Вiсник еменiвщини С Щотижнева громадсько-інформаційна газета
Семенівщино мила, рідний краю, Чарівна, неповторна сторона, Полтавщини перлина мальовнича, У цілім світі ти така одна.
№ 42 (665) · П’ЯТНИЦЯ · 23 жовтня 2020 року
Наступна стаття мала б бути присвячена збереженню спадщини колишнього Семенівського району, але так склалися обставини, що доцільніше висвітлювати політичну ситуацію. Особливо це актуально напередодні місцевих виборів, адже чиновники, які останні п’ять років робили вигляд «господарів», цими днями забули про обов’язки перед народом, прагнучи будь-якою ціною залишитись при владі. Семенівщина доживає останні дні, і немає сенсу коментувати столичні реформи, адже все вирішується на місці. Аби не відкладати вирішення надважливих питань, пов’язаних із передачею у підпорядкування Семенівській селищній раді та Оболонській сільській раді комунального майна, минулого вівторка, 20 жовтня, мало б відбутися пленарне засідання позачергової XXXVI сесії Семенівської районної ради останнього VII скликання. Попереднє обговорення питань порядку денного відбулося у п’ятницю, 16 жовтня, під час спільного засідання постійних комісій з питань бюджетно-фінансової та інвестиційної діяльності і з питань економічного розвитку та управління комунальним майном. У ході дискусії депутати зосереджувались на ключових моментах, які надзвичайно важливі в контексті життєдіяльності громад. Глибоко хвилює те, що наразі на державному рівні ще не прийняті законодавчі акти, які б чітко регулювали майнові процеси, що будуть відбуватися після проведення місцевих виборів за новим адміністративно-територіальним поділом. Проте позиція переважної більшості депутатів районної ради полягала в тому, щоб громада відчула якомога менше незручностей, пов’язаних із процесами децентралізації. Тож на розгляд пленарного засідання 36 позачергової сесії народним обранцям винесли 7 питань: 1. Про затвердження акта приймання-передачі Семенівської дитячої мистецької школи. 2. Про затвердження акта прийман-
ДЕПУТАТ – ЦІКАВА ПРОФЕСІЯ:
КРАЩЕ ВИБОРИ, НІЖ СЕСІЯ
ня-передачі Семенівської центральної районної бібліотеки. 3. Про передачу Семенівського районного Будинку дитячої та юнацької творчості до комунальної власності Семенівської ОТГ. 4. Про входження Семенівської селищної ради до складу співзасновників комунальної установи «Об’єднаний трудовий архів селищної та сільських рад Семенівського району» Семенівської районної ради. 5. Про входження Оболонської сільської ради до складу співзасновників комунальної установи «Об’єднаний трудовий архів селищної та сільських рад Семенівського району» Семенівської районної ради. 6. Про затвердження Положення про комунальну установу «Об’єднаний трудовий архів селищної та сільських рад Семенівського району» в новій редакції. 7. Про надання матеріальної допомоги. На жаль, сесійне засідання не набрало більшості серед 36 депутатів (присутні – 15). Відсутні (згідно з протоколом): Микола Білоцерківець, Сергій Кисліченко, Юрій Кузуб, Сергій Литвинчук, Володимир Литвиненко, Наталія Перетятько, Михайло Пилипенко, Оксана Жигаленко, Вячеслав Трембач, Сергій Стадніченко, Вадим і Володимир Мокляки, Сергій Горошинський, Юлія Єлагіна, Микола Забара, Григорій Шквир.
