Червона рута–2017

Page 1

Міністерство культури України Міністерство оборони України Міністерство внутрішніх справ України Комітет ВРУ з питань культури і духовності Комітет з питань телебачення і радіомовлення Національна суспільна телерадіокомпанія України Донецька обласна державна адміністрація Дирекція фестивалю «Червона рута» Маріупольська міська рада

ХV Всеукраїнський фестиваль сучасної пісні та популярної музики

#RutaFEST

МАРІУПОЛЬ-2017


2


Міністерство культури України Міністерство оборони України Міністерство внутрішніх справ України Комітет ВРУ з питань культури і духовності Комітет з питань телебачення і радіомовлення України Національна суспільна телерадіокомпанія України Донецька обласна державна адміністрація Дирекція фестивалю «Червона рута» Маріупольська міська рада

ХV Всеукраїнський фестиваль сучасної пісні та популярної музики

МАРІУПОЛЬ-2017 3


ЗМІСТ Програма фестивалю ……………….…………..………...… 5 ст. Організаційний комітет …………………….…………....… 7 ст. ПЕРЕМОЖЦІ ТА РЕЗЕРВІСТИ обласних відбіркових конкурсів 2016 р. ……………..……………...… 11 ст. суддівська рада фінальних конкурсів …………………….… 22 ст. ПОЛОЖЕННЯ про ХV Всеукраїнський фестиваль сучасної пісні та популярної музики «Червона рута–2017» …………………..…………. 26 ст. «ЧЕРВОНА РУТА» – як культурний феномен ……...…………. 39 ст. ТВОРЧА КОНЦЕПЦІЯ ПЕРШОГО ФЕСТИВАЛЮ «ЧЕРВОНА РУТА» ……………………………..… 45 ст. Контакти дирекції фестивалю ……………………….…… 55 ст. Наші спонсори та інформаційні партнери ………………… 56 ст.

4


ПРОГРАМА 06-10 вересня 2017 р. м. Маріуполь <<< 06 вересня (середа) >>> - Концерт – Вiдкриття фестивалю 18:00–22:00 год. Вiдкрита сцена, пл. Театральна, 1 - Виставка сучасного мистецтва (пр. Металургiв, 25) 10:00–18:00 год. Центр сучасного мистецтва і культури ім. А.І. Куїнджi - Фотовиставка – фестиваль «Червона рута» 10:00–18:00 год. Драматичний театр, 2-й поверх, фойє, пл. Театральна, 1 - Конкурс у жанрi українського автентичного фольклору (I частина) 10:00–22:00 год. Палац культури «Молодiжний», вул. Харлампіївська, 17/25 - Конкурс у жанрах: «популярна» та «сучасна танцювальна» музика 10:00–22:00 год. (I частина) Драматичний театр, пл. Театральна, 1 - Караоке на морському пляжi 14:00–18.00 год. Центральний мiський пляж, Наметове містечко - Прес-конференцiя – вiдкриття фестивалю 16:00–17:00 год. Прес-центр, Драматичний театр, пл. Театральна, 1 - Нiчнi музичнi кав’ярнi (просп. Металургiв, 92-А) 23:00–06.00 год. Караоке-бар «Максим»

<<< 07 вересня (четвер) >>> - Виставка сучасного мистецтва (пр. Металургiв, 25) 10:00–18:00 год. Центр сучасного мистецтва і культури ім. А.І. Куїнджi - Фотовиставка – фестиваль «Червона рута» 10:00–18:00 год. Драматичний театр, 2-й поверх, фойє, пл. Театральна, 1 - Караоке на морському пляжi 14:00–18.00 год. Центральний міський пляж, Наметове містечко - Конкурс у жанрi українського автентичного фольклору (II частина) 18:00–22:00 год. Палац культури «Молодiжний» – вул. Харлампiївська, 17/25 - Конкурс у жанрах: «популярна» і «сучасна танцювальна» музика 18:00–22:00 год. (II частина) Драматичний театр, пл. Театральна, 1 - Концерти зiрок – гостей фестивалю 18:00–22:00 год. Вiдкрита сцена, пл. Театральна, 1 18:00–22:00 год. Палац культури Металургiв, просп. Металургiв, 150 - Нiчнi музичнi кав’ярнi (просп. Металургiв, 92-А) 23:00–06.00 год. Караоке-бар «Максим» 5


<<< 08 вересня (п’ятниця) >>> - Виставка сучасного мистецтва (пр. Металургiв, 25) 10:00–18:00 год. Центр сучасного мистецтва і культури ім. А.І. Куїнджi - Фотовиставка – Фестиваль «Червона рута» 10:00–18:00 год. Драматичний театр, 2-й поверх, фойє, пл. Театральна, 1 - Караоке на морському пляжi 14:00–18.00 год. Центральний мiський пляж, Наметове містечко - Конкурс у жанрах «акустична» та «експериментальна» музика (I частина) 18:00–22:00 год. Палац культури «Молодiжний», вул. Харлампіївська, 17/25 - Конкурс у жанрi «рок-музика» (I частина) 18:00–22:00 год. Драматичний театр, пл. Театральна, 1 - Концерти зiрок – гостей фестивалю 18:00–22:00 год. Вiдкрита сцена, пл. Театральна, 1 18:00–22:00 год. Палац культури Металургів, просп. Металургiв, 150 - Нiчнi музичнi кав’ярнi (просп. Металургiв, 92-А) 23:00–06.00 год. Караоке-бар «Максим»

<<< 09 вересня (субота) >>> - Виставка сучасного мистецтва (пр. Металургiв, 25) 10:00–18:00 год. Центр сучасного мистецтва і культури ім. А.І. Куїнджi - Караоке на морському пляжi 14:00–18.00 год. Центральний мiський пляж, Наметове містечко - Конкурс у жанрах «акустична» та «експериментальна» музика (II частина) 18:00–22:00 год. Палац культури «Молодіжний», вул. Харлампiївська, 17/25 - Конкурс у жанрi «рок-музика» (II частина) 18:00–22:00 год. Драматичний театр, пл. Театральна, 1 - Нiчнi музичнi кав’ярнi (просп. Металургiв, 92-А) 23:00–06.00 год. Караоке-бар «Максим»

<<< 10 вересня (недiля) >>> - Виставка сучасного мистецтва (пр. Металургiв, 25) 10:00–18:00 год. Центр сучасного мистецтва і культури ім. А.І. Куїнджi - Прес-конференцiя – пiдсумки фестивалю 15:30–16:30 год. Прес-центр, Драматичний театр, пл. Театральна, 1 - Гала-концерт переможцiв до Дня мiста Марiуполя 18:00–22:00 год. Вiдкрита сцена, пл. Театральна, 1 - Нiчнi музичнi кав’ярнi (просп. Металургiв, 92-А) 23:00–06.00 год. Караоке-бар «Максим»\ 6


ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ КОМІТЕТ ХV Всеукраїнського фестивалю сучасної пісні та популярної музики

«ЧЕРВОНА РУТА–2017» 06–10 вересня 2017 р., м. Маріуполь

Директор фестивалю, старший викладач Національної Музичної Академії України, музикознавець, етнограф-фольклорист

МЕЛЬНИК Тарас Виконавчий директор фестивалю, музикознавець, скрипаль, артист Академічного симфонічного оркестру Національної філармонії України

МЕЛЬНИК Мирослав Фінансовий директор фестивалю, керівник Концертногастрольного відділу, радник-консультант Комітету з питань бюджету Верховної Ради України

СТАДНИК Василь

7


Художній керівник фестивалю, завідувач відділу музикознавства Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т.Рильського НАН України, кандидат мистецтвознавства

КАЛЕНИЧЕНКО Анатолій Керівник Творчого відділу фестивалю, музикознавець, заслужений артист України, президент «Міжнародного фонду ім. Кирила Стеценка»

СТЕЦЕНКО Кирило Головний адміністратор Творчого відділу фестивалю, старший науковий співробітник відділу музикознавства Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т.Рильського НАН України, кандидат мистецтвознавства

СІКОРСЬКА Ірина

Директор Концертно-гастрольного відділу фестивалю, генеральний директор Національного симфонічного оркестру України

ГОРНОСТАЙ Олександр 8


Головний адміністратор Служби технічного забезпечення фестивалю, головний звукорежисер

ПРИКОРДОННИЙ Василь Головний режисер-постановник фестивалю, актор театру та кіно, телеведучий

ГОЛОСНЯК Володимир

МАЙШЕВ Олександр

Керівник Інформаційного відділу фестивалю, керівник інформаційної служби Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської ОДА, заступник начальника рекламнокомерційного відділу Чернігівського академічного театру імені Т.Шевченка, член Національної спілки журналістів України, музичний експерт

Головний адміністратор Інформаційного відділу фестивалю, журналіст, член Національної спілки журналістів України

СІКОРСЬКИЙ Олександр 9


Керівник Адміністративного відділу фестивалю

БУРЛАК Ганна Керівник Відділу юридичного забезпечення фестивалю, корпоративний юрист «British American Tobacco Україна»

ДАНИЛЕВИЧ Орест Головний юрист Відділу юридичного забезпечення фестивалю, спеціаліст з авторських прав, керівник об'єднання підприємств «Український музичний альянс» КАЛЕНИЧЕНКО Павло Головний художник-дизайнер фестивалю, член Національної спілки майстрів народного мистецтва України, Засновник і керівник «Творчої майстерні Олесі Вакуленко» ВАКУЛЕНКО Олеся 10


ПЕРЕМОЖЦІ ТА РЕЗЕРВІСТИ обласних відбіркових конкурсів 2016 р.

ХV Всеукраїнського фестивалю «Червона рута–2017» Умовні позначення та скорочення: учасники – уч., переможці – WIN, резервісти – RES 01

12.03.2016

М. ПОЛТАВА

№ п/п

жанр музики

гурт виконавець

I.

II. Фольклорна Поп-музика Поп-музика Поп-музика Поп-музика Поп-музика Поп-музика Поп-музика Поп-музика Поп-музика Акустична Рок-музика Рок-музика Рок-музика Рок-музика Рок-музика Рок-музика Рок-музика

III. Гурт «Слов’яни» Людмила Супрунова Юлія Шатрова Ярослава Козар Наталія Шевченко Катерина Опішнян Вікторія Малашенко Софія Сєрова Наталія Мироненко Софія Зеленська Гурт «Like me now» Гурт «Теорія інших» Гурт «Narator» Гурт «Діодний міст» Гурт «Endoflimits» Гурт «New Garage» Гурт «Їжаки» Гурт «Апостол»

IV. 11 уч. 1990 1996 2001 2002 2006 1998 2003 2000 2006 2 уч. 6 уч. 5 уч. 5 уч. 4 уч. 3 уч. 4 уч. 7 уч.

V. м. Миргород м. Полтава м. Полтава с. Бутенки с. Коновалівка с. Ваці с. Щербані м. Полтава м. Полтава м. Полтава м. Полтава м. Гадяч м. Полтава м. Лохвиця м. Миргород м. Миргород м. Карлівка м. Кременчук

VI. RES WIN WIN RES RES RES RES RES RES RES WIN WIN WIN RES RES RES RES RES

20.03.2016 II. Фольклорна Фольклорна Поп-музика Поп-музика Поп-музика Поп-музика Поп-музика Поп-музика Поп-музика Поп-музика Поп-музика Поп-музика

М. ЛЬВІВ III. Гурт «Берегиня» Гурт «Сокальчаночка» Катерина Гладій Олеся Іванова Соломія Лень Сестри Тимрук Оксана Сондей Злата Дзюбановська Катерина Заремська Вероніка Сікора Валерія Федорчак Валерія Яворська

IV. 20 уч. 15 уч. 1996 2003 2005 2003 1995 2005 2003 2002 2004 2003

ЛЬВІВСЬКА ОБЛ. V. с. Звенигород м. Сокаль м. Львів м. Сокаль м. Рава-Руська м. Львів м. Львів м. Львів с. Волиця с. Тарасівка с. Добросин м. Старий Самбір

VI. RES RES WIN RES RES RES RES RES RES RES RES RES

1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12. 13. 14. 15. 16. 17. 18. 02 I. 19. 20. 21. 22. 23. 24. 25. 26. 27. 28. 29. 30.

ПОЛТАВСЬКА ОБЛ. рік нар. к-ть уч.

11

населений пункт

статус ***)


31. 32. 33. 34. 35. 36. 37. 38. 39. 40. 41. 42. 43. 44.

Поп-музика Поп-музика Поп-музика Поп-музика Поп-музика Акустична Акустична Акустична Рок-музика Рок-музика Рок-музика Рок-музика Рок-музика Рок-музика

Анастасія Левонова Микола Матола Оксана Квас Вікторія Воробканич Тріо «Сузір’я» Гурт «Notka band» Гурт «Levi Ton» Дует «Лісова пісня» Гурт «Лінія Кармана» Гурт «Хочу ЩЕ!» Гурт «Made In Future» Гурт «Шосте чуття» Гурт «The Black Square» Гурт «Графічні ліли»

2004 2006 1999 2003 3 уч. 4 уч. 3 уч. 2 уч. 4 уч. 8 уч. 6 уч. 5 уч. 4 уч. 2 уч.

м. Рава-Руська с. Оброшинон м. Золочів с. Лоза м. Львів м. Львів м. Львів м. Львів м. Львів м. Львів м. Львів м. Львів м. Львів м. Львів

RES RES RES RES RES WIN RES RES WIN RES RES RES RES RES

03

26.03.2016 II. Фольклорна Фольклорна Поп-музика Поп-музика Поп-музика Поп-музика Поп-музика Поп-музика Поп-музика Поп-музика Поп-музика Поп-музика Поп-музика Поп-музика Поп-музика Поп-музика Акустична Рок-музика Рок-музика Рок-музика Рок-музика Рок-музика

М. ВІННИЦЯ III. Гурт «Мокоша» (мол. група) Гурт «Мокоша» (стар. група) Мар’яна Слюсар Марія Незбудій Гурт «Банош» Віталіна Бальшанек Дарина Красновецька Тетяна Олексієнко Софія Костянець Софія Моспан Катерина Чепіль Ірина Яцько Олександра Цимбалюк Тетяна Павлова Микита Брайлян Максим Яцко Богдан Тарасюк Гурт «НЕ лізь, БО вб’є» Гурт «The Way» Гурт «For Rest» Гурт «Мескаліто» Гурт «Подих Світла»

IV. 9 уч. 9 уч. 2005 2003 7 уч. 2003 2006 2006 2004 2003 2003 2002 2001 1998 2001 2001 1987 4 уч. 4 уч. 4 уч. 4 уч. 4 уч.

