Вiсник еменiвщини С Щотижнева громадсько-інформаційна газета
Семенівщино мила, рідний краю, Чарівна, неповторна сторона, Полтавщини перлина мальовнича, У цілім світі ти така одна.
№31 (499) · П’ЯТНИЦЯ · 11 серпня 2017 року
«БЕЗ КОРДОНІВ, БЕЗ ОБМЕЖЕНЬ»
Із 7 по 10 серпня асоціацією людей з обмеженими можливостями Семенівської селищної ради, Семенівською організацією інвалідів СОІУ на базі оздоровчого табору «Світанок» у селі Наріжжя проведено міжрегіональний інклюзивний форум «Без кордонів, без обмежень». У програмі форуму виставка робіт декоративно-прикладного мистецтва, фестиваль-концерт
«Рогозів кут», засідання «круглого столу», змагання, майстер-класи, презентація ГО «Культурний діалог» програми «Активні громадяни» Британської ради, виступ ВІА «Резонанс», інтелектуальний конкурс, козацькі розваги, перегляд відео-слайдів, дискотеки. Олена БУГАЙ, фото автора
ГАРЯЧА ПОРА Жнива-2017
Болісна історія маленького життя
Допоможіть урятувати зір
18-річному юнакові Роману Дудченку (с-ще Семенівка) для збереження зору, запобігання повної його втрати потрібна дороговартісна операція – вживлення імплантантів. Роман потребує матеріальної допомоги небайдужих людей, яка поверне йому здоров’я. Кошти можна перерахувати на його р/р у ПриватБанку №4149499642610750
Лізуня народилася 11 січня 2013 року із вадами розвитку. Було проведене медичне обстеження дитини і встановлено діагноз: внутрішня гідроцефалія (варіант Денді-Уолкера), міопія високого ступеня обох очей, збіжна вторинна косоглазість, плосковальгусна деформація ступнів. Дівчинка неодноразово проходила лікування в Полтавській обласній дитячій лікарні, консультації в інституті нейрохірургії ім. Ромаданова. Вона погано ходить, постійно падає, внаслідок чого одержує переломи рук, ніг. У квітні цього року була госпіталізована в Полтаву, де при обстежені було виявлено різке падіння зору та призначено дороговартісне лікування, яке сім’я не може оплатити. Давайте разом допоможемо Лізі, цьому маленькому ангелочку, міцно стати на ноги і повноцінно жити та радіти життю без болю і страждань. Картка ПриватБанку 4149-4978-6760-9804. Контактні дані: 098-95-87-045, 095-42-41-683 (Колотій Іванна Іванівна – мама)
За оперативними даними відділу агропромислового, економічного розвитку, торгівлі та інфраструктури Семенівської РДА жнивна кампанія підходить до завершення. Усього зібрано ранніх зернових на площі 15731 га (99%), намолочено 56625 тонн, урожайність складає 35,4 ц/га. Озимої пшениці зібрано на площі 12919 га, намолочено – 46779 т, урожайність – 36,2 ц/га.
У ПАМ’ЯТІ НАВІКИ РІДНА ШКОЛА Я одержав колективний лист від випускників Оболонської середньої школи Луїзи Григорівни Кузнєцової, Юрія Івановича Телешуна, Галини Олександрівни Неволі, які 60 років тому, у далекому 1957 році отримали атестати зрілості. Вони просять через районну газету привітати колишніх однокласників із пам’ятною і знаменною подією у житті кожного з них. Лист схвилював мене. Так чутливо написати могли тільки люди, які по-справжньому знають і цінують життя, кожний його прожитий день, адже важка і найскладніша школа – це школа життя. Ніколи не знаєш, у якому ти класі і коли наступний екзамен. Ти навіть списати не можеш, тому що ні в кого більше немає твого варіанта. На їхню долю випали надзвичайно складні життєві випробування. «Багатьох із нас, колишніх випускників Оболонської середньої школи того далекого і незабутнього 1957 року, серед нас уже немає, як немає нічого вічного на землі. Не підвладна часу лише пам’ять людська, – пишуть вони. – Ми збиралися на зустріч у 1977 і 1997 роках. Та подумки кожен із нас лине у ті далекі, найщасливіші роки шкільного життя. Немає в живих жодного з наших учителів, але ми пам’ятаємо їх, віддаючи данину шани за все хороше, розумне, добре, вічне, посіяне в наші душі. Це Микола Іванович Єреміївський, Тетяна Іванівна Павленко, Юрій Володимирович Нєстєров, Марія Андріївна Діденко, Марія Максимівна
