Журнал Буріння №8 by Sergij Panchenko

БУРІННЯ НАУКОВО-ВИРОБНИЧИЙ ЖУРНАЛ

ВИДАННЯ СПІЛКИ БУРОВИКІВ УКРАЇНИ

№ 3, 4 (8) ЛИПЕНЬ – ГРУДЕНЬ 2011

НОВІ КОЛЕКТИВНІ ЧЛЕНИ ТОВ «ВЕЗЕРФОРД УКРАЇНА» ТОВ «Везерфорд Україна» є частиною міжнародної групи Weatherford International Ltd., яка займає 3 місце у світі у сфері надання інноваційних технологій та сервісних послуг з газо та нафтовидобутку. Всесвітня мережа представництв Weatherford включає в себе більше ніж 50 000 співробітників, 730 сервісних баз, 87 виробництв i 16 технологічних та учбових центрів у більш ніж 108 країнах. Продукція та сервіси компанії охоплюють потреби кожного етапу будівництва свердловини: буріння, оцінка, закінчення, видобуток та капітальний ремонт свердловин. Перелік послуг, які пропонує Weatherford, включає в себе геофізичні дослідження свердловини, похило-спрямоване буріння, буріння при контролі тиску (CPD®), технології інтелектуального закінчення свердловин, системи оптимізації видобутку та усі форми систем механізованого видобутку нафти та газу. Директор: Мельник Віталій Сергійович Комерційний директор: Стасюк Ігор Михайлович. Тел.: +38 (067) 311 77 45 01034, м. Київ, вул. Ірининська, 5/24, оф.97. Тел.: +38 (044) 284 16 18, 284 16 19 (факс). E-mail: Anna.Romanenko@eu.weatherford; igor.stasuk@eu.weatherford.com, www. weatherford.com.

ТОВ «УКРБУРСЕРВІС» Створене у 2005 році як Дочірнє підприємство ВАТ «Пермнафтомашремонт» (м. Перм, Росія), яке є одним із провідних підприємств по виробництву гвинтових вибійних двигунів (ГВД) і єдине російське підприємство, що здійснює випуск нового покоління ГВД серіїї Х-Тreme з профільованою руховою секцією. Надає послуги інтегрованого сервісу з підбором елементів низу бурильної колони (КНБК) при бурінні свердловин з використанням ГВД, доліт і супутнього устаткування, у тому числі при обмежених можливостях гідравлічного наземного обладнання; відбору керну, вирізкою вікна в колоні за одну операцію; бурінню похило-спрямованих і горизонтальних свердловин з використанням телеметричного обладнання з гідравлічним та електромагнітним каналами зв’язку, гамма-каратажу і резістометрією; виготовлення нових видів ГВД і доліт PDC для конкретних умов буріння. Головний офіс розміщений у м. Києві, виробничий цех - у м. Полтаві. Директор – Кравчук Сергій Іванович. Технічний директор – Мрозек Євген Романович, кандидат технічних наук. 03062, м. Київ, Проспект Перемоги, 67. Тел.: (044) 206 10 42; 206 10 38; e-mail: ukrburservis@ukr.net.

ТОВ «ГІДРОТЕХНОБУР» Підприємство здійснює: проектування, буріння, введення в експлуатацію, ремонт і тампонування свердловин на воду; інженерно-геологічні вишукування; польові дослідно-фільтраційні, гірничі та геофізичні роботи; стаціонарні гідрогеологічні спостереження; геологорозвідку на різні тверді корисні копалини в Україні та за її межами. Оснащене буровими установками 1БА-15В, УКБ-4С, УРБ2А2, компресором ПК-15Б, сучасним насосним обладнанням (електрозанурювальні насоси: Grundfos – вир. Німеччина; Pedrollo – вир. Італія; Hydro-Vacuum – вир. Польща; гідроакумулятори – вир. Італія, Польща та інше). Директор Фельгер Олександр Андрійович. 02088, Київ (Бортничі), пер. Геофізиків,12. Тел.: 044 565- 59-54, 223-63-99; 067 402-99-72. E-mail: gidrotehnobur@mail.ru.

ТОВ «ALGEO» Товариство з обмеженою відповідальністю “ALGEO” базується в польському селищі Грабовниця Сташеньска Бжозовського повiту Подкарпатського воєводства, – місцевості, де розпочиналось бурова справа і видобуток нафти у Польських Карпатах. Засновник і голова правління, - пан Збігнєв Деренговській за фахом є геологом ( закінчив геологічний факультет Варшавського університету ). Підприємство займається геологорозвідувальним бурінням свердловин різного призначення, – інженерновишукувальних, гідрогеологічних, пошуково-розвідувальних на вугільних, сіркових, сольових родовищах. Фірмова спеціалізація – це колонкове буріння в складних горно-геологічних умовах з відбором керна не менш 90% за допомогою подвійних колонкових труб. Географія виконання робіт – центральна, південна, південно-західна Польща. Наприкінці 90-х років підприємство виконувало роботи у Івано-Франківській області України в рамках міждержавної польсько-української угоди. Має досить потужний парк бурових установок російського, українського, німецького виробництва (УРБ-3А3, УГБ1ВС, УРБ-2А2, КЗБТ-Б1 та інші). Завдяки високому професіоналізму і досвіду бурового персоналу, вдалому менеджменту підприємство успішно працює на польському ринку більше 20-и років ( майже постійно в режимі non-stop). Генеральний директор Збігнев Дерегновський 36-207, Польща, Грабовниця Сташенська, 609. Тел.: +48-13-439-50-06, +48-13-439-59-00; e-mail: algeo13@vp.pl. На першій сторінці обкладинки: бурова установка RD20 для буріння метановугільних і нафтових свердловин

БУРІННЯ

ЗМІСТ

№ 3, 4 (8), липень – грудень, 2011

Діяльність Спілки Перший Міжнародний форум буровиків...................................................... 4 Розвиток міжнародних зв’язків, участь у форумах та діяльність регіональних організацій.............................................................................. 10 Стан та перспективи впровадження сучасних геологорозвідувальних технологій в Україні...................................................................................... 12 Розвиток сервісного обслуговування геологорозвідувальних, гірничовидобувних та переробних виробництв..................................................... 20 Дніпропетровська обласна організація Спілки буровиків України............. 31 Міжнародна науково-практична конференція «Форум гірників – 2011»................................................................................33 Про сили, що послідовно та наполегливо гальмують розвиток видобувної галузі в Україні......................................................................... 35 Вирішувати соціальні проблеми за рахунок буровиків – неприпустимо... 40 Діяльність Спілки з подолання перешкод, що чинять державні органи при погоджені проектів на буріння свердловин на воду............................ 42 Маніпуляції з реорганізацією ДРГП «Північгеологія».................................. 48 Щодо ситуації, яка склалася навколо Київського геологорозвідувального технікуму.............................................................. 50

НАУКОВО-ВИРОБНИЧИЙ ЖУРНАЛ СПІЛКИ БУРОВИКІВ УКРАЇНИ Заснований у 2009 році Виходить один раз на три місяці

Засновник ВСЕУКРАЇНСЬКА ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ «СПІЛКА БУРОВИКІВ УКРАЇНИ» Адреса редакції: 02192, Київ, вул. Анрі Барбюса, 9 тел/факс (095) 807-66-85, (097) 489-73-57 e-mail: burinnja@ukr.net www.burinnja.com.ua РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ Головний редактор А. І. Вдовиченко, чл.-кор. АТН України В. П. Бондаренко, член-кор. НАН України, д. т. н. М. О. Бондаренко, д. т. н. В. Г. Вітрик, к. т. н. М. М. Гавриленко, к. т. н. О. М. Давиденко, д. т. н. О. І. Калиниченко, д. т. н. А. А. Каракозов, к. т. н. А. О. Кожевніков, д. т. н. Я. С. Коцкулич, д. т. н. О. Ю. Лукін, академік НАН України, д. г. м. н. М. В. Малов І. І. Мартиненко (заст. гол. ред), к. т. н. Г. Л. Рябцев, к. т. н. Р. С. Яремійчук, д. т. н. Відповідальний секретар С. А. Панченко Дизайн та комп`ютерна верстка ПП «СТУДІЯ «ПОЛІГРАФИЧ» Рекомендовано до друку Вченою радою Спілки буровиків України © ВГО «Спілка буровиків України» © «Буріння» Підписано до друку --.--.---Папір крейдований Друк: ПП «СТУДІЯ «ПОЛІГРАФИЧ» Наклад: 1000 пр. Журнал зареєстровано у Міністерстві юстиції України 22.01.09 Свідотство про державну реєстрацію КВ №14862-3833Р Передрук матеріалів можливий тільки за письмової згоди редакції. Відповідальність за добір і викладення фактів несуть автори. Відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець. Редакція може не поділяти точку зору авторів.

Наука та сучасні технології Вдовиченко А. И. Породоразрушающий и металлообрабатывающий инструмент – техника и технология его изготовления и применения........ 52 Кожевников А. А. 150 лет алмазной буровой коронке................................62 Рябцев Г. Л. Динамика развитии я мирового бурового рынка................... 65 Гурин Е. А. Буровая установка RD20............................................................ 69 Педченко Л. О., Педченко М. М. Перспективи морського транспортування природного газу в газогідратній формі........................................................ 71 Бурове обладнання компанії „Сандвік” для відкритих гірничих робіт........ 77 Академія технологічних наук України..........................................................79 Підготовка кадрів Засідання Науково-методичної комісії з розробки корисних копалин...... 86 Науково-методична комісія з розробки корисних копалин 0503.............. 90 У переліку наукових спеціальностей відновлена спеціальність 05.15.10 „Буріння свердловин”................................................................................... 91 Спеціалізована вчена рада по захисту дисертацій за спеціальністю „Буріння свердловин”..................................................................................................92 Яремійчук Р. С. Дворегіональна підготовка фахівців нафтогазової справи.......................................................................................................... 94 Грабонь Й. Малов М. В. Опыт подготовки рабочих кадров на примере деятельности Ассоциации ремесел Польских............................................ 96 Учебно-курсовой комбинат ГАО «Черноморнефтегаз»............................ 100 Історія, ювілеї, зустрічі Гавриленко Микола Мефодійович – 75 років............................................ 102 Бакаржієв Анатолій Христофорович – 75 років......................................... 103 Яремійчук Роман Семенович – 75 років..................................................... 104 Новіков Микола Васильович – 80 років.................................................... 106 Поляков Сергій Петрович – 50 років..........................................................108 Зайонц Олег Лазаревич – К 80-летию со дня рождения.......................... 109 90 років кафедрі буріння нафтових і газових свердловин......................... 112 Роздуми буровика Яремійчук Р.С. Вітчизна тривоги нашої…..................................................... 113 Ермаков П.П. Способности человека. Медицина будущего сегодня.........116 Довідковий матеріал Музей коштовного та декоративного каміння........................................119 15-а Міжнародна Морська конференція по породоруйнівному інструменту............................................................................................. 122 Конференція присвячена 90-річчю кафедрі буріння та розробки ІФНТУНГ.................................................................................................. 124 Форум гірників – 2012............................................................................. 126

№ 3-4 (8) липень — грудень 2011

БУРІННЯ

ПЕРШИЙ МІЖНАРОДНИЙ ФОРУМ БУРОВИКІВ 1 листопада 2011 року в м.Києві на Міжнародному виставковому центрі в рамках 15 Міжнародної виставки нафтогазової промисловості «НАФТА та ГАЗ 2011» відбувся Перший міжнародний форум буровиків, на якому були розглянуті питання зміцнення міжнародних зв’язків та створення Всесвітньої організації буровиків. У форумі взяли участь 85 представників із 35 підприємств, установ та організацій із України, Росії, Польщі, Великої Британії, Сполучених Штатів Америки, Австрії, Кіпру, Швеції зокрема: НАК «Нафтогаз України», НАК «Надра України», ПАТ «Укрнафта», ДАТ «Чорноморнафтогаз», Державної служби України з геології та надр, Національної академії наук України, Академії технологічних наук України, КП «Кіровгеологія», ДРГП «Північгеологія», НТП «Бурова техніка», ТОВ «КУБ-ГАЗ», ТОВ «Гідротехнобур», ТОВ «ГАЛС-К» ЛТД, НТЦ «Псіхея», Іршанського гірничо-збагачувального комбінату ЗАТ «КРИМСЬКИЙ ТИТАН», ТОВ «Східспецсервіс», ТОВ «МАВР» ЛТД, Київського заводу бурової техніки, Дніпропетровського заводу бурового обладнання, Київського заводу реле та автоматики, ТОВ «УКРБУРСЕРВІС», ТОВ «ГЕОТЕХНОЛОГІЯ», ПрАТ «ДОНЕЦЬКСТАЛЬ», НТЦ «ВЕЛЕС», Полтавського відділення УкрДГРІ, Івано-Франківського національного технічного університету нафти та газу, Національного гірничого університету, Київського геологорозвідувального технікуму, Дрогобицького нафтового технікуму, Полтавського нафтового геологорозвідувального технікуму, Всеукраїнської асоціації сільських та селищних рад, Спілки буровиків України, ТОВ «АККО Інтернешнл», Російського геологорозвідувального університету, ВАТ «ПЕРМНЕФТЕМАШРЕМОНТ», Тульського НДГП, KZBT.PL , компаній Atlas Copco, Weatherford, ENDEVOUК, RENOLD, DHL Global Forvarding, засоби масової інформації, а також приватні підприємці, фахівці бурової справи. Відкрив форум голова Спілки буровиків України, ветеран геологорозвідувальної справи, міністр геології України з 1982 по 1997 рр., народний депутат України першого скликання, академік АТН України, професор М. М. Гавриленко. Микола Методійович розповів про своє бачення ситуації в Україні з глибоким та колонковим бурінням. Зазначив, що Україна з розвідки і розробки корисних копалин перебуває на пізній стадії. Тобто, вже дуже багато зроблено, дуже багато підготовлено і в подальшому буде поступовий спад нових відкриттів і обсягів видобутку. Зараз, говорячи про буріння глибоких свердловин можна сказати, що люди, які працюють у цій сфері стоять на порозі великих змін. Адже, фактично ухвалено рішення про те, щоб виділити в окремі підприємства незалежно від видобувних підприємств бурові підприємства і

Учасники Першого Міжнародного форуму буровиків

дати їм значну волю. Яка це буде воля — ще побачимо. Є наміри їх приватизувати, є наміри частково приватизувати і є наміри ще якийсь час залишити їх у державній власності. Але повністю ці підприємства повинні працювати на основі прямих договорів з замовниками. Виходячи з того досвіду, що ми маємо, можна спрогнозувати, що ця приватизація і Микола Гавриленко відкриває реструктуризація буде най- Міжнародний форум буровиків тяжчим ударом по глибокому бурінню. Для того, щоб це зробити потрібні кошти

Діяльність Спілки і потрібен час. Хоча б два роки. Крім того потрібна хороша програма. Гавриленко попросив присутніх на форумі кожного в силу своїх можливостей заявити зараз про свої інтереси у цій справі і, можливо, щось було б враховано при реструктуризації галузі глибокого буріння. В колонковому бурінні, на його думку, все відбулося. Тепер сподіваємося, що поступово приватний сектор буде розвиватися, будуть збільшуватися обсяги, підніматися стандарти. Головним для такої ситуації є необхідність зробити якісний ривок у кваліфікації всього персоналу, який у нас є в Україні і в тому, щоб наші стандарти відповідали міжнародним, а ще важливіше є те, щоб вони були визнані світовим співтовариствами. Зараз академія технологічних наук працює з такою організацією як Спілка інженерів європейського співтовариства. Зараз йдуть перемовини, щоб через цю спілку добитися разом з університетами того, щоб наші документи про освіту, були визнані у світі. Тоді легше буде працювати. Відтак почесний голова Спілки зазначив, налагодження систематичної роботи організації в нинішніх складних умовах — є величезною заслугою. За це він подякував усім та побажав у подальшому плідної роботи. З привітанням від НАК «Нафтогаз України» виступили начальник управління по бурінню ПАТ «Укрнафта» І. І. Наритник та радник голови правління ДАТ «Чорноморнафтогаз», професор, д.т.н. Р. С. Яремійчук. Наритник зупинився на деяких неприємних явищах. Зокрема, зазначив, що нині прикро не те, що втрачається обладнання, а дуже жаль, Іван Наритник що втрачається людській по тенціал. Ті спеціалісти, які працювали у 80-х роках йдуть на пенсію, а молодь через низьку зарплату в бурінні, не хоче працювати. Від представників за рубіжжя виступив голо ва Московського регіо нального геологічного товариства професор, д.т.н. М. І. Сердюк. Він наголосив, що вже є нагальна потреба у створенні Міжнародного бурового союзу, адже Спілка України вже набрала чималих обертів, розвинулася в потрібній мірі. „Я, як людина, яка безпосередМикола Сердюк ньо причетна до буріння — за! І як голова Московського регіонального відділення Російської геологічної спілки можу від імені російських

геологів також цю ідею підтримати” — сказав Микола Іванович, звертаючись до присутніх. Представником від навчальних закладів на форумі був директор Київського геологорозвідувального технікуму В. В. Лузан. Він виступив із привітанням та побажав передовсім оптимізму, міцного здоров’я і сподівань на те, що покращиться фінансування бурових робіт і врешті-решт бурова справа вийде з того занепаду, в якому вона перебуває вже більше 20 років.

Виступає Володимир Лузан

Стосовно підготовки фахівців бурової справи в технікумі, Володимир Васильович обнадіїв, що зараз спеціальність буровика за конкурсом на другому місці. Через те, що буровики — це та спеціальність, яка найбільш імовірно дозволять знайти роботу. З доповіддю виступив голова правління Спілки бу ровиків України, чл.-кор АТН України А. І. Вдовиченко. Буріння свердловин має важливе значення в розвитку суспільного виробництва. В подальшому зі збільшенням обсягів та глибин використання надр, удосконаленням технології видобутку земного енергетичного потенціалу, роль буріння в суспільній діяльності буде неухильно та стрімко зростати. Особливе значення набуває буріння

Представники з регіонів

БУРІННЯ у глибинному вивчені земних надр для вирішення глобальних проблем життєдіяльності всього людства. Практичний досвід показав, які важливі завдання в змозі виконувати буровики у попередженні та ліквідації наслідків природних та техногенних катаклізмів. Яскравий приклад останнього — спасіння гірників у Чілі з глибини 700 м за допомогою буріння. Незважаючи на зростаючу значимість бурових ро біт, визнання суспільством цього виду діяльності не відповідає вагомості реального внеску, внаслідок чого престижність бурового фаху сьогодні не зростає, а навпаки, падає. Це також стосується й інших суміжних професій (геологів, геофізиків, гірників, механіків і т.п.), які вкрай потрібні для забезпечення життєдіяльності суспільства. Влада і в цілому суспільство ніколи належним чином не оцінять заслуги будь-якої професійної суспільної діяльності без допомоги її самої, без возвеличення її власною елітою. Для цього обов’язково необхідно кожному фахівцю, частину свого часу та ресурсу витрачати на самоутвердження в суспільстві своєї професійної справи. Так завжди було, є і буде, незалежно від рівня суспільного розвитку та свідомості. Уміння показати себе суспільству, піднести та вознести свою справу на відповідний суспільний ранг на сьогодні набагато важливіше, на превеликий жаль, аніж професійний рівень. Тому ділові люди, професіонали, особливо вчені, повинні об’єктивно це оцінювати, визнавати та враховувати в своїй діяльності. Творчі працівники, на відміну від інших, добре розуміють силу об’єднання зусиль для захисту своїх інтересів і тому високо звеличують свій престиж за допомогою чого створюють сприятливі умови для свого існування і уміють переконливо довести суспільству та владі необхідність свого достойного існування навіть і тоді, коли вони власне цього і не заслуговують. Науковотехнічні, виробничі та подібні професійні групи нині не

Учасники Першого Міжнародного форуму буровиків

№ 3-4 (8) липень — грудень 2011 в стані самодостатньо організуватися для достойного захисту своїх прав. Спілка буровиків України об’єднує не тільки фахівців бурової справи, а й інших, в т. ч. і закордонних, які розу міють силу об’єднання для обстоювання спільних інтересів. Спільним для тих, хто об’єднується в цьому випадку є земні надра, як головне матеріальне джерело існування всього людства і першими в них проникають буровики, які відіграють важливу роль в подальшому надрокористуванні і облаштуванні для своєї господарської діяльності. Тому кожен, хто розуміє важливість ефективного використання надр, незалежно від фаху, завжди буде підтримувати таке об’єднання для відстоювання і власних інтересів. Членами Спілки буровиків Виступ Анатолія Вдовиченка України зараз поряд із буровиками є геологи, геофізики, гідрогеологи, гірники, механіки, енергетики, виробники бурового обладнання і інструменту, будівельники, представники ЗМІ та багато інших з України, Росії та Польщі. Серед них всесвітньовідомі фахівці: академік НАНУ М. В. Новіков; чл. кореспонденти НАНУ О. Ю. Лукін і В. П. Бондаренко; академіки РАЕН В. І. Власюк, М. І. Сердюк та П. П. Єрмаков; професори А. В. Ножкіна, Р. С. Яремійчук, Я. С. Коцкулич, Б. В. Копей, В. М. Мойсишин, О. І. Калініченко, О. М. Давиденко, А. О. Кожевніков, Г. Л. Рябцев. Серед колективних членів Спілки є всесвітньовідомі компанії: Atlas Copco, Wеtherford; російська нафто ва компанія «Краноленінськнафтогаз»; українські підприємства НТП «Бурова техніка», ДП «Західукрг еологія» НАК «Надра України», КП «Кіровгеологія», КП «Південукргеологія», ДРГП «Північ геологія», ТОВ «Східспесервіс», ТОВ «Регіон», ДП «Укрбурсервіс», Інститут надтвердих ма теріалів НАНУ, Дніпропетровський завод бурового обладнання, Київський завод бурової техніки, ТОВ «Гідротехнобур» та інші. За 4 роки діяльності Спілка послідовно та наполегливо впроваджує в життя свої статутні завдання. Для привернення уваги громадськості та влади до проблемних питань проведено 2 Всеукраїнських конференції, 5 регіональних (Львівська, Трускавецька, Полтавська, Криворізька, Житомирська), 5 розширених науково-технічних рад, 12 обласних зібрань. Взято участь в організації та проведенні 6 міжнародних конференцій.

Діяльність Спілки Здійснено поїздки делегацій у королівство Марокко та Польщу. Видано 7 випусків науково-практичного журналу «Бу ріння» в якому в повному обсязі висвітлена діяльність Спілки та розглянуті основні проблемні питання. Для подальшого розвитку міжнародної співпраці виникає необхідність створення Міжнародної бурової організації. Перший міжнародний форум відбувається на виконання рішення Кримської Ради Спілки від 20 вересня 2011 року. Метою Міжнародної бурової організації має бути об’єднання зусиль її членів на сприяння розвитку бурової справи у всіх сферах науково-технічної та господарської діяльності для захисту їх спільних інтересів на міжнародному рівні. Основні завдання міжнародної організації: 1. Розширення, поглиблення та координація взає мовигідного співробітництва між фахівцями, організа ціями, компаніями, міжнародними громадськими, урядовими та міжурядовими структурами. 2. Визначення оптимальних шляхів світового розвитку бурових та суміжних з ними робіт з урахуванням та пристосуванням їх до сучасних політичних, економічних, соціальних, науково-технічних та виробничих тенденцій в суспільній діяльності. 3. Привернення уваги міжнародної громадськості та міжурядових структур до проблем розвитку бурової справи, як однієї із найважливіших галузей розвитку суспільного виробництва, захисту населення від нас лідків стихійних та техногенних катаклізмів, у звершенні глобальних проектів ефективного використання земних ресурсів та збереження довкілля; 4. Поширення наукових та практичних досягнень, обмін досвідом та розробка єдиних вимог щодо під готовки фахівців бурової справи; 5. Акумулювання ресурсів на буріння надглибоких та інших спеціальних свердловин при здійсненні глобальних програм вивчення земних надр на предмет їх практичного використання. 6. Координація розробкою та підтримування нових міжнародних стан дартів при бурінні свердловин. 7. Інформаційні між народні видання. Запропоновано обрати Міжнародний комітет по розробці установчих документів та організації проведення Першого міжнародного бурового конгресу. На форумі були пред ставлені новітні досягнення з буріння свердловин. Доповідає Віталій Вітрик

Зокрема, про досягнення НТП «Бурова техніка» в сервісному обслуговуванню під час буріння нафтогазових свердловин доповів гендиректор підприємства, академік УНГА В. Г. Вітрик, який назвав деякі причини суттєвого відставання українських компаній у швидкостях буріння свердловин від західних. Адже закордонні компанії використовують принципово інший підхід до спорудження свердловин. По-перше, це доскональна розробка проектної доку ментації бурових програм. По-друге, це вміле керування і запрошення до роботи спеціалізованих сервісних компаній, професіоналів у своєму напрямку. Третім фактором є це використання надійного висо коякісного обладнання, що дозволяє знизити аварійність. Він також зауважив, що важливо не лише використовувати західний досвіт, але й не забувати про розробки вітчизняних фахівців. Слід пам’ятати про численні напрацювання українських науковців і послуговуватися ними. Про можливості компанії Weatherford в бурінні похилоспрямованих та горизонтальних свердловин широко висвітлив директор із забезпечення та використання роторних керуючих систем Нейл Бьорд Нейл Бьорд із Шотландії. З презентацією нової бурової установки RD20 для буріння нафтогазових та дегазаційних свердловин виступив представник компанії Atlas Copco Єгор Гурін. Більш детальну інформацію по цій установці можна прочитати у матеріалі „Буровая установка RD20. Стандарт, на который равняются все”, що розміщений на сторінці 69.

Єгор Гурін

№ 3-4 (8) липень — грудень 2011

БУРІННЯ Динаміку розвитку світового бурового ринку на фоні економічної кризи висвітлив заступник НТЦ «Псіхея», к.т.н. Г. Л. Рябцев. Доклад заснований на тих статистичних даних, які збирають працівники центру «Психея», а також їхні колеги з Франції, Німеччини. І ці дані свідчать про те, що бурової світ зараз потрохи відходить від того шоку, який справила на нього світова криза. І обсяги робіт потроху відновлюються.

Інституту надтвердих матеріалів ім. В.М. Бакуля НАН України, к.т.н. Р. К. Богданов. Про розробки, продукцію та сервісні послуги, які на дає група компаній «КАРАТ» розповів головний інженер М. В. Калинович.

Володимир Калинович

Про сучасний досвід буріння свердловин на воду доповів представник ТОВ «Гідротехнобур» С. В. Металіді. Геннадій Рябцев

Основні тенденції минулого і нинішнього року Геннадій Рябцев назвав такі: • бурові роботи з видобутку енергоносіїв залишилися найвитратнішими; • вартість бурових робіт росла, геофізичні дослідження та облаштування промислів дешевшали; • структура інвестицій змінювалася на користь буріння; • обсяги інвестування не вийшли на докризовий рівень. Більш детальну інформацію про це читайте у матеріалі «Оптимизация рынка. Динамика развития мирового бурового рынка» на сторінці 65. Святослав Металіді

Роберт Богданов

Нові розробки алмазного інструменту для колонкового буріння представив старший науковий співробітник

З презентацією нових технологій зарізки бокових стволів, сучасних промивальних рідин, використання долотних програм виступили представники НТП «Бурова техніка» О. Г. Лазаренко, В. Н. Корецький, Д. С. Віль чинський та О. В. Сушко. Пропозиції директора Полтавського відділення УкрДГРІ С. М. Климента зі створення міжнародної ор ганізації буровиків та поглибленню співпраці науковців та виробничників озвучив завідувач лабораторії від ділення М. М. Фесенко. В обговоренні взяли участь завідувач кафедри ТРРКК Національного гірничого університету, професор О. М. Да виденко, завідувач кафедри буріння Івано-Франківського національного технічного університету, професор Я. С. Коцкулич та директор Тренажерного бурового центру інституту післядипломної освіти Івано-Франківського НТУ

Діяльність Спілки нафти та газу, доцент В. І. Колісник, провідний фахівець Дніпропетровського заводу бурового обладнання В. Ф. Сі

рик, заступник директора Дрогобицького нафтового технікуму І. І. Глубиш.

Д. Вільчинський

О. М. Давиденко

Постанова форуму. 1. З метою об’єднання зусиль по сприянню розвитку бурової справи, як однієї із найважливіших галузей розвитку суспільного виробництва, представництва та захисту спільних інтересів фахівців з буріння свердловин на міжнародному рівні, визнати доцільним створення Міжнародного бурового союзу (МБС). 2. Обрати Міжнародний комітет з розробки установчих документів та проведенню Першого Міжнародного бурового конгресу в складі: Вдовиченко А. І. — голова правління Спілки буровиків України, чл.-кор. АТНУ. Мартиненко І. І. — заступник голови правління Спілки буровиків України, к.т.н. Сердюк М. І. — голова Московського регіонального геологічного товариства, професор, д.т.н. Власюк В. І. — директор Тульського НДГП, професор, д.т.н. Яремійчук Р. С. — радник ДАТ «Чорноморнафтогаз», професор, д.т.н.

М. М. Фесенко

Коцкулич Я. С. — зав. кафедри буріння ІФНТУНГ, професор, д.т.н. Островський І. Р. — директор Дніпропетровського заводу бурового обладнання Малов М. В. — директор Польського представництва КЗБТ. Бондаренко В. П. — головний фахівець ІНМ ім. В.М. Бакуля, чл.-кор. НАН України Рябцев Г. Л. — заступник директора НТЦ «Псіхея», доцент, к. т. н. Лукін О. Ю. — директор Чернігівського відділення УкрДГРІ, чл.-кор. НАН України Стасюк І. М. — комерційний директор «Везерфорд Україна» Калініченко О. І. — професор Донецького НТУ, д.т.н. Давиденко О. М. — зав. кафедри Національного гірничого університету, д.т.н. Кожевніков А. О. — професор Національного гірничого университета 3. Провести Другий Міжнародний буровий форум 23 жовтня 2012 року в Києві.

Фото на згадку про Перший Міжнародний буровий форум

№ 3-4 (8) липень — грудень 2011

БУРІННЯ

РОЗВИТОК МІЖНАРОДНИХ ЗВ’ЯЗКІВ, УЧАСТЬ У ФОРУМАХ, ДІЯЛЬНІСТЬ РЕГІОНАЛЬНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ (За матеріалами 6-го засідання Ради Спілки буровиків України) 20 вересня 2011 року в селищі Морське Судакського району Кримської АР на базі пансіонату «Алмаз» Інституту надтвердих матеріалів ім. В. М. Бакуля Національної академії наук України в рамках 14-ї Міжнародної кон ференції по породоруйнівному інструменту відбулося засідання Ради Спілки буровиків України, на якому були розглянуті питання розвитку міжнародних зв’язків, участі у форумах та діяльності регіональних організацій Спілки. В засіданні Ради взяли участь 45 представників із 23 бурових підприємств, наукових установ, учбових закладів та організацій, зокрема: Інституту надтвердих матеріалів Національної академії наук України, Державної геологічної служби Мінприроди України, ДП «Західукргеологія» та ДП «Кримгеологія» НАК «Надра України», КП «Кіровгеологія», КП «Південукргеологія», КП «Південекогеоцентр», ДРГП «Північгеологія» , Феодосійського механічного заводу, Кримського державного інституту інженерно-технічних вишукувань, Дніпропетровського відділення Українського державного науково-дослідного геологорозвідувального інституту, Івано-Франківського національного технічного університету нафти та газу, Національного гірничого університету (м. Дніпропетровськ), Донецького націо нального технічного університету, Всеросійського науководослідного інституту синтетичних та природних алмазів (ВНДІАЛМАЗ, м. Москва), Тульського науково-дослідного геологічного підприємства.

- Житомирська з 17 по 19 серпня 2011 року в м. Нова Борова Житомирської області «Розвиток сучасного сервісного обслуговування в геологрозвідувальному, гірничому та переробному виробництвах»; Взята участь в організації та проведені двох міжнародних конференцій: - Донецькій з 5 по 7 квітня 2011 року «Буріння свердловин в ускладнених умовах», присвяченій 90 років ДонНТУ та 40 років кафедри «Технологія і техніка геологрозвідувальних робіт»; - Морській з 18 по 23 вересня 2011 року «Породоруйнівний та металообробний інструмент». Взята участь у форумі «Розвиток технологічної інфраструктури в Україні» 10 березня 2011 року у м. Києві та заході «День технологій Везерфорд» 14-16 квітня 2011 року у м. Києві. Проведена нарада на базі Закарпатської

Професор НГУ Анатолій Кожевніков та генеральний директор Тульського НДГП, професор Віктор Власюк

Учасники засідання

З доповіддю про виконання статутних завдань Спілки виступив голова правління А. І. Вдовиченко. Зокрема він зазначив, що за звітній період було проведено 3 науково-практичних регіональних конференції: - Західноукраїнська з 21 по 25 березня 2011 року в м. Трускавець «Роль бурових робіт у соціальноекономічному розвитку регіонів України»; - Криворізька з 7 по 9 липня 2011 року у м. Кривий Ріг «Стан та перспективи впровадження сучасних технологій у геологорозвідувальному виробництві»;

геологорозвідувальної експедиції ДП «Західукргеологія» у м. Берегово по проблемам виконання бурових робіт у складних умовах пошуків золота в Закарпатті та розширена нарада вм. Одесі по питанням водокористування та охорони підземних вод на теріторіїї Одеської області. Організована участь членів правління Спілки у теле програмі Першого національного каналу «Контрольна робота» по проблемам розвитку бурових робіт в Україні. Направлено звернення до: - Президента України с пропозиціями про державну підтримку бурової справи в Україні; - Державної Санітарної служби України по усуненню перешкод, що чинять деякі місцеві органи санітарного нагляду по узгодженню проектної документації на буріння свердловин на воду;.

Діяльність Спілки - Національної телекомпанії України по організації участі видатних фахівців бурової справи у телепрограмі «Глибинне буріння». Випущений журнал «Буріння» №7 за 2011 рік, в якому висвітлена діяльність Спілки. В громадські Ради обласних держадміністрацій від Спілки обрані: М. К. Гавриш та В. К. Бурий відповідно у

Заступник генерального директора ДГРП «Північгеологія» Іван Тимчук

Закарпатській та Львівській області, В. П. Бондаренко – в Агентство по інформатиці та інноваціях. Визнана краща робота Івано-Франківської обласної організації Спілки (голова Я. С. Коцкулич) та Кримської (голова О. Г. Чехоня). Послаблена діяльність Черкаської та Чернігівської обласних організацій. Новим колективним членом Спілки стала відома кампанія по поставкам бурового обладнання та сервісного обслуговування «Атлас Копко Україна». Для подальшого розвитку міжнародних зв’язків виникає необхідність проведення Міжнародного форуму буровиків та створення міжнародної організації фахівців бурової справи. Внесена пропозиція провести форум в рамках Міжнародного форуму нафтогазової промисловості «НАФТА та ГАЗ 2011» з 1 по 3 листопада 2011 року в м. Києві на Міжнародному виставковому центрі. На Раді були заслухані звіти про діяльність вико навчого директора Спілки М. В. Малова та члена правління О. М. Давиденка та розглянуті їх заяви на звільнення від своїх обов’язків у зв’язку із завантаженістю по основному місці роботи. В обговоренні взяли участь заступники голови правління І. І. Мартиненко, М. О. Бондаренко, чле ни правління Я. С. Коцкулич О. І. Калініченко, В. П. Данилко, члени Вченої ради В. П. Бондаренко, В. І. Власюк, А. О. Кожевников, А. В. Ножкіна. Постановили: 1. Визнати діяльність правління Спілки за звітний період задовільною. 2. Затвердити план роботи Спілки та кошторис на 2012 рік.

3. Провести 1-й Міжнародний буровий форум в рамках 15 Міжнародного форуму нафтогазової промисловості «Нафта та газ 2011» 1 листопада 2011 року у м Києві на Міжнародному виставковому центрі. 4. Взяти участь у «Форумі гірників -2011» та засіданні Науково-методичній комісії з розробки корисних копалин 14 жовтня 2011 року у м. Дніпропетровську. 5. Провести ІІ Західноукраїнську регіональну науково-практичну конференцію «Сучасні технології розвідки та освоєння родовищ у Прикарпатті» м. Трускавці 26-30 березня 2012 року. 6. Взяти участь в організації проведення 15-ї Міжнародної конференції «Породоруйнівний та металообробний інструмент – техніка і технологія його виготовлення та використання» в сел. Морське Судакського району в Криму з 16 по 22 вересня 2012року. 7. Провести розширене засідання Ради Спілки з питання організації проведення Другого зїзду Спілки буровиків України та внесення змін до Статуту 18 вересня 2012 року в сел. Морське в Криму. 8. Залишити на посаді виконавчого директора Спілки М. В. Малова. 9. Ввести в склад Правління Спілки А.О. Кожевникова та доручити йому виконання обов’язків голови Дніпропетровської обласної організації до обрання нового голови. За активну участь в діяльності Спілки відзначені листами подяки та подарунками: голова Кримсь кої організації Спілки головний інженер КП «Пів деньекогеоцентр» О. Г. Чехоня, директор Тульського НДГП, професор В. І. Власюк, завідувач кафедри буріння ІФНТУНГ Я. С. Коцкулич заступники голови правління Спілки М. О. Бондаренко та І. І. Мартинен ко, професор НГУ А. А. Кожевников, професор ДонНТУ О. І. Калініченко, головний фахівець ІНМ, чл.-кор. НАНУ В. П. Бондаренко, начальник Житомирської ГРЕ М. І. Мазко.

Начальник Житомирської геологорозвідувальної експедиції Михайло Мазко

№ 3-4 (8) липень — грудень 2011

БУРІННЯ

СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ ВПРОВАДЖЕННЯ СУЧАСНИХ ГЕОЛОГОРОЗВІДУВАЛЬНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В УКРАЇНІ (За матеріалами Криворізької регіональної науково-практичної конференції) 6-8 липня 2011 року на кафедрі гірничих машин та обладнання Криворізького технічного університету за ініціативи Спілки буровиків України та підтримки Державної служби геології та надр України, Національної академії наук та Академії технологічних наук України відбулась регіональна науково-практична конференція, на якій були розглянуті питання впровадження сучасних геологорозвідувальних технологій в Україні. В конференції взяли участь 45 представників із 25 підприємств, установ та організацій, зокрема: Державної служби з геології та надр України, Академії технологічних наук України, Спілки буровиків України, Інституту надтвердих матеріалів ім.. В. М. Бакуля НАН України, КП «Кіровгеологія», КП «Південукргеологія», ДРГП «Північгеологія», НТП «Бурова техніка», Дніпропетровського заводу бурового обладнання, Київського заводу бурової техніки, Брянківського заводу бурового обладнання, Запорізького залізорудного комбінату, ПрАТ «ДОНЕЦЬКСТАЛЬ», ПрАТ ДТЦ «Контакт», ТОВ «Індустріальна група – Магнетит», ПП «МТрейд», ТОВ «Східспецсервіс», ТОВ «Укрбуррозвідка», ТОВ «Атлас Копко в Україні», ТОВ «ДЕТ-ЮА», ПІІ «Сандвік в Україні», ТОВ НВФ «Георесурс», KZBT.PL.Sp.zO.O.O.(Польща), ПП Шевчук О.І., Національного гірничого та Криворізького технічного університетів. Голова правління Спілки буровиків України, чл.-кор. АТН України А. І. Вдовиченко відкрив конференцію та виступив з доповіддю про основні напрямки діяльності Спілки по сприянню впровадження сучасних бурових технологій. Він зокрема зазначив, що Спілка буровиків України, незважаючи на всі політичні, економічні, соціальні негаразди та кризові явища, послідовно виконує свої статутні завдання по сприянню впровадженню сучасних технологій у геологорозвідувальне виробництво. За ініціативи Спілки були проведені всеукраїнські та регіональні конференції із розвитку буріння нафтогазових свердловин за участю відомих фахівців нафтогазової геології, буріння та видобутку. На цих конференціях було одностайно визначено, що Україна при розумному комплексному підході до геологічного вивчення, видобування та використання нафтогазового потенціалу в змозі в найближчий час стати енергонезалежною. Проте, відсутність політичної волі влади, під тиском сил, зацікавлених у імпорті ресурсів, держава не

Президія конференції

сприяє, а навпаки, гальмує по всім можливим напрямкам розвиток власної видобувної галузі, а відповідно і суттєво стримує геологорозвідувальну діяльність, де основним видом робіт є буріння свердловин. Характерним прикладом такого гальмування є події, що розвертаються навколо інвестиційного проекту Блек Айрон по розвідці Шиманівського залізорудного родовища. Для ведення бурових робіт тут зібрано 7 бурових бригад від 6 провідних геологорозвідувальних підприємств України: КП «Кіровгеологія», КП «Південьукргеологія», ДРГП «Північгеологія», ТОВ «Східспецсервіс», ТОВ «Індустріальна група-Магнетит» та приватний підприємець Шевчук О.І. Буріння свердловин тут здійснюється з використанням сучасних бурових технологій в основному на імпортному обладнанні снарядами із знімальними керноприймачами. Серед них бурові установки канадської фірми Longir: LF-90, LF-70; шведських фірм Atlas Copco: Cristensens C-14 та Sandvic DE-140 (ORNAM-1500). Фінансуються роботи іноземною компанією. Для держави це дуже вигідний проект, особливо в умовах дефіциту бюджетних коштів, коли більшість геологорозвідувальних підприємств довгий час не працює. Склались ідеальні умови в Україні для відпрацювання самих сучасних імпортних технологій,

Діяльність Спілки на які у свій час були потрачені значні бюджетні кошти. Самий момент їх ефективно використати та повернути державі борги, які вже безнадійно втрачались. Крім того, появилось невичерпне джерело стабільної фінансової підтримки занепалих державних підприємств, поповнення бюджетів різних рівнів, пенсійного фонду і т.п. Проте, влада не тільки не сприяла розвитку цих робіт, а навпаки, все зробила, щоб їх зупинити, використовуючи для цього весь арсенал наданих їм засобів: екологію, прокуратуру і т.п., і навіть в порушення діючого законодавства. А перші керівники самих крупних підприємстввиконавців робіт, впливові про владні генеральні директори Ю.О. Лисенко, С.М. Азюковський, М.В. Фощій не об’єднуються у відстоюванні інтересів своїх колективів, не звертаються за підтримкою до своїх ще більш впливових та могутніх центральних органів управління: Держгеонадра та Мінприроди України. Якщо в подальшому збережеться тенденція такої про владної байдужості, то роботи будуть зупиненні повністю і питання впровадження сучасних технологій відпаде само по собі і на довго. Проте, Спілка буде шукати шляхи вирішення проблеми і в таких обставинах. Вперше така розширена конференція проводиться на всеукраїнському рівні по геологорозвідувальному

для визначення стану та перспектив розвитку сучасних геологорозвідувальних бурових технологій в Україні. Конференція проводиться також на виконання постанови 13-ї Морської Міжнародної конференції по породоруйнівному інструменту щодо розробки програми створення суперефективного породоруйнівного інструменту на основі сучасних науково-практичних досягнень, а також визначення доцільності рекуперації та вторинного використання дефіцитних матеріалів із відпрацьованого бурового інструменту. На розгляд конференції виноситься питання визначення основних напрямків удосконалення техніки та технології алмазного буріння в твердих породах при ускладнених геолого-технічних умовах. Це пояснюється тим, що незважаючи на використання новітніх технологій, не вдається досягнути рівня показників алмазного буріння 30-річної давності. Так, ще у 70-80-х роках минулого століття на розвідці залізних руд в складних умовах при використанні емульсійних промивальних рідин середня проходка на алмазну коронку діаметром 76 мм складала більше 20м при продуктивності буріння понад 700м на верстато-місяць (приклад Кременчузької ГРЕ). Рекордні досягнення на розвідці рідко-метальних та уранових руд (приклади підприємств «Київгеології» та «Кіровгеології») сягали проходки на алмазну коронку діаметром 59 мм до 30 - 40 м при продуктивності 15002500 м на верстато-місяць. На сьогодні на залізних рудах проходка на алмазну коронку не перевищує 10 м , а інколи і менше, при продуктивності до 300 м на верстатомісяць. В інших умовах проходка на коронку не перевищує 20 м, при продуктивності буріння не більше 700 м на місяць. Незважаючи на порівняно високу нинішню кошторисну вартість 1 м буріння, не завжди при таких показниках вдається утримати

Учасники конференції

бурінню на тверді корисні копалини. Спочатку планувалось провести спільну нараду керівників та провідних фахівців підприємств, що виконують бурові роботи на розвідці Шиманівського залізорудного родовища. У зв’язку із тим, що виявили бажання взяти участь у нараді представники більшості вітчизняних та закордонних виробників та споживачів сучасного геологорозвідувального бурового обладнання та інструменту, було прийнято рішення провести регіональну конференцію

БУРІННЯ собівартість на рівні рентабельності. Така економіка, в першу чергу, відгукується на буровиках, за рахунок яких, в більшості випадків, компенсуються збитки Відсутність будь-якого аналізу техніко-економічних показників використання новітніх технологій, не дозоляє визначитись у їх ефективності. І тому сьогодні ніхто не в змозі довести доцільність їх використання. Сумнівна сьогоденна вигода від неї - це або погашені збитки минулих періодів, або збитки погашені за рахунок більш рентабельних робіт, або збитки, які будуть погашені в майбутньому. Якщо імпортні алмазні коронки вартістю до 10 тис. грн. в середньому будуть проходити до 20 м, то це складе майже 50 % загальної кошторисної вартості 1 м свердловини. Такі збитки ні в який спосіб іншою економією не перекриються. Для рентабельності бурових робіт питома вага вартості породоруйнівного інструменту повинна бути в межах 5-10% в загальній вартості 1 м буріння свердловини і таке підтверджено практикою, в т.ч. і закордонною. Виходячи із таких розрахунків, імпортна алмазна коронка для снарядів із знімальними керноприймачами при бурінні міцних порід повинна проходити в середньому 100-150 м. Які проглядаються основні напрямки підвищення ефективності алмазного буріння: По-перше, це розширення області ефективного використання емульсійних промивальних рідин. На сьогодні цього головного технологічного засобу підвищення ефективності алмазного буріння в практиці ніхто раціонально не використовує. Емульсія не тільки повинна змащувати колонну бурильних труб, але і підвищувати працездатність коронки. А це може не кожна змащувальна добавка. На превеликий жаль, більшість практиків і навіть деякі науковці мають хибке уявлення впливу емульсій на процес алмазного буріння. Експерименти проведенні в Інституті надтвердих матеріалів ще у 70-х роках показали, що тільки окремі емульсоли, наприклад, на основі омиленої суміші гудронів (ОСГ), суттєво (майже в тричі) підвищують стійкість алмазних коронок. Деякі інші, навпаки, можуть негативно впливати на зносостійкість. На превеликий жаль, такі дослідження не завжди ретельно аналізуються та приймаються до уваги при розробці технологічних регламентів. Вибір оптимальних рецептур емульсійних промивальних рідин є не зовсім простою справою. Не кероване застосування високоактивних хімічних речовин може спричиняти підвищений знос породоруйнівного інструменту, бурильної колони та сприяти розробці порід стінок свердловини. З іншого боку, перевищення вмісту змащувальної добавки приводить до «засалювання» робочого торця коронки на вибої та надмірного налипання мастила на бурильній колоні, що суттєво ускладнює процес буріння. Оптимальна емульсійна рецептура повинна сприяти процесу руйнування порід в робочій зоні, забезпечувати високі миючі властивості промивальної рідини

№ 3-4 (8) липень — грудень 2011 для ефективної очистки вибію від шламу і, поряд із тим, миттєво відновлювати надзвичайно міцні тонкі захисні антифрикційні плівки на алмазах, допускати необхідне спрацювання матриці, постійно створювати змащувальну плівку товщиною до 0,1 мм на бурильних трубах та зміцнювати стійкість гірських порід у стінках свердловини. Не кожна рецептура емульсії в змозі виконувати одночасно всі необхідні, а інколи взаємо протилежної дії, функції. Найбільше відповідає цим вимогам композиція сульфатного мила (СМ-54%) та суміші гудронів (СГ-46%), яка була розроблена та масово впроваджена у виробництво в кінці 70-х років у ВГО «Кіровгеології». За останні 20 років наполегливі пошуки нових більш досконалих емульсолів з підвищеними екологічними характеристиками, не дали бажаного результату. Якщо екологічні та триботехнічні характеристики нових емульсолів значно високі, то технічно-економічні показники їх практичного використання суттєво поступаються раніш досягнутим. На сьогодні найкращі виробничі показники досягнуті при використанні емульсолу Е2-ЄД виробництва НВО «Нікос», який рекомендовано визнати як базовий. В подальшому удосконалення технології приготування та застосування емульсійних промивальних рідин для високо обертального буріння повинно здійснюватись в напрямку розробки спеціальних присадок до базових емульсолів, що дозволяють регулювати їх характеристики в широкому діапазоні умов використання. По-друге, це розробка та освоєння серійного випуску конкурентно здатного вітчизняного породоруйнівного інструменту. На цю тему передбачається на конференції заслухати доповіді та повідомлення представників від провідних вітчизняних та закордонних підприємств, які розробляють, виготовляють та використовують буровий інструмент. Спілка буде притримуватись своїх статутних принципів доброякісної конкуренції. Підтримувати необхідно тих виробників, чия продукція дає най вищу рентабельність при використанні. Вітчизняного виробника звісно потрібно всіляко стимулювати, при умові, коли вони по основним показникам не поступаються іноземним. Якщо не вдається виграти якістю, то необхідно суттєво поступатись ціною. Низька якість при високій ціні не може стимулювати вітчизняного виробника. Третє, головною метою конференції є згуртування до єдності у одностайному визначені напрямків спільних дій. Однієї конференції, звісно недостатньо. Необхідно провести низку заходів, обговорень, можливо гострих дискусій по встановленню моменту істини для визначення вірного рішення. Не належне обґрунтування та поспішність у прийняті рішень призведе до важких наслідків. Тому правління Спілки призиває учасників конференції виявляти терпимість та повагу до своїх опонентів, в доводах наводити достовірні конкретні результати, виступати в обговореннях коротко по сутті справи та не відволікатись на зайве.

Діяльність Спілки Завідувач кафедри гірничих машин Криво різьського технічного університету, д. т. н., професор А. С. Громадський привітав учасників конференції та надав інформацію про університет та діяльність кафедри.

Завідувач кафедри гірничих машин Анатолій Громадський

Заступник голови правління Спілки, секретар НТР Держгеонадра України, к. т. н. І. І. Мартиненко проінформував про результати впровадження новітніх технологій та перспективи їх подальшого розвитку в державних геологорозвідувальних підприємствах. Відзначено, що на сьогодні використовуються імпортні бурові установки LF-90 PQ/LS в КП “Південгеологія» і КП «Кіровгеологія» та CHRISTENSEN CS-14 в ДРГП

Представник Держгеонадра України Іван Мартиненко

“Пінічгеологія». На розширеній нараді, яку проводила Спілка ще у 2009 році, розглядалося питання про результати використання зазначених установок, що було висвітлен в журналі «Буріння» №2 за 2009 рік. Найкращі результати отримані в КП «Кіровгеологія», де була пробурена свердловина глибиною 982 м з високими техніко-економічними показниками. До-

ведена також висока якість буріння снарядами із знімальними керноприймачами (СЗК) в складних умовах по осадових товщах при пошуках золота. Середня продуктивність при середній глибині 629 м склала 714 м на місяць. Середня механічна швидкість алмазного буріння 3.1 м/год. Середня проходка на коронку в породах 10 категорії по буримості склала 120м при максимальній 309 м. В КП «Південукргеологія» максимальна глибина буріння склала 712 м, середня проходка на коронку 110 м при максимальній 329 м. В ДРГП «Північгеологія» установка CS 14 використовувалась в умовах пошуків золота, хромітів та флюоритів. При глибинах від 102 до 300 м середня проходка на коронку склала 53 м при максимальній 170 м. Необхідно відзначити позитивний досвід фахівців Ковельської ГРЕ, які зуміли самостійно розробити та перебладнати імпортну бурову установку під самохідний варіант на автомобілі КрАЗ. Всього по державним підприємствам установками СЗК пробурено біля 20.0 тис. м. Такі обсяги не забезпечують повну завантаженість навіть одної установки. Це свідчить про те, що при замовлені кількість та типи установок не були ув’язані з реальними обсягами робіт та умовами їх використання. По цій причині установка T4W в ДРГП «Північгеологія» майже 5 років не використовуеться. У той же час, є приклад ефективного використання установки LF-70 в приватному підприємстві «Укрбурвибух», де за два роки однією установкою було пробурено понад 13.0 тис. м. При цьому напрацювання на один комплект СЗК склало 11,5 тис.м. Середня проходка на коронку склала 150 м при максимальній 220 м. Наведені результати показують, що сучасні імпортні установки, які укомплектовані СЗК, дозволяють у 1.5 – 2.0 рази підвищити продуктивність при зменшені на 20 -30 % собівартості та суттєвому підвищені геологічної інформативності геологорозвідувального буріння. Підкреслюючи недоліки у впроваджені сучасних технологій, необхідно наголосити, що інженерними службами, як правило, не здійснюється аналіз технікоекономічних показників бурових робіт, не досліджуються можливості сучасних технологій.. Для цього не потрібні вказівки зверху та спеціальні розпорядження. Це передбачається посадовими інструкціями, і є одним із основних обов’язків фахівців від рядового інженера з буріння до технічного керівника підприємства. Такі посади на підприємствах існують і займають їх професіонали. Піднімати питання щодо фізичної неможливості аналізу основних показників буде некоректним із-за незначних обсягів буріння. Недостатній рівень державного фінансування геологорозвідувальних робіт не є перешкодою виконанню цих важливих обов’язків. Навпаки такий стан ще більше спонукає до пошуку найбільш оптимальних варіантів використання обмежених коштів. А взагалі, ефективного виконання робіт потребують усі форми господарювання.

БУРІННЯ

№ 3-4 (8) липень — грудень 2011

Головний науковий фахівець Інституту над твердих матеріалів, чл.-кор. НАНУ В. П. Бондарен ко надав інформацію про деякі нові явища, матеріали і технології у виробництві твердих сплавів, які необхідно використовувати при розробці суперефективної твердосплавної коронки для колонкового буріння.

Головний фахівець ІНМ Володимир Бондаренко

Директор ДП «Алмазінструмент», д. т. н. М. О. Бон даренко запропонував деякі удосконалення в технології виготовлення бурових коронок. Це штамповка корпусів коронок та використання високоякісного припою. Стримуючим фактором у розвитку розробок породоруйнівного інструменту є нестабільність роботи бурових підприємств. Державне фінансування в цьому напрямку практично повністю припинилось. Проблеми пов’язані із породоруйнівним інструментом найбільш широко розгля-

програми створення високоефективного алмазного породоруйнівного інструменту та конкурентноздатних алмазних коронок для снарядів із знімальними керноприймачами. Інститутом була розроблена нова алмазна коронка БС-60NQ діаметром 75,7 мм, яка армована вітчизняними синтетичними термостійкими алмазами марки АС160Т. Дослідний зразок був випробуваний буровою бригадою Ковельської ГРЕ в умовах Шиманівського залізорудного родовища. Цією коронкою було пробурено біля 70 м. Під час усунення, виявлених в процесі випробування незначних недоліків в

Директор ТОВ «Східспецсервіс» М. С. Сенін та головний інженер Є. В. Давидов оглядають відпрацьовану алмазну коронку нового типу БС 60

Директор «Алмаз інструмент» Микола Бондаренко

даються на спеціалізованих міжнародних конференціях, які щорічно відбуваються в Криму (сел. Морське). Старший науковий співробітник ІНМ, к. т. н. Р. К. Богданов доповів про результати відпрацювання

якості виготовлення, показники працездатності нових коронок можуть не поступатись імпортним при ціні майже вдвічі нижчій. Передбачаеться виготовити промислову партію тп випробувати її на Шиманівському родовищі. Професор Національного гірничого університету, д. т. н. А. О. Кожевников доповів про особливості тех нології твердосплавного буріння.

Діяльність Спілки

Професор НГУ Анатолій Кожевников

Головний інженер ТОВ «Георесурс» О. Ф. Рябіков надав інформацію про бурові роботи, що розгортаються на розвідці Шиманівського залізорудного родовища та про необхідність обєднання зусиль по організації технологічного супроводження по бурінню свердловин у складних геолого технічних умовах на дільниці де сконцентровано 9 бурових бригад. Виконавчий директор Спілки М. В. Малов відзначив низький організаційний і технологічний рівень вітчизняних бурових підприємств, які вже не в змозі конкурувати із закордонним. Прикладом цьому є виконання українськими буровими бригадами замовлення по бурінню гідротермальних свердловин у Польщі. Він також звернувся до учасників конференції надати фінансову допомогу для видання книги О. А. Мочалова по історії розвитку геологорозвідувальної справи у Кривбасі. Провідний конструктор Дніпропетровського за воду бурового обладнання, к. т. н. В. Ф. Сірик презентував продукцію, яку завод поставляє майже в 700 підприємств України, Росії, Казахстану, Білорусії, Узбекистану, Азербайджану, Туркменістану, Монголії, В’єтнаму, Естонії, Латвії, Естонії, Латвії, Чехії, Болгарії. Активно ведеться робота по виходу на ринки країн Ближнього Сходу та Західної Європи.Завод освоїв випуск бурових штанг для імпортних бурових установок Drilltech-D25S, ROK860, ROK-L8, Atlas Copco, Robbins 73RM-1369, PV-275. Для обробки бурильних труб завод має спеціальне обладнання: продольно-строгалтьно-фрезерний та свердлильний станки для обробки виробів довжиною до 16500 мм; машину зварювання тертям для виготовлення стальних універсальних труб із приварними замками. Для контролю зварювальних швів використовується ультразвуковий дефектоскоп УД4-76 в комплексі із програмним забезпеченням «Ultra-7x» для комп’ютерної обробки даних. Комерційний директор Брянківського заводу бурового обладнання І. С. Ізман надав інформацію про продукцію заводу, який освоїв випуск: бурових верстатів ЗІФ-1200МРК, СКБ-4100, СКБ-4120, СКБ-4130; бурових установок УКБ-4СА3 та УКБ-4СА4, бурового

насоса НБ-32, бурових веж ВРМ-24-540; бурових щогл МВ 300 та МРУГУ 3(18/20); труборозвертувача РТ12002М; глиномішалок МГ-0.75, ГКЛ-2МА та МГ2-4А; дегазатора, превенторів,елеваторів ЕНА-12 (МЗ-50/80); твердосплавних коронки СА5 (76мм); СА6 (93-151мм); СМ5 (112-151мм); СМ6 (112-132мм); СМ9 (76-171мм). Завод постійно удосконалює своє обладнання, пристосовуючи його до умов замовників, надає їм сервісну підтримку та капітальний ремонт. Конструктори та технологи заводу готові співпрацювати у розробці суперефективної твердосплавної коронки. Спілка повинна своєчасно надавати заводу потребу у буровому інструменту та обладнанню для бурових підприємств. Провідний інженер відділу бурових розчинів НТП «Бурова техніка» Л. Я. Косар доповів про впровадження сучасних бурових розчинів при спорудженні похило-спрямованих та глибоких свердловин у співпраці із зарубіжними компаніями, зокрема із BAROID HALLIBURTON. Компанія надала повний перелік зразків хімічних реагентів власного виробництва для лабораторних досліджень та рекомендувала стандартні системи промивальних рідин для практичного використання при бурінні горизонтальних свердловин. Фахівці підприємства провели лабораторні дослідження та випробовування систем бурових розчинів в лабораторіях у м. Абердині (Великобританія) та у м. Целле (Німеччина). І в подальшому практично реалізували нові розробки в нових проектах по бурінню свердловин. Освоєна також методика контролю параметрів бурових розчинів за стандартом Американського Нафтового Інституту. На основі світового досвіду була розроблена нова методика проектування, приготування , контролю і регулювання властивості бурових розчинів в залежності від геолого-технічних умов буріння. Також була розроблена комп’ютерна програма «Добовий рапорт з бурових розчинів». Такий підхід в комплексі із іншими складовими технологічного процесу дозволив успішно реалізувати проекти при бурінні свердловин на родовищах Східної України, шельфах Азовського та Чорного морів а також Грузії, Румунії та Болгарії та Арабських Еміратах. Перспективним напрямками використання нових технологій є використання бурових розчинів із підви щеними змащувальними властивостями. В лабораторії підприємства було проведено випробування емульсолу Е2ЄД-1 виробництва НВО «Нікос». Результати досліджень показали, що цей емульсол доцільно використовувати як для регулювання основних параметрів бурових розчинів так і для покращання їх змащувальних властивостей. Представник ТОВ «Атлас Копко Україна» Є. А. Гурін. Atlas Copco - промислова группа, яка займає провідні позиції в світі по розробці, виробництву та впровадженню сучасного гірничого обладнання та інструменту. Компанія заснована у 1873 році, штаб-квартира перебуває у м. Стокгольмі (Швеція), а представництва розташовані у 170 країнах світу. Виробничі потужності розміщені у 20 країнах .В складі компанії більше 33 000 працівників, до-

№ 3-4 (8) липень — грудень 2011

БУРІННЯ ходи біля 7,3 млрд евро на рік. На території України компанію представляє дочірнє підприємство ТОВ «Атлас Копко Україна» із 100-процентними іноземними інвестиціями, головний офіс перебуває у м. Києві, а регіональні відділення розташовані у м. Кривий Ріг та м. Комсомольськ (Полтавська обл.).

