00 (1) by xel

Викладання інформатики в початковій школі

ЗМІСТ

1.1. Викладання курсу «Сходинки до інформатики» за новим Державним стандартом початкової загальної освіти 1.2. Реалізація ідеї розвиваючого навчання на уроках

2 18

інформатики в молодшому віці 1.3.Елементи логіки на уроках інформатики

1.4.Використання методу проектів при викладанні інформатики в початковійшколі

1.5.Фізкультхвилинки на уроках інформатики

Література

1.1. Викладання курсу «Сходинки до інформатики» за новим Державним стандартом початкової загальної освіти Мета і завдання навчального курсу Програма «Сходинки до інформатики» для 2–4 класів спрямована на реалізацію мети та завдань освітньої галузі «Технології», визначених у Державному стандарті початкової загальної освіти, та враховує рекомендації ЮНЕСКО «Інформатика в початковій освіті» (рис. 2.1).

Рис. 2.1 Курс «Сходинки до інформатики» є підготовчим курсом, що передує більш широкому і глибокому вивченню базового курсу інформатики в середній школі, являє собою скорочений систематичний виклад основних питань науки інформатики та інформаційних технологій в елементарній формі, та носить світоглядний характер. Метакурсу «Сходинки до інформатики» - формування і розвиток в учнів інформаційно-комунікаційної компетентності 3

та ключових компетентностей для реалізації їх творчого потенціалу і соціалізації у суспільстві. Завданнякурсу «Сходинки до інформатики» формування в учнів молодшого шкільного віку: - початкових уявлень про базові поняття інформатики (повідомлення, інформація та дані, інформаційні процеси, комп’ютер та інші пристрої, що використовуються для роботи з повідомленнями та даними, сфери їх застосування у житті сучасної людини в інформаційному суспільстві); - початкових навичок знаходити, використовувати, створювати та поширювати повідомлення та дані, застосовуючи для цього засоби інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) (створювати графічні зображення, комп’ютерні презентації, текстові документи, шукати інформацію в мережі Інтернет, користуватися електронною поштою та ін.); - алгоритмічного, логічного такритичного мислення; - початкових уявлень та навичок роботи з різними програмними засобами підтримки вивчення інших предметів початкової школи, а також для розв’язування практичних завдань з цих предметів. Цей курс розглядається як необхідний інструмент, що в сучасному суспільстві сприятиме більш успішному навчанню учнів у молодшій школі і в наступних класах, формуванню як предметних так і ключових компетентностей, всебічному розвитку дитини молодшого шкільного віку. Інформаційнокомунікаційні технології розглядаються в курсів як об’єкт, так і як засіб навчання. Ключова та предметна ІКТ-компетентності навчального курсу Ключова ІКТ-компетентність - впевнене та критичне використання ІКТ та відповідних засобів для навчання, відпочинку та спілкування Предметна ІКТ-компетентність: - здатність раціонально використовувати комп’ютер і комп’ютерні засоби для розв’язування завдань, пов’язаних з опрацюванням даних, їх пошуком, зберіганням, поданням і передаванням; 4

готовність вирішувати інформаційні проблеми шляхом застосування засобів ІКТ та алгоритмів виконання завдань; - здатність співпрацювати за допомогою засобів ІКТ для виконання комплексних завдань; - вміння безпечно працювати з комунікаційними системами. Діяльнісний вимір предметної ІКТ-компетентності пов'язаний з такими вміннями учнів молодшого шкільного віку: Технологічні вміння: - вмикає та вимикає комп’ютер; - вибирає об’єкти та переміщує їх з використанням маніпулятора мишки - виконує операції над об’єктами, зокрема, над вікнами, файлами, папками; - запускає програму на виконання та завершує роботу з нею; - використовує клавіатуру для введення символів, слів, речень, текстів; - здійснює підготовку та редагування нескладних текстів невеликого обсягу в середовищі текстового редактора; - працює з графічними об’єктами у середовищі графічного редактора, створює елементарні малюнки та змінює значення властивостей створених малюнків; - працює з комп‘ютерними програмами підтримки вивчення навчальних предметів; - створює прості презентації на 3-5 слайдів на підтримку власної проектної діяльності. Телекомунікаційні вміння: - одержує, створює і надсилає електронні листи; - виконує пошук в Інтернеті зображень і текстів за вказаною темою; - зберігає результати пошуку. Алгоритмічні вміння: - складає алгоритми дій з повсякденного життя, з використанням матеріалу навчальних предметів (математики, української мови тощо); 5 -

аналізує текст задачі; складає, записує і виконує найпростіші алгоритми для виконавців у визначеному середовищі, розрізняє основні алгоритмічні конструкції. У результаті засвоєння предметного змісту навчального курсу «Сходинки до інформатики» учні мають виявляти такі показники вміння вчитися: - розуміти мету навчальної діяльності, визначати завдання для її досягнення; - відбирати або знаходити потрібні знання, способи для розв’язування різних типів навчальних і життєвих задач (як типових, так і нестандартних, творчих); - генерувати різні способи розв’язування задачі, проблеми; - актуалізувати й відтворювати потрібну інформацію, моделювати, комбінувати, доповнювати, перетворювати її; - аналізувати навчальні об’єкти, розрізняти їх суттєві та несуттєві ознаки, групувати та класифікувати об‘єкти за певними ознаками; - співпрацювати у різних групах для виконання комплексних завдань (наприклад, участь у проектах, творчих роботах тощо), які вимагають застосування різних компетентностей, готовності до продуктивної праці. Курс «Сходинки до інформатики» розрахований на 105 годин (35 годин у 2 класі, 35 годин у 3 класі і 35 годин у 4 класі з розрахунку 1 година на тиждень за рахунок інваріантної частини навчального плану). Відповідно до Державного стандарту початкової загальної освіти курс «Сходинки до інформатики» будується за такими змістовими лініями: - комп’ютер та його складові; - інформація та інформаційні процеси; - використання інформаційних технологій; - алгоритми і виконавці; 6 -

- комунікаційні технології. Програма побудована лінійно-концентрично. Зміст понять поступово розширюється і доповнюється. Концентричність передбачає повернення до подання та опрацювання інформаційних даних (текстових, графічних, числових) за допомогою різних програмних середовищ. Лінійність має за мету ознайомити учнів на пропедевтичному етапі вивчення базового курсу "Інформатика" з простими редакторами тексту, графіки, презентацій. Поняття інформаційних процесів та їх використання у навчальному процесі розширюється і доповнюється в кожному класі. Таким чином забезпечується поступове нарощування складності матеріалу, його актуалізація, повторення, закріплення, що сприяє формуванню ключових та предметних компетентностей і способів діяльності на вищому рівні узагальнення. У програмі конкретизовано зміст навчального матеріалу за кожним класом і подано відповідні вимоги до навчальних досягнень учнів. Програмою встановлена послідовність тем курсу, яка дозволяє при вивченні кожного з розділів використовувати знання і вміння, набуті при вивченні попередніх розділів. Вчитель може змінювати порядок вивчення і обсяг тем курсу залежно від рівня підготовки учнів і технічного оснащення школи, вибудовуючи в такий спосіб найбільш доречну для конкретного навчального закладу або класу траєкторію навчання. Водночас, змінюючи порядок тем курсу, вчитель не може порушувати порядок викладання тем, між якими є суттєві змістові залежності. Програмою передбачено резерв часу, який можна додатково використати на вивчення тем курсу, а також для виконання додаткових навчальних проектів, проведення інтелектуальних конкурсів та творчих змагань в кінці кожного семестру або навчального року. Наприкінці кожного навчального року, а також на початку 3 і 4 класу передбачені години для повторення і систематизації набутих знань. 7

