Вiсник Щотижнева громадсько-інформаційна газета
№12 (429) П’ЯТНИЦЯ 1 квітня 2016 року
Семенiвщини
Газета «Вісник Семенівщини» шукає журналістські таланти! Перші спроби пера можуть зробити учні 7-10 класів. Для своєї статті ви можете обрати довільну тему. Головне, щоб вона була актуальна та цікава. Усі роботи опублікуються на сайті «Семенівські вісті», а кращі – надрукуються в районному часописі і будуть винагороджені. Якщо ви хочете збільшити свої шанси на перемогу, звертайтесь до редакції за додатковою умовою. Редакція газети «Вісник Семенівщини» нагадує, що ви можете замовити оголошення через відділення поштового зв’язку у вашому селі. Код ЄДРПОУ 31432679, розрахунковий рахунок 26005055231835 у Семенівському відділенні ПГРУ «Приватбанк», МФО 331401. За додатковою інформацією звертайтесь до вашого листоноші.
ЩОДО ДІЯЛЬНОСТІ ПУЗИРІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ 4 листопада 2015 року відбулася перша сесія Пузирівської сільської ради сьомого скликання. Саме із цього дня почався відлік нашої роботи. За цей період ми провели 4 засідання сесії, на яких було прийнято 49 рішень, а також 3 засідання виконавчого комітету, на яких було прийнято 9 рішень. З особистих питань звернулося 15 громадян. Планів і задумів у нас багато, але все впирається в кошти, вірніше, в їх відсутність. До нового року ми проплатили і підключили вуличне освітлення в с. Бурбине по вулиці Леніна (Дружби) та в с. Лукашівка по вул. Гагаріна. Мені пощастило з депутатським корпусом. Новообрані депутати не стоять осторонь проблем нашої громади. Восени наш депутат районної ради Володимир Михайлович Ярошенко оголосив збір гуманітарної допомоги жителям нашої громади – учасникам АТО. Депутати добре спрацювали по своїх округах, усе, що зібрали, було доставлено в приміщення сільської ради, а потім передано нашим захисникам. Перед новорічними святами, це вже стало
100 днів влади
традицією, ТзОВ « Агрофірма Дніпроагролан» та ТОВ « Прогрес-НТ» дарує вихованцям ДНЗ « Малятко», школярам Пузирівської ЗОШ І-ІІ ст. та всій нашій малечі солодкі подарунки. А в цьому році ми ще звернулися за допомогою до наших одноосібників, і завдяки їхній допомозі ми змогли придбати солодощі, а тому кожна наша дитина (їх у нас 94) змогла отримати новорічний подарунок. Наші люди люблять не тільки працювати, але й добре відпочивати. За кошти сільської ради для більш кращого відпочинку в БК с. Пузирі було придбано два радіомікрофони, два провідні мікрофони та дві стійки. Ще перед новим роком ми звернулися за допомогою до ТзОВ «Агрофірма Дніпроагролан », завдяки їм у нас тепер є костюм Снігурочки. Своїми силами ми провели концерти до Дня працівників сільського господарства, Нового року та 8 Березня. Нам необхідно зробити капітальний ремонт в Пузирівському БК, бо той зал, що в нас є зараз, не може вмістити ту кількість людей, які відвідують культурні заходи. Зараз організовуємо суботни-
«НЕЗРУЧНИЙ ПРОКУРОР» Старший слідчий облпрокуратури
Посада старшого слідчого прокуратури Херсонської області стала наступним етапом удосконалення моєї професійної майстерності На той час в облпрокуратурі було всього три «старшаки» (так тоді називали старших слідчих обласного апарату), а саме: слідчий з особливо важливих справ, яким був Василь Миколайович Жакомін, та двоє старших слідчих: Володя Мірошниченко і я. В основному ми розслідували господарські та службові злочини, а В. Мірошниченко – вбивства і зґвалтування при обтяжуючих обставинах, які мали великий суспільний резонанс. Начальником слідчого управління тоді був Олексій Михайлович Вернидуб, дуже порядна людина, висококласний професіонал і хороший організатор. Рівень професійної майстерності працівників слідчого управління та споріднених із ним підрозділів, на мою думку, був тоді досить високим і, мабуть, не випадково, бо його куратором був перший заступник прокурора області Анатолій Миколайович Семенов, який сам мав величезний досвід слідчої роботи. Тобто вчитись мені було в кого, й саме цим людям я дійсно вдячний за ту науку й допомогу, яку вони мені надали. Як сьогодні не згадати цілу низку резонансних кримінальних справ, про викриті прокуратурою Херсонської області злочини в системі торгівлі, які тоді мені довелося розслідувати. Зокрема, мною були розслідувані й направлені до суду кримінальні справи стосовно трьох керівників районних продторгів міста Херсона про злочини, пов’язані з незаконною торгівлею зі складів та баз, та службові зловживання. До речі, це були посадові особи, які з використанням службового становища «діставали» й поставляли дефіцитні продовольчі товари як високопосадовцям області, так і продавали їх за завищеною ціною посередникам, а тому мали високих покровителів. Так, для того, щоб одну з цих справ (стосовно директора райпродторгу Комсомольського району Херсона) закінчити й направити до суду з обвинувальним висновком, мені довелося друкувати обвинувальний висновок усю ніч, щоб зранку його міг затвердити тодішній прокурор області