Представник компанії Атлас Копко Єгор Гурін

Компанія випускає широкий модельний ряд бурових установок для колонкового буріння сімейства CHRISTENSEN в комплекті із СЗК: P4

CS10

CS14

Максимальна глибина буріння NQ, м

610

800

1200

2450

Зусилля подачі, кН

178

Зусилля на підйом, кН

138

200

Робочий хід обертача, м

1,8

3,5

Довжина бурової штанги, м

6/9

Транспортна база

На 2-х колісному причепі, розбирається на вузли для перевозки гелікоптером

На 2-х колісному причепі

На 4-х колісному причепі або на гусеничному ходу

На автомобілі

Стаціонарна або на автомобілі

Тип бурової установки

CT14

CT20

Компанія надає повний комплекс сервісних послуг, поставку бурового інструменту та запасних частин. Бурова установка СS 14 успішно використовується в Ковельській ГРЕ ДРГП «Північ геологія». В обговоренні взяли участь також головний інженер ТОВ «Східспецсервіс» Є. В. Давидов, головний інженер Київської геологорозвідувальної експедиції ДРГП «Північгеологія» В. П. Данилко, Відбулась презентація продукції кампанії Сандвік, ДЕТ-ЮА та Київського заводу бурового обладнання. Конференцією визначено: 1. Із сучасних технологій в Україні в геолого розвідувальному бурінні успішно використовуються бурові установки укомплектовані снарядами і знімальними керноприймачами канадської фірми Longir: LF-90, LF-70; шведських фірм Atlas Copco: Cristensens C-14 та Sandvic DE-140 (ORNAM-1500), висока ефективність яких практично доведена при бурінні свердловин на пошуках та розвідці залізних руд, золота, хромітів та будівельних матеріалів в умовах Українського щита в інтервалах глибин від 50 до 1000 м. 2. Результати впровадження показують, що сучасні імпортні установки, які укомплектовані СЗК, дозволяють у 1.5-2.0 рази підвищити продуктивність при зменшені на 20-30 % собівартості та суттєвому підвищені геологічної інформативності геологорозвідувального буріння. 3. Провідними вітчизняними та закордонними ком паніями в Україні створені умови сучасного сервісного обслуговування для високо ефективного використання новітніх геологорозвідувальних бурових технологій. 4. Вітчизняні виробники в змозі налагодити конку рентноздатний породоруйнівний інструмент для імпортних комплектів СЗК та інші сучасні технічні засоби для високоефективного геологорозвідувального буріння. 5. Питання створення суперефективного породоруй нівного інструменту для колонкового буріння є актуальним і потребує свого вирішення. 6. Внаслідок відсутності всякої координації з боку галузевих органів управління, рівень використання наявних новітніх технологій в державних геологорозвідувальних підприємствах не перевищує 10 % своїх можливостей. 7. Самий низький показник використання новітньої бурової техніки відзначається в Київській ГРЕ ДРГП «Північгеологія», де імпортна бурова установка T4W практично не використовується майже 5 років, внаслідок відсутності обсягів робіт. 8. Геологи Держегеонадра України не проявляють належної ініціативи та не зацікавлені у впровадженні сучасних високо інформативних та ефективних методів та засобів пошуків та розвідки родовищ корисних копалин. 9. Інженери та керівники бурових робіт послабили увагу до виконання своїх обов’язків з питань впровадження сучасних технологій та техніко-економічному аналізу ефективності їх використання.

Діяльність Спілки Конференція постановила. 1. Інституту надтвердих матеріалів ім. В. М. Бакуля НАНУ провести виробничі випробування промислової партії алмазних коронок нового типу БС-60 NQ на Шиманівському залізорудному родовищі. 2. Розглянути питання розвитку сучасного сервіс ного обслуговування геологорозвідувального виробництва на науково-практичній конференції, яку провести на базі Житомирської геологічної експедиції ДРГП «Північгеологія» 17-19 серпня 2011 року. 3. Розглянути питання створення твердосплавної коронки підвищеної ефективності для колонкового буріння на Міжнародній конференції «Породоруйнівний та металообробний інструмент – техніка та технологія його виготовлення та використання», яка відбудеться в Криму 18-23 вересня 2011 року. Учасники конференції ознайомились із умовами роботи бурових бригад на Шиманівському залізорудному родовищі. Особлива увага була приділена бригадам, де використовувались сучасні технології.

Голова правління Анатолій Вдовиченко виступив перед буровиками ТОВ «Індустріальна група – Магнетит»з інформацією про діяльність Спілки буровиків України

Бурова бригада Ковельської ГРЕ

Сучасні пересувні житлові будинки для буровиків ТОВ «Індустріальна група-Магнетит» ПрАТ «Донецьксталь»

Професор НГУ Анатолій Кожевников за пультом керування бурової установки CS-14

БУРІННЯ

№ 3-4 (8) липень — грудень 2011

РОЗВИТОК СЕРВІСНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ ГЕОЛОГОРОЗВІДУВАЛЬНИХ, ГІРНИЧО-ВИДОБУВНИХ ТА ПЕРЕРОБНИХ ВИРОБНИЦТВ (За матеріалами Житомирської регіональної науково-практичної конференції)

17-19 серпня 2011 року в смт Нова Борова Володарсько-Волинського району на Житомирщині на базі Житомирської геологічної експедиції ДРГП «Північгеологія» за ініціативи Спілки буровиків України та підтримки Державної служби геології та надр України, Національної академії наук та Академії технологічних наук України відбулась Житомирська науково-практична регіональна конференція, на якій були розглянуті питання розвитку сервісного обслуговування в геологорозвідувальних, гірничо-видобувних та переробних галузях. В конференції взяли участь понад 50 представників із 30 підприємств, установ та організацій зокрема: Державної служби України з геології та надр, Національної академії наук України, Академії технологічних наук України, Спілки буровиків України, КП «Кіровгеологія», ДРГП «Північгеологія», ДП «Житомирбуррозвідка» НАК «Надра України», НТП «Бурова техніка», , КП «Житомирводпроект», Іршанського гірничо-збагачувального комбінату ЗАТ «Кримський титан», Київського заводу бурової техніки, ПрАТ «ДОНЕЦЬКСТАЛЬ», Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка, Житомирського державного технологічного університету, Київського геологорозвідувального технікуму, ТОВ «Надра», ТОВ «Укрбурсервіс», ПП «Корунд», ТОВ «Надра сервіс-Групп», компанії «SANDVIK, Житомирської ОДА, Володарсько-Волинської районної Ради та держадміністраці, ЗМІ а також приватні підприємці, фахівці та науковці з гірничої, геологорозвідувальної та переробної справи. В привітанні учасникам конференції голови Житомирської облдержадміністрації С. М. Рижука, яке озвучив начальник відділу природних ресурсів І. В. Білий, було підкреслено важливу роль гірничих та каменеобробних підприємств в соціально-економічному розвитку регіону. Вивчення надр на території області здійснюється на 94 перспективних ділянках. Поклади ільменіту, апатиту, берилію, пегматитів, п’єзокварцу, гірського хрусталю, кварцитів, самоцвітів, облицювального каменю, будівельних матеріалів, торфу та інших корисних копалин складають мінерально-сировинний

продукції складає біля 410 млн грн. За 2010 рік вироблено 360 тис. тонн ільменітового концентрату, 15 тис. куб. м гранітної продукції, 15 тис тонн виробів із каменю та 742 тис. тонн щебеневої продукції. Голова Володарсько-Волинської районної ради А. Д. Суліган відзначив, що у надрах району залягають різноманітні корисні копалини. Групу металорудних представляє ільменіт - сировина для виробництва металевого титану. У достатній кількості є будівельне та облицювальне каміння: габро, лабрадорити, граніти. На території району зосереджені значні поклади коштовного каміння: аквамарин, берил, топаз, гірський кришталь, моріон, кварц, чорний опал, цитрин .

Президія конференції

потенціал області. Головне завдання конференції – зясувати, яким чином забезпечити ефективність пошуків та використання природних ресурсів, зберегти позитивну динаміку розвитку видобувної галузі. Голова Володарсько-Волинської районної адміністрації М. К. Кочін надав коротку інформацію про сучасний стан промислового комплексу району, який представлений в основному гірничо-видобувною та каменепереробною галуззями. Річний обсяг реалізованої

Учасники конференції в Новій Боровій

В галузевій структурі економіки переважають гірничодобувна та каменеобробна промисловість. Провідне місце тут займає Іршанський ГЗК ПрАТ «Кримський ТИТАН» – одне з найпотужніших гірничодобувних підприємств України з видобутку ільменітових пісків та їх збагачення. 29 жовтня 2010 року відбулося відкриття нового гірничо-збагачувального комплексу ТОВ «Межиріченський ГЗК».

Діяльність Спілки Важливе значення в промисловому комплексі району мають також підприємства «Валки-Ільменіт», «Росукркар’єр» , «Юніком-Пром», «Укргранресурс». Серед лідерів каменеобробної галузі промисловості є також товариства «Дюлон», «Полісся», «Ред Стоун», «ЮнікомПром», «Володар». Кам’яні вироби цих підприємств (пам’ятники, облицювальні матеріали, колота і пиляна гранітна бруківка) користуються великим попитом в Україні та за її межами. Підприємства, яким надаються дозволи на користування надрами, надають благодійну допомогу територіальним громадам району. Ці кошти спрямовані на поліпшення роботи закладів соціальної сфери району, допомогу житлово-комунальним господарствам селищ району, придбання дизельного пального для сільськогосподарських підприємств, ремонт адмінприміщень сільських та селищних рад та інше. Підприємства району в змозі більш активно допомагати територіальним громадам в соціально- економічному розвитку. Однак, на сьогодні існують об’єктивні чинники, які перешкоджають цьому процесу. Найбільшою і головною проблемою, яка заважає стрімкому і ефективному розвитку будь – якого підприємства, а особливо гірничодобувного є громіздкий, занадто об’ємний, розтягнутий в часі процес отримання погоджень, дозволів та ліцензій. В районі є підприємства, які розпочали свою діяльність у 2000-2001 роках, однак до цього часу не змогли приступити до промислового освоєння розвіданих родовищ, і не тому, що керівники цих підприємств пасивні в досягненні своєї мети. А саме тому, що їх діяльності перешкоджає затяжний процес отримання погоджень. Хочу зазначити, що жодних перешкод із боку органів місцевого самоврядування, керівників нинішньої і попередньої районної ради підприємці не відчували. Вони присутні в залі і можуть це спростувати або підтвердити. Прискорений розвиток гірничодобувної та каменеобробної галузей промисловості, розширення експорту продукції визначає перспективи економічного зростання району, добробут та достаток його жителів. Залучення іноземних та вітчизняних інвестицій на розвиток пріоритетних галузей виробництва, формування сучасної виробничої інфраструктури забезпечує створення нових робочих місць для мешканців сіл та селищ району, вирішення соціально-економічних проблем. Отож, район і надалі зацікавлений в подальшому залученні інвестицій, пошуку надійних партнерів для освоєння нових родовищ корисних копалин, виробництва промислової продукції. Директор Володарсько-Волинського музею історії району О. С. Голяченко навів деякі історичні, географічні та геологічні данні краю. В давні часи тут видобувалась болотна руда та виплавлялось залізо, заготовлявся корабельний ліс та поташ для виготовлення скла. В 1793 році після приєднання до Росії ці землі були даровані імператрицею Катериною ІІ російському полководцю М. І. Кутузову. З 29 серпня 1802 по березень 1805 року Михайло Іларіонович, будучи звільнений із армії,

Пам’ятник М.І.Кутузову на місці, де стояв колись його маєток

отримав дозвіл від Олександра І та відправився у відпуску у Горошки (давня назва Володарсько-Волинського), де він займався сільським господарством та іншими видами діяльності для підтримки фінансового стану своєї родини. М. І. Кутузов перебував в цих краях ще і у 1807, 1808 та 1812 роках. В 1912 році на честь 100-річчя перемоги у Вітчизняній війні 1812 року селищу було дано назву Кутузове. В 1921 році воно було переіменоване у Володарське а у 1927 у Володарсько-Волинський. Сьогодні на місці маєтку М. І. Кутузова збереглися залишки валів, парк та встановлений бюст М. І. Кутузову. В Новій Боровій народився та провів юнацькі роки (18901911) перший нарком освіти Української республіки О. Я. Шумський. Тут провів дитячі роки відомий державний та військовий діяч Ян Гамарник. В 1914 році у Кутузовому було відкрите Вище початкове училище, в якому розпочав свою педагогічну діяльність видатний український письменник та кінорежисер О. П. Довженко. Володарсько-Волинський - батьківщина народного художника СРСР, скульптура Перший нарком освіти В. Б. Пінчука, відомих вчених А. Олександр Шумський П. Папа та О. М. Голяченка. У 1931 році в районі розпочалась розробка пегматитів з метою видобутку топазів а в 1937 році була організована Волинська експедиція ( в подальшому «Рудник Волинський», ВО «Західкварсамоцвіти» та ВО «Кварцсамоцвіти») для видобутку п’єзокварцу, берилів, аметистів та іншого коштовного каміння. В 1939 році родовище відвідав відомий вітчизняний геолог академік О. Є. Ферсман, який вперше відвідав цей район у 1904 році ще студентом, разом із своїм вчителем академіком В. І. Вернадськом. В 1952 році був видобутий топаз вагою 63 кг а в 1965 році велетень-топаз вагою 117 кг. Тут

БУРІННЯ був видобутий найбільший у світі кристал кварцу вагою понад 10 тонн. У надрах Володарсько-Волинського району з давніх часів видобувалось облицювальне каміння: лабродоріти, габро та граніти. Особливою славою користуються світло-сірі з синьою іризацією туринські лабродоріти. Їх видобуток розпочався у 1894 році іноземцями. Вони користувались великим попитом у Франції, Італії та Німеччині. На Всесвітній виставці у 1927 році у Нью-Йорку поліський лабродоріт був відзначений першою премією. З Лезніковського кар’єру було видобуто 600 кубометрів червоного граніту для спорудження мавзолею Леніна. З 1954 року розпочалась промислова розробка титанових родовищ Іршанським гірничо-збагачувальн комбінатом, який згодом став одним із найбільших в Європі. В 1963 році поблизу Нової Борової було споруджене Іршанське водосховище, яке є одним із найбільших водоймищ в регіоні. На його берегах розташовані об’єкти туризму та відпочинку.

Селище Нова Борова та Іршанське водосховище з висоти пташиного польоту

Гребля Іршанського водосховищя

№ 3-4 (8) липень — грудень 2011 Начальник Житомирської геологічної експедиції М. І. Мазко надав коротку довідку про діяльність експедиції, яка була заснована у 1947 році. В стислі терміни експедицією була виявлена Іршинська група розсипних родовищ ільменіту, на базі яких в 1954 р. розпочав роботу Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат - флагман титано-видобувної галузі України. Створена мінерально-сировинна база титану повністю задовольняє потреби держави в хімічній і металургійній сировині та експортні поставки; перспективи її нарощування - високі. Поряд з вивченням розсипних родовищ титану експедицією проведений значний обсяг геологорозвідувальних робіт з виявлення та розвідки залишкових і корінних родовищ титану. Розвідані Торчинське залишкове та Стремигородське і Федорівське корінні фосфор-титанові родовища з супутнім ванадієм і скандієм. Поряд з цими підготовлені до промислового освоєння родовища в межах Коростенського плутону, попередньо оцінені інші перспективні комплексні апатитільменітові родовища: Паромівське, Кропивенське, Видибірське, Давидківське тощо. Сумарні запаси та перспективні ресурси всіх вивчених об’єктів перевищують світові, тобто створена мінерально-сировинна база титану світового рівня, яка при відповідному освоєнні може частково зменшити дефіцит України в сировині для виробництва фосфорних мінеральних добрив. Другим важливим напрямом роботи експедиції є пошуки та розвідка родовищ рідкісних металів та супутніх корисних копалин. В крайовій північно-західній частині Українського щита роботами експедиції виявлено Пержанське рудне поле, в межах якого крім високорентабельного Пержанського родовища берилію встановлено та попередньо оцінено низку перспективних родовищ та рудопроявів олова, цирконію, танталу, ніобію, дистену, ітрофлюориту, кольорових і благородних металів. Комплексна геолого-економічна оцінка показала, що відпрацювання даних об’єктів можливе єдиним гірничозбагачувальним підприємством при високих технікоекономічних показниках. Експедицією передано промисловості та різним господарським організаціям велику кількість родовищ неметалічних корисних копалин самого різноманітного призначення. Це родовища будівельних матеріалів (буто-щебеневої продукції, цегельно-чєрепичної сировини, будівельного піску і піску для виробництва скла), сировини для виробництва динасу, вогнетривів і феросплавів, каолінів та пегматитів для фарфорофанпсової продукції, вапняків для меліорантів і виробництва вапна, графіту (Буртинське родовище в Хмельницькій області) та інших корисних копалин. Особливо великим с внесок експедиції в пошуки і розвідку родовищ облицювального та архітектурного каміння, і як наслідок, Житомирщина е провідним регіоном України з видобутку високоякісних і високо декоративних каменів і відома поза межами держави своїми родовищами лабрадоритів, габро і інших гірських порід.

Діяльність Спілки Житомирській експедиції належать видатні досягнення швидкості алмазного буріння. В 1977 році при розвідці Пержанського берильового родовище (С. Перга, Олевського району) був проведеній наукововиробничий експеримент, в результаті якого була досягнута рекордна швидкість алмазного буріння - 2500 м на верстато-місяць при споруджені похилих свердловин глибиною до 300 м в гранітах 9-10 категорії по буримості. За рахунок масового впровадження емульсійних промивальних рідин на основі омилених сумішей гудронів (ОСГ) середня швидкість алмазного буріння по експедиції на той час складала 1200 -1500 м/ ст..місяць, що в 2 – 3 рази перевершувала середню по галузі.

Головний корпус Житомирської геологічної експедиції

В 1977 році на базі Олевської партії відбулось Всесоюзна конференція по вивченню передового досвіду високошвидкісного алмазного буріння за участю Міністра геології СРСР Є. О. Козловського та представників галузевих міністерств від усіх республік Радянського Союзу. Це свідчить про високий визнаний союзний рівень розвитку бурових робіт в Житомирської експедиції. Експедиція була оснащена самою сучасною на той час технікою для колонкового буріння: УКБ -12/25С, КГК-100, УКБ-200/300С; УКБ-4С, УКБ-4П, СКБ-4, ЗІФ650М, СКБ-5, СКБ-7, ЗІФ -1200МР; установками для гідрогеологічного, ударно-канатного, шнекового та комбінірованного буріння: УГБ-50М, ЛБУ-50М, УГБ3УК, УРБ-2,5А, УРБ-3АМ, 1БА-15М; комплексом для проходки шурфів КШП-40 та потужною компресорною технікою СД-15/25. Найвищою ефективністі геологорозвідувальних робіт було досягло при використанні комплексів з гідротранспортом керну КГК-100. Продуктивність цього буріння на одну бригаду досягала 10 тис м картувальних свердловин на місяць. Загальний річний обсяг колонкового буріння експедицією складав 200 тис м. Глибини свердловин в межах північно-західної частини Українського щита на об’єктах діяльності експедиції досягали 2005 м.

В Житомирській експедиції постійно функціонував Учбово-курсовий комбінат та було організовано навчання з профорієнтації молоді. Планувалось навіть відкриття філіалу ДГІ з початкової підготовки фахівців бурової справи. З доповіддю про основні напрямки розвитку сер вісного обслуговуванні виступив голова правління Спілки буровиків України, чл.-кор. АТНУ А. І. Вдови ченко. Сьогодні цілою низкою важливих питань життєдіяльності суспільства держава не переймається. Непродумана компанія повального скорочення управлінського апарату ще більш ускладнює ситуацію. Удосконалення системи державного управління це вкрай потрібна і корисна для суспільства справа, але при умові здійснення цього заходу глибоко продуманими планомірними і дуже обережними діями. Не продумані скорочення приводять до не керованого ще більш стрімкого зростання обтяжливого апарату державного управління. За останні 20 років кожна компанія скорочення апарату приводила до його нічим не стриманого метастазного розростання. Яскравим прикладом цього є геологічна служба України. Для економіки нашої країни, де в край важливе, і навіть головне значення набуває ефективне використання надр, цілком оправданим є право на існування окремого Міністерства геології та охорони надр, як це було колись і є в більшості, багатих ресурсами, країнах. Сьогодні Державну службу геології та надр України перетворено у повністю вихолощену, абсолютно не дієздатну безформену структуру, яка не в змозі дати лад навіть у власному апараті. Кваліфіковані геологічні фахівці замінені малоосвіченими менеджерами нижче середнього рівня. Уже давно повністю ліквідовано технічне управління, і не передбачено навіть особи, яка мала б якесь відношення до справ техніки, технології та організації геологорозвідувального виробництва. Управління галуззю по всьому спектру її діяльності практично фахово не здійснюється. Ще у більш нікчемному стані перебуває НАК «Надра України». На 148 працівників апарату було всього 7 геологів та 3 буровика, тепер залишилось 4 геолога і один буровик. Таким чином фаховість цієї геологорозвідувальної національної компанії складає всього 3 %. Суттєво погіршується фаховий стан в НАК «Нафтогаз України». Ліквідовані посади заступників голів правління з буріння у ВАТ «Укрнафта» та ДК «Укргазвидобування». В таких умовах вся відповідальність за збереження надбань та розвиток галузей покладається на фахові Спілки та інші структури, які об’єднують свідомих, відповідальних та високо компетентних фахівців. В багатьох розвинутих країнах держава навіть надала право таким обєднанням, асоціаціям та іншим подібним структурам цілу низку повноважень на здійснення відповідних державних регуляторних та контролюючих функцій.В Україні у свій час президент Леонід Кучма видав указ

БУРІННЯ про надання ряду контрольних та дозвільних функцій Спілкам, як захід боротьби з корупцією. На сьогодні цей указ не відмінений і деякі Спілки проявляють активність цьому напрямку. Проте більшість подібних структур виявились не спроможними взяти на себе такі серйозні повноваження. На сьогодні в Україні широко визнанні такі об’єднання творчих фахівців, як Спілки письменників, журналистів, художників та інших, які були створені ще за радянські часи, і яким були надані всі необхідні важелі для відстоювання своїх інтересів та творчого розвитку. Творча когорта дуже добре розуміє силу обєднання та спільних дій і тому, вони сьогодні високо підносять свій престиж, створюють привабливі умови для свого процвітання, навіть в такому безладді, і уміють переконливо довести суспільству і владі необхідність свого достойного життя навіть і тоді, коли вони цього і не завжди заслуговують. Проте, дуже слабкі та мало визнанними є об’єднання науково-технічної, виробничої та їм подібної спрямованості, які забезпечили і продовжують забезпечувати суспільство всім необхідним для свого сучасного існування, і які не вміють цього довести широкому загалу, не вміють об’єднатись, і внаслідок цього незаслужено пасут останніх. В 2000 році була створена Спілка геологів України. Проте за 10 років вона дійшла всього до рівня формально-церемоніальної та мало здатної до серйозних дій організації. Відзначення Дня геолога, вручення нагород та інші подібні заходи та торжества ось і все, що вони в змозі організувати. Участі у спільних діях вони не приймають, ведуть себе обособлено, пропозиції по співпраці не сприймають, замисли голови цієї Спілки не зовсім зрозумілі. Вони видають непоганий журнал «Геолог», проте насущних проблем в ньому не розглядають. Було декілька спроб створити щось подібне в гірничій та каменеобробній галузі, проте жаданої мети, внаслідок неузгодженості спільних дій, не було досягнуто. 6 червня 2008 році установчим з’їздом, за участю відомих науковців та провідних фахівців бурової справи була створена Спілка буровиків України, яка своєю наполегливою та послідовною діяльністью довела свою спроможність вирішувати важливі питання. У приверненні уваги громадськості та влади до проблемних питань велике значення надається науково-практичним конференціям. Вперше регіональна науково-технічна конференція проводиться на такому місцевому рівні для того, щоб привернути більше уваги до цього багатого ресурсами краю, де зосереджена значна кількість видобувних і переробних виробництв та проглядається велика перспектива розвитку геологорозвідувальних та гірничих робіт. Попередня конференція, яка відбулася в Кривому Розі 6-8 липня цього року, мала велике значення в тому, що вперше обєднала замовників, виконавців, виробників гірничого обладнання та сервісні компанії для відпрацювання шляхів вирішення конкрет-

№ 3-4 (8) липень — грудень 2011 них практичних питань підвищення ефективності геологорозвідувальних робіт. Було визначено, що для тих хто бажає та вміє працювати відкривається велика перспектива свого застосування, незважаючи на всі негаразді, які творяться в нашій державі. Проте більшість геологорозвідувальних підприємств, особливо державних, не підготовлені до ефективних дій. Виявлені суттєві недоліки у впроваджені сучасних технологій. Рентабельність більшості вітчизняних підприємств розраховані на бюджетні марнотратні кошториси і не витримують доброякісної конкуренції. Вперше це особливо проявилось в минулому році, коли Спілка виграла тендер на проведення бурових робіт в Польщі та Закарпатті. Проте ніхто з бурових підприємств не був готовий виконати ці роботи на високому рівні. Більшість підприємств, особливо державних, відразу відмовились від їх виконання із-за низької кошторисної вартості. Інших стримав страх перед можливими складнощами. Із бурових бригад, які взялись за цю справу, через кордон змогла пройти всього одна бурова установка УРБ-3АМ. Замість 70 свердловин глибиною 200м під теплові насоси за весь період було пробурено всього 70 м. Такі низькі показники не задовольнили замовників і польські колеги, які зовсім не мали досвіду подібного буріння, поставили на місце українських бурових свої малопотужні бурові установки УРБ-2А2 і успішно розпочали споруджувати ці свердловини із високою продуктивністю. При тій же кошторисній вартості вони досягають сьогодні шаленної рентабельності. Проте Спілка не втрачає надії на краще, враховує надані уроки і продовжує наполегливо працювати в цьому напрямку. Друга подібна операція мабуть не дійде до своєї практичної реалізації. Дуже інтересний проект сьогодні запропоновано по використанню КГК-100 на розвідці бурого вугілля в Польщі. Дві організації вже не витримали конкурсу. На превеликий жаль, такий високоефективний спосіб буріння з гідротранспортом керну, найбільше освоєний в наших організаціях в різних умовах, виявився забутим. Відновлення цього виду буріння є одним із перспективніших напрямків розвитку сучасного геологорозвідувального виробництва. Невдале буріння на пошуках золота в Закарпатті виявило суттєві недоліки у використанні ежекторних снарядів та засобів підвищення ефектиності буріння у складних геолого-технічних умовах. Сьогодні наші підприємства уже не в змозі самостійно відновити на сучасному весь комплекс навіть добре відомих технічних засобів підвищення ефективності та інформативності геологорозвідувального буріння. Тому сьогодні важливе значення набуває сервісне обслуговування по прикладу, як це поставлене при бурінні нафтогазових свердловин. Деякі підприємства, які є членами Спілки буровиків України, за останні роки довели свою спроможність в наданні високоефективного сервісного обслуговування. Так, НТП «Бурова техніка» досконально освоїла

Діяльність Спілки декілька видів робіт та надає відповідні послуги як вітчизняним так і закордонним компаніям. Нафтова компанія «Регіон» закупила за кордоном саму найсучаснішу техніку буріння та освоєння нафтогазових свердловин і успішно надає сервісні послуги в цьому напрямку і навіть в тій же Польщі. Вони успішно виконали буріння геологорозвідувальної свердловини на Любельській площі по рекомендації Спілки. Київський завод бурової техніки успішно освоїв випуск бурового обладнання і інструменту та поставляє його в Польщу, Угорщину, Болгарію, Казахстан та інші країни, витримуючи конкуренцію із закордонними фірмами. Протее, на вітчизняному ринку вони не розвиваються. ТОВ «Східспецсервіс» за власні кошти закупили дві сучасні імпортні установки та ефективно їх використовують. Ця організація, яка нараховує всього 70 працівників, сьогодні споруджує дегазаційні свердловини на вугільних полях, веде розвідку двома буровими установками для Полтавського ГОКу, дві імпортні установки використовуються в Кривому Розі на Шиманівському родовщі. Крім цього вони ще і споруджують свердловини на воду. Повна загрузка обсягами робіт. Без всякої державної підтримки вони в нинішніх умовах працюють під боком більш потужних державних підприємств. Це ще раз підтверджує, що хто хоче і вміє працювати, тому нинішня криза не є перешкодою. Необхідно відмітити, що керівники цієї організації, незважаючи на свою завантаженість, завжди приймають активну участь в роботі Спілки, підтримуєть її фінансово і вбачають в цьому велику користь. Голова правління ТОВ «Східспецсерві» М.С. Сенін є головою Луганської обласної організації Спілки. З розумними керівниками зажди можливо домовитись та вирішити самі складні питання. З іншими важко. Буває і так, що підприємство стоїть, ніхто не працює, керівник ніби на роботі, проте жодного питання не вирішує. Саме просте діло ними перетворюється у невирішену проблему. На сьогодні ще збереглись кадри, які володіють відповідними знаннями та досвідом для того, щоб передати їх молодим. Без цього неможливий подальший розвиток. Буріння пронизує практично всі галузі і в подальшому із збільшенням глибин використання надр, роль буріння буде неухильно зростати. Проблеми, які виникають при бурінні вони є спільними і з іншими галузями, особливо такими як видобувні та переробні. Загальними для всіх є проблеми надрокористування, використання породоруйнівного інструменту, екологічні, охорона праці та багато інших. І тут необхідно об’єднуватись для вирішення спільних питань. У вирішенні насущних питань надрокористування Спілка об’єдналась з асоціаціями «Надрокористувачі України», «Газові трейдери», «Національною правовою палатою», «Федерацією роботодавців гірників України», «Виробників нерудних будівельних матеріалів України»

та іншими зацікавленими обєднаннями. Не виявила зацікавленості в цьому тільки «Спілка геологів України». Було проведено низку заходів по широкому обговоренню цього питання із залученням представників відповідних органів державної влади та місцевого самоврядування. Це питання було розглянуте на всеукраїнській конференції, яка була проведена за ініціативи Спілки буровиків в Державній геологічній службі в грудні 2009 року. Багато пропозицій було враховано при розробці нормативно-правових актів у сфері надрокористування та ліцензування видів діяльності. Особливу важливість набувають такі форми спілкування як проведення міжгалузевих конференцій на різних рівнях в різних регіонах на різноманітну тематику із залученням та охватом представників інших спрямувань. Це дозволяє в процесі систематичного спілкування на прикладах практичного досвіду підприємствам, підприємцям та окремим фахівцям проявляти себе на ринку сервісного обслуговування та успішно розвиватись, збагачуватись та процвітати в любих умовах. Багаторічний досвід показує, що найбільшу активність в наших конференціях приймають достойні представники, які успішно розвиваються, і яким є що запропонувати, показати та розповісти, і вони вбачають в цьому велику користь. У надрокористувачів та переробників мінеральної сировини виникають загальні проблеми із утилізацією виробничих відходів. Одним із таких є шламова проблема. Шлам, що створюється при бурінні та обробці гірських порід є дуже цінним продуктом, який ніякої екологічної загрози нікому не створює. Це готовий подрібнений до найменшої фракції концентрат, із якого можливо відбирати всю гаму елементів таблиці Мендєлєєва. Для цього потрібно розробити спеціальні технології. І це цілком реально. Крім того це прекрасний меліорант для грунтів, особливо поліських дерново-підзолистих. В ньому є всі необхідні елементи для розвитку рослин. Це фосфор, калій, кальцій а також всі мікроелементи. Велику цінність в шламі складають алмази від спрацювання інструменту. Загалом на всіх підприємствах за довгий період їх накопичується в шламі сотні тисяч карат. Крім того вольфрам, кобальт, хром та багато іншого. Сьогодні шлам це стратегічний продукт, який необхідно на кожному підприємству складувати і зберігати до того часу, коли будуть розроблені технології їх переробки та раціонального використання. І тому вимоги екологів про його шкідливість та необхідність спеціального захоронення є науково не обґрунтованими.. Для вирішення шламової проблеми пропонується розробити спеціальні самохідні установки. Сервісне підприємство за допомогою таких установок в змозі своєчасно та маловитратно здійснювати очистку шламовідстойників на всіх каменеобробних підприємствах, збирати та переробляти шлам та його використання за призначенням Такий підхід вирішує не тільки екологічні проблеми, але і дозволяє раціонально

БУРІННЯ використовувати мінеральні ресурси. Цією проблемою державні інституції займатись не будуть. Тому вирішення подібних проблем повністю покладається на фахові обєднання. Спілка буровиків тісно співпрацює із Національною академією наук, Технологічною академією та іншими науковими установами, які в змозі вирішити врешті решт і цю проблему. Але потрібно одностайність у визначенні та прийняті рішень. На превеликий жаль з каменеоробниками дуже важко працювати, а тим паче переконувати їх в чомусь та домовлятись для спільних дій. Не вирішена на сьогодні проблема буту. Вивозити його на сміттєзвалище це безглуздо і жахливо. І тому виникає питання створення сервісних компаній з пересувними малогабаритними подрібнювачими, які також своєчасно та дешево будуть здійснювати переробку буту в щебінь, який в першу чергу повинен використовується на облаштування місцевих доріг. Парадоксально, що регіон, який багатий на будівельні матеріали, має самі занедбані дороги. За останні 30 років не положено жодного клаптику асфальту в дорогу з Емілівки в Добринь (Володарсько- Волинський район) де функціонує більше 20 каменевидобувних та переробних підприємств. Жалюгідний вигляд має дорога від Нової Борової в Кропивню, а також маленький клаптик дороги на вїзді в Нову Борову, якіу безжалісно розбивать важковаговики Іршанського ГЗКу та інших гірничих та переробних підприємств. Проте, жодного кроку з боку цих організацій по відновленню зруйнованих доріг не здійснюється. Бездоріжжя несе саму страшну екологічну загрозу. Масштаби забруднення пилюкою з доріг, відсипаних гранітним відсівом, в декілька разів перевищують викиди від діяльності всіх видобувних та переробних виробництв і це при тому що дороги проходять через населені пункти, повз учбові та лікувальні заклади, дитячі садки, їдальні, зони відпочинку, місця скупчення людей і т.п. Проте, екологи цього не помічають, і їх діяльність подібна мишачій метушні навколо неіснуючих проблем, а головного та очевидного вони просто не бажають помічати. Це для них великий клопіт, який потребує високої відповідальності в прийняті рішень і тому в таких випадках екологічні експертизи не здійснюються. Проте, на маленькому гранітному кар’єрі де використовується один перфоратор та декілька механізмів, і крім обслуговуючого персоналу, тільки випадковому блудному зайцю можуть зашкодити викиди, потрібно отримати екологічні висновки, які мабуть не варті паперу на якому вони викладені. Всі витрати, які були здійснені на проведення екологічних експертиз та інших подібних заходів, мабуть в декілька разів перевищують кошти використані на будівництво та ремонт доріг. Екологія, безперечно, це вкрай необхідна справа і вона повинна бути невідємною і найважливішою частиною всякої діяльності кожного і особливо керівників

№ 3-4 (8) липень — грудень 2011 виробництва всіх рівнів, проте, некомпетентні, нічим не обгрунтовані перекоси, які творять відірвані від дійсності бездарні чиновники в своїх шкурних інтересах, а інколи і просто із-за своєї безтолковості, повинні викликати різкий спротив свідомої компетентної громадськості. І цей спротив є не простим здійманням галасу домогосподарок, вуличної публіки, парламентського базару та інформаційної безлаберної тріскотні засобів масової інформації, а високо компетентні, глибоко науково обґрунтовані, широко обговоренні на фахових зібраннях різного рівня, пропозиції та наполегливе подання їх у відповідні інстанції за процедурою згідно вимог чинного законодавства. При такому підході всяке питання в кінці кінців буде вирішене. Справа тільки часу та задіяного ресурсу. І Спілка чітко діє за таким принципом. Звичайно, що брак часу, і особливо ресурсу, суттєво стримує її високі потенціальні можливості. Протее, жодне підняте питання з порядку денного не знімається а наполегливо крок за кроком проштовхується у визначеному напрямку. Кожна проведена конференція, ще більше визначає та підтверджує правоту визначеного напрямку діяльності, тому що при обговоренні піднятих питань Спілка не замикаємся на своїх корпоративних інтересах а запрошує до співпраці як своїх прихильників так і опонентів, бажаючих висловити свою думку та надати пропозиції у визначенні оптимальних шляхів розв’язання актуальних проблем. Перший заступник начальника Кіровської територіальної інспекції Держгеолконтролю України М. І. Набок доповів про сучасні вимоги з

Заступник начальника інспекції «Геолконтролю» Микола Набок

охорони надр та використання ресурсів в розвитку сервісного геологічного обслуговування Перший заступник генерального директора, го ловний геолог, ДРГП «Північгеологія», кандидат геолого-мінералогічних наук В. Л. Приходько вис вітлив перспективи розвитку геологорозвідувальних робіт на об’єктах підприємства та основні завдання сервісного обслуговування по підвищенні ефективності їх виконання.

Діяльність Спілки

Головний геолог ДРГП «Північгеологія» Василь Приходько

Виступ Анатолія Вдовиченка. Глобальна нафтогазоносність докембрійського кристалічного фундаменту на сьогодні не викликає ніяких сумнівів, особливо після відкриття у 1988 році унікального родовища Білий Тигр на південовєтнамському шельфі. Поряд із тим, питання нафтогазоносності Українського щита за остані 10 років практично не зрушилось з місця, незважаючи на те, що перші результати були отримані ще у 1998 році при проведенні Житомирською геологічною експедицією (М.М. Костенко, С.П. Іпатенко) геологічного довивчення площі Коростенського листа. На той час уже були виділені прогнозні нафтогазові структури, що звісно, як все нове, викликало велику дискусію, проте, і це уже надавало достатньо підстав для подальшого розвитку такого цікавого питання. Першим каменем спіткання на цьому новому шляху стала запропонована С. П. Іпатенком, так званна, «теорія» глобального гідромеханічного метаморфізму, пояснююча механізм формування вуглеводних покладів під кристалічними фундаментами за рахунок великого тиску води на осадові породи океанічного дна. С.П.

Іпатенко не сприймав від своїх колег ніяких наукових доводів хибністі цієї теорії, всіляко ухилявся від обговорення питання наукового підгрунття своєї концепції, категорично заперечував все інше, що не співпадало з його поглядами. Тенденціозність підходів та амбіційні заяви С.П. Іпатенка викликали непотрібні суперечки, які перешкоджали консолідації геологів, геофізиків та інших фахівців для вирішення піднятої проблеми. С.П. Іпатенко, як вчений, усі свої зусилля повинен був направити на глибоке вивчення накопиченої світової науки та практики відкриття та освоєння вуглеводних покладів в умовах подібних до Українського щита, здійснити аналогічні глибокі дослідження із залученням відомих фахівців нафтогазової геології і геофізики та прийняти до уваги сучасні наукові та практичні досягнення в цьому напрямку. На превеликий жаль цього ним не зроблено. Багато часу втрачено на безрезультатні докази різноманітній малокомпетентній публіці різного рівня, аж до самого високого рангу президентів та королів, своєї нічим не підтвердженої і ніким не підтриманої правоти. В той же час відомі фахівеці нафтогазової геології О.Ю. Лукін та А.Т. Козленко проаналізували геологічні умови газопроявів на крупному урановому родовищі в межах Новокостянтинівського рудного тіла в центральній частині Українського щита (Кіровоградський блок). При проведенні гірничих робіт тут неодноразово фіксувались газопрояви, візуально у вигляді «туману» спостерігався газоконденсат з характерним запахом. Газопрояви супроводились самозапаленням метану. З деяких пілотних свердловин разом із водою спостерігалось струйне виділення горючого газу. Наявність в рудоносних метасоматитах Новокотянтинівського рудного поля часток самородних металів і їх природних сплавів, свідчить про потоки суперглибинних сухих воднево-метанових флюїдів. Особливої уваги заслуговує присутність латуні, яка є типоморфним мінералом вторинних колекторівметасоматитів на Білому Тигрі, Юлівці та інших родовищах вуглеводнів із кристалічних порід. Роботи по дистанційному оконтурованю рудних тіл, проведені Севастопольським національним університетом ядерної енергії у 2008 році, та наземні геоелектричні дослідження у 2009 році дали можливість виявити під рудними тілами на глибинах 2300 – 2550 м аномалії, пов’язані із крупними газовими та газоконденсат ними покладами розміром до 1,5 кв. км. з продуктивним інтервалом до 250 м та пластовим тиском до 500 атм. Ще більші поклади вуглеводнів знаходяться на глибинах 3-5 км та глибше. Останні формуються внаслідок недавніх та сучасних процесів взаємодії вихідних глибинних флюїдів з породами. В світлі сучасних даних про будову літосфери Українського щита та наявності тут потужних розущільненнь в широкому діапазоні глибин це предположення приймає особливе значення. Результати подальшого вивчення газопроявів на Новокостянтинівському рудному полі представляють значний інтерес для розв’язання загальних проблем

БУРІННЯ теорії походження вуглеводнів і оцінки потенціалу кристалічного фундаменту та сприяння відкриттю в Україні промислових нафтогазоносних покладів нового типу. На сьогодні забезпечення умов для тісної співпраці та взаємо порозуміння О.Ю. Лукіна, С.П. Іпатенка та інших відповідних фахівців є надзвичайно важливим та вкрай необхідним для відпрацювання єдиних підходів по визначенню оптимальних шляхів вирішення цієї проблеми, яка може кардинально змінити на краще соціальноекономічний стан в геологорозвідувальній, видобувній та переробній галузі цілих регіонів, особливо Житомирщини. Виникає необхідність в обєднанні значних зусиль та підтримка з боку влади, органів місцевого самоврядування, галузевих органів управління, підприємств, установ та громадськості для чого пропонується проведення розширених нарад, науково-технічних рад, семінарів, конференцій та інших заходів. Директор ПП «Корунд», к. г. м. н. С. П. Іпатенко коротко, цікаво та емоційно висвітлив свої погляди на формування осадових нафтогазових басейнів закритого типу та ознайомив учасників конференції із основними положеннями власної концепції глобального гідромеханічного метаморфізму, глибинної будови Земної кори та її зв’язку із нафтогазоносностю на прикладі північно-західної частини Українського щиту. Він критично висловився на адресу геологів про низьку ефективність їх діяльності у відкритті нових родовищ. На його думку провідними у пошуках та розвідці родовищ повинні бути геофізики, які за допомогою своїх методів визначають перспективні

Емоційний виступ Станіслава Іпатенка

ділянки та безпосередньо вказують буровикам де потрібно бурити свердловини. Геологам при цьому пропонуються допоміжні функції. Наведена безпідставна критика поглядам О.Ю. Лукіна про глибинне походження вуглеводів в кристалічному фундаменті. Підкреслена незаперечність істини своєї концепції нафтогазоносності УЩ. З різкими нападками висловлено обурення діями голови правління Спілки буровиків України, що ніби то стримують вирішення піднятих питань.

№ 3-4 (8) липень — грудень 2011 Головний інженер НТП «Бурова техніка», к.т.н. О.Г. Лазаренко доповів про досвід сервісного обслугованння при бурінні нафтогазових свердловин та можливості їх вширокого використання в геологорозвідці на тверді корисні копалини та воду. НТП «Бурова техніка» виконує весь комплекс робіт, який включає розробку проекту,

Головний інженер НТП «Бурова техніка» Олександр Лазаренко

технологічних програм і планів проведення робіт, повний інженерно-технологічний супровід буріння свердловини, включаючи постачання обладнання і матеріалів, опробовування та освоєння продуктивних горизонтів. Досвід виконання цих робіт на сучасному рівні викладений в повному обсязі у спеціальному випуску журналу «Буріння» за 2010 рік. Сьогодні обговорюється питання використання похило-спрямованного, багатостовбурного та горизонтального буріння при розвідці мідного родовища Волині та хромітів на Побужжі.. Необхідні технічні та технологічні засоби розроблені і поставлене завдання їх оптимального пристосування до конкретних умов. Проблема, яка виникає при цьому одна - побороти стереотипи та беззаперечно переконати геологів у високій ефективності нового метода розвідки. Для цього необхідно провести низку розширених тематичних науково-технічних рад за участю відповідних фахівців, які задіяні у розвідці, для всебічного обґрунтування та врахування усіх можливих факторів впливу, щоб чітко визначитись у напрямку дій по впровадженню запропонованих новітніх технологій. Представник кампанії «Сандвік» К. В. Кривенко презентував обладнання та сервисне обслуговування для гірничих, геологорозвідувальних та переробних виробництв. Sandvik - це група високотехнологічних компаний, які є лидерами у світі з виробництва обладнання та інструменту для гірничих робіт. В компаніях занято біля 50 000 працівників в 130 країнах світу. Річний обсяг продаж складає біля 93 міліардов швецьких крон. Sandvik Mining and Construction – одне із підрозділів групи Sandvik і є світовим лідером в надані інжинірингових послуг та виробництва обладнання для розробки корисних копалин. Компанія пропонує повний спектр обладнання та інструменту для всіх видів розвідувального

Діяльність Спілки буріння, самі досконалі та високоефективні системи відбору проб та технологічних рішень. Провідний інженер КП «Кіровгеологія» А. Й. Рафальський навів досвід масового використання спрямованого та багатостовбурного буріння в Геологорозвідувальній експедиції №37 (м. Кіровоград) при розвідці уранових родовищ за період з 1974 по 2010 роки Всього пробурено 1945 свердловин загальним обсягом 1262520 п. м. із них 965 додаткових стовбурів обсягом 746200 м. Постановок відхилювачів 8543 із них стаціонарних 859. Найбільша кількість постановок 5057 (60%) виконана видхилювачими типу СНБ-КО-57;73. 1650 постановок (біля 20 %) – УСО44;57;73. 664 (біля 20%) –КОС(ВИТР)-44;57;73. 195 – КОС(м)-44;57;73;89;108;127;146. 58 – БНК-59. 60 – дослідні різних типів. Прикладом ефективної проводки просторо розгалуженої свердловини є буріння 20-ти стовбурної свердловини, яка виконала геологічне завдання по оконтурованню рудного тіла розміром 250 на 500 м. Економія метражу склала 13666 м. В подальшому були пробурені свердловини з 34 додаткових стовбурів при глибині до 3500 м на 4-х об’єктах деальної розвідки. В 1995 році була пробурена 31–стовбурна свердловина для визначеня просторового положення кімберлітової дайки та відбору технологічної проби. Після 2000 року проводились роботи по бурінню багатостовбурних свердловин для ВГО «Північукргеолгія» та ТОВ «Сауляк». Максимальні глибина постановки знімального відхилювача типу СНБ-Ко-57 становила 1750 м., інтенсивність набору кривизни зенітного кута до 50 град на 100м, зенітного кута до 75 град. При більших кутах виникають проблеми із спуском приладів. В експедиції проводились випробовування всіх типів відомих на той час відпилювачів, в.ч. і ТЗ-59; ТЗ-76; ОНД-59; СНБ МИР-59 та інші. Здійснювались підготовчі роботи по впровадженню знімального відхилювача неприливної дії БНК-59 із само орієнтуючою приставкою ОВШ-1. При використанні цього типу у 2-3 рази скорочувались витрати на викривлення свердловини. Була розроблена технологія викривлення що давала підвищення ресурсу видхилювача за рахунок скорочення рейсу буріння з 3-4 метрів до 0,51,0м, внаслідок цього додатково скорочувались витрати на спрямоване буріння. Використання такої технології можливе в комплексі із природним викривленням. Велика перспектива направленного та багатостовбурного буріння відкривається при використанні раніш пробурених свердловин для уточнення просторового положення рудного тіла, відбору технологічної проби, до розвідки та т.п. На превеликий жаль, в останні роки геологи недостатньо використовують надзвичайно великі переваги такого методу буріння свердловин, що різко знижує ефективність геологорозвідувального буріння. Сервісне обслуговування по спрямованому та багатостовбурному бурінню в Україні здійснює ТОВ «МАВР ЛТД» (м.Кіровоград) яке очолює досвічений фахівець

бурової справи, кандидат технічних наук О. І.Шерстюк., який зберіг всі напрацювання техніки, технологіі, висококваліфіковані кадри та в змозі на сучасному рівні ефективно виконати на замовлення ці роботи. Заступник директора з навчально-виробничої роботи Київського геологорозвідувального тех нікуму О. В. Коваленко висловив подяку керівництву Спілки буровиків України за допомогу, яка надається технікуму та окреслив деякі проблеми , які виникають при проведенні учбових та виробничих практик студентами. Бурове обладнання учбового полігону потребує суттєвого оновлення сучасними обладнанням.. На період проходження студентами учбової практики бурове обладнання надають керівники деяких бурових організацій. Суттєву допомогу у забезпечені робочими місцями студентів на практиках надають головний інженер Київської геологорозвідувальної експедиції ДРГП «Північ геології» В. П. Данилко, директор ЗАТ «Спецбурбуд» С. М. Кашка, ТОВ «Київ проект» М. П. Божко та приватний підприємець О. П. Гаркавенко. Старший науковий співробітник ІНМ НАНУ, к. т. н. Р. К. Богданов ознайомив учасників конференції з новими розробками алмазного породоруйнівного інструменту для геологорозвідувального буріння з використанням нового гібридного алмазного композиційного полікристалічного матеріалу (ГАКПМ). Це покоління гібридних надтвердих матеріалів, які поєднують в собі позитивні властивості синтетичного, природного та СVD-алмазу, вирощеного методом хімічного газафазового осадження. Вибір відповідного співвідношення порошків синтетичних та природних алмазів, оптимального розміщення зерен СVD-алмазу, що забезпечує підвищення твердості і як наслідку зносостійкості матеріалу. Дослідженнями встановлено підвищення зносостійкості породоруйнівного елементу майже в 14 разів. Розроблена бурова коронка з елементами із ГАКПМ в алмазоносній матриці. Передбачається проведення виробничих випробувань при бурінні по породам 9-10 категоріїї по буримості. Директор ДГП «Алмазінструмент» ІСМ НАНУ, д. т. н. М. О. Бондаренко презентував продукцію підприємства для каменеобробного та геологорозвідувального виробництва а також висловив побажання більш тісної співпраці між виробниками та споживачами алмазного інструменту. Запропоновано в подальшому проводити конференції по розгляду звуженого кола питань, що дозволить більш єфективно вирішувати конкретні проблеми. Директор Київського заводу бурової техніки, заступник голови правління Спілки буровиків України С. М. Мельник презентував нову малогабаритну бурову установку, яка розроблена конструкторами та технологами заводу. Виготовлений та успішно випробуваний промисловий зразок. Установка повністю гідрофікована, має рухомий обертач (хід до 2900 мм) із зусилям 3800кГс. Особливістю установки є те, що вона укомплектована модернізованим буровим насосом з підвищеною подачею (до 300 л/хв ) промивальної

БУРІННЯ рідини, що дозволяє ефективно використовувати ежекторні снаряди та гідроударники. Конструкція щогли дозволяє бурити похилі свердловини (до 60 град). Потужність приводу та міцність основних вузлів розрахована на буріння колонковим способом діаметром 93 мм на глибину до 120 м, шнеками діаметром до 200мм – 30м. Маса установк до 2500 м. Швидкість самохідного пересування по дільниці 3 км/год.

Директор «Київського заводу бурової техніки» C. М. Мельник презентує продукцію підприємства

Завод також освоїв випуск бурової установки УРБ-2А-2, бурового насосу НБ-32, повний комплект інструменту для колонкового, шнекового та ударно-канатного буріння. Високий рівень якості продукції заводу та сервісного обслуговування відзначають більше 50-ти підприємств України, Росії, Польщі, Венгрії, Казахстану, Молдови, Грузії, Литви та Латвії. Завод є одним із засновників та активним колективним членом Спілки буровиків України. Конструктори та технологи заводу успішно освоюють новітні технології, що дозволяє завжди бути конкурентно спроможними на сучасному ринку бурової продукції та сервісного обслуговування. Конференцією визначено: 1. Сучасні сервісні компанії мають достатній науковотехнічний рівень для впровадження високоефективних новітніх технологій в геологорозвідувальних, гірничовидобувних та переробних виробництвах. 2. Керівники та провідні фахівці більшості підприємств слабо володіють необхідною інформацією та недостатньо проявляють ініціативу для впровадження сучасного сервісного обслуговування на своїх виробництвах. 3. Кваліфікаційний рівень керівників та фахівців підприємств потребує свого суттєвого підвищення. 4. До першочергових напрямків розвитку сучасного сервісного обслуговування віднести: - похило-спрямоване, багато-стовбурне і горизонтальне буріння та засоби підвищення геологічної інформативності і продуктивності свердловин при

№ 3-4 (8) липень — грудень 2011 розвідці родовищ твердих корисних копалин та води; - опробувавання і використання шламу при бурінні та каменеобробці з метою підвищення інформативності ,екологічності та комплексного використання природних ресурсі; - оптимізація утилізації відходів гірничих та переробних виробництв. 5. Діючі екологічні вимоги з утилізації відходів гірничих та переробних виробництв недостатньо науково обґрунтовані. 6. Проблема оцінки нафтогазоносності Українського щита є актуальною і потребує широкої підтримки, проте, рівень проведених досліджень на сьогодні недостатній для визначення конкретних напрямків її вирішення. Конференція постановила: 1. Підтримати ініціативи Спілки буровиків України по розвитку сервісного обслуговування та розглянути їх на Першому Міжнародному форумі буровиків, який відбудеться 1 листопада 2011 року у м. Києві. 2. Провести регіональну науково-практичну конференцію по використанню спрямованого та горизонтального буріння при розвідці Волинського мідного родовища міді на базі Рівненської геологічної експедиції ДРГП «Півнчгеології» в 4 кварталі 2012 року. 3. Розглянути питання оцінки нафтогазоносності Українського щита на розширеній науково-технічні радів Чернігівському відділенні УкрДГРІ в 4 кварталі 2012 році. 4. Взяти участь в телепрограмі «Контрольна робота» Першого національного каналу по обговоренню проблем, що стримують розвиток видобувної галузі в Україні. 3 кв. 2011 р. 5. Провести розширену нараду по обговоренню визначення шляхів вирішення екологічних проблем при проведенню гірничих робіт та каменепереробці. Учасники конференції відвідали Музей коштовного та декоративного каміння в смт. ВолодарськоВолинському, Музей «Скеля» в м. Коростені та ознайомилися з виробничими об’єктами Іршанського гірничо-збагачувального комбінату.

Музей-комплекс «Скеля» (м.Коростень)

Діяльність Спілки

Дніпропетровська обласна організація Спілки буровиків України 14 жовтня 2011 року в м. Дніпропетровські на кафедрі техніки і технології розвідки родовищ корисних копалин Національного гірничого університету відбулись загальні збори Дніпропетровської обласної організації Спілки буровиків України, в яких взяли участь представники КП «Південьукргеологія», НВО «Нікос», Дніпропетровського заводу бурового обладнання, Українського державного хіміко-технологічного університету та Промислової групи «Гейзер». В зборах взяли участь голова правління Спілки А.І. Вдовиченко та головний інженер ВАТ «Волковгеологія» А. Д. Бегун із Росії. Головував на зборах член правління Спілки професор НГУ А. О. Кожевников, якому рішенням Ради Спілки від 20 вересня 2011 року було доручено виконувати обов’язки голови Дніпропетровської організації. На зборах розглядались такі питання: 1. Підсумки роботи організації за 2010 – 2011 роки. 2. Затвердження складу керівництва обласної організації. З інформацією про діяльність організації виступив голова правління А. І. Вдовиченко. На попередніх зборах, які були проведені 1 липня 2010 року було прийнято рішення про переобрання керівництва організації у зв’язку із тим, що І. В. Авдєєв усунувся від виконання своїх обов’язків. Проте, протягом року це рішення не було виконане. На Дніпропетровщині сьогодні діє значна кількість бу-

Учасники зборів

Виступ голови правління

рових підприємств, навчальних закладів, установ та організацій геологорозвідувального та гірничого спрямування. Кафедра техніки розвідки НГУ, ДВ УкрДГРІ та КП «Південукргеологія» повинні стати активними центрами діяльності Спілки в регіоні і для цього наявні всі необхідні передумови але внаслідок слабкої ініціативності керівництва діяльність організація не відповідає статутним вимогам. Основним статутним завданням Спілки є сприяння впровадженню новітніх технологій та підготовці фахівців бурової справи. Тому активна діяльність у Спілці сприяє в першу чергу науково-педагогічній роботі. Ряд важливих сучасних проблем можливо вирішити тільки через Спілку. Якщо раніше галузеві міністерства піклувались питаннями наукових досліджень, розробками, впровадженнями їх у виробництво, а також підготовкою відповідних фахівців то сьогодні у державі практично ніхто цим не переймається. В Державній службі геології та надр України, НАК «Надра України» навіть не передбачено відповідних служб та посадових осіб. Внаслідок такого становища головна наукова установа геологорозвідувальної галузі УкрДГРІ практично не займається дослідженнями та розробками з буріння свердловин. І це не зважаючи на те, що керівником цієї поважної організації є доктор технічних наук з буріння свердловин В. С. Гошовський. У 2007 році, внаслідок суттєвого послаблення авторитету та від

БУРІННЯ сутності згуртованості наукової громадськості з бурової справи, було навіть вилучено цю спеціальність із Переліку наукових спеціальностей ВАКа. І це в той час, коли багато менш важливих спеціальностей, навпаки, додавались до цього переліку. Завдяки активній та наполегливій діяльності членів Спілки А. О. Кожевникова, О. М. Давиденка, Я. С. Коцкулича та А. А. Каракозова спеціальність буріння свердловин у 2011 році була відновлена у переліку. Це підтверджує наскільки важливим є сьогодні об’єднання зусиль фахівців у вирішенні вирішені проблемних питань. Від членів Спілки не вимагається виконання обтяжливих обов’язків, навпаки, активна робота в організації повинна тільки допомагати їхній основній діяльності. Наприклад, викладачі в навчальному процесі можуть використовувати журнал «Буріння», в якому висвітлюється історія розвитку бурової справи, новітня технологія, діючі стандарти, проблеми сучасного розвитку бурових робіт та багато чого іншого, вкрай потрібного для пізнання студентами перспектив своєї майбутньої діяльності по обраній спеціальності. Участь, як викладачів, так і студентів у заходах, які проводить Спілка, дозволяє їм добре орієнтуватись і своєчасно адаптуватись в своїй

Виступає заступник декана ГРФ, доцент Юрій Кузін

діяльності до сучасних умов та постійно перебувати на передових позиціях розвитку науки та виробництва бурової галузі. В журналі «Буріння» №1 за 2009 рік були чітко визначені завдання Спілки та основні напрямки її діяльності, які на сьогодні не тільки не втратили своєї актуальності, а навпаки, з часом ще більш підтвердилась визначеність та крайня необхідність їх здійснення в сучасних умовах. Щодо виконання пропозицій та побажань, які були висловлені членами Спілки на минулих зборах. Так, Віктор Сірик вніс пропозиції відкрити в журналі нові рубрики по винахідництву, стандартизації та новим розробкам, а також організувати конкурсу на

№ 3-4 (8) липень — грудень 2011 кращий підручник по бурінню Для здійснення цих побажань Віктор Федорович був введений в склад редакційної колегії журналу, проте жодного кроку в цьому напрямку він не зробив. Йому були надані всі можливості для реалізації своїх задумів, проте він їх не використав. А. О. Кожевников запропонував організувати конкурс на кращого фахівця в різних номінаціях. Такі пропозиції вже були, проте бажаючих взятись до розробки такого положення поки що не знайшлося. Його зауваження щодо якості публікацій в журналі «Буріння» взяті до уваги. В. І. Тітов запропонував створити інформаційноаналітичний центр, надавати в журналі інформацію про нові проекти та організувати так видавничу діяльність, щоб вона давала прибуток. В журналі «Буріння» висвітлюється вся інформація про аналітичні дослідження, нові проекти и все інше за матеріалами, що подають члени Спілки. На превеликий жаль такої інформації від фахівців бурової справи поступає вкрай мало та не високої якості. Більш цінна інформація надається для публікації геологами (О. Ю. Лукін, А. М. Коваль), паливними аналітиками ( Г. Л. Рябцев), нафтовиками (В. А. Рамазанов, А. С. Титаренко, Б. В. Копей). Цікаві статті про нові ідеї регулярно пропонує професор УХТУ П. П. Єрмаков. В той же час від НГУ за три роки поступило всього одна стаття А. О. Кожевникова. Для такої відомої та авторитетної кафедри це зовсім нічого. Володимиру Тітову, який є методистом бізнес-школи Інституту економіки, необхідно запропонувати подати коротке повідомлення про його бачення, щодо прибутковості видання журналу «Буріння». Фахівець, особливо вищої кваліфікації, який вносить пропозиції, повинен чітко собі уявляти реальність та пропонувати конкретні заходи по їх здійсненню, а також бути самим активним і першим їх виконавцем. В обговоренні взяли участь завідувач кафедри, професор О. М. Давиденко, професор А. О. Кожевников, заступник декана ГРФ, доцент Ю. Л. Кузін, головний інженер ВАТ «Волковгеологія» А. Д. Бегун. За результати обговорення були ухвалені рішення: 1. Затвердити головою Дніпропетровської обласної організації Кожевникова Анатолія Олек сандровича, якому розробити та здійснити заходи по активізації діяльності організації. 2. Запропонувати кафедрі ТРРКК НГУ (О. М. Давиденко) розглянути на розширеному засіданні за участю членів Спілки питання про розробку комплексного плану заходів спільних дій, направлених на підвищення ефективності підготовки фахівців бурової справи. 3. Голові Дніпропетровської обласної організації А. О. Кожевникову щорічно надавати для публікації в журналі «Буріння» інформацію про результати діяльність організації.

