Журнал Буріння №9 by Sergij Panchenko

ТОВ «ДИСКАВЕРІ - БУРОВЕ ОБЛАДНАННЯ (УКРАЇНА)» Міжнародна компанія «Дискавері - бурове обладнання (Україна)» розробляє і виробляє різні види сучасних бурових установок для нафтогазових компаній у всьому світі. Продукція компанії відповідає найсучаснішим міжнародним вимогам, представляючи собою, з точки зору замовників, гідну альтернативу виробам інших провідних постачальників. Компанія «Дискавері» має широкі технічні можливості, в таких областях, як конструювання, інженерно-технічні розробки, виробництво продукції, організація поставок, управління проектами, збірка, монтаж, навчання персоналу, а також післяпродажне обслуговування. «Discovery» - компанія, створена наприкінці 2008 року на основі об’єднання існуючих тривалий час виробничих інжинірингових компаній. Використовуючи власні виробничі потужності, вона здійснює виробництво і постачання найбільшим міжнародним буровим компаніям наземних, морських бурових установок та їх окремих вузлів і компонентів, виготовлених за власними конструкторським розробкам. Генеральний директор компанії Бабіч Михайло Юрійович. Директор з розвитку в Росії та країнах СНД Кваша Михайло. 82400, Львівська обл., м.Стрий, вул. Яворницького, 41. Тел.: +38 (032) 457-70-30, факс: +38 (032) 457-70-39. Е-mail: info@discoveryde.com, www.discoveryde.com.

ГРУПА КОМПАНІЙ «КАРАТ» До складу групи компаній «КАРАТ» входять підприємства: ТОВ «КАРАТ» LTD; ТОВ НВП «КАРАТЕкоТех» та ТОВ НВП «КАРАТ-БурСервіс». Технічне забезпечення дозволяє проводити власними силами поточні та капітальні ремонти обладнання, а також проектувати та виготовляти нестандартне обладнання різної складності. Виготовлені металоконструкції успішно використовуються при будівництві свердловин з різними буровими верстатами. На підприємств є повний набір необхідного обладнання для якісного багатоступеневого очищення бурових розчинів: вібросита, ситогідроциклонні установки, шламові насоси, дегазатори, центрифугальні модулі, перемішувачі, блоки приготування бурових розчинів, універсальні блоки очищення бурових розчинів. Наявне обладнання дозволяє забезпечити повний комплекс для одночасного буріння 12 свердловин з останнім ступенем очищення з центрифугальними установками. За участю підприємств побудовано більше 60-ти свердловин на родовищах: Леляківське, Ігнатівське, Чернухівське, Західно-Радченківське, Різниківське, Берестівське, Луценківське та інших. За підсумками виробничої діяльності група компаній «КАРАТ» отримала срібну та дві бронзові медалі та звання «Лідер галузі 2012» серед малих підприємств України від Національного бізнес-рейтингу. Генеральний директор групи компаній Калинович Володимир Миколайович. 42704, Сумська обл., м. Охтирка, вул. Київська, 115/3. Тел.: (05446) 3-17-28 , 3-11-12; 050 404-88-67. E-mail: karat.byr@gmail.com.

ТОВ «ГОРИЗОНТИ» ТОВ «Горизонти» - бурова компанія, яка виконує повний комплекс робіт з проектування, буріння і освоєння нафтогазових свердловин на глибину до 3500 м та видобутку газу. Оснащена самохідними буровими установками: IDECO SBS DIR-806 (Австрія) та Massarenti MR 7000 з верхнім приводом (Італія), вантажопідйомністю 160 т із системою очистки розчину MiSWACO, 2-ма комплектами сертифікованого противикидного обладнання, електростанціями різних потужностей від 30 до 360 кВт, цементувальним агрегатом ЦА-320, самохідним краном вантажопідйомністю 25 т та міні екскаватором JCB. Фахівці бурової бурової справи мають багатий досвід роботи буріння нафтогазових свердловин в Україні та за її межами: у Росії, Туркменістані та Ємені. За останні два роки підприємством самостійно успішно пробурено 8 розвідувальних газових свердловин глибиною від 850 до 1700 м, та проведено 2 капітальних ремонти газових свердловин. Генеральний директор Козицький Степан Зіновійович. Виконавчий директор Гук Ігор Володимирович. Директор з економічних питань Бура Наталія Борисівна. 79000, м.Львів, вул.Січових Стрільців, 12/9. Тел.: +38 (032) 261 05 37, тел/факс: +38 (032) 261 06 50. E-mail: info@gaz.net.ua, www.goryzonty.com.ua.

На першій сторінці обкладинки: cамопідіймальна плавуча бурова установка «Петро Годованець»

БУРІННЯ № 1 (9), січень – грудень, 2012 НАУКОВО-ВИРОБНИЧИЙ ЖУРНАЛ СПІЛКИ БУРОВИКІВ УКРАЇНИ Заснований у 2009 році Виходить один раз на три місяці

Засновник ВСЕУКРАЇНСЬКА ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ «СПІЛКА БУРОВИКІВ УКРАЇНИ» Адреса редакції: 02192, Київ, вул. Анрі Барбюса, 9 тел/факс (095) 807-66-85, (097) 489-73-57 e-mail: burinnja@ukr.net www.burinnja.com.ua РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ Головний редактор А. І. Вдовиченко, академік АТН України В. П. Бондаренко, член-кор. НАН України М. О. Бондаренко, д. т. н. В. Г. Вітрик, к. т. н. М. М. Гавриленко, академік АТН України О. М. Давиденко, д. т. н. О. І. Калиниченко, д. т. н. А. А. Каракозов, к. т. н. А. О. Кожевніков, д. т. н. Я. С. Коцкулич, д. т. н. О. Ю. Лукін, академік НАН України, д. г. м. н. М. В. Малов В. Д. Мандзюк І. І. Мартиненко, чл.-кор. АТН України Г. Л. Рябцев, к. т. н. Р. С. Яремійчук, д. т. н. Відповідальний секретар С. А. Панченко Дизайн та комп`ютерна верстка С. А. Панченко Рекомендовано до друку Вченою радою Спілки буровиків України © ВГО «Спілка буровиків України» © «Буріння» Підписано до друку 16.05.2013 р. Папір крейдований Друк: ПП «СТУДІЯ «ПОЛІГРАФИЧ» Наклад: 1000 пр.

ЗМІСТ Діяльність Спілки Другий міжнародний буровий форум.....................................................................2 Про виконання статутних завдань Спілкою буровиків України...............................7 Проблеми розвитку бурових робіт в Україні......................................................... 12 Сучасні технології розвідки та освоєння родовищ................................................. 17 Волинська обласна організація Спілки буровиків України....................................25 Пріоритетні напрямки реалізації держполітики у сфері забезпечення енергетичної безпеки............................................................................................ 30 Зустріч з міністром екології та природних ресурсів України................................. 35 Візит делегації Спілки буровиків України до Польщі.............................................37 Наука та сучасні технології Породоразрушающий и металлообрабатывающий инструмент.........................39 Калиниченко О. И. Исследования и разработки новой буровой техники в тематике международной конференции «Породоразрушающий и металлообрабатывающий инструмент...»............................................................................45 Вітрик В. Г., Гнип М. П., Прокопів В. Й. Досвід буріння горизонтальної свердловини №530 Бугруватівського нафтового родовища...............................49 Лазаренко О. Г., Наритник І. І., Величко О. О. Комплекс техніко-технологічних рішень для якісного закінчування свердловини................................................... 53 Лазаренко О. Г., Наритник І. І., Зеленевський А. А. Використання сучаних систем бурових розчинів для буріння горизонтальних свердловин.................... 56 Ставичний Є. М., Плитус М. М., П’ятківський С. А. Підвищення якості розмежування продуктивних горизонтів в умовах АВПТ.....................................58 Мрозек Є. Р. Результати промислових випробувань гвинтових вибійних двигунів і доліт підвищеної стійкості......................................................................61 Сіренко В. І. Стандартизації в нафтогазодобувній промисловості України...............64 ООО «Дискавери – буровое оборудование»........................................................ 67 Рамазанов В. А. Проблеми диверсифікації джерел природного газу і шляхів його постачання в Україні....................................................................................... 71 Природний газ, що видобувається зі сланцю - глибоке занурення в науку, технологію та найкращі практики дослідження, розробки та безпекині.............. 73 Розробка родовищ нетрадиційного газу потребує залучення іноземних інвестицій і стабільності законодавства................................................................ 79 Рябцев Г. Л. Переваги та ризики видобутку в Україні природного газу з нетрадиційних джерел........................................................................................ 82 Филимоненко Н. Т. К истории гидроразрыва угольных пластов..........................86 Ильяшов М. А., Кожушок О. Д., Турчин В. А. Бурение скважин для освоения метано-угольных месторождений Донбасса........................................................89 Юшков И. А., Петраков А. Е. Методика проектирования направленных дегазационных скважин из подземных горных выработок.................................. 93 Мацюк С. І. Видобуток та використання бурового вугілля в Україні.................... 95 Група компаній «Карат»......................................................................................... 97 О деятельности ИСМ им. В. Н. Бакуля НАН Украины.......................................... 101 Самопідіймальна плавуча бурова установка «Петро Годованець».....................102 Підготовка кадрів Використання міжнародного досвіду для підготовки висококваліфікованих технічних фахівців в Україні................................................................................ 103 Європейська федерація національних інженерних асоціацій............................ 105 Європейська мережа з акредитації в області інженерної освіти........................ 106 Мала академія України.........................................................................................107 ДонНТУ объявляет набор на специальность «Бурение скважин»........................111 Коледж геологорозвідувальних технологій......................................................... 112 Полтавський нафтовий геологорозвідувальний технікум................................... 116 Дрогобицький коледж нафти і газу......................................................................118 Проблеми та перспективи розвитку нафтогазового комплексу.......................... 121 Присудження наукових ступенів за визнанням по бальній системі................... 125

Журнал зареєстровано у Міністерстві юстиції України 22.01.09 Свідотство про державну реєстрацію КВ №14862-3833Р

Довідковий матеріал Нові вимоги до опублікування наукових праць.................................................. 129 16-а Международная конференция по породоразрушающему инструменту..... 131

Передрук матеріалів можливий тільки за письмової згоди редакції. Відповідальність за добір і викладення фактів несуть автори. Відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець. Редакція може не поділяти точку зору авторів.

Історія, ювілеї, зустрічі Буровик - це звучить гордо................................................................................. 133 Дудля Николай Андреевич – 75 лет.................................................................... 136 Лузан Володимир Васильович – 60-річчя............................................................137 Копей Богдан Володимирович – 60 років трудової діяльності.......................... 138 Древаль Віктор Григорович – 60-річчя............................................................... 139 Артамонов Леонід Федорович – до 90-річчя від дня народження.................... 140 Роздуми буровика Ермаков П.П. Статьи о новых направлениях науки............................................. 143 Бутыльский А. А. Воспоминания буровика. Из раннего..................................... 149 Страничка мудрости............................................................................................ 152

№ 5 (9) січень — грудень 2012

БУРІННЯ

ДРУГИЙ МІЖНАРОДНИЙ БУРОВИЙ ФОРУМ 23-25 жовтня 2012 року в м Києві на Міжнародному виставковому центрі в рамках 16 Міжнародного форуму нафтогазової промисловості «НАФТА та ГАЗ 2012» відбувся Другий міжнародний буровий форум, на якому були розглянуті питання зміцнення міжнародних зв’язків, новітніх технологій та створення Міжнародного бурового союзу. У форумі взяли участь 105 представників із 55 підприємств, установ та організацій із України, Росії, Білорусії, Польщі, США та Канади, зокрема: НАК «Нафтогаз України», НАК «Надра України», ПАТ «Укрнафта», ДК «Укргазвидобування», ДАТ «Чорноморнафтогаз», Державної служби України з геології та надр, Національної академії наук України, Академії технологічних наук України, Інституту надтвердих матеріалів ім. В.М. Бакуля НАНУ, ДП Західукргеологяї», КП «Кіровгеологія», ДП «Українська геологічна компанія», НТП «Бурова техніка», ДНТП «Бурова техніка», ДП «Укрбурсервіс», ТОВ «КУБ-ГАЗ», ТОВ «Східспецсервіс», ТОВ «МАВР–ЛТД», ТОВ «Укргеопром», Київського заводу бурової техніки, Дніпропетровського заводу бурового обладнання, Брянковського заводу бурового устаткування, Дніпровського трубного заводу, Київського заводу реле та автоматики, ТОВ «Укрбурсервіс», ПрАТ «ДОНЕЦЬКСТАЛЬ» - металургійний завод, ПрАТ «Природні ресурси «Geo Alliance», ТОВ «БК «РЕГІОН», ТОВ «Укрнафтогазінвест», ТОВ «Горизонт», ТОВ «Карат-ЛТД», ТОВ «Будкомплекс 2002», ТОВ «Нафтогазбудінформатика», ТОВ «Нафтогазіндустрія», ТОВ «Корунд Плюс», ТОВ «ПроАвто», ТОВ «Інтегрованіі рішення», ТОВ «Грундфос Україна», Полтавської газонафтової компанії, Національного інституту стратегічних досліджень при Президентові України, Полтавського НТУ ім. Ю. Кондратюка, Національного гірничого університету, Одеського національного університету ім. Мечнікова, Національної академії статистики, обліку та аудиту, УкрНДІГаз, НДПІ «Масма», Київського геологорозвідувального технікуму, НТЦ «Псіхея», РА “Арт-групи ІМХО», Спілки буровиків України, ТОВ «АККО Інтернешнл», ВАТ «Пермнафтомашремонт» (Росія), РУП ВО «Білорусьнафта», KZBT.PL Sp.zO.O. (Польща), “ALGEO” Sp.zO.O. (Польща), компанії “WEATHERFORD» (США) ,компанії «PACKERS PLUS» (Канада), підприємці, науковці, фахівці бурової справи та студенти.

На початку форуму заступник голови правління Спілки І. І. Мартиненко зачитав вітання від російських геологів. Воно надійшло від зарубіжного представника Спілки буровиків, голови Московського регіонального товариства, професора, д.т.н. Миколи Сердюка. Колектив МосГео привітав учасників Другого міжнародного бурового форуму і XVI Міжнародного форуму нафтогазової промисловості та висловив сподівання на результативну співпраці в майбутньому. Для цього МосГео відкриває в Україні постійне представництво, под керівництвом директора Київского завода буровой техники Сергея Мельника. Насамкінець в повідомленні були висловлені побажання плідної роботи учасникам форуму. З докладом про діяльність Комітету по створенню Міжнародного бурового Союзу виступив його голова А. І. Вдовиченко. На 1-му Міжнародному буровому форумі, який відбувся 1 листопада 2011 року, було ухвалено рішення про необхідність створення Міжнародного бурового союзу (МБС) з метою об’єднання зусиль по сприянню розвитку бурової справи, як одного з найважливіших напрямків розвитку суспільного виробництва, представництва и захисту спільних інтересів спеціалістів по бурінню свердловин та суміжних спеціальностей на міжнародному рівні. Комітетом проведене попереднє опрацювання питання та пропонується наступне: Міжнародний буровий союз повинен об’єднати представників різних галузей, пов’язаних з бурінням свердловин для вивчення, освоєння та рационального використання земних надр. Статус організації: міжнародний, неурядовий, неприбуткова громадська організація. Членство добровільне, індивідуальне, колективне.

Цілі: 1. Захист спільних інтересів та прав бурового співтовариства; 2. Сприяння розвитку науки та практики бурової справи; 3. Сприяння в підготовці та працевлаштуванні кваліфікованих кадрів; 4. Сприяння розвитку бурового ринку.

Представники ВО «Білорусьнафта»: заступник директора Олександр Призєнцов, начальник відділу Віктор Хасеневич, інженер Денис Воробйов та директор ТОВ «Сервіс Ойл» Сергій Клочков

Завдання: 1. Своєчасне виявлення і організація активної протидії силам, які перешкоджають розвитку бурових галузей; 2. Вивчення наукового, практичного і кадрового стану бурового ринку для визначення перспектив його оптимального розвитку; 3. Організація ефективного міжнародного співробітництва у вирішенні проблемних питань у галузі розвитку науки, техніки, технології та організації бурового виробництва;

Діяльність Спілки 4. Організація взаємодії громадських і урядових структур в процесі вдосконалення міжнародних законодавчих питань; 5. Організація узгоджених дій з представниками інших суміжних галузей у вирішенні спільних проблемних питань; 6. Розвиток міжнародної стандартизації та уніфікації в буровій справі. 7. Обмін інформацією та досвідом. 8. Для привернення уваги широкого кола громадськості до обговорення проблемних питань організовуються проведення міжнародних конгресів, форумів, симпозіумів, конференцій, семінарів, круглих столів та виставок. Керівні органи: Конгрес - один раз на 5 років. Між конгресами Президія або Виконавчий комітет, що складається з президента, віце-президентів та голів постійних комісій. Очікуване членство Союзу: близько 200 колективних та 10000 індивідуальних членів з 50 країн світу.

Голова правління про створення Міжнародного бурового союзу

Тісна співпраця з Світовим гірничим конгресом; Міжнародним союзом геологічних наук; Міжнародною асоціацією бурових підрядників; Російською асоціацією бурових підрядників; ЮНЕСКО; ООН. Фінансова підтримка: членські внески; благодійна допомога; доходи від діяльності організації; фінансування цільових програм. Проблеми, що виникли при опрацюванні питання створення Союзу це недостатня кількість виявлених активних і висококомпетентних організаторів в бурових галузях. Необхідно хоч би 2-3 представника в кожній країні. Стримуючий фактор - криза, внаслідок якої різко скорочені обсяги бурових робіт. Слабка фінансова підтримка. Роботи виконуються силами і засобами Спілки буровиків України. Зміна законодавства в Україні. Пропонується не проявляти поспішності в реєстрації нової організації, а продовжувати поглиблювати опрацювання питань створення МБС, встановити тісну

Представники компанії «Везерфорд Україна» Тетяна Коновалова та Чарлі Хангенвос

співпрацю з міжнародними організаціями для вивчення досвіду та узгодження спільних дій, організувати круглі столи за участю міжнародних аналітиків і експертів для розгляду питання ролі МБС в оптимізації світового бурового ринку. Досвід діяльності Спілки буровиків України показав, що всі серйозно поставлені питання можуть бути успішно вирішені за умови їх глибокого опрацювання, одностайної думки, необхідного часу і задіяного ресурсу. На форумі були представлені новітні досягнення з буріння свердловин. Про досягнення НТП «Бурова техніка» в сервісному обслуговуванню при бурінні нафтогазових свердловин доповів генеральний директор підприємства, академік УНГА, к. т. н. В. Г. Вітрик. Можливості компанії Weatherford в бурінні похило спрямованих та горизонтальних свердловин широко висвітлив директор із забезпечення та використання роторних управлінських систем Чарлі Хангенвос. Доповідь була англійською мовою, тому допомагала йому технічний перекладач Тетяна Коновалова. Про розробки, продукцію та сервісні послуги, які надає група компаній «КАРАТ» розповів головний інженер В. М. Калинович.

Володимир Калинович

БУРІННЯ Презентацію «Підвищення ресурсу роботи і результати відпрацювання гвинтових вибійних двигунів (ГВД) та доліт власного виробництва при бурінні свердловин в Україні та державах СНД» представив технічний директор ТОВ «Укрбурсервіс» (Україна) ДП ВАТ «Пермнефтемашремонт» (РФ), академік УНГА, к.т.н. Є. Р. Мрозек. ВАТ «Пермнефтемашремонт» приступило до реалізації проекту по розробці власної лінійки доліт типу PDC і освоєнню технології їх виготовлення, які в комплексі з ГВД з профільованими руховими секціями дозволять забезпечити максимальний приріст механічної швидкості, високу керованість компоновки, підвищену зносостійкість, збільшену проходку на двигун і долото. Відпрацювання технології виготовлення доліт ведеться на базі оброблювальних фрезерних центрів MAZAK VARIAXIS (5X). В якості ріжучих елементів доліт використовуються різці підвищеної абразивної і ударної стійкості виробництва ElementSix(De Beers), одного зі світових лідерів в області алмазного синтезу. Долотний сервіс ВАТ «Пермнефтемашремонт», що передбачає надання в аренду комплексу «долото+двигун» підібраних відповідно до конкретних геолого-технічних умов, дає можливість максимально використати потенціал двигуна і долота, забезпечити найбільш ефективні параметри буріння. Перспективно розвивається напрямок по вдосконаленню технології відбору керна. Повний текст доповіді викладений в цьому номері «Буріння» на стор. 61-63. Міжнародним оператором по роботі з обладнанням компанії „Пакерз Плас” Арменом Папазяном була

№ 5 (9) січень — грудень 2012

Олександр Лазаренко про НТП «Бурова техніка»

ловин на родовищах України, акваторії Азовського та шельфи Чорного моря. НТП «Бурова техніка» має кваліфікований персонал, необхідне оснащення, відповідні дозволи, ліцензії та досвід для виконання проектних робіт і надання комплексно-сервісних інженерно-технологічних послуг під час спорудження вертикальних, похило-скерованих, горизонтальних свердловин і капітального ремонту свердловин. Олександр Григорович зазначив, що організаційна структура, виходячи із загальної стратегії розвитку, як сервісної компанії, може виконувати повний комплекс

Представники компаній «Бурова техніка» та «Пакерз Плас»

Армен Папазян презентував компанію «Пакерз Плас»

представлена ознайомча презентація під назвою „Інноваційні технології компанії «Пакерз Плас» при закінчуванні та інтенсифікації свердловин”. Далі про сучасне сервісне обслуговування бурових робіт розповів головний інженер НТП „Бурова техніка”, к. т. н. О. Г. Лазаренко. НТП «Бурова техніка» є провідною українською сервісною компанією, виконує роботи під час спорудження та капітального ремонту нафтових та газових сверд-

робіт, повний цикл із будівництва і капітального ремонту свердловин. А саме, це розробка бурових програм та проектно-кошторисної документації, це оперативне забезпечення, поставка або оренда імпортного, або вітчизняного бурового обладнання, матеріалів та хімічних реагентів, це інженерно-технологічний, так званий сервісний супровід безпосередньо на свердловині, це роботи з інтенсифікацією припливу та проведення заключних робіт з рекультивації бурового майданчика і передачі свердловини замовнику. Менеджер Дмитро Карпенко з Київського заводу бурової техніки про нову малогабаритну мобільну багатофункціональну бурову установку.

Діяльність Спілки

Геннадій Рябцев про видобуток нетрадиційного газу

Заступник НТЦ «Психея», к. т. н. Г. Л. Рябцев. виступив з цікавою доповіддю про перспективи видобутку в Україні нетрадиційного газу. Доповідь надається мовою оригіналу (рос.). К сожалению, в верхних эшелонах власти до сих пор не имеют понятия о том, что будет происходить, какие и когда именно следует ожидать эти результаты. В одном из своих выступлений министр энергетики и топливной промышленности Украины Юрий Бойко заявил, что в Харьковской и Донецкой областях он видит большие перспективы по сланцевому газу и через 5-7 лет будет нарощена добыча до 10-15 млрд кубометров и ссылается, что, мол, это из практики. Наверняка все здесь присутствующие специалисты знают, что в течении даже 7 лет вряд ли удастся с нуля наростить добычу газа до 10-15 млрд кубов.

Из практики, мы имеем пример в США, где, действительно, на одном из крупнейших месторождений была пробурена первая скважина в 2002 году. А через пять лет на этом месторождении уже добывалось 43 млрд куб. м газа. Но этот прогресс был достигнут благодаря целому ряду предпосылок. Во-первых, это большая изученность тех геологических структур, которые в Соединенных штатах начали разрабатываться. Они изучались, начиная с 60-х годов прошлого века. То есть в течении практически 40 лет всё точно было определенно. Во-вторых, с 80-х годов было стабильное законодательство. У нас, к сожалению, за последние 3 года ещё ни одного кубометра ни сланцевого газа, ни центрально-бассейнового газа не получено, тем не менее, уже законодательство есть, которое облагает налогом, акцизом этот сланцевый газ, который ещё не получен. Причем величина акциза уже дважды изменялась. Вот с 1 января она снова будет изменена и вновь повышена на 7,9 %. Кроме того в США присутствовала развитая инфраструктура и свободный доступ к газотранспортной системе. Как вы знаете добиться к газотранспортной системе в Украине достаточно сложно. В Польше начаты работы на сланцевый в 2004 году и до 2014 ведутся только поиски. И, скорее всего, если будет получен первый сланцевый газ, то он будет закачан в газотранспортную систему не ранее 2014 года. Высказывание специалистов постоянно одёргивают наших политиков, которые хотят всего, сразу и дёшево. Но, к сожалению, такого не получается и всё будет хо-

Загальна світлина учасників Другого міжнародного форуму

БУРІННЯ рошо только тогда, когда будут проведены соответствующие исследования, причем с привлечением наших специалистов, потому что американцы могут судить только опосредованно. Ещё одна фантазия министра Эдуарда Ставицкого (заявлено 16.05.2012), который почему-то абсолютно убеждён, что отсутствуют любые экологические риски в добыче и в том, что к 2020 году мы будем добывать на Юзовском 30-40 млрд. куб. м в год, а на Олесском - 15 -20 млрд куб. м., и не только будем обеспечивать себя нетрадиционным газом, но и приступим к его экспорту). Безусловно, что есть возможность Украине добывать и по 60 млрд кубометров газа, но при соблюдении определенных условий. Вот эти условия. Нужно сначала оценить имеющие ресурсы, а потом увеличить инвестиции болем чем в 10 раз. Посколько в самые лучшие времена (2004 год) на энергетику в Украине инвестировалось 2 млрд долларов в год, то очень сложно будет обеспечить такой прирост инвестиций, сейчас во время экономического кризиса. Тем более создать для них соответствующие благоприятные условия. Поэтому позиция людей, которые пытаются анализировать ситуацию, сводится к тому, что нетрадиционные углеводороды не могут быть альтернативой обычным. У нас в Украине достаточно много традиционного газа, традиционной нефти. Нужно эти углеводороды раціонально извлекать. Если посудить о тех технологиях, которые существуют в Украине, то они вполне способны обеспечить нам повышение газоотдачи уже на существующих скважинах. Хотя, безусловно, отказываться от исследований, от вложений денег в добычу со стороны больших иностранных компаний также не следует. И, к сожалению, у нас существуют две достаточно большие проблемы. Первая – это неосведомленность населения, вторая – это предприимчивость чиновников. Ну, насчет предприимчивости чиновников. На «Украинской правде», понятно, что кто-то кому-то заплатил, было обнародовано письмо Ирины Акимовой президенту, в которой было сказано, что специально была введена так называемая компания-прокладка с целью получения частными лицами значительных объемов средств от добычи сланцевого газа. Однако, сейчас очень много мифов существует среди украинской общественности, которые вбрасываются экологическими организациями, в числе которых специалистов и экологов нет. Выводы: 1. Инициативы Shell, Chevron, ExxonMobil необходимо поддержать, обеспечив контроль над целевым использованием средств, соблюдением принятых в компаниях стандартов и привлечением к работам преимущественно граждан Украины. 2. Перспективы выхода на промышленную добычу нетрадиционного газа к 2020 г. и возможность замены

№ 5 (9) січень — грудень 2012 им российского импорта следует оценивать очень осторожно. 3. Выступления политиков «о газовых реках и сланцевых берегах» необходимо рассматривать с точки зрения их личной заинтересованности в продвижении отдельных проектов. 4. Компаниям Shell, Chevron, ExxonMobil следует быть готовыми ко всем «особенностям» работы в Украине и активно привлекать экспертное сообщество к решению возникающих проблем

Доцент кафедри загальної і морської геології Одеського національного університету Володимир Кадурін

В обговорені виступили професор Одеського державного університету, д. г. н. В. М. Кадурін, представник Держгеонадра України І. І. Мартиненко, директор ДП «Алкон-Діамант», д. т. н. О. М. Бондаренко. За результатами обговорення було ухвалене рішення: 1.Діяльність Комітету по створенню міжнародного бурового союзу визнати такою, що відповідає сучасному стану та вимогам. 2. Функції створення Міжнародного бурового Союзу покласти на Спілку буровиків України. 3.Встановити тісне співробітництво із Міжнародним організаційним комітетом Всесвітнього гірничого конгресу, Міжнародним геологічним союзом, Міжнародною асоціацією бурових підрядників, Міжнародною науковою радою, ЮНЕСКО, ООН та іншими міжнародними організаціями для вивчення досвіду та погодження спільних дій. 4.Організувати круглі столи для обговорення питання ролі Міжнародного бурового Союзу в оптимізації світового бурового ринку. 5.Підготувати кошторис витрат по організації Міжнародного бурового Союзу та звернутись до підприємств, компаній та організацій з пропозиціями фінансування цього заходу. 6.Провести 3-й Міжнародний буровий форум в 4 кварталі 2013 року в м. Києві на якому затвердити установчі документи Міжнародного бурового Союзу.

Діяльність Спілки

ПРО ВИКОНАННЯ СТАТУТНИХ ЗАВДАНЬ СПІЛКОЮ БУРОВИКІВ УКРАЇНИ (За матеріалами 7-го засідання Ради Спілки буровиків України) 18 вересня 2012 року в селищі Морське Судацького району АР Крим на базі пансіонату «Алмаз» Інституту надтвердих матеріалів ім. В. М. Бакуля Національної академії наук України в рамках 15-ї Міжнародної конференції по породоруйнівному інструменту відбулося засідання Ради Спілки буровиків України, на якому були розглянуті питання діяльності Спілки за звітний період та плани на майбутній період. В засіданні Ради взяли участь 38 представників із 27 бурових підприємств, наукових установ, учбових закладів та організацій з України, Росії та Польщі, зокрема: Державної служби геології та надр України, Інституту надтвердих матеріалів Національної академії наук України, Академії технологічних наук України, ДАТ «Черноморнафтогаз», ДП «Західукргеологія» та ДП «Кримгеологія» НАК «Надра України», ДП «Українська геологічна компанія», ДРГП «Донецькгеологія», КП «Кіровгеологія», КП «Південекогеоцентр», ДГП «Алкон-Діамант», ПрАТ «Науково-дослідне і конструкторське бюро бурового інструменту», ПрАТ «Інтернафтогазбуд», НТП «Бурова техніка», ТОВ «Карат ЛТД», ТОВ «Укргеопром», ТОВ «Гідроспецсервіс», ТОВ «ПроАвто», ТОВ «Архей», Київського заводу бурової техніки, НДПІ ПАТ «Укрнафта», Дніпропетровського відділення Українського державного науково-дослідного геологорозвідувального інституту, Івано-Франківського національного технічного університету нафти та газу, Національного гірничого університету (м. Дніпропетровськ), Донецького національного технічного університету, Всеросійського науково-дослідного інституту синтетичних та природних алмазів (ВНДІАЛМАЗ, м. Москва), Тульського науково-дослідного геологічного підприємства, KZBT PL. Sp.z.O.O. (Польща).

З доповіддю про хід виконання статутних завдань Спілки за період з 20.09.2011 по 18.09.2012 року виступив голова правління А. І. Вдовиченко. В рамках Міжнародної конференції «Форум гірників України 2011р». (14-16 жовтня 2011 р у м. Дніпропетровськ) члени правління Спілки А. І. Вдовиченко, Я. С. Коцкулич, А. О. Кожевніков, О. М. Давиденко, А. А. Каракозов взяли участь у засіданні підкомісії 050301 «Гірництво» Науково-методичної комісії за галуззю 0503 «Розробка корисних копалин» Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України Проведені збори Дніпропетровскої обласної організації Спілки та обговорені проблемні питання із керівництвом Національного гірничого університету. Відбулися зустрічі із керівниками колективних членів Спілки: директором Дніпропетровського заводу бурового обладнання І. Р. Островським, головою правління НВО «Нікос» М. П. Єрмаковим та технічним директором КП «Південукргеологія» В. С. Сліпеньким. Відбувся Перший Міжнародний форум буровиків (1

Голова правління Анатолій Вдовиченко з доповіддю про виконання статутних завдань Спілки

Секретаріат засідання

листопада 2011 року в рамках 15 Міжнародного форуму нафтогазової промисловості) на якому було прийнято рішення про створення Міжнародного бурового союзу та обраний склад комісії по розробці установчих документів. Голова правління А. І. Вдовиченко взяв участь у семінарі з питань впровадження новітніх технологій компанії «Садвік» (14 .11.2011 р. у м. Кривому Розі). З метою подолання перешкод, які чинили санітарні та екологічні органи з погодження проектної документації на буріння свердловин на воду, були направлені відповідні звернення в органи центрального державного управління в результаті чого президентом України був підписаний Закон № 4220 від 22.12.2011 року про вилучення із ст. 106 Водного кодексу процедури погодження проектної документації із органами охорони здоров’я. Проте, внаслідок недбалості чиновників, які готували та погоджували законопроект, залишилася частина, що передбачає невідомо яке погодження. Тепер уже бюрократичну тяганину, що продовжується вже більше року, безпідставно затіяли екологічні органи.

БУРІННЯ 24 травня 2012 року Глава держави у своєму виступі на засіданні Ради регіонів наголосив, що гальмування процесу реформ в країні – тим більше з боку членів Уряду - є неприпустимим та звернувся до Прем’єр-міністра Миколи Азарова з вимогою провести моніторинг та надати конкретні пропозиції по притягненню винних до відповідальності. Використовуючи таку нагоду Спілкою одразу були направлені пакети документів Прем’єрміністру і Президенту України з відповідними пропозиціями та великою надією, що врешті-решт настав час, коли влада розпочала рішучі дії в наведенні в державі елементарного порядку і винні у затіяній бюрократичній тяганині, будуть притягнуті до відповідальності. Проте, як було підтверджено з часом, влада поки що не налаштована виконувати свої галасливі безвідповідальні обіцянки. Гучні заяви Президента не мають нічого спільного з реальними діями. Як Секретаріат КМУ, так і Адміністрація Президента грубо порушували встановлену законодавством процедуру проходження звернень та переадресовували листи на розгляд тим, дії яких оскаржувалися. Чиновники з Мінприроди направляли крючкотворні відповіді, які не мали ніякого відношення до вирішення поставлених питань. Поряд із тим необхідно відзначити, що чиновники з Міністерства регіонального розвитку більш уважно відносилися до розгляду доручень Секретаріату і КМУ та самі безпосередньо неодноразово зверталися до Мінприроди на підтримку звернень Спілки на що відповіді жодного разу не отримали. 21 серпня 2012 року під час зустрічі із громадськістю Міністр екології та природних ресурсів А. Е. Ставицький заявив, що надані звернення будуть розглянуті і питання буде вирішене. Проте, на сьогодні воно залишається відкритим. 18 проектів на буріння свердловин на воду більше року не приймає на погодження Одеське управління екології, чим зриває виконання державної програми «Питна вода». Спілкою були здійснені заходи по захисту від рейдерського захоплення Київського геологорозвідувального технікуму. Були направлені відповідні звернення в КМУ та в Адміністрацію Президента. Оприлюднені в ЗМІ матеріали про грубі порушення чиновниками МОНмолодьспорту законодавства при призначенні нового директора технікуму та наданню при цьому неправдивої інформації громадськості. Це дало можливість у якісь мірі стримати протизаконні дії чиновників. Виступаючи на захист своїх членів, Спілкою було направлено звернення в КМУ про недоцільність необдуманих заходів пов’язаних з реорганізацією ПДРГП «Північгеологія». 15-16 лютого 2012 року в рамках VIII Міжнародної виставки нафтогазової промисловості «НАФТА. ГАЗ.СЕРВІС 2012» відбулася 2-а Полтавська науково-практична конференція по розгляду проблем розвитку бурових робіт в Україні. Особливо гостро обговорювалось питання щодо сил, що послідовно та наполегливо гальмують розвиток власної видобувної галузі. Доповідь голови правління по цьому питанню була

№ 5 (9) січень — грудень 2012 широко оприлюднена через такі інтернет-сайти: - діловий портал Український бізнес ресурс („Про сили, що послідовно та наполегливо гальмують розвиток видобувної галузі в Україні” - http://blog.ubr.ua/ politika/pro-sili-sho-posldovno-ta-napoleglivo-galmuutrozvitok-vidobuvno-galuz-v-ukran-2088. - інтернет-портал UAINFO („Силы, которые последовательно мешают добывать украинские газ и нефть”), дивитися за аресою - http://uainfo.censor. net.ua/important/16980-sili-kotorye-posledovatelnomeshayut-dobyvat-ukrainskiy-gaz-i-neft.html. На адресу Полтавської облдержадміністрації було заявлено про те, що вони ухиляються від обговорення важливих проблем розвитку в регіоні видобувної галузі. Проте, надійшов лист в якому Полтавська адміністрація висловила свою позицію на підтримку діяльності Спілки буровиків України по розвитку видобувної галузі і особливо у прискоренні дозвільних процедур у сфері користування надрами. На конференції також були обговоренні питання співпраці із делегацією ВО «Білорусьнафта» В організації проведення конференції активну участь взяло підприємство НТП «Бурова техніка» на чолі із генеральним директором, членом правління Спілки В. Г. Вітриком. 26-30 березня 2012 року у м. Трускавці відбулася 2-га Західноукраїнська науково-практична конференція по сучасним технологіям розвідки та освоєння родовищ корисних копалин Прикарпаття за участі більше 30 вітчизняних та закордонних компаній, які займаються розвідкою та розробкою родовищ, виготовлення бурового обладнання та сервісним обслуговуванням. Серед них такі відомі як НТП «Бурова техніка», ДП «Укрбурсервіс», ТОВ «Діскавері-Бурове обладнання Україна», ТОВ «Везерфорд-Україна», ТОВ «Атлас Копко –Україна», Іршанський ГЗК ПрАТ «Кримський Титан», Дніпропетровський завод бурового обладнання, Київський завод бурової техніки та представники бурових підприємств із Польщі. На конференції особлива увага була приділена сучасним технологіям буріння похило-скерованих та горизонтальних свердловин, використанню новітнього бурового обладнання та інструменту. Учасники конференції ознайомились з умовами роботи бурової бригади Бориславської експедиції Прикарпатського УБР у Східниці, відвідали підприємства ТОВ «Діскавері Бурове обладнання Україна» у Стрию та Долотний завод у Дрогобичі. В Дрогобицькому нафтовому технікумі була проведена нарада з питань навчання. Від Спілки технікуму була передана колекція зразків облицювального та декоративного каміння та сувеніри із них. Фінансову підтримку конференції здійснили Дніпропетровський завод бурового обладнання, ТОВ «Везерфорд-Україна», ТОВ «Атлас Копко-Україна», ТОВ «Східспецсервіс», ТОВ «ПроАвто» Представники Спілки взяли активну участь у засіданні Круглого столу «Використання міжнародного до-

Діяльність Спілки свіду для підготовки висококваліфікованих технічних фахівців в Україні», яке відбулося 23 травня 2012 р у м. Києві в Будинку вчених. На засіданні був розглянутий кращий міжнародний та вітчизняний досвід підготовки висококваліфікованих технічних кадрів на всіх стадіях, починаючи з обдарованої молоді і закінчуючи сертифікацією працюючих інженерів. В засіданні також взяли участь генеральний секретар Федерації європейських інженерних асоціацій (FEANI) Дік Бошар із Бельгії, президент Європейської мережі з акредитації інженерних програм в університетах (ENAEE) доктор Ірінг Вассер із Німеччини, віце-президент Польської Федерації інженерних асоціацій (NOT) професор Йожеф Сухі, народний депутат України, чл.кор. НАНУ С. О. Довгий, представники із Росії, відомі українські вчені, інженери, викладачі університетів, шкільні вчителі. Учасники Круглого столу відзначили наступне. Наявність великої кількості висококваліфікованих інженерних кадрів завжди була своєрідною візитною карткою нашої держави. Забезпечення умов для постійного їх відтворення дозволить залишитися в колі технологічно розвинутих країн світу. Європейськими колегами для вирішення цього завдання було створено таку систему, за якою кожен інженер в Європі має можливість одержати міжнародний сертифікат єдиного зразку. Цей документ підтверджує його кваліфікацію незалежно від того, в якій країні він одержав диплом або працював після одержання освіти. Наявність такої системи дозволить швидко компенсувати дефіцит кадрів в певному місці за можливого залучення кваліфікованих інженерів з інших країн. Впровадити таку систему мають наміри й російські колеги. Великий здобуток вітчизняної системи за радянських часів – створення умов розвитку обдарованих особистостей на всіх етапах: школа – університет – виробництво. За часи незалежності України було впроваджено чимало новацій, які також покликані суттєво покращити ситуацію. Зберегти краще з набутого, впровадити краще з нових вітчизняних розробок, врахувати кращий закордонний досвід – ось ключ до успіху. Європейська система підготовки висококваліфікованих технічних фахівців була схвалена Євросоюзом і зараз впроваджується на рівні кожної окремої держави. Але розробили цю систему громадські організації. Згідно з Державним реєстром громадських об’єднань, в Україні налічується понад 100 об’єднань технічного профілю. Це дійсно велика сила, яка, безумовно, може ініціювати створення української системи підготовки висококваліфікованих технічних кадрів, подібної до європейської. Для обговорення можливості членства України у FEANI запропоновано звернутись до загальнонаціональних громадських організацій з пропозицією щодо проведення Форуму технічних організацій України. Подано звернення до Міністра фінансів України про налагодження рекупераційного виробництва. Отримана позитивна відповідь:

БУРІННЯ Продовження відповіді:

Тепер потрібні активні фахівці, які в змозі самостійно здійснити запропоновані заходи. На превеликий жаль серед буровиків бракує таких ініціаторів, що суттєво стримує подальший розвиток цієї справи. З 1 по 5 вересня 2012 року згідно рішення II Західноукраїнської конференції здійснений візит делегації представників колективних членів Спілки Київського заводу бурової техніки, ТОВ «Везерфорд-Україна», ТОВ «Укрбурсервіс» та ПП Байбородін А. Ю. до Польщі для ознайомлення з досвідом буріння свердловин підприємством-колективним членом Спілки Z.o.o. «ALGEO». Учасники делегації також зустрілись із представниками сервісних компанії у м. Кросно та відвідали Музей нафтогазової справи у Бубриці. Діяльність Спілки в повному обсязі висвітлена на сторінках журналу «Буріння». За звітний період з великими труднощами був здійснений здвоєний за 2 квартали випуск журналу № 8 обсягом 126 сторінок. Це найбільший за обсягом журнал , випущений Спілкою. Стримує завчасний випуск журналу дві причини: по-перше це низька активність фахівців бурової справи, а по-друге це постійний брак коштів. Готується до видання випуск №9 Для реєстрації журналу на міжнародному рівні необхідні додаткові кошти. За браком коштів є заборгова-

Василь Глоба, Руслан Бабич та Іван Тимчук

№ 5 (9) січень — грудень 2012 ність за редагування та верстку журналу. Підтримується сайт Спілки, який також потребує значних коштів і тому за браком таких є заборгованість особам, які підтримують сайт. Бухгалтерський облік, звітність та інше для утримання організації, як юридичної особи, здійснюються на належному рівні. Проте, є значна заборгованість по оплаті особам, які здійснюють цю діяльність. Запропоновано Заступникам, членам правління та головам регіональних організацій внести свої зауваження та доповнення а також надати пропозиції по плану, проведення форуму, з’їзду а також зміни до статуту. На виконання рішень 14 конференції по породоруйнівному інструменту направлені звернення до керівників підприємств та наукових установ з пропозицією об’єднання зусиль по створенню суперефективної твердосплавної коронки. Відповідь отримана тільки від головного наукового фахівця Інституту надтвердих матеріалів В. П. Бондаренка. Необхідно відзначити, що Володимир Петрович є одним із найбільш відповідальних членів Вченої ради Спілки, який не зважаючи на свою завантаженість, приділяє велику увагу діяльності у Спілці. Звернення члена Вченої ради Спілки, членкореспондента НАН України, д. т. н., професора В. П. Бондаренка. «На жаль я не зможу бути присутнім на засіданні Ради спілки через тяжку хворобу моєї дружини. Але я хочу довести до членів Ради свої міркування щодо роботи Спілки у 2012 році. По-перше, я хочу відмітити значну і напружену організаційну роботу голови правління Спілки. Регіональні наради, видавництво журналу «Буріння», постійна інформаційна робота – це великий внесок в підтримку активного пульсу діяльності Спілки. По-друге, дуже важливою є турбота про виконання рішення Міжнародної конференції в Криму. Постійна участь Спілки в роботі цієї конференції надає їй стабільність і злободенність. По-третє, значна робота по створенню суперкоронки надає цьому напрямку діяльності динамізм і значну практичну значимість. Виходячи з цього, можна зробити висновки, що діяльність керівництва Спілки у 2012 році заслуговує високої оцінки. В той же час, на мій погляд, необхідно зробити і кілька зауважень. 1. Склад спілки нагадує склад Комнезаму 20-х років минулого століття, бо до складу Спілки входять в основному бідні організації. 2. Спілка не спроможна солідно фінансувати наукові розробки. Ефективне існування з розвитком може бути тільки тоді, коли спілка зможе фінансувати наукові розробки. Щоб це сталося, необхідно, щоб Спілку очолили представники великого бізнесу: Укргазвидобування, НАК «Нафтогаз України» і т.п. Інакше буде тільки виживання і лайка на адресу Уряду. 3. Для створення суперкоронки необхідно більш докладно визначити, чому звичайна (серійна) твердосплавна коронка руйнується при зустрічі з пропластками, як вказано в статті. Взагалі вона повинна зношуватися, а не руйнуватися. Визначення механізму руйнування дозволить більш впевнено і обґрунтовано поліпшувати якість твердого сплаву. Тому треба більш докладно вивчити, можливо на спеціальному стенді, момент і механізм руйнування твердосплавних вставок: чи при першому ударі по пропластку, чи через якийсь час, коли збільшиться площадка

Діяльність Спілки контакту з породою і сила тертя зросте до критичної величини. Якщо момент удару по пропластку можна при бурінні визначити і в цей момент коронка не руйнується, то буріння можна продовжувати тільки до критичного зносу. А потім коронку замінити або переточити. Можливо, при зустрічі з пропластком треба змінити режим буріння, зменшивши тиск на твердосплавні вставки. Якщо це так, як я пишу, то твердосплавникам, тобто ІНМ, необхідно розробити новий сплав з підвищеною зносостійкістю при збереженні міцності. Якщо ж коронка руйнується при ударі по пропластку, то необхідно збільшувати ударостійкість сплаву. Одночасно підвищувати ударо- і зносостійкість дуже складно, але пошук такого сплаву можливий. У всякому разі на пошук нового сплаву від Спілки необхідно фінансування. Тому у пункті 2 я й пишу про необхідність тісної взаємодії з представниками великого бізнесу, об’єднавши їх фінансові і наші науково-технічні можливості. Бідним проблему створення суперкоронки вирішувати буде дуже важко і довго. 4. Створення суперкоронки є не тільки технічним, а політичним завданням. Вирішення цієї проблеми підніме авторитет Спілки і дозволить залучати до нових розробок необхідні кошти. Тому завдання створення суперкоронки необхідно довести до позитивного кінця. 5. Оскільки СБУ є громадською організацією, то їй важко вирішувати організаційні питання. Тому слід подумати про створення більш тісної форми взаємодії. Наприклад, про створення Асоціації буровиків України. В США є окремі асоціації для буріння на нафту і газ, на тверді корисні копалини і фундаментне буріння. Провідними в цих асоціаціях є контрактори, тобто ті бурові організації, які мають значні замовлення на бурові роботи. Вони не чекають замовлень від Уряду, а самі розробляють проекти і добиваються їх фінансування від Уряду чи від солідних замовників. Вони дбають не тільки про науку, а й про студентів відповідних спеціальностей. Спілка діє поки що по-старому, випрошуючи фінансування у Уряду. Спілка ще не стало на капіталістичний шлях. Життя підказує, що це треба робити більш активно. На мій погляд, Спілка це може і повинно робити. На закінчення бажаю Спілки плідної роботи в Криму. Я постараюся брати участь у виконанні всіх Ваших рішень».

В обговоренні взяли участь заступники голови правління І. І. Мартиненко, М. О. Бондаренко, члени правління Я. С. Коцкулич, О. І. Калініченко, В. П. Данилко, члени Вченої ради В. І. Власюк, А. В. Ножкіна.

Анатолій Пінчук, Олександр Давиденко, Анатолій Бакарджієв та Віталій Вітрик

Віктор Власюк, Роберт Богданов та Володимир Калинович

За результатами обговорення були ухвалені такі рішення. 1. Визнати діяльність правління Спілки за звітний період задовільною. 2. Затвердити план роботи Спілки та кошторис на 2013 рік 3. Провести Другий міжнародний буровий форум в рамках 16 Міжнародного форуму нафтогазової промисловості «Нафта та газ 2012» 23-25 жовтня 2012 року у м Києві на Міжнародному виставковому центрі. 4. Провести міжнародні науково-практичні конференції: - III Полтавську: «Перспективи нарощування видобутку вуглеводнів у Східних регіонах України» в м. Полтаві 14-15 лютого 2013 року. - III Західноукраїнську: «Сучасні технології та екологічні аспекти розвідки та розробки родовищ корисних копалин» у м. Трускавецькі 25-29 березня 2013 року; - II Житомирську: «Перспективи розробки родовищ Поліського регіону» в с. Перга Житомирської області 5-6 вересня 2013 року. 5. Взяти участь в організації проведення міжнародних науково-технічних конференцій: - «Сталий розвиток промисловості та суспільства» у Криворізькому національному університеті 22 -25 травня 2013 року. - 16-ї «Породоруйнівний та металообробний інструмент – техніка і технологія його виготовлення та використання» в сел. Морське Судакського району в Криму з 15 по 21 вересня 2013року. 7. Провести Другий зїзд Спілки буровиків України 6 червня 2013 року у Київському геологорозвідувальному технікумі. За активну участь в діяльності Спілки відзначені подарунками: голови Кримської організації Спілки О. Г. Чехоня та Івано-Франківської - Я. С. Коцкулич; заступники голови правління Спілки М. О. Бондаренко та І. І. Мартиненко; члени правління О. І. Калініченко, В. І. Власюк, аспірант Марина Попова.

№ 5 (9) січень — грудень 2012

БУРІННЯ

ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ БУРОВИХ РОБІТ В УКРАЇНІ

(За матеріалами II Полтавської міжрегіональної науково-практичної конференції) 15-16 лютого 2012 року в рамках VIII Міжнародної виставки нафтогазової промисловості «НАФТА.ГАЗ.СЕРВІС 2012» в м. Полтаві на Виставковому центрі за ініціативи Спілки буровиків України відбулась II-га Полтавська міжрегіональна науково-практична конференція на якій були розглянуті проблеми розвитку бурових робіт в Україні. В роботі конференції взяли участь 65 представників 30 підприємств, установ та організацій із України, Росії та Білорусії, зокрема: Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, Академії технологічних наук України, НАК «Нафтогаз України», ПАТ «Укрнафта» (НДПІ, Прикарпатське, Прилуцьке та Охтирське УБР), НТП «Бурова техніка, ДНТП «Бурова техніка», Київського заводу бурової техніки, ДП «Миргороднафтогазрозвідка», ТОВ «Мавр ЛТД», ТОВ «Атлас Копко Україна», Полтавського відділення УкрДГРІ, ТОВ «Карат ЛТД», ТОВ «КУБ-ГАЗ», СП «Полтавська нафтогазова компанія», ТОВ «ДП Укрбурсервіс», ТОВ «Укрбурсервіс», ТОВ «ГАЛС-ЛТД», ТОВ «УкрСКС», ТОВ «Укрспецприбор», ТОВ «Нафтогазбудінформатика», ПрАТ «Промислово-геофізична компанія «Надра», ДП «Науканафтогаз», ПАТ «Конотопський арматурний завод», ЗАТ «Інтерлог»(Росія), ВО «Білорусьнафта», Полтавського національного технічного університету ім. Ю. Кондратюка, Полтавського нафтового геологорозвідувального технікуму та Полтавської обласної державної адміністрації.

З доповідю про сили, що послідовно та наполегливо гальмують розвиток видобувної галузі в Україні виступив голова правління Спілки буровиків України, чл.-кор. АТН України А. І. Вдовиченко. Зокрема він відзначив, що на превеликий подив, суспільство в цілому, як влада так і громадськість, не приділяють належної уваги пріоритетному розвитку видобувних галузей, особливо нафтогазовій, де доля бурових робіт найбільша, незважаючи на те, що ці види діяльності є головними складовими економічного процвітання та незалежності України. На сьогодні склалися сприятливі обєктивні умови для зростання самими високими темпами власного нафтогазовидобутку, проте гальмування цього процесу здійснюється шаленим тиском на владу сил, зацікавлених в імпорті енергоресурсів, про що відкрито заявляють представники влади, підтверджуючи тим свою неспроможність їм протистояти. Наявність кризи у нафтогазовій сфері є закономірним результатом непослідовної політики державного регулювання, яку по черзі демонстрували усі попередні уряди та законодавці. Не-

Учасники пленарного засідання

зважаючи на нічим необмежені можливості нинішньої влади вирішити всі проблеми дозвільної системи, вони з цим не поспішають, а навпаки, всіляко гальмують ці процеси. Проглядається вперте небажання влади всіх рівнів їх вирішувати. Органи місцевого самоврядування доливають при цьому масла у вогонь. Приклад активний «парламент» Львівської області, який прийняв, у проекті власного регуляторного акту «Порядок розгляду обласною радою питань користування надрами на території Львівської області» запропонував суб’єктам господарської діяльності надавати ще більш об’ємний пакет документів, а ніж вимагає Кабмін своєю Постановою для таких центральних органів державної влади як Мінприроди та Держгеонадра. А ще вищими в цьому відношені є сільрада, міськрада та райрада, яким теж потрібен всеохоплюючий пакет документів та на додачу: зобов’язання побудувати і школи, і дитсадки, і дороги і все сьогодні, й наперед. Державні, відомчі і навіть громадські екологічні інституції уміло використовуються сьогодні як високо ефек-

Діяльність Спілки тивний та добре замаскований інструмент політичного впливу, відстоювання корпоративних інтересів в недоброякісній конкуренції та в клановому суперництві, що сприяє розвитку корупції та хабарництва. Саме влада як місцева так і центральна повинні готувати інвестиційні проекти, проводити аукціони, розвивати інфраструктуру, а потім, коли запрацюють підприємства, отримати: плату за надрокористування, плату за землю, податок на доходи працюючих, податок на прибуток підприємств, і лише тоді з’явиться можливість добровільних інвестиційних угод, витрат на рекультивацію тощо. Спілка буровиків пропонує внести та відстоювати на всіх рівнях пропозиції по спрощенню дозвільної системи, які передбачають підвищення відповідальності органів державної влади та місцевого самоврядування за зволікання у наданні спеціальних дозволів на користування надрами. Пропонується функції погодження та оформлення таких дозволів покласти безпосередньо на відповідні органи державного управління всіх рівнів та встановлювати їм напружені завдання по розвитку надрокористування. Всяка відмова у погоджені повинна бути вичерпно обґрунтованою та надана в установлені терміни. Порушення цих вимог розглядається, як спонукання до корупційних дій та автоматично направляється у відповідні контролюючі органи для притягнення винних до відповідальності. Надрокористувач, який виграє аукціон, отримує попередньо погоджений відповідними органами на всіх рівнях дозвіл, який не потребує більше ніяких додаткових погоджувальних процедур. (Повний текст доповіді опублікований в журналі «Буріння» №8, С. 33-37). Начальник Управління по бурінню ПАТ «Укрнафта» І. І. Наритник. У плані інвестицій на 2012 рік робиться акцент на більш широкому використанні таких сучасних технологій, як горизонтальне буріння, гідророзрив пласта (ГРП), 3D-сейсміка, а також заходів, спрямованих на оптимізацію розробки родовищ Компанії. Серед ключових скла-

Іван Наритник про проблеми на підприємствах ПАТ «Укрнафта»

Віталій Вітрик про роль сучасного сервісного обслуговування при бурінні нафтогазових свердловин

дових плану капітальних інвестицій у виробництво на 2012 рік слід назвати: • Буріння. Протягом наступних 12 місяців Укрнафта розпочне реалізацію, як мінімум, 16 проектів нових нафтових свердловин, у т. ч. 9 горизонтальних. Загальний обсяг інвестицій у буріння складе щонайменше 425,5 млн. грн. Реалізація плану також дозволить підтримати показники видобутку газу за рахунок реалізації ряду проектів газоконденсатних свердловин і додаткових обсягів попутного газу, видобутого з нових нафтових свердловин. Своєчасність виконання програми буріння буде залежати від строків завершення процедур землевідведення (відповідна робота вже ведеться компанією). • ГРП. У 2012 р. Укрнафта планує здійснити більше 80 операцій ГРП на нафтових свердловинах, порівняно з 46 у 2011 р. Більша частина програми ГРП здійснюватиметься із застосуванням власного обладнання Компанії; для проведення потужних ГРП залучатимуться міжнародні підрядники. Ряд операцій ГРП планується провести на газових і газоконденсатних свердловинах. Також передбачено інвестиції у модернізацію флоту ГРП Укрнафти, що дозволить привести операційні характеристики цього обладнання у відповідність із вимогами нової робочої програми ГРП Модернізація обладнання та інші проекти. Компанія має намір модернізувати, як мінімум, дві наявні важкі бурові установки «Уралмаш-3Д». Для будівництва нових свердловин на неглибоких родовищах планується залучити сучасну мобільну бурову установку. Генеральний директор НТП „Бурова техніка”, академік УНГА, к.т.н. В. Г. Вітрик розповів про сучасний стан сервісне обслуговування при бурінні нафтогазових свердловин. Перший заступник директора ДНТП «Бурова техніка», Вiдповідальний секретар ТК 138 «НАФТОГАЗнормування» В. І. Сiренко доповів про стан стандартизації в нафтогазовидобувній промисловості України. Він за-

БУРІННЯ значив, що стандартизація сьогодні допомагає стирати кордони на шляху вільного пересування капіталу, товарів, людей, ідей та інформації. Вона сприяє прискоренню науково-технічного прогресу, стрімкому розвитку прогресивних галузей і напрямів діяльності, забезпечує посилення уваги до охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів. Особливо гостро питання узгодженості робіт виникає під час використання зарубіжних технологій і обладнання, які уже широко використовуються в Україні, а також співпраці із зарубіжними компаніями, які працюють на території України, або діяльності вітчизняних державних чи іншої форми діяльності компаній чи товариств за межами України. Закон «Про стандартизацію» закріплює основний принцип міжнародної стандартизації – добровільність застосування стандартів. У нинішніх економічних умовах заслуговує уваги досвід стандартизації інших країн. Так, в країнах-членах ЄС значна частка стандартів розробляється асоціаціями, союзами і об’єднаннями підприємців. СОУ стає наймасовішим і основним документом, що обгрунтовує діяльність нафтогазових компаній. Кожному підприємству належить перейти до самостійного рішення питань забезпечення своєї діяльності нормативними документами-підставами і створити (провести корінну реорганізацію) власної системи стандартизації у відповідності до нових вимог і можливостей вибору стандартів усіх рівнів. Відповідальність за вибір і розробку нормативної бази діяльності лягає на господарюючі суб’єкти - як в частині корпоративних стандартів, так в розробці національних, підборі і гармонізації адаптації міжнародних стандартів відповідно до національного законодавства і специфіки своєї діяльності на добровільній засаді. СОУ стає наймасовішим і основним документом,

№ 5 (9) січень — грудень 2012 методом «обкладинки»» на мові оригіналу з 01.09.2006 року (ДСТУ EN). Запропоновано підтримати розроблення і затвердження Державної програми стандартизації на 2012-2017 роки з розроблення національних стандартів, гармонізованих за міжнародними або європейськими стандартами, фінансове забезпечення якої здійснюється за рахунок коштів державного бюджету. Повний текст доповіді читайте на стор. 64-66.

Єгор Гурін з презентацією бурових установок RD20

Головний спеціаліст Відділу формування ресурсів вуглеводнів, балансів газу та метрологічного забезпечення виробництва у нафтогазовому комплексі Департаменту з питань нафтової, газової, торф’яної, нафтопереробної промисловості та альтернативних видів палива Мініс-

Володимир Калинович про екологічні технології Владислав Рамазанов про проблеми диверсифікації джерел природного газу в Україні

що обгрунтовує діяльність. Наказом Держспоживстандарту наданна чинність в Україні європейським стандартам, як національним,

терства енергетики та вугільної промисловості України В. А. Рамазанов окреслив проблеми диверсифікації поставок природного газу і шляхів їх постачання в Україну, які є необхідним елементом зменшення її економічної та енергетичної залежності. Але їх реалізація потребує як

Діяльність Спілки значних зусиль в плані організації, так і значних коштів. (Повний текст доповіді приведений на стор. 71-72). Головний інженер НТП «Бурова техніка», к.т.н. Лазаренко О.Г. та начальник проектно-кошторисного відділу Д. О. Лозовягін презентували нові технології при бурінні нафтогазових свердловин. Досвід використання сучасних методів проектування бурових робіт Технічний директор ТОВ «Укрбурсервіс» ДП ВАТ «Пермнафтомашремонт», академік УНГА, к.н.т. Є. Р. Мрозек презентував послуги інтегрованого сервісу з підбором елементів КНБК Представник компанії «Атлас Копко Україна» Є. А. Гурін презентував новий ряд бурових установок для буріння нафтогазових та дегазаційних свердловин типу RD20 вантажепідйомністю 50 тонн. (опубліковано в журналі «Буріння» № 8 за 2011 рік) Головний інженер ТОВ «Карат» ЛТД В. М. Калинович презентував екологічні технології у нафтогазовій промисловості. Представник Київського заводу бурової техніки Д. І. Карпенко презентував нову розробку - багатофункціональну малогабаритну бурову установку КЗБТ-Б2, яку самостійно сконструювали та виготовили фахівці заводу. Аспірант Полтавського НТУ ім. Юрія Кондратюка М. М. Педченко представив на апробацію результати науково-дослідних робіт з нових технологій транспортування та зберігання природного газу. Традиційні технології його транспортування часто виявляються неефективними. Це стосується проблеми розширення джерел постачання природного газу. Крім того, існуючі технології не сприяють розробці

Аспірант ПолтНТУ Михайло Педченко представив свої дослідження з газогідрат них технологій транспортування та зберігання газу

невеликих родовищ. На даний час природний газ морем транспортується у зрідженому вигляді за технологією LNG. Існує також ряд альтернативних технологій. Серед них на увагу заслуговують технології CNG

– стиснений газ і NGH – газ у газогідратній формі. У роботі дано порівняльний аналіз LNG-, СNG- і NGтехнологій морського транспортування природного газу. Також обґрунтовано перспективи впровадження технології транспортування газу в газогідратній формі. Показані переваги NGH-технології та виділено невирішені проблеми. Проаналізовано фактори, що впливають на рівень капітальних витрат даних технологій. Згідно відомої на сьогодні NGH-технології передбачено з утвореної газогідратної маси формувати гранули. Однак при зберіганні і транспортуванні гранули неодмінно будуть змерзатися, що значно ускладнить їх розвантаження. Крім того, через нещільну укладку гранульований газогідрат є менш стабільним. Запропоновано формувати газогідрат у вигляді монолітних блоків, покритих льодяною кіркою. Вибір форми блоків і послідовність їх виготовлення направлені на оптимізацію процесів NGH-технології. Запропоновані блоки у формі шестикутних призм дозволяють забезпечити максимально щільну укладку вантажу. Представлена технологія їх виготовлення дозволяє з мінімальними енерговитратами отримати блоки значних розмірів. Транспортування газогідрату у формі монолітних блоків дозволить значно знизити вартість спеціалізованих танкерів. Крім того, можливе переобладнання існуючих транспортних кораблів (Повний текст доповіді опублікований в журналі «БУРІННЯ» № 8 за 2011 рік, с. 69 -74). Завідувач відділом динамічного аналізу та інверсії геофізичних даних ДП «Науканафтогаз» П. М. Кузьменко виступив з доповіддю «Побудова комплексних геологогеофізичних моделей родовищ нафти і газу» Завідувач відділом аналітичних петрофізичних досліджень ДП «Науканафтогаз» Ю. Б. Кабышев виступив з доповіддю на тему «Прогнозування покладів центрально-басейнового типу в Дніпровсько-Донецькій западині». За результатами обговорення були ухвалені такі рішення: 1. Звернутись в органи державної влади та місцевого самоврядування, до громадських організацій, ЗМІ з пропозиціями розвернути широке обговорення на всіх рівнях проблем розвитку національної видобувної галузі, яка є основою соціально-економічного розквіту та незалежності України. 2. Провести у 2012 році регіональні конференції по розгляду питань з подолання перешкод, що стримують пріоритети розвитку геологорозвідувальної та видобувної галузей. 3. Взяти активну участь у засіданнях експертно-аналітичних столів, практичних семінарів з питань суттєвого нарощування видобутку в першу чергу традиційних покладів та обговорення перспектив розвитку нетрадиційних напрямів. 4. Відстоювати на всіх рівнях чіткі позиції по спрощенню дозвільних процедур, які передбачають підвищення

БУРІННЯ

№ 5 (9) січень — грудень 2012

Зліва направо: Генеральний директор ТОВ «НТП «Бурова техніка» Віталій Вітрик, начальник управління по бурінню ПАТ «Укрнафта» НАК «Нафтогаз України» Іван Наритник, начальник Охтирського УБР ПАТ «Укрнафта» Іван Сушинський, начальник Прилуцького УБР ПАТ «Укрнафта» Юрій Кравценюк, директор ТОВ ДП «Укрбурсервіс» Ігор Стефанишин, начальник Полтавського інженерно-технічного відділення ТОВ «Карпатигаз» Адам Куль

відповідальності органів державної влади та місцевого самоврядування за зволікання у наданні спеціальних дозволів на користування надрами. 5. Постійно залучати до участі у обговореннях проблемних питань народних депутатів, представників органів влади та місцевого самоврядування, громадськості та ЗМІ. 6. Встановити постійний моніторинг нормативноправових актів в надрокористуванні.

На другий день робота конференції продовжувалась в НТП «Бурова техніка». Відбулося спільне засідання фахівців ВО «Белорусьнафта», ЗАТ «Інтерлог» (Росія), Держгеонадра України, Академії технологічних наук України та НТП «Бурова техніка». Були обговорені питання співпраці. В той же день голова правління Спілки Анатолій Вдовиченко та заступник Іван Мартиненко відвідали Полтавське відділення Укр ДГРІ.

Зустріч делегацій Білорусі, Росії та України в офісі компанії НТП «Бурова техніка»

Під час вільного спілкування

Діяльність Спілки

СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ РОЗВІДКИ ТА ОСВОЄННЯ РОДОВИЩ (За матеріалами 2-ї Західноукраїнської міжнародної науково-практичної конференції) 26-30 березня 2012 року в м.Трускавці Львівської області на базі БСК «Бескид» за ініціативи Спілки буровиків України та Академії технологічних наук України відбуласz 2-а Західноукраїнська міжнародна науково-практична конференція, на якій були розглянуті проблеми впроваджень сучасних технологій розвідки та освоєння нафтогазових родовищ. У роботі конференції взяли участь 60 представників 26 підприємств, установ, закладів та організацій із України, Росії та Польщі, зокрема: Академії технологічних наук України, Прикарпатського УБР, НВГУ «Надвірнанафтогаз» та НДПІ ПАТ «Укрнафта», ДП «Західукргеологія» НАК «Надра України» ДП «Українська геологічна компанія», Іршанського гірничозбагачувального комбінату ПрАТ «Кримський Титан», Дніпропетровського заводу бурового обладнання, Київського заводу бурової техніки, НТП «Бурова техніка» , ПрАТ «Інтернафтогазбуд», ТОВ «Бурова компанія «Надра», ТОВ «ПроАвто», ТОВ «Везерфорд Україна», ТОВ «Атлас Копко Україна», ТОВ «Діскавері – Бурове обладнання (Україна)», ПП «Техноресурс», ПП Безбах В .Г. (Крим), Івано-Франківського національного технічний університету нафти та газу, Дрогобицького нафтового технікуму, Львівської обласної ради, Дрогобицької районної та Трускавецької міської РДА, СГК «Дніпро-Бескид», ТОВ «Укрбурсервіс» ВАТ «Пермнафтомашремонт»(Росія), KZBT. PL Sp.z.O.O(Польща), Studnie-Wiercenia Bielsko-Biala Polska.

Заступник Голови правління СГК «Дніпро-Бескид», доктор медичних наук Л .О. Чебаненко привітала учасників та розповіла про діяльність комплексу, на базі якого відбувається конференція. Голова правління Спілки буровиківУкраїни, чл.-кор. АТНУ А. І. Вдовиченко надав інформацію про діяльність Спілки. Зокрема він зазначив, що незважаючи на складні політичні, економічні та соціальні обставини, які склалися в державі, Спілка продовжує послідовно та наполегливо здійснювати статутні завдання по захисту інтересів своїх членів, впровадженню сучасних технологій та підготовці висококваліфікованих фахівців. Повна інформація про діяльність організації ви-

світлюється на офіційному інтернет-сайті Спілки www. burinnja.com.ua та в науково-практичному журналі буріння «Буріння». Керівник проекту з похило-спрямованого буріння ТОВ «Везерфорд Україна» Чарлі Хенгенвос презентував нові технології похило-направленого буріння. Були представлені інструменти для фрезерувальних робіт діаметрами 140, 156, 210, 292 мм при зарізані вікон в обсадних трубах діаметрами 168, 194, 244, 340 мм з гідравлічною та механічною системами типу QucikCut ™. Запатентована система Accuset ™ забезпечує надійне кріплення якоря. Компоновка з відкритим кінцем за-

Учасники пленарного засідання конференції

БУРІННЯ безпечує постійний потік для управління свердловиною та роботи LWD/VWD перед активацією якоря. Унікальна технологія захватів захищає уіпсток при зарізанні та точно направляє фрез в стінку обсадної колони. Параметри зрізувального зусилля для болта кріплення фреза можливо регулювати для різних профілів свердловини. Можливі різні методи діставання уіпстока. Механічна система використовується для ефективного та рентабельного методу зарізки бокового стовбуру в існуючих свердловини, де зарізка вікна в обсадній може бути виконана незалежно від азимуту стволу (можливі вікна з високими та низькими значеннями), для вирізки вікон в обсадних з декількома колонами. Агресивна геометрія фрези поліпшує швидкість проходки та збереження діаметру, орієнтування і зарізку за один спуск. Конусна секція з кутом 1.92 град здійснює плавний перехід із основного стовбуру в бокову секцію, виконує зарізку повнорозмірного вікна і шурфу / бокового стовбуру, забезпечує мінімальний боковий стовбур для щільних порід. Конструкція зєднання гнучкого фреза може включати орієнтуючий перевідник (UBHO) із зворотнім клапаном. Ориєнтування уіпстока здійснюється наземним гіроскопом при нахилу менше 5 град та за допомогою системи MWD при нахилу більше 5 градусів. При звичайні роботі з уістоком перші 20 метрів буряться без точних даних по азимуту. Перший точний азимут з’являється на 45 градусів відхилення долота. При секційному фрезуванні перші дані по азимуту з 10 м.

Комерційний директор «Везерфорд Україна» Ігор Стасюк (праворуч), керівник проекту по похило-спрямованому бурінню Чарлі Хенгенвос (в центрі) і перекладач Тетяна Коновалова

Вибійні двигуни ComDrill ™ 96 мм ME 7867-OL , BuildLine ™ 121 мм LE 7838-ML, FrontLine ™ 171 мм ME 4570-ML. Досвід роботи в Україні. Підприємство JKX/Eurodril на Мовчанівському родовищі. В свердловинах №№ 203Z, 150Z, 204Z, 203Y, 152Z, 151X, 154Z, 153, 166, 168 169, в підприємстві РРС - 166 ST в період з 2004 по 2011 рік. Секретар комісії з питань екології природних ресурсів та рекреації Львівської облради О. М. Магур зазначив, що на перше місце необхідно поставити питання

№ 5 (9) січень — грудень 2012 екологічної безпеки. А для вирішення проблем екології потрібні кошти, яких немає. Тому важливо, щоб податки залишалися в області.

Депутат з Львівської обласної ради Осип Магур

Член комісії з питань екології природних ресурсів та рекреації Львівської облради Ю. П. Зірченко розповів про вкрай незадовільний стан екології, зокрема в Бориславі, де «більше 2 тис. свердловин і шурфів зараз виділяють газ і це псує повітря, яким дихають мешканці. А на одній з вулиць (вул. Чорновола, 12) взагалі шурфи за кілька метрів від фундаменту будинку і газ виділяється безпосередньо в підвал будинку. Люди фактично живуть на пороховій діжці. Точніше сказати на нафтогазовій діжці, яка в будь-який момент може спалахнути або ще гірше – вибухнути».

Депутат Юрій Зірченко про незадовільний стан екології

Але, на жаль, пан Зірченко не мав можливості подискутувати по цій вкрай проблематичній ситуації з представниками НВГУ «Бориславнафтогаз», в веденні яких і перебувають ці питання. Адже, незважаючи на запрошення взяти участь в Західноукраїнській конференції жодного представника від цієї організації не було. Віце-президент ТОВ «Діскавері - Бурове обладнання (Україна)» Михайло Бабич презентував виробництво

Діяльність Спілки бурового обладнання. Детально ознайомитися з виробництвом цієї компанії можна в матеріалі на стор. ???.

Михайло Бабіч про нові розробки бурового обладнання

Головний інженер ТОВ НТП «Бурова техніка», к.т.н., Олександр Лазаренко доповів про сучасне сервісне обслуговування буріння та освоєння свердловин. Директор ТОВ «ПроАвто» Анатолій Пінчук презентував змащувальні матеріали для бурової техніки. Окремо він зупинився на властивостях мідно-графітної змазки «Auren». Вона призначена для змащування різбових, гвинтових з’єднань та ковзких частин, які працюють в умовах високих температур. Крім того, вона захищає вузли та механізми від іржи, корозії, потертостей та заклинювання в умовах, коли температура досягає 600 °С. Менеджер Київського заводу бурової техніки Дмитро Карпенко презентував малогабаритну бурову установку КЗБТ-Б1, яка дозволяє бурити до глибини 120 м. Після опису технічних характеристик установки був показаний відеоролик, який демонстрував випробування КЗБТ-Б1. Про установку колонкового буріння з поверхні СТ20 детально розповів інженер з продажу бурового інструменту компанії ТОВ «Атлас Копко Україна» Єгор Гурін. Технічний директор ТОВ «Укрбурсервіс», ДП ВАТ «Пермнафтомашремонт», академік УНГА, к.т.н. Євген Мрозек надав інформацію про послуги інтегрованого сервісу з підбором елементів комплекту низу бурильної колони (КНБК). Підприємство «Укрбурсервіс» створене у 2005 р. як дочірнє компанії ВАТ «Пермнафтомашремонт» (ПНМР) – одного з провідних підприємств по виробництву гвинтових вибійних двигунів (ГВД). ПНМР єдине в Росії підприємство що вдосконалило, захистило патентом і випускає ГВД нового покоління серії Х-Treme з профільованою руховою секцією. Нова конструкція статора ГВД відрізняються від існуючих тим, що має гвинтову (профільовану) внутрішню металеву поверхню з еластичною плівкою однакової товщини по всій поверхні робочої частини. Така конструкція внутрішньої поверхні статора стала можливою завдяки використанню металевої вставки з внутрішньою гвинтовою поверхнею. За своїми показниками ГВД з профільованою руховою секці-

єю «Булава – Екстрім» істотно перевершує звичайні серійні двигуни того ж типорозміру. Так двигун Д-195 П за своїми енергетичними характеристиками (крутний момент в режимі максимальної потужності) навіть перевищує аналогічний момент серійного двигуна Д-240. З’являється можливість застосування моментоємких доліт типу PDC при навантаженні на долото до 30 тонн (в габариті двигуна 172, 195 і 240 мм.), що також сприяє підвищенню механічної швидкості буріння. Сьогодні ПНМР це динамічне підприємство оснащене всім необхідним механічним та спеціальним обладнанням для виробництва ГВД, доліт PDC керновідбірних пристроїв та бурових головок, що дозволяє виготовити інструмент під кожні конкретні умови буріння (температура, підвищена густина бурового розчину, агресивне середовище і т. д.). Маючи більше ніж п’ятирічний досвід надання інтегрованого сервісу при бурінні свердловин в тому числі і горизонтальних в Росії, Татарії та Башкірії 4 кварталі 2011 р перед компанією «Укрбурсервіс» поставлене завдання розгорнути таку роботу в «Україні». Працювати доведеться в умовах жорсткої конкуренції, адже в Україні є декілька потужних і багато дрібних сервісних компанії, що надають послуги при бурінні свердловин. Тому поставлена мета індивідуального підходу до замовника, враховуючи геолого - технічні особливості при бурінні енергетичні можливості бурового обладнання. Є можливість сьогодні поставити вибійні двигуни з конкретними технічними характеристиками, які задовільнили би вимоги «Замовника».

