Вiсник Щотижнева громадсько-інформаційна газета
№26 (391) П’ЯТНИЦЯ 3 липня 2015 року
Семенiвщини
Правління Семенівської райспоживспілки та районна профспілкова організація працівників споживчої кооперації щиро вітають працівників, колишніх працівників та ветеранів споживчої кооперації району з професійним святом – Міжнародним днем кооперації, який цього року відзначається 4 липня. Шановні кооператори! Бажаємо вам здоров’я, щастя, добробуту, творчої наснаги та професійних успіхів, фінансової стабільності й упевненості у завтрашньому дні. Нехай сповнюються усі ваші плани та сподівання, а повсякденна невтомна праця приносить справжнє задоволення. Миру, благополуччя у ваших родинах, злагоди і достатку, успішної професійної дороги.
ВІН ПІДКОРЯЄ СПОРТИВНІ ВЕРШИНИ
Фізкультура і спорт є захоплюючим заняттям більшості семенівської молоді. Сьогодні спорт широко поширюється в сільській місцевості. Нещодавно на шпальтах газети «Вісник Семенівщини» ми знайомили читачів із нашим бодібілдером Микитою Чигринцем. Наразі ми поспілкувалися ще з одним силачем – 17-річним Юрієм Кириленком з Іванівки. Минулого тижня він повернувся з відкритого чемпіонату Європи з гирьового виду спорту, що проходив у Литві. – Юрію, розкажи про роль спорту у твоєму житті. – Скільки себе пам’ятаю – завжди любив спорт. Свою спортивну кар’єру, можна сказати, розпочав зі школи, коли активно брав участь в усіх спортивних змаганнях. Саме ці заняття й стали першим поштовхом до зацікавлення спортом.
Після закінчення школи вступив до ймаюся гирьовим видом спорту. За Хомутецького ветеринарно-зоо- цей час я став призером чемпіонатів як області, так і України. – Які твої враження від виступу на європейському рівні? – До змагань я добре підготувався. Виконав норматив та здобув розряд кандидата у майстри спорту. Відкритий юніорський чемпіонат Європи з гирьового спорту проходив з 26 по 28 червня у литовському місті Каунасі. Крім атлетичної підготовки, цей вид спорту вимагає досить великої витривалості. Мій результат – ІІІ місце. Від турніру я в захопленні, адже привіз додому бронзову медаль та Диплом. На досягнутому зупинятися не збираюся і буду покращувати результат – хочу стати чемпіоном світу. технічного технікуму, де півтора – Хто підтримував тебе при року, у вільний від занять час, за- поїздці на чемпіонат?
– Хочу подякувати спонсорам, які допомогли фінансово. Це депутати районної ради: керівник ФГ «Славута» Юрій Бугаєць, керівник СФГ «Астра» Іван Горобець, керівник ТОВ «Агріс» Володимир Куцовол, засновник ПСП «Дружба» Сергій Семигреєнко, керівник ФГ «Товсте» Андрій Скрипка, керівник ФГ «Пролісок» Тетяна Тарапунець, а також керівник СФГ «Дослідне» Володимир Мокляк та керівник ПСП «Маяк» Микола Левченко. І звичайно ж, велике спасибі моєму тренеру Сергію Володимировичу Отиську. Тож вітаємо нашого гирьовика Юрія Кириленка зі спортивним досягненням та бажаємо й надалі демонструвати високу атлетичну майстерність. Нехай йому підкоряються нові спортивні вершини. Михайло ПОГРІБНИЙ, фото автора
ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ
30 червня... Ще один із днів, які чорною сторінкою ляжуть до історії нашого краю. Цього дня відбулося прощання із земляком – учасником АТО, молодшим сержантом Володимиром Олександровичем Шульгою. Сотні людей зібралися біля Всіхсвятської церкви, де проходила панахида по загиблому. Віддати останню шану прийшло керівництво району, рідні, друзі, бойові товариші, знайомі та просто ті люди, які співчувають незбагненному горю великої втрати 23-річного юнака. Скромний, чесний, мужній син своєї країни поклав життя за свободу та незалежність Держави, приймаючи участь у бойових діях на сході України. Прощальні слова сказали заступник військового комісара Полтавської області Едуард Бородай, селищний голова Людмила Милашевич, директор Веселоподільської школи Наталія Іванина та заступник ди-
ректора школи Віра Таран, голова батьківського комітету Семенівського НВК №1 ім. М. М. Хорунжого Леся Дорошенко. Володимир Шульга загинув 12 лютого під Дебальцевим. Ворог намагався взяти місто, тривали найзапекліші бої, але завдяки зусиллям та героїзму наших захисників, у тому числі Володі, українські позиції були утримані. Він загинув у палаючому танку, для ідентифікації тіла знадобилася експертиза ДНК. На долю Володі випали складні випробування – у 13 років залишився без мами, тато після отриманої травми залишився інвалідом, разом із братом та сестричкою його виховувала бабуся. Та це не зламало хлопця – усі, хто його знав, відзначають його скромність, доброту, справедливість. Після закінчення школи навчався у Кременчуцькому училищі №7. У 2009 році Володимира призвали на службу до ЗСУ. Після строкової служби він уклав контракт
і служив механіком-водієм 30 ОМБ. Після закінчення контракту короткий час перебував удома і невдовзі знову повернувся до військової служби. З перших днів окупації Криму стояв на кордоні у Херсонській області. Із серпня 2014 року – боєць АТО. Брав участь у боях під Савур-Могилою, Іловайськом, Дебальцевим, пройшов пекельні бої. І ось його життя обірвалося... Він віддав його за мир та спокій на нашій землі, заради усіх нас. Поховання молодшого сержанта Володимира Олександровича Шульги відбувалося під Гімн України, салютування з автоматів та гіркі сльози багатьох односельців. Уся громада Семенівщини схиляє свої голови в знак вічної пам’яті про загиблого воїна і приносить глибокі співчуття родині загиблого, його рідним і близьким людям, тим, хто пліч-о-пліч з ним боронив територію рідної країни. Вічна і світла пам'ять герою неоголошеної війни!
ПАМ’ЯТІ ВОЛОДИМИРА ШУЛЬГИ Надії іскорка ясніла, Хоч невеличка, але тліла… Горіть вогню ми так благали, Хорошу звісточку чекали. Просили Силоньку Господню: «Тільки живий ти будь, Володю!» Сестра в надії побивалась, За кожну звісточку хапалась. Брат оббивав усі пороги, Де щось дізнатись була змога. Денно молилися бабусі: «Онука все-таки діждуся!» Батько, благаючи, чекав, Увесь рід надію й віру мав. … Свинцевим громом , смерчем, шквалом, Мов землетрусом у сотні балів, Страшнюча звістка сколихнула, Крижаним холодом війнула. АТО забрало сина, брата, Онука, дядечка – солдата! …Вогонь лютневий у темнім танку І дим в засніженім світанку… Поряд автобусна зупинка. І все застигло за хвилинку… …Здригнувся танк і зупинився, Вогнем палаючим укрився. А в нім танкіст – земляк Володя… Так і застиг, і ціль на взводі… За рідний край, за Україну! Отак Володя і загинув… Усі прощаємось з героєм… Ми, мирний люд, не хочем воєн!!! Сумує вся Вкраїна-мати… Героїв будем пам’ятати! Віра ТАРАН, голова районного громадського літературного об’єднання «Прометей»
НАЙСВІЖІШІ НОВИНИ ДЕРЖАВИ, ОБЛАСТІ ТА РАЙОНУ НА SEMENIVKA.COM.UA