М. О. Потебенько, який відлітав у відпустку й попередив мене, що за його відсутності в. о. прокурора області А. М. Семенов не зможе відстояти цю справу від тиску обласного комітету партії, а тому я маю встигнути підготувати справу до його відльоту. Я, не спавши всю ніч, встиг надрукувати обвинувальний висновок, який затвердив М. О. Потебенько, і справа була направлена до суду, де винні особи понесли кримінальне покарання. Ще резонанснішою була кримінальна справа, яку мені довелося розслідувати, стосовно начальника ВБРСВ Херсонського міського управління внутрішніх справ і його заступника, які брали хабарі та «кришували» спекулянтів імпортними товарами з магазину «Альбатрос», де тоді здійснювалась торгівля за чеками «Зовнішпосилторгу». Обидва посадовці були заарештовані, й кримінальна справа з обвинувальним висновком була направлена до суду. Мною також була розслідувана й направлена до суду кримінальна справа стосовно директора згаданого магазину «Альбатрос», яка, зловживаючи своїм службовим становищем, займалася скуповуванням вказаних чеків (у народі їх тоді називали «бонами»), після чого на цю суму перепродавала дефіцитні імпортні товари з цього магазину спекулянтам і таким чином збагачувалася. Ця справа мала великий суспільний резонанс. Разом із цим, у 1981 році в одному з універсамів міста Херсона була проведена раптова інвентаризація, яка виявила недостачу товарно-матеріальних цінностей на величезну суму. Завідуюча універсаму, ознайомившись із актом перевірки, покинула приміщення магазину й зникла безвісти. Через кілька днів її було знайдено повішеною в одній із лісосмуг неподалік Херсона. Розслідування даної справи було доручено мені, у ній була створена потужна слідчо-оперативна група. Під час виконання першочергових слідчих дій з’ясувалося, що працівники універсаму шляхом незаконного застосування коефіцієнтів так званої «усушки», «утряски» та «природного зменшення» щомісячно створювали в магазині надлишки грошової виручки, яку потім вилучали без обліку (частину
О. В. Баганець вручали в якості хабарів керівництву міського управління торгівлі, а іншу частину привласнювали). Після того, як у результаті правильно побудованого допиту і злагодженої дії слідчих прокуратури та працівників ВБРСВ усі працівники універсаму дали визнавальні показання, мною одночасно була проведена низка обшуків у квартирах керівників міського управління торгівлі й фірмових магазинів міста Херсона та в якості підозрюваних було затримано цілий ряд керівників міської торгівлі, зокрема директора міськпродторгу Неонілу Сєрік, директора фірмового магазину «Одяг» Я. Я. Дука та інших як колишніх, так і на той час діючих працівників закладів торгівлі. Ниточки хабарів тягнулися аж до обласного управління торгівлі, але більш вагомих доказів, окрім непослідовних показань керівників продторгу, не вдалося здобути. У справі було вилучено величезну кількість грошових коштів, ювелірних та золотих виробів, дефіцитних промислових товарів, одягу, взуття. За результатами досудового слідства було притягнуто до кримінальної відповідальності більше двадцяти працівників торгівлі, причому не рядових осіб. За час роботи на Херсонщині це була моя найрезонансніша справа, розслідування якої й направлення до суду суттєво підвищили імідж органів прокуратури області. Враховуючи великий суспільний резонанс та складність доказування вини обвинувачених, державне обвинувачення було доручено підтримувати особисто начальнику слідчого управління області О. М. Вернидубу. Разом із тим треба погодитися, що величезна заслуга в розкритті вказаних злочинів у сфері торгівлі належала особисто то-
ки, прибираємо територію наших сіл. Виділені кошти на проведення громадських робіт. Ми плануємо з допомогою ТзОВ « Агрофірма Дніпроагролан» провести ямковий ремонт наших доріг. Плануємо замовити проектно-кошторисну документацію, щоб доробити вуличне освітлення по с. Лукашівка та с. Строкачі, там залишились неосвітлені вулиці. Плануємо поставити дитячі майданчики в наших селах, відновити стадіон, зробити спортивний майданчик, провести поточні ремонти в сільських клубах с. Строкачі та с. Бурбине, фельдшерському пункті с. Строкачі. Коштів на все це в нашому бюджеті не вистачить, так що без допомоги нам не обійтися. Ми сподіваємось на співпрацю і розуміння з боку ТзОВ « Агрофірма Дніпроагролан» та ТОВ « Прогрес-НТ», наших фермерів та одноосібників, адже завжди, коли ми звертаємось до них за допомогою, відмови ніколи не було. Думаємо, що так буде і надалі, адже коли разом взятися за будь-яку роботу, то все у нас вийде.