Орленко, Іван Григорович Надточій (директор школи), Іван Трохимович Борис (завуч), Уляна Олександрівна Семенець, Володимир Лазарович Герасимич, Любов Георгіївна Шахова, Людмила Олександрівна Чорноусова, Анатолій Васильович Наталенко, Олександра Іванівна Панарат, Марія Василівна Бейкул, Поліна Дмитрівна Бартош, Григорій Іванович Сап’ян, Ольга Павлівна Кукоба. Вічний їм спокій і царство небесне. Молодість – найкраща пора життя кожної людини. Її яскраві епізоди часто приходять у снах наших ровесників і зараз, незважаючи на вік, адже ми вже дідусі і бабусі, прадідусі і прабабусі, і кожному із нас є що згадати та розповісти онукам і правнукам. Розкидала нас доля по різних світах, від Оболоні до Казахстану, Башкирії, Чечні, багатьох міст колишнього Союзу і рідної України. Та де б не жили, думками кожен лине у той далекий червень 1957 року, коли для кожного із нас пролунав останній шкільний дзвоник, незабутній випускний вечір, усі радісні, усміхнені, поруч наші вчителі, друзі і такі дорогі шкільні класи, зелень буйна і море квітів. Тож дорогі випускники Оболонської середньої школи 1957 року! Щиро, від усієї душі вітаємо вас із визначною і пам’ятною подією у нашому житті – 60-річчям нашого шкільного випуску! З роси й води – на добру сотню літ
життя...» Бажаємо щастя, благ земних по вінця, Шістдесят – як ми пішли зі школи. Здоров’я міцного, як граніт! Шлях життєвий вибрав кожен з нас. Щоб теплих весен сонячне проміння Тільки не забудемо ніколи В душі будило ніжні почуття. Зустрічі наші, довгожданий час! Щоб не торкалась скронь зими пороша, Випускний у селі, в Оболоні! Щоб всі пройшли через усе життя Навкруги казкова ніч, блакить! Такі, як є – привітні і хороші! Та світанок наближається поволі… Добра, миру, злагоди, благополуччя вам і ваЧас пролетів – його не зупинить. шим родинам! Світанкові зорі, що в ріці купались, Хвилює пам’ять сумна сторінка у житті наДружно ми лічили на воді. шої школи. Після німецької навали фашисти, Ці години в пам’яті зостались, відступаючи, спалили її вщент. Ні вікон, ні двеМи були бадьорі, молоді! рей, ні даху. Одне небо голубіло через ті руїВ кожного енергія кипіла ни. У 1950 році відбудували школу. Діток було І буяла радість через край! багато, вчилися у дві зміни. Працювала ще й Тільки душі зраджувать не вміли, вечірня школа. Розганяли сум за небокрай, У 1976 році вирішили поновити покриття Сум за тим, що ми востаннє разом, даху, що протікав. Потребувало термінової Більш шкільний дзвінок не задзвенить… заміни опалення приміщення на водяне, деКожному підказував наш розум: рев’яних сходинок на металеві. До вирішення У нас путівка самостійно жить. цих шкільних проблем активно долучилися Розлетілись ми, неначе птиці, випускники 1957 року Микола Григорович Із-за парт шкільних в усі краї… Окольничий і Станіслав Петрович Бейкул. Їхня О моя Оболонь! Ти моя щастя пристань, інженерна думка, майстерність будівельників, Біль розлук і тривог, авторитет і людяність допомогли в організації ремонтних робіт. Саме за їх найактивнішої до- Радість зустрічей і тепло простягнутих рук. Хто побував тут хоч раз, помоги було придбано опалювальні батареї, Не забуде сюди він дороги, труби, шифер. А ще планові надходження буПам’ятатиме в серці дівельних матеріалів із баз обласного відділу Тополиних розмов перегук... освіти дали змогу всім миром, як кажуть, приВалерій ЗІНЧЕНКО чепурити нашу красуню-школу, дати їй друге
НАЙСВІЖІШІ НОВИНИ ДЕРЖАВИ, ОБЛАСТІ ТА РАЙОНУ НА SEMENIVKA.COM.UA