НОВИНИ
5 жовтня 2018 року
НАРЕШТІ
Б’ЄМО Н А СПОЛОХ
ПРОФСПІЛКА: «БЮДЖЕТ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я-2019 — АНТИСОЦІАЛЬНИЙ»
П
рофесійна спілка працівників охорони здоров’я України направила до Голови Верховної Ради України Андрія Парубія листа, у якому зазначила, що законопроект «Про Державний бюджет України на 2019 рік» є антисоціальним і неприйнятним для медичної галузі через критично низький обсяг видатків на забезпечення реформи системи охорони здоров’я й оплату праці медиків. Представники Профспілки наголошують: під час формування Урядом проекту Держбюджету-2019 їх пропозиції щодо рівня мінімальної заробітної плати, прожиткового мінімуму, розміру посадового окладу працівника 1-го тарифного розряду за Єдиною тарифною сіткою (ЄТС) повністю проігнорували. Також залишилися неврахованими додаткові пропозиції стосовно передбачення відповідного обсягу видатків на охорону здоров’я для виконання положень Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення». Проаналізувавши проект бюджету, Профспілка висловила кілька критичних зауважень щодо його наповнення, а саме: проект Держбюджету-2019 передбачає зростання валового внутрішнього продукту до майже 3,9 трлн грн (у 2018 році — 3,3 трлн грн), а зведений бюджет на охорону здоров’я заплановано збільшити лише на 9,5 млрд грн. Тобто у співвідношенні до ВВП показник фінансування охорони здоров’я у 2019 році зменшено до 3,2% проти минулорічних 3,5%. Це не відповідає рекомендаціям ВООЗ та вимогам ч. 5 ст. 4 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» щодо видатків на реалізацію програми медичних гарантій не менше, ніж 5% ВВП (орієнтовна потреба — 197 млрд грн); відповідно до проекту Держбюджету з 1 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб дорівнюватиме 1921 грн, а мінімальна заробітна плата — 4173 грн. Це означає, що розмір базового тарифного розряду ЄТС з наступного року становитиме лише 46% від мінімальної заробітної плати, а існуюча «зрівнялівка» в оплаті праці з 1-го по 11-й тарифний розряд не тільки збережеться, а й пошириться до 13-го тарифного розряду ЄТС. «Унаслідок цього лікарям-хірургам, лікарям загальної практики-сімейної медицини (другої кваліфікаційної категорії), лікарям інших спеціальностей (першої кваліфікаційної категорії), головним медичним сестрам, медичним сестрам усіх категорій, молодшим медичним сестрам та робітникам буде встановлено посадовий оклад на рівні мінімальної заробітної плати — 4173 грн», — стверджують у Профспілці;
із 1 січня 2019 року фінансування первинної ланки, на яку передбачено 15,3 млрд грн, здійснюватиметься через Національну службу охорони здоров’я України. При цьому розмір капітаційної ставки у 2019 році мав становити 450 грн проти 370 грн 2018-му. Разом з тим, за даними Держкомстату, станом на 1 січня 2018 року чисельність населення України сягнула майже 42,4 млн осіб. Отже, розрахунковий обсяг коштів на первинну медичну допомогу, виходячи з національного тарифу (капітаційної ставки) у розмірі 450 грн, має становити 19,1 млрд грн; на потреби Національної академії медичних наук України в проекті Держбюджету-2019 передбачено майже 2,7 млрд грн, що на 242,7 млн грн (10%) більше від обсягу на 2018 рік, але менше від реальної потреби, котра становить 4 млрд грн. У Профспілці стверджують: «Щорічне обмеження обсягів фінансування фундаментальних досліджень і прикладних розробок призводить до того, що зношеність парку наукового обладнання та матеріально-технічної бази досягла критичної межі, відсутні кошти на придбання реактивів і матеріалів для наукових досліджень, зменшується колекція штамів мікроорганізмів у депозитарії, вимушено закриваються віварії. Граничні обсяги видатків на наукову діяльність при постійному зростанні заробітної плати не відповідають потребам наукових установ НАМН України. Фактично 98% затверджених обсягів становлять лише заробітна плата та нарахування на оплату праці. Проте і цих коштів не вистачає на виплату обов’язкових доплат і надбавок. Зазначене призводить до падіння престижу професії наукового працівника, швидкого старіння та відповідного зменшення чисельності наукових кадрів»; для проведення реформи екстреної медичної допомоги в проекті Держбюджету-2019 передбачено 922,6 млн грн і лише для пілотних регіонів. При цьому загальна потреба на реалізацію Закону України «Про екстрену медичну допомогу» становить 11 млрд грн; на реалізацію заходів, спрямованих на розвиток системи охорони здоров’я у сільській місцевості, передбачено лише 1 млрд грн проти 5 млрд грн за попередній період. Враховуючи вищезазначене, Профспілка вимагає: на реалізацію програми медичних гарантій виділити не менше, ніж 5% ВВП України; збільшити видатки на реалізацію пункту 6 ст. 4 Закону України «Про підвищення доступності та якості медичного обслуговування у сільській місцевості» (щодо