ВІННИЦЬКА ОБЛ. V. м. Вінниця м. Вінниця с. Студена с. Зарванці м. Кам’янець-Подільський с. Миколаївка м. Вінниця м. Вінниця смт. Муровані Курилівці м. Вінниця смт. Крижопіль смт. Муровані Курилівці с. Агрономічне м. Вінниця с. Болган м. Ямпіль м. Хмільник м. Вінниця м. Липовець м. Літин м. Вінниця м. Вінниця

VI. WIN WIN WIN WIN WIN RES RES RES RES RES RES RES RES RES RES RES RES WIN RES RES RES RES

02.04.2016 II. Фольклорна Поп-музика Поп-музика

М. ЧЕРКАСИ III. Анна Христенко Дмитро Зозуля Поркуян Артур

IV. 2004 2000 1998

ЧЕРКАСЬКА ОБЛ. V. смт. Драбів м. Черкаси с. Остапівка

VI. WIN RES RES

I. 45. 46. 47. 48. 49. 50. 51. 52. 53. 54. 55. 56. 57. 58. 59. 60. 61. 62. 63. 64. 65. 66. 04 I. 68. 69.

12


70. 71. 72. 73. 74. 75. 76. 77. 78. 79. 80. 81. 82. 83. 84. 85.

Поп-музика Поп-музика Поп-музика Поп-музика Поп-музика Поп-музика Поп-музика Поп-музика Акустична Акустична Рок-музика Рок-музика Рок-музика Рок-музика Рок-музика Рок-музика

Софія Домчук Анна Христенко Неля Перепелиця Передрій Олена Христина Жуковська Дарія Костенко Анастасія Савранська Аліна Третяк Максим Харченко Антон Стрілець Гурт «Naomi» Гурт «4 Men in the Boat» Гурт «Простір» Гурт «Марічкин самогон» Гурт «Сanfly» Гурт «Time»

05

09.04.2016 II. Фольклорна Поп-музика Поп-музика Поп-музика Поп-музика Поп-музика Поп-музика Поп-музика Акустична Акустична Рок-музика Рок-музика Рок-музика Рок-музика

М. ЗАПОРІЖЖЯ III. Денис Васильєв Герман Романченко Карина Арсентьєва Валерія Овчатова Максим Нестерук Дарина Байрамова Яна Богуславська Альона Олексієнко Дмитро Масліхін Сергій Ткаченко Гурт «ВільнаВілла» Гурт «ZatokaBand» Гурт «The Elephants' Parade» Гурт «Гранати» / «GRNT»

16-17.04.16 II. Фольклорна Поп-музика Поп-музика Поп-музика Поп-музика Поп-музика Поп-музика Поп-музика Поп-музика

М. МИКОЛАЇВ III. Надія Довбуш Олена Буткалюк Надія Шелест Анна Колоскова Грузинова Ірина Єлизавета Мироненко Людмила Касянчук Марина Кіладзе Інна Москаленко

I. 87. 88. 89. 90. 91. 92. 93. 94. 95. 96. 97. 98. 99. 06 I. 100. 101. 102. 103. 104. 105. 106. 107. 108.

13

2003 2004 1996 1990 2002 1998 2003 1997 1977 1990 5 уч. 4 уч. 4 уч. 2 уч. 4 уч. 5 уч.

м. Шпола смт. Драбів м. Чигирин м. Черкаси м. Черкаси м. Черкаси м. Черкаси м. Черкаси м. Черкаси м. Черкаси м. Черкаси м. Черкаси м. Чигирин м. Черкаси м. Черкаси с. Степанки

RES RES RES RES RES RES RES RES RES RES RES RES RES RES RES RES

IV. 1978 1994 1999 1999 1991 2004 1999 1997 1990 1982 4 уч. 5 уч. 4 уч. 4 уч.

ЗАПОРІЗЬКА ОБЛ. V. м. Запоріжжя м. Запоріжжя м. Кам’янка-Дніпровська м. Кам’янка-Дніпровська с. Відрадне м. Запоріжжя м. Запоріжжя м. Запоріжжя м. Запоріжжя м. Запоріжжя м. Запоріжжя м. Запоріжжя м. Запоріжжя м. Запоріжжя

VI. WIN WIN RES RES RES RES RES RES WIN RES WIN RES RES RES

IV. 2008 2005 2004 2002 2002 2004 2002 2001 2000

МИКОЛАЇВСЬКА ОБЛ. V. смт. Велика Корениха смт. Велика Корениха смт. Велика Корениха м. Миколаїв м. Миколаїв м. Снігурівка смт. Велика Корениха м. Миколаїв м. Южноукраїнськ

VI. RES WIN RES RES RES RES RES RES RES


109. 110.

Поп-музика Рок-музика

Катерина Марченко Гурт «Вiа All Inclusive»

07

23.04.2016 II. Фольклорна Фольклорна Фольклорна Поп-музика Поп-музика Поп-музика Поп-музика Поп-музика Поп-музика Акустична Акустична Акустична Рок-музика Рок-музика Рок-музика Рок-музика Рок-музика

М. КОНОТОП III. Гурт «Любисток» / 1 група Гурт «Любисток» / 2 група Гурт «Весняночка» Анна Дмитренко Альона Шевченко Маргарита Парасоткіна Анна Осадча Тетяна Стеценко Олександра Люта Гурт «Different Dreams» Катерина Оврамець Андрій Кравцов Гурт «From Inside Out» Гурт «Wrong Habit» Гурт «Новий день» Гурт «Без ГМО» Гурт «НеВсе»

14.05.2016 II. Фольклорна Поп-музика Поп-музика Поп-музика Поп-музика Поп-музика Поп-музика Поп-музика Акустична Акустична Рок-музика Рок-музика Рок-музика

М. ОДЕСА III. Гурт «Витоки» Дюльгер Єлизавета Кравчук Катерина Миза Тетяна Горченко Єлизавета Боровик Адріана Кноп Яна Ткач Анна Гурт «Дивоцвіт» Гурт «Мажорики» Гурт «Друже музико» Гурт «Сармати» Гурт «MADNOTBAD»

21.05.2016 II. Поп-музика Поп-музика Рок-музика Рок-музика

М. ХЕРСОН III. Ярослав Рогальський Катерина Дяділова Гурт «Red Fox» Гурт «Піла»

I. 111. 112. 113. 114. 115. 116. 117. 118. 119. 120. 121. 122. 123. 124. 125. 126. 127. 08 I. 128. 129. 130. 131. 132. 133. 134. 135. 136. 137. 138. 139. 140. 09 I. 141. 142. 143. 144.

14

1998 5 уч.

м. Гола Пристань, м. Миколаїв

RES RES

IV. 12 уч. 12 уч. 10 уч. 2000 2003 2000 2004 2000 1999 4 уч. 1992 1989 3 уч. 4 уч. 4 уч. 4 уч. 6 уч.

СУМСЬКА ОБЛ. V. м. Шостка м. Шостка с. Сім’янівка с. Студенок м. Конотоп смт. Свеса м. Конотоп с. Верхня Сироватка м. Суми м. Конотоп м. Шостка м. Шостка м. Кролевець м. Суми м. Конотоп м. Шостка м. Шостка

VI. WIN WIN RES WIN RES RES RES RES RES WIN RES RES RES RES RES RES RES

IV. 26 уч. 2001 2004 1997 2003 2001 2002 2005 6 уч. 8 уч. 4 уч. 7 уч. 3 уч.

ОДЕСЬКА ОБЛ. V. с. Загнітків м. Одеса м. Одеса м. Одеса смт. Сарата м. Одеса м. Любашівка м. Котовськ м. Одеса м. Одеса м. Одеса смт Сарата м. Одеса

VI. RES RES RES RES RES RES RES RES RES RES WIN RES RES

IV. 2005 2006 5 уч. 4 уч.

ХЕРСОНСЬКА ОБЛ. V. м. Херсон смт Козацьке м. Каховка м. Херсон

VI. WIN RES RES RES


10 I. 145. 146. 147. 148. 149. 150. 151. 152. 153. 154. 155. 156. 157. 158. 159. 160. 161. 11 I. 162. 163. 164. 165. 166. 167. 168. 169. 170. 171. 172. 173. 174. 175. 176. 177. 178. 12 I. 179. 180. 181.

28-29.05.16 II. Фольклорна Фольклорна Фольклорна Поп-музика Поп-музика Поп-музика Поп-музика Поп-музика Поп-музика Поп-музика Поп-музика Поп-музика Поп-музика Поп-музика Акустична Рок-музика Рок-музика

М. МАРІУПОЛЬ III. Гурт «Святвечір» Гурт «Заграйярочка» Гурт «Первоцвіт» Ядрова Ксенія Гурт «Gold Art» Прохоренко Тетяна Гонтарев Денис Панга Марія Марченко Дарія Ліхуша Дарія Волошин Євген Дубініна Катерина Дует «De Veras» Гурт «Heppy Teaders Band» Данило Подибайло Гурт «14 днів» Гурт «Тетріс»

04.06.2016 II. Фольклорна Фольклорна Поп-музика Поп-музика Поп-музика Поп-музика Поп-музика Поп-музика Поп-музика Поп-музика Поп-музика Акустична Акустична Акустична Рок-музика Рок-музика Рок-музика

М. ЧЕРНІГІВ III. Збіренко Дарина Муравко Юлія Гальчук Анжеліка Джим Паола Елізабет Анастасія Жукова Коваленко Марина Крот Крістіна Кавеза Віолета Морозов Микола Походня Софія Дует сестер Соболєвих Гусарук Юрій Коваленко Анастасія Гурт «Голос душі» Гурт «Лєна Іванова» Гурт «Мрія життя» Гурт «Та інші»

18.06.2016 II. Фольклорна Поп-музика Поп-музика

М. ЛИСИЧАНСЬК III. Гурт «Оксамит» Радченко Орина Кравцова Єлизавета

15

IV. 4 уч. 24 уч. 24 уч. 2002 3 уч. 2001 2005 1997 2001 2004 1987 1999 2 уч. 3 уч. 1997 3 уч. 5 уч.

ДОНЕЦЬКА ОБЛ. V. смт. Володимирівка м. Волноваха с. Златоустівка смт. Володимирівка м. Маріуполь смт. Володимирівка смт. Володимирівка м. Маріуполь м. Маріуполь м. Маріуполь м. Маріуполь м. Маріуполь м. Маріуполь м. Маріуполь м. Маріуполь м. Маріуполь с. Златоустівка

VI. WIN WIN RES RES RES RES RES RES RES RES RES RES RES RES RES WIN RES

IV. 1996 1996 1996 2002 2006 1987 2004 2006 2002 2005 2 уч. 1984 1997 3 уч. 4 уч. 4 уч. 4 уч.

ЧЕРНІГІВСЬКА ОБЛ. V. м. Чернігів м. Чернігів м. Чернігів м. Чернігів м. Чернігів м. Срібне м. Сновськ м. Мена м. Чернігів м. Ніжин м. Чернігів с. Марківці, м. Чернігів м. Чернігів м. Чернігів м. Чернігів м. Славута

VI. WIN WIN WIN RES RES RES RES RES RES RES RES RES RES RES WIN WIN RES

IV. 14 ос. 2001 1997

ЛУГАНСЬКА ОБЛ. V. смт. Новопсков смт. Новопсков с. Кризьке

VI. WIN WIN RES


182. 183. 184. 185. 186. 187. 188. 189. 190. 191. 192. 193.

Поп-музика Поп-музика Поп-музика Поп-музика Поп-музика Поп-музика Поп-музика Поп-музика Поп-музика Поп-музика Акустична Рок-музика

Никитенко Дар’я Мірошниченко Марія Луніна Карина Зарудна Карина Кравець Володимир Долгодушева Марія Рибалка Лілія Хрипун Катерина Чмирьова Тетяна Дубова Юлія Михайличенко Олег Гурт «ІЗОБАРРА-ТОР»

1995 2004 1998 1997 2001 1998 2002 1993 2003 1994 1989 4 ос.

м. Рубіжне смт. Новопсков м. Рубіжне м. Сіверодонецьк м. Кремінна м.Рубіжне смт. Новоайдар смт. Білокуракине с. Микільське м. Старобільськ м. Кремінна м. Сватове

RES RES RES RES RES RES RES RES RES RES RES WIN

13

25-26.16 II. Фольклорна Фольклорна Фольклорна Фольклорна Фольклорна Фольклорна Фольклорна Фольклорна Поп-музика Поп-музика Поп-музика Поп-музика Поп-музика Поп-музика Поп-музика Акустична Рок-музика Рок-музика Рок-музика Рок-музика Рок-музика

М. РІВНЕ III. Гурт «Весняночка» Гурт «Джерело» Гурт «Веснянка» Співочий гурт ЕКЦ Інструментальний гурт ЕКЦ Ястржемська Анастасія Пашинська Вікторія Гуменюк Юлія Капітанюк Макарій Мищук Павло Андрєєва Наталя Мединська Маріамна Хшановська Зорислава Радченя Тетяна Давидова Алєся Партика Володимир Гурт «Man-gust» Гурт «ShoesS» Гурт «MellRose» Гурт «O'STIM» Гурт «Верлібр»

IV. 10 уч. 12 уч. 8 уч. 10 уч. 6 уч. 2001 1998 1996 1997 1996 1987 2001 2002 1996 1985 1985 4 уч. 3 уч. 5 уч. 4 уч. 4 уч.

РІВНЕНСЬКА ОБЛ. V. м. Рівне м. Рівне м. Рівне м. Рівне м. Рівне м. Рівне м. Рівне м. Рівне с. Зоря м. Рівне смт. Володимирець м. Рівне с. Зоря м. Рівне м. Рівне м. Рівне м. Рівне м. Рівне м. Рівне с. Ільпінь м. Рівне

VI. WIN WIN WIN WIN WIN WIN WIN WIN WIN WIN RES RES RES RES RES RES WIN WIN RES RES RES

18.06.2016 II. Фольклорна Поп-музика Поп-музика Поп-музика Рок-музика Рок-музика

М. ЛУЦЬК III. Ангеліна Кустарник Катерина Ткачук Ірина Скубій Анастасія Остапчук Гурт «NeverEnd» Гурт «IVEGAS»

IV. 2004 2001 1995 2001 4 уч. 4 уч.

ВОЛИНСЬКА ОБЛ. V. м. Луцьк с. Овлочин с. Дуліби м. Луцьк м. Луцьк м. Нововолинськ

VI. WIN WIN WIN RES WIN RES

I. 194. 195. 196. 197. 198. 199. 200. 201. 202. 203. 204. 205. 206. 207. 208. 209. 210. 211. 212. 213. 214. 14 I. 215. 216. 217. 218. 219. 220.

