Denisiuk_nina.qxp
24.05.2009
10:21
Page 2
НОВА ЕКОНОМІКА
NEW ECONOMY
ФАКТОРИ ТА МОДЕЛЬ ІННОВАЦІЙНО ОРІЄНТОВАНОГО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ ФАКТОРЫ И МОДЕЛЬ ИННОВАЦИОННО ОРИЕНТИРОВАННОГО ЭКОНОМИЧЕСКОГО РАЗВИТИЯ FACTORS AND MODEL OF INNOVATION1ORIENTED ECONOMIC DEVELOPMENT Володимир ДЕНИСЮК, Андрій МАРКОВ, кандидат технічних наук, Центр досліджень науково технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
доктор економічних наук, Інститут економіки НАН Білорусі
Volodymyr DENYSYUK, Аndriy MARKOV, PhD Technics, Research Centre of Scientific and Technical Potential and History of Science named after G.Dobrov of Ukrainian Academy of Sciences
Світова фінансова криза, що почалася в середині 2008 року і пе рейшла в найбільшу світову фінансово економічну кризу, призвела до різкого зниження темпів економічного росту в світовій і націо нальних економіках. У найбільшій мірі криза зачепила ті країни, де домінують сировинні і добувні галузі, в експорті переважає продук ція з низьким ступенем переробки, де не вирішені питання зміцнен ня своїх позицій у світовій економіці завдяки цілеспрямованому і форсованому розвитку високотехнологічного і наукомісткого вироб ництва. У цих умовах ще більш посилюється важливість визначення факторів економічного зростання та економічного розвитку для створення стратегій і конкретних шляхів у сфері ринкових перетво рень як на макро , так і на мікрорівні, у яких пріоритетом є збалансо ване вирішення соціально економічних завдань. Категорія економічного зростання є найважливішою характери стикою суспільного виробництва. У самому узагальненому вигляді економічне зростання — це кількісна і якісна зміна результатів ви робництва та його факторів за визначений період часу, причому ви рішальний вплив на темпи економічного росту робить зростання продуктивності праці. Статистичними показниками, що відобража ють економічний ріст, є річний темп росту ВВП та його зростання на душу населення у відсотках. Для детальнішого порівняння економіч ного росту в країнах або регіонах доцільно використовувати два по казники. Так, у період 1976 1999 років країни ЄС помітно відставали від США за середньорічними темпами приросту ВВП (1,8% проти 2,9%), але були попереду за темпами приросту ВВП у розрахунку на душу населення (2,1% проти 1,9%) і особливо у розрахунку на оди ницю робочого часу (2,3% проти 1,5%), що витрачається. Коротко розглянемо фактори, що враховувалися у найбільш по ширених класичних моделях економічного зростання. У 30 40 х ро ках XX ст. родоначальники теорії економічного зростання Р.Харрод і Е.Домар у своїх моделях виходили з фіксованого відношення між величинами праці і капіталу, що використовуються у виробництві. У
20
ЕКОНОМIСТ•№4•КВІТЕНЬ•2009
PhD Economics, Institute of economy of Belorussian National Academy of Sciences
них не враховувалися такі чинники, як зміни в капіталоозброєності праці та вплив технічного прогресу, внаслідок чого моделі не могли адекватно відобразити картину реальних процесів економічного зро стання. У 50 60 х роках Р.Солоу ввів у модель економічного зростан ня змінний коефіцієнт капіталоозброєнності праці та додатковий па раметр, що характеризує технічний прогрес, і показав, що такі чин ники, як технологічні зміни і структурні перебудови в економіці, без посередньо впливають на економічне зростання в довгостроковому плані. Проте модель Солоу не враховувала впливу додаткових чин ників, що впливають на якість капіталу і робочої сили, що у свою чергу впливає на економічне зростання. У моделі Солоу Свена вия влено ряд основних чинників економічного зростання, зокрема, от римано висновок про те, що тривале зростання рівня життя може мати місце тільки в результаті НТП. Згідно з Е. Денісоном, що розро бив класифікацію чинників економічного зростання із 23 позицій, економічне зростання в сучасних умовах визначається не стільки кількістю задіяних чинників виробництва, скільки підвищенням їх якості, і насамперед якості робочої сили. Але у дослідженні не вивче но вплив окремих чинників на економічне зростання та ігнорується процес їх взаємодії і взаємовпливу. Наприкінці 80 х — початку 90 х років завдяки дослідженням Р.Лукаса, Г.Менк'ю, Д.Ромера й Д.Вейла, П.Ромера з'явилася «нова теорія економічного зростання», основні ідеї якої присвячено моде люванню впливу чинників інноваційної діяльності на технологічні зрушення з урахуванням накопичення людського капіталу, впливу недосконалої конкуренції і т.ін. Разом з тим, при дослідженнях, пов'язаних з практичним застос уванням деяких з перерахованих моделей для порівняльних розра хунків економічного зростання Республіки Білорусь у період з 1995 по 2005 роки, виявлено певні обмеження, у тому числі і в результаті недостатності статистичної інформації щодо ряду показників [1]. По дібні проблеми виявлено при дослідженні зв'язку між темпами еко №4•APRIL•2009