Учасники конференції

Так для бурової компанії ENDEVOR був виготовлений двигун Д-172.5/6.50 який може працювати при продуктивності насосів 12-24л/сек, при збереженні енергетичних характеристик для двигуна Д-172.5/6.34 який працює при 25-35 л/сек. При бурінні дегазаційних свердловин для шахти ім. Покровського виникли катастрофічні поглинання. Для буріння в таких умовах був виготовлений двигун Д-172,

№ 5 (9) січень — грудень 2012

БУРІННЯ конструктивні особливості якого дозволяли бурити на буровому розчині збагаченому тирсою. Для компанії «Бурова техніка» був виготовлений двигун Д-172 з елементами стабілізації, який дозволяє бурити похилі свердловини з забезпеченням стабільності набраного кута. Маючи достатньо потужну матеріальну базу в Росії кваліфікованих українських спеціалістів – технологів компанія може: 1. Розробляти долотні програми з підбором двигунів і доліт власного дизайну і виробництва під конкретні геолого-технічні умови. 2. Надавати послуги з буріння горизонтальних свердловин з використанням телесистем з гідравлічним каналом звязку силами «Центру горизонтального буріння» Газпрому РФ представниками якого ми є на Україні. 3. Надавати послуги з відбору керну з використанням вибійних двигунів. 4. Підбирати, виготовляти та надавати послуги з буріння двигунами та долотами PDC по спеціальних замовленнях. 5. Розробляти та виготовляти корпусні долота PDC на замовлення з використанням вдосконалених твердосплавних вставок та прогресивної технології пайки. 6. Оперативно реагувати на проблемні питання зв’язані з експлуатацією двигунів, маючи в м. Полтава ремонтну базу і кваліфікованих спеціалістів. На сьогодні компанія співпрацює з 7 буровими підприємствами. Пробурено з використанням наших двигунів 6025 м проходки. Виконано 5 зарізок бокових стовбурів з використанням двигунів ДРУ. Максимальний час напрацювання двигуна Д-240 становив 272 год, а для двигуна Д-195/172-255 год до першого ремонту. При бурінні свердловини №202 (Долинське УБР ПАТ «Укрнафта») в інтервалі 2595 – 3090 м з використанням вибійного двигуна ДРУ-164 було витрачено всього 7 доліт діаметром 190,5 СЗ ГАУ при середній механічній швидкісті 1,88 м/год. Показники в 2-3 рази вще ніж при бурінні електробуром в подібних умовах коли витрачається 27 доліт при швидкості 0,8-0,9 м. За комплексними інтегрованими послугами при бурінні свердловин – майбутнє. Цим шляхом, вже давно пройшли закордонні коллеги. На далі необхідно працювати над проблемами технічного та інженерного вдосконалення сервісних послуг, що є запорукою забезпечення високих техніко – економічних показників буріння. Віктор Соць, начальник служби буріння НГВУ «Надвірнанафтогаз» навів кричущі факти безпідставного затягування обласними органами погоджень на гірничий відвід для розробки нафтового родовища. Родовище розвідане, свердловини пробурені та облаштовані. Видобуток нафти вже ніякої шкоди навколишньому середовищу не завдасть. Проте чиновники придумують всілякі зачепки, щоб не дати розвиватись цій життєво важливій справі. І доводи вони наводять абсолютно безглузді. То їм потрібно побудувати місцеве НПЗ, то передати бригаду по видобутку, щоб податки надходили до місцевого бюджету, то їм облік особливий вста-

Представник «Надвірнанафтогаз» Віктор Соць

новити. Коли всі надумані аргументи були відкинуті, вони підступно перевели територію до заповідної зони, де розробка родовища стала взагалі неможлива. Замість того, щоб державні мужі в першу чергу думали про соціально-економічний розвиток краю, вони роблять все навпаки. Майже 8 облаштованих свердловин з дебітом від 4 до 40 т на добу зупинено. Країна через чиновницький «безпредєл» щороку тільки по одному такому родовищу недобирає біля 70000 т нафти на рік на суму більше 420 млн грн. А скільки таких бездарно законсервованих родовищ по країні? І якщо така практика має місце упродовж десятки років то можна собі уявити, які колосальні втрати понесла держава і кожний громадянин країни в цілому і кожний мешканець краю. За такі кошти в кожній області можна створити по заповіднику, де не тільки будуть вільно бродити вовки та ведмеді, а навіть слони. При таких підходах влади країна буде рухатись в нікуди, залишаючись заповідником технологічної відсталості та економічної безпорадності. Неможливо забороняти все нове та перспективне лише тому, що воно не укладається в рамки ментального стра-

Андрій Літвинець

Діяльність Спілки ху тубільної нації. Тим паче гріх спекулювати на екології. Начальник групи технологічних рідин НДПІ Андрій Літвинець доповів про розробку і адаптацію нових типів промивних рідин до умов закінчення свердловин. Про досвід та перспективи застосування породоруйнівного інструменту на родовищах західного регіону йшлося в доповіді інженера відділу техніки, технології буріння та кріплення свердловин НДПІ ПАТ «Укрнафта» Л. Я. Притули. Вона надала аналіз відпрацювання даліт в різних геолого-технічних умовах. У структурі матеріальних витрат на будівництво свердловин вартість бурових доліт становить 25-30 %. Показники відпрацювання доліт за період з 1975 по 2009 рр. значно зросли: проходка – у 5 раз, стійкість – 4 рази, механічна швидкість у 1,3 раз.

Про ефективне використання породоруйнівного інстументу від Людмили Притули

На родовищах Західних регіонів основна частка обсягів буріння припадає на поглиблення похило-спрямованих свердловин. При цьому застосовують високо обертове буріння. Переважає поглиблення електробурами (40-60 %), в останні роки (2010-2011 рр.) набуло застосування ГВД, роторним способом поглиблення здійснюють в основному під проміжні колони. Родовища Передкарпаття, на відміну від родовищ ДДЗ, мають більш складну будову з характерними тектонічними порушеннями, наявністю складчастості та зон насувів. У літологічному розрізі 75-85 % складають абразивні тверді, міцні породи Відклади містять потужні товщі висококолоїдних глин, які спричиняють осипання та обвалювання стінок свердловин. За таких умов буріння виникає потреба у застосуванні породоруйнівного інструмента, здатного забезпечити високі техніко-економічні показники. З 1996 року, у зв’язку зі суттєвим зниженням якості доліт російського і українського виробництва, на родовищах ПАТ “Укрнафта” започатковано використання доліт, що виготовляються за стандартами АРІ. Надалі спостерігається стійка тенденція зростання обсягів застосування остан-

ніх, частка яких збільшилась з 7% – у 2007 р. до 84% – у 2011 р. Проте основну частку породоруйнівного інструменту у 2007-2011 рр склали долота ВАТ Волгабурмаш. На Передкарпатті більш виправдано застосовувати долота фірми “Hughes Christensen” та “Varel”: 11 5/8 MXL-30Н, 11 5/8 МХ-30, 11 5/8 МХ-20, 11 5/8 CH 24MRS, 8 ½ MXL18, 8 ½ MXL-20, 8 ½ MXL-30. Однак, недостатній асортимент доліт призводить до застосування наявного породоруйнівного інструменту в умовах, які не відповідають його призначенню. Практично всі зарубіжні долота, крім доліт діаметром 190 мм фірм «Глінік» та «Ультера», які на даний час застосовують у ПАТ “Укрнафта”, ефективні насамперед при низькообертовому бурінні. Використовувати наявні долота для буріння серійними електробурами недоцільно, оскільки при цьому різко зменшується його довговічність. Більш обґрунтовано імпортні долота застосовувати при частоті обертання – 6,28-20,9 с-1 (роторний спосіб, буріння гвинтовими двигунами, електробурами з редукторною вставкою). При бурінні роторним способом в середніх та твердих породах на родовищах Передкарпаття проходка на долото 11 5/8 MX-20G становить до 150 м, а стійкість 150-300 год. Як зазначалось вище буріння на родовищах Прикарпаття здійснюється у складних геологічних умовах при поглибленні має місце природне викривлення стовбура свердловини, тому в окремих інтервалах буріння здійснюється при заниженому навантаженні, що призводить до зниження показників відпрацювання доліт. У 2011 р. при бурінні під проміжну та експлуатаційну колон застосовували долота ІНМ-292С та ІНМ-188,9 МС, які показали високі результати. У 2010 році у ПАТ «Укрнафта» впроваджено практику буріння свердловин за індивідуальними долотними програмами, які розробляються на основі аналізу фактичних показників відпрацювання доліт у споріднених умовах з врахуванням особливостей їх застосування: літологічний склад інтервалу, спосіб буріння, режимні параметри, просторова архітектура стовбура свердловини, КНБК. В долотних програмах за проектні показники приймаються середні значення найкращих показників відробки доліт в споріднених умовах з врахуванням коефіцієнту запасу 15-20 %. Також, при проектуванні типів доліт береться до уваги код їх зношування у відповідних гірничо-геологічних умовах. Головний геолог Іршанського гірничо-збагачувального комбінату Володимир Трохименко розповів про діяльність одного із найбільших підприємств, що видобуває та збагачує титанові руди (ільменітовий концентрат). База комбінату розташована в сел. Іршанськ Володарсько-Волинського району на Житомирщині. Учасники конференції відвідали Дрогобицький нафтовий технікум, де зустрілися з керівництвом технікуму та ознайомилися із умовами підготовки фахів-

БУРІННЯ

Зустріч у технікумі. Зліва направо: Іван Горошкевич, Анатолій Вдовиченко, Михайло Петлевич, Володимир Трохименко, Павло Янів

№ 5 (9) січень — грудень 2012

Вручення колекції зразків декоративного та облицювального каміння

Учасники конференції відвідали завод міжнародної компанії «Діскавері - бурове обладнання» (м.Стрий, Львівська область), про який читайте на стор. 67-70).

ців нафтогазової справи та обговорили питання, щодо їх покращання. Голова правління Спілки Анатолій Вдовиченко та головний геолог Іршанського гірничо-збагачувального комбінату Володимир Трохименко вручили пам’ятний сувенір та колекцію зразків декоративного та облицювального каміння, які видобуваються в межах Українського щита для комплектації геологічного музею технікуму. Запланована екскурсія на Дрогобицький долотний завод не відбулася через його довготривалу зупинку. Разом з тим відбулося незаплановане відвідування Українсько-німецького спільного підприємства ТзОВ «ІСМ» «International Cutter Manufacturer» GmbH у м. Дрогобичі. З генеральним директором Кравченко Леся Степанівна були обговорені питання співпраці з представинкаии Дніпропетровськго заводу бурового обладнання (Віталій Кулініченко і Владислава Сургай) та директором Регіональної агломерації «Дрогобиччина» Іваном Горошкевичем. Учасники ознайомилися з виробництвом бурового інструменту для шахто-прохідних установок.

Вступний інструктаж учасникам конференції на заводі «Діскавері»

Обговорення питань співпраці у генерального директора ТзОВ “ІСМ» Лесі Кравченко

Після інструктажу та отримання захисних засобів учасники конференції розпочали екскурсію по виробничих цехах заводу

Діяльність Спілки Найбільший інтерес в учасників викликала екскурсія на бурову Прикарпатського УБР, яка здійснювала буріння розвідувальної свердловини №21 (Верхня Масловецька) в околицях Східниці. Учасники мали можливість ознайомитися з технікою, технологією і організацією буріння глибокої свердловини на нафту та газ. Голова спілки та його заступники ознайомили членів вахти бурового майстра Миколи Паленичка з її діяльністю та запропонували їм взяти активну участь в роботі організації, яка обстоює інтереси буровиків. Працівникам були передані окремі випуски журналу

«Буріння», в яких висвітлена в повному обсязі діяльність Спілки. Конференцією визначено: 1. Незважаючи на кризовий стан, в Україні є підприємства галузі, які успішно розвиваються, впроваджують новітні технології, проявляють високу активність в пошуках партнерів по співпраці та максимально використовують для цього можливості таких фахових зібрань як міжнародні науково-практичні конференції. Серед них особо відзначаються колективні члени Спілки буровиків України: Компанія «Везерфорд Україна», делегація якої представлена президентом, заступником та головними фахівцями. Презентація новітньої технології похилоспрямованого та горизонтального буріння визнана, як одна із найкращих. Київський завод бурової техніки, делегація якого представлена генеральним директором та керівниками філіалів, успішно просувається на міжнародному ринку бурового обладнання та інструменту в Польщі, Угорщині, Болгарії, Казахстані, Грузії та інших. Фахівцями заводу розроблена конкурентноздатна малогабаритна багатофункціональна бурова установка. НТП «Бурова техніка» одне із потужних вітчизняних сервісних компаній, яке надає технологічні послуги більшості бурових компаній Східних районів України, зокрема і буровим підприємствам ПАТ «Укрнафта». ТОВ «Діскавері – бурове обладнання» розробляє та виготовляє сучасні повнокомплектні бурові установки для нафтогазових компаній, які поставляється в різні країни світу. Дніпропетровський завод бурового обладнання володіє самою сучасною технологією виготовлення конкурентоздатного бурового інструменту. ТОВ «Укрбурсервіс» ДП «Пермнафтомашремонт» має значний досвід інтегрованих послуг в різних країнах, зокрема і в Україні. Компанія «Атлас Копко Україна» поставляє сучасне бурове обладнання для гірничої, геологорозвідувальної і нафтогазової промисловості та здійснює сервісне обслуговування. Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат ПрАТ «Кримський Титан» - один із найбільших підприємств в Європі по видобутку та збагаченню титанових руд, яке успішно працює на вітчизняному та міжнародному ринку. ТОВ «ПроАвто» - компанія, що успішно працює на ринку мастильних матеріалів та експлуатаційних рідин та поширює область використання нових змащувальних матеріалів та добавок до промивальних рідин на бурових роботах. KZBT.PL Sp.z O.O. – філіал Київського заводу бурової техніки та представництво Спілки буровиків України у Польщі. 2. В роботі конференції взяли активну участь керівники підприємств ТОВ «Бурова компанія «Надра» (м.

БУРІННЯ Київ), ПП «Техноресурс» ( м. Калуш), Українсько-німецького спільного підприємства ТзОВ «ІСМ» (м. Дрогобич), «Studnia – Wiercenia» (Польща), а також при-

Вручення польскій делегації памятного сувеніру 2-ї Західноукраїнської конференції від Спілки буровиків України

ватні підприємці Безбах В. Г. і Розторгуєв О. Д. (Крим) та Кшиштоф Голда і Михайло Козак (Польща). 3. Серед підприємств та організацій Західних регіонів України відзначається висока активність у роботі конференції НДПІ та НВГУ «Надвірнанафтогаз» ПАТ «Укрнафта», ДП «Західукргеологія» НАК «Надра України», ПрАТ «Интернафтогазбуд», Івано-Франківського НТУНГ та Дрогобицького нафтового технікуму. 4. Разом із тим викликає занепокоєння украй низька активність у спільному вирішені нагальних проблем керівництва Прикарпатського УБР та НВГУ «Бориславнафтогаз» ПАТ «Укрнафта». 5. Для налагодження співпраці по екологічним питанням на конференцію були спеціально запрошені депутати Львівської обласної ради - член і секретар комісії з питань екології Ю. П. Зірченко та С. М. Магур. Проте, через відсутності зацікавлених представників від Прикарпатського УБР та НВГУ «Бориславнафтогаз», депутати не змогли взяти участь в опрацюванні необхідних важливих рішень. 6. Учасники конференції висловили свою стурбованість значним зниженням попиту на вітчизняному ринку бурових доліт виробництва Дрогобицького долотного заводу та Інституту надтвердих матеріалів ім. В. М. Бакуля НАНУ, що викликало значні простої виробничих потужностей найбільших в Україні виробників породоруйнівного інструменту. Серед причин такого стану відзначається і недостатня активність керівництва цих підприємств в налагоджені тісної співпраці із споживачами продукції. Із-за відсутності на конференції представників цих підприємств рішення по пропозиціям встановлення квот на вітчизняну продукції не було прийнято. Також не були опрацьовані інші можливі шляхи вирішення цих проблем.

№ 5 (9) січень — грудень 2012 Конференція постановила: 1. Головам Львівської, Івано-Франківської та Закарпатської обласних організацій Спілки буровиків України (Бурому В. К., Коцкуличу Я. С. та Гавришу М. К.): • здійснити заходи по обговоренню матеріалів конференції в широкому колі фахівців бурових та видобувних підприємств, установ та навчальних закладів; • підготувати кандидатури від Спілки буровиків України в громадські ради при облдержадміністраціях; • взяти активну участь у заходах, які проводять органи місцевого самоврядування з питань надрокористування. 2. Правлінню Спілки буровиків України (Вдовиченко А.І.): • взяти активну участь роботі круглих столів та інших громадських заходах, які проводять органи центрального державного управління з обговорення питань, які стосуються розвитку видобувної галузі та надрокоритсування; • здійснити візит делегації Спілки у Польщу для налагоджування співпраці у вересні 2012 року; • розмістити в журналі «Буріння» інформацію про кращі практики: сучасних технологій компаній «Везерфорд Україна», «Атлас Копко Україна», НТБ «Бурова техніка», «Пермнафтомашремонт»; виготовлення бурового обладнання підприємствами «Діскавері – бурове обладнання», Дніпропетровського заводу бурового обладнання та Київського заводу бурової техніки; • провести III Західноукраїнську міжнародну науково-практичну конференцію «Сучасні технології та екологічні аспекти розвідки та освоєння родовищ корисних копалин» у м. Трускавці на базі СГК «Дніпро-Бескід» 2529 березня 2013 року; 3. Нагородити польську делегацію пам’ятним сувеніром 2-ї Західноукраїнської конференції. 4. Передати в дар геологічному музею Дрогобицького нафтового технікуму памятний сувенір та колекцію зразків облицювального та декоративного каміння родовищ України. Підготували А. І. Вдовиченко, С. А. Панченко.

Фотографія на згадку про конференцію

Діяльність Спілки

волинська обласна організація спілки буровиків україни 10 грудня 2012 року у м. Ковелі Волинської області на базі Ковельської бурової партії відбулися загальні збори Волинської обласної організації Спілки буровиків України, в яких взяли участь представники Ковельських бурової і геологічної та Волинської гідрогеологічної партій ДП «Українська геологічна компанія» та ТОВ «Ковельгеологія». Збори відбувалися у вкрай несприятливих умовах у приміщенні із відключеним опаленням. З інформацією про діяльність Спілки в сучасних соціально-економічних умовах виступив голова правління Анатолій Вдовиченко. Зокрема він зазначив, що в Україні наступив період «дикого феодально-

користанням земних надр а також тих, хто розуміє силу об’єднання для вирішення спільних проблем. На офіційному інтернет-сайті (www.burinnja.com.ua) та на сторінках науково-практичного журналу «Буріння» постійно висвітлюється вся діяльність Спілки та обговорюються наболілі проблеми. Незважаючи на те, що на утримання сайту та випуск журналу додаються значні зусилля та кошти, мало хто із буровиків постійно у своїй практичній діяльності ними користується. Такий пасивний підхід і є головною причиною низького рівня професійної їх завантаженості, особливо на Волині. Ковельська ГРЕ по технічному, технологічному та кваліфікаційному рівню виглядає набагато краще інших подібних бурових підприємств в галузі,

Учасники зборів

го капіталізму» і тому не слід очікувати на піклування влади про нагальні потреби своїх громадян. Сьогодні кожен повинен повністю покладатися тільки на себе. Той хто раніше це зрозуміє, той в таких умовах в змозі забезпечити собі якесь право на більш-менш достойне існування. Незважаючи на це слід зазначити, що сьогодні в країні все-таки створенні необхідні умови для тих, хто вміє та настирно бажає працювати. В сучасних умовах конкурентної боротьби недостатньо мати лише високий рівень кваліфікації. Важливішим є уміння показати себе своєчасно і в потрібному місці. Для цього необхідно постійно налагоджувати зв’язки та рекламувати свої можливості, максимально використовуючи всі доступні засоби. У сприянні цього найбільшу допомогу в змозі надавати об’єднання громадян, які створюються за спільними інтересами. Без цього сьогодні важко ефективно працювати. На превеликий жаль це не всі розуміють і тому багато хто продовжує марити фантазіями про прихід месії, який вирішить всі їхні проблеми. Спілка буровиків України об’єднує не лише фахівців бурової справи але і всіх інших занятих вивченням та ви-

проте, завантаженість роботою має значно нижчою. Для порівняння, подібне бурове підприємство ДП «Житомирбуррозвідка» без всякої підтримки з боку держави самостійно забезпечує себе роботою, яка дозволяє своєчасно виплачувати працівникам заробітну плату. ТОВ «Укрбуррозвідка», рівень оснащення якого взагалі вкрай низький, забезпечує самостійно себе роботою. І там де ковельчани відмовлялись виконувати бурові роботи це підприємство сміливо бралось з них та успішно їх завершувало. Прикладом успішності також може бути бурове підприємство ТОВ «Східспецсервіс». Необхідно відзначити, що всі ці підприємства беруть активну участь у діяльності Спілки буровиків України. Спостерігається така залежність: ті підприємства, які всіляко підтримують Спілку, як правило, досягають успіху, а хто не підтримує працювати взагалі мабуть не бажають. До останніх потрібно і віднести Ковельську ГРЕ. На початку Ковельська ГРЕ ніби-то активно підтримала Спілку, членами якої у 2009 році стало 36 працівників експедиції. Проте, в подальшому їх активність знизилась до 3 членів, які систематично

БУРІННЯ сплачували членські внески та не втрачали зв’язки із організацією. Серед них бурильник Василь Осійчук, який завжди проявляв готовність активно діяти. По завданню Спілки він у 2010 році організував бригаду на виконання бурових робіт у важких умовах на розвідці золота в Закарпатті. У 2012 році він разом із Василем Ковальчуком, Іваном Костючиком та Андрієм Шемейко показали високий рівень технології, організації та якості буріння свердловин на розвідці розсипного титанового родовища на Черкащині. Необхідно зазначити, що порівняно із іншими, буровики Ковельської ГРЕ завжди відзначались більш високим рівнем кваліфікації та організації і особливо своїм доброзичливим відношенням до виконання геологічних завдань. І дуже прикро, що такий потенціал неефективно використовується керів ництвом підприємства. Анатолій Вдовиченко відповів на поставлені запитання.

№ 5 (9) січень — грудень 2012 • провести у ІІ кварталі 2013 року звітно-виборчі збори та обрати делегатів на ІІ з’їзд Спілки буровиків України, який відбудеться 6 червня 2013 році у м. Києві; 3. Звернутися до керівництва ДП «Українська геологічна компанія» з проханням врахувати високий технічний та кваліфікаційний рівень Ковельських підрозділів та розглянути можливість створення структури, яка в змозі ефективно реалізувати свої потенціальні можливості в сучасних умовах. 4. Висвітлити в журналі «Буріння» та на сайті матеріали по діяльності Волинської організації.

Обговорення публікацій по спрощенню дозвільних процедур з працівниками Волинської гідрогеологічної партії

Фахівці Ковельської бурової партії ознайомлюються із журналом «Буріння»

В результаті обговорення були ухвалені такі рі шення. 1. Діяльність Волинської обласної організації Спілки буровиків України по виконанню статутних завдань визнати незадовільною. 2. Голові Волинської організації С. П. Кириченку: • здійснити заходи по залученню до активної діяльності у Спілці працівників геологорозвідувальних, бурових підприємств та інших організацій, підприємців і окремих фахівців; • створити базу даних підприємств, установ, організацій, підприємців та окремих фахівців, які мають відношення до сфери діяльності Спілки на Волині; • розробити пропозиції по підвищенню ефективності геологорозвідувальних робіт на Волині та представити їх для розгляду на ІІІ Західноукраїнській міжнародній науково-практичній конференції, яка відбудеться 25-29 березня у м. Трускавці;

Анатолій Вдовиченко ознайомився з діяльністю структурних геологорозвідувальних підрозділів розташованих у м. Ковелі. Ковельська бурова партія була перетворена із Ковельської геологорозвідувальної експедиції в липні 2012 рок. На сьогодні партія нараховує 55 працюючих. В штат входить начальник, головний інженер, механік, технолог, 3 бурових майстри, технік з обліку, 5 охоронників, 9 водіїв, столяр, слюсар, токар, 2 прибиральниці та 27 бурильників. Буровий парк представлений пересувною буровою установкою УКБ-4П із станком ЗІФ-650М із пересувною дизель-електростанцією ДЕС 30, 4 самохідними буровими установками колонкового буріння УКБ-4С, буровою установкою для гідрогеологічного буріння УРБ-3АМ із компресором ДК-9М, та сучасною буровою установкою CS14. Автотранспортний цех укомплектований автокраном АК-8 на автомобілі УРАЛ 4320, спеціальними автомобілями КРАЗ 255Б, КАМАЗ, УРАЛ 4320, МАЗ 500, транспортними МАЗ 500, ЗІЛ 130 бортовий, ЗІЛ 130 самосвал, вахтовими машини ВМ 20, легковиками УАЗ 2206, ВАЗ 2104, SHEVROLET-LACHETI. Кожна бурова установка оснащена пересувним вагон-будинком ПДО-4 та спеціальним автопричепом для бурово-

Діяльність Спілки

Автотранспортний цех у повній готовності

го інструменту. Всього в експедиції нараховується 44 транспортні одиниці. На базі партії є ремонтно-механічні майстерні осна щенні трубонарізним, токарними, фрезерними і свердлильними станками та зварювальним обладнанням. Столярний цех оснащений деревообробним обладнанням. Цех для приготування промивальних рідин обладнаний ФСМ-2. Крім того є трубна база, добротні склади та обладнана площадка для зберігання транспорту.

Всі споруди, технічні засоби та інші матеріальні цінності на превеликий подив чудово збережені, перебувають в упорядкованому стані та під надійною охороною. Необхідно віддати належне керівництву партії, що на відміну від інших подібних структур це одна із тих бурових організацій в Україні де все збережено в робочому стані: кадри, технології, інструмент обладнання, споруди та виробничі площі. Жодної п’яді землі не роздерибанено.

Переобладнання бурової установки CHRISTENSEN CS 14 із пересувного у самохідний варіант

№ 5 (9) січень — грудень 2012

БУРІННЯ В 2007 року Ковельською геологрозвідувальною експедицією була впроваджена бурова установка виробництва компанії Atlas Copco Craelius A “CHRISTENSEN CS 14” із комплектом снаряду із знімальними крноприймачами. Цією установкою до 2011 року виконувались бурові роботи в різних регіонах України. На Чемерпольській дільниці з пошуків золота (Одеська обл.), на Липовеньківському родовищі хромітових руд (Миколаївська обл.), на Пержанській дільниці при пошуках флюориту (Житомирщина), на Кухотській Волі при пошуках алмазів (Рівненщина) та на Шиманівському родовищі залізних руд в Кривбасі. Всього було пройдено біля 5000 м свердловин глибиною до 400 м. В експедиції була самостійно без сторонньої допомоги розроблена конструкція самохідного варіанту та укриття бурової установки CS14 та здійснено його переобладнання. Весь комплекс робіт по розробці конструкції та її виготовленню виконала група фахівців під керівництвом головного інженера Сергія Вишневського за участі механіка Василя Романчука, бурового майстра Анатолія Чижевича, бурильників Василя Осійчука та Василя Ковальчука, зварювальника Степана Гордіюка та токаря Миколи Степанюка. Випробовування пройшло успішно різних кліматичних та географічних умовах. В останні роки Ковельською ГРЕ виконувались значні обсяги бурових робіт в різних регіонах України: для забезпечення населених пунктів в Київській, Чернігівській та Дніпропетровській областях, на розвідці родовищ різних корисних в Одеській, Миколаївській, Кіровоградській та Тернопільській областях, на пошукових та геолого-знімальних роботах в Житомирській, Рівненській та Волинських областях. Начальник партії Кириченко Сергій Павлович має великий досвід геологорозвідувальних робіт в умовах Волині де він працює з 1976 року після закінчення геологорозвідувального факультету Дніпропетровського гірничого інституту (нині Національний гірничий університет). Пройшов послідовно та витривало посади бурового майстра, технолога, начальника дільниці, головного інженера, начальника партії та експедиції. Головний інженер Вишневський Сергій Павлович після закінчення Київського геологорозвідувального технікуму, Дніпропетровського гірничого інституту та Тернопільської академії народного господарства працює на підприємстві з 1980 року. Має великий практичний досвід на посадах бурильника, майстра, технолога, економіста та головного інженера. Волинська гідрогеологічна партія нараховує 10 працівників. В штаті начальник партії, 3 провідних гідрогеолога, гідрогеолог 1 кат., 2 гідрогеолога 2 кат., технік гідрогеолог 1 кат. та водій автомобіля УАЗ 3909 «ФЕРМЕР». Середній вік 47 років. Партія здійснює моніторинг режиму підземних вод та інженерногеологічних процесів, ведення Державного кадастру підземних вод та оформлення матеріалів по спец водо-

Випробування самохідної СS14 в екстремальних умовах поліських боліт

У болотах Волині

Начальник Ковельської бурової партії Сергій Кириченко (праворуч) з буровими майстрами Павлом Лесиком та Анатолієм Чижевичем

Головний інженер експедиції Сергій Вишневський (в центрі) проводить навчання з експлуатації нової бурової установки СS14

Діяльність Спілки користуванню на території Волинської та Рівненської областей. Виконуються також роботи по геологоекономічній оцінці запасів підземних вод та проектування по спорудженню водозаборів населених пунктів та підприємств. За 2012 рік було виконано робіт майже на 1,5 млн. грн. Начальник партії Торучко Леонід Іванович після за кінчення геологічного факультету Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка працює у підприємстві з 1977 року. Має великий практичний досвід на посадах гідрогеолога, економіста та начальника гідрогеологічної партії. Ковельська геологічна партія складається із двох пошукових загонів: геологопрогнозного картування на бурштин та пошуків на самородну мідь. В штаті 13 працюючих: начальник партії, 2 начальника загону,геологи, технік геолог, водій та прибиральниця. Середній вік працюючих в партії 50 років. Для завершення камеральних робіт по картуванню на бурштин на території Волинської та Рівненської областей потрібно 1,0 млн грн. У 2012 році було виділено всього 250 тис грн. При такому фінансуванні роботи затягнуться до 2016 року ( термін 2013 рік). Загальна вартість проекту на пошуки самородної міді в межах Ратнівського рудоносного поля ( т.50) складає 21 млн. грн. На початок 2013 року виконано менше половини передбачених обсягів. За 2012 рік було виділено всього 1,4 млн. грн. При такому фінансуванні роботи можуть бути завершені не раніш 2020 року ( по проекту - 2012 рік). Залишковий обсяг буріння складає до 5 тис. м. при глибинах свердловин від 300 до 500 м. Для суттєвого підвищення геологічної інформативності бурових робіт, якості та ефективності пошуків на мідь Спілкою буровиків України пропонується використати сучасну технологію похило-спрямованого, горизонтального та багатостовбурного буріння. При цьому передбачається максимально використати раніш пробурені свердловини. Начальник партії Жуйков Микола Іванович закінчив у 1978 році геологічний факультет Казанського державного університету. Працював геологом та начальником геолого-знімальної партії на пошуках поліметалів та золота на Далекому Сході. З 1985 року працює у Ковельській геологічній партії спочатку геологом, а з 2000 року по нинішній час начальником партії. ТОВ «Ковельгеологія» виконує буріння свердловин на воду по замовленню населення та підприємств. Укомплектована буровою установкою УРБ-3АМ, компресором, автомобілем та пересувним будинком. Директор підприємства Масюк Віталій Кузьмович закінчив Ковельський технікум сільськогосподарських машин та Харківський економічний інститут. В Ко вельській геологорозвідувальній партії почав працювати з 1979 року спочатку слюсарем, а потом майстром будівельно-монтажних робіт та заступником начальника експедиції. З 2012 року директор ТОВ «Ковельгеологія».

Начальник Волинської гідрогеологічної партії Леонід Торучко

Начальник Ковельської геологічної партії Микола Жуйков

Директор ТОВ «Ковельгеологія» Віталій Масюк

6 лютого 2013 року відзначає свій 75-річний ювілей ветеран геологорозвідки Волині Нагірний Володимир Петрович, який в квітні 1960 року взяв безпосередню участь в організації Західно-Української пошуково-знімальної партії, яка потім була перейменована у Ковельську геологорозвідувальну партію Львівської геологічної експедиції. Володимир Петрович спочатку працював на бурінні, а з 1963 року і до виходу на пенсію (у 2006 році) був незмінним механіком партії та експедиції - 47 років самовідданої напруженої праці в геологічній галузі.

БУРІННЯ

№ 5 (9) січень — грудень 2012

ПРІОРИТЕТНІ НАПРЯМКИ РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ У СФЕРІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ БЕЗПЕКИ 25 грудня 2012 року в Національному інституті стратегічних досліджень (НІСД) при Президентові України відбулось засідання круглого столу, на якому розглядались питання реалізації державної політики у сфері забезпечення енергетичної безпеки. У засіданні взяли участь представники апарату РНБУ, профільних центральних виконавчої влади, провідних наукових установ та аналітичних центрів України, громадських організацій та незалежні експерти. В заході взяли участь голова правління Спілки буровиків України Анатолій Вдовиченко та відповідальний секретар журналу «БУРІННЯ» Сергій Панченко. На засіданні особливу увагу було приділено аналізу виконання пріоритетних завдань, визначених у щорічному Посланні Президента України до Верховної Ради «Про внутрішнє та зовнішнє становище України у 2012 році» та формуванню пропозицій до проекту щорічного Послання Президента України «Про внутрішнє та зовнішнє становище України в 2013 році» Метою проведення засідання було обговорення актуальних питань забезпечення енергетичної безпеки: нарощування видобутку власних енергоресурсів; диверсифікації маршрутів постачання енергоресурсів в Україну; реалізації енерготранзитного потенціалу України; підвищення ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів; модернізації та продо-

вження експлуатації об’єктів української енергетики; розширення використання місцевих видів палива; інтеграції України до європейського енергетичного ринку; екологічних проблем розвитку енергетики. Відкриваючи засідання, завідувач відділу енергетичної та ядерної безпеки НІСД Андрій Сменковський відзначив, що характерною особливістю світової економіки сьогодні, на найближчу та віддалену перспективу є загострення боротьби за енергетичні ресурси, посилення конкуренції на енергетичному ринку, що проявляється у активізації конфліктів, які іноді набувають навіть форму військового протистояння. Ця тенденція, притаманна сучасному розвитку економіки, відчувається і Україною, зокрема через підвищення цін

Відкрив засідання круглого столу завідувач відділу енергетичної та ядерної безпеки НІСД Андрій Сменковський

Діяльність Спілки на імпортовані енергетичні ресурси, що є органічним наслідком цієї тенденції. Тому питання енергетичної безпеки було, є і залишиться у перспективі надзвичайно актуальним для нашої держави. Впродовж останніх років в основному сформовано нормативно-правову базу державної політики у сфері енергетичної безпеки. Так, у прийнятому у 2003 році Законі України «Про основи національної безпеки» забезпечення енергетичної безпеки визначено одним із напрямів державної політики з питань національної безпеки в економічній сфері. За роки, що минули, прийнято низку рішень Ради національної безпеки і оборони України, присвячених енергетичній безпеці та введених в дію Указами Президента України; одним із них у 2005 році було схвалено Основні напрями державної політики у сфері забезпечення енергетичної безпеки України. У 2006 році було схвалено Енергетичну стратегію України на період до 2030 року, один із розділів якої присвячено забезпеченню енергетичної безпеки. У 2007 році було схвалено першу редакцію Стратегії національної безпеки України, у цьому році затверджено її нову редакцію. Згідно з цим документом у редакції 2012 року, напрямами зміцнення енергетичної безпеки є підвищення ефективності використання енергетичних ресурсів, впровадження енергозберігаючих технологій, розвиток виробництва та використання альтернативних джерел енергії; забезпечення стабільності постачання паливно-енергетичних ресурсів, зокрема, шляхом диверсифікації його джерел; створення умов для надійного функціонування вітчизняної інфраструктури транзиту та постачання енергоносіїв на внутрішній і зовнішні ринки; створення системи стратегічних резервів паливно-енергетичних ресурсів відповідно до практики ЄС і нормативів Міжнародного енергетичного агентства; забезпечення формування балансів основних видів енергоресурсів і зведеного енергетичного балансу держави та аналіз їх виконання, впровадження ефективної системи прогнозування та стратегічного планування розвитку паливно-енергетичного комплексу; дієвий захист критичної інфраструктури паливно-енергетичного комплексу від еколого-техногенних впливів та зловмисних дій; модернізація атомних електростанцій; зменшення рівня залежності від імпортних енергоносіїв за рахунок розвитку видобутку (виробництва) власних енергетичних ресурсів. Таким чином, на сьогодні на нормативно-правовому рівні визначено напрями державної політики із забезпечення енергетичної безпеки. Проблеми полягають в іншому: по-перше – у стані додержання цих нормативно-правових документів, по-друге – у наповненні декларативних актів конкретним змістом. Досвід обговорення цих питань на низці комунікативних заходів з питань енергетичної безпеки, проведених Національним інститутом стратегічних досліджень починаючи з 2010 року, як раз свідчить про увагу фахівців, експертів паливно-енергетичного комплексу саме до

практичних питань реалізації державної політики у цій сфері. Старший консультант відділу енергетичної та ядерної безпеки НІСД Cергій Бєгун, презентуючи аналітичну доповідь «Пріоритетні напрями реалізації державної політики у сфері забезпечення енергетичної безпеки», наголосив на необхідності здійснювати подальше планування розвитку енергетики з позицій сталого розвитку, знаходячи оптимальне співвідношення між економічною, екологічною та соціальною складовими як у випадку видобутку енергетичних ресурсів, так і на етапах виробництва та розподілення енергії, на етапі виведення із експлуатації (консервації). Запропонував рекомендації щодо виправлення критичної ситуації, що склалася, виходячи з наявності значних запасів енергетичних ресурсів, суттєвого потенціалу використання відновлювальних джерел енергії та енергозбереження, що разом складають основу забезпечення енергетичної незалежності України. Голова Державної комісії України по запасах корисних копалин Георгій Рудько у своїй доповіді «Мінерально-сировинна база як чинник енергетичної безпеки України: Стан та перспективи» зробив огляд мінерально-сировинної бази України, вказав на значний потенціал та відповідні перспективи України,

Мінерально-сировинна база твердих горючих корисних копалин (з використанням матеріалів Держгеонадра України)

принципову можливість енергонезалежності України за певних умов. Так, Україна займає 9 місце у світі по запасах метану вугільних родовищ – ресурси метану, які можна видобути з вугільних пластів і порід, складають 3-3,5 трлн. кубічних метрів. Особливу увагу у своїй доповіді Г. Рудько звернув на необхідність збільшення фінансування геологорозвідувальних робіт та придбання сучасних технологій видобутку, якими Україна не володіє. Зазначив неможливість швидко наростити видобуток енергоресурсів і необхідність відповідних значних інвестицій. Генеральний директор ТОВ «Нафтогазбуд інформатика» Леонід Уніговський у доповіді «Диверсифікація постачання природного газу в

БУРІННЯ Україну. Реалії та перспективи» вказав на існуючі можливості диверсифікації постачання, серед яких: 1) LNG-термінал у Польщі; 2) LNG-термінал в Україні; 3) Трансанатолійський газопровід; 4) LNG-термінал у Туреччині; 5) постачання з Європи у реверсному режимі. У доповіді оцінено необхідний обсяг інвестицій у вказані проекти, їх недоліки та переваги. У доповіді генерального директора Націо нального наукового центру «Інститут метрології»

№ 5 (9) січень — грудень 2012 ти. Вирішення енергетичних та екологічних проблем» наголосив на важливості бурових робіт для забезпечення приросту запасів вуглеводнів; відзначив, що це є єдиним науково обґрунтованим та практично доведеним оптимальним шляхом збільшення власного нафтогазовидобутку; вказав на суттєве недофінансування геологорозвідувальних робіт та значні простої через це наявних бурових потужностей. При цьому більшість наявних українських бурових потужностей мають значно гірші параметри у порівнянні з найкращими зразками у світі, що обумовлює необхідність залучення інвестицій у

Гендиректор ТОВ «Нафтогазбудінформатика» про диверсифікацію

Олександр Дудолада «Заходи з переходу на облік природного газу за його енергетичною цінністю» запропоновано використовувати газові калориметри та витратоміри з відповідною структурою інформаційного забезпечення для обліку природного газу за його енергетичною цінністю, що забезпечить для всіх споживачів в Україні умови справедливої оплати за спожитий природний газ при відносно невеликих капіталовкладеннях у розбудову відповідної інфраструктури і точності обліку краще 0,5%. Наведено пропозиції щодо розробки нормативно-правових актів щодо обліку природного газу, прийняття яких сприятиме зближенню параметрів паливно-енергетичного комплексу України та законодавства України з нормами та стандартами Європейського Союзу. Голова правління Спілки буровиків України Анатолій Вдовиченко у своїй доповіді «Бурові робо-

їх модернізацію. А.Вдовиченко зауважив, що розробка та розвідка наявного потенціалу запасів вуглеводнів на суходолі потребує значно меншого обсягу інвестицій, ніж морський видобуток. Щодо сланцевого газу, то було вказано, що розробка таких родовищ є екологічно більш чистою, ніж розробка традиційних родовищ природного газу, але потребує значних недосяжних на сьогодні для Державного бюджету України обсягів фінансування. Запропонував надавати підтримку приватним компаніям, які мають значний досвід та вкладатимуть власні кошти у видобуток сланцевого газу в Україні.

Олександр Дудолад (другий зліва)

Георгій Гелетуха, Юлія Демцова

Представники Спілки буровиків України: відповідальний секретар журналу «Буріння» Сергій Панченко та голова правління Анатолій Вдовиченко

Діяльність Спілки Трейд-маркетолог Енергетичної інвестиційної компанії Юлія Демцова зробила доповідь «Мокро калигірське родовище бурого вугілля», у якій зосередила увагу на перспективах та практичних заходах щодо відродження буровугільної галузі України. Виконавчий директор компанії «Українське тепло» Олександр Стеценко у доповіді «Проблеми впровадження водовугільних технологій в Україні» про демонстрував впроваджену діючу установку в Україні, що працює на водовугільному паливі, яку побудували та використовують на одному з підприємств компанії; проілюстрував економічні переваги (значно нижча ціна) та екологічну прийнятність (відходи використовуються у будівельній промисловості, викиди очищуються,

Олександр Стеценко не бачить альтернативи російському газу, але презентував водовугільні технології

вибухобезпечність палива) застосування водовугільного палива, яке пропонується використовувати у комунальній теплоенергетиці. У доповіді вказується на певні технологічні складнощі при впровадженні водовугільного палива на ТЕЦ великої потужності та зниження економічної привабливості водовугільної технології по мірі збільшення одиничної потужності ТЕЦ; зауважується, що необхідно розробити стандарти на водовугільне паливо та нормативно-правову базу його використання; запропоновано алгоритм впровадження водовугільної технології в Україні. Заступник начальника головного управління начальник відділу енергоефективності Рівненської державної обласної адміністрація Валерій Гуз у доповіді «Державна політика з енергоефективності та впровадження альтернативних видів палива на місцевому рівні» вказав на суттєве недофінансування Державної цільової економічної програми енергоефективності і розвитку сфери виробництва енергоносіїв з відновлювальних джерел енергії та альтернативних видів палива на 20102015 роки на регіональному рівні. Зазначив, що бюджетні кошти надходять, як правило, наприкінці року, коли вже неможливо встигнути їх використати; при цьому організації, які виконують проекти з енергоефективності за вказаною державною програмою та не завершили їх через

недофінансування із Державного бюджету України, потерпають від перевірок різного рівня щодо «неефективного» використання коштів. Це не сприяє привабливості заходів з енергоефективності у державному секторі економіки. У доповіді наголошується на важливості системного підходу у впровадженні заходів з енергоефективності; запропоновано перед плануванням заходів з енергоефективності проводити енергоаудит у державних установах з найбільшим споживанням енергоресурсів. Після проведення енергоаудиту пропонується починати планування заходів з пріоритетом відповідно до зростання терміну їх окупності – спочатку ті, що окупляться за менший термін. Зауважується, що існує багато заходів з енергоефективності з окупністю в межах одного року, на які чомусь не звертають увагу при розробці відповідних програм. На всіх етапах впровадження заходів з енергоефективності потрібні кваліфіковані спеціалісти та ліцензовані енергосервісні компанії, для чого всі відповідні спеціалісти мають пройти підготовку на профільних кафедрах вищих навчальних закладів України та отримати відповідні сертифікати. Вказується на можливість направити рішенням місцевих органів виконавчої влади зекономлені за рахунок впровадження заходів з енергоефективності кошти на впровадження наступних заходів з енергоефективності та повернення вкладених коштів. «Нічого не вкладаючи в енергоефективність, нічого не роблячи – ми нічого не зможемо отримати». Звертається увага на відсутність дієвого контролю з боку держави за реалізацією заходів з енергоефективності, наявність суттєвих протиріч у відповідному законодавстві. Заступник директора Інституту технічної тепло фізики НАН України Борис Басок у доповіді «Питання підвищення ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів» виклав технологічні можливості впровадження заходів з енергоефективності, їх переваги та сферу впровадження. Зокрема розглянуто теплові насоси, індивідуальні теплові пункти, когенерацію, утилізацію біогазу на полігонах твердих паливних відходів, вторинні скидні теплові ресурси промисловості, енергоефективність будівель тощо. Голова правління Біоенергетичної асоціації України Георгій Гелетуха у доповіді «Біоенергетика

Структура потребления первичных энергоресурсов в Украине . Неоправданно высокая доля природного газа в энергетическом балансе Украины — почти в 2 раза выше, чем в ЕС. Неоправданно низкая доля ВИЭ – более чем в 5 раз ниже, чем в ЕС

БУРІННЯ України: бар’єри для розвитку та шляхи їх подолання» зазначив, що Україна має значний потенціал відновлювальних джерел енергії на основі біопалива. Звернув увагу, що основним джерелом відновлювальної енергії у світі є саме біопаливо, що обумовлює доцільність сприяння розвитку біоенергетики в Україні, врахування цього напряму при оновленні Енергетичної стратегії України на період до 2030 року. Вказав на суттєві проблеми з отримання «зеленого тарифу» на установки, що використовують біопаливо, через недосконалі формулювання норм законодавства України щодо визначення біопалива. У спільній доповіді заступника директора з економіки та маркетингу ХЦКБ «Енергопрогрес» Олександра Гулі та головного конструктора по котлоагрегатах – головного інженера проекту ХЦКБ «Енергопрогрес» Леоніда Бабічева «Ефективні напрями технічного переозброєння енергоблоків 200-300 МВт» вказується на важливість, можливість, доцільність та вигідність модернізації українських енергоблоків з підвищенням їх встановленої потужності та покращенням показників економічності. При будівництві нових енергоблоків рекомендується будувати енергоблоки з ультранадкритичними параметрами, які мають значно більшу величину коефіцієнту корисної дії, що сприятиме підвищенню енергоефективності української економіки. Доповідачі поінформували про орієнтовані на українське вугілля готові до впровадження у тепло-

№ 5 (9) січень — грудень 2012 стей в ОЕС України; 3) надлишковість енергії у регіоні; 4) відсутність перспективної можливості експорту виробленої електроенергії через реалізацію численних аналогічних проектів в інших країнах; 5) відсутність можливості повністю задіяти наявну потужність через недостатню потужність ліній електропередачі у регіоні

Артур Денисенко (праворуч)

та повільні темпи їх будівництва; 6) погіршення якості та контролю при будівництві АЕС у Російській Федерації. У доповіді вказується також на суттєві проблеми з будівельними конструкціями, у зв’язку з чим виникають проблеми з розміщенням необхідного обладнання та досягненням необхідних параметрів безпеки.

Зправа наліво: Леонід Бабічев, Олександр Гуля та Борис Басок

енергетику України проекти ХЦКБ «Енергопрогрес», зокрема з використанням технології циркулюючого киплячого шару. Координатор енергетичної програми Націо нального екологічного центру України Артур Денисенко у доповіді «Будівництво енергоблоків №3-4 ХАЕС: погляд громадськості» звернув увагу на серйозні недоліки проекту будівництва 3 та 4 енергоблоків Хмельницької АЕС: 1) наявну практику затягування будівництва АЕС у Російській Федерації, що призводить до здорожчання проектів; 2) низьку маневреність пропонованого проекту АЕС при суттєвому дефіциті маневрених потужно-

Економічна і національна безпека

Доповіді і виступи учасників «круглого столу» викликали жваву дискусію, загальним висновком якої є актуальність винесеної на розгляд широкого кола ек спертів проблематики та необхідність продовження роботи з дослідження практичних аспектів реалізації державної політики у сфері забезпечення енергетичної безпеки Підготували А. І. Вдовиченко, С. А. Панченко.

Діяльність Спілки

ЗУСТРІЧ ІЗ МІНІСТРОМ ЕКОЛОГІІ ТА ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ 21 серпня у Міністерстві екології та природних ресурсів України відбулась зустріч міністра Едуарда Ставицького з громадськими організаціями. Тема зустрічі - «Шляхи розв’язання проблеми відходів на загальнодержавному та регіональному рівнях. Під час зустрічі Едуард Ставицький наголосив на надзвичайній важливості співпраці Мінприроди з громадськими об’єднаннями під час прийняття рішень екологічного спрямування та доручив відповідним департаментам міністерства опрацювати всі звернення, що були надані в ході зустрічі.

Зустріч міністра екології з громадськими організаціями

Міністр звернув увагу присутніх на те, що проблема відходів є однією з найболючіших не тільки в Україні, а й в усьому світі. «Розв’язати її на належному рівні можна тільки спільними зусиллями влади і громадськості, удосконаливши законодавчу базу, адаптувавши її до стандартів та вимог Європейського Співтовариства, та здійснивши значну інформаційно-роз’яснювальну роботу серед населення, щоб кожна людина була відповідальною у ставленні до природи та виховувала в собі високу екологічну культуру», - заявив очільник Мінприроди. Едуард Ставицький повідомив про останні ініціативи Міністерства в напрямку збереження та поліпшення екологічної ситуації в країні. Йшлося, зокрема, про прийняття Закону України «Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2020 року», яким передбачено низку головних завдань, спрямованих на зменшення негативного впливу на навколишнє природне середовище, вивезення небезпечних відходів з території України, а також покращення ситуації із забезпечення можливості громадськості брати активну участь у прискоренні вирішення нагальних проблемних екологічних питань у країні завдяки співпраці із Мінприроди.

Під час зустрічі міністр відповів на запитання громадськості та представників ЗМІ, а також пообіцяв проводити подібні зібрання на регулярній основі. В заході взяли участь голова правління Спілки буровиків України Анатолій Вдовиченко та відповідальний секретар журналу «Буріння» Сергій Панченко. Від Спілки буровиків України міністру були направлені наступні листи. № 147 от 17 серпня 2012 р. Міністру екології та природних ресурсів України СТАВИЦЬКОМУ Е. А. Звертаємося до Вас з проханням пояснити громадськості на зустрічі, яка відбудеться 21.08.2012 р., які екологічні проблеми збереження довкілля в Україні та забезпечення дотримання вимог екологічної безпеки населення, вирішували чиновники Мінприроди, затіявши бюрократичну тяганину із наданням погоджень проектів на буріння свердловин на воду. Від кого і кого вони захищали, і яку шкоду вони цим нанесли в цілому державі і населенню регіонів, які відчувають дефіцит питної води? Копія останнього листа Спілки буровиків України в КМУ та відповіді на доручення КМУ від 14.06.2012 №247821/1/-12 від Держгеонадра та Мін регіону України додаються. Просимо особистого прийому для вирішення питань викладених у зверненнях Спілки. № 149 від 17.08.2012 р Пропозиції до обговорення на зустрічі 21.08.12р. по розробці технології утилізації відходів каменепереробного виробництва У каменепереробному виробництві при обробці гірських порід алмазним інструментом створюються значна кількість шламу, об’єми якого у зв’язку із різким зростанням обсягів робіт, стрімко збільшуються, внаслідок чого виникає проблема їх утилізації. Питання наукового обґрунтування шляхів утилізації шламу та його раціонального використання було розглянуте на Житомирській науково-практичній конференції по розвитку сервісного обслуговування у видобувних та переробних галузях, яка відбулась 17-19 серпня 2011 року за ініціативи Спілки та АТНУ. Із доповіді на конференції: «…Шлам, що створюється при бурінні та обробці гірських порід є дуже цінним продуктом, який ніякої екологічної загрози нікому не створює. Це готовий подрібнений до найменшої фракції концентрат, із якого можливо відбирати корисні складові. Для цього потрібно розробити спеціальні тех-

№ 5 (9) січень — грудень 2012

БУРІННЯ нології. І це цілком реально. Крім того це прекрасний меліорант для грунтів, особливо для поліських дерново-підзолистих. В ньому є багато необхідні елементів для розвитку рослин. Це фосфор, калій, кальцій а також мікроелементи. Велику цінність в шламі складають алмази від спрацювання інструменту. Загалом на всіх підприємствах за довгий період їх накопичується в шламі сотні тисяч карат. Крім того вольфрам, кобальт, хром та багато іншого. Сьогодні шлам це стратегічний продукт, який необхідно на кожному підприємству складувати і зберігати до того часу, коли будуть розроблені технології їх переробки та раціонального використання. І тому вимоги екологів про його шкідливість та необхідність спеціального захоронення є науково не обґрунтованими. Для вирішення шламової проблеми пропонується розробити спеціальні самохідні установки. Сервісне підприємство за допомогою таких установок в змозі своєчасно та маловитратно здійснювати очистку шламовідстойників на всіх каменеобробних підприємствах, збирати та переробляти шлам для його використання за призначенням Такий підхід вирішує не тільки екологічні проблеми, але і дозволяє раціонально використовувати мінеральні ресурси. Цією проблемою державні інституції займатись не будуть. Тому вирішення подібних проблем повністю покладається на фахові обєднання. Спілка буровиків тісно співпрацює із Національною академією наук, АТНУ та іншими науковими установами, які в змозі вирішити врешті решт і цю проблему. Але потрібна одностайність у визначенні та прийняті рішень…» Просимо винести питання доцільності проведення цих робіт на обговорення широкого кола екологічних фахівців та громадськості.

Передача пакету зверненнь від Спілки до Міністерства екології директору Департаменту організаційно-аналітичного забезпечення діяльності міністра Олександру Щукіну

Відповідь заступника міністра екології, керівника апарату Дмитра Мормуля.

№150 від 21 серпня 2012 р. Звертаємось до Вас з проханням вжити заходи по усуненню перешкод, які чинять деякі місцеві органи Державного управління екології (зокрема в Одеській області) з погодження проектної документації на буріння свердловин на воду , що стримує виконання Державної програми «Питна вода». Направляємо Вам копії звернення Одеської регіональної організації Спілки та відповіді на них Державного управління екології в Одеській області, із яких видно, що питання по суті справи не вирішується Міністерством екології. Про це також наголошує і Мінрегіон у своїх відповідях. На зустрічі , яка відбулась 21 серпня 2012 року, Вами було сказано, що всі задані питання будуть розглянуті з прийняттям відповідних рішень. Додається: Копії звернень та відповідні відповіді на них на 10 аркушах. Голова правління Спілки буровиків України А. І. Вдовиченко

26 жовтня 2012 року відбулася зустріч голови правління Спілки Анатолія Вдовиченка із директором Департаменту охорони природних ресурсів М. Л. Томахіним, на якій були вирішенні деякі питання погодження проектів на буріння свердловин на воду.

Діяльність Спілки

ВІЗИТ ДЕЛЕГАЦІЇ СПІЛКИ БУРОВИКІВ УКРАЇНИ ДО ПОЛЬЩІ 3-5 вересня 2012 делегація Спілки Буровиків України (надалі ВГО СБУ) провела низку зустрічей із польськими колегами. Поїздка була організована згідно плану роботи правління ВГО СБУ і відбулася завдяки підтримки ТОВ «Київский завод буровой техніки» (надалі ТОВ «КЗБТ»). В складі делегації були: Михайло Малов, заступник голови правління ВГО СБУ, директор KZBT.PL Sp. z.o.o.; Сергій Мельник, заступник голови правління ВГО СБУ, директор ТОВ «КЗБТ»; Ігор Стасюк, керівник з розвитку бізнесу компанії «Weatherford Україна»; Євген Мрозек, член правління ВГО СБУ, комерційний директор ТОВ «Укрбурсервіс»; Андрій Байбородін, приватний підприємець; Микола Сердюк, голова Московської організації Спілки геологів Росії, член Вченої ради ВГО СБУ; Руслан Бабіч, член ВГО СБУ, головний інженер ТОВ «КЗБТ»; Світлана Курчинська, головний бухгалтер ТОВ «КЗБТ»; Богдан Макаровец, Юрій Шаповал, Дмитро Карпенко, члени ВГО СБУ, інженери ТОВ «КЗБТ»; Юрій Удуд, член ВГО СБУ, заступник директора KZBT.PL Sp. z.o.o.

Збір делегації відбувся у Львові, де буровики відвідали музей «Гасова Лямпа» і ознайомились з історією початку нафтового промислу на Галичині та життєдіяльністю історичних постатєй, які фактично надали першого поштовху цьому промислу – львівських фармацевтів Яна Зега і Ігнація Лукашевича. Перша зустріч у Польщі відбулася в селищі Грабовніца Старшеньська з директором фірми ALGEO Sp. z.o.o. Збігнєвим Дереньговським. Фірма спеціалізується на геологорозвідувальному бурінні з відбором керну у складних гірничо-геологічних умовах (річний обсяг таких робіт складає кілька десятків тисяч метрів). ALGEO Sp. z.o.o. другий рік є колективним членом ВГО СБУ, її директор жваво цікавиться технічними і технологічними можливостями бурових підприємств України, декілька разів відвідував українських буровиків в різних регіонах країни. На зустрічі обговорювали можливості використання потенціалу українських бурових компаній і також можливості використання досвіду ALGEO Sp. z.o.o. при бурінні на вугілля з відбором керна подвійними трубами у складних гірничо-геологічних умовах. Далі вібулися зустрічі та відвідування музеїв у місті Кросно. Грабовніца Старшеньська і Кросно знаходяться у Підкарпатському воєводстві – місцевості, де на теріторії сучасної Польщі розпочиналися нафтовидобуток і буріння. У Кросно зустрілися з технічним директором фірми ZRG Krosno Sp. z.o.o. (Заклад Робіт Гірничих) Робертом

Зустріч із Збігнєвом Дереньговским, фірма ALGEO

Рачковским. ZRG Krosno є структурним підрозділом компаніі PGNiG (Польський концерн нафтогазовий), аналог нашого Нафтогазу. Фірма надає сервісні послуги з колтюбінгу, гідророзриву пластів, їх дослідження,

Спілкування з технічним директором ZRG Krosno Sp. z.o.o. Робертом Рачковським

тампонажу і т.п. буровим підприємствам PGNiG, а також іншим замовникам у Польщі та за її межами. Має відповідне обладнання та бурові установки вантажопід’ємністю до 80 тонн. Під час зустрічі наші фахівці запропонували свої сервісні послуги і обладнання, обмінялися думками щодо подальшого розвитку бурового ринку у Польщі та Україні. Учасники погодилися, що добрі перспективи для розвитку бурових робіт з’являються у зв’язку з інвестуванням коштів потужними закордонними компаніями у розробку нетрадиційних газових родовищ на теріторії наших країн. В Кросно відвідали музей ремесел, який розташований у старовинному будинку, де понад два століття тому виготовляли великі годинники для ратуш та замків усієї Європи. Цех ремесел польських у Кросні знаходиться поруч і веде активну діяльність (більш детально про асоціацію ремесіл польськіх у попередньому номері журналу «Буріння»). В музеї демонструється багато експонатів, в тому разі і вироби зі скла (фабрика скла також здавна працює у Кросно). Звичайно ж, не могла оминути делегація і музей нафтовидобутку та бурової справи ім. І. Лукаше-

№ 5 (9) січень — грудень 2012

БУРІННЯ вича у Бубрці. Музей був утворений згідно рішення Головного Управління науково-технічного товариства інженерів та техніків нафтової промисловості Польської Народної Республіки у 1961 році. Держава всіляко сприяла створенню музею (безкоштовно відвела земельну ділянку, допомогала коштами). Зараз у фінансуванні будівництва та діяльності музею беруть участь PGNiG, великі нафтопереробні компанії, які входять до наглядової ради музею а також фонди Унії Європейської. Музей розташований на території однієї з перших нафтових копалень, у будівництві та розробці якої є великий вклад Ігнація Лукашевича, який у 1854 році переїхав зі Львова до цієї місцевості та був ініціатором створення тут нафтовидобувного закладу. Цікаво, що й досі музей видобуває з старовинних копалень щомісяця близько 10 тонн нафти. На площі близько 10 га знаходиться багато експонатів – бурового інструменту, бурового обладнання від перших ударних бурових установок середини ХІХ ст. до бурових верстатів середини ХІХ, які вже не експлуатуються. Відтворені будівлі

ковальні та токарної майстерні ХІХ ст. На території є музей-будинок Ігнація Лукашевича, велика колекція керосинових ламп, колекція мінералів та гірничих пород. У приміщенні виставочного центру проводяться конференції та збори. В підвалинах приміщення електрофіковані стенди, на яких наглядно відтворені в динамиці процесси утворення та розробки нафтових покладів. В Бубрці завжди людно, багато екскурсій, особливо учнів. Музей є чудовим прикладом, як держава, бізнес-структури та громадскість спільно зберігають та відтворюють історичне минуле своєї професії, свого краю. Завершальна зустріч відбулася в Томашеві Любельскім на фірмі KZBT.PL Sp. z.o.o., яка є повноважним представником ТОВ «КЗБТ» на території Унії Європейської з продажу бурових установок та інструменту та їх сервісному обслуговуванню.

Біля памятника І.Лукашевичу, музей у Бубрці

Кузня нафтопромислу

Превентор після ліквідації газового фонтану

Раритетна УРБ, музей Бубрка

Підготував М. В. Малов

Наука і сучасні технології

УДК 622.24.051

ПОРОДОРАЗРУШАЮЩИЙ И МЕТАЛЛООБРАБАТЫВАЮЩИЙ ИНСТРУМЕНТ – ТЕХНИКА И ТЕХНОЛОГИЯ ЕГО ИЗГОТОВЛЕНИЯ И ПРИМЕНЕНИЯ (По материалам ХV-й Морской Международной конференции) С 16 по 22 сентября 2012 г на базе пансионата «Алмаз» ИСМ НАН Украины в пос. Морское Судакского района в Крыму была проведена очередная XV Морская Международная конференция: «Породоразрушающий и металлообрабатывающий инструмент – техника и технология его изготовления и применения». В работе конференции приняли участие 86 ученых и специалистов из 40 предприятий, учреждений и организаций Украины, России, Белоруссии, Казахстана, Азербайджана, Польши и Китая, среди них: от Национальной академии наук Украины: Институт сверхтвердых материалов им. В. Н. Бакуля, Институт проблем материаловедения им. И. Н. Францевича, Институт электросварки им. Е. О. Патона, Научно-технологический алмазный концерн «АЛКОН»; от учебных заведений Украины: Национальный горный университет (Днепропетровск), Донецкий национальный технический университет; Ивано-Франковский национальный технический университет нефти и газа, от Министерства экологии и природопользования Украины: ДП «Украинская геологическая компания», ДРГП «Донецкгеология» (г. Артемовск), НПП «Геоинформ», Днепропетровское отделение УкрГГРИ; от НАК «Недра Украины»: ДП «Западукргеология»; от производственных предприятий и организаций Украины: ОАО «Геолстрим» ( Киев), ГСП ЧАЭС (г. Славутич), ООО «ПроАвто»(Киев), ПрАО «Интенефтегазстрой»(Киев), ПрАО «Научно-исследовательское и конструкторское бюро бурового инструмента»(Киев), Группа компаний «КАРАТ» (г. Ахтырка), Союз буровиков Украины, Академия технологических наук Украины; из России: «ВНИИАлмаз»(Москва), Московский институт стали и сплавов, Институт физической химии и электрохимии им. А. М. Фрумкина РАН (Москва), Институт физики высоких давлений РАН (г. Троицк), Институт общей физики им. А. М. Прохорова (Москва), Институт металлургии и материаловедения им. А. А. Байкова (Москва), ЗАО «Микроборнанотех» (Москва), Тульское НИГП, НИИ синтетического каучука им. академика С.В. Лебедева (С.Петербург), ФГУП СКТБ «Технолог» (С.. Петербург), ЗАО «Алмазный центр» (С. Петербург),), Национальный минерально-сырьевой университет «Горный» (С.-Петербург), Омский государственный технический университет, Северо-Восточный федеральный университет им. М. К. Аммосова (г. Якутск), из Беларуси: ГНУ «Физико-технический институт» НАН Белоруси; из Польши: Институт прогрессивных технологий обработки (Краков); из Азербайджана: Каспийская буровая компания (Баку); из Казахстана: Атырауский институт нефти и газа, (г. Атырау); из Китая: Китайский геологический университет (Beijing). В числе участников конференции: член-корреспондентов НАН Украины – 1; член-корреспондентов АТН Украины - 2, докторов технических наук – 14; докторов химических наук – 3; кандидатов технических наук – 20; кандидатов химических наук – 2; кандидатов физико-математических наук – 1; кандидатов экономических наук - 1, кандидатов геолого-минералогических наук - 1, научных сотрудников – 2, аспирантов - 8, студентов – 6, руководителей предприятий и инженеров – 23.

Пленарное заседание конференции

БУРІННЯ С докладом о выполнении постановления 14-й конференции выступил председатель оргкомитета, д. т. н. Н. А. Бондаренко. 1. Институтом сверхтвердых материалов (Р. К. Богданов) проведен анализ литературных и патентных источников по изучению вопроса целесообразности изготовления алмазных буровых коронок с корпусами из сплавов на основе меди или алюминия. Выявлена возможность применения сплава на основе меди и алюминия для изготовления буровых коронок. Необходимо дополнительно провести комплекс экспериментальных исследований по разработке рекомендаций по использованию данного сплава для конкретных технологических и температурных особенностей изготовления инструмента. Проведены также работы по усовершенствованию конструкции и технологии изготовления буровых коронок типа NQ для буровых установок зарубежного производства. Для упрощения технологии изготовления конструкцию коронки выполнили составной, что позволило пропитывать инструмент в водородной печи, применяемой для изготовления серийных коронок. С целью повышения стойкости инструмента была понижена износостойкость матрицы за счет изменения ее состава и повышена зернистость алмазов. Выполненные усовершенствования позволили увеличить проходку на инструмент до 120 м. 2. Для повышения работоспособности криогенно-гравийных фильтров А. П. Возняковским (ФГУП «НИИСК» им С. В. Лебедева) предложена технологическая среда SiO2 (речной песок фракции 500–700 мкм) – желатин. Для реологических экспериментов с указанной технологической средой исследованы морфометрические характеристики дисперсной фазы (SiO2) (совокупность геометрических и морфологических характеристик). На приборе Dialspect, OSM фирмы VOLLSTADT DIMANT CmbH определены характеристики однородности и стабильности частиц исследуемого образца. Показатель прочности частиц SiO2 измерен на приборе ДДА-33А. Полученные данные необходимы для исследования изменения вязкости, структурно-механических свойств предложенной технологической среды в области пониженных температур и, как следствие, для оценки способности противостояния дисперсионных систем деформациям на сдвиг. 3. ДонНТУ (О. И. Калиниченко) проведены исследования по выбору новых технических и технологических схем передачи динамических нагрузок на породоразрушающий инструмент с инженерным обоснованием параметров ударных систем, выполненных с применением сверхтвердых материалов.Учитывая прямую зависимость механической скорости бурения от ударного приложения нагрузки на долото, предложено техническое решение простой ударной системы в виде утяжелителей скользящего типа, свободно расположенных на бурильной колонне и

№ 5 (9) січень — грудень 2012 опирающихся на долото. Решение задачи сужено инженерным расчетом и подбором наиболее выгодного сочетания количества и масс утяжелителей, при которых будет достигаться максимальная динамичность воздействия долота на породу. Наличие нормативной длины сортаментной трубы является фактором ограничения для размещения на ее гладкой части суммарной длины набора утяжелителей. Поэтому выбор материала с увеличенной плотностью и ударной вязкостью может служить одним из источников компактности ударной системы в призабойной зоне колонны бурильных труб. 4. Союзом буровиков Украины ( А. И. Вдовиченко, И. И. Мартиненко) проведены подготовительные работы по разработке программы создания эффективной твердосплавной коронки для бурения по мягким и средним породам до 8-й категории по буримости, перемежающимися прослоями твердых и крепких пород до 9 -12 категории. В статье «О СОЗДАНИИ ТВЕРДОСПЛАВНОЙ КОРОНКИ ДЛЯ КОЛОНКОВОГО БУРЕНИЯ ПОВЫШЕННОЙ ЭФФЕКТИВНОСТИ» на основании анализа отечественных достижений в твердосплавном бурении выявлены некоторые закономерности изменения показателей отработки коронок, в зависимости от твердости пород, диаметра бурения и качества изготовления инструмента, которые предлагается взять за основу при разработке супперэффективной твердосплавной коронки для вращательного колонкового бурения. От Союза буровиков Украины направлены обращения к руководителям БЗБО, КЗБТ, ДЗБО, ИСМ, ТулНГП, ведущим специалистам и ученным в области разработки, изготовлении и применения твердосплавного бурового инструмента с предложениями по сотрудничеству в разработке супперэффективной твердосплавной коронки для колонкового бурения. 5. Союзом буровиков Украины (А. И. Вдовиченко) продолжались работы по обоснованию целесообразности рекуперации алмазного бурового инструмента в Украине. Изучен опыт проведения этих работ в Тульском научно-исследовательском геологическом предприятии. Опубликована в сборнике статья «ПРОБЛЕМЫ РАЗВИТИЯ РЕКУПЕРАЦИОННОГО ПРОИЗВОДСТВА В УКРАИНЕ» в которой приведены основные проблемы развития рекуперации алмазов из отработанного бурового инструмента в Украине и определены пути их решения. Приведен многолетний опыт рекуперационного производства в ТулНИГП. 6. В ИСМ (Г. А. Петасюк) проведены исследования морфометрических характеристик порошков синтетических и природных алмазов, предназначенных для использования в качестве наполнителя при изготовлении инструментальных композиций на полимерной основе. Установлены значения таких морфометрических характеристик исследуемых порошков, как выпуклость и удельный периметр проекции зерен, шероховатость и форм-фактор округлости, число режущих

Наука і сучасні технології кромок зерен и среднее значение угла их заострения. Эти характеристики оказывают влияние на алмазоудержание зерен порошка в матрице и должны влиять на эксплуатационные свойства получаемого композиционного материала. Результаты исследований переданы Институту проблем нефти и газа Сибирского отделения РАН (Е. Ю. Шиц) для изготовления опытного композиционного материала и исследования его эксплуатационных свойств. 7. В ИСМ (И. А. Петруша) исследована кинетика уплотнения при спекании порошковой смеси тройной нитридной системы TiN/Si3N4/cBN при высоком давлении (8 ГПа) в диапазоне температур 500-1600°С. Исследованы закономерности структурных и фазовых превращений в процессе спекания и оптимизированы условия получения керамо-матричного композита (КМК) с максимальной плотностью (d=3,86 г/см3). Исследованы физико-механические свойства КМК методами индентирования, динамического нагружения, а также импульсной УЗ-диагностики совместно с Институтом прогрессивных технологий обработки в Польше (Л. Яворска). Для полученного КМК характерны следующие показатели: твердость по Виккерсу (15 кГ) HV = 28,3±2,1 ГПа; модуль Юнга Е = 630±20 ГПа; модуль всестороннего сжатия В = 310±20 ГПа; коэффициент Пуассона ν = 0,168; предельное растягивающее напряжение при динамическом диаметральном нагружении σдн = 0,24±0,6 ГПа. Композит перспективен для применения в режущем инструменте при обработке жаропрочных сталей. 8. В ИСМ (Н. А. Бондаренко) для определения влияния криогенной обработки две пластины АТП обрабатывали в жидком азоте. На стенде определяли износ, величина которого составила 0,25 и 0,30. После нагрева до 900°С в течение 3 мин испытания на стенде показали соответственно 0,30 и 0,43. Таким образом, криогенная обработка воздействует как еще один цикл нагрева и не стабилизирует свойства пластин АТП. 9. В СКТБ «Технолог» (В. Ю. Долматов) проведены исследования влияния допирования детонационных наноалмазов (ДНА) бором и фосфором на их физикохимические свойства, эксплуатационные характеристики и физико-механические свойства композитов, спеченных из них в условиях высоких давлений. Синтезирован по 2-м вариантам ДНА с фосфором и бором. На настоящий момент нет четких подтверждений допирования ДНА, и работы ИСМ с этими продуктами могли бы дополнительно подтвердить или опровергнуть это. 10. В ИСМ (А. А. Бочечка) изучено влияние концентрации бора в исходной шихте на состав и количество включений в монокристаллах алмаза, синтезированных в системе магний-цинк-бор-углерод. Установлено, что основными фазами, которые присутствуют в шихте после синтеза алмаза в системе Mg–Zn–B–C являются B, B4C, Zn, Mg. При увеличении количества бора в

исходной шихте, увеличивается количество фаз, содержащих B и B4C, соответственно уменьшается количество Zn и Mg. При вхождении данных фаз как включений в кристаллы алмаза после охлаждения рабочего объема и снятия высокого давления они создают в кристаллах остаточные напряжения растяжения. Рассчитан уровень остаточных напряжений в кристаллах в зависимости от содержания в них примесей. Проведенный расчет показал, что увеличение количества B и B4C во включениях уменьшает уровень напряжений растяжения в кристаллах алмаза при термообработке (1100°С), что ведет к увеличению коэффициента термостабильности от 0,6 до 0,8. Проведен синтез порошков ультрадисперсного алмаза (УДА), легированных бором. На основе изучения кинетики спекания и температурной зависимости плотности спеченных поликристаллов от температуры спекания установлены оптимальные параметры получения поликристаллов из порошков УДА, легированных бором. 11. НТУ «МИСиС» (В. С. Панов) и ИСМ (В. П. Бондаренко) обменялись результатами исследований по жидкофазному спеканию твердых сплавов и подготовили совместный проект по развитию научных основ жидкофазного спекания твердых и тяжелых сплавов для финансирования русско-украинским фондом фундаментальных исследований. 12. По практической реализации результатов исследований в области сварки трением с перемешиванием (В. А. Лукаш, В. И. Зеленин) достигнута договоренность с Днепродзержинским металлургическим комбинатом о наплавке в 2012 г. листа меди на реальную плиту рабочего кристаллизатора. В работе текущей XV-й конференции приняли участие 14 молодых ученых, аспирантов, магистров. Наибольшую активность проявил Донецкий национальный технический университет. К началу работы ХV-ой конференции издан 15-й выпуск сборника научных трудов «Породоразрушающий

Участники конференции. На переднем плане Виталий Данилко (справа), Раенко (в центре)

БУРІННЯ и металлообрабатывающий инструмент - техника и технология его изготовления и применения». В работе ХV-ой конференции впервые принимают участие представители Казахстана. На пленарном заседании и на секциях выступили с докладами им сообщениями: чл.-корр. НАН Украины Ивахненко С. А., чл.-корр. АТН Украины Вдовиченко А. И., доктора тенических наук Ножкина А. В., Богатырева Г. П., Власюк В. И., Онищин В. П., Кузей А. М., Джанзаков И. И., Калиниченко О. И., Петруша И. А., Бочечка А. А., Кожевников А. А., Коцкулич Я. С., Бондаренко Н. А., Волкогон В. М., Бугаков В. И., Чернов Б. Н., Еремин Е. Н., доктора химических наук Возняковский А. П., Шугалей И. В., Илюшин М. А., PhD Павел Фигель, кандидаты технических наук Мартыненко И. И., Заневский О. А., Петасюк Г. А., Богданов Р. К., Черногорова О. И., Кунцяк Я. В., Ашкинази Е. Е., Андреев И .В., Шатохин В. В., Сафонова М. Н., Зеленин В. И., Соколов А. Н., Лукаш В. А., Долматов В. Ю., Васюк Б. Н., Аврамчук С. К., Шуменко В. Н., Назарчук С. Н., кандидаты физико-математических наук Гаращенко В. Р., Колодницкий В. Н., младшие научные сотрудники Черненко А. Н., Русинова Н. А., ведущие инженеры Гаврилова В. С., Сороченко Т. А., аспиранты Попова М. С., Коваль В. И., Черниенко А. И., Парфенюк С. Н., Хохуля А. В., студенты Копытков-Баскаков Д. В., Тельбиш Т. Ю.,Тельбиш М. Ю., Стогнеев И. С., Титенок Н. И., Петраков А. Е., Буникевич О. И.

№ 5 (9) січень — грудень 2012

Профессора из России В. П. Онищин (слева) и В. И. Власюк (справа)

Лучшими были признаны доклады: 1-я научная секция. Аспиранта ДонНТУ М. С. Поповой «Определение максимальной углубки алмазных резцов однослойных коронок с радиальной раскладкой» 2-я научная секция. Представителя ФГУП «СПКТБ «Технолог» (Санкт-Петербург), к.т.н. В. Ю. Долматова «К вопросу механизма образования детонационного наноалмаза» 3-я научная секция. Представителя ФГОУ ВПО «Национальный исследовательський автономный техно-

Генеральный директор ПрАО «НИИКБ БИ» Ярослав Кунцяк (в центре) и профессоры из ИФНТУНГ Борис Чернов (слева) и Ярослав Коцкулич (справа)

Студент Донецкого национального технического университета Артем Петраков

Аспиранты ИФНТУНГ Б. А. Мовчан (слева) и В. И. Коваль(справа) на заседании секции

Наука і сучасні технології логический университет «МИСиС» (Москва), к.т.н. В. Н. Шуменка «Формирование изолированных пор при спекании порошкового образца ТіС – Ni». Из докладов молодых ученых. Студента ДонНТУ А. Е. Петракова «Разработка методики профилирования и многофункционального бурового комплекса для бурения подземных направленных скважин». В дискуссиях по проблемам конференции и в обсуждении докладов выступили: От Института сверхтвердых материалов НАН Украины им. В. Н. Бакуля - Н. А. Бондаренко, В. Н. Колодницкий, Н. А. Соколов, В. А. Лукаш, Т. А. Сороченко, И. А. Петруша; от Союза буровиков Украины - А. И. Вдовиченко; от Госгеонадра Украины - И. И. Мартиненко; от Ивано-Франковского национального технического университета нефти и газа - Я. С. Коцкулич; от Донецкого национального технического университета - О. И. Калиниченко; от Омского

технического университета - Е. Н. Еремин; от Национального минерально-сырьевого университета «Горный» - В. П. Онищин, от ФУГП СПКБ «Технолог» - В. Ю. Долматов, от ФУГП «НИИ синтетического каучука» им. академ. С. В. Лебедева из С-Петербурга - А. П. Возняковский. В процессе обмена мнениями отмечено, что конференция прошла конструктивно, на высоком научном и техническом уровне. Вне заседаний конференции проводились двух- и многосторонние встречи ученых и специалистов, что позволило более глубоко обсудить насущные проблемы производства и важнейшие направления, совместных исследований, а также испытаний новых конструкций инструментов. Конференция отметила: 1. Повышение научного уровня докладов, представленных на конференцию молодыми учеными.