Однією з важливих складових програми є інтегративні навчальні проекти, при виконанні яких відбувається закріплення, поглиблення та активне засвоєння матеріалів курсу. Передбачено, що учні мають здійснювати вибір із запропонованих життєвих ситуацій (тем), придумувати свою тематику життєвих ситуацій; планувати та коригувати план дослідження; виявляти готовність відкрито висловлювати та відстоювати свої думки; вчитись слухати та чути партнера, з повагою визнавати право кожного на власну точку зору; навчитись презентувати результат індивідуального чи колективного дослідження. Програмою передбачено створення учнями індивідуальних або групових проектів у 3-ому і 4-ому класах. У ході створення цих проектів учні повинні ознайомитися з основними принципами проектної діяльності і реалізувати всі ІКТ-компетентності, набуті в процесі вивчення цього курсу. При вивченні теми «Створення проектів» можна виконати з учнями: - кілька комплексних проектів наприкінці навчального року; - один комплексний проект наприкінці навчального рок (не менше 3 годин), а решту годин розподілити на виконання міні-проектів протягом навчального року. Характеристика умов навчання Успішне впровадження навчального курсу «Сходинки до інформатики» залежить від обов’язкової саме для нього складової – стандарту можливостей для навчання, в якому зазначаються обов’язкові умови та ресурси, що потрібні для реалізації державних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учнів молодшого шкільного віку. Обов'язкові умови успішного впровадження курсу: - підготовленість вчителів початкової школидо навчання курсу «Сходинки до інформатики»; - забезпечення кожного навчального закладу сучасною комп'ютерною технікою для роботи учнів молодшого шкільного віку(кожен учень має бути забезпечений 8

індивідуальним робочим місцем за комп'ютером), наявність в класі інтерактивної дошки та мультимедійного проектора; - підключення до Інтернету всіх комп 'ютерів, за якими працюватимуть учні 2-4 класів; наявність у навчальному закладі локальної комп'ютерної мережі; - забезпечення вчителів початкової школи спеціальним робочим місцемускладі персонального комп'ютера, сканера, принтера, фотокамери. При вивченні курсу «Сходинки до інформатики» кожний урок проводиться із використанням комп’ютерів. Тому на кожному уроці класи діляться на підгрупи так, щоб кожен учень був забезпечений індивідуальним робочим місцем за комп‘ютером, але не менше 8 учнів у підгрупі. Згідно санітарно-гігієнічних норм час роботи учнів за комп’ютером на 1 уроці не повинен перевищувати 15 хв. Весь інший час уроку учні працюють без комп’ютера: - знайомляться із загальними теоретичними положеннями курсу «Сходинки до інформатики»; - повторюють і закріплюють вивчений матеріал; - виконують вправи на розвиток уваги, алгоритмічного, логічного та критичного мислення, творчих здібностей тощо. Для практичної роботи учнів за комп‘ютером можна використовувати програми з наявного у школі навчального програмного забезпечення та середовища, які адаптовані для навчання дітей молодшого шкільного віку. Необхідні програмні засоби : - операційна система (бажано Windows, або вища); - програми на розвиток логічного та критичного мислення (наприклад, «Скарбниця знань. І рівень». Інформація на сайті: http://vesna-books.com.ua/); - розвиваючі програми (наприклад, пакет програм «Сходинки до інформатики». Інформація на сайті: http://dvsvit.com.ua); - комп‘ютерні програми на підтримку вивчення української мови, іноземної мови, математики, образотворчого 9

мистецтва, музики тощо (наприклад, ППЗ, які отримали ЗНЗ протягом 2004-2010 рр. від МОН України:  ППЗ «Математика, 1 клас»;  ППЗ «Математика, 2 клас»;  ППЗ «Математика, 3 клас»;  ППЗ «Математика, 4 клас»;  ППЗ «Музичне мистецтво, 1-4 класи» для ЗНЗ;  ППЗ «Образотворче мистецтво, 1-4 класи»;  ППЗ «Природознавство, 3 клас» для ЗНЗ  ППЗ «Природознавство, 4 клас» для ЗНЗ  ППЗ для ЗНЗ «Трудове навчання, 1-4 класи» та ін.); - клавіатурний тренажер; тренажер миші; - графічний редактор; - текстовий процесор; - редактор презентацій; - середовище виконання алгоритмів. Види діяльності, які слід реалізовувати в процесі вивчення курсу (рис. 2.2):

Рис. 2.2 З метою оцінювання індивідуальних досягнень учнів може бути використаний метод оцінювання портфоліо. Таке оцінювання передбачає визначення критеріїв для включення учнівських напрацювань до портфоліо; форми подання 10

матеріалу; спланованість оцінного процесу; елементи самооцінки з боку учня тощо. Пропонується проводити оцінювання на базі портфоліо учня: портфоліо розвитку та демонстраційне портфоліо. Курс «Сходинки до інформатики» вивчатиметься у 20132014 н.р. за такими новими підручниками (наказ МОНмолодьспорт «Про надання грифа навчальній літературі» №118 від 07.02.2012 р. ): - «Сходинки до інформатики. 2 клас» (авт. Ломаковська Г. В., Рівкінд Ф. М., Ривкінд Й. Я., Проценко Г. О.), ТОВ «Видавничий дім «Освіта»; - «Сходинки до інформатики. 2 клас» (авт. Потапова Ж. В., Лабага О. П., Чижевська С. М.), ТОВ «Далечінь»; - «Сходинки до інформатики. 2 клас» (авт. Коршунова О. В. ), ТОВ «Видавництво «Генеза»; - «Сходинки до інформатики. 2 клас» (авт. Зарецька І. Т., Корнієнко М.М., Крамаровська С. М.), ТОВ «Видавництво «Ранок». При вивченні курсу «Сходинки до інформатики» кожний урок має проводитись із використанням комп’ютерів. Згідно санітарно-гігієнічних норм час роботи учнів за комп’ютером на 1 уроці не повинен перевищувати 15 хв. Весь інший час уроку учні працюють без комп’ютера, знайомляться із загальними теоретичними положеннями курсу «Сходинки до інформатики», повторюють і закріплюють вивчений матеріал, виконують вправи на розвиток уваги, алгоритмічного, логічного та критичного мислення, творчих здібностей тощо. Структура уроку (40хв): І. Організаційна частина (1 хв) ІІ. Перевірка домашнього завдання (2-3 хв) ІІІ. Розвивальні завдання (6-8 хв) ІV. Робота над темою уроку (8-10 хв) V. Фізкультхвилинка (1 хв) VІ. Закріплення знань (5 хв) VІІ. Робота за комп’ютером (15 хв) 1. Повторення правил поведінки і безпеки життєдіяльності в комп’ютерному класі. 11