Діяльність Спілки

МІЖНАРОДНА НАУКОВО-ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ «ФОРУМ ГІРНИКІВ – 2011» У Національному гірничому університеті відбулась (м. Дніпропетровськ) Міжнародна науково-практична конференція «Форум гірників 2011». Нинішній Форум проходив за підтримки кількох міністерств, науководослідних інститутів, Національної Академії наук України, ПАТ «ДТЕК-Павлоградвугілля», закордонних університетів-партнерів. Форум гірників у гірничому проводиться вже 10 років поспіль, привертаючи до себе увагу все більшої кількості вчених і виробничників різних країн світу. Більше ста науковців і бізнесменів, представники універ ситетів, науково-дослідних інститутів, приватних фірм і дер-

жавних установ приїхали цього року до Дніпропетровська з різних міст України, а також з Росії, Білорусі, Казахстану, Узбекистану, Польщі, Туреччини, Великобританії. З вдячністю до організаторів гірницького Форуму звернувся постійний його учасник Гаррі Литвинський з Донбаського державного технічного університету, зазначивши надзвичайну важливість щорічного великого зібрання. Бо саме тут науковці і виробничники обмінюються інформацією в галузі технології гірничого виробництва, геомеханіки і геотехніки, маркшейдерської справи, геології, машинобудування, електротехніки і електропостачання, екології і безпеки виробництва.

Учасники форуму

БУРІННЯ Серед нагальних проблем сьогодення – відновлення депресивних регіонів, де порушено екологічний баланс унаслідок утворення породних відвалів або й закриття шахт. Цьому питанню велику увагу приділяють науковці, про що у своїй доповіді аргументовано розповів проректор НГУ, професор О. М. Шашенко. Цікаво було дізнатися про плідну співпрацю українських і польських гірниківнауковців. Обговорювалися також пропозиції щодо заходів з реформування переліку спеціальностей гірництва, видання підручників для бакалаврів та магістрів. На засіданні геологічної секції з доповідями виступили представники Спілки буровиків України: голова правління А.І. Вдовиченко, члени правління А. А. Кожевников, Я. С. Коцкулич, О. М. Давиденко, А. А. Каракозов, члени Спілки М. С. Попова, С. Н. Парфенюк. та А. Д. Бегун.

Завідувач кафедри буріння Івано-Франківського національного тех нічного університету нафти та газу, професор Ярослав Коцкулича

Засідання геологічної секціїї

№ 3-4 (8) липень — грудень 2011

Асистент ДонНТУ Сергій Парфенюк

Виступ першого заступника генерального директора ВАТ «Волковгеологія» із Росії Анатолій Бегуна

Діяльність Спілки

ПРО СИЛИ, ЩО ПОСЛІДОВНО ТА НАПОЛЕГЛИВО ГАЛЬМУЮТЬ РОЗВИТОК ВИДОБУВНОЇ ГАЛУЗІ В УКРАЇНІ (Із доповіді голови правління Спілки буровиків України, чл.-кор. АТН України А. І. Вдовиченка на Полтавській регіональній науково-технічній конференції, що відбулася 15 лютого 2012 р.) Надра це той об’єкт, предмет користування якого, найбільше об’єднує всіх у суспільній діяльності. Буровики є першопрохідці у надрах і вся їх діяльність пов’язана із ними, тому проблеми в надрокористуванні для них є найбільш актуальними. На превеликий подив, суспільство в цілому, як влада так і громадськість, не надають належного приоритету розвитку видобувних галузей, особливо нафтогазовій, де доля бурових робіт найбільша, незважаючи на те, що ці види діяльності є головними складовими економічного процвітання та незалежності України. В Україні на сьогодні склалися сприятливі обєктивні умови для зростання самими високими темпами власного нафтогазовидобутку, проте гальмування цього процесу здійснюється шаленим тиском на владу сил, зацікавлених в імпорті енергоресурсів, про що відкрито заявляють представники влади, підтверджуючи тим свою неспроможність їм протистояти. «Деструктивними силами ведеться кампанія з недопущення використання шельфу Чорного моря для видобутку вуглеводнів. Тобто, ведеться кампанія, щоб залишити Україну енергетично залежною», сказав Вадим Чупрун – заступник голови правління НАК «Нафтогаз України» газеті Економічна правда 25.01.2012р. З моменту його гучної заяви минуло не мало часу. Де реакція на це уряду, президента, парламенту. В кінці кінців, чому не зчиняють відповідний галас засоби масової інформації, як вони це вміють робити по самим нікчемним справам. Згадаємо, який піднебесний галас та вовче виття зчинили ЗМІ, а сердобольні парламентарі відчайдушно рвали на собі одіж, захищаючи ніби то ущемлену собачу гідність із-за обмеження використання знеболюючих при оперуванні псів. Більш важливого питання на той момент в парламенті не відшукали. А коли страждають мільйони людей і щоденно, то це уже нікого не хвилює. Тепер згадаймо та порівняємо події річної давнини парламентські слухання «Про стан та перспективи видобутку вуглеводнів в Україні» 15 січня 2011 року. Прикладу більш млявого, незацікавленого, та байдужого обговорення важко навести. Опозиція та про владні депутати так захопились слуханням, що навіть язик проковтнули. Навіть черговим виступаючим не було підстав для словесної розминки. Проте факти, наведені доповідачами навіть сплячих депутатів повинні були розтривожити. Наведемо деякі із них: Заст. Мінпалива України І. В. Кирюшин допо відає: «..Національною програмою передбачено до 2010

року обсяги пошуково-розвідувального буріння довести до 418 тис. м., а прирости запасів вуглеводнів- до 46.6 млн. у.п.» Про фактичні досягнення - а ні слова, про причини та винних, тим паче - мовчок. А фактичне виконання склало не більше 50 %: пошуково-розвідувальне буріння - 217 тис. м, а прирости запасів -26,0 т.у.п. І причини та винні у цьому невиконанні Національної програми чітко проглядаються. Проте у депутатів, навіть у самих прискіпливих, ніяких запитань не виникло. Той же Кирюшин акцентує: «… У 2010 році «Нафтогаз» за геологорозвідувальні роботи до бюджету сплатив 251 млн грн., а отримав на виконання цих робіт із бюджету всього 63 млн., при ліміті 191 млн. грн». Наяву доведений та оприлюднений факт нецільового використання державних коштів із заподіяною державі прямою шкодою у значних розмірах. З причин такого недофінансування у простої довгий час перебуває більшість бурових бригад ВАТ «Укрнафта», якими недобурено до плану більше 48 тис. м. За подібне сьогодні уже люди мотають чітко визначений строк. А тут не виникає навіть елементарної цікавості. Директор ЧВ УкрДГРІ, член- кор. НАНУ О. Ю. Лукін аргументовано довів депутатам про можливість України в найближчі роки стати енергонезалежною за умови належної уваги влади до цієї проблеми, проте це у депутатів не викликало ніякого захоплення. Заступник голови Комітету Верховної Ради з природокористування О. С. Горошкевич проін формував, що на 2011-2020 роки планується приростити біля 127 млрд. куб. газу та нафти - 32.5 млн тон. (щорічно 13 млрд куб.м. газу та 3млн тон нафти). Необхідні витрати на це передбачаються 72 млрд грн. (щорічно 7 млрд грн), в т.ч. бюджетних 5,6 млрд (щорічно 500 млн грн). Секретар Комітету Верховної Ради з державного будівництва та місцевого самоврядування С.В. Гордієнко, депутат від Компартії заявив, що в Україні за останні 10 років ніколи не велась предметна розмова про розвиток економічного потенціалу країни та його провідних галузей. А про що ще може йти мова серед тих, головною функцією яких є вирішення зазначених питань. Це є публічною заявою-зізнанням про свою злочинну бездіяльність, яка повинна стати предметом уваги відповідних органів. Той же пан Гордієнко задав 10 риторичних питань, вичерпну відповідь на більшість із яких, він сам повинен був надати парламенту у своїй співдоповіді. Поряд із тим необхідно віддати належне йому за деякі озвучені данні. Валові доходи нафтогазових

БУРІННЯ підприємств у 2009 році збільшились на 1 млрд. грн, а рентні платежі, в той же час, скоротились на 3 млрд. Ось і ще одне із невикористаних джерел фінансування. Тільки цього уже достатньо щоб довести обсяги пошуково-розвідувального буріння до необхідного рівня 400 тис м., відновивши на повну потужність діяльність всіх геологорозвідувальних підприємств, наукових установ, виробників обладнання та інших організацій і тим самим суттєво збільшити поповнення бюджету, пенсійного фонду та в цілому оживити всю економіку в країні. Для порівняння деякі данні наведені в парламенті. Для «Чорноморнафтогаз» виділяють всього 8 млн. грн бюджетних коштів на рік, при потребі 300 млн. Це копійки порівняно із наведеними вище недоплатами у бюджет та нецільового їх використання. Але чому ці депутати-комуністи не наполягли на розгляду цих питань, не виступили в ЗМІ, не організували громадських обговорень. Причина, на наш погляд, криється у їхній імпортній «трубозалежністі». В останні часи ця патологія українських діячів набуває масової епідемії, і поки що вакцини від неї українське суспільство не винайшло. Найбільш зваженим на слуханнях був виступ заступ ника голови Полтавської обласної адміністрації Б. П. Галушка, який підкреслив наскільки важливим для соціально-економічного розвитку регіону в цілому є фінансування геологорозвідувальних робіт та видобувної галузі і що форма власності ніяк не перешкоджає інвестиціям. Він особливо наголосив наскільки недосконалості законодавства стримують розвиток видобувних галузей та державні чиновники не поспішають навести там лад. Внесені конкретні пропозиції по розподілу платежів на користь територіальних громад. Про що конкретно на слуханнях нам вказали іноземці: Джим Баун, президент «Венко Прикерченсь ка»: «…Розробка власних родовищ є для України економічною необхідністю, а не політичною грою; Чорне море може дуже легко стати другим Північним по видобутку нафти та газу; компанія «Венко» готова надати інвестиції в обсязі 3.6 млрд грн. на першочергові роботи по освоєнню шельфу, при умові здійснення необхідних реформ; всі реформи можно провести досить легко, але потрібно тільки одне – політична воля влади, без політичної волі нічого не відбуватиметься, не розроблятиметься та не видобуватиметься і Україна не досягне енергетичної незалежності, яка є ключовим моментом економічного успіху…» Патрик Ван Дале, компанія «Шелл» в Україні: «… За оцінками Світового банку нафтогазовому комплексу України щорічно необхідні інвестиції в розмірі 12 млрд грн. Для порівняння компанія «Шелл» інвестує у свої проекти з пошуку вуглеводнів 200 млрд грн., що додає щорічно 160 млн т.у.п. Для надання необхідних інвестицій потрібно тільки одне – створити в Україні сприятливий інвестиційний клімат…»

№ 3-4 (8) липень — грудень 2011 Керівник енергетичних програм Центру «Но мос» М. М. Гончар: «…Не потрібно винаходити українського велосипеда, є ряд міжнародних ініціатив, які забезпечують достатній рівень прозорості при умові їх імплементації в галузі. У 2002 році була проголошена «Ініціатива забезпечення прозорості видобувних галузей», яку прийняли 40 країн та підтримана такими кампаніями, як «Мобіл», «Шелл», «Шеврон» та іншими. Постановою КМУ №1098 від 30.09.2009р Україна приєдналась до цієї ініціативи. Механізм практичної реалізації передбачає надання компаніями інформації про їхні платежі та розкриття інформації державою про надходження, оприлюднення результатів, регулярні публікації звітів. Це розглядається як антикорупційна ініціатива…» Перший заступник голови правління НАК «На фтогаз України» В. М. Пустоваров: (…Процедура землевідведення складає по ВАТ «Укрнафта» в середньому 2.5 роки. Це досить неграмотний підхід. Держава повинна забезпечувати най скоріший доступ до ліцензійного об’єкту надрокористувача, який отримав спеціальний дозвіл, інакше це не зовсім зрозумілі процедури. Податки повинні носити стимулюючий характер. Не потрібно розробляти велосипед, а взяти приклад законодавства однієї із розвинутих країн - Канади, країни із схожими умовами з нафтогазовидобутку». Директор Інституту геологічних наук України, академік НАНУ П.Ф. Гожик: «…У нас є великий резерв малих родовищ. Навіть Росія при своїх гігантських запасах приступила до їх активного освоєння. У нас їх багато. Вони можуть бути освоєні на місцевому рівні і це буде великий резерв в нарощенні видобутку, особливо газу. Потрібно активно впроваджувати спрямоване та горизонтальне буріння, що різко підвищить видобуток. Необхідно, щоб держава визнала нафтогалузь пріоритетною. Багато шуму навколо сланцевого газу. Це питання абсолютно не актуальне і його необхідно зняти на 10 років. В Америці, якби не було пільг по оподаткуванню, цей видобуток був би у них нерентабельним. Проблему необхідно спочатку добре вивчити, а потім вже визначати шляхи її оптимального вирішення. …Треба зараз зосередитись на шахтному метані. Є хороші наробки, конкретні результати, за що деякі колективи уже отримали Державну премію. Прикерченський шельф, північний борт Дніпровсько-Донецької западини, треба всі сили кинути на їх освоєння. Газогідрати Чорного моря це також стратегічний резерв…» Голова профспілки працівників нафтогазової промисловості Дмитришин В. С.: «…Наявність кризи у нафтогазовій сфері є закономірним результатом непослідовної політики державного регулювання, яку по черзі демонстрували усі попередні уряди та законодавці. І, незважаючи на нічим необмежені можливості нинішньої влади вирішити всі проблеми дозвільної системи, вони з цим не поспішають, а навпаки, всіляко провокують втручання прокуратури до призупинення робіт, навіть в тих випадках, коли

Діяльність Спілки цим нікому не завдається ніякої шкоди. У всьому проглядається штучність надуманих проблем та вперте небажання влади всіх рівнів їх вирішувати. Бюрократична тяганина Мінприроди навколо продовження ліцензій граничить з економічним саботажем…» Стенографія Парламентських слухань (72 стор машинописного тексту) це кладезь, з якого можно черпати оригінальні цитати українських діячів, як позитив так і негатив, якими ми можемо керуватись в нашій повсякденні діяльності, проте, тільки ми, але не можновладці.. У них абсолютно інші поняття. З моменту Парламентських слухань минуло більше року. Що змінилось. Чи стали ці життєво важливі питання предметом обговорення в уряді, у ЗМІ. Чи вийшла хотя би одна телепрограма на ці вкрай актуальні теми. Кисельови, Шустери, Пальчевські та надмірна численність подібних російських провідників української свободи не вважають за потрібне ворушить цю тему. Про все інше - без всяких обмежень. Дозволяється навіть інформаційний «безпредел», а це зась, тут все під контролем. Чи то журналістам така вказівка, чи може вони самі своїм питливим умом дійшли до цього, але у них на цю тему накладено страхітливе табу. Характерний приклад. 20 січня 2011 року журнал «Деньги» зацікавився питаннями, які розглядались на Парламентських слуханнях, та звернувся до Спілки надати їм необхідну інформацію та коментарі. Спілка задовольнила їхню цікавість, проте були висловлені деякі застережливі сумніви, щодо можливості оприлюднення всього цього, чим навіть торкнули їх журналістську гідність, яка їм в цьому випадку не допомогла. По нинішній час, як опублікованих матеріалів, так і самих журналістів більше ніхто із членів Спілки не бачив і не чув. Незважаючи на всі перешкоди, Спілка буровиків України наполегливо, послідовно, терпеливо, компетентно, без зайвого галасу, розмірено та зважено здійснює свою статутну діяльність по захисту інтересів своїх членів, активно сприяє впровадженню сучасних технологій та підготовці високо кваліфікованих фахівців. Спілці вдалось вийти в кінці кінців на Перший національний телеканал в програмі «Контрольна робота» із своїми проблемами. Ми ще раз переконались в тенденційності, упередженості, непрофесійності та продажності наших ЗМІ. Для них основне - дешева сенсація, а яка користь чи шкода від неї - це не має ніякого значення. Це надзвичайно велика наша біда. Спілка звернулась до голови НТКУ Є. А. Бенкендорфа, з проханням, хоть би в рамках програми «Глибинне Буріння», організувати зустрічі та обговорення сучасних проблем дійсно глибинного буріння, яке дає можливість розкриття нових знань, підтвердження або відхилення глобальних наукових теорій та ідей, відкриття нових напрямків в науці та в цілому у розвитку людства. Відповіді не отримано. На їх думку більш глибоко в змозі забурюватись сьогодні артисти,

журналісти, фінансисти, гомосексуалісти, політики та спортсмени. Тільки вони визнаються мислителями і тільки їм дозволено розкривати та обговорювати глибокі знання та наукові теорії. Тому на їхніх таких знаннях, теоріях та поняттях сьогодні розбудовується нинішнє суспільство. Ось чому в першу чергу, без обмежень надається увага розвитку безкінечних у видумках розважальниим програмам, спортивним перегонам та іншому подібному, що не має ніякого відношення до культури, виховання та оздоровлення громадян, а тим паче економічного розвитку держави. Великі проблеми в надрокористуванні виникають у зв’язку із не чітко визначеним взаємовідношенням із екологією, вірніше, із насильством численних нічим не обґрунтованих екологічних обмежень, та різного роду надуманих формальних процедур, які не мають ніякого відношення до охорони та збереження навколишнього середовища. Державні, відомчі і навіть громадські екологічні інституції уміло використовуються сьогодні як високо ефективний та добре замаскований інструмент політичного впливу, відстоювання корпоративних інтересів в недоброякісній конкуренції та в клановому суперництві, що сприяє розвитку корупції та хабарництва. Тенденція, виділення екології, як окремої галузі тільки збільшує екологічне навантаження на навколишнє середовище, тому що витрачаються шалені кошти на її утримання та ще більші - на постійне доведення суспільству доцільність свого існування, навіть там де це абсолютно не потрібно. Найбільш досконалий механізм реалізації наведеного негативу є екологічні експертизи, які інколи не варті навіть і паперу на якому вони так витієвато викладається. Яскравий приклад цьому є отримання дозволу на викиди від окремої «буржуйки», установленої у віддаленому кар’єрі чи в глухому лісі для обігріву взимку всього одного сторожа. Якщо розібратись по суті, то виникає справедливе питання: кому і яку конкретно шкоду нанесуть ці викиди. По нікчемності розмірів шкідливості, визначити їх, навіть глибокими дослідженнями найсучаснішими інструментальними методами, практично неможливо. Проте, дуже просто підраховуються шалені збитки та шкода довкіллю від безглуздої дозвільної процедури, обліку, звітності та контролю. Вартість окремого проекту в декілька тисяч грн., його екологічна експертиза, розрахунок викидів, оформлення дозволу на викиди, щоквартальний розрахунок забруднення, сплата податку, встановлення обліку та статистична звітність, контроль та витрати пов’язані з ним. І це ще не повний перелік безтолково надуманих діянь цієї страхопудної і нікому не потрібної сфери діяльності. Витрати паперу, викиди від транспорту, що задіються на виконання цих робіт, втрати на відволікання кваліфікованих фахівців

БУРІННЯ від суспільно-корисної діяльності, мабуть в сотні а інколи в тисячі разів перевищують розміри віртуальної шкоди довкіллю від викидів однієї «буржуйки». Поряд із тим, індивідуальне пічне опалення приватних житлових будинків мабуть на декілька порядків перевищують обсяги викидів подібних виробничих, проте, там ніяких дозволів, податків та всякого іншого не потрібно. Там мабуть екологи вбачають викиди з цілющими благовоньями. Звісно, що ніхто не заперечує проти заходів по зменшенню забруднюючих викидів але процедура здійснення цих заходів повинна бути максимально та розумно спрощена. Розробка типових проектів із всіма передбаченими експертизами та розрахунками, вартість яких повинна бути розрахована по фактичних витратам. Податки на викиди повинні бути враховані в ціні палива і сплачують їх виробники палива, що спрощує облік, контроль та ставить у рівні умови всіх, незалежно від виду діяльності та форми власності. І спеціальний екологічного контроль кожного об’єкту автоматично відпадає. Ті, хто використовує недосконалі установки спалює більше палива, а відповідно більше сплачує податків за викиди. Менше палива, менше викидів, менше податків. Просто, доступно всім без спеціальної підготовки і головне - дешево. Ось чим, на наш погляд, повинна займатись екологія. Але самі вони цим займатись не будуть, тому, що це викликає сумніви в доцільності їх утримання. Влада також не зацікавлена спонукати їх до цього: «Ворон ворону око не виклює». Тому основний тягар по вирішенню цих проблем лягає на плечі обєднань свідомих та компетентних фахівців: асоціацій, спілок та інших подібних.. Стосовно відкритого листа-звернення Асоціації «Всеукраїнський союз виробників будівельних матеріалів та виробів» до влади та громадськості, щодо українських кар’єрів нерудної сировини. По суті змісту, звісно, його запропоновао підтримати. Проте, необхідно визнати, що стиль викладення та форма звернення його мало ефективна, внаслідок перевантаження складними поясненнями, відступам, повторенням, архаїзмами та застарілими даним. За цим всім нагромадженням важко розуміється суть справи. Для обґрунтованого викладення суті достатньо всього однієї сторінки і нічого зайвого, тоді воно буде сприйматись до уваги та спрощується процедура контролю широким загалом їх виконання. Сьогодні владі непотрібно щось довго пояснювати, розжовувати та витрачаючи на це час та ресурс. Це нам, так вважається, що вони в чомусь не зовсім обізнані та не володіють ситуацією на місцях і т. п. Там все прекрасно розуміють і всім володіють, і навіть більше ніж ми це собі уявляємо. Проте, вони уміють добре прикинутись невинними ягнятками. Тому такі звернення тільки їм на руку у відволіканні вирішення конкретних питань. У зверненні не враховані останні важливі події про владного навмисного затягування вирішення окремих

№ 3-4 (8) липень — грудень 2011 питань спрощення процедури в дозвільній системі. Так, гарант Конституції в програмі економічного розвитку країни, а саме розділу «Поліпшення бізнесклімату й залучення інвестицій» зазначив «…Потенціал підприємництва не може реалізуватися повною мірою в Україні через несприятливий бізнес-клімат, неефективну регуляторну систему, високий рівень корупції, відсутність ефективних механізмів із залучення інвестицій і захисту прав інвесторів..» Завдання для влади поставлено «…зменшення часових і грошових витрат при одержанні дозвільних документів..» Із цих гучних заяв видно, що гарант прекрасно знає, що відбувається, прилюдно словесно бичує та повчає «заблудших» чиновників самого високого рангу. І тут же реальні його дії викладені у наступній послідовністі: Азаров М. Я. на початку 2011 року подає у Верховну Раду погоджений та відпрацьований законопроект про спрощення процедури надання земельних ділянок для користування надрами. Верховна Рада ретельно опрацьовує його в 10 комітетах, та приймає в липні 2011 року відповідний Закон. Команда Президента його відхиляє та вносить свої пропозиції. Верховна Рада 22 грудня 2011 року приймає Закон із врахуванням пропозицій Президента. Команда Президента вдруге 10 січня 2012 року його відхиляє і Президент не підписує Закон України «Про внесення змін до статті 151 Земельного кодекс України, щодо спрощення процедури надання земельних ділянок для потреб, пов’язаних з користуванням надрами». Все, кінець всім заявленим модернізаціям. Гарант їх породив, він і сам їх ліквідував. Переломний рік, про який згадано в звернені, нікого не переламав і нічого корисного, крім ще більшої тяганини, не вніс а лише додав владі впевненості у своїй непохитності відстоювати в першу чергу корпоративні інтереси. Постановою від № 615 від 30.05.2011 року Кабмін дещо спростив та одночасно й ускладнив ситуацію: Держгеонадра, відповідно до п.8 з усім «теплом» чиновника до підприємця і надр твердить: «Документи розглядаються тільки за умови їх комплексності. Документи, що не відповідають вимогам цього порядку, повертаються заявнику». Повертаються без консультації, без будь-якої ідеї сприяння платнику податків. пройти цей нескінченний і коштовний шлях. Органи місцевого самоврядування доливають при цьому масла у вогонь. Приклад активний «парламент» Львівської області, який прийняв, у проекті власного регуляторного акту «Порядок розгляду обласною радою питань користування надрами на території Львівської області» запропонував суб’єктам господарської діяльності надавати ще більш об’ємний пакет документів, а ніж вимагає Кабмін своєю Постановою для таких центральних органів державної влади як Мінприроди та Держгеонадра. А ще вищими в цьому відношені є сільрада, міськрада та райрада, яким теж

Діяльність Спілки потрібен всеохоплюючий пакет документів та на додачу: зобов’язання побудувати і школи, і дитсадки, і дороги і все сьогодні, й наперед. Саме влада місцева та державна повинна готувати інвестиційні проекти, проводити аукціони, розвивати інфраструктуру, а потім, коли запрацюють підприємства, отримати: плату за надрокористування, плату за землю, податок на доходи працюючих, податок на прибуток підприємств, і лише тоді з’явиться можливість добровільних інвестиційних угод, витрат на рекультивацію тощо. Спілка буровиків пропонує внести та від стоювати на всіх рівнях наступні пропозиції по спрощенню дозвільної системи: 1. З отриманням Спеціального дозволу на надрокористування, земельні ділянки, координати яких вказані дозволом, надаються користувачу без всяких погоджень, слухань та експертиз; 2. Спеціальні дозволи видаються на ділянки, які попередньо погодженні на місцях та у відповідних органах на всіх рівнях з наданими необхідними експертними висновками; 3. Процедуру попереднього погодження та експертних висновків здійснює державний орган, що видає Спеціальні дозволи. 4. Враховуючи високий сучасний рівень обробки інформації терміни проходження погоджень, слухань та експертиз повинні бути мінімально скорочені до 10, 30 та, як виключення за певних обставин, може бути подовжено до 60 днів.

5. Всяка відмова в погоджені повинна бути вичерпно обґрунтованою та надана в установлені терміни. Порушення цих вимог розглядається, як спонукання до корупційних дій та автоматично направляється у відповідні контролюючі органи для притягнення винних до відповідальності. 6. Органу, який видає Спецдозволи, встановлюються відповідні напруженні завдання по розвитку надрокористування та стимулюванню цієї діяльності, а фінансування його здійснюється за рахунок ставок відрахувань за надра тільки від ново введених об’єктів. Ставки відрахування від використання старих об’єктів направляється до загального бюджету. Пропонується також: 1. Звернутись в органи державної влади та місцевого самоврядування, до громадських організацій, ЗМІ з пропозиціями розвернути широке обговорення на всіх рівнях проблем розвитку національної видобувної галузі, яка є основою соціально-економічного розквіту та незалежності України. 2. Звернутись до Верховної Ради провести низку парламентських слухань про подолання перешкод, що стримують пріоритети розвитку видобувної галузі. 3. Провести у 2012 році регіональні конференції в Львівській, Харківській, Сумській, Луганській та Івано-Франківських областях та АР Крим по розгляду піднятих питань. 6. Встановити постійний моніторинг нормативноправових актів в надрокористуванні.

Пресс-служба Української народної партії 18 квітня 2012 року оприлюднила заяву Народного депутата України, голови Української народної партії Юрія Костенка: «… Думаю, що Кабінету міністрів має сенс дослухатися до пропозицій Спілки буровиків України та подати відповідні законодавчі пропозиції в парламент щодо спрощення дозвільної системи. Спілка вважає, що центральна та місцева влада мають видавати спеціальні дозволи на надрокористування, земельні ділянки з вказаними у дозволі координатами лише після того, як відповідний державний орган з видачі спецдозволів здійснить всі процедури узгоджень та експертних висновків. Терміни слухань, експертиз тощо мають бути скорочені до 10-30, як виняток – до 60 діб. Якщо бюрократія порушує встановлені терміни, це розглядається як саботаж та корупційні дії та автоматично направляється в правоохоронні органи. Фінансування органу, який видає спецдозволи, має здійснюватися за рахунок ставок відрахувань виключно від нововведених об’єктів. Держгеонадра, яким підпорядковується орган, що готує спецдозволи, мають бути переведені з Мінекобезпеки в Мінпромполітики. Спілка буровиків вимагає також встановити постійний моніторинг нормативних актів, щоб бюрократія не створювала перешкоди розвитку видобувної галузі. Ще раз хочу підкреслити, – успішною буде лише та українська влада, яка діятиме за принципами економічного націоналізму (патріотизму), – захищати національний інтерес, розбудовувати потужну економіку на базі власних – НАЦІОНАЛЬНИХ – ресурсів, наповнювати український ринок власною продукцією. Інакше Україна навічно залишиться фінансовим донором Росії та «Газпрому». Прес-служба УНП.

№ 3-4 (8) липень — грудень 2011

БУРІННЯ

ВИРІШУВАТИ СОЦІАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЗА РАХУНОК БУРОВИКІВ — НЕПРИПУСТИМО Голові Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики Хомутинніку Віталію Юрійович №130 від 16 травня 2012 р До розгляду Верховної Ради України внесено Проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо збільшення доходів Державного бюджету для реалізації соціальних програм)», реєстраційний номер 10331 від 11.04.2012 року (далі проект Закону України № 10331), поданий суб’єктом законодавчої ініціативи – народним депутатом VI скликання - Климець П. А. Як слідує з положень проекту Закону України № 10331, порівняльної таблиці та пояснювальної записки проектом Закону пропонується: - збільшити ставку рентної плати за природний газ, що видобувається в Україні та реалізується в комерційних цілях (не для потреб населення) з діючих у розмірі 237 гривень за 1000 куб. метрів видобутого природного газу (у тому числі нафтового (попутного) газу) та з 118,5 гривень за 1000 куб. метрів видобутого природного газу (у тому числі нафтового (попутного) газу) з покладів, що повністю залягають на глибині понад 5000 метрів, на ділянках надр (родовищах) в межах території України до 949,93 гривень за 1000 куб. метрів видобутого природного газу (у тому числі нафтового (попутного) газу) та до 475,40 гривень за 1000 куб. метрів видобутого природного газу (у тому числі нафтового (попутного) газу) з покладів, що повністю залягають на глибині понад 5000 метрів, на ділянках надр (родовищах) в межах території України; - змінити ставки плати за користування надрами, які встановлені в абсолютних показниках, на відсоткові ставки від вартості видобутих корисних копалин, що дозволить забезпечити відповідність між рівнем плати та цінами реалізації корисних копалин; Отже прийняття запропонованого проекту закону № 10331 в частині зміни розмирів рентної плати за природний газ та в частини зміни розмирів плати за користування надрами, які встановлені в абсолютних показниках, на відсоткові ставки від вартості видобутих корисних копалин суттєво погіршить існуюче положення газовидобувної галузі України, приведе до зменшення інвестування в пошук, розвідку покладів природного газу та газового конденсату та як наслідок - до зменшення видобутку природного газу на Україні. Так, Податковим кодексом України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (підпункт 258.1.1. пункту 258.1. ст. 258) встановлені (діючі) ставки рентної плати за природний газ в розмірі 237,00 гривень за 1000 куб. метрів видобутого природного газу (у тому числі нафтового (попутного) газу) та 118,5 гривень за 1000 куб. метрів видобутого природного газу (у тому числі нафтового (попутного) газу) з покладів, що повністю залягають на глибині понад 5000 метрів, на ділянках надр (родовищах) в межах території України. Пунктом 259.2 статті 259 Податкового кодексу України встановлено коригуючий коефіцієнт до ставок рентної плати за природний газ, а саме: до визначеної у підпункті 258.1.1 пункту 258.1 статті 258 цього Кодексу ставки рентної плати за природний газ (237,00 гривень) у кожному податковому (звітному) періоді застосовується коригуючий коефіцієнт, який обчислюється Міністерством фінансів України. Величина коригуючого

коефіцієнта обчислюється десятковим дробом з точністю до чотирьох знаків відповідно до актів законодавства з питань проведення статистичних спостережень за змінами цін (тарифів) на споживчі товари (послуги) і розрахунку споживчих цін. Інформацію про результати обчислення коригуючого коефіцієнта за динамікою митної вартості природного газу Міністерство фінансів України подає щомісяця до 5 числа наступного податкового (звітного) періоду центральному органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної економічної політики. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної економічної політики, щомісяця до 10 числа наступного податкового (звітного) періоду розміщує визначену величину коригуючого коефіцієнта на своєму офіційному веб-сайті у спеціальному розділі та подає відповідну інформацію центральному органу державної податкової служби. Для прикладу розмір коригуючого коефіцієнту до рентної плати за природний газ у квітні 2012 року складає 2,3316. Таким чином, розмір рентної плати за видобутий природний газ у квітні 2012 року становить 552,58 гривень. Розрахунок: 237,00 гривень (базова ставка за податковим кодексом) х 2,3316 (коригуючий коефіцієнт) = 552,58 гривень. Розмір коригуючого коефіцієнту опублікований на офіційному сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (http://www.me.gov.ua/control/uk/publish/ article?art_id=182185&cat_id=133291). Якщо проект Закону України № 10331 буде прийнятий у запропонованій редакції та при цьому не буде скасований коригуючий коефіцієнт, передбачений у пункті 259.2 статті 259 Податкового кодексу України, то розмір рентної плати за видобутий природний газ складатиме: 2214,85 гривень. Розрахунок: 949,93 грн. х 2,3316 = 2214,85 гривень. Отже такий розмір рентної плати (2214,85 гривень) за видобутий природний газ приведе то того, що видобуток власного природного газу на Україні стане економічно недоцільним, виходячи з наступного: 1) Згідно з діючим законодавством України ціна реалізації природного газу на Україні є регульованою. Відповідно до ст. 4 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу» від 8 липня 2010 року № 2467-VI - державне регулювання діяльності суб’єктів ринку природного газу, в тому числі суб’єктів природних монополій та суб’єктів господарювання, які діють на суміжних ринках, здійснюється Кабінетом Міністрів України, Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, та центральними органами виконавчої влади в межах їх повноважень. До повноважень національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, належать забезпечення проведення тарифної та цінової політики на ринку природного газу. Відповідно до Указу Президента України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики», від 23 листопада 2011 року № 1059/2011 - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики (НКРЕ), є державним колегіальним органом, підпорядкованим Президенту України і підзвітним Верховній

Діяльність Спілки Раді України. НКРЕ відповідно до покладених на неї завдань розробляє і установлює: граничні рівні цін на природний газ для установ та організацій, що фінансуються з держав ного і місцевих бюджетів, для промислових споживачів та інших суб’єктів господарювання. Наприклад постановою № 540 від 28.04.2012 року «Про встановлення граничного рівня ціни на природний газ для промислових споживачів та інших суб’єктів господарювання» Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики (НКРЕ) установила граничний рівень ціни на природний газ для промислових споживачів та інших суб’єктів господарю вання без урахування податку на додану вартість, збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом на рівні 3509,00 грн. за 1000 м3. Продавати видобутий на України природний газ промисловим споживачам за ціною, яка вище ніж встановлена НКРЕ для промислових споживачів та інших суб’єктів господарювання - заборонено. 2) Якщо буде законодавчо встановлена рентна плата за видобутий природний газ на території України (за 1000 куб. метрів) з урахуванням коригуючого коєфіціенту) в розмірі 2214,85 гривень (див. розрахунок вище), то видобуток природного газу на території України стане економічно недоцільним, оскільки у складі граничного рівня ціни на природний газ (3509,00 гривен відповідно до постанови НКРЕ) буде 2214,85 гривень рентної плати. Таким чином, залишок від вартості 1000 куб. метрів природного газу після сплати рентної плати, яка пропонується проектом Закону України № 10331, складатиме всього 1294,15 гривень. Розрахунок: 3509,00 гривень (гранична ціна) – 2214,85 гривень (рентна плата з урахуванням коригую чого коєфіціенту) = 1294,15 гривень. Якщо у відсотковому вигляді, то у вартості продажу природного газу рентна плата буде складати 63,1%. 3) Дохід, від вартості реалізації 1000 куб. метрів природного газу, який залишається в розпорядженні газовидобувника в розмірі 1294,15 гривень після сплати рентної плати, яка запропонована у проекті Закону України № 10331 у свою чергу підлягає оподаткуванню податком на прибуток по ставці, що встановлена у Податковому кодексі України. Таким чином, впровадження нового розміру рентної плати за природний газ в проекті Закону України № 10331 приведе до економічної недоцільності ведення пошуку (розвідки) та розробки родовищ природного газу на Україні, оскільки після сплати рентної плати та інших податків від вартості реалізації природного газу в розпорядженні газовидобувника не залишиться коштів, яких буде достатньо для проведення розвідки покладів природного газу, підтримання існуючого рівня видобування природного газу та модернізації виробництва. Також слід зазначити негативні соціальні наслідки впровадження нового розміру рентної плати за природний газ за проектом Закону України № 10331. Так, сума (1294,15 гривень від реалізації кожної 1000 куб. м. газу), яка буде залишатись у підприємств газовидобувної галузі буде недостатньою не тільки для розвідки родовищ природного газу та видобування газу та її ще не вистачить для вирішення соціальних питань підприємств у тому числі головніше - на виплату заробітної плати. Це приведе не тільки до зменшення рівня заробітної плати та ще приведе до скорочення численності персоналу газовидобувних підприємств, що у свою чергу приведе до зменшення надходжень до пенсійного фонду Україні (Єдиний

соціальний внесок) та зменшення надходжень до бюджетів у вигляді податку на доходи фізичних осіб. В рівної мірі такі наслідки відносяться і до підрядних організацій, які виконують роботи на замовлення газовидобувних підприємств, оскільки буде суттєве зменшення обсягів закупівель обладнання та скорочення замовлень на роботи та послуги підрядним організаціям. Крім того, у проекті Закону України № 10331 передбачається зміна ставки плати за користування надрами, які встановлені в абсолютних показниках, на відсоткові ставки від вартості видобутих корисних копалин. Так, наприклад існуюча ставка плати за користування надрами для видобування природного газу складає 42,05 гривень за одну тис. куб. метрів. Проектом Закону України № 10331 передбачається збільшення плати за користування надрами з метою видобування природного газу до 12% від вартості видобутих корисних копалин. При цьому, проект Закону України № 10331 чітко не встановлює саме яка вартість видобутих корисних копалин є базою для розрахунку плати за користування надрами – собівартість видобутку або вартість реалізації. Наприклад: якщо базою для розрахунку плати за користування надрами з метою видобутку природного газу за проектом Закону України № 10331 буде вартість реалізації природного газу, то розмір плати за користування надрами з метою видобутку природного газу складатиме 421,08 гривень. Розрахунок: 3509,00 грн (гранічна ціна на газ, що встановлена НКРЕ) / 100 x 12 = 421,08 гривень). Якщо додати до суми плати за користування надрами - 421,08 гривень суму рентної плати - 2214,85 гривень (розрахунок див. вище), то в розпорядженні газовидобувних підприємств залишиться не 1294,15 гривень від ціни реалізації кожної 1000 куб. м. газу, а лише 873,07 гривень. Про негативні наслідки такого податкового навантаження газовидобувної галузі написано вище, але слід додати, що такий стан речей ще приведе до зменшення інвестиційної привабливості газовидобувної галузі України та у кінцевому рахунку приведе до зменшення видобутку природного газу на Україні та до залежності від імпортного газу. Крім того, у проекті Закону України № 10331 зазначено, що цей Закон набуває чинності з дня, наступного за днем його офіційного опублікування. Це є незаконним, оскільки суперечить положенням підпункту 4.1.9. пункту 4.1. статті 4 Податкового кодексу України де встановлено, що - зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року. На підставі викладеного, виступаючи на захист членів Спілки буровиків України, які в більшій мірі постраждають від нововведень, тому що більшість із них залишиться без роботи, а виконання соціальних програм від цього тільки суттєво погіршиться, просимо Вас врахувати наші всебічно обґрунтовані пропозиції по відхиленню Проекту Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо збільшення доходів Державного бюджету для реалізації соціальних програм)», реєстраційний номер 10331 від 11.04.2012 року в частині внесення змін до підпункту 258.1.1 пункту 258.1 статті 258 та частині внесення змін до розділу «Горючі корисні копалини» пункту 263.9 статті 263 Податкового кодексу України та проведення широкого громадського обговорення цього питання, як це передбачено законодавством.

БУРІННЯ

№ 3-4 (8) липень — грудень 2011

ДІЯЛЬНІСТЬ СПІЛКИ З ПОДОЛАННЯ ПЕРЕШКОД, ЩО ЧИНЯТЬ ДЕРЖАВНІ ОРГАНИ ПРИ ПОГОДЖЕННІ ПРОЕКТІВ НА БУРІННЯ СВЕРДЛОВИН НА ВОДУ Головний санітарний лікар Одеської області Л. Г. Засипко самочинно призупинив з липня 2011 року видачу експертних висновків проектної документації на буріння свердловин на воду, нібито спираючись на положення нового Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», і своїми протиправними діями створив перешкоди у проектуванні бурових робіт по спорудженню свердловин на воду в регіоні.

Новим Законом ніяким чином не заборонялось санітарним органам продовжити погоджувати проекти, а діючим на той час Водним кодексом це було передбачено. Незначні розбіжності в законодавстві при розумному підході державних службовців не могли створювати ніяких проблем. Проте, пан Л.Г. Засипко вирішив чимось виділитись серед інших своїх колег, по скільки в інших регіонах такі погоджування видавались без перешкод. Подолати впертість цього місцевого свавільного чиновника не зміг навіть Кабінет Міністрів України, про що свідчить тривала переписка Спілки буровиків України із відповідними органами центральної виконавчої влади. Лист Головному санітарному лікарю України Анатолію Пономаренку за № 301 від 02.09.2011 р. містив такий зміст:

«В окремих областях України (зокрема в Одеській області) практично призупинена діяльність з проектування та буріння свердловин на воду через відмову місцевих закладів держсанепідемслужби надавати погоджувальні висновки на проекти буріння свердловин через розбіжності в тлумаченні положень Закону України (№3038-VI) “Про регулювання містобудівної діяльності” від 17.02.2011 р., Водного Кодексу України (№213/95-ВР) та Кодексу про надра. Якщо прийняти до уваги, що свердловини на підземні води (Водний Кодекс, ст. 1) фактично є спорудами, які експлуатують надра, то потрібно відносити роботи з буріння свердловин на воду в першу чергу до діяльності, пов’язаної з надрокористуванням. Згідно вимог Водного Кодексу та Кодексу про надра, проекти на буріння свердловин на воду повинні погоджуватись, і погоджувались до цього, із органами санітарного нагляду і тому самочинне призупинення цього погодження є грубим порушенням законодавства України. Місцеві органи санітарного нагляду повинні виконувати вимоги всіх чинних Законів України, а не вишукувати незначні казуси, які цьому перешкоджають та стримують виконання Державної програми «Питна вода». Звертаємось до Вас з проханням надати відповідні роз’яснення місцевим органам санітарного нагляду та здійснити всі необхідні заходи для усунення перешкод діяльності бурових підприємств, які за допомогою буріння свердловин на воду підвищують санітарноепідеміологічні умови в населених пунктах, особливо в тих де є проблема з питною водою». Наступний лист Спілкою буровиків України був надісланий Прем’єр-міністру України Миколі Аза рову за № 502 від 14.11.2011 р. з проханням зупинити бюрократичну тяганину: «Головному санітарному лікарю України Анатолію Пономаренку було направлено звернення (лист №30111 від 2.09.2011 р., копія додається) з проханням вжити заходи по усуненню перешкод, які чинять деякі місцеві органи санітарного нагляду (зокрема в Одеській області) по узгодженню проектної документації на буріння свердловин на воду. Відповіді на звернення не отримано, протизаконні перешкоджання в узгодженні проектної документації продовжуються, що стримує виконання Державної програми «Питна вода». Звертаємось до Вас з проханням вжити відповідні заходи по припиненню безпідставної бюрократичної тяганини в органах Державної санітарного нагляду навколо узгодження проектної документації по бурінню свердловин на воду».

Діяльність Спілки Відповідь Першого заступника Голови Державної санітарно-епідеміологічної служби України:

Ось, власне, копія листа Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України:

Міністру з охорони здоров’я України О. В. Аніщенку (№ 520 від 13.12.2011 р.): «Головному санітарному лікарю України Анатолію Пономаренку було направлено звернення (лист №301-11 від 2.09.2011 р.) з проханням вжити заходи по усуненню перешкод, які чинять деякі місцеві органи санітарного нагляду ( зокрема в Одеській області) по узгодженню проектної документації на буріння свердловин на воду. Вам було направлено звернення (лист № 501 від 14.11.2011 р.) з проханням Вашої допомоги у вирішенні піднятих питань. Отримана відписка першого заступника Голови ДСЕСУ О. П. Кравчука (лист № 01.03/2559 від 23.11.2011), яка свідчить про те, що органи санітарного нагляду ухиляються від вирішення питань, які відносяться до їх компетенції. Подібні питання позитивно вирішується на місцях в більшості областей України, за виключенням Одеської та Миколаївської. Просимо Вашого сприяння у прискоренні вирішення питань узгодження проектної документації на буріння свердловин на воду органами санітарного нагляду. Звертаємось до Вас також з пропозицією провести розширену нараду (конференцію) за участю представників відповідних міністерств, підприємств та організацій для обговорення подібних проблемних питань та визначенню шляхів їх своєчасного вирішення». Ще один лист Прем’єр-міністру України Миколі Азарову за № 27 від 28.01.2012 р.: «Вдруге звертаємося до Вас з проханням вжити заходи по усуненню перешкод, які чинять деякі місцеві органи санітарного та екологічного нагляду (зокрема в Одеській області) по узгодженню проектної документації на буріння свердловин на воду, що стримує виконання Державної програми «Питна вода». На наші неодноразові звернення у відповідні центральні органи державного управління, позитивної

БУРІННЯ відповіді не отримано (копії листів додаються). З одного боку санітарні органи відмовляються погоджувати проекти на підставі положень нового законодавства про містобудування, а з іншого, екологічні служби відмовляються від експертизи цих проектів без висновків санітарних органів, керуючись положенням діючого Водного кодексу. Розбіжності в законодавстві відомства визнають, проте відповідні заходи для усунення перешкод вони не здійснюють, що викликає подив. Виникає запитання, чи не проглядається в цьому корупційні дії з боку чиновників, на що було вказано Президентом України В.Ф. Януковичем на останній зустрічі урядовцям, зокрема міністру з охорони здоровя О. В. Аніщенку. В наведеній бюрократичній тяганині чітко проглядаються винні, і тому вони повинні бути притягненні до сурової відповідальності за бездіяльність, яка завдала і продовжує завдавати шкоду, як окремим підприємством, так і в цілому державі. Спілка всіляко підтримує та схвалює дії уряду по упорядкуванню законодавчих актів, проте недбалість окремих чиновників дискредитують уряд та гальмують позитивні зрушення в країні». Відповідь Державної служби геології та надр України за дорученням Міністерства екології та природних ресурсів України:

№ 3-4 (8) липень — грудень 2011

Лист Держуправління охорони навколішнього природного середовища в Одеській області від 26. 01.2012 р.:

Віце-премєр-міністру України – Міністру охоро ни здоровя України Раїсі Богатирьовой за № 61 від 3 березня 2012 р.: «Звертаємось до Вас з проханням вжити заходи по припиненню свавілля, яке чинять органи санітарного нагляду в Одеській області, безпідставно відмовляючи підприємствам погодити проектну документацію на буріння свердловин на воду. По цій причині із липня 2011 року по нинішній час роботи призупинені і перспективи вирішення питання не проглядається. З одного боку санітарні органи відмовляються погоджувати проекти на підставі положень нового зако-

Діяльність Спілки нодавства про містобудування, а з іншого, екологічні служби відмовляються від експертизи цих проектів без висновків санітарних органів, керуючись положенням діючого Водного кодексу України. На наші неодноразові звернення до головного санітарного лікаря України та Міністра охорони здоровя України позитивної відповіді не отримано. Державна служба геології та надр України переконливо роз’яснює (лист від 05.01.2012р за №53.01.10-12) та пропонує керуватись статтею 106 Водного кодексу України, проте органи санітарного нагляду продовжують вперто відмовлятись від цього. Напрошується питання, чи є такий закон, який категорично забороняв санітарній службі продовжити погоджувати проекти згідно ст. 106 діючого Водного кодексу України. Якщо такого закону не має, то дії конкретної посадової особи, що категорично відмовила та продовжує систематично та наполегливо, не зважаючи на переконливі компетентні роз’яснення, відмовляти у такому погоджені, є протизаконні і кваліфікуються як злочинна бездіяльність, або навмисно спрямована протиправна діяльність, яка заподіяла окремим громадянам, підприємству та в цілому державі значну шкоду. А дії посадових осіб центральних органів управління, що не вжили заходів по припиненню таких протизаконних дій, кваліфікуються як корупційні. В наведеному беззаконні, на підставі копій листів, що додаються, чітко проглядаються винні, і тому, вони повинні бути притягненні до відповідальності, а потерпілі та держава мають законне право на відшкодування збитків. Якщо в подальшому такі протиправні дії не припиняться, а винні не будуть покарані за зловживання службовим становищем та добровільно не відшкодують нанесені збитки, згідно діючого законодавства, виступаючи на захист своїх членів, Спілка змушена буде звернутись за допомогою до Генеральної прокуратури та Президента України. Покладаємо велику надію, що з появою нового Міністра настане кінець такому вкрай розгнузданому безладу в органах санітарного нагляду». До цього часу від команди пані Богатирьової відповіді на запит не отримано. Санітарні органи Одеської області проекти не погоджують. Проте, є відповідні зрушення. Президент України зробив добру справу і в кінці кінців підписав Закон 4220 –VI (4220-17) від 22.12.2011р, яким відмінив другу частину Статті 106. Водного кодексу України: «Проектнокошторисна документація на проведення цих робіт погоджується у встановленому порядку з державними органами геології та охорони здоров’я». Тепер погоджувати проекти на буріння свердловин в санітарних органах не потрібно. Все ніби вирішено. Але в нашій державі з численною армією бездарних ненаситних чиновників, не так все просто вирішується. Розвязуючи під тиском якесь питання вони, ніби навмисне, залишають собі щось таке, ніби не значне на перший погляд, але яке потім створює проблему значну більшу

ніж та, яка була вже вирішена. А залишили вони собі недоторканою, як злоякісну пухлину, третю частину статті 106, яка трактує: «Дозвіл на проведення спеціальних робіт по спорудженню експлуатаційних свердловин на воду видається державними органами охорони навколишнього природного середовища за наявності погодженого проекту і є підставою для фінансування цих робіт» Тепер появилось нове гальмо, більш потужне і зубасте ніж попереднє - органи охорони навколишнього середовища, які тепер не приймають проекти без погоджень. А де і як повинні погоджувати проекти, ніхто не дає роз’яснень. Після довготривалих бюрократичних митарств, на рівному місці виникла нова проблема, ще більш складна ніж та, що так важко була нібито вирішена. Напрошується питання, навіщо утримувати таку величезну армію державних службовців, депутатів, їх помічників, різних комітетів, відомств, консультантів, радників та всього не счисленного іншого подібного, наділяти їх самою сучасною оргтехнікою та різного роду атрибутами, високими вченими ступенями та званнями, якщо вони не в змозі, після тривалих погоджень та обговорень, вирішити навіть самого простого питання. Вони не сприяють оперативному вирішенню важливих державних питань, а навпаки, поставлені для того, щоб все де тільки це можливо гальмувати та зупиняти.

БУРІННЯ

№ 3-4 (8) липень — грудень 2011

Діяльність Спілки

Спілка буровиків України, виконуючи свої статутні завдання по захисту інтересів своїх членів, продовжує свою діяльність по вирішенню піднятих проблеми, виносить це на широке коло обговорення в засобах масової інформації, в громадських радах та буде добиватись у відповідних органах покарання винуватих у протиправних діяннях, які чітко визначаються у наведених листах. 24 травня 2012 року Глава держави у своєму виступі на засіданні Ради регіонів наголосив, що гальмування процесу реформ в країні – тим більше з боку членів Уряду - є неприпустимим та звернувся до Прем’єр-міністра Миколи Азарова з вимогою провести моніторинг та надати конкретні пропозиції по притягненню винних до відповідальності. Використовуючи таку нагоду Спілкою одразу були направлені пакети документів Прем’єр-міністру і Президенту України з відповідними пропозиціями та великою надією, що в кінці кінців настав час, коли влада розпочала рішучі дії в наведенні в державі елементарного порядку. Прем’єр-міністру України Миколі Азарову за № 125 від 29.05.2012 р. Про факти гальмування міністерствами процесу реформ Шановний Миколо Янович! Звертаємось до Вас третій раз з проханням вжити заходи по усуненню перешкод, які чинять деякі місцеві органи санітарного та екологічного нагляду (зокрема в Одеській області) по узгодженню проектної документації на буріння свердловин на воду, що стримує виконання Державної програми «Питна вода». На наші неодноразові звернення у відповідні центральні органи державного управління, позитивної відповіді не отримано. Президентом України підписаний Закон №4220 від 22.12.2011р про вилучення із ст.106 Водного кодексу процедури погодження із органами охорони здоровя. Проте, внаслідок недбалості чиновників, які готували та погоджували законопроект, залишилась частина,

що передбачає невідомо яке погодження. Тепер уже бюрократичну тяганину, що продовжується майже рік, безпідставно затіяли екологічні органи. Президент України Віктор Янукович наголосив (Прес-служба Президента від 24.05.2012), що гальмування процесу реформ в Україні - тим більше з боку членів Уряду – є неприпустимим. «...Проведіть моніторинг і дайте конкретні пропозиції...». Направляємо Вам доведені документально та оприлюднені конкретні факти недбалості і бездіяльності чиновників та навмисного гальмування відповідними міністерствами реформ Президента та Уряду. В наведеній бюрократичній тяганині чітко проглядаються винні, і тому вони повинні бути притягненні до сурової відповідальності за бездіяльність, яка завдала і продовжує завдавати шкоду, як окремим підприємством, так і в цілому державі. Додається: 1. Матеріали, які підготовлені для друку в журналі «Буріння» та оприлюднення в Інтернеті на 3 арк. 2. Копії листів від влади у відповідь на запити на 14 арк. Президенту України Віктору Януковичу за № 126 від 29.05.2012 р. Про факти гальмування міністерствами процесу реформ. Шановний Вікторе Федоровичу! Звертаємось до Вас з проханням вжити заходи по усуненню перешкод, які чинять деякі місцеві органи санітарного та екологічного нагляду (зокрема в Одеській області) по узгодженню проектної документації на буріння свердловин на воду, що стримує виконання Державної програми «Питна вода». На наші неодноразові звернення у відповідні центральні органи державного управління, позитивної відповіді не отримано. Направляємо Вам доведені документально та оприлюднені конкретні факти недбалості і бездіяльності чиновників та навмисного гальмування відповідними міністерствами реформ Президента та Уряду. В наведеній бюрократичній тяганині чітко проглядаються винні, і тому вони повинні бути притягненні до сурової відповідальності за бездіяльність, яка завдала і продовжує завдавати шкоду, як окремим підприємством, так і в цілому державі. Додається: 1. Матеріали, які підготовлені для друку та оприлюднення в Інтернеті на 3 арк. 2. Копії листів від влади у відповідь на запити на 15 арк. Проте, як було підтверджено з часом, влада поки що не налаштована виконувати свої галасливі безвідповідальні обіцянки. Гучні заяви Президента до далекого Одеського регіону поки не дійшли, там свої порядки, там мабуть діють закони іншої держави.

№ 3-4 (8) липень — грудень 2011

БУРІННЯ

МАНІПУЛЯЦІЇ З РЕОРГАНІЗАЦІЄЮ ДРГП «ПІВНІЧГЕОЛОГІЯ» Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 7 вересня 2011 р. N 937-р за пропозицією Державної служби геології та надр України цілісний майновий комплексу Північного державного регіонального геологічного підприємства «Північгеологія» було передбачен в управління Національному банку. Це розпорядження повинно набути чинності з 1 жовтня 2011 року. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2011 р. N 1100 Північне державне регіональне геологіче підприємство «Північгеологія» реорганізоване шляхом виділення частини майна з утворенням на його базі державного підприємства «Українська державна геологічна компанія» з віднесенням до сфери управління Державної служби геології та надр. В розпорядженні також зазначено, що Державній службі геології та надр подати в установленому порядку Кабінету Міністрів України у місячний строк після державної реєстрації державного підприємства «Українська державна геологічна компанія» пропозиції щодо включення зазначеного підприємства до переліку об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації та здійснити в установленому порядку заходи, пов’язані з реорганізацією північного державного регіонального геологічного підприємства «Північ геологія». У зв’язку із тим, що в наведених діях КМУ, які здійснені за подачею ДСГУ, не проглядалося нічого корисного, крім явної шкоди в значних розмірах, як для держави так і для колективу ДРГП «Північ геологія», Спілка буровиків України. виступаючи на захист своїх членів згідно вимог Статуту та чинного законодавства звернулась до Прем’єр-міністра України М. Я. Азарова з таким листом (№30 від 06.02.2012р), текст якого приводиться дослівно. Звертаємось до Вас з проханням взяти до уваги наші застережливі сумніви щодо зваженості дій окремих чиновників по виконанню Розпорядження КМУ від 12.10.2011 року №1100-р «Про реорганізацію північного державного регіонального геологічного підприємства «Північгеологія». Викликає сумнів компетентність осіб, які безпосередньо розробляють та здійснюють заходи по реорганізації. Скритність від громадськості своїх задумів створює враження, про їх наміри відстоювати в першу чергу відповідні корпоративні інтереси за рахунок державних та колективів підприємств, що підлягають перетворенню. Підпорядкування Центробанку підприємства ДРГП «Північгеологія», на нашу думку, є недоцільним, так як це підприємство, порівняно з іншими, ніколи не виконувало значних обсягів золоторудних робіт, а його бренд не відповідає передбаченому виду та території діяльності. Є інші підприємства, які більше відповідають вказаному напрямку діяльності, проте вони не приймаються до уваги. Необхідно також враховувати, що така непродумана реорганізація призведе до надмірних втрат на

перереєстрацію діяльності структурних підрозділів ДРГП «Північгеологія», внесе суттєвий розлад в організацію робіт, приведе підприємство до банкрутства а більшість його кваліфікованих працівників залишить без роботи та зарплати. Доцільним в даному випадку проглядається утворення при Центробанку нової структури із всеукраїнським брендом «Українська геологічна компанія» з чітко визначеним напрямком, сферами діяльності та підпорядкуванням. Реєстрація такого нового підприємства та його комплектація всім необхідним за рахунок інших діючих підприємств, в т.ч. і ДРГП «Північгеологія», є оптимальним та мало витратним напрямком, визначеної урядом, реорганізації. Сьогодні працівники ДРГП «Північгеологія», більшість із яких є члени Спілки буровиків України, внаслідок недбалості чиновників, тривалий час перебувають у невизначеному стані, без заробітку та всякої надії на перспективу свого фахового працевлаштування. Від такого відношення чиновників втрачається довіра громадян до дій уряду. Виступаючи на захист інтересів членів Спілки, просимо Вас розглянути можливість відміни рішень по вказаній реорганізації, які суперечать державним та колективним інтересам та сприяти проведенню передбачених заходів не в угоду окремим чиновникам та корпоративним групам, а згідно установленого законодавством порядку. В передбачені законодавством терміни була отримана відповідь із грубим порушенням процедури проходження подібних звернень. Відповідь отримана не від КМУ, куди було адресовано звернення, а від Держгеонадра України, дії якої оскаржуються. У листі Голови цієї служби А. Е. Ставицького (виконавець Дяденчук О.Г.) не надано жодної відповіді, на поставлене в запиті Спілки, питання.

Діяльність Спілки захист своїх бурових бригад при виконанні бурових робіт на Шиманівському залізорудному родовищі. Та коли Спілкою буровиків України, згідно діючого законодавства, була зроблена спроба виступити на захист своїх членів, державні підприємства відмовились надати відповідну інформацію про збитки нанесені в результаті протизаконних дій з боку тих, хто перешкоджав та продовжує наполегливо перешкоджати бурінню свердловин на вказаному родовищі. Ось приклад - які «значні зусилля» прикладають органи державного управління в реалізації економічних і соціальних інтересів у сфері геології та використання надр. Отримана також відповідь від директора Державної скарбниці Національного банку України М. П. Фатєєва, копія якого нижче подається.

В листі зазначено, що Держгеонадра України прикладає значні зусилля по підвищенню ефективності діяльності державних геологічних підприємств, проте, не наведено прикладу жодного конкретного заходу, здійсненого в цьому напрямку. Їх і не може бути, тому що цей поважний орган центрального державного управління жодним чином не те, що сприяє, а навпаки, всіляко гальмує розвиток підпорядкованих підприємств та в цілому галузі. Яскравим прикладом таких дій є призначення керівниками цих підприємств осіб, які не мають жодного відношення до геологічної галузі і навіть досвіду відповідного рівня. І це в той час, коли на сьогодні є пре достатньо досвідчених та відповідальних і навіть відданих про владних професіоналів на місцях. Ніякого здорового глузду у цих кроках неможливо побачити навіть при самому прискіпливому їх розгляді. Незрозуміло також, чому Держгеонадра України та призначені нею так званні «антикризові» керівники, виявляючи піклування за рентабельну роботу ввірених їм підприємств, не стали на законний

Цей лист також не вніс ясності по тим питанням, які були поставлені у зверненні Спілки до КМУ і це підтверджує, що наведені реорганізації це незрозумілі маніпуляції, які не мають нічого спільного із налагодженням видобутку золота та поповнення золотовалютних резервів Національного банку України а тим паче до розвитку мінерально-сировинної бази та збагачення країни.