16


15 I. 221. 222. 223. 224. 225. 226. 227. 228. 229. 230. 231. 232. 233. 234. 235. 236. 237. 16 I. 238. 239. 240. 241. 242. 243. 244. 245. 246. 247. 248. 249. 250. 251. 252. 253. 254. 17 I. 255. 256. 257.

10.09.2016 II. Поп-музика Поп-музика Поп-музика Поп-музика Поп-музика Поп-музика Акустична Акустична Акустична Рок-музика Рок-музика Рок-музика Рок-музика Рок-музика Рок-музика Інша музика Інша музика

М. КРОПИВНИЦЬКИЙ III. Целуйко Альона Софія Невмержицька Вікторія Кар’єва Ярина Ткаченко Аліна Морозенко Юлія Черевко Кирило Поліщук Гурт «Імпреза» Вадим Поліщук Гурт «Чорне сяйво» Гурт «Ефір» / «EFIR» Гурт «Фаворит Сонця» Гурт «Простір» Гурт ЦелоFunk» Гурт «КонтрВерсія» Кирило Поліщук Гурт «Імпреза»

17.09.2016 II. Поп-музика Поп-музика Поп-музика Поп-музика Поп-музика Поп-музика Поп-музика Поп-музика Поп-музика Рок-музика Рок-музика Рок-музика Рок-музика Рок-музика Рок-музика Рок-музика Рок-музика

М. ДНІПРО III. Аліна Нестерова Вікторія Озеркевич Юлія Лущинська Яна Троцька Маргарита Заец Олександра Скляренко Станіслав Аракільян Олена Крись Аліна Кучерова Гурт «Ґенеза» Гурт «Ангажемент на Вт.» Гурт «Роялькіт» Гурт «Сігнатон» Гурт «SilverTown» Гурт «ANIMA» Гурт «ТОЇА» ВІА «БЕТОН»

24.09.2016 II. Поп-музика Поп-музика Поп-музика

М. ТЕРНОПІЛЬ III. Зоряна Вовк Шрамов’ят Діана Решнюк Анастасія

17

IV. 1994 2006 2006 2001 1996 1996 1991 3 уч. 1984 5 уч. 4 уч. 5 уч. 4 уч. 4 уч. 4 уч. 1991 4 уч.

КІРОВОГРАДСЬКА ОБЛ. V. м. Кропивницький с. Богданівка с. Богданівка м. Новоукраїнка м. Кропивницький с. Миролюбівка м. Кропивницький смт. Олександрівка м. Тальне м. Кропивницький м. Кропивницький м. Бобринець м. Кропивницький м. Сміла м. Кропивницький м. Кропивницький смт. Олександрівка

VI. WIN RES RES RES RES RES RES RES RES WIN WIN RES RES RES RES RES RES

IV. 2000 2002 1998 2002 2002 1998 1997 1996 1995 6 уч. 6 уч. 4 уч. 4 уч. 5 уч. 5 уч. 5 уч. 4 уч.

ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ОБЛ. V. м. Павлоград м. Дніпро м. Дніпро с. Кіровське м. Дніпро м. Дніпро м. П’ятихатки м. Дніпро м. Одеса м. Дніпро м. Павлоград м. Кривий Ріг м. Дніпро м. Дніпро м. Дніпро м. Дніпро м. Запоріжжя

VI. WIN WIN RES RES RES RES RES RES RES WIN WIN WIN RES RES RES RES RES

IV. 1987 1999 1996

ТЕРНОПІЛЬСЬКА ОБЛ. V. м. Тернопіль м. Тернопіль м. Тернопіль

VI. WIN RES RES


258. 259. 260. 261. 262. 263. 264. 265. 266. 267. 268.

Поп-музика Поп-музика Поп-музика Танцювальна Акустична Акустична Акустична Рок-музика Рок-музика Рок-музика Рок-музика

Прачук Анастасія Ярема Вікторія Шамчук Борис Тимочко Андрій Гурт «Bugs Bunny» Жураковський Ігор Гурт «Веселі гудаки» Гурт «Ефект Пам’яті» Гурт «mr. Freeman» Гурт «Моє MORE» Гурт «The Inside Paradise»

2001 1997 1998 1989 7 уч. 1994 18 уч. 4 уч. 4 уч. 4 уч. 4 уч.

смт. Березовиця м. Микулинці м. Тернопіль м. Тернопіль м. Тернопіль смт. Залізці м. Бучач м. Бучач м. Тернопіль м. Червоноград м. Теребовля

RES RES RES WIN WIN WIN RES WIN WIN RES RES

18

01-02.1016 II. Фольклорна Фольклорна Фольклорна Поп-музика Поп-музика Поп-музика Поп-музика Поп-музика Поп-музика Поп-музика Поп-музика Поп-музика Поп-музика Поп-музика Поп-музика Поп-музика Поп-музика Поп-музика Поп-музика Поп-музика Поп-музика Поп-музика Рок-музика Рок-музика Рок-музика Рок-музика Рок-музика

М. ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ III. Олександра Григорук Гурт «Родовід» Анюта Власюк Лілія Кошубська Олександра Гарматюк Ліна Моцюк Надія Ряба Версавія Черняєва Діана Васильєва Катерина Данілкович Єлизавета Драч Зоряна Бойко Юлія Ваврашко Вікторія Радюк Ганна Перевознюк Люба Олійник Єва Бондарчук Уляна Петрова Олександра Наумова Олександра Черевко Максим Звєрєв Льовкіна Катерина Гурт «Бекінгем» Гурт «Подільська легенда» Гурт «The Serious» Гурт «Сова» Гурт «Малювати Квадрати»

IV. 1999 4 уч. 2001 1998 2000 2000 1997 2006 2003 2002 2005 2001 2001 2001 1999 2000 2004 1999 2000 1994 1996 2006 6 уч. 9 уч. 4 уч. 5 уч. 4 уч.

ХМЕЛЬНИЦЬКА ОБЛ. V. м. Славута смт. Антоніни м. Славута м. Городок м. Кам’янець-Подільський м. Красилів м. Кам’янець-Подільський м. Хмельницький м. Хмельницький м. Хмельницький м. Хмельницький м. Хмельницький с. Чорна с. Купин, Бродоцький р-н м. Кам’янець-Подільський м. Хмельницький м. Хмельницький м. Хмельницький м. Хмельницький м. Хмельницький м. Хмельницький м. Хмельницький м. Кам’янець-Подільський м. Кам’янець-Подільський м. Хмельницький с. Пашківці м. Хмельницький

VI. WIN WIN RES WIN WIN WIN RES RES RES RES RES RES RES RES RES RES RES RES RES RES RES RES WIN RES RES RES RES

08.10.2016 II. Поп-музика

М. УЖГОРОД III. Колосова Вікторія

IV. 1998

ЗАКАРПАТСЬКА ОБЛ. V. м. Виноградів

I. 269. 270. 271. 272. 273. 274. 275. 276. 277. 278. 279. 280. 281. 282. 283. 284. 285. 286. 287. 288. 289. 290. 291. 292. 293. 294. 295. 19 I. 296.

18

VI. WIN


297. 298. 299. 300. 301. 302. 303. 304. 305. 306. 307. 308. 309. 310. 311. 312. 313.

Поп-музика Поп-музика Поп-музика Поп-музика Поп-музика Поп-музика Поп-музика Поп-музика Поп-музика Поп-музика Поп-музика Танцювальна Акустична Рок-музика Рок-музика Рок-музика Інша музика

Білозір Богдан Тудовші Лілія Фреган Марина Матьовка Яна Банго Беата Біро Каріна Козар Яна Гіга Станіслав Поп Яна Бірта Рената Варцаба Ірина Гурт «FunkFunk» Кинів Роман Гурт «Схід сонця» Гурт «Комутація» Гурт «Позичений час» Черсак Мечислава

20

23.10.2016 II. Фольклорна Поп-музика Поп-музика Акустична Акустична Рок-музика Рок-музика Рок-музика Рок-музика Рок-музика Рок-музика Рок-музика Рок-музика Рок-музика Рок-музика

М. ЧЕРНІВЦІ III. Гурт «Левенки» Христина Гав’янець Софія Татомир Богдан Грубий Гурт «Коралі» Гурт «Гудіні» Гурт «Shadow of Karma» Гурт «Медовий полин» Гурт «Re-MIX» Гурт «SUPERKEKS» Гурт «Нервові люди» Гурт «Двері Боком» Гурт «RIZNI ЛЮДИ» Гурт «ТАКДеН» Гурт «Ф-15»

29.10.2016 II. Поп-музика Поп-музика Поп-музика Поп-музика Поп-музика Поп-музика Поп-музика

М. ІВАНО-ФРАНКІВСЬК III. Юрчило Христина Садова Наталя Шевцова Єлизавета Тарас Ярина Семенович Вікторія Недоступ Оксана Микитчук Романія

I. 314. 315. 316. 317. 318. 319. 320. 321. 322. 323. 324. 325. 326. 327. 328. 21 I. 329. 330. 331. 332. 333. 334. 335.

19

2003 2004 2002 2004 2001 2003 2003 2003 2004 2001 2009 5 уч. 1985 3 уч. 4 уч. 4 уч. 1982

с. Ільниця с. Крайниково с. Сокирниця м. Ужгород с. Минай с. Фертешолмаш с. Ільниця с. Ільниця м. Хуст м. Ужгород с. Ільниця м. Ужгород м. Ужгород м. Ужгород м. Перечин м. Ужгород м. Одеса

WIN WIN WIN RES RES RES RES RES RES RES RES RES WIN RES RES RES RES

IV. 30 уч. 2001 1998 2003 4 уч. 4 уч. 3 уч. 4 уч. 4 уч. 5 уч. 4 уч. 4 уч. 4 уч. 5 уч. 3 уч.

ЧЕРНІВЕЦЬКА ОБЛ. V. смт. Кельменці м. Чернівці м. Чернівці с. Ільниця м. Чернівці м. Чернівці м. Чернівці м. Борщів м. Кам`янець-Подільський м. Чернівці смт Глибока м. Чернівці м. Чернівці с. Колибаївка м. Чернівці

VI. RES RES RES WIN WIN WIN WIN WIN WIN RES RES RES RES RES RES

IV. 2001 2002 2005 2004 1992 2001 1998

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА ОБЛ. V. м. Івано-Франківськ м. Івано-Франківськ м. Івано-Франківськ м. Івано-Франківськ м. Івано-Франківськ м. Івано-Франківськ м. Івано-Франківськ

VI. WIN WIN RES RES RES RES RES


336. 337. 338. 339. 340. 341. 342. 343. 344. 345. 346.

Поп-музика Поп-музика Поп-музика Поп-музика Акустична Рок-музика Рок-музика Рок-музика Рок-музика Рок-музика Інша музика

Гук Олександр Шулятицька Яна Довірак Денис Родін Денис Лудчак Ростислав Гурт «Брати Станіслава» Гурт «ГРЕЙ ДЕР» Гурт «АмплітудА» Гурт «Караваліза» Гурт «Тонка межа» Lumara.Urban

2003 1996 1994 2000 1979 6 уч. 4 уч. 4 уч. 5 уч. 4 уч. 1983

м. Івано-Франківськ м. Івано-Франківськ м. Івано-Франківськ м. Івано-Франківськ с. Воскресінці м. Івано-Франківськ м. Івано-Франківськ м. Івано-Франківськ м. Івано-Франківськ м. Івано-Франківськ м. Івано-Франківськ

RES RES RES RES WIN WIN RES RES RES RES WIN

22

05.11.2016 II. Фольклорна Поп-музика Поп-музика Поп-музика Поп-музика Поп-музика Поп-музика Поп-музика Поп-музика Поп-музика Акустична Рок-музика Рок-музика Рок-музика Інша музика

М. ХАРКІВ III. Гурт «Пава» Дарина Колмик Дмитро Піддубний Тетяна Петрашевська Віолетта Майборода Олена Кутафіна Марія Панкова Данило Лєрмонтов Катерина Дигало Наталя Коваль Дмитро Яковлєв / Di.Men» Гурт «Під дощем» Гурт «Karyotype» Гурт «А-4» Гурт «Shklo»

IV. 5 уч. 2001 1982 1983 1992 2007 1988 2006 2003 1999 1982 6 уч. 4 уч. 4 уч. 4 уч.

ХАРКІВСЬКА ОБЛ. V. м. Ізюм с. Елітне м. Кременчук с. Петрівка м. Харків м. Харків м. Полтава м. Харків смт. Козача Лопань м. Харків м. Кременчук смт. Козача Лопань м. Дніпро м. Харків м. Харків

VI. WIN WIN WIN RES RES RES RES RES RES RES WIN WIN WIN RES WIN

12.11.2016 II. Фольклорна Фольклорна Фольклорна Фольклорна Фольклорна Фольклорна Фольклорна Фольклорна Фольклорна Поп-музика Поп-музика Поп-музика Поп-музика

М. ЖИТОМИР III. Гурт «Дивоспів» Гурт «Вінець» Шахбазян Анна Ватаг Леся Гуменюк Анастасія Григорчук Назар Обухова Марія Котенко Марія Пєшкін Владислав Павлушенко Тетяна Рощенюк Наталя Гурт «Дежавю» Гурт «Корінь Мандрагори»

IV. 7 уч. 10 уч. 1998 1989 1996 2000 2000 1997 1997 1997 1997 4 уч. 4 уч.

ЖИТОМИРСЬКА ОБЛ. V. с. Тхорин м. Бердичів м. Житомир м. Бердичів м. Житомир с. Майдан м. Новоград-Волинський м. Житомир с. Будичани м. Житомир м. Бердичів м. Житомир м. Житомир

VI. WIN WIN WIN WIN WIN RES RES RES RES WIN WIN WIN WIN

I. 347. 348. 349. 350. 351. 352. 353. 354. 355. 356. 357. 358. 359. 360. 361. 23 I. 362. 363. 364. 365. 366. 367. 368. 369. 370. 371. 372. 373. 374.

20


375. 376. 377. 378. 379. 380. 24 I. 381. 382. 383. 384. 385. 386. 387. 388. 389. 390. 391. 392. 393. 394. 395. 396. 397. 398. 399. 400. 401. 402. 403. 404. 405. 406. 407. 408. 409. 410. 411.

