;

2.

Прикріпіть

підхват

посередині занавіски за допомогою потайної англійської шпильки;

3.

Протягніть нижню рейку

у нижню куліску занавіски;

4.

Встановіть

штанги

у

віконному отворі, туго натягуючи тканину

між

розподіліть

ними.

складки,

Рівномірно закриваючи

гумові наконечники на штангах.

188


Обробка горизонтальних зрізів: 1. Застрочити верхній і нижній зрізи штори. Ширина шва 0,2 – 0,3 см.

5.20. Портьєри з «палатковими» фалдами.

189


Портьєри з «палатковими» фалдами надають вікнам стильний вигляд. В залежності від вибору тканини і драпіровки клапанів, подібні занавіски можуть бути досить класичними або барвистими по стилю. Цей фасон добре підходить для невеликих вікон. Кути відігнутих клапанів можуть бути приметані або пристебнуті на ґудзик через прорізну або навісну петлю, що дозволить закривати і відкривати їх. «Палаткові» занавіски можна закріпити на монтувальній дошці, її встановлюють всередині або зовні віконного отвору.

Розкрій тканини та обробка штор. Довжина тканини при розкрої складається з остаточної довжини занавіски плюс висота монтувальної дошки, плюс 2,5 см. припуска на дві обшивки (1,3 см.). Ширина тканини при розкрої розраховується з половини ширини монтувальної дошки, плюс припуск 5 см. на бічні підгини, плюс 2,5 см. на запади полотен один за одного. Для занавісок, що монтуються зовні, додайте також ширину монтувальної дошки або відстань занавіски від стіни. Викроїте кожну половину занавісок і підкладку розрахованої довжини і ширини. Зазвичай такі штори обробляють підкладкою, обшивним швом. Тоді вони будуть мати чудово вигляд. Потрібно накласти одну деталь на іншу. З’єднати зрізи і обшити по всьому периметру залишаючи отвір, ширина шва 0,7 см. Виметати шов обшивання, попередньо вивернувши на лицьовий бік і закріпити отвір. Прокласти оздоблювальну строчку на відстані від обшитого краю, яка передбачена моделлю.

5.21. Запитання для самостійного опрацювання розділу.

1.

Яке значення мають штори в інтер’єрі кімнати?

2.

Яке призначення має тканина крім того, що прикрашає вікно? 190


3.

Які тканини краще використовувати для пошиву штор кімнат

кухні, вітальні, дитячої кімнати, спальні та офісу? 4.

Які загальні правила вибору кольорового рішення при пошиві

штор Ви знаєте? 5.

Поясніть, як вірно визначити розміри вікна?

6.

Розкажіть ТУ при виконанні ручних робіт.

7.

Яку Ви знаєте термінологію при виконанні ручних робіт?

8.

Розкажіть ТУ при виконанні машинних робіт.

9.

Яку Ви знаєте термінологію при виконанні машинних робіт?

10. Розкажіть ТУ при виконанні волого-теплових робіт. 11. Яку Ви знаєте термінологію при виконанні волого-теплових робіт? 12. Які машинні шви потрібно використовувати при з’єднанні деталей штор та ламбрекенів? 13. Які машинні шви потрібно використовувати при обробці зрізів деталей штори? 14. Які шви потрібно використовувати, щоб прикрасити ламбрекени, підхвати? 15. Як правильно визначити довжину і ширину портьєр? 16. Яким чином розраховується кількість тканини на пошив штор? 17. Якими швами обробляють бічні і нижній зріз штори? 18. Назвіть види монтажної тасьми? 19. Розкрийте послідовно-технологічну обробку верхнього зрізу штор на монтажну тасьму. 20. Як правильно з’єднати підкладку до штори? 21. Розкрийте послідовно-технологічну обробку верхнього зрізу штор на куліску? 22. Розкрийте послідовно-технологічну обробку верхнього зрізу штор на петлі? 191


23. Розкрийте послідовно-технологічну обробку верхнього зрізу штор на люверси? 24. Розкрийте послідовно-технологічну обробку верхнього зрізу штор на зав’язки? 25. Розкрийте послідовно-технологічну обробку фігурного верхнього зрізу штор (наприклад штори «маєчка»)? 26. Розкрийте

послідовно-технологічну

обробку

штори

«рукав

єпископа»? 27. Розкрийте послідовно-технологічну обробку французької штори? 28. Чому портьєри з «палаточними» фалдами зазвичай обробляють підкладкою?

192


РОЗДІЛ 6 ТЕХНОЛОГІЯ ВИГОТОВЛЕННЯ ЛАМБРЕКЕНІВ ТА АКСЕСУАРІВ

Ламбрекени – це важливий і широко поширений елемент оформлення вікна. Ламбрекен – це оздоблення у вигляді драпіровки, яку розміщують перед портьєрами або м’якими гардінами надаючи вікну декоративну завершеність.

Призначень

у ламбрекена

багато.

Крім

декоративної,

естетичної направленності ламбрекен служить для маскування старого карниза або монтажної тасьми на яку кріпяться портьєри і гардини. Ламбрекен приховує рейку карниза і прикрашає вікно завершуючи всю композицію віконного убранства. В залежності від висоти і довжини ламбрекен може використовуваться для змінення пропорцій вікна, роблячи віконний проєм візуально више або вужче. Ламбрекен,

прикрашений

воланом,

обшивкою,

тасьмою

або

бахромою, додає віконному декору досконалу закінченість. Особливо добре він виглядає у поєднанні з точно так само обробленими підхватами. Плавні спадаючі лінії ламбрекену пом’якшують строгі прямі контури вікна, додають об’єм і динаміку. М’який ламбрекен відноситься до декору романтичного стилю. Грубий і жорсткий ламбрекен є ознакою парадного стилю. Крім 193


декоративних властивостей ламбрекени приховують карниз і покращують пропорції вікна. Стандартний м’який ламбрекен шиється завдовжки в 1/6 довжин завіски плюс 2 сантиметри на підшивання і петлі. Приблизно на 6 см. з кожного боку ламбрекен повинен виступати за краї занавіски. Довший ламбрекен врівноважує високе вікно, тоді як пишний і об’ємний візуально робить вікно ширше. Складний

ламбрекен

(комбінований)

це

ламбрекен,

що

складається з декількох деталей, асиметрично розташованих або періодично повторюються. Часто комбінується з жорстким ламбрекеном – бандо. Наприклад: бандо + сваги + де жабо + дзвіночки, прикрашені кистями, бахромою, шнуром. Більшість декоративних тканин, за винятком ажурних і тонких легких тканин, підходять для виготовлення ламбрекену. Для нього можна використовувати тканину занавісок або підібрати тканину з контрастним узором, який доповнить кольорову гамму кімнати. Ламбрекен оформляє вікно, роблячи картину завершеною, а загальний вигляд – елегантним. Важливу роль в дизайні приміщення грає вибір виду ламбрекену: грубий, жорсткий, м’який, свагами або складками. 6.1. Види та обробка ламбрекенів. Ламбрекени у вигляді шалі.

194


Простота ламбрекенів у вигляді шалі роблять улюбленою прикрасою верхньої частини вікна. Ламбрекен конструюється,таким чином, щоб тканина драпіровалась проходячи через держателі і спадала на кутах у вигляді шалі. Зверху можно розташувати призборену у вигляді фонаріків тканину. При конструюванні ламбрекена у вигляді шалі використовують всю ширину тканини. Підкладкою може служити та сама тканина або використовувати оздоблювальну тканину.

Ламбрекен зі складками жабо.

Ламбрекен на підкладці легкий в виконанні. Разом з жабо, тобто з бічними полотнищами штора приймає свій кінцевий вигляд за рахунок драпіровочної монтажної тасьми. Обробка зрізів обшивним швом з кантом або обкантовувальним швом служать прикрасою. Також це оздоблення надає ламбрекену закінчений вигляд.

195


Обробка ламбрекена із складками «жабо».

1. Розмістіть

драпіровочну

тасьму на підкладці по діагоналі від краю

окантовки

до

відміченого

булавкою місця на нижньому краю тканини. На краях загніть по 2,5 см. тканини. Використовуйте шпильку для видалення шнура. Пришийте драпіровочну

тасьму

разом

зі

шнурами поверх усіх шарів тканини; 2. Зшийте підкладочну всередину.

декоративну

тканину

і

лицем

В середині верхнього

краю залиште отвір в 30,5 см. По діагоналі підріжте куточки, виверніть виріб лицьовою стороною назовні. Складіть тканину удвічі, вирівнюючи верхній і нижній краї. Відмітьте булавкою місце на нижньому краю тканини з боку підкладки, де він відступає

на

10

см.

від

краю

окантовки;

196


3.

Помістіть ламбрекен під

штангу,

за

допомогою

скоби

підрівняйте його верхній край з відміченою лінією на штанзі;

4. Зав’яжіть

шнури

драпіровочної тасьми на верхньому краю

тканини,

нижньому

потім

краю.

на

його

Рівномірно

натягніть їх, зібравши тканину в складки;

5. Підчепіть жабо-перекид на відстані 5 – 10 см. від верхнього краю. Підтягніть тканину вгору до штанги і за допомогою степлера затисніть, заховавши таким чином драпіровочну тасьму;

6. Поправте

готовий

ламбрекен.

197


Ламбрекен «метелик».

Ламбрекен «метелик» добре виглядає в різних декоративних схемах. Він може бути коротким, як підбор або довгим, як ціла гардина. Тканина збирається

віялоподібними

складками

і

утримується

за

допомогою

декоративних ремінців. Ламбрекен складений у ценрі в складки, який розкладається по бокам дійсно нагадує метелика.

Ламбрекени з кулісами.