Заключительное заседание: обсуждение докладов и принятие постановления конференции

БУРІННЯ 2. Состоявшийся обмен информацией (статьи в сборнике научных трудов), обсуждение представленных материалов (на конференции), договоренности о последующем сотрудничестве считать полезным для дальнейшего развития научных исследований во всех странах-участницах конференции (Азербайджан, Беларусь, Казахстан, Китай, Польша, Россия, Украина). 3. Союзом буровиков Украины совместно с Государственной службой геологии и недр Украины проведена большая подготовительная работа по разработке программы создания твердосплавной коронки высокой эффективности для колонкового бурения и определены основные направления ее дальнейшего развития. 4. Оргкомитету, редакционному совету, авторам статей и докладчикам обратить внимание на необходимость повышения качества презентаций, представляемых на конференции, и соответствие статей в сборнике научных трудов тематике конференции. Конференция постановила: 1. ФУГП СПКБ «Технолог», ЗАО «Алмазный центр» (В. Ю. Долматов), ИСМ (А. А. Бочечка, Г. П. Богатырева) провести комплексные исследования по влиянию допирования наноалмазов элементами III, V и VII групп на их адсорбционно-структурные характеристики, физико-химические свойства и свойства спеченных из них при высоких р,Т-условиях композитов. 2. ИСМ (И. М. Петруша), Институту прогрессивных технологий обработки (Фигель Павел, Климчик Петр), разработать высокоэффективные солесодержащие ячейки высокого давления для АВД типа «тороид-30», стабильно работающие при экстремально высоких параметрах термобарического воздействия. 3. ИСМ (А. Н. Соколов), Институту общей физики РАН (Е. Е. Ашкинази) провести испытания индентора Виккерса с наконечником из гибридного материала, представляющего собой армированный CVD-алмазом АКТМ. 4. ФГУН «Институт металлургии и материаловедения» им. А. А. Байкова РАН (Черногорова О.П.), ИСМ (Г. П. Богатырева, Г. А. Петасюк) провести совместные комплексные исследования морфологических и структурных характеристик фуллеренов, СТМ и наноалмазов в исходном и механоактивированном состояниях, а также после синтеза композиционных материалов с этими частицами. 5. ИСМ (Г. П. Богатырева) и Северо-Восточный федеральный университет им. М.К. Аммосова (М. Н. Сафонова) с целью утилизации отходов промышленного производства природных алмазов провести работы по получению алмазосодержащих компактов методом физико-химического синтеза при атмосферном давлении и определить их абразивные свойства.

№ 5 (9) січень — грудень 2012 6. ДонНТУ (О. И. Калиниченко) и ПрАО «НИИКБ БИ» (Я. В. Кунцяк) рассмотреть возможность совместной доработки методики профилирования и конструкции многофункционального бурового комплекса, предложенных ДонНТУ для бурения направленных скважин при роторной компоновке оборудования. 7. ИСМ (Н. А. Бондаренко) совместно с производственными организациями проработать вопрос о создании буровых долот с АТП для реактивно-турбинного бурения. 8. ИФНТУНГ (Я. С. Коцкулич), ПрАО «НИИКБ БИ» (Я. В. Кунцяк) подготовить в 2013 г. статьи и доклады, посвященные 100-летию первого искривления скважин. 9. ИСМ (И. В. Андреев) провести работы по использованию в качестве рабочего элемента для сварки трением с перемешиванием твердый сплав с включением твердого раствора (Ti,W)C. 10. ИСМ (А. А. Бочечка, И. А. Петруша). Проработать вопрос постановки исследований по углубленному изучению поверхностных явлений при разрушении горной породы алмазным инструментом. 11. Согласовать с буровыми организациями возможность апробации методики интеллектуального анализа информации в области бурового инструмента с целью эффективного выбора инструмента для конкретных условий работы (А. И. Вдовиченко, Я. С. Коцкулич, Р. К. Богданов, Т. А. Сороченко) 12. Издать в 2013 году ХVI-й выпуск научных трудов «Породоразрушающий и металлообрабатывающий инструмент – техника и технология его изготовления и применения». 13. В 2013 году провести очередную ХVI-ю конференцию. Подготовил А.И. Вдовиченко

Вид на море с пансионата «Алмаз»

Наука і сучасні технології

УДК 622.24.051.01.5

ИССЛЕДОВАНИЯ И РАЗРАБОТКИ НОВОЙ БУРОВОЙ ТЕХНИКИ В ТЕМАТИКЕ МЕЖДУНАРОДНОЙ КОНФЕРЕНЦИИ «ПОРОДОРАЗРУШАЮЩИЙ И МЕТАЛЛООБРАБАТЫВАЮЩИЙ ИНСТРУМЕНТ – ТЕХНИКА И ТЕХНОЛОГИЯ ЕГО ИЗГОТОВЛЕНИЯ И ПРИМЕНЕНИЯ» Обобщены результаты работы конференции «Породоразрушающий и металлообрабатывающий инструмент – техника и технология его изготовления и применения». Отмечена достаточно широкая область решаемых вопросов, а также научная и практическая направленность исследо-ваний, предложенных в докладах участников конференции. Ключевые слова: научная и практическая направленность исследований, буровой инстру-мент и оборудование, способы и технология бурения скважин.

Международные конференции «Породоразрушающий и металлообрабатывающий инструмент – техника и технология его изготовления и применения», традиционно обеспечивают возможность специалистам и ученым буровой отрасли не только обменяться информацией о техническом и экономическом положении современного бурения, но и получить оценку практической целесообразности развития предложенных научно-исследовательских разработок. Не стала исключением и XV конференция, проведенная в период 16-22 сентября 2012 г. Конференция привлекла около 86 участников из 7 стран, из которых более 20 участников представляли непосредственно буровое производство. Среди докладчиков были ведущие инженеры и руководящие инженеры-производственники приглашенных предприятий, ученые научно-исследовательских институтов и высших школ Украины, России, Белоруси, Азербайджана, Казахстана, Китая и Польши, а также изготовители и потребители буровой техники. В дополнение к докладам Cоюзом буровиков Украины было организовано дискуссионное обсуждение ряда проблемных вопросов, которые, по мнению участников конференции, выделены как наиболее значимые. В результате определена группа приоритетных работ и предложены соответствующие решения, направленные на дальнейшее развитие и повышение конкурентоспособности отечественной буровой отрасли. Особенно подчеркнуты вопросы, имеющие международное значение. В первую очередь отмечена важность и достигнутая продуктивность исследований ИСМ им. В. Н. Бакуля в части создания алмазных долот и коронок. Важнейшей предпосылкой для быстрого внедрения алмазного бурового инструмента и дальнейших его усовершенствований, по мнению участников об-суждения докладов, является тесный контакт между разработчиком, изготовителем и потребителем. При наметившейся тенденции ускоренного освоения углеводородных месторождений украинской зоны акваторий Черного и Азовского морей позитивную оценку получили разработки Донецкого национального технического университета (ДонНТУ). Созданные в

Калиниченко Олег Иванович,

доктор технических наук, профессор кафедры технологии и техники геологоразведочных работ Донецкого национального технического университете

ДонНТУ легкие буровые установки не имеют аналогов в мировой практике, и на сегодня являются наиболее эффективной технической основой выполнения инженерно-геологических изысканий для разработки документации обустройства промыслов, обеспечения постановки и эксплуатации СПБУ, и строительства других гидротехнических объектов на шельфе. В докладе А. И. Вдовиченко (Союз буровиков Украины) «Использование отечественных достижений в совершенствовании технологии алмазного бурения» обобщены результаты большого объема лабораторных и стендовых испытаний выполненных УКРГИПРОНИИнефть а также научно-производственных экспериментов, проведенных Партией производственно-технической тематики треста «Киевгеология» в 1967-1972 годах при бурении разведочных скважин на Кременчугском железорудном месторождении. На основе сопоставления данных влияния эмульсионных промывочных жидкостей на эффективность разрушения твердых пород, автором приведены убедительные материа-лы, во многом дополняющие оценку эффекта Ребиндера на продуктивность алмазного бурения. Важ-ным итогом проведенных исследований является принципиальный вывод о доминирующем действии эффекта Ребиндера на повышение стойкости алмаза и матрицы коронки, за счет образования на рабочей поверхности быстро обновляющейся сверхпрочной хемосорбированной пленки, обладающей особыми структурно-механическими свойствами с повышенными адгезионными и когезионными характеристиками.

БУРІННЯ Заинтересованность широкой части участников конференции вызвал доклад В. И. Власюка (ОАО «Тульское НИГП», Россия) «Разработка комплексов алмазного породоразрушающего инструмента и технологии его изготовления на основе авторских свидетельств и патентов на изобретения и полезные модели». Более чем 50 летний опыт создания и использования специального алмазно-го породоразрушающего инструмента, изготовленного по оригинальным технологиям ОАО «Тульское НИГП», является не только крупным вкладом в развитие алмазного бурения, но и альтернативой использования аналогичных зарубежных разработок на объектах с осложненными горно-геологическими условиями. Однозначно положительную оценку, с обозначением возможности практического решения проблемы повышения рентабельности и эффективности алмазного бурения, получил доклад А. И. Вдовиченко «Проблемы развития рекуперационного производства в Украине». В связи с повышением цен на алмазное сырье задача использования рекуперированных алмазов в инструменте становится весьма актуальной. При этом качественно и количественно продуктивность рекуперации алмазов существенно зависит от своевременного снятия коронок с работы. Доклады Р. К. Богданова (ИСМ им. В. Н. Бакуля) «Исследования и основные принципы разработки алмазных буровых коронок конструкции ИСМ» и «Исследование и рекомендации по оснащению бурового инструмента крупными синтетическими алмазами», отличались синтезом исследований экспериментально-теоретического характера и практических результатов разработки, и применения породоразрушающего инструмента на основе синтетических алмазов и сверхтвердого композиционного алмазосодержащего материала. В первом докладе, приведенные автором данные обосновывают возможность регулирования износостойкости алмазосодержащей матрицы буровой коронки путем размещения в ней оптимального количества вставок твесала. Полученный вывод положен в основу создания коронок с комбинированными матрицами (БС04, БС05, БС06) для бурения скважин одинарными колонковыми снарядами в породах IX-XI категорий по буримости. На основе анализа данных теоретических и экспериментальных исследований возможности использования в конструкциях однослойных коронок крупных кристаллов синтетического алмаза с разными прочностными характеристиками, определяемыми совершенством структуры кристаллов алмаза, морфологией поверхности граней и магнитными свойствами, обоснована целесообразность использования в качестве резцов алмазные кристаллы с различной магнитной восприимчивостью. В первом рабочем ряду сектора матрицы нужно использовать алмазы из партии с меньшей магнитной восприимчивостью, т. е. более прочные, а для последующих рядов можно использовать алмазы с большей

№ 5 (9) січень — грудень 2012 магнитной восприимчивостью. Таким образом, будет обеспечиваться не только рациональ-ное использование алмазного сырья, но и эффективность коронки. В части совершенствования методов проектирования однослойных коронок определен-ный интерес вызвал доклад аспиранта ДонНТУ Марины Поповой «Определение максимальной углубки алмазных резцов однослойных коронок с радиальной раскладкой». Автором обоснована возможность использования компьютерного моделирования взаимодействия однослойной алмазной коронки с забоем скважины для проектирования наиболее выгодной раскладки алмазов в секторе матрицы. Значительная часть содержания докладов касалась исследований и конструкторских раз-работок новых технических средств и способов повышения надежности и эффективности бурения глубоких скважин. Генеральный директор ПрАТ «НДІКБ бурового инструмента» Я. В. Кунцяк в своем со-общении кратко охарактеризовал сферу деятельности предприятия, сделав акцент на завершенность и конкурентоспособность на мировом уровне целого ряда технических разработок и технологических аспектов бурения глубоких скважин. Основная часть сообщения касалась разработки керноприемных устройств, объективно обеспечивающих техническую надежность отбора керна при соблюдении нормативных требований к качеству кернового материала при бурении глубоких наклонно-направленных и горизонтальных скважин на углеводородных месторождениях. Проблема повышения надежности крепления ствола эксплуатационных скважин озвучена в докладах ученых Ивано-Франковского национального технического университета нефти и газа: Я. С. Коцкулича, Б. А. Чернова и В. И. Коваля. В докладе «Влияние изгиба обсадных труб на их прочность при действии внешнего избы-точного давления» Я. С. Коцкулич привел результаты теоретических исследований обсадной колон-ны, которые существенно дополняют известные рекомендации по их расчету на прочность. В сооб-щении « К вопросу выбора критерия оценки деформационной способности тампонажного камня» ученым приведен обширный материал, касающийся исследований механизма возникновения напря-жений и деформаций системы «обсадная колонна-цементный камень» с учетом динамического воз-действия, которое возникает внутри скважины. Участниками конференции отмечена как практиче-ская, так и научная значимость выполненных работ, заключающаяся как в обоснованности выбора критерия оценки деформационных способности тампонажного камня в случае динамических нагру-зок на крепь скважины, так и в появившейся возможности измерения предложенного коэффициента деформационной способности тампонажного камня, в т.ч. армированного полипропиленовой фиброй и хризотил-асбестом. Б. А. Черновым приведено теоретическое и экспериментальное обоснование возможно-сти решения

Наука і сучасні технології задачи повышения герметичности и надежности муфтового соединения обсадных колонн в широком диапазоне изменения температур и действии высоких давлений. Предложена оригинальная конструкция муфтовых соединений, в основе которой лежит идея компенсации рассеивания межтрубного расстояния, при одновременном увеличении площади контакта с трубами с исключени-ем заклинивания при свинчивании соединений и увеличении контактного давления путем снижения жесткости герметизирующего элемента и его напряженной деформации. В сообщении В. И. Коваля рассмотрены особенности создания гидродинамического симулятора для моделирования разработки нефтяных и газоконденсатных месторождений. Приведены примеры использования созданных программных комплексов для расчета фазового равновесия и трехмерной трехфазной многокомпонентной фильтрации пластовых флюидов. В целом, несмотря на обзорный характер доклада Б. Н. Васюка «К вопросу о технологии добычи сланцевого газа», новизна и актуальность рассмотренной темы привлекла внимание и интерес конференции. В своем выступлении автор практически наметил основные направления решения технических задач для рассматриваемой области бурового производства. В качестве начального вклада в расширение технического парка оборудования для осуществления проходки скважин на сланцевых месторождениях докладчик предложил для обсуждения новую разработку УкрГГРИ, в ви-де фрезерного инструмента для зарезки горизонтального ствола из обсаженной скважины и перфора-ционные системы для прострелочных работ, созданные совместно с рядом специализированных предприятий Украины. В докладе И. И. Мартыненко (Госгеонедра Украины) «О создании трердосплавной повышенной эффективности коронки для колонкового бурения» предложены некоторые результаты, касающиеся выполнения решений XII конференции, суть которых заключалась в подготовке программы по разработке эффективной твердосплавной коронки для колонкового бурения по породам до VIII категории по буримости с перемежающимися прослоями пород IX-XII категорий. Выполненный ана-лиз результативности бурения твердосплавными коронками диаметром 46-112 мм и выделенные при этом такие обобщающие показатели, как категория пород, минимальная проходка на коронку, минимальная средняя механическая скорость в рейсе, в общем случае могут быть приняты в виде ориентировочных значений для разработки твердосплавной коронки с повышенными технологическими свойствами. Большой интерес вызвал доклад проф. В. П. Онищина (Горнопромышленная группа «ЭЗ-ТАБ», Россия) «Комплекс ССК-ПБС для работы с подводным буровым станком». В основу предло-женного к обсуждению материала положен накопленный Санкт-Петербургским государственным горным университетом опыт создания комплексов для разведки дна мирового океана и

континентального шельфа. В условиях имеющей место специфики выполнения технологического цикла бурения подводных скважин, использование комплексов ССК при работе со съемными керноприемниками рассматривается как весьма прогрессивное техническое решение проблемы повышения производительности и рентабельности бурения скважин на морских акваториях. Широко апробированные результаты исследований и новые технические решения, обеспечивающие повышенные показатели бурения скважин при изысканиях на море предложены Донецким национальным техническим университетом. Традиционно доклады прочитаны молодыми учеными и студентами кафедры технологии и техники геологоразведочных работ, которые являлись непосредственными участниками представленных разработок. В совместном сообщении аспиранта Сергея Парфенюка и магистранта Наталии Титенок раскрыты вопросы создания гидроприводных забивных пробоотборников. Рассмотрена возможность расширения области их применения, в т.ч., при бурении скважин в нескальных донных отложениях по технологии «Wire Line». В целом, по мнению участников обсуждения представленного материала, при конструктивной завершенности и опытной проверке эффективности, выбранное направление может рассматриваться как элемент расширения парка технического обеспечения бурения инженер-ногеологических скважин на шельфе. В сообщении аспиранта Александра Хохули и магистранта Дмитрия Копыткова-Баскакова «О целесообразности включения гидроударных установок типа УМБ в нормативный перечень технических средств для бурения инженерно-геологических скважин на морских акваториях» технические и экономические результаты применения нормативно рекомендуемых вибрационных снарядов и вращательных установок, сопоставлены с показателями, полученными при использовании установок УМБ конструкции ДонНТУ. Сделан вывод о целесообразности распространения, прежде всего, установок УМБ-130М и УМБ-2М, с включением их в нормативный перечень технических средств инженерно-геологических изысканий на морских акваториях. Вывод основан на полученной возможности расширения диапазона физико-механических свойств пересекаемых пород при однорейсовой про-ходке скважин до 6 м, а также более чем втрое увеличенной коммерческой скорости бурения скважин глубиной до 50 м с борта экономичных судов общетехнического назначения. В целом, продуктив-ность установок является фактором преобладающего применения их в практике инженерной подготовки документации для обустройства площадок газовых промыслов на месторождениях Азовского и Черного морей. Приобретение Украиной мощной и габаритной СПБУ «Петр Годованец», потребовали ускоренного проведения инженерных изысканий с выполнением нормативных условий постановки ее на рейде, в порту и в ме-

БУРІННЯ стах отстоя. Учитывая сложный характер геологического строения участков изысканий, где более трети геологического разреза были представлены твердыми глинами, известняком, прослоями песчаника, мощными слоями песка с гравием и галькой с переходом на известняк, глину или тяжелый суглинок, потребовалась разработка нового снаряда с повышенными выходными частотно-силовыми характеристиками. Основные результаты решения такой задачи показаны в сообщении Максима Тельбиша. Применением усовершенствованного варианта установки УМБ-130, в весьма сжатые сроки производства обеспечена инженерно-геологическая подготовка рабочих площадок для постановки СПБУ. Впервые в отечественной и мировой практике, легкой установкой УМБ-130 с судна общетехнического назначения «Нефтегаз-68» обеспечена проходка инженерногеологических скважин глубиной до 30 м в осложненных горно-геологических условиях бурения. Студентами ДонНТУ предложены также новые научные разработки и технические решения, направленные на повышение технико-экономических показателей бурения скважин на суше. Тарас Тельбиш в своем сообщении привел информацию о состоянии работ по созданию гидроударных машин различного целевого назначения. На базе широко апробированной схемы гидродвигателя двойного действия с дифференциальным поршнем предложены новые схемы и инженерные разработки машин диаметром 73-108 мм для ликвидации аварий и ударно-вращательного бурения скважин. Проектные работы сопровождались выбором оптимального сочетания конструктивных и рабочих параметров механизмов с учетом заложенных функций их применения. В основу поиска путей совершенствования конструкции и обеспечения необходимых частотно-силовых характеристик гидроударников, положены результаты предварительного применения их опытных образцов в условиях производства. Практический интерес и широкое обсуждение вызвал доклад Артема Петракова «Разработка методики профилирования и многофункционального бурового

№ 5 (9) січень — грудень 2012 комплекса для бурения подземных направленных скважин». Участники конференции отметили, прежде всего, оригинальность подходов в части создания комплекса направленного бурения и явную надежности его использования при выполнении работ по заданному искривлению скважины вследствие устранения дезориентации снаряда при случайном или намеренном снятии осевой нагрузки и запуске снаряда в нагруженном состоянии. Наличие шарикового ориентирующего узла позволяет исключить использование веса снаряда для разворота корпуса отклонителя под требуемым углом установки, а значит эффективно использовать разработанный снаряд для бурения, как наклонных, так и горизонтальных и восстающих скважин. В целом, принципиальность, надежность и простота разработки получила положительную оценку и предложение представителей ПрАТ НДИКБ «Бурового инструмента» принять участие в доведении разработки до практического применения. В докладе Ивана Стогнеева «Параметры и компоновка утяжелителей для передачи динами-ческих нагрузок на забой скважины» сделан прогноз о возможности повышения механической скорости шарошечного бурения за счет использования энергии колеблющейся колонны бурильных труб, как источника динамических усилий, предаваемых на породоразрушающий инструмент. В качестве исполнительного органа предложено использовать набор утяжелителей скользящего типа, свободно расположенных на бурильной колонне и опирающихся на долото. Автором разработана математиче-ская модель работы утяжелителей, позволяющая обеспечить выбор оптимального сочетания размеров и количества утяжелителей. В итоге обсуждения представленного материала конференция, оценив рабочую доступность идеи, отметила дискуссионный характер разработки с пожеланием студенту решить, несомненно, интересную задачу. Бесспорным и важнейшим результатом конференции, наряду с получением новой научно-технической информации, является практическая направленность рекомендаций ее участников по освоению разработок и результатов проведенных экспериментально-теоретических исследований.

Узагальнені результати роботи конференції «Породоруйнівнийі металообробний інструмент – техніка і технологія його виготовлення та застосування». Відмічена достатньо широка область вирішуваних питань, а також наукова і практична спрямованість досліджень, запропонованих в докладах учасників конференції. Ключові слова: також наукова і практична спрямованість досліджень, буровий інструмент і обладнання, засоби та технологія буріння свердловин. The results of the conferences “drill through tool and metal-working equipment – technique and technology of its production and application” have been summarized. Reports of conference participants determined quite a wide range of resolvable issues as well as scientific and practical orientation of investigation. Key words: scientific and practical orientation of investigation; boring tools and equipment; techniques and technologies of borehole drilling.

Література 1. Породоразрушающий и металлообрабатывающий инструмент – техника и технология его изготовления и применения: Сборник научных трудов. - Киев: ИСМ им. В. Н. Бакуля НАН Украины, 2012. – Вип. 15. – С – 630.

Наука і сучасні технології

УДК 622.243.2

ДОСВІД БУРІННЯ ГОРИЗОНТАЛЬНОЇ СВЕРДЛОВИНИ №530 БУГРУВАТІВСЬКОГО НАФТОВОГО РОДОВИЩА Розглянуто результати реалізації техніко-технологічного комплексу для буріння свердловин з горизонтальним закінченням на прикладі Бугруватівського нафтового родовища. Показано основні переваги та високу ефективність його реалізації. Ключові слова: техніко-технологічний комплекс, буріння свердловин, технологія горизонтального буріння, бурове обладнання, траєкторія стовбура, гідравлічний канал зв’язку, координатор проекту.

Буріння горизонтальних стовбурів сьогодні є одним з основних методів збільшення продуктивності нафтових і газових свердловин. Використання зазначеної технології дозволяє значно підвищити обсяги видобутку вуглеводнів у разі розробки нових нафтогазоносних покладів, а також так званих «застійних» ділянок на родовищах, які перебувають на пізній стадії експлуатації. Горизонтальні свердловини є важливим інструментом покращення показників розробки нафтових, газових і газоконденсатних родовищ [1,2,3]. Як приклад успішного використання технології горизонтального буріння розглянуто результати робіт з буріння горизонтального стовбура у свердловині № 530 Бугруватівського родовища, які виконано в рамках угоди з ПАТ «Укрнафта», зусиллями фахівців НТП «Бурова техніка» разом з компанією «Везерфорд Україна» і Охтирським УБР. На першому етапі виконання робіт проведено аналіз результатів будівництва свердловин на Бугруватівському родовищі, зокрема свердловин з горизонтальним стовбуром № 510 і № 553 та з похило-скерованим — № 524, № 526, № 527, № 558. Враховуючи геолого-технічні, гірничо-геологічні умови та накопичений досвід буріння на цьому родовищі, визначено основні вимоги до технології та бурового обладнання, розроблено й узгоджено із замовником «Програму робіт на буріння похило-скерованої та горизонтальної ділянок у свердловині № 530 Бугруватівського родовища». У ній взято до уваги такі чинники, як: складність технологічного процесу буріння в нестійких піщано-глинистих відкладах і Яресько Віктор Іванович,

в.о. начальника технологічного відділу ТОВ «НТП «Бурова техніка»». Закінчив у 2003 році Полтавський національний технічний університет ім. Юрія Кондратюка.

Вітрик Віталій Григорович,

генеральний директор ТОВ «НТП «Бурова техніка»». Закінчив у 1981 році Московський інститут нафтохімічної і газової промисловості ім. І. М. Губкіна за спеціальністю «Буріння нафтових і газових свердловин», к. т. н., академік УНГА.

Гнип Михайло Петрович,

заступник голови правління – директор з виробництва ПАТ «Укранфта». Закінчив у 1977 році ІваноФранківський інститут нафти та газу за спеціальністю «Технологія та комплексна механізація розробки нафтових і газових родовищ», академік УНГА.

Прокопів Володимир Йосипович,

директор департаменту геології та буріння ПАТ «Укранфта». Закінчив у 1978 році ІваноФранківський інститут нафти та газу за спеціальністю «Геофізичні методи пошуків і розвідки корисних копалин», член-кореспондент УНГА.

Мельник Віталій Сергійович,

директор ТОВ «Везерфорд Україна». Закінчив у 1983 році ІваноФранківський інститут нафти та газу за спеціальністю «Машини та обладнання нафтових і газових промислів».

Сушинський Іван Іванович,

начальник Охтирського УБР ПАТ «Укрнафта». Закінчив у 1996 році ІваноФранківський національний технічний університет нафти і газу за спеціальністю «Буріння нафтових і газових свердловин».

БУРІННЯ забезпечення проектних параметрів траєкторії стовбура, прив’язки точки входження в продуктивний горизонт В-18 з метою його якісного розкриття в найбільш нафтонасиченій зоні покладу. Задля попередження зіткнення з раніше пробуреними стовбурами розроблено оптимальний просторовий профіль стовбура для даної свердловини (рис. 1 та 2). При розробці «Програми робіт…» враховано попередній досвід будівництва свердловин на цьому родовищі та запроектовано використання в КНБК інноваційного й високоякісного обладнання із застосовуванням сучасної системи бурового розчину KCl/NaCl/PolymerProduction Zone, яка забезпечувала ефективне поглиблення свердловини та якісне первинне розкриття продуктивного горизонту. До складу основного бурового обладнання, завдяки якому виконано запроектовані роботи і програми, входили: • бурова установка з дизельним приводом Уралмаш-3Д; • посилена насосна група, яку складали два бурових насоси УНБ-600 і один насос УНБ-950; • блок очищення, у складі вібросита Mongoose — 2 шт., ситогідроциклонної установки типу РЛВ-11/212/6/

№ 5 (9) січень — грудень 2012

Мал. 2. Профіль стовбура свердловини № 530 Бугруватівського родовища

Мал. 1. Фактична траєкторія стовбура свердловини з урахуванням траєкторій сусідніх свердловин

Наука і сучасні технології Т4 з віброситом ALS MISWACO — 1 шт., центрифуг ОГШ-462 та ОГШ-469 із частотним регулюванням обертів; • блок приготування бурового розчину БП25; • імпортні бурильні труби ТБПК 127 (G-105, S-135); • товстостінні бурильні труби HW 168х127х89. Роботи розпочалися після буріння похилоскерованого стовбура долотом Ø295,3 мм і кріплення свердловини обсадною проміжною колоною Ø245 мм до глибини 3428 м. У процесі проведення підготовки виконано комплекс робіт із тестування бурового і спеціального обладнання, приготування бурового розчину, забезпечення необхідним додатковим обладнанням, транспортом, налагодження двостороннього зв’язку між замовником і підрядниками, узгодження форми оперативної та доМал. 4. Діаграма виміру мультичастотного опору гірських порід

Мал. 3. КНБК для буріння горизонтальної ділянки стовбура свердловини

бової звітності тощо. Роботи з буріння похило-скерованої та горизонтальної ділянок стовбура свердловини проведено із застосуванням сучасних термостійких високооборотних вибійних двигунів серії PDM Front Line ME 4570 ML з матричними долотами PDС FXD84D, які оснащено різцями типу Х3 для буріння твердих і абразивних порід та калібруючими термостійкими полікристалічними вставками. Комплексне використання високооборотних вибійних двигунів і доліт PDС дозволило збільшити механічну швидкість буріння в 1,5-2 рази. КНБК для буріння горизонтальної ділянки наведено на рис. 3. Для реалізації проектного профілю свердловини з постійним контролем і відображенням геологічної інформації та для забезпечення якісного розкриття продуктивного горизонту використано LWD — систему компанії «Weatherford» з гідравлічним каналом зв’язку та комплектом датчиків: — Integrated Directional Sonde (IDS) — комплексний датчик похило-скерованого буріння з датчиком імпульсів. Датчик має комплект із трьох ортогональних акселерометрів і магнітометрів для виміру гравітаційного й магнітного полів Землі. Дані із цих датчиків дозволяють визначити траєкторію стовбура свердловини та зорієнтувати інструмент у потрібному напрямку. Датчик пульсації передає заміряні дані на поверхню; — High Temperature Azimuthal Gamma Ray (HAGR) — термостійкий азимутальний гамма-датчик, що містить кільцевий детектор Гейгера-Мюллера з кутом огляду 360°. Отримані дані з цього детектора, разом з виміряними показами азимутального направлення, дозволяють розподіляти азимутальні гамма-виміри у вісім азимутальних секторів. Таким чином, додатково до запису загальної гамма-активності порід датчик надає 8-бінове сканування стовбура свердловини з виводом азиму-

БУРІННЯ

№ 5 (9) січень — грудень 2012

тальної діаграми ГК; — Multi Frequency Resistivity (MFR) — датчик, що вимірює електричний мультичастотний опір пластів шляхом визначення швидкості розповсюдження й затухання радіохвиль у гірських породах. Вимірювання швидкості на різних відстанях між передатчиком і ресивером та на різних частотах забезпечує дослідження глибин пробурених пластів (рис. 4). Використання LWD-систем при бурінні свердловин з похило-скерованим та горизонтальним профілями дозволяє виключати традиційні промислово-геофізичні дослідження. Високу якість геофізичних досліджень свердловини забезпечує надійна електронна апаратура, яка входить до комплекту LWD-системи. Завдяки чіткому й оперативному управлінню роботами з боку координаторів проекту, інженерно-технологічному супроводу фахівцями НТП «Бурова техніка», а також використанню режиму он-лайн для отримання оперативної інформації, Мал. 5. Схема взаємовідносин і передачі даних при бурінні свердловинеобхідної для контролю й корегування параметрів ни № 530 Бугруватівського родовища траєкторії стовбура залежно від фактичного геоло1. Витримати запроектовану траєкторію стовбура гічного розрізу, досягнуто налагодженої співпраці між замовником ПАТ «Укрнафта» й підрядними і субпі- свердловини. 2. Розкрити продуктивну частину горизонту В-18 в дрядними компаніями, а саме: ТОВ «НТП «Бурова техніка», ТОВ «Везерфорд Україна», Охтирським УБР, як на найбільшій нафтонасиченій ділянці пласта. 3. Мінімізувати забруднення колектора. початковій стадії проектування так і при проведенні під4. Забезпечити в процесі поглиблення похило-скеготовчих робіт, а також при подальшому поглибленню свердловини. На рис. 5 відображено принципову схему рованого та горизонтального стовбурів свердловини стійкість їх стінок і без ускладнень проводити СПО, шавзаємовідносин між замовником і підрядниками. блонування та інші допоміжні операції у свердловині. 5. Успішно опустити на проектну глибину й закріпити обсадну колону-хвостовик Ø146 мм з фільтрами ФС-146; Висновки 6. В короткі терміни провести освоєння свердловини За рахунок впровадження техніко-технологічного комплексу, розробленого ТОВ «НТП «Бурова техніка» й передати її в експлуатацію з високим дебітом безводної нафти. спільно із ТОВ «Везерфорд Україна» дозволило: Рассмотрены результаты реализации технико-технологичного комплекса работ для бурения скважин с горизонтальным окончанием на примере Бугруватовского нефтяного месторождения. Показаны основные преимущества и высокую эффективность его реализации. Ключевые слова: техникотехнологический комплекс, бурение скважин, технология горизонтального бурения, буровое оборудование, траектория ствола, гидравлический канал связи, координатор проекту. Сomprises analysis of the set of operations performed during drilling of the horizontal wells. The analysis is based on the experience from the Bugruvativske oil field. This article highlights the main advantages of the given set of operations and its high efficiency. Key words: set of operations, well drilling, technology horizontal drilling, drilling equipment, well path, fluid communication channel, project coordinator.

Література 1. Основні напрямки розвитку сучасної технології буріння нафтових і газових свердлвин на родовищах України. Вітрик В. Г., Гавриленко М. М., Козлов А.В., Мрозек Є. Р. // Буріння, 2009. - № 1. – С. 14 -20. 2. Яресько В. І., Величко О. О. Буріння горизонтальних свердловин та бічних стовбурів – шлях до ефективної і оптимальної експлуатації нафтових і газових покладів // Буріння, 2010. - № 6. – С. 23 – 26. 3. Технологія і техніка буріння. Узагальнююча довідникова книга / В. С.Войтенко, В. Г.Вітрик, Р. С.Яремійчук, Я. С.Яремійчук .- Львів: Вид - во «Центр Європи», 2012. – 708 с.

Наука і сучасні технології

УДК 622.243.144.3

Комплекс техніко-технологічних рішень для якісного закінчування горизонтальних свердловин

На підставі аналізу гірничо-геологічних характеристик пласта-колектора та накопиченого досвіду кріплення нафтогазових свердловин запропоновано комплекс техніко-технологічних рішень для якісного закінчування свердловини із горизонтальним стовбуром. Показано основні характеристики і переваги даного комплексу. Ключові слова: розмежування пластів, кріплення свердловини, продуктивний горизонт, фільтр свердловинний, обсадна колона, експлуатація родовищ

Актуальність та важливість робіт направлених на забезпечення якісного закінчування, надійного розмежування продуктивних і водоносних пластів та підвищення ефективності експлуатації нафтових та газових свердловин на родовищах, що знаходяться на пізній стадії експлуатації, особливо з горизонтальними стовбурами, зростають, незважаючи на те, що для підвищення їх ефективності проведено значний обсяг наукових досліджень і промислових випробувань. Якісного розмежування пластів, особливо у горизонтальних стовбурах не можливо досягти без реалізації комплексного підходу до вибору технологічних рішень і спеціального обладнання, які повинні забезпечити надійну ізоляцію продуктивних горизонтів і попередження заколонних перетоків пластових флюїдів. Крім того, необхідно забезпечити якісне розкриття і попередити забруднення продуктивного пласта тампонажним розчином при кріпленні, та створити надійні канали для доступу флюїду в експлуатаційну колону. Для виконання поставлених задач фахівцями НТП «Бурова техніка» та НВК “Техноімпульс” розроблено комплексну технологію (мал. 1) кріплення свердловин з горизонтальним стовбуром яка включає: • обладнання типу ОЦКО яке забезпечує спуск і цементування секцій обсадних колон (хвостовиків) з можливістю обертання у вертикальних, похило-скерованих та горизонтальних стовбурах свердловин, включаючи можливість стикування (нарощування) секції експлуатаційної колони в обсадженому стовбурі; • муфту для манжетного (ступеневого) цементування типу МСЦГМ – із гідравлічним управлінням , підвісною пробкою та заколонним пакером яка застосовується в комплексі з обладнанням ОЦКО і забезпечує надійне манжетне цементування обсадних колон у вертикальних, похилих та горизонтальних свердловинах; • фільтри свердловинні типу ФС які встановлюються в продуктивній частині горизонтального стовбура і не цементуються, оскільки використання комплексу МСЦГМ та ОЦКО дозволяє проводити цементування зони яка знаходиться вище продуктивного горизонту та фільтрів забезпечує ізоляцію верхніх водоносних горизонтів і попереджує міжпластові перетоки.

Лазаренко Олександр Григорович,

головний інженер ТОВ «НТП «Бурова техніка» Закінчив з відзнакою у 1996 році Івано-Франківський державний технічний університет нафти і газу за спеціальністю «Буріння нафтових і газових свердловин», к.т.н., членкореспондент УНГА.

Наритник Іван Ілліч, начальник управління з буріння ПАТ «Укрнафта». Закінчив у 1983 році ІваноФранківський інститут нафти і газу за спеціальністю «Буріння нафтових і газових свердловин», членкореспондент УНГА. Величко Олександр Олександрович,

начальник сервісної служби ТОВ «НТП «Бурова техніка». Закінчив у 1999 році Полтавський національний технічний університет ім. Ю. Кондратюка за спеціальністю «Технологія машинобудування». Лівінський Андрій Михайлович, старший інженер-технолог технологічного відділу ТОВ «НТП «Бурова техніка» Закінчив у 2012 році Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу за спеціальністю «Буріння свердловин». Коваль Олександр Федорович, директор ТОВ «НВК Техноімпульс». Закінчив у 1969 році ІваноФранківський інститут нафти і газу за спеціальністю «Машинне обладнання нафтогазових промислів».

БУРІННЯ Фільтри типу ФС використовуються у складі обсадної експлуатаційної колони нафтових, газових та інших видів свердловин будь-якої конструкції. Вони встановлюються в інтервалі продуктивних горизонтів, дозволяють проводити повну циркуляцію бурового розчину при спуску експлуатаційної обсадної колони та отримати швидке сполучення з продуктивним горизонтом через отвори, які відкриваються шляхом зрізання захисних ковпачків.

№ 5 (9) січень — грудень 2012 цільних центраторів дозволяє ефективно і безаварійно використовувати фільтри в зоні продуктивних горизонтів у вертикальних, похило-скерованих та горизонтальних свердловинах. В таблиці 1 наведено основні параметри та розміри фільтрів [2]. Порядок і послідовність робіт при використанні комплексу на свердловині проводиться у наступній послідовності:

Мал. 1. Схема кріплення нижньої секції експлуатаційної колони. На свердловині № 530 Бугруватівського родовища

Конструктивно кожний фільтр (мал. 2) складається із перфорованої труби з муфтою та центруючого елементу (центратора) відповідного типорозміру та модифікації [2]. У перфоровані отвори труби встановлені герметизуючі захисні ковпачки зі сплаву алюмінію, що забезпечує герметичність фільтру при перепаді тиску до 5 МПа і дозволяє проводити повну циркуляцію промивних рідин через башмак експлуатаційної колони при її спуску, та видалення захисних ковпачків шляхом зрізання в процесі освоєння свердловини. Наявність су-

Мал. 2. Фільтр свердловинний типу ФС 1 - муфта обсадної труби (НКТ); 2 - центратор; 3 - кільце стопорне; 4 - труба обсадна (НКТ); 5 – герметизуючий ковпачок

• спуск І секції обсадної колони – хвостовика із фільтрами типу ФС-146 проводиться на бурильних трубах, фільтри спускаються в розрахунковий інтервал продуктивного горизонту, МСЦГМ та ОЦКО відповідно над покрівлею продуктивного пласта та в місці стикування секцій; • проводиться гідравлічне розпакерування та відкриття цементувальних отворів пристрою МСЦГМ і підготовка до манжетного цементування; • виконується манжетне цементування І секції та закриття цементувальних отворів МСЦГМ; • проводиться змивання залишків цементного розчину над ОЦКО, від’єднання допускного інструменту; • після ОЗЦ, при необхідності, проводять спуск ІІ секції обсадної колони, стикування секцій і цементування другої секції; • після ОЗЦ ІІ секції, проводяться роботи по розбурюванню управляючих елементів технологічної оснастки, опресування обсадної колони та зрізання захисних ковпачків у фільтровій частині долотом або фрезером; • промивка свердловини, спуск експлуатаційного обладнання та освоєння свердловини. В таблиці 2 наведено основні параметри пристроїв для спуску та цементування обсадної колони. Використання даного комплексу при спорудженні свердловини № 530 Бугруватівська із горизонтальним стовбуром в інтервалі 3780-4014 м при значеннях зе-

Наука і сучасні технології Таблиця 1 Основні параметри та розміри фільтрів типу ФС Найменування параметра, розміру

Позначення фільтрів ФС 89

ФС 102

Труба перфорована, діаметр зовнішній, мм

102

Товщина стінки, мм

6,5

Нарізне з’єднання

ФС 114

ФС 140

ФС 146

ФС 168

ФС 178

114

140

146

168

178

6,5

10,0

НКТ 89

НКТ 102

ОТТМ 114

ОТТМ 140

ОТТМ 146

ОТТМ 168

ОТМ 178

Довжина фільтруючої частини, мм

7500

Загальна довжина фільтру, мм

10000

Сумарна площа перетину отворів (після зрізання захисних ковпачків) в 1,5 рази більше площі перетину перфорованої труби

Примітка

нітного кута стовбура 76-93 град. дозволило успішно без затримок спустити І секцію обсадної колони, проводити циркуляцію бурового розчину через башмак колони під час її спуску, якісно провести цементування та легко зрізати ковпачки, створивши надійні канали для доступу флюїду в експлуатаційну колону, а також знизити до мінімальних витрати часу на освоєння і отримати високий дебіт безводної нафти та якісну ізоляцію вищезалягаючих водоносних горизонтів. Крім того, значну роль в попередженні забруднення продуктивного пласта забезпечило використання системи бурових розчинів типу «KCL/NaCl/Polymer – Production zone» також розроблені фахівцями НТП “Бурова техніка”. Аналогічні результати при використанні вказаних технологій і обладнання отримані на високодебітних свердловинах №700 Мільківського та №510 Бургуватівського нафтових родовищ ПАТ “УкТаблицая2 Основні параметри пристроїв для кріплення свердловини Назва параметра

МСЦГМ-146 (168)

Умовний діаметр, мм

146-168

Максимальна робоча температура, °С

200

Вантажопідйомність 1000-1200 роз’єднувача, кН Перепад тиску, МПа 40-50

ОЦКО-146 (168)

146-168

рнафта” які успішно експлуатуються на протязі тривалого часу. Використання даного комплексу техніко-технологічних рішень для закінчування горизонтальних свердловин дозволяє зберегти первинні колекторські властивості і якісно розмежувати продуктивні горизонти, попередити міжколонні перетоки пластових флюїдів, а також значно підвищити ефективність експлуатації нафтових і газових родовищ. На основании анализа горно-геологических характеристик пласта коллектора и накопленного опыта крепления нефтяных скважин предложено комплекс технико-технологических решений для качественного окончания скважин с горизонтальным стволом. Показано основные характеристики и преимущества данного комплекса. Ключевые слова: разделение пластов, крепление скважин, продуктивный горизонт, фильтр скважинный, обсадная колона, эксплуатация месторождений. This system of technical and process solutions for the quality completion of horizontal wells has been devised based on the analysis of geological description of the reservoir and with consideration of the previous casing history of oil and gas wells. This article highlights main properties and advantages of the system. Key words: formation isolation, casing, pay horizon, well strainer, casing string, field operation.

200

1500-1750 45

Список використаної літератури 1. НВК «Техноімпульс» . Муфта ступеневого цементування з підвісною пробкою та гідромеханічним пакером. – Полтава, 2008. – 8 с. 2. Фільтри свердловинні типу ФС, ТУ У 28.213966187-002:2012. – Полтава, 2012.

БУРІННЯ

№ 5 (9) січень — грудень 2012

УДК 622.243.144.3

Використання сучасних систем бурових розчинів для буріння горизонтальних свердловин на Бугруватівському родовищі

На основі аналізу геолого-технічних умов буріння з метою якісного розкриття продуктивних горизонтів та забезпечення стійкості стінок стовбура свердловини, розроблена і використовується система бурового розчину типу «KCL/NaCl/Polymer – Production zone» для буріння горизонтальної ділянки нафтових свердловин. В статті показано основні властивості і переваги даної системи. Ключові слова: буровий розчин, свердловина, горизонтальна ділянка, участок, продуктивний коллектор, буріння, фільтраційна кірка

При спорудженні свердловин на нафту і газ особлива роль відводиться буровим розчинам. Їх функції полягають у винесенні вибуреної породи на поверхню, створенні протитиску на пласти, утримання стінок свердловини від обвалів і осипів, передачі гідравлічної енергії на вибійні двигуни, охолодженні породоруйнівного інструменту та ін. Якісне транспортування шламу та висока утримуюча здатність бурового розчину є важливими факторами при бурінні свердловин, особливо з горизонтальним закінченням. Крім того, система бурового розчину повинна забезпечити якісне розкриття продуктивних горизонтів з мінімальним його забрудненням. Тому правильний вибір типу бурового розчину для буріння горизонтального інтервалу відіграє одну з ключових ролей при проектуванні та спорудженні свердловини. Бугруватівське родовище знаходиться на пізній стадії експлуатації. Мета буріння свердловини №530 - проектний горизонт В-18 який має склепінний, водоплаваючий поклад з товщиною близько 27 м. Проектна глибина свердловини по вертикалі 3602 м, горизонтальне зміщення вибою 640 м, азимут зміщення вибою 110° 25’. В таблиці 1 наведено конструкцію свердловини. Розріз свердловини в інтервалі горизонтальної ділянки 3428÷4014 м, представлений пісковиками, вапняками та аргілітами (більше 55%), з градієнтами пластових тисків 0,0105 МПа/м. Температура в кінці інтервалу складає 89°С. Складністю буріння свердловини в інтервалі верхньовізейських відкладів є можливість виникнення наступних видів ускладнень: • Поглинання бурового розчину в продуктивних пластах; • Осипання та обвали стінок ствола свердловини; • Нафтоводопроявлення; • Інтенсивне каверноутворення. Вивчивши гірничо-геологічні умови Бугруватівського родовища та проаналізувавши результати буріння сусідніх свердловин, фахівці НТП «Бурова техніка» розробили, в рамках “Програми на буріння похило-скерованої та горизонтальної ділянок свердловини №530 Бугруватівського родовища”, рецептуру бурового розчину та технологію його приготування і використання при бурінні горизонтальної ділянки свердловини. З метою попередження ускладнень при бурінні застосовувалась спеціально розроблена без глиниста система бурового розчину «KCL/ NaCl/Polymer – Production zone», призначена для буріння в продуктивних пісчаних коллекторах, яка являє собою модифікацію біополімер-сольової системи. Промивна рідина максимально захищає пори продуктивного колектора завдяки формуванню непроникної фільтраційної кірки, яка в значній мірі формується завдяки використанню високої якості реагента “Baracarb” – карбонату кальція різної фрак-

Лазаренко Олександр Григорович,

Наритник Іван Ілліч, начальник управління з буріння ПАТ «Укрнафта». Закінчив у 1983 році ІваноФранківський інститут нафти і газу за спеціальністю «Буріння нафтових і газових свердловин», членкореспондент УНГА. Зеленевський Артур Антонович,

начальник відділу бурових розчинів ТОВ «НТП «Бурова техніка» Закінчив у 2003 році Полтавський національний технічний університет ім. Ю. Кондратюка за спеціальністю «Обладнання нафтових і газових промислів».

Косар Любомир Ярославович,

провідний інженер сервісної служби, ТОВ «НТП «Бурова техніка» Закінчив у 2004 році ІваноФранківський національний технічний університет нафти і газу за спеціальністю «Буріння нафтових і газових свердловин».

Наука і сучасні технології ції (5, 25, 50, 150 та 600 мкм). До основних переваг даної системи можна віднести: • Максимальна стабілізація стінок стовбура свердловини; • Запобігання гідратації глинистих порід; • Стабільність параметрів бурового розчину при збільшенні вмісту твердої фази; • Мінімальний шкідливий вплив на навколишнє середовище; • Система бурового розчину є кислоторозчинною і термостійкою при температурі до 160°С; • Тонка, інертна та слабопроникна фільтраційна кірка (до 0,5 мм) легко видаляється при освоєнні свердловини; • Високі змащувальні та антифрикційні властивості; • Можливість приготування, як на прісній так і на мінералізованій воді; • Забезпечення мінімального забруднення продуктивного пласта за рахунок формування практично непроникної зовнішньої фільтраційної кірки (рис. 1).

Рис. 1. Схема захисту продуктивного горизонта

Під час проходження потужної товщі верхньовізейських відкладів з зенітним кутом 60º, існувала висока ймовірність осипання і обвалювання стінок свердловини. Для попередження цього, густина бурового розчину підтримувалась на рівні 1300÷1360 кг/м3. Вміст глинистої фази підтримувався не вище 15 кг/м3 за рахунок високої інгібуючої здатності та підвищення ефективності очищення бурового розчину від вибуреної гірської породи. Застосування спеціально підібраного фракційного складу наповнювача “Baracarb’’ в свою чергу дозволило попередити поглинання бурового розчину. Для підтримання високих змащувальних властивостей буровий розчин оброблявся спеціальним емульгатором “Домультал’’. Для контролю параметрів бурового розчину були застосовані сучасні методики Американського нафтового інституту (АРІ). Вони включені в норми і правила API R.P. 10В і 39. Польова лабораторія НТП «Бурова техніка» була оснащена новітніми приладами для вимірювання параметрів бурового розчину за системою АРІ компанії «OFITE». Для забезпечення якісних властивостей, буровий розчин мав наступні параметри:

• Густина (SG) = 1300-1360 кг/м3; • Умовна в’язкість (FV) = 40-60 с (за воронкою Марша); • Пластична в’язкість (PV) = 20-30 сП; • Динамічне напруження зсуву (YP) = 80-120 дПа; • Показник фільтрації (API FL) = 3-4 см3/30хв; • Колоїдальність (MBT) < 15 кг/м3; • Вміст твердої фази (Solids) < 10%; • Вміст піску (Sand) < 0,5%; • СНЗ (Gels) 10с/1хв/10хв відповідно = 30-50/4060/60-100 дПа; В процесі буріння горизонтальної ділянки для якісного очищення ствола свердловини від вибуреної породи, прокачувалися в’язкі пачки бурового розчину в об’ємі 10÷15 м3. Для оперативного приготування бурового розчину і в’язких пачок використовувався блок приготування бурових розчинів БП25 виробництва НТП «Бурова техніка». Використання НТП «Бурова техніка» сучасних рецептур бурових розчинів адаптованих до гірничо-геологічних умов родовища дозволяє одночасно забезпечити стійкість стінок стовбура свердловини, ефективне очищення вибою та забезпечує якісний захист та зберігання колекторських властивостей при первинному розкритті продуктивних горизонтів. Високу якість бурового розчину підтверджено як лабораторними дослідженнями, так і практикою. Високу ефективність використання сучасних систем бурових розчинів НТП «Бурова техніка» підтверджено також при бурінні похило-скерованих і горизонтальних свердловин на шельфах Чорного та Азовського морів з ДАТ «Чорноморнафтогаз» та в співпраці з компаніями «Рoltava Рetroleum Сompany», «Kub-Gas», «Regal Petroleum». На основании анализа геолого-технических условий бурения с целью качественного раскрытия продуктивных горизонтов и обеспечения стойкости стенок ствола скважины разработана и используется система бурового раствора типа «KCL/NaCl/Polymer – Production zone» для бурения горизонтального участка нефтяных скважин. В статье показано основные свойства и преимущества данной системы. Ключевые слова: буровой раствор, скважина, горизонтальный участок, продуктивный коллектор, бурение, фильтрационная корка Mud system KCL/NaCl/Polymer – Production zone is devised based on the analysis of the geological and technical conditions of drilling and is used for drilling of horizontal sections in oil wells. The system provides for quality penetration of pay horizons and ensures wall stability. This article highlights main properties and advantages of the system. Key words: mud, well, horizontal section, reservoir, drilling, filter cake.

Таблица 1 Конструкція свердловини Номер колони за порядком спуска

Інтервали спуску обсадних колон (по стволу/по вертикалі), м Назва і діаметр колони

Фактичні дані

Проектні дані від

до

від

до

Направлення Ø 426 мм

90/90

87/87

2 3

Кондуктор Ø 323,9 мм Проміжна колона Ø 244,5 мм Експлуатаційна колона Ø 168,3 мм Ø 146,1 мм

0 0

1100/1100 3424/3394

0 0

1095/1095 3428/3395

0 2000/2000

2000/2000 4014/3595

0 2000/2000

2000/2000 4012/3595

БУРІННЯ

№ 5 (9) січень — грудень 2012

УДК 622.245.5

ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ РОЗМЕЖУВАННЯ ПРОДУКТИВНИХ ГОРИЗОНТІВ В УМОВАХ АВПТ ТА ПОТЕНЦІЙНОГО ВИНИКНЕННЯ МІЖКОЛОННИХ ТИСКІВ Вивчено основні шляхи міграції флюїду з продуктивного пласта на денну поверхню або між різнонапірними горизонтами. Проаналізовано та обґрунтовано основні фактори, що негативно впливають на якість розмежування продуктивних горизонтів, та можуть бути передумовою виникнення міжколонних тисків (МКТ). Запропоновано комплексну технологію для забезпечення якісного кріплення свердловини, що включає етапи з моменту первинного розкриття продуктивних горизонтів до проведення вторинного їх розкриття. Інноваційні рішення для цементування свердловин в умовах аномально високих пластових тисків (АВПТ) успішно апробовано на свердловині 124-Рудівськочервонозаводська НГВУ «Полтаванафтогаз» ПАТ «Укрнафта». Ключові слова: цементування свердловин, обсадна колона, міжколонний тиск, тампонажний розчин, цементний камінь.

Аналіз якості кріплення свердловин родовищ України, Росії та країн зарубіжжя показує, що питання створення надійного ізоляційного екрану за обсадною колоною залишається актуальним. Під дією різноманітних факторів герметичність колони і надійність ізоляції заколонного простору можуть порушуватись і, як наслідок, створюються передумови для виникнення міжколонних тисків (МКТ) та заколонних перетоків флюїдів. Потенційна небезпека виникнення МКТ пов’язана, в першу чергу, з можливістю міграції газу за проміжною колоною, насиченням водоносних горизонтів поза колонами, а також з виходом газу безпосередньо на поверхню у вигляді грифонів. Проблема МКТ надзвичайно актуальна для усіх світових родовищ вуглеводнів і не завжди залежить від умов конкретного родовища. Кількість свердловин з МКТ, у т.ч. і ліквідованих, залежить не тільки від їх віку і періоду розробки родовища, але і від технологічних операцій, які були застосовані на різних етапах споруджування та експлуатації свердловин. Так, наприклад, на родовищах Мексиканської затоки більше ніж 8000 свердловин мають усталені міжколонні тиски. Частка свердловин з МКТ на окремих родовищах коливається в широких межах: Астраханське газоконденсатне родовище (ГКР) – 64 %; Оренбурське ГКР – 60 %, Південно-Харампурське – 45 %, Ямбурзьке – 74 %, родовища ДК «Укргазвидобування» – 10 %, газоконденсатні родовища ПАТ «Укрнафта» – до 30 %, родовища Мексиканської затоки – 67 %, підземні сховища газу – до 60 %. Результати аналізу двох десятків свердловин з МКТ на родовищах ПАТ «Укрнафта» дозволили встановити шляхи проникнення газу у міжколонний простір (Рис. 1).

Ставичний Євген Михайлович,

начальник відділу техніки, технології буріння та кріплення свердловин (ВТТБ і КС) НДПІ ПАТ «Укрнафта». У 2002 році закінчив ІФНТУНГ за спеціальністю «Буріння нафтових і газових свердловин». Автор 10 наукових праць.

Плитус Михайло Михайлович,

начальник групи попередження та ліквідації ускладнень відділу техніки технології буріння і кріплення свердловин НДПІ ПАТ «Укрнафта». У 2003 році закінчив ІФНТУНГ за спеціальністю «Буріння нафтових і газових свердловин». Автор 7 наукових праць. Сфера досліджень – кріплення свердловин.

П’ятківський Станіслав Андрійович,

начальник групи породоруйнівного інструменту відділу техніки технології буріння і кріплення свердловин НДПІ ПАТ «Укрнафта». У 2007 році закінчив ІФНТУНГ за спеціальністю «Буріння нафтових і газових свердловин». Автор 3 наукових праць. Сфера досліджень – похило-скероване буріння, відпрацювання породоруйнівного інструменту.

Притула Людмила Ярославівна, Рис. 1. Причини виникнення МКТ на родовищах ПАТ «Укрнафта»

Як видно з рисунку 1 частка негерметичності різьбових з’єднань (29 %) та колонної головки (29 %) залежать від якості виготовлення обсадних труб та технологічної дисципліни і фахової підготовки виконавців робіт. Основний відсоток свердловин з МКТ (42 %) припадає на негерметичність ізоляційного екрану. Дані промислові

інженер ІІ категорії групи породоруйнівного інструменту відділу техніки технології буріння і кріплення свердловин НДПІ ПАТ «Укрнафта» У 2006 році закінчила ІФНТУНГ за спеціальністю «Буріння нафтових і газових свердловин». Автор 2 наукових праць. Сфера досліджень – відпрацювання породоруйнівного інструменту, кріплення свердловин.

Наука і сучасні технології матеріали підтверджуються висновками різних наукових шкіл, які стверджують, що основною причиною виникнення МКТ є утворення каналів фільтрації в тампонажному розчині і пов’язано з неякісним цементуванням колон [1]. При цьому, основними шляхами міграції флюїду від джерела МКТ є канали, розміщені в зоні контакту тампонажного каменю зі стінками свердловини і металом обсадних колон, а також і у самому цементному камені [2]. Відомо, що залишки невитісненого бурового розчину і глиниста кірка можуть слугувати каналом переміщення пластового флюїду. Дослідженнями [3] встановлено, що такими флюїдопровідними каналами можуть бути тріщини, які виникають у глинистій кірці під час її контактування з тужавіючим тампонажним розчином і цементним каменем. Також канали фільтрації виникають у зв’язку з високою об’ємною усадкою цементу, яка призводить до збільшення пористості і напружень в ізоляційному екрані, в результаті чого в цементному камені можуть утворюватись мікрокільцеві зазори [4]. Необхідно відмітити і негативний вплив опресування колони на якість ізоляційного кільця, а також видовження обсадних труб внаслідок термохімічної дії на продуктивні пласти [5]. Широке застосування сучасних технологій фізико-хімічного регулювання властивостей тампонажного розчину і цементного каменю, а також технічні засоби розмежування заколонного простору характеризуються низькою ефективністю. Обумовлено дане явище тим, що в переважній більшості не враховано домінуючий вплив на стабільність вихідних властивостей тампонажних розчинів – гідравлічного зв’язку з проникними породами як динамічної складової (процес закачування тампонажного розчину), так і статичної (очікування твердіння цементу). Дані процеси проходять з відфільтровуванням частини рідини замішування, в результаті чого отримуємо тампонажний розчин з неконтрольованими параметрами [6]. За результатами проведеного аналізу встановлено основні фактори, що спричинятимуть негативний вплив на якість розмежування продуктивних горизонтів та можуть бути передумовою виникнення МКТ, а саме: • неповне заміщення бурового розчину тампонажним у кавернозній частині стовбура і при ексцентричному розташуванні експлуатаційної колони; • наявність рихлої глинистої кірки на стінках свердловини; • порушення суцільності цементного кільця під час технологічних операцій у свердловині; • відсутність гомогенності тампонажного розчину, що закачують у свердловину; • незадовільні структурно-реологічні параметри тампонажного розчину, низькі фізико-механічні та деформаційні характеристики цементного каменю на його основі; • утворення каналів у цементному камені та в глинистій кірці в результаті процесів, що відбуваються під час структуроутворення розчину та його тужавленні; • зниження гідростатичного тиску під час твердіння і приплив газу або рідини з високонапірних пластів у зацементований заколонний простір; • корозійне руйнування цементного каменю. Вирішення проблеми виникнення МКТ, флюїдоперетоків та забезпечення необхідного експлуатаційного рівня надійності кріплення свердловини як інженерної споруди

можна досягти тільки з використанням комплексної технології первинного цементування обсадних колон. Розроблена нами технологія передбачає ряд етапів: 1. Підготовка стовбура свердловини: • мінімізація коефіцієнта кавернозності та кількості спуско-підіймальних операцій за рахунок використання високоефективного породоруйнівного інструменту; • застосування під час буріння свердловин промивальних рідин з покращеними інгібуючими властивостями; • доведення перед спуском обсадних колон реологічних параметрів бурових розчинів до значень, передбачених проектом; • мінімізація вмісту нафти в буровому розчині перед спуском обсадних колон. 2. Проведення підготовчих робіт до цементування, що включає: • забезпечення належної технологічної оснастки обсадних колон; • нанесення спеціального адгезійного покриття на обсадні труби, зокрема під час кріплення в інтервалах продуктивних горизонтів, з метою покращення зчеплення цементного каменю з колоною; • застосування буферних рідин з покращеними технологічними властивостями для цементування обсадних колон; • забезпечення необхідної обв’язки тампонажної спецтехніки згідно з нормативними документами; • цементування проміжних та експлуатаційних колон з обов’язковим використанням двох осереднюючих ємкостей з метою гомогенізації закачуваних суспензій; • застосування схеми порційного цементування з диференційованими термінами схоплення для цементування нижніх секцій експлуатаційних колон; • застосування однорідного тампонажного матеріалу для цементування обсадних колон. 3. Використання технології цементування свердловин, що передбачає суворе дотримання вимог нормативних документів і має ряд особливостей: • для зменшення негативного впливу «вакуум – ефекту» при закачуванні цементного розчину регулювання швидкості підйому розчину в затрубному просторі здійснюється з допомогою дросельної батареї; • цементування газових, газоконденсатних свердловин проводиться з протитиском; • цементування з розходжуванням (можливим обертанням) обсадної колони. 4. Заключні роботи: • терміни очікування схоплення тампонажного розчину встановлюються відповідно до динаміки формування міцності цементного каменю; • відмова від практики проведення кислотних обробок привибійної зони свердловини при застосуванні розширювальних тампонажних матеріалів на основі гідрооксидів кальцію; • застосування на родовищах з близькорозташованими продуктивними та водонапірними горизонтами гідропіскоструминної перфорації. Складна просторова архітектура стовбура свердловин при наявності покладів з АВПТ, а також близькорозташованих різнонапірних горизонтів погіршує передумови якісного кріплення. Цю проблему вирішують шляхом застосування тампонажного розчину з підвищеною седимен-

БУРІННЯ таційною стійкістю, що дозволяє формувати при тужавінні безусадковий (з ознаками розширення) цементний камінь з покращеними фізико-механічними властивостями. Крім того, застосування тампонажних розчинів з покращеними технологічними властивостями є необхідною передумовою під час цементування похило-скерованих свердловин, які за останні роки становлять 90-95 % загального обсягу буріння. В НДПІ ПАТ «Укрнафта» досліджено розширювальні сухі тампонажні суміші з пониженою водовіддачею РТС-150ПВ (ТОВ «Спецбудконструкція») згідно з ТУ У 26. 6-02071010-14062010 «Розширні сухі тампонажні суміші» для умов підвищених температур. Дана тампонажна суміш складається з в’яжучих матеріалів, активних полідисперсних домішок та розширювальних компонентів. Крім того, до суміші входять реагенти, що регулюють структурно-реологічні параметри тампонажного розчину та властивості цементного каменю: стабілізатор, пластифікатор, армуюча домішка та газоблокатор (цементування газової свердловини в умовах АВПТ –124-Рудівськочервонозаводської НГВУ «Полтаванафтогаз»). З метою забезпечення оптимального процесу цементування в НДПІ розроблено та апробовано гідравлічну програму цементування. Дана програма дозволяє моделювати процес цементування в умовах реальної свердловини і його реалізацію в заданих геолого-технічних та технологічних параметрах, отримувати графічну інтерпретацію цементування, а також прогнозувати такі показники: • межу допустимої продуктивності цементувальної техніки при нагнітанні в колону відповідних об’ємів рідин; • значення гідродинамічних навантажень на пласти у відкритому стовбурі та їх зміну під час цементування; • можливість виникнення гідророзриву чи флюїдопроявлення; • зміну тиску на цементувальній головці під час цементування; • швидкість потоку рідини в будь-який момент цементування; • об’єм та розміщення закачаних технологічних рідин у будь-який момент технологічного процесу; • загальний час цементування при запланованому режимі. Якісне кріплення свердловини неможливе без належної підготовки стовбура та забезпечення необхідних структурно-реологічні параметрів промивальної рідини. З цією метою під час проведення цементування 140х168 мм експлуатаційної колони свердловини 124-Рудівськочервонозаводська для забезпечення надійного розмежування бурового розчину та тампонажної суспензії, а також очищення стінок свердловини від глинистої кірки та видалення шламу із застійних зон каверн використано стабілізовану буферну суміш густиною 1650 кг/м3 [7]. Структурно-реологічні параметри тампонажної суспензії та буферної рідини відповідали технологічним умовам цементування свердловини. Ускладнень під час цементування не зафіксовано. Після змивання залишків цементного розчину зафіксовано чітке розмежування в зоні контакту «промивальна рідина – буферна рідина – тампонажний розчин», значне підвищення структурно-реологічних параметрів буферної рідини та зростання вмісту вибуреної породи та частинок глинистої кірки на поверхні. Усі вищеперелічені фактори засвідчили про високу технологічну ефективність запропо-

№ 5 (9) січень — грудень 2012 нованої буферної рідини, її підвищену розділяючу, відмиваючу та виносну здатність. Відсутність МКТ під час споруджування та експлуатації свердловини свідчить про створення якісного ізоляційного екрану, стійкого до динамічних навантажень та знакозмінних деформацій із забезпеченням надійного розмежування продуктивних горизонтів. Изучены основные пути миграции флюида из продуктивного пласта на дневную поверхность или между разнонапорными горизонтами. Проанализированы и обоснованы основные фак торы, отрицательно влияющие на качество разграничения про дуктивных горизонтов, и могут быть предпосылкой возникновения межколонных давлений. Предложена комплексная технология для обеспечения качественного крепления скважины, содержащая этапы от момента первичного вскрытия продуктивных горизонтов до вторичного их вскрытия. Инновационные решения для цементирования скважин в условиях аномально высоких пластовых давлений успешно апробированы на скважине 124-Рудивскочервонозаводская НГДУ «Полтаванафтогаз» ПАТ «Укрнафта». Ключевые слова: цементирование скважин, обсадная колонна, межколонное давление, тампонажный раствор, цементный камень. The paper examines main fluid migration routes from reservoir to the surface or between different power fluid horizons. The present study analyses and validates key factors that adversely affect the quality of productive horizons separation and may be the cause of intercasing pressure. The authors present a complex technology to provide qualitative well casing from the moment of primary revelation of productive horizons to casing perforation. Innovative solutions for well cementing in abnormally high formation pressures have successfully been tested in 124well of Rudivskochervonozavodsky Oil-and-Gas Production Department «Poltavanaftogaz» PJSC «Ukrnafta».

Key words: cementation, well casing, intercasing pressure, cement slurry, cement stone.

Література 1. Гизатова Н. З. Новая технология крепления скважин для предотвращения межколонных давлений / Н.З.Гизатова // Строительство нефтяных и газовых скважин на суше и на море. – 2011. – № 4. – С.32-34. 2. Булатов А. И. Формирование и работа цементного камня в скважине / А. И. Булатов / М.: Недра, 1990.– 410 с. 3. Жадан Ю.Г. Исследование причин возникновения заколонных флюидопроявлений и разработка методов их предупреждения: автореф. дис. на соиск. учен. степ. канд. техн. наук: спец. 25.00.15 / Жадан Юрий Григорьевич; НПО «Бурение». – Краснодар, 2005. – 23 с. 4. Предотвращение каналообразований и заколонных проявлений при цементировании скважин/П.П. Макаренко, Ю.М. Басарыгин, А.Я. Петерсон и др. /Газовая промышленность. – 1995. – № 10. – С.9-10. 5. Комиссаров А.И. Изучение возможности ограничения притока газа по высокопроницаемым пропласткам в добывающие скважины месторождения / А.И. Комиссаров, В.С. Хаджиев // Тр. СевкавНИПИнефть. – 1988. – Вып.48. – С. 5. 6. Поляков В.Н. Технология заканчивания нефтяных и газовых скважин / В.Н. Поляков, Р.К. Ишкаев, Р.Р Лукманов. – Уфа: Тау, 1999. – 408 с. 7. Пат. 70694 Україна, МПК E21B33/128. Стабілізована буферна суміш (СБС) / Тершак Б.А., Ставичний Є.М., Сук Ю.Г.; заявник та патентовласник ПАТ «Укрнафта». – № 201113544; заявл. 17.11.2011; опубл. 25.06.2012, Бюл. №12.

Наука і сучасні технології

УДК 622.24.051

РЕЗУЛЬТАТИ ПРОМИСЛОВИХ ВИПРОБУВАНЬ ГВИНТОВИХ ВИБІЙНИХ ДВИГУНІВ І ДОЛІТ ПІДВИЩЕНОЇ СТІЙКоСТІ Розглянуті результати промислових випробувань гвинтових вибійних двигунів і доліт підвищеної стійкості в різних геологічних умовах при бурінні свердловин з наданням сервісних послуг. Використовуючи іноваційні гвинтові двигуни та алмазні долота власного виробництва,підбір компоновок,вдалося суттєво покращити показники буріння, зокрема підвищити механічну швидкість. Показані нові напрями вдосконалення алмазних доліт та гвинтових вибійних двигунів, а також технічних засобів для відбору керну. Ключові слова: вибійний гвинтовий двигун, профільована секція, алмазне бурове долото, механічна швидкість буріння, підвищена стійкість, відбір керну.

Одним з основних резервів покращення техніко-економічних показників є підвищення ресурсу роботи гвинтових вибійних двигунів (ГВД) і збільшення проходки на долото. Перехід на буріння із застосуванням алмазних доліт, озброєних штучними полікристалічними алмазами (Policristalline Diamond Compacts, або скорочено PDC) кратно збільшує механічну швидкість буріння і cкорочує терміни будівництва свердловин. У той час, маючи на озброєнні стійкі до абразивного зносу і моментоємкістні долота PDC, стоїть питання про підвищення надійності та збільшення доремонтного терміну роботи ГВД. Крім того вдосконалення технологій буріння розширює діапазон вимог, що пред’являються до конструкцій сучасних ГВД. У 1962 році, вперше в світі, американською фірмою «Smits Tool», був запатентований гвинтовий вибійний двигун «Dajna-Drill» з багатозахідними циклоїдальними робочими органами. В 70-80 роки минулого століття провідними науковцями Всесоюзного науково дослідного інституту бурової техніки (ВНДІБТ) конструкція гідравлічного двигуна була значно вдосконалена,а кількома машинобудівними підприємствами Росії було освоєно їх серійне виробництво. В даний час ГВД широко і ефективно використовуються в бурінні та капітальному ремонті нафтових і газових свердловин, але особливою довговічністю і надійністю вони не володіють. У 2006 році на ВАТ «Пермнафтомашремонт» (ПНМР) була розроблена оригінальна технологія виготовлення профільованого статора (ПС) і, в перше у Росії, запущені у серійне виробництво ГВД такої конструкції (Мал.1)[1]. Статор такого двигуна має гвинтову внутрішню металеву вставку з еластичною обкладкою однакової товщини по всій довжині робочої частини с (профільовану секцію). Нова конструкція гвинтового двигуна «Булава-Екстрім» на бурових ВАТ «Укрнафта» пройшла промислові випробування, після чого була запущена в серійне виробництво,

Мал. 1. Профільована рухома секція ОАО «Пермнафтомашремонт»

Мрозек Євген Романович,

технічний директор ТОВ «Укрбурсервіс» ДП ВАТ «Пермнафтомашремонт», академік Української нафтогазової академії, кандидат технічних наук, член Вченої ради Спілки буровиків України. Закінчив у1973 році ІваноФранківський інститут нафти і газу за спеціальністю «Буріння нафтогазових свердловин». Пройшов трудовий шлях від інженера до начальника Прилуцького УБР ВАТ «Укрнафта. 1993-2001роки - заступник голови Правління з буріння ВАТ «Укрнафта».

а в даний час успішно працює в службі сервісних послуг ПНМР і ТОВ «Укрбурсервіс». Компанія ПНМР неодноразово публікувала результати буріння свердловин із застосуванням профільованих гвинтових двигунів і доліт РDC власного виробництва [2, 3]. Так в результаті аварії при бурінні свердловини №162 Анастасіївського родовища Охтирського УБР була допущена аварія, що призвела до втрати стовбура свердловини в інтервалі 3210-4277 м. Буріння I стовбура проводилося трьохшарошковим долотом, роторним способом. Час буріння 53 доби. Перебурювання свердловини II стовбуром, із застосуванням двигуна Д-176 П та алмазного долота, проведено за 42 доби. При цьому напрацювання двигуна до ремонту склала 994 години. Механічна швидкість збільшилася на 30 %. При бурінні в надтвердих породах в інтервалі 42984540 м на свердловині №6 Качалівського родовища цього ж УБР, із застосуванням двигуна ДРУ-195/185 ПМК, досягнута середня механічна швидкість 0,3-0,8 м/год. Напрацювання двигуна без ревізії і ремонту склало 620 годин, при температурі на вибої 125° С. Механічна швидкість при роторному бурінні складала 0,2-0,3 м/год. Таким чином перехід на буріння ГВД дозволило збільшити механічна швидкість (в середньому) на 48 %. Позитивним при будівництві свердловин ВАТ «Удмурднефть» є також показник механічної швидкості досягнутий, при використанні двигуна ГВД ДРУ-195.7/8.49 виробництва ПНМР і долота Reed 215,9 SKH 613-А. На свердловині №581 Котовського родовища при бурінні інтервалу 1165-1350 м (Верейский, Башкирський горизонти) механічна швидкість буріння досягала 34 м/ч, а середня швидкість склала 31 м/год, що в 2 рази вище раніше отриманих середніх показників.

БУРІННЯ Перспективним є напрямок по вдосконаленню технічних засобів та технології відбору керна. Роботи виконані ПНМР на свердловині №3282-д Абдрашовского родовища ВАТ «Татбурнефть» з використанням двосекційного керновідбірного пристрою для відбору керну з ГВД і бурильної головки типу PDC, забезпечили 100 % винос керна на всіх інтервалах відбору (30 м) з одночасним суттєвим (до 12 м/год) приростом механічної швидкості в порівнянні з роторним бурінням. Новим завданням в цьому напрямку є розробка та впровадження обладнання для відбору керна довжиною не менше 15 м за рейс. Результати по відбору керна є і по Україні, (за виключенням свердловин однієї з приватних бурових компаній, де за рахунок помилки в підборі бурильної головки винос керну склав менше 50 %). Так при відборі керна в інтервалі 3870-4660 м на свердловині №21 Артюховського родовища двигун ДРУ-176 ПМК відпрацював до ремонту 906 годин. Винос керна склав 98 %.