Поп-музика Поп-музика Поп-музика Поп-музика Акустична Рок-музика

Бреслаш Олена Квятковська Діана Назарчук Марина Федорів Мирослава Гурт «Akross the road» Гурт «Skala»

26-27.11.16 II. Фольклорна Фольклорна Фольклорна Поп-музика Поп-музика Поп-музика Поп-музика Поп-музика Поп-музика Танцювальна Танцювальна Танцювальна Акустична Акустична Акустична Акустична Акустична Акустична Рок-музика Рок-музика Рок-музика Рок-музика Рок-музика Рок-музика Рок-музика Рок-музика Рок-музика Рок-музика Рок-музика Рок-музика Рок-музика

М. КИЇВ III. Гурт «Многая літа» Покальчук Альона Вакуліч Ольга Шевченко Аделіна Мендус Анастасія Поплавська Анастасія Нікітюк Оксана Вовчук Катерина Кособродова Вікторія Кириченко Вікторія Марко Максим Проект «Апокриф» Гурт «Я тебе не знаю» Дует «Flying Swan» Жарікова Єлизавета Тюнькіна Марина Миронюк Анастасія Гурт «Сни доріг» Гурт «Фабі Начі» Гурт «Цвях» Гурт «Колесо» Гурт «Formingo» Гурт «My Mo Vilni» Гурт «Колір ночі» Гурт «Діти Коляди» Гурт «Royal Cherry Band» Гурт «Хутор Рок-музика» Гурт «Stingray» Гурт «Спека» Гурт «Евфонія» Гурт «KlatzBatz»

21

1998 2000 2002 2004 4 уч. 4 уч.

м. Житомир м. Житомир м. Житомир м. Житомир м. Житомир м. Житомир

RES RES RES RES WIN RES

IV. 8 уч. 1992 1992 2000 1992 2001 1980 1980 2005 1980 1980 4 уч. 4 уч. 2 уч. 1980 1980 1980 4 уч. 4 уч. 4 уч. 4 уч. 4 уч. 4 уч. 4 уч. 4 уч. 6 уч. 4 уч. 4 уч. 4 уч. 4 уч. 4 уч.

КИЇВСЬКА ОБЛ. V. м. Київ м. Київ м. Київ м. Київ м. Київ м. Бровари м. Київ м. Київ м. Київ м. Київ м. Київ м. Київ м. Київ м. Старобільськ м. Київ м. Київ м. Київ м. Київ м. Київ м. Київ м. Київ м. Київ м. Київ м. Київ м. Київ м. Київ м. Київ м. Київ м. Київ м. Київ м. Київ

VI. WIN WIN WIN WIN WIN WIN WIN RES RES RES RES RES WIN WIN WIN WIN RES RES WIN WIN WIN WIN WIN WIN RES RES RES RES RES RES RES


СУДДІВСЬКА РАДА фінальних конкурсів ХV Всеукраїнського фестивалю сучасної пісні та популярної музики

«ЧЕРВОНА РУТА–2017» 06–10 вересня 2017 р., м. Маріуполь

Голова Суддівської ради, художній керівник фестивалю – завідувач відділу музикознавства Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України, кандидат мистецтвознавства КАЛЕНИЧЕНКО Анатолій Секретар Суддівської ради, старший науковий співробітник відділу музикознавства Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України, кандидат мистецтвознавства СІКОРСЬКА Ірина Виконавчий директор фестивалю, музикознавець, скрипаль, артист Академічного симфонічного оркестру Національної філармонії України

МЕЛЬНИК Мирослав

22


Керівник концертно-гастрольного відділу, фінансовий директор фестивалю, радник-консультант Комітету з питань бюджету Верховної Ради України СТАДНИК Василь Співак, народний артист України

ПЕТРИНЕНКО Тарас Співачка, народна артистка України, професор, доктор наук, проректор з наукової роботи ВНМУ ім. М. Пирогова, лауреат міжнародних конкурсів, володарка гран-прі міжнародного фестивалю «Music World–2002» (Італія) ПЕТРУШЕНКО Вікторія Співачка, народна артистка України, солістка Військовомузичного центру Сухопутних військ Збройних Сил України.

ГОНЧАРЕНКО Марина

23


Співачка, лауреат фестивалю «Червона рута–2009», солістка Ансамблю пісні і танцю Збройних Сил України та оркестру «Lords of the Sound»

БАШКІНА Аліна Співачка, заступник директора з навчально-виховної роботи Маріупольської спеціалізованої музичної школи

ХОРУЖЕНКО Олександра Музикознавець, продюсер, заслужений артист України, президент «Міжнародного фонду ім. Кирила Стеценка»

СТЕЦЕНКО Кирило Музикознавець, генеральний директор УкраїнськоБританського спільного підприємства «Комора», офіційний представник Steinway & Sons, Boston, Essex

РЕПЕЦЬКИЙ Олег

24


Директор Хмельницького музичного училища ім. В. І. Заремби

БЕРНАЦЬКИЙ Віктор Музикознавець, скрипаль, соліст музично-драматичного театру «Романс»

СПИСАРЕНКО Іван

МАЙШЕВ Олександр

Керівник Інформаційного відділу фестивалю, керівник інформаційної служби Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської ОДА, заступник начальника рекламно-комерційного відділу Чернігівського академічного театру імені Т.Шевченка, член Національної спілки журналістів України, музичний експерт

Головний звукорежисер, керівник технічної служби фестивалю, музичний експерт

ПРИКОРДОННИЙ Василь

25


ПОЛОЖЕННЯ ХV Всеукраїнський фестиваль сучасної пісні та популярної музики

«Червона рута–2017» 3АГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ Всеукраїнський фестиваль сучасної пісні та популярної музики «Червона рута» проводиться з метою пошуку і розкриття творчих здібностей молодих авторів і виконавців, створення нових стилів у популярних масових жанрах української пісні. Всеукраїнський фестиваль сучасної пісні та популярної музики «Червона рута» заснований Всеукраїнським товариством «Просвіта» ім.Т.Шевченка, Українською екологічною асоціацією «Зелений світ», Українським історико-просвітницьким товариством «Меморіал» ім. В.Стуса, Народним Рухом України, Творчою громадською спілкою «Національна спілка письменників України», Творчою спілкою «Національна спілка композиторів України», Благодійним фондом «Український фонд культури», Товариством зв’язків з українцями за межами України (товариством «Україна»). XV Всеукраїнський фестиваль сучасної пісні та популярної музики «Червона рута2017» проводиться за підтримки Міністерства культури України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства молоді та спорту України, департаментів та управлінь культури, освіти і науки, молоді обласних державних адміністрацій. Фестиваль проводиться у два етапи: Перший (відбірковий) у 2016 р.: - відбіркові конкурси в обласних центрах України та м. Київ (проводяться з 12 березня по 27 листопада 2016 р): - Полтавський (12.03.17, м. Полтава) - Львівський (19–20.17, м. Львів) - Вінницький (26.03.17, м. Вінниця) - Черкаський (02.04.17, м. Черкаси) - Запорізький (09.04.17, м. Запоріжжя)

- Миколаївський (16.04.17, м. Миколаїв - Сумський (23.04.17, м. Конотоп) - Одеський (14.05.17, м. Одеса) - Херсонський (21.05.17, м. Херсон) - Донецький (28–29.03.17 м. Маріуполь) 26


- Чернігівський (04.06.17, м. Чернігів) - Рівненський (24–25.06.17,м. Рівне) - Луганський (18.06.17, м. Сіверодонецьк) - Волинський (02.07.17, м. Луцьк) - Кіровоградський (10.09.17, м. Кропивницький) - Дніпропетровський (17.09.17, м. Дніпро) - Тернопільський (24.09.17, м. Тернопіль)

- Хмельницький (01–02.10.17, м. Хмельницький) - Закарпатський (08.10.17, м. Ужгород) - Чернівецький (22–23.10.17, м. Чернівці) - Івано-Франківський (29.10.17, м. Івано-Франківськ) - Харківський (05.11.17, м. Харків) - Житомирський (12.11.17, м. Житомир) - Київський міський конкурс (24–25.11.17, м. Київ) - Київський обласний конкурс (26–27.11.17, м. Київ)

Другий (заключний) у 2017 р: - фінальні конкурси і Гала-концерт переможців фестивалю в одному з найбільших міст України. Фестиваль є конкурсним. Вступного внеску за участь у конкурсах та заходах фестивалю платити не потрібно. Відбіркові та фінальні конкурси проводяться серед солістів і гуртів за окремими жанрами сучасної молодіжної музики та українського автентичного фольклору: 

популярна музика – зокрема, у стилях ейсід-джаз, тріп-хоп, електро, техно-поп, даб-хаус; можливе використання особливостей танцювальних стилів, а також стилів неоромантика, соул, фанк, диско, реггі і т.п.;

танцювальна (дискотечна) музика – зокрема, у стилях джангл, драм'н'бас, грув, діп-хаус, ембіент, транс, техно, хард-кор, рейв, реп, хіп-хоп, ультра-диско та ін.;

рок-музика – зокрема, у стилях інді, альтернатива, грандж, індастріал, психоделія; модерні напрямки важкої музики (нойз, дум, дез і т.п.), а також нео-: панк-, фанк-, джаз-, поп-рок і т.п.;

акустична музика – зокрема, авторська пісня та співана поезія, тобто з текстами інших авторів, бард-театр, акустичний рок тощо;

інша музика – зокрема, альтернативні стилі, що виходять за жанрові і стильові межі зазначених вище жанрів. 27


український автентичний фольклор (справжня першоджерельна народна творчість за походженням матеріалу і його виконанням) – зокрема, за напрямками:

1) сольний та гуртовий спів: виконання українських народних пісень в автентичній давній манері співу – молодими співаками-солістами та молодіжними і дитячими фольклорними гуртами, також виконання дитячих пісень, речитативів, закличок тощо - дітьми та підлітками-солістами і дитячими фольклорними гуртами; 2) виконання українських народних обрядових дійств: виконання молодіжними і дитячими фольклорно-етнографічними гуртами: а) календарних обрядів (весняні, літні, у т.ч. зелені свята, Купала, жнива; осінні, різдвяно-новорічні), а також дитячих і підліткових обрядових та ігрових форм (зустріч весною птахів, веснянки, закликання дощу, дитячі щедрування і віншування тощо); б) звичаїв молодіжних зібрань і дозвілля (вечорниці, досвітки, складки, ігрища, забави, вулиця тощо), а також дитячих і підліткових ігор та забавлянок; в) родинно-побутових обрядів (весілля, народини, хрестини, толока тощо); г) ритуалів ініціації (посвячень) українців (обряди селянських посвячень косарської і парубоцької громади; дитячі та юнацькі вікові і посвячувальні ритуали пострижини, коронування на парубка тощо; кобзарська присяга і визвілка, посвячення в запорожці, народження майстра; обряди введення в посаду; жіночі обряди тощо). 3) сольна та гуртова інструментальна музика, кобзарсько-лірницьке виконавство: виконання української народної інструментальної музики на традиційних інструментах в автентичній давній манері народної гри і музикування – молодими солістамиінструменталістами (народна скрипка, регіональні різновиди сопілки, українські цимбали, бубон (решітко), бухало, дуда, полтавський ріжок, старосвітська бандура, кобза Вересая, ліра тощо) та молодіжними інструментальними гуртами (т.зв. троїсті музики), а також виконання дитячо-підліткових інструментальних форм і жанрів на народних інструментах (свистунець, пищик, деркач, фуркало тощо). На фінальних конкурсах фестивалю допускається введення серед виконавців нових конкурсів за окремими жанровими молодіжними різновидами, стилями і напрямками, переведення конкурсанта з одного конкурсу в інший. Разом з конкурсом виконавців проводяться конкурси на кращу пісню та кращий шлягер серед пісень. Пісні, визнаній кращою, присвоюється звання пісні-переможця, а пісні, що перемогла в конкурсі шлягерів, - звання кращого шлягера фестивалю. Їх автори нагороджуються дипломами. Якість пісень враховується і в конкурсі виконавців. 28


ВИМОГИ ДО ПРОГРАМИ ТА РЕПЕРТУАРУ ВІДБІРКОВИХ КОНКУРСІВ У жанрах популярної, танцювальної, рок, акустичної та іншої музики: Кожен учасник повинен підготувати три пісні. Для співаків-солістів у жанрі популярної музики виконуються три пісні за власним вибором незалежно від дати написання творів (у т.ч. з репертуару українських чи зарубіжних виконавців у перекладі українською мовою). Співаки-солісти жанру популярної музики можуть виступаюти «живцем» у супроводі фонограми «-1», будь-яких музичних інструментів чи навіть а capella. Для дуетів, гуртів у жанрі популярної музики та усіх інших виконавців у жанрах танцювальної, рок, акустичної, іншої музики виконуються дві нові пісні та одна пісня за власним вибором. Тексти пісень повинні бути українською мовою.Щодо авторства пісень регламентацій немає.Конкурсні пісні мають бути різнохарактерними. Загальний хронометраж конкурсної програми обмежений 15 хвилинами. У жанрах популярної, танцювальної та іншої музики одна з конкурсних пісень обов’язково має бути шлягерного характеру. У жанрі українського автентичного фольклору: Загальні вимоги: Виконавці українських народних пісень та інструментальної музики (солісти і гурти) повинні підготувати три пісні і відповідно три музичних твори, тривалістю не більше 15 хв., виконавці обрядових дійств повинні показати одну або дві-три обрядодії, що можна виконати частково або повністю, тривалість яких має бути не більше 20 хв. Репертуар учасників має складатися з пісень, інструментальних творів та обрядів, що побутують в їх місцевості (етнографічному регіоні) виконавці повинні використовувати відповідний реквізит (предмети народного вжитку давні або створені за справжніми зразками), відповідні традиційні народні музичні інструменти, якщо використовується музичний супровід. Одяг учасників повинен відповідати місцевому народному одягу (бажано автентичний давній народний одяг, не сучасний, не фабричний); одяг повинен бути селянський, а не шляхетний чи козацький, для яких характерні, зокрема, шаровари. Тексти народних пісень та обрядів мають бути українською мовою, бажано з використанням діалектних особливостей, місцевої говірки. Сценічна поведінка при відтворенні автентичного фольклору повинна відповідати особливостям традиційного народного виконання, не допускати зайвих надуманих рухів, жестикуляції, міміки, естрадної поведінкової манери, зберігаючи стриманість, гідність, властиві справжнім носіям автентичного фольклору. До участі не допускаються виконавці і колективи, що належать до галузі народно-академічної культури і художньої самодіяльності. 29