Інструктаж учителя щодо роботи з (1 хв) програмою 2. Робота з комп’ютерною програмою (7 хв) 3. Релаксація (1 хв) 4. Продовження роботи з комп’ютерною (6 хв) програмою VІІІ. Підсумок уроку. Рефлексія (2 хв) ІХ. Домашнє завдання (1 хв) Види діяльності, які слід реалізовувати в процесі вивчення курсу: 1) ігрова, навчально-ігрова; 2) конструювання; 3) образотворча діяльність; 4) практичне експериментування та дослідження; 5) співпраця в парі; 6) групова взаємодія; 7) проектна діяльність. 1. Ігрова, навчально-ігрова діяльність При використанні ігрових технологій на уроках необхідно дотримуватися наступних умов: 1) відповідність гри навчально-виховним цілям уроку; 2) доступність для учнів даного віку; 3) помірність у використанні ігор на уроках. Виділяють такі види уроків з використанням ігрових технологій: 1) рольові ігри на уроці; 2) ігрова організація навчального процесу з використанням ігрових завдань (урок-змагання, урок-конкурс, урок-подорож, урок-КВК); 3) ігрова організація навчального процесу з використанням завдань, які зазвичай пропонуються на традиційному уроці; 4) використання гри на певному етапі уроку (початок, середина, кінець, знайомство з новим матеріалом, закріплення знань, умінь, навичок, повторення та систематизація вивченого). Дидактична гра сприяє формуванню стійкого інтересу до навчання, формуванню навичок самоконтролю й самооцінки, 12

навичок самостійної роботи; знімає напругу, пов'язану з процесом адаптації дитини до шкільного режиму. Дидактичні ігри можна поділити на групи: Ігри-подорожі. Мета гри-подорожі – посилити враження, надати пізнавальному змісту трохи казкову незвичність, звернути увагу дітей на те, що знаходиться поруч, але не помічається ними. Ігри-подорожі розвивають увагу, спостережливість, осмислення ігрових завдань, полегшує подолання труднощів і досягнення успіху. Ігри-доручення. В основі їх лежать дії з предметами, іграшками, словесні доручення (зібрати разом всі предмети одного кольору, розкласти предмети по величині, формі – тема масиви). Ігри-припущення. «Що було б ...?» Або «Що б я зробив ...?» та ін. Дидактичний зміст гри полягає в тому, що перед дітьми ставиться завдання і створюється ситуація, що вимагає осмислення подальшого дії. Ці ігри вимагають уміння співвіднести знання з обставинами, встановлення причинних зв'язків. Ігри-загадки використовуються для перевірки знань, кмітливості. Головною особливістю загадок є логічні завдання. Способи побудови логічних завдань різні, але всі вони активізують розумову діяльність дитини. Дітям подобаються ігри-загадки. Необхідність порівнювати, пригадувати, думати, здогадуватися становить радість розумової праці. Розгадування загадок розвиває здатність до аналізу, узагальнення, формує уміння міркувати, робити висновки, умовиводи. Ігри-бесіди (діалоги). В їх основі лежить спілкування вчителя з дітьми, дітей з учителем і дітей між собою. Гра-бесіда виховує уміння слухати запитання вчителя, питання і відповіді учнів, вміння зосереджувати увагу на змісті розмови, доповнювати сказане, висловлювати судження. Все це характеризує активний пошук рішення задачі. . Сюжетно-рольова гра допомагає дитині виразити сховані почуття, обговорювати особисті питання й проблеми, перейнятися почуттями оточуючих і зрозуміти їх мотивацію, дає 13

можливість проявити себе в різних типах поведінки, учить контролювати свої почуття й емоції. 2. Конструювання Робота з конструктором спонукає дитину до розумової активності, розвиває пізнавальні процеси, творче мислення, винахідливість, моторику рук. Конструювання дає дітям можливість реалізувати прагнення до моделювання навколишнього світу. самовираження в різноманітних формах. 3. Образотворча діяльність Образотворча діяльність розвиває і формує: мислення, тому що в процесі діяльності постійно присутні такі розумові операції як аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, абстракція, конкретизація; сенсорну гостроту спостереження, які у поєднанні з уявою слугують основою розвитку образного мислення учнів, і впливають на розвиток моральних якостей. 4. Практичне експериментування й дослідження Дослід і експеримент мають велике значення для розвитку пізнавальних здібностей молодших школярів, вони дають можливість побачити різноманітні процеси, властивості об’єктів, зрозуміти сутність явищ. Дослід і експеримент сприяють формуванню усвідомлення фактів, виховання спостережливості, мислення, мовлення молодших школярів. 5. Співпраця в парах Роботу в парах можна використовувати для досягнення будь-якої дидактичної мети: засвоєння, закріплення, перевірки знань. За умов парної роботи всі діти в класі отримують можливість висловлюватись. Робота а парах дає учням можливість подумати, обмінятися ідеями з партнером і потім озвучити це перед класом. Ця форма роботи сприяє розвитку навичок спілкування, вміння висловлюватись, переконувати, вести діалог, дискусію. Така співпраця не дає можливості ухилитись від виконання завдання. Перед початком роботи в парах необхідно скласти і опрацювати разом з учнями правила співпраці. Найчастіше на уроках можна використовувати такі види роботи в парах: 14

- Гра "Лови помилку" (один учень читає, інший виправляє помилки); - "Інтерв'ю" (узяти інтерв'ю і визначити ставлення партнера до заданого тексту, статті і т.д.); - Гра "Критик" (зробити критичний аналіз чи редагування письмової роботи один одного); - "Взаємні запитання" (протестувати та оцінити один одного); - Гра "Хто більше" (по черзі називають поняття вивчені на уроці, або з теми); - Гра «Відгадайка» (один одному готують загадки й відгадують їх) 6. Групова взаємодія Групова робота забезпечує взаємодію між учнями і робить непрямим керування вчителя. Він виступає організатором початку і кінця роботи: формулює завдання, перед початком роботи проводить інструктаж по спільному його виконанню, разом з учнями приймає участь в оцінці результатів. Етап спільної оцінки допомагає формуванню самооцінки і самоконтролю школярів. Оцінюється робота всієї групи, а не окремих учнів. Помилки дітей обговорюються тільки в групі. Робота учнів перетворюється із індивідуальної діяльності кожного учня в співпрацю. Учні вимушені навчитися швидко домовлятися, вони зацікавлені в підтримці дружніх стосунків. Ця форма роботи має велике значення для формування самостійності школяра. Працюючи в команді, учень має можливість приймати рішення, проявляти ініціативу, вчитися планувати свої дії, переконувати, нести відповідальність за себе і команду. За технологією застосувань парну і групову роботу можна поділити на слідуючи види: - збирання інформації з певної теми; - інтенсивна перевірка обсягу й глибини знань; - розвиток вмінь аргументувати власну позицію. З учнями початкових класів краще організовувати групову роботу в інтерактивних формах «Карусель» і «Акваріум». 15