Як бачимо, єдиний присутній народний обранець із провладної Аграрної партії України – це Петро Сліпаченко, тож цілком логічним є твердження, що представники АПУ (голова фракції у райраді – Юлія Єлагіна) свідомо бойкотували останню сесію Семенівської районної ради. «На сьогодні повинні були бути вирішені питання Будинку дитячо-юнацької творчості (БДЮТ), Семенівської дитячої мистецької школи (ДМШ), бібліотеки (ЦРБ), які обговорювалися майже три роки, і сьогодні мав закінчитися цей процес. Чому таке небажання? Відповідь усім зрозуміла: вибори, вибори, вибори...», – зазначив у вступному слові голова районної ради Віктор Юрченко. Надалі протягом пів години сесії, що не відбулася, народні обранці фактично виступили у питанні «Різне». Тому дослівні виступи до вашої уваги. Сергій Семигреєнко: «Маємо розуміти, що депутати, які були при владі, поміняли партію, що захищала інтереси села, а тепер ще не дають району перейти по новій реформі. Ми, як районна рада, маємо запитати у них: чого вони знову йдуть у депутати, якщо не хочуть ними бути?» Валерій Книш: «Якщо більше сесії не відбудеться, я, в першу чергу, хочу подякувати представникам тих партійних сил, які сьогодні йдуть на вибори і з’явилися в цей тяжкий час, щоб прийняти важливі рішення для майбутнього нашої новоствореної
Семенівської ОТГ. На жаль, сьогоднішнє зібрання повинно було вирішити питання, відповіді на які не може надати ніхто – ні Верховна Рада, ні Кабінет Міністрів: якою буде подальша доля сільських шкіл, які ніхто не хоче приймати на баланс, комунальних служб і т. д. Я розумію, що акція спланована і даний факт доводиться дуже просто: візьмемо за приклад «Вісник Семенівщини», де публікуються політичні сили різних переконань, і газету «Голос громади», представників якої в залі сьогодні немає. Вони знали, що ця акція спланована, знали, що йти не потрібно, тому що сесія не відбудеться. Значить хто спровокував цю сесію – власники цього видання. Це, зрозуміло, кандидати в депутати партії «Довіра», що з’явилася нещодавно, – Володимир Куцовол і Людмила Милашевич. Я думаю, по їхній команді зроблена провокація в Устимівці, коли людям розіслані SMS-повідомленнями про дебати, про які ми й гадки не мали. Людмила Павлівна розпочала свій виступ із поливання брудом про мене. Чесно кажучи, я вже знаю, про що вона каже. Перше це те, що найбільший мій гріх – у тому, що я дружу із С. В. Семигреєнком. Друга велика біда виявляється: в той час, що коли ми створили комунальне підприємство «Затишок», я «спалив» його, і з ним «згоріло» й 400 тисяч. Так от, ще раз наголошую жителям усієї громади: ви всі знаєте, що на попередній
сесії все те, що належало «Затишку», ми передали в першу чергу центральній районній лікарні, а потім іншим установам. Кошти були перевірені до копійки. Але я завжди казав: «Не трогай лихо, поки воно тихо». Так от, я говорю, що тепер буду ініціювати про поновлення кримінальної справи про ти Л. П. Милашевич і селищної ради за списання неіснуючого сміттєвоза, за недоліки в бухгалтерському обліку, за нечесну і незаконну виплату премії та багато цікавих речей, які я назбирав за цей час. Війна, так війна. Дебати, так дебати. Стадіон, так стадіон. Я спокійно можу виступати, тому що я знаю, що всі мої дії, як депутата, не понесли за собою збитки. А от ті збитки, які нанесені громаді рішеннями, прийнятими не через сесії, а через виконком селищної ради, я розумію, що цього бояться. Вони рвуться до влади, бо розуміють те, що я знаю, де їхні порушення – не лише адміністративні, а в деяких випадках і кримінальні справи. І останнє, на сьогодні є інформація, що на багатьох виборчих дільницях планується робота, що не відповідає чинному законодавству. У першу чергу, це «робота» з переносними скриньками, каруселі на виборчих дільницях, переписування протоколів. Тому хочу звернутися до членів дільничних і територіальних виборчих комісій: цього зробити ми вам не дамо. Якщо буде спроба – будете відповідати по тих статтях закону, які для цього передбачені. Ще раз велика вам вдячність, тим депутатам, апарату районної ради, які сьогодні прийшли, за спільну роботу, за те, що зуміли витримати всі суперечки, певні неузгодженості незалежно від своєї партійності. Спасибі, я думаю в нас усе вийде з вами!» Також у дискусії брали участь депутати Ніна Сінельник, Юрій Черевик, Володимир Сербин, Олександр Гетьман, Петро Сліпаченко. Михайло ПОГРІБНИЙ P. S. Можемо припустити, що все ж таки сесія відбулася до виходу чергового номера газети, тому про хід її засідання ми розповімо в наступних випусках.