запровадження додаткових стимулів для залучення на роботу у сільській місцевості висококваліфікованих медичних і фармацевтичних працівників); встановити посадовий оклад працівника 1-го тарифного розряду за ЄТС у розмірі, більшому за розмір мінімальної заробітної плати, для розрахунку розмірів посадових окладів за всіма тарифними розрядами ЄТС з відповідним зростанням фонду оплати праці, із забезпеченням справедливої диференціації між посадовими окладами працівників залежно від рівня їх освіти та кваліфікації; встановити розмір капітаційної ставки на первинному рівні надання медичної допомоги у розмірі 900 грн; передбачити на заходи щодо медичного обслуговування населення у сільській місцевості 5 млрд грн; виділити на реалізацію Закону України «Про екстрену медичну допомогу» 11 млрд грн; забезпечити в повному обсязі фонд оплати праці державних установ НАМН України. Також представники Профспілки просять винести на розгляд Парламенту та прийняти в другому читанні проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» (щодо соціальних гарантій працівників охорони здоров’я)», передбачивши на його реалізацію відповідні видатки для встановлення медичним і фармацевтичним працівникам таких виплат: надбавки за престижність праці в розмірі 50% посадового окладу (близько 13,4 млрд грн); допомоги для вирішення соціальнопобутових питань у розмірі посадового окладу (2,7 млрд грн); щорічної грошової винагороди в розмірі до одного посадового окладу за сумлінну працю та зразкове виконання службових обов’язків (2,7 млрд грн); підвищення посадових окладів на 2 тарифні розряди професіоналам і спеціалістам у галузі охорони здоров’я (близько 10 млрд грн); надбавки за роботу в закладах охорони здоров’я, розташованих у сільській місцевості та селищах міського типу, у розмірі близько 50% до посадового окладу (приблизно 1 млрд грн). За матеріалами офіційного веб-сайту Професійної спілки працівників охорони здоров’я України
МОЗ і Нацполіція планують захищати працівників швидкої
М
іністерство охорони здоров’я та Національна поліція України підписали меморандум про співпрацю у сфері захисту працівників швидкої медичної допомоги. У межах цього документа вирішуватимуться питання щодо можливості: супроводу медичного працівника (за його зверненням) представниками Національної поліції України; внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо запровадження адміністративної відповідальності; розгляду питання щодо встановлення кримінальної відповідальності фізичних осіб за протиправні дії, а саме: погрози, нанесення тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, посягання на життя, захоплення в заручники медичних працівників під час надання медичної допомоги. Протягом 2013-2017 років в Україні було зареєстровано 543 злочини, скоєні проти життя і здоров’я медпрацівників під час виконання ними службових обов’язків. При цьому троє медиків померли. «Як показує практика, у разі заподіяння легких тілесних ушкоджень медичний працівник не звертається до правоохоронних органів, пояснюючи це відсутністю часу, коштів на отримання належної правової допомоги для захисту своїх прав. Меморандум з Національною поліцією підписано, щоб спільно почати налагоджувати якісну співпрацю та знайти дієві способи захисту медичних працівників», — зазначила Уляна Супрун. Натомість законопроект «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення захисту професійної діяльності медичних та фармацевтичних працівників» №6288, зареєстрований у Парламенті в квітні 2017 року, досі не проголосований. Відповідно до документа, вбивство або замах на вбивство медичного або фармацевтичного працівника каратиметься ув’язненням на термін від 9 років до довічного утримання, захоплення медиків як заручників — від 8 до 15 років, нанесення легких або середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень — на 3-5 років. Нанесення тяжких тілесних ушкоджень працівникам охорони здоров’я передбачає покарання у вигляді ув’язнення терміном до 12 років, а погроза вбивством або нанесенням тяжких тілесних ушкоджень каратиметься арештом на термін до 6 місяців, обмеженням волі до 3 років або позбавленням волі до 2 років. За матеріалами офіційної сторінки Уляни Супрун у Facebook та офіційного веб-сайту Верховної Ради України
«В УКРАЇНІ БРАКУЄ ЛІКАРІВ-ХІРУРГІВ. ОСОБЛИВО АКТУАЛЬНОЮ ЦЯ ПРОБЛЕМА Є В ХІРУРГІЧНІЙ СЛУЖБІ РАЙОНІВ І ПОЛІКЛІНІЧНІЙ ЛАНЦІ. КРІМ ТОГО, ТРЕТИНА ЛІКАРІВ-ХІРУРГІВ, ЩО ПРАЦЮЮТЬ, — ПЕНСІЙНОГО АБО ПЕРЕДПЕНСІЙНОГО ВІКУ», — ПОВІДОМИВ ДИРЕКТОР НАЦІОНАЛЬНОГО ІНСТИТУТУ ХІРУРГІЇ ТА ТРАНСПЛАНТОЛОГІЇ ІМ. О. О. ШАЛІМОВА НАМН УКРАЇНИ ОЛЕКСАНДР УСЕНКО. За матеріалами ІА «Укрінформ»
3