Вимоги до виконавців окремих напрямків: 1) Сольний та гуртовий спів: виконавці українських народних пісень повинні виступати «живцем» і співати без супроводу, а capella, так як пісні традиційно виконувалися в народі, за винятком тих жанрів, які могли звучати у супроводі народних інструментів (наприклад, скрипка у колядках і весільних піснях, бубон чи дзвіночки у щедрівках тощо). Не допускається використання музичних інструментів, що не є характерними для традиційного українського фольклору (баян, гармошка, акордеон, балалайка, домра, ложки тощо), також не слід долучати бандуру чи ліру до виконання веснянок або купальських пісень, що не відповідає вимогам жанру. При виконанні хороводних пісень, пісеньтанків та пісень-ігор можна використовувати рухи, елементи хореографії, що відповідають традиційному виконанню цих жанрів. Пісні мають бути автентичні народні, а не авторські, давнього походження, а не створені в пізній історичний період. Репертуар повинен бути різножанровим: одна з пісень (або дві) має бути обов’язково календарно-обрядовою, одна родинно-обрядовою, також бажано виконувати історичну, чумацьку, козацьку, рекрутську, строкарську, баладу, ліричну. При виконанні пісень можна використовувати словесні примовляння. Репертуар учасників дитячого і підліткового віку обов’язково повинен включати дитячі пісні, речитативи, заклички, забавлянки тощо, у т.ч. календарні (весняні заклички, щедрування, вінчування тощо) та ігрові пісні. Також допускається виконання підлітками певних обрядових пісень із репертуару молоді і дорослих (купальські, жниварські, весільні тощо). Пісні повинні виконуватися в автентичній давній манері співу із дотриманням особливостей звуку, тембру та вокальних засобів, характерних для традиційного народного виконавства (відкритий звук, «гукання», нетемперований ладовий стрій тощо). Виконання і склад учасників також мають відповідати законам пісенного жанру (жіночі або чоловічі пісні, багатоголосні чи сольні) та особливостям регіональної виконавської традиції (Полісся, Слобожанщина, Карпати тощо). Не допускається виконання народних пісень в академічній або естрадній манері співу, їх авторська обробка, штучне додавання голосів, використання засобів гармонізації народних мелодій, що не відповідає традиційному виконавству. 2) Виконання українських народних обрядових дійств: включає показ обрядодії, виголошення словесного тексту, виконання обрядових пісень і може також включати танки і гру на народних інструментах. У показі обрядових дійств необхідно правдиво відтворювати дію, побудову і послідовність обрядів, автентичний словесний текст та народну мовну інтонацію, зберігати природність рухів і поведінки учасників, що є властиві справжнім носіям народних традицій. Не допускається штучність і надуманість сценічної постановки, театралізація, використання академізованих форм акторського виконання і сценічної мови, що не відповідають природності виконання обрядів справжніми носіями. Програма виступу може включати, окрім показу календарних та родинно-побутових 30


обрядів, також замовляння від хвороб, навроків, небезпек природніх явищ, розповідь казок, бувальщин, небилиць тощо. Пісні, інструментальні твори і танки мають відповідати обрядам і повинні виконуватися в автентичній манері, танки також – з дотриманням давньої народної хореографії, без балетної постановки та авторської обробки. 3) Сольна та гуртова інструментальна музика, кобзарсько-лірницьке виконавство: виконавці української народної інструментальної музики повинні грати на традиційних народних інструментах: народна скрипка (за строєм і способом гри, а сам інструмент може бути фабричним), українські цимбали та їх різновиди (наддніпрянські, західноподільські та гуцульські), дримба, дуда, басоля, сопілка, тилинка (теленка), денцівка, фрілка, джаломига, дідик або полтавський ріжок, ребро або свиріль, монтелєв, пищавка, дудка-викрутка і дудка-колянка, трембіта і пастуший ріг, бубон (решітко), бухало та інші ударні і шумові інструменти, а також старосвітська бандура, кобза Вересая та ліра. Інструментальні гурти (капели, троїсті музики, веселики) повинні грати на українських традиційних народних інструментах і мати типовий для фольклорних гуртів склад виконавців із дотриманням регіональної відмінності. Наприклад: гурти із двох виконавців - скрипка і бас; скрипка і бубон тощо; гурти із трьох виконавців – скрипка, скрипка «втора» і бубон-решето (типові для Полтавщини, Волині, Полісся), скрипка, скрипка-«втора» і бухало або решето (Наддніпрянщина, можливі також цимбали, що побутували на Київщині), скрипка (або дві), цимбали і бубон з тарілками (Закарпаття); гурти із чотирьох – скрипка, фрілка (або монтелєв), цимбали і бубон з тарілками (Гуцульщина), скрипка, бас, цимбали, бубон (Бойківщина), скрипка, скрипка-«втора», бубон і басоля; гурти із п’яти – скрипка, скрипка-«секунд», цимбали, бас і бубон з тарілкою (Західне Поділля) тощо. Для Півдня України характерні традиційні склади, що побутують в інших етнографічних регіонах Укаїни (Полтавщина, Бойківщина, Наддніпрянщина, Полісся). Не допускаються інструменти, що не є українськими народними традиційними (гармошка, баян, акордеон, контрабас, угорські цимбали, балалайка, домбра, ложки, оркестрові різновиди бандур, сопілок, гітароподібні і домроподібні «кобзи», тромбон, труба, кларнет тощо). Також не допускаються не властиві для автентичної фольклорної музики склади інструментальних ансамблів, що належать до народноакадемічної культури і художньої самодіяльності (напр., тріо бандуристів, оркестри народних інструментів, ансамблі сопілкарів тощо). Репертуар учасників має складається із традиційних жанрів і форм народної інструментальної музики, а не їх авторських обробок чи творів композиторів. Програма виконавців повинна включати музику, що побутує в їх місцевостях (етнографічних регіонах), і має виконуватися в традиційній манері гри і народного музикування. На інструментах дозволяється грати тільки ті твори, що є відповідними, адекватними даному інструменту (напр., пастуші сигнали і награвання виконуюся на трембітах і рогах, а не на скрипці чи бандурі).

31


ВИМОГИ ДО ПРОГРАМИ ТА РЕПЕРТУАРУ ЗАКЛЮЧНОГО ЕТАПУ (ФІНАЛЬНИХ КОНКУРСІВ) У жанрах популярної, танцювальної, рок, акустичної та іншої музики: Кожен учасник повинен підготувати три пісні. Для співаків-солістів, дуетів, гуртів у жанрі популярної музики та усіх інших виконавців у жанрах танцювальної, рок, акустичної, іншої музики виконуються дві нові пісні та одна пісня за власним вибором. У супроводі інструментальної фонограми «-1» виступають лише солісти і гурти попмузики та сучасної танцювальної музики. В інструментальній фонограмі можливі вокальні підголоски («бек-вокал»), але унісонна втора («дабл-трек») не допускається. Для гуртів не дозволяється закладання до секвенсора партій музикантів, що знаходяться на сцені -вони грають «живцем». Тексти пісень повинні бути українською мовою. Щодо авторства пісень регламентацій немає. Конкурсні пісні мають бути різнохарактерними. Загальний хронометраж конкурсної програми обмежений 15 хвилинами. У жанрах популярної, танцювальної та іншої музики одна з конкурсних пісень обов’язково має бути шлягерного характеру. У жанрі українського автентичного фольклору: Вимоги до програми та репертуару такі ж самі, як і у відбіркових конкурсах.

ВІДБІРКОВІ КОНКУРСИ Співорганізаторами відбіркових конкурсів на місцях є департаменти та управління культури, освіти і науки, молоді обласних держадміністрацій, також центри народної творчості, дитячо-молодіжні центри тощо та місцеві осередки інших організаційзасновників, які забезпечують підготовку та проведення відбіркових конкурсів на місцях, у т.ч. за погодженням Дирекції фестивалю „Червона рута” створюють оргкомітети, формують журі, залучають виконавців до участі у конкурсах, приймають заявки учасників, надають зал та звукопідсилювальну техніку тощо. Дирекція фестивалю «Червона рута» у Києві здійснює організаційне забезпечення та координацію підготовки і проведення всіх відбіркових конкурсів, надає методичну допомогу організаторам та забезпечує участь представників Дирекції в роботі журі. 32


Заявки-анкети від виконавців приймаються співорганізаторами на місцях в усіх містах, де проходитиме відбірковий конкурс. Адреси і телефони співорганізаторів розміщуються на офіційному сайті фестивалю «Червона рута»: www.rutafest.art. Співорганізатори надають Дирекції фестивалю інформацію про прийняті заявкианкети від виконавців після чого Дирекція фестивалю надсилає Запрошення на участь у конкурсі кожному виконавцю на офіційному бланку за підписом керівника фестивалю «Червона рута». На момент отримання Запрошення від Дирекції фестивалю виконавці отримують статус учасника відбіркового конкурсу та отримують право взяти участь у відбірковому конкурсі. Без Запрошення заявка-анкета не є дійсною. Дирекція фестивалю «Червона рута» має право відмовити виконавцю в участі у відбірковому конкурсі. В день проведення відбіркового конкурсу учасники зобов’язані прийти на реєстрацію та мати при собі роздрукований примірник заявки-анкети і Запрошення на участь у відбірковому конкурсі. Списки учасників вважаються повними і остаточними з моменту завершення реєстрації учасників відбіркового конкурсу, в якому вони беруть участь. Учасники не сплачують за участь у відбіркових конкурсах жодних вступних внесків, участь у відбіркових конкурсах є безкоштовною, а вхід є вільним для усіх бажаючих. У відбіркових конкурсах можлива участь одного і того ж виконавця (або гурту) у різних жанрах. До участі в конкурсі допускаються виконавці ознайомлені з Положенням і Творчою концепцією фестивалю (або їх Витягами) у межах таких вікових категорій: У жанрах популярної, танцювальної, рок, акустичної та іншої музики – учасники професійних та самодіяльних гуртів і співаки-солісти, віком від 11 до 35 років. У жанрі українського автентичного фольклору: учасники фольклорних гуртів (співочих та обрядових), віком від 6 до 35 років (також як виняток, допускаються до участі 1-3 виконавця, віком від 36 до 50 років, віком від 3 до 6 років, якщо більшість учасників гурту відповідають вказаним віковим категоріям); співаки-солісти, віком від 6 до 35 років; учасники інструментальних гуртів, віком від 9 до 40 років (також як виняток, допускаються до участі 1-3 виконавця, віком від 41 до 50 років, віком від 6 до 8 років, якщо більшість учасників гурту відповідають вказаним віковим категоріям); 33


солісти-інструменталісти, віком від 9 до 40 років. Також для гуртів дозволяється участь керівників, незалежно від їх віку. Дипломанти попередніх фестивалів «Червона рута» допускаються до участі в конкурсі на загальних підставах. Лауреати минулих «Червоних рут» можуть брати участь у конкурсах фестивалю в інших жанрах або напрямках у жанрі українського автентичного фольклору. У конкурсах фестивалю можуть брати участь не громадяни України. Для цього слід попередньо повідомити Дирекцію фестивалю. Конкурсні прослуховування проводяться публічно. Конкурсанти виступають у жанрах: популярної музики – виконавці виступають «живцем» у супроводі фонограми «-1», будь-яких музичних інструментів чи навіть а capella; танцювальної музики – солісти співають «живцем» під фонограму «-1», допускається супровід ді-джеїв, програмістів, інструменталістів, що працюють в реальному часі; рок-музики - всі музиканти виступають «живцем», допускається використання в реальному часі фонограм додаткових інструментальних партій, секвенсора, семплера (для семплерного року), що не дублюють живе виконання; акустичної музики – тільки «живий» звук з використанням не більше одного електричного інструменту (крім синтезатора); інша музика – як у всіх попередніх жанрах. український автентичний фольклор, зокрема за напрямками: 1) сольний та гуртовий спів - виконавці фольклорних пісень виступають «живцем», без супроводу, а capella; у випадку, коли пісня може виконуватися відповідно до фольклорної традиції у супроводі музичних інструментів, дозволяється живий інструментальний супровід - сольний або інструментально-гуртовий з використанням традиційних народних інструментів; 2) виконання українських народних обрядових дійств - у показі обрядів допускається як виняток супровід фонограми «-1» із записом тільки традиційної народної інструментальної музики, під яку можуть виконуватися обряди, танки і пісні; 3) сольна та гуртова інструментальна музика, кобзарсько-лірницьке виконавство – виконавці інструментальної музики виступають тільки «живцем».

34


У відбіркових конкурсах апробовуються ведучі та поза конкурсом окремо виступають шоу- і ритм-балетні гурти, кращі з яких рішенням Дирекції після перегляду в Києві зробленого нею відеозапису запрошуються на заключні та інші заходи фестивалю. Відбіркові конкурси на місцях проводять регіональні відбіркові комісії (суддівські ради) за участю представників від Дирекції фестивалю «Червона рута». Формування та роботу суддівських рад забезпечують співорганізатори відбіркових конкурсів за погодженням з Дирекцією фестивалю „Червона рута”. Членами суддівської ради на відбіркових конкурсах є особи, які особисто не зацікавлені в результатах конкурсу, мають авторитет серед молоді, зробили внесок в українську національну культуру.

Суддівські ради відбіркових конкурсів формуються у двох складах: 1. Журі у жанрах поп, сучасної танцювальної, рок-, акустичної та іншої музики, до складу якого мають входити особи, добре обізнані з найновішими, модними стилями масової молодіжної музики і українським автентичним фольклором. 2. Журі у жанрі українського автентичного фольклору, до складу якого мають входити фахові етнографи та фольклористи за напрямками спів, обряди, інструментальна музика, кобзарсько-лірницька традиція. Вони визначають учасників фінальних конкурсів фестивалю з обговоренням і відкритим голосуванням щодо кожної кандидатури окремо відповідно до Творчої концепції фестивалю. Відбіркові комісії (суддівські ради) мають право скорочувати програму виступу конкурсантів. Проведення попередніх прослуховувань, відборів, кастингів, тощо до відбіркових конкурсів на місцях не допускається. Дирекція фестивалю має право збільшувати або зменшувати кількість виконавських одиниць на фінальні конкурси після перегляду в Києві зробленого нею відеозапису. Для цього приймається окреме рішення Дирекції, яке вона має повідомити не пізніше ніж за 60 днів до проведення фінальних конкурсів. У разі збільшення квоти для кожного окремого міста, Дирекція обирає понадлімітні виконавські одиниці з резерву, що, як виняток, можуть визначати представники Дирекції на відбіркових конкурсах. Дирекція залишає за собою право провести серед переможців і резервістів відбіркових конкурсів додатковий відбірковий конкурс – ІІ-ий відбірковий тур у Києві. Оргкомітети відбіркових конкурсів (які сформовані управліннями культури, у справах сім’ї та молоді, освіти і науки та ін. органами організацій-засновників) відряджають на ІІ-ий відбірковий тур, фінальні конкурси та інші заходи фестивалю переможців і резервістів відбіркових конкурсів (до складу учасників директор, менеджер, продюсер чи радист не включаються), визначених Дирекцією учасників зазначених заходів.