№ 5 (9) січень — грудень 2012 Особливу увагу необхідно звернути на ГВД в гібридному виконанні. Застосування профільованих рухових секцій дозволяє ефективно використовувати гвинтові вибійні двигуни в гібридному виконанні, при якому діаметральний розмір шпиндельної секції більше ніж у руховій секції (наприклад 240/195, 195/186, 195/172, 172/164, 127/120, 106/95). При цьому ГВД працює з паспортними параметрами при меншій продуктивності бурових насосів. Так при бурінні свердловин №530 Бугруватівського родовища Охтирського УБР в червні-серпні 2012 р. при наборі кута до 450 двигун ДРУ-240/195 відпрацював 313 годин до ремонту. Робочий діапазон продуктивності насосів був в межах 30-32 л/сек. при паспортному 25-35 л/сек. Аналогічний двигун в габариті 240мм має робочий діапазон продуктивності насосів в межах 30-50 л/сек. (Таблиця 1). ПНМР приступило до реалізації проекту по розробці власної лінійки доліт типу PDC і освоєнню технології їх виго-

Наука і сучасні технології товлення. Завдання проекту - налагодити випуск доліт PDC, які в комплексі з ГВД з профільованими руховими секціями дозволять забезпечити максимальний приріст механічної швидкості, високу керованість компоновки, підвищену зносостійкість, збільшену проходку на долото [1]. Відпрацювання технології виготовлення доліт ведеться на базі оброблювальних фрезерних центрів MAZAK VARIAXIS (5X). В якості ріжучих елементів доліт використовуються різці підвищеної абразивної і ударної стійкості виробництва ElementSix (De Beers), одного зі світових лідерів в області алмазного синтезу . Розроблена вдосконалена схема розміщення різців, яка зараз проходить процес патентування. Таке долото володіє підвищеною міцністю, а перекриваюча здатність зубців забезпечує стабільну механічну швидкість при бурінні в породах різної категорії твердості. Станом на 1 травня 2011 р. виготовлена перша партія доліт 215,9-СТ-613СА в кількості 6 шт, призначених для буріння суцільним забоєм середньо-твердих порід. Дані долота спрямовані в райони Західного Сибіру і України для проходження промислових випробувань. Вже є результати відпрацювання доліт ООО «Бурение» компанії «Татбурнефть». Так на свердловині №38989 Абдрахмановськой площі при використанні долота 295,3-СТА-619С і ГВД ДРУ240/195.7/8.34 в інтервалі 10-288м (казанський, уфимський, артінейний яруси) була досягнута середня механічна швидкість 52,4м/год, що на 57% вище проектної. Долото після буріння інтервалу залишилося без зносу і придатне до подальшої експлуатації. При відпрацюванні долота 215,9-Т-б 13ТАК в комплексі з ГВД ДРУ-195.7/8.47 на тій же свердловині, в інтервалі 1290-1804 м (турнейский, фаменский, киновский яруси), була досягнута середня механічна швидкість 18,1 м/год, що вище проектної на 51 %. Проходка на долото склала 514 м, час буріння 28,3 годин, час циркуляції 44,9 годин. Долото отримало незначний знос і придатне для повторного спуску на буріння. Продовжується розширення співпраці ПНМР з ВАТ «Удмуртнефть». Станом на поточний момент з використанням двигунів120,127,172,195 і 240 мм пробурено 17

похило-спрямованих експлуатаційних свердловин Котовського родовища. Високі технічні показни ки при бурінні свердловини № 151 – Хасанівского родовища, компанії «БашнефтьБурение», показало долото 215,9-ТА613П в інтервалі 1060-1532м в компоновці з ГВД ДРУ-195.7/8. В породах середньої твердості та твердих було пробурено 472 метрів , механічна швидкість склала 4,2 м/год. В подальшому це долото було використане при бурінні Мал. 2. Долото PDS 215,9-СТАсвердловин в компанії «Тат- 613П . Виробництво ВАТ «Пермнафтомашремонт» нефть-Бурение» де пробурило в інтервалі 1757-1779 м і 1846-1916 м ще 92 метрів, з механічною швидкістю, відповідно, 4,89 м/год і 4,2 м/год. (Таблиця 2). Висновки. 1. Долотний сервіс ВАТ «Пермнафтомашремонт», що передбачає надання в оренду комплексу «долото + двигун» підібраних відповідно до конкретних геолого-технічних умов, дає можливість максимально використати потенціал двигуна і долота, забезпечити найбільш ефективні параметри буріння. 2. Вдосконалена схема розміщення різців підвищеної міцності в долоті PDS забезпечує стабільну механічну швидкість при бурінні в породах різної категорії твердості. 3. Буріння з використанням ГВД з профільованою секцією в комплексі з долотом PDS підвищеної стійкості, дозволяє на 30-50% збільшити проходку на долото, в 1,5-2 рази збільшити механічну швидкість і витримувати технологічні режими при бурінні різних по моментоємності пропластків гірських порід.

Рассмотрены результаты промышленных испытаний винтовых забойных двигателей и долот повышенной стойкости в различных геологических условиях при бурении скважин с оказанием сервисных услуг. Используя инновационные винтовые двигатели и алмазные долота собственного производства, подбор компоновок, удалось существенно улучшить показатели бурения, в частности увеличить механическую скорость. Показаны новые направления усовершенствования алмазных долот и забойных двигателей, а также технических средств для отбора керна Ключевые слова: винтовой забойный двигатель, профилированная секция, алмазное долото, механическая скорость бурения, повышенная стойкость, отбор керна. Reviewed results of a filed experiments of downhole motors with high durability drilling bits in a different geological situations, with full services.Using downhole motors of a new design with diamond bits, Bottom Hole Assemblies selections let us increase drilling parameters, such as Rate of penetration. Shoved a new directions of improvements drilling bits and downhole motors, and coring equipments. Key words: downhole motots, profiling section, diamond drilling bits, Rate of penetration, high durability drilling bits, coring.

Література 1. Профилированные двигательные секции [електронний ресурс]. - Режим доступу: http:// www.hnmr,ru/ produkts/3/. 2. Селіванов С. М., Балетинських Д. И., Мрозек Є. Р., Кравчук С. І. Нова сторінка у розвитку гвинтових вибійних двигунів // Нафтова і газова промисловість. - 2012. - № 2, - С.18. 3. Мрозек Є. Р. Повышение ресурса работы и результаты отработки ВЗД с профилированной двигательной секцией в Украине // Инженерная практика. - 2012. - № 7. - С. 46.

№ 5 (9) січень — грудень 2012

БУРІННЯ УДК 622.245.5

СТАН СТАНДАРТИЗАЦІЇ В НАФТОГАЗОДОБУВНІЙ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ Розглянуто стан та перспективи розвитку стандартизації в нафтогазовій галузі України. Висвітлено проблеми, що можуть виникнути внаслідок прийняття національних стандартів, гармонізованих із міжнародними та європейськими, мовою оригіналу. Запропоновано прийняття національних стандартів, гармонізованих із міжнародними та європейськими, українською мовою. Ключові слова: стандартизація, національні і міжнародні стандарти, гармонізація, адаптація, мова оригіналу.

Жодне суспільство не може існувати без технічного законодавства та нормативних документів, які регламентують правила, процеси, методи виготовлення та контролю продукції, а також гарантують безпеку життя, здоров’я і майна людей та навколишнього середовища. Стандартизація якраз і є тією діяльністю, яка виконує ці функції. Стандартизація сьогодні допомагає стирати кордони на шляху вільного пересування капіталу, товарів, людей, ідей та інформації. Вона сприяє прискоренню науково-технічного прогресу, стрімкому розвитку прогресивних галузей і напрямів діяльності, забезпечує посилення уваги до охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів. Для нормального функціонування нафтогазодобувного комплексу України необхідна узгодженість застосування різноманітного обладнання, використання прогресивних новітніх технологій і рішень. Для цього необхідно мати відповідну нормативно-технічну документацію – національні стандарти України (ДСТУ); стандарти організацій України (СОУ) – галузеві стандарти, які прийшли на заміну бувших галузевих стандартів (ГСТУ), стандартів підприємств (СТП), стандартів компаній (СТК), а також технічні умови (ТУ) і технічні регламенти, нормативно-правові акти з охороні праці (НПАОП), санітарні норми (ДСанПіН), нормативні акти з пожежної безпеки (НАПБ), будівельні норми (ДБН і ВБН). Особливо гостро питання узгодженості робіт виникає під час використання зарубіжних технологій і обладнання, які уже широко використовуються в Україні, а також співпраці із зарубіжними компаніями, які працюють на території України, та діяльності вітчизняних державних чи іншої форми власності компаній за межами України. Пріоритетність впровадження міжнародних стандартів є основою для забезпечення конкурентоспроможності вітчизняної продукції та її гідного представлення на міжнародних ринках. Процес адаптації українських національних стандартів до міжнародних відбувається дуже повільно. Їх розроблення та впровадження потребують значних коштів як Державного бюджету, так і виробників. У нових умовах управління в розробленні стандартів повинні бути зацікавлені, перш за все, самі підприємці та підприємства реального сектора економіки.

Сiренко Володимир Іванович,

перший заступник директора ДНТП»Бурова технiка», вiдповідальний секретар ТК 138 «НАФТОГАЗнормування», член МТК 523 «Техника и технологии добычи и переработки нефти и газа» (із правом голосу від України)

Народився 18 лютого 1956 року на Полтавщині. Після закінчення у 1978 році Харківського інституту радіоелектроніки за спеціальністю радіотехніка працював головним інженером аерологічної станції Уруп на Курильських островах. З 1982 року у Полтавському відділі ВНДІ БТ, на базі якого створено НТП, а потім – ДНТП «Бурова техніка», де працював інженером, старшим науковим співробітником та завідувачем лабораторії бурових і тампонажних розчинів. З 2001 року – заступник директора, а з 2010 року – перший заступник директора. Нагороджений Грамотою Міністерства палива та енергетики України (2009) та Знаком „Відмінник енергетики України” (2011).

Участь компаній у розробленні національних і гармонізації міжнародних та європейських стандартів дозволяє відстежувати інформацію про те, які технології і матеріали застосовуватимуться в майбутньому і цілеспрямовано плануватимуть модернізацію виробничих потужностей. Найкоротший спосіб забезпечення нафтогазової промисловості сучасною, гармонізованою з міжнародною та європейською нормативною базою, є гармонізація національних стандартів із міжнародними та європейськими. В умовах реформування нафтогазової галузі, її інтеграції до міжнародних енергетичних систем, діяльність яких базується на принципах відкритого ринкового середовища, перед технічною політикою нафтогазових підприємств ставиться основна вимога: забезпечити організацію виробництва на рівні вимог міжнародних стандартів. У нинішніх економічних умовах заслуговує уваги досвід стандартизації інших країн. Так, у країнах-членах ЄС значна частка стандартів розробляється асоціаціями, союзами і об’єднаннями підприємців. Наприклад,

Наука і сучасні технології швецький інститут стандартів, перш ніж розробляти стандарт, знаходить підприємства і організації, які забезпечують фінансування робіт на 90 %. Кожному підприємству належить перейти до самостійного рішення питань забезпечення своєї діяльності нормативними документами-підставами і створити (провести корінну реорганізацію) власної системи стандартизації у відповідності до нових вимог і можливостей вибору стандартів усіх рівнів. Відповідальність за вибір і розроблення нормативної бази діяльності лягає на господарюючі суб’єкти – як у частині корпоративних стандартів, так і в розробленні національних, підборі і гармонізації та адаптації міжнародних стандартів відповідно до національного законодавства і специфіки своєї діяльності на добровільній засаді. СОУ стає наймасовішим і основним документом, що обґрунтовує діяльність. Для вирішення проблем стандартизації у нафтогазовидобувній галузі України Держспоживстандартом України створено ряд технічних комітетів стандартизації, одним із яких є ТК 138 «НАФТОГАЗнормування», створений наказом Держстандарту України від 01.08.2000 р. за № 484 на базі ДНТП “Бурова техніка”, співпрацює з Міждержавним технічним комітетом МТК 523 «Техника и технологии добычи и переработки нефти и газа» і Російським союзом промисловців і підприємців. За участю ТК 138 розроблені або розробляються на замовлення Міненерговугілля, ПАТ НАК «Нафтогаз України» та інших, наприклад, Регал Петролеум тощо, такі НД: ВБН В.2.4-00013741-001:2008 Споруджування свердловин на газ і нафту. Основні положення; СОУ 11.2-20077720-030:2008 Свердловини на газ і нафту. Кріплення. Основні положення; СОУ 11.2-00013741-002:2008 Родовища газу та нафти. Раннє виявлення і попередження газонафтоводопроявів. Порядок; СОУ 11.2-20077720-029:2009 Нафтова і газова промисловість. Буріння свердловин. Основні положення; СОУ 11.2-20077720-035:2009 Нафтова і газова промисловість. Бурові промивальні рідини і хімічні реагенти. Характеристики; СОУ 11.2-13957538-001:2010 Свердловини нафти і газу. Одночасне виконання бурових робіт, експлуатування та капітального ремонту свердловин на кущових майданчиках газових і нафтових родовищах України. Загальні технічні вимоги; СОУ 11.2-200077720-046:2011 Ведення робіт під час споруджування свердловин на об’єктах нафтогазового комплексу. Загальні технічні вимоги; ДСТУ ISO 10414-1 Нафтогазодобувна промисловість. Випробування промивальних рідин в умовах експлуатації. Частина 1. Промивальні рідини на водній основі (ISO 10414-1:2008, IDT); НПАОП 11.2-1.ХХ-12 Правила безпечного ведення робіт під час ліквідування газонафтоводопроявів та від-

критих нафтових і газових фонтанів в акваторіях Чорного і Азовського морів; НПАОП 11.2-1.ХХ-12 Правила безпечного виконання водолазних робіт на об’єктах нафтогазового комплексу; ДСТУ ISO 10416:201Х Промисловість нафтова і газова. Промивальні рідини. Лабораторні випробування; ДСТУ ISO 13500:201Х Промисловість нафтова і газова. Матеріали для промивальних рідин. Технічні умови і випробування; СОУ 71.12-00013741-0ХХ:201Х Склад, порядок розроблення, узгодження та затвердження проектно-кошторисної документації на споруджування свердловини на газ і нафту; СОУ 71.12-00013741-0ХХ:201Х Макет робочого проекту на спорудження свердловин на газ і нафту. Закон України «Про стандартизацію» (стаття 11 частина 5) передбачає добровільність застосування стандартів, у тому числі і національних, за винятком, коли застосування цих стандартів вимагають технічні регламенти. Як тільки стандарти стають добровільними, вони перестають бути державною функцією. Світовий досвід свідчить, що держава повинна залишити за собою тільки розроблення норм, пов’язаних із безпекою людей і охороною навколишнього середовища. Ці обов’язкові норми переносяться в новий вид документів – технічні регламенти, які існують у вигляді нормативно-правових актів, затверджених постановами Кабінету Міністрів України і відповідних директив ЄС. Виконуючи Постанову Кабінету Міністрів України № 244 від 19.03.1997 «Про заходи поетапного упровадження в Україні вимог директив ЄС, санітарних, екологічних, ветеринарних, фітосанітарних норм і міжнародних і європейських стандартів» і спираючись на ДСТУ 1.7-2001 Національна стандартизація. Правила і методи прийняття та застосування міжнародних і регіональних стандартів (ISO/IEC Guide 21:1999, NEQ), при розробленні стандартів використовують міжнародні і європейські норми, а також регіональні країн ЄС. Цей стандарт, який передбачає прийняття міжнародних та європейських стандартів на національному рівні як на національній мові (методом «перекладу»), так і мовою оригіналу (методи «підтвердження», «передруку» та «обкладинки»), розроблено на основі настанови міжнародних організацій стандартизації ISO/IEC Guide 21 «Прийняття міжнародних і регіональних стандартів та документів, прирівняних до них». Методи прийняття національних стандартів, гармонізованих із міжнародними та європейськими, мовою оригіналу рекомендовані цією настановою для країн, де мова є однією з офіційних мов міжнародних чи регіональних організацій стандартизації (англійська, німецька та французька). На практиці застосування національних стандартів у такий спосіб не знайшло підтримки у користувачів у

№ 5 (9) січень — грудень 2012

БУРІННЯ зв’язку з тим, що це зобов’язує мати штат фахівців, які досконало володіють однією з офіційних мов міжнародних та європейських організацій стандартизації, при цьому технічний переклад вимагає відповідних знань у сфері застосування конкретного стандарту. Методом «обкладинки» може прийматися обмежене коло стандартів, до яких належать: – стандарти, які забезпечують комплексність прийняття європейських стандартів (на які є посилання в розроблюваних національних стандартах, гармонізованих із європейськими, але з відповідним плануванням їх прийняття українською мовою); – стандарти у сфері інформаційних технологій, які містять значну кількість таблиць, протоколів та можуть сприйматися користувачами без їх перекладу; – стандарти, які будуть застосовуватися вузьким колом фахівців, які володіють офіційною мовою оригіналу документа; – стандарти міжнародних організацій стандартизації ISO та IEC, видані російською мовою, які у свою чергу прийняті як європейські. Це дає можливість прямо упроваджувати на вітчизняних підприємствах міжнародні стандарти, тобто розробляти ідентичні або модифіковані, або нееквівалентні національні стандарти.

Концепція впровадження стандартів Європейського Союзу за методом «обкладинки» затверджена наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 16 листопада 2011 року N 224. Роботи щодо гармонізації національних стандартів з міжнародними та європейськими, пріоритетність прямого впровадження яких визначена статтею 5 Закону України «Про стандартизацію», проводяться в Україні на постійній основі з 2001 року. Низькі темпи гармонізації національних стандартів обумовлені недостатнім фінансуванням цих робіт, яке на сьогодні здійснюється практично тільки за рахунок коштів державного бюджету, а також складністю процедур використання бюджетних коштів. Висновки 1. Стан стандартизації в Україні незадовільний внаслідок недостатнього і несвоєчасного фінансування цих робіт, тендерних основ розроблення стандартів. 2. В розробленні національних стандартів не приймають участь підприємства нафтогазової галузі. 3. Пропонується залучати підприємства нафтогазової галузі до розроблення національних гармонізації міжнародних та європейських стандартів.

Рассмотрено состояние и перспективы развития стандартизации в нефтегазовой отрасли Украины. Отражено проблемы, что могут возникнуть в результате несвоевременного принятия национальных стандартов, гармонизированных с международными и европейскими, языком оригинала. Предложено принятие национальных стандартов, гармонизированных с международными и европейскими, украинским языком. Ключевые слова: стандартизация, национальные и международные стандарты, гармонизация, адаптация, язык орыгинала. The state and prospects of development of standardization in Ukraine is considered. Problems are reflected, that can arise up as a result of ill-timed acceptance of the national standards harmonized with international and European, by the tongue of original. Acceptance of the national standards harmonized with international and European is offered, by Ukrainian. Key words: standardization, national and international standards, harmonization, adaptation.

Література 1. Закон України «Про стандартизацію» від 17 травня 2001 р. N 2408-III 2. Постанова Кабінету Міністрів України № 244 від 19.03.1997 «Про заходи поетапного упровадження в Україні вимог директив ЄС, санітарних, екологічних, ветеринарних, фітосанітарних норм і міжнародних і європейських стандартів» 3. Наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 16.11.2011 N 224 4. Концепція впровадження стандартів Європейського Союзу за методом «обкладинки» затверджена наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 16 листопада 2011 року N 224. 5. Національна стандартизація. Правила і методи прийняття та застосування міжнародних і регіональних стандартів (ISO/IEC Guide 21:1999, NEQ) : ДСТУ 1.7:2001 — [Чинний від 2001-07-01]. — К. : Держспоживстандарт України, 2001. (Національні стандарти України). ДЕРЖАВНЕ НАУКОВО-ТЕХНІЧНЕ ПІДПРИЄМСТВО «БУРОВА ТЕХНІКА» Адреса: 36007, Україна, м. Полтава, вул. Заводська, 12 тел./факс (0532) 67-84-70. E-mail: dntpbt@ukr.net

Наука і сучасні технології

ООО «ДИСКАВЕРИ ‑ БУРОВОЕ ОБОРУДОВАНИЕ» Международная компания “Discovery Drilling Equipment (Ukraine)”, Ltd разрабатывает и производит различные виды современных буровых установок для нефтегазовых компаний во всем мире. Продукция компании отвечает самым современным международным требованиям, представляя собой, с точки зрения заказчиков, достойную альтернативу изделиям других ведущих поставщиков. Компания Discovery имеет широкие технические возможности, в таких областях, как конструирование, инженерно-технические разработки, производство продукции, организация поставок, управление проектами, сборка, монтаж, обучение персонала, а также послепродажное обслуживание. “Discovery” – компания, созданная в конце 2008 года на основе объединения существовавших длительное время производственных инжиниринговых компаний. Используя собственные производственные мощности, она осуществляет производство и поставку крупнейшим международным буровым компаниям наземных, морских буровых установок и их отдельных узлов и компонентов, изготовленных по собственным конструкторским разработкам. Создание “Discovery Drilling Equipment (Ukraine)” Ltd в немалой степени является результатом процесса глобализации в области нефте- и газодобывающих технологий. Центральный офис компании находится в Лондоне, однако она ведет свою деятельность в разных странах мира через сеть дочерних предприятий и партнерских организаций. Новое название появилось у компании в конце 2008 года, когда группа международных инвесторов и специалистов в области бурения приобрела часть бизнеса компании “IDM Group”, находившуюся в Восточном полушарии, которая затем стала основой корпоративной структуры. Вскоре после этого была проведена модернизация, усилена команда, и добавлены другие части группы и ресурсы. Вся продукция компании “Discovery” производится в соответствии со всеобъемлющей программой техники безопасности, положения которой в обязательном порядке выполняются всеми сотрудниками. Предлагаемые установки предназначены как для бурения, так и для капитального ремонта и обслуживания скважин. Компания “Discovery” делает особый акцент на производстве полнокомплектных буровых установок, подходящих для применения в различных условиях эксплуатации, от Ближнего Востока и Северной Африки до Российского Севера. Вместе с установкой заказчику предоставляется полный пакет технической документации, инструкций по эксплуатации, свидетельств о качестве, гарантийных формуляров, полисов страхования ответственности за качеством выпускаемой продукции и других сертификатов. Также предоставляется послепродажное сервисное обслуживание. Продукция полностью сертифицирована по стандартам API (имеет монограмму API), а также – по системе ISO. По требованию заказчика, поставляемая

продукция может быть обеспечена Европейской (СЕ) маркировкой, соответствовать требованиям нефтегазовой промышленности Украины или других стран СНГ. Все исполнительные руководители компании имеют многолетний отраслевой опыт в ведущих сервисных и производственных компаниях мира. Кроме операционного руководства, имеются в штате опытные конструкторы из Канады и США, руководящие инженерными разработками продукции. Также у компании широкая сеть наемных опытных специалистов привлекаемых на контрактной основе на управление проектами. Используется уникальная база данных источников материалов и комплектующих по всем странам мира, обеспечивая заказчикам доступность лучших товаров по самым адекватным ценам. Доставка, в основном, осуществляется из США (Хьюстон), Канады, Западной Европы, Восточной Европы и Украины. Учитывая годами накопленный опыт международных операций, служба управления поставками может организовать доставку буровой установки, или ее частей, где бы они не находились, морским, железнодорожным, автомобильным или воздушным транспортом. Сегодня производство полностью отвечает международным стандартам и ожиданиям заказчиков в создании современных буровых комплексов. Система качества и HSE Discovery построена на базе ряда ключевых международных стандартов и многолетнем опыте нашей команды. Мобильная буровая установка CA750-D-M-W

№ 5 (9) січень — грудень 2012

БУРІННЯ Общие характеристики завода Discovery: • Территория ≈ 20 гектаров. Более 85 000 м2 цехов; • Завод модернизирован в соответствии с требованиями современных стандартов в 2007-2008; • Полный цикл производства – резка металла, первичная обработка, станочная обработка, сварка, покрасочное отделение, сборка, перевозка, хранение; • 3 большие, полностью укомплектованные оборудованием, сборочные площадки; • Основные участки производства расположены в 4 обширных цехах; • Большие складские помещения, собственный таможенно-лицензионный склад на территории завода; • Собственная железнодорожная ветка; • Собственный учебный центр для персонала.

Сборочная площадка

Сборочный цех РR1500Т-АС-W на сборочной площадке

Компания сертифицирована: • Монограмма API 4F, API 7K, API 8C • ISO 9001 (Система качества) • ISO 14001 (Система экологического менеджмента) • OHSAS 18001 (Система менеджмента профессиональной безопасности и здоровья) Сборочный цех

Кроме того, Discovery является действующим членом Международной Ассоциации Буровых Контракторов (IADC).

Наука і сучасні технології Продукция компании включает: • Мобильные буровые установки на базе самодвижущегося шасси грузоподъемностью от 80 т до 160 т; • Буровые установки на трейлерах грузоподъемностью от 125 т до 250 т; • Стационарные буровые установки грузоподъемностью от 250 т до 1000 т; • Буровые установки в эшелонном исполнении для кустового бурения грузоподъемностью от 250 т до 1000 т. Буровые установки Discovery могут быть выполнены в соответствии со следующими характеристиками : • Температурный режим: от -45оС до +55оС; • Для работы в пустынном климате, холодном климате, в морских условиях; • Различные варианты комплектации от пакетов для капитального ремонта скважин до полного бурового пакета; • Приводы основных узлов механические или электрические. Кроме того, Discovery производит целый ряд компонент и запчастей для бурового оборудования: • Мачты; • Основания; • Системы верхнего привода; • Буровые лебедки; • Шкивы и кронблоки; • Талевые блоки; • Системы MCC и VFD; • Роторные столы; • Автоматизированные приемные мосты; • Емкости и циркуляционные системы; • Манифольды и системы высокого давления.

Мачта грузоподъемностью 1000 т

Крюкоблок Емкости для бурового раствора

Также, Discovery предоставляет своим клиентам услуги по ремонту и модернизации буровых установок. Кронблок грузоподъемностью 1000 т

Якорь крепления неподвижной струны бурового каната

№ 5 (9) січень — грудень 2012

БУРІННЯ Буровая установка РR1500Т-АС-W с рельсовой системой перемещения для работ в условиях Сибири грузоподъемностью 350 т

Мобильная буровая установка CA750-D-M-W грузоподъемностью 125 т

Буровая установка SL2000T-AC-T с самоподъемным основанием грузоподъемностью 450 т (“Nafta Pila”, Poland) Мобильная буровая установка С500S-M-T грузоподъемностью 125 т (Оман)

Мачта для морской буровой баржи Majestic грузоподъемностью 1000 т (“Megadrill”, Индонезия)

Discovery Drilling Equipment ул. Яворницкого 41, г. Стрый, Львовская область, Украина, 82400 Тел.: +38 (032) 457-70-30, факс: +38 (032) 457-70-39

Буровая установка MOD750D-M-W для работы на морских стационарных платформах грузоподъемностью 125 т

Буровая установка РR1500Т-АС-W грузоподъемностью 350 т (Колумбия)

E-mail: info@discoveryde.com, www.discoveryde.com

Наука і сучасні технології

УДК 621.643.8

ПРОБЛЕМИ ДИВЕРСИФІКАЦІЇ ДЖЕРЕЛ ПРИРОДНОГО ГАЗУ І ШЛЯХІВ ЙОГО ПОСТАЧАННЯ В УКРАЇНИ В умовах підвищення світових цін природний газ, гострого дефіциту природних енергетичних ресурсів в країні та у зв’язку з тим, що в структурі паливно-енергетичного балансу країни переважає використання природного газу, джерела якого знаходяться поза державними межами, Україна змушена вдаватися до заходів щодо диверсифікації джерел і шляхів надходження цього енергоносія. Саме природного газу дедалі частіше торкаються кризи переривань поставок Україну, а також до країн ЄС, що ускладнюються надто вузьким колом постачальників. Україна отримує, практично в монопольному порядку, основні імпортні об’єми природного газу або з Російської Федерації, або отримувала з центральноазійських країн існуючою системою газопроводів через територію Російської Федерації. В цих умовах залежність енергетичного сектору економіки України в цілому від імпортних поставок природного газу є критичною. Оскільки, частка імпорту природного газу в наступні 10-15 років залишатиметься в нашій країні на високому рівні, послідовна і ефективна державна політика в сфері диверсифікації джерел і шляхів постачання цього енергоносія має бути одним з першочергових завдань України з метою посилення надійності поставок та його отримання за більш низькими цінами за рахунок конкуренції між постачальниками; підвищення рівня економічної та енергетичної безпеки. Проблема диверсифікації поставок природного газу набуває особливої актуальності для ЄС, беручи до уваги ту обставину, що в найближчі десятиліття потреба Європи в природному газі значно зросте, а коло країнпостачальників з часом буде збільшуватися. Тому коло країн - постачальників неминуче розширитися за рахунок держав Північної Африки, Близького і Середнього Сходу, а також країн Каспійського регіону. Виходячи з вищевказаного, українська енергетична система має стати невід’ємною складовою європейського енергетичного ринку. На міжнародному рівні Україна повинна виступити гарантом транспортування природного газу через свою територію до країн Євросоюзу. Відповідно до «Енергетичної стратегії України на період до 2030 року» перспективними джерелами імпорту газу в Україну можуть бути: Туркменістан, Казахстан (з використанням системи діючих газопроводів), Азербайджан, Іран, Ірак, в тому числі з використанням перспективного газопроводу «Набукко» (розробляється програмою INOGATE під егідою ЄС), траса якого проходитиме через Туреччину, Болгарію, Румунію та Угорщину. Маршрути постачання газу в Україну із Ірану та Туркменістану можуть бути реалізовані тільки при умові продовження маршрутів у Європу та відповідної участі

Рамазанов Владислав Андрійович

головний спеціаліст Відділу формування ресурсів вуглеводнів, балансів газу та метрологічного забезпечення виробництва у нафтогазовому комплексі Департаменту з питань нафтової, газової, торф’яної, нафтопереробної про мисловості та альтернативних видів палива Міністерства енергетики та вугільної промисловості України

Народився 13 червня 1985 року у м. Полтаві. У 2007 році закінчив із відзнакою Київську державну академію водного транспорту імені гетьмана Петра Конашевича – Сагайдачного по спеціальності правознавства. У 2009 році за магістерською програмою по правознавству закінчив Національний університет «Києво-Могилянська академія». З 2008 року працює в Міністерстві енергетики та вугільної промисловості України. Безпосередньо бере активну участь в опрацюванні проектів законодавчих, нормативно-правових та технічних актів з питань, що стосуються ринку нафти і газу, диверсифікації джерел постачання природного газу в Україну, забезпечення діяльності підприємств нафтогазової галузі, стимулювання проведення реконструкції і модернізації діючих та будівництва нових об’єктів газотранспортної системи України та НПЗ, організовує зустрічі керівництва з делегаціями міжнародних компаній. Аспі рант Інституту економіки і прогнозування НАН України. Має 11 опублікованих наукових праць. Член Спілки буровиків України.

європейських країн в реалізації проектів. Постачання природного газу в Україну у скрапленому вигляді (СПГ або LNG в англ. абревіатурі) є практично єдиним способом забезпечити реальну диверсифікацію імпорту цього виду палива, транспортування якого не пов’язано з транзитом через території третіх країн. Така політика повністю відповідає тенденціям ринку природного газу в Європейському Союзі, де щороку збільшуються потужності з приймання СПГ. Починаючи з 2007 року, за сприяння Мінпаливенерго та Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» ТОВ «Нафтогазбудінформатика» здійснювало дослідження можливості постачання скрапленого природного газу в Україну, у т.ч. провело попередню оцінку основних показників такого проекту. На базі цих досліджень у 2008 році товариство розробило «Концепцію постачання скрапленого природного газу (СПГ) в Україну», в межах якої було виконано попередні техніко-економічні розрахунки та відібрано як місця можливого розташування приймального СПГтермінала в Україні три порти на узбережжі Чорного моря (Феодосія, Південний, Очаків). Потенційними постачальниками СПГ до України було визначено країни Північної Африки (Єгипет, Алжир, Лівію).

БУРІННЯ Наведені попередні розрахунки та експертний аналіз показали технічну можливість та економічну доцільність реалізації проекту постачання СПГ в Україну з країн Північної Африки обсягом 5-10 млрд куб. м на рік. При щорічних обсягах транспортування газу до 10 млрд куб. м на відстань більше 1500 км, його доставка у скрапленому вигляді у танкерах-метановозах, є більш рентабельною, аніж газопроводом з важкими морськими переходами. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 08.12.2010 № 2360-р затверджено план першочергових заходів щодо підготовки і реалізації національного проекту «LNG термінал - морський термінал з прийому скрапленого природного газу». У вересні 2011 року компанія «Сокоін» (Іспанія) стала переможцем конкурсних торгів на розробку техніко-економічного обґрунтування будівництва термінала, з якою Державним підприємством «Національний проект «Ел Ен Джі Термінал» було укладено договір на виконання ТЕО. 30 січня 2012 року розробку техніко-економічного обґрунтування проекту було завершено. 8 серпня 2012 року Кабінет Міністрів України розпорядженням № 603-р затвердив техніко-економічне обґрунтування проекту. ТЕО передбачає будівництво на узбережжі Чорного моря у два етапи LNG термінала для приймання скрапленого природного газу проектною потужністю 10 млрд. куб. м. На першому етапі до 2017 року планується будівництво стаціонарного наземного терміналу з приймання LNG із загальним об’ємом сховища для зберігання скрапленого природного газу 5 млрд. куб. м на рік На другому етапі до 2018 року планується збільшення потужностей до 10 млрд. куб. м на рік. Згідно з розрахунками капітальні витрати на будівництво термінала (технологічна частина плюс морська частина) складуть 846 млн євро. Передбачається, що будівництво з’єднувального газопроводу для підключення терміналу до ГТС України здійснить ПАТ «Укртрансгаз». Вартість газотранспортної частини - 113 млн євро Крім цього, додатково для реалізації проекту необхідно будівництво (оренда, купівля) 4-х СПГ-танкерів місткістю 138-178 тис. куб м СПГ, сумарна вартість яких складе 800 млн дол.США. Оренда танкера зазначеної місткості коливається в межах 32-55 тис.дол.США/добу. Проект передбачає придбання плавучої установки із зберігання та регазифікації LNG потужністю 4,5 млрд. куб. м на рік (технологія FSRU), завдяки якій перші поставки на українській LNG термінал можна буде здійснити у 2015 році. Для забезпечення діяльності термінала будуть побудовані підхідний канал глибиною 15 м (морська частина) та газопровід (приблизно 65 км), який з’єднає термінал з ГТС України (газотранспортна частина). Місцем розташування термінала визначено територію в районі Аджаликського лиману поблизу МНТ

№ 5 (9) січень — грудень 2012 «Південний» неподалік від входу до порту «Южний» (Одеська обл.). Крім того, реалізація зазначеного проекту призведе до: покращення міжнародного іміджу України; забезпечення реальної диверсифікації імпорту природного газу, транспортування якого не пов’язано з транзитом через території третіх країн; суттєвого покращення екологічної ситуації; можливість завантажити суднобудівну промисловість України (будівництво танкерів у кооперації з іноземними компаніями); стимулювання вітчизняних виробників товарів, робіт та послуг при розбудові інфраструктури місця розташування регазифікаційного термінала. Постачання природного газу в Україну у компримованому вигляді (стиснутий природний газ, CNG в англ. абревіатурі) може також розглядатися як спосіб забезпечення диверсифікації імпорту природного газу. Компримований природний газ - стиснутий природний газ, що використовується як моторне паливо замість бензину, дизеля і пропана. Він дешевший за традиційне паливо, а його вихлопи не викликають парникового ефекту, тому він безпечніший для довкілля. Компримований природний газ виробляють шляхом стискування (компримування) природного газу в компресорних установках. Зберігання і транспортування компримованого природного газу відбувається в спеціальних накопичувачах газу під тиском 200-220 бар. Отже, диверсифікація джерел і шляхів постачання природного газу в Україну є необхідним елементом зменшення її економічної та енергетичної залежності. Але їх реалізація потребує як значних зусиль в плані організації, так і значних коштів. Министр энергетики и угольной промышленности Украины Эдуард Ставицкий планирует работать с вице-премьер Юрием Бойко, как одна команда, и настроен довести проект по строительству LNGтерминала до логического завершения, передает Интерфакс-Украина. «Мы с Юрием Бойко вместе будем работать, как одна команда», — сказал он, отвечая на вопрос о том, какие будут его действия в отношении LNG-терминала, Ставицкий сообщил, что он намерен «сделать перезагрузку» и наладить сотрудничество с Государственным агентством по инвестициям и управлению национальными проектами Украины (Госинвестпроект). «Мы доведем этот проект до его логического завершения», — заверил министр. Напомним, Госинвестпроект 26 ноября 2012 года подписал соглашение о сотрудничестве с испанской Gas Natural Fenosa в рамках строительства LNG-терминала в Одесской области. С испанской стороны документ подписал Джорди Сарда Бонвехи, который ранее также фигурировал в качестве представителя компании Enegas (Испания), якобы заинтересованной в инвестировании в украинский LNG-терминал. Однако компании Gas Natural Fenosa и Enegas заявили, что какихлибо документов не подписывали, а Джорди Сарда Бонвехи не является их представителем. Испанские компании также добавили, что не рассматривают вопрос участия в консорциуме по строительству LNGтерминала в Украине. Как объяснил куратор Национального проекта LNG-терминал Виталий Демьянюк, Джорди Сарда Бонвехи является профессиональным коммерческим представителем, работает в интересах многих испанских компаний. Оппозиция требует привлечь к ответственности президента Украины Виктора Януковича, премьер-министра Николая Азарова и главу Госинвестпроекта Владислава Каськива за сделку о сотрудничестве в рамках строительства LNG-терминала с «неизвестным испанским инвестором»

Наука і сучасні технології

ПРИРОДНИЙ ГАЗ, ЩО ВИДОБУВАЄТЬСЯ ЗІ СЛАНЦЮ – ГЛИБОКЕ ЗАНУРЕННЯ В НАУКУ, ТЕХНОЛОГІЮ ТА НАЙКРАЩІ ПРАКТИКИ ДОСЛІДЖЕННЯ, РОЗРОБКИ ТА БЕЗПЕКИ (За матеріалами практичного семінару) 4-5 жовтня 2012 р. у м. Київ в готелі Fairmont Grand Hotel (вул. Набережно-Хрещатицька, 1) відбувся практичний семінар “Природний газ, що видобувається зі сланцю – глибоке занурення в науку, технологію та найкращі практики дослідження, розробки та безпеки”. Семінар був організований під головуванням Дейвіда Л. Голдвіна, колишнього спеціального посла США у справах міжнародної енергетики та нинішнього Президента Компанії Goldwyn Global Strategies. В семінарі взяли участь голова правління Спіли буровиків України Анатолій Вдовиченко та відповідальний секретар журналу «Буріння» Сергій Панченко.

На семінарі з доповідями виступили провідні експерти у галузі геології, гідрогеології, технології нафтовидобування та наук про землю – представники Гірничодобувного факультету Колорадо (США), Університету Штату Пенсильванія, Університету Дурхама (Велика Британія), університету Леобена (Австрія). Комплексно й на високому технічному рівні були розглянуті геологічні характеристики покладів сланцю, найкращі практики буріння, дослідження, гідравлічного розриву, водогосподарства та збереження природних комплексів на поверхні. Дейвід Л. Голдвін – Президент компанії Goldwyn Global Strategies.

Засновник компанії, має близько 20-ти років досвіду в діловій, юридичній, дипло матичній сфері та сфері закордонних справ на міжнародній арені: працює та з представни ками вищого рівня Білого Дому, Держдепартаменту, Ради національної безпеки, комерційних органів, оборонних, експортно-кредитних відомств, органів торгівлі та розвитку. Був Спеціальним Послом Держсекратаря Гілларі Клінтон та Координатором питань міжнародних справ у сфері енергетики, і на цій посаді створив Глобальну Ініціативу по сланцевого газу, Ініціативу енергетичного врядування та потенціалу, вів стратегічні діалоги з питань енергетики з Китаєм. Мексикою, Індією, Іраком, Пакистаном, Нігерією, Анголою, а також з Бразилією з питань біопалива. Був також асистентом міністра енергетики США з питань міжнародних справ, консультантом при міністрі енергетики, заступником постійного представника США в ООН з питань національної безпеки, керівником апарату Держсекретаря з політичних справ, повіреним радником Управління з питань міжнародних позовів та інвестиційних спорів при Держдепартаменті. Провідний науковець та ідейний лідер у сфері енергетичної безпеки та прозорості добувної промисловості.

У вступному слові Дейвід торкнувся питань енергетичної безпеки, конкурентного характеру інвестицій ного ринку, чинників, якими визначається економічна життєздатність сланцевого газу.

Практичний семінар проходив у київському готелі Fairmont Grand Hotel

Річард Дейвіс – директор Інституту Дурхама при Університеті Дурхама.

Геолог-нафтовик, має досвід роботи в галузі та науці протягом 15-ти років. Працював 8 років у нафтовій галузі в містах Венесуела, Абердін, Лондон, Х’юстон здебільшого в компанії Exxon Mobil в проектах розробки та дослідження. Також працювавна Шервотерському родовищі (Північне море), розвідувальних свердловинах на захід від Шотландії та глибоководному інженерно-геологічному дослідженні в Нігерії. В науці – з 2003 р., разом з іншими започатковував використання даних сейсмічних віддзеркалених хвиль у форматі 3D та візуалізації в геологічних наукових дослідженнях, останнім часомпрацює над осадово-структурними явищами. З 2006 р. й дотепер – очолює міжнароднугрупу науковців, яка працює над тим, що спричинило грязьовий вулкан Люсі в Індонезії, в результаті якого 13 000 втратили домівку, а 13 осіб - життя. Група, очолювана Дейвісом,прийшла до висновку, що катастрофа сталася внаслідок підземного неконтрольованогофонтанування на розвідувальній свердловині. Він – викладач кафедри енергетики Університету Дурхама, де його головна роль полягала в побудові Інституту енергетики Дурхама – провідного інституту енергетики у Сполученому Королівстві Великобританії. У2008 р. Лондонське Геологічне Товариство нагородило його медаллю Аберконвея за наукові дослідження в даній галузі. Він – почесний викладач в Університеті ХеріотВатта в Великій Британії, помічник редактора журналу «Basin Research». З 2011 р. Річард Дейвіс виступає в Румунії,

БУРІННЯ Болгарії, Польщі, Бельгії, Україні та Сполученому Королівстві з доповідями про сланцевий газ та ризик, має публікації з цієї тематики.

Ричард Девіс про характеристики сланцевих родовищ, особ ливості технології їх розробки та управління екологічними ризиками

Особливості сланцевого газу. Органічна речовин, яка ізольована під час відкладення тонкозернистою сланцевою породою. Традиційні ресурси – нафта і газ, що перейшли зі сланцевої породи до більш проникного піщаника і

№ 5 (9) січень — грудень 2012 пластів вапняку. Нетрадиційні ресурси – нафта і газ залишаються ізольованими в сланцевій породі. Сланцевий газ традиційно не вважався привабливим варіантом через низьку проникність сланцевої породи (0.01-10 μD). Порода переважно утворюється між ділянками кембрійського і крейдового періоду (віком 500 млн. років). Відкладається у низькоенергетичних морських і озерних середовищах. Складається з тонкозернистого кварцу й глини. Газ утворюється з органічної речовини біогенічним або термогенічним способом. Сланцева порода може бути складчастою або тріщиноподібною. Порода з низькою проникністю не дає достатньої кількості газу. Частково це компенсується використанням горизонтальних свердловин, які збільшують площу забою. Гідравлічний розрив дає можливість штучно підвищити ступінь проникності. Можуть допомогти природні розриви. Гідравлічні розриви залишають відкритими після створення. Під час поширення гідравлічного розриву у певних місцях відбуваються серії мікроземлетрусів (безпечних). Тоді можна використати 3D-карту техногенних мікросейсмічних подій для того, щоб зробити висновок стосовно просторової протяжності й розташування мережі розривів. Найбільша протяжність розривів догори становить не більше 400 м. Вірогідність >350 м становить 1 %. Ві рогідність виходу за межі 600 м надзвичайно низька. Максимальне піднесення склало 588 м на родовищі Barnett. Вивільнення енергії завдяки мікросейсмічній активності. Мікросейсмічність має надзвичайно низьку енергетику і не відчувається. Добре відомо, що добування вуглеводнів може спричиняти незначні землетруси (магнітудою 1-3 бали) через опадання породи. Жодних руйнувань не було зафіксовано. Те саме відбувається і під час просадки породи у вугільних шахтах. Найбільший техногенній землетрус (макс. 2-3 бали) у квітні-травні 2011 р. трапився у Блекпулі (Ве-

Вертикальне буріння свердловини у порівнянні з горизонтальним

Наука і сучасні технології лика Британія). Також є приклади з Форт Уорт, штат Техас. Доктор Рейнхард Ф. Заксенхофер – професор го лова кафедри геології нафти факультету прикладних геологічних наук і геофізики університету Леобена в Австрії.

Має диплом магістра економічної геології та звання кандидата геологічних наук. Дійсний член наукового товариства ім. Гумбольдта в Інституті нафти та органічної геохімії (науководослідний центр Юліча в Німеччині). Викладав на запрошення в Донецькому національному технічному університеті в Україні. Працює викладачем на запрошення Університету Жиліна в Китаї. Його основні інтереси у сфері науково-дослідної роботі – це аналіз басейнів нафтових систем, нафто материнські породи, сланцевий газ та керогенні сланці, вугілля та органічна петрологія. Автор понад 100 аналітичних наукових робіт. Має нагороди від Австрійського Геологічного Товариства, Регіонального Уряду Стирії та Американської Асоціації геологів-нафтовиків. Член редакції декількох журналів включно Міжнародного журналу вугільної геології.

Геологічні характеристики сланцевих родовищ України. Чорна глина в Україні утворилась в різних тектонічних умовах і зустрічається в шести стратіграфічних горизонтах: • силурійському (глибоководні шельфи вздовж західного краю СЄЩ); • візійському (вздовж вісі ДДБ); • серпухівському (високий потенціал нафти на Пн.Зах. ДДБ). Аналогічні сапропелеві породи можуть траплятись у Львівсько-Волинському басейні (Зах. Україна); • середньоюрському (Коханівський пласт під Карпатською впадиною); • нижньокрейдовому (Карпатський тектонічний пласт); • олігоцену (меніліт у Карпатах, Майкоп, у Криму).

Доктор Вільям Флекенштайн про передовий досвід геологорозвідувальних робіт та гідравлічного розриву

Деякі із видів чорної глини, що обговорюються, є доведеними джерелами нафтової породи. Деякі з них можуть містити значну кількість сланцевого газу (сланцевої смоли). Однак у випадку низки видів чорної глини (напр., силурйського періоду) необхідно провести додаткову геологорозвідку. Доктор Вільям Флекенштайн - ад’юнкт професор кафедри технології добування нафти Гірничодобувного Факультету Колорадо.

Фахівець з нафтодобувні технологій, викладає на старших курсах предмети буріння, облаштування, капітального ремонту свердловини з акцентом на сланцевих та інших нетрадиційних покладах. Директор PERFORMу, присвяченого розробці нових технологій, головний технолог Frac Optimal – запатентованої комерційної технології багатократного розриву, розробленої ним на гірничодобувному факультеті. Як головний співдослідник виграв у конкурсі Національного наукового фонду на дослідження ризиків буріння та облаштування для сталого добування газу з нетрадиційних джерел. Керуючий директор консультаційної компанії «Fleckenstein, Eustes and Associates» з питань буріння та облаштування з 26-літнім досвідом роботи в багатьох басейнах світу – від сланцевих покладів в Каліфорнії до глибоководних у Східному Середземномор’ї. Він є також Головою Правління Кредитної Спілки Колорадо.

В. Флекенштайн надав обширну інформацію про передовий досвід геологорозвідувальних робіт у США. 1. Буріння, обсадка і цементування. Буріння. Сучасне горизонтальне буріння розпочалось у 1990 році із широким застосуванням методу вимірювання забійних параметрів у процесі буріння (ВПБ) для горизонтального спрямування свердловини. Це дало можливість Джорджу Мітчеллу провести експеримент на родовищі Барнетт, у результаті якого з’явились горизонтальні відвідні канали разом із багатоступінчастим гідророзривом, для розробки покладів сланцевого газу. Наразі в США 1149 бурових установок бурять горизонтальні свердловини, 526 – вертикальні та 219 – направлені. Удвічі більше платформ здійснюють го-

Особливості бурової вишки, модифікована під горизонтальні свердловини

БУРІННЯ ризонтальне буріння замість вертикального У США проводили експерименти щодо методу буріння свердловин сланцевого газу Обсадка. Вигини свердловин означали, обсадку також потрібно облаштовувати з вигинами, при цьому з’єднання повинні витримувати момент і вагу на крюку горизонтальної свердловини. Обсадку потрібно багато разів прокрутити до низу, щоб з’єднати із приводами на платформах і спеціальними інструментами для забезпечення цього обертання. Цементування й ізоляція. Для цементування цих свердловин було розроблено спеціальні інструменти й види цементу, включаючи підвіску хвостовика, що розтягується, і рукавні пакери. Пакери, які “розширюються”, були розроблені для ізоляції гідравлічних розривів пласту. За останні 60 років понад 1 мільйон свердловин у США були безпечно пробурені з використанням гідророзриву

Захист водоносних горизонтів у басейні Marcellus

У Техасі де гідравлічний розрив застосовується вже понад 50 років не зафіксовано жодного випадку зараження, пов’язаного з гідравлічним розривом За данними Відділу охорони навколишнього середовища штату Пенсільванія не було виявлено жодного випадку забруднення ґрунтових вод чи руйнування підземних джерел питної води через гідравлічний розрив газових пластів. За даними Комісії з економного використання нафти й газу штату Колорадо, жодних підтверджених випадків шкоди ґрунтовим водам, завданої гідророзривом, у штаті Колорадо не зафіксовано. 2. Передовий досвід гідравлічного розриву. Початкове базове тестування. Відповідно до вимог у штаті Колорадо до початку буріння першої внутрішньої ущільнюючої або контурної свердловини повинно бути проведено початкове базове тестування. У контексті розділу про державну частку пропонова-

№ 5 (9) січень — грудень 2012 ної GWA ущільнюючої свердловини найближча водна свердловина (“свердловина для перевірки якості води”) повинна використовуватись для взяття проб. Початкове базове тестування повинно включати лабораторний аналіз усіх основних катіонів та аніонів, загальних розчинених речовин, заліза і марганцю, поживних речовин (нітрати, нітрити, селен), розчинений метан, pH, питому електропровідність. Якщо концентрація вільного газу чи метану перевищує 2 мг/л у свердловині для перевірки якості води, то потрібно провести композиційний аналіз для визначення типу газу (термогенний, біогенний чи проміжна суміш обох). Якщо результати тестування покажуть наявність біогенного газу, то потрібно провести карбон-ізотопний аналіз метану. Термогенний газ утворюється на більшій глибині: шляхом термального розтріскування осадної органічної речовини на вуглеводневі рідини і газ, і шляхом термального розтріскування нафти при високій температурі з виділенням газу Термогенний газ може бути сухим, а може містити значні концентрації компонентів рідкого газу (етан, пропан, бутан) і конденсату (вуглеводні C5+). Біогенний газ утворюється на невеликій глибині внаслідок розкладання анаеробних бактерій осадної органічної речовини. Біогенний газ дуже сухий (наприклад, він майже повністю складається з метану). У деяких свердловинах Нью-Йорку зустрічається вибухонебезпечний метан. Згідно з даними нових дослідженнь, близько 9 % водних свердловин у штаті Нью-Йорк містять достатньо розчиненого метану. У ході дослідження було перевірено понад 200 свердловин штату, що використовуються для питної води, на наявність вибухонебезпечного газу, який утворюється природним шляхом, але створює небезпеку у випадку запалення. У 2 % свердловин рівень метану був настільки високим, що газ потрібно були видаляти для уникнення можливої детонації. “Дослідження є важливим, тому що воно дає більше інформації про якість води, яку п’ють люди,» сказав у своїй заяві Вільям Каппел – керівник дослідження, гідролог Геологічної служби США. “Власники свердловин співпрацюють з місцевими відділами охорони здоров’я для з’ясування якості питної води і наявності або відсутності метану або інших хімічних речовин”. Гідророзрив із використанням води. Добавки для гідророзриву з використанням води повинні бути екологічно чистими. На практиці використовують такі добавки: кислоти (для розчинення мінераліві стимулювання утворення розломіву породі); глутаральдегід (антисептик); поварену сіль ( сповільненює розпад гель-полімерних ланцюгів); N, n – диметил формамід (інгібітор корозії труб); борна сіль (зберігає в’язкість рідини при підвищенні температури); поліакриламід (зменшує гідравлічний опір при прокачуванні); нафтові дистиляти (зменшують тертя); гуарова смола

Наука і сучасні технології ( загущує рідину для утримання піску); лимонна кислота (попереджує випадання оксидів металів); хлорид калію (створює сольовий розчин); бісульфід амонію (видаляє кисень із води для захисту труб від корозії); карбонат натрію чи калію (зберігає ефективність інших компонентів); етилен глюколь (попереджує відкладення накипу в трубах); ізопропанол (підвищує вязкість рідини розриву); проппант, пісок ( утримує трщини відкритими після гідророзриву для виходу газу). Ці реагенти широко використовуються в побуті як миючі, косметичні та інші речовини, а деякі як харчові добавки. Загально концентрація добавок у воді не перевищує 0,49 %, а по окремих речовинах складає 0,001-0,123 %. При темпах буріння у 6000 свердловин щорічно (подвійний очікуваний максимум) використання води у галузі все одно становить менше 1 % щоденного використання води у штаті Пенсільванія. Дейвід Йокстаймер - координатор з питань розширення Науково-дослідного та інформаційного центру Марселя при Університеті Штату Пенсильванія Коледжу науки про землю та надра.

Спеціалізується на напрямках розвитку водопостачання, захисту ґрунтових вод, карстової гідрогеологія, геофізичних дослідженнях, екологічних дозвільних систем, геології природного газу, інтегрованого управління водними ресурсами. Останнім часом долучився до напрямків водопостачання та очищення відпрацьованої води при розробці родовищ природного газу – зокрема, зосереджується на розробці покладів сланцевого газу в Марселі.

Дейвід Йокстаймер, представив такі теми: 1. Видобуток природного газу і різні суспільні групи. Вірогідні наслідки розробки - видобуток природного газу має величезні потенційні економічні переваги, включаючи створення нових підприємств і робочих

Аспірант з Університету штату Пенсильванія Дейвід Йокстаймер прочитав аж три лекції

місць; з розвитком галузі може посилитись навантаження на місцеві чинники, такі як державне управління, будівництво житла, доріг, служби охорони навколишнього середовища та аварійні служби; плановий розвиток, включаючи, заходи на випередження, можуть пом’якшити негативні наслідки; надання об’єктивної фактичної інформації громадянам – це найважливіший елемент заінтересованості учасників процесу. Найкращі методи управління – повторне використання стічних вод; озеленення; закриті системи буріння; герметичні бурові майданчики; вторинна захисна оболонка; очищення/повторне використання на ділянці робіт; моніторинг екології; транспортування рідин через трубопроводи/за допомогою автомобілів; поліпшення стану доріг перед використанням. Проблеми державного управління – збільшення кількості населення; посилення вимог до представників місцевого самоврядування, проектантів та службовців муніципалітету; активізація роботи аварійних служб, правоохоронних, медичних та пожежних. Вирішення проблем завдяки розробленню указів і постанов для захисту людей і навколишнього середовища, розроблення спеціальних навчальних програм у галуззі, створення робочих груп для вирішення специфічних питань, таких як екологія, обота з підприємцями, забезпечення житлом,транспорт, роз’яснювальна робота. Роль наукової спільноти – створення центрів природного газу для сприяння належному дослідженню питання; гранти чи державне фінансування; галузь вкладає значні кошти в дослідження стосовно підвищення ефективності для мінімізації наслідків; додаткова освіта для учасників, які можуть відігравати важливу роль у наданні об’єктивної інформації; забезпечення можливостей діалогу з громадськістю, щоб розвіяти багато міфів. 2. Управління водними ресурсами для розробки газових родовищ. Нові тенденції в управлінні водними ресурсами: використання альтернативних водних ресурсів; колодязі підземних вод неподалік від місць буріння; використання стічних вод муніципальних систем (у штаті Пенсільванія три заводи проходять процедуру отримання дозволу); відвід кислотних шахтних вод; очищення зворотного притоку. За оцінками, в Пенсільванії обробляється >70 % води зворотного притоку; технології обробки на місці виконання робіт; випаровування; фільтрація; хімічне осадження; буріння в замкнутій системі і зберігання рідин; герметичні майданчики для мінімізації витоків; тимчасові надземні водосховища; послуги GPS-відстежування вантажних автомобілів, що перевозять воду; регуляторний моніторинг стічних вод; перевірка води від приватних постачальників перед бурінням для уникнення негативних наслідків. Дослідження якості води на майданчику Dimock у штаті Пенсільванія. Перевірка 61 свердловини, яку

БУРІННЯ

№ 5 (9) січень — грудень 2012

Джерела метану в грунтових водах. Схема надана Геологічною спілкою Пітсбурга. Міграція газу в Західній Пенсильванії

провели Департамент захисту навколишнього середовища і Агенція з охорони навколишнього середовища, показала, що на сьогодні 61 свердловина не містить жодних сполук пов’язаних із гідророзривом у ґрунтовій воді. Були виявлені деякі природні елементи (наприклад, сірий миш’як та інші матеріали). Але вони не використовуються у видобутку газу. Це підкреслює необхідність збору даних перед початком буріння з метою визначення базових умов. 3. Оброблення, повторне використання й утилі зація води зворотнього потоку Варіанти використання води зворотного потоку: Безпосереднє повторне застосування (змішування); ообробка на місці з повторним застосуванням; обробка за межами майданчика з повторним застосуванням; обробка за межами майданчика й утилізація; хімічне осадження, випаровування із використанням технологій фільтрації. Близько 90 % зворотних потоків з нестандартних свердловин у Пенсільванії піддають вторинній обробці. Стандарти штату Пенсільванія щодо обробки води для зливу зворотних потоків: загальна кількість розчинених солей – 500 мг/л; хлориди – 250 мг/л; барій і стронцій – 10 мг/л. Лише один завод у Пенсільванії відповідає стандартам. Обробка води зворотних потоків для повторного використання призначена для видалення речовин, що вимивають розчин, але, зазвичай, не солі. Закачування у свердловину на глибині. Використовується для утилізації води, що не використовується повторно. Кількість закачування у свердловину, що регулюється відповідним резервуаром: у Техасі налічується близько 10 000 свердловин для зворотного закачування пластової води; у Пенсільванії налічується 5 робочих свердловин для зворотного закачування пластової води з обмеженими можливостями; в Огайо налічується близько 180 ін’єкційних свердловин, які приймають близько 10 % стічних вод із Пенсільванії.

Типова схема обробки води для повторного використання

Висновки. • Для переробки води зворотного потоку й рідин докладаються значні зусилля (у Пенсільванії обробляється близько 90 %). • У США обробка води зворотного потоку активно розвивається. • Технології мобільної обробки використовуються для зменшення використання автомобілів і транспортних витрат. • Впроваджуються найкращі методи управління з метою мінімізації вірогідності переливів. • Масштаб закачування у свердловину на глибині збільшується через збільшення ділянок видобутку сланцевого газу. • Повторне використання води зворотного потоку й рідин може бути економічно вигідним. При цьому зменшується негативний вплив на навколишнє середовище розробки родовищ сланцевого газу.

Відповідальний секретар журналу «Буріння» Сергій Панченко, голова правління Спілки буровиків України Анатолій Вдовиченко та директор енергетичних програм центру «Номос» Михайло Гончар

Наука і сучасні технології

Розробка родовищ нетрадиційного газу потребує залучення іноземних інвестицій і стабільності законодавства За матеріалами міжнародного Експертно-аналітичного круглого столу 8 жовтня 2012 року в Науково-технічному центрі «Психея» (Київ, вул. Фрунзе, 40г) відбувся міжнародний Експертноаналітичний круглий стіл «Центрально-басейновий газ: перспективи і ризики видобутку в Україні», на якому незалежні українські та американські експерти, представники Координаційного центру з реалізації економічних реформ при Президентові України, апарату РНБО України, ДП «Науканафтогаз», ДП «Інститут економіки та прогнозування НАН України», ТОВ «Нафтогазбудінформатика», ТК 38 «Продукти нафтопереробки і нафтохімії», Спілки буровиків України обговорили економічні, технологічні, екологічні проблеми розвідки та видобутку нетрадиційних енергоносіїв, а також кращі міжнародні практики створення ефективного регуляторного середовища.

З доповіддю «Перспективи та ризики видобутку в Україні сланцевого газу» виступив заступник директора НТЦ «Психея», доцент, кандидат технічних наук Геннадій Рябцев. Освоєння запасів нетрадиційного газу є пріоритетним завданням для уряду України, оскільки збільшення власного видобутку дозволить знизити залежність від імпортних поставок енергоресурсів. Як показує світова практика, при розробці таких покладів громадськість приділяє велику увагу екологічним аспектам, і Україна не стала винятком. Концерн Shell став переможцем конкурсу і готовий підписати Угоду про розділ продукції (центрально-басейновий газ), яка буде добуватися на Юзівській ділянці. Ініціативи компанії з розвідки та видобутку природного газу необхідно підтримати, однак інвестору слід бути готовим до всіх «особливостей» роботи в Україні, активно залучаючи експертне співтовариство до проблем, які виникають. У своєму виступі Геннадій Рябцев підкреслив, що про обсяги центрально-басейнового газу і про можливості його промислового видобутку можна буде говорити тільки тоді, коли будуть готові матеріали геологічних і геофізичних досліджень, на які піде не менше чотирьох-п’яти років. За його словами, «українські екологи перебувають під гіпнозом «величезних запасів» нетрадиційного газу, який почнуть видобувати в 2012 році, проводячи буріння в тисячі місцях і закачуючи в надра мільйони тонн води та хімікатів. Але до 2016 року мова може йти тільки про декілька десятків розвідувальних свердловин, які не нанесуть шкоди навколишньому середовищу, якщо громадськість буде чітко контролювати дотримання розроблених Shell високих екологічних і технологічних стандартів». З практикою розробки нетрадиційного газу учасників круглого столу ознайомив партнер юридичної фірми Davis, Graham and Stubbs, екс-директор Комісії з раціоналізації використання нафти та газу в штаті Колорадо Дейвід Неслін.

Протягом чотирьох років очолював Комітет збереження нафтових та газових ресурсів, а також здійснював нагляд за наданням спеціальних дозволів та ліцензій, розробкою та видобутком вуглеводнів в штаті Колорадо США. Під його керів-

ництвом Комітет видав низку еталонних законодавчих норм, які дозволили вирішити низку регуляторних питань, в тому числі, в галузі гідророзриву. Був партнером Денверського філіалу Arnold&Porter, де його практика була зосереджена в галузі ліцензування, узгодження розробки і складання планів усунення наслідків аварій для проектів, в яких висувалися складні регулятивні вимоги и для проектів із значним залученням громадськості. З 2007 року представляв Департамент природних ресурсів в Консультативному комітеті штату в рамках програми регулювання впливу розробки енергетичних ресурсів. Він виконував обов’язки голови і члена правління при перегляді регулятивних норм з охорони навколишнього середовища в сфері видобутку нафти та газу. З 2009 року був представником штату Колорадо в Міжштатній Комісії з питань нафти та газу. Працював із законодавцями, представниками регулюючих органів і промисловості, екологічними групами та іншими зацікавленими сторонами, як на федеральному рівні, так і на рівні штату, з ціллю сприяння встановленню відповідального регулювання в галузі в енергетичній промисловості. Регулярний учасник і виступаючий за зміни регулятивних норм по гідророзривах в штаті Колорадо, які є зразковою моделлю для штатів, де такі роботи тільки починаються.

Він відмітив, що США - центр «сланцевой революции» - природоохоронне законодавство зазнало низки змін, щоб врахувати всі аспекти розробки родовищ нетрадиційного газу. Зокрема, в штаті Колорадо, який один з останніх в країні почав розроблювати нетрадиційні ресурси, були застосовані кращі практики інших штатів. Завдяки цьому всього за три роки було повторно використано близько 61 % рідини, призначеної для гідророзриву пласта. Кількість проектів, які не використовують відкриті резервуари для зберігання відпрацьованої води, виросла з 31 до 70 %. Близько 85 % робіт по закінченню свердловин проводиться з використанням екологічно безпечних технологій.

БУРІННЯ Особливу увагу компанії-інвестори приділяють вдосконаленню технологій, які викликають найбільшу кількість питань у громадськості - гідророзриву пласта. Нині компанії зобов’язуються оцінювати міцність цементних кілець в місці проходження свердловини через водоносні горизонти, оприлюднювати склад рідини для гідророзриву, відбирати проби підземних вод в районі буріння до і після проведення робіт, залучаючи громадськість для контролю за дотриманням природоохоронного законодавства. Забезпечення екологічної безпеки під час розробки нетрадиційного газу, безумовно, потребувало від місцевої влади розширення штату екологів і співробітників природоохоронних відділів. Голова Спілки буровиків України Анатолий Вдовиченко зазначив, що кожному гірничому інженеру, занятому на розвідці та видобутку корисних копалин, відомо, що порівняно з розробкою традиційних родо-

Круглый стол в НТЦ «Психея»

вищ вуглеводнів, вугілля тощо, технологію видобутку сланцевого газу можна з цілковитою впевненістю назвати екологічно чистою. Це підтверджує багаторічний досвід роботи в цьому напрямку в більшості штатів США і особливо в штаті Колорадо. Широкий розвиток подібних робіт на вірно вибраних напрямках в будьякому випадку позитивно вплине на соціально-економічний розвиток районів видобутку і в цілому всієї країни. І тому метушню, яку затіяли навколо сланцевої проблеми представники екологічної громадськості України і окремих країн Європи можна пояснити не інакше як щедро проплачені інтриги «Газпрома». Водночас викликає серйозне занепокоєння те, що державними мужами робиться не зовсім продуманий крок у вирішенні завдання власного енергозабезпечення за рахунок сланцевого газу. Для України на сьогодні такий шлях є не тільки далеко не оптимальним, але й вкрай марнотратним. Собівартість видобутку сланцевого газу для умов України буде в 10, а можливо й в 20 разів дорожче видобутку звичайного. На сьогодні альтернативи традиційним джерелам видобутку газу в Україні поки що немає.

№ 5 (9) січень — грудень 2012 Є достатньо доведені ресурси, перевірені технології, науковий, технічний і кадровий потенціал для різкого збільшення обсягів геологорозвідувальних та експлуатаційних робіт з метою вирішення завдання повного забезпечення країни в найближчий час традиційним газом власного видобутку. Необхідно тільки зосередити всі зусилля та мобілізувати всі ресурси і засоби на виконання саме цього завдання, не розпилюючись на ті, які ще далекі до своєї практичної реалізації і не відпрацьовані достатньо навіть теоретично на відповідному рівні. В Україні сьогодні є величезні доведені запаси метану вугільних полів. Цей газ вже видобувається з надр і без користі спалюється з ціллю забезпечення безпеки робіт вугільних шахт. Не дивлячись на це, докладаються величезні зусилля з вишукування якихось незрозумілих шляхів, афер і складних заплутаних способів вирішення іноді, навіть, простих проблем. З усього видно, що при детальному вивченні тут можна розгледіти почерк «Газпрома»: будь-якими шляхами і способами відвести від головного і доступного, посіяти невпевненість у власних можливостях і плутанину. Тим не менше, якщо іноземні інвестори мають серйозні наміри розвивати в Україні видобуток сланцевого, або йому подібного газу, то для них потрібно створити максимально сприятливі умови і повне сприяння, відкриту «зелену вулицю». За сланцевым газом велике майбутнє, але, тим не менше, для України воно ще досить далеке. Цим потрібно займатися, але не від бідності своєї, а від багатства. Коли Україна нечувано розбагатіє від успіхів у видобутку нетрадиційних джерел і чітко позначиться вичерпність її можливостей, ось тоді і настане час зайнятися чимось незвичайним, але в той же час вельми корисним для всього суспільства, а не для окремих його особ. В будь-яких випадках для буровиків відкривається величезна перспектива розвитку бурових робіт, і тому Спілка буровиків України завжди буде підтримувати практичні кроки по всіх напрямках, пов’язаних з нарощуванням національного видобутку вуглеводнів. Директор Науково-технічного центру «Психея» Сергій Сапегін подякував Дейвіда Несліна за змістовний доклад, відмітивши, що Україні слід запозичити багато практик штату Колорадо. «Розвідка, досвідно-промислова розробка і експлуатація покладів нетрадиційних вуглеводнів в Україні потребує чіткого дотримання високих екологічних та виробничих стандартів, а також громадського контролю над дотриманням законодавства під час проведення робіт», – відмітив він. Експерти прийшли до висновку, що оцінки українських ресурсів нетрадиційного газу суттєво різняться, оскільки ємкість газоносних пластів мало досліджена. Тому слід дуже обережно підходити до заяв про те, що до 2020 року Україна може вийти на промисловий видобуток нетрадиційного газу та повністю

Наука і сучасні технології замінити їм російський імпорт. Досвід Польщі, де розвідка покладів почалася в 2004 році, показує, що перший газ в цій країні буде закачаний в трубопроводну систему країни не раніше 2014 року. За результатами Експертно-аналітичного круглого столу «Центрально-басейновий газ: перспективи та ризики видобутку в Україні» підготовлений аналітичний матеріал в журналі «Терминал: нефтяное обозрение» №42 (628) от 22 жовтня 2012 р. Крім того, про переваги та ризики видобутку в

Україні природного газу нетрадиційних джерел можна дізнатися з статті Г. Рябцева на стор. 82-85 в цьому номері журналу «Буріння» (№ 9, 2012 р.). Відеозапис Експертно-аналітичного круглого столу можна переглянути за посиланням: http://oilreview. kiev.ua/2012/10/08/ekspertno-analiticheskij-kruglyj-stolcentralno-bassejnovyj-gaz-perspektivy-i-riski-dobychi-vukraine/. Підготували Г. Л. Рябцев, А. І. Вдовиченко

Події, що стосуються видобутку сланцевого газу в Україні Довідка УНІАН:

24 січня 2013 року Британсько-нідерландська компанія Shell та українська «Надра Юзівська» підписали угоду про розподіл продукції (УРП) від видобутку нетрадиційного газу на Юзівській площі, розташованій на території Донецької та Харківської областей України. Про це в Давосі (Швейцарія) повідомив Президент України Віктор Янукович під час Всесвітнього економічного форуму. Документ підписали в присутності самого глави держави, прем’єрміністра Нідерландів Марка Рютте, міністра енергетики та вугільної промисловості України Едуарда Ставицького, а також головного виконавчого директора Shell Пітера Возера. Віктор Янукович назвав угоду досить вигідною для України через інвестиції, нарощування власного видобутку газу, створення нових робочих місць, зростання економіки держави та збільшення дохідної частини бюджету. Як передає «УНІАН», звертаючись до прем’єр-міністра Нідерландів, Віктор Янукович наголосив, що зараз він був свідком чудової події. «Ми стали близькими людьми, майже родичами, тепер у нас є спільна відповідальність. Ми сьогодні народили нову справу», – сказав Президент. Янукович наголосив, що сьогодні чудовий привід сказати, що відносини двох країн та компанії Shell, штабквартира якої знаходиться в Нідерландах, будуть лише розвиватися. У свою чергу Марк Рютте дав високу оцінку компанії Shell, відмітивши, що вона хоч і була заснована дуже давно, але підтримує новітні технології розвитку та інвестує в різних країнах у цікаві та перспективні проекти. Міністр енергетики та вугільної промисловості Едуард Ставицький, якого уряд уповноважив підписати угоду з Shell, у коментарі Financial Times зауважив: «Коли геологічно буде підтверджено те, що очікується, то у проект буде інвестовано щонайменше 10 млрд. дол.». В той же час міністр екології та природних ресурсів Олег Проскуряков у Донецькій обласній раді нещодавно заявляв, що «базовий сценарій Shell – понад 10 млрд дол., оптимістичний – понад 50 млрд дол.». Окрім цього, зазначалось, що через 10 років компанія зможе видобувати на Юзівській площі 10 млрд. кубометрів газу на рік, через 15 років – 20 млрд кубометрів. Передбачається, що Shell не лише сплачуватиме обумовлені законодавством податки, а й передаватиме державі від 31 % до 60 % видобутої прибуткової частини продукції.

Довідка «Української енергетики»: На початку травня 2012 року Міжвідомча комісія з організації укладення та підписання угод про розподіл продукції визначила переможцями конкурсу на розробку Олеської та Юзівської сланцевих площ компаніям Chevron та Shell відповідно. Прогнозні ресурси Олеської ділянки (Львівська та ІваноФранківська обл.) оцінюються в 2,98 трлн кубометрів газу, Юзівської ділянки (Харківська та Донецька обл.) – в 4,054 трлн кубометрів газу. 23 січня 2013 року Кабінет Міністрів України схвалив проект УРП з Shell і ТОВ «Надра Юзівська» щодо видобутку в межах Юзівської площі. УРП підписана на строк 50 років. Початковий етап геологічного вивчення передбачає отримання двохвимірних та трьохвимірних сейсмічних даних та буріння 15 свердловин на Юзівській ділянці. Вважається, що це дозволить провести ефективну розвідку та оцінку існуючих покладів вуглеводнів, зокрема, оцінку потенціалу природного газу в ущільнених пісковиках Юзівської ділянки. Юзівський проект буде реалізований у відповідності до міжнародних стандартів охорони навколишнього середовища та соціальної відповідальності. Для цього «Шелл» проведе комплексну оцінку потенційного впливу проекту на екологічне та соціальне середовище, а також на здоров’я населення до початку проведення робіт. Як заявив Грехем Тайлі, віце-президент «Шелл» в Україні: «Підписання УРП по Юзівській ділянці це важливий крок на шляху до розкриття вуглеводневого потенціалу України, особливо природного газу. «Шелл» рада стати партнером України в реалізації цього проекту з розробки газу ущільнених пісковиків. У разі успіху, цей проект може принести значні інвестиції, нові робочі місця та дасть імпульс розвитку низки суміжних сфер промисловості».

БУРІННЯ

№ 5 (9) січень — грудень 2012

УДК 622.279:622.337

ПЕРЕВАГИ ТА РИЗИКИ ВИДОБУТКУ В УКРАЇНІ ПРИРОДНОГО ГАЗУ З НЕТРАДИЦІЙНИХ ДЖЕРЕЛ Наявні в Україні нетрадиційні види природного газу класифіковано за можливістю залучення в промислове освоєння. Сформульовано технологічні, економічні, екологічні та правові проблеми, що виникатимуть. Доведено, що зазначений напрям енергозабезпечення в умовах збільшення глобального попиту на енергоресурси та зростання собівартості видобутку традиційних видів палива є принципово можливим та економічно доцільним у разі створення сприятливого інвестиційного клімату для впровадження технічних інновацій і ретельного дотримання технологічних та екологічних стандартів. Ключові слова: природний газ, нетрадиційні вуглеводні, видобуток, промислове освоєння.

Постановка проблеми. У світовому обсязі видобутку природного газу його нетрадиційні види становлять 12 %, причому найбільша частка припадає на США – 10 %, або понад 85 % усього видобутку нетрадиційного газу. Зростання видобутку нетрадиційних видів газу в США в останні роки справляє все більш суттєвіший вплив на світові газові ринки. Особливо виразно це проявилося у 2009-2010 рр., коли незатребувані в Північній Америці обсяги скрапленого природного газу були спрямовані з Близького Сходу до ринків Європи, що призвело до істотного зниження цін. Очікується, що видобуток нетрадиційного газу в світі до 2030 р. збільшиться майже удвічі – до 629 млрд куб. м, і він відіграватиме помітну роль на газових ринках Європи та Китаю [1]. У 2008-2012 рр. Україна завозила майже дві третини обсягів викопних видів палива, що забезпечують чотири п’ятих енергоспоживання. З огляду на це, надзвичайно актуальним є пошук джерел енергопостачання, що можуть замінити імпортовані ресурси, на придбання яких (насамперед, в Росії) Україна з 1999 р. витратила понад $100 млрд [2, с. 60]. Метою статті є визначення умов, за яких стане можливим видобуток в Україні природного газу з нетрадиційних джерел. Виклад основного матеріалу. За можливістю залучення в промислове освоєння нетрадиційні види газу в Україні можна поділити на три групи: 1. Практично значимі: природний газ шельфу Чорного та Азовського морів, а також центрально-басейновий газ (щільних колекторів). Запаси газу глибоководного шельфу України можуть становити від 4 до 13 трлн куб. м. Собівартість видобутку становитиме 600…1000 грн/тис. куб. м (у цінах 2010 р.). У разі успішної розвідки промисловий видобуток може розпочатися в 2020 р. Прогнозований на 2030 р. обсяг – 3…5 млрд куб. м. Підготовка видобутку у цьому обсязі потребуватиме 80…90 млрд грн. Центрально-басейновий газ (газ щільних колекторів) є пріоритетним видом нетрадиційних вуглеводнів із точки зору наявних технологій. Для прогнозування та підготовки газоносних щільних колекторів до буріння, оцінки перспективних ресурсів і промислових запасів

Рябцев Геннадій Леонідович,

заступник директора НТЦ «Пcихея» з наукової роботи, доцент кафедри державної політики та управління політичними процесами Національної академії державного управління при Президентові України. Доцент кафедри машин та апаратів хімічних и нафтопереробних виробництв Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут». Відповідальний секретар наукового збірника «Хімічна інженерія, екологія та ресурсозбереження». Член експертної ради з питань розвитку та захисту економічної конкуренції в паливно-енергетичному комплексі. Член Наукової ради Спілки буровиків України, кандидат технічних наук.

використовують геологічні методики, прийняті для традиційних вуглеводнів. Прогнозна собівартість видобутку газу щільних колекторів в Україні може становити 1500…2200 грн/ тис. куб. м (у цінах 2010 р.). Економічна привабливість і відносна простота розвідки дають підстави припускати, що промисловий видобуток центрально-басейнового газу може розпочатися вже в 2017 р. Потенціал видобутку в 2030 р. – до 5 млрд куб. м. Для реалізації цього потенціалу потрібні інвестиції у розмірі 55…65 млрд грн. 2. Можливі для залучення в середньостроковій перспективі: сланцевий газ і газ (метан) вугільних родовищ (сорбований і вільний). Ресурсна база сланцевого газу у світі становить близько 450 трлн куб. м або половину сумарних прогнозних ресурсів нетрадиційних видів газу (без урахування газогідратів), що обумовлює великий потенціал нарощування його видобутку в різних регіонах планети. Україна, за попередніми оцінками, володіє достатніми ресурсами сланцевого газу – понад 1 трлн куб. м, щоб відчутно знизити залежність від імпортного газу шляхом розробки власних родовищ. Однак, Уряду під час планування показників видобутку не слід виходити із занадто оптимістичних оцінок, натомість доцільно врахувати істотні ризики, які характерні для проектів з освоєння відповідних покладів.