№ 3-4 (8) липень — грудень 2011

БУРІННЯ

ЩОДО СИТУАЦІЇ, ЯКА СКЛАЛАСЯ НАВКОЛО КИЇВСЬКОГО ГЕОЛОГОРОЗВІДУВАЛЬНОГО ТЕХНІКУМУ Київський геологорозвідувальний технікум добре відомий не тільки в Україні, а і далеко за її межами. Попит на фахівців, яких готує технікум, зростає. Підготовка спеціалістів-геологорозвідників, на відміну від інших, потребує особливої матеріально-технічної бази та викладачів із відповідною фаховою підготовкою та практичним досвідом. Керівниками цього закладу завжди призначались добре відомі в галузі високоосвічені та відповідальні професіонали. По іншому і не могло бути. Останні 15 років технікум очолював досвідчений та відданий своїй справі фахівець В.В. Лузан, який, завдяки своєму авторитету та впливу, налагодив тісні стосунки із керівництвом і фахівцями геологорозвідувальної галузі та іншими сферами, що дозволило йому у складних соціально-економічних умовах, зберегти надбання колективу, а у деяких напрямках діяльності навіть розвинути та зміцнити рівень підготовки фахівців. Серед широкого кола фахівців не викликало ніяких сумнівів в належному виконанні В. В. Лузаном своїх обов’язків. Проте, наказом МОНМС № 536 від 01.11.2011р, невідомо з яких мотивів, В.В. Лузан був звільнений із своєї посади. Висловлюючи свою стурбованість з цього приводу, Спілка буровиків України звернулася до Прем’єр міністра України, доктора геолого-мінералогічних наук М.Я.Азарова (лист № 503 від 14.11.2011 р.) з проханням підтримати клопотання залишити В.В.Лузана продовжувати виконувати директора технікуму до обрання нового. Відповідь надійшла з великим запізненням на початку січня 2012 року від МОНМСУ, копія якого нижче надається.

В листі не вказано за які такі тяжкі провини В. В. Лузану, навіть не дозволено продовжувати виконувати свої обов’язки і чому вже протягом довгого часу не оголошується конкурс на заміщення вакансії. У зв’язку із тим що наш прем’єр, як фахівець від геології, не зважаючи на свою високу посаду і вплив, нічим не зміг, як завжди, допомогти, Спілка звернулась за допомогою до Радника Президента України, керівника Головного управління з гуманітарних та суспільно-політичних питань Адміністрації Президента України Ганни Герман (лист № 37 від 23 лютого 2012 року), який подається нижче дослівно: „Київський геологорозвідувальний технікум, єдиний в Україні спеціалізований учбовий заклад з високим вітчизняним та міжнародним рейтингом, уже понад 80 років стабільно забезпечує геологорозвідувальні та видобувні галузі техніками геологами, геофізиками, гідрогеологами, буровиками, механіками, які завжди відзначались високим рівнем підготовки, користувались значним попитом, а в подальшому, у зв’язку із збільшенням обсягів та глибин використання надр, їх роль буде неухильно зростати. Зростаюча потреба в промисловості вказаних фахівців викликає необхідність подальшого суттєвого зміцнення матеріально-технічної бази технікуму, його кадрового потенціалу та удосконалення навчального процесу. Проте, непродуманими і недбалими діями та зловживаннями деяких чиновників із МОНспортмолоді, наполегливо, крок за кроком створюються перешкоди нормальній діяльності технікуму, що гальмує розвиток процесу підготовки вкрай потрібних державі фахівців. 2 листопада 2011 року був звільнений з посади, у зв’язку із закінченням контракту, директор технікуму В. В. Лузан. Нікого на місце виконувача обов’язків директора по 15 лютого 2012 року не було призначено і конкурс на заміщення вакансії до сьогодні не оголошено. 15 лютого 21012 року, з порушенням Закону України «Про вищу освіту» (п.2 ст 39), в. о. директора технікуму призначено ректора Київського славістичного університету, доктора економічних наук, професора В. Б. Захожая, який ніякого відношення до геологорозвідувальної справи та технікуму не має (КСУ є

Діяльність Спілки тільки орендарем площ, які належать технікуму. Подана пропозиція ДАКу позбавити КСУ ліцензії). Таким чином відбувся перший крок рейдерського захоплення навчального закладу, який має стратегічне значення для держави. Подальші кроки передбачають обєднання технікуму із Київським університетом управління та підприємництва з метою заволодіння приміщенням технікуму. До Вашого відома: КУУП створений у 2011 році шляхом злиття Академії комунального господарства та Інституту бізнесу, на навчання в яких в минулому році не було подано жодної заяви. Ось на який рівень пропонують сьогодні чиновники опустити учбовий заклад, який відомий своїми випускниками в багатьох країнах світу. Просимо Вашої допомоги винести на обговорення широкого кола громадськості із залученням ЗМІ питання захисту від свавілля чиновників, збереження та подальшого розвитку святині геологорозвідувальної спільноти, гордості нашої країни - Київського геологорозвідувального технікуму.” Відношення до звернень як в Секретаріаті КМУ та і в Адміністрації Президента стандартне і як завжди з порушеннями чинного законодавства – вирішення питань направляються на розгляд тим, діяння яких оскаржуються. Спілка просила Ганну Герман тільки в одному: допомогти винести на обговорення піднятого питання широким колом громадськості із залученням ЗМІ. А її чиновники, мабуть не дочитавши листа до кінця та в порушення всіх, як моральних так і юридичних норм, направили його не туди куди їх просили. Лист за підписом Першого заступника Є. М. Суліми подається нижче. Виконавець цього неправдивого документу І. М. Іс макаєва трактує по-своєму статтю 39 Закону України «Про вищу освіту». Наводимо нижче вимоги Закону і як його тлумачать чиновники на свій лад. Стаття 39 Закону України «Про вищу освіту» 2. Кандидат на посаду керівника вищого навчального закладу першого або другого рівня акредитації повинен бути громадянином України, вільно володіти українською мовою, мати вищу освіту, відповідну підготовку та стаж педагогічної роботи у вищих навчальних закладах відповідного профілю не менше ніж п’ять років. Кандидатура В. Б. Захожая не відповідає вимогам Закону в частині наявності відповідної підготовки та стажу роботи у ВНЗ відповідного профілю не менше п’яти років. Він в загалі ніякого відношення до геологічної галузі не має. Ступінь доктора економічних наук та вчене звання професора ніяким чином не дає йому переваг в займанні цієї посади. Вчена ступінь з економічних наук здобувається в кабінеті. На відміну від цього, фахівець з розвідники надр все здобуває лише в польових умовах.

Міністерство в даному випадку порушило законодавство та надало громадськості неправдиву інформацію, що ще раз підтверджує протиправність дій чиновників. Довідка з www.maup.com.ua: Захожай Валерій Борисович

Освіта: вища, 1977 рік по спеціальності «Статистика» Досвід роботи: 10.09.1973 - 23.09.1973 — старший лаборант відділу нархозплана ЕНГІ Держплану УРСР; 01.09.1973 - 01.07.1977 — студент Київського інституту народного господарства, обліково-економічний факультет, спеціальність «Статистика»; 02.08.1977 - 19.10.1977 — інженер Головного інформаційнооблікового центру при РМ УРСР; 25.10.1977 - 07.05.1979 — служба в Радянській Армії; 16.07.1979 - 01.03.1987 — молодший, старший науковий співробітник відділу нархозплана ЕНГІ Держплану УРСР; 27.04.1987 - 05.01.1997 — старший викладач, доцент, професор Київського торгово-економічного інституту; 05.01.1997 - 12.06.2000 — директор Інституту стабілізації та розвитку економіки ЄУФІМБ, завідувач кафедри бухгалтерського обліку і статистики; 14.06.2000 - 14.06.2006 — директор Інституту міжнародної економіки та фінансів МАУП, завідувач кафедрою фінансів і статистики; 15.06.2006 - 25.12.2008 — завідувач кафедрою фінансів і статистики. 25.12.2008 - жовтень 2010 — ректор МАУП. 01.11.2011 - 09.02.2012 — ректор Київського славістичного уні верситету. 09.02.2012 - по цей час — виконуючий обов’язки директора Київського геологорозвідувального технікуму. Захоплення: наукова література, сучасна та народна музика, подорожі.

БУРІННЯ

№ 3-4 (8) липень — грудень 2011

УДК 622.24.051

Породоразрушающий и металлобрабатывающий инструмент – техника и технология его изготовления и применения (По материалам 14-й Морской Международной конференции) С 18 по 24 сентября 2011 г на базе пансионата «Алмаз» ИСМ НАНУ в пос. Морское Судакского района в Крыму была проведена очередная 14-ая Морская Международная конференция: «Породоразрушающий и металлообрабатывающий инструмент – техника и технология его изготовления и применения» В работе конференции приняли участие 84 ученых и специалистов из 41 организаций Украины, России, Армении, Белоруссии, Польши и США. Среди них: от Национальной академии наук Украины: Институт сверхтвердых материалов им. В. Н. Бакуля, Институт проблем материаловедения им. И. Н. Францевича, Институт электросварки им. Е. О. Патона, Научно-технологический алмазный концерн «АЛКОН»; от учебных заведений Украины: Национальный горный университет, Донецкий национальный технический университет; Ивано-Франковский национальный технический университет нефти и газа, Кременчугский национальный университет им. М. В. Остроградського, Национальный технический университет «Киевский политехнический институт»; от Министерства екологии и природополь-зования Украины: КП «Кировгеология», КП «Южукргеология», КП «Южэкогеоцентр», СГРГП «Севукргеология», ДРГП «Донецкгеология», НПП «Геоинформ», Днепропетровское отделение УкрДГРИ; от НАК «Недра Украины: ДП «Западукргеология», ДП «Крымгеология»; от производственных предприятий Украины: МФ ООО «ТЕХ-НОКОР» (г. Харьков), ОАО «Металлокерам» (г. Киев), ООО «Вок-стрим» (г. Киев), ОАО «Металлокерам» (г. Киев), Феодосийский механический завод, ООО «Недра» (Житомир), ОАО «Геолстрим» (Киев), ЧАЭС (г. Славутич), ООО «Востокспецсервис», Союз буровиков Украины; от научных учреждений России: «ВНИИАлмаз», Московский институт стали и сплавов, Институт физической химии и электрохимии им. А. М. Фрумкина РАН (г. Москва); Тульское НИГП, НИИ синтетического каучука им. академика С.В. Лебедева (С.Петербург), СКТБ «Технолог» (С.Петербург), ЗАО «Алмазный центр», г. С.-Петербург Институт физики высоких давлений РАЕН (г. Троицк), С.Петербургский горный университет, Омский государственный технический университет, Северо-Восточный федеральный университет (г. Якутск), Институт проблем нефти и газа Сибирского отделения РАН ( г. Якутск), Юргинский технологический институт (филиал Томского политехнического университета, г. Юрга), ОАО «Ги-редмет»; от Белоруси: Физико-технический институт НАНБ; от Армении:ООО «Омега-Энерго» (г. Ереван); от Польши: Institute of Advanced Manufacturing Technology, Krakow, от США Megadiamond, a Schlumberger Com-pany, North Provо. В числе участников конференции: академиков НАН Украины – 1; член-корреспондентов НАН Украины – 1; докто-ров технических наук – 16; докторов химических наук – 1; кандидатов технических наук – 20; кандидатов хими-ческих наук – 4; кандидатов физико-математических наук – 1; аспирантов и студентов – 14; руководителей предприятий и инженеров – 26.

С докладом о выполнении постановления 13-й конференции выступил председатель оргкомитета, д. т. н. Н. А. Бондаренко. 1. Институтом сверхтвердых материалов разработана и испытана на Шимановском железорудном месторожде-нии конструкция коронки БС60 WL ( 75,7 мм) для бурения снарядами со съемными керноприемниками импортными буровыми установками. Достигнута максимальная проходка в слабо трещиноватых породах до130 м, а в сильно трещиноватых – до 40 м. 2. Донецким НТУ рассмотрена возможность уменьшения длины гидроударного бурового снаряда за счет исполь-зования в конструкции ударного механизма более короткого бойка без уменьшения его массы. Предварительная проверка технического решения выполнена путем использования бойка в виде короткой толстостенной трубы, залитой свинцом. Для экспериментальной оценки эффективности такого решения выполнен сравнительный анализ характеристик гидроударника ПБС-127 с традиционным бойком длиной 1400 мм (диаметром 80 мм) и утяжеленным бойком длиной 750 мм диаметром 94 мм. При использовании укороченного бойка, длительность импульса снижена более чем на 30%, что отрицательно сказывается на эффективности передачи энергии удара бойка колонковому набору. Очевидно, использование укороченого бойка

Вступительное слово директора ИСМ академика Н. В. Новикова

с сохранением массы является не целесообразным. Использование более плотного материала для изготовления бойка с сохранением его длины, т. е. с увеличением массы перспективно, однако чрезмерное увеличение массы приведет к резкому росту рабочего давления, пределы которого ограничены возможностями применяемых насосов. Для проработки возможности исполь-

Наука та сучасні технології зования утяжеленных бойком требуется новые решения по конструктивному исполнению гидродвигателя ударного механизма, хотя такая задача скорее всего может быть отнесена к инженерным и вполне реализуемым вопросом. 3. Достигнуто согласие ИСМ, Ивано-Франковского НТУНГ и Дрогобычского долотного завода о проведении работ по созданию шарошечных долот с опорами скольжения из твердых сплавов. Ведутся работы по подготовке конкретных предложений по конструкции опор скольжения. 4. Сотрудниками ИСМ, исходя из опыта твердосплавного производства и модельных представлений о вероятностном характере формирования межкарбидных контактов в твердых сплавах, произведена оценка состояния карбидного скелета в спеченных твердых сплавах с различным содержанием кобальта, разработан метод металлографической оценки доли контактов с различной степенью ориентационного, размерного и химического соответствия, произведена количественная оценка доли контактов разных типов в сплавах ВК32, ВК6 и ВК8, предложено ряд способов воздействия на состояние межкарбидных границ в твердых сплавах, проводится анализ доли контактов разных типов после воздействия на твердый сплав разными методами.

Учасники конференции

6. Институтом проблем материаловедения им. И.Н. Францевича НАН Украины продолжил работы, посвященные разработке процесса получения распыленных порошков двойного карбида вольфрама (релита) с содержанием основной фракции менее 160 мкм. В основу технологи положен метод центробежного распыления горизонтально вращающегося электрода. Одной из составляющих технологии является процесс формирования цилиндрической заготовки из релита, которая впоследствии используется как вращающийся электрод.За истекший период для ре-шения поставленной задачи разработана конструкция установки горячего прессования со сменными нагреватель-ными элементами, под-

готовлена конструкторская документация и изготовлен опытный образец установки, которая проходит техническую проверку пуско-наладочные работы и последующие испытания в рабочем режиме. 7. Проведены исследования и сравнительная оценка морфометрических характеристик шлифпорошков природ-ных и синтетических алмазов, полученных методом ситового разделения. Природные алмазы были представлены Северо-Восточным федеральным университетом (СВФУ), синтетические – Институтом сверхтвердых материалов им. В. Н. Бакуля НАН Украины (ИСМ). Полученные результаты представлены в совместной статье в журнале «Сверхтвердые материалы». № 4, 2011 г. Впервые в полном объеме диагностированы морфометрические характе-ристики шлифпорошков природного алмаза и выполнена количественная оценка их однородности по системно-критериальному методу. Из исследованных порошков были изготовлены образцы композита на металлической связке и переданы в Якутию для исследования эксплуатационных характеристик порошков в композите (инстру-менте) по методике СВФУ. 8. В Санкт-Петебургском государственном технологическом институте (ФГУП НИИСК им. С. В. Лебедева) отра-ботана методика изготовления и исследования антимикробных систем на основе алмаза детонационного синтеза (ДНА) и регулирования прооксидантного действия наноалмаза направленным изменением химического состава поверхности. Результаты исследований были доложены на конференции. В ИСМ НАН Украины были изготовлены образцы ДНА с различным содержанием sp2-фазы углерода (АСУД75–АСУД95). Для тестовых испытаний анти-микробной активности образцы переданы в Санкт-Петербург. Результаты показали возможность использования ДНА – даже содержащих sp2фазу в качестве систем защиты от микробиологического заражения. Результаты со-вместной работы оформляются и будут опубликованы в журнале «Сверхтвердые материалы». 9. ИСМ НАН Украины совместно с «СТБ Технолог» (Санкт-Петербург) выполнен сравнительный анализ физико-механических свойств наноалмаза различных марок производства Украины и России. Установлено, что существуют некоторые отличия физико-механических свойств по следующим характеристикам: удельная поверхность, маг-нитная восприимчивость, удельное электросопротивление, -потенциал, содержание примесей др. – в зависимости от применяемых методов синтеза и технологий химической очистки. Указанные отличия необходимо учитывать при дальнейшем применении ДНА. Исследования в этом направлении продолжаются. 10. Экспериментально установлено, что оптимальными эксплуатационными характеристиками обладает композиционный материал, поликристаллическая оболочка которого формируется в процессе спекания из микропорошков алмаза АСМ 40/28, для повышения

БУРІННЯ износостойкости и термостойкости материала могут дополнительно вводиться микропорошки природного алмаза зернистостей 28/20–40/28. Разработана конструкция буровой коронки типа БС 76–CVD. Изготовлена опытная партия коронок, которые переданы для испытаний в условиях «Севукргеология». 11. Из алмазных нанопорошков, предоставленных ФГУП СКТБ «Технолог», были приготовлены смеси с нанодис-персным оксидом вольфрама WO3. Проведение отжига в атмосфере водорода при параметрах, определенных при работе с алмазным нанопорошком фирмы «ALIT», привело практически к полному восстановлению оксида до металлического вольфрама. Реакционным спеканием в условиях высоких давлений получены образцы нанокомпозита «алмаз – карбид вольфрама». В настоящее время проводится изучение фазового состава и физико-механических свойств указанных образцов. 12. Успешно продолжаются совместные работы ИЭС им. Е. О. Патона и ИСМ им. В. Н. Бакуля по отработке тех-нологии и инструмента для развития нового метода сварки трением с перемешиванием. Испытания, проведенные в лабораторных условиях, экспериментальных образцов показали принципиальную возможность наплавки никеля на медную пластину. Отрабатываются режимные параметры процесса. 13. Подготовлен обзор по наноструктурным твердым сплавам и на его основе разработаны предложения по основным направлениям их развития в Украине (ООО «Металлокерам», Киев). 14. Союзом буровиков Украины подготовлены и опубликованы в Сборнике конференции предложения к программе по разработке суперэффективной твердосплавной коронки для вращательного колонкового бурения и целесообразности рекуперации алмазов из отработанного бурового инструмента. 15. Подготовлен доклад о цеолитах (ООО «Геолстрим»). 16. В работе конференции приняло участие 14 молодых ученых, аспирантов и магистров. Наибольшую ативность проявил ДонНТУ. В программу конференции включен доклад по диссертационной работе м.н.с. Назарчука С. Н. «Спекание при высоком давлении алмазных порошков двух уровней дисперсности для получения износостойких поликристаллических композитов с повышенной термостабильностью». 17. К началу работы конференции издан сборник научных трудов «Породоразрушающий и металлообрабатывающий инструмент - техника и технология его изготовления и применения». 18. В работе конференции впервые приняли участие представители Польши и США. На пленарном заседании было заслушано 10 до кладов: В докладе старшего научного сотрудника ИСМ, к. т. н. Н. Ф. Колисниченко «АЛМАЗАМ УКРАИНЫ 50 ЛЕТ» были представлены основные этапы развития ИСМ

№ 3-4 (8) липень — грудень 2011

Надежда Колисниченко об основных этапах развития ИСМ

и достижения в области синтеза сверхтвердых материалов и инструментов на их основе. Заместитель председателя Союза буровиков Украины, секретарь НТС Госгеолнедра Украины, к. т. н. И. И. Мартыненко представил «Новую программу развития минерально-сырьевого комплекса Украины как один из путей деятельности ИСМ» Поставленные программой задачи вызывает необходимость значительного расширения объемов буровых работ, что в свою очередь повышает спрос на породораз-рушающий инструмент, и новые разработки ИСМ будут востребованы.

Иван Мартыненко о новой программе развития минеральносырьевого комплекса Украины

Председатель правления Союза буровиков Украины, чл. корр. АТН Украины А. И. Вдовиченко обосновал «ОСНОВНЫЕ НАПРАВЛЕНИЯ СОВЕРШЕНСТВОВАНИЯ ПОРОДОРАЗРУШАЮЩЕГО ИНСТРУМЕНТА И ТЕХНОЛОГИИ ЕГО ПРИМЕНЕНИЯ», среди которых отмечены следующие: 1. Создание суперэффективной твердосплавной коронки должно развиваться в направлении армирования

Наука та сучасні технології ее высокопрочными и износостойкими твердосплавными вставками, обеспечивающими эффективный процесс бурения твердых и крепких пропластков мощностью от нескольких десятков сантиметров до первых метров, в зависимости от категории пород по буримости. При этом, геометрия твердого сплава и короночного кольца должна допускать многоразовую пере заточку

Директор НПК «Геолстрим» из Киева В. П. Шов копляс представил обширную информацию О ЦЕОЛИТЕ - природном минерале вулканогенно-осадочного происхождения. Пористая структура, содержащая активные обменные катионы K, Mg, Ca, Na, определяет его уникальные адсорбционные, катионно обменные и каталитические свойства, которые одновременно обладают высокой кислотоустойчивостью и термостабильностью. Минерал с порами молекулярного размера (4 ангстрем) подобно губке впитывает и прочно удерживает самые различные загрязнители (тяжелые металлы, радионуклиды, нитраты, нитриты, хлориды, аммиак и еще целый спектр химических и биологических загрязнений). Установлено, что при контакте с водой цеолит ощелачивает ее, значительно понижая жесткость воды.

Анатолий Вдовиченко о направлениях совершенствования бурового породоразрушающего инструмента

режущей части и длительного сохранение наружного и внутреннего диаметров в номинальных пределах. 2. Дальнейшее совершенствования технологии приготовления и применения эмульсионных промывочных жидкостей для высокооборотного алмазного бурения должно осуществляться в направлении разработки специальных присадок до базовых эмульсолов, которые позволяют широко регулировать поверхностно-активные, смазочные, противозадирные, моющие, охлаждающие и ингибирующие способности эмульсий для получения в определенных заданных условиях высоких технологических, экономических и экологических характеристик. 3. Достигнутый уровень исследований и практического опыта совершенствования рекуперационных техно-логий, а также экономические стимулы роста цен на алмазное сырье дают все основания, определяющие целесо-образность рекуперации алмазов из отработанного бурового инструмента и повторное их рациональное использования. 4. Первоочередными мероприятиями развития работ по рекуперации алмазов должны быть: восстанов-ление на современном уровне рекуперационного производства; усиление контроля Минфина за соблюдением требований Инструкции по сбору и рекуперации отработанного алмазного инструмента и стимулирование производителей и потребителей алмазного инструмента, способствующих развитие рекуперации и вторичного использования алмазов

Валерий Шовкопляс о цеолите, который спасет мир

Доказан выразительный эффект «Литовита» (БАД на основе цеолита) при токсическом и инфекционном гепатите, позитивное влияние на функциональное состояние печени. Адсорбционная активность цеолита к глюкозе может применяться при лечении сахарного диабета, усиления костной ткани, приостановления остеопороза. Использование цеолита в растениеводстве обеспечивает высокую всхожесть семян, ускоряется рост, развивается сильная корневая система. С цеолитом попадают в почву обменные соединения кальция, магния, натрия, калия, а также различные микроэлементы. На протяжении многих лет цеолит повышает урожайность плодовоягодных культур, сокращает сроки созревания, работает в почве 5-10 лет. Цеолит является резервуаром воды и поддерживает необходимую влажность почвы, при поливе он впитывает влагу в себя, а затем постепенно в необходимых количествах отдает растениям (один килограмм цеолита способен впитать около семисот грамм воды). Под действием минерала уменьшается вымывание азота из почвы, повышается водная вместимость

БУРІННЯ дерново-подзолистых, супесчаных и низкоплодородных почв, повышаются аэрационные свойства чернозема и тяжелых глинистых почв, земля становится более рыхлой и воздухопроницаемой. Его использование увеличивает содержание витамина С и улучшает аминокислотный состав фруктов и овощей. В биохимическом составе фруктов увеличивается уровень общего сахара, сухих веществ, уменьшается кислотность и количество нитратов. Генеральный директор ООО «МЕТАЛЛОКЕРАМ» из Киева, к. т. н. К. Г. Давидян представил проект дорожной карты «Использование нанотехнологий для создания высогоэффективного твердоспланого обрабатывающего инструмента в Украине» представляющий собой обобщающий документ, который отражает многоуровневую систему стратегического развития предметной области в рамках единой временной шкалы и содержит показатели экономической эффективности перспективных технологий и продуктов, обладающих высоким потенциалом спроса и привлекательными потребительскими свойствами. За последние 30 лет требования к механической обработке существенно изменились. Доля труднообрабатываемых материалов в машиностроении, которое является основным потребителем обрабатывающего инструмента, возросла с 10% до 80%. Увеличились требования к качеству и производительности обработки. Данные факторы обуславливают возрастающую необходимость в современном инструменте с улучшенными эксплуатационными характеристиками.

№ 3-4 (8) липень — грудень 2011 вых потребительских свойств обрабатывающего инструмента, позволяющие сформировать существенные конкурентные преимущества для него. Временной горизонт дорожной карты - до 2020 г. Представитель компании Шлюмбергер из США Г. Воронин представил «Анализ современных тенденций в разработках твердых материалов для бурового инструмента, основываясь на последних публикациях и патентах»

Георгий Воронин о современных тенденцияхразработки сверхтвердых материалов

Заведующая лабораторией Научно-иследова тельского института природных и синтетических алмазов и инструмента из Москвы, д. т. н., профес сор А. В. Ножкина в работе «ЛОНСДЕЙЛИТ В НАНОАЛМАЗАХ» приводит результаты исследований наличия лонсдейлита в наноалмазах природных и синтетических алмазахи и его влияние на свойства алмазов.

Карен Давидян о проекте дорожной карты использования нанотехнологий для создания твердосплавного инструмента

С помощью инструмента, изготовленного на основе нанотехнологий, возможно решение большинства технологи-ческих задач, стоящих перед отраслью. Дорожная карта описывает структуру спроса на обрабатывающий инструмент и указывает перспективные рынки для его применения. Дорожная карта оценивает возможности нанотехнологий по обеспечению ключе-

Алла Ножкина о лонсдейлитах в наноалмазах

Наука та сучасні технології Установлено, что лонсдейлит является самостоятельной гексагональной фазой алмаза, проявляющейся в рентгеновской дифракции и комбинированном рассеянии света. Механические свойства алмаза и лонсдейлита близки. Лонсдейлит встречается во многих видах природных и синтетических алмазах в количестве от долей процента до 95 %. Присутствие лонсдейлита существенно влияет на физико-механические характеристики и улучшает спекаемость наноалмазов в области термодинамической стабильности алмазов. Отжиг у вакууме наноалмазов, содержащих лондстейлит, до 1000 градусов по Цельсию не вызывает фазовых превращений лонсдейлита. Аспирант Института сверхтвердых материалов им. В. Н. Бакуля НАН Украины А. П. Чепугов выступил с докладом: «Особенности электрофизических свойств полупроводниковых алмазов, выращенных методом температурного градиента». Изучена структура полупроводниковых монокристаллов алмаза, виращенных методом температурного градиента. Установлено, что образцы имеют сложное

При применении в материаловедении высокодисперсных алмазов детонационного синтеза (ДНА) важно понимать, фракцию какой дисперсности следует выбирать для достижения максимального эффекта. Современные теории ультрадисперсных (нанодисперсных в современной нотации) веществ на этот вопрос явного ответа не дают. В работе приводены экспериментальные результаты по фракционирова-

Александр Возняковский

Алексей Чепугов о свойствах полупроводниковых алмазов

секториальное строение. Изучена возможность выращивания кристаллов алмазов, в объеме которых одна из пирамид роста имеет преимущественное развитие и является доминирующей. Измерена удельная електропроводность. Показана возможность получения однородных полупроводниковых образцов из частей объема, принадлежащих отдельным пирамидам роста монокристаллов алмаза. Заведующий сектором полимерных нанострук турированных материалов Федерального уни тарно государственное предприятия «НИИ син тетического каучука им. акад. С. В. Лебедева» из Санкт-Петербурга, д. х. н. А. П. Возняковский выступил с докладом «Детонационный углерод в полимерах. Модель усиления»

нию ДНА и изучению комплекса физико-механических параметров композиционных полимерных материалов на основе фракций ДНА различной дисперсности. Полученные данные позволяют заключить, что наиболее эффективно применение фракции ДНА 100-500 нанометров. Использование этой фракции позволяет реализовать синергетический эффект сочетания высокой энергетики поверхности частиц ДНА и их высокой удельной поверхностью. Главный научный сотрудник ИСМ, чл.-корр. НАНУ В. П. Бондаренко выступил из докладом «Перспективы управления процессом формирования карбидного скелета в спеченных твердых сплавах системы WC-Co». 1. На основании анализа процессов, происходящих при спекании карбида вольфрама и двухфазных твердых сплавов WC-Co, выявлены факторы, способствующие и препятствующие формированию карбидного скелета в твердых сплавах WC-Co. 2. Проанализированы возможности управления состоянием карбидного скелета в твердых сплавах WC-Co и показано, что существует много способов воздействия на его состояния за счет изменения температуры спекания, скорости нагревания до температуре спекания, изготовления специальных смесей разного размера, формы и степени наклепа частиц WC, приложения груза и давления газовой среды, нанесения покрытий на частицы ЦС и легирования связки. 3. Предложены способы количественной оценки состояния карбидного скелета в твердых сплавах WC-Co,

БУРІННЯ в частности металлографический анализ их структуры после спекания, донасыщения спеченного сплава расплавом эв-тектики (WC+Co) до 32 % по масс. кобальта и травления шлифов реактивами, воздействующими на границы WC-WC, которые находятся в разном состоянии. Показано, что одним из них является реактив Мураками. 4. Предложены перспективные способы воздействия на формирования карбидного скелета в твердых сплавах WС-Со. С интересными докладами и сообщениями на научных секциях выступили: Зав. кафедрой ИФНТУНГ, д. т. н., профессор Я. С. Коцкулич в своем докладе изложил результаты анализа отработки долот при бурении нефтегазовых скважин на предприятиях ПАТ «Укрнафта» и ДК «Укргазвидобування» за 2008-2009 годы. В ДК «Укргаздобыча» за 20072009 годы отработано 7245 единиц долот при объеме бурения 797, 2 тыс. м. При сравнительно стабильном годовом объеме около 265,7 тыс.м колличество использованных долот ежегодно уменьшается в среднем на 500 долот ( 2007 – 2943 шт., 2008 – 2401 шт., 2009 – 1901 шт.). При этом уменьшается доля импортных (США и Китай) долот (з 20 до 9 %) и увеличивается доля долот производства ОАО «Волгабурмаш» (из 39 % до 60 %). При этом средняя проходка на долото возросла на 27% (с 110 до 140 м.). Професор ДонНТУ, д. т. н. О. И. Калиниченко возглавил группу аспирантов и студентов, которые представили 7 докладов и сообщений по новым разработкам в бурении скважин.

№ 3-4 (8) липень — грудень 2011 шивания сил сопротивления на эти алмазы необходимо применение в первом рабочем ряду каждого сектора более крупних алмазов, установленных с одинаковым выпуском, или же уменьшить выпуск используемых в коронке алмазов одинакового размера для первого рабочего ряда. Кроме того, возможен вариант оснащения первого рабочего ряда более прочными алмазами по сравнению з остальными. Все это даст возможность обеспечить болем равномерное нагружение и уменшить износ алмазних резцов в процессе бурения. Аспирант А. В. Хохуля представил результаты новых исследований направленых на повышение надежности бесколонного бурения скважин в условиях морских акваторий при использовании погружного гидроударного бурового снаряда (ПБС–127). Разработана новая конструкция универсального верхнего пускового устройства (ВПУ), который обеспечивает дистанционное управление забойними потоками промывочной жидкости для работы гидроударника в режиме отбора керна и для гидроразмыва при отключении гидроударника, что позволяет исключить создание аварийной ситуации из-за быстрого оседания песка при кратковременной остановке насоса для переключений режимов бурения. Определены основне направления совершенствования гидроударных установок для бурения скважин на шельфе. Магистрант И. А. Сокол представила результаты разработки и использования нового технологического оборудования, обеспечивающего снижение трудоемкости и

Магистрант ДонНТУ Ирина Сокол о бурении подводных скважин Профессор Олег Калиниченко с группой аспирантов и студентов ДонНТУ

Аспирантка М. С. Попова представила результаты анализа работы алмазних резцов однослойных коронок. Выполненые расчеты показывают, что при бурении алмазы первого ряда испытывают сопротивление вдвое больше, чем остальные алмазы. Для уравнове-

непроизводительных затрат времени на бурение подводных скважин глубиной 50 м установкой УМБ – 130М. Ассистент С. Н. Парфенюк, магистранты О. А. Назарян, Д. В. Копытков-Баскаков, Е. С. Глущенко, А. А. Украинцев выступили с интересными докладами и сообщениями о результатах своих научных исследований.

Наука та сучасні технології Профессор ИФНТУНГ Б. А. Чернов с аспирантами В. И. Ковалем и М. М. Западнюком представили доклады о современных методах оценки добычных запасов и прогнозирование добычи углеводородов а также о повышении герметичностиобсадных колонн за счет совершенствования конструкций резьбовых соединений.

Украины - И. И. Мартиненко; от Национального горного университета из г. Днепропетровска - А. А. Кожевников; от Ивано-Франковского национального технического университета нефти и газа - Я. С. Коцкулич; от Донецкого национального технического университета - О. И. Калиниченко; от ДП «Западукргеология» НАК «Недра Украины» - Я. В. Мисечко; от Омского технического университета - Е. Н. Еремин; от Института проблем нефти и газа Сибирского отделения РАН из г. Якутска - Е. Ю. Шиц; от ФУГП СПКБ «Технолог» и «НИИ синтетического

Профессор Борис Чернов (в центре) с аспирантами

Активные участники конференции, ветераны геологоразведки: В дискуссиях по проблемах конференции и в обсуждении докладов выступили: от Института сверхтвердых материалов НАНУ им. В.Н. Бакуля - В. П. Бондаренко, Н. А. Бондаренко, В. Н. Колодницкий, Н. А. Соколов, В. А. Лукаш, Т. А. Сороченко, И.А. Петруша; от Союза буровиков Украины - А. И. Вдовиченко; от Госгеолслужбы

Профессор Санкт-Петербургского технологического университета Ирина Шугалей, не смотря на тяжелую травму, представила прекрасный доклад об антимикробных системах на основе детонационных алмазов

Главный инженер ООО «Востокспецсервис» из Краснодона Евгений Давыдов поделился опытом использования новых разработок ИСМ

каучука им. академ. С.В. Лебедева из С-Петербурга - В. Ю. Долматов и А.П. Возняковский. В процессе обмена мнениями отмечено, что конференция прошла конструктивно, на высоком научном и техническом уровне. Вне заседаний конференции проводились многосторонние встречи ученых и специалистов, что позволило более глубоко обсудить насущные проблемы производства и важнейшие направления совместных исследований, а также испытаний новых конструкций инструментов. Заслуживают внимания полученные Институтом сверхтвердых материалов положительные результаты в разра-ботке и изготовлении алмазных коронок для буровых установок зарубежного производства, которые не уступают коронкам ведущих зарубежных фирм. Союз буровиков Украины совместно из ИСМ провели большую подготовительную работу по разработке про-граммы создания эффективной твердосплавной коронки для колонкового бурения и определены основные направления ее дальнейшего развития. Значительное повышение научного уровня представленных на конференцию молодыми учеными докладов Состоявшийся обмен информацией, обсуждение представленных материалов, договоренности о по-

БУРІННЯ следующем сотрудничестве считать полезными для дальнейшего развития научных исследований во всех странах участ-ницах конференции (Армения, Беларусь, Польща, США, Россия, Украина).

Профессор Виктор Власюк из Тулы

Конференция постановила: 1. Продолжить положительно зарекомендовавшую себя в процессе проведения конференций практику объедине-ния усилий нескольких организаций и их ведущих специалистов, направленных на решение актуальных научных и прикладных задач, а также подготовку совместных проектов, докладов и публикаций. 2. НГУ (А. А. Кожевников) совместно из ИСМ НАНУ (Р. К. Богданов) рассмотреть вопрос возможности и целесообразности изготовления алмазных буровых коронок с корпусами из сплавов на основе меди или алюминия. 3 ИСМ НАНУ (Р. К. Богданов) провести работы по усовершенствованию конструкции и технологии изготовления буровых коронок типа NQ для снарядов со съемными керноприемниками (ССК) зарубежного производства. 4. НГУ (А. А. Кожевников, В.С. Гаврилова) и ФГУП «НИИСК» им С. В. Лебедева (А. П. Возняковский) провести работы по определению возможности и целесообразности разработки рецептур материалов и технологии их нанесения на буровой инструмент в качестве антифрикционного и антикоррозионного покрытия а также провести лабораторные исследования по созданию композиционных материалов для криогенно-гравийных фильтров. 6. ИСМ НАНУ (В.П. Бондаренко) совместно с ДонНТУ (О.И. Калиниченко) продолжить исследования по выбору новых технических и технологических схем передачи динамических нагрузок на породоразрушающий инструмент с инженерным обоснованием параметров ударных систем, выполненных с применением сверхтвердых материалов.

№ 3-4 (8) липень — грудень 2011 7. Союзу буровиков Украины (А. И. Вдовиченко, В. П. Бондаренко, А. А. Кожевников, Р. К. Богданов, В.И. Власюк): - провести подготовительные работы по разработке программы создания эффективной твердосплавной коронки для бурения по мягким и средним породам до 8-й категории по буримости, перемежающимися прослоями твердых и крепких пород до 9 -12 категории; - провести расширенный научно-технический совет на Брянковском заводе бурового оборудования по рассмотрению вопроса подготовки исходных данных для разработки технической документации на создание эффективной твердосплавной коронки; - проработать вопрос возможных источников финансирования программы создания эффективной твердосплавной коронки; - проработать вопрос возможности создания эффективной коронки армированной сверхтвердыми материалами для бурения резко перемежающихся пород различных категорий буримости. - продолжить работы по обоснованию целесообразности рекуперации алмазного бурового инструмента для чего изучить опыт проведения этих работ в Тульском научно-исследовательском геологическом предприятии. 8. ИСМ НАНУ ( Г. А. Петасюк) и Институту проблем нефти и газа СО РАН (Е. Ю. Шиц) продолжить совместные исследования морфометрических характеристик порошков синтетических и природных алмазов с целью повыше-ния эффективности их применения в инструментальных композициях на полимерной основе.

Профессор Анатолий Кожевников на заключительном заседании

9. ИСМ НАНУ (И. А. Петруша) совместно с Институтом прогрессивных технологий обработки из Польши (Л. Яворска) провести работы по исследованию физико-механических свойств режущих материалов группы BL на основе кубического нитрида бора.

Наука та сучасні технології 10. ИСМ НАНУ (Н. А. Бондаренко) совместно с НГУ из Днепропетровска (А. А. Кожевников) и заводом горного инструмента «Технопоставка» провести поисковую работу по определению влияния криогенной обработки на свойства алмазно-твердосплавных пластин. 11. ИСМ НАНУ (Г. П. Богатырева) совместно с ООО «Геолстрим» (В. П. Шевкопляс). провести исследования возможности очистки сточных вод производства синтетических алмазов с помощью цеолитов. 12. ФГУП СКТБ «Технолог» ЗАО «Алмазный Центр» из Санкт-Петербурга (В. Ю. Долматов) и ИСМ НАНУ (А. А. Бочечка) провести исследование влияния допирования детонационных наноалмазов бором и фосфором на их физико-химические свойства, эксплуатационные характеристики и физико-механические свойства композитов, спеченных из них в условиях высоких давлений. 13. ИСМ НАНУ (А. А. Бочечка). изучить влияние концентрации бора в исходной шихте на состав и количество включений в монокристаллах алмаза, синтезированных в системе магний-цинк-бор-углерод. 14. НИТУ «МИСиС» (В.С. Панов) и ИСМ НАНУ (В. П. Бондаренко) продолжить совместные исследования по новейшим аспектам жидкофазного спекания твердых сплавов. 15. ИСМ НАНУ (В. П. Бондаренко), ИФ НТУНГ (Я. А. Коцкулич). ООО «Универсальная буровая техника» (Л.Й. Мищатин), ГНПП «Алкон-твердосплав» продолжить работы по совершенствованию узлов трения и твердосплавных зубков для оснащения шарошечных долот. 16. Ивано-Франковскому национальному техническому университету нефти и газа (Я. С. Коцкулич): - провести анализ технологий отработки алмазных и твердосплавных буровых долот и бурильных головок производства ИСМ; - изучить потребность в алмазных и твердосплавных буровых долотах на 2012-2013 буровых предприятий; - разработать рекомендации по технологии их отработки в различных горно-геологических условиях. 17. ИСМ НАНУ( В.А. Лукаш) и Институту електросварки НАНУ (В. И. Зеленин) провести работы по практической реализации результатов исследований в области сварки трением с перемешиванием. 18. ООО «Металлокерам» (К. Г. Давидян) представить на следующую конференцию доклад о последних экспери-ментальных и теоретических результатах в области создания наноструктурных твердых сплавов. 19. Издать в 2012 году 15-ый выпуск научных трудов «Породоразрушающий и металлообрабатывающий инструменттехника и технология его изготовления и применения». 20. Оргкомитету 15-ой конференции продолжить работу по расширению стран-участниц конференции, в которых ведутся работы в аналогичных направлениях. 21. В 2012 году провести очередную 15-ю конференцию «Породоразрушающий и металлообрабатывающий инструмент – техника и технология его изготовления и применения». Подготовил А. І. Вдовиченко.

Профессор Виктор Власюк из Тулы привез пряник

Приветствие делегации ДонНТУ

Награждение председателя СпБУ Анатолия Вдовиченко

Съемочная группа телекомпании «Крылья»

БУРІННЯ

№ 3-4 (8) липень — грудень 2011

150 ЛЕТ АЛМАЗНОЙ БУРОВОЙ КОРОНКЕ Пытливость человеческого ума не знает границ. Он проник далеко в глубины космоса. Однако же успехи в познании земных недр его относительны. Виртуальное геологическое строение Земли благодаря геофизическим исследованиям представляется с определенными условностями почти достоверно, но её материальная составляющая, основанная на аналитическом исследовании вещества, далека от истины, и единственным способом, позволяющим приоткрыть толику владений Плутона, является бурение горных пород. Эффективность бурения, в первую очередь, зависит от эксплуатационных возможностей бурового инструмента. Как известно, при бурении пород высокой твердости наиболее эффективным является инструмент, оснащённый породоразрушающим наконечником с алмазной составляющей. Любопытна история возникновения алмазного инструмента и, собственно, алмазного способа бурения горных пород. Впервые идея использовать алмазы для бурения горных пород появилась у швейцарского часовщика Георга Лешо. (Заметим, он пополнил ряды изобретателей, которые совершили крупные открытия далеко не совместимые с родом их основной деятельности: врач Майер открыл закон сохранения энергии; садовник из Парижа Менье изобрел железобетон; шотландский ветеринар Денлоп известен как автор пневматической шины). Лешо был руководителем при проходке железнодорожного тоннеля в швейцарских Альпах и столкнулся с проблемой бурения гранитных пород, когда буровые коронки из сверхпрочной закаленной стали после непродолжительной работы приходили в полную непригодность. За полгода удалось пробить лишь небольшой проход в каменной горе. Сроки работ срывались. Озарение пришло к Лешо, когда, впав в отчаяние и мрачно созерцая из окна домика строителей груды отработанных стальных коронок, он в сердцах перечеркнул оконное стекло бриллиантовым перстнем, надетым на безымянный палец. Послышался ровный специфичный звук, теперь уже привычный при резании стекла алмазным стеклорезом. На стекле образовались две ровные крестообразные линии, и ... Лешо осенило: - Алмаз, только алмаз - самый твердый из известных материалов, способен сокрушить гранит и одолеть каменную гору! Приобретенные по его просьбе 100 карат ювелирных алмазов, пошли на изготовление первых полутора десятков коронок. Его сын Рудольф вместе с механиком Пиге усовершенствовали буровой станок и придумали способ крепления алмазов в коронке. Созданный алмазный инструмент стоил значительно дороже стальных аналогов, но превосходно показал себя в работе. Алмазная коронка держалась не два часа, как стальные, а двое суток непрерывной работы. Скорость

Кожевников Анатолий Александрович, профессор Национального горного университета, председатель Днепропетровской областной организации Союза буровиков Украины, доктор технических наук.

проходки туннеля существенно возросла. Окрылённый достигнутым, Лешо предпринял новую попытку алмазного бурения - проходку шпуров для взрывных работ, но уже в массиве мраморной породы. И в новых условиях коронки также проявили себя с самой лучшей стороны. Это случилось в 1862 году, и стало истоком применения и совершенствования конструкции буровой коронки, оснащенной алмазным материалом, и, следовательно, началом эпохи алмазного бурения. На всем пути совершенствования алмазного инструмента основой, которая остаётся как и прежде, был способ вставки и закрепления алмазов на торце коронки. Первоначально это заключалось в их закреплении металлом коронки - так называемая чеканка или метод холодной вставки, или путем заливки специальными сплавами для скрепления с телом коронки. (Рудольф Лешо предложил пайку алмазов в теле коронки). Существует несколько способов вставки алмазов в буровые коронки. Наилучшим и наиболее распространенным является так называемый русский способ чеканки алмазов, обеспечивающий надежное (прочное) закрепление алмазов в теле коронки и в большей степени предохраняющий алмазы от повреждения их во время работы и при авариях. Русский способ чеканки характеризуется тем, что вставка камней алмазов и сама чеканка проводятся как с боковой поверхности коронки, так и с ее торца. На первом этапе для изготовления коронок применялись крупные алмазы. Для армирования алмазных коронок вплоть до тридцатых годов XX века использовали исключительно черные технические алмазы сорта карбонадо. Масса отдельного алмаза колебалась от 0,5 до 2 каратов, но они добывались в ограниченном количестве и только из россыпей Западной Бразилии. Это самые дорогие технические алмазы. При бурении в крепких и особенно трещиноватых породах расход алмазов увеличивался, и стоимость бурения резко возрастала. В связи с этим начали использовать для оснащения коронок мелкие алмазы – так появились мелкоалмазные буровые коронки. В зависимости от крупности алмазы на торце коронки располагались в один слой – одно-

Наука та сучасні технології слойные коронки, в несколько слоев – многослойные коронки и, без какой-либо схемы расположения, то есть с равномерным размещением по всему объему матричного материала, – импрегнированные коронки. Однослойные коронки армируются алмазами крупностью от 2-5 до 40-60 шт./карат. Многослойные коронки армируются более мелкими зернами объемных алмазов от 60-90 до 90-120 шт./карат. Импрегнированные коронки армируются объемными алмазами крупностью от 120-500 шт./карат и более.

Однослойная коронка 01КС

В России первый алмаз был найден 4 июля 1829 года на Урале в Пермской губернии на Крестовоздвиженском золотом прииске четырнадцатилетним крепостным Павлом Поповым при промывке золота в шлиховом лотке. За 28 лет поисков был найден только 131 алмаз общим весом в 60 карат. В дальнейшем, в ноябре 1897 года, первый алмаз, также из шлиха, был намыт на реке Мельничной в Сибири, неподалеку от города Енисейска. Размер алмаза составлял 2/3 карата. Следующий алмаз в Сибири был обнаружен только в 1948 году. В середине 50-х годов в Советском Союзе были открыты богатейшие коренные месторождения алмазов в Якутии. 21 августа 1954 года геолог Лариса Попугаева открыла первую кимберлитовую трубку. Её название было символично — «Зарница». Следующей стала трубка «Мир», что тоже было символично после Великой Отечественной войны, далее - трубка «Удачная». Такие открытия послужили началом промышленной добычи алмазов на территории СССР. (В открытии ряда месторождений алмазов в Якутии принимали участие выпускники геологоразведочного факультета Днепропетровского горного института Васильев А.А. и Парасотка Б.С.). Кроме того, крупные месторождения алмазов находятся на территории Пермской и Архангельской областей . Алмазы, их роль в обществе, в первую очередь, как украшение, стали предметом научных исследований. В 1694 году итальянские учёные Дж. Аверани и К.А. Тарджони при попытке сплавить несколько мелких алмазов в один крупный обнаружили, что при сильном нагревании алмаз сгорает, как уголь. В 1772 году Ан-

туан Лавуазье установил, что при сгорании алмаза образуется диоксид углерода. В 1814 году Гемфри Дэви и Майкл Фарадей окончательно доказали, что алмаз является химическим родственником угля и графита. Открытие натолкнуло учёных на мысль о возможности искусственного создания алмаза. Первая попытка синтеза алмаза была предпринята в 1823 году основателем Харьковского университета Василием Каразиным, который при сухой перегонке древесины при сильном нагреве получил твёрдые кристаллы неизвестного вещества. В 1879 году шотландский химик Джеймс Хэнней обнаружил, что при взаимодействии щелочных металлов с органическими соединениями, происходит выделение углерода в виде чешуек графита, и предположил, что при проведении подобных реакций в условиях высокого давления углерод может кристаллизоваться в форме алмаза. . В 2009 году исполнилось 100 лет со дня рождения доктора физико-математических наук, профессора О.И. Лейпунского, сотрудника Института химической физики (ИХФ) АН СССР, ученика Я. Б. Зельдовича и Н. Н. Семенова. В 2008 году в Москве вышла книга (в 2009 - 2-е издание) под названием - «Секретные физики Атомного проекта СССР: семья Лейпунских»), в которой повествуется об истории открытия О. И. Лейпунским и реализации в Швеции, США и СССР современного способа синтеза алмазов. Эта история началась в 1938 году после увольнения О. И. Лейпунского из ИХФ, когда журнал «Знание – сила» заказал ему статью об алмазе с анализом перспектив его синтеза. К 1930 году ученые в мире начали понимать, что попытки получить алмаз из графита не удавались по причине, что все значения температуры и давления - т. е. точки фазовой диаграммы, в которых проводились опыты, - находились в области устойчивости графита. Однако к тому времени еще не было возможности достигнуть давления выше, чем 50 килобар при температурах свыше 1500 К. В 1938 году известные физико-химики Ф. Россини и Р. Джессупа, опубликовали сводку термодинамических потенциалов и констант для алмаза и графита до температуры 1400 К . Поскольку до увольнения из ИХФ О. И. Лейпунский занимался химическими реакциями при высоких давлениях, и уже делал, в том числе экстраполяцию методом интегрирования термодинамического потенциала углерода при температурах от 1400 до 3400 К, прикидки термодинамических параметров, при которых могла бы возникнуть алмазная фаза, заказ на статью был выполнен. Чуть позже, в 1939 году, в советском журнале «Успехи химии» появилась большая статья О. И. Лейпунского с подробными расчетами, графиками и таблицами, определяющими достаточно точные и надежные параметры синтеза алмаза. Построив адекватную количественную теорию синтеза алмазов, он дал следующий прогноз: «Техника высоких давлений в настоящее время позволяет поддерживать в тече-

БУРІННЯ ние длительного времени давление 50 000 ат. Дальнейшее увеличение этого предела до 60000-70000 ат, по-видимому, осуществимо, хотя оно потребует очень большого труда при подборе соответствующих твердых сплавов. Нагрев графитовой массы до 2000оС при большом давлении представляет меньшие трудности и может быть осуществлен изнутри. Но все же опыт при 60000-70000 ат является опытом будущего, хотя, может быть, и весьма недалекого». Позже это предсказание сбылось в точности, но только без участия самого О.И. Лейпунского. В его служебной характеристике, выданной в конце 1960-х в ИХФ и подписанной Н. Н. Семеновым, сказано: «Лейпунский разработал в 1939 году правильную теорию превращения графита в алмаз. Теория была практически подтверждена получением через 15 лет в ряде лабораторий алмазов в условиях, сформулированных Лейпунским». Первыми алмаз синтезировали шведы 17 февраля 1953 года, которые изучили статью О. И. Лейпунского от 1939 года и использовали все три, необходимые условия: давление, температуру и среду-растворитель (железо). Фирма получила заказы и развернула производство алмазного порошка. Одновременно она вела поиск условий выращивания более крупных кристалликов. При этом шведы ничего не публиковали о своем достижении, и, по-видимому, на мировой приоритет не претендовали, зная о Лейпунском. Но и признавать публично приоритет последнего, не спешили. Почти два года спустя, 16 декабря 1954 года американская компания «Дженерал электрик» (далее «ДжЭ») синтезировала свои первые алмазы. В их опытах давление достигало 86 тысяч атмосфер при температуре 15600С. Американцам удалось получить кристаллики размером почти в миллиметр. И они сразу стали считать себя первооткрывателями способа синтеза алмазов, запатентовав свое достижение. В СССР Л. Ф. Верещагин (1909-1977), химик, которого Лейпунский еще перед войной посвятил в свой замысел синтеза алмазов, в 1960 году получил искусственные алмазы в своей лаборатории сверхвысоких давлений. Резко увеличилось финансирование лаборатории, и ее преобразовали в Институт физики высоких давлений (ИФВД) АН СССР. Одновременно в Киеве был создан Институт сверхтвердых материалов (директор В. Н. Бакуль), который разрабатывал технологию и инструментарий для применения алмазов в промышленности (шлифовально-полировальные диски, алмазные пилы, резцы, буровые коронки и т. д.). Советская промышленность с каждым годом стала получать все большие объемы искусственных алмазов, продаются они за рубеж – в первую очередь, в ФРГ, где действует международный рынок этого товара. В газете «Правда» от 26 июня 1984 года была опубликована статья Ф. Рудича, зав. отделом науки ЦК КП Украины, посвященная синтетическим алмазам.

№ 3-4 (8) липень — грудень 2011 В ней говорилось: «Экономический эффект от их использования в народном хозяйстве превышает миллиард рублей в год. Хотя сказанное достаточно известно, возможно, лишь специалисты знают, что в успехе решающую роль сыграли приоритетные для советской науки работы физика профессора О. И. Лейпунского».

Импрегнированная коронка 02И3-УМ

В СССР решением проблемы синтеза алмазов и организации их выпуска занимались Институт физики высоких давлений Академии наук СССР, Институт сверхтвердых материалов Академии наук УССР и ряд специализированных заводов и научно-исследовательских институтов. В США за 14 лет (1957-1970г.г.) объем выпуска искусственных алмазов составил 15,9 т. В СССР за 10 лет (1961-1970г.г.) объем выпуска искусственных алмазов составил 29,2 т, в т.ч. в Украине - 18,9т. Выпуск таких объемов искусственных алмазов позволял предприятиям, занимающихся геологической разведкой и добычей минерального сырья, получать достаточное количество относительно дешевого, в тоже время, качественного породоразрушающего инструмента.

Коронка К04-3 для бурения съемными керноприемниками (ССК)

Наука та сучасні технології

УДК 622.233

Динамика развития мирового бурового рынка The dynamics of drilling rigs, onshore and offshore drilling markets are analyzed. It is estimated that in 2011-2012 the volumes of onshore and offshore drilling will grow, financial highlights of both sector of the market will increase, but did not reach pre-crisis levels. Keywords: drilling rigs market, onshore drilling market, offshore drilling market. Проанализирована динамика развития рынков буровых установок, наземного и морского бурения. Установлено, что в 20112012 гг. объемы наземного и морского бурения возрастут, финансовые показатели обоих сегментов рынка увеличатся, но не достигнут докризисных уровней. Ключевые слова: рынок буровых установок, рынок наземного бурения, рынок морского бурения. Проаналізовано динаміку розвитку ринків бурових установок, наземного і морського буріння. Встановлено, що в 2011-2012 рр. обсяги наземного й морського буріння зростуть, фінансові показники обох сегментів ринку збільшаться, але не досягнуть передкризового рівня. Ключові слова: ринок бурових установок, ринок наземного буріння, ринок морського буріння.

При добыче углеводородов буровые работы являются самыми затратными. В 2007 г. в США доля расходов на бурение эксплуатационных и разведочных скважин составила 77% от общего объема инвестиций в нефтегазодобычу ($117 из $152 млрд). При этом структура инвестиций продолжает изменяться в пользу бурения: в 1982-2007 гг. его доля выросла на 16 процентных пунктов. Такая тенденция объясняется сохранением относительно высокой стоимости буровых работ на фоне удешевления геофизических исследований и обустройства промыслов. По оценкам Barclays, расходы на новые скважины, установки и добывающие платформы в 2011 г. составят $490 млрд, что на 11% выше показателя 2010 г. Тем не менее, хотя коэффициент использования установок растет, объемы инвестирования в бурение еще не вышли на докризисный уровень. Правда, если в 2009 г. по всему миру наблюдалось снижение рынка наземного бурения, тогда как морской сегмент устоял, то в 2010-м произошло обратное. Наземное бурение, на долю которого приходится 97% скважин в мире, в 2010 г. выросло примерно на четверть. Объемы морского бурения, которое не так сильно пострадало от мирового финансового кризиса, но столкнулось с мораторием, введенным после катастрофы на буровой платформе Deepwater Horizon в Мексиканском Таблица 1 Количество действующих наземных буровых установок Регион

Количество по годам 2004

2008

2009

...

1500

949

Латинская Америка

275

320

284

Ближний Восток

224

244

221

Азия

125

135

142

Африка

Европа (без СНГ)

США

Источник: Bernstein Research

Рябцев Геннадий Леонидович, докторант Национальной академии государственного управления при Президенте Украины, канд. техн. наук, доцент

заливе, выросли на 7%. Большинство буровых установок использовалось только в последние месяцы, но количество простоев после резкого роста в 2009 г. в целом стабилизировалось. Более того, для ряда регионов коэффициент использования как наземных, так и морских установок несколько возрос. Рынок буровых установок Количество действующих установок (как и объемов буровых работ) прямо определяется уровнем цен энергоносители. По данным Baker Hughes, общее количество роторных буровых установок в 2002-2007 гг. возросло на 35% (до 3008), а с развитием кризиса сократилось до 2055 (на 32%). По данным World Oil, в начале 2008 г. в мире действовало 3385 буровых установок. Наземное бурение осуществляли 2238 (в том числе в США – 902), морское – 1147 (863), в частности 250 плавучих нефтегазопромысловых систем, число которых за последнее десятилетие увеличилось более чем вдвое, и, по прогнозу International Maritime Associates, до 2016 г. должно возрасти еще на 50…70%. По данным Bernstein Research, в США насчитывается наибольшее количество буровых систем – свыше 1500 (больше половины их мирового парка), в Латинской Америке – около 300, на Ближнем Востоке – до 250.

БУРІННЯ При этом в 2003-2008 гг. количество роторных буровых установок в Соединенных Штатах возросло с 1055 до 1902 (с 49 до 58% мирового парка), а установок для горизонтального бурения – с 50 до 500. Наземное бурение Динамика объемов буровых работ и заказов на новое оборудование указывает на прямую зависимость этих показателей от рыночной конъюнктуры. Рекордное количество пробуренных скважин приходился на периоды ожидаемого повышения цен на энергоносители. В частности, в 2007 г. объемы бурения в США выросли на 12, а в первой половине 2008 г. – еще на 15%. Затем же наступил резкий перелом – из-за падения цен на нефть уже к концу 2008 г. объемы бурения сократились более чем на четверть. В 2010 г. в мире было пробурено около 99 тыс. скважин (рис. 1). Это на 25% больше, чем в 2009-м, когда количество скважин сократилось на 30% по сравнению с предыдущим годом. Подъем был обусловлен в значительной степени благодаря более чем 40-процентному увеличению буровых работ в США и Канаде, но это смогло компенсировать влияние кризиса лишь отчасти.

№ 3-4 (8) липень — грудень 2011 чение добычи сланцевого и подорожание природного газа. Как известно, для высвобождения газа из пласта целостность породы должна быть нарушена путем гидроразрыва. Поскольку дебит таких скважин быстро сокращается, срок их службы по сравнению с обычными газовыми невелик. С учетом этих технологических особенностей, в Северной Америке, где 80% сланцевого газа добывается из горизонтальных скважин, ожидается существенный рост данного типа бурения (только в 2010 г. он составил 65%), тогда как использование наклонных и вертикальных скважин будет расти более умеренными темпами (на 13 и 17% соответственно, по оценке Spears & Associates). Кстати, в 2008 г. горизонтальное бурение вела треть всех буровых установок США против 3% пятью годами ранее. На Африканском континенте количество скважин, пробуренных в 2010 г., возросло на треть после снижения на 13% в 2009 г. В Европе объемы наземного бурения увеличились на 26%, что еще не полностью компенсировало снижение на 33 % в 2009 г. На Ближнем Востоке рост составил лишь 4%, за исключением Ирака, где работы по модернизации буровых требуют значительных инвестиций. Здесь в настоящее время эксплуатируется 370 скважин, но ExxonMobil и Shell намерены увеличить их количество за счет разработки месторождения Западная Курна на юге страны.

Рис. 1. Объемы наземных буровых работ в 2004-2010 г. Источники: IFP Energies nouvelles, Baker Hughes, Spears&Associates.