35


ФІНАЛЬНІ КОНКУРСИ Після кожного відбіркового конкурсу переможці та резервісти повинні підготувати і подати Дирекції фестивалю всі демонстраційні аудіозаписи свого репертуару, включаючи і конкурсні пісні. Носії із записами не повертаються. Після визначення переможців відбіркових конкурсів на місцях або ІІ-го відбіркового туру в Києві (у разі його проведення), учасники фінальних конкурсів фестивалю надсилають заявки за адресою: 01033, м.Київ - 33, а/с 50 Дирекції фестивалю «Червона рута», тел.: (044) 360-75-26, (067) 448-37-75, (095) 335-68-23, ел. адреса: chruta@ukr.net На фінальних конкурсах фестивалю у супроводі інструментальної фонограми «-1» виступають лише солісти і вокальні ансамблі в конкурсі поп-музики та учасники конкурсу сучасної танцювальної музики. В інструментальній фонограмі можливі вокальні підголоски («бек-вокал»), але унісонна втора («дабл-трек») не допускається. Для гуртів закладання до секвенсора партій музикантів, що знаходяться на сцені, не дозволяється: вони грають «живцем». До конкурсу гурт допускається після перевірки вмісту секвенсора перед репетицією. Конкурсанти на фінальних конкурсах можуть виступати разом з власними шоу- чи ритм-балетними гуртами поп- і рок-гуртам дозволяється мати в складі не більше одного шоу-мена. Суддівська рада має право скорочувати виступ конкурсанта на фінальних конкурсах фестивалю. Дирекція забезпечує конкурсантам безкоштовний вхід на всі концерти фестивалю. Остаточний розподіл місць і премій відбувається на заключному засіданні суддівської ради відповідно до Творчої концепції фестивалю з обговоренням і відкритим голосуванням щодо кожної кандидатури окремо. Наявність чи відсутність підтанцьовки у поп-солістів та виконавців сучасної танцювальної музики не враховується. Результати всіх конкурсів оголошуються під час концерту переможців. Суддівська рада за погодженням з Дирекцією має право присуджувати не всі премії, збільшувати або зменшувати кількість лауреатів, встановлювати спецпризи. Серед призів, які встановлює суддівська рада, можуть бути призи кращому вокалістові, гітаристу, бас-гітаристу, клавішнику, ударнику, виконавцеві на духових інструментах, аранжувальнику, хореографу, балету сучасного танцю і т. ін. Можуть встановлюватися також призи державних, недержавних та інших установ, підприємств і фірм, громадських організацій, друкованих органів, спонсорів.

36


Членами суддівської ради на фінальних конкурсах фестивалю є особи, які особисто не зацікавлені в результатах конкурсу, мають авторитет серед молоді, зробили внесок в українську національну культуру. Суддівські ради фінальних конкурсів формуються у двох складах: 1. Журі у жанрах поп, сучасної танцювальної, рок-, акустичної та іншої музики, до складу якого мають входити особи, добре обізнані з найновішими, модними стилями масової молодіжної музики і українським автентичним фольклором. 2. Журі у жанрі українського автентичного фольклору, до складу якого мають входити фахові етнографи та фольклористи за напрямками спів, обряди, інструментальна музика, кобзарсько-лірницька традиція.

КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ КОНКУРСАНТІВ (витяг з Творчої концепції фестивалю) Враховуючи особливу естетику і природу сучасної молодіжної масової музики, в тому числі поп-, рок-, сучасної танцювальної та акустичної музики, професіоналізм учасників не може оцінюватися крізь призму академічного, зокрема, класичного музичного мистецтва. Максимальному самовираженню музикантів сприятиме критерій індивідуальності та неповторності, що вводиться з метою уникнення стереотипів і штампів, поширених у сучасній популярній музиці. Не може розраховувати на успіх також вульгарність або музична «циганщина» з «ресторанщиною». Критерій новизни, сучасності та молодіжності, висунутий з метою заохочення: з одного боку - створення шлягерів гостро модних танцювальних пісень, з другого - пошуків несподіваного, навіть екстравагантного. Це сприятиме виходу за межі застарілих шаблонів і трафаретів української естради, опануванню молодими музикантами найсучасніших модних на Заході молодіжних напрямків і стилів, жанрів і виражальних засобів. Індивідуальність і неповторність, новизна, сучасність і молодіжність не можуть виступати (а відтак – і розглядатися) відірвано від української національної визначеності музики і виконання. Вихід за межі естрадних стереотипів не повинен означати розриву з національними традиціями взагалі. Поряд із словесною мовою національна визначеність включає в себе й характер музичної мови (мелодії, ритму, тембру, акордики, аранжування, імпровізацій), манери виконання (співу або речитативу, інструментального супроводу), особливості сценічного образу (поведінки, одягу, хореографії, сценографії, атрибутики), а також спілкування з аудиторією. Перелічені компоненти є лише засобами, за допомогою яких виражається коло настроїв, спосіб переживання дійсності (як відомо, у кожного народу ці властивості самобутні). Разом з тим національне не обмежується рамками 37


якогось одного стилю чи напрямку, а виступає в найрізноманітніших проявах «високих» і «низьких», серйозних і пародійних, загальнонаціональних і регіональних. На фінальних конкурсах фестивалю у жанрах поп-, рок-, сучасної танцювальної, акустичної та іншої музики виконавець може бути удостоєний (за умови професіоналізму) Гран-прі та І премії тільки при наявності всіх 3-х зазначених критеріїв, ІІ і ІІІ премій та диплому – двох. За умови наявності 2-х критеріїв, перевага віддається критерію новизни, сучасності та молодіжності. У жанрі українського автентичного фольклору критеріями оцінки виступів є виконання справжніх традиційних зразків автентичної народної творчості, що побутують у регіоні виконавця, а також максимальна наближеність виконання обраних зразків до виконання їх справжніми носіями традиційної народної культури. Виконавців автентичного фольклорну має оцінювати окремо спеціальне журі фахових фольклористів та етнографів за напрямками: сольний та гуртовий спів, виконання українських народних обрядових дійств, сольна та інструментальна музика, кобзарсько-лірницьке виконавство.

38


«ЧЕРВОНА РУТА» – ЯК КУЛЬТУРНИЙ ФЕНОМЕН

«Червона рута» як явище виникла ще за часів існування СРСР у 1989 р., коли у Чернівцях відбувся перший фестиваль національної молодіжної музики. «Червона рута» здійснила справжню «революцію» в українській культурі, що мала вплив на все суспільство. Фестиваль народив нову молодіжну музику, якої до цього не існувало. Раніше українська молодь, не маючи своїх вітчизняних кумирів, змушена була задовольнятися московською естрадою, або слухати західних поп-зірок. Відкрита «Червоною рутою» нова музична хвиля здобула нечувану популярність в Україні і в українській діаспорі. Багато пісень, виконаних вперше на фестивалі, одразу стали хітами, які співали мільйони людей. Переможці «Червоної рути-1989» та їх пісні займали перші місця в усіх хіт-парадах та різноманітних опитуваннях. Миттєво, вчора зовсім невідомі музиканти перетворилися на загальних кумирів української молоді кінця 80-х – початку 90-х років. Вже протягом наступного року вся Україна співала «рутівський» репертуар «Братів Гадюкіних», сестрички Віки, Андрія Миколайчука, Олександра Тищенка, «ВВ», «Кому Вниз», Ірини Білик, Марії Бурмаки, «Тризубого Стаса» та ін. Проте, «Червона рута» стала не тільки знаменем українського відродження, особливим культурним феноменом, а й започаткувала в Україні національний шоу39


бізнес. Вперше більша частина населення і особливо молодь почала захоплюватися українською музикою, що стала частиною їхнього життя. Музика фестивалю почала збирати величезні аудиторії в сотні тисяч глядачів на стадіонах і великих площах, яких приваблювала мистецька вартість концертів (раніше таку кількість людей збирали лише політичні мітинги). Ще під час проведення першої «Червоної рути» розтиражовані фестивальні записи були блискавично розкуплені глядачами і не задовільнили й десятої частини попиту. А після фестивалю було проведено перший в історії загальноукраїнський концертний тур: 87 концертів переможців «Червоної рути– 1989» по всій Україні пройшли з небувалим успіхом при переповнених залах. Саме «Червона рута» спровокувала появу шоу-індустрії в Україні – стала першим замовником на технічне (сцена, звук, світло, студії звукозапису, музобладнання, тиражування музпродукції) та творче (композитори, аранжувальники, звукорежисери, оети, тощо) забезпечення подібних заходів.

Досягнення Наступні фестивалі, що проводилися раз на два роки, щоразу збирали все більшу і більшу кількість глядачів та учасників, засвідчуючи постійне зростання інтересу до музики «Червоної рути». Якщо у Чернівцях (1989 р.) було 40 тис. глядачів, то протягом наступних десяти років – у Запоріжжі (1991 р.) – 60 тис., в Донецьку (1993 р.) – 160 тис., у Севастополі – Сімферополі (1995 р.) – 250 тис., у Харкові – Києві (1997 р.) – близько 1 млн. (по 500 тис. у Харкові та Києві), Дніпропетровську – Києві (1999 р.) – близько 1 млн. За 28 років було проведено 14 фестивалів, 350 обласних відбіркових конкурсів, більше 300 концертів у залах, 50 гала-концертів на площах. На заходах фестивалю побувало близько 10 мільйонів глядачів. Всього в обласних відбіркових конкурсах фестивалю взяли участь близько 60 тисяч молодих музикантів. Постійно збільшувалася кількість засобів масової інформації, які рекламували та висвітлювали заходи фестивалю, а також, загальний обсяг матеріалів, які ЗМІ подавали про фестиваль. До кожного заходу фестивалю транслюється близько 50 аудіороликів, близько 30 відеороликів, та друкується близько 500 оголошень в пресі. Щороку з'являється близько 250 публікацій в пресі, 25 теле- і 50 радіорепортажів та інтерв'ю з представниками Дирекції фестивалю чи музикантами про проведення заходів «Червоної рути». Фестиваль є головним постачальником нових виконавців та пісень для цілої України. «Червона рута» відкрила 90 % нових зірок в сучасній українській молодіжній музиці від «В.В», Ірини Білик, «Братів Гадюкіних», «Кому Вниз», Марійки Бурмаки, «Братів блюзу», «Скрябіна», Павла Дворського до Олександра Пономарьова, Руслани, Еl Кравчука, Ані Лорак, Марини Одольської, Наталі Могилевської, «Шао Бао», «ВуЗВ» 40


(Олександра Стьоганова та Потапа), «Табули Раси», «О.Торвальда», Каті Чіллі, «Танка на Майдані Конго», «Тартака», «Мотор’ролли», Альоші, Еріки, Ілларії, «ДахиБрахи», «Дах-Дотерса» та інших. Нині, «Червона рута» – найбільший, найпрестижніший і найавторитетніший в Україні та водночас єдиний у світі україномовний фестиваль сучасної молодіжної музики, який став національним надбанням. «Червона рута» має найбільший вплив на розвиток сучасної української музики, виступає тут законодавцем мод, дає поштовх для розвитку національної шоуіндустрії.

Географія поширення Діяльність «Червоної рути» має загальнодержавний масштаб, заходи фестивалю проводяться по цілій Україні, охоплюючи всі області України. В обласних відбіркових конкурсах беруть участь представники більшості районних центрів, а в заключному етапі фестивалю – фіналі, обов'язково виступають музиканти з усіх регіонів та областей України. Концертні тури, які плануються Дирекцією після кожного фестивалю охоплюють 15– 20 областей, концерти проходять переважно у великих індустріальних центрах Східної та Південної України, а також у Києві.

Мета і структура діяльності фестивалю Фестиваль має особливу творчу концепцію, яку послідовно дотримується протягом 28-ми років. «Червона рута» не є просто фестивалем. Це потужна експериментальна творча лабораторія, яка відкриває нові імена, здійснює цілеспрямований пошук та підтримує молодих, ще невідомих музикантів, постійно продукуючи нових поп-зірок. Фестиваль впроваджує найновіші світові досягнення в сучасну українську музику, започатковує в ній нові стилі і напрямки, створює і записує численний новий пісенний репертуар молодіжної музики, гостросучасний, модний і водночас глибоконаціональний.

Структура фестивалю складається з чотирьох етапів: 1 етап. Обласні відбіркові конкурси Проводяться перед фестивалем з метою пошуку і відкриття нових виконавців. 25 відбіркових конкурсів проходять в усіх 24-ох обласних центрах України та м. Київ. В них беруть участь 3500 – 5000 музикантів, з яких відбирають переможців, що 41


отримують право виступати на заключному етапі фестивалю – фіналі. У кожному обласному відборі виступають в середньому 160 музикантів, серед яких представники більшості районних центрів області. Кількість глядачів у концертних залах – близько 30 000 осіб.

2 етап. Школа-майстерня для переможців та резервістів обласних відбіркових конкурсів Працює перед фестивалем у Києві для підготовки і навчання молодих виконавців – близько 200 осіб. Саме тут відбувається продукування нових зірок, кращі з яких покликані стати кумирами нового покоління. Для того, щоб молоді виконавці підвищили свій професійний рівень, були конкурентоспроможними і не поступалися відомим артистам, для підготовки фіналістів залучаються кращі фахівці з вокалу, фольклористи та ін. Відбір фахівців пісень проходить по всій Україні. Для того, щоб готувати нових зірок і нову музику, фахівці Дирекції фестивалю стежать за всіма музичними процесами, що відбуваються за межами України, вивчають найновіші світові музичні досягнення і технології, збирають український автентичний фольклор з усіх регіонів, ставлячи за мету поєднання в українській музиці світових досягнень з національними традиціями, створення нових стилів і напрямків, 42


конкурентоздатної музичної продукції як в Україні так і на міжнародному ринку. Авторські і суміжні права на весь створений репертуар належать «Червоній руті» назавжди.

3 етап. Заключний етап фестивалю – фінал Проходить в одному з найбільших індустріальних міст Східної чи Південної України (щоразу в іншому місті), а заключний гала-концерт – у Києві. На фестивалі проводяться фінальні конкурси у шістьох жанрах (український автентичний фольклор, поп-, рок-, акустичної, сучасної танцювальної, іншої музики), які проходять в концертному залі, а також гала-концерти переможців, які проводяться на найбільшому майдані міста, в якому відбувається фестиваль. Гала-концерти в Києві проходять на Майдані Незалежності. Кількість учасників заключного етапу фестивалю 250 – 500 музикантів. Під час фестивалю проводиться багатоканальний аудіозапис та відеозйомка концертів, для чого Дирекція фестивалю винаймає найкращу в Україні звукозаписуючу і телевізійну техніку та фахівців. Усі права на ці записи має «Червона рута».