198


Цей ламбрекен в м'які складки багатофункціональний. Щоб придати йому зачарованості до нижнього краю пришийте оборку. Бахрома придасть ламбрекену більш офіційний вигляд. Занавіска може складатись з одного або двох однакових по формі ламбрекенів. Незалежно від розмірів гардинних полотнищ по їх кількості ламбрекен завжди шьється з половини кола. Прямий край пів кола стає нижнім краєм занавіски, до якого пришивається бахрома або оборка. Верхня рюша і куліса ламбрекена обробляються вздовж лінії пів кола.

Жорсткі ламбрекени.

Жорсткий ламбрекен більш легкий і нескладний по виготовленню. Він може добре виглядати в будь якій кімнаті. Жорсткий ламбрекен

можно

зконструювати, як одиноку тканинну панель з фігурним нижнім краєм. Або використовувати декілька тканинних різнокольорових панелей накладених один на одний.

199


Обробка жорсткого ламбрекена. 1. Потрібно зробити лекало в натуральну величину майбутнього ламбрекена;

2. Викроїти попередньо

деталь,

поклавши

основну

тканину виворітним боком угору. Зверху покласти лекало з папіру. Зколоти булавками і викроїти при цьому

залишаючи

необхідні

припуски; 3. Продублювати

викроєну

деталь термоклейкою тканиною (для жорсткості);

4. Смужку

для

прикласти

до

ламбрекена

згином

канта

нижнього до

зрізу

середини

деталі і пришити по канту на відстані, яка передбачена моделлю;

200


5. Потім наметати підкладку на основну деталь склавши їх лицем до лиця. Обшити зрізи двох деталей прокладаючи пришивання

строчку канта.

в

Надсікти

шов на

заокругленнях; 6. Вивернути і виметати шов обшивання

і

прокласти

оздоблювальну строчку, ширина шва по моделі.

Обробка ламбрекенів з застосуванням аплікацій.

201


Штори зі складками.

Штори зі складками, що пристібаються, надають убранню вікна класичну простоту. Нижні краї складок у таких штор пристібаються збоку, і відкривається контрастна тканина, з якої ці складки виконані. Така штора повинна мати підкладку, тому при її пошитті відпадає проблема нижнього краю.

202


Якщо сама занавіска і її вставна частина виконані з візерунчастої тканини, або з якого-небудь легкого матеріалу, або з тканини світлих тонів, тоді виникає необхідність в матеріалі прокладання. Інакше візерунок на підкладці просвічуватиме, особливо при яскравому сонячному світлі. Складки розташовуються на зовнішніх передніх кутах штори. Загальна кількість складок і відстань між ними варірується залежно від розмірів вікна, задуманої довжини завіс і інших обставин. При плануванні кількості складок і відстані між ними треба враховувати і ту тканину, з якої ви збираєтесь шити вашу завісь. Ви можете побажати, щоб головний мотив візерунка повторювався між складками, або вставити в складки смуги. Тканина насиченого кольору або тканина з дрібним візерунком більше підійдуть, чим тканина з великим візерунком. І тоді, чим ширшими будуть інтервали між складками і чим більше буде візерунок, тим масивніше покажеться завісь.

Розрахунок складок і інтервалів між ними. Визначіть остаточну ширину, довжину, а також виступ штори. Корисно зробити креслення передбачуваного віконного убрання. Розміри інтервалів між складками мають бути принаймні не менше 25,5 см., що створює достатній простір, щоб їх пристібати збоку. Щоб складки розташовувалися на шторі рівномірно, треба визначити розміри цього простору. Для цього розділіть ширину занавіски на цей передбачуваний розмір. Округлите отриманий результат в ту або іншу сторону, і у вас вийде число інтервалів між складками. Розділіть ширину занавіски на це число і визначте точний розмір кожного интервала. Остаточна кількість складок, куди мають бути включені складки на зовнішніх передніх кутах, буде на одну більше.

203


Обробка штори із складками. 1.

Скрипіть

лицьовими

сторонами

всередину шматок тканини, призначений для складки, з ділянкою, призначеною для вставки, пришийте, ширина шва 1,3 см. Продовжуйте з'єднувати ділянки штори, чергуючи вставки із складками, з тканиною, яка буде між ними;. 2.

Запрасуйте

розпрасуйте

припуски

в залежності від

або

обробляємої

тканини;

3. довжині

Складіть край завіси удвічі по всій лицьовою

стороною

всередину.

Обшийте зрізи завіси по верхньому і бокових сторонах. Ширина шва 1,3 см;

4.

Виверніть

виметайте

шов

на

лицьову

обшивання

сторону,

врозкол

та

припрасуйте;

204


5.

Відмітьте центр кожної вставки по

верхньому і нижньому краям. Якщо відворот менше 12,5 см., відміряйте від внутрішнього шва на відвороті відрізок, рівний подвійному відвороту. Заколіть булавками;

6.

Заховайте під складками усі лінії

швів, припрасуйте. Заколіть всі складки уздовж верхнього і нижнього країв;

7.

Припрасуйте

складені

краї

усіх

складок, поверніть штору на іншу сторону і відпрасуйте тільки складки, уникаючи рубчиків від країв;

8.

Прокладіть строчку по всій довжині

обробляємої

деталі,

по

верхньому

краю

закріплюючи складки. Ширина шва 2,0 см;

205


9.

Відверніть

убік

під

будь-яким

вибраним Вами кутом нижні кути складок, щоб стало

видно

вставки.

Скріпіть

булавками,

припрасуйте за бажанням;

10. Визначить розташування ґудзиків. Пришийте їх через усі пласти тканини;

11. Обтягніть

монтувальну

дошку

Помістіть на неї завіси на 3,8 см. вище, ніж верхній край монтувальної дошки. Помістіть кінці складок в передні кути монтувальної дошки. Підріжте тканину в кутових складках ближче

до

лінії

шва.

Скріпіть

штору

з

монтувальною дошкою за допомогою степлера, почавши з одворотів;

206


Ламбрекен «буфи».

Прийом зборки тканини шляхом зшивання окремих її крапок воєдино відомий давно. Таким чином, тканині надається об’ємність та фактурність. Використовуючи різний алгоритм точок, можна получити різноманітну графіку фактури. Для того, щоб швидко нанести необхідний малюнок крапок зшивання тканини, можна виготовити трафарет. Використовувати цю «трафаретну» тканину можна в ламбрекенах підхватах, в декоративних вставках на бандо і т.і. При цьому як правило використовують необхідні матеріали, такі як: 1. декоративна тканина; 2. шторна монтажна тасьма; 3. трафарет для створення фактурності.

207


Обробка ламбрекену «буфи». 1.

Викроїти полотно тканини завдовжки ламбрекену в готовому

вигляді, помножений на коефіцієнт зборки (тобто повноту), вказаний на шторній тасьмі; 2.

Обробити, за бажанням, воланом в нижній частині,або швом

упідгин з закритим зрізом; 3.

Пришити монтажну тасьму до верхнього зрізу ламбрекену;

4.

На виворітну сторону ламбрекену накласти трафарет, відмітити

крапки

зборки.

Поєднуючи

потрібні

крапки,

зшити

їх

вручну

закріплювальними стібками; 5.

Стягнути шнури монтажної тасьми, зав’язати кінці не відрізая,

заховати шнури в спеціальну кишеню або намотати на спеціальну крючоккатушку.

Ламбрекен «сваги» (перекид).

Уся краса прямокутного шматка тканини, присборенного по трьом сторонам, отримала ім’я «сваг» та продовжує радувати нас своєю незабутньою простотою і високою естетикою. Для розрахунку викрійки свага 208


потрібно відштовхуватись від ширини ваших штор, врахувати непарну кількість елементів, та висоту ламбрекену, яка повинна бути близько 1/6 від висоти штор. Для того, щоб складки ламбрекену добре лягли, їх потрібно розправити в кінці руками. Сваги – це творчість. Сваг в оформленні вікна може бути застосований як у поєднанні з іншими елементами, так і один. Це окрема частина ламбрекену, що вдає із себе півколо з тканини, задрапіроване м’якими складками і що додає йому витонченість і вишуканість. Будучи за своєю суттю класичним елементом, сваг при правильній композиції може привнести в готовий комплект штор цілком авангардну жвавість. Саме підбір пропорції сваг і вибір тканини визначають зрештою, як виглядатиме ламбрекен. Для виготовлення гарних і вірно виконаних декоративних елементів ламбрекена при розкрої використовують не нитку основи, а використовують направлення нитки по косій, тобто під кутом 45 градусів. Так, як направлення тканини по косій при ручному закладанні дає мяку драпіруєму складку. З таких складок можна виготовити різноманітні деталі для ламбрекена.

Схематична конструкція деталі ламбрекену «Сваг»

1. Середина свага; 2. Плечо свага; 3. Глубина свага; 4. Величина нижнього провісу.

В таблиці 2 представлені пропорції середини і плеча свага.

209


Таблиця 2 Пропорції середини і плеча свага. № з/п

Довжина (l) свага плечо-середина-плечо

плечо-

по карнізу, (см.)

середина-плечо

1.

80

25 – 30 – 25

2.

90

30 – 30 – 30

3.

100

30 – 40 – 30

4.

110

35 – 40 – 25

5.

120

30 – 60 – 30

35 – 50 – 35

6.

130

35 – 60 – 35

40 – 50 – 40

7.

140

40 – 60 – 40

45 – 50 – 45

8.

150

40 – 70 – 40

45 – 60 – 45

9.

160

50 – 60 – 50

45 – 70 – 45

10.

180

50 – 80 – 50

55 – 70 – 55

11.

200

55 – 90 – 55

60 – 80 – 60

12.

220

60 – 100 – 60

65 – 90 – 65

13.

250

65 – 120 – 65

70 – 110 – 70

14.

300

75 – 150 – 75

85 – 130 – 85

глубина свага (h)

30 – 45 см.

40 – 60 см.

55 – 70 см.

65 – 130 см.

Розрахунок довжини (L) свага по карнизу. 1.

1 сваг дорівнює 3/3;

2.

