БІБЛІЯ
Біблія (від грецьк. βιβλια — збірка книг) — це священна книга християн та юдеїв. Вона відома як одна з найвидатніших пам’яток світової літератури. Ця найдавніша книга світу, яку писали з ХІІ ст. до н. е. до ІV ст. н. е., містить твори різних жанрів: міфи, пророцтва, проповіді, повчання, історичні хроніки, ритуальні молитви, притчі, пісні (псалми) та ін.
СТРУКТУРА БІБЛІЇ Біблія складається з 2 частин — Старого й Нового Заповіту. • Старий Заповіт містить: – літописно-розповідні книги (Буття, Вихід, 4 Книги Царств, Книга приповістей Соломонових та ін.); – художні книги (твори Пророків, Книга Йова, Псалтир, Пісня Пісень та ін.).
• Новий Заповіт складається з: • Євангелій (усього 4 — від святих Матвія, Марка, Луки й Івана); • історичного твору (Діяння святих апостолів); • послань (усього 21 послання апостолів); • Апокаліпсиса.
СТАРИЙ ЗАПОВІТ
НОВИЙ ЗАПОВІТ
ПРИТЧА
Притча — це повчальне алегоричне оповідання філософсько-етичного змісту. Притча розкриває важливі етичні, естетичні та філософські настанови, має символічний підтекст. Сутність притчі зводиться до відповіді на запитання, що потрібно робити за певних обставин. Цей літературний жанр ґрунтується на побутовому сюжеті, який має символічне, узагальнювальне значення. Сюжет притчі має позачасовий, наднаціональний і вселюдський характер.
ЛЕГЕНДА ПРО ВАВИЛОНСЬКУ ВЕЖУ «Зведення Вавилонської вежі», 1563, Пітер Брейгель старший
Вавилонська вежа (стовп) вважається уособленням гордині, а її будівництво – стовпотворіння – символом велелюддя і хаосу. Фразеологізм «вавилонська вежа» — справа, яку ніколи не буде завершено
ЛЕГЕНДА ПРО МОЙСЕЯ
ПОВЕРНЕННЯ БЛУДНОГО СИНА При вдумливому прочитанні притчі привертають увагу 4 сюжети: боговідступництво як наслідок гріха; покаяння; невичерпна любов Бога-Отця; «розважлива» любов старшого брата. Цією притчею говориться про любов Бога до Свого творіння, усепрощаючої любові батьків до своїх дітей.
Повернення блудного сина, 1669 - Рембрандт
Помпео Батоні
1773
ПЕРЕКЛАДИ БІБЛІЇ 1.
Переклад Пантелеймона Куліша, Івана Пулюя, Івана Нечуй-Левицького
2. Переклад Івана Огієнка
3. Переклад Івана Хоменка
БІБЛІЙНІ ОБРАЗИ В МИСТЕЦТВІ На всіх етапах розвитку літератури й образотворчого мистецтва майстри слова й пензля постійно зверталися до сюжетів і мотивів Святого Письма, використовували його образи в літературі й образотворчому мистецтві. До таких творів належать поема «Мойсей» І. Франка, «Давидові псалми» Т. Шевченка, драма «Одержима» Лесі Українки, роман «Майстер і Маргарита» М. Булгакова, роман «Собор Паризької Богоматері» В. Гюго тощо.
До скарбниці світових шедеврів живопису належать «Сикстинська Мадонна» Рафаеля, «Вавилонська вежа» П. Брейгеля Старшого, «Страшний суд» Мікеланджело, «Таємна вечеря» Леонардо да Вінчі. Т. Шевченко, перебуваючи в засланні, створив живописну серію «Притча про блудного сина»; відома також на цю тему картина Рембрандта.
RAFAEL - Madonna Sixtina (Gemäldegalerie Alter Meister, Dresden, 1513-14. Óleo
Фреска Мікеланджело Буонарроті «Страшний суд». 1537–1541 рр.
Таємна вечеря. Фреска Леонардо да Вінчі. 1495—97. Мілан, трапезна монастиря СантаМарія делле Граціє.
Серед розбійників
У шинку
Кара колодкою
У хліві
Кара шпіцрутенами
На кладовищі
У в’язниці
Притча про блудного сина. Тарас Шевченко. (XI 1856 – V 1857).
Програвся в карти
ЯКЕ БІБЛІЯ МАЄ ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ ОКРЕМОЇ ЛЮДИНИ Й УСЬОГО ЛЮДСТВА?