4 етап. Виготовлення і поширення аудіо- та відео-продукції фестивалю Під час фестивалю здійснюється цифровий аудіозапис живого виконання, а також проводиться попередній відеомонтаж концертів, які ще до завершення фестивалю і відразу по його закінченні транслюються на окремих каналах центрального ТБ і Радіо. По закінченні фестивалю здійснюється якісний монтаж багатьох відеопрограм та зведення цифрового аудіозапису, призначених для показу на ТБ і трансляції на Радіо. готові аудіо- та відеопрограми із фестивальними записами надаються усім державним та комерційним, загальнодержавним і регіональним теле- і радіокомпаніям, які використовують їх у своїх програмах. Записи попередньої «Червоної рути» отримали і транслюють 57 теле- і 65 радіокомпаній в усіх областях України. Завдяки цьому кожен переможець фестивалю був показаний по каналах загальнодержавного та регіонального ТБ, а також транслювався на каналах загальнодержавного і регіонального радіо. З більшістю ТБ-каналів і радіостанцій укладені договори, за якими вони зобов'язуються транслювати записи фестивалю (крім того більшість з них в обмін на записи надає «Червоній руті» рекламний час). Записи «Червоної рути» також надавалися дискотекам, нічним клубам, кав'ярням. На сьогодні «Червона рута» накопичила великий архів високоякісної аудіовідеопродукції, цілу антологію української молодіжної масової музики конкурентоспроможної при реалізації.

43


Характеристика музичної продукції Підтвердженням якості і конкурентоспроможності музичної продукції «Червоної рути» є попит на аудіо- та відеопрограми, які потребують і охоче беруть майже всі загальнодержавні і регіональні ТБ і Радіо; відкриті «Червоною рутою» музиканти стають зірками першої величини національного шоу-бізнесу, яких запрошують всі інші конкурси та фестивалі (вони постійно стають переможцями більшості фестивалів, телевізійних кастингів, шоу-програм, музичних рейтингів, хіт-парадів, присутні в журі цих програм, є вчителями і тренерами молодих музикантів), яких підхоплюють і використовують інші агенції та продюсерські центри; створені «Червоною рутою» нові пісні стають національними шлягерами. Записи гурту «Брати Гадюкіни» у хіт – параді «Радіо Перфекта» у Брюселі, гуртів «ВВ», «Танок на Майдані Конго», «ТаРута», «ПоліКарп», «Дах-Дотерс» перебувають в хіт-парадах різноманітних зарубіжних радіостанцій. Конкурентноспроможність продукції «Червоної рути» пояснюється тим, що вона сучасна, молодіжна, дискотечна, популярна серед молоді, якнайкраще відповідає її смакам і запитам. Якість аудіо-та відеозаписів є на рівні світових стандартів. Продюсерський центр «Червоної рути» чекає на Вас! За весь період своєї діяльності фестиваль сформував усі передумови для створення завершального етапу - організації власного Продюсерського центру, завданням якого стане виготовлення та реалізація музичної продукції фестивалю. На контрактній основі (терміном не менше 5 років) в Продюсерському центрі працюватимуть кращі музиканти наступних фестивалів, виготовляючи щороку 12 альбомів нової популярної музики, яка матиме найбільший попит серед населення віком від 14 до 40 років.

44


ТВОРЧА КОНЦЕПЦІЯ ПЕРШОГО ФЕСТИВАЛЮ «ЧЕРВОНА РУТА» Національна культура: скарб народу! ВІД ОРГКОМІТЕТУ ПЕРШОГО РЕСПУБЛІКАНСЬКОГО ФЕСТИВАЛЮ УКРАЇНСЬКОЇ СУЧАСНОЇ ПІСНІ ТА ПОПУЛЯРНОЇ МУЗИКИ «ЧЕРВОНА РУТА» До українців, земляків наших, в Україні і не в Україні сущих, всіх шанувальників української культури

Звернення МОВА – душа народу, а пісня – його дух! Як би не складалася доля українського народу, в яких би світах не виростали його діти – рідна мова, рідна пісня завжди відроджували йому історичну пам'ять та національну гідність. Та й чи могло бути інакше? Адже в генах кожної пісні закладено спомин не тільки про не згибну драматичну нашу минувшину – у кожній мелодії, кожному слові струменить не знищена воля до життя, надія на краще майбутнє. Але останнім часом українська пісня все рідше лунає на своїй землі. Особливо гірко, Що все менше знає і шанує її молодь. Чимало композиторів і співаків все частіше намагаються навчити літати безкрилого птаха – так звану українську пісню, що позбавлена української мови. Який же вихід? Чи ще можна врятувати рідну пісню на Україні? Віримо, що так! Але потрібні рішучі дії. А головне – підтримка кожного, «хто зберіг любов до краю і не зрікся роду». Ідея фестивалю української пісні вже декілька років надихає багатьох, хто щиро непокоїться сучасним станом української культури і мови І ось – довгождана новина! З 17 по 24 вересня у Чернівцях відбудеться перший фестиваль української сучасної пісні та популярної музики «Червона рута». У програмі фестивалю – конкурси виконавців, що репрезентують три різних жанри сучасної побутової музики, а саме: – естрадну пісню і популярну музику в усіх різновидах, включаючи пісню – романс та обробку народної пісні; 45


– авторську пісню а можливим використанням власних творів на вірші інших авторів (співана поезія); – рок-музику. До конкурсу приймаються пісні тільки українською мовою. Кожен, кому ще не виповнилося 40 років, хто ще не став лауреатом інших конкурсів (не рахуючи обласних) і хто ще не має почесного артистичного звання, – може взяти участь у наших творчих змаганнях «Червона рута» запрошує не лише переможців обласних відбіркових прослуховувань республіки – фестиваль відкритий для всіх, хто готовий приїхати з-поза меж України Переможців конкурсу чекають почесні відзнаки та Головна Нагорода імені Володимира Івасюка Поза конкурсними програмами фестивалю проходитимуть концерти зірок української і світової естради, фольклорно-обрядові свята, імпровізовані музикування, літературно-мистецькі вечори, виставки та вернісажі, ярмарок виробів народних майстрів Шановні співвітчизники, дорогі наші земляки! Приєднуйтеся до участі у фестивалі. Отже, до справи! Нехай «Червона рута» стане спільним нашим святом та послужить справдженню гордого пророцтва великого Кобзаря: «Наша думка, наша пісня Не вмре, не загине... Он де, люде, наша слава, Слава України!» У зв'язку з необхідністю піднесення рівня української сучасної популярної музики та її пропаганди колегія Міністерства культури УРСР, секретаріат ЦК ЛКСМ України, колегія Держтелерадіо УРСР, Український фонд культури, правління Спілки композиторів України, правління Спілки письменників України, Товариство «Україна», правління Музичного товариства УРСР, Укрпрофрада вирішили започаткувати проведення республіканського фестивалю української сучасної пісні та популярної музики «Червона рута» (раз на два роки]. Перший такий фестиваль відбудеться в Чернівцях у вересні 1989 р. СУМНО, але факт: українській естрадній пісні сьогодні загрожує зникнення За роки застою вона опинилася на своїй землі в ролі Попелюшки, Її й так мізерний відсоток, на жаль, продовжує невпинно зменшуватися. Чимало наших композиторів та виконавців нині вже просто відцуралися рідної мови. Якщо становище докорінно не 46


змінити, то незабаром україномовна естрадна пісня ста не музейним експонатом, а «Червону руту» змушені будемо записати в «Червону книгу»! Мусимо визнати: сьогоднішня українська естрада не відповідає вимогам і запитам нашої молоді. Безпроблемна, самоізольована від гострих і насущних питань сучасності, вона не спромоглася освоїти багатьох нових сфер і явищ життя, не виробила відповідних засобів і прийомів для їхнього музично-поетичного втілення. Складається враження, що час для української естрадної пісні зупинився. Що ж діється з нею? Чому іншо-національні пісні – англійські, італійські, російські – витіснили її з сердець та умів нашої молоді? Як так трапилося, що вже впродовж майже двадцяти років українські композитори і поети неспроможні сягнути рівня тих пісень (наприклад: «Рушничок», «Черемшина», «Червона рута» та ін.), які в 60-х на початку 70-х років здобули визнання далеко за межами республіки і навіть країни?

ВИЙТИ ЗА МЕЖІ ЗВИЧНОГО Розвиткові сьогоднішньої української естради перешкоджають риси «етнографізму» (тобто псевдонародності) і провінційності, ще є наслідком поверхового й однобокого розуміння національного в поп-музиці, недооцінки тут фактору сучасності. Багато хто вважає, що українська естрадна пісня може бути лише наспівною, мелодійною, що вона повинна замикатися на настроях тільки лірико-сентиментального або побутовомелодійного характеру, виражати виключно «високі» й серйозні почуття, втілювати вишукані й опоетизовані образи, а на нашу думку, вона мас бути розмаїтою. Наша естрада продовжує тільки одну стильову лінію української музичної культури, до того ж лише міської – лірико-пісенну і романсову; яка складається на певному історичному етапі – у XVIII–XIX ст. Саме вона чомусь претендує сьогодні на титул «національної» в українській естраді. До цього часу поза увагою поп-музики залишається наш прадавній обрядовий фольклор, що має магічно-заклинальний характер, – веснянки і Петрівки, купальські і русальні пісні, щедрівки і колядки, ритуальні танці і хороводи, ігри, ігрища і дійства, плачі, голосіння і весільні пісні. Зовсім не використовуються особливості давніх українських дум, історичних козацьких, чумацьких, бурлацьких та рекрутських пісень, народного гуртового співу. Вже й не кажемо про те, що нехтуються ті жанри, які сьогодні можна було б назвати явищами контркультури – наприклад, пісні соціальне – критичні й сатирично-політичні, еротичні й пародійні, гротескові й іронічні, соромітницькі й застільні. Все це, на відміну від багатьох країн Заходу, й сьогодні живе в українському фольклорі... Важко також пояснити, чому зовсім не відтворюються регіональні особливості українського музичного мистецтва? Бо як же ж сильно і разюче різниться народна музика і виконання на Придніпров'ї і на Гуцульщині, на Слобожанщині і Лемківщині, на Поділлі і Полтавщині, на Поліссі і Бойківщині!.. 47


І ще одна біда: навіть оті з небагатьох поп-музикантів, творчість яких національно визначена, зверталися лише до поверхневих ознак українського фольклору, відтворюючи його мелодії і ритми, а не глибинні засади національного способу музичного мислення, характеру і темпераменту нашого народу. До того ж ці ознаки переносилися в сучасну поп-музику буквально і прямолінійно без змін. Опинившись у хмарочосових джунглях реактивно-пульсуючих звучань і акордів, народні мелодії і ритми виглядали наче «бідні родичі», сприймалися як анахронізм: мов чумацький віз посеред стрімкого потоку «б'юїків» і «кадилаків». То чи ж не настала пора схаменутися і нарешті усвідомити, що перелічені вище застарілі штампи нашої естради нині тільки дискредитують українську музику, що вони вже породили небезпечні наслідки, відштовхнувши широкі верстви молоді від україномовної пісні, а відтак – і від української культури в загалі! Обмеженість і традиціоналізм нашої естрадної музики, що вже сприймаються як її невід'ємні національні ознаки, приводить багатьох до висновку, ніби національне як таке взагалі застаріло, ніби сьогодні потрібне лише якесь міфічне «загальносвітове» мистецтво. Та навіть страшніше – така естрада у масовій відомості нашої молоді викликала фатальний, трагічний розрив між українським і сучасним. Насправді ж застарілим є не саме національне, а історично минущі, вичерпані форми його художнього втілення Безнаціонального мистецтва просто не існує. Інша річ, що за умови високого художнього рівня воно може піднятися до загальнолюдського, інтернаціонального, тобто міжнаціонального, але аж ніяк не наднаціонального. Національного ще ніколи й нікому не вдалося уникнути Хіба від того, що музика Майкла Джексона здобула широку міжнародну популярність, а сам виконавець навіть прагнув позбутися зовнішності негра, його мистецтво втратило свою глибоку негритянську сутність?

ДВА ПІДХОДИ, АБО КОНФЛІКТ НАЦІОНАЛЬНОГО І СУЧАСНОГО Гостра необхідність створення справді сучасної української поп-музики очевидна, але різні люди уявляють собі цей шлях по різному. Чимало з людей щиро переконані: раз текст пісні український, значить сама пісня – українська. Справді, приналежність пісні до тієї чи іншої національної культури визначається насамперед мовою поетичного тексту (створені на Україні пісні англійською мовою належали б радше до англійської, а не української культури). Так само неукраїномовну естраду республіки слід вважати не так українською національною, як естрадою, створеною на Україні Але саме тут і виникає проблема: чи можна вважати пісню українською, коли текст її – український, а музика і манера виконання, настрої і переживання – американські,

48


зокрема негритянські (щось на зразок негра в українській вишитій сорочці)? Адже кожен народ, окрім словесної мово, має ще й свою національну музичну мову.. Дехто вважає, що нам треба відроджувати кращі традиції української естради, беручи за взірець, наприклад, пісні Володимира Івасюка. Здавалось би, така думка мас під собою всі підстави, адже Івасюк відкрив цілу епоху в українській поп-музиці. Його пісні свого часу заслужено здобули визнання в усьому світі. Та годі сподіватися, що, наслідуючи стиль Івасюка, сьогодні Можна досягти подібного результату Не варто забувати давніх істин: два рази зайти в одну річку неможливо Кожна епоха потребує нових пісень, нових мелодій і ритмів. Не можуть нашій молоді замінити сучасної естради пісні минулого, хай навіть такі глибоко національні шедеври, як, приміром, українська пісня-романс «Стоїть гора високая». Прихильники іншого погляду глибоко переконані, що нам конче необхідно орієнтуватись на найновіші стилі і напрямки поп-музики Заходу. Чому ж саме на неї покладаються такі надії? Вважається, що оскільки вона» сьогодні гостро сучасна і значно вища за рівнем, то опанування її дозволить подолати усталені шаблони української естради, виведе її із застою. Тобто йдеться, по суті, про позиції національного традиціоналізму і «безнаціонального» новаторства (правда, таке новаторство вважається безнаціональним помилково, адже нові стилі і виражальні засоби сучасної поп-музики мають глибоке афро-американське національне коріння). Справді, для проживу за межі застарілих штампів і стереотипів українській естрадній пісні опанування передового світового досвіду сьогодні необхідне, як повітря Зусилля в цьому напрямі вже принесли певні позитивні наслідки Але що ж ми отримали в результаті? Виявляється, що разом з тим відбувся, на жаль, повний розрив з українськими національними музичними традиціями (не тільки із застарілими, а й взагалі із будь-якими), їхнє цілковите відкидання й заміна на інонаціональні, в даному випадку на афро-американські чи американізовані (адже в основі сучасної поп- і рокмузики лежить негритянський блюз або, білий американський рок-н-рол). І навіть звернення тут до українського (чи російського) словесного тексту справи не рятує. Не виправдалися також сподівання наших композиторів і виконавців досягнути оригінальності неповторності шляхом опанування передового досвіду західної поп-музики. Нові, вже не українські національні, а західні штампи, які виробилися сьогодні, так само закривають шлях до оригінальності нашим попмузикантам, як свого часу їм перешкоджало копіювання пісень Івасюка. Чому ж опанування найновіших засобів і стилів поп-музики Заходу не дало бажаних результатів, призвело до розриву з національними традиціями? Річ у тім, що таке опанування від самого початку було самоціллю, перетворившись на звичайне копіювання. Запозичені готові форми без змін і творчого переосмислення механічно переносилися на національний грунт і просто витискали вироблені віками наші мелодії і ритми. 49