2 свага дорівнює 3/3 + 3/3 = 6/3; 1/3 перекривається 6/3 - 1/3 = 5/3; 5/3 довжина свага по карнизу. Наведемо приклад: Довжина передбачаємого ламбрекена – 2 м. (2,00 : 5) х 3 = 1,20 м. – L одного свага.

3.

3 свага дорівнює 3/3 +3/3 + 3/3 = 9/3; 2/3 перекривається 9/3 - 2/3 = 7/3; 7/3 довжина свага по карнизу. Наведемо приклад: Довжина передбачаємого ламбрекена – 3 м. 210


(3,00 : 7) х 3 = 1,286 м. – L одного свага. 4.

7 сваг дорівнює 3/3 х 7 = 21/3; 6/3 перекривається 21/3 - 6/3 = 15/3; 15/3 довжина свага по карнизу. Наведемо приклад: Довжина передбачаємого ламбрекена – 4 м. (4,00 : 15) х 3 = 0,80 м. – L одного свага.

Механічний сваг – це так званий конструктор. По різному розложив деталі ми можемо получати різні моделі ламбрекенів. 1.

Монтажна тасьма пришивається по лініям: а-б-в-г-д-е-ж-з

2.

Монтажна тасьма пришивається по лініям: а-б; в-г; д-е; ж-з.

Ручний спосіб закладання деталі сваг(перекид). 1.

Після розрахунку середини свага і його плечей приступають до

побудови креслення. Для цього на промірочному стенді (примірочній дошці) встановлюють величину середини свага (перекида) за допомогою булавок з кольоровими головками; 211


2.

Потім так само на примірочному стенді встановлюють величину

плечей деталі; 3.

Для найбільш точної побудови лекала стрічковим відважувачем

роблять виміри: а)

відважують і вимірюють верхній провис моделі - перекид;

б)

відважують і вимірюють величину нижнього провиса свага або

перекида. 4.

Наступним кроком є побудова креслення на тканині;

5. Виконавши креслення, ми отримуємо лекало. Воно передбачає усі необхідні припуски на драпіровку і вирівнювання нижньою провиса. Після перевірки вірності побудови вирізаємо лекало; 6.

Нашпилюємо

примірювальний лекало

з

стенд

тканини,

на

викроєне

притримуючи

середину і початок плечей моделі, не розтягуючи

і

не

припосаджуючи

середину деталі; 7.

Формування

першої

складки починають від початкової точки

правого

плеча

деталі,

опускаючи так називаємий «валік» складки вниз від лінії карниза на 10 – 15 см. Ця величина залежить від глибини моделі;

212


8.

Так

само

дотримуючи

глибину складки (приблизно 8 – 10 см.). Її закладають на початковій точці лівого плеча;

9. Оскільки були вироблені розрахунки

плеча,

нам

відома

відстань між складками по лінії карниза. Цю відстань відкладаємо по лінійці

крейдою

фломастером. дотримувати

або

зникаючим

Дуже цю

важно

величину

до

міліметра, оскільки різниця відстані між складками може спричинити перекіс усієї моделі в цілому; 10. Кожна наступна складка утворюється таким самим чином. Строго

дотримується

однакова

величина провису між складками і величина відстані між складками по лінії карниза;

213


11. Глибина кожної наступної складки збільшується на 3 – 5 см. Ця величина залежить від драпіруємості тканини і довжини моделі. Чим жорсткіша

тканина,

тим

отвір

виточки глибший; 12.

Після

необхідних

закладання

складок

усіх

вибирають

найправильніше і гарно закладене плече деталі, і виточки, утворені після

закладання

і

вирізання,

дзеркально переносять з одного боку моделі на іншу; 13. Потім заколюють (дуже часто, через 1,5 – 2 см.) булавками вибране

плече

моделі

по

лінії

карниза. Якщо модель асиметрична, то заколюють і відмальовують обидва плеча моделі; 14. Крейдою або зникаючим фломастером

проводять

линію

карнизу з припуском на обробку 1.5 – 2 cм. по лінії середини плеча моделі; 15. фломастером

Крейдою, або

зникаючим булавками

відмічають нижню лінію провису моделі (по вибраній половині);

214


16.

Заколене

досередини

лекало

і

відмічене

знімають

з

промірної дошки. Не розтягуючи тканину,

розколюють

і

невідмальоване плече моделі; 17.

На

відступаючи

закрійному

від

столі,

наміченої

лінії

карниза 1 – 2 см. відрізають зайвий припуск

тканини

на

закладання.

Таким чином виходить лінія обробки деталі по карнизу; 18. Розколовши плече деталі, ми

получаємо

глибину

кожної

складки (розтвір виточки);

19. Для найбільш точного і правильного

закладання

потрібно

дзеркально

перенести

розтвір

виточок з однією половини деталі на іншу. Для цього складають лекало рівно навпіл і вирізають розтвір виточок.

Потім

переносять

лінії

карниза, що відмальовані;

215


20. навпіл

Вирівнюють

лекало

провису

по

складене

нижній

моделі,

лінії

дотримуючи

припуски на обробку 1 – 1,5 см;

21. Лекало з відпрацьованими плечима і нижньою лінією провису закладають

на

примірювальному

стенді для перевірки усіх розмірів;

22. Нижній зріз моделі обробляють подвійним швом, або вся деталь дублюється підкладкою. У моделі «перекид» таким самим методом відпрацьовується і верхній провис деталі. Як правило, верхній припуск по лінії карниза обробляється липучкою або монтажною тасьмою.

Рекомендації для виготовлення пропорційного ламбрекена. 1. В

цьому випадку буде

проглядуватись монтажна тасьма на яку кріпляться до карнизу гардини та штори що в свою чергу це не допустимо;

216


Правильний розрахунок заходу деталей ламбрекена. h – ламбрекену дорівнює 1/6 h приміщення від карнизу до підлоги;

У цьому випадку відстань між деталями доповнюють більш мілкими декоративними деталями ламбрекена;

2. У

цьому

випадку

наложення деталей ламбрекена друг на друга більш між шириною плеча трапляється

залом

порушується

складок

та

гармонійність

драпіровки; 3. У цьому випадку також буде

проглядуватись

монтажна

тасьма на яку кріпляться до карнизу гардини та штори що в свою чергу це не допустимо; 4. Нижній

зріз

де

жабо,

плавно переходить з декоративного елемента, виконується, як правило в низьких приміщеннях;

217


5. Цей

варіант

довжини

бажано розглядувати при великій висоті приміщення.

Ламбрекен «сваг», який переходить в «де жабо».

6.2. Види та обробка декоративних підхватів. Майстерно створена штора здатна багато що змінити у загальній картині інтер’єру: візуально поміняти висоту або ширину вікна, змінити емоційний внутрішній настрій кімнати, акцентувати увагу на прекрасному пейзажі за вікном або, навпаки, приховати від погляду труби найближчого заводу, захистити приміщення від зайвого сонця або наситити світлом. Аксесуари – кінцева деталь, що додає завершеності картині інтер’єру і підкреслює її настрій. За допомогою цих необхідних доповнень можна 218


істотно збагатити і прикрасити драпіровку вікна, зробити штори зручнішими у використанні. Існує безліч обробних доповнень до штор: шнури, підхвати, стрічкові бордюри. Ці аксесуари додають шторі нарядність і дозволяють регулювати потік світла, що поступає в приміщення. Оригінальні підхвати для легкої тюлевої штори – нитка намист або тасьма, заплетена косою з атласних стрічок. Льняну штору можна перев’язати декоративним ланцюжком, зв’язаним гачком з шпагату або шнура. Підхвати відіграють дуже важливу роль в декорі вікна. Вони можуть стати з’єднувальною ланкою між всіма тканинами які застосовуються, тому вони можуть поєднати різнокольоровий текстиль в ансамбль. Підхвати бувають великі і маленькі. Раніше застосовувався метод відповідності, тобто великі аксесуари були доречні тільки на масивних шторах, при високих вікнах і стелях. Створювати сучасні інтер’єри можна і з порушеннями правил, у тому числі і принципу відповідності. Наприклад, маленька кімната з маленьким вікном, на нім – витончена шторка, а на ній – великий підхват. Підхвати можна обробити з різноманітним оздобленням. Аксесуари для штор (кисті, тасьма, підхвати, басонні вироби) можуть поєднувати в собі дерево, джут, льон і шовк. Розкішні зав’язки, важкі кисті на шнурах є достойним завершенням майстерно виготовлених гардин і штор. Гардинові аксесуари додають неповторність в будь-який декор. Все залежить від стилю штор. Як, приклад, важкі штори потрібно закріплювати стрічками і шнурами з кистями, менш щільні – декоративними шпильками. Більшість штор на куліскє забезпечені бічними підхватами, які утримують на місці полотнища тканини. Бічні підхвати дають можливість ще раз повторити декоративний візерунок або прикрасу, які вже використані при обробці приміщення. 219


Наприклад, візерунок плетеного килимка може бути повторений у візерунку підхвату. По бажанню, на кінці підхватів можна пришити банти або мереживо. Плетені або присборені підхвати можна зробити з обшитого шнура. Розташування підхватів на шторі залежить від загального вигляду штор і від того наскільки є бажання відкрити віконне скло. Для того, щоб штора закривала більшу частину вікна і візуально розширяло його, підхвати розташовують

нижче.

Якщо

їх розташувати

вище,

то

вікно

буде

відтягуватись доверху.

Плетені підхвати.

Для одного підхвату буде потрібно три відрізки шнура: довжина кожного повинна перевищувати довжину закінченого виробу в 3 рази. Оберніть кінці шнура стрічкою, щоб вони не розтріпалися. Відріжте три смужки тканини. Довжина кожної повинна або дорівнювати довжині закінченого виробу, або перевищувати її в 1,5 разу. Для визначення ширини кожної 220


смужки виміряйте коло шнура і додайте до нього 2,5 см. Потрібно тканини одного, двох або трьох кольорів. Шнур необхідного діаметру та кільця, які на підхваті пришивають або приколюють.