7. Проектна діяльність Однією з важливих складових програми «Сходинки до інформатики» є інтегративні навчальні проекти, при виконанні яких відбувається закріплення, поглиблення та активне засвоєння матеріалів курсу. Передбачено, що учні мають здійснювати вибір із запропонованих життєвих ситуацій (тем), придумувати свою тематику життєвих ситуацій; планувати та коригувати план дослідження; виявляти готовність відкрито висловлювати та відстоювати свої думки; вчитись слухати та чути партнера, з повагою визнавати право кожного на власну точку зору; навчитись презентувати результат індивідуального чи колективного дослідження. Програмою передбачено створення учнями індивідуальних або групових проектів у 3-ому і 4-ому класах. У ході створення цих проектів учні повинні ознайомитися з основними принципами проектної діяльності і реалізувати всі ІКТ-компетентності, набуті в процесі вивчення цього курсу. Метод проектівяк освітня технологія виник у 20-х роках XXст. у США. В основі цього методу лежать ідеї Дж.Дьюї, В.Х. Кілпатріка, Е.Торндайка та інших американських учених. Цей метод можна охарактеризувати як «навчання через діяльність», коли учень безпосередньо включається в активний пізнавальний процес: самостійно формулює проблему, збирає необхідну інформацію, знаходить і порівнює варіанти розв'язання проблеми, робить висновки, аналізує свою діяльність, формуючи щось нове й набуваючи нового навчального та життєвого досвіду. Застосовуючи в початковій школі цей метод потрібно враховувати вікові особливості молодших школярів. Адже вони ще не володіють великим лексичним запасом, навичками роботи з довідковою літературою, не можуть оформити і представити належним чином результати своєї діяльності, мають недостатній досвід співпраці в парах і в групі. Тому упроваджувати метод проектів доцільно поступово, починаючи вже з 2-го класу – від втілення деяких елементів проектного навчання, реалізації міні16

проектів, що розраховані на один урок або його частину, до реалізації короткотривалих (1-2 тижні) проектів для домашнього виконання з подальшим захистом на уроці. У курсі 2-го класу можна виділити кілька тем, де проектна діяльність може починатися з одного аркуша і закінчуватися «книжечкою», або альбомом. Наприклад, це такі теми: «Основні складові комп’ютера», «Короткі історичні відомості», «Графічний редактор». Для батьків та учнів інших класів влаштовуються виставки малюнків і створених книжок. Як відомо, елементарне експериментування доступне вже дітям дошкільного віку. Учні початкових класів із задоволенням досліджують навколишній світ, тому проектна діяльність у початковій школі успішно поєднується з дослідницькою. Етапи роботи над проектом 1. Планування. На цьому етапі здійснюється колективне обговорення проблеми (теми) з подальшим поділом її на підтеми. Учні обирають підтеми відповідно до своїх інтересів (уподобань). Також визначається термін роботи над проектом. Робота над проектом триває строго відведений час. 2. Постановка завдань та дослідження. На цьому етапі формулюють мету роботи й висувають гіпотези. Для досягнення поставленої мети й підтвердження або спростування гіпотез учень повинен провести певні дослідження. 3. Визначення методів дослідження. Обрана тема потребує правильного вибору методів дослідження. Метод – це спосіб досягнення поставленої мети (теоретичний, емпіричний, математичний тощо). 4.Проведення дослідження. Аналітична робота. На цьому етапі учень складає календарний план проведення дослідження, де докладніше ставлять мету кожного експерименту, вказують необхідні матеріали, устаткування тощо. Безпосередньо проводиться дослідження. Оформляють результати у вигляді аналітичних довідок, діаграм, таблиць, графіків тощо. 17

3. Аналіз результатів і висновки. Отримані результати дослідження порівнюють з висунутою гіпотезою. У разі, якщо висунута гіпотеза не підтвердилася, висувають версії або причини, що призвели до такого результату. На цьому етапі можуть виникнути нові теми для дослідницької роботи. 4. Підготовка до презентації. На цьому етапі діти осмислюють отримані дані й готують підсумкове представлення результатів своєї роботи. 5. Демонстрація результатів роботи.Форма презентації проектної діяльності залежить від теми, мети і кількості учасників проекту. Демонстрація результатів може бути індивідуальною – у вигляді оповідання, вірша, газети, електронної презентації – або груповою. 1.2. Реалізація ідеї розвиваючого навчання на інформатики в молодшому віці

уроках

Основна мета навчання учнів 2-4 класів - це розвиток творчої особистості, яка володіє творчими уміннями, нестандартним мисленням, здатна вирішувати різні завдання. Тому основним завданням сучасної школи є необхідність створення новихпідходів до навчання на уроках інформатики в молодшому віці. І саме таким новим підходом є система розвиваючого початкового навчання, де визнавались би індивідуальні можливості кожної дитини. Модель розвиваючого навчання розрахована на вдосконалення розумових процесів з урахуванням можливостей кожної дитини. Серед важливих вимог до організації пізнавального процесу в початковій ланці в умовах розвиваючого навчання можна виділити наступні: - гуманістичне відношення до дітей, максимальний облік їх індивідуальних особливостей, створення атмосфери, що сприяє їх всебічному розвитку; - цілеспрямованість побудови навчання з урахуванням його ефективності для спільного розвитку дітей; - використання всіляких видів діяльності на уроці з метою перемикання уваги учнів у зв’язку з його нестійкістю; 18

- поєднання ігрової форми з учбовим змістом завдань, вживаних в навчанні; - включення нових знань в практичну діяльність учнів, як необхідну умову їх успішного засвоєння. Свої уроки інформатики намагаюсь проводити не по стандарту, практикую різні прийоми, щоб формувати в дітей критичне, логічне та творче мислення. Працюючи з дітьми молодшого шкільного віку, потрібно чітко розуміти як викласти новий матеріал так, щоб він був цікавий і водночас зрозумілий для дитини. Учитель повинен в захоплюючій, цікавій формі розповісти про світ сучасних комп’ютерів, уявлення про інформацію, її властивості, інформаційні процеси та інформаційні системи, загальні принципи розв’язування задач за допомогою комп’ютера з використанням програмного забезпечення загального та навчального призначення, основи алгоритмізації і програмування, принципи будови комп’ютера. Освоєння комп’ютера в основному відбувається в ігровій формі. Прагнення до гри, інтерес до ігрових ситуацій на уроці, захопленість ігровим сюжетом - це закономірне явище, обумовлене психологічною потребою дітей цього віку. Учні подорожують у казці разом з казковими героями і разом виконують різноманітні завдання. Таким чином, учні знайомляться з комп’ютером, знайомляться з поняттями меню, курсор, програмними засобами, розвивають логічне і алгоритмічне мислення. На уроках намагаюся постійно здійснювати перехід від простого до складного, вирішуючи цікаві завдання з казковими сюжетами і героями. Цим самим спонукаю дітей мислити, правильно і зв’язно викладати свої думки. Дитина повинна відчувати радість спілкування з вчителем – лише в цьому випадку її пізнавальна праця буде ефективною, а навчання розвиваючим. Із свого досвіду роботи, можу чітко стверджувати, що для того, щоб розвивати пізнавальні здібності дитини молодшого шкільного віку, їх мислення, просторову уяву, увагу, вміння 19

