Вiсник Щотижнева громадсько-інформаційна газета
№17 (434) П’ЯТНИЦЯ 6 травня 2016 року
Семенiвщини
8 травня – День пам’яті та примирення 9 травня – День Перемоги
Увесь світ вшановує полеглих у війні, і ми схиляємо голови перед неоціненним подвигом. Війна вразила кожне серце, втрутилась у долю кількох поколінь – немає родини, яку оминуло б її лиховісне крило. Через роки і покоління Лишиться живою Пам’ять. Тим, хто не впав на коліна, Доземний уклін і слава! Вічна слава і шана ветеранам! Невимовна подяка за мирне небо сучасним оборонцям України! Хай доля завжди посилає довгих років життя та людську вдячність! З повагою Костянтин ІЩЕЙКІН, народний депутат України
План заходів до 71-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні, що відбудуться у суботу, 7 травня: 10:00 год. – проведення меморіального мітингу та покладання квітів до пам’ятника полеглим воїнам-землякам із нагоди Міжнародного дня пам’яті та примирення; урочистості з нагоди 71-ї річниці Перемоги «Зі сплаву геройства і мертвих і живих писалось ім’я – Перемога!» (на площі біля адмінбудинку); покладання квітів, святкові вітання, театралізоване дійство, парад «Живих картин» та святкових колон; 12:00 год. – проведення концертної програми за участю танцювального колективу Гадяцького училища культури; книжкова виставка у районній бібліотеці «У книжковій пам’яті – миттєвості війни»; 16:00 год. – проведення концерту за участю творчих колективів Семенівського району; 21:00 год. – факельна хода та мітинг-реквієм «Пам’яті загиблих» біля пам’ятника полеглим воїнам-землякам; 21:30 год. – святковий концерт «Перемога – свята Перемога!» (біля адмінбудинку).
Увага! Наша нова електронна адреса – nikwan@ukr.net
Шановні ветерани війни! Вітаємо вас із Днем Перемоги! Немає у світі чеснішої, більшої і кращої перемоги, ніж Ваша! Немає ціннішої заслуги, мудрішого заповіту, ніж той, що дали Ви своєю перемогою нащадкам. Хай Ваше небо буде чистим і зірка радості не згасне! Бажаємо від усього серця здоров’я і ще раз здоров’я, гарного і довгого життя. Валерій КНИШ, Олександр УДОВІЧЕНКО, голова районної голова обласної організації «Рідне організації «Рідне Місто» Місто» Шановні ветерани-визволителі! 9 травня ми святкуємо 71-у річницю Перемоги у Великій Вітчизняній війні. Багато років минуло від незабутнього травня 1945 року, але й сьогодні великий подвиг захисників і визволителів залишається невичерпним джерелом патріотизму, вірного служіння своєму народу. Ми висловлюємо Вам щиру вдячність за героїчні справи, за мужність, витримку, яку ви проявили у тяж-
Дорогі ветерани-переможці! На вас рівняються ваші діти, внуки і правнуки. Подвиг українського солдата назавжди залишиться в серцях багатьох мільйонів людей. У знаменну 71 річницю Великої Перемоги прийміть щирі вітання від вдячних нащадків та побажання міцного здоров’я, благополуччя і мирного неба над головою. Зі святом! Сергій СЕМИГРЕЄНКО, депутат районної ради, засновник ПСП «Дружба»
кі роки війни, захищаючи Батьківщину і світ від фашизму. У цей славний день ми згадуємо всіх, чиє життя забрала війна, низько вклоняємося та складаємо глибоку шану ветеранам, які на своїх плечах винесли тягар війни та підняли країну з руїн у повоєнні роки. Ми уславляємо тих, хто в тилу самовідданою працею наближав розгром ворога, хто виборював перемогу в жорстоких боях і самовіддано трудився в тилу. Своїми руками ви підняли з
Шановні ветерани! У цей день, пам’ятний і для всіх вас, і для нас, ваших дітей, онуків і правнуків, хочеться ще раз висловити вам величезну подяку і низький уклін за те, що ви, не шкодуючи свого життя і свого здоров’я, відстояли нашу Батьківщину. Ваша заслуга буде в пам’яті всіх, хто живе на цій землі. Бажаємо вам міцного здоров’я на довгі роки вперед. Любов КНИШ, Михайло ПОГРІБНИЙ, директор головний редактор ТОВ «ТРК-Інформ» газети «Вісник Семенівщини»
попелу вщент зруйновані міста і села, фабрики і заводи, відродили знищений війною народногосподарський комплекс держави. Важко знайти слова, якими можна було б передати всю вдячність за Ваш безсмертний подвиг переможців у найжорстокішій війні, яку не знало людство. Ми у вічному боргу перед Вами за обірвану війною юність, за зразки мужності, сили духу, самопожертву, які Ви виявили в боях за рідну землю.
