В історії світової цивілізації і духовних шукань людства Біблії належить особливе місце. Вже понад два тисячоліття вона так чи інакше впливає на загальнокультурні, політичні, соціальні процеси в багатьох регіонах планети. Переклади Біблії ставали поворотним пунктом у розвитку мов і літератур, як, наприклад, переклад Старого Заповіту грецькою мовою, так звана Септуагінта (ІІІ-ІІ ст. до н.е.), латинський переклад Біблії (ІV ст. н.е.), переклад на церковнослов'янську мову Кирилом і Мефодієм (ІХ століття), англійський переклад («Біблія короля Якова»), переклад німецькою мовою Лютера (ХVІ ст.). Нині у світі Біблія видрукувана вже більше, ніж 1800-ма мовами. І все ж щороку з'являються нові переклади. Переклад Біблії чи окремих її частин — складна і відповідальна робота, яка потребує великої праці, освіти та фантастичної ерудиції. Кожен такий переклад – результат багаторічного самозречення, подвигу Перекладача. Причиною є не лише архіскладність самого перекладу, але також – можливо головне – величезна відповідальність за кожну літеру, кому чи пропуск священного Тексту. Поет і письменник Пилип Семенович Морачевський ніколи не користувався широкою відомістю і вже наприкінці XIX століття вважався забутим. Проте вклад його у розвиток історії українських перекладів Біблії важко переоцінити. Пилип Семенович Морачевський народився 26 листопада 1806 року в селі Шестовиці Чернігівського повіту в сім’ї небагатого шляхтича.
Навчався в повітовій школі в Чернігові. Потім у міській гімназії, яку через п’ять років успішно закінчив. 1823 року закінчив історико-філологічний факультет Харківському університету. У 1832-1849 роках Пилип Семенович викладав математику і російську словесність у навчальних закладах Сум, Луцька, Кам’янцяПодільського. Зокрема, у 1835-1840 роках викладав логіку та російську словесність, а в 1840-1849 роках працював інспектором у Кам’янець-Подільській чоловічій гімназії. Почав писати поетичні твори з 1830-х роках. В 1831 році в «Украинском альманахе» (Харків) друкуються перші вірші Морачевського – «Первое мая», «Монастырь», «Дорога». В грудні 1833 пише віршовану п’єсу «Чудаки». У 1849-1859 роках працював інспектором Ніжинського ліцею князя Безбородька та міської гімназії. В 1853 року Морачевський подав на розгляд Імператорської академії наук створений ним «Словарь малороссийского языка». В 1854 році – в «Киевских губернских відомостях» надрукований вірш «Великому цареві нашому». В 1855 – в Києві з’явилася окремою книжечкою поема «До чумака, або Война янгло-хранцузо-турецька у 1853-1854 роках», з доданими до неї трьома віршамипанегіриками царям Миколі І і Олександрові ІІ. Головною справою його життя став переклад українською мовою Святого Письма. Коли він почав виконувати підготовчу роботу до цього, точно невідомо, як невідомо і те, чим він займався в плані літературної роботи майже двадцятиріччя – з 1834 р. до початку 1850-х рр. Гадано, що саме в цей період в його світогляді
відбувся якийсь перелом, що зовні знайшло вираз у тому, що в своїй творчості він перейшов з російської мови на українську. Переклад чотирьох Євангелій Нового Заповіту українською мовою він закінчив восени 1861 року («Діяння апостолів», «Апокаліпсис», «Псалтир» було перекладено пізніше). Як відомо, 1861 рік був для Російської імперії роком «великих змін» і недовговічної масової ейфорії — цар Олександр II видав «Маніфест про всемилостивейше дарування кріпосним селянам прав стану вільних сільських обивателів» і навіть розпорядився перекласти «Положення про селян» українською мовою. Тоді ж видається указ про дозвіл священикам Полтавської духовної консисторії читати проповіді українською мовою. Окрилений надіями, Пилип Морачевський представив свій переклад на розгляд Академії наук. Його рецензують відомі фахівці-академіки й роблять висновок: «Євангеліє, перекладене малоросійською мовою п. Морачевським, є у великій мірі знаменною працею, як із науковофілологічного погляду, так і з релігійноморального... Якість, характер слів і якість словосполучень українських ніде не спотворює ні суті, ні змісту думок... Без всякого сумніву, переклад Морачевського повинен створити епоху в літературній освіті малоросійської мови... Переклад Морачевського потрібно з позитивним відгуком Академії подати на схвалення Святішому Синоду і прохати його дозволити відправити рукопис до друку». Синод, не довіряючи думці Академії, посилає переклад на додаткове рецензування. Відгуки знову позитивні. Але всупереч усім хвалебним відгукам, друкування перекладів Морачевського влада категорично заборонила.
Про Пилипа Морачевського згадали лише після революції 1905 року, посмертно. Тоді Академія наук насмілилася рекомендувати до друку в Московській синодальній друкарні «Четвероєвангеліє» українською мовою. Навесні 1906 року переклад вийшов у світ; його перший тираж (5000 примірників) розійшовся вмить і майже відразу почалося додруковування в сотнях тисяч примірників. Проте прізвище автора перекладу в книгах не вказувалося. «Четвероєвангеліє» видавалося також 1914року і 1917року і навіть вживалося (нетривалий час) у службах Православної церкви на Україні. За кордоном переклад було видано 1948 року (Канада) і 1966 року (США) – українська діаспора оцінила переклади Морачевського. А 1988 р. нову – виправлену – редакцію тексту було видано в Україні за благословенням Московського патріарха Пімена (яскрава ознака настання майбутніх змін). Пилип Семенович Морачевський помер 26 вересня 1879 року і був похований біля Церкви введення до храму Пресвятої Богородиці в селі Шняківці Ніжинського повіту. У 30-і роки радянського правління Введенський храм було розібрано, могилу Пилипа Семеновича Морачеського, так само, як усі інші поховання цвинтаря, було зрівняно з землею. Лише за нашого часу на місці поховання українського вченого, перекладача й патріота було поставлено великий дубовий хрест. Морачевський завжди вважав переклад Нового Заповіту своїм особливим призначенням. Він говорив: «Усіма мовами проповідується слово Боже, а Малоросія, мовою якої говорить близько 12 мільйонів православних християн, не має своєю мовою навіть Євангелія!»
Рекомендовані джерела: 1. Ґудзик К. «Новий Заповіт» Пилипа Морачевського [Електронний ресурс] // Сайт газети «День». − Текст. дані. – Режим доступу: https://day.kyiv.ua/uk/article/ukrayina-incognita /noviy-zapovit-pilipa-morachevskogo – (дата звернення: 18.11.2016). – Назва з екрана. 2. Морачевський Пилип Семенович [Електронний ресурс] // Сайт Вікіпедія. − Текст. дані. – Режим доступу: https://uk. wikipedia. org/wiki/%D0%9C%D0%BE%D1%80% D0%B0% D1%87%D0%B5%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0 %BA%D0%B8%D0%B9_%D0%9F%D0%B8%D0 %BB%D0%B8%D0%BF_%D0%A1%D0%B5%D0 %BC%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0% B8%D1%87 – (дата звернення: 18.11.2016). – Назва з екрана. 3. Малюк М. Апостольський подвиг Пилипа Морачевського [Електронний ресурс] // Сайт Вікіпедія. − Текст. дані. – Режим доступу: http:// www.religion.in.ua/zmi/ukrainian_zmi/17951apostolskij-podvig-pilipa-morachevskogo.html – (дата звернення: 18.11.2016). – Назва з екрана. 4. «Подвижник апостольської праці» [Електронний ресурс] // Сайт бібліотеки ім. академіка М.О. Лавровського. − Текст. дані. – Режим доступу: http://library.ndu.edu. Ua /index.php/component/k2/item/33-podvyzhnykapostolskoi-pratsi – (дата звернення: 18.11.2016). – Назва з екрана. Підписано до друку 17.11.2016 Видавець: КЗ РОМЦ БКР 18009 м. Черкаси вул. Дахнівська, 52 Електронна адреса: bibliotekaromc@gmail.com
Відділ культури і туризму Черкаської райдержадміністрації КЗ «Районний організаційно-методичний центр бібліотечної та краєзнавчої роботи» Черкаської районної ради
Персональна пам’ятка до 210-річчя від дня народження письменника, педагога, поета-романтика, філолога, перекладача Пилипа Семеновича Морачевського (26.11.1806 – 26.09.1879)
Черкаси-2016