Северная Америка, на которую в 2008 г. приходилось более 64% бурильных работ, больше всего пострадала от кризиса. Впрочем, с 2010 г. ситуация в этом регионе начала улучшаться. Из 99 тысяч скважин, пробуренных в мире в 2010 г., половина приходится на Соединенные Штаты (при этом доля эксплуатационных скважин составила 90%, доля разведочных – 10%; средняя глубина скважины – 1890 м; «сухими» оказались 12% эксплуатационных скважин). Количество скважин в регионе возросло на 42% (с 44 до 63 тыс.), хотя объем деятельности остается ниже уровня 2008 г., когда было запущено 110 тыс. скважин. Если цена на нефть в 2012 г. сохранится на уровне выше $70/барр., следует ожидать увеличения нефтегазодобычи в Северной Америке и в дальнейшем. При этом основными факторами роста станут увели-

Рис. 2. Распределение рынка наземных буровых работ в 2010 г. Источники: IFP Energies nouvelles, ODS-Petrodata.

Наука та сучасні технології В России и Китае, на которые приходится 8 и 17% мирового объема наземных буровых работ, рост составляет около 2%. На эти регионы снижение экономической активности в 2008-2009 гг. повлияло особенно сильно. Несмотря на это, РФ, Китай и Северная Америка обеспечивают около 90% мировых буровых работ. Примерно половиной наземного бурового рынка владеют семь компаний (рис. 2). Лидерами являются Nabors Industries и Helmerich&Payne, на которые приходится 15 и 10% рынка соответственно. Доля других компаний не превышает 7%. Недавние слияния и поглощения существенно сократили количество работающих на рынке компаний. В 2008 г. Grey Wolf объединилась с Precision Drilling, в 2010-м Schlumberger – со Smith International и Geoservices. В свою очередь, Pride International сосредоточила свою деятельность на морском бурении. Что касается стоимости эксплуатации наземных буровых установок, то в 2009-2010 гг. на рынке наблюдались две противоположные тенденции (рис. 3). Если в США и Канаде стоимость их эксплуатации в 2010 г. снизилась соответственно на 10 и 15% по сравнению с 2009 г., то в остальных регионах она возросла на 16%, вернувшись к уровню затрат середины 2008 г. (около $35 тыс./сут.).

Хотя со второй половины 2009 г. рынок начал восстанавливаться после кризиса, уровни 2008 г. пока не достигнуты ни по одному показателю. Рост экономической активности наблюдается во всех регионах, за исключением Мексиканского залива, где в результате действия моратория на буровые работы разведка новых месторождений была временно прекращена. Деятельность здесь в 2010 г. сократилась на 15%, в дополнение к 33% снижения в 2009-м. В целом, объемы морского бурения в 2010 г. возросли всего на 7%, тогда как в 2009-м наблюдалось снижение на 11% (рис. 4). Активнее всего восстанавливается рынок в Китае (рост на 26%) и ряде других азиатских стран (на 4%). На Азию (включая Китай) в 2010 г. пришлась половина мировых объемов морского бурения. На шельфе Бразилии, объемы работ на котором не сокращались даже в период кризиса, в 2010 г. было пробурено на 8% больше скважин, чем в 2009-м. Активный рост наблюдается также в Северном море (14%) и Гвинейском заливе (10%).

Рис. 4. Объемы морских буровых работ в 2004-2010 гг. Источники: IFP Energies nouvelles, Baker Hughes, Spears&Associates.

Рис. 3. Стоимость эксплуатации наземных буровых установок в 2005-2010 гг. Источники: IFP Energies nouvelles, ODS-Petrodata.

В 2010 г. оборот рынка наземного бурения после 30-процентного обвала 2009 г. увеличился примерно на 10% (до $18 млрд в год). В 2011-м, как ожидается, он возрастет еще на 10%. Впрочем, восстановление происходит на фоне медленного восстановления рынка бурового оборудования в Северной Америке – крупнейшем регионе с операционной точки зрения. Морское бурение Рынок морского бурения остается нестабильным, с избыточными мощностями буровых установок, что способствует снижению стоимости их эксплуатации.

В этом сегменте рынка на семь компаний приходится 60% (рис. 5). Отраслевым лидером является Transocean (25%), оставившая своих конкурентов далеко позади. Компании Diamond Offshore, Noble Drilling и Seadrill занимают примерно по 10% рынка. Коэффициент использования морских буровых установок в мире в 2010 г. сократился примерно до 80% (–6 процентных пунктов). При этом в Северном море, где до кризиса этот показатель был близок к 100%, он составил около 90% (–8 процентных пунктов), а в Мексиканском заливе, где в первой половине 2010 г. простаивало 33 буровые установки, – сократился с 80 до 60%. Поскольку капиталоемкость работ по разведке и добыче углеводородов в море значительно превышает капиталоемкость наземных работ, в 2001-2008 гг. количество роторных буровых установок, используемых на мировом континентальном шельфе, возросло лишь на 5% (до 389), что втрое уступает темпам прироста буровых мощностей на суше. Стоимость эксплуатации самоподъемных буровых установок (СПБУ) во второй половине 2009 г. снизилась на 50% в Мексиканском заливе, 45% в Северном море

БУРІННЯ и на 40% в Юго-Восточной Азии (рис. 6). В Мексиканском заливе они впоследствии выровнялись, составив примерно $50 тыс./сут., тогда как в Юго-Восточной Азии и на Северном море продолжили падать, снизившись примерно на 10% (до $80…120 тыс./сут.). В свою очередь, суточные тарифы на полупогружные буровые установки (ППБУ) снизились примерно на 20…30 в 2009 г. в Мексиканском заливе, Северном море и Юго-Восточной Азии. В 2010 г. стоимость эксплуатации североморских ППБУ стабилизировалась на уровне $300…350 тыс./сут., но в Мексиканском заливе и Юго-Восточной Азии она упала еще на 15 и 5% (до $250 тыс. и $200 тыс./ сут., соответственно). Оборот рынка морского бурения в 2010 г. сократился на 7% после роста на 1% годом ранее. В 2011-м ожидается его незначительный рост (на 1…5%). Прогнозы Среднегодовую потребность мировой нефтегазодобычи в инвестициях на ближайшее десятилетие можно оценить примерно в $100…120 млрд долл. При этом оборот мирового рынка оборудования для нефтедобычи может составить $60…70 млрд (при доле США около 35%), на строительно-монтажные работы и услуги (без амортизации оборудования) потребуется около $40 млрд, в том числе на услуги по бурению – $10 млрд. Объемы наземного и морского бурения в 2011-2012 гг. наверняка возрастут, поскольку стоимость нефти вряд ли опустится ниже $70/барр. При этом отмена моратория на работы в Мексиканском заливе будет способствовать восстановлению объемов морского бурения. По прогнозу Douglas-Westwood, несмотря на се-

№ 3-4 (8) липень — грудень 2011

Рис. 6. Распределение рынка морских буровых работ в 2010 г. Источники: IFP Energies nouvelles, ODS-Petrodata.

рьезное снижение 2008-2010 гг., количество морских скважин до 2013 г. вырастет по сравнению с предыдущим четырехлетием на 7%. Примерно на 4…8% увеличатся и финансовые показатели обоих сегментов рынка. В то же время, принятие жестких правил получения разрешений на проведение буровых работ повысит стоимость проектов, увеличив сроки выхода рынка на докризисные показатели. В частности, затраты на бурение в море вырастут с $278 до $367 млрд.

Рис. 7. Финансовый объем рынка наземных (а) и морских (б) буровых работ в 2005-2011 гг. Источники: Источники: IFP Energies nouvelles, Spears&Associates.

Рис. 5. Распределение рынка морских буровых работ в 2010 г. Источники: IFP Energies nouvelles, ODS-Petrodata.

Литература 1. Saniere A. Investment in exploration-production and refining [Text] / A. Saniere, S. Serbutoviez, C. Silva. – Paris : IFP nergies nouvelles, 2010. – 39 p. 2. The Future of the Offshore Drilling Industry to 2015: Market Analysis, Capital Expenditure and Competitive Landscape [Text]. – GBI Research, 2010. – Reference Code : GBIGE00026MR. – 4 p. 3. Щедров Е. А. Мировой буровой сервис [Текст] / Е. А. Щедров // Нефть и бурение. – 2011. – № 9. – С. 3-11. 4. Рынок бурового оборудования для нефтегазовой отрасли [Текст] // Сфера нефтегаз. – 2011. – № 1. – С. 36-37. 5. Морские платформы растут как грибы [Электронный ресурс] // Oil and Gas Journal Russia. – 2011. – № 6. – Режим доступа : http://www.ogj.ru/archive/2011/06. – Заголовок с экрана.

Наука та сучасні технології

БУРОВАЯ УСТАНОВКА RD20. СТАНДАРТ, НА КОТОРЫЙ РАВНЯЮТСЯ ВСЕ Повышение Вашей рентабельности - одна из главных задач Atlas Copco Drilling Solutions. Постоянное внедрение инноваций, совмещенных с проверенной временем технологией, помогает Вам улучшать показатели производительности буровых работ и вспомогательных операций, а также сокращать ручной труд и повышать безопасность выполнения работ. Atlas Copco начало производить буровое оборудование для нефтегазовой отрасли с 1972 года. Установка RD20 и ее предшественники были разработаны согласно требованиям независимых сервисных буровых компаний, которые выжили и преуспели только за счет значительного увеличения производительности буровых работ и снижения стоимости метра бурения. Буровые установки Atlas Copco на сегодняшний день являются полностью самоходным, мощным и мобильным оборудованием. Все функции установок приводятся в действие с помощью гидравлической системы и контролируются с особой точностью и высокой скоростью реакции. Все установки были спроектированы для высокопроизводительного выполнения буровых работ даже в особо тяжелых условиях эксплуатации. Запатентованная система подачи RD20 является сердцем данной буровой установки. Она обеспечивает фактическую грузоподъемность 50 000 кг для версии RD20II и 54 000 кг для версии RD20III. Система подачи имеет высокую скорость работы – спуска и подъема бурового снаряда, а также точный контроль и возможность регулирования нагрузки и скорости. Вы почувствуете преимущества данной системы подачи с КПД более чем 90%, значительно больше, чем на сопоставимом оборудовании. Благодаря уникальной конструкции системы подачи и отсутствия кронблока, верхняя половина мачты полностью разгружена от сжатия даже при максимальном весе бурового снаряда. Одним из преимуществ установки RD20 является простота и эффективность наращивания, либо удаления бурильных труб. Весь процесс обычно занимает от 45 до 60 с, что значительно быстрее, чем на установках роторного типа с Kellyштангой. На буровой может быть установлен как податчик с двумя чашками (для УБТ и бурильной трубы), так и карусель на 7 труб. В процессе бурения как податчик, так и карусель могут Схема системы подачи быть загружены трубами со

стеллажа, либо прицепа рядом с буровой с помощью специальной лебедки и кран-балки. В процессе наращивания трубы, буровой снаряд удерживается в буровом столе с помощью простого вилочного ключа, утопленного в главную втулку. Вилочный ключ также предотвращает проворачивание снаряда в столе при свинчивании/развинчивании резьбового соединения труб. Также одним из ключевых преимуществ RD20 является мобильность полностью независимой буровой установки, смонтированной на грузовике с колесной формулой 10х6. Отдельный двигатель Caterpillar мощностью 380 л.с. и трансмиссионная цепь передвигают буровую установку как по шоссе с отличными ездовыми каМачта бурового станка чествами, так и по бездорожью с хорошим запасом мощности. Тормоз Джакобса и строенный задний мост добавляют проходимости автомобилю для передвижения по бездорожью, что позволяет сократить время переезда между скважинами и монтажа/демонтажа. Разнообразие стандартных и дополнительных опций буровой установки позволяют выполнить широкий спектр задач – вращательное бурение с промывкой, продувкой/ пеной, пневмоударное бурение, бурение с одновременной обсадкой, наклонно-направленное бурение. В стандарте на буровой установке смонтирован винтовой компрессор с приводом от палубного двигателя, коллектор для подключения циркуляционной системы, дополнительного компрессора и бустера. В качестве дополнительного оборудования устанавливается пенный насос, зимний пакет (для работы при сильных морозах), лубрикатор пневмоударника и многое другое в зависимости от пожеланий заказчика. Мачта и буровой стол RD20 предназначены для спуска обсадных труб максимальВерхний привод (вращатель) ной длиной 13,4 м. Рассто-

БУРІННЯ

№ 3-4 (8) липень — грудень 2011

яние от шпинделя вращателя до бурового стола составляет 15,7 м, что обеспечивает более чем достаточно пространства для манипуляций бурильными трубами длиной 9,1 м. Подвижной вращатель с прямозубой цилиндрической передачей сохраняет крутящий момент 10 848 Нм независимо от частоты вращения. Буровая установка RD20 приводится в действие палубным двигателем Cummins QSK-19C мощностью 755 л.с. В качестве альтернативы может быть установлен двигатель САТ С27 мощностью 800 л.с. Работая в паре с винтовым компрессором HR 2.5 производительностью 35,4 м3/мин при давлении 24 атм., RD20 обеспечена большим заРабочее место, пасом мощности для выполнепульт управления ния различных буровых задач. Специальный редуктор позволяет машинисту отключать компрессор от двигателя. Данная возможность используется в случае холодного запуска двигателя, бурения с про-

RD20 в транспортном положении

мывкой, а также осуществления спуско-подъемных операций и позволяет значительно сократить расходы топлива. Двигатель, компрессор и гидронасосы установлены на «плавающей базе» силового блока, вместо того, чтобы жестко крепиться к раме установки. Такая компоновка обеспечивает строгое выравнивание всех элементов и увеличивает их срок службы.

Технические характеристики RD20II

RD20III ШАССИ

Специализированное шасси, изготовленное с учетом технических Специализированное шасси, изготовленное с учетом технических требований буровой установки требований буровой установки Колесная база 5,740 мм Колесная база 7,137 мм Полная масса ТС 39,010 кг Полная масса ТС 40,824 кг СИЛОВОЙ БЛОК

Палубный двигатель Cummins QSK-19C, 755 л.с.@ 1800 об/мин Винтовой компрессор HR 2.5 35,5 м3/мин@ 24 бар

РАЗМЕРЫ МАЧТЫ

15.57 м х1231.9 мм х 1041.4 мм

18.88 м х1231.9 мм х 1041.4 мм СИСТЕМА ПОДАЧИ

Усилие на подъем: 49,896 кг Усилие на забой: 13,608 кг Скорость подачи при бурении: 6.7 м/мин Скорость подъема снаряда: 19.2 м/мин Скорость спуска снаряда: 46.9 м/мин

Усилие на подъем: 54,446 кг Усилие на забой: 13,608 кг Скорость подачи при бурении: 8.8 м/мин Скорость подъема снаряда: 32.3 м/мин Скорость спуска снаряда: 58.5 м/мин ВРАЩАТЕЛЬ

Вращатель 4SF-2-10 с прямозубой цилиндрической передачей 0-120 об/мин@ 1 104 кгс м Напорный коллектор 76 мм@ 103,4 бар

ЛЕБЕДКА С КРАН-БАЛКОЙ

Грузоподъемность: 1,814 кг

Скорость подъема: 30.5 м/мин

Грузоподъемность: 1,814 кг

Скорость подъема: 68.5 м/мин

ЛЕБЕДКА ДЛЯ ОБСАДНЫХ ТРУБ

Грузоподъемность: 3,402 кг

Скорость подъема:18.3 м/мин

Грузоподъемность: 3,402 кг

Скорость подъема:32.3 м/мин

ОПЦИИ

Комплект работы с УБТ Муфта сцепления компрессора

Карусель для труб Коллектор для раствора

Пенный насос Лубрикатор

ООО «Атлас Копко Украина» 04073, Киев, пр-т Московский, 9 корп. 3 тел.: (044) 499 18 70; факс: (044) 499 18 77 www.atlascopco.ua

Ящик для хранения инструмента Двигатель САТ С27 800 л.с.

50048, Кривой Рог, ул. Л. Бородича, 17 тел./факс: (056) 404 93 83

Наука та сучасні технології

УДК 665. 612:622.691.2

ПЕРСПЕКТИВИ МОРСЬКОГО ТРАНСПОРТУВАННЯ ПРИРОДНОГО ГАЗУ В ГАЗОГІДРАТНІЙ ФОРМІ Л. О. Педченко, М. М. Педченко Полтавський національний технічний університет ім. Юрія Кондратюка Рівень споживання природного газу постійно зростає. При цьому традиційні технології його транспортування часто виявляються неефективними. Це стосується проблеми розширення джерел постачання природного газу. Крім того, існуючі технології не сприяють розробці невеликих родовищ. На даний час природний газ морем транспортується у зрідженому вигляді за технологією LNG. Існує також ряд альтернативних технологій. Серед них на увагу заслуговують технології CNG – стиснений газ і NGH – газ у газогідратній формі. У роботі дано порівняльний аналіз LNG-, СNG- і NG-технологій морського транспортування природного газу. Також обґрунтовано перспективи впровадження технології транспортування газу в газогідратній формі. Показані переваги NGH-технології та виділено невирішені проблеми. Проаналізовано фактори, що впливають на рівень капітальних витрат даних технологій. Згідно відомої на сьогодні NGH-технології передбачено з утвореної газогідратної маси формувати гранули. Однак при зберіганні і транспортуванні гранули неодмінно будуть змерзатися, що значно ускладнить їх розвантаження. Крім того, через нещільну укладку гранульований газогідрат є менш стабільним. Запропоновано формувати газогідрат у вигляді монолітних блоків, покритих льодяною кіркою. Вибір форми блоків і послідовність їх виготовлення направлені на оптимізацію процесів NGH-технології. Запропоновані блоки у формі шестикутних призм дозволяють забезпечити максимально щільну укладку вантажу. Представлена технологія їх виготовлення дозволяє з мінімальними енерговитратами отримати блоки значних розмірів. Транспортування газогідрату у формі монолітних блоків дозволить значно знизити вартість спеціалізованих танкерів. Крім того, можливе переобладнання існуючих транспортних кораблів. Ключові слова: природний газ, газові гідрати, зріджений газ, стиснений газ, газогідратні блоки, капітальні витрати. Питання диверсифікації джерел постачання енергоносіїв, у тому числі і природного газу, є актуальним для багатьох країн світу, і для України також. Залежність її економіки від імпорту природного газу становить близько 70%, причому весь він надходить із Росії. Україна володіє потужною газотранспортною системою. Однак через низку обставин вона не може повною мірою диверсифікувати поставки газу. Альтернативою може стати транспортування газу морем танкерами-газовозами, хоча основна частина видобутого в світі газу (близько 70 %) транспортується трубопроводами. За даними «BP Statistical Review of World Energy”, на морські перевезення зрідженого природного газу (ЗПГ або LNG) вже припадає близько 30 % від загального обсягу світової торгівлі і його частка постійно зростає [1]. Сьогодні світовий ринок зрідженого газу контролюють Катар, ОАЕ, Алжир, Малайзія та Індонезія. Зростають його поставки з Ірану, Нігерії, Австралії та Росії. Україна поки не має інфраструктури для здійснення таких поставок. Тому буде не зайвим проаналізувати всі переваги і недоліки відомих і перспективних технологій на цьому ринку і тим самим взяти участь в обговоренні шляхів подальшого розвитку індустрії морських перевезень енергоносіїв (вуглеводнів). Мета роботи. Зробити порівняльний аналіз існуючих та альтернативних технологій морського транспортування природного газу та обґрунтувати перспективи впровадження технології транспортування газу в газогідратній формі.

Основна частина. Питання транспортування газу нерозривно пов’язане із проблемами його видобування. Останніми роками спостерігається закономірна тенденція віддалення споживачів газу від місць його видобутку на фоні ускладнення умов розробки родовищ та транспортування отриманої продукції. Як наслідок, підвищується собівартість продукції. Значна частина родовищ газу знаходиться на шельфах морів (до того ж як у вигляді традиційних покладів, так і у газогідратній формі). На даний час транспортування природного газу здійснюється трубопроводами або LNG-танкерами. Проте ефективними дані технології транспортування, виходячи зі значних капіталовкладень, будуть за наявності значних підтверджених запасів газу на даному родовищі [2]. Звичайно, втіленню кожного енергетичного проекту передує його обґрунтування на основі аналізу існуючих технологій. Ураховуючи специфіку та різноманітність географічних, економічних, політичних і інших умов, традиційні технології трубопровідного транспорту газу і LNG не можуть повною мірою задовольнити вимоги проекту. Так, наприклад, значна частина відносно малих, необлаштованих та віддалених від транспортної інфраструктури родовищ не розробляється, в тому числі й у зв’язку із проблемою їх транспортування. У той же час близько 80 % родовищ газу, що відкриваються останнім часом, відносяться до цієї категорії. У зв’язку з цим у світі постійно ведеться робота по удосконаленню технологій видобування, транспор-

БУРІННЯ тування і зберігання природного газу. Наприклад, нині на різних стадіях втілення існує кілька альтернативних технологій транспорту газу: CNG – газ у стисненому вигляді; NGH – газ у газогідратній формі; GTL – газ у рідкій формі; GTW – газ в електроенергію [2]. Серед альтернативних технологій, які можуть зайняти свою нішу на ринку послуг із транспортування природного газу морем, на нашу думку, заслуговують на увагу технологія транспортування стисненого природного газу (СПГ або CNG) і технологія транспортування гідрату природного газу (ПГГ або NGH). Перша з них давно відома, технічно нескладна і має мінімальні вимоги до інфраструктури, але широкого впровадження досі не набула, на нашу думку, перш за все через складність вирішення проблеми достатнього рівня безпечності такого вантажу (значний обсягу газу під високим тиском). Друга, як показують і наші експерименти, порівняно із CNG- і LNG-технологіями є найбільш безпечною та має ряд переваг, але поки не набула широкого впровадження, оскільки знаходиться на стадії розробки і відпрацювання елементів технологічного ланцюга. Будівництво й обслуговування трубопроводу є досить дорогим, проте, з точки зору початкових інвестицій, це найбільш дешевий спосіб транспортування газу на невеликі і середні відстані. Тому на суходолі при незначних відстанях є зручним і економічно доцільним. Із збільшенням відстані та за необхідності транспортування природного газу морем, особливо якщо воно має значну глибину, економічна доцільність використання трубопроводів стає сумнівною. За таких умов альтернативою на сьогодні є LNG-технологія транспортування природного газу. LNG-технологія передбачає перевезення зрідженого природного газу на спеціальних суднах в ізотермічних ємностях при температурі мінус 162 °С. Газ при цьому зменшується в об’ємі в 600 раз. Процес зрідження потребує витрати до 25 % енергії, що міститься у зріджуваному газі, а для використання його необхідно повторно газифікувати з витратою енергії ще 5 – 6 % енергії газу. Місткість сучасних танкерів становить від 150 до 250 тис. м. Однак LNG проекти мають певні межі економічної доцільності, оскільки потребують значних початкових капіталовкладень в інфраструктуру та наявності потужного і стабільного джерела газу. Загальні інвестиції у LNG-проекти залежно від ринкового попиту і кількості суден можуть складати 1,5 – 2,5 млрд $ [1]. Крім того, LNG-проекти є економічно доцільними при здійсненні перевезень на відстань не меншу за 5,5 тис. км. Зараз також активно розробляється технологія морського транспортування стисненого газу. Як показують розрахунки, вона буде економічно доцільною при здійсненні перевезень на близькі і середні відстані. При порівнянні CNG- і LNG-проектів, бачимо, що до відстані 4,6 тис. км економічно доцільним є транспорт стиснутого природного газу. Крім того, перспективним є застосування даної технології при розробці шельфових

№ 3-4 (8) липень — грудень 2011 родовищ, за відсутності чи недоцільності будівництва трубопроводів, та значній вартості LNG-проектів [3]. Хоча в світі відсутній досвід перевезення великих об’ємів газу на значні відстані, CNG-технологія має ряд переваг. Витрати на підготовку газу перед стисненням значно нижчі, берегові приймальні термінали набагато простіші і дешевші. Капітальні витрати на транспортний ланцюг CNG-технології залежно від об’єму газу, відстані транспортування і рівня екологічних вимог становитиме 0,5 – 1,5 млрд $, із яких близько 90 % складають інвестиції у кораблі-газовози [2]. Такий розподіл інвестицій на відміну від LNG-технології, в якої до 60 % капіталовкладень припадає на берегову інфраструктуру, знижує рівень ризиків даного проекту [4]. Операції завантаження і розвантаження у порівнянні з LNG-технологією практично не мають негативного впливу на навколишнє середовище. За даними фірми Chart-Ferox, енерговитрати на компримування до необхідного тиску складають близько 0,58 кВт*год/ кг газу, а на зрідження – 1,37 кВт*год/кг, або в 2,4 раза вищі [4]. Вартість обладнання компримування і загрузки складає 30 – 60 млн $, системи розвантаження 16 – 20 млн $, CNG-танкерів, залежно від конструкції, від 110 до 250 млн $ [1]. Суттєвою серед недоліків CNG-технології є значна маса (до 50 тис. тонн) і вартість системи зберігання газу на суднах. Крім того, аналогічний за розмірами LNGтанкер здатен перевезти за рейс у 7 – 10 разів більше газу за CNG-танкер [4]. Технологія транспортування природного газу в газогідратній формі, маючи ряд суттєвих переваг та невирішених проблем, поки що знаходиться на стадії лабораторного і частково напівпромислового відпрацювання. На сьогодні розглядається кілька концепцій морського транспортування природного газу в газогідратній формі. Однак найбільш привабливим є транспортування газогідрату у нерівноважних умовах (при незначній мінусовій температурі і атмосферному тискові). Газові гідрати володіють властивістю при відносно незначних тисках концентрувати значні об’єми газу (до 160 об’ємів газу на один об’єм гідрату). До того ж цей показник майже в чотири рази менший порівняно зі зрідженим природним газом, але, враховуючи щільність гідрату, питомий уміст газу та досить м’які термобаричні умови їх зберігання, кораблі-гідратовози можна будувати як мінімум удвічі більші за LNG-аналоги і транспортувати 250 тис. м3 вантажу (Nagelvoort и Tijm 1994, Aker Engineering in 1994) [6]. Дослідження показали, що газові гідрати у відповідних умовах достатньо довгий час залишаються у стабільному стані і можуть використовуватись для транспортування газу на значні відстані [5]. У роботі [6] проаналізовано капітальні витрати на виробництво газогідрату для транспортування природного газу за NGH-технологією в кількості 4 млрд м3 природного газу на відстань 5,5 тис. км і порівняно їх витрати за аналогічних умов для варіанту

Наука та сучасні технології транспортування газу за LNG-технологією. (табл. 1) Показано, що капітальні витрати на технологічний ланцюг NGH-технології на 26% нижчі.

Крім того, потужність ліній із виробництва газогідату може бути в 4 рази меншою порівняно з лінією виробництва LNG, без підвищення його собівартості, а це дає Таблица 1

Порівняння капітальних витрат ланцюгів LNG- і NGH-технологій транспортування 4 млрд м3 природного газу на відстань 5500 км Складові технології

LNG-технологія, млн $, (%)

NGH-технологія, млн $, (%)

Різниця, млн $, (%)

Виробництво

1489 (56 %)

955 (48 %)

534 (36 %)

Перевезення

750 (28 %)

560 (28 %)

190 (25 %)

Регазифікація

438 (16 %)

478 (24 %)

- 40 (- 9 %)

2677 (100 %)

1995 (100 %)

684 (26 %)

Загальна вартість

LNG-танкери розраховані на 125 тис. м3 зрідженого газу і коштують 250 млн $. Вартість типового кораблягідратовоза складе не більше 80 млн $ (інформація Aker Engineering 1994 р). Хоча для транспортування 4 млрд м3 газу на 5,5 тис. км за LNG-технологією необхідно 3 судна, а гідратовозів при цьому знадобиться сім, усе ж

можливість плавно регулювати виробництво при зміні попиту на природний газ [5]. При розрахунку економіки процесу виробництва газогідрату слід брати до уваги також різну початкову температуру природного газу і води для виробництва газогідрату та води і повітря як основних чинників

Таблица 2 Порівняння капітальних витрат ланцюгів LNG- і NGH-технологій транспортування 4,1 млр. м3 природного газу на відстань 6475 км для кліматичних умов півночі Норвегії (температура морської води 5 оС) у цінах і за рівнем технологій 1995 року Складові технології

LNG-технологія, млн $, (%)

NGH-технологія, млн $, (%)

Різниця, млн $, (%)

Виробництво

1220 (51 %)

792 (44 %)

428 (35 %)

Перевезення

750 (32 %)

704 (39 %)

46 (6 %)

Регазифікація

400 (17 %)

317 (17 %)

83 (21 %)

2370 (100 %)

1813 (100 %)

557 (24 %)

Загальна вартість

загальні витрати на їх придбання будуть нижчими на 190 млн $ [6]. Крім того, як транспортний засіб можна використати стандартні термоізольовані кораблі і баржі. Отже, транспортна складова технологічного ланцюга NGH-технології, на нашу думку, має суттєві переваги порівняно з LNG- і CNG-технологіями.

вартості системи тепловідведення. Їх температура звичайно залежить від кліматичних умов місця розташування виробничих потужностей. У роботі [7] наведено порівняння капітальних витрат, необ хідних для здійснення LNG- і NGH-проектів у двох варіантах, які відрізняються за кліматичними умовами (табл. 2 і 3).

Таблица 3 Порівняння капітальних витрат ланцюгів LNG- і NGH-технологій транспортування 4,1 млрд м3 природного газу на відстань 6000 км для кліматичних умов Південно-Східної Азії (температура морської води 35оС) у цінах і за рівнем технологій 2002 року Складові технології

LNG-технологія, млн $, (%)

NGH-технологія, млн $, (%)

Різниця, млн $, (%)

Виробництво

1144 (55 %)

992 (54 %)

152 (13 %)

Перевезення

660 (32 %)

628 (34 %)

32 (5 %)

Регазифікація

285 (13 %)

218 (12 %)

67 (24 %)

2089 (100 %)

1838 (100 %)

251 (12 %)

Загальна вартість

БУРІННЯ Як видно з таблиць 2 і 3, капітальні витрати LNGтехнології в 2002 році знизились на 12 % порівняно з 1995 роком. Автори дослідження пояснюють це удосконаленням технології. У той же час у 2002 році помічено зростання вартості NGH-ланцюга на 1 %. Це свідчить про те, що температура морської води має більш істотний вплив на NGH-технологію порівняно з LNG. Слід зауважити, що в таблицях 1 – 3 враховане зниження витрат на здійснення LNG-проектів, пов’язаних із удосконаленням даної технології за період між дослідженнями, тоді як прогрес NGH-технології практично відсутній. Незважаючи на це, капітальні витрати на втілення газогідратної технології навіть в умовах жаркого клімату виявилися на 12 % нижчі порівняно з технологією LNG. Розробкою NGH-технології активно займається компанія Mitsui Engineering & Shipbuilding Co., Ltd. (MES). Згідно з нею газогідрати формуються у гранули та транспортуються судном. При порівняні LNG- і NGHтехнологій остання виявилася на 23 – 27 % ефективнішою. Автори показали, що устаткування заводів для утворення газогідратів не потребує особливо унікального обладнання на відміну від заводів зрідження природного газу, що значно здешевлює NGH-технологію. Оскільки газогідрат природного газу в своєму складі містить не лише газ, а й воду, то саме це робить технологію NGH

№ 3-4 (8) липень — грудень 2011 тури, які б максимально задовольняли вимоги транспортування і/чи довгострокового зберігання. Японські дослідники експериментальним шляхом установили, що оптимальний розмір гранул сферичної форми має бути від 0,2 до 2,0 см. Такі розміри забезпечують найбільш щільну укладку гранул одного розміру [9]. При цьому заповнення об’єму трюмів судна складає 78 % [8]. Крім того, наявність системи щілин у масі гранульованого газогідрату знижує термобаричний поріг їх стабільності. Сухий гранульований газогідрат на даний момент розглядається як основна форма його транспортування. Однак до моменту розгрузки, за наявності навіть незначної кількості льоду, гранульований газогідрат неодмінно змерзнеться. Це, у свою чергу, спричине необхідність його розпушування у трюмі корабля. У результаті такої механічної дії відбудеться часткова дисоціація гідратної маси з виділенням газу [10]. З метою ефективного заповнення об’єму гідратосховищ запропоновано виробляти блоки у формі кубів. Вигідним варіантом вважається монолітний блок великих розмірів [9]. Цей підхід, ми вважаємо, необхідно використати і при транспортуванні газогідрату. Але технології промислового виробництва таких газогідратних блоків до цього часу не розроблено. На основі проведених досліджень ми пропонуємо транспортування природного газу здійснювати у вигляді льодогазогідратних блоків (ЛГБ), сформованих у шестикутні призми та циліндри великих розмірів і покритих льодяною кіркою. Для розробки ресурсозберігаючої технології виготовлення ЛГБ нами проведено ряд експериментальних досліджень по їх формуванню з попередньо

Мал. 1. Приблизні капітальні затрати (млрд $) при транспортуванні природного газу із використанням різних технологій на відстані до 12000 км [7]

найбільш безпечною [8]. Крім того, термобаричні умови процесів утворення, зберігання і плавлення газогідрату є досить м’якими, наприклад, у порівнянні з тиском компримування (25 МПа) в СNG-технології або з температурою мінус 162 оС у LNG-технології. Отже, застосування NGH-технології в порівнянні як з традиційним трубопровідним транспортом, так і транспортом LNG, буде економічно вигідним, починаючи з відстані 1000 км (рис. 1) [7]. Однією із важливих складових NGH-технології є формування утвореного газогідрату у відповідні струк-

Мал. 2. Графіки залежності температури газогідрату від пористості для прояву ефекту самоконсервації при температурі повітря 273 К (крива 1) та 278 К (крива 2)

підготовленої гідратної маси та з одночасним зниженням пористості. При цьому методикою експериментальних досліджень передбачалося, що у випадку

Наука та сучасні технології руйнування ЛГБ рівень пористості газогідрату повинен гарантувати ефект самоконсервації (рис.2). Рекомендована нами технологія створення ЛГБ передбачає їх формування із суміші подрібненого та гранульованого (діаметром 20 мм та нульовою пористістю) газогідрату у відповідній пропорції, спресовування до середньої пористості 0, 058 та консервацію льодяною кіркою [11]. Найбільш вигідною формою ЛГБ є шестикутна правильна призма, оскільки має переваги як до куба (максимальне заповнення об’єму), так і циліндра (менша ймовірність відколювання ребер). Для вирішення проблем змерзання ЛГБ у трюмах суден, а також спрощення їх розвантаження слід передбачити, наприклад, їх пакування в тонкий поліетилен та впаювання в тіло блока при його формуванні анкерів з гнучкою петлею. Така конструкція і форма блоків після їх заморожування до температури в межах мінус 10 – мінус 15 оС, щільної укладки та навіть незначної теплоізоляції дасть змогу достатній час (до 40 діб) їх транспортувати чи зберігати за рахунок запасу холоду та прояву ефекту самоконсервації практично без втрати газу. Це в свою чергу дозволить суттєво знизити вартість транспортних засобів. Крім того, розширюється і здешевлюється можливість переобладнання вантажних суден. Актуальним також може бути транспортування монолітного газогідрату за допомогою контейнерів і подовженням маршруту за допомогою автотранспорту. Економічні показники NGH-технології можна значно покращити за рахунок оптимального використання властивостей газогідрату (ефекту самоконсервації, примусової консервації, стабільності при незначній мінусовій температурі й атмосферному тискові та ін.). При цьому, на нашу думку, буде доцільно знизити витрати на найбільш енергоємні операції NGHтехнології, якими є охолодження і нагрів матеріальних потоків під час утворення і плавлення газогідрату за рахунок використання альтернативних джерел енергії. Крім того, транспортування природного і попутного газу у газогідратній формі є особливо перспективним при розробці відносно малих і віддалених

від інфраструктури родовищ, де будівництво трубопроводів чи інфраструктури LNG-технології є економічно недоцільно, а СNG-технологія, наприклад, недостатньо безпечна. Отже, можна зробити висновок, що, по суті, LNGтехнологія на даному етапі має дві переваги над NGH- і CNG-технологіями – це перевага у кількості газу, перевезеного танкером за рейс, і наявність відпрацьованої на світовому ринку технології. Але чи можуть ці два показники бути вирішальними при виборі оптимального способу диверсифікації джерел постачання газу, наприклад, в Україну? Адже поки що не передбачається трансконтинентальних поставок, ймовірні джерела постачання газу при цьому не можна віднести до розряду значних чи стабільних. Україна поки що не обтяжена якоюсь конкретною інфраструктурою, оскільки вона відсутня, а дефіцит коштів є хронічним. Необхідно враховувати специфіку Чорноморського регіону включно із питанням можливості проходу LNG-танкерів протокою Босфор і перспектив розробки покладів газу чорноморського шельфу. Висновки. 1. Технологія морського транспортування природного газу в газогідратній формі має ряд суттєвих переваг над LNG- і СNG-технологіями. 2. Для широкого впровадження NGH-технологія потребує доопрацювання і перевірки в умовах досліднопромислових випробувань. 3. NGH-технологія максимально підходить для вирішення проблеми диверсифікації поставок природного газу в Україну та при розробці морських родовищ газу і нафти. 4. З метою покращення техніко-економічних показників NGH-технології, газогідратну масу слід транспортувати у вигляді льодогазогідратних блоків великого розміру. 5. ЛГБ доцільно формувати у вигляді шестикутних призм із суміші гранульованого і подрібненого газогідрату шляхом спресовування з наступним утворенням на його поверхні льодяної кірки.

Список літератури / References 1. Matteo Marongiu-Porcu The Economics of Compressed Natural Gas Sea Transport / Matteo Marongiu-Porcu, Xiuli Wang, Michael J. Economides // Russian Oil & Gas Technical Conference and Exhibition held in Moscow, Russia, 28–30 October, 2008. 2. Seungyong Chang Comparing Exploitation and Transportation Technologies for Monetisation of Offshore Stranded Gas [Електронний ресурс] / Seungyong Chang // SPE Asia Pacific Oil and Gas Conference and Exhibition: Indonesia, Jakarta, 2001, 17-19 April. – Режим доступу: http://www.onepetro.org/mslib/servlet/ onepetropreview?id=00068680.

3. Economides M.J. Compressed Natural Gas (CNG): An Alternative to Liquefied Natural Gas (LNG) [Електронний ресурс] / M.J.Economides, Kai Sun, Subero G.U.// Journal SPE Production & Operations, Vol.21(2), 2006, pp. 318-324. – Режим доступу до журн.: http://www.onepetro.org/ mslib/servlet/onepetropreview?id=SPE-92047-PA. 4. Пронин Е.Н. Морская транспортировка компримированного газа [Електронний ресурс]/ Е.Н. Пронин, С.Е. Поденок // Информационный бюллетень. – 2004. – № 1 (15). – Режим доступу до журн.:http://www.ngvrus.ru/ st15_4.shtml. Pronin Ye.N. Sea transportation of сompressed gas

БУРІННЯ [Electronic a resource] / Ye.N. Pronin, S.Ye. Podenok // Newsletter. – 2004. – № 1 (15). – Access to a journ.:http:// www.ngvrus.ru/st15_4.shtml. 5. Gudmundsson J.S. Storing Natural Gas as Frozen Hydrate/J.S. Gudmundsson, M.Parlactuna, A.A.Khokhar // SPE Production & Facilities, 1994, 9 No.1 (Feb.).  Pp.6973. 6. Gudmundsson J.S. Natural Gas Hydrate an Alternative to Liquified Natural Gas [Електронний ресурс] / J.S. Gudmundsson, A.Borrehaug. – Trondheim, 1996, January – Режим доступу: http://www.ipt.unit.no/~jsg/forskning/ hydrater. 7. Gudmundsson J.S. Hydrate non-pipeline technology for transport of natural gas [Електронний ресурс] / J.S. Gudmundsson, O.F.Graff. – Режим доступу: http://www.igu. org / html/wgc 2003/WGC pdffil

№ 3-4 (8) липень — грудень 2011 es/10056_1046347297_14776_1.pdf. 8. Kanda H. Economic study on natural gas transportation with natural gas hydrate (NGH) pellets / H. Kanda // 23rd World Gas Conference, Amsterdam, 2006. 9. Якушев В.С. Современное состояние газогидратных технологий. Обз. инф. / В.С.Якушев, Ю.А. Герасимов, В.Г. Квон, В.А. Истомин. – М.: ООО «ИРЦ Газпром», 2008. – 88 с. Yakushev V.S. Modern state of gas hydrate technologies. Rev. inf / V.S. Yakushev, Yu.A.Gerasimov, V.G. Kvon, V.A. Istomin. – M.: LTD «IRTs Gazprom», 2008. – 88 p. 10. Dawe R.A. Hydrate Technology for Transporting Natural Gas / R.A.Dawe, M.S.Thomas, M.Kromah// Engineering Journal of the University of Qatar, Vol. 16, 2003, pp.1118.

Уровень потребления природного газа постоянно растет. При этом традиционные технологии его транспортировки часто оказываются неэффективными. Это касается проблемы расширения источников снабжения природного газа. Кроме того, существующие технологии не способствуют разработке небольших месторождений. На данное время природный газ морем транспортируется в сжиженном состоянии по технологии LNG. Существует также ряд альтернативных технологий. Среди них заслуживают внимания технологии CNG – сжатый газ и NGH – газ в газогидратной форме. В работе дан сравнительный анализ LNG-, СNG- и NGH-технологий морской транспортировки природного газа. Также обоснованы перспективы внедрения технологии транспортировки газа в газогидратной форме. Показаны преимущества NGH-технологии и выделены нерешенные проблемы. Проанализированы факторы, которые влияют на уровень капитальных затрат данных технологий. Согласно известной на сегодня NGH-технологии предусмотрено из образованной газогидратной массы формировать гранулы. Однако, при хранении и транспортировке гранулы непременно будут смерзаться, что значительно осложнит их разгрузку. Кроме того, через неплотную укладку гранулированный газогидрат будет менее стабилен. Предложено формировать газогидрат в виде монолитных блоков, покрытых ледяной коркой. Выбор формы блоков и последовательность их изготовления направлены на оптимизацию процессов NGH-технологии. Блоки в форме шестиугольных призм позволят сделать укладку груза максимально плотной. Представленная технология их изготовления позволяет с минимальными энергозатратами получить блоки значительных размеров. Транспортировка газогидрата в форме монолитных блоков позволит значительно снизить стоимость специализированных танкеров. Кроме того, возможно переоборудование существующих транспортных кораблей. Ключевые слова: природный газ, газовые гидраты, сжиженный газ, сжатый газ, газогидратные блоки, капитальные затраты. The level of consumption of natural gas grows constantly. Thus traditional technologies of his transporting are often uneffective. It touches the problem of expansion of sources of supply of natural gas. In addition existent technologies do not provide development of small deposits. On this time natural gas is transported by sea as condensate gas according to technology of LNG. The row of alternative technologies exists also. Among them technologies of CNG compressed gas and of NGH gas hydrate deserve on attention. In work a comparative analysis is given for LNG-, CNG- and NGH-technologies of the marine transporting of natural gas. Also the prospects of inculcation of technology of transporting of gas in gas hydration form are substantiated. Authors show advantages NGH technologies and indicate on unsolved problems. Analysis is executed of factors which influence on the level of capital costs each of technologies. The famous NGH-technology provides to use gas hydration mass for forming of granules. However many granules will be frozen together at storage and transporting. It will complicate their unloading considerably. In addition granular gas hydrate is less stable through a not dense structure. Authors suggest to form a gas hydrate as monolithic blocks. Gas hydrate blocks cover by icy crust. The choice of form of blocks and sequence of their making is directed on optimization of processes of NGH of technology. Blocks in form hexagonal prisms allow to do the maximal density of load. Technology of their making allows with minimum of expenses of energies to get the blocks of large size. Transporting gas hydration in form of monolithic blocks will allow considerably to reduce the cost of the special tankers. In addition re-equipment of existent transport ships is possible. Key words: natural gas, gas hydrates, condensate gas, compressed gas, gas hydrate blocks, capital costs.

Наука та сучасні технології

БУРОВЕ ОБЛАДНАННЯ КОМПАНІЇ «САНДВІК» ДЛЯ ВІДКРИТИХ ГІРНИЧИХ РОБІТ 10 жовтня 2011 року у великому конференц-залі готелю «Саксагань» міста Кривого Рогу відбувся семінар по буровому обладнанню для буріння вертикальних свердловин для вибухових робіт в кар’єрах, в якому взяли участь керівники та провідні фахівці гірничо-видобувних підприємств Криворізького регіону, Криворізького технічного університету та Спілки буровиків України.

Слюняєв Андрій Анатолійович - менеджер регіону СНД по буровим установкам. Іпатенко Євгеній Станіславович – старший сервісінженер «Сандвік Україна». Компанія «Сандвік» розробляє та випускає широку гаму бурових установок для відкритих гірничих робіт, які класифікуються за наступними ознаками. 1. Бурові стрілові установки з гідроперфоратором верхнього розміщення серій DХ(500, 680, 700, 780,800) та DP (800і, 900і, 1100і, 1500i, 1524і, 1500, 1524) для буріння свердловин діаметром від 51 до 152 мм, на глибину до 40 м з використанням гідро перфораторів HL (510, 650, 710, 800, 800Т, 1060Т, 1560Т), з дизельним двигуном Caterpillar САТ С7, С9, С11, С13 потужністю відповідно 151, 225, 300, 350 к.с. та бортовим компресором 6,2 – 25,0 куб.м. на хв. тиском 4 - 14 бар. Ком-

Учасники семінару

На семінарі були обговорені питання технічної бази, комплектування та обслуговування бурових установок виробництва компанії «Сандвік», а також результатів досягнутих при використанні бурової установки D75КS на Південному ГЗК. Від компанії «Сандвік» на семінарі виступили: Кристофор Пайк – менеджер заводу бурового обладнання для відкритих гірничих робіт. Попович Катерина Вікторівна – начальник відділу продаж обладнання для відкритої розробки гірничих порід «Сандвік Україна».

Бурова установка DX780

Учасники семінару

плектуються буровими штангами 32, 38, 45, 56, 60 мм. Мають телескопічну стрілу (крім DП 1524, де вона фіксована) з кутом повороту на 180 град. та нахилом до 27 град. Установка DP1524 є варіантом DP1500 з фіксованою стрілою та подовженим до 6 м ходом податника. Установки типу DPi обладнані автоматичною системою контролю та управління технічним станом обладнання, технологічних параметрів буріння та параметрами свердловини.

БУРІННЯ

Бурова установка DP1500i

2. Бурові стрілові установки для буріння погружними пневмоударниками серій D1550 та DR (540, 560, 580). Діаметр буріння 90 – 216 мм на глибину до 46 м. Установлені дизельні двигуни з підвищеною потужністю 540 – 950 к. с. та бортові компресори 30 – 45 куб.м за хвилину при тиску 35 – 25 бар., які дозволяють досягати високої продуктивності пневмоударного буріння. 3. Бурові щоглові установки для обертального буріння серії D25KS, D45KS, D245KS, D50KS, D55SP, D75KS, D90KS MP, D90KS SP, 1190E MP, 1190E SP, DR460 SP, DR460 MP, DR480, DR680. Діаметр буріння 127 – 349 мм на глибину до 27 – 85 м. D означає дизельний привід,

№ 3-4 (8) липень — грудень 2011 4. Мобільні щоглові бурові установки для буріння погружними пневмоударниками DR320. Обладнання змонтоване на автомобілі. Діаметр буріння 115 – 172 мм на глибину 46 м. Довжина бурильної труби 7,6 м, ємкість магазина – 6 труб діаметром 89 та 114 мм. Бурові установки, крім мобільних, змонтовані на гусеничному ходу з окремим потужним гідроприводом на кожну гусеницю, що забезпечує високу стійкість на маневреність. Станки комплектуються сухими пилеуловлювачами та системою пилеподавлення із вприском води. Установки обладнанні високо комфортабельною ергономічною кабіною для оператора з тепло та шумозахистом, кондиціонером, обігрівачем та компенсатором тиску. Спуско-підйомні операції повністю механізовані та управляються оператором з кабіни. Додаткові опції: індикатори кутів буріння, швидкості обертання верхнього приводу та вимірювання глибини свердловини; система обміну даними, система швидкого наливу та зливу паливо-мастильних матеріалів; бортова безконтактна мийка та інше. Установки добре адаптується до самих важких умовах роботи та доказали свою високу ефективність та надійність на кар’єрах Австралії, Америки, Європи, Африки та Азії.

Бурова установка D75KS

Бурова установка DR580

Е – електричний. SP- модифікація для однозаходного буріння, МР – для багатозаходного. Бурові установки D25KS, D245S, D55SP, D75KS та DR460 передбачають використання погружних пневмоударників діаметром 4, 5, 6, 8 та 10 дюймів. Потужність привідних дизельних двигунів типу САТ С15 – С32 від 475 до 1125 к. с.

Бурова установка D75КS це унікальний велика повністю гідрофікована бурова установка масою 65 тонн з автономним потужним двигуном САТ С27 потужністю 800 к. с. на гусеничному ходу для буріння свердловин в кар’єрах діаметром 229 – 279 мм. на глибину до 53 м з кутом нахилу до 25 градусів та навантаженням на долото до 40 тонн. Укомплектована компресором 45 куб. м. на хвилину та тиском до 7 бар, що дозволяє використовувати 8-дюймовий пневмоударник.

Наука та сучасні технології

АКАДЕМІЯ ТЕХНОЛОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ Академія технологічних наук України (АТН України) - Всеукраїнська самоврядна організація, що об’єднує зусилля установ і підприємств, а також провідних вчених-технологів і спеціалістів, які працюють в різних регіонах і галузях народного господарства України, з метою ефективного використання їх творчих можливостей в інтересах зміцнення національної економіки України. АТН України створена у 1991 році за ініціативою Академії наук УРСР (Постанова Президії № 196 від 26.06.1991 р.) групою вчених і спеціалістів-технологів України, що в той час представляли наукові, промислові і військово-промислові структури. Стратегією АТН України, що визначає її склад і структуру, є виваженість підходів до реалізації в кінцевому продукті новітніх технологій, які визначають економічний і науково-технічний потенціал країни та забезпечують довготривалість стабільного функціонування економіки. Ціллю АТН України є консолідація інтелектуального та виробничо-технологічного потенціалу України в інтересах становлення соціально-економічної могутності країни. АТН України є членом Міжнародної академії технологічних наук, має тісні контакти з ЮНІДО, Російською Академією технологічних наук, з іншими міжнародними організаціями, зарубіжними фірмами і структурами закордонними організаціями. Плідно співпрацює з Українським науково-технологічним Центром. Академіками - засновниками АТН України були: Айзенберг Я.Є., Александров М. М., Гассанов Л.Г., Герасименко С.С., Горбулін В.П., Довгополий А.С., Ключников О.О., Конопльов І.Д., Корнілов І.Є., Кривулько В.С., Кучма Л.Д., Матвєєв М.Т., Морозов А.О., Павловський М.А., Пархоменко В.Д., Петров В.В., Пілюшенко В.Л., Рибинок В.О., Семиноженко В.П., Скляров В.Ф., Солов’йов Ю.О., Тонкаль В.Ю., Чуйко О.О., Хабер М.В., Шпак А.П. Склад АТН України: 130 дійсних членів (академіків) і 123 члена-кореспондента, а також 19 іноземних дійсних членів (академіків) і 7 іноземних членів-кореспондентів із США, Російської Федерації, Канади, Німеччини, Ізраїлю, Азербайджану, Швеції, Італії, Нідерландів, Польщі, Узбекистану. У складі АТН України 114 докторів наук, 77 кандидатів наук і 22 відомих вчених-технологів, лауреатів Державних премій – 33, Заслужених діячів на-

уки і техніки -37. Серед них 88 професорів, 7 академіків і 14 членів-кореспондентів НАН України. Структура АТН України: Президія, Бюро Президії, 4 регіональних відділення (Харківське, Донецьке, Кримське, Львівське), 11 місцевих осередків (Вінницький, Дніпропетровський, Житомирський, Івано-Франківський, Київський, Луганський, Миколаївський, Одеський , Чернівецький, Черкаський) 11 секцій за напрямками діяльності членів академії (Інформаційні технології та менеджмент технологій, Технології машинобудування, Технології приладобудування, Природоохоронні технології та геотехнології, Соціально-економічне управління технологіями, підготовка і перепідготовка спеціалістів, Технології виробництва харчових продуктів, Технології в будівництві, Технології в енергетиці, Високі технології, Спеціальні технології, Технології в медицині). Установи АТН України: Колективне підприємство “Інститут біомедичної техніки та технологій” АТН України; Підприємство “Інститут радіолокаційних технологій” АТН України; Товариство з обмеженою відповідальністю “Український центр екологічних і водних проектів” АТН України, Закрите акціонерне товариство “Науково-дослідний інститут радіаційного захисту” АТН України. Основні задачі АТН України: - організація проведення наукових досліджень, створення, підтримка та супроводження наукомістких технологій, що визначають сучасність технологічного рівня виробництва; - участь у вирішенні науково-технічних проблем реконструкції та технічного переозброєння діючих виробництв через використання прогресивних і екологічно чистих розробок і технологій; - сприяння підготовці нового покоління вчених і спеціалістів-технологів і організація міжгалузевих, міжрегіональних та зарубіжних кооперованих зв’язків. Президент АТН України Морозов Анатолій Олексійович - член-кореспондент НАН України, дійсний член АТН України, доктор технічних наук, професор. Заслужений діяч науки і техніки України, двічі лауреат Державної премії СРСР, тричі лауреат Державної премії України, лауреат премій НАН України ім. С. О. Лебедєва

БУРІННЯ

А. О. Морозов

та ім. В. М. Глушкова, кавалер ордену Трудового Червоного прапору. Директор Інституту проблем математичних машин и систем НАН України. Генеральний конструктор ЄАСУ збройних сил України. Науковий керівник

Президія ювілейних зборів

№ 3-4 (8) липень — грудень 2011 школи «Теорія і практика створення інтелектуальних автоматизованих систем підтримки прийняття колективних рішень». Автор 4 монографій та понад 300 наукових праць. Серед його учнів 12 докторів наук та 21 кандидат. 25 листопада 2011 року в Інституті проблем ма тематичних машин і систем НАН України відбулись ювілейні Загальні збори Академії технологічних наук України з нагоди 20-річчю її заснування. У зборах взяли участь голова правління Спілки буровиків України, член-кореспондент АТНУ Анатолій Вдовиченко та член Спілки академік АТНУ Анатолій Бакаржієв. З доповіддю на зборах виступив Президент АТН А.О. Морозов: Академія технологічних наук України була створена за Постановою Президії Академії наук Української РСР №196 від 26. 06. 1991р з метою консолідації знань, досвіду та зусиль науковців, інженерів та технологів для збереження та розвитку високих технологій в Україні як основи вирішення соціальних, економічних, екологічних та інших проблем, забезпечення могутності та національної безпеки України. Одним із базових принципів у діяльності Академії є поширення її впливу на розвиток регіонів, зокрема через утворені регіональні відділення. Робота таких відділень поступово активізується. Необхідно відзначити роботу Львівського відділення (керівник – Ваків М.М.), в орбіті впливу якого знахо-

Наука та сучасні технології дяться такі відомі в усьому світі підприємства, як «Концерн - Електрон», ТЗоВ СП «Сферос-Електрон, організації радіоелектронної та приладобудівної галузей – НВП «Карат», «Мікроприлад», РЕМА, завод радіотехнічної апаратури. За рахунок трансферу технологій налагоджується активна співпраця з такими вітчизняними підприємствами як ЗАТ «ЛАЗ», ВАТ «ХТЗ», ВАТ «Черкаський автобус», Укрзалізниця, АвтоКрАЗ, а також із зарубіжними, як приклад, по виробництву високоякісної автомобільної техніки, «Webasto AG Farzeugtechnik» (Німеччина). Успішно здійснюється взаємодія з відомими вузами Львова (Львівська «Політехніка») та Чернівців (Чернівецький національний університет). Донецьке регіональне відділення Академії технологічних наук України об’єднує в регіоні інтелектуальний потенціал провідних вчених, спеціалістів-технологів та організацій колективних членів в інтересах науково-технічного, соціально-економічного, екологічного, духовного відродження й розвитку Донбасу та країни в цілому. Відділення є членом Донецької торгівельно-промислової палати, членом Української спілки промисловців і підприємців. Представники Відділення входять до складу різних наукових і науковотехнічних рад та інших структур, включаючи міжнародні, в науково-технічні ради з енергозбереження Донецької облдержадміністрації та Донецької міської ради, Координаційної ради з питань розвитку підприємництва Донецької облдержадміністрації та інше. Значно активізували свою діяльність Харківське регіональне відділення Академії, яке на сьогодні, без сумніву, є лідером в своєму регіоні та регіональне відділення АРК Крим (Керівники регіональних відділень Кирюхін М.М., Мізін В.І.). Пожвавлення роботи спостерігається в Одеському, Черкаському, Івано-Франківському, Миколаївському обласних осередках та в осередку м. Києва. Академія активно працює у напрямі популяризації досягнень різних галузей науки. Зокрема, секція «Технології машинобудування» з 2003 р., спільно з Асоціацією технологів-машинобудівників України, інститутами Академій наук, вузами країн і промисловими підприємствами СНД, низки інших країн щорік бере участь в організації і проведенні чотирьох міжнародних науково-технічних конференцій з широкої машинобудівної тематики: «СОВРЕМЕННЫЕ ПРОБЛЕМЫ ПРОИЗВОДСТВА И РЕМОНТА В ПРОМЫШЛЕННОСТИ И НА ТРАНСПОРТЕ» (февраль, г. Свалява, Карпаты), «ИНЖЕНЕРИЯ ПОВЕРХНОСТИ И РЕНОВАЦИЯ ИЗДЕЛИЙ» (май, г. Ялта, Крым), «КАЧЕСТВО, СТАНДАРТИЗАЦИЯ, КОНТРОЛЬ: ТЕОРИЯ И ПРАКТИКА» (сентябрь, г. Ялта, Крым), «НОВЫЕ И НЕТРАДИЦИОННЫЕ ТЕХНОЛОГИИ В РЕСУРСО- И ЭНЕРГОСБЕРЕЖЕНИИ» (сентябрь, г. Одесса). У конференціях традиційно беруть участь учені фахівці України, Росії (від Калінінграда та Хабаровська), Білорусії, Узбекистану, Азербайджану, Литви, Польщі,

Учасники ювілейних зборів

Сербії, Німеччини, Кореї і інших країн. Матеріали конференцій видаються у вигляді відповідних збірників, з якими можна ознайомитися на стенді експозиції праць членів Академії технологічних наук України. Серед вагомих здобутків Академії безпосередня участь в розробці першої Концепції ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, яка була затверджена Верховною Радою України, організація проведення Всеукраїнських технологічних форумів («Технології України на порозі третього тисячоліття», «Глобалізація економіки і технологічний розвиток України», «Майбутнє науки – майбутнє України»), конференцій, виставок, круглих столів тощо. Члени АТН України приймають активну участь у розбудові та реформуванні паливно-енергетичного комплексу України. Серед визначних робіт які мають загальнодержавне значення, слід відзначити участь у розробці Енергетичної стратегії України на період до 2030 року. В кожній суверенній державі саме потужна енергетика є тією ланкою, яка гарантує високі показники промислового виробництва та розвиток соціальної сфери. Достатня енергетична база є ознакою високих параметрів якості життя цивілізованих європейських держав, тому енергетична стратегія України є тим державним документом, який балансує розвиток паливно-енергетичного комплексу та потреби економіки країни. Енергетична стратегія схвалена Кабінетом міністрів України. На даний час виконується корегування основних параметрів стратегії і готується її оновлений варіант. На різних етапах до розробки Енергетичної стратегії України залучались академіки АТН України, члени секції «Технології в енергетиці» (керівник секції, член Президії, академік АТН України – Юлій Григорович Куцан). Одним із пріоритетних напрямків нашої діяльності були і залишаються налагодження контактів і співробітництва з рядом міжнародних організацій, зарубіжними фірмами та структурами. В реалізації цього пріоритету вже досягнуті певні успіхи. Академія є членом Міжнародної академії технологічних наук. Налагоджена

БУРІННЯ співпраця з науково-технологічним центром України, стали співзасновниками Асоціації інженерів України, тісно співпрацюємо з АН Туреччини (Тюбітак). У червні 2005 року Академія технологічних наук України підписала рамкову угоду про співробітництво з Науково-технологічним центром в Україні (УНТЦ). Практичні результати цієї співпраці вже можна побачити наочно. Зокрема, Каталог технологій АТН України, який підготовлений Академією і вдруге вже перевиданий, створений при підтримці УНТЦ. Укладено договір про співробітництво між асоціацією «Україна-Франція» та АТН з питань розвитку і трансферу технологій та угода з французькою технологічною академією; в даний час відбувається процеси спільної взаємодії. Академія активно працю над включенням в мережу інноваційних центрів Євросоюзу. Академія технологічних наук України приймає активну участь у розбудові громадянського суспільства. Академіки АТН України є членами громадських рад при Національній комісії регулювання в енергетиці при Мінприроди, при Міністерстві енергетики та вугільної промисловості. З 2007 по 2011 рр. академік Ю. Г. Куцан очолював Громадську раду при Міністерстві палива та енергетики України, робота якої відзначена дипломом переможця Х-го Ювілейного Всеукраїнського конкурсу «Лідер паливно-енергетичного комплексу». Академія технологічних наук України є публічною організацією. Робота оприлюдюється через засоби масової інформації. Так, на телебаченні (2008 та 2010

Юлій Куцан про вітроенергетику України

рр.) була проведена зустріч Президента АТН України з журналістами програми «Економічний вісник», що демонструвалось на 3-х каналах українського телебачення. В 2009 році підготовлено інформаційний блок про Академію для розміщення його у виданні «Науковотехнічний потенціал України», що готується до видання Українською Академією геральдики. Проблемні науково-технічні доповіді практикуються на загальних Зборах Академії, це також буде здійснено і сьогодні.