Наука і сучасні технології Проекти з цього напряму вимагатимуть великих затрат, тому Україні доцільно долучати до них провідні компанії, які володіють сучасними технологіями та досвідом роботи. Це реально здійснити на основі створення стимулюючого для інвесторів нормативно-правового поля. Прогнозна собівартість видобутку сланцевого газу в Західному регіоні України становитиме 2100…2800 грн/ тис. куб. м (у цінах 2010 р.). Максимальні обсяги видобутку в разі залучення 35…45 млрд грн інвестицій до 2030 р. – 2…4 млрд куб. м. Потенційні ресурси метану вугільних родовищ становлять 12…25 трлн куб. м. Але технічна можливість промислового видобутку більшості цих запасів є сумнівною, оскільки вугільні пласти в Україні залягають на значній глибині (до 5000 м) і мають невелику товщину (до 2 м). З урахуванням світового досвіду та особливостей ресурсів, собівартість видобутку метану вугільних родовищ в Україні може становити 2300…3300 грн/тис. куб. м (у цінах 2010 р.). Потенціал видобутку у 2030 р. – до 3 млрд куб. м. Щоб досягти такого обсягу, слід буде інвестувати у розвідку, створення інфраструктури та видобуток до 15 млрд грн. 3. Гіпотетичні, що, скоріш за все, не стануть предметом цілеспрямованої оцінки та освоєння до 2030 р.: водорозчинені гази й газогідрати. Наразі в Україні дані щодо підтверджених запасів нетрадиційного газу існують лише для метану вугільних родовищ. Оцінка запасів й виявлення перспективних площ сланцевого газу та газу щільних колекторів потребує проведення масштабних пошуково-геологічних робіт. Собівартість розробки покладів нетрадиційного газу є вищою, аніж традиційних родовищ, внаслідок більших затрат на бурові роботи, придбання земельних ділянок і забезпечення дотримання екологічних норм. НАК «Нафтогаз України» самостійно не здатен виконувати проекти з освоєння родовищ нетрадиційного газу. Вони можуть бути реалізовані лише завдяки залученню інвестицій з боку провідних міжнародних нафтогазових компаній на основі модернізованого законодавства у сфері надрокористування, яке спиратиметься на передовий світовий досвід. Обов’язковою умовою залучення прямих іноземних інвестицій у розвідку, дослідження й промисловий видобуток нетрадиційного газу в Україні є лібералізація її внутрішнього ринку. Зокрема, має бути скасовано субсидування окремих споживачів, а ціни на газ вирівняно й наближено до економічно обґрунтованого рівня. Видобувним підприємствам не повинні висуватися примусові зобов’язання стосовно постачання газу певним категоріям споживачів, крім того настав час відмовитися від практики встановлення НКРЕ граничних цін. Головною перевагою нетрадиційних видів газу є близькість його покладів до споживача та регіонів з

розвинутою інфраструктурою (наявність доріг, електропостачання, газопроводів, ТЕС), але разом із цим, зважаючи на охоплення розробкою великих площ й інтенсивне порушення цілісності надр, освоєння його покладів пов’язано з певними обмеженнями. Активне освоєння ресурсів сланцевого й центрально-басейнового газу в нашій країні гальмують: • нестабільність законодавчої бази та порядку оподаткування (який в Україні в 2010-2012 рр. змінювався двічі). Досвід США свідчить, що «сланцева революція» в цій країні виявилася можливою завдяки довгостроковій стабільності нормативної бази (з 1980-х) та активному стимулюванню розвитку галузі на державному рівні (спеціальний податковий режим) [1]; • несприятливий інвестиційний клімат, що ускладнює залучення значних інвестицій на 30 і більше років, притому що навіть за постійної технічної оптимізації й скорочення витрат період їх окупності становитиме 15...20 років; • «заповзятливість» чиновників. Зокрема, на думку першого заступника глави Адміністрації Президента України І.Акімової, у проекти, пов’язані з розвідкою нетрадиційного газу, «з метою отримання приватними особами значних обсягів коштів» штучно введено компанії-«прокладки» [3]; • недостатня вивченість ресурсів з точки зору геологічних та економічних характеристик. При цьому великі глибини залягання нетрадиційних газових покладів в Україні (понад 3,0 км) і висока міцність порід (їхній опір гідророзриву) можуть значно збільшити затрати на розвідку та дослідно-промислову розробку і зробити видобуток нетрадиційних вуглеводнів нерентабельним (у США видобуток газу такого типу є економічно доцільним до глибини 2,5 км); • відносно невисока концентрація газу в породі, що призводить швидкого скорочення дебіту свердловин (до 30 % щорічно). Тому термін їхньої експлуатації становить від кількох місяців до 15 років (свердловини для видобутку традиційного газу експлуатуються до 50 років). Близько 15 % свердловин, пробурених на сланцевий газ у 2003 р., протягом п’ять

БУРІННЯ років вичерпали свій ресурс, і лише деякі зберігають рентабельність після 15 років експлуатації; • необхідність застосування оригінальних рішень для кожного пласта і будівництва великої кількості свердловин (у 50...100 разів більше, аніж для традиційного газу) за недостатньої кількості бурових верстатів. Розробка покладів нетрадиційного газу в промислових масштабах вимагає значного обсягу геологорозвідувальних робіт і буріння десятків тисяч свердловин протягом 7…10 років (лише щоб довести економічну доцільність площі, потрібно пробурити 10...20 розвідувальних свердловин вартістю до $4,3 млн кожна), тоді як в Україні за 60 років їх було споруджено менше 10 тисяч; • можливий дефіцит води, піску, цементу в районах розвідки і видобутку. Щоб забезпечити стабільний видобуток газу, слід час від часу бурити нові свердловини на нових ділянках землі, здійснюючи на кожній із діючих від 3 до 10 гідророзривів протягом року. Для проведення кожної операції гідророзриву на одному кластері (6 свердловин) необхідно 54...174 тис. куб. м води (в залежності від довжини вертикального стовбура) і 1...3 тис. куб. м хімічних реагентів. Після гідророзриву пласта відкачується близько третини розчину, який зберігають у резервуарах глибиною до 3 м і місткістю близько 3 тис. куб. м, після чого вивозять та утилізують. Для проведення кожної операції на кластері потрібно також 2700...8700 т проппанту (proppant) – гранульованого матеріалу, використовуваного для підвищення ефективності віддачі свердловин під час гідророзриву, що є сумішшю очищеного і просіяного піску з алюмо- і магній-силікатами, силікатами з полімерним покриттям, спеченими бокситами, високоміцною керамікою тощо; • відсутність розвиненої інфраструктури, що містить розгалужену систему доступних газопроводів, здатних відводити ресурс від кожного кластера свердловин і передавати його в трубопроводи високого тиску; парку тривісних цистерн і великовантажних самоскидів для транспортування труб, цементу, води, проппанту й реагентів до місць видобутку; під’їзних шляхів із твердим покриттям, яке витримуватиме вагу цих транспортних засобів. Саме зі створенням і експлуатацією згаданої інфраструктури, а не з малоймовірною у разі застосування сучасних технологій ймовірністю забруднення водоносних горизонтів, слід пов’язувати основні екологічні ризики видобутку нетрадиційного газу. Необхідно врахувати, що кількість рейсів дизельного вантажного автотранспорту, використовуваного лише на підготовчому етапі формування одного кластера свердловин, становить 4300...6000, причому 90 % рейсів здійснюється на етапі гідророзриву для завезення води, проппанту і хімічних сполук; • недостатня проінформованість населення про масштаби пошукових робіт та пов’язаних з ними ризиків. Хоча в США екологічна проблема розглядається багатьма як аргумент у боротьбі власників землі з орен-

№ 5 (9) січень — грудень 2012 дарями-буровими компаніями за перерозподіл рентних доходів, під час розробки покладів нетрадиційного газу в Україні це може стати серйозною перешкодою для таких проектів. Слабке залучення територіальних громад, місцевого самоврядування, громадських організацій у процес розвідки покладів нетрадиційного газу призвела до суттєвого перебільшення ризиків, пов’язаних з майбутнім видобутком. Українські екологи перебувають під гіпнозом «величезних запасів» нетрадиційного газу, який, на їхню думку, почнуть видобувати вже сьогодні, здійснюючи буріння десятків тисяч свердловин і закачуючи в надра мільйони тонн води і хімікатів. Однак до 2016 р. мова може йти лише про декілька десятків розвідувальних свердловин, які не завдадуть шкоди навколишньому середовищу, якщо громадськість буде чітко контролювати дотримання розроблених інвесторами високих екологічних та технологічних стандартів і використання кращих міжнародних практик. З огляду на це, під час розвідки та експлуатації покладів нетрадиційного газу необхідно: • щоб забезпечити непотрапляння розчинів, які використовують для гідророзриву пласта, у джерела води та екосистеми, кожну свердловину оснащувати сталевими обсадними колонами, що опускають нижче водоносних зон і відповідного водонепроникного шару. Зазор між стінками обсадних колон і породою має бути заповнений цементом, що створює додатковий захисний шар; • тиск при гідророзривах слід визначати індивідуально залежно від характеристик конкретного пласта з таким розрахунком, щоб тріщини в товщі сланців, а відповідно, і рідина, що вводиться, поширювалися вгору та вниз від ствола свердловини на відстань не більш ніж 30…100 м; • рідину, що відкачують на поверхню разом із газом і пластовими водами, в обов’язковому порядку утилізувати чи використовувати для проведення наступних гідророзривів; • у районах розвідки передбачити можливість утилізації значних обсягів технічної породи, що відбирається під час бурових робіт (близько 1350 куб. м на кожні шість свердловин); • урахувати можливість міграції нетрадиційного газу від місця його розробки на значну відстань (до 20 км) із його неконтрольованим виходом на поверхню чи потраплянням у резервуари питної води; • українському регуляторові, виходячи з досвіду США та ЄС, розробити жорсткі нормативи щодо застосування хімічних речовин, що використовують у рідинах для гідророзриву, їхнього перевезення і зберігання, а також здійснювати необхідні інспекційні перевірки, у тому числі на предмет герметичності контейнерів, у яких перевозяться та зберігаються хімічні речовини. У зв’язку з відсутністю точних геологічних даних про нетрадиційні ресурси, а також ресурси глибоководного

Наука і сучасні технології шельфу, наразі існує значна невизначеність в оцінках можливих обсягів і вартості видобутку нетрадиційних вуглеводнів. Однак первинна інформація про характеристики геологічних структур і результати аналізу технологічних аспектів майбутнього видобутку дають можливість побудувати попередні прогнози на основі зіставлення зі схожими ситуаціями зі світової практики. Вони базуються на припущенні, що в Україні буде створено сприятливі умови для залучення до розвідки та дослідно-промислової розробки нетрадиційних вуглеводнів відомих компаній, що володіють досвідом роботи, сучасними технологіями, досвід роботи й необхідні фінансові ресурси. У разі створення сприятливого інвестиційного клімату для реалізації проектів прогнозований обсяг видобутку нетрадиційних видів газу в Україні становитиме в 2020 р. 2 млрд куб. м. До 2030 р. цей показник може зрости до 10…15 млрд куб. м. Для розвитку видобутку нетрадиційного газу в промислових обсягах слід: • виконати геологорозвідувальні роботи з оцінки їх запасів; • оцінити собівартість видобутку й рентабельного обсягу запасів, що видобуватимуться; • розробити сучасні технології й технічні засоби для видобутку й перероблення газу; • передбачити пільгове оподаткування геолого розвідувальних і видобувних компаній; • збільшити кількість діючих бурових установок і насосних станцій для здійснення гідророзриву пластів. • При цьому першочерговими завданнями мають стати:

• організація проведення фундаментальних і прикладних науково-дослідних та тематичних досліджень із наукового прогнозування та обґрунтування перспективних зон видобутку нетрадиційного газу; • виконання оцінки прогнозних і перспективних ресурсів нетрадиційного газу нафтогазоносних басейнів України; • розроблення техніко-економічного обґрунту вання проведення геологорозвідувальних робіт та освоєння ресурсів нетрадиційного газу; • виявлення та підготування першочергових об’єк тів для проведення геологорозвідувальних робіт; • вивчення світового досвіду щодо проблем та технологій видобутку; • реалізація пілотного проекту щодо пошуку, розвідки та видобутку нетрадиційного газу на найбільш пріоритетному об’єкті. Висновки. Пошук та освоєння покладів нетрадиційних видів газу вимагає вирішення істотно складніших технологічних, економічних, екологічних та правових проблем, аніж реалізація традиційних видобувних проектів. Проте, за умов збільшення глобального попиту на енергоресурси та зростання собівартості видобутку традиційних видів палива зазначений напрям енергозабезпечення є принципово можливим та економічно доцільним у разі створення сприятливого інвестиційного клімату для впровадження технічних інновацій і ретельного дотримання технологічних та екологічних стандартів.

Нетрадиционные виды природного газа Украины классифицированы по возможности их промышленного освоения. Сформулированы технологические, экономические, экологические и правовые проблемы, которые могут возникнуть при разведке и добыче таких видов газа. Доказано, что указанное направление энергообеспечения в условиях увеличения глобального спроса на энергоресурсы и роста себестоимости добычи традиционных видов топлива является принципиально возможным и экономически целесообразным, если будет создан благоприятный инвестиционный климат для внедрения технических инноваций и будут соблюдены технологические и экологические стандарты. Ключевые слова: природный газ, нетрадиционные углеводороды, добыча, промышленное освоение. Unconventional natural gas species in Ukraine are classified according to possibility production of gas. The technological, economic, environmental, and legal issues that may arise during the exploration and production of gas are formulated. Proved that the power supply in the given direction during the increase in global energy demand and rising production costs of conventional fuels is possible and economically feasible, if a favorable investment climate for technological innovation will be created, and technological and environmental standards will be observed. Keywords: natural gas, unconventional hydrocarbons, exploration, gas production.

Література 1. World Energy Outlook 2011 – DOE/IEA-0383(2011) [Електронний ресурс] / DOE/IEA. – Режим доступу : http:// www.worldenergyoutlook.org/docs/weo2009/ WEO2009_es_russian.pdf (дата звернення 12.12.12). – Назва з екрана. 2. Рябцев Г. Л. Енергозалежність України від Росії: реальність чи міф / Г. Л. Рябцев // Нац. безпека і оборона. – 2010. – № 6. – С. 61-63. 3. Щербина С. Чому Янукович віддав український газ [Електронний ресурс] / Сергій Щербина // Економічна правда. – 2012. – 5 вересня. – Режим доступу : http://www.epravda.com.ua/publications/2012/09/5/334125 (дата звернення 12.12.12). – Назва з екрана.

БУРІННЯ

№ 5 (9) січень — грудень 2012

УДК 622.243.54

К ИСТОРИИ ГИДРОРАЗРЫВА УГОЛЬНЫХ ПЛАСТОВ В ДОНБАССЕ Приведена история работ по гидро- и пневморазрыву угольных пластов при разработке угольных месторождений в Донбассе, выполненных с целью дегазации и борьбы с внезапными выбросами угля и газа. Раскрыта идея, на которой базировались эти работы. Описаны результаты, подтверждающие перспективность гидро- и пневморазрыва угольных пластов. Ключові слова: внезапный выброс, гидроразрыв, пневморазрыв, скважина, безопасность.

В 1976 г., после окончания Донецкого политехнического института по специальности «Технология и техника разведки месторождений полезных ископаемых», я был направлен Макеевскую геологоразведочную экспедицию производственного объединения «Укруглегеология». В то время в Донбассе велись масштабные работы по эксплуатационной разведке и переоценке запасов угольных месторождений. Поскольку тогда страна ориентировалась только на собственные энергетические ресурсы, которые должны были гарантированно обеспечивать потребность постоянно расширяющихся энергоемких базовых отраслей промышленности, дефицита энергоносителей нельзя было допустить. Чтобы снизить вероятность внезапных выбросов угля и газа при разработке угольных пластов, в Донбассе начались промышленные испытания метода направленного гидравлического расчленения угольных пластов в целях предварительной их дегазации. Идея метода принадлежала доктору технических наук, профессору Московского государственного горного университета Ножкину Н. В. Она заключалась в закачивании через скважину в предварительно вскрытый выбросоопасный угольный пласт большого количества жидкости, содержащей наполнитель (например, опилки), с последующим ее удалением из пласта. Вначале за счет горного давления, а затем за счет откачки с помощью погружных насосов. Таким образом, пласт под действием несжимаемой жидкости должен был деформироваться. В нем должны были развиться старые и образоваться новые трещины, что привело бы к снятию напряжений в пласте, которые, по мнению ученых, являлись одной из вероятных причин внезапных выбросов угля и газа [1, 2, 3]. При этом в трещинах оставался наполнитель, препятст-вующий полному их закрытию после откачивания жидкости. Это должно было повысить проницаемость образовавшегося пористо-трещинного коллектора и способствовать лучшему выходу газа. Естественно, работы нужно было проводить до начала отработки угольного пласта. Для проведения таких работ при Макеевской геологоразведочной экспедиции был создан участок многостадийной обработки угольных пластов (МОУП). Для научного руководства работами при МакНИИ (г. Макеевка) была создана Лаборатория управления горным массивом Донбасса. На шахтах, где планировалось проводить гидроразрыв, открыли научно-исследовательские секторы этой лаборатории. На момент моего прибытия в Макеевскую ГРЭ экспедиция уже имела двухлетний опыт проведения гидроразрыва крутопадающих угольных пластов на Горловской шахте имени К. А. Румянцева, а также пологих пластов на поле Донецкой шахты имени М. И. Калинина.

Филимоненко Николай Тивериевич,

доцент кафедры технологии и техники геологоразведочных работ Донецкого национального технического университета, кандидат технических наук.

Я был направлен инженером на участок МОУП. Первый рабочий день совпал с проведением гидроразрыва угольного пласта на поле шахты им. М. И. Калинина. К этому вре-мени у меня был небольшой производственный опыт, полученный на производственных практиках во время учебы в институте, но это был опыт буровых работ. Тогда к организации и проведению производственных практик студентов государство и отрасль относились очень серьезно. Я работал помощником бурильщика при бурении самой высокой в мире скважины (около 5000 м над уровнем моря) на Памире при разведке гранатданбуритпироксеновых скарнов (стратегическое сырье на бор). Там я чувствовал себя ничтожным перед высокогорной стихией. На такой высоте плохо работали двигатели внутреннего сгорания, и все работы, не связанные с производственным циклом бурения (перемещение грузов, подготовка рабочей площадки и т.д.) мы делали практически вручную, задыхаясь в разряженном воздухе. Здесь все было по-другому. Впечатлял воплощенный в мощные и послушные машины человеческий разум. Поражала воображение концентрация на рабочей площадке большого количества мощнейшей техники, которую до настоящего времени я знал только теоретически, изучая курс бурения и освоения скважин на нефть и газ. Одновременно работали до десятка насосных агрегатов 4АН-700 (привод каждого – восьмисотсильный танковый дизельный двигатель V-8), подававших под большим давлением и расходом техническую воду в скважину. На объект проведения работ техническая вода подводилась по специальному водопроводу. В стороне стоял небольшой автобус. Это была станция контроля цементажа (СКЦ), на приборный блок которой от датчиков, установленных на блоке манифольда, поступали данные о давлении и расходе закачиваемой в скважину жидкости. В станции работали самописцы, фиксирующие эти данные. Впечатляли давление и расход подаваемой в скважину жидкости. Они были несоизмеримы с известными мне параметрами режимов промывки при бурении разведочно-эксплуатационных скважин в Донбассе. И тогда я понял, что мне придется

Наука і сучасні технології потратить много сил и времени, чтобы освоить новый для меня вид работ. Через несколько дней на этой же скважине я увидел начало процесса выпуска из пласта закачанной в него воды, который произвел на меня еще большее впечатление. Под огромным давлением она выходила из маленького отверстия втулки, установленной на конце закрепленной на устье скважины трубы. Нужно было обеспечить незначительный дебит истечения воды, чтобы не допустить выброс в скважину из угольного пласта газа и твердой фазы. Поэтому и устанавливалась калиброванная втулка. Было впечатление, что ты находишься недалеко от работающего на форсаже реактивного двигателя. Дальше пришлось изучать и организовывать работы по откачке жидкости из разорванного пласта с помощью штанговых насосов, приводимых в действие станкамикачалками, а также погружными электрическими центробежными насосами. Постепенно нашим участком нарабатывался опыт гидропескоструйной перфорации угольных пластов, проводимой перед гидроразрывом. Это очень ответственный вид работ. Скрупулезно измерялось расстояние от радиоактивной муфты, устанавливаемой на конце колонны насосно-компрессорных труб (НКТ), до гидропескоструйного перфоратора. После подъема внутри НКТ каротажного зонда, с помощью которого проводился гамма-каротаж угольного пласта, рассчитывалось, насколько нужно было поднять или опустить перфоратор, чтобы попасть точно в пласт. Промах здесь был недопустим. В процессе гидропескоструйной перфорации обсадной колонны и угольного пласта мы с замиранием сердца следили за жидкостью, которая выходила из скважины. И когда в ней появлялись угольные фракции, свидетельствующие о том, что пласт вскрыт, то радовались, как дети. Наш восторг был соизмерим с радостью нефтяников, наблюдающих фонтан нефти из вскрытого нефтяного пласта. Вскоре появились и первые положительные результаты работы нашего участка, подтверждающие перспективность гидроразрыва угольных пластов. В 1979 г. лава подошла к предварительно разорванному выбросоопасному пласту на поле шахты имени А. А. Скочинского. Зона, подвергнутая гидроразрыву, была благополучно отработана. Конечно, гидроразрыв не мог не повлиять на состояние угольного пласта. Это создало серьезные проблемы горнякам во время отработки зоны влияния гидроразрыва. Но на-гора выдавался уголь, а не тела погибших от внезапного выброса шахтеров. К этому времени участок мог проводить большие объемы работ. Если раньше Макеевская ГРЭ арендовала насосные и пескосмесительные агрегаты в Полтавской тампонажной конторе, то теперь были куплены четыре новеньких насосных агрегата 4АН-700, пескосмесительный агрегат и многое другое оборудование. На базе Полтавской тампонажной конторы были подготовлены свои машинисты насосных установок. Застой, о котором мы узнали позже, как-то не ощущался. Честно сказать, головы поднять было некогда. На тот период были подвержены гидроразрыву пологие выбросоопасные угольные пласты на полях шахт им. М. И. Калинина и А. А. Скочинского (Донецк), шахты №21-бис (г.

Макеевка), шахты им. 18 партсъезда (г. Шахтерск), крутопадающие пласты поля шахты Румянцева (г. Горловка). Кроме гидроразрыва угольных пластов, был проведен гидроразрыв газовмещающего песчаника на поле Донецкой шахты имени А. А. Скачинского. Тогда было не понятно, для чего нам поручили эти работы, поскольку, в связи с низкими значениями проницаемости, песчаники Донецкого бассейна, как породы-коллекторы, серьезно не рассматривались. Имеющихся запасов традиционных энергоносителей пока хватало. Значительно позже результаты расчетов зависимости изменения коллекторских свойств песчаников и давления газа в них от глубины залегания, выполненные в Институте геотехнической механики НАН Украины, позволили рассматривать его, как энергетический резерв, или, как принято сейчас говорить, нетрадиционный газ [4]. Однако вернемся в конец 70-х. Помимо гидроразрыва, решено было испытать пневморазрыв угольных пластов. Идея была весьма прогрессивна. Кислород сжатого воздуха, подаваемого в пласт, вступая в реакцию окисления с его органикой, переводил часть органики из твердого состояния в газообразное. Это должно было повысить пористость коллектора и способствовать лучшему выходу газа. Однако для реализации этого способа нужно было решить ряд возникших технических проблем. У нас не было многоступенчатых компрессоров, способных развивать давление в сотни атмосфер. Отечественная компрессорная установка КПУ-16/100 способна была обеспечить давление не более 100 атмосфер. Поэтому с военным ведомством был заключен договор на поставку нам пятиступенчатых компрессоров АВШ-320, использующихся в подводных лодках для выдавливания сжатым воздухом воды из затопленных танков при всплытии лодки. Такие компрессоры создавали давление до 320 атмосфер. Это давление было соизмеримо с тем, при котором происходил разрыв угольного пласта. Для получения компрессоров пришлось ехать в г. Севастополь, где их демонтировали со списанных подводных лодок. После этого приступили к проектированию и изготовлению собственной передвижной компрессорной установки, базой для которой стала рама списанной буровой установки УБВ-600. Поскольку мы не были проектной организацией, пришлось пройти массу согласований, прежде чем получить разрешение на ее эксплуатацию. Объектом для пневморазрыва были выбраны крутопадающие антрациты поля шахты «Коммунист» (г. Харцизск). Несмотря на высокое давление сжатого воздуха, компрессоры АВШ-320 не могли обеспечить большой его расход, поэтому процесс пневморазрыва и закачивания воздуха в пласт растянулся почти на два месяца. Кроме этого, была вероятность поджечь угольный пласт. Особую опасность представлял выпуск сжатого воздуха и летучих продуктов реакции окисления органики из угольного пласта. Последние, кроме высокой токсичности, были взрывоопасны. Малейшая песчинка могла выбить искру, а дальше следовало бы воспламенение и взрыв. Открывал задвижку начальник участка – Коренев Иван Прокофьевич. Весь присутствующий при этом инженерно-технический персонал и рабочие отошли в безопасную зону. Слава Богу, все прошло нормально. Несколько

БУРІННЯ месяцев шел процесс истечения газа и других летучих из скважины. Позже пласт был отработан. Естественно, гидро- и пневморазрыв угольных пластов, помимо положительного эффекта, породил массу технических, технологических и экологических проблем, которые нужно было решать. Для горняков – отработка нарушенного гидроразрывом пласта. Для буровиков – обеспечение абсолютной герметичности обсадной колонны и затрубного пространства, чтобы гарантировать возможность поступления жидкости или сжатого воздуха только в угольный пласт. Особая проблема – экологичность проведения работ. Это и утилизация откачиваемой из пласта жидкости, газа и продуктов окисления органики. Но это решаемые проблемы. В начале 80-х мне пришлось отвечать за обустройство скважин, из которых должен был поступать на утилизацию метан после первого в истории подземного ядерного взрыва на поле шахты «Юнком» (г. Енакиево), проведенного в мирных целях для снятия напряжения в углепородном массиве. Но это предмет отдельного разговора. Особо хочется отметить людей, которые внесли большой вклад в проведение гидро- и пневморазрывов угольных пластов в Донбассе: – заведующего лабораторией управления горным массивом Донбасса Громова В. А.; – начальников научно-исследовательских секторов от этой лаборатории Буханцова В. И., Конарева В. В., Филоненко С. Я; – начальника участка МОУП Коренева И. П.; – технического руководителя работ Ивченко С. Д.; – буровых мастеров – Герасимука А. П., Кононцова А. Ф., Спасенова И. М., Степнова Н. Н. Потом повеяло затхлым запахом подкрадывающейся перестройки. Работы начали сворачиваться. Что впоследствии стало с горнобуровой отраслью – всем нам известно. Заканчивая эту статью, мне бы хотелось напомнить притчу про охотника, который забрел в болотистую мест-

№ 5 (9) січень — грудень 2012 ность и пропал. Его долго искали и наконец нашли, но уже мертвого. Он не захлебнулся в трясине, его не загрыз лесной зверь, в конце-концов он погиб даже не от голода и холода. Он умер от жажды, окруженный со всех сторон вонючей болотной водой. У него нашли котелок и несколько коробок совершенно сухих спичек. Да, болотная вода – не родниковая. Но это не повод для того, чтобы умирать от жажды. Не повторить бы нам участь этого охотника. Украина обладает огромными ресурсами традиционных и нетрадиционных энергоносителей, но при этом находится в энергетической зависимости. А ведь деквалифицировать горнобуровую отрасль – единственную отрасль, способную поддерживать и повышать энергетический потенциал страны, не финансируя и не давая ей возможность нормально работать, намного проще, чем ее возродить. Что скажут о нас за это потомки?... Выводы. 1. Зоны выбросоопасных угольных пластов, подвергнутые гидро- или пневморазрыву, были благополучно отработаны, что свидетельствует о перспективности работ по гидро- и пневморазрыву угольных пластов. 2. Гидро- и пневморазрыв угольных пластов сопряжен с необходимостью решения ряда сложных технических, технологических и экологических проблем: – отработка нарушенного гидро или пневморазрывом пласта, обеспечение абсолютной герметичности обсадной колонны и затрубного пространства, утилизация откачиваемой из пласта жидкости, газа и продуктов окисления органики и др. Однако, затраты на решение вышеназванных проблем, не дороже цены жизней горняков, подверженных опасности внезапного выброса. 3. Инициирование гидро- и пневморазрывом угольных пластов повышает проницаемость образовавшегося пористо-трещинного коллектора, что способствует лучшему выходу газа.

Приведена історія робіт по гідро- і пневморозриву вугільних пластів при розробці вугільних родовищ в Донбассі, здійснених з метою дегазації та боротьби із раптовими викидами вугілля та газу. Розкрита ідея, на якій базувались ці роботи. Описані результати, що підтверджують перспективність гідро- і пневморозриву вугільних пластів Ключові слова: раптовий викид, гідророзрив, пневиорозрив, свердловина, безпека. The history of works on hydro- and pnevmofracturing coalbed in the development of coal deposits in the Donbass, conducted with a view to decontamination and control sudden coal and gas are given. Revealed the idea behind this work was based. The results confirming the promise hydro- and pnevmofracturing coalbed are presented. Key words: blowing, hydraulic fracturing, pnevmo fracturing, well, safe.

Литература. 1. Айруни А. Т. Прогнозирование и предотвращение газодинамических явлений в угольных шахтах / А. Т. Айруни — М.: Наука, 1987. – 231 с. 2. Ахметбеков Ш. У. Оценка эффективности заблаговременной дегазации в процессе ведения горных работ в зоне скважин гидрорасчленения / Ш. У. Ахматбеков, Ф. А. Муллагалиев // Журнал «Энергетика и топливное хозяйство Казахстана». Алма-Ата, 1994. 3. Курленя М. В. Взгляд на природу напряженно-деформированного состояния недр Земли и техногенные динамические явления /М. В. Курленя, В. Е. Миренков В. Е., С. В. Сердюков // Горный информационно-аналитический бюллетень. — 2008. — № 8. 4. Лукинов В. В. Прогнозная оценка глубин максимальной газоносности песчаников / В. В. Лукинов Н. В., Жикаляк // Геотехническая механика. – Днепропетровск, 2005. – Вып. 53. – С. 13–20.

Наука і сучасні технології

УДК 622.21:831.325

БУРЕНИЕ СКВАЖИН ДЛЯ ОСВОЕНИЯ МЕТАНО-УГОЛЬНЫХ МЕСТОРОЖДЕНИЙ ДОНБАССА Показана актуальность дегазации и попутной добычи газа (метана) из угольных шахт Донбасса. Приведен опыт реализации программы комплексного использования запасов метана с помощью скважин, пробуренных с поверхности с использованием прогрессивных технологий компанией «Донецксталь» – МЗ». Ключевые слова: дегазация, газ, метан, угольные шахты, скважина.

Практически во всех угледобывающих районах мира остро стоит проблема газа (метана) угольных месторождений, которая включает три аспекта. Первый, и самый главный – обеспечение безопасности ведения горных работ. Второй – добыча метана, как углеводородного сырья. Третий – снижение выбросов метана в атмосферу и улучшение экологической обстановки. Ежегодно дегазационные системы шахт Донбасса извлекают 330 млн. м3 метана, из которых 140 млн. м3 утилизируются. Известно, что в отличие от месторождений природного газа, в углепородном массиве метан может находиться в свободном, сорбированном и растворенном виде. Донецкий угольный бассейн является основной топливно-энергетической базой Украины. В последние годы Донбасс рассматривается не только как угольный, но и как крупный газоносный регион [1]. Извлекаемые объемы метана в угольных месторождениях Донбасса вполне могут конкурировать с подтвержденными объемами запасов природного газа. Учитывая, что собственные разведанные запасы природного газа в Украине уже невелики, а прирост запасов сдерживается увеличением глубины залегания продуктивных газовых горизонтов (более 5000 м), следует обратить внимание на возможность возмещать снижение объемов добычи собственного природного газа добычей метана из угольных месторождений. Ресурсы метана в коллекторах карбоновой толщи Донбасса оцениваются от 12 до 25 трлн. м3. Следует отметить качественную сторону углеводородного газа (метана) угольных месторождений Донбасса. Его состав и теплотворная способность идентичны «сухому» природному газу. В последние годы органы государственной власти Украины приняли и утвердили ряд законов, постановлений и других подзаконных актов о развитии промысловой добычи и утилизации каптированного метана. Таким образом, в основном была сформирована нормативноправовая база, регулирующая деятельность в этой сфере. Компания «Донецксталь» – транснациональная вертикально интегрированная группа предприятий, объединяющая производственный цикл «уголь – кокс – металл». В долгосрочной стратегии обеспечения сырьем предприятий компания базируется на приоритете использования метано-угольных ресурсов Украины. На протяжении последних лет компанией «Донецксталь» разработана и осуществляется программа «Комплексное освоение и использование запасов метано-угольных месторождений», которая содержит следующие перспективные инновационные проекты: – заблаговременная дегазация углепородного массива;

Ильяшов Михаил Александрович,

первый заместитель Генерального директора компании «ДОНЕЦКСТАЛЬ» – металлургический завод», доктор технических наук,

Кожушок Олег Денисович,

директор Департамента инновационных технологий использования природных ресурсов компании «ДОНЕЦКСТАЛЬ» – металлургический завод», кандидат технических наук

Турчин Виктор Андреевич,

заместитель директора Дирекции инновационных проектов по метаноугольным программам компании «ДОНЕЦКСТАЛЬ» – металлургический завод»

Шевелев Владимир Леонидович,

директор Дирекции буровіх технологий и организации строительства скважин компании «ДОНЕЦКСТАЛЬ» – металлургический завод»

– текущая дегазация выработанных пространств очистных забоев скважинами, пробуренными с поверхности. Заблаговременная дегазация – искусственное удаление метана из углепородного массива до начала веде-

БУРІННЯ ния горных работ с целью уменьшения его поступления в выработки и предотвращения внезапных выделений. Текущая дегазация – искусственное удаление газов из выработанных пространств действующих очистных забоев через скважины, пробуренные с поверхности [2]. Базой технологий, используемых в программе, являются скважины, пробуренные с поверхности различного назначения. Основываясь на инновационных технических решениях компании «Донецксталь» удалось существенно сократить сроки сооружения дегазационных скважин на шахтном поле шахтоуправления «Покровское». Как показывает опыт эксплуатации высоконагруженных очистных забоев в шахтоуправлении «Покровское» наличие метана снижает темпы добычи угля и осложняет ведение горных работ из-за необходимости поддержания его безопасного содержания в атмосфере выработок. Однако возможности системы вентиляции для нормализации газовой обстановки в очистных забоях ограничены. Поэтому основной объем выделяющегося метана может быть удален только с использованием системы дегазации. При этом способы дегазации, основанные на применении скважин, пробуренных из выработок, достигли максимальной эффективности и не могут в полном объеме обеспечить наращивание нагрузок на очистные забои. Этот опыт позволил компании «Донецксталь» впервые в Украине разработать и начать реализацию собственной программы комплексного освоения и использования запасов метано-угольных месторождений, базирующейся на многовариантной стратегии наращивания применения инновационных технических решений, технологий и оборудования. Программа предусматривает заблаговременную дегазацию углепородного массива с последующей отработкой продуктивных угольных пластов или газификацией некондиционных. Известно, что снижение природной метаноносности углепородного массива более чем на 50% за счет применения технологии заблаговременной дегазации позволяет кардинально повысить безопасность труда по газовому фактору и существенно снизить затраты на подготовку и отработку дегазированных участков. В странах с развитой угольной промышленностью США, КНР, Россия и др. считается, что наиболее эффективным мероприятием по снижению выделения метана в горные выработки шахт является дегазация угольных пластов и коллекторов природных скоплений свободного газа через скважины, пробуренные с земной поверхности. Так, например, промышленное применение технологии дегазация угольных пластов через скважины, пробуренные с поверхности, позволили в США обеспечить ежегодный объем добычи метана из угольных пластов более 55 млрд. м3. Одной из составляющих такого успеха являются технологии сооружения скважин с поверхности, обеспечивающих высокие темпы их сооружения (несколько суток).

№ 5 (9) січень — грудень 2012 Для дегазации углепородного массива, обладающего низкой проницаемостью применяется технология гидравлического разрыва, создающая искусственную систему трещин, ориентированную к скважине. Далее осуществляется освоение месторождения, предусматривающее извлечение воды и метана. В зависимости от объема извлекаемого метана производится его закачивание в газотранспортную систему или поставка потребителям в компримированном виде. Учитывая накопленный опыт и используя концепцию, предложенную высокопрофессиональной специализированной компанией Advanced Resources International (США), привлеченной Донецкой областной государственной администрацией, компания «Донецксталь» обратилась к ведущим компаниям в сфере оказания сервисных услуг в нефтегазовой отрасли (Halliburton, Weatherford, Schlumberger, CBM Partners и др.) с предложением об отработке технологии заблаговременной дегазации в геологических условиях Донецкого бассейна. На основе анализа предложений предпочтение отдано компании «Weatherford», имеющей успешный опыт реализации подобных проектов в США, Канаде, Австралии. В качестве полигона для проведения экспериментальных работ предложено шахтоуправление «Покровское», являющееся типичным для Донецкого бассейна угледобывающим предприятием. Горные работы на шахте ведутся на глубине более 800 м по пласту d4, который является опасным по внезапным выбросам угля и газа. Технология дегазации выработанного пространства через скважины, пробуренные с поверхности, относится к текущей дегазации так, как уменьшение метановыделения в выработки осуществляется в процессе ведения горных работ. Ее особенность заключается в том, что она применяется как дополнительная мера в тех случаях, когда возможности вентиляционной и подземной дегазационной систем исчерпаны, но ни в коем случае не заменяет их. Реализуя этот подход компания Донецксталь с Макеевским государственным научно-исследовательским институтом по безопасности работ в горной промышленности (МакНИИ) и ГРГП «Донецкгеология» разработали проект дегазации выработанных пространств скважинами, пробуренными с поверхности. Ключевой характеристикой проекта является системный подход, предусматривающий сооружение около 200 дегазационных скважин в год с расстоянием между ними 300 м с соответствующей инфраструктурой. Дегазационные скважины, расположенные по длине выемочного участка таким образом, чтобы исключались периоды увеличения метановыделения на выемочном участке и снижения газовыделения в дегазационную сеть (равномерность процесса дегазации). Одним из основных решений, предложенных проектом, является четкое согласование темпов проведения выработок и сроков сооружения дегазационных скважин. Со-

Наука і сучасні технології оружение дегазационных скважин должно завершаться до подхода к ней очистного забоя на расстояние не менее 30 м. Анализ технического оснащения подрядных организаций, применяемых ими технологий и фактических затрат времени на сооружение скважин с поверхности (не менее 2,5-3.5 месяцев) в шахтоуправлении «Покровское» показал, что единственным решением этой проблемы может быть создание собственного подразделения, оснащенного современным буровым оборудованием, способным повысить скорости сооружения скважин. Учитывая обширный спектр поставленных задач и высоких требований к буровому комплексу, компания «Донецксталь» остановили свой выбор на буровом комплексе компании Ultra Single 150 благодаря высокому уровню механизации и автоматизации технологических операций (рис. 1). Его особенностью является сжатые сроки монтажа оборудования за счет его блочного размещения, исполь-

Рис. 1. Буровой комплекс Ultra Single 150

зование закрытой системы очистки бурового раствора, исключающей необходимость сооружения отстойников, высокая устойчивость мачты, что исключает необходимость крепления ее растяжками при бурении и др. Осознавая то, что высокопроизводительное оборудование это только средство, но не гарантия успешной реализации проекта в целом, в специализированное подразделение привлечены специалисты, имеющие опыт сооружения подобных скважин. Контроль сооружения первых скважин осуществлялся супервайзером с опытом эксплуатации аналогичных комплексов. В процессе реализации проекта дегазации оказалось, что с учетом затрат времени на сооружение скважин и темпов отработки очистных забоев возникла необходимость в оптимизации скорости их бурения. Для этого выполнен анализ затрат времени на выполнение отдельных операций по сооружению скважин, позволивший сформировать комплекс мер по их сокращению. В частности с целью ускорения монтажно-демонтажных и погрузочно-разгрузочных работ при перемещении оборудования используется специальная

погрузочно-разгрузочная лебедка, скорректированы размеры площадки для размещения бурового комплекса и подъездные дороги, на новой площадке укладываются дополнительный комплект специальных настилов, изготовленных в компании «Донецксталь». Для обеспечения вертикальности скважины в сложных геологических условиях строения углепородного массива в шахтоуправлении «Покровское», отработана технология использования различных вариантов компоновки низа буровой колонны (КНБК), что обеспечило снижение отклонения оси скважины на 3-4°. Для обеспечения устойчивости стенок скважины при полной или частичной потере циркуляции бурового раствора в процессе бурения, предложено вводить в буровой раствор специальных наполнителей. Кроме того разработана рецептура буровых растворов с улучшенными параметрами на полимерной основе с использованием реагентов КМЦ, Унифлок, КСl и др. Для поддержания оптимальных параметров бурового раствора используется 4-х ступенчатая система очистки компании Brandt, а для глубокой очистки в состав блока очистки дополнительно включена центрифуга. Инновационным техническим решением при сооружении дегазационных скважин в Донбассе является применение винтовых забойных двигателей (ВЗД). Использование ВЗД продемонстрировало высокую эффективность данной технологии за счет увеличению скорости бурения и обеспечению требуемых параметров вертикальности скважин. Достигнута рекордная для условий Донбасса скорость - около 60 м/час. Применение данной технологии позволяет увеличить темпы бурения скважин в 2 – 3 раза и продлить межремонтный период эксплуатации системы верхнего привода и бурового инструмента [3]. С целью повышения механической скорости бурения проведены испытания различных типов долот ведущих мировых производителей. Оптимальным породоразрушающим инструментом признано поликристаллическое долото типа PDC фирмы Varel (США), обеспечивающие бурение более 6000 м, что позволяет исключить выполнение дополнительных спускоподъемных операций. Для выполнения работ по тампонажу затрубного пространства в составе комплекса имеется цементировочный агрегат на базе тягача Kenworth. Глубина дегазационных скважин обусловлена глубиной залегания угольного пласта d4 и величиной зоны беспорядочного обрушения формирующейся воздействием ведения горных работ, т.е. башмак эксплуатационной колонны обычно устанавливается за 15 м до кровли пласта. Таким образом, предполагается, что при отработке угольного пласта в процессе обрушения будет происходить дробление массива пород на всем протяжении от кровли угольного пласта до забоя скважины и несколько выше - до зоны перфорации эксплуатационной колонны труб, что улучшит выход газа в скважину через разрушенный массив в зоне обрушения без

БУРІННЯ дополнительного дробления пород в призабойной зоне. Конструкция скважины приведена на рис. 2. Буровой комплекс обладает высокой мобильностью. Основные технологические операции осуществляются пос редством системы АСУ, которая является базовым элементом автоматизации, мониторинга и диагностики на буровом комплексе. Все узлы комплекса выполнены в соответствии с требованиями по безопасному ведению работ, а также в соответствии с требованиями к транспортировке и экономическим показателям и соответствуют международному стандарту ISO 9001-2001. Буровой комплекс снабжен инвентарной кабиной машиниста, который осуществляет управление основными операциями на комплексе. В кабине находится пульт управления, который позволяет контролировать, записывать, выводить на дисплей и посредством сенсорной панели и джойстика регулировать параметры бурения в режиме реального времени. Пульт управления также снабжен системой мониторинга рабочих зон и системой связи, имеет электронную систему контроля за параметрами работы СВП, систему блокировки и ограничительные Рис. 2. Конструкция меры безопасности. дегазационной скважины. Мачта реечно-шестеренчатого типа РШТ и соответствующее вспомогательное оборудование для выполнения спуско-подъемных операций, а также система верхнего привода (СВП), перемещающаяся по мачте расположена на трейлере бурового комплекса. Мачта с приводом, позволяет вести буровые операции эффективным и универсальным методом, основной целью которого является многофункциональная, безопасная, простая и эффективная эксплуатация буровой установки. Реечно-шестеренчатый механизм является ключевым узлом мачты, обеспечивающий линейное движение, за счет которого происходит перемещение каретки верхнего привода вверх и вниз. Рабочая нагрузка на РШТ – 136 т, перемещение со скоростью 1 м/сек. Мобильный насосно-силовой блок, смонтированный на металлической раме, включает в себя два трёхцилиндровых буровых насоса «Weatherford» с дизельным приводом номинальной мощностью 500 л. с. каждый. Блок очистки и приготовления бурового раствора включающий приемную емкость, два вибросита «Brand», конические гидроциклоны тонкой очистки, газосепаратор (вакуумный дегазатор), смешивающие и дожимной насосы. Блок гидравлической силовой установки (ГСУ)

№ 5 (9) січень — грудень 2012 предназначен для подачи гидравлической жидкости к приводу РШТ, верхнему приводу и другим исполнительным органом бурового комплекса. Установка также укомплектована двумя дизельными двигателями мощностью 600 л. с. каждый. В настоящее время компанией «Донецксталь» пробурено более 40 тыс. м дегазационных скважин. Максимальная скорость проходки достигала 620 м/сут [4]. Опыт применения установок подобного класса в нефтегазодобывающих компаниях Украины отсутствует, поэтому каждое техническое решение, формирующееся в процессе эксплуатации и направленное на совершенствование технологических операций, адаптацию передовых методов бурения, сокращение затрат времени и средств, является инновационным. Выводы: 1. Извлекаемые объемы метана в угольных месторождениях Донбасса могут конкурировать с подтвержденными запасами природного газа Украины. 2. Необходимо приступать к разработке новых и совершенствованию уже существующих технологий извлечения газа (метана) из угольных месторождений. 3. Интенсивное поэтапное и непрерывное извлечение метана из угольных пластов на действующих шахтных полях позволяет значительно повысить производительность и рентабельность добычи угля при одновременной добыче газа, диверсифицировать деятельность шахт. Показано актуальність дегазації і попутного добування газу (метану) з вугільних шахт Донбасу. Наведено досвід реалізації програми комплексного використання запасів метану за допомогою свердловин, що пробурені з поверхні з використанням прогресивних технологій компанією «Донецьксталь» - МЗ». Ключові слова: дегазація, газ, метан, вугільні шахти, свердловина. The urgent character of degassing and accompanying gas (methane) production from the coal mines of Donbass is shown. The experience of implementation of the methane reserves complex use program by means of wells drilled from the surface using advanced technologies by the Company “Donetsksteel – Iron and Steel Works” is shown. Key words: degassing, gas, methane, coal mine, well drill.

Литература 1. Ильяшов М. А., Левит В. В., Филатов Ю. В. Очерки о метаноугольной отрасли. – Киев: Наукова думка, - 2011. – 280 с. 2. Ильяшов М. А., Агафонов А. В., Кожушок О. Д. Заблаговременная дегазация угольных месторождений на основе передовых технологий // Инновационный дайджест компании «Донецксталь» - МЗ». - 2012. - №3. – С.13 -14. 3. Ильяшов М. А., Кожушок О. Д., Турчин В. А., Шевелев В. Л., Пилипец В. И. Использование винтовых забойных двигателей при бурении дегазационных скважин в Донбассе // Глюкауф. - 2012. - № 12. – С. 12 -14. 4. Кужель С. В. Рекорд скорости бурения скважин в шахтоуправлении «Покровское» // Уголь Украины. 2012.- № 2. – С. 6-7.

Наука і сучасні технології

УДК 622.24

МЕТОДИКА ПРОЕКТИРОВАНИЯ НАПРАВЛЕННЫХ ДЕГАЗАЦИОННЫХ СКВАЖИН ИЗ ПОДЗЕМНЫХ ГОРНЫХ ВЫРАБОТОК Описана методика определения пространственного положения скважины. Приведена последовательность расчета координат профиля криволинейной скважины. Ключевые слова: скважина, координата, профиль, отклонитель.

Для повышения эффективности выполнения дегазационных работ в угольных шахтах целесообразным может оказаться бурение протяженных направленных скважин по управляемой траектории из горных выработок разрабатываемого пласта. Дегазационные скважины такого типа включают криволинейную часть, пройденную в межпластовых породах до выхода в дегазационный пласт и прямолинейную, выполненную в сторону выработанного пространства и буримую по углю [1]. На кафедре технологии и техники геологоразведочных работ ДонНТУ проводятся работы по разработке новых технических средств и технологий направленного бурения скважин [2]. Анализ возможных схем проведения дегазации показывает, что в описываемой технической задаче возможны два варианта бурения скважин. В первом случае плоскость искривления дегазационной скважины является вертикальной, а ее азимут постоянен и зависит только от угла разворота скважины относительно оси штрека при ее забуривании. Во втором случае плоскость искривления скважины наклонена таким образом, чтобы прямолинейная часть скважины располагалась параллельно штреку на заданном расстоянии от него. Проектирование и бурение скважин по второй схеме является более сложной, но и обеспечивает высокую эффективность процесса. Успешное проведение дегазационных скважин напрямую зависит от точности расчета траектории скважины и от технического средства, выполняющего бурение. На рис. 1 дана схема для определения основных параметров профиля пространственно-искривленной скважины. Координатная ось OX направлена по оси штрека, из которого производится дегазационное бурение скважины, ось OY – в поперечном направлении. Положительное направление оси OZ связано с направлением восстания скважины. Проектируемая скважина искривляется по дуге О1В окружности заданного радиуса R, обеспечиваемого отклонителем непрерывного действия, при этом точка забуривания скважины О находится на штреке на уровне кровли разрабатываемого пласта. В точке В входа в дегазируемый пласт скважина горизонтальна, а дальнейшее ее простирание идет по прямолинейной траектории, параллельной оси штрека ОА. Дуга РВ является четвертью окружности, плоскость РО1Q – горизонтальна, плоскость СО1Q – вертикальна, а плоскость окружности наклонена к горизонтальной под углом β. Кривая ODD1 является проекцией оси скважины на горизонтальную плоскость.

Юшков Иван Александрович,

доцент кафедры технологии и техники геологоразведочных работ Донецкого национального технического университета, кандидат технических наук по специальности 05.15.10 «Бурение скважин»

Петраков Артем Евгеньевич,

студент Донецкого национального технического университета, специальность «Бурение скважин», 4 курс, группа БС-09

Исходя из построенной схемы профиля, координаты точки входа скважины в пласт определяется как: ZB = BD = m0 YB = AD = S Абсцисса точки В равняется АО. Из треугольника АО1О получаем: (1) XB = Rsin ε0. Также cos ε0 = O1A/R, где O1A = O1B - AB = R - AB. Из треугольника ABD имеем AB = √BD2 + AD2 = √m2 + S2 Очевидно, что угол СОА составляет ε0 = arccos R - √m2 + S2/R.

(2)

Угол наклона плоскости скважины к горизонту определяется из выражения: β = arctg (m0/S).

(3)

Рассмотрение пирамиды АСFО с вершиной в точке С, грани которой являются прямоугольными треугольниками, показывает, что угол наклона скважины при забуривании равен δ0 = arctg (tg ε0 cos β) а угол разворота скважины от оси штрека: η0 = arctg (tg β sin δ0)

БУРІННЯ

№ 5 (9) січень — грудень 2012 tgδN = tgεN cosβ, tgηN = sinδN tgβ. (5) Координатами произвольной точки N скважины являются: XN= OT = AO – AT = AO – A1N, YN = TN1 = AE = AD – ED, ZN = NN1 = A1E. Проведенные геометрические преобразования позволяют получить координаты текущего положения забоя (точка N на рис. 1) вплоть до точки входа скважины в пласт, которые определяются как: XN = R(sinε0 – sinεN) (6) YN = S – Rcosβ(1 – cosεN) (7) ZN = [S – Rcosβ(1 – cosεN)]tgβ = m0 – Rsinβ(1 – cos εN) (8) Для автоматизации процесса проектирования траектории скважины на кафедре ТТГР составлена расчетная программа, системный вид диалогового окна которой приведен на рис. 2. Задавая исходные параметры заложения скважины R, m, S, γ, αx, αn можно получить расчетные координаты проектных точек траектории, проектные углы наклона и разворота от линии штрека, необходимые для ориентирования отклонителя и контроля пространственного положения скважины в процессе бурения.

Рис. 1. Схема к расчету плоско-пространственного профиля скважины

При проектирования профиля скважины определяют координаты любой точки N скважины, расположенной по длине скважины lN от устья, угол наклона ηN скважины в этой точке и разворот ее относительно оси штрека δN. Последний определяет азимутальное направление скважины, т.к. азимут штрека известен. Рассмотрение построений связанных с произвольной точкой N (треугольников А1С1N, A1F1N, F1C1N) показывают, что они аналогичны построениям для точки О, причем положение точки N зависит от величины центрального угла εN. Этот угол равен: εN = ε0 – (57,3 lN/R). (4) Тогда угол наклона скважины ηN и разворот ее относительно оси штрека δN составят соответственно

Описана методика визначення просторового положення свердловини. Наведено послідовність розрахунку координат профілю криволинійної свердовини Ключові слова: свердловина, координата, профіль, відхилювач. The procedure of detecting borehole’s attitude is described. The calculation sequence of curvilinear borehole’s trajectory is given. Key words: borehole, datum line, profile, whipstock.

Литература. 1. Юшков, А. С. Проектирование криволинейных восстающих скважин сложного профиля: реф. карты / А. С. Юшков. – М.: ЦНИЭИуголь, 1979. – 18 с. - Вып.10 (118). - №835. - Деп. в ЦНИЭИуголь, № 1527. 2. Юшков И. А., Петраков А. Е. Разработка методики профилирования и многофункционального комплекса для бурения подземных направленных скважин / И. А. Юшков, А. Е. Петраков. Породоразрушающий и металлообрабатывающий инструмент – техника и технология его изготовления и применения: Сборник научных трудов.- Вып.15.- Киев: ИСМ им. В. Н. Бакуля, НАН Украины, 2012. – C. 125-130.

Рис. 2. Системный вид программы расчета геометрических параметров проектируемой скважины

Наука і сучасні технології

УДК 552. 576.1/ 622.33 (477.46)

ВИДОБУТОК ТА ВИКОРИСТАННЯ БУРОГО ВУГІЛЛЯ В УКРАЇНІ Енергетична інвестиційна компанія є провідним виробником бурого вугілля в Україні. Сьогодні компанія розробляє Мокрокалигірське родовище бурого вугілля в Черкаській області (с. Лисина Балка, Катеринопільського району), поклади якого оцінюються у 7,6 млн т., а планова продуктивність розрізу до 2015 року буде доведена до 300 тис. т. бурого вугілля на рік. Площа земельної ділянки 304 га. Термін експлуатації родовища 27 років. Згідно із енергетичною стратегією України до 2030 року, Україна має вдвічі зменшити споживання дорогого російського газу за рахунок збільшення споживання вугілля. В свою чергу, буре вугілля є альтернативним джерелом енергії, вартість якого в 3 рази менше вартості кам’яного вугілля українського виробництва (ціна на буре вугілля становить 200 грн за 1 т). Сфера застосування бурого вугілля досить широка. Його можна використовувати в енергетиці на ТЕС, ТЕЦ та котельних в якості основного палива та в якості складової суміші бурого та кам’яного вугілля. Енергетично-інвестиційна компанія разом із експертами Інституту вугільних технологій у складі робочої групи Міністерства вугільної промисловості розробили рекомендації щодо використання суміші бурого та кам’яного вугілля на українських ТЕС та ТЕЦ. Для ТЕС і ТЕЦ Енергетична інвестиційна компанія представляє буре вугілля марок БР-1 и 2БР, а також технологію його змішування з енергетичним вугіллям. Затверджені ТУ для виготовлення суміші кам’яного та бурого вугілля СБК (0-100) для пилевидного спалювання і можливість підготовки суміші на власній ЦЗФ дозволяє знизити собівартість теплової енергії, яка виробляється. Основні переваги використання суміші кам’яного та бурого вугілля для ТЕС і ТЕЦ: • оптимальна ціна бурого вугілля (220 грн на умовах FCA). Ціна бурого вугілля в 3 рази нижча порівняно з енергетичним вугіллям; • оптимальна якість отриманої суміші бурого та кам’яного вугілля. Суміш бурого та кам’яного вугілля СБК (0-100) зберігає високі показники тепловіддачі і знижує зольність; • оптимальні затрати на перевезення бурого вугілля. Завдяки вигідному географічному розтажуванню, затрати на перевезення партій бурого вугілля з зродовищ на ТЕС і ТЕЦ можливо скоротити в два рази;

Мацюк Сергій Ігорович,

директор ТОВ «Енергетична інвестиційна компанія». Народився 23 квітня 1987 року у м. Запоріжжя. Закінчив у 2008 році Запоріззький технічний університет, факультет «Економіки та управління» по спеціальності «Маркетинг».

• позитивний досвід використання суміші бурого та кам’яного вугілля на Ладижинській та Запорізькій ТЕС. Буре вугілля використовують на цегельних заводах, сміттєспалювальних заводах, заводах із виробництва цементу та вапна. Цей мінерал також знаходить своє застосування у хімічній промисловості і є доступною сировиною для вугільно-лужного реагенту, що засто-

Загальний вигляд Мокрокалигірського буровугільного розриву

совується у нафто та газовидобувній промисловості, для виробництва гуматів – органічних добрив, монтан – воску. Крім того, із бурого вугілля можна виробляти інші види палива, які б допомогли Україні вирішити питання енергонезалежності. Зокрема, буре вугілля є ідеальною сировиною для виробництва водо-вугільного пального, дизельного пального, вугільного брикету. Наразі зацікавленість у таких проектах проявляють німецькі інвестори. Крім того, у Німеччині нещо-

№ 5 (9) січень — грудень 2012

БУРІННЯ давно запустили електростанцію, що працює виключно на бурому вугіллі. Тож значимість бурого вугілля для України є великою, адже цей ресурс є стратегічним. Найбільші поклади бурого вугілля розташовані у Дніпровському вугільному басейні. За радянських часів добуток бурого вугілля вівся у м. Олександрія Кіровоградської області. Проте у 2008 році Костянтинівський розріз був затоплений. Для відкачування води необ-

Розкривні роботи на буровугільному родовищі

хідні значні інвестиції – до 500 млн доларів та 2 роки робіт із осушування території. Сьогодні уряд України веде перемовини із китайською China Coal Engineering Corporation щодо відновлення робіт, що є розумним стратегічним кроком. Проте станом на грудень 2012

року єдиним робочим розрізом є Мокрокалигірський буровугільний розріз, що розташований у Черкаській області. Спеціальний дозвіл на його розробку Енергетично-інвестиційна компанія отримала 27 грудня 2011 року. Вартість спецдозволу склала 658 тис. грн. Зараз на розрізі тривають розкривні роботи, а першу партію бурого вугілля (3 тисячі тон) компанія планує добути у 1 кварталі 2013 року. Варто зазначити, що проект запуску буровугільного розрізу є унікальним для незалежної України, так як це перший проект із відкритого добутку корисних копалин за 21 рік незалежності. Наші країни-сусіди першого порядку давно використовують буре вугілля у якості палива не тільки на великих промислових підприємствах, а й у домогосподарствах. Варто відзначити що роздрібний сегмент у країнах Східної Європи продовжує показувати ріст незважаючи на негативні тенденції в економіці, адже буре вугілля є значно дешевшим паливом, ніж кам’яне вугілля. Буре вугілля українського виробництва не поступається в якості польському, румунському, грецькому бурому вугіллю, а за ціною є конкурентоздатним. Ринки країн ближнього зарубіжжя є цікавими, адже дефіцит бурого вугілля, наприклад, у Польщі щорічно складає в середньому 800 тис. т. Крім того, економіки Індії та Китаю, які щорічно демонструють ріст у споживанні енергоресурсів і мають їх дефіцит у декілька мільйонів тон щорічно також є потенційними великими споживачами українського вугілля. Таким чином, буровугільний ринок має значний потенціал як в Україні, де він наразі перебуває у зародковому стані, так і в зарубіжних країнах, що страждають від його дефіциту.

Галузі застосування бурого вугілля Енергетичний комплекс: • ТЕС, ТЕЦ; • Котельні бойлерні; • Сміттєспалювальні заводи; • Цементні заводи; • Заводи з виробництва цементу та вапана

Паливний комплекс: • виробництво брикетів і пеллет; • виробництво водовугільного палива; • виробництво дизельного палива; • газифікація вугілля;

Хімічна промисловість: • вуглелужний реагент для нафто- і газовидобутку; • виробництво гумінових добрив; • виробництво монтан-воску;

ТОВ “Енергетична інвестиційна компанія” вул. Ярославська, 28-Б 04071, Київ, Україна тел/факс:+38 (044) 361 90 67

e-mail: infoeic@i.ua www.eic.in.ua

Наука і сучасні технології

ГРУПА КОМПАНІЙ «КАРАТ» До складу групи компаній «КАРАТ» входять наступні підприємства: ТОВ «КАРАТ» LTD (засноване в 1995 р.), ТОВ НВП «КАРАТ-ЕкоТех» (2007 р.), ТОВ НВП «КАРАТБурСервіс» (2009 р.). За підсумками виробничої діяльності група компаній «КАРАТ» отримала срібну та дві бронзові медалі та звання «Лідер галузі 2012» серед малих підприємств України від Національного бізнес-рейтингу. Активну діяльність в нафтогазовому секторі з очищення бурових розчинів ТОВ «КАРАТ» LTD розпочало в 2005році. За час діяльності послугами підприємств скористалися: СП «Каштан Петролеум», ТОВ «Компанія РЕГІОН», Бурова компанія «РУДІС», ТОВ НВП «АТОЛ», ТОВ «ХОРС», ВАТ «Бурова компанія «БУКРОС», ТОВ КФТК СУБП «ЄВРОКРИМ», ЗАТ «Газінвест», ТОВ «Східний геологічний союз», ПрАТ «НДІКББІ», ЗАТ «Природні ресурси», ТОВ «КУБ-ГАЗ», ТОВ «ЕСКО-Північ», ТОВ НТП «Бурова техніка», ТОВ «БК Укрбурсервіс», ТОВ «УКРІСТГАЗ», СП «Каштан Петролеум», ТОВ «Компанія РЕГІОН», Бурова компанія «РУДІС», ТОВ НВП «АТОЛ», ВАТ «Бурова компанія «БУКРОС», ТОВ КФТК СУБП «ЄВРОКРИМ», ТОВ «Східний геологічний союз», ТОВ «ХОРС», ЗАТ «Газінвест», ПрАТ «НДІКББІ», ЗАТ «Природні ресурси», ТОВ «ЕСКО-Північ», ТОВ «КУБ-ГАЗ», ТОВ НТП «Бурова техніка», ТОВ « БК Укрбурсервіс», ТОВ «УКРІСТГАЗ», ПП «Бориславнафтопродукт», ТОВ «ЗАХІДТЕХНОГАЗ» За участю підприємств групи «КАРАТ» побудовано більше 60-ти свердловин на таких родовищах: Леляківське, Ігнатівське, Чернухівське, Західно-Радченківське, Різниківське, Берестівське, Луценківське, Роганське, Сарське, Гірське, Кільцівське, Шкурупіївське, Мехедівське, Микитинецьке, Свиридівське, Любелівське, Володимирівське, Фонтанівське, Харківцівське, Летнянське, Славецьке, Східно-Берегівське, Сахалінське, Покровське шахтоуправління, Краснозаярське, Старобогородчанське, Юлівське, Чайковичське, Пилипецьке. В останній час взаємовідносини людини і навколишнього середовища знаходяться в центрі уваги всієї світо-

Нагороди 2012 року

Центрифуга ОГШ501К-10

вої спільноти. У тому числі це стосується і нафтогазового сектору, особливо приділяється увага проблемам навколишнього середовища при бурінні свердловин, так як це затратна частина видобутку вуглеводнів, всі компанії намагаються здешевити будівництво свердловин, але при цьому необхідно дотримуватися усіх інструкцій і норм чинного законодавства з екологічної безпеки. Компанії мають низку рішень питань, пов’язаних з очищенням бурових розчинів, очищенням бурових стічних вод, мінімізації відходів буріння, впроваджені технології безамбарного буріння, а також успішно впроваджено технологію регенерації баритового обважнювача. В 2008 році на Кільцівському родовищі ТОВ «КАРАТ» LTD спільно з буровою компанією ТОВ «ДАФОРА-Україна» вперше в Україні за допомогою двох

БУРІННЯ

Схема очищення бурового розчину з регенерацією баритового обважнювача

центрифугальних модулів з центрифугами типу ОГШ реалізувало технологію регенерації баритового обважнювача. Ця технологія дає можливість тонкого очищення бурового розчину від вибуреної породи та колоїдної фази в обважнених бурових розчинах. Центрифуги ОГШ з частотним регулюванням обертів мають високу здатність щодо вилучення рідини і регулювання вмісту твердої фази, значно скорочують обсяги рідких відходів та загальні витрати на будівництво свердловин. При використанні двох регульованих центрифуг в обважнених системах бурового розчину є можливість повертати в активну систему до 75 % бариту, з паралельним видаленням тонкодисперсної твердої фази. В 2010 році для технології регенерації бариту був розроблений та впроваджений спеціальний мобільний блок з двома центрифугами ОГШ, який використовувався при будівництві свердловин на Фонтанівському родовищі в Криму в 2011 році. Впровадження у бурову практику безамбарного способу буріння дозволяє значно поліпшити екологічну ситуацію при будівництві свердловин. У той же час переваги даного способу можуть бути реалізова-

Мобільний блок з двома центрифугами типу ОГШ

100

№ 5 (9) січень — грудень 2012

Система очищення бурового розчину з регенерацією баритового обважнювача з використанням двох центрифуг ОГШ501К-10

ні тільки при вирішенні цілого комплексу спеціальних питань,спрямованих на вдосконалення технології очищення та утилізації відпрацьованого бурового розчину з використанням ефективних технологій та реагентів. В даний час при будівництві свердловин активно впроваджується безамбарна технологія ведення бурових робіт, що є найбільш прогресивним напрямком мінімізації негативного впливу відходів буріння на навколишнє природне середовище. Крім традиційно використовуваних систем збору і очищення бурових відходів, у даному варіанті передбачене тонке очищення рідкої фази відходів з використанням блоків коагуляції-флокуляції (КФБ), збір бурового шламу за допомогою шнекового транспортера в спеціальні ємності і його вивіз з бурового майданчика без використання амбарів. Безамбарна технологія дозволяє максимально вилучати з відпрацьованого бурового розчину тверду фазу з подальшою її утилізацією. Відпрацьовані бурові розчини являють собою гетерогенні полікомпонентні системи, що складаються з рідкої і твердої фази. Фізико-хімічний склад і технологічні параметри бурових розчинів визначаються геологічними і техніко-економічними умовами буріння, при цьому компонентний склад рідкої і твердої фази відпрацьованих бурових розчинів в кожному конкретному випадку різний. Очищення бурових розчинів за допомогою сучасних механічних і фізико-хімічних способів дозволяє переводити тверду фазу в буровий шлам. Аналіз існуючих на сьогоднішній день проблем в області переробки відпрацьованих бурових розчинів на блоці КФБ показав, що найбільшу складність при поділі розчинів на

Наука і сучасні технології зневоднену тверду фазу і дисперсійне середовище, що характеризується прозорістю і здатністю зберігати свою якість тривалий час, викликають безглинисті бурові розчини. Вони містять у своєму складі високу концентрацію полімерних органічних реагентів-регуляторів реологічних властивостей і знижувачів фільтрації, стабілізуючих розчини, в результаті чого ускладнюється процес їх руйнування на блоці КФБ. В основі роботи системи флокуляційного посилення лежать наступні фізико-хімічні процеси: коагуляція і флокуляція в розчині твердої фази і подальша дія на розчин відцентрових сил центрифугальної установки.

Безамбарна циркуляційна система

При цьому ефективність роботи центрифуги і обсяг шламу, що утворюється, залежать від того, наскільки оптимально підібрані коагулянт і флокулянт для конкретного типу переробленого бурового розчину. В 2009 році на Західно-Радченківському родовищі підприємству поставлена задача – запропонувати схему очищення бурового розчину з технологією безамбарного способу буріння. Компанія успішно впоралась з цією задачею. Для реалізації технології було використано вібросито ЛВС-1, ситогідроциклонну установку СГЦУ-1, центрифугу ОГШ-501К-10, гвинтовий конвеєр, коагуляційно-флокуляційний блок КФБ та запропоновано нову схему для розміщення обладнання для багатоступеневого очищення бурового розчину, що дало змогу значно скоротити витрати на будівництво свердловини та мінімізувати кількість шламу, що вивозиться з бурового майданчика. В 2012 році при бурінні свердловин на Богородчанському та Чайковичському родовищах для очищення бурових розчинів та бурових стічних вод при безамбарному бурінні, було застосовано по два центрифугальні модулі. В результаті якісного глибокого очищення бурового розчину вдалось суттєво зменшити кількість вивезеного шламу. В 2008 році перед підприємствами групи компаній «КАРАТ» замовником було поставлене завдання вирішити питання по повному глибокому очищенню бурового розчину та утилізації бурових стічних вод. Буровий майданчик свердловини на Шкурупіївському родовищі знаходився в зоні високих ґрунтових вод. Для уникнення завдання екологічної шкоди для навколишнього

Безамбарна схема очищення бурового розчину

101

№ 5 (9) січень — грудень 2012

БУРІННЯ середовища застосовувались два центрифугальних модуля в послідовному режимі роботи та система дренажних трубопроводів з збірною ємністю. Після збирання певної кількості бурових стічних вод ця суміш насосом подавалась послідовно на центрифуги з великою частотою обертання ротора. Після очищення тверда фаза скидалась в шламозбірник, а технічна вода використовувалась для поповнення об’єму свердловини. В даний час офіс і виробнича база компаній «КАРАТ» розташовані в місті Охтирка Сумської області. Технічне забезпечення бази дозволяє проводити власними сила-

Повне глибоке очищення бурового розчину та утилізація бурових стічних вод

ми поточні та капітальні ремонти обладнання, а також проектувати та виготовляти нестандартне обладнання різної складності. Виготовлені металоконструкції успішно використовуються при будівництві свердловин з різними буровими верстатами. Підприємства протягом багатьох років успішно надають сервісні послуги з очищення бурових розчинів при бурінні свердловин різної складності з використанням парку власного обладнання. На балансі підприємств є повний набір необхідного обладнання для якісного багатоступеневого очищення бурових розчинів: вібросита, ситогідроциклонні установки, шламові насоси, дегазатори, центрифугальні модулі, перемішувачі, блоки приготування бурових розчинів, універсальні блоки очищення бурових розчинів. Парк власного обладнання дозволяє забезпечити повний комплекс для одночасного буріння декількох свердловин, а для забезпечення останньої ступені очищення з центрифугальними установками ми можемо забезпечити одночасне буріння 12-ти свердловин. Парк обладнання постійно обновляється та поповнюється новими типами обладнання. Ефективність робіт підприємств зростає також завдяки співпраці з Українським державним геологорозвідувальним інститутом (УкрДГРІ), ПрАТ «НДІКБ бурового інструменту»,Науковотехнічним підприємством «Бурова техніка» та ТОВ «Укрнафтозапчастина». Група компаній «КАРАТ» відкрита всім буровим компаніям для взаємовигідної співпраці. «Через якісне очищення бурових розчинів – до максимальних прибутків!» - це гасло, якому слідує «КАРАТ».

42704, Сумська обл., м. Охтирка, вул. Київська, 115/3 Телефон/факс: (05446) 3-17-28 , 3-11-12, Тел. моб. (050) 404-88-67. E-mail: karat.byr@gmail.com.

102

Наука і сучасні технології

О ДЕЯТЕЛЬНОСТИ ИНСТИТУТА СВЕРХТВЕРДЫХ МАТЕРИАЛОВ ИМ. В. Н. БАКУЛЯ НАН УКРАИНЫ 20 ноября 2012 г. состоялось заседание Бюро Отделения физико-технических проблем материаловедения НАН Украины, на котором рассматривались результаты деятельности Института сверхтвердых материалов им. В. Н. Бакуля за 2008-2012 г.г. Руководил заседанием академик-секретарь отделения академик НАН Украины Игорь Константинович Походня. Был заслушан доклад директора Института академика НАН Украины Н. В. Новикова об основных результатах фундаментальных исследований и прикладных разработок Института за пятилетний период. Также были рассмотрены вопросы бюджетного и договорного финансирования Института, его кадрового состояния, подготовки молодых ученых, издания научных трудов. В обсуждении доклада приняли участие: - директор Украинского НИИ авиационных технологий, д.т.н., проф. Георгий Алексеевич Кривов, который отметил роль разработанных в Институте режущих инструментов и технологий механической обработки в производстве современной авиационной техники; - член Президиума НАН Украины, академик НАН Украины Зиновий Теодорович Назарчук, отметивший высокий научный уровень разработок института, его достижения в выполнении прикладных разработок для промышленных предприятий Украины и других стран; - председатель правления Союза буровиков Украины, член-корреспондент Академии технологических наук Украины Анатолий Иванович Вдовиченко, в выступлении которого была рассмотрена роль алмазных инструментов в совершенствовании технологий буровых работ и проанализированы направления дальнейшего сотрудничества с Институтом.

Учасники заседания

Директор УкрНИИ авиационных технологий Георгий Кривов

Председатель Союза буровиков А. И. Вдовиченко

Директор ИСМ Н. В. Новиков

103

№ 5 (9) січень — грудень 2012

БУРІННЯ

САМОПІДІЙМАЛЬНА ПЛАВУЧА БУРОВА УСТАНОВКА «ПЕТРО ГОДОВАНЕЦЬ» Самопідіймальна плавуча бурова установка з незалежними опорними колонами проекту KFELS B Class / трикутна, АБС A1. Розміри: загальна довжина з урахуванням вертолітного майданчика- 94 м; ширина – 69 м. Висота опорних колон – 157 м., кількість опорних колон - 3. Є канті лівер. Максимальне навантаження на гак – 680 т. Потужність основних дизельних генераторів - 10750 кВТ. Максимальна глибина буріння – 9144 м. Максимальна глибина моря – 120 м. Екіпаж – 112 членів. Самопідіймальна плавуча бурова установка «Петро Годованець» була спроектована і побудована на сінгапурській судноверфі Keppel FELS у 2010 році. Знаходиться у власності та управлінні Державного акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз» з 2012 року. Оснащена найсучаснішим обладнанням і є на даний момент разом з іншою буровою установкою «Чорноморнафтогаза» - «Незалежність» - самою високотехнологічною й потужною СПБУ у Чорноморському регіоні. Має найкращі характеристики як по глибині постановки (до 120 м), так і глибині буріння (9144 м). Здатна бурити 12 свердловин з однієї постановки. З устаткування особливо варто відзначити автоматизовану систему контролю буріння «Амфіон», цементувальний комплекс компанії «Шлюмберже» та два автоматизованих ключа бурильника. За якістю буріння СПБУ відповідає стандартам Американського нафтового інституту (АНІ). Норми охорони праці відповідають нормам України та міжнародним правилам. За санітарними вимогами та еколо-

гічності відповідає українським нормам і міжнародним правилам. Сінгапурський інженерний інститут (IES) визнав конструкцію СПБУ проекту KFELS B Class самою екологічною.За погодними умовами СПБУ витримує шторм з висотою хвиль до 15 метрів і швидкістю вітру до 130 кілометрів на годину. У даний час СПБУ «Петро Годованець» веде експлуатаційне буріння похило-спрямованих свердловин на блоккондукторі БК-1 Одеського газового родовища у Північнозахідній частині шельфу Чорного моря в 155 кілометрах від кримського узбережжя. Це перший блок-кондуктор родовища, з якого почалась подача газу на берег до газотранспортної системи України. Зараз в експлуатації знаходяться чотири свердловини, завершуються роботи по введенню до експлуатації ще двох. Освоєння Одеського родовища у комплексі з Безіменним стане основою для здійснення програми з триразового збільшення видобутку природного газу - у 2015 році «Чорноморнафтогаз» планує довести його до 3 млрд. кубометрів. Одеське родовище з запасами у 21 мільярд кубометрів газу є найбільшим відкритим «Чорноморнафтогазом» родовищем у Чорному морі. Освоєння Одеського родовища с залученням СПБУ «Петро Годованець» вже дозволило «Чорноморнафтогазу» збільшити щодобовий видобуток на шельфі на 40 процентів – до 4 млн. кубометрів. У 2013 році СПБУ «Петро Годованець» продовжить роботи на Одеському та Безіменному родовищах. Передбачається буріння експлуатаційних свердловин на двох блок-кондукторах. Прес-секретар управління справами ДАТ «Чорноморнафтогаз» А. О. Коновалов.