дішньому прокурору області Михайлу Олексійовичу Потебеньку, який не дав можливості «спустити» цю справу «на гальмах» і всіляко допомогав нам, захищаючи слідчу групу від будь-якого втручання. Окрім розслідування багатоепізодних кримінальних справ у сфері економіки та управління, мені, як старшому слідчому прокуратури області, доводилося виїжджати в райони для надання практичної допомоги в розкритті резонансних умисних убивств, учинених в умовах неочевидності. Так, наприклад, за одну ніч у Дніпровському районі Херсона було вчинено одночасно два умисні вбивства. Сталися вони в різних місцях при неочевидних умовах. Ідеться про вбивства хлопця під час групової бійки та молодого чоловіка на одній із темних вулиць міста. Обидва вбивства були розкриті протягом нетривалого часу в тісній співпраці з працівниками карного розшуку та експертами обласного бюро судмедекспертизи. До речі, одне з них, як з’ясувалося, в груповій бійці вчинив на той час водій криміналістичної лабораторії прокуратури області. За виявлену майстерність при розкритті цих особливо тяжких злочинів прокурор області нагородив мене тоді іменним годинником. Позитивними були мої виїзди з метою надання допомоги в розкритті умисних вбивств і в Каланчацький та Цюрупинський райони області. Моя добросовісна праця на посаді старшого слідчого прокуратури Херсонщини була належним чином оцінена керівництвом прокуратури області та прокуратури УРСР. Так, у 1981 році наказом прокурора УРСР Ф. К. Глуха мені було оголошено подяку й видана грошова премія. До того ж, я був визнаний переможцем обласного конкурсу кращих слідчих прокуратури Херсонщини та заохочений безоплатною путівкою в санаторій. У 1982 році представляв на зльоті кращих слідчих органів прокуратури СРСР, де був удостоєний права зачитати з трибуни звернення конференції кращих слідчих до всіх слідчих прокуратури держави. Тому й не дивно, що в 1982 році (це було восени) до мене зателефонував завідуючий відділу адміністративних органів обласного комітету Компартії України Іван Григорович Попов, який запропонував мені перейти на роботу на посаду інструктора обкому партії,
змалювавши райдужну перспективу у майбутньому бути призначеним на посаду заступника прокурора області чи заступника начальника УМВС області. Пропозиція була, як на той час, заманливою, та я не без довгих роздумів відмовився, мотивуючи свою позицію тим, що хочу стати професіональним слідчим. Вважаю, що найважливіші уроки своєї професійної майстерності я отримав саме на посаді старшого слідчого прокуратури Херсонської області, на якій я перебував з 1980-го по 1983 рік. Як я вже зазначав, керував прокуратурою області тоді М. О. Потебенько, який на той час вважався справжнім прокурором, незалежним і принциповим, який за короткий час зумів очистити прокуратуру Херсонщини від випадкових людей, п’яниць і нероб та створив боєздатний колектив, де вміло поєднувалися досвід і молодість, де робота працівників справді оцінювалася за професійними і діловими якостями, де панував, бо цінувався керівництвом, професіоналізм, був відсутній протекціонізм (в усякому випадку я тоді цього не помічав). Михайло Олексійович на той час був людиною, на яку мені хотілося бути схожим. До речі, тоді не лише мені, а й іншим підлеглим імпонувало: якщо М. О. Потебенько дав слово, він ніколи його не порушував ні за яких обставин, «стояв горою» за своїх підлеглих і тому в області мав непорушний авторитет. Враховуючи те, що я вже мав відповідний досвід у розслідуванні кримінальних справ про злочини у сфері торгівлі, на початку 1983 року за вказівкою заступника прокурора УРСР С. Ф. Скопенка я був відряджений до складу слідчо-оперативної групи прокуратури республіки, яка займалася розслідуванням фактів розкрадань товарно-матеріальних цінностей, обману покупців та хабарництва в системі торгівлі міста Києва, перш за все – в системі «Київавтоматторгу», основним видом діяльності якого була торгівля пивом і квасом на розлив через відповідні автомати, в які теж втручалися працівники торгівлі і шляхом недоливу та обману покупців, розкрадання, так званого «природного зменшення» створювали надлишки готівки, яку присвоювали та використовували для дачі хабарів, підкупу свого керівництва та працівників контролюючих і правоохоронних органів. Далі буде...
НАЙСВІЖІШІ НОВИНИ ДЕРЖАВИ, ОБЛАСТІ ТА РАЙОНУ НА SEMENIVKA.COM.UA