Обробка плетених підхватів. 1.

Загорніть відрізок шнура

в смужку тканини. Складіть кінці тканини

разом,

необроблені

вирівнюючи

краї.

За

допомогою

лапки для пришивання блискавок, пришити їх один до одного уздовж відрізка

шнура,

усередині,

не

Поверніть

і

що

знаходиться

здавлюючи прокладіть

його. строчку

упоперек тканини на відстані близько 1,3 см. від кінця тканини, тобто посередині довжини шнура; 2.

Тримаючи

тканину

з

прошитого кінця, натягуйте її на шнур, вивертаючи з вивороту на обличчя. Кінець треба застрочити і утворити

зайву

довжину

шнура.

Повторіть усе це з двома шнурами, що

залишилися.

плетеного

підхвату

Для

кожного

потрібно

три

загорнутих в тканину шнура;

221


3. зложених

Підколіть в

разом

тканину

три

шнура

на

відстані близько 2,5 см. від прошитих кінців. Використовуйте при цьому велику шпильку. Вільно заплетіть косу потрібної довжини, стараючись, щоб подовжені шви знаходилися збоку. Відміряйте від кінців шнура близько 2,5 см. і заколіть їх іншою великою шпилькою; 4.

Згорніть косу в кільце.

Обріжте кінці шнура так, щоб вони заходили один на одний, тобто на 2,5 см.

більше.

Витягніть

шнур

з

тканинної трубки і обріжте його на 2,5 см., випряміть трубку;

5.

Потрібно загнути на 1,3

см. тканини на кінцях трубок і з’єднати кінці. В результаті чого повинна Обережно

вийти

суцільна

заберіть

коса.

булавки.

Пришийте до підхватів кульчатка.

222


Зборкостворені декоративні підхвати.

Обробка зборкостворених декоративних підхватів. 1. Скласти смужки тканини лицьовою

стороною

всередину

прокладаючи в неї шнур. Зшити тканину на відстані 1,3 см. від краю. В кінці проложіть строчку поперек;

2. Тремаючи

тканину

з

прошитого кінця, натягуйте її на шнур, вивертаючи з вивороту на лицьовий бік призбируйте тканину. Кінець потрібно застрочити, а потім обрізати лишню довжину шнура;

223


3. Охайно

зшити

кінці

шнура;

4.

На

кінці

трубочки

з

тканини потрібно загнути 1,3 см. З'єднати

шнур

між

собою,

просунувши кінці один в одний. Рівномірно

розподіліть

складки

вздовж всього шнура. Пришийте до підхватів кульчатка.

Декоративні підхвати зі складками на кінцях.

224


Для одного підхвату буде потрібно тканина, яка підходить до тканини штор за кольором і фактурі або оздоблювальна, термоклейкий матеріал, кільця підхватів, які пришивають або приколюють, а також за бажанням можуть використовуватись різного роду необов'язкові прикраси: тканинні стрічки, мереживний галун. Для кожного підхвату відріжте прямокутний шматок тканини, довжина якого перевищує довжину закінченого виробу приблизно на 2,5 см. Ширина цього шматка тканини має бути удвічі більше передбачуваної ширини виробу плюс 2,5 см. тканини. Відріжте смужку прокладочної тканини, відповідну передбачуваній довжині і ширині декоративного підхвату.

Обробка підхвату з оздобленням (тасьмою). 1. Помістіть термоклейкого матеріалу

на

прямокутного

смужку прокладочного

виворіт шматка

відрізного тканини

і

з’єднайте їх за допомогою праски. Лицьова сторона ділянки, що з’єднана з прокладочним матеріалом, буде і лицьовою поверхнею підхвату; 2. поверхню

Накладіть бічного

на

лицьову

підхвату

ту

прикрасу, яку ви вибрали. Настрочіть їх на призначене місце по моделі. Ширина шва 0.1 – 0,2 см. від зрізу стрічки;

225


3.

Складіть

деталь

вздовж

навпіл, лицьовим боком всередину. На відстані 0,7 – 1,0 см. від краю шва обшивання, залишаючи отвір, щоб вивернути виріб на лицьовий бік. Розпрасуйте

шви

обшивання

на

деталі; 4.

Розташуйте шов по центру

виробу. Обшийте на відстані 1,3 см. від краю. Підріжте шов залишаючи 0,2 – 0,3 см.;

5.

Виверніть

деталь

на

лицьовий бік і припрасуйте його. Підшийте отвір;

6.

Складіть

край

підхвату

вдвоє, лицьовим боком всередину. На відстані 1,0 – 1,5 см. від місця згину прокладіть строчку довжиною 2,5 – 3,5 см;

226


7.

Вирівняйте

8.

З

складку

по

шву;

лицьового

боку

прокладіть строчку у виїмці складки, щоб утримати її на місті. Зробіть теж саме на іншому краю підхвату;

9

Пришийте кульчатка до

бічного зрізу підхвату.

227


Обробка підхвату з оздобленням (тасьмою). 1. Настрочити тасьму на підхват, ширина шва 0,1 см.; 2. Обшити

зрізи

підхвату,

ширина шва 0,1 – 1,0 см.

Фігурні декоративні бічні підхвати.

Декоративні підхвати виконують не лише функціональну роль, вони можуть бути головною прикрасою вікон. Щоб акцентувати краї підхватів, їх обшивають кантом, і тоді виникає можливість повторити деталі обшитого кантом ламбрекена штор. Підхвати з воланами і рюшами є природним доповненням для штори з воланами і рюшами, він також добре виглядає на шторі з оборками в верхній частині. Нерідко підхвати розташовуються на шторі так, щоб вертикально розділяти її на третини. Якщо підхвати знаходяться на третині довжини штори від підлоги, велика частина віконного скла залишається закритою, і 228


вікно здається ширше. У тому випадку, коли підхвати розташовуються на третині довжини штори від стелі, велика частина віконного скла відкрита, і вікно здається більш витягнутим вгору. 1. Потрібні матеріали для виготовлення фігурного декоративного бічного підхвату: 1. декоративна тканина; 2. термоклейкий прокладочна тканина з шерсті; 3. шнур для підхватів з окантовкою; 4. кільця, по два для кожного підхвату; 5. утримувачі, для кожного підхвату; 6. лекало. 2. Розкрій тканини. Визначите, яка має бути довжина бічного підхвату. У масштабі 1:3 зробіть його ескіз. У відповідності з цим ескізом відріжте для кожного виробу по два шматки декоративної тканини і по одному шматку термоклейкого прокладочного матеріалу. Якщо ви бажаєте зробити декоративні бічні підхвати з окантовкою, для окантовки з оздоблювальної тканини треба викроїти по косій дві смужки. Загальна довжина зшитих смужок має бути на 5 – 7,5 см. більше, ніж довжина кола підхвату. Для визначення ширини смужок оберніть сантиметр навколо шнура: ширина смужок дорівнюватиме довжині кола підхвату плюс 2,5 см. Намалюйте прямокутник з короткими сторонами по 12,5 см. Довгі сторони дорівнюють половині довжини закінченого виробу. На короткій стороні відмітьте крапку А, віддалену від нижнього кута на 7,5 см. На довгій стороні – крапку В, яка знаходиться від того ж нижнього кута також на 7,5 см. На короткій стороні прямокутника відмітьте крапку З, яка знаходиться від верхнього кута на 25 см. З крапки А проведіть лінію завдовжки в 7,5 см, паралельну довгим сторонам прямокутника.

229


Обробка фігурних декоративних бічних підхватів. 1.

Намалюйте

лекало

підхвату. Викроїте необхідні деталі додавши необхідні припуски деталей з основної тканини, оздоблювальної тканини,

термоклейовим

прокладочним матеріалом; 2.

Продублюйте

термоклейовим

деталі

прокладочним

матеріалом за допомогою праски;

3. по

Зшийте смужки тканини

косій.

Вложіть

в

складену

лицьовим боком назовні тканини шматок

шнура.

Вирівняйте

зрізи

смужки. Поближче до шнура зшийте зрізи на машинці; 4.

Пришийте

лицьової вирівнюючи

сторони зрізи.

кант

до

виробу, Починайте

пришивати від кінця канта на тій ділянці бічного підхвату, яка буде прихована за занавіскою. Ширина шва по моделі;

230


5.

Пришийте

кант,

не

доходячи 5 см. до того місця, де кінці його повинні з’єднатися. Обріжте один кінець канта таким чином, щоб він перекривав інший на 2,5 см;

6.

Відсуньте лапку машинки

з кінця канта і підріжте кінці шнура так, щоб вони з’єдналися в стик;

7.

Загорніть 1,3 см. тканини

всередину на кінці, щоб перекрити один одного. Підверніть тканину, закінчіть

пришивання

канта

до

бічного підхвату;

8.

Заколіть

булавками

основну деталь і підкладочну деталь лицьовими

боками

усередину,

суміщаючи зрізи. Обшийте по всім зрізам, ширина шва 0,7 см. Надсічіть припуски не доходячи на 0,2 – 0,3 см. від шва обшивання;

231


РОЗДІЛ 7 ЗАСОБИ ПЕРЕВІРКИ ТА КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ

В даному розділі подано засоби перевірки та контролю знань учнів, які складені на основі навчального плану та програми предмету «Технологія виготовлення одягу» по професії: «Кравець, закрійник». Матеріал дозволяє учням краще оволодіти, засвоїти та закріпити теоретичні знання під час занять, та відпрацюванні завдань індивідуальної і самостійної роботи. 7.1. Яскраві, кольорові картки – завдання призначені для закріплення матеріалу. В яких представленні завдання різного рівня, що дозволяє учням одержувати об’єктивну оцінку знань та умінь. 7.2. Технологічні диктанти – це інший вид перевірки знань, який дає можливість учням запитання викладача сприймати на слух та швидко давати відповіді на них в зошитах. Технологічні диктанти дають можливість виявляти індивідуальний темп навчання кожного учня, а також прогалини в поточній і підсумковій підготовці фахівця. 7.3. Повноцінне та збалансоване тестування за допомогою ПК – це об’єктивне відображення набутих знань та вмінь окремо кожного учня. Унікальний додаток посібника – програмне забезпечення перевірки та контролю знань, умінь та навичок учнів по темам. (флеш-карта додається).