№ 3-4 (8) липень — грудень 2011 Відзначаючи Академії слід також говорити про творчі досягнення членів Академії, які плідно працювали та зараз працюють на різних напрямках технологічної науки, організації науки і виробництва: - Амітан Веніамін Наумович – відомий фахівець в галузі автоматизованих систем управління регіональною економікою та екологією, керівник Донецького регіонального відділення в 1994-2005 рр., доктор технічних наук, професор; - Айзенберг Яків Єйнович – відомий фахівець в галузі управління рухомими об’єктами; - Бар’яхтар Віктор Григорович – відомий фахівець в галузі магнетизму; - Богадельников Ігор Володимирович – фахівець в галузі медичних технологій та профілактики дитячих захворювань, доктор медичних наук, професор; - Конюхов Станіслав Миколайович – відомий фахівець в галузі створення ракетно-космічної техніки; - Ліхтарьов Ілля Аронович – технології радіаційного захисту населення, доктор технічних наук, професор; - Молебний Василь Васильович – керівник секції приладобудування Академії, відомий фахівець в галузі створення апаратури для профілактики та корекції захворювань ока, доктор технічних наук, професор; - Чуйко Олексій Олексійович – академік НАН України, відомий у світі фахівець в галузі фізики та хімії поверхні, керував науково-технічною секцією «високі технології»; - Огай Юрій Олексійович – відомий фахівець в галузі технологій виноробства та вино господарства, кандидат технічних наук; - Рибинок Віктор Олександрович – відомий своїми роботами в галузі радіоелектроніки, телебачення та зв’язку, доктор технічних наук, професор; - Суботін Віктор Григорович – відомі роботи в галузі енергетичного машинобудування, доктор економічних наук; - Ус Станіслав Іванович – фахівець в галузі технологій по створенню космічної техніки України, лауреат Ленінської премії СРСР; - Шамарін Юрій Євгенович – відомий фахівець в галузі розробки гідроакустичних приладів та систем, в т.ч. для озброєння та військової техніки, доктор технічних наук, професор; - Картель Микола Тимофійович – голова секції високих технологій, відомий своїми роботами в галузі хімії поверхні, член-кореспондент НАН України, доктор хімічний наук, професор; - Раренко Іларій Михайлович – відомий у світі фахівець в галузі напівпровідникового матеріалознавства, доктор технічних наук, професор. І це далеко не повний перелік членів Академії, яких хотілося сьогодні відзначити. В організації роботи Академії протягом багатьох років плідно і з високою самовіддачею працюють: Кривулько Василь Степанович – віце-президент АТН України, Президент спілки наукових та інженерних об’єднань України;

Наука та сучасні технології Борисовський Володимир Захарович – голова секції «Технології в будівництві»; Желтовську Тетяну Вікторівну - працівника Апарату Президії Найвагоміші науково-технічні розробки АТН: - Регіональна програма «Сонячні далі Донецької області», що включене до програми енергозбереження Донецької області; - Створення, вперше в Україні, промислової дільниці виготовлення гетероструктур, в т. ч. для виготовлення світлодіодів білого спектру випромінювання; - Розробка наукових перспективних матеріалів для квантової опто- і магнітоелектроніки; - Створення рідкого безалкогольного концентрату сумарних полі фенолів «ЕНОАНТ», що дозволяє запобігати мутації клітин організму і виникненню злоякісних пухлин, підвищувати ефективність функціонування красної крові, серця та легень; - Створення нових зразків ракетно-космічної техніки України, що дозволяє бути Україні серед космічних держав світу; - Ряд розробок Інституту біомедичної техніки і технологій: 1. імпедансний геотомограф для макромоніторингу чорнобильської зони; 2. рейтрейсінговий абберометр як прилад для лікування очної сліпоти; 3. імпедансний геотомограф, розроблений у співдружності з Антверпенським університетом (Голландія). - Створення ряду програмних систем для прогнозу порушення радіонуклідів і хімічних забруднюючих речовин в навколишньому середовищі; - Реалізація 28 науково-технологічних розробок, що спрямовані на підвищення надійності основ і фундаментів у будівельній індустрії, оптимізації в будівництві житлових, громадських та виробничих споруд; - Ряд нових інноваційних розробок для запобігання проявів тероризму; - Члени академії зіграли ключові ролі в розробках «Концепції оборонно - промислового комплексу України та Державної Програми розвитку озброєння та військової техніки»; - Вперше сформульована протеазно-інгібіторна теорія біології вірусу грипу та патогенезу, на основі якої створені принципово нові високоефективні противірусні препарати та відповідна медична технологія; - Активно розробляється фундаментальна теорія електромагнітного гомеостазу організму людини; - Розроблені, пройшли клінічні випробовування і рекомендовані для серійного виробництва та впровадження принципово нові прилад і технологія гемодіалісу; Головне у подальшій своїй діяльності чітко усвідомлювати, що за великим рахунком найбільш критичним викликом, перед яким стоїть Україна є інноваційний, здатність здійснювати високотехнологічні прориви. З огляду на зазначене одним з головних завдань

Академії на наступний період є посилення громадського впливу на формування та реалізацію державної науковотехнологічної та інноваційної політики. Наші зусилля мають бути більш ефективно спрямованими на практичну та ефективну інтеграцію освіти, науки, високотехнологічних виробництв, створення умов для «народження» високих технологій та сприйняття-їх промисловістю. На часі активізація нашої діяльності щодо створення передумов для розвитку в Україні сучасного типу економіки - економіки знань. Загальновідомо, що для функціонування економіки знань необхідні три головні чинники: високий науково-освітній потенціал, відчутна державна підтримка створення інноваційних технологій на усіх етапах - від фундаментальних досліджень до впровадження у виробництво, а також сприятливий інвестиційний клімат, що створив би передумови для залучення у високотехнологічний бізнес недержавних коштів. У цьому контексті логічним є більш масштабне втілення в практику комерціалізації наукових розробок. Інтеграція у світовий економічний простір вимагає підвищення частки інноваційної продукції та збільшення обсягів надання високотехнологічних послуг. В Україні необхідно запровадити сучасну модель розподілу прав на об’єкти інтелектуальної власності, створені за рахунок коштів державного бюджету між державою, установами-виконавцями робіт та авторами робіт. При цьому важливо законодавчо закріпити відповідний розмір винагороди безпосереднім виконавцям досліджень та розробок. Функцією ж держави безумовно має залишитися контроль за ефективністю використання інтелектуальної власності. Щодо особливих сфер - оборона, національна безпека, як свідчить досвід іноземних країн, державі в особі міністерств, уповноважених підприємств має належати право на безоплатне використання інтелектуальної власності, створеної за рахунок бюджетного фінансування. Слід активно запроваджувати загальноприйняту у світі практику спільного фінансування розробок державою та бізнесом. Адже, з одно боку, бізнес ніколи не піде на фінансування безперспективного в комерційному плані проекту, а з іншого боку часткове бюджетне фінансування стає для недержавних інвесторів гарантією того, що виконання проекту підтримуватиметься на державному рівні. Виходячи з сьогоднішніх завдань, що стоять перед Академією, основні зусилля необхідно спрямувати на виявлення, оцінку існуючих, створення і застосування нових технологій, які визначають сучасний рівень виробництва. Мета: - інтеграція АТН у інвестиційні процеси створення високотехнологічних підприємств і випуску наукоємної продукції; - лобіювання інтересів членів АТН, підтримка ініціатив регіональних відділень; - комерціалізація науково-технічних розробок, в тому числі через власну консалтингову фірму; - підтримка у межах своєї компетенції зусиль по реалізації в Україні сучасного типу економіки – економіки знань.

БУРІННЯ Повноваження та компетенція : - конкретизувати роль і місце АТН у системі інноваційного розвитку економіки України; - активізувати участь в діяльності технопарків (через регіональні відділення); приймати участь в поетапному створенні «технополісу наукової індустрії» під Києвом разом з КМДА; - розширити повноваження регіональних відділень по типу інноваційних центрів Євросоюзу; - провести роботу з можливості офіційного включення АТН України до глобальної системи інноваційної діяльності: в «Європейську бізнес мережу» (European Business network - «EBN»), в мережу інноваційних центрів Євросоюзу (Innovation Relay Centers - «IRC»). В умовах, коли виразна інноваційна стратегія відсутня, взяти за основу науково-організаційної діяльності АТН України методологію «прискореного технологічного розвитку» в основних напрямках прикладної науки Євросоюзу: глобальні комунікації та мережа, програмні продукти; біотехнології, системи життєзабезпечення та харчові технології; нові джерела енергії та енергозбереження; інтелектуальні системи супроводження технологічних процесів; нові матеріали; нанотехнології, оптоелектроніка, фотоніка, механотроніка, захист середовища та методологія стійкого розвитку. По суті - це напрямки 5-го та 6-го технологічних укладів, що забезпечують пріоритетний розвиток наукоємних галузей. І це тільки окремі складові необхідних імпульсів для розвитку вітчизняних високих технологій. У цьому контексті вважав би за доцільне Академії технологічних наук активізувати свою діяльність і створити робочу групу по розробці концепції науково-технологічного розвитку України та основних положень програми її реалізації. У подальшому організувати широке громадське обговорення напрацьованих матеріалів та надати відповідні пропозиції Уряду для розгляду і врахування. 20-річний шлях, який пройшла АТН України - це зовсім небагато. Водночас Академія цілеспрямовано та послідовно відстоювала і буде відстоювати свої

Володимир Туров про слабо упорядковані форми води та їх використання в техніці і медицині

№ 3-4 (8) липень — грудень 2011

Володимир Подгуренко про сучасний стан та перспективи розвитку вітроенергетики

статутні принципи пріоритетності для України науковотехнологічного та інноваційного розвитку по забезпеченню технологічної безпеки нашої держави. Заслухавши та обговоривши доповідь Президента Академії технологічних наук України Морозова А.О. про діяльність Академії за звітний 20-річний період Загальні збори відзначають: 1. Керівними органами Академії проведена значна робота щодо збереження та розвитку науковотехнологічного потенціалу України, підвищення впливу громадських наукових організацій на формування та реалізацію науково-технічної та інноваційноінвестиційної політики держави. Академія довела свою дієздатність у підвищенні науково-технологічного потенціалу України. 2. Заходи здійснені Президією АТН України, її науковотехнічними секціями, регіональними відділенями та осередками, дійсними членів і член-кореспондентами спрямовані на забезпечення громадського визнання АТН в Україні та за її межами, поглиблення міжнародної співпраці в галузі високих технологій, забезпечення впливу Академії на процеси формування та реалізації державної науково-технічної політики, активізацію участі в діяльності технопарків та інших інноваційних структур, корпоративних фондів, впровадження високотехнологічних нововведень та інноваційних проектів в провідних галузях промисловості України. Все це позитивно сприяло створенню передумов для розвитку в Україні сучасного типу економіки і входженню її до кола високотехнологічних країн світу. 3. Разом з тим, Загальні збори Академії відзначають, що далеко не все заплановане з ряду об’єктивних і суб’єктивних причин вдалось повністю реалізувати. Мають місце проблеми організаційного та фінансового характеру. Вимагає значного посилення координація спільної роботи з іншими зацікавленими організаціями, щодо визначення кола технологічних полюсів розвитку економіки держави, механізмів державної підтримки розвитку високих технологій та напрямків залучен-

Наука та сучасні технології ня фінансово-промислового капіталу для розвитку фундаментальної та прикладної науки. Загальні збори Академії технологічних наук України постановляють: 1. Діяльність Президії Академії, її секцій, регіональних відділень та осередків за звітний період визнати задовільною. 2. Визначити наступні пріоритетні напрямки роботи на 2012 - 2016 рр.: - посилення громадського впливу на формування та реалізацію державної науково-технологічної та інноваційної політики; - спрямування зусиль на ефективну інтеграцію освіти, науки і високотехнологічних виробництв, створення дієвих умов для «народження» високих технологій та сприйняття їх промисловістю держави; - сприяння масштабної комерціалізації наукових розробок, в тому числі через власну консалтингову фірму ; - поглиблення міжнародної співпраці у сфері високих технологій; - формування позитивного іміджу Академії в засобах масової інформації, серед вітчизняних промислових підприємствах, на міжнародному рівні; - конкретизація ролі і місця Академії в системі інноваційного розвитку України; - розробка пропозицій щодо нормативно-правової бази створення інфраструктури для впровадження інновацій в підприємствах, що мають вихід на світові товарні ринки; - реалізація напрямків 5-ого та 6-ого технологічних укладів, що забезпечують пріоритетні напрямки розвитку наукоємних технологій; - активізація роботи науково-технічних секцій Академії, її регіональних відділень та осередків для забезпечення виконання статутних завдань; розширення повноважень регіональних відділень по типу інноваційних центрів Євросоюзу. 3. Президії Академії Технологічних наук України: - створити робочу групу по підготовці пропозицій до концепції науково-технологічного розвитку держави та

Нагородження медаллю В. П. Глушкова.

Віце-президент АТНУ Віктор Лисанюк та академік, член Спілки буровиків України Анатолій Бакаржієв

Ветерани АТНУ

основних положень програми її реалізації; - взяти за основу науково-організаційної діяльності Академії методологію «прискореного технологічного розвитку» в основних напрямках прикладної науки Євросоюзу; - узгодити з держструктурами країни та підготувати проект розпорядження Кабінету Міністрів України про функції Академії, її повноваження і компетенцію у інноваційних процесах, визначити порядок розгляду та реального просування пропозицій Академії. 4. Провести роботу з визначенням можливості офіційного включення АТН України до глобальної системи інноваційної діяльності: в «Європейську бізнес мережу» (European Business network – «EBN»), В мережу інноваційних центрів Євросоюзу (Innovation Relay Centers-«IRC»). 5. Доручити Президії АТН України опрацювати доповнення до проекту рішення зборів, що були висловлені в процесі обговорення доповіді, розробити та затвердити «План заходів щодо реалізації пріоритетних напрямків роботи Академії на 2012-2016 рр. Підготував А. І. Вдовиченко

БУРІННЯ

№ 3-4 (8) липень — грудень 2011

ЗАСІДАННЯ НАУКОВО-МЕТОДИЧНОЇ КОМІСІЇ З РОЗРОБКИ КОРИСНИХ КОПАЛИН 14 жовтня 2011 року в м. Дніпропетровськ в Національному гірничому університеті відбулося засідання підкомісії 050301 «Гірництво» Науковометодичної комісії за галуззю 0503 «Розробка корисних копалин» Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, в якому взяли участь представники університетів гірничого спрямування та Спілки буровиків України.

Запропоновано наступні висновки: - діяльність НМК з гірництва на всіх етапах існування - випереджаюча та ініціативна; - НМК брала активну участь у питаннях формування нормативної бази ступеневої інженерної освіти через співпрацю з Верховною радою, КМ України, МОН України, міністерствами та відомствами щодо удосконалення системи вищої освіти; - подальші завданням НМК з гірництва – боротьба за удосконалення переліків спеціальностей, організація формування відповідних стандартів вищої освіти, забезпечення якості інформаційно-методичного забезпечення підготовки бакалаврів та магістрів гірництва; - проект нової редакції Закону України «Про вищу освіту» має особливості, що необхідно враховувати при створенні стандартів нового покоління.

Голова НМК, перший проректор НГУ П. І Пілов та голова підкомісії з гірництва В. І. Бондаренко

На комісії були заслухані доповіді. Так, голова підкомісії з гірництва В. І. Бондаренко виступив із доповіддю „НМК з гірництва 20 років. Результати та подальші завдання”. Науковець навів історію розвитку вищих навчальних закладів які готують спеціалістів з гірництва. В Україні підготовку фахівців з гірництва здійснюють такі вищі навчальні заклади: - Донбаський державний технічний університет - Донецький національний технічний університет Житомирський державний технологічний університет - Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу - Київський національний університет імені Тараса Шевченка, - Криворізький технічний університет - Міжнародний науково-технічний університет - Національний гірничий університет - Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут» - Національний університет водного господарства та природокористування - Східноукраїнський національний університет ім. В. Даля.

Присутні з неабиякою цікавістю слухали доповідачів і активно брали участь в обговоренні

Г. Г. Литвинський, член НМК (секція з будівельної геотехнології і гірничих споруд) доповів про «Обґрунтування пропозицій та заходів з реформування переліку спеціальностей гірництва». Наступною була доповідь «Обґрунтування вимог до складової стандартів вищої освіти з гірництва «Засоби діагностики» методиста НМК Т. О. Письменкової. На основі аналізу запропоновано наступний алгоритм розроблення засобів діагностики: - відповідає критеріям забезпечення якості вищої освіти; - дозволяє забезпечити безпосередній зв’язок змісту кожної дисципліни та засобів діагностики з освітньокваліфікаційної характеристики (ОКХ) випускника спеціальності; - надає прозорості цілям та програмам підготовки; - дозволяє оцінити рівень сформованості компетенцій фахівця при виконанні певних професійних задач, що відображені в ОКХ.

Підготовка кадрів С. А. Свіжевська, методист НМК у доповіді «Перспективи міжнародної акредитації спеціальностей гірництва» наголосила на ролі міжнародної акредитації спеціалістів, яка: - підвищує міжнародний престиж і привабливість освіти в Україні; - дозволяє брати участь у міжнародних освітніх програмах; - сприяє включенню національної освітньої системи в загальноєвропейський Болонський процес; - сприяє мобільності і підвищенню професійного рівня студентів; - дозволяє виконувати підготовку фахівців європейського рівня, визнаного в більшості країн світу.

Завідувачі кафедрами буріння: ДонНТУ - А. А. Каракозов, ІФНТУНГ – Я. С. Коцкулич та НГУ – О. М. Давиденко

Великим акредитаційним органом є Європейський фонд розвитку менеджменту (EFMD). Це міжнародна членська організація, заснована в Брюсселі (Бельгія), яка налічує понад 750 членів організації, представників академій, бізнесу, громадських організацій і консалтингових фірм, в 81 країні. Унікальний форум для інформації і досліджень, з’єднаний з мережею, надає можливість проводити онлайн-дебати щодо інновацій та розвитку управління. EFMD визнано глобальним акредитаційним органом, що проводить моніторинг якості управління і освіти згідно встановлених акредитаційних послуг для бізнес - шкіл і програм бізнес - шкіл, корпоративних університетів і програм розвитку навчальних технологій. Виходячи з нормативного статусу НМК, запропоновано: 1. Визнати НМК головним стратегічним плацдармом для вивчення і впровадження вимог міжнародної акредитації у вигляді тренінгів, навчальних семінарів та курсів 2. Отримати право на партнерство НМК з Все українською академічною спілкою, що дає право на дис танційну роботу з реалізації міжнародної акредитації та оформлення у своєму регіоні освітніх документів системи.

3. Визнати вимоги міжнародної акредитації такими, що є необхідними для вітчизняної акредитаційної процедури з метою забезпечення якості вищої освіти та престижності як окремих ВНЗ, так і інженерної освіти у цілому 4. В кожному ВНЗ системи НМК з гірництва провести обговорення вказаної теми та сформувати публікації про результати у друкованих виданнях та у інтернетресурсах ВНЗ з метою обміну ППД та підтримки корпоративних інновацій Заступник голови підкомісії з гірництва В. О. Салов переконаний, що проблемами сучасного підручника є нерозуміння навчальної інформації породжує у студента негативні емоції, що блокують мислення, бажання вчитись, уповільнює розвиток інтелекту, гальмує творчі здібності. У доповіді „Проблеми сучасних підручників для бакалаврів і магістрів гірництва” йдеться про те що зрозумілість навчальної книги забезпечується чинниками: - використанням досконалої літературної мови; - якістю ілюстративного матеріалу; - послідовним системним викладом структурованого навчального матеріалу Мова, що надає навчальній книзі зрозумілості, повинна бути правильною, чистою, доступною, логічною, точною, ясною, виразною, лаконічною. Правильна мова відповідає мовним нормам. Чиста мова вільна від діалектизмів, жаргонізмів, суржиків, калькованих з інших мов слів. Доступність мови досягається орієнтацією на рівень пізнавальних можливостей та вікових особливостей студентів. Логічність мови забезпечується послідовністю викладу, несуперечністю думки, чіткістю аргументації, зваженим співвідношенням загального і часткового. За вимогами євроінтеграційних процесів, впровадження компетентнісного підходу вимагає від структури та змісту підручників та навчальних посібників формування: - діагностично поставлених навчальних цілей (результатів навчання), що адекватні умінням ОКХ та застосовуються як основа для формування засобів діагностики; - навичок самоосвіти та універсальних начальних умінь; - умінь вирішувати типові задачі прикладного характеру, здійснювати теоретичну та дослідницьку діяльність; - модулів суто діяльнісного спрямування як обов’язкових складників. Перехід до ECTS як до сучасного інструменту організації навчального процесу вимагає: - поділ навчального матеріалу підручника або навчального посібника на модулі, що підпорядковані певним навчальним цілям; - збільшення обсягу практичних завдань для розширення виконавчого етапу пізнавальної діяльності студента;

БУРІННЯ - структурування змісту дисциплін завдяки визначенню навчальних цілей з кожного виду занять Впровадження «Стандартів і рекомендацій щодо забезпечення якості в Європейському просторі вищої освіти» пропонують чітке формулювання очікуваних навчальних результатів, наявність інформації щодо стратегії, методів та критеріїв оцінювання успішності студентів щодо досягнення запланованих навчальних результатів. Характерними недоліками навчальних книг є: - відсутність діагностично поставлених навчальних цілей (результатів навчання), що адекватні умінням ОКХ; - дидактична неопрацьованість - подача навчального матеріалу не забезпечує достатню швидкість засвоєння; - недосконалість модулів суто діяльнісного спрямування (питання і завдання, еталони рішень); - важка мова; - перевищення нормативного обсягу (5 авт. арк. – 1 кредит ЕКТС). Недоліками навчальних книг з гірництва названо те, що підручники та навчальні посібники за певною дисципліною, що видаються різними ВНЗ, відрізняються структурою, змістом, обсягом, позначеннями фізичних величин, термінологією. Підручники та навчальні посібники з різних дисциплін для певною спеціальністю, що видаються одним ВНЗ, відрізняються: структурою, дидактичним опрацюванням, позначеннями фізичних величин, термінологією, дизайном. Середній термін розгляду МОНмолодьспортом України рукописів навчальних книг на предмет надання грифу – рік. У висновках запропоновано скоротити термін через надання Грифу НМК офіційного статусу, що розвантажить міністерство та надасть навчальним книгам якості. Підвищити якість навчальних книг для молодших спеціалістів, бакалаврів, магістрів гірництва через: -створення міжвузівських підручників та навчальних посібників із залученням в авторські колективи фахівців усіх вузів, що здійснюють підготовку фахівців гірництва; -створення “гіперпідручника” за спеціальністю - багатотомник, з уніфікованими за структурою, дидактичним опрацюванням, позначенням фізичних величин, термінологією, дизайном підручниками з фахових дисциплін. В. О. Салов презентував навчальний посібник „Інформаційно-методичне забезпечення навчального процесу”, який створено у співавторстві з К. М. Левківським. Посібник рекомендовано Міністерством освіти і науки України як як посібник для магістрів специфічних категорій та науково-педагогічних працівників (лист Міністерства освіти і науки України від 14.12.10 р. №1/11-11354). Посібник конкретизує рекомендації МОНмолодьспорту України щодо структури і змісту підручників та навчальних посібників, формування методичного забезпечення навчальної діяльності студентів, правил їх оформлення.

№ 3-4 (8) липень — грудень 2011

Учасники засідання

Розглянуто питання організації видання інфор маційно-методичного забезпечення навчального процесу (рецензування рукописів, надання грифів, порядок попереднього розгляду та видання матеріалів інформаційнометодичного забезпечення навчального процесу). Заслухавши і обговоривши доповіді підкомісія з гірництва констатувала: 1.1. Науково-методична комісія (НМК) з гірництва Науково-методичної Ради Міністерства освіти України створена у 1991 році. До складу комісії на добровільних засадах залучались представники Донбаського державного технічного університету, Донецького національного технічного університету, Житомирського державного технологічногоуніверситету, Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу, Інституту інноваційних технологій і змісту освіти, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Криворізького технічного університету, Міжнародного науково-технічного університету, Національного гірничого університету, Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут», Національного університету водного господарства та природокористування, Східноукраїнського національного університету ім. В. Даля. До роботи в НМК залучені також керівники провідних гірничих технікумів та коледжів, представники системи праці. У 2007 році НМК з гірництва уведена до складу Науково-методичної комісії з розробки корисних копалин. НМК з гірництва очолювали декан гірничого факультету НГУ В.Г. Клочков (до 1997 р.); ректор НГУ, академік НАН України Г.Г. Півняк (до 2007 року), завідувач кафедри підземної розробки родовищ корисних копалин В.І. Бондаренко (з 2008 року). Діяльність НМК з гірництва на всіх етапах існування випереджаюча та ініціативна. Комісія брала активну участь у питаннях формування нормативної бази ступеневої інженерної освіти через співпрацю з Верховною радою, КМ Міністрів України, МОНмолодьспорту України, міністерствами та відомствами щодо удосконалення системи вищої освіти.

Підготовка кадрів Подальші завданням НМК з гірництва – боротьба за удосконалення переліків спеціальностей за всіма освітньо-кваліфікаційними рівнями, організація формування відповідних стандартів вищої освіти, забезпечення якості інформаційно-методичного забезпечення підготовки бакалаврів та магістрів гірництва. 1.2. Проект Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України щодо нової редакції Закону України «Про вищу освіту», цілями якого є реформування системи вищої освіти відповідно до умов соціально орієнтованої економіки і адаптація до Європейського стандарту вищої освіти, має особливості, що необхідно враховувати при створенні стандартів нового покоління: - адаптація до європейського простору вищої освіти полягає в збільшенні терміну вчення магістрів до 1,5...2 року; - встановлено три освітньо-кваліфікаційні рівні вищої освіти: молодший фахівець, бакалавр, магістр; підготовка кожного освітньо-кваліфікаційного рівня має здійснюватись виключно за спеціальностями; - поняття «напрям підготовки» і «освітньокваліфікаційний рівень фахівця» скасовано; - структура стандартів вищої освіти містить: освітньокваліфікаційні характеристики, освітньо-професійні програми, засоби діагностики якості вищої освіти; - розробка стандартів вищої освіти повинна здійснюватися на основі Національної рамки кваліфікацій (НРК).

Голова правління Спілки буровиків України А.І. Вдовиченко

1.3. Перелік спеціальностей магістрів, що затверджений Постановою КМ України від 27 серпня 2010 р. № 787 вадять кадровому забезпеченню гірництва і вимагає коректування. 1.4. Створення стандартів вищої освіти нового покоління доцільно розпочинати із формування принципів та методології розроблення стандарту «Засоби діагностики» для спеціальностей усіх освітньокваліфікаційних рівнів. Алгоритм розроблення засобів діагностики має:

- відповідати критеріям забезпечення якості вищої освіти; - забезпечити безпосередній зв’язок змісту кожної дисципліни та засобів діагностики з ОКХ випускника спеціальності; - сприяти прозорості цілям та програмам підготовки; - дозволяти оцінку рівня сформованості компетенцій фахівця при виконанні певних професійних задач, що відображені в ОКХ. 1.5. Міжнародна акредитація гірництва – перспективна умова забезпечення міжнародного авторитету та іміджу системи вищої гірничої освіти. 1.6. Сучасний підручник (навчальний посібник) як навчальний засіб має виконувати інформаційнопізнавальну, дослідницьку, практичну, самоосвітню функції, що спрямовані на формування та розвиток загально навчальних, дисциплінарних і професійних компетенцій студентів. Структура та зміст підручників (навчальних посібників) мають відповідати загально педагогічним вимогам, євроінтеграційним процесам, що відбуваються в Україні, (впровадження компетентнісного підходу, «Стандартів і рекомендацій щодо забезпечення якості в Європейському просторі вищої освіти», перехід до ECTS як до сучасного інструменту організації навчального процесу). 2. Підкомісія 050301 з гірництва НМК 0503 «Розробка корисних копалин» пропонує: 2.1. Секретаріату підкомісії з гірництва створити робочу групу з розробки концептуальних засад формування стандартів вищої освіти з гірництва з урахуванням змін законодавчої бази, що очікуються. 2.2. Вищим навчальним закладам, що здійснюють підготовку фахівців за галуззю знань 0503 «Розробка корисних копалин», підтримати пропозиції: 2.3. Підкомісії з гірництва продовжити процедуру клопотання перед МОНмолодьспорту України щодо коректування переліків напрямів підготовки і спеціальностей та надати МОН офіційні подання. 2.4. Секретаріату підкомісії розпочати формування принципів та методології розроблення стандарту «Засоби діагностики» для спеціальностей усіх освітньокваліфікаційних рівнів гірництва. Макет стандарту розглянути на черговому засіданні підкомісії. 2.5. Секретаріату підкомісії продовжити дослідження можливості міжнародної акредитації спеціальностей гірництва. Результати розглянути на черговому засіданні підкомісії. 2.6. Секретаріату підкомісії здійснити заходи щодо: 2.6.1. порушення клопотання перед МОНмолодьспорту України з надання офіційного статусу «Гриф НМК»; 2.6.2. формування авторських колективів з підготовки міжвузівських підручників сучасного рівня з нормативних дисциплін гірництва; 2.6.3. розробки концептуальних засад створення «гіперпідручника» з гірництва. 2.7. Провести чергове засідання підкомісії у лютому 2012 року.

БУРІННЯ

№ 3-4 (8) липень — грудень 2011

НАУКОВО-МЕТОДИЧНА КОМІСІЯ З РОЗРОБКИ КОРИСНИХ КОПАЛИН 0503 ПРЕЗИДІЯ ПІЛОВ Петро Іванович (голова) (0562) 46-13-62 завідувач кафедри збагачення корисних копалин Державного ВНЗ «Національний гірничий університет», м. Дніпропетровськ, доктор технічних наук, професор, перший проректор БОНДАРЕНКО Володимир Ілліч (заступник голови) (0562) 47-14-72 завідувач кафедри підземної розробки родовищ Державного ВНЗ «Національний гірничий університет», м. Дніпропетровськ, доктор технічних наук, професор ГНЄУШЕВ Володимир Олександрович (заступник голови) 8-050-2104104 завідувач кафедри розробки родовищ корисних копалин Національного університету водного господарства та природокористування м. Рівне, кандидат технічних наук, доцент КОЦКУЛИЧ Ярослав Степанович (заступник голови) (03422) 4-00-89 завідувач кафедри буріння свердловин Івано-Франківського Національного технічного університету нафти і газу, доктор технічних наук, професор, КАСЬЯН Микола Миколайович (0622) 301-24-75 завідувач кафедри розробки родовищ корисних копалин Донецького національного технічного університету, доктор технічних наук, професор СТУПНИК Микола Іванович завідувач кафедри підземної розробки родовищ корисних копалин Криворізького технічного університету ХОМЕНКО Юрій Тимофійович (0562) 46-13-65 проректор з навчальної роботи, завідувач кафедри загальної та структурної геології Державного ВНЗ «Національний гірничий університет», м. Дніпропетровськ, кандидат геолого-мінералогічних наук, доцент КАСЬЯН Микола Миколайович завідувач кафедри розробки родовищ корисних копалин Донецького національного технічного університету, доктор технічних наук, професор САЛОВ Володимир Олександрович (вчений секретар) (056) 373-07-57 директор науково-методичного центру Державного ВНЗ «Національний гірничий університет», м. Дніпропетровськ, кандидат технічних наук, професор ДАШКОВСЬКА Олена Володимирівна (044) 248-21-79 завідувач сектора відділу освіти в галузях інженерії Інституту інноваційних технологій і змісту освіти (ІІТЗО) Міністерство освіти і науки,молоді та спорту України, кандидат хімічних наук, доцент ПИСЬМЕНКОВА Тетяна Олександрівна методист НМК) (056) 373-07-57 методист вищої категорії Державного ВНЗ «Національний гірничий університет», м. Дніпропетровськ ПІДКОМІСІЯ З ГІРНИЦТВА 050301 БОНДАРЕНКО Володимир Ілліч (голова) (0562) 47-14-72 , (0562) 45-99-00 завідувач кафедри підземної розробки родовищ Державного ВНЗ «Національний гірничий університет», м. Дніпропетровськ, доктор технічних наук, професор САЛОВ Володимир Олександрович (заступник голови) (056) 373-07-57 директор науково-методичного центру Державного ВНЗ «Національний гірничий університет», м. Дніпропетровськ, кандидат технічних наук, професор ЧУМАЧЕНКО Тетяна Миколаївна (секретар) (0562) 47-15-72 доцент кафедри маркетингу Державного ВНЗ «Національний гірничий університет», м. Дніпропетровськ, кандидат технічних наук КАСЬЯН Микола Миколайович завідувач кафедри розробки родовищ корисних копалин Донецького національного технічного університету, доктор технічних наук, професор СТУПНИК Микола Іванович завідувач кафедри підземної розробки родовищ корисних копалин Криворізького технічного університету ФРУМКІН Рафаїл Абрамович завідувач кафедри розробки пластових родовищ корисних копалин Донбаського державного технічного університету м. Алчевська, доктор технічних наук, професор ХАЛИМЕНДИК Юрій Михайлович (0562) 45-85-01 завідувач кафедри маркшейдерії Державного ВНЗ «Національний гірничий університет», м. Дніпропетровськ, доктор технічних наук, професор СОБОЛЕВСЬКИЙ Руслан Вадимович заступник завідувача кафедри маркшейдерії Житомирського державного технологічного університету, кандидат технічних наук, доцент ФЕДОРЕНКО Павло Йосипович завідувач кафедри маркшейдерії Криворізького технічного університету, доктор технічних наук, професор ГРИЩЕНКОВ Микола Миколайович завідувач кафедри маркшейдерії Донецького національного технічного університету, доктор технічних наук, професор ШАШЕНКО Олександр Миколайович (0562) 47-13-72 завідувач кафедри будівництва і геомеханіки Державного ВНЗ «Національний гірничий університет», м. Дніпропетровськ, доктор технічних наук, професор АНДРЄЄВ Борис Миколайович завідувач кафедри будівельних геотехнологій Криворізького технічного університету, кандидат технічних наук, доцент КРАВЕЦЬ Віктор Георгійович завідувач кафедри геобудівництва та гірничих технологій Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут», доктор технічних наук, професор ЛИТВИНСЬКИЙ Гарі Григорович завідувач кафедри будівельна геотехнологія і гірничі споруди Донбаського державного технічного університету м. Алчевська, доктор технічних наук, професор ШЕВЦОВ Микола Романович завідувач кафедри будівництва шахт та підземних споруд Донецького національного технічного університету, доктор технічних наук, професор САМУСЯ Володимир Ілліч (0562)-47-05-36 завідувач кафедри гірничої механіки Державного ВНЗ «Національний гірничий університет», м. Дніпропетровськ, доктор технічних наук, професор ШЕВЧУК Степан Прокопович завідувач кафедри електромеханічного обладнання енергоємних виробництв Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут», доктор технічних наук, професор КИЯНОВСЬКИЙ Микола Володимирович завідувач кафедри технології машинобудування Криворізького технічного університету, доктор технічних наук, професор МАКЄЄВ Віктор Борисович завідувач кафедри теоретичної механіки Донецького національного технічного університету, доктор технічних наук, професор ДАВИДЕНКО Олександр Миколайович (0562)-46-63-46 завідувач кафедри техніки розвідки родовищ корисних копалин Державного ВНЗ «Національний гірничий університет», м. Дніпропетровськ, доктор технічних наук, професор КАРАКОЗОВ Артур Аркадійович доцент Донецького національного технічного університету, кандидат технічних наук КОЦКУЛИЧ Ярослав Степанович завідувач кафедри буріння нафтових та газових свердловин Івано-Франківського Національного технічного університету нафти і газу доктор технічних наук, професор ВДОВИЧЕНКО Анатолій Іванович (04145) 9-50-13 голова правління Спілки буровиків України, член-кореспондент Академії технологічний наук України

Підготовка кадрів

У ПЕРЕЛІКУ НАУКОВИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ ВІДНОВЛЕНА СПЕЦІАЛЬНІСТЬ 05.15.10 «БУРІННЯ СВЕРДЛОВИН» За наказом ВАК України від 14 березня 2007 року №141 (Бюллетень ВАК України №4, 2007) спеціальність 05.15.10 – буріння свердловин була вилучена із переліку та повністю увійшла до спеціальностей 05.15.12 – машини нафтової і газової промисловості та 05.15.06 – розробка нафтових та газових родовищ. З 1 липня 2007 року було припинено прийом до захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора (кандидата) наук за цією спеціальністю. Вперше питання повернення вилученої спеціальності у перелік було поставлено завідуючим кафедри технології і техніки геологорозвідувальних робіт ДонНТУ А.А. Каракозовим на НТР Спілки буровиків України «Стан та перспективи удосконалення системи підготовки фахівців бурової справи», яка відбулась 22 квітня 2009 року на базі Київського геологорозвідувального технікуму (Буріння №2, 2009. С.40) На розширеному засіданні Ради Спілки, яке відбулося 5.06.2009 року у Львові було розглянуто та підтримано пропозицію завідувача кафедри буріння свердловин ІФНТУНГ Я.С. Коцкулича про відновлення спеціальності Буріння свердловин у Переліку. Профессором НГУ А. А. Кожевниковим протягом 20092010 років були проведені заходи по підготовці матеріалів необхідних для ВАКу по розгляду питання повернення спеціальності у Перелік. Заступником голови Спілки І. І. Мартиненком було представлено клопотання (лист №115 від 15.03.2010 р) голові ВАК України В.Ф. Мачуліну наступного змісту: «Бурові роботи мають надзвичайно велике значення в розвитку суспільства. Буріння свердловин є основним видом робіт при геологічному вивченні надр, пошуках та розвідці родовищ всіх видів корисних копалин. Без буріння неможливо видобування таких життєво важливих мінеральних ресурсів як нафта, газ та підземні води. Буріння широко використовується при будівництві інженерних спо руд, гірничих роботах, екологічних дослідженнях, при попе реджені та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій. В подальшому, у зв’язку із збільшення глибин використання надр

та обсягів видобутку мінеральних ресурсів, а також вирішення складних екологічних проблем та здійснення заходів безпеки від стихійного та техногенного впливу, роль буріння, особливо глибоких свердловин, буде невпинно зростати. Буріння свердловин являє собою складний тех нологічний процес, який потребує високого рівня наукових досліджень фізико-хімічних явищ з глибокими математичними викладками, що викликає необхідність в підготовці фахівців бурової справи вищої кваліфікації. Просимо розглянути питання відновлення у Переліку спеціальностей 05.15.00 – Розробка корисних копалин спе ціальність 05.15.10 – Буріння свердловин по захисту дисертацій на здобуття наукових ступенів кандидатів та докторів наук». На виконання Указу Президента України від 09.12.2010 N 1085 ( 1085/2010 ) «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади», відповідно до Положення про Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України, затвердженого Указом Президента України від 08.04.2011 N 410 ( 410/2011 ), Положення про підготовку науковопедагогічних і наукових кадрів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.99 N 309 ( 309-99-п ), та Порядку присудження наукових ступенів і присвоєння вченого звання старшого наукового співробітника, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.03.2007 N 423 ( 423-2007-п ), наказом МОНМС України № 1057 від 14. 09. 2011 р (Зареєстровано у Мінюсті України 30.09.2011р за №1133/19871) затверджено Перелік наукових спеціальностей за якими здійснюється підготовка наукових кадрів, проводяться захисти дисертацій на здобуття наукових ступенів кандидата наук і доктора наук, присуджуються наукові ступені і присвоються вчені звання. Втратив чинність наказ ВАК України від 23.06.2005 року № 377 (z0713-05) “Про затвердження Переліку спеціальностей, за якими проводяться захист дисертацій на здобуття наукових ступенів кандидата наук і доктора наук, присудження наукових ступенів і присвоєння вчених звань», зареєстрований в Мін’юсті України 05.07.2005 за №713/10993 (зі змінам).

Перелік наукових спеціальностей в групі спецальностей «Розробка корисних копалин» Шифр 05 05.15.00

Галузь науки, група спеціальностей, спеціальність

Галузь науки, за якою присуджується науковий ступінь

ТЕХНІЧНІ НАУКИ Розробка корисних копалин

05.15.01

Маркшейдерія

технічна

05.15.02

Підземна розробка родовищ корисних копалин

технічна

05.15.03

Відкрита розробка родовищ корисних копалин

технічна

05.15.04

Шахтне та підземне будівництво

технічна

05.15.06

Розробка нафтових та газових родовищ

технічна

05.15.08

Збагачення корисних копалин

технічна

05.15.09

Геотехнічна і гірнича механіка

технічна

05.15.10

Буріння свердловин

технічна

05.15.12

Розробка морських родовищ корисних копалин

технічна

05.15.13

Трубопровідний транспорт, нафтосховища

технічна

БУРІННЯ

№ 3-4 (8) липень — грудень 2011

СПЕЦІАЛІЗОВАНА ВЧЕНА РАДА для захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора (кандидата) наук за спеціальностями 05.15.10 - Буріння свердловин в Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України,

76010, м. Івано-Франківськ, вул. Карпатська 15, телефон (034-22) 4-22-64, факс (034-22) 4-21-39

№

Прізвище, ім’я, по батькові

Рік

Учене звання

Основні праці

Коцкулич Ярослав Степанович (голова спеціалізованої вченої ради)

Івано-Франківський Докт. техн. наук, національний тех05.15.10 - буріння нічний університет свердловин, 1993 нафти і газу, завідувач кафедри буріння нафтових і газових свердловин

Професор кафедри буріння нафтових і газових свердловин, 1993

1. Коцкулич Я. С. Вибір складу армованих тампонажних розчинів/Я.С.Коцкулич, В.І.Гриманюк//Науковий вісник ІФНТУНГ. – 2011. - №2 (28).- С.31-35. 2. Коцкулич Я.С. Стан і шляхи підвищення якості розмежування пластів у свердловинах підземних сховищ газу /Я.С.Коцкулич, В.І.Колісник, В.І.Гриманюк//Науковий вісник ІФНТУНГ. – 2010. №4 (26).- С.27-31. 3. Коцкулич Я.С. Дослідження зміни напруженого стану обсадних труб при згині /Я.С.Коцкулич, О.М.Лев, О.Б.Марцинків //Розвідка та розробка нафтових і газових родовищ.-2009.-№4(33) -С.45-49.

Ковбасюк Ігор Михайлович (вчений секретар)

1967

Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу, доцент кафедри буріння нафтових і газових свердловин

Доцент кафедри буріння нафтових і газових свердловин, 2002

1. Розрахунок обсадних колон при складному навантаженні /Я.С.Коцкулич, І.М.Ковбасюк О.Б.Марцинків [та ін.] // Науковий вісник ІФНТУНГ.– 2011. - №4 (30). - С.16-20. 2. Причини зім’яття обсадних колон у складних гірничо-геологічних умовах та шляхи їх попередження / Я.С. Коцкулич, І.М.Ковбасюк, О.Б.Марцинків, М.І.Ковбасюк //Розвідка та розробка нафтових і газових родовищ.- 2010.-№3(36).- С.95-99. 3. Принципи створення системи керування якістю спорудження нафтових і газових свердловин / М.А.Мислюк, І.Й. Рибчич, Д.О.Єгер Ю.О.Зарубін, І.М. Ковбасюк, В.М. Мислюк // Нафтова і газова промисловість. – 2008. – № 1. – С.9-13.

Канд. техн. наук, 05.15.10 - буріння свердловин, 1998

Векерик Василь Іванович

1946

Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу, завідувач кафедри теоретичної механіки

Докт. техн. наук, 05.15.10 - буріння свердловин, 1992, ВАК СРСР

Професор кафедри теоретичної механіки, 1996

1. Оцінка напружено-деформованого стану прихопленої ділянки бурильної колони під дією ударної хвилі вибуху/ В. М. Мойсишин, В. Д. Яцишин, В. І. Векерик, Т. М. Даляк // Науковий вісник ІФНТУНГ. – 2010. – № 3(25). – С. 18–24. 2. Мойсишин В. М. Оцінка дії вибухової хвилі на прихоплену ділянку бурильної колони / В. М. Мойсишин, В. Д. Яцишин, В. І. Векерик // Розвідка та розробка нафтових і газових родовищ. – 2010. – № 1(34). – С. 39-45. 3. Векерик В. І. Компенсатори вертикальних переміщень морських плавучих бурових установок / В. І. Векерик, А. Д. Догарь, Ю. В. Міронов // Розвідка та розробка нафтових і газових родовищ. – 2008. – № 1. – С. 13-19.

Гошовський Сергій Володимир вич

1956

Український державний геологорозвідувальний інститут УкрДГРІ, директор

Докт. техн. наук, 05.15.10 - буріння свердловин 1999

Професор кафедри буріння нафтових і газових свердлвин, 2004

1. Тепловой фактор при бурении скважин / А.А.Кожевников, С.В.Гошовский, А.Ю.Дреус, И.И.Мартыненко.-К.: УкрГГРИ, 2008. – 166 с. 2. Васюк Б.Н. Усовершенствованная технология установки обсадных колонн в сква-жине / Васюк Б.Н., С.В.Гошовський // Породоразрушающий и металлообрабатывающий инструмент – техника и технология его изготовления и применения : зб. наук. праць. - ІНМ ім. В.М. Бакуля НАН України, 2011.–Вип. 14. - С. 93-96. 3. Гошовский С.В. Новый ударный инструмент для ликвидации аварий при колонковом бурении / С.В.Гошовский, Б.Н. Васюк, Д.А. Харитонов // Породоразрушающий и металлообрабатывающий инструмент – техника и технология его изготовления и применения : зб. наук. праць. - ІНМ ім. В.М. Бакуля НАН України, 2010. – Вип. 13. - С.78-82.

Науковий ступінь за спеціальностію

1940

Місце основної роботи, посада

Підготовка кадрів

№

Прізвище, ім’я, по батькові

Рік

Місце основної роботи, посада

Науковий ступінь за спеціальностію

Учене звання

Давиденко Олександр Миколайович

1945

Національний гірничий університет, завідувач кафедри техніки розвідки родовищ корисних копалин

Мислюк Михайло Андрійович

1951

Івано-Франківський Докт. техн. наук, національний 05.15.10 - буріння технічний свердловин, 1993 університет нафти і газу, професор кафедри буріння нафтових і газових свердловин

Професор кафедри техніки розвідки родовищ корисних копалин, 2002

1. Давиденко А.Н. Некоторые вопросы гидромеханического способа бурения/ А.Н. Давиденко, А.А.Игнатов, С.С.Вяткин // Зб. наук. праць ДНТУ. Сер. «Гірничогеологічна”.-2011.-Вып.14 (181).-С.75-78. 2. Давиденко А.Н. Влияние электрохимически активированной жидкости на буровой инструмент при сооружении скважин / А.Н. Давиденко, П.П.Полищук // Породоразрушающий и металлообрабатывающий инструмент – техника и технология его изготовления и применения : зб. наук. праць. - ІНМ ім. В.М. Бакуля НАН України, 2011.–Вип.14. - С. 168-171. 3. Давиденко А.Н. О характере процессов протекающих при очистке скважин/ А.Н. Дави-денко, А.А.Игнатов // Зб. наук. праць ДНТУ. Сер. «Гірничо-геологічна”.-2011.Вып.14 (181).-С.72-74.

Професор кафедри буріння нафтових і газових свердловин, 1994

1. Мислюк М. А. Гідравлічна програма цементування: сучасний стан і перспективи удосконалення / М.А.Мислюк, Ю.М.Салижин, В.В.Богославець // Нафтова і газова промисловість.–2011.–№4.–С. 25-28. 2. Мислюк М. А. Моделювання прийняття технологічних рішень в бурінні / М. А. Мислюк // Нафтова і газова промисловість. – 2010. – № 3. – С. 11-15. 3. Мислюк М. А. До оцінки параметрів продуктивних пластів за кривими відновлення тиску / М. А. Мислюк, В.Я.Петруняк // Нафтова і газова промисловість. – 2011. – № 1. – С. 24-27.

Мойсишин Василь Михайлович

1959

ІваноФранківський національний технічний університет нафти і газу, завідувач кафедри вищої мате-матики

Докт. техн. наук, 05.15.10 - буріння свердловин, 1996

Професор кафедри вищої математики, 1997

1.Мойсишин В.М. Обсадні труби та їх з’єднання: аналіз сортаменту, оцінка напружено-деформованого стану/В.М. Мойсишин, В.В.Сіренко //Науковий вісник ІФНТУНГ. – 2010. - №1 (23).- С.58-67. 2. Оцінка напружено-деформованого стану прихопленої ділянки бурильної колони під дією ударної хвилі вибуху /В. М. Мойсишин, В. Д. Яцишин, В. І. Векерик, Т. М. Даляк // Науковий вісник ІФНТУНГ. – 2010. – № 3(25). – С. 18–24. 3. Мойсишин В. М. До оцінки потенціальної енергії продуктивного пласта під час його розкриття в процесі буріння / В. М. Мойсишин, Е.М.Барановський // Розвідка та розробка нафтових і газових родовищ.-2009.-№3(32)-С.39-42.

Навроцький Богдан Іванович

1940

ІваноФранківський національний технічний університет нафти і газу, професор кафедри нафтогазової гідромеханіки

Докт. техн. наук, 05.15.10 - буріння свердловин, 1993

Професор кафедри нафтогазової гідромеханіки

1. Мердух М.І. До питання про перерахунок напірних характеристик нафтоперегінних агрегатів відцентрового типу/ М.І. Мердух, Б.І.Навроцький // Нафтова і газова промисловість. – 2010. – № 5. – С. 36-38. 2. Навроцький Б.І. Знову про силу Архімеда / Б.І. Навроцький, М.І. Мердух // Нафтова і газова промисловість. – № 5. – 2007. – С. 12-14. 2.Навроцький Б.І. Дослідження зношення обсадних колон буровим інструментом / Б.І.Навроцький, В.О. Мостовий // Розвідка та розробка нафтових і газових родовищ.-2008.-№1(26) - С.44-47.

Чернов Борис Олександро вич

1943

ІваноФранківський національний технічний університет нафти і газу, професор кафедри загальної та прикладної фізики

Докт. техн. наук, 05.15.10 буріння свердловин, 1999

Професор кафедри фізики, 2002

1. Дослідження геологічних і експлуатаційних характеристик Битків-Бабченського родовища та застосування сучасних методів інтенсифікації/Б. О. Чернов, М.М.Западнюк, М.Є. Чернова, І.М.Ільків // Розвідка та розробка нафтових і газових родовищ.2011.-№3(40).-С.85-89. 2. Чернов Б. О. Сучасні методи оцінки видобувних запасів та прогнозування видо-бутку вуглеводнів / Б.О.Чернов, В.І.Коваль, М.М.Западнюк // Породоразрушающий и металлообрабатывающий инструмент – техника и технология его изготовления и применения : зб. наук. праць.- ІНМ ім. В.М. Бакуля НАН України, 2011.–Вип.14.- С. 187-191. 3.Чернов Б. О. Пружно-деформований стан муфтового з’єднання обсадних труб з герметизуючим елементом у високотемпературних свердловинах / Б.О. Чернов, В.М. Яворський, М. Є. Чернова// Нафтогазова енергетика. -2009.-№1(10).-С. 41-44.

Докт. техн. наук, 05.15.10 - буріння свердловин 1998

Основні праці

БУРІННЯ

№ 3-4 (8) липень — грудень 2011

ДВОРЕГІОНАЛЬНА ПІДГОТОВКА ФАХІВЦІВ НАФТОГАЗОВОЇ СПРАВИ Для вищого навчального закладу у числі важливих сторін підготовки спеціалістів для певної галузі промисловості є їхнє майбутнє працевлаштування. До кінця ХХ століття єдиним Університетом України, що готував інженерів для нафтової і газової промисловості був Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу (ІФНТУНГ). Тут за майже сорок років існування за фінансовою підтримкою Міністерств нафтової, газової, геології колишнього СРСР було споруджено цілісний комплекс навчальних корпусів, гуртожитків, механічні майстерні. Переважна більшість нинішніх докторів наук, професорів, навчалися в аспірантурах Москви, Грозного, Куйбишева, Києва, Львова та Ленінграду. Частка з них пізніше захищала там же і докторські дисертації (професори Бродин І.С., Кондрат Р.М., Бойко В.С., Семенцов Г.Н., Заміховський Л.М., Крижанівський Є.І., Векерик В.І. та багато Інших).Це утворило сплав різних наукових шкіл і сприяло розвитку наукових досліджень у порівняно молодому вищому навчальному закладі (ВНЗ) України. А це у свою чергу поставило ІФНТУНГ у число кращих серед семи ВНЗ колишнього СРСР у якості підготовки інженерів з буріння свердловин; видобування нафти і газу; проектування; спорудження та експлуатації нафтогазопроводів та підземних сховищ газу; машин та обладнання для нафтопромислів; геології нафти і газу; геофізики промислової та сейсмічної. На кінець дев’яностих років університет нафти і газу став інтегральним навчальним закладом для багатьох інших напрямків нафтогазопромислової діяльності. У 70-і та 90-і роки минулого століття виїзними екзаменаційними комісіями відбиралися студенти для навчання в ІваноФранківську з Узбекистану, Туркменії, Молдови, республік Прибалтики, з Сахаліну. Після закінчення навчання випускники Університету поверталися на роботу за місцем проживанням їхніх

Центральний корпус Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу (ІФНТУНГ)

Р. С. Яремійчук, д.т.н., ДАТ «Чорноморнафтогаз»

родин. Значна частка випускників тодішнього Інституту нафти і газу спрямувалася на роботу в Західний Сибір. З розпадом СРСР приплив абітурієнтів з цих територій припинився. Правда, паралельно почали працювати екзаменаційні комісії ІФНТУНГу у Харкові, Полтаві, Сумах, Прилуках та Чернігові. І випускники Університету також поверталися на роботу у ті нафтогазові регіони, з яких вони рекрутувались для навчання в Університеті. Пізніше МОНУ змінило правила прийому студентів, виключивши роботу виїзних комісій. Цим скористався Полтавський технічний університет нафти і газу, відкривши у себе кафедру, де ведеться підготовка спеціалістів (магістрів) з нафтогазовидобування. Два роки тому відкрито підготовку спеціалістів з цього напрямку при Харківському політехнічному університеті. Здавалось би, ця ухвала МОНУ сприяє формуванню студентів з місць їх майбутнього розподілу на роботу. Але відомо, що для створення належної матеріальної бази, формування професійно-викладацького складу, підготовки методик, навчальних посібників та підручників необхідний час, приблизно 10-15 років. У порівняні з ІФНТУНГ викладачів з докторськими та кандидатськими ступенями у цих Університетах мало. А уже це одне знижує рівень підготовки майбутніх бакалаврів, спеціалістів чи магістрів. Чи є цьому альтернатива? ІФНТУНГ, починаючи з 1993 року до 2002 року здійснював набір студентів з Криму через виїзні екзаменаційні комісії на 5-6 спеціальностей. Найбільша кількість студентів навчалася на кафедрі “Морські нафтогазові технології”. Це вирішило проблему заповнення фахівцями цілої низки посад у ДАТ “Чорноморнафтогаз” з майже стовідсотковим закріпленням випускників на роботі. З числа цих випускників вийшли начальник Глібовського газопромислового Управління Максим Чос, головний інженер Семенівського НГВУ Дмитро Бобович, провідні фахівці брати Петро і Григорій Горобці, Руслан Зубков, Євген Стрюков, Валентин Близнюк та багато-багато інших. Сьогодні майже вся середня ланка фахівців на морських газових промислах (майстри, керівники платформ) є випускниками цієї кафедри.

Підготовка кадрів У 2002 році за ініціативою керівництва ДАТ “Чорноморнафтогаз” та за згодою ІФНТУНГ та Національної академії природоохоронного та курортного будівництва (НАПКБ, м. Сімферополь) за наказом Міністерства освіти та науки України створюється спільний факультет морських нафтогазових технологій. Які переваги в роботі цього факультету? Перше. Студенти нафтогазових спеціальностей для роботи у Криму формуються з числа випускників Кримських шкіл. Значна частка студентів є з родин нафтовиков чи газовиков, що працюють на морі, тому їм з дитинства знайома специфіка їхньої майбутньої роботи. За перші два роки йде формування знань з фундаментальних та загальнотехнічних предметів, а уже на третьому році навчання вони більш свідомо вибирають свою вужчу спеціальність в рамках бакалаврату “Нафтогазова справа”. Навчаючись в Івано-Франківську три роки кримські студенти оволодівають технічною термінологією українською мовою, засвоюють англійську мову. Більшість студентів, що навчаються з 3-го курсу в ІваноФранківську, вчаться на відмінні та добрі оцінки. Принципи діяльності цього факультету зводилися до наступного. Спочатку планувалося три (а пізніше цей термін скоригувався до двох років) навчання студентів з числа абітурієнтів Кримських шкіл у Сімферополі за навчальним планом ІФНТУНГ. Після успішного закінчення дворічного навчання студенти за спільним наказом двох ректорів переводяться для продовження навчання в Івано-Франківську. Всі види навчальних практик і переддипломну практику студенти проходять на підприємствах ДАТ “Чорноморнафтогаз”. Курсові, дипломні проекти і магістерські роботи виконуються

на базі даних реальних промислових об’єктів. Голова Державної екзаменаційної комісії призначається за рекомендацією керівництва ДАТ “Чорноморнафтогаз”. А найголовнішим на першому етапі навчання було кредитування навчання студентів з коштів ДАТ “Чорноморнафтогаз”, або за власні кошти. Якщо студент закінчував семестр з відмінними оцінками, його борг анулювався. Якщо студент вчився на добрі та відмінні оцінки, то йому продовжувалося кредитування навчання наступного семестру. У випадку відчислення з числа студентів з будь-яких причин студент зобов’язувався протягом трьох місяців повернути борг. ДАТ “Чорноморнафтогаз” гарантувало випускникам Університету роботу, як мінімум, впродовж п’яти наступних років. Випускник зобов’язувався протягом 15 років (пізніше цей термін скоротився до 5-ти років) повернути кошти, що надавалися йому для оплати навчання. Це було могутнім стимулом для підвищення якості навчання. Так, у 2006 році колишній Голова Правління ДАТ “Чорноморнафтогаз” А. Й. Присяжнюк зустрівся зі студентами, що прибули на переддипломну практику і спитав кожного про їхні успіхи у навчанні. З 20ти студентів 15 виявилися відмінниками і сказали, що володіють трьома-чотирма мовами (українською, російською, англійською, а студенти Кримськотатарської національності ще і своєю мовою). З цих студентів через півроку 8 захищали проекти або магістерські роботи англійською мовою, а 15 отримали диплом з відзнакою. Думаю, що така форма навчання могла би бути реалізованою і у Харкові та Полтаві без втрати якості підготовки майбутніх випускників. Це ж могло би бути застосовано і в інших Університетах, де готують спеціалістів для роботи в районах, розташованих далеко від їхнього майбутнього працевлаштування. Два роки підряд на факультеті навчаються і студенти – іноземці. Тепер щодо незалежного тестування випускників шкіл. Воно має позитивні (в основному) наслідки. До негативних можна віднести низьку допустиму планку знань з математики і фізики (124 бала з кожного предмету), що з перших днів навчання створює значні труднощі цим студентам при засвоєнні знань з фундаментальних дисциплін. Якщо ми у далекому 1993 році дискутували питання навчання студентів в Івано-Франківську українською мовою, то уже через рік-два це питання більше не піднімалося. Студенти з Криму легко вливалися в україномовне оточення, всі проекти (від курсових та дипломних) виконуються там теж українською мовою. Крим, його шельф Чорного і акваторія Азовського морів є найбільш перспективними для нарощування власного видобування нафти і газу. Лише від Уряду України залежить чи стане цей район нафтогазовидобувним та ще довго він буде законсервованим на багато років. А від цього залежить і плідна робота спільного факультету морських нафтогазових технологій. На жаль, за останні три-чотири роки керівництву ДАТ “Чорноморнафтогаз” не вдається зрушити цю проблему з місця.

БУРІННЯ

№ 3-4 (8) липень — грудень 2011

ОПЫТ ПОДГОТОВКИ РАБОЧИХ КАДРОВ НА ПРИМЕРЕ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ АссоциациИ ремесел Польских 27 октября 1933 г. по распоряжению президента Игнатия Мосьцицкого о ремесленных палатах и их связи возникла Ассоциация Ремесленных Палат, которая до 1989 г. функционировала под названием Центральная Ассоциация Ремесел, а с декабря 1989 г. под настоящим названием Ассоциация ремесел Польских (далее – «Ассоциация»). «Ассоциация» является самоуправляющейся общественной организацией. Основным заданием является обеспечение объединенных в ней организациям помощи в реализации положенных по Уставу задач, а также репрезентация интересов ремесла в стране и за границей. Кроме того, «Ассоциация» реализует цели и выполняет задания конфедерации работодателей в части работодателей-ремесленников. В структурах «Ассоциации» функционирует около 700 организаций – свыше 480 цехов, 190 ремесленных артелей, 27 ремесленных палат, действующими на основе «Устава о ремесле» от 22.03.1989 г., обновленного 26.07.2001 г. Членство в ассоциации является добровольным и многие ремесленники, которые работают сами без привлечения наемных работников (автомеханики, парикмахеры, переводчики и пр.) не входят в эту организацию. Основной задачей ремесленных палат является помощь объединенным организациям и ремесленникам в представлении их интересов в центральных и местных органах власти, предоставление своим членам консультаций, инструкций, проведение квалифицированных экзаменов, а также продвижение польского ремесла посредством интернет-страницы «Ассоциации» - www.zrp.pl. Ее интегральной составляющей является электронная база информации о ремесленных фирмах, предлагаемых продуктах и услугах. Главным заданием «Ассоциации» является эффективное, активное развитие ремесла, помощь своим членам в поднятии кондиции фирм, влияние на политику

Штандарт Ассоциации ремесел Польских

Йозеф Грабонь, руководитель Цеха Ремесел Польских в Томашове Любельском, магистр Jozef Grabon, кierownik Cecha Rzemiosla Polskiego w Tomaszowie Lub., magistr

Михаил Малов, председатель правления общества с ограниченной ответственностью KZBT.Pl в Томашове Любельском, исполнительный директор и представитель в Польше Союза буровиков Украины.