Часом вже пробують українську народну пісню виконувати і аранжувати в стилі білого американського кантрі чи навіть негритянського блюзу, гадаючи, що цим надають їй сучасного звучання .. А виходить не полтавський блюз, а негритянські галушки!.. Орієнтація наших композиторів і виконавців на західні зразки сьогодні вже породила не менш небезпечні наслідки, аніж свого часу застарілі штампи української естради. Нестримне прагнення наслідувати зарубіжних та вітчизняних поп-музикантів, бажання обов'язково бути схожим на когось, сліпе копіювання не тільки стилів і засобів чи виконавської манери, а й навіть зачіски, одягу і поведінки на сцені, – все це вже стало для нашої естради справжнім лихом Чи не приховується за цим принизливим мавпуванням комплекс якоїсь творчої неповноцінності? Вже навіть дехто мріє: коли ж нарешті і в нас з'являться українські Маккартні, Челентано, Паулс чи Висоцький? Мовляв, тоді «і ми, Петре, люди»! Та хіба можуть на нашій землі вирости американські кактуси або африканські банани? Бездумне наслідування чужих зразків неминуче призводить українську естраду до втрати власного національного обличчя і ставить у хвіст західної поп-музики, бо змушує крок за кроком повторювати її розвиток, безкінечно опановувати все нові й нові її стилі і засоби. Такий шлях прирікає нашу естраду на вічне відставання, а українських музикантів на вторинність і художню неповноцінність. Спираючись на інонаціональні традиції, вдаючись до чужих форм музичного самовираження, до пісень і танців інших народів, ще ніхто в історії не спромігся по-справжньому виразити себе, не створив повнокровного мистецтва Задумаймось, який з наших ансамблів досяг рівня західної поп-музики і яка причина цього?

ЯК ВИТВОРИТИ СВІЙ СТИЛЬ Перед сьогоднішньою українською естрадою постає завдання історичної ваги: витворити справді сучасний, глибоко національний стиль у поп-музиці. Для цього потрібно, з одного боку, очистити національне від застарілих псевдонаціональних нашарувань і відкрити його істинне обличчя, а з другого – звільнитися від тягаря канонів західної поп-музики і сполучити національне й сучасне. Щоправда, декому здається, що здійснити це неможливо, а то й непотрібно. Ми переконані, що можна! Адже зуміла та ж сама англо-американська поп-музика в 40–50-ті роки розірвати пануючі тоді пута європейської естради і витворити принципово нові сучасні і яскраво національні стилі і напрямки. А негритянські поп-стилі США у 60–70-ті? А італійська естрадна пісня у 70-ті на початку 80-х? То невже серед нашого співучого люду менше талантів, ніж у інших народів світу? Що правда, багато що тут залежить не тільки від таланту музиканта а й від того, які завдання перед собою він ставить... З-поміж найсучасніших стилів, засобів і прийомів західної поп-музики важливо вибирати ті, які б резонували й узгоджувалися з особливостями нашої мелодики й ритміки, 50


виконавської манери тощо. Та головне, щоб позбутися вторинності і відставання, слід спиратися не на готові форми і жанри зарубіжної естради, хай навіть наповнюючи їх нашими мелодіями і ритмами (це розвиває радше західну, а не українську попмузику), а з урахуванням світових досягнень витворити свої, зовсім нові напрямки, виходячи з національного музичного досвіду. Саме так робили найталановитіші музиканти, що прокладали нові шляхи в історії поп-музики, – Е. Преслі і «Бітлз», «Роллінг Стоунз» і «Лед Зепелін», Дж. Хенрікс і К. Сантана, А. Френклін і Дж. Браун, «Чікаго» і «Еарс вінд енд файер», М. Девіс і «Везер ріпорт», А. Челентано й Т. Кутуньо, Чік Кореа і Д. Грузін та ін. Як це не дивно на перший погляд, але* нині в умовах панування західних естрадних канонів уже саме звернення до багатовікового досвіду української музичної культури, до регіональних народних музичних традицій без сумніву привнесе в нашу поп-музику зовсім нові ідеї, надасть їй оригінальності й неповторності, багатства й різноманітності. Адже цей досвід в новій світовій естраді по-справжньому сучасно і глибоко ще не використовувався Не випадково ж сьогодні англо-американська поп- і рок-музика все частіше у пошуках свіжих ідей звертається до музичних традицій інших народів Може здатися неймовірним, але гостро сучасного характеру нашій естраді сьогодні надало б звернення до прадавніх шарів українського автентичного фольклору (під цим поняттям розуміємо не стилізацію під народну музику, не її обробку, а натуральні пісні і танці, виконувані ще нашими прапрадідами, в яких найбільш глибоко збереглися душа і характер нашого народу, спосіб його музичного мислення). Адже цей фольклор містить у собі такі незвичні напружені звучання, магічно – заклинальні ритмоформули, цілий арсенал сильнодіючих прийомів і засобів, в тому числі виконавських, гострий соціально-критичний заряд, пародійно-гротескову стихію, парадоксальність бачення світу, яку безсумнівно не менш, аніж афроамериканські ритми та мелодії, співзвучні запитам і потребам нинішньої молоді. Вони можуть стати основою для вироблення нашого нового поп-стилю, який нічим не поступатиметься західній поп-музиці по-справжньому сполучити національне й сучасне означає надати національному сучасного звучання, а сучасному – національного змісту. При цьому уникнути штучного поєднання «полтавського» і «негритянського» можна, як показує світовий Досвід, тоді, коли особливості ритму, мелодії, акордний, аранжування, манери виконання виводити із своєї народної музики. Звертаючись до прадавніх фольклорних джерел, їх треба обов'язково творчо розвивати, максимально посучасному переосмислювати, збагачувати здобутками світової поп-музики. Інакше українська естрада приречена на анахронічний побутовий етнографізм, тобто на «хуторянство», «шароварництво» і «малоросійщину», що є проявами псевдонаціонального – бутафорією національного. 51


Все це дозволило б не тільки подолати провінціоналізм і відставання нашої естради, а й спрямувати такі необхідні їй новаторські пошуки в національне русло, а відтак – і виробити справді сучасний, глибоко національний конкурентоздатний стиль в українській поп-музиці. Сьогодні для цього як ніколи сприятливий момент, бо існуючі напрямки новітньої поп-музики вже вичерпують себе. Такий стиль безсумнівно б користувався успіхом і попитом також і за рубежем, що дало б можливість нашим музикантам вийти й на міжнародну арену. Звичайно, легше за все копіювати когось. Значно важче (але ж і почесніше!) зробити так, щоб нас наслідували інші. Сьогодні ми всі з надією чекаємо, що врешті-решт з'явиться той молодий талановитий і сміливий музикант, який зуміє повернути українській пісні колишню славу, прокладе шляхи для досягнення нею світового рівня. Першим кроком на шляху розв'язання цих болючих і таких непростих проблем, що стоять сьогодні перед нашою естрадою, міг би стати Республіканський фестиваль української сучасної, популярної музики (естрадної пісні) «Червона рута». Фестиваль мас на меті стимулювати й активізувати розвиток української поп-музики, виявити молоді таланти та пробудити інтерес нашої молоді до рідної пісні. Не випадково головний приз «Червоної рути» носитиме ім'я відомого українського композитора – пісняра Володимира Івасюка, а створена ним пісня дала назву цьому фестивалю. В його творчості органічно сполучалась національна визначеність і самобутність, індивідуальність і неповторність, новизна і сучасність. Саме на ці якості і звертатиметься особлива увага на відбіркових і заключному конкурсі фестивалю.

НАМ ПОТРІБНІ НОВІ ЗІРКИ Враховуючи особливу естетику і природу сучасної поп-музики, професіоналізм учасників не буде оцінюватись крізь призму академічного і зокрема класичного музичного мистецтва. Адже музично-поетичну і виконавську сторони нової італійської естрадної пісні та французької шансон безглуздо було б міряти за законами італійської чи французької опери або ж співацького стилю так званого бельканто. Максимальному самовираженню Музикантів сприятиме критерій індивідуальності і неповторності, що вводиться з метою уникнення стереотипів і штампів, поширених у сучасній популярній музиці. Не може розраховувати на успіх також вульгарність або музична «циганщина» з «ресторанщиною». Критерій новизни і сучасності висунутий з метою заохочення пошуків несподіваного, навіть екстравагантного. Це сприятиме виходу за межі застарілих шаблонів і трафаретів української естради, опануванню молодими музикантами найсучасніших напрямків і стилів, жанрів і виражальних засобів.

52


Та індивідуальність і неповторність, новизна і сучасність не можуть виступати (а відтак – і розглядатись) відірвано від національної визначеності і самобутності. Вихід за межі українських естрадних стереотипів не повинен означати розриву з національними традиціями взагалі. Поряд із словесною мовою і характером поезії національна визначеність включає в себе й характер музичної мови (мелодії, ритму, тембру, акордний, аранжування, імпровізації), манеру виконання (співу або речитативу, інструментального супроводу), особливості сценічного образу (поведінки, одягу, хореографії, сценографії, атрибутики), а також спілкування виконавців з аудиторією. Перелічені компоненти є лише засобами, За допомогою яких виражається національний характер, темперамент, світовідчуття, тобто специфічне коло настроїв, спосіб переживання дійсності (як відомо, у кожного народу ці властивості самобутні). Разом з тим національне не обмежується рамками якогось одного стилю чи напрямку, а виступає в найрізноманітніших проявах – «високих» і «низьких», серйозних і пародійних, загальнонаціональних і регіональних. Звичайно, навряд чи сьогодні в республіці знайдеться багато музикантів, які б відповідали всім зазначеним вимогам. Та цього треба прагнути. Адже фестиваль покликаним виявити і підтримати найсучасніші тенденції в українській естраді, можливо, зовсім нові жанри і напрямки, яких немає в поп-музиці інших країн. І хочеться сподіватися, що «Червона рута» стане першим поштовхом до створення гостро сучасного, справді національного стилю в українській масовій популярній музиці. Як бачимо, необхідність надання фестивалю україномовного статусу безсумнівна, адже без цього, певна річ, на «Червоній руті» за «славною» традицією сталінськобрежнєвської епохи домінували б твори не україномовні (не забуваймо мовну і загальнокультурну ситуацію в республіці), що не узгоджувалося б із завданнями фестивалю. Натомість композитори і виконавці, які живуть на Україні, але звертаються виключно до текстів російськомовних, мають можливість бути учасниками інших конкурсів і фестивалів, що постійно проводяться в республіці («Пісенний вернісаж», «Кримські зорі», «Голосієве», «Молодіжне перехрестя», фестиваль авторської пісні та ін.). Таким чином, «Червона рута» стане єдиним (!) україномовним фестивалем естрадної пісні на Україні Оргкомітет передбачає надати проведенню «Червоної рути» яскравого національного обличчя, відмінного від фестивалів популярної музики, що проходять в інших республіках та країнах Планується ціла низка супутник заходів з використанням сучасних, але заснованих на українських народних традиціях форм дозвілля, розваг, обрядових дійств. «Червона рута» повинна мати неформальний і максимально демократичний характер. На кінець хочемо нагадати легенду про червону руту. Давним-давно – орди чужинців топтали українські землі, палили міста і села, гнали в рабство тисячі людей. Лише червоної рути (інша її, назва – неопалима купина) не могли вони спалити Коли вороги підносили до неї вогонь, червона рута на коротку мить спалахувала голубим полум'ям, але залишалась такою ж неушкодженою і зеленою. На згарищах виростали 53


нові оселі, на стоптаних шляхах знову колосилося жито. Вороги ж так і не могли зрозуміти, що дає силу цьому народові... В одному з таких походів, чужинці забрали в полон на галеру подільського хлопця. Багато сліз виплакала його наречена, бо знала, що з галери ніколи не повертаються до рідного краю. У каторжній роботі невільники забували Україну, матір, кохану. Таких безпам'ятних рабів навіть не заковували в кайдани... Коли відлітали у вирій журавлі, дівчина попросила їх відшукати в морі галеру і передати коханому суху гілочку червоної рути. Побачивши ту квітку, хлопець згадав своїх рідних, згадав про свій край... напали бранці на охорону, захопили судно, а пихатого купця скинули в море. До рідного берега вони летіли, як на крилах. Веслярі стали вільні і повернулися додому… Може, й наша «Червона рута» допоможе повернути українській молоді древню і таку багату історичну пам'ять, і ми позбудемося рабської залежності від чужорідних впливів, станемо самими собою, і згадаємо врешті, на якій землі ми «вродилися і чиї ми діти. Бо невже гіркі Шевченкові слова «славних прадідів великих правнуки погані» – про нас?

За дорученням республіканського оргкомітету фестивалю «Червона рута»: Т. МЕЛЬНИК, А. КАЛЕНИЧЕНКО, музикознавці, І. МАЛКОВИЧ, поет

54


Поліграфія «Колорист» 04070, м. КиЇв, вул. Братская 6, офіс: 315 тел./факс: +38 (044) 221 61 50 моб.: +38 (096) 877 7930; моб.: +38 (050) 845 0510 веб-сайт: kolorist.in.ua; е-пошта: info@kolorist.in.ua

ДИРЕКЦІЯ ФЕСТИВАЛЮ «ЧЕРВОНА РУТА» +380 (44) 360-75-26 [ cdma ] +380 (67) 448-37-75 [ kyivstar ] +380 (95) 335-68-23 [ vodafone ] +380 (73) 020-01-13 [ lifecell ] www.rutafest.art, е-пошта: chruta@ukr.net 01033, Київ-33, а/с №50 55


56


Turn static files into dynamic content formats.

Create a flipbook
Issuu converts static files into: digital portfolios, online yearbooks, online catalogs, digital photo albums and more. Sign up and create your flipbook.