Помічник бурильника Павло Шептал під час опускання бурильної колони

За управлінням автоматизованого бурового ключа помічник бурильника Григорій Марупов

Трубна база

104

Бурильник 6-го розряду Ярослав Косолович в кабіні управління буровою установкою

Підготовка кадрів

ВИКОРИСТАННЯ МІЖНАРОДНОГО ДОСВІДУ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ВИСОКОКВАЛІФІКОВАНИХ ТЕХНІЧНИХ ФАХІВЦІВ В УКРАЇНІ (За матеріалами засідання круглого столу) 23 травня 2012 року у м. Києві в Будинку вчених НАН України (вул. Володимирська, 45-а) відбулося засідання круглого столу «Використання міжнародного досвіду для підготовки висококваліфікованих технічних фахівців в Україні», який був організований Національною академією наук України, Спілкою наукових та інженерних об’єднань України, Академією технологічних наук України, Українським ядерним товариством та Українським союзом промисловців та підприємців. У роботі круглого стола взяли участь представники більш ніж 20 українських науково-технічних громадських організацій, члени яких представляють всі «шари» українського суспільства: керівники великих і малих інноваційних підприємств усіх форм власності, розроблювачі нових технологій, інженери-виробничники, учені, викладачі університетів, шкільні вчителі та інші фахівці, вчені, інженери, викладачі університетів, шкільні вчителі та інші фахівці з України, Росії, Польщі та Німеччини. Для обговорення питання були запрошені народні депутати України та представники центральних органів виконавчої влади. Від Спілки буровиків України в засіданні взяли участь голова правління Анатолій Вдовиченко та підприємець Юрій Байбородін. Наявність великої кількості висококваліфікованих інженерних кадрів завжди була своєрідною візитною карткою нашої держави. Забезпечення умов для постійного їх відтворення дозволить залишитися в колі технологічно розвинутих країн світу. Розгляд сучасного стану цього питання в Україні та вибір шляхів для поліпшення ситуації з використанням міжнародного досвіду було ініційовано президентом Національної академії наук України академіком Б. Є. Патоном. Європейська система підготовки висококваліфікованих технічних фахівців була схвалена Євросоюзом і зараз впроваджується на рівні кожної окремої держави. Але розробили цю систему громадські організації. Згідно з Державним реєстром громадських об’єднань, в Україні налічується понад 100 об’єднань технічного профілю. Це дійсно велика сила, яка, безумовно, може ініціювати створення української системи підготовки висококваліфікованих технічних кадрів, подібної до європейської. Європейська федерація інженерних асоціацій (FEANI) поєднує практично всі країни Європи. На жаль, дотепер Україна, Молдова й Білорусь не є членами FEANI. Одна із проблем на шляху нашого членства – вимога FEANI – одна організація від однієї країни. Великий здобуток вітчизняної системи за радянських часів – створення умов розвитку обдарованих особистостей на всіх етапах: школа – університет – виробництво. За часи незалежності України було впроваджено чимало новацій, які також покликані суттєво покращити ситуацію. Зберегти краще з набутого, впровадити краще з нових вітчизняних розробок, врахувати кращий закордонний досвід – ось ключ до успіху. Академік НАН України Віктор Бар’яхтар (у 1980-х роках — заступник голови оперативної комісії Академії наук України з питань ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС) наголошує: «Будьякі помилки в атомній енергетиці у мільйон разів небезпечніші, ніж помилки у звичайній енергетиці, адже калорійність атомного палива в тисячу разів більша, ніж будь-якого хімічного». З його слів, атомна енергетика — це особлива галузь, а щоб навчитися управляти реактором, треба витратити багато років. Реально оператор АЕС стає повноцінним спеціалістом після 5 років навчання і 10 роботи. Але ще раніше — це повинен бути першокласний студент, який любить науку і прагне до знань + 5 років навчання +10 років роботи = ціна підготовки. Тому висновок ученого однозначний: треба вже зараз вкладати кошти в освіту і науку — тоді можна очікувати стабільного розвитку суспільства. Скажімо, молодий спеціаліст після закінчення вищого навчального закладу ще не є спеціалістом у повному розумінні цього слова. Щоб бути кваліфікованим механіком, технологом чи конструктором, йому потрібно працювати під керівництвом досвідченого фахівця

не один рік. Інакше він може стати потенційно небезпечним як для виробництва, так і для споживачів продукції, яку виробляє. Історії відомо чимало таких сумних прикладів. І чим складніша в технологічному плані галузь, тим глибший слід залишають по собі непрофесійні помилки в ній

Микола Кирюхін (ліворуч) та академік Віктор Бар’яхтар Про європейський досвід учасникам Круглого стола розповіли: Доктор Ірінг Вассер, президент Європейської мережі з акредитації інженерних програм в університетах (ENAEE) з Німеччини сказав: «Ми всі живемо в європейському співтоваристві, яке об’єднує 47 країн. Міністри освіти країн, які входять у Болонський процес, переконані в необхідності програми, яка б давала змогу студентам більше обмінюватися знаннями. Один з інструментів для виконання цієї мобільності (ми на цьому наголошуємо останні 10 років) — надання диплома загального зразка, який визнаватиме будь-яка європейська країна. Тому моя зацікавленість тут, у вашій країні, — залучити Україну в загальну європейську структуру. Для мене дуже хороший знак, що на засідання круглого столу зібрався представницький склад людей. Це свідчить про яскраве майбутнє для України» Професор Йожеф Сухі, віце-президент Польської федерації інженерних асоціацій (NOT), декан Краківського університету науки і технологій розповів, що в Польщі 36 асоціацій (механіків, шахтарів тощо), які входять до головної технічної організації країни. Вона налічує 100 тис. членів у 50 відділеннях. Але попри те, що згідно з правилами Болонської системи освіти польські дипломи повинні прирівнюватися до дипломів у Західній Європі, це не завжди спрацьовує. Тому польські фахівці прагнуть співпрацювати з FEANI, аби отримувати

105

БУРІННЯ інженерний паспорт, який буде європейським. Нині в Польщі лише 300 інженерів мають такий диплом, тоді як у Великобританії — близько 10 тисяч спеціалістів. Сьогодні в Західній Європі не вистачає інженерів: у виробничі цехи приходить на 10% менше молодих спеціалістів, ніж закінчує навчання. Це — велика проблема, — сказав Й. Сухі і додав: «Країни Заходу, яким необхідна промисловість, а не тільки банківська система, очікують на інженерів, найперше, зі Східної Європи. Якщо ми не вирішимо питання із можливістю надання інженерам міжнародного сертифіката єдиного зразка, то може статися так, що вся промисловість опиниться в Азії: Китаї, Індії, інших країнах. Адже вони витрачають дуже багато коштів на навчання молоді у тій же Західній Європі». На запитання, чи не вийде так, що впровадження в Україні європейської системи сертифікації, акредитації та підготовки кадрів стане черговою можливістю для витоку інтелекту, і наші інженери залишаться працювати в інших країнах, польський професор Йожеф Сухі відповідає: «Цього не станеться, оскільки багато промислових підприємств мають капітал з інших країн Європи, наприклад, відділення німецьких фірм працюють у Польщі та Україні, а українські — в Польщі. Це буде монолітний ринок для всіх інженерів». Перший віце-президент Спілки наукових та інженерних об’єднань України Микола Кирюхін сказав, що це запитання ми задавали для себе багато разів. Насправді ми говоримо про те, як адаптувати цю систему до нас, до наших умов. Європейці розробили програму «Мобільність», яка дасть змогу, скажімо, поляку запросто приїхати працювати в Португалію, а португальцю в Польщу. Для нас більш важливим є певний дефіцит висококваліфікованих інженерів, який з кожним роком тільки зростає. Тому треба думати, яким чином підняти престиж інженерів. Президент Національної академії наук України Борис Патон дуже цим стурбований, тому й ініціював зустріч з керівництвом Європейської асоціації інженерів, аби виробити ефективні кроки в цьому напрямку. М. Кирюхін пригадує, коли він працював на виробництві, то інженер з кандидатським дипломом офіційно отримував 15 % надбавки до зарплати. Якщо він володів англійською - теж. Тому вважає, що ця норма має бути закріплена законодавчо. У Спілці наукових та інженерних об’єднань України переконані, що починати вирішення цієї проблеми треба від школярів і працювати по всьому ланцюжку: школа-університет-виробництво. Поки що ні в Польщі, ні в Німеччині цього не досягнуто, але держава підтримала громадську ініціативу в цих країнах початок там покладено. Україні ж не залишається іншого шляху, аніж враховувати їхні помилки і разом рухатися вперед Європейськими колегами для вирішення цього завдання було створено таку систему, за якої кожен інженер в Європі має можливість одержати міжнародний сертифікат єдиного зразку. Цей документ підтверджує його кваліфікацію незалежно від того, в якій країні він одержав диплом або працював після одержання освіти. Наявність такої системи дозволить швидко компенсувати дефіцит кадрів в певному місці за можливого залучення кваліфікованих інженерів з інших регіонів. Впровадити таку систему мають наміри й наші російські колеги. Своїм досвідом з цього приладу поділився Головний учений секретар Російського Союзу наукових та інженерних організацій Сергій Колосс. Українські фахівці розповіли про кращі вітчизняні доробки. Так, рівень кваліфікації випускників Київського політехнічного університету визнаний далеко за межами нашої країни. Добре відомі досягнення школярів, які навчаються та працюють в Малій академії наук. ЗМІ рясніють повідомленнями про перемоги наших школярів. На круглому столі був представлений новий проект МАН.

106

№ 5 (9) січень — грудень 2012 Учасники підтримали ініціативу організаторів про продовження роботи в цьому напрямку. Вирішено, що надалі цим питанням будуть займатися робочі групи із числа представників громадських організацій. Передбачається організувати обговорення привселюдно, у тому числі у вигляді відеоконференцій із закордонними експертами й представниками регіонів. Національна академія наук України підтримала рішення про те, що ця робота буде проводитися на базі Київського Будинку вчених. Учасники круглого столу виробили рекомендації, в яких запропонували: • розробити програму практичних кроків щодо впровадження кращих закордонних елементів із систем сертифікації і акредитації інженерів, які варто доповнити вітчизняними напрацюваннями. Для виконання цієї роботи створити робочі групи за напрямками: школа, університет, виробництво. Звернутися до керівників громадських об’єднань із проханням делегувати своїх представників до складу таких груп. Підсумком громадського обговорення повинні стати пропозиції до народних депутатів України С. О. Довгого і А. К. Кінаха про законодавчі ініціативи з цього приводу; • створювати при громадських організаціях осередки підтримки освітньо-пізнавальної діяльності обдарованої учнівської молоді. Серед завдань таких осередків — фахові навчально-дослідницькі програми та їх реалізація у різноманітних заходах: дослідницьких проектах, фахових школах, конференціях, семінарах, недільних сімейних програмах тощо; • громадським технічним організаціям організувати цикли лекцій провідних фахівців для вчителів загальноосвітніх навчальних закладів про новітні досягнення у відповідних напрямах науки і техніки. Звернутися до Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України з пропозицією організувати такі лекції через систему підвищення кваліфікації вчителів із можливістю застосування дистанційних форм навчання; • з метою поліпшення якості навчальної літератури та наближення її змісту до потреб підготовки майбутніх інженерів рекомендувати створення громадської ради за участю провідних фахівців громадських організацій для експертизи такої літератури та надання відповідних рекомендацій; • просити Національну академію наук України забезпечити науково-методичне керівництво підготовкою зазначених вище пропозицій, а також надавати організаційно-технічну допомогу у проведенні відповідних заходів громадських організацій; • рекомендувати громадським організаціям ініціювати запити щодо фінансування робіт цього напряму за рахунок державних коштів згідно з новим законом про громадські об’єднання, а також одержання підтримки з боку приватних інвесторів; • для обговорення можливості членства України у FEANI запропонувати організаторам круглого столу звернутися до всіх загальнонаціональних громадських організацій із пропозицією щодо проведення наприкінці 2012—початку 2013 року Форуму технічних організацій України. Крім питання формального членства в FEANI, майбутній Форум повинен сприяти консолідації зусиль значного числа різних суспільних технічних організацій, які працюють в Україні. Як додаткові практичні кроки намічено проведення відеолекцій (через Інтернет) по нових напрямках науки й техніки для вчителів у регіонах та проведення суспільної експертизи навчальних допомог для школярів в галузі природничих наук, щоб наблизити виклад програмових питань до сучасного рівня. Підготували А. І. Вдовиченко, Ю. А. Байбородін

Підготовка кадрів

ЄВРОПЕЙСЬКА ФЕДЕРАЦІЯ НАЦІОНАЛЬНИХ ІНЖЕНЕРНИХ АСОЦІАЦІЙ (ЄФНІА) FEANI – the European Federation of National Engineering Associations FEANI – Європейська федерація національних інженерних асоціацій є федерацією національних професійних організацій, які представляють машинобудування у європейських країнах. Заснована в 1951 році і спрямована на сприяння визнання, мобільність та інтересам інженерної професії в Європі. FEANI веде базу даних визнання кваліфікації інженерів а також підтримує (не вичерпний) реєстр професійних інженерів з країнчленів. Фізичні особи можуть мати свої імена додані до реєстру через національний інститут членів у своїй власній країні. Для реєстрації кандидатам необхідно пройти не менше семи років освіти, в тому числі не менше трьох років інженерної освіти, та не менше двох років професійного досвіду. (Баланс трьох років може бути складений з будь-якого поєднання інженерного досвіду, інженерної освіти, навчання та підвищення кваліфікації). FEANI надає інженерам, чиї імена знаходяться на FEANI зареєструватися на звання європейського інженера і відповідний титул «Eur Ing», «EUR ING». Тим не менш, Європейський інженер і Eur позначення Ing юридично не визнається у всіх країнах. Європейська Комісія має відомий регістр в якості прикладу професії саморегуляції, і вказала, що інозамемі інженери держав-членів FEANI при вирішенні питання працевлаштування тих, які мають необхідну кваліфікацію для роботи, не потребують адаптаційного періоду або складання тесту на придатність для того, щоб практикувати в європейських країнах. FEANI сьогодні складається із 30 членів-країн Європи з більш ніж 350 національних інженерних регулюючих науково-технічних товариств, спілок інженерів і професійних асоціацій. Через своїх членів FEANI представляє більш 3 500 000 європейських інженерів. Це робить FEANI на сьогоднішній день найбільшою європейською багатопрофільної інженерної організацією, що представляє інженерів, які успішно завершили коротким чи довгим циклом академічну освіту. Мета діяльності: • забезпечення якості освіти для європейських інженерів; • підтримки визнання професійних кваліфікацій європейських інженерів; • підтримки мобільності європейських інженерів, як в Європі і решті світу. Серед різноманітних заходів та проектів, які підтримують ці цілі слід визначити: • база даних FEANI INDEX, власна база даних, яка сьогодні містить понад 1000 навчальних закладів в 26 європейських країнах і більш ніж 10.000 акредитованих освітніх програм; • EUR-ACE, проект («Акредитація європейських Інжинірингових програм»), розроблений спільно з іншими партнерами, фінансовою Єврокомісією і з FEANI як володаря гранту; • розроблені системи акредитації на основі вихідних критеріїв (результати навчання), що охоплює перший і другий цикл інженерної освіти, як це визначено у Болонській декларації, будучи доповненням до системи FEANI; • EUR ING («Європейський інженер»), якісний професійний титул, який є внеском FEANI про визнання професійної

кваліфікації інженерів на основі якісної освіти та оцінки професійного досвіду Нагороджений FEANI титулом EUR ING надає гарантію компетенції для професійних інженерів, з метою: • переміщення в межах та за межами географічної зони представленої країнами-членами FEANI; • забезпечення взаємного визнання кваліфікацій інженерів які хочуть працювати за межами своєї країни; • заохочувати безперервне поліпшення якості інженерів, встановивши, моніторинг та аналіз стандартів.

Генеральний секретар ЄФНІА Дік Бошар

Назва EUR ING визнана Європейською комісією, в своїй заяві до Європейського парламенту, як цінний інструмент для визнання національних кваліфікацій між державами-членами. У Великобританії Таємна рада схвалила використання титулу EUR ING в якості попереднього номінального перед ім’ям і раніше всіх інших чинів і звань, наприклад: EUR ING Дж. Сміт CEng. Вартість додатка EUR ING: реєстраційний внесок включає в себе одноразову виплату в розмірі 110 Євро за титул EUR ING і 40 Євро FEANI реєстраційний внесок, поновлювані кожні п’ять років; ENG CARD (Європейський інженерно-професійні карти) для сприяння мобільності. Крім цих заходів, FEANI також виробляє документи з викладом позицій з питань, що становлять значний інтерес для суспільства (Європейський кодекс поведінки для інженерів). FEANI також бере участь у підвищення кваліфікації інженерів, а також регулярно випускає журнал «FEANI Новини». FEANI є членом-засновником Всесвітньої федерації організацій Engineering (WFEO) і співпрацює з багатьма іншими організаціями, що займаються інженерно-технічними питаннями. Федерація має консультативний статус при ЮНЕСКО, ЮНІДО та Ради Європи. Штаб-квартира: Av. Roger Vandendriessche 18, B-1150 Брюссель, Бельгія. Генеральний секретар Дік Бошар. Тел. +32 2 639 0390, факс +32 2 639 0399, е-mail: secretariat.general @ feani.org. www.feani.org.

107

БУРІННЯ

№ 5 (9) січень — грудень 2012

ЄВРОПЕЙСЬКА МЕРЕЖА З АКРЕДИТАЦІЇ В ОБЛАСТІ ІНЖЕНЕРНОЇ ОСВІТИ (ЄМАІО) ENAEE - European Network for Accreditation of Engineering Education ENAEE – це мережа акредитаційних агентств, мета яких створення та забезпечення функціонування загальноєвропейської системи акредитації інженерних освітніх програм. ENAEE была створена 8 лютого 2006 року на базі Європейської постійної спостережної комісії з інженерної професії та освіти (ESOEPE), під керівництвом, якої був реалізований проект EUR-ACE.

Результатом проекту EUR-ACE стало створення рамкових програм стандартів і європейської системи акредитації інженерних програм. ENAEE складається із інженерних організацій Німеччини, Франції, Англії, Ірландії, Італії, Португалії та інших країн. Росія в цій організації представлена Асоціацією інженерної освіти Росії (АІОР), яка є одним із засновників ENAEE. Ці агентства мають право присвоєння знаку європейського знаку якості EUR-ACE. Акредитація освітньої програми надає такі переваги: • незалежна оцінка якості програми експертами; • рекомендації по удосконаленню програми; • внесення програми в реєстр акредитованих програм; • підвищення конкурентної спроможності на ринку освітніх послуг; • розширення можливостей працевлаштування випускників. Додаткові переваги знаку якості EUR-ACE: • внесення програми до загальноєвропейського реєстру акредитованих інженерних програм; • визнання високої якості програми на загальноєвропейському рівні; • зміцнення позиції на міжнародному ринку освітніх послуг;

108

• можливість отримання професіонального звання EUR ING для випускників програми. Основна ціль проекту EUR-ACE - розробка рамочних стандартів для акредитації інженерних програм, які реалізуються вищими навчальними закладами Європейського простору вищої освіти. Передбачається, що розроблені стандарти і процедури їх використання будуть широко застосовуватися і відбивати різноманіття інженерних програм, які представляють рівень освіти, що необхідний для входження в інженерну професію. Запропоновані стандарти дозволяють порівнювати академічні кваліфікації, які існують в Європейському просторі вищої освіти, і таким чином, сприяє розвитку мобільності серед випускників інженерних програм. Акредитація включає періодичне оцінювання програми у відповідності з прийнятими стандартами. Це оцінка, яка проводиться командою незалежних і підготовленних експертів, до складу якої входять представники інженерної професії, як з промисловості, так і з академічних кіл, які представляють належним чином засновані акредитаційні агенства. Процес акредитації зазвачай вміщує в себе ретельний аналіз інформації про програму, а також підготовчий візит в внз, який реалізує освітню програму. Стандарти проекту AUR-ACE можуть бути використані як для розробки, так і для оцінки освітніх програм у всіх областях інженерної освіти, які описують загальні вимоги до компетенції випускників акредитованих інженерних освітніх програм першого і другого циклів або випускників інтегрованих програм, які ведуть напряму до присудження ступеня другого циклу. Тобто, стандарти повинні інтерпретуватися так, щоб відобразити специфічні вимоги різних спеціалізацій в області інженерної освіти, циклів та профілів. Станом на 31 грудня 2011 ENAEE санкціонував сім агенцій присвоїти EUR-ACE етикетки до 951 програм диплом інженера в 170 університетах та інших вищих навчальних закладів в 15 країнах світу як всередині, так і за її межами Європи. Адреса: 18 Avenue Roger Vandendriessche, BE-1150 Брюсель, Бельгія Tel: + 32 2 639 03 90, fax: + 32 2 639 03 99 Email: info@eur-ace.eu Президент доктор Ірінг Вассер Email: gf@ASIIN.de www.enaee.eu.

Підготовка кадрів

МАЛА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Мала академія наук України (далі МАН) – освітня система, яка забезпечує організацію і координацію науково-дослідницької діяльності учнів, створює умови для їх інтелектуального, духовного, творчого розвитку та професійного самовизначення, сприяє нарощуванню наукового потенціалу країни. За 70-літній період існування МАН пройшла кілька етапів свого становлення та розвитку. Передумовами її створення стала організація роботи наукових гуртків позашкільних навчальних закладів, мережа яких сформувалась у 20-40-х рр. ХХ ст. У 1939 р. відповідно до звернення Академії наук СРСР щодо посилення шефства над дитячими науковими організаціями Академією наук УРСР була прийнята Постанова про шефство над Київським Палацом піонерів з питань роботи з талановитими дітьми і молоддю. Протягом наступних 10 років наукові гуртки почали працювати у більшості великих міст України. У подальшому окремі гуртки і секції об’єднуються у наукові товариства учнів. Так у 1947 р. на базі Київського міського палацу піонерів та школярів почало свою роботу «Товариство науки й техніки учнів». А вже в 1950 р. в м. Києві була проведена перша учнівська науково-практична конференція. Першим масовим науковим об’єднанням була створена в 1963 р. Кримська мала академія наук «Искатель», досвід якої став основою створення в 60-80 рр. ХХ ст. малих академій наук у різних регіонах України. Розвиток Малої академії наук України у 80–90 рр. ХХ ст. збігся з упровадженням дослідницьких методів у навчально-виховний процес загальноосвітніх і позашкільних навчальних закладів. Розпочалося формування Малої академії наук України як однієї із складових системи позашкільної освіти. Вже у 1977 р. Міністерство освіти СРСР затвердило «Примірне положення про наукове товариство учнів», а у 1983 р. Міністерство освіти УРСР прийняло перше Типове положення про Малу академію наук школярів, що вплинуло на створення наукових учнівських об’єднань у Донецькій, Дніпропетровській, Житомирській, Рівненській, Харківській областях і м. Мелітополі. Усього до 1987 р. було створено 11 малих академій наук. З 1990 р. починається новий етап розвитку МАНівського руху. У м. Одесі було проведено І Республіканську науково-практичну конференцію членів наукових товариств учнів, у травні 1992 року – І Всеукраїнський конкурс юних істориків імені М. С. Грушевського, а у 1993 р. вперше одночасно проводилося декілька Всеукраїнських конкурсів науково-дослідницьких робіт учнів з різних наукових напрямів. Визначальним для створення сучасної моделі МАН став 1993 р. На засіданні колегії

Міністерства освіти України та Президії Академії наук України було ухвалено спільну постанову від 22 грудня 1993 року № 19/3-9, 351 «Про шляхи вдосконалення діяльності Малих академій наук і наукових товариств учнів як центрів формування наукової еліти України», а також прийнято рішення про створення єдиної Малої академії наук України з її територіальними відділеннями і обрано Президію МАН. Відповідно до цього документу затверджуються Положення про Малу академію наук України, Положення про координаційно-методичну раду, Перелік базових вищих навчальних закладів України та наукових установ Академії наук України, а також терміни паспортизації територіальних відділень МАН. На цьому етапі з МАН співпрацювали 60 вищих навчальних закладів України і 44 наукові установи Національної академії наук України. Удосконалювалася система проведення Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів – членів МАН. Важливим кроком стало запровадження Положення про Всеукраїнські учнівські олімпіади з базових і спеціальних дисциплін, турніри і конкурси-захисти науково-дослідницьких робіт та конкурси фахової майстерності. Постановою Кабінету Міністрів України від 26.01.1994 р. № 45 «Про затвердження Положення про позашкільний навчальний заклад» і наказом Міністерства освіти України від 22.02.1994 р. № 45 ухвалено нову номенклатуру позашкільних навчальних закладів і запроваджено новий тип позашкільних закладів – Малі академії наук учнівської молоді. Першими такими закладами у 1993–1998 рр. стали Львівська, Мелітопольська, Луганська та Тернопільська Малі академії наук учнівської молоді. Вагомим кроком у розвитку МАН стало створення у 2004 р. згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2003 р. № 1301 «Про вдосконалення системи організації роботи з виховання дітей та молоді у позашкільних навчальних закладах» Позашкільного навчального закладу Мала академія наук учнівської молоді. На нього було покладено функції координації дослідницько-експериментального напряму позашкільної освіти. Поступово формується мережа спеціалізованих позашкільних навчальних закладів – малих академій наук учнівської молоді. Важливого значення для діяльності та розвитку МАН набуло ухвалення Постанови Кабінету Міністрів України від 08.08.2007 р. № 1016 «Про затвердження Державної цільової програми роботи з обдарованою молоддю на 2007–2010 рр.». Визначною подією стало засідання Президії НАН України 11.11.2009 р., присвячене діяльності МАН і на-

109

БУРІННЯ данню Позашкільному навчальному закладу Мала академія наук учнівської молоді статусу закладу подвійного підпорядкування – Міністерству освіти і науки України та Національній академії наук України. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 03.02.2010 р. № 88 «Про удосконалення роботи з талановитими дітьми» заклад було перейменовано на Український державний центр «Мала академія наук України». Вагому роль у розвитку МАН відіграє Указ Президента України № 927/2010 від 30.09.2010 р. «Про заходи щодо розвитку системи виявлення та підтримки обдарувань і талановитих дітей та молоді», який активізував процес формування мережі регіональних академій наук учнівської молоді. Указом також надано статус Національного Українському державному центру «Мала академія наук України». На сьогодні Національний центр «Мала академія наук України» є закладом, що виконує загальнодержавні функції з пошуку, розвитку та підтримки обдарованих і талановитих учнів. Щорічно НЦ «МАН України» проводиться близько 30 всеукраїнських заходів науково-методичного спрямування і понад 40 масових заходів для обдарованої учнівської молоді. Запроваджуються нові освітні проекти, в тому числі міжнародні. Щорічно зростає кількість дітей, залучених до науково-

110

№ 5 (9) січень — грудень 2012 дослідницької діяльності МАН, у 2011 р. вона становить близько 250 тис. обдарованих учнів з усієї країни. Ключова роль у вихованні юних дослідників належить педагогічним і науково-педагогічним працівникам МАН. На сьогодні загальна кількість педагогів та науковців, що працюють з обдарованими дітьми, становить приблизно 6,5 тис., серед яких близько 1,5 тис. викладачів є кандидатами наук, 300 – докторами наук. До науково-педагогічного складу МАН входять педагоги позашкільних навчальних закладів – 11%, загальноосвітніх навчальних закладів – 47%, викладачі вищих навчальних закладів – 42%. Науково-дослідницька робота в МАН організована за науковими відділеннями та секціями відповідно до структури, затвердженої Президією МАН. Для задоволення інтересів і потреб дітей у дослідницькій діяльності в різних галузях науки й техніки щороку в системі роботи МАН запроваджуються нові секції та наукові відділення. Так, у 2008–2009 н. р. структура наукових відділень МАН складалась із 48 секцій 8 наукових відділень, а в 2011–2012 н. р. – вже 60 секцій 11 наукових відділень. Здебільшого обдаровані діти України – учні МАН – надають перевагу науково-дослідницькій діяльності у галузях філології та мистецтвознавства (25 %), хімії та біології, екології й аграрних наук (23 %), історії та географії

Підготовка кадрів (20 %). Дещо менше дітей навчається у секціях наукових відділень математики (10 %), комп’ютерних наук (7 %), фізики і астрономії (6 %), технічних наук (4 %). Учні – члени МАН є учасниками різноманітних обласних, всеукраїнських, міжнародних інтелектуальних конкурсів, турнірів, олімпіад і виявляють високий рівень підготовки та творчі здібності. Визначним заходом МАН є щорічний Всеукраїнський конкурс-захист науково-дослідницьких робіт учнів – членів МАН. У всіх етапах конкурсу-захисту беруть участь близько 100 000 школярів-старшокласників, з яких до фіналу виходять понад 1000 кращих. Журі конкурсу-захисту формується з фахівців відповідного профілю з числа наукових і науково-педагогічних працівників НАН України, НАПН України, вищих та інших навчальних закладів. Кураторами наукових відділень МАН є академіки НАНУ – члени Президії МАН. Невід’ємним компонентом ефективної діяльності МАН є співпраця з вищими навчальними закладами, науковими установами та громадськими інститутами, бізнес-структурами, що сприяє успішному виконанню її головної функції – формування інтелектуального потенціалу української нації.

Сьогодні МАН виховує професійно зорієнтованих, озброєних відповідним науковим, дослідницьким інструментарієм молодих людей, які вже у школі знають своє призначення, спрямування, наукове покликання і йдуть до вищих навчальних закладів, чітко розуміючи, в якій науковій галузі вони хочуть працювати. Президент МАП Довгий Станіслав Олексійович – директор Інституту телекомунікацій і глобального інформаційного простору НАН України, народний депутат України, доктор фізикоматематичних наук, професор, член-кореспондент НАН України, член-кореспондент НАПН України. Заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії у галузі науки і техніки, лауреат Державної премії у галузі освіти. Перший віце-президент Бар’яхтар Віктор Григорович директор Iнституту магнетизму НАН та Мiносвiти і науки України, доктор фізико-математичних наук, професор, академік НАНУ (Відділення фізики і астрономії). Лауреат трьох премій Національної академії наук, трьох Державних премій України в галузі науки і техніки, двох міжнародних премій.

111

БУРІННЯ Віце-президент Андрущенко Віктор Петрович - ректор Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова, директор Інституту вищої освіти НАПН України, доктор філософських наук, професор, академік НАПНУ. Заслужений діяч науки і техніки України. Члени Президії: Жулинський Микола Григорович директор Інституту літератури ім. Т. Шевченка НАНУ, доктор філологічних наук, професор, академік НАНУ (Відділення літератури, мови та мистецтвознавства). Член Спілки письменників України; Редько Володимир Никифорович - доктор фізико-математичних наук, професор, академік НАНУ (Відділення інформатики); Геєць Валерій Михайлович - директор Інституту економічного прогнозування НАНУ, доктор економічних наук, професор, академік НАНУ (Відділення економіки); Мельничук Дмитро Олексійович - ректор Національного аграрного університету, доктор біологічних наук, професор, академік НАНУ (Відділення молекулярної біології, біохімії, експериментальної і клінічної фізіології), генерал-лейтенант Служби державної ветеринарної медицини, віце-президент УААН; Грінченко Віктор Тимофійович - директор Інституту гідромеханіки НАНУ, доктор фізико-математичних наук, академік НАНУ (Відділення механіки); Самойленко Анатолій Михайлович - директор Інституту математики НАНУ, доктор фізико-математичних наук, професор, академік НАНУ (Відділення математики); Кухар Валерій Павлович - директор Iнституту бiоорганiчної хiмiї та нафтохiмiї НАНУ, доктор хімічних наук, професор, академік НАНУ (Відділення хімії).

Перемоги учнів Малої академії наук України на Міжнародній конференції молодих учених «ICYS2012» З 16 по 23 квітня 2012 року юні науковці Малої академії наук України взяли участь у ХІХ Міжнародній конференції молодих учених «ICYS–2012», яка проходила в м. Неймеген, Нідерланди. Поїздку українських вундеркіндів до Нідерландів ініціювали Національний центр «Мала академія наук України» та Інститут обдарованої дитини Академії педагогічний наук України. Міжнародна конференція молодих учених «ICYS», яка працює з 1993 року, – це індивідуальні змагання з фізики, математики, інформатики та екології для учнів 14–18 років. «ICYS» дає змогу юним дослідникам отримати відгуки про свою роботу від міжнародного журі, у

112

№ 5 (9) січень — грудень 2012

складі якого – видатні науковці світу. Знайомство з ученими різних країн часто стає одним із перших кроків до наукової кар’єри талановитої молоді. Учасниками цьогорічного конкурсу загалом стали понад двісті дітей з таких країн світу, як Білорусія, Бразилія, Китай, Хорватія, Чехія, Грузія, Німеччина, Угорщина, Індонезія, Іран, Корея, Литва, Малайзія, Нідерланди, Польща, Румунія, Росія, Сербія, Тайвань, Таїланд, Туреччина та Україна. Нашу країну представляли дванадцять найкращих учнів Малої академії наук – лауреатів і переможців Всеукраїнського конкурсу-захисту, активних учасників інших заходів МАН. Півроку під керівництвом досвідчених фахівців вони тренувалися захищати свої науково-дослідницькі роботи англійською мовою, відпрацьовували техніку ораторської майстерності, вивчали принципи ведення ефективної наукової дискусії, проводили психологічні тренінги. Така напружена робота дала свої плоди: перемогу в престижному міжнародному змаганні здобули троє юних українських дослідників. Станіслав Гетало (м. Суми) з роботою «Числові конструкції та суми кубів і квадратів» посів ІІ місце в секції «Математика», Олена Свєтлова (м. Запоріжжя) з роботою «Властивості медіанної фільтрації та їх застосування» виборола ІІІ місце в секції «Комп’ютерні науки», Лідія Захарук (м. Чернівці) з роботою «Монокристали, що пропускають світло в червоній та інфрачервоній частині спектра» – ІІІ місце в секції «Прикладна фізика». А одинадцятикласник з Євпаторії Юрій Захарян з роботою «Дослідження теорем Варіньйона та Вітенбаура, їх розвиток та застосування» отримав спеціальний приз у секції «Математика». Окрім презентації своїх робіт, учасники мали змогу прослухати лекції і відвідати практичні заняття в лабораторіях знаного університету Радбоуд. Незабутні враження отримали школярі від екскурсій Неймегеном – найдавнішим містом Нідерландів, заснованим римлянами понад 2 тисячі років тому, – а також від прогулянок зоопарком міста Арнхем та парком розваг «Ефтелінг». Наступного року ХХ Міжнародна конференція молодих учених проходитиме в Індонезії.

Підготовка кадрів

ДОНЕЦКИЙ НАЦИОНАЛЬНЫЙ ТЕХНИЧЕСКИЙ УНИВЕРСИТЕТ ОБЪЯВЛЯЕТ НАБОР НА СПЕЦИАЛЬНОСТЬ «БУРЕНИЕ СКВАЖИН» Донецкий национальный технический университет (в прошлом – Донецкий политехнический институт, ДПИ) – старейший вуз восточной Украины, который ведет свою историю с 1921 года. Ныне – это один из лучших технических вузов Украины с обширной инфраструкту-рой. Руководит учебным заведением IV уровня аккредитации Герой Украины, Член-корреспондент НАН Украины, профессор, доктор технических наук А. А. Минаев. В составе ДонНТУ работают 16 факультетов, в том числе и горно-геологический, на котором с 1966 года проводится подготовка горных инженеров по бурению скважин. Декан факультета – председатель Донецкой областной организации Союза буровиков Украины А. А. Каракозов.

Специальность «Бурение скважин» не привязана к предприятиям одной отрасли. Её выпускники с успехом могут работать как на буровых, так и на горнодобывающих предприятиях (шахты, рудники, карьеры, золотодобывающие артели), в геологоразведочной и нефтегазовых отраслях, в строительных организациях разного профиля (гражданское, подземное, шахтное строительство, прокладка коммуникаций), в конструкторских и научных организациях. Эта специальность является очень мобильной и интернациональной (можно работать вахтенным методом в других областях Украины или в странах с более высоким уровнем оплаты труда, переход из отрасли в отрасль является легким и не нуждается в переквалификации и т.д.).

Выпускники специальности «Бурение скважин» обеспечивают: добычу и утилизацию метана угольных месторождений, добычу сланцевого газа; разведку месторождений полезных ископаемых на суше и на море; добычу полезных ископаемых скважинным и открытым способами; дегазацию угольных пластов действующих шахт, как с поверхности, так и из-под земли; поиски и добычу питьевой или технической воды; безлюдную проходку шахтных стволов и скважин большого диаметра специального назначения; сооружение свайных оснований при строительстве зданий, сооружений, мостов, дамб; инженерно-геологические работы при строительстве сооружений и транспортных коммуникаций, в том числе и на шельфе; проведение бу-ровзрывных работ; бестраншейное сооружение подземных коммуникаций; реконструкцию горных предприятий, строительство метрополитенов и тоннелей. В 2013 году объявлен прием на специальность «Бурение скважин» (БС) и её специализацию «Технология и техника разведки месторождений полезных ископаемых» (ТТР). Подготовка проводится по образовательноквалификационным уровням «Бакалавр» (в рамках направления «Горное дело»), «Специалист» и «Магистр». После окончания университета возможно обучение в аспирантуре. Дневная форма обучения проводится за счет госбюджетных средств, заочная форма – за счет средств физических и юридических лиц. Госзаказ на 1 курс по образовательно-квалификационному уровню «Бакалавр» составляет до 40 человек. Студентам дневной формы обучения выплачивается академическая стипендия (по состоянию на 01.02.2013 – 861,4 грн. в месяц). Студенты из удаленных от города Донецка населенных пунктов в обязательном порядке обеспечиваются общежитием. За период обучения у Вас также есть возможность получить вторую специальность экономического профиля или на военной кафедре. Ожидаем вас в нашем университете! С правилами приема можно ознакомиться на сайте ДонНТУ: http://donntu.edu.ua/ukr/3/3_1_pravila.php. За справками обращайтесь в деканат горно-геологического факультета ДонНТУ: 83001, г. Донецк, ул. Артема, 58, к. 404, тел. 062 338 09 94. E-mail: karakozov@donntu.edu.ua Наш сайт: http://ggf.donntu.edu.ua.

113

БУРІННЯ

№ 5 (9) січень — грудень 2012

коледж геологорозвідувальних технологій київського національного університуту імені тараса шевченка Коледж геологорозвідувальних технологій (КГРТ) створений у 1930 році. Це єдиний навчальний заклад України, який готує молодших спеціалістів усіх геологорозвідувальних спеціальностей. У коледжі є навчальні і спортивні корпуси, навчальні майстерні, їдальня, гуртожитки, навчальні полігони, геологічний музей, бібліотека з читальною залою а також, укомплектовані сучасною апаратурою і обладнанням, кабінети й лабораторії. Комп’ютерний центр коледжу оснащений сучасними комп’ютерами, які мають доступ до Інтернет. Програмне забезпечення дозволяє студентам успішно опановувати новітні комп’ютеризовані технології обробки геолого-геофізичної, екологічної інформації, сучасні інформаційні системи і технології, комп’ютерні мережі. Бібліотека коледжу нараховує близько 100 тисяч томів і щорічно поповнюється новими виданнями. Завдяки старанній праці педагогічного колективу коледжу постійно удосконалюється методичне забезпечення навчального процесу, впроваджуються нові технології навчання. Коледж готує молодших спеціалістів за такими спеціальностями і спеціалізаціями: • Пошук та розвідка геологічними методами; • Пошук та розвідка геофізичними методами; • Дослідження свердловин геофізичними методами; • Експлуатація і ремонт геофізичної апаратури і обладнання; • Комп’ютерна обробка геофізичної інформації; • Гідрогеологічні випробування; • Прикладна екологія; • Буріння свердловин; • Обслуговування та ремонт автомобілів і двигунів; • Бухгалтерський облік; • Діловодство. На відділенні перепідготовки молодших спеціалістів здійснюється післядипломне навчання з наданням другої вищої освіти за спеціальністю «Бухгалтерський облік». Водночас, на замовлення геологічних та інших підприємств у коледжі проводяться перепідготовка і підвищення кваліфікації кадрів, теоретичні і науково-практичні семінари, короткотермінові курси, професійне навчання працівників. З 5 жовтня 2012 року навчальний заклад, який раніше називався Київським геологорозвідувальним технікумом отримав нову назву - Коледж геологорозвідувальних технологій. Звична та приємна для багатьох викладачів, випускників та студентів абревіатура

114

«КГРТ» збереглася. Крім того коледж був приєднаний до Київського національного університету імені Тараса Шевченка на правах відокремленого структурного підрозділу.

Навчальний корпус КГРТ

У коледжі функціонують три відділення денної форми навчання - геологорозвідувальне (завідувач В. Г. Бохан), геофізичне (завідувач Н. В. Найчук), економічне (завідувач Є. С. Дубчак); заочне відділення (завідувач Л. Я. Висоцька). На усіх відділеннях навчається близько 1400 студентів. Підготовка молодших спеціалістів проводиться у відповідності з вимогами Галузевих стандартів вищої освіти України. Вивчення циклу навчальних дисциплін гуманітарної та соціально-економічної підготовки, циклу природничо-наукової підготовки та циклу професійної підготовки забезпечують 14 циклових комісій: соціально-економічних дисциплін (голова ц.к. Л. П. Перевозченко), філологічних дисциплін (голова ц.к. Г. Б. Підліпська), фізики і математики (голова ц.к. О. В. Решетняк), електрорадіотехнічних дисциплін та комп’ютерної техніки (голова ц.к. Ю. Ф. Гонтарєв), геологічних дисциплін (голова ц.к. М. І. Бублій), гідрогеології (голова ц.к О. Ф. Петелько), екології (голова ц.к. Т. Ю. Заверталюк), геофізичних методів (голова ц.к О. О. Зайцев), геофізичних досліджень свердловин (голова ц.к. Ю. М. Заворотько), техніки розвідки та охорони праці (голова ц.к. В. Г. Носенко), автотранспортних і загальнотехнічних дисциплін (голова ц.к. В. О. Проценко), бухгалтерського обліку та фінансово-економічних дисциплін (голова ц.к. Т. В. Ко-

Підготовка кадрів валенко), діловодства (голова ц.к. О. І. Мірошниченко), фізичного виховання (голова ц.к. А. М. Юрченко). Коледж має досвідчений педагогічний колектив: з 90 штатних педагогічних працівників більшість має кваліфікаційну категорію «викладач вищої категорії», чотири викладачі мають науковий ступінь кандидата наук, дев’яти педагогічним працівникам присвоєно педагогічне звання «викладач-методист», 11 педагогічних працівників нагороджені знаком «Відмінник освіти України», 25 педагогічних працівників - випускники КГРТ. Для проведення навчальних занять залучаються близько 20 висококваліфікованих фахівців з виробництва, у тому числі 5 кандидатів наук Традиційно у коледжі приділяється значна увага методичній роботі. Викладачі навчального закладу - автори більше 60 підручників і навчальних посібників, виданих у різний час. Геологічний музей КГРТ відкритий 1 вересня 1986 року. Його першою завідуючою була Наталія Шпак, а нині музеєм опікується Валентин Прокопець. Музей включає виставково-експозиційний зал, літотеку і офісне приміщення. В експозиційному залі площею 250 м2 розміщені 54 скляні вітрини і 50 подіумів з 2000 зразками кам’яного матеріалу. Основою кам’яного зібрання музею став матеріал, доставлений студентами і викладачами з виробничих практик, а також подарований коледжу його випускниками. Частина мінералів і гірських порід закуплено в організаціях, які в роки колишнього Радянського Союзу займалися комплектуванням учбових колекцій каміння; багато які зразки, надзвичайні по колористичних характеристиках і досконалості природної огранки, подаровані музею знавцями ювелірного виробного каміння. Географія місць знаходження кам’яного матеріалу досить широка; в експозиції музею виставлені зразки практично із усіх континентів: з Європи, Азії, Африки, Північної та Південної Америки і навіть з Антарктиди. За станом на 01.01.2005 року у фондах музею нараховується близько 3200 зразків мінералів, гірських порід, руд і скам’янілостей. Більше ніж 2000 зразків з них виставлені для огляду в експозиційному залі, решта знаходиться у сховищах музею. Коледж входить до навчальних комплексів з ІваноФранківським національним технічним університетом нафти і газу, Національним технічним університетом України “Київський політехнічний інститут”, Національним авіаційним університетом, Національним транспортним університетом, Національним гірничим університетом (м. Дніпропетровськ), Одеським національним університетом ім. І.І.Мечникова, Київським національним університетом культури і мистецтв, Міжнародним науково-технічним університетом ім. Ю. Бугая, Відкритим міжнародним університетом розвитку людини „Україна”, Академією муніципального управління, Академією статистики, обліку та аудиту Державного комітету статистики, Міжрегіональною академією

управління персоналом, Європейським університетом фінансів, інформаційних систем, менеджменту і бізнесу, Київським інститутом інвестиційного менеджменту, в яких мають можливість продовжити навчання випускники коледжу. Інформація про спеціальності За спеціальністю “Пошук та розвідка геологічними методами” коледж готує молодших спеціалістів, які займаються геологічним картуванням, пошуками та розвідкою родовищ корисних копалин. Випускникам присвоюється кваліфікація техніка-геолога і видається сертифікат оператора персонального комп’ютера. За спеціальністю “Пошук та розвідка геофізичними методами” коледж готує молодших спеціалістів за даною спеціальністю і такими спеціалізаціями: “Геофізичні дослідження у свердловинах”, „Комп’ютерна обробка геофізичної інформації”. За спеціальністю “Пошук та розвідка геофізичними методами” студенти вивчають сучасну електронну апаратуру і обладнання, змонтовані на автомобілях, літаках і морських кораблях для вирішення геологічних задач пошуку та розвідки родовищ корисних копалин, інженерно-геологічних досліджень. Результати польових вимірювань обробляються комп’ютерною технікою. Випускникам присвоюється кваліфікація технікагеофізика і видається сертифікат оператора персонального комп’ютера. За спеціалізацією “Геофізичні дослідження у свердловинах” коледж готує молодших спеціалістів, які за допомогою сучасної електронної апаратури проводять дослідження у свердловинах з метою вивчення геологічного розрізу, виділення корисних копалин і визначення вмісту їх у гірських породах, вивчення технічного стану свердловин з метою запобігання та ліквідації аварії в них, проведення досліджень для інженерної геології. Випускникам присвоюється кваліфікація технікагеофізика і видається сертифікат оператора персонального комп’ютера. За спеціалізацією “Комп’ютерна обробка геофізичної інформації” коледж готує молодших спеціалістів зі знаннями сучасної комп’ютерної техніки і технологій комп’ютерної обробки та інтерпретації геолого-геофізичної інформації. Випускникам присвоюється кваліфікація техніка-геофізика і видається сертифікат оператора персонального комп’ютера. За спеціальністю „Експлуатація і ремонт геофізичної апаратури і обладнання” напряму підготовки „Інженерна механіка” коледж готує молодших спеціалістів з технічного обслуговування і ремонту електронної геофізичної апаратури з використанням засобів комп’ютерної техніки. Випускникам присвоюється кваліфікація техніка з експлуатації та ремонту устаткування і видається сертифікат оператора персонального комп’ютера. За спеціальністю “Пошук та розвідка гідрогеологічними та інженерно-геологічними методами” коледж

115

№ 5 (9) січень — грудень 2012

БУРІННЯ готує молодших спеціалістів, які займаються дослідженням та пошуком підземних вод, оцінкою ґрунтів для будівництва, інженерно-геологічними дослідженнями. Випускникам присвоюється кваліфікація технікагідрогеолога й видається сертифікат оператора персонального комп’ютера. За спеціальністю “Прикладна екологія” коледж готує молодших спеціалістів з контролю за станом навколишнього середовища і використанням природних ресурсів. Випускникам присвоюється кваліфікація технікаеколога і видається сертифікат оператора персонального комп’ютера. За спеціальністю “Буріння свердловин” коледж готує молодших спеціалістів з буріння свердловин на тверді корисні копалини і воду та для інженерно-геологічних досліджень на будівництві і автоматизації геологорозвідувальних робіт, які є організаторами та виконавцями бурових робіт. Розвідка родовищ ведеться сучасною технікою, самохідними установками. Випускники отримують посвідчення водія категорії “С”. Випускникам присвоюється кваліфікація техніка з буріння.

За спеціальністю “Обслуговування та ремонт автомобілів і двигунів” коледж готує молодших спеціалістів для виробничо-технічної та організаційно-керівної діяльності, пов’язаної з технічним обслуговуванням автомобілів і двигунів. У процесі навчання випускники отримують посвідчення водія категорії “В” і “С”. Випускникам присвоюється кваліфікація технікамеханіка. За спеціальністю “Діловодство” коледж готує молодших спеціалістів із забезпечення документаційного і організаційного обслуговування управлінської діяльності. Випускникам присвоюється кваліфікація організатора діловодства і видається сертифікат оператора персонального комп’ютера. За спеціальністю “Бухгалтерський облік” коледж готує молодших спеціалістів для роботи у цехах, відділах і централізованих бухгалтеріях підприємств і організацій різних форм власності на посадах бухгалтера. У процесі навчання випускники отримують робітничу професію оператора персонального комп’ютера з врученням сертифікату. Випускникам присвоюється кваліфікація молодшого спеціаліста з бухгалтерського обліку.

Коледж готує молодших спеціалістів за спеціальностями та спеціалізаціями Спеціальність, спеціалізація

Прийом На базі 9 кл.

Пошук та розвідка геологічними методами

5.04010301

Пошук та розвідка геофізичними методами

5.04010302

Геофізичні дослідження у свердловинах

5.04010302.01

Комп’ютерна обробка геофізичної інформації

5.04010302.02

3 роки

Пошук та розвідка гідрогеологічними та інженерно-геологічними методами

5.04010303

3 роки

Прикладна екологія

5.04010602

3 роки

2400*

Буріння свердловин

5.05030106

9 кл.–4 роки 11кл.–3роки

2400*

Обслуговування та ремонт автомобілів і двигунів – платне

5.07010602

9 кл.–4 роки 11кл.–3роки

5200 3120*

Діловодство – платне

5.02010501

9 кл.–3 роки 11кл.– 2роки

4000 2400*

Бухгалтерський облік – платне

5.03050901

9 кл.–3 роки 11кл.– 2роки

4000

* – вартість навчання на заочному відділенні

116

Заочне навч. на базі 11 кл.

Вартість навчання за рік, грн.

Шифр

Назва

На базі 11 кл.

Термін навчання

9 кл.–4 роки 11кл.–3роки

2400*

9 кл.–4 роки 11кл.–3роки

2400*

4 роки

Підготовка кадрів Навчальна бурова практика на полігоні, після якої студенти отримують робітничу спеціальність ‑бурільник ІІІ розряду

Змагання на Олімпійському стадіоні Геодезичну практику проводить викладач Карпенко Галина Олексіївна

Виступ студентів на концерті з нагоди Дня студента

Лабораторні дослідження проводять майбутні екологи

Студенти коледжу під час екскурсії на військовому полігоні в м.Житомир

Геологічна навчальна практика, яку проводить викладач КГРТ Бублій Микола Іванович

117

№ 5 (9) січень — грудень 2012

БУРІННЯ

ПОЛТАВСЬКИЙ НАФТОВИЙ ГЕОЛОГОРОЗВІДУВАЛЬНИЙ ТЕХНІКУМ Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка Кінець 60-х років… Час, коли стрімкими кроками розвивалася промисловість, будувалися підприємства – гіганти, відбувалося освоєння космічного простору і бурхливо розвивалася нафтогазова промисловість. Саме в цей період, у 1967 році, і був створений Полтавський нафтовий геологорозвідувальний технікум. Починалося все з двох спеціальностей: «Буріння нафтових і газових свердловин» та «Геологія і розвідка нафтових і газових родовищ». З першого року існування технікум набув неабиякої популярності. Як же мріяла тоді молодь стати геологами, досліджувати земні надра, відкривати для країни нові родовища нафти і газу! Головним було бажання студентів стати справжніми геологами чи нафтовиками, бажання викладачів – дати їм якомога більше знань. Та й сьогодні технікум – один з небагатьох вищих навчальних закладів нафтогазової промисловості на території України. У 2012 році розпочалася нова сторінка в історії технікуму – діяльність у складі одного із найпотужніших вузів Полтавщини - Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка. Для успішного навчання в технікумі є усі умови: навчальний корпус, в якому знаходиться більше 50 аудиторій та лабораторій, актова зала, 4 комп’ютерних аудиторії з доступом до Інтернету, конференцзала, спортивні зали, стрілецький тир, бібліотека, їдальня, єдиний на території Полтавщини геологічний музей, який налічує понад 3000 експонатів, зібраних з усього світу. Поряд з навчальним корпусом розташовані два студентські гуртожитки, майстерні, стадіон, футбольний майданчик зі штучним покриттям. Все це дає змогу повною мірою проводити заняття для освоєння спеціальностей. Щорічно в технікумі проводяться різноманітні конкурси, урочисті вечори. Традиційними є святкування Дня знань, Дня працівника освіти, Дня здоров’я і випускних вечорів. Також студенти беруть участь у заходах, що проводяться поза межами технікуму, зокрема, у концертах до Дня міста, входять до волонтерського руху з прибирання лісів та берегів Ворскли, території технікуму. Студенти можуть проявити свої творчі здібності і нахили у театральній студії та хореографічному колективі технікуму. Для розвитку у студентів знань і навичок організаторської діяльності активно діє студентське самоврядування. Щорічно у технікумі проводяться вибори голови студентського самоврядування, адже саме цей орган організовує дозвілля студентів, зокрема проводить конкурси, дискотеки, зустрічі з цікавими людьми. Студенти беруть активну участь і в спортивному житті. Збірні команди технікуму з міні-футболу, настільного

118

тенісу, гирьового спорту, кульової стрільби з вогнепальної зброї - зазвичай чемпіони Полтавщини серед вищих навчальних закладів І-ІV рівнів акредитації. У 2013 році оголошується набір абітурієнтів на основі базової загальної середньої освіти за спеціальностями: • Буріння свердловин; • Обслуговування і ремонт обладнання нафтових і газових промислів; • Експлуатація газонафтопроводів і газонафтосховищ; • Експлуатація нафтових і газових свердловин; • Діловодство. • Вступні випробування складаються з української мови (диктант) та математики. • На базі повної загальної середньої освіти абітурієнти мають змогу вступити на такі спеціальності: • Буріння свердловин (заочна форма навчання); • Експлуатація газонафтопроводів і газонафтосховищ; • Експлуатація нафтових і газових свердловин; • Розвідування нафтових і газових родовищ.

Вступний відбір на базі 11 класів здійснюється за конкурсом сертифікатів ЗНО з української мови та літератури (на всі спеціальності), та з математики або фізики (на спеціальності «Буріння свердловин», «Експлуатація нафтових і газових свердловин»; «Експлуатація газонафтопроводів і газонафтосховищ») математика або хімія (на спеціальність «Розвідування нафтових і газових родовищ»). Форма навчання Денна

Спеціальність

Заочна

На базі 9 класів

На базі 11 класів

Буріння свердловин

4 роки

3 роки

Обслуговування і ремонт облад нання нафтових і газових промислів

4 роки

Експлуатація газонафтопроводів і газонафтосховищ

3,5 роки

2,5 роки

Експлуатація нафтових і газових свердловин

4 роки

3 роки

Розвідування нафтових і газових родовищ Діловодство

Після закінчення технікуму випускники мають можливість продовжити навчання у Полтавському національному технічному університеті імені Юрія Кондратюка на відповідних факультетах за скороченими термінами. Адреса: 36021, м. Полтава, вул. Грушевського 2а. Тел.: (0532) 60-57-63; факс: (0532) 60-57-63. E-mail: pngrt@yandex.ua. Сайт: www.pngrt.net.

Підготовка кадрів На заняттях в комп’ютерному класі

Головний навчальний корпус технікуму

Вивчення бурової справи

Під час навчальної практики

Студентський гуртожиток

У геологічному музеї технікуму

119

№ 5 (9) січень — грудень 2012

БУРІННЯ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «ДРОГОБИЦЬКИЙ КОЛЕДЖ НАФТИ І ГАЗУ» Дрогобицький нафтовий технікум - вищий навчальний заклад освіти першого рівня акредитації, створений згідно наказу Народного Комісара нафтової промисловості від 20.01.1945 року № 58 для підготовки фахівців зі спеціальностей: «Буріння нафтових і газових свердловин», «Технологія нафти і газу», «Обладнання нафтопереробних промислів», «Промислове та цивільне будівництво» з планом прийому 240 осіб. Перший випуск спеціалістів відбувся у 1948 році. Враховуючи збільшення потреб у спеціалістах для нафтових підприємств Прикарпаття, у 1953 році було відкрито вечірнє відділення з філіалом у м. Бориславі, на якому велася підготовка спеціалістів без відриву від виробництва зі спеціальностей: «Експлуатація нафтових і газових свердловин» та «Технологія нафти й газу». У 1957 році до Дрогобицького нафтового технікуму був приєднаний Львівський нафтопромисловий технікум. У 1958 році було відкрито заочне відділення, на якому велася підготовка спеціалістів зі спеціальностей: «Буріння нафтових і газових свердловин», «Експлуатація нафтових і газових свердловин», «Обладнання нафтових і газових промислів» та «Хімічна технологія нафти й газу». У 1959 році був відкритий Долинський філіал вечірнього відділення, на якому проводилась підготовка спеціалістів з спеціальностей: «Експлуатація нафтових і газових свердловин», «Обладнання нафтових і газових промислів» та «Планування на підприємствах нафтової й газової промисловості». У зв’язку зі зменшенням кількості вступників на вечірнє відділення з числа працівників нафтовидобувних та бурових підприємств, у 1973 році був закритий Бориславський філіал, а в 1975 році - і Долинський. Указом Президії Верховної Ради від 30.08.1991р. «Про передачу підприємств, установ та організацій союзного підпорядкування, розміщених на території України, у власність держави» Дрогобицький нафтовий технікум з 01.11.1991 р. було передано в підпорядкування Мінвузу України, а з 1992 р. - Міністерству освіти і науки України. У 1997 році Дрогобицький нафтовий технікум отримав ліцензію на право підготовки фахівців на рівні кваліфікаційних вимог до молодшого спеціаліста зі спеціальностей: «Економіка підприємства» та «Експлуатація газонафтопроводів і газонафтосховищ». Наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 02.08.2012р. № 870 Дрогобицький нафтовий технікум перейменовано у Державний вищий навчальний заклад «Дрогобицький коледж нафти і газу». Директор Державного вищого навчального закладу «Дрогобицького коледжу нафти і газу» - Янів Павло Петрович, кандидат технічних наук, доцент, дійсний член Української нафтогазової академії. На даний час у коледжі проводиться підготовка фахівців практично з усіх спеціальностей для нафтогазовидобувної та нафтопереробної промисловості.

120

Навчальний корпус Дрогобицького коледжу нафти і газу

Увесь навчально-виховний процес у коледжі здійснюється викладачами чотирнадцяти циклових комісій, вісім із яких - випускні, а шість з гуманітарних, соціально-економічних та професійно-орієнтованих дисциплін. Враховуючи значний досвід роботи, хорошу професійну майстерність, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України доручило колективу коледжу розробку Державного стандарту освіти з трьох спеціальностей: «Експлуатація нафтових і газових свердловин», «Переробка нафти і газу» та «Обслуговування і ремонт обладнання нафтових і газових промислів». Структурними підрозділами коледжу є три денні відділення та відділення довузівської і післядипломної освіти, підрозділи, що забезпечують навчально-виховний процес, адміністративні та господарські, які відповідають вимогам соціально-побутових потреб студентів та працівників. Коледж зі структурними підрозділами функціонує як єдиний навчально-виховний комплекс. За період існування коледж підготував більше 20 тисяч фахівців різних спеціальностей для нафтогазовидобувної та переробної промисловості, які сумлінною працею підтвердили хорошу якість підготовки спеціалістів. Гордістю Дрогобицького коледжу є випускники, які протягом багатьох десятиріч займали провідні позиції в нафтогазовому комплексі України: Вовків Б.Й., Майдан Є. П., Хомин Я.М., Малярчук Б.М., Демченко П.М., Навроцький Б.І., Коцкулич Я.С., Яремійчук Р.С., Кондрат P.M., Яворський М.М., Матієшин І.С., Шимко Р.Я., Сало Я.С., Буняк Л.К., Ільницький Я.І., Ковалко М.П., Альошин Д.О., Сушко Г.М., Бабій Б.А., Петриняк В.А., Рибчич І.И., Атаманчук І.С., Гаген Ю., Федьків М.І., Романишин Л.І., Рошак Й.І., Кабишев Б.П., Федишин В.О., Луців Я.К., Топільницький П.І., Ключник Г.Л., Білик М.Й., Хащівський І.П., Ждек А.Я., Мрозек К.Р., Матолич Р.М., Іваницький О.Є., Бугай Б.І. та ін. Коледж є учасником навчально-науково-виробничого комплексу «Нафта України» при Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу, національному університеті «Київський політех-

Підготовка кадрів нічний інститут», Українському державному хімікотехнологічному університеті м. Дніпропетровська, що дозволяє випускникам нашого коледжу бути зарахованими у вищеназвані навчальні заклади за узгодженими навчальними планами на скорочений термін навчання. На підставі угод у коледжі діють філіали факультетів довузівської підготовки від Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу, Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут», Українського державного хіміко-технологічного університету м. Дніпропетровська. У 2000 році в Дрогобицькому нафтовому коледжі відкрито заочне відділення навчально-консультативного пункту Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу з усіх спеціальностей. Дрогобицький коледж нафти і газу проводить професійну діяльність на рівні кваліфікаційних вимог професійно-технічного навчання та підвищення кваліфікації згідно з ліцензією серії АД № 073185, виданої 08.01.2013 р. Студенти Дрогобицького коледжу нафти і газу мають можливість набувати досвіду громадського життя в профспілковій організації та студентському врядуванні. Тематичні вечори, щотижневі виховні години, додаткові заходи базуються на діючих традиціях українського народу, Галичини, історичних датах творення державності та народного календаря. «Школа лідера», наради та навчання активу, зустрічі з керівниками груп – це надійний механізм творення майбутнього фахівця, його кар’єрного росту. Хіба можна обійтися у цьому ланцюжку без виховної роботи, «старостатів», якими відають завідувачі відділами, надбань методичного кабінету чи напрацювань голів циклових комісії? Кожен це добре знає, і тому співпраця поколінь має свою особливу сторону, зобов’язує дивитись по-іншому у майбутнє. На зміну викладачам із великим досвідом приходять випускники коледжу, які успішно завершили навчання в магістратурі, аспірантурі є фахівцями новітніх технологій, на сучасному рівні подають програмний матеріал. Не втрачає своїх досягнень спортивний клуб «Нафтовик». Активно працюють спортивні секції з волейболу, баскетболу, настільного тенісу, шахів і шахмат, легкої атлетики, міні-футболу, гирьового спорту тощо. Членами колективу, активом студентів, приймальною комісією разом ведеться повсякденна профорієнтаційна робота по Прикарпаттю, частково Закарпаттю, в областях нафтогазовидобутку. Це дає добрі результати в питаннях щорічного набору, поповненні гуртків художньої самодіяльності та спортивних секцій, вирішенні завдань колективу. На основі загальної середньої освіти (9 класів) у 2013 році оголошується приймання документів за державним замовленням на всі спеціальності: • Буріння свердловин. • Розвідування нафтових та газових родовищ. • Експлуатація нафтових і газових свердловин. • Обслуговування та ремонт обладнання нафтових і газових промислів.

• Монтаж, обслуговування засобів і систем автоматизації технологічного виробництва. • Переробка нафти і газу. • Експлуатація газонафтопроводів і газонафтосховищ. • Економіка підприємства. На основі повної загальної середньої освіти (11 класів) на основі угоди про оплату за навчання приймаються документи на такі спеціальності: • Експлуатація нафтових і газових свердловин. • Обслуговування та ремонт обладнання нафтових і газових промислів. • Переробка нафти і газу. • Розвідування нафтових та газових родовищ. • Економіка підприємства. Базами практик для наших студентів є Прикарпатське управління бурових робіт, Дрогобицький нафтопереробний та Бориславський газопереробний заводи, Полтавщина, підприємства Харківської та Сумської областей, Одещини та Херсону. Сьогодні іде пошук нових місць практик та забезпечення робочими місцями випускників коледжу. Наша держава багата ще не розкритими можливостями у видобуванні вуглеводнів і при розширенні потужностей здатна повністю забезпечити населення та підприємства України. Її потенціал – професійно підготовлені фахівці, багатотисячна сім’я нафтовиків, здатні відгукнутися на потреби держави України у робочих руках у будь-який час. Дирекція коледжу нафти і газу спільно з випускниками, цикловими комісіями працює над розширенням матеріально – технічної бази, відкритті нових спеціальностей у т.ч. для здобуття студентами робітничих професій. Такі заходи дозволяють випускникам швидше працевлаштуватись на підприємствах галузі народного господарства. Дрогобицький коледж нафти і газу серед вищих навчальних закладів України І-ІІ рівнів акредитації працює над розширенням міжнародних зв’язків, займається підготовкою студентів для інших держав, зокрема Республіки Білорусь, Росії. З метою розширення аудиторного фонду ми плануємо здійснити реконструкцію гуртожитку № 1: готується технічна документація, створений оргкомітет з числа активу працівників коледжу. Студентська рада коледжу нафти і газу щорічно здійснює поїздки історичними та духовними місцями, а студенти академічних груп - на місця практики, місця роботи бурових установок, нафтопромислів, нафтопровід «Дружба» та місця трудових звершень випускників коледжу. І все це завдяки тісній співпраці із випускниками, з якими постійно налагоджуємо контакти. Їх імена надовго залишаться в музеї історії коледжу, у пам’яті викладачів, які їх відправляли у життєву дорогу. Коледж чекає на повернення з «життєвого вирію» своїх вихованців напередодні 70-річчя від дня створення. Ми будемо раді поповнити музей історії коледжу новими іменами, династіями нафтовиків України, близького та далекого зарубіжжя.

121

№ 5 (9) січень — грудень 2012

БУРІННЯ

Команда ДКНГ з гирьового спорту

Змагання з бадмінтону в ДКНГ

Чарівні учасниці конкурсу «Міс ДКНГ»

122

Автобус для коледжу - подарунок випускника 1971 року Матієшина Івана Семеновича

Каплиця на території коледжу

Талановиті першокурсники ДКНГ на концерті, присвяченному батькам

Підготовка кадрів

ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ НАФТОГАЗОВОГО КОМПЛЕКСУ (За матеріалами Міжнародної науково-практичної конференції в ПолтНТУ) З 26 по 28 вересня 2012 року під патронатом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, за підтримки Полтавської обласної державної адміністрації в Полтавському національному технічному університеті імені Юрія Кондратюка проходила Міжнародна науково-практична конференція «Проблеми та перспективи розвитку нафтогазового комплексу». У конференції взяли участь: директор департаменту наукової діяльності та ліцензування Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України Олександр Якименко, делегація вчених Китайського університету нафти (м. Пекін) - партнера ПолтНТУ, на чолі з проректором з управління студентськими та викладацькими справами, професором із нафтової геології та органічної геохімії Гангом Венцхе, представники обласної державної адміністрації, провідні фахівці нафтогазової галузі, науковці українських та зарубіжних навчальних закладів. В конференції взяли участь голова Полтавської організації Спілки буровиків України О. Г. Лазаренко та секретар Л. Ю. Олійник.

Урочисто відкрив конференцію та роботу пленарного засідання директор департаменту наукової діяльності та ліцензування Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України Олександр Якименко. Із вітальним словом до присутніх звернувся заступник голови Полтавської обласної державної адміністрації Олександр Коваль. Він привітав присутніх від імені голови ОДА Олександра Удовіченка та відзначив, що Полтавська область має високі показники з видобутку вуглеводнів і є одним із потужних нафтогазових комплексів України, що приносить вагомі результати в реальний сектор економіки. Ректор Полтавського національного технічного уні-

верситету імені Юрія Кондратюка, професор Володимир Онищенко привітав учасників конференції, побажав плідної та результативної роботи. Він наголосив, що перспективи розвитку нафтогазової сфери для економічного зростання країни є вагомим питанням для спеціалістів, науковців та фахівців цієї галузі. Тож проведення Міжнародної конференції, яка зібрала вченихрозробників та виробничих практиків, допоможе знайти шляхи вирішення нагальних загальноукраїнських та світових запитань, які виникають у видобуванні, переробці природних вуглеводнів та постачанні енергетичних ресурсів, впровадженні інноваційних технологій у виробництво.

Пленарне засідання в головній конференц-залі ПолтНТУ

123

БУРІННЯ Директор газопромислового управління «Полтавагазвидобування» дочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» Олександр Ляшенко у вступному слові відмітив, що наукові знання та фундаментальні відкриття допомагають розвивати нафтогазову галузь на Полтавщині. І висококваліфіковані фахівці – випускники Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка факультету нафти і газу та природокористування, зі своїми інноваційними напрацюваннями є рушійним фактором потужного розвитку нафтогазового та паливно-енергетичного комплексу як регіону, так і України. «Співробітництво з Полтавським національним технічним університетом імені Юрія Кондратюка сприяє вирішенню складних практичних завдань, які постають безпосередньо на місцях видобутку блакитного та чорного палива. Адже новітні розробки, механізми та технології реалізуються на виробництвах, що поступово розв’язує проблеми енергетичної безпеки», – відзначив ректор Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу Євстахій Крижанівський. Під час пленарного засідання обговорені актуальні теми нафтогазової сфери. Про розвиток нафтогазового комплексу в системі забезпечення енергетичної безпеки України доповів ректор ПолтНТУ, професор Володимир Онищенко. Науковці із Китайського університету нафти (м. Пекін) поінформували учасників конференції про стан нафтогазових ресурсів Китаю та стратегію їх стійкого розвитку, характеристики і перспективи розвитку нетрадиційних джерел природного газу в Китаї. Нафтогазова безпека України є важливим завданням для країни, про яке повідомив ректор ІваноФранківського національного технічного університету нафти і газу Євстахій Крижанівський. Виступаючі також розглядали питання розробки методів і технологій видобутку газу з природних газогідратів та створення штучних газогідратів для оптимізації виробничих процесів. Ішлося також про сучасний стан та проблеми освоєння вуглеводневої сировини на родовищах України. Професор із нафтової геології та органічної геохімії Китайського університету нафти (м. Пекін) Ганг Венцхе зазначив: «Позитивним є те, що наші колеги з ПолтНТУ зібрали разом науковців і практиків, що дозволило налагодити конструктивний діалог, який сприяє розвитку співпраці між вищими навчальними закладами та підприємствами». На міжнародній науково-практичній конференції працювали п’ять секцій: будівництва та охорони праці на об’єктах нафтогазового комплексу; буріння та освоєння свердловин, техніки та технології розвідки покладів вуглеводневої сировини, підвищення ефективності та довговічності експлуатації нафтогазового обладнання; перспектив розробки нафтових і газових родовищ

124

№ 5 (9) січень — грудень 2012 та геології в нафтогазовій галузі; раціонального природокористування та енергоефективних технологій при видобуванні, транспортуванні та використанні нафти і газу; ролі нафтогазового комплексу в забезпеченні енергетичної безпеки держави. Після обговорення виступів та доповідей, делегати визначили, що фундаментальні та прикладні дослідження, інженерні розробки з підвищення енергоефективності на об’єктах нафтогазової промисловості є пріоритетним напрямом діяльності вищих навчальних закладів. Впровадження наукових розробок університетів повинно забезпечувати підтримку функціонування систем нафто- та газопроводів, технологічного обладнання для переробки нафти і газу, надійні та безпечні умови їх експлуатації. У ході конференції підписано угоду про науково-технічне співробітництво в галузі підготовки і перепідготовки фахівців між Полтавським національним технічним університетом імені Юрія Кондратюка та газопромисловим управлінням «Полтавагазвидобування», дочірньою компанією «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України». Заслухавши та обговоривши виступи та доповіді Міжнародної науково-практичної конференції «Проблеми та перспективи розвитку нафтогазового комплексу» учасники зазначають, що враховуючи значні витрати палива, енергії і інших ресурсів на власні потреби підприємств і об’єктів нафтогазового комплексу, сучасні виклики і фактори впливу у галузі – вважати наукові фундаментальні і прикладні дослідження, а також інженерні розробки з підвищення енергоефективності на об’єктах нафтогазової промисловості пріоритетним напрямком діяльності вищих навчальних закладів. Відповідно до задач, поставлених в «Державній цільовій програмі з енергозбереження», Постанова КМУ від 1 березня 2010 р. №243, «Енергетичній стратегії України до 2030р», розпорядження КМУ №145 від 15.03. 2009 р., а також Проектом «Оновленої стратегії України до 2030 р» головним змістом стратегії, яку необхідно реалізовувати у ході вирішення проблем розвитку нафтогазового комплексу є наступне: • комплексність підходів, яка полягає у розгляді усього процесу – від видобування вуглеводнів до їх використання; • орієнтація на інтенсивні технології і сучасне обладнання, які забезпечують високу економічну і технічну надійність та ефективність; • врахування фактору екологічної безпеки об’єктів; • підвищення енергоефективності, реалізація політики енергозбереження у галузі; • комплексність проектування освоєння нових родовищ зі створенням постійно діючих геолого-технологічних моделей родовищ. В той же час учасники конференції відмічають, що надійна експлуатація нафтогазового обладнання можлива лише за умови урахування всіх факторів зовніш-

Підготовка кадрів нього середовища, зокрема інженерно-геологічних умов. Тому необхідно нормативну базу геотехніки, в якій систематизовано досвід проектування, будівництва та експлуатації нафтогазових об’єктів у складних геологічних умовах ділянок їх розташування, довести до відому працівників нафтогазової галузі, які відповідають за експлуатацію відповідного обладнання. Слід також звернути увагу на геотехнічні програмні комплекси, за допомогою яких можливо не лише проектувати споруди, але й прогнозувати стійкість стінок бурових свердловин, зміни пластового тиску продуктивних пластів в процесі їх розробки тощо. Існує також цілий ряд проблем пов’язаних з набуттям права на земельні ділянки для потреб нафтогазової галузі. Для їх вирішення потребують змін статті 6, 27, 97, 122, 149-151, 168 «Земельного кодексу України». Заборона на відчуження та зміну цільового призначення орних земель, унеможливлює нормальний просторовий розвиток галузі на них. З огляду на вищенаведене учасники конференції ухвалили вважати актуальними наступні напрямки наукових, інженерних і техніко-економічних розробок у нафтогазовій галузі: • підвищення ефективності газо- та нафтотранспортної системи України з метою забезпечення енергетичної безпеки держави; • підвищення ефективності вилучення вуглеводневої сировини з продуктивного пласта на наявних свердловинах; • видобуток нетрадиційних газів, у тому числі таких як газ глибоководного шельфу Чорного моря, сланцевий газ, газ вугільних пластів, гідрати вуглеводнів; • застосування ефективних будівельних конструкцій для зведення будівель і споруд нафтогазових об’єктів. • cпрямувати тематику наукового напрямку «Геотехніка» на вирішення технологічних проблем нафтогазової галузі. • поглибити співпрацю промислових та науково-дослідних підприємств нафтогазового комплексу з метою комерціалізації наукових розробок. • забезпечити підтримку функціонування системи нафтопроводів, газопроводів, технологічного обладнання для переробки нафти і газу і забезпечення надійних і безпечних умов їх експлуатації через впровадження наукових розробок університетів. У рамках роботи Міжнародної науково-практичної конференції «Проблеми та перспективи розвитку нафтогазового комплексу» в Полтавському національному технічному університеті імені Юрія Кондратюка за безпосередньої участі торгово-виробничої фірми ТІС та газопромислового управління «Полтавагазвидобування» 27 вересня 2012 року демонструвалася виставка-презентація організацій та підприємств паливно-енергетичного комплексу Полтавщини, на якій представлено інноваційні наукові розробки університе-

ту, вищих навчальних закладів України та підприємств для нафтогазового комплексу. На виставці експонува-

Учасники виставки, яка пройшла в рамках конференції

лися сучасні технології 17 організацій, які є лідерами в нафтогазовій галузі, а саме: БК «Укрбурсервіс», ТОВ «НТП «Бурова техніка», ТОВ «КАРАТ-БурСервіс», ПрАТ «Пласт», ПЕГДС ДП «Укргеофізика», АРЗ СП УМНС України в Полтавській області та ін. Привітали учасників заходу та звернулися зі вступним словом заслужений працівник освіти України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, голова ради ректорів ВНЗ III – IV рівнів акредитації, ректор Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка, Володимир Онищенко,

Урочисте відкриття ректором ПолтНТУ В. О. Онищенком виставки-презентації організацій та підприємств паливно-енергетичного комплексу Полтавщини

директор департаменту наукової діяльності та ліцензування Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України Олександр Якименко,член-кореспондент НАН України, лауреат Державної премії України в га-

125

БУРІННЯ лузі науки і техніки, ректор Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу Євстахій Крижанівський. «Розвиток економічного сектору України здійснюється із залученням практичних знань та наукових досягнень учених у різних сферах діяльності. На виставці паливно-енергетичного комплексу, яка проходить в ПолтНТУ, демонструються конкретні розробки, котрі вже готові до впровадження у виробництвоПідприємства, виробництва та організації, що експонують свої роботи, займають вагоме місце у нафтопереробній промисловості та забезпечать збільшення об’ємів видобування та переробки енергетичних ресурсів на рівні держави», – наголосив директор департаменту наукової діяльності та ліцензування Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України Олександр Якименко. Ректор ПолтНТУ Володимир Онищенко відмітив, що виставка є джерелом новітніх наукових розробок та технологій, які представили провідні вищі навчальні заклади та організації України. У результаті чого можливе налагодження нових зв’язків для співробітництва та домовленості зі стратегічними партнерами про впровадження інноваційних розробок у виробництво через комерціалізацію. «Сучасні технології з видобування та переробки нафтогазових продуктів сприяють розвитку паливно-енергетичного комплексу області, а нафтогазові родовища Полтавщини є кращим місцем для їх використання, адже в регіоні зосереджено великі запаси природних вуглеводнів», – зазначив Володимир Онищенко. «Участь Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка у виставці-презентації паливно-енергетичного комплексу та проведення міжнародних наукових форумів – це визнання науково потенціалу ПолтНТУ, і свідчить не лише про високий рівень науково-дослідницької роботи університету, а й стимулює підприємства нафтогазового комплексу впроваджувати розробки та технології ПолтНТУ у виробництво», – відзначив ректор Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу Євстахій Крижанівський. Відвідати виставку-презентацію прийшли студенти факультету нафти і газу та природокористування Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка. Вони ознайомилися з новітньою технікою, інноваційними технічними розробками, корисними копалинами, науковими досягненнями вищих навчальних закладів, які представили провідні організації Полтавщини. Представник ГПУ «Полтавагазвидобування» зазначив, що основною завданням виставки-презентації є поєднання наукових розробок вищих навчальних закладів із практичним досвідом, що сприятиме реалізації інноваційних розробок у безпосереднє виробництво.

126

№ 5 (9) січень — грудень 2012

Огляд експозиції ПолтНТУ керівниками вищих навчальних закладів та гостями конференції Старший викладач ПолтНТУ Педченко М.М. представляє дослідний стенд «Лабораторна газогідратна установка»

Представники Спілки буровиків України Олександр Лазаренко та Ларіса Олійник. Дискусія навколо виставкових центрів між керівниками вищих навчальних закладів і представниками університету

Підготовка кадрів

УДК 001.891 (477)

ПРИСУДЖЕННЯ НАУКОВИХ СТУПЕНІВ за ВИЗНАННЯМ по БАЛЬНій СИСТЕМі На підставі аналізу опублікованих наукових робіт виявлені суттєві недоліки діючої в Україні системи атестації наукових кадрів вищої кваліфікації, які стримують подальший розвиток наукової діяльності. Запропоноване до обговорення нове положення про присудження наукових ступенів без захисту дисертації визнанням за бальною системою, яке дозволяє з використанням сучасних наукових досягнень, всебічно, об’єктивно та незалежно, оцінити рівень кваліфікації науковця та присудити йому відповідну вчену ступінь. Ключові слова: науковці, атестація, наукові ступені, кандидат і доктор наук, дисертація, наукова спільнота.

