Усім — про все http://svit11.wordpress.com
Найцікавіша газета для кожного з вас Чернігівщина. Україна. Світ
Чернігівська обласна газета
Виходить з лютого 2012 року
№167 23 січня 2020 року
Збитий літак
Україна й далі в сумному епіцентрі міжнародного протистояння Війна, втрата Криму і частини Донбасу. Скандал з президентськими виборами в США. Загибель українського літака через конфлікт США й Ірану. Україна страждає від цих перипетій через відсутність національної єдності. Нова влада — старі «граблі».
Чому ми в постраждалих?
Наш видатний земляк Левко Григорович Лук`яненко, котрий ретельно вивчав історію, якось висунув таку гіпотезу наших проблем і бід. Географічний чинник. Добре було Англії чи Японії за морем бути захищеними від агресії чужих орд. У нас же — рівнина, степ, особливо зі сходу і півдня. Що ж, у цій теорії щось є, особливо щодо минулих століть. Але за останні сто років людство настільки зросло щодо досягнень науки й техніки (на жаль, не щодо моралі, гуманності), світ настільки глобалізувався, що ні моря, ні гори вже не є якимось бар`єром. Та враження, що ми, Україна, чомусь не просто долучені до світової колотнечі, а постійно в її епіцентрі, хоч гравці її часто далеко від наших кордонів. Країна в центрі Європи, одна з найбільших на континенті. Край, що після могутньої середньовічної держави Ки-
ївської Русі десь на 700 років втратив свою державність, еліта якого пішла в найми по різних імперіях. Та ось майже три десятиліття незалежності. І надзвичайно трагічні кілька останніх років. Вперше за цю новітню історію — на нашій землі війна, єдина країна Європи, де вона йде. Вперше ми втратили території — Крим і частину Донбасу. І всі розуміємо, що це теж наслідки геополітичних ігрищ. Так, безумовно, також від нашої багатовікової біди — сусідства з Росією, але й від європейських і світових політичних пасьянсів. І смішно чути бідкання на адресу, наприклад, президента Франції чи канцлера Німеччини, що ті «мало дбають» про Україну. Схоже, ми забули відверті слова мудрого прем’єра Британії Черчіля про те, що у Британії нема друзів, нема ворогів, а є британські інтереси. На іншому кінці планети, в Сполучених Штатах Америки, почався процес імпічменту, тобто відсторонення від влади президента Дональда Трампа. Процес, вкрай рідкісний у більш як двохсотлітній історії держави. І звинувачення главі держави — не лише у порушенні норм американської демократії, на що так різко реагує Конгрес. А варто нагадати, що при величезній політичній, державній ролі в США президента, все ж, вище від нього стоїть парламент держави — Конгрес США. І це реальний прояв парламентсько-президентської держави, а не імітований, як у нас в Україні. Так от,
чи не ще більші звинувачення Трампові пов’язані з далекою від США Україною. Звинувачують у спробах адміністрації Трампа втягувати і нашу попередню, і теперішню владу в політичні, виборчі баталії в США. Невже це теж нам треба, ці скандали, при всі важливості підтримки України Америкою? І вже зовсім напряму пов’язана з глобальним протистоянням, у давній гарячій точці планети — Близькому Сході, конкретно — протистоянням США й Ірану, страшна трагедія: загибель українського пасажирського літака в Ірані 8 січня. Літак рейсу Тегеран — Київ був збитий іранською ракетою за кілька хвилин після злету з аеропорту столиця Ірану. У літаку було 167 пасажирів та 9 членів екіпажу, усі 176 людей загинули. Громадян України було 11 — екіпаж і 2 пасажири, інші загиблі громадяни: Ірану — 82, Канади — 63, Швеції — 10, Афганістану — 4, ФРН — 3, Великої Британії — 3. Не одразу, імовірно під тиском США, Канади, Британії, ряду інших країн, вранці 11 січня Іран офіційно визнав, що літак було збито ракетою його протиповітряної оборони. Випадково. І не у виправдання, а хоча б як пояснення, Іран заявив, що до трагічної помилки призвело вкрай небезпечне загострення між США й Іраном, загроза американських ракетних ударів по Ірану, вбивство американським спецназом за кілька днів до цього іранського генерала, якого США назвали одним з організаторів тероризму.