252


7.1. Картки-завдань. Картка-завдання «Інструменти» (Варіант 1) Завдання: Знайдіть відповідність між визначеннями інструментів і пристосувань з їх малюнками та назвіть їх 1. Інструмент металевий, гострий, пружний, добре відполірований, має вушко овальної форми: 2. Інструмент використовують для перенесення контуру деталей з паперу на папір, або на тканину: 3. Об’ємна форма з картону, гіпсу, дроту та інших матеріалів, яка імітує фігуру людини на весь зріст: 4. Її застосовують для зняття розмірів з фігури людини і вимірів деталей виробу: 5. Інструмент використовують для розкрою тканини, підрізки деталей, обрізки кінців ниток: 6. Інструмент, який запобігає уколу середнього пальця правої руки при проштовхуванні голки в тканину:

253


Картка-завдання «Інструменти» (Варіант 2) Завдання: Знайдіть відповідність між визначеннями інструментів і пристосувань з їх малюнками та назвіть їх 1. Інструмент

використовують

для

виправлення

кутів

різних

фігурних швів, коміра, бортів, манжет, клапанів: 2. Їх використовують для сколювання деталей при обробці вузлів, вони металеві мають один кінець заокруглений, а інший – гострий: 3. Цей інструмент застосовується для обрізання ниток після закінчення виконаної ручної операції та одягається на вказівний палець лівої руки: 4. Де потрібно зберігати голки, булавки? 5. Спресований прямокутник або трикутник і який застосовується для нанесення ліній і позначок при розкрою тканини та примірці:

а

б

г

д

в

254


Картка-завдання «Ручні стібки і строчки» (Варіант 1) Завдання: 1.

Визначіть відповідність

між назвами ручних стібків і

строчок та їх схемами 1.

Прямі, зшивні;

2.

Косі зметувальні;

3.

Косі виметувальні;

4.

Спеціальні стібки: закріпки прямі;

5.

Стібки для пришивання фурнітури: закріпки прямі;

6.

Спеціальні стібки: пришивання ґудзиків;

7.

Стібки для пришивання фурнітури: ниткові петлі;

8.

Петлеподібні розметувальні;

9.

Петельні.

2.

Дайте визначення термінам:

Зметування, приметування

255


Картка-завдання «Ручні стібки і строчки» (Варіант 2) Завдання: 1. Визначіть відповідність між назвами ручних стібків і строчок та їх схемами 1.

Прямі, копіювальні;

2.

Косі підшивні

3.

Косі вистьобувальні;

4.

Косі штуковочні;

5.

Стібки для пришивання фурнітури: закріпки фігурні;

6.

Стібки для пришивання фурнітури: пришивання петель,

7.

Стібки для пришивання фурнітури: ниткові петлі;

8.

Хрестоподібні;

9.

Петлеподібні зшивні.

гачків;

2.

Дайте визначення термінам:

Обметування, виметування 256


Картка-завдання «Ручні стібки і строчки» (Варіант 1) Завдання: 1. Назвіть ручні стібки і строчки

__________________________________________________________________

_________________________________________________________________ 2. Дайте визначення термінам: Вимотування, заметування

257


Картка-завдання «Ручні стібки і строчки» (Варіант 2) Завдання: 1. Назвіть ручні стібки і строчки

_________________________________________________________________

_________________________________________________________________

_________________________________________________________________ 2. Дайте визначення термінам: Розметування, зметування.

258


Картка-завдання «З’єднувальні шви» (Варіант 1) Завдання: Вкажіть відповідність між назвами з’єднувальних швів та їхніми графічними зображеннями

1.

Зшивний з запрасованими зрізами;

2.

Зшивний з розпрасованими зрізами;

3.

Зшивний на ребро;

4.

Зшивний розстрочний;

5.

Накладний з відкритим зрізом;

6.

Накладний з закритим зрізом;

7.

Настрочний з відкритим зрізом;

8.

Настрочний з закритим зрізом;

9.

Білизняний подвійний;

10. Білизняний запошивний; 11. Білизняний шов в замок.

259


Картка-завдання «Крайові шви» (Варіант 1) Завдання: 1. Вкажіть відповідність між назвами крайових швів та їхніми графічними зображеннями

1.

Обкантовувальний з відкритим зрізом;

2.

Обкантовувальний з закритим зрізом;

3.

Обкантовувальний тасьмою;

4.

Обшивний в кант;

5.

Обшивний в просту рамку;

6.

Обшивний в складну рамку;

7.

Обшивний в розкол;

8.

У підгин з відкритим зрізом;

9.

У підгин закритим зрізом.

260


Картка-завдання «Оздоблювальні шви» (Варіант 1) Завдання: Знайдіть відповідність між назвами оздоблювальних швів та їх графічним зображеннями

1.

Складка однобічна;

2.

Складка зустрічна;

3.

Складка одностороння з’єднувальна;

4.

Складка з’єднувальна зустрічна;

5.

Складка бантова;

6.

Рельєф застрочений;

7.

Рельєф зшивний;

8.

Рельєф настрочний;

9.

Рельєф виточний.

261


Картка – завдання «Обробка накладних кишень» (Варіант 1) Завдання: Установіть відповідність між назвами послідовної обробки вузла накладної кишені та їх графічним зображенням. 1. Викроїти деталі кишені. 2. Проклеїти припуск верхньої частини кишені клейовою прокладкою. 3. Застрочити підігнутий край припуску. 4. Обшити верхні кути кишені. 5. Зшити припуск на підгин в нижніх кутах кишені. 6. Позначити місце розташування кишені на основній деталі. 7. Настрочити кишеню на основну деталь, закріпляючи подвійною строчкою верхні кути кишені.

262


Картка – завдання «Обробка накладних кишень» (Варіант 2) Завдання: Установіть відповідність між назвами послідовної обробки вузла накладної кишені та їх графічним зображенням. 1. Зшити припуск на підгин в нижніх кутах кишені. 2. Позначити місце розташування кишені на основній деталі. 3. Обшити верхні кути кишені. 4. Настрочити кишеню на основну деталь, закріпляючи подвійною строчкою верхні кути кишені. 5. Викроїти деталі кишені. 6. Проклеїти припуск верхньої частини кишені клейовою прокладкою. 7. Застрочити підігнутий край припуску.

263


Картка – завдання (Варіант 1) Завдання: 1. обробки

Встановити столового

технологічну

фартуха,

який

послідовність оздоблений

виконання

смужкою

для

обкантовування, та назвіть технологічну обробку вузлів

2.

Замалювати схеми обробки вузлів столового фартуха і

вкажіть послідовність виконання машинних операцій, та визначте їх назви

264


Картка – завдання (Варіант 2) Завдання: 1.

Встановити

технологічну

послідовність

виконання

обробки столового фартуха та назвіть технологічну обробку вузлів

2.

Замалювати схеми обробки вузлів столового фартуха і

вкажіть послідовність виконання машинних операцій, та визначте їх назви

265


Картка – завдання «Обробка постільної білизни» (Варіант 1) Завдання: встановіть відповідність між обробкою наволочки на малюнку та її графічним зображенням.

1

2

3

4

5

6

266


Картка – завдання (Варіант 2) Завдання: встановіть відповідність між обробкою наволочки на картинці та її графічним зображенням.

1

2

3

4

5

6

267


Картка – завдання (Варіант 1) «Обробка наволочки з кантом» Завдання:

Встановіть

послідовність машинних строчок на схемі і опишіть їх. 1______________________________________ _______________________________________ 2______________________________________ _______________________________________ 3______________________________________ _______________________________________

Картка – завдання (Варіант 2) «Обробка наволочки з оздобленням (оборкою)» Завдання: Встановіть послідовність машинних строчок на схемі і опишіть їх. 1__________________________________ ___________________________________ 2__________________________________ ___________________________________ 3__________________________________ ___________________________________ 4__________________________________

Картка – завдання (Варіант 3) «Обробка застібки наволочки на запах» Завдання: Встановіть послідовність машинних строчок на схемі і опишіть їх. 1_______________________________________ ______________________________________ 2______________________________________ _______________________________________ 3______________________________________ _______________________________________

268


Картка – завдання (Варіант 1) «Обробка наволочки білизняним подвійним швом» Завдання: Встановіть послідовність машинних строчок на схемі і опишіть їх. 1__________________________________ ___________________________________ 2__________________________________ ___________________________________

Картка – завдання (Варіант 2) «Обробка наволочки з оздобленням (оборкою)» Завдання: Встановіть послідовність машинних строчок на схемі і опишіть їх. 1__________________________________ ___________________________________ 2__________________________________ ___________________________________ 3__________________________________ ___________________________________ 4__________________________________

Картка – завдання (Варіант 3) «Обробка застібки наволочки на зав’язки» Завдання: Встановіть послідовність машинних строчок на схемі і опишіть їх. 1______________________________________ _______________________________________ 2______________________________________ _______________________________________ 3______________________________________ _______________________________________

Картка – завдання (Варіант 1) 269


Завдання: Встановіть відповідність

між малюнками і їхнім

графічним зображенням

5

1

2

3

4

6

7

270


Картка – завдання (Варіант 1) Завдання: Встановіть відповідність між малюнками і їхнім графічним зображенням

5

1

2

3

4

6

7

271


Картка – завдання «Обробка столової білизни» (Варіант 1) Завдання: 1.

Вкажіть послідовність виконання машинних операцій при

обробці зрізів серветок та визначіть їх назви.

1_________________________________________ 2_________________________________________ 3_________________________________________

1_________________________________________ 2____________________________________________ 3____________________________________________

1________________________________

2____________________________________

3____________________________________

272


Картка – завдання (Варіант 2) Завдання: 1.