Вступ. Відтоді, як в університеті м. Болонья 1130 р. на основі публічного захисту дисертації вперше було присуджено докторський ступінь, проблеми атестації наукових і науково-педагогічних кадрів перебувають у центрі уваги наукової спільноти. Гостра дискусія щодо ефективності сучасної системи наукових ступенів та вчених звань та її правового закріплення триває і в Україні іще із часів ухвалення Декларації про державний її суверенітет. Але відтоді, крім посилення адміністративних заходів, майже нічого не змінилося. В Україні за останні 20 років на фоні кратного зменшення загальної чисельності наукових працівників, значного зниження обсягів та рівня наукових досліджень і ефективності результатів їх практичного використання, кількість кандидатів і докторів наук із року в рік неухильно зростає, що свідчить про суттєві недоліки всієї системи підготовки та оцінювання наукових кадрів найвищої кваліфікації. Метою даної роботи є поглиблений аналіз діючої системи підготовки та оцінювання науковців та розробка пропозицій по її суттєвого удосконалення. Аналіз сучасного стану проблем пов’язаних з науковою діяльністю та їх обговорення викладені у роботах Костенко І. В. [1,2,3], Лобанової Л. С. [4,5], Малицького Б. А. та інших. Приєднання України до Болонського процесу з новою силою підкреслило необхідність пристосування системи наукових (учених) титулів до вимог сьогодення, перегляду правових норм, що забезпечують її функціонування. З одного боку, залишається необхідним державний контроль за рівнем підготовки науковців і освітян, з іншого – визріває потреба вивести цю справу з-під монополії державних структур і повернути її, як це історично склалося у світі, до самих учених. Порядок присудження наукових ступенів та вчених звань в Україні зазнавав ніби то демократизації, проте, з часом науково-атестаційна система поступово еволюціонувала в бік посилення суто формальних вимог до здобувачів, але виявилася нездатною запобігти корупційним процесам і комерціалізації у справі надання наукових титулів. Водночас чимало авторитетних вчених через небажання витрачати дорогоцінний для творчої людини час на подолання бюрократичних перепон досі не мають давно заслуженого наукового ступеня чи вченого звання. На тлі кризового стану української науки дещо абсурдними є статистичні показники галузі [6]. За роки незалежності з 1991 року в Україні кількість науковців зменшилась в 3.7 рази (з 313 до 85 тис). Разом із тим, чисельність кандидатів наук зросла в 1,5 рази (з 57,6 тис. до 84 969.), докторів – у 1,8 раз (з 8,1 тис. до 14 895), членівкореспондентів – у 2,5 рази (з 235 до 569), академіків – у 6 разів (з 265 до 1554), кількість аспірантур – у 1,7 рази, аспі-

Вдовиченко Анатолій Іванович,

голова правління Спілки буровиків України, академік АТН України, автор 53 опублікованих робіт.

рантів – у 2,3 рази (з 13 до 30 тис.) докторантур – у 2,6 рази, докторантів – у 3 рази (з 0,5 до 1,5 тис.). Стабільне щорічне зростання кількості тих, що захищаються не є обєктивним свідченням високого рівня науки. Більша частина із них не пов’язана безпосередньо із науковими дослідженнями. У колах адміністраторів різних рівнів і представників великого й середнього бізнесу науковий ступінь і найвищі науково-педагогічні посади розглядають як атрибут престижності в соціумі. Практичний наслідок такої ментальності — розвиток ринку «чорних дисертацій». Часто це переписування в різних інтерпретаціях відомого або й просто плагіат, що є особливо типовим явищем у сфері гуманітарної науки. Так у 2011 році диплом доктора наук отримали 480 осіб, з яких 36,9% – керівники підприємств, установ, організацій, виробничих або функціональних підрозділів; 28,8% – професори кафедр, 17,5% – доценти і найменше 13,3% - наукові співробітники, що мають пряме відношення до науки. Станом на 1 жовтня 2011 року майже половина докторів (49,6 %) перебуває на керівних посадах, 30,9 % - на посадах професорів кафедр. Спостерігається крен докторів в легко доступну суспільно-гуманітарну сторону. Наукоємкі технічні та сільськогосподарські науки з часом втрачають висококваліфікованих науковців. У суспільних науках працювали 46,0% докторів наук, у природничих – 15,0%, у медичних – 14,2%, у технічних – 13,8%, у гуманітарних науках – 8,1%, сільськогосподарських – 2,9%. Науковим абсурдом без перебільшення можно назвати те, що в результаті наукової діяльності тільки 45,4% докторів наук мали наукові праці, рекомендовані вченими радами і надруковані у фахових виданнях, а 9,2% виступали у ролі авторів ( співавторів ) у заявках на отримання охоронного документу на об’єкт права інтелектуальної власності. Наведені факти переконливо свідчить про те, що настав критичний час, коли в цій справі потрібно щось кардинально змінювати - створюється реальна загроза безпеці держави.

127

БУРІННЯ Дискусії, які широко розгорнуті навколо цієї проблеми, в основному пов’язані із зовнішніми формами процедурних питань, титулярних термінологій, взаємовідносин різних наукових інституцій із владою за європейськими принципами, і практично мало торкаються безпосередньої суті проблеми. [2]. Останнім часом не лише в учених колах, але й у загальнодержавній періодиці жваво обговорюють проект Закону України «Про атестацію наукових і науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації», запропонований ВАК України [7]. Серед його новацій, зокрема, такі: запровадження наукового ступеня «доктор філософії» замість «кандидат наук»; присудження наукового ступеня «доктор наук» за сукупністю опублікованих наукових робіт; поява нової класифікації для спеціалізованих учених рад із присудження наукових ступенів залежно від їхнього науково-кадрового складу — автономні та неавтономні; затвердження провідної ролі ВАК України в атестаційному процесі [3]. Оприлюднений законопроект, на жаль не вирішує головних проблем – подолання перешкод, що суттєво стримують розвиток науково-дослідницької діяльності. Безплідна суперечка навколо назви наукових ступенів і найвищих науково-педагогічних посад, принципів так званої євроінтеграції, гармонізації, приєднання до Болонського процесу і т. п. тільки відволікають наукову громадськість від важливих проблем. Жодна країна Західної Європи практично не поступилася своїми національними здобутками в науці і освіті в угоду принципам Болонського процесу. Україна маючи значні свої досягнення і традиції відразу розпочали копіювати не найкращий досвід деяких західних країн, і головне, в тих питаннях, які принципіального значення у зближенні не мали. Наприклад, назва наукового ступеню доктор філософії. Незважаючи на те, що більшість країн використовує цю назву, вона є застарілою (їй 883 роки) та ніяким чином не може відповідати сучасному рівню розвитку науки і суспільства. На той час, коли її встановлювали наука була прерогативою філософів. Крім медицини інших не було. Потім зявилась теологія. Сьогодні філософія це всього лиш окрема галузь вузького кола фахівців. Проте, Європа занадто консервативна, щоб так легко змінити традиції, навіть якщо вони і не відповідають вимогам інших. Ця назва далеко не однозначна в різних країнах, проте проблем у взаєморозумінні у них не виникає. Не викликає ніякого непорозуміння серед міжнародної наукової громадськості використання більш сучасної назви наукових ступенів кандидата та доктора відповідних наук, які використовується в Україні та в деяких інших країнах. В багатьох країнах світу використовується два і навіть три рівня кваліфікації науковців, тільки вони називаються по різному. Заміна назви кандидата на доктора наук, а доктора на атестованого нічого доброго , крім плутанини не внесе. Проте, може бути доцільним ввести додатково ступінь кандидата і доктора наук без назви галузі для тих науковців, які мають відповідні здобутки і в інших суміжних галузях науки, що свідчить про більш їх високий рівень. Таке нововведення є логічним і не потребує суттєвих змін, але воно буде в якісь мірі сприяти міжгалузевим зв’язкам в науці. В чому вбачається головна суть проблеми, яка залишається на сьогодні поза увагою наукової громадськості. В першу чергу, це чітко визначити головне призначення науко-

128

№ 5 (9) січень — грудень 2012 вої еліти – створення сприятливих умов для зацікавленості фахівців до глибокого занурення у наукові дослідження з метою отримання нових корисних знань, які можуть бути ефективно використані для подальшого розвитку науки та в цілому суспільства. В своїй діяльності науковець повинен бути повністю зосереджений на теоретичних, експериментальних та практичних дослідженнях. Отримані результати своїх досліджень він повинен аналізувати та своєчасно оприлюднювати шляхом їх опублікування та апробації на наукових зібраннях різного рівня. Крім того, він повинен приймати активну участь у громадській науковій діяльності по піднесенню престижу своєї професії, відстоюванню наукових ідей та розповсюдженню знань. Оцінка та визнання його досягнень і рівня кваліфікації це справа більше не самого фахівця а відповідної наукової спільноти. Для цього спільнота повинна розробити таку процедуру оцінювання, яка унеможливлює доступ до науки тим, які до неї не мають ніякого відношення. Вона повинна бути максимально спрощеною, доступною, зрозумілою, прозорою, об’єктивною, незалежною та швидкодіючою. Відповідальність за всі ці процеси несе тільки відповідна громадськість, яку можуть представляти визнанні університети, наукові установи та громадські організації в статутах, яких передбачено виконання чи сприяння науковим дослідженням. Роль держави визначається тільки у сприянні цієї діяльності та контролю за виконанням чинного законодавства. Для поліпшення науково-атестаційних процесів доцільно здійснити низку організаційно-правових та суто практичних заходів. Передусім, це вироблення нового механізму присудження наукових ступенів як через аспірантуру (докторантуру), так і шляхом присудження ступеня кандидата та доктора наук провідним ученим на підставі їх реальних наукових здобутків, без підготовки захисту дисертації та поза аспірантурою (докторантурою). І таку практику необхідно укоріняти та всіляко підтримувати, що дозволить значно зміцнити науку істинно віданнями їй кадрами.[3] Ще в радянські часи система вимог удосконалювалася за рахунок конкретизації вимог до здобувачів, становлення об’єктивних критеріїв атестаційної оцінки наукових і науково-педагогічних кадрів. З іншого боку, постійно розширювався реєстр категорій науковців, що мали право на присудження вченого ступеня без захисту дисертації та на присвоєння вченого звання без наявності вченого ступеня (не поширювалося на співробітників науково-дослідних установ). Головний конструктор систем керування та радіолокації космічних апаратів Г. Н. Бабакін за браком часу не зміг підготувати до захисту наукової дисертації, проте за видатні досягнення в науці і техніці за пропозицією академіка М. В. Келдиша йому було присуджено ступінь доктора наук без захисту кандидатської дисертації та обрано членкореспондентом АН СССР [8]. Єдиним об’єктивним критерієм оцінки в науці є думка сформованого наукового середовища. Кількісними показниками, які при цьому можуть насамперед братися до уваги, є публікації в провідних фахових міжнародних виданнях та посилань інших науковців на ці публікації (“індекс цитування”); доповіді на міжнародних конференціях; отримані міжнародні гранти на наукові дослідження і науковотехнологічні розробки; участь у міжнародних наукових та науково-технологічних програмах. За сучасного стану української науки показниками рівня наукових досліджень також є: участь у національних на-

Підготовка кадрів укових програмах, що знаходять практичне застосування в економіці, освіті, соціальній сфері тощо; участь у наукових дослідженнях за грантовим фінансуванням; залучення до наукової діяльності молоді; оцінка діяльності в фаховому науковому середовищі (фахових наукових радах). Зауважимо, що традиційні показники (кількість захищених дисертацій, загальна кількість наукових співробітників, співробітників із ступенями, кількість наукових публікацій тощо) мають здебільшого інформативний, а не оціночний характер. Держава повинна провести об‘єктивну атестацію громадських об‘єднань науковців – товариств, асоціацій, громадських академій наук, і за її результатами надавати підтримку тим об‘єднанням, які справді роблять істотний внесок у розвиток вітчизняної науки. Більше того, стати партнером цих наукових об‘єднань, визначати разом з ними пріоритети наукової політики. На підставі аналізу обговорень піднятої проблеми окреслюються деякі нові підходи в удосконаленні системи підготовки наукових кадрів та їх незалежного оцінювання. Пропозиції до Положення про присудження наукових ступенів кандидата та доктора наук визнанням науковою спільнотою за бальною системою. 1. Присудження за визнанням здійснюється окремим, добре відомим науковій спільноті та громадськості, фахівцям за систематичну, послідовну, наполегливу та довготривалу плідну науково-практичну та громадську діяльність у відповідній науковій галузі. 2. Оцінка цієї діяльності здійснюється за бальною системою по оприлюдненим результатам науково-практичної та громадської наукової діяльності шляхом публікацій їх в офіційних науково-практичних виданнях та апробацій на всеукраїнських та міжнародних науково-практичних конференціях. 3. За основну одиницю у визначені балів приймається одна наукова робота та прирівнювана до неї, які опубліковані одноосібно із зменшенням кратним кількості співавторів. 4. До опублікованої роботи прирівнюються також авторські свідоцтва та патенти на винаходи, розділи монографій, підручників, посібників, довідників та офіційних аналітичних доповідей. 5. Систематична, послідовна та наполеглива діяльність визнається по щорічним публікаціям та послідовному їх зростанню за останній період, визначений для відповідного наукового ступеню. Для кандидата - 3 роки, для доктора - 5 років. 6. Довготривалою визнається діяльність, термін якої перевищує мінімально встановлений між першою та останньою публікацією. Мінімальний термін для кандидата - 5 років, для доктора -10 років. 7. До відомих відносяться фахівці, які систематично на протязі встановленого терміну (для кандидата - 4 роки, доктора – 6 років) приймають активну участь в організації та проведенню всеукраїнських та міжнародних науково-практичних конференцій відповідної галузі, а також виступають з доповідями, повідомленнями та беруть безпосередню участь в обговоренні основних тематичних питань про що відзначено у постановах. 8. До відомих також відносяться фахівці, які мають почесні та інші наукові звання і посади відомих наукових установ, закладів та громадських організацій: почесний доктор, почесний професор, професор, член-кореспондент, академік. 9. До відомих наукових структур різних форм власності відносяться ті, в керівних та колегіальних органах яких, при-

сутні академіки та член-кореспонденти національної та галузевих академій, доктори наук, провідні фахівці відповідної галузі, діяльність, яких широко оприлюднена в засобах масової інформації та періодичних виданнях. 10. Плідна діяльність визначається практичним використанням, прийняттям відповідними керівними і колегіальними органами, постановами науково-практичних зібрань рекомендацій, а також висновків в офіційних аналітичних доповідях, в посібниках, довідниках та в науковій літературі, висновків та цитувань за результатами науково практичної діяльності фахівця. 11. Активна громадська наукова діяльність визначається за участю фахівця у складі засновників, в роботі центральних та регіональних керівних органах, редакційних колегіях періодичних видань громадських організацій, статутним завданням яких є сприяння розвитку наукової діяльності, впровадженню новітніх технологій та підготовці фахівців відповідної галузі. Враховуються також доповіді, виступи, обговорення на громадських зібраннях, експертно-аналітичних круглих столах при умові їх оприлюднення у офіційних виданнях. 12. До офіційних науково-практичних видань відносяться ті, які зареєстровані в установленому порядку, мають міжнародний стандартний номер ISSBN, тираж не менше 100 примірників та виконані вимоги до стандартного оформлення наукових статей. 13. Кожний рік наукової роботи, одна участь у науково-практичній конференції, один випуск науково-практичного друкованого видання для членів редакційної колегії, кожний повний рік участі у керівних органах громадської фахової організації оцінюються 0,1 балу. 14. Для голів організаційних комітетів конференцій, головних редакторів редакційної колегії, перших керівників громадських організацій встановлюється коефіцієнт підвищення 5. 15. Звання почесний доктор, почесний професор, професор, член-кореспондент, академік оцінюється 10 балами. 16. Кожна пропозиція та рекомендація, яка врахована відповідними постановами, а також кожний факт про економічну ефективність впровадження в практику розробок оцінюється одним балом. 17. Мінімальна сума балів для присудження ступеню кандидата наук складає - 40, для доктора – 100. 18. Мінімальна загальна кількість опублікованих робіт для кандидата складає - 20, для доктора – 50, із них не менше половини без співавторів. 19. Для реєстрації здобувачів створюється спеціальний сайт на якому по спеціальній програмі прийметься і обробляється вся надана ними інформація. 20. Вся інформація на сайті є відкритою і доступною для участі і обговорення кожним науковцем відповідної галузі, а також всією громадськістю. 21. Контроль за діяльністю сайту здійснюється спеціальною комісією обраною від громадськості, підприємництва, наукових установ та університетів та органів центральної виконавчої влади відповідної галуззі для здійснення контролю за дотриманням законодавчих вимог. 22. Голова комісії обирається із представників громадських організацій, перший заступник від підприємців, інші від наукових установ та університетів. Секретар комісії обирається від органів державної влади. 23. Присудження наукових ступенів здійснюється один раз на рік спеціально для цього обраною комісією згідно п. 21. за результатами електронної обробки даних здобувачів.

129

БУРІННЯ 24. Комісія уповноважена тільки підтвердити достовірність представлених даних, оформити та видати диплом встановленого зразка. 25. В дипломі передбачається графи підтвердження ступеню кожні 5 років. 26. Ступінь підтверджується при збільшені у базі даних інформації, яка оцінюється для кандидата 5 балами, для доктора 15 балами. Висновки. 1. Існуюча система атестації науковців не сприяє, а навпаки, гальмує поступальний розвиток наукової діяльності в Україні. 2. Державний контроль з боку ВАК (нині Вищої атестаційної колегії МОН України) втратив своє головне призначення підвищення якості кадрового наповнення наукової галузі. 3. Украй забюрократизована діюча процедура присудження наукових ступенів є марнотратною і не сприяє залученню до активної наукової діяльності фахівців, дійсно визнаних науковою спільнотою, як науковців вищої кваліфікації за реальними науковими здобутками. 4. Головною причиною такого стану є намагання чиновників в любий спосіб утримати державний контроль над атестацією науковців та створити видимість його дієвості, який фактично вже давно втрачений і в сучасних умовах є недоцільним. 5. Внаслідок зниження ролі наукової громадськості та впливу її на оцінювання якості наукових кадрів, виникли

№ 5 (9) січень — грудень 2012 умови безперешкодного масового проникнення в наукову галузь тих, які до неї не мають ніякого відношення. 6. Аналіз якості та кількості наукових кадрів в країнах де право присудження ступенів та звань належить університетам показує, що втручання державі у ці процеси не покращує, а навпаки, усугубляє дії негативних факторів. 7. Оцінка та визнання досягнень і рівня кваліфікації науковця це справа не держави, а відповідної наукової спільноти, яка підконтрольна тільки науковій громадськості та самостійно обирає методи об’єктивної та незалежної атестації з використанням сучасних найновіших наукових досягнень, яка виключає всяку бюрократичну процедуру. 8. Головним завданням наукової спільноти є створення сприятливих умов для зацікавленості фахівців до глибокого занурення у наукові дослідження з метою отримання нових корисних знань, що можуть бути ефективно використані для подальшого розвитку науки та в цілому суспільства. 9. Запропоноване до обговорення нове положення про присудження наукових ступенів визнанням за бальною системою дозволяє з використанням сучасних наукових досягнень, всебічно, об’єктивно, незалежно, завчасно з мінімальними витратами, як для самого здобувача, так і для держави, оцінити рівень його кваліфікації та достойно визначити його місце в науковій ієрархії. 10. Наступним кроком у розвитку такого процесу є розробка програми електронної підтримки цього положення та створення на її основі відповідного сайту.

На основании анализа опубликованных научных работ выявлены существенные недостатки действующей в Украине системы аттестации научных кадров высшей квалификации, которые сдерживают дальнейшее развитие научной деятельности. Предложенное к обсуждению новое положение о присуждении научных степеней без защиты диссертации признанием по бальной системе, которое позволяет с использованием современных научных достижений, всесторонне, объективно и независимо, оценить уровень квалификации ученого и присудить ему соответствующую ученую степень. Ключевые слова: ученые, аттестация, научные степени, кандидат и доктор наук, диссертация, научное сообщество. On the basis of analysis of the published advanced studies the substantial lacks of the operating in Ukraine system of attestation of scientific shots of higher qualification, that restrain further development of scientific activity, are educed. New position offered to the discussion about awarding of scientific degrees without defence of dissertation by confession after the ball system, that allows with the use of modern scientific achievements, all-round, objectively and independently, to estimate the level of qualification of scientist and award to him corresponding scientific стпінь. Key words: scientists, attestation, scientific degrees, candidate and doctor of sciences, dissertation, scientific.

Література 1. Костенко І. В. Формування і розвиток системи наукових ступенів і вчених звань в Україні в контексті світового досвіду: історико - юридичне дослідження. – Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.01 – теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень. – Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, Київ, 2011. 2. Костенко І. В. Аналіз наукової титулатури як методологічна проблема / І.В.Костенко // Вісник КПІ. – 2010. – № 2. – С. 34-41. 3. Костенко І. В. Наукова титулатура: еволюція та структура (спроба історико-типологічного висвітлення) / І.В.Костенко // Матеріали XXI Міжнародної історико-правової конференції «Категорії, поняття і терміни історико-юридичної науки» 23–26 квітня 2009 р., м. Миколаїв. – Миколаїв, 2010. – С. 298-305. 4. Лобанова Л.С. Системы подготовки научных кадров в европейских странах и Украине: сравнительный анализ в контексте формирования Единого европейского образовательного и научного пространства. – Киев: ДП «Информационноаналитическое агентство», 2010. – 100 с. 5. Лобанова Л.С. Сучасний досвід організації підготовки й атестації наукових і науково-педагогічних кадрів в розвинутих країнах світу / Наук. кер. Б. А. Малицький. — К.: ГП «Інформаційно-аналітичне агентство», 2008. — 56 с. 6. Статистичний щорічник України за 2011 рік / За ред.. О.Г. Осауленка – К.: ТОВ «Август Трейд», 2012 – 560 с. 7. Проект Закону України «Про атестацію наукових і науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації» // Бюлетень ВАК України. — 2008. — №8. — С. 3-10. 8. Демьянов В. П. Призвание. Творцы новой техники (о русских инженерах). – М.: Знание 1989. – 64 с. – (Новое в жизни, науке, технике, Сер. «Техника»; №8).

130

Довідковий матеріал

НОВІ ВИМОГИ ДО ОПУБЛІКУВАННЯ НАУКОВИХ ПРАЦЬ ПОРЯДОК ФОРМУВАННЯ ПЕРЕЛІКУ НАУКОВИХ ФАХОВИХ ВИДАННЬ УКРАЇНИ Затверджено наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України 17.10.2012 № 1111 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 листопада 2012 р. за № 1850/22162 1. Цей Порядок встановлює умови формування Переліку наукових фахових видань України та процедуру його затвердження для опублікування основних наукових результатів дисертацій та наукових праць здобувачами наукових ступенів і вчених звань. 2. До Переліку наукових фахових видань України включаються друковані (електронні) наукові фахові видання, які відповідають таким вимогам: 2.1 наявність у наукового фахового видання (журналу, збірника наукових праць) свідоцтва про державну реєстрацію засобу масової інформації із загальнодержавною та (або) зарубіжною сферою його розповсюдження (для періодичних друкованих наукових фахових видань); 2.2 засновником (співзасновниками) науового фахового видання є наукова установа, організація, вищий навчальний заклад III-IV рівнів акредитаії; 2.3 тематична спрямованість наукового фахового видання з певної галузі науки; 2.4 наявність у складі редколегії наукового фахового видання не менше шести докторів наук з відповідної галузі науки, серед яких не менше трьох докторів наук повинні бути штатними працівниками засновника (співзасновників), про що зазначається у вихідних відомостях, крім галузі мистецтвознавства, з якої до складу редколегії можуть входити доктори наук з інших галузей науки, які мають наукові праці з проблем мистецтва. До складу редколегії можуть бути включені іноземні фахівці з відповідної галузі науки. Редактор (головний редактор) повинен бути штатним працівником засновника (співзасновників); 2.5 рекомендація до друку та до поширення через мережу Інтернет вченої ради наукової установи, вищого навчального закладу III-IV рівнів акредитації, що видає друковане (електронне) наукове фахове видання, про що зазначається у вихідних відомостях; 2.6 тираж наукового фахового видання не менш як 100 примірників (для періодичних друкованих наукових фахових видань); 2.7 наявність примірників наукового фахового видання у фондах таких бібліотек України: Національна бібліотека України імені В.І.Вернадського НАН України (03039, Київ, проспект 40-річчя Жовтня, 3); Національна парламентська бібліотека України (01001, Київ, вул. М. Грушевського, 1); Державна наукова установа «Книжкова палата України імені Івана Федорова» (02660, Київ, проспект Ю. Гагаріна, 27) Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника (79000, Львів, вул. В. Стефаника, 2); Державний заклад «Одеська національна ордена Дружби народів наукова бібліотека імені М. Горького» (65023, Одеса, вул. Л. Пастера, 13); Державний заклад «Харківська державна наукова бібліотека ім. В.Г. Короленка» (61003, Харків, провулок В.Г. Короленка, 18); Наукова бібліотека ім. М. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка (01601, Київ, вул. Володимирська, 58); бібліотеки національних галузевих академій наук України (за напрямами) (для періодичних друкованих наукових фахових видань); 2.8 безоплатне розміщення електронної копії наукового фахового видання на сайті Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського НАН України у розділі «Наукова періодика України» (для періодичних друкованих наукових фахових видань) та надсилання до одержувачів обов’язкового безоплатного примірника малотиражних видань (до 100 примірників) відповідно до додатка 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 10 травня 2002 року № 608 «Про порядок доставляння обов’язкових примірників до-

кументів» (для електронних наукових фахових видань); 2.9 наявність статей англійською мовою на веб-сторінці видання; 2.10 дотримання вимог до редакційного оформлення наукового фахового видання згідно з державними стандартами України; 2.11 здійснення редколегією внутрішнього рецензування статей, що готуються до опублікування, та організація нею проведення зовнішнього рецензування; 2.12 випуск номерів видання українською, або російською, або іншими регіональними мовами та/або англійською мовою. 3. Для включення періодичного друкованого наукового фахового видання до Переліку наукових фахових видань України до МОНмолодьспорту України подаються: 3.1 клопотання засновника (співзасновників) періодичного друкованого наукового фахового видання про включення до Переліку наукових фахових видань України у певній галузі науки, засвідчене підписом керівника та його печаткою. У клопотанні стисло зазначається інформація про: наявність у засновника (співзасновників) аспірантури (докторантури) і спеціалізованих вчених рад; здійснення редколегією внутрішнього та зовнішнього рецензування; наявність статей англійською мовою на веб-сторінці видання; 3.2 копія свідоцтва про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації, засвідчена в установленому порядку; 3.3 інформація про членів редколегії видання (прізвище, ім’я, по батькові; основне місце роботи, посада; науковий ступінь, вчене звання), засвідчена підписом керівника та печаткою засновника (співзасновників) періодичного друкованого наукового фахового видання. Збір та обробка персональних даних здійснюються відповідно до вимог Закону України «Про захист персональних даних»; 3.4 два останні номери видання по одному примірнику; 3.5 копії реєстрів розсилки наданих номерів видання за списком відповідно до підпункту 2.7 пункту 2 цього Порядку (із зазначенням дати розсилки), засвідчені в установленому порядку; 3.6 довідка про внесення електронної копії видання на зберігання до Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського НАН України; 3.7 у разі перереєстрації видання засновником (співзасновниками) до МОНмолодьспорту України протягом 10 днів з дня отримання нового свідоцтва про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації подаються клопотання про внесення змін до Переліку наукових фахових видань України та копія нового свідоцтва про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації, засвідчена в установленому порядку. 4. Для включення електронних наукових фахових видань до Переліку наукових фахових видань України до МОНмолодьспорту України подаються: 4.1 клопотання засновника (співзасновників) електронного наукового фахового видання про включення до Переліку наукових фахових видань України у певній галузі науки, засвідчене підписом керівника та його печаткою. У клопотанні стисло зазначається інформація про: наявність у засновника (співзасновників) аспірантури (докторантури) і спеціалізованих вчених рад; здійснення редколегією внутрішнього та зовнішнього рецензування; 4.2 інформація про членів редколегії видання (прізвище, ім’я, по батькові; основне місце роботи, посада; науковий ступінь, вчене звання), засвідчена підписом керівника та печаткою засновника (співзасновників) електронного наукового фахового видання. Збір та обробка персональних даних здійснюються відповідно до вимог Закону України «Про захист персональних даних»; 4.3 копія реєстру надсилання до одержувачів обов’язкового без-

131

№ 5 (9) січень — грудень 2012

БУРІННЯ оплатного примірника малотиражних видань (до 100 примірників), засвідчена в установленому порядку; 4.4 два зброшуровані примірники останнього номера видання на паперовому носії та один його примірник на електронному носії. 5. Друковане (електронне) наукове видання включається до Переліку наукових фахових видань України строком на п’ять років. Поновлення у Переліку наукових фахових видань України на наступний строк здійснюється відповідно до пунктів 2-4 цього Порядку. 6. Подані документи розглядаються відповідною експертною радою з питань проведення експертизи дисертаційних робіт МОНмолодьспорту України відповідно до підпункту 4 пункту 8 Положення про експертну раду з питань проведення експертизи дисертаційних робіт МОНмолодьспорту України, затвердженого наказом МОНмолодьспорту України від 14 вересня 2011 року № 1058, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 жовтня 2011 року за № 1167/19905. 7. У разі наявності позитивного атестаційного висновку експертної ради з питань проведення експертизи дисертаційних робіт МОНмолодьспорту України матеріали подаються на розгляд атестаційної колегії

МОНмолодьспорту України для прийняття рішення. 8. Відповідно до пункту 10 Положення про атестаційну колегію МОНмолодьспорту України, затвердженого наказом МОНмолодьспорту України від 14 вересня 2011 року № 1059, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 жовтня 2011 року за № 1169/19907, рішення атестаційної колегії МОНмолодьспорту України про включення (відмову у включенні) друкованого (електронного) наукового видання до Переліку наукових фахових видань України затверджується наказом МОНмолодьспорту України та оприлюднюється в офіційному друкованому виданні та на офіційному веб-сайті МОНмолодьспорту України. 9. Рішення МОНмолодьспорту України про відмову у включенні друкованого (електронного) наукового видання до Переліку наукових фахових видань України може бути оскаржене протягом місяця з дня отримання засновником (співзасновниками) витягу з наказу МОНмолодьспорту України шляхом звернення до МОНмолодьспорту України із заявою про перегляд рішення з наведенням обґрунтування такого перегляду або у судовому порядку.

ПРО ОПУБЛІКУВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДИСЕРТАЦІЙ НА ЗДОБУТТЯ НАУКОВИХ СТУПЕНІВ ДОКТОРА І КАНДИДАТА НАУК Затверджено наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України 17.10.2012 № 1111 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 листопада 2012 р. за № 1850/22162 2. Установити, що: 2.1 за темою дисертації на здобуття наукового ступеня доктора наук необхідна наявність не менше 20 публікацій у наукових (зокрема електронних) фахових виданнях України та інших держав, з яких: не менше чотирьох публікацій у виданнях іноземних держав або у виданнях України, які включені до міжнародних наукометричних баз; не більше п’яти публікацій в електронних наукових фахових виданнях; у галузях природничих і технічних наук замість трьох статей можуть бути долучені три патенти на винахід (авторські свідоцтва про винахід), які пройшли кваліфікаційну експертизу і безпосередньо стосуються наукових результатів дисертації (за наявності); 2.2 за темою дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук необхідна наявність не менше п’яти публікацій у наукових (зокрема електронних) фахових виданнях України, з яких: не менше однієї статті у виданнях іноземних держав або у виданнях України, які включені до міжнародних наукометричних баз; одна із статей може бути опублікова-

на в електронному науковому фаховому виданні; у галузях природничих і технічних наук замість однієї статті може бути долучений один патент на винахід (авторське свідоцтво про винахід), який пройшов кваліфікаційну експертизу і безпосередньо стосується наукових результатів дисертації (за наявності); 2.3 у разі підготовки дисертації на здобуття наукового ступеня доктора наук на правах рукопису необхідна наявність (для гуманітарних і суспільних наук, за винятком дисертацій з історичних наук за спеціальностями 07.00.04 «Археологія», 07.00.09 «Антропологія») опублікованої без співавторів монографії обсягом не менше 10 обліково-видавничих аркушів, яка містить власні результати наукових досліджень здобувача і відповідає Вимогам до опублікованої монографії, що подається на здобуття наукового ступеня доктора наук, затвердженим цим наказом. 3. Спеціалізованим вченим радам при прийнятті до розгляду дисертацій на здобуття наукових ступенів доктора та кандидата наук враховувати вимоги цього наказу.

ВИМОГИ ДО ОПУБЛІКУВАННЯ РЕЗУЛЬТАТОВ ДИСЕРТАЦІЙ НА ЗДОБУТТЯ НАУКОВИХ СТУПЕНІВ ДОКТОРА І КАНДИДАТА НАУК За темою дисертації зараховуються публікації: з наведенням обґрунтування отриманих наукових результатів відповідно до мети статті (поставленого завдання) та висновків; у наукових періодичних виданнях України до травня 1997 року за умови повноти викладу матеріалів дисертації, що визначається спеціалізованою вченою радою; у наукових фахових виданнях, які на дату їх публікації були внесені до Переліку наукових фахових видань України, затвердженого в установленому законодавством порядку;

у наукових періодичних виданнях інших держав за умови повноти викладу матеріалів дисертації, що визначається спеціалізованою вченою радою; у кількості не більше однієї статті в одному випуску (номері) наукового фахового видання. За темою дисертації не зараховуються публікації, в яких повторюються наукові результати, опубліковані раніше в інших наукових публікаціях, що ввійшли до мінімальної кількості публікацій за темою дисертації.

ВИМОГИ ДО ОПУБЛІКОВАНОЇ МОНОГРАФІЇ, ЩО ПОДАЄТЬСЯ НА ЗДОБУТТЯ НАУКОВОГО СТУПЕНЯ ДОКТОРА НАУК Опублікована монографія, що подається на здобуття наукового ступеня доктора наук, повинна: бути надрукованою без співавторів; містити узагальнені результати наукових досліджень автора, опубліковані раніше в наукових фахових виданнях України або інших держав, у кількості відповідно до підпункту 2.1 пункту 2 цього наказу; мати обсяг основного тексту для здобуття наукового ступеня доктора наук у галузі гуманітарних та суспільних наук не менше 15 авторських аркушів, а в галузі природничих та технічних наук - не менше 10 авторських аркушів; містити відомості про рецензентів - не менше двох докторів наук, фахівців за спеціальністю дисертації; містити інформацію про рекомендацію до друку вченої ради наукової установи або вищого навчального закладу III-IV рівнів акредитації; випускатися тиражем не менше 300 примірників;

132

мати міжнародний стандартний номер книги ISBN; надсилатися до фондів таких бібліотек України: Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського НАН України (03039, Київ, проспект 40-річчя Жовтня, 3); Національна парламентська бібліотека України (01001, Київ, вул. М. Грушевського, 1); Державна наукова установа «Книжкова палата України імені Івана Федорова» (02660, Київ, проспект Ю. Гагаріна, 27); Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника (79000, Львів, вул. В. Стефаника, 2); Державний заклад «Одеська національна ордена Дружби народів наукова бібліотека імені М. Горького» (65023, Одеса, вул. Л. Пастера, 13); Державний заклад «Харківська державна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка» (61003, Харків, провулок В.Г. Короленка, 18); бути оформленою з дотриманням вимог державних стандартів України.

Довідковий матеріал ИНСТИТУТ СВЕРХТВЕРДЫХ МАТЕРИАЛОВ им. В. Н. БАКУЛЯ НАЦИОНАЛЬНОЙ АКАДЕМИИ НАУК УКРАИНЫ ЦЕНТРАЛЬНЫЙ НАУЧНО-ИССЛЕДОВАТЕЛЬСКИЙ ИНСТИТУТ МАТЕРИАЛОВЕДЕНИЯ (Россия) ИВАНОФРАНКОВСКИЙ НАЦИОНАЛЬНЫЙ ТЕХНИЧЕСКИЙ УНИВЕРСИТЕТ НЕФТИ И ГАЗА ВСЕРОССИЙСКИЙ ИНСТИТУТ ПРИРОДНЫХ, СИНТЕТИЧЕСКИХ АЛМАЗОВ И ИНСТРУМЕНТА БЛАГОТВОРИТЕЛЬНЫЙ ФОНД СОДЕЙСТВИЯ АЛМАЗНОМУ ДЕЛУ СОЮЗ БУРОВИКОВ УКРАИНЫ

XVІ Международная конференция

«ПОРОДОРАЗРУШАЮЩИЙ И МЕТАЛЛООБРАБАТЫВАЮЩИЙ ИНСТРУМЕНТ – ТЕХНИКА, ТЕХНОЛОГИЯ ЕГО ИЗГОТОВЛЕНИЯ И ПРИМЕНЕНИЯ» 15 – 21 сентября 2013 года Пансионат «Алмаз», пос. Морское, Судакского района, АР Крым ТЕМАТИКА КОНФЕРЕНЦИИ • • • • • • • • • • • • • • •

Буровой породоразрушающий и камнеобрабатывающий инструмент. Бурения скважин различного назначения. Новые материалы для бурового и камнеобрабатывающего инструмента. Инструмент для горнопроходческого оборудования и бурения шпуров. Обработка строительных материалов инструментом из сверхтвердых материалов. Техника высоких давлений и современные проблемы материаловедения в машиностроении. Синтез, спекание и свойства сверхтвердых материалов. Нанотехнологии, наноматериалы и наноструктурные системы. Современные проблемы создания функциональных наноматериалов в виде покрытий и пленок. Техника и технология производства твердых сплавов. Твердосплавный инструмент для обработки металлов и сплавов. Технология и оборудование для получения функциональных, износостойких покрытий. Современные керамические материалы для инструментальной промышленности. Рекуперация материалов из отработанного пордоразрушающего и обрабатывающего инструмента. Апробация научных положений диссертационных работ по тематике конференции.

Работа конференции будет организована в трех секциях: 1. Породоразрушающий инструмент из сверхтвердых материалов и технология его применения. 2. Инструментальные, конструкционные и функциональные материалы на основе алмаза и кубического нитрида бора. 3. Техника и технология производства твердых сплавов и их применение в инструменте для различных отраслей промышленности. Работа конференции будет построена на докладах и сообщениях в секциях. Оргкомитет в праве самостоятельно принимать решение по зачислению присланных работ к секционным докладам или сообщениям. Приглашаются ученые, ведущие специалисты, научные и инженерно-технические работники предприятий и организаций. Доклад объемом 5-10 страниц, оформленный в соответствии с прилагаемой инструкцией, необходимо выслать до 10 июня 2013 г. в адрес ИСМ НАНУ или на e-mail: conf_morskoe@ukr.net. ФИНАНСОВЫЕ УСЛОВИЯ УЧАСТИЯ В КОНФЕРЕНЦИИ Организации и лица, желающие принять участие в конференции (с докладами или без), должны до 10 июня 2013 г. отправить заявку на имя председателя оргкомитета с указанием фамилий и имен участников, и до 20 июля 2013 г. перечислить на указанный счет организационный взнос. В заявке сообщить фамилии и имена участников, за которых перечислен регистрационный взнос, дату и номер платежного поручения по т. /факс,(044) 467-56-25 или по e-mail: bond@ism.kiev.ua. ОРГАНИЗАЦИОННЫЙ ВЗНОС: 480,00 долларов США - для иностранных участников; 425,00 долларов США или российскими рублями по курсу НБУ - для участников из стран СНГ; 2700,00 гривень, в т.ч. НДС 20% - для участников из Украины; 810 грн. - для и студентов и аспирантов. Валютный счет для долларов США. Получатель: Институт сверхтвёрдых материалов (ИСМ), ул. Автозаводская, 2, Киев, 04074 Украина, вал. счёт №380805 26005705853426. Банк получателя: Киевская региональная дирекция АО «Райффайзен Банк Аваль» (ул. Пирогова, 7-7б, Киев, Украина) SWIFT: AVALUAUKСКВ, Обслуживаемся в Оболонском районном отделении, (ул. Мате Залка, 2/12, Киев, Украина). Банк корреспондент: The BANK OF NEW-YORK, NEW-YORK., USA, SWIFT: IRVT US 3N, Кор.. счет № 890-0260-688. Назначение платежа: Оплата за участие в конференции «Породоразрушающий инструмент …». Валютный счет для евро. Получатель: Институт сверхтвёрдых материалов (ИСМ), ул. Автозаводская, 2, Киев, 04074 Украина, вал. счёт №380805 26005705853426. Банк получателя: Киевская региональная дирекция АО «Райффайзен Банк Аваль» (ул. Пирогова, 7-7б, Киев, Украина) SWIFT: AVALUAUKСКВ, Обслуживаемся в Оболонском районном отделении, (ул. Мате Залка, 2/12, Киев, Украина). Банк корреспондент: Deutsche Bank AG, Frankfurt am Main, Germany, SWIFT: DEUT DE FF, Кор.. счет № 9470329 10. Назначение платежа: Оплата за участие в конференции «Породоразрушающий инструмент …». Счет для рублей. Получатель: Институт сверхтвёрдых материалов (ИСМ), Украина, г. Киев, 04074, ул. Автозаводская, 2, вал. счет № 26001301200227. В Киевской региональной дирекции АО «Райффайзен Банк Аваль» (ул. Пирогова, 7-7б, Киев, Украина) SWIFT: AVALUAUKСКВ, Обслуживаемся в Обо

133

№ 5 (9) січень — грудень 2012

БУРІННЯ

лонском районном отделении, (ул. Мате Залка, 2/12, Киев, Украина). Счет КРД ПАО «Райффайзен Банк Аваль» № 30111810800000100014 в ЗАО «Райффайзенбанк», г. Москва, счет № 30101810200000000700, БИК 044525700, ИНН 7744000302, КПП 775001001. Назначение платежа: оплата за участие в конференции «Породоразрушающий инструмент …». Счет для гривень. Получатель: Інститут надтвердих матеріалів ім. В.М. Бакуля НАН України, код за ЄДРПОУ 05417377, 04074, м. Київ, вул.. Автозаводська, 2, р.р. 31259272211585 в Управлінні Державної казначейської служби України в Оболонському районі м. Києваі, МФО 820019, ІПН 054173726549, Св. ПДВ 100203406. В тексте: Для ІНМ НАНУ за участь в конференції «Породоруйнівний інструмент …» Возможна оплата наличными при регистрации в долларах США или рублях РФ и гривнях. За счет организационного взноса покрываются следующие затраты: издание сборника научных трудов; проживание в пансионате «Алмаз» с трехразовым питанием; аренда оргтехники и другие организационные мероприятия.; доставка на автобусе от ж. д. вокзала г. Симферополя до посёлка Морское и обратно, протокольне мероприятия. Возможен приезд участников конференции с членами семьи или приглашенными с оплатой 80 % от стоимости оргвзноса участника конференции. ТРЕБОВАНИЯ К ОФОРМЛЕНИЮ СТАТЕЙ Сборник научных трудов является специализированным изданием, в котором могут публиковаться результаты диссертационных работ, так как он включен в перечень ВАК Украины. Содержание статей должно соответствовать тематике конференции. В рукописи должно быть кратко изложено то новое и оригинальное, что разработано и исследовано авторами, показано преимущество перед аналогами предлагаемых разработок, описаны их особенности и практическая значимость. Результаты работы не должны представляться в виде тезисов. Языки представления рукописей: украинский, русский, английский. В текст статьи могут быть внесены редакционные правки без согласования с автором. Оттиски статей, флешь носители авторам, как правило, не возвращаются. Окончательное решение относительно публикации принимает редакционная коллегия сборника.Текст рукописи статьи от 5 до 10 страниц оформляется в соответствии с прилагаемыми требованиями и образцом. Перечень представляемых материалов: заявка и сведения об авторах, (указать телефон-факс и E-mail автора, с которым будет вестись переписка); рукопись статьи; электронная версия статьи (на любом носители информации). Демонстрационный материал на конференции (рисунки, таблицы, схемы и др.) представляется в виде файлов в формате Microsoft Power Point. Публикация статей в сборнике конференции платная и входит в регистрационный взнос. Авторы, приславшие статьи в сборник и не оплатившие регистрационный взнос, могут приобрести его за отдельную плату. Более подробную информацию по оформлению статьи можно будет получить по телефону +380 44 3791447, E-mail: conf_morskoe@ukr.net и по адресу http://www.ism.kiev.ua/index.php?i=35. СРОКИ И УСЛОВИЯ ПРОВЕДЕНИЯ КОНФЕРЕНЦИИ Заезд и регистрация участников в пансионате «Алмаз» 15 сентября с 10.00 Начало работы конференции 16 сентября 9.00 Отъезд участников 21 сентября 10.00 15 сентября до 14.00 участников конференции у выхода с перрона железнодорожного вокзала г. Симферополя на площади (под аркой) будет ожидать представитель оргкомитета, а на площади - автобус пансионата «Алмаз». Пансионат «Алмаз» находится возле поселка Морское в 16 км западнее г. Судак, где больше всего солнечных дней в году. От пансионата «Алмаз» до моря 50 м. В Крыму в это время - бархатный сезон, что позволит участникам конференции совместить полезное с приятным - осуществить поход в горы, позагорать, окунуться в синюю гладь Черного моря, опробовать дары солнечного Крыма. Участникам конференции на их выбор и за их счет будут предложены следующие экскурсии: в Ялту - один день; в Судак - полдня; в Никитский ботанический сад – полдня; Севастополь - один день. С дополнительной информацией о конференции можно ознакомиться на сайте http://www.ism.kiev.ua/index.php?i=35 АДРЕС ДЛЯ СПРАВОК И КОНТАКТОВ Украина, 04074, Киев, ул. Автозаводская, 2, Институт сверхтвердых материалов им. В.Н. Бакуля. Бондаренко Николай Александрович - председатель оргкомитета (044) 467-56-25 Богданов Роберт Константинович - заместитель председателя оргкомитета (044) 467-56-23 Соколов Александр Николаевич - ученый секретарь (044) 379-14-4 Коцкулыч Ярослав Степанович - член оргкомитета (034) 224-21-53 Лукаш Владимир Андреевич - член оргкомитета (044) 586-20-25 Пошванюк Неля Феликсовна - член оргкомитета (044) 430-35-05 Назарчук Сергей Николаевич - член оргкомитета (044) 379-14-47

17 сентября 2013 года в 15.00 в рамках конференции состоится Совет Союза буровиков Украины Контакты: Вдовиченко Анатолий Иванович - председатель правления Союза буровиков Украины Мартиненко Иван Иванович, - зам. председателя правления Бондаренко Николай Александрович - зам. председателя правления Мельник Сергей Николаевич - зам председателя правления

134

095-807-66-85, 097-489-73-57 044-536-13-26 044-467-56-25 044-331-26-51

Історія, ювілеї, зустрічі

БУРОВИК — ЦЕ ЗВУЧИТЬ ГОРДО До 50-річчя Прилуцького УБР Історія становлення Не карти циганки-ворожки і не пророцтва ясновидців були дороговказами для розвідників-буровиків, що розбудили тихі лісисті балки й пшеничні лани Чернігівщини в кінці п’ятдесятих років минулого століття. Послідовна й кропітка робота геологів-дослідників Архангельського А.Д. і Борисяка О.О., Карпінського О.П. і Лутугіна О.І. та ін., тверезий аналіз польових матеріалів камеральних досліджень (геологічних, літолого-фаціальних, структурних карт та профілів), логіка наукових аналогій і передбачень, що прозвучали в статті Шацького С.Т. ще 1931 року, про можливість відкриття покладів нафти, пов’язаних з солянокупольними структурами, спрямували зусилля пошуковців-розвідників на терени Чернігівщини для розкриття підземних покладів нафти і газу. З’явилися перспективні можливості значного збільшення видобутку нафти. Перед буровиками постало завдання по нарощуванню об’ємів бурових робіт, чого неможливо було досягнути без створення підрозділу буровиків, оснащеного буровою технікою і забезпеченого кваліфікованими кадрами. Для вирішення поставлених завдань у березні 1962 року при Гнідинцівському спеціалізованому будівельно-монтажному управлінні тресту «Гірничо-паливної промисловості Київського раднаргоспу» було створено дільницю буріння, яку у квітні 1963 року перейменували на контору експлуатаційного буріння. Очолив її Щербань Микола Андрійович. Буріння свердловин проводилося з використанням бурових установок БУ-75БР, які постачалися заводом «Барикади». Спочатку монтували їх силами бурових бригад, а у серпні була створена перша вишкомонтажна бригада. Так починалася історія колективу буровиків. Недостатня кількість кваліфікованих кадрів, відсутність нормальних побутових умов, зв’язку, під’їздних доріг, вахтового транспорту, недостатньо вивчені геологічні умови значно ускладнювали роботу бурових бригад. За буровими і вишкомонтажними бригадами було закріплено 3 бортових автомобіля марки ЗІЛ. Удень машини використовувались для перевезення різних вантажів, а при перезмінках, як вахтовий транспорт. Особливо важко було в період осінньо-весняного бездоріжжя, а взимку - через снігові замети, часто до бурової доводилося йти пішки по 5-6 км. Перша свердловина № 35 на Гнідинцівській площі була забурена 28 квітня 1962 року бригадою бурового майстра Кокозія Петра Григоровича. У липні 1962 року пробурена друга свердловина-№ 39 Гнідинцівської площі. Так народжувався і зміцнювався колектив буровиків. Попри складні умови, буровики працювали дружно й злагоджено, виконуючи і перевиконуючи плани

та соціалістичні зобов’язання. Уже за 1962 рік було пробурено 16532 м проходки, здано в експлуатацію 5 свердловин. У цей же рік в смт. Варва розпочато будівництво адміністративно-виробничих об’єктів, з’явилися перші житлові будинки для працівників дільниці. Помітно зростали об’єми бурових робіт, розбудовувалася база виробничого обслуговування, проводилося навчання кадрів. Збільшення об’ємів буріння вимагало постійного і кваліфікованого обслуговування бурового обладнання, контролю за технологією буріння свердловин та геологічного супроводу. Підприємство поповнювалося досвідченими фахівцями з інших нафтових регіонів, молодими спеціалістами. У 1964 році директором контори буріння призначено Барановського Василя Івановича. В той же час розпочато підготовчі роботи до буріння експлуатаційних свердловин на Леляківському і Прилуцькому нафтових родовищах. У місті Прилуки розпочато спорудження адміністративного приміщення контори, будуються майстерні, що основою майбутньої бази виробничого обслуговування. Матеріально-технічна база поповнюється буровим обладнанням і матеріалами для збільшення числа бурових і монтажних бригад, організовується будівельна бригада, будуються під’їзди до бурових.Уже через два роки у конторі працює 5 бурових і 3 монтажних бригади. У лютому 1966 року організовується Прилуцько-Леляківська дільниця буріння. Період 1965-1968 років для контори буріння характеризується початком буріння пошуково-розвідувальних свердловин на Прилуцькій і Гнідинцівській площах, збільшенням бурових бригад (до дев’яти). У зв’язку з реорганізацією структури нафтової промисловості країни в 1970 році контора експлуатаційного буріння була перейменована на Прилуцьке управління бурових робіт. Організаційно УБР увійшло до виробничого об’єднання «Укрнафта». Змінювалися перші керівники підприємства (Іванов Євген Геннадійович, Клімов Юрій Олександрович, Бражина Григорій Йосипович, Саченко Георгій Михайлович, Мрозек Євген Романович), головні спеціалісти, в окремі роки збільшувалася кількість одночасно працюючих бригад (до 14), трудовий колектив поповнювався випускниками навчальних закладів, але незмінним залишалось основне завдання - успішне будівництво нових свердловин в умовах, які ускладнювались в процесі розробки старих та введенні в буріння нових родовищ. І приклад тому - вирішення питання буріння свердловин з горизонтальними ділянками стовбура в продуктивному горизонті. Ця проблема, в умовах прикінцевих стадій розробки нафтових родовищ, давно

135

БУРІННЯ стояла на порядку денному, але вирішена була тільки в 1999 році. Відтак, вперше в Україні в 2001році, в Прилуцькому нафтогазопромисловому районі, була пробурена горизонтальна свердловина № 55 на Малодівицькому родовищі. Горизонтальна ділянка стовбура становила 130 метрів в нафтонасиченому прошарку 4 метри у відкладах башкирського ярусу. Загальне відхилення від гирла складало 245метрів. Свердловина передана в експлуатацію і успішно експлуатується і в даний час. Прилуцьке управління бурових робіт сьогодні - це одне з провідних підприємств нафтогазового комплексу України в Чернігівській області, яке структурно входить до складу ПАТ «Укрнафта». Саме воно протягом 50 останніх років забезпечувало, та й зараз забезпечує, той необхідний фонд експлуатаційних свердловин, на базі якого НГВУ «Чернігівнафтогаз» успішно виконує виробничі програми з видобутку нафти і газу в Прилуцькому нафтогазопромисловому районі. Без нашої продукції (свердловин) жодна краплина нафти, як і метр кубічний газу, не можуть бути підняті на поверхню, щоб наповнити нафто- і газопроводи, які ведуть на переробні заводи. На шляху до утвердження 1. Експлуатаційне буріння Відкриті в 1959-1961 роках трестом «Чернігівнафтогазрозвідка» на території Чернігівщини Гнідинцівське, Прилуцьке і Леляківське нафтові родовища стали тими об’єктами діяльності підприємства, де колективом буровиків відпрацьовувались техніко-технологічні засоби та прийоми інтенсивної і безаварійної роботи, де гуртувався трудовий колектив і створювалась технічна база для буріння того фонду експлуатаційних свердловин, який мав забезпечити виконання нафтодобувним підприємствам планових завдань з видобутку нафти. Розпочавши в квітні 1962 року буріння першої експлуатаційної свердловини № 35 на Гнідинцівському родовищі, підприємство за перші 10 років діяльності виконало планові завдання з буріння та передачі в експлуатацію нафтових свердловин. За цей період було передано в експлуатацію 202 свердловини, які забезпечили НГВУ «Чернігівнафтогаз» уже в 1972 році видобуток з надр Прилуччини більше 8 млн. тонн нафти, а це складало 60 % усієї нафти, видобутої в Україні того року. З 1997 року Прилуцьке УБР розпочало виконувати замовлення на буріння експлуатаційних свердловин для НГВУ «Охтирканафтогаз», НГВУ «Полтаванафтогаз» та свердловин спеціального призначення для підприємства «Придністровські магістральні трубопроводи». Колектив УБР за весь період своєї діяльності широко застосовує передові досягнення науки і техніки, прогресивної технології:

136

№ 5 (9) січень — грудень 2012 • буріння похило-спрямованих свердловин з відхиленням 500метрів і більше (максимально 1600метрів на свердловині №1 Варвинської площі), з застосуванням кабельних телесистем; • технологія кріплення свердловин в бішофітових відкладах; • буріння з використанням високоефективних бурових розчинів, екологічно безпечних хімреагентів; • спеціальні жорсткі та ексцентричні компонування низу бурильної колони для управління траєкторією стовбура свердловини при бурінні роторним способом; • кріплення з використанням прогресивних конструкцій оснасток обсадних колон; • буріння з використанням нових конструкцій алмазних та шарошкових доліт в тому числі виробництва зарубіжних фірм; • буріння свердловин безамбарним способом, а також впровадження трьох- чотирьохступеневої очистки бурових розчинів та багато інших. Усі ці новітні починання і прогресивна технологія позитивно впливали на роботу прилуцьких буровиків, сприяли досягненню високих економічних результатів. Прилуцьке УБР в 2000 році вперше в ВАТ «Укрнафта» успішно освоїло метод відновлення бездіючих свердловин, як один із шляхів зниження вартості їх будівництва. Набутий досвід відновлення був використаний при бурінні горизонтальних свердловин. В 2008 році була пробурена і передана експлуатацію високодебітна свердловина № 700 на Мільківському родовищі з найбільшою, на той час в Україні, довжиною горизонтальної ділянки 714 м. Усього за 50 років Прилуцьким УБР пробурено 2100000 метрів експлуатаційних свердловин та передано в експлуатацію 630 свердловин, в тому числі 7 з горизонтальним стовбуром. 2. Пошуково-розвідувальне буріння Паралельно з виконанням основного завдання - буріння експлуатаційних свердловин на відомих родовищах для забезпечення виробничої програми НГВУ «Чернігівнафтогаз» з видобутку нафти і газу УБР, починаючи з 1965 року, проводить як розвідувальні та пошукові роботи на Прилуцькому, Гнідинцівському, Леляківському, Мільківському, Малодівицькому, Щурівському, Софіївському родовищах для дорозвідки і оконтурювання відомих покладів в окремих тектонічних блоках, так і пошуки нових покладів на більших глибинах і невивчених літологостратиграфічних комплексах у різних структурно-тектонічних зонах північно-західної частини Дніпровсько-Донецької западини (ДДЗ). У період 1970-1990 років обсяги пошуково-розвідувального буріння сягали від 29% до 43%, проектні глибини свердловин від 3,0 км до 4,5 км, а окремі свердловини, які вирішували питання вивчення літолого-фаціального складу порід девонського комплексу на предмет пошуків покладів

Історія, ювілеї, зустрічі нафти і газу - більше 5000 метрів (№500 Леляківська глибиною 5815 м, №13 Малодівицька-глибиною 5207 м, №10 Журавська глибиною 5475 м). Отриманий в цих свердловинах надзвичайно цінний геологічний матеріал, який має не лише практичне, а й наукове значення, вплинув на подальше планування пошуково-розвідувального процесу ДДЗ. У практичному плані необхідно відзначити, що за період з 1968 року відкриті нові поклади газу у нижньокам’яновугільних відкладах на Гнідинцівському і Леляківському родовищах, а ще нафтові і газові горизонти на Краслянському склепінні; нові родовища: Озерянське газоконденсатне, Левківське та Макіївське нафтові, Ромашівське газове, газоконденсатні поклади на Білоусівській монокліналі в нетрадиційних літологічних пастках. Усього на 26 переданих УБР структурах у різних гірничо-геологічних умовах з метою пошуків і розвідки покладів нафти і газу свердловинами різної категорії пробурено 464356 метрів, передано 25 свердловин для різноцільового використання. За результатами буріння пошуково-розвідувальних і експлуатаційних свердловин, їх випробування, уточнення моделей будови та колекторських властивостей порід продуктивних горизонтів прирощено запасів нафти 21,8 млн.тонн і газу 3,5 млрд.м3.

Перспективи Відзначаючи 50 річний ювілей нашого підприємства ми горді тим, що пов’язали свою долю з такою романтичною і нелегкою, але такою потрібною суспільству професією буровика. Долаючи кризові бар’єри, ми впевнено дивимося в майбутнє. Вважаємо, що ще не вичерпані потенційні можливості Прилуцького нафтопромислового району. Незважаючи на високий відсоток розвіданності надр району діяльності УБР (до 70 %), вважаємо необхідним продовжити пошукові роботи у невивчених зонах і глибинах (стратиграфічних комплексах) на структурній основі , підготовленій з використанням новітніх сейсмічних технологій. Підго-

товка нових сейсмічних об’єктів для пошуків покладів нафти і газу на основі новітніх техніки та технології в комплексі з пошуково-розвідувальним бурінням дадуть можливісь відкривати нові і нові поклади вуглеводнів. А це в кінцевому результаті дозволить стабілізувати рівень видобутку нафти і газу або й підвищити його. Сьогодні Прилуцьке управління бурових робіт - це потужний буровий підрозділ ПАТ „Укрнафта», забезпечений технічною базою і кваліфікованими кадрами, який виконує будівництво нафтових і газових свердловин для потреб народного господарства. Наші фахівці, відповідно до світового досвіду, давно освоїли будівництво похилих та горизонтальних свердловин, відновлення свердловин з бездіючого фонду з використанням вітчизняної та зарубіжної техніки і передових технологій. Колектив успішно співпрацює з науковими , науково-дослідними та виробничими організаціями України, Росії та ряду зарубіжних фірм. Завдяки успішній організації буріння похило-спрямованих, горизонтальних та відновлення свердловин бездіючого фонду колектив УБР користується авторитетом серед замовників, в тому числі серед організацій з інвестиційним капіталом. Технічна база УБР дозволяє ритмічно здійснювати буріння 15-а буровими бригадами, адже на озброєнні підприємство має 17 бурових станків (Уралмаш ЗД, 4Е, БУ1600, БУ-75Бр). На довгому виробничому шляху у нашого підприємства були високі злети (відкриття нових покладів і родовищ, потужне збільшення кількості і якості побудованих свердловин) і невдачі ( аварії при бурінні і фонтани) та колектив завжди знаходив вірні шляхи для вирішення назрілих проблем. Організація праці, технічна база та висококваліфіковане інженерне забезпечення ставлять Прилуцьке УБР в передові конкурентоспроможні бурові підрозділи ПАТ „Укрнафта», привабливим для зарубіжних і вітчизняних інвесторів - виробничих та науковотехнічних організацій - для успішного спільного виконання бурових робіт. Нинішні економічні негаразди в нашій галузі (незадовільне фінансування, виснаженість родовищ з падінням видобутку продукції, відсутність відкритих потужних родовищ нафти і газу, земельне законодавство, економічна криза, тощо), за останні декілька років призвели до значного зниження об’ємів бурових робіт, а також, відповідно, до значного скорочення кількості працюючих і застою в рівні заробітної плати. Тому одним із завдань в таких умовах є збереження колективів бурових бригад, цехів, фахівців управлінського персоналу, що дозволить, після покращення фінансового клімату у ПАТ „Укрнафта», а також завдяки залученню інвесторів, у найближчому майбутньому працювати колективу Прилуцького УБР відповідно до своїх можливостей. Ю. П. Кравценюк, Є. Р. Мрозек

137

БУРІННЯ

№ 5 (9) січень — грудень 2012

ДУДЛЯ НИКОЛАЙ АНДРЕЕВИЧ К 75-летнему юбилею Родился 28 декабря 1937 года на Днепропетровщине. После окончания в 1962 году Днепропетровского горного института им. Артема по специальности «Технология и техника разведки месторождений полезных ископаемых» в течение пяти лет работал в геологоразведочных организациях треста «Ворошиловградгеология». С ноября 1967 года по настоящее время работает в Днепропетровском горном институте (ныне Национальный горный университет). В 1970 году защитил кандидатскую диссертацию по исследованию свойств промывочных жидкостей, обработанных поверхностно – активными веществами, результаты которых были широко использованы в практике для повышения эффективности бурения геологоразведочных скважин. С 1991 года по настоящее время профессор кафедр транспортных систем, а также технологии и техники разведки месторождений полезных ископаемых. С 1981 по 1997 год – декан заочного факультета Национального горного университета. Проходил научную стажировку в Краковской горно – металлургической академии, ныне AGH – University of Science and Technology (Польша), Клаустальской горной академии (ФРГ), а также в Китайском геологическом университете. Автор более 250 научных работ, в том числе 40 учебников, монографий и учебных пособий для горно – геологических ВУЗов, 12 авторских свидетельств и патентов на изобретения. Ряд учебников: «Буровые машины и механизмы»; «Промывочные жидкости в бурении»; «Диагностика буровых машин и механизмов»; «Аварии при бурении» и др. изданы также в России, Польше, Словакии, Китае и Казахстане. Участвовал в работе пяти всемирных и международных конгрессов, съездов и симпозиумов по применению поверхностно-активных веществ и синтетических жирозаменителей в бурении, новым методам и технологиям в бурении, хранении и транспорте нефти и газа. В течение многих лет является постоянным членом оргкомитета международной научно – технической конференции – «New Methods and Technologies in Petroleum Geology, Drilling and Reservoir Engineering» (Польша). Поддерживает творческие связи с учеными России, Польши, Китая, Чехии, Словакии, Казахстана, ФРГ, США и других стран. Среди основных направлении научной деятельности особое место занимают: обоснование и разработка технологии применения поверхностно – активных веществ при бурении геологоразведочных скважин; аккумуляция и транспорт газа; разработка принципов автоматического энергодиагностирования буровых машин и механизмов и охрана окружающей среды. За достижения в научно – технической и педагогической деятельности отмечен знаками «Шахтерской Славы» трех ступеней, «Отличник разведки недр СССР», медалью В. И. Лучицкого, медалью «Петро Могила», Почетными грамотами Минуглепрома, Министерства геологии и Министерства образования и науки Украины, а также Минвуза СССР, а также юбилейными медалями и грамотами ректора Национального горного университета. Лауреат премий Министерства образования и науки Украины и дважды лауреат Национального горного университета в области образования и науки. Заслуженный работник нефтяной и газовой промышленности Польши, награжден знаком «ZLOTA ODZNAKE» этого ведомства. Награжден медалью MINISTERSTWA EDUKACJI NARODOWEJ «Za szczegolne zaslugi dla oswiaty i wychowania» и медалями ы грамотами Краковской горно – металлургической академии им. С. Сташица. Избран действительным членом (академиком) ACADEMY OF ENGINEERING IN POLAND и Украинской экологической академии.

138

Історія, ювілеї, зустрічі

Лузан Володимир Васильович до 60-річного ювілею Народився 14 жовтня 1952 року в сім’ї колгоспників в с. Ковчин Куликівського району на Чернігівщині. Після закінчення восьми класів навчався в Київському геологорозвідувальному технікумі, який закінчив з відзнакою у 1972 році за фахом електрорадіотехніка по ремонту і обслуговуванню геофізичної апаратури та устаткування, а в 1977 році - геологічний факультет Київського державного університету імені Тараса Шевченка по спеціальності «Геофізичні методи пошуків та розвідки родовищ корисних копалин» У 2004 році закінчив магістратуру Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти Академії педагогічних наук України, за спеціальністю «Управління закладами освіти». До цього в різний час пройшов курс навчання в Інституті бізнесу, менеджменту і підвищення кваліфікації керівних кадрів Держкомгеології України, а також в Інституті підвищення кваліфікації кадрів Міносвіти України. Трудову діяльність розпочав інженером відділу математичної геофізики Інституту геофізики ім. Суботіна АН УРСР а потім інженером-оператором Київської комплексної геофізичної експедиції тресту «Київгеологія». З 1977 року викладач, 1978 - 1981 роки - секретар комітету комсомолу, 1981 1985 роки - завідуючим геофізичним відділенням Київського геологорозвідувального технікуму. 1985 - 1987 роки - інструктор Московського райкому Компартії України м. Києва. З 1987 організував спецвідділення з перепідготовки кадрів при Київському геологорозвідувальному технікумі, і був призначений його завідуючим, одночасно виконував обовязки завідуючого відділенням геофізичних досліджень свердловин. 1989-1998 роки - викладач економіки і організації геологорозвідувальних робіт КГРТ. Обирався в різний час секретарем партійної організації технікуму та членом профспілкового комітету. 1998 - 2012 роки директор Київського геологорозвідувального технікуму. У звязку із закінченням контракту у листопаді 2012 року перейшов на посаду завідувача лабораторією технікуму та викладача. В другій половині 90-х років захоплювався громадською і політичною діяльністю: був одним із трьох засновників Прогресивної соціалістичної партії України (ПСПУ). Обирався заступником Голови ПСПУ і одночасно секретарем Київського міськкому партії. Був розпорядником Виборчого фонду ПСПУ на виборах до Верховної Ради України (1998 рік і 2002 рік) і розпорядником Виборчого фонду кандидата у Президенти України Н.М. Вітренко (1999 рік). В даний час не полишає громадську роботу. Багаторазово обирається керівником Куликівського регіонального відділення товариства «Чернігівське земляцтво» у м. Києві. Один із активних засновників Спілки буровиків України. За активну діяльність нагороджений Почесною грамотою Спілки. Автор першого навчального посібника українською мовою «Економіка і організація геологорозвідувального виробництва» 2001 року для студентів вищих навчальних закладів. Викладач-методист, фахівець вищої категорії. За вагомий внесок у розвиток геологорозвідувальної галузі нагороджений відзнаками «Почесний розвідник надр», медалями Л. І. Лутугіна та В. І. Лучицького, Золотим знаком Спілки геологів України та медалью «За заслуги в розвідці надр ІІІ ступеня». За заслуги в освітянській діяльності відзначений почесним званням «Відмінник освіти України», Подякою Кабінету МініВолодимир Васильович виступає на Правлінні Спілки буровиків України стрів України та відомчими грамотами.

139

№ 5 (9) січень — грудень 2012

БУРІННЯ

Копей Богдан Володимирович До 50-річчя трудової діяльності Народився 30 серпня 1945 року в с. Літиня Дрогобицького району Львівської області. Освіту здобував у семирічній школі №4 м. Івано-Франківська, а згодом — у восьмирічній школі №8 та середній школі №13. Після закінчення школи у 1962 р. поступив на загально технічний факультет Національного університету „Львівська політехніка” (тоді — ЛПІ — Львівський політехнічний інститут) у Івано-Франківську на вечірню форму навчання. Одночасно з липня 1962 року працював на Прикарпатському меблевому комбінаті. У 1964-1967 рр. служив в армії. З 1967 р. продовжив навчання на вечірньому факультеті ІФІНГ. З 1968 р. — студент механічного факультету ІФІНГ (стаціонар). В 1971 р. отримав диплом інженера-механіка зі спеціальності „Машини та обладнання нафтових і газових промислів”. З 1971 р. — інженер, старший інженер, м. н. с. та ст. н. с. науково-дослідного сектору ІФІНГ. Викладацьку діяльність почав з весни 1972 р. Кандидат технічних наук з 1979 р. Працював на кафедрі нафтогазового обладнання з 1978 р. на посадах асистента, старшого викладача, доцента, професора. У 1986 р. був направлений на викладацьку роботу в Алжир, де готував фахівців в Національному інституті нафти, газу та хімії (м. Бумердес) до 1989 р. У 1996 р. захистив докторську дисертацію. З 1997 р. — професор кафедри НГО, з 1999 р. академік Української нафтогазової академії, керівник відділення «Нафтогазопромислове обладнання та механізми» УНГА, а з 2002 р. — дійсний член Нью-Йоркської академії наук. Член-кореспондент Академії гірничих наук України. Завідує кафедрою морських нафтогазових технологій. Вільно володіє англійською та французькою мовами. Основними напрямками наукової діяльності є: 1. надійність бурового та нафтопромислового обладнання; 2. підвищення корозійно-втомної міцності деталей бурильної і штангової колони металізаційними та металополімерними покриттями; 3. прогнозування ресурсу нафтопромислового обладнання з використанням комп’ютерних технологій; 4. розробка труб і штанг з полімерних композитів; 5. обладнання для попередження парафіноутворень при видобуванні нафти; 6. ремонт сталевих трубопроводів бандажами з полімерних композитів. Внесок професора Копея Б.В. в науково-технічний розвиток нафтогазової промисловості України: • Розроблені і впроваджені технології зміцнення замкових та зварних з’єднань бурильної колони поверхневим пластичним деформуванням (ППД) та нанесенням металізаційних покриттів (змонтовано 4 промислові установки ДОЦ-1 в Долині, Євпаторії, Краснограді (Україна) та Вуктилі (Росія, Республіка Комі)); • Розроблені і впроваджені технології зміцнення насосних штанг ППД та нанесенням металізаційних та металополімерних покриттів (впроваджена установка УДША-1 для дробоструминного зміцнення та металізації штанг і установка УВЩ-25 для зміцнення штанг обертовими щітками в НГВУ «Долинанафтогаз»); • Розроблені і впроваджені конструкції насосних штанг з склопластику для глибоких свердловин (до 3000-4000 м): розроблено технічні умови ТУ У 29.5-13741713-002.2006 та ТУ У 13741713.001-2000, підтверджені патентами України № 29783А, 35751А, 35781А, 50094А, 50093А); впро-ваджені в НГВУ «Долинанафтогаз»; • Розроблені і впроваджені сталеві насосні штанги з скребками-протекторами (розроблені технічні умови), підтверджені патентом України № 50092А); впроваджені в НГВУ «Долинанафтогаз»; • Розроблені і впроваджені обертачі колони насосних штанг періодичної (ОКШ-100) та безперервної дії (ОКШБ-100), розроблено технічні умови (ТУ У 02070855-025-2000) та організовано серійне виробництво на Бориславській ЦБВО та ТзОВ «Русич», підтверджені патентом України № 49211А; впроваджені в НГВУ «Долинанафтогаз»; • Розроблені і впроваджені нафтопромислові трубопроводи з склопластику (розроблені технічні умови), отримано патент України № 25205А, впроваджені в НГВУ «Долинанафтогаз»; • Розроблені і впроваджені склопластикові бандажі для ремонту газонафтопроводів, створена теорія підсилення, розроблені технічні умови (ТУ У 80.3-02070855-003-2004), зроблені дослідні зразки, проведена промислова перевірка, отримано патенти України №№ 60506, 69083, 69157, патент на корисну модель № 15437; впроваджені в ВАТ «Укртранснафта». Копей Б.В. — автор 482 наукових і методичних праць (з них 29 — монографії, підручники, огляди, конспекти лекцій, збірники лабораторних та практичних робіт), 39 винаходів, 28 статей та винаходів підготовлено разом із студентами. Активно виступає на міжнародних конференціях і світових наукових симпозіумах та конгресах (в Австрії, Алжирі, Великобританії, Єгипті, Китаї, Польщі, Фінляндії,Румунії та ін.), ним зроблено 78 доповідей на міжнародному рівні. Він є членом двох спеціалізованих наукових рад з захисту дисертацій. Під його керівництвом захищено 2 докторські та 5 кандидатських дисертацій. Спілка буровиків України бажає Копею Б.В. нових трудових звершень та особистого щастя.

140

Історія, ювілеї, зустрічі

Древаль Віктор Григорович До 60-річного ювілею

Народився 10 листопада 1952 року у м. Добропілля Донецької області. У 1975 році закінчив Дніпропетровський гірничий інститут ім. Артема за спеціальністю „Технологія і техніка розвідування родовищ корисних копалин” Трудову діяльність розпочав помічником бурового майстра, а згодом став старшим буровим майстром Кіровської експедиції. 1976-1994 роки - буровий майстер підземного буріння, начальник дільниці Димитрівської геологорозвідувальної експедиції. З 1994 року очолював підприємство ТОВ „Добінтерком”, а з 1995 до 1999 року – директор гірничо-прохідницького підприємства „Шахтобуд”. З 1999 року працює у виконавчому комітеті Добропільської міської ради на посадах заступника, першого заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради у виконавчому комітеті. У 2004 році обраний секретарем Добропільської міської ради IV скликання, у 2006 – обраний вдруге, у 2010 – обраний втретє. За час роботи на всіх посадах показав себе як ініціативний працівник, відповідальний керівник, грамотний посадовець. Його організаційні здібності: працелюбність, ефективні методи керівництва, вміння підбору та розміщення кадрів мали вплив на розвиток вугільної галузі в регіоні. За вагомий внесок в розвиток вугільної галузі, досягнення високих виробничих показників нагороджений знаком „Шахтарська слава” ІІІ і ІІ ступенів, а також Почесними грамотами Кабінету Міністрів України та Верховної Ради України. Він є прикладом відношення до роботи. Завдяки професійному керівництву міською радою на протязі останніх років в місті стабільний соціально-економічний стан. Добропільська міська рада працює за обставин ділового партнерства з керівниками промислових підприємств, закладів та установ міста. Рішення міської ради спрямовані на розвиток міста, вирішення соціальних та побутових проблем членів територіальної громади. З його особистої ініціативи, при підтримці депутатів міської ради в м. Добропілля у 2007 році відкрито Реабілітаційний центр для дітей-інвалідів, впроваджені цільові регіональні програми з питань освіти, охорони здоров’я та інші. Йому притаманні високий професіоналізм та компетентність, активна життєва позиція, вміння керувати і організовувати виконавчі органи ради та депутатський корпус на виконання завдань та актуальних проблем місцевого значення. Загальний стаж роботи майже 43 роки, стаж служби в органах місцевого самоврядування 13 років. Йому присвоєно 7 ранг посадової особи місцевого самоврядування. Уміє виділити в своїй роботі основні проблеми, оперативно знайти шляхи їх вирішення. Його характеризують такі особисті якості як: діловитість та виконавча дисципліна. Основні напрямки діяльності його як секретаря міської ради спрямовані на об’єднання зусиль посадових осіб виконавчих органів ради та депутатів VІ скликання на виконання рішень міської ради щодо програми економічного та соціального розвитку міста. Завдяки чому, за період роботи міської ради VІ скликання, є певні результати, а саме: проведено капітальні ремонти житлового фонду, закладів освіти, культури, охорони здоров’я, своєчасно виділяються кошти на вирішення соціальних потреб людей похилого віку, обдаровані діти Добропільщини і мешканці міста, яким виповнилося 100 років, одержують стипендії міської ради Користується заслуженою повагою серед керівників підприємств, установ, організацій та населення міста. У кожній розпочатій справі бачить перспективу та завжди успішно доводить її до вирішення. Своєю працею служить інтересам територіальної громади. Член Спілки буровиків України з 2009 року.