аналізувати, порівнювати, узагальнювати, проявляти кмітливість і винахідливість, розуміння і засвоєння інформації просто необхідно проводити такі уроки, як :урок-змагання, урок-гру, під час яких використовувати розвиваючі ігри, хвилинки-цікавинки, подорожі до казки, цікаві ребуси, логічні завдання, головоломки, складання пазлів, загадки, числові головоломки. Під час проведення таких нестандартних уроків спостерігається велика зацікавленість учнів, вони активні, працюють із задоволенням. Правильно підібрані і добре організовані завдання, логічні задачі, вправи для розвитку уяви, пам’яті, уваги сприяють все сторонньому, гармонійному розвитку школярів, допомагають виробити необхідні в житті і навчанні корисні навики і якості. Звичайно, коли діти відгадують головоломку, логічні завдання, вони, як правило, застосовують метод проб і помилок, перебираючи різноманітні варіанти. Частіше всього це не приводить до раціональних результатів. Виникає необхідність подумати, знайти якусь закономірність, зрозуміти, чому завдання не розв’язується, які нові прийоми слід застосувати, щоб наблизитись до мети. Зовсім іншими очима діти дивляться і на вчителя, що разом з ними розв’язує цікаві завдання, дає пізнавальну інформацію. Вчитель для них стає другом, порадником, що ділиться своїми знаннями з дітьми. Атмосфера довір’я і співпраці з повинна панувати на уроці. Не секрет, що учні втрачають інтерес до навчання. Навіть ті, що йдуть до першого класу, не завжди його мають. Тож потрібно будувати свою роботу так, щоб не відбити інтерес у тих учнів, які бажають вчитися, сформувати бажання вчитися у пасивних і, по можливості, ламати негативний стереотип у тих, хто зовсім не зацікавлений у навчанні. Саме у цьому вчителеві допомагає комп’ютер. В уяві дитини комп’ютер – іграшка. Але важливим завданням для вчителя є використати комп’ютер як інструмент для розвитку творчих здібностей учнів. Оскільки одним з основних видів діяльності шестирічних школярів є гра, то комп’ютер і створює умови гри на уроці, але гри незвичайної – навчальної. Дитина, не помічаючи, виконує 20

складні навчальні завдання, закріплює вивчений матеріал. Учень отримає велике моральне задоволення. Таке велике, що його вистачає на декілька наступних днів. І вже навчальний матеріал не здається таким нецікавим, і дитина з нетерпінням чекає, коли наступного разу буде урок у комп’ютерному класі. Дитина не повинна бути пасивним учасником навчального й виховного процесу, вона є одним із його творців. Урок інформатики має бути спрямований на загальний розвиток дітей, їх творчих здібностей, на вдосконалення знань, умінь і навичок через між предметні зв’язки. Головною метою розвиваючого навчання є формування активного, самостійного творчого мислення учня і на цій основі поступового переходу в самостійне навчання. Завдання розвиваючого навчання : Формування особистості з: - гнучким розумом; - розвиненими потребами до подальшого пізнання та самостійних дій; - певними навичками та творчими здібностями. На наступний рік для підвищення ефективності розвиваючого навчання, планую використовувати під час занять інтерактивну дошку і створювати інтерактивні уроки у спеціальному програмному забезпеченні SmartNotebook на якісно новому рівні. Він відповідає тому способу сприйняття інформації, яким відрізняється нове покоління школярів, що виросло на ТБ, комп’ютерах і мобільних телефонах, у якого набагато вище потреба в темпераментній візуальній інформації й зоровій стимуляції. Інтерактивна дошка дає можливість вчителю повністю керувати будь-якою комп’ютерною демонстрацією виводити на екран дошки картинки, карти, схеми, створювати й переміщати об’єкти, запускати відео й інтерактивні анімації, виділяти важливі моменти кольоровими позначками, працювати з різноманітними комп’ютерними програмами. І все це прямо з дошки, не втрачаючи візуального контакту з класом і не прив’язуючись до свого комп’ютера. А дітям як цікаво? На мою думку, використовуючи самі різноманітні методи і форми навчання можна досягти успіху. Але саме розвиваюче 21

навчання на уроках інформатики впочатковій школі – основа формування творчої особистості, а в подальшому – креативної, яка має внутрішні передумови, що забезпечують її творчу активність. Які б форми та методи вчитель не підбирав би і не використовував під час занять, саме головне – знайти підхід до кожної дитини, допомогти розкрити їй свої здібності і проявити свої вміння. Головне, щоб дитина відчувала радість від навчання. Учитель повинен творчо підходити до підготовки завдань на урок. Для вчителя найвища винагорода – коли діти чекають з нетерпінням наступного уроку інформатики. 1.3. Елементи логіки на уроках інформатики Вчителі завжди радіють, коли учень добре і швидко мислить, він і вчиться краще і відволікається менше. Народна мудрість говорить: «Розумного відправ - одне слово скажи, не розумного відправ - три скажи, та сам за ним піди». Чи можна добитися того, щоб дитина стала розумнішою? Я вважаю, що так, звичайно! Якщо розвитком розумових здібностей займатися регулярно, так як і тренуватися в краснописі, розвитку сили, витривалості. Якщо учні на уроках постійно займаються вирішенням логічних завдань, цікавих головоломок, то вони набувають навичок вирішення нестандартних завдань, не губляться у важких ситуаціях, діють активно, самостійно знаходять вірні рішення. На моїх уроках є так звані логічні п’ятихвилинки, коли на урок приходить один з 4 веселих гномів і приносить свої завдання і якщо треба, допомагає їх вирішувати. Дитина з перших днів занять у школі зустрічається із задачами. Спочатку і до кінця навчання в школі задачі незмінно допомагають учням усвідомлювати правильні поняття інформатики, глибше з’ясовувати різні сторони взаємозв’язків у навколишньому житті, дає можливість застосовувати досліджувані теоретичні положення. У цей же час розв’язування задач сприяє розвитку логічного мислення. Роль інформатики в розвитку логічного мислення винятково велика. Причина настільки виняткової ролі інформатики в тому, що це сама практична наука з усіх досліджуваних у школі. У ній 22

високий рівень абстракції і у ній найбільш природним способом викладу знань є спосіб сходження від абстрактного до конкретного Як навчати дітей знаходженню способу вирішення логічного завдання? Це питання – центральне в методиці навчання вирішення завдань у початковій школі. Для відповіді на нього можна запропонувати чимало практичних прийомів, що полегшують пошук способу рішення задачі. Уміння вирішувати завдання є одним з основних показників рівня розвитку, глибини освоєння навчального матеріалу. Основну увагу при підборі завдань слід приділяти поєднанню наявних методичних рекомендацій для досягнення поставлених цілей: - Розширення кругозору учнів, розвиток пам’яті, уваги; - Пізнавальний розвиток дітей – впізнавання ними простих зв’язків і залежностей навколишнього світу; - Розвиток логіки мислення, просторових уявлень, уяви дітей; - Розвиток вміння порівнювати та класифікувати; - Формування творчих, дослідницьких якостей учнів; - Формування операційного стилю мислення; - Підготовка до сприйняття комп’ютерного варіанту завдань. Приклади логічних задач, які я використовую на уроках інформатики: Дівчинка на ім’я Логіка, вміє краще за всіх міркувати, пояснювати, доводити. Володіє поступливим і дуже добрим характером. Логіка навчає вмінню ясно, чітко викладати, доводити і відстоювати свою думку. І саме сьогодні дівчинка завітала на урок інформатики і принесла для вас декілька задач: Задача 1. На лавці сидить Марі, її мама, бабуся і лялька. Бабуся сидить поруч з онукою, але не поруч з лялькою. Лялька не сидить поруч з мамою. Хто сидить поруч з мамою Марі?Завдання Задача 2. У симфонічний оркестр взяли на роботу трьох музикантів: Брауна, Сміта і Вессона, що вміють грати на скрипці, флейті, альті, кларнеті, гобої і трубі. Відомо, що: Сміт 23

