Вiсник еменiвщини С Щотижнева громадсько-інформаційна газета
Семенівщино мила, рідний краю, Чарівна, неповторна сторона, Полтавщини перлина мальовнича, У цілім світі ти така одна.
№25 (493) · П’ЯТНИЦЯ · 30 червня 2017 року
ІЗ ЛЮБОВ’Ю ДО РІДНОГО КРАЮ І ЛЮДЕЙ
У ту мить, коли вже повністю квітує молодість, а випускники зустріли свою вранішню самостійну дорослу зорю, 25 червня в село Біляки привезли свято. Свято зустрічі з особистістю, з людиною з великої літери, яка знає, вміє і може сказати Всесвіту свою думку, з Олексієм Васильовичем Баганцем. Його життєва позиція – допомога людям, його життєва органічна вдача – це, звичайно ж, народна козацька традиція, а за традицією, обов’язково гостя господар величає. Першим зі словами вітання та подяки виступив Біляківский сільський голова Роман Миколайович Мидловець. У знак шани і вдячності гарного гостя вітали короваєм та квітами. Козацьку традицію величає хліб, а радує пісня. Пісня звучала цього дня для шановного гостя і численних глядачів у виконанні народного вокального жіночого ансамблю «Подоляни» районного Будинку культури (керівник ансамблю Валентина Денисенко, художній керівник Валерій Кабачок) та ансамблю «Мрія» жіночої районної ради (керівник Надія Зубренко, концертмейстер Валерій Кабачок). Самодіяльні артисти вражали своїм талантом і піснями та дякували славному земляку за сценічні костюми, які придбані при його фінансовій допомозі. У Семенівський край Олексій Васильович приїжджає як додому, це його мала, дорога серцю Батьківщина. Скільки б доріг життєвих не сходив, скільки б професійних висот не зміряв, тут йому добре, тут йому затишно по-домашньому. Незручний прокурор у нашому людському розумінні незручний для керівництва, а зручний нам, простому люду, бо правдивий. Чорним по білому написано багато в книзі О. В. Баганця «Незручний прокурор», яку він сьогодні презентує, але за кожною літерою, за кожним рядком стоїть людська доля, його думки і сподівання, його безмежна любов до України і до всього рідного, українського. Олексій Васильович ніколи не відвертається від чужої біди, допомагає у складних обставинах, дбає про розквіт рідного отчого краю. Він завжди говорить: «Це моя земля, це мої земляки, це моя школа...» Часточка його школи приїхала в Біляки вітати свого благодійника. Заступник директора Горошинської школи, поетично обдарована Надія Іванівна Копиця разом зі своїми ученицями, майбутніми випускницями 2018 року, прибули, аби передати вітання від рідного краю Олексія Васильовича, краю, що викохав не одну особистість, краю, наповненого чарівниками. За її словами, одним із таких чарівників є Олексій Васильович, але, як зазначила Надія Іванівна, він не людина з надприродними здібностями, а той, про кого говорять: «Він сам себе зробив». Дійсно, він сам своєю працею, своїм натхненням, упертістю, козацьким гартом домігся, добився своєї мети – став на сторожі справедливості, гідно пройшов складний шлях від слідчого прокуратури до заступника Генерального прокурора України. Він та людина, яка піднялася до вершин і дійсно стала людиною з великої літери. Людиною із щирою душею і чуйним серцем, яка всім допомагає у складний час. Його земляки знають про це
найкраще, тому що вони частіше звертаються до нього. Школярі знають про Олексія Васильовича багато, а от він про них і про життя Горошинської школи знає майже все. І не лише знає, а й допомагає школі. Тоді, коли у всій Україні страждали від відключення світла, їхня школа працювала у звичному режимі, адже у них є генератор, придбаний благодійником О. В. Баганцем. За його допомогою облаштовано сучасний парадний вхід у школу, придбана музична апаратура для озвучення шкільних заходів. А 5 червня, в день святкування святої Тройці, відбулася ще одна благодійна акція, яка не залишила байдужими горошинців, – у Будинку культури відкрито тренажерний зал, кімнату було капітально відремонтовано, замінено вікна, двері і наповнено різноманітним тренажерним обладнанням. У цей же день було відкрито і дитячий ігровий майданчик у селі Гаївка, де проживає 22 діток. Та Олексій Васильович турбується не лише про фізичне здоров’я своїх односельців. У Горошиному зведено Святоуспенський храм. Велику долю як для будівництва, так
повноцінно, гармонійно, була здоровою, і прагнемо бути хоч трошки на Вас схожими». Останнім часом у державі набуло популярності слово «козак», але воно просто залишається
