Бабин яр

Відділ культури і туризму Черкаської райдержадміністрації КЗ «Районний організаційно-методичний центр бібліотечної та краєзнавчої роботи» Черкаської районної ради

Вебліографічний нарис

Черкаси – 2016 63.3(4УКР)

Б 12

Бабин Яр – життя і смерть. Тільки пам'ять не сивіє: вебліографічний нарис [до 75-річчя від дня початку масових розстрілів нацистами мирного населення у Бабиному Яру (м. Київ)] / КЗ «РОМЦ БКР» Черкас. райради; авт.-укладач Т.В. Крупченко. – Черкаси: [б. в.], 2016. – 8 с. Бабин Яр – це всесвітньо відоме місце трагедії, що стала символом Голокосту, найбільший інтернаціональний цвинтар в Україні. Тут в роки фашистської окупації України було розстріляно понад 100 тисяч мирних радянських громадян, військовополонених, підпільників, партизанів, заручників, членів ОУН, психічнохворих та інших. Фашистські карателі знищували тут за національною належністю євреїв і ромів – жінок, стариків і дітей, за ідеологічною – комуністів і комсомольців, а також тих, хто чимось не догодив владі « вищої раси». Також видання містить бібліографічні списки джерел про та розраховане на бібліотечних працівників, вчителів, учнівську та студентську молодь та на широке коло читачів.

Автор-укладач Т.В. Крупченко Комп’ютерний набір Т.В. Крупченко Відповідальна за випуск В.М. Канюка Підписано до друку 2.09.2016 Тираж 35

Комунальний заклад «Черкаський районний організаційнометодичний центр бібліотечної та краєзнавчої роботи» Черкаської районної ради, 2016 2

У 2016 році Україна та весь світ вшановують 75-ті роковини трагедії у Бабиному Яру. Це місце закарбувалося в історії як символ Голокосту: у вересні 1941 року тут розпочалися масові розстріли, що забрали понад 100 тисяч життів. Протягом двох з лишком років, жертвами нацистів у Бабиному Яру стали євреї, роми, члени Організації українських націоналістів, радянські військовополонені, в’язні Сирецького концтабору, підпільники, партизани, душевнохворі, заручники, порушники комендантської години та нацистського порядку. Коли 19 вересня 1941 року моторизована розвідка вермахта вступала до Києва, Бабин Яр був околицею міста. Спочатку гітлерівці планували здійснити свої каральні акції у Голосіївському лісі. Вони його добре знали, бо саме звідти починали облогу Києва. Однак потім виник «варіант» з Бабиним Яром. Розстріли та захоронення проводили зондеркоманда 4-а айзнатцгрупи С під керівництвом Пауля Блобеля та органи поліції: 45й батальйон німецької поліції, 303-й батальйон німецької поліції.

27 вересня 1941 року першими жертвами нацистів стали пацієнти психіатричної лікарні ім. Івана Павлова.

28 вересня 1941 року в Києві з’явилися оголошення, в яких наказували всім євреям міста зібратися зранку наступного дня на розі вулиць Дегтярівської та Мельникова. Наступного дня, 29 вересня 1941 року, люди зібралися на розі вулиць біля кладовища. Біля входу до Братського кладовища у євреїв відбирали гроші, коштовності, документи, а також наказували залишати речі й верхній одяг. У кінці Братського (Воїнського) кладовища (нині – територія телевежі) люди повертали у прохід між огорожею кладовища та краєм яру. До 18:00 було вбито близько 22 тисяч людей.

30 вересня 1941 року розстріли продовжилися. Документи свідчать: на 02.10.1941 р. за два дні в Києві стратили 33771 людину. Вже 12 жовтня 1941 року було зафіксовано понад 51 тисячу вбитих. Із середини місяця жертвами злочину були роми, заручники,

3

комуністи-підпільники, матроси і командири Дніпровського загону Пінської військової флотилії та інші. Взимку 1941-1942 року страчені члени Організації українських націоналістів (621 особа), а також представники інших течій визвольного руху в Україні, серед яких українська поетеса Олена Теліга, іменем якої тепер названо вулицю, яка проходить повз Бабин яр. У серпні 1943 року, ховаючи сліди злочину, нацисти вирішили знищити тіла жертв. З 18 серпня 1943 року в’язні Сирецького концтабору з іншими групами в’язнів, зокрема з Полтави, викопували тіла та спалювали їх у спеціально побудованих печах. За раз спалювали до 2000 трупів. До кінця вересня майже всі тіла розстріляних у Бабиному Яру були спалені. Залишилася остання піч, яка призначалася вже в’язням Сирецького концтабору. У ніч на 29 вересня 1943 року відбулося повстання цих 327-ти смертників. Врятувалися лише два десятки осіб. Саме їх свідчення допомогли відтворити історію спроби знищення слідів злочину нацистів. За висновками спеціальної державної комісії на Нюрнберзькому процесі, що відбувся в 1945-1946 роках, жертвами нацистського злочину стало понад 100 тисяч цивільних громадян та військовополонених. Останні постріли в Бабиному Яру пролунали 4 листопада 1943 року. У ніч на 6 листопада Червона армія вступила до Києва.

Рекомендовані інтернет-ресурси: 1.

Бабин Яр [Електронний ресурс] // Сайт Вікіпедія. − Текст. дані.

– Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91% D0%B0%D0%B1% D0%B8%D0%BD_%D0%AF%D1%80 – (дата звернення: 01.09.2016). – Назва з екрана. На сайті Вікіпедія розміщена інформація про історію назви урочища Бабин Яр. Крім того, стаття розповість про масові розстріли мирного населення у Бабиному Яру у 1941 –1943роках.

4

2. Чому українцям варто пам'ятати про трагедію Бабиного Яру [Електронний ресурс] // Сайт Еспресо. − Текст. дані. – Режим доступу: http://espreso.tv/article/2016/09/27/babyn_yar_75_rokovyny – (дата звернення: 01.09.2016). – Назва з екрана. Інформація на сайті знайомить з трагічними подіями вересняжовтня 1941 року. Розповідає про сучасний стан меморіалу в Бабиному Яру, а також про щорічні заходи вшанування пам’яті загиблих мирних жителів.

3. «Я йшов по коліях у Бабин Яр»: історія дитини, яка вижила [Електронний ресурс] // Сайт ВВС Україна. − Текст. дані. – Режим доступу: http://www.bbc.com/ukrainian/society/2016/09/160927_babyn _yar_survivor_dk – (дата звернення: 01.09.2016). – Назва з екрана. Спогади свідка масових розстрілів мирного населення в урочищі Бабин Яр Цезаря Каца (Василя Михайловського).

4. Бабин Яр [Електронний ресурс] // Сайт Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр». − Текст. дані. – Режим доступу: http://babyn-yar.gov.ua/ – (дата звернення: 01.09.2016).

– Назва з екрана. Сайт Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» пропонує ознайомитися з екскурсійними маршрутами урочищем Бабин Яр, фотовиставками, присвяченими вшануванню пам’яті загиблих мирних жителів. На сайті зібрано списки розстріляних під час окупації Києва 1941-1943 років, спогади свідків тих трагічних подій.

5. Трагедія Бабиного Яру [Електронний ресурс] // Сайт Виртуального музея Бабьего Яра. − Текст. дані. – Режим доступу: http://babiyyar.com.ua/index.php/ history/tragedy – (дата звернення: 01.09.2016). – Назва з екрана. Сайт пропонує розширену інформацію про окупацію Києва нацистськими військами 1941-1943 років, погроми єврейських кварталів, розстріли безневинних жертв та спроби приховання цих кривавих злочинів гітлерівцями.

5

6. Трагедія Бабиного Яру: «Сказано ще далеко не все» (фотогалерея) [Електронний ресурс] // Сайт «Радіо Свобода». − Текст. дані. – Режим доступу: http://www.radiosvoboda.org/a/28016757.html – (дата звернення: 01.09.2016). – Назва з екрана. На сайті представлена тематична підбірка фотографій, що розкривають тему переслідувань та знищення єврейського населення нацистами під час окупації Києва 1941-1943 років. Фото доповнені короткими нотатками.

7. Бабин Яр. 75 років трагедії. Інфографіка [Електронний ресурс] // Сайт «Укрінформ». − Текст. дані. – Режим доступу: http://www.ukrin form.ua/rubric-infografika/2091863-babin-ar-75-rokivtragedii-infografika. html – (дата звернення: 01.09.2016). – Назва з екрана. Хронологічний матеріал про жахливі події українського Голокосту в урочищі Бабин Яр, що у 2016 році відзначає 75-ту річницю, розкриває короткий перебіг подій вересня 1941 року та подає статистичні дані щодо кількості загиблих.

8. Сьогодні виповнюється 75 років з початку масових розстрілів у Бабиному Яру [Електронний ресурс] // Сайт «ZN.UA». − Текст. дані. – Режим доступу: http://dt.ua/UKRAINE/sogodni-vipovnyuyetsya-75rokiv-z-pochatku-masovih-rozstriliv-u-babinomu-yaru-220212_.html – (дата звернення: 01.09.2016). – Назва з екрана. Стаття на сайті присвячена відзначенню 75-річчя початку масових розстрілів мирного населення в Бабином Яру та запланованим заходам щодо вшанування пам’яті безневинних жертв на державному рівні.

9. Виповнюється 75 років, як у Бабиному Яру розпочалися масові розстріли. РОЗКЛАД ЗАХОДІВ [Електронний ресурс] // Сайт газети «Українська правда». − Текст. дані. – Режим доступу: http://www. istpravda.com.ua/short/ 2016/09/23/149203/ (дата звернення: 01.09.2016).

– Назва з екрана. В статті подано короткий анонс державних жалобних заходів, запланованих з нагоди відзначення 75-ої річниці початку масових розстрілів у Бабиному Яру. Також подається коротка історична довідка про ті трагічні події часів окупації нацистами Києва 1941-1943 років.

6

10. Бабин Яр. Без права на існування [Електронний ресурс] // Сайт «UA: Перший». − Текст. дані. – Режим доступу: http://1tv.com.ua/ programs/ babyn_yar_75 – (дата звернення: 01.09.2016). – Назва з екрана. На сайті розміщено спецпроект до 75-х роковин трагедії Бабиного Яру, який підготував UΛ:Перший. Цикл відеороликів про вирішення Третім Рейхом «Єврейського питання», факти розстрілів у Бабиному Яру українців, росіян і циган, а також спогади дивом врятованої Діни Пронічевої.

11. Лебедь Н. Бабин Яр: 70 років трагедії [Електронний ресурс] // Сайт газети «Обозреватель». − Текст. дані. – Режим доступу: http://obozrevatel. com/politics/babin-yar-70-rokiv-tragedii.htm – (дата звернення: 01. 09.2016). – Назва з екрана. В статті використані цитати та уривки з відомої книги Анатолія Кузнєцова «Бабин Яр» – документального роману, що створювався, переписувався та доповнювався автором (і очевидцем трагедії) протягом усього його життя.

12. Єрмоленко В. Про Бабин Яр, Голокост, Голодомор, Волинь [Електронний ресурс] // Сайт «HROMADSKE». − Текст. дані. – Режим доступу: http://hromadske.ua/posts/pro-babyn-yar-holokost-holodomorvolyn-interviu-z-istorykom-tymoti-snaiderom – (дата звернення: 01.

09.2016). – Назва з екрана. Користувачам пропонується до уваги інтерв’ю з відомим дослідником історії Східної Європи, професором Єльського університету Тимоті Снайдером, автором книг «Криваві землі» та «Чорна земля. Голокост як історія та попередження», що відповідають на багато питань про причини та механізми Голокосту – геноциду євреїв у часи Другої світової війни.

7

Науково-популярне видання

Автор-укладач Т.В. Крупченко Комп’ютерний набір Т.В. Крупченко Відповідальна за випуск В.М. Канюка

Підписано до друку 2.09.2016 Тираж 35

Видавець: Комунальний заклад «Черкаський районний організаційнометодичний центр бібліотечної та краєзнавчої роботи» Черкаської районної ради 18000 м. Черкаси вул. Дахнівська, 52 e-mail: bibliotekaromc@gmail.com

8