найвищий; грає на скрипці менше зростанням грає на флейті; грають на скрипці і флейті і Браун люблять піцу; коли між альтистом і трубачем виникає сварка, Сміт мирить їх; Браун не вміє грати ні на трубі, ні на гобої . На яких інструментах грає кожен з музикантів, якщо кожен володіє двома інструментами? Задача 3. Три однокласника – Влад, Тимур і Юра, зустрілися через 10 років після закінчення школи. З’ясувалося, що один з них став лікарем, інший фізиком, а третій юристом. Один полюбив туризм, інший біг, пристрасть третього – регбі. Юра сказав, що на туризм йому не вистачає часу, хоча його сестра – єдиний лікар в сім’ї, завзятий турист. Лікар сказав, що він поділяє захоплення колеги. Забавно, але у двох із друзів в назвах їх професій і захоплень не зустрічається ні одна буква їхніх імен. Визначте, хто чим любить займатися у вільний час і у кого яка професія. Як висновок можу сказати, що добре розвинене логічне мислення учнів дозволяє їм застосовувати набуті знання в нових умовах, вирішувати нетипові завдання, знаходити раціональні способи їх вирішення, творчо підходити до навчальної діяльності, активно, з цікавістю брати участь у власному навчальному процесі. 1.4.Використання методу проектів при викладанні інформатики в початковій школі Метою навчання інформатики в початковій школі ставиться формування первинних уявлень про властивості інформації, способи роботи з нею, зокрема, з використанням комп’ютера. А одним із завдань навчання інформатики в початковій школі є створення умов для формування в учнів умінь застосовувати знання, отримані на уроках інформатики, на інших предметах з використанням засобів ІКТ. Вважаю, що використання методу проектів дозволяє вирішити і цю, й інші завдання навчання. Створити гарний проект, провести грамотну організацію своєї роботи складно навіть для старшокласника. Але в якості узагальнення навчального матеріалу та підсумкової роботи за курс початкової школи у 4 класі я проводжу захист проектів учнями, в яких вони показують свої знання, уміння і навички в 24

зборі, обробці та наданні інформації за допомогою інформаційних технологій. Я розумію, що робота учня 4 класу більше схожа на роботу за шаблоном, але з посильними для молодшого школяра елементами творчості, самостійного дослідження і прикладами практичного застосування вмінь, знань і навичок. Всю роботу над проектом розбиваємо на 6 етапів: підготовчий, планування, дослідження, аналіз результатів, захист проектів, оцінка результатів. Тематика проектних робіт може бути різною. Ми вибирали такі: “Наші улюблені пісні”, “Світ навколо нас”, “Ці забавні тварини”, “Світ птахів”, “Овочі і фрукти”. З найбільшим успіхом проходила робота і захист музичних проектів. Робота виконується учнями індивідуально або в парах (вибирають за бажанням). При складанні загального (підсумкового) проекту - групова форма роботи. На створення проектів я планую 11 годин навчального часу. Опишу порядок роботи над проектом “Наші улюблені пісні”. 1 етап. Підготовчий. Роздумуючи над метою і можливостями проектної роботи дитини 10 років, я прийшов до рішення, що проект повинен бути розважальним, повинен відображати одну з побутових сторін життя дитини, повинен мати зв’язок з деяким іншим навчальним предметом, повинен вийти яскравим і емоційним. В підсумку я вирішив, що вони (учні 4х класів) створять спільний великий проект “Наші улюблені пісні”, який буде складатися з маленьких персональних проектів кожного учня “Моя улюблена пісня”. Далі я поспілкувався з учителем музики цих класів, щоб визначитися в музичному різноманітті учнів 4 класу. Провів вступну навчальну консультацію (урок №1) з метою мобілізувати хлопців на активну творчу працю. Познайомив з завданнями, змістом і організацією роботи над проектами. Познайомив з труднощами, які можуть виникнути в ході виконання проекту. Продемонстрував зразок проектної роботи (у перший рік - виконаний мною, а на наступний - кращі роботи 4-класників минулого випуску). Оголосив домашнє завдання: 25

вибрати пісню, над якою буде працювати учень під час виконання проекту. 2 етап. Планування (урок №2). У бесіді з учнями визначили ті джерела інформації, з яких вони зможуть брати додаткову інформацію (бесіда з учителем музики, іншими вчителями або батьками, журнали, телебачення, книги, мультимедійні та аудіо диски), обговорили план виконання роботи і способів подання результатів кожного етапу роботи. Так само учні були ознайомлені з критеріями оцінки результатів і процесу їх проектної діяльності. 3 етап. Дослідження (уроки № 2, 3, 4, 5). Схема роботи кожного учня була наступною: Вибрати улюблену пісню. Дізнатися, хто автор слів, музики, виконавець пісні. Знайти додаткові відомості про пісню: коли пісня написана, чому присвячена, в якому м/ф або х/ф звучала і т.д. В графічному редакторі створити ілюстрації до пісні. (Уроки № 2, 3). В текстовому редакторі надрукувати слова пісні. (Уроки № 3, 4). Підібрати додаткове оформлення: картинки, портрети композитора, автора слів, виконавця, своє фото. Знайти музичне оформлення у форматі mp3 або wav. Продумати і провести соціологічне опитування серед вибраної категорії людей. Тема соц. опитування “Рейтинг популярності пісні”. (Урок №5 - Підготовка до соц. опитування. Д/з - Проведення опитування). Питання ми вибирали такі: “Ви любите співати?”, “Ви знаєте цю пісню?”, “А ви коли-небудь співали цю пісню?” та ін. 4 етап. Аналіз інформації (уроки № 6, 7, 8, 9). Виконати аналіз результатів соц. опитування. Оформити результати з допомогою електронних таблиць та побудови діаграм. (Урок № 6) Створити презентацію для представлення свого проекту. (Уроки № 7, 8, 9) 5 етап. Захист проекту (уроки № 10, 11). Підготувати виступ. (Урок № 10). 26

Представити свій проект перед однокласниками. (Урок № 11). 6 етап. Оцінка результатів і процесу проектної діяльності (урок № 11). Після захисту кожного проекту проходить аналіз виконаної роботи, хлопці відзначають позитивні сторони даної роботи, висловлюють свої пропозиції щодо її поліпшення. Проходить відбір кращих робіт для складання загального проекту “Наші улюблені пісні”. Можливий варіант, коли в загальний проект увійдуть проекти всіх учнів. По закінченні роботи проходить загальна конференція для учнів 4-х класів, на якій видається спільний проект, виконуються кращі пісні, подаються малюнки. 1.5.Фізкультхвилинки на уроках інформатики Більшу частину доби дитина перебуває у статичному положенні, тобто сидить: у школі під час уроків; удома, коли виконує домашні завдання, читає, переглядає телепередачі або грається у комп’ютерні ігри. При цьому дитина несе велике фізичне навантаження. Статичне навантаження вступає у протиріччя з фізичним розвитком дитини. Як наслідок – розвиток перевтоми. У дитини знижується працездатність, проявляються негативні емоції, погіршується самопочуття. Дитина скаржиться на головний біль. Дехто з дітей починає порушувати правила поведінки на уроці. Тому при виявленні в дітей перших ознак перевтоми необхідно робити перерви, під час яких діти б могли виконувати нескладні фізичні вправи. Такі перерви під час уроку (фізкультхвилинки) сприяють поліпшенню функціонування мозку, відновлюють тонус м’язів, які підтримують правильну поставу, знімають напругу з органів зору і слуху, з утомлених від письма пальців. Фізкультхвилинка включає 3-4 вправи, добре знайомі дітям і легкі для виконання. Кожна вправа виконується 3-4 рази в середньому темпі. Фізкультхвилинки проводяться, як правило, після 20-30 хв. роботи Тривалість фізкультхвилинки 23 хвилини. Вправи мають добиратися таким чином, щоб 27