141

БУРІННЯ

№ 5 (9) січень — грудень 2012

ВИДАТНИЙ ОРГАНІЗАТОР ГЕОЛОГОРОЗВІДУВАЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА Л. Ф. АРТАМОНОВ До 90-річчя від дня народження (21.08.1922 – 03.10.2000) Леоніда Федоровича Артамонова по праву можно віднести до тих яскравих постатей в геологорозвідувальному виробництві, які виділялись серед інших невтомною працездатністю, відповідальністю перед людьми і талантом інженера. Його життєвий шлях являє собою добрий приклад для наслідування молодому поколінню фахівців. Народився він 22 серпня 1922 року у м. Грозному в сімї вчителів. У 1939 році після закінчення середньої школи поступив у Московський енергетичний інститут, в якому навчався всього два курси. У червні 1941 року по мобілізації Першотравневого РК ВЛКСМ м. Москви взяв участь в будівництві лінії оборонних споруд в районі м. Вязьма. В жовтні 1941 року пішов добровольцем на фронт. Взяв участь у боях під Москвою. У січні 1942 році був поранений. Після одужання знову на фронт і вдруге поранений. З госпіталю направлений на навчання у Саранське піхотне училище, який не закінчив, у зв’язку із виїздом його на фронт. Із серпня 1942 року по березень 1943 року брав участь у боях під м. Туапсе мінометником у складі 119-ї стрілецької бригади сформованої із курсантів Саранського училища. Біля шести місяців перебував у госпіталі у м. Грозному на лікуванні відморожених ніг. Із серпня 1943 року по грудень 1944 року навчався у Серпухівській військовій школі авіаційних механіків у м. Кизил-Орда. Після закінчення училища проходив службу авіамеханіком винищувального полку авіаційної дивізії 2-го Білоруського фронту. Війну закінчив у Німеччині. Нагороджений медалями «За боевые заслуги», «За взятие Кенигсберга», «За победу над Германией». У 1945 році був демобілізований, як студент 3-го курсу інституту. В 1946 поступив на 2-й курс Московського геологорозвідувального інституту, який закінчив у 1951 році по спеціальності «Геологія та розвідка родовищ корисних копалин» та був направлений на роботу в Західно-Сибірське геологічне управління (ЗСГУ). Працював геологом, старшим геологом, головним інженером та начальником Східно-Салаїрської геологорозвідувальної експедиції, а з 1955 року по 1963 рік - головним інженером Центральної геологознімальної експедиції ЗСГУ. Влітку 1963 року він переїздить в Україну та призначається головним інженером Житомирської геологорозвідувальної експедиції Київського геологорозвідувального тресту (потім ДГП «Північукргеологія») Важливим напрямом діяльності експедиції були на той час пошуки та розвідка родовищ рідкісних металів та супутних корисних копалин. В крайовій північно-західній частині Українського щита було виявлено Пержанське рудне поле, в межах якого, крім високорентабельного родовища берилію, встановлено та попередньо оцінено низку перспективних родовищ та рудопроявів олова, цирконію, танталу, ніобію, дистену, ультрафлюориту, кольорових і благородних металів. Винятково великий організаторський талант його розкрився при організації розвідки гірничо-буровими роботами Пержанського берилійового родовища. Спочатку власними силами експедиції була пройдена розвідувальна гірнича виробка з поверхні під кутом 15 градусів довжиною 240 м на глибину 35 м. У 1968 році була закладена розвідувальна шахта. За ініціативи Леоніда Федоровича для виконання цих робіт були залучені відомі організації. Головний стовбур шахти діаметром 9 м на глибину 226 м був пройдений підприємством «Кривбасшахтопроходка». При цьому був використаний прогресивний досвід, який застосовувався на той час Міністерством оборони СРСР при спорудженні пускових шахт ракет стратегічного призначення. На двох горизонтах шахти 120 м і 220 м було пройдено понад 7200 м розвідувальних гірничих виробок. Незважаючи на значну віддаль дільниці робіт від бази експедиції (більше 150 км) та вкрай занедбані шляхи, він щонеділі безпосередньо приїздив на шахту де ретельно обстежував стан гірничих виробок, обладнання, забезпечення, охорони праці та вживав оперативні заходи по підтримці високих темпів проходки та виконанню геологічного завдання. Розвідка Пержанського родовища здійснювалась також і бурінням похилих свердловин глибиною до 300 м. Окремі структурні свердловини сягали 600 м і навіть до 1500 м. На початку використовувалось дробове буріння, продуктивність якого ледь досягала 240 м на бригадо-місяць.

142

Історія, ювілеї, зустрічі У 1967 році в Олевській партії почали впроваджувати алмазне буріння. За цей рік було пробурено всього 1000 м при середній продуктивності 201 м на місяць. В подальшому до 1969 року цей показник було підвищено до 350 м. Такі темпи бурових робіт не могли забезпечити вчасного виконання геологічних завдань. Тому Леонід Федорович проявив значну ініціативу по залученню передових технологій алмазного буріння. З 1970 року разом із Партією виробничо-технічної тематики тресту «Київгеологія» почали здійснюватись систематичні дослідно-методичні роботи по удосконаленню технології алмазного буріння. Найбільший внесок у підвищенні ефективності алмазного буріння був пов’язаний із застосуванням емульсійних промивальних рідин на основі омилених сумішів гудронів (ОСГ). В результаті виконаних робіт в період 1970 -1972 років середня швидкість алмазного буріння в Олевській партії зросла з 408 м до 541 м на бригаду в місяць, а по кращим бригадам з 489 до 775 м. В подальшому за рахунок впровадження контрольно-вимірювальних приладів, гладкостовбурних бурильних колон, високошвидкісних бурових станків та підвищення швидкості обертання до 1080 обертів за хвилину, середня по партії продуктивність буріння у 1975 році перевищила позначку 1000 м на бригаду в місяць. Річні обсяги буріння по родовищу перевищили 60 тис. м. За 5 років було пробурено більше 1000 свердловин загальним обсягом понад 300 000 м. Це були найкращі показники алмазного буріння досягнуті на той час в геологорозвідувальних організаціях Радянського Союзу. В серпні 1977 року в Олевській партії на розвідці берилійового родовища був проведений науково-виробничий експеримент, в результаті якого була досягнута рекордна продуктивність алмазного буріння світового рівня - 2500 м на бригаду в місяць. Цей показник по нинішній час залишається не перевершеним. Високі темпи буріння свердловин та проходки гірничих виробок дозволили достроково завершити розвідку унікального родовища берилію. За відкриття та розвідку цього родовища у 1979 році Л. Ф. Артамонову та іншим геологам була присуджена Державна премія СРСР. Не залишав поза увагою Леонід Федорович і інші важливі напрямки геологорозвідувальних робіт. На той час великі обсяги ударно-канатного буріння виконувались по розвідці розсипних родовищ титанових руд. Розпочиналась розвідка Стремигородського фосфор-титанового корінного родовища, де було зосереджено більше 10 бурових бригад. Значні обсяги робіт виконувались по пошуках та розвідці родовищ будівельних матеріалів, графіту, підземних питних і родонових вод та інших корисних копалин. Одночасно здійснювались роботи більш ніж на 40 обєктах. Для вчасного виконання геологічних завдань на початку кожного року розроблявся план-графік бурових, гірничих та інших супутніх робіт. Кожний керівник об’єкту бажав, щоб його роботи виконувались у вигідний для нього час та у сприятливий сезон. Проте, задовольнити ці потреби, за умови забезпечення ефективного використання обмеженої кількості бурових бригад та технічних засобів, було неможливо. Це викликало невдоволення з боку багатьох керівників геологічних підрозділів діяльністю головного інженера, який на їхній погляд зневажає їх побажання. Особливо різки випади з цього приводу висловлювались на партійних зборах та профспілкових конференціях. Всі недоліки в роботі експедиції відносились на рахунок головного інженера. Кожний, починаючи від прибиральниці і до начальника геологічної партії, вважав за необхідне виступити з критикою головного інженера експедиції. Леонід Федорович все це зносив достойно і стійко, проявляючи при цьому велику терпимість. Він ніколи ні перед ким не виправдовувався і не вважав за необхідне витрачати час на дискусію з критиками. На зібраннях він виступав рідко, дуже коротко і тільки для того, щоб окреслити якусь важливу конкретну проблему, вирішення якої потребує загальних зусиль. Він був надзвичайно працьовитий, на роботу приходив о шостій 1980 рік, Житомирська ГРЕ) Старший інженер з раціоналізації, винахідництва та ранку і до початку робочого часу наукової організації праці Л. Ф. Артамонов (в центрі), начальник виробничо-тех- він займався творчою роботою – нічного відділу А. І. Вдовиченко (праворуч), інженери В. М. Воробйов (стоїть лі- складанням прохальних листів до воруч) та М. І. Мазко (стоїть праворуч). вищих інстанцій на предмет виді-

143

БУРІННЯ лення додаткових коштів чи технічних засобів для своєчасного виконання завдань. В той час це було надзвичайно важливим. Хто цим уміло користувався, той вигравав. Завдяки такій настирності експедиція завжди отримувала саму сучасну техніку, залучались наукові організації для впровадження новітніх технологій. В робочий час двері його кабінету були завжди відкриті для кожного працівника експедиції без обмежень. Майже щоденно він виїжджав на бурові, щоб поспілкуватися з майстрами, бурильниками, геологами та робітниками, побачити на власні очі умови в яких вони працюють та прийняти відповідні чітко ув’язані оптимальні рішення для налагоджування ритмічної виробничої діяльності. В той час серед буровиків панував культ випивок – пили з різних причин і без всякої на то причини і майже щоденно і уникнути цього було практично неможливо. Проте, Леонід Федорович був абсолютно незалежним від цих проявів та впливів, хоча і дозволяв собі інколи взяти участь у таких заходах тільки у вузькому колі своїх колег. Поведінка його в любому стані була адекватною, завжди стриманою та розсудливою - відчувався фронтовий гарт. В його біографії є деякі факти, по яким виникають питання. Чому він після закінчення двох курсів технічного інституту, навчання у двох військових училищах та отримання трьох поранень пройшов всю війну від першого до останнього дня простим солдатом. Про свої воєнні часи він ніколи нічого нікому не розповідав. Нагородами та заслугами не хвалився. Після закінчення інституту за 4 роки він стрімко піднявся від геолога до начальника експедиції, а потім 8 років затримався на посаді головного інженера. Протягом його роботи на посаді головного інженера Житомирської експедиції за 15 років змінилось 5 начальників. Кожний новий начальник значно поступався перед ним, як по досвіду, так по кваліфікації. Проте начальником експедиції його ніколи не призначали. Мабуть все це знаходить своє просте пояснення тим, що в нього не було схильності до кар’єрного росту і до всього того, що вимагало поступатись своїми принципами та незалежною поведінкою. В ті часи, а також і в інші, зверху інколи нав’язувалась політика, яка не відповідала об’єктивним вимогам ефективного розвитку виробництва а також інтересам відповідного колективу. І той керівник, який не протистояв такій політиці, мав велику перспективу просування по службових сходинках. А той, хто намагався щось відстояти, відразу ставав неблагонадійним із відповідними організаційними висновками та навішаними ярликами. Так відбувалось і з Леонідом Федоровичем. В останні роки його роботи на посаді головного інженера з цього приводу виникали проблеми у взаємовідносинах, як з начальником експедиції, так і з відомчим керівництвом. Ускладнювало положення і його принципова безпартійність, яка не відповідала політиці зміцнення керівництва виробництвом партійними кадрами. Постійна не обґрунтована критика тих, хто мало розумівся у виробництві, проте обіймав високі партійні та профспілкові посади, робили свою недобру справу.

144

№ 5 (9) січень — грудень 2012 Житомирська експедиція справно та достроково виконувала всі разом взяті завдання та виходила завжди переможцем в різного роду змаганнях, отримуючи за це всілякі нагороди та премії. Звісно, що основна заслуга в цьому була головного інженера, проте визнавати цей очевидний факт ні низи, ні верхи не завжди бажали. Крім лауреата Державної премії, жодної іншої нагороди за 15 років він не отримав, хоча його підлеглі: бурові майстри, робітники, керівники структурних підрозділів та інші спеціалісти, в тому числі, молоді і навіть зовсім «зелені», справно та регулярно отримували високі державні нагороди (грамоти, медалі, ордена та почесні звання). А нагородою йому стало інше. Як тільки йому у 1978 році виповнилось 55 років, його відразу відправили на пенсію. Після цього в експедиції за 7 років змінилось 6 головних інженерів і жоден із них не зміг досягти того рівня і організаторського уміння, яким володів Леонід Артамонов. Його таланту хватило б ще мінімум, як на 15 років успішно керувати експедицією. Хто його відає, яка доля спіткала б Житомирську експедицію при його керівництві. Проте, він не зміг сидіти без діла і невдовзі повертається на рядову роботу майстром виробничого навчання. Завдяки його активній діяльності відновлено роботу учбово-курсового комбінату. Він власноручно виготовляє навчальні стенди, упорядковує документацію та комплектує учбову базу всім необхідним для якісної підготовки та перепідготовки робочих кадрів. В його діяльність ніхто не втручався, тому що він добре знав цю справу і старанно все виконував. Ті хто пройшов курси в Житомирській експедиції згадує про його високі вимоги до дисципліни не тільки курсантів, але до викладачів, не зважаючи на їх посади. Був випадок коли у список порушників учбової дисципліни попав і головний інженер, на якого було накладено стягнення як і на інших. З 1980 року Леонід Федорович призначається на посаду старшого інженера по раціоналізації, винахідництву та наукової організації праці. Майже 9 років він віддав цій справі. Він перший показував приклад наукової організації праці на своєму робочому місці. Він був автором декілька сотень раціоналізаторських пропозицій. Завдяки йому в експедиції було впроваджено на бурових роботах низку винаходів з високою ефективністю. Останнє його місце роботи ( 1989-1993) - начальник штабу цивільної оборони. І тут він показує зразкове виконання своїх посадових обов’язків. Він організував регулярні навчання, тренування та дієвий контроль за утриманням приміщень і засобів захисту в належному стані. Добровільна санітарна дружина експедиції, яку він тренував, завжди займала призові місця на обласних змаганнях. Життєвий та творчий шлях лауреата Державної премії СРСР Леоніда Федоровича Артамонова являє собою яскравий приклад відданості, відповідальності та творчого відношення до любої обраної в своєму житті справи. А. І. Вдовиченко, Нова Борова, 22.08. 2012.

Роздуми буровика Ермаков Петр Петрович, профессор кафедр деталей машин, маркетинга и кибернентики Украинского государственного Химико-технологического университета (г. Днепропетровск), доктор технических наук, академик Петровской академии наук и исскуств,член Международной профессорской организации, член ученного совета Союза буровиков Украины, автор болем 40 изобретений и 400 опубликованных научных работ. Продолжаем публикацию его статей о совершенно нових направлениях развития науки о неизведанных возможностях человеческого организма. Начало в № 4 за 2009 год, № 5 за 2010 год и № 8 за 2011 год. E-mail: ErmakovPP@mail.ru , тел. 0505205709.

ЗДОРОВЬЕ И КРАСОТА Может ли человек всю жизнь быть здоровым и красивым? Здоровый человек имеет 100% гомеостаз всех физиологических систем и органов и красивый внешний вид. От рождения мы почти все одинаковы здоровьем и красивы, а потом у каждого определяется свой образ жизни и, соответственно, свои болезни, и свой соответствующий внешний вид. Сегодня в 20 лет не встретишь человека здорового, в этом возрасте зашлакованность сосудов и клеток уже составляет 10-40%, у каждого десятого в организме размножаются раковые клетки. С возрастом изменяется внешний вид, появляются морщины, походка становится шаркающей, сгибается позвоночник, появляется усталость, плохое зрение, болезни и т.д. Мы говорим, что мы стареем и от этого не убежать. Но так ли это? Со всей серьезностью следует сказать, что анализ биохимической и информационной систем человека дает поразительный ответ – человек может при здоровом образе жизни быть здоровым и красивым всю жизнь, вплоть до самой смерти. Здоровый человек это нормальный вес, красивая фигура, кожа, волосы, прекрасная осанка, упругая походка, белые крепкие зубы, отсутствие усталости, чувство легкости, свежести, большая работоспособность и сила, желание двигаться, эмоциональность, хорошая память и т.д. Что же мешает нам быть здоровым и красивым? Основными причинами ухудшения нашего здоровья является неправильное питание и потребление воды, некачественная пища и экология среды обитания, отсутствие оптимального физического движения, неоптимальный отдых, стрессы. В результате в организме накапливаются шлаки, глютен, патогенные вирусы, бактерии, грибы, водоросли и т.д. Из-за плохих условий жизни клетки живут меньшее время и, соответственно, количество мертвых клеток увеличивается в организме. Мертвые клетки необходимо удалять, так как они являются дополнительными шлаками для организма. Шлаки ухудшают подвод питания и отвод продуктов жизнедеятельности клеток. Патогенные организмы выделяют свои вредные отходы и способствуют появлению раковых клеток. В нервных клетках увеличивается электрическое сопротивление прохождению электрических сигналов, что ухудшает связь органов с мозгом. Лекарствами-стимуляторами врачи пытаются продлить моменты активной жизни. Зависимость от лекарств растет, и появляются дополнительные болезни. Из-за всего этого клетки не могут выполнять на 100% свою функцию, и организм становится дряхлым. Что же делать? Оптимальный выход только один – изменить свой образ жизни. Удалить шлаки и патогенные организмы, очистить со-

суды и клетки. Для этого необходимо оптимизировать питание, физические движения, отдых, стрессы, потребление воды, учесть качество пищи и экологию окружающей среды. Весь вопрос в том, где же узнать об этой оптимизации. За весь период жизни на Земле нашей цивилизации накоплен определенный опыт правил здорового образа жизни. К сожалению, некоторые результаты этого опыта бывают противоречивы. Где же можно получить достоверную информацию о том, что и как делать? Многие выдающиеся ученые приходят к выводу, что мир создан Творцом, и мы этот мир еще не познали. Необходимо сказать, что еще 2300 лет назад уже были люди, которые имели уникальные способности и черпали новые сведения из космической информационной системы, которая создана Творцом. В нашем мире информация распространяется в информационном поле (http:// diagtor.ho.ua/). Мы соприкасаемся с двумя информационными системами – земной и космической. В земной информационной системе содержится информация о земле и все что с ней связано. В космической информационной системе содержится информация о космосе и человеке. Скорость распространения информации огромна, т.е. она мгновенно распространяется через весь космос. В космической информационной системе у каждого человека имеется своя информационная ячейка, в которой содержится вся информация о конкретном человеке. Некоторые люди способны воспринимать информацию из этих ячеек. В ячейке имеется информация об оптимизации образа жизни человека. Проблема заключается в том, как правильно задать вопрос и получить соответствующий ответ. При оптимизации питания и потреблении воды, возможно, очистить сосуды и клетки от шлаков до уровня ниже 0,2 %, удалить все патогенные вирусы, бактерии, грибы, водоросли, а также мертвые клетки. В этом случае у человека восстанавливается гомеостаз всех функциональных систем организма, налаживается работа всех органов, выделение гормонов и ферментов. Болезни уходят, восстанавливается естественный цвет и количество всех волос, разглаживаются морщины, восстанавливается работоспособность и легкость в теле, человек становится полностью здоров и красив. Физически человек формируется к 22 годам и при правильном образе жизни может жить до самой смерти в таком виде. При нарушении оптимального образа жизни вид человека ухудшается тем больше чем больше отклонения от оптимального образа жизни. Поэтому вид человека соответствует его образу жизни. Поразительным является то, что изменив образ жизни, возможно, через некоторое время изменить свой внеш-

145

№ 5 (9) січень — грудень 2012

БУРІННЯ ний вид. Человек может помолодеть, и для этого не нужны пластические операции, лекарства, мази, массажи, санатории, для этого необходимо организм очистить. В питании следует придерживать таких общих рекомендаций: - есть только при голоде и не переедать; - есть то, что хочет организм, а не мысли-желание; - при одном приеме есть только совместимую чистую и однотипную пищу; - есть пищу в каждый следующий прием по составу, отличающуюся от предыдущей; - пищу тщательно пережевывать; - когда ешь, не пей, когда пьешь, не ешь; - большинство пищи – растительной; - пища должна быть свежая и ближе к природному состоянию с минимальной физико-химической обработкой (варка, жарение, обработка реагентами, порезка…); - минимум в пище – соли, сахара, кофе, чая, алкоголя, острых приправ, рафинированных продуктов, табака, лекарств, вареной, жареной, копченой пищи, несвежих продуктов, насыщенных жиров; - не есть белок с другими белками, кислой пищей, крахмалом, жиром, сахаром, а также крахмал с сахаром и кислой пищей. Почти для всех характерно недостаточное потребление воды. Недостаток воды приводит к ускорению зашлакованности организма, к большей чувствительности к патогенным организмам, к аллергии, к камням в почках, к различным заболеваниям, к ухудшению внешнего вида. Поголовно почти все пьют плохую воду. Вода из крана, с очистителей, с пластмассовых магазинных бутылок, с централизованных установок очистки воды не является полезной. Воду необходимо улучшать, подготавливать, очищать от патогенных организмов, химических веществ, улучшать ее структуру. Вода, соответствующая показателям государственных стандартов, может быть вредная для потребления, так как в этих показателях не учтено, например, огромное количество различных вредных химических веществ. Для поддержания хорошего здоровья мы должны учитывать биофизические, биохимические и информационные свойства организма. Выделим только один характерный момент. Пищу необходимо принимать от завтрака до ужина, который следует заканчивать не позже 18-19 часов. С 19 часов и до завтрака есть нельзя – это период очистки организма, в это время следует пить только воду. За всю историю наблюдений, независимо от возраста, не было человека полностью здорового. Болезни и их количество

у всех разное и всем необходимо пройти свой индивидуальный путь очистки организма. Информация о болезнях и рецепты исцеления содержаться в информационной ячейке каждого человека. С помощью информационной (торсионной) диагностики, возможно, получить полную информацию о состоянии организма конкретного человека на определенное время его жизни и рекомендации об исцелении через очистку организма без лекарств путем оптимизации образа жизни. Использование существующих природных натуральных продуктов позволяет очистить организм от шлаков и патогенных организмов, восстановить здоровье и красоту внешнего вида человека. Оказывается, некоторые природные продукты являются прекрасными очистителями нашего организма от шлаков, уникальными дезинфекторами от патогенных организмов. Эти продукты достаточно принимать только в период от ужина до завтрака и возможно полностью очистить организм, сделать его здоровым и красивым. Болезни в этом случае незаметно уходят без всяких кризисных ситуаций для организма. Сегодня классическая медицина использует огромное количество разнообразной аппаратуры для диагностики организма человека. Все это отнимает много времени, средств и не всегда получается точный и быстрый результат диагностики. На современном уровне есть возможность проводить диагностику без аппаратуры. Информационная (торсионная) диагностика начинает использоваться не только в медицине, а и в других направлениях науки. Проблема в информационной диагностике заключается в скептическом отношении к новому необычному для нас направлению получения уникальных знаний о мире, а также в отсутствии достаточного количество людей, которые обладают соответствующими способностями и подготовкой для получения информации с информационного поля Земли и Космоса. В некоторых случаях только с помощью информационной диагностики, возможно, определить всю информацию о начале и протекании болезни. К таким болезням относится рак, туберкулез, СПИД, аллергия, отравления и т.д. При этом решается как проблема диагностики, так и проблема получения рекомендаций для успешного исцеления человека без применения лекарств. Уникальным явлением является возможность во времени проследить за развитием болезни за любой промежуток времени жизни человека, даже, несмотря на то, жив он или нет. Сегодня мы подошли к такому этапу развития, когда непосредственно с информационного поля, возможно, получить больше информации, чем через приборную базу новейших достижений человечества за всю эпоху его развития.

ИНФОРМАЦИОННАЯ ДИАГНОСТИКА И ЗДОРОВЬЕ В нашем космическом мире основной поток информации передается информационным полем с огромной скоростью (diagtor.ho.ua). В окружающем нас пространстве существует космический центр хранения и переработки информации. В этот центр ежесекундно поступает от Души каждого человека информация о его состоянии. Информация о человеке хранится в подсознании его Души и в космическом центре. При определенных способностях и знании человек может получить информацию о себе и любом другом человеке из информационной ячейки при наличии пароля пути вхождения в космический центр. Таким паролем может являться сам человек или его фотография. Информация в космическом центре записана на временной шкале, т.е. информацию о человеке можно получить на любой момент времени его пребывания, на Земле. Какую пользу можно извлечь из такой возможности?

146

Все мы при жизни на Земле страдаем проблемами со здоровьем. Создатель биологическому человеку на Земле обусловил болезни и возможности исцеления, с целью утверждения характера. Если человек болеет, значит, что-то он делает неправильно, если человек исцеляется, значит, он на правильном пути в своей жизни. Чтобы исцелиться, необходимо приобрести какието знания и умение их реализовать. Классическая современная медицина, несмотря на огромное накопление знаний, приборную и фармакологическую базу, возможность проведения каких-то манипуляций над человеком, не может решить довольно много проблем улучшения здоровья человека. Создатель не дал человеку возможность самостоятельно найти революционные решения возникающих проблем, эти решения человек может получить из космического центра хранения и переработки информации в готовом виде. Неосознанно выдающиеся ученые

Роздуми буровика этим пользовались, так как они имели достаточные способности, информационную подготовку и были готовы правильно сформулировать проблемный вопрос. Поэтому информационную диагностику возможно реализовать при определенном уровне знаний о человеке и мире. Какой же путь реализации информационной диагностики? В классической медицине известно, что человек состоит из физиологических систем, органов, сосудов. В соответствии с имеющимися положениями информационной диагностики мозг человека не является органом, который обладает сознанием. Мозг является коммутатором передачи сигнала между Душой и телом человека. Душа представляет информационную полевую структуру и состоит из сознания, подсознания, преобразователей информации и определенного набора баз данных и других структур, которые хранят и могут вместить огромное количество информации. Душа это управляющая система и без нее тело человека нежизнеспособно. При заболевании человека электрическое сопротивление клеток мозга увеличивается, сигналы между Душой и телом уменьшаются, и наступает сбой в обеспечении жизнедеятельности биологического тела. Сбой приводит к нарушению работы физиологических систем. Какие основные факторы обуславливают болезнь человека? Их можно поделить на два вида: внутренние и внешние. Внешние факторы это полевые, химические и физические воздействия. Как известно, на наше здоровье влияют электромагнитное, радиационное и акустическое излучения, выбросы автомобилей, предприятий, химическая и бактериологическая опасная пища и т.д. К внутренним факторам следует отнести неправильное питание, физические и психоэмоциональные нагрузки, вредные привычки, неоптимальный отдых и т.д. Негативные факторы приводят к зашлакованности организма, т.е. сосудов, клеток, органов, межклеточного пространства. Увеличению зашлакованности и поступлению ядов способствуют патогенные организмы – вирусы, бактерии, грибы, сине-зеленные водоросли, черви, членистоногие, клещи, раковые клетки, клетки доброкачественной опухоли, умершие клетки. Увеличение зашлакованности клеток приводит к снижению их функциональных возможностей, а для нервных клеток к снижению величины передаваемого электрического сигнала, т.е. связи Души и биологического тела. Зашлакованность, яды и патогенные организмы способствуют разрыхлению внешней оболочки клеток и оболочки ядра. Возникающая пористость оболочки обусловливает доступ вирусов внутрь клеток и внутрь ядра. Вирусы проникают в клетку, и она становится воспаленной. При проникновении в клетку вирусов в количестве от 110 до 224 в ядре клетки количество вирусов содержится от 1 до 20. В этом случае клетка меняет свой статус и переходит в разряд клетки доброкачественной опухоли. При количестве вирусов в клетке 225-555 в ядре вирусов накапливается от 21 до 55, и клетка становится раковой. Исцеление человека связано с уменьшением зашлакованности организма и ликвидации всех патогенных организмов в теле. Следует сказать, что на здоровье влияет еще один фактор, который связан с программами, находящимися в семи центрах сознания Души. Начиная от рождения, в сознании накапливаются при обучении и воспитании программные установки. Например, на какое-то событие в Душе формируется отрицательное психоэмоциональное состояние, которое приводит в конечном итоге при частых повторениях к выводу из строя функциональной системы. Изменять программные установки весьма сложно и в первую очередь это зависит от желания и упорства самого человека. Особенно значимо изменять программные установки относительно негативных привычек человека. При информационной диагностике определяются в организме шлаки, камни, патогенные организмы, состояние клеток, органов и функциональных систем, степень выделения ферментов

и гормонов, гомеостаз, биологический возраст внутренних органов, количество и потребление воды, функционирование иммунной системы, количество раковых клеток и т.д. Количество параметров состояния биологического тела с помощью информационной диагностики неограниченно. Использование информационной диагностики позволяет в оптимальном режиме быстро определить болезнь, причины болезни и получить рекомендации о режиме питания, реализация которого позволяет быстро и эффективно восстановить здоровье человека. В этом случае не нужны лекарства, нет необходимости использования дорогостоящих приборов, процесс исцеления проходит безопасно и без критических ситуаций. Какой путь информационной диагностики на практике? Первоначально определяется состояние всех функциональных систем: нервной, эндокринной, сердечнососудистой, дыхательной, пищеварительной, мочевой, половой, опорно-двигательной, кроветворной и иммунной, органов чувств. Находятся системы, которые имеют самый низкий гомеостаз. Далее в проблемных функциональных системах определяется гомеостаз органов или их частей. В найденных проблемных органах определяют соответственно: зашлакованность протоков, кровеносных и лимфатических сосудов, количество патогенных организмов (вирусы, бактерии, грибы, сине-зеленные водоросли, черви, членистоногие, клещи, раковые клетки, клетки доброкачественной опухоли), электрическое сопротивление нервных клеток, пористость оболочки клеток, наличие вирусов в клетках, глютен в кишечнике, камни, эластичность сосудов, сухожилий и т.д. Эти показатели качества здоровья необходимы для контроля, как на момент определения, так и на сравнение их с показателями в дальнейшем исцелении человека. Следующий этап в информационной диагностике состоит в определении индивидуальных рекомендаций по приему пищи и воды от ужина и до завтрака. Человек устроен таким образом, что с 23.30 до 6.00 во время сна в теле процесс биохимической очистки протекает в 30 раз быстрее, чем во время бодрствования. В теле необходимо быстро и безопасно подавить все патогенные организмы и очистить его от шлаков. Режим приема пищи и воды зависит от состояния организма на данный момент времени индивидуально для каждого. Если не придерживать индивидуального режима, то процесс очистки будет неэффективным и возможны критические состояния. Процесс очистки и подавления микрофлоры идет через изменение состава крови. Индивидуальные процедуры питания способствуют оптимальному изменению состава крови. При этом рекомендации оптимального питания подготавливаются индивидуально для каждого с помощью аналитических программ космического информационного центра. Шлаки, которые десятилетиями откладывались в сосудах и органах, и постоянно интенсивно загрязняли клетки, быстро и эффективно растворяются в крови или лимфе и выводятся из организма. Например, при зашлакованности сосудов около 20% процентов необходимо время для очистки сосудов порядка двух месяцев. При 40% зашлакованности сосудов необходимо время для очистки порядка 4 месяцев. Патогенная микрофлора уничтожается в течение 4 дней. Вирусы в организме человека погибают за 4 дня, т.е. раковая клетка переходит в стадию нормальной клетки, хотя для вывода вирусных шлаков необходим еще месяц. Камни в органах растворяются в зависимости от размера в течение 1-4 месяцев. Процесс растворения проходит безболезненно и незаметно. Заболевания сердца и мозга обычно связаны с зашлакованностью отдельных участков, поэтому удаление шлаков избавляет человека от соответствующих болезней. На практике доказано, что человеку в 60 лет возможно в течение года довести биологический возраст внутренних органов до 20 лет. Соответственно возможно значительно улучшить свой внешний вид, избавившись от многих недостатков, например различных наро-

147

№ 5 (9) січень — грудень 2012

БУРІННЯ стов, пятен и морщин на коже. Информационная диагностика организма является современным научным методом, который позволяет быстро и эффективно определять заболевание человека, его причины и исцелять. Для нас сегодня является неожиданным использование не современных человеческих компьютерных систем и приборов, а космических компьютерных систем, которые созданы Создателем и являются идеальными и несравнимыми по всем параметрам с техническими разработками человека. Думаю, пройдет

не так много времени и классическая медицина перестроится и не только согласится, а и увидит в информационной диагностике единственное перспективное решение проблемы улучшения здоровья всех. В информационной диагностике учитываются все биохимические закономерности свойственные нашей живой природе. Информационная диагностика является универсальной, ее возможно использовать для диагностики и исцеления всех живых организмов, а не только человека.

РАК – ПРИЧИНЫ, ДИАГНОСТИКА И ИСЦЕЛЕНИЕ По данным информационной (торсионной) диагностики (diagtor.ho.ua) в 1900 году раком болело 7% населения в мире, сейчас болеет 10%, а в 2050 году будет болеть раком 15% населения. Эти цифры приведены, чтобы показать особую значимость проблемы борьбы с раковыми заболеваниями. Почему возникает рак, что такое рак, как диагностировать рак, как исцелиться от рака – это сегодня еще нерешенная до конца проблема современной классической медицины. Рассмотрим проблему рака с иной стороны. Известно, что рак может возникать у человека при неправильном образе жизни и ухудшении условий среды обитания. К заболеванию обычно приводит постоянное неоптимальное питание, употребление несовместимой пищи, химическое отравление, радиационное облучение, механическое разрушение клетки, повышенная температура, действие определенного электромагнитного излучения, загрязнение патогенными организмами, неоптимальные физические нагрузки, стрессы, наследственность и т.д. Рассмотрим механизм заболевания раком. Нормальная клетка взрослого человека в течение своего цикла жизни выделяет одну новую клетку. Цикл жизни нормальной клетки состоит из трех периодов – период созревания, период беременности до выделения из нее новой клетки, период старости до умирания клетки. Вновь родившаяся клетка, как новая клетка человека, до выделения из нее новой клетки живет половину цикла своей жизни. Вторую половину цикла своей жизни клетка живет как старая клетка после выделения-рождения из нее новой клетки. При оптимальных условиях жизни максимальный цикл жизни клетки 666 дней, а количество возможных последовательных циклов перерождения клеток, которые заложены Создателем, 100, что определяет продолжительность жизни человека. После сотого цикла деления клетка уже не делится, жизнь ее обрывается. В цикле от рождения до смерти период созревания клетки длится 10% времени цикла, 40% цикла жизни она живет как беременная до выделения новой клетки, а 50% времени живет в старости до своей смерти. Вследствие влияния негативных факторов внешняя оболочка нормальной клетки человека становится пористой и через эти поры проникают вирусы. Вирусы могут проникать при пористости оболочки клетки от 0,5 до 5%. При пористости оболочки клетки меньше 0,5% вирусы проникнуть в клетку не могут. При пористости оболочки клетки свыше 5% клетка становится нежизнеспособной. Вирусы, проникающие в клетку через поры, уменьшают срок жизни клетки человека. Клетка может быть нормальной при количестве вирусов до 109, однако при этом количестве вирусов максимально возможный срок жизни клетки уменьшается уже до 492 дней. При ухудшении условий жизни клетки срок ее жизни становится еще меньше вплоть до нуля. При количестве вирусов 110 максимально возможный срок жизни клетки 489 дней, а при 224 вирусах в клетке срок ее жизни не более 81 дня. Клетки с ко-

148

личеством вирусов от 110 до 224 относятся к разряду клеток доброкачественной опухоли. Время периодов жизни клетки доброкачественной опухоли изменяется по сравнению с периодами жизни нормальной клетки. У клетки доброкачественной опухоли периода созревания нет, а есть период беременности, составляющий 40% времени цикла ее жизни, и период старости, составляющий 60% цикла жизни. Отсутствие периода созревания и увеличенный срок жизни клетки в старости способствует медленному увеличению количества клеток в доброкачественной опухоли. Умершие нормальные клетки и доброкачественной опухоли удаляются лимфой. При наличии в клетке от 225 до 555 вирусов клетка переходит в разряд раковых. Время жизни раковой клетки составляет 27 часов. Периоды жизни раковой клетки отличаются от всех остальных клеток. После рождения клетки период ее созревания длится 10% периода всего цикла жизни. Период беременности длится 14% времени цикла, однако, в цикле клетки таких периодов беременности 6. На старость раковой клетке отводится 6% времени цикла. При наличии в клетке вирусов свыше 556 клетка в течение 2 минут умирает. Из приведенных данных видно, что раковые клетки размножаются с огромной скоростью. После смерти раковые клетки являются ядом для нашего организма. Что же представляют собой вирусы? Вирусы являются органоминеральными кристаллами. Вирус может произвести 10 новых вирусов при наличии питательной движущейся среды, которая находится в клетке. Вирусы не дают команду клетке воспроизводить себя, а воспроизводятся сами делением при наличии достаточного количества определенных веществ вокруг себя, тогда из одного вируса последовательно выделяется 10 фрагментов, которые являются затравкой для роста и превращения фрагментов в сформировавшиеся новые вирусы. Минимальное время между выделением фрагментов вируса 4 минуты. Вирус относится к неживой природе и разумом не обладает. Вирус реализует только физико-химические связи. Новые конструкции вирусов создают какие-то разумные существа. Вследствие случайных процессов новая конструкция вирусов не возникает. Вирус является только физико-химической конструкцией. В определенных условиях вирус сохраняется до 1 миллиона лет. Вирус не потребляет продукты питания для своего существования, так как для его жизни продукты не нужны. На вирусе откладываются продукты внешней среды только для роста и размножения. На вирусе в живой клетке человека из нуклеоплазмы и цитоплазмы осаждаются необходимые для роста и размножения вируса компоненты. Вирусы могут проникать в клетку как физическая частица, если нарушена целостность плазматической мембраны, аппарата Гольджи, ядерной мембраны. При повышении радиации и химическом воздействии нарушается целостность структур клетки, возникает и увеличивается пористость оболочки, и вирусы проникают в клетку, что увеличивает заболеваемость раком. Вирус от старости не умирает, а

Роздуми буровика сохраняется и может разрушиться в кислоте, при радиации, при воздействии радикалов, при определенном электромагнитном излучении, при повышенной температуре и т.д. Вирусы используют внутриклеточную механическую энергию движения для своего роста и размножения, что свойственно неживой природе. Вирусы влияют на клетку через изменение электрического сопротивления внутри клетки. Чем больше вирусов в клетке, тем больше изменение внутриклеточного электрического сопротивления в клетке. При изменении внутриклеточного электрического сопротивления выше порогового значения нормальная клетка переходит в разряд раковой, т.е. изменяется цикл функций деления клетки. Если в раковой клетке количество вирусов уменьшается ниже 225, то такая клетка переходит по своим свойствам в клетку доброкачественной опухоли. Таким образом, одна и та же клетка человека может при изменении количества вирусов в клетке переходить из разряда клетки доброкачественной опухоли в клетку раковую и, наоборот, переходить из клетки раковой в клетку доброкачественной опухоли при уменьшении количества вирусов ниже порогового значения. Главным в этом процессе являются электрические свойства клетки. Электрическое сопротивление нормальной здоровой клетки человека составляет 4 Ома, при повышении количества вирусов электрическое сопротивление клетки возрастает. Например, при 109 вирусах в клетке электрическое сопротивление составляет 5,5 Ом. При 110 вирусах в клетке ее сопротивление будет 5,6 Ом, и она переходит в разряд клеток доброкачественной опухоли. При 224 вирусах в клетке сопротивление ее становится 6,1 Ома. Когда количество вирусов в клетке превышает порог и становится равным 225, то клетка переходит в разряд раковой и ее сопротивление резко увеличивается до 7,6 Ома. Это сопротивление клетки не меняется уже от количества вирусов, которое доходит до 555. При количестве вирусов 556 и выше клетка резко увеличивает электрическое сопротивление до 9 Ом и умирает. Какое же влияние на организм оказывают клетки содержащие вирусы? Живые клетки оказывают одинаковое влияние на организм, независимо от количества вирусов. Умершие клетки с вирусами оказывают различное влияние на организм. Если взять за 1 вредное влияние на организм человека нормальной мертвой клетки без вирусов, то мертвая клетка, содержащая 100 вирусов в 10 раз больше влияет на организм, мертвая клетка со 110 вирусами в 43 раза больше влияет на организм, мертвая клетка с 224 вирусами в 47 раз больше влияет на организм, мертвая клетка с 225 вирусами в 433 раза больше влияет на организма, мертвая клетка с 555 вирусами в 456 раз больше влияет на организм. Как видно мертвые клетки с вирусами представляют опасность для нашего здоровья, еще большую опасность представляют мертвые клетки доброкачественной опухоли и наибольшую опасность для здоровья представляют мертвые раковые клетки. Известны методы классической медицины для обнаружения рака - магнитно-резонансная томография, компьютерная томография, онкоскрининг, использование эндоскопических, морфологических, лучевых методов исследования, а также онкомаркеров (диагностика рака по анализу крови) и т.д., однако, они по отдельности дают не совсем точные и понятные данные о раке. С помощью информационной (торсионной) диагностики (diagtor.

ho.ua) возможно определить наличие рака или доброкачественной опухоли по количеству вирусов в клетке, по электрическому сопротивлению клетки и непосредственно количество раковых клеток или клеток доброкачественной опухоли в организме или определенном органе без соприкосновения с человеком. Кроме того возможно определить какое состояние клеток. Какие же подходы к исцелению рака? Первое, что необходимо уяснить – неоптимальный образ жизни в данной окружающей среде приводит к появлению раковых клеток. Если человек избавляется от рака, то, не изменяя образ жизни, через определенное время в организме опять образуются раковые клетки. Следовательно, при наличии заболевания необходимо менять образ жизни и условия окружающей среды, чтобы не повторилась подобная проблемная ситуация. Это касается оптимизации питания, потребления воды, физической нагрузки, физических воздействий, психоэмоционального состояния, отдыха, ликвидации патогенного загрязнения. Второе, необходимо развалить раковые клетки и вывести их из организма. Сегодня мировая фармацевтика не способна преподнести безопасные и высокоэффективные лекарства от рака. Операции способствуют удалению части тела, содержащей раковые клетки, однако раковые клетки, попавшие в другие отделы организма, остаются и в дальнейшем развиваются довольно быстро. Облучение и химиотерапия уничтожают как часть раковых клеток, так и часть здоровых клеток, и здесь как повезет, что лучше? С помощью информационной диагностики, которая только начала развиваться и уже позволяет получать уникальные результаты, возможно получить индивидуальные рекомендации по оптимизации питания при котором определенные вещества продуктов питания проникают в клетку и растворяют вирусы. Вирусы разрушаются и выводятся из организма. В этом случае клетки переходят из разряда раковой в разряд клеток доброкачественной опухоли и далее в разряд нормальных клеток с вирусами, а в дальнейшем в разряд клеток абсолютно здоровых без вирусов. Кроме того вещества продуктов питания при определенных условиях разрыхляют органоминеральные шлаки в сосудах и способствуют их выносу из организма. Оптимизация питания способствует очистке сосудов и клеток от шлаков. Чистые сосуды и клетки организма обеспечивают полное восстановление иммунной системы, полноценное выделение гормонов и ферментов. Человек избавляется не только от рака, он избавляется от массы других болезней, которые приобрел в течение своей жизни. Самое главное очистка организма от вирусов и шлаков реализуется мягко и успешно независимо от возраста. Возраст не помеха очистке организма и процедура очистки обязательна для всех, кто хочет быть здоровым, заниматься творчеством, активно физически работать и жить. При очистке эффективно очищаются нервные клетки, а это связано с огромным количеством нервных заболеваний, которые проявляются в физических, поведенческих и мыслительных дефектах. Многие болезни обусловлены тем, что на каком-то участке нервные клетки загрязнены и имеют большое сопротивление, которое способствует затуханию нервных сигналов. При величине передаваемого нервного сигнала меньше определенного значения возникают соответствующие болезни. Очистка нервных клеток избавляет человека от ряда психических заболеваний.

МОЗГ И ДУША В последние столетия в академической науке сложился устойчивый миф о том, что мышление и мыслительный процесс осуществляется только в нашем мозге. Огромное количество ученых занималось и занимается изучением мозга, однако заметных успехов в практике полезного использования этих

знаний прибавилось мало. Чем больше ученые изучают мозг, тем дальше отклоняются от реального понимания истоков мыслительного процесса. Классическая академическая наука зашла в тупик, когда стала насаждаться идея передачи информации только через ДНК, гены.

149

БУРІННЯ Религия признает существование Души человека. Действия человека объясняют порывами Души. Какая Душа такой человек. Следует сказать, что религия не выдумка человека, религиозная идея дана биологическому человеку на Земле извне. После Всемирного потопа и землетрясения, от которого погибла Атлантида, в 10321 году до нашей эры впервые появился Ветхий Завет, в котором была нам дана первоначальная основная информация для людей. Далее последовали переработки Ветхого Завета некоторых активистов религии и сотворение первого Нового Завета. Главное в религии то, что информация извне для нас о существовании Души у человека соответствует действительности. Где же хранится и перерабатывается информация в мозге или Душе? Что же представляет собой Душа человека? Как можно получать новую информацию? Какую пользу можно извлечь из новых знаний о Душе? Таких вопросов возможно задать много и на некоторые из них имеются ответы (читайте сайт diagtor. ho.ua). Интересен вопрос о том, как в наш век стремительного развития науки мы не можем понять Душу человека и упор делаем на изучение мозга? Ответ простой – мозг является биологической субстанцией, которую мы научились изучать с позиции химии, физики, механики, биологии и т.д. Душа же представляет собой полевую субстанцию информационного поля, о котором в академической науке еще не сложились понятия. Информационное поле не является энергетическим, а подобно мысле-образам и через информационное поле информация передается со скоростью 10 в 87 степени километров в секунду. В науке нет приборов для изучения Души. Изучать Душу возможно не с помощью приборов механических, электрических, магнитных…, а с помощью человека, который одновременно может выполнять функцию прибора и исследователя. При определенных способностях и умении человек может получить информацию из Центра информационного поля, где хранится и перерабатывается вся информация космоса. Душа это «Я» человека и представляет собой, в соответствии с нашей терминологией, мощнейший компьютер полевой формы. Каждая Душа индивидуальна и вечна. Несмотря на огромное количество людей на Земле и в космосе все Души созданы Создателем. Душа состоит из сознания и подсознания, как основных элементов ее конструкции. Сознание хранит и перерабатывает информацию в течение одного цикла жизни человека на Земле, а подсознание хранит информацию за всю историю всех циклов жизни человека на Земле. В сознании имеется семь центров, которые наполнены программами, определяющими ход наших мыслей, действия, установки, характер, способности, поддержание работоспособности нашего организма и т.д. Сигнал от Центров сознания Души идет через преобразователи информации и поступает в мозг в виде электрических сигналов. В биофизическом мозге сигнал проходит через правое большое полушарие головного и далее в органы нашего тела. Правое большое полушарие головного мозга выполняет функцию коммутатора при передаче электрического сигнала между Душой и органами или частями тела. Все отделы головного и спинного мозга являются каналами для прохождения сигналов между Душой и органами тела. При увеличении электрического сопротивления какой-то части коммутационной цепочки головного мозга сигнал затухает и возникает сбой передачи информации. В этом случае Душа не может получить правдивую информацию о состоянии органа и дать правильный сигнал органу для его функционирования. Этим объясняются разнообразные болезни человека, в том числе психические. Для того чтобы восстановить здоровое состояние больного организма необходимо восстановить нормальное электрическое сопротивление всей цепочки передачи электрического сигнала между Душой и органами. Электрическое сопротивление

150

№ 5 (9) січень — грудень 2012 здоровых нервных клеток составляет 4 Ома. При увеличении электрического сопротивления состояние органов и организма ухудшается. При электрическом сопротивлении 7,55 Ома сигнал не воспринимается к действию ни Душой, ни органами. Неправильное питание, яды, патогенные организмы и другие факторы способствуют увеличению электрического сопротивления нервных клеток. Повышенное электрическое сопротивление может быть любого участка электрической цепочки. Повышенная температура увеличивает электрическое сопротивление нервов. Сопротивление 7,55 Ома является критическим и перегрев свыше 41,98 градусов Цельсия организма недопустим, так как при этом человек погибает. Если организм человека загрязнен и его электрическое сопротивление нервов при нормальной температуре будет повышенное, то при повышении температуры тела электрическое сопротивление нервов возрастает быстрее. Поэтому больные люди хуже себя чувствуют при повышенной температуре окружающей среды. Пониженная температура также ухудшает состояние нервной системы и здоровье человека. При температуре ниже 21,5 градусов Цельсия электрическое сопротивление нервных проводящих каналов резко возрастает, так как при этом электрическое сопротивление нервов будет свыше 7,55 Ома. Если электрическое сопротивление нервного проводящего канала будет превышать 7,55 Ома то в этом случае Душа не получает достаточного электрического сигнала от органов и Душа покидает тело человека. Информация от определенного Центра сознания Души поступает только в определенный объем выпуклого участка мозга и далее по каналам сигнал поступает в органы тела. В правом большом полушарии головного мозга имеется 7 объемных участков, которые соответствуют передаваемой информации между Центрами сознания Души и телом. Правое большое полушарие головного мозга используется максимально у человека на 5%, а левое большое полушарие головного мозга не используется. Участки правого большого полушария головного мозга последовательно разделены на объемные части, осуществляющие функцию передачи информации центров сознания. От нижней лобной части по наружи до затылочно-теменной части располагаются последовательно радиальные объемные зоны реализующую информацию следующих центров сознания: эмоционального, интеллектуального, движения, чувств, инстинктов, чувства совести, познания. В базах данных сознания и подсознания Души хранится информация за время истории жизни человека на Земле. В подсознании в базе данных архивного двойника тела хранится информационная копия человека. При жизни на Земле со временем наблюдаются деформации эфирного и ментального тел, что приводит к появлению биофизических деформаций нашего тела, к появлению болезней. Наше биофизическое тело копирует эфирное тело, поэтому деформация эфирного тела определяет деформацию биофизического тела. В подсознании Души в базе данных иммунной системы хранятся копии программ, обеспечивающие иммунитет организма. Со временем из-за неправильного образа жизни в сознании иммунные программы изменяются, иммунитет нарушается и человек заболевает. Восстановление иммунных программ в сознании, исправление деформаций эфирного и ментального тел способствует улучшению внешнего вида и здоровья человека, однако такие информационные технологии современная академическая наука не изучает и даже противодействует этому. Душа человека связана с информационным полем, через которое мы можем получать уникальную и неограниченную информацию. Для этого необходимо иметь знания и определенные способности. Чем быстрее мы это поймем и используем, тем скорее увидим свои ошибки и сможем их исправить и улучшить свою жизнь.

Роздуми буровика

ВОСПОМИНАНИя БУРОВИКА. из раннего Бутыльский Александр Александрович. Родился 6 апреля 1953 года в Москве. В следующем году семья переехала на Украину в Ново-Георгиевск (Хрущев, Кремгэс, ныне Светловодск), Кировоградской области. Его отец и мать ведали экономикой строительства Кременчугской ГЭС. Детские и юношеские годы прошли на берегу Днепра, где было создано искусственное Кременчугское море. В 1975 году окончил геологоразведочный факультет Днепропетровского горного института им. Артема по специальности «Технология и техника разведки месторождений полезных ископаемых». В студенческие годы стал увлекаться русской литературной классикой, иногда мечтал о литературной деятельности. Однако судьба распорядилась по-иному - вся его трудовая деятельность была посвящена суровому делу -бурению скважин. Дальний Восток, Якутия, Закарпатье, Волынь, Полесье, Приднепровье, Крайний Север, Воркута, Ухта, Инта – вот богатая география его трудового пути. От помощника бурильщика до главного инженера и генерального директора геологического предприятия, без стремительной карьеры, последовательно и настойчиво он освоил все профессии, которые надлежит пройти инженеру буровику в геологоразведочном производстве. Возвратившись с Крайнего Севера в Украину (г. Славянск, Донецкой обл.) занялся журналистикой в качестве корреспондента всеукраинского журнала «БУРІННЯ», начал писать очерки о буровиках. Его стараниями были опубликованы отдельные избранные стихи буровика Анатолия Савельева, а также очерки воспоминаниям о великих буровиках: главном инженере Олеге Лазаревиче Зайонце, министре Евгении Александровиче Козловском, профессоре Евгении Федоровиче Эпштейне и многих других.. В своих размышлениях о жизненном пути он пытается найти ответ: почему в самые тяжелые, смутные и неустроенные времена люди больше заботились о будущем нежели сейчас, когда казалось бы, все условия для этого созданы. По его мнению, воспитание профессионала должно начинаться с глубокого изучения истории дела, которому он решил посвятить свою трудовую жизнь. Этот важнейший момент, к сожалению, повсеместно упускается. Член Союза буровиков Украины с 2008 года. Предлагается вниманию его очерк воспоминаний о последних периодах учебы в институте и первых шагах своей буровой биографии, которые очень точно в художественной форме передают реальность событий и обстановки того времени.

1. Начало. … И в средней школе и в институте я учился в Украине. Была середина 70-х, пятый курс, последний семестр, когда собственно и писали диплом. Было это, как правило, в ночное время. Жили в комнате общежития втроём. Одна чертёжная доска для графики, установленная на тумбочках, маленький столик и собственно тумбочки, где мы попеременно и располагались. Чай, сигареты, жареная картошка. Приёмник то ли «ВЭФ», то ли «Меридиан» с ночными программами «Маяка» о строительстве БАМА. Бесконечный оптимизм в голосах исполнителей песен, да и тексты какие песен: «Вся жизнь впереди!, Надейся и жди!...» (со многим повторением этих строчек). А ещё: «Где-то на сопках багульник цветёт…»; «На дальней станции сойду, трава – по пояс…»; «… Там, за горизонтом, там, за горизонтом, там - там – тарам, там – тарам!...». И ещё – книги Олега Куваева, а главная из них – «Территория». Романтика песен, ощущения молодости и главное – совсем уже скорое участие не в учебной жизни – школа, потом у когото техникум, институт, - а в жизни совсем уже настоящей: интересная работа вместо надоевшей учёбы, хорошая зарплата вместо меленькой стипендии, приобщённость к такой манящей и живописнейшей природе страны, какая обязательно есть в той профессии, что мы выбрали. На лекциях со второго курса садился в задние ряды и читал русскую литературную классику, в связи чем сдача екзаменов на сессиях происходила весьма затруднительно. Кошмары об этом преследуют во снах и по сей день, когда просыпаясь с огромны облегчением осознаешь, что был это только сон. После ночных дипломных «бдений», а ещё более – разговорах и разговорах…, а они и обо всём и ни о чём вроде бы, но именно тогда соединяли и образовывали дружбу всех и со всеми на долгие годы, - после тех «бдений» можно

было к утру несколько часов поспать. Потом кто-то первый просыпался и тогда уже старался, чтобы другие, т. е. соседи по комнате, поскорее проснулись. А уж после просыпания – сидим, посматриваем друг на друга, стараясь не выдать в глазах что-то такое, что уже через полчаса всех объединяло и продвигало к выбранной цели. А цель простая и объединяющая: пиво! И как не вспомнить, что в 70-е годы в стране воссоздавались пивзаводы, открывались многочисленные торговые точки, которым предписываюсь продавать пиво, а ведь ещё совсем недавно было оно страшнейшим дефицитом. Говорили, что чуть ли не с высочайшего повеления самого Леонида Ильича Брежнева такая компания в стране началась, а предлог нашли благовидный, мол, поменьше традиционной водки, а пива – как в Восточной Европе - побольше. Вот здесь-то память ошибиться никак не может: где было пиво поближе к нашему общежитию и где можно было его найти лучшего качества. Наше общее мнение было едино: пиво самого высокого качества было в бане № 9, что находилась напротив общежития. Там был буфет, три-четыре столика и, как правило, очередь из ценителей. Лучше всего, чтобы с собой была 3-х литровая банка, тогда можно было не кричать, размахивая пустой кружкой, что я уже «заплатил вперед» и я «повторяю». А ещё был Севастопольский парк, тоже недалеко от общежития. Там были столики, скамейки и пивные автоматы: 20 коп, за которые не полная кружка. Как тут не вспомнить один день в Севастопольском парке, когда был я там за столиком, а напротив сидели ребята из параллельной группы. Сидим мы и вдруг… те ребята что-то суетится начали, да забегали с кружками в павильон с автоматами, к своему столику, опять-туда… И мы смотрим на них, стараясь понять в чём дело. Наконец,

151

БУРІННЯ один из них по прозвищу «Гнедон» (производное от фамилии) подошёл со странно-распахнутыми глазами с неуправляемой жестикуляцией: «Ребята!... А там…, в автомате…, там пиво!..., оно льётся всё время!..., вы скорее!..., оно – льётся бесплатно!...». Ну, всё стало ясно, все мы – туда и всю тару успели заполнить. А уже через минуту с задней стороны автоматов, где они обслуживались и где заливалось в них пиво послышались громкие и отчаянные возгласы мастера обслуги, что обнаружил утечку пива… Много было матерных слов от него, много слов примерно таких же, но радостных от студентов. Ну, а защита дипломов все ближе. Пора было позаботиться о распределении на работу после окончания института. 2. Распределение. На работу! В то время принцип распределения студентов на работу был и справедливым и демократичным. Институт заранее рассылал запросы на Геологические управления всего Союза, в большей части – организациям Украины, т. к. подавляющее количество студентов были именно из Украины. Россия и прочие республики Союза получали кадры геологоразведчиков из институтов г.г. Москвы, Ленинграда и Свердловска. Институт формировал пакет заявок от геологических организаций. Право выбора выезда на работу определяюсь строго по успеваемости: самые лучшие имели в распоряжении весь список вакансий, самые «троечники» имели только оставшиеся варианты. Мы, – трое друзей, - не отягощали себя учебным процессом, а потому относились к последней категории. Хотелось попасть на самый Дальний Восток или на самый Крайний Север. Была проблема, и были поиски решить её. И наконец, выход найден, один из знакомых, ранее закончивший институт посоветовал обращаться прямо в Мингео России с просьбой о распределении на работу в желаемый регион. Можно было сделать запрос письменно, но это долго и ненадёжно. Решили – едем в Москву. Собрали у соседей по своей группе лучшее из одежды и прибыли в Мингео РСФСР, находилось тогда оно на Красной Пресне. И всё решилось неожиданно быстро, все сомнения и предположения о том, что будет и как будет, развеялись уже через час после того, как мы попали в Министерство. А просто – вызов через диспетчера чиновника из отдела молодых специалистов, короткий разговор с ним, предоставление необходимых сведений о наших персонах, адресах и пожеланиях, и, – с его стороны, – обещание решить все вопросы в кратчайший срок. И действительно, уже через десять дней деканатом института были получены вызовы из тех Геологических Управлений, о которых мы просили, за подписью заместителя Министра: товарищу моему в г. Магадан, СевТГУ, мне в г. Хабаровск, ДВТГУ. Третий же наш приятель попал в г. Магадан, благодаря хорошей успеваемости, далее работал на Чукотке и вполне возможно, там он и до сих пор: связь потеряна. Итак, выходим из Министерства с радостью и надеждой. О том, чтобы ехать на вокзал и возвращаться сегодня мы даже и не думали: в Москве ночлег у нас был обеспечен. Моя сестра училась во ВГИКЕ, жила в общежитии. Ночлег на полу в своей комнате она нам гарантировала. А потому, совсем уж беззаботно, едем мы к ней в институт, находим её и затем ждём в холле института окончания занятий. И как же было удивительно нам, провинциалам смотреть на одеяния будущих актрис, режиссеров, сценаристов, критиков кино, экономистов ки-

152

№ 5 (9) січень — грудень 2012 ноотрасли, - девушек, что учились там в институте! Я увидел сестру практически «Топлес» и оторопел: попробовала бы она предстать такой перед родителями или пройтись по улицам нашего пребольшого украинского города!... Невозможно такое. Как они там все одеты.. А как, и о чём они разговаривают – обо всём, где с такой свободой, независимо, безоглядно и раскрепощённо, а мы то привыкли жить и общаться несвободно, зависимо (от стукачей), с оглядкой и закрепощённостью душевных проявлений. Ну, тема та особая и сегодня о том, что тогда было можно не говорить, о том, что сейчас – все знают и даже не ценят перемены бытия. И – слава Богу! Итак, решаем идти на ВДНХ, что находилось совсем недалеко. Проходим через главный вход киностудии «Мосфильм», где встретился И. Ясулович. Подождали ещё немного в надежде увидеть ещё кого-либо из киноактёров, но не случилось. ВДНХ была идеальным местом для москвичей и приезжих, располагавших достаточным временем для отдыха: не менее полудня, а лучше весь день. Великолепные выставочные павильоны, парки, живописное озеро с плавающими утками, лебедями, и конечно же, знаменитые фонтаны, множество торговых точек с напитками, кафе, баров, ресторанов. В тот день было шесть (!) сортов пива! Обнаружили и два винных магазинчика с поражающим воображение выбором вин. В крымских и кавказских марочных винах мы хорошо разбирались, а потому взяли на пробу вино экзотическое из Португалии и Эквадора. Интересно было в павильионе «Геология». Купили несколько книг по бурению - остродефицитных в то время. Два с лишним дня мы провели на ВДНХ. Ночевать в общагу приезжали поздно вечером, там вход по пропускам, а потому забирались по пожарной лестнице на второй этаж и попадали «к себе». Однажды столкнулись с Н. Ерёменко, молодым и красивым (каким он и был всегда), уже снявшимся тогда в фильме «У озера» С. Герасимова. Стояли рядом с шумной кампанией во главе с Н. Ерёменко, который держал в руках бутылки с портвейном. Вспомнилось, что в поезде на Москву планировали мы попасть хотя бы в два театра, благо сестра обещала обеспечить контрамарками в любой из них, кроме двух-трёх совсем уж недоступных, из-за их мегапопулярности. Предлагала в Театр на Таганке, где были первые постановки «Гамлета» с В. Высоцким!... Но даже туда мы не попали, отдавшись занятиям иного рода, о чём до сих пор я жалею. Или, например, афиша «ВИА «Весёлые ребята и Алла Пугачёва», с доступными билетами, Алла Борысивна выступала с «ВР» короткий период своего творчества. Но вот мы уже в поезде из Москвы и подьезжаем «домой». С собой – бутылочки 0,33 л пива «Останкинское» для угощения товарищей. Друг мой Виталий смотрит на себя в зеркало и говорит: « … Какой же я уже старый!» А было тебе, Виталий, тогда целых 24 года. Где же теперь ты?... Ты победил в конкурсе студенческой песни у нас в городе и как ты пел, как играл на гитаре!... Ты уехал в Магадан, в Охотск, работал на берегу Охотского моря, но заскучал там, вернулся в свой Новомосковск, много лет работал в НИИ, с увлечением занимался технологическими разработками в бурении, растворами, тампонажными смесями. Однажды мы встретились с тобой в маленьком городке, что в Черкасской области и встреча была, разумеется, в пивбаре. Ты привёз новейшую тампонажную БСС, она была так

Роздуми буровика эффективна, что когда её применили на скважине без твоего присутствия на буровой, скважину «запечатали» цементом с его добавками вместе со снарядом. Потом же, когда «времена» круто изменились, ты ушёл из НИИ, торговал мелкооптовыми партиями колбасы, чем и заробатывал на жизнь, ловил рыбу для пропитания. Где ты теперь, друг Виталий?... Потеряна связь, но я ещё надеюсь на нашу встречу. 3. Уже на работе. Это был пос. Перевальный, Комсомольская – на – Амуре экспедиция, - Дальневосточное территориальное геологическое управление в городе Хабаровск, улица Льва Толстого, 8. Живописный посёлок в распадке между сопками в окружении тайги. Мои соседи по ИТРовскому общежитию: главный геолог партии, геодезит, чертежник и техник геолог, у него редкая национальность – гурам, живут они где-то в Прибайкальских землях компактными поселениями. Крепкий, надежный, верный – Лёша-геолог!... Устройство посёлка самое обычное. Большая контора с длинным коридором, кабинетами начальника - секретаря - также главного инженера, комнатами геологов, техруков буровых и горных работ, главных механиков и энергетика, диспетчерской и рубкой радиостанции. Рядом с конторой большая столовая, большой клуб и большой магазин с продуктами и промтоварами, ещё – электростанция, гаражи, мастерские, глинстанция. Можно было купить всё необходимое не выезжая в Комсомольск, до которого 4-5 часов вахтовкой по таёжным сопкам. В основном, все и жили в посёлке, семьи в отдельных домиках, холостяки в общежитиях. В город на выходные выезжали некоторые ИТРовцы, у каторых там жили семьи, да желеющие что-то купить или просто развеяться в свои выходные. Примечательно было общежитие в доме на краю посёлка, где проживали буровые мастера, называлось оно негласно «Дурдом». По вечерам часто оттуда раздавались крики и пение, ругань и смех тех здоровых мужиков, опытных работяг, уже «в возрасте», прошедших через многае в своей жизни и руководивших буровыми. Было 10 буровых с пятью буровыми мастерами техруком по фамилии Дзюба. Он не разговаривал спокойно, он – кричал, он высказывался только криком и это было как данность, от которой никуда не деться. А разведку вели на касситерит, там олово залегало в виде жил, а может быть в виде рудных пластов, по-моему, на санях с МРУГУ было 4 ЗИФ-650М, остальные ЗИФ-650-А, работали с деревянными трёхногими вышками. Скважины наклонные, глубина 280-350 м, бурили алмазами, промывали водой с добавлением КАВСА, - довольно страшной в применении смазкой. Её грели в 200 литрових бочках, затем горячую заливали из ведра на бурильные трубы при спуске колонны. Спецодежда у помбура пропитывалась этой гадостью, она попадае на кожу рук, рукавицы не спасали. Попадала она и на ноги сквозь спецовку, а после неё волосы на руках и ногах уже не выростали и кожа оставалась гладкой на всю жизнь. Я был помбуром всего месяц и этого хватило. Но для бурения алмазными коронками она была эффективна, повышало скорость, снижала вибрацию колонны. В дальнейшем я работал бурильщиком, быстро освоился и когда стал бурить в смену не менее, чем это делали опытнейшие из коллег, я как-то подумал, что пора приобщаться к инженерной работе. Перевели инженером по

ОТ и ТБ. Работа ненормированная: то-ли ушёл проверять состояние ТБ на буровые, в штольню, на разведочные канавы, - то-ли не ушёл. Или на обьекте или в конторе, сочитая писание многочисленных бумаг с сухим венгерским, что частенько завозили в магазин. К слову сказать, со спиртным в посёлке было просто: почти всё время два сорта вина в продаже – марочное и ординарное. Водку не продавали, но всегда можно было заказать водителям автомашин, что по нескольку штук обязательно были в посёлке с грузом из Комсомольска. Впрочем, в посёлке пили не много по нынешнем временам. На буровых – категорически нет, разве «бичи» из общежития, это те же помбуры, различные подобные рабочие из постоянно обновлявшегося контингента. Раз в месяц заместитель начальника партии выезжал в город на вокзал, увозил уволенных и привозил вновь набранных. Так вот, бичи пили всё, что продавалось, а в продаже постоянно были одеколоны, - их брали упаковками, а как-то ничего не было и тогда раскупили французские духи по 40 рублей за флакон. Перевальненская ГРП была известие в узких кругах геологоразведчиков тем, что там начинал свою трудовую деятельность Министр геологии СССР Е. А. Козловский. Он уже был долго Министром и к тому времени, о котором я пишу и оставался им ещё многие годы спустя. Он начинал, после окончания института помбуром и в таком качестве отработал шесть дней. Я общался с бурильщиком, у которого он работал. Далее он, кажется, немного и бурильщиком работал, затем – то ли технологом, то ли главным инженером партии, также недолго, а далее его перевели в управление в Хабаровск, после которого уже – Москва, Мингео и через годы – он назначен Министром, где служил долго и продуктивно. И был он прекрасным специалистом – управленцем («менеджером»), доктором наук, со многими публикациями, сборниками, в широких кругах известен его «Справочник по бурению…». Такая быстрая карьера Евгения Александровича обьяснялась широко ходившими тогда слухами, что он был женат на дочке А. Н. Косыгина. Совсем уж достоверно я об этом не знаю, но поверить в это вполне возможно. Почему, и в связи с чем я вспомнил о Евгении Александровиче Козловском. А потому, что вспомнил, как отмечалось 20-летие со дня основания Перевальненской ГРП, как-то приуроченному к очередному Дню геолога. На торжественном собрании в клубе, посвящённому юбилею и одновременно профессиональному празднику, торжественным же образом зачитали поздравительную «Правительственную» телеграмму Министра. Празднование удалось на славу! В буфет клуба завезли несколько бочек (200 литров) пива, много ящиков – коньяка, вина, водки, шампанского. Рыба красная – несколько сортов, вяленая, малосольная. Икра и красна и черная, деликатесы из мяса, сыры, выпечка. До утра продолжались танцы, застолье, музыка. И конечно – же запомнилось, как совсем уже утром расходясь по домам, мы с приятелями лежали в чистейшем и белейшем пушистом снегу и пили из горлышка коньяк. И потому это заполнилось, что после того случая я несколько лет на коньяк не мог «смотреть». В общем, славное это было время. Мне не пришлось долго быть на Дальнем Востоке, т.к. личные обстоятельства потребовали возвращаться на Украину. Улетал из Хабаровска с рюкзаком, чемоданчиком и большим пучком черемши, - это дикий чеснок, очень вкусный, растёт он далекодалеко от Украины… Славянск , 2009 год.

153

№ 5 (9) січень — грудень 2012

БУРІННЯ

Страничка мудрости

20. Не пекись о снискании великого знания: из всех знаний нравственная наука , может быть, есть самая нужнейшая, но ей не обучаються.

Афоризми древнего мира. 1. Безумный утешается прошедшим, слабоумный - будущим, умный – настоящим. 2. Безпричинная ссора – вот признак глупости. 3. Вспыльчивый никогда не познает истину. 4. Давать советы глупцу – только злить его. 5. Достоинства не так бросаються в глаза, как пороки. 6. Если не исправишь зло, оно удвоится. 7. Женщины учены от природы, мужчины - от книг. 8. Истинно великий не может быть жадным. 9. Лучше враждовать з умным, чем дружить з дураком. 10. Молчание лучше слов. 11. Ценность человека познается после его смерти. 12. Один есть путь – путь истины, все остальное – не пути. 13. В бессилии гнев очень сильний. 14. Будь внимателен к гостю – пусть он твой враг. 15. Глупец, который знает свою глупость, тем самым уже мудр. 16. Даже о правде следует умолчать, если она приносит несчастье. 17. Живи в молодасти так, чтобы быть счастливым в старости. 18. Истинная красота женщины – в кротости ее характера, а прелесть ее - в кротости ее речей. 19. Время никого не любит и никого не ненавидит, время ко всем равнодушно – оно уносит всех. 20. Помни: только жизнь имеет цену!

Франклин Бенджамин (1706-1790) Самоучка. Основатель первой публичной библиотеки, философского общества и Пенсильванского университета в Америке. Ученый, изобретатеь молниеотвода, академик. Один из авторов Конституции США. Изображен на 100 доларовой купюре. 1. Ничего лишнего. 2. Мое лучше, чем наше. 3. Одно сегодня стоит двух завтра. 4. Читай много, но не очень много книг. 5. Маленьких врагов не бывает. 6. В реках и плохих правительствах, наверх всплывает самое легкое. 7. В этом мире неизбежны только смерть и налоги. 8. Выбирать друзей не спеши, менять их - тем более. 9. Видеть легко; трудно предвидеть. 10. Брак без любви чреват любовью без брака. 11. Учи своих детей молчать. Говорить они научаться сами. 12. Трое могут сохранить секрет, если двое из них мертвы. 13. Кто быстро пьет, медленно платит. 14. Кто живет надеждой, рискует умереть с голоду. 15. Мастер находить оправдання редко бывает мастером в чем либо еще. 16. Нельзя помочь тому, кто не желает слушать советы. 17. Заткнуть дураку глотку – невежливо, но позволить ему продолжать - просто жестоко. 18. И прежде чем советоваться с прихотью, посоветуйся со своим кошельком. 19. Великодушный человек должен иметь несколько недостатков, чтобы не расстраивать своих друзей. 20. Одолжи деньги врагу , и ты приобретешь друга; одолжи деньги другу, и ты потеряешь его.

Пифагор (576-496 гг. до н.э.) Древнегреческий мислитель, религиозный и политический деятель. 1. Говори мало, пиши еще менее. 2. Молчи или говори то, что лучше молчания. 3. Прежде всего прочего удерживай язык свой. 4. Прежде чем станешь говорить, дай время созреть твоей мысли. 5. Не возвещай истину на местах общенародных: народ употребит ее во зло. 6. Жизнь подобна театру: в ней часто весьма дурные люди занимают наилучшие места. 7. На поле жизни, подобно сеятелю, ходи ровным и постоянным шагом. 8. Веди жизнь умеренную и трезвую, если желаешь быть независимым. 9. Не поднимайте пыли на жизненном пути. 10. Знай, что никакое притворство долго скрываться не может. 11. Не почитай знания за одно из мудростью. 12. Повинующийся разуму повинуется богам. 13. Одну каплю здравого разума предпочитай целому кладезю учености. 14. Шутку как и соль, следут употреблять с умеренностью. 15. Гостеприимство крайне безрассудно, если его оказывать дурным людям. 16. Не делай виговорив твоей жене при твоих детях. 17. Не избирай себе другом живущого несогласносо своей женой. 18. Упившись вином, не приступай к святому делу деторождения. 19. Никогда не советуйся с теми, у кого лоб гладок, они никогда не размышляют.

154

Франс Анатоль (1844-1920) Французский критик, романист и поэт. Академик Французской академии.Симпатизировал большевикам и коммунистам. 1. Демократия правит плохо, зато мало. 2. Лучше понять мало, чем понять плохо. 3. Разумные доводы еще никого не убеждали. 4. Наука непогрешима, но ученые часто ошибаются. 5. Человеку свойственно мыслить розумно и поступать нелогично. 6. Создавая академии мы тормозим ход еволюции. 7. Создать мир легче, чем понять его. 8. Будущее укрыто даже от тех, кто его делает. 9. Женщина бывает искренней, когда не лжет без причины. 10. Христианство много сделало для любви, объявив его грехом. 11. Робость – величайший грех против любви. 12. Бог часто исполняет наши желания, чтобы покарать нас. 13. Они каются , а не богохульствуют. 14. Умереть – значит совершить поступок , последствия которого не поддаются учету. 15. Истинная любовь живет желанием и питается обманом. Истинно любят то, чего не знают. Энциклопедия Мудрости. Литературно-художественное издание. Изд-во «РОССА», - 2007. - 815 С.

Роздуми буровика ІРШАНСЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ ПРАТ «КРИМСЬКИЙ ТИТАН» ПАТ «ДХК ТИТАН УКРАЇНИ» Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат виробляє концентрат ільменіту, що видобувається відкритим способом на Іршанській групі родовищ титанових руд і збагачується на виробничих потужностях комбінату. Входить до складу ПрАТ «Кримський титан» - найбільшого у Центральній та Східній Європі виробника двоокису титану. Видобуток здійснюється на шести діючих кар’єрах потужністю 60-70 тис. тонн ільменітового концентрату кожен сумарним випуском 360-420 тис. тонн на рік по підприємству в цілому. Більше половини ільменітового концентрату призначено для внутрішньогосподарського споживання на ЗАТ «Кримський титан», значна частина продається на ВАТ «Сумихімпром», і невеликий обсяг експортується до Республіки Чехія. Експлуатаційно-розвідувальна партія має буровий парк, який складається із 3 бурових установок УБСР - 25М на базі трактора ТТ-4 та 4 самохідних установки ЛБУ50 на базі автомобіля КАМАЗ – 43114. Директор - Сахненко Сергій Петрович Головний геолог - Трохименко Володимир Михайлович Начальник експлуатаційно-розвідувальної партії - Кудря Микола Олександрович 12110, Житомирська область, Володарсько-Волинський район, сел. Іршанськ, вул. Шевченка,1 Тел.: (04145) 3-38-34, 3-38-02, 4-44-45, 4-42 20. E-mail: office55@igok.com.ua.

ПП «БЕЗБАХ» Здійснює спорудження та ремонт свердловин на воду, виконує бурові роботи при пошуках та розвідці родовищ твердих корисних копалин та вишукуваннях. Буровий парк складається із 2 бурових установок УРБ-2,5А і однієї -УРБ -2А2. Має базу для капітального ремонту бурової техніки. Продабурового обладнання, запасних частин та інструменту. Директор Безбах Віталій Генадійович АР Крим, м. Сімферопіль, вул. Комунальна, 63а. Тел.: +38 (050) 594-56-58. E-mail bezbax67@mail.ru.

ТОВ «АРХЕЙ-ПРОЕКТ» Засновано 23 січня 200 року. Здійснює науково-дослідні та інженерно-технічні роботи з геології та гідрогеології: проектування, буріння та обладнання свердловин на воду; інженерні вишукування, геоекологічні дослідження; прокладка водоводів від свердловин до споживача. В розробці та використанні систем очистки води співпрацює із Державним інститутом хімії води та колоїдної хімії. Має багатий досвід забезпечення підземними водами більшості районів Криму, міст Севастополя та Ялти. Директор - Зернаєв Юрій Якович. Головний геолог - Юшкевич. 95053, г.Сімферополь, вул. 51 Армії, 111, к. 79 Тел. : +38 (067) 975-68-12. Е-mai: juran48@mail.ru.

ТОВ «ГЕОТРІУМФ» Підприємство виконує топографогеодезичні та інженерно-геологічні вишукування, проекти для промислового та цивільного будівництва. Володіє сучасними методами обробки геологічної та геодезичної інформації. Здійснені інженерно-вишукувальні роботи під будівництво офісних споруд, торгівельних центрів, житлових будинків, дошкільних навчальних закладів, господарських будівель, міських лікарень, автодоріг і електромереж у м.Київ, обласних та районних центрів України. Керівник Байбородін Андрій Юрійович, тел.: 063-237-50-08, (044) 417-40-79. 03150, м.Київ, бул.Дружби Народів, 3, к. 86. E-mail: geotriumf@ukr.net.

155

БУРІННЯ

156

№ 5 (9) січень — грудень 2012