Ксенія Гнилицька, Алебастровий атлас, 2019
Анна Звягінцева, Пустота дверей і вікон дозволяє кімнаті бути жилою, 2019
їхнє життя та забезпечить місце колекціонера в історії. Цьому нас вчать біографії творців великих приватних зібрань. Від родини Рокфеллерів, які одними з перших повірили в “інвестиційну привабливість” Сезанна та Пікассо, що започаткувало колекцію ньюйоркського MoMA. До родини українських цукрових магнатів Ханенків, ім’я котрих сьогодні носить створений ними маєток-музей у серці Києва з роботами Веласкеса, Сурбарана та Рубенса. Але повернемося до питання про цифри та їхнє збільшення. Ціни на роботи Павла Макова будуть лише зростати. Сьогодні художник продовжує багато працювати. При цьому його останні серії представляють абсолютно нові образи й теми, не повторюють зроблене раніше. А відтак, ціна на його ранні й тепер уже рідкісні роботи не впаде ніколи. Це підводить нас до другого за популярністю питання, яке ми обговорюємо в галереї: чи виростуть у ціні молоді автори, послужний список яких поки ще поступається досягненням Макова? Наша відповідь — так. Але за умови, що всі зацікавлені в цьому будуть працювати разом як команда: художники, колекціонери
й галереї. Який шлях повинні пройти молоді, але вже професійно реалізовані художники, до прикладу, Люся Іванова, Катя Бучацька та Денис Саліванов, щоб увійти в історію мистецтва і взяти з собою за компанію своїх перших поціновувачів? Тут замало самого лише факту продажу та присутності у приватних, недоступних широкій аудиторії колекціях. Річ у тому, що екосистема сучасного мистецтва складається з двох рівнозначних сегментів: комерційного та некомерційного. До першого належать музеї, виставкові центри, бієнале — усі інституції та події, де роботи та їхні автори знаходять глядачів і поціновувачів. Виставлені роботи не обов’язково повинні мати комерційну привабливість і бути, що називається, collectable. Але саме тут формується інтелектуальна і символічна цінність мистецтва. А художники мають можливість незаангажовано створювати свої твори без огляду на наявні смаки — а формувати нові. До другого належить безпосередньо артринок і його гравці: галереї, артдилери, аукціонні будинки, корпоративні та приватні колекції. У цьому сегменті формується
45