8. ПЕРЕГОВОРИ ЯК ПОБАЧЕННЯ Уявіть собі, що ви прийшли на побачення. Який ваш настрій? – Сподіваюся, дуже позитивний. Налаштування? – Думаю, на приємний і незабутній вечір. Ставлення до людини? – Мабуть, як до дуже важливої персони, яку ви хочете і готові ощасливити. Як у такому випадку відбудеться побачення? – Незабутньо, радісно, з користю для обох. Ми і самі отримаємо безліч приємностей, і іншій людині їх забезпечимо. Декілька десятків зустрічей – і побачення переростуть у щось серйозніше, а там, дивись, і плоди любові з’являться. Це, звісно, оптимістичний сценарій. Але якщо не вірити у краще, то навіщо навіть починати? Зрештою, навіть якщо якесь побачення відбулося не так гладко, як хотілось би, то це ще нічого не означає. Бо якщо є любов до іншої людини, то можна знову і знову влаштовувати побачення і врешті таки досягнути результату. Якщо ж існуватиме лише хіть чи корисливий мотив, то перше невдале побачення водночас буде і останнім: у нас не з’явиться натхнення для нової спроби. Прийміть, що кожна ваша зустріч із клієнтом – це побачення, на яке потрібно йти, наче до коханої людини. Кожна зустріч. Незважаючи на те, скільки їх у вас протягом дня заплановано! Спершу буде незвично, можливо навіть важко, але згодом, коли звикнете, ви навчитесь налаштовуватися на кожну зустріч автоматично. І наче за замовчуванням бачити у людині не банкомат, а особистість і не залазити їй у кишеню по гаманець, а зазирати у душу по розуміння.
131