Вкажіть послідовність виконання машинних операцій при

обробці зрізів серветок та визначіть їх назви.

1____________________________ 2____________________________ 3____________________________ 4____________________________

1____________________________ 2___________________________________ 3___________________________________

1_______________________________

2_______________________________

273


Картка – завдання «Обробка верхнього зрізу штор» (Варіант 1) Завдання: 1. Вкажіть послідовність виконання машинних операцій при обробці верхнього зрізу штор та визначіть їх назви. 1.____________________________ _____________________________ _____________________________ _____________________________________ _____________________________________

1______________________________ 2______________________________ 3_____________________________ 4______________________________ 5_____________________________

274


Картка – завдання (Варіант 2) Завдання: 1. Вкажіть послідовність виконання машинних операцій при обробці верхнього зрізу штор та визначіть їх назви.

1.________________________________ __________________________________ __________________________________ __________________________________

1.______________________________ 2.______________________________ 3._____________________________ 4.______________________________ 5._____________________________

275


Картка – завдання Завдання: Встановити технологічну послідовність виконання обробки верхнього зрізу штори.

51

2

276


Картка – завдання Завдання: Встановити технологічну послідовність виконання обробки верхнього зрізу штори

277


Картка – завдання Завдання: Встановити технологічну послідовність виконання обробки верхнього зрізу штори.

4

278


7.2. Технологічні диктанти

Технологічний диктант №1 «Строчки прямого стібка»

1.

Для з’єднання приблизно однакових деталей по бічним і плечовим

зрізам застосовують строчку… 2.

Для закріплення підігнутих зрізів деталей або згинів тканини…

3.

Інструмент використовують для розкрою тканини, підрізки

деталей, обрізки кінців ниток... 4.

Для закріплення деталей попередньо обшитих і вивернутих швом

усередину деталей застосовують строчку ... 5.

Для зберігання на довготривалий час намічених ліній застосовують

строчку... 6.

Для перенесення різних контурів ліній з однієї деталі на

симетричну їй використовують строчку... 7.

Інструмент, який використовують для сколювання деталей, вони

металеві мають один кінець заокруглений, а інший – гострий... 8.

Для

тимчасового

призбирування

деталі

прокладають

дві

паралельні строчки в підрізах, на деталях, під кокеткою застосовують строчку... 9.

Для з’єднання малої деталі з більшою використовують строчку...

10.

Переплетення ниток між двома проколами голки називається...

Технологічний диктант №2 «Косі стібки»

1.

Яку строчку постійного призначення застосовують для скріплення

основної і прокладочної тканини стібками, які непомітні з боку основної 279


деталі… 2.

Інструмент металевий, гострий, пружний, добре відполірований,

має вушко овальної форми… 3.

Яку строчку тимчасового призначення застосовують для з’єднання

деталей з посадкою на поверхні... 4.

Інструмент використовують для перенесення контуру деталей з

паперу на папір, або на тканину... 5.

Яку строчку постійного призначення застосовують для закріплення

підігнутих країв деталей з відкритими, або закритими зрізами… 6.

Об’ємна форма з картону, гіпсу, дроту та інших матеріалів, яка

імітує фігуру людини на весь зріст… 7.

Яку строчку постійного призначення застосовують для закріплення

зрізу тканини, щоб запобігти його від обсипання… 8.

Інструмент застосовують для зняття розмірів з фігури людини і

вимірів деталей виробу… 9.

Яку

строчку

тимчасового

призначення

застосовують

для

закріплення попередньо обшитих і вивернутих швом усередину деталей… 10.

Інструмент, який запобігає уколу середнього пальця правої руки

при проштовхуванні голки в тканину…

Технологічний диктант №3 «Петле - і хрестоподібні стібки»

1.

Для постійного скріплення і оздоблення країв деталей з шерстяних

тканин застосовують строчку… 2.

Інструмент

використовують

для

виправлення

кутів

різних

фігурних швів, коміра, бортів, манжет, клапанів… 3.

Для постійного скріплення кількох шарів тканини для створення

міцного але еластичного з’єднання застосовують строчку… 280


4.

Для постійного з’єднання там, де виконання машинної строчки

неможливе застосовують строчку… 5.

Цей інструмент застосовується для обрізання ниток після

закінчення виконаної ручної операції та одягається на вказівний палець лівої руки… 6.

Для постійного закріплення підігнутих країв з закритим зрізом

застосовують строчку… 7.

Для постійного закріплення кінців строчок після виконання ручних

робіт застосовують строчку… 8.

Спресований прямокутник або трикутник і який застосовується для

нанесення ліній і позначок при розкрою тканини та примірці... 9.

Для постійного прикріплення підігнутого краю виробу або для

оздоблення, в основному дитячих виробів застосовують строчку… 10.

Інструмент металевий, гострий, пружний, добре відполірований,

має вушко овальної форми…

Технологічний диктант №4 «Спеціальні стібки»

1.

Для постійного закріплення зрізу деталі та для запобігання

висипанню зрізів деталей виробу застосовують операцію… 2.

Цей інструмент застосовується для обрізання ниток після

закінчення виконаної ручної операції та одягається на вказівний палець лівої руки… 3.

Для

закріплення

кінців

кишень,

розрізів,

складок,

петель

застосовують операцію… 4.

Інструмент

використовують

для

виправлення

кутів

різних

фігурних швів, коміра, бортів, манжет, клапанів… 5.

Для запобігання крючків на білизні застосовують операцію… 281


6.

Інструмент металевий, гострий, пружний, добре відполірований,

має вушко овальної форми… 7.

Для застібання жакетів, жилетів, застосовують операцію…

8.

Для застібання на ґудзики у верхньому одязі застосовують

операцію… 9.

Інструмент, який запобігає уколу середнього пальця правої руки

при проштовхуванні голки в тканину… 10.

Для застібання в натільній білизні застосовують операцію…

Технологічний диктант №5 «Виконання ручних робіт»

1.

Які нитки застосовують для виконання ручних робіт тимчасового

призначення… 2.

Кінці надсічок і ліній розрізів не повинні доходити до лінії

строчки… 3.

Як закріплюють початок і кінець строчок…

4.

Як

називається

закінчене

переплетення

ниток

між

двома

проколами голкою… 5.

Як називається тимчасове ниткове з’єднання коміра з горловиною,

рукава з проймою… 6.

Як називається тимчасове з’єднання манжети з рукавом…

7.

Як розташовується деталь, на якій потрібно виконати посадку…

8.

Якого кольору потрібно використати нитки для пришивання

ґудзика з отворами… 9.

Якого кольору нитки потрібно застосувати для пришивання

ґудзика на ніжці… 10.

Як

називається

тимчасове

з’єднання

накладної

кишені

з

пілочкою… 282


11.

Допоміжні лінії проводять крейдою за допомогою

лекал або

лінійок, товщина крейдових ліній не повинна перебільшувати… 12.

Для видалення ниток зметування потрібно нитки строчки

розрізувати ножицями через кожні…

Технологічний диктант №6 «Технічні умови виконання машинних швів»

1.

Назвіть шви, які входять в групу оздоблювальних…

2.

Яким кольором виконують всі внутрішні машинні строчки…

3.

Як потрібно розмістити дві деталі з тканин різної товщини при

з’єднанні… 4.

Як повинні заходити в кінці швів строчки одна на другу при

прокладанні їх по замкнутим контурам… 5.

Як закріплюють кінці внутрішніх строчок…

6.

Як потрібно розмістити деталі, якщо одна з них з незначною

посадкою… 7.

Як називається постійне з’єднання накладної кишені з пілочкою…

8.

Назвіть види складок…

9.

Визначте шви, які входять в групу з’єднувальних…

10.

Як повинні заходити в кінці швів строчки одна на другу при

прокладанні їх по замкнутим контурам… 11. Як виконують зшивання зрізів деталей, які були попередньо зметані… 12.

Як називається відстань від зрізу деталі до строчки…

283


Технологічний диктант №7 «Термінологія машинних швів»

1.

Як називається постійне ниткове закріплення підігнутого краю

деталі або виробу, складок, виточок, защипів… 2.

Як називається постійне ниткове з’єднування двох або більше

деталей, шарів тканини, накладених один на одний потайними або наскрізними стібками для надання пружності, стійкості… 3.

Як називається постійне з’єднування двох деталей по краю з

наступним вивертанням їх на лицьову сторону… 4.

Як називається постійне ниткове з’єднування двох різних за

розмірами деталей, наприклад малої деталі до великою… 5.

Як називається постійне закріплення припусків на шви і складок,

спрямованих у протилежні боки на деталях виробу… 6.

Як називається постійне ниткове з’єднування двох деталей по

овальному контуру… 7.

Як називається постійне ниткове з’єднування двох деталей, при

накладенні однієї деталі на іншу… 8.

Як називається обробка зрізів деталей або швів смужкою з

основної або іншої тканини, для захисту зрізів від обсипання або для оздоблення… 9.

Як називається постійне ниткове з’єднування двох або кількох

однакових за розмірами деталей по суміщених зрізах або лініях…

Технологічний диктант №8 «Технічні умови виконання та термінологія ВТР»

1.

Як називається розкладання припусків на шви або складок у різні

сторони і закріплення їх у такому положенні за допомогою праски… 284


2.

Як називається шматок полотняної тканини, який захищає

оброблювані деталі від лас і обпалів… 3.

До методів ВТО відносять…

4.

Режими ВТО є…

5.

Як називається укладання країв деталей припусків шва або складок

на одну сторону і закріплення їх в такому положенні за допомогою праски… 6.

Як називається обробка тканини паром і просушування для

запобігання наступної усадки. Обробка тканини перед розкроєм… 7.

Як називається обробка деталей або виробів за допомогою

спеціального обладнання з використанням вологи, тепла і тиску… 8.

Як називається зменшення товщини шва, згину складок або краю

деталі за допомогою праски або преса… 9.