государства в сфере ремесла и предпринимательства. В настоящее время организация активно участвует в международной организации - Европейской унии ремесла малых и средних предприятий. Опыт контактов с зарубежными партнерами успешно использует в совместной работе с парламентом и правительством. Согласно обязывающего Устава руководящими органами Ассоциации ремесел Польских являются: Конгресс, Правление и Ревизионная комиссия. Конгресс состоит из 140 делегатов, избранных в ремесленных палатах из лиц, управляющих предприятиями – входящими в «Ассоциацию». Конгресс является наивысшим

Підготовка кадрів органом, уполномоченным для решения всех вопросов, касающихся ремесел и малого предпринимательства. Конгресс избирает Президента «Ассоциации». В Правление входит Президент и лица, избранные в территориальных ремесленных палатах. В состав Правления могут входить ремесленники, руководящие предприятиями и имеющие минимальный пятилетний стаж деятельности в территориальных органах хозяйственного самоуправления Ассоциации ремесел. Членов Ревизионной комиссии избирают и отзывают тайным голосованием из числа делегатов Конгресса, имеющих рекомендации с постоянного места работы. Ремесло в Польше - важная часть малого и среднего предпринимательства (сегодня на территории Польши действует около 300 тысяч ремесленных предприятий). «Ассоциация» является организацией предпринимателей, которая располагает наилучше организованными и наиболее старыми в Польше структурами самоуправления, берущими начало от городских ремесленных цехов средневековой Польши начала ХІІІ века и с восстановлением польской государственности в начале ХХ-го столетия получившей новые возможности к развитию. Цеховые объединения ремесленников периода средневековья достаточно известны и основные принципы их деятельности были одинаковы во всех евро-

Памятник Яну Килинскому

пейских странах. В ХVIII-XIX веках в Польше, разделенной Пруссией, Австрией и Россией также существовали общества (zgromadzenia) слесарей, токарей, кузнецов, печатников, сапожников и других ремесленников. Многие известные польские писатели, артисты, общественные деятели в молодые годы обучались ремеслу в этих обществах. Это Юзеф Ющик – публицист, Ян Вечиньский – поэт, Францишек Жултовский – драматург, Владислав Реймонт – писатель, лауреат Нобелевской премии, Юзеф Сераковский и Ян Килинский – общественные деятели. Самый известный и популярный польский ремесленник – Ян Килинский. Родился в 1760 г. в г.Тшемешно Великопольского воеводства в семье каменщика, архитектора-самоучки Августина. В 1780 г. переехал в Варшаву, в 1788 г. получил звание мастера-обувщика и стал популярным сапожником как среди столичной знати, так и среди простого народа. За короткое время он скопил достаточно средств и купил два каменных дома. Затем, как человек, отличавшийся способностями и честностью, Килинский был выбран членом совета (радным) магистрата Варшавы. Килинский примкнул к тайному патриотическому обществу, ставившему своей целью восстановление Польши после разделов в её прежних границах. В Варшаве началась подготовка к восстанию, деятельное участие в котором принял Ян Килинский. 17-18 апреля 1794 года, в великий четверг, в Варшаве вспыхнуло кровавое восстание. Ян Килинский возглавил повстанцев, был избран членом временного совета и вошел в состав народной рады. 28 июня 1794 по его приказу варшавские вооруженные отряды были отправлены на фронт сражений с русскими частями и пополнили войско Костюшко. 2 июля 1794 Тадеуш Костюшко присвоил Килинскому чин полковника. Во время блокады Варшавы пруссаками, летом 1794 года Килинский был назначен начальником 20-го доброльческого полка и содействовал отражению прусских войск от столицы (6 сентября). После взятия Праги А.В.Суворовым, Килинский был взят в плен и, одновременно с Костюшко, Немцевичем и другими, отвезён в Петербург. Находился в заключении в Петропавловской крепости до 1796 г. Во время содержания под арестом сочинял стихи и начал писать записки о пережитом. В ноябре 1796 г., сразу же по смерти Екатерины II, вместе с остальными предводителями восстания был освобождён Павлом I, которому принёс верноподданическую присягу. Освобожденный Ян Килинский покинул Петербург, поселился в г. Вильно, где продолжил заниматься конспиративной деятельностью. Вторично был арестован российскими властями и вывезен вглубь империи. После возвращения из ссылки, отошел от общественной деятельности, снова поселился в Варшаве, где продолжил заниматься своим ремеслом, писал мемуары, изданные посмертно в 2 томах (1830 и 1899). До конца жизни Ян Килинский получал пенсию от российского императора. Умер в 1819 году. Медаль им. Яна Килинского установлена в 1978 г. (с 1982 г.,- двухступенчатая – серебряная и золотая) при-

БУРІННЯ

№ 3-4 (8) липень — грудень 2011

Награды Ассоциации

Награждение саблей Килинского

суждается Президентом Правления вместе с удостоверением и значком «За заслуги для ремесла польского». Наивысшим отличием, присуждаемым правлением «Ассоциации» ремесленникам и выдающимся, заслуженным в деле ремесла личностям, является сабля Килинского. Сабля имеет форму «корабеллы» – польской сабли времен Варшавского восстания. Ежегодно может быть выдано 5 сабель для ремесленников и 2 сабли для работников-организаторов. Первую саблю Килинского получил выдающий поляк наших времен святой Отец Иоанн Павел II. На основании распоряжения Президента об учреждении ремесленных палат решением министра промышленности и торговли от 14 декабря 1933 г. был выдан первый Устав «Ассоциации» с указанием задач и созвано первое Правление. Президентом первого Правления был избран Владислав Закревский, который исполнял эту функцию до начала второй мировой войны. Возобновил свою деятельность Союз ремесел 13 декабря 1946г. Президентом его стал Юлиан Садловский. В дальнейшем периодически проходили Конгрессы, вносились изменения в Устав, - в 1972, 1977, 1982гг. В период коммунистического режима ремесленники только через «Ассоциацию» могли осуществлять официальную хозяйственную деятельность (заключать договора с юридическими лицами, получать денежные средства на банковский счет), что было серьезной поддержкой малого предпринимательства в те времена. На протяжении многих лет существования «Ассоциации» происходили различные изменения в ее работе как в положительную так и в отрицательную сторону. В 1989 г. произошли исторические изменения, которые решительно облегчили условия хозяйствования для ремесленничества, малого предпринимательства, но сни-

зили роль «Ассоциации» на тот момент. Приостановка регресса в организации происходит только в 1994 г. 19 октября 2001 г. начала действовать Трехсторонняя комиссия по социально-экономическим вопросам - базовое учреждение общественного диалога в Польше. Трехсторонняя комиссия является форумом для рабочих организаций, работодателей и правительства, на котором ведутся поиски путей к согласию всех заинтересованных сторон по вопросам заработной платы, социальных выплат и пособий, налогового бремени, проектов государственного бюджета и других вопросов, связанных с сохранением общественного порядка. Первое торжественное заседание Трехсторонней комиссии (в количестве 37 человек) состоялось 23 ноября 2001 г. Правительство было представлено министром труда Ежи Хауснером, который и возглавил Трехстороннюю комиссию а также представителями министерств финансов, промышленности, налоговой, здравоохранения, образования. Профсоюзы «Солидарность» и OPZZ были представлены своими руководителями – Марианом Кшаклевским и Мацием Маницким. Польская конфедерация частных работодателей была представлена Анджеем Малиновским - Польская конфедерация работодателей и Ежи Бартником – Президентом Ассоциации ремесел Польских. Согласно Устава Трехсторонней комиссии представители Ассоциации ремесел Польских как советники-консультанты представлены в Советах охраны здоровья, образования, статистики, по делам особ несовершеннолетних, социального страхования. Аналогично центральной Трехсторонней комиссии в воеводствах также могут быть созданы комиссии диалога общественного. Ассоциация ремесел Польских представлена в следующих внешних организациях – Народный Совет

Підготовка кадрів Интеграции Европейской, Совет фонда продвижения польских товаров, Европейский Союз ремесел, малых и средних предпринимателей, комитет по сотрудничеству с Европейским общественно-экономическим комитетом, государственный совет кооперации, совет страхования, Всепольский совет техничный, польский совет по развитию предпринимательства, совет хозяйственный при министерстве сельского хозяйства, государственный совет хлебопечения и кондитерского дела при обществе инженеров и техников производства потребительского, совет консультантов и советников бизнеса в Польше, комиссия ограничений на труд при министерстве промышленности, фонд развития ремесел польских.

Экзамен у маляров

ся сдачей экзаменов. Расходы на подготовку и проведение экзамена оплачивает претендент цеха ремесла. Эти затраты не должны превышать 40% среднего месячного вознаграждения в отрасли. В работе экзаменационной комиссии обязательно принимают участие представители воеводских ремесленных палат «Ассоциации». В случае успешной сдачи экзаменов молодым ремесленником, предпринимателю, который его обучал, за счет государственного бюджета компенсируется затраты на обучение (в т.ч. и заработная плата) в сумме около 2000 долларов США. Обучение в училищах Министерства образования является бесплатным. Есть также и альтернативные ускоренные платные курсы, на которых можно обучиться теоретической части специальности за 1-2 месяца и получить свидетельство об обучении. На них «легализуются» обычно «практики», имеющие достаточно практических навыков и требующие только теоретической подготовки.

Подписание договора с Министром образования

Одна из важнейших функций «Ассоциации» - участие в подготовке новых молодых ремесленников и проведение квалифицированных экзаменов на соответствие мастерству. Учеба молодых ремесленников мастерству по более чем 40-а специальностям (получение теоретических знаний) осуществляется в соответствующих учебных заведениях Министерства Народного Образования и Спорта, а практику молодежь проходит по направлению «Ассоциации» на малых предприятиях у опытных мастеров – владельцев этих мастерских. Молодой человек должен достичь 18-него возраста, иметь законченное среднее образование (Gimnazium) и медицинский допуск к этому роду деятельности. Перед началом работы, в офисе цеха ремесел работодатель и ученик подписывают трудовой договор. Практическое обучение на рабочем месте длится от двух до трех лет. Во время обучения молодые ученики получают не менее 4-6% от принятого вознаграждения на предприятии. Теорию ученики могут изучать не только в училище Министерства Народного Образования, но и на специальных курсах (szkola zawodowa) или у мастера-ремесленника. Например, молодые люди могут обучиться специальности бурильщика, на таких курсах, которые функционируют при нефтяных техникумах в Кросно и Пилах. Срок обучения теоретической части соответствует сроку практического обучения. Обучение ремеслу завершает-

Экзамен у оружейных мастеров

Такая деятельность Ассоциация ремесел Польских способствует успешному конкурированию польских ремесленников на государственном и международных рынках, чему подтверждением является популярность и широкое присутствие польских товаров во многих странах. В статье использованы материалы юбилейной книги “Zwiazek Rzemiosla Polskiego - 70 lat “ Авторы выражают благодарность Завадской Елене Евгеньевне за помощь в переводе статьи с польского языка.

БУРІННЯ

№ 3-4 (8) липень — грудень 2011

Учебно-курсовой комбинат ГАО «Черноморнефтегаз» Учебно-курсовой комбинат (УКК) Публичного акционерного общества «Государственного акционерного общества «Черноморнефтегаз» основан 25 января 1999 г. приказом № 63 с целью организации учебного процесса на производстве по подготовке, переподготовке и повышению квалификации рабочих, обучения должностных лиц и специалистов, в том числе по вопросам охраны труда и пожарной безопасности по профессиям, связанным с добычей, переработкой, транспортировкой нефти и газа, бурением скважин и другим профессиям нефтегазодобывающей промышленности.

С целью подготовки кадров на производстве в Учебнокурсовом комбинате, как для своих работников, так и для работников сторонних организаций осуществляются следующие виды профессионально-технического обучения: • подготовка рабочих начального уровня квалификации; • переподготовка и обучение рабочих другим профессиям; • повышение квалификации рабочих; • обучение должностных лиц и специалистов по вопросам охраны труда и пожарной безопасности. Обучение рабочих осуществляется по 27 профессиям, а также учитывая выполнение работ повышенной опасности на курсах целевого назначения по вопросам охраны труда и пожарной безопасности по 49 направлениям для рабочих и по 21 направлению для должностных лиц и специалистов. С целью повышения эффективности работы учебного заведения в 2012 году проводится работа по дополнительному вводу десяти рабочих профессий для удовлетворения потребности в подготовке рабочих кадров на производстве, согласно заявкам структурных подразделений.

Учебный корпус комбината

Учебно-курсовой комбинат располагается на территории жилищно-оздоровительного комплекса «Мрия» по ул. Парковая, 5-к, пгт .Черноморское, АР Крым. Теоретическое обучение осуществляется в четырех учебных классах общей вместительностью 92 слушателя: • класс информационных технологий; • класс бурения, добычи нефти и газа; • класс электрогазосварочных работ; • класс охраны труда. Классы оснащены наглядными пособиями, плакатами, учебными фильмами, что позволяет организовать обучение на уровне квалификационных требований профессионально – технического образования. Библиотечные фонды составляют 1711 экземпляров учебно-методической литературы и постоянно пополняются новыми изданиями отражающими современный уровень требований к производственным процессам. В качестве учебно-тренировочной базы используются организованные непосредственно на производстве учебные площадки по всем направлениям обучения для проведения практических занятий (производственного обучения) слушателям УКК и в первую очередь связанных с выполнением работ повышенной опасности.

100

Мастер производственного обучения Н. С. Бусель

Помимо штатных работников УКК в учебном процессе принимают участие высококвалифицированные инженерно-технические работники Государственного акционерного общества «Черноморнефтегаз» и представители других предприятий. Производственное обучение слушателей проходит под руководством инструкторов производственного обучения из числа штатных инженерно-технических работников или высококвалифицированных рабочих предприятия на учебных площадках. За период 2001 – 2012г.г. учебно-курсовым комбинатом обучено 12633 чел., из них 3291чел. – профессионально-техническое образование рабочих, 9342 чел. – обучение и проверка знаний рабочих и должностных лиц по вопросам охраны труда и пожарной безопасности.

Підготовка кадрів

Слушатели учебно-курсового комбината

Выпуск слушателей УКК с февраля 2001 г. по декабрь 2011 г. Год

Курсовая подготовка

Курсы целе вого назна чения

Всего

2001

253

2002

229

138

367

2003

271

402

673

2004

236

510

746

2005

275

573

848

2006

134

667

801

2007

202

1331

1533

2008

237

1664

1901

2009

247

1350

1597

2010

548

994

1540

2011

239

1291

1530

Учитывая возросшие требования к подготовке персонала занятого в нефтегазодобывающей промышленности в Учебно-курсовом комбинате проводится работа по освоению и применению новых, современных методов обучения с использованием IT-технологий. Одним из направлений планируемых методологий является модульное и дистанционное обучение, что вполне реализуемо учитывая развитую компьютерную сеть предприятия. Педагогический коллектив УКК постоянно работает над усовершенствованием методического обеспечения, улучшением качества преподавания и практического обучения слушателей. Директор УКК Усков Александр Михайлович внес весомый вклад в становлении и развитии комбината. УКК входит в состав Управления специализированных работ, которое размещается в Черноморском. Представители Союза буровиков Украины и НВО «Никос» в конце мая 2011 года посетили Учебный комбинат, а также подразделения Управления разведочного и эксплуатационного бурения в порту Черноморск, где ознакомились с условиями обучения, прохождения учебных и производственных практик, проживания и отдыха курсантов. С представителями УКК были обсуждены вопросы сотрудничества в подготовке рабочих буровых кадров, участия в деятельности Союза и публикациям в журнале «Бурение». В программу посещения УКК вошла и ознакомительная экскурсия по достопримечательным местам Тарханкутского полуострова.

Мыс Тарханкут

Обсуждение вопросов продолжилось на берегу моря

В крымских маках

101

№ 3-4 (8) липень — грудень 2011

БУРІННЯ

ГАВРИЛЕНКО МИКОЛА МЕФОДІЙОВИЧ До 75-річного ювілею Микола Мефодійович народився 2 січня 1937 року на Херсонщині в с. Малі Гирли Нововоронцівського району в селянській сім’ї. У 1959 році закінчив геологорозвідувальний факультет Дніпропетровського гірничого інституту ім. Артема за спеціальностю техніка та технологія розвідки родовищ корисних копалин. Трудову діяльність розпочав старшим буровим майстром, а згодом - технологом бурових робіт у Степовій геологорозвідувальній експедиції ВВО «Союзгеологорозвідка». З 1962 по 1971 роки працює старшим інженером виробничого відділу Луганського геологорозвідувального тресту Міністерства геології УРСР, головним інженером та начальником Должанської геологорозвідувальної експедиції. У цей період закінчує аспірантуру та захищає кандидатську дисертацію - «Дослідження технології ударно-обертального колонкового буріння з промиванням розчинами поверхнево-активних речовин». З 1971 по 1973 роки перебуває у відряджені за кордоном, працюючи експертом з бурових робіт Іранської національної металевої корпорації, а після повернення із закордону - на науковопедагогічній роботі - доцент кафедри техніки розвідки корисних копалин Дніпропетровського гірничого інституту. У 1975 повертається на виробництво і працює головним інженером, а далі генеральним директором ВГО «Ворошиловградгеологія». У 1981 році розпочинається новий етап у його трудовій діяльності. Микола Мефодійович призначається першим заступником, а з 1982 - Міністром геології УРСР. У зв’язку з реорганізацією геологічної галузі Радянського Союзу, починаючи з 1988 року, він очолює вищі управлінські геологічні структури УРСР у ранзі заступника Міністра геології СРСР. З 1991 року після проголошення незалежності України і по 1997 рік керує Державним комітетом України з геології та використання надр. Цей період підкреслив і утвердив організаційні здібності Миколи Мефодійовича як керівника державного рівня. За його участі посилився подальший розвиток мінерально-сировинного комплексу держави. Поряд із збільшенням геологорозвідувальних робіт на такі традиційні для Українського регіону корисні копалини як вуглеводнева сировина, вугілля, титан, залізні та уранові руди, будівельні матеріали, було розпочато масштабні роботи з виявлення родовищ золота, алмазів, бурштину, досліджень на газ-метан вугільних родовищ, з нових напрямків сировини для сільського господарства тощо. Впроваджувалися нові технології та технічні засоби з буріння свердловин, геологогеофізичних досліджень. У 1991 році М. М. Гавриленко обирається народним депутатом Верховної Ради України 1-го скликання (по Свердловському виборчому округу № 63 у Луганській області). З посадою керівника галуззі поєднує роботу голови підкомітету з питань використання надр Комісії з питань екології та раціонального природокористування Верховної Ради України. З 1996 по 2000 рік брав активну участь в Комісії з розробки концепції державної промислової політики. З 1992 року обраний дійсним членом Академії технологічних наук України, голова секції природоохоронних технологій та геотехнологій, має більше 40 наукових праць, монографій та ви находів. І. І. Мартиненко

102

Історія, ювілеї, зустрічі

БАКАРЖІЄВ АНАТОЛІЙ ХРИСТОФОРОВИЧ До 75-річного ювілею БАКАРЖІЄВ Анатолій Христофорович - фахівець в галузі уранової геологорозвідки, член експертної уранової групи МАГАТЕ, лауреат Державної премії СРСР, академік АТН України, Почесний член Спілки буровиків України. Народився 1 січня 1937 року в м. Бердянську Запорізької області. Після закінчення в 1959 р. Дніпропетровського гірничого інституту був направлений в 1 Головне геологорозвідувальне управління Мингео СРСР, яке спеціалізувалося на пошуках та розвідці уранових родовищ. Розпочав свою виробничу діяльність буровим майстром в 1958 році в Гірській експедиції (Тувинська АРСР Красноярського краю). В 1961 році був переведений в Узбекистан в Краснохолмську експедицію, де працював старшим буровим майстром, начальником дільниці та головним інженером партії. В 1967 році призначений начальником геологорозідувальної партії № 37 (м. Кіровоград), яка згодом була перетворена в експедицію № 37 ВГО «Кіровгеологія». З 1983 по 2004 роки був генеральним директором ВГО «Кіровгеологія». З 2004 року по нинішній час - заступник головного геолога Центральної геологопошукової експедиції ВГО «Кіровгеологія» Він очолював підриємство «Кіровгеологія» в найважчі для української геології роки і зумів зберегти колектив фахівців-уранщиків і все необхідне для його функціонування. У 1985 році закінчив Академію народного господпрства при Раді Міністрів СРСР, а в 1998 році - Інститут гірських справ, металургії та геологорозвідки у м. Касспер, штат Вайомінг (США). Під його керівництвом і безпосередній участі проводилися пошуки та розвідка уранових родовищ Усть-Уюк та Карасуг у Росії; Сабирсай та Кетменчі в Узбекистані; Мічурінське, Северинське, Підгайцевське, Центральне, Щорсівське, Юр’ївське, Сафонівське, Новокостянтинівське, Докучаївське в Україні; родовищ золота: Майське, Балка Широка, Юр’ївське, Сурозьке в Україні; Полоховское родовище літію в Україні; Чазадирское родовище ртуті в Тувинській АРСР. Частина цих родовищ вже відпрацьована, частина знаходиться в експлуатації, інші чекають своєї черги. Анатолій Христофорович брав безпосередню участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Підрозділами ВГО «Кіровгеологія» визначався рівень забрудненості території навколо Чорнобильської АЕС і за межами тридцятикілометрової зони. Проведено детальне радіоекологічної обстеження міст Києва, Мінська, Кишинева, обласних та промислових центрів України, узбережжя Чорного та Азовського морів і курортних зон. Під його керівництвом було проведено розбурювання активної зони аварійного реактора для витягування і опробування залишків паливної маси. За його участю була розроблена технологія розвідки глибоких горизонтів уранових родовищ спрямованим багатоствольних бурінням, проводилися роботи по технології видобутку урану методом свердловинного підземного вилуговування, розроблялась технологія кучного вилуговування урану і золота. Член експертної уранової групи МАГАТЕ / ОЕСР (Відень, Париж), член Координаційної науково-технічної ради з урану (КНТС) країн СНД (Москва). З 1993 обраний член-кореспондентом, а з 2003 - академіком Академії технологічних наук України. Автор 19 опублікованих наукових робіт, у тому числі 6 монографій та 2 винаходи. Нагороджений орденом Знак Пошани (1974), орденом Трудового Червоного Прапора (1976), Почесним Знаком президента України (1996), медаллю В. І. Лучицького (1998), медаллю І. В. Курчатова (1999), Почесною грамотою Кабінету Міністрів України (2004), Пам’ятним знаком Л. І. Лутугіна «За заслуги в розвідці надр» (2007). Він є Відмінник розвідки надр СРСР (1972, лауреат Державної премії СРСР (1974), Почесний розвідник надр (1997). В. Д. Мандзюк

103

№ 3-4 (8) липень — грудень 2011

БУРІННЯ

ЯРЕМІЙЧУК РОМАН СЕМЕНОВИЧ До 75-річного ювілею

19 листопада 2011 року йому виповнилося 75 років життя. За плечима цього чоловіка селянське довоєнне, воєнне та післявоєнне дитинство, засвоєння професії нафтовика в Дрогобицькому нафтовому технікумі, Львівському політехнічному інституті, інженерна робота у Бориславі, навчання в аспірантурі та робота у Всесоюзному науководослідному інституті бурової техніки та більше 34-х років праці у вищій школі – проректором з наукової роботи Івано-Франківського інституту (нині Івано-Франківський Національний технічний університет) нафти і газу, деканом 2-х факультетів та завідувачем 2-х кафедр. З 2010 року працює радником Голови правління ДАТ «Чорноморнафтогаз». Це сухий перелік його місць роботи впродовж 52 років після закінчення Львівського політехнічного інституту у 1959 році. Як можна оцінити здібності цієї цікавої людини? Навчаючись на відмінно він одночасно грає в духовому та струнному оркестрах у Дрогобичі, захоплюється театром, музикою. Ще в молодості перечитує всю доступну йому українську, російську, французьку, англійську, німецьку, польську художню літературу, ковтаючи одну за другою книги. Прочитане пропускає через свою душу, дивуючи своїх колег та вчителів феноменальною пам’яттю, декламуючи поезію Шевченка, Франка, Пушкіна, інших поетів, на сцені та в колі своїх ровесників. Доля вела його за руку до навчання у Львівському політехнічному інституті. Львів, як великий культурний центр України, давав змогу слухати концерти видатних піаністів та скрипалів колишнього Радянського Союзу та багатьох зарубіжних митців. Театри Львова теж славилися своїми репертуарами, видатними артистами. За

104

п’ять років він не пропустив ні однієї тодішньої вистави та концерту. Таке захоплення літературою, музикою, театром поєднувалося з відмінними успіхами у навчанні, що дозволило отримати і у Дрогобичі, і у Львові диплом з відзнаками. Надзвичайно плідною була робота молодого інженера у Бориславі, де відбулося його друге вивчення своєї професії – забурювання свердловин, спуск обсадних колон та їх цементування, ліквідація аварій та відкритих фонтанів. За неповних вісім років роботи він пройшов шлях від робітника (помічника бурильника) до начальника дільниці буріння, начальника технічного відділу тресту «Західбурнафтогаз», заступника директора контори буріння з виробництва. Під час цієї роботи він друкує в Москві та Києві дев’ять наукових статей, отримує перше своє авторське свідоцтво на винахід, подає більше 50-ти раціоналізаторських пропозицій. В цей час поєднує роботу з читанням лекцій в Дрогобицькому нафтовому технікумі та Бориславському навчально-виробничому комбінаті. У свої тридцять років приходить до нього усвідомлення того, що професійних знань йому бракує і він вступає на денну аспірантуру до професора Тимофєєва Миколи Степановича у Всесоюзному НДІ бурової техніки. Тимофєєв був одним з видатних професіоналів-буровиків, що поєднував велику організаторську виробничу діяльність з науковою. У його доробку роботи над створенням турбобурів (разом з Р. А. Іоаннесяном, М. Т. Гусманом та Т. Ф. Тагієвим), організація досліджень та випуск легкосплавних бурильних труб, створення стаціонарних платформ для буріння свердловин на Каспії, а ще організація проектних робіт та реалізація буріння надглибоких свердловин. Два і півроку знадобилося для роботи над кандидатською дисертацією та її успішному захисті у Москві. Сім наступних років очолює один з провідних відділів цього інституту. Через цей відділ відпрацьовуються нові типи турбобурів, бурових доліт, компоновок низу бурильної колони, електробурів, здійснюється великомасштабне буріння електробурами з використанням телесистем 11-и розгалужено-горизонтальних свердловин, відпрацьовується технологія буріння свердловин з продувками вибою пінами, аерованим розчином, азотом та природнім газом. Все це накладається на виробничий та науковий досвід. Із числа співробітників відділу, що починався з 8-и чоловік, а через рік зріс до 40-а, чотирнадцять стали кандидатами технічних наук, чотири – докторами технічних наук, пізніше 5 стали лауреатами Державної премії України в галузі науки і техніки. Олексій Мессер пізніше став директором, Геннадій Чайковський заступником директора, Людвіг Райхерт очолив один з провідних відділів з проектування бурового інструменту інституту ВНДІБТ. Юрій Дубленч створив у Києві науково-виробничу компанію бурового інструменту.

Історія, ювілеї, зустрічі Наступним життєвим етапом, що розтягнувся на 34 роки, були робота в інституті (пізніше Університет) нафти і газу. На цьому етапі була захищена докторська дисертація, під його науковим керівництвом 19 чоловік захищають кандидатські та 2 докторські дисертації. Науковий та інженерний доробок Романа Яремійчука вилився більш ніж 300-х наукових статей, 56 книгах (монографіях, довідниках, підручниках та словниках), ним створено 168 винаходів, підтверджених авторськими свідоцтвами СРСР та патентами України, Росії, Чехословаччини, Аргентини. Колись Роман Семенович сказав, що він не може пояснити як це йому вдалося зробити, бо якби хтось зараз сказав не те що написати, а просто переписати те, що вийшло з-під його пера, то це було б неможливим. Серед виданих книг 4-и томи довідника «Буріння свердловин», підручники «Основи гірничого виробництва», «Освоєння свердловин», англо-український нафтогазовий словник, сім томів книг, виданих в Росії разом з А. І. Булатовим про інтенсифікацію припливу вуглеводнів до свердловин та багато-багато інших. Його робота знаходила завжди свою оцінку – у 50 років він стає заслуженим діячем науки України, пізніше лауреатом Державної премії України в галузі науки і техніки, його нагороджують орденом «За заслуги» 3-го ступеню. У 1991 році разом з М. М. Іванютою він ініціює створення Української нафтогазової академії, створює Прикарпатське відділення Наукового товариства ім. Шевченка. разом з пані Уляною Скальською добивається відкриття в Івано-Франківську української гімназії та на 12 років його обирають головою опікунської ради цієї гімназії.

З 1977 до 2004 року очолює президію Івано-Фран ківської обласної організації науково-технічних товариств. У 1994 році він створює кафедру «морських нафтогазових споруд», пізніше перейменовану в кафедру «морських нафтогазових технологій», у 2002 році його обирають деканом спільного факультету морських нафтогазових технологій в Криму (Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу та Національна академія природоохоронного та курортного будівництва), створеного наказом Міністерства освіти та науки України. У 1978 році М. С. Тимофєєв подарував Яремійчуку 2-томне видання «Нефть и море» з таким дарчим підписом «Будущее человечества в нефтегазовых ресурсах морей и океанов. Я бы хотел, чтобы ты приобщился к этой деятельности». Ось і не вір у те, що є таки пророчі слова і побажання, які реалізуються у нашому житті. Працює Р. С. Яремійчук в системі ДАТ «Чорноморнафтогаз», що дає йому змогу хоча б частково реалізувати свої знання на новій, важливій для України дорозі – освоєння вуглеводневих ресурсів наших морів. Його девізом були і залишаються: не відкладати роботи на завтра; не кривдити людей; допомагати людям у скрутну для них годину. Таким є цей визнаний у світі і в Україні чоловік, що живе і працює серед нас та своєю діяльністю сприяє інженерному і духовному прогресу наших сучасників. Дві його автобіографічні книги «Дороги крізь життя» та «Минуле – уже не наша власність» свідчать про те наскільки автор уміє кількома штрихами створити цілісну картину , володіє даром побачити, зрозуміти і озвучити пережите. Я. С. Коцкулич

105

БУРІННЯ

№ 3-4 (8) липень — грудень 2011

НОВІКОВ МИКОЛА ВАСИЛЬОВИЧ До 80-річного ювілею Новіков Микола Васильович - видатний український вчений в галузі механіки матеріалів,і матеріалознавства, директор Інституту надтвердих матеріалів ім. В. М. Бакуля , академік Національної академії наук України, Почесний розвідник надр, Почесний член Спілки буровиків України. Микола Васильович народився 10 квітня 1932 року в Києві в родині службовців, виховувався в інтелігентній сім´ї, в якій взяв найкращі людські риси характеру і життєвої поведінки. У нього з юних років був потяг до нових знань, завжди прагнув дізнатися суті різних явищ, наукових відкриттів, своїми руками зробити прилад і провести експеримент. Закінчив в 1949 році середню школу зі срібною медаллю. У 1954 році закінчив з відзнакою механічний факультет Київського політехнічного інституту за фахом інженера-механіка з автотракторобудування і був рекомендований до аспірантури за фахом опір матеріалів. Працював у Київському політехнічному інституті з 1954 по 1957 рік. У 1958 році захистив кандидатську дисертацію з досліджень впливу виду напруженого стану і температури на розсіювання енергії в матеріалі при коливаннях. Об`єктом впровадження результатів дисертації було вдосконалення конструкції роторів газових турбін. У 1957-1961 рр. працював в Інституті металокераміки та спеціальних сплавів АН України (нині Інститут проблем матеріалознавства ім. І. М. Францевича НАН України). З 1961 по 1968 рік працював консультантом, а потім завідувачем сектором природничих і технічних наук в апараті ЦК КП України. З 1968 по 1977 рік - завідувач відділом проблем міцності при низьких температурах та заступником директора з наукової роботи Інституту проблем міцності Академії наук України. Велику науку пізнавав у визнаних наукових школах академіків Г. С. Писаренка та Є. О. Патона. В 1975 р. він захистив докторську дисертацію з розробки наукових основ підвищення несучої здатності зварних ємностей і трубопроводів при кріогенних температурах, результати якої знайшли впровадження в апаратах космічної техніки. В березні 1977 року був обраний директором Інституту надтвердих матеріалів АН УРСР. В наступні роки постійно переобирався на цю посаду і працює на ній до цього часу. Безмежно відданий роботі, бере і несе велику відповідальність за себе і за колектив, яким керує вже 35-й рік. Його діяльність вивела Інститут на орбіту фундаментальних досліджень світового рівня, в галузі надвисоких тисків і температур, синтезу нових надтвердих та структурованих матеріалів, інструментів з них, конструкційних виробів для нової техніки в різних галузях індустрії, нової медичної техніки. А він особисто разом з інститутом досягнув високого авторитету в міжнародній науковій спільноті. Йому належать особисті заслуги у створенні нових напрямків розвитку сучасного матеріалознавства. Важливо відзначити, що інститут та М. В. Новіков, як науковець, багато років працюють плідно в галузі геологорозвідувального та експлуатаційного буріння свердловин на різні види корисних твердих корисних копалин, нафту та газ. Алмазним буровим інструментом, розробленим та виготовленим ІНМ пройдено десятки мільйонів метрів свердловин різного призначення в Україні, Росії, Казахстані, Азербайджані, Ірані, Алжирі та інших регіонах світу. Нові гібридні надтверді матеріали ХХI сторіччя дозволяють значно підвищити ефективність буріння свердловин. Зроблені нові кроки у прогресивному застосуванні інструментів нових поколінь з вольфрамових твердих сплавів та структурованих надтвердих матеріалів. Це дозволяє розроблювати ефективні технології проходки вугільних шахт, морського буріння, освоєння видобутку природного та сланцевого газу в Україні. Щорічно підприємствами інституту виробляється та постачається замовникам сотні конкурентноздатних інструментів. За період 1961-2010 роки дослідним підприємством Інституту випущено майже 335 тис. бурових коронок, оснащених алмазами і надтвердими композитам, якими пробурено більше 6 млн. метрів свердловин, випущено більше 34 тис. бурових доліт, оснащених надтвердими матеріалами для буріння нафтогазових свердловин, якими пробурено біля 3,2 млн метрів. Обсяги реалізованих за 50 років продукції складають майже 650 млн доларів США. За його активної участі вперше в світовій науці теоретично обґрунтовані і розроблені методи оцінки міцності і тріщиностійкості монокристалів надтвердих матеріалів. Особлива увага в останні роки приділяється перспективним напрямам сучасного матеріалознавства – наноструктурам і нанотехнологіям. Інститут є головною організацією науково-технологічного алмазного концерну АЛКОН, до складу якого входять 14 науково-виробничих та госпрозрахункових підприємств, що дозволяє забезпечити всі цикли доведення

106

Історія, ювілеї, зустрічі наукової ідеї аж до впровадження. Виготовлене підприємствами високотехнологічне обладнання, нові матеріали, інструменти щорічно експортуються майже в 20 країн світу. Роботи інституту відзначені 27 державними преміями та міжнародними нагородами («Золотий Меркурій» (1982), «Золота Зірка Арка Європи» (1998), «Золота медаль SPI» (2000), Диплом «Одіссей» (2000), премія Платона (2009) за нові високі технології обробки матеріалів та розробку конкурентоздатної продукції. В 1985 році Микола Васильович обирається академіком АН УРСР. Він був одним із основних доповідачів, що представляли вітчизняну науку на І Міжнародному конгресі з матеріалів в Чікаго (1988), брав участь як голова секції і доповідач на ряді міжнародних конференцій з нової алмазної науки і технології: в Токіо (1988), Вашингтоні (1990), Гейдельберзі, Преторії, в Іспанії, Цюріху (1990), Ніцці (1991) та інших. З 1977 року Микола Васильович професор кафедри «Ріжучі інструменти» Київського політехнічного університету, Почесний професор Національного Харківського державного політехнічного Університету «ХПІ» (1996), НТУУ «Київський політехнічний інститут» (1998), Технологічного державного університету Поділля (м.Хмельницький, 2001), Чженчжоуського науково-дослідного інституту абразивів і шліфування (Китай, 2002), Одеського національного політехнічного університету (2007), Житомирського державного технологічного університету (2008), Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу (2011). Під його керівництвом захищено 39 кандидатських та 15 докторських дисертацій. Опубліковано 505 наукових праць, 21 монографія і 192 авторських свідоцтв і патентів. В 1971 р. він виступає ініціатором і організатором регулярного виходу періодичного наукового збірника «Космічні дослідження в Україні», а з 1979 року журналу «Сверхтвердые материалы», який перевидається англійською мовою видавництвом ««Аллертон Пресс» у Нью-Йорку. В теперішній час журнал представляється в режимі online на сайті компанії «Спрингер», включений в інформаційні продукти компанії «Томсон Рейтер» та реферується в 11 базах наукової інформації. В 1997 році заснував науково-виробничий рекламно-інформаційний журнал «Інструментальний світ». Нагороди: орден «Князя Ярослава Мудрого» V ст. (2002), повний кавалер орденів «За заслуги» (1, 2, 3 ступенів (2011, 2007, 1998 рр.), Золотий орден І ступеня Болгарії «Кирило і Мефодій» (1985), орден «Святого Миколи Чудотворця» І ступеня «За примноження добра на землі» Міжнародного фонду ЮНЕСКО (1998), ордени СРСР «Знак Пошани» (1967) та Трудового Червоного Прапора (1982), срібна медаль і диплом Міжнародного біографічного інституту «За видатні досягнення ХХ сторіччя» (1995, Кембридж, Англія), медалі «Лідери ХХІ століття» (2000, Кембридж, Англія), Кембриджський диплом за досягнення в освітній діяльності, золота медаль Американського біографічного інституту «За досягнення життя» (Релейх, США), Диплом і премія «Одіссей» Між народної академії КОНТЕНАНТ за видатні досягнення в галузі високих технологій (2000, Росія, Франція), медаль Американської біографічної Асоціації «За свободу» (2010), медалями Сократа, Платона, В. М. Глушкова, В. І. Моссаківського та багатьма іншими. Заслужений діяч науки і техніки України (1991), лауреат Державних премій в галузі науки і техніки УРСР (1973), СРСР (1981), України (1996), лауреат премій НАН України ім. Є. О. Патона (1983), ім. І. М. Францевича (1996). Миколі Васильовичу притаманна любов до образотворчого мистецтва, класичної української і світової літератури, поезії, яку він влучно цитує у своїх виступах. Він є талановитим оратором, завжди тримає увагу присутніх, до нього уважно прислуховуються, вміло передає свої знання, науковий і життєвий досвід молодому поколінню. Він захоплюється сучасними інформаційними технологіями і використовує їх у житті. Незважаючи на брак часу, знаходить можливість з сім`єю відвідувати нові театральні постановки або концерти відомих співаків, сам співає на дружніх зустрічах, є в нього і улюблені пісні, які торкають людські душі. Його розум і душа завжди працюють на благо розвитку науки України, на добробут і щастя всіх українців.

107

БУРІННЯ

№ 3-4 (8) липень — грудень 2011

50 років директору ДП «Житомирбуррозвідка» ПОЛЯКОВУ Сергію Петровичу Сергій Петрович народився 7 листопада 1961 року в м. Горлівка Донецької області. По закінченню у 1984 році Донецького політехнічного інституту за спеціальністю „Техніка та технологія розвідки родовищ корисних копалин” був направлений в Житомирську геологорозвідувальну експедицію ДГП «Північукргеологія». Трудовий шлях розпочав з посади помічника бурильника в Олевській геологорозвідувальній партії. Довгий час працював на посадах інженера з бурових та гірничих роботах та начальником виробничо-технічного відділу експедиції. У 2003 році Сергій Петрович призначається директором ДП «Житомирбуррозвідка» НАК «Надра України», яке виникло після реорганізації Житомирської геологорозвідувальної експедиції. Результати роботи підприємства свідчать про вагомий внесок геологорозвідників у створення і розширення мінерально-сировинної бази країни. Ці результати стали можливі завдяки невтомній праці великого колективу геологів, бурильників, робітників транспортної та ремонтно-механічної служб, будівельників, енергетиків та інших спеціалістів. Лише за останні роки працівники підприємства розвідали та передали на державний баланс десятки родовищ облицювального каменю, щебеню та бутового каменю, каолінів, піску, пегматитів та кварцитів, які сьогодні користуються попитом як в Україні, так і за її межами. ДП «Житомирбуррозвідка» надає послуги з пошуку корисних копалин: геологічне супроводження геологорозвідувальних робіт; буріння свердловин з метою пошуку твердих корисних копалин; буріння спеціальних гідрогеологічних свердловин; гідрогеологічні, інженерно-геологічні, еколого-геологічні роботи, проходження відкритих гірничих виробок (у тому числі дослідно-промислова розробка). За видатні професійні досягнення та вагомий внесок у розбудову вітчизняної економіки та зміцнення Української державності у травні 2005 року в рамках іміджевої програми «Лідери ХХІ століття» підприємство нагороджено міжнародною відзнакою «Лаври слави» За високу професійну діяльність, інтелектуальний потенціал, значний внесок у розбудову та формування привабливого іміджу України підприємство було нагороджене почесним дипломом «Діловий імідж України. Здобутки. Досвід. Визнання» та срібною статуеткою «Визнання 2007 року». За вагомий внесок у розвиток бурової справи України нагороджений Почесною грамотою Спілки буровиків України. Почесний розвідник надр, має нагороди та відзнаки геологічної галузі. Вітаємо Сергія Петровича з 50-річним ювілеєм та бажаємо міцного здоровя, щастя та нових професійних звершень. Правління Спілки.

Срібна статуетка «Визнання 2007 року», якою нагороджено ДП «Житомирбуррозвідка»

108

Нагородження почесним дипломом та срібною статуеткою «Визнання 200 року»

Історія, ювілеї, зустрічі

ЗАЙОНЦ ОЛЕГ ЛАЗАРЕВИЧ К 80-летию со дня рождения (16.01.1932 - 10.02.2004 г.) Олег Лазаревич родился в г. Баку в семье потомственных буровиков-нефтянников. Его дед по матери, Макар Моисеевич Микаэлян, по документу – Михайлов, родился в 1867 году в селе Джалут Нухинского уезда Елисаветпольской губернии и был неграмотным деревенским мастеровым. В 17 лет он пришел в Балаханы, черные пригороды Баку на нефтепромыслы Эмануила Нобеля и с поразительной сметкой и быстротою начал постигать технологию проходки и крепления нефтяных колодцев и скоро стал десятником. Через шестнадцать лет он был уже старшим буровым мастером. В конторе промысла ему предоставили отдельную комнату с телефоном. Окладу его (125 рублей золотом) сокрушенно завидовали дипломированные техники и инженеры; сам патрон не забывал прилюдно пожать ему руку. Главный инженер промысла отвечал за стратегию поиска и добычи, а вся практическая сторона дела, от бурения до ликвидации аварий на скважинах была за дедом. И суть тут не в одной только сметливой хватке рабочего человека, хватких было немало. Была в его основательном характере та беспокойная черта, которая выше самого профессионального знания, — неутолимая жажда творчества. Женился дед поздно, лет под тридцать, на Анне Григорьевне Мурадовой - из богатых тифлисских армян. Юная красавица-жена была европейского воспитания, читала и писала по-русски. Именно она занималась патентованием, а затем и распространением наиболее важных дедовых изобретений. Неграмотный мастер был настолько ценным для хозяев приобретением, что к началу девятисотых годов Эммануил Нобель прикрепил к нему специальную группу, которая занималась разработкой в чертежах изобретений деда. И до девятьсот девятого года ни одно из них не ушло к конкурентам из-под хозяйской руки. Группой руководил глубоко порядочный человек, господин Зорге, бдительно охранявший приоритет деда. Вот один из патентов на привилегию за № 19335, который главным изобретением его жизни: «...Привилегия сия выдана буровому мастеру Макару Микаэлянцу, проживающему в с. Балаханах Бакинской губернии, за аппарат для высверливания отверстий в обсадных трубах..., поданному 26 января 1909 года. Правительство не ручается ни в принадлежности изобретений и усовершенствований просителю, ни в пользе оных, но выдачею сего патента лишь удостоверяет, что на упомянутое изобретение прежде сего никому другому в России не было выдано привилегии». В 1929 году дед стал одним из первых Героев Труда Азербайджана: «Азербайджанский Центральный Исполнительный Комитет Советов Рабочих, Крестьянских, Красноармейских (Красноаскерских) и Матросских депутатов в ознаменование исключительных заслуг, оказанных тов. МИХАЙЛОВЫМ, он же МИКАЭЛЯН МАКАР МОИСЕЕВИЧ, перед АзССР в области нефтяной промышленности в течение 45-летней работы на нефтяных промыслах и ряда изобретений, с успехом применяемых в нефтяном деле, ПОСТАНОВЛЯЕТ ПРИСВОИТЬ ЕМУ ЗВАНИЕ ГЕРОЯ ТРУДА». До последних дней своей жизни (1934 год) дед занимался своим излюбленным делом и очень просил свою дочь Сато, чтобы его первый внук Олег стал инженером-буровиком. Мать Олега, Михайлова Сато Макаровна, 1900 года рождения в 17 лет поступила и успешно закончила медицинский факультет Саратовского университета. Работала участковым врачом в Азербайджане, стала известным терапевтом в одной из московских клиник, воспитала двух сыновей Олега и Игоря, которые пошли по стопам деда и отца – один стал буровиком, а другой, геологом.

109

БУРІННЯ

№ 3-4 (8) липень — грудень 2011

Отец Зайонц Лазарь Маркович, сын крупного одесского промышленника польского происхождения. В 17 лет ушел из дому и стал красноармейцем. Его даже назначили комендантом одного из украинских городков. При захвате городка бандой был расстрелян, но ему удалось выжить. После гражданской войны работал в Азербайджане начальником геологической партии, где познакомился из Сато Марковной. В 1934 году семья переезжает в Москву. В 1949 году Олег Лазаревич поступает в Московский геологоразведочный институт Из воспоминаний своего брата Игоря, в институте Олег, был вполне заурядным студентом. Никакими особенными талантами не блистал, учился средне, говорил скороговоркой, не заботясь о красотах стиля, которые, надо сказать, вообще были не в чести у буровиков с факультета техники разведки. Как тонко подметил в своем выступлении на институтском молодежном форуме их комсомольский вожак Веня Кренделев: «Мы, буровики, народ, может, и тупой, но крепкий!» По окончании института в 1954 году был направлен по распределению в Закарпатскую геологическую экспедицию Киевского геологоразведочного треста. Был сразу назначен начальником участка горных и буровых работ. У него было пятнадцать буровых с круглосуточной посменной работой. Кроме того, в непосредственном его ведении находились все буро-взрывные работы, обеспечивающие эффективную проходку шурфов, канав и двух разведочных штолен, а следовательно, и склад взрывчатых веществ, вентиляционная служба со всеми вытекающими мероприятия и персональной ответственностью за соблюдение техники безопасности. Соответственно, человек двести буровиков и горнорабочих, которым надобно было обеспечить фронт работ, материалы, оборудование и снаряжение, выдать честно заработанную плату. Он с головой окунулся в производственную деятельность, на работу приходил с рассветом и уходил затемно, а иногда оставался на буровой до глубокой ночи, а то и до рассвета. Выходных и личной жизни почти не было. Только в 1957 году на встрече молодых специалистов в Львове Олег понял, что настала пора подумать и о личном. Здесь он встретил молодого специалиста, уже в то время главного геофизика Львовской геологической экспедиции, Людмилу Момонтову и через три месяца они соединили свои судьбы навсегда. Через год у них появилась дочь Людмила, а 1960 году - сын Игорь. Вскоре его назначают техруком партии, а затем главным инженером экспедиции. Это был период становления и широкого развития геологоразведочных работ в Закарпатье. Под непосредственным его руководством начались буровые и горные работы на Мужиевском и Береговском золото-полиметаллическим месторождениям. Здесь он проявляет все свои знания и умения, чтобы вывести экспедицию в одну из самых передовых геологических организаций в отрасли. На счастье, ему выпало работать вместе с талантливыми и интересными людьми, которые в последствии стали известными ученными или руководителями геологической отрасли: Ю. С. Некрасов, В. М. Зайцева, С. В. Расточинский, Н. С. Расточинская и другие. Много внимания он уделял технологии бурения в сложных геологических условиях. Усиленно занимался разработкой и внедрением универсальных колонковых наборов (УКН) с эжекторными забойными устройствами для повышения выхода керна, новым составам промывочных жидкостей и тампонажных смесей. Результаты этих работ были положены в основу его кандидатской диссертации. С 1966 года начинается второй этап его деятельности на более высоком научном уровне. С этой целью он задумал, пробил, организовал и возглавил Опытно-методическую партию при тресте «Киевгеология», занимающуюся разработкой, освоением и внедрением новой техники и передовой технологии. Сотрудников подобрал талантливых и горячих, носа перед авторитетами слишком не задирал, но и шапку особо не ломал – какие никакие, а за плечами уже десять лет полноценной производственной деятельности в самых сложных условиях. Нужды родного производства не просто знал, а чувствовал каждой клеточкой, в связи с чем необходимость новой работы не вызывала у него ни малейших сомнений. В 1968 году он защитил кандидатскуюй диссертацию на тему «Исследование и разработка составов и технических средств повышения выхода керна при бурении скважин в условиях полиметаллических месторождений Закарпатья». Имя его стало приобретать известность в научной периодике, появились первые изобретения. Домик, где Олег Лазаревич с единомышленниками «мозговали», располагался во дворе Мингео УССР откуда с минимальными потерями времени достигались залы библиотек, отделы научно-технической информации, лаборатории учебных и академических институтов, конструкторские бюро различных заводов и собственно заводские цеха; куда со всей Украины съезжались начальники и главные инженеры производственных подразделений министерства, с которыми можно было оперативно вступить в контакт, заключить договор на нужную им разработку и внедрение. Дело свое он знал. И не слишком любил, когда в него вмешивались без особой нужды и конкретной надобности. Достижениями этого периода были высокие показатели алмазного бурения при использовании эмульсионных промывочных жидкостей на основе омыленных смесей гудронов (ОСГ). Так, на Кременчугском железорудном и Пержанском редкометальном месторождении было достигнуто повышение производительности алмазного бу-

110

Історія, ювілеї, зустрічі рения более чем в 2,5 раза при значительном снижении удельного расхода алмазов. За это в 1976 году он был награжден Золотой медалью ВДНХ СССР. В 1976 году он назначается главным инженером треста «Киевгеологи» (с 1979 года ПГО «Севукргеология»), где проработал около 22 лет до 1998 года. В августе 1977 года он организовывает научно-производственный эксперимент, в результате которого достигается мировые рекордные, не превзойденные по настоящее время, производительность алмазного бурения (2500 м на бригадо-месяц) при разведке Пержанского берилиевого месторождения. За эти и другие выдающиеся достижения он награждается орденом «Трудового Красного Знамени». В дальнейшем Олег Лазаревич продолжает неустанно заниматься внедрением новейших технологий в производство. В 80-ых годах на предприятии широко внедряется системы автоматизированного управления процессом бурения (САУПБ), новейшие технологии с использованием комплексов с гидротранспортом керна КГК-100 и новые рецептуры промывочных жидкостей для бурения в сложных геологических условиях. Не взирая на свою исключительную занятость производственными делами, он продолжает серьезно заниматься научной деятельностью, в результате опубликовано 32 научные работы и зарегистрировано 18 изобретений. В 1990 году он удостоен Премии Мингео СССР «За научно-технический прогресс в геологии». Третье десятилетие в вышестоящих оценках имело максимальную амплитуду: на одном взмахе – премии, почетные грамоты, Переходящие знамена Министерства и ЦК профсоюзов, на другом – выговоры, строгие выговоры, с последним предупреждением. С последним – было несколько, так что в глубине души он приучился воспринимать их как все-таки предпоследние, или, скажем не совсем последние. Он обладал уникальными качествами руководителя. У него была феноменальная память и он знал по имени и отчеству почти всех работников производственно-технической службы предприятия, которое в то время насчитывало около 7 тыс. работающих. Особое внимание он уделял буровым мастерам и рабочим-передовикам. Несмотря на значительный территориальный размах проведения буровых работ, он регулярно посещал все производственные участки, отдельные бригады, вникал в их проблемы на месте и оперативно принимал меры по их решению. Иногда он владел ситуацией на местах лучше, чем непосредственный руководитель объекта. Он отличался простотой в общении, обладая при этом высоким уровнем интеллигентности, скромности и порядочности. В своих воспоминаниях бывший технолог бурового участка по поискам алмазов на Кухотской Воле, что на Волыни, Александр Бутыльский так характеризует Олега Зайонца: «Он не был «кабинетным» инженером. Он вдумчивый, внимательный всегда к собеседнику, а буровик он настоящий. Он знал все о бурении, - и технику и технологию. При том, всем общающимся с ним было понятно, что он не только «технарь», он - настоящий интеллигент, с ним можно было говорить и о литературе и о театре и о балете. Он был, безусловно, человеком высокой культуры, а в то же время профессионалом самой высокой пробы. Каждое посещение бурового участка главным инженером объединения Зайонцем О. Л., несмотря на проводимые им строгие «разборки» превращались затем в очень интересно проведенные незабываемые вечера». Его сын Игорь, окончил геологический факультет Львовского университета и распределился в объединение к отцу и тот заслал его в самую отдаленную партию, в самую по украинским понятиям глухомань, где и консультацию-то получить не от кого. Чтобы слухов не было. Возможно, и это. Но главное, чтобы выплыл сам, без папиной крепкой руки. На второй год участковый геолог стал исполняющим обязанности начальника участка. В 1993 – 1995 годах Олег Лазаревич исполнял обязанности генерального директора ПГО «Севукргеология». В этот период, несмотря на начинающийся уже развал отрасли, Олег Лазаревич приложил все усилия для развития горно-буровых работ по разведке Клинцовского золоторудного месторождения. Его оптимизм, жизнерадостность, неутомимая энергия и энтузиазм позволяли ему воодушевлять других и вести их уверено за собой для решения больших задач даже в самых сложных невероятных условиях. Он мог держать под своим постоянным контролем и не упускать из поля зрения массу дел в деталях, вовремя реагировать на любые отклонения. При этом, он никогда не перекладывал ответственность за свои ошибки на других, всегда стойко защищал своих подчиненных и оказывал им действенную помощь в затруднительных положениях. С ним было приятно работать. Олег Лазаревич Зайонц, к сожалению, не успел достичь академических высот в науке и министерских кресел, однако, его исключительная преданность к своему выбранному в жизни делу, изысканность в отношении к нему и своим коллегам, обладание чувством высокой профессиональной гордости, может служить достойным примером для подражания тем, кто выбрал делом своей жизни геологоразведку, и особенно, ее самую важнейшую и нелегкую составляющую – буровое дело. Н. М. Гавриленко, А. И. Вдовиченко, А. А. Бутыльский.

111

БУРІННЯ

№ 3-4 (8) липень — грудень 2011

90 років кафедрі буріння нафтових і газових свердловин ІФНТУНГ Кафедра вертництва і видобування нафти була створена в 1922 році у Львівській політехніці (нині Національний технічний університет «Львівська політехніка»). Становлення і розвиток кафедри буріння характеризується такими періодами: довоєнний період: 1922-1941 рр. у Львівській політехніці; Львівський період: 1944-1963 рр. у Львівському політехнічному інституті; Івано-Франківський період: 1963-1966рр. в Івано-Франківському філіалі Львівського політехнічного інституту; Івано-Франківський період: з 1967р. до сьогодні в Івано-Франківському інституті нафти і газу (нині Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу). За 90 років функціонування кафедру очолювали: - професор Юліан Фабіанський - 1922-1936 рр.; - професор Станіслав Паращак - 1937-1941 рр.; - професор Єременко Терентій Юхимович - 1944-1951 рр. та 1956-1963 рр.; - доцент Тирман Євген Мартинович - 1951-1956 рр.; - доцент Скачедуб Олександр Минович - 1963-1968 рр.; - доцент Стетюха Євген Іванович - 1968-1970 рр.; - доцент Банатов Володимир Петрович - 1970-1975 рр.; - професор Ясов Віталій Георгійович - 1975-1984 рр.; - доцент Майдан Євген Павлович - 1984-1989 рр.; - професор Коцкулич Ярослав Степанович - з 1989 р. до сьогодні. До свого дев’яносторічного ювілею кафедра буріння Колектив ІФНТУНГ нафтових і газових свердловин Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу підійшла у складі 30 чоловік, серед яких: - три професори, доктори технічних наук (Коцкулич Я.С., Мислюк М.А., Чудик І.І.); - тринадцять доцентів, кандидатів технічних наук (Бейзик О.С., Білецький Я.С., Васько І.А., Васько І.С., Волобуєв А.І., Ковбасюк І.М., Колісник В.І., Кочкодан Я.М., Марцинків О.Б., Оринчак М.І., Салижин Ю.М., Сенюшкович М.В., Юрич А.Р.); - один старший викладач (Слепко М.М.); - чотири асистенти (Васько А.І., Витвицький І.І., Гриців В.В., Кирчей О.І.). - дев’ять чоловік навчально-допоміжного персоналу (завідувач лабораторіями Олексюк М.П., методист вищої категорії Василишина Л.І., провідний інженер Гораль Л.Р., інженери І категорії Маньків Г.С., Маньків Я.Я., Ткаченко Н.М., інженери ІІ категорії: Андрусяк М.Я., Кардаш М.Й., Радзівіл І.М.). Нині понад 95% викладачів кафедри є її випускниками. За період 1922-2012 рр. кафедрою підготовлено 5580 висококваліфікованих інженерів-буровиків, які працюють не тільки на нафтогазових підприємствах України, а і в багатьох зарубіжних країнах. Кафедрою ведеться підвищення кваліфікації і перекваліфікація фахівців за спеціальністю буріння свердловин, Міжнародна сертифікація та підвищення кваліфікації бурового персоналу за напрямком “Контроль стану свердловин. Керування свердловиною під час флюїдопроявів при бурінні та капітальному ремонті свердловин”, підготовка помічників бурильників з експлуатаційного і розвідувального буріння. З числа випускників кафедри 11 чоловік стали докторами наук (Білик С.Ф., Векерик В.І., Воєвідко І.В., Жидовцев М.О., Коцкулич Я.С., Мислюк М.А., Мочернюк Д.Ю., Навроцький Б.І., Чекалюк Е.Б., Чудик І.І, Яремійчук Р.С.) і понад 150 – кандидатами наук. За спеціальністю «Буріння свердловин» в університеті функціонує спеціалізована вчена рада із захисту докторських і кандидатських дисертацій. На кафедрі сформовані наукові школи під керівництвом професорів Коцкулича Я.С. та Мислюка М.А. Викладачами кафедри видано 7 підручників, в т.ч. 4 підручники українською мовою, 15 монографій, довідник у 5-ти томах, опубліковано понад 900 наукових статей, отримано понад 450 авторських свідоцтв і патентів на винаходи. Зустрічаючи дев’яностолітній ювілей, колектив кафедри буріння звертається до всіх своїх випускників продовжувати розвідувати і освоювати земні надра, робити посильний внесок у розбудову нафтогазового комплексу України, підтримувати тісну співпрацю з кафедрою, надавати посильну фінансову підтримку для оновлення навчальноматеріальної бази кафедри.