4
10-річчя трагедії першого Майдану В нинішній суспільно-політичній колотнечі якось поза увагою громадськості пройшла річниця доволі небуденної дати нашої новітньої історії. 17 січня виповнилося рівно 10 років президентських виборів в Україні 2010 року. Дехто з читачів може не одразу збагнути суть заголовка цієї статті. Адже наш перший Майдан, Помаранчева революція, проходив, починаючи з 20-х чисел листопада 2004 року, тривав усього три тижні і благополучно завершився перемогою учасників протестів. Вони добивалися скасування результатів тодішніх президентських виборів, коли Центрвиборчком оголосив переможцем другого туру, відтак і виборів загалом, кандидата від влади недавнього прем’єра Віктора Януковича. Прихильники лідера опозиції Віктора Ющен-
ка заявили про величезні фальсифікації влади на виборах і почали безстрокову акцію протесту, що отримала назву Майдану, також Помаранчевої революції, за «брендом», кольором виборчої кампанії опозиції. Незвичне досі для нас силове захоплення центру столиці, подібні акції по країні змусили владу відступити. 3 грудня Верховний Суд України за поданням опо-
зиції визнав результати другого туру виборів недійсними. Згідно рішення суду Верховна Рада призначила повторне голосування другого туру, яке в народі спрощено назвали третім туром виборів, на 26 грудня. Центрвиборчком було оновлено. Ющенко прогнозовано переміг, набравши 52 % голосів. Янукович набрав 42,2 %. 23 січня 2005 року Віктор Ющенко вступив на посаду президента
України. Тріумф, перемога Майдану! Але чому зараз варто говорити про 10-річчя його поразки і трагедії? Повернімося у гарячий 2004 рік. І ще трошки далі. Віктор Ющенко, до цього успішний керівник Національного банку України, потім успішний прем`єрміністр, не вписався в олігархічний лад, що стрімко набирав силу ще за першого президентства Леоніда Кучми з 1994 року, а особливо з початком другого — з 1999 року. У 2000 році Ющенко був зміщений парламентом з посади прем’єра. Але публічно пообіцяв, що він «повернеться». На парламентських виборах 2002 року створений і очолюваний Ющенком політичний Блок «Наша Україна» набрав найбільше голосів і отримав найчисельнішу фракцію в Раді, щоправда, далеко не парламентську більшість.
4
Ціна 5 гривень
Триває передплата на нашу газету на 2020 рік
Передплатна ціна найнижча і незмінна:
10 гривень на місяць. Усі поштові відділення й листоноші області ведуть передплату на «Світ-інфо» на будьякий термін і на будь-яку адресу в області. Передплатний індекс «Світ-інфо» — Основні теми газети:
` 865 14
Події в області, Україні і світі. Політика, соціальні проблеми, екологія. Публікації раніше невідомої нам історії України, СРСР. Проза і поезія відомих письменників світу. Культура, мистецтво, спорт. У світі цікавого.
«Світ-інфо» — газета для кожного з вас!
Долучайте нових читачів
Прочитавши нашу газету, покажіть її друзям, знайомим, колегам, запропонуйте також передплатити.
29 січня — День пам'яті Героїв Крут Минає 102 роки від пам’ятного бою 29 січня 1918 року біля залізничної станції Крути неподалік Ніжина. Тоді українські військові, студенти столиці вступили в нерівний бій з військом більшовицької Росії, яке та направила, щоб окупувати щойно проголошену незалежну Українську Народну Республіку. Ціною героїзму і жертв українські патріоти затримали на певний час наступ російського війська на Київ, що дозволило УНР підписати Брестський мир, де наша молода держава була визнана країнами Європи. Подвиг Героїв Крут, як і багато що за радянських часів, замовчувався владою. Лише в незалежній Україні ми стали вшановувати цей подвиг. На місці бою споруджено державний Меморіал Героям Крут. Щороку там відбувається їх вшанування. Воно пройде і нині.
Дмитро Разумков: У Раду не подано законопроєктів про зміну мовного закону Голова Верховної Ради України вніс ясність щодо поширюваних деким заяв про начебто подані у парламент законопроєкти щодо зміни ухваленого торік закону про державну мову. Разумков заявив, що жодних змін до мовного закону в Раду наразі не надходило. Нагадаємо, згідно цього закону, з 16 січня 2020 року в Україні вся реклама на телебаченні, радіо, у друкованих виданнях повинна бути тільки українською мовою.