Яке необхідне обладнання для виконання ВТО…

10. Як називається подовження краю деталі для одержання увігнутої форми на суміжній ділянці… 11. Як називається скорочення краю або окремих ділянок виробу за допомогою ВТО для одержання опуклих форм на суміжних ділянках…

Технологічний диктант №9 «Обробка постільної білизни»

1.

Найбільш поширені шви при виготовленні постільної білизни.

2.

Якщо тканина для виготовлення наволочки в смужку чи клітинку,

як повинні бути викроєні деталі наволочки? 3.

Яким кольором виконують всі внутрішні машинні строчки?

4.

Як називається постійне ниткове з’єднування двох або кількох

однакових за розмірами деталей по суміщених зрізах або лініях? 5.

Яка величина припуску бічної сторони і нижнього краю

наволочки? 285


6.

Як називається обробка зрізів деталей або швів смужкою з

основної або іншої тканини, для захисту зрізів від обсипання або для оздоблення? 7.

Їх використовують для сколювання деталей при обробці вузлів,

вони металеві мають один кінець заокруглений, а інший – гострий. 8.

У наволочках, виготовлених за державним стандартом, запах

одного краю на інший має бути не меншим ніж: 9.

При виготовленні наволочки де потрібно розмістити клапан.

10. Особлива декоративна тканина, що випускається у вигляді смуг або стрічок різної ширини. 11. Вид постільної білизни, яка покриває подушку та забезпечує гігієнічні та зручні умови під час сну. 12. Як повинна проходити нитка основи в смужці для канта. 13. Як називається укладання країв деталей припусків шва або складок на одну сторону і закріплення їх в такому положенні за допомогою праски. 14. Скільки країв повинно бути відкрито в наволочці?

Технологічний диктант №10 «Обробка столової білизни»

1.

Як називається білизна, що створює гарний вигляд стола,

забезпечує зручність і комфорт під час їжі? 2.

Яка група швів використовується для з’єднання деталей серветок

та скатертин? 3.

Як називається постійне ниткове закріплення, яке необхідно

виконувати на початку та в кінці строчки? 4.

Як називається відстань від зрізу скатертини, серветки до строчки

5.

Як називають інструмент, який використовують для розкрою

тканини та підрізки деталей? 286


6.

Яку групу швів використовують для художнього оформлення

серветок скатертин? 7.

Який вид ручних стібків використовують для тимчасового

з’єднання деталей серветки та скатертини? 8.

Прикраса для стола, призначена для всіх урочистих подій та свят,

перевага її в тому, що на ній красиво виглядає посуд будь-якого кольору. 9.

Обробка

зрізів

скатертин

смужкою

з

основної

або

з

оздоблювальної тканини для захисту зрізів від обсипання або для оздоблення 10. Закріплення підігнутого нижнього краю серветки, скатертини за допомогою ВТО називають. 11. Вузька смужка тканини, яка викроюється під кутом 45 градусів до нитки основи, є оздоблювальним елементом для обробки серветок, скатертин. 12. Ниткове закріплення зрізів деталі постійного призначення з метою запобігання обсипання. 13. Яка група швів використовується для обробки зрізів деталей серветок? 14. Сітчаста, прозора, вишита деталь, яка використовується для оздоблення та обробки краю серветки, скатертини це: 15. Постійне з’єднання бейки з основною тканиною серветки називається: 16. Постійне з’єднання двох деталей серветки накладених одну на іншу називають: 17. Інструмент, який використовують для виправлення кутів в серветках, скатертин називають: 18. Постійне з’єднання двох деталей серветок по краю з наступним вивертанням їх на лицьовий бік називають:

287


19. Інструменти, які використовують для сколювання деталей серветки, скатертин, вони металеві мають один кінець заокруглений, а інший – гострий це: Технологічний диктант №11 «Обробка штор, ламбрекенів, аксесуарів».

1. Постійне з’єднання канта з основною деталлю штори називається… 2. Якими способами обробляється верхній зріз штор? 3. Як називається деталь з петлями, яка закріплюється до верхнього зрізу штор для утворення зборок? 4. Які види ламбрекенів Ви знаєте? 5. Якими швами обробляють бічні та нижній зрізи штори? 6. Яке оздоблення можна використовувати при обробці штор? 7. Які клейові матеріали можна застосовувати при обробці штор? 8. Обробка зрізів підхватів смужкою з основної або з оздоблювальної тканини для захисту зрізів від обсипання або для оздоблення… 9. Закріплення припусків швів в один бік на шторі за допомогою ВТО називається… 10. Яка ширина шва нижнього краю штори? 11. Як

називається

тимчасове

закріплення

обшитого

і

вивернутого краю підхвату? 12. Як

має

проходити

нитка

основи

в

смужці

для

окантовування зрізів ламбрекену?

288


МОДЕЛІ СТОЛОВИХ АНСАМБЛІВ.

289


290


291


МОДЕЛІ ПОСТІЛЬНИХ АНСАМБЛІВ.

292


293


294


МОДЕЛІ ВІКОННИХ АНСАМБЛІВ.

295


296


297


298


ГЛОСАРІЙ:

1. Асортимент одягу – це вироби, які об’єднані в самостійні групи залежно від модельно-конструктивних ознак та використання. 2. Архітрав – верхня межа віконного отвору. 3. Багет – (планка) служить для прикриття гачків карнизу, одночасно і прикрашає кімнату. 4. Важки – невеликі металеві диски, чи ланцюжки, які вшивають в шви занавіски і відтягують її, щоб запобігти деформації швів. 5. Виступ – довжина на яку карниз виступає за межі вікна. 6. Волого – теплова обробка швейних виробів – це спеціальна обробка деталей або виробів, вологою, теплом і тиском з використанням спеціального обладнання. 7. Гардина – м’яка занавіска з прозорої тонкої тканини (тюль, сітка, органза). 8. Карниз – пристосування для підвішування штор і ламбрекенів в один або декілька рядів, яке дозволяє відкривати і закривати їх. Стандартні габарити: довжина – 160, 200, 240 і 280 см.; ширина – 7, 8 і 9 см.; глибина – від 10 до 30 мм. Індустрією випускаються струнні «смужкові» з алюмінієвого профілю, круглі карнизи з багетною планкою або без та карнизи, що передбачають кріплення ламбрекена. 9. Крок – відстань між тими, що направляють, по лініях яких пришивається вузька монтажна тасьма з колечками для шнурів механізмів, що піднімають. 10. Ламбрекен – задрапірована тканина над вікном, яка закриває частково або повністю шторний карниз. 299


11. Монтажна тасьма – шторна стрічка, яка утворює зборки різної форми на якій є петлі. Використовують її для обробки верхнього зрізу штори, портьєри. 12. Обмежувачі – пристосування, які розташовані по краях карнизу та перешкоджають падінню кілець або бігунків. 13. Одяг – виріб або сукупність виробів, за винятком взуття, для оберігання тіла людини від зовнішніх дій і що виконують утилітарні й естетичні функції. 14. Остаточна довжина – довжина підшитої занавіски. 15. Простирадло

відріз

полотна

тканини

з

обробленими зрізами, який кладуть на матрац. 16. Підковдра – спеціальний чехол, який одягають на ковдру. Існують підковдри з ромбовидними, овальними, круглими та іншими вирізами. 17. Підвіконня – горизонтальний виступ в основі вікна. 18. Підкладка

-

тканина,

яка

пришивається

до

виворітного боку занавіски і захищає її від вицвітання. 19. Підхват – жорстка або м’яка смужка тканини або шнур з кісточкою, який підтримує занавіску збоку від вікна. 20. Пруток – тонкий стрижень (штанга) з металу або пластмаси для легких завісок. 21. Раппорт – фрагмент тканини, на який доводиться один мотив малюнка, що повторюється. Раппорт важливий при правильному розрахунку тканини для виготовлення портьєр, гардин, ламбрекенів. 22. Розетка – прикраса, що утворюється м’якими складками або зборками. 23. Столова білизна – білизна (скатертини, серветки, рушники та інші тканинні вироби для побутових потреб), що 300


створює гарний вигляд стола, забезпечує зручність і комфорт під час їжі. 24. Строчка – це ряд повторювальних однорідних стібків. 25. Стібок – закінчений цикл переплетення ниток між двома

проколами

голкою.

Його

довжина

визначається

довжиною лицьової нитки і лицьового інтервалу вздовж строчки. 26. Сваг – це декоративний елемент ламбрекена, який має вигляд півкола задрапірований складками вручну. 27. Наволочка

одяг

для

подушки,

виріб

який

вдягається на подушку та запобігає її забрудненню. По призначенню вони бувають: постільні (входять до комплекту постільної білизни) та декоративні (слугують оздобленням будь – якого інтер’єру приміщення). 28. Штанга – дерев’яна, металева або пластмасова жердина або труба з кільцями. Застосовується для важких штор і портьєр. 29. Штора – віконна занавіска, яка розсувається в боки або підноситься вгору. 30. Шов – з’єднання двох або кількох шарів тканини однією або кількома строчками.

301


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1.

Альбом «шторы-интерьер» № 25 (www.moimirknig.com). PDF

версия специально для сайта www.mirknig.com., 2009. – 103 с. 2.

Батраченко Н. В., Головынов В. П., Каменєва Н. М. Технологія

виготовлення жіночого одягу: Підручник для учнів проф..-техн. Навч. Закладів. – К.: Вікторія, 2000. – 512 с. 3.

Большая энциклопедия шитья / Пер. с англ. – М.: ООО «ТД

«Издательство Мир книги», 2006.– 208 с.: ил. 4.

Венди Бейкер Шторы / – Пер. с англ. У. Сапцыной – Самара.: ОАО

Издательство «Самарский Дом печати», 2006. – 170 с. 5.

Горяинова О.В. Домашний текстиль: скатерти, подушки, шторы,

покрывала / О.В. Горяинова. Изд. 2 е. – Ростов н/Д : Феникс, 2006. – 284 с. : ил. – (Это модно). 6.