Дорогі ветерани! Прийміть наші найтепліші побажання міцного здоров’я, затишку, благополуччя, миру, бадьорості і довгих років життя! Хай же в День Великої Перемоги Ваші серця будуть зігріті словами подяки за виявлені стійкість духу, терпіння, самовідданість. Зі святом Вас, дорогі ветерани-Переможці! Президія районної ради ветеранів
ГЕНЕРАЛ-МАЙОР ІЗ БУРБИНОГО У народі кажуть, що з людиною народжується і її доля. Тож і мріяв Іван Гелеверя присвятити себе хліборобській справі, як і батьки його, діди і прадіди. Народився він у 1921 році в селі Бурбине, серед неозорих степів, що тяглися за селом у всі кінці, аж ген за обрій. Щоб задумане стало реальністю, після закінчення сільської семирічної школи продовжив навчання у Хорольському технікумі механізації сільського господарства. Та не знав юнак, що доля готувала йому інший шлях – тяжкий, грізний, але славний. У 1939 році за комсомольською путівкою Іван поїхав до Саратовського танкового училища. Уже на той час у світі було тривожно. На Заході палахкотіла війна, і її пожежа блискавично розгорялася. Молодий лейтенант прибув за призначенням у танкову дивізію і вже за кілька днів із танкістами вступив у запеклий, нерівний бій. У червні 1942 року 5-а гвардійська танкова бригада, у складі якої воював старший лейтенант Іван Гелеверя, одержала наказ разом із підрозділами 180-го стрілецького полку не допустити переправи гітлерівців через Сіверський Донець. У бригаді на той час було лише 15 бойових машин, а ворог кинув проти неї 45 танків, до двох полків піхоти і майже два дивізіони важкої артилерії. Та гвардійці витримали і не відступили, підбивши
і спаливши 12 ворожих танків, 2 бронемашини, 3 танкетки. Знищили 7 гармат, 9 автомашин і до 150 фашистів. В одному із запеклих боїв гвардії старший лейтенант Іван Гелеверя повів у контратаку 6 танків проти 30 ворожих машин. Це було так несподівано і стрімко, що гітлерівці відступили. Танкісти стояли насмерть, навіть поранені, нашвидкуруч наклавши пов’язки, продовжували громити ворога. Івана Гелеверю було поранено в руку, але він не залишив поля бою. Під мінометним і кулеметним вогнем ворога пробирався від одного до іншого танка, вказуючи цілі для обстрілу. Через кілька днів його було поранено вдруге, і тільки після цього він потрапив до госпіталю. У званні підполковника закінчив Іван Іванович Гелеверя війну у Східній Прусії. Після війни навчався у Військовій Академії бронетанкових військ ім. маршала Р. Я. Малиновського. Служив у різних військових частинах. Командував механізованими, танковими полками, мотострілецькою дивізією, десантною бригадою, був заступником командира корпусу. Уже будучи генерал-майором, у 1981 році Іван Іванович звільнився у запас. Він нагороджений 6 орденами і 17 медалями Батьківщини, а також 4 високими нагородами зарубіжних країн. Валерій ЗІНЧЕНКО
«НЕЗРУЧНИЙ ПРОКУРОР»
Стати «слідчим-важняком» я мріяв ще зі студентських років Продовження. Початок у №№4, 6-7, 9-13, 15. О. Берестовий і Ю. Дейч нами були затримані в якості підозрюваних, але для їх арешту не було головного доказу – десяти тисяч рублів, які начальник ВБРСВ уже встиг до цього часу отримати як хабар. У зв’язку з цим С. Ф. Скопенко доручив мені провести обшуки в квартирі О. Берестового, а також у гаражі, де знаходилася його власна автомашина. Незважаючи на всі наші старання, результати обшуків були невтішними: грошей не знайдено. Коли ввечері я доповів Степану Федоровичу про результати, то достатніх підстав для арешту затриманих не було. На другий день С. Ф. Скопенко дав мені вказівку про проведення додаткового обшуку в гаражі. Цю слідчу дію я
проводив разом із старшим слідчим Чернігівської області. Ми перерили, в буквальному розумінні цього слова, ще раз усі предмети й речі в гаражі, обшукали ще раз автомашину, обстукали кожну цеглину в стінах гаража, але тайника так і не знайшли. Незважаючи на те, що ми вже обшукували та продивлялись кілька разів оглядову яму в гаражі, я прийняв рішення вигнати автомашину на вулицю та ще раз спуститися в яму, стіни й днище якої були викладені цеглою. Після ретельного огляду ями мені здалося, що кілька цеглин на днищі все-таки мають надмірну рухливість, що й дало підстави їх вийняти, після чого металевим щупом я особисто дослідив піщану суміш, на якій і була змонтована цегляна кладка. У якийсь момент я почув хрускіт
скла, після чого обережно лопатою викопав яму і на глибині десь 50-60 сантиметрів знайшов банку, в якій і знаходилися гроші в сумі десять тисяч рублів. Ця знахідка змусила Олексія Берестового піти на контакт зі слідством і дати визнавальні покази по даному епізоду. Обох підозрюваних було негайно заарештовано й етаповано до Києва та поміщено в СІЗО КДБ УРСР. Надалі справу за вказівкою С. Ф. Скопенка було доручено розслідувати мені. Попри свою щоденну зайнятість уже іншим напрямом діяльності, С. Ф. Скопенко продовжував здійснювати нагляд за розслідуванням цієї справи, постійно разом зі мною беручи участь у виконанні основних слідчих дій з О. Берестовим та Ю. Дейч, у тому числі в проведенні за їх участю оч-
них ставок. Його тактичні прийоми під час цих слідчих дій дійсно були для мене новим явищем, у тому числі як правильно ставити запитання зведеним віч-на-віч, кому із них задавати питання першому, а кому – потім і т. п. Ці спільні проведення слідчих дій, спільні обіди зі Степаном Федоровичем принесеними ним у саквояжі бутербродами та яблуками в кабінеті СІЗО КДБ, бесіди з ним – були для мене ще однією школою набуття професійних знань. Під час цих розмов я уважно слухав його розповіді про своє професійне життя, про результати розслідуваних під його керівництвом резонансних справ, у тому числі стосовно керівників системи підприємств побуту в Луганській області тощо. Разом із тим у нас із ним були й розмови приватного характеру. Узагалі, попри таку високу посаду, він був простою і доступною людиною, мав добре виражене почуття гумору.
НАЙСВІЖІШІ НОВИНИ ДЕРЖАВИ, ОБЛАСТІ ТА РАЙОНУ НА SEMENIVKA.COM.UA