Що це було в Устимівці? 20 жовтня о 10 годині на майдані села Устимівка були зібрані місцеві мешканці. Що це було? Збори громадян? Тоді чому без сільського голови? Дебати кандидатів (так було повідомлено громадян)? Тоді чому без відома та дозволу територіальної виборчої комісії, яка наділена повноваженнями організації саме дебатів? Я радію тому, що присутні на зустрічі її організатори – Людмила Милашевич та Володимир Куцовол – показали своє справжнє обличчя. Мене, як сільського голову, кандидата у депутати Семенівської селищної ради та кандидата до Полтавської обласної ради від політичної партії «Рідне місто», ніхто не повідомляв про зустріч або участь у «дебатах». Це стосується й мого колеги Валерія Книша – кандидата на посаду голови Семенівської селищної ради (ОТГ), який у цю мить був присутнім на сесії Семенівської районної ради, пленарне засідання якої не відбулось із мовчазної змови депутатів від Аграрної партії. Як кандидат, маю свій графік зустрічей із громадянами, запланованих заздалегідь, і не маю права нехтувати часом людей, зневажати
їх. Тому ми з Валерієм Євгеновичем були відсутні. Це об’єктивно і правдиво. Напевно, такий перебіг подій значно кращим був для пані Милашевич та пана Куцовола. Так, вони вже давно пани, бо відірвалися від насущних проблем громад, одягли корони, які сповзли їм на очі і не дають можливості поглянути на проблеми громади! Як повідомили мене мої прибічники, яких була більша половина на зустрічі, Л. П. Милашевич вдалась до примітивних методів обливання брудом. Ну й нехай. Як говорив Петро І (рос. мовою), «заговори, чтобы дурь каждого была видна...», – заговорила і стало зрозуміло, що то за людина, яка видає себе за святу, безгрішну, ділову. А насправді є людиною, бидловству якої немає меж! Бог їй суддя! Я про інше, стосовно моєї діяльності на посаді сільського голови. Мені не соромно дивитися людям в очі. Це і освітлення населених пунктів, відремонтовані (по-можливості) дороги, відремонтований клуб, де тепер можуть збиратися люди, відремонтована школа, на яку я, без жалю, віддав і свої кошти, як керівника фермерського господарства, це один з найкращих дитячих садочків в області в Усти-
мівці, клуб у селі Вербки, це співпраця з директором школи, яка відійшла в іншу команду (такі ми буваємо, українці...), це створений завдяки проєкту Бюджету участі сільський парк, це створений комунгосп сільської ради та ін. Щодо землі. Сільською радою прийнято в комунальну власність громади 70 га землі, які розподілені та надані 35 особам (замітьте, своїм, устимівським людям, а не громадянам з інших областей, як це зроблено орденоносними), оформлено громадських пасовищ: у с. Вербки – 32,8 га, у с. Герасимівка – 25,9 га, у с. Малинівка – 35 га, в Устимівці – 14,39 га. Оце справді для людей! То ж не треба вводити в оману громадян. Так, у нас була самодостатня сільська рада. Згідно з попереднім перспективним планом території Полтавської області, пов’язаним із децентралізацією, був намір створення Устимівської об’єднаної громади, але, враховуючи людський фактор, на той час згоди з учасниками об’єднавчого процесу дійти не вдалось. Тому не треба маніпулювати цифрами, фактами і землями... Городи, про які Ви без землевпорядних знань плещете язиком і говорите, що вони б належали людям у разі об’єднан-
ня, – це нісенітниця, марення хворої людини! Є реальність. Об’єднання не відбулось. А знаєте, чому розпочався процес створення інших громад у районі? Одна мета – щоб Вас там не було! Ви всім уже набридли! Ніхто з мислячих людей не хоче з Вами працювати! Оце вся правда... Мені не соромно! А Вам, пані Людмило? Де «Ваш дитячий садочок», який Ви не можете зробити протягом п’яти! каденцій (у в’язниці так довго не сидять – виходять по УЗО), де парк, де освітлені вулиці, відремонтовані дороги, де інвестиції у розвиток громади, де відремонтований Будинок культури? Що з кінотеатром, який Ви взяли і нічого не зробили, де каналізаційні та водоспоруди, де? Де? ДЕ?! Сказати нічого, навколо тиша... Скажіть, що ж Ваш духовний наставник? Чому ж він промовчав, не зупинив Вас, Ваші епілептичні припадки? Ох, Людмило Павлівно, це агонія! Лікуйтесь і не цікавтесь, де хто живе, з ким! Слідкуйте за собою! Ви ж до церкви ходите, мабуть... Покайтесь. Та й нам усім треба молитись, аби Вас попустило! Юрій БУГАЄЦЬ
НАЙСВІЖІШІ НОВИНИ ДЕРЖАВИ, ОБЛАСТІ ТА РАЙОНУ НА SEMENIVKA.COM.UA