112

Роздуми буровика

ВІТЧИЗНА ТРИВОГИ НАШОЇ... Роман ЯРЕМІЙЧУК, доктор технічних наук, професор, дійсний член Наукового товариства ім. Т. Шевченка, академік і віце-президент Української нафтогазової академії, іноземний член Російської академії природничих наук ім. В. Вернадського, заслужений діяч науки України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки Уже йде двадцять перший рік з дня проголошення Незалежності нашої держави. Чи справдилися надії і сподівання нашого народу, що у своїй державі ми будемо жити щасливо, заможно? Яким стане наше молоде покоління людей, що народилися вже у своїй незалежній країні? Це для нас багато важить, адже сьогодні більше п’ятої частини нашого народу складають громадяни, котрі народилися після 1991 року. Правда, вони ще підростають, їм ще треба стати дорослими. У квітні 2007 року в Івано-Франківську прощалися з народним художником України Панасом Заливахою. Щоб провести його в останню путь, прийшли тисячі людей з Івано-Франківська, приїхали його друзі та побратими зі Львова, Києва. Моральний авторитет цієї людини був дуже великим, бо він беззастережно любив Україну, мріяв про щасливе прийдешнє для українців у своїй державі. Вже на залізничному вокзалі, після похорону Панаса Заливахи, я запитав Євгена Сверстюка, одного з побратимів покійного, що нас чекає у майбутньому. І почув від нього оптимістичну відповідь — Україна відбудеться тоді, коли піде з життя остання людина, яка зазнала комуністичного впливу (чи гніту). Можна по-різному оцінювати прожиті двадцять років. Можна порівнювати нашу державу з Польщею, країнами Прибалтики, південними сусідами. І у багатьох з нас виникають гіркі порівняння не на нашу користь. То чому ж живеться людям в Україні все гірше і гірше? Чому багато людей виїжджають у пошуках роботи за кордон? Чому кожний рік під зиму Україна вижебрує ціну на газ у Росії? Чому наші університети та академії випускають багато неуків? Чому ціни на продукти харчування для нас зрівнялися з цінами в європейських країнах, а селянин, виробник цих продуктів, отримує за них набагато менше? Чому безперервно зростає вартість комунальних послуг? Чому в нашій державі витрачається енергоресурсів у чотири і більше разів на одиницю валової продукції, ніж в європейських державах? Де наші нові технології, нове обладнання, якщо число докторів наук зросло за двадцять минулих років у п’ять разів? А і справді, захист дисертацій не приніс оновлення технологій і не наблизив нас до рівня передових країн світу. Цих «чому» можна називати все більше і більше. А до

цього можна додати ще й забюрократизованість, чиновницьке свавілля, корупцію, хабарництво. Чи настане колись цьому кінець? Відповідей годі знайти. І виникає закономірне запитання: чи усвідомлюють люди біля державного стерна, ким, чим і як вони мають керувати? Ще на зорі незалежності України до влади прийшла колишня партноменклатура та радянські підпільні мільйонери, а за ними ринули тисячі і тисячі енергійних людей з числа безбатченків, у душах яких не було Батьківщини. Бо почуття приналежності до свого народу було витравлено більшовицьким «інтернаціоналізмом», зневагою до рідної мови, незнанням власної історії. У руках сучасних олігархів (скоробагатченків) опинилися «заводы и пароходы», що стали їм приносити нечувані статки. Украдені у народу багатства вивозяться в офшори, матеріалізуються в замках Британії, придбанням багатств в інших країнах світу. Для цих скоробагатченків не потрібні лікарні, сучасні університети, бо вони та їхні діти вчаться, одружуються, лікуються десь там, далеко за межами України. А тим часом Україна все більше і більше відстає від цивілізованого світу. В Україні не виробляються сучасні трактори, комбайни, телевізори, електроніка. Україна перетворилася на державу, якій доводиться все купувати — одяг та взуття, посуд, автомобілі, бурове та нафтогазове обладнання. Варто зайти на промтоварний ринок будь-якого з міст України, щоб переконатися у цьому. На чому ж тоді тримається економіка країни? На низьких заробітках людей, тобто на бідності, на низькому рівні системи охорони здоров’я, на застарілому обладнанні університетських лабораторій і кафедр. А тим часом вулицями великих і малих міст рухаються помпезні автівки, телевізори показують «тусовки» наших багатіїв, у престижних місцях виросли палаци наших нуворишів. Навесні 2010 року мені довелося бути на міжнародній конференції в Алжирі. У столиці цієї держави, як і в усьому світі, рухаються тисячі автомобілів. Але за тиждень перебування у цій країні я не побачив жодної супермашини, навіть під будівлями уряду стоять авто середнього класу. На цій конференції була виголошена доповідь профе-

113

БУРІННЯ сора Аруші з Великобританії, що тривала дві години з п’ятнадцятихвилинною перервою. У доповіді було наголошено на необхідності зменшення енерговтрат на одиницю валової продукції і наголошено, що ті країни, які впродовж найближчих десяти років не зменшать енерговтрати, опиняться на узбіччі світової цивілізації. У числі найбільш енергозатратних держав світу була названа й Україна. Сьогодні лише під тиском Росії («Газпрому») міністр енергетики та вугільної промисловості Юрій Бойко заявив, що у 2012 році Україна скоротить використання газу до 46 мільярдів кубічних метрів. Здійсниться це чи ні, побачимо вже зовсім скоро. Незважаючи на державні реляції, в Україні нема чіткої і строгої програми зменшення енерговтрат у всіх галузях народного господарства — в металургії, в хімічній, газовій та комунальному господарстві. Так, лише в комунальному господарстві Україна використовує у вісім разів більше газу, ніж наша сусідка Польща. Минулі роки стали роками втрачених можливостей. Ми ж пам’ятаємо трагічну зиму 2006 року, коли більше трьох тижнів замерзав Алчевськ, куди були стягнуті ремонтні бригади з усієї України. Через півроку був перепроданий Криворізький гірничометалургійний комплекс за 24 мільярди гривень. Досі влада (ні колишня, ні нинішня) не оголосила, куди ділися ці великі гроші. Але якби вони були спрямовані на модернізацію комунального господарства, то третина всього комунального господарства (або й половина його) була б доведена до європейського рівня. Величезні теплоцентралі, зокрема і в Криму — в Керчі, Сімферополі та Саках працюють з коефіцієнтом корисної дії в межах 20 %, у той час, як у країнах Європейського Союзу, в Туреччині вони сягають 80 і більше відсотків. Для їхньої модернізації нема у держави грошей. Власні ресурси нафти і газу є значними. Але для нарощування їх видобування теж потрібні нові технології, нове обладнання. А ми застрягли і тут на рівні 60-х років минулого століття. Збільшення видобування власних нафти і газу з газовим конденсатом залежить від використання сучасних технологій розробки родовищ, освоєння родовищ шельфу та глибоководної частини Чорного моря, акваторії Азовського моря, від організації видобування метану Донбасу, сланцевого газу Олеського родовища на Заході України. Звичайно, певні зрушення є — це закупівля нового обладнання для буріння на морі, проводяться перемовини щодо залучення західних компаній до розробки нових родовищ Олеська та Юзівки. Але ці всі роботи не базуються на власних українських технологіях.

114

№ 3-4 (8) липень — грудень 2011 Здавалося б, що в Україні вчених не бракує. Так, в Івано-Франківському національному технічному університеті працює більше 50-ти докторів наук, 17 з них стали лауреатами Державних премій у галузі науки і техніки. А де тоді їхні новітні технології, нове устаткування для буріння та видобування нафти і газу? Ректор технічного університету хизувався, що під його науковою опікою захищено 10 докторських дисертацій, проте на пряме запитання, де ж тоді нові технології цих дисертантів, відповісти не зміг. У нас йде гонитва за захистом кандидатських та докторських дисертацій, а не за їхнім науковим внеском у нові технології, в промисловий прогрес. У багатьох вищих навчальних закладах відбувся величезний розрив між потребами виробництва та кількістю випускників цих ВНЗ. Цей розрив сягає десятків разів, що можна проілюструвати на прикладі Івано-Франківського національного університету нафти і газу. Керівники ВНЗ себе заспокоюють, що вони надають «освітні послуги», а тим часом тисячі молодих людей лишаються без роботи та поповнюють ряди вимушених емігрантів, або стають безробітними, або йдуть працювати на ринки. Міносвіти, науки, спорту та молоді (це ж треба так поєднувати ці сфери діяльності!) все більше і більше забюрократизовує діяльність ВНЗ. Більшість ректорів університетів та академій залишаються на своїх посадах впродовж 15-25 років, обростаючи, мов коростою, своїми вірнопідданими заступниками. Вчені Ради уже не керують діяльністю ВНЗ, а своїми рішеннями лише підтверджують вимоги ректора та міністерства. Не кажу вже про корупцію, хабарництво під час екзаменаційних сесій та в повсякденній діяльності. Це все дуже небезпечно для майбутнього України. Бо надія на те, що виросте нове освічене покоління вчених (науковців, як це тепер називають) згасає. Бо купуються дипломи, захищаються дуже часто псевдодисертації, і до цього звикає підростаюче покоління. «Може, це так і має бути?» — думають багато з молодих. Повертаюся до питання мови. За останні два роки зусиллями уряду йде відступ від засвоєння громадянами України державної мови. В тих регіонах, де проживає значна частина росіян або російськомовних громадян, вивчення та засвоєння української мови сприймається багатьма як насилля над ними. Я думаю, чому кримськотатарська молодь вільно послуговується українською мовою, а молодь з числа росіян — ні? Чому на Шевченківських заходах у Криму серед присутніх багато кримських татар — молодих і старших, а росіян нема? Чому нема росіян на відзначенні роковин Сахарова, Григоренка, Чорновола? Тому що ці заходи багатьма росіянами

Роздуми буровика сприймаються як приниження їхніх національних прав. І ці речі ще більше роз’єднують наш народ. І справді, чому українці вільно розмовляють російською, знають літературу, поезію, історію Росії і це ніяк не заважає їм знати своє. І ми не вважаємо, що це може нас принижувати. Тому влада своїми заходами, указами, наказами і тут робить погану послугу своєму народу. Ще два роки тому радіостанції України почали транслювати українські пісні, а ранком радіоведучі вибачалися перед слухачами за це, бо, мовляв, ми виконуємо вимоги влади. Тепер ці вимоги скасували, не чути наших пісень, а замість них почали транслювати низькопробну російську попсу. Кому є від цього користь? Це ж треба так довести людей, щоб на радіо чи телебаченні в Криму один із слухачів, росіянин, сказав, що колись він любив українські пісні, а зараз він їх ненавидить. І радіоведучий не дав цьому належної оцінки. Чому популярну телепередачу «Млин», яку вів журналіст Олександр Польченко, ліквідували на ДТРК «Крим»? Чому ми, українці, вивчаючи російську мову, не бачимо для себе приниження, а росіяни не можуть, не бажають знати українську, навіть проживши все своє життя серед нас? Як і не знають українську літературу, поезію, не хочуть знати нашої історії. Ми ж — братній до росіян народ, і нам не зрозуміла істерична ворожість багатьох росіян до мови братнього народу. Залишаються і понині актуальними страшні слова у Винниченка: «Лучше быть изнасилованной, чем украинизированной». Бюрократія, мов ракова пухлина, заповнює в Україні все, бо у неї є великі важелі для цього. Наприклад, якщо у вас встановлені лічильники витрат газу, електрики, води, то їх періодично треба перевіряти. Але скільки непотрібних кроків треба зробити споживачеві, щоб виконати вимоги «Кримгазу», «Крименерго», «Водоканалу». Наведу приклад про те, як мені у листопаді-грудні 2011 року довелося перевіряти лічильник витрат газу. Мені повідомили, що треба з’явитися у «Кримгаз», а там мені було сказано, що до мене прийде їхній оператор для зняття показання лічильника витрат газу, а потім до мене через 5 днів приїдуть їхні фахівці, щоб зняти лічильник для перевірки. На моє запитання, о котрій годині вони приїдуть, почув відповідь: «Впродовж робочого дня». Тобто мені треба було чекати їхніх працівників половину робочого дня. Після цього я мусив відвезти лічильник у «Кримгаз», де простояв у черзі, щоб здати лічильник, дві години. Через тиждень виявилося, що лічильник має похибку, тому я мушу його здати в кімнату поруч і знову дві години простояв у черзі. Мені призначили прийти за лічильником рівно через два тижні. І зно-

ву двогодинна черга. Після цього я мусив простояти у черзі півтори години, щоб мені призначили час встановлення лічильника у квартирі. І на моє запитання, коли це відбудеться, почув у відповідь — через п’ять днів протягом робочого дня. Але і на тому мої митарства не скінчилися. Бо треба було прийти у «Кримгаз» та заплатити за місяць, коли лічильника не було, за якоюсь нормою. І знову двогодинна черга. Це все мусило відбутися, бо якби я не провів цю операцію, то мені би нараховували оплату не за фактом витрат газу, а за «нормою», що у декілька разів більше. Подібні операції з лічильником проводяться і в «Крименерго», і у «Водоканалі». Хто створив цю складну систему? Для чого? Невже так само мордують людей у європейських країнах та США або Японії? Хто дасть на це відповідь? Це лише невеликий штрих до оцінки наших бюрократичних приписів, що мучать людей, і через які кожен витрачає гроші та час. Просто людина не може встати, грюкнути дверима, бо це їй відгукнеться великими грошовими витратами. Велике — це промисловість, виробництво, фінанси, а комунальне господарство — це життя простих людей. Нема державних важелів до стимулювання зменшення енерговтрат на виробництві та в комунальному господарстві, до мінімалізації бюрократичних приписів. Чи є якась надія на краще? Не знаю. Бо скрізь панує непрофесіоналізм, байдужість до того, що станеться з нами, з Україною через два-три роки. Більшість чиновників при владі живуть сьогоднішнім днем. Владі не потрібні вчені, як помічники та порадники. Владі потрібні вірнопіддані виконавці їхніх рішень та забаганок. Страшні сторінки у гоголівських «Ревізорі», «Мертвих душах», «Вибраних листах з переписки з друзями». Читаєш і думаєш — це ж написано про нас, хоча минуло з часу їх написання майже двісті років. Хотілося б думати, що серед підростаючої молоді таки визріє та критична маса, яка не захоче бачити свою Батьківщину обідраною, приниженою. Але це вже може статися за межами нашого земного життя. Може, знайдуться люди, які реалізують проекти зменшення енерговтрат, повернуть ВНЗ до світових стандартів, дебюрократизують народне господарювання, реалізують проекти видобування своїх власних енергоресурсів, приведуть до розквіту нашої держави і до її входження в європейську спільноту. Як вигукнув у далекому 1956 році актор Філіпов: «Люди! Де ви? Ау?» м. Сімферополь.

115

БУРІННЯ

№ 3-4 (8) липень — грудень 2011 Ермаков Петр Петрович, профессор кафедр деталей машин, маркетинга и кибернентики Украинского государственного Химико-технологического университета (г. Днепропетровск), доктор технических наук, академик Петровской академии наук и исскуств,член Международной профессорской организации, член ученного совета Союза буровиков Украины, автор болем 40 изобретений и 400 опубликованных научных работ. Прдолжаем публикацию его статей о совершенно нових направлениях развития науки о неизведанных возможностях человеческого организма. Начало в № 4 за 2009 год и № 5 за 2010 год. E-mail: ErmakovPP@mail.ru , тел. 0505205709.

СПОСОБНОСТИ ЧЕЛОВЕКА Мы хорошо знаем, что способности людей отличаются. От чего же зависят способности и возможно ли их определить заранее? Смолоду каждый проходит период обучения и воспитания. Профессионализм, при этом, в какой-то области растет. Возможно ли, определить у человека потолок роста умения и навыков, чтобы получить ожидаемый результат? Рассмотрим основы информационной системы человека (http://diagtor.ho.ua/). Человек состоит из биофизического тела, эфирного тела, ментального тела и Души. Эфирное тело представляет собой полевую высокочастотную электрическую структуру, ментальное тело представляет собой полевую высокочастотную магнитную структуру. Душа представляет собой полевую информационную структуру. Биофизическое тело, эфирное тело и ментальное тело находятся в одном объеме пространства и подобны по строению своей структуры. Душа выполняет функции восприятия, хранения, переработки и выдачи информации. Душа состоит из двух

основных структур сознания и подсознания. Способности Души определяются информационным объемом ее памяти. Чем больше информационная память Души, тем больше способности человека. В таблице 1 приведены данные соответствия информационного объема памяти Души и способностей человека при жизни на Земле. Душа человека живет вечно, а человек на Земле в биологическом виде живет от 5 до 12 циклов. Во всех циклах жизни на Земле способности человека остаются постоянными и зависят от его судьбы при рождении Души. При этом способности человека на Земле ограничиваются и существенно бывают ниже, чем вне жизни на Земле. Вне земной жизни объем информационной памяти человека значительно больше. В таблице 2 приведены данные информационного объема памяти Души человека во внеземной жизни, которые зависят от Кода Души человека. Оценить способности человека понятнее с привязТаблица 1

Информационный объем памяти, бит

4∙1032

6∙1032

5∙1033

Способности, %

16,2

17,2

7∙1033

4∙1034

6∙1035

4∙1036

4∙1037

6∙1040

6∙1041

17,5

20,3

21,2

22,3

Таблица 2 Код Души человека

169

200

300

400

Информационный объем памяти, бит

5∙1051

5∙1052

5∙1056

5∙1060

116

500

5∙1066

Роздуми буровика кой к каким-то достижениям в нашей жизни. В таблице 3 приведены сведения о том, какая доля людей на земле имеет определенные способности и чего возможно достичь с этими способностями. При этом необходимо понимать, что достижение каких-то результатов по жизни зависит еще от условий обучения и воспитания человека, а не только от одних способностей. Способности человека, возможно, определить радиэстезическим методом. Результаты таблицы показывают, что овладеть информацией на уровне средней школы могут около 87,9% населения. Овладеть информацией на уровне высшего учебного заведения могут 21,79% людей. Та-

ким образом, масштабы обучения необходимо связывать с возможностью обучаемости человека. Поголовно все не могут овладевать всей информацией. Всем давать высшее образование неэкономично и неперспективно, так как не все могут овладеть соответствующей информацией. При этом основным для общества является обязанность всем создать достойные условия жизни. Хотя неравенство в способностях всегда будет отражаться на разделении людей по уровню иерархии. При этом следует учесть, что у умных родителей не всегда будут умные дети, как и, наоборот, у слабых родителей могут быть умные дети. Таблица 3

Способности человека, %

Доля количества людей на земле, %

При какой способности в % люди могут овладеть соот ветствующей информацией

16-16,2

0,1

Способности меньше 16,2% - дебилы

16,2-17,2

8,8

Способности меньше 17,2% - не могут грамотно писать и читать

17,2-17,5

3,2

Способности больше 17,2% - могут грамотно писать и читать

17,5-20,3

66,1

Способности больше 17,5% - могут овладеть информацией на уровне средней школы

20,3-21,2

18,2

Способности больше 20,3% - могут овладеть информацией на уровне высшего учебного заведения

21,2-22,3

2,3

Способности больше 21,2% - могут овладеть информацией на уровне кандидата наук

22,3-25

1,0

Способности больше 22,3% - могут овладеть информацией на уровне доктора наук

25-27

0,25

Способности больше 25% - могут овладеть информацией на уровне руководителя крупного предприятия

27-30

0,04

Способности больше 27% - могут овладеть информацией на уровне президента страны

30-31

0,00001

Способности больше 30% - могут овладеть информацией на уровне лауреата Нобелевской премии по физике и химии

МЕДИЦИНА БУДУЩЕГО СЕГОДНЯ Сегодня мы наблюдаем, как стремительно развивается техника для медицины, как изобретается огромное количество разнообразных лекарств, проводятся уникальные операции и т.д. Однако, несмотря на это, люди живут недолго и старость не побеждена, количество больных растет, уникальные лекарства и операции не спасают очень богатых людей от летального исхода или хронических болезней. Исследования на уровне хромо-

сом и ДНК не приводят к серьезному успеху в мировой медицине. Общество все больше тратит денег на лекарства, а значимой отдачи от этих затрат нет. При этом все больше ученых начинают говорить о том, что современные синтетические лекарства не улучшают здоровье человека. Из этого следует, что основные направления в медицинской науке, образовании и практике имеют

117

БУРІННЯ серьезные принципиальные упущения. В чем они заключаются? Первое – это отсутствие первостепенного внимания к очистке всего организма от шлаков, мертвых клеток, раковых клеток, патогенных организмов, камней, повышению эластичности сосудов и т.д. Теория и практика профилактики организма находятся на низком уровне. Загрязненный организм всегда больной и его необходимо своевременно очищать. Здоровый образ жизни дает возможность стать человеку здоровым. Второе – не развиты научные и практические работы, связанные с управляющими командными файлами нашей Души. Например, повышенное давление крови связано с зашлакованностью сосудов. Однако, если очистить сосуды, то не всегда давление крови нормализуется. Ряд Центров сознания человека могут иметь управляющие файлы, которые при каких-то обычных не стрессовых ситуациях и соответствующем индивидуальном эмоциональном характере человека вызывают скачки повышения давления. Как скорректировать эти управляющие файлы – этого сегодняшняя наука не знает. Распространился миф о том, что мозг, ДНК, хромосомы определяют все информационные свойства человека. ДНК и хромосомы определяют только биологическое строение. Мозг только является передатчиком информации к органам. Вся информация хранится и перерабатывается в Душе человека и клетки (http://diagtor.ho.ua/). На сегодня наша Душа для нас потемки, мы не знаем ее строение, наполнение. Душа не является биологической структурой. Душа имеет полевую информационную структуру высокочастотных электрического и магнитного полей, а также информационного поля, о котором нет еще четкого представления. При этом мифическое торсионное поле вращения, которое признают некоторые ученые, не является хранителем информации. Информационное поле содержит информацию и является более сложной для понимания структурой, оно сравнимо с понятием мысле-образов. Третье – сегодня имеется много различных современных приборов для диагностики организма. Однако, нет приборов которые быстро и точно определяют состояние критических мест организма, дают точную количественную оценку как для биофизический органов так и информационной составляющей организма, включающей сознание и подсознание нашей Души. Четвертое – методы лечения в основном создаются через перебор вариантов проб и ошибок. Такой подход не эффективный и даже опасный, так как может привести к непредсказуемым результатам. Необходимо выработать методологию быстрого поиска оптимального метода лечения. Это возможно, если мы познаем Душу человека, ее информационные возможности и возможности информационной диагностики организма. Перечисленные недостатки состояния современной классической медицины показывают, что целесообразно изменить в корне подход к оценке человека. К сожалению, представители классической медицины к этому

118

№ 3-4 (8) липень — грудень 2011 не готовы и они являются тормозом на пути изучения и использования новых информационных технологий диагностики и исцеления человека.

Какая же перспектива информационной медицины будущего? Вся информация о человеке находится в его Душе и в космическом информационном поле. Если войти в информационное поле, то возможно получить всю полную информацию о человеке, т. е. о его состоянии организма на любой момент времени жизни от рождения до настоящего момента. С учетом состояния организма, возможно, получить ответ – как, в оптимальном режиме, исцелить человека. Ключом входа в информационное поле является, например, фотография человека. Конечно, для этого необходимо иметь соответствующие способности и знания, которые отличаются от знаний классического подхода. Например, нервные клетки могут делиться максимум сто раз, что определяет время жизни человека. На любой момент времени, возможно, определить состояние органа по электрическому сопротивлению нервной клетки и историю жизни органа по количеству делений нервных клеток, резервы его жизни. Это дает возможность судить о том, какой образ жизни вел человек и что его ожидает в будущем. Сегодняшнее будущее медицины может реализоваться следующим образом. Без посещения лечебных учреждений возможно по фотографии провести информационную диагностику организма и определить все параметры состояния всех функциональных систем и органов, а также найти индивидуальный режим очистки организма с помощью обычных пищевых продуктов, которые позволят освободить организм от ненужного балласта раковых клеток, СПИДА, всех патогенных организмов, камней, шлаков, повысить эластичность сосудов, возобновить полноценную функцию выделения гормонов и ферментов. Все это исцеляет организм, улучшает внешний вид, избавляет от болезней, продлевает активное здоровое состояние человека до самой смерти, независимо от возраста. При таком подходе лекарства не нужны. Необходим только оптимальный здоровый образ жизни.

Довідковий матеріал

МУЗЕЙ КОШТОВНОГО І ДЕКОРАТИВНОГО КАМІННЯ ДУ «Музей коштовного і декоративного каміння» Міністерства фінансів України – один із відомих геологічних музеїв України та світу. Зібрання унікальних мінералів та гірських порід з камерних пегматитів Волині зробили музей популярним як серед геологів-фахівців так і широких верств населення.

Мінералогічний музей був утворений в 1951 р. Засновниками зібраної колекції були В. Т. Клочков і О. І. Салманін. В 1996 р. згідно постанови Кабінету Міністрів України від 11 грудня 1996 року № 1485 “Про створення музею коштовного і декоративного каміння” вся колекція мінералів та гірських порід мінералогічного музею підприємства “Західкварцсамоцвіти” була передана у музей коштовного та декоративного каміння, підпорядкованого Міністерству фінансів.Основним завданням музею є забезпечення надійного збереження колекції, накопичення наукового мінералогічного матеріалу із Волинського родовища камерних пегматитів, також із родовищ України та зарубіжних країн. Важливою задачею музею є пропаганда наукових знань та популяризація результатів досягнень геологічної науки. В 2001 р. музею коштовного і декоративного каміння присвоєно статус „Науковий об’єкт, що становить національне надбання України”. В даний час мінералогічний музей налічує більш як 1800 зразків мінералів та гірських порід із геологічних утворень України, держав СНД, Європи, Америки, Африки та інших місць світу. Експозиція музею займає п’ять великих залів. У першому залі представлено декоративно-облицювальне каміння України. Декоративне каміння України славиться унікальним за своєю насиченістю забарвленням, високою міцністю та витривалістю. Серед значного розмаїття плиток декоративного каміння, які представлені на огляд, особливу увагу привертають неперевершені за забарвленням та малюнком (текстурою) такі породи як рожево-червоний граніт Лезниківського, сірий граніт Корнинського, сірий граніт Покостівського родовищ Житомирської області, темно-малиновий граніт Токівського та сірий граніт Кудашівського родовищ Дніпропетровської області, червоний граніт Капустянського та рожевий граніт Крупського родовища з Кіровоградської області, а також сірий граніт Янцівського родовища Запоріжської області, рожево-сірий граніт Новоданилівського родовища та зелено-сірий граніт Костянтинівського родовища Миколаївської області. Серед лабрадоритів слід відмітити декоративні плитки з родовищ Очеретянське, Небіжське та Андріївське (Житомирська обл.). Зачаровує погляд лабрадор Федорівського родовища, який має унікальну золотисто-помаранчево-зелену іризацію. Не менш привабливим декоративним матеріалом є габро родовищ РудняШляхова, Зарічного, Торчинського (Житомирська обл.). У залі демонструються також і готові вироби з декоративного каміння. Чудові великі вази з зеленого та рожевого граніту, міні-фонтанчик з червоного ка-

Будівля музею по вул. Карла Маркса, 13 у смт Володарсько-Волинський (Житомирська область)

пустянського граніту, родовище якого розташоване в Кіровоградській області, стіл з іризуючого лабрадориту Невирівського родовища та інші. У другому залі представлені найбільш характерні зразки гірських порід, які вміщують камерні пегматити, а також кристали, друзи і зростки мінералів, характерних для різних структурних зон камерних пегматитів Волинського родовища моріону. У вітринах залу можна побачити породи в яких розміщуються пегматитові тіла, з яких зон вони складаються. Детально роздивитись тонку “графіку” письмового граніту, побачити величезні друзи польового шпату, блискучі “їжачки” гетиту, білі кристалики фенакіту.

Їжакоподібний гетит

119

БУРІННЯ Особливе місце серед мінералів камерних пегматитів у вітринах цього залу займають кристали кварцу – одного з найцікавіших мінералів.Найбільший кристал кварцу, видобутий на Волині важив 10 т. Пізніше був видобутий кристал – гігант кварцу вагою 7 т. В музеї можна побачити друзу чорного кварцу моріону вагою 361 кг. Крім того, відвідувачі завжди з цікавістю розглядають й інші експонати цього залу: реголіт – справжній місячний грунт, який був подарований музею космонавтами; великий одиночний кристал кварцу та дивні друзи гірського кришталю з родовищ Уралу. Наступний зал – третій – розповість про різноманіття кварцу – це прозорі та білі, які включають всі кольори спектру; чорні, що нагадують обеліски в мініатюрі; уральські золотисті цитрини та світло-зелений празем. Викликають захоплення мармарошські “діаманти” дрібні (не більше 5 мм) водяно-прозорі кристалики,

№ 3-4 (8) липень — грудень 2011 імена – “Академік Олександр Ферсман”, “Джерельце”, “Казка”, “Золоте Полісся”. Ці унікальні всесвітньовідомі кристали топазу – гордість і краса Поліського краю. Є в музеї вітрини, повз які без захоплення не може пройти ні академік, ні школяр. Це, в першу чергу, вітрина з берилами. Забути ці кристали неможливо: вони прозорі та чисті, кожна грань призми має свій неповторний візерунок глибоких нерівних впадин – “фігурок травлення”, що придає неповторну і привабливу індивідуальність волинським берилам. Для кристалів берилу Волині характерна різноманітна гама зеленого кольору – оливково-зелений, травянисто-зелений. Типовими є золотисто-жовті геліодори, що ніби заповнені теплом сонця. Рідко зустрічаються кристали ніжно-голубого кольору аквамарини та безбарвні гошеніти. Димчатий кварц

Гірський кришталь

які виграють на сонці багатьма блискучими гранями. Бразильські жеоди аметисту, які демонструються, надовго залишаться в пам’яті. Середини цих мигдалин вкриті маленькими кристаликами фіолетового кольору, які так тісно притиснуті один до одного, що утворюють гострокутні щіточки. Крім того, в цьому залі відвідувачі можуть ознайомитись з геологічною літературою, як наукового напрямку так і пізнавального, розрахованого на широке коло любителів мінералів. У четвертому залі експонуються зразки дорого цінних мінералів волинських камерних пегматитів: берили і топази. Топаз з давніх часів приваблював до себе увагу людей як ювелірний камінь. Він характеризується особливою внутрішньою грою світла, блиском, небесною блакиттю, золотистим кольором сонця, легкістю і прозорістю краплин вранішньої роси. По характеру забарвлення волинські кристали топазу зустрічаються одноколірні (безбарвні, блакитні, рожеві) і поліхромні (блакитно-рожеві). Найбільший кристал топазу, який був видобутий у 1964 р. на Волині важив 117 кг. Висота кристалу – 82 см. У музеї зберігається кристал топазу блідо-блакитного кольору вагою 28,520кг. Розміри його 32х27х23 см. Унікальним (ювелірним) кристалам топазу, які зберігаються в Музеї, по добрій традиції присвоєні

120

Топаз Академік Ферсман

В музеї можна побачити і найбільший кристал берилу, який був видобутий на Волині, завдовжки 135 см та вагою 66,6 кг. Він непрозорий за рахунок великої кількості газово-рідинних включень та тріщин. Не менший подив викликають і унікальні (ювелірні) кристали берилу, яким присвоєнні власні імена - кристал “Академік Євген Лазаренко”, котрий названий в честь відомого українського геолога академіка Є. К. Лазаренка та надзвичайної краси оливково-зелений прозорий берил “Апостоли Петро і Павло”.

Берил

Довідковий матеріал Чотири унікальні кристали топазу і два кристали берилу, які мають власні імена, в 2001 р. занесені в Держреєстр Гемологічного центру Міністерства фінансів України з їх власною назвою і на них оформлені спеціальні свідоцтва. В цьому ж залі представлені мінеральні багатства України: дивовижні кристали жовто-зеленого Федорівського лабрадору, високо-декоративні строкаті яшми Кіровоградської області, карпатський ніжнорожевий родоніт, чудернацькі гілочки закам’янілого дерева, шматочки благородного опалу з Приазов’я, зразки “тигрового” і “соколиного” ока, джеспіліту (Кривий Ріг), пірофілітового сланцю з Житомирщини.

ративного каміння. Різноманітні самоцвітні речі: намиста з моріону, гірського кришталю, яшми, малахіту, оніксу, підсвічники з родоніту, маріуполіту; вази із змійовика, селеніту, оніксу; шкатулочки з обсидіану, унакіту. Окрема вітрина з синтетичними мінералами – корундом, гранатами, бірюзою, фіанітом. Особливе місце в залі займає сонячний камінь – бурштин. Український бурштин характеризується великою різноманітністю розмірів, забарвлення і форм. Розміри окремих зразків сягають до 200 мм. Не менший подив викликає і гамма забарвлення Клесівського бурштину: від безбарвного і білого через різні відтінки жовтого, червоного до майже чорного, з численними переходами. Справжньою окрасою залу є вітрина з огранованими виробами з самоцвітів Волинського родовища. Прекрасно ограновані оливково-зелені берили, унікальні топази, кварц різних кольорів. Переливаючись блискучими гранями, вони захоплюють відвідувачів грою світла.

Тигрове око

Не менший подив викликають мінерали та гірські породи з різних куточків світу, які демонструються в музеї. Тут і голубі аквамарини з Бразилії та Пакистану, бурожовтий гіпс з Польщі, соковито-зелений уральський малахіт, яскраво-червоний рубін з Бразилії, зеленувато-блакитна бірюза з Середньої Азії. Заворожують погляд агати: тонкі пластинки з ритмічно-зональних шарів нагадують загадкові печери; руїнний агат подібний на старовинні гравюри з баштами замку; агат-моховик навіює образи казкових рослин. Любителі каменів можуть роздивитись у вітринах різноманітні гранати, зразки чароїту та амазоніту, лазуриту, ісландського шпату, та багато зразків іншого кольорового каміння. І нарешті, як завершальний акорд – п’ятий зал, в якому демонструються вироби із дорогоцінного та деко-

Мінеральні “багатства” музею

Ограновані топази

Мінералогічний музей слугує базою для популяризації геологічних знань серед різних верств населення. Постійними його відвідувачами є учні середніх шкіл, гімназій, коледжів, вищих навчальних закладів як України, так і сусідніх держав (Польща, Росія), його відвідують учасники різних наукових форумів, іноземні делегації. Музей користується все зростаючою популярністю як серед громадян України, так і серед громадян близького і далекого зарубіжжя. Завдяки інформації місцевої і столичної преси, видання каталогу музею, публікацій в український і зарубіжних мінералогічних журналах про музей дізнаються все більш широкі верстви населення. Музей коштовного і декоративного каміння продов жує розвиватися й нині. Співробітники музею останніми роками розпочали роботу з перегляду музейних колекцій, комп’ютеризації каталогів, створення бази даних, працюють над модернізацією музею. Щороку ведеться поповнення музейної експозиції.

121

БУРІННЯ

№ 3-4 (8) липень — грудень 2011 ИНСТИТУТ СВЕРХТВЕРДЫХ МАТЕРИАЛОВ им. В. Н. БАКУЛЯ НАЦИОНАЛЬНОЙ АКАДЕМИИ НАУК УКРАИНЫ ЦЕНТРАЛЬНЫЙ НАУЧНО-ИССЛЕДОВАТЕЛЬСКИЙ ИНСТИТУТ МАТЕРИАЛОВЕДЕНИЯ (Россия) ИВАНОФРАНКОВСКИЙ НАЦИОНАЛЬНЫЙ ТЕХНИЧЕСКИЙ УНИВЕРСИТЕТ НЕФТИ И ГАЗА ВСЕРОССИЙСКИЙ ИНСТИТУТ ПРИРОДНЫХ, СИНТЕТИЧЕСКИХ АЛМАЗОВ И ИНСТРУМЕНТА БЛАГОТВОРИТЕЛЬНЫЙ ФОНД СОДЕЙСТВИЯ АЛМАЗНОМУ ДЕЛУ СОЮЗ БУРОВИКОВ УКРАИНЫ

XV Международная конференция

«ПОРОДОРАЗРУШАЮЩИЙ И МЕТАЛЛООБРАБАТЫВАЮЩИЙ ИНСТРУМЕНТ – ТЕХНИКА, ТЕХНОЛОГИЯ ЕГО ИЗГОТОВЛЕНИЯ И ПРИМЕНЕНИЯ» 16 – 22 сентября 2012 года Пансионат «Алмаз», пос. Морское, Судакского района, АР Крым ТЕМАТИКА КОНФЕРЕНЦИИ • • • • • • • • • • • • • • •

Буровой породоразрушающий и камнеобрабатывающий инструмент. Бурения скважин различного назначения. Новые материалы для бурового и камнеобрабатывающего инструмента. Инструмент для горнопроходческого оборудования и бурения шпуров. Обработка строительных материалов инструментом из сверхтвердых материалов. Техника высоких давлений и современные проблемы материаловедения в машиностроении. Синтез, спекание и свойства сверхтвердых материалов. Нанотехнологии, наноматериалы и наноструктурные системы. Современные проблемы создания функциональных наноматериалов в виде покрытий и пленок. Техника и технология производства твердых сплавов. Твердосплавный инструмент для обработки металлов и сплавов. Технология и оборудование для получения функциональных, износостойких покрытий. Современные керамические материалы для инструментальной промышленности. Рекуперация материалов из отработанного пордоразрушающего и обрабатывающего инструмента. Апробация научных положений диссертационных работ по тематике конференции.

Работа конференции будет организована в трех секциях: 1. Породоразрушающий инструмент из сверхтвердых материалов и технология его применения. 2. Инструментальные, конструкционные и функциональные материалы на основе алмаза и кубического нитрида бора. 3. Техника и технология производства твердых сплавов и их применение в инструменте для различных отраслей промышленности. Работа конференции будет построена на докладах и сообщениях в секциях. Оргкомитет в праве самостоятельно принимать решение по зачислению присланных работ к секционным докладам или сообщениям. Приглашаются ученые, ведущие специалисты, научные и инженерно-технические работники предприятий и организаций. Доклад объемом 5-10 страниц, оформленный в соответствии с прилагаемой инструкцией, необходимо выслать до 10 июня 2012 г. в адрес ИСМ НАНУ или на e-mail: conf_morskoe@ukr.net. ФИНАНСОВЫЕ УСЛОВИЯ УЧАСТИЯ В КОНФЕРЕНЦИИ Организации и лица, желающие принять участие в конференции (с докладами или без), должны до 10 июня 2012 г. отправить заявку на имя председателя оргкомитета с указанием фамилий и имен участников, и до 20 июля 2012 г. перечислить на указанный счет организационный взнос. В заявке сообщить фамилии и имена участников, за которых перечислен регистрационный взнос, дату и номер платежного поручения по т. /факс,(044) 467-56-25 или по e-mail: bond@ism.kiev.ua. ОРГАНИЗАЦИОННЫЙ ВЗНОС: 450,00 долларов США - для иностранных участников; 400,00 долларов США или российскими рублями по курсу НБУ - для участников из стран СНГ; 2550,00 гривень, в т.ч. НДС 20% - для участников из Украины; 750 грн. - для и студентов и аспирантов. Валютный счет для долларов США. Получатель: Институт сверхтвёрдых материалов (ИСМ), ул. Автозаводская, 2, Киев, 04074 Украина, вал. счёт №380805 26005705853426. Банк получателя: Киевская региональная дирекция АО «Райффайзен Банк Аваль» (ул. Пирогова, 7-7б, Киев, Украина) SWIFT: AVALUAUKСКВ, Обслуживаемся в Оболонском районном отделении, (ул. Мате Залка, 2/12, Киев, Украина). Банк корреспондент: The BANK OF NEW-YORK, NEW-YORK., USA, SWIFT: IRVT US 3N, Кор.. счет № 890-0260-688. Назначение платежа: Оплата за участие в конференции «Породоразрушающий инструмент …». Валютный счет для евро. Получатель: Институт сверхтвёрдых материалов (ИСМ), ул. Автозаводская, 2, Киев, 04074 Украина, вал. счёт №380805 26005705853426. Банк получателя: Киевская региональная дирекция АО «Райффайзен Банк Аваль» (ул. Пирогова, 7-7б, Киев, Украина) SWIFT: AVALUAUKСКВ, Обслуживаемся в Оболонском районном отделении, (ул. Мате Залка, 2/12, Киев, Украина). Банк корреспондент: Deutsche Bank AG, Frankfurt am Main, Germany, SWIFT: DEUT DE FF, Кор.. счет № 9470329 10. Назначение платежа: Оплата за участие в конференции «Породоразрушающий инструмент …». Счет для рублей. Получатель: Институт сверхтвёрдых материалов (ИСМ), Украина, г. Киев, 04074, ул. Автозаводская, 2, вал. счет № 26001301200227. В Киевской региональной дирекции АО «Райффайзен Банк Аваль» (ул. Пирогова, 7-7б, Киев, Украина) SWIFT: AVALUAUKСКВ, Обслуживаемся в Обо-

122

Довідковий матеріал лонском районном отделении, (ул. Мате Залка, 2/12, Киев, Украина). Счет КРД ПАО «Райффайзен Банк Аваль» № 30111810800000100014 в ЗАО «Райффайзенбанк», г. Москва, счет № 30101810200000000700, БИК 044525700, ИНН 7744000302, КПП 775001001. Назначение платежа: оплата за участие в конференции «Породоразрушающий инструмент …». Счет для гривень. Получатель: Інститут надтвердих матеріалів ім. В.М. Бакуля НАН України, код за ЄДРПОУ 05417377, 04074, м. Київ, вул.. Автозаводська, 2, р.р. 31259272211585 в Управлінні Державної казначейської служби України в Оболонському районі м. Києваі, МФО 820019, ІПН 054173726549, Св. ПДВ 100203406. В тексте: Для ІНМ НАНУ за участь в конференції «Породоруйнівний інструмент …» Возможна оплата наличными при регистрации в долларах США или рублях РФ и гривнях. За счет организационного взноса покрываются следующие затраты: издание сборника научных трудов; проживание в пансионате «Алмаз» с трехразовым питанием; аренда оргтехники и другие организационные мероприятия.; доставка на автобусе от ж. д. вокзала г. Симферополя до посёлка Морское и обратно, протокольне мероприятия. Возможен приезд участников конференции с членами семьи или приглашенными с оплатой 80% от стоимости оргвзноса участника кон ференции. ТРЕБОВАНИЯ К ОФОРМЛЕНИЮ СТАТЕЙ Сборник научных трудов является специализированным изданием, в котором могут публиковаться результаты диссертационных работ, так как он включен в перечень ВАК Украины. Содержание статей должно соответствовать тематике конференции. В рукописи должно быть кратко изложено то новое и оригинальное, что разработано и исследовано авторами, показано преимущество перед аналогами предлагаемых разработок, описаны их особенности и практическая значимость. Результаты работы не должны представляться в виде тезисов. Языки представления рукописей: украинский, русский, английский. В текст статьи могут быть внесены редакционные правки без согласования с автором. Оттиски статей, флешь носители авторам, как правило, не возвращаются. Окончательное решение относительно публикации принимает редакционная коллегия сборника.Текст рукописи статьи от 5 до 10 страниц оформляется в соответствии с прилагаемыми требованиями и образцом. Перечень представляемых материалов: заявка и сведения об авторах, (указать телефон-факс и E-mail автора, с которым будет вестись переписка); рукопись статьи; электронная версия статьи (на любом носители информации). Демонстрационный материал на конференции (рисунки, таблицы, схемы и др.) представляется в виде файлов в формате Microsoft Power Point. Публикация статей в сборнике конференции платная и входит в регистрационный взнос. Авторы, приславшие статьи в сборник и не оплатившие регистрационный взнос, могут приобрести его за отдельную плату. Более подробную информацию по оформлению статьи можно будет получить по телефону +380 44 3791447, E-mail: conf_morskoe@ukr.net и по адресу http://www.ism.kiev.ua/index.php?i=35. СРОКИ И УСЛОВИЯ ПРОВЕДЕНИЯ КОНФЕРЕНЦИИ Заезд и регистрация участников в пансионате «Алмаз» 16 сентября с 10.00 Начало работы конференции 17 сентября 9.30 Отъезд участников 22 сентября 10.00 16 сентября до 14.00 участников конференции у выхода с перрона железнодорожного вокзала г. Симферополя на площади (под аркой) будет ожидать представитель оргкомитета, а на площади - автобус пансионата «Алмаз». Пансионат «Алмаз» находится возле поселка Морское в 16 км западнее г. Судак, где больше всего солнечных дней в году. От пансионата «Алмаз» до моря 50 м. В Крыму в это время - бархатный сезон, что позволит участникам конференции совместить полезное с приятным - осуществить поход в горы, позагорать, окунуться в синюю гладь Черного моря, опробовать дары солнечного Крыма. Участникам конференции на их выбор и за их счет будут предложены следующие экскурсии: в Ялту - один день; в Судак - полдня; в Никитский ботанический сад – полдня; Севастополь - один день. С дополнительной информацией о конференции можно ознакомиться на сайте http://www.ism.kiev.ua/index.php?i=35 АДРЕС ДЛЯ СПРАВОК И КОНТАКТОВ Украина, 04074, Киев, ул. Автозаводская, 2, Институт сверхтвердых материалов им. В.Н. Бакуля. Бондаренко Николай Александрович - председатель оргкомитета (044) 467-56-25 Богданов Роберт Константинович - заместитель председателя оргкомитета (044) 467-56-23 Соколов Александр Николаевич - ученый секретарь (044) 379-14-4 Коцкулыч Ярослав Степанович - член оргкомитета (034) 224-21-53 Лукаш Владимир Андреевич - член оргкомитета (044) 586-20-25 Пошванюк Неля Феликсовна - член оргкомитета (044) 430-35-05 Назарчук Сергей Николаевич - член оргкомитета (044) 379-14-47

18 сентября 2012 года в 15.00 в рамках конференции состоится Совет Союза буровиков Украины Контакты: Вдовиченко Анатолий Иванович - председатель правления Союза буровиков Украины Мартиненко Иван Иванович, - зам. председателя правления Бондаренко Николай Александрович - зам. председателя правления Мельник Сергей Николаевич - зам председателя правления

095-807-66-85, 097-489-73-57 044-536-13-26 044-467-56-25 044-331-26-51

123

БУРІННЯ

№ 3-4 (8) липень — грудень 2011

Міжнародна науково-технічна конференція ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ БУРІННЯ СВЕРДЛОВИН, ВИДОБУВАННЯ НАФТИ І ГАЗУ ТА ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ ДЛЯ НАФТОГАЗОВОЇ ГАЛУЗІ 3-6 жовтня 2012 року Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу Присвячена 90-річчю кафедр: «Буріння нафтових і газових свердловин» та «Розробка та експлуатації нафтових і газових родовищ» Основні наукові напрямки конференції: - підготовка фахівців для нафтогазової галузі; - технологія і техніка буріння свердловин; - розробка та експлуатація нафтових, газових і газоконденсатних родовищ. Організатори конференції: ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ НАФТИ І ГАЗУ, МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ, УКРАЇНСЬКА НАФТОГАЗОВА АКАДЕМІЯ, СПІЛКА БУРОВИКІВ УКРАЇНИ, НАК «НАФТОГАЗ УКРАЇНИ» ПАТ «ДАТ «ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ», ДК «УКРГАЗВИДОБУВАННЯ», ПАТ «УКРНАФТА», ДК «УКРТРАНСГАЗ», НТП «БУРОВА ТЕХНІКА», ПрАТ «НДІ КББІ» Іноземні учасники конференції: – Краківська гірничо-металургійна академія ім. Станіслава Сташица, Польща. – Університет нафти і газу (м.Плоєшті, Румунія). – Державний університет нафти і газу ім. І.М.Губкіна, Російська федерація. – Уфимський державний нафтовий технологічний університет, Російська федерація. – Тюменський державний нафтогазовий університет, Російська федерація. – Науково-дослідний інститут бурової техніки, Російська федерація. – Компанія «Полярне сяйво», Російська федерація. – ERIELL Corporation s.r.o., Туркменістан. До участі у науково-технічній конференції запрошуються вчені та спеціалісти академічних, науково дослідних проектних інститутів, вищих навчальних закладів нафтогазового профілю України та зарубіжжя, випускники кафедр буріння нафтових і газових свердловин і розробки та експлуатації нафтових і газових родовищ. Організаційний комітет конференції: Крижанівський Є. І. ректор ІФНТУНГ, член-кореспондент НАН України – голова оргкомітету Карпаш О. М. проректор з наукової роботи ІФНТУНГ – заступник голови оргкомітету Витязь О. Ю. декан газонафтопромислового факультету – заступник голови оргкомітету Коцкулич Я. С. завідувач кафедри буріння нафтових і газових свердловин - заступник голови оргкомітету Кондрат Р. М. завідувач кафедри розробки та експлуатації нафтових і газових родовищ – заступник голови оргкомітету Бойко В. С. професор кафедри розробки та експлуатації нафтових і газових родовищ Кондрат О. Р. декан факультету навчання іноземних студентів Анджей Гонет декан факультету Буріння, Нафти і Газу (Краківська гірничо-металургійна академія ім.С.Сташица, Польща) Юліан Ністор декан факультету нафтової та газової інженерії (Університет нафти і газу, Румунія) Гораль Л. Р. провідний інженер ІФНТУНГ – відповідальний секретар Касянчук С. В. начальник управління видобування газу та нафти НАК «Нафтогаз України» Яремійчук Я. С. головний інженер ДК «Укргазвидобування» Нестеренко О. Г. заступник директора ДК «Укргазвидобування» Шимко Р. Я. заступник директора ДК «Укртрансгаз» Гнип М. П. в. о. Голови Правління – директора з виробництва ПАТ «Укрнафта» Дорошенко В. М. начальник управління геології та розробки родовищ нафти і газу ПАТ «Укрнафта» Наритник І. І. начальник управління буріння ПАТ «Укрнафта» Ільницький Р. М. головний інженер ПАТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз»

124

Довідковий матеріал Козлов А. В. Вітрик В. Г. Кунцяк Я. В. Клюк Б. О. Вдовиченко А. І. Бєлий Р. Єгер Д. О. Костик З. М. Марчук Я. С. Синюк Б. Б. Хомин І. І.

заступник голови Правління ПАТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» генеральний директор НТП «Бурова техніка» генеральний директор ПрАТ «НДІ КББІ» Президент Української нафтогазової академії голова правління Спілки буровиків України технічний директор Полтавської газонафтової компанії директор центру нафтогазових ресурсів ТОВ «Нафтогазбудінформатика» голова наглядової ради компанії «Норд Ост Гео» голова профкому «Укртрансгаз» директор ТОВ «КАРПАТИ ГАЗ» головний інженер ГПУ «Полтавагазвидобування»

Інформаційна підтримка: http://www.nung.edu.ua Науково-технічні журнали: «Нафтова і газова промисловість» (м.Київ) «Розвідка та розробка нафтових і газових родовищ» (м.Івано-Франківськ) «Науковий вісник Івано-Франківського національного технічного університету» (м. Івано-Франківськ) «Нафтогазова енергетика» (м. Івано-Франківськ) «БУРІННЯ»(м. Київ, Спілка буровиків України) Адреса і телефони оргкомітету конференції:

вул. Карпатська, 15 , м. Івано-Франківськ, 76019 Кафедра буріння нафтових і газових свердловин тел./ факс: (03422) 42153 E-mail: drill@nung.edu.ua Кафедра розробки та експлуатації нафтових і газових родовищ тел./ факс: (03422) 42195 E-mail: rengr@nung.edu.ua

Робоча група конференції: 1. Коцкулич Я.С., завідувач кафедри буріння нафтових і газових свердловин, співголова; 2. Кондрат Р.М., завідувач кафедри розробки та експлуатації нафтових і газових родовищ, співголова; 3. Мислюк М.А., професор кафедри буріння, заступник голови; 4. Гіна Л.Б., провідний інженер, секретар; 5. Гораль Л.Р., провідний інженер, відповідальний секретар; 6. Тарко Я.Б.., професор кафедри РЕНГР; 7. Колісник В.І., доцент кафедри буріння; 8. Купер І.М., доцент кафедри РЕНГР; 9. Соломчак Я.В., доцент кафедри РЕНГР; 10. Чудик І.І., доцент кафедри буріння; 11. Олексюк М.П., завідувач лабораторіями кафедри буріння. Друковані матеріали та вимоги до їх оформлення На основі поданих матеріалів буде видано збірник матеріалів конференції, в який передбачається включити тези доповідей обсягом до 2-х сторінок друкованого тексту (формату А4) українською, російською або англійською мовами, які необхідно оформити згідно вказаних вимог. За рекомендацією секцій доповіді обсягом 8-10 сторінок друкованого тексту будуть опубліковані у науково-технічних журналах ІФНТУНГ, що включені до переліку фахових видань ВАК України. Матеріали доповідей необхідно надіслати у двох примірниках разом із електронним варіантом доповіді (редактор Microsoft Word). Обсяг тексту однієї доповіді - не більше 4-6 повністю заповнених друкованих сторінок формату А4. Поля: зліва 25 мм, справа 10 мм, зверху і знизу 20 мм. Відступивши 2 рядки від верхнього поля, великими буквами необхідно друкувати назву доповіді (Times New Roman, 16 пт.). Нижче на 2 рядки ініціали і прізвище авторів (ініціали перед прізвищем) і назву організації в наступному рядку (Times New Roman, 14 пт.). Ще нижче на 2 рядки друкувати основний текст (Times New Roman, 12 пт.). Міжрядковий інтервал тексту доповіді - 1,0. Формули і малюнки повинні розташовуватися по тексту. Формули повинні бути набраними у редакторі Microsoft Equation 3.0. Посилання на літературу необхідно вказувати в квадратних дужках, список посилань подається після тексту доповіді і входить в обсяг матеріалів доповіді. Другий примірник матеріалів доповіді повинен бути підписаний всіма авторами доповіді. Термін подання тез доповідей і електронного варіанту тез – 31 серпня 2012 р. Пропонуються дві форми доповідей: секційна (до 10 хв.) та стендова (до 5 хв.). Робочі мови конференції: українська, російська, англійська. Організаційний внесок за одного учасника конференції становить: для іноземних учасників – 120 дол. США; для громадян України –500 грн.; для працівників МОНМСУ – 250 грн.; для аспірантів і молодих вчених – 100 грн.; заочна участь – 50 грн. Вказана вартість перераховується в національній валюті за курсом НБУ. Банківські реквізити: р.р 31254273210574, код ЄДРПОУ 02070855, МФО 836014 ГУДКСУ в Івано-Франківській області. Призначення платежу: Оплата за участь в конференції, присвяченій 90-річчю кафедр буріння та розробки У вартість входить програма конференції, збірник тез доповідей, проведення круглого столу та обіди в дні проведення конференції. Матеріали конференції і програма її проведення будуть видані учасникам під час реєстрації. Проживання в готелі та харчування учасниками конференції оплачується окремо. Квитки на зворотний проїзд просимо придбати завчасно. Під час днів роботи конференції будуть проведені екскурсії в Буковель, Яремче та інші визначні місця Прикарпаття. Контрольні дати: Подання заявки на участь – до 15 червня 2012р. Представлення тез доповідей – до 31 серпня 2012 р. Оплата за участь у конференції – до 15 вересня 2012 р. Заявку на участь, копію платіжного доручення та матеріали для публікації надсилайте на адресу оргкомітету відповідальному секретарю Гораль Любові Романівні.

125

БУРІННЯ

№ 3-4 (8) липень — грудень 2011

ФОРУМ ГІРНИКІВ – 2012 ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «НАЦІОНАЛЬНИЙ ГІРНИЧИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

м. Дніпропетровськ, Україна

МІЖНАРОДНА НАУКОВО-ТЕХНІЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ. 03 – 06 ЖОВТНЯ 2012 р. НАУКОВО-ТЕХНІЧНІ СЕКЦІЇ: - проблеми інженерної освіти на сучасному етапі розвитку суспільства; - технології підземного видобутку корисних копалин; - відкриті гірничі роботи; - збагачення корисних копалин; - будівництво і експлуатація підземних споруд; - шляхи розвитку маркшейдерсько-геодезичних робіт; - геомеханіка і геотехніка; - геологія; - проблеми та перспективи вдосконалення гірничого обладнання; - рудникова аерологія та безпека праці; - технології економічного і безпечного використання електроенергії; - автоматизація у гірництві; - економіка і управління у гірничій промисловості; - екологічні і правові проблеми техногенно-навантажених регіонів. ПОПЕРЕДНЯ ПРОГРАМА ФОРУМУ 03 жовтня 2012 р. (середа) Реєстрація учасників. Відвідування виставок та музеїв 04 жовтня 2012 р. (четвер) Реєстрація учасників. Пленарне засідання: урочисте відкриття Форуму; доповіді провідних фахівців. Посвячення студентів-старшокурсників у гірники.Відвідування виставок та музеїв Протокольний захід. 05 жовтня 2012 р. (п’ятниця) Реєстрація учасників. Засідання науково-технічних секцій. Засідання науково-методичної комісії МОН України з гірництва. Презентації і екскурсії. 06 жовтня 2012 р. (субота) Засідання науково-технічних секцій. Від’їзд учасників. Приймаються заявки від організацій гірничого профілю, українських та закордонних фірм на проведення презентацій, рекламу на заходах, підготовку експозицій. Для своєчасного формування програми та публікацій матеріалів Форуму необхідно до 31 липня 2012 р. надіслати до Оргкомітету тексти доповідей та заявку на участь. Реєстраційний внесок у розмірі 500 гривень (у т.ч. НДС). В суму реєстраційного внеску входить отримання пакету учасника, збірника наукових праць міжнародної конференції “Форум гірників - 2012” та участь у протокольних заходах. Реквізити для перерахування внесків: Науково-дослідний інститут гірничих проблем Академії інженерних наук України (НДІ ГП АІН України), код ОКПО 20202852, п.р. 26005000079130 в ПАТ «Укрсоцбанк» м. Києва, МФО 300023. 49050, м. Дніпропетровськ, пр-т Гагаріна, 105/44. ІПН 202028504637, № свідоцтва 04114404. Тел.(факс): 056-374-21-84. Директор: Бондаренко Володимир Ілліч. У платіжному дорученні зазначити: реєстраційний внесок за участь у Форумі гірників - 2012, прізвище, ім’я і по батькові відправника, одержувач: НДІ гірничих проблем АІН України. Учасники Форуму розміщуються у готелях міста. Оплата за проживання та харчування не входить у реєстраційній внесок. КОНТАКТИ: Державний ВНЗ «Національний гірничий університет».Відділ міжнародних зв’язків пр-т К. Маркса, 19 корпус 4, кімната 31/1, 49005, м. Дніпропетровськ, УКРАЇНА. тел.(факс): (0562) 47-07-66, 47-13-72 . E-mail: tereschuke@nmu.org.ua Секретар: ТЕРЕЩУК Євгенія Євгенівна. Поточна інформація розміщена на веб-сторінці університету: Web: www.nmu.org.ua.

126

Довідковий матеріал

НОВІ КОЛЕКТИВНІ ЧЛЕНИ КП «ПІВДЕНУКРГЕОЛОГІЯ»

Казенне підприємство «Південукргеологія» - одне з найбільших і найстарших підприємств геологічної галузі України, яке створене в 1947 році. Територія діяльності підприємства охоплює 6 адміністративних областей України – Сумську, Полтавську, Харківську, Дніпропетровську, Запорізьку та частково Донецьку області. Підприємство виконує повний комплекс геологорозвідувальних робіт – від регіональних геологознімальних, до пошуків та розвідки родовищ, як твердих корисних копалин, так й прісних та мінеральних підземних вод, а також виконує буріння і проектування свердловин, геофізичні, гідрогеологічні, еколого-геологічні, інженерно-геологічні та лабораторні роботи. Має потужний парк бурових верстатів: ЗІФ–1200МР, LF-90, ЗІФ-650, УКБ-500С, КГК-300, УРБ-3-А-3, 1БА-15В, УГБ-50, УГБ-1-ВС та ін.; допоміжної техніки, власних ремонтних майстерень, укомплектованої геологічної лабораторії та використання сучасних комп’ютерних технологій. Генеральний директор – Фощій Микола Васильович, кандидат технічних наук. Директор з виробництва – Сліпенький Віталій Степанович, кандидат технічних наук. 49005, м. Дніпропетровськ, вул. Чернишевського, 11. Тел.: (0562) 32-37-43; факс: (056) 375-16-35, e-mail: uzukrgeo@ua.fm

ТОВ ВСФ «ГІДРОГЕОСЕРВІС» Виробничо-сервісна фірма виконує повний комплекс геологорозвідувальних, гідрогеологічних, геоекологічних та інженерногеологічних робіт; проектування, буріння, капітальний ремонт, тампонаж експлуатаційних свердловин на воду та іншого призначення; обслуговування водозаборів. Підприємство укомплектовано буровими установками УРБ-3А3; УРБ-2,5А; УРБ-2,5АК; УКБ-4С; УГБ-50А; УГБ-1ВС; ПБУ-1; УГБ-3УК та УКБ-12/25 Виробничотехнічна базу має в своєму складі ремонтно-механічні майстерні, автотранспортний та трубний цехи, які оснащенні металообробним обладнанням, установкою намотування фільтрів, трубонарізним станком та стендом випробування насосів. При інженерно-геологічних дослідженнях використовується метод статичного зондування грунтів ПІКА-17. Директор – Діденко Юрій Григорович, головний інженер – Іщенко Петро Олексійович Офіс: 65069, м. Одеса, Шкодова гора, 2, оф.12; тел.: (048) 236- 62-79; 237-59-11. Виробнича база: м. Миколаїв, вул.. Рекордна, 68; тел.: (051) 248-43-35; e-mail: geoserv@ps.od.ua.

ТОВ «ПроАвто» Компанія працює на ринку мастильних матеріалів і експлуатаційних рідин для транспортної техніки та промислового устаткування в Україні з 2009 року. Основні бренди: ВАМП (Україна); LOTOS OIL (Польща); ORGANIKA S.A. (Польща). Розширює область використання нових змащувальних матеріалів та добавок до промивальних рідин а також спеціальних мастильних матеріалів та рідин на бурових роботах. Директор – Пінчук Анатолій Романович. 02002, м. Київ, вул. Каховська, 60. Тел.: (044) 232 22 99; 517 28 41; 517 72 95. E-mail: a.pinchuk@pro-auto.com.ua, sales@pro-auto.com.ua, www.pro-auto.com.ua. ТОВ «УКРБУРРОЗВІДКА» Виконує геологорозвідувальні роботи, проектування та буріння свердловин установками УКБ-4С і малогабаритною установкою УДВ-25. Фахівці підприємства мають досвід виконання бурових робіт на розвідці вапняків в умовах Криму, гранітів в межах Українського щита, гравійно-піщаних покладів в складних умовах Прикарпаття, на пошуках золота в Закарпатті, на розвідці розсипних родовищах титану, при інженерно-вишукувальних роботах, для водозабезпечення, підтермальні насоси та іншого призначення. Директор – Дударенко Дмитро Володимирович. 12114, Житомирська обл., смт. Нова Борова, вул. Жовтнева,1. Тел.: (067) 496-76-38; e-mail: ukbr@ukr.net.

127

БУРІННЯ

128

№ 3-4 (8) липень — грудень 2011