Вiсник еменiвщини С Щотижнева громадсько-інформаційна газета
Семенівщино мила, рідний краю, Чарівна, неповторна сторона, Полтавщини перлина мальовнича, У цілім світі ти така одна.
№16 (639) · П’ЯТНИЦЯ · 24 квітня 2020 року
Шановні жителі району! Чорнобильська трагедія торкнулася кожного з нас. Адже якби не вона, то не було б стільки скалічених доль і хвороб. А якби не люди, які пожертвували собою, щоб ліквідувати наслідки аварії, то не було б і всіх нас. Чорнобиль був, є і буде, а тому згадувати про нього потрібно не лише раз на рік, а робити це постійно. І відлуння Чорнобильських дзвонів буде чути ще не одне покоління. Ми не повинні забути героїзму пожежників, військовослужбовців, будівельників, медиків, представників усіх професій, котрі брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Їхній подвиг назавжди записаний у літопис людської мужності й навічно залишиться в пам’яті українського народу. Висловлюємо щиру подяку за Ваш неоціненний подвиг, героїзм і мужність. Ви відважно кинулися до боротьби, аби усунути наслідки аварії, не чекаючи ні нагород, ні відзнак, почасти навіть не усвідомлюючи усієї небезпеки, на яку наражалися. Колектив ТОВ «ТРК-Інформ», редакції газети «Вісник Семенівщини»
Передплатний індекс
99524
Дорогі ліквідатори! Шановна громадо!
Тридцять четверта річниця аварії на Чорнобильській АЕС збігається з коронавірусною бідою, яка наразі накрила планету. Це вкотре змушує нас усерйоз замислитися над цінністю життя, необхідністю значного підвищення особистої і загальної відповідальності. Чорнобиль сколихнув світ, адже так неочікувано найбільша техногенна катастрофа двадцятого століття змінила звичний хід подій. У бурхливу квітневу ніч вісімдесят шостого, коли «мирний» атом рознуздано вирвався на волю, широкий загал ще не усвідомлював нищівної глибини цієї трагедії. Ті, кого потому назвуть ліквідаторами, без надійних засобів захисту, в умовах інформаційного вакууму надтяжкою ціною відвертали від України та світу реальну радіаційну загрозу. І тепер, коли в суспільстві відбулись радикальні зміни, гострота проблеми не згасає. Не зітреться вона також і в майбутньому, бо наслідки таких глобальних катастроф пожинаються століттями. Низький уклін самовідданості, мужності, рішучості, професіоналізму людей, які, хай без зброї в руках, але гідно пройшли передову своєї страшної війни, кожною клітинкою тіла, кожним нервом балансуючи там, де в одній точці зійшлися смерть і життя. Шановні ліквідатори, нехай береже вас доля, здоров’я міцно тримає на хвилі активності, дає відчути яскраві імпульси життя. Хай усі труднощі і перешкоди не загасять віри в добро, оптимізму, щоб людська шана була моральним оберегом, а суспільство належно цінувало людей, які свого часу стійко витримали незнаний доти виклик долі! Схилімо в жалобі голови перед світлою пам’яттю тих, кого спалила полинна зірка Чорнобиля, обірвавши мрії, надії, любов… Не забудемо тяжких уроків минулого і бережімо життя як найвищий дар! Віктор ЮРЧЕНКО, голова районної ради
Шановні ліквідатори наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, члени Ваших родин! 34 роки минуло з тих пір, коли в Україні сталася техногенна катастрофа – аварія на Чорнобильській АЕС. Вона стала болючою історією для всього світу і залишається важкою спадщиною майбутнім поколінням багатьох держав. З кожним днем стає все менше людей, які могли б із власного досвіду розповісти про подвиг, зроблений ними на Чорнобильській АЕС. Кожної години нещадний атом підриває здоров'я тих, хто за покликом серця заради благополуччя і безпеки кожного із нас працював на забруднених територіях. Вони йшли на цей подвиг, не думаючи про нагороди, відзнаки та пільги. Дорогі ліквідатори, від усього серця бажаємо вам доброго здоров'я, міцності духу, сімейного благополуччя, оптимізму та впевненості у завтрашньому дні, миру та спокою. Районний осередок політичної партії «Рідне місто»