протягом дня цілеспрямовано навантажувалися і розслаблялися різні групи м’язів дітей: плечового пояса, спини, тазостегнових суглобів. Необхідно включати в комплекс вправи для відпочинку очей, дихальні вправи, вправи на координацію рухів. Організація фізкультурних хвилинок передбачає підготовку приміщення та учнів, які для виконання вправ повинні закрити книжки, зошити і покласти їх на середину парти, розшпилити комірці. Черговий відкриває фрамугу або кватирку. Добре, коли учні вміють проводити фізкультурні хвилинки самостійно. Проводити фізкультурні хвилинки може черговий або фізорг. Вправи рекомендується виконувати стоячи біля парти або сидячи за партою. Щоб процес виконання фізичних вправ був цікавим для дітей, необхідно час від часу змінювати вправи (кожні 2-3 тижні), виконувати їх під музику, включати танцювальні рухи. Дітям подобаються фізкультхвилинки, які супроводжуються віршованими текстами. Щоб у дітей не збивався ритм дихання, їхні рухи були точними і сильними, при проведенні таких фізкультхвилинок учитель промовляє текст, а діти виконують вправи. Фізкультхвилинки різних видів Комплекс вправ 1 (сидячи за партою) 1. Вихідне положення – руки на парті, витягнуті вперед; 1-2 – підняти руки вгору, потягнутися; 3-4 – вернутися у вихідне положення, 2-3 рази. 2. Вихідне положення – руки за головою, лікті вперед; 1-2-3 – лікті розвести в сторони, прогнутися. 3. Вихідне положення – руки за голову; 1 – руки вгору, потягнутися; 2 – у вихідне положення; 3-4 – те ж саме, 2-3 рази. 4. Вихідне положення – руки на пояс; 1 – нахил вправо; 2 – нахил вперед; 3 – нахил вліво; 28

4 – вихідне положення те ж саме. Те ж саме у другий бік. 2-3 рази. 5. Вихідне положення – руки до плечей, лікті притиснути до тулуба; 1-2-3-4 – обертання рук вперед; 5-6-7-8 – те ж саме назад, 2-3 рази. Комплекс вправ 2 (стоячи за партою) 1. Вихідне положення – основна стойка; 1-2-3-4 – підняти руки вгору, стискаючи і розтискаючи пальці; 5-6-7-8 – повільно руки вниз, стискаючи і розтискаючи пальці, 2 рази. 2. Вихідне положення – основна стойка; 1 - дугами вперед руки вгору, потягнутися, вдих; 2 – опустити руки, видих; 3- круг головою вправо; 4- теж саме – вліво, 2-3 рази. 3. Вихідне положення – стійка, руки на пояс, 1- праву ногу у бік на носок ,нахил вправо; 2 – вихідне положення; 3-4 – те ж саме – у другий бік, 2-3 рази. 4. Вихідне положення – стоячи, руки на пояс, 1 - нахил назад; 2 – вихідне положення; 3 – нахил вліво; 4 – вихідне положення; 5 – нахил вперед; 6 – вихідне положення; 7 – нахил вправо; 8 – вихідне положення ;2-3 рази. 5. Вихідне положення – стоячи, руки перед грудьми, 1 – руки вгору, піднятися на носочки; 2 – руки на пояс; 3 – руки вгору, піднятися на носочки; 4 – вихідне положення ;2-3 рази. Комплекс вправ 3 (для розвитку дихання) 29

Вихідне положення – стати рівно, руки вниз; 1-2 – руки в сторони – вдихнути; 3-4 – різко обняти себе руками за плечі – видихнути. Повторити 3-4 рази. 2. Вихідне положення – стати рівно, руки вниз. 1-2 – руки в сторони – вдихнути; 3-4 – присісти, обняти руками коліна – видихнути. Повторити 3-4 рази. 3. Вдихнути широко відкритим ротом, видихнути носом. Повторити 4-5 разів. 1.

Комплекс вправ 4 (гімнастика для очей) 1. Швидко покліпати очима; заплющити очі та посидіти спокійно, повільно рахуючи до 5. Повторити 4 -5 разів. 2. Міцно замружити очі. Порахувати до 3, відкрити очі та подивитися вдалечінь. Порахувати до 5. Повторити 4 – 5 разів. 3. У середньому темпі проробити 3 – 4 кругових рухів очима в правий бік, стільки ж само – у лівий. Розслабивши очні м’язи, подивитися вдалечінь – на рахунок 1 – 6. Повторити 1 – 2 рази. Комплекс вправ 5 (для профілактики короткозорості) 1. Вихідне положення – ноги на ширині плечей, руки в боки. Кругові рухи руками вперед і назад. Весь час стежити за кінчиком великого пальця. Повторити 3-4 рази. 2. Вихідне положення – сісти на стілець. Замружити і відкрити очі. Повторити 3-4 рази. Виконувати в середньому темпі. 3. Витягнути руку вперед. Подивитися на вказівний палець витягнутої руки на рахунок 1 – 4. Потім перенести погляд вдалечінь на рахунок 1 – 6. Повторити 4 – 5 разів. 30

Вправи з віршованими текстами:

1.Кіт збирався до роботи (потягуються) Та завадили турботи: (розводять руки в сторони) Треба висушить хвоста, (показують "хвіст") Накрутити вуса, Почесати живота.(гладять живіт) І помити писок. Цілий день такі турботи, (лічать пальцем) Що не встигнеш до роботи! (розводять руками, крутять головою). 2.Забавлялись зайченята, (встають, руки піднімають вгору) Виглядаючи маму і тата.(руки на поясі, повертаються праворуч-ліворуч) Ось так лапку до лапки.(плескають в долоні) Ось так шапку до шапки. (руки піднімають до голови) Ось так — вусом потрусили.(хитають головою) Так — так — так! (стрибають на місці). 3.Сильний вітер до землі гне дерева молоді, (присідають) А вони ростуть, міцніють (піднімаються) Вгору тягнуться, радіють. (встають навшпиньки, руки тягнуть вгору) 4.Петрик йшов, йшов, йшов (крокують на місці) І суницю знайшов. (нахиляються вперед) З’їв і далі пішов. (імітація рухів, які виконує хлопчик) Петрик йшов, йшов, йшов І горішок знайшов. Підняв і далі пішов. Петрик йшов, йшов, йшов І грибочок знайшов. 31

Поклав у кошик і додому пішов. (сідають за парти) 5.Тут трава росте висока , Тут стежинонька вузька. Вище руки, вище ноги — Не проста у нас дорога. А тепер ідемо боком — Із підскоком, із підскоком. Походили на носочках, А тоді на п'ятах. Випростали добре спини І звели лопатки. 6.Всі ми звикли до порядку, Дружно робимо зарядку. Ми на радість цьому дому Проганяєм сон і втому. 7.І направо, і наліво, Щоб нічого не боліло. Один і два, три і чотири — Набираємося сили. Нахилились, повернулись, До товариша всміхнулись. 8.У садку зеленому Яблук нарвемо. В кошики великі Ми їх складемо. Ручки хай потрудяться — Буде нелегко. Вправними, бадьорими, Дружними ростемо. 32

