Вiдкритий урок некрасов

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ МИКОЛАЇВСЬКИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ ЛІЦЕЙ №1 МИКОЛАЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Конспект відкритого уроку зі світової літератури у 10-А класі на тему: «Микола Некрасов (1821 – 1877) як «співець страждань народних». Поезії «О шостій вчора завернув…», «Роздуми біля парадного під’їзду»

Підготувала: вчитель світової літератури Мельничук Ольга Сергіївна

Миколаїв - 2014

Клас: 10 – А Дата: 11.02.14 Тема: Микола Некрасов (1821 – 1877) як «співець страждань народних». Поезії «О шостій вчора завернув…», «Роздуми біля парадного під’їзду». Мета: дидактична: зацікавити учнів особистістю М.Некрасова; пояснити, чому називають його «співцем страждань народних», чим близька його творчість поезії Шевченка; допомогти учням глибше усвідомити ідейно-художній зміст лірики Некрасова; розвивальна: розвивати навички виразного читання, аналізування ліричних творів, висловлення своїх суджень про них та їх обґрунтування; виховна: виховувати активну громадянську позицію, кращі людські якості, любов до поезії. Обладнання: портрет поета, видання творів, ілюстрації до них, до епохи Некрасова (Петербург). Тип уроку: вивчення нового навчального матеріалу (урок-спостереження). Важно только одно - любить народ, родину, служить им сердцем и душой. Не небесам чужой отчизны – Я песни родине слагал! Я лиру посвятил народу своему… М. Некрасов Хід уроку І. Організаційний момент Привітання, перевірка відсутніх. ІІ. Актуалізація знань. Перевірка домашнього завдання Учитель. На минулому уроці ми з вами розглянули, які зміни відбулися в розвитку поезії середини ХІХ ст. Сьогодні на уроці ми продовжимо знайомитися із літературою російського реалізму.

- Згадаємо, що таке реалізм? (Це художній метод, в основі якого лежить принцип життєвої правди, такий підхід до відтворення дійсності, в якому розкриваються її внутрішні закономірності).

- Назвіть представників реалізму у світовій літературі.

- Хто був основоположником реалізму та розвивав його в українській літературі? Учитель. Реалістичне мистецтво було засобом пізнання людиною себе і навколишнього світу. Митці – реалісти прагнули об’єктивно і достовірно відтворити життя «у формах самого життя», переорієнтовуватися з минулого на сучасне.

- Запишемо тему уроку. Що чекаєте ви, діти, від сьогоднішнього уроку літератури? Учні формулюють мету.

- Познайомимося із особистістю російського поета – реаліста; - Дізнаємося про зв’язки Некрасова із українським поетом Т.Шевченком;

- Будемо виразно читати й аналізувати ідейно – художній зміст некрасівських поезій на тему «страждань народних»; - Згадаємо вірші українського Кобзаря, присвячені народній темі. ІІІ. Повідомлення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності Зараз до вашої уваги відео. Перегляд відео декламування вірша Миколи Некрасова актором Веніаміном Смєховим Слово вчителя Лейтмотивом усієї творчості Миколи Некрасова можуть стати його власні слова: «Я лиру посвятил народу своему…» І дійсно, у творах поета ми знаходимо різні теми та проблеми, але найбільше його цікавить народ, боротьба проти зла та насильства, за поліпшення життя трудящих. Сьогодні ми зануримося до світу некрасівської поезії, щоб відчути і дух епохи, і жар серця самого автора. Проблемне питання: «Чому М. Некрасова називають «співцем страждань народних»? ІV. Сприйняття та засвоєння нового матеріалу 1. Вступне слово вчителя Перед вами портрет Миколи Олексійовича Некрасова – російського поета ХІХ століття роботи Івана Миколайовича Крамського. На полотні зображений поет у передостанній рік свого життя – виснажений хворобою, але ще відданий творчому пориву, бо створював свою «лебедину пісню» - збірку «Последние песни». «Важно только одно - любить народ, родину, служить им серцем и душой», говорив Некрасов. «Не небесам чужой отчизны – Я песни родине слагал!» - заявляв він у вірші «Тишина». «Я лиру посвятил народу своему…» - читаємо у поезії «Элегия». Епіграфи нашого уроку свідчать, що свій геній Микола Некрасов віддавав російському народу, жив його життям. Послухаємо розповідь про російського поета, творчість якого пронизувало почуття полум’яної любові до вітчизни.