Шьем шторы и подушки / авт.-сост. Дарья Костина. – М: АСТ; К.:

НКП, 2008. – 286, [2] c.: ил. 7.

Современная отделка одежды. Головнина М.В., Михайлец В.М.,

Ямпольская А.Н. «Техніка», Київ, 1975, 144 стр. (на украинском языке) 8.

Дэллари, В.В. Шторы, Технология, конструирование, изготовление

штор – 2004. – 145 с. 9.

Журнал мод для штор Каталог «ШТОРЫ» зима 2003 г. – М:

Издательско-полиграфическая компания «Домовладелец», 2003. – 45 с. 10. Лучшие идеи оформления и украшения окон. Шторы, гардины, жалюзи, карнизы /(сост. И. А. Зайцева.) – М.: РИПОЛ «классик», 2009. – 320 с.: ил. 11. Карин Котци, Рене Берг Оригинальные шторы / – Пер. с англ. К. Молькова. – М.: ООО ТД «Издательство Мир книги», 2009. – 96 с., илл. (Серия «Украшаем дом») 12. Силаева М. А. Пошив изделий по индивидуальным заказам : учебник для навч. проф. образования / М.А. Силаева. – 3-е изд., стер. – М. : Издательсский центр «Академия», 2006. – 528 с. 302


13. Стильные шторы в дизайне интерьера / Франсуаз Коффран, пер. с франц. Максименко О. – М.: «Альбом», 2006. – 64 с: ил. 14. Шьем, шторы и подушки / авт.-сост. Дарья Костина.– Ш 98 – М:АСТ; – К.:НКП, 2008. – 286, (2) с.: ил. 15. Шьем шикарные шторы. Колчина Е. «21 оригинальная модель» (Дом для себя. ХХ1 век), 2009. – 48 с. 16. Шторы. Идеи и практика / – Пер. Т. Логочевой – М.: Издательство «Внешсигма», 1999. – 81 с. 17. Уютный дом. Шторы. Подушки. Покрывала. Скатерти. Салфетки. Стильные мелочи [Текст] / сост. С. И. Лапина. – Харьков : Книжный Клуб «Клуб Семейного Досуга» : Белгород : О О О «Книжный Клуб «Клуб Семейного Досуга»». 2009. – 240 с. : ил. 18. Хезер Люк Шторы / Идеи и практика burda. 19. Радченко И. А. Справочник закройщика : учеб. Пособие для нач. проф. Образования / И.А. Радченко, И.Б Косинец. – М. : Издательский центр центр «Академия», 2008. – 416 с. 20. Большая энциклопедия шитья / Пер. с англ. – М.: ООО «ТД «Издательство Мир книги»», 2006. – 208 с.: ил. 21. Труханова А. Т. Основы технологии швейного производства. Учеб. для проф. учеб. заведений – 4-е изд. стер., – М.: Высш. шк., Изд. центр «Академия», 2001. – 336 с.: ил. 22. Кэрол Зетграф Подушки Валики Пуфы Шьем сами / Перевод с английского У. Сапциной / М.: ЗАО «Издательская група «Контэнт»», 2005. – 128 с.: ил. 23. Венди Бейкер Шторы Пологи Покрывала / Перевод с английского У. Сапциной / М.: ЗАО «Издательская група «Контэнт»», 2005. – 164 с.: ил. 24. Линдквист П. Подушки, валики, думочки[Текст]: пер. с англ. – У. Сапциной / М.: Мой Мир ГмбХ & Ко. КГ, 2007. – 80 с.: ил. 25. Практикум

по

производственному

обучению

профессии

«Портной»:. Учеб. пособие для нач. проф. образования / Т.В. Могузова, Н.Н. 303


Байкова, Е.В. Тулупова, Е.В. Стрельцова – М.: Издательский центр «Академия», 2003. – 112 с. 26. Труханова А.Т. Изготовление мужской верхней одежды по индивидуальным заказам: Учеб. для сред. ПТУ. – М.: Легпромбытиздат, 1990. – 336 с. 27. Литвинова И.Н., Шахова Я.А. Изготовление женской верхней одежды: Учебник для сред. ПТУ. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Легпромбытиздат, 1991. – 304 с. 28. Воронин М.Л. Конструирование и изготовление мужской верхней одежды безпримерочным методом – К: Техника, 1985. – 232 с. 29. Кумкова Т.Л., Досова А.А, Гущуна К.Г. и др. Основы промышленой технологии поузловой оброботки верхней одежды – М.: «Легкая индустрия», 1976. – 560с. 30. Реут Т.Н., Конторер Р.Б., Кочанова А.И. Технология изготовления швейных изделий по индивидуальным заказам. Учебник для серед, спец. учеб. заведений 2-е изд., перераб и доп. – М.: «Легкпромбытиздат» 1989. – 320с. 31. Савостицкий А.В., Меликов Е.Х., Куликова И.А. Технология швейных изделий – М.: «Легкая индустрия» 1971. – 600с 32. Борецкая Е.Я. Технология изготовления мужской верхней одежды. – Учеб. пособие. – К.: Вища шк., 1990. – 191с. 33. Борецька Є.Я., Малюга П. М. Технологія виготовлення легког жіночого та дитячого одягу: – Навч посібник. –. 2-е вид., стер. – К.: Вища шк., 1992. – 367 с.: іл.

304


ДОДАТКИ

305


Додаток А ВІДПОВІДІ ДО ТЕХНОЛОГІЧНИХ ДИКТАНТІВ

Технологічний диктант №1 1-

зметування;

2-

заметування;

3-

ножиці;

4-

виметування;

5-

прокладочну;

6-

копіювальну;

7-

булавки;

8-

для утворення зборок;

9-

приметування;

10- стібок.

Технологічний диктант №2 1-

стьобальна;

2-

голка;

3-

наметувальна;

4-

різець;

5-

підшивна;

6-

манекен;

7-

обметувальна;

8-

сантиметрова стрічка;

9-

виметувальну;

10- наперсток

Технологічний диктант №3 1-

спушувальну;

2-

кілок; 306


3-

розметувальну;

4-

зшивну;

5-

кільце з ножем;

6-

підшивну;

7-

закріплювальну;

8-

крейда;

9-

хрестоподібного стібка;

10- голка

Технологічний диктант №4 1-

обметування;

2-

кільце з ножем;

3-

виготовлення закріпки;

4-

кілок ;

5-

виготовлення ниткової петлі;

6-

голка ;

7-

пришивання ґудзиків;

8-

виготовлення прорізної петлі;

9-

наперсток ;

10- пришивання крючків, кнопок.

Технологічний диктант №5 1-

білі, світлих тонів;

2-

0,1- 0,2 см;

3-

закріпка;

4-

стібок;

5-

вметування;

6-

приметування;

7-

зверху;

8-

в тон ґудзика; 307


9-

обробляємо в тон тканини;

10- наметування; 11- 0,1- 0,2 см; 12- 15 см

Технологічний диктант № 6 1-

складки, рельєфи,шви з кантом;

2-

нитками кольору тканини виробу;

3-

на низ покласти деталь з товстої тканини;

4-

2,0-2,5 см;

5-

зворотною машинною строчкою завдовжки 0,7-1,0 см;

6-

деталь з посадкою розміщують знизу;

7-

настрочування;

8-

зустрічні, однобічні, бантові;

9-

зшивні, накладні, білизняні, настрочні;

10- шов; 11- поруч зі строчкою на 0,1 см; 12- ширина шва;

Технологічний диктант №7 1-

застрочування;

2-

вистьобування;

3-

обшивання;

4-

пришивання;

5-

розстрочування;

6-

вшивання;

7-

настрочування;

8-

окантовування;

9-

зшивання; 308


Технологічний диктант №8 1-

розпрасовування;

2-

пропрасовувач;

3-

пресування, прасування, відпарювання;

4-

температура нагрівання праски,ступінь зволоження, тиск і час

впливу; 5-

запрасовування;

6-

декатирування;

7-

волого-теплова обробка.

8-

припрасовування;

9-

прес, праска, пароповітряний манекен;

10- відтягування. 11- зпрасовування;

Технологічний диктант №9 1-

білизняні;

2-

так, щоб малюнок збігався;

3-

в тон обробляємої тканини;

4-

зшивання;

5-

1,0-1,5 см;

6-

обкантовування;

7-

булавки;

8-

20-25 см;

9-

в середині наволочки;

10- тасьма; 11- наволочка; 12- під кутом 45 градусів; 13

запрасовування;

14-один. 309


Технологічний диктант №10 1-

столова;

2-

з’єднувальні;

3-

закріпка;

4-

ширина шва;

5-

ножиці;

6-

оздоблювальні;

7-

прямі стібки;

8-

скатертина;

9-

обкантовування;

10- запрасовування; 11- кант; 12- обметування; 13

крайові;

14- мереживо; 15- обшивання; 16- настрочування; 17- кілок; 18- обшивання; 19- булавка;

Технологічний диктант №11 1-

пришивання;

2-

на монтажну тасьму, петлі, люверси, зав’язки;

3-

монтажна тасьма;

4-

м’які, жорсткі, сваги;

5-

крайові шви;

6-

кант, бейка, оборка;

7-

флізелін, дублерін;

8-

обкантовування; 310


9-

запрасовування;

10- 5,0 – 7,0 см.; 11- виметування; 12- під кутом 45°.

311


Штори – це свого роду декорації, на фоні яких протікає життя сім’ї. Прикрашаючи вікно – ми прикрашаємо своє життя. Штори можуть, як збуджувати уяву так і заспокоювати, берегти таємницю або розкривати її. При виборі відповідного забарвлення і фасону штор поміркуйте, чого Ви прагнете – динамічного простору або вишуканого затишку.

312


Issuu converts static files into: digital portfolios, online yearbooks, online catalogs, digital photo albums and more. Sign up and create your flipbook.