9. Руки сонцю підставляйте, З сонцем в піжмурки пограйте. До вподоби нам ця гра. Любить сонце дітвора. Один, два — рада сонечку трава. 10.Хто вже, хто вже так стомивсь Що ліворуч нахилився? Хто вже спить? Треба дружно всім вам встати Фізкультпаузу почати. Сонце спить, небо спить. Навіть вітер не шумить. Рано-вранці сонце встало І проміння всім послало. 11. Лапки в боки, вгору вушка — Скачуть білочки-подружки. Один, два, три, чотири, п'ять, По гілках вони летять. Один, два, три, чотири, п'ять, Люблять білочки стрибать. 12. Руки в сторони та вгору — На носочки піднялись. Підніми голівку вгору — Й на долоньки подивись. Присідати ми почнемо, Добре ноги розімнемо. Раз — присіли, руки прямо. Встали — знову все так само. 33

Повертаємося вправно, Все виконуємо гарно. Вліво-вправо повернулись І сусіду усміхнулись. 13.Ось скакалки ми візьмемо І стрибати розпочнемо. Всі стрибаємо тихенько, Навшпиньках, ще й легенько. Ледь торкаємось підлоги — Не стомити наші ноги. Діти на майданчику гуляють, Спритно бігають, високо стрибають. Ми всі трохи погуляли І на місце посідали. Один, два, три, чотири, п'ять! Будемо весело стрибать! Стій! 14.Зимонька до нас прийшла, Сніг пухкий нам принесла. І летять, летять сніжинки На дерева, на стежинки. По сніжку, як по перині, Покачаємось на спині. У заметах сніг лежить, Під ногами він скрипить. Щоб сніжну гірку збудувати. Треба спинку прогинати. А тепер всі на санчатах В ліс поїдем до зайчаток. Зайченята дружно грають, Під ялинкою стрибають. А лисичка виглядає, 34

Зараз зайчика впіймає. Доки звірі наші фали, Руки в нас позамерзали. — Погріємо? А тепер на лижі стали додому всі помчали. 15.Щось не хочеться сидіти, Треба трохи відпочити. Руки вгору, руки вниз, Руки в боки, руки так, Руки вгору, як вітряк. Вище руки підніміть І спокійно опустіть. Плесніть, діти, кілька раз. Зароботу, все гаразд! 16. Працювати перестали І тепер всі дружно встали. Будемо відпочивати, Нумо, вправу починати! Руки вгору, руки вниз І легесенько пригнись. Покрутились, повертілись, На хвилинку зупинились. Пострибали, пострибали, Раз — присіли, другий — встали. Всі за парти посідали. 17. У володарки Зими Трішечки замерзли ми. Грудень каже: «Пострибай!» Січень просить: «Присідай!» Встали — сіли, встали — сіли, 35

18.Розігріли наше тіло. Лютий місяць нагадав: Час нам братися до справ. Сіли, дітки, всі гарненько. Спинки держимо рівненько. Книги відкриваємо — Знання здобуваємо! 19.— Ви втомились? Саме час — дружно відпочить І знайому фізхвилинку В гості запросити. Ми писали, ми трудились Наші пальчики втомились А щоб далі нам писати, Треба пальці розім'яти. Руки вгору потягніть І до сонця підстрибніть! Всі присядем, встанем враз, Знов чекає праця нас.

Фізкультхвилинки – ігри 1. Гра «Зіпсований телефон» (5 хвилин) Гра проводиться по рядах, де у кожному не менше 5 гравців. Учитель або учень пошепки говорить першому гравцеві вкожному ряді одну і ту саму фразу (з теми уроку). Перший повертає голову вліво і шепоче другому і т. ін. Говорячи інше слово, гравець повертає голову вправо. 2. Гра «Назви слова на букву» (5 хвилин) Необхідно за чергою вставати та називати слова, які починаються на одну й ту саму букву. При цьому можна називати не лише іменники, але й дієслова, прикметники, інші частини мови. Виграє той, хто назве більше слів. 3. Гра «Ведмідь» Учитель пропонує учням уявити, як повільно ходить ведмідь, вайлувато переступаючи з ноги на ногу; як бігає: швиденько і прямо пересувається вперед, як він бурчить (дозволити школярам пробігти від своїх парт до дошки). 4 .Гра «Комарики» Школярі виходять із-за парт, спочатку звуками імітують дзижчання комара, потім рухами – його політ навколо голови, рук, ніг, ловлять його оплесками. Наприклад: «Комарик над головою». Діти плещуть в долоні над головою. «Комарик біля вуха» тощо.

5.Гра «Гойдалки» Стати прямо, ноги нарізно, руки в поясі. Гойдатися, піднімаючись на носки й опускаючись на п’яти під рахунок учителя («раз» – на носках, «два» – на п’яти. 10 разів). 1.6.Психологічна фізкультхвилинка Здібність людини до саморегуляції стану, до психічної перебудови забезпечує і її ефективну адаптацію в довкіллі, в 37

стосунках з іншими. Навчати керувати своїм психофізичним станом треба починати з дитячих років. 1. « Морозиво» Ви всі любите морозиво. Уявіть, що ви завітали до Снігової Королеви. Замерзли і стали самі схожі на морозиво. Тіло, руки, ноги, голова скуті холодом… Брр… Але прийшов добрий чарівник і сказав: - Заплющіть очі! Покладіть руки на коліна. Вам зручно, вам ніщо не заважає… Зараз почнемо відтавати. Зігріваються і відтають пальчики ніг, зігріваються і відтають ступні, зігріваються і розслабляються коліна. Тепло йде від пальчиків ніг вгору, ноги теплі, вони розслабляються. Зігріваються пальчики рук. Пальці розслабляються. Зігріваються і розслабляються долоні. Зігріваються і розслабляються кисті рук. Тепло від кистей піднімається до ліктиків. Від ліктиків до плечей. Руки теплі, розслабились. Вам тепло. Тепло йде по всьому тілу, від животика піднімається до грудей, шиї, голови. Обличчю жарко. Обличчя розслабилося, ротик відкрився, голова повисла. Розтануло морозиво, розтеклося солодкою калюжею по підлозі. Фізкультхвилинки на картинках

Література 1. Аристова

А.

Активность

учения

школьника,

Просвещение. - М. 1968. 2. Бабанский Ю.К. Оптимизация процесса обучения. - М.: 1977. 3. Бабанский Ю.К. Оптимизация учебно-воспитательного процесса. М.: Просвещение, 1982. 4. Васьков Ю.В. Педагогічні теорії, технології, досвід. - Х.: Скорпіон, 2000. 5. Гадяцький

М.В.,

Хлєбнікова

Т.В.

Організація

навчального процесу в сучасній школі. Харків. Ранок. Веста, 2003. 6. Гришина Т.В. Освітня технологія як об'єкт методичної роботи. Харків. Вид.група. Основа, 2003. 7. Колмыкова З.И. Проблемы диагностики умственного развития учащихся. - М.: Педагогика. 1975. 8. Кулько

В.А.

Цехмистрова

Т.Д.

Формирование

учащихся умений учиться. - М.: Просвещение, 1983. 9. Матюшин А.М. Проблемные ситуации в мышлении и обучении. М. Педагогика. 1972. 10. Онищук В.О. Активізація навчання старшокласників. Педагогічна

бібліотека.

Паламарчук В.Ф.

Мрад.

Школа

.К.

1978.