2. Учнівське повідомлення «Сторінки життя і творчості Некрасова». Під час розповіді учні складають план до життєпису письменника, потім зачитують.

3. Коротка бесіда з учнями.

- Що пов’язує Некрасова із Україною?

- Яким було дитинство і юність поета? Як впливали батьки на формування його особистісних рис?

- В чому проявився талант Некрасова – журналіста?

- Які твори Некрасова ви читали?

4. Слово вчителя Тема поета й поезії завжди була актуальною для Некрасова. У ранній збірці (поезія «Тот не поэт») Некрасов, письменник-початківець, чітко висловив думку щодо того, про що він повинен писати, хто має право носити високе звання поета: Кто у одра страдающего брата Не пролил слез, в ком состраданья нет, Кто не продает себя толпе за злато, Тот не поэт!

Подібні думки лунатимуть і у віршах Некрасова «Муза», «Блажен незлобивый поэт», «Элегия» та ін. Особливо емоційно наснажена, пронизана громадськими, патріотичними почуттями поезія «Поэт и гражданин»: Будь гражданин! Служа искусству, Для блага ближнего живи, Свой гений подчиняя чувству Всеобнимающей Любви. І далі: Иди в огонь за честь отчизны, За убежденья, за любовь… А ці слова стали крилатими: Поэтом можешь ты не быть, Но гражданином быть обязан. Ми з вами розглянемо вірш «О шостій вчора завернув…», у якому висвітлюється інший аспект теми поета й поезії. Вміння за звичайним фактом побачити загальне, за побутовим – трагедію людського життя – яскраво виявляється і у поезії 1848 року «О шостій вчора завернув…».

5. Виразне читання напам’ять поезії Некрасова «Вчерашний день часу в шестом…» Учора в шостій на Сінну Вчерашний день, часу в шестом, Зайшов я наостанку; Ни звука из её груди, Там били дівчину одну, Я вышел на Сенную, Ще молоду селянку. Лишь бич свистел, играя, З грудей ні звука, ні зітхань. Там били женщину кнутом, Лиш бич по тілу свище… И Музе я сказал: «Гляди! І музі я сказав: «Поглянь! Крестьянку молодую. Сестра твоя найближча». Сестра твоя родная!» Переклад М. Терещенка Словникова робота за питаннями учнів Сенная — вулиця в Петербурзі, де багато закладів торгівлі, шинків; брудна, з підозрілим людом. Муза — богиня творчості, натхнення. Евристична бесіда ♦Яке враження справляє картина, змальована автором, на читача? Вчитель: Історики та коментатори творчості Некрасова стверджують, що картина, яку описує поет, настільки типова для того часу, що сприймається майже як природна. Сінна – базарний майдан Петербургу. У 40-х роках був місцем публічного (щоб усі бачили) покарання за вироком суду: тут батожили городян, селян за дрібні злочини, кріпаків за втечу від пана, часто й за непокору. Поміркуйте, у який спосіб поет передає саме типовість цієї картини? (Авторська оповідь напрочуд неемоційна, хронікально-репортерська: учора, о шостій, на Сінній). ♦ Від чийого імені ведетсья оповідь? (Від першої особи, ліричного героя — автора)