словом, а от для Олексія Васильовича це внутрішня необхідність. Завдяки козацьким генам, які не дають зупинитися на досягнутому, відновив дідівське обійстя, не перетворюючи хату на міську квартиру в селі, а просто відремонтував, бо там, за його словами, живе дідівський дух. Козацький хутір Баганці одержав нове життя. Багато що змінилось на батьківщині Олексія Васильовича, але залишилось найголовніше – вірність землякам, пам'ять про славне козацьке минуле і неймовірна краса природи. Діти разом із директором Горошиинської школи Тамарою Ілляшевич та її заступником Надією Копицею подарували на згадку своєму славному земляку диво-оберіг, у якому переплелися квіти, жито, пшениця, краплини козачої крові, що проросли маками, і, звісно ж, сонячне проміння заквітнуло на синьому полі волошок. Чарівна ведуча заходу Тетяна Кононенко з Великої Багачки розповіла про нову і облаштування та наповнення храму було зро- чесноту, яка нещодавно додалася до професійблено Олексієм Васильовичем. ного списку Олексія Васильовича, про яку сповіШколярі висловили йому слова вдячності за стив наш «Вісник Семенівщини»: «27 квітня цього підтримку та допомогу: «Ми відчуваємо, що ко- року Олексій Васильович Баганець підкорив ще мусь потрібно, щоб молодь села розвивалася одну висоту – став кандидатом юридичних наук,
захистивши кандидатську дисертацію. Збулася нарешті давня мрія Олексія Васильовича зайнятися науковою роботою. До її здійснення він ішов десятки років. Захист дисертації проходив у Київському національному університеті ім. Т. Г. Шевченка. Рішення членами вченої ради після захисту дисертації приймалося таємним голосуванням, усі 16 членів ученої ради, а це відомі юристи, науковці вузів України, проголосували одноголосно за присвоєння Олексію Баганцю ученого ступеня кандидата юридичних наук із врученням відповідного диплома. Навіть наукові опоненти, а їх було двоє, люди відомі і знані в галузі юриспруденції, не скупилися на похвалу, що є досить рідким явищем у науковців такого високого рівня». Ведуча заходу побажала Олексію Васильовичу, щоб його зоря перемоги сіяла завжди успіхом і досягненням, адже на це є Божа воля, на це є його воля, на це є «многії літа», які звучали на його честь у виконанні ансамблю «Подоляни». Олексій Васильович у своєму виступі поділився думками, мріями, сподіваннями, розповів про наболіле, пережите за останні 38 років, пов’язаних із роботою в органах прокуратури, захистом законних прав та інтересів громадян. Але не завжди він отримував за це славу та повагу, а навпаки, довелося йому весь час відчувати на собі тиск, наклепи, образи і навіть переслідування. Творчі благодійні вечори, які проводить Олексій Баганець у рідному Посульському краї, не несуть ніякого політичного забарвлення, а перш за все присвячуються до чергової річниці створення Лубенського козацького полку, до складу якого входили наші пращури, а також презентації своєї першої книги «Незручний прокурор». Жодного не залишила байдужим історія Дарини Дуденченко, про яку нещодавно писали в одному з останніх випусків нашої газети. Їй 16, її серце стукає в унісон із молодістю. Дарина приїхала на творчий вечір свого благодійника і рятівника із величезним букетом червоних троянд, аби подякувати Олексію Васильовичу за надану матеріальну допомогу на життєдайну дороговартісну операцію на її сердечку, за врятоване життя і подаровану надію на щасливе її майбутнє. Бабуся Дарини, учасниця ансамблю «Подоляни», зі словами вдячності та слізьми на очах дякувала всім небайдужим людям, хто допомагав при зборі необхідних коштів, особлива ж подяка була Олексію Васильовичу.
СЕМЕНІВСЬКИЙ СЕЛИЩНИЙ ГОЛОВА ГРУБО НЕХТУЄ КОНСТИТУЦІЙНИМ ПРАВОМ НА СВОБОДУ СЛОВА
21 червня у Семенівській селищній раді Полтавської області відбулася позачергова сесія, на порядок денний якої виносилося лише одне, але вкрай важливе питання про приєднання сільських громад до Семенівської об’єднаної територіальної громади. Бажання бути присутніми
на засіданні виявили і кореспонденти газети «Вісник Семенівщини». На превеликий жаль, селищний голова Людмила Милашевич різко, а головне, неприязно зустріла журналістів, мотивувавши це тим, що ЗМІ, яке вони представляють, займається «блювотиною» (цитуючи
дослівно). Натомість, на пред’явлені посвідчення журналістів Людмила Павлівна відреагувала, як на звичайні клаптики паперу. На думку мера Семенівки, свобода слова, гарантована Основним Законом, нехай залишається «в журналістів при собі».
НАЙСВІЖІШІ НОВИНИ ДЕРЖАВИ, ОБЛАСТІ ТА РАЙОНУ НА SEMENIVKA.COM.UA
2 стор.
До уваги випускників Степанівської ЗОШ І-ІІІ ступенів!
Гостинно запрошуємо вас своєю присутністю розділити радість – піввіковий ювілей нашої школи і бути дорогими гостями на святі, яке відбудеться 8 липня за адресою: с. Степанівка, вулиця Миру, 37. Чекаємо вас об 11 годині. Зі щирою повагою оргкомітет Знов нагадає зустріч в рідній школі Щасливу пору і шкільні роки, Коли дзвінок мелодію веселу Закарбував у серці навіки.