Село без аптеки Сільські аптеки на межі закриття, а все тому, що їх власник Полтавське обласне комунальне підприємство «Полтавафарм» на межі банкрутства. Місцеві жителі бідкаються, адже аптека в селі – це друга артерія життя, після продуктових крамниць. Якщо закрити аптеки, то людям з онкохворобами, прикутим до ліжка, із цукровим діабетом, яким ліки потрібні кожного дня, доведеться долати шлях у десятки кілометрів, щоб отримати ліки. Ми спробували розібратися у нагальних питаннях. Скільки ще аптеки протримаються на плаву? Що може зробити місцева влада аби зберегти їх? П’ять років тому підприємство «Полтавафарм» мало більше 300 точок у сільській місцевості, де люди могли отримати ліки. На нього було покладено соціальну функцію – забезпечувати онкохворих нарковмісними препаратами, людей із діабетичною хворобою – інсуліном. Щоб хоч якось урегулювати ситуацію з аптеками області, на останній сесії Полтавської обласної ради з бюджету було виділено 5,2 мільйона гривень аби утримати аптеки на плаву. Першими почали бити на сполох голови сільських рад, на території яких розташовані аптеки. Вони зверталися до місцевої влади і депутатів обласної ради, але в більшості випадків усе, що вони могли зробити, – прийняти запит і направити до дирекції ПОКП «Полтавафарм», так і не дочекавшись відповіді. Аптеки уже почали закривати, а працівників скорочувати. Уже не функціонує аптека в селі Біляки. Нам удалося поговорити із сільським головою Романом Миколайовичем Мидловцем, який почав займатися питанням збереження аптеки ще в той період, коли криза тільки почала розвалювати ПОКП «Полтавафарм». Мав зустріч із директором підприємства, на той час, Дмитром Івановичем Майбородою. Сільська рада була готова піти на поступки аби тільки зберегти комунальний заклад у селі. Вони дійшли згоди, і аптека продовжила функціонувати, та недовго. Через деякий час фармацевт біляківської аптеки попала під скорочення і аптека перестала працювати. Із часом така участь може чекати чи не на всі аптеки ПОКП «Полтавафарм», адже уже більше 3 місяців нові препарати до аптек не надходять. Ми звернулися до Валентини Миколаївни Трапіциної, завідуючої центральної районної аптеки № 132, з питанням «Чого чекати – закриття чи поновлення?». Відповісти виявилося непросто, зараз аптека реалізує залишки препаратів та чекає кінця місяця. Що буде далі, ще достеменно невідомо. Депутати обласної ради добре ознайомлені із ситуацією закриття аптек, адже жителі неодноразово зверталися із цим гострим питанням в усному і письмовому вигляді. Володимир Миколайович Куцовол мав листування з колишнім директором ПОКП «Полтавафарм» Д. І. Майбородою та головою Полтавської обласної ради О. Ю.
Біленьким. Це питання винесли на обговорення на пленарному засіданні облради 24 жовтня. Але фінансового положення підприємства це, звісно, поліпшити не може. Володимир Михайлович Ярошенко сподівається на подальше функціонування сільських аптек. «Причини занепаду до сих пір не визначено. Як може надприбуткове підприємство отримати 50 мільйонів збитків? Можливо, воно планово готувалось під приватизацію, а ми своєю діяльністю зупинили цей процес», – говорить Володимир Михайлович. На думку Віталія Івановича Кабачка, ті заходи, які вживає влада, допоможуть лише на деякий час відтягнути момент закриття аптек. Причиною занепаду підприємства він вважає некваліфіковане керівництво. За словами депутата, аптеки зможуть зберегтися тільки в тому випадку, якщо їх викуплять приватні підприємці. Питання «Що може зробити місцева влада аби зберегти аптеки?» ми поставили голові Семенівської районної ради Віктору Васильовичу Юрченку. Із розмови стало зрозуміло, що вирішити питання можна двома способами: відкрити на території Семенівського району власне комунальне підприємство і зберегти аптеки уже під керівництвом районної ради чи передати приміщення в аренду приватним підприємцям для надання аптечних послуг населенню. Віктор Васильович більше підтримує другий варіант, він мав звернення-пропозицію до Тетяни Миколаївни Литвинчук, яка є власницею мережі аптек по Семенівському району, із закликом відкрити філії аптек у селах Крива Руда, Горошине, Біляки. Нам Тетяна Миколаївна розповіла, що більше схильна до негативної відповіді. «Відкриття аптеки – це клопітке та затратне діло. На кожну аптеку треба отримувати окрему ліцензію, що займає багато часу. Також зараз стоять жорсткі вимоги щодо умов для людей з обмеженими можливостями (пандуси) та багато іншого. Тому ця справа більш затратна, ніж прибуткова». Доречною альтернативою для себе, як для підприємця, вона бачить заключення договору із ФАПами. «Ми можемо забезпечувати ФАПи ліками, які ті уже будуть реалізовувати». Це може забезпечити жителів найвіддаленіших сіл ліками першої необхідності. Зібравши і опрацювавши всі матеріали, можемо зробити лише один висновок: закриття аптек ПОКП «Полтавафарм» – це лише час і нашій місцевій владі потрібно всерйоз опрацювати нове питання «Як забезпечити ліками села нашого району?». Інна ВЕРБНЯК
НАЙСВІЖІШІ НОВИНИ ДЕРЖАВИ, ОБЛАСТІ ТА РАЙОНУ НА SEMENIVKA.COM.UA