♦ Про що свідчить факт побиття батогом жінки? (Про жорстокість; безправність селян, беззахисність у великому місті) ♦ Як ви вважаєте, що сталося? За що її били? (Мабуть, за невелику провину, інакше відвели б до поліції) Вчитель: Публічне покарання мало дві мети: перша – публічне приниження, друга – превентива, запобіжна, щоб іншим не хотілося так чинити. Але для жорстоких або зіпнутих натур публічне покарання було й певною розвагою. ♦ Поміркуйте, у який спосіб автор відтворює саме публічність покарання? Чому автор наголошує на тому, що ніхто не почув від селянки навіть стогону? (Незважаючи на ганебність і жорстокість покарання, селянка зберігає гідність, вона не дає навіть приводу для зловтіхи тим, хто чекає від неї каяття або з цікавості дивиться на її муки.) ♦ Чому «бич свистал, играя»? (Напевне, биття приносило задоволення тим, хто карав селянку.) Вчитель: «Справа прози – аналіз, справа поезії – синтез», - стверджував Некрасов. Поміркуйте, якого змісту з цієї точки зору набувають останні рядки поезії? Висновки: два останні рядки цього вірша видаються несподіваними, але саме вони примушують читача розмірковувати не лише над поодиноким фактом знущання над молодою селянкою, а над самими законами життя. Молода селянка стає для Некрасова уособленням не тільки трагічної долі жінки, а й усього, що сповнює життя поезією. ♦ Чому зроблений такий висновок у кінці поезії? (Поетів часто карають за сміливе, правдиве слово, причому дуже суворо.) ♦ Чим вражає вірш? (Лаконізмом, точністю деталей і влучнстю алегоричного порівняння-висновку) ♦ Чи багато художніх засобів у вірші і як це відбилося на його художності? (Зовсім мало: інверсія «крестьянку молодую», «сестра твоя родная», неповне речення, діалог, поєднання реальних і умовних, символічних персонажів; висока художність досягається завдяки цим засобам та лаконізму й неочікуваності такого висновку) - Сформулюйте тему поезії. Учитель. Тема цієї поезії стала лейтмотивом всієї творчості російського поета. У вірші образ музи виростає в трагічний символ скривдженого і змученого народу. Муза постає в образі багатостраждальної жінки – селянки, яка зазнала жорстокого і ганебного покарання. Це Муза бідноти, Муза народу, горда і прекрасна в стражданнях. Цей вірш Микола Некрасов написав у 1848 році, коли ще тільки виходив на славну поетичну дорогу. Образ некрасівської Музи не змінювався протягом усієї творчості поета.

- Хто із українських письменників віддзеркалив тяжке життя народу?

- Пригадайте твори Шевченка, присвячені темі страждань народу. Нищівною суспільно – політичною сатирою на самодержавство в українській літературі ХІХ століття є поема Т.Шевченка «Сон». Крім того, темі страждань

народних присвячені поезії Кобзаря - «І виріс я на чужині», «О люди! люди, небораки!» та ін.

6. Слово вчителя Зовсім іншими засобами досягається узагальнення у відомій поезії «Роздуми біля парадного під’їзду». Цю поезію Некрасов вже наприкінці 50-х років, коли його майстерність досягла зрілості, коли увесь набутий досвід (життєвий, письменницький, як автора прозових, драматичних, поетичних, комічних та сатиричних творів) ніби сконцентрувався в одному погляді. Як стверджує А.Панаєва, поезія народилася з цілком прозаїчного факту: з вікна квартири Некрасова було видно «парадний під’їзд» одного значного чиновника; час від часу дивлячись у вікно, поет міг бачити різних відвідувачів та «просителів», які йшли до чиновника. Але з цих спостережень виростає не «побутова» замальовка, а глибокий за змістом і надзвичайно виразний за формою твір. Сама назва поезії примушувала тогочасних читачів сприймати «Роздуми біля парадного під’їзду» неоднозначно. Слово «роздуми» викликало певні асоціації з творами поетів 18-го ст.: саме так, «роздумами», називали вони свої оди на честь визначних подій (наприклад, ода Ломоносова «Вранішні роздуми про Божественну велич»). У класицизмі ода була одним із «високих жанрів», тож, визначаючи жанрову приналежність свого твору, Некрасов заявляє право на зображення у «високій поезії» тих картин, які він спостерігає. Але слова назви біля парадного під’їзду» контрастують із словом «роздуми»: біля під’їзду, навіть «парадного», не місце для «високих» роздумів. Так вже у назві визначається контраст між високим і низьким. Робота із словником. Художня деталь – виразна подробиця твору, що робить зображувану автором картину виразнішою, яскравішою і глибшою за змістом. Деталі можуть викликати певні асоціації, символізувати якісь явища, готувати читача до розуміння твору, створювати відповідний настрій. Антитеза – протиставлення явищ, понять, почуттів, думок, характерів. Іронія – різновид комічного, прихована насмішка. Сатира – різновид комічного, нещадне висміювання людських вад. Сарказм – різновид комічного, особливо уїдлива насмішка з відверто викривальним змістом. Виразне читання поезії Некрасова «Роздуми біля парадного під’їзду» Аналіз поезії «Роздуми біля парадного під’їзду» - Яка картина викликає у поета роздуми?

- На скільки частин можна поділити вірш? Перша частина – реалістичний опис «маленьких людей», друга частина – сатира на «владельца роскошных палат», третя – авторські роздуми про батьківшину. Робота учнів у творчих групах Завдання для І групи Ø Як тема «високого» і «низького» розкривається у І частині поезії? (Протиставлення: «урочисті дні» - «буденні», «під’їжджають» - «товчуться», «імя, звання», «гості» - «вбогі», «старий», «вдовиця», «шукачі місця»; «співають» «плачуть»). Ø Якими постають «маленькі люди» у І частині віршу? У чому проявляється ставлення поета до народу? Які засоби художньої виразності

використовує автор? Визначте їхню роль. Знайдіть у першій частині вірша приклади вживання розмовної інтонації, народної говірки. Якими почуттями сповнена І частина твору Некрасова? (Надзвичайно правдиво Некрасов змальовує у вірші злиденність і забитість обездоленої Росії. «Худой армячишко», «кров на ногах», «согнутые плечи» - ці художні деталі точно малюють крайню ступінь ницості селян. Ставлення поета до боязких ходоків, його жалість до них виражена в поетичних деталях – вживання слів у пестливій формі («долгонько», «армячишко»). В описі сценки біля під’їзду відчувається позиція автора. Говорячи «мужики», він додає «деревенские русские люди», чим підкреслює повагу і співчуття до людей. Мовні засоби першої частини прості, наближені до розмовної мови, витримані переважно у спокійній манері. Поет намагається конкретно описати дійових осіб, послідовно викласти події, тому переважають описові епітети (русые головы, загорелые лица и руки, самодельные лапти…); відсутні яскраві експресивні тропи, незвичайні метафори; нечисленні тропи належать до народних говірок, що побутували в повсякденній мові і тому майже втратили специфіку поетичної образності. Наприклад, метафоричний епітет «к заветным дверям», метонімія «целый город…подъезжает» і т. п. Підкреслюючи релігійність селян, Некрасов вживає слова відповідно релігійного відтінку (помолились на церковь, суди его бог, пилигримы. скудная лепта). У першій частині вірша переважає спокійний розповідний тон. Лише іноді пробивається тут ліричний струмінь, і в голосі поета відчувається хвилювання. Такий, наприклад, вірш «С выраженьем надежды и муки»; така завершальна інверсія в кінці першої частини: «С непокрытыми шли головами». Завдання для ІІ групи учнів Ø Яка картина замальовується в наступній частині? Як ця картина розвиває тему «високого і низького»? (Тема «високого і низького» набуває у поезії парадоксального звучання: високим виявляється те, що знаходиться саме «біля підїзду» - життя, з його проблемами, болями, а за парадними дверима приховується «низьке» і брутальне – «волоцюга», «зажера», «гравець»). Ø Який прийом використовує Некрасов для розкриття ідейного змісту твору? Хто у вірші протиставлений простим людям? Якими почуттями сповнена ІІ частина твору? Визначте роль мовних засобів у цій частині твору. Які різновиди комічного використані Некрасовим для зображення вельможі? Основний прийом, який використовує Некрасов для розкриття ідейного змісту твору – це антитеза. Простим людям у вірші протиставлені можновладці. Автор уникає описів у цій частині, він прагне якнайповніше передати свої почуття: гнів, обурення, презирство. Некрасов гнівно викриває вельмож, використовуючи при цьому прийоми ораторського красномовства – риторичне звертання, риторичне питання (Что тебе эта скорбь вопиющая, Что тебе этот бедный народ?), градація («Пробудись!», «Вороти их!»). Для урочисто – піднесеного початку сатиричної частини характерне використання абстрактної лексики (жизнь, лесть, волокитство, обжорство, игра, наслаждение, спасение, добро, горе, благо). Епітети і порівняння цієї частини вірша також мають відтінок абстрактності: (завидная, бесстыдная, неисходное, вопиющая, бедный; жизнь – вечным праздником вечно бегущая). Піднесеність вірша досягається також за допомогою використання афоризмів (счастливые глухи к добру); метафор, на які багатий чотиривірш:

Не страшат тебя громы небесные, А земные ты держишь в руках, И несут эти люди безвестные Неисходное горе в сердцах. Для змалювання вельможі автор застосовує різновиди комічного – іронію, сатиру, сарказм. Яскраво виражена іронія в словах: Щелкопёров забавою Ты народное благо зовёшь. Без него проживёшь ты со славою И со славой умрёшь! Приклад сатири: А владелец роскошных палат Ещё сном был глибоким объят… Завершає сатиричну частину гнівний сарказм: И сойдёшь ты в могилу…герой, Втихомолку проклятый отчизною, Возвеличенный громкой хвалой!.. Завдання для ІІІ групи учнів Ø Чим завершується зворушливо - лірична елегія про тяжку долю трудового російського селянства? Які мовні засоби використовує поет у третій частині вірша? Визначте їхню роль. Що зближує цю частину вірша із фольклором? Якими почуттями сповнена третя частина вірша - авторські роздуми про батьківщину? (Зворушливо – лірична елегія про тяжку долю трудового російського селянства завершається питанням – роздумом про його подальшу долю. Звернення до батьківщини розгортається в поетичну картину, сповнену глибокої скорботи. Вірш поета наближається до мови народних пісень. Про це свідчать численні повтори (стонет он, стонет он), іменники із суфіксами зменшувально – пестливого значення (домишко, городишко), і постійний епітет (божье солнце). У віршах про Волгу Некрасов ще більше звертається до мови фольклору. Але звучать вони не менш урочисто. Особливо вирізняється в цьому відношенні чотиривірш, у якому скорбота народу співвідноситься з весняним повноводдям: Волга! Волга!.. Весной многоводной Ты не так заливаешь поля, Как великою скорбью народной Переполнилась наша земля… Простонародна форма присутня і в авторському зверненні до народу: «Эх, сердечный». Остання частина твору звучить патетично (схвильовано, пристрасно). У зверненні до народу виражаються почуття поета: жалість, любов, співчуття, заклик. Це проявляється у риторичних питаннях, звертаннях, епітетах, порівняннях. Обговорення проблемного питання Узагальнення. Отже, у вірші Некрасова поєднується громадянська патетика й сатиричне викриття. Поезія свідчить, що Некрасов вірить у сили народу і його майбутнє. Поет ще не в змозі дати відповіді на поставлені ним запитання про долю Росії, про народ, він показав протест, що зріє в народних масах, і виступив із

викриттям можновладців. Своєю творчістю Некрасов учив народ ненавидіти й боротися. Визначальною рисою творчості Некрасова було те, що вона служила суспільним інтересам свого часу, виражала думки, почуття й надії передових кіл тодішнього суспільства, кликала до боротьби за права пригніченого й забитого селянства. Тому і називають поета «співцем страждань народних» V. Закріплення вивченого матеріалу. Рефлексія Знайдіть синоніми до слів із вірша М. Некрасова. Примітка. Другий стовпчик таблиці учні заповнюють самостійно. Тестування 1) До якого мистецького напряму належав М.Некрасов? а) романтизму; б) реалізму; в) бароко.

2) Родовий маєток Некрасових називається: А) Карабиха Б) Грешнево В) Некрасівський Г) Покровський 3) Перша збірка Некрасова називалася: А) «Мрії і пісні» Б) «Звуки і слова» В) «Мрії і звуки» Г) «Мрії і сни» 4) 3. Редактором якого журналу був Н.А. Некрасов з 1847 по 1866 рр..? а) «Вітчизняні записки», б) «Північна бджола»; в) «Сучасник»; г) «Руське слово» 5) Яка тема у творчості російського поета Некрасова є домінуючою? а) тема природи; б) тема кохання; в) тема «страждань народних».

6) Вірші Некрасова про «страждання народні» перегукуються із поезіями а) Т.Шевченка; б) І.Франка; в) Л.Українки.

7) Тема поезії Некрасова «Роздуми біля парадного під’їзду»: а) змалювання хижацьких засобів капіталістичної експлуатації; б) відображення прагнення народу до національної самостійності, до волі; в) викриття самодержавно-кріпосницького режиму.

8) На скільки частин можна поділити поезію Некрасова «Роздуми біля парадного під’їзду»? а) на три; б) на чотири; в) на п’ять.

9) Як називалася остання збірка лірики М. Некрасова, видана в останній рік життя поета? а) «Останні пісні», б) «Мрії і звуки»; в) «Вірші М. Некрасова» 10) У якому вірші Некрасов порівняв Музу з селянкою, яку карають батогом? а) «О шостій вчора звернув…» б) «Дума» в) «Муза» г) «Блаженний незлобивий поет» д) «Поет і громадянин» 11) «Чи знаєте, що ви поет, і поет справжній?» - Так відгукнувся на вірш «У дорозі» (1845) М. Некрасова: а) І. Тургенєв б) В. Бєлінський в) Н. Добролюбов г) Л. Толстой 12) У житті Некрасова: а) було посилання на Кавказ в діючу армію б) були випробування в Петербурзькому університеті (всупереч волі батька), які він не витримав в) був вірш, написаний за добу до смерті А.С. Пушкіна г) був твір, спалене через жорстоку критики

13)У чому проявляється демократизм поезії Н.А. Некрасова? а. Інтерес до життя народу б. Використання в мові діалектизмів в. Віра в сили народу м. Внесення елементів фольклору 14)З якого вірша Н.А. Некрасова взяті рядки: Я ліру присвятив народу своєму. Бути може, я помру, невідомий йому, Але я йому служив - і серцем я спокійний. а. «Поет і громадянин» б. «Блажен незлобиво поет» в. «Елегія» г. «Муза» 15)«Народ звільнений, але чи щасливий народ»? - Запитує М. Некрасов у вірші: а) «Залізниця» б)«Елегія» в) «На Волзі» г)«Роздуми біля парадного під'їзду» Продовжте речення: 1) Муза в поезії Некрасова «Вчерашний день часу в шестом…» постає в образі…

2) Некрасов у вірші «Роздуми біля парадного під’їзду…» надзвичайно правдиво змальовує…

3) Основний прийом, який використовує Некрасов для розкриття ідейного змісту твору «Роздуми біля парадного під’їду…»…

4) Для змалювання вельможі у вірші «Роздуми біля парадного під’їзду…» автор застосовує різновиди комічного…

VІ. Підсумок уроку Робота над епіграфом уроку Інтерактивна вправа «Мікрофон» Продовжте речення: • Мене вразила поезія…

• Некрасов відкрився для мене як…

• Тепер мені зрозуміло, чому…

• Вірші поета здалися мені…

VII. Домашнє завдання Ознайомитися з віршем Некрасова «Трійка», «На смерть Шевченка»; перечитати поезії Некрасова «Роздуми біля парадного під’їзду», вірші Т.Шевченка «І виріс я на чужині», «Сон», «О люди! люди, небораки», поему «Катерина». Знайти в поезіях рядки, які змальовують типові картини життя простого народу. Індивідуальне завдання: підготувати екскурсію «Мистецтво великої правди».