Щотижнева громадсько-інформаційна газета
№31 (345) П’ЯТНИЦЯ
15 серпня 2014 року
ПРОФІНАНСУВАЛИ АРМІЮ ТА ЗАХИСТИЛИ АГРАРІЇВ 31 липня депутати Верховної Ради України з другої спроби таки підтримали законопроекти щодо внесення змін до Держбюджету-2014 та Податкового кодексу, блокування яких 24 липня і послужило однією з причин заяви про відставку Прем’єр-міністра України Арсенія Яценюка. За процедурою, депутати повинні проголосувати за відставку Прем’єра, тобто прийняти його заяву про відставку або відхилити. Під час голосування за відставку проголосували лише 16 народних депутатів – два з Партії регіонів, 14 позафракційних, таким чином, Парламент залишив А. Яценюка на посаді глави Уряду. Володимир Пилипенко, представник 148 виборчого округу у Верховні Раді України, переконаний, що сьогодні Уряд повинен працювати і кадрові зміни не на часі, потрібно працювати з бюджетом, фінансувати армію, думати про відновлення інфраструктури регіонів, які постраждали. Верховна Рада, як і Президент
України, вважають, що відставка Уряду лише ускладнить ситуацію в Україні та й підстав, власне, для недовіри Прем’єр-міністру наразі немає. З приводу урядових ініціатив В. Пилипенко повідомив, що буквально напередодні обидва законопроекти були доопрацьовані Урядом і зареєстровані у Верховній Раді для повторного розгляду парламентом. Власне, ті зміни, що внесені в документи після доопрацювання, стали підставою для того, аби за них, в числі інших, проголосував і Володимир Пилипенко. Так, в умовах глобальної економії коштів у рамках проголосованого Закону відбулося скорочення видатків на фінансування органів влади та низки бюджетних програм. Членам Кабінету Міністрів України, керівникам центральних органів виконавчої влади та інших державних органів (крім органів, підрозділи яких беруть участь у проведенні антитерористичної
операції), народним депутатам до завершення антитерористичної операції місячна заробітна плата нараховуватиметься лише в розмірі посадового окладу, тобто зменшено вдвічі. Крім того, відбулося скорочення фінансування окремих бюджетних програм, зокрема соціально та культурно значущих. За рахунок скорочених видатків передбачається спрямування коштів на оборону держави в розмірі 11,038 млрд. грн. Проголосували народні обранці і за проект Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України», яким запроваджено новий загальнодержавний збір – військовий. Він справлятиметься за ставкою 1,5% з доходів фізичних осіб у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород. За підрахунками Міністерства фінансів України, введення військового збору дасть можливість
акумулювати 2,9 млрд. грн. на потреби фінансування оборони. На цей раз народний депутат України Володимир Пилипенко підтримав законопроект, хоча за тиждень до голосування не погоджувався із запропонованими змінами, адже в попередньому варіанті змін пропонувалося скасувати пільговий режим оподаткування для аграріїв. Розділяючи європейські цінності, в основі яких – підтримка сільськогосподарських виробників та фермерів, зважаючи на особливість виборчого округу депутата, як регіону аграрного, Володимир Пилипенко виступив проти зняття пільг з аграріїв, частину яких сам же й ініціював. Йому та його колегам вдалося переконати ініціаторів законопроекту зберегти сільськогосподарські пільги, за рахунок яких в Україні створена сприятлива політика для надходження інвестицій та розвитку аграрного бізнесу. Прес-служба народного депутата.
19 серпня – День пасічника
«ХАЙ УЖАЛИТЬ ТЕБЕ БДЖОЛА!» 19 серпня православна церква святкує Преображення Господнє, другий Спас (яблучний), а ще саме цього дня святкують День пасічника. Засновник школи вітчизняного бджільництва Петро Прокопович вважав, що бджолярство «являє собою найблагородніше заняття для мислячих людей». З давніхдавен велося, що пасіка – то найсвятіше місце. І на кожній з них визначали ритуальний куточок, який називався кивотом. Його розміщували при вході, поміж вуликами. На цьому найпочеснішому місці закопували стовп і прибивали дошку, на якій вивішували зображення покровителів бджільництва – святих Зосима та Саватія. Тут висівали квіти, ставили свячену воду, а на великі свята запалювали свічки чи лампадку. Жнива у бджолярів, по суті, завершились. І хоч окремі пасічники, а їх, за словами голови спілки пасічників району Сергія Легенького, майже 300 осіб, не раз діставали медогонки з комор, всетаки результати невтішні. Меду бджоли наносили у вулики лише по 20-25 кг, а то й по 8-10, у минулі роки медозбір був удвічі більший (50-70 кг). І перша причина – несприятливі погодні умови. Коли масово цвіли сади, стояла прохолодна, хмарна, а то й дощова погода. А ось друга, найістотніша причина – в районі та й в області різко зменшено посіви медоносних культур, таких як люцерна, еспарцет, конюшина, буркун, фацелія, гречка. Мало того, деякі землевласники за кочівлю пасіки на угіддя вимагають оплату, тоді як у всьому цивілізованому світі – навпаки, «такса» за запилення бджолами гектара цитрусових, наприклад, у США складає 40-50 доларів. Для прикладу, такі цифри: дві
бджолосім’ї при запиленні гектара гречки збільшують її врожайність на 70 відсотків, конюшини – на 100%, люцерни – аж у 32 рази! У районі щороку збільшуються посіви соняшнику, але мед з нього не такий корисний, як з акації, липи, які «згоріли» під час цвітіння від спеки. У районі фактично немає кормової бази для бджіл. Ніхто не займається розвитком бджільництва на державному рівні. У 70-80 роки в районі в колгоспах імені Чапаєва, імені Леніна, імені Фрунзе, імені Мічуріна, імені ХХІ з’їзду КПРС та інших мали пасіки по 200-300 бджолосімей. Десятки гектарів площ спеціально засівалися медоносними культурами, були великі медозбори. Бджільництво приносило вагомі доходи в колгоспні каси. «На сьогодні в районі бджолярством займаються лише ПП «Граніт-Агро» (с. Степанівка, директор Віталій Кабачок), де утримують понад 100 бджолосімей, і Веселоподільська дослідно-селекційна станція (директор Олег Мороз) – понад 20 бджолосімей», – розповідає головний зоотехнік управління агропромислового розвитку району Микола Гаврилко. Цей цілющий мед. Його вважають панацеєю – ліками від усіх хвороб. Японці підняли в країні рівень тривалості життя, а також вилікувались від страшних наслідків ядерних бомбардувань передусім завдяки вживанню продуктів бджільництва. Там кожному школяреві безкоштовно дають їсти мед і маточне молочко, за рахунок яких дитячий організм отримує необхідну кількість мікроелементів і поживних біологічно активних речовин. В Україні, обпаленій Чорнобилем, кожен має щороку спожива-
ти не менше 2 кілограмів обніжок – квіткового пилку. А його припадає по кілька грамів. У свято завжди годиться згадувати тих, хто безмежно закоханий у бджолярство, любителів цієї надзвичайно корисної справи. Це ветерани Микола Михайлик, Володимир Кусяка, Сергій Коверя, Віктор Лавріненко, Віктор Кишеня, Володимир Бабайкін, Василь Петрахій із Семенівки, Ілля Сердюк з Малих Липнягів, Дмитро Рома, Віктор Кукоба, Володимир Вовк із с. Очеретувате, Юрій Храмов, Олександр Мануйленко із Степанівки, Володимир Марченко із Біляків, Степан Павленко з Оболоні та інші. Своє захоплення бджолярством випробували роками Валентина Омельченко із Селекстанції, Віктор Михасько з Веселого Подолу, Валерій Сап’ян із Степанівки, Віктор Волошин із Вереміївки, Віталій Гора з Вербок, Олександр Ніколенко, Олександра Коваленко, Олексій Похилий, Валерій Романенко, Віктор Масютін, Едуард Попко, Борис Шевченко із Семенівки, Іван Лосієвський з Тарасівки та багато інших. – Як розпізнати мед? – з таким запитанням звернувся я до пасічників. Вони розповіли, що липовий – світло-жовтий або світлобурштиновий, кристалізується в дрібні зерна, схожі на смалець. Гречаний – від темно-жовтого до темно-коричневого, кристалізація, як у липового. Соняшниковий – світло-золотистий, великозер-
ниста маса, яка швидко твердіє, навіть може стати монолітною. З акації – біло-зелений, довго (1-2 роки) може не кристалізуватися. З еспарцету – чисто білий, сальна маса. Травневого меду в наших краях практично не буває через нестійкі погодні умови. Зазвичай, це підтримувальний для бджолосім’ї медозбір, якого ніхто із справжніх пасічників не понесе на базар. Так що не ловіться на гачок. Це – «липа».
Не поспішайте купувати мед при дорозі, на стихійних базарчиках, за рекламним оголошенням, у непевних осіб. До речі, одна літрова банка вміщує 1,4-1,6 кг меду, трилітрова – 4,5 кг меду. За 3 л пасічники беруть 120-130 грн. Отже, один кілограм меду сьогодні коштує 30-35 грн. Вибираючи мед, віддавайте перевагу більш важкому. Його
цілющі властивості залежать від різноманіття квітів і трав, отож зупиняйте свій вибір на поліфлорному, а цукристий мед корисніший від рідкого. До речі, така цікава інформація: щоб зібрати 1 кг меду, бджоли роблять до 65 тис. вильотів, відвідуючи 45-65 мільйонів квіток. За сезон одна робоча бджола, а живе вона 5060 днів, здатна зібрати меду не більше однієї столової ложки. Мед надзвичайно поціновується в медицині. Ще три з половиною тисячі років тому єгиптяни втирали в шкіру голови при облисінні суміш з меду і подрібнених у порошок зубів віслюка, а цариця Клеопатра використовувала мед як косметичний засіб. У стародавній Русі довгожителями були ті люди, які вживали дикий мед, вони не страждали на хвороби суглобів і серця. Бажаючи комусь здоров’я, наші пращури так і казали: «Хай ужалить тебе бджола». Валерій ЗІНЧЕНКО. Фото автора.
НАЙСВІЖІШІ НОВИНИ ДЕРЖАВИ, ОБЛАСТІ ТА РАЙОНУ